Обама підписав оборонний бюджет США, що передбачає $ 300 млн для України
2 Український тиждень №36 (336) 10-17 грудня 2015
Політика
Президент США Барак Обама підписав оборонний бюджет Сполучених штатів Америки на 2016 рік. Про це повідомляє посольство України в США. Бюджет передбачає кошти в розмірі $ 300 млн в якості військової допомоги Україні в 2016 році. У той же час $ 50 млн з цієї суми можуть бути використані для надання оборонного озброєння. «Ми вітаємо це рішення, яке демонструє єдність адміністрації США і Конгресу в підтримці України у боротьбі з російською військовою агресією», - йдеться в повідомленні.
2016 рік в Україні почнеться 12 грудня?
Владислав Старинець Економіст Говорячи про перспективи української економіки в 2016 році, слід пам’ятати про те, що дуже багато залежить від того, як парламентаріями і суспільством буде сприйнятий звіт Прем’єра Арсенія Яценюка про роботу Кабміну за минулий рік. Не виключено, що саме через цього горезвісного звіту, реакція на який стане маркером політичної
та економічної ситуації, затягується і подача проекту Держбюджету-2016 (я не про про ту папері, яку «для галочки» подали і тут же відкликали на доопрацювання ще у вересні - я про реальний фінансовому плані Україна на прийдешній рік). Іншими словами, яким стане для української економіки рік 2016-й, стане багато в чому ясно вже 12 грудня 2015-го ... Тепер варто звернутися до реальних підсумків, з якими наша країна підійшла до кінця року. Зрозуміло, що в інтерпретації кабмінівських спічрайтерів картинка буде виглядати більш оптимістично, з нотками суворого патріотизму, але економіка - річ невблаганна ... Отже, вже зараз можна припустити, що в наступному році приріст доходів громадян в кращому випадку замре біля нульової позначки - це змусить їх ще активніше проїдати зроблені раніше накопичення. А скільки їх залишилося? Точний (або відносно точний) відповідь дасть Нацбанк: за його інформацією, до початку листопада обсяг гривневих вкладів населення в банках у порівнянні з початком року зменшився майже на 11%, валютних - на 31,6%. Поповнити заощадження нашим співгромадянам у році, що минає навряд чи вдалося: за даними Держстату, середня заробітна плата по країні у вересні (рік до року) збільшилася на 24,8%, інфляція ж росла вдвічі швидше. За дев’ять місяців ціни підскочили на 41,5% - це стало рекордом в Україні за останні 20 років. Світова економічна криза 2008-2010 років здається в порівнянні з цими показниками легкої струсом. Можна прогнозувати в майбутньому році зростання цін як мінімум на 18%, безробіття - на рівні 15%, і середню зарплату - в межах $ 140 (правда рятує ще тіньова економіка). Тут варто згадати ООНівський індикатор: менше $ 5 в день на людину - межа бідності. Але проблеми найбідніших співгромадян не є визначальним чинником формування урядової політики: Кабмін взяв на себе зобов’язання перед МВФ не перевантажувати бюджет зайвими соціальними видатками. У реальності, при сприятливому розвитку ситуації гривня дійсно може подешевшати лише до 27 грн за долар. Це не може не відбитися на соціальній захищеності більшості українців, які й без того потребують допомоги держави. Програма субсидування зростаючих тарифів ЖКГ показала свою недостатню ефективність. Відповіддю на багаторазове збіль-
шення цін на енергоносії (за горезвісним газу, нагадаю, у 6 разів!) Стало банальне збільшення термінів неплатежів (сьогодні вони в середньому становлять 3 місяці). Закономірним підсумком подібної тенденції може стати колапс всієї комунальної інфраструктури України. І однією лише девальвацією гривні за все не пояснити - і вже тим більше не виправдати. Так, очевидно, що влада девальвація гривні вигідна - вона допомагає наповнювати бюджет, демонструючи на папері позитивну динаміку прибутковості державних фінансів. Але чи стане від цього краще українцям? Питання, без сумніву, риторичне ... Якщо Кабмін надалі зволікатиме з реформами, країна скотиться в 1990-е з їх гіперінфляцією і тотальним зубожінням, затягування з прийняттям нового Податкового кодексу, формальне проведення бюджетної реформи і нульовий результат поновлення судової системи — всі ці зволікання не можуть не відбитися на стабільності економічної і політичної ситуації в Україні. Але повернемося до основних «досягненням» виконавчої влади в році, що минає. З початку цього року український експорт вже впав на 35%. Втрату ринків СНД на Заході компенсувати не вдалося - експорт до країн ЄС скоротився практично пропорційно зі східним вектором. Падіння темпів промислового виробництва в Україні в цьому році очікується на рівні 14%. У 2016-му найбільші оптимісти розраховують хоча б не впасти ще нижче - а адже передумови для негативного сценарію, на жаль, є. З початку року виробництво навіть цукру в країні впало майже на 30%, соняшникової олії - на 20%, молока - на 12%, борошна — на 11%. І це «священна корова» української економіки -гропромисловий комплекс, що став разом з тіньовою економікою «подушкою безпеки» в кризові 2008-2010 роки! За 10 місяців в країні отримано трохи більше 33 млн т вугілля, а зниження обсягів склало майже 42%. Якщо економіка продовжить падіння, у найближчі роки співвідношення держборгу до ВВП курс легко переступить 100% -ий рубіж. Адже всього два роки тому Мінфін запевняв, що до 2016 р розмір держборгу не перевищить 30% вітчизняного ВВП. Але після девальвації гривні і падіння економіки цей показник втричі перевищив прогнозний! Всі ці недоладності говорять про безсистемної і неузгодженої політиці українського уряду. Команда Арсенія Яценюка не змогла ефективно використовувати карт-бланш, отриманий від українського народу на хвилі постреволюційних очікувань. А це неминуче змушує поставити питання про доцільність збереження настільки неефективною команди «камікадзе» біля керма вітчизняної економіки. Нам залишається лише простежити, наскільки послідовні будуть українські парламентарії в екстраполяції думки своїх виборців про таланти уряду на рішення про кадрові перестановки в Кабміні. Почекаємо 11 грудня? Набув чинності Указ порошенка про введення санкцій у вівторок уночі оприлюднено укази Президента України про рішення РНБО «про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та про внесення змін до його доповнення». Згідно з текстом указу, до списку увійшли 400 фізичних і 90 юридичних осіб РФ та інших країн, до яких застосовуються санкції. Зі списку після набутого резонансу вилучено журналістів ВВС.
Порошенко вирішив позбавити Раду права відправляти у відставку Генпрокурора Президент України Петро Порошенко пропонує виключити можливість Верховній Раді висловлювати недовіру Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку. Про це йдеться у переданому Главою держави до Верховної Ради проекті змін до Конституції, передає «Інтерфакс-Україна». Згідно з пропозиціями Президента, статтю 85 Конституції пропонується змінити, позбавивши Верховну Раду можливості висловлювати недовіру Генпрокурору. Таким чином, пропонується встановити процедуру призначення і звільнення генпрокурора президентом за згодою Верховної Ради. «Термін повноважень генерального прокурора становить 6 років. Одна і та ж особа не може обіймати посаду генпрокурора 2 терміни поспіль», йдеться в проекті закону.
Росія посилила контроль за поставками продовольства з Туреччини Уряд Росії доручив Россільгоспнагляду посилити контроль за поставками сільгосппродукції і продовольства з Туреччини. Про це йдеться в заяві міністра сільського господарства РФ Олександра Ткачова. Також будуть організовані додаткові перевірки на кордоні та в місцях її виробництва. При цьому російська сторона заявила про неодноразові порушення турецькими виробниками росій-
Набув чинності Указ Порошенка про введення санкцій У вівторок уночі оприлюднено укази Президента України про рішення РНБО «про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та про внесення змін до його доповнення». Згідно з текстом указу, до списку увійшли 400 фізичних і 90 юридичних осіб РФ та інших країн, до яких застосовуються санкції. Зі списку після набутого резонансу вилучено журналістів ВВС.
Єврокомісар Ган: «Ми надто часто фінансували обіцянки України. Це потрібно змінити»
Йоганес Ган, європейський комісар з питань європейської політики сусідства, від 2014 року є ключовою контактною особою в Брюсселі для української влади. За час роботи його ставлення до України поступово змінювалося і, схоже, тепер ми вийшли на новий рівень. Кредит довіри вичерпується і від представників Єврокомісії, зазвичай вкрай обережних, лунає все більше критики. Але — нехай це видається парадоксальним — Брюссель і далі готовий фінансувати Україну. Тільки тепер гроші не будуть виділяти «під чесне слово», яке легко може бути порушене Києвом. Про умови фінансування реформи державної служби, про нову політику сусідства та про складність виконання Угоди про асоціацію, яку Київ часто недооцінює, Йоганес Ган розповів в інтерв’ю «Європейській правді» перед початком свого візиту до України. «Ви маєте зрозуміти: виконання Угоди буде викликом для країни» – Чи відомо, коли відбудеться Рада асоціації Україна-ЄС? – Вона призначена на 7 грудня. – Але це відбудеться ще до того, як ми «запустимо» роботу ЗВТ. Тобто обговорювати деталі роботи ЗВТ ми не зможемо. – Рада асоціації має проходити щороку (попередня відбулася 15 грудня 2014 року - ЄП). Це такий собі «переоблік» у двосторонніх стосунках. Ми маємо разом зібратися і оцінити, обговорити, чого ми досягли, де ми є зараз, якими є задачі на наступний рік — зокрема, щодо глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Зрештою, країни-члени мають можливість сидіти з нами за одним столом та почути обидві сторони. – А якими є перспективи по ЗВТ? Чи готова Україна справді ефективно виконувати угоду, чи створили ми всі передумови для цього? – Як відомо, у нас з Україною особлива ситуація вільний експорт з України до ЄС вже діє, ще з 2014 року, а з 1 січня має відкритися протилежний напрямок — безмитний експорт з ЄС до України. Але потрібно розуміти, що наша глибока ЗВТ — це не лише питання мит. Україна має усвідомити, що виконання Угоди буде серйозним викликом для країни. Важливий момент: виконання угоди — це робота для багатьох міністерств. А це означає: неприпустимо, щоби цей процес координувало одне міністерство, воно гарантовано «провалить» цю роботу. Тому інші також мають брати участь у процесі. Вам доведеться змінити не сотні — тисячі нормативних та регуляторних актів! У нас нещодавно була зустріч з представниками Молдови (в цій країні ЗВТ з ЄС почала працювати ще в 2014 році -ЄП). Так от, вони з гордістю розповідали нам, що вже змінили 2 тисячі регуляторних актів у відповідності до ЗВТ, але водночас визнали, що це близько 10% від роботи, яку доведеться зробити! Виконання угоди — це запровадження в Україні, чи то в Молдові, норм законодавства ЄС. Так, це складне завдання, але йдеться не лише про експорт до ЄС. Європейські стандарти, як правило, є також світовими стандартами. Тобто щойно ви отримаєте визнання відповідності до європейських стандартів, ви матимете технічну готовність експортувати по всьому світу. А це — неймовірно важлива задача, але водночас це — виклик для держави. Ми готові допомогти Україні досягти такої відповідності, ми вже виділили 55 млн євро, які мають бути використані, щоби відкрити по всій країні регіональні офіси для допомоги тим бізнесам, які хочуть
Путин и НАТО Також у цьому документі пропонується позбавити прокуратуру функцій загального нагляду. Президент пропонує виключити в чинній Конституції розділ 7 «прокуратура», а функції органів прокуратури викласти в ст.131-1, в якій визначити, що прокуратура здійснює функції публічного обвинувачення в суді, організацію та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, представництво інтересів держави в суді у виняткових випадках. Нагадаємо, раніше в ЗМІ з’явилася інформація, що Порошенко прийняв рішення звільнитиГенерального прокурора Віктора Шокіна.
ських норм. За даними Москви, в середньому 15% турецької сільгосппродукції не відповідає російським нормам. «Змушений констатувати, що з початку 2015 року зареєстровано близько 40 випадків виявлення залишків заборонених і шкідливих речовин у турецькій продукції тваринного походження», - заявив Ткачов. Наразі режим посиленого лабораторного контролю діє щодо 2 турецьких підприємств, на 6 підприємствах запроваджено режим тимчасових обмежень. Як повідомляв «Обозреватель», раніше влада Росії вирішила скасувати проведення російського-турецького саміту в Санкт-Петербурзі, який був запланований на середину грудня.
Когда российские войска начали оккупацию украинской территории, я пытался объяснить своим собеседникам на Западе — то, что происходит, вообще не касается Украины, - пишет Виталий Портников для espreso.tv. Украина для Путина — лишь повод спровоцировать Запад и вступить в прямые столкновения с НАТО. И даже больше — доказать, что НАТО отступит перед российской армией и таким образом продемонстрировать неэффективность системы безопасности, которая сложилась в современном мире. Тогда, по замыслу Кремля, должны осмелеть все — и сама Россия, и Иран, и радикальные группировки на содержании Москвы и Тегерана. А
експортувати до Євросоюзу, хочуть відповідати стандартам ЄС. І зараз Україна має непогану можливість, щоби почати цю роботу. У вас завершилися місцеві вибори і найближчі 4 роки не заплановано нових... – Я б не говорив про це з впевненістю. Зараз всі саме чекають на нові вибори. – Але планових виборів немає. Ви маєте використати цю можливість! Це — шанс досягти прогресу, провести реформи, які початково будуть болючими, і лише згодом дадуть позитивний ефект. Втратити можливість проводити реформи не озираючись на вибори — навряд чи правильно. «Ми готові допомогти із зарплатнею держслужбовцям. Але реформа — це не тільки зарплатня!» – Чи не здається вам, що Євросоюзу вкрай не вистачає наочної «історії успіху» у реформах, які ви підтримуєте в Україні? США допомогли створити нову патрульну поліцію. ЄС в цьому процесі лишився на узбіччі. Можливо, історією успіху ЄС стане реформа держслужби? – Ви праві в тому що ЄС «програє» в публічній складовій — попри те, що наша підтримка реформ є найбільшою. Нам не вистачає «маркетингового таланту». Щодо суті — так, реформа держслужби є критично важливою. Хоча, можливо, вона не буде такою наочною, як створення поліції, але вона потрібна вашій державі і ми справді плануємо інвестувати сюди найбільше зусиль. Треба змінити якість роботи в деяких секторах держслужби. І після того як необхідні зміни відбудуться, ця реформа може включати фінансування Євросоюзом підвищення зарплатні держслужбовцям. – Після? Але ж ви не зможете набрати нових людей у оновлену держслужбу, якщо лишиться зарплатня в 100-150 євро! – Так, є проблема. Але ми не будемо фінансувати доти, доки не буде концепції реформи. Українська влада має нарешті зрозуміти це! Доки в Києві це не зрозуміють, ми не досягнемо мети. Нам потрібна конкретика, якої зараз бракує. І не забувайте, на держслужбі вже є люди, і частина з них — дуже висококваліфіковані. – У випадку поліції порядок дій був інший... – І це — саме те, що нам потрібно змінити у відносинах з Україною. У минулому ми надто часто фінансували обіцянки. Настав час, коли ми готові фінансувати лише результат. Наразі немає навіть закону про держслужбу, але питання не лише в ньому. Законодавство — це лише верхівка. Потрібно мати чітке бачення, де є потреби, де — проблеми. Якими є загрози успіху реформи; якими є кваліфікаційні вимоги; що буде, коли доведеться звільняти нині працюючих людей. Все це має бути в концепції реформ. Так, ми справді прагнемо допомогти вам забезпечити гідну зарплатню держслужбовцям і готові до співфінансування цих витрат. Але реформа — це не тільки і не стільки зарплатні! І гроші також потрібні не тільки на зарплатню. Доведеться вкладати значні суми в компенсації скороченим держслужбовцям. Відбір, підготовка нових людей — це все теж потребує фінансування. Можливо, доведеться закуповувати нове обладнання. І вже після того — можливо, буде потреба інвестувати у гідний дохід для цих людей. Як бачите, обсяг величезний. Тому наш підхід такий: давайте робити реформу частинами. Неможливо відразу провести зміни для всієї системи держслужби, для всіх міністерств, всіх сфер.
Давайте оберемо якийсь конкретний сектор, проведемо реформу в ньому і з набутим досвідом візьмемося за наступний. Пріоритетні напрямки, з яких варто почати реформу — судова система, податкова та митниця. Почати реформи ми маємо саме з них. Але ще раз наголошу — йдеться не лише про додаткові зарплатні. Має бути чітка концепція цієї складної реформи. В кожному міністерстві потрібно разом із зовнішніми експертами визначити, якими є справжні потреби, скільки людей мають виконувати ту чи іншу роботу, скільки доведеться скоротити, якими є кваліфікаційні вимоги і так далі. «Ми оберемо кілька сфер, де будуть сконцентровані зусилля ЄС» – Не всі українські дипломати задоволені оновленою політикою сусідства. Кажуть, що чекали амбітніших рішень та більш очевидних нових можливостей. – Перш за все, треба усвідомити, що йдеться не про Україну, а про ширше коло, про всіх сусідів. Хоча там все одно є те, що стосується України. Звичайно, бажання отримати більше — це нормальне людське бажання. Це не є українським феноменом, те саме ми бачимо в усіх інших країнах, але особливо — в Україні, Молдові та Грузії. Та я нагадаю, ви маєте глибоку і всеосяжну зону вільної торгівлі — а це значно більше, ніж просто ЗВТ. То ж питати про щось додаткове, коли ви ще не використали те, що є — мабуть, не є правильним порядком дій. Імплементувати глибоку та всеосяжну ЗВТ, мабуть, має бути найпершою вашою метою. – ЄС обіцяє визначити сфери особливої уваги у співпраці з сусідами. Які тематики є ключовими для України? – Їх чимало — це реформа держслужби, відновлення економіки, міжлюдські контакти і, звісно ж, енергетика. Наш оновлений підхід полягає в тому, що ми оберемо декілька сфер, де будуть сконцентровані зусилля ЄС, щоби не розпиляти ресурси на всі сфери одночасно. – ENP Review обіцяє залучати країн-сусідів до безпекових місій ЄС. Але Україну цікавить інший підхід — щоби безпекова місія прийшла до нас, щоби ЄС надіслав свою місію на Донбас. – І знову-таки, давайте сконцентруємося на виконанні того, що вже погоджено. Є мінська угода, є моніторингова місія ОБСЄ. Ми підтримуємо саме їх — у ОБСЄ є досвід такої роботи, їх структура найбільше підходить для того, щоб опікуватися регіональною безпекою. Не треба намагатися шукати альтернативні рішення, доки ви не вичерпали те, що вже маєте. – Але Україна справді запитувала у вас про таку місію? – Так, але ж є спільне розуміння міжнародної спільноти, що ОБСЄ найкраще підходить для такої діяльності. – Якою є ситуація з антикорупцією та антикорупційною прокуратурою? – Насправді у вас ухвалене непогане законодавство, але є проблеми з виконанням. Антикорупційна прокуратура, напруженість з генпрокурором, кадрові питання — тут Україні є що вдосконалювати. Але ми розуміємо, що миттєво систему не змінити. Щодо комітету з обрання антикорупційного прокурора — у ЄС справді була занепокоєність щодо окремих осіб по квоті генпрокурора. Але відбулися переговори президента Юнкера з президентом Порошенком, після яких мала місце ротація. Після цього нових вимог ми, наразі, не маємо. «Нас всіх розбестило тривале перемир’я на Донбасі» – Повернемося до питання ЗВТ. Щойно запрацює вільна торгівля з ЄС, Росія у відповідь обмежить імпорт з України — уряд РФ вже оголосив про це. Тобто наші експортери, по суті, постраждають від європейського вибору країни. Чи можемо ми розраховувати на додаткову допомогу з ЄС через це? – Ми звичайно, були і є проти будь-яких дій, що ускладнюють торгівлю. Але ми вже надали чимало грошей для того, щоби український бізнес підготувався до нових можливостей експорту та до нових умов ринку. Будемо говорити відверто — ще від того часу, як ми домовилися про ЗВТ, не було секретом, що після її запровадження РФ може діяти у відповідь, подобається це нам чи ні. І було вдосталь часу, щоби підготуватися до цього. – ЄС публічно обіцяв посилити тиск на Росію в разі, якщо проросійські терористи порушуватимуть перемир’я. Зараз відбувається саме це — знову стріляють «Гради», на українських позиціях — знову загиблі. Коли ми можемо очікувати нові санкції? – Це питання Ради ЄС, воно має розглядатися саме Радою, тобто країнами-членами. Але я хочу зазначити — нас всіх, схоже, розбестило тривале перемир’я на Донбасі, яке зберігається 2,5 місяці. Так, зараз зміни негативні, але наразі зарано для того, щоби робити якісь висновки.
постсоветское пространство вообще можно будет резать, как пирог с мясом! Некого больше бояться. На Западе считали иначе. И верили, что в случае с Украиной речь идет исключительно о желании Путина восстановить контроль России над постсоветским пространством. Вместо того, чтобы обсуждать, как дать отпор агрессору, предпочитали думать, где была допущена ошибка. Возможно, чего-то там не согласовали с Россией? Может быть, не нужно было спешить с европейской ассоциацией? А, может быть, дело в законе о языке и возмущение «русскоязычного населения»? В результате НАТО в Украине так и не появилось. И кремлевский дебошир стал искать новую возможность для столкновения. И нашел. Сирия - это тоже повод, а не причина. Путину плевать на «Исламское государство». Асад
интересует его только с точки зрения сохранения контроля над Сирией. Но самое главное — это НАТО. Воздушное пространство НАТО. Воздушное пространство Турции. Осознаете? Он не случайно требовал от своих пилотов там летать. Если российские самолеты могут безнаказанно летать в воздушном пространстве НАТО — транзитом, от одной бомбежки до другой — то это и означает, что никакого НАТО нет. А НАТО - есть. Здесь, конечно, можно спорить, НАТО это или Эрдоган, но факт налицо — российский самолет в воздушном пространстве НАТО уничтожен. Летать транзитом не получится. И сейчас у Путина простой выбор: или воевать со странами НАТО, или понять, что его «эксперимент» закончился провалом и уползать в берлогу. Ведь зима для Путина только начинается.