«БібліоПульс» – бібліотечна газета Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського

Управління культури, туризму, національностей та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського Відділ електронної бібліотечно-бібліографічної інформації

На допомогу бібліотекарям

Бібліотечна газета: бібліотечний періодичний інформаційний електронний продукт Практичні поради

Одеса, 2016

БІБЛІОТЕЧНА газета : бібл. період. інформ. електрон. продукт : практичні поради / Упр. культури, туризму, нац. та охорони об’єктів культур. спадщини Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; від. електрон. бібліотеч.-бібліогр. інф. ; [підгот. Ю. В. Коляденко ; комп’ют. набір Ю. В. Коляденко ; відп. за вип. Т. М. Полянко]. – Одеса, 2016. – 28 с. ; 15х21 . – 45 прим. : б. ц. – (На допомогу бібліотекарям).

Сьогодні з розвитком інформаційного суспільства електронні інформаційні ресурси використовуються в усіх сферах людської діяльності. Виникла потреба у створенні моделі конвергентного ньюзруму, тобто інформаційного продукту в цифровому вигляді – поєднання тексту, звуку, зображення статичне або те, що рухається в цифрових форматах, необхідність програмних та апаратних засобів для її сприйняття людиною, тобто комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, необхідність телекомунікаційних засобів для отримання або розповсюдження інформації. У процесі розвитку інтернет-технологій, введення в систему інтернетресурсів наукової, науково-прикладної, управлінської, навчальної, розважальної та іншої інформації, такі інформаційні продукти в кращих своїх зразках поступово стають аналогами видань на паперових та інших традиційних уже носіях. При цьому електронні інформаційні ресурси перед усіма іншими мають суттєві переваги в зручності використання. Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського є установою, де продукується власний інформаційно-аналітичний електронний продукт (періодичне видання) «БібліоПульс». В представленому виданні – відповіді на запитання, які можуть виникати, а саме: «В чому полягає специфіка створення бібліотечного інформаційного продукту?», «З яких елементів складається електронне видання?», «Як підготувати макет видання до верстки?», «З яких базових елементів складається дизайн?», «Який алгоритм створення макету?», «Які особливості композиції газети?», «Які вимоги до титульної сторінки газети?», «Я готується інформаційне наповнення?» та ін. Видання містить тезаурус та список використаних джерел.

Ксерокс ОУНБ Зам. № 24 від 14.06.2016 р. Тираж 45 прим.

2

Що таке «Нові медіа»? Нові медіа (англ. New Media) – інтерактивні електронні видання, що комбінують формати подання інформації; різновид цифрових медіа [15; 88]. Нові медіа – це, перш за все, нові технології, поширення і злиття старих традиційних форм медіа з Інтернетом (конвергентні – тобто об'єднані або змішані технології). Наприклад, контентом нових медіа може бути відео, онлайн-радіо, телевізійна трансляція, анімація, звукове оформлення, та, власне, текст. Від традиційних нові медіа також вирізняє користувацький контент [18]. Нові медіа є відкритими для взаємодії з читачами та надають їм можливість створювати та модифікувати зміст повідомлень. На відміну від мас-медіа, де комунікація здійснюється за схемою «від одного до багатьох», схема комунікації у нових медіа – від багатьох до багатьох. Доступ до нових медіа можливий з усіх електронних пристроїв з виходом у мережу Інтернет. Для визначення нових медіа також вживають термін «конвергентні» [16]. Поняття «електронні видання» містить в собі тексти книг, журналів і газет, розповсюджувані в будь-якому текстовому або іншому форматі, наприклад у гіпертекстовому (HTML) або одному зі стиснутих форматів (ZIP, ARJ, RAR, WINZIP і ін.). В останнє десятиліття XX століття в складі електронних видань стали застосовуватися ще і мультимедійні компоненти, під якими маються на увазі цифрові звукові або відеофрагменти, а також анімаційні вставки в основну частину видання. У результаті електронні видання стали засобом комплексного інформаційного впливу на людину, порівнянної з радіо, кіно і телебаченням, а в чомусь навіть переважаючі ці важливі засоби масової комунікації. Принциповою відмінністю друкованих від електронних видань є можливість інтерактивної реалізації останніх, при якій користувач (читач) може не тільки переміщатися по убудованим у текст гіперпосиланням, але й активно втручатися в хід подій, створювати власний контент [7]. Гнучкі у використанні, електронні інформаційні ресурси можуть вдало доповнювати, представляти інформаційно-аналітичні видання на всіх інших носіях і, таким чином, успішно проникають сьогодні в усі складові частини сучасної інформаційної сфери, поступово створюючи, по суті, її електронну матрицю. Оскільки бібліотечні установи повинні повністю відповідати вимогам сьогодення, вміти успішно управляти інформаційними ресурсами, то створення електронних інформаційних продуктів у вигляді електронного видання є необхідною умовою для: 1. Керування електронними потоками інформації.

2. Ефективної роботи в інформаційному просторі та відбору потрібної актуальної суспільству (користувачам).

3. Збереження нової електронної інформації для позиціонування бібліотеки як центра надійно структурованої інформації.

4. Активації роботи бібліотеки з дистанційним обслуговуванням користувачів, адже надана інформація в електронному виданні відповідає їх інформаційним потребам.

3

Входження бібліотек на інформаційний ринок, адже в перспективі це центри передового досвіду, наукової думки, освіти [7]. Одеська обласна наукова бібліотека ім. Грушевського є установою, де продукується власний інформаційно-аналітичний електронний продукт (періодичне видання) «БібліоПульс», у якому бібліотечні працівники:  висвітлюють актуальну інформацію про бібліотечну справу, як в Одеській області, та і в країні загалом;  діляться досвідом із колегами-бібліотекарями методичними напрацюваннями, надають рекомендації щодо роботи;  популяризують творчість молодих поетів клубу «Літературний сад», який діє на базі бібліотеки. У свою чергу фахівці бібліотечної справи інших бібліотек надсилають матеріали для видання «БібліоПульс» про новинки роботи в «своїх» бібліотеках. Для розміщення електронного періодичного видання «БібліоПульс» було обрано платформу, сервіс інтерактивних публікацій, книг, журналів, презентацій, каталогів «Calaméo». Це новий спосіб створення електронних документів.

5.

Які існують інтернет-сервіси для створення медійного контенту? Відео:  https://www.thinglink.com/scene/456400632278941696  https://www.powtoon.com/  https://te-st.ru/tools/popcorn-maker/ «Хмари слів»:  http://smilebooks.ru/orginal_view/oblako-slov(рекомендації щодо створення «хмари слів») Tagxedo (програма для створення графічної карти) Лонгрид (мультимедійні розповіді):  https://shorthand.com/  https://beta.racontr.com/  http://newhive.com/  https://medium.com/  https://readymag.com/  http://tilda.cc/ru/  https://stampsy.com/about  https://exposure.co/  https://atavist.com/signup Інтерактивне фото/картинка:  http://piktochart.com/  http://www.easel.ly/  https://infogr.am/app/#/library 4

Рекомендації:  https://prezi.com/2xo2ssblxdx5/5/ (5 безкоштовних сервісів для створення анімаційних презентацій)  https://padlet.com/ (сервіс для створення електронної стінгазети)  http://edu.glogster.com/ (сервіс для створення глогу-онлайн –платформи з можливістю створення мультимедійних презентацій та використання цифрової бібліотеки)  https://realtimeboard.com/ (онлайн-дошка для командної роботи)  http://en.linoit.com/ (онлайн-інструменти для створення оголошень, заміток тощо) [2; 278-283]. Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського є установою, де продукується власний інформаційно-аналітичний електронний продукт (періодичне видання) «БібліоПульс», у якому бібліотечні працівники:  презентують актуальну інформацію про бібліотечну справу, як в Одеській області, та і в країні загалом;  діляться досвідом із колегами-бібліотекарями методичними напрацюваннями, надають рекомендації щодо роботи;  популяризують творчість молодих поетів клубу «Літературний сад», який діє на базі бібліотеки. Для розміщення електронного періодичного видання «БібліоПульс» було обрано сервіс інтерактивних публікацій, книг, журналів, презентацій, каталогів «Calaméo». Це новий спосіб створення електронних документів. А також платформою для інформаційного аналітичного продукту стала соціальна мережа Facebook.

З яких елементів складається електронне видання? Інформація (текст). Основною частиною більшості електронних видань, також як і книг, випущених типографським способом, є текстові фрагменти. Деякі видання взагалі цілком текстові. У мережі Інтернет можна знайти некомерційні електронні бібліотеки, у яких практично усі видання представлені в текстовому або упакованому текстовому форматах, стиснуті до відповідного файлу спеціальними програмами – архіваторами. Такі видання характеризуються мінімальним інформаційним обсягом і можуть бути швидко завантажені на комп’ютер користувача. Той же матеріал, набраний у редакторі Word 6 або Word 7 (Word 95) під Windows, займає значно більший об’єм інформаційного простору [7].

2. Ілюстративний матеріал. Абсолютна більшість комп'ютерів має кольорові монітори і програмні засоби для відтворення ілюстративного матеріалу. Тому в електронних виданнях варто використовувати таку кількість ілюстрацій, що потрібна для найкращого сприйняття і розуміння матеріалу, причому ця величина завжди більше, ніж у друкованих виданнях. Ілюстративний матеріал містить на кілька порядків більше 1.

5

інформації, ніж текст, що займає той же самий простір на сторінці, і набагато ефективніше впливає на розуміння інформації людиною. Ілюстрації повинні бути якісними, відповідними до тексту. Кожну ілюстрацію в виданні обов’язково потрібно підписувати.

3. Звуковий супровід. Невід’ємною частиною багатьох видань є звуковий супровід. Звуковий супровід може являти собою авторський текст або ремарки, шумові ефекти, що ілюструють події, що відбуваються, і роблять їхній опис більш реалістичним. Звук може синхронно супроводжувати включені у видання відеокадри або анімацію. Швидкість сприйняття людиною звукової інформації має той же порядок величин, що і для тексту. Однак одночасна робота з текстовою і звуковою інформацією не тільки збільшує загальну швидкість сприйняття, але і сприяє більш довгостроковому її запам'ятовуванню, ймовірно в результаті утворення визначених асоціативних зв’язків.

4. Анімація і відео. Часто в електронних періодичних виданнях використовується комп’ютерна мультиплікація або прості анімаційні файли. Вони ж дуже часто зустрічаються на різних web-сторінках, причому в багатьох випадках використовуються як реклама [7]. Однак така мультиплікація може з успіхом використовуватися для ілюстрації послідовності виконання технологічних операцій, послідовності виконання операцій у комп’ютерних програмних пакетах. В усіх перерахованих випадках анімація відіграє допоміжну роль, сприяючи наочності опису відповідних процесів і кращому розумінню і запам’ятовуванню їхнього опису. Цифрове комп’ютерне відео може успішно використовуватися лише на комп’ютерах із процесором і відеокартою високої продуктивності [7].

Які існують формати електронних видань? В даний час для сучасних і якісних електронних видань використовуються два основних формати, а саме: 1. PDF (Portable Document Format), розроблений фірмою Adobe для представлення двовимірних документів.

2. HTML (Hyper Text Markup Language) – гіпертекстова мова розмітки сторінок за допомогою якого створена велика кількість електронних документів, у тому числі – абсолютна більшість видань, що циркулюють у середовищі Інтернет. Ці формати підтримують розміщення в тексті видання гіперпосилань, котрі здійснюють швидкі переходи як усередині даного видання, так і в зовнішні, стосовно даного, документи. Зокрема, за допомогою гіперпосилання можна зв’язатися з автором або видавцем по електронній пошті, переглянути літературні джерела, на які посилаються в даному виданні, викликати ілюстрацію, що пояснює зміст деякого текстового фрагмента і багато чого іншого.

6

З яких етапів складається процес підготовки видання?

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

Створення макету. Дизайн. Графічні рішення:  підбір фотографій, малюнків, рисунків;  підбір колірної гами видання;  векторизація логотипів. Робота з текстом:  коректура;  редагування. Типографіка:  шрифтові рішення для постійних елементів видання;  підбір гарнітури шрифту для текстів, рубрик і заголовків. Інфографіка. Верстка:  композиція газетної смуги;  верстка шапок і заголовок;  верстка підвалу;  верстка ілюстрацій.

З яких елементів складається макет видання? Підготовка макету – це творчий і в той же час технологічний процес, де потрібно врахувати не тільки оформлення, але і характер публікованих матеріалів. Як правило, макет розробляється один раз і є своєрідною візиткою видання, який змінюють рідко. Макет публікації складається з декількох типових елементів: 1. Створення логотипу або «шапки» (наприклад, назва газети).

2. Заголовки.

3. Підзаголовки.

4. Основний текст публікації.

5. Текст та оформлення таблиць і графіків.

6. Розмітка листа публікації.

7. Спосіб подання ілюстрацій і малюнків.

7

З яких базових елементів складається дизайн? Ключові поняття успішного дизайну – однаковість і впорядкованість. Всі елементи, з яких будується смуга і вся газета з номера в номер, підпорядковані цим найважливішим вимогам. Розглянемо базові елементи газетного дизайну. Шрифт – основний елемент газетного дизайну. Найважливішим фактором у виборі шрифту для тексту і заголовків, підписів, врізок і цілих смуг є чіткість, розрізнення. Варто вибрати один шрифт (гарнітура) для вашого основного тексту. Для основного тексту використовуються «звичайні» гарнітури. Найкращі для сприйняття очей людини є шрифти із засічками (Times New Roman, Georgia, Courier New). У смузі набору абсолютно недоречні декоративні шрифти (рублені). Їх іноді використовують для заголовків, шапок, логотипів і подібних випадків. Серед таких виділяють Arial, Verdana, Tahoma. Єдиний обраний шрифт потрібно використовувати для всього матеріалу інформаційного продукту. Розділи та рубрики на полосі газети обов’язково потрібно виділяти жирним або курсивом. Традиційно основний текст в електронному періодичному виданні друкують 8-10 кеглем, але заголовки першого та другого рівнів дозволяється друкувати 10-11 кеглем. Для ліда зазвичай використовують напівжирне виділення або значно збільшений шрифт, порівняно із основним текстом. Виключка по лівому краю, текст без переносів. Також елементом дизайну є вибір інтерліньяжу (відстань між рядками), адже від цього залежить на скільки текст буде добре сприйматися. Оптимальна ширина колонок для основного тексту приблизно 5 см або 8-10 слів. Кількість колонок – 2-5. При читанні людське око сприймає інформацію зігзагоподібно.

Варто зауважити, що діловий, новинний текст частіше комплектується у вузьку колонку. А для монографії чи дорогих буклетів часто використовують «статичний» довгий рядок.

8

Який алгоритм створення макету? Для творення періодичного електронного видання використовуємо програму Microsoft Office Publisher 2007/2010.

Mіcrosoft Office Publіsher 2007/2010 – це програма, за допомогою якої можна створювати, оформлювати та публікувати високоякісні документи. У ній можна готувати брошури для друку, форми для розсилання електронною поштою або публікації в Інтернеті. Всі матеріали, створені в Mіcrosoft Office Publіsher 2007/2010, завдяки допоміжним інструментам (різноманітним майстрам і панелям) матимуть професійний вигляд [19]. У програмі Mіcrosoft Office Publіsher 2007/2010 містяться різноманітні шаблони, впорядкованіза категоріями. На їх основі можна створювати публікації та інші документи. Для того, щоб відкрити шаблон для створення публікації через меню «Пуск» входимо до програми «Microsoft Office Publisher».

Рис. 1. Запуск програми Microsoft Office Publisher Таким чином відкриваємо «Публікацію». Існує два варіанти створення електронного видання: 1. За запропонованим шаблоном програми «Microsoft Office Publisher».

2. Створення власного шаблону майбутньої публікації. Для того, щоб створити самостійно новий інформаційний продукт з таких об’єктів як шрифт, лінії та інші графічні елементи – вибираємо чистий аркуш 9

потрібних розмірів. Для цього у відкритому вікні переходимо за навігаційними кнопками «Создать» «Пустая А4 (книжная)».

Рис. 2. Етап створення «Пустої публікації» (власного шаблону майбутнього інформаційного продукту) Створюємо ту кількість сторінок, які потрібні для газети. Для цього вибираємо на панелі інструментів «Вставка»  «Страница».

Рис. 3. Етап створення потрібної кількості сторінок для газети

10

Для того, щоб створити шаблон газети створюємо допоміжні лінії для симетричного і правильного розміщення текстових блоків і зображень – для цього переходимо на вкладку «Макет страницы», натискаємо «Направляющие» із «Встроенные направляющие линейки» вибираємо ту сітку, яка найбільше підходить / зручна у використанні. Рекомендуємо сітку із чотирма стовпцями та заголовком.

Рис. 4. Створення допоміжної направляючої сітки Також для зручності можна власноруч створити сітку, натиснувши «Направляющие / Направляющие сетки и опорне направляющие». У вікні «Направляющие сетки» вибираємо кількість стовпців та рядків, вказуємо інтервал між стовпцями.

11

Рис. 5. Вибір параметрів для власноруч створеної сітки Тепер можна розмістити блоки заголовків і текстові блоки в шаблоні. Оскільки текст великої статті розміщується в декількох текстових блоках, а копіювати і вставляти в блоки окремо незручно, то ми зв’яжемо текстові блоки. Для початку створимо кілька блоків та розмістимо їх розтягуючи по ширині, орієнтуючись на обрану сітку. Натискаємо на вкладку «Вставка» і кнопку «Намалювати напис» і малюємо, розтягуємо текстові блоки на аркуші. Виділивши перший текстовий блок переходимо на закладку «Формат (Робота з написами)» і натискаємо на кнопку «Створити зв’язок», клікаєм по другому текстового блоку (зміненим курсором).

12

Рис. 6. Процес об’єднання текстових блоків газети Після об’єднання текстових блоків зайвий текст статті, буде переходити в наступний.

Рис. 7. Перетікання тексту в об’єднаних текстових блоках газети 13

Початкові дії для створення шаблону періодичного електронного видання зроблені. Тепер перейдемо до оформлення колонтитулів газети.

Що таке «колонтитули» і як їх створити? Колонтитул – це частина сторінки, на якій розміщено постійний текст, що несе довідкову інформацію. За місцем розміщення даного тексту колонтитули розрізняють на верхні та нижні. Колонтитули можуть бути постійними в усьому виданні, а можуть розрізнятись за розділами. Для того щоб створити колонтитули клікаємо «Вставка»  «Верхний колонтитул».

Рис. 8. Етап створення колонтитулів газети На колонтитулі вказується назва газети, дата видання, номер, підзаголовок або ж рубрика (не обов’язково). Після створення колонтитула клікаємо «Закрыть главную страницу».

Рис. 9. Вигляд створеного верхнього колонтитула

Які особливості композиції номера газети? Стала композиція номера – один з основних елементів моделі газети. Вона полегшує ознайомлення читача з матеріалами номера, привчає шукати і знаходити матеріали, що його цікавлять, на звичному місці. Стійкість композиції виробляє в аудиторії своєрідну «модель очікування» – готовність сприймати публікації кожного номера певної газети у добре знайомих і звичних формах. Однак сталість композиції газетного номера не означає створення жорсткої, стандартної схеми. Однією з ознак гарної композиції є її гнучкість, яка 14

допускає можливість швидкої переверстки тієї чи тієї полоси, а також можливість зміни місць відділів і рубрик газети, винесення найважливіших із них на кращі місця номера [9; 86-87] Текстова колонка – один з найважливіших елементів смуги. Від кількості колонок, їх ширини, від їх поділу (лінійками або пропусками) залежить подача матеріалів смуги – текстів, ілюстрацій тощо. Визначення параметрів колонок впливає на дизайн газети, полегшуючи або ускладнюючи сприйняття публікацій читачами [5]. На першій полосі газети розміщують текст-сенсацію, основний ударний матеріал; на другій – матеріал аналітичного спрямування та висвітлення актуальних проблем; третя полоса – події, заходи, тексти поетів, письменників тощо; четверта полоса – матеріали розважального характеру (гороскопи, кросворди тощо). Розділи та рубрики – ще один важливий компонент композиції газети. Рубрики поділяються на службові, що визначають жанр або джерело опублікованого матеріалу, і тематичні, які вказують напрямок і характер публікації. Для композиції номера вирішальне значення мають тематичні рубрики, які дозволяють реалізувати диференційований підхід до читацької аудиторії, систематизувати матеріал газети і орієнтувати його на конкретні групи читачів.

15

Рис.10. Приклади тематичних рубрик в інноваційному інформаційному продукті (електронній газеті) «БібліоПульс»

Рис.11. Приклад тематичних рубрик в інноваційному інформаційному продукті (електронній газеті) «БібліоПульс»(продовження)

16

Застосовуються як постійні, так і епізодичні рубрики. Перші діють на постійній основі, інші – мають сезонний характер (присутні в одному номері та більше не повторюються). Іноді достатньо змінити рубрику над старим постійним розділом газети, щоб його матеріали сприймалися по-новому.

Що таке «композиція газетної шпальти»? Як зазначає Дубина М., у кожній газеті поступово складається більшменш стійка композиція – характерне для даного видання оформлення смуг, основні розділи та рубрики [6]. Стійка композиція номера є одним з основних компонентів моделі газети, що полегшує читачеві ознайомлення з номером та пошук матеріалів. Стійкість композиції виробляє у читача своєрідну «модель очікування»: готовність сприймати публікації кожного номера тієї чи іншої газети в добре знайомих і звичних формах. Але стійкість композиції газетного номера не означає жорсткого стандарту її схеми. Одна з ознак гарної композиції – її гнучкість, яка припускає при необхідності швидке переверстання тієї чи іншої смуги, зміну місць розділів і рубрик, винесення найважливіших на даний момент матеріалів на найвигідніші місця номеру. В. Іванов виділяє такі засоби композиції газетної шпальти: 1. Пропорції. Обов’язково потрібно звертати увагу на співвідношення тексту та графічних елементів на газетній шпальті, щоб в цілому її вигляд був гармонійно завершеним. Для оформлювачів електронних періодичних видань проблематично пропорційно побудувати цілісну композицію, тому для вирішення цієї проблеми вони користуються правилом золотого переріз [8; 71-72]. Золотий переріз – це такий пропорційний поділ поділ відрізка на дві нерівні частини, при якому весь відрізок відноситься до більшої частини так, як більша частина відноситься до меншої. У побутовому варіанті пропорція золотого перерізу – це приблизно співвідношення 8:5, а ще точніше – 13:8 [3].

Рис. 12. Правило золотого перерізу Але в періодичному виданні є допустимими й інші пропорції, які також виглядають переконливо. Отже, пропорційність в оформленні – це співмірність лінійних величин, частин і композиції полоси в цілому.

17

Масштаб. В оформленні інформаційного продукту у вигляді електронного видання важливе співвідношення розмірних характеристик елементів та цілого [8;73]. Звернемося до таких основних смислових компонентів як заголовки матеріалів. Перш за все потрібно врахувати те, що чим більший обсяг матеріалу, тим більший заголовок, а малий за обсягами матеріал вимагає меншого заголовка. Оскільки дрібний заголовок до великого матеріалу «загубиться», а великий заголовок до малого матеріалу буде «давити» своєю масивністю. Ще одним із факторів є формат полоси – чим він менший, тим менший кегль застосовується при написанні матеріалу. Це не означає, що не можна використовувати великий кегль шрифту. У «шапках», у заголовках матеріалів на всю полосу, великі кеглі виглядають досить ефектно. Але якщо брати в цілому, то кегль заголовних шрифтів на полосах середнього і малого формату зазвичай зменшується. Головний фактор – важливість матеріалу. Першорядний матеріал видання прийнято виділяти збільшеним кеглем шрифту. Від вагомості матеріалу залежить співвідношення кеглів шрифту для заголовків. Масштаб ілюстративного матеріалу (фотографій, зображень, рисунків тощо) теж залежить від значущості матеріалу та формату полоси. Зазвичай розмір багатофігурного фото та фото, яке має самостійне значення збільшують. Допоміжні декоративні елементи (лінійка, пробіли, прикраси тощо) мають бути таких розмірів, щоб не відволікати читача.

3. Контраст. Один із найважливіших засобів композиційного оформлення: виділяючи один матеріал з поміж іншого ми таким чином виділяємо більш значущий. Контрасти надають різноплановості електронному періодичному виданню, а також надають композиції виразності [8;77]. Для досягнення яскравого контрасту прийнято використовувати кольори (червоний, синій, зелений і т.д.), які гармонійно доповнюють чорно-білу гаму видання. Але не слід зловживати використанням контрастів при оформленні композиції, адже це призводить до не ефективного сприйняття матеріалу. Дуже важливо дотримуватися почуття міри в контрасті.

4. Колір. Колір може використовуватись у більшості елементів оформлення: в заголовках, лінійках, підкладках під текст (плашках), у самому тексті та в декоративних прикрасах. Кольором можуть виділятися малюнки, фотографії та інші види ілюстрацій. Нарешті, вся сторінка чи декілька сторінок можуть бути пофарбовані в якийсь кольоровий тон. Віддають перевагу сполученню теплих і холодних тонів, наприклад, червоного та блакитного, оранжевого і синього, жовтого й фіолетового [8;81]. Важливо дотримуватись міри у використанні кольору, адже зайва кількість кольорових «плям» на сторінці так само шкідлива для композиції, як і надлишок інших видільних, контрастних засобів.

2.

18

Які вимоги до першої (титульної) сторінки газети? Від правильно продуманого дизайну та поєднання тексту із графічними елементами першої сторінки електронного видання залежить конкурентоспроможність, тож обов’язково потрібно прораховувати розташування всіх елементів. Логотип – елемент титулу, до складу якого входить назва газети. Логотип виконаний звичним для аудиторії шрифтом, розміщений на постійному місці (зверху над усією смугою або лише над її частиною) (рис. 13). Під назвою або поруч з нею розміщують наступну інформацію: 1. Тип видання (для кого призначена).

2. Періодичність виходу (щотижневик, щоденна газета тощо).

3. Дата і день виходу номеру.

4. Нумерація номеру (в поточному році).

5. Адреса сайту газети в Інтернеті.

6. Інші атрибути.

Рис. 13. Логотип інноваційного інформаційного продукту (електронної газети) «БібліоПульс» Важливий елемент першої сторінки – афіша (анонс) із зазначенням важливих публікацій номеру та сторінок, на яких вони розміщені. Анонс виділяють рамкою, збільшенням кеглю, додатковим кольором, з додаванням додаткових ілюстрацій (рис. 14).

19

Рис.14. Афіша (анонс) газети «БібліоПульс» Таким чином, оформлення та компонування інформаційного продукту бібліотеки (електронного періодичного видання) потребує творчого підходу, адже саме різноманітними естетичними засобами можна привернути увагу користувача. Потрібно вміло вибрати розміри та формат полоси газети, правильно та логічно підібрати графічні елементи, шрифти для основного матеріалу і для заголовків, оригінально застосувати колір, який легко сприймається для читання. Особливу увагу важливо приділити пропорційності композиції, щоб не порушувати естетичні норми та єдине ціле.

Як оформити заголовки? Найважливіша функція газетного заголовка – керувати увагою читача. Заголовок – це складова частина, постійний елемент газети – незмінний, повсякденний, завжди присутній у газетному номері [10;107]. Ефективні заголовки повинні відповідати таким вимогам: 1. Заголовки мають бути максимально інформативні.

2. Заголовки мають об’єктивно відображати тематичний зміст тексту.

3. Самобутність і оригінальність присутня у заголовку.

4. Важлива публіцистична гостроту і експресивність, виразність почуттів, 20

думок. Заголовки структурно завершені та інтонаційно виразні. Використання точних термінів. Заголовок має бути чітким і коротким, спонукати читача звернути увагу на матеріал.

8. Відображати найголовніше в публікації.

9. У ньому не повинно бути штампів і двозначностей.

10. Слід уникати повторів.

11. Рекомендується вводити в заголовок дієслово.

12. У заголовку не можна вживати скорочень. Гарний газетний заголовок: 1. Виражає єдність форми і змісту матеріалу.

2. Забезпечує актуальність і конкретність публікації.

3. Передає ставлення автора і редакції до описуваних подій, процесів, явищ.

4. Підкреслює значення повідомлюваного факту і, отже, активно впливає на читача [10;108]. Гарний газетний заголовок має впливати на читача, і тому в його основі завжди лежать відповідність змістові, ясність, точність, яскравість, виразність. При розміщенні заголовків застосовують «принцип близькості», який полягає у тому, що об’єкти, розташовані близько один до одного, сприймаються цілісно» (рис. 15,16,17).

5.

6.

7.

Рис. 15. Схема, що пояснює «принцип близькості»

Рис. 16. Приклад розміщення заголовка в тексті [4; 3-4].

21

Рис. 17. Приклад розміщення довгого заголовка

Як підготувати інформаційне наповнення? Оскільки інформаційний продукт ООУНБ ім. М. Грушевського «БібліоПульс» (електронне періодичне видання) створене для фахівців бібліотечної справи, то інформація до газети відбирається відповідно до сфери діяльності периферійної аудиторії. Над створенням інноваційного інформаційного продукту працює команда, у яку входять бібліотекарі науковометодичного відділу, бібліотекарі відділу електронної бібліотечнобібліографічної інформації, які виконують роль художнього редактора, головного редактора, технічного редактора. Матеріали до газети відбираються із мережі Інтернет (із офіційних сайтів, аккаунтів в соціальних мережах та блогів бібліотек, інформаційного порталу «Бібліоміст», перспективного онлайн-інструменту – соціальної мережі Pinterest, а також із інших освітніх, літературних та мистецьких порталів). Ще одним способом збору інформації до газети «БібліоПульс» є обмін матеріалами між бібліотеками за допомогою електронної пошти. Таким чином бібліотекарі інших бібліотек повідомляють про новинки роботи у «своїх» установах. Бібліотекарі співпрацюють із поетами літературно-мистецького клубу «Літературний сад», який діє на базі Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського. Для популяризації творчості молодого покоління в інформаційному продукті «БібліоПульс» створено сторінку із тими творами, які надсилають поети. Всі відібрані матеріали для електронного періодичного видання аналізуються, впорядковуються в єдину систему. Інформація розглядається у всій складності граматичних і семантичних відношень, а також співвідношень компонентів мови та мовлення. Саме такий підхід до матеріалу при написанні статей чи іншому його використанні дає змогу фахівцеві охопити всі його аспекти і, осмислити інформацію як цілісне складне утворення. Мова газетної публікації – українська та російська і є, в основному, стилістично нейтральною, оскільки переважна більшість слів відповідають встановленим літературним нормам та є не емоційними [1; 135-137]. До інформації висувається ряд вимог [13; 1-4]: 1. Достовірність: тобто використовувані джерела надійні, перевірені і пройшли якісний відбір.

22

2.

3.

4.

Точність: відповідність інформаційній потребі. Повнота і достатність: повнота інформації в кожному конкретному випадку визначається хронологічними, мовними, географічними, типовидовими та іншими межами відбору. Актуальність: оперативність, новизна.

Рекомендації щодо удосконалення бібліотечного інформаційного електронного продукту «БібліоПульс» Обсяг інноваційного інформаційного продукту «БібліоПульс» Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Грушевського – 4 сторінки формату А4. Є доцільним збільшити обсяг періодичного видання, створивши інформаційні блоки не тільки для фахівців бібліотечної справи, а й для користувачів бібліотеки. При цьому відповідно зміниться композиція номера газети, зокрема, збільшиться кількість різнотематичних пропонованих рубрик газети. Це допоможе охопити велику кількість аудиторії різних вікових груп. Щоб створити більш інформативно-наповнене електронне видання важливим є поповнити інформаційний продукт такими елементами як: звуковий супровід, анімаційні зображення, лонгриди, відео, інфографіка тощо. Платформою для такого інноваційного інформаційного періодичного видання стане велика кількість інтернет-сервісів, які підтримують формати удосконаленої електронної газети. Важливим є удосконалення дизайну та колірної гами інформаційного продукту. Основними критеріями відбору інформації для новини є [14]: 1. Актуальність інформації. Не варто публікувати застарілу інформацію, оскільки читач міг ознайомитися із нею на інших ресурсах; швидкоплинний, лавиноподібний потік інформації робить новину, яка опублікована із запізненням навіть на годину, не актуальною. Зокрема, М. Лукіна поділяє новини на три цикли (залежно від тривалості актуальності самої новини та теми загалом): новини однієї години, одного дня та одного тижня [11; 231-233].

2. Відповідність інформації запитам та інтересам аудиторії. Кожне електронне видання орієнтується на певну периферійну аудиторію, для якої, власне, і відбирається матеріал).

3. Достовірність матеріалу. Класично достовірність інформації перевіряється мінімум за трьома джерелами, однак на практиці таке вдається рідко; тим не менше, рекомендується або ж керуватися надійністю джерела, або витратити більше часу й перевірити інформацію за іншими джерелами).

23

Вичерпність повідомлення та точність даних. Спеціаліст, який відбирає матеріал до стрічки новин повинен прагнути знайти таку кількість інформації, щоб вона відтворила усю картину ситуації, крім того, при пошуку інформації варто вдаватися до точності та конкретики). Процес створення новини складається з кількох етапів: 1. Написання повноцінного тексту інформаційної замітки, вказавши ті джерела, на які посилається автор.

2. Підбір заголовку та підзаголовку.

3. При необхідності у матеріалі варто проставляти гіперпосилання, підбирати теги (ключові слова).

4. Додавання ілюстративного матеріалу доповнює основну інформацію новини (зображення, відео, аудіофайли тощо). При відборі інформації для електронного періодичного видання важливо зважати на соціальні норми, до яких належать юридичні, етичні, естетичні, політичні та релігійні. Автор повинен подавати повідомлення так, щоб інформація відповідала конституційним нормам (витримана цензура, свобода слова, не порушення авторського права тощо); повідомлення не завдавало шкоди іншим сторонам (повідомлення об’єктивне, істинне, передає думку не тільки більшості, а й меншості тощо). Варто сказати і про естетичні норми – норми прекрасного. Від дотримання правильного співвідношення основного вагомого тексту та ілюстративного матеріалу залежить ефективність сприйняття користувачем інформаційного продукту. Емоції, викликані повідомленням, не повинні контрастувати з його колористичним оформленням. Тип гарнітури, яким набрано текст, повинен гармоніювати з його стильовими особливостями, а також стилем виконання ілюстрацій. Спеціаліст повинен відбирати ту інформацію, яка не суперечить політичним поглядам. Близькими до політичних є релігійні норми, дотримання яких є обов’язковим. Повідомлення не повинно суперечити релігійним поглядам користувачів [17; 138-151].

4.

24

Тезаурус Аккаунт – це обліковий запис, де зберігається персональна інформація користувача для входу на конкретний сайт чи цілу групу сервісів.

2. Блог – це веб-сайт, на якому ви публікуєте свої записи. Записи відображаються в хронологічному порядку, нові на початку, а старі відправляються в архів. До кожного запису в блозі зазвичай можна залишити коментар або відповідь на такий.

3. Виключка – це спосіб вирівнювання всіх рядків абзацу (по лівому та по правому краю, по центру).

4. Гарнітура – це сукупність шрифтів, об’єднаних спільними стильовими ознаками, відмінними від інших шрифтів. «Гарнітура» і «шрифт» вживаються як синоніми.

5. Інтерліньяж – це відстань між базовими лініями сусідніх рядків.

6. Кегль — основний розмір, що характеризує шрифт, тобто розмір літер та інших складальних матеріалів, який вимірюється у напрямку висоти полоси набору.

7. Конвергентний ньюзрум – це інформаційний продукт у цифровому вигляді (поєднання тексту, звуку, зображення статичне або те, що рухається в цифрових форматах), необхідність програмних та апаратних засобів для її сприйняття людиною (тобто комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення), необхідність телекомунікаційних засобів для отримання або розповсюдження інформації.

8. Інтернет-сервіс – це програмна система, розроблена для забезпечення взаємодії між декількома комп’ютерами через мережу.

9. Інфографіка – це візуальне відображення даних, що містить невелику за обсягом, але значиму і правильно оформлену інформацію.

10. Лонгрид – це такий формат подачі матеріалу, який дозволяє повністю зануритися в задану тему завдяки поєднанню тексту і інтерактивних елементів: ілюстрацій, цитат, інфографіки, відео тощо (інтерактивна карта).

1.

25

Список використаних джерел 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

Бойчук К. В. Мова газетних текстів як засіб впливу на читача [Текст] / К. В. Бойчук // Наукові записки. – Вип. 11. – 2009. – С. 135-137. Вирютина К. Н. Сервисы для создания периодического издания он-лайн [Текст] / К. Н. Вирютина // Бібліотечна журналістика: метод. матеріали до курсу. – Харків, 2015. – С. 278-283. Відношення і пропорції з математичної точки зору [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Fgryntalschool.umi.ru%2Ff ilemanager%2Fdownload%2F444%2F&lang=uk&c=5752e7f8278d Григорьева Е. И. Отличие электронного издания от печатного: цикл статей [Текст] / Е. И. Григорьева, И. М. Ситдикова. – 2013. – С. 3-4. Дубина Н. Композиция газетной полосы [Електрон. ресурс] / Н. Дубина // КомпьюАрт. – 2006. – №3. – Режим доступа: http://www.compuart.ru/article.aspx?id=1602-6&iid=735 Дубина Н. Основы оформления газеты [Електрон. ресурс] / Н. Дубина // КомпьюАрт. – 2005. – №12. – Режим доступа: http://www.compuart.ru/article.aspx?id=15410 Електронні видання [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://uareferat.com/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0% B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети: курс лекцій [Текст] / В. Ф. Іванов. – Київ: Т-во «Знання», КОО, 2000. – С. 71-81. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети: курс лекцій [Текст] / В. Ф. Іванов. – Київ: Т-во «Знання», КОО, 2000. – С. 86-88. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети: курс лекцій [Текст] / В. Ф. Іванов. – Київ: Т-во «Знання», КОО, 2000. – С. 107-108. Лукина М. М. Интернет-СМИ: теория и практика [Текст]: учеб. пособие / М. М. Лукина. – Москва: Аспект Пресс, 2010. – С. 247-250. Медведєва В. М. Інформаційний бізнес у сфері освіти, культури і мистецтва [Текст] / В. М. Медвєдєва, Г. Г. Міщенко. – Київ: КНУКіМ, 2000. – 96 с. Медведєва В. М. Інформаційні продукти як результат виробничої діяльності сучасних бібліотек [Електрон. ресурс] / В. М. Медвєдєва. – Київ: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – С. 1-4. – Режим доступу: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Feprints.rclis.org%2F2356 9%2F1%2F%25D0%259C%25D0%25B5%25D0%25B4%25D0%25B2%25D 0%25B5%25D0%25B4%25D1%2594%25D0%25B2%25D0%25B0.pdf&nam e=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%94%D0 %B2%D0%B0.pdf&lang=uk&c=5752ef7eff06 Мехед Н. Особливості редакційного опрацювання текстового контенту українських інформаційно-аналітичних Інтернет-ЗМІ [Електрон. ресурс].

26

15.

16.

17.

18.

19.

– Режим доступу: http://journ.univ.kiev.ua/ndumk/index.php/component/content/article/932/zmistovi-kharakterystyky-ukrainskoho-paperovoho-ta-elektronnohoknyhovydannia/105-osoblyvosti-redaktsiynoho-opratsyuvannya-tekstovohokontentu-ukrayinskykh-informatsiy-no-analitychnykh-internet-zmi Наумова М. Ю. Нові медіа та традиційні ЗМІ: моделі співіснування [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Fwww.socd.univ.kiev.ua% 2Fsites%2Fdefault%2Ffiles%2Flibrary%2Felopen%2Factprob13_86.pdf&nam e=actprob13_86.pdf&page=1&lang=uk&c=5752f2dbc6c3 Нові медіа [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.turkaramamotoru.com/uk/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D1%96 %D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0-21096.html Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи [Текст]: навч. посіб. / З. В. Партико. – Львів: Афіша, 2006. – С. 138-150. Стройко І. Нові медіа та тенденції розвитку системи авторського права та суміжних прав в Україні та в світі [Електрон. ресурс]. – Режим доступу]: http://uba.ua/documents/text/Stroyko_Iryna.pdf Чатіл І. Microsoft Office Publisher 2007. Методичний посібник для вчителів [Електрон. ресурс] / І. Чатіл, Б. Чатіл. – Режим доступу: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Fleader.ciit.zp.ua%2Ffiles %2Fedu%2Fpartner%2F2010%2FMS%2520books%2FMS_publisher.pdf&na me=MS_publisher.pdf&lang=uk&c=5752f7516df4

27

Зміст Що таке «нові медіа»?............................................................................................

3

Які існують інтернет-сервіси для створення медійного контенту?..................

4

З яких елементів складається електронне видання?...........................................

5

Які існують формати електронних видань?.........................................................

6

З яких етапів складається процес підготовки видання?......................................

7

З яких елементів складається макет видання?.....................................................

7

З яких базових елементів складається дизайн?....................................................

8

Який алгоритм створення макету?........................................................................

9

Що таке «колонтитули» і як їх створити?............................................................

14

Які особливості композиції газети?......................................................................

15

Що таке «композиція газетної шпальти»?............................................................

17

Які вимоги до першої (титульної) сторінки газети?............................................

19

Як підготувати інформаційне наповнення?..........................................................

22

Рекомендації щодо удосконалення бібліотечного інформаційного електронного продукту «БібліоПульс» ОУНБ ім. М. Грушевського»……….

23

Тезаурус…………………………………………………………………………..

25

Список використаних джерел……………………………………………………

26

28