vechirniykiev.com.ua facebook.com/vechirkanova twitter.com/vechirkanova vk.com/vechirkanova
Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року
6 січня 2016 року №1 (19183)
Читайте «африканський» роман Олега Сенцова «Купите книгу – она смешная»
стор. 13
Найзручніша телепрограма стор. 6–12
Де поколядувати та з Різдвом привітати Марія КАТАЄВА
« Добрий вечір тобі, пане господарю» – г уртом
На центральному майданчику «Новий рік між двома дзвіницями» святкування розпочнеться 7 січня о 15.00 з ходи дідухів (старт із Софійської площі) за участю дитячого колективу «Веселий ярмарок» і хору «Гомін». Далі гостей розважатимуть колядками та вертепом. О 18.00 усіх охочих запрошують приєднатися до флешмобу – наймасовішого виконання колядки. До 21.30 на сцені триватиме концертна програма «А у нас на Різдво» з виступами фольклорних і хореографічних колективів, зірок естради. Урочисті заходи також відбудуться на Подолі, у парку Шевченка і парку «Феофанія», в «Олімпійському містечку» на Троїцькій площі й на ВДНГ, Національному музеї народної архітектури та побуту України та у «Мамаєвій Слободі».
Фото Бориса Корпусенка
Докладніше на стор. 2
Гурт «Шабля» воює піснею «Вечірка» дізналася подробиці створення гімну АТО Лідер гурту Вова Гейзер: «Я жодного разу не помітив зламу бойового духу наших солдатів, ніхто не жаліється, що чогось не вистачає, що холодно».
Які дороги та розв’язки потрібні столиці
Найкращі спортсмени Києва 2015 року за версією «ВК»
стор. 16
110 років з киянами і для киян.
Передплатний індекс «ВК»: 37607
стор. 4
стор. 14
2
кур’єр «ВК»
столиця за тиждень
Художня лазня У Києві відкрився незвичний галерейний простір, що поєднав виставковий майданчик з… працюючою лазнею. – Наша ідея полягає у створенні інтерактивного комунікативного простору. У нас немає чітко визначеного напрямку демонстрації творів: це може бути і ретроспективна виставка, і поетичний вечір, і будь-яка інша культурна ініціатива. Ми прагнемо створити клуб для цікавих людей та простір для донесення меседжів у сфері культури, – заявив один з організаторів «Художньої лазні» Артур Білозеров. За його словами, у цій незвичній галереї виставлятимуть роботи сучасних українських художників, улаштовуватимуть ретроспективні виставки, поетичні вечори та інші культурні заходи. Крім цього, приміщення працюватиме і як стандартна лазня.
Вечірній Київ | 6 січня 2016 року | №1 (19183)
Де поколядувати та з Різдвом привітати Фото Бориса Корпусенка
Рейтинг ялинок Традиційно в кожному районі Києва є своя новорічна ялинка. І кожна – особлива й неповторна. Приміром, святошинська – різдвяна, подільська – найяскравіша, шевченківська – наймолодша, солом’янська – найпатріотичніша, дарницька – саморобна, а деснянська прикрашена білими голубами миру. Голосіївська ялинка виявилася найбільш пухнастою, оболонська – найвищою, печерська – спортивною, а дніпровська найчастіше змінює своє місце розташування.
Зустріч з казкою для 30 тисяч дітей Упродовж новорічних свят вистави та святкові заходи у столиці відвідали понад 30 тисяч дітлахів. Міська влада намагалась охопити новорічними привітаннями, виставами та подарунками якнайбільше дітей, які потребують особливої турботи. Про це повідомила заступник голови КМДА Ганна Старостенко. – Також через мережу наших районних центрів соціальних служб та завдяки соціальним партнерам уперше за роки незалежності України ми зібрали малечу з обмеженими можливостями біля головної ялинки країни, щоб привітати зі святами. Майже 450 хлопчиків і дівчаток отримали солодощі та подарунки, а також переглянули новорічну виставу. Схожі вистави для малюків, котрі опинились у складних життєвих обставинах, дітей переселенців, киян-учасників АТО та інших категорій відбулись у Колонній залі КМДА, – додала пані Ганна.
Паперові підручники замінять «цифрою» У столиці планують запровадити пілотний проект із електронної системи навчання. Відтак уже цього року в деяких школах використовуватимуть лише електронні книги.
Облаштували прихисток для колишніх воїнів Для учасників АТО, яким після демобілізації або поранення нікуди повертатися, у місті відкрили хостел. Прихисток облаштували у багатоповерхівці на столичній Оболоні. Ідея створити такий гуртожиток належить військовим. Разом із волонтерами вони обладнали його у підвальному приміщенні. Проживання є безкоштовним. Нині тут мешкають четверо колишніх армійців, а загалом хостел розраховано на вісімнадцять осіб.
Як курсуватиме транспорт
Фото Павла Пащенка
Роботу наземного громадського транспорту, а також столичного метро вночі проти 7 січня буде організовано у звичайному режимі руху (без подовження в нічні години). Про це інформують КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен».
Станцію метро «Львівська брама» можуть добудувати Кияни запропонували реконструювати Львівську площу і добудувати станцію метро «Львівська брама». Петицію з цією пропозицією опубліковано на сайті Київради. Будівництво станції «Львівська брама» розпочалося у середині 1990-х років, але через відсутність комплексного рішення щодо реконструкції Львівської площі і брак коштів роботу заморожено.
Продовження. Початок на стор. 1
Святвечір на Подолі та в центрі міста
пела «Дударик», що виступить зі своїми інтерпретаціями відомих щедрівок і колядок.
У «Європейському містечку» до свят улаштують Дні України. 6 січня о 17.00 для відвідувачів стартує розважальна програма, а о 19.00 розпочнеться концерт «Святвечір на Поштовій» з Оленою Гребенюк і гуртом «Українські барви». Обіцяють заграти справжній український рок-н-рол, а впізнаваний з дитинства романс перетворити на пристрасну сальсу. 7 січня з 13.00 до 15.00 триватиме інтерактивна ігрова програма для дітей, а з 15.00 до 21.00 – різдвяні розваги, танці, конкурси. Гостей ознайомлять зі святковими традиціями, запропонують різдвяні страви та сувеніри. Крім того, з 14.30 до 16.00 народне обрядове дійство «Коляда» демонструватиме гурт «Буття». На «Родинне Різдво» 7 січня запрошують і до парку Шевченка. З 14.00 до 15.00 там організують інтерактивні ігри для дітей, з 15.00 до 16.00 триватиме концертна програма «Зі святим Різдвом вітаємо, щастя й долі бажаємо!», а з 16.00 до 17.00 колядуватимуть і щедруватимуть.
Зустрічайте зимову «Країну мрій»
Від джазу до «Плачу Єремії»
Національний музей народної архітектури та побуту України запрошує шанувальників традицій на Різдво. Колядники, щедрувальники, групи з вертепом і козою розійдуться музейними сільськими вуличками. Усі різдвяні обряди зійдуться на славній Наддніпрянщині. О 10.00 у церкві архістратига Михаїла розпочнеться святкове богослужіння, а о 12.00 до гостей звернеться священик у церкві святої Параскеви. 7 січня музей запроваджує безкоштовний вхід для переселенців з Криму, Донбасу й Луганщини, а також для воїнів АТО. Щоб вільно пройти на територію музею, гостей просять узяти із собою відповідні документи.
6 січня в «Олімпійському містечку» на Троїцькій площі обіцяють різдвяний вертеп і нічні катання. 7 січня відбудеться Christmas Jazz Fest. Розпочнуться гуляння о 12.00 з куштування куті, співання колядок, різдвяних конкурсів, танців та розваг для дітей. О 18.00 вечірню музичну програму відкриє дитячий хор «Веснянка». Далі буде фестиваль джазового мистецтва – виступи саксофоністів і знаних київських джазбендів. Гостями стануть учасники популярних телевізійних талантшоу «Х-фактор» та «Голос країни» Дмитро Бабак і Дмитро Іващенко. А о 19.45 на ковзанці «Олімпійського містечка» влаштують показові виступи учнів школи фігурного катання Ольги Хроми. 7 січня в межах фестивалів «Наше Різдво» та Made in Ukraine на Контрактовій площі відбудеться Різдвяний концерт Тараса Чубая та гурту «Плач Єремії». Розпочне його о 19.00 львівська хорова ка-
7 січня Олег Скрипка переїжджає зі своїм фестивалем «Країна мрій» до «Зимової казки», що триває на ВДНГ. – Ми вже готуємо для вас безліч вабних розваг, кожна з яких пройнята справжнім українським духом: найсмачніші страви, захопливі майстер-класи з ковальства й гончарства, масові ігрища, сучасні вертепи та найкраща музика», – запрошує він гостей. «Країна мрій різдвяна» відкриється о 10.00. Працюватимуть дитяча галявина, школа танців для малят і батьків, на всіх охочих чекають козацькі розваги, вертепи, різдвяна шопка із соломи. О 12.30 стартує концертна програма, виступатимуть гурти «Михайлове Чудо» & «Баламути», «Божичі», Miami Family з європейськими колядками, Національний академічний оркестр народних інструментів (НАОНІ). Завершить святковий вечір о 18.15 Олег Скрипка та «Ле Гранд оркестр».
Пирогів: і вертеп, і коза
«Феофанія»: за мотивами Гоголя
У парку «Феофанія» Різдво святкуватимуть у стилі «Вечорів на хуторі біля Диканьки». 7 січня з 12.00 на гостей чекають народні гуляння
зі змаганнями від Оксани та Вакули на спритність і міць, конкурсами на найкраще виконання колядок, хороводами навколо вогнища та народними обрядами, а також виступи фольклорних колективів, частування кутею, стравами з мангала, кулешем, ковбасками, натуральним чаєм за народними рецептами. Охочим відпочити облаштують сінник. Для діток працюватимуть дві зони: активних розваг просто неба, де вони зможуть пограти в рухливі ігри, та майстер-класів у теплому приміщенні, де малюки малюватимуть, ліпитимуть з пластиліну, бавитимуться м’якими іграшками.
У «Мамаєвій Слободі» козацький стиль
З допомогою гуртів колядників відвідувачі вивчать прадавні українські колядки. Організатори обіцяють мандрівку крізь час: козаків, які колядують на конях, тримаючи зірку, та пригощання в шинку. Фестиваль «Козацька коляда» розпочнеться об 11.30 хресним ходом від козацької церкви Покрови Пресвятої Богородиці до каплиці з різьбленою дерев’яною іконою в ім’я Божої Матері, а о 12.00 святкові колядки та щедрівки виконає церковний хор. Далі на сцені й майдані козацької Слободи віншуватимуть колядками, танцюватимуть і співатимуть жартівливих козацьких пісень фольклорні гурти «Панночка-козачка», «Добривечір», «Калита», «Терлич-трава». У програмі святкування: різдвяна шопка, розваги для дітей і дорослих, ярмарок та майстер-класи від народних майстрів, співи й танці біля багаття, катання на запряжених кіньми санях чи возі або ж верхи на коні разом із козаками, дегустація традиційних хмільних українських напоїв. Колись, у славну козацьку добу, ватаги колядників значну частину наколядованого віддавали в церкву та на різні громадські потреби. Наслідуючи добрі прадідівські традиції, гурти «Мамаєвої Слободи» та київські волонтери спільно вирішили все наколядоване під час заходу віддати на потреби поранених бійців АТО та зміцнення обороноздатності українського війська.
кур’єр «ВК»
Вечірній Київ | 6 січня 2016 року | №1 (19183) Колаж Наталії Слінкіної
3
опитування Як, на вашу думку, має змінитися Київ 2016 року? Руслан Брагімов, працівник банку: – Хотілося б побільше впорядкованих романтичних місць, гарним прикладом є Маріїнський парк. Було б добре додати також цікавих арт-об’єктів – і не тільки в центрі, а в кожному районі столиці.
Родовід київської «Вечірки» Михайло КАЛЬНИЦЬКИЙ, дослідник київської старовини, постійний автор «ВК»
Якщо уважно придивитися до заголовка сучасної газети «Вечірній Київ», то безпосередньо під її назвою можна прочитати: «Заснована 3 січня 1906 року». Коли це так, то серед новорічних і різдвяних свят «Вечірка» відзначає день народження – цього разу вже 110-й! А якщо точніше, то річниця, про яку йдеться, знаменує взагалі започаткування вечірньої преси у Києві. Дебютною спробою в цьому напрямку було заснування щоденної «Вечерней газеты», перше число якої вийшло саме 3 січня 1906 року (21 грудня 1905 року за старим стилем). Що ж собою являли в ті часи вечірні видання? То була специфічна галузь преси, вже доволі поширена в західних країнах та апробована у Російській імперії. Звичайна щоденна газета, яку кожного ранку кидали до поштової скриньки передплатників, мусила готуватися заздалегідь. Видання «на сьогодні» друкували напередодні ввечері чи вночі. Перед тим газетні матеріали слід було ще написати, відредагувати, набрати і зверстати. Тому новини, які потрапляли до ранкової преси, були в найкращому випадку вчорашніми. Коли йшлося про швидкоплинні події (на них особливу увагу звертали комерсанти, зокрема біржовики), така оперативність вважалася недостатньою. Вечірня ж преса, що її готували вранці й друкували вдень, могла донести до читачів свіжі події. Іншою принадою спеціальної вечірньої преси, орієнтованої на широкого читача, була наявність численних розважально-рекламних матеріалів.
Редакція київської «Вечерней газеты» містилася на вулиці Великій Підвальній (Ярославів Вал), 2, ріг Володимирської, 40. У першому випуску зазначалося: «Выпуская газету около 5 часов дня, мы имеем возможность давать нашим читателям все телеграммы, получаемые до 4 часов дня, местную хронику за текущий день, а также все известия из получаемых утром петербургских и провинциальных газет». Проте ця спроба виявилася надто швидкоплинною. Тираж «Вечірки» №1 був одразу ж конфіскований царською владою, а її подальший випуск припинено. До цього спричинив гострий характер матеріалів газети, котра намагалася бути гранично чесною перед читачами (яких шукала серед менш заможних верств суспільства, встановивши мінімальну ціну за примірник – 1 копійку). Тому на її шпальтах було подано відомості про експлуатацію трудівників навіть у театральній сфері, про арешти серед робітників, про важке становище в’язнів Лук’янівського «тюремного замку» тощо. Утім, вечірні видання у Києві відтоді продовжували з’являтися. Серед них можна назвати «Отголоски жизни» (на початку 1906 року), ще одну «Вечернюю газету» (у 1913–1917 роках), вечірні випуски на до-
даток до ранкових у місцевих виданнях «Киевские отклики» та «Последние новости», декілька інших. Упродовж визвольних змагань 1917–1920 років серед калейдоскопа назв нових видань також промайнула низка подібних титулів: «Вечер», «Вечерняя жизнь», «Вечерний голос», «Вечерние отклики» тощо. Газета ж під найменуванням «Вечірній Київ» з’явилася вже у радянський час. Її перше число потрапило до читачів 1 березня 1927 року. Вона виходила щодня російською мовою... «Вечернему Киеву» довелося тоді проіснувати неповні три роки – до лютого 1930-го. Потім його випуск було припинено. Та вже 1951-го відновилося видання «Вечірнього Києва» українською мовою – органу Київської міськ ради та міського комітету КПУ. Редакція газети містилася спершу на вулиці Михайла Коцюбинського, 12, пізніше на Свердлова (Прорізній), 19, у листопаді 1983 року її перевели до новозбудованої споруди видавництва «Київська правда» на Маршала Гречка, 13. Певний час київська «Вечірка» відлічувала свій вік від січня 1951 року, потім «день народження» було перенесено на березень 1927-го. Відповідний напис містився на першій шпальті під назвою газети. Аж ось у вересні 1988 року бюро міськкому партії
запрошуємо
110 років з киянами і для киян У приміщенні Київради (вул. Хрещатик, 36) біля Колонної зали розгорнуто фотовиставку «110 років з киянами і для киян». Її організували Департамент суспільних комунікацій КМДА та комунальне підприємство «Вечірній Київ» за сприяння «Укрінформу». В експозиції показано майже 70 цікавих світлин з життя столиці різних років, переважну більшість з яких було опубліковано на шпальтах «ВК». Свої найкращі роботи презентували й нинішні фотокореспонденти газети.
вирішило дещо «зістарити» свій орган. Його «генеалогію» подовжили до давнішої радянської вечірньої газети «Комунар», котра почала виходити в Києві 21 лютого 1919 року. Відтак уже ця дата входила до газетного титулу навіть тоді, коли «Вечірка» перетворилася на незалежний друкований орган. Але якщо розглядати не конкретне видання «Вечірній Київ», а вечірні міські видання взагалі, то немає підстав не враховувати найпершу спробу – «Вечернюю газету», що й робить сьогоднішня «Вечірка». Без «Вечірнього Києва» тепер важко уявити собі історію нашого міста ХХ – ХХІ століть. Однією з переваг популярної газети була її впізнаваність буквально з першого погляду. У «Вечірці» завжди було цікаво читати авторські матеріали відомих особистостей, які розмірковували над міськими та людськими проблемами. Під час поширення гласності наприкінці 1980-х рр. «Вечірній Київ» брав активну участь у висвітленні раніше заборонених тем, у пропаганді українських національних цінностей. На той час авторитет видання був надзвичайно високим: тираж газети у певні роки сягав півмільйона, тобто вона приходила мало не до кожної київської родини. Після 1991 року «Вечірка» тривалий час виходила як незалежне видання. Сьогоднішня ситуація зі щоденною та щотижневою пресою багато в чому відрізняється від попередніх часів. Комп’ютерні мережі й телебачення практично миттєво поширюють актуальні новини. Проте аналітичні виступи, довірливі роздуми, цікаві культурологічні матеріали вимагають прискіпливого погляду читача і ліпше сприймаються на паперовому носії. Це враховує теперішня «Вечірка», продовжуючи кращі традиції минулої доби.
Владислав Семенюк, студент: – Потрібно звернути увагу на старовинні будівлі та реконструювати їх. Історичні пам’ятки мають перебувати в гарному стані, бо це гордість Києва – подивитися на них приїжджають тисячі туристів. Наталя Григорівна, пенсіонерка: – Застарілий громадський транспорт – фактично єдиний недолік у місті. Треба оновити всі давнішні тролейбуси та трамваї. Андрій Мироненко, економіст: – Аби стати повноцінним європейським містом, необхідні паркінги. Дуже хочеться, щоб у Києві облаштували паркувальні майданчики, де водії зможуть залишати авто, не займаючи місця на тротуарах. Також слід покращити якість доріг, особливо це стосується віддалених районів міста. Віра Купріянівна, пенсіонерка: – Треба зробити побільше спортивних і дитячих майданчиків, вони мають бути в кожному мікрорайоні. Олександр Литвиненко, ІT-фахівець: – Київ – це справжнє європейське місто, не гірше за Берлін чи Париж: красиві парки, гарно освітлені, чисті вулиці, порядок контролює поліція. Залишилося позбутися стихійної торгівлі, насамперед у підземних переходах та біля станцій метро. Геннадій Володимирович, інженер: – Дуже хочеться, аби міські вулиці мали яскравий вигляд не тільки під час новорічних свят, а й у повсякденному житті. Гарною альтернативою гірляндам і вогникам, на які витрачається чимало електроенергії, є квітники та декоровані прикраси. Опитування провела Ганна РЕДЬКА Павло Пащенко (фото)
4
погляд кава з бульбашками
Ремонт по-київськи Вадим ПЕТРАСЮК Найважча пора року в Києві – це коли у вашій оселі ремонт. Його витерпіти важко: людина впадає у нерви, бо не знає, як краще. А відтак часто свариться з близькими. «Поки робили ремонт, тричі збиралися подавати на розлучення!» – сміється мій приятель Ігор. Сміється, бо ремонт уже позаду. Але коли він тривав... Його дружині подобається хай-тек, а Ігор любить класику, вона цінує дизайн, він – зручність у користуванні… Ніхто не хотів поступитися. Від неминучої руйнації родину врятувала… криза. Заробітки зменшилися, ремонт довелося припинити, гармонія в сім’ї відновилася. Тож недарма кажуть, що ремонт не можна завершити, а можна лише зупинити. Цей популярний вислів Ігореві тепер дуже подобається. Натомість він геть незгоден з іншим висловом: два ремонти дорівнюють одній пожежі. «Маячня! – каже Ігор. – Два ремонти – це три пожежі!». Ремонт по-київськи – тема особлива. Бо ж у столиці мешкають і ті, хто обирають між «Бентлі» й «Мерседесом», і ті, хто купують дешевший сорт ліверної ковбаси. Часто ті й інші товаришують. Тож перші роблять дорогі ремонти, а другі усе це спостерігають і мріють про таке саме. Колись кияни називали ремонти косметичними і робили їх власноруч. Тепер ремонти звуться євро-, і замовляють їх майстрам-професіоналам. Їх у Києві зустрічається три типи: перші – ті, які правлять за свою роботу грубі гроші, другі – які просять помірно, треті – це ті, які приїхали із Західної України. Вони хочуть дорого, беруть – скільки дадуть і роблять, як вміють. Слова «гіпсокартонщик» і «галичанин» дехто вважає синонімами. Але дарма – не всі галичани знаються на гіпсокартоні. А котрі знаються – давно на заробітках. Заробітчанина у Києві упізнати легко. Він завжди крокує «проти течії». Тобто, коли зранку більшість тягнеться на роботу від житломасивів у бік центру, заробітчани прямують до житломасивів. Там їхні робочі місця. А ще вони купують дорогою мінералку. Зазвичай ремонт починається із знайомства власника квартири з бригадиром будівельників. Діалог на першій стадії виглядає майже однаково. Хазяїн каже: хочу так. Бригадир відповідає: так не можна! Хазяїн: все одно хочу! Бригадир: гаразд, але це коштуватиме вдвічі дорожче. Хазяїн: так не можна! Далі можливі варіації. Але у будь-якому разі перша зустріч не завершується конструктивним рішенням. Якщо після знайомства з бригадиром ваш настрій не зіпсувався вщент – це не гарантія, що він не зіпсується наступного разу. Ремонт – це лотерея, де виграшний кожен другий квиток: або зроблять гарно, або погано. Третього не буває. Ремонт – це можливість «провітрити» гаманець: або переплатиш, або тобі пощастило. Ремонт можна запланувати, але він завжди «падає» зненацька. Зрештою, ремонт – це щастя й радість, коли він завершується. Тож будьмо щасливі, друзі, у новому 2016 році! Ремонтуймося, бо ми того варті!
Вечірній Київ | 6 січня 2016 року | №1 (19183)
Їхати швидше: транспортні пріоритети-2016
Експерти пропонують узятися за прості рішення й ретельно добирати проекти Фото newsradio.com.ua
Цьогоріч очікується продовження реконструкції проспекту Перемоги
Григорій Мельничук
Транспортна проблема лишається однією з найнагальніших для Києва. Хоча економічні показники не найкращі й пальне за минулий рік значно подорожчало, затори – усе ще буденне явище для багатьох площ і вулиць міста. Проте, найпевніше, важливих транспортних будов цього року киянам не варто очікувати: не потрапили до Програми соціально-економічного розвитку-2016 розв’язки на Шулявці, на Дарницькій (донедавна – Ленінградській) площі; щодо мосту та метро на Троєщину хіба що перерахують кошторис. Натомість є потрібні, але не першочергові завдання, а саме: розв’язка на проспекті Науки, Північна окружна, дорога в аеропорт, реконструкції проспекту Перемоги та вулиці Васильківської. На другий вихід зі станції метро «Вокзальна» ми вже зачекалися, але ж немає проекту всього привокзального транспортного вузла, де коїться безлад. Експерти одностайно твердять: місту потрібна чітка, зрозуміла транспортна політика, рішення мають швидко давати результати – лише це нам залишається робити в умовах скромного бюджету розвитку.
На Дарницькій площі можна обійтися без розв’язки
Олександр Кава, експерт із розвитку транспортної інфраструктури: – У перспективі одного року дуже складно розв’язати ключові транспортні проблеми Києва, але за такий час можна вирішити багато локальних транспортних питань. Так, реально усунути проблему пропускної спроможності на багатьох перехрестях, які через неправильно організований рух стали «пляшковими шийками» для автомобілів, що створює затори. Дарницьку розв’язку взагалі не потрібно будувати, замість цього необхідно подолати проблему сполучення між окремими частинами Лівобережжя шляхом будівництва естакад через залізниці. Це зменшить завантаженість Дарницької площі та на 20-30 відсотків скоротить від-
стані, які автомобілісти змушені проїжджати Лівобережжям, аби перетнути залізницю. Цьому, приміром, сприятиме сполучення проспекту Григоренка з вулицею Березняківською, а бульвару Верховної Ради – з вулицею Євгена Сверстюка (Марини Раскової). Звісно, потрібні естакади, але в деяких місцях можна тимчасово обладнати залізничні переїзди, наприклад між бульваром Верховної Ради та вулицею Сверстюка, між Микільською Слобідкою та проспектом Визволителів. Такі рішення дадуть відчутний для киян ефект уже за лічені дні після запровадження. Естакаду на Шулявці однозначно необхідно реконструювати, але варіант реконструкції треба старанно опрацювати. Потрібна реконструкція естакади над залізницею на проспекті Возз’єднання та побудова альтернативного виїзду з ДВРЗ на Броварський проспект. За рік цілком реально створити мережу наземного громадського транспорту в центрі Києва, що сприятиме зниженню
припливу сюди автомобілів. Для цього потрібно відновити тролейбусні лінії на вулицях Хрещатик, Грушевського, Володимирській, Петлюри, Басейній, Хмельницького та у верхній частині Великої Васильківської, а також обладнати резервне розворотне кільце на Михайлівській і Софійській площах. Можливо протягом року відкрити довгоочікувані станції міської електрички «Київська Русанівка», «Протасів Яр» і «Київ-Московський», здійснити реконструкцію трамвайних колій на вулицях Дмитрівській, Глибочицькій, Кирилівській та на Подолі, а також облаштувати трамвайні розворотні кільця на вулиці Ревуцького й біля залізничного вокзалу «Дарниця».
Реально зроблять хіба що проспект Перемоги
Віктор Петрук, головний спеціаліст Департаменту містобудування та архітектури КМДА, експерт з розвитку транспорту Києва: – Принципи, за якими формувалася Програма соціальноекономічного розвитку Києва в галузі транспорту, малозрозумілі й непрозорі. З переліку об’єктів на 2016 рік справді необхідним є лише будівництво Кільцевої дороги до вулиці Богатирської, що має розвантажити площу Шевченка. Друга черга розв’язки у приляганні проспекту Науки до Столичного шосе потрібна, але не нагальна. Справді критичною наразі є розв’язка на Видубичах, на перетині Столичного шосе, вулиці Кіквідзе та СаперноСлобідської з обов’язковим лівим поворотом, аби можна було потрапити на Дарницький міст. Закладений у Програмі рядок на Подільський міст і Подільсько-Вигурівську лінію метро – це коригування кошторису, про будівництво мова не йде. Реально ж цього року триватиме реконструкція проспекту Перемоги. Проте очікуваного ефекту від цих змін, що не передбачають реконструкцій транспортних розв’язок на Нивках, «Берестейській» та Шулявці, не буде. Найгірше, що у Програмі не закладено видатків на розвиток громадського транспорту за винятком оновлення рухомого складу метрополітену.
Дзвінок «Вечірки» Чи змінили події на сході країни ваше ставлення до святкувань? Маруся ЗВІРОБІЙ, командир добровольчого підрозділу «Марусині ведмеді» 79-ої бригади ВДВ: – Вітаю всіх читачів «Вечірнього Києва» з наступаючими Різдвяними святами! Усіх благ вам, друзі, щастя і здоров’я у сильній Україні! Мені 2016-й Новий рік Бог дав зустріти з родиною, в колі сім’ї, з дітьми, так, як традиційно я зустрічаю кожен рік. Хоча минулий уся моя родина зустрічала на Марусиному полігоні під Києвом разом із нашими бійцями і колективом. Уже 1 січня 2016-го була на Марусиному полігоні під Києвом. Бо ж бійці тренуються далеко від своїх родин, тому обов’язково їх треба підтримати – принесли смачненького та позасівали. Війна у моїй країні внесла корективи в наш побут і свята. Тепер ми будемо бажати лише перемоги над ворогом та просити миру для дітей України. Сію, сію, посіваю, З Новим роком всіх вітаю! Щоб вам весело жилося, Щоб задумане збулося, Щоб ніколи не хворіли,
Щоб нічого не боліло, Щоб у праці все горіло Та й в кишені шелестіло! Щоб, як квіти, ви цвіли Та сто років прожили!
ТБ-гід
Вечірній Київ | 6 січня 2016 року | №1 (19183)
Різдво з музикою та сімейним кіно Телеглядачам на свята пропонують...
tinakarol.com
де любов – вічна, чудеса – реальні, а добро незмінно перемагає зло. Допоможуть у цьому 3D-технології, спецефекти та комп’ютерна графіка. Особливістю фільму стало те, що деякі кадри знімалися в інтер’єрах Софійського собору та Будинку митрополита, які раніше були недоступними для таких масштабних зйомок. Знаковою мелодією казки стане композиція «Щедрик» у новому звучанні, яку співачка виконає разом із відомим дитячим хором. Також у фільмі відбудеться прем’єра нової пісні Тіни Кароль «Віра, надія, любов». Ще один подарунок меломанам канал підготував 7 січня о 22.00 – концерт гурту ТІК «Люби ти Україну» у Палаці спорту, який розпочав всеукраїнський тур на честь 10-ліття творчої діяльності. Це більше двох годин неймовірної атмосфери і джазових ритмів, відомих хітів та пісень колективу. Також 7 січня у програмі – сімейні комедії «Сам удома - 4» (17.45) та «Сам удома - 5» (20.15), комедійно-політична картина «Слуга народу» (21.00).
Фільми, шоу, серіа ли, концерти
Марія КАТАЄВА
Більшість каналів обмежилися показом старих фільмів, повторами концертів та ток-шоу. Варто звернути увагу на прем’єру музичної казки «Різдвяна історія з Тіною Кароль» на «1+1», де співачка, окрім виконання колядок та щедрівок, презентує нову композицію.
На UA: Першому – вертеп та богослужіння
6 січня о 15.30 передріздвяна програма на каналі стартує з мелодрами «Дари волхвів». Йдеться про молоде подружжя, що, попри відсутність коштів, готує один одному сюрпризи. Прямі трансляції Урочистих богослужінь на свято Різдва Христового з кафедральних соборів розпочнуться о 17.05. А після випуску новин, о 21.20, глядачам пропонують переглянути концерт «Різдво на двох» українського співака Павла Табакова. День Різдва православних східного обряду в ефірі розпочнеться повтором богослужінь Святого вечора о 9.10. О 13.05 перша частина концертної програми «Різдвяний вертеп» подарує глядачам затишний настрій родинного свята. Друга половина концерту вийде о 17.45, а третя – о 10.10 наступного дня. Також 7 січня о 19.10 – фільм «Різдвяна пісня» про змагання музичних шкіл у телевізійному пісенному конкурсі напередодні Різдва.
8 січня о 19.10 покажуть концерт Ірини Федишин «Україна колядує», в якому традиційні колядки прозвучать у сучасному виконанні.
«Інтер» покаже різдвяні дива з життя українців
6 і 7 січня канал подарує телеглядачам можливість приєднатися до різдвяних служб у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі. У середу о 17.00 розпочнеться трансляція вечірнього Різдвяного богослужіння, а в четвер о 09.00 – пряма трансляція Різдвяної Божественної літургії. 6 січня о 19.05 покажуть спеціальний випуск ток-шоу «Стосується кожного. Різдвяні дива». На глядачів чекають знайомства з героями історій, кожна з яких пов’язана з Різдвом. Уночі з 6-го на 7-ме (о 01.55), а також 7 січня о 08.00 на каналі – документальний проект «Час Різдва». Його творці спробують розібратися, чому Бог обрав настільки незрозумілий, дивний, на перший погляд, спосіб, щоб відправити до нас свого
Сина? І що таке Різдво для кожного з нас? Також 7 січня глядачі телеканалу побачать сімейний пригодницький фільм «Хранитель часу» (11.00), стару комедію «Діамантова рука» (13.15), мелодраму Анатолія Матешка «Чоловік на годину» (15.05), концерти «Місце зустрічі» (18.20) і «Мрія про Україну» (20.25).
На «1+1» Тіна Кароль заспіває колядки та щедрівки
Найцікавіша прем’єра святковими днями відбудеться на каналі 6 січня о 22.00 «Різдвяна історія з Тіною Кароль» – музичний фільм за участю улюбленої співачки країни та переможця проекту «Маленькі гіганти» Євгена Лебедина. Унікальний кінопроект розповість про багатовікові традиції і духовні цінності, а забуті автентичні українські колядки та щедрівки набудуть в ньому сучасного звучання в незвичайних постановках та історичних декораціях. За сюжетом казки, Тіна Кароль виступає в ролі матері, берегині українських традицій, яка напередодні Різдва розповідає своєму сину (Євген Лебедин) історію про вічні цінності, про боротьбу добра і зла, світла і пітьми. Герої переносяться до казкового світу Різдва, поза часом і простором, де поєдналися минуле і сьогодення,
5-й канал спеціально до свята відзняв різдвяні інтерв’ю з главами церков, які продемонструє 6 та 7 січня о 19.50. Більшість же телеканалів не підготували особливих проектів, обмежившись повторами своїх шоу, записами концертів та старими тематичними кінострічками. Приміром, канал СТБ «годуватиме» глядачів телесеріалом «Коли ми вдома», 6-м сезоном «Х-Фактор» та 8-м талант-шоу «Танцюють всі». «Україна» демонструватиме слізливі міні-серіали «Мати й мачуха» та «Жінка-зима», проекти «Реальна містика», «Говорить Україна», «Зірковий шлях». На ICTV 6 січня ввечері показуватимуть гумористичне шоу «На трьох», а 7 січня майже цілий день – зарубіжний серіал «Бібліотекарі». На ТЕТі 6 січня чомусь вирішили згадати концерт «Незалежність – це ти» та історію про українську Попелюшку «Пригоди Вєрки Сердючки», а 7 січня о 21.00 показати «День Незалежності з Океаном Ельзи». На «Тонісі» 6 січня ретро-музика – творчий вечір заслуженої артистки України Іри Сказіної та ювілейний концерт поета-пісняра Вадима Крищенка «10 Господніх заповідей». 7 січня є й тематичні програми – «Сім історичних чудес України. Києво-Печерська лавра» (о 14.00) та «В гостях у Дмитра Гордона. Любомир Гузар» (о 19.00). Столичний канал «Київ» зосередився на сімейній кінопрограмі: стрічки «Різдвяна пісня» та «Дари волхвів» покажуть 6 січня, а «Виправити Піта» і «Життя навиворіт» – 7-го.
5
опитування Що ви волієте побачити в ефірі цими днями? Оксана Бондаренко, економіст: – Хотілося б побачити гарно поставлений мюзикл або святковий фільм за участю зірок української естради. Ірина Чепіга, дизайнер: – У мене є маленький син, тож мрію про дитячі програми з піснями та колядками, цікаві передачі про історію свята. Головне, щоб було якнайменше реклами. Тарас Жовтий, приватний підприємець: – Було б добре подивитися святкові кінофільми, такі як «Чарлі та шоколадна фабрика», «Поганий Санта», «Чотири Різдва» тощо. Олена Коржева, бухгалтер: – Готуємося до Різдва разом із доньками, розучуємо колядки, тож було б доречно показати святковий концерт з виконанням обрядових пісень – ми б залюбки підспівали. Олександр Миколаєв, працівник банку: – Телевізійна програма останніх років не найкраща: не знімають мюзиклів, концерти показують давнішні, а від реклами взагалі нікуди подітися. Зробили б трансляцію якогось вертепу або концерту – оце був би справжній святковий подарунок. Микола Коленікович, пенсіонер: – Святковий настрій забезпечить гарний концерт, однак останнім часом, обираючи виконавців, акцент роблять не на голос і майстерність артиста, а на мішуру, світлове шоу. Хочеться побачити виступи професіоналів, котрі співають наживо, а не під фонограму. Опитування провела Ганна РЕДЬКА
Реклама
книжкова полиця
Вечірній Київ | 6 січня 2016 року | №1 (19183)
13
Сенцов, зомбі та «Шапочка і кит» Чим видавництва порадують книголюбів Марія КАТАЄВА
«Основи»: зомбі джейн остін та історія опозиції в білорусі
українською прем’єрою фільму за мотивами книги. До «Книжкового Арсеналу» видавництво випустить альбом «Decommunised: Ukrainian Soviet Mosaics» із фотографіями українських радянських мозаїк та ґрунтовним мистецтвознавчим коментарем про них. – Ми продовжимо радувати наших читачів перекладним нонфікшином, дитячою літературою, мистецькими та фотовиданнями, – зазначила «Вечірці» директорка видавництва Дана Павличко. – Уже втретє ми перевидали Awesome Ukraine і на черзі книги, що допоможуть іноземцями відкрити для себе і краще зрозуміти Львів та Одесу, – Awesome Lviv та Awesome Odessa.
«ВСЛ»: від ґомбровича до іздрика Перша новинка цього року київського видавництва «Основи» – «Моя история» Андрія Саннікова. Це спогади опозиційного кандидата в президенти Білорусі, що відтворюють атмосферу, в якій проходила його передвиборна кампанія у 2010 році. Відчувши в особі Саннікова реальну загрозу, диктаторський режим застосовує для боротьби з політиком весь репресивний апарат, який зберігся з радянських часів. Серію бізнес та мотиваційних книг (у 2015 вийшов світовий бестселер «Почни з ЧОМУ» Саймона Сінека) продовжить «Шлях до ТАК: як вести переговори, не здаючи позицій» (Getting to YES) Роджера Фішера, Вільяма Юрі та Брюса Петтона. Вона пропонує простий та універсальний метод, як залагодити особисті та професійні суперечки, не здавши своїх позицій і не зазнавши емоційних втрат. У креативно оформленій шкільній серії, над якою працює Анна Копилова, готується книга «Усна народна творчість». Ще одна новинка, якою видавництво здивує своїх читачів, – «Кримінальний кодекс України» з ілюстраціями молодого художника Микити Кравцова. Однак чи не найочікуванішою є культова підліткова книга «Гордість, упередження і зомбі», що вийде наприкінці лютого. Мікс класичного твору Джейн Остін із зомбі-горором з’явиться майже одночасно із
У січні львівське «Видавництво Старого Лева» поповнить серію перекладної та української художньої літератури. Зокрема, у серії нон-фікшн вийде резонансна «Тонка сріблиста нить» російської журналістки Поліни Жеребцової (нині як політична біженка мешкає у Фінляндії) про Чеченську війну. Книжку засновано на реальних подіях, фактах і персонажах, які укладені авторкою у єдину історію з 33 фрагментів. Поліна розповідає про дві чеченські війни суворо і несентиментально, і цим проймає до глибин людської тями. Твір ще одного зарубіжного автора – польського письменника Вітольда Гомбровича «ТрансАтлантик» – єдиний в його доробку, де всі події розгортаються не в Польщі. Йдеться про те, що таке національність і що вона
означає для людини. Історія від першої особи піддає випробуванню ідеї святощів, традиції й самототожності, через що ця книжка свого часу спровокувала гостру критику автора з боку співвітчизників. Світ побачила «Номінація» Юрія Іздрика – найповніше зібрання його прози з авторськими ілюстраціями, а також глибока жіноча поезія «Чоловіки, жінки і діти» Юлії Мусаковської. Уперше за історію видавництва у 2016-му році вийде серія книжок для молодих татусів і мамусь – «Школа мудрих батьків». А книжка для дітей Катерини Бабкіної «Шапочка і кит» не лише розповість сентиментальну історію про хлопчика Шапочку, який бореться з лейкозом і спілкується з другом-китом, а й збиратиме кошти на допомогу діткам, що хворіють на рак крові. – Видавничий план на 2016 рік налічує наразі 120 позицій, – розповіла «Вечірці» головний редактор ВСЛ Мар’яна Савка. – До 160-ліття Івана Франка вийде книга «Франко від А до Я» з ілюстраціями Романи Романишин і Андрія Лесіва. А ще дітлахи зрадіють збірнику Франкових казок «Коли ще звірі говорили» з надзвичайними ілюстраціями Валерії Соколової. Наші знані автори відкриватимуться в різних іпостасях. Софія Андрухович перекладатиме роман Казуо Ішіґуро «Не відпускай мене», а також виступить в ролі автора дитячої книжки «Сузір’я Курки». Поетеса Ірина Шувалова перекладає роман Янна Мартеля «Життя Пі», прозаїк Леонід Кононович – роман Аньєс Мартен-
Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву». Серед українських авторів з нами будуть Віра Агеєва, Людмила Таран, Борис Херсонський, Сергій Осока, Олена Гусейнова, Оксана Розумна, Ростислав Мельників, Яна Дубинянська, Юрко Іздрик, Антон Санченко, Валерія Чорней, Ірина Цілик, Христя Венгринюк і багато інших.
«Фоліо»: відеорецепти і африканські Пригоди Сенцова
Різноманітні новинки підготувало і харківське «Фоліо». Гендиректор видавництва Олександр Красовицький рекомендує звернути увагу на новий роман Олега Сенцова «Купите книгу – она смешная» про пригоди трьох американців в Африці, написаний ще до ув’язнення автора. А також на видання «Як навчитися
готувати не за книжками. Відеорецепти на кожен день» блогера Андрія Талєрки. 365 рецептів традиційних страв різних країн світу, поділені за сезонами року. Завдяки смартфону читач може готувати разом з автором: під рецептами розміщені QR-коди (штрих-коди), які відсилають на професійно зняте відео, що детально ілюструє процес приготування. Інтелектуали напевно оцінять збірник праць європейського мислителя Ноама Хомського «Избранное» (750 стор.), в якому зібрані статті з лінгвістики, соціології та політології за весь період його творчості. Видавництво продовжує знайомити українців з творами італійця Умберто Еко, випустивши його масштабне дослідження «Історія Людства. Греція» і роман «Острів Напередодні». Серед творів українських авторів - гумористичний роман «9,5 дней» автора команди КВК «Три товстуни» Сергія Шинкарука, історичний роман у 2-х томах Яна Валєтова «Проклятый. Евангелие от Иуды», нотатки в’язня ЛНР Валерія Макєєва «100 днів полону», збірник розповідей «Как я умер» Ігоря Поночевного. У серії «Майстри» вийшов «Зелений Генріх» Готфріда Келлера, в серії «Знамениті» готуються «Нобелівські лауреати», в серії «Загадки історії» – «Пірати» і «Маршали і сподвижники Наполеона». Також, за словами Олександра Красовицького, найближчим часом на полицях книжкових магазинів з’являться нові видання Ерленда Лу, Орхана Памука, 102-річного словенського письменника Бориса Пахора і кілька військових щоденників.
запитання від «Вечірки» Коли ви востаннє колядували та які це були колядки? Віталій і Дмитро КАПРАНОВИ, письменники: – Як це не дивно, востаннє ми колядували 13 грудня, тобто менш ніж місяць тому. Це було в ресторані «Шевченко», де ми розпочали сезон навчання коляди. Адже колядки починають вивчати від Андрія та Миколи. Річ у тім, що коляда – це не співи за гроші, а побажання щастя всій родині й кожному окремо, тому ми навчали колядок від першої «Пустіть до хати колядувати» до адресованих господарю, господині, сину, доньці. З нами колядували діти, з котрих ми за десять хвилин створили ватагу колядників: усе, як годиться – із зіркою та торбою. Позаминулого року ми видали книжку «Веселих свят», яка навчає українців відзначати традиційні свята – від Стрітення до Водохреща. Тоді вивчали всі ці питання й зрозуміли, що коляди треба вчитись і це ніколи не пізно. А «Вечірній Київ» вітаємо зі славною датою – зі 110-річчям! І бажаємо, як у колядці: «Дай тобі, Боже, в щасті, здоров’ї прожити, дай тобі, Боже, сто кіп жита вродити!». І сто кіп читачів.
Реклама
14
мозаїка
Гороскоп-2016 Раки розширять коло знайомств, а Стрільці штурмуватимуть кар’єрні вершини ОВНИ, охоче беріться за додаткові обов’язки, завдання, під-
робітки. Якщо шукаєте нове місце роботи, вам неодмінно поталанить. У другому півріччі фортуна перекочує у сферу партнерських взаємин: одинакам Бог пошле гармонійну половинку, а подружжя реанімують свій шлюб. Позичати з червня категорично протипоказано.
ТЕЛЬЦІ – щасливчики. Розважайтеся, здобувайте симпатії.
Одружені мають закохатися по-новому у власних супутників, якщо в партнерів катма грошей, це не причина для розлучення. З вересня фартова смуга на службі, зарплата буде гідною. Ключові питання року: бізнес, фінанси, боргові зобов’язання. Це рік виплати боргів за минуле.
БЛИЗНЯТА, про посадові амбіції забудьте. Мобілізуючи
всі сили на штурм кар’єрних вершин, ризикуєте зруйнувати найцінніше – особисте життя. Можливі поліпшення житлових умов, поповнення в родині. У другому півріччі виростуть любовні крила. Березень, вересень – періоди визначальних подій, які відкоригують майбутнє.
Вечірній Київ | 6 січня 2016 року | №1 (19183)
Найкращі спортсмени Києва 2015 року «Вечірка» пропонує власну версію Олександр ПИРЛИК
Минулий рік подарував вітчизняним спортивним уболівальникам чимало позитивних вражень. Ми отримали нових чемпіонів і призерів світових змагань, серед яких були й наші земляки. Тож «ВК» склав власний рейтинг кращих з кращих киян у світі спорту.
жан БЕЛЕНЮК
(греко-римська боротьба)
РАКИ, розширюйте коло знайомств і покладайтеся на прак-
тичний досвід. На роботі за геть усе (для заробітку) хапатися не слід – від вас вимагається не кількість, а якість і тотальна відповідальність. У вересні розпочнеться щаслива смуга (на рік) у сімейному житті. Можливі поповнення в родині, поліпшення житлових умов.
ЛЕВАМ з фінансами фортунитиме, тож неодмінно треба
щедро ділитися. Зараз ви в змозі багато чого купити, окрім любові. З вересня доля леліятиме активних і непосидючих, налагоджуйте стосунки з людьми – зустрінете впливових покровителів. Сфери знайомств, ділових контактів – найпродуктивніші.
ДІВАМ до снаги надскладні проекти в усіх життєвих цари-
нах: творчій, фінансовій, сімейній, службовій. Під родинним дахом – місце випробувань на зрілість у ролі сім’янина. Друге півріччя потішить прибутками, нарешті зможете задовольнити всі свої забаганки. Березень, вересень – періоди визначальних змін, яким слід підкоритися.
ТЕРЕЗИ, очищайте совість молитвами та покаянням від
гріховних шлаків, візьміться за благодійність, яка є платою за неправедні вчинки. Це період звітування перед Небесами за минулі 9 років. З вересня доцільно дебютувати в різноманітних сферах, що закладе фундамент удачі на 12 років.
СКОРПІОНИ покликані задавати тон подіям. Нові зна-
йомства стануть надзвичайно корисними, Творець пошле справжніх друзів-покровителів, з якими можна втілювати прогресивні проекти. З червня демонічні сили почнуть провокувати вас до збочень, будьте готовими до цього. У вересні активізується таємний фронт буття, щастя й багатство куватимуться подалі від заздрісних очей.
СТРІЛЬЦІ, на професійному небосхилі сяє щаслива зоря.
Діапазон можливостей широкий, поталанить знайти улюблену творчу роботу, обійняти вищу посаду. У шлюбній царині з вересня висока динаміка, утім, до розпусти не дійде, оскільки любов і дружба переплетуться в один клубок. Березень, вересень – періоди доленосних змін.
КОЗЕРОГАМ пощастить зустріти духовних наставників,
розв’язати складні юридичні питання, вступити до вишу, підвищити кваліфікацію. Попереду туристичні поїздки і знайомство з чужими культурами. У вересні стартує тріумфальне сходження на кар’єрний олімп, робота буде в радість. Насамперед фортуна обласкає професіоналів, котрі працюють за творчим покликанням.
9 вересня увагу прихильників класичних єдиноборств було прикуто до столиці світової індустрії грального бізнесу Лас-Вегасу, де проходив останній день чемпіонату світу з боротьби. У вирішальній сутичці за золоту медаль у категорії до 85 кг киянин Жан Беленюк не залишив жодного шансу супернику – представнику Узбекистана чемпіону Азії Рустаму Ассакалову (6:0). Таким чином 24-річний спортсмен став третім в історії українським борцем грекоримського стилю, який здобув титул найсильнішого на планеті. – 2015 рік можу назвати вдалим для себе. Очевидно, найбільше запам’яталася світова першість. У фінальний день було трохи важко морально, адже серед збірників я останнім виходив на килим. Хоча загалом найважчою для мене виявилася перша сутичка, у кваліфікації. Далі запам’яталася дуель з мексиканцем, але скоріше тим, що опонент був відверто слабким. А потім я вже піймав кураж. Особливо вдалим у мене вийшов фінальний бій. У дебюті поєдинку мені вдалося провести ефектний кидок – «кочергу». Американці люблять видовищні, динамічні дуелі, тому завзято підтримували мене.
Ірина РОМАЛДАНОВА (тхеквондо)
ВОДОЛІЇ, це рік цілющого психологічного перетворення,
успішної розплати з кармічними боргами. Очікується фінансовий злет завдяки сімейному бізнесу, допомозі партнерів, а дехто отримає спадщину. З вересня чекайте на приємні подарунки в усіх сферах буття. Осиротілі серця, зрештою, знайдуть своє щастя й закружляють у любовному танку.
РИБАМ випаде унікальний шанс (раз на 12 років) зустріти
ідеальну половинку та створити щасливе подружжя. На роботі сміливо укладайте ділові угоди, але рух кар’єрними сходами вгору обмежений. Березень і вересень тестуватимуть ваші дії на відповідність духу часу. У другій половині року пощастить розбагатіти, але не власними зусиллями, а завдяки щедрим інвестиціям сторонніх. Астролог Любов Шехматова
Спортсменкою ж року у столиці, на думку редакції, стала ще одна представниця єдиноборств, щоправда, східних – Ірина Ромалданова. По-
при юний вік 21-річна киянка давно знана у світі спорту – ще 2009 року спортсменка виборола «срібло» на чемпіонаті Європи і «бронзову» на планетарній першості серед юніорів, у 2010-му Іра виборола срібло на І літній юнацькій Олімпіаді у Сингапурі. І ось 13 травня минулого року Україна отримала першого у своїй історії медаліста світової першості з тхеквондо у дорослій категорії. Змагання проходили у російському Челябінську і у фіналі киянка зустрічалася з лідером збірної Таїланду Паніпак Вонгпаттанакіт. Поєдинок складався так, що Ірині постійно потрібно було наздоганяти, але основний час представниці України вдалося завершити внічию. Усе вирішив відеоповтор сутички і за кількістю ударів судді віддали перемогу представниці Таїланду. – Це моя перша медаль дорослого чемпіонату світу. Фінальний поєдинок – це вже не фізична, а психологічна боротьба. І мені трохи не пощастило, адже за рахунку 5:5 не вистачило зовсім трохи до перемоги. Тепер моя мета – вдалий виступ на ліцензійному турнірі у Туреччині, який відбудеться наприкінці січня. Буде ще складніше, адже там зберуться лідери світового рейтингу.
Людмила ОЛЯНОВСЬКА (спортивна ходьба)
Людмила Оляновська стала справжнім відкриттям 2015 року: що не змагання – то новий рекорд! Так, наприкінці серпня киянка завоювала бронзову нагороду на чемпіонаті світу в Пекіні (Китай), ставши першою з українських легкоатлетів і легкоатлеток, яка виграла медаль чемпіонату світу зі спортивної ходьби. Її результат – 1:28.13. За місяць до цього киянка встановила рекорд України і рекорд України серед молоді на Кубку Европи в Мурсії (Іспанія), подолавши дистанцію за 1:27.09, а ще раніше виборола бронзову нагороду на молодіжному чемпіонаті Европи в Таллінні (Естонія) – 1:28.41. Здобутки Людмили Оляновської не пройшли повз увагу Федерації легкої атлетики України і її було визнано легкоатлеткою року. – Перед стартами у Пекіні я зовсім не розраховувала потрапити до призової трійки, а в підсумку поступилася лише рекордсменці світу і ще одній китаянці. Так що
для мене пекінська «бронза» – на вагу «золота». Зараз взяла кількаденну відпустку, але розслаблятися ще зарано. Влітку в бразильському Ріо пройдуть найважливіші старти у кар’єрі кожного спортсмена (Олімпійські ігри). Тому скоро повернуся до посилених тренувань.
Сергій РЕБРОВ
(футбол, ФК «Динамо»)
«Справжній динамівець» – ось що насамперед спадає на думку, коли чуєш ім’я теперішнього очільника найтитулованішого футбольного клубу країни. Головним тренером київського «Динамо» Ребров став у 2014 році, і вже у сезоні 2014/2015 рр. столичний клуб після довгої перерви повернув собі чемпіонське звання. Кияни не лише достроково (за два тури до фінішу першості) завоювали золоті нагороди – уперше з 2009 року, але й не зазнали жодної поразки у чемпіонаті. А у фіналі Кубка України команда Реброва у серії пенальті здобуа перемогу над донецьким «Шахтарем». Крім того, цьогоріч «Динамо» вперше з часів Валерія Лобановського зуміло вийти в плейофф Ліги чемпіонів. – Звичайно, я дуже радий, що мою роботу відзначили. Однак це не лише моя особиста нагорода, а й командна. Радий, що хлопці розуміють мене, а я їх. Дуже вдячний нашим вболівальникам, адже ми граємо для них. Сподіваюсь, що перша гра у новому році з «Манчестер Сіті» завершиться на нашу користь. Я вже брав участь у плей-офф Ліги чемпіонів, тоді я був гравцем і ми дійшли до півфіналу (сезон 1998/1999 рр.), тож хотілося б повторити те досягнення й у якості тренера.
КОМАНДА РОКУ
«Динамо» (Київ)
Цей рік став для улюбленого футбольного клубу киян справжнім тріумфом. «Біло-сині» завершили сезон 2014-2015 року переможним дублем, поклавши «золото» чемпіонату до Кубку України. Також варто відзначити вихід «динамівців» у плей-офф найпрестижнішого клубного турніру континенту уперше після 16-річної перерви.
дозвілля
Вечірній Київ | 6 січня 2016 року | №1 (19183)
православний календар
*** • На свою сторінку Facebook я помістив уривок зі своєї книжки «Роздуми легковажного»… Про природу зрад. Прочитав невеличкий відгук пана
Ростислава В.: «Цікавий і серйозний текст. Ніколи раніше про це не читав. Але він написаний у 2013 році… А як пан Дудар зараз ставиться до того, що багато хто намагається в усьому звинуватити владу, зокрема Президента? В тому числі у зраді». Пане Ростиславе! У книжці, з якої цей уривок, ще багато такого, чого ви ще не читали… Щодо мого ставлення до нашої влади. Теперішньої. Я – сатирик, а не тупий критикан. Моя місія акцентувати на вади влади, допомагати їх позбутися, допомагати Україні виборсатися з «братерського» болота, очиститися, а не сіяти своїм словом смуту. Щодо особи самого Президента? Дякуймо Богові, що маємо такого. Бо коли надивишся на ті «вила» і ті «крила» у верховній баламутарні, коли наслухаєшся їхнього «народолюбного» верещання, коли по селах начуєшся лякалок промосковських попиків, коли відчуєш на собі, як чиновні глисти, що зосталися в державному організмі ще з часів «соціалізму з чєловєчєскім ліцом», висмоктують з народу останні соки, ще й тероризують його психіку загадковими «боргами», коли з екранів телевізорів приблукавші оракули своїми «кривими дзеркалами» розпалюють ворожнечу і будять ненависть, а «квартальні соплі» під виглядом гумористичних соусів плюють в очі народові українофобською отрутою, то думаєш: « А де ж патріоти України?! Невже зосталися лише ті, що гинуть у боях проти путінських шакалів?». На мій погляд, Президент робить усе, що може зробити. Давайте допомагати будувати, а не руйнувати. Придивімося один до одного, сусід до сусіда, батьки до дітей. Що робимо МИ??? Чи завжди ми правдиві, принципові, безкомпромісні, небайдужі? Пригадаймо ще раз слова Бруно Ясенського: «Не бійтеся ворога. Найгірше, що він може зробити – убити вас. Не бійтеся друга. Найгірше, що він може вчинити – вас зрадити. Бійтеся байдужих. З їхньої мовчазної згоди відбуваються і з р а д и, і в б и в с т в а»… Євген ДУДАР
Архімандрит Лаврентій (Віктор Живчик), благочинний СвятоМихайлівського Золотоверхого монастиря 7 січня – Різдво Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа Одне із найголовніших свят у православному календарі. Належить до розряду дванадесятих церковних празників року. Подія, що лягла в основу святкування, описана у всіх Євангеліях: Син Божий, Господь наш Ісус Христос став людиною, народившись від
Пречистої Діви Марії. Пришестя у світ Сина Божого є виконанням обітниці, даної Адаму та Єві після гріхопадіння. Праведний Йосиф з Дівою Марією прибули у Віфлеєм, аби взяти участь у переписі за наказом правителя Палестини. Марії тоді прийшов час народжувати. Оскільки в заїжджих дворах не було вільних місць, то Йосиф влаштував місце для породіллі у печері, куди пастухи заганяли худобу під час негоди. Коли народився Христос, три мудреці зі Сходу прийшли привітати народженого Месію, бо це їм сповістило світло дивної зірки, що показала місце народження Христа. Пастухи, які були недалеко, чули ангелів, співаючих про пришестя втіленого Бога. Цар Ірод знав із пророцтва, що
Фото Бориса Корпусенка
ЄВ’ГЕНІАЛІзми • Проходять роки, віки, міняються ландшафти, клімат, а паршуки ніби переповзають з епохи в епоху, з покоління у покоління. Із покоління у покоління переповзає і їхня смердюча імперська жадоба й тупа кацапська маячня. Позавчора була «єдіная – нєдєлімая». Учора – «союз нєрушімий», а сьогодні – «русскій мір». З хамською «аргументацією» тупих затуліних, що українці – «ето русскіє, коториє жілі на окраінє Россії»… І з юдиною продажністю, «прімкнувшіх» до імперської погані – погані гібридній. Як каже Ваня Молдаван: «Тіпа путінського глашатая «Украінского вибора», який на крові і костях невинного люду прагне стати губернатором маячної новоросії». Воно вже було. У 1914 році губернатор Полтавщини доповідав міністру внутрішніх справ: «…Пункт 9. Необходимо субсидировать некоторые газеты в Киеве, Харькове, Полтаве, Екатеринославе и др. с целью борьбы против украинцев; в газетах указывать тождество великороссов с украинцами и объяснять, что малорусский язык образовался путем колонизации русского языка в прежние времена; разъяснять, что Украина – означает окраину России и Польши и что никогда украинского народа не было; доказывать необходимость великорусского языка как общегосударственного и литературного, что малорусский, как п р о с т о н а р о д н ы й, не имеет ни литературы, ни будущности… Пункт 10. Всеми способами искоренять употребление названий «Украина» и «украинский»… Пункт 11. Стараться, чтобы евреи не примкнули к украинскому движению…». Слава Богу, розумні і порядні євреї нарешті п р и м к н у л и. А продажна жидвота, об’єднавшись із продажною хахломанією, і далі служить вивихнутому кацапетському «блохородію». Паплюжать Україну, українців, українську культуру, мову, будь-яку українськість. Бо у кожному стаді є паршива вівця. Тому й не бракує тупих баранів.
15
Коляда у великому місті
народиться Немовля, яке відбере його владу, а тому наказав убити всіх хлопчиків у Віфлеємі віком до трьох років. Йосиф Обручник із Дівою Марією відійшли у Єгипет і повернулися назад аж після смерті Ірода. 8 січня – собор Пресвятої Богородиці 9 січня – апостола і першомученика архідиякона Стефана 10 січня – праведних Йосифа Обручника, царя Давида й апостола Якова, брата Господнього 11 січня – 14 тисяч немовлят, убитих Іродом у Віфлеємі 12 січня – мучениці Анисії Солунської 13 січня – преподобної Меланії Римлянки *** Повчання про великодушність і гнів Якщо будеш великодушний, то Дух Святий, Який в тобі перебуває, залишиться чистим і не потьмариться від якого-небудь злого духа, але, торжествуючи, розшириться і разом із сосудом, в якому перебуває, радісно служитиме Господу. Якщо ж приступить який-небудь гнів, то Дух Святий, Який є в тобі, в той же час буде стиснений і постарається віддалитися, бо пригнічується злим духом і ображається гнівом, і не має можливості служити Господу так, як бажає... Сам бачиш: великодушність солодша за мед, і вона угодна Богу, і Господь перебуває в ній, а гнів – гіркий і неугодний.
19
Ведучий рубрики Олег СМАЛЬ
Мегаполіс не сприяє збереженню традицій. Урбаністичний казан переварює культури в уніфіковану кашу, у якій уже не вирізниш окремих складових. Десь глибоко в пам’яті мерехтять спогади: мій сивобородий дід читає давню, написану старослов’янською мовою Біблію. Я не розумію жодного слова, визираю у вікно, там мигтять морозні зорі, під місячним сяйвом яскріє сніг на замерзлому ставку, у хаті пахне узваром, сушеними грибами, пампушками з часником… Святвечір.
молитовний вигук: «слава Богу!»
Фото Ганни Смаль
сад Адама і Єви
перша людина створена Богом
великий монастир
перелік страв і напоїв
урочитса обіцянка рідке тісто свято народження Христа (фото)
урочиста пісня Склала Оксана Баркіна
творець світу
вість
товста книга
японс. театр
третій цар Іудеї, який славився мудрістю (Біблія)
церковне свято
Кросворд сканворд «Вечірки»
переносне житло укрите шкурами
народні героїчні пісні
В Україні предковічні, ще дохристиянські звичаї химерно й органічно переплелися зі старой новозавітними оповідями та притчами. Чому на святковому різдвяному столі мали гуртуватися 12 пісних страв? 12 апостолів? 12 місяців? Чому кутя, узвар і пироги були обов’язковими цього вечора? Дід та бабуся знали, а я… Мене в ті часи, власне, не надто цікавило релігійне підґрунтя кухні. А от пироги з квасолею я любив, а пісний борщ чи капусняк – не дуже. Зате до душі був гороховий суп із сушеними білими грибами. Горох замочуємо на 2-3 години в невеликій кількості води. Сушені гриби відварюємо та нарізаємо соломкою. Горох разом із водою змішуємо з грибним відваром і
неспішно варимо, аж доки горох стане м’яким. За 15-20 хвилин до завершення варіння додаємо гриби та злегка підсмажені на олії цибулю, моркву, петрушку, селеру, сіль і перець. Пречудово цей суп поєднується з пампушками. А якщо на них у вас забракло куховарського ентузіазму, то можна й «по-городському» – з грінками з білого хліба. Звісно, на Різдво співають колядки. Ось фрагмент однієї з них, записаної Миколою Маркевичем на Київщині в середині ХІХ століття: Христос родився, Ірод сказився, І вам того желаєм, З чим вас поздоровляєм.
16
ракурс
Вечірній Київ | 6 січня 2016 року | №1 (19183)
Хто тут співає, того куля обминає «вечірка» дізналася подробиці створення гімну ато Ми познайомимо вас, шановні читачі, з «Шаблею». Є такий славний музикальний гурт. А підставою для розмови стало те, що пісня «Браття Українці» гурту «Шабля» на офіційному рівні визнано гімном АТО. Таке рішення було прийнято на Всеукраїнському форумі ветеранів та учасників Антитерористичної операції. На гостину до «Вечірки» завітав лідер гурту Вова Гейзер. – Пісню «Браття Українці» було написано незадовго до початку збройного конфлікту на Донбасі, – розповідає Вова Гейзер. – Для мене вона стала пророчою… Написав її після трагічних подій на Майдані. А коли в студії записували пісню, то, пригадую, до приміщення увійшов режисер і промовив, що з боку Росії до українського кордону рухається танкова колона. Це мене дуже зачепило… Ми записали її на одному диханні. У тексті, зверніть увагу, є такі рядки: «З нами свята віра, з нами Бог і правда, і ми проти того, щоб брат ішов на брата. А якщо з війною – тоді начувайтесь, нас ніщо не зупинить. Слава Україні!». Твердо стоїмо на одному: Україна не хоче війни, однак ми до останнього будемо захищати свої кордони, незалежність, честь та гідність свого народу. – Як сприймають вашу творчість на передовій? – Буває, що й по п’ять – десять разів підряд виконуємо «Браття Українці». – У вас є пісня «Синку мій, синку», яка багатьох бере за душу. Ви також її виконуєте під час зустрічей із воїнами? – Це дуже сумна пісня. До речі, ми її записали із всесвітньо відомим скрипалем, українцем, який проживає в Канаді, Василем Попадюком. Зазвичай ми її виконуємо рідко, бо і так боляче від нинішніх реалій, але іноді все ж співаємо…
– Новий рік зустріли часом не у військових частинах? – Я особисто Новий рік не святкував взагалі. Нині йде війна, на фронті хлопці мерзнуть, ризикують життям, і в цей час пити горілку, всю ніч їсти – просто недоречно. Тому цей Новий рік святкував удома, повечеряли, і все... – А які творчі плани «Шаблі» на 2016-й? – План один – продовжувати їздити з концертами на фронт, до наших побратимів. Плануємо зробити тур військовими частинами, щоб особисто презентувати пісню, яку нещодавно випустили. Працюємо над тим, щоб дати багато концертів у зоні АТО – 20–30. Плануємо наприкінці січня поїхати на Херсонщину, до наших побратимів, зокрема хочемо відвідати Чонгар, прикордонників. Хоч ми й були там нещодавно, однак нас запросили знову. Паралельно виступатимемо в Києві. Зокрема, 6 лютого відбудеться сольний концерт гурту в клубі «Докер», що на Оболоні. Ми будемо виконувати пісні як з альбому «Браття Українці», так і з нового, який плануємо випустити уже навесні. Цей альбом матиме трохи інший характер, пісні будуть веселішого манеру, оскільки під час поїздок до зони АТО солдати просять нас більше виконувати радісних пісень, для піднесення настрою, підтримки бойового духу. Ці пісні було написано ще до Революції Гідності, але оскільки вони всім подобаються, ми вирішили підготувати альбом такого плану. – Коли буваєте на фронті, що особливо вражає, що запам’ятовується найбільше? – Чесно кажучи, я жодного разу не помітив зламу бойового духу наших солдатів, ніхто не жаліється, що чогось не вистачає, що холодно. І це дуже вражає. Вважаю, що таку націю не зламати. – Розкажіть, будь ласка, про музикантів гурту. Як давно
ви знайомі та чому саме цих людей запросили до свого колективу? – Сьогодні у складі гурту вісім професійних музикантів, яких я дуже ціную і поважаю: Руслан Амірханов – лідер-гітара, беквокал, Шевкет Зморка – акордеон, клавішні, Саід Сагітов – тромбон, Дмитро Ханенко – труба, Павло Гузев – саксофон, Валерій Мельніков – бас-гітара, бек-вокал, Сергій Недашковський – ударні. «Шабля» – мультинаціональний гурт, в якому грають німці, татари, українці… Отож склад нашого гурту – це ще одне підтвердження, що всі люди можуть жити в мирі. Ми познайомилися в Києві – з кимось раніше, а з кимось пізніше. Пишу я з 20 років, грав із багатьма музикантами, однак до «Шаблі» запросив людей, з якими раніше не працював. Мені хотілося, щоб цей гурт не був схожим на інші. На початку до складу гурту хотіли увійти ще кілька музикантів, однак я дізнався, що вони не підтримують проукраїнську позицію в конфлікті з Росією, і ми змушені були з ними розпрощатися. Ще один колега так і не став нашим повноправним музикантом, адже не знайшов у собі мужності поїхати з концертами на фронт. Решта наших музикантів – люди з відкритими серцями, які розуміють, що відбувається насправді в країні, і всупереч своїм страхам можуть поїхати до зони бойових дій, щоб підтримати патріотів. – Хотілося б почути дещо з вашої біографії. – Я – етнічний німець, мама – українка, народився в Казахстані, виріс на Західній Україні. Дід по батьковій лінії був репресованим, відбував заслання. – Колишнє армійське минуле допомагає у творчості? – Мені близька військова тематика, бо колись служив в армії, в авіації, був радистом. – На початку січня газеті «Вечірній Київ» виповнилося
facebook.com/vechirkanova засновник:
Київська міська рада
В. о. головного редактора Максим Філіппов Керівник творчої групи Леонід Фросевич Відповідальний секретар Володимир Полєтаєв Художній редактор Андрій Кійко Дизайнер Світлана Виноградова Фоторедактор Павло Пащенко
110 років. Що побажає «Шабля» читачам видання? – Вітаємо з цією датою кожного автора, кореспондентів та всіх-всіх, хто докладає зусиль, аби видання працювало та процвітало. Думаю, що «Вечірка» – не лише найповажніше за віком столичне видання, а й найулюбленіша газета в Україні. Свого часу «Вечірній Київ» намагалися закрити, і це говорить про те, що в різні часи ви не боїтеся говорити правду, за що вам низький уклін. Бажаю, щоб таких поважних
Гурт «Шабля» також від щирого серця вітає всіх із Різдвяними святами. Будьте здоровими, багатими та небайдужими до чужого горя, нехай у ваших оселях завжди сяє світло, буде мир, спокій і злагода! Світлана КОВАЛЬОВА Фото надані гуртом «Шабля»
Браття Українці Любі мої діти, мила, мамо й тату, Я йду на війноньку нашу землю захищати. Не плачте за мною, якщо в полі згину, Все віддам за любу неньку нашу Україну! Єднаємося, браття, в цю лиху годину, Нехай ворог знає ми за Україну. Богу душу нашу віддамо єдину, За нашую землю Священну Україну. Ми за ції степи, за ліси і гори, За лани широкі, за Чорнеє море,
twitter.com/vechirkanova Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року
дат в історії вашого видання було безліч, наснаги вам, успіху та поваги з боку читачів і можновладців (нехай і надалі бояться вашого влучного пера)!
За Небесну Сотню, за Тараса брата, За нашу свободу ми побороли ката! З нами свята віра, з нами Бог і правда, І ми проти того, щоб брат ішов на брата. А якщо з війною – тоді начувайтесь, Нас ніщо не зупинить. Слава Україні! Не плачте за мною якщо в полі згину, Все віддам за любу неньку нашу Україну!
vk.com/vechirkanova
Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234-21-84, 234-27-39 Факс: 235-61-48 Е-mail: v.pushina@gmail.com Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 45369 Заг. наклад: 96 000.
Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Рукописи не рецензуються. Передплатні індекси: 61170, 89469, 37607