ЗАПИСКА до проекту ЗУ "Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» 1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону Галузь бджільництва – галузь, основними функціями якої є: 1) розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення з метою підвищення їх урожайності; 2) розведення, утримання та використання бджіл для запилення дикоросів з метою збереження екосистем та біорізноманіття; 3) збереження, відтворення та збільшення кормових угідь для бджіл; 4) виробництво, переробка та реалізація продуктів бджільництва; 5) використання продуктів бджільництва, в тому числі живих бджіл, для оздоровлення населення; 6) використання бджіл як біоіндикаторів стану довкілля; 7) забезпечення сировиною харчової, косметичної, фармацевтичної, оборонної та інших галузей промисловості; 8) забезпечення самозайнятості населення та розвитку сільських територій; збереження національних традицій бджільницького ремесла. Для України бджоли мають важливу господарську цінність: вони виконують функцію запилення, що сприяє підвищенню врожайності ентомофільних сільськогосподарських рослин (соняшник, ріпак, гречка, плодово-ягідні, городні культури і ін.); вони є біоіндикаторами екосистеми та стану довкілля. Галузь бджільництва виробляє цінні продукти харчування і сировину для фармацевтичної промисловості - мед, пилок, маточне молочко, віск прополіс, бджолину отруту, які повністю задовольняють потреби внутрішнього ринку і є важливою складовою українського експорту товарів. Україна входить в десятку найбільших світових виробників та експортерів меду і перша за експортом меду в країни ЄС. Зайняття бджільництвом сприяє зайнятості, підвищенню доходів і рівня життя населення. За оціночними даними, в бджільництві в Україні зайнято близько 400 тис чол. населення, об’єм виробленого меду сягає від 75 до 100 тис. тон меду в рік, кількість бджолиних сімей – 2,6 млн. Незважаючи на високі цифри щодо експорту українського меду, цей цінний продукт українських пасік експортується як сировина за найнижчою ціною у світі. Показник експорту меду не є показником розвитку бджільницької галузі, яка значно відстає від потреб і динаміки ринку - як внутрішнього, так і зовнішнього. Бджільництво заміняється поступово ринком меду. Підхід профільного міністерства до бджільницької галузі лише в торговельному сенсі є дуже обмеженим і небезпечним. В галузі на сьогодні мають місце низка викликів, які мають бути вирішені на законодавчому рівні комплексно, враховуючі суміжні напрямки – рослинництво, тваринництво, ветеринарію, екологію, медицину тощо.

2

Бджільництво України потребує оновленої законодавчої бази. Закон України «Про бджільництво» давно застарів, ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний» добровільний. Відсутній Національний стандарт щодо меду, розробці якого має передувати моніторинг, аналіз, правдива статистика. Затверджений Міністерством аграрної політики та продовольства України 16 листопада 2018 року за № 553 Наказ «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки» не захищає національний ринок продуктів бджільництва від імпорту фальсифікованого продукту. Очевидно, що параметри безпеки меду мають бути чітко визначеними, щоби не потрапив в Україну мед з антибіотиками, пестицидами, тяжкими металами тощо, - і таке визначення потрібно негайно здійснити. Для захисту національного ринку необхідно на законодавчому рівні в Україні при імпорті меду запровадити обов’язковий контроль меду щодо фальсифікації, а саме: на вміст цукрових сиропів та інвертованих сиропів з цукру, цукрового буряку, цукрової тростини, сиропів з кукурудзи, цикорію, рису, пшениці, тощо. Також в Україні не працюють чинні законодавчі акти щодо дотримання фермерами, агропідприємствами правил, інструкцій, регламентів, щодо застосування пестицидів та агрохімікатів. Застосування пестицидів та агрохімікатів при обробці сільськогосподарських угідь землекористувачами з порушенням правил, інструкцій, регламентів призводить до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та/ або масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами. Під дією пестицидів та шкідливих для бджіл агрохімікатів знижується імунітет бджіл, що призводить до поширення захворювань бджіл і зменшення опірності організму бджіл до вірусних і та інших захворювань. Внаслідок цього кількість бджолиних сімей зменшується. Також знижується ефективність роботи пасічника (бджоляра), адже він повинен застосовувати заходи щодо лікування бджіл, що в свою чергу впливає на ріст його витрат і збільшує ризик забруднення продукції бджільництва. При масовій загибелі бджіл пасічник (бджоляр) втрачає бджіл, майно, він розорюється. Порушення правил використання фермерами, агропідприємствами пестицидів та агрохімікатів для обробки сільськогосподарських угідь призводить до колапсу бджолиних сімей. Це не просто збитки пасічників (бджолярів). Це не просто отруєний мед. Це – екологічна катастрофа, що має негативні наслідки для тварин і людей! І початок проблеми – у реєстрації пестицидів в Україні. А далі іде ланцюжок – закупівля пестицидів та агрохімікатів, продаж, транспортування, використання, зберігання і утилізація. Цей ланцюг – не врегульований в комплексному законодавстві щодо поводження з пестицидами та агрохімікатами. Гинуть бджоли першими. Далі страждають тварини, люди. Масова загибель бджіл через неврегульоване застосування пестицидів призведе до зникнення багатьох видів рослин, в тому числі сільськогосподарських. Розорення пасічників (бджолярів)

3

призведе до зменшення бджільницької індустрії, скорочення пасік, зубожіння сіл, зникнення бджіл і кризи в процесі запилення сільськогосподарських культур. Отже, загибель бджіл від отруєння пестицидами має досить серйозні наслідки, як для екосистеми, так і для продовольчої безпеки і української економіки. В екосистемі бджоли просто незамінні. Від зменшення їх популяції катастрофічно зміниться флора і фауна. Ціла низка нормативних документів щодо ветеринарного контролю пасік не актуальна. На ринку ветеринарних препаратів для бджіл засилля імпортної, шкідливої продукції, фактично, цей ринок непідконтрольний. Кормова база бджіл (медодайних, пилкодайних рослини) в Україні суттєво зменшується. Зменшення видового різноманіття медодайних та пилкодайних рослин призводить до збіднення харчового раціону бджіл, зниження імунітету бджіл і опірності захворювань. Видовий асортимент медів стає обмеженим і не задовольняє потреб ринку як національного так і міжнародного. Племінна справа взагалі занедбана і базується на зусиллях окремих пасічників (бджолярів) - ентузіастів. Чинний Закон України «Про племінну справу у тваринництві» базується на підходах і засадах радянських часів, не відповідає сучасним вимогам ведення селекційно-племінної роботи, і тому пасічникам (бджолярам) - селекціонерам доводиться працювати поза правовим полем. Галузева освіта на рівні вищої освіти втратила будь-яку привабливість, бо бджільницька наука теж не має ні законодавчої, ні фінансової підтримки. Внутрішній і зовнішній ринки не збалансовані. Український пасічник (бджоляр) вимушений продавати мед експортеру - трейдеру за низькою ціною, що не дозволяє йому створити рентабельне господарство і не стимулює його до застосування інновацій. Мед експортується гомогенізований, оптом, тільки визначеними експортерами-трейдерами, за найнижчою у світі ціною, перекупщикам-імпортерам, що не дає змогу безпосереднім прямим споживачам у світі ідентифікувати український мед через відповідні українські бренди. Пасічник (бджоляр) взагалі не має змоги бути експортером, ефективно реалізовувати свою ідентифіковану продукцію як на внутрішньому так і на міжнародному ринках, і знову ж таки, за відсутності відповідного законодавчого підґрунтя. Чинний нині Закон України «Про бджільництво» № 1492-III від 2000 р. вже не відповідає запитам галузі бджільництва, яка потребує врегулювання відповідно до нових суспільно-правових відносин, та наближення до законодавства ЄС. На сьогодні, шляхом прийняття нового закону потребують вирішення наступні проблемні питання: 1) Законодавча неврегульованість термінології в галузі бджільництва. В галузі бджільництва багато термінів є застарілими, або з’явились вже після ухвалення чинного Закону, або позначаються в різних нормативних документах з різним тлумачення, або не відповідають вимогам сучасної української мови, або не відповідають загальноприйнятій міжнародній термінології. Для забезпечення однозначного тлумачення термінів, понять і визначень для цілісного бачення положень Закону та підзаконних актів до нього, необхідно законодавчо

4

врегулювати термінологію, що застосовується в галузі бджільництва, саме в цьому Законі, щоби уникнути правових колізій.

2) Визначення суб’єктів бджільництва та правове врегулювання їх діяльності. Перелік суб’єктів бджільництва потребує розширення у зв’язку з якісними і кількісними змінами вже існуючих суб’єктів, а також з появою нових суб’єктів, що пов’язано з залученням до галузі бджільництва сільського населення, що сприяє збільшенню зайнятості селян і забезпечує розвиток сільських територій. На сучасному етапі в аграрному секторі з’явились нові форми господарювання, засновані на приватній власності та нові форми фермерства і кооперації. Пасіки в Україні є приватними і сімейними по зайнятості та формі обслуговування, по суті вони є фермерськими.

3) Забезпечення товарних пасік якісним племінним матеріалом. Для підвищення конкурентоспроможності українських продуктів бджільництва на міжнародних ринках, для підтвердження безпечності та якості українських продуктів бджільництва, для збільшення врожайності сільськогосподарських культур через надання ефективних послуг запилення, а також для удосконалення технологій щодо зменшення собівартості українських продуктів бджільництва, необхідно розвивати в Україні промислове бджільництво. Основною складовою процесу ефективного розвитку промислового бджільництва в Україні є забезпечення товарних пасік якісним племінним матеріалом, що дасть можливість значно підвищити продуктивність праці і зменшити собівартість продукції. Особливо гостро питання забезпечення товарних пасік якісним племінним матеріалом постає в умовах змін клімату та в умовах суттєвих змін кормової бази, коли основними медодайними рослинами стають монокультури. Якісний племінний матеріал - бджолині сім’ї, бджолині матки з затребуваними показниками господарсько-корисних ознак (ГКО) - висока медпродуктивність в поєднанні з миролюбністю, низькою рійливістю і стійкістю до хвороб. У зв’язку з низьким рівнем нині діючої системи селекції в галузі бджільництві, в основі якої лежить вимога дотримання Плану породного районування бджіл, пасічники (бджолярі) мають обмежені можливості забезпечити власні виробничі потреби в якісному племінному матеріалі. Це, в свою чергу, призводить до ввезення і поширення закордонного племінного матеріалу інших порід бджіл, пристосованих до промислового бджільництва, що законодавчо на сьогодні не врегульовано. По суті, План породного районування бджіл, який ніде в світі не застосовується і який за своїм задумом мав виконати функцію збереження генофонду українських бджіл і їх покращення, призвів до зворотного результату. Подальше застосування Плану породного районування бджіл консервує сьогоднішні негативні тенденції в селекції бджіл, позбавляє можливості реформування галузі бджільництва, позбавляє пасічників (бджолярів) права і можливості в законний спосіб отримувати і використовувати якісно відселекціоновані промислові породи бджіл української і зарубіжної селекції.

5

План породного районування бджіл тільки служить ширмою для монополізації ринку племінних бджіл і діяльності корупційних схем. Для селекції бджіл в світі застосовують сучасні і ефективні правові, організаційні та технологічні інструменти. Для збереження аборигенних бджіл в країнах світу діють окремі правила, організаційні та технологічні інструменти.

4) Зростання вимог до безпечності та якості продуктів бджільництва. Зростання вимог споживачів до безпечності та якості продукції бджільництва вимагає виконання пасічниками (бджолярами) «Ветеринарно-санітарних вимог для потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва для дрібного та середнього товаровиробника замкнутого циклу виробництва», що базуються на європейських стандартах, що гарантуватиме контроль здоров’я бджіл, простежуваність продукції бджільництва за принципом «від лану до столу», безпечність продукції бджільництва.

5) Відсутність діджиталізації в державному управлінні галуззю бджільництва В Україні відзначається відсутність ефективних механізмів і інструментів, що забезпечують облік пасік та моніторинг їх ветеринарно-санітарного стану, облік суб’єктів племінної справи та наявного у них племінного матеріалу, моніторингу щодо загибелі бджіл, системи комунікацій та інформування між сільгоспвиробниками та пасічниками (бджолярами), моніторингу щодо безпечності продуктів бджільництва і щодо фальсифікації меду, моніторингу щодо використання державних цільових коштів у галузі бджільництва, моніторингу динаміки цін на продукти бджільництва. Галузь бджільництва потребує розробки і впровадження сучасних професійних сервісів, електронних систем обліку, систем комунікацій для доступного та ефективного їх використання всіма суб’єктами бджільництва.

6) Питання щодо охорони, захисту та збереження бджіл. Зокрема - питання захисту бджіл від отруєння та загибелі при застосуванні пестицидів і агрохімікатів з порушенням законодавства. В Україні повністю відсутні дієві механізми щодо охорони, захисту та збереження бджіл. Відсутня Національна програма охорони, захисту та збереження бджіл, розробка і впровадження якої потребує державної підтримки для проведення заходів щодо збереження та відтворення площ медодайних та пилкодайних рослин, застосування переважно біологічних методів захисту медодайних та пилкодайних рослин, застосування превентивних заходів, використання безпечних для бджіл агротехнологій, безпечних пестицидів та агрохімікатів, проведення наукових досліджень факторів, що несуть загрозу здоров’ю бджіл. Інтенсивна сільськогосподарська діяльність, лісокористування, видобування корисних копалин та інші види господарської діяльності наносять непоправну шкоду ареалам бджіл, знищуються масиви кормових угідь, забруднюючи навколишнє середовище шкідливими хімікатами, агрохімікатами, пестицидами та відходами виробництва.

6

Гострою проблемою є порушення агровиробниками законодавства щодо правил, регламентів та інструкцій застосування пестицидів та агрохімікатів, що призводить до отруєння і масової загибелі бджіл та завдає шкоду довкіллю. Наявна законодавча база не дозволяє пасічнику (бджоляру) ефективно підготувати доказову базу та в подальшому відстояти свої права у суді з метою відшкодування збитків у випадку завдання йому матеріальної шкоди під час отруєння бджіл чи масової загибелі бджіл. Вищезазначені проблемні питання потребують законодавчого врегулювання, в тому числі врегулювання взаємовідносин агровиробників та пасічників (бджолярів) під час ведення ними господарської діяльності.

7) Відсутність державного регулювання і управління у галузі бджільництва. Державне регулювання і управління в галузі бджільництва на сьогодні є відсутнім. Галузь бджільництва знаходиться поза сферою державного регулювання та управління. Галузь бджільництва не має центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва, при тому що галузь бджільництва є експортоорієнтованою і одним з джерел поповнення бюджету та виконує важливі функції: - розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення з метою підвищення їх урожайності; - розведення, утримання та використання бджіл для запилення дикоросів з метою збереження екосистем та біорізноманіття; - збереження, відтворення та збільшення кормових угідь для бджіл; - виробництво, переробка та реалізація продуктів бджільництва; - використання продуктів бджільництва, в тому числі живих бджіл, для оздоровлення населення; - виробництво обладнання, інвентарю та матеріалів для зайняття бджільництвом; - використання бджіл як біоіндикаторів стану довкілля; - забезпечення сировиною харчової, косметичної, фармацевтичної, оборонної та інших галузей промисловості; - забезпечення самозайнятості населення та розвитку сільських територій; збереження національних традицій бджільницького ремесла. Для забезпечення належного державного регулювання і управління у галузі бджільництва, нагальним є завдання створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва.

8) Відсутність правового регулювання місця і ролі громадських організацій, громадських спілок, кооперативів та інших добровільних об'єднань, діяльність яких пов'язана з питаннями бджільництва (суб’єктів бджільництва) як учасників процесів управління і регулювання в галузі бджільництва. Найкращий позитивний досвід асоціацій бджолярів європейських країн та країн світу демонструє приклади, де неурядові організації приймають безпосередню

7

участь у процесах управління та регулювання галуззю бджільництва, маючи відповідні законодавчо закріплені права і обов’язки. Такий досвід необхідно впроваджувати в українське бджільництво відповідно законодавчим нормам. Настала потреба правового регулювання місця і ролі українських громадських організацій, громадських спілок, кооперативів та інших добровільних об'єднань, діяльність яких пов'язана з питаннями бджільництва (суб’єктів бджільництва) як учасників процесів управління і регулювання в галузі бджільництва, потреба правового врегулювання діяльності громадських організацій, громадських спілок, кооперативів та інших добровільних об'єднань, діяльність яких пов'язана з питаннями бджільництва (суб’єктів бджільництва) з метою розширення їх можливостей ефективного впливу на стан справ в галузі бджільництва.

9) Відсутність в чинному законодавстві кваліфікації правопорушень і відповідальності за правопорушення в галузі бджільництва. Відтак, законодавство в сфері бджільництва потребує системного та комплексного вдосконалення. Враховуючи вищевикладене, об’єктивно оцінюючи сучасний стан галузі бджільництва, констатуючи застарілість законодавчої бази, що має регулювати суспільно - правові відносини в галузі, констатуючи невідповідність законодавчої бази основним викликам українського бджільництва, беручи до уваги технологічну та наукову відсталість галузі, відсутність в галузі інноваційних технологій, сучасних практик та наукових досліджень, понаднормативне розорювання земель, катастрофічне знищення дикорослих кормових угідь для бджіл та знищення природних екосистем, враховуючи важливість галузі щодо збереження довкілля з визнанням ролі бджоли як біоіндикатора екосистеми, розуміючи потенційні можливості та перспективи галузі для розвитку економіки України, забезпечення продовольчої безпеки України, створення умов для збереження сіл, розвитку сільських територій та ефективного вирішення соціальних питань, проблем самозайнятості сільського населення, пропонується проект Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл». Проект закону підготовлено з урахуванням пропозицій громадських об’єднань пасічників, експертів в галузі бджільництва, науковців, дослідників, суб’єктів господарювання.

2. Мета прийняття та завдання проекту закону Проект Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» розроблено з метою системного та комплексного регулювання суспільних відносин в галузі бджільництва, визначення правових, економічних та організаційних основ галузі, спрямованих на охорону, захист та збереження бджіл як незамінного компоненту природних екосистем та біоіндикаторів довкілля, поліпшення племінних і продуктивних якостей бджіл, відновлення та розвиток

8

кормової бази, захист професійних та економічних інтересів пасічника (бджоляра), розвиток та захист національного ринку продуктів бджільництва, задоволення потреб споживачів щодо безпечності продукції бджільництва, забезпечення сталого розвитку та підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності галузі бджільництва.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону Законопроектом пропонується комплексно врегулювати ключові питання у галузі бджільництва, які стосуються: 1) законодавчого визначення термінології для однозначного тлумачення понять і визначень як цього Закону, так і підзаконних актів до нього; 2) законодавчого визначення і правого врегулювання діяльності суб’єктів бджільництва; 3) визначення повноважень Кабінету Міністрів України та повноважень Компетентного органу в галузі бджільництва; визначення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва та його повноважень; 4) визначення шляхів і напрямків державної підтримки та фінансування галузі бджільництва; розробки, забезпечення та реалізації загальнодержавних та регіональних ( місцевих) програм та заходів розвитку галузі бджільництва, в тому числі Національної програми охорони, захисту та збереження бджіл; створення Державного цільового фонду фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва; 5) врегулювання питань пов’язаних з зайняттям бджільництвом, гарантій дотримання прав і законних інтересів пасічників (бджолярів); визначення порядку реєстрації пасік, отримання Паспорту пасіки, отримання Свідоцтва про реєстрацію пасіки, отримання Ветеринарного свідоцтва; створення Єдиного реєстру пасік України; врегулювання питань реєстрації потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва; врегулювання питань щодо фермерських господарств пасічників (бджолярів); 6) організації системи селекційно-племінної справи в галузі бджільництва; 7) виробництва продуктів бджільництва з дотриманням ветеринарно санітарних вимог, що гарантуватиме безпечність продуктів бджільництва; врегулювання питань використання продуктів бджільництва для оздоровлення, профілактики, виготовлення лікарських апітерапевтичних препаратів; 8) запровадження вимог та заходів щодо охорони, захисту та збереження бджіл: ветеринарно-санітарні заходи у галузі бджільництва; заходи щодо охорони, захисту та збереження бджіл від шкідливих впливів пестицидів та/або агрохімікатів та інформування пасічників (бджолярів) про застосування пестицидів та/або небезпечних для бджіл агрохімікатів; заходи щодо охорони, захисту та збереження ареалів бджіл та генотипів місцевих популяцій бджіл; розробка і впровадження Національної програми охорони, захисту та збереження бджіл; вимоги до власників і користувачів природних ресурсів щодо охорони, захисту та збереження бджіл; 9) наукового забезпечення і професійної освіти в галузі бджільництва;

9

10) законодавчого визначення відповідальності за порушення законодавства в галузі бджільництва суб’єктів господарювання, особистих селянських господарств (що використовують землі за межами населених пунктів), фізичних осіб (громадян), посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності; 11) врегулювання процедури розслідування Компетентним органом в форматі позапланових заходів державного контролю суб’єктів господарювання, фактів застосування ними пестицидів та агрохімікатів з порушенням правил, інструкцій та регламентів, що призвели до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та / або до масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами; 12) законодавчого визначення відповідальності та відшкодування збитків щодо заподіяної шкоди внаслідок порушення суб’єктом господарювання законодавства що призвело до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та / або до масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами; 13) міжнародного співробітництва в галузі бджільництва; 14) внесення змін до інших законодавчих актів, що стосуються галузі бджільництва. В проекті Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» запропоновані нові підходи і механізми правового врегулювання суспільно-правових відносин в галузі бджільництва з урахуванням сучасного національного і міжнародного законодавства. Такі підходи і механізми дозволять створити комплексну та зручну у користуванні законодавчу базу в сукупності з підзаконними актами на її основі, що сприятиме вирішенню актуальних викликів і подальшому розвитку галузі бджільництва.

4. Основні новели проекту закону 1) Проектом закону запропоновано основні галузеві терміни, які застосовуються у цьому проекті закону і повинні в подальшому вживатися у підзаконних актах, розроблених до прийнятого Закону. Введення нових термінів обумовлене тим, що в чинних нормативних документах більшість з них були відсутні, хоча у виробничій практиці вони використовуються. Це призводило до неоднозначного трактування нормативних та інших документів. Проект закону вирішує це питання і надає практично всі необхідні для галузі бджільництва терміни, з урахуванням їх змісту, що корелюється з міжнародною практикою. Широкий перелік термінів дозволяє глибше зрозуміти суть статей проекту закону.

2) В проекті закону визначені об’єкти та суб’єкти галузі бджільництва, врегульована діяльність суб’єктів бджільництва, розширене правове поле на ті сфери галузі бджільництва, які не були врегульовані. Законопроектом передбачені права громадських організацій, громадських спілок, кооперативів та інших добровільних об'єднань, діяльність яких пов'язана з питаннями галузі бджільництва (суб’єктів бджільництва):

10

- приймати участь спільно з фахівцями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва, спільно з фахівцями Компетентного органу у розробці законодавчих та нормативноправових актів, галузевих програм та інших матеріалів, в тому числі за кошти міжнародної технічної допомоги; - ухвалювати спільно з фахівцями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва, спільно з фахівцями Компетентного органу правові рішення щодо галузі бджільництва і суміжних галузей; - приймати участь у розробці та впровадженні Національної програми охорони, захисту та збереження бджіл, національних та регіональних програм щодо охорони, захисту та збереження бджіл, щодо впровадження інноваційних технологій, щодо реалізації селекційних програм та інших програм, пов’язаних з галуззю бджільництва, в тому числі за кошти міжнародної технічної допомоги.

3) Проектом закону запроваджується нова інституція - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва обумовлено необхідністю комплексного розвитку галузі і ефективного управління галуззю, що є основою сталого розвитку економіки і забезпечує продовольчу та екологічну безпеку України. Галузь бджільництва має ресурс зайнятості населення більше 2 мільйонів людей - це 400 тис пасічників (бджолярів) з членами їх сімей, виробники обладнання, компанії - переробки та експортери продукції бджільництва, експерти, дослідники, науковці, освітяни, тощо. Галузь бджільництва є експортно орієнтованою, але станом на сьогодні свій потенціал щодо виробництва та подальшого експорту продуктів бджільництва використовує не в повній мірі. У 2020 році тільки меду експортовано 80795 тон на суму 138,737 млн доларів США. І це тільки один з ринків продуктів бджільництва , який освоєний на сьогодні українськими експортерами. Крім меду є цінні продукти бджільництва - обніжжя бджолине, віск, маточне молочко, перга, прополіс, бджолина отрута, а також самі бджоли. Тобто потенціал освоєння нових ринків щодо вказаних продуктів бджільництва є і ці напрямки потрібно розвивати. З 2020 року Україна отримала дозвіл на експорт українських бджолиних маток до Канади. Важливим викликом в подальшому експорті меду є реалізація з доданою вартістю. Галузь бджільництва має потенціал росту кількості бджолиних сімей. Самим головним фактором для цього є збереження і покращення кормової бази бджіл. Галузь бджільництва є на стику багатьох секторів економіки, зокрема – екологія, ветеринарія, рослинництво, виробництво продуктів харчування, лісове господарство, виробництво обладнання і реманенту, фармація, медична практика, туризм, косметична промисловість, хімічна промисловість, легка промисловість, авіабудування, цивільна та оборонна промисловість, IT технології.

11

Галузь бджільництва має важливу соціальну складову у збереженні та стійкому розвитку сільських територій, а саме: грає значну роль у розширенні само зайнятості сільського населення, у розвитку мікробізнесу на селі – первинних виробництв та крафтових виробництв, у розвитку апітуризму, у поширенні серед населення інформації про важливість бджоли в екосистемі планети, про цінні продукти бджільництва, про здоровий спосіб життя. Бджільництво України є унікальним явищем національної духовної культури України, яке увійшло практично в кожну родину і має дуже глибокі історичні корені. Це не просто галузь економіки, а спосіб життя багатьох селянських родин, які своєю працею підтримують і свої родини і чистоту довкілля, адже там де нема бджіл не може жити людина. Зводити бджільництво до напрямків тваринництва, або рослинництва або виробництва харчових продуктів – це обмеження і приниження ролі бджоли в житті людства, ролі самого пасічника (бджоляра), загалом ролі зайняття бджільництвом в збереженні життя на планеті. Від бджіл безпосередньо залежить продовольча безпека та збереження екосистем країни. Ефективно виконувати функцію управління та координації масштабною і багатовекторною галуззю бджільництва може лише виокремлений центральний орган виконавчої влади, а саме: центральний орган виконавчої влади що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва. В проекті закону виписані основні повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва. В проекті закону також виписані повноваження Кабінету Міністрів України, Компетентного органу щодо галузі бджільництва.

4) Проектом закону пропонується вдосконалення механізму державної підтримки галузі бджільництва шляхом створення Державного цільового фонду фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва та шляхом розробки, забезпечення та реалізації загальнодержавних та регіональних (місцевих) програм та заходів розвитку галузі бджільництва, в тому числі Національної програми охорони, захисту та збереження бджіл.

5) Проектом закону визначається механізм створення і функціонування пасік, що гарантує реалізацію прав на зайняття бджільництвом пасічникам (бджолярам), власникам сімейних ферм пасічників (бджолярів), власникам товарних та/або аматорських пасік, суб’єктам племінної справи та репродукторам виробничних бджолиних маток. Проектом Закону визначаються права і обов’язки пасічників (бджолярів). Розширюються права пасічників (бджолярів) у формуванні пасіки і зайнятті бджільництвом, зокрема у праві вибору підвидів, популяцій, порід бджіл та видів діяльності. Внормовуються питання розміщення пасік, перевезення кочових пасік (кочівля), бджолиних сімей і бджолиних маток. Визначаються вимоги до перевезення кочових пасік, порядок взаємодії з Компетентним органом та Національною поліцією при перевезенні кочових пасік. Проектом закону пропонується сучасний зручний механізм реєстрації пасіки, видачі Паспорту пасіки та Свідоцтва про реєстрацію пасіки.

12

Проектом закону вводиться Єдиний реєстр пасік України, що дозволяє вести облік пасік для ефективного планування і управління, для проведення аналізу і прогнозування розвитку галузі бджільництва. Запропоновані норми і заходи дають можливість пасічнику (бджоляру) вести свою діяльність в законодавчому полі, спираючись на прозорі і зрозумілі норми, що в свою чергу забезпечує йому стабільність, захищеність та державну підтримку, а також забезпечує виконання вимог щодо безпечності продукції бджільництва. Проект закону врегульовує питання забезпечення простежуваності виробництва продуктів бджільництва за принципом «від лану до столу» через виконання пасічниками (бджолярами) «Ветеринарно-санітарні вимоги для потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва для дрібного та середнього товаровиробника замкнутого циклу виробництва». Проект закону врегульовує питання реєстрації потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва та питання створення Реєстру потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва. Проектом закону передбачено створення нового суб’єкту господарювання такого як фермерське господарство пасічника (бджоляра). Це спонукатиме пасічників (бджолярів) створювати сімейні ферми пасічника (бджоляра) як прогресивну форму підприємницької діяльності громадян у галузі бджільництва, спрямовану на створення умов для реалізації ініціативи пасічників ( бджолярів) щодо виробництва безпечних продуктів бджільництва та правового і соціального захисту пасічників (бджолярів). Така форма організації ведення бджільництва дасть можливість виходу з «тіні» пасічним господарствам.

6) У проекті закону передбачено введення норм, які дають можливість удосконалити систему селекційно-племінної роботи відповідно до сучасних вимог і передової зарубіжної практики. У проекті закону деталізуються завдання і повноваження суб’єктів племінної справи. Для ефективного управління племінною справою започатковується створення Державного реєстру суб'єктів племінної справи у галузі бджільництва. Вводяться і визначаються нові суб’єкти племінної справи – пункт штучного осіменіння і облітник, та нові об’єкти племінної справи – селекційна зона, зона контрольованого парування і родовід маток. Передбачається вдосконалення ведення племінного обліку шляхом впровадження електронного Реєстру родоводів маток. Пропонується запровадження системи селекції з використанням селекційних зон з визначенням їх організаційно-правового статусу, що одночасно дасть можливість ефективної роботи суб’єктів племінної справи і пасік товарного напрямку. Запропонований механізм збереження генотипів місцевих бджіл шляхом створення генофондних господарств і ентомологічних заказників, що сприятиме співпраці з місцевими громадами.

13

Розширюються можливості селекційних центрів у співпраці їх з широким колом пасічникам (бджолярів) для підняття ефективності і результативності селекційної роботи. Розширюються можливості участі добровільних громадських об’єднань пасічників (бджолярів) в реалізації селекційних програм. Запропоновані положення проекту закону дозволять підняти рівень селекційноплемінної роботи як з аборигенними бджолами так і з перспективними бджолами, які мають високі господарсько-корисні ознаки.

7) Проектом закону запропоновані норми щодо виробництва та подальшої реалізації продуктів бджільництва та/або продуктів із їх використанням. Законопроектом передбачається що виробництво продуктів бджільництва, які реалізуються споживачу, відбувається на потужностях з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва для дрібного та середнього товаровиробника замкнутого циклу та мають відповідати вимогам щодо безпечності продуктів тваринного походження. Законопроект визначає використання продуктів бджільництва для оздоровлення та профілактики захворювань людей і тварин, а також для виготовлення лікарських засобів (лікарські препарати, ліки, медикаменти), розроблених на основі продуктів бджільництва та їх стандартизованих субстанцій. Проектом закону запроваджується та внормовується окремий вид послуг послуга бджолозапилення, яка може здійснюватися на договірних засадах. Законопроектом вводиться норма щодо захисту національного ринку меду, а саме при ввезенні в Україну меду обов’язковим є контроль меду щодо фальсифікації на вміст цукрових сиропів та інвертованих сиропів з цукру, цукрового буряка, цукрової тростини, сиропів з кукурудзи, цикорію, рису, пшениці, тощо. У проекті закону визнається використання та розведення бджіл, як чинника, що сприяє розвитку сільських територій, відновленню флори та фауни України, збереженню біорізноманіття, як важливого фактору збереження екосистем довкілля та збереження здоров’я населення.

8) Проектом закону передбачено введення ряду нових механізмів і вимог, спрямованих на охорону, захист та збереження бджіл, охорону їх ареалів, збереження генотипів аборигенних (місцевих) бджіл шляхом створення генофондних господарств з буферними зонами навколо них та створення ентомологічних заказників, забезпечення необхідних ветеринарно-санітарних заходів. Законопроектом передбачено розробку та забезпечення впровадження Національної програми охорони, захисту та збереження бджіл. Враховуючи, що проблема отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами, при порушенні правил застосування засобів захисту рослин землекористувачами, стала надзвичайно гострою і потребує правового врегулювання, в тому числі і у взаємовідносинах між суб’єктами аграрного виробництва та пасічниками (бджолярами), вводяться норми, що стосуються охорони та захисту бджіл від шкідливих впливів пестицидів та агрохімікатів. Цими нормами передбачається механізм і порядок інформування пасічників (бджолярів) про застосування

14

пестицидів та агрохімікатів, регламентується порядок застосування пестицидів та агрохімікатів у сільському та лісовому господарстві, та визначається порядок розслідування у випадку масового отруєння та масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами. З метою упорядкування обігу пестицидів у сільському і лісовому господарстві, а також для подальшого інформування пасічників (бджолярів) щодо застосування пестицидів та агрохімікатів фізичними та юридичними особами впроваджуються Електронна система завчасного сповіщення про застосування засобів захисту рослин та Державний електронний реєстр обігу пестицидів та агрохімікатів з доступом до них пасічників. Проектом закону визначаються вимоги та заходи щодо безпечного використання пестицидів та агрохімікатів при різних методах і технологіях їх застосування. У законопроекті також визначені обов’язки суб’єктів, які застосовують пестициди та агрохімікати, та обов’язки пасічників (бджолярів) для забезпечення захисту бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами. Проектом закону визначаються ветеринарно-санітарні заходи у галузі бджільництва, що передбачають: а) виконання планів моніторингів проведення ветеринарно - санітарних заходів, додержання ветеринарно - санітарних норм і правил у галузі бджільництва б) виконання планів моніторингів хвороб бджіл: - виконання планів моніторингів хвороб бджіл, які є в переліку щодо проведення обов’язкових заходів щорічного державного контролю, затверджених Компетентним органом; - виконання планів моніторингів хвороб бджіл, які є в переліку хворіб бджіл, що підлягають повідомленню Компетентному органу як небезпечні та виявлення нових особливо небезпечних видів хвороб бджіл (емерджентні хвороби бджіл). в) процедуру щорічного державного ветеринарно-санітарного заходу контролю здоров’я бджолиних сімей (щорічний огляд пасіки, стан бджолиних сімей щодо виявлення хворіб бджіл, відбір зразків, лабораторні дослідження (випробування), рекомендації профілактики та лікування бджолиних сімей); г) карантинні заходи, включаючи відповідні вимоги також щодо транспортування бджолиних сімей; д) заходи щодо ліквідації спалахів хвороб бджіл, що підлягають повідомленню. Законопроектом внормовані ветеринарно-санітарні заходи, що виконуються (бджолярами) на власних пасіках та ветеринарно-санітарні заходи державного ветеринарно-санітарного контролю здоров’я бджолиних сімей, що виконуються Компетентним органом. Визначені також обов’язки пасічників (бджолярів) та спеціалістів ветеринарної медицини щодо виконання ветеринарно-санітарних заходів. У проекті закону визначений порядок видачі пасічнику (бджоляру) ветеринарних документів - Паспорту пасіки та Ветеринарного свідоцтва.

9) Проектом закону передбачено підтримку освіти для забезпечення потреб галузі у кваліфікованих спеціалістах та науки для інноваційного розвитку галузі бджільництва.

15

Наукове забезпечення у галузі бджільництва здійснюється Національною академією наук України, Українською академією аграрних наук України через «Національний центр Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» та мережею інших науково-дослідних установ.

10) Проектом закону встановлюється відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва суб’єктами господарювання, особистими селянськими господарствами (що використовують землі за межами населених пунктів), винними у: - порушенні вимог щодо завчасного повідомлення про застосування пестицидів та/або небезпечних для бджіл агрохімікатів; - застосуванні пестицидів та/або небезпечних для бджіл агрохімікатів з порушенням інструкцій, регламентів, правил, що призвело до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та/або масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами та завдало значної чи істотної шкоди або спричинило тяжкі наслідки; - незаконній порубці медодайних та/або пилкодайних дерев та/ або чагарників лісового фонду, перевезенні, зберіганні, збуті незаконно зрубаних медодайних та/або пилкодайних дерев або чагарників лісового фонду; - приховуванні, перекрученні, наданні завідомо неправдивої інформації або відмова від надання повної та достовірної інформації щодо безпечності для бджіл та/або продуктів бджільництва ветеринарних препаратів, кормових добавок, засобів захисту рослин, продукції, матеріалів, обладнання, технологічних процесів та генетично модифікованих рослин; - порушенні вимог щодо охорони, захисту, збереження бджіл; - порушенні правил ввезення на територію України та вивезення за її межі продуктів бджільництва; - ввезенні у селекційні зони, продажу до селекційних зон, продажу в селекційних зонах, утриманні у селекційних зонах популяцій, порід бджіл, не визначених для цих селекційних зон; - порушенні правил та порядку ввезення та утримання бджіл в зонах контрольованого парування бджолиних маток (облітниках); - ввезенні в буферні зони генофондних господарств, продажу до буферних зон генофондних господарств, продажу в буферних зонах генофондних господарств, утриманні у буферних зонах генофондних господарств популяцій, порід бджіл, не визначених для цих генофондних господарств; - ввезенні на територію України, виробництві, реалізації лікарських засобів для бджіл , які не зареєстровані в Україні та /або фальсифіковані та /або з закінченим терміном придатності; - ввезенні на територію України, виробництві, реалізації, застосуванні, використанні, змішуванні засобів захисту рослин та/або їх діючих речовин , які не зареєстровані в Україні та /або які фальсифіковані та /або термін придатності яких закінчився; - ввезенні на територію України та /або збуті фальсифікованого продукту під кодом товару 0409 00 00 00 (мед натуральний), що у своєму складі містить цукрові

16

сиропи та інвертовані сиропи з цукру, цукрового буряку, цукрової тростини, сиропи з кукурудзи, цикорію, рису, пшениці; - порушенні вимог законодавства щодо застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, що призвели до тяжких наслідків, а саме до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та/або масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами. Проектом закону також передбачено відповідальність посадових осіб Компетентного органу та/або інших державних органів та/або установ за порушення вимог законодавства України у галузі бджільництва та щодо охорони, захисту, збереження бджіл. Проектом закону прописано процедуру адміністративного розслідування Компетентним органом, у форматі позапланового заходу державного контролю суб’єкта господарювання, фактів порушення вимог щодо завчасного повідомлення про застосування пестицидів та/або небезпечних для бджіл агрохімікатів та фактів застосування пестицидів та/або небезпечних для бджіл агрохімікатів з порушенням інструкцій, регламентів, правил, що призвело до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та/або масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами. Проектом закону прописано механізм відшкодування пасічнику (бджоляру) збитків щодо заподіяної шкоди внаслідок порушення суб’єктом господарювання законодавства, що призвело до масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та/або масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами. Законопроектом прописані обов’язки, повноваження та відповідальність державних органів виконавчої влади щодо застосування заходів реагування у випадку виявлення ризиків та/або фактів масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами та/або масової загибелі бджіл від отруєння пестицидами та агрохімікатами.

11) Передбачається поглиблення міжнародного співробітництва з питань бджільництва в науковій сфері, реалізації міжнародних програм, участі в міжнародних організаціях пасічників та заходах з бджільництва.

5. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання У даній сфері правового регулювання діють: Конституція України; Закони України: «Про захист рослин», «Про ветеринарну медицину», «Про племінну справу у тваринництві», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної

17

продукції», "Про пестициди і агрохімікати", "Про фермерське господарство", "Про захист прав споживачів"; інші нормативно-правові акти, прийняті на виконання цих законів; міжнародні договори України. Реалізація закону не потребуватиме внесення інших змін до зазначених вище законодавчих актів. Водночас, встановлення відповідальності за порушення у сфері бджільництва фізичних осіб (громадян), посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності потребує внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, які згідно з вимогами закону будуть подані до Верховної Ради України окремим законом.

6. Фінансово-економічне обґрунтування Реалізація цього Закону потребуватиме витрат з Державного бюджету України на створення та функціонування: Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва; Державного цільового фонду фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва, створення і адміністрування реєстрів: Єдиного реєстру пасік, Реєстру потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва; Реєстру ринкових цін на продукти бджільництва в Україні; Реєстру родоводів маток; Державного реєстру суб'єктів племінної справи у галузі бджільництва, а також на забезпечення виконання заходів фінансової підтримки галузевої науки, заходів з охорони бджіл, державної підтримки пасічників (бджолярів) та державної підтримки сімейних ферм пасічників (бджолярів). У разі прийняття цього Закону видатки на його реалізацію будуть передбачені у Законі України про внесення змін до Державного бюджету України на 2021 рік.

7. Громадське обговорення Проект закону розроблений з урахуванням пропозицій, отриманих авторами при проведені консультацій та обговорень з фаховою галузевою громадськістю.

8. Запобігання дискримінації. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків У проекті закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. У проекті закону відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

9. Запобігання корупції У проекті закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією.

18

10. Прогноз соціально-економічних та інших результатів прийняття законопроекту Прийняття закону забезпечить системне та комплексне регулювання суспільних відносин в галузі бджільництва та визначить правові, економічні, організаційні основи галузі, спрямовані на охорону, захист та збереження бджіл як незамінного компоненту природних екосистем та біоіндикаторів довкілля, поліпшення племінних і продуктивних якостей бджіл, відновлення та розвиток кормової бази, захист професійних та економічних інтересів пасічника (бджоляра), розвиток та захист національного ринку продуктів бджільництва, задоволення потреб споживачів щодо безпечності продукції бджільництва, забезпечення сталого розвитку та підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності галузі бджільництва. Прийняття закону сприятиме збільшенню потенціалу галузі щодо розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення з метою підвищення їх урожайності; розведення, утримання та використання бджіл для запилення дикоросів з метою збереження екосистем та біорізноманіття; збереження, відтворення та збільшення кормових угідь для бджіл; збільшення виробництва, переробки та реалізації продуктів бджільництва; використання продуктів бджільництва, в тому числі живих бджіл, для оздоровлення населення; використання бджіл як біоіндикаторів стану довкілля; забезпечення сировиною харчової, косметичної, фармацевтичної, оборонної та інших галузей промисловості; забезпечення самозайнятості та добробуту населення та розвитку сільських територій; збереження національних традицій бджільницького ремесла; збільшення експортного потенціалу галузі і конкурентоздатності продукції бджільництва; покращення селекції високопродуктивних порід бджіл і збереження генофонду аборигенних (місцевих) бджіл, підвищення ефективності державного управління і створення кращих умов господарювання в галузі бджільництва; покращення економічного, соціального і екологічного стану в Україні. Народний депутат України

В.ІВЧЕНКО (посв.№185)