Газета 4 книжковий київ by Anastasia Parna

нижковий Киів Столиця культурного читача Газета культурного спрямування

«Книжковий Арсенал»: озброймося знаннями та натхненням

Сьогодні в номері: Арсенал: можемо, якщо схочемо Людина місяця

Хрещатик з новою „Буквою“ Інтерв’ю: про Булгакова та не тільки

2 V МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ

2 4

Цікаві факти Книжковий гороскоп

КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ

22-26.04

МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ І ЯРМАРОК ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ КНИГИ

6 7 6

Наші автори

№1 ТРАВЕНЬ 2015

Уже п’ятий рік поспіль у Києві відбувається фестиваль «Книжковий Арсенал». Незважаючи на свою юність, він уже став гідним конкурентом таких книжкових фестивалів: Форум видавців (Львів) та Meridian Czernowit (Чернівці). Більше того, мешканці та гості столиці й самі можуть легко спостерігати,

як з кожним роком захід набирає обертів і прагне до неперевершеності. Цього року, як ніколи, «Арсенал» здивував своїм прекрасним поєднанням книжкової культури з іншими видами мистецтва. Бо книга як явище, безперечно, цілком самодостатня, проте у гармонії з музикою, графікою чи, наприклад, орі-

гамі (до речі, зал «Папір» був одним із найпопулярніших залів, а фотографію з паперовими корабликами, мабуть, тримав у руках кожен другий відвідувач) вона як величезна частина духовного буття людини стала чимось більшим, ніж джерело інформації.

Антон Фрідлянд запрошує на творчу зустріч. Навіщо видавати книгу тиражем в один примірник? Де шукати натхнення і як отримувати задоволення від творчості? Як заробляти гроші людям, які пишуть? Про все це та більше можна дізнатися на зустрічі, що проходитиме у Smart cafe Bibliotech, вул. Саксаганського, 120. Вартість: за тарифами закладу – перша година – 42 грн, всі інші – 21 грн.

За підтримки Фонду ім. Рози Люксембург, ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation видавничий проект «Політична пропаганда» представлять Оксана Шалигіна, Пьотр Павленський, Вікторія Бавикіна. Презентація відбудеться в рамках виставки «Кажуть, там ти знайдеш своє щастя» та проекту «Експлуатація уяви» за адресою VCRC, вул. Глибочицька, 44.

Запрошуємо на Ювілейну 15-ту річницю «Коронації слова», що відбудеться 4 червня 2015р. О 17:00 у Національній Опері України , вул. Володимирська, 50. Міжнародний літературний конкурс створив нову, «третю хвилю» української сучасної літератури, та за 15 років відкрив понад 400 нових авторів та далі сприяє розвитку новітньої української літератури. Детальніше на http://koronatsiya.com/

(Продовження на 2 с.)

Анонси Національна спілка письменників, видавництво «Самміт-книга» до 01. 10 приймає роботи на Міжнародний конкурс кращих творів молодих українських літераторів “Гранослов”. У конкурсі можуть брати участь молоді літератори до 35 р., що пишуть українською. Телефонуйте: (044) 253 00 22 Секретареві Правління по роботі з молодими авторами Мудрак Лесі Вікторівні. Або пишіть на mudrakl@ukr.net.

5 по 7 червня – Книжковий ярмарок МЕДВІН. Куратори програми — Брати Капранови. Організатор — компанія МЕДВІН. Участь візьмуть: видавництва Старого Лева, «Свічадо», «Знання України», Видавництво «Юніверс», Коронація слова, Студія Артемія Лебєдєва, Visotsky Consulting, Журнал «Радуга». Контактна інформація: Валерія Олексієнко (044) 501 03 44, valery@medvin. kiev.ua

Самотності свавільно - гордий спів

«Книжковий Арсенал»: озброймося знаннями та натхненням Книжковий фестиваль – явище саме собою собі унікальне… Бо він є маленькою моделлю культурного життя регіону, міста, зрештою, країни та світу (до речі, цього року країною-гостем була Чехія). Власне, можемо спостерігати, як безпосередньо проходить комунікація між творцем і споживачем. Протягом чотирьох днів (22-26.04) зал ілюстрації, зал «Хоку», зал «Папір», кінозал, арт- та поетична сцени, майстерня текстового дизайну, «Арсенал Ідей», дитячі зали – все це і ще багато іншого не тільки викликало в людей захват, але й слугувало базовим матеріалом для визначення тенденцій у галузі книжкової культури. Але чи варто взагалі проводити подібні заходи та витрачати на них великі кошти (ми ж всі розуміємо, якого розміру суми було витрачено), адже в Україні нині не найкращі часи? Чи є місце для книги в житті сьогоднішнього українця – солдата чи мирного мешканця? Виявилося, що таке питання вже виникало. «Ми відчували сумніви, що «Книжковий Арсенал» насправді буде потрібен...» – говорила того року співорганізатор фестивалю Ірина Славінська. Але, на щастя, тоді ідею підтримали. І не дарма, бо цього року сумнівів немає: можемо, якщо хочемо. Якість роботи української преси під час V-го «Книжкового Арсеналу» засвідчує, що редактори та журналісти нарешті почали розуміти: цікава культурна подія (тим паче, якщо йдеться про масштабний фестиваль-ярмарок) не заслуговує на те, щоб потрапляти в ефір та на шпальти за залишковим принципом. Цього року ще перед початком «Книжко-

вого Арсеналу» і потім протягом п’яти днів фестивалю, редакції багатьох українських медіа реалізували те, про що раніше організатори цього заходу лише мріяли. Арсенал уперше стали розглядати як щось дійсно варте уваги. Тому, навіть якщо зовні дехто і не побачив різниці, вона була. Арсенал піднявся на щабель вище. Якщо ви не були на Арсеналі жодного разу, то навряд уявляєте собі, що саме змушує шанувальників книги стояти в довжелезних чергах (вони, мабуть, – чи не єдиний недолік цього заходу). Тими днями на заході дійсно побувало пів-Києва і навіть більше. Починаючи зі студентів, що прогулювали там пари, і закінчуючи самим Президентом. Звичайно, якщо організатори витратили шалені кошти, то і відвідувачам довелося трохи заплатити. І хоча ціни за вхід, порівняно з іншими, були не надто високими, а все ж таки кияни могли бути до цього не готові. Проте що спричинило такий культурний «вибух»? Що стало поштовхом до плідної праці ЗМК? Війна. Правда в тому, що саме той конфлікт з Росією, який завдав нам стільки болю, одночасно під-

ніс нашу культуру. За досить невеликий проміжок часу люди навчилися не довіряти нікому: ані владі, ані ЗМК. Однак зрозуміли важливість боротьби та її ціну. І якщо ми не можемо кожному видати автомат, то озброїтися книгою може кожен. Шлях до істини через книгу давно вже прокладений. Трохи більше століття тому Україну накрило черговою хвилею революції. З одного боку часи страшні – один одному свій і чужий. З іншого – така плутанина дозволила розпочати активну пропаганду української культури. Про це може свідчити діяльність всім відомих так званих «Просвіт», що своїм головним завданням вважали друкування книжок для народу, читання лекцій, здійснення театральних постановок, боротьбу за викладання українською мовою в школах, відкриття бібліотек тощо. Активно видавалися газети, часописи. Так було не тільки на початку XX ст, адже люди завжди розуміли, що жоден не візьме в руки зброю, поки не зрозуміє навіщо. Література і публіцистика ж здавала провідником до розуміння ситуації. Наразі ж маємо широкий спектр можливостей.

Справа навіть не в тому, що на наших поличках з’явилась «Торгівля страхом» Гаррі Каспарова чи видання про події на Майдані. Справа в тому, що ми вперше осягнули, що воно таке – наше. Своя музика, свої письменники і поети, своя мова. Що ми не гірші, що нам є що захищати. Ми не почали читати чи слухати більше – ми почали робити це ефективніше. Тому саме «Книжковий Арсенал» – подія, важливість якої важко переоцінити. Арсенал, якщо хочете, теж має символічне значення. Ніщо інше, як культура, мова, література, театр, зрештою, історія не озброять краще справжнього громадянина. Саме в літературі та інших видах мистецтва людина бачить відображення душ інших людей, відображення трагедій цілої держави. Але повернімося до нашого фестивалю. Неймовірно, скільки діячів сучасної української культури можна було зустріти серед бурхливого натовпу: Ірена Карпа, Соломія Вітвицька, Януш Леон Вишневський, Юрій Андрухович, Сергій Проскурня, Лідія Таран, Оксана Забужко, Борис Олійник. У такій атмосфері сповнюєшся

2014

натхненням, бо розумієш, що творці ще творять, а життя – кипить. До речі, життя на заході вирувало не тільки вдень – «Ніч Книжкового Арсеналу» теж була вельми плідною. Скажімо, постанова «Левіафан» – невимовне поєднання трьох голосів (Віталій Ковач, Андрій Куліков та Ольга Фроляк), звуку та пісочної анімації – вразила не тільки цікавим порівнянням Другої світової та сучасності, а й загальною атмосферою певної містерії, глухої тиші, під час якої чутно тільки голос та стук власного серця. У часи відчаю, як ніколи, потрібне щось, що дасть тобі сили. Не маскувати чорну діру яскравими фарбами несправжніх задоволень, але, показавши правду, повести вперед, до істини. Організатори мріють, що в майбутньому фестиваль перетвориться на потужний суспільно-громадський рух. Мріємо про це і ми, бо якщо тепер, коли країна у такому скрутному становищі, захід набув шаленої популярності, то ми можемо сміливо уявляти, що буде наступного року, і наступного, а потім ще й ще.

ФОТОЗВІТ

Зачароване фотоколо Найпопулярніша інсталяція, що повертає в дитинство

Нові реалії мистецтва прийдешнього дня

Марія Мочалова Орина Федорових

2015*

Загальна вартість вхідного квитка – 20 грн

Загальна вартість вхідного квитка – 30 грн

Пільговий (пенсіонерам, студентам, школярам) – 10 грн

Пільговий (пенсіонерам, студентам, школярам) – 15 грн

Абонемент на всі дні фестивалю – 50 грн

Абонемент на всі дні фестивалю – 100 грн.

У будні з 11:00 до 14:00 – вхід безкоштовний

У будні з 10:00 до 14:00– вхід безкоштовний

Незважаючи на різнобарвність інсталяцій, книги були найціннішим скарбом фестивалю

Мудрість, що передається віками

Для дітей віком до 12 років – Для дітей віком до 12 років – вхід безкоштовний. вхід безкоштовний. * 22.04 вартість вхідного квитка на відкриття фестивалю – 50 грн 23.04 вартість вхідного квитка на «Ніч Книжкового Арсеналу» з 20:00 до 24:00 – 30 грн

Людина місяця «Вічний мандрівник» 3 травня 2015 року – 120

років від дня народження Тодося Степановича Осьмачки. Видатний український письменник, поет, прозаїк, що творив у дусі символізму та неоромантизму. Перекладач (переважно В. Шекспір). Член Асоціації Письменників (Аспис) та «Ланка» (МАРС).

Видавнича справа залишила поки що невеликий знак... поки що

«Мужній борець за правду й волю»

13 травня 2014 року – 165 років від дня народження українського прозаїка, драматурга Панаса Мирного. Український прозаїк та драматург, творив у напрямку реалізму.

Студенти ІЖ працюють навіть на фестивалі

Пляшки з мріями наймолодших учасників фестивалю

Розгорнулась Земля, наче книжка. Дороги, дороги

Книжковий Арсенал – явище, безперечно, унікальне, проте культурне життя Києва не зупиняється. Тому ми відібрали для вас найкращі книжкові місця місяця, серед яких - нова книгарня, яка вже стала популярною. Тож не зволікайте – мерщій вирушайте дорогами столиці!

Що: cafe art club Де: вул. Коcтянтинівська, 21 (ст. м. «Контрактова площа») Коли: щодня з 9:00 до 23:00 Телефони: (044) 462 50 72; (093) 715 53 06 Сайт: http://www.freud-house.com.ua/

Що: книгарня «Буква» Де: Шевченківський район, Хрещатик, 13. Коли: до 23:00 Для кого: будь-яка аудиторія Цінова політика: середні ціни, є дорогі подарункові видання. Сайт: http://bukva.ua/ На жаль, ми пропустили відкриття цього чудового магазину на Хрещатику 13, де був присутній Гаррі Каспаров, але в книгарні ми все ж таки побували. Окрім того, що магазин триповерховий, «Буква» нічим не відрізняється від звичайних книгарень. Тут є

книжки на будь-який смак від різних видавництв (як українських, так і російських). Саме цим різноманіттям вона і заохочує, аби щось придбати. Але загалом магазин не здивував. Він, звичайно, може стати дуже популярним через величезну кількість книжок, але кардиналь-

Книгарня «Чулан»

Збагатитися мудрістю давніх філософів, дізнатися життєвий досвід інших, підвищити свій професійний рівень, розвинути фантазію, а також поповнити словниковий запас, вдосконалити і зробити красивою і грамотної свою промову неможливо без книг. Не кажучи вже при цьому про надзвичайне задоволення, яке отримує людина, читаючи нову цікаву книгу. Саме тому з ранніх років людину по життю супроводжує і направляє книга.

Freud approves

«Новоспечена» триповерхова книгарня "Буква"

Схоже, що київські антикафе найрізноманітніших форм та розмірів цілком заслуговують на почесне звання

літературних

острівців

– невеличких утопічних оазисів затишку, де час быжить непомітно. Атмосфера в закладах такого типу панує, без перебільшень, магічна. Переваги очевидні: ви сплачуєте лише за час і вільно користуєтеся тими послугами, якими ви за цей час встигнете насолодитися. Асортимент приємно зігріває серце: від океанів чаю з печи-

но чогось нового ви тут не побачите. Навіть у подарунковій літературі, відділ якої, на наш погляд, є маленьким та ординарним. А от ідея з поверхами дуже непогана. Хоча насправді загальна площа магазину не така вже й велика. Та й дизайн «не підкачав» – все стильно, акуратно, компактно. Незважаючи на те, що книгарня розташовується

в самому центрі міста, ціни на книги доволі демократичні: навіть подарункову літературу можна придбати за 200–300 грн. А якщо ж відшукаєте простіше видання, воно може вам обійтися всього в 30 грн. Крім книг, тут можна знайти подарунки і канцелярію (напевно, якщо ви надто вибагливі під час вибору книжок).

Ще одна перевага – можливість розрахуватися карткою. Книжковий магазин дихає сучасною атмосферою.У книгарні великий вибір книжок. Окрім звичайних, є чудові подарункові видання. Магазин вневнено стоїть на книжковому ринку. Загальна оцінка – 4+

Що: Книжкова крамниця Де: вул. Кудрявська, 2а. Коли: пн-пт 10:00-19:00 сб 10:00-15:00 Сайт: https://ru-ru. facebook.com/4ulan

пом «менше – це більше», а саме тому й пропонує переважно книги художників, артбуки, каталоги вибіркових виставок, продукцію нішевих видавництв і просто рідкісні дивно-обов’язкові книги, які надзвичайно важко знайти в інших місцях. Власники також пропонують різноманітні аксесуари, наприклад, скажімо, пенали, футляри для окулярів та сумки для книг з принтами, спеціально виконаними для «Чулана» Марією Слензак. Діапазон цін широкий. Є окремі позиції: книжки до 100, 200, 300 гривень. Художня та науково-популярна література: переважно від 100 гривень. У книгарні безліч вітрин, на яких є книги як дорогі, так і за прийнятну ціну. Наприклад, кулінарна енциклопедія тут коштує триста гривень в ній близько шестисот сторінок, великий формат, глянцевий папір і величезна кількість фотографій. Одним

словом - подарунковий варіант. Але тут же стоїть також і скромна книга кулінарних рецептів за двадцять гривень і книга про приготування салатів за 10 гривень. Що стосується дитячої літератури, то її тут багато. Ціни правда як і скрізь - не низькі. Наприклад: дитячі казки в твердій палітурці, об’ємом в сто сторінок з маленькими малюнками і з середнім за якістю папером коштують від 60 гривень. Іншою цікавинкою є акція «Книговорот книг в пространстве», за умовами якої ви можете повторно розмістити книгу, яку вже прочитали і з якою готові розлучитися, на полицях книжкового магазину. Отож, є достатньо причин завітати до компактної крамнички на Кудрявській. Загальна оцінка – 4

Книжкові магазини в Києві можна побачити чи не на кожному кроці, і це не може не тішити. Дедалі популярнішими стають незалежні крамниці невеликих розмірів з незвичайним асортиментом продукції та постійними літературними заходами. Одним із таких магазинів є «Чулан», що відрізняється від більшості книжкових супермаркетів камерною атмосферою. Книги, представлені на полицях, ретельно відбирають власники з урахуванням думок та побажань клієнтів. «Чулан» працює за принци-

Олена Тищук

Не забувайте, що детальнішу інформацію ви можете отримати тут: bookkiev.wix.xom/bookkiev Це наше основне електронне видання, що було започатковано студентами Інституту журналістики КНУ ім Тараса Шевченка до Всесвітнього дня книги. Нараз ви можете не тільки отримати більше інфомрації про цікаві книжкові місця у Києві, але й прочитати про майбутні культурні події міста а також долучитися до написання нових статей.

рекомендуємо. Новомодний

«вільний

до, звичайно, найрізноманіт-

почитати, пограти в ігри або

нішої літератури, яка розстав-

увесь день. Просто тому що

випити смачної кави. Це міс-

лена ось тут, на полицях, тіль-

ви маєте змогу.

це для сучасних та молодіж-

ки руку простягни. Бібліотека

Примітка: тарифи взято з

них.Той факт, що ти маєш

у FREUD HOUSE – це також

офіційного сайту, однак з ог-

платити за години, проведе-

кімната для роботи, тому тут

ляду на горезвісну ситуацію,

ні у «вільному просторі», від-

завжди тихо, спокійно і мож-

вони можуть змінюватися,

ходить на другий план, коли

на легко зосередитися.

тому краще зателефонуйте

ти потрапляєш усередину.

та поцікавтесь особисто.

Тут ви обов’язково знайдете

друга година – 33 гривні

ському проспекті та вдало вирізняється серед таких серйозних споруд, як Центральний науково-дослідний інститут Збройних сил України та Київський національний університет будівництва і архітектури. Своїм дизайном і гарним розміщенням вона одразу привертає до себе погляд і пробуджує ціка-

HOUSE – це яскравість. Щиро

простір», де охочі можуть

(55 копійок / хвилина);

Книгарня «Є» - вдалий спосіб заохочення до читання молодого покоління. Вона унікальна для українського книжкового ринку, адже відрізняється від більшості книжкових мереж тим, що просуває власне український продукт. Книгарня «Є» зручно примостилася на Повітрофлот-

вень (17 копійок / хвилина).

FREUD

Можна також сплатити

перша година – 33 гривні

Що: книгарня Де: пр. Повітрофлотський, 33/2 Коли: з 9:00 до 21:00, без вихiдних Цінова політика: якісний друк можна знайти і за 50 грн, і за 300 грн

четверта година – 10 гри-

символіка;

96 гривень і просидіти там

сказати, воно того варте:

Книгарня «Є»

(33 копійки / хвилина);

цікава

вом, настільних ігор та дартсу

Ціна питання… Що вам

Марія Мочалова

третя година – 20 гривень

Отже, підсумки: FREUD

однодумців. Freud house - це

HOUSE – це двоповерхова

творчість, легкість, нефор-

багатокімнатна

мальність!

схованка

від обридлих реалій; FREUD

Загальна оцінка – 5-

(55 копійок / хвилина);

HOUSE – це надзвичайно

Валентина Пасічна

вість. Книгарня розташована на одному поверсі, стіни якого повністю ховаються під книжковими полицями. Книжкова тематика, до речі, доволі широка: релігія, художня література, філософія, нетрадиційна медицина, дитячі книги, кулінарія, психологія – можна обрати видання на будь-який смак. Книгарня цілеспрямовано просуває українські книги та їх авторів. Проте це зовсім не означає, що тут не представлена іноземна література, зокрема російська. На полицях «Є» легко знайти «Майстра і Маргариту» Михайла Булгакова, «Код да Вінчі» Дена Брауна, усі серії книги Джоан Роулінг «Гаррі Поттер». Значну частину асортименту складають книги, які неможливо або важко знайти в інших звичайних книгарнях. З усього різномаїття книжок вибрані ті, які є цікавим, якісним і мають справедливу ціну.

Книгарня «Є» вирізняється серед інших книжкових магазинів спеціально підібранним асортиментом, а працівники крамниці намагаються усіляко уникати предметів, що є зразками несмаку в змісті чи оформленні. Принцип книгарні – найдоступніша ціна предмету. Звичайно, кожна книга моє свою ціну. На полицях можна знайти якісний друк і за 50, і за 300 гривень, але тут намагаються не перетворювати книгу предмет розкоші. Тож якщо ви хочете поринути в справді теплу

атмосферу, познайомитися з цікавими людьми, осягнути суть процесу читання книги чи просто прикупити щось цікаве, заховавшись від метушні у затишному будиночку серед величних книжкових полиць, книгарня «Є» гостинно відчинить перед вами свої двері і подарує хвилини справжнього спокою та книжкової насолоди. Загальна оцінка - 5Тетяна Хмельовська

Ну що б, здавалося, слова

У рамках проекту «Книжковий Київ» нам вдалося поспілкуватися з генеральним директором Літературно-меморіального музею М. Булгакова Губіанурі Людмилою Вікторівною. Під час інтерв’ю ми прагнули з’ясувати, які форми роботи з книгою пропонує Будинок-музей М. Булгакова своїм відвідувачам, як він здійснює популяризацію книги.

– Нині в Інституті журналістики започаткований проект «Книжковий Київ». Студенти хочуть звернути увагу громадськості на проблему «Яке місце сьогодні посідає книга в житті міста і містян?». Один із найулюбленіших музеїв киян – Літературно-меморіальний музей М. Булгакова неможливо уявити без книг. Як Ви вважаєте, потребує сьогодні книга пропаганди чи кожен шукає потрібні видання сам? – Напевно, однозначної відповіді немає. З одного боку, видавнича справа неможлива в країні без державної підтримки. Ми знаємо, що з українським книговиданням у нас погані справи. Держава недостатньо підтримує його, в країні мало видавництв. Українська книга, звичайно ж, потребує серйозної підтримки, відповідних державних програм. З другого боку, кожен самостійно визначає роль книги у своєму житті. Під час екскурсії ми розповідаємо, що М. Булгаков почав серйозно читати в сім-вісім років, не тому, що він був однозначно геніальною дитиною. Такою була абсолютна практика того часу. А сьогодні діти починають читати в три-чотири роки, але в п’ять припиняють.

Це батьківська провина. Удома батьки дуже швидко пропонують дітям гаджети, що здаються дітям набагато цікавіше і простіше. Діти, як правило, роблять вибір на їх користь. Тут відповідальна також і школа: як складені підручники, програма, наскільки цікавий підбір літератури. Дуже часто дітям пропонують твори, до яких вони абсолютно не готові. Ну не готовий шестикласник до «Фауста», тому він, звичайно, ненавидітиме цього «Фауста». – В епоху інтернету та гаджетів все ж хочеться взяти книгу до рук, погортати її, відчути запах. Чи є у Вашому музеї можливість для безпосереднього контакту відвідувачів з книжкою? – Абсолютно правильна вимога до музеїв. Хоча передбачено, що в музеї запропоновані предмети повинні експонуватися так, що людина нічого не має права взяти в руки. Такий закон музеїв. Але оскільки концепція нашого музею – створення не музею, а будинку, ми маємо багато експонатів у відкритому доступі. Є, наприклад, кімната в нашій експозиції, яка була книжковою в «Білій гвардії» і звичайною спаль-

Буяння сил живих

нею в житті Булгакових. У «Білій гвардії» вона описана так: «Найкращі у світі шафи з книгами, що пахнуть таємничим старовинним шоколадом». Булгакови ставилися до книг, як до скарбу, так і говорили: «Наші скарби». Це відчувається у всіх творах Михайла Опанасовича. Але ми знаємо, що в їх родині не було такого книжкового царства, як описано в «Білій гвардії». У родині було багато дітей. Тож в кімнатах стояли не книжкові шафи, а ліжка. Узагалі це була мрія письменника – багато старовинних книг, що пахнуть шоколадом. Під час відтворення книжкової ми вміщували саме меморіальні булгаківські книги. Але життя підказує нові шляхи. Кіра Пітуєва, науковий керівник і автор концепції нашого музею, все-таки переглянула концепцію книжкової. І цього разу в неї у відкритому доступі ми помістили ті книги, які сьогодні допомогли б нам відповісти на Ваші питання. Ми помістили книги, на яких Булгаков виріс, які були для нього провідною зіркою. Це стосується як російської, так і закордонної класики. Ми поклали окремо і перше видання «Майстра і Маргарити» в журналі «Москва», як знак тридцятирічної порожнечі і заборони Булгакова. І найцікавіше, мені здається, що дуже зворушує відвідувачів, це переклади Булгакова. Відвідувачам-носіям цих мов дозволяємо взяти книги до рук, аби вони бачили, що ці тексти існують і тактильно могли контактувати з ними. Іноді люди з патріотичних міркувань можуть презентувати нашому музею переклад Булгакова своєю рідною мовою. Ми маємо переклади 36 мовами.

– Хто з перекладачів, письменників перекладав М. Булгакова українською?

– Звичайно, музей – не бібліотека, а все-таки, яким книжковим фондом володіє музей?

– Яких письменників Ви запрошуєте?

– Ми маємо переклад «Майстра і Маргарити» Юрія Некрутенка. Він був ученим-ентомологом, захоплювався метеликами. І також знав багато мов. Нам здається, він дуже добре переклав «Майстра і Маргариту». Є ще одне видання, яке підготувало видавництво «FOLIO». Їхній переклад гірший. Перекладу «Білої гвардії» українською немає. Нині ми своїми силами перекладаємо цей роман. У нашому музеї працює український драматург Катерина Демчук. Ми довірили їй переклад «Білої гвардії». – Ви долучаєте своїх відвідувачів до української книги? – Так. У нас багато різних проектів. Усі вони пов’язані з поняттям місії музею. Місія нашого – відродження традиції дому та сім’ї. І тому, звичайно, читання – саме та традиція, яку ми відроджуємо. Булгакови, коли жили в цьому будинку, розважалися насамперед читанням. У нас є проект, він так і називається «Булгаківське збіговисько», створений спеціально для дітей. Для них ми запрошуємо українських дитячих письменників. Діти спілкуються з живими письменниками. Це важливо підкреслити. Тому що, як не дивно, часто діти не уявляють, що взагалі існують живі письменники. А цей проект – прекрасна можливість, аби щось запитати в письменника, почитати йому свої вірші. Щомісяця ми проводимо такий захід. Цьому проекту вже три роки.

– Які ще заходи, окрім дитячих, Ви проводите?

– Чи беруть участь співробітники музею в укладанні робіт про Булгакова?

– Чи проводите Ви презентації книг та обговорення новинок літератури? – Обов’язково проводимо. І презентація цієї книги теж буде у нас в музеї 15 травня, на день народження Булгакова. До цього ми видали книгу «Дачі Булгакових» і презентували її. – Мене, як майбутнього видавця, цікавить питання: чи є у книги майбутнє?

– Тисячею-двома. І це лише книги. Ще є журнали. Наша бібліотека пов’язана з Булгаківськими виданнями (прижиттєвими, радянськими, перекладами) та київською тематикою (Київ, театр, музика, історія Булгаківського часу).

– Різних. Віталій Кириченко, Катерина Штанко, Сашко Дерманський тощо були в нас. Зараз ми вперше запрошуємо перекладача українською мовою дитячої англійської та французької літератури. Щоб діти теж знали, хто і як здійснює ці дивовижні переклади в тому вигляді, в яких ми їх читаємо.

– Я, як людина книжкова, не вірю, що книга піде з нашого життя. Це якась похмура фантастика, яка ніколи не стане дійсністю. У мене зовсім молода донька. І, безумовно, у неї всі ці гаджети є. Але вона дуже любить читати! Вона любить, щоб удома були книжки. І коли я можу запропонувати їй книжку, для неї це справжнє свято. Тому я думаю, що книги залишаться в нашому житті і будуть його справжньою окрасою. Олександра Шмига

«Книжковий хробак» — це крихітні комахи, що харчуються книжковими корінцями.

У бібліотеці Конгресу (Вашингтон, США) зберігаються 28 мільйонів книг на стелажах довжиною загалом більш ніж 800 кілометрів. Якщо їхати зі швидкістю 100 км/год, потрібно вісім годин, щоб «переглянути» кожну книгу.

У 2007 році британська компанія Teletext склала список найнудніших книг світу. До списку увійшли наступні літературні витвори: «Війна та мир» Льва Толстого, «Злочин і кара», «Сатанинські вірші» Салмана Рушді, «Алхімік» Коельо та… «Гаррі Поттер і Кубок Вогню».

За читанням люди проводять приблизно 6,5 годин на тиждень, телевізор — найкращий друг людини — забирає до 14 годин нашої пильної уваги на тиждень. На початку 2011 середній українець проводив 167 хв на тиждень за читанням.

Людина, яка краде книги, називається бібліоклептоманом. Найвідомішим крадієм був Стівен Блумберг, який викрав 23 000 (!) рідкісних книг з 268 бібліотек. Цікавий факт — його колекція оцінювалася в 20 мільйонів доларів!

Олена Тищук Пишу, бо не виходить не писати. Не те, щоб я надто дорікала. Я просто записую слова. Чомусь приходять лише сумні, менше з тим. Колись мою поезію охрестили філософською, модерною і бунтарською, характерною для підліткового віку. Я не сперечалася. Я б сама віднесла себе до символістів, якби могла. До Рембо й Верлена все ж тягнутися і тягнутися. Поки аби називали поетом. Не люблю гендерної дискримінації в поезії. Мої вірші перетерпіли кілька літературних конкурсів на обласному рівні, навіть займали якісь місця, але поезія це справа інтимна, її не можна надто часто виставляти напоказ. Тому тими декількома спробами все й закінчилося. Вчителі мені траплялися лише найліпші. Вони не дали мені загубити себе у пошуках найкращих слів, хоча підбором рим не раз вганяли в сльози. За це їм також дякую. Не назву поезію ремеслом – що приходить, те й записуєш. Іноді здається, що тебе просто використовують передавачем. Іноді доводиться піднапружитися, щоб вийшло те, що ти хочеш.

Ніч Горизонт засмічений будинками З кольорового крихкого картону, Сонними людськими ринками Небо лише для фону. Тримаюсь за край балкону, Боюся впасти донизу В закинуту чорну зону У відчинену сіру кризу. Мене тут більше немає. Балкон мій тримається неба. Шоста. Уже світає. Не треба.

*** Давай пошлем до біса славу, Давай зіграємо для нас, Коли закінчимо виставу, Де ми не ми, а блюз – для мас. Давай побудемо сліпими, Не треба світла, просто грай, Давай залишимося тими, Для кого сцена – власний рай.

Цікаві факти

Цікаві факти Буддійська Біблія спочатку була викарбувана на 729 табличках білого мармуру. Кожна табличка близько 8 см у ширину і 10 см у висоту.

Котик спав і бачив сон...

– Журфікси, літературні лекції. Нещодавно почався наш новий проект. Він називається «Вхід з веранди». Це літературний захід для дорослих відвідувачів. Тут вони зустрічаються, спілкуються з письменниками.

– Незабаром буде «Книжковий Арсенал». І ми підготували дуже серйозне видання, яке створювали впродовж багатьох років. Книга називається «Дом Булгакова». Вона розповідає про життя Булгакових у будинку. Простіше кажучи, це біографія самого будинку: від його народження до теперішнього стану музею. Перша частина присвячена Булгаковим у цьому будинку і всім сюжетам, пов’язаним з ними: що вони читали, як виходили заміж, влаштовували особисте життя, як раділи і страждали. Друга частина присвячена тому, як будинок став музеєм і яким є тепер життя музею.

З’явилася інформація про те, що одне з японських видавництв надрукувало найменшу у світі книгу. Довжина і ширина її сторінок – 0,75 міліметра. До кожного примірника книжки-малятка вартістю в 305 доларів додається збільшувальне скло. Насправді ж найменшою книгою у світі є

Котик спав і бачив сон! Якось всівся він на трон! Королем поважним був! У своєму царстві «Мур»! За свій обов’язок вважав – (Щоб без роботи не лежав) Звести рахунки з усіма, Розпушивши свого хвоста… Весь народ порахувати, Аби зразу з’ясувати Скільки мух, корів, слонів, Вовків, лисиць та комарів. Став наш кіт біля воріт, Чеше лапкою живіт. Зібрав там всіх в пору ранкову, Щоб проказати нам промову. «Любі друзі!» - кіт сказав. «Урешті-решт цей час настав! Проведемо ми лічбу Всього народу світу Мур! На кошти інших щоб не жить, Тепер самі будем лічить. Гроші не в сусідів брати, А у себе позичати. Треба знати лік грошам! Не дарувати їх вітрам. Ними треба дорожити. На путнє діло їх пустити!» Тут піднявся галас, шум! У оцій країні Мур! Хоч запропонували всі коту Порахувати їх всіх тут. Довго кіт не визнавав Цей план хорошим, а час втрачав. Але, щоб покінчити з цим, Сказав він «Так» усім. Не гаяв вже ані хвилини, Наказав стоять біля малини Слонам, вовкам, лисицям, Білкам, кроликам та й вівцям. Другі вже біля воріт: Зайці, котики та кріт. Інші всі – біля ставку Гріють лапки ті в піску. «Хто перший у своїх числом іде,» Кричить котятко нехуде, «Нехай усіх запише тут!» І показує паперу жмут. А сам почав лічбу по лапках. Безліч мух і жаби в тапках. Без ліку дятлів, безліч білок. Не беручи до уваги бджілок. Довго кіт наш рахував Поки вже без тями впав. Про перепис всі забули, До кота вони майнули. Павич там хвостом махав, Слон рожевий все зітхав, А мишеня у чашу золоту Налила сметану котику. І враз прокинувся наш кіт, Почесав собі живіт, З переляку оглянувся. Через хвилину посміхнувся. «Не бажаю трон я мати, Якщо прийдеться рахувати. Досить просто молока Й любляча мене рука!»

рідний український «Кобзар», виготовлений у 60-х роках минулого століття українським майстром Миколою Сядристим. Площа цієї мікрокнижечки – 0,6 квадратних міліметрів. Сторінки міні-«Кобзаря» настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного воло-

Анастасія Парна

Дорогі друзі, дозвольте відрекомендуватися! Ім’я моє може здатися вам звичайним, яке часто зустрічається. Можливо, але тим не менше я його обожнюю й не уявляю для себе іншого. Мене звати Анастасія, або просто Настя. Мої захоплення різноманітні, а писати вірші та прозу мене приваблювало змалку. Я могла скласти невеличкий віршик матусі чи придумати неіснуючу тваринку та, намалювавши, дати їй римоване ім’я, наприклад, Кролик-ролик. Пізніше з’явилися не просто веселенькі римовані рядки, які піднімали настрій та змушували усміхатися. Хоча, безперечно, вони не пропали, бо все ж таки я люблю повеселити когось. Мене надихає музика, природа, Батьківщина, моя матуся та рідні. Знаєте, натхнення дивна штука… Воно може прийти до мене у не зовсім підходящу годину: о першій ночі або на навчанні, у транспорті або на зустрічі. І мені доводиться придумувати якісь способи, аби не забути, яку цінність на цей раз моя голівонька принесла.

Україна Україна – це синє небо і жовті лани. Україна – це наші доньки і сини. Україна – тут проліг козацький шлях. Україна – гарячий хліб в твоїх руках. Україна – це ласка матусина ніжна. Україна – мрія висока та гідна. Україна – це татова сильна рука. Україна – це чиста, прісноводна ріка. Україна там, де буйно квітне черемшина. Там, де величні гори, озера, полонина. Там, де з веретеном дівчина-перлина, Сидить, мов червона цвіте калина. Україна йшла крізь терна до зірок рідненька. Але багату землю подарувала ненька. А ми ж наче за потрібне беремо, Крадемо у себе своє ж добро. Україна там, де твоя найприємніша мить. Там, де чиста вода з джерела п’янить. Вона там, де звучить мова солов’їна. Ти в моєму серці назавжди, Україно!

ска. Зшито книгу павутинкою. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Незважаючи на мікроскопічну величину, на сторінках «Кобзаря» ніде не порушена архітектура віршів, немає жодного перенесення рядка. Товщина букв — 0,0035 міліметра. Звичайною павути-

ною легко закрити рядок. У книзі — 12 сторінок, на кожній — 8 віршованих рядків. Дві сторінки – з ілюстраціями: портрет Шевченка та копія малюнка «Батькова хата». На першій сторінці розміщено уривок з передмови Івана Франка до одного з видань «Кобзаря».

Не знав звіздар гостробородий

Овен (21.03 – 20.04)

КНИЖНИЙ ГОРОСКОП

Стрімкі Овни і в читанні блискавичні – мчать по тексту, ледве встигаючи перегортати сторінки. Вони переконані, що читання має бути для них, насамперед, «постачальником» емоцій. Люблять твори малих форм – оповідання, повісті,

охоче читають сповіді людей у «глянці». Віддають перевагу книгам про сучасний світ і актуальні реалії. Порада: С. Лещенко «Межигірський синдром. Діагноз владі Віктора Януковича».

Телець (21.04 – 20.05)

Тельців цікавить сам процес читання, який вони здійснюють з максимальною віддачею. За допомогою книг вони прагнуть вирішити загальнофілософські питання, зрозуміти світ, сформувати власну світоглядну систему. Для Тельця книги ще

й спосіб самовираження. Прочитані книжки стають частиною власного «я». «Ти – те, що ти читаєш». Час, витрачений на читання – «інвестиція» в індивідуальність і у свій образ. Порада: Н. Макіавеллі «Державець».

Близнюки (21.05 – 21.06)

Читають багато, причому можуть читати кілька книжок одночасно. Важко сказати, що ними рухає більше: природна цікавість, любов до книги або письменницькі ревнощі. Притаманні сильні письменницькі амбіції. Вони стежать за новинами

у книжковому світі і читають всі гучні новинки. Особливу увагу приділяють мемуарам і неохоче беруться за великі за обсягом романи. Проте їхній вибір багато в чому залежить від настрою. Порада: Дж. Стейнбек «Грона гніву».

Рак (22.06 – 22.07)

Рак не просто читає – він занурюється в книгу і «проживає» її. Він із тих, хто згадує імена літературних героїв так, як ніби вони його друзі або сусіди. Книги вони обирають з особливою пристрастю. Ніщо не змусить Рака читати текст, який йому

огидний або містить розповідь про неприємних людей. Рак ідентифікує себе з героями книг і бере приклад з вподобаних персонажів. Порада: Д. Кіз «Квіти для Елджернона».

Леви люблять читати з шиком – престижні видання на гарному папері з приємним для ока шрифтом, повні зібрання творів і розкішні бібліотеки. Тексти, на які Леви витрачають свій дорогоцінний час, повинні бути якісними. Вони люблять класику і з великою недовірою ставляться до новомодних авторів Вони дочитують книгу до кінця, навіть якщо не в захваті від неї. Через це Діви дуже розбірливі у виборі кола читання. Перш ніж розгорнути книгу, вивчають рецензії, збирають відгуки й опитують знайомих. Діви читають дуже ретельно звертаючи увагу на всі неточності в

і літературних експериментів. Щоб задовольнити Лева, книга повинна бути пізнавальною, поповнювати інтелектуальний багаж. Леви віддають перевагу історичним романам, мемуарам та хронікам. Порада: Г. Сенкевич «Вогнем і мечем».

Терези (24.09 – 23.10)

Терези читають з відчуттям, смакуючи фрази, насолоджуючись стилем і словами. Терези закохуються в авторів, і якщо вже їм сподобалася одна книга письменника, вони прочитають усі його твори. Вони читають для себе і менше, ніж інші знаки, схильні до «соціального» читання за компанію або «тому що ця

книга модна». Цей знак любить перечитувати вподобані твори. Дуже охоче вони читають гостросюжетні романи, не відмовляться від фантастики, «ковтають» матеріали про неймовірні явища, а також про незвичайні місця планети. Порада: Дж. Боуен «Вуличний кіт на ім’я Боб».

Скорпіон (24.10 – 22.11)

Читання – не найулюбленіше заняття Скорпіонів. У книгах шукають бурхливі пристрасті, героїзм або пряму й явну практичну користь. Скорпіон рідко купує книги: вважає за краще брати їх у бібліотеці, у друзів або скачувати в інтернеті. Затамувавши

подих, читають детективи, трилери, будь-які твори з фабулою, що будується на таємниці. Але іноді їм хочеться почитати щось спокійніше. Порада: Л. Дашвар «Молоко із кров’ю».

У книгах знаходять підтвердження власному ідеалізму. Навіть траплялося, що Стрільці закохувалися в літературного персонажа і потім шукали в реальному житті схожу людину. Книги, що виграють літературні премії, пишуться неначе спеці-

ально для Стрільців та розраховані на їхній витончений смак. У Стрільців дар «вчитуватися» в текст і відкривати друге і навіть третє «дно» текстів. Порада: Ю. Андрухович «12 обручів».

Для Козерога мета читання – отримання нової інформації, зарядка для розуму. Коло читання – література про подорожі, наукова фантастика, «ідейно-серйозна» література, історична проза, біографії видатних людей, політичні пам-

флети. Козероги цінують якісну белетристику і детективи. Вони вважають, що література не обов’язково повинна бути «високою». Це великі любителі щоденної преси. Порада: Ф. Бегбедер «99 франків».

У літературі вони шукають те, чого їм не вистачає в житті. Пізнання – їхній природний стан. Читання – один із інструментів дослідження світу. Здатний читати за будь-яких обставин: у черзі, в транспорті. У них відмінний літературний смак,

але при цьому вони лояльні до книг не високої якості. І навіть у відверто слабкому тексті обов’язково знайдуть щось цінне і корисне. Порада: Б. Вербер «Імперія янголів».

Риби – літературні «однолюби». Ще в юності вони знаходять своїх улюблених авторів. Цей знак читає, щоб отримати емоційну підтримку, знайти в книзі власні переживання, краще зрозуміти себе. Вони хочуть, щоб книга дала ґрунт для розду-

мів, змусила замислитися, чутливі до мовних і стилістичних особливостей твору. У відповідному настрої ці люди люблять читати класичні романи і фантастику. Порада: Я. Вишневський «Grand готель».

Лев (23.07 – 23.08)

Діва (24.08 – 23.09)

Стрілець (23.11 – 21.12)

Козеріг (22.12 – 20.01)

Водолій (21.01 – 20.02)

Риби (21.02 – 20.03)

сюжеті, погано складені фрази і фактичні помилки. Представники цього знака Зодіаку прагнуть поліпшити якість свого життя, тому з особливим задоволенням вивчають підручники, посібники. Порада: Г. Вдовиченко «Пів`яблука».

Книги захоплюють, спонукають до дій, вражають до глибини душі та хвилюють. Ми підготували вам рецензії до книжок, які не ведуть до змін у житті, а надихають на них.

Фентезійний квест

«Крила кольору хмар» – другий роман у співавторстві письменниць Дари Корній та Тали Владмирової у жанрі «міського фентезі». Ця книга наразі актуальна, адже шостого червня у рамках Kyiv

Ще одна дитяча книжка?

Легко здогадатися, що книга «Війна, що змінила Рондо» про війну. Ще одна спроба «Видавництва Старого Лева» за допомогою творчої майстерні «Аґрафка» поговорити з найменшими на дорослі теми. Проте в книзі немає поганих і хороших, немає демагогії та пропаганди.

Comic Con (першого київського фестивалю популярної культури) відбудеться презентація «Крил кольору хмар» за участю Дари Корній та видавництва «КСД». Не проґавте! «Ада росла без матері, а батька не знала взагалі. Вона й гадки не мала, що народилася в родині янголів сірим янголом – вигнанницею. Ні добро, ні зло не приймають її. Господар клубу «Темний янгол», де працює дівчина, теж виявився не простою людиною. Він наказав Аді забрати душу її подруги Ірен. Дівчина не в змозі відмовитися. Чи в змозі? Адже чимало людських душ у полоні Господаря благають про допомогу. Вона ризикує життям, допомагаючи їм. Та настав час робити вибір. Що обере Ада — темне чи світле?» Валентина Пасічна Діткам не проводять нав’язливий моральний урок, їх просять подумати. Отож, про що вона? Сюжетно жителі міста Рондо дуже тендітні й незвичайні, вони пишаються своєю співочою оранжереєю, квіти в якій часто виконують «Рондо» Моцарта. Але одного дня до міста приходить війна, саме війна, не персоніфікована і не втілена в поганих дядьках або «не наших». Війна, що торкається кожного. Замість квітів із землі виростають бомби та колючки, що затуляють сонце. Жителі містечка долають війну за допомогою машини світла, але їй крильця обпалені, лапка кульгає, скляне серденько покрите павутинкою тріщин, а замість колючок по всьому місту виростають червоні маки. Для правильного прочитання у будь-якому випадку потрібен дорослий, адже ця книга – це гарний привід для вдумливої розмови з дітьми та й з самим собою. Олена Тищук

Книжковий Київ: столиця культурного читача Газета культурного спрямування Головний редактор Мочалова Марія Художньо-технічний редактор Парна Анастасія Редколегія - Пасічна Валентина, Тищук Олена, Погорельчук Анна, Папуч Анастасія, Шмига Олесандра, Федорових Орина, Тарнавська Марія, Слабошпицька Анна, Хмельовська Тетяна, Слажнєва Юлія, Самофал Анастасія, Смалько Євгеній. Фотоматеріали надали: Тищук Олена, Федорових Орина, Папуч Анастасія, Парна Анастасія, Ольга Таранова. Адреса редакції - вул. Мельника 36/1, тел. (044) 481-45-36 M.mochalova@Ukr.net (гол. ред.) anastasja.97@mail.ru (худ.-тех. ред.) © Книжковий Київ