1
Проведення цього конкурсу – серйозний виклик для київської влади, з яким ми не стикалися ніколи раніше. Перш за все, тому, що події, які учасники конкурсу мають відтворити засобами архітектури, надто близькі до нас у часі і просторі. Ми все ще переживаємо їх дуже емоційно. Отже, перед нами постало питання: як увічнити пам’ять про загиблих Героїв у просторі міста, але зробити це максимально обережно? Без хибного офіціозу. Так, щоб не образити відчуття жодного українця. На мій погляд, відповіддю став самий формат конкурсу. Вперше його умови та завдання від «а» до «я» були прописані громадськістю. Так, дискусії не завжди були простими, але результат того вартий. Сподіваюся, що подібна відкритість вже найближчим часом стане обов’язковою ознакою будь-якого міського проекту. Адже активна участь громади у прийнятті важливих для неї рішень – це те, за що стояли люди на Майдані. Міський голова Києва Віталій КЛИЧКО
Для мене Конкурс є доказом, що суспільство не втратило ту енергію, яка народилася рік тому на Майдані. Люди абсолютно серйозно налаштовані на зміни. Вони справедливо вважають, що наявні перетворення мають починатися там, де українці віддали життя за майбутнє. Сьогодні ми разом фіксуємо пам’ять про події зими 20132014 років. Виклик, боротьба, пожертва, надія, життя… Ці символи назавжди відбиті у живій тканині нашого міста. Унаочнити їх для тих, хто прийде за нами, - місія цього Конкурсу. Міністр культури України Євген НИЩУК За цим документом стоїть київська міська громада. Вперше в Україні Програма конкурсу створена у відповідь на реальний соціальний запит людей. І це – надбання Революції Гідності. Ми з Вами 9 місяців працювали над Програмою Конкурсу. Це була величезна робота над собою, усвідомлення та збагачення смислами. Ми навчилися співпрацювати, слухати одне одного та шукати спільних рішень. Ми змінилися. Тепер - Ваш шанс, шановні учасники, вийти на Майдан і перетворити його простір на Територію Гідності. Головний архітектор м. Києва Сергій ЦЕЛОВАЛЬНИК
A 3
ЗМІСТ КОНКУРСНЕ ЗАВДАННЯ ТОМ І А Вступне слово B Декларація С Програма та умови Конкурсу
А В B.1 B. 2 C C.1 C.1.1 C.1.2 С.2 C.3 C.4 C.4.1 C.4.2 C.4.3 C.5 C.5.1 С.5.1.1 C.5.1.2 C.5.1.3 C.5.1.4 C.5.1.5
A 4
Вступне слово.............................................................................................................................................................................3 Декларація...................................................................................................................................................................................7 Феномен Майдану.................................................................................................................................................................................9 Територія Гідності................................................................................................................................................................................10 Програма та умови Конкурсу...............................................................................................................................................15 Розпорядчі акти.....................................................................................................................................................................................17 Розпорядження голови КМДА від 27.11.2014 № 1383 «Про проведення Міжнародного відкритого конкурсу на оновлення громадського простору центрального ядра м. Києва з меморіалізацією подій Революції Гідності «ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ / TERRA DIGNITAS».............................................17 Спільне рішення КМДА та Міністерства культури України від 30.04. 2014 року № 257/5 «Про музеєфікацію героїчних подій, пов’язаних з боротьбою українських громадян за права людини та встановлення народовладдя в Україні (2013-2014 рр.)»....................................................................................................................................18 Організатор Конкурсу.......................................................................................................................................................................20 Вид конкурсу........................................................................................................................................................................................20 Найменування теми і завдання Конкурсу..................................................................................................................................21 Тема Конкурсу.......................................................................................................................................................................................21 Мета Конкурсу......................................................................................................................................................................................21 Завдання Конкурсу.............................................................................................................................................................................21 Програма та умови Конкурсу.........................................................................................................................................................23 НОМІНАЦІЯ І. Громадський простір Майдану та центрального ядра м. Києва ...................................................23 Ділянка проектування. Існуючий стан.......................................................................................................................................25 Суть проблеми, винесеної на розгляд, соціальний запит....................................................................................................30 Завдання конкурсантам...................................................................................................................................................................32 Вимоги до конкурсних рішень.......................................................................................................................................................32 Форма подачі конкурсних проектів.............................................................................................................................................36
C.5.2 C.5.2.1 C.5.2.2 C.5.2.3 C.5.2.4 C.5.2.5 С.5.3 C.5.3.1 C.5.3.2 C.5.3.3 C.5.3.4 C.5.3.5 C.5.4 C.5.4.1 C.5.4.2 C.5.4.3 C.5.4.4 C.5.4.5
НОМІНАЦІЯ ІІ. Меморіалізація подій Революції Гідності та увічнення пам`яті Героїв Небесної Сотні........39 Ділянка проектування. Існуючий стан........................................................................................................................................41 Суть проблеми, винесеної на розгляд. Соціальний запит...................................................................................................44 Завдання конкурсантам ...............................................................................................................................................................50 Вимоги до конкурсних рішень......................................................................................................................................................50 Форма подачі конкурсних проектів.............................................................................................................................................52
C.6 C.7 C.8 C.9 C.9.1 C.9.2 C.9.3 C.10 C.11 C.12 C.13 C.14 C.15 C.16 C.17 C.18 C.19 C.20
Конкурсна документація..................................................................................................................................................................78 Реєстрація на участь у Конкурсі...................................................................................................................................................78 Вимоги до подачі конкурсних проектів.....................................................................................................................................78 Організаційна структура Конкурсу..............................................................................................................................................79 Учасники Конкурсу.............................................................................................................................................................................79 Журі Конкурсу......................................................................................................................................................................................79 Рада Громадських експертів Конкурсу.......................................................................................................................................82 Реєстраційний внесок.......................................................................................................................................................................83 Надання відповідей на запитання учасників Конкурсу.......................................................................................................83 Порядок визначення переможця Конкурсу..............................................................................................................................83 Премії конкурсу...................................................................................................................................................................................84 Основні критерії оцінки проектів..................................................................................................................................................84 Підсумки Конкурсу............................................................................................................................................................................84 Фінансування проведення Конкурсу..........................................................................................................................................84 Авторське право та суміжні права...............................................................................................................................................85 Графік проведення Конкурсу.........................................................................................................................................................85 Виставка конкурсних проектів......................................................................................................................................................85 Результати конкурсу.........................................................................................................................................................................85
НОМІНАЦІЯ ІІІ. Міжнародний культурний центр “Український Дім на Європейській площі”........................55 Ділянка проектування.......................................................................................................................................................................57 Суть проблеми, винесеної на розгляд. Соціальний запит...................................................................................................60 Завдання конкурсантам....................................................................................................................................................................61 Вимоги до конкурсних рішень......................................................................................................................................................64 Форма подачі конкурсних проектів.............................................................................................................................................65 НОМІНАЦІЯ ІV. Багатофункціональний музейний комплекс “Музей Свободи/Музей Майдану”..................67 Ділянка проектування.......................................................................................................................................................................69 Суть проблеми, винесеної на розгляд........................................................................................................................................72 Завдання конкурсантам...................................................................................................................................................................74 Вимоги до конкурсних рішень......................................................................................................................................................74 Форма подачі конкурсних проектів.............................................................................................................................................76
A 5
Шановні друзі! Щиро вітаємо вас на «Території гідності»! Ваша участь у цьому міжнародному конкурсі – свідчення активного інтересу до недавніх революційних подій в Україні, дієва підтримка тих високих громадських ідеалів, за які віддали життя Герої Небесної сотні. Програма та Умови конкурсу, які вам запропоновані, – результат багатомісячних публічних обговорень та наполегливої праці десятків волонтерів. У кожному рядку цих матеріалів ми прагнули донести до вас соціальний запит, енергію та дух Революції Гідності. На вас чекає надзвичайно відповідальна справа – проектування у самому центрі Києва, чудового міста з яскравою 15-віковою історією. Ми віримо, що за вашої талановитої участі цей оновлений простір стане для всього світу справжньою Територією Гідності – символом єднання чесних і вільних людей. Бажаємо Вам успіху! Рада громадських експертів
A 6
7
ДЕКЛАРАЦІЯ
B 8
ФЕНОМЕН МАЙДАНУ Майдан – традиційна форма по можливості мирного колективного протесту української громади у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина та з питань, що мають загальнонаціональне значення. Відбувається з висуненням ультиматуму владі. Проходить у форматі багатомісячного мирного стояння з розгортанням наметового містечка та проведення час від часу погрозливої ходи з наміром тиску на владу, мільйонних народних віче та спільних молитов. Характеризується відмовою учасників від особистого заради досягнення спільних цілей; багатонаціональністю, багатомовністю, полірелігійністю, позакласовістю; високим рівнем горизонтальної самоорганізації, розвинутою низовою демократією, широкими можливостями самореалізації та відсутністю єдиного лідера. Вирізняється унікальною готовністю учасників ділитися їжею, одягом, медикаментами та надавати притулок; масовим волонтерством і грошовими пожертвами, відсутністю погромів, повагою до приватної власності, суворим дотриманням сухого закону та потужним вибухом народної винахідливості і сатиричної творчості.
B 9
ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ Наприкінці 2013 року народ України під національними прапорами повстав проти свавілля авторитарного, олігархічного, кримінального режиму, порушення прав і свобод людини та громадянина, тотальної корупції і зубожіння. Під загрозою знищення були державність та незалежність України, свобода слова і волевиявлення, права власності, українська мова і культура. Приводом для повстання стало небачено жорстоке побиття активної молоді, яка мирно виступала за європейський шлях розвитку України. Багатомільйонні протести охопили всю країну. Було висунуто ультиматум владі. Влада проігнорувала конституційні вимоги протестувальників і розпочала репресії. Це тільки згуртувало людей. На головній площі країни — Майдані Незалежності — було розгорнуто головний табір протесту розміром близько 10 га з елементами інфраструктури, притаманними місту, з десятками тисяч постійних мешканців і системною ресурсною підтримкою з регіонів.
B 10
З’явилися нові волонтерські практики та форми самоорганізації: сили самооборони, створені за зразком козацьких сотень; служби безпеки, розвідки і пошуку зниклих. Були розгорнуті польові шпиталі, працювала психологічна служба, діяли власна пошта, служба логістики, інформаційні центри. Проводилися спільні поліконфесійні молитви, виникла розгалужена мережа культурно-освітніх ініціатив. Намагаючись залякати народ, влада прийняла пакет антиконституційних законів, які позбавляли громадян їхніх базових прав. Це вкрай обурило громаду. Протест радикалізувався. Відбулися сутички. Влада почала вбивати протестувальників. З’явилися перші жертви — вірменин, білорус і українець. Народ постав перед вибором: воля або смерть. Оточені силовими підрозділами, протестувальники укріпили територію наметового табору барикадами, встановили оглядові вежі та протитанкові «їжачки». З шин будувалися вогняні вали з димовою завісою. Виготовлення коктейлів Молотова було поставлено на конвеєр.
B 11
Стоячи на Майдані, люди усвідомили, що таке гідність громадянина України. Громада об’єдналась у боротьбі за свободу волі і право на результати чесної праці. Ми проявили свою волю. По всій країні почалися масові акції протесту, захоплення урядових установ. У відповідь влада розпочала війну з власним народом: проти людей, озброєних дерев’яними щитами та коктейлями Молотова, кинули найманцівбандитів, силовиків з автоматичною і снайперською зброєю, водомети та бронетехніку. Під час жорстоких боїв в центрі Києва понад сто вільних синів і дочок України віддали своє життя за державу, в якій людина буде головною цінністю. Це вразило всю Україну і цілий світ. Народ усвідомив себе джерелом влади. Злочинний режим було зметено. У країні було відновлено конституційний лад, відбулися позачергові вибори президента, парламенту, суддів. Було підписано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Сьогодні ми, загартовані досвідом Майдану, даємо відсіч зовнішньому агресору і перебудовуємо свою країну на Територію Гідності. Майдан став місцем сили народу України та вимагає оновлення: територія Майдану має стати гідною феномену Майдану.
B 12
ГІМН УКРАЇНИ Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
http://goo.gl/wGmCbw
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб’ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. слова — П. Чубинський (виправлені Вербицьким) музика — М.Вербицький
B 13
схема 1
15
ПРОГРАМА ТА УМОВИ КОНКУРСУ
схема 2
С.1
РОЗПОРЯДЧІ АКТИ
C 17
C 18
C 19
C.2
ОРГАНІЗАТОРИ КОНКУРСУ Замовник Конкурсу – Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Співорганізатор Конкурсу – Міністерство культури України. Партнер Конкурсу – Державне управління справами Координати: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, (044) 235-10-25, тел./факс (044) 279-41-67, kga.gov.ua Міністерство культури України: 01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, тел. (044) 235-23-78, mincult.kmu.gov.ua Офіційна веб-сторінка Конкурсу: terradignitas.kga.gov.ua Офіційна сторінка конкурсу в соціальній мережі FB: https://www.facebook.com/MemorialNebesnaSotnya OfficialContest e-mail: mgns.kyiv@gmail.com тел. (068) 687-11-96 Замовник Конкурсу забезпечує: - підготовку інформації та оголошень, пов’язаних з проведенням Конкурсу, для опублікування в періодичній пресі та у мережі Інтернет; - проведення публічних обговорень Програми та умов Конкурсу, проектів, поданих на Конкурс, результатів Конкурсу; - підготовку, тиражування та розсилку Програми та умов Конкурсу, а також відповідних вихідних даних; - формування допоміжних органів (Журі, Ради громадських експертів) Конкурсу; - запрошення до участі в Конкурсі авторських колективів; - організацію реєстрації учасників, надання їм Конкурсної документації; - надання необхідних приміщень для організаційної роботи Журі, Ради громадських експертів Конкурсу, прийому конкурсних проектів та їх тимчасового зберігання; - організацію виставки Конкурсних проектів. Конкурс проводиться за підтримки: Національної спілки архітекторів України, Національної спілки художників України.
C 20
С.3
ВИД КОНКУРСУ Конкурс є міжнародним відкритим конкурсом. Конкурс проводиться в 1 (один) тур. За необхідності, визначеною Журі Конкурсу та погодженою з Замовником Конкурсу, після підведення результатів Конкурсу, Замовником Конкурсу може бути прийняте рішення про проведення 2-го (другого) туру Конкурсу по окремим номінаціям. Другий тур матиме формат замовленого Конкурсу, до участі в якому будуть запрошені визначені Журі та відібрані фіналісти Конкурсу.
С.4
НАЙМЕНУВАННЯ ТЕМИ І ЗАВДАННЯ КОНКУРСУ
С.4.1
ТЕМА КОНКУРСУ
Оновлення громадського простору центрального ядра міста Києва з меморіалізацією подій Революції Гідності «Територія Гідності» / «TERRA DIGNITAS». C.4.2
МЕТА КОНКУРСУ
Визначити найкращі концептуальні пропозиції щодо оновлення громадського простору центрального ядра міста Києва, меморіалізації подій Революції Гідності, увічнення пам`яті Героїв Небесної Сотні, створення Музею Свободи/Музею Майдану та Міжнародного культурного центру «Український дім на Європейській площі».
C.4.3
ЗАВДАННЯ КОНКУРСУ
Визначити найкращі пропозиції щодо оновлення громадського простору, меморіалізації подій Революції Гідності, увічнення пам`яті Героїв Небесної Сотні, пошуку візії Музею Свободи/Музею Майдану та Міжнародного культурного центру «Український Дім на Європейській площі». 1. Пошук найкращих рішень стосовно: - створення в центральній частині м. Києва якісного громадського простору з відображенням цінностей Революції Гідності – воля, гідність, єдність, громада; - відтворення в громадському просторі пам`ятних елементів, які б нагадували про події Революції Гідності та загиблих Героїв Небесної Сотні; - пошук візії та образу Музею Свободи/Музею Майдану як центру розвитку української демократії, дослідження національної пам`яті та самоідентифікації українців з музейною колекцією артефактів Майдану; - пошук візії та образу Міжнародного культурного центру «Український Дім на Європейській площі» як центру розвитку української культури у взаємодії з міжнародними спільнотами та інституціями. 2. Формування єдиного цілісного бачення та комплексного підходу до розв`язання питань, пов`язаних з якістю міського середовища, фіксації пам`яті в міському середовищі, розвитку культурних активностей та позитивних соціальних практик. 3. Формування ефективного прикладу розв`язання викликів, які повстали в 2013-2014 роках перед містами України в зв`язку з революційними подіями. 4. Формування нової ефективної форми участі громади у прийнятті рішень в місті. 5. Підвищення іміджу міста Києва – столиці України, виведення якості міського простору на рівень європейської столиці.
C 21
схема 3
22
23
ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР МАЙДАНУ ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО ЯДРА М. КИЄВА
НОМІНАЦІЯ І
схема 4
С.5.1
ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР МАЙДАНУ ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО ЯДРА М. КИЄВА
С.5.1.1
ДІЛЯНКА ПРОЕКТУВАННЯ. ІСНУЮЧИЙ СТАН (схема 4) Ділянка розташована на правому березі Дніпра, в межах Печерського та Шевченківського адміністративних районів та безпосередньо в центральному ядрі міста Києва. Межі ділянки: початок бульв. Тараса Шевченка, вул. Хрещатик, сквер по вул. Прорізній, пл. Майдан Незалежності, вул. Костьольна, пл. Європейська, прилегла територія Українського дому, Хрещатий парк. Загальна площа ділянки ≈ 25 га Особливості рельєфу Ділянка проектування має перепад рельєфу до 15 метрів. Частина території є зсувонебезпечною. (схема 14 (том ІІ) Охоронний статус Ділянка конкурсного проектування знаходиться в історичному центрі міста, в межах охоронних зон: центрального історичного ареалу, архітектурної охоронної зони, зони регулювання забудови першої категорії; частково – в межах зон охоронюваного ландшафту, єдиної буферної зони ЮНЕСКО, пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення – Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро (ІІІ-ІІ тис. до н. е. – ХІ-ХІХ ст.). Вул. Хрещатик та вул. Костьольна – комплексні пам’ятки містобудування місцевого значення. Забудова і простір (Схема № 13 (том ІІ) Вулиця Хрещатик (пам`ятка містобудування місцевого значення, охор. № 927 Кв.) – головна вулиця м. Києва. Довжина – 1280 м., оточена пл. Європейською та пл. Бессарабською, з центральною пл. Майдан Незалежності в середині вулиці. Розташована в низині між схилами Верхнього міста та Кловським пагорбом, вулиця з’єднала розрізнені історичні райони міста. XVIII ст. – початок формування, кін. XIХ поч. ХХ ст. – час інтенсивної фронтальної забудови вул. Хрещатик. Історично на вулиці сформувався багатошаровий перетин функцій: адміністративної, ділової, а також культурної. Хрещатик став місцем прогулянки містян, місцем зв’язку центральних районів міста з зоною придніпровських парків. У 1941-1943 рр. вулиця була практично зруйнована, збереглося лише два квартали. Протягом повоєнного десятиліття (1940-1950-ті роки), в історично
сформованих межах, але на нових архітектурнопланувальних засадах був зведений цілісний архітектурний ансамбль. Образ повоєнного Хрещатика побудований на вишуканій грі архітектурних форм, зі складною топографією місцевості. Невід’ємними складовими образу нового Хрещатика стали елементи озеленення та архітектура малих форм (підпірні стінки, переходи, арки, сходи тощо). Парний бік вулиці, на якій збереглася довоєнна забудова першого і останнього кварталів, являє собою суцільну забудову, яка складається з адміністративних і громадських будівель. Непарний бік – глибинна, багатопланова композиція з житлових будинків, в розривах між якими розкриваються мальовничі схили. Цей прийом отримав назву – «пульсуюча» забудова. На цьому боці між вул. Архітектора Городецького та пл. Бессарабською, на підвищенні створено бульвар, який відділяє житлову забудову від транспортних потоків. Хрещатик має асиметричний профіль, який складають 24 м проїжджої частини, два тротуари по 14 м та 21-23 м верхньої тераси на непарному боці вулиці. У повоєнний період архітекторам вдалося поєднати різні масштаби: урядового офіціозу з регульованими маніфестаціями трудящих (для чого потрібен значний простір) та масштаб людини, яка вийшла на Хрещатик прогулятися. Попри занедбаність і загальну захаращеність вулиці, ці особливості збереглися до нашого часу. Пл. Майдан Незалежності (колишні назви: Думська, Калініна, Жовтневої Революції) в загальних габаритах була сформована на межі ХІХ-ХХ ст. на парному боці вул. Хрещатик. Протягом повоєнної відбудови в 1940-1950-х роках площа була суттєво розширена в бік непарної частини вулиці. Під час реконструкції 1980-х років на площі були проявлені дві розмежовані вулицею Хрещатик функціональні зони: ідеологічно-офіційна – з пам’ятником Жовтневої революції та громадська – з фонтанами та іншими елементами благоустрою. У пострадянський період, у 2001 році, під впливом домінуючих вимог комерції, Майдан Незалежності зазнав чергової реконструкції. Під площею було створено підземний торговельно-виставковий комплекс (ТВК «Глобус»), розділений підземним пішохідним переходом. На площі з’явилось декілька фонтанів, скляний купол – світловий ліхтар на
C 25
даху підземного торговельного центру, Монумент Незалежності та кілька скульптурних композицій. Громадський простір залишився нерозвиненим. Останніми роками посилилося значення площі як транзитної та торговельної. До пересадочного вузла (станція метрополітену, кінцеві зупинки тролейбусів, маршрутних таксі) додалися підземний торговельний центр та велика кількість малих архітектурних форм сумнівної доцільності та художньої якості. Через різні рівні денної поверхні площі та відсутність наземного переходу по вул. Хрещатик (тільки підземні переходи), площа досі – малодоступна. Вул. Хрещатик та пл. Майдан Незалежності створювалися в повоєнний період як єдиний ідеологічний та архітектурний ансамбль, однак в процесі експлуатації та в результаті двох реконструкцій площі сьогодні ці два простори сприймаються відокремлено та мають різне ідеологічне навантаження. Загальноміське значення У 1940-1980-х роках вул. Хрещатик та пл. Майдан виконували роль головних вулиці та площі Української республіки, що перебувала у складі СРСР. Хрещатик був головною процесуальною віссю для проведення державних свят, офіційних військових парадів та водночас улюбленим місцем прогулянок туристів і киян. З кінця 1980-х років «громадська частина» Майдану стає своєрідним «публічним форумом», який кияни лагідно називали «рулетка» (за формою великого фонтану Дружби Народів). Це – місце зустрічей та відпочинку, в той час як «офіційна» частина площі з пам`ятником та фонтанами зазвичай пустувала. З цього періоду починається новітня історія площі як громадського простору з великим політичним потенціалом. Політичні протести в Києві (з початку 1990-х років) проводилися саме на Майдані Незалежності: студентська «Революція на граніті» (1990 р.), кампанія протестів «Україна – без Кучми» (20002001рр.), Помаранчева Революція (2004 р.), «Податковий майдан» (2010 р.) і, нарешті, Революція Гідності (2013-2014рр.). Сьогодні в уяві українців Майдан є вічовою площею – місцем громадянського вибору «з великими ставками», територією вільного волевиявлення. Словосполучення «вийти на Майдан» набуло статусу сталого виразу, який означає не прогулянку, а «проявлення своєї волі та громадянської позиції».
C 26
Основні функції і споруди (Схема № 16 (том ІІ), схема №8 Сьогодні на вул. Хрещатик та пл. Майдан Незалежності превалюють адміністративна (органи міської та державної влади), торговельна та житлова функції. На вул. Хрещатик розташовані: будівля Київської міської ради, деякі департаменти, два міністерства, а також кілька банківських установ. Урядова функція сконцентрована на парному боці вулиці. Громадські споруди: Головпоштамт, Будинок федерації профспілок України, Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім». Культурні установи: Національна музична академія України ім. П. Чайковського (Консерваторія), Національна філармонія України (на пл. Європейській). Готелі: «Україна», «Дніпро», «Козачий», «Хрещатик». Житлова функція сконцентрована на непарному боці вулиці. Мешканці вулиці відчувають велике психологічне навантаження від «столичності» території (масові культурні та протестні заходи). Відсутня інфраструктура прибудинкових територій (дитячі майданчики, лави тощо). Тому кількість мешканців зменшується, більшість житлових приміщень на Хрещатику та Майдані здаються в оренду під апартаменти та офіси. Торговельна функція активно представлена Бессарабським ринком, підземним ТЦ «Метроград», будівлею Центрального Універмагу (реконструюється), крамницями на перших поверхах та підземним простором Майдану Незалежності (ТВК «Глобус»). Також на вулиці та площі розміщено багато тимчасових споруд, які розташовані на постійній основі, та яток для роздрібної торгівлі. Кіосками з роздрібною торгівлею «окуповані» підземні переходи на території. Площа, яка набула в очах громадян значення «головної громадської площі країни» – місця формування політичної нації – сьогодні являє собою дах величезного підземного торговельного центру та віддзеркалює ідеологію «дикого капіталізму» 1990-2010-х років. Простір Майдану Незалежності не сприймається як площа з огляду на велику кількість перепон для пересування. Нав’язлива наочність торговельної функції («тріумф грошей/споживацтва») на «головній громадській площі міста та країни» не відповідає суспільному замовленню на вічову площу, місце вільного волевиявлення. На рівні пішохода вулиця та площа сприймаються як суцільний торговельний простір з нечисленними кафе та входами в державні установи. За останні десять років з Хрещатика зникли улюблені киянами книгарні.
Вул. Костьольна є невеликим перпендикуляром до Майдану Незалежності (пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охор. № 527-Кв.). У 2000-х роках склалася як «галерейна, мистецька» вулиця. Однак через численні рейдерські захвати приміщень мистецьких галерей на сьогодні втратила культурні функції. Транспорт, велосипед, пішохід (Схеми № 7а, 7b, 7c) Вул. Хрещатик – транспортна магістраль загальноміського значення, поєднує південнозахідні райони міста з Подолом та лівим берегом міста, має вісім автомобільних смуг з великим рівнем транспортного навантаження. Громадський транспорт. На ділянці проектування розташовані дві станції метрополітену «Хрещатик» та «Майдан Незалежності». В пішохідній досяжності – «Золоті Ворота», «Площа Льва Толстого», «Театральна», «Палац спорту». Наземний громадський транспорт представлений автобусним маршрутом № 24. До Майдану Незалежності під‘їжджають тролейбуси та маршрутні таксі № 16, 18. Індивідуальний автотранспорт. Територія перевантажена індивідуальними автомобілями, особливо в ранкові та вечірні години «пік». Пішохідний та велосипедний рух. Більшість тротуарів та пішохідних зон зайнято під нерегульовані паркувальні місця приватних автомобілів. Перетин вулиці можливий тільки підземними пішохідними переходами. Існує лише два наземних пішохідних переходи на перетині вул. Хрещатик з вул. Прорізною та вул. Архітектора Городецького і тільки перший з них оснащений звуковим сигналом. Велосипедна інфраструктура відсутня. Цільова аудиторія Основні користувачі простору вул. Хрещатик та пл. Майдан Незалежності в будні – працівники офісів, державних та міських установ, закладів торгівлі та туристи. У вихідні дні вулиця та площа стають головною пішохідною зоною для відпочинку киян та туристів. Превалюють туристи з України. Кількість людей на території радикально збільшується під час проведення масових заходів (концерти, паради, політичні мітинги). На мітингу 1 грудня 2013 були присутні близько 1 млн. осіб. Пішохідні потоки представлені на (Схемах 6а та 6b) Особливості використання в будні та вихідні З 2008 року вул. Хрещатик та пл. Майдан Незалежності мають різний режим використання у будні, вихідні та святкові дні. В будні дорога вул. Хрещатик використовується для
проїзду автомобільного транспорту. У вихідні дні автомобільний рух перекривається від вул. Богдана Хмельницького до вул. Інститутської за таким розкладом: Сб-Нд: 10:00 – 22:00 Святкові та неробочі дні, релігійні свята: 08:00 – 22:00 В цей час Хрещатик і Майдан Незалежності представляють собою суцільну пішохідну зону без будь-яких ознак системного функціонального використання. Благоустрій На сьогодні благоустрій вул. Хрещатик та пл. Майдан Незалежності – незадовільний. Елементи, зведені в єдиному архітектурному ансамблі 1950-х років, – занедбані. Кількість елементів благоустрою недостатня та має низьку якість. Відсутня налагоджена система сміттєвидалення (особливо у вихідні дні). Працює лише одна з трьох стаціонарних громадських вбиралень, запроектованих за радянської доби. Фізіологічні потреби людей задовольняються «тимчасовими» вбиральнями, розташованими по краю пішохідної тераси на непарному боці, що спотворює вигляд вулиці. Під час масових заходів встановлюються додаткові тимчасові вбиральні низької естетичної якості. Різко збільшилася кількість кіосків та малих архітектурних форм сумнівної якості – скульптурні композиції, фонтани тощо, які створюють візуальний хаос. Зовнішня реклама представлена сітілайтами, розташованими по обидва боки вулиці. Реклама низького художнього рівня на фасадах не регламентована та закриває фасади пам`яток архітектури. «Виносна» реклама (штендери) заважає вільному проходу пішоходів. Переважають численні «кав`ярні на колесах», в той час як відчувається потреба в якісних і доступних закладах громадського харчування. У 2013 р. біля будівлі по вул. Хрещатик, 32 було встановлено кілька лав та вуличне піаніно, яке працює в літній період. В зимовий період перед Пасажем встановлюють різдвяну карусель, яка перешкоджає вільному проходу пішоходів. Традиційно (до 2013 р.) на Різдвяні та Новорічні свята на Майдані встановлювали «головну ялинку країни», іноді – ковзанку.
C 27
Озеленення (Схема №17 (том ІІ) Озеленення вулиці сформовано каштановим бульваром на непарному боці, рядом каштанів на протилежному боці вулиці, окремими зеленими зонами (курдонерами) та газонами. Газони на непарному боці вул. Хрещатик облаштовані системою автоматичного поливу. Каштан є традиційним для Києва деревом, саджанці якого були завезені з Парижу у 1870-х роках. Символом міста є квітуча гілка каштану. На превеликий жаль, більшість дерев зараз інфіковані «каштановою міллю». Каштанові посадки потребують лікування або заміни на інші види дерев. В ділянку проектування входить також частина Хрещатого парку, зелена зона біля Українського дому, сквери по вул. Прорізній і бульварна частина вул. Костьольної. Навігація На території проектування присутні деякі елементи туристичної навігації (стенди), які були встановленні біля станцій метрополітену до Чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». Однак єдина система візуальної інформації та комунікації в місті відсутня. Доступність Територія проектування відрізняється вкрай низьким рівнем доступності для маломобільних груп населення. Відсутні/не працюють ліфти для спуску до станцій метрополітену. Відсутня навігація, спеціальне мощення та елементи благоустрою для маломобільних груп населення, наземні пішохідні переходи тощо. Громадські будівлі та установи не оснащені необхідним обладнанням. «Намисто» громадських активностей (Схема № 5) В останні роки на Хрещатику сформувалася низка проявів громадської активності: вуличне піаніно «Піаніно на Хрещатику», вуличні музиканти, брейк-танцівники, караоке на Майдані, масові концерти. На Майдані «просто неба» відзначають державні свята, раніше святкували Новий Рік. В Хрещатому парку розташовується різдвяний ярмарок. Також сформувалися основні місця для акцій протесту, це – простір перед Київською міською радою та Майдан Незалежності, де збирається величезна кількість людей. У просторі біля Українського дому та по бульварній частині вул. Костьольної міська активність не проявлена.
C 28
МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ
C 29
С.5.1.2
СУТЬ ПРОБЛЕМИ, ВИНЕСЕНОЇ НА РОЗГЛЯД. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАПИТ Громадські простори в Україні За радянської доби громадські простори в Україні наповнювалися лише ідеологічно вивіреними й скерованими демонстраційними функціями. Будь-які ініціативи, що йшли в розріз з офіційною комуністичною доктриною, каралися. Також жорстко регламентувалося «неофіційне» використання громадських просторів – парків, кафе, вулиць та площ. Практика створення просторів «для людей» в Україні з’являється тільки в останні 20 років, але переважно обмежується облаштуванням територій поблизу торговельно-комерційних закладів. Однак після довгих десятиліть обмежень публічності, громадяни почали проявляти активність щодо впорядкування свого життєвого середовища. За час революційних подій Майдан Незалежності сформувався як вічова площа, місце громадянського вибору, територія громадян (всупереч попередньо нав’язаного йому комерційного призначення). Сьогодні ми маємо внутрішній смисловий конфлікт між новим змістом простору Майдану, який став віддзеркаленням феномену «Майдан», між оновленими соціально-культурними запитами суспільства й громадськими ініціативами, що перебувають у постійній динаміці, та станом громадських просторів вул. Хрещатик та пл. Майдан Незалежності. Подолання цих розбіжностей можливе шляхом виходу на рівень Території Гідності. Цілісний образ архітектурного ансамблю Хрещатику, створеного у 1950-х роках, має бути збереженим, але водночас простір площі і вулиці необхідно збагатити новими формами міського та соціального життя. Пропоновані зміни мають передбачати виважені та обережні втручання/інтервенції у простір та історичне середовище. Результатом має стати створення/розробка такого рішення, коли різні фрагментовані активності та простори, зберігаючи свою індивідуальність та залишаючи за собою свою особливу роль, утворять спільне значення – стануть Територією Гідності.
Соціальне замовлення Люди сумують за революціями, в мирному житті їм не вистачає відчуття братерства та єднання. Влад Голдаковський Після подій Революції Гідності, в результаті вивільнення величезної суспільної енергії, особливої актуальності набувають зміни в міському просторі. Сьогодні існує потужний суспільний запит на громадський простір центральної площі та вулиці міста, які в очах громадян постають «головною площею та вулицею міста і країни», – простір, який би відтворював і дозволив реалізувати цінності Революції Гідності: волю, гідність, єдність, громаду. Територія центрального ядра м. Києва та Майдану має стати Територією Гідності. Існує соціальний запит на: 1. Створення сучасного європейського громадського простору, вільного від нав’язливої політичної пропаганди та комерційної реклами, який має бути безпечним, доступним для всіх, задовольняти фізіологічні потреби людей. 2. Створення умов для розгортання нових мирних соціальних практик. Надання можливості громадам та окремим спільнотам реалізовувати свої ініціативи. 3. Створення умов для того, щоб кожна людина почувалася гідно й відчувала себе частиною громади, народу. Українці уявляють Територію Гідності як: - місце для кожної людини, де є можливість вільного волевиявлення громади та особистості; - багатофункціональний простір зі збалансованими функціями, вільний від зазіхань щодо «приватизації» будь-якою політичною партією; - місце, що має потенціал до генерування нових смислів; - місце, вільне від візуального, акустичного та фізичного «бруду» – таке, що спонукає людину до культурного поводження та дотримання чистоти; - безперешкодний, доступний простір, який може трансформуватися відповідно до різноманітних потреб громади. Українці не бажають бачити на цій Території: «йолку», рекламу, кіоски, паркани, перешкоди, нову комерційну забудову, малі архітектурні форми низької якості, надмірну музеєфікацію, цвинтар.
C 30
ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР ХРЕЩАТИКУ ТА МАЙДАНУ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
C 31
С.5.1.3
ЗАВДАННЯ КОНКУРСАНТАМ Конкурсанти мають надати концептуальні пропозиції (з зазначенням функцій), запропонувати рішення щодо пішохідного, транспортного та велосипедного сполучення, а також заходи з підвищення рівня доступності та мобільності стосовно: • розвитку «намиста» громадських просторів по всій території проектування; • розвитку громадського простору на Майдані Незалежності як вічової площі; • доцільності/необхідності розташування об`єктів монументального мистецтва на Майдані Незалежності; • окремих «проблемних» ділянок на території проектування (на вибір): - місце колишнього розташування пам`ятника Леніну (на початку бульв. Тараса Шевченка) - Хрещатий парк - сквер на вул. Прорізній - територія біля Українського дому - бульвар по вул. Костьольній та площа перед костелом св. Олександра - інші на розсуд конкурсанта; • маркування просторів та навігації в середовищі; • відповідної інфраструктури, притаманної комфортному міському середовищу.
С.5.1.4
ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РІШЕНЬ Ідеологічні: Простір Майдану Незалежності та центрального ядра м. Києва мають отримати нову якість, а саме – якість Території Гідності, при відвідуванні якої кожен відчуватиме себе гідним членом громади, і водночас самостійною частиною спільноти. TERRA DІGNITAS – поєднання минулого, теперішнього та майбутнього. Проекти мають враховувати принципи сталого урбаністичного розвитку. Функціональні: Багатофункціональний збалансований простір. Громадська функція і функція пам’яті. Підкреслити значимість площі для міста та країни з огляду на політичні події та традиції місця. Створити умови для вільних зборів великої кількості людей. Розвинути культурну складову простору. Активно задіяти перші поверхи будівель. Зберегти житлову функцію на Хрещатику, покращити життя мешканців вулиці. Запропонувати способи використання міського простору в зимовий період. Створити зручну й зрозумілу систему навігації, адже люди, які приїздять до Києва, перш за все йдуть на Майдан. І саме тут вони мають у простий спосіб дізнаватися, що і де відбувається у Києві, в Україні. Просторові: Розробити пропозиції об`єднання двох частин площі Майдан Незалежності для безперешкодного пересування. Створити просторові умови для розгортання соціальних практик та гідних відносин між людьми. Соціальні практики Території Гідності: • практики єднання людей, формування громадянської позиції; • освітні (з акцентом на IT-технології ); • виховні (IT-технології, туристичні маршрути по місцях подій тощо); • комунікативні (соціальна та культурна інтеракція – спілкування людей різного соціального статусу, всіх вікових груп, представників різних культур і спільнот); • символічні (репрезентація символіки, розгортання регулярних «офіційних» і «неофіційних» ритуалів, трансляція національних ідей та загальногуманістичних цінностей як на матеріальному рівні, так і за допомогою нематеріальних носіїв); • практики представництва різних національних, етнічних, релігійних та інших груп з усіх регіонів України; • практики репрезентації України на світовому рівні (Майдан – подія міжнародного рівня, яка засвідчила спільність загальнолюдських цінностей).
C 32
Звернути увагу на існуючі просторові та соціальні практики на вул. Хрещатик та пл. Майдан Незалежності, проаналізувати їх, імплементувати найкращі. Розгортання соціальних практик має бути представлено: - організаційними засадами; - територіальною прив’язкою; - просторовими елементами (за необхідності); - технологічними інструментами. Пріоритетність: Пішохід – велосипедист – громадський транспорт – приватні автомобілі в міському середовищі. Запропонувати створення велосипедної інфраструктури, спираючись на Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури в м. Києві (Е.3.10) Транспорт: Розширити громадський простір вул. Хрещатик за рахунок звуження двох автомобільних смуг на ділянці від вул. Б. Хмельницького до вул. Архітектора Городецького. Передбачити паркувальні місця для туристичних та екскурсійних автобусів на під’їздах до Хрещатика та Майдану Незалежності. (Е.3.5 - результати проектного семінару “Пішохідний Хрещатик”). Цільова аудиторія: Громадяни всіх вікових груп. Особливу увагу звернути на молодь і підлітків, яких простір має налаштовувати на мирні, демократичні форми проведення часу, сприяти конструктивним, розвиваючим формам відпочинку, комунікації та кооперації. Наявні архітектурні форми та скульптурні групи: Визначити доцільність їхнього теперішнього розташування, їх необхідну й достатню кількість. Запропонувати бачення площі нового європейського формату.
розташування та зовнішній вигляд. Запропонувати елементи благоустрою, озеленення. Інструментальність і технологічність: В конкурсних пропозиціях бажано застосовувати новітні технології, створювати віртуальні просторові елементи. Основним методом формування Території Гідності має стати експеримент з постійним доопрацюванням найбільш ефективних методів використання території. Передбачати тимчасовість рішень, при необхідності – легкі зміни. Враховувати можливість легкої інтеграції з «шаром» меморіалізації подій Революції Гідності та запропонувати етапність реалізації конкурсних пропозицій. На завершення: Територія Гідності має бути гостинною, модерновою територією, спрямованою в майбутнє. Вона має стати загальнонаціональним проектом, який матиме міжнародний розголос. Принципи формування та архітектурно-планувальні і дизайнерські рішення Території Гідності можуть виявитися засадничими й для розбудови інших міст країни. Для безконфліктної реалізації проектів, перед початком роботи конкурсантам рекомендується ознайомитися з завданнями та вихідними даними для інших номінацій конкурсу.
Доступність: Передбачити просторову справедливість для всіх членів спільноти, незалежно від їх мобільності, статусу, статків тощо. Розробити безбар’єрне середовище території проектування за принципами універсального дизайну. Запропонувати рішення виходу зі станції метро «Майдан Незалежності» на денну поверхню. Благоустрій: Запропонувати ефективну систему сміттєвидалення та засоби заохочення дотримуватись чистоти на території проектування. Передбачити достатню кількість громадських вбиралень, місце їх
C 33
схема 5
схема 6а
схема 6b
схема 7а
схема 7b
схема 7c
схема 8
С.5.1.5
ФОРМА ПОДАЧІ КОНКУРСНИХ ПРОЕКТІВ Деталізація розробки Стадія проектування: концепція. Склад конкурсного проекту Конкурсний проект складається з: - графічних матеріалів – планшет в електронному вигляді (Додаток Е.3); - текстових матеріалів – пояснювальна записка в електронному та друкованому вигляді; - матеріалів в цифровому вигляді (CD-rom); - об`ємних матеріалів – макету (за бажанням); - Декларації авторства (Додаток Е.2). Вимоги до оформлення конкурсного проекту Вимоги до оформлення графічної частини конкурсного проекту Конкурсні проекти подаються на Конкурс анонімно під девізом у формі шестизначного числа, що проставляється у верхньому правому кутку всіх матеріалів конкурсного проекту. На планшеті має бути передбачене вільне місце для розташування емблеми Конкурсу розміром 6 х 6 см в лівому верхньому кутку. Усі написи, підписи на конкурсних проектах виконуються українською та англійською мовами. На кожний конкурсний проект має бути поданий 2 (два) вертикальних планшети розмірами 0,84 м в ширину та 2,4 м в висоту з графічними матеріалами (перелік рекомендованих графічних матеріалів): - пропозиції стосовно розвитку «намиста» громадських просторів на всій території проектування: пішохідність, функція, транспорт, елементи, заходи з доступності та мобільності М 1:2000; (C.5.1.3) - пропозиції щодо розвитку громадського простору на Майдані Незалежності як вічової площі: простір площі, пішохідна функція, функціональне зонування, елементи доступності та мобільності М 1:1000; - пропозиції для окремих «проблемних» ділянок на території проектування на вибір (місце колишнього розташування пам`ятника Леніну, Хрещатий парк, сквер по вул. Прорізній, територія біля Українського дому, бульвар по вул. Костьольній, площа перед костелом св. Олександра та інші на розсуд конкурсанта): план, візуалізація рішень, елементи простору; - пропозиції стосовно доцільності/необхідності розташування об`єктів монументального мистецтва на Майдані Незалежності; - пропозиції стосовно окремих елементів благоустрою, націлені на розв`язання завдання конкурсантам (C.5.1.4). Інші ілюстративні матеріали (розгортки, перспективи
C 36
тощо), необхідні для розкриття ідеї проекту. В конкурсних матеріалах має використовуватись метрична шкала вимірів. Вимоги до планувального макету (за наявності) Макет подається в масштабі 1:1000 або 1:2000. На макеті має бути обов`язково вказаний девіз проекту у формі шестизначного числа. Вимоги до оформлення текстових матеріалів конкурсного проекту Текстові матеріали конкурсного проекту подаються українською та англійською мовами. Текстові матеріали конкурсного проекту складаються з пояснювальної записки до проекту. Пояснювальна записка із описом прийнятих проектних рішень, подається у друкованому вигляді та в електронному вигляді. В пояснювальній записці має бути визначено основну ідею проектної пропозиції. Обсяг пояснювальної записки – не більше 3-х аркушів формату А 4 друкованого тексту Times New Roman (14 кегль) однією мовою. Вимоги до оформлення матеріалів в цифровому вигляді На кожен проект автор/авторський колектив має подати CD-rom з матеріалами конкурсного проекту у цифровому вигляді: - пояснювальна записка у форматі pdf та doc; - планшети з графічними матеріалами у форматі pdf з роздільною здатністю 300 dpi та jpg з роздільною здатністю 150 dpi; - фотографії макету (за наявності) (3-5 шт, формати jpg або pdf з роздільною здатністю 300 dpi). Вимоги до оформлення Декларації авторства Декларація авторства оформлюється за наданим в Додатку до Програми та умов Конкурсу взірцем (Додаток Е.2). Декларація авторства запаковується в конверт, на якому вказано номер проекту. На конверті не має бути будь-яких даних, які можуть ідентифікувати авторів конкурсного проекту. Конверт має бути заклеєним. Даний конверт з Декларацією авторства має бути поданий разом з проектом. В Декларації авторства вказуються прізвища, імена, по-батькові автора/авторського колективу, адреси, номери контактних телефонів, умови розподілу суми можливої премії між членами авторського колективу, завірені їх підписами, ідентифікаційні коди автору/авторського колективу, розрахункові рахунки автору/авторських колективів та банківські реквізити.
38
39
МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ТА УВІЧНЕННЯ ПАМ`ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
НОМІНАЦІЯ ІІ
схема 9
С.5.2
МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ТА УВІЧНЕННЯ ПАМ`ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
C.5.2.1
ДІЛЯНКА ПРОЕКТУВАННЯ Ділянка проектування (схема 9) охоплює центральну частину міста Києва та включає територію революційних подій 2013-2014 рр. – від бульв. Т. Шевченка до Хрещатого парку, від пл. Михайлівської до вул. Лаврської, у тому числі – міський та державний урядовий центр. Площі: Майдан Незалежності, Європейська, Михайлівська, Бессарабська, Івана Франка, Конституції. Загальна площа ділянки проектування ≈ 70 га Територія знаходиться в адміністративному центрі м. Києва в межах Печерського та Шевченківського адміністративних районів, на правому березі Дніпра. Загальний стан Територія відрізняється щільною забудовою, що склалася в період ХІХ –ХХ ст (схема 13 (том ІІ). Головним рекреаційним елементом території є величезний парковий масив, який простягається від Подолу до Києво-Печерської лаври та включає до 20 парків. На території розташовано багато пам’яток культурної спадщини, включаючи пам’ятки археології, архітектури, культури та історії (Е.3.3). Територія є міським та державним урядовим центром м. Києва та виконує багато функцій: адміністративну, ділову, житлову, громадську, культурну, рекреаційну. Територія проектування є громадським центром, традиційним для зборів великої кількості людей на політичні та культурні заходи (схема 16 (том ІІ).
пам’ятки містобудування місцевого значення. Частини Центрального парку культури та відпочинку (Хрещатий парк, Міський Сад) – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, Маріїнський парк – національного значення. Планувальні обмеження Частина території (паркова та на зламах рельєфу) є зсувонебезпечними районами. Визначні події, які відбувалися на території проектування впродовж історії м. Києва Події Революції Гідності – не єдині, які відбувалися не території історичного ядра Києва. За результатами археологічних досліджень Майдану Незалежності (1980-ті, 2000-ні рр.), розташування барикад Революції Гідності повторює абрис розташування фортифікаційних споруд періоду ХІІ ст. Ця територія має багату історію. На Майдані Незалежності відбувалися події Революції 1905-1907 рр., 1917 р. Це місце має особливе значення в історії країни.
Особливості рельєфу Ділянка проектування має перепад рельєфу до 30 метрів (схема 14 (том ІІ). Охоронний статус (Е.3.3, D.4.7) Ділянка конкурсного проектування знаходиться в історичному центрі міста в межах охоронних зон: Центрального історичного ареалу, Архітектурної охоронної зони, зони регулювання забудови І категорії, частково – в межах зони охоронюваного ландшафту, єдиної буферної зони ЮНЕСКО, пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення – Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (ІІІ-ІІ тис. до н.е. – ХІ-ХІХ ст.). Вул. Хрещатик та вул. Костьольна – комплексні
C 41
БЕССАРАБСЬКА ПЛОЩА
СТАДІОН “ДИНАМО“
ПЛОЩА КОНСТИТУЦІЇ
МИХАЙЛІВСЬКА ПЛОЩА
C 42
ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛОЩА
ПЛОЩА МАЙДАН НЕЗАЛЕЖНОСТІ
ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА
C 43
C.5.2.2
СУТЬ ПРОБЛЕМИ, ВИНЕСЕНОЇ НА РОЗГЛЯД «На Території Гідності головною має бути громадська функція і функція пам’яті, бо якщо ми не будемо пам’ятати важливих моментів своєї історії, то ця історія буде повторюватися» (з громадського обговорення «в колах»). Біль і травма Психологічна травма, яку отримали кияни та українці – учасники революційних подій (D.5) та мешканці міста – сконцентрувалася в найболіснішому – людських жертвах. Загибло більше 100 людей, яких згодом в жалобних промовах на Майдані почали називати «Небесною Сотнею» (D.5.5). Вже в березні 2014 року кияни почали самі встановлювати пам’ятні знаки на місцях загибелі людей на вул. М. Грушевського, пл. Майдан Незалежності та вул. Інститутській. Центр міста перетворився на місце плачу – гори квітів, свічки, встановлення поминального Хреста та каплички на вул. Інститутській (схема 18 (том ІІ), E.3.8). Люди вимагали пам‘ятник. Але їх думки розійшлися з приводу того, хто має взяти за це відповідальність – нова влада чи самі громадяни. Сьогодні вул. Інститутська закрита для проїзду автомобілів. Ця вулиця – головне поминальне місце для киян. Чому конкурс? Ні в кого не викликало сумнівів, що має бути встановлений пам`ятник/меморіальний комплекс (за даними опитувань, які проводилися на сайті конкурсу (nebesna.kga.gov.ua) та «наживо» на Майдані в червні 2014 року (через 3 місяці після подій, приблизно 1 000 опитуваних), 97% вважають, що має бути створений меморіальний комплекс) (D.1). Однак виникло питання, як визначити, яким має бути пам`ятник. До міської влади почали надходити звернення з усіх куточків України з вимогами встановити пам`ятник та пропозиціями стосовно його художнього вигляду (більше 100 звернень). Окремі митці віддразу розробили проекти та почали їх «штовхати» на рівні керівництва держави, спускаючи їх до виконання на рівень міської влади. Розуміючи, що конкурс є єдиним демократичним способом визначення кращої ідеї, одразу після революційних подій, в лютому 2014 року Департаментом містобудування та архітектури спільно з Національною спілкою архітекторів України було підписано «Меморандум про створення меморіального комплексу, присвяченого загиблим Героям Небесної Сотні в м. Києві на конкурсній основі». В квітні 2014 року Київська міська державна адміністрація спільно
C 44
з Міністерством культури оголосили конкурс на створення меморіального комплексу Героям Небесної Сотні в м. Києві. 88% опитаних підтвердило, що обирати найкращу ідею треба конкурсним шляхом (D.1). Кому ставити пам`ятник? В процесі широкого публічного обговорення Програми та умов конкурсу виникло питання: кому має бути встановлено пам’ятник? Як показали результати опитувань, 53% вважають, що меморіальний комплекс має бути присвячений загиблим, постраждалим та живим Героям Євромайдану – пам`ятник переможцям (з них 35% – всім Євромайданівцям , 18% – присвята Героям Небесної Сотні); 41% відзначили, що меморіальний комплекс має бути присвячений всім загиблим під час протистоянь зими 2013-2014 рр. (загиблим з обох боків барикад); невелика кількість людей (3%) вказала іншу присвяту – героям АТО, героям визвольної боротьби України тощо; ще 3% не визначились з відповіддю (D.1). Люди почали говорити вже не про пам`ятник, а про систему пам`ятників. Де встановлювати пам`ятник? Інше питання, яке підлягало обговоренню: де має бути встановлений пам’ятник? Чотири запропоновані ділянки були піддані критиці з огляду на те, що на кожній з них відбувалися події, і складно було обрати «головну» ділянку. Також питання місця розташування «висіло в повітрі» з тієї причини, що територія революційних подій просто «насичена» пам’ятними знаками, пам`ятниками, парковою та міською скульптурою, арт-об’єктами різних часів (Схема 18). Сьогодні, майже через рік після початку подій, в листопаді 2014 року на базі досліджень подій Революції Гідності та усвідомлення їх значущості стало зрозуміло, що головне місце меморіалізації – вул. Інститутська. Яким подіям? Наступний рівень обговорення виявив, що не тільки загиблі мають бути вшановані. Рівень події – Революції Гідності – визначався людьми як «осьова подія в історії України» (хоча ми розуміємо, що про реальну значимість революційних подій 2013-2014 рр. можна буде говорити щонайменше через 50 років, осягнувши реальні наслідки та результати Революції Гідності в історії України). Тож тільки в вересні 2014 року під час обговорення прийшло розуміння необхідності меморіалізації подій Революції Гідності з вшануванням пам`яті людей, які загинули за краще майбутнє. Цей меморіальний комплекс має розповісти
сучасникам та майбутнім поколінням про жертовний подвиг заради того, щоби українці в подальшому жили в державі, де людське життя цінується понад усе, для того, щоб нагадувати прийдешнім поколінням про силу, волю та гідність людей, які вийшли на Майдан. Легітимізація шляхів меморіалізації великою кількістю людей Сьогодні в Україні не існує жодної людини, яка б не мала власного відношення до подій Революції Гідності. Кожен має свою позицію стосовно того, що відбулося, до яких змін це призвело і як він до всього того ставиться. Ці думки неоднозначні, часто – полярні. Однак ми можемо стверджувати, що агентами змін і учасниками Революції Гідності вважають себе мільйони людей. Українці, які були на Майдані, вважають його своєю «особистою» територією. На Майдан претендують не тільки кияни, а й будь-який українець. Це – головна столична площа. В результаті конкурсу ми маємо знайти рішення, яке задовольнить більшість населення України. Що саме меморіалізувати? Проблематика питання: що саме необхідно меморіалізувати – досі чітко не визначено. На Раді Майдану, яка відбулася 19 липня 2014 року, громадські організації Майдану говорили про максимальну музеєфікацію всіх просторових елементів наметового містечка на Майдані. Невизначеність подальшої долі фізичного розташування містечка спонукала їх до радикалізації своїх вимог. Розуміючи, що розташування наметового містечка відбувалося в самому центрі столиці, який поєднує в собі велику кількість різноманітних функцій, ми вважаємо, що фіксування в просторі має відбуватись лише на підставі глибокого аналізу подій, які відбулися, та їх значення для результатів Революції Гідності (D.5, Схема 10, Е.3.12). Водночас уже в січні 2014 року розпочала свою роботу ініціативна група, яка потім була офіційно сформована спільним рішенням Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації від 30 квітня 2014 року № 57/5. Група взялася до розробки «Концепції музеєфікації феномена Майдану» (Е.3.7). Також даною робочою групою було сформовано облікові картки на памʼятки «Місце бойових дій та масової загибелі громадян під час акцій протесту у січні-лютому 2014 р. по вул. Грушевського у м. Києві» та «Місце бойових дій та масової загибелі громадян під час акцій протесту у лютому 2014 р. по вул. Інститутській у м. Києві», що має значно допомогти конкурсантам у виокремленні
найважливіших місць меморіалізації (Е.3.13). Що ми маємо зберегти? Пам`ять про історичні події та нову якість суспільства. Що ми маємо передати прийдешнім поколінням? Дух Майдану та цінності Революції Гідності. Майдан – особливе місце в історії м. Києва За результатами археологічних та історичних досліджень, вперше на території сучасного Майдану Незалежності масово пролилася кров в 1169 р. при захваті міста князем Андрієм Боголюбським. Вдруге тут відбулися значні бойові дії в 1240 р. – коли Київ опинився під татаро-монгольською навалою. Будь-які події новітнього часу, що теж відзначалися кровопролиттям, відбувалися тут же. Йдеться насамперед про Першу російську революцію 1905-1907 рр. Під час Лютневої революції 1917р перші демонстрації під національними українськими прапорами також пройшли на Майдані. Ці та інші події не були зафіксовані в міському просторі центрального ядра м. Києва, крім, звичайно, подій Революції 1917 р. (вул. Інститутська була перейменована на вул. 25 Жовтня (1919 р.), потім – вул. Жовтневої революції (1944 р.) – з 1993 р. – знову вул. Інститутська. Майдан став називатися площею Жовтневої Революції (1976-1977 рр.), тут був розташований величезний Монумент Великій Жовтневій соціалістичній Революції з пам`ятником Леніну, селянам та пролетаріату (встановлений в 1977 р., демонтований в 1991 р.). Як реагувати на те, що ця територія, починаючи з ХІІ ст., була місцем найвизначніших подій країни? Ми маємо фіксувати пам`ять про визначні події чи пам`ять про визначне місце? Питання залишається відкритим. Зникнення аутентичних пам`ятних елементів з міського простору Після прибирання наметового містечка з Майдану 7 серпня 2014 р. територія революційних подій була фактично «очищена» від привнесених революцією та пошкоджених елементів. Було покладено нове мощення, зняті барикади, відтворені майже всі елементи «домайданного Хрещатика». Проте робоча група з розробки «Концепції музеєфікації феномена Майдану» зафіксувала всі історичні місця, необхідні для подальшої музеєфікації (Е.3.13). Яким чином уникнути «імітації», а натомість природньо зафіксувати в просторі «стежку пам`яті» – є ще одним викликом для конкурсантів. Що робити з пам`ятними знаками, які встановили кияни? За світовою традицією, пам`ятні знаки в містах, встановлені громадою міста з метою увічнення
C 45
пам`яті про трагічні події, мають залишатися до тих пір, поки не буде прийняте єдине легітимізоване широкими верствами громади рішення про фіксування та відтворення пам`яті художніми засобами. Що ми маємо зробити потім з цим проявленням колективної пам`яті, фізично втіленої в гранітні плити, хрести, вінки, свічки тощо? Цей виклик ми адресуємо конкурсантам. Кияни не хочуть бачити в центрі міста цвинтар З одного боку, на обговореннях люди говорили про святість цього місця, де загинула велика кількість людей: «Весь Майдан – святое место! Я сюда хожу плакать», – п. Марія Грекова, корінна киянка (анкета); «Люди шукають стіну, де можна впасти на коліна. Має бути стіна пам’яті, де люди зможуть висловити свою співчуття», – п. Прядко. З іншого боку, постійно лунали думки про те, що в самому центрі міста Києва недоцільно створювати «цвинтар», бо це буде порушувати саму демократичну сутність Революції Гідності – ми маємо дати змогу бути присутнім на території всім верствам населення, незалежно від їх політичних переконань. Тут мають бути створені умови для мирного життя з функціями відпочинку, споглядання міських ландшафтів тощо, які співіснуватимуть на рівних з вільним політичним волевиявленням. «Народ без меморіального комплексу краще буде шанувати своїх героїв, ніж через мертві скульптури. Я проти відмивання грошей скульпторами-держслужбовцями», – п. Анатолій Саєнко (анкета). Радянська традиція увічнення пам`яті про події та загиблих Ще один виклик – уникнути специфічної «радянської» традиції оформлення пам`яті в міському просторі через гігантоманію, обов`язкову антропоморфність та нав`язливість у сукупності з величезними кошторисами на граніт, мармур тощо. На жаль, нової традиції, більш притаманної європейцям, в Україні поки не закладено. Делікатне ставлення до існуючого міського простору (особливо за умови роботи з охоронюваними територіями) з можливістю його легкої трансформації, «рахування» витрат, визначення доцільності даних витрат та розуміння плинності часу – всьому цьому нам ще треба вчитися. Пам`яткоохоронний статус території (D.4.7) Формування бачення фіксації пам`яті в міському просторі ускладнюється тим, що майже вся територія революційних подій розташована в охоронюваних зонах як ландшафту, так і історії,
C 46
архітектури та культури. Обачне ставлення до існуючої культурної спадщини має стати одним із завдань конкурсантам. Особливості національної політики пам`яті І наостанок: специфіка історичного розвитку України полягає в тому, що завдяки своєму геополітичному розташуванню, впродовж останнього тисячоліття країна постійно знаходилась між більш сильними сусідами, які ділили Україну майже кожного століття. Постійна боротьба за незалежність і постійні поразки призвели до специфічного сприйняття власної історії через втрати, через біль і страждання. Масове винищення українців в ХХ ст. тільки закріпило відчуття загальнонаціональної поразки. У ХХ столітті від обох тоталітаризмів – комуністичного та нацистського – Україна втратила мільйони життів: кримських татар, росіян, поляків, євреїв, але найбільше – українців. За підрахунками істориків та демографів, у війнах і таборах, у боротьбі та під час голодомору протягом усього ХХ століття Україна втратила близько 16 мільйонів населення. Більшість європейських націй після таких трагічних випробувань, з якими зіткнулася Україна, просто перестали б існувати. Чорнобильська трагедія – одна з останніх подій, яка й досі більшістю українців помилково та однобічно сприймається виключно як травма. В Україні відсутня традиція вшанування в міському просторі національних перемог, не вироблена політика пам`яті. В період Незалежності, внаслідок захвату влади колишніми комуністами, а потім комсомольцями, це було не на часі. Сьогодні настав момент переосмислення і формування сприйняття української нації як переможців і, як результат, втілення в меморіальних/пам`ятних комплексах ідеї непереможності України. Соціальний запит (за результатами піврічних обговорень) Пам`ять про Майдан – що це? «Відчуття до «Майдану» – це відсутність свіжого повітря». – п. Влада Осьмак З одного боку, це – пам’ять про біль, страждання, кров і смерть, а ще – високі переживання за тих, хто там загинув. Але також – роздратування через те, що ти не можеш дати гідну відсіч тим, хто тебе вбиває. З іншого боку, це – пам’ять про місце без страху, місце, де було проявлено дуже велику злагодженість, самоорганізацію, здатність до об‘єднання людей різних вікових категорій, різних соціальних прошарків, які були абсолютно рівні, тому що були об’єднані спільним прагненням досягти змін, вийти з зони вічної темряви. І саме тому вони допомагали
один одному. Це - пам’ять про високі моменти єднання та довіри, які показали нам, що ми перейшли від етапу інстинктів, зосереджених на особистості, до формування і збереження нації, коли ми допомагали одне одному всупереч інстинктивному поруху тікати та рятуватися. Пам`ять про Майдан – це відчуття самоідентифікації української нації, відчуття формування політичної нації, вперше після отримання Незалежності в 1991 р. Світла пам’ять про Майдан втілюється в моменти спільного виконання гімну сотнями тисяч людей, спільної молитви на Майдані. Тому частина пам‘яті про Майдан вкладається в поняття «намолене місце». Пам`ять про Майдан – це пам`ять про три фази: передчуття Майдану, Майдан відбувається, Майдан минув. Соціальний запит: «Чому досі не встановлений пам`ятник?» Сьогодні існує величезний соціальний запит на «пам`ятник». Люди – учасники подій – вважають, що нічого не зроблено, що пам`ять має бути увічнена. Однак насправді, за результатами обговорень, більшість людей потребує не пам`ятник, їм не вистачає «переживання подій» в міському просторі. Проте тут постає величезний виклик – як зробити так, щоби з остаточним рішенням всі погодились? Особисті переживання кожного учасника подій мають втілитися у «колективне спільне переживання», коли ідеї та смисли меморіального – пам`ятного комплексу беззаперечно становляться спільним надбанням революції. Соціальний запит: Основні цілі створення меморіального комплексу: - зберегти пам`ять; - показати, що ми досягли того, за що стояли; - зберегти артефакти, які «не мають зникнути»; - переживати скорботу за тих, хто віддав найдорожче – своє життя; - відчувати, що замовником пам`ятника/ меморіального комплексу є громада, що його не нав`язує влада; - відчувати гордість перед іншими народами за свою націю; - втілити дух і сенс Майдану. Соціальний запит: Що бажано? Територія Гідності має нести функцію пам‘яті, приналежності до нації, до культури, відповідальності за майбутнє і усвідомлення права його творити. Меморіалізація подій Революції Гідності має стати фундаментом для суспільної пам’яті про те, що ми
змогли об’єднатися і саме тому – перемогли. Тільки в єдності можливе вирішення проблем, можливий суспільний розвиток. Україна – єдина країна. «Якщо створювати пам’ятник, то присвячений героям України всіх часів і як символ підтримки тих, хто стояв на Майдані – пам’ятник єднання всієї країни». «Ми маємо увічнити не образ трагізму, а образ народу, що йшов і прийшов до своєї мети. Меморіал має бути присвячений не просто пам‘яті, а відкриттю нової світлої сторінки життя України». «Місце революційних подій має надихати, тут потрібно передати майбутнє краще життя і ідею того, що віднині кожна людина може вирішувати долю країни». «Увічнити ідею Майдану як найбільшого дару його активістів прийдешнім поколінням та утвердження перемоги над смертю». «Це має бути «сучасна» територія, ми маємо дивитися в майбутнє». «Пам’ятник має і через сотні років вірно відображати події, що відбулися. Меморіал має відображати цінності Революції Гідності: через будьяку кількість років не має статися ситуація, що буде прийнято рішення про демонтаж меморіалу». «Найкращим пам’ятником подіям на Майдані має стати спільна творчість, спільна робота на розбудову нової держави. Дуже важливо не обмежувати нашу пам’ять територією Майдану і навіть Майданом як явищем, тобто його подіями. Майдан – це країна. І наша пам’ять про це – наша спільна участь у перетворенні держави на краще». «Доленосні історичні події треба переживати, а не робити з них шаблони. Майдан має бути місцем, де можна безпосередньо доторкнутися пам‘яті, щоб на ньому переважала функція увічнення пам‘яті про всіх, хто загинув раніше і хто гине зараз на війні, виконана мистецькими засобами на високому художньому рівні» – (цитати з публічних дискусій при обговоренні «в колах»). Соціальний запит: Що небажано? Надмірна музеєфікація (щоб простір застиг і більше не розвивався). Небажано використовувати образи «загиблого невідомого солдата» радянського зразка. Не має бути створений пам’ятник – «констатація факту»: хто де сидів, де стояв. Важливо відстежити ланцюг взаємопов’язаних подій, який би надавав людям інформацію. Не створювати меморіалів смерті у вигляді хрестів та вінків тощо, що відсилає до образів меншовартості та поразки. В проекті пам’ятника не потрібен натуралізму та прив’язки до «шароварних» символів. Не треба створювати «цвинтар» на Майдані.
C 47
ПАМ`ЯТНІ ЗНАКИ ЗАГИБЛИМ НА МАЙДАНІ, ВСТАНОВЛЕНІ ГРОМАДОЮ. м. КИЇВ В 2014 р.
C 48
ДИВ. СХЕМУ №18
C 49
С.5.2.3
ЗАВДАННЯ КОНКУРСАНТАМ Конкурсанти мають запропонувати: - просторові/технологічні/пластичні/художні форми фіксації пам`яті про події, учасників та загиблих людей в міському просторі на території революційних подій (Cхема 10, Е.3.12). - сценарій/сценарії комеморативних практик щодо подій Революції Гідності. Необхідно донести дух Революції Гідності, можливість індивідуального та колективного переживання. Необхідно просторовими засобами створити емоційне переживання єднання великої кількості людей заради великої мети – жити вільним у вільній країні. Потрібно передати? за що люди вийшли на Майдан та заради чого загинули Герої Небесної Сотні. Конкурсанти мають комплексно підійти до вирішення цієї задачі та зберегти багатофункціональність простору центрального ядра міста Києва, не переобтяжуючи міський простір меморіальною функцією. При цьому з повагою поставитись до народних пам`ятників. Конкурсанти мають врахувати планувальні обмеження та пам`яткоохоронний статус території проектування, зокрема, існування пам’яток історії, що зазначені в облікових картках об’єктів історичної спадщини (Е.3.13).
C 50
С.5.2.4
ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РІШЕНЬ (ФУНКЦІОНАЛЬНІ, МІСТОБУДІВНІ, АРХІТЕКТУРНОПЛАНУВАЛЬНІ, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ, СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ, ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ТОЩО) Про простір Задіяти в сценарії меморіалізації всю територію революційних подій. Головним місцем меморіалізації визначити вул. Інститутську. Запроектувати частину вул. Інститутської (вул. Героїв Небесної Сотні) – від пл. Майдан Незалежності до вул. Ольгінської – пішохідною зоною, прибрати з зони проектування будь-яку зовнішню рекламу та кіоски, а також дисонуючі елементи простору, заборонити паркування автомобілів. Про функції Функції меморіалізації: - консервуюча (зберігаюча); - музеєфікаційна; - просвітницька; - виховна (етична, патріотична); - національної самоідентифікації; - актуалізуюча особисті спогади; - психотерапевтична; - молитовна. Про ідеологію Конкурсанти мають проявити явище «Майдан» як: - «місце сили»; - епіцентр кардинальних змін в країні, які призвели до політичних, соціальних та культурних перетворень в країні; - вибух гніву, який вивільнив колосальну суспільну енергію; - боротьбу українців за свободу волі, національну й особисту; - становлення громадянського суспільства; - втілення благородності, людяності, гідності; - багатонаціональний феномен міжнародного значення. Створити територію гармонії, примирення, порозуміння, довіри між людьми – носіями протилежних точок зору і думок. Необхідно передати абстрактні поняття – гордість за народ, який піднявся за свою гідність, любов, скорбота, втрата близьких, смерть, народження свідомості нового покоління, відчуття себе громадянином, людиною. Символи меморіалізації мають бути радикально новими, не радянськими, мати людяний масштаб. При використанні символів, які пов`язані з українською національною культурою, бажано уникати «шароварщини». Національна символіка не має підміняти ціннісні орієнтири.
Вимоги Будь-які нові пластичні форми мають бути візуально та просторово узгоджені з архітектурномістобудівною спадщиною центрального ядра м. Києва. Обмеження Обмежити використання антропоморфних образів. Врахувати пам`яткоохоронний статус території та планувальні обмеження. Про пам`ятні знаки, встановлені громадою міста Києва Запропонувати рішення стосовно розміщення існуючих матеріальних знаків після створення меморіального комплексу та/або їх гармонійного включення до майбутнього меморіального комплексу. Про етапність Запропонувати рішення тимчасової фіксації пам`яті про події, учасників та загиблих людей в міському просторі на території революційних подій до остаточної реалізації меморіального комплексу. Канали меморіалізації Яким чином ми маємо зберегти пам`ять про Революцію Гідності та передати її майбутнім поколінням? - через залучення до позитивних соціальних практик; - через усну історію; - через дослідження; - через пам’ятні місця (місця бойових дій та загибелі громадян – пам’ятки історії); - через артефакти. Інструменти меморіалізації: - формування «стежки пам`яті», яка розкриє історію Революції Гідності в просторі; - збереження існуючих артефактів та їх «проявлення» в міському просторі; - проявлення топографії Майдану, однак без агресивності та умовної патетики; - використання арт-інтервенцій у міський простір шляхом мощення, освітлення, інформаційних елементів тощо; - використання новітніх технологій: Інтернет, світло, інсталяція, перформанс, мультимедійність; - музеєфікація видатних історичних місць (згідно обліковим карткам див. Додаток Е.3.13.). Метод меморіалізації: - експеримент (формування меморіального комплексу самими людьми подібне до «протоптування» стежок перед покладанням
асфальту); - можливість трансформації простору; - численні комунікації, які мають передавати інформацію про історію місця за допомогою віртуальних та матеріальних носіїв й, отже, пробуджувати ті почуття та емоції, переживали люди під час Революції Гідності; - соціальні практики, які допоможуть захистити людей у майбутньому (курси громадянської оборони, курси виживання і надання першої медичної допомоги та інше) (D.6); - спільні дії, проведення днів пам`яті тощо. Запропонувати офіціальні та неофіційні сценарії церемоній вшанування пам`яті Героїв Небесної Сотні. Що варто зафіксувати в просторі: - Побиття активної молоді біля Монументу Незалежності – 29.11.2013; - «Дорога життя» на вул. Михайлівській – 30.11.2013; - Духовний центр революції – Михайлівський золотоверхий монастир; - Перші зіткнення на вул. Банковій – 1.12.2013; - Народне Віче; - Перші жертви на вул. Грушевського – 22.01.2014; - Спільна молитва; - Шпиталь Майдану на вул. Трьохсвятительській, 7; - Загибель людей в Маріїнському парку та біля Будинку Офіцерів – 18.02.2014; - Загибель людей на Майдані Незалежності (неподалік від готелю «Козацький») – 20.02.2014; - Масова загибель людей на вул. Інститутській 18-20.02.2014; - Революція в просторі (місце розташування барикад, наметів тощо); - Майбутнє місце розташування Музею Свободи/ Музею Майдану. Передбачити умови для меморіалізації: - вільні простори для молитви, індивідуального переживання; - порожні простори для збору великої кількості людей з метою вшанування пам`яті, проведення офіційних церемоній; - місце/місця пам`яті про загиблих Героїв Небесної Сотні. Принципи музеєфікації Музеєфікація здійснюється на принципах збереження автентичних артефактів, документальної достовірності, цілісності, функціональності та багатошаровості зібраної інформації, пріоритетності збереження архітектурнокультурного і ландшафтного середовища (з відповідним комплексом заходів, спрямованих на локалізацію, охорону місць пам’яті та маркування об’єктів).
C 51
схема 10
Для безконфліктної реалізації проектів перед початком роботи конкурсантам рекомендується ознайомитися з завданнями та вихідними даними для інших номінацій конкурсу. За необхідності спілкування/співпраці з особами, причетними до подій Революції Гідності, та отримання фахових консультацій від членів Ради Громадських експертів при проектуванні звертайтеся за контактами до Оргкомітету Конкурсу. Світові приклади: - Музей Берлінського муру (Берлін, Німеччина); - Меморіальний музей Голокосту (Вашингтон, США); - Музей Варшавського повстання та маркування на вулицях міста подій, пов’язаних із Варшавським гетто (Варшава, Польща); - позначення на вулицях міста Кассель місць, пов’язаних із жертвами Кришталевої ночі (Кассель, Німеччина); - Музей радянської окупації (Рига, Латвія).
C 52
С.5.2.5
ФОРМА ПОДАЧІ КОНКУРСНИХ ПРОЕКТІВ Деталізація розробки Стадія проектування: концепція. Склад конкурсного проекту Конкурсний проект складається з: - графічних матеріалів – планшета в електронному вигляді (Е.3); - текстових матеріалів – пояснювальної записки в цифровому та друкованому вигляді; - матеріалів в цифровому вигляді (CD-rom); - об`ємних матеріалів – макету/моделі (за бажанням); - Декларація авторства (Е.2). Вимоги до оформлення конкурсного проекту Вимоги до оформлення графічної частини конкурсного проекту Конкурсні проекти подаються на Конкурс анонімно під девізом у формі шестизначного числа, що проставляється у верхньому правому кутку всіх матеріалів конкурсного проекту. Графічні матеріали конкурсу подаються виключно в цифровому вигляді. На планшеті має бути передбачене вільне місце для розташування емблеми Конкурсу розміром 6 х 6 см в лівому верхньому кутку. Усі написи, підписи на конкурсних проектах виконуються українською та англійською мовами. На кожний конкурсний проект має бути поданий 1 (один) вертикальний планшет розмірами 0,84 м в ширину та 2,4 м в висоту з графічними матеріалами (рекомендовано): - пропозиції стосовно сценарію меморіалізації на всій території проектування: «стежка пам`яті», М 1:2000 (C.5.2.3); - пропозиції щодо заходів з меморіалізації на вул. Інститутській: елементи меморіалізації М 1:500; - пропозиції для окремих елементів меморіалізації на території проектування на вибір М 1:100/М 1:50; - пропозиції стосовно доцільності/необхідності розташування пам`ятних знаків, встановлених громадою; - пропозиції стосовно окремих елементів простору, націлені на розв`язання завдання конкурсантам (C.5.2.4). Інші ілюстративні матеріали (розгортки, перспективи тощо), необхідні для розкриття ідеї проекту. В конкурсних матеріалах має використовуватись метрична шкала вимірів.
Вимоги до планувального макету (за наявності) Макет території подається в масштабі 1:1000/1:2000. Модель об`єкту монументального мистецтва подається в М 1:50. На макеті/моделі обов’язково вказати девіз проекту у формі шестизначного числа. Вимоги до оформлення текстових матеріалів конкурсного проекту Текстові матеріали конкурсного проекту подаються українською та англійською мовами. Текстові матеріали конкурсного проекту складаються з пояснювальної записки до проекту. Пояснювальна записка із описом прийнятих проектних рішень подається у друкованому та електронному вигляді. В Пояснювальній записці має бути визначено основну ідею проектної пропозиції. Обсяг пояснювальної записки – не більше 3-х аркушів формату А 4 друкованого тексту Times New Roman (14 кегль) однією мовою. Вимоги до оформлення матеріалів в цифровому вигляді На кожен проект автор/авторський колектив має подати CD-rom з матеріалами конкурсного проекту у цифровому вигляді: - пояснювальна записка у форматі pdf та doc; - планшети з графічними матеріалами у форматі pdf з роздільною здатністю 300 dpi та jpg з роздільною здатністю 150 dpi; - фотографії макету/моделі (за наявності) (3-5 шт, формати jpg або pdf з роздільною здатністю 300 dpi). Вимоги до оформлення Декларації авторства Декларація авторства оформлюється за наданим в Додатку до Програми та умов Конкурсу взірцем (Е.2). Декларація авторства запаковується в конверт, на якому вказано номер проекту. На конверті не має бути будь-яких даних, які можуть ідентифікувати авторів конкурсного проекту. Конверт має бути заклеєним. Даний заклеєний конверт з Декларацією авторства має бути поданий разом з проектом. В Декларації авторства вказуються прізвища, імена, по-батькові автора/авторського колективу, адреси, номери контактних телефонів, умови розподілу суми можливої премії між членами авторського колективу, завірені їх підписами, ідентифікаційні коди автора/авторського колективу, розрахункові рахунки автора/авторських колективів та банківські реквізити.
C 53
54
55
МІЖНАРОДНИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР “УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ НА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПЛОЩІ”
НОМІНАЦІЯ ІІІ
схема 11
С.5.3
МІЖНАРОДНИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ НА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПЛОЩІ»
С.5.3.1
ДІЛЯНКА ПРОЕКТУВАННЯ. ІСНУЮЧИЙ СТАН (схема 11) Будівля Українського дому розташована на Європейській площі, з якої бере початок головна вулиця Києва – Хрещатик. Впродовж історії площа мала різні назви: Царська, Європейська, Третього Інтернаціоналу, Гітлерплатц, площа Сталіна, Ленінського комсомолу. У 1991 році, після здобуття Україною незалежності, площі повернули історичну назву – Європейська. По суті, це останнє перейменування площі мало ідеологічний підтекст і зафіксувало зміну зовнішньополітичної спрямованості розвитку держави. Будівля Українського дому зведена у 1978-1982 рр. на місці корпусу готелю «Європейський» як філія Центрального музею Леніна, тобто як головний ідейно-виховний заклад України радянської доби. Архітектори: В. Гопкало, В. Гречина, В. Коломієць, Л. Філенко; художники: А. Гайдамака, В. Мягков; інженер: В. Баруленков. У 1985 році будівлю відзначено Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка. Будівництво музею Леніна фіксувало ідеологічний характер місця. На видовому пагорбі, недалеко від пам’ятника князю Володимиру, який у X столітті хрестив Київську Русь, було зведено монументальну споруду з фактично культовими функціями. Таким чином, Хрещатик з двох боків було фланковано символами комуністичної ідеології: пам’ятником Леніну (1946 р.) на Бессарабській площі та музеєм Леніна (1982 р.) на Європейській. Музею було відведено домінуючу роль в ансамблі Європейської площі. Архітектурну композицію сформовано квадратним у плані об‘ємом розміром 56,4×56,4 м та висотою 23,8 м, який увінчано барабаном діаметром 36 м заввишки в 8 м. Всередині будівлі – атріумний простір, який первісно призначався для великої скульптури Леніна. Триярусний атріум, що розширяється вгору, завершується світлоконцентратором, який спрямовував потоки світла на скульптуру Леніна та балкони експозиційних залів. Вільний, не обтяжений перепонами простір кожного поверху, обумовив побудову експозиції та чітку організацію потоків відвідувачів. З боку Володимирської гірки до головного об‘єму примикає кінолекційна зала на 600 місць (Е.3.15) При будівництві будівлі музею велику увагу було надано впорядкуванню території: влаштовано
систему підпірних стін та каскадний фонтан, місця відпочинку. Застосовано передове на той час інженерне обладнання, ескалатори, кондиціонери, систему акустичних пристроїв і світлотехнічних засобів, що дозволяли проводити широкий комплекс громадських заходів. У 1993 році музей Леніна припинив своє існування. Назва будівлі та її формат змінилися на поліфункціональний виставково-презентаційний комплекс «Український дім». Український дім (Хрещатик, 2) – щойно виявлена пам’ятка архітектури та містобудування (Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11) Діяльність Українського дому Сьогодні в Українському домі переважно здійснюється виставкова діяльність та проводяться ярмарки-розпродажі. Простір навколо Українського дому не використовується, винятком є територія навколо колишньої градирні, яку освоїли скейтбордисти. Скейтбордіст Будівля Українського дому – об’єкт державної власності, що знаходиться у власності Державного управління справами. Щомісячно експлуатація будівлі коштує державному бюджету України приблизно 800 тис. грн. (≈ 40 тис. €). Внутрішній простір Загальна площа будівлі складає 17550 кв. м, у тому числі – 8850 кв. м експозиційної площі. До складу приміщень входять концертна зала (782 кв. м), медіа-центр (80 кв. м), три виставкових центра, «кобзарська світлиця», арт-галерея, фуршетні площі, ресторан, кафе (на різну кількість гостей: від 50 до 3000 осіб), гардероби та інші зали, які можуть використовуватися для проведення концертів, літературно-художніх зустрічей, з’їздів, конференцій, презентацій, вернісажів, спеціалізованих і міжнародних виставок та інших заходів.
C 57
УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ
C 58
C 59
С.5.3.2
СУТЬ ПРОБЛЕМИ, ВИНЕСЕНОЇ НА РОЗГЛЯД. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАПИТ Цілісна стратегія розвитку Українського дому сьогодні відсутня. Існування в цій будівлі музею Леніна ще не переосмислено. Системна реконструкція в будівлі не здійснювалася, проведення великих масових заходів було обмеженим. Спроби привнести абстрактну «громадську» функцію і перетворити Український дім на комерційно успішний майданчик з широким спектром функцій, успіхом не увінчалися. Численні ярмарки, що організовуються в будівлі Українського дому, маскують торговельну функцію під суспільно важливу. Під час революції 2013-2014 рр. Український дім став ареною протистояння силовиків і протестувальників. 25.01 2014 р. в Українському домі розмістилися кілька сотень бійців внутрішніх військ. Через побоювання, що силовики можуть вдарити по Майдану з тилу, Український дім був блокований і захоплений протестувальниками в ніч з 25 на 26.01.2014 р. В Українському домі були розгорнуті шпиталь, кухня, їдальня, Бібліотека Майдану, Відкритий Університет Майдану, «Студентська асамблея» та штаб «Автомайдану». Тут проводилися художні виставки, розміщувалися прес-центр Майдану, бойові сотні самооборони. Таким чином, під час революції Український дім використовувався як «урбаністичне спільне» та сформувався як публічний простір. Його внутрішній простір було піддано стихійному переосмисленню. Саме ці зміни мають бути легітимізовані у даній конкурсній номінації. Необхідно дати відповідь на питання: Що таке «Український дім на Європейській площі»? Соціальний запит Під час Революції Гідності українці однозначно зафіксували свій цивілізаційний вибір європейського шляху розвитку. Замість комуністичних ідей, що домінували десятиліття, і відмови від приватного заради спільної мети, відбулося переосмислення цінностей особистості: свободи волі, права на результати чесної праці та гідне життя. Це стало новим суспільним договором, навколо якого українці готові об’єднуватися і навіть йти на жертви. Український дім сформувався як суспільнокультурний простір. Фактично впродовж кількох місяців він був територію абсолютної творчої свободи, на якій підтримувалася та віталася будь-яка низова громадська активність. Представники творчих спільнот та робоча група з розробки концепції Музею Свободи/Музею Майдану розглядають Український Дім як одне з місць для тимчасової або постійної експозиції музею
C 60
(див. Номінація IV). Але, перш за все, Український дім на Європейській площі має стати простором, співмасштабним людині та її запитам, місцем переосмислення стосунків людини та держави і, найголовніше, – простором абсолютної свободи громадського і мистецького висловлювання. Назва центру «Український дім на Європейській площі» віддзеркалює запит громади на створення місця, де має осмислюватися роль і цінність України в великій родині європейських держав.
С.5.3.3
ЗАВДАННЯ КОНКУРСАНТАМ Конкурсанти мають запропонувати концепцію пристосування будівлі та прилеглої території колишнього Музею Леніна під Міжнародний культурний центр «Український Дім на Європейській площі». Український дім має стати постійно діючим громадським простором з максимальною кількістю можливих ефективних форматів використання та успішною фінансовою моделлю. Український дім, що очолює «намисто» громадських просторів Хрещатика та Майдану, має стати для відвідувачів своєрідним калейдоскопом активностей, що змінюють одна одну. Його простори мають бути для відвідувача повноцінною частиною атракції. Необхідно запропонувати осмислення: 1) ефективного використання об’єму будівлі; 2) використання прилеглої території за принципом розвинутого публічного простору; 3) розвитку соціальних активностей та позитивних соціальних практик; 4) фінансово-правової моделі установи Міжнародного культурного центру.
C 61
БУДІВЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ДОМУ ТРАДИЦІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ
БУДІВЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ДОМУ ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЙ
C 62
БУДІВЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ДОМУ / РІЧНИЦЯ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЙ / БІБЛІОТЕКА МАЙДАНУ / 2014 р.
C 63
С.5.3.4
ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РІШЕНЬ Конкурсанти мають запропонувати концепцію трансформації Українського дому і прилеглої території відповідно до різних форматів використання, а саме: - проведення виставок, фестивалів; - організації конгресів, форумів, лекцій, майстеркласів; - проведення кінопоказів, театральних вистав; - тимчасової експозиції колекції Музею Свободи/ Музею Майдану; - інших, які може запропонувати конкурсант. Будівля Українського дому (Е.3.15) Конкурсний проект має передбачити поділ простору Українського Дому на зони постійного використання зі стабільними функціями і зони, які можуть бути трансформовані. Конкурсанти мають зберегти конструктивну частину будівлі та її атріумну структуру. Конкурсанти мають запропонувати різні варіанти трансформації і використання атріумного простору для різних видів активностей без втручання в несучі конструкції. Конкурсанти мають запропонувати формати використання даху Українського дому. Має бути врахований високий потенціал даху Українського дому як видового майданчика. Конкурсний проект повинен містити пропозиції щодо форматів і зовнішнього вигляду інформаційних матеріалів про події, які відбуваються в Українському домі, розташованих на фасаді будівлі. Формати розміщення інформації мають бути гармонізовані з фасадами будівлі. Конкурсний проект має запропонувати заходи з облаштування вільного доступу до громадського простору Українського дому для маломобільних груп населення. Конкурсантами має бути запропонований проект підвищення енергоефективності будівлі з урахуванням пам`яткоохоронних обмежень. Конкурсанти не можуть втручатися у конструктивний та зовнішній стан фасадів, а також змінювати внутрішнє оздоблення (облаштування мармуром). Через кліматичні особливості взимку публічна активність на вулицях відчутно знижується і «переходить до приміщень». Український дім, що примикає до Хрещатика, взимку має вбирати в себе значну частину вуличної соціальної активності. Прилегла територія Конкурсанти мають запропонувати концепцію використання прилеглої до Українського дому території з урахуванням можливості її трансформації
C 64
(цілком або частково) для подій різних форматів, що проводяться в Українському домі. Конкурсанти мають передбачити безбар’єрне з’єднання з пішохідною зоною Майдану-Хрещатика. Конкурсанти мають запропонувати формати сезонного використання прилеглої території. Конкурсна пропозиція може включати поділ території, що прилягає до будівлі Українського дому, на зони постійного використання зі стабільними функціями та зони, які можуть бути трансформовані. Конкурсанти мають проявити зв’язок з розташованим поруч парком «Володимирська гірка». Необхідно врахувати розташування Національної Філармонії України поруч з Українським домом та існуючі обмеження на використання звукопідсилюючої апаратури на прилеглій до Українського Дому частині території (це заважає концертам, що проходять у Філармонії). Запропонувати формати використання Українського Дому для спільних з Філармонією проектів. Активності До складу оновленого комплексу мають входити: - дитячі освітньо-розважальні зони; - бібліотека, медіатека (Бібліотека Майдану, D.6.2.1). - коворкінг чи анти-кафе - зони харчування; До складу оновленого комплексу можуть входити: - освітні центри; - арт-резиденції; - творчі майстерні; - інші на розсуд конкурсанта. Вуличні активності можуть включати: - церемонії відкриття/закриття фестивалів та інших подій; - можливість вуличних кінопоказів; - місце для вуличних видів спорту; - майданчики для вуличної експозиції художніх творів; - інші на розсуд конкурсанта. Фінансово-правова модель Конкурсанти мають запропонувати новий формат Українського дому, його організаційноправову форму, схему управління та фінансового забезпечення, принципи побудови організаційної структури. Київ та Україна гостро потребують передового досвіду та нових підходів до переосмислення існуючих майданчиків, а також їх трансформації відповідно до сучасних форматів використання; нових, комерційно ефективних схем популярних соціально-гуманітарних практик.
С.5.3.5
ФОРМА ПОДАЧІ КОНКУРСНИХ ПРОЕКТІВ Деталізація розробки Стадія проектування: концепція. Склад конкурсного проекту Конкурсний проект складається з: - графічних матеріалів – планшета в електронному вигляді (Е.3); - текстових матеріалів – пояснювальної записки в електронному та друкованому вигляді; - матеріалів в цифровому вигляді (CD-rom); - об`ємних матеріалів – макету (за бажанням); - Декларація авторства (Е.2) Вимоги до оформлення конкурсного проекту Вимоги до оформлення графічної частини конкурсного проекту Конкурсні проекти подаються на Конкурс анонімно під девізом у формі шестизначного числа, що проставляється у верхньому правому кутку всіх матеріалів конкурсного проекту. Графічні матеріали подаються виключно в електронному вигляді На планшеті має бути передбачене вільне місце для розташування емблеми Конкурсу розміром 6 х 6 см у лівому верхньому кутку. Усі написи, підписи на конкурсних проектах виконуються українською та англійською мовами. На кожний конкурсний проект має бути подані 2 (два) вертикальні планшети розмірами 0,84 м в ширину та 2,4 м в висоту з графічними матеріалами (рекомендовано): - концептуальні пропозиції розташування культурного міжнародного центру в приміщеннях Українського Дому; - пропозиції стосовно функціонального зонування Українського дому з розміщенням в ньому міжнародного культурного центру; - пропозиції щодо розгортання публічних активностей біля будівлі Українського дому; - пропозиції стосовно підвищення енергоефективності будівлі; - пропозиції стосовно використання даху будівлі як майданчику публічних активностей; - пропозиції стосовно окремих елементів простору, націлені на розв`язання завдання конкурсантам. Інші ілюстративні матеріали (розгортки, перспективи тощо), необхідні для розкриття ідеї проекту. Конкурсні матеріали мають використовувати метричну шкалу вимірів.
Вимоги до планувального макету (за наявності) Макет подається в масштабі 1:200. На макеті має бути позначений девіз проекту у формі шестизначного числа. Вимоги до оформлення текстових матеріалів конкурсного проекту Текстові матеріали конкурсного проекту подаються українською та англійською мовами. Текстові матеріали конкурсного проекту складаються з пояснювальної записки до проекту. Пояснювальна записка з описом прийнятих проектних рішень подається у друкованому вигляді. У Пояснювальній записці має бути визначено основну ідею проектної пропозиції. Обсяг пояснювальної записки — не більше 3-х аркушів формату А-4 друкованого тексту Times New Roman (14 кегль) однією мовою. Вимоги до оформлення матеріалів у цифровому вигляді На кожен проект автор/авторський колектив має подати CD-rom з матеріалами конкурсного проекту у цифровому вигляді з матеріалами: пояснювальна записка у форматі pdf та doc; планшети з графічними матеріалами у форматі pdf з роздільною здатністю 300 dpi та jpg з роздільною здатністю 150 dpi; фотографії макету (за наявності) (3-5 шт, формати jpg або pdf з роздільною здатністю 300 dpi). Вимоги до оформлення Декларації авторства Декларація авторства оформлюється за наданим в Додатку до Програми та умов Конкурсу взірцем (Е.2). Декларація авторства запаковується в конверт, на якому вказано номер проекту. На конверті не має бути будь-яких даних, які можуть ідентифікувати авторів конкурсного проекту. Конверт має бути заклеєний. Даний заклеєний конверт з Декларацією авторства має бути поданий разом з проектом. В Декларації авторства вказуються прізвища, імена, по-батькові автора/авторського колективу, адреси, номери контактних телефонів, умови розподілу суми можливої премії між членами авторського колективу, завірені їх підписами, ідентифікаційні коди автора/авторського колективу, розрахункові рахунки автору/авторських колективів та банківські реквізити. Для безконфліктної реалізації проектів, перед початком роботи конкурсантам рекомендується ознайомитися з завданнями та вихідними даними для інших номінацій конкурсу.
C 65
66
67
БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС “МУЗЕЙ СВОБОДИ/МУЗЕЙ МАЙДАНУ”
НОМІНАЦІЯ ІV
схема 12 68
С.5.4
БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС “МУЗЕЙ СВОБОДИ /МУЗЕЙ МАЙДАНУ”
C.5.4.1
ДІЛЯНКА ПРОЕКТУВАННЯ Музейний комплекс має складатися з історичних місць пам`яті, присвячених подіям Революції Гідності і Героям Небесної Сотні (Е.3.13) та будівлі/будівель Музею, де мають розташовуватись колекція артефактів, відбуватися заходи за участі громади та проводитися виставки, конференції тощо. Конкурсантам пропонується розглянути можливість тимчасово/на постійній основі розташувати колекцію Музею в існуючих будівлях Українського дому та/ або Будинку Профспілок та/або проектування нової споруди під Музей Свободи/Музей Майдану на вул. Інститутській, 3-5. Конкурсанти мають право запропонувати інші існуючі споруди для розміщення Музею Свободи/Музею Майдану, їх комплекси або земельні ділянки для нового будівництва. Особливістю Українського дому (Е.3.15) є те, що протягом січня-лютого 2014 року його приміщення стали найбільшим осередком активності громадських ініціатив Майдану. Детальна інформація про Український дім в п. D.7.2. Особливістю Будинку Профспілок (Е.3.16) є його функціонування як центру життя, побуту та координації дій учасників Революції Гідності, розташованого безпосередньо на Майдані. Детальна інформація про Будинок Профспілок в п. D.7.1. Особливістю земельної ділянки по вул. Інститутській 3-5 є її розташування в безпосередній близькості до місця зіткнень та масової загибелі людей на вул. Інститутській у лютому 2014 року. Вул. Інститутська є головним місцем вшанування пам`яті Героїв Небесної Сотні киянами. Навпроти ділянки проектування силами громади було встановлено дерев`яний поминальний хрест та поминальну екуменічну каплицю Непорочного Серця Марії та українських Новомучеників (Української Греко-католицької церкви). Й досі на вул. Інститутській знаходяться пам`ятні знаки, фотографії Героїв Небесної Сотні. Люди покладають до них сотні квітів та свічок. Всі комеморативні заходи відбуваються саме тут (схема 18 (том ІІ). Розташування ділянки на пагорбі вул. Інститутської є символічним, тому що під час бойових дій Революції Гідності фактично неозброєні протестувальники йшли з низинної місцевості вул. Хрещатик на штурм «висоти» проти озброєних вогнепальною зброєю силовиків. Вулиця Інститутська стала нашою українською Голгофою. В заходах з меморіалізації подій Революції Гідності фінальною точкою «стежки пам`яті» має стати
споруда Музею, яка має символізувати перемогу добра, воскресіння після смерті. З точки зору містобудування, розташування громадської споруди в адміністративногромадському центрі міста є доцільним. Це відповідає функції території, закладеній в містобудівну документацію з розвитку міста. Ділянка проектування має площу 0,7 га. На ділянці на даний момент розташовано котлован, який виник внаслідок демонтажу будівлі виставкового комплексу, що розташовувався тут починаючи з сер. ХХ ст. Ділянка має ухил. Основна функція частини вул. Інститутської, що прилягає до ділянки проектування, – громадська. Біля ділянки проектування розташовані споруди: пішохідний міст через вул. Інститутську, Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України («Жовтневий палац», під час Революції – «Палац Свободи»), кінотеатр «Кінопалац», Клуб Кабінету Міністрів України, Національний банк України; на іншому боці вулиці: готель «Україна», наземний павільйон виходу зі станції метро «Хрещатик», Банк «Аркада», Будинок письменників. На ділянці проектування розташована алея вздовж вулиці Інститутської, яка має незадовільний стан благоустрою. Ділянка проектування розташована в пам`яткоохоронних зонах: архітектурна охоронна зона, зона Центрального історичного ареалу, зони регулювання забудови І категорії (D.4.7) Пам`ятки культурної спадщини, розташовані поблизу земельної ділянки: Національного значення: Вул. Інститутська, 1 - Інститут благородних шляхетних дівиць (суч. Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України) 1838-1843 рр.; 1953-1958 рр. - пам`ятка архітектури та містобудування, пам`ятник історії. Місцевого значення: Вул. Інститутська, 7 «Будинок біржі» (суч. Клуб Кабінету Міністрів) 1870-1873 рр. пам`ятник архітектури. Вул. Інститутська, 8 Особняк Лібермана (суч. Будинок письменників) 1880-і рр.; поч. ХХ ст. пам`ятник архітектури. Вул. Інститутська, 9 Будинок Дворянського зібрання (суч. Національний банк України), 1840-1842, 19051907 рр. - пам`ятник архітектури.
C 69
ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА ПО ВУЛ. ІНСТИТУТСЬКА 3-5
C 70
БУДИНОК ПРОФСПІЛОК
УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ
C 71
C.5.4.2
СУТЬ ПРОБЛЕМИ, ВИНЕСЕНОЇ НА РОЗГЛЯД. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАПИТ Існуюча ситуація Ідея створення Ініціатива створення Музею Майдану народилася як громадська ініціатива в січні 2014 р. після подій на вул. Грушевського під час Революції Гідності (D.5) Ініціаторами стали В. Рожко, А.Котлярчук, М.Скиба, Т.Бобровський, К.Чуєва та І.Пошивайло за підтримки Самооборони Майдану, а згодом – Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) та Українського національного комітету Блакитного Щита (D.6.4.1). До ініціативної групи долучалися волонтери з громадських ініціатив – «Бібліотека Майдану», «Мистецька сотня» та інші. Над ідеєю створення Музею Майдану для збереження матеріальної пам`яті і духу Майдану працювало безліч громадських ініціатив, які збирали артефакти та накопичували величезний матеріал. Одним з головних завдань для групи музейників і пам’яткоохоронців, які увійшли до ініціативи, було збереження пам’яті про події та людей Євромайдану, збереження пам’ятних місць на вул. Грушевського та вул. Інститутській, де загинули люди. Сьогодні над Музеєм Майдану працюють наступні установи: Міністерство культури України, Київська міська державна адміністрація, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», «Український інститут національної пам’яті», «Музей історії Києва», Національний заповідник «Софія Київська», «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-45 рр.», ГО «Агенція культурних стратегій», активісти Євромайдану, НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України. В квітні 2014 р. було створено Робочу групу з музеєфікації героїчних подій, пов’язаних з боротьбою українських громадян за права людини та встановлення народовладдя в Україні (2013-2014 рр.) спільно з Міністерством культури України та Київською міською державною адміністрацією (C.1.2). Спільна ініціатива Музей Свободи/Музей Майдану утворена у жовтні 2014 р. і об’єднує дві групи активістів - офіційну робочу групу зі створення Музею Майдану та ініціативу компанії pro.mova Музей Свободи. Створення Музею Свободи — це пост-майданна ініціатива. Вона народилася і реалізується в Україні, але також має важливе значення для інших країн пострадянського простору. Ініціативи Музею Свободи та Музею Майдану доповнюють одна одну, зокрема в питаннях минулого і майбутнього, конкретного і універсального, предметного і смислового.
C 72
Музей Свободи виступив ініціатором та модератором першого спільного проекту Музей Свободи/Музей Майдану – виставки «Свобода», яка відбулася в жовтень 2014 р. у НХМУ (куратор Влодко Кауфман). Сьогодні дискурс створення новітньої установи, яка має передати дух свободи українського народу, серйозно розширився. Він включив в себе події трьох українських революцій – від 1990 до 2013 р. Крім того, боротьба ще незавершена. Стало зрозумілим, що треба шукати більш широку візію. Музей Свободи/Музей Майдану має стати платформою для порозуміння. Саме на цей виклик й покликана дати відповідь номінація. Що вже зроблено Командою, яка працювала над створенням Музею Майдану, зібрано та взято на облік понад 1400 артефактів, у тому числі «Йолку» (Е.3.11); записано понад 280 аудіо- та відеоінтерв’ю (D.6.4.5); задокументовано пам’ятні місця; розроблено Концепцію музеєфікації феномена Майдану (подій 2013-2014 років, пов’язаних з боротьбою українських громадян за права людини, що отримали назву Євромайдану або Революції Гідності) (Е.3.7) та облікові картки об’єктів історичної спадщини(Е.3.13); працює спільнота “Музей Майдану” у FB (http:// goo.gl/o5P8UX); розміщено численні публікації та сюжети у ЗМІ; організовано декілька виставок в Україні та за кордоном; проведено низку консультацій із світовими експертами-музейниками, у тому числі з Елейн Гуріан, Ліндою Норріс, директором Музею Голокосту у Вашингтоні Сарою Блюмфілд (США). Діяльність Музею Майдану Команда зі створення Музею Свободи/Музею Майдану працює над втіленням Концепції, зокрема над: - збереженням та збором артефактів Революції Гідності та «Усних історій Майдану»; - розробкою пам’яткоохоронної документації для збереження та музеєфікації об’єктів in situ; - дослідженням історичного контексту та цінностей Революції Гідності; - реалізацією «Концепції музеєфікації феномена Майдану (подій 2013-2014 років, пов’язаних з боротьбою українських громадян за права людини, що отримали назву Євромайдану або Революції Гідності)»; - проведенням виставок та тематичних акцій на території інших культурних майданчиків; - створенням віртуального музею; - презентацією Революцією Гідності з
використанням технологій доповненої реальності; - створенням платформи для комунікації та практик громадських ініціатив. Приміщення Музею Окремого приміщення під Музей Свободи /Музей Майдану не виділено. Міністерство культури та КМДА опрацьовують питання розташування/тимчасового розташування Музею Свободи/Музею Майдану в Українському Домі (D.7.2.). Федерація профспілок України (D.7.1.) на громадських обговореннях в липні 2014 р. запропонувала виділення певної кількості приміщень першого поверху Будинку Профспілок для розташування експозиції Музею. Однак розуміючи те, що Музей Свободи/Музей Майдану має стати інституцією новітнього типу, розглядається варіант будівництва окремої споруди, яка буде виконувати всі закладені в дану інституцію функції. Соціальний запит Соціальний запит: об`єднання зусиль для досягнення мети. Існує величезний соціальний запит українців на об`єднання на всіх рівнях суспільного буття – від припинення війни на сході України до об’єднання зусиль на переговорах. Українці мають навчитися взаємодіяти між собою і об`єднуватися. Треба об’єднувати країну та знаходити спільні речі, які нас об`єднують. «Надбанням Майдану є комунікативна функція - створювати для людей умови, за яких ми будемо «розчинятися» в соціумі, залишаючись самими собою. Люди мають відчути консолідацію, об’єднання, не відчувати самотності і роз’єднаності. І це має бути пов’язано з повагою до історії та пам’яті» (цитата з публічних дискусій при роботі в «колах»). Соціальний запит: реалізація в мирному житті соціальних практик, які народились/розвинулися на Майдані.(D.6) Існує соціальний запит на відтворення в мирному житті соціальних практик, які утворилися/ розвинулися на Майдані. З огляду на те, що більшість з громадських ініціатив й досі працюють, переключившись на допомогу воїнам в АТО або несучи й далі культурні надбання й освіту, працюючи в мирному житті, необхідний майданчик для їх подальшої роботи. Сьогодні над переосмисленням змін в суспільстві працює Відкритий університет Майдану (D.6.2.2), несуть знання Бібліотека Майдану (D.6.2.1), працюють безліч мистецьких ініціатив (D.6.3) та ініціатив зі збереження пам`яті Майдану (D.6.4).
Соціальний запит: діяти, не жалітися Музейний заклад новітнього типу може і має стати місцем зцілення для суспільства, де через спільні дії ми будемо лікувати травми нашої історії. Музей як проміжна форма від плачу до оздоровлення - через дію. «Не треба плакати, давайте щось робити для майбутнього!» (цитата з публічних дискусій при роботі в «колах»). Соціальний запит: не повторювати помилки української історії. Вчитися. Ділитися досвідом з іншими Українське суспільство відчуває незакінченість революції та серйозно занепокоєне можливістю повторної стагнації революційних змін, яку ми зазнали в 2005 р. після подій Помаранчевої революції. Російська агресія в Криму та на Сході України відволікає від подій на Майдані, проте ми не маємо права їх забути. Ми маємо пройти уроки Революції сповна, будувати нове суспільство і поширювати цей досвід. Соціальний запит: живий музей «Не створювати музей радянського зразка! Потрібен музейний заклад новітнього типу, “інформаційний мол”, в якому відбуваються взаємодія, спілкування людей» (цитата з публічних дискусій при роботі в «колах»). Новітній музей має: репрезентувати цінності та етику; служити суспільству; поповнювати колекцію; бути відкритим для суспільства; працювати разом з суспільством в реальному часі; досліджувати як переплітається минуле і сучасність прямо тут, наживо. Соціальний запит: не допустити зникнення артефактів та пам`яті про Революцію Гідності «Має бути створений музей артефактів Революції Гідності, які відображають події революції. Необхідно спрямувати ініціативу на збір документації та створення музею революції до стабілізації ситуації в країні, зробивши комплексну роботу по всіх містах України» (цитата з публічних дискусій при роботі в «колах»).
C 73
C.5.4.3
ЗАВДАННЯ КОНКУРСАНТАМ Конкурсанти мають орієнтуватися на «Концепцію музеєфікації феномена Майдану (подій 2013-2014 років, пов’язаних з боротьбою українських громадян за права людини, що отримали назву Євромайдану або Революції Гідності)» (Е.3.7) та облікові картки об’єктів історичної спадщини (Е.3.13). Конкурсанти мають запропонувати ідею та образ новітнього багатофункціонального музейного комплексу – «Музей Свободи/Музей Майдану», а також ідею та образ експозиції. Конкурсанти можуть запропонувати свою назву Музейного комплексу, враховуючи його основне призначення. За результатами даного Конкурсу Журі Конкурсу має право рекомендувати проведення ІІ туру Конкурсу на правах закритого та/або замовленого конкурсу або окремого Конкурсу на архітектурну концепцію Музею на засадах відкритого з уточненим технічним завданням.
C.5.4.4
ВИМОГИ ДО КОНКУРСНИХ РІШЕНЬ (ФУНКЦІОНАЛЬНІ, МІСТОБУДІВНІ, АРХІТЕКТУРНОПЛАНУВАЛЬНІ, ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ, СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ, ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНІ ТОЩО) При розробці конкурсних рішень конкурсантам рекомендується спиратися на «Концепцію музеєфікації феномена Майдану (подій 2013-2014 років, пов’язаних з боротьбою українських громадян за права людини, що отримали назву Євромайдану або Революції гідності)» (Е.3.7). Дана номінація націлена на розробку концептуального рішення. Що змінилося на Майдані? - історія; - суспільство. Що маємо зберегти? - історичні події; - якість суспільства. Як маємо зберегти? - через пам’ятні місця (місця бойових дій та загибелі громадян – пам’ятки історії); - через артефакти; - через усну історію; - через практики. Що ми маємо передавати в майбутнє? - дух Майдану. Для чого? - ціннісний орієнтир. «Фокус сучасного музею перенесено з предмету на саме суспільство» - Ф. Вайдахер «Сучасні музейні заклади постають активними комунікаційними чинниками, оперуючи не лише явно – на рівні предметів історії, науки, культури, освіти чи дозвілля, а й на прихованому рівні, торкаючись сфери влади, ідеології, системи цінностей та ідентичності”. Музей Майдану стане першим музеєм в Україні, що фактично фокусується на сучасному суспільстві, суспільних процесах і практиках» - І.Пошивайло Місія Музею Свободи / Музею Майдану - розкриття унікальних особливостей боротьби українців за національну та особисту свободу, становлення громадянського суспільства в Україні. Це реалізується шляхом: а) збирання, вивчення, збереження та популяризації документальних свідчень про події Революції
C 74
гідності та осмислення феномена Майдану як переломного моменту у процесі історичного «дорослішання» українського суспільства; б) сприяння процесові становлення громадянського суспільства в Україні шляхом створення «демократичної платформи» для подальшого розвитку і осмислення започаткованих Майданом конструктивних суспільних практик. Візія Музею Свободи / Музею Майдану – багатофункціональний музейно-методичний, дослідницький та культурно-інформаційний центр демократичних процесів і боротьби громадян України за свої права. Музей Майдану зберігає, досліджує, експонує та популяризує документальні свідчення про події Революції Гідності, є лабораторією вивчення і поширення кращих суспільних практик громадянського суспільства та центром консолідації активістських спільнот й ініціатив, що постали і засвідчили свою конструктивність впродовж революційних подій кінця 2013 – початку 2014 рр. Музей Майдану скерований у майбутнє, куди спрямовані погляди людей, які творили і творять історію. У фокусі діяльності Музею Майдану така проблематика: боротьба за дотримання прав людини в Україні, розмаїття форм самоорганізації, особливості становлення й розвитку громадянського суспільства, система цінностей і формування новітньої української ідентичності, набуття українським суспільством статусу суб’єкта глобальної історії. Принципи музеєфікації: збереження автентичних артефактів, документальна достовірность, цілісність, функціональність та багатошаровість зібраної інформації, пріоритетність збереження архітектурно-культурного і ландшафтного середовища. Завдання музеєфікації: збереження пам’яті про події 2013-2014рр.; увічнення пам’яті загиблих учасників громадянського протесту – Небесної сотні; наукове дослідження процесів становлення громадянського суспільства в широкому історико-культурному контексті на основі різноманітних письмових та усних джерел. Пам’ятки та колекція Об’єкти, що підлягають музеєфікації in situ. Музеєфікації in situ підлягають об’єкти на основі пам’яткоохоронної документації (Е.3.13). Матеріальна спадщина Артефакти за чітко визначеними типологічними
групами автентичних предметів з епіцентрів подій Майдану з грудня 2013 року. Зібрано більше 1500 предметів музейного значення, що становлять основу збірки майбутнього музею. Зокрема, це – друковані та рукописні матеріали, світлини, 3d-візуалізації, відеофільми, мапи; прапори; предмети самооборони і побуту учасників масових акцій протесту; об’єкти дорожньої інфраструктури; структурні елементи барикад; зразки медикаментів та інші (Е.3.11). Нематеріальна спадщина Усні історії, відео та інші матеріали (D.6.4.5). В основу архіву Музею Майдану планується покласти матеріали, зібрані Музеєм Івана Гончара та Українським інститутом національної пам’яті. Тип закладу - музей сучасної міської історії з функціями науково-методичного та культурноінформаційного центру, що забезпечує такі види діяльності: науково-дослідна; експозиційновиставкова; науково-просвітницька; фондова (облік і збереження); науково-організаційна; пам’яткоохоронна; реставрація, консервація та експертиза; комплектування музейного зібрання; культурно-освітня; консультаційна; видавнича. Спільнотворення: Музей Майдану як пілотний проект, повноправними партнерами в якому будуть держава і громадський сектор, дозволить на практиці шукати оптимальні форми взаємодії і підтримки, розбудовувати середовище для досягнення максимальної ефективності такої співпраці. Цільові аудиторії Музейний комплекс має бути орієнтований насамперед на громадян України. Він має надихати, бути точкою рефлексії, місцем, яке не можна не відвідати, перебуваючи в Києві. Для світу Музей Майдану має демонструвати яскравий приклад успішної та жертовної боротьби за гуманістичні цінності. Організаційна структура Музею Майдану має включати: - науково-дослідний центр з проблем, пов’язаних зі становленням громадянського суспільства та боротьби громадян за свої права; - експозицію (принцип побудови – через предметний ряд та зафіксовані наративи передати систему цінностей і переконань, що стали рушійною силою для особистостей і спільнот, відобразити «архітектуру» самоорганізації суспільства і т.д.); - фонди (матеріальна спадщина); - архів (комплектування архіву, збереження нематеріальної спадщини).
C 75
- бібліотеку (на базі Бібліотеки Майдану); - платформу для суспільного діалогу (дискусійний майданчик для обговорення суспільно важливих тем з якісною модерацією); - методичний центр – лабораторію суспільних інновацій та громадських ініціатив, включно з майданчиком для “мозкових штурмів”, лекторіїв, конференцій, круглих столів, зустрічей; - мистецький центр (на базі Художників Майдану); - інформаційний центр. Про міський простір Конкурсанти мають запропонувати благоустрій ділянки проектування, дотичної до музейної споруди для розгортання позитивних соціальних практик та ув`язати споруду Музею з пам`ятними місцями Революції Гідності, необхідно передбачити взаємозв’язок між ними, зрозумілий для відвідувачів. Для безконфліктної реалізації проектів, перед початком роботи конкурсантам рекомендується ознайомитися з завданнями та вихідними даними для інших номінацій конкурсу. Світові приклади Музей Берлінського муру / Берлін / Німеччина Музей радянської окупації / Рига / Латвія Музей 11 вересня / Нью-Йорк / США Меморіальний музей Холокосту / Вашингтон / США Європейський центр Солідарності / Гданськ / Польща Музей варшавського повстання та маркування на вулицях міста подій, пов`язаних із Варшавським гетто / Варшава / Польща
C 76
С.5.4.5 ФОРМА ПОДАЧІ КОНКУРСНИХ ПРОЕКТІВ
Деталізація розробки Стадія проектування: концепція. Склад конкурсного проекту Конкурсний проект складається з: - графічних матеріалів – планшета в електронному вигляді (Е.3); - текстових матеріалів – пояснювальної записки в електронному та друкованому вигляді; - матеріалів в цифровому вигляді (CD-rom); - об`ємних матеріалів – макету (за бажанням); - Декларація авторства (Е.2) Вимоги до оформлення конкурсного проекту Вимоги до оформлення графічної частини конкурсного проекту. Конкурсні проекти подаються на Конкурс анонімно під девізом у формі шестизначного числа, що проставляється у верхньому правому кутку всіх матеріалів конкурсного проекту. Графічні матеріали подаються виключно в електронному вигляді. На планшеті має бути передбачене вільне місце для розташування емблеми Конкурсу розміром 6 х 6 см у лівому верхньому кутку. Усі написи, підписи на конкурсних проектах виконуються українською та англійською мовами. На кожний конкурсний проект має бути подані 2 (два) вертикальні планшети розмірами 0,84 м в ширину та 2,4 м в висоту з графічними матеріалами (рекомендовано): - концептуальні засадничі пропозиції (назва, ідея Музею тощо); - пропозиції стосовно розташування музейного комплексу, його складових на території проектування (існуючі споруди, нове будівництво); - пропозиції стосовно будівлі музею: плани, фасади, розрізи, візуалізація М 1:200 (C.5.4.3); - пропозиції щодо розвитку громадського простору біля будівлі Музею М 1:500; - пропозиції стосовно концепції експозиції Музею; - пропозиції стосовно сфер діяльності Музею (реалізація позитивних соціальних практик) (D.6); Інші ілюстративні матеріали (розгортки, перспективи тощо), необхідні для розкриття ідеї проекту. Конкурсні матеріали мають використовувати метричну шкалу вимірів.
Вимоги до планувального макету (за наявності). Макет подається в масштабі 1:200. На макеті має бути позначений девіз проекту у формі шестизначного числа. Вимоги до оформлення текстових матеріалів конкурсного проекту Текстові матеріали конкурсного проекту подаються українською та англійською мовами. Текстові матеріали конкурсного проекту складаються з пояснювальної записки до проекту. Пояснювальна записка з описом прийнятих проектних рішень подається у друкованому вигляді. У Пояснювальній записці має бути визначено основну ідею проектної пропозиції. Обсяг пояснювальної записки — не більше 3-х аркушів формату А-4 друкованого тексту Times New Roman (14 кегль) однією мовою. Вимоги до оформлення матеріалів у цифровому вигляді На кожен проект автор/авторський колектив має подати CD-rom з матеріалами конкурсного проекту у цифровому вигляді з матеріалами: пояснювальна записка у форматі pdf та doc; планшети з графічними матеріалами у форматі pdf з роздільною здатністю 300 dpi та jpg з роздільною здатністю 150 dpi; фотографії макету (за наявності) (3-5 шт, формати jpg або pdf з роздільною здатністю 300 dpi). Вимоги до оформлення Декларації авторства Декларація авторства оформлюється за наданим в Додатку до Програми та умов Конкурсу взірцем (Е.2). Декларація авторства запаковується в конверт, на якому вказано номер проекту. На конверті не має бути будь-яких даних, які можуть ідентифікувати авторів конкурсного проекту. Конверт має бути заклеєний. Даний заклеєний конверт з Декларацією авторства має бути поданий разом з проектом. В Декларації авторства вказуються прізвища, імена, по-батькові автора/авторського колективу, адреси, номери контактних телефонів, умови розподілу суми можливої премії між членами авторського колективу, завірені їх підписами, ідентифікаційні коди автора/авторського колективу, розрахункові рахунки автору/авторських колективів та банківські реквізити.
C 77
С.6
КОНКУРСНА ДОКУМЕНТАЦІЯ Конкурсна документація складається з: - Програми та Умов Конкурсу (даний документ); - Вихідних даних Конкурсу; - Додатків. Програма та Умови Конкурсу є додатком (невід`ємною частиною) розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.11.2014 № 1383. Вихідні дані Конкурсу та Додатки до Програми та Умов Конкурсу готуються Замовником Конкурсу і надаються зареєстрованим учасникам після закінчення терміну реєстрації для участі в Конкурсі (подачі заявок) в електронному вигляді шляхом завантаження з Інтернету або на CD-rom.
С.7
РЕЄСТРАЦІЯ НА УЧАСТЬ У КОНКУРСІ Для участі в Конкурсі автор/авторський колектив має оформити заявку на участь у Конкурсі за наданим зразком (Додаток Е.1). Також зразок заявки можна завантажити на офіційному сайті Конкурсу terradignitas.kga.gov.ua. Автори/авторські колективи мають право подавати не більше 4 (чотирьох) проектів на Конкурс (по одному проекту в кожній номінації). Заявка на участь у Конкурсі подається поштою за адресою: Департамент містобудування та архітектури, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, каб. 306-А з обов`язковою поміткою на конверті «на конкурс» або на електронну пошту: mgns.kyiv@gmail.com або по факсу: +38 044 279 41 67. Терміни для подачі заявок на участь у Конкурсі – протягом 6,5 місяців з моменту оголошення Конкурсу: 15.05.2014 року – 30.11.2014 року. Проекти, подані без попередньої заявки на Конкурс, не зможуть взяти участь у Конкурсі та будуть представлені на офіційному веб-сайті Конкурсу з поміткою «поза конкурсом». Після закінчення терміну подачі заявок всі зареєстровані учасники отримають Вихідні дані Конкурсу для здійснення проектування.
C 78
С.8
ВИМОГИ ДО ПОДАЧІ КОНКУРСНИХ ПРОЕКТІВ До закінчення терміну подачі проектів автор/ авторський колектив має подати повний комплект конкурсного проекту (планшет в електронному вигляді; макет та/або модель (за бажанням); пояснювальну записку в друкованому та електронному вигляді; CD-rom зі всіма матеріалами проекту та Декларацію авторства) Замовнику Конкурсу шляхом поштової відправки або особисто за адресою: Департамент містобудування та архітектури, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, каб. 306-А. Телефон для довідок: тел. (068) 687-11-96 Час роботи: понеділок-п`ятниця, 9.00-18.00 Останній термін подачі конкурсних проектів – 28.02.2015 року до 18-00 за київським часом (GMT +02:00). До офіційного оголошення переможця Замовник Конкурсу гарантує, що подані файли даних будуть використовуватися виключно у цілях попередньої оцінки та документування Конкурсу, також гарантується їх конфіденційне збереження та нерозголошення перед третіми сторонами. За результатами Конкурсу, після проведення виставок конкурсних проектів, премійовані конкурсні проекти залишаються в Замовника Конкурсу. Всi iншi проекти автори можуть забрати впродовж 30 днiв пiсля закінчення виставок конкурсних проектів. Непремійовані проекти з інших міст/країн авторам поштою не повертаються. Пiсля закiнчення зазначеного термiну не витребувані авторами конкурснi проекти знищуються вiдповiдно до складеного акту. Замовник Конкурсу не несе відповідальності за збереження незатребуваних проектів після закінчення зазначеного терміну.
С.9
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА КОНКУРСУ Замовник Конкурсу – Київська міська державна адміністрація Співорганізатор Конкурсу - Міністерство культури України Учасники Конкурсу – громадяни України та інших держав (без обмежень). Експерти Конкурсу – Рада громадських експертів. Журі Конкурсу - провідні фахівці в галузях архітектури, урбаністики, музейної справи, куратори сучасного мистецтва, члени родин загиблих Героїв Небесної Сотні, історики, представники виконавчої влади на міському та державному рівні, спеціалісти з політики пам`яті, соціологи/антропологи тощо.
С.9.1
УЧАСНИКИ КОНКУРСУ Участь у Конкурсі беруть фізичні та юридичні особи незалежно від фаху, фахівці, авторські колективи фахівців. Конкурс має статус міжнародного та відкритого. Для виконання Конкурсного проекту автор може сформувати творчий колектив, будучи його керівником або учасником. У складі колективу можуть бути студенти творчих вищих навчальних закладів та фахівці в інших галузях. Вітається участь у Конкурсі міждисциплінарних колективів, а також колективів, що складаються з фахівців в галузі архітектури, урбаністики, музейної справи, куратори сучасного мистецтва тощо. Право на участь у Конкурсі має будь-яка особа. Якщо особа/колектив – переможець Конкурсу не має спеціальності: архітектор, скульптор, художник та/або не має правових засад на впровадження відповідної діяльності на території України, на подальших стадіях проектування особа/колектив – переможець має залучити до розробки проекту осіб/ колективи/організації, що мають відповідні права. В такому випадку Замовник Конкурсу забезпечує подальші стадії проектування проекту переможця шляхом допомоги з залучення відповідних фахівців (за необхідності). На участь у Конкурсі не мають права ті, хто брали участь у підготовці та організації Конкурсу, співробітники Замовника, а також їхні родичі, члени Журі та члени Ради Громадських експертів.
С.9.2
ЖУРІ КОНКУРСУ Журі створюється з метою визначення кращих з поданих на Конкурс проектів, присудження премій їх авторам, заохочень у вигляді почесних грамот, дипломів та інших відзнак, надання рекомендацій щодо використання премійованих конкурсних проектів. Членів Журі Конкурсу обирає Замовник. Журі Конкурсу складається з представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, членів творчих професіональних спілок України, провідних архітекторів, урбаністів, митців, фахівців з політики пам`яті, соціологів, арт-кураторів тощо. Голова Журі та його заступник обираються на першому засіданні Журі шляхом таємного голосування простою більшістю голосів. Замовник призначає відповідального секретаря Конкурсу. Відповідальний секретар Конкурсу є водночас відповідальним секретарем Журі і бере участь у його засіданнях без права голосу. Склад Журі затверджує Замовник. Замовник залишає за собою право вносити зміни та доповнення до складу Журі Конкурсу в установленому порядку. Члени Журi: - не беруть участі у Конкурсi, не консультують учасників та утримуються вiд публiчних заяв до закінчення термінів проведення Конкурсу; - не мають права розголошувати будь-якi вiдомості, пов’язанi з розглядом проектiв й присудженням премій та заохочень; - не можуть залучатися до участі в подальшiй роботi над проектом-переможцем. Засідання Журі вважається правомочним, якщо в ньому взяло участь більше половини його складу. Рішення Журі є остаточним. Рішення Журі приймається простою більшістю голосів. Голосування проводиться по кожному проекту окремо. Список присуджених премій, а також пояснювальну доповідь Журі, підготовлену для Замовника, підписують усі члени Журі, які брали участь у голосуванні. У разі рівного розподілу голосів, поданих за проект, голова Журі має право вирішального голосу. Журі не розглядає проектні пропозиції: - відправлені або подані після закінчення встановленого терміну; - анонімність яких була свідомо порушена; - такі, що не відповідають вимогам Програми та
C 79
умовам Конкурсу. Підсумки Конкурсу оформляються: - протоколом про підсумки Конкурсу, який містить оцінку конкурсних проектів та рекомендації щодо їх використання, обґрунтування прийнятого рішення або причин відхилення конкурсних проектів від розгляду, рекомендації стосовно необхідності проведення другого туру конкурсу по окремим номінаціям, інші міркування. Протокол підписує голова та секретар Журі; - рішенням про розподіл премій та інших видів заохочення, яке підписують усі його члени, що брали участь у засіданні. Копія рішення Журі направляється до Національної спілки архітекторів України та Національної спілки художників України. По кожній номінації визначається окреме фахове Журі. Станом на 23.11.2014 запропоновано наступний склад Журі Конкурсу. Замовник Конкурсу залишає за собою право вносити зміни в склад Журі. ЖУРІ НОМІНАЦІЇ І «ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР МАЙДАНУ ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО ЯДРА МІСТА КИЄВА» 1. ВАСИЛЬ РОЖКО, начальник управління музейної справи та нормативно-методичного забезпечення переміщення культурних цінностей | Міністерство культури України | Україна (за згодою) 2. СЕРГІЙ ЦЕЛОВАЛЬНИК, Головний архітектор м. Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури | Україна 3. ВОЛОДИМИР ГУСАКОВ, Голова Національної спілки архітекторів України | Україна (за згодою) 4. ЛЕСЬ ПОДЕРЕВ’ЯНСЬКИЙ, український художник, автор сатиричних п’єс, представник спільноти Майдану | Україна (за згодою) 5. JAN GEHL, архітектор, консультант з міського дизайну | Gehl Architects | Данія (за згодою) 6. OLE BOUMAN, архітектор, креативний директор бієнале з архітектури та урбанізму | OLE BOUMAN| Нідерланди (за згодою) 7. JOSEP SUBIRОS, письменник, філософ, урбаніст | Іспанія (за згодою) 8.CARL FINGERHUTH, архітектор, дизайнер, урбаніст, професор Технічного університету у Дармштадті (Німеччина) | Швейцарія (за згодою) 9.JONATHAN BARNBROOK, дизайнер-графік, режисер, дизайнер шрифтів | Великобританія (за згодою)
C 80
ЖУРІ НОМІНАЦІЇ ІІ «МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ТА УВІЧНЕННЯ ПАМ`ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ» 1. ІГОР ГУРИК, голова ГО «Родина Майдан» | Україна 2. ВАСИЛЬ РОЖКО, начальник управління музейної справи та нормативно-методичного забезпечення переміщення культурних цінностей | Міністерство культури України | Україна (за згодою) 3. СЕРГІЙ ЦЕЛОВАЛЬНИК, Головний архітектор м. Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури | Україна 4. ВОЛОДИМИР ГУСАКОВ, Голова Національної спілки архітекторів України | Україна (за згодою) 5. ЯРОСЛАВ ГРИЦАК, науковець, історик і публіцист, Доктор історичних наук, проф. Українського Католицького Університету | Україна (за згодою) 6. ЛЕСЬ ПОДЕРЕВ’ЯНСЬКИЙ, український художник, автор сатиричних п’єс, представник спільноти Майдану | Україна (за згодою) 7. JAN GEHL, архітектор, консультант з міського дизайну | Gehl Architects | Данія (за згодою) 8.OLE BOUMAN, архітектор, креативний директор бієнале з архітектури та урбанізму | OLE BOUMAN| Нідерланди (за згодою) 9. JOSEP SUBIRОS, письменник, філософ, урбаніст | Іспанія (за згодою) 10.CARL FINGERHUTH, архітектор, дизайнер, урбаніст, професор Технічного університету у Дармштадті | Швейцарія (за згодою) 11.PETER EISENMAN, архітектор, професор архітектури | США (за згодою) 12.JAMES E.YOUNG, консультант з питань політики пам`яті, професор в Університеті Массачусетсу | США (за згодою) 13.JONATHAN BARNBROOK, дизайнер-графік, режисер, дизайнер шрифтів | Великобританія (за згодою)
ЖУРІ НОМІНАЦІЇ ІІІ МІЖНАРОДНИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ НА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПЛОЩІ»
ЖУРІ НОМІНАЦІЇ ІV «БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС «МУЗЕЙ МАЙДАНУ/МУЗЕЙ СВОБОДИ»
1. ВАСИЛЬ РОЖКО, начальник управління музейної справи та нормативно-методичного забезпечення переміщення культурних цінностей | Міністерство культури України | Україна (за згодою) 2. СЕРГІЙ ЦЕЛОВАЛЬНИК, Головний архітектор м. Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури | Україна 3. ВОЛОДИМИР ГУСАКОВ, Голова Національної спілки архітекторів України | Україна (за згодою) 4. ЛЕСЬ ПОДЕРЕВ’ЯНСЬКИЙ, український художник, автор сатиричних п’єс, представник спільноти Майдану | Україна (за згодою) 5. JAN GEHL, архітектор, консультант з міського дизайну | Gehl Architects | Данія (за згодою) 6. OLE BOUMAN, архітектор, креативний директор бієнале з архітектури та урбанізму | OLE BOUMAN| Нідерланди (за згодою) 7. JOSEP SUBIRОS, письменник, філософ, урбаніст | Іспанія (за згодою) 8.CARL FINGERHUTH, архітектор, дизайнер, урбаніст, професор Технічного університету у Дармштадті | Швейцарія (за згодою)
1. ВАСИЛЬ РОЖКО, начальник управління музейної справи та нормативно-методичного забезпечення переміщення культурних цінностей | Міністерство культури України | Україна (за згодою) 2. СЕРГІЙ ЦЕЛОВАЛЬНИК, Головний архітектор м. Києва, директор Департаменту містобудування та архітектури | Україна 3. ВОЛОДИМИР ГУСАКОВ, Голова Національної спілки архітекторів України | Україна (за згодою) 4. ЯРОСЛАВ ГРИЦАК, науковець, історик і публіцист, Доктор історичних наук, проф. Українського Католицького Університету | Україна (за згодою) 5. ЛЕСЬ ПОДЕРЕВ’ЯНСЬКИЙ, український художник, автор сатиричних п’єс, представник спільноти Майдану | Україна (за згодою) 6. JOSEP SUBIRОS, письменник, філософ, урбаніст | Іспанія (за згодою) 7. CARL FINGERHUTH, архітектор, дизайнер, урбаніст, професор Технічного університету у Дармштадті | Швейцарія (за згодою) 8.DANIEL LIBESKIND, архітектор | Studio Daniel Libeskind | США 9.JAMES E.YOUNG, консультант з питань політики пам`яті, професор в Університеті Массачусетсу | США (за згодою)
C 81
С.9.3
РАДА ГРОМАДСЬКИХ ЕКСПЕРТІВ Рада громадських експертів створюється для забезпечення прозорості дій Замовника з розробки Програми та умов Конкурсу, їх відповідності запиту громади; підготовки та організації Конкурсу; проведення публічних обговорень Програми та умов Конкурсу та проектів, поданих на Конкурс; контролю за прозорістю роботи та прийняттям рішень Журі Конкурсу. Рада громадських експертів є дорадчим органом Замовника Конкурсу, утвореним при Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). До повноважень Ради громадських експертів входить: опрацювання результатів громадського обговорення, формування структури та змісту Конкурсного завдання, надання консультацій учасникам Конкурсу, сприяння популяризації Конкурсу, технічна експертиза проектів, розробка критеріїв для формування складу Журі, подання пропозицій щодо кандидатів до складу Журі Конкурсу, визначення кількості та розміру премій (спільно з Замовником Конкурсу). Обов‘язкова присутність одного представника Ради на засіданнях Журі для контролю за прозорістю прийняття рішень з правом дорадчого голосу. Також Рада опікуватиметься створенням спеціального благодійного фонду, який має забезпечити фінансування Конкурсу. Рада громадських експертів сформована з фахівців, які систематично брали активну участь в проведенні публічних обговорень Програми та умов Конкурсу (підготовка презентацій, круглих столів, лекцій тощо), та за згодою представників громадськості, які брали участь у публічних обговореннях Програми та умов конкурсу. Рада громадських експертів складається з фахівців у галузях: архітектура, урбаністика, історія, культурологія, філософія, соціологія, суспільні комунікації, екологія.
Згідно з Протоколом установчих зборів Ради громадських експертів від 15.10.2014 до складу Ради залучені: ГАННА ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ – директор «Українського форуму благодійників», член правління ініціативної групи «Родина Майдан»;
ДМИТРО ГУРІН – консультант з суспільних комунікацій;
МИХАЙЛО КАЛЬНИЦЬКИЙ – історик, член колегії Головної Ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК);
НАТАЛІЯ КОНДЕЛЬ-ПЕРМІНОВА – канд. архітектури, зав. відділом архітектури та дизайну Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України –голова Ради громадських експертів; СЕРГІЙ МИРНИЙ – фахівець із комплексного подолання наслідків масово-травматичних подій, письменник-дослідник (НаУКМА), турдизайнер та шеф-гід «Чорнобиль-ТУР»;
ВЛАДИСЛАВА ОСЬМАК – культуролог, викладач НаУКМА – секретар Ради громадських експертів;
СВІТЛАНА ШЛІПЧЕНКО – канд. філософії, викладач НаУКМА.
Склад Ради громадських експертів регламентується Положенням про Раду громадських експертів.
C 82
С.10
РЕЄСТРАЦІЙНИЙ ВНЕСОК Участь у Конкурсі є безкоштовною. Реєстраційний внесок учасниками Конкурсу не сплачується.
С.11
НАДАННЯ ВІДПОВІДЕЙ НА ЗАПИТАННЯ УЧАСНИКІВ КОНКУРСУ Всі питання, пов’язані з проведенням Конкурсу, які виникають у зареєстрованих учасників, узагальнюються Організатором і разом з відповідями направляються всім зареєстрованим учасникам на електронну адресу, вказану при реєстрації. Якщо виникають питання хоча б у одного з учасників по Програмі та умовам Конкурсу, відповідь розсилається всім зареєстрованим учасникам.
С.12
ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ КОНКУРСУ. ПРОЦЕДУРА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦЯ КОНКУРСУ МАТИМЕ ТРИ ЕТАПИ: 1. Широке публічне обговорення поданих проектів шляхом розміщення проектів он-лайн на офіційному веб-сайті Конкурсу, проведення публічних дискусій, розміщення виставок в м. Києві та обласних центрах України. Інтернет-голосування за найкращі проекти в чотирьох номінаціях будуть проводитися на офіційному веб-сайті Конкурсу та в соціальній мережі FB. Під час публічного обговорення та Інтернет-голосування проекти розміщуються в цифровому вигляді (графічна, текстова частини проектів та фото з макету та/або моделі). Конкурсні проекти розміщуються анонімно під шестизначними девізами, які були присвоєні проектам авторами. 2. Рада Громадських експертів Конкурсу проведе попередню експертизу проектів та визначить відповідність проектів Програмі та умовам Конкурсу. Рада Громадських експертів Конкурсу має право на розробку Рекомендаційного протоколу Ради Громадських експертів для Журі Конкурсу, в якому може визначити проекти, які, на їх думку, найбільш вдало розв`язали завдання, поставлене перед конкурсантами в Програмі та умовах Конкурсу. 3. Журі Конкурсу матиме результати Інтернетголосування, публічних обговорень проектів та Рекомендаційний протокол Ради Громадських експертів для ознайомлення і врахування. Проектні пропозиції, що пройшли попередню експертизу, розглядаються Журі. Члени Журі ухвалюють рішення шляхом голосування. Проекти, які наберуть найбільшу кількість голосів у кожній номінації, вважаються переможцями Конкурсу.
C 83
С.13
ПРЕМІЇ КОНКУРСУ
С.15
В Конкурсі визначено 12 (дванадцять) премій – по 3 (три) премії в 4 (чотирьох) номінаціях. НОМІНАЦІЯ І. ГРОМАДСЬКИЙ ПРОСТІР МАЙДАНУ ТА ЦЕНТРАЛЬНОГО ЯДРА М. КИЄВА: Одна 1 (Перша) премія – 10 000 Євро Одна 2 (Друга) премія – 7 500 Євро Одна 3 (Третя) премія – 5 000 Євро НОМІНАЦІЯ ІІ. МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ ПОДІЙ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ ТА УВІЧНЕННЯ ПАМ`ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ: Одна 1 (Перша) премія – 10 000 Євро Одна 2 (Друга) премія – 7 500 Євро Одна 3 (Третя) премія – 5 000 Євро НОМІНАЦІЯ ІІІ. МІЖНАРОДНИЙ КУЛЬТУРНИЙ ЦЕНТР «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ НА ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПЛОЩІ»: Одна 1 (Перша) премія – 10 000 Євро Одна 2 (Друга) премія – 7 500 Євро Одна 3 (Третя) премія – 5 000 Євро НОМІНАЦІЯ IV. БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙНИЙ КОМПЛЕКС «МУЗЕЙ МАЙДАНУ/МУЗЕЙ СВОБОДИ»: Одна 1 (Перша) премія – 10 000 Євро Одна 2 (Друга) премія – 7 500 Євро Одна 3 (Третя) премія – 5 000 Євро Учасникам Конкурсу можуть призначатися інші види заохочень у вигляді спеціальних премій, дипломів, грамот тощо. Виплата премій проводиться згідно з Протоколом Журі про підсумки Конкурсу. Переможці Конкурсу (конкурсанти, які отримають Перші премії в своїх номінаціях) матимуть переважне право на подальше розроблення проектно-кошторисної документації на проектування.
С.14
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПРОЕКТІВ
1. Відповідність проекту цінностям та масштабу Феномену Майдану та Території Гідності. 2. Відповідність проекту Програмі та умовам Конкурсу. 3. Відповідність проекту Завданню Конкурсу. 4. Відповідність проекту Завданню та вимогам відповідної номінації Конкурсу. 5. Унікальність та досконалість проекту.
C 84
ПІДСУМКИ КОНКУРСУ Підсумки Конкурсу оформлюються Протоколом про підсумки Конкурсу, який містить: результати онлайн голосування, Рекомендаційний протокол Ради Громадських експертів Конкурсу, обґрунтування прийнятого рішення або причин відхилення Конкурсних проектів від розгляду; та Рішенням Журі про розподіл премій. Проекти-переможці залишаються у Організатора. Немайнове авторське право на Конкурсні проекти належить автору (авторам) і охороняється згідно з Законами України «Про авторське право і суміжні права» та «Про архітектурну діяльність».
С.16
ФІНАНСУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ Фінансування проведення Конкурсу відбувається за рахунок джерел, не заборонених законодавством. Для збору коштів на проведення Конкурсу буде відкрито Благодійний фонд. За підсумками проведення Конкурсу складається виконавчий кошторис. У кошторисі витрат на проведення Конкурсу враховано витрати на: - грошові премії та інші види заохочення учасників Конкурсу; - публікацію в періодичній пресі інформації та оголошень, пов’язаних з проведенням Конкурсу; - виготовлення та тиражування плакатів-оголошень; - підготовку та тиражування Конкурсного завдання; - підготовку вихідних матеріалів, у тому числі їх тиражування; - організацію виставок Конкурсних проектів; - оренду, охорону і прибирання необхідних приміщень; - видання каталогів Конкурсних проектів; - поштові та транспортні витрати. Інформація про витрати оголошується на офіційному веб-сайті Конкурсу.
С.17
АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА
С.19
Немайнове авторське право на Конкурсний проект належить автору (авторам) і охороняється згідно з Законами України «Про авторське право і суміжні права» та «Про архітектурну діяльність». Майнове авторське право премійованих проектів переходить до територіальної громади м. Києва згідно з умовами даного Конкурсу.
С.18
Он-лайн голосування відбуватиметься впродовж двох місяців після останнього терміну подачі конкурсних проектів. Виставка проводитиметься протягом чотирьох місяців в Центральному Будинку Архітектора в м. Києві за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 7, а також в інших обласних центрах України.Інформація про місце і дати проведення виставок буде оприлюднена Замовником після останнього терміну подачі проектів. Конкурсні проекти та повідомлення про результати Конкурсу будуть опубліковані в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Конкурсу,в соціальних мережах та можуть бути розміщені в ЗМІ.
ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ 23.04.2014 р. – перша прес-конференція Організаторів, початок підготовчого етапу, презентація Програми та умов Конкурсу, початок публічного обговорення Програми та умов Конкурсу. 23.04.2014 р. – 29.07.2014 р. - І тур публічного обговорення Програми та умов Конкурсу. 2.09.2014 р. – 01.11.2014 р. – ІІ тур публічного обговорення Програми та умов Конкурсу. 15.05.2014 р. – 30.11.2014 р. – реєстрація учасників Конкурсу (подача заявок на участь у конкурсі). 1.12.2014 р. – видача Конкурсного завдання зареєстрованим учасникам. 1.12.2014 р. – 28.02.2015 р. – конкурсне проектування. 28.02.2015 р. – останній термін подачі конкурсних проектів. Березень 2015 р. –оприлюднення конкурсних проектів, Березень 2015 р. – червень 2015 р. – виставка конкурсних проектів, публічне обговорення. Травень 2015 р. – робота Журі, підведення підсумків Конкурсу
ВИСТАВКА КОНКУРСНИХ ПРОЕКТІВ ТА ОН-ЛАЙН ГОЛОСУВАННЯ
С.20
РЕЗУЛЬТАТИ КОНКУРСУ За результатами Конкурсу мають бути визначені переможці Конкурсу в кожній номінації. Журі має право рекомендувати Замовнику Конкурсу провести Другий тур Конкурсу за окремими номінаціями. У випадку отримання Першої премії в окремій номінації без подальшого проведення Другого туру Конкурсу переможець має переважне право на подальше розроблення проекту. З переможцем Конкурсу укладається угода на розробку ескізного проекту в порядку, передбаченому законодавством України.
Останній термін подачі заявок – 30.11.2014 р. до 18:00 за київським часом (GMT +02:00). Останній термін подачі конкурсних проектів – 28.02.2015 р. до 18:00 за київським часом (GMT +02:00).
C 85
Над випуском працювали: Головний редактор-упорядник: Анна Бондар Підготовка текстів, рецензування матеріалів: Наталія Кондель-Пермінова Владислава Осьмак Сергій Мирний Дмитро Гурін Світлана Шліпченко Михайло Кальницький Василь Рожко Анастасія Гайдукевич Оксана Ременяка Літературне редагування, коректура текстів: Тетяна Мосенцева Алевтина Драженко Дизайн та верстка: Олена Малиновська Асистент координатора конкурсу: Ольга Пустовалова Підготовка схем: Влодко Зотов Марина Рождественська Андрій Балабан Анастасія Обрізків Катерина Гаєвська Ольга Драженко Переклад: Юлія Каздобіна Катерина Яворська Ірина Кривошеєва Христина Голинська Інна Бісовецька Ольга Ковтун Надія Клос Анна Стембковська Катерина Гончарова Вероніка Селентій Євгенія Стрижакова Сергій Шмигельський Марія Салтикова Юрій Мачкасов Оксана Тимошенко
Feci, quod potui, faciant meliora potentes я зробив все, що зміг; нехай той, хто може, зробить краще.
C 86
88