September'21 by Airport Magazine Odessa

№ 96 вересень 2021 Одеса

АВСТРАЛІЯ

вздовж та поперек

ЗА ЩО ЛЮБИТИ НОВУ ЗЕЛАНДІЮ? Поля світла

БРЮСА МУНРО П'ЯНКА КРАЇНА ОЗ

КИЇВ ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ КАНОНІЧНИХ КРАЄВИДІВ СТОЛИЦІ

THE DOWN UNDER ISSUE *ЕДЕЛЬДОРФ ХІЛЛЗ. Дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ 113180890305 від 30 березня 2018 року, виданий ДАБІУ. Ліцензія ДАБІУ згідно з наказом №35-л від 26.06.2019. Дане зображення не є остаточним зразком будь-яких елементів будівлі та не є частиною проєктної документації. Остаточні зразки уточнюються та будуть закріплені в проєктній документації, що затверджується відповідно до законодавства. Дане зображення є художньою ілюстрацією. Договір про поновлення оренди земельної ділянки: серія та номер 368 від 1.12.2017. Дзвінки згідно з тарифами вашого оператора. Історико-культурний заповідник Києво-Печерська лавра. Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі. *Футура Хата.

CONTENT

THE DOWN UNDER ISSUE Вануату. Хроніки з раю

Поля світла Брюса Мунро

Життя у формах від Даниіла Ровенчина

№ 96 вересень 2021 Головна редакторка ОЛЕНА ІВАНОВА (063) 837-14-52 h.ivanova@megapolisplus.com.ua

Відповідальна за випуск АНАСТАСІЯ МЕЛЬНИК (098) 236-32-31 av.melnik@megapolisplus.com.ua

«Bridgestone World Solar Challenge»: перегони під палким південним сонцем

Вкрадені покоління

Асистентка редакції АНАСТАСІЯ ФУРСЕНКО a.fursenko@megapolisplus.com.ua Літературна редакторка ГАННА ПАНАХНО

Хто володіє Океанією? 62

Великий Бар’єрний риф

П'янка країна Оз

ЗА ЩО ЛЮБИТИ НОВУ ЗЕЛАНДІЮ?

Дизайн ДАР’Я АКУЛОВА ОКСАНА КАТЕРЕНЧУК НАТАЛІЯ ЛУК'ЯНЕНКО Шрифт NarzissPro Відділ реклами в Одесі вул. Пушкінська, 38/40 (048) 775-16-16 МАРИНА ПЕХА (063) 119-76-10 m.pekha@megapolisplus.com.ua Відділ реклами у Києві Лук’янівський пров., 8 ЮЛІЯ АГЕЄВА (097) 849-85-86 air@inline.in.ua

Австралія вздовж та поперек

Відділ реклами у Харкові вул. Культури, 28 (057) 751-94-61 (62, 63) Випускова редакторка ОЛЕКСАНДРА ГОРБАЧ (066) 143-12-24 a.horbach@megapolisplus.com.ua Відділ реклами у Львові вул. Водогінна, 2, офіс 222 (2-й поверх) (032) 290-2-777 ГАЛИНА БЕРЕЖАНСЬКА (097) 935-93-33 h.berezhanska@megapolisplus.com.ua Відділ реклами в Дніпрі вул. Казакова, 2д, БЦ «Континент», офіс 410 (067) 322-78-87 ІННА КУЦИК (050) 481-32-12 i.kutsyk@megapolisplus.com.ua

Над номером працювали: Ганна Панахно, Ганна Безрукова, Ксенія Литвин, Альона Намейко, Ксенія Ковальова, Тарас Андрієвський, Андрій Андрєєв, Олена Іванова

Видавець та засновник ТОВ «Мега-Поліс-плюс» Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 20189-9989 ПР. Видане Державною реєстраційною службою України 30.08.2013 р.

Розповсюдження журналу

Адреса редакції та видавця 61002, Харків, вул. Культури, 28 (057) 751-94-61 (62, 63)

Журнал розповсюджується безкоштовно на території міжнародного аеропорту «Одеса», в одеських ресторанах, бутиках, спортивних центрах, автосалонах, розважальних і торговельних центрах, а також по широкій базі партнерів рекламного холдингу «Мега-Поліс-плюс», яка постійно оновлюється. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. У разі надання готових оригінал-макетів рекламодавець підтверджує, що вони відповідають вимогам законодавства України. У цьому випадку рекламодавець несе відповідальність за збереження прав третіх осіб і підтверджує, що використані в макеті знаки для товарів і послуг мають реєстрацію та дозвіл на розміщення і використання на території України, а всі рекламовані товари і послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації та вимагають наявності ліцензії, сертифіковані і мають відповідну ліцензію. Також у разі надання оригінал-макетів, що містять зображення фізичних осіб, рекламодавець підтверджує, що володіє всіма необхідними правами на розміщення таких зображень і це ніяк не обмежує права третіх осіб. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Усі права захищені. Передрук і будь-яке використання матеріалів можливі лише з письмового дозволу редакції.

I AIRPORT magazine • September 2021

Друк ТОВ «Перша зразкова типографія» 61052, Харків, вул. Конєва, 21 www.exp-print.com.ua Наклад: 5000 екземплярів Вихід з друку: 7 вересня 2021

EDITORIAL

ПОГЛЯД НА ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ ПИТАННЯ В ЖИТТІ ЗАЛЕЖИТЬ ЛИШЕ ВІД ОДНОГО ЧИННИКА. ТОЧКИ ЗОРУ

«THE DOWN UNDER» — така тема цього номера й саме так називають свої території ті, хто живе нижче екватора: австралійці та мешканці тихоокеанських островів. Хоча в останніх, схоже, своя атмосфера. Коли живеш на острові, де до того ж постійно тепле сонце та ясне небо, здається, що Земля обертається навколо тебе — а навкруги просто океан і нічого більше. Яка різниця, де південь, де північ, якщо ти — біля екватора, центру планети? Але ми покажемо альтернативну і перевернуту мапу земної кулі. А також розкажемо, як в одній із найрозвиненіших та найекологічніших країн світу знайшлося місце посаді «офіційний Чарівник». І знову, повертаючись до запитання «Де верх, де низ?». Підготовка цього номера ще раз нагадала мені про нескінченно справедливу ідею: погляд на всі без винятку питання в житті залежить лише від одного чинника. Точки зору. Перші відомі картографи, які наважилися зобразити на папері весь

I AIRPORT magazine • September 2021

світ, з’явилися в Західній Європі. Тож за початок, якщо рахувати справа наліво і зверху вниз (як ми звикли писати) узяли Європу, звичайно ж. А якщо перевернути, Земля ж кругла? Ви, впевнена, знаєте про проєкцію Меркатора — і що 2Д-мапи показують дуже викривлений розмір країн і материків. Наприклад, Гренландія виглядає величезною, але у своїй найширшій точці не більша за Україну. А Росія не ширша за Африку. Ця інформація поширилася лише з десяток років тому, з появою thetruesize.com. Тільки подумайте, ми могли б і досі уявляти світ зовсім іншим. І все-таки номер не про мапи, а про те, що down under. Дуже старалися зробити його таким, щоби хоча б трохи здивувати вас та подарувати радість нових відкриттів. Читайте до кінця. Цей випуск, як і всі, зроблений із любов’ю. Гарної подорожі! І нехай ваші мрії здійсняться!

ОЛЕНА ІВАНОВА, головна редакторка

HIGHLIGHTS

AIRPORT РЕКОМЕНДУЄ НАДИХНУТИСЯ

Вибір: Ганна Панахно

AIRPORT РЕКОМЕНДУЄ ПОЧИТАТИ

17 ВЕРЕСНЯ — 9 СІЧНЯ ВЕРЕСЕНЬ

«MODIGLIANI — PICASSO. THE PRIMITIVIST REVOLUTION»

«КЛАРА І СОНЦЕ». КАДЗУО ІШІҐУРО

15 ЖОВТНЯ — 16 СІЧНЯ

«A BLACK HOLE IS EVERYTHING A STAR LONGS TO BE». КАРА ВОКЕР

Галерея «Albertina» (Відень) відкриває першу в Австрії ретроспективу Амедео Модільяні до 100-річчя від дня смерті італійського майстра (1884–1920). У своїх картинах митець звертався до двох, здавалося б, протилежних напрямів — авангарду та архаїки. Це стало точкою відліку для кураторів виставки. Орієнтовно 130 робіт Модільяні представлені в контексті творів Пабло Пікассо, Костянтина Бранкузі, Андре Дерена, а також артефактів із доісторичної та позаєвропейських культур. Лишаючись майже непомітним протягом життя, він захоплено досліджував джерела мистецтва, будуючи міст між новим часом і минулими епохами. Сьогодні деякі картини художника оцінюють у мільярди доларів.

I AIRPORT magazine • September 2021

Кара Вокер — сучасна американська художниця, роботи якої фокусуються на питаннях раси, ґендеру, сексуальності, ідентичності та насилля. Розширена виставка у франкфуртському Schirn Kunsthalle діятиме в межах її європейського туру та вперше презентує творчий архів — понад 650 малюнків і добірку фільмів. Кара працює переважно з папером, використовуючи різні стилі та прийоми, зокрема сатиру й карикатуру. Розхитуючи прийнятні уявлення, робить видимими забуті конфлікти та травми. Серед найвідоміших творів Вокер — «Insurrection! (Our Tools Were Rudimentary, Yet We Pressed On)». Інсталяція з чорними паперовими силуетами на тлі кольорових світлових проєкцій зображає повстання рабів, посилаючись на «Віднесених вітром». Ніхто з глядачів не лишається осторонь: тінь кожного і кожної перетворюється на частину композиції.

Перший роман Кадзуо Ішіґуро після здобуття Нобелівської премії 2017-го. Це історія про гіноїда Клару, яка стає подругою 14-річної Джозі та намагається будь-що врятувати її від дивної хвороби. Антиутопія про недалеке майбутнє, у якому друзів можна купувати в магазині, а генетичні дані — вільно модифікувати. Нова наукова фантастика Ішіґуро перегукується з його бестселером «Не відпускай мене». (Головні герої роману — клони, яких створили для донорства органів.) Письменник знову шукає відповіді на запитання «Що означає любити?», «Чи здатні кохання і відданість перемогти смерть?», «Чи лишилося у світі щось, що не можна відтворити?». Англійською книжка вийшла в березні. Незабаром чекаємо на її український переклад, який підготували Ганна Лелів і «Видавництво Старого Лева».

HIGHLIGHTS

AIRPORT РЕКОМЕНДУЄ ВІДВІДАТИ

AIRPORT РЕКОМЕНДУЄ ПОДИВИТИСЯ

11–14 ЛИСТОПАДА

9 ВЕРЕСНЯ

«ANNETTE»

На Le Guess Who? можна почути музику будь-якого жанру. З 2007-го фестиваль проходить на найрізноманітніших майданчиках нідерландського міста Утрехт: від театрів, клубів, галерей до причалів, церков і складів. Щороку артисти зі всього світу стають його кураторами та створюють власні програми. 2021-го за лайнап відповідають музикант і художник-візуаліст Філ Елверум, мультиінструменталіст Джон Дваєр, ікона мінімалізму Мідорі Такада, електронниця Лукреція Дальт, джазова експериментаторка Матана Робертс та інші. Серед гостей сцени — Low, Pink Siifu, DJ Lycox, SPAZA, Bohren & der Club of Gore, The Necks. Музичне дійство доповнять виставки, інсталяції, зустрічі та інші артподії. Організатори розсувають межі очікувань, пропагуючи ідею чогось більшого — безпрецедентного різноманіття творчості.

I AIRPORT magazine • September 2021

30 ВЕРЕСНЯ

Рок-опера «Аннетт» — фільмвідкриття Каннського кінофестивалю, що здобув нагороду «Найкраща режисура». Леос Каракс («Коханці з Нового мосту», «Корпорація “Святі мотори”») не зрадив собі — зняв дещо неймовірне в жанрі містичного реалізму з Адамом Драйвером і Маріон Котіяр у головних ролях. В екстравагантного стендапера Генрі та оперної діви Енн народжується донька Аннетт. Подія перевертає їхнє життя та виявляє інший бік натури Генрі. Згодом він дізнається, що дівчинка має незвичайний дар, який стане для нього і порятунком, і прокляттям. Початковий сценарій Каракс отримав від Sparks (гурт, що вплинув на десятки музикантів — від Depeche Mode до Franz Ferdinand). Дует також написав саундтрек до мюзиклу. Трагізму історії додає автобіографічність: 10 років тому кохана режисера загинула за невизначених обставин.

«NO TIME TO DIE» 25-я стрічка шпигунської франшизи та 5-й (і останній) фільм із Деніелом Крейгом у ролі Джеймса Бонда, на прем’єру якого чекали півтора року. За сюжетом, Бонд давно на пенсії, насолоджується життям на Ямайці — аж поки до нього за терміновою допомогою не звертається старий друг. Разом із новою агенткою 007, Номі (Лашана Лінч), він знову рятує світ від лиходія (Рамі Малек). Режисеру Кері Фукуназі («Справжній детектив») та сценаристці Фібі Воллер-Брідж («Вбиваючи Єву») вдалося значно осучаснити стрічку. Події та діалоги стали реальнішими, з’явилися головні жіночі персонажі, героїв позбавили стереотипів. «007: Не час помирати» знімали в Італії, Норвегії, у Великій Британії та на Ямайці. Це найдорожчий фільм бондіани: бюджет майже тригодинної історії — $250 млн.

GUIDE

60 ДРУЗІВ ОДЕСИ, або Як один бізнес-клуб вирішив змінити все

Oдеса Бізнес Форум, ОБФ

Чотири роки тому одеські бізнесмени Дмитро Казавчинський та Олександр Варваренко заснували Одеський діловий клуб. Поставили собі за мету сформувати в Україні та за кордоном позитивні образ і репутацію Одеси — міста, сприятливого для життя, інвестицій та ведення бізнесу.

Учасників клубу об’єднують найвищі корпоративні цінності, добра ділова репутація, жага до розвитку особистості, компанії та міста. А з недавніх часів — ще й написання Економічної бізнес-візії Великої Одеси 2050.

консолідованої бізнес-спільноти. Одеський діловий клуб узяв на себе відповідальність і роль координатора у формулюванні довгострокової Стратегії. А також подальшу комунікацію та колаборацію всіх стейкхолдерів для її виконання.

Економічна стратегія Великої Одеси визначає пріоритети в інвестиційному, експортному, індустріальному, транспортно-логістичному, туристичному, культурному та подієвому напрямах. Конкурувати за увагу, інвестиції, таланти в сучасному глобальному світі з кожним роком стає дедалі складніше. Держави, регіони й міста інвестують мільярди в розумні технології та комплексний маркетинг. Виграє той, хто використовує інноваційні здобутки та створює ефективні інститути й платформи, що об’єднують усі зацікавлені сторони: жителів, бізнес-спільноту, освітні та наукові установи, засоби масової інформації, органи влади. Розроблення, контроль і реалізація Економічної стратегії — основні завдання

А далі що? Щоби представляти середньострокові та короткострокові плани щодо реалізації основних векторів Економічної стратегії, а також підбивати підсумки, звіряти результати, актуалізувати цілі й завдання, знадобиться постійно діюча платформа. Нею стане Odessa Business Forum.

promotion

КОЖЕН ОДЕСИТ І КОЖНА ОДЕСИТКА ЗМОЖУТЬ РАЗ НА РІК ВІДВІДУВАТИ OBF І СЛІДКУВАТИ ЗА РОЗВИТКОМ МІСТА.

www.odessabusiness.club www.obf.com.ua September 2021 • AIRPORT magazine

I 11

INTERVIEW INSPIRE

За що любити

НОВУ ЗЕЛАНДІЮ? Дуже багатонадійний заголовок. Але ми знаємо, що не вистачить і товстої книжки, щоб описати всі причини. Розкажемо три історії — одну велику та дві маленькі, які доведуть: хай там що відбувається в нашому скаженому світі, Нова Зеландія й далі втішатиме самим своїм існуванням. Текст: Олена Іванова

(Чарівник). Водночас паспортні ім’я та прізвище — Ян Брекенбарі Ченнелл — за ініціативи поліції не змінював. God Save New Zealand! — що ще додати. 1990 року прем’єр-міністр видав наказ, у якому проголосив Яна офіційним Чарівником і розписав його обов’язки: захищати уряд, благословляти починання, виганяти злих духів, надихати жителів і засмучувати фанатиків. А також бути туристичною атракцією та пропагувати ідею кращого світу, у якому Нова Зеландія — на вершині (метафорично й буквально). Про те, що це значить, теж розповімо.

Тут є офіційний Чарівник

Готуючи матеріал про Нову Зеландію, зіткнулася із серйозними запитаннями. Чи туди пішло моє життя? Чому я не чарівниця? І якщо ви замислились, чи не впала я в проблемний психологічний стан, авторитетно відповідаю: ні. Бо в Новій Зеландії є посада офіційного Чарівника країни. Між іншим, він заробляє $10 000 на місяць, має водійські права, видані на ім’я The Wizard

I AIRPORT magazine • September 2021

Непогано, правда? Але є в цьому наказі одна фраза, що не може лишитися без уваги.

Схід сонця на маяку Наггет-Пойнт

Місто Квінстаун на березі озера Вакатіпу

INSPIRE

ХАРИЗМАТИЧНИЙ ІНОЗЕМЕЦЬ НАСТІЛЬКИ ПРИПАВ ДО ДУШІ МІСЦЕВИМ, ЩО НІХТО НЕ ПОСМІВ ЗАЧІПАТИ ЙОГО

Живий витвір мистецтва

Трохи пояснень

У документі прем’єр називає Чарівника «живим витвором мистецтва». Насправді такий статус він отримав від двох галерей, також офіційно — як і всі інші звання та запрошення на події. У нього є навіть королівська медаль. Чарівник написав есей, присвячений сприйняттю мистецьких творів і джерелам концепції про те, що «арт — неживий об’єкт, який розташовується десь у музеї та має фінальну форму, а не безперервно розвивається». Якщо коротко — він зовсім не проти сприйняття себе як витвору мистецтва, а свого життя — як процесу творення арту. І що тут додати, і як із цим сперечатися?

Що все це означає? Чи то на Нову Зеландію надсильно впливають магнітні бурі з Південного полюса, чи то Ян дійсно

Сертифікат про набуття статусу «Живий витвір мистецтва». Ліворуч — застереження: «Живий витвір мистецтва та колишній космолог Університету Мельбурна живе у світі, який створив сам. Ставтеся до нього з гумором. Не руйнуйте його ілюзії спробами посперечатися чи навернути його. Якщо на нього нападати — він здатний відповісти тим самим, що призведе до значного пошкодження загальноприйнятих концепцій реальності».

зумів настільки вразити? Кілька слів про нього. Насамперед він не лише не маорі (корінні жителі острова, що дотримуються релігійних традицій, пов’язаних з існуванням духів), а взагалі британець. Але в рідній Англії йому не сиділося — і от Ян уже викладач соціології та психології Університету Мельбурна. А через кілька років життя занесло його до країни зелені й гобітів, міста Крайстчерч, де і живе з 1974-го. Яну сподобалася тамтешня центральна площа, а особливо виступати перед публікою — ділитися своїми філософськими ідеями щодо суспільства, сім’ї, людини та природи пізнання, ефектно стоячи на драбині. Спочатку поліція хотіла позбутися «міського божевільного». Але харизматичний іноземець настільки припав до душі місцевим (вони виходили послухати Яна навіть під час обідньої перерви), що ніхто не посмів зачіпати його. У своєму наказі прем’єр зауважив, що один з обов’язків Чарівника — засмучувати фанатиків. І недарма. Він вільно висловлює свої думки та підкріплює їх більш академічними теоріями, наче розкладаючи все на молекули. Традиціоналістам Крайстчерча від цього вельми неспокійно. Зокрема, Ян добре ставиться до концепції магії, вважаючи її «не наукою, не віруванням, а коктейлем із дуже багатьох речей». Ось що Чарівник каже про ідею розділяти все на чорне і біле та називати щось одне об’єктивною істиною: «Ідея

September 2021 • AIRPORT magazine

I 15

INSPIRE

об’єктивного сприйняття суб’єктивними органами чуття — абсолютно суб’єктивна концепція! Отже, закони природи та закони Божі слід розглядати просто як суб’єктивно створені моделі для вимірювання цінності наших спостережень за „реальністю“. Вони можуть бути змінені авторитетними теоретиками, чи то пророки, священники, філософи, вчені, художники, чи то чарівники».

із «магічними» предметами — парасолькою, рогом, мискою з водою, кухлем пива і, звичайно, великим барабаном. Він стрибав і бив у барабан... аж скоро полила злива, що не зупинялася до наступного дня. Про такий успіх написала навіть The New York Times. Кількість «дощових» запитів відчутно зросла, але традиціоналісти та релігійні громади були не в захваті від

ЧАРІВНИК, ПОДУМАВШИ, ЩО ГІРШЕ ВСЕ ОДНО НЕ БУДЕ, СТВОРИВ РИТУАЛЬНИЙ ДОЩОВИЙ ТАНЕЦЬ

Трохи магії та дощу Якщо носите мантію, гострий капелюх і не проти магії, доведеться на практиці довести «профпридатність». Так, 1988-го Яна запросили на День міста в містечко Ваїмате, де вже пів року не було опадів. Місцеві, що займалися сільським господарством, попросили його щось зробити, щоби дощ таки пішов. Чарівник, за його словами, надихнувшись фільмом «The Rainmaker» (1956) та подумавши, що гірше все одно не буде, створив ритуальний дощовий танець

А ще в Чарівника дуже незвичне авто: у нього дві передні частини (два керма та дві торпеди відповідно), але немає задньої.

I AIRPORT magazine • September 2021

того, що відбувалося. Міські влади раз за разом змушені були відхиляти свої запрошення. Чарівник своєю чергою ніколи не приходив несанкціоновано. Після низки відхилень його таки запросили в Окленд, найбільше місто країни, щоби викликати дощ. Здогадайтеся, що сталося? Так, знову велика злива! Зараз Чарівнику 88, він у прекрасній формі, але вже вибрав наступника. Тож хай буде магія!

150-метровий водоспад Стерлінг у Мілфордській затоці

Самотнє дерево на озері Ванака

INSPIRE

Є ЩЕ ДЕЩО, ЩО СПОДОБАЛОСЯ КІВІ: КАРТА СЕРЕДЗЕМ'Я, НА ЯКІЙ ЗВЕРХУ В ЦЕНТРІ РОЗТАШОВАНА НЕ ЄВРОПА, А ЇХНЯ КРАЇНА Нова Зеландія перевернула мапу

Якщо деякі іноземці не обізнані, де розташована Україна, і вас це засмучує — маю чим підбадьорити. Чи знаєте ви, що Нова Зеландія відсутня на мапах офісу ООН у Женеві, хоча є однією з країн-засновниць цієї організації? Немає її і на картах багатьох великих аеропортів на кшталт мюнхенського та пекінського. Причина — не у всесвітній змові, а в особливості проєкції Меркатора (один із способів проєктування на пласку поверхню округлої форми Землі). Згідно з нею Європу зображають у центрі мапи світу, а Нову Зеландію — на краю. Тому останню можуть ненароком зрізати. Пояснення своєрідне: якщо не помічають великий острів, куди взагалі дивляться? Але факт залишається: Нової Зеландії немає на багатьох мапах по всьому світу. По-перше, це неприємно, по-друге, зовсім не сприяє туризму. Тож кілька років тому Міністерство туризму країни запустило кампанію #getNZontheMap, зробивши відео з місцевим коміком Рісом Дарбі, прем’єркою Джасіндою Ардерн, Пітером Джексоном і Едом Шираном (не питайте). Два гумористичні ролики стали віральними. Результат — лише у Великій Британії попит на тури до Нової Зеландії зріс на 5%. Креатив — секрет успіху маленьких і непомітних, хіба ні? Але є ще дещо, що сподобалося ківі (так новозеландці кличуть самі себе): мапа, на якій зверху в центрі розташована не Європа, а їхня країна. До її створення був причетний Пітер Джексон, тому вона має назву «Карта Середзем'я». І знову Нова Зеландія кидає виклик уявленням про світ!

Тут була посада «Міністр перснів»

Якщо згадали Пітера Джексона — чекай історію про персні та їхніх володарів! 2001-го уряд Нової Зеландії на рівні Кабінету міністрів запровадив посаду відповідального за капіталізацію буму, що виник навколо екранізації «Володаря перснів». Ним став політик із досвідом — Піт Годжсон. Головні завдання «міністра» — організувати Толкін-туризм та популяризувати імідж країни. «Мало хто пам’ятає, що „Зоряні війни“ зняті в Марокко, але всі знають, що „Володар перснів“ — у Новій Зеландії», — задоволено акцентував Піт. Так з’явилися тури в Гобітон (селище-студія, спеціально побудоване для фільмування) і місцями знімань, неймовірні прем’єри «Гобіта», безліч сувенірів, усі варіації видань Толкіна у всіх магазинах і багато іншого. Остання перемога — згода Amazon знімати серіал за трилогією саме тут. Так, уже понад 20 років фентезійне Середзем’я та Нова Зеландія — синоніми. І залишатимуться ними ще стільки ж часу щонайменше.

І СКАЖІТЬ ПІСЛЯ ЦЬОГО, ЩО КАЗКИ НЕ ІСНУЄ.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 19

GUIDE

АНАСТАСІЯ ТАЛАКЕВИЧ: «Коли жінка любить себе, вона може досягти всього» Анастасія Талакевич створює прикраси все життя. Експериментуючи з матеріалами, виготовляє особливі речі, які допомагають своїм власницям знайти й полюбити себе. Майстриня розповіла нам про шлях до народження власного бренду, сталий дизайн та важливість самовираження. Створюю прикраси з дитинства. Спочатку плела фенечки з бісеру, вчилася збирати найпростіші намиста. У 16 робила з подругою аксесуари з полімерної глини, брала участь в ярмарках. Потім переїхала до Одеси, здобула художню освіту, працювала графічною дизайнеркою. Пробувала себе у багатьох напрямах, перш ніж повернулася до того, що люблю. З 2019-го почала створювати прикраси з каміння. Переді мною відкрилося величезне поле для експериментів: відчула, що просто зобов’язана поділитися зі світом своїм умінням.

Обожнюю переробляти старі речі. У кож-

Серед улюблених занять — бродити Старокінним ринком і шукати скарби. Намагаюся купувати матеріали у бабусь: зазвичай вони продають власні прикраси, розповідають про них історії. Також купую у продавців вінтажу, які спеціалізуються на аксесуарах, за оголошеннями на сайтах.

Роблю сережки, браслети, кольє, часто — за індивідуальними замовленнями. Поєдную вінтажні кулони й натуральне каміння, вінтажні намистини та інші матеріали, використовую нове каміння й нову фурнітуру. Найбільший попит мають кольє — виготовляю їх в єдиному екземплярі.

I AIRPORT magazine • September 2021

Вірю, що прикраси можуть створювати настрій свята та демонструвати характер своєї власниці Зазвичай мене надихає матеріал. Так, бачу вінтажний кулон — і в голові народжується образ кольє. Багато фантазую. Створення прикраси подібне до розв’язання цікавого завдання. Дозволяю собі бути максимально вільною, грати з текстурами, кольорами. Шукаю небанальні ходи. Намагаюся підкреслити переваги матеріалу, зробити його трендовим. Також надихає історія моди, сучасне мистецтво, дизайн, ілюстрації і, звичайно, люди, їхні стилі та характери. Тільки уявляючи майбутню прикрасу,

приступаю до роботи. У такі моменти повністю занурююся у творчий процес — можу перебувати в ньому годинами.

Любов до себе — це свобода, легкість, щире самовираження. Вірю, що прикраси можуть створювати настрій свята та демонструвати характер своєї власниці. Decima — для тих, хто хоче захоплюватися собою, йти по життю впевненими кроками. Для тих, хто любить радувати себе якісними та унікальними речами. Коли жінка любить себе, вона може досягти всього. А стильні та яскраві прикраси їй в цьому допоможуть.

decima.jewelry

Десіма

ної — своя історія, свій характер. Ставлю перед собою завдання — зробити сучасну прикрасу, змусити матеріал жити новим життям. Інша причина — переспоживання. Хочу, щоби в Україні сформувалося більш позитивне ставлення до старих речей. Часто вони набагато якісніші, мають оригінальний дизайн. Позолота не темніє, не дряпається, каміння блищить. Прикраси з вінтажних матеріалів дають своїй власниці змогу почуватися по-справжньому особливою.

Фотo: Марія Бірюкова, @mabiryukova Moдель & візаж: Дарія Носич, @dariia.nosych Moдель: Катерина Филь, @katteefeel

promotion

INSPIRE

Поля та ріки світла

Брюса Мунро Текст: Олена Іванова Фото: Серена Мунро, Кріс Гарді, Марк Пітгол

Маленький хлопчик Брюс любив годинами дивитися на море, а особливо зачаровувався грою світла на гребенях його хвиль. Намагався зобразити побачене фарбами — вдавалося не дуже. І от Брюсу 40, помер його батько, і він подумав: «Що можна зробити “справжнього” зі своїм життям? Мистецтво? Це ж пустощі». А потім подумав ще раз...

Мистецтво не має бути просто чимось снобістським», — проговорив до себе Брюс Мунро, тепер уже визнаний у всьому світі художник зі світла. І запитав сам себе: «А що взагалі викликає в мене почуття щастя?». Бо для нього мистецтвом були саме моменти щастя, розради та єднання з людьми й чимось більшим. Почав пригадувати — перед очима постали хвилі в бухті невеличкого містечка в графстві Ессекс на південному сході рідної Британії.

I AIRPORT magazine • September 2021

Але до того з ним сталося досить «нормальне» життя: коледж зі ступенем бакалавра мистецтв, пошук себе в різних професіях — від кур’єра до працівника галереї. Брюса тоді часто називали мрійником, а він ловив себе на тому, що регулярно намагається через замальовки передати миті ясності, які приходять від спілкування з природою. Напевно, в один із таких моментів його осяяла геніальна ідея: британський клімат депресивний, потрібно летіти в теплі краї. Природа поганого не порадить — тож тут усе й почалося. Перша робота ілюстратором, де він, нарешті, зрозумів, що мрійливість можна монетизувати. Перша робота в престижному рекламному агентстві «Saatchi & Saatchi». Отримав її за те, що, не довго думаючи, виліпив щось із неону. Зустріч із майбутньою дружиною Сереною. Чи не забагато біографічних деталей?

Ми ж про світло та поля! Але чи народжуються всесвітньо визнаними художниками? Або це звичайні люди накопичують моменти розчарувань, рутини, щастя — щоб одного дня не втриматись і дозволити собі виплеснути цей коктейль назовні?

Родюча пустеля Як ви зрозуміли, у митця почалася світла смуга. 1992-го він із коханою вирушив у подорож Австралією — усі рекомендували відвідати пустелю Улуру зі знаменитою червоною скелею. Тож поїхали — і були вражені. Брюс каже, що це місце навіяло йому думку про те, наскільки родючий пустельний ґрунт: пройшов дощ, і лише за ніч місце вибухнуло паростками та барвами. Там зробив замальовки інсталяції, що пізніше додасть нового виміру його життю.

50 000 ТОНКИХ СТЕБЕЛ, З’ЄДНАНИХ 380 КІЛОМЕТРАМИ ОПТОВОЛОКНА ТА УВІНЧАНИХ МАТОВИМИ СКЛЯНИМИ СФЕРАМИ, РОЗКВІТАЮТЬ, КОЛИ ТЕМРЯВА ПРИХОДИТЬ У СВЯЩЕННУ ДЛЯ КОРІННИХ АВСТРАЛІЙЦІВ ПУСТЕЛЮ

Інсталяція «Поля світла» в пустелі Улуру (Австралія)

«ВОДЯНІ ВЕЖІ» — ЦЕ 69 БАШТ, ЯКІ ЗМІНЮЮТЬ КОЛІР ЗАЛЕЖНО ВІД МУЗИКИ, ЩО ЛУНАЄ ВСЕРЕДИНІ НИХ. КОМПОЗИТОР ОРЛАНДО ГОФ ВИКОРИСТАВ РИТМ ПУЛЬСУ, ЯКИЙ ПРИШВИДШИВ У ТИСЯЧУ РАЗІВ, А ТАКОЖ САМЕ ТУ НЕЧУТНУ НОТУ

Інсталяція «Водяні вежі» в Каліфорнії (США)

Але знадобилося добрих 10 років, щоби назбирати грошей та реалізувати хоч щось із нотаток. І от 2004-го він таки здійснив мрію: різнокольоровими хвилями засяяли пагорби біля його будинку в англійському Вілтширі (на більше коштів не вистачило — усе й так здійснилося ціною великого кредиту). Інсталяція «Поля світла» простояла там рік, притягуючи дедалі більше відвідувачів. Біля виходу була табличка з написом: «Ідучи, гасіть за собою світло». Потім проєкт почав гастролювати Великою Британією, а Брюс — робити світловий дизайн по всьому світу. І тільки 2016 року дійство опинилося в місці, що його народило, — в Улуру. 50 000 тонких стебел, з’єднаних 380 кілометрами оптоволокна та увінчаних матовими скляними сферами, розквітають, коли темрява приходить у

священну для корінних австралійців пустелю. «Я бачив у своїй уяві пейзаж із освітленими стеблами, які, наче спляче насіння в сухій землі, спокійно чекають, поки впаде темрява, щоби під палючим покривом південних зірок розквітнути ніжними ритмами світла», — каже Брюс. Інсталяція досі стоїть в Улуру (розміщуватиметься там безстроково), і далі приманюючи сотні тисяч глядачів. Усю цю дуже економну систему живлять сонячні батареї.

Каліфорнія Ще до «повернення додому», в Улуру, «Поля світла» подорожували світом — від Мексики до Британії. На Батьківщині художника попит на його інсталяції величезний, тож Брюс регулярно створює там десятки об’єктів. Варто

INSPIRE

сказати про виставки в Каліфорнії. Здається, цим напівпустельним краям такі форми мистецтва пасують ідеально. У тамтешній артцентр «Sensorio», крім «Полів світла», Брюс привіз і «Водяні вежі». Ще у 21 рік прочитав книжку «Дари невідомих речей» Лайєлла Вотсона, що розповідала про здатність чути звуки в кольорах (кольорова синестезія). Там автор описував і пульсацію Землі, яка резонує з частотою 69 ударів на день. Цей пульс створює такий низький звук, що людське вухо не може почути його. «Водяні вежі» — це 69 башт, які змінюють колір залежно від музики, що лунає всередині них. Кожна зроблена з 252 використаних пляшок, наповнена водою й оптоволоконним світлом. Саундтрек, записаний вокальним ансамблем, розповідає про день у житті сонця (схід, світіння та захід) і триває 21 хвилину — скільки й один імпульс Землі, на думку Вотсона. Композитор Орландо Гоф використав ритм пульсу, який пришвидшив у тисячу разів, а також саме ту нечутну ноту — тепер це ля-бемоль. Завдяки цій роботі можемо нарешті послухати пульс планети. Роботи Брюса Мунро — це не тільки про красиве освітлення. Вони завжди ховають набагато цікавіші ідеї.

Історії у світлі У березні 2019-го відкрилася ще одна виставка Брюса в Каліфорнії, у Кремнієвій долині — «Історії у світлі» («Stories in Light»), на створення якої його надихнули «Хроніки Нарнії» К. С. Льюїса. Історії так історії — зануримось у ще кілька.

↑ «The Good Seed» У книжці «Лев, Біла Відьма та шафа» дівчинка Люсі знаходить магічний портал в інший світ — Нарнію. Там було Ліхтарне пустище — ліс, де постійно горить ліхтар. Чому Брюс вибрав для нього саме таку форму, здогадаються ті, хто добре орієнтується в нарнійському світі.

← «Ramandu's Table» Натхненням для цієї інсталяції стала глава роману «Подорожі Досвітнього мандрівника», у якій зграя білих птахів приносила вогняну ягоду із зірки Раманду. В інтерпретації Мунро історія втілилася у 100 білих фламінго, що постійно міняють колір на один із відтінків світанку.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 25

INSPIRE

→ «Bacchus Spring» Чотири бюсти Вакха (подвиги якого були частиною пробудження старої Нарнії в романі «Принц Каспіан») розміщені по периметру конструкції. Сфери, виготовлені з використаних пляшок та оптоволокна, символізують нескінченний фонтан нашого часу.

↑ «Parliament of Owls»

↑ «Gathering of the Clans»

Скляні лінзи, що нагадували Брюсу совині очі, а також назва «парламент» надихнули його присвятити цю роботу книжці Льюїса «Срібний трон». (В англійській мові групи живих істот часто називаються трохи дивно. Група сов — це ніяка не «зграя», а саме «парламент», якщо перекласти дослівно.)

Мунро каже, що «іноді треба трохи повеселитися». Взяв великі чотирикутні сушарки для білизни та люмінесцентні прищіпки для одягу — так з’явився сюжет збору кланів, натхненний і антропоморфними птахами Нарнії, і австралійськими пернатими. Кольори змінюються — і все це під какофонічний саундтрек дзвінких диких какаду.

I AIRPORT magazine • September 2021

Хлопчик Брюс обурювався, що йому не вдавалося зобразити гру сонячних променів на хвилях. Але йому поталанило в іншому: малювати не на папері, а в просторі, не фарбами, а світлом. І, найголовніше, уже понад 10 років його роботи надихають і підтримують тисячі людей у важкі часи. Бо вони бачать світло. Хлопчик Брюс, здається, усе зробив правильно.

Я БАЧИВ У СВОЇЙ УЯВІ ПЕЙЗАЖ ІЗ ОСВІТЛЕНИМИ СТЕБЛАМИ, ЯКІ, НАЧЕ СПЛЯЧЕ НАСІННЯ В СУХІЙ ЗЕМЛІ, СПОКІЙНО ЧЕКАЮТЬ, ПОКИ ВПАДЕ ТЕМРЯВА, ЩОБИ ПІД ПАЛЮЧИМ ПОКРИВОМ ПІВДЕННИХ ЗІРОК РОЗКВІТНУТИ НІЖНИМИ РИТМАМИ СВІТЛА

Інсталяція «Поля світла» в Каліфорнії (США)

INTERVIEW 28

I AIRPORT magazine • September 2021

INTERVIEW

ЖИТТЯ У ФОРМАХ від Даниіла Ровенчина Текст: Ксенія Ковальова Фото: Артур Козлов, Даниіл Ровенчин

Нехай це інтерв’ю буде замальовкою, в якій роботи говорять більше, ніж слова. Нічого про регалії та досягнення. Дозвольте представити: Даниіл Ровенчин. Про нього зазвичай пишуть так: «попри молодий вік, скульптор вже досяг популярності».

Погляд скульптури завжди спрямований всередину. Туди, де відбувається важливий діалог. Я вірю, що, образи, які створюю, повертають глядачів до якогось сакрального стану. Роблю так, щоби вони нарешті звернули увагу на власні внутрішні відчуття та емоції. Це найважливіше. Я намагаюся створювати максимально знерухомлені роботи. Адже рухи можуть звузити спектр емоцій, який хочу передати. Ліплю нейтральну позу, але в ній емоцій більше, ніж у всіх стислих кулаках і бігу на місці.

Не скажу, що передаю конкретний меседж, адже глядач може неправильно його зчитати, і тоді все піде не за планом. Скульптура — досить своєрідна річ. Це не письменництво, в якому автор захотів щось сказати і поніс слово в маси. У мистецтві скульптури важливо залишати місце собі, власне виробу і, звичайно ж, глядачеві. Людині, яка дивитиметься на створений образ і ловитиме певні потоки всередині себе. Вона зможе повернутися до внутрішнього я і подумати, як воно резонує зі світом. Принаймні сподіваюся, що так відбувається.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 29

INTERVIEW

Якщо все втрачає сенс, якщо я розчарувався в усьому, скульптура залишається єдиною річчю, яка і далі має значення. Це те, у що я ніколи не втрачав віри. Хочу, щоби, дивлячись на скульптуру, на кожен її сантиметр, глядач відчував трепет. Потрібно пам’ятати, що виконання має не поступатися ідеї. Тоді здається, що скульптура споглядає за тобою і плавно починає діалог. Спочатку малюю ескіз, шукаю рух, композицію. Розмірковую, що саме скаже скульптура. Потім роблю мініатюру, уточнюю деталі й переходжу до створення виробу в потрібному розмірі. Це тільки частина роботи, але її найбільш творча складова. Після — місяці доведення, формування, оброблення каменю чи бронзи. Один бюст або одна фігура іноді створюються протягом року і навіть двох, залежно від складності роботи. Потрібну емоцію можна знайти за пару годин, а можна битися за неї напрочуд довго, буває по-різному.

У моїй майстерні зараз живуть дві фігури, над якими працюю кілька років. Жіноча та чоловіча. Остання в повний зріст у роботі вже два роки. Переробляв її п’ять разів. Із цим чоловіком така ситуація: я перебуваю з ним у внутрішньому діалозі, а він опирається, відмовляється підтримувати розмову. І тоді кажу йому, що все стерплю і все змінюватиму хоч десять разів, поки не прийдемо до потрібного результату. До скульптур, які створюю із стражданням, маю особливе ставлення. Це не просто технічний виклик, а й внутрішня боротьба. Своєрідний конфлікт. Ці роботи відбивають спогади, думки та емоції, як люди, з якими раніше мав стосунки, але сьогодні втратив зв’язок. Не можу сказати точно, чи це результат моїх переживань під час творчого процесу, чи тільки їхній дивовижний світ. Відповідь десь посередині. Ліплю і жіночі, і чоловічі образи, але тільки ті, в яких є частинка мене. У каталозі моїх робіт не знайдете мудрих старців або замислених філософів, адже це не про мене. Якщо я не є цим, значить не зможу повністю пропустити роботу через себе. Намагаюся ліпити власні відчуття світу, передавати їх через образи. Скульптури — це наче гості. Коли вони від’їжджають зі студії, не цікавлюся їхньою долею. Упевнений, нові господарі люблять їх і акуратно доглядають за ними. А я завжди думаю про ту, яку ліплю зараз. Вона найважливіша та найулюбленіша. Зазвичай робота над скульптурою закінчується тоді, коли ми з нею разом приходимо до спільної точки. Точки, в якій я вичавлений як лимон, а вона доведена до розуму. Але на 100% не задоволений жодною, якщо чесно. Роботи не народжуються за образом і подобою якоїсь людини. Мені сподобалася жінка, я пішов і зліпив її — такого не буває. Часто образ виникає

«Тиша», 62 см, 2018

I AIRPORT magazine • September 2021

ЯКЩО ВСЕ ВТРАЧАЄ СЕНС, ЯКЩО Я РОЗЧАРУВАВСЯ В УСЬОМУ, СКУЛЬПТУРА ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЄДИНОЮ РІЧЧЮ, ЯКА І ДАЛІ МАЄ ЗНАЧЕННЯ

INTERVIEW

в голові. Далі шукаю йому відповідник в реальному житті (це можуть бути і різні люди), а потім вже ліплю. Якусь частину беру в однієї людини, якусь — в іншої. Скульптура — це завжди щось цілком нове, збірне. Скульпторів, на яких хотів би рівнятися, немає. Прагну бути собою і робити те, що люблю. У когось можу виокремити одну рису, у когось — протилежну, не менш цікаву. Є багато талановитих творців — і серед мертвих, і серед моїх знайомих. Але найважливіше — робити те, що подобається по-справжньому. Щоби надихнутися, достатньо одного образу, який заполонив думки. Цього вистачає на роки. Скульптура — тонка наука, яка повинна звучати, як складна музика. Я кайфую від самого процесу роботи. Зараз з’явився NFT, але у мене немає особливого захоплення щодо цієї теми. Так, колись робив 3Д-моделі своїх робіт і планував продавати їх за крипту. Розумію, що це вигідно і дуже популярно, але ж нудно, мене просто не надихає. Тому відмовився. Ще зараз модно відкривати курси, але нехай вчать ті, які вміють вчити. Я хочу творити. Іноді у мене виникає запитання до глядачів, які купують погане сучасне мистецтво. Невже люди не відчувають, що в

«Діана», 2020 «Одна», 13 см, епоксидна смола, 2020 роботі немає душі? Вона створена без ідеї, просто щоби щось зліпити. Про це немає сенсу запитувати авторів, але завжди є сенс запитати покупців. Якби вони придивилися трохи уважніше, легко відрізнили б ідейний твір від порожнього шматка глини. Душа, філософія і думки дуже важливі. Є багато абстракцій, які вражають і надихають. Є чудові роботи, в які занурюєшся всім тілом, на кшталт лабіринтів із металу. Але я просто не хочу робити таке. Мені подобається створювати живі образи. Завжди відчувається: робота — це результат любові або автору терміново потрібно було заробити. Якщо глядачі дивитимуться трішечки ширше, обов’язково помітять це. Одразу ж.

СКУЛЬПТУРА — ТОНКА НАУКА, ЯКА ПОВИННА ЗВУЧАТИ, ЯК СКЛАДНА МУЗИКА. Я КАЙФУЮ ВІД САМОГО ПРОЦЕСУ РОБОТИ

Здається, тоді, коли кинете погляд на одну зі скульптур, яка подумки ніжно візьме вас за руку і поведе за собою у світ, де звучить вічний діалог про мир, любов, війну. Діалог у вашому власному серці. Саме так і відбувається, коли сидиш в майстерні, оточеній тихими, але дуже сильними скульптурами Даниіла Ровенчина. «Спокуса», 2017

I AIRPORT magazine • September 2021

«Бузок проростає», 56 см, мармур, 2019

INTERVIEW

GUIDE

ЖИТТЯ В ПОТОЦІ Починається один із моїх улюблених сезонів — оксамитова осінь. Є поширена думка, що з осінню в життя людей приходить хандра та смуток. Але я так не вважаю. У природи немає поганої погоди, кожна погода — благодать! І це дійсно так. Потрібно вчитися бачити прекрасне в кожній порі, кожному дні й кожній події. Саме тому хочу висвітлити тему ПОТОКУ — що це і для чого.

ВАЖЛИВІ РЕЧІ ДЛЯ ПЕРЕБУВАННЯ В ПОТОЦІ ➀

Знання про те, чого дійсно хочете, чого прагнете всім серцем (моя улюблена тема мрій, яку різноманітно розкриваю в інстаграмі).

➁

Світлана Заскалько — провідник у СВІТЛО — СВІТЛО ЩАСЛИВОГО ЖИТТЯ! Лайф-коуч, увійшла в «ТОП-100 Успішних Людей України», отримала нагороду в номінації «Лайф-Коуч 2021», гіпнолог, спеціалістка з неопсихології, психосоматики, регресології.

svetlana.zaskalko 34

I AIRPORT magazine • September 2021

Внутрішній стан. Маєте дозволити собі насолоджуватися життям і кожною миттю! Навіть якщо зараз усе йде не так, як хотілося б, дозвольте собі прийняти цей момент і побачити, що саме відбувається не так. Знайте: якщо щось не вдається, це говорить лише про те, що ви вибрали неправильний напрямок. Але якщо після невдачі бажання не згасає, це означає, що воно насправді ваше. І варто вибрати інший шлях реалізації бажаного. ВСЕ НА КРАЩЕ! Є більш легкий та швидкий шлях до здійснення вашого бажання — потрібно просто дозволити собі побачити його. Дозволити через ПРИЙНЯТТЯ всього, що відбувається зараз! Також важливо ПОДЯКУВАТИ Всесвіту за підказку про те, що все можливо зробити простіше й легше. Не чинити опір тому, що не подобається, а ПРИЙНЯТИ ситуацію, ПОДЯКУВАТИ та шукати інший шлях. Прислухатися до своїх бажань: чого хочеться, що приносить задоволення й радість. Бути відкритими до нового!

➂

Позитивний настрій. Емоції — ма-

гнітний заряд, який утворює тяжіння і притягує бажане. Усі емоції, які відчуваємо, коли реагуємо на обставини в житті, притягують нові обставини та відповідно нові можливості!

Потік — стан, коли ВИ дозволяєте собі жити, відчувати, усвідомлювати, розуміти, що відбувається у вашому житті, чого хочете досягти. Коли у вашому житті, саме у ВАШОМУ ЖИТТІ, усе відбувається так, як вам хочеться. І навіть краще! У стані ПОТОКУ все РОБИТЕ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ, отримуєте високі результати й водночас перебуваєте в стані УСВІДОМЛЕНОСТІ, ЩАСТЯ і ПОДЯКИ за те, що відбувається.

ТЕ, ЯК ВИ ДУМАЄТЕ, ВІДЧУВАЄТЕ, ДІЄТЕ, І СТВОРЮЄ ВАШУ ОСОБИСТІСТЬ. ВАША ОСОБИСТІСТЬ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ПОВ'ЯЗАНА З ВАШОЮ РЕАЛЬНІСТЮ!

promotion

GUIDE

ЩО ВИПРОМІНЮЄМО, ТЕ Й ОТРИМУЄМО! Важливо навчитися РАДІТИ! РаДість (давати сонце) відкриває нові можливості, відкриває сонце всередині нас і транслює іншим сонячний настрій. Радість — запорука молодості й довголіття! Уміння радіти всьому, що відбувається в житті, насолоджуватися процесом, отримувати справжню радість від того, як йдете до цілей (а не чекати, коли досягнете їх і тільки тоді радіти), — це вміння бути ЩАСЛИВИМИ ПОСТІЙНО.

Життя в стресі СИЛОЮ примушує докладати великих зусиль для досягнення будь-яких результатів. Коли мислимо позитивно, з вдячністю до всього, що відбувається, підіймаємо свою енергію. І тоді все бажане з легкістю починає притягуватися в наше життя!

ЯКЩО У ВАШОМУ ЖИТТІ ВСЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ НЕ ТАК, ЯК ХОЧЕТЬСЯ, ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ПОТРІБНО ЗМІНИТИ ДУМКИ ТА ДІЇ. ЯК? ➀ Випивати зранку склянку води з уста-

ЩО БЛОКУЄ ПОТІК?

ЯК ПІД’ЄДНАТИСЯ ДО ПОТОКУ?

Емоції, пов'язані зі страхом, соромом, заздрістю, ревнощами, призводять до стресу та руйнують життєві сили організму.

Щоби повернутися в потік, потрібно відпустити емоції, пов’язані зі стресом, які відділяють від бажаного, і навчитися відчувати емоції своїх бажань. Відчувати емоції своїх бажань = знати, у яких ста-

У миті, коли відчуваєте переважно такі емоції, енергія навколо тіла стискається і зменшується, спустошує вас і блокує можливості реалізації. У такий спосіб відділяєте себе від енергетичного інформаційного поля, яке створює ПОТІК МОЖЛИВОСТЕЙ. Вам доводиться боротися за свої бажання та відвойовувати їх — ці процеси й спричиняють спустошення.

promotion

нах хочете перебувати, коли ваші бажання здійсняться (радість, легкість, любов, щастя, насолода...). Енергія емоцій, яку відчуваєте, спонукає й надихає творити знову! Те, як ви думаєте, відчуваєте, дієте, і  створює вашу особистість. Ваша особистість безпосередньо пов'язана з вашою реальністю!

новкою, що дасть змогу налаштуватися на позитивну хвилю дня.

➁

Звільнитися від негативу й образ. З радістю допомагаю із цим на Індивідуальних Сесіях, а також ділюся різноманітними практиками в інстаграмі.

➂

Запрограмувати себе на Успіх — для цього створила ГІПНОМедітації.

На своїй сторінці в інстаграмі @svetlana.zaskalko ділюсь секретами, як жити В ПОТОЦІ. СВОЄ ЖИТТЯ ВИ СТВОРЮЄТЕ САМІ!

З любов'ю — Світлана Заскалько. September 2021 • AIRPORT magazine

I 35

TRAVEL

ВЗДОВЖ ТА ВПОПЕРЕК

Австралія — дивовижна країна, яку можна пізнавати з максимальним комфортом. Є два залізничні маршрути — вздовж та впоперек континенту, що дають змогу насолодитися його природою, колоритом і гостинністю. Текст: Альона Намейко

TRAVEL

одорож на поїзді з романтикою, властивою залізниці, — ось найкращий спосіб познайомитися з новою країною, її жителями та пейзажами. Особливо, якщо йдеться про красиві комфортабельні потяги зі зручними спальними місцями і смачним меню. Перший поїзд — «The Ghan» — протягом трьох днів везе мандрівників із півночі на південь Австралії, другий — «Indian Pacific» — за чотири дні перетинає континент із заходу на схід. Тихий та Індійський океани, горбисті пасовища, золоті копальні, тропічні ліси, пустеля — ось лише невеликий перелік того, що побачить кожен, хто зважиться на приголомшливу екскурсію. Така подорож ризикує стати наймасштабнішою, найбільш зворушливою і незабутньою пригодою у вашому житті!

ДАРВІН КЕТРІН

АЛІС-СПРІНГС

БРОКЕН-ГІЛЛ

ПЕРТ

РІВНИНА НАЛЛАРБОР

АДЕЛАЇДА

СІДНЕЙ

Поїзд «The Ghan» Поїзд «Indian Pacific»

День 1: Дарвін і Кетрін «THE GHAN» Маршрут: Дарвін — Кетрін — Аліс-Спрінгс — Аделаїда (або навпаки) Тривалість: 3 дні (2 ночі); із квітня до жовтня — +1 день і +1 ніч Протяжність маршруту: 2979 км Харчування: система «все включено» + марочні вина та напої Вартість: від $1919 за особу (всі екскурсії входять у вартість)

Один із найдовших залізничних маршрутів у світі долає поїзд «The Ghan». Він названий на честь афганських погоничів верблюдів, які зробили величезний внесок у навігацію й вивчення центру Австралії в 1900-х роках. На борту діють два рівні обслуговування: «Gold» і «Platinum», обидва варіанти — із комфортабельними спальними місцями. Різниця полягає в розмірах номерів, а також у деяких позиціях меню. Якщо поїздка з Дарвіна в Аделаїду випадає на період із квітня до жовтня, подорож триває довше на один день та одну ніч і передбачає екскурсію у місто, де добувають опали, — Кубер-Педі.

Дарвін — тропічна столиця Австралії. Попереду на мандрівників чекають сотні кілометрів посушливої місцевості, тут же — буйна рослинність, яка у непідготовленого туриста може викликати естетичний шок. Чого тільки варті франжипані на кожному розі із солодким чарівливим ароматом та великим блискучим листям! Дарвін — місто, у якому переплетені різні культури, на вулицях розмовляють всілякими мовами. Воно межує з Індонезією, тому тут відчувається сильний азійський вплив. Найкраще пізнавати його на ринку «Mindil Beach Sunset Market», який працює з кінця квітня до кінця жовтня. Тут можна спробувати місцеві делікатеси, зокрема м’яса кенгуру чи крокодила, познайомитися зі звичаями аборигенів й оцінити яскраву магнетичну атмосферу Дарвіна. Наступна зупинка — місто Кетрін і його неймовірні пейзажі. Пасажирів поїзда «The Ghan» чекає екскурсія в Національний парк Нітмілук — мережу із 13 ущелин, що простягаються на 12 км. Можна взяти напрокат каное, щоби дослідити дику природу, побачити водоспади

September 2021 • AIRPORT magazine

I 37

TRAVEL

Ущелина Сімпсонс-Геп в Аліс-Спрінгс

ПАСАЖИРІВ ПОЇЗДА «THE GHAN» ЧЕКАЄ ЕКСКУРСІЯ В НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК НІТМІЛУК — МЕРЕЖУ ІЗ 13 УЩЕЛИН, ЩО ПРОСТЯГАЮТЬСЯ НА 12 КМ. МОЖНА ВЗЯТИ НАПРОКАТ КАНОЕ, ЩОБИ ДОСЛІДИТИ ДИКУ ПРИРОДУ, ПОБАЧИТИ ВОДОСПАДИ Й СТАРОДАВНІ НАСКЕЛЬНІ МАЛЮНКИ АБОРИГЕНІВ

Національний парк Нітмілук

й стародавні наскельні малюнки аборигенів. По дорозі є шанс зустріти крокодилів, що ліниво гріють животики під сонцем. Ще одне місце, від якого шкіра вкривається мурахами, — Національний парк Какаду, внесений до Списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Прогулятися ним можна тільки у складі автомобільної екскурсії або забронювавши оглядовий політ на вертольоті. Какаду — один із найбільших заповідників у світі й найбільший в Австралії. Це домівка тисячі видів рослин, птахів і тварин. Саме в парку Какаду найкраще

I AIRPORT magazine • September 2021

знайомитися з культурою корінних жителів континенту. А ще — захоплюватися пишнотою 200-метрового водоспаду Джим-Джим-Фоллс й закритим пляжем «Yellow Water», де мешкають десятки видів птахів: якани, чаплі, морські орли та інші.

День 2: Аліс-Спрінгс Новий день — нове місто й екскурсії. Аліс-Спрінгс — містечко в глибинці з населенням всього 31 000 осіб, оточене пустелею і скелями. Здавалося б, постійне палюче сонце могло б тут усе

знищити, проте в Аліс-Спрінгс безліч красивих зелених місць. Наприклад, Національний парк Вест-Макдоннелл, у якому розкинулася ущелина СімпсонсГеп. Це насамперед притулок для рідкісних рослин, що зникають, диких тварин, як-от чорноногі валабі, а також незвичайних птахів, наприклад сапсанів.

День 3: Аделаїда На шляху до Аделаїди картинка за вікном круто змінюється: охристі пейзажі глибинки перетворюються на зелені

Гірський хребет Фліндерс в Аліс-Спрінгс

Аделаїда

пасовища й далекі величні хребти. Місто особливо щедре на п’янке вино і добру їжу, тому тут можна просто гуляти й розширювати смакові горизонти. Якщо ж хочеться активнішої діяльності, вирушайте в долину Баросса — виноробний центр Південної Австралії. Також за 100 км від Аделаїди розташований острів Кенгуру, населений валабі, варанами, посумами, єхиднами, коалами, чорними какаду, карликовими пінгвінами та іншими цікавими тваринами. Атмосферне місце, щоби краще пізнати природу й отримати заряд ендорфінів.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 39

TRAVEL

«INDIAN PACIFIC» Маршрут: Перт — Аделаїда — Сідней (або навпаки) Тривалість: 4 дні (3 ночі) Протяжність маршруту: 4352 км Харчування: система «все включено» + марочні вина і напої Вартість: від $1819 за особу (всі екскурсії входять у вартість)

I AIRPORT magazine • September 2021

Кінцеві точки подорожі на «Indian Pacific» — міста Перт і Сідней на узбережжі Індійського та Тихого океанів. Звідси, власне, й назва поїзда. Розкішний 774-метровий потяг перетинає гірські хребти, проходить через пустелю й золоті копальні, трав'янисті савани і скелясті долини. Природа настільки різноманітна — таке можна побачити тільки в Австралії!

Золота рудня Супер Піт, Калгурлі

Перт

День 1: Перт і Калгурлі Перт — місто молоде, із виставками сучасного мистецтва, просунутими кафе й ресторанами. Тут рідко йдуть дощі, майже завжди — блакитне безхмарне небо, а місцеві пропагують легкість і розслабленість. Атмосфера Перта сприяє релаксуванню й насолоді простими радощами: гуляти, ходити на пляж, пробувати локальну кухню. Якщо ж захочеться втекти з міста, радимо вирушити на острів Роттнест, де живуть квоки — найщасливіші у світі тварини.

У неділю вранці з Перта відправляється трансконтинентальний потяг «Indian Pacific». Подорож починається зі сніданку, плавно переходить в обід із краєвидами на долину Ейвон. Ближче до вечора поїзд робить першу зупинку — у Калгурлі, центрі з видобутку золота. Головна пам’ятка міста — гігантська золота рудня, друга за величиною в Австралії. Крім того, в Калгурлі багато пам’ятників, які розповідають довгу й багату історію цього місця.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 41

INSPIRE

Рівнина Налларбор

День 2: рівнина Налларбор

День 3: Аделаїда і Брокен-Гілл

Наступний ранок пасажири «Indian Pacific» зустрічають на просторах рівнини Налларбор. Це місце спокою: ніщо не порушує тишу і цілісність природи, окрім, хіба що, кенгуру, які періодично пробігають. Тут же — місто-примара Куктаун. Локація без особливих пам’яток, і все ж не щодень побачиш порожнє, покинуте людьми місто. Після прогулянки на мандрівників чекають вечеря на борту поїзда і солодкий сон.

Наступна зупинка — місто Аделаїда — уособлення культурного життя, казкових пляжів, смачної їжі і свіжистого вина. Після прибуття в Аделаїду пасажирам «Indian Pacific» доведеться зробити вибір між пішою екскурсією всесвітньо відомим спортивним майданчиком «Adelaide Oval» та автобусним туром визначними пам’ятками міста. Далі за маршрутом — зупинка в містечку Брокен-Гілл. Колись це було успішне шахтарське місто, багате на свинець, срібло і цинк. Нині тут вдало співіснує минуле із сьогоденням: крім музеїв і

I AIRPORT magazine • September 2021

меморіалів, у яких задокументована історія краю, є безліч галерей сучасного мистецтва. Брокен-Гілл — прекрасний приклад глибинки з червоною кам’янистою місцевістю і пустелею, що тягнеться за обрій. А саме в таких суворих регіонах і відбувається справжнє, чесне знайомство із країною та її мешканцями.

День 4: Блакитні гори і Сідней Новий ранок — нові враження! В останній день подорожі поїзд зупиняється в Блакитних горах — місці з чарівним краєвидом, чистим повітрям і простим сільським життям. Тут наповнюєшся

TRAVEL

Пустеля Брокен-Гілл

НОВИЙ РАНОК — НОВІ ВРАЖЕННЯ! В ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОДОРОЖІ ПОЇЗД ЗУПИНЯЄТЬСЯ В БЛАКИТНИХ ГОРАХ — МІСЦІ З ЧАРІВНИМ КРАЄВИДОМ, ЧИСТИМ ПОВІТРЯМ І ПРОСТИМ СІЛЬСЬКИМ ЖИТТЯМ

Блакитні гори

Сідней

енергією і відчуваєш силу природи. Могутня пам’ятка Блакитних гір — скелясті утворення Три сестри — оглядовий майданчик, звідки відкривається неймовірна панорама. Після зворушливої прогулянки лісами й горами мандрівники прибувають до красивого і трохи метушливого Сіднея — кінцевої точки маршруту. Тут насамперед варто побачити Оперний театр та міст Гарбор-Брідж, Ботанічний сад і Музей сучасного мистецтва. А потім — розслабитися в одному з численних барів. У Сіднеї завжди кипить життя, він не спить навіть уночі, тому нудно не буде нікому.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 43

GUIDE

«EDELDORF HILLS» НА ПЕЧЕРСЬКУ: культове місце величного Києва

ТРОХИ ІСТОРІЇ: ВІД ПЕРШИХ ПОСЕЛЕНЬ ДО СТОЛИЦІ Історія Києва — це дух місця з тисячолітньою традицією. За відомою життєвою закономірністю, 80% успіху — опинитись у потрібний час і в потрібному місці. Саме так із поселень датованих ІІ-ІІІ століттям нашої ери Київ перетворився на торгівельний, культурний та духовний центр. Тут на схилах Дніпра, мальовничих та затишних, починається літопис Київської Русі. За літературною пам’яткою «Повість временних літ», полянські князі Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь обрали схили Дніпра та звели місто, що й донині носить ім’я старшого з братів-засновників. Київ швидко набував популярності, слава про вправних майстрів, книговидавців, хоробрих воїнів та духовних подвижників ширилась світом: Поділ, Верхнє місто та Печерськ — сучасники раннього середньовіччя мріяли потрапити хоч раз

I AIRPORT magazine • September 2021

у житті, щоби побачити на власні очі місто-легенду. Печерські пагорби й таємничі печери вабили та надихали зодчих і митців зробити власний внесок в архітектурну ідентичність міста. Києво-Печерська лавра, Михайлівський Золотоверхий, Софія Київська, Печерська фортеця, Маріїнський палац, перший у світі хмарочос — будинок Гінзбурга — неповторний архітектурний стиль та пристрасть до сміливих, революційних експериментів створили віковий образ столиці. Окрема глава столичної історії Печерська — парки. Маріїнський, Наводницький, Співоче поле, Парк Вічної Слави, Печерський ландшафтний парк та Ботанічний сад імені Гришка — життя на Печерську створює особливі звички: неспішно походжати, насолоджуючись цвітом магнолій, сакур, пишною зеленню ландшафтних дизайнів та природних краєвидів. Саме тут, на Печерських пагорбах, де як у гігантському гобелені поєднані древні пам’ятки архітектури, палаци та будинки часів

імперії, монументальні споруди радянської доби, відчуваєш зміну віків та вічність Дніпровських схилів. Найяскравіша сторінка в історії Печерська — Наводничі, що сучасникам відомо як «Царське село». Ще з часів Кия це було особливе місце сили. Тут завжди мріяли жити: і знатні люди княжої доби, перші мільйонери, і партноменклатура ХХ сторіччя, й сьогодні цей тренд, перевірений тисячолітньою історією, актуальний та привабливий. У наші дні ця частина Києва має статус вікової «локації-магніта» завдяки як культурному та природному значенню, так і особливому розташуванню — респектабельний історичний центр ділової столиці. Тому коли компанія-девелопер «FUTURA HATA» почала пошуки локації для реалізації преміального проєкту з вишуканим архітектурним кодом — вибір був очевидним. У назві проєкту «EDELDORF HILLS» поєднані історичні коди міста та природні принади пагорбів на Печерську, де зведений «EDELDORF HILLS».

КИЇВ ВІКОВИЙ ТА СУЧАСНИЙ: ЯК СТВОРИТИ НОВІ АРХІТЕКТУРНІ ТРАДИЦІЇ Звести сучасний проєкт із виразним яскравим архітектурним стилем у найдавнішому районі столиці серед визначних пам’яток — надзвичайно складне та відповідальне завдання, що потребує не тільки креативного мислення, масштабної візії, а ще й архітектурної тактовності. Концепція преміального будинку на Печерську передбачає поєднання традицій та технологій, спадкоємність тисячолітньої історії архітектури Києва та пристрасть до революційних технологічних рішень. А ще Печерськ — це не тільки історичні

promotion

GUIDE

пам’ятки, палаци та парки; це й щільна рясна забудова архітектурно ідентичних, майже тотожніх, будинків радянської доби. Як зберегти та посилити віковий архітектурний стиль столиці, повернути відчуття самобутності та жагу до архітектурних експериментів, які прославили Київ? По-перше, незвичні рішення та поєднання складних фактур. По-друге, надійність та прагматичність, адже дім — це спадок, яким пишаються та який передають майбутнім поколінням. Архітектурну виваженість і респектабельність фасадів підсилює незвична фактура матеріалів, що спеціально розроблені на замовлення «EDELDORF HILLS». Матеріал плитки фасадів відтворює зелень ландшафтів та один із відтінків неба Києва, яке вже понад тисячі років надихає зодчих підкорювати висоти Печерських пагорбів. «Врата раю та пекла» Огюста Родена, Палаццо Медічі-Ріккарді, замок Гогенцоллерн, храм Святого сімейства в Барселоні — найяскравіші приклади, коли смілива архітектурна ідея потребує не менш сміливого пошуку матеріалів. Разом із досвідченими виробниками Європи шукали і відтворили мистецьку текстуру, що несе відбиток історії, демонструє технологічність та міць сучасності, поєднує естетичні та експлуатаційні характеристики, адже дім — це план на все життя. Від поєднання кольору, фактури, матеріалів фасаду складається враження, ніби «EDELDORF HILLS» промовляє: «Вітаю, я — саме твій дім, на легендарному Печерську». Усю цю красу світ побачить у 2022 році, після закінчення будівництва та відкриття «EDELDORF HILLS».

МІСЦЕ ВИЗНАЧАЄ СВІДОМІСТЬ, ЯК ЛАЙФСТАЙЛ — ЖИТТЯ «EDELDORF HILLS» — це лайфстайл лідерів, амбітних, вимогливих та успішних; це простір активного життя та відпочинку преміумрівня; місце вдалих зустрічей та перетину бізнес-інтересів, простір, де знаються на мистецтві та

цінують культуру. Центр життя столиці, де відбуваються доленосні події та невипадкові зустрічі. Оточення, що надихає, — тут перетинаються видатна історія та сучасність, велична природа та розвинена інфраструктура. Розкішні панорамні краєвиди на історичний Печерськ, дивовижні ландшафти, огляд на річку Дніпро та визначні культурно-історичні пам’ятки — Батьківщину-Мати, Києво-Печерську лавру й найбільший прапор у Європі.

ДОВЕРШЕНИЙ ЛАЙФСТАЙЛ «EDELDORF HILLS»: Елегантний фасад, оздоблений плиткою, що розроблено на замовлення та має унікальний колір і текстуру, що гармонійно поєднується з навколишнім природним та історико-культурним оточенням. Респектабельне лобі з роялем та бібліотекою. Тут поєднані чотири стихії: камін — вогонь, декоративний басейн із фонтанами — вода, живі дерева та великі панорамні вікна до підлоги — довершене місце відпочинку та проведення зустрічей, де народжуються великі ідеї та втілюються грандіозні плани.

Власний парк із водоспадом, лаунжзоною та шампань-баром. Видова чілаут-тераса з басейном на самому даху, джакузі із шезлонгами та кріслами-коконами, патіо із зоною для барбекю, релакс-простором для йоги. Концептуальний ресторан та кафе із французькими круасанами — світові гастрономічні концепції для найвибагливіших гурманів. Патірум — місце яскравих та незабутніх івентів. Тепла дитяча кімната — дбайливий догляд та розвиваючі ігри для малечі. Спортивні майданчики для дорослих та маленьких резидентів. Трирівневий паркінг та окремий гостьовий паркінг. Трирівнева системи безпеки. Бездоганний консьєрж-сервіс 24/7. Професійне управління нерухомістю, що зростає в ціні. Звісно, у світі багато цікавого та дивовижного, а власний дім на Печерську — завжди найкращий.

Щоби приєднатися до клубу резидентів, звертайтеся до офісу «EDELDORF HILLS» за номером (044) 298-60-53 або за адресою вул. Старонаводницька, 42-44.

*ЕДЕЛЬДОРФ ХІЛЛЗ. Дозвіл на виконання будівельних робіт ІУ 113180890305 від 30 березня 2018 року, виданий ДАБІУ. Ліцензія ДАБІУ згідно з наказом №35-л від 26.06.2019. Дане зображення не є остаточним зразком будь-яких елементів будівлі та не є частиною проєктної документації. Остаточні зразки уточнюються та будуть закріплені в проєктній документації, що затверджується відповідно до законодавства. Дане зображення є художньою ілюстрацією. Договір про поновлення оренди земельної ділянки: серія та номер 368 від 1.12.2017. Дзвінки згідно з тарифами вашого оператора. Історико-культурний заповідник Києво-Печерська лавра. Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі. *Футура Хата.

promotion

September 2021 • AIRPORT magazine

I 45

ВАНУАТУ. Хроніки з раю Текст і фото: Андрій Андрєєв

Paganel Studio — www.paganel.tv

Про унікальну державу Вануату вперше почув у дитинстві в передачі «Клуб кіноподорожей» Юрія Сенкевича. Тоді показували шматок фільму ВВС про незвичайні країни й обряди. Випуск був присвячений представникам таємничих племен, що стрибали заради чогось із веж висотою з 5–10-поверхові будинки. Потім дізнався і про активний вулкан Ясур, і про найбільші баньянові дерева, і про багато іншого. Але подивитися на стрибунів було заповітною мрією.

НАГОЛ Побувати на Вануату й не побачити обряд нагол, попри всі інші цікавинки острівної держави, — неймовірна дурість. Адже цей захід відбувається тільки тут. Вважають, що популярний сьогодні банджі-джампінг зародився в Європі або Америці, однак це не так. Справжні

I AIRPORT magazine • September 2021

відчайдухи живуть на острові Пентекост у південній частині Тихого океану. Щорічно серед аборигенів проходить обряд ініціації. Юнаки, прив’язані за ноги ліанами, стрибають із дерев’яної вежі від 15 до 30 метрів заввишки! За легендою, першою екстремальною стрибункою була жінка. Під час сімейної

TRAVEL

сварки, рятуючись від чоловіка-тирана на ім’я Тамале, вона залізла на височезне дерево й зачаїлася. Коли втікачку знайшли, та безстрашно стрибнула вниз. Сміливиці вдалося вижити: вона заздалегідь прив’язала до щиколоток гнучкі ліани, що не дали їй впасти. А ось Тамале, який кинувся за нею, загинув. Відтоді й зародилася традиція нагол. Нині в ритуалі беруть участь виключно чоловіки, доводячи свою хоробрість. Підготовка до обряду триває приблизно місяць. Старійшина племені з хлопцями, які вирішили стрибати, з особливою ретельністю вибудовують вежу, обв’язуючи ліанами стовбури й гілки дерев. Вінчає її дерев’яна платформа, з якої і здійснюють запаморочливі по-

льоти. Ритуал проходить у період з 15 квітня до першої декади червня: у цей час ліани певного сорту наливаються соком і стають еластичними, як гума. Саме їх і використовують меланезійці. Проходження обряду ініціації — обов’язкова умова для одруження. Подивитися на дійство збирається все плем’я, дівчата вдягають святкові наряди. Парубок, що вдало стрибнув, у цей день може забрати кохану під вінець. Ті ж, хто не наважився на політ, приречені на зневагу, хоча їм дозволяється перенести випробування на наступний рік. Не всі стрибки вдалі: щорічно кілька учасників ритуалу гинуть. Під час нашого першого візиту ніхто, дякувати богу, не розбився. Усе пройшло чудово.

ЩОРІЧНО СЕРЕД АБОРИГЕНІВ ПРОХОДИТЬ ОБРЯД ІНІЦІАЦІЇ. ЮНАКИ, ПРИВ'ЯЗАНІ ЗА НОГИ ЛІАНАМИ, СТРИБАЮТЬ ІЗ ДЕРЕВ'ЯНОЇ ВЕЖІ ВІД 15 ДО 30 МЕТРІВ ЗАВВИШКИ! September 2021 • AIRPORT magazine

I 47

TRAVEL

Згідно з визначенням ЮНЕСКО, малюнки на піску — багата й динамічна графічна традиція, що розвинулася як засіб комунікації між членами приблизно 80 різних лінгвістичних груп, мешканцями центральних і північних островів Вануату. Вони також працюють як мнемонічні пристрої для запису та передачі ритуалів, міфологічних переказів та великої кількості усних відомостей про місцеву історію, космологію, системи родинних зв’язків, цикли пісень, методи ведення сільського господарства, архітектурний та ремісничий дизайн, хореографічні схеми. Малюнки на піску здебільшого мають кілька функцій та рівнів значень: можуть бути художніми творами, сховищами інформації, ілюстраціями до оповідань, підписами або просто повідомленнями та об’єктами споглядання.

I AIRPORT magazine • September 2021

ФОКУСИ З ЛИСТЯМ І ПІЩАНІ МАЛЮНКИ — А ще... а ще в нашій культурі є ось такий фокус!.. — Боже! До чого люди доходять, коли їм нічого робити, — бухтіла собі під ніс мандрівниця зі столиці, міста з великою культурою. Вона дивувалася кожній витівці гіда, поки ми йшли до каскадного водоспаду на одному з острівців Вануату.

Кремезний чоловік середніх років, схожий на папуаса, у кривих окулярах із серйозним обличчям знайомив групу з особливостями своєї культури, до якої ставився з повагою. Періодично зрізав листя з кущів і дерев, показував дивовижні трюки. Перший лопух згорнув у трикутну шапочку, прошив тонкою пружною ліаною, увінчав жовтою квіточкою і вручив розчервонілий від захоплення дівчинці з довгим русявим волоссям й усмішкою до вух. Потім хвацько зрубав стебло папаї, зробив проріз — ось і відмінна трубочка-свисток, яку отримав молодший брат дівчинки. Незадовго до переходу найчистішого струмка в джунглях зірвав листочок і спритно набрав у нього воду з джерела, склавши

долоню у формі чашечки. Чимала водяна кулька каталася по засвіченому променями біло-срібному оксамитовому килиму з ворсинок. Далі провідник знайшов велике листя, склав його і прокусив кілька разів. Коли розгорнув, усі побачили візерунок, подібний до новорічної паперової сніжинки. Кількість трюків здавалася нескінченною. Деякі учасники екскурсії, ті, що повсякчас намагаються осмислювати життя й процеси, які відбуваються у світі, були трохи збентежені новим знанням. На що людина готова витрачати свої кмітливість, час та енергію, як вона може розважатися, коли не змушена боротися за виживання! Адже тут завжди комфортна погода. Можеш спочивати

ТУТ ЗАВЖДИ КОМФОРТНА ПОГОДА. МОЖЕШ СПОЧИВАТИ ДЕ ЗАВГОДНО — НЕ ЗМЕРЗНЕШ. ТЕПЛО, ЗАТИШНО І КРАСИВО, КУДИ НЕ ПОДИВИШСЯ September 2021 • AIRPORT magazine

I 49

TRAVEL

РИТМІЧНІ МЕЛОДІЇ ТО ЗІ ШПАРКИМИ, ТО З ГЛИБОКИМИ ЗВУКАМИ, ЩО НІБИ НАДУВАЮТЬСЯ, ІНОДІ ПЕРЕПЛІТАЮТЬСЯ ІЗ ДЗВІНКИМ ЖІНОЧИМ СПІВОМ, РАДІСНИМИ ВИГУКАМИ ТА СМІХОМ 50

I AIRPORT magazine • September 2021

де завгодно — не змерзнеш. Тепло, затишно і красиво, куди не подивишся. Але не все так примітивно в місцевій культурі. Є дещо унікальне — малюнки на піску, які ЮНЕСКО внесла до Списку шедеврів усної та нематеріальної спадщини людства. Вони складаються з безлічі ритмічних візерунків, що створюються одним рухом на уявній сітці. Ці художні й ритуальні традиція і практика ставали в пригоді й були корисними у побуті. Наприклад, якщо хлопець хотів запросити дівчину погуляти на пляжі під зірками, він малював на піску певну картинку. Рибалка перед тим, як вирушити на риболовлю, міг залишити зображення риби, яке пояснювало, куди він пішов і скільки на нього чекати. Вдивляючись

у ці візерунки, намагаючись простежити безперервний рух їхніх ліній, дивуєшся складності та водночас чіткому послідовному ритму переплетення. Вчені називають такі речі «етноматематикою» — завдяки точності й правильності фігур. Заразом вони неймовірно витончені й чарівні.

У РАЮ ВСЕ СПОКІЙНО І ГРАЄ МУЗИКА 2019 рік. Ми в республіці Вануату. День якийсь за рахунком. Замовили виступ музиканток, що грають на воді. Це мистецьке явище виникло на островах Гауа та Мері-Лава (північ країни). Але

TRAVEL

до нашої радості невелика група представниць цієї культури мешкає й на острові Еспіріту-Санто, де залюбки знайомить зі своїми традиціями. Ритмічні мелодії то зі шпаркими, то з глибокими звуками, що ніби надуваються, іноді переплітаються із дзвінким жіночим співом, радісними вигуками та сміхом. Техніку створення гіпнотичної музики на воді передають із покоління в покоління. Дівчаток навчають цього в школі із шестирічного віку. Зазвичай тутешні селянки ходили до океану, річок, водойм купатися, прати, збирати їжу й черепашок. Там ставали в коло або півколо й починали грати, імітуючи звуки довкола. Так народилася ця музика. Ком-

позиції з назвами «Грім», «Каскади водоспадів», «Великий кит грає з маленьким китом», «Хвилі розбиваються об риф», «Дощ падає на листя таро» звучать, як сама природа. Не менше вражають у Вануату, особливо на острові Танна, величезні священні дерева, яких тут тисячі. Щоб охопити кожне, потрібно кілька десятків людей. Під ними місцеві збираються на свята, проводять церемонії, танцюють, п’ють каву (тонізувальний напій), відпочивають після роботи — насолоджуються життям. Ці дерева ніхто не вирубує, навпаки, їх цінують і плекають. Доторкнутися до такого велетня, посидіти на ньому треба кожному мандрівнику.

Звичайно, Вануату — це не тільки дерева і племена. Найважливіше тут — океан. Безмірний, чистий, привітний. У республіці розташовані два з десяти найкращих пляжів світу, які увійшли до топових міжнародних путівників. У рейтингах «щасливих країн» Вануату ділить перше місце з Коста-Рікою — ще один вагомий аргумент, щоби негайно вирушити на фантастичні острови. Щойно Океанія відкриється, ця країна буде першою, куди полечу в Тихоокеанському регіоні.

INTERVIEW SPEED 52

I AIRPORT magazine • September 2021

SPEED

Електромобілі за останні роки неймовірно прогресували і стали значно досконалішими. Проте і зараз їхньою ахіллесовою п’ятою залишається обмежений запас ходу. Поки акумуляторні батареї не дають змогу вільно мандрувати на великі відстані.

Текст: Тарас Андрієвський

ХОЧА ЗНАЧНА ЧАСТИНА ДИСТАНЦІЇ ПРОКЛАДЕНА ЧЕРЕЗ БЕЗЛЮДНУ ПУСТЕЛЮ, ПРАВИЛ ДОРОЖНЬОГО РУХУ СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ. ОТЖЕ, ПОНАД 130 КМ/ГОД РОЗГАНЯТИСЯ ЗАБОРОНЕНО

нженери вже доволі довго намагаються покращити батареї та знайти їм альтернативу. Деякі виготовляють автівки з водневими паливними елементами. Експериментують і з сонячними технологіями. Ідея автомобіля, який рухається завдяки енергії сонця, не нова. Подібні електрокари створюють вже давно і навіть влаштовують змагання між ними. Унікальні перегони «Bridgestone World Solar Challenge» в Австралії проводять понад 30 років. Місце вибрали ідеальне: сонця на зеленому континенті більш ніж достатньо, значна частина маршруту прокладена через пустелю. Ініціатором змагань став данський мандрівник Ганс Тольструп, який свого часу прославився тим, що обплив Австралію на невеличкому човні. У 80-х він зацікавився екологічно чистою технікою і створив електромобіль «Quiet Achiever» на сонячних батареях. На ньому 1982 року проїхав з Сіднея до Перта: 4000 км подолав за 20 днів. Ганс Тольструп вирішив зробити подіб-

ний автопробіг регулярним і перетворити його на змагання. У першому «Bridgestone World Solar Challenge», який стартував 1987-го, взяли участь 13 електромобілів із сонячними батареями.

Ганс Тольструп у 80-х створив електромобіль «Quiet Achiever» на сонячних батареях. На ньому 1982 року проїхав з Сіднея до Перта: 4000 км подолав за 20 днів

September 2021 • AIRPORT magazine

I 53

SPEED

Маршрут 3022 км завдовжки проклали між Дарвіном на півночі Австралії та Аделаїдою на півдні. Цікаво, що були серед учасників і розробки науководослідних інститутів, і дипломні роботи студентів, і прототипи авторства відомих

автогігантів на кшталт «Ford» чи «General Motors». Саме представник останніх переміг у дебютних перегонах — проїхав дистанцію за 45 годин із середньою швидкістю 66,9 км/год. Спочатку змагання проводили що три роки, з 1999-го — що два роки. Поступово сформулювали регламент. Перегони проходять на дорогах загального користування, і хоча значна частина дистанції прокладена через безлюдну пустелю, правил дорожнього руху слід дотримуватися. Отже, понад 130 км/год розганятися заборонено. Заїзди відбуваються лише у світлу пору доби: встановлені на електромобілях акумуляторні батареї надто малі, щоби долати суттєві відстані без сонця. За кожною автівкою закріплені від двох до чотирьох водіїв. Періодично необхідно зупинятися у спеціальних пунктах відпочинку. Поступово кількість учасників збільшилася — сьогодні сягає 20–50. Електромобілі розділили на кілька класів, залежно від площі сонячних панелей і кількості місць у салоні. Так, у класі «Challenger» змагаються одномісні обтічні боліди, у «Cruiser» — автомобілі з багатомісним салоном і атрибутами комфорту на зразок кондиціонера. В останньому зважають не лише на швидкість, а й на енергоефективність,

I AIRPORT magazine • September 2021

«BRIDGESTONE WORLD SOLAR CHALLENGE» — САМЕ ТОЙ ВИПАДОК, КОЛИ ГОЛОВНЕ — УЧАСТЬ, А НЕ ТРІУМФ. АДЖЕ ЙОГО ГОЛОВНА МЕТА — ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ЕКОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЗЕЛЕНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

SPEED

тому для перемоги у заліку потрібно набирати спеціальні бали. Рекордний результат продемонстрував нідерландський болід «Nuna 3» 2005-го: проїхав маршрут трохи більш ніж за 29 годин із середньою швидкістю 102,75 км/год. До речі, саме ця модель, створена студентами Технічного університету міста Делфт, вигравала перегони рекордні сім разів. Маршрут «Bridgestone World Solar Challenge» дійсно складний та напрочуд виснажливий. Часто температура перевищує +50 °C — асфальт перетворюється на розпечену сковорідку. Не варто забувати й про диких тварин, які вибігають на дорогу. Тому до фінішу добираються не всі учасники. Безумовно, перемога у перегонах — це престиж і визнання. Проте «Bridgestone World Solar Challenge» — саме той випадок, коли головне — участь, а не тріумф. Адже його головна мета — популяризація екотехнологій та зеленої енергетики. Маршрут марафону, прокладений через десятки австралійських міст, щовечора супроводжують освітні заходи і різноманітні шоу. Звичайно, перегони в Австралії — це не лише демонстрація новітніх технологій.

«Sion Electric»

Поступово автовиробники впроваджують їх на серійних моделях. Деякі електромобілі, зокрема «Tesla Model 3», вже можна замовити із сонячними панелями на даху. Вони не допомагають автівці рухатися, але живлять кондиціонер та інше електрообладнання, зменшують навантаження на акумулятор. А низка

компаній готують електрокари, у яких сонячні батареї є джерелом електроенергії для мотора. Наприклад, німецький «Sion Electric» та американський «Aptera» зможуть рухатися завдяки енергії сонця. Можливо, вже зовсім скоро побачимо на трасі «Bridgestone World Solar Challenge» і серійні моделі.

«Aptera»

September 2021 • AIRPORT magazine

I 55

INTERVIEW GUIDE

ВКРАДЕНІ ПОКОЛІННЯ Австралійські племена — релікти сучасного світу, законсервовані на маленьких клаптиках землі, де нестерпно жити нащадкам видатної колонізації.

Текст: Ксенія Ковальова

I AIRPORT magazine • September 2021

азвичай, коли чуємо «абориген» або «плем’я», на думку спадають полювання, тваринництво, землеробство, дивні релігії, шаманські ритуали і відсутність освіти. Своєрідні людимавпочки, які так і не змогли крокувати в ногу із часом. Однак у реальності це видатні історії найдавніших народів світу, які розвивали свою дивовижну культуру віками. Це десятиліття заборони рідної мови, насильницька асиміляція і відсутність голосу. Список злочинів

проти прав людини, які тривали аж до 1950-х, настільки великий, що в міністрів закінчився б час в ефірі для висловлення найглибшого жалю. Австралійські племена — десятки тисяч людей, цілий світ, про який на планеті не знає майже ніхто.

ПРАВО БУТИ Коли жінки вибороли повні конституційні права, а гомосексуалізм вже не ставав причиною для гормональної терапії, аборигени Австралії все ще не мали жодних громадянських свобод. 437 000 корінних австралійців були визнані людьми на законодавчому рівні тільки 1965 року, коли їм дали громадянство. Ще через кілька років уряд стрибнув вище голови і навіть затвердив акт, за яким на корінних жителів континенту почали поширюватися закони Австралії. Але для людей, яких

GUIDE

десятками років утримували в пустелі й на островах Торрес-Стрейт, акти та нормативи не означали нічого. Визначні колись народи, що прийшли в Австралію по плейстоценовому шлейфу 50 000 років тому, сьогодні втратили навички полювання, землеробства і навіть садівництва. Дотації, благодійність та алкоголь — три стовпи найдавнішої раси у світі, яка не проживає на Африканському континенті. Від захопливих малюнків (які заміняли аборигенам писемність), прекрасного різноманіття мови і сказань про епоху сновидінь залишилися тільки злидні, неможливість взаємодіяти зі світом і легкий серпанок перегару.

почала активну кампанію за відродження самобутності аборигенів (і навіть створила їм телеканали), культурний регрес вже було не зупинити.

До моменту початку колонізації Австралії Британією 1788 року на континенті проживали 1 250 000 аборигенів. Їхнє життя текло спокійно й розмірено — народи не вели воєн і навіть виробили спрощену мову, щоби кожен міг розуміти одне одного. Розуміння було основою племінного життя. Адже цей мільйон із гаком людей, за даними генетичного дослідження 2017 року, мав загального

Одна з найбільш розвинених країн у світі досі єдина в Британській співдружності, яка не ратифікувала договір зі своїм корінним населенням. І попри те, що з 2006 року австралійська влада

предка, який прийшов із далекої Африки на колись богом забутий континент. Австралійці ділилися на дві великі групи: тих, хто жив на островах Торресової протоки (і кому надалі сильніше не

УРЯД ЗАТВЕРДИВ АКТ, ЗА ЯКИМ НА КОРІННИХ ЖИТЕЛІВ ПОЧАЛИ ПОШИРЮВАТИСЯ ЗАКОНИ АВСТРАЛІЇ. АЛЕ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ЯКИХ ДЕСЯТКАМИ РОКІВ УТРИМУВАЛИ В ПУСТЕЛІ Й НА ОСТРОВАХ ТОРРЕССТРЕЙТ, АКТИ ТА НОРМАТИВИ НЕ ОЗНАЧАЛИ НІЧОГО

ДРАБИНА ДО НЕБЕС

September 2021 • AIRPORT magazine

I 57

GUIDE

1909 РОКУ НАБУЛА ЧИННОСТІ ПОЛІТИКА НАСИЛЬНИЦЬКОЇ АСИМІЛЯЦІЇ. 10-33% ДІТЕЙ АБОРИГЕНІВ ВИЛУЧАЛИ ІЗ СІМЕЙ ТА ПІДСЕЛЮВАЛИ ДО «НОРМАЛЬНИХ» ЛЮДЕЙ. МАЛЕЧІ ЗАБОРОНЯЛИ РОЗМОВЛЯТИ СВОЄЮ МОВОЮ, СПІЛКУВАТИСЯ З РІДНИМИ АБО НАВІТЬ ЗГАДУВАТИ ПРО НИХ І КОЛИШНІЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

I AIRPORT magazine • September 2021

Трейсі Моффат, цикл «Laudanum», 1998

Аборигени Австралії

Dinalie Dabarera, ілюстрація пощастило), і тих, хто жив на півночі. Попри величезну диверсифікацію, вони сповідували одну релігію. Австралійці вірили, що світ був створений в епоху сновидінь, коли божество прийшло на землю великими сходами. Усі гори, дерева, водойми й пагорби — це сліди деміургів, перших народів на Землі. Разом із ними на планеті жили метафізичні істоти, які вміли бігати з неба на землю і назад по деревах. Через якийсь час древнім довелося піти на небо і сховатися там від усього земного. Вони залишили прекрасні ландшафти й магічні кварцові кристали, але забрали із собою велику драбину, якою можна піднятися до небес. Навіть релігія аборигенів пророкувала народу важку долю вигнанців. Але вони сприймали це стійко, адже, якщо вірити богам, смерть на Землі приходить тільки через зле чаклунство. Наївні міфи досі багато важать у житті австралійців. Наприклад, вони принципово живуть біля конкретних водойм, адже це священні сліди деміургів. Водночас вирубування дерев і зміна ландшафту викликає в аборигенів відчуття жаху. Зрівняти пагорб із землею або прокласти магістраль через ліс — для них це раз по раз повторювати розп'яття Христа. Ці міфи й уявлення про світ чудово допомагають зрозуміти, наскільки сильно народи прив'язані до своєї землі.

GUIDE

У ПОШУКАХ ПРЕДКІВ І СЕБЕ До землі, на яку 1788-го ступив шкіряний чобіт визначних мореплавців. Разом із чоботом із трапа зійшли бактерії та віруси, яких ендеміки (австралійців досі вважають ендеміками через унікальний геном корінних жителів) не могли пережити. За перший рік приємного знайомства із британцями від хвороб померла значна кількість місцевого населення. Ще 20 000 добили в конфліктах на кордоні колоній. Тих, хто вижив, ізолювали на островах і півночі країни із забороною на виїзд (яка діяла аж до другої половини XX століття для тих, хто не мав документа про звільнення). Ізолювати означало заплющити очі на тисячі осіб, які все ще жили десь по-

близу. І як не намагалися британці ігнорувати це питання, їм не давала спокою думка про те, що вічно так тривати не може. Тому 1909 року набула чинності політика насильницької асиміляції. 10–33% дітей аборигенів вилучали із сімей та підселювали до «нормальних» людей. Малечі забороняли розмовляти своєю мовою, спілкуватися з рідними або навіть згадувати про них і колишній спосіб життя. Вони повинні були стати частиною нового, кращого світу. Це тривало до 1970-го. Досі сотні талановитих і успішних австралійців (на кшталт Трейсі Моффат) не знають своїх батьків і нічого не можуть розповісти про предків. Щоби допомогти вкраденим поколінням знайти своє коріння, в країні запровадили програми з пошуку родинних зв'язків. Звичайно ж, ініційовані не урядом.

Адже за цю історію британці вибачилися кількома словами й забули про 69 років абсолютного варварства. Бо ж вилучення дітей — не єдиний жорстокий злочин. Нинішні аборигени, люди, які можуть сказати, що вони корінні австралійці, і не боятися цього, — біженці, що колись зрадили свої сім'ї. Річ у тім, що у славному XX столітті їм давали можливість відмовитися від своєї віри, мови, історії, землі та родини, стаючи по суті рабами австралійців нового типу в обмін на папірець про звільнення. Такі сертифікати британці називали собачими бирками, але для аборигенів цей клаптик паперу означав надію на те, що діти й онуки не страждатимуть. У своїй книзі «Білі, чорні й винятки: життя аборигенів і остров'ян Торресової

September 2021 • AIRPORT magazine

I 59

GUIDE

Трейсі Моффат, «Непридатна («Useless»), фото. Так називав дівчинку її батько

Трейсі Моффат, цикл «Заклинання», шовкографія, 2000

протоки» Люсінда Абердін наводить десятки спогадів різних людей про те, як їхні дідусі та бабусі до самої смерті носили сертифікат про звільнення біля серця, а вночі клали під подушку. Це відбувалося якихось 40 років тому. В Європі вже на повну розгорталася боротьба за права людини, а десь в Австралії сотні тисяч дітей не могли впізнати своїх батьків на вулиці. І не можуть досі, адже ті, хто відмовився асимілюватися, настільки віддалилися від суспільства, що не здатні почати контактувати навіть зі своїми вкраденими дітьми. Усі проєкти на кшталт аборигенного ТБ і радіо, навіть соціальні програми й закони спрямовані виключно на тих, хто колись зіграв за

I AIRPORT magazine • September 2021

правилами Британської співдружності. А тих, хто вибув із гри, чекає повільне вимирання через неможливість і вже невміння забезпечити себе. Страх, надія і біль — так минув час із 1788 року в Австралії. Аборигени тих країв — приклад дивовижної культури, про яку світ починає дізнаватися тільки тепер. Завдяки праці всіх тих вкрадених дітей, які дедалі активніше розповідають власну історію життя, ми можемо бачити картини, читати книжки та інтерв'ю, навіть дізнаватися мови австралійських племен. Але все визнання світу буде замалим для тих, хто так і не дізнався свого справжнього імені.

У XX СТОЛІТТІ АБОРИГЕНАМ ДАВАЛИ МОЖЛИВІСТЬ ВІДМОВИТИСЯ ВІД СВОЄЇ ВІРИ, МОВИ, ІСТОРІЇ, ЗЕМЛІ ТА РОДИНИ, СТАЮЧИ ПО СУТІ РАБАМИ В ОБМІН НА ПАПІРЕЦЬ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ. БРИТАНЦІ НАЗИВАЛИ ЇХ СОБАЧИМИ БИРКАМИ, АЛЕ ДЛЯ АБОРИГЕНІВ ЦЕЙ КЛАПТИК ПАПЕРУ ОЗНАЧАВ НАДІЮ НА ТЕ, ЩО ДІТИ Й ОНУКИ НЕ СТРАЖДАТИМУТЬ

GUIDE

ГОВОРЯТЬ ФІЛОСОФИ

ЩО ТАКЕ ГЕДОНІЗМ НАСПРАВДІ? Розпочинаємо цикл невеличких публікацій на тему філософії — про те, що визначає наші життєві принципи та поведінку. Авторка — магістерка-практикиня філософії Жанна Мамедова.

Зараз називатися гедоністом модно, адже вважають, що гедонізм — це любов до насолоди, фізичних задоволень і розслаблення. Зазвичай таке поняття асоціюють із пристрастю до смачних напоїв та їжі, гарних і дорогих речей, приємних відчуттів. Але чи багато спільного у всього цього зі справжнім античним гедонізмом? Знаючи про любов тодішніх філософів до істини, раціональності та стриманості, легко засумніватися. Гедонізм — це різновид евдемонізму — природного прагнення до щастя. Евдемоністами були стоїки, епікурейці, Аристотель, Вольтер, Дідро і багато інших філософів. Гедонізм можна назвати першою формою евдемонізму, основоположником якого був Арістіпп. Його послідовники вважали, що шлях до щастя — у досягненні максимального

задоволення і уникненні болю. Насолоду розуміли як філософський принцип. Головне для кожної людини — здатність відчувати її та звільнення через цю насолоду. Епікур пропонував такі принципи гедонізму:

• • • •

Не бійся богів Не турбуйся про смерть Благо легко досягти Зло легко витримати

Але важливо розуміти контекст античної філософії. Тодішні гедоністи, звичайно ж, не шукали фізичного задоволення. Навпаки, продовжуючи грецьку філософську традицію, вважали за необхідне бути помірними у цьому. Прагнули навчитися насолоджуватися тим, що

вже мали, і не страждати від того, чого не мали. Задоволення найчастіше було інтелектуальним і естетичним. Але головне, що мета античного гедонізму — звільнення і безтурботність, які досягаються, зокрема, через стриманість, а не задоволення саме собою. Отже, ми знаємо, що сучасний гедонізм — це зовсім не первинний античний гедонізм. Тоді що ж? Був в античній культурі цікавий напрям — сибаритство — прагнення жити в розкоші, ледарстві й фізичних задоволеннях. Саме його сьогодні часто називають гедонізмом, хоча ані до гедонізму, ані до евдемонізму загалом це явище не має жодного стосунку. А ви — гедоністи? Або все-таки сибарити?

МЕТА АНТИЧНОГО ГЕДОНІЗМУ — ЗВІЛЬНЕННЯ І БЕЗТУРБОТНІСТЬ, ЯКІ ДОСЯГАЮТЬСЯ, ЗОКРЕМА, ЧЕРЕЗ СТРИМАНІСТЬ, А НЕ ЗАДОВОЛЕННЯ САМЕ СОБОЮ

@philosophizing_girl

September 2021 • AIRPORT magazine

I 61

GUIDE

ЩО ПОЧИТАТИ У ВЕРЕСНІ? Культурний партнер — видавництво «Лабораторія»

ФРЕНК ВІЛЬЧЕК. «ОСНОВИ. 10 КЛЮЧІВ ДО РЕАЛЬНОСТІ»

У людському тілі приблизно 1028 атомів, це одиниця з 28 нулями. Десять октильйонів — кількість атомів у людському тілі — це приблизно в мільйон разів більше за кількість зір у всьому видимому всесвіті. В цьому дуже конкретному сенсі всередині нашого тіла міститься всесвіт. Головний портал у зовнішній світ — це очі, зважаючи на те, скільки зорової інформації отримує людина і скільки ресурсів мозку йде на її обробку (від 20 до 50%, залежно від того, як рахувати). І навіть око сприймає лише крихітну частку реальності. Нейрон — це дивовижний пристрій обробки інформації. Кожен нейрон пов’язаний з багатьма іншими нейронами сотнями, чи то й тисячами зв’язків. Більшість із того, що ми вивчаємо, закодовується в нейронних зв’язках — корисні структури підсилюються, а некорисні — послаблюються. Максимально активно нейронні зв’язки формуються у віці від двох до трьох років, але пік складності досягається пізніше, після того, як багато зв’язків вибірково руйнуються. Якщо розглядати всі можливі варіанти зв’язків такої кількості нейронів, ми отримаємо астрономічні числа, значно більші за октильйон. Голова людини — простір неймовірних комбінаторних

«Неперевершений і доступний огляд основоположних фактів фізичного світу». Стівен Пінкер, автор книжки «Просвітництво сьогодні»

I AIRPORT magazine • September 2021

вибухів. Не випадає дивуватися, що за такої колосальної кількості нейронів утворюються неймовірно складні структури, сумарно здатні на дивовижні речі. Волт Вітмен справді вміщував безліч світів. Як і я. Як і ви. Дуже крихітна зміна в ранній історії Сонячної системи створює різницю між тим астероїдом, який влучив у Землю і знищив динозаврів, і тим, який пролетів поруч».

«Чарівно... Вільчеку вдається передати комплексні фізичні поняття, не завантажуючи при цьому читачів ускладненнями і заплутаними концепціями». Publishers Weekly

GUIDE

ХТО ВОЛОДІЄ ОКЕАНІЄЮ? Океанія — найбільша частина світу за загальною площею (але не за площею суші). Вона розкинулася на половину земної півкулі: від острова Пасхи на сході до Нової Гвінеї на заході, від наближених до Японії Маріанських островів на півночі до Нової Зеландії на півдні. Складається з Меланезії, Мікронезії та Полінезії. Хто та що володіє цими просторами? Текст: Олена Іванова

КВІТИ, КРАСА, ТАТУЮВАННЯ У Полінезії (найбільш розпростерта та східна група островів) є популярна традиція — дарувати почесним гостям квіткові вінки. А жінки Французької Полінезії носять таїтянську гарденію у зачісці за вухом, положення якої

розповідає про їхній сімейний стан. Такі квіти, як і безліч інших, що ростуть у цій місцевості, довго не в’януть і мають чудовий аромат — що ще можна додати до опису райських островів? Можливо, вроду людей. Для самих полінезійців ознакою краси вже сотні

років залишається татуювання. У перекладі з таїтянської «та ту» означає «писати». Тату можуть бути різними, але тут їх об’єднує одне: це завжди дар богів людині. За легендою, бог тату (письма) Тоху прикрасив усіх морських риб кольорами і візерунками. Так само татуювання на тілі — ознака краси, а кожна лінія розповідає історію людини і поєднує її з Маною.

МАНА Сила, міць, вплив, велич, суверенітет, всемогутність, престиж, ефективність, контроль, геніальність, авторитет, панування, благородство, постава, елеган-

I AIRPORT magazine • September 2021

GUIDE

тність, краса... І це тільки частина значень слова «Мана». У культурі полінезійців та меланезійців це енергія, що пронизує світ. Мана живе, рухає, підіймає, облагороджує речі, істот, елементи у будь-якому вимірі. Може вона і знищити все до останньої життєвої вібрації. Мана спокушає, чарує, проникає, захоплює. Мана страшна, небезпечна, смертельна. Це корінь дуальності, життя і смерті. Сутність універсальної сили, серце всесвіту Океанії. Ману може набувати людина, річ або місце, але вони не стають її джерелом. Вона приходить та йде. Людина може набратися її — або заслуживши вчинками, або здобувши силою чи через сексуальні стосунки. В

океанічній культурі багато священних місць — вважають, що там перебуває Мана.

НАВІГАЦІЯ Всі ми знаємо, що Тихий океан — найбільший та найглибший. Саме полінезійці з давніх часів прославилися вмінням орієнтуватися у ньому, наче на власному подвір’ї: без компасів, астролябій і навіть карт. Лише характерне подвійне каное, зірки, сонце і хмари. У Північній півкулі дорогу підказувала Полярна зоря, у Південній — Південний хрест. Вдень віддалені хмари, якщо подивитися уважно, могли віддзеркалювати

ТАТУ МОЖУТЬ БУТИ РІЗНИМИ, АЛЕ ТУТ ЇХ ОБ’ЄДНУЄ ОДНЕ: ЦЕ ЗАВЖДИ ДАР БОГІВ ЛЮДИНІ September 2021 • AIRPORT magazine

I 65

GUIDE

МІСЦЕВІ БУЛИ НАДЗВИЧАЙНО ДОБРОЗИЧЛИВО І НАВІТЬ ВЕЛЕЛЮБНО НАЛАШТОВАНІ ДО ГОСТЕЙ — БАГАТО ХТО ЗАВІВ ТУТ КІЛЬКОХ ОСТРІВНИХ КОХАНОК І ЗАЖИВ СІМЕЙНИМ ЖИТТЯМ

I AIRPORT magazine • September 2021

острови або ж скупчуватися над високими вулканами. Там, де поблизу земля, літали чайки, які зазвичай не віддаляються від лагун більш ніж на пару сотень кілометрів. За ними можна було знайти сушу. Також орієнтувалися за хвилями та, звичайно ж, сонцем. Секрети навігації передавалися протягом тисяч років у формі усних переказів і пісень. Тільки уявіть — вірші про те, як орієнтуватися в океані! Все це дало змогу заселити сушу аж до Гаваїв та островів Пасхи на сході (зробили це, ймовірно,

таїтяни). Тобто пересуватися площею, що майже дорівнює половині земної півкулі, і все це без компасу та мап.

ЄВРОПА Якщо десь є свіженькі землі, Європа не змусить на себе чекати із колонізацією та християнізацією. Океанії, яка розташована максимально віддалено від Заходу, пощастило: в епоху великих географічних відкриттів за островами вдалося встановити лише номінальний

GUIDE

У 1946–1958 РОКАХ НА БІКІНІ ПРОВЕЛИ 23 ТЕСТИ ЯДЕРНИХ БОМБ: НА СУШІ, НАД І ПІД ВОДОЮ, У ПОВІТРІ

Французька Полінезія, Таїті, Бора-Бора

контроль. Зараз найбільший вплив тут мають французи зі своєю Французькою Полінезією і прославленим райським Таїті. Так-так, Австралію поєднує реальний і досить великий кордон із Францією. По-справжньому оспіваним в літературі епізодом взаємин європейців і тутешніх став заколот на «Баунті» 1789 року. Тоді англійці відправили експедицію капітана Блая на Таїті, щоби зібрати саджанці хлібного дерева. Екіпаж провів на острові півтора року. Місцеві були надзвичайно доброзичливо і навіть

велелюбно налаштовані до гостей — багато хто завів тут кількох острівних коханок і зажив сімейним життям. Коли потрібно було повертатися, матроси не зраділи, були навіть дезертири, яких врешті знайшли. Трохи пізніше більшість команди вчинила заколот, висадила капітана і лояльних до нього в шлюпку та відправилася назад на Таїті. Головним «трофеєм», за яким попливли, були жінки. Після відправилися на острів Піткерн, що був неправильно нанесений на англійські карти, тому заколотників ще довго шукав

September 2021 • AIRPORT magazine

I 67

корабель британського трибуналу. Тих, які залишилися на Таїті, невдовзі засудили. На Піткерні досі є поселення Адамстаун, назване на честь останнього англійського матроса. Це єдина тихоокеанська територія Великої Британії: її населення — 67 осіб.

Фото: Alan & Flora Botting

GUIDE

ЯДЕРНА ЗБРОЯ І БІКІНІ 1946-го США провели перше тестування атомної бомби на атолі Бікіні (Маршалові острови). Того ж року французи винайшли роздільний жіночий купальний костюм і назвали його бікіні, натякаючи на ефект бомби, що розірвалася. Таким епатажним на той час був цей фасон. У 1946–1958 роках на Бікіні про-

СЕРЕД РАЙСЬКИХ МІСЦИН І ПРИВІТНИХ МЕШКАНЦІВ ОКЕАНІЇ Є ВИКЛЮЧЕННЯ: ОСТРІВ НОВА ГВІНЕЯ ІЗ ПЛЕМ’ЯМ КОРОВАЇ, ЯКЕ ДОСІ ПРАКТИКУЄ РИТУАЛЬНИЙ КАНІБАЛІЗМ

I AIRPORT magazine • September 2021

вели 23 тести ядерних бомб: на суші, над і під водою, у повітрі. Тільки потім почали говорити про руйнівний ефект і радіоактивне забруднення території, а також про вплив на прилеглі острови. Цікавий факт: у газеті австралійського міста Перт, розташованого за 7000 кілометрів від Бікіні, з’явилося захопливе оголошення. Мовляв, якщо жителі почують землетрус, якщо в їхніх будинках затрусяться шибки та двері, не треба лякатися; просто вибухає атомна бомба на атолі.

КАНІБАЛИ Серед райських місцин і привітних мешканців Океанії є виключення: острів Нова Гвінея із плем’ям короваї, яке досі практикує ритуальний канібалізм. Технічно воно живе на території Індонезії, якій і належить східна частина острова, провінція Папуа. Цей острів, до речі, другий за розміром у світі після Гренландії. Його іншу половину займає держава Папуа Нова Гвінея. У цих земель були б усі шанси стати чудовим туристичним

GUIDE

Папуа Нова Гвінея

місцем — клімат, наближеність і до Азії, і до Австралії сприяють цьому. Якби не неймовірно високий рівень розбоїв, насилля і полювання на... відьом. Папуаси мають особливу пристрасть до цього питання: стверджують, що серед них бувають чаклуни, здебільшого жінки, впізнати яких допомагають духи. Так, часто родичі, наприклад померлої дитини, можуть звинуватити когось у чаклунстві, влаштувати самосуд і спалити людину заживо, нерідко з’їдаючи частини її тіла. Крім того, обставиною,

що пом’якшує покарання, може бути «стан зачарованості»: злочинець не повністю відповідав за свої дії, бо «якийсь підступний чарівник наслав на нього чари». Чудова ідея, чи не так?

СОНЦЕ, ЩО СХОДИТЬ Відповідно до Міжнародної Лінії зміни дат, сонце сходить саме в Океанії. Географічно — на островах Лайн держави Кірибаті (часова зона — UTC+14). А фактично, через форму Землі та кут

Сонця до неї, світанок першим приходить на Східний мис у регіоні Гісборн у Новій Зеландії. Восени та взимку ця честь випадає острову Самоа.

Хто б не заявляв і що б не заявляло права на Океанію, в самій її назві ховається ім’я справжнього власника. Океан — це і є життя. І для земель, і для людей з розкиданих островів, яких бог Тоху прикрашає, як і риб, своїми візерунками.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 69

TRAVEL

ВЕЛИКИЙ БАР’ЄРНИЙ РИФ Неможливо говорити про Океанію і не згадати про Великий Бар’єрний риф. Ось 5 фактів про нього, а також фото, бо, звичайно ж, його потрібно бачити.

Уілер-риф — частина охоронної зони заповідника Великого Бар’єрного рифу, яку дайверські катери можуть відвідувати раз на тиждень. Ідеальне місце для нічних занурень. Видимість під водою — 30 м.

I AIRPORT magazine • September 2021

TRAVEL

Риба-клоун, яка протягом життя змінює стать

Великий Бар’єрний риф — найбільша жива структура у світі, яку можна побачити з космосу. Це одне з 7 природних чудес світу. Довжина — 2300 км.

Риба-лев

Площа рифу — 348 698 км², що дорівнює площі Німеччини або приблизно 50 мільйонам футбольних полів.

Тут живуть понад 1500 видів риб, 215 видів птахів, 133 види акул і скатів, 17 видів морських змій та 6 видів черепах.

РибаНаполеон

Це домівка для 600 типів твердих і м’яких коралів, які утворюють 3000 окремих рифів і 980 невеликих островів.

У цих водах плаває десята частина всіх морських жителів планети.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 71

Фото: observer.com

GUIDE

Попри пекуче сонце, посухи, пилові охристі рівнини й пустелі, Австралія — одна з країн-лідерок виноробної галузі. Тут вирощують приблизно 155 сортів винограду. Шираз — точно не єдине, що варто спробувати.

озирі континенту — скелясті гори, прохолодні ночі та різноманітний ґрунт. Виноградні лози ростуть переважно у штатах Південна Австралія, Вікторія, Новий Південний Велс, у південній частині штату Західна Австралія. У 65 виноробних регіонах працюють 2460 виноробень. Країна посідає шосте місце у світі з виробництва, четверте — з експорту вина.

ТРОХИ ОСОБЛИВОСТЕЙ АВСТРАЛІЙСЬКОГО ВИНА

Текст: Альона Намейко

I AIRPORT magazine • September 2021

Найпопулярніший сорт австралійського винограду — «шираз», або «сіра». Також мають великий попит «шардоне», «гренаш», «каберне-совіньйон», «піно-нуар», «рислінг». Пляшки маркують назвою

сорту, вміст винограду — не менше 85%. Вина континенту умовно розділяють на дві категорії. Перша — недорогі легкі (вартість — орієнтовно $10) з Південно-Східної Австралії, без регіональних особливостей. Зазвичай такі пляшки прикрашають яскраві етикетки. Напої не вимагають витримування — вони смачні, поки молоді. Друга категорія — дорожчі та статусніші вина, які мають маркування щодо регіону виробництва. Їх витримують кілька років. Останнім часом в Австралії поширюється концепція регіональності. Кожен виноробний регіон створює власний стиль, за яким його легко впізнати. Вгадується французький почерк, але місцевим винам це лише на користь.

GUIDE

«PENFOLDS MAGILL ESTATE»

ВИНО З ДОЛИНИ БАРОССА, ДЕ РОСТУТЬ ОДНІ З НАЙСТАРІШИХ ВИНОГРАДНИХ ЛОЗ НА ПЛАНЕТІ, МАЄ ШОКОЛАДНО-ВЕРШКОВИЙ ПРИСМАК

ШИРАЗ На випаленому сонцем континенті не бракує насиченого червоного вина. У кожному регіоні — свій шираз. У місцевості з прохолодним кліматом народжуються напої з вираженим присмаком спецій, у теплій частині континенту — із солодким фруктовим букетом. Є недорогі столові варіанти з ожинним посмаком. Рекомендуємо дегустувати шираз із конкретних регіонів. Так, вино з долини Баросса, де ростуть одні з найстаріших виноградних лоз на планеті, має шоколадно-вершковий присмак. Свіжі ночі в долинах Іден та Клер (штат Південна

Австралія) сприятливі для росту ягід, з яких отримують терпкі, довгограйні напої з високою кислотністю. Міцний шираз виробляють також у Лебединій долині (штат Західна Австралія), у Гранітному поясі Квінсленду. Приблизно за 160 км на північний захід від Сіднея розляглася долина Гантер. Смак місцевого вина — багатий, добре збалансований, з нотами пікантних спецій, квітковими й фруктовими тонами. За традиційним насиченим ширазом вирушайте на виноробню «Penfolds Magill Estate» до Аделаїди — спробуйте Bin 28 Kalimna Shiraz 2018.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 73

GUIDE

КАБЕРНЕ-СОВІНЬЙОН Смачний «каберне-совіньйон» росте в містечку Кунаварра, між Аделаїдою й Мельбурном. Локальне вино має округлий, збалансований смак, з помітними відтінками танінів, півтонами трав та ожини. У штаті Західна Австралія, поруч з Індійським океаном, розкинулося місто Маргарет-Ривер — лідер із виробництва вин цього сорту. Солоні бризкиво-

ди й свіже повітря забезпечили тамтешнім напоям ні з чим не зрівняний смак — глибокий, з нотами евкаліпту й смородини. Сповна оцінити їх можна на виноробні «Moss Wood», вибравши вино 2017 року — настояне у винних бочках, зі складним ароматом хлібу, вишні, сливи та фіалки.

«MOSS WOOD»

ГРЕНАШ Вино, виготовлене з цього сорту, м'яке, шовковисте, з добре відчутним присмаком червоних ягід, легким квітковим ароматом. Відмінний «гренаш» росте в регіоні МакларенВейл (штат Південна Австралія) із середземноморським кліматом і піщаними ґрунтами. Місцеве вино

I AIRPORT magazine • September 2021

відрізняється чистим, ніжним квітковим смаком із домішками танінів. Виноробня «d'Arenberg» — одна з найвідоміших у штаті. Її еталонне вино «Derelict Vineyard Grenache» — ароматний букет зі спецій, лакриці й чорниці.

GUIDE

ШАРДОНЕ Найпопулярніший сорт білого вина на континенті. Пройшли часи, коли воно здавалося перевантаженим, занадто дубовим. Сьогодні це приємні, яскраві напої. Залежно від регіону, на смак австралійське шардоне буває вершковим, фруктовим, цитрусовим, легким і свіжим. Ароматний букет може бути складним або мати лише одну ноту, наприклад дріжджову.

Лоза цього сорту добре росте практично по всій країні, але найліпші ягоди трапляються в регіонах із прохолодним кліматом, зокрема в долині Ярра (штат Вікторія). Цитрусові та квіткові ноти місцевого шардоне добре поєднуються з білою рибою та морепродуктами. Познайомитися з ним рекомендуємо на виноробні «Yering Station».

ПІНО-НУАР Австралійський піно-нуар може бути різним. Яскравим, відсвіжним, вибуховим, зі смаком червоних ягід або навпаки — міцним, пряним, зігрівальним. Один із найгарніших виноградників сорту знайдете на півострові Морнінгтон (штат Вікторія).

Локальні напої, дещо меланхолійні, мають стриманий елегантний смак із трохи землистим відтінком. Водночас виноробня «Stonier Wines» виготовляє вина, що вражають яскравим ароматом журавлини, вишні й чайної троянди.

September 2021 • AIRPORT magazine

I 75

GUIDE

«MOORES HILL WINERY»

НАЙКРАЩИЙ ВИНОГРАД ДЛЯ ІГРИСТИХ ВИН РОСТЕ В ТАСМАНІЇ: М'ЯКЕ ЛІТО, ТЕПЛІ ОСІННІ ДНІ Й ПРОХОЛОДНІ НОЧІ ІДЕАЛЬНІ ДЛЯ ЦИХ СОРТІВ

АВСТРАЛІЙСЬКІ ІГРИСТІ ВИНА Неочевидний варіант для знайомства з австралійським алкоголем, проте така дегустація теж може стати цікавим досвідом. Найкращий виноград для ігристих вин росте в Тасманії: м'яке літо, теплі осінні дні й прохолодні ночі ідеальні для цих сортів. Завдяки такому клімату з’являються напої з чистим дріжджовим смаком і ароматом свіжої випічки. Спробуйте NV Sparkling Blanc de Noir, створене на виноробні «Moores Hill». Його готують традиційним способом («méthode Champenoise») і витримують сім років.

I AIRPORT magazine • September 2021

Популярні в Австралії й легкі фруктові напої на кшталт просекко, ігристі сухі вина сорту шираз. Та особливої уваги заслуговує пет-нат, яке розливають у пляшки на початковій стадії ферментації. Бульбашки з’являються завдяки цукру з винограду, а не вуглекислому газу; напій має невеликий осад. Для виготовлення використовують суміші різних сортів винограду. Результат експериментів — недорогі вина з незвичайними смаками, що вживають із фруктами, десертами та закусками.

I AIRPORT magazine • September 2021

September 2021 • AIRPORT magazine

I 79

PARTNERS

АВІАКВИТКИ, АВІАПЕРЕВЕЗЕННЯ, ТУРИЗМ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА» (048) 722-04-39 www.airport.odessa.ua

АВТО «АВТО ГРУП+» Одеса, просп. Небесної Сотні, 6а (048) 705-75-75 «AUDI ЦЕНТР ОДЕССА ЮГ» Одеса, вул. Космонавта Комарова, 3 (048) 777-77-73 «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ ОДЕСА» ОФІЦІЙНИЙ ДИЛЕР «MERCEDES-BENZ» І «SMART» В ОДЕСІ Одеса, вул. Київське шосе, 27а (0482) 355-304 www.mercedes-benz.od.ua

HOTEL DE PARIS ODESSA MGALLERY BY SOFITEL Одеса, пл. Катерининська, 4/1 (048) 705-46-46 LUXURY HOTEL VILLA LE PREMIER 5* Одеса, Банний пров., 3 (048) 705-74-74 LA GIOCONDA Одеса, Лермонтовський пров., 1 (048) 784-1460 M1 Одеса, Лидерсівський б-р, 1 (048) 705-88-77 m1clubhotel.com MARISTELLA MARINE RESIDENCE maristella.com.ua MARLIN HOTEL Одеса, Польський узвіз, 13 (048) 705-50-75, (050) 482-61-00 www.marlin-hotel.com

«ТОЙОТА ЦЕНТР ОДЕСА» «ВІДІ Пальміра» Одеса, вул. Балківська, 22а

MILANO Одеса, вул. Дерибасівська, 23 (048) 2-365-501

ОФІЦІЙНИЙ ДИЛЕР «HONDA» ТОВ «ФОРТУНА ГРУП ЛТД» Салони: вул. Артилерійська, 4 (048) 789-18-11 пл. Катерининська, 5 (048) 738-54-54 Салон/сервіс: вул. М. Грушевського, 15а (048) 788-18-11 www.honda-odessa.com.ua

«ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ» Одеса, просп. Олександрівський, 12 (048) 725-61-61

ОФІЦІЙНИЙ ДИЛЕР «PEUGEOT» «ПЕЖО ЦЕНТР ОДЕСА» ТОВ «ФОРТУНА ГРУП ЛТД» Салон/сервіс: вул. М. Грушевського, 15а (048) 782-82-00, (067) 828-82-00 www.peugeot-odessa.com.ua САЛОН «YAMAHA ЦЕНТР ОДЕСА» Одеса, вул. Грушевського, 40в (048) 777-46-28, (096) 506-96-91, (095) 707-48-66 «АВТО АЛЬЯНС ОДЕССА» Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140в «БАЗИС АВТО» Одеса, вул. Грушевського, 39/4 (048) 705-88-55

ГОТЕЛІ ARK PALACE HOTEL Одеса, вул. Генуезька, 1б (048) 773-70-70 www.arkapart.com DE VOLAN BOUTIQUE HOTEL Одеса, вул. Преображенська, 75а (048) 777-55-09 hoteldevolan.com FRAPOLLI Одеса, вул. Дерибасівська, 13 (048) 772-85-58 www.frapolli-hotel.com GAGARINN Одеса, вул. Гагарінське плато, 5б (048) 77-444-77 www.gagarinn.com

MISTER GREY HOTEL Одеса, вул. Віцеадмірала Азарова, 6 (093) 400-20-90 UNO DESIGH HOTEL Одеса, вул. Рішельєвська, 17 (048) 729-70-50 IL DECAMERON Одеса, вул. Леха Качинського, 10 (048) 2-390-099 «БРИСТОЛЬ» Одеса, вул. Пушкінська, 15 (048) 796-55-00 «ФРЕДЕРИК КОКЛЕН» Одеса, пров. Некрасова, 7 (048) 752-86-88 DUKE HOTEL Одеса, пров. Чайковського, 10 (048) 705-36-36

MICK O’NEILLS IRISH PUB Одеса, вул. Дерибасівська, 13 (048) 721-53-33 P1 Одеса, Лідерсівський б-р, 1 (048) 705-88-70 PALAIS ROYAL CAFE Одеса, вул. Ланжеронівська, 10 (048) 737-88-84, (067) 481-03-67 PALLADIUM Одеса, Італійський б-р, 4 (048) 734-16-97, 728-65-66 palladium.com.ua REEF Одеса, вул. Фонтанська дорога, 77 (096) 437-47-47 SALIERI Одеса, вул. Ланжеронівська, 14 (048) 725-00-00 www.salieri.ua TRAVELER'S COFFEE Одеса, вул. Дерибасівська, 15 (048) 709-54-07 THE ROASTERY BY ODESSA Одеса, пляж Аркадія, Центральна алея (093) 787-87-85 TREF CINEMA CAFE Одеса, просп. Шевченка, 16 (0482) 36-39-16 «АЛЕКСАНДРОВСКИЙ» Одеса, вул. Леонтовича, 13 (048) 725-11-11 «АКВАРЕЛЬ» Одеса, вул. Сонячна, 5 (048) 785-08-96 www.akvarel-club.od.ua БАНКЕТ-ХОЛ «ОДЕСА» Одеса, вул. Гагарінське плато, 5 (048) 705-77-11 www.banket-odessa.com «ГАМБРИНУС» Одеса, вул. Дерибасівська, 31 / пров. Віцеадмірала Жукова, 2 (048) 726-36-57, 709-05-25 www.gambrinus.net.ua

БУТИКИ

КРАСА ТА ЗДОРОВ’Я

ANELI FORMULA DESIRES Одеса, вул. Генуезька, 26б, «Kadorr City Mall» (048) 700-34-14 Ukrainian Trend Store

DENT HOUSE Одеса, вул. Ніжинська, 41 (048) 777-66-55, (048) 770-51-65 www.dent-house.od.ua

BLUE FOX Берлін, 10629, Віландштрассе, 30 +49 (030) 884-755-59 www.bluefox-berlin.de BROCARD NICHE BAR Одеса, вул. Дерибасівська, 21, ТРЦ «Европа» www.brocard.ua BRUNELLO CUCINELLI Одеса, пл. 10 Квітня, ТЦ «Сады Победы», 2-й поверх (048) 748-07-91 CARISMA Одеса, вул. Катерининська, 22 (0482) 321-800 www.exult.com.ua HELEN MARLEN Одеса, вул. Грецька, 26/28 FONTAN SKY Одеса, пров. Семафорний, 4 MANZONI ACCESSORI Одеса, пл. 10 Квітня, ТЦ «Сады Победы», 2-й поверх (048) 784-07-93 «MR. САКВОЯЖ» Одеса, ТРЦ «FONTAN SKY center» mrsacvoyage.com.ua KOLIBRY Одеса, 6-й км Овідіопольської дороги, ТЦ «6-й елемент» (067) 480-88-68 вул. Толбухіна, 135, ТЦ «Новый МегаДом» (067) 487-88-68 www.kolibry-rotang.com ROBERTO BRAVO Одеса, вул. Генуезька, 24б, ТЦ «Kadorr City Mall» (063) 300-88-99 robertobravo.com

«КЛАРАБАРА» Одеса, вул. Преображенська, 28 (048) 2-375-108 www.klarabara.com

STYLE AVENUE Одеса, пров. Семафорний, 4, ТРЦ «FONTAN SKY center» вул. Генуезька, 5/2, ТРЦ «Gagarinn Plaza» www.style-avenue.cz

«БУФЕТ-СТОЛОВАЯ» (068) 99-77-977 stolovaya.com.ua

SYMBOL MEN | SYMBOL LADY Одеса, вул. Пушкінська, 14 (048) 711-61-30

BERNARDAZZI Одеса, вул. Буніна, 15 (048) 785-55-85

«ЛЕНМАР» Одеса, пров. Чайковського, 10 (048) 705-3-777

GRAND PRIX Одеса, вул. Буніна, 24 (048) 785-07-01 www.grandprix.ua

MAMAN Одеса, вул. Ланжеронівська, 18 (048) 711-70-35

ZARINA Одеса, вул. Рішельєвська, 23а (0482) 24-34-62, (063) 979-95-98 www.zarina.ua

КАФЕ ТА РЕСТОРАНИ BENEDIKT Одеса, вул. Садова, 19 (048) 759-99-95 www.benedikt24.com.ua

CORVIN Одеса, вул. Ланжеронівська, 17 (0482) 338-800 MARISTELLA SEA LINE Одеса, вул. Бернардацці, 2а (048) 789-00-07 maristellasealine.com

I AIRPORT magazine • September 2021

«ПРИЧАЛ № 1» Одеса, пляж Ланжерон (048) 722-33-11 «ХИЖИНА» Одеса, Довженка, 3/5 (048) 787-37-27 Одеса, Центральний Аеропорт, 2а (048) 23-933-10

МЕБЛЕВИЙ САЛОН «CILEK» Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 52а вул. Толбухіна, 135, ТЦ «Мегадом» 6-й км Овідіопольської дороги, меблевий центр «6-й елемент» (067) 556-63-64 cilekmebel.com.ua ТЦ «DECOR HOUSE» Одеса, вул. Ак. Вільямса, 1в (073) 259-50-41

DIKIY BARBERSHOP ODESSA Одеса, вул. Грецька, 15 (097) 888-0-333, (073) 333-0-888 dikiybarbershop.com GRANDDENT Одеса, вул. Троїцька, 43а (048) 787-45-36, (097) 425-97-74 granddent.net MARAMAX INSTITUTE KÉRASTASE Одеса, вул. Ланжеронівська, 9 (048) 777-888-2, (067) 518-96-07 maramax.ua «ФОРМУЛА WELLNESS SPA» Одеса, пров. Чайковского, 12 (048) 728-99-20 ARK SPA PALACE Одеса, вул. Генуезька, 1а (048) 2-328-328 HELLAS DENTAL Одеса, пров. Віцеадмірала Жукова, 3/7 (048) 734-00-43 АЛЕРГОЦЕНТР «SOUTH» Одеса, вул. Ак. Воробйова, 5а (067) 504-13-33 «ИНТОСАНА» Одеса, вул. Космонавтів, 23/4 (048) 2-307-500 СТОМАТОЛОГІЯ «SV DENTAL CARE» Одеса, вул. Генуезька, 3б (099) 554-58-25 «КЛІНІКА ШЕВЧЕНКО» Одеса, Французький б-р, 26/2 (048) 734-41-01 ЙОГА-КЛУБ «МАХАРАДЖ» Одеса, Лідерсівський б-р, 3 (048) 705-87-91

РОЗВАГИ ТИР «STVOL» Одеса, вул. Інглезі, 9а/2 (048) 700-82-23 tir@stvol.ua

ПОСЛУГИ «МОСТ ЦЕНТР» Одеса, вул. Польська / Буніна, 12 ЮРИДИЧНА ФІРМА «АДВОКАТЪ» Одеса, вул. Коблевська, 38а (048) 796-17-71

НЕРУХОМІСТЬ CHELSEA CLUB HOUSE Одеса, пров. Майський, 4 (048) 704-88-44 chelsea.od.ua КЛУБНИЙ ДІМ «GRAF» Одеса, вул. Віцеадмірала Азарова, 6 (097) 147-98-22 www.graf.apartments АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ «DOMINANTA» (048) 700-18-18 БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДОВА» Одеса, вул. Новоберегова, 12 (048) 729-10-25

ТРИ ПОРАДИ БАТЬКАМ ШКОЛЯРІВ ВІД СТОМАТОЛОГА ПОЗНАЙОМТЕ ДИТИНУ З ДИТЯЧИМ СТОМАТОЛОГОМ

Спільна робота лікаря і батьків зробить усмішку дитини здоровою й щасливою. Кожен віковий період у розвитку дитячого організму має свої особливості. Важливо, щоби стоматолог розумів, що відбувається із зубо-щелепною системою маленьких пацієнтів, які процедури будуть найбільш сприятливими. Крім того, він має знаходити спільну мову і з дитиною, щоби переконати її лікуватися, і з батьками, щоби переконати їх лікувати сина чи доньку. Тільки спільними зусиллями (лікар — дитина — батьки) можна отримати позитивний результат і повернути гарний настрій. Наші адміністратори допоможуть підібрати дитячого стоматолога, зважаючи на вік пацієнта чи пацієнтки та ваші побажання.

ВЧАСНО ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ НА ЗУБНИЙ БІЛЬ

Якщо дитина скаржиться на гострий біль під час їжі або зубний біль, який довго не проходить, — це пульпіт. Якщо водночас з’являється припухлість — періодонтит. Лікувати ці захворювання в дітей складніше, ніж у дорослих. Необхідно зберегти молочний зуб і не нашкодити постійним, ще навіть не сформованим (зародки розташовані у кістці під молочними). Повноцінне одужання можливе тільки після трьох обов’язкових відвідувань стоматолога. Перший візит: інструментальне оброблення зуба, яке дає змогу усунути інфекції та накласти ліки для зняття запалення. Другий візит: пломбування кореневих каналів матеріалом, який протягом кількох днів повністю всмоктується в тканини зуба.

Одеса, вул. Троїцька, 43а (048) 787-45-36, (097) 425-97-74

Третій візит: встановлення постійної пломби. Тільки в цьому разі зуб дитини буде повністю здоровим!

ПРОВОДЬТЕ АЛЕРГОПРОБИ

Щоби забезпечити пацієнтам максимальний комфорт під час лікування і позбавити їх больових відчуттів, стоматологи використовують анестетики. У деяких ситуаціях лікувати без них неможливо. Але організм схильний агресивно реагувати на компоненти в складі цих засобів, спричиняючи почервоніння, задуху або анафілактичний шок. Серед найбільш алергенних препаратів анестетики поступаються тільки антибіотикам і спазмолітикам. Щоб уникнути подібних реакцій, грамотний стоматолог насамперед збирає анамнез (опитує пацієнта щодо наявності алергій) і призначає алергопроби. Для безпеки та збереження здоров’я дитини перед стоматологічним лікуванням проведіть алергопробу на анестетики. Без цієї інформації стоматолог не зможе почати лікування, адже відповідає за здоров’я пацієнтів. Якщо лікар не згадує про необхідність алергопроб, варто задуматися про його компетентність.

promotion

Одеса, вул. Генуезька, 24б, «Кадорр Сіті Мол», 5-й пов., оф. 511 (048) 788-08-44

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІ

promotion

granddentclinic@gmail.com granddent.net

granddentclinic granddentclinic

ДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я Ліцензія МОЗУ АЕ 282013 від 10.02.2014

O N L I N E