Динамічний музей. Буклет проекту 1 by Гуманітарний штаб "Допоможемо" / Фонд Ріната Ахметова

На початку березня 2012 року фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» ініціював новий проект для розвитку музейної справи України під назвою «Динамічний музей». У рамках проекту один із українських музеїв, відібраний на конкурсній основі, отримає трирічний грант на суму до 10 млн. грн. Ще два музеї отримають гранти на суму до 250 тис. грн. кожен на реалізацію окремих компонентів проекту. Для реалізації основного проекту (сума до 10 млн. грн. на 3 роки) обраний музей співпрацюватиме зі спеціально призначеним експертом-фасилітатором, чиїм завданням буде постійне консультування й надання професійної підтримки (професійні контакти, досвід тощо) команді проекту. 29 серпня 2012 року відбулося перше засідання Експертної ради проекту «Динамічний музей», рішенням якої було визначено 5 українських музеїв із 25 зареєстрованих на розгляд. Обрані музеї продовжують змагання за основний грант проекту «Динамічний музей» у другому колі засідання Експертної Ради. До п’ятірки обраних музеїв увійшли (в алфавітному порядку): ДЕРЖАВНИЙ ПРИРОДОЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ, Львів ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ, Донецьк ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ Д. І. ЯВОРНИЦЬКОГО, Дніпропетровськ МУЗЕЙ КНИГИ І ДРУКАРСТВА УКРАЇНИ, Київ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ МУЗЕЙ ІВАНА ГОНЧАРА , Київ Керівник проектів і програм Олеся Островська-Люта oostrovska@fdu.org.ua

Детальніша інформація: museums.org.ua facebook.com/fdu.culture

Менеджер проектів і програм Наталія Церклевич ntserklevych@fdu.org.ua

Контакти: 04070, Київ, Україна вул. Іллінська, 8 +38 (044) 502 52 30

Асистент проектів і програм Анна Заболотна azabolotnaya@fdu.org.ua

Проект «Динамічний музей» покликаний допомогти українським музеям розвинути власні ресурси відповідно до міжнародних музейних стандартів, а також реалізувати проекти, котрі можуть мати експериментальний характер або базуватися на досвіді вітчизняних і зарубіжних музеїв. Це можуть бути нові форми просвітницької роботи, нові принципи формування та презентації музейних колекцій, нові способи адміністративної роботи (наприклад, запровадження PR- та фандрейзингових складових роботи). Це мусять бути дії, котрі наблизять музей до своєї аудиторії, перетворять його на жвавий осередок культурного обміну, а також сприятимуть стабільному розвитку музейних програм надалі. Тут ви зможете довідатися більше про п’ять музеїв, обраних до другого кола проекту «Динамічний музей», а також про те, які саме якості проектних пропозицій викликали позитивну оцінку експертів Експертної ради.

Сильні сторони проектів

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ Д. ЯВОРНИЦЬКОГО

ДЕРЖАВНИЙ ПРИРОДОЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

МУЗЕЙ КНИГИ І ДРУКАРСТВА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ МУЗЕЙ ІВАНА ГОНЧАРА

Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями

Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії

Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею

Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України

Актуальний музей: стратегія динамічного розвитку

• Проект сфокусовано на конкретній ідеї, а саме розширенні можливостей для дітей, як однієї з основних цільових аудиторій музею. Описуючи власний музей, автори проекту визначають його як «музей, що дивує і заохочує». Важливою складовою його місії є освіта, зокрема, освіта для наймолодших. Це демонструє готовність музею бути інституцією, що не лише зберігає, а й передає знання. • В рамках проекту чітко окреслено цільову аудиторію, описано її потреби і показано, як музей планує на ці потреби відповісти. Описано, яких саме зовнішніх спеціалістів та інституції і для яких завдань планується залучити. • Музей пропонує будувати на основі вже наявних напрацювань: контактів зі школами й організаціями, що опікуються дітьми з різноманітними потребами, досвіду подібних проектів, відповідної структури штату тощо. • У проекті продемонстровано, що музей не покладається лише на знаряддя як засіб запровадження позитивних змін (нове мультимедійне музейне обладнання тощо), а радше прагне за його допомогою створити цікавий багатоманітний наратив. Тут продумано питання контенту, а також його відповідності потребам цільової аудиторії проекту.

• Проект передбачає створення багатошарового наративу, різних стежок експозицією і форм роботи, котрі відповідатимуть потребам і зацікавленням різних груп цільової аудиторії музею: від дітей до науковців. Ідеться про відхід від монолітного способу розповідати і пояснювати. Натомість, пропонується відвідувачу самому збудувати свою історію і знайти відповіді на свої запитання. Саме тому планується створити пізнавально-розважальне середовище для дітей і підлітків (під назвою «Дитячий музейний острів»), окремі виставки розробити для відвідувачів вікової категорії 30-50 років, передбачити виїзні форми роботи для тих, кому складно дістатися музею тощо. • Важливою складовою частиною проекту є програма обміну досвідом із музейниками України, тренінгові програма за участі міжнародних фахівців та програма стажувань закордоном. Водночас, продемонстровано добре розуміння того, який саме досвід, яких країн і музеїв найбільш релевантний до потреб української музейної галузі, відповідно сформовано навчальну частину проектної пропозиції. • Планується, що діяльність у рамках проекту спиратиметься на соціологічне дослідження аудиторії музею та її потреб, а також ефективності роботи музею із задоволення цих потреб.

• Музей планує провести аналіз власної ролі і очікувань з боку громади та суміжних інституцій з корекцією усіх подальших дій музею. Демонструє ґрунтовність аналізу як зовнішніх цільових аудиторій музею, так і потреб та потенціалу до розвитку внутрішніх аудиторій, а саме, колективу музею. Це проект, де майбутню програму планується не реформувати чи редизайнувати, а створити «з нуля», оскільки впродовж багатьох років музей було зачинено на ремонт, і лише нині розробляється стратегія подальшої програмної роботи інституції. • Сформульована довгострокова мета проекту — формувати екологічно-відповідальне мислення у цільових аудиторіях. Програма проекту базується на даній меті, відповідно дібрані потенційні партнери й накреслені підпроекти. • У проекті продемонстровано поінформованість про діяльність аналогічних музеїв в інших країнах, а також розроблено план пізнавальних подорожей для музейників. • Заплановано ґрунтовний розвиток нової експозиції: від основного експозиційного вузла до тимчасових виставок. Вже на цьому етапі накреслено орієнтовне коло обладнання, яке дозволить створити нову, динамічну експозицію.

• Проект спрямовано на практичне застосування ідеї «навчання впродовж життя». Передбачено програму залучення глядача до поглибленого вивчення та спілкування з книгою у різних її проявах — наприклад, усім віковим групам відвідувачів буде запропонована можливість вчитися через спілкування з літераторами, людьми з інших книжкових галузей, ігрові заняття й можливості, унаочнення процесу виробництва книги тощо. При цьому у центрі навчання залишатиметься книга як основний смисловий вузол. • Ключовим компонентом проекту є продумана вже на цьому етапі освітня програма для музейників — представників інших музеїв України. Регулярні семінари планується провадити як інтегральну частину всього проекту. Відтак, проект має потенціал принести максимальну користь музейному співтовариству загалом, а не лише окремому конкретному музею. • Добре обґрунтована потреба в нових медіа задля розвитку експозиції. Саме завдяки новим технологіям музей зможе показати книгу не лише як «артефакт на вітрині», але й як текст, який можна почитати, віртуально погортати сторінки. • Музей продемонстрував позитивний досвід запровадження новацій як у програму, так і адміністративну роботу.

• У проекті продемонстровано розуміння того, які виклики стоять перед музеєм не лише в Україні, а й у світі загалом, і запропоновано реалістичні шляхи відповіді на них. Зокрема, за допомогою аналізу потреб і місця музею -апліканта нині, адаптації адміністративного апарату до цих викликів, розробки довгострокової стратегії тощо. • Проект передбачає різнопланову освітню складову для музейників України. Зокрема, видання профільної літератури, проведення тренінгів, формування «еталонної» подорожуючої виставки іноземним фахівцем для унаочнення методів роботи в музеях закордоном, надання простору й фахової підтримки іншим музеям для створення власних експериментальних міні-проектів. До проекту також планується залучити в якості консультантів цілу низку іноземних фахівців, з якими вже на цьому етапі погоджено можливість співпраці. Передбачено й співпрацю з фахівцями з суміжних галузей, що сприятиме розширенню робочих знарядь музею (наприклад, у сфері менеджменту, комунікацій тощо). • У проекті продемонстровано розуміння того, в який спосіб та з якою саме метою планується застосувати нове мультимедійне обладнання. Яким чином це сприятиме зміні досвіду відвідувача та як дозволить залучити до музею нові аудиторії.

Експертна рада

Зеновій Мазурик

Світлана Остапова

Юлія Литвинець

Владислав Піоро

Олеся Островська-Люта

Віце-президент Українського національного комітету ІКОМ (Міжнародна рада музеїв), Голова Львівської громадської організації «Мистецька рада ДІАЛОГ», Голова Асоціації музеїв і галерей, Львів.

Директор Одеського муніципального музею особистих колекцій ім. О. В. Блещунова, Голова Правління Благодійного фонду «МУЗЕУМ», тренер з музейного менеджменту міжнародної програми «МАТРА/Музеї України», Одеса.

Головний зберігач фондів Національного художнього музею України, виконавчий секретар Українського національного комітету ІКОМ (Міжнародна рада музеїв), Київ.

Голова Правління ГО «Український центр розвитку музейної справи», Головний редактор журналу «Музейний простір», член Правління МБФ «Україна 3000», Київ.

Куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом «Культурне надбання» Фонду Ріната Ахметова, Київ.

Проект «Динамічний музей» дав імпульс до осмислення майбутнього музею у структурованій формі і змогу зрозуміти, як музей впливає на розвиток суспільства.

Участь у проекті «Динамічний музей» надає можливість вітчизняним музеям не тільки поставити перед собою завдання на рівні сучасних викликів музейному середовищу, а й узяти на себе всю повноту відповідальності за наявність кінцевого результату в межах реально виділених коштів і в означений термін. Вважаю, що успішне здійснення цього проекту надасть поштовх для якісних змін усієї музейної галузі країни.

Програма «Динамічний музей» вже на цьому етапі стала лакмусовим папірцем, який виявив потреби та проблеми музейної галузі. Внутрішньомузейний аналіз, проведений не тільки учасниками конкурсу, але й іншими музеями, має стимулювати до розвитку програмного менеджменту та змінити підхід до управління самими музейними установами.

В живому музеї відчуваєш себе дитиною незалежно від віку.

Динамічний музей — це наша спроба вибудувати прозорі, чесні правила гри, що базуються на експертній оцінці. Ми віримо, що в українській культурній сфері можна і треба дотримуватися найкращих світових стандартів роботи.

Державний природознавчий музей Національної академії наук України, Львів Природничий музей: від теорії еволюції життя до практики Живого музею

ідкритий у Львові в 1870 році на базі колекції мецената-природознавця графа Володимира Дідушицького. В ХІХ-му сторіччі отримував перші місця на європейських виставках і вважався закладом рівня Британського музею. Розташований у колишньому житловому палаці — магістратській будівлі початку ХІХ-го сторіччя, збудованій у стилі класицизму. В 1940 році до музею передані природничі колекції Наукового товариства імені Шевченка у Львові, і він увійшов до складу Академії наук, після чого значно поповнив свої колекції. Головними напрямками діяльності музей вважає поповнення і збереження фондів, їхнє наукове опрацювання, вивчення біологічної різноманітності заходу країни, розроблення наукових основ природничої музеології, популяризаторську та просвітницьку роботу. У фондах музею зберігаються унікальні експонати — від палеозоологічних колекцій до чудово збережених колекцій земноводних, птахів і ссавців XIX сторіччя (опудала, тушки, яйця тощо).

Наукова бібліотека музею нараховує близько 70 тисяч томів природничої літератури, починаючи з XVI сторіччя. Наприкінці 1980-х головне приміщення музею було зачинено на капітальний ремонт. Тепер реконструкцію завершено, кількість площ збільшено, наразі музей готує нову експозицію, що дозволяє взяти участь у проекті зі свого роду чистої дошки. Проектна заявка в рамках «Динамічного музею» передбачає повернення музею у соціальний і культурний простір в оновленому вигляді. За 20 років світ змінився — з ним змінився і музей. Відвідувачі побачать «живий музей» — через творення концептуально нової гостьової інфраструктури і засобів комунікації, нові форми представлення колекції і наукових знань. Також музей має стати осередком формування екологічної свідомості громадянина, навчити його бачити повноцінну картину світу, взаємозв’язків у ньому і відчувати себе рівноправною його частиною.

У планах — створення Центру природничої музеології, запровадження системи тренінгів для своїх працівників та інших природничих музеїв, оновлення музейного порталу, вихід у громадський простір міста за допомогою низки акцій. Планується замість стандартних квиткових кас створити Центр відвідувача (щоб він почувався бажаним гостем у музеї), відновити експозицію «Дерево життя» на площі понад 800 кв. м. із залученням інтерактивних інформаційних засобів, забезпечити всі необхідні умови для людей з особливими потребами, розробити освітні програми на базі постійної та тимчасових експозицій, реорганізувати структуру музею для виконання просвітницької діяльності, створити громадську організацію для полегшення фандрейзингу тощо. Фонди: майже 500 тис. одиниць зберігання Експозиційні площі: 1,2 тис. кв. м. Кількість співробітників: 53 Кількість відвідувачів: 100 тисяч за рік

Донецький обласний краєзнавчий музей Донецьк Дитячий музейний центр для дітей з різними фізичними та соціальними можливостями

узей заснований у 1924 році. Відбудований після пожежі у 1943-му. Першочерговою місією музей вважає вивчення історії краю, складних етнічних процесів, пов’язаних з формуванням сучасного населення Донеччини, його культури та традицій, а також підвищення зацікавленості відвідувачів до цих питань за рахунок іноваційної музейної роботи. До складу музею входять п’ять філій: музеї Прокоф’єва, Немировича-Данченка, Великої вітчизняної війни, меморіал «Савур-Могила» і Музей лісу. Наукові співробітники музею власними силами створили меморіальний комплекс біля пам’ятника «Твоїм визволителям, Донбасе». На чотирьох поверхах основного приміщення музею розташовано більше 20 постійних експозицій і тимчасових виставок, присвячених історії краю від палеоліту до наших часів, геології, економіці, культурі тощо. Особлива увага приділяється історії повсякдення та етнічному різноманіттю регіону.

Проектна заявка в рамках «Динамічного музею» передбачає перетворення закладу в дитячий музейний центр для молоді з різними фізичними та соціальними можливостями. Проект спрямовано на інтеграцію дітей з особливими фізичними й соціальними потребами у суспільство і на розширення можливостей музею за рахунок мультимедійних технологій. В результаті заклад стане більш відкритим для відвідувачів, стане музеєм, що дивує і заохочує.

Планується створення креативного контенту і мультимедійних динамічних інсталяцій до частини наявної експозиції, а також створення комплексної автоматизованої системи з керування музейним обладнанням. Передбачено обладнання музейної території і встановлення спеціальних інтерактивних систем для дітей з обмеженими можливостями (пандуси, ліфти, тактильні екрани). Також у планах — розробка екскурсійних модулів, занять, майстерень і музейної анімації у мультимедійному форматі з використанням динамічних інсталяцій; встановлення тематичних інтерактивних стін, підлог і 3D-зображень.

Фонди: 180 тис. одиниць зберігання Експозиційні площі: більше 7 тис. кв. м. Кількість співробітників: 200 Кількість відвідувачів: понад 200 тисяч за рік

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького Дніпропетровськ Музей для всіх: інтерактивний культурологічний соціально орієнтований проект для широкої аудиторії

аснований у 1849 році. В 1905 році переїхав у нинішнє приміщення, збудоване спеціально для музею. Тут було зібрано різні приватні колекції краю. З 1902 до 1932 року музеєм керував археолог та історик Дмитро Яворницький, який значно збагатив колекцію. В 1940-му музей отримав його ім’я. В 1977 році було прибудовано нове приміщення і діораму «Битва за Дніпро». Крім цього, до музейного комплексу входять іще чотири філії. Музей присвячений історії краю від найдавніших часів до сьогодення. В основному приміщенні — дев’ять експозиційних і п’ять виставкових залів. Проектна заявка в рамках «Динамічного музею» передбачає перетворення музею на багатофункціональний інтерактивний науковий, соціально-культурний і розважальний заклад з застосуванням мультимедійних програм, цікавий для різних аудиторій — від дітей до людей з обмеженими можливостями. Головна аудиторія — діти, підлітки і студентство. Оновлений музей має сприяти формуванню толерантної свідомості сучасного українського суспільства.

Планується створити інтерактивний мультимедійний освітньо-розважальний простір — «Дитячий музейний острів» — на базі нинішньої кінолекційної зали. Тут будуть: інтерактивний конференцзал, виставки, майстерні, ігрові кімнати, спецефекти тощо. Також у планах: навчання музейних працівників і тренінги за участю інших музеїв, всеукраїнський музейний фестиваль з конкурсною програмою, удосконалення експозиції та етикетажу, створення зали з історії краю у 1946–2000 рр. та виставки відкритих фондів, упровадження мультимедійних технологій, створення мобільного «Музею на колесах» для віддалених районів регіону, розробка програми з PR- і фандрейзингових технологій та інше.

Колекція: більше 260 тис. одиниць зберігання Експозиційні площі: 6,9 тис. кв. м. Кількість співробітників: 150 Кількість відвідувачів: близько 300 тисяч за рік

Музей книги і друкарства України Київ Минуле і сучасність в просторі Музею книги і друкарства України

творений у 1972 році. Розташований на території Києво-Печерського заповідника, у бароковому будинку лаврської друкарні XVII–ХХ сторіч. У 2000 році проведено реставрацію та оновлення експозиції. Музей спрямовує свої зусилля на пропаганду і рекламу історії вітчизняної книги, книжкового мистецтва і друкарської справи. Чотири постійні експозиції присвячені історії друкування й української книги від Київської Русі до наших часів і пояснюють еволюцію предмету (від пергаментного сувою до електронної книги). Проводяться майстер-класи із виготовлення паперу, каліграфії, листівок, екслібрисів та інших дотичних до книжкової справи умінь. Проектна заявка в рамках «Динамічного музею» спрямована на модернізацію музейної роботи та практичного застосування ідеї «навчання впродовж життя». Мета — пробудження творчого потенціалу відвідувача, зміщення акцентів в музейній роботі з аудиторією. Відвідувач — не пасивний глядач, а співтворець музейного простору, творець власного життя і зрештою — активний громадянин.

Планується впровадити іноваційні технології. Відвідувач зможе збирати тематичні інформаційні пазли експозиції, в чому йому допоможуть великоформатні монітори, сенсорні панелі керування і система направленого звуку. Доступними для віртуального ознайомлення стають виробничі процеси друку й виготовлення книги, рідкісні книги з фондів Музею книги та інших музеїв. Відвідувач зможе впливати на перебіг екскурсії. Створення віртуальної експозиції дозволить вирішити нагальну проблему оцифрування фондів. Буде створено сайт музею (українською, англійською і німецькою мовами) і відреставровано найбільш цінну частину колекції — близько 100 стародруків. Етикетаж і електронні гіди теж будуть кількома мовами. Планується створення двох кімнат-майстерень, де б відвідувач долучився до костюмованої реконструкції процесу друкування і оправлення книги; організація «Музейної вітальні» для проведення культурних заходів; створення центру музейних тренінгів.

Фонди: 56 тисяч одиниць зберігання Експозиційні площі: 820 кв. м. Кількість співробітників: 61 Кількість відвідувачів: 41 тисяча за рік

Планується проведення мобільних виставкових проектів «Книга художника» (присвячено артбукам)і «Мандруючий музей» (копії гравюр зі стародруків на полотні); щорічних наукових конференцій; фестивалів дитячої книги і середньовічної музики. За рахунок встановлення додаткового обладнання буде забезпечено гідні умови відвідування для осіб з особливими потребами.

Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» Київ Актуальний музей: стратегія динамічного розвитку

аснований у Києві 1993 року на базі приватної колекції художника, скульптора і етнографа Івана Гончара, який збирав артефакти народної культури з 1950-х років. В 1993-му став державним музеєм і отримав Указом Президента України колишній будинок генералгубернатора (друга половина XVIII ст.) біля КиєвоПечерської лаври, де музей розташовується й досі. У 2009-му отримав статус національного. Своєю місією музей вважає: бути передовою сучасною установою з вивчення, збереження, інтерпретації та презентації традиційних культурних цінностей і культурної самобутності України. У фондах музею — народний і професійний живопис, давні фотографії, одяг, прикраси, музичні інструменти, писанки, кераміка, вишивки, вироби з дерева та скла, предмети побуту, фольклорний матеріал та інші вияви народної культури. Окремо варто згадати творчий доробок Івана Гончара і бібліотеку. Діють гуртки і студії, майстер-класи, клуби, проводяться фестивалі, концерти, семінари та наукові заходи.

Експозицію тематично вирішено у площині філософських категорій (сім залів, серед них «Буття», «Естетика», «Символи», «Ідеали», «Святині», «Етика» тощо). Проектна заявка в рамках «Динамічного музею» передбачає трансформування музею з перехідної моделі пострадянського консервативного закладу на сучасну динамічну відкриту модель західного зразка. Планується організувати систему тренінгів для працівників музеїв і менеджерів культури. Створити дискусійну платформу — фізичну і віртуальну — для обміну ідеями та досвідом. Передбачена модернізація експозиції за допомогою інтерактивних кіосків і мультимедійних технологій, проведення дитячих заходів і нових програм для цільових аудиторій. Також у планах — щорічне оновлення чотирьох із семи залів постійної експозиції для залучення нових відвідувачів, реформа управлінської роботи, впровадження елементів фінансової життєздатності.

Фонди: близько 30 тис. одиниць зберігання Експозиційні площі: 1,5 тис. кв. м. Кількість співробітників: 72 Кількість відвідувачів: понад 35 тисяч за рік

Фото: Дмитро Ларін

Планується встановити систему відеонагляду, яка дозволить відкрити запасники для відвідувачів. Найбільша виставкова галерея має перетворитися на експериментальний майданчик-лабораторію — із відповідним технічним забезпеченням, щоб інші музеї могли тут представляти свої креативні проекти в рамках програми інноваційного партнерства.

museums.org.ua

facebook.com/fdu.culture