Газета "Вечірній Київ", №51 (19181) від 24.12.2015

vechirniykiev.com.ua facebook.com/vechirkanova twitter.com/vechirkanova vk.com/vechirkanova

Найзручніша

Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

» 10–16

TV

програма

24 грудня 2015 року №51 (19181)

ОЛЕНА ЧЕБАНЮК: «СКАЖИ МЕНІ, ЯК ТИ СВЯТКУЄШ, І Я СКАЖУ ТОБІ – ХТО ТИ»

МИКІЛЬСЬКА СЛОБІДКА: ЗАБУДОВНИК ІДЕ НА ПОСТУПКИ

» 19

»6

Батьки забудуть про черги через три роки За рік список бажаючих до дитсадків удалося скоротити на дві тисячі малюків, але цього замало...

Подробиці на стор. 5 Фото Бориса Корпусенка

2

кур’єр «ВК»

столиця за тиждень

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181) Фото Бориса Корпусенка

Перший документ видають у пологових будинках У міському пологовому будинку № 1 почали видавати свідоцтва про народження дітей. Батьки зможуть отримати такий документ у день виписки. Цей пілотний проект Міністерства юстиції України, який підтримали лікарі, має сподобатися породіллям. Незабаром усі пологові заклади столиці зможуть надавати таку можливість своїм пацієнтам.

Українську можна вивчати по телефону Волонтери створили перший мобільний застосунок Mova для вдосконалення знань з української мови на платформах iOS та Android. «Завантажуйте наш застосунок і вивчайте рідну мову будь-де: у громадському транспорті, у черзі за квитками, там, де на когось чекаєте», – зазначили волонтери на своїй сторінці у Фейсбуку. Всі охочі матимуть змогу пригадати правопис, навчитися правильно наголошувати слова та позбутися русизмів. Крім того, зареєстровані користувачі зможуть перевіряти знання й одночасно навчатися, виконуючи тематичні вправи. Наразі застосунок Mova можна безкоштовно завантажити в Google Play та App Store на платформах iOS та Android. Згодом він буде доступним і для Windows Phone.

Ялинки у парках обробили смердючими розчинами Аби вберегти ялинки та сосни у київських парках від вирубки напередодні Нового року, фахівці Київзеленбуду обробляють їх екофарбою або спеціальним розчином – репелентом, який не шкодить розвитку дерева. На вулиці запах практично не чути, проте у теплому приміщенні починає нестерпно смердіти. Наприклад, у новоствореному сквері на вулиці Василя Порика спеціальним розчином було оброблено 20 ялинок.

У Колонній залі КМДА відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу «Кращий експортер року». Було визначено 15 переможців конкурсу серед малих, середніх та великих підприємств Києва в семи номінаціях. Їх нагородили дипломами та знаками «Кращий експортер року». Всього до участі у конкурсі було подано 45 заявок від промислових підприємств-експортерів.

Бюджетне порозуміння

Місто допоможе виконати оборонне замовлення

Ганна КАСІЧ

Нагородили кращих експортерів

Очільник столиці Віталій Кличко підписав угоду з державним концерном «Укроборонпром» про розширення співробітництва з підприємствами столиці в межах виконання державного оборонного замовлення та програм соціального й економічного розвитку Києва. Сьогодні більшу частину підприємств концерну зареєстровано у Києві. «Ми зацікавлені, щоб у Києві було якомога більше робочих місць і була якомога вища зарплата», – наголосив міський голова.

Зросла кількість безробітних У Києві упродвж січня–листопада цього року статус безробітного в Державній службі зайнятості отримали 46,1 тис. осіб, що на 10 тис. або на 27,6 відсотків більше, ніж за відповідний період минулого року. Про це повідомляє агентство УНН. Так, в листопаді 2015 року кількість зареєстрованих безробітних збільшилася на 10,5 відсотків і на кінець місяця становила 17 тис. 13 чоловік. Допомогу з безробіття отримували 83,9 відсотків осіб. За інформацією Головного управління статистики Києва, із загальної кількості безробітних – 65,9 відсотків становили жінки, 41 відсоток – молодь у віці до 35 років.

На станції «Дорогожичі» ремонтують ескалатор Розпочався плановий капітальний ремонт ескалатора № 3 на станції столичного метрополітену «Дорогожичі». Ремонт триватиме до 10 березня 2016 року. На цей період буде забезпечено безперебійну роботу трьох інших працюючих ескалаторів. Також триває плановий капітальний ремонт ескалатора на станції «Університет». Ремонт планують завершити до кінця року.

Сніговички у квітниках Київзеленбудівці вирішили і взимку не відступати від свого гасла «Києву зеленим бути!» і прикрасили термочаші, в яких улітку ростуть квіти, зеленими гілками сосен. А де-не-де ще й поселили різноманітних сніговичків.

Київ показав приклад конструктивної роботи над головними фінансовими документами У Верховній Раді сьогодні мають розглянути проекти Держбюджету та змін до Податкового кодексу. І невідомо, з яким результатом. А Київрада впоралася з головним кошторисом ще у вівторок. Депутати ухвалили профіцитний бюджет столиці та програму соціально-економічного розвитку міста. Можна святкувати новий фінансовий рік? Не зовсім. Київрада 22 грудня ухвалила збалансований бюджет столиці зі зростанням дохідної частини, порівняно з поточним роком, на 5 млрд грн та профіцитом у 1,498 млрд грн. Загалом, дохідна частина київського бюджету у 2016 році складе 27 млрд 136 млн грн, видаткова – 25 млрд 538 млн грн. Основний акцент фінансування – соціальні статті, галузі «Освіта» (6,363 млрд грн), «Охорона здоров’я» (5,0382 млрд грн), «Соціальний захист» (5,029 млрд грн).

Понад 1 млрд грн виділено на капремонт житлового фонду

Зрозуміло, профіцит столичного бюджету – перевищення доходів над видатками – має призвести до приємних наслідків для киян. По-перше, як зазначив голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економіч-

ного розвитку Андрій Странніков, фінансування майже всіх статей видатків, котрі безпосередньо стосуються життя-буття киян, зросло, порівняно з 2015 роком, на 13–15 відсотків. По-друге, є конкретні важливі моменти. Так, збережеться безкоштовне харчування у дитячих садках та школах. Воїни АТО, члени

Дохідна частина київського бюджету у 2016 році складе 27 млрд 136 млн грн, видаткова – 25 млрд 538 млн грн їхніх родин будуть звільнені від сплати податку на нерухомість. Окремі категорії киян і надалі користуватимуться пільгами на проїзд у міському транспорті (621,06 млн грн). Понад 1 млрд грн виділено на капремонт житлового фонду, об’єктів ЖКГ та благоустрій столиці. Збережуться і пільги в оплаті комунальних послуг, муніципальні надбавки до зарплат лікарів та вчителів. Більш конкретно, ніж у бюджеті Києва, основні акценти фінансування розставлені у Програмі соціально-економічного розвитку столиці, ухваленій того ж таки 22 грудня. Головні пріоритети: ЖКГ, транспортна інфраструктура Києва, освіта, здоров’я киян і благоустрій. Як прогнозують депутати, у столиці

зросте кількість шкіл і дитячих садків, також будуть відновлені групи у працюючих дошкільних закладах – а це додатково понад 400 місць.

Як домогтися справедливості?

Можна б тішитися швидкою ухвалою та профіцитом фінансових документів столиці, якби не одне «але». Як наголосив на пленарному засіданні Київради мер Віталій Кличко, столична влада продовжує та посилює боротьбу за те, щоб у киян наступного року не забирали 60 відсотків надходжень від ПДФО та ще й 60 відсотків єдиного податку. «Ми продовжуємо переговори з урядом і з народними депутатами. Зареєстровані у парламенті пропозиції депутатів і наші численні звернення, сподіваюся, будуть розглянуті Верховною Радою, і вона, розуміючи свою відповідальність, не підтримає цих дискримінаційних норм». Але переговорів, на думку Андрія Страннікова, можливо, недостатньо. І закликав представників політичних сил у Київраді попрацювати зі своїми парламентськими колегами: «Будь ласка, агітуйте за проект від 9 грудня 2015 року про те, щоб 60 відсотків ПДФО залишилося Києву». Сергій Гусовський, у свою чергу, запропонував депутатам прийти сьогодні до Верховної Ради і відстояти інтереси киян. Може, хоч так почують?

кур’єр «ВК»

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

цікаво знати

коментарі з Фейсбука

Найбільші видатки – для освітян Ухвала столичного бюджету стала мегаподією для Києва. Депутати не стримували емоцій, у тому числі й у соціальних мережах. Так, Олесь Маляревич («Солідарність») звернув увагу, що відразу після ухвали кошторису рейтингове агентство MOODY’S змінило кредитний рейтинг Києва з негативного на стабільний. «Чому це відбулося? У 2014 році ми прийняли Київ із боргом у 19 млрд грн, з них 550 млн у доларах США… Виплатили 1,02 млрд грн боргу, провели реструктуризацію, частину в результаті тривалих та успішних переговорів Мінфіну з міжнародними кредиторами списали. На сьогодні борг Києва складає сумарно 15,14 млрд грн». Депутат Ігор Кісільов («Єдність») зауважив, що «ми доклали максимум зусиль, щоб виконати численні прохання мешканців нашого району щодо відновлення дитячого садка на вулиці Дегтярівській, 43. Тепер 12,8 мільйона гривень закладено на реконструкцію дитячого закладу». Тетяна Меліхова («Батьківщина») наголосила, що фракція підтримала фінансові докумети, оскільки «під час їхнього формування було враховано всі поправки, пропозиції та критику, озвучені депутатами фракції щодо

фінансування статей, які стосуються покращення життєдіяльності міста… Ми усвідомлюємо, що це не ідеальний бюджет, але це не останній розгляд документа, і ми ще матимемо змогу вносити пропозиції стосовно його коригування». Ганна Старостенко («Солідарність») тішиться, що найбільші видатки передбачено саме на освітню галузь (майже 30% бюджету). «А це нові школи, дитсадки, ремонти закладів освіти і, звичайно, муніципальні надбавки для наших учителів. Це вперше з 2008 року (власне, з цього часу я є депутатом Київради), коли найважливіший документ столиці підготовлено настільки професійно та сбалансовано», – наголосила вона. Ухвалити такі документи у стислі терміни та у збалансованому вигляді багато в чому вдалося завдяки задекларованому мером Віталієм Кличком принципу «відкритості бюджетного процесу», що дозволило направити кошти до людей, вважає депутат Олесь Маляревич. «Ці документи утворюють фактично фінансову Конституцію будь-якої місцевої територіальної громади та закладають на рік основні засади життя громади», – наголосив він.

Злодії полюють на гаманці в підземці та на вокзалі

Ганна РЕДЬКА

Що ближче новорічні свята, то більше людей активізуються в пошуках подарунків для близьких. «Вечірка» дізналась, у яких місцях у столиці краще не ходити з великими сумами в гаманці, та склала рейтинг криміногенних зон за статистичними даними, зареєстрованими працівниками патрульної поліції протягом минулого місяця. Головною метою грабіжників є переважно сумки, мобільні телефони й гаманці. Значно рідше вони полюють на плеєри та прикраси. Загалом у листопаді на території Києва було зафіксовано 5722 крадіжки.

– Найпривабливішими для злочинців місцями є подвір’я, площі, парки та сквери. У цих зонах було скоєно 1873 крадіжки, у громадському транспорті зареєстровано 168 випадків пограбування, з них 34 – у метрополітені, – розповіла прессекретар Головного управління

Національної поліції в м. Києві Оксана Блищик. У рейтингу популярних місць опинились і міські ринки, де зафіксовано 27 крадіжок, і центральний вокзал, де скоєно 17 пограбувань. Дії кишенькових злодіїв, згідно зі статтею 185 КК України, караються штрафом у розмірі 850-1700

3

грн, арештом до 6 місяців або позбавленням волі строком до 3 років. Нерідко здобиччю грабіжників стають автомобілі. Упродовж минулого місяця в Києві було викрадено 200 машин. Лідерами за кількістю таких злочинів стали Святошинський район з показником 33 транспортні засоби, Дарницький, де зникло 28 автівок, та Голосіївський з 23 викраденнями.

– У більшості випадків це автомобілі престижних іноземних марок, на які зазвичай полюють злочинці. Після заміни номерних знаків вони переправляються за кордон. А ось автівки вітчизняного виробництва, зокрема ВАЗ, перепродують в інші регіони України або здають на металобрухт, – зазначила Оксана Блищик. До переліку авто, викрадених у листопаді, увійшли 36 ВАЗів, 18 «Тойот», 8 «Хонд», 7 «Лексусів», 6 «БМВ» та стільки ж «Мерседесів», 4 «Мітсубісі» тощо.

до відома

Зв’язок з поліцією • Викликати патруль або інформувати про правопорушення необхідно за телефонним номером 102, оператори працюють цілодобово. Залишити повідомлення про злочин можна також за посиланням http://102kiev.com.ua/index.php?mode=10. Для цього потрібно заповнити інформаційну картку, зазначивши, що, де та коли трапилося. Заявник має ввести номер мобільного телефону, на який надійде СМС із кодом, що підтвердить заяву. Згодом можна дізнатися про перебіг опрацювання звернення та ухвалене рішення.

• Цілодобова гаряча лінія (044) 254-94-88 працює для надання консультацій, одержання повідомлень про проблеми, розв’язання яких належить до повноважень патрульної поліції, та зауважень і побажань щодо роботи патрульних.

• Електронні листи надсилайте за адресою: public@patrol.police.gov.ua.

• Офіційна сторінка Патрульної поліції у Facebook, яка налічує вже понад 108,5 тисяч фоловерів, не є платформою для звернень про правопорушення. Там можна лише дізнатися оперативні новини.

Молодь розповість, як жити місту 24 грудня о 10.30 у приміщенні Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) розпочнеться молодіжна колегія «Крок до взаємодії», у якій візьмуть участь лідери молодіжних і дитячих громадських організацій, студентська молодь. Розкажуть про зроблене та поділяться планами на 2016 рік представники столичних управлінь молоді та спорту, Київського молодіжного центру, Центру сім’ї «Родинний дім». Окрім цього, відбудеться презентація міської комплексної цільової програми «Молодь і спорт столиці» на 2016-2018 роки.

Метро працюватиме на три години довше Уночі проти 1 та 7 січня 2016 року роботу столичного метрополітену буде подовжено на три години. Такі заходи буде вжито з метою належного перевезення пасажирів під час загальноміських новорічних і різдвяних святкувань.

На малечу чекають казка, подарунки та зустріч зі Святим Миколаєм Сьогодні о 10.00, 13.00 та 15.00 у Колонній залі КМДА (вул. Хрещатик, 36) відбудуться новорічні вистави для дітей із родин, які опинилися у складних життєвих обставинах. На захід запрошено хлопчиків і дівчаток із сімей, де є учасники АТО, внутрішньо переміщені зі Сходу України, а також дітей з інвалідністю. Вони подивляться музичну театралізовану новорічну казку, отримають подарунки, зустрінуться зі Святим Миколаєм, будуть інші приємні сюрпризи.

Олімпійське до ваших послуг 24 грудня об 11:00 на ковзанці Олімпійського містечка розпочнуться відкриті тренування української школи професійного хокейного клубу «Донбас». Після заходу гості спілкуватимуться та візьмуть участь у автограф-сесії з Євгеном Пастуховим, екс-нападником ХК «Донбас», 2-разовим чемпіоном України, чемпіоном Латвії. Крім того, щодня з 9.00 до 10.00 на ковзанці проводять безкоштовні заняття з хокею та фігурного катання для дітей під керівництвом майстрів спорту України (за попереднім записом). На початку січня наступного року в Олімпійському містечку також відбудеться змагання з керлінгу серед спортсменів з обмеженими фізичними можливостями.

Завітайте на ярмарки!

Фото Павла Пащенка

Як розповіли «Вечірці» в Управлінні торгівлі та побуту КМДА, у п’ятницю-неділю в столиці відбудуться традиційні ярмарки. Зокрема, 25 грудня в Голосіївському районі торгуватимуть на просп. Голосіївському, 116 (кінотеатр «Загреб»); у Дарницькому – на розі вулиць П.Чубинського та Ілліча; у Деснянському – на вул. Маршала Жукова (у межах просп. Лісового та вул. Космонавта Волкова); в Оболонському – на вул. Червонофлотській, 12-14; у Печерському – на розі вул. Л.Первомайського та І.Мечникова; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Підлісній, 8; у Солом’янському – на вул. Освіти (у межах вул. Вузівської та М.Кривоноса); у Шевченківському – на вул. Бульварно-Кудрявській, 2-4, у міжвуличному проїзді біля скверу в межах вул. О.Гончара, 65-а та вул. Б.Хмельницького, 94, на вул. В.Піка, 16-18 (коло скверу), на вул. Якіра, 16, на вул. Ризькій, 1. У суботу в Голосіївському районі ярмаркуватимуть на вул. Паньківській і Голосіївській, 4-10; у Дарницькому – на вул. Ревуцького, на розі вул. П.Чубинського та Ілліча; у Деснянському – на вул. М.Закревського (у межах просп. В.Маяковського, 2-а та вул. Т.Драйзера); у Дніпровському – на бульв. А.Бучми, 2-10, на бульв. Праці, 3-9; в Оболонському – на просп. Оболонському, 21-43; у Печерському – на пл. Лесі Українки, 1; у Подільському – на просп. Московському (біля Куренівського парку), на вул. Світлицького, 3135; у Святошинському – на вул. Булгакова, 10-13/1; у Солом’янському – на вул. Стадіонній (у межах вул. В.Липківського та Богданівської); у Шевченківському – на вул. Татарській, 32-38. У неділю в Голосіївському районі ярмарок організують на вул. композитора Мейтуса; у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ілліча; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; в Оболонському – на вул. Дніпроводській, 13/1; у Шевченківському – на вул. В.Василевської, 1-17.

4

подробиці

Вечірній КИЇВ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

Ада Роговцева та Іван Драч порадили киянам читати... правду У столиці презентували видання «Щоб жити. Розуміючи Київ»

Cкільки коштує новорічний стіл Світлана КОВАЛЬОВА

Фото Павла Пащенка

Марія КАТАЄВА

Про Київ написано чимало книжок, але ця – особлива. Її створили літні подоляни, більшість з яких залишилися на схилі життя самотніми. У виданні зібрано їхні відверті історії про київське життя та місцеві звичаї у різні періоди ХХ століття. Ініціаторами створення благодійної книжки стали фармацевтичне підприємство «Фармак» і Товариство Червоного Хреста Подільського району. Разом вони започаткували проект «Прийомні онуки». Волонтери провідували стареньких, і з їхнього спілкування народилася книжка.

– Ми прагнули повернути самотніх людей до суспільства, щоб вони відчули, що корисні, цікаві оточуючим, що їхній досвід знадобиться молодим. А ще хотіли привернути увагу до їхніх проблем, – розповіла «Вечірці» голова Подільської районної організації Товариства Червоного Хреста Тетяна Горденко.

– Наш проект триває, закликаємо долучатися до нього: варто лише звернути увагу на самотніх літніх людей, які мешкають з вами поруч, поговорити з ними, – додала генеральний директор ПАТ «Фармак» Філя Жебровська. До книжки увійшли спогади 22 літніх киян, що мешкають на Подолі, про буремне життя столиці у XX столітті. Умовно вона складається із розділів: довоєнний Київ, війна,

Для стареньких презентація стала справжньою подією

Київ 50–60-х років, сучасність і минуле, а також думки про Хрещатик, Поділ, особливі події міста, київський дух. Першими читачами стали Ада Роговцева та Іван Драч. «Є наукові книжки, історичні, літературні спогади, а це гола-голісінька правда, – зазначила у передмові народна артистка України Ада Роговцева. – Коли я її читала, мені все здалося надзвичайно важливим – про будинки й комуналки, про театри і кінотеатри, про дороги і вулиці. Все, що згадували люди, дороге кожному киянину». Іван Драч упевнений, що спогади простих, звичайних людей мають свою привабливість, найменші подробиці – де вони мешкали, що їли, пили – найцікавіші. Особисто для поета та громадського діяча улюбленим куточком Києва є Поділ.

– Жив там три роки в казармах. Любив маршрут від Пріорки до Контрактової площі, – пригадує

він. – Тепер мрію створити музей Кирило-Мефодіївського братства на Подолі, в школі, де колись вчителював Пантелеймон Куліш. Презентація книжки, влаштована у Колонній залі КМДА, стала для авторів справжнім святом, якого їм так бракує у звичайному житті. Приємно, що у своїх спогадах найстаріші кияни говорять і про найстарішу міську газету «Вечірній Київ». «Це щоденна газета, в якій друкували про все, що відбувалося в місті. Усі любили цю газету, і важко було уявити, що хтось не передплачував її», – написала Лариса Петрівна Лозовська. Книгу «Щоб жити. Розуміючи Київ» можна знайти в бібліотеках Подільського району, а також у міських книгарнях. Усі зібрані від продажу кошти передадуть до Товариства Червоного Хреста Подільського району на допомогу самотнім літнім киянам, які перебувають без опіки.

ринки З’ЯВИ ЛАС Я А ЛЬТЕРНАТИВА С ТИХІЙНІЙ ТОРГІВ ЛІ Розпочав роботу продовольчий ринок нового покоління «БАZАR на Лісовій» – це єдиний об’єкт подібного масштабу і формату, відкритий в Україні 2015 року. Комплекс площею 10,4 тис. кв. м розрахований на 260 торгових місць – розмір кожного становить від 6 до 200 кв. м. Практично 80 відсотків точок продають продукти харчування: м’ясо, рибу та морепродукти, молочні вироби, овочі та фрукти, сири, ковбаси, мед, кондитерські вироби тощо. І все натуральне: за це несуть відповідальність не лише продавці, а й керівництво. Адже ринок надає можливість реалізувати товари з власного городу. Крім того, вся продукція до продажу підлягає ретельній перевірці у лабораторії, а підбір орендарів здійснюється на конкурсній основі, про це розповіли «Вечірці» керівники продовольчого ринку. Мер Києва Віталій Кличко вважає, що саме такий формат є зразком цивілізованої торгівлі: – Ми повинні покласти край стихійній торгівлі та торгівлі «із землі», коли продавці не несуть жодної відповідальності за якість товару. Достойний сервіс, низькі ціни та якісний продукт – це те, що важливо, і це те, що ми маємо забезпечити киянам, – наголосив очільник столиці. Ганна РЕДЬКА

Кожна київська родина складатиме святкове меню на власний смак та виходячи зі своїх фінансових можливостей. Але чи не на кожному столі, певно, будуть незмінні шампанське, мандарини і вже легендарний салат «Олів’є». Тож скільки у середньому доведеться витратити на зустріч Нового року? Кияни вже помітили: чим ближче свято, тим швидше зростають ціни на продукти. Скажімо, алкогольні напої та м’ясні делікатеси цього року подорожчали щонайменше на 30 відсотків. Вартість «Олів’є» зросла майже удвічі: якщо торік для приготування традиційного новорічного салату вистачало 50 гривень, то нині доведеться викласти 110–120 гривень (горошок консервований – 16 гривень, ковбаса варена – 30 гривень, яйця – 20 гривень, майонез – 24 гривні, мариновані огірки – 15 гривень, цибуля, спеції – 10 гривень). Схожа ситуація і з салатом «Оселедець під шубою», вартість якого за рік зросла з 35 до 75 гривень (майонез – 24 гривні, оселедець – 30 гривень, морква, буряк, картопля – 20 гривень).

Салат з крабовими паличками також подорожчав і коштуватиме 120 гривень (майонез – 24 гривні, крабові палички – 50 гривень, яйця – 20 гривень, кукурудза – 25 гривень). Ціна на червону ікру підскочила більш як удвічі та становить у середньому 105 гривень за 100 грамів. А який же новорічний стіл без нарізки! Напівкопчена ковбаса обійдеться у 80–120 гривень, сирокопчена – до 170–220 гривень, буженина – 130 гривень, балик – 120–150 гривень. А різні сорти твердих сирів коштують від 80 гривень за кілограм. Оскільки наступаючий рік за східним календарем буде роком Вогняної мавпи, на новорічному столі, як радять астрологи, мають бути фрукти та солодощі. При згадці про цю кумедну тваринку одразу виникає асоціація з бананами. На ринках та у супермаркетах вони коштують від 30 гривень за кілограм. Новорічний запах мандаринів обійдеться у 30 гривень і дорожче за кілограм, апельсини коштують понад 30 гривень, хурма – від 40 гривень. Що ж до звичних для українців яблук, то їх можна знайти по 15 гривень за кілограм. І, звісно ж, святковий стіл неможливо уявити без солодощів, які цього року неабияк подорожчали.

УМОВНЕ СВЯТКУВАННЯ ДЛЯ ЧОТИРЬОХ ОСІБ: 1. Алкогольні та безалкогольні напої: пляшка коньяку – 130 гривень, дві пляшки шампанського – 140 гривень, сік та мінеральна вода – 30 гривень, загалом 300 гривень.

2. Гарнір (картопля тушкована з печерицями) – 50 гривень.

3. Салат «Олів’є» – 115 гривень.

4. Салат «Оселедець під шубою» – 75 гривень.

5. Салат з крабовими паличками – 120 гривень.

6. М’ясні делікатеси (ковбаса сирокопчена, буженина, балик) – 250 гривень.

7. Рибні делікатеси (ікра червона, оселедець, шпроти) – 300 гривень.

8. Сири тверді – 100 гривень.

9. Солоні закуски (соління, мариновані гриби, оливки) – 100 гривень.

10. М’ясні страви (курка для печі, свинина на відбивні) – 250 гривень.

11. Рибні страви (короп смажений) – 100 гривень.

12. Масло, майонез, спеції – 80 гривень.

13. Фрукти (яблука, мандарини, апельсини, банани) – 100 гривень.

14. Солодощі (торт, шоколадні цукерки) – 200 гривень.

Реклама

нерв

Вечірній КИЇВ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

5

Батьки забудуть про черги через три роки

За рік список бажаючих до дитсадків удалося скоротити на дві тисячі малюків, але цього замало... Фото Бориса Корпусенка

Катерина СКРИПНІКОВА

«Вечірка» вирішила з’ясувати, де найбільше не вистачає місць, чому так сталося, і як наболіле питання вирішує міська влада.

ДО СПИСКУ – ВІД САМОГО НАРОДЖЕННЯ

Директорка одного з дитсадків Подільського району розсміялася, коли я увійшла до її кабінету і сказала, що хочу влаштувати свого дволітнього племінника до ясельної групи. На жаль, вона не може мені допомогти.

– Довго будете чекати, бо черга до ясел у нас – 185 дітей! – розвела директорка руками. – Крім того, ясельну групу вже набрано. А якщо на наступний рік, то дитині ж буде три, правильно?

Леся КЕСАРЧУК

На відкритті нового садочка № 268 мер Києва Віталій Кличко пообіцяв, що за три роки у місті не буде черг у дитсадки. А новостворений дошкільний заклад вразив очільника міста зручністю і сучасним обладнанням. Окрім того, тут надбудовано третій поверх, що дозволило збільшити кількість місць. У садочку № 268 Подільського району особлива атмосфера – дорослі радіють як діти, а діти тішаться разом із дорослими. Після довгих років реконструкції садочок не впізнати. Надворі встановлено ігровий майданчик, встелено тротуарну плитку, та й сам заклад виглядає дуже пристойно: просторі світлі кімнати, красиві меблі, море іграшок, сучасне медичне та технологічне обладнання.

– Це справжній палац, тут побудовано спортивну залу, великий харчоблок, медичну кімнату, кілька ігрових майданчиків, є навіть поле для футболу. Дитсадок зведено з

Як, цікаво, вона буде ставитися до дитини?.. У дитсадку Солом’янського району мені теж сказали, що записуватися треба років за два. Це, до речі, краще за все зробити через Інтернет. Стати в електронну чергу можна на сайті управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти (www. dnz.kiev.ua). Це автоматизована процедура, записатися можна відразу до п’яти дитсадків району, де ви прописані, й побачити, наскільки переповнений той чи інший заклад.

– Боюся, що ви навряд чи потрапите наступного року. Станьте у чергу, а потім буде видно, – порадила мені директорка дитсадка на Солом’янці. – За проектом у нас повинно бути 110 дітей, а реально – 145. Тоді ми вже не беремо. Тому що така система: набираємо ясельну групу (це дворічні дітки), а потім діти йдуть «нагору» – у молодшу, середню... А, скажімо, якщо хтось захоче піти відразу в середню групу, місць, скоріше за все, уже не буде. У ясельній групі замість 20 дітей за нормою – 25, а у старших – взагалі аншлаг: 30! Керівниця дитсадка каже, що записувати дитину треба від самого народження, бо у черзі доведеться чекати не менше двох років. У другому дитсадку Подільського району, що розташований на одній вулиці з першим, черга ще більша – 280 малюків!

– До нас батьки прийшли: «Візьміть у середню групу», а там і так 28 дітей, – скаржиться одна зі співробітниць дитсадка.

– А ось у садках на Виноградарі

та на Вітряних горах навіть не вистачає дітей. Можна ж туди записатися. Там багато садочків, і в кожному – по 13–14 груп… Майже 300 дітей у черзі! Це при тому, що Подільський район не вважається найпроблемнішим. Як нам розповіли в КМДА, найпереповнені зараз дитсадки у Дарницькому та Печерському районах – на 100 місць тут понад 200 малюків. До речі, до одного з дитсадків Печерського району ми теж навідалися. Однак я навряд чи віддала б туди свою дитину. Садок новенький, в ньому щойно зробили капремонт. Але…

– Ви мене почули? Прийдете з документами, і тоді ми з вами про все поговоримо. Я не бачу документів – ваших та вашого племінника, – так «люб’язно» розмовляла директорка зі мною.

ЧЕКАТИ ДОВЕДЕТЬСЯ НЕ ОДИН РІК

У столиці, звичайно, намагаються цю проблему вирішити. Але це справа не одного року. Проблеми накопичувалися довго. Це і дисбаланс будівництва житлових будинків та дитсадків (тобто нові будинки в районі споруджуються, а садочки – ні), і збільшення кількості дітей шестирічного віку, які не йдуть до школи та залишаються у дитсадку («Навіщо забирати у дитини дитинство?» – так зараз вважають дедалі більше батьків), і недостатнє фінансування, і відсутність переваг при зарахуванні до дитсадка малюків, які проживають у мікрорайоні його розташування… До речі, за останній рік чергу вдалося скоротити всього на дві тисячі: нині чекають на місця понад 12 тис. малюків, а у 2014 році було 14 тисяч. Міська влада має

план створити ще понад 2 тис. вільних місць у дитсадках. Але цей проект розраховано на два роки, і допоможе нам Німеччина.

– Для відновлення роботи вільних груп у дитсадках (вони можуть бути у кімнатах, що здавалися в оренду чи використовувалися не за призначенням, або ж у кімнатах, які раніше служили, наприклад, додатковими ігровими, а зараз переробляються на спальні. – Авт.) запроваджено проект, що фінансується урядом Німеччини, – розповіла «Вечірці» начальник управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти КМДА Олена Бохно. – Передбачається відновити 85 груп у 29 дошкільних навчальних закладах. Це дасть можливість створити орієнтовно 2160 місць… У місті також відкриваються нові дитсадки. А ще є так звані школи – дитячі садки, де в одному приміщенні перебувають дошкільні групи та класи початкової школи. Сьогодні такі класи переводять до найближчих приміщень шкіл, і таким чином звільняються місця.

мовою цифр • 13 тис. грн на рік коштує у середньому утримання однієї дитини у дитсадку • 646 навчальних закладів для дітей дошкільного віку працюють у Києві • Найпереповненіші зараз дитсадки у Дарницькому та Печерському районах – на 100 місць тут понад 200 дітей. Найкращі показники у Солом’янському – 116 дітей на 100 місць.

Уже є палац для найменших. Запишіть адресу

Фото Бориса Корпусенка

використанням сучасних технологій (наприклад, є LED-освітлення) та екологічних матеріалів, – вихвалялася директорка дитсадка № 268 Любов Пашкович.

Шестирічна Настуся почуває себе у дитячому палаці як вдома.

– Тут дуже гарно. Я люблю малювати, і тут є багато цікавих ігор, – поділилася враженнями дівчинка.

Порадував усіх маленьких вихованців садочка міський голова, який подарував їм солодкі подарунки. А вони на знак вдячності підготували гостям танцювальні номери. На оглядини дошкільного закладу прийшли батьки, які лише планують віддати сюди свою дитину.

– Моїй донечці п’ять місяців, але ми вже реєструємося в садочок, бо черга велика і наповненість з кожним роком зростає, – зазначила мешканка Подолу Ірина. Тож присутні схвально сприйняли слова Віталія Кличка про те, що за 3–4 роки черг у садочки не буде.

– Ми повертаємо до комунальної власності дитсадки, що використовувалися не за профілем. І вони починають працювати за призначенням, – зауважив Віталій Кличко. Поряд із цим дитячим садочком розташовано інший – по-

хмурий і непривітний заклад для малечі. Батьки сподіваються, що колись і до нього прийде таке свято та його так само облагородять.

– Робимо самостійно ремонти, закуповуємо штори. Щоб діткам було приємно, яскраво, щоб подобалося приходити. Ми були б дуже раді, якби і наш садочок теж зробили гарним, сучасним, яскравим, – каже киянка Ганна, тримаючи доньку на руках. Реконструйований дошкільний заклад № 268 зможуть відвідувати 110 дітей. До ремонту заклад мав маленькі групи, але тепер дітей побільшало і черга трохи розсіялася.

– Ми робимо все, щоб дефіцит місць у дитсадках було ліквідовано. У наступному році плануємо відкрити чотири нових дитсадки, а у 2017-му – п’ять, – наголосив Віталій Кличко.

6

погляд кава з бульбашками

Потяг на Рахів Вадим ПЕТРАСЮК Мій попутник назвався Іваном Федоровичем. Й одразу забалакав. Ні, від мене йому нічого не було потрібно. Хіба що моя присутність. Почав про армію. Коли в купе більш ніж один чоловік, розмова завжди заходить про армію: – Я служив на Валдайській височині, у Росії. Які там місця! Грибів, ягід!.. В Україні я ніде стільки не бачив. Жінка мого командира жадна була: назбирала білих грибів відер з двадцять, а може, з тридцять, і наробила консервації десь банок 200 літрових. Ой жадна була! Усю ніч закатувала. А на ранок вони з чоловіком поїхали у відпустку. Певно, часу було мало – не проварила, як слід. І банки позривало. Сусідка знизу казала: спимо, чуємо – бом! Потім знову – бом, бом! Уранці сусідка дає моєму командиру телеграму. Той дзвонить у штаб, щоб когось послали перевірити. То мені дали ключа від його квартири, сказали: йди. Приходжу, там гриби аж до стелі прилипли. Не всі, але багато! Я трохи позбирав тряпкою. Кличу сусідку: подивіться, кажу, щоб потім командирша нічого не казала! Ой жадна була! Він би, може, й не «з’їхав» з армійської теми, але я «перемикнув» у ньому програму, запитавши посеред розповіді: – А зараз ви куди їдете? І де поділася та армія?! Не зробивши й секундної паузи, Іван Федорович вів далі: – Тітка в мене у Верховині. Вона не тамтешня – за гуцула колись заміж вийшла. А він помер. А дітей у них нема. Я вже два роки на пенсії, а вона – сестра моєї мами. Старенька. Живе у квартирі на другому поверсі. То їй дрова сусід щоранку заносить. А вона взимку рідко виходить. Добре, хоч вода є. Сусіди кажуть мені: та забирайте ви бабцю до себе. А вона ж не хоче... Іван Федорович набрав повітря в легені й уже розтулив рота, щоб далі розповідати про тітку, але я встромив: – А самі ви звідки? Гадаєте, він замовк, щоб зібрати думки докупи? Ще б пак! Відповів швидше, ніж у повітрі розчинилося моє запитання: – З Київщини. Тетіївський район. Село наше колись багате було. Колгосп, маслозавод, риба у ставку… А потім прислали орендаря. Він наче й фермером рахується, але колись був головою колгоспу на Черкащині. Убив людину – збив машиною. Відсидів 12 років, то вже не повертався до свого села – до нас прислали. А він жадний, ой жадний! На паї в сусідніх селах дають по 100 кг цукру, а він нам – по 25. Зерна – по півтори-дві тонни, а він – 750 кілограмів. А сам уже третю автівку купляє. Тільки їздити став повільно. Хлопці якось вивезли його в посадку й побили. Не наші хлопці – якісь городські бізнесмени. Вони в нього солому купляли, щоб гриби вирощувати. Заплатили за 5 тонн. А він узяв шланга, водою солому полив і так завантажив їм. Щоб вагу збільшити. За те його й відлупцювали. Після цього в нього зір погіршився. Їздить повільно, а дочка каже: папа, кинь оте діло, бо ти знову когось уб’єш. Ой жадний!.. Такий собі «чоловік-радіо» мені зустрівся. Гадаєте, він дістав мене балакучістю? Анітрішечки! А попивав чайок і ловив кайф. Люблю потяг Київ – Рахів за його цікаві історії!

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

Микільська Слобідка: забудовник іде на поступки Скоротити кількість квартир майже вдвічі, зробити публічну набережну і віддати ділянку землі церкві – такі пропозиції для залагодження конфлікту Григорій Мельничук

Будівництво житлового комплексу «Сонячна Рів’єра» на Микільській Слобідці поблизу станції метро «Лівобережна» – напевно, одна з найскандальніших історій «забудовних війн» року, що минає. На відміну від відомих забудов пана Войцеховського, тут усе наче законно: і земля (7 гектарів!) у приватній власності, й Держархбудінспекція видала дозвіл на будівництво (за часів Януковича був такий закон, що місто ніяк не впливало на дозволи – все «рішали» у Мінрегіонбуді), і Дніпро тут не зовсім Дніпро за всіма кадастрами, а річка Десенка, тож відступ від води у 50 метрів дотримано. Але напередодні виборів влада дійшла згоди із забудовником роботи припинити, аби не давати ґрунт для політичних акцій, а тепер забудовник готується відновити роботи. Утім, запропонувавши нову концепцію освоєння ділянки – із низкою поки невирішених питань, але без жахіть перших проектних ескізів. Роботи на «Сонячній Рів’єрі» планують відновити після 15 січня, до цієї дати будівельники традиційно відпочивають – не сезон, та й новорічно-різдвяні свята. Як визнав Юрій Пелих, голова ради директорів «Укрбуд», компанія-забудовник недостатньо інформувала киян про цей об’єкт, хоча перед початком будівельних робіт на майданчику було вивішено інформаційний щит з усіма визначеними даними. Та як це часто буває, масові протести почалися не одразу, а коли вже було зведено 10 поверхів першого будинку і почали споруджувати другий. Далі – участь народних депутатів, перекриття Броварського проспекту, тітушки, бійки та інші ознаки будівельних війн київського сьогодення.

– Нині ми коригуємо проект відповідно до побажань громадськості, – заявив Юрій Пелих. – Замість Е-подібного будинку за новою концепцією передбачаємо спорудження трьох веж, аналогічних тим, що вже будуються. Загалом у комплексі квартир поменшає з 2000 до 1200, ми втрачаємо 30 тисяч кв. м, але тут буде вільніше, вдвічі збільшиться відстань до Патріаршого собору УГКЦ, а «зону здоров’я» з виходом до води передбачаємо збільшити вдвічі – з нинішніх 80 метрів кромки води до 170 метрів. Так, у храмі виявлено тріщини – але це новобудова, їх походження невідоме, та ми

Забудовник передбачає лише шість будинків-веж, а далі – набережна, сквер, дитячий центр

Новий прект забудови

готові їх усунути, навіть якщо експертиза доведе нашу непричетність. Нову концепцію «Укрбуд» розробляв спільно з ініціативною групою інвесторів, які сформували громадську організацію. Її лідер Роман Овсяник наголосив, що забудовник врахував їхні побажання: паркінг збільшено до 1100 машино-місць та зі 100 до 300 – гостьову парковку, буде сформовано зонування внутрішнього двору житлового комплексу та окремо – публічної набережної. Для вирішення проблеми транспортного навантаження мікрорайону забудовники передбачають будівництво прямого проїзду з Микільської Слобідки на Русанівську набережну з тунелем під Броварським проспектом. Одначе Юрій Пелих визнає, що ще немає остаточного порозуміння з мешканцями кварталу, через який повинна пройти нова дорога. Головним же надбанням для всіх киян та гостей міста має стати 3-кілометрова набережна.

– Сьогодні відстань від кромки води до найближчого будинку – 68 метрів, що відповідає

нормативам, – зазначив він. – А прибережну смугу, яка не належить до нашої ділянки, насправді захаращено якимись ресторанами, спорудами, човнами, дебаркадерами. Ми лише підтримуємо розчищення берега та забезпечення доступу всіх киян до води і прагнемо зробити найсучаснішу набережну завдовжки 3 км спільно з іншими забудовниками, які зводять будинки ближче до Русанівських садів. Тож звернулися до КП «Плесо» та КМДА за дозволом провадити роботи з благоустрою на всій прибережній смузі. Також вирішуємо, кому буде передано на баланс нову набережну, адже ми не можемо її утримувати і не плануємо на цьому заробляти. Ми не будемо триматися за цю землю – так само як і за ділянку набережної біля храму, де передбачаємо будівництво відкритої ротонди для церковних обрядів Водохреща. Такі ініціативи з боку забудовника – очевидна перемога громадськості: вже не йдеться про жахливий Е-подібний 13-секційний будинок, місто може отримати нову набережну,

представники компанії розглядають можливість оголошення відкритого архітектурного конкурсу. Однак історія стосунків «Укрбуду» та громадських активістів і місцевих мешканців має чимало негативу, аби одразу всі могли піти на примирення. Забудовник навіть започаткував програму «Добрі сусіди», в рамках якої ремонтували дитячі садки, поліклініку, дитячі майданчики, встановлювали «лежачих поліцейських» тощо і зібрали понад 3000 підписів місцевих мешканців на підтримку будівництва. З іншого боку, чимало питань іще не вирішено. Нова концепція – лише пропозиція, земля майбутньої набережної досі перебуває у приватній власності з цільовим призначенням «житлова та комерційна забудова», статус Десенки доволі сумнівний, а пропонована автодорога впирається в житловий квартал. Багато мешканців і активістів заперечують будь-які контакти із забудовником. Наприклад, Ольга Фещенко зазначає: «Жодних договорняків! До моєї дочки, яка у декреті, вже 7 разів підходили, аби вона підписала звернення про благоустрій, а подробиці не розповідають!». Наголошують активісти і на сумнівній законності низки рішень. Що ж буде далі? Сторонам доведеться долати зневіру, а місту – сприяти налагодженню діалогу забудовників та громадськості й уникати таких конфліктів у майбутньому. Час «дикої забудови» та «будівельних війн» поволі минає, і нам усім доведеться вчитися знаходити спільну мову. Поки ж новорічні свята і затишшя на будмайданчику, а вже у новому році нас чекає велика дискусія.

суспільство

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

Катерина СКРИПНІКОВА

Кожен долає кризу по-своєму. Хтось заощаджує, не купуючи чергової сумочки за 50 чи більше тисяч гривень, а для когось і коробка цукерок – розкіш. Одні стоять у черзі за безкоштовним чаєм та бутербродом, а другі мріють про нову автівку «Мазераті». Провалля між дуже багатими і бідними збільшується?

Діаманти під ялинку Напередодні новорічних свят «Вечірка» поцікавилася, які коштовні подарунки наразі користуються попитом та хто їх купує

Іноземці заощаджують, наші витрачають

Ми почали з малого – з елітного шампанського та вина.

– Що порадите? – запитую у консультанта відділу одного із супермаркетів. – До мене друзі приїжджають з іншої країни. Показую на шампанське одного з французьких брендів преміумкласу, яке коштує майже 5 тис. грн. А потім придивляюся до елітного французького сухого вина за ціною 15 тис. – таке випускають у світ лише по одній тисячі пляшок на рік. Продавець – молодий жвавий сомельє, який, мабуть, не вірить, що я справді хочу це купити, але виду не подає.

– Візьміть краще іспанське ігристе вино. І за ціною підходяще (близько 200 грн), і дуже смачне, – радить він із посмішкою. – Ви думаєте, іноземці купують такий дорогий алкоголь? Помиляєтеся. Вони, коли заходять до магазину, часто запитують, що сьогодні в акції. Зате наші люди можуть собі дозволити подібну розкіш. Коли гроші заробляють, то за кордоном думають, як їх витратити, а в нашій країні гривні, мабуть, беруться з повітря. Ось і байдуже декому, скільки що коштує. Приміром, трапляється, що приходять сюди та ще і скаржаться, чому так дешево… Щоправда, на чорну ікру іноземці грошей не жалкують.

– Ви збираєтеся їхати до Європи? Гарний вибір – іноземці дуже її люблять. Наші беруть значно менше і досить рідко, – розповідає продавець рибного магазину і додає, що найбільше європейці полюбляють ікру осетра (коштує приблизно 3500 грн). Ікру чечуги (дешевше десь на тисячу гривень) теж цінують, але не так.

Годинник для «сірого кардинала» за 75 тис. грн

Невід’ємні статусні атрибути – годинники та ювелірні прикраси з діамантами – нині подорожчали у зв’язку з підвищенням курсу

7

долара (наприклад, каблучка від знаменитого італійського бренда раніше коштувала 7 тис. грн, а зараз – 25 тис. грн), але попит на них все ж є. Консультант одного з ювелірних бутиків Києва запропонував мені каблучки, кольє та сережки з білого та рожевого золота, коли я сказала, що збираюся на

Новий рік їхати до Німеччини до своєї подруги. Традиційне жовте золото зараз не в моді, тому новорічні новинки – з рожевого та двоколірного (біле плюс рожеве золото). Бюджет моєї уявної покупки – 65 тис. грн.

– Вибір на такі гроші не дуже великий, але щось підберемо, – говорить

продавець-консультант, і треба зазначити, поводиться він щиро та привітно, незважаючи на те, що я, мабуть, одягнена простіше, ніж більшість покупців цього бутику. – Ось, приміром, каблучка з різною кількістю маленьких діамантів, або срібний набір – сережки, кольє, каблучка – також із діамантами. У нас і знижки

компетентно Світлана Вольнова: «Демонструвати свій матеріальний добробут – це непристойно» Ми поспілкувалися з відомою української телеведучою, модницею та у минулому бізнесвумен Світланою Вольновою, і вона розповіла нам, що найбільше люблять отримувати у подарунок на Новий рік заможні люди, а також про те, що зараз вважається непристойним.

– Новорічні подарунки – це не стільки речі, скільки емоції

та подорожі. Наприклад, довгий час мені мій колишній американський чоловік робив такі презенти. На Новий рік ми обов’язково кудись з ним їхали. Лондон, Париж, Амстердам… Я обирала готель, в якому житиму і святкуватиму новорічну ніч. Але хутро для жінки від коханого чоловіка – це, звичайно, дуже приємно. А ще – романтична каблучка від Tiffany (знаменитий американський бренд, заснований ще у ХІХ ст. – Авт.) з діамантами. Ці дві речі дуже популярні. А стосовно дорогих марок взагалі – то багато моїх знайомих стали економити. Приміром, нині не прийнято часто міняти одяг. Стало непристойним демонструвати свій матеріальний добробут, бо у країні зараз дуже багато людей потребують допомоги.

є – до п’ятдесяти відсотків. До речі, одна із наши клієнток дивилася у Парижі – там не дешевше, ніж у нас… Якщо ж захочу купити у подарунок чоловіку годинник відомого швейцарського бренду – це коштуватиме 65–75 тис. грн. За такі гроші можна обрати, за словами продавця-консультанта, «дуже симпатичні класичні моделі».

– Багато гостей із Європи купують саме у нас, – розповіли мені у відділі елітних годинників. Те ж саме, до речі, сказали і в київських бутиках знаменитих європейських брендів одягу та аксесуарів.

– Наші покупці – це здебільшого ті, хто заробляє гроші не в Україні, – зізнається співробітниця одного з найдорожчих бутиків, трохи манірно розтягуючи слова. Такий прононс з’явився у неї, мабуть, тому, що я не можу собі дозволити купити пальто за 70 тис. гривень. – Це українці, які працюють в іноземних компаніях у Києві та віддають перевагу дорогому брендовому одягу. Багато у нас й іноземців… На Новий рік для чоловіків в елітних бутиках мені запропонували популярні подарунки: краватки та ремені. Для жінок – парфуми відомих марок (одна пляшечка може коштувати приблизно 8 тис. грн), сумки та клатчі (тобто сумки маленького розміру), а також подарункові сертифікати на різні суми. До речі, серед заможних людей зростає попит на речі від українських модельєрів. Один із найвідоміших та найдорожчих наших дизайнерів Юлія Айсіна (приміром, плаття коштує від 37 тис. грн) каже, що її клієнти – це «сірі кардинали» нашої країні, а також іноземці.

– Я багато працюю навіть не з клієнтами, а з їхніми стилістами, – розповіла «Вечірці» Айсіна. – Вони приїжджають до мене в бутик, вибирають речі, кладуть їх у валізу. А потім я, скажімо, на якомусь прийомі зустрічаю людину і бачу, що на ній моє плаття. На Новий рік у мене купують в основному сумки, клатчі та прикраси. Також трапляється, що клієнт каже, скільки він має грошей, і я дивлюся, що на цю суму можу йому запропонувати…

До Країни пірамід їдуть найбільше… Катерина СКРИПНІКОВА

«Вечірка» поцікавилася у тур­ агентів, куди здебільшого їдуть кияни під час новорічних свят.

– Дуже популярні сьогодні бюджетні автобусні тури зі Львова за маршрутом: Будапешт, Прага, Відень. Багато хто замовляє такі екскурсійні подорожі перед самим Новим роком – виїзд, наприклад, 26 грудня і – на чотири дні. Разом із відкриттям візи це коштує близько 5,5 тис. гривень на одну особу. Їдуть і на Новий рік, але це буде десь на 2700 гривень дорожче (додається вартість ново-

річної ночі), – розповідає Максим Шкурупій. Є великий попит на українські курорти, тому що ціни на них менше прив’язані до курсу долара. За словами туроператора, уже сьогодні усі наші курорти з гарним сервісом практично розкуплені. Із задоволенням відвідують також термальні джерела Закарпаття: Велятин, Берегове, Косини.

– А ще популярні екскурсійні новорічні тури в Карпати та Закарпаття на п’ять – шість днів. Якщо їхати із туристичною групою, це буде 2,5–3 тисячі гривень з людини, – каже Максим. Серед іноземних гірськолижних курортів лідирують Польща, Сло-

ваччина та Болгарія (автобус). За словами Наталії Білик, економна подорож до цих країн коштує приблизно 5500 гривень на особу. А ось Австрію нині замовляють значно менше – дорого. Стосовно далеких країн, де можна зустріти Новий рік, лідер – Єгипет. Але бюджет подорожі тут зовсім інший. На тиждень готель «три зірки» із системою «все враховано» на двох може коштувати від 20 тис. гривень. «П’ять зірок» – 30–37,5 тис. І це ще порівняно недорого. Приміром, злітати в іншу екзотичну країну, на острів Тенеріфе (Іспанія), коштує приблизно 60 тис. гривень на 2 тижні, і це не

враховуючи харчування. Проте попит саме на цей острів є. За словами турагентів, у цілому кількість мандрівників сьогодні зменшилася.

– Ті, у кого дохід середнього рівня, подорожують майже так само,

як і колись, а ось людям із доходом нижче середнього подорожі не по кишені, – каже Наталія Білик. Ще одна тенденція – подорожувати самостійно, без послуг турфірми, і таким чином заощаджувати кошти.

8

подія думки про виставку Віталій КАРПЕНКО, колишній головний редактор «Вечірнього Києва»: – Дивлюся сьогоднішню «Вечірку» і хочу сказати, що заздрю її оформленню. Вона робиться зі смаком, порушуються цікаві проблеми. Впевнений, що газета зможе набрати обертів.

110 років з ки Фото Павла Пащенка

Марина ХОНДА, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА: – Дуже зачепила фотографія військового параду з ракетами 1967 року. Коли проводиш аналогію із сьогоденням, відбувається внутрішній дисонанс. А ще коли я бачу на світлинах 1960-ті, розумію, як було гарно вибудовано міський простір. Чимало площин на центральних вулицях, каштани… Тоді розумію, чому Київ назвали «містом каштанів». А нині відчувається тиск від кількості малих архітектурних форм, реклами, автомобілів… Взагалі від навантаження. Вікторія МУХА, голова постійної комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики Київради: – Фотовиставка гарно показує певні віхи історії розвитку Києва. Мабуть, вдома повісила б на стіну фотографію «Майдан» – новітня, але вже історія. Але не знімок курей (мова про фото початку 1990-х – на Житньому ринку продають сумнівну курятину. – Ред.), хоча він надзвичайно крутий. Я тоді була ще дитиною, але прекрасно пам’ятаю ті часи: рахівниці, купони… Микола КУЗНЄЦОВ, доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України: – Особливо подобаються згадки про старий Київ. Тому що я фактично ровесник цих фото. Добре пам’ятаю площу Калініна 1960-х років, яка є на знімку. Пам’ятаю статті у «Вечірньому Києві», коли головним редактором був Віталій Карпенко. Із задоволенням повісив би у себе вдома фотографії, пов’язані з історією Києва 1950–1960-х. Тим більше, що я корінний киянин. Олександр МЕЛЬНИК, член Спілки художників України: – Найбільше мені цікава фотографія площі Калініна, нині – Майдан Незалежності, адже це площа мого дитинства. Від неї відходить провулок Шевченка, у якому я мешкав. Бачив, як площа змінювалася. Мені здається, що тоді вона була найкраща, найзатишніша. Цей невеличкий фонтан… Навколо – лавочки, каштани. Сюди приходили на побачення… А там, де нині Будинок профспілок, був Будинок вчителя, а моя мама – вчителька, часто мене туди водила. Добре, що все це збереглося у фотографіях. Дякую за це вашій газеті. Також газета для мене важлива з дитинства. Я навіть тепер можу сказати прізвище художника «Вечірнього Києва» – Козюренко. На останній шпальті газети зажди був прогноз погоди і його малюнок: хлопчик. Кожного разу він був різним: то з сонечком, то з хмаркою, то він якось захищається від вітру. 365 малюнків на рік, і так – рік за роком, і ніколи не повторювався! Це яку ж фантазію треба мати! Я завжди чекав, що ж він нового намалює. А потім і сам став художником… О, дивіться, так ось він, цей хлопчик (показує на шпальту «Вечірки» 1960-х років, яка також є на виставці). Записала Катерина СКРИПНІКОВА

Леонід ФРОСЕВИЧ

Таку назву має фотовиставка, яка відкрилася 23 грудня у приміщенні Київради, біля Колонної зали. Її організували Департамент суспільних комунікацій КМДА і Комунальне підприємство «Вечірній Київ». Присвячено експозицію газеті «Вечірній Київ», якій у січні 2016-го виповнюється 110 років. До цієї дати колектив видання за сприяння Укрінформу підготував майже 70 різнопланових фотографій з життя столиці різних років, переважна більшість яких були опубліковані на шпальтах «ВК». Свої найкращі роботи представили також і сьогоднішні фотокореспонденти газети. Виставка організована за ініціативи Департаменту суспільних комунікацій, його директора Марини Хонди і керівника управління преси та інформації Тетяни Гузенко. Учора на

слово меру «Вечірній Київ» поцікавився думкою Віталія Кличка щодо оновленого формату видання. «Мабуть, кожен киянин пам’ятає часи, коли всі чекали виходу чергового номера «Вечірки». На жаль, так сталося, що тривалий час найстарішому виданню не приділялася увага. І сьогодні нам потрібно відродити «Вечірку». Думаю, що вона, як у старі часи, стане найактуальнішою газетою киян і оперативну інформацію про події вони черпатимуть саме з її шпальт», – вважає міський голова.

урочисте відкриття виставки завітали представники депутатського корпусу Київради, зокрема голова постійної комісії з питань культури, туризму та інформаційної політики Вікторія Муха, генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко, відповідальний секретар Київської організації Національної спілки журналістів України Алла Малієнко. Нам було приємно, що на «фотогостину» до «Вечірки» прийшли герої наших публікацій: родина науковців Кузнєцових (подружжя Микола Юрійович та Алла Антонівна, а також їх син Ігор) – самовідданих захисників Майдану, відомий художник Олександр Мельник, волонтер, кавалер ордена «За мужність» Ахмад Атакулієв (позивний Док). І, звісно, почувалися як у себе вдома ветерани-вечірківці, які також завітали сюди, щоб разом з усіма згадати, яким колись був Київ, якою була тоді улюблена газета. Серед них – і колишній головний редактор «ВК» Віталій Карпенко. А спогади колег по-особливому доповнив відомий києвознавець, постійний автор «Вечірки» Михайло Кальницький – він цікаво розповідав про знакові світлини рідної газети. А в об’єктиві фотокореспондентів різних часів – миттєвості відбудови міста після закінчення Другої світової війни, спорудження станцій метро, транспортних розв’язок, культурнорозважальних, торговельних центрів. Наприклад, відвідувачі мають змогу порівняти, якими були у 1960-х роках

площі Богдана Хмельницького (нині Софійська), Калініна (нині Майдан Незалежності), побачити, який вид на Дніпро відкривався 1957 року з тодішньої Петрівської алеї. Притягує погляд і серія давнішніх панорамних знімків з висоти пташиного польоту: мов на долоні – Хрещатик, Поділ, печерські пагорби, Львівська площа, Дарниця… Готуючи цю експозицію, ми прагнули виразно представити й ключові моменти новітньої доби, про які також розповідала «Вечірка». Зворушливою є світлина 1991 року: біля стін Верховної Ради України після проголошення Незалежності кияни особливо емоційно і тепло вітають Левка Лук’яненка. В іншому кадрі – штрихи до історичного переговорного процесу про ядерне роззброєння України: на початку 1994 року в Бориспільському аеропорту зустрілися Президенти України та США – Леонід Кравчук і Білл Клінтон. Цю подію і вихопив об’єктив фотокореспондента. Невдовзі у Москві були підписані тристоронні домовленості про ліквідацію ядерної зброї в Україні. Цікавим є фото і з життя редакції газети. Наприкінці 1980-х років уперше до України (після заборони) з Москви приїхав колишній опальний перший секретар ЦК КПУ Петро Шелест. І буквально з вокзалу завітав до редакції «Вечірнього Києва», розповів журналістам про те, як був звільнений з посади «у зв’язку з переведенням на іншу роботу», а насправді – за «ідеологічні

компас

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

9

Тіна Кароль заспівала у Святій Софії

клуб

Катерина СКРИПНІКОВА

Християни західного обряду відзначають Різдво 25 грудня. Напередодні одного з найважливіших релігійних свят віряни долучаються до нічної Різдвяної літургії в соборі Святого Петра у Ватикані. Нічну месу Різдва Христового за участю Святішого Отця Франциска у Базиліці Святого Петра UA:Перший покаже у прямому ефірі 24 грудня о 22.25. Повтор нічної меси Різдва Христового можна буде переглянути в ефірі телеканалу 25 грудня з 09.25. Головна ялинка католицького Різдва щороку прикрашає римську площу Святого Петра. Там відбуваються всі святкові заходи, але лише після благословення Папи Римського. Різдвяне послання та Апостольське Благословення для Рима та цілого світу Святішого Отця Франциска з площі Святого Петра наживо канал транслюватиме 25 грудня о 13.00. Прямі трансляції урочистих богослужінь Різдва християн західного обряду можна буде також дивитися на сайті телеканалу в розділі «Онлайн ТБ».

На «1+1» – прем’єра «Обраниці» Оксани Байрак Українська режисерка зняла за власним сценарієм любовну історію з елементами детективу. Сюжет такий: в одному будинку дружною сім’єю живуть кілька поколінь. Але в день, коли стає відомо про зраду чоловіка Любави, життя всіх перетворюється на пекло. Головні ролі у стрічці зіграли Сергій Жигунов, Ігор Верник, Ксенія Хаїрова та Катерина Малікова, а також 14-річний син Ігоря Верника Григорій, який дебютує на екрані. Показ «Обраниці» відбудеться на телеканалі «1+1» у неділю, 27 грудня, о 21.00.

ТРК «Київ» познайомить із традиціями святкувань у столиці Випуск програми циклу «Київські історії» присвячено святкуванню Різдва та Нового року в Києві з давніх часів і по сьогодні. Глядачам розкажуть про український символ Нового року – дідух, про те, хто такий Дід Мороз в українській міфології, а також які страви були на столі наших пращурів у ці дні. Дивіться «Київські історії» в ефірі каналу ТРК «Київ» у вівторок, 29 грудня, о 22.25.

– Увесь цей матеріал для мене не новий, я колядувала з дитинства. Ще в Івано-Франківську (це рідне місто співачки. – Авт.), коли була школяркою, ходила по хатах і співала цих пісень, – розповіла «Вечірці» Тіна. У фільмі «Різдвяна історія з Тіною Кароль», за сюжетом якого хлопцю до рук потрапляє чарівна книга і переносить його до світу Різдва, – дев’ять колядок та щедрівок.

– Роди, Боже, бджоли, щоби всі були здорові. Роди, Боже, сливи, щоб усі були щасливі, – це так просто, але в цих словах є все. Ніби молитва за Україну, – посміхається Кароль, яка виконала пісні точнісінько так, як це робили наші прабабусі.

– Цей фільм – абсолютно український продукт. Лише наші пісні, над образами працювали вітчизняні дизайнери. Колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю» Тіна Кароль (на презентації показували уривки з картини) співає у традиційному костюмі ХІХ століття, який носили у Центральній Україні та одягали саме 6 січня – на Святий Вечір.

– Навіть жупан із вівці на мені з ХІХ століття, він важить 10 кілограмів, – каже артистка. – Ми хотіли до костюма наві-

Фото надано прес-службою «1+1»

UА:Перший покаже урочистості католицького Різдва

Поп-зірка Тіна Кароль презентувала музичний фільм «Різдвяна історія», в якому вона виконала роль мами семилітнього хлопчика (переможець шоу «Маленькі гіганти» Женя Лебедин), співала колядки і щедрівки, а також грала на середньовічній глиняній сопілці.

шати якихось балабончиків. Але дівчата, які були відповідальними за нього, мені сказали, що це радянське кліше. Якщо ви хочете продемонструвати справжній український костюм, він не може бути «намішаним» з Центральної, Західної України… Це мусить бути лише цільний образ (до речі, на презентації Кароль була зовсім не в національному вбранні: сіра шкіряна сукня з великими кишенями, лаковані чоботи на високих підборах. – Авт.). Знімали фільм в основному на території заповідника «Софія Київська». Частина зйомок проходила навіть усередині Софійського собору на фоні вівтаря та знаменитої мозаїки «Оранта». Знімали і на дзвіниці. До речі, за роки Незалежності України такого ще ніколи не було. Тіна та команда «1+1 Продакшн» (ідея фільму належить Кароль,

Кіноподарунки під ялинку Марія КАТАЄВА З 24 грудня по 13 січня у столичному кінотеатрі «Жовтень» буде свято для кіногурманів. Глядачі зможуть оцінити кращі фільми, що виходили в український прокат поточного року. До програми увійшли призери Венеціанського, Берлінського та Канського кінофестивалів, номінанти на премію «Оскар» і глядацькі хіти. Частину стрічок покажуть мовою оригіналу з українськими субтитрами. Серед стрічок – французька комедія «Божевільне весілля», несподівані короткометражки «Дикі історії», документальна картина про закулісся модного дому «Діор і я», «Казка казок» із Сальмою Хайєк та Венсаном Касселем, скандальна еротична

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

«Любов», драма про стосунки вдови з сином «Мамочка», яка отримала приз журі на Канському фестивалі, комедія про Бога «Надновий заповіт», драма з Аль Пачіно «Приниження», документальна біографія фотографа Себастьяна Сальгадо «Сіль землі», володар «Золотого ведмедя» «Таксі», розповідь про французьку жінку кінця XIX століття «Щоденник покоївки», картина Паоло Соррентіно «Юність» та інші. З 24 по 28 грудня в кінотеатрі українського кіно «Ліра» святкуватимуть 120-річчя першого кіносеансу. До ювілею підготували покази кінострічок, серед яких – «Нічний візник» (1928 р., реж. Г. Тасін), «Ягідка кохання» (1926 р., реж. О. Довженко), «Кіно-око» (1924 р., реж. Д. Вертов), «Прометей» та «На2 ку р’ 4 акце єр «ВК» нти Народжен і разом з Ук Дорогі ки раїною яни!

Найзручні ша

» 10–

16

TV програма

«Вечірка» знайшла ся 24 серпн трьох однол телебаченн я 1991 року. Наші іток Незалежнос ті, які героїні різні: те, що ці я та керівник відділ прокурор, народилидівчата не працівниця уявляють у розвитку музею України й . Але їх об’єдн свого ніколи не поїдуть жити майбутнього ує без Києва за кордон. та Лев

ко Лук’яне «Путін сПр нко: иймає україну як об’єкт»

Передплатний індекс

37607 Реклама

Купити газету «Вечірній Київ» можна у мережах «Союздруку», «Київоблпресі» (Київська обл., Житомир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

Оформити передплату можна у поштових відділеннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

facebook.c om/vechirk anova twitter.com /vechirkano va vk.com/vech Вітаю вас irkanova із Днем дістал

6 Фото із сімейного

Вечірній КиїВ

зірки дл

ася нам мирно Незалежності Українсько агресора. , ї держави. Цю борот але нині ми змуше Незалежніс та доньк 20 серпн ьбу ведут ні и нашог я 2015 ь на перед виборювати її, ть о народу. року захищ те, що є овій у зоні №33 Ця склад для АТО найкр ати від (1916 на й висна 3) гляди, уподонас зараз голов ащі сини бання, думки ним – нашу єдністжлива боротьба Я бажаю зміцнила ь. Єдніс й оцінювання всім нам досягти подій минулть попри різні поВітаю вас миру для ого та сього України Саме в Києві із Днем Незал та збере дення. ежності гти валаміка хранителем поста Дина наша незал України! Для Києва цю єдність. середньорі ежність, це особл ського суспілНезалежності Украї і чної саме иве свято чисел Київ ни. Київ ьства, він є, так би . ьност показує Зі святом! не боїтьс мовит з грудн приклад і прих ильни и, ків я змін, грома а я 1991 (у відсот 100% незалежно ках прагне їх. до лютого дян-

З роками навпаки українці не розчар – їхній дух ову міцнішає ються у своїй

я «ВК»8

архіву

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

Вечірній КиїВ

ексклюзи

в до Дн

я Незал ежності Левко «ПутінЛсук’яненко: Україну приймає як об’єк т»

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

Вечірній КиїВ

цінності, що об’єдну Захисну ють силу має «Вечірка» кожна виш тів Київр запитала у депут иванка аади: що для нальна атрибвас ознаутика.

чає націо

| 20 серпн я 2015 року

| №33 (1916 3)

1991 рік. Левка Лук’ян вітають енка біля стін

Ради після Верховної Роман Головн Незалежноспроголошення я: Головне, Наталія ті що Коваль, патріотизм керівник олександр – відділ моєму серці. у Марина «Парку Київсь у розвитку Бродський: МАРЧ А ка Русь» сьогодні У мене є – Я закінч хто переги ЕНКО : багато кілька ила нає палиц як частин різних вишив економічно факультет вим патріо ю а імперії, тизмом. Та з показої аУкраїна чена кордо Його нок, зокре Київського кібернетики ти патріо й придбаназиватичну була отоном. ють морал ма політехнічно симво на світ Божий тетом ексклюзивні. й ьним Ще до револ пробл інституту. ліку Україн автори чорно го не емою. є и. Відтак Уже на третьо го кольо і почал від дорос І кажутяь, сті Украї юції Украї себе. Ми була ізольо волею ру, яку одягаюЄ носити му курсі що, мабуть лого насел 2014 року став ни долі на також свята. Маю побачили: и вивчати самі рідше , вана Російс вишив так сталос вступи ення за даним на родже анку, я, так, раю має, і Київський але, прина й жовто-блаки ькою імпері одягаю що день на сімейн молоді «Київс ла до Союзу ння країни сорочку. ймні, ця її наи КМІС) міський єю, втратихоча жили в рабств у нас неі або держа тну Для збігся вні такою суціль ізоляція народ голова з його оскіль патріотична ька Русь» (це і, ження ли здібно просто одяг, мене це більш ніж не свята, днем ки для Віталій . 24мене сті до чогосьоднак не серпнце часів. Крім ною, як за радян була вінрелікв КЛИЧКО 75% це – симво я 1991 написія. захоплювал організація сімейн Борис Корпусенк доброго. лежності року авОдну ), бо о ських «ін Акт про л наа до дляНезал наших попертого, нас ізолювали Україн менеежніст фоРм пРос дружи спадщиною ась історичною и,на, за який я цим пишаюукраїнської нації, вишильа едників від як а іншу прогол тіР України, учених, і Верхо – тітка. ся. осувал не був шиван внакаРада. во давнь літераторів. – художників, Ви- а для Амене оруським особлидо цього так і не укРа їнсь ким, що твори пільна Від усього – це були Зокреантико періодом. Після закінч оберіг ли наші ська Русь», став ним» ма, вона і підтого, муніст .

50% духовні того, що і камер маєична нині – керівн – Ви часто Не до гучни олександр елеме діяльн захист а усмертн отці. Від працювати ення вишу почал створила нти ість, амбіцій, та чолов иків, ик відділ х святку а національн наголошували, коління окрім концтабори, в «Парку і мордо ічої Вовченко: й взагал у розвитку. вань. Та сили.вські були ізольо нація, цілі поКиївпопрацюват розвитку цього і що о депута і свідо слово У мене немає одне із голов на благо вані. тська діяльн ма моло «свято» проекту. Маю у кварти рідше злітає вільно усе дь – інших От неба, побач и в інших країна ість них наши Що потрі Лук’яненком ї Україн із наших Руслани… х, побувати тільки хотілося –І ити місця, кілька прапо рі З Левко певно,25% Андрі бно робит х надбань. б поїхати вуст. Ви, ричною спілку у відомих йко: м слідкивсе це мало відпо заміти рів валася збере понде У реконструкц де організовую и, ли мене музеях щоб його України. гти та розви це. А все нтка «Вечір коресвідні на... чимал ше смутк ть лицар кабінеті, до Києва Також і в о більки». ув нути? ські турнір просто і вдома є патріо – Згада – Ми думал , де я бачу ією, щоб набути тичної Цьогоріч по примі и охоплюють очах, а все дужче ємо, що досвіду. «Кобзаря». своє майбу и так: якщо рнику Раю у їнської нації, кияни й Україна погано, А потім поверз істосимволіки Коли на тривога тнє. так рідко живем значить, нас нема була терит до 1991 року душі тяжко, читаю поезію – кій. Що там, та неспо вони були нутися мають можлгості міста у нас й інжен о скрізь нами. а ле орією є,рівськ від банде ми на фронт луват ися україн здат ні вишиванку, Шевченка. Маю ери засоб «прострілювали» , яку на- крути Купували в Амери заробітчаських их, усі наші0% і? Чи фонт анам ивість минаі вели – Він відрод – Левку прапо живіяку одягаю ці фільм ли їх тут и масов рів російські 1991 прич ини Тараса здоро и до 1992 ке но з Григо Христина картин ив палац ої прост Шевче перев на наскр ві?

1993 інформації свята.

– через Інформацій і на цьому заробл и, го, відбуд нав’язували 1994І ніби аж- життя нка.рович ої ізь пропі Васильєва, Маю й у, балансі ванки,присв ви усе . Вони ував форте Розумовськокає душу 1995 1996 1997 1998 яли. доміг Роки неза вишику, то зверта Коли обирав сороч- залеж нам імпер працівник ятили тому, і досить КП «Київ еконо мію. На коли долин українськимний простір як гію. Коли ці у біль, 1999 2000 прокуратур в увагу насам ся, щоб ність Україбагато лежності водфонд», щоб неводог для мене . Вишив не був ає звістк Відом у 1992 році ську ідеоло2001 2002 на ділові , так ним прийняли Батурині, – Я працю раїв, а співач анка є оберени відбул перед на вашу окрім раненЮрій Голод потрап 2003 2004 ста- голосили незал переб ли часом тони, «чоло Україну каувают ю в проку и: их чиЗУЩИК а про поСвітлана ася. Які, певну енерге Тож 2005 2006 ножко думку, гом та містит про- байду ив до рук людей і не став, бо добре омор – це, безпе закон про рунки. А ь бювет Спочатку переучув ратурі. Біло- и. ежною 2007 2008самесвого ь приватизац здобутки Коли світ загиблих. Що далі? на їхній тику.наші трохи згодомвічі» візе, яким Україн часу пропр речно навчалася , і він це 2009 2010 ання канал новин мені кілька літа цілої наці дикто зодягне та цінноМаманайбі робот ію, телеві і розпочали газетижа. Олігархи вишилльші що .основ робив щиро. , дуже ацюва було а речі, ській юриди довідався, 2011 2012 в Харків ром Так ний і цього а гамівну заснували зосер сорочості? ла телеба завжд сорочку зійні – ї, 2013 За и і , які писал еджен Але були геоме та к.

24 чення це стали чній и Зфото 2014 2015 браже роки, на На них зорадіой, найго робил Її програ на того кремл свої №2. які перетворили академії, трични орнам о всю 14 років. звичайним потім – у графу и, що їм ося. стала жаль, було ми незаб ловні поганого,но «Козац й ент на увагу його на Кучму вати а карлиЧи незалежність зитивний дуже по- Охмакевич, дирек Він не випра ькі столиці, івського потрібно. ше, кошт моїй товар хрести», багато цей утні. Вона 37% гром також симво але є надзви ка? Але не комун відпо улюбл вишив моме сонце в Академії резуль не здогад прокуратури вдав тих які є віли и. Прот енице альни України анці процес які на нього нт– явище –лом чолові булае телерадіоко тор Держ ом. з вісьмо чекай – Яким шляхо ствер адян киюсподі Треба самимтатом алися. сподівань, дітлаш чої чайно збігу мо… важли ма дно. . чолов сили. роки , авної Розсл насту визна даючи проме Зате покла мпані ні, обстав вають Тих, симво ве ливо, діяти! незал ік, Віталі розпо ідую прост опитаних вдома– часом й не надто пного м треба чився нями далися. щовеч ї, зателе щоб повер ин? Можмені й запро хтощо погані, лікарі лом добра ся, ві, було не року ора й, зроби є фронтах. люди І на було переучуван ежності стали вклад і фонував стресові разомни чимал пис.злих фонта всіх та захист у липні ко «Вечір ватим али погані, в відеоз До речі, 41%. матер Берім оз – колоб пов’язані справи, утьню духовних нутися до справ йти, «ки ївсь «Тоді ваша понував купит духів.24-го ня цілої У нас був близь працю ом аіальні казку», ознай о сподів у звичн ком від це дуже позит Вален приклад в неї лише Хоча,треба з легким нашихкажут и канал. комплекс вчителі погані. фестивалю ке віче перег цінностей жніх тина нації, і 2015 певенбуде Респу ому режи з новин квітн з ання? силу «Мож воїнів ивний лянут и тілесними омлюв , блікан родин ушкодження захисн я року непов або зможе бо має ками споча його на Соціол до . Там, ь, що икожна – Шляхом українців? мі –ала ми вважа сказат з дітьм ська партія жовт у ноцінності, «Мелодія пРог моди. тку Російс Мандрпроце , 16 годин ної творч ні:взаокопа з немаєпереж и, що с. Але ня. вишив ми, крадіж и та онука Та головн ик: люди прихо водн 24 роки своєрідний Окрім найвизна ості х країнаоги у 2002 ані лихих ька імпер анка, це на добу ще дила «У кримі і об’єк або пРийанял о княз я, шкіл з українпоширення україн все, що двох серде дуже добре ли, що за кордо ероці нети ками… ми. вала нашу ила кілька – того, в домів відчув наш У салон говорити ія ізолю наміркриз, налі» вам хочет ць». ном чнішою фести на али заздрлюції, ських кисебе ма ло його» цями» з добри ською мовою і мого ів, ані Майд — Ви оспів оберіг. парн доому ощів, ані глядач ий ься», – Перш від цілого мені до вподо майже рік, і це , –ми вати свої дві ревопри зустріваль ав- - роки, тобто. Таке життя трива усе 1999 Найперше націю україн ану відбув – вважа сьогод новин Хто ів поді боці Незал томоб уєте сказав , усього створюся 12 травн він для вас єежно кінофільми ні веде ами в дирек світу. у своїх пісня ло 72 красу вірно – цензурою.іля є націоєю вваж року.чі. що назив Ірина ційни Я запитав, бують того, інфор підтри тор війну, але Відто сті х програ Бекеш Адже у нас кошту нація була три покоління. здійснювала би. А до цього , фонду рекон аємо – Бійці Україн є авторитето мапотре мкабезза ді «Мелскільки я х ні газета, ні книжк кіна. нальн Ні листівка, є. 50 тисяч незале мах. струк багатюща телепередачі. Волод Наша утверджує лі. Як гадає сті, красу м?

24Нагад безправ’ям. коння ції. жностмі ізроста нашо щотелеві прапор. серпня в Перш проголош ають вишиванки,а неий ської повст имирї зем- безМаю доларів. одія… сімейні цього армії та партія своєї історі зіпсована, бо не зійній »це століття історія – ністю контр нагляд за діяльий родилася відпов аємо, річпідйо Там – один діяльн цінноАле є. бойових анської борот чотири однумогли мала таких столи знала мусять не ідного штамп Гончар ення ї і не мала подар треба нам, украї те, що мчні стався ості вдень, о сті, наша Григор з якихвийти навко патрі і всі за вмик Сою груп ов:робити навко ували Світла які за ювали за країни. Знахо ьби за незал тоді бути в нашом уівни отизм Батьки пригаолюючих органів. гроше али водог 2005 уявлення 15:15. У ці одног зуо.ізГуртом нцям, На вали Незал ниу у. По-др лишній Незалежност на сталас році –язавдяк й. Їх мав ежність раї Україндрузі. у житті незалежніс ОУН, які воРоСі єю всіх, День абимоєму Вона на уло туватися про уякихЛауде уге, ся простро–не дились ранче хвилини особлива подія. міжнародни дують, що більш ежність. День и стояли виконалегшене блаки , без Пере 1956 року. лісти, які і Путіна війІ револ и Помаробоч е гурть сфері хочу ть Києва про навко тних горбачовсь світ. І коли почал у Верховній моги бити. Тато казав, чекав, а можна жити. радіоглушя нащоб наш і о- ники, й магнат кольорах. ЗМІ. Коли вірніс робили коротокремі журна. цеюції. наша та Цей повст України до незал вишил з радіоп грома Тоді століежнос а- комун ка демок родно ть, розмо народ — Хіба наша лому Криму україн Раді прого що стояв Іншу любов, злагод пишал діяв 11 років, Це почала тріща передачі. стоїть ті? Україна дянств моя добра ю артист А хібаУне ва зися рийма не слухав анський грудні ратизація ність прого не- кордо біля нану а«воро істичн ом уже лошустала незал країн Але це були енькі фільми, кою54% ську обрал велики знайо рух їй у цьому а систем колос не отрим Україн а, це жі» й у лячіс ть і пороз селення, терп-ти риви лосили – ча лунало, що настає пологового будин Залюб мо року ставл ма, аіз-за до незалможе1991 населе й прапо ки, ки моги із гуртом цензура, небо,р. ежною, и. и 47% на- А невизначених Польщ а, тоа, невеликі неодягаю я допомголоси уючи допосеред а у 2015 повідомили варті нашої ці і в ту саму ежності ми – грома закордону, ення у, Слова умінн зникли заборони агала. . По-третє, пішов на залишалося ння. для мене Якщо я.він вишитлюбов році – вже ше –—31%. дою! – Украї Вони ччину, Румун До речі, мить я народ нова епоха. Незал ку й маму… і відкри Ще одне забамбулен того антиукраїн про- учасники потімжаль, світ. Україн у сорочк ми не відкинуті нізвідки. наше Всеук Пані , національне Загалом, робитни мен52%. у мене Надал і?!у. і в Украї Може, це містораїнсь люби Світл не піднял класичне ського ежи показав кий рефер Його илася. «Дівчи ці ніби вперш вся цілий тімньою ію, а ня людей і, аж їхтимем символізує ще кращи землю кілька –она ано, тому вбрання трохи помпе націон купувсьогод до Револ нішмас-кну Гідно її підтри и білого їх прост запитання: ції , тоальні 24 роки . ендум. Тоді «Якими б ви висті, усім жилос свою ати ЗМІ. нка!» – все позити в нас е з’явилися повід всі вважаю прапора, юо Моско мали м, щоб почут зно звучит свята, ли йульту нічого наприйш омил Пов нашій Людя яких не грома тя гордо як такі, симво урочис вне, що є та й увесь вія задуш інші.рою сини Украї хотіли бачити усе рои украї Орнам не вийде участьяудобре?90,3% кількістю, заціка м потрі ь, але дату дянство країні. Вони – Але ж тості. . зароб можемо ент улюбл стінців Та митих, хто відноила влені світ правопоряд лічною: ще зі голосу за не бно про ни иш. взяв і своєю зменш билос вони гори були свого про колиш у з нас. Щораз перевихова казат зверн Але це не еної сорочк не дозво ванні. Росією?». у Украї школи я перестали Незал 2014 ни. році відпов я якось увалося. червон и правд З цього Ющенко ній прези по-ос Надаліути. році, ежніс ляти, у у фести Якщо захоий, що хотіла присв народження чемо, звича У 1993 и –у, Прига нні украАлеть себе існувати. покоління це не вихід! ку. Мабуть, тому іли, участь як після щоб був патрі сено, з макси обливому, підне дент уособл дайте вониює Євром патріо логи з року як цетизм я й за кордо мають об’єдн що «Україна йно. соціо ятити своє тєдайн — При, будь кілька ще залиш відчув не зміг отом. Чому відомі виконвалі беруть скрив жит- али айдан І не лінува було? у позити ласка ли i Росія дженивну мемосстави нічого зруши знову на респо українців, Навпаки, потріб Андрі у, , щири їжджа в рік илося атися захисників мальною увагою - початківці він Симч людей живих. ранен ми.енерге я. Пропи авці, так й ючи ндент тихто — Андрє підйомі. но допом н ніколи не поїду: життя Требатику та вважа як мені здаєть не Був зі своїми до ми, і ється Це Миро єв:поти з місця пишазвича типові за- 42% респондент в одну державу» бути перек их, ми зНа ич, який ня. сні Тих, істини?ам щоб слова агати – Але жпитан втікати – вся грома Віталієм За даним слав родинами. і бути завжд Батьківщини. Так до нас стільк ? ся, може є для мене йний багато хто дилис стало день.11% травні ниніш ів, у 2013 – 21%, гом. прикр реаль обере і мого ним автор онуємося, лацкан не Вона щоразу дянст и талантів! иТак. робоч має люди! Наталміжна и. розхоУ згуртувати. кожному. Саме це Прийш родного вом, їх інстит моральопита ка ПеЛеХ піджак ий Необх я зашена забуває.Київського Благо итетом. а у ним які світлі ла задов геомет нього – лише черствіють Бо дуже погано, нимирични Такі співуч ці солда нас, них, го получ а прикр почал візеру справ Я уже з (КМІС пиша та і«Виразніше – 60%. уту соціол коли родзи Такі прекрасні ідно чя не падає ти, до ефіру щирі а готув миами. серця та і нками 2%. лися , відкри іншого А ватися плено , ромба Запитайте ), у 1992 огії зміни и добра 2015 році, за ці ватими, душі. очах. Часто скільк і 1993зроках значоквуїхніх спекти війни нки є в кожні родини. Такі неба. Аджета до прогр більш симво livejournal умоваух європ які еє перв для завжд під ами. у ставленні цифри ломмолод .com описа погірш бачим , навіть в «З Катерина різкогейців час 22 до вигляд родючі.ості. и розпо й сім’ї. ти кількі і вонитя, еннявідала о: хлопе йно о падінн ноготрохи — українців 24 серпн і націон що до Мені – я рівня з позит Багхаджаті з Росією рівня життя в нас скажу Герба Україн Але повага цьальБатькі стьивом, мкне незал Цього року провщини що- започЩо стало пошт новин,и до союзу залікуи. тьежніс тих, хто важко», я будут працівник ся, порив вам, ть молодьневзагалздаєть ні , усміш вав — Але ці досягнаселе щопідтри А на чому ається не пишав столич Люди овхом мадян – комен ь увірани, легендарні це мали жит-«Засн кою. І тут зустріством вимірю робо-а вже КМІС три аткування телебаченн кількіс аєтьсяння. столі стоїть ж їздять і забули ли в дирек «Вечір цюють ся гроється . тує дані тю жовто на перед важконі мене і блогер: , станоції фонт овни фестивалю до відшукати, таланти ще треба я, синьо56% Валер за затвер динної ю фонта президент тимів -блаки прапо. р. ову, вила працени ани киці» дивую жовти Ми, україн годні й кажут , усе бутики. Важлисвітом до побра пишал Києв тноїбачат 13%, аь:тих, джени творчості? Цього ю. праа це нелег Для річ У лютом й роважли куля», «Каск інституту що ій Хмель тільки атри-ь Наталка а», «Вод исявий мене м графік МиКО ці, умієм – Мама розпо сьо- розви ться, чому наш – у у це во 67%. велик ка ко.

2014 — лАєНК день, фести незале — ми тради щодня симво цюват яна Безпе справ ом Згадуючи адний» Акт відста пра-КМІС – му ти корист і свята.оЗроку Динам треба читат валь О жної ційни ли а… тку. и (і це83% речно. Поїха прого прино відала, що родин Незалсував ємосиікалошен та перспе на непар й я вела ті далекі боці Майд вранці, до нагоди Дня зафіквизна змін уня в лодія жаль, і,зневір підтри дален ної творчо ежності и та виїжд Наь Україн Україн Фото надані в світ). настро ктивно ти у віді куточ дян часи, коли номкиНе заваж своємюють Украї Від РеВо Незал славе програми того, як її двох ану дуже и, іденти сті незалежност та водог автором ях ежнос ї «Мезабрік у місту. али ни.вираз грома-ті жають за сердец водогА тні Я так київсь ся Трійц пологовий фікаці після тільки забрали люцНезал у цю справ ки країни, занур на телеб раї ежності на. ь» ми приємно зляка і. до рай на струм кордо україн Кожне ї кі анекс ії не нам себе потряс прове чому чоРн путіни в можн аченн лася. итись енітим показ ю будинок усіляк н. ця. як ії жніст серйо РеВо люц іння вулиц і наголосити А цього присв я? Адже ли на Такожятили ийі гумо а допускати. Питаю поспіл. ь. Ми весь і, вести ник досяг уть триКрим ідні у цейВасильківсь впливна ь, щоб потім зне : лася пізно (я народ Вели кій моїх колег алоУТ-1 олена Галуш Під час молим шиван Ру імене ії (вел : воїнам людей 91%. на рівень є виипрофе час укРа щоб справ ввечері 24 ка, буложиття Соціолкій, конце ви. Проте икоб Спілк яку АТО. їнськ сіоналвони намагався кожен із Украї їх на сцену головн мила «Вечі ося, багато ка: одягаю рту оги 119/121», – повід уванн Рита і датою мого дилос ів – не пролу і тРак серпня, робот Під час Євром нових або релігій ого палац я державною нанало нія) Тетян лися я шевче вкласти ни. Коли рку»Фонду Україн держа Тамар розчар ініціативи» у .всю тоРи о— Волон – одна «І буде пісень у своїй керів «Демократич а Цимб багато цям вні у а Страт нкове: мовоюїввод овувані свята. душу в мені маРи дивлюся тери розпо країні часто назакида син, іізбуде ай- талієм ознак підтри навіть помил народження ал, подру фонд» Світл цюОднак імені ник КП ієнко, дуже щири щоб усе на,леви дану явідали , а навпа тему. так хочеть суспіл «Ки- ні дух ти.уВідом на них, фонов ставля Олекс мати, і будуть міцнів ють,зараз була його Ми заспів мки незале люде ності. киандр було цька м. Як можн Кучер з Ві– їхній , Іван ть зростаанаІлька що це аьстві ся зроби За даним , що Смирн . І важки склала али брита на землі… Са- пора жжя Білонучасн 25-е), вони ково записали іва є дня більше. пісню Вовк. нація,гості нська сяписьм ти ще що люди нняКозло ожків й Але рік а було йти ситуац Левиц КМІС, у 1991– ж- почуттів Олекс винят до дітей яка дуже ». Й и патріовська ицею, роках близьк . ова з відвід нених ія, саме хтось ька ну, чому, думає андра вважа ком. переб 2015 «Надрично тут не енниц тични і з ує в людей Ні, ніде у світі немає щось катего з вечірн любит мо: ють, у шпит прогулятися батьком устигли Україн 1994 соціал у залежність я україн чому кожні х безського о 44% опиту ь плакат тих часів якщо Квінта одягат ьою ував у відпу того магає «Коро любові, , як у нас, хтось залиш «Гром алі, удопо вони цеою», казкою кували имуть від велик и-тужи Руслан ткай спрост Петро захвор ми змуше ьно-політич менеадяни тепла?! історія поход вишив ся українсто роківваних спілА під в Україні. таких стці, «Мел їм.ився овує. Її тільки Мага прапо ра була тривомістом. Атмосфеих вають ів,все анку тракто Пригадую, і цюбільш ні кров’ю часрфести диху частіш Ми на ською 2005 першийдикто ження них потря одном якнаймені.належ роль доруч Українвалю були Для мене Марин рів напис – російс е або У 2002 році року е відчупо-укр Я настіл у понас опублрами, жною, але свою Незал и. а не ли: пов’яж та али сінь. двох ькою. вибор мовою, а 56% ність він єсерде или бійці одія стрімк аїнськи» слова ікований несеною. ькидо своїх а йроман на запит мовляв, Білоночасто критикуваточотирм пісні симво оуть же прапо розхв та це«Я авторами ежніст У 2014 ювати став своєї пишаєтеся що подум прогр вийшо чатку музик робить ць» Батьки підтри підроці до анексі ломдеякі илюва рець, бестсе ідальн ання: «Чи відпов не співа країни борот в уам. улером похочу а десятк до , надба їх патріо алося: лася, Велик Але жки лиьби ви, що Ми не відсту ь? ість за і на сцену війни Незалежніст на україн в нас До мене ами мов. ї Украї Я гадаю обрит Вітал мували ценеї, тичніш який сьогод сценіського «Укра ». Наш буде ній день народ вок, ні аніїне було особл ій ,илася «України» запрошують ими. для себе мій останщо патріо пимо від їна». палацу ків. Народ в дитинстві заспі У тому ь, хоча мій ни?», – лишеви – громадянин важкі онук доплат, у заУнову иво у Незалежнос на телеб вав числіне може, у часи,аченн вашій родом із Левиц тизм цієї аматорів. «Яька ніхто душі. війна їни». І, гадаю тебе, демок тато Згодом часто зверта ладен думав про перек й україн сумки і фрон – підби ненав – 18% опита відпоБекеш творч країну це Якщо цих навіт ті. Сирії. ратич о 1946 стан і. переїх Ми майиджу тові відаль ською А Це амато ла ості , яка людин »ала – незламні! нує в йпатріо підроку в таборі таке. ж лися «одно Степа моти кіна. них форму яка трива – мовою ність! рів у прямі Ми їївиход ь шанс? Ми налаш з ародин – Сього роблю так, , це відклалось на Галяб ви? тиме ще Олекс Універ Це усі дивитється го. Одяга тована літка незал тично, дляефіри ою бать-или не прост це єдиний андраКіла ситеті у мене на ися. Та доарди біженц довнація ь як Фото будут любит Англії, де ю вишив й ів просто на ж дні хочу. Злотн робил таланти, ежної Украо Олексія звича свою вьАнглії Фінан жаву,уто у Німеч лічува є вільною ика. .Не и цечині. Іванова анку як вияв Халам прожи в мене немаєзрозум стану душі, йною іла, очах». дерз допомогою відкривали сово незал підсвідомому рівні: тиму з надне важли Працю що виход галузі ває любов переВаші «Вечі від й нині.’ю є доцен науков а не тільки зів-спонсор во, ежною стала у , опану даніс , скажу добрих друя завжди вонаівчи ні. всього у вишив Навча рація. Я змінилгромадської думки та самов рківці» их томтю. вання й якогось свята. дослід лася ідлишен в універ анці з нагоди десятк книжок. Меніситеті у 18 років, жень оголосила вала хвилюь: ЗМІдарув … Ось, напри щораШефф переможців ів ми нагороджув зу хотіл та комун людей мене а форму носа важливу всій атиікацій клад, пласти також ілд ося али добро путівками й кажу про новину. Сподів країні цю Ганна Редьк . Автор діточ чинок, батькам. чна опеПідготувала бистих комплосуджували. Але на відпо какам, це відвер завданням кілько зокре їхнім аюся, що а І так х головн то. Хоча Світлана Ольга Семер ексів, які упоралася. якось, пам’я ма й за кордо із хай яке століт має бути завжд МажУріна до мене часу на хвилю мала протя е, що я звільнилася чимало н. А ак Добре, таю, не тоді підійш и, зі спонс тя надво гом багать від осозникне складалося рі. Бо, якщо ов кумир та сказав Згодом вітали вання було обмалщо орами, ох років. ця , що мого дитин думаємо: сього дні Навіть робити? ь. справжня дитяча наївність, в собі, і ніщо я прекрасна, я з боку деяки колеги, друзі. Пішли в опівд ні що ж щирість, би не повіриства Леонардо ДіКапякби Хоча літичної магазин на тутській За розпорядже х співро утратиться ця гроші купил ховність, працювала не могло мені допом і за свої ла. Була чувала й та ріо бітни відкр иють інсти фінан суть и дуОлена нням ків всім не впевн самих телеп сової ситуа заздрощі. над собою Кличко. відадресні випла ний квітк фести місько 12 учасн огти.МакО задля чого еною Я зробила –Я вець надто велик ції, – зазнаПроте якого икам овий годиноновл евони й існую ередач, була валю по телев ти на суму го голови Віталі валася з радикальни , ходила до психо спілку але, сподів розумію, що виділе понад 364 загал ом ого значе чив Вітал сь я Кличка ізору. Щоб друзями, ник. а Я також в людей лога… Не Я ніколи й крок – До ть. до аюся, вони що саме я ні нами суми тисячі киян. від 100 до 350 ння тому, ій герб вела прогр згадка не поїду пласти допом на 24-ї «ен прочи наван грн перед не ко «київ Дня незал ежно . маску Ми хоч трохи ний калей огло. Тоді чнурічниц вклад У місцевому отримають дуже малі, ами «Музи ей» аємо з Києва, таження з Віталієм тала цю вальн Хоча багато операіцію… не з-над сті незалежнос зелен буд» надавала, о 40 ій полегшать доскоп», я 5 м заввибачен хотіло новин сітці, для соціал кошти ються нові бюджеті вісли млн лиці звикл бРат,ине облаш туват грн.він буде До Дня у придб канал», «Молодіжнич- акцій ті готушки. обіця є . фінансовеу, на це ьно незах «коро націон вийду заміж моїх знайомих емігруся б розви петР в мене на» ання їхнім Незалежнос ватисяальні купує «Мода, на голов о мо и у столи не з’явил й шкод та павл ищених ЩеЗадва в цьому Інститутсь и бачити на вулиц сім’я мода» соло рекор за завод зелен их вали. другом і щастя інозем ті ці м киян» ася. ди. духи о , по уємо. місті. досяг ів… слова Раніше я «Зичимо загиблих 12 ». Гадаю, 350 грн ця. Але зараз кій, сього зон. і урочи чоловіки можут ми ненн Харкі думала, що, мера,я нині, (польща) Ми – артисти, І не Солодухи – Лукашом Койрисом. саме вони буде випла . учасників засяє новим Якнерозпо Небесної в. Там світло дні опівд обмеж план ує ли нас із сте хочувіла відкриття ь бути таким го, й оце країна надихнуетнічні україн створ увати може, ромаш Сотні. По чено АТО та — Який Віталі – лише представни сервісі YouTu ять велич коли пільги и душев ги рекор держава світле післяносії пращурів було оздобленняи барвами. Задля ні вулиці Герої буде рідни по 150 несквер іЯкими 250 серед ці, чиїх має лиши ку з побаж які ми назва єм на перші дуети для езну тількиунезал ця Книгрн отримвигля Традиційни дів Украї україн можут ські м той д мав загоїтвьДніпр кумен на ежною ними. героїв його вивезено ь бути нас опера тися. пісню «Брат be презентувал на соціал було викор ань. Діти-населення, влада змушена інвал грн – кияни-інва ни Лана т? селенці жена рани, а. ли «пісн ваюся ають діти-с , воно у Києві Споді братні Я наспр й квітк доблизь До речі, під час впевнавді и , щоВєтро Глядачам динник, писат пере«Сьог за брата» стосун на Миха залиш іди. Разов истано нашава, ена, що Там ції «Вісла» до залеж програмоюякі отримала впрод – по-спр ироти, имуть проьному захисті жител Києва зоодні —ліди ки двох авжньому! який кияни овий го- колеу ко 7 тисяч квітів співпраці иться з дитин Це був вони сподоя на двох». Хіба – резуль та споді Ольшт а виплата економічно ність сплет показу в серця уже народ – цесоціал народ пенсіонера ькій овж уть найбі йлівс свої економіки, ми працю ства та телебаченн гурту – тат щастя ють на ів. алеплощ й гості стоможут ів, балися, с, альтернант , серед яких х людей ьноЙогонепра білий аркуш від го й илися їхні ина. , що залежсітку. останн дітинад відно на окрем ємомрії практи ь бути і цях-п вання когось Kozak System «Еней» із гуртам розви іх років… з тексто льшу . які змогли 2015 рік мегап ці учасни кращі тку Києва іншого ефіру им столи ткомих ера, агерат батьки, бегонія. становитимм, пенсія якихпісля цююч м. ить тільки вленням дляелюст розви численні я почали надхо на за Для вальн це?опуляр папір и Роботу розпо маску інвестки міста передати і Maleo Regga . Кажем на не перев забра А о 14:00 ного чним танашої ум, ремон передбачено капіта иції в редак Rockers як дити иманн у квітки підтрках та кріпи листи, і е 100 самої чали мене Нео з польсь рок-гурту областях від я насел Віталієм: тор ищує 1900 більш , відбудетьс тимуть дознаходимо можл ми зрозу кого роби леку і Болеку» любовсвоїм «Льопільг що це цікаво символ соліда e . І щоб Серед інших грн. ви, т різни е, і тобі «Еней», створе країни, а людин на проїз трохид,відвол ення а нех подій українським ивості міли, столиці. грн, я подар на 41 об’єкті зелен льний їнських тради буде повер не лише до укра2002 завер катего у і столи здоро Києва Це прода ного іктися конце альни року на шать суспільствомрності з ства, зокре рій малоз ого госнам. Сольн Сході ці. Парам в’ям,в Ольшт татис , котрим ж соціал рти – х ліків, уза від ьного і збереження реться на місті абезпечени ма й у 15 ині братам ь і назва гурту цій і мови. Навіть етри гігант саме найбіл і пісня Петром і і творч , яке ботакож буде низьк плетива істю, приго Майдані помога: четься зробице добре, але так людей ьший буріто хліба та скверах. і цікави имитують апелює до и х жителів ського визна цінами. Незалежнос Ми задов У грудні кияни, які надана м Солодухами соціхо- ми ми. Павло ти щось головного – страву, що – прями Захист і 2014 й мекси Також у Києві чатимуть на матеріальн олені тим,тами героя «Енеїди» обов’якансь Гідності, ті. служи постр робим більш підтр зок місці. має тися Івана аждал е, прику пісню «Біля року гурт заспів о. учасники а дощо ського. влади сплетуть державі, и під коржа з різноювигляд пшени незалежно имка інвалі ав У січні 2014 Котляревдо душі народ найбільший прихи ди I групи АТО, жертви політи час Революції тив україн тополі», яку присв від пороку на начинкою, чного у. Так і виниклитися потім часту та деякі яським військ на «Карт котрою інші. Гроші чних репресій, котрі загину ла ідея ватимуть ку кияни овика м, буде перек на». усіх охочи Розмову ли за Україн вела х. азано Світлана у. Реклама КОВАЛЬОВА

ЛИШЕ 14 грн на місяць

талка-Полтавка» (1936 р., реж. І. Кавалерідзе), «Людина з кіноапаратом» (1929 р., реж. Д. Вертов), «Навесні» (1929 р., реж. М. Кауфман). Спеціальна подія – фільм «Мовчи, смуток, мовчи» (1918 р., реж. П. Чардинін), який покажуть 26 грудня о 19.00 у супроводі піаніста Олега Пашківського. У кінотеатрі «Київ» підготували святкове кіно для усієї родини. 26, 27 грудня та 2 січня тут покажуть стрічки фестивалю європейського кіно «Новорічна колекція». У програмі – картини з Нідерландів, Данії, Норвегії і Фінляндії. Діти та батьки переглянуть пригодницькі стрічки «Таємниця лікаря іграшок», «Подорож до Різдвяної зірки», «Бенні Стаут» казку «Дикі лебеді», мультфільм «Секретна місія Санти».

Що за ж ди у нашивх серцях

vechirniyki ev.com.ua

Газета Київс Заснована ької міської Ради 3 січня 1906 року

сПецПро ект архіви кріз«вечірки»: ь стоЛіття

» 8, 17

Передплата на 2015–2016 роки з доставкою газети у поштову скриньку 1 місяць 14 грн 3 місяці 42 грн півроку 84 грн рік 168 грн

а ось втілили в життя її саме «плюси») перед роботою спеціально отримали благословення. Над аранжуванням працювало 50 музикантів, у тому числі й оркестр «Київські солісти», музиканти Тіни Кароль, а всього на зйомках було задіяно понад 300 осіб.

– Мій син (Веніаміну 7 років. – Авт.) не знає жодної колядки та щедрівки, – зізналася Тіна Кароль. – Тож фільм для того, щоб діти його покоління зростали на цих піснях, знали наші традиції. А хлопчик Женя Лебедин, який сидів на презентації біля Тіни, додав: – Цей фільм зроблено для того, щоб ми вірили у дива, чари, щоб знали історію. Щоб подарувати добро та віру українцям… Що ж, гарно сказано, по-доброму! «Різдвяну історію з Тіною Кароль» покажуть 6 січня на телеканалі «1+1».

» 5–21

Три здн нагоди і для

Світла першо на Білоножко водограї Аквт проюгочитала Незалеж лошення ності

Наше ко ріння. П

Зі святом

ишаємося

Суперпопу про своє лярні у своїх кра українськ їна е походж х письменники ення й артист и не

, рідна У країно!

Ми неодмі упевнені нно вистоїмо в бор бій Сказали за ці 12-го баталь отьбі за Незалежн йону тер ість і ста ито Слава Укр всіх: і за тих, хто немо сил ьнішими, на фронті ріальної оборон аїні! и , і за тих, хто на мир«Київ». ній передо вій.

Новий відлік часу

Є гроші

До Дня Нез соціально алежності Україн допомогу незахищеним кия и столична влада нам разову над матеріаль асть Дня ну

Рекорди Незалежндо ості

державі,

…

забувають

нагадуват

и

17

Вечірній КИЇВ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

иянами і для киян За кілька годин після відкриття виставки волонтер Док повезе на фронт «Вечірку»

думки про «ВК»

Ольга БОГОМОЛЕЦЬ, народний депутат України: – Колись у газеті «Вечірній Київ» прочитала оголошення, що в Луцьку відбувся фестиваль авторської пісні «Оберіг». До того ніколи не чула про такі фестивалі. Й написала заявку на цей фестиваль. Власне з цього почалася моя творча кар’єра. Я поїхала на фестиваль, потім отримала головний приз. Якби не газета «Вечірній Київ», можливо, цього б не сталося, і я не почала б співати. Тому своєчасно надана корисна інформація є надзвичайно важливою. Я поважаю ті засоби масової інформації, які зберігають свою історію, свої традиції і не є «кишеньковими», відповідають духу громади, а не тимчасовим політичним маніпуляціям. Для мене засоби масової інформації є тими рупорами, які мають доносити до людей добру, правдиву і правильну інформацію.

Ольга СУМСЬКА, народна артистка України: – «Вечірній Київ» – видання для мене дуже близьке, ми співпрацювали багато років. Пам’ятаю, як кореспонденти «Вечірнього Києва» приходили на прем’єри до театру імені Лесі Українки мене підтримати – хіба це можна забути? Фактично я народилася в цьому театрі, зіграла свої перші ролі – і «Вечірній Київ» одним з перших писав про мої ролі, зокрема в «Кривавому весіллі», «Шалених грошах». Я дуже вдячна за цю увагу, за те, що ви тримаєте рівень і так довго на Олімпі. Бажаю редакції газети сил і натхнення, аби ви ще довго тішили нас різножанровими матеріалами, які окрилюють чи, навпаки, примушують замислюватися над тим, що ти робиш у професії. Хороших вам рейтингів, міцного здоров’я всьому колективу, і щоб рік Мавпи був прихильним до усіх вас!

Богдан БЕНЮК, народний артист України, депутат Київради: – Колись у Києві було дві газети – «Вечірній Київ» і «Прапор комунізму». Вони мусили друкувати всі офіційні відомості, серед іншого, приміром, про присвоєння звань. Пам’ятаю, я дуже зрадів, коли відкрив газету «Вечірній Київ» і раптом побачив, що звання заслуженого артиста України отримав мій кум Анатолій Хостікоєв. І я з цією газетою мчав до театру імені Івана Франка, наче сам отримав це звання. І Толік теж бігав там з «Вечірнім Києвом». Я зустрів Олександра Задніпровського, який ішов коридором, і кажу йому: «Дивись, Лесю, дивись, Толя Хостікоєв – заслужений артист України». А він став і каже: «Наступна черга – наша». Я питаю: «Чому?». А він: «Більше нікому».

Микола Кузнєцов із сином Ігорем вдивляються в «старий» Київ

Олександр Харченко, Тетяна Гузенко та Віталій Карпенко

Михайло Кальницький знає про місто майже все

пряма мова помилки», за книжку про Україну. На згадку про відвідини «ВК» Шелест сфотографувався з журналістами видання. Сьогодні колектив «Вечірнього Києва» намагається випускати цікаву, конкурентоздатну газету, дотримуючись принципів об’єктивності, плюралізму думок та збалансованої подачі інформації. Видання твердо стоїть на патріо-

тичних позиціях, сприяє відродженню в Києві української мови, культури та духовності. «Вечірка» усе робить для того, щоб і надалі бути улюбленою газетою киян. Р. S. Адреса проведення виставки: вул. Хрещатик, 36, вхід вільний.

Іван ДРАЧ, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка: – Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х «Вечірку» читали сотні тисяч… Це, мабуть, був період її розквіту. Інша річ, що не було тоді розвинених мас-медіа, але газета все одно виконала свою велику просвітницьку, інформаційну місію. Я тішуся, що був її автором, читав її… Чи повинна сьогодні громада мати таку газету? Звісно. Треба намагатися, щоб «Вечірка» відповідала тим висотам, які колись брала, бодай наближалася до них. Але потрібно дуже інтенсивно попрацювати, мобілізувати для цього інтелектуальні сили.

18

війна і ми

новини

Добро починається з тебе З 30 листопада до 14 грудня тривала акція «Добро починається з тебе», організована школярами Голосіївського району, в якій взяли участь учні, вчителі та батьки. На початку заходу було влаштовано майстер-клас із виготовлення марлевих серветок для витирання, притискання і закриття ран. Спільними зусиллями виготовлено близько 6 тисяч серветок, зібрано майже 400 стерильних серветок і бинтів. Минулого тижня лідери районної ради старшокласників передали усі медичні матеріали до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (вул. Госпітальна, 16).

Вечірній КИЇВ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

Могилянці допомагають військовим і переселенцям Фото Олексія Іванова

довідка «ВК» Центр психосоціальної реабілітації розташований за адресою: вул. Глазунова, 2/4 (станція метро «Дружби народів»). Запис за телефонами: (067) 109-58-31, (063) 601-06-11. Час роботи: пн-пт з 9:00 до 18:00.

Бійцям також потрібна казка До Дня Святого Миколая учні загальноосвітніх навчальних закладів №№15, 44, 108, 110, 112, 132, 179, 220, 269, 319 та шкіл-інтернатів №№9 і 11 Голосіївського району столиці підготували вітання для бійців АТО. Дитячі малюнки та листівки з побажаннями тепла, миру та швидкого повернення додому передали бійцям 1-ї оперативної бригади Національної гвардії України, які перебувають на Сході країни.

Волонтерські справи Пенсійного фонду з Оболоні Колектив управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі столиці долучився до акції зі збору пластикових кришечок, з яких планується виготовлення дрібних частин протезів для воїнів, поранених у зоні проведення АТО. Зібрані кришечки передано до благодійної організації «Берегині Оболоні», що знаходиться за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 2-В, у приміщенні ЖЕКу №505. Волонтери цієї організації плетуть маскувальні сітки та збирають теплі речі для бійців.

Небайдужі серця Голосієва Сьогодні допомоги потребують не лише переселенці та родини бійців, які перебувають у зоні проведення АТО, але й сім’ї тих, хто ціною власного життя захищав рідну землю. Так, відгукнувшись на прохання родини загиблого в зоні АТО бійця Юрія Яценка, керівництво ПАТ «Дікергофф Цемент Україна» власним коштом замінило у квартирі вікна на металопластикові. А колектив ПрАТ «УХЛ-МАШ» також власним коштом виготовив меморіальну дошку воїну АТО Олегу Кобченку, яку встановлено та урочисто відкрито у столичній школі № 236, де колись навчався герой.

мовою цифр На території Голосіївського району проживають 12 бійців, які отримали поранення в зоні АТО, та 14 сімей бійців, загиблих у зоні АТО. Поставлено на медичний та диспансерний облік 126 демобілізованих та комісованих учасників АТО. *** До Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської РДА звернулося 378 учасників АТО із заявою про надання щомісячної матеріальної допомоги з оплати житлово-комунальних послуг. *** У Дніпровському районі мешкають 17 поранених у ході проведення АТО, які перебувають під постійним контролем органів виконавчої влади. Ім сприяють у вирішенні соціально-побутових питань і матеріального забезпечення, надається всіляка допомога та підтримка. *** Нині на обліку в Управлінні соціального захисту населення Голосіївської РДА для забезпечення санаторно-курортним лікуванням перебуває 14 учасників бойових дій та один інвалід війни 2 групи, які безпосередньо брали участь в АТО. *** 33 демобілізовані із зони АТО звернулися по допомогу у працевлаштуванні до Солом’янського районного центру зайнятості та оформили допомогу з безробіття. Підготував Віталій ЗНАМЕНСЬКИЙ

В одному з навчальних корпусів Києво-Могилянської академії відкрили Центр психосоціальної реабілітації постраждалих унаслідок військових дій у зоні АТО

Ганна ЯСНІВСЬКА

Днями в одному з навчальних корпусів Києво-Могилянської академії відкрили Центр психосоціальної реабілітації постраждалих унаслідок військових дій у зоні АТО. Його засновано за підтримки Мальтійської служби допомоги, ІТ-компанії «Інфопульс Україна» та КМДА. «Рік тому столична влада спільно з волонтерами, представниками київських ветеранів АТО, релігійних і благодійних організацій почала обговорення необхідності створення мережі сервісів для учасників бойових дій, які повернулися зі Сходу України. Ця ідея була схвалена

й підтримана депутатами Київради, які проголосували за виділення фінансової допомоги за програмою «Турбота. Назустріч людям» у сумі 3,5 млн грн для організації такої роботи», – зазначив міський голова Віталій Кличко. Діяльність Центру базується на ефективних практиках, зокрема досвіді Ізраїльської коаліції травми, і відповідає світовим стандартам ВООЗ та ЮНІСЕФ. «Цей Центр має стати моделлю, зразком для всієї України. Наші колеги з Мальтійської служби допомоги створювали такі центри в Іраку та Сирії», – наголосив представник Мальтійської служби допомоги Павло Тітко. Центр займає два поверхи: на першому розташована приймальня, де можна записатися на консультацію, на друго-

му облаштовано затишні приміщення для індивідуальних і групових занять, а також кімнату арт-терапії. «Ми закупили три мольберти, фарби та альбоми для малювання. Зараз розглядаємо можливість придбання гончарного круга, що також значно допомагає в процесі психологічної реабілітації», – розповіла соціальний працівник Оксана Ставицька. Одержати в Центрі фахову допомогу можуть не лише військові, а й переселенці та члени сімей поранених або загиблих бійців АТО. «Наразі в нас працюють 13 фахівців, а саме: психологи, психотерапевти, психіатри, соціальний працівник. Часто люди, котрі були змушені залишити власні оселі на Сході України, потребують відновлення документів, улаштування дітей до школи чи дитсадка. А воїни із зони АТО не можуть отримати статус військового. Усі ці проблеми допоможе розв’язати юрист, який теж є у штаті Центру», – пояснила пані Оксана. Як повідомив заступник міністра освіти та науки України Андрій Гевко, МОН розглядає ще один напрям співпраці з військовими – залучення їх до патріотичної роботи у школах.

На передову – солодощі та рукавиці з візерунками Дітлахів зі Сходу України та з родин українських військових очікує приємність: 28 та 29 грудня на Подолі відбудеться масштабне святкове шоу новорічної ялинки. «Програма триватиме з 12:00 до 16:00. До нас завітають близько 1700 юних гостей віком від 3 до 16 років з Донецької та Луганської областей, – розповідає координатор волонтерського центру «Фролівська, 9/11» Олена Лебідь. – Головними персонажами свята будуть професійні Дід Мороз і Снігуронька – переселенці з Луганська, яким ми допомагали торік». Поруч із головною ялинкою розмістяться чотири фотозони з величезним каміном, декорованим деревом, зимовим куточком із санчатами та пінгвінами з мультфільму «Мадагаскар». Для юних учасників заходу організатори готують яскраве шоу міньйонів, цікаві майстеркласи, аква-грим та інші сюрпризи. «Підготуванням свята опікуються півсотні волонтерів. Сьогодні ми поставимо ялинку та візьмемося прикрашати територію. Наші «ельфи» протягом тижня пакують подарунки – сучасні ігри та іграшки, які отримає кожна дитина, – зазначає Олена Лебідь. – Додаткові солодкі сюрпризи днями має привезти перша леді країни Марина Порошенко». Окремий дарунок волонтери готують для багатодітних сімей: незабаром до 50 їхніх осель розвезуть по ялинці.

Військові на передовій не залишаться без новорічних подарунків

У середині грудня розпочалася активна підготовка новорічних подарунків, призначених для українських військових, які перебувають на передовій. Топовим вмістом святкових посилок є солодощі, соки, теплі шапки, рукавиці та шкарпетки із зимовими візерунками. «До Дня Святого Миколая ми доставили вісім планшетів у підрозділ, який нещодавно став до виконання бойових завдань, – каже волонтер фонду «Армія SOS» Ярослав Тропінов. – Корисним подарунком були й дві тонни молока,

передані ТОВ «Люстдорф». А маленькі патріоти з київської школи №240 надіслали нашим захисникам солодкі пакунки зі згущеним молоком, чаєм і шоколадними цукерками». Охочі долучитися до складання святкових пакунків можуть ознайомитися з переліком поточних потреб військових на офіційному сайті «Армії SOS». Нині бійцям необхідні спальні мішки, LED-ліхтарі, устілки для взуття, дощовики та чимало інших речей. Передати зібрані посилки можна за адресою: вул. Василя Яна, 3/5.

вітальня

Вечірній КИЇВ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

Олена Чебанюк:

«Скажи мені, як ти святкуєш, і я скажу тобі – хто ти» «КОЛИ ХАЗЯЙКА НЕСЕ КУТЮ Й УЗВАР, ДІТИ «МЕКАЮТЬ», «БЕКАЮТЬ» І «КВОКЧУТЬ»

Розпочалися Різдвяно-новорічні свята, і «Вечірка» вирішила поцікавитися, як їх святкували наші пращури. Мабуть, ніхто краще про це не розповість, ніж фольклорист Олена Чебанюк – старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського. Вона все своє життя присвятила вивченню українських календарно-обрядових свят і може годинами розповідати про улюблену справу – дослідження наших традицій та обрядів.

«У ЗАКОНСЕРВОВАНОМУ ВИГЛЯДІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ ЗБЕРЕГЛИСЯ НА ПОЛІССІ ТА В КАРПАТАХ»

– Пані Олено, розкажіть, будь ласка, як традиційно святкували Різдво в Україні?

– Уся родина обов’язково збиралася за столом, на якому стояла кутя – пожертва душам померлих предків. Цікаво, що кутю ніколи не готували із жита, адже жито – це символ життя. Залежно від регіону України кутю готували із пшениці, ячменю, гречки, рису чи інших круп. Українці у цьому питанні дуже винахідливі. Приміром, у Народицькому районі Житомирської області пісну кутю ще поливають узваром, олією, а багату кутю готують із гречаної каші з молоком або з м’ясом. Водночас на Закарпатті кутю почали готувати лише в останні 30–40 років. Замість куті жителі цього регіону пекли хліб-карачун із дірочкою, куди насипали зерно, сіль. І нині живі традиції, пов’язані з цим хлібом. О 12-й годині люди йдуть до річки з карачуном, там його полощуть, вертаються додому, а потім від порогу котять хліб до столу. Залежно від того, як він буде котитися, яким боком впаде на підлогу, господарі передбачають своє майбутнє. Для мене

було просто відкриттям, що біля Слов’янська Донецької області є село Богородичне, в якому люди розмовляють українською мовою, випікають фігурне печиво на Василя і Маланку, а коли дітки приходять щедрувати, їх наділяють цим печивом.

– В яких регіонах України старі звичаї та обряди збереглися найліпше?

– У нас є два регіони в Україні – Полісся і Карпати, в яких у законсервованому вигляді зберігаються звичаї та обряди. Там залишилася віра в те, що у Різдвяні дні за столом господаря з’являються не лише предки, але і сили природи. Запрошують на святкову учту чорну бурю, буйні вітри, вовка, ведмедя. Звертаючись, приміром, до морозу, хазяїн хати підходить до дверей із кутею і говорить: «Мороз, мороз, іди до нас куті їсти, а якщо ти не прийшов, то і влітку не приходь, бо будемо тебе житньою пугою бити». Чудовий обряд існує на Поліссі, коли хазяїн бере миску із різдвяними стравами і тричі обходить хату. А з хати дружина його питає: «Хто там ходить?». Чоловік відповідає: «Бог». «Що носить?» – «Пирог». «Дай Боже, щоб і на той рік діждали». Тобто сам хазяїн уявляє себе богом.

– Але час якось впливає на старі звичаї, корегує їх?

– Звичайно. Сьогодні вони теж трансформуються. У мене був анекдотичний випадок, коли я поїхала з телебаченням у Народицький район на Старий Новий рік. І там одна бабуся показувала обряд, перев’язуючи дерево перевеслом, і розказувала, що його треба полякати, замахнувшись сокирою, тоді воно обов’язково буде родити. Влітку під час експедиції в іншому регіоні раптом розповідають нам про цей звичай. Запитуємо: «Ви це знаєте від бабусі чи від мами своєї?». А нам відповідають, що бачили такий обряд... по телевізору.

– На Різдвяно-новорічні свята наші пращури веселилися і відпочивали. Чи всі дійства мали відповідний сенс і були символічними?

– Все було дуже серйозно. Адже народжувалося нове Сонце, люди справді вірили в найкраще. Коли приходили колядники навіть до найбіднішої людини, вони зверталися до неї «пане господарю…». І в колядках цей пан зображувався заможним і багатим, в якого столи накриті килимами, на них наїдки і напої, а у стайні коні, корови, вівці й таке інше. Як нині прийнято говорити, це була нова стратегія життя – програмування на краще. Приміром, на стіл хазяйка несла кутю на покуть у рукавицях. Адже голі руки, голий стіл вважалися поганою прикметою і символізували бідність. За старим звичаєм, що розповсюджений по всій території

передбачити свою долю. Тому, хоч і веселилися, співали, поводилися все ж таки обережно, розуміючи, що кожен день свят відповідає певному місяцю наступного року. Ця традиція дожила і до сьогодні.

– Ми говоримо про відродження традицій, звичаїв і обрядів. Але ж були часи, коли колядувати та щедрувати було заборонено?

– Так. І сьогодні дуже багато респондентів під час проведення досліджень зазначають, що за радянських часів із них просто знущалися, коли вони ходили колядувати. Їх переслідували, їм погрожували, що їхні діти не зможуть вступити до вузів. Але народ продовжував святкувати Різдво, Старий Новий рік, Водохреще, незважаючи на репресії. Нині ми в Новий рік бажаємо один одному щастя, здоров’я, успіхів, бо віримо, що наші побажання здійсняться. І навіть не замислюємося над тим, чому саме цієї миті вони мають здійснитися.

ВАРТО ЗНАТИ

Поліський старовинний різдвяний звичай На столі стоїть велика миска з пирогами, за якою ховається хазяїн дому та питає: – Діти, ви бачите мене?

– Ні, тато, ми вас не бачимо, – відповідають діти.

– Щоб і в наступному році ви мене за пирогами не побачили, – зичить тато. України, коли хазяйка несе кутю й узвар, діти «мекають», «бекають», «квокчуть», щоб усе велося у господі.

– А яку роль відігравали колядники у традиційному святкуванні Різдва?

– Вони уособлювали душі померлих предків. Колядники мали зайти до хати та побажати щастя і здоров’я. Не пустити колядника до хати вважалося великим гріхом. Але колядників, як і акторів, не ховали на сільському цвинтарі, а тільки за його межами. Люди також під час свят намагалися «прочитати» і

Хліб-карачун, який печуть на Різдво на Західній Україні

– Це особливий час?

– У момент народження нового Сонця, нового Бога відкриваються небеса. В цей час на землю спускаються духи предків, можна загадувати бажання і навіть побачити свою долю.

«ВІДРОДЖЕННЯ ЕТНОГРАФІЧНИХ ЯВИЩ ПОВ’ЯЗАНО ІЗ НАШОЮ САМОІДЕНТИФІКАЦІЄЮ»

– А над чим зараз працюєте?

19

– Усе своє життя я працюю над темою календарної обрядовості українців. Їз цієї теми й дисертацію захистила. Коли в 90-х роках ми відчули, що дуже багато людей, особливо в містах, не знають свого коріння, ми всі – фольклористи, етнологи, культурологи – пішли на радіо, телебачення, виступали у пресі, і все це безкоштовно. Я мушу сказати, що ми виконали свою місію. Адже з інших країн світу до нас почали приїжджати люди, щоб побачити наші Різдвяні свята. Можна перефразувати відому сентенцію: «Скажи мені, як ти святкуєш, і я скажу тобі – хто ти». Сьогодні у нас відбувається явище абсолютно унікальне – відродження старих звичаїв і обрядів. Як правило, вони відмирають, тому що змінюються часи, суспільство та його запити. І якщо етнографічні явища вийшли з ужитку, вони не повертаються. Але це вже не поклоніння духам природи, не культ предків, а явища, пов’язані з нашою самоідентифікацією.

– Якби, не дай Боже, стався Всесвітній потоп, яку річ мав би взяти до ковчега українець, щоб розпочати відродження нації?

– Звичайно, «Кобзар» Шевченка. Це книга нашого буття. Перекладати її дуже важко, адже в його твори закладено такі архетипи, які треба відчувати. Або ти його твори розумієш на підсвідомому рівні, або ти їх не сприймаєш узагалі. Я особисто перечитую «Кобзар» щороку і постійно знаходжу для себе нове.

– А як, пані Олено, ви святкуєте Різдвяні свята у своїй родині?

– Традиція святкувати Різдво в нашій родині ніколи не переривалася. Адже у мене була чудова бабуся, яка ще в 70-ті роки обов’язково готувала кутю й інші святкові страви. А вже у 90-х роках мій син ходив колядувати з гуртами, був Іродом у вертепі й водив Козу. Думаю, що в нашій сім’ї ця традиція точно залишиться.

– Що побажаєте нашій «Вечірці» у новому році?

– Улюбленій і шанованій газеті киян «Вечірньому Києву», на якому я виросла, хочеться побажати творчого натхнення, цікавих статей. Зичу здоров’я, підвищення матеріального забезпечення, гармонії в душі й сімейного щастя. І все у нас попереду буде чудово, я в цьому глибоко переконана. Марина МАРЧЕНКО Фото з архіву Олени ЧЕБАНЮК

Реклама

20

культура

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181) Фото Сергія Єфанова

А гроші ховайте у прискринку Марина МАРЧЕНКО

Гарна й ошатна, зроблена з душею скриня протягом багатьох століть була річчю номер один у кожній українській хаті. Про виготовлення та використання скринь у давні часи в різних регіонах України розповіла кореспондентам «Вечірки» Людмила Білоус – заступник директора Національного музею українського декоративного мистецтва і куратор виставки, на якій презентовано 23 зразки цих справжніх витворів мистецтва.

Фото Григорія Кубланова

– Скриня відігравала важливу роль у житті кожної української родини. Вона була не лише окрасою житла, але і незмінним атрибутом весільного обряду. У скрині зберігалися весільний віночок, стрічки, гроші, а намисто та інші прикраси складали у спеціальну коробочку із кришкою, яка іноді мала секретний замок. Її називали прискринком, і вона містилася всередині. Заглядати до чужої скрині було заборонено, – розповідає пані Людмила. Найбагатшими вважали скрині розписані, з колесами. Перед тим, як доньку видавати заміж, батьки зазвичай їхали на ярмарок купувати скриню або замовляли майстрові цей важливий атрибут весілля. Для того, щоб уявити, як на ярмарку купували скрині, достатньо подивитися на неймовірний килим Лізи Миронової – яскравий і колоритний, яким дуже захоплювалися китайці під час експонування його у Пекіні. За твердженням музейників, вони радо фотографувалися на фоні килима та розглядали деталі сюжетної композиції. Переглядаючи експозицію виставки, можна помітити, що різні регіони України мали свої особливості щодо виготовлення скринь, тому і виглядають вони зовсім по-різному. Якщо на Полтавщині, Чернігівщині та Київщині їх розписували квітами, то на заході України переважав геометричний малюнок із використанням техніки різьблення або інкрустації.

– Найдавніша форма західноукраїнських скринь – саркофагоподібна. Адже ще у Давньому Єгипті зустрічалися скрині такої форми. Українські майстри виготовляли їх із букового дерева, фарбували відваром кори вільхи, яка давала коричневий, приємний колір. Декорувалися навіть ніжки і бічні стінки скрині. Обов’язковим елементом декорування була «розетка» – солярний давній знак як символ благополуччя родини, добробуту та щастя, – уточнює пані Людмила.

– Часто скриню ще ставили на покуті, під образами, – зазначає фахівець музею. – Її накривали рушником, рядном або килимом. Скрині були не тільки весільні, але і господарські. А ще скрині-столи, скринілави, церковні скрині й дорожні. Композицію із давніх скринь, українського одягу та посуду завершують зразки XX – XXI століть. На думку музейних фахівців, мода на скрині повертається, тож і нині є робота для майстрів, які знають усі секрети їхнього виготовлення – чудового подарунку молодій родині.

Композиція із давніх скринь на фоні килиму Лізи Миронової

За сюжетом, Гекльберрі Фінн разом із Джимом переховуються від батька хлопця та його друзів

Гекльберрі Фінн заговорив українською Марія КАТАЄВА

Нове життя на сцені Київського муніципального театру опери і балету для дітей і юнацтва отримав мюзикл «Пригоди Гекльберрі Фінна», написаний ще у 1980-і роки подружжям Жанною та Левком Колодубами – видатними українськими композиторами. Веселу музичну виставу створено за мотивами одного з найвідоміших творів видатного американського письменника Марка Твена. Це історія про хлопчика (Сергій Шаповал), якому довелося тікати з рідного дому і переховуватися від переслідувань батька, ласого до його скарбів. Поневіряється він разом із приятелем, чорношкірим Джимом (Олександр Харламов), якого хазяйка збиралася продати на аукціоні. Мандруючи річкою Міссісіпі у пошуках кращого життя, друзі зустрінуть підступних авантюристів Короля і Герцога, які намагатимуться всіляко їм нашкодити. Проте герої знаходять вихід навіть із найскладніших ситуацій.

– Ми шукали новий дитячий мюзикл, і донька композиторів

Оксана Колодуб згадала про цю виставу, – розповідає режисерпостановник Віталій Пальчиков. – Сумніву в її успіху не було, бо всі діти з великою цікавістю читають пригоди, описані Марком Твеном. Перш за все, вистава – про дружбу та любов до ближнього, про те, що в будь-яких складних ситуаціях не можна втрачати віри в добро, любов, справедливість. Лібрето було створено Дмитром Кісіним ще у 1971 році, музику ж написали у 1980-х. Тоді виставу було поставлено на сцені столичної оперети.

– Ми трохи осучаснили лібрето, крім того, мюзикл уперше демонструється українською мовою, – продовжує Віталій Пальчиков. – Музичний матеріал залишився незмінним – це класичні американські мелодії у простому джазовому аранжуванні, що гарно запам’ятовуються і є справжніми хітами. Мюзикл є традиційним бродвейським варіантом – з танцями, співом і розмовами. Зокрема, наш балетмейстер Сергій Кон поставив ще і циркові номери, з акробатикою. Прем’єру приурочено до 180-річчя від дня народження

Марка Твена та до 85-річчя від дня народження композиторів Жанни і Левка Колодубів. У театрі сподіваються, що мюзикл спонукатиме маленьких глядачів прочитати пригодницькі твори відомого американського письменника. Діти – дуже вимогливі глядачі, їх не можна обдурити, вони відверті й одразу демонструють свої емоції. Прем’єрний показ пройшов успішно – навіть найнепосидючіші малюки з цікавістю спостерігали за тим, що відбувалося на сцені. Одними з перших глядачів стали і композитори Колодуби.

– Коли писали мюзикл, ми опиралися на негритянську музику, блюзи, спірічуел, які є найхарактернішими для тих часів, – пригадує Жанна Колодуб. – Сьогодні постановку сприйняла по-свіжому, вона вийшла гарною. Останні роки я більше пишу оркестрову музику для сольних інструментів, а мій чоловік – симфонічну. Досі викладаю в консерваторії, дуже люблю нашу молодь. Наступний показ «Пригод Гекльберрі Фінна» в театрі відбудеться 30 січня.

опитування

«Вечірка» поцікавилась у депутатів Київради, які книги вони прочитали 2015 року Петро Кузик, «Свобода»: – Читав Антуана де Сент-Екзюпері «Цитадель», яка вразила філософським поглядом на життя. І на час, який ми витрачаємо в житті. Особливо запам’ятався епізод, коли батько пояснює доцільність будування храму іншої релігії. Надзвичайно цікава й життєствердна книга. Раджу всім її прочитати. Дмитро Гордон, «Солідарність»: – Прочитав спогади Василя Аксьонова про шістдесятників. Вони розкривають дух тієї епохи. Гадаю, це дуже гідна книга.

Олег Петровець, «Солідарність»: – Нарешті дочитав «Фінансиста» Теодора Драйзера. Книга вельми сподобалася: є що застосувати в житті, приміром, як управляти капіталом, як заощаджувати та як розбагатіти. Вадим Васильчук, «Самопоміч»: – Читаю багато фантастичної літератури. Остання книга, яку прочитав, – спогади Лі Куан Ю «Сінгапурська історія». Її написав прем’єр-міністр Сінгапура, котрий протягом 30 років обіймав посаду мера. Там докладно викладено системний підхід до реформи освіти, розказано, як будується політична сила, як проводилися вибори,

як людина створювала команду й досягла результатів – не особистих, а саме в розвитку міста. Олександр Бродський, «Єдність»: – Мені дуже запам’яталася трилогія «Атлант розправив плечі», де показано життя Америки у кризовий період. У цій книзі є трішки фантастики, але й багато щодо розвитку особистості. Оскільки я голова комісії з підприємництва та промисловості, для мене було цікаво, як автор подає моменти ведення бізнесу, пояснює, як працює промисловість, куди вона рухається. Опитування провела Леся КЕСАРЧУК

спорт

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

На дистанції змагалися дівчина-кішка та гладіатор Фото Олексія Іванова

На території ВДНГ («Зимова країна») відбувся другий поспіль благодійний костюмований «Забіг Святого Миколая» на дистанції 4 і 8 км (для дорослих), 500 метрів (для дітей). Зібрані кошти спрямують на закупівлю 420 комплектів постільної білизни для дітей-сиріт будинку «Смарагдове місто» зі Святогірська. Першими на старт вийшли найменші учасники віком від 7 до 13 років. Близько сімдесяти дітей здолали дистанцію 500 метрів. Переможців серед малечі не визначали: кожен із них – уже переможець, тож на фініші всі юні бігуни отримали солодкі подарунки. Найбільший ажіотаж викликала поява учасників у костюмах, тут були пірати, жирафи, метелики, ялинка, численні янголи й Діди Морози. Перемогу в конкурсі костюмів здобули дівчина-кішка та гладіатор, яким виявився телеведучий Геннадій Попенко. Під час «Забігу Святого Миколая» було оновлено минулорічний рекорд України в категорії «Наймасовіший забіг у новорічних капелюхах». Відтепер він становить 564 учасники. Тішило й те, що поруч зі звичайними аматорами бігу були й імениті спортсмени. Зокрема, переможницею в забігу на 4 км стала срібна призерка Олімпіади в Пекіні 2008 року Ірина Ліщинська, яка перетнула фінішну стрічку з результатом 18 хв. 08 с.

– Це справжнє Свято спорту та доброти. Я другий рік поспіль беру участь у «Забігу святого Миколая» й ось сьогодні фінішувала першою. Звісно, приємно знову піднятися на п’єдестал, але я виступала не задля перемоги, а щоб допомогти дітям, – поділилася емоціями Ірина.

Ювілейна, п’ята, церемонія вшанування спортсменів і тренерів усіх поколінь «Спортивне сузір’я – 2015» зібрала близько 300 олімпійців, паралімпійців, неолімпійців та їхніх наставників, представників спортивних федерацій, громадських організацій і рухів. Найкращими з кращих року, що минає, стали кияни Жан Беленюк, Вероніка Верем’юк, Валентина Крепкіна та громадська організація «Street Workout Київ». «Тріумфом року» було визнано представника греко-римської боротьби Жана Беленюка. Упродовж року ім’я 24-річного київського атлета не сходило зі шпальт спортивної преси. Раз у раз Жан дивував своїми яскравими перемогами над найсильнішими суперниками. Утім, найголовніша подія сталась у вересні на чемпіонаті світу в американському Лас-Вегасі, де наш співвітчизник здобув звання найкращого на планеті, перемігши в суху 6:0 чемпіона Азії Рустама Ассакалова з Узбекистану. А напередодні церемонії киянина відзначила Міжнародна федерація зі спортивної боротьби, назвавши найкращим у світі у ваговій категорії до 85 кілограмів.

новини коротко

Уроки хокею просто неба У суботу на Троїцькій площі відкрилося Олімпійське містечко. До кінця січня тут можна буде добре відпочити не лише душею, а й тілом. Майже 800 кв.м льоду щодня чекатимуть на всіх, хто захоче поковзатися на ковзанах. Для найменшеньких створено академію, де можна пізнати засади хокею та фігурного катання. З понеділка до п’ятниці в ранковий час тренери ділитимуться з малечею таємницями цих видів спорту. До школи хокею набирають дітлахів віком від 5 до 7 років, до школи фігурного катання – від 3 до 14 років. А з 10.00 й аж до глухої ночі за 60 гривень на ковзанах зможуть поковзатися всі охочі. Не бажаєте напружуватись на ковзанці? Не біда: випробуйте безліч атракціонів. Тут є і чортове колесо, і найрізноманітніші гойдалки. Тож нудьгувати не доведеться! Також щонеділі організатори влаштовуватимуть родинні тематичні свята Family Day. Одне з них уже відбулося, і його темою став цирк. Кияни просто неба змогли побачити захопливі номери циркових артистів.

– Дуже сподобався жонглер, який не відмовив мені в майстер-класі. Трохи навчилася перекидати три м’ячі. Тепер буде чим здивувати друзів на Новий рік, – розповіла «Вечірці» киянка Катерина Євдокимова.

Лідери малої ракетки

пряма мова Ірина Ліщинська: Я виступала не задля перемоги, а щоб допомогти дітям

Кияни у «Спортивному сузір’ї»

У неолімпійських видах спорту в номінації «Тріумф року» переміг Ігор Любченко, який виборов золото на світовій першості з муай-таю (тайського боксу), що відбулась у Таїланді в серпні. Не оминули увагою й найменших спортсменів. Попри юний вік, наша «шахова королева» Вероніка Верем’юк стала найкращою на континенті. Наприкінці вересня звичайна київська школярка змусила говорити про себе весь шаховий світ. На континентальній першості в хорватському Поречі Веронічка продемонструвала неа-

21

биякий хист до найдавнішої у світі гри й виборола звання найкращої в Європі. Та ще й як виборола! В усіх дев’яти зіграних партіях суперниці дівчинки неодмінно капітулювали. Тож шахістці віддали перше місце в номінації «Покликання року». У ветеранському спорті теж не минулося без киян. У номінації «Усе життя у спорті» лідирувала легкоатлетка, чотириразова переможниця Європейських ігор ветеранів-2015 Валентина Крепкіна. Загалом у колекції пані Валентини вже близько 130 нагород світо-

вих та європейських форумів. «Це стало для мене сюрпризом, – розповіла після нагородження Валентина Крепкіна. – Сподіваюся, що ця відзнака для наших ветеранів – не остання». У номінації «Найкращий рух, інтегрований у «Спорт для всіх» перемогу здобула громадська організація «Street Workout Київ»; у номінації «Один за всіх і всі за одного» – чоловіча збірна команда України з фехтування на шпагах, чемпіони світу 2015 року Богдан Нікішин, Анатолій Герей, Максим Хворост і Дмитро Карюченко; у номінації «Світове визнання» – олімпійська чемпіонка, майстер спорту з кульової стрільби Олена Костевич; у номінації «Перемагаючи себе» – чемпіон Європи 2015 року з настільного тенісу з ураженнями опорно-рухового апарату Віктор Дідух; у номінації «Тренер сильних духом» переможцем визнано головного наставника збірної України серед спортсменів-інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату (волейбол сидячи) Віктора Тимошенка.

У клубі «Лідер», що в Подільському районі, відбувся конкурс спортивної майстерності з настільного тенісу на призи Діда Мороза. У змаганнях, які тривали близько п’яти годин, узяли участь 42 вихованці клубу. Юні спортсмени змагались у трьох вікових категоріях у дусі спортивної боротьби та чесного суперництва. Переможцями у віковій категорії до 2007 р.н. стали Артем Табур та Анна Панченко, у категорії 2003-2006 р.н. – Олександр Селюченко й Вікторія Куртенко, а у спільній категорії 1999–2002 р.н. пальму першості здобув Ярослав Войтенко.

«Спортивний Миколай» завітав до другокласників Традиційно напередодні найулюбленішого свята дітлахів – Дня Святого Миколая – у спеціалізованій школі №40 відбувся «Спортивний Миколай – 2015». Участь у заході взяли одні з наймолодших вихованців закладу – учні других класів. Школярі дуже хотіли показати святому Миколаю, як добре вони вміють бігати, стрибати, допомагати одне одному. Найкраще з усіма завданнями впоралася команда 2-В класу. Друге місце посіли учні 2-А класу, а третє – 2-Б класу.

Сторінку підготував Олександр ПИРЛИК

дозвілля

православний календар Архімандрит Лаврентій (Віктор Живчик), благочинний СвятоМихайлівського Золотоверхого монастиря 24 грудня – Преподобних Даниїла та Луки Стовпників.

25 грудня – Святителя Спиридона, єпископа Триміфунтського, чудотворця (близько 348р.). Священномученика Александра, єпископа Єрусалимського (251).

26 грудня – Мучеників Євстратія, Авксентія. Преподобних Арсенія, Аркадія, Мардарія Печерського, затворника в Дальніх печерах. На Євстрата спостерігають за погодою протягом 12-ти діб. Вважається, що кожен день вказує на погоду усього місяця наступного року. Який Євстрат, такий і січень.

27 грудня – Неділя 30-а після П’ятидесятниці. Мучеників Фірса, Левкія та Калинника (249-251рр.). Мучеників Филимона, Аполлонія й Феотиха (286-251рр.).

28 грудня – Седмиця 31-а після П’ятидесятниці. Святого Стефана Сурозького. Триває Різдвяний піст.

29 грудня – Пророка Агея (500р. до Р.Х.). Блаженної цариці Феофанії. Мучениці Марини.

30 грудня – Пророка Даниїла і трьох отроків: Ананії, Азарії та Мисаїла. *** Пророк Даниїл походив зі знатного роду. Під час завоювання Навуходоносором Єрусалима Даниїл разом з іншими іудеями потрапив у вавилонський полон. Його та інших обдарованих юнаків навчали у школі, де викладали халдейські науки. Разом з Даниїлом там перебували Ананія, Мисаїл і Азарія. Хлопці вблагали вихователя, аби їжу їм видавали не з царського столу, окроплену ідоложертовною кров’ю, а звичайну, рослинну. За відданість вірі Господь нагородив юнаків успіхами в навчанні, і вавилонський цар, який був присутній на іспитах, побачив, що вони розумніші за вавилонських мудреців. Даниїл і його друзі залишилися на службі при царі. Після взяття Вавилона Даниїл став радником царів Дарія мідійського і Кира персидського. Бог наділив Даниїла здатністю тлумачити сни й видіння, він пояснив Навуходоносору два дивних сни: таємничий камінь, що розбив істукана, символізував Месію, а гора, що утворилася, – Його вічне Царство (Церкву). У своїй книзі (що носить його ім’я) пророк Даниїл записав кілька пророцтв щодо кінця світу і другого пришестя Христа. За змістом ця книга має багато спільного з Об’явленням євангеліста Іоанна Богослова. У третій рік царювання Кира у Вавилоні Даниїл удостоївся дістати одкровення про долю народу Божого і чотирьох язичеських імперій. Пророцтва Даниїла про гоніння на віру відносяться до гонінь Антіоха Єпіфана й одночасно до пришестя антихриста. Господь Ісус Христос у своїх бесідах з іудеями двічі посилався на пророцтва Даниїла.

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

Прикрашаємо бантами і бубликами Фото надано TM BORJOMI

Марія КАТАЄВА

Як зробити своє святкове дерево неповторним, на майстер-класі в Академії Свят «Боржомі» киянам розповіли дизайнери мережі магазинів декору та подарунків Scorpio Леся Муренко та Наталя Книш. Святкові ялинки в різних країнах відрізняються – європейці люблять завішувати їх суцільно іграшками, за якими майже не видно самого дерева, а от американці, навпаки, схильні до мінімалізму. В Україні зазвичай дотримуються золотої середини.

– Іграшки варто розміщувати не лише на кінцях гілок ялинки, а й ближче до стовбура, щоб гілки не прогиналися, – радить Леся Муренко. – Спочатку розвішуємо великі іграшки, потім маленькі, а далі заповнюємо порожнечу. Наймодніші кольори цього Нового року – марсала (винний) і золотий. Тим більше, що 2016 рік за китайським календарем пройде під знаком Вогняної Мавпи. Додати яскравого акценту новорічній класиці – поєднанню червоного з золотом – допоможе

також модний відтінок зеленого золота.

– Кожна ялинка – це ваша власна історія, тому прикрашати її можна практично всім тим, що є під рукою, – запевняє Леся Муренко. Приміром, для ялинки в ретростилі «бабусина скриня» підійдуть усі невеликі улюблені іграшки, а також вироби, виготовлені власноруч. Дітям, напевно, сподобаються розвішані на дереві цукерки, пряники та інші смаколики – їх можна потроху знімати і їсти.

– Зверніть увагу на бублики – їх також можна використовувати як ялинкові прикраси, – радить Леся Муренко. – Якщо одразу кілька бубликів підвісити на одній мотузці й розташувати там, де є вільні місця, – вони заповнять на ялинці порожнечу. Чудово виглядатимуть на ялинці й бантики зі стрічок.

– Дощик і гірлянди придумали в Радянському Союзі, тому що не було інших матеріалів для заповнення вільних просторів, – розповідає Наталя Книш. – Ми

пропонуємо замінити дощик бантами. Але не дешевими китайськими, які масово завозять до України, а зробленими власноруч. Зі стрічок можна нав’язати різних видів бантів – одинарних, подвійних, потрійних, в ретро-стилі з мереживом. А ще прикріпити до них ялинкові шишки. Або ж обмотати стрічками всю ялинку. До речі, в українській традиційній культурі дерева здавна прикрашали саме стрічками. Навіть штучній ялинці новорічного настрою нададуть аромати, які асоціюються зі святами: яблуко з корицею, хвоя або мандарин. Аромамасла можна нанести на іграшки, на банти. «Оживити» штучну ялинку можно, прив’язавши до неї дротом гілки справжнього дерева. Така ялинка не лише заполонить оселю запахом хвойного лісу, а і виглядатиме пишніше. Як правильно розташувати ялинку, підкаже фен-шуй. Вважається, що коли вона стоїть у лівому кутку від вікна – це до грошей, а якщо ближче до правого – до удачі. Ну а посередині кімнати, недалеко від входу, – до сімейного благополуччя.

гороскоп | 28 грудня –3 січня 17

Ведучий рубрики Олег СМАЛЬ

Тістечка зі старої Зеландії Нова Зеландія знаходиться на островах у південно-західній частині Тихого океану. А стара Зеландія? Це південно-західна провінція Королівства Нідерланди. У фламандського художника Пітера Брейгеля-старшого є робота «Нідерландські прислів’я». Деякі з них дуже близькі до наших перлів народної мудрості. Але є у фольклорі мешканців Низької Землі вислови, зрозумілі лише голландцям. Приміром, «Не бажаєш працювати – живи за дамбою!». Голландці змушені важко працювати все життя – інакше море поглине їхню землю. Один із символів Нідерландів – вітряк, у більшості випадків зовсім не млин, а двигун помп, що відкачують воду з полів. Фізична праця вимагає калорій. У мистецтві смачно і щедро накрити стіл голландці не мають рівних у Європі. Спробуємо спекти традиційні старозеландські тістечка bolusie. Розпочинаємо з родзинок (120 г). Заливаємо їх теплою водою і нехай стоять, поки ми чаклуємо з тістом. Склянку молока виливаємо в каструльку, додаємо 6 ложок масла (або маргарину – до речі, цей демократичний продукт вигадали фламандці). Не перегріваючи молоко, розтоплюємо масло так, щоб не було кавалків. 30 г дріж-

ОВНИ, хто давнє споминає,

той щастя не має. Витравіть з душі давні образи, тоді конфліктна ситуація вичерпається. На роботі запрягайтесь у професійного воза, кар’єра виходить на чільне місце.

ТЕЛЬЦІ, орієнтуйтеся на

сторонні поради та адекватно реагуйте на критику. Сприймайте чужу точку зору, сперечатися немає сенсу. Якщо бракує знань, загрузли в дилетантстві – вчіться!

Фото Ганни Смаль

22

БЛИЗНЯТА, спрямовуй-

джів подрібнюємо, перемішуємо з цукром (7 ложок), додаємо два перетертих сирих яйця. Борошно (500 г) висипаємо в макітру, додаємо молоко та дріжджі, замішуємо, накриваємо полотном, ставимо в тепле місце на 60–90 хв. Коли тісто підніметься, додаємо ще борошна, замішуємо так, щоб воно перестало прилипати до рук. Посипаємо стіл борошном, розрівнюємо тісто до товщини 5–10 мм, змазуємо його розтопленим маслом. Родзинки змішуємо з двома ложками цукру та тертою корицею, рівномірно викладаємо на пласт тіста. Згортаємо тісто в рулон, розрізаємо його на 16 пластинок, викладаємо на бляшку (не дуже близько одна до одної). Залишаємо в теплі на 20–30 хв. Випікаємо в гарячій духовці 15 хв. Дістаємо, покриваємо поливою (ложка молока, перемішана з 1,5 ложки цукрової пудри). Ставимо ще на 5 хв. у духовку. Ці тістечка чудово поєднуються з чаєм, кавою і гарячим різдвяним вином.

ТЕРЕЗАМ передбачено зосередитися на домашніх обов’язках. Ви маєте стати дбайливим господарем, люблячим подружжям, стабілізувати стосунки «батьки-діти». Конт­р о­­люйте власну поведінку, ос­те­­рі­г айтеся спокус лукавого. СКОРПІОНИ приречені

виправляти допущені раніше помилки. Однак боржники з вами розрахуються. Власні переконання ставте на чільне місце, але й на чужі погляди реагуйте спокійно.

СТРІЛЬЦІ, беріться за те,

те зусилля на сумлінне виконання обов’язків. Просять –допоможіть. Практично підходьте до інвестування своїх творчих, енергетичних, інтелектуальних і матеріальних здобутків.

що вам до серця. Передусім оберіть правильний професійний шлях, зараз перед вами відкрито безліч доріг. У виборі друзів будьте обережними.

РАКИ, іти пробоєм задля

КОЗЕРОГАМ доведеть-

задоволення власних інтере­ сів небезпечно. Обмірковуйте кожен крок, узгоджуйте дії з оточуючими. Визначайтеся, з ким далі співпрацювати, з ким брати шлюб.

ся рятувати подружні стосунки. Якщо в оселі незатишно, змініть оточення, ваше щастя блукає далеко від домівки. З керівництвом знаходьте спільну мову.

ЛЕВИ, ваш енергопотен-

ВОДОЛІЇ, частіше усаміт-

ціал колосальний! Тільки не продавайте своєї праці за безцінь – фахівець ви неабиякий, тож вимагайте від працедавців заслуженої оплати. Це неодмінна умова для підвищення матеріального статусу!

ДІВИ , запал емоцій слід

пригасити, натомість виявляти матеріальні знаки уваги до благовірних. Їм імпонує ваше вміння шанувати чесноти, цінувати ділові риси, соціальний і фінансовий статуси обранця.

нюйтеся для пошуку правильних рішень. Хочете мати щедрих спонсорів, задовольняйте їхні бажання, забувши про власні. І не розбовкуйте службових таємниць!

РИБИ, ваш рейтинг попу-

лярності сягне кульмінації, коло друзів розшириться. Застосовуйте тверезий розрахунок, і тоді дружні лави поповняться вірними соратниками з аналогічними життєвими інтересами. Астролог Любов ШЕХМАТОВА

дозвілля

Вечірній КиїВ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

ЄВ’ГЕНІАЛІЗМИ Добрий мій читачу! Ти, мабуть, звернув увагу, що слово л ю д и н а і слово л ю б о в почина­ ються з однакової букви. Слово н е л ю б і слово н е н а в и с т ь – також з однакової. Отже людині притаманна любов до людей, не­ люду – ненависть. Зміряй свої почуття: ти частіше любиш чи ненавидиш? Прислухайся до самого себе: ти частіше стогнеш чи посміхаєшся? Якщо постійно стогнати – можна й захворіти… Коли ти схиль­ ний часто розчаровуватися, навчися – перед тим не зачаровуватися. Тішся з того, що тобі посилає при­ рода, а не чекай і не шукай чогось надприродного. Ніколи не розлучай­ ся із двома дамами – їх зовуть МІРА і ВІРА. *** • Такої ми вже породи. Чим більше із нас шкуру дерли, тим частіше вона відростала. Ми вже так звикли до того шкуродертія, що коли нема кому дерти із нас, деремо один із одного. Для регенерації нації. Така наша ментальність. Як здобуваємо, то любимося, як здобудемо, то чуби­ мося. Чубимося за владу. Чубимося за віру. Чубимося за церкву. Чубимо­ ся за дзвона. Вже й чубів немає, а ми все чубимося. Послухаймо ж головного дзвона – стуку серця Матері­України. Він закликає нас: «ЄДНАЙМОСЯ!». Тож єднаймося, поки ми ще є. *** • У Росії в основному живуть ті українці, батьків яких вивозили до Сибіру, саджали по тюрмах, конц­ таборах. В Україні про «воссоєдєнєніє» з Росією зазвичай репетують ті

23

фільми цього тижня росіяни й окацаплені хохли, батьки яких вивозили, судили й садили. Або ж яких завозили у «вивільнені» обійстя, помеш­ кання вивезених чи посаджених. Якщо їх сьогодні об’єднати, від­ будеться великий мордобій. У кого свербить пика, «воссоєді­ няйтєсь»!.. То кому і чому в українцеві, який проживає у своїй незалежній дер­ жаві, заважає українська національ­ на душа? Уперш – чому? Тому, що людина без національної душі – це опудало. Робот. Який ляпає своїм механічним язиком, що йому запланують, робить усе, що запрограмують. Робот не має відчуття національної приналежності, отже, й національної гідності. Опудалу байдуже, на чиєму городі стояти, що охороняти і кого лякати. Воно – о п у д а л о. З отого «чому» випливає, кому потрібно, щоб не було українців, господарів на своїй землі, а були наймити, раби, бездушні о п у д а л а. *** • Що краще: мати підлого і нахабно­ го сусіда чи зрадливу жінку? А якщо і те, і се? Якщо наша молода держава має по сусідству «нєпрєдсказуємоє держі­ мордіє», а у себе в хаті – безліч по­ літичних повій? Від гнидаво­дріб­ нюсіньких до блощично­величних? І, звісно, нахабний сусід йтиме на контакти з нашими повіями. І, звіс­ но, наші повії шукатимуть контакту з нахабним звабником. Бо нечисть липне до нечисті. Євген ДУДАР

«Різдвяна ніч у Барселоні»

«Крампус: викрадач Різдва»

Жанр: комедійна мелодрама. Країна: Іспанія. Режисер: Дані де ла Орден. У ролях: Александра Хіменес, Альберто Сан Хуан, Абель Фолк. Тривалість: 95 хв.

Жанр: новорічний фентезі-хоррор. Країна: США. Режисер: Майкл Догерті. У ролях: Адам Скотт, Тоні Колетт, Еллісон Толман. Тривалість: 98 хв.

Навіть чарівної зимової пори в Барселоні панує магія кохання. Подружжя та самотні серця, юні романтики й поважні сеньйори відчувають радість та гіркоту любові, втрачають і знаходять своє щастя. Їхні історії складають­ ся в картину захопливого життя прекрасного міста, яке різдвяної ночі перебуває в очікуванні дива.

На новорічні свята дорослі не менше за дітей че­ кають на дива, магію та подарунки. Але винагороду передбачено лише для тих, хто весь рік поводився добре. Решта дістануть покарання від Крампуса – лихого демона Різдва і справжнього АнтиСанти. Героям стрічки доведеться неабияк постаратись, аби врятувати свою голову та своє Різдво!

екскурсії «ЯНГОЛи ТА ДЕМОНи МиХАЙЛА ВРУБЕЛЯ»

«ДиВНІ СНи ГРАФСЬКОГО ДОМУ»

Він з’явився в нашому місті у квітні 1884 року. Михайло Олександрович планував затриматися в Києві на кілька місяців, але залишився на довгі п’ять років. Саме тут він створить картини, які назвуть вершиною творчості молодого Врубеля, зустріне Музу, Прекрасну Даму і просто кохану. А Київ на­ завжди залишиться в його долі «містом­поемою», адже саме тут великий художник знайшов стежку до самого себе.

Дiм графинi Уварової не лише покаже свої дива – срiбну вiтальню,трояндовий будуар, кабiнет із вражаючим оформленням стелi, мармуровi камiни, чудовий живопис, а й розповicть про свої сновидiння… Перед екскурсантами промайнуть історії відомих особистостей, серед яких графи­ ня Наталія, граф Сергiй, Велика княгиня Ксенiя, мурза Мiнчак Косаєвич, фельдмаршал Герман фон Ейхгорн... І Вертинський, який прозвучить голосом талановитого українського спiвака, що йому аплоду­ вали в багатьох країнах свiту.

Коли: 27 грудня о 12.00. Місце зустрічі: станція метро «Палац спорту», вул. Еспланадна, 30. Маршрут і об’єкти показу: Палац спорту – парк ім. Тараса Шевченка – Національний музей російського мистецтва – вул. Хрещатик – Майдан Незалежності – Андріївська церква – Андріївський узвіз – Михайлівський Золотоверхий монастир – Софійський собор – Софійська площа – вул. Володимирська – Золоті ворота – Національна опера України – Володимирський собор – Кирилівська церква.

Коли: 26 грудня о 15.00. Місце зустрічі: на розі вул. Липської та Пилипа Орлика (пам’ятний знак гетьману). Маршрут і об’єкти показу: маєток Уварових.

Записатися на екскурсії можна за телефонами: (044) 364-51-11, (068) 121-44-58 або електронною поштою: tour@interesniy.kiev.ua Склала Оксана Баркіна

між осінню і весною холод жіноче ім’я линва

морський делікатес водоймище сильний вітер із снігом

рудий хижак

парламент

... Роговцева

зозуля відродження

приправа до холодцю тваринка-муркотун 12 місяців

місце у хліві, де Богородиця поклала Ісуса

бухта

великий святий (фото)

сканворд «Вечірки»

основи

Реклама

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Керівник творчої групи Леонід Фросевич Відповідальний секретар Володимир Полєтаєв Художній редактор Андрій Кійко Дизайнер Світлана Виноградова Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51б Телефон: 234­27­59 Факс: 235­01­93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

twitter.com/vechirkanova Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234­21­84, 234­27­39 Факс: 235­61­48 Е-mail: v.pushina@gmail.com Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235­23­34 Друк: ТОВ «МЕГА­Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 45127 Заг. наклад: 96 000.

vk.com/vechirkanova Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Рукописи не рецензуються. Передплатні індекси: 61170, 89469, 37607

24

ракурс

Фото Бориса Корпусенка

Вечірній Київ | 24 грудня 2015 року | №51 (19181)

Новий рік між двома дзвіницями З оглядовим колесом, гірками і залізницею Фото Бориса Корпусенка

Фото Бориса Корпусенка

Фото Бориса Корпусенка

Фот о

Не менше овацій публіки викликала пропозиція головного організатора свята, засновника Folk Ukraine Ігоря Добруцького. Після стислого привітання він повідомив, що має намір написати Президенту петицію з проханням

ка

За лічені хвилини до засвічування 26-метрової зеленої красуні, на прикрашення якої пішло близько тисячі імбирних пряників, величезних яблук, апельсинів і цукерок-прикрас, урочисту промову Миколая Чудотворця продовжила перша леді України Марина Порошенко. Та почесній гості вдалося виголосити лише частину привітання – саме з її словами пролунали дзвони Софійського собору, і під гучну лічбу «Один! Два! Три» святкове дерево запалало жовто-червоно-білими вогниками.

– Торік головна ялинка вперше за 60 років повернулася на Софійську площу – туди, де завжди стояла в минулі часи, і ми радо відроджує-

У межах проекту «Головна ялинка України 2015 – Друге життя» у Музеї історії міста Києва відбувся благодійний аукціон, де було продано 36 зрізів минулорічної головної ялинки, художньо оформлених митцями з усієї країни. Зібрані кошти підуть на закупівлю саджанців у лісництво, де росла торішня зелена красуня, а також на допомогу дітям загиблих героїв АТО

Па ще н

День Святого Миколая приблизно 10 тисяч киян і гостей столиці відзначали на відкритті наймасштабнішого фестивалю «Новий рік між двома дзвіницями». Саме там увечері 19 грудня кольоровими вогнями засяяла головна ялинка країни. Водночас у центрі міста відчинило свої ворота казкове містечко з ексклюзивною фотозоною, торговельним майданчиком з різноманітними наїдками та дитячими розвагами.

мо цю традицію, – сказав мер Києва Віталій Кличко. – Кожен з нас обов’язково має мріяти та вірити у дива, тоді загадане неодмінно здійсниться. Сьогодні напевно кожен українець бажає, аби в нашій країні нарешті запанував мир, а в оселях – добробут і затишок.

Па вл а

Ганна РЕДЬКА

зробити територію святкування виключно пішохідною, щоб це був народний культурний центр, а всі адмінбудівлі силовиків та обласного суду перенести до іншого місця. …«Новий рік між двома дзвіницями» охоплює не тільки Софійську та Михайлівську площі, а й Володимирський провулок, де міститься більшість зі 160 святкових альтанок. Кількість великих об’єктів у фотозонах вразить навіть найвибагливішого любителя селфі: двометрова піраміда із золотих цукерок, подарункові коробки з бантами, декоровані лави для закоханих, пухнасті ляльки на весь зріст тощо. А безкоштовний Wi-Fi допоможе поділитися святковими фотознімками з друзями. Для дітлахів тут також справжній рай: Резиденція Святого Миколая, територія кіндер-сюрпризів, каруселі, залізниця з потягом, а біля пам’ятника Богдану Хмельницькому – шість гірок. Зустріти майбутні зимові свята діти зможуть на 25-метровому оглядовому колесі, привезеному з Німеччини.

– Нам з дружиною дуже сподобалися Алея шампанського та незвичайні наїдки. Як можна відмовитися від ароматної страви з плити-паровоза або глінтвейну, який варять перед нашими очима у велетенській казковій каструлі?

– зазначає киянин Дмитро Новгачук. – За вечір ми витратили 400

гривень, з них 110 – на сувеніри, 40 – на катання сина на дитячому паровозику. Загалом, повноцінний обід обійдеться десь у 100 грн: 100 грамів шашлику на фестивалі коштують 40 грн, кукурудза – 25 грн, овочігриль – 40 грн, попкорн – 20 грн, а склянка гарячого грогу – 30 грн.

Святкова програма 25 грудня 15.00-18.00 – відкрита інтерактивна сцена 18.00 – концертна програма «Європейське Різдво» за участю Two Violins, Муніципальної академічної чоловічої хорової капели ім. Л.М.Ревуцького, хору хлопчиків, солістів і хореографічних колективів 20.00-20.20 – флешмоб «Ланцюг щастя між двома дзвіницями» 20.20-21.30 – виступ РадіоБенду Олександра Фокіна