Газета "Вечірній Київ", №45 (19175) від 12.11.2015 by Андрій Рябченко

vechirniykiev.com.ua facebook.com/vechirkanova twitter.com/vechirkanova vk.com/vechirkanova

Найзручніша

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

» 10–16

програма

12 листопада 2015 року №45 (19175)

ЕВАКУАТОРИ ПОЧАЛИ ВЕЛИКЕ ПРИБИРАННЯ МІСТА

»8

ЙОГО СПРАВА – УСІ ХВОРОБИ ЖИВОТА. КРЕДО ХІРУРГА ДРОНОВА

» 18

Ми – небайдужі! Ми йдемо на вибори 15 листопада відбудеться другий тур виборів Київського міського голови. Ми хочемо бачити наше місто успішним, європейським, тому в неділю вирішимо, хто впорається з цим завданням.

Подробиці на стор. 2 Олег Нич

вибори-2015

столиця за тиждень

Ринок стане зручним для продавців і покупців Міський голова Віталій Кличко звільнив директора комунального підприємства «Житній ринок» Інну Братікову. Причиною стала абсурдна ситуація: на вулиці перед ринком безліч торговців, через що неможливо припаркуватися, складно пройти, водночас усередині ринку чимало порожніх площ. Мер зазначив, що для цього ринку знайдуть фахівця, який зробить «Житній» по-справжньому комфортним і для покупців, і для продавців.

До ваших послуг безкоштовний Інтернет у парках

Пенсіонерів проконсультують завжди і вчасно Працівники столичного Пенсійного фонду активно використовують ресурси сучасних засобів зв’язку. Зокрема, громадян консультують через мережу Фейсбук та веб-портал фонду. А з вересня запрацював Скайп-зв’язок, який надає киянам можливість поспілкуватись одночасно з кількома фахівцями та оперативно отримати відповіді. Тож нині пенсіонери, не виходячи з дому, можуть у зручний спосіб одержати консультацію в режимі онлайн.

Чиновника звільняють за окозамилювання Учора мер Києва Віталій Кличко під час виїзної наради за участю керівництва районів дав доручення звільнити першого заступника голови Дніпровської РДА Ігоря Щербака за окозамилювання щодо ремонту дитмайданчиків. Як з’ясувалось, у звіті від Дніпровського району зазначено, що під час осіннього місячника з благоустрою оновлено 470 дитячих майданчиків з 470. Однак це не відповідає дійсності – було виявлено кілька занедбаних майданчиків. «Окозамилювання не пройде! Усі доручення повинні бути виконані», – наголосив Віталій Кличко.

Супертрамвай привезли до Києва 11 листопада міському голові та киянам презентували новітній 5-секційний цілковито низькопідлоговий трамвай «Електрон» львівського виробництва. Сім саме таких вагонів має незабаром отримати наше місто в межах укладеної угоди загальною вартістю 183,75 млн грн. Трамвай, що має 30 метрів завдовжки й розрахований на перевезення до 287 осіб, випробовуватимуть на Борщагівській швидкісній лінії. Подібний 5-секційний трамвай уже понад рік експлуатується у столиці Галичини, однак для Києва заводчанам довелося адаптувати конструкцію під широку колію, адже у Львові трамваї вузькоколійні. Через більшу ширину трамвай став ще просторішим, а отже, комфортнішим.

Марку випустили до тролейбусного ювілею До 80-річчя відкриття тролейбусного руху в Києві створено поштову марку «Київський тролейбус». У «Київпастрансі» нагадали, що завдяки співпраці ДП «Укрпошта» та комунального підприємства в липні цього року вже побачили світ яскраві поштові марки із серії «Міський транспорт» – «Київський трамвай» та «Київський фунікулер». Поштова марка «Київський тролейбус» стала завершальною в серії. Наразі марки можна придбати у відділеннях «Укрпошти» на всій території України.

Поліцейським роздали термінали для штрафів Перші 40 безготівкових терміналів для сплати штрафів банківською карткою на місці вже роздані екіпажам патрульної поліції України, які працюють у Києві, на Бориспільській та Житомирській трасах. Як наголосив начальник прес-служби МВС Артем Шевченко, усі норми щодо автоматичної фіксації (так звані листи щастя, штрафні бали тощо) запрацюють лише тоді, коли буде створено систему відеофіксації.

Ніхто крім нас Роман ФЕДЬКО, історик, учасник АТО Сьогодні виборець має унікальну можливість сформувати владу. Владу, що реально, а не на словах турбуватиметься про людей, наповнення бюджету, благоустрій, вирішення комунальних проблем. Знехтувавши своїм законним конституційним правом, виборець як мінімум розпишеться у власній байдужості до долі рідного міста, а максимум – сприятиме приходу до влади одіозних осіб із сумнівною репутацією, які вміють лише красиво роздавати порожні обіцянки. Та чи витримають різні експерименти ті ж Київ, Житомир, той же Дніпропетровськ? Думаю, що ні. У нас катастрофічно бракує часу. Доки на Сході триває війна, мусимо оптимально скористатися своїм шансом і обрати гідних людей, за яких не буде соромно перед бійцями АТО, перед сім’ями загиблих захисників, їхніми матерями, дружинами та дітьми. Звертаюся до громадян, які з різних суб’єктивних причин не хочуть брати участь у виборах. Шановні! Годі жити у своїй шкаралупі, у своєму світі, проявіть громадянську позицію та прийдіть на вибори. Адже саме від вас залежить не лише ваша доля, а й доля ваших дітей. Наші помилки на виборах, їх ігнорування або обрання шарлатанів від політики воздадуться всім нам сторицею, сльозами, потом і кров’ю бійців.

Фото надане автором

У західній частині парку «Нивки» (поблизу станції метро «Нивки») з’явився безкоштовний Wi-Fi. За словами директора КП «Київські парки» Дениса Півнєва, цей еко-парк має стати київською меккою новітніх технологій і це перші кроки в цьому напрямі. Крім того, запрацювали камери відеоспостереження в парку «Орлятко».

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Забудьте про свої образи, розчарування, прийдіть на виборчі дільниці та зробіть гідний вибір. Звертаюся до нашої молоді. Невже вас не турбує доля рідної держави, рідного міста? Адже саме вам будувати цю державу, відроджувати місто, ростити тут дітей… Невже ви думаєте, що проігнорувавши вибори 25 жовтня, вчинили правильно? Ще не пізно взяти долю до своїх рук. Ще не пізно зробити вірні висновки й нарешті почати жити. Жити по-справжньому, не уникаючи відповідальності, перешкод і труднощів. 15 листопада віддайте свій голос за людей патріотичних, відданих своїй справі, професіоналів, достойників, за яких всім нам не буде соромно перед прийдешніми поколіннями.

довідка «ВК» Другий тур виборів мера призначено на 15 листопада в Києві, а також у 18-ти обласних центрах: Вінниці, Луцьку, Дніпропетровську, Житомирі, Ужгороді, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кіровограді, Львові, Миколаєві, Полтаві, Рівному, Сумах, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах, Чернівцях та Чернігові. Окрім того, другий тур виборів міських голів відбудеться в 10-ти містах обласного значення: Дніпродзержинську, Кривому Розі, Нікополі, Павлограді (Дніпропетровська область), Краматорську (Донецька область), Бердянську, Мелітополі (Запорізька область), Білій Церкві (Київська область), Кременчуці (Полтавська область), Сєвєродонецьку (Луганська область). Доля виборів мера в Мелітополі та Красноармійську Донецької області лишається невідомою.

опитування «ВК»

Я йду! Володимир Гуржи, науковець, мешканець Голосіївського району: – Відповідь однозначна: неодмінно потрібно голосувати. Хто ж, якщо не ми, зможе підштовхнути країну до змін?! Сергій Коваленко, громадський активіст, мешканець Дніпровського району: – А хіба можна проігнорувати ці вибори в такий складний для країни час? Тільки від нас залежить, у якому напрямку вона розвиватиметься та як швидко розквітне. Саме ми зараз маємо змогу визначити свій шлях і пришвидшити позитивні зміни. Тарас Сміт, юрист, мешканець Деснянського району: – Звісно, я піду на вибори. Це мій громадянський обов’язок. І що більше людей це усвідомлюватиме, то швидше поліпшаться умови про-

«Вечірка» провела власне опитування: переважна більшість киян візьме участь в голосуванні

живання всіх нас. Нехтувати вибори не можна в жодному разі. Катерина Скриннік, приватний підприємець, мешканка Оболонського району: – І я, і мої друзі ставляться до цього серйозно – обов’язково треба йти та віддавати свій голос. Ми ж робимо це не для когось іншого, а самі для себе, тож саме зараз можемо вплинути на те, як швидко наблизимося до європейських стандартів: удосконалимо інфраструктуру, комунальну сферу, зможемо мати сучасні дитсадки та культурні заклади. Тамара Іванівна, пенсіонерка, мешканка Оболонського району: – Я ходила на вибори в жовтні й цієї неділі неодмінно піду. Треба довести справу до кінця та нарешті вибрати найкращий варіант розвитку столиці, віддавши голос за обраного кандидата. До речі, змінювати мера я не хочу, бо він непогано справляється на цій посаді. Основним побажан-

ням наразі є поліпшення комунальної сфери: прокладання нових тепломереж, ремонт доріг тощо. Віра Рибакова, студентка, мешканка Шевченківського району: – Моя відповідь – так. Я вже бачу чимало позитивних змін на вулицях Києва: у місті стало значно чистіше, з’явилося багато нових скверів зі зручними лавами. Треба тримати такий курс і надалі, осучаснювати столицю, бо вона є візитівкою всієї країни. Ігор Серенко, приватний підприємець, мешканець Святошинського району: – Сьогодні покращення потребують усі сфери життя: освіта, ЖКГ, транспорт. Саме тому слід обрати людей, які зможуть це зробити. А для цього потрібно виділити лише півгодини особистого часу, прийшовши на дільницю. Опитування провела Ганна РЕДЬКА Фото Павла Пащенка

вибори-2015

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175) Борис Корпусенко

цікаво знати

Як ми торгуємо з Європою 12 листопада о 10.00 у столиці розпочнеться Міжнародна торговельно-промислова конференція «Експортно-імпортні відносини Україна – ЄС 2016: готовність влади та бізнесу». Захід триватиме до 13 листопада. Місце проведення: Торговельно-промислова палата України (конференц-зал «Колізей»), вул. Велика Житомирська, 33.

Посланці миру в боротьбі 18 листопада в Київському міському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) відбудеться ІІ Конгрес юних посланців миру «Всім світом за мир!». Захід, у якому візьмуть участь посли миру, представники міжнародних організацій, школярі, організований під егідою проекту асоційованих шкіл ЮНЕСКО та за підтримки Федерації всесвітнього миру, Міносвіти, Департаменту освіти й науки, молоді та спорту КМДА. Цей громадський рух започатковано 22 вересня 2014 року на I Міжнародному конгресі юних послів миру з ініціативи учнів спеціалізованої школи №85 Києва. На цьогорічному заході учасники презентують звіти про свою діяльність та проекти, які вони впроваджували у школах упродовж року.

Музика й танок про поступ уперед П’ятеро обраних депутатів офіційно не є мешканцями столиці

Дали собі раду

Кому кияни довірили управляти ресурсами міста Ганна КАСІЧ

Кияни обрали собі раду за новими правилами. Відтепер засідати на Хрещатику будуть лише партійні висуванці. І якщо депутати міськ ради – уособлення своїх виборців, то і Київрада, так би мовити, є колективним портретом київської громади. Чи, радше, дзеркалом. Тож яким воно є?

Зріла молодість перемагає

За віковою структурою Київрада така ж строката, як і столичний загал, але переважає молодь. Наймолодшому депутату столичної ради – 20 років, це Дмитро Калініченко, за ним іде Михайло Буділов (22), і замикає трійку юних «київрадівців» Святослав Кутняк (23 роки). А от найстаршим є Олександр Омельченко (77 років), за ним – Володимир Бондаренко (63) і Володимир Яловий (62 роки). Загалом, за роком народження переважають сімдесятники та вісімдесятники. Тож середній вік депутатів Київради, за приблизними підрахунками, складає щонайбільше 37–45 років. А це період зрілої молодості, коли багато енергії, але людина вже не витрачає її дарма, бо має життєвий досвід. Щоправда, бувають і кризи середнього віку. Але трапляються вони тоді, коли нічого бажати (або те, що бажаєш, недосяжне). Київраді як складному організму це не загрожує, оскільки є, за що боротися і над чим працювати, і головне – є, чого бажати. Виконати обіцянки, які так щедро роздавалися перед виборами, наприклад. Окрім іншого, такий віковий склад депутатського корпусу певним чином ще і стабілізує атмосферу у столичній раді. Можемо сподіватися, що спалахів емоцій у Київраді буде менше, як і бійок.

Багато керівників – це і добре, і проблемно

Київрада-2015 не лише молода і зріла, але й дуже освічена.

Зі 120 депутатів лише один має сердню технічну освіту. Решта представників киян мають вищу освіту – навчалися в інститутах, університетах і академіях. З-поміж них є і такі, що тимчасово не працюють: ми нарахували 7 осіб. Переважають керівні особи: президент (один), голови наглядових рад і територіальних осередків партій, генеральні, виконавчі та прості директори, заступники директорів, юристи. Чимало помічників-консультантів депутатів. Є один студент і два доценти, один актор і кілька фізичних осіб-підприємців. По одному економісту та заступнику декана з виховної роботи.

У новій Київраді зі 120 депутатів 46 повернулися до неї з колишнього складу. Кількісно це достатньо впливова група «ветеранів», котрі мають досвід і будуть задавати тон роботі Багато керівників – це і добре, і проблемно. Позитив у тому, що вміють організувати, окреслити завдання, «зарядити» людей на їхнє виконання. Негатив може виявитися у «синдромі гетьманів», особливо під час розподілу посад (секретар, голови постійних комісій).

Ми – місцеві

Цікавою є структура депутатського корпусу за місцем проживання. Логічно можна припустити, що всі депутати Київради – кияни. Ба ні! П’ятеро обраних киянами офіційно не є мешканцями столиці. Один із депутатів проживає у місті Ніжині Чернігівської області, другий – у Ворзелі Київської області, третій – із міста Кролевця,

що на Сумщині, четвертий – із Житомира, п’ятий – із Чорткова Тернопільської області. Решта – кияни. Закон не обмежує права бути обраним, у тому числі й за місцем реєстрації. І це може піти на користь Київраді, адже представлені різні регіони. Хтозна, чи не стане саме столична рада, на тлі бурхливих процесів у Верховній Раді, острівцем стабільності й платформою для порозуміння.

Оновлена на третину

Під час виборчої кампанії дуже багато говорилося про нову генерацію політиків, особливо на місцевому рівні. Тож наскільки справді новою є обрана у жовтні 2015 року Київрада? Для відповіді на це запитання ми звірили списки депутатів Київради старого складу, що є на офіційному сайті столичної ради, зі списками нинішньої Київради. Отже, у новій Київраді зі 120 депутатів 46 повернулися до неї з колишнього складу. Кількісно це достатньо впливова група «ветеранів», котрі мають досвід і, швидше за все, будуть задавати тон роботі Київради. З іншого боку, вони ж багато чому і навчать неофітів. Оскільки «ветеранів» трохи більше третини, наставників усім новим вистачить. Відтак і теоретичний матеріал (про принципи роботи Київради, про внутрішню механіку місцевого самоврядування) засвоїться швидше і легше. Нарешті, співвідношення прекрасної і сильної статей. Зі 120 осіб депутатського складу ми нарахували лише 19 представниць жіноцтва. Це на дві дами більше, ніж у столичній раді попереднього скликання. Ось такою є Київрада, що незабаром візьметься до роботи. Наступного разу ми проаналізуємо списки депутатів столичної ради за партійною ознакою і побачимо, чий бренд привів директорів, а чий – студентів і навіть президентів.

21 листопада о 19.00 у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» з нагоди 2-ї річниці початку Революції Гідності відбудеться благодійна патріотична вистава-перформанс «RеУКРНАЦІЯ. Перезавантаження нації». «ReУкрнація» – це мультижанровий перформанс. Проект дає змогу мовою сучасного театру (через поезію, прозу, відео, музику, танець) усвідомити складні проблеми нашої держави, передумови для їх розв’язання та подальшого розвитку країни. Усі зібрані за виставу кошти будуть перераховані на потреби дітей-переселенців, дітей-сиріт та дітей учасників АТО.

Малюки Троєщини матимуть комфортний дитсадок До 1 вересня 2016 року на Троєщині завершать будівництво та відкриють новий дитячий садочок, розрахований на 300 діток. У новобудові створять максимально комфортні умови для розвитку малюків: облаштують і спортзал, і залу для творчості, на першому поверсі – басейн. Садочок відповідатиме всім сучасним стандартам, запевнив директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення Олександр Спасибко.

Запрошуємо на ярмарки Як розповіли «Вечірці» в Управлінні торгівлі та побуту КМДА, 13-15 листопада у столиці ярмаркуватимуть. Зокрема, у п’ятницю в Голосіївському районі торгуватимуть на просп. Голосіївському, 116 (кінотеатр «Загреб»); у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського (Крупської) та Ілліча; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Підлісній, 8; у Солом’янському – на вул. Освіти (у межах вул. Вузівської та М.Кривоноса); у Шевченківському – на вул. Бульварно-Кудрявській, 2-4, у міжвуличному проїзді біля скверу в межах вул. О.Гончара, 65-а та вул. Б.Хмельницького, 94, на вул. В.Піка, 16-18 (біля скверу), на вул. Якіра, 16, на вул. Ризькій, 1. У суботу ярмарки відбудуться в Голосіївському районі на вул. Паньківській і Бурмистенка (у межах вул. Васильківської та Ломоносова); у Дарницькому – на вул. П.Чубинського (Крупської), 2/3-4/6 та Ілліча; у Деснянському – на вул. Маршала Жукова (у межах вул. Космонавта Волкова та просп. Лісового), на вул. Шолом-Алейхема (у межах вул. Мілютенка й Маршала Жукова); у Дніпровському – на вул. А.Малишка, 9-15; в Оболонському – на просп. Оболонському, 21-43; у Печерському – на вул. І.Кудрі, 28-40; у Подільському – на просп. Московському (біля Куренівського парку), на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Командарма Уборевича, 19-25; у Солом’янському – на вул. Волгоградській, 10 (у межах вул. Волгоградської та І.Неходи), у пров. Ковальському (у межах вул. Металістів та Смоленської); у Шевченківському – на вул. Б.Хмельницького, 2-8. У неділю в Голосіївському районі ярмаркуватимуть на вул. Композитора Мейтуса; у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського (Крупської) та Ілліча; в Оболонському – на вул. Дніпроводській, 13/1; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35.

подробиці

У дитсадках малечі буде тепло Катерина СКРИПНІКОВА

У Києві понад півтисячі дитсадків, чимало з них потребують ремонту та утеплення. Одначе сьогодні цю проблему ефективно вирішують. У цьому пересвідчилася «Вечірка», побувавши в одному з таких закладів. Дитсадок на Печерську (бульвар Дружби Народів, 32-б) з вересня на ремонті, відкриється наступного вівторка. Він, як багато інших у Києві, переповнений: у п’яти групах 136 дітей замість 95-ти. Усі вони мерзли минулої зими. За словами завідуючої дитсадком Людмили Матвієнко, температура всередині доходила до +14 °C. А нині – не нижче +22 °C! У приміщенні ще пахне фарбою та ремонтом. – Тепер у нас тепла водяна підлога, в садку утеплили фасад і цоколь, провели зовнішнє освітлення, замінили та утеплили дах, – веде далі Людмила Матвієнко. – Також частково замінили двері та вікна – загалом

близько двадцяти п’яти (раніше були однокамерні склопакети, які встановили батьки, одначе вони взимку промерзали). Єдине, що ще залишилося дообладнати, – це енергоефективні провітрювачі, завдяки яким взимку не треба відчиняти вікна. Все це не лише робить приміщення затишним, але й майже удвічі зменшує втрати тепла та у кінцевому рахунку заощадить наші з вами гроші. Такі ж самі роботи тривають ще у десяти дитсадках. Мер Віталій Кличко приїхав подивитися, що зроблено в дитсадку на Печерську, заходив до кожної кімнати. Щоправда, не всім був задоволений і наказав виправити недоліки. За його словами, на утеплення дитсадків з міського бюджету виділено 32 млн грн, також залучено кошти іноземних інвесторів – аж 73 млн! – Уперше за багато років ми вдвічі збільшили бюджет сфери освіти, – поділився з «ВК» Віталій Володимирович. – Відкрили два дитсадки та дві школи. Наступного року плануємо відкрити ще чотири дитсадки та декілька шкіл.

За опалення у жовтні кияни сплатять на 20 відсотків менше Ганна РЕДЬКА

Оплата за опалення в оселях у жовтні розраховуватиметься за спеціальним алгоритмом. Мешканці будинків, ще не обладнаних теплолічильниками, та тих, де вони були встановлені, але не прийняті на облік, сплачуватимуть за тарифами для будинків з уже діючими лічильниками. «На даний момент у столиці встановлено 3,9 тис. лічильників. Із них 1,4 тис. уже поставлено на облік, а до кінця листопада мають бути підключені й решта вузлів обліку тепла», – повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Допоки триває процес налаштування приладів, кияни отримають «бонус-знижку» при оплаті за тепло, надане у жовтні. Власники

лічильників у середньому сплачують на 20–30% менше, приміром, за трикімнатну квартиру площею 57 кв. м сплатять не більше 740 грн замість 920 грн. «По кожному будинку буде розраховано конкретну суму, виходячи з проектного теплового навантаження, температури навколишнього середовища та, безумовно, кількості днів надання послуги», – зазначив комерційний директор ПАТ «Київенерго» Євген Бушма. У зв’язку з необхідністю розрахунку вартості опалення за новим алгоритмом змінюється дата отримання рахунків за житловокомунальні послуги – квитанції прийдуть на 5 днів пізніше, ніж звичайно. Дію пільгового тарифу квартплати для киян, що передбачав сплату до 20 числа кожного місяця, буде продовжено до 25 листопада.

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Столичні дороги стануть європейськими Наступного року міська влада планує суттєво збільшити фінансування ремонту столичних вулиць

Фото Бориса Корпусенка

На оновленій Контрактовій площі зручно і водіям, і пішоходам

Леся КЕСАРЧУК

Чи давно ви були на Контрактовій площі? Якщо приїдете – будете приємно вражені. Тепер про парковку на трамвайних рейках та ями водії можуть забути. «Замінено освітлення на вулиці Братській, нанесено сучасну розмітку, облаштовано пішохідні переходи, пристосовані для пересування людей із обмеженими можливостями, покладене дорожнє покриття з новітнього матеріалу – це полімер асфальтобетон, який має тривалий термін експлуатації», – розповів генеральний директор КП «Київавтодор» Олександр Густєлєв. Такий матеріал тепер стелитимуть під час ремонту всіх столичних вулиць. Окрім уже звичних червоно-білих «зебр», для пішоходів також облаштували

тротуари. Побував тут і міський голова Віталій Кличко. «Ми збільшили інвестиції в інфраструктуру Києва, у її відновлення. Бюджетом міста на 2015 рік забезпечено фінансування дорожньої галузі столиці на суму понад 1 млрд грн. Кияни вже можуть оцінити оновлені Святошинський та Ковельський

Загалом на оновлення Контрактової площі та вулиці Братської витратили майже 25 мільйонів гривень шляхопроводи, площу Перемоги і бульвар Шевченка, багато інших вулиць, на яких тривалий час не проводилися жодні ремонт-

ні роботи», – зазначив очільник столиці. Загалом на оновлення Контрак тової площі та вулиці Братської витратили майже 25 мільйонів гривень. І це лише початок великих ремонтних робіт, запевнив мер. «Наше завдання – зробити так, аби кияни та гості столиці максимально комфортно пересувалися дорогами, які відповідають сучасним європейським стандартам. Крім того, раніше звучало багато критики, що новий асфальт після нетривалого використання псується або сходить навесні разом зі снігом. Тому перш за все – висока якість такого ремонту», – повідомив Віталій Кличко. За словами міського голови, ще потрібно полагодити чимало доріг. Тому фінансування «Київ автодору» буде збільшено щонайменше на 30% порівняно з нинішнім роком.

фотомить

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175) Фото Павла Пащенка

Фото Бориса Корпусенка

Фото Павла Пащенка

Між виборами й… виборами Яка ж Київрада без голови? Обираємо цієї неділі Ганна КАСІЧ В Україні 25 жовтня відбулися місцеві вибори, але в деяких містах виборці знову готуються до волевиявлення. У Києві громада обрала депутатів до столичної ради. Але кияни цієї неділі знову йтимуть до виборчих дільниць. Цього разу обиратимуть міського голову. 25 жовтня 2015 року жоден

з кандидатів на посаду очільника столиці не набрав достатньо голосів, аби вважатися переможцем у першому турі голосування (для міст із кількістю мешканців понад 90 тисяч осіб). Тому в Києві 15 листопада відбудеться другий тур виборів мера. Кандидатами є Віталій Кличко та Борислав Береза. Поки що передвиборний період у Києві минає спокійно. У цьому столиця може стати взірцем для

Фото Сергія Косарєва

інших міст. Головне – не знехтувати своїм обов’язком, зрозуміти, що кожен з нас також є відповідальним за долю столиці, що нам не повинно бути байдуже, як саме вона розвиватиметься, як швидко наближатиметься до європейських стандартів. Саме всі ми, разом, можемо домогтися, щоб у Києві було комфортно. Для всіх. Тому закликаємо прийти та зробити свій свідомий вибір.

Фото Олексія Іванова

Фото Бориса Корпусенка

Фото Олексія Іванова

погляд кава з бульбашками

«Дємбєль» давай! Вадим ПЕТРАСЮК Очікуючи потяг на пероні київського вокзалу, я звернув увагу на кількох чоловіків у військовому камуфляжі. Троє молодих і двоє таких, що годяться першим у батьки. Мимоволі прислухався до їхньої розмови. Схоже було, що всі вони відслужили термін і поверталися додому. Розмовляли про різне – про політику, жінок і про те, як «наша арта їм тоді дала». На цьому тлі мені пригадалися «дємбєля» радянської доби. О, це була досить яскрава вокзально-залізнична тема – спостерігати за хлопцями, що їх двічі на рік масово випускали з казарм додому! «Дємбєльська» форма – окремий «параграф» військової культури! Кітелі, оторочені червоними кантиками, саморобні аксельбанти, обклеєні золотою фольгою погони, кашкети, шапки або блакитні берети десантників, насунуті винятково на потилицю і під таким неймовірним кутом, що виглядали вони швидше як продовження спини, ніж як покриття голови. Ці «дємбєльські» головні убори – нізащо не падаючи з голови – перекреслювали закони фізики. І завжди можна було спостерігати картинку: коли повз групку «дємбєлів» проходила гарненька дівчинка, хтось із них обов’язково вигукував щось на кшталт: «Я хватаю «калаша», затвор пєрєдьоргіваю: стоять, бл…!». Круто, так?! Цю споконвічну «дємбєльську» фразу міг собі дозволити і той, хто повертався з «гарячої точки», і штабний писар. А чому ні, коли дівчина поруч?! Природа дала багатьом самцям – представникам тваринного світу – яскраве забарвлення. Натомість самок лишила сіренькими, непримітними. З людиною навпаки: творець дав жінці красу і прикраси, аби привернути увагу чоловіка. А самому чоловікові залишив фізичну силу та розум. Але «дємбєлям» він дав військову форму і навчив, як зробити з неї «мундир павича». Дійсно, а чим іще може привернути до себе увагу хлопчина після двох років казарми?! Якщо на вагон траплялася хоча б парочка «дємбєлів», та ще й з’являлася гітара, – ховайся! Доведено: середньостатистичний радянський «дємбєль» здатен армійським фольклором і перегаром зіпсувати подорож цілому вагону цивільного населення. Але мої спогади обірвав гудок потяга. Ми з військовими опинилися в сусідніх плацкартах, і я весь вечір намагався спостерігати за ними. Вони були доволі спокійні. Наче й не позаду в них служба. Звісно, була горілочка, перекури, розмови, іноді з підвищенням голосу. Але загалом це були звичайні пасажири. Тож мені подумалося: в країні, де справжня війна і з війська додому можуть разом повертатися представники різних поколінь, «дємбєльській» кумедності нема місця. Вона лишилася десь у минулому житті – часто фальшивому, а відтак драматичному. Я не хочу «витирати ноги» об спомини тих, хто служив у радянській армії. Просто ділюся враженнями про те, наскільки теперішня і тодішня армії – це різні світи.

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Ці картини висять без жодного цвяха Фото Павла Пащенка

Катерина СКРИПНІКОВА

Фасади київських будинків дедалі більше оживають: зображення молодої Лесі Українки, портрет дівчини у вишиванці, символічні пейзажі… Це справа рук відомих у світі австралійських художників Гвідо ван Хелтена та Фінтана Мегі, які спеціально приїхали до Києва. Ми поспілкувалися з куратором цього проекту Гео Леросом і митцем Гвідо ван Хелтеном.

– Ви працювали в Києві без гонорару, вам оплатили лише переліт, фарби та проживання… – Я зробив це просто з цікавості – намалювати таку величезну роботу. (До речі, мурал «Дівчина у вишиванці» може стати найбільшим у Європі. – Авт.) Багатіти на мистецтві мені не треба. Малювання саме по собі робить моє життя красивим, а отже, й багатим. Хоча в деяких країнах за такі речі платять… Але скільки б коштував цей мурал, навіть не уявляю.

Найбільший мурал у Європі

Картини на стінах будівель називаються муралами. Це продукт вуличного мистецтва – стріт-арту, яке давно популярне в Європі та світі, а в нас лише приживається. Справжній бум на мурали в Києві почався цього літа. Тоді австралієць Фінтан Мегі намалював на фасаді будівлі санепідемстанції (вул. Волоська, 19/22) людину та оленя – роботу присвячено збереженню довкілля. Українська гімнастка Ганна Різатдінова (на вул. Стрілецькій, 12) теж вийшла з-під пензля Фінтана, а днями художник подарував столиці символічний витвір (дівчина в навушниках тримає в руках гілки, йдучи по воді), присвячений глобальному потеплінню (вул. Гусовського, 8/10). Проте більш резонансними стали картини на українські мотиви іншого австралійця – Гвідо ван Хелтена. Обидва мурали розміщені в центрі Києва. Молода Леся Українка постала на фасаді 7-поверхового будинку на вулиці Стрілецькій, 28. А новенький мурал «Дівчина у вишиванці» з’явився на стіні 18-поверхівки на бульварі Лесі Українки, 36-б. Ця картина, до речі, викликала палкі суперечки в соціальних мережах. «Вечірка» поспілкувалася з Гвідо, який незабаром після України вирушив до Білорусі. – Я виріс у Мельбурні та Брисбені, – розповів Гвідо ван Хелтен. – З юних літ вивчав традиційне графіті, а з часом це розвинулось у великі картини на стінах. Освіта в мене класична: я закінчив факультет витончених мистецтв

ще щось, я би глибше вивчив саме історію України та вашого міста. І відобразив це у своїй роботі.

Туристів побільшає

Гвідо ван Хелтена, як і Фінтана Мегі, до Києва привіз молодий режисер Гео Лерос. Профінансувати проект допомогли меценати. Гео народився в Києві, вчився в Берліні, працював деякий час у Лос-Анджелесі. У Києві заснував соціальний проект City Art, який поступово змінює атмосферу столиці.

Молода Леся Українка на фасаді будинку на Стрілецькій, 28

Гвідо ван Хелтен

Гео Лерос

в університеті. Моя теперішня робота – це результат захоплення графіті. Щодо Києва, то мав кілька приятелів з України й цікавився вашою історією.

культури. «Дівчина у вишиванці» – про важливість традицій у нашому житті й водночас про відторгнення їх з боку деяких людей. Ви помітили, що вбрання не на дівчині, вона тримає сорочку в руках. У цьому і є символ...

– А чому ви, австралієць, уподобали українські теми? – Національний колорит, культурна ідентичність нації – це те, що завжди мене хвилювало. Тому я й намалював дві роботи, пов’язані з іміджем української

– Можливо, у вас є ідея намалювати в Києві ще щось? – Я не знаю, коли сюди повернуся. Але приїхав би, якби були цікаві проекти. Створюючи у вас

– Яскраві картини на стінах зроблять іншим сіре місто, – каже Гео. – Будівництво, величезна кількість реклами, голі дороги. Хіба все це має веселий вигляд? А мурали поліпшують настрій. Окрім того, на нашу думку, вони вплинуть на зростання туристичного потоку. Звісно, не п’ятьдесять робіт допоможуть привабити більше туристів… А сто-сто п’ятдесят. Гостям столиці буде цікаво оглянути вуличні галереї, а не лише пам’ятки архітектури. – До речі, київська міська влада цю ініціативу підтримала. – Велика подяка нашому меру Віталію Кличку, – посміхається Лерос. – Знаєте, коли я пропонував цей проект у мерії, не знав там нікого. Пам’ятаю, якось пробрався через пропускний пункт, піднявся на поверх, де міститься приймальня міського голови. Хтось пройшов у двері та не встиг їх зачинити. У приймальні я залишив матеріали презентації. І за два тижні мені зателефонували…

фотофакт

Влада подбала про «Ринг» на Оболоні

Учора в Оболонському районі відкрився сучасний спортивний зал ДЮСШ «Ринг», де майже 300 вихованців зможуть займатися боксом, кікбоксингом, а також тайським боксом. Певна річ, господарі не могли не запросити на цю подію чемпіона світу з боксу, міського голову Віталія Кличка. І мер приїхав... Молодь була в захваті: «Сам Кличко!» – перешіптувалися хлопці. Вони ловили кожне його слово. І про те, що такі спортзали повинні бути в кожному районі, оскільки це альтернатива негативу, який пропонує вулиця. І про те, що завдання влади – створити умови для заохочення дітей до занять спортом, щоб вони розвивалися та росли сильними й здоровими. До речі, цей спортзал зможе приймати дитячо-юнацькі змагання загальноміського масштабу. «Наш ринг відповідає всім вимогам Міжнародної асоціації боксу, тому ми радо влаштовуватимемо тут аматорські змагання серед молоді», – зазначив у коментарі «Вечірці» директор ДЮСШ «Ринг» Андрій Нікулін. Олександр ПИРЛИК

Фото Бориса Корпусенка

мегаполіс

вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Киянам пропонують самим скласти бюджет На сайті КМДА містяни можуть висловити свої побажання щодо бюджету-2016 за допомогою онлайн-сервісу

пряма мова

Державне управління Освіта Охорона здоров’я Соціальний захист та соціальне забезпечення Житлово-комунальне господарство Культура і мистецтво Засоби масової інформації Фізична культура і спорт Будівництво Сільське, лісове і рибне господарство і мисливство Транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика Інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю Запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха Обслуговування боргу Цільові фонди Видатки, не віднесені до основних груп 0

1000 000

2000 000

3000 000

4000 000

5000 000

6000 000

Розподілення видатків плану бюджету-2016 за функціональною класифікацією

Григорій МЕЛЬНИЧУК

Новообрані депутати Київради готуються до першого засідання. І найбільш нагальним питанням для них стане прийняття бюджету міста на наступний рік. У його плані – видатки на суму 24 157 млн грн і вже розписано попередній розподіл за функціональною класифікацією – скільки коштів піде на ремонт доріг, а скільки – на доплати лікарям, стипендії діячам культури чи утримання бібліотек. Утім, кияни можуть вплинути на цей процес, скориставшись сервісом budget.kievcity.gov.ua – Проект «Консультація щодо проекту бюджету міста Києва на

2016 рік» budget.kievcity.gov.ua був створений в рамках ініціативи Kyiv Smart City спільно з SocialBoost і канадським OpenNorth за підтримки NDI, – розповів «ВК» Антон Мойсеєнко, співкоординатор ініціативи Kyiv Smart City. – За допомогою цієї системи кожен киянин може висловити свою думку на етапі формування бюджету Києва-2016. Система повністю інтерактивна: можна змінювати суми, висловлювати свої думки щодо основних сфер нашого життя – транспорт, охорона здоров’я, соціальний захист, ЖКГ тощо. Онлайн-консультації триватимуть до 20 листопада, далі результати буде передано на розгляд до бюджетної комісії Київради. В онлайн-сервісі запропоновано низку запитань з різних функ-

ціональних напрямів бюджету. Наприклад, у блоці молодіжної політики пропонується визначити, чи варто виділяти кошти з бюджету міста Києва на виплату стипендій і премій Київського міського голови для талановитих та обдарованих студентів і молоді, на що передбачено 0,7 млн грн, і, як варіант, ці кошти можна спрямувати на проведення заходів для сім’ї, дітей та молоді. А на підліткові клуби (їх у Києві 155) передбачено 31,8 млн грн, ці кошти пропонується витратити на оновлення матеріально-технічної бази або на заробітну плату викладачам, залишивши гуртки та клуби безоплатними. Та найцікавіше питання – транспорт. Тут можна наочно побачити, як впливає на бюджет

іван вербицький, експерт аналітичного центру CEDOS: – Запущений КМДА опитувальник тільки дає змогу всім охочим «погратися» у створення бюджету без жодних юридичних наслідків. Результати нібито будуть враховані Бюджетною комісією, однак така обіцянка не виглядає переконливо, оскільки результати можна інтерпретувати по-різному. Наданої респондентам інформації недостатньо для компетентної відповіді на поставлені запитання. Важливо розуміти, що йдеться лише про консультації – вашу пораду можуть прийняти або відхилити. Натомість бюджет участі передбачає, що ви не тільки радите розробникам, а й самі стаєте співрозробниками разом із ними. Мешканці мають перед собою чітко визначену суму, яку вони розподіляють. Їм надається вся наявна інформація стосовно шляхів її використання. Вони мають право остаточного рішення щодо цієї суми і залучені до її розподілу на всіх етапах бюджетного процесу. Про виконання цих умов нині не йдеться, тому це опитування не є бюджетом участі у класичному розумінні. Однак дуже часто саме такі консультації стають першим кроком перед запровадженням повноцінного бюджету участі, як це було, наприклад, у Парижі. Питання в тому, чи перейде Київ на наступний рівень. міста підвищення чи зниження тарифів на проїзд у громадському транспорті. Наприклад, підвищивши тариф до 3,5 грн, можна додатково отримати 200 млн грн. А далі вже визначатися – чи спрямувати їх на розвиток бібліотек або благоустрій зелених зон чи збільшити бюджет утримання і ремонту доріг, на який поки передбачено 345,1 млн грн. Примітно, що змінюючи ті чи інші статті бюджету, користувач

може одразу бачити, як це вплине на загальний баланс міста: чи вдалося «підзаробити-заощадити» кошти, чи виник дефіцит бюджету. Цей проект – один з перших кроків до впровадження у Києві практики «бюджету участі», коли самі мешканці визначають, де потрібно ремонтувати дорогу, чи варто спрямувати кошти на новий сквер або ремонт даху школи, а можливо, зробити безкоштовним проїзд для школярів.

Тетяна Гузенко: «Кожен випуск «Вечірки» – це бій за читача» завдання: діалог, формування довіри, взаємодію. У нас же багато залежить від засновника, його бачення перспективи розвитку місцевих ЗМІ.

Заступник директора Департаменту суспільних комунікацій, начальник управління преси та інформації КМДА Тетяна Гузенко пропонує розробити комунікативну стратегію столиці за прикладом Стокгольму. Таку думку вона висловила на конференції у Національному інституті стратегічних досліджень «Запровадження державних комунікацій: виклики і можливості». «Вечірка» поцікавилася, якою є роль ЗМІ у таких стратегіях? – Тетяно Андріївно, чи можуть, на вашу думку, муніципальні ЗМІ сприяти розвитку комунікацій «влада-громада»? – У країнах розвиненої демократії так і є: медіа ресурси повністю інтегровані в систему комунікацій. Вони мають спільні

– Цьогоріч Київська міськрада зробила важливий крок з реформування друкованих ЗМІ… – Так, це рішення активно лобіювала депутат, фаховий журналіст Рена Назарова, підтримала профільна комісія. Ми разом запустили процес «перезавантаження» і сьогодні маємо нове КП «Вечірній Київ», скоротили загальну чисельність вдвічі, забезпечили вихід газети «Хрещатик» тричі на тиждень як офіційного видання та суспільно-політичного тижневика «Вечірній Київ» обсягом 24 сторінки (було 16) у повному кольорі. Крім того, взяли за приклад цифрову платформу газети RZECZPOSPOLITA для онлайн видання vechirniykiev.com.ua. – Реорганізацію вже завершено? – Вона ще триває. Об’єднання колективів, скорочення, суди

– щоденна робота менеджменту КП разом з Департаментом. Творча редакція, журналісти забезпечують контент. Фактично, редакційна рада працює в режимі brainstorming, а кожен випуск «Вечірки» – це бій за читача… Мені приємно, що нашу роботу помітив відомий журналіст Андрій Куликов (ексклюзив у минулому номері). Рухаємо далі, готуємо промо-проекти: фотовиставку «Вечірнього Києва» до 110-ї річниці газети (січень 2016), путівник «Мій Київ» (відомі кияни розкажуть про улюблені місця, дворики столиці), спецпроекти до 25-ї річниці Незалежності, в тому числі – 25 ексклюзивних інтерв’ю та багато інших. – До «роздержавлення» готуєтеся? – Скажу коротко, якщо Верховна Рада ухвалить Закон про реформування державних і комунальних ЗМІ, ми знаємо що робити. За підтримки засновника можна повернути киянам улюблену газету, розвинути цифрові сервіси, комунікації, взяти до уваги досвід Польщі та інших

країн Європи… До речі, «Вечірка» знайшла цікаві аргументи для киян, які вперше, як європейці, підуть на другий тур... Ви підете?

– У неділю, 15 листопада? Так. Я йду… Світлана КОВАЛЬОВА

Ініціатива редакції

Збираємо книжки для воїнів

Шановні читачі! Редакція газети «Вечірній Київ» комплектує «Бібліотечку для воїна». Ми просимо вас приносити до редакції книжки, які за допомогою волонтерів передаватимемо бійцям на фронт. Це можуть бути книжки будь-якого видавництва, різних років. Ви також можете принагідно написати побажання воїнам. Виступити з такою ініціативою нас попросили саме солдати, захисники Вітчизни, які стверджують, що у зоні АТО бракує книжок, газет, журналів. Тому «Вечірка» уже розпочала направляти на передову частину накладу чергових номерів. Сподіваємося, що нашу ініціативу – «Бібліотечку для воїна» – підтримають кияни. Тож потурбуймося разом про те, щоб Слово служило також і солдату! Просимо приносити книжки за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 51б, кімн. 8, з 10.00 до 16.00. Телефон для довідок: 235-23-34. ваші «вечірківці»

закон і ми

Розпочалося велике прибирання

З появою нової поліції кількість патрульних машин у районі зросла із трьох до 20

На вулицях міста знову працюють евакуатори

варто пам’ятати За порушення Правил дорожнього руху водій має сплатити штраф – від 255 до 680 грн. Одне із нововведень – закон дозволяє використовувати «штрафні бали». Відтепер водій упродовж року має право набрати не більше 150 балів – по 50 балів за кожне зафіксоване відеозасобом порушення. Вичерпавши цей ліміт, водій за наступні порушення буде сплачувати штрафи грошима. Та й тут надаватиметься 50-відсоткова знижка протягом перших 5 діб. Оплатити можна і на місці, оскільки кожен поліцейський матиме при собі термінал.

лише півгодини. Можна встигнути й подрімати», – розповідає старша чергова зміни капітан міліції Ольга Булавко. На запитання, чи допомагає черговим у роботі нова патрульна служба, пані Ольга киває головою, адже раніше на один район було три патрульні машини, а нині – 20. «Коли сім років тому я прийшла працювати до чергової частини, – згадує наша співрозмовниця, – на столі стояв пульт з величезними кнопками та важка слухавка. З патрульними зв’язувалися по рації». Тепер автоматично приймає дзвінки спеціальна комп’ютерна програма «Цунамі», що і розподіляє їх операторам. «Надходить дзвінок. Я натискаю на кнопку «зняти слухавку» і за допомогою навушника і мікрофона починаю спілкуватися

Наталя ПЛОХОТНЮК

Із появою нової патрульної служби кияни дедалі частіше звертаються до міліції. Скаржаться ледь не на все: на шум під вікнами, п’яничок на тротуарі, «героїв парковки», на бабусь, які торгують харчами з землі... У главку столичної міліції кажуть, що викликів на номер 102 щодня більшає.

«Цунамі» Керує…

До чергової частини главку київської міліції, що на Володимирській, 15, надходять виклики правоохоронців із усього міста. «Ми чергуємо цілодобово. Іноді за годину може надійти близько ста повідомлень. Звісно, є у нас перерви і на обід, і на вечерю, але

шевченківський

солом`янський

район

святошинський

Кількість скарг щодо порушення правил паркування, що надійшли до КБУ «Контактний центр м. Києва» в період з 1 жовтня по 10 листопада 2015 року

13 10

15 15

114

Паркування авто у місцях 9 загального користування

14 10

12 18

103

Паркування авто на зеленій зоні 4 прибудинкової території

10 13

Паркування на зеленій зоні у 5 місцях загального користування

—

разом :

31 33 19 34 28 27 28 29 36 37

Всього по питанням:

Паркування авто на прибудин13 11 ковій території

подільський

проблемні питання

печерський

Міський голова Віталій КЛИЧКО: «Міська влада діятиме разом із поліцією – якщо водії порушують і паркуються в тих місцях, де заборонено, будуть застосовуватися штрафи та евакуйовуватимуться автівки. І правила стануть однаковими для всіх, незалежно від статусу чи посади».

Як «Вечірка» диспетчером столичної служби 102 «працювала»

оболонський

За яких основних причин автомобіль може бути евакуйований на штрафмайданчик: • керування автомобілем у стані сп’яніння; • порушення правил зупинки і стоянки (на зупинці громадського транспорту, на перехресті, на пішохідному переході, на суцільній лінії розмітки або розділювальній смузі); • є очевидна технічна несправність транспортного засобу; • транспортний засіб перебуває у розшуку; • спосіб кріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку іншим учасникам дорожнього руху.

дніпровський

За інформацією Департаменту комунікації МВС України, нині у Києві поліція співпрацює поки що з трьома штрафмайданчиками: у Деснянському районі – на вул. Пухівській, 3, в Оболонському – на вул. Озерній, 1 та у Дніпровському районі – на вул. П. Усенка, 8. Сьогодні у столиці працюють до 20 евакуаторів та кранів-маніпуляторів. «Минулого понеділка мою автівку, яку я на годину залишив за півтора метра до автобусної зупинки, відвезли на штрафмайданчик. Я ледве встиг її забрати того ж дня, бо працює майданчик лише до 18.00. Перевезення машини обійшлося у 840 грн, і ще 144 грн довелося сплатити за те, що автівка там простояла кілька годин», – розповів нам киянин Роман (не захотів називати свого прізвища). Якщо автомобіль евакуюють у вихідні дні, то доведеться чекати понеділка, бо в суботу та неділю штрафмайданчики тільки приймають техніку, але не видають. Перші сім днів перебування авто на майданчику коштуватимуть порушнику по 144 грн за добу, а у подальшому надаватиметься знижка – власник авто сплачуватиме по 24 грн. Дізнатися, чи не потрапила автівка до переліку «Евакуйовані»,

Десять годин із черговою частиною

деснянський

У суботу, 7 листопада, з моменту набуття чинності Закону «Про національну поліцію», було дано старт роботі евакуаторів. Отож, порушники Правил дорожнього руху, начувайтеся!

власник може за номером 102, повідомивши диспетчеру номер машини. Щоб забрати автівку, треба мати при собі техпаспорт, акт і протокол вилучення, а також на місці оплатити квитанції за зберігання та послуги евакуатора.

дарницький

Ганна РЕДЬКА

голосіївський

Павло Пащенко

302

ТОП-3 дзвінків на 102 за останній місць: • адміністративні правопорушення; • крадіжки; • ДТП з людиною, паралельно заповнюючи спецкартку. Вводжу дані: ім’я, прізвище та по батькові абонента, район, точна адреса, докладний опис того, що сталося. Якщо є потерпілі, повідомляю на станцію «швидкої», – розповідає оператор Олександр. «Усі дзвінки на телефон 102 автоматично записуються і зберігаються за допомогою «Цунамі». Вона ж контролює роботу всіх автопатрулів, а також допомагає черговим швидко направити наряд на місце НП. Якщо раніше диспетчер, отримавши скаргу за номером 102, витрачав на оформлення сигналу 5 хвилин, то нині система справляється з цим за 5 секунд».

реагуЮтЬ наВітЬ на няВКання КішКи

…Слухаю дзвінки, одночасно дивлюся на монітор, де вони фіксуються: сварка з чоловіком, крадіжка (до квартири зайшов невідомий, представився працівником водоканалу і вкрав 200 гривень), крадіжки з авто, шахрайство (повідомлення телефоном про необхідність сплатити гроші), ДТП, стихійна торгівля, навпроти Голосіївського райвідділу стоїть гола жінка… Сьогодні правоохоронці зобов’язані реагувати на кожне

компас

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Меню для кіногурманів

клуб

Марія КАТАЄВА

Ведуча рубрики Марія БЄЛЯЄВА

Секрети Пушкінської «Прогулянки містом» ознайомлять з вулицею Пушкінською. Глядачі дізнаються, де на межі XIX і XX століть розташовувалася найкраща друкарня Європи, у якому будинку мешкали нащадки українського «графа Дракули» та як потрапити в арабський дворик, наче з казки «Тисяча й одна ніч». Дивіться «Прогулянки містом» 12 листопада о 22.30 на телеканалі «Київ».

Сестри Тельнюк презентують проект «Наш Шевченко» Тринадцять композицій нададуть нового звучання добре відомим віршам Кобзаря. «Феномен правдивості», «ліки від розпачу», «містерія слова й музики» – так називають пісні у виконанні Галі та Лесі Тельнюк. Посилити ці відчуття можна, лише на власні очі побачивши, як твориться музика. Фільм-концерт «ТЕЛЬНЮК: Сестри» та Національного симфонічного оркестру України дивіться в ефірі «UА:Першого» 14 листопада о 19.10.

Подорож у часі: що було 100 років тому

На телеканалі «Інтер» – прем’єра проекту власного виробництва: оригінальні історичні теленариси з елементами реаліті про чудових людей і найцікавіші, значущі моменти нашої історії. Глядачів перенесуть на століття назад, щоб прожити один день тогочасного життя, а ведучі програми перевтіляться в дійових осіб тих подій. У найближчій програмі «Подорож у часі» на каналі «Інтер», що вийде 14 листопада об 11.30, – Олімпіада 1913 року в Києві.

Часи розквіту та занепаду Успенського собору Успенський собор Києво-Печерської лаври плюндрували кочівники, грабували численні завойовники, вивозячи коштовності та книги, проте він знову і знову відроджувався з попелу та руїн, стаючи ще величнішим. Історія собору – у випуску програми «Київські історії» 17 листопада о 22.30 на телеканалі «Київ».

Якщо вам набридли голлівудські блокбастери й американські комедії, «Вечірка» підготувала цікаву кінопрограму на листопад: французька документалістика, грузинські драми, ретроспектива, класика жанру та, звісно, вітчизняні новинки.

Ретроспектива Муратової

У листопаді столичні глядачі мають нагоду побачити на великому екрані фільми видатної режисерки. Перегляд улаштовує кінотеатр українського кіно «Ліра», що на Львівській площі. Протягом місяця покажуть «Серед сірих каменів» 1983 року за повістю Володимира Короленка «У поганому товаристві» (12 листопада о 15.00), короткий метр «Лист в Америку» 1999 року (16 листопада о 17.30), «Астенічний синдром» 1989 року (16 листопада о 17.30), «Другорядні люди» 2001 року (17 листопада о 18.00), «Чеховські мотиви» 2002 року (19 листопада о 19.00) та «Зміна долі» 1987 року за мотивами оповідання Сомерсета Моема «Записка» (20 листопада о 15.30).

Що непокоїть французів

У межах традиційного кіноклубу Французький інститут в Україні презентує глядачам найкращі документальні стрічки. У програмі: меланхолійні, світлі спогади одеських євреїв-емігрантів про рідне місто («Одеса... Одеса», 16 листопада), пригоди режисера-єгиптянина, який у рідному селі знімає фільм про появу Богородиці в громаді коптських християн («Діва Марія, копти і я», 23 листопада), та історія про те, як жінки взяли владу на заводі з виробництва білизни у свої руки, створивши кооператив («У наших руках», 30 листопада). Картини демонструватимуться в кінотеатрі «Київ» мовою оригіналу із субтитрами в понеділки о 19.00.

У музеї препаруватимуть жанрове кіно

Музей історії міста Києва розпочинає новий розважально-освітній проект «Про. КІНО» з дослідження екранної культури та запрошує на тематичні кінопокази з подальшим обговоренням. У першому блоці Євген Ворожейкін розповість про жанрове кіно, його історію та специфіку. Стартує проект 13 листопада з перегляду фільму «Цілуй мене до смерті» (США, 1955). Це ідеальний нуар (напрям 1940-1950-х, що відобразив атмосферу

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

Кадр із фільму Кіри Муратової «Другорядні люди» (2001 р.)

песимізму, недовіри й розчарування західного суспільства в роки Другої світової та холодної війн), жорстокий, цинічний і захопливий. 20 листопада покажуть «На декілька доларів більше» (Італія, 1965) – класику спагеті-вестернів (вестерни по-італійськи), стилістично та музично досконалий твір. А 11 грудня глядачі дивитимуться й обговорюватимуть картину «Герой» (Китай, 2004) – еталон жанру «уся» (пригодницький жанр китайського фентезі, у якому робиться наголос на демонстрації східних єдиноборств), справжній балет рухів, звуків та відтінків. Початок о 19.00.

Передплатний індекс

37607 Реклама

Купити газету «Вечірній Київ» можна у мережах «Союздруку», «Київоблпресі» (Київська обл., Житомир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

2 ку р’ 4 акце єр «ВК» нти Народжен і разом з Ук Дорогі ки раїною яни!

Найзручні ша

» 10–

«Вечірка» знайшла ся 24 серпн трьох однол телебаченн я 1991 року. Наші іток Незалежнос ті, які героїні різні: те, що ці я та керівник відділ прокурор, народилидівчата не працівниця уявляють у розвитку музею України й . Але їх об’єдн свого ніколи не поїдуть жити майбутнього ує без Києва за кордон. та Лев

ко Лук’яне «Путін сПр нко: иймає україну як об’єкт»

зірки дл

Що за у нашивхжди серцях

vechirniyki ev.com.ua

facebook.c om/vechirk anova twitter.com /vechirkano va vk.com/ve Вітаю вас chirkanova із Днем

Фото із сімейного

Вечірній КиїВ

дісталася Незалежнос нам мирн ті Українсько агресора. о, ї держави. Цю борот але нині ми змуш Незалежніс та доньк 20 серпн ені вибор ьбу ведут и нашого я 2015 ювати її, ь ть народу. рокуна передовій у те, що є №33 Ця склад зоні АТО захищати від для (1916 на й висна найкращі 3) гляди, уподонас зараз голов сини бання, думки ним – нашу єдністжлива боротьба Я бажаю зміцнила ь. й оціню всім нам вання подій Єдність попри досягти Вітаю вас різні помиру для минулого України та сього Саме в Києві із Днем Незал та збере дення. ежності гти валаміка хранителем поста Дина наша незал України! Для Києва цю єдність. середньор ежність, це особл ського суспілНезалежності Украї ічноїі саме иве свято чисел Київ ни. Київ ьства, він є, так . ьност показує Зі святом! би мовит не боїть і прих з грудн прикл ильн и, ся змін, ад грома иків незал а я 1991 (у відсот 100% ежно ках прагне їх. до лютого дян-

я «ВК»8

архіву

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

З роками навпаки українці не розчар – їхній дух ову міцнішає ються у своїй дер жаві,

Вечірній КиїВ

ексклюзи

в до Дн

я Незал ежності Левко «ПутінЛсук’яненко: п р и й Україну має як об’є кт»

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

Вечірній КиїВ

цінності, що об’єдну Захисну ють силу має «Вечірка» кожна виш тів Київр запитала у депут иванка аади: що для нальна атрибвас ознаутика.

чає націо

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

1991 рік. Левка Лук’ян вітають енка біля Ради після стін Верховної

Роман Голов Незалежноспроголошення ня: Головне, Наталія ті що Коваль, патріотизм керівник олександр – відділ моєму серці. у Марина «Парку Київс у розвитку Бродський: МАРЧ А ька Русь» сьогод У мене є – Я закінч хто перег ЕНКО : кілька ила инає палиц ні багато як частин різних вишив економічно факультет вим патріо ю а імперії, тизмом. Та з показої аУкраїна чена кордо Його нок, зокре Київського кібернетики ти патріо й придбаназивають була отоном. тичнуморал ма політехнічно симво на світ Божий тетом ексклюзивн й ьним Ще до револ пробл інституту. лікуавтори Україн чорного не є емою. и. Відтак Уже на третьо го і почал і. Є І кажутяь, від дорос сті України юції Украї кольору, була ізольо волею носитдолі му курсі що, мабут лого насел 2014 року став яку одягаю на також себе. Ми побачили: и вивчати самі свята. Маю и рідше вана вишив так вступила ь, сталос Російс ення на родже анку, я, так, раю має, і хоча Київський але, прина й жовто-блаки ькою імпер за даним до Союзу одягаю що день на сімейн молоді «Київ ння країни у нас несорочку. ймні, ця жили в її наи КМІС) міський ією, втрати і або держа тну Для збігся вні такою суціль ізоляція народ голова з його оскіль патріотична ська Русь» (це ження ли здібно рабстві, однак не просто одяг, мене це більш ніж не свята, днем ки для Віталій . 24мене сті до чогось серпнце часів. Крім ною, як за радян була вінрелікв КЛИЧКО 75% це – симво я 1991 написія. захоплювал організація сімейн Борис Корпусенк доброго. лежності року авОдну ), бо о ських «ін Акт про л наа до дляНезал наших попертого, нас ізолювали Україн менеежніс фоР мпР дружи спадщиною ась історичною и,на, за який я цим пишаюукраїнської нації, вишил тьа едників від як а іншу прого України, учених, і Верхо – тітка. лосув ся. не був ості Р шиван внакаРада. во давнь особлилітераторів. – художників, ала Видля Амене орусь до цього так і не укРа їнсь ким що твори пільна Від усього – це були Зокреантик Після закінч ким періодом. оберіг ли наші ська Русь» став ним» ма, вона і підтого, , омуніс . 50% духовні тична того, що і камер має , нині – керівн – Ви часто Не до гучни олександр елеме діяльн захисатусмерт отці. Від працювати ення вишу почал створила нти ість, амбіцій, та чолов ників, ик відділ х святкувань а національн наголошували, коління окрім концтабори, в «Парку і мордо ічої Вовченко: й взагалі у розвитку. сили.вські були ізольо нація, цілі по. Та попрацюват розвитку цього і депутатська слово «свят У мене немаєКиїводне із голово свідома моло що на благо вані. проекту. Маю у кварти діяльність рідше злітає о» усе вільної Україн дь – інших От тільки неба, побач и в інших країна них наших надба Що потрі Лук’яненком із наших Руслани… х, побувати хотілося –І ити місця, кілька прапо рі З Левко певно,25% Андрі бно роби б поїхати вуст. Ви, ричною нь. у відомих йко: м слідк все це мало відпо замітили рів валася корес пондентка спілку У мене реконструкц де організовую музеях и... України. це. А все відні на- зберегти та розви ти, щоб його чимал ше смутк «Вечірки». ть лицар кабінеті, до Києва Також і в більув нути? ські турнір просто і вдома є патріотичної о – Згада – Ми думал , де я бачу ією, щоб набути Цьогоріч по примі и охоплюють очах, а все дужче ємо, що досвіду. «Кобзаря». своє майбу и так: якщо рнику Раю у їнської нації, кияни й Україна погано, А потім поверз істосимволіки Коли на тривога тнє. так рідко живем значить, нас нема була терит до 1991 року душі тяжко читаю поезію – від кій. Що там, та неспо вони були нутися мають можлгості міста у нас й інжен о скрізь нами. а орією, яку є, ле , банде ми Шевче на луват «прос україн рівськ фрон здат ні ивість мивишиванку, нка. ери засоб на- крути Купували в Амери заробітчаися фонт трілювали» ських их, усі наші0% наі вели – Він відрод – Левку прапо живі-здоро ті? Чи яку одягаю Маю анам и з ці фільм ли їх тут и масов рів росій прич ини Тараса до ке но на свята. Григорови Христина ив и, го, прост ої Шевче переваж- житт наскрізь 1991 1992 1993 ві? – через нав’язували ої інформації ські Інформацій і на цьому зароб нка. Маю чу,картин відбудував палац Розумовсько Васильєва, 1995 пропікає 1994І ніби я присв балансі ванки ви усе . Вони ляли. й вишиРоки неза ку, то зверта Коли обирав сороч залеж нам імпер працівник , і досить ятили тому, форте душу біль, 1996 1997 1998 1999 КП «Київ еконо мію. На коли долин домігся, українськимний простір як гію. Коли прокуратур в увагу насам ність Україбагато лежності водфонд», 2000 2001 щоб неводог для мене щоб прийн ці у Батурині, . Вишив не був ає звістк Відом у 1992 році ську ідеолона ділові , так ним – Я працю раїв, 2002 2003 а співач анка є оберени відбул перед на вашу окрім раненЮрій Голод потра ста- голосили незал яли переб ли часом тони, «чоло Україну кауваю 2004 2005 ю в проку и: их чиЗУЩИК а про поСвітла ася. Які, певну енерге Тож ножко думку, гом та містит про- байдупив до рук людей і не став, бо добре омор – це, безпе закон про на Білорунки. А ть 2006 2007 саме на Спочатку переучув ратурі. ежною ь приватизац здобутки Коли світ загиблих. Що далі? тику.наші трохи згодомвічі» візе, яким Україн ти. 2008 2009свого часу роботбюве речно, дуже їхній навчалася , і він це ання канал новин мені кілька літа цілої наці дикто ільші зодягне та цінноМаманайб 2010 2011 пропр ію, телев і розпочали газетижа. Олігархи що .основ робив щиро ацюва було а речі, ській юриди довідався, в Харківром Так ний і цього гамів 2012 2013 заснували сті? вишила зосер сорочок. ла телебаченн ізійні завжд сорочку – За 24 роки, ї, і це дуж и стали . Але були , які писал геоме чній акаде и робил Зфото 2014 2015 браже На них зой, найго Її програми еджен на того кремл ну свої №2. які перетворили тричнося. орнам оявсю 14 років. звичайним та радіоЧи стала но «Козац потім – у графу на и, що їм е ий мії, жаль, Охма ловні поган ент поувагу його на Кучму вати а незаб карли незалежніс на моїй зитивний Він не випра було багато ькі хрести столиці, кевич ого, але є івського потрібно. ше, кошт товар цей утні. Вона 37% гром також симво ка? Але не кому відпо улюбл вишив моме сонце в Академії надзвичайн », які є резуль ть Україн не здогад нальн прокуратур вдав тих віли и. Прот енице анці процес які на нього нт– явище –лом чолов булае телерадіоко, директор Держ ом. з вісьмо чекай – Яким шлях ствер ики юсподі и Треба самимтатом алися ічої сили.о важли дітлаш збігу обстав мо… и. ма проме дно.вають чолов роки незал авної . Зате нями насту визна даючи покладалис сподівань, ні, розпо Тих, симво ве поган ливо, діяти! ік, Віталі ом треба опитаних адян, вдома– часом й не надто Розслідую прост пного чився щовеч щоб повер ин? Можмені й запромпанії, зателефону хтощо лом добра ся, ежнос ві, не я. року було ора й, є і, фронтах. люди І на було переу вклад лікарі і зроби ті стресові разомни чимал пис.злих фонта стали всіх та захист йти, «ки у липні ко«Вечі ватим нутис вав духов али чування погані, в відеоз До речі, 41%. матер Берім оз – колоб пов’язані рню справи, уть «Тоді ваша понував купит духів.24-го У нас був близь працю ом аіальні казку», ознай о сподів цілої у звичн ком від це дуже позит Вален ївсь ке приклад в неї лише Хоча,треба них цінно я до справжніх з легкими нашихкажут и канал. комплекс вчителі погані. фестивалю перег 2015 року певенбуде ому режи з новин квітн з Соціол ання? силу «Мож воїнів ивний тина нації, і бо ми лянут омлюв стей украї , захисн блікан родин тілесними ушкодження я дона неповноцін або пРог віче зможе 16 Респу маєикожна ками його . Там, ь, що – Шляхом мі –ала сказат з дітьм ська партія ної творч жовт «Мело у спочатку Росій Мандрпроце моди. , вважали, оги ні: в з нців? немає окопа и, с. годин за ня. ності, вишив ми, и дія анял Та ик: люди пошир прихо що Але водн та 24 голов крадіжками… своєрідний Окрім найвизна ості ська імпер онука х країна що за кордо переж у 2002 ані лихих роки анка, це на добу ще дила «У кримі і об’єк о княз або пРий все, що двох серде дуже добре нероці нети ми. вала нашу ила кілька – того, в домів відчув У салоні ія ізолю говорити шкіл з українською ення українських наміркриз, налі» вам хочет ць». ном усе наш фести чніш на али заздрлюції, . Таке життя кисебе ма ло його»я, цями з добри ів, ані Майд — Ви оспів оберіг. парн мого ав- - роки, доому ощів, ані ий глядач », –ми ься», – Перш від цілог мені до вподо майже рік, і це вати свої дві ревопри зустріваль мовою, створ Найперше націю україн ану відбув – Хто для вважа сьогод новин івподією вваж ою боці тривало Неза 1999 томоб тобто усього ся 12сказав о світу. є дирек кінофільми ні веде амиості лежн красу вірно уєте у своїх пісня – цензу року.чі. що назив Ірина ційни вас травн він Адже Я запитав, 72 кошту бують того, в тор є націоінфор підтри війну, але Відто х прогр Бекеш рою.іля нація була три покоління. здійснювала би. А до цього , телепереда юфонду рекон аємо – Бійці Украї є авторитето мапотр мкабезза ді «Мелскільки я Ні листів у нас багатю х ні газета, ні книжк кіна. нальн є. 50 тисяч амах. незалконня струк Волод Наша утверджує лі. Як гадає сті, красу зіпсована, м? 24Нагад ежносм безправ’ям. чі. ції. нашо щотелев прапор.ка, своєї серпня в енської повст Перш проголош ають вишиванки,а неий имирї зем- безМаю ща історія доларів. одія… цього ізійні ті ізростає. партія не сімейні »це століття ністю контр нагляд за діяльий родилася відпов бо не знала мусят аємо, історії і річй підйо Там – один Але наша діяльн – чотири армії та бойових анської борот однумогли мала такихцінно столи ідного штам Гончар ення подар треба нам, украї те, що мчні стався ості вдень, о Григор не мала з якихвийти навко патрі і всі за вмик Сою груп ов:робити навко ували Світла які за ювали за країни. Знахо ьби за незал тоді ь бути в нашо уівни отизм Батьки пригаолюючих органів. грошесті, али водог 2005 уявлення 15:15. У ці одног зуо.ізГуртом пу. По-др нцям, На вали Незал друзі. Вона ниу лишній Незалежност на сталас році –язавдя й. Їх мав ежність раї України незалежніс ОУН, які воРоСі єю всіх, День абимоєму житті на уло туватися про уякихЛауде уге, ся простро–не дились ранче хвилини особлки подія. міжнаму дують, що більш ежність. День виконалегшене блаки Пере 1956 року. лісти, які і Путіна війІ револ ива родний , без робоч е гурть сфері хочу ть Києва про Поманавко тних стоял горбачовсь світ. І коли почал у Верховній моги бити. Тато казав чекав, а можн радіоглушя нащоб наш і о- ники, кольои ЗМІ. Коли вірніс робили коротокремі журна. цеюції. магнат наша та а Цей повст України до незал вишил з радіоп рах. Іншу грома Тоді століежно а- комун ка демок родно , що стояв ть, розмо народ — Хіба наша лому Криму україн Раді прого любов, злаго пишал діяв 11 Це почалжити. передачі. стоїтьсті? Україна дянст моя добра ю артис А хібаУне ва зися рийма не слухав енькі фільм анський грудні ратизація ність прого вомткою не- кордо а тріща біля нану а«воро істичн лошустала незал країн Але уже Україн ську обрал велики знайо рух їй у цьому а систем да, колос и, моги років, не отрим а, це жі» й у лячіс ть і пороз селення, лосили – ча лунало, що настає пологового будин Залюб мо року ставл ма, аіз-за до незалможе1991 населе й прапо ки, ки гуртом цензура, небо,р.ці ежною, и. и 47% на- А невизначених 54% Польщ а, то вінтерп-ти риви серед це були невеликі неодягаю я допомголоси уючи із закор а у 2015 повідомили варті нашо і в ту саму ежності ми – грома ення у, Слова умінн зникли заборони агала. . По-третє, пішов на залишалося ння. для мене Якщо я. Вони вишит році – вже дону, нізвід допоше –—31%. дою! – Украї ччину, Румун До речі, мить я народ нова епоха. Незал ку й ї любов маму… і відкрився Ще одне забамбулен того антиукраїн про- учасники потімжаль, світ. Україн у сорочі?! ми не відкинуті наше Всеук Пані , національне Загалом, робитни мен52%. показав у мене Надал і в Украї Може, це ки. Його ку. містораїнсь люби Світл не класи ськог ежи цілий кий илася сього ці ію, ня ньою піднял і, їх симво ще землю тиме ніби аж людей ну ції кілька ано, о чне тому вбран трохи помпе . «Дівчинка!» кращирефер націон до Револ мас-к купувати дніш- а Гідно її підтримали вперше з’явил и білого лізує все їх прост мо тім прийш , тоальні – на 24 роки . висті, усім жилос свою м, щобендум. Тоді «Якими б ви хотіли запитання: в нас повід всі вважаю прапора, юо Моско почут позитивне, ня зно звучи свята, – рою ЗМІ. Понічого на яких ли йульту омил ися заціка в нашій Людя грома тя гордо симво урочи та й увесь вія задуш сини усе робачит и украї Орнам нестості. участьяудобре?90,3% кількістю, ть, але дату м потрі не інші. Вониякнетакі, що є дянство країні. вийде. – Але ж можемо ент улюбл стінців Та митих, ила своєю світ правопоряд лічною: ще зі за бно казат про нас.влені у зароб иш. Але були і вони перес зменш билося горихто взяв році України з Росією и відно- у Украї свого народ про Незал колишній звернголосу еної перев не ванні. школи 2014 Щора дозво увало черво це сороч и З якось Ющен ути. ку. ихованні не по-ос цього покол правд тали існува ?». Надалі соціо відповіли, ни. році, ежніс зу у фести ляти, ся. я хотіла ний, що Якщо президент ки –у, чемо, звича Прига ко був патрі Алеть себе це не вихід! Мабуть, тому участь після щоб украсено, з макси обливому, підне уособл присвятити ження дайте валі берут ти. що «Укра У 1993 патріо вониює іння ще Євром як цетизм я й за кордо мають йно. І не логизахотєдайн — При, будь кілька відчув ставили не зміг отом. Чому скрив жит- али з року в айдан їна i Росія залишилося ь було? своє - почат як відомі викон у позити ласка дженими. мемося. лінуватинічого зруши знову на українців, Навпаки, потріб Андрі у, , щири їжджа захисників мальною уваго рік 42% об’єднатися в одну він Симч людей живих. ранен вну енерге авці, так й ючи ндент ківці зі своїм хто — Пропиреспо Андрє підйомі. но допом н ніколи не поїду: життя Требатику та вважа як мені здаєть не Був ю до ми, і ється Це Миро респондент єв:поти з місця пишазвича держа і бути перек их, ми зНа ич, який ня. сні істини?ам типові заТих, щоб слова агати – Але жпитан втікати – и родин вся грома Віталієм слав бути завжд Батьківщини. Так до нас стільк ? ся, може є для мене йний багато хтоЗа даним дили день.11% ами. У травні ниніш ів, у 2013 – 21%, ву» стало гом. прикр реаль обере і мого ним автор онуємося, лацкан не Вона щоразу дянст и талантів! иТак. робо має люди! Наталміжна и. розхозгуртувати. кожному. Саме це Прий родного вом, їх інстит моральчий Необхся зашена опита ка ПеЛеХ шла задов піджак забуває.Київського Благо итетом. а у ним які світлі геоме нього – лише черствіють Бо дуже погано, ними Такі співуч ці солда нас, них, го получ а прикр трични почал візеру справ Я уже з (КМІС пиша та і«Вира – 60%. уту соціол коли родзи Такі прекрасні ідно чя не падає ти, до ефіру щирі а готув миами. серця та і нками 2%. лися , відкри іншого А ватися плено , ромба Запитайте ), у 1992 огії зміни зніше за ці цифри и добра 2015 році, ватими, душі. очах. Часто скільк і 1993зроках спект значоквуїхніх війни нки є в кожні родини. Такі неба. Аджета до прогр більш livejournal симво умоваух європ ив для які еє перзавжд під ами. у ставленні .com ломмолод описа погірш «З 22 до бачим Катерина різкогейців час родючі.ості. вигляд и розпо й сім’ї. ти кількі і вонитя, еннявідала о: хлопе йно о падін–ня , навіть в з Росією ноготрохи — українців 24 серпн і націон що до Мені з позит Багхаджаті рівня життя в нас скажу Герба Україн Але повага цьальБатькі стьивом, мкнені незал Цього року провщини рівня що- започЩо стало пошт новин,и до союзу залікуи. тьежніс тих, хто важко», я будут працівник ся, порив вам, ть молодьневзагалздаєть , усміш вав — Але ці досягнасел А на чому ається не пиша столи Люди овхом мадян – комен ь увірани, легендарні це имали жит-«Засн кою. Івся зустріством вимірю підтр робо-а вже КМІС три аткування телебаченн кількіс столі стоїть чні що ж їздять і забули ли в дирек тутгро«Вечір цюютаєтьс яення. ється . тує дані тю жовто на перед важко мене і блогер: , станоції фонт овни фестивалю до відшукати, таланти ще треба я, синьо 56% Валер за затвер динної ю фонта президент тимів -блаки прапо. р. ову, вила працени ани киці» -жовти дивую Ми,ьукраїн годні й кажут , усе бутики. Важлисвітом до побра пиша Києв тноїбачат 13%, аь:тих, джени творчості? Цього ю. праа це нелег Для річ У лютом й роважли куля», «Каск інституту що ій Хмель тільки атри-ь Наталка лисявий а», «Вод мене м графік МиКО ці, умієм – Мама розпо сьо- розви ться, чому наш – 67%. у у 2014ороку це во велик ка ко. — лАєН день, фести незале — ми тради щодня симво цюват яна Безпе справ ом Згадую адний Акт відста прати і Динам КО – треба читат валь свята. З нагод жної ційни ли й корис а… тку. ть Україн и (і це83% речно. Поїха прого прино відала, що КМІС зафік-му боці » родин Незалсував ємосиікалошен та персп вранці, до визна змін уня в лодія жаль, і,зневір підтри дален ної творч ежності и та виїжд На я вела прогрчи ті далекі часи, Майдану на непарноективн и Дня Україн в світ). Фото настро ти і куточ дян мкиНе заваж своємюють Украї Від РеВо Незал славе того, як її двох ості дуже и, іденти ої «Менезал ях ежнос забрік у місту. али ни.вираз та водо грома-ті жають за сердефікаці водогА тні ами на телеб коли у цюнадані автором ки країни, занур у відЯ так київсь ся Трійц пологовий після тільки забрали люцНезал ць» ми раї ежності на. приємно грай на зляка струм кордо українюця. Кожне ї себе кіежності. до анекс ії справжніст не можн нам потря прове чомусіння путіни в аченні, лася. итись показ будинок усіляк якли на ії Крим серйо і гумо РеВо люц вулиц наголосити присв я? Адже Такожятили Васильківсь . ь. а допускати. н. А цього чоРний Питаю поспіл Ми весь ник енітим і уть впливна ь, щоб потім зне : лася пізно (я народ і Вели кій досяг вести моїх колег алоУТ-1 олена Галуш Під час молим шиван Ру імене ії (ве : воїна людей 91%.три дні у цей на рівень є викій, 119/12 ипроф.есіона часка, укРа щоб справ ввечері 24 буложиття Соціологи лико конце м АТО. виСпілк Протелів яку рту їнськ намагався кожен із Украї їх на сцену голов мила «Вечі ося, багато ка: одягаю бРит 1», – повід уванн і датою мого вони дилос пролу і тРак серпня, робот ного палац Під час Євром – не анія) нових або релігій я державною нанало Тетян лися я шевче вкласти ни. Коли рку»Фонду Україн держа Тамар розча ініціативи» «Демо у .всю тоРи о— Волон – одна «І буде пісен у своїй керівник а Цимб багато цям ровувавні у а Страт нкове: мовоюїввод ніь свята. душу в мені маРи дивлюся тери розпо країні часто назакид син, іізбуде ай- талієм ознак підтри навіть помил народження ал, подр фонд» Світл цюОднак імені Ілька ієнко, дуже щири КПкрати щоб усе на,леви дану явідал , а навпа тему. так хочет суспіл «Ки-чні дух ти.уВідом на них, фоно ставл Олекс мати, і будут ають,зараз міцнів булаи,його Ми заспів мки незал люде ності. киандр було цька в, Іван м. Як можн ана КозлоКучер з Ві– їхній ься зроби що це аьстві За даним . І важки склала али брита на землі… що Смирн Са- пора ужжя Білонучасн 25-е), вони ково записали іва є дня більше. пісню Вовк. еж- почутять зростання нація,гості ь нська сяписьм ти ще що люди ожків й Але рік а було йти ситуац Левиц КМІС, у 1991– Олекс винят до дітей яка дуже ». Й и патріовська ицею, роках близьк . ова з відвід нених ія, хтось саме ька ну, чому, думає андра вважа ком. переб 2015 «Надрично тут не енниц тични і з ує в людей Ні, ніде у світі немає щось катего з вечірн любит мо: ють, у шпит прогулятися батьком устигли Украї 1994 соціалтів у залежність я україн чому кожні х безського о 44% опиту ь плака тих часів якщо Квінта одягат ьою казко ував у відпу того ною», магає «Коро любові, , як у нас, хтось залиш «Гром алі, удопо вони це кували имуть від велик Русла ткай спрос Петро захво ми змуше ьно-політич менеадяни тепла?! ти-туж історія поход вишив ся українсто роківваних спіли- ю А під н Її тільки в Україні. таких товує. стці, «Мел їм.ився Мага рів,все прапо ра була тривомістом. Атмосфеих вають анку тракто Пригадую, і цюбільш ні кров’ю часрфести диху частіш Ми на ською мовою 2005 першийдикто ження них потря одном якнай мені.належ роль доруч Українвалю були Для Марин рів напис – російс е або У 2002 році року одія е відчу по-укр -у помене Я настіл вибор нас часто опублрами, жною, але свою Незал и. а не ли: пов’яж та али сінь. двох ькою. У ність він єсерде или стрімк аїнськи» слова ювати , а 56% пишає ікован несеною. ьки уть своїх а на мовля крити пісні то симво до й підо же 2014 прапо розхв відпов та бійці запит ий це автор ежніс став своєї що подум прогр вийшо чатку музик чотир робит роман ами «Я в, Білоно куваць» Батьки підтри році до анексі ломдеякі илюва рець, бестсе ідальн ання: «Чи недесятк співа країни теся ви, що ма борот в уам. улером поь їх патріо хочу до , надба алося лася, Велик Але жки лиьби Ми не відсту ть? ість:за і на сцену війни Незалежніс на україн в нас До мене ами мов. ї Украї Я гадаю обрит Вітал ценеї, тичніш який сьогод сценіського «Укра ». Наш буде ній день народ вок, ні аніїне було особл ій ,илася «України» запрошують ими. для себе мій остан що патріо пимо від ть, хоча мій мували їна». палацу ків. Народ в дитинстві У тому заспі ни?», – лишеви – громадянин важкі онук допла у заУнову иво у Незалежнос на телеб вав перек числіне може, у часи,аченн т,ладен вашій родом із Левиц тизм цієї аматорів. «Яька ніхто душі. їни». І, гадаю тебе, демок тато Згодо часто зверта думав й сумки і – ненав – фрон україн 18% відпо творч підби країну це Якщо цих навіт ті. війна м Сирії. ратич о 1946 стан і. Це Бекеш про таке. опитаних Ми – незла майиджу тові відалькіна. ською А аматорів ла ж ості , яка »ала нує в йпатріопереїхлюдин підроку в табор лися «одно Степа моти яка трива – мовою ність! у прямі Ми їївиход ь шанс? Ми налаш з ародин – Сього роблю так, , це відклалось на Галяб ви? мні! тиме ще форм Олекс Універ Це усі дивит го. Одяга тована літка незал і дляефіри тично, ою бать-или ується не прост це єдиний андраКіла ситеті у мене на ися. Та доарди біженйців довнація ь як Фото будут любит Англії, де ю вишив просто на ж дні хочу. Злотн робил таланти, ежної Украо Олексія звича вьАнглії свою Фінан у Німеч жаву,уто лічува є вільною ика. .Не и цечині. Іванова анку як вияв Халам прожи в мене немаєзрозум стану душі, йною іла, очах» дерз допомогою відкривали сово незал підсвідомому рівні: тиму з надне важли Працю що.виход галузі ває любов переВаші «Вечі від й нині.’ю є доцен науко а не тільки зів-спонсор во, ежною стала у , опану даніс ,вих добрих друя завжди вонаівчи ні. всього у вишив скажу Навча рація. Я зміни громадської думки та самов рківці» томтю. вання й якогось дослід лася ідлишен в універ анці з нагоди десятк книжок. Меніситеті у 18 років, жень свята. оголосила вала хвилюь: ЗМІдарув … Ось, напри щораШефф переможців ів ми нагороджув зу хотіл та комун людей мене ла форму носа важливу всій атиікацій клад, пласти також ілд ося али добро путівками й кажу про новину. Споді країні цю Ганна Редьк . Автор діточ чинок, батькам. чна опеПідготувала бистих комплосуджували. Але на відпо какам, це відвер завданням кілько зокре ваюся, що їхнім а І так х головне, то. Світлана Ольга Семер ексів, які упоралася. якось, пам’я ма й за кордо із хай яке століт має бути завжд що я звільн Хоча чимало МажУріна до мене часу на хвилю н. А ак Добре, таю, не тоді підійш мала протягом и, зі спонс илася від тя надво зникне складалося багатьох рі. Бо, якщо ов кумир та сказав Згодом вітали вання було обмалщо орами, ця років. Навіть осо, що мого дитин думаємо: сьогодні робити? ь. справжня дитяча наївність, в собі, і ніщо я прекрасна, я з боку деяки колеги, друзі. Пішли в опівдні що ж щирість, би не повіриства Леонардо ДіКапякби Хоча літичної магазин на тутській За розпорядже х співробітн утратиться ця гроші купил ховність, працювала не могло мені допом і ла. чувал та ріо за відкриють інстиБула не впевн фінансової свої суть самих и всім 12 ду- фести а й заздр иків відОлена над собою Кличко. адресні випла нням міського ний квітк огти.МакО задля чого ощі. телеп ситуації, учасникам еною Я зробила –Я вець надто голови Віталі овий годиноновлевони й існую ередач, була валю по телев ти на суму валася з якогось радикальни , ходила до психо спілку зазнаПроте але, споді розумію, що виділвелик–ого понад 364 загалом чив Вітал я Кличка ізору. Щоб друзя ник. а Я також в людей лога… Не Я ніколи й крок – До ть. ваюся, вони що самеені до тисячі киян. від 100 до 350 ій нами значення герб на маску вела прогр згадка. Ми не пласти допомогло. ми, тому, 24-ї «ен навантажен грн отрим не ко «київ Дня незалежно хоч трохия прочисуми ний калей чнурічни вклад дуже малі, ами «Музи ей» аємо з Віталієм тала цю бачен вальн сітці, У місцевому Хоча багато поїду з Києва, хотіло опера не ціцію… Тоді я 5 мперед з-накошти ають сті незалежнос зеленбуд» надавала, ня для соціа полегшать доскоп», новин д вісли ються нові бюджеті млн грн.він буде заввишки.о 40 ій лиці звикл бРат,ине облаштуват До Дня у придб канал», «корона» «Молодіжнич- акцій ті готуобіцяє . фінансовеу, льно незах на це націо вийду заміж моїх знайомих емігруся б розви петР ання їхнім Незалежнов мене ватиснальн купує «Мод на голов о та завод и у столи не з’яви я в цьому ищен ЩеЗадва і рекор Інститутсь и бачити на вулиц сім’ям загиб солоуємо. за інозем зелених другом их киян» і щастя». Гадаю а, мода», «Зичи й шкод сті лася. ці 12 ди. духи мо павл о місті. досяг ів… слова ця. Але заразвали. Раніше я думал кій, сього зон. . і урочи чоловіки можут ми ненн лих учасн по 350 грн буде мо світло Харкі , саме вони мера,я нині, (польща) Ми – артисти, І не Солодухи – Лукашом Койрисом. засяє новим Якнерозпо Небесної в. Там дні опівд обмеж план ує ли нас із сте а, що, може, виплачено иків АТО хочувіла відкриття ь бути таким го, й оце країна надихнуетнічні україн створ увати Сотні. По — Віталі – лише представни сервісі YouTu Який та рідни ятьи велич коли ромаш пільг и душев ги рекор держава світле післяносії пращурів було оздобленняи барвами. Задля ні вулиці Герої буде по 150 грн несквер іЯкими 250 серед ці, чиїх має лиши ку з побаж які ми назва єм на перші дуети для насел тількиунезал ця Книезну грн отримвигля Традиційни дів Украї україн можут ські м той д мав змуш загоїтвьДніпр куме на ежною ними. героїв його вивезено ь бути нас опера тися. пісню «Брат be презентувал на соціа було викор ань. льном ни Лана селенці жена рани, а. ли «пісн ваюся ають діти, воно у Києві Споді братнзалиш Діти-пере- ення, влада Києва ена інваліди. – кияни-інва нт? й квітк доблизь До речі, під час впевнавді и , щоВєтро Глядачам динник, писат і стосунки Я наспр «Сьог наравжн истано нашава, ена, що Там ції «Вісла» до програмоюякі отримала впрод – по-сп залеж у Михаьому! имуть одні Разова випла —ліди який кияни овий го- колеу ко 7 тисяч квітів співпраці за брата» – резуль иться з білий Це був вони сподоя на двох». Хіба зо- пенсі двох йлівс– дитинства сироти, та споді Ольшт ми працю про свої захисті жителів. економічно ність сплет показ в серця уже народ – цесоціал народ ькій овж еконо телеб гурту тат уть ують вання щастя та але й гості стоможут остан ів, балис площ с, альтернант , серед яких аркуш мрії ємо онера х ьнонайбі та Йогонепра людей. які аченн від го на й илися їхні ина. , що дітинад відно на окрем ніх років… практи ь бути і цях-п міки, розви я, когось Kozak System «Еней» із гуртам розви з тексто льшу 2015 мегап змогли перед ці учасни кращі тку о. іншог ефіру им столи ткомих ера, агера батьки, бегонія. становитимм, пенсія якихпісля цююч м. ить тільки вленням дляелюст численні я почали надхо на за Для вальн Києва на залежсітку. це?опуля папір и Роботу розпо маску інвестки міста і Maleo Regga Каже рного не перев забра А о 14:00 тум, ремонрік передбачено чним нашої таиції леку і ати своїм в редак Rockers як дити иман у квітки підтрках таня листи, і мо з польс е 100 кріпи самої чали мене Нерок-гурту областях від Віталького тор капіта ищує 1900 більш насел , відбудетьс Болеку» тимуть дознаходимо можл ми зрозу пільг що це цікаво символ соліда e . І щоб Серед інших грн. ви, т ієм: роби різни е, і тобі «Еней», створе країни, а людин на проїз любов до «Льотрохид,відвол ення а нех подій українським міли, ивості столиці. грн, я подар на 41 об’єкті зелен льний їнськи буде не лише 2002 року завер категорій у столиці. і прода здоро ного іктися концерти альни на Сході суспільствомрності з ства, зокре ого госнам. Сольн в’ям,в Ольшт повер татись і назва х традицій і мови. украж соціа малозабезп х ліків, уза від льногЦе і збереження Києва, котрим Параметри шать саме найбі реться на – місті ма й у 15 ині брата і пісня Петром і і творч , яке ботакож буде низьк Навіть плетива істю, приго гурту апелю ечених жител Майдані помога: о хліба та четься зробице добре, але так льший людей скверах. і цікави ми ми имитують ми. Павло визначатим гігантського буріто цінам Незалежнос – Ми У кияни надан є м прям грудні соцідо героя хоСолод задов ів ти и. головн – мекси , які постр а матер ий щось більш Захист і 2014 Також у Києві ухами ми робим олені уть на місці. страву, що має обов’язок Гідності, ті. служитися кансьвлади іальн тим,тащо ського «Енеїди» Івана Котляр ого підтр аждал е, прику пісню «Біля року гурт заспів о. сплетуть державі, коржа з різно вигляд пшеничног незалежно имка інваліди учасники АТО, жертв и під час Револа до. У січні ав евдо душі народ найбільший прихилитис 2014 року тив україн тополі», яку присв I групи та від поюції и політичних я у. потім часту ю начинкою, котро о на Так яським деякі інші. на «Карт і виникла військовика котрі загину ватимуть ку кияни ю ідея Гроші буде репресій, м, на». усіх охочи Розмову ли за Україн переказано вела х. Світлана у. Реклама КОВАЛЬОВА

ЛИШЕ 14 грн

Оформити передплату можна у поштових відділеннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

З 21 до 26 листопада в кінотеатрі «Київ» триватиме XI фестиваль нового грузинського кіно, на якому покажуть шість стрічок сучасних режисерів Грузії. Родзинка програми – фільм «Кредитний ліміт», котрий на Тбіліському міжнародному кінофестивалі здобув відзнаку «Срібний Прометей» за найкращу режисерську роботу. Головна героїня Ніна в Радянському Союзі звикла ні в чому собі не відмовляти. У нові ж часи, щоб зберегти гідний рівень життя, їй доводиться брати численні кредити, доки жінка не опиняється в борговій безвиході. Психологічна драма «За тридев’ять земель» розповідає про англійку Емі, яка вирішила розв’язати особисті проблеми в грузинських горах. Картина «Молодята» досліджує, як впливає на стосунки з рідними ув’язнення. Кілька стрічок присвячено історіям дітей: 12-річний біженець із Абхазії Тедо намагається повернути надію та віру в себе («Інший берег»), бідні дівчата-сироти з допомогою доброї пралі здійснюють свою мрію танцювати («Мелодії верійського кварталу»), а діти вдови Магдани допомагають умираючому віслюкові, якого знайшли на дорозі («Лурджа Магдани»). Фільми демонструватимуть мовою оригіналу із субтитрами.

25 листопада о 20.00 у кінотеатрі презентують фільм «Воїни тіні», знятий на підґрунті реальної історії з життя української молодої людини, на яку вплинула китайська культура. Йдеться про силу духу та виклики, відданість і самовіддачу, злети й падіння. 26 листопада о 20.00 кияни зможуть переглянути документальну стрічку «Американська мрія», створену журналістом Володимиром Мулою. У центрі картини – долі людей, котрі свого часу покинули рідні домівки й вирушили назустріч новому, незнаному життю, реальний стан речей у США їхніми очима. Журналіст пробув за океаном два місяці, подолав 15 штатів, перетнувши Америку від канадського до мексиканського кордонів, обираючи автентичні маршрути незвіданих осередків. 27 грудня о 20.00 відбудеться прем’єра яскравої комедії «Жучок» від режисерів

Газета Київс Заснована ької міської Ради 3 січня 1906 року

на місяць

Знайомтесь: нове грузинське

У «Кінопанорамі» – ексклюзивні українські прем’єри

програма

сПецПроек т архіви кріз«вечірки»: ь стоЛітт я

» 8, 17

Передплата на 2015–2016 роки з доставкою газети у поштову скриньку 1 місяць 14 грн 3 місяці 42 грн півроку 84 грн рік 168 грн

Алли Пасікової та Андрія Ржанова. Головний герой стрічки, артист Мишко, на гастролях на Кавказі наважується загравати із заміжньою жінкою, через що його з другом викрадають і вивозять у гори ображені джигіти.

» 5–21

Три здн нагоди і для

Світла першо на Білоножко водограї Аквт проюгочитала Незалеж лошення ності

Наше ко ріння. П

Зі святом

ишаємося

Суперпопу про своє лярні у своїх кра українськ їна е походж х письменники ення й артист и не

, рідна У країно!

Ми неодмі упевнені нно вистоїмо в бор бій Сказали за ці 12-го баталь отьбі за Незалежн йону тер ість і ста ито Слава Укр всіх: і за тих, хто немо сил ьнішими, на фронті ріальної оборон аїні! и , і за тих, хто на мир«Київ». ній передо вій.

Новий відлік часу

Є гроші

До Дня Нез соціально алежності Україн допомогу незахищеним кия и столична влада нам разову над матеріаль асть Дня ну

Рекорди Незалежндо ості

…

забувають

нагадуват

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

скаржниками, чия активність неабияк зростає при повному місяці. «Щойно на небі місяць уповні – слухаємо про прибульців, надсекретні досліди на громадянах або просто про розпродаж сосисок у крамниці, – веде далі Ольга Булавко. – Мешканка Печерська скаржиться, мовляв, її постійно опромінюють із військової частини, що на вулиці Нижньоюрківській, аж на Подолі. Для роботи з такими людьми у відділенні чергує психолог. Іноді трапляються і дзвінки від тих, кому потрібна професійна допомога психіатра».

Часті клієнти 102 – діти

Павло Пащенко

За день диспетчери служби 102 приймають в середньому

3,5–4

тисячі дзвінків звернення, навіть якщо це собачий гавкіт під вікнами або хтось вранці вихідним розпочав ремонт у квартирі. У зведенні адмінпорушень були такі сигнали: «На зеленій зоні другий день лежить чоловік», «Біля метро «Арсенальна» зібралося чоловік 20, і їм роздають гроші», «Біля посольства Ізраїлю мітинг, чоловік десь із 300, вони висловлюють підтримку єврейському народу в боротьбі проти тероризму», «У Дніпровському районі в одному з будинків були розкидані шприци». А цей виклик – із категорії особливих. Ображений киянин скаржиться: «У підземному переході на Севастопольській площі в туалеті мені не видали чек. Працівниця туалету знущається: «Оно на дверях висить 368 метрів «Обухівського» – відірвіть, скільки вам треба». Цей виклик приймала кореспондент «Вечірки» особисто. Усі спроби вмовити заявника мирно вирішити конфлікт були марними – він вимагав виклику патруля поліції. Доводиться правоохоронцям спілкуватися і з психічно хворими

«Стандартне повідомлення – мінування школи. А «мінери», які таким чином намагаються зірвати контрольну, тут же кидають слухавку, щойно ми вимагаємо представитися. За вказаною адресою школи виїжджає наряд міліції, який швидко вираховує пустунів», – розповідає Олександр. Як зазначають правоохоронці, такі дзвінки були і десять, і 15 років тому, але за кілька останніх років їх значно побільшало.

Найнебезпечніші райони

За словами правоохоронців, у Шевченківському районі торік скоєно найбільше злочинів – 4723. Переважно діють крадії та шахраї – вони вчинили 2860 та 581 злочин. Тут активно хуліганили – 62 випадки. Торік зафіксовано 10 убивств, скалічено 39 осіб. Другу сходинку в кримінальному рейтингу посів Дніпровський район – 4325 злочинів. Саме там скоєно найбільше вбивств – 14. Ще один сумний рекорд поставили «домушники» – 628 крадіжок за рік. Також у Дніпровському відкрито 7 кримінальних проваджень за статтею «Вимагання». Замикає трійку небезпечних районів Оболонський. Саме тут за рік покалічили найбільше людей – 49 кримінальних справ порушено за завдання тяжких тілесних ушкоджень. На четвертому місці – Солом’янський та Святошинський райони. Місцеві мешканці потерпають від крадіїв, шахраїв та грабіжників. На п’ятому місті кримінального рейтингу – Дарницький та Деснянський райони. Їх уподобали викрадачі авто та ґвалтівники. Найменше злочинів скоєно у Печерському та Подільському районах. Але саме їм належить сумний рекорд з кількості розбійних нападів – 37. За інформацією МВС, цьогоріч неабияк поменшало тяжких злочинів порівняно з минулим роком. Наприклад, якщо за 9 місяців 2014-го в Києві було зафіксовано 158 вбивств, то нинішнього – 58. Одначе скоєно майже удвічі більше розбійних нападів.

версія «ВК»

П’ять резонансних злочинів минулих років, які й досі не розкрито Викрадення Бойчишина

кількома обленерго, великим ринком, деякими іншими підприємствами. Правоохоронці стверджували, що вийшли на слід кілера і справу буде доведено до завершення. Однак цього поки що не сталося.

Замах на Павла Лазаренка

21 травня 2008 року на вулиці Горького найманий убивця застрелив керівника управління справами Національної академії наук України Валерія Арсенюка. Однією з основних версій злочину слідство розглядало професійну діяльність Арсенюка, відтак вивчало питання щодо операцій з нерухомістю НАН.

У ніч з 15 на 16 січня 1994 року в Києві було викрадено політика, одного з провідних діячів Народного руху України Михайла Бойчишина. В’ячеслав Чорновіл стверджував, що викрадення Бойчишина було «акцією політичного терору». 16 липня 1996 року в Києві, в районі Московського мосту, на дорозі, що з’єднує Рибальський острів з Подолом, пролунав вибух. Бомба спрацювала якраз у той момент, коли вулицею мчав кортеж прем’єрміністра Павла Лазаренка. У його броньованому автомобілі було вибито скло, Лазаренко майже не постраждав, якщо не брати до уваги порізане осколками скла обличчя. Пізніше, на допиті у США, Лазаренко заявив, що цей замах організував начебто один із тодішніх упливових українських бізнесменів.

Замовне вбивство Курочкіна

27 березня 2007 року на виході з будівлі Святошинського суду Києва снайпер застрелив російського скандального бізнесмена Максима Курочкіна на прізвисько Макс Бєшений. В Україні він володів

Кулі для чиновника Академії наук

Яхти у вогні як погроза…

У ніч на 31 березня 2012 року на березі Київського моря зловмисники спалили кілька розкішних яхт відомих українських бізнесменів. Одна із них – «Катюша» – належала тодішньому керівникові Укрсоцбанку Борису Тимонькіну. Сам Тимонькін висунув версію, що таким чином на нього здійснюють тиск у справі про величезний банківський кредит (до півмільярда доларів). Однак слідчі не знайшли підтвердження цій версії.

опитування «ВК»

Якою має бути київська поліція та яких застарілих форм роботи потрібно позбутися? Олег Аврамчук, юрист: – Столична поліція повинна не тільки мати європейський зовнішній вигляд, а й ефективно діяти під час виконання практичних завдань будь-якого характеру. Аліна Заболотна, студентка: – Мої батьки мали справу з працівниками київської поліції, які відреагували оперативно, швидко надали допомогу. А досвідченість і швидкість – головне в роботі поліцейських, як на мене. Великим плюсом є й те, що в них з’являться мобільні термінали. Це значно скоротить час для сплати штрафів на місці, а також стане вагомою завадою для хабарництва. Ігор Прінц, студент: – Приємно, що до сучасних поліцейських можна звернутися з будь-якого питання: чи то як пройти до певної вулиці, чи то як знайти потрібний торговельний центр. Ще ми з друзями перевірили їх знання англійської, відрекомендувавшись іноземцями, – і вони з цим упоралися. Отакою й має бути справжня європейська поліція. Єдине побажання – уважніше поводитися на дорогах, бо за три місяці патрульні примудрилися розбити кілька десятків автівок.

Наталя Іваніна, держслужбовець: – Дуже хочеться, аби київські поліцейські якнайбільше допомагали народу та реально повертали вкрадені речі. Не хочеться повторення ситуації, що стала нормою для колишньої міліції – тоді абсолютна більшість справ щодо поцуплених телефонів чи гаманців так і лишалися нерозкритими. Тарас Годомський, спеціаліст із IT-технологій: – Щоб усе вдалося й поліція мала фахівців найвищого рівня, варто зробити мікс із нових працівників та професіоналів з попереднього складу міліції, не причетних до хабарництва. Тоді ми отримаємо справді надійний персонал, що зможе впоратися з будь-якими правопорушеннями як на вулицях, так і в кабінетах чиновників. Олександр Зінченко, працівник банку: – У поліцейській машині мають чергувати представники одразу кількох підрозділів: слідчий, оперативник та поліцейський-інспектор дорожнього руху. Отоді всі питання вирішуватимуться швидко, а то іноді оформлення аварії забирає близько 2-3 годин.

здоров’я

новини

Проти поліомієліту вакцинували 50 тисяч дітей

За словами головного дитячого імунолога Києва Федора Лапія, вакцини бувають двох типів. Перша – інактивована, вводиться за допомогою ін’єкції. Її використовують, коли загрози вірусу немає. Друга – оральна, додаткова. Нею вакцинують шляхом крапання в рот тоді, коли є реальна небезпека. Саме вона запобігає поширенню вірусу й потрібна зараз. – У Києві вакцину другого типу вже отримали близько 50 тисяч дітей (загалом було заплановано охопити 102 тисячі малюків), – розповів «Вечірці» Федір Лапій. – Крім того, було здійснене планове щеплення інактивованою вакциною, а також раніше не щеплених дітей. Проміжок між інактивованою та оральною вакцинаціями повинен бути не меншим за два тижні. Тому ті, хто не встиг привести своїх дітей отримати краплі в рот в першому турі, може зробити це у другому. Він розпочнеться 30 листопада й триватиме також два тижні. У другому турі, як і в першому, щепитимуть малюків віком від двох місяців до шести років. Третій тур, коли вакцинуватимуть дітей віком від двох місяців до десяти років, стартує наприкінці грудня.

консультація

Перед зміною погоди радимо приймати женьшень – Різка зміна погоди впливає на самопочуття. Головний біль, безсоння, роздратованість. Як можна це попередити? Оксана, 37 років Юрій Ковальчук, лікар-терапевт: – Десь за тиждень до різкої зміни погоди (треба дивитися прогноз) слід приймати щось із групи препаратів-адаптогенів – наприклад, настойку женьшеня та екстракт елеутерокока. Приймайте по 20–30 крапель (доза залежить від вашої ваги та індивідуальних особливостей організму). Паралельно з цим раджу придбати м’які рослинні заспокійливі. Приділіть увагу дієті – це важливо. Корисно у цей період відмовитися від їжі, що містить білок, – це м’ясо, риба, копченості, а також сир, молочні продукти. А овочі та фрукти можете вживати у необмеженій кількості. Алкоголь є небажаним. Підготувала Катерина СКРИПНІКОВА

Вечірній КИЇВ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Любити людей і бути милосердним – кредо хірурга Дронова Фото Григорія Кубланова

Ще у дошкільному віці, препаруючи жаб, він твердо вирішив, що буде хірургом. І не відступив від дитячої мрії. Ось уже 12 років Олексій Дронов працює науковим керівником Київського міського центру хірургії захворювань печінки, жовчних проток і підшлункової залози імені В. С. Земскова, що базується у клінічній лікарні № 10. Пацієнти його називають «світилом» і, почувши, що когось оперував сам професор Дронов, полегшено зітхають: «Пощастило…». А він, виконуючи надскладні операції онкохворим, які часом тривають по 10–12 годин, залишається стриманим, привітним інтелігентом до нутра кісток. Під час невеличкої перерви між операціями кореспонденти «Вечірки» поспілкувалися з Олексієм Івановичем. У кабінеті Дронова – великий акваріум з рибами, портрет улюбленого вчителя – Олександра Шалімова та картина, на якій зображено відомого хірурга Святого Луку. – Олексію Івановичу, розкажіть, над чим сьогодні працює центр, де ви оперуєте? – Наш центр започатковано понад 25 років тому, нині він має ім’я свого засновника – Володимира Земскова. Тут проводять надскладні операції, які виконуються далеко не скрізь: повне видалення підшлункової залози, пухлин печінки, жовчних шляхів, операції із застосуванням кріотехнологій – заморожування пухлин тощо. Позитивні результати лікування хворих на тяжкий гострий панкреатит, від якого люди помирають найчастіше, досить високі для того контингенту, який до нас потрапляє, – в основному людей похилого віку, а також при пізній госпіталізації. Попри те, що ми чергуємо щодня, у нас 60 відсотків – планова хірургія. Лікуючи жовчнокам’яну хворобу та її ускладнення, застосовуємо лапароскопічні та малоінвазивні методики. Робимо втручання ендоскопом на жовчних протоках, пластику, стентування, видаляємо камінці. Для впровадження цієї методики понад 10 років тому я запросив на роботу Ігоря Насташенка, який став відомим професором і успішно її застосовує. Під маскою гострого панкреатиту до нас часто потрапляють пацієнти з усіма хворобами живота: шлунку, кишківника, зачеревини, а також онкологічні хворі з рецидивами пухлин тазу, черевної порожнини, яких уже ніхто не хоче лікувати. Ми намагаємося допомагати і таким пацієнтам, щоб полегшити їхній стан. – Які операції робите ви особисто? – Усi оперативнi втручання на органах черевної порожнини, зачеревини, органiв малого тазу, крiм трансплантацii. 80 вiдсоткiв операцій – це онкохворі. Для бiльшої впевненостi та законностi

Для Олексія Дронова найвищий статус – лікар-хірург

cвоєї медичної дiяльностi я пройшов спецiалiзацiю з онкологiї, онкогiнекологiї, судинної хiрургiї. Що стосується раку підшлункової залози, то за показниками п’ятирічного виживання хворих після операцій ми не відстаємо від Європи. Тільки японці поки що на першому місці у цьому питанні. Але треба розуміти: щоб виховати фахівця, який зможе робити надскладні оперативні втручання, які виконуються на печінці, жовчних протоках і підшлунковій залозі, що можуть тривати до 12 годин,

операцію на підшлунковій залозі. І дарма, що мені було тоді всього тридцять два роки. – Вас пацієнти теж вважають особливим, називають «світилом». Як ставитеся до цього? – Для мене немає вищого статусу, ніж лікар-хірург. – Яким має бути справжній хірург? – Закоханим у свою професію, має любити людей, не перейматися болем кожного хворого, бо надовго

За останні 12–15 років жодного хірургічного інструмента, ліжка, операційного стола або лампи ми не отримали від держави потрібен не один рік. Адже лікарні потрібна не лише краща матеріально-технічна база, але і кращі кадри. – А як ви витримуєте операції, що тривають стільки часу? – Дякуючи батькові та матері, своїм генам. Утома є, звичайно. Але вдома у мене – справжня фортеця: чудова любляча і кохана дружина, хороші діти, найкращі онуки. У вихідні дні їду на полювання, риболовлю, адже неможливо постійно дивитися на людське горе, кров, сльози, страждання. – А в кого навчалися хірургічній майстерності? – 17 років я пропрацював у Олександра Олексійовича Шалімова. У своєму житті я більше таких людей не зустрічав – хірург і педагог від Бога. У 1991 році він мені довірив полетіти санавіацією до госпіталю Вишневського, що під Москвою, й провести надскладну

лікаря не вистачить, але все ж таки бути милосердним. А ще важливо постійно підвищувати свою кваліфікацію: читати, виходити на трибуну та відстоювати свою точку зору. – А що потрібно зробити, щоб центр хірургії печінки міг працювати ще ефективніше? – Головне, щоб нас держава і місто побачили як хірургічний центр. І не просто побачили, а й зацікавилися нашими результатами. Адже до цього часу існують ще радянські норми підрахунку результатів роботи, в яких найважливішими вважаються критерії ліжкового фонду, а не ефективність операцій та їхні віддалені результати. Хотілося б, щоб на центр звернули увагу якраз з цієї точки зору і порівняли наші показники із загальноукраїнськими та світовими. За рік у центрі лікуються 6 тисяч хворих, яким наші спеціалісти роблять близько 4 ти-

сяч оперативних втручань різної складності. Але, приміром, апарат УЗД у нас, у столичному центрі, з’явився тільки в 2010 році. Дякуючи адміністрації Нацiонального медуніверситету іменi Богомольця, де я працюю завідувачем кафедри хірургiї, у 2003 році ми отримали на центр, як клiнiчну базу, сучасний УЗ-апарат, який забезпечує малоiнвазивнi втручання, ендоскоп для втручань на жовчних протоках – сучасний, один із кращих у світi, наш вiтчизняний крiоапарат «КРIОПУЛЬС». А тепер, у зв’язку із проведенням реформи медичної галузі й наближенням до засад страхової медицини, я проаналізував, що ж держава і київська громада дали центру, в якому я працюю 12 років науковим керівником. Так от, за останні 12–15 років жодного хірургічного інструмента, ліжка, операційного стола або лампи ми не отримали від держави, все за рахунок волонтерiв, спонсорів чи гуманітарної допомоги – як на неконтрольованій територii. У центрі немає навіть власної лапароскопічної стійки! Ми маємо чотири стійки, але вони або отримані у тимчасове користування, або зібрані «з того, що є». Але це все було в минулому, за іншої влади. А тепер дуже хочеться вiрити в реальне європейське майбутнє. – Але все ж таки головне – це фахівці, які працюють у центрі... – Я вважаю, що наш колектив цiлком вiдповiдає вимогам сучасної спеціалізованої столичної лiкарнi як у науковому, так і фаховому розумiннi. Однак, як i скрiзь, на даному етапi становлення нашої державностi стан медицини і не може бути кращим. Але є моменти, де шкодить людський фактор. Приміром, до лікарні, що має вузьку спеціалізацію, дуже часто «швидкі допомоги» везуть хворих, які уже скрізь побували і їм не були «радi». Зрозуміло, що район і його мешканці – це святе, ми їм зобов’язанi надавати медичну допомогу. Але з 10 «швидких» до нашого центру надходять за добу лише двоє-троє профільних хворих. I це не тому, що хворих стало менше. Решта – це тi 60% планових пацiєнтiв, якi йдуть до нас завдяки iмені центру та iменам хiрургiв. – Що б могли порадити нашим читачам, аби іх не тубували хвороби печінки, жовчного міхура, підшлункової залози? – Любити себе. Не махати на себе рукою, якщо десь щось заболіло. В Києві є всі умови для того, щоб пройти обстеження і виявити будь-яку хворобу вчасно. Лише один приклад: із тих хворих, які потрапляють до нас із раком підшлункової залози, можна допомогти не більше 20 відсоткам! Тож до лікарів необхідно звертатися вчасно. Читачам «Вечірки» бажаю – будьте здорові! Марина МАРЧЕНКО

вітальня

Вечірній КИЇВ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Іван Ющук:

«У державі має бути мовна цензура» Професор Іван Ющук – про розвиток та багатство української мови, зв’язок із «шістдесятниками» і творчість молодих літераторів

«КОЛИ ПАВЛО СКОРОПА ДСЬКИЙ СТАВ ГЕТЬМАНОМ УКРАЇНИ, НАСТ УПНОГО ДНЯ БУЛИ ЗАКРИТІ ВСІ РОСІЙСЬКОМОВНІ ГА ЗЕТИ »

– У «Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015–2020 роки», яку затвердила міська рада, йдеться про зміцнення статусу української мови як державної, її всебічний розвиток і поширення в усіх сферах суспільного життя міста. А як цього досягнути, Іване Пилиповичу? – Це дуже правильне і потрібне рішення. Вважаю, що першим практичним кроком має бути створення при КМДА комісії з питань української мови. Не досить назвати мову державною, треба, щоб вона і справді була такою, як це є у країнах Європи. Вчені, я особисто, могли б долучитися до роботи такої комісії. До речі, в перші роки Незалежності у державних адміністраціях були представники «Просвіти», які стежили за дотриманням україномовства. Чому б цю традицію не відновити? – У деяких столичних школах на уроках вчителі та учні розмовляють українською, а на перерві – поганою російською. Багато хто з чиновників лише під час нарад говорить рідною мовою. Коли ж змінимося? – Повинні бути створені всі умови, які б сприяли утвердженню української мови як державної. Чиновник, якщо він хоче бути державним чиновником, має володіти й користуватися державною мовою, інакше йому не місце в державній установі. Не повинно також бути шкіл, в яких усе навчання ведеться лише іноземною, тобто російською. На моє переконання, треба, щоб запрацював єдиний мовний режим у школах. Навіть за радянських часів так було: якщо школа є україномовною – всі мають говорити українською. Я вже тривалий час б’юся над цим питанням – писав навіть міністру освіти. Не може ж панувати оця вседозволеність – «что хочу, то и делаю». На жаль, міністерство не реагує… У багатьох вишах, скажімо, у Київському політехнічному університеті, низку предметів викладають російською.

Бо викладачам так зручно, бо у них є конспекти тридцятирічної давнини. І вони по них читають про… найновіші досягнення науки. А інші кажуть, що, мовляв, «очень тяжело переходить на украинский язык». Основна роль у мовному вихованні має належати пресі. До речі, коли Павло Скоропадський став гетьманом України, наступного дня були закриті всі російськомовні газети. У нас нині – засилля російськомовної преси, деякі газети роздають безкоштовно. Звісно, люди беруть, бо дармове,

лежати до східного слов’янства. За своєю фонетикою вона більше наближається до південнослов’янської – зокрема, сербської, чеської. Іван Огієнко, до речі, колись писав: «Українець, який ніколи не чув російської мови, швидше зрозуміє серба, аніж росіянина». За фонетикою російська більш споріднена з польською, аніж з українською. – Чи ви не боїтеся, що ваше твердження «українська мова багатша за російську» можуть піддати сумнівам?

пряма мова У нас нині – засилля російськомовної преси, деякі газети роздають безкоштовно. Звісно, люди беруть, бо дармове, але забувають, що безкоштовна їжа тільки в пастках. Чужа мова отуплює мозок але забувають, що безкоштовна їжа тільки в пастках. Чужа мова отуплює мозок.

« НЕ К А Ж У, ЩО РОСІЙСЬК А БІДНІША, У КРАЇНСЬК А – БАГАТША »

– Ми знаємо, що ви закінчуєте укладати словник української мови VI століття. Розкажіть, будь ласка, про цю працю. – До V–VI століття предки слов’ян жили між Дніпром і Карпатами, ця територія вважається прабатьківщиною слов’ян. До того часу тут була більш-менш однакова мова. Я вивчав словники верхньословенської мови, чеської, словенської, сербської і хорватської. Колись у цих народів було дуже багато спільних слів. Зібрав 12 тисяч слів, уже впорядкував 310 сторінок, до кінця року планую закінчити цю кропітку роботу, їй віддав три роки. – Деякі вчені ставлять під сумнів об’єднання мов української, російської, білоруської в одну східно-слов’янську підгрупу. Ви з ними погоджуєтеся? – Звісно, ці мови не можна об’єднувати в одну підгрупу. Українська мова не може на-

– Не боюся. Я не кажу, що російська бідніша, українська – багатша, у неї синонімічні ряди – здоровенні. Навіть візьміть таке слово, як «общественный»: в українській – це і «громадський», і «суспільний». – Після тих чи інших знакових подій в історії народу виникають нові слова. Наприклад, під час Майдану ми дізналися, хто такі «тітушки». Як ви думаєте, ці слова приживуться? – Ні. Вони стануть історизмами. – Багато хто не сприймає такі слова, як «етер», «катедра», деякі інші. Мовляв, це діаспора так говорить. Як бути? – Використовувати різні аналоги, вживати паралельно. Основне, щоб слово було зрозумілим. Негативним є захаращення нашої мови англійськими словами. Наприклад, модне «онлайн». Навіщо засмічувати мову такими суржиками, коли є свої слова – навпростець, прямо. Приміром, французи не дозволяють такого. У них навіть комп’ютерним термінам придумали французькі аналоги. І ми б знайшли. Не хочемо, бо лінуємося.

– Але ж мовознавці повинні підказувати, як треба вживати іноземні слова, як оберігати мову від засмічування. – Це має бути завданням Інституту української мови. Не достатньо писати лише дисертації, має бути ще й практична користь. Вчені повинні встановлювати оті норми, про які ви згадали. Такі інституції в інших країнах є. До них звертаються, вони надають консультації. До речі, до виконання згаданої «Концепції розвитку української мови…», на мою думку, варто залучити Інститут української мови. – Відчувається негативний вплив мови Інтернету. Вона засмічує… – Тому має бути мовна цензура. Скажімо, стан повітря, води контролює санітарна служба. А хто відповідає за мову, щоб вона не була забрудненою?

«У ВАСИ ЛЯ С Т УС А БУЛО С У ПЕРВІДЧУ Т ТЯ НАЦІОНА ЛЬНОЇ НЕСПРАВЕ Д ЛИВОС ТІ »

– Ніхто. Запитаємо про таке: ви – автор 30 підручників з української мови для середньої та вищої школи, але досі є кандидатом філологічних наук. Чи не парадокс? Хоча мали б уже бути академіком. Що завадило стати доктором наук? Націоналістичні погляди? – Вважаю, що суть не у званнях чи титулах. Головне – чи зробив ти по максимуму в тому, що вмієш і можеш. Коли в умовах утиску і переслідувань мене звільнили з Інституту літератури імені Тараса Шевченка, заборонивши публікувати будь-що, я перекладав – із сербської, хорватської, македонської, словенської, чеської мов. Це майже півтора десятка прозових книжок, хоча не завжди вдавалося їх друкувати під власним прізвищем. Такі були часи. – Коли працювали в Інституті літератури, чи спілкувалися з Василем Стусом? Яким він вам запам’ятався? – Аякже, ми з ним були добрими друзями. Жили недалеко один від одного. Із «шістдесятниками» Юрієм Бадзьом, Іваном Світличним товаришував. У Василя Стуса було супервідчуття національної несправедливості – чому за нас вирішують…

– Як ви оцінюєте художню мову молодих літераторів, письменників? – На жаль, багато творів сучасних письменників не можна назвати художньою літературою. Під впливом Заходу пересипають мову нецензурними словами. – Чим живе нині мовознавець Іван Ющук? З чого складається ваш день? – Маю таких «співрозмовників» – газету «Освіта» і журнали «Слово Просвіти», «Дивослово». Тільки щось станеться чи щось схвилює – сідаю і пишу на цю тему. Я, до речі, щочетверга ще й веду передачу «Як ми говоримо» на радіоканалі «Культура». – Що вам допомагає в роботі? Розкажіть, будь ласка, про родину. – Син Олег сьогодні живе і працює в Німеччині, він – головний інженер з електроніки у відомій світовій компанії, складає комп’ютерні програми. Свого часу ще старшокласником зайняв перше місце на олімпіаді з фізики по Радянському Союзу, перше місце – на міжнародній олімпіаді. Маю внуків – старший, Олег, навчався в Німеччині та Франції, нині в аспірантурі, Олександр також навчається в університеті, а молодший закінчує школу. Хлопці знають українську мову. А донька – доцент Політехнічного університету в Києві, закінчила факультет кібернетики, кандидат технічних наук. Її старший син закінчив Києво-Могилянську академію, зараз навчається в аспірантурі (археологія), там вчиться і внучка, вона обрала хімію. Мовознавців, на жаль, в родині немає. – А що вас захоплює, окрім науки? – Маю дачу на Осокорках, люблю працювати на землі. – Які ваші улюблені місця в Києві? – Володимирська гірка. Кращого місця немає у світі. – Ви оптиміст за натурою? – Мабуть. Світлана КОВАЛЬОВА Фото Павла ПАЩЕНКА

штрихи до портрета Іван Ющук народився 1933 року. Закінчив Львівський державний університет, слов’янське відділення, аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР (сербська література). Член Всесвітньої української координаційної ради, професор Київського міжнародного університету, заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України, член Національної спілки письменників України, лауреат премій ім. Бориса Грінченка та Івана Огієнка.

культура

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Уламки Леніна і сучасні стереотипи

В PinchukArtCentre показують роботи молодих художників Олексій Іванов

Катерина Єрмолаєва відтворила дитячі спогади про мирне життя в рідному Донецьку

Марія КАТАЄВА

До 10 січня в арт-центрі демонструють проекти 16 номінантів премії PinchukArtCentre-2015, які інтерпретують сучасні та історичні події. Премія PinchukArtCentre присуджується українським авторам до 35 років. З-понад 800 заявок відбіркова комісія арт-центру вибрала 16 учасників: 14 художників і дві групи. «Це 16 персональних експозицій, незалежних художніх висловлювань, об’єднаних двома основними темами: створення особистого простору і світу та ідея руйнації, в тому числі й внаслідок війни, – розповіла куратор Тетяна Кочубинська. – Найчастіше йдеться про роботу з пам’яттю». Географія

учасників – переважно Київ, Харків і Львів. Художників хвилюють актуальні політичні події. Для інсталяції «Зберімо голову Леніна!» Євгенія Бєлорусець із різних міст привезла уламки пам’ятників вождя і доповнила їх фотографіями трудових буднів жителів Донбасу (1940-х років та сучасності) й цитатником Леніна.

«Ідеологія – лише модель, форма, яка може наповнюватися новим змістом, – переконана художниця. – Іменем Леніна пригноблювали людей, у тому числі й у Східній Україні. Головне питання – чи зуміємо ми подолати форму радянської експлуатації?». З сучасною історією попрацював Микола Рідний – відео мирної головної площі Харкова він «озвучив» протистояннями біля держадміністрації 2014 року, а на слайдах демонструє фотографії міста у криміналістичному ключі, де червоним кольором обведено об’єкт або людину. «За останній рік у Харкові сталося близько 10 вибухів бомб, у людей почалися параноя, страх, яким сприяла і влада, розміщуючи інформацію про те, як розпізнати терориста й які місця у місті найнебезпечніші», – пояснює автор. Одна з найцікавіших робіт – «Зона прямого впливу». Сергій Петлюк разом із письменником Андрієм Бондарем зібрав стереотипи, що існують в українців, – у його добірці 55 тверджень (наприклад, «Село – наше все, всі

ми вийшли із села», «Якщо у тебе немає вишиванки, ти не патріот» тощо), з якими до глядачів промовляють актори з відеоекранів. Ряд авторів звернулися до історії. Микола Карабінович зацікавився югославським конфліктом і балканською музикою, Роман Михайлов, вражений книгою Лілії Хайд «Омріяний край», нагадує про трагедію депортації кримських татар. Особисту історію у «Блокаді спогадів» передала Катерина Єрмолаєва. В її кімнаті намальовано чорно-білі повнорозмірні інтер’єри батьківського дому, бабусиної квартири, дачі. Художниця родом із Донецька і повернутися додому не може, тож відтворила їх за власними спогадами і фотографіями. Відчуття втрати продовжує й Анна Звягінцева: її «малюнки» з металу неначе осипаються – авторка акцентує, що необхідно цінувати кожну мить повсякденного життя, бо не все можна виправити. Переможець премії PinchukArtCentre стане відомим у грудні. Він отримає 100 тисяч гривень і потрапить до шорт-листа міжнародної премії Future Generation Art Prize.

тим часом Один із володарів Головної премії Future Generation Art Prize-2014 – колумбієць Карлос Мотта – до Києва привіз проект 2012 року «Ми – ті, хто почуваються інакше». У кімнаті з підлогою в кольорах веселкового прапора (символіка ЛГБТ) на п’яти моніторах транслюють інтерв’ю з квір-активістами («квір» означає нетрадиційну модель поведінки та ідентичності) з Колумбії, Норвегії, Південної Кореї та США. Вони розказують про гендерну ідентифікацію, норму та інше.

У наступній кімнаті – 10 відеоінтерв’ю представників українських секс-меншин і квір-активістів, які обговорюють важке становище лесбіянок, геїв, бісексуалів, трансгендерів в Україні у воєнний час, засуджують дискримінацію і вимагають трансформації системи. Проект «Патріоти. Громадяни. Коханці...», за задумом автора, показує, що національна ідентичність і почуття патріотизму не залежать від гендерної приналежності та сексуальної орієнтації. Олексій Іванов

«Гостя» від Катерини Степанкової У театрі імені Франка відбувся допрем’єрний показ вистави Марія КАТАЄВА

Режисер Катерина Степанкова здійснила постановку за мотивами оповідання французького письменника Еріка-Емманюеля Шмітта «Незвана гостя», яка порушує болісні соціальні теми. В антрепризі на одній сцені зустрілися досвідчені актори та початківці: лауреат премії «Київська пектораль» Ахтем Сеїтаблаєв, народна артистка України Лариса Руснак, молода акторка Олена Лавренюк та телеведучий Анатолій Анатоліч. Робота над проектом тривала з весни цього року. «Твір запропонувала Катерина Степанкова, вона ж написала на його підґрунті п’єсу українською мовою, – розповіла продюсер Нонна Кондрашова. – Я добирала акторів. Найскладніше було з виконавцем головної ролі, бо

спочатку Ахтем не міг грати у виставі через зйомки. Ми пробували інших акторів, але, зрештою, він приєднався до нас». На сцені – підвішений телевізор, який задає тон у перервах між епізодами вистави, величезні книги-стільці та пересувні металоконструкції. Це квартира головної героїні Оділь (Олена Лавренюк), у якій і відбувається дія п’єси. Несподівано її розмірене, спокійне життя перериває поява дивної незнайомої старої, котру ані поліцейський (Анатолій Анатоліч) не може знайти, ані нові замки зупинити. До самотньої Оділь, сильної жінки, яка не здатна відмовитися від свого минулого, навідується Шарль. Спочатку здається, що це її чоловік, військовий репортер, але з часом з’ясовується, що це її син. А незнайомка – то… Не будемо розкривати всі карти, але інтрига тримається до самого кінця.

Перші серйозні ролі на театральній сцені зіграли Олена Лавренюк та Анатолій Анатоліч

Для Олени Лавренюк роль у цій виставі стала першою великою драматичною роллю на сцені. «Для мене це дуже глибока тема, діти інколи забувають про своїх батьків, яким потрібно приділяти більше часу, – поділилася акторка з «Вечіркою». – Я багато працювала, знаходила схожі історії у своєму житті, коли людина втрачає розум і не розуміє, де вона перебуває». Її партнерка Лариса Руснак з усмішкою пригадує нічні репетиції. А ось популярного телеведучого Анатолія Анатоліча можна привітати з театральним дебютом.

«Театр для мене став відкриттям, – зауважив він. – Мені дуже сподобалося, що інші актори сприймали мене, як рівного». Варто відзначити й роботу хореографа Олексія Скляренка: пластичні сцени, що стали окрасою спектаклю, за словами виконавців, удосконалювали до останку. Як каже Нонна Кондрашова, показ вистави був пілотним, повноцінна прем’єра планується пізніше, найпевніше, знову на сцені театру імені Франка. Творча група сподівається об’їздити з цією постановкою й інші міста України.

Україна на просторах Дикого поля Олена Іваницька

Наприкінці травня в Українському домі проходила книжкова виставка. На одному зі стендів запримітила альбом-каталог виставки «Святі Гори в історії Слобідської України», виданий у Донецьку ще 2012 року (до речі, за сприяння Донецької ОДА!). Подумалося, що, з огляду на нинішню нашу біду, навряд чи зможу поїхати в ті краї найближчим часом… Погортала. Виставка поєднувала кілька напрямів одночасно – художні роботи, археологічні знахідки та стародруки, текст двома мовами: українською і англійською. Про автора графіки і живопису – народного художника України С. Шенделя – раніше не чула. Координатор видавництва розповіла, що таке багатогранне і повне представлення робіт майстра відбулося вперше. Через кілька днів повернулася на виставку і таки придбала альбом. Хотілося знову і знову роздивлятися картини: як козаки рибу ловлять, гуляють у корчмі, батальні сцени, Морозенко на Савур-Могилі… На літографії ХVIII століття – люди в українському вбранні… Тут же Україна! Здавна жила, боролася, перемагала на просторах Дикого Поля. Чому й далі продовжують вірити в якусь вигадану Новоросію, створювати «рєспубліки» і проголошувати себе окремим народом?! Напевне, не мене одну мучать запитання: чому так сталося, чия вина?.. Ось натільні хрести, зброя та упряж, монети, побутові речі – з археологічних розкопок перших козацьких поселень і фортець та печерного монастиря. Адже Святі Гори розташовані були тоді на території Харківського та Ізюмського полків, а козаки входили до чернечої громади Святогірського монастиря. Вразили також книги та рукописи з бібліотеки Святогірської обителі, частину з яких надано для виставки з фондових колекцій музеїв України. Як повідомляється у супровідному тексті, ця сторінка історії створення бібліотеки Святогірського монастиря потребує ще вивчення і дослідження. Отже, шановні небайдужі громадяни, роздивляймося – поки на фото – неймовірні експонати. Але з вірою в те, що повернуться часи, коли ми поїдемо в ті краї і побачимо на власні очі святі місця, прекрасні пейзажі й безцінні артефакти!

спорт

Вечірній КиїВ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Супердосягненню – 40 років «Динамо» відсвяткувало ювілей здобуття найпрестижнішого трофею

Битва м’язів та бікіні У Києві відбувся чемпіонат України з бодібілдингу, фітнесу й атлетизму Минулими вихідними на сцені Будинку культури КПІ змагалися понад 200 найкрасивіших спортсменів з усіх куточків країни в межах ювілейного п’ятого чемпіонату України з бодібілдингу, фітнесу й атлетизму.

Рівно 40 років тому київські динамівці здобули Суперкубок УЕФА. Перемігши за сумою двох матчів грізну на той час мюнхенську «Баварію», наш клуб назавжди закарбував своє ім’я в історію європейського футболу. Розіграш Суперкубка 1975 року став для українських уболівальників найпам’ятнішим. За величезну чашу срібного Суперкубка боролися «Динамо» і «Баварія». Перший матч протистояння відбувся у Мюнхені на «Олімпіаштадіоні». Очевидці відзначають особливу обережність обох команд у атаці. Не дивно, що долю зустрічі визначив лише один гол у виконанні Олега Блохіна на 67 хвилині. Другий поєдинок викликав чималий резонанс серед вітчизняних

фанатів. Республіканський стадіон (нинішній НСК «Олімпійський») зібрав рекордну стотисячну аудиторію, а загалом до дирекції головної спортивної арени України надійшло заявок на 600 тисяч квитків. Для порівняння – на мюнхенський матч завітало лише 32 тисячі охочих. Очевидно, що за такої підтримки динамівці не мали жодного права програти баварцям, і вони не підвели – два яскравих голи Олега Блохіна дали змогу «Динамо» увійти в історію європейського футболу. Відтоді минуло 40 років, утім герої двоматчевого протистояння і досі пам’ятають свої переживання, наче це було вчора. «Вечірка» поцікавилася спогадами «ковалів» тієї, без сумніву, визначної перемоги.

цікаві факти Ідея створення Суперкубка народилася у творчому колективі голландської газети «Телеграф». На той час рівень голландського футболу був дуже високим, і журналісти видання шукали новий оригінальний спосіб випробувати на європейській футбольній арені сили своїх клубів. Перший розіграш трофею відбувся 1972 року між голландським «Аяксом» та шотландським «Глазго Рейнджерс». Обидва матчі завершилися перемогою «Аяксу» – 3:1 та 3:2.

спогади гравців Леонід Буряк, півзахисник: – Гадаю, у «Баварії» не було жодного шансу на успіх. Адже на трибунах Республіканського стадіону зібралося понад 100 тисяч глядачів, ми зобов’язані були влаштувати їм свято. Упевнений, що того дня кожен із нас провів один із найкращих матчів у житті. «Баварія» грала на межі можливостей, але вона була приречена. Штурм воріт мюнхенців не вщухав ані на хвилину. І ми цілком заслужено перемогли. Стефан Решко, захисник: – Перед першим матчем, що відбувся у Мюнхені, ми помітно хвилювалися. Адже нам протистояв клуб, який два роки поспіль перемагав у Кубку європейських чемпіонів, у його складі виступали семеро чемпіонів світу 1974 року! Що не ім’я, то суперзірка: Майєр, Беккенбауер, Шварценбек, Мюллер. Останній вважався одним із кращих

бомбардирів світу. І наші тренери доручили його опіку саме мені. Валерій Лобановський спеціально пояснював, як слід діяти проти Мюллера. Мовляв, головне – не дати йому прийняти м’яч у штрафному майданчику, постійно грати на випередження. Мені вдалося виконати настанови тренера, адже Герд Мюллер так і не забив. Валерій Зуєв, захисник: – Перед першим матчем у нас були кадрові проблеми. Ми приїхали до Німеччини фактично з 11 гравцями у складі. В запасі, згадую, залишилися Володимир Мунтян і воротар Валерій Самохін. У другому таймі був величезний тиск на наші ворота. Та попри все, забити вдалося лише нам. На моєму фланзі відібрали м’яч, була вільна зона, і м’яч потрапив до Блохіна. Олег побачив, що допомоги чекати ні від кого, і взяв гру на себе. Сил у всіх залишалось небагато, але він сотворив справжнє футбольне диво, обігравши самотужки чотирьох захисників та воротаря. Олег приніс усім нам визначну перемогу.

Найбільшою інтригою стали змагання за звання абсолютного чемпіона України. За правилами, в «абсолютці» стикаються переможці всіх чоловічих категорій бодібілдингу. Але основна й найбільш напружена боротьба розгорнулася між важковаговиками: до 90 кг, до 100 кг і понад 100 кг. Серед претендентів були всі як один імениті спортсмени: Роман Гаврищук – абсолютний чемпіон світу та Європи WBPF, Містер Юніверс; Микола Карпук – Містер Юніверс, чемпіон Європи й призер чемпіонату світу WBPF; Сергій Бабчук – віце-чемпіон світу WBPF, призер чемпіонату світу NAC. Арбітри виголосили вердикт: абсолютним чемпіоном серед чоловіків став Микола Карпук. Утім, розслаблятися хлопцям зарано,

оскільки повним складом вони представлятимуть нашу країну на чемпіонаті світу WBPF, що відбудеться наприкінці листопада в Бангкоку (Таїланд). Порадувала спортсменка Ганна Вороніна (фізик-модель до 165 см). Рік тому вона, дебютувавши як юніорка, здобула перемогу у своїй категорії. Тепер же Ганна стала чемпіонкою України та абсолютною переможницею чемпіонату України. Прогнозовано жорсткою видалася боротьба серед спорт-моделей до 165 см. У цій категорії конкурували дві чарівні киянки Вікторія Яртим та Ольга Туришева. На думку суддів, Вікторія була в кращій формі та, що важливо, мала ефектніший і впевненіший вигляд. Тому лаври переможця дісталися саме їй. Вікторія Яртим прокоментувала «Вечірці» свій успіх. «Щоразу помічаю, що конкуренція значно зростає, а отже, з’являється додаткова мотивація. Хоча підготовчий процес і змагання забирають багато сил, але я вже думаю про наступні старти».

Медики – найспортивніші Цікаві сюрпризи й дружня атмосфера супроводжували фінальну спартакіаду «Здоровий киянин 2015», організовану Київською міською організацією ФСТ «Спартак». Цього року у спартакіаді взяли участь 380 атлетів із 10 команд, фінал тривав упродовж трьох днів. Першого дня відбулися змагання зі стрітболу – вуличного баскетболу. Переможцем стала команда «Фармак». Для тих, хто бажав проявити інтелект, того ж дня влаштували шаховий турнір. Головною несподіванкою поєдинку інтелектуалів стала перемога працівника СЗ «Антонов» Дениса Скидана над аспірантом медичного університету Упадхіая Анвешем, який має високий міжнародний рейтинг ФІДЕ і входить до 70-ти найкращих шахістів рідної Індії. Однак у командному заліку першість із шахів здобула все ж команда Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я. Найсильніших учасників визначали у секторах для армреслінгу та гирьового спорту. Тут кращі особисті

результати показали Роман Бердега з команди медиків (135 підйомів) і Володимир Петренко з «Київенерго» (130 підйомів). За результатами командного заліку перше місце знову посіли медики. На змаганнях з армреслінгу неперевершено виступили столичні авіабудівники: Олександр Стебеляк став переможцем у ваговій категорії до 80 кг, Андрій Подрезов тріумфував у ваговій категорії до 90 кг, і ще один представник заводу «Антонов» Володимир Хлєбко здобув «золото» у ваговій категорії понад 90 кг. У фіналі волейбольного турніру медики лише у вирішальній третій партії здолати опір авіабудівників. А на паркеті олімпійської бази «Конча-Заспа» почесне звання кращої футзальної команди спартакіади підтвердив Центр «Укрчастотнагляд». Таким чином, уже четвертий рік поспіль столичні медики підтверджують статус кращих у спартакіаді «Здоровий киянин». Як і торік, збірна команда заводу «Антонов» стала другою, третіми фінішували представники об’єднаного профкому працівників апарату ПАТ «Укртрансгаз».

Сторінку підготував Олександр ПиРЛиК

дозвілля

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

знакова подія

Фото Олексія Іванова

Ведучий рубрики Олег СМАЛЬ

Хочу пурі!

«Прапор із Криму»

«День» запропонував перетин поглядів

Як кажуть організатори, нині акцент зроблено не стільки на емоційну складову, скільки на осмислення подій, які переживає Україна. Представлені роботи – «безперервний перетин поглядів». Чому? Редакція «Дня» пояснює просто: «Погляди відвідув ачів перетинаються з поглядами військових, що дивляться на них

із бліндажів, окопів, з БТРів і танків, з поглядами політиків (а це вже зовсім інші обличчя, типажі й очі), з поглядами переселенців і волонтерів, митців, дітей… Ця виставка – своєрідний полілог, який відбувається між глядачами, фотографами і героями світлин. Усе буде зрозуміло без слів. Увесь драматизм, наш спільний досвід і шлях подолання…». На думку головного редактора газети «День» Лариси Івшиної, світлини передають «рівень політики й рівень людського, «сектор живого», звідки бере свої сили українець». На фотоконкурс надійшло 3 тисячі світлин, з яких організатори обрали 350 найкращих. Роботи

оцінювалися за такими номінаціями конкурсу, як «Подія», «Життя, як воно є», «Політика», «Жанрове фото» і «Світ очима дитини». Також міжнародна організація ПРООН відзначила найкращі фото у номінації «Будуємо нову країну разом». Запроваджено і деякі нові номінації. Переможцями фотоконкурсу (Гран-прі) стали Руслан Канюка, «День», за роботу «Феміда опустила очі», серія «Справа без терміну давності», а також Михайло Марків (Київ), «Батьки системи». Приємно, що серед призерів є і фотокореспонденти «Вечірнього Києва» Олексій Іванов і Борис Корпусенко. (Публікуємо їхні роботи).

ОВНИ, процес переформа-

ТЕРЕЗИ, в соціумі ви яскра-

тування у розпалі, пристрасті сягнули градуса кипіння, жадання любові, сексу, романтики, дружби і… матеріальних благ змішалися в один клубок. Хочеться все і одразу, одначе від вас мало що залежить.

вий лідер, здатний завдяки таємним покровителям реалізувати глобальні плани. Головне – не бути егоїстом, а дипломатично зробити так, аби всім було добре.

ТЕЛЬЦІ , вектор карди-

нового життя. Ви володієте магічним впливом, тож годі бути на другорядних ролях! Заявляйте про себе, презентуйте досягнення.

нальних змін пролягає через службові терени, постарайтеся обігнати конкурентів та влитися у досвідчену ділову команду. Нині обираєте не ви, ініціатива належить іншим, тож аби виграти конкурс, поводьтеся достойно, і вас запросять до співпраці. не трудова каторга, а цікава захоплююча гра, де доля дає призи найспритнішим. А ті, хто палають робочим натхненням, ризикують згоріти на службі, підірвати здоров’я. Тож варто розумно розподіляти сили.

РАКИ приречені літати на

крилах наснаги, кохатися, розважатися, забувши про проблеми. Сприймайте життя як театр, де можна проявити акторський талант, перевтілившись у цікавий образ.

ЛЕВИ, у фінансовій сфері

все чудово, фортуна посміхається, але насамперед тим, хто інвестує здобутки в сім’ю.

«Повернення з Дебальцево»

Куховаріус вирішив свій тренінг з індійської кулінарії розпочати з найпростішого – смаженого хліба пурі. Дві склянки пшеничного борошна змішуємо із ¾ склянки манної крупи, додаємо дрібку солі та старанно перетираємо з ложкою олії. Додаємо 1¼ склянки води. Замішуємо тісто. Воно має бути вологим і достатньо еластичним. Формуємо з тіста кульку. Вмочивши її в олію, розкатуємо у млинець діаметром 7–8 см. Смажимо в киплячій олії. Під час смаження притискаємо лопаткою. Підсмажені хлібці пурі складаємо вертикально, аби стекла олія. Пурі сумісні майже з будь-якою стравою: рисом, овочами, м’ясом. Гадаю, і з борщем непогано вийде. Наступний рецепт індійської кухні, складніший для приготування, ми спробуємо освоїти за допомогою справжньої господині родом із Калькутти. Добре, що адреса у неї зараз київська! Гадаю, пані не відмовить «Вечірці».

гороскоп | 16–22 листопада

БЛИЗНЮКИ, життя – це

Фото Бориса Корпусенка

Чергова, 17-та, фотовиставка газети «День» – це величезна колекція людських почуттів і подій за рік, що минає. Мабуть, такий основний висновок можна зробити, проаналізувавши усі відгуки відвідувачів цієї оригінальної експозиції, що відкрилася у галереї «Лавра».

Куховаріусу вдалося побувати в багатьох країнах Сходу, які зазнають неабиякого впливу індійської культури. Помилитись чи переплутати цю експансію з якоюсь іншою ви не зможете, навіть якщо затулите вуха та заплющите очі. Аромати індійської кухні всюдисущі… Не хочу додавати аргументів пропагандистам арійських пращурів українців. Але інколи жінки, вбрані у сарі та з червоною цяткою на чолі, своїми рисами й статурою геть схожі на наших землячок. Ледь стримуєшся, аби не запитати: «Шановна пані, ви часом не киянка?». Як не дивно, вегетаріанство, доволі поширене в Індії й сьогодні, первинно було привілеєм вищих каст. Простому люду дозволялося вживати м’ясо і рибу. Щоправда, дозвіл не означав загальнодоступність. За свідченнями історичних джерел (в Індії не було випадків безпам’ятства), традиції приготування їжі мало змінилися за тисячоліття, лише додалися раніше невідомі спеції (особливо припав до душі пекучий перець чілі). Нині без проблем можна купити суміші карі чи гарам масала. Можна й самим готувати ці приправи. Але складники, звісно, при оказії краще придбати на якомусь східному базарі.

Фото Ганни Смаль

ДІВИ, якщо «хочу» править

балом – це чудово, доля сприятиме реалізації бажань завдяки вашим власним колосальним можливостям. Ви сам собі пан, слуга, покровитель.

СКОРПІОНИ на порозі

СТРІЛЬЦІ,

живіть з повною самовіддачею, підводьте підсумки, виправляйте помилки, кайтеся у провинах, змінюючи себе на краще.

КОЗОРОГИ , стати взірцевим другом – ось ваше завдання! Людина без відданих друзів – мов дерево без коріння. Нині небеса транслюють сили через вірних побратимів по духу, наставляючи вас на шлях істини. ВОДОЛІЇ ,

стартував кар’єрний марафон (можлива зміна керівництва, підвищення в посаді, всі кадрові ротації на користь). На вас покладено відповідальність за долі багатьох людей, зробити це нелегко, але треба!

РИБИ, якщо турбує смисл

буття, ваша місія, мета, з якою прийшли у цей буремний світ, що зрештою зробили доброго заради блага людства, а де нагрішили, – це означає, що ви рухаєтеся правильним курсом. Астролог Любов ШЕХМАТОВА

дозвілля

Вечірній Київ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

«Вечірка» сміється

фільми цього тижня «Стів Джобс»

спроба розібратися, що насправді приховувалося за славою та визнанням її засновника Джобса.

Жанр: біографія. Країна: США. Режисер: Денні Бойл. У ролях: Майкл Фассбендер, Кейт Вінслет, Сет Роген. Тривалість: 122 хв.

«Ма Ма» Жанр: мелодрама. Країна: Франція, Іспанія. Режисер: Хуліо Медем. У ролях: Пенелопа Крус, Луїс Тосар, Сильвія Абаскаль. Тривалість: 111 хв.

Це історія успіху Стіва Джобса – людини, яка ще за життя стала легендою, створивши найвідомішу імперію інноваційних гаджетів. В основі сюжету – три знакові презентації компанії Apple, внутрішня кухня, а також

Головна героїня картини – талановита вчителька й любляча мама Магда, яка раптово дізна-

ється про свій жахливий діагноз. Вона збирає всі сили, щоб перемогти хворобу та повернути собі право жити та бути щасливою. Разом з нею борються зі смертю й до смерті люблять одне одного, переживають утрати та тріумфи її чоловік і десятирічний син.

екскурсії ДУДАРизми

«Без Подолу Київ неможливий»

• Остерігайтеся байдужих і забронзовілих. Перші – глухі, другі – сліпі. І ті, і ті можуть на вас наступити.

• Підлотник грішний не лише тим, що чинить людям підлоти, а й своїм брехливим чорномазством, яким ці підлоти виправдовує.

• Має верблюжу хворобу: не плюне на когось – не може дихати.

• Паршук не має національності. Він належить до єдиного на планеті Земля стада п а р ш у к і в.

• Шулер ніколи не може бути патріотом. Бо самопожертва й вигода – поняття взаємовиключні. • Липкі й брудні язики такі ж гидотні та злочинні, як і липкі руки.

• Для того, аби твоя гузиця посіла достойне місце в історії, не обов’язково, щоб вона посідала достойні місця в житті. Достатньо тримати при ній активних гузолизів.

«Хащі Голосіївського лісу» Фото Дмитра Следюка

• Старій людині Господь дає склероз, щоб вона частіше рухалася.

• Усіх «виводив у люди», «учив честі, совісті, порядності», тому для себе не зосталося ні честі, ні совісті, ні порядності, ні навіть елементарної людяності.

• Для того, щоб не боліло своє серце, треба частіше слухати чуже.

навали Батия, коли верхнє місто завмерло, тут жили, торгували, молилися... У XVII столітті сюди переїхала Київська братська школа – попередниця уславленої Могилянської академії, і до місцевого колориту додалися студенти. Старовинні вулички та храми Подолу бережуть вікову історію міста, а подоляни, неспокійні, діловиті й богомільні, стали джерелом безлічі цікавих байок та переказів.

Коли: 14 листопада об 11:00. Місце зустрічі: станція метро «Поштова площа», праворуч від входу до фунікулера. Маршрут та об’єкти показу: вул. Сагайдачного, Контрактова площа, подільські храми, Києво-Могилянська академія, фонтан «Самсон», Контрактовий будинок. Поділ став жвавим торговельним і ремісничим центром ще з часів Київської Русі. Навіть після

Коли: 15 листопада об 11:00. Місце зустрічі: біля входу до «Експоцентру» (станція метро «Виставковий центр»). Маршрут та об’єкти показу: Голосіївський ліс. Подалі від шуму міських вулиць на учасників екскурсії чекає спілкування з природою. За затишними алеями «Експоцентру» ховається таємнича Сергієва пустинь, далі – академічна обсерваторія, гора Кумпол, звідки видно величні краєвиди Деміївки та весь Голосіївський ліс, а внизу міститься цілюще джерело. Екскурсовод розповість історію тутешніх місць аж від часів Петра Могили. Маршрут проходить пересіченою місцевістю, тож екскурсантів просять подбати про зручне взуття, бутерброди та парасольку.

Записатися на екскурсії можна за телефонами: (044) 364-51-11, (068) 121-44-58 або електронною поштою: tour@interesniy.kiev.ua Склала Оксана Баркіна

сходи на судні удав ... (книга Джунглів)

губи, уста альфа і ...

чашоподібна заглибина на вершині гори

декоративна ваза

страх

блощиця

поява в людини хвоста

рілля, на літо без посіву

символ япон. кани

прогулянка (жарт.)

душа (ст. Єгипет) сучасна тканина для курток фортеця в Азії заглиблення в Землі

хутряне взуття турецький солдат

маргарита (скор.) словесне найменування пішохідна доріжка мрійник-ідеаліст

документ про закінчення школи

рух авто по кривій

печіночник (рослина)

одна зі сторін світу

сканворд «Вечірки»

вияв радості

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Керівник творчої групи Леонід Фросевич Відповідальний секретар Володимир Полєтаєв Художній редактор Андрій Кійко Дизайнер Світлана Виноградова Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

twitter.com/vechirkanova Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51-б Тел.: 592–52–33, 592–52–44 Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 44431 Заг. наклад: 96 000.

vk.com/vechirkanova Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Точка зору» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Передплатні індекси: 61170, 89469, 37607

ракурс

Вечірній КИЇВ | 12 листопада 2015 року | №45 (19175)

Собачі танці

(до речі, цю мисливську породу треба дресирувати обов’язково, якщо ж ви хочете, щоб ваш улюбленець раптом не почав «полювати» за п’ятками перехожих). Робити це краще, звичайно, у спеціальному клубі. Проте деякі кияни навчають своїх собак стрибати, ловити тарілки, танцювати та виконувати трюки, користуючись рекомендаціям в інтернеті. І досягають неабияких успіхів. Другу частину Sportdogshow присвячено саме таким улюбленцям. Тут вже були конкурси та призи – корм, різна смакота, сертифікати до ветклінік та інше. Судді – глядачі, які оцінювали виступи собак хлопанням. Перший конкурс – це коротка траса з аджиліті. В ньому перемогли собачки порід джек-рассел-тер’єр, спанієль та безпородна собака (господарі її, до речі, колись взяли з притулку), яка посіла перше місце. У другому конкурсі «Мій талановитий пес» (тут показували всілякі вміння: танці, трюки тощо) кращими стали шелті, джекрассел-тер’єр та міні Шнауцер. Ну а в конкурсі костюмів «Модний пес» призи взяли ретривер, йоркширський тер’єр, а перше місце дістала знов-таки дворняга, одягнена у шотландському стилі (яскрава клітчата попона)… Гарно, класно, яскраво, чи не так? А, головне, якось душевно і по-доброму, чого досить часто бракує у нашому повсякденному житті.

Катерина СКРИПНІКОВА Павло ПАЩЕНКО (фото)

У столичному парку Партизанської слави відбувся цікавий та водночас зворушливий захід, в якому взяли участь майже 40 собак. Вони змагалися між собою в «оригінальних жанрах»: бігали з перешкодами, ловили тарілки й танцювали. На Sportdogshow Pet Talant (це перший захід проекту «Місто тварин») зі своїми господарями завітали носаті та хвостаті різних порід, а також дворняги, які виступили, до речі, анітрохи не гірше. Спочатку були показові виступи собак із нових для України видів дресирування (без призів): аджиліті (це біг із перешкодами, коли пес пробігає у тунелі, перестрибує бар’єри, оббігає гірки, а хазяїн мусить правильно ним керувати – цього, до речі, треба навчитися), фрисбі (ки-

дання собаці тарілки), а ще з дуже красивого фристайлу, тобто танців із собакою. Цей вид дресирування у Києві тільки-но починають практикувати. На шоу ковбойський танок зі своєю хазяйкою жваво виконав фокстер’єр, а під італійську мелодію закружляв ретривер… – Виступи з фристайлу я вперше побачила за кордоном, – посміхається керівник «Міста тварин» Алла Цудікова. – Танок під музику із собакою, коли він тебе слухається, рухається так, як потрібно, кружляє навколо тебе… Одразу, звісно, не вийде – досконалі виступи є результатом тривалих тренувань. Фрістайлу можна навчати породистих та безпородних собак, великих та маленьких... Аджиліті, фрисбі та фристайл вважаються альтернативними видами дресирування, в них хазяїн поводиться дуже активно. – Собака має контактувати з рукою свого господаря, пильно за ним стежити, – продовжує пані

Алла. – Тому саме на таких заняттях контакт людини та собаки налагоджується найліпше. Вам буде легше спілкуватися зі своїм улюбленцем, навіть просто йдучи з ним вулицею. Ви знатимете, чим його приманити, як відволікти від чогось непотрібного… Дресируванню, всупереч розповсюдженій точці зору, піддаються усі собаки. Але найкращою в цьому відношенні наразі вважається британська порода бордер-коллі. Гарний і вельштер’єр