Документи на мовах національних меншин в краєзнавчій діяльності бібліотек

Управління культури і туризму, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Грушевського Науково-методичний відділ

ДОКУМЕНТИ НА МОВАХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В КРАЄЗНАВЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК Аналітична довідка

Од еса 2014

2

Проблеми збереження і підтримки культур національних меншин є дуже важливими для багатонаціональної Одещини, а гарантування вільного розвитку національних мов і права мовного самовизначення – першочерговим завданням мовної політики в нашому регіоні. Особливу роль в сприянні розвитку мов національних меншин, всебічному вивчення краю, формуванню національної свідомості, вихованню поваги до історії і культури народів відіграють бібліотеки. Базою для цієї діяльності є краєзнавчі фонди, до складу яких входить основна частина документів мовами національних меншин. З метою вивчення етнічного складу населення, наявності, збереження і використання документів мовами національних меншин в бібліотеках Одеської області в 2013 р. було проведено соціологічне дослідження: «Документи на мовах національних меншин в краєзнавчій діяльності бібліотек». Дослідження дало змогу провести порівняльний аналіз статистичних показників національного складу населення та мовної складової фондів ЦБС регіону, вивчити стан використання документів мовами національних меншин в краєзнавчій діяльності бібліотек, виявити проблеми та позитивний досвід у даному напрямі. Дослідження проводилося методом анкетування. Наявність краєзнавчих документів в фондах бібліотек-філій виявлено шляхом відбору на полицях і підрахунку. В дослідженні взяли участь 27 ЦБС області. Нажаль, не надіслали свої матеріали ЦБС Ізмаїльського, Комінтернівського, Роздільнянського, Савраньского і Фрунзівського районів. За даними перепису 2001 року в Одеській області проживає 2406966 мешканців, з них: Національність Українці Росіяни Болгари Молдовани Гагаузи Євреї Білоруси Вірмени Роми Німці Грузини Азербайджанці Греки Албанці Араби

Всього, осіб 1542341 508537 150683 123751 27617 13386 12767 7440 4035 2877 2785 2777 2083 1862 1320

% 64,15 21,15 6,26 5,14 1,15 0,56 0,53 0,31 0,17 0,12 0,12 0,12 0,08 0,08 0,05

3

Інші

Національний склад населення області характеризується значним перевищенням українців 1542341 (64,15 %) і росіян 508537 (21,15 %). Менше проживає болгар – 6.26%, молдаван – 5,14 %, гагаузів – 1,15 %. Чисельність всіх інших національних меншин складає – 2,15 %. Аналіз краєзнавчого фонду станом на 01.01.2013 року показав, що у складі загальних бібліотечних фондів краєзнавчі займають в середньому 0,7 %. Кількісний і якісний аналіз фондів відображають Таблиці 1 і 2.

1.

Документи мовами національних меншин:

Всього у фонді ЦБС Кількість Кількість назв примірників 73745 94394

в т.ч. місцевий друк Кількість Кількість назв примірників 1201 10211

2. Склад документів у фондах бібліотек на мовах національних меншин Мова

К-сть назв

російська білоруська болгарська вірменська гагаузька ідиш кримськотатарська молдавська німецька

66907

К-сть примірників 83206

1207

3578

136 19 2 5190 214

450 141 3 6587 267

Мова новогрецька польська ромська румунська словацька угорська русинська караїмська кримчацька

К-сть назв 1 7 1 57 2 1

К-сть примірників 1 17 1 139 2 1

1

1

Укомплектованість краєзнавчих фондів бібліотек області документами на мовах національних меншин різниться як за обсягом так і за складом. Наявність доволі великої чисельності представників національних меншин в тому чи іншому районі, нажаль, не є гарантією повноукомплектованого фонду. Як показало дослідження, причини тому можуть бути різними. Наприклад, в Котовському районі, де мешкає велика кількість молдаван, попит на літературу молдавською мовою і, відповідно, комплектування цією літературою не є адекватним. Причина в тому, що населення використовує, в основному, усну мову і не має навичок письма і читання молдавською. На території району немає жодної школи з викладанням молдавською мовою. Лише з вересня 2013 року в школі села Липецьке до навчального розкладу було додано кілько годин на вивчення молдавської мови. Напевно це, а також посилення роботи бібліотек

4

району по популяризації молдавської мови і літератури, дадуть змогу змінити ситуацію на краще. Покращити ситуацію зможе і пошук додаткових джерел комплектування фондів документами на мовах національних меншин. Дослідження показало, що в деяких містах і районах мови національних меншин представлені тільки російською мовою. Це м. Іллічівськ, м. Котовськ, Ананьївський, Березівський, Біляївський, Великомихайлівський, Котовський, Овідіопольський райони. Відповідно і книговидача російською мовою в бібліотеках цих районів складає 100%. В фондах Кодимської ЦБС книг російською мовою майже стільки скільки українською. Цікавим є порівняльний аналіз статистичних показників національного складу населення Болградського району та мовної складової фондів бібліотек КУ «Болградська районна ЦБС»: За статистичними даними населення Болградського району складає 69,8 тисяч. З них: 60% – болгари, 20% – гагаузи, 10% – росіяни, 6% – українці, 2% – албанці, 2% – інші. Отже, в районі проживають переважно болгари. Всього краєзнавчих документів у фондах бібліотек КУ «Болградська районна ЦБС» нараховується 1151 примірник. За мовами краєзнавчі документи розподіляються таким чином: російською мовою – 80,4%, болгарською – 13%, гагаузькою – 6,6%. На 280 жителів болгарської національності припадає 1 примірник краєзнавчої літератури болгарською мовою. Для мешканців Болградського району російської національності цей показник у 35 разів вище (1 примірник на 8 жителів). Таким чином, мешканці російської національності найбільш забезпечені краєзнавчою літературою на рідній мові, ніж жителі болгарської національності, незважаючи на те, що чисельність болгар є найбільшою.

3. Книговидача документів мовами національних меншин: Мова російська білоруська болгарська вірменська гагаузька ідиш кримськотатарська молдавська німецька

К-сть примірників 54873 1476 173

3800 18

Мова

К-сть примірників

новогрецька польська ромська румунська словацька угорська русинська караїмська кримчацька

Згідно з матеріалами дослідження порівняно з фондом книговидача мовами національних меншин складає: російською мовою (усі ЦБС) – 65,9%, молдавською мовою (6 ЦБС) – 57,7%, болгарською (9 ЦБС) – 41,3 %, гагаузькою (4 ЦБС) – 38,4 %, німецькою (2 ЦБС) – 6,7 %. Документи мовами інших національних меншин не видавалися жодного разу. Але книговидача у різних районах та філіях дещо різниться. Характерним є приклад сіл Глибоке і Борисівка Татарбунарського району, де мешкають переважно молдавани. В с. Борисівка

5

навчання в школі проводиться молдавською мовою і тому існує попит на літературу цією мовою. Відповідно видача молдавської літератури – 437 примірників. В той же час в с. Глибоке, де також переважно мешкають молдавани, але школи чи факультативу з вивчення молдавської немає, не було видано жодної книги молдавською мовою. В с. Дмитрівка, де мешкають переважно болгари і де працює російськомовна школа з факультативним вивченням болгарської мови, видано 20 примірників болгарською. В Дмитрівці працюють дві бібліотеки – для дорослих і для дітей, але цікавої літератури болгарською мовою катастрофічно не вистачає, особливо дитячої. Не дивлячись на те, що існують проблеми з комплектуванням фондів бібліотек документами на мовах національних меншин, в кожній з бібліотек, що розглядалися, оформлені куточки народознавства: «Китен-Буджак» (Дмитрівка), «Каса Марє» (Борисівка та Глибоке), що сприяють відродженню культури і традицій національних меншин.

4. Склад документів мовами національних меншин за типами: Наукові і науково-популярні Довідково-інформаційні Галузеві Художня література

К-сть назв 12831 2024 14348 44542

К-сть примірників 14537 3870 18973 57014

Аналіз краєзнавчих фондів показав, що більшу частину цих фондів складає художня література (це переважно твори місцевих авторів) – 60,4 % та галузева література – 20,1 %. Незначною є кількість довідково-інформаційних документів – 4,1 %.

5. Склад документів мовами національних меншин за видами: книги, в т.ч. місцевий друк періодичні видання, в т.ч. місцевий друк аудіовізуальні видання електронні видання

К-сть назв 73162 1006 559 195 19 5

К-сть примірників 77469 3136 16869 7075 46 10

Матеріали дослідження про видовий склад краєзнавчих фондів мовами національних меншин свідчать про те, що основою їх залишаються переважно книги. Важливим джерелом краєзнавчого матеріалу і складовою частиною фонду є також місцева преса (газети, журнали). Невід’ємною частиною краєзнавчого фонду є тематичні папки, прес-досьє, папки експрес-інформації тощо, які складаються з неопублікованих матеріалів, рішень місцевих органів влади, вирізок з газет і журналів, ксерокопій матеріалів з різних інформаційних джерел

6

про свій край, про його історію і сучасність, про видатних людей. Дослідження показало, що придбання копіювальної і комп’ютерної техніки значно розширило можливості бібліотек в сфері організації і використання краєзнавчих фондів мовами національних меншин.

6. Хронологічні межі краєзнавчих документів (в тому числі місцевий друк) мовами національних меншин: К-сть назв До 1917 року 1917-1990 рр. З 1991 року

2 21339 52404

К-сть примірників 3 37097 57297

За результатами дослідження встановлено, що краєзнавчі документи мовами національних меншин, що видані протягом 1917-1990 рр. складають 39,3%, з 1991 року – 60,7%. В фондах двох ЦБС області є 3 прим. (2 назви) документів, що вийшли друком до 1917 року. Дослідження показало, що найбільшим попитом користувалися книги, що видані після 1991 року.

7. Документи мовами національних меншин, що включають до бібліографічних покажчиків: Матеріали російською мовою були включені в бібліографічні покажчики дванадцяти ЦБС області; російською і болгарською – в покажчики Іванівської ЦБС; російською, болгарською, молдавською – в покажчики Саратської і Ренійської ЦБС. Дана послуга не затребувана користувачами м. Ізмаїла, ЦБС Арцизського, Кодимського, Котовського, Красноокнянського, Тарутинського, Татарбунарського, Ширяївського районів.

8. В соціокультурній діяльності бібліотек багатонаціонального Одеського регіону активно використовуються мови національних меншин. Наприклад, з метою популяризації та більш повного і якісного обслуговування читачів з питань вивчення історії та культури рідного краю Кілійська ЦБС використовує літературу російською, гагаузькою, болгарською мовами. Для обслуговування читачів та проведення масових заходів Балтська ЦБС окрім української іноді використовує російську мову; Б.-Дністровська ЦБС – російську та молдавську (сільська бібліотека с. Крутоярівка); Березівська ЦБС – чеську, Іванівська ЦБС – російську і болгарську (Благоївська бібліотека); Саратська і Татарбунарська ЦБС – російську, болгарську, молдавську. В п’ятьох селах Ренійського району (с. Долинське, Лиманське, Орлівка, Новосільське, Плавні) де мешкає переважно молдавське населення, при організації і проведенні заходів використовується відповідно молдавська мова; в

7

селі Нагірному, де мешкає переважно болгарське населення – болгарська мова, а в селі Котловина, де проживає гагаузьке населення – гагаузька мова. В центральній районній бібліотеці і районній бібліотеці для дітей використовуються українська і російська мови. При проведенні щорічних фестивалів національних культур народів, які проживають в Ренійському районі, оформлюються книжкові виставки молдавською, болгарською, гагаузькою мовами. В сільських бібліотеках заходи проводяться українською, а також мовами національних меншин: російською, болгарською, молдавською, гагаузькою. Щорічно проводиться фестиваль літературної творчості «Весняні вітрила», в якому беруть участь самодіяльні поети сіл району. Свої твори автори читають на рідній мові. Кращі твори місцевих авторів мовами національних меншин включені в літературний альманах «Дунайський берег». Проведене дослідження дозволило одержати соціологічну інформацію про наявність і склад документів на мовах національних меншин, їх роль і значення в краєзнавчій діяльності бібліотек, про етнічний склад населення, про розподіл документів за типами та за видами, про їх книговидачу, про хронологічні межі краєзнавчих документів. Аналіз складу краєзнавчих документів та їх використання в бібліотеках області показав, що документів мовами національних меншин в фондах недостатньо. Для проведення заходів щодо реалізації мовної політики та відродження і розвитку культурної самобутності національних меншин краєзнавча база недостатньо розвинута. Для збільшення краєзнавчого потенціалу бібліотек необхідно: Покращити комплектування бібліотек регіону періодичними виданнями (в тому числі місцевими) і літературою мовами національних меншин. При цьому необхідно використовувати різноманітні джерела (обов’язковий примірник місцевих видань за угодою с місцевими видавництвами, обмінно-резервні фонди інших бібліотек, угоди з видавництвами іншим міст і регіонів, які можна скласти на щорічних виставках-форумах книговидавців і книгорозповсюджувачів, що проходять в Одесі тощо). Корисними в даному випадку можуть стати взаємини з різноманітними національними організаціями, товариствами тощо. Такі організації мають змогу допомогти бібліотекам не тільки в поповненні фондів, але і в проведенні масових заходів. Використовуючи комп’ютерну техніку можливо отримувати різноманітну інформацію за даною темою, копіювати необхідні матеріали, а також створювати краєзнавчі БД. Бібліотеки повинні постійно підтримувати зв’язки зі ЗМІ, щоб популяризувати краєзнавчу літературу мовами національних меншин, анонсувати свої масові заходи. Маючи комп’ютери, бібліотеки можуть створювати власні блоги і сайти, на яких можна виставляти свої презентації, бібліографічні списки, віртуальні виставки краєзнавчої тематики з використанням матеріалів мовами національних меншин. На базі бібліотек можна організувати курси або проводити факультативи з вивчення мов національних меншин, різноманітні кружки і клуби з вивчення культури і мистецтва різних народів, творчі аматорські об’єднання тощо.

8

Головна ціль в цьому напрямку роботи бібліотек – задовольняти потреби у збереженні національної самобутності (обряди, свята, звичаї); виховання толерантного відношення до інших національностей; популяризація літератури, розкриття фонду за допомогою книжкових виставок, оглядів, переглядів; подальша творча співпраця з національними товариствами.

Документи на мовах національних меншин в краєзнавчій діяльності бібліотек : аналіт. довідка / Упр. культури і туризму, національностей та релігій Одес. облдержадмін. ; Одес. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Грушевського ; наук.-метод. від. ; [підгот. Т. Г. Ковалькова ; комп’ют. набір Н. П. Маловік ; оформ. та редагув. О. М. Ласкевич ; відп. за вип. Т. М. Полянко]. – О., 2014. – 8 с.

Зам. № 30 від 14.07.2014 р. Тираж 40 прим.

9