Газета "Вечірній Київ", №20 (19202) від 19.05.2016 by Андрій Рябченко

vechirniykiev.com.ua Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року

19 травня 2016 року №20 (19202)

21–22 травня, Михайлівська площа Ласкаво просимо! стор. 6, 7, 9, 19, 20, 21

Зручна програма стор. 10-16

ТБ

Фото прес-служби Віталія К личка

Київський міський голова:

«Столиця готова до проведення «Євробачення– 2017» «Дискусії щодо інших міст не мають під собою підстав, оскільки Київ – найпідготовленіше для влаштування таких вагомих заходів місто. Упевнений, що завдання з організації конкурсу, забезпечення правопорядку, належної інфраструктури, транспортного сполучення для гостей ми виконаємо на сто відсотків», – Стор. 2 заявив Віталій Кличко.

Даніель ОЛЬБРИХСЬКИЙ: «Не можна грати Шекспіра й одночасно брехати»

«Мрія» заробляє валюту на нові літаки 15 травня найбільший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія» авіакомпанії «Авіалінії Антонова» успішно доставив до Австралії перший комерційний вантаж – 130-тонний електрогенератор. У зв’язку з цією неординарною подією «Вечірка» зв’язалася із Героєм України, відомим льотчиком-випробувачем Олександром Галуненком, котрий першим «ставив «Мрію» на крило», і попросила прокоментувати цю подію. – Я уважно слідкував за повідомленнями про політ «Мрії», однозначно, це – справжнє досягнення, – каже Олександр Васильович. – Хоча «Мрія» вже зробила кілька комерційних перевезень, але вперше наш літак виконав рейс до цього континенту, подолавши понад 15 580 кілометрів і доставивши з Праги генератор із супроводжуючим обладнанням загальною масою 130 тонн. Я був вражений тим, як уміло зробили бізнес на цьому польоті самі

австралійці, розрекламувавши наш найбільший у світі літак і продавши на його «оглядини» майже 50 тисяч квитків. А ми ще раз показали всьому світу, що можемо виконувати такі перевезення, отже, і розширити наш ринок транспортних великовагових авіаперевезень. Сподіваюся, ще не раз виникне потреба зарубіжних компаній у послугах нашої «Мрії». Продовження на стор. 3

Він, без сумніву, дружить із фортуною: понад сто п'ятдесят фільмів, у тому числі бестселери «Попіл», «Потоп», «Пан Володиєвський», принесли йому світову славу і звання «оскароносця». Молодшому поколінню українців польська мега-зірка Даніель Ольбрихський відомий за ролями у стрічках «Вогнем і мечем», «Сибірський цирульник». Спецкореспондент «Вечірки» зустрівся з польським актором. Стор. 18

Півсотні м’ячів від футболістів збірної

22 травня о 12.00 у Києві відбудуться урочистості з нагоди від’їзду національ ної збірної на чемпіонат Європи-2016 Стор. 21

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

кур’єр «ВК»

цитата Заступник голови КМДА Олексій Резніков щодо мозкового штурму про публічний простір: – Думаю, що всі ви хочете бачити наше місто красивим і зручним. А Київ, будучи європейською столицею, безумовно, повинен відповідати очікуванням містян, демонструючи приклад усій Україні. І для цього потрібно почати з головного – з публічного простору. Як стверджує багато західних соціологів, організація публічного простору в містах є найчеснішим показником ставлення влади до суспільства. Авторитарні і демократичні держави вбачають у публічних просторах абсолютно протилежні цілі. Демократична влада в способі організації публічних просторів керується повагою і турботою про своїх мешканців. Цим повинен керуватися і Київ. Але, як і в будьяких інших правових державах, щоб працювати з чимось, для початку це щось має бути юридично оформлено, а потім вже впроваджено в правову систему держави в цілому. Тому оголошую грандіозний конкурс або просто загальний мозковий штурм з метою створення самого чіткого, повного і вірного визначення «публічного простору», його функцій, принципів та ознак. Кошик для ідей тут: kyivpublicspace@gmail.com

цифра Київ лідирує в Україні за рівнем оснащеності будинків тепловими лічильниками. Понад 81% житлових будинків міста розраховуються за тепло за показниками лічильників. Загальний рівень оснащення теплолічильниками в Україні – 55%.

факт  На засіданні Тимчасової кон трольної комісії Київради з питань забезпечення киян, які беруть участь у АТО, депутати погодили проект рішення щодо створення Київського міського центру надання послуг учасникам бойових дій. Передбачається, що він допомагатиме учасникам АТО в отриманні пільг, забезпеченні соціальних гарантій, лікуванні, адаптації, реабілітації. Також планується, що відповідний міський центр сприятиме учасникам бойових дій у працевлаштуванні, професійній підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації тощо.

пропозиція  Депутати Київради хочуть відтермінувати примусове призначення управителя в багатоповерхових будинках. Як відомо, минулого року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», де чітко визначено: якщо після 1 липня 2016 року в багатоповерхівках, де не створено ОСББ і не визначено форму управління будинком, управитель призначатиметься примусово на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради. Але, як зазначають депутати постійної комісії Київради з питань ЖКГ та ПЕК, ця норма доволі суперечлива.

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

Євробачення

Фото Бриса КОРПУСЕНКА

РОзшук

Після викрадення «Апостола» перевірять музейні фонди Із відділу стародруків та рідкісних видань фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського викрали «Апостол» Івана Федорова, надрукований у 1564 році в Москві.

Джамала: «Це була стовідсоткова перемога музики» Переможниця Євробачення та її команда розповіли про виступ на пісенному конкурсі та поділилися планами. – Я дуже хотіла цієї перемоги й одразу зухвало сказала, що їду по неї, – зазначила Джамала. – Коли за результатами голосування журі на першому місці опинилася Австралія, я все ще сподівалася. Бо бачила себе з цією нагородою, і думки не було, що в нас буде друге місце. Зрозуміла, що все вийде, коли «Євробачення» відкрив хореографічний номер «Great people», у якому йдеться про те, як Європа зустрічає біженців із Сирії. Тож я співала не лише про кримських татар. У півфіналі переді мною учасники з Данії виконували танцювальну пісню «Soldiers of love». І найскладніше було після цього та інших веселих композицій налаштуватися на свій виступ. Утім, я вірю, що «Євробачення» здатне порушувати важливі соціальні питання. За словами співачки, це була стовідсоткова перемога музики. Ще до фіналу іноземні журналісти дякували їй за пісню, казали, що Джамала підносить рівень конкурсу, та вже з першої репетиції пророкували їй перемогу. – Загальний бюджет участі Джамали в «Євробаченні» становив 3 мільйони 123 тисячі гривень, з них 1,8 мільйона надав канал СТБ, решту – люди, які побажали залишитися інкогніто, – розповів

продюсер співачки Ігор Тарнопольський. Особливу увагу під час підготовки до «Євробачення» команда приділила створенню номера. – Важливо було зробити наголос на ідеї пісні. У ній є все, що треба, тож потрібно було не пересмикнути акценти з голосу та композиції на номер, – зауважив режисер постановки Костянтин Томільченко. – Ми намагалися знайти символи, які змогли б передати те, про що йшлося в пісні. За графічне оформлення відповідав креативний директор Front Pictures Юрій Костенко.

Варто скористатися з перемоги на «Євробаченні» як нагоди експортувати сучасну українську музику – Для розроблення візуальної ідеї нам знадобилося два тижні. Одержавши схему зали, зрозуміли, що вигаданий нами номер наче створений для цієї сцени, бо там було все необхідне: світловий тунель, «дерево». Номер робили, як кіно, зі сценаріями зі світла й камер, які втілював уже технічний персонал «Євробачення». 24 травня Джамала дасть сольний концерт у Палаці мистецтв «Україна», квитки на який після її перемоги розкупили за добу. Ще раніше, 22 травня, кияни зможуть

побачити її на «Пікніку в Європі» на Михайлівській площі, під час привітання національної збірної України з футболу з нагоди від’їзду до Франції на чемпіонат Європи-2016. «Я поїду на чемпіонат разом із нашою футбольною збірною», – анонсувала Джамала. Нині співачка не полишає писати нові пісні, хоча на запис альбому поки що не має часу. – Наприкінці літа – на початку осені ми плануємо ще один все український тур Україною чи принаймні містами-мільйонниками, маємо пропозиції й щодо гастролей за кордоном, – заявив продюсер Ігор Тарнопольський. – Також ведемо перемовини з великими міжнародними лейблами, Sony тa Universal, про випуск альбому з найкращих хітів Джамали, зокрема й «1944». Варто скористатися з перемоги на «Євробаченні» як нагоди експортувати сучасну українську музику в інші країни з розвинутим шоу-бізнесом. Днями Джамала одержала звання народної артистки України безпосередньо від глави держави Петра Порошенка. – Мені приємно, але трохи смішно. Я люблю Майкла Джексона та Вітні Х’юстон без будь-яких регалій. Музичні артисти мають бути по-справжньому народними, тобто збирати зали. Особисто для мене нічого не змінилося, – прокоментувала Джамала. Марія КАТАЄВА

дата

Як повідомила на своїй сторінці в Фейсбуці завідувач відділом стародруків і рідкісних видань бібліотеки Наталія Бондар, напередодні до відділу зайшов невідомий, назвався перевіряючим і попросив надати деякі книги, серед яких був і «Апостол». За день він кілька разів заходив і виходив, а коли залишив бібліотеку взагалі, то співробітники й виявили пропажу раритету. Книга є одним із перших друкованих видань «Апостола» в Україні. Поліція розповсюдила фоторобот крадія. Прем’єр Володимир Гройсман через викрадення «Апостола» доручив віце-прем’єру Павлу Розенку та міністру культури Євгену Нищуку організувати інвентаризацію фондів культурної спадщини, «щоб громадяни знали, чим володіє держава, і що є в наявності, що було вкрадено або присвоєно». Він наголосив, що зникнення «Апостола» Івана Федорова з Центральної наукової бібліотеки імені Вернадського – це вже не перший випадок викрадення унікальних творів зі спеціальних фондів України. Микола ПАЦЕРА

Розкопки

Біля Десятинної церкви фундамент княжого палацу У ході реконструкції підпірної стіни та сходів з вулиці Володимирської до фундаментів Десятинної церкви виявили унікальну знахідку – фундаменти південного палацу Х століття, збудованого, скоріш за все, за часів князя Володимира. Археолог Віталій Козюба, який постійно працює на об’єкті, називає знахідку найстарішою кам’яною спорудою Києва.

В Українському домі відкрилася фотовиставка «Депортація кримських татар. Злочин вустами очевидців» В експозиції – 10 портретів свідків тих трагічних подій та їхні розповіді про пережите. Ідея проекту виникла в активістки і волонтерки відомої організації «КримSOS» Зейнеп Ташевої, яка торік зібрала історії живих свідків тих подій під назвою «Право на Батьківщину. Право на пам’ять». Проте реалізувати цей проект змогла лише зараз, щоб якомога більше людей дізналося про трагедію цього народу, коли за наказом Сталіна буквально за два дні із Криму було депортовано понад 180 тисяч кримських татар. Перший ешелон із цими

переселенцями було відправлено в Середню Азію 18 травня, тож цей день тепер офіційно вважається Днем пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Його щороку відзначали в Криму масовими поминальними заходами, зокрема траурним мітингом у центрі Сімферополя. Проте після окупації Криму російськими військами у травні 2014 року ці акції заборонили. Тож нині про пережите горе розповідають зі світлин свідки тих трагічних подій на виставці в Українському домі. Микола Пацера

Фото Григорія КУБЛАНОВА

кур’єр «ВК»

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

ВЕЧІРНІЙ ДЗВІНОК

фінанси

«Мрія» заробляє валюту на нові літаки Початок на 1-й стор. – Чи стануть європейські країни активніше користуватися нашими Анами для вантажних перевезень? – Нас там особливо не чекають. Але є й інша реальність. У світі просто немає літаків класу «Руслан» і «Мрія», тому європейські компанії змушені користуватися нашими послугами – деякі з них навіть виготовляють механізми під габарити, зокрема, Ан-124. Більше того, я знаю випадок, коли наш «Руслан» перевозив вантажі всередині Америки. Тож ці літаки, та й Ан-225, ще довго будуть користуватися попитом на ринку вантажних перевезень, оскільки у них немає конкурентів. – Чи приділяється в нашій країні належна увага розвит ку таких перевезень, а також будівництву та розробці нових моделей транспортників? – Прикро говорити, але держава вже кілька останніх років не виділяє з Державного бюджету грошей на цей розвиток. Практично на нього працює лише ДП «Антонов», сім «Русланів» якого заробляють

Олександр Галуненко

у світі валюту. Тоді як, скажімо, Airbas виділяє на розробку нового літака 8 млрд. євро, а на його серійний випуск іще 18 млрд. Тож Україна, яка має повний цикл – від розробки до серійного випуску літаків, повинна зробити авіабудування пріоритетною галуззю. – Що ж за таких несприятливих умов робиться нині на ДП «Антонов»? Які нові моделі розробляються та які літаки продаються за кордон? – Я керую експертною групою, яка створює кабіну екіпажа для нового літака, що проектується і будується. Це Ан-132 на базі застарілого Ан-32, який замовила

мАрафон

Саудівська Аравія. Планується, що кілька таких літаків буде побудовано у нас, а потім виробництво перейде до цієї країни. Саудівська Аравія зацікавилася нашим Ан-70, тривають перемовини щодо його закупівлі. Ще на етапі випробувань підписано контракт з Азербайджаном про закупівлю десяти Ан-178, два літаки хоче купити Китай. Туреччина домовилася з ДП «Антонов» про спільне складання літака TAN-158 на базі нашого Ан-158. Розглядаються варіанти будівництва для Туреччини транспортних літаків на базі Ан-178 та Ан-70. Наші Ан-158 закуповує Куба, Ан-148 – Корея. Налагоджується активне співробітництво з американськими компаніями. Як зазначав нещодавно посол цієї країни в Україні Джеффрі Пайєт, вже 25 компаній беруть участь у партнерстві з ДП «Антонов» як постачальники, спільні виробники, розробники нових систем для Ан-148 та Ан-158. Також ДП «Антонов» підписало договір із Taqnia Aeronautics Co. про кооперацію зі створення у Саудівській Аравії літакобудівного комплексу. Микола Пацера

Фото Олексія ІВАНОВА

42 кілометри: витримали і перемогли

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Зустрічайте потяг-розмальовку

«Біжи у центрі Європи» – під таким гаслом минулої неділі у Києві звання найспритніших на різних дистанціях виборювали і професійні атлети, і аматори – понад 1400 бігунів. Kyiv Euro Marathon зміг здивувати. По-перше, у подоланні головної дистанції брали участь не лише окремі спортсмени, а й команди, які змагалися у естафеті, – п’ять атлетів мали пробігти по 6 км+12 км+6 км+12 км+6 км 125 метрів. По-друге, після майже 20-річної перерви було поновлено естафету для старшокласників. Серед учасників були призери найвідоміших світових марафонів. Зокрема, триразовий переможець Московського марафону, переможець марафону в Північній Кореї, член національної команди на Олімпійських іграх у Лондоні Іван Бабарика. Цікаво, що на старт головної дистанції 42 км вийшло понад 100 учасників, а найпершим фінішну стрічку перетнув досвідчений Іван Бабарика. Дистанцію він подолав за 2 години 25 хвилин. У жінок найкращою стала багаторазова переможиця Київського марафону Людмила Шелест із результатом 3 години 15 хвилин. На марафонську дистанцію вийшли й ті, хто просто хотів подолати цю колосальну відстань. Киянин Анар Зейналов сказав: – Подолати 42 км – це неабияке досягнення, я дуже хотів це зробити. І нехай біг понад чотири години, все одно задоволений результатом. Я зміг – і це головне. Олександр ПИРЛИК

У вівторок на «червону» гілку столичного метрополітену вийшов оригінальний потяг. Замість звичного блакитного кольору його вагони розмальовано всіма барвами веселки. Такий подарунок зробив столиці до Дня Європи відомий іспанський художник-абстракціоніст Кенор Мартінес. Він, до речі, торік намалював великий мурал на проспекті Перемоги. Мартінес разом із своїм асистентом розмальовував п’ять вагонів упродовж 15 днів. Витратив понад 350 балончиків і 60 літрів фарби. Абстракцію ж вибрав, бо вона подобається більшості людей (так він вважає). Якось художникові не сподобалася власна робота, і він перемалював піввагона. У Європі також полюбляють подібні розмальовки – в Амстердамі нещодавно так розфарбували пасажирський потяг. Коли я дивився на ці вагони, здалося, що кожен із них має свій характер і додає позитиву в наші сірі будні яскравими абстрактними малюнками. Керівник проекту Гео Лерос під час презентації в Дарницькому електродепо розповів «Вечірці», що він, як киянин, хотів зробити для міста щось корисне і неординарне, тому й було вирішено розписати вагони, аби їх побачило якнайбільше людей. У планах до кінця року розписати ще 4–5 потягів, залучивши до справи відомих художників із Бразилії, Аргентини, Іспанії та Італії. Зокрема у вересні приїде майстер, який працює під псевдонімом «2501» і вже намалював найвищий мурал на Троєщині. Заступник голови міськадміністрації Ілля Сагайдак зазначив, що цей подарунок художника робить наше метро ще привабливішим і красивішим. Його «виготовлено» коштом меценатів. Пан Сагайдак додав, що до кінця року для метрополітену закуплять понад 20 нових вагонів, з цією метою розраховують залучити кошти від Кіотського протоколу. Також місто будуватиме метро у напрямку Виноградаря і Новобіличів.

Банк «Хрещатик» розпочав виплати 18 травня клієнтам банку «Хрещатик» почали виплачувати кошти з поточних і карткових рахунків, а також із депозитів, термін дії яких закінчився до 4 травня. Жителям Києва й області виплати здійснюватиме «Укрсиббанк». Для отримання коштів на підставі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям спочатку потрібно звернутися до банку «Хрещатик». Довідкова інформація надаватиметься за тел.: «Хрещатик» – 0-800-50-02-12, (044) 490-52-31, 490-25-00; Фонд гарантування вкладів – 0-800-30-40-10, 0-800-30-81-08. Про виплати депозитів, термін дії яких закінчується після 4 травня, буде оголошено додатково – після 5 червня, коли завершаться повноваження тимчасової адміністрації в «Хрещатику».

ОПИТУВАННЯ

Коли ми станемо європейцями? Оксана Гаврилюк, педагог: – Ми – не європейці. Нам дуже далеко до них, до Європи взагалі. Ми відрізняємося від європейців менталітетом, культурою, нахабством. Там є свої правила і закони, а у нас кожен сам собі закон. Я проти прийняття безвізового режиму. Тобто, я – за візи, тому що мені щиро шкода Європу. Особливо країни зі стабільною економікою, такі, як Данія, Швеція, Швейцарія… Там верховенство права і закону. А наші співгромадяни можуть розхитати будь-якого човна. А от до більш туристичних країн можна було б і без віз… Ольга, викладач Національної музичної академії: – Коли побудуємо Європу в своїй голові, тоді й станемо європейцями. Згадайте пророчі слова професора Преображенського із «Собачого серця» Булгакова: «Розруха починається в головах». Спочатку треба прибрати у своїй квартирі, своєму будинку, на своїй вулиці… І не дозволяти сусідові паскудити. А тоді вже рватися у світ. Ми – одна з найбільших країн у Європі. За останніх два роки у нас багато що змінилося. Насамперед, самосвідомість. Ми варті безвізового режиму. Олег, лікар: – Ми самі собі заважаємо. Впало щось – підніми, прибери за собою. Якщо можеш – допоможи тим, кому важче. Хоча б дітям і старим людям. Знаєте приказку: «Чому ми бідні? Бо дурні. А чому ми дурні? Бо бідні»? З цього замкнутого кола виривається кожен самостійно, за власним бажанням. Візи нам не потрібні. Я був у 30 країнах і бачив, що ми, українці, не гірші за інших. Нас можна і треба випускати до Європи й у світ. Владислав Дідович, студент 3-го курсу КНУ імені Тараса Шевченка – Усе змінюється на краще. І наступного року Україна має вибратися з кризи. Незважаючи на наш менталітет, хамство, неповагу до інших культур і традицій, до інших людей,

нас можна випускати до Європи. Люди різні. Нам не вистачає лише дозволу від Ради Європи та розумних думок і дій. Соня Шандра, лідер учнівського самоврядування: – Ми й так європейці! Куди та Європа без нас? Головне, якнайшвидше зрозуміти, куди нам слід рухатися і що робити. Ірина Таран, інженерфармацевт: – Ми вже європейці! І в душі, й географічно. Ми просто різні. У кожній країні, у кожної нації є щось краще, а щось – гірше. Але більшість із нас намагається бути гідними людьми. На мою думку, якщо відкриють кордони, то для Європи це буде дуже погано. А нас із 36,5 мільйона залишиться половина, решта повтікають. І почнуть розхитувати інші країни. Даша, дизайнер: – Гальмує наша культура, вірніше, її відсутність і специфічний менталітет. А ще заважає викривлене сприйняття позитивного світу, коли багато хто не розуміє, що таке «добре», а що – «погано», і робить так, як хочеться йому, не зважаючи на інших. Для культурних людей візи не потрібні. Вони знайомляться зі світом і повертаються до України. Дмитро, охоронець: – Цьому заважає вся наша влада. Хоча вони через якийсь час, напевно, стануть європейцями. Виїдуть із країни. А ми залишимося. І все буде як завжди. Ірина, економіст: – Це залежить від кожного. Але для більшості людей на заваді стоїть відсутність критичного і позитивного мислення, погана освіта. Вірніше, її рівень. Опитування провела Наталія ПЛОХОТНЮК Фото Олексія ІВАНОВА

комунікації

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

Трішки Лондона, Парижа і Гельсінкі... Володимир ПРОКОПІВ заступник міського голови-секретар Київради:

Дмитро БАНАС депутат Київради (фракція «Солідарність»):

– Київ – місто з великим потенціалом. І в нього немає потреби вигадувати велосипед. Поряд – країни з успішним досвідом децентралізації влади, що так потрібна сьогодні Україні. Візьмемо, приміром, Фінляндію. Хоча це «уламок» Російської імперії, але вже з достатнім досвідом. У Фінляндії один з найвищих рівнів життя в Європі, і, на мою думку, багато в чому саме завдяки збалансованій децентралізованій системі управління. Вона впевнено входить до п’ятірки найменш корумпованих країн світу, що більш ніж актуально для українських реалій. Сьогодні країна поділяється на губернії, повіти та комуни. Цікаво, що головна влада зосереджена саме в комунах, тобто на місцях. До речі, її столиця Гельсінкі з населенням 583 тисячі осіб є однією комуною. Муніципальні утворення дуже відрізняються одне від одного, проте мають рівні повноваження. Чільним органом є муніципальна рада. Керує радою менеджер, який призначається радою й відповідальний перед нею. Він зберігає свою посаду й після виборів, тобто не залежить від їхнього результа-

– Ми буквально по цеглині будуємо нову Україну. Розвиток країни починається зі столиці, тому до Києва прикута пильна увага. Ми повинні показати приклад усій Україні. Щоб розвиватися швидко й ефективно, нам справді потрібно переймати досвід європейських столиць. І такої роботи багато практично в кожній галузі: медицині, економіці, інфраструктурі, культурі – усі вони потребують змін. Хочу сказати про сферу, яка поєднує в собі економіку, екологію та благоустрій. Маю на увазі роздільне збирання сміття та його перероблення. У Європі понад 80 відсотків відходів ідуть на вторинну переробку. У нас – лише сім. Решта трамбується на переповнених сміттєвих полігонах. Тому Києву терміново потрібно будувати європейську систему закритого циклу для перероблення сміття. Так ми врятуємо природу, зробимо місто чистим і збільшимо надходження до бюджету.

ту: таким чином забезпечується стабільність діяльності муніципалітету. Фінські комуни надають громадянам широкий спектр послуг у сферах соціального забезпечення, охорони здоров’я, а також з утримання місцевих доріг і ЖКГ. Забезпечують вони й достатню кількість робочих місць: у фінських муніципалітетах працюють близько 424 тисяч осіб, а це приблизно 20 відсотків усієї робочої сили країни, що вдвічі більше, ніж кількість державних службовців. Держава ж не забуває допомагати комунам. Щоправда, не всім – задля того, щоб вирівняти доходи багатих і бідних муніципалітетів. Ось цікавий факт, на який нам варто звернути увагу: обсяг субсидій розраховується за математичною формулою й не залежить від політичного рішення або суб’єктивної думки будь-якого представника держави. Це фактор, який виключає корупційну складову. До речі, середній річний бюджет комуни становить 7100 євро на одного жителя. Отже, у Фінляндії загальний обсяг муніципальних бюджетів приблизно дорівнює державному бюджету! А це перший важливий крок до економічного процвітання не лише окремого міста, а їй усієї держави загалом.

Ганна СВИРИДЕНКО депутат Київради (фракція «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»): – У Європі постійно діють різноманітні проекти, які наочно показують, як можна утеплити будинок та знизити споживання тепла. Наприклад, робили показову термомодернізацію семи будівель у різних країнах (різні кліматичні умови, різні типи й вік будівель). Проект охопив будинки від північної Фінляндії до південних районів Франції. Мета – скорочення витрат на теплозабезпечення, гарячу воду й вентиляцію. Майже 60 відсотків існуючих будинків (1946-1980 років) можуть скористатися досвідом змін у демонстраційних проектах. Тож, на мою думку, нам доцільно витрачати бюджетні кошти саме на такі пілотні проекти, які б містили розроблення практичних рішень і могли бути застосовані до наших типових будинків. Скажімо, у Німеччині всі будівлі мають енергетичний паспорт, де визначені норми споживання енергії будинками, а саме: гарячого водопостачання, вентиляції,

опалення, кондиціювання, підігріву води. До 2030 року німці мають намір знизити енергоспоживання до нульового показника завдяки застосовуванню сонячних і вітрових генераторів, теплових насосів.

Антон ДРЕПІН депутат Київради (фракція «Солідарність»):

Гельсінкі

– Києву потрібно насамперед зберігати власну ідентичність, не прагнучи скопіювати інші міста. У нас є свої історичні райони, є бізнесрайони, що розвиваються. Проте можемо запозичити (й робимо це)

принципи зонування, розвитку публічних просторів і скверів, реорганізації системи громадського транспорту тощо. Окреме питання – безпечне міське середовище для людей з особливими потребами. Усе це поступово впроваджується у проекті «Київ Смарт Сіті». Київ уже зараз організовує фестивалі музики й інших видів мис-

тецтва, які іноді рідко зустрінеш у Європі. Отож, багато в чому ми вже досягли європейського рівня, зберігши при цьому власну автентичність. Але насамперед Дні Європи – це про людей. Що більше часу ми присвячуємо саморозвитку, то частіше беремо участь у спільних громадських ініціативах, з кожним власним кроком стаємо ближчими до європейськості.

Ганна САНДАЛОВА депутат Київради («Об’єднання «Самопоміч»): – На мій погляд, найголовніший досвід, який нам треба запозичити, – це районні ради. Це нормальна практика в країнах Європи, таких як Великобританія, Іспанія, Польща, Німеччина та інших. Бо вони відповідають принципу субсидіарності, закладеному в Європейській хартії місцевого самоврядування. Київрада сама не може охопити або зрозуміти нагальні проблеми віддалених частин столиці, наприклад Бортничів, Виноградаря або Борщагівки. Тому таке велике місто, як Київ, потребує переосмислення системи управління. Найяскравіший приклад вдалої моделі місцевого самоврядування можна спостерігати у Відні (близько 1,8 мільйона мешканців), який удвічі (!) менший за Київ, але поділяється аж на 23 округи, аналоги районних рад – «бецірки». До речі, його вже сім років поспіль називають найкомфортнішим містом для життя. Райони («бецірки») мають у своєму розпорядженні бюджетні кошти, які спрямовують на адміністративні видатки. Фінансування адмінапарату не входить до цих витрат. 2015 року сума бюджетів для 23-х районів становила майже 200 мільйонів євро. Це 1,52 відсотка загального розміру бюджету міста. Віденські «райради» опікуються злободенними проблемами мешканців: вивезенням сміття, порядком на вулицях, доглядом за будовами, фонтанами та пам’ятниками тощо.

Відень

у центрі уваги

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

Стовпище на «Вокзальній» Ремонт ескалаторів обернувся випробуванням для пасажирів Микола ПАЦЕРА

Цюріх

Ольга БАЛИЦЬКА депутат Київради (фракція «Об’єднання «Самопоміч»): – Цікавим є досвід Цюріха (Швейцарія). Там розвинена багаторівнева система локального місцевого самоврядування, що забезпечує швидке вирішення будь-яких проблем. Саме застосування цієї системи поставило місто на найвищий щабель екологічних, транспортних, фінансових та інших показників у Європі та світі. У Лондоні надзвичайно ощадливе й консервативне ставлення до історичного надбання. Так, категорично забороняється змінювати навіть віконне скло в історичних будівлях без відповідного дозволу. А в Римі існує цінний досвід збереження, підтримання, реставрації пам’яток архітектури. Недарма Рим називають Вічним Містом. Париж хвалять за організацію туристичного бізнесу та створення чудових умов для комфортного перебування там не тільки жителів міста, а й гостей. У Берліні, Мюнхені та інших німецьких містах діє система Urban Planning: детально виважена містобудівна документація, система просторового планування міста. А Мілан здобув почесне звання європейського міста як найбільш комфортний і доступний для осіб з обмеженими фізичними можливостями та літніх людей. З цим у Києва проблеми, запозичення цього досвіду життєво необхідне для багатьох наших співгромадян. Наше завдання – поєднати найкращий досвід та практичні здобутки європейців. І головне – любити своє місто, адже, попри все, для нас Київ – найкращий! Костянтин ЯЛОВИЙ депутат Київради (фракція «Єдність»): – Відвідуючи закордонні міста, завжди особливу увагу звертаю на те, як там вирішують питання екології. Наприклад, Копенгаген. Влада столиці й найбільшого міста Данії сприяла створенню спільних підприємств із залученням державного та приватного капіталів для впровадження екологічних інновацій. Мерії вдалося налагодити співпрацю з приватними компаніями, провідними університетами для розроблення та впровадження концепції екологічно безпечного розвитку. Результатом цих зусиль стали проекти «Північна гавань» і «Зелена лабораторія», дослідження та практичні розробки яких дали змогу за короткий термін почати застосовувати екотехнології (використання енергії сонця й вітру, перероблення сміття, зниження рівня CO2) в межах міської інфраструктури Копенгагена, а також показати приклад розв’язання екологічних, економічних і соціальних проблем за його межами. Також Копенгаген є одним з найкращих міст Європи у сфері міського планування та проектування; він є одним з піонерів трансформації транспортної системи − Копенгаген прагне стати найбільш практичним у світі містом для велосипедистів. Міська влада поставила за мету стимулювати 50 відсотків мешканців діставатися велосипедом до місць їхньої роботи чи навчання. Ще одне болюче для Києва питання – захист і порятунок безпритульних тварин. Найбільше мене вразило те, як цю проблему усувають у Гаазі (Нідерланди). Місто має місцеве відділення Агентства з охорони тварин. Тимчасові місцеві притулки безкоштовно піклуються про тварин упродовж 14 днів. Якщо протягом цього часу законний власник не забрав свого чотирилапого друга, за два тижні муніципалітет передає право власності на тварину притулку.

Копенгаген

– Куди преш, село неосвічене! Бачиш, у мене сукня нова!.. – кричала розфуфирена молодичка на дідуся у фуфайці з великою пошарпаною сумкою, яка, напевне, перегодувала сотні киян. – Вибачаюсь, пані, але на горб собі я її закинути не можу, – на диво толерантно відповів селянин. Це – картинка із тисняви 11 травня на станції метро «Вокзальна». Тут розпочали капремонт двох ескалаторів, через що у години пік станцію зачиняють на вхід. Натовп людей біля входу на станцію зростав буквально щохвилини. Зморені дорогою й обшарпані пасажири з не зовсім чистими базарними сумками, наплічниками і «кравчучками» змішувалися з «примарафеченими» жінками й чоловіками, які поспішали на роботу до столичних підприємств, офісів та фірм, викликаючи відповідну реакцію останніх. – Людоньки добрі, не розчавіть стареньку, – благала худорлява, згорблена бабуся з палицею, притискаючись до стіни вокзалу за інстинктом самозбереження. – Не боись, старушка, ты помрешь своей смертью, – втішив її чолов’яга в олімпійці, відтискаючи від неї напираючий натовп… – Що за й… Бабай! – міцно висловився підстаркуватий пасажир із трьома сумками, затиснутий людьми. – Мене вже ждуть на Оболоні, а мені тут ще 15 хвилин кукувать. Не могли в електричці об’явити, що така байда на цій станції, то йшов би на автобус чи трамвай до «Політеху». А тепер із баулами не виберешся… – Почєму? Почєму? – питав натовп високий афроамериканець. – Я нє понімаю, что она говоріт, – кивнув на гучномовець, з якого жіночий голос пояснював, коли відкриється станція та як зараз можна дістатися до інших станцій. – Почєму нєт перевод англійскій ілі хоть русскій? – Давай, я тобі перекладу, – хихикнув молодик у тільнику. – Садись на поезд и езжай в Африку… Хтось із наших також став голосно апелювати до гучномовця, чому він не пояснює, де можна сісти на оголошений автобус 7-К,

Фото автора

щоб доїхати до станції метро «Університет». – Людині погано! – раптом несамовито закричала жінка, на якій буквально повис непритомний. – Дзвоніть до «швидкої». Чого вони не організували тут чергування – мало що може статися. Хтось із пасажирів передав нашатир, і чоловіка повернули до тями. Жіночка неподалік перехрестилася й прошепотіла: «А, не приведи господи, хтось гранату кине – тепер їх стільки на руках…».

дослівно Мер Києва Віталій КЛИЧКО: – Я дав вказівку, щоб фахівці працювали цілодобово і якнайшвидше закінчили ремонт ескалаторів на «Вокзальній», яким уже 50 років і які ремонтували понад 10 років тому. Раптом рівно о 9.30, як і говорив гучномовець, метрополітенівці «перерізали стрічку», начебто урочисто запрошуючи пасажирів на станцію, при цьому швиденько шурхнувши до середини в єдині відкриті двері. Знервований люд ринув за ними – зчинилася тиснява і штурханина. Хто послухався гучномовця і надибав на привокзальній площі зупинку автобусів 7-К, які спеціально на період ремонту виділив «Київпастранс» для до-

ставки пасажирів до станції метро «Університет», той втискався до салону крізь сумки і наплічники, сподіваючись, що так швидше й безпечніше добереться до потрібного місця. Наївні люди, серед яких був і я. Як тільки ми доїхали до перехрестя з вулицею Жилянською, переповнений автобус став, здавалося, назавжди – попереду був безпросвітний затор… – Господи, коли ж ми поїдемо?!. – риторично скрикнула жінка попереду. – Та ви розслабтеся, перепочиньте, – заспокоїла її кондуктор. – Вам добре так говорити, ви вже на роботі, а мені ще на Лівий берег треба дістатися. Добре, якщо пояснювальною обійдеться, а то й премію знімуть… Інша пасажирка з базарними бебехами все перепитувала, як дістатися до станції «Політехнічний інститут». Їй пояснили, що краще було б на вокзалі спуститися через так звану трубу до трамваю і доїхати ним. Ще раз наївний той, хто це говорив. Я зранку йшов цим маршрутом від трамваю на вокзал і бачив, як пасажири з такими ж сумками штурмували «висотку» до труби, тягнучи їх десятками східців. А навпроти таким же чином спускалися інші люди. Ці два потоки розділяв металевий хребет бездиханного динозавра-ескалатора, який, здавалося, зберігся тут ще з доісторичних часів, оскільки вже покрився шаром пилюки й павутинням, а також людськими прокльонами.

занотуйте Щотижня, з понеділка до четверга, станція «Вокзальна» не приймає пасажирів із 7.00 до 9.30 та з 16.00 до 19.30. У п’ятницю вхід зачинено з 7.00 до 9.30 та з 14.30 до 19.30, у суботу з 7.00 до 9.00 ранку. За графіком капітальний ремонт почергово двох ескалаторів планується зробити до 6 вересня, хоча метрополітенівці хотіли б завершити його до 1 вересня. *** Упродовж усього терміну ремонту на станції метро «Вокзальна» 7 потягів далекого сполучення зупинятимуться на станції «Святошин»: № 98/97 Ковель – Київ (із Ковеля 5.39 – 5.41, із Києва 22.09 – 22.11), № 92/91 Львів – Київ (зі Львова 05.22 – 05.24, із Києва 23.04 – 23.06), № 100/99

Ужгород – Київ (із Ужгорода 07.11 – 07.13, із Києва 18.02 – 18.04), № 43/44 Івано-Франківськ – Київ (з Івано-Франківська 08.31 – 08.33, із Києва 19.14 – 19.16). Уже роблять зупинку на цій станції потяги: № 141/142 Київ – Львів, № 741/742, Київ – Трускавець та № 743/744, Київ – Львів. *** Для підвезення пасажирів до найближчих станцій столичної підземки розроблено додаткові маршрути наземного транспорту: автобусний – № 7-К «Залізничний вокзал «Центральний» – станція метро «Університет» та тролейбусний – № 14-К «Залізничний вокзал «Центральний» – станція метро «Олімпійська» – станція метро «Палац спорту».

дні Європи у Києві: дипломатія

кава з бульбашками Наші люди Вадим Петрасюк У цій історії три дійові особи: Ілля – громадянин США, Олександр – громадянин Німеччини та я – з України. Ми однокласники. Хлопці в різні часи емігрували, я лишився в Києві. Якось вирішили з Іллею разом провідати Сашка в його Нюрнбергу. А далі втрьох з’їздити до Італії. Зустрілися. До Сашкової відпустки ще два дні. Аби ми не нудьгували, він дав свою машину – запропонував поїздити навколо Нюрнберга, помилуватися пам’ятками. Заїжджаю на заправку. У Німеччині правило: спочатку ти сам заливаєш потрібну тобі кількість бензину, потім розраховуєшся. Я тримав заправний шланг і дивився на табло колонки. Коли досягло позначки 10 євро, відпустив кнопку пістолета. Підходжу до каси, простягаю 10 євро. Але касир ще чогось хоче. Чого? Німецької я не розумію – стою розгублено. Нарешті збагнув: коли я відпустив кнопку, за інерцією на лічильнику набігло ще 8 центів, саме їх і вимагала від мене касирка. – А-а! – вигукнув я. – Зараз! Це «зараз» вимовив механічно, радше для самого себе. Та цього було достатньо – касирка миттю перейшла на… російську мову. Виявилося, вона харків’янка. Ми рушили до Венеції. Маленький, затишний готель Сашко забронював заздалегідь. Портьє без емоцій узяв його німецький паспорт. Американським паспортом зацікавився більше – посміхнувся до Іллі: «Welcome to Italy!» Я був готовий, що, як він схоче про щось у мене запитати, то зробить це також англійською. Але чоловік звернувся до мене… російською: «Украина? Киев? Добро пожаловать!» Він простягнув нам візитку готелю, на якій було зазначено: власниця закладу – Оксана Приходько. Наступний день провели у Венеції, далі вирушили до Рима. У Римі GPS-навігатор привів нас до також заздалегідь заброньованого готелю на околиці. Кинули речі. Адміністратор підказала, якою вулицею ходить автобус до найближчої станції метро. Вулицю ми знайшли без проблем, але в який бік їхати автобусом? Ми почали вголос розмірковувати. Поряд проходила молода жінка з дитиною. «В центр автобус на той сторонє», – сказала вона російською. «Вау!» – хором відповіли ми замість «Дякуємо!». Трохи потеревенили з жінкою. Розпитали, на якій станції метро треба зійти, аби було ближче до Ватикану. Пояснюючи російською, вона вжила фразу: «Как на мєня, то лучше…» Це «как на мєня» – явна калька з української «як на мене». Почувши це, я перейшов на українську мову. Жінка… також. «Як ти здогадався, що вона з України?» – здивовано спитали друзі. Але я відмовчався, зберігаючи інтригу. У нас часто можна почути: ми йдемо до Європи… Настільки часто, що ця фраза стала штампом – вицвіла, позбавлена жодних емоцій, а іноді й сенсу. Її вже варто стидатися. А з іншого боку, подумаєш: а хіба не йдемо? Принаймні я собі не уявляю, щоб поїхати в європейську країну й не зустріти українця. Не серед туристів, а, як кажуть, у справах. Зі мною такого ще не траплялося.

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

Посольський «двір» запрошує На Михайлівській площі обладнають дипломатичне містечко. Представники посольств європейських держав покажуть деякі «сторінки» з життя та діяльності своїх країн «Цукеркова» Чехія Чеське посольство на День Європи буде представлено однією локацією. Тут гості свята зможуть більше довідатися про сучасне життя країни, її культуру. Зокрема, відві дувачам чеського павільйону запропонують газету, яку видають у Києві – «Чех ін».

Хочете в народне журі? Тоді вам – на Михайлівську Насичену програму до Дня Європи підготували Представництво ЄС та Консультативна місія ЄС в Україні. Зокрема, на Михайлівській площі вони презентують стенди з інформацією про свою діяльність. Консультативна місія ЄС, яка допомагає цивільним органам безпеки працювати з людьми, ознайомить присутніх із методами роботи і досягненнями поліцейських із різних країн. Окрім цього, Представництво ЄС підготувало фотовиставку та відеороботи переможців всеукраїнського конкурсу. Як розповіла «Вечірці» радник з питань преси та інформації Представництва ЄС в Україні Вікторія Давидова, на фотоконкурсі будуть представлені 20 кращих робіт з 288. Щодо відеоконкурсу, то з 29 березня до 29 квітня на сайті Euroquiz.org.ua проходило онлайнголосування, на якому усі охочі обирали кращого учасника. Ще двох фіналістів із 236 учасників визначили члени журі – фахівці кіно, продюсери, режисери та співробітники Представництва ЄС.

– Загалом конкурс тривав у різних містах Україні кілька місяців, – пояснила пані Давидова. – У День Європи відбудеться фінал. Окрім професійного журі, оцінювати роботи конкурсантів буде й народне журі. За її словами, усім відвідувачам фотовиставки роздаватимуть по 3 зірочки, які можна буде наклеїти під світлиною, що сподобалася найбільше. Переможець народного голосування отримає футболку або флешку від Представництва ЄС в Україні. Також на Михайлівській площі відбудеться конкурс світлин із бренд-елементом. Переможці заходу, які зроблять фото з хештегом #euroquizeurodays та опублікують їх у соціальних мережах, отримають сертифікати та сувеніри із символікою Представництва ЄС в Україні. До слова, презентація, стенди та виставка працюватимуть з 12.00 до 16.00. О 15.00 розпочнеться дискусійний клуб на тему «Як бути успішним у Європі» за участю Посла ЄС в Україні пана Яна Томбінського (приміщення Дипакадемії за адресою: Велика Житомирська, 2).

У подарунок – екскурсія до музею

До Дня Європи Посольство Швеції в Україні та Національний художній музей України (вул. Грушевського, 6) дарують киянам та гостям столиці чотири безкоштовні екскурсії виставкою сучасного мистецтва «Ідентичність. За завісою неозначеності». Цей спільний проект Північно-Балтійських країн та України обіцяє стати однією з найвидовищних демонстрацій мистецтва північно-східної частини Європи за останнє десятиліття. – До експозиції увійшли роботи художників із Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії, Фінляндії, Швеції та України, – повідомила «Вечірці» – прес-аташе Посольства Швеції в Україні Тетяна Некрасова. – Щоб потрапити до когорти щасливчиків (у групі – 20 осіб), потрібно зареєструватися на сайті музею. До речі, виставку супроводжуватимуть освітня програма, дискусії, воркшопи і перформанси.

«Колесо фортуни», смажені ковбаски та кіно Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні до Дня Європи готує чи не найбільше заходів. Допомагатиме ГетеІнститут в Україні та Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ. Як розповів «Вечірці» керівник відділу преси посольства Маттіас Конрад, програма готується різноманітна: від культурно-мистецьких та кулінарних заходів до інтелектуальних вікторин. – Наприклад, «Колесо фортуни» – вік торина про Німеччину, яка надзвичайно популярна у відвідувачів Дня відкритих дверей Посольства ФРН, – розповів пан Маттіас. – За кожну вірну відповідь учасник отримає солодкий приз або сувенір із Німеччини. Не менш цікавим для відвідувачів Дня Європи стане воркшоп Plastic Art від Goethe-Institut. В межах проекту «Гете озеленюється» буде показано, як можна повторно використо-

– Крім інформаційної продукції, аніматори розважатимуть публіку, проводитимуть різні ігри, малечі роздаватимуть національні прапорці, сувеніри та пригощатимуть цукерками чеського виробництва, – розповів «ВК» координатор Чеського центру в Києві Віктор Собіянський. – Головним же подарунком від посольства стане інсталяція фільму, який репрезентуватиме дві культури: чеську та українську.

вувати вживані пляшки, наприклад, у виготовленні скульптур. Окрім цього Посольство ФРН організує кейтеринг, де усі охочі зможуть скуштувати популярних страв німецької кухні: смажених ковбасок, картопляного салату, бретцелі. Також перед гостями заходу виступатимуть гурт Dicht und Ergreifend (поєднання репу та баварського фольклору) і танцювальна фольклорна група Deutsche Quelle.

МІЖ ІНШИМ

Ідея організувати спільну виставку сучасного мистецтва за підтримки восьми посольств виникла 2013 року як вияв солідарності з Україною у складній політичній ситуації. Дипломати розглядають цю співпрацю як живу платформу для пошуку спільної європейської ідентичності та взаємного діалогу. Підготував Віталій КУРІННИЙ

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

погляд із Німеччини

Українцям треба не чужих цінностей шукати, а «свого не цуратися» Письменник і журналіст Віктор Тимченко тривалий час мешкає на Заході, зокрема в Німеччині, займається політичною аналітикою, досліджує проблемні питання сьогодення. Нам видалися цікавими його роздуми стосовно Євросоюзу, перспектив України. Віктор Тимченко охоче відповів на запитання «Вечірки».

ексклюзив

Ян Томбінський:

«Київ – це європейська столиця з дуже інтенсивним соціальним та культурним життям» Напередодні Дня Європи голова представництва Європейського Союзу в Україні Ян Тадеуш Томбінський в ексклюзивному інтерв’ю «Вечірці» розповів про заходи, що відбудуться у столиці найближчими вихідними. Зокрема, про участь у них представництва. – Представництво ЄС в Україні підготувало понад 100 різних заходів у 25 містах України, – говорить пан Томбінський. – Це і конкурси, і дискусійні клуби, і ярмарки проектів ЄС, і семінари для бізнесу, а також дитячий кінофестиваль, фотовиставки та багато іншого. Ви можете відслідковувати всі ці події на Фейсбуці і веб-сторінці. – Чи відрізнятиметься нинішнє святкування в Києві від минулорічного? Що стане родзинкою свята? – Формат Дня Європи дуже схожий на попередній. Цього року, зокрема в Києві, у Дипломатичній академії, ми представимо фотовиставку переможців всеукраїнського фотоконкурсу і громадських дискусій «Як бути успішним у Європі». Що ж стосується всієї України, то нині ми організовуємо заходи у значно більшій кількості міст, ніж передбачалося раніше. До слова, цього року ми вперше взяли участь в офіційному святкуванні Дня Європи у Краматорську. – В яких заходах ви як Посол ЄС в Україні візьмете участь у Києві? Можливо, це зустрічі, круглі столи, дискусії... – Я виступатиму на відкритті Дня Європи на Михайлівській площі разом із віце-прем'єр-міністром Іванною Климпуш-Цинцадзе, міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним і мером Києва Віталієм Кличком. Також візьму участь у публічних дискусіях, а ввечері, о 18-й годині, – в молодіжних заходах із нагоди Дня Європи в парку Тараса Шевченка під назвою «Молодь разом». – Ви були свідком і учасником не одного Дня Європи у Києві, в різних державах. Чи відрізняються вони? – Нам подобається душевність, з якою українці приєдналися до нас, громадян ЄС, у святкуванні нашого великого свята – Дня Європи. Мені приємно спостерігати за молоддю, яка в Україні дуже активна, особливо в ці дні. Щодо заходів, то вони цікаві й насичені в усіх країнах. – Наскільки сьогодні близька Україна до того, щоб стати членом Євросоюзу? Що для цього потрібно насамперед? – Перш за все, Україна повинна виконати домашню роботу – належним чином здійснювати Угоду про асоціацію. Це дуже хороший набір інструментів для реалізації реформ, які б наблизили Україну до європейських стандартів. Слід також пам'ятати, що ця робота необхідна не для того, щоб догодити нам, ЄС, а для поліпшення якості і соціально-економічних стандартів життя власних громадян, простих українців. – Ваші враження від Києва? – Це європейська столиця з дуже інтенсивним соціальним та культурним життям. – Ваші побажання мешканцям Києва, українцям. – Бажаю насамперед мирного життя. А ще стабільності й процвітання Україні. Віталій КУРІННИЙ

– У книзі «Час націоналізму», яка вийшла у травні 2013-го, ви твердите, що «Євросоюз – така сама імперія, як інші. І вона неодмінно розвалиться...» Чи не здається вам такий висновок хибним з плином часу? – Час лише підтвердив ці висновки. І вони не тільки мої. Чимало економістів, політиків, соціологів, пересічних громадян європейських країн вважають, що ЄС не має майбутнього. Із 2013 року засадничі проблеми Євросоюзу лише посилилися: Велика Британія відверто заявляє про свій намір вийти з ЄС і влаштовує з цього питання референдум. Серед членів ЄС немає єдності стосовно подолання криз фінансів, мігрантів тощо. Ерозія роз’їдає ЄС на очах. Щиро кажучи, я навіть не думав, що процес розвалу відбуватиметься так стрімко. – Один із найвідоміших ди сидентів Радянського Союзу Володимир Буковський гостро критикував ЄС за бажання створити нову історичну спільноту – європейців, за переслідування націоналізму. Ви згодні з ним? – Ніякі нові «історичні спільноти» (радянський народ уже створювали – результати відомі) не можна сформувати. Національність – це не запис у паспорті. Як колись жартували: «Б’ють не по паспорту, а по морді». Нації відрізняються одна від одної не лише мовою, а й генетикою, культурою, звичаями, традиціями, психікою. Є спеціальна наука – етнопсихологія, яка вивчає ці відмінності. Тому, якщо завтра всіх, хто є громадянами ЄС, назвати (не за паспортом, а за національністю) «європейцями», то, крім зміни етикетки, не зміниться практично нічого. Але ми знаємо, що нації теж утворювалися з різнорідних племен. Тепер такі «великі племена», народи, живуть на території Європи, і тут теж відбуваються процеси змішування етносів, взаємопроникнення культур. Чому ж тоді не виникнуть «європейці», спитаєте ви в мене. Можливо, виникнуть. Але не завтра, а через тисячу чи дві тисячі років – такі часові межі в цих процесів. «Європейці» не з’являться тільки тому, що комусь у ЄС цього кортить. Якщо так і станеться, то вже достоту після того, як ЄС спочине в Бозі. – Які найголовніші європейські цінності варто перейняти Україні? – А чому європейські, а не індійські? В Індії жив Махатма Ганді, у нього теж були гарні принципи, ненасильство приміром... Чому б не перейняти їх? Або мусульманські

Письменник Віктор Тимченко

цінності, китайські – теж усеосяжні цивілізації... Кілька місяців тому я виступав на Волині, мова йшла саме про європейські надбання. І тоді підвелося молоде дівча й запитало всіх присутніх: «А чому ми хочемо європейських цінностей? Невже набуті віками надбання українського народу гірші, меншовартісніші?» Мудра дитина. Українцям слід не чужих цінностей шукати «за бугром», а «свого не цуратися». В етиці кожного народу є все для його успішного розвитку.

Українці до Німеччини возять сало – Що чекає на Україну в Євросоюзі? – По-перше, я не знаю, чи доживе Євросоюз до того часу, коли до нього приєднається Україна. У мене щодо цього великі сумніви. По-друге, якщо й доживе, то я не знаю, чи залишаться в шести країн, котрі сьогодні фінансово утримують решту 22 членів ЄС, гроші ще й на Україну. По-третє: добре, українці прагнуть до ЄС, бо хочуть надбати «європейських цінностей», а простіше – долучитися до тих мільярдів, які платять до калитки ЄС громадяни отих самих згаданих мною шести країн. Але чи ставили ці українці собі запитання: а навіщо Європейському Союзу Україна? Тільки, будь ласка, без пафосу й високих слів (бо ні в політиці, ні в економіці ті високі слова нічого не важать). Із 1 січня 2016-го між ЄС та Україною діє режим вільної торгівлі. А товарообіг між ними знизився. Погляньте на структуру торгівлі: де українські машини, де високі вітчизняні технології? Де в експорті українські трактори, ліки, косметика, штучні діаманти, мікропроцесори, турбіни, сонячні батареї, літаки? Лише сировина,

візитівка Віктор Тимченко народився в Україні. Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, за фахом – журналіст. 1990 року переїхав до Німеччини, на батьківщину дружини. Працював на радіо станції «Німецька хвиля». У Берліні, Гамбурзі, Мюнхені видав кілька книг політичної аналітики. Член Спілки письменників Німеччини.

мед, олія. Додам: з мізерними квотами на експорт до ЄС. Днями в німецьких газетах з’явилося повідомлення про чергові негаразди з літаком А400М. Це той самий літак, який 20 років тому європейці вирішили побудувати замість уже готового на той час Ан-70. Хтось замилювався, чому цей літак (уже тоді кращий за своїми показниками, ніж нинішній «майже готовий» А400М) НАТО не захотіло брати на озброєння? Невже хтось гадає, що з якихось політичних преференцій провідні ринкові гравці, міцно пов’язані з європейським політичним істеблішментом, терпітимуть конкурента? – А що ж українське продають у Німеччині? – Вочевидь, щось продають. Але я тих товарів у «гастрономах», якими користуюся, поки що не бачив. Українці до Німеччини возять сало контрабандою. – Чи є шанси пробитися на німецький ринок українським товарам? – Є, але товари мають бути дешевшими й кращими за ті, які сьогодні продаються в Європі, причому дешевшими не на відсотки, а помітно, у рази. Потрібні також великі гроші на маркетинг, просування товарів на ринок. Тоді конкурентів, яким нині він належить, можна буде здолати. Але без бою вони не здадуться. І битви будуть жорстокими, без правил. Читаємо Маркса. – Чи багато прихильників легалізації проросійських бойовиків на Сході України за будь-яку ціну, аби лишень німецький бізнес перестав утрачати капітали? – Політичний Берлін поки що на боці України, але тиск економіки за зняття санкцій щодо Росії посилюється. – Поділіться, будь ласка, творчими планами. – Молоді люди з Івано-Франківщини, Львова та Рівного запросили мене на понад десяток творчих зустрічей із потенційними читачами моєї нової книги «Модерний націоналізм». Уже почали обмінюватися з ними думками. Я тішуся: ця молодь – величезний інтелектуальний потенціал України. Завдання українського суспільства – розумно його використати. Леонід ФРОСЕВИЧ

дні Європи у Києві: об’єктив

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

Фотоконкурс «ВК» —

«Київ європейський» Триває фотоконкурс «Вечірки». На адресу редакції вже надійшло чимало цікавих світлин. Нам приємно, що конкурс активно підтримали кияни й у своїх роботах прагнуть показати, яким чудовим є наше місто. Компетентне журі, до складу якого увійдуть визнані фотомайстри, журналісти, представники громадськості, визначить найкращі знімки. Гран-прі конкурсу: одна тисяча гривень. Передбачено також заохочувальні премії. Найкращі роботи будуть відібрані для фотовиставки в центрі столиці. Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: vk1906@ukr.net. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

Борис Крайньов

Мілана

Сергій Офіцер

Олег Зарій

Микола Степаненко

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

Сергій Офіцер

Віталій Шиманович

Дмитро Дронюк

Максим Сидоренко

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

дні Європи у Києві: культура

На Співочому полі – зірки і дитячі таланти

22 травня о 13.00 у Печерському ландшафтному парку розпочнеться Гала-концерт переможців ІІ Міжнародного фестивалю-конкурсу дитячої та юнацької творчості «Світ у твоїх долонях», організований за сприяння Святошинської райдержадміністрації.

Діти та молодь змагатимуться у номінаціях «Вокал», «Хореографія», «Розмовний жанр» та «Циркове мистецтво». Відбіркові тури конкурсної програми проходитимуть 19–21 травня у санаторії в Кончі-Заспі. А 22 травня всі, хто завітає на свято, побачать найкращі номери від володарів Гран-прі та лауреатів перших місць конкурсу. Крім того, у концерті візьмуть участь зірки естради Алла Попова й Ірина Шинкарук, хореографічні колективи, переможці телешоу «Танцюють всі!». – У конкурсі беруть участь колективи та виконавці з усіх регіонів України, а також зарубіжні гості, зокрема з Нідерландів, – розповіла співорганізатор конкурсуфестивалю Ірина Трусова. – Торік було близько 200 учасників, цьогоріч очікуємо ще більше. Родзинкою нашого заходу є насичене фестивальне життя: влаштовуємо дітям майстер-класи від членів нашого професійного журі, а також уроки з мистецької творчості, спортивні змагання.

Вулична музика лунатиме скрізь 21 травня місто захоплять музичні гурти. Фестиваль Street Music Day має вже десятирічну історію. Розпочинався він у Вільнюсі, його засновник – культовий литовський музикант Андрюс Мамонтовас. І тепер виконавці одночасно виходять на вулиці у багатьох європейських країнах світу в третю суботу травня. У Києві фестиваль проводиться втретє. – Наша мета – залучити до цієї ініціативи якомога більше людей. Усі охочі виступити заповнювали анкету, і в нас зібралося 170 заявок, – говорить куратор музичної програми фестивалю Ірина Семенюк. – Учасники представляють різні стилі, буде й балканська музика, і дитячий рок-гурт, і сучасне етно. У столиці майданчики з вуличною музикою розташуються на Пейзажній алеї, Контрактовій площі, території ВДНГ та, звісно ж, на Михайлівській площі. Окрема дитяча локація працюватиме у сквері Небесної Сотні. Тут виступатимуть дитячі колективи, учні музичних шкіл, а свої перформанси покажуть учасники дитячої фольклорної студії «Правиця». – До нас долучаються і відомі музиканти. На Пейзажці можна буде почути Христину Соловей, а на Михайлівський площі – Pushkin Klezmer Band. Гурт Fontaliza, який зазвичай грає важкий рок, готує акустичну програму, а електронщики – атмосферні сети. Будуть навіть музиканти з консерваторії, яким цікаво виступити у незвичному для них вуличному форматі, – уточнює пані Ірина. 21 травня День вуличної музики триватиме з 12.00 до 22.00, а на Михайлівській площі – з 14.00 до 21.00. 22 травня в рамках святкування Дня Європи вуличні сцени на площі працюватимуть як «відкритий мікрофон», тобто виступити матимуть змогу охочі музиканти, зареєстровані на фестивалі.

Все про світ – у бібліотеках На Михайлівській площі Українська бібліотечна асоціація презентує проект «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся у пунктах європейської інформації у бібліотеках». Цей проект переміг у програмі Євросоюзу «Еразмус + (Жан Моне)» і реалізується з вересня 2015 року. Нині в Україні працюють 83 пункти європейської інформації зі 100 запланових. Серед них чотири в Києві – у Національній бібліотеці України для дітей, Національній парламентській бібліотеці України, Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського, Державній бібліотеці

України для юнацтва. Пункти покликані пояснити українцям переваги євроінтеграції, надавати необхідну інформацію про ЄС. На Михайлівській площі працівники столичних бібліотек познайомлять із діяльністю пунктів європейської інформації, а на ноутбуку продемонструють, де шукати потрібну інформацію. Крім того, вони підготували цікаві інтерактивні розваги: ігровий калейдоскоп для дітей «Подорожуємо Європою», літературну вікторину «Казки народів Європи», вікторину «Європейський калейдоскоп», книжкову виставку видань іноземними мовами «Подорожуємо Європою».

Стенд УБА буде розташований біля майданчиків посольств і працюватиме у суботу з 10.00 до 20.00. 21 травня Українська бібліотечна асоціація разом із учасниками свята вирушить у пішохідну прогулянку «Мистецький калейдоскоп». Збір учасників о 12.00 біля пам’ятника княгині Ользі. Екскурсовод Наталія Пирогова познайомить із мистецькими шедеврами ХІ–ХХІ століття. У цей же час біля стенду УБА розпочнеться прогулянка «Європейські кияни та київські європейці», що розкаже про видатних особистостей, які мешкали у столиці.

Танцюємо з Амадором Лопесом Увечері 21 травня Михайлівська площа перетвориться на великий танцювальний майданчик. Понад півтисячі кращих танцюристів із усієї України на чолі з відомим хореографом Амадором Лопесом влаштують благодійний сальса-марафон «Дихання життя» на підтримку хворих на легеневу гіпертензію. Головна мета – зібрати кошти на придбання дороговартісного діагностичного обладнання для Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії. – Задишка, слабкість, запаморочення – це звичайний, фактично щоденний стан людини, яка страждає на легеневу гіпертензію. Зазвичай це захворювання виникає у малюків і підлітків, а виявлення його на пізньому етапі ставить їхнє життя під загрозу, – каже голова правління Асоціації хворих на легеневу гіпертензію Оксана Александрова. Окрім яскравого танцювального шоу, представники провідних сальса-шкіл

готують низку ритмічних майстер-класів, долучитися до яких зможуть навіть початківці. Особливим номером стане виступ

танцювального колективу Антоніни Єресько – молодого хореографа із Запоріжжя, яка сама хворіє на легеневу гіпертензію. Наприкінці заходу відбудеться масовий флешмоб під керівництвом латиноамериканського майстра танцю Амадора Лопеса. – Ми хочемо максимально підтримати хворих діточок та допомогти у збиранні коштів на життєво важливе обладнання. Для юних пацієнтів Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», які стануть почесними глядачами марафону, готуємо неймовірно яскравий, запальний виступ – це вдихне у них віру в найкраще, у те, що вони мають справжню підтримку інших людей, – розповів керівник шоу-балету Rumbero’s Амадор Лопес. Захід триватиме з 18.00 до 20.00. Узяти участь у благодійному марафоні зможуть усі охочі, сплативши символічний реєстраційний внесок. Усі зібрані кошти будуть перераховані на придбання медичного обладнання.

Фото Олексія ІВАНОВА

Підготували Марія КАТАЄВА та Ганна РЕДЬКА

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

кур’єр «

столиц я за тиж

Найзручні ша

Газета Київс Заснована ької міської Ради 3 січня 1906 року » 10–

TV програма

Є комунальна

Купити газету «Вечірній Київ» можна у мережах «Союздруку», «Київоблпресі» (Київська обл., Житомир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

ЛИШЕ 14 грн на місяць

37607

Оформити передплату можна у поштових відділеннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

Німецьта Кабміну – готують кі фахівці велопарковки революц у столичНію ій Нові трол іНфраструк ейбусні мар турі

Жереб к ин

Вечірній КиїВ

погляд

квартал 2015 и голови КМДА на IV року.

| 8 жовтн я 2015 року

з бульба | №40 шка (1917 ми 0)

Вадим ПЕТРА СЮК

уто

олексій резНіков про із фроНту НовиНи боротьб з корупц и ією

при цьому

»4

Віднині па Боротьба ртії мають номе ри за симпат ії електо у виборчому бю рату стає ле все запеклтені. ішою На Півд

Голова Київської запевнив, ТВК що проце Михайло Терещ є доско дура жереб енко налою кування

ексклюзи

Вечірній КиїВ

тема ном | 8 жовтня 2015 року | №40 ера (19170)

в до Дн

Вечірній Київ

МАФи не згод

| 31 берез ня 2016

року | №13

(19195)

ого виникаютьна фронті бороть

би

Роки неза лежності стали часом переучув ання цілої наці ї, і це зитивний дуже попроцес

енному мос ту завершили ремонт

«Середньові у «Київській чні страти і покаранн я» фортеці»

Названо кращ их

Послуги буду ні, і це викл ть автоматизова вимаганн ючить можливість я хабара і «под за той чи інший папі яки» рець

Тротуар на Хрещатику перекрили напівсферам и

Хто очол ив Зал офіц ійних деле У столиц і обрали гацій нового кер особливог івн о

Наше ко ріння. П

ишаємося

Суперпопу про своє лярні у своїх кра українськ їна е походж х письменники ення й арт

исти не заб

…

увають наг

адувати

й назива ової и корупц наявність навод засідання тка історія політи щось и-тужи спрост ко.годинн прила ора Депар Особл еннявстан пішли - имо поряд ет наповнював ійних є ціну.уже овлен «рєша (заступ ди ження Марин икаиву кияни все тракто розглянеш. дій овує.ки… тамен Її З дозвопоход шей – увагу 2005не не наступ йому: ся. никао. закупі Вавриша, ок. рівл». лу велик годинн буде приділ розпочалася. року ще ходять ніяких й опубл по-українськ перши а та стрімкЗараз, ати на старі Але ж як важли керівника ту архітектури ик на гарант гроих ікован влям із з вимага кабіне ено тендер Андрія о ставколи же чотирм и» вийшо усім «рєша ий роман «Київтранспачерез во тами, стикаю граблі, дати ії. І надан віконц бестсе показуня ним прохан ннями «віддя в у Велик а десятк лам», які гарант Така ж ситуац рксервісу» е ЖКГ. є всіх послу ться лером, який відсіч чити» стер: ами мов. обритасхеми ків. Народ ня зверта г у сфері а-а, ну тенде ійний комусь сьогодні талон. Майнії двадцятиліт витягують на світ У тому числі ія і в школа илася , – велике тися щодо рів, побор перек ладен ном гарячо Згодом Левиц Щось там так би одразу лихі х. Пробл ньої давни й україн ька 1946 й казали и з батькі о майї лінії: +38 переїхцього почак еми ською – за телеф ни. ! ала з родин в, поган мовою її о- року в райте – годинн лував, усе, каже, (096) в Університеті а якість 588-11-88. ою до Англії, таборі для біженц батьзабиик працю Кіла в ів у сить гарант де Халам у галузі науковАнглії. Працює доцен проживає й нині. Німеччині. ійний талон. є. Віддає і прое, ні! Цей десяткКатери Навчалася на СКРИПих дослід А клієнт том в універ ів книжо талон – від йому: НІКОВА жень ЗМІ Двірників ситеті Шефф к. Я по ньому швейної та у центрі міста комун ілд машинки. ікацій. Авторк червоного холодильни ще телевізор відрем тепер видно а кількох кольору, Повноважен кі онтую, здалек в яку приби би вдягну Розповівши електробритву. ло ральників у – завдяки новій БПП Єгора ня депутатів від це, Печерського КП «Керуюча компа формі та робітн Фірсов чолові явся. Але иків ремон Томенка припи а та Миколи хлопці, схоже к сам засмінія з обслуг Леся КЕСАР тної служкоштує близькрайону міста Києва чому кумед овування нені. Про , не розум ЧУК Фото оголосив ». Кожен ність. іли, в спікер Верхо це Григорія ків – Олекс фотографією о 270 гривень. Двірни новий комплжитлового фонду – А як він Кубланова Володимир вної Ради андра Бриги ект спецод , ім’ року сканд кам обіцяю та Дмит ник? – спитаввідремонтує холод ягу «Неприпусти ям та прізвищем ть видати нця за наступникамГройсман. Їхніми ра праців ильодин. працівникіальними мітин ще й бейдж мо, щоб у все це Економіст вівто рок Білоц ерков ця. вигляд. Тому – Та це ж гами столиці Українника. за із стали Олекса и в парламенті У гоустр будуть питан вони на гумор! «Фітіл прийнято ропот«совка приємства в. Профспілки зур уже мав освітою Андрій ня блапарламенту засіда нні ою. Окрім ік і надхо ндр Бригін и двірни одягом, в «еней» рішення під- до ь»! Був за » такий МаДмитро Білоце ки мали якому їм ець та джен цього допоз-над вісли забезпечити склали магатиму кіножу скорочення протестували ня рнал підпр «ЗОД» (Зал досвід керування народного неоха Висмію буде присягу коштсатири умов», – рковець. бРат меру Києва проти иємс вавтва, ів . ДП депутата. заявив предст комфортно працю робітників новим йний усе, що Кличку и петР о чний. прива блюв план офіційних . Пасажиропотік Віталію упродовж офіційних делега партія та павл їхнім другом «Вечірка» вирішувати Мартинчук уєтьс – Яка солодухи вати за будь-я спецавникам дозвол у Залі ати делегацій цій) партія я 2003–2006 Раніш е о поваж яла. менті столи і ЗМІ голова Лукашом ? них сон і бізнес у парла зився, тож пана Дмитр поцікавилася обрали за Томен ко значно зниСолодухи (польща)чні Чолов такий одяг. запевнив, що всі Койрисом. перПечерської ких погодних вийшли менів ік зміряв у того конкурсом років. Його і Фірсо в – а – якими питання. робітники різнохлопц сервісом. з фракц нями він сервісі YouTub ло оптим керівництво виріш ж працю державними маніт пращурів етнічні українці, в Управлінні – питанслужб район РДА Сергій Якими Жуй ів ії "Блок Як повідо погляд ватиму радни До ним опікуватиме Порош А ізувати картоплю, чиїх саме можут було вивезе и- для Київського Петра ом: енка" мили коресп у вже мають ь бути наспр ком ламенті. кількість пісню «Брат e презентували працівникі ться в парфілосо історію ЗОДу справами. За всю операції відпочинку створ ити братні стосун черської місько Можли ф! зону з'їзді парті . У відпо відь онденту його дітей «Вісла» до но під час за брата» го головиавді громадськи РДА, згодом , ігрову на ки двох законопроек во, перший його співпраці і у верес в. Конфлікт владн – резуль Там уже ректор обира це вперше його Ольштина. зону для , поліпшити показують х засада придбано народна для холодн «Вечірнього Києва ухвал ене ї 25 березня було гурту ні тат народилися али т диоголо ів, стосув обов`я ється зимовий » у прес-с ої пори року сили конку МАФів? Буде створ рішен ня Kozak System «Еней» із гуртам харчування атиметься в мої посаду дирек зки якнаі практих.ціАучасни таким чином які змогли їхні батьки мегапо варіант спецод лужбі Пеу них депут відібр раніше рс на для приби и передати і Maleo Regga . тимуть пулярн , . тора. входи- ки ого польсь Rockers як де можн ено сайт в Інтер ягу: взуття ральників «Насампере атськ і манд ати ЦВК це питання леку і Болек своїм «ЛьоБоротьба рок-гурту Державне а зроби неті, кого символ соліда e , утеплені буде благоустро рішен ня та збере д я предс у» любов «Еней», за крісло ати. зареє підпр ти тиму українським на штани і куртки замов прест їнськи створе женн обслу тавлявизна офіційних до украу Верховній иємство 2002 року лення х традиц струв ала ногою Подробиці ла суспільствомрності з середовища «Зал полі» ижної установи керівника у зручн говування без . делегацій» в я приро дного ій і мови. Раді - Київ, реться на насту пни-і тож захищ назва гурту на стор. «Бориспіль» Петром і ».Ольштині братам , яке бочерги та у «Бори Навіть в аеропорту точилася ий час. Майдані 7 Павлом с- поки мешк анців атим у інтер еси Вартість прославило Незалежнос У грудні між п’ятьм героя «Енеїдапелює до головн Солодухами и тенде що 2014 послу нтами ті. не ся цього столи ці. а преого и» Івана та . За слова пісню «Біля року гурт заспів Скорі ш а для пості підвищуватиметь г ського. У Реклама Мазура, ав січні 2014 Котляреваби збільш ми Андрія Підгот ся, йних клієн тив україн тополі», яку присв офіці року на ити пасаж Віталій КУРІН ував тів у Залі яським військ и- систе йних делег ацій котрі загину НИЙ овикам, діяти ме ма знижо ли за Україн к. у.

тика поможуть у боротьбі перекрили спеціа льними обмеж Віталія Кличк з хаотичною центральної а та голови Шевче парковкою. З ініціат увачами, що донківської РДА Олега иви мера Києва автомобілів. вулиці столиці так само буде Гаряги весь закритий тротуар для паркув ання

В гост у м икі спеціаях в льногед о признач ення «Ве

держпідп

риємства ика

чірка» невідклад дізналася, як навчаю ну допомо ть надава гу ти

Політична

я Незал ва ежності Олексіка Левко Л Як зменш« Гарй еаєтзн у антіяР к дод ’я К ься іков: р н « іс и е П т нко: л у о хитаєт рахунки кожи т ін с п ь пУід нипм кор за країну я риймає те Зас тупник лоько? упціося Олексій РезКиївського міс к об’єкт нером» з корупц ніков розповів «Вего голови – секрет ією і які » ар міськр чірці», що труднощі ади нов facebook.co прийомів громадян i прямихm/vec («гаряhirkan чих») ova twitte перши r.com м/vech заступником телефонних лiнiй vaголови Київсь міської держаirkano vk.com кої /vechirkanoвної адмін та заступ істрації никам va

У першог 8 жовтн 1991 рік. о заступн я ика року Левка Лук’ян Володимирови 2015 голови КМДА вітають Леонід ФРОСЕ енка біля №40 Ігоря ча Ніконов (1917 громадян Ради після стін Верховної ВИЧ У «Макд а особист 0) ий прийом – першог ональдсі» о вівторк Незалежноспроголошення вул. Хрещат хрумтіли а з 16.00 ик, 36. картоплею. троє чоловіків ті до 18.00 урвати, а • Телефон на столі лежал Перед ними ще попул посадової Якщо в середи істські обіцян виборчі особи, організацію камера об’ а велика професійна на ні 1990-х ігри… Типов особистого відповідальної за ся жорст ки, перед Марина єктивом розгор 202-74-40. а картин ока прийому тала-МАРЧЕНКОсьогодні торгов догори, наче фотоська вежа. Фото Бориса громадян, а: напри Пригадую підпалюваннконкурентна бороть Схоже ельні • Особистий Пізанклад, завтра на й інше. 2010 , вонаКорпусенка предметом Голос виїзний прийом цьому ж якряди ліквідували року проку кримінальни ями та стріляниною ба (з їхньої розмобула головним кожного місяця місцічастин під супер , а нальніївського район – третьог ратура копал а ) ми імпері між – групам о марке у ви. … и з вівторк порушила тож я кажу: зити», тобто ї, Україн у справу Іванова РДА та у четверт 17.00 до 18.00 Його назива и за право т. чена кордофундамент а була отокримістосовно камера вже у Печерській а ніяка, – кивнув приєм «МАФють ном. торгувати тримати МАФи тетом іо- морал ства, який 17.00 до 18.00 ий вівторок кожного керівника на світ Божий – Пане ьним Ще до револ Стра на неї перши геть під контро України. тут, то сьогод автори незаконноі почал пець. – Але підОлексію, жда у Шевчен місяця з МАФів, І • День та лем, юції ли кажут іншого й ківській пройш знищи хлосебе. була проС З 30 вересн волею ні встано у нещо Украї и ь, що, мабуть ситуація долі час провед вивчати ґатунк ізольована РДА. ла міжна ті люди вшиМи давно у Кажут конторі не хочуть на також вив побачили: дещотак сталос Зазви дерев я 40 самі ення чай лефонних , дали Російськоюсправа Києві ь, будем родна конф нову. валися, стали у. Рекетири давно опини має, і хоча а, кущі. тему «Як так, але, прина родже купляти зверненнями за численними я, що день страж ліній – кожної прямих «гарячих» торгув раю у нас Згодо ння зуімперією, лася о ремонтувати у довгійжили подолати легалі ремонія простіймні, еренц али у цих країни збігся тена- крамн до 18.00, нет гроші другої середи одно тяжію «порядними», люди, цяякі ділилися рабстві, м на є, а на втратили шухлявді. корупцію?» такою ізоляція народ тел. 202-76чав роботу пасажирів розпобув з його днем однак ження суціль з 17.00 однак не ичках досвідом бюджету. нещо здібності Бо свої?! нову ні. Різні . На У заступн хто 76. була все . 24 серпня свідко новий тролей ною, як . 2012 м демон часів. діяльності. ть до сумнівної торгов країн. Що ика представни , на якій до чогось він написа пропонуВ маршрут статті тажу десят яза радян бусний Крім того,року доброго. вича Пантеле голови КМДА Петра метро корисного року ельно в їАкт пробіля 1991 №46 ки–різни І що?х– спитав аВ ків кіоскі фронт «інф заходу? нас ізолю Наських Олександроєва особист наших попер України, Незалежніст«Дарниця». має містонабити ська – Голосі «Вулиця Марша оренд оРмп го другого вали від і боротьби Фото Павлаували другий хлопе ий прийом за Підприємці від цього льь павіль з МАФа Рост едниківв десяти Пащенка тут четверга м картоп Старі Схем ліття напра – кожно– По-пе як не учени Верховна який прогол іР ми упрод ць із , які– худож сіївському ївський парк» у Голоз 16.00 до осувал лею ротом Хрещатик, йоних,влітера був рше, ми цьова овж і пропо и Рада. А доне знали ників, а вона 18.00 на вул. , що однієїторів. районі, а 36. но укРа . мадськості привернули – Та замахався зицій. так чималїнсь Нині вони на ноВийпільна щовелик цього були має з 2 жовтн • Телефон запрацював творили фірмиВід Чомуібне о рішен , усього ким, ходити по тах. до нашої що варто увагу використов лад антикомуністдокументам став ним» іи. того,узяти не прове посадової я То гроь і негара під- того, наші духов камера глючи арсенал новий тролей ційному ремоніують особи, сти ревізі камервелик організацію – Ви часто маршрут засобів, з ні напрямку, роботи на антик Комун діяльн що створ зди знову а смертників,ична отці. то камер ть, то об’є бусний чого ю: альни ість, на озбро на Троєщ особистого відповідальної за захищаючи Від витис відмо орупну. Нацьк нагол розповіли поділилися ий ила а, то об’є ктив, ки колінн націо концта 202-74-56. і мордо ошува єння, ині прийому «Вулиця ктив... овують свою прощо нально я? Сього , цілі бори, і депутаємців я крам ули на вулиц вські ю, викин були ізольо націянує громадян, зробле ви хочете Милославськ – №47 по- й одне цікави «при крит дні дехто свідомаа відли, що підтримку планами. По-др не, – дев’ять Кажу шефові: підпри• Особистий - майда кіоски забрал на благо вотчи вані. тськанчик. експеріз ція метро уге, пропо моло а – стандіяльн колег тя»: Метал голов виїзний вільно центр имент отрим років - дь – з інших ість и на штраф них наши «Мінська». куплених альній частин Киянк прийом – посол Німеч али т! камері! четверга Що потрі : запро Лук’яненком ї України… З країн. Напри обрух а Надія – І все вадитхинадба кожного першог - для деяких з 16.00 до новація – Ще чини в Украї Левко і міста – І що? Дубко бно це ва у усіх МАФів нь. 18.00 у Святош мало правоохоро тролейбусний одна схвально робит та кожного заборо о «тризбере пондентка спілкувалася корес- м слідки... відпоїї. ні Крісто– клад,– знову поціка и,зону нну . І поступ висловився третього четверг щоб його №29, що гти та инській РДА відні «Вечірки». Або ж фНесу вився наоворозви Солом’янській Вайлв ремон ч и н о в н нців, тронного розпочинаєть маршрут інше: створю розши а з 16.00 нути? – Згада – Ми думал ик рювати урядування про створеПодив т. Не фокус другий. РДА. залізничної до 18.00 ся від ння елек«Дарниця». • День та вати ємо, илися: у у Проплачуюті в … що це дуже и так: якщо ується. тимча щосові в Києві. час провед їнської нації, Україна погано, Раю у нас А до торвас, кажуть говель 1991 року За тижде продовжено платформи «Зеніт ення живем значить, ні ряди, була вокзальна» ось рух трамваїв лефонних визнань , бек-фокус. з корупцією. ефективний спосібВін орган ізову ь та вони були нема », в, полаго як це практ у нас й інжен о скрізь ліній – кожногопрямих «гарячих» №15 до нами. а ле ми орією, яку та кують деяких терит дили. Через знову ють теборот з 16.00 до ивідновитися №18 «Контрактова «Автогенний заводстанції метро зд атні є, четверт не ери засоб у«прос на- крути Купували в Амери заробітчатрілю Джед Барто А голова місії мітин ги-пр ьби фокусується 17.00, тел. європе два вали» на вели столии – Він відрод 9 жовтня. USAID – Левку площа – – вулиця йських ці фільм ли їх тут У заступн 202-76-76. ого четверга дивил російські масов . Несу назад. дні цях, Україн ке вулиця Старов ися:ау вас скажім ика Староміжнародно н нагадав про те, тести «обра оив палац ої інфор Інформацій і на цьому заробл и, го, відбуд нав’яз життя присвГригоровичу, о, Париж ПоБуло бували бек-фокус, що й мації. Радуцького голови КМДА Михайл тижде окзальна» Агенц бажаннам ви ував форте Розумовськояли. доміг ньіязалиш ний прост з корупцією.го розвитку допом треба ще них покуп жеособистий а Борисо ня. імперськуі. Вони україн з має гію.Раніш залежність ятили тому, щоб усе ати. Я Подро ці у ної третьої прийом огла на ір як не ців» Колие уцей жугарант ським, так бицігромадян – вича ідеолоборотьію п’ятниці 1992 був Голод ся, щоб прийняли Батурині, «підприємц та бі на їхній їм показую їхню пласт році на стор. з 12.00 до ним і не кожпотрапив голоси на вашу України відбулася. неХрещат Регуля містобудівній роботи Украївну закон омор кажу, так ремонт: ів». 8, 17 ли незал 14.00 на вул. ториик, 36 (кімната став, бо до думку, проЯкі, Блокую це нарем – сфері ежною А ж наші • Телефонтепла 516). добре, і він – це, безперечно про як саме байдужа. рук людей, яким ви, прива здобутки встановлять ть роботу був закріонтували. плений і розпочали найбільші зачекайте. тизац и посадов допом Україна за тими, , дуже Олігархи та цінно це робив Вони: ой-ой, ію, телеві комунальни у – Агенц ої особи, За десять хто умів організацію речі, які газети, які канал заснували сті? ше грати зійні відпові50-ти – За 24 роки, ія виділи огла? більи стали та радіоках було перетворилищиро. Але були особистого дальноїбудин Леся КЕСАР на публік писали, за допом ків ла чимал камеру. Ось, мовля хвилин виносять У столиці звича за на жаль, 202-76-ЧУК направлено прийому що їм потрібсвої №2. Він Охма у. поганого, йним «підпр його на Кучму Мовля о закінчено 16, 202-77огою в, кошті було кинь! кевич громадя вже товар не випра иємці, отрим в, на заходи але є надзви багато готове. Прив, які рупції, – 21. н, – тітушок, но. ом. капремонт • Особистий дирекають крема, вже вдав тих які на нього з телера явище – тор Держа бочі місця чайно важли – Яким шляхо фальвиїзний прийом Південного виконано діоком ро- вної – І що? мірює темпеяк я вже це 1,3 мільйона доларіподолання роки і зарпла покладалис сподівань, шивих учасн копонеділка панії, бетонного ве поган роботи із мостового м треба ти,зателе щоб повер мені часом переу незалежності – додат місяця з 16.00 – кожного першог в. Окрім бюджефонув ратуру,казав, одним я. влаштування покриття й запро і, було перехо илікарі – т індив кові Що-що того, стали Часто є а ській йти, нутис ків о впров в понув чуван ду. Зопогані, до 17.00 в ав духов кошти з литого навантаженн АТО (сього РДА та третьої ?! Нічого «ки ївськ чуємо верхнього адженпідва ав, купит «Тоді ня У нас був це дуже лі – із ключо числі на в томуи канал Голосіїв- ідуальний тепло гусасфальту, вихУсі : а що робит ня електр ! ваша них цінно я до справжніх дза заході я та колива п’ятниці з соціал шару асфал комплекс вчителі погані. позитивний цілої нації, і Дарницькій Зайшовшивий засмія щоб містян Респу ні навіть в лися. ьні програ що здатен . 16.00 до де автом ння. ь влада стей украї бліканми пункт, онногопале ння споруд неповноцінн або пРог е віче атизована РДА. зможе бо ми вважа спочатку благоустрій» о урядув Щоб – Шляхом Настрій діють на порта процес. 17.00 у жвавіш ська витримувати ьто• День таи сплач 16 годин та партія зроби тивні нців? ання. и. розпо Російська «Відкритий компанії ували менш , ав. система анял деякі поліго за енерг ості, все, ли, що за пошир Але л . ти Напри шим час КМДА діляє ефекна провед о ення значні або шкіл викор дуже вала лись поклад, добукоопослуги? ення прямих е імперія княз уже енергу підро кордоном тепло по бюджет», що українських запевн з українською ни, пРий ма нашу добре телефон истання говорити – А оце вамяли: ізолюзділнедав де трену кожен може ємо: нині хочет них ліній Відповіда- «гарячиМешканці видатки ії та «Міськ ло його»я, ься», поквартирах. вати свої мовою, створю роки, тобто. Таке життя трива усе при створи Найперше націю від цілого зменш ються – кожного х» – Хто для а влада цього ремон об’джере – сказав 11.00удостоличних зустрі побач єктив л ла систем ити но , дитсадку… хованих кінофільми контролюва будиншколі туити чі. Я запит світу. зможуть ло 72 – цензурою. бійці в балакл такі 12.00, тел. будинпершого вівторк суми забрав почал він Адже три покол вас є автор ну програ ку нара-після кошті и встано кошту . Майже з повер нація тепер ні заоща 202-76-76.ках , Заступн ав, ти телепе – газета Ви а дали Бійці з іння. Ні видатк авах у в скільк итето может є. му була нас джува листів у ик нення та сама історія 50 тисяч влюва , ні редачі. місячн платіжках, почок ти на за Української голови багатюща Наша викликом). ні й самі и аж встан и це століт зіпсована, м? е у гарант регулархітек ка, своєї комфо ти тепло овлює з питань до закупі долар опале армії та яторитури публічного партія без відпов книжка не могли історія – ртног обирати чи фарбу повста мо регул Це вже щось : містобу вінвлі ів. Але ію, а зами бо не знала - дування ваннян-стін.у 50-ти історії . Цепровод тя борот не мала знову о наша бойових ламчотири вийти частин ідного штамп схоже на собі необх прост тиждень темпе ятори глючи ми індив таких ить аособист тощо) та оругроше мадянідуаль груп ОУН, нської У Націон будинках. ратуру. тепла дянам ювали ть. систекраїни. Знахо ьби за незал тоді навколишн і не мала уявлен навколо «МАФіозну» громаЯ ,їм ідну теплішберуть кожної них низка Лауде у. По-др »... Пил альному несу, а вони України які вопершої середи ий прийом гро. КажутЯкщо Їх мав р – міжна імперію, – «Відкр дились окрем ежність 1956 за незалежність в очі. родни й. пункт17.00 істори наи вулицслужб ових ь:завдяк стояли радіог уге, ся горбач ій світ. І коли ня про у сфері ає,–подач (вул. Госпіта у вас не розслі лісти, які яка, можли ники, ів, розмі на вул. Хрещаттепло вих До речі, місяця з 16.00 «Ця систем ня Украї тут спільн року. Цей іій роботі й магнат і журнахтось айого дуван почалаЗМІ.обіцял сліди повніс итий бюджет»зменш ізапункт тепла робили короте льна, 24-а) ко-архітектурному таком во, у 1980-х щоб наш народ луш- Україн овська демок мован Колии й підгоь –у усе втруча • ків. до а. будин до кварти Телефони щенихик, 36. пертів – це лише повстанськ ни до запро ується хрещехарчу «Середньовіч розби туватиістичн діяв 11 передачі. комун Розка кордо музеї «Київс відкрито Усі жител ів.тю не слухав і не на ірав, нькі фільм посадової у підвалах гра-будь предс ному вання ртавни н-громадськос ,й а тріщати платні жіть, єдинуасхему почал Погод нуснилас холод а стала незале ратизація й один ий рух «ворояжі» – тож Але найрезонанс батьку,,махін перат і цього ька форте ні регул особи, відпові нішає ті, екс-ректо Екс-ди колективноніше про основ и, моги років, не отрим систем ремон подачіорганіз коруп ласка, ків твлади урадокла саму розташ голоси. По-тріз-за цензура, як Могил курс «сутінк ні страти і покара риви серед це були невел ування і. Якого будин – темюванн Польщ автом а, то він жною, зникл ційній теплаацію особист нено. аціїевич. уючи допопрогр із закор тимча у- пішов куаму.– кажеКажу: р Депар атичн втруча икі – все буде можу у, Слова хлопц заборони До речі, цій Антираді. ння». Глядач нішу виставку цього ця» дого прийом я дальної – У межах за ами Серед 202-77-04,дозволять сових о додає дону, нізвід рішен ння?! ть прий тамен Усі ключо вблагоу и потім тикор цям заоща ччину строю звільн дирек Років чотири по-ваш і відкри забамбулен того антиукраїнс про- учасники спору припи- етє, світ. Україн популярна у громадя Віталій і, я, 202-77-05. мешкані здійснять ньовіччя», ться», ту місько упцій прогр ідіота? року , Румун няти торів деяки та збереж ві заход д. ію, ому, і в Україн ки. Його ної кладі ами Smart н, – ня, щоб • Особисджува не піднял ено.ення температур На Кличк ького схожи виставка, го прогр ці ніби вперш вся цілий тім ня людей тому побачать історичний бісавідпов Інколи ти енерг була а о. його Крім у купув ан- , до х шкіл уже тий виїзний кошти й на курато ами втіленсередиовища мені цього и білого їх прост плюс 16окрім з англ. мови танням звуку, на якій предст приро того, знаряддя . ж у навча ідним коли а вночі ію та . (у маю ати ром прийш екса нині е з’явилися напря – «Розумції City мараз переприйом у рамка прапора, дногольних ЗМІ. Поо Моско розби градус 16.00 и розпо о в життя Україн лимку тортур. Це – му від вас – у другу проки «Відкр в Оболон народ світла та рати,рядже х рекон не місто» й інші. Кличк ів. А итого доход вія задуш тепло и Дмитр в столи закладах працювлені кількістю, заціка коли вони гарант ний середу з даютьйся, а як ить. науковострукзроби Вониціне ізошкіл – Але ж спецефектів.авлено натуральні .пункт ннями – Авт.) депут вав такий бюджету» голови Напри ію, 16.00 в Подільс ській РДА, четверт Білоце те профе такі у встан Фейсб і вони перест ила своєю що виКМДА були Віталі були Ющен напри колиш у перев зразки з ініціат тепло рковец дженн собіихова передбачен ат клад, в одній ранку, – реаліз уку,ящо на ої середи це ник із Одеси овлюю сійно клад З цього ькій РДА. ві чинов , моїми Адрес иви: ями Деовано насоси викорисали існува та безкош з 7 до • День плюс ться з заміну вікон. ь розпо логіка та завдяк «Елек - укралівому ко був патрі ній президент нні «Елект а та і бюдже покоління ще одног вів розпо . МАФи 8 20. Це «Міша ?! на час тронн у ти. товно? ронні Це дозво березі корпу бити прізв провед о и рятні раз «належкабіне потріб із таких роботі депута -карман». них «див» послуг кілька ще залиш закупі кошти не зміг лить отом. Чому налаштувати Їх замін су Київра демон исько ення прямих но один телефон розумні али одном – А влі», зро- ди. техніч и», «Систе ірівном майном», товані ірнішим Тому не нічого зруши ті у з вони? или, але – Терем мереж илося них ліній тськог «гарячи пропозиції - така він Симчи людей живих. на контр «Єдинолері, ма управл евих дивно, що тора!іозніш та комфо о не нахабсдирек найод ківськ – кожного х» темпе лише в лише перша 14.00 до а система нішим Це Миро Не коруп За підтри розпо ти з місця прокуратур а, 19. – Уперл «зависали»… ні петиц іння ч, який ртдругого иків на ратур ділися. 15.00, тел. або «Качо мафов І их ція, ні. тво? слав ластів мки тепла ? а буде є для мене Тобто ії»постій призв Я пішов – розпо », «Елект 202-76-76. це четверг ка. Місто та «Бюджй обліку 2012-го Але обладУнати у будин ним автор а з відаєелектр заступника к», уникн КМДА у столицДепартаменту проми час повто а змушена була до ку. ронморальва. свого нано»,ет участі чальст ристовував який неодноразоісько «Х5» мала» чи ути голови КМДА плану генди онном итетом. подібн Кажу: визна рних перев є випад словості у нас і відбулася ими прила ». півсоСтарост Я уже з урядуваннюв одній Завдя ків, обслуг Ганни Вікторівпідрядникамініму ректорукомпа місці деяки з ними во викоенко особист тут із ців, лауреа –А ірок з’ясов ти: «Під кварт тні будин та розвит колидогові ки овуван прост іншого альну організовувавогнеп урочис нії другі , що встан ирі ня му перебу ни буде юрист тів і грома ку зброю кожного х демон ано, що чолов спеко прийомдами ків. Аийякщо р на – от тно, себе випра вання грома і так і виріш йзведен другого певний дяни радикаати громадянпогодні регуля тованих на якості проду і фіналістів регіон та церемонія нагоро підприємництва – холод посадовців. овлюв доно.гавкає самоможуть іком Розоними а уйте. незаконних в вплив льний вони в – час вдают вівторк наопір МАФів через тори, дян міняєм Наш ального етапу а з 16.00 діяльн маном дженн Послугиала тепло Встан у кабіне якось ик, 36 ь, то насту ної в». рокуХрещат демон кіоскі ться. яких мали з’являлися нові, ість до 17.00 наОглянув це виклюСергій будочку 29 перем кції «100 кращих овлен будуть автомаві лічил Схоже Фіщук тажу Антик отах всеукраїнськ я переможпного сервісну Отже маємо ради? і , понову • їх будут ь(кімната ьники вул. . заоща тизова ожців, а саме: товарі чить можли тимчасові орупц «Ремо власники встан319). майсте Віталі скрізь.Телефон посадов нтійого конкур Головному – Так. овку і мер Тут 30% викли взуття», і «подяустан цтва продо овлювати ордери, ні, і вся допом вість вимаг дити рню. й Кличк ожуть обізва ої особи, великі, середнв України». Міська таких викли Будь-який к… організацію су о. ки» за той чи теплатретій самі вольчих товарі ання влада пропозиції.Утім, у цій Натал досі хабара , а систе особистого відповідальної за«Бага і та малі архітектури управлінні містоб отримані в з ма нії, важливо, ного Систе іншийпогод справін може й працю вали. лише товари, проду какияни найголовнішків для міста то киян МиКО 202-74регулїв. підприємства відзначила прийому ма03. папіре Але борот удування Він був явнокомпа що проек Після лАєНК який теплорегул мить громадя ць. Іперши кцію вироб в, підприємства, що обмежуєтьсячимал неста двох погро о. Один «викрити КМДА». Прокуратура дорог Онадат и му я зеконстарш ьба із дуже юванн та громадскарж т перед з виробнин, – чу тепла які надаю • оварт з коруп Особистий влада заганя их: упрод ювання ничо-т випускають ково жінка і повноаться о- ий за овж лише бачаєдодат х. весь на пла, існа сиділа пообіцяла цією ть послуг в будин багатьробот близь Фотозлочи виїзний го контро перед всі – прибл надані автором впаки не ла Насмі на разом промислові тисяч того ко ох – бюдже ці прийом а нний и у побуто ехнічного призначення ках ачу Мені ою купі отже і кошті роківради. 20% тепитанпочне , на спеку тних Замість шили. чи, на-лю за викори длявівторк взуття усе це – ланцюжок… – кожного ня чоРн однога об’єкт изно 300 четверКоли ми вій та вироб і гірко мо потро майже кошті Найб карди , коли через силь, в. нагаду бувстання погодних в. Нагад в тупик нальн з 16.00 в дає вона ». є олюч сюжетм: годинн шки. доклад плака РДА та третьогомісяця тоді Сьогодні «Фітілішим ничій сфера , підприємства, ий ла. А поруч виріш аємо, огокожен зміну гумо Деснян умов у кварт приблизно та проду місту вельм що вгалуз із чинов ати о вівторк а. Вигля ямий лишаь». Тами корупційниення дуже Р лися що йгостро икови х. зграйк і укРа з яскрав зугозберлупу рамка витися з тепло, що РДА. маног а 16.00 - ській на стіні ників під ним(вел роздивляєть икоб – Чи випра майстеються ирі надто еженн їнськ и важли блеми –ми х енерими о розум освіта усіма цими у Дніпров Рита призв хитаєт плакатикам ами тусуваї іУкраїн стоїть датчи так:з іззовн ру я міська і тРак региоітиме, склад , мабут полов ся годинн . «попр і воїській одить до вдани • День о-о, скільк ьсяпроны» шує прогр вірити, що ної тоРи и «Моло влада Антик викликами. во спраинчас крісло.нія) осити ь, ЖКГ та час провед к, який втрати енерг цям ик. Каже: підігр додатко- м було заверті рішен орупційної и бруду, », сто часто І перш ніжхлопці та дівчат . маРи аму щодо грома – шестер ати тій дые і чи мали створ Перев Хочеться разів ення прямихвизакида нього ня, телефонних лися, пружи ти. Відом левиторгів в руках ії додат ірка ення а. Вони щена бажан забезп ради? 4000 будин іншій може всіхзносині геть цькалі. Щоб да не проти цивілі безкош «гарячирахун ня ає,мусор що гасла еченн аподум ліній – кожного керуючих ків, які – Так.та оберн бізнес британ чим ють, Раду, до речі, на слугов кових ків тепло три- закон х» ослаблування я то утися. овій у цій сфері зовано з 10.00 до для це нація,«Киев отрим Прихо компаній товно, звісно Левиц ник!». Я а – треба у більш яка дуже групі (не ська лічиль За останн не рынок першого письм житло очолю ують люди 11.00, тел. Проти і міський никам ю, що всі ька ), спроб Парний бік торжествув ї з об- за розумі коруп вого. фонду є Віталійніж дьте вівторка категорично міняти любитьиплакат і місяці вже й юніенниц МАФів війною 3000заз місяць 202-76-76. не Ми я україн и й собі випадк гучні звільнуже Кличк бюдж А власни одне «Коро Хреща Ну ї и, на директ ав яких .ційно ського це склад

Червоне – то двірник

Передплатний індекс

вла да на зв’язку vechirniy Графікkiev проведения .comособи .uaстих і виїзних

Біля мерії

шру » 6 ти

Передплата з доставкою газети у поштову скриньку 1 місяць 14 грн 3 місяці 42 грн півроку 84 грн рік 168 грн

акценти

ВК»

день

Галерея мис тецтв!

Учора на Троєщині (вул. Драйз рею мистец ера, тв осені» предст комунальної власно 6) відкрили першу район авлені роботи сті. В експоз Франчука, иції «Творч ну Галевідомого народ е розма живоп доньки знаног ної майстрині Тетяни Протч исця та скульптора їття учнів і педаго о українського Валерія евої, худож митця гів заклад ниці Софії ів культури Анатолія Криволапа Книш, та освіти Деснянськог Ганни, а також о району. Поблизу КМДА сипедів. Парко та Кабміну облаш тували стійки вка розрах архітектор ована для паркув та волон ання велотер Асоціа на 10 велосипедів, ції велоси а дизайн педистів розробив Києва Сергій Смирнов. Фото Олексія

до речі

Білоце овец за киян у рк хищатим парламьен е інтере ті си

дні Європи у Києві: персона

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

Даніель ОЛЬБРИХСЬКИЙ:

«Не можна грати Шекспіра й одночасно брехати» Він, без сумніву, дружить із фортуною: понад сто п’ятдесят фільмів, у тому числі бестселери «Попіл», «Потоп», «Пан Володиєвський», принесли йому світову славу і звання «оскароносця». Молодшому поколінню українців польська мега-зірка Даніель Ольбрихський відомий за ролями у стрічках «Вогнем і мечем» (Тугайбей), «Сибірський цирульник» (Копновський) і «Солт» (росіянин Орлов). Ми зустрілися з ним у його будинку в передмісті Варшави – Підкові Лісовій, дуже схожій на нашу Бучу або Ворзель. Розмова була і про кіно, і про театр, і, звичайно ж, про життя. – Пане Даніелю, ви, як і раніше, дуже зайняті – знімаєтеся і в Європі, і в США. – Роботи багато. Крім фільмів, чотири вистави в різних театрах. У Кракові граю двічі-тричі на місяць короля Ліра. Граю в п’єсі Вуді Аллена, у спектаклі по Томасу Манну. І польську класику. Кілька разів на місяць – зйомки в серіалі. Різниця у виборі роботи раніше і зараз тільки в тому, що тоді я грав молодих, а тепер граю батька головного героя. Король Лір мені ближчий за віком. Правда, ця роль вимагає багато сил. Це найважча фізично роль у Шекспіра – майже монолог без пауз. У «Лірі» втрачаю два кілограми за виставу. – Де вам комфортніше працювати, в якій країні? – Скрізь комфортно, де є професіонали. Ось тільки в Голлівуді грошей більше, а процеси скрізь однакові. Я говорю шістьма мовами, мені всюди легко. Я скрізь відчуваю себе вдома, міжнародний кінематограф – мій дім. – Ви – громадянин світу? – Я, до речі, краще знаю історію Франції та Німеччини, ніж середній француз чи німець. Люблю Гете, Шиллера, Бодлера, можу вам напам’ять прочитати Пушкіна і Єсеніна. Але я знайомий не тільки з класикою. Дуже люблю Окуджаву, Висоцького. Ви, напевно, знаєте, що Володя був моїм близьким другом, названим братом. – Як ви з ним познайомилися? – У 1973 році на Московському кінофестивалі. Я сидів у прес-барі, поруч крутився приставлений до мене перекладач, хоча я добре знаю російську. Відразу стало зрозуміло, що це кадебіст. І раптом він каже: «Дивись, хто йде». Я озирнувся: іде невисокий чоловік, трохи старший за мене, в гарних джинсах. Подумав ще, що йому хтось привіз ці джинси, бо у Союзі тоді таких не було... Коротше кажучи, той перекладач із КДБ любив пісні Висоцького і мої фільми й вирішив нас познайомити. – Це правда, що одного разу ви залізли до Театру на Таганці через кватирку, щоб подивитися Висоцького в ролі Гамлета? – Правда. Був, як завжди, аншлаг, а мені дуже хотілося подивитися, як Володя грає шекспірівського героя, тому що я теж

Кадр з фільму «Потоп» (режисер Єжи Гофман). Даніель Ольбрихський – в центрі

був Гамлетом – на варшавській сцені. Коли побачив, був уражений тим, як він грав. Ми взагалі з ним схожі: ставлення до життя, жінок, задоволень у нас однакове. Я переклав його пісні й виконував їх перед польськими слухачами. Його мама, Ніна Максимівна, називала мене рудим братом. Доcі не впевнений, чи розуміла вона, яким генієм був її син. А я прекрасно усвідомлював, що дружу з Пушкіним ХХ століття. Ні, не так: для мого покоління дух пісень, думки Висоцького, напевне, були навіть важливішими за Пушкіна. – Ходили чутки, що вас не пустили на похорон Висоцького. – Я просто не зміг приїхати – в мене були зйомки в Парижі, у кінорежисера Лелюша. А от на сорок днів я полетів до Москви. Вже із Варшави. І ось тут довелося повоювати. Річ у тому, що в Польщі якраз гримнули бунти на підтримку

підкреслював свою дружбу з російським суспільством, щиро радів від того, що у мене там багато глядачів. Після поляків це моя найважливіша глядацька аудиторія. Наприклад, фільм «Потоп» у СРСР подивилися 70 мільйонів чоловік! – І тим не менше, довелося прийняти рішення? – Дуже важке рішення. Розумієте, актор повинен грати. Важко відмовлятися грати, коли вже йдуть репетиції, коли гроші витрачено. А п’єса – чудова, режисер – чудовий. Євген Лавренчук – українець, але живе в Москві й керує польським театром, де ставить польські п’єси. Але бувають такі випадки, що треба відмовитися, щоб привернути увагу – я не згоден із цим. Із подивом і глибоким сумом дивився по телебаченню, як депутати російської Держдуми, стоячи, схвалювали акт агресії в Україні оваціями.

Ми зробили неймовірний крок уперед у всіх сенсах цього слова – економічно, у сенсі свободи, радості життя. Ми радіємо життю! Це дуже відчувається – люди стали вільними. Все залежить від мене, а не від системи, від чиновників «Солідарності», а я виступив на боці Валенси (майбутнього польського президента. – Авт.). І мене почали вважати ворогом соціалізму... До речі, зараз, коли зайдемо в будинок, я вам покажу свій «музей Висоцького» – там є і фото, і жменька землі з його могили, і пасмо його волосся... – Ви були проти введення в 1980 році воєнного стану в Польщі? – Ну не можна ж грати Шекспіра й одночасно брехати! У певних випадках потрібно привертати увагу. І заявити: «Я не буду грати, тому що не згоден з таким рішенням». – Два роки тому ви відмовилися від участі у спектаклі «Викрадення Європи» в Москві. Хоча вже репетиції повним ходом ішли і було визначено дату прем’єри. Таким чином висловили свій протест проти політики Путіна щодо України. – Я ніколи не втручався в політичні справи Росії. Завжди чітко

– Ваше ім’я пов’язане ще з однією українською історією. Маю на увазі відкритий лист вашому знаменитому російському другу, режисеру Микиті Михалкову з приводу незаконно засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова. – З Микитою ми розійшлися. Він пішов у політику і, по-моєму, пішов не зовсім туди. Я його шукав, коли практично всі діячі культури Польщі підписали листа на підтримку Сенцова. Михалков же впливова людина, я хотів його попросити, щоб допоміг звільнити українського режисера. Я шукав Микиту і через його дружину, і через його друзів, і через його компанію «Три Т»... Він не відповів і не зателефонував. Потім, через півроку, через Польське радіо Михалков дав зрозуміти, що президент Путін не може втручатися в рішення суду. Але він може застосувати право помилування... А з братом Микити,

Андроном Кончаловським, ми близькі не тільки за кінематографічними смаками, нам є про що поговорити. Він поставив у Варшаві «Короля Ліра», в якому я і досі граю головну роль. – Пане Даніелю, а як змінилася Польща за останні роки? – Чудово. Навіть не думав, що доживу до такого. Коли мені було 30, не було навіть надії, що система впаде. У 80-х я жив у Парижі, тому що тут не було роботи і взагалі влада не дуже мене любила. І я поїхав до Парижа, багато знімався в європейських картинах, грав у театрах і думав, що, може, не повернуся... – В ту систему? – Так. Але з першими ж вільними виборами, в 1989 році, ця безглузда система впала, і я відчув, що треба жити на батьківщині і їздити за кордон, коли захочу, а не коли мені дозволять. Польща вже вільна країна, але не всі поляки вміють це помітити. Ми зробили неймовірний крок

уперед у всіх сенсах цього слова – економічно, у сенсі свободи, радості життя. Ми радіємо життю! Це дуже відчувається – люди стали вільними. Все залежить від мене, а не від системи, від чиновників. Тридцять років тому польські інтелігентні освічені жінки працювали на Заході бебі-сіттер, тому що у нас не було роботи, а сьогодні приїжджають до нас з інших країн у пошуках роботи. Навіть те, що поляки заробляють за місяць, вже дуже близьке до нормальної зарплати у європейських країнах. – А що, на ваш погляд, довелося поміняти в собі полякам, щоб зробити такий стрибок? – Для моїх онуків свобода – це зовсім нормально. Їм зараз 22 і 23. Один закінчує факультет історії у Варшаві, другий ще шукає себе – йому не вистачає, так би мовити, самодисципліни. І вони не розуміють, як це так, що в магазинах нічого не можна було купити.

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

бліц-інтерв‘ю

Берлін приготував шоколадки Фото Бориса КОРПУСенка

На запитання «Вечірки» відповідає Третій секретар Посольства ФРН в Україні Дітер КЬОСТЕР.

здійснюються. Треба тільки витримати важкий період. – А щось із минулого ви взяли б із собою в нинішнє життя? – Хіба що тільки свою молодість. Звичайно, якби моя молодість пройшла в такій Польщі, як зараз, то я б зіграв набагато більше. Адже мене не пускали зніматися. Я тільки через роки дізнавався, що мене шукали західні режисери – наприклад, Бертолуччі, а наше міністерство культури відмовляло. Це я повинен був грати з Де Ніро у «Двадцятому столітті». Але чиновники сказали, що я зайнятий – тому зіграв Депардьє. Але навіщо шкодувати!? Нікому не дано знати, що буде, якщо піти іншою дорогою. – В Україні буваєте? – За подіями стежу. Серед кращих друзів був у мене в Києві Богдан Ступка, який, на жаль, відійшов в інший світ. Я його неймовірно любив як актора, як друга, як чудову людину... Раніше я часто приїжджав до Києва, на фестиваль «Молодість». Запрошуйте, обов’язково приїду. Мені цікаво подивитися, як змінилася Україна... Володимир САВРУЦЬКИЙ (Київ – Варшава – Київ)

– саме це слід представляти публіці, рекламувати. – Які призи отримають 21 травня на Михайлівській площі переможці вікторини «Колесо фортуни», знавці німецької історії? – Шоколад. Відкрию таємницю: запитання будуть нескладними, здебільшого загального плану, про Німеччину.

– Чи збільшується потік німецьких туристів до нашої країни? – Україна має великий туристичний потенціал у Європі. Це і природа, і культура, і архітектура… Україна є частиною культурної спадщини Європи

Йдемо на парад польських міст

Польський інститут у Києві підготував виставку «Польська архітектура». Її покажуть 21 травня на Михайлівській площі. «Вечірка» запросила до розмови на цю тему директора інституту Єву Фігель.

Відчуємо атмосферу Нідерландів До Дня Європи Український кризовий медіа-центр спільно з Посольством Королівства Нідерланди в Україні та за підтримки Адміністрації Президента України організує серію заходів у «голландському містечку», яке зведуть на Михайлівській площі. «Зокрема відбудуться два концерти учасників проекту «Hop Nederland Hop», які влаштовували акції на підтримку України напередодні референдуму в Нідерландах 6 квітня, – розповіла «Вечірці» координатор проекту Українського кризового медіацентру Ліза Яско. – Серед талановитих співаків і музикантів будуть фіналісти «Голос. Діти» Роман Сасанчин і Анастасія Багінська, скрипальки Варвара Васильєва та Олександра Хмара, учасники телешоу Олександр Подолян та Євгеній Лебедин, лауреат міжнародних конкурсів (фортепіано) Єлизавета Халявченко і міні-міс Всесвіт, гімнастка Дар’я Журбенко». Родзинкою «голландського містечка» стане зустріч з чемпіонкою Європи з шахів Веронікою Верем’юк, яка продемонструє гру на спеціально створеній «великій шахівниці».

дослівно Євгенія ОГРИЗко, менеджер з комунікацій Посольства Великобританії в Україні: – Оскільки 2016 рік оголошений роком англійської мови, то посольство Великої Британії разом з Британською Радою 21 травня проведе на Михайлівській площі низку занять з англійської мови для дітей та дорослих. Викладачі Британської Ради проводитимуть мовні майстеркласи, в основі яких будуть ігри та безпосередньо уроки. Тому запрошуємо усіх завітати до нас і підучити англійську…

Фото Бориса Корпусенка

Коли мені було 30, не було навіть надії, що система впаде. У 80-х я жив у Парижі, тому що тут не було роботи і взагалі влада не дуже мене любила

Фото Бориса Корпусенка

Я кажу: «Ви можете собі уявити, що колись на полицях польських магазинів був тільки оцет?». Не можуть. І добре, що не можуть! Для них це байка, легенда. – А для людей старшого віку? – Скажу так: наша ментальність уже була готова до європейського життя. Адже одна генерація, одне покоління народилося і виросло при системі, люди старші пам’ятали іншу Польщу. Розумієте, ми не встигли «пристосуватися». Ракова хвороба нелюдської системи не вразила нашу ментальність. І ми дуже швидко адаптувалися до змін, швидко зрозуміли, що все залежить від нас. А план економіста Лешека Бальцеровича (він тоді працював в уряді) став для нас електрошоком – його реформи були жорсткими, але він обіцяв: треба витримати, далі все налагодиться. Так і сталося. Рік нестерпного життя – і раптом потихеньку стали з’являтися товари в магазинах, бензин на заправках, у кишенях достатньо грошей... Ми пройшли реформи повним галопом, навіть не помічаючи, що можемо впасти й поранитися. – Невже всім сподобалися реформи, є ж і невдахи, як у будь-якій країні? – Є такі, що не захотіли змінюватися. Це ті, хто раніше нічого не робили і чекали від системи вказівок, при цьому жили непогано, і зараз вважають, що їм хтось щось повинен дати. У поляків є така національна риса: говорити, що їм погано, постійно скаржитися. Ви не вірте, коли почуєте. У Польщі зараз чудове життя, про яке ми тільки мріяли. І те, що з нами відбувається, показує – мрії

– Що означає для вас це свято – День Європи? – Ми хочемо разом з Україною відсвяткувати її шлях у Європу. І ми дуже тішимося, що населення захоплюється цією подією. – Чи Україна стала ближчою до ЄС? – Так. І це засвідчили події останніх років. Ваша країна вже довела, що її місце саме в Європі. І такі святкування (21–22 травня) вкотре переконують, що партнерські зв’язки між обома країнами з роками міцнішають. Наші відносини розвиватимуться ще продуктивніше.

– Що саме побачать кияни на вашому майданчику, пані Єво? – Думаю, їм буде цікаво, як у різних місцях Польщі змінюється архітектура, яких трансформацій зазнають наші міста. Бо одним із цьогорічних пріоритетів є реклама польських міст, ми хочемо також заохочувати українців більше відвідувати нашу країну. – Які польські міста будуть у центрі уваги на Михайлівській? – Варшава, Краків, Щецин, Люблін, Катовіце, Познань… – А Гданськ – колиска польського протестного руху «Солідарність»? – Звісно, покажемо і Гданськ. Але мова йтиме не тільки про історію «Солідарності», а й про культурне життя міста, інші сфери. – Як на вашу думку, Київ змінюється? – Місто дуже змінилося на краще. І перш за все змінилися люди, стали більш відкритими, я б сказала, українці стали європейською нацією. Підготували Віталій Курінний, Світлана Ковальова

дні Європи у Києві: творчість

Поетичний марафон: класика й авторські тексти Марія КАТАЄВА

На Михайлівській площі лунатиме слово молодих поетів. О 14.00 розпочнеться презентація проекту «Тематичний поетичний Київ». – Ми започаткували цикл вечорів «Поетичні ІЗМи», які відбуватимуться щонеділі о 17.00. Це декламації класичної поезії певного напряму та періоду сучасними поетами. Першим був класицизм, потім – сентименталізм, романтизм, реалізм і так далі. На Дні Європи читатимемо знакових авторів різного часу, що писали українською і росій-

ською, – Тараса Шевченка та Івана Франка, Лесю Українку і Марину Цвєтаєву, Володимира Висоцького і Йосипа Бродського, – розповіла куратор поетичної сцени поетеса Немезіда Соул. – Останні 20 хвилин кожної години з 14.00 до 17.00 влаштовуємо вільний мікрофон: кожен зареєстрований учасник матиме змогу прочитати два своїх твори. Поетична сцена працюватиме в суботу та неділю з 14.00 до 19.00. У суботу також заплановані виступи з аудіопоезією (читання віршів під музику), презентація проекту від патріотичної молоді «Творчого сектора» та літературне змагання, на якому кращого поета визначать глядачі. А в не-

що варто запозичити Києву

«Вибачте» і «дякую» у Кракові чути часто Олеся КРЕЧЕТОВА (спеціально для «Вечірнього Києва» із Кракова)

ділю – знайомство з творчими об’єднаннями «Анахатахата», «Літвежа», «Платформа 11». Завершать програму «Діалоги» сучасних київських поетів з авторськими текстами (Костянтин Козлов, Ігор Сагайдак, Марія Кирпа та інші).

Бандура і цимбали зазвучать по-новому ONUKA здивує оригінальною музикою Марія КАТАєва

Кульмінацією суботньої святкової програми стане гурт ONUKA. Виступ розпочнеться на головній сцені о 21.00. ONUKA – це спільний проект відомого електронного музиканта Євгена Філатова (лідера групи The Maneken) і колишньої вокалістки Tomato Jaws та KOOQLA Нати Жижченко. 2015 року ONUKA отримала низку престижних нагород – «Відкриття року» і «Музикант року», виступила на престижному музичному фестивалі Sziget у Будапешті. Назва проекту – це данина поваги дідусеві Нати Олександру Шльончику, видатному майстрові музичних інструментів. Серед його найбільш відомих робіт – реставрація кобзи, що належала Тарасу Шевченку. Музиканти виконають композиції з альбомів EP Look і VIDLIK. Їх особливістю є використання народних інструментів. – Крім клавішних і електронних ударних, музиканти групи грають на тромбонах, валторні, бандурі, цимбалах, сопілці. А в композиції VIDLIK звучить дуже рідкісний бугай – цей інструмент виглядає як барабан, до мембрани якого прикріплений пучок волосся з кінського хвоста. На ньому у нас навчився грати бандурист, – розповідає менеджер групи Валерія Левицька. – До кожної композиції на екрані буде свій спеціальний відеоряд, який відповідає музиці та ідеї. Група співатиме нові пісні, тож багато відвідувачів Дня Європи матимуть змогу вперше почути їх наживо. Про створення гурту і його особливості розповіла солістка Ната Жижченко: – Мій дідусь був відомим у країні майстром народних інструментів. Коли мені було 4 роки, він зробив сопілку і навчив мене на ній грати. І почалося. Я гастролювала у складі різноманітних колективів народних інструментів, потім – з духовим оркестром в якості солістки. До п’ятнадцяти років виховувалася в етно-атмосфері, але до вісімнадцяти я від цього повністю відійшла – мене захопила електронна

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

музика. І ось 2013 року вирішила об’єднати досвід, накопичений і в народній, і в електронній музиці. Так з’явилася ONUKA. На мій погляд, ONUKA – це сучасне звучання України. Поділ на формати та жанри не є суттєвим, бо головне – це емоція, яку викликає музика. Мені хотілося проілюструвати звучання українських народних інструментів у новому ракурсі. Навіть наша українська молодь знає мало про них. Як звучить бандура, цимбали, трембіта знають одиниці. Хотілося, щоб людям не було соромно за свою народну культуру, бо в Україні вона надзвичайно глибока, барвиста і багатогранна. Якщо її пізнає світ, я буду щаслива! Нашу музику сприймають дуже охоче, приміром, США та Японія посідають друге і третє місця зі скачування ONUKA в мережі. Дехто дивується, що музика українська, адже їм чується польська мова. Є відгуки з Аргентини, Австралії, Чилі. Грузія, Білорусь, Польща, Угорщина – там нас приймали дуже тепло, ми відчували інтерес до української музики, певне особливе ставлення. Сподіваюся, що в майбутньому українських артистів більшатиме у світовому музичному просторі.

Час од часу ми порівнюємо Київ з іншими європейськими містами, хочемо щось запозичити… Скажімо, я нещодавно стала мешкати у Кракові (навчаюся тут), але мій блокнот уже поповнився багатьма штрихами «до портрета» стародавнього міста над Віслою. Оскільки щодня користуюся громадським транспортом, то не можу втриматися від оплесків. На кожній зупинці великими літерами написано назву, її можна побачити навіть здалеку. Там є інформаційні листівки, де вказано номери трамваїв, автобусів, детальні маршрути та розклад руху. Є тут і електронні табло. Зони очікування обладнані пристроями, які озвучують розклад руху (для сліпих). Салони автобусів і трамваїв обладнані електронними табло, які показують та озвучують назви зупинок, маршрути, навіть є інтерактивні карти. А ось чого немає, то це – кондукторів. Бо у трамваях та автобусах працюють автомати для продажу квитків. Транспорт курсує хвилина в хвилину. У Кракові – чуйне ставлення до людей з обмеженими можливостями. Місто добре пристосовано для переміщення на інвалідних візках, міський транспорт – без сходинок, із тротуару можна без проблем заїхати до автобуса на візку. Так само і ліфти, переходи, світлофори пристосовані для людей з особливими потребами. Окремо виділено велосипедні доріжки уздовж тротуарів. Можемо позаздрити полякам у ставленні до чистоти. Люди намагаються не смітити, ба, навіть можуть прибрати за кимось. По-доброму заздрю і сфері обслуговування: привітність продавців не залежить від того, придбав ти щось чи ні. Завжди усміхнені, готові прийти на допомогу – щось підказати, направити в інше місце, якщо у них немає того, що ти шукаєш. Є великі магазини, де передбачена одна черга для всіх, тут близько 10 кас. Черга – електронна, і номер каси, яка звільнилася, голосно озвучується, висвітлюється на табло. Таким чином немає натовпу, і навіть величезна черга

може пройти за 5 хвилин. Це теж дуже зручно. У місті – великий вибір кав’ярень на різні теми: кава з тістечками, вина і сири, традиційні польські страви, італійські, французькі кафе. Загалом, ціни досить прийнятні, і пересічний поляк може дозволити собі обід або вечерю в одному із ресторанчиків. Є у центрі міста і кафе з українськими стравами. Подумалося: найбільше, кого є в Кракові, то це – наших людей. Українців тут дуже багато, на кожному кроці чути рідну мову. Щодо музеїв: цікаво було б перейняти традицію Ночі музеїв. Коли пишу ці рядки, то у Кракові відбувається така подія – вхід до міських музеїв коштує символічний 1 злотий. Це триває з вечора до ранку, один раз – із п’ятниці на суботу. Всі музеї відкриті всю ніч, мають свої виставки і програми. Цікавим є те, що у польських

Поляки більше цінують комфорт і простоту, вони не намагаються підкреслити свій статус дорогим автомобілем чи маркою телефону. Для них це неважливо. кінотеатрах фільми показують мовою оригіналу, з польськими субтитрами. Це теж дуже класно. Поляки обирають активний відпочинок. Вони багато працюють, тому і добре відпочивають. Люди люблять спорт, бігають вулицями, їздять на велосипедах, на роликах. Вікових обмежень немає! Активні усі – від малого до старого! Уздовж Вісли о будь-якій порі бігають люди, чи то о 6-й ранку, чи то о 10-й вечора. Ще поляки люблять готувати барбекю біля озер або просто на природі. Тут популярні переносні, компактні грилі, які не потребують розпалення вогнища на землі. Це вважається безпечнішим і зручнішим. Вони можуть просто одягатися, водночас вихідні провести із сім’єю в Лондоні або Парижі. Окремо скажу про ввічливість: слова «вибачте» і «дякую» чути на кожному кроці. Така вона, нинішня Польща.

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

22 травня о 12.00 у Києві відбудуться урочистості з нагоди від’їзду національної збірної на чемпіонат Європи-2016.

дні Європи у Києві: спорт

увага, уболівальники!

Півсотні м’ячів від футболістів збірної

У святковій церемонії на Михайлівській площі у рамках святкування днів Європи в Україні візьмуть участь гравці та тренери національної команди країни, президент Федерації футболу України Андрій Павелко, голова КМДА Віталій Кличко, міністр молоді та спорту України Ігор Жданов та амбасадори національної команди на Євро-2016: Джамала – переможниця Євробачення-2016; Олександр Денисов – телеведучий, генеральний директор телеканалів «Футбол 1»

Амбасадори збірної (зліва – направо): спортивний журналіст Роберто Моралес, телеведучий Сергій Притула, лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, переможниця Євробачення-2016 Джамала та телеведучий Олександр Денисов

і «Футбол 2»; Сергій Притула – телеведучий, шоумен; Сергій Василюк – лідер гурту «Тінь Сонця»; Роберто Моралес – спортивний журналіст, телекоментатор і Ольга Харлан – олімпійська чемпіонка з фехтування.

Цього дня у вболівальників буде можливість іще раз згадати шлях нашої збірної до фінальної частини першості континенту, привітати та надихнути футболістів, які захищатимуть честь України на футбольних

полях Франції. А також разом із гуртом «Тінь сонця» заспівати пісню «Їхали козаки», що буде музичною візитівкою команди на Євро-2016. І – увага! Футболісти збірної віддячать уболівальникам м’ячами з автографами. Близько півсотні шкіряних куль вони вибиватимуть зі сцени. Нагадаємо, що стартовий поєдинок на Євро-2016 українська збірна проведе 12 червня проти команди Німеччини. Суперниками українців у груповому етапі також стануть Північна Ірландія та Польща. Основна форма збірної буде жовтого кольору, виїзна – синього. Особлива фішка – клітина на грудях у футболіста. Такий же візерунок мають футболки збірної Боснії та Герцеговини, а також команди Шотландії.

Фото Григорія КУБЛАНОВА

Стрибаємо на роликах біля МЗС

На Михайлівській площі «побачимо» Ейфелеву вежу

Микола ПАЦЕРА

Придбали роликові ковзани? І вам хочеться кататися красиво, з насолодою, та ще й показувати майже циркові номери? Але, ніде правди діти, не всім удається навіть постояти на таких ковзанах. Центр раннього спортивного розвитку «Самрай», що культивує даний вид екстремальних розваг, вирішив допомогти всім охочим опанувати бодай ази цього спорту й організувати майстер-клас.

Як можна побувати біля Ейфелевої вежі в Парижі чи на площі Республіки у Римі, не сходячи з Михайлівської площі в Києві? Скажете, що це неможливо. А от в управлінні туризму Департаменту економіки та інвестицій столичної міськадміністрації організують для учасників святкування Дня Європи такі незабутні екскурсії. Для цього використають новітній атракціон віртуальної реальності на базі Oculus Rift. За допомогою спеціальних окулярів, які мають огляд у 360 градусів, кожен охочий зможе віртуально помилуватися найвизначнішими пам’ятками європейських міст, подорожувати горами та зануритись у морські глибини. Незвичний атракціон називається «Тур містами Європи», він стане родзинкою цікавої культурної програми, підготовленої Департаментом до Дня Європи в Києві. Про це розповіла «Вечірці» головний спеціаліст управління туризму Олена Лебеденко. Також планується створити локацію «Київ туристичний», до якої включено три екскурсії за маршрутом: Михайлівська площа – вулиця Володимирська – Хрещатик – Арка дружби народів, дві з яких проводитимуть українською мовою, одну – англійською. Вони відбудуться 21 та 22 травня, збір о 10.00 на Михайлівській площі. Для любителів смаколиків, кондитерів-аматорів і всіх бажаючих влаштують майстер-класи із виготовлення карамелі з туристичним логотипом Києва. Ви зможете нанести пекарською глазур’ю такий логотип на святкові пряники. Знавцям Києва й Європи запропонують вікторини із врученням сувенірів переможцям. Цікавими будуть і тематичні пішохідні командні квести. Кожне завдання буде стилізоване під певну європейську країну і включатиме ігрову та логічну складові. Вочевидь, багатьох привабить і акція «Побажання місту Києву до Дня Європи» – гості свята зможуть залишити на великому банері своє побажання нашій столиці.

– Ми облаштуємо спеціальний майданчик на Михайлівській площі, поблизу Міністерства закордонних справ. 22 травня з 14-ї години тренери та спортсмени проведуть двогодинне навчання їзди на роликах, – розповів «Вечірці» керівник центру Сергій Бобровський. – Окрім цього, юні райдери (ті, хто добре катається на таких ковзанах) і досвідчені ролери влаштують показові виступи. Вони продемонструють трюки на спеціальному трампліні, зокрема стрибки у висоту (до метра) через планку, а також із розворотами на 180 і 360 градусів, покажуть й інші акробатичні елементи. Цю програму ми назвали «Стрибок у Європу». Фото Григорія КУБЛАНОВА

Зумба-паті спалить калорії 22 травня кияни можуть стати учасниками феєричної зумбапаті. Якщо ви давно мрієте поєднати фітнес-тренування та запальні танці, то цей фестиваль саме для вас. Зумба – це нова фітнес-програма у супроводі латиноамериканських мотивів. Вона створена 2001 року і є чи не найпопулярнішою танцювальною фітнес-програмою у світі. Майже 14 мільйонів людей із понад 150 країн відвідують заняття із зумби, і з кожним днем їх дедалі більшає. Веселі латиноамериканські танці плюс нескладні вправи за годину занять допоможуть спалити до тисячі калорій. Де іще можна знайти такий же легкий і веселий спосіб схуднути!? Учасники заходу матимуть унікальну можливість ознайомитися з різноманітними стилями зумби – від пристрасної сальси до болгарської хори. Родзинкою зумба-паті стануть змагання – усіх учасників розділять на дві команди і вони зможуть продемонструвати свої вміння у дуелях. Усе це відбуватиметься під наглядом ліцензованих тренерів. Початок фестивалю о 16.00 на Михайлівській площі.

асорті

православний

календар Архімандрит Лаврентій (Віктор Живчик), благочинний Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря 19 травня – преподобного Іова, ігумена й чудотворця Почаївського. 20 травня – мученика Акакія, сотника. 21 травня – апостола та євангеліста Іоана Богослова. 22 травня – четверта неділя після Пасхи. Перенесення мощів святителя Миколая Чудотворця з Мир Лікійських у м. Барі. Цієї неділі читається уривок із Євангелія про зцілення Ісусом Христом розслабленого чоловіка. А також ще раз звертаємося до імені святителя Миколая Чудотворця на спомин про перенесення його нетлінних останків із Мир Лікійських в італійське місто Барі. Це було зроблено, щоб захистити християнську святиню від наруги з боку турків-завойовників, які захопили Мири Лікійські (теперішнє турецьке місто Демре). Відбулося перенесення мощів. святителя Миколая 1087 року. 23 травня – апостола Симона Зилота. 24 травня – рівноапостольних Кирила та Мефодія, учителів слов’янських. 25 травня – Переполовення П’ятдесятниці. Святителя Епіфанія, єпископа Кіпрського.

Повчання про покірність Скромність розуму, покірність — це інтелектуальна риса, яка дає її власникові змогу дивитися з пошаною не тільки на Бога, а й на земних істот, визнаючи їхні добрі якості. Апостол заохочує, щоб цю скромність розуму мав увесь Божий народ. А це доводить, що ця риса потребує дбайливого розвитку. Бо ж, оцінюючи справи належним чином, навіть найкращі з нас можуть бачити, що ми не маємо чим гордитись і чим хвалитись. Якщо ми щось отримали від Господа, то повинні хвалитися цим отриманим замість того, щоб величатися, наче ми досягнули цього самі. Існує така річ, як фальшива покірність, котра може ввести в оману навіть самого себе. Хтось може багато говорити про те, як коритися волі Бога, однак сам може бути підкореним тільки на словах і робити по-своєму. Ми повинні пильнувати, щоб у нашому щоденному житті ми запитували себе: «Чи це той шлях, яким Господь хоче, щоб я йшов? Чи це Божа воля?» Найбільш покірні отримають найбільше благословення. Незважаючи на те, якими були власні властивості й достоїнства Ісуса Христа, Він підкорив Себе Отцеві та сказав: «Хай Твоя буде воля, а не моя». Не буває людини, яка б не мала жодних уподобань або не віддавала чомусь перевагу. Ми знаємо, чого нам хочеться, однак, знаючи це, ми повинні казати собі: «Ти не маєш права на власний шлях. Ти маєш прагнути дізнатися, якою є Господня воля, і виконувати її, наскільки це можливо».

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

афіша: що, де, коли Паризьке небо в Києві

19-20 травня о 19.30 у G13 PROJECT STUDIO просто неба відбудеться перший концерт французької музики «Під небом Парижа» у виконанні фіналістки шоу «Х-Фактор 4» Дар’ї Ковтун. У романтичній вуличній атмосфері присутні насолоджуватимуться музикою, вільно пересуваючись простором, танцювати.

довгу й складну історію відносин із Османською імперією, де досі проживають понад 200 тисяч етнічних греків.

дісності, створених від щирого серця, із захопленням і насолодою, творами, що передають позитивну енергію людям.

Виставка «українського Піросмані»

Родинне мистецтво

У пошуках щастя

19 травня о 20.00 київський синті-поп-гурт COSMOPOLIS разом із гістьми закладу Caribbean Club вирушать на пошуки щастя. Цього вечора музика COSMOPOLIS зазвучить по-новому: нові пісні, нові ідеї, нове звучання. Можливо, група здасться вам зовсім іншою, адже музикантам є чим здивувати… Незмінними атрибутами залишаються живий звук, чесність зі слухачем та оптимізм!

Теорія катастрофи в ізоляції

19 травня в галереї «Ізоляція» відкриється міжнародна виставка «Присутність відсутності, або Теорія катастрофи» (кураторка – Кетрін Дрейк, США). Троє митців – з Албанії, Греції та Туреччини – презентують 16 відеоробіт і дві фотосерії, що супроводжуються site-specific інсталяцією Петроса Ефстатіадіса. Виставка резонує із ситуацією в Україні, яка має

Етносвіт народних традицій

«Український Піросмані» повернувся з Гімалаїв та відкрив у виставковій залі «Мистець» свою першу персональну виставку. Ім’я київського художника Ярослава Стеценка мало що може сказати поціновувачам сучасного мистецтва. Проте його творчий шлях демонструє надзвичайну магію натхнення, що змінює долі та спонукає до пошуку власного покликання.

Єдність природи

Галерея «Парсуна» запрошує на виставку живопису «Єдність природи» української мисткині з Туманного Альбіону Любові Кімбел-Добровольської. Відвідувачі зможуть насолодитися яскравими барвами картин художниці, сповнених оптимізму та життєра-

Синдбад-кухар Родина бобових така ж велика, як і родове дерево старозавітних царів. А традиція вживання в їжу дрібних і гігантських, пласких, круглих чи довгастих зернин відома ще з допотопних часів. Наша кухня давно органічно використовує бобові, хоча більшість з них родом зі Сходу чи навіть з далекої Америки. Біб, горох, квасоля, соя добре знайомі українцям. Але на полицях супермаркетів з’являються заморські гості, назви котрих мало що кажуть нашому гастрономічному досвіду. Ось, наприклад, пакет, на якому написано «нут». Під назвою тлумачення – турецький горох. І рецепт приготування продукту, з яким часто стикається мандрівник країнами Сходу. Це так званий хумус – неодмінний атрибут меню п’ятизіркових орієнтальних готелів і крихітних вуличних кафе. Аби знати, що то за сірувата паста, яку вам обов’язково подадуть, навіть якщо ви замовите колу та картоплю фрі, спробуємо приготувати її вдома. Нут замочуємо на 10-12 годин (щоб не зиркати весь час на повільні стрілки годинника, краще зробити це на ніч). Варимо

У виставкових залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська» триває виставка «Артдинастія» знаних українських художників Тіберія та Ілони Сільваші, котрі вперше експонуються разом. Вона є продовженням великого проекту «ART Families – Мистецькі родини України», який ставить за мету нагадати про високі сімейні цінності у складний для країни час.

Ведучий рубрики Олег СМАЛЬ

Фото Ганни Смаль

19-22 травня до Дня Європи в НКММК «Мистецький арсенал» триватиме Другий міжнародний фестиваль традиційних культур «ЕтноСвіт», під час якого буде презентовано спеціальну програму «Простір ГЛИНИ». Фестиваль має на меті створити платформу для культурного обміну та інтеграції українців у світовий простір.

Нова історія Коппелії

20 травня о 14.00 виставу «Лялька. Нова історія Коппелії» на му-

Електронні «Стрічки»

21 травня в домашній атмосфері арт-центру Closer відбудеться великий музичний фестиваль Strichka, на якому пролунає сучасна електронна музика в найрізноманітніших її виявах від більш ніж 20-ти артистів світового рівня. Захід триватиме одну ніч та один день на шести танцювальних майданчиках Closer.

День українського супергероя

21-22 травня Київ перетвориться на місце суперсили, де в межах першого Дня українського супергероя у виставковому просторі «Домосфера» на території площею 800 квадратних метрів розмістяться безліч цікавинок для дітей і дорослих. Цей проект присвячено українським казкам та їхнім персонажам, які нічим не поступаються героям популярних американських коміксів.

гороскоп | 23 – 29 травня ОВНАМ притаманний ша-

ТЕРЕЗИ, рух – це життє-

лений життєвий темп, всередині – немов ракетний двигун, хоч у космос запускай! У пориві азарту ви здатні на геройські вчинки, лишень дослухайтеся до чужих порад.

дайний тонік. Попутний вітер удачі надиматиме ваші життєві вітрила вдалині від домівки, наповнюючи трепетом хвилюючих вражень.

ТЕЛЬЦІ, ви вийшли на

те, що для вас найцінніше в житті: гроші чи духовні надбання? А може, слід знайти золоту середин ку між земним та духовним?

новий виток розвитку, тож живіть повнокровним буттям. Поняття «хочу» і «мушу» не змішуйте в одну купу, а розмежовуйте. Тим, кому зобов’язані морально чи матеріально, неодмінно віддайте належне. години зо дві у трохи підсоленій воді. Воду, в якій варився турецький горох, зливаємо в окрему посудину. Вона нам ще знадобиться. Зернята кунжуту підсмажуємо до золотистого кольору, перемелюємо. Додаємо чайну ложку оливкової олії, перетираємо до пастоподібного стану (Куховаріусу пощастило – він купив під час мандрів Аравійським півостровом уже готову тахінну пасту). Далі в блендер або ступку кладуть нут (400г), 3 ложки тахінної пасти, 3-4 зубки часнику, подрібнену зелень петрушки або змелені зерна куміну, сік половинки лимона, сіль. Якщо результат буде дуже в’язким, доливаємо кілька столових ложок відвару нуту. Знову старанно перемішуємо. Викладаємо в тарілку. Робимо в хумусі заглиблення, куди вливаємо трохи оливкової олії. Декоруємо меленим червоним перцем.

зику Л.Деліба можна подивитись у Муніципальному театрі опери й балету для дітей та юнацтва на Подолі. «Коппелія» Лео Деліба – один з найвідоміших класичних балетів, сценічна історія якого почалася на сцені Паризької опери 145 років тому.

БЛИЗНЯТА, взаєморо-

зуміння з партнерами (шлюбними, діловими) для вас святая святих. Не побийте горщики, це поставить під загрозу глобальну ціль, зруйнує статус, кар’єру, бізнес.

РАКИ, на роботі трудіться

на мінімальних обертах, аби зберегти душевне та фізичне здоров’я. Це іспит долі, яка за знущання над організмом нещадно каратиме.

ЛЕВИ, живіть за покликом

серця, творіть, веселіться, розважайтеся, але не стрибайте в гречку… Визначтеся з поняттями любов і дружба.

ДІВИ, професійна сфера – це

поле престижних випробувань, наповнене приємними романтичними сюжетами. Скоротіть дистанцію з шефом (можна закрутити з ним інтрижку), помічайте різноманітні нюанси ситуацій, вчасно їх аналізуйте та практично застосовуйте.

СКОРПІОНИ, поміркуй-

СТРІЛЬЦІ проходять кри-

тичний рубікон під перехресним вогнем різноманітних проблем. Кулі свистять звідусіль, і від них не заховатися в окопі, треба діяти на свій страх і ризик, раптом пощастить!

КОЗЕРОГИ, життя «нафаршироване» кармічними сценаріями з минулого, тяга до самоти може боротися з потребою працювати, реалізовуватися професійно, вчитися, спілкуватися, дізнаватися про чужі думки, бути в курсі суспільного життя і світових подій. ВОДОЛІЇ, годі воювати,

час перекувати мечі на орала, відродити в серці любов і мирно та дружно далі крокувати в ногу з благовірними. Вони визнали свої помилки і проходять стадію духовної трансформації.

РИБИ, дисциплінуйте себе,

розробіть чіткий графік дій, аби скрізь встигнути і влаштувати особисте життя. У ролі сім’янина ви сама досконалість, блаженствуйте у домашніх пенатах. Астролог Любов ШЕХМАТОВА

асорті

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

У музеях міста – театралізовані екскурсії, кіно та музика

фотоконкурс «Вечірки»

«Ми – маленькі українці й україночки»

Марія КАТАЄВА

Міжнародний День музеїв традиційно відзначається у світі 18 травня. Однією з його родзинок є акція «Ніч музеїв», яка дає змогу оглянути музейні експозиції та взяти участь у різноманітних заходах у незвичайний час – уночі. Основна мета – показати можливості та потенціал сучасних музеїв, залучити до них молодь. Цьогоріч темою оголошено «Музеї і культурні ландшафти». Чимало столичних музеїв для зручності відві дувачів організовують акції з нагоди свята 21 травня. У суботу Музей Ханенків влаштовує День відкритих дверей. З 10.30 до 17.30 тут триватиме музейний квест «Візерунки світу» для дітей та дорослих. О 12.00 розпочнеться презентація екскурсії «Європейський костюм XIV–XIX століть та його оздоби», а о 14.00 – майстер-клас для дітей 7–12 років «Орнамент в епоху глобалізації – який він». Кількість місць обмежена, запис за тел. (044)235-32-90. Музей історичних коштовностей України та Музей книги і друкарства України створили спільний проект. Відвідувачі мандруватимуть трьома історичними епохами – античною Скіфією, середньовічною Руссю та козацькою Україною. Екскурсія розпочнеться 21 травня о 18.00 з археологічної колекції Музею історичних коштовностей, продовжиться у Скрипторії Києво-Печерського монастиря, де учасники випробують себе в якості підмайстрів переписувачів і помічників друкаря, а на завершення хорали заспівають Тарас Компаніченко та лірник Ярема. Вартість участі – 55 грн, реєстрація за тел. (044)280-13-96 та 280-22-10.

фотофакт

Сьогодні – День вишиванки. Ми переконані, що Даша та Ярослав Снісаренки – двійнята – цього дня будуть у святковому вбранні. Дівчинка обожнює театр і танці, мріє стати актрисою. Тому з ентузіазмом відвідує театральну студію, опановуючи ази майбутньої професії. А її братик, попри юний вік, людина серйозна: захоплюється математикою, планує стати програмістом, а на дозвіллі тренує своє тіло, займаючись боротьбою джиу-джитсу. Діти багато часу проводять разом, тож і на фото вони в купочці, як голуб’ята, – гарні, веселі, у вишитих сорочках, які їм дуже личать.

Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: vk1906@ukr.net. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

Вишиванковий «Ланцюг єдності» Ганна РЕДЬКА

де скупитися

Киян запрошують на ярмарки Як розповіли «Вечірці» в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА, у суботу-неділю в столиці відбудуться традиційні сільськогосподарські ярмарки. У суботу в Голосіївському районі ярмаркуватимуть на вул. Паньківській, на вул. Голосіївській, 4-10; у Дарницькому – на вул. Ревуцького, на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. М.Закревського (у межах просп. В.Маяковського, 2-а та вул. Т.Драйзера); у Дніпровському – на вул. А.Бучми, 2-10; в Оболонському – на вул. Йорданській, 1-9; у Печерському – на вул. Німанській, 3-7; у Подільському – на просп. Московському (біля Куренівського парку), на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Академіка Єфремова, 19-25; у Солом’янському – на вул. Героїв Севастополя, 42 (у межах вул. М.Донця та Академіка Стра-

Сорочки з вишитим національним орнаментом стануть головним убранням цього четверга, 19 травня. На киян чекають кілька тематичних сюрпризів: у пологових будинках немовлятам даруватимуть вишиті сорочечки, а в центрі столиці відбудеться масштабний флешмоб «Ланцюг єдності». – Раніше цього дня ми щороку дарували вишиванки дітям, які народились у чернівецьких пологових будинках, а нині до акції «Народжені у вишиванці» додалися ще й Київська та Львівська області, де кожен новонародже-

валюта Єврозони

жеска); у Шевченківському – на вул. Татарській, 32-38. У неділю ярмарки можна відвідати в Голосіївському районі на вул. Маршала Конєва (у межах вул. Академіка Вільямса та Ломоносова); у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на бульв. Академіка Вернадського, 79; у Шевченківському – на вул. В.Василевської, 1-17.

історичний період

Масовий флешмоб «Ланцюг єдності» охопить Софійську та Михайлівську площі. Учасником заходу може стати будь-хто – головною умовою є наявність сорочки з національним орнаментом. – Живий вишиванковий ланцюг протягнеться від Софійської до Михайлівської площі. Жителі Лівого берега Києва зберуться на Михайлівській площі, а мешканці Правого – на Софійській. Такий розподіл стане своєрідним символом єднання. О 18.00 відбудеться збір учасників, а о 18.15 усі вони поєднаються між собою, – каже засновник етнокультурного проекту Folk Ukraine Ігор Добруцький.

дозвіл на в’їзд до країн Євросоюзу позитивне рішення

шлях руху небесного тіла

відзначення заслуг, приз

наука про мораль сміливець, який злетів до сонця (міф.) підрозділ

верхній одяг пілігримів

столиця європейської держави стежить за модою

книжка

хрещений батько

яскравий великий папуга

богиня перемоги (міф.)

згуртованість українців

переможниця Євробачення2016 Реклама

район, область частина Євробачення

товари з Євросоюзу Склала Оксана Баркіна

сканворд «Вечірки»

У Київському палаці дітей та юнацтва минулого вівторка пройшов концерт дитячих художніх колективів навчальних закладів столиці «На крилах творчості. Україна – це ми!» у рамках Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості «Чисті роси». За підсумками міського фестивалю-конкурсу переможців відзначили у номінаціях «Хореографічне мистецтво», «Вокальномузичне виконавство», «Циркове мистецтво», «Театральне мистецтво», «Театр моди» . Участь у фестивалі впродовж трьох місяців взяли 219 колективів із 25 позашкільних і 45 загальноосвітніх навчальних закладів столиці. Із них 119 колективів стали призерами, а 11 отримали гран-прі. Як повідомили організатори, під час звітного концерту, у вівторок, у палаці дітей та юнацтва виступили 30 художніх колективів та окремих виконавців, усього 1200 учасників художньої творчості віком від 6 до 18 років із усіх районів міста.

ний отримає сорочку з українським орнаментом,– розповідає співзасновник акції «Всесвітній день вишиванки» Сергій Бостан. Упродовж останніх кількох років святкування Дня вишиванки набуло масштабів всеукраїнського рівня, а нині – й міжнародного. Разом зі столицею свято відзначатимуть не лише в десятках міст усіх областей нашої країни, а й у багатьох куточках світу. Торік до заходів долучилися 38 країн, цього року їхня кількість збільшилася до понад 50. В акції візьмуть участь навіть такі далекі від України держави, як Таїланд, Мексика, Шотландія, Єгипет, ПАР, Португалія, Ізраїль, Аргентина, Бразилія.

київські легенди

Вечірній Київ | 19 травня 2016 року | №20 (19202)

Михайла КАЛЬНИЦЬКОГО

Тропічні чудовиська на міській околиці Яких лише таємниць не було в історії Києва! Ось пригода зі знайденими у 1896 році київськими хлопцями кількох померлих удавів, що налякала тоді багатьох городян.

Холодною порою дітлахи, котрі ігрівальними пристроями, через бавилися біля залізничних колій що п’ять із шести плазунів загипоблизу річки Либідь, раптом нули вночі від незвично низької уздріли коло рейок здоровезних температури. зміїв. Після першого переляку За того удава, який залишивхлопці зрозуміли, що плазуни ся живим, Ахіллес отримав від триметрової довжини уже мертві Янні 65 рублів, а трупи нещасних та не становлять жодної не- тварин передав робітнику, накабезпеки: один із них був пере- завши закопати. Але виконавцеві різаний потягом, ще чотири ліньки було колупати мерзлу збереглися у цілості. землю. Він просто кинув здохлих Посміливішавши і вдосталь удавів на залізничні колії, де їх награвшись із незвичною і знайшли хлопчаки... знахідкою, діти зачепили Отже, загадку було розгадано, трупи мотузками та витягли мешканці заспокоїлися. Проте не на міські вулиці. Тут знахід- виключено, що історія зі змерзка викликала надзвичайну лими удавами понад Либіддю сенсацію: навколо чудовиськ набула продовження у 1924 році. зібралася юрба цікавої пу- Саме тоді наш славетний земляк бліки. Зрештою, їх прибрали – киянин Михайло Булгаков (15 до поліцейської дільниці, де травня, до речі, минає 115 років фахівці-зоологи встановили, від дня його народження) написав що тварини є зразками тропіч- сатирично-фантастичну повість ного удава – Boa Constrictor. «Фатальні яйця». Нагадаємо, що в цьому творі Солідна газета «Киевлянин», яка інформувала читачів фігурував московський учений – зі своїх шпальт про дивовижну відкривач дивовижного «променя пригоду, упродовж кількох життя», у світлі якого неймоднів поспіль вірно присковисловлювала рювався розрізні версії: чи Заповзяті молодики виток живих то удави втеістот. збирали експедицію кли з якогось Більшодо гаїв над Либіддю, звіринцю, чи вицькі бюрото невідомі крати схотіли аби вполювати злодії вкрали використати ще кількох удавів з потяга кон«промінь життя» для тейнер, не знаючи, що в ньому, а потім розведення курей у показововирішили позбутися небез- му радгоспі. Але, за фатальною печного трофея... помилкою, до радгоспу замість Між тим пересічні кияни курячих яєць надіслали яйця фантазували без упину. Дехто удавів, крокодилів та інших з місцевих мешканців авто- тропічних тварин. Під впливом ритетно стверджував, нібито дивовижного променя вилупиподібні гади здавна водяться лися величезні чудовиська, які, цілою колонією на болотах та стрімко розмножуючись, поу печерах біля Байкового гаю. повзли у напрямку радянської Київськими базарами по- столиці. ширювалися такі чутки, що Від страшної катастрофи місобивателі поверталися додо- то врятували лише несподівані му, як то кажуть, із квадрат- морози, що вдарили у серпні ними очима. Матері лякали місяці. Усі удави повиздихали, страшними зміями неслух- і перелякана Москва змогла зіняних дітей і не випускали тхнути полегшено. їх на вулицю без нагляду, а Звичайно, немає обґрунтовазаповзяті молодики збирали них підстав щось стверджувати експедицію до гаїв над Либід- напевне щодо явного перегуку дю, аби вполювати ще кількох наведених сюжетів. Але чому б удавів. не припустити, що у «ФатальІ лише десь за тиждень міс- них яйцях» знайшла своєрідне цева публіка довідалася про відображення давня київська розгадку таємничої історії, сенсація, котра трапилася, коли що була цілком прозаїчною. У Мишкові Булгакову минав шосКиєві діяла фірма такого собі тий рік? Ахіллеса – торговця рідкісниСправді, його батько, викладач ми тваринами. Власник при- Київської духовної академії Афаватного музею-кунсткамери насій Булгаков, входив до кола на Хрещатику пан Янні за- читачів «Киянина». Сам Мишко мовив Ахіллесові за 500 рублів зростав жвавим і непосидючим шість удавів. Їх було виписа- хлопцем, тож цілком можливо, но з Гамбурга та відправлено що його у ті часи лякали страшдо Києва залізницею. Проте ними удавами. А дитячі враження вагон не був обладнаний об- запам’ятовуються надовго.

Кияни на дозвіллі посеред Бібіковського бульвару. З поштівки 1910-х років.

Бульвар та автомобілісти До 1919 року бульвар Тараса Шевченка називався Бібіковським на честь одного з царських генерал-губернаторів. У ті часи бульварна смуга вважалася доволі популярним місцем дозвілля для дорослих та дітей. Лавочки тут були оточені мальовничою природною огорожею з ретельно підстриженої бирючини. Лише час від часу обабіч бульвару проїжджали візники або трамвайні вагони. Проте з часом на київських вулицях автомобільний рух збільшувався. І навіть коли весь міський автопарк вимірювався лише якимись кількома сотнями, декого вже дратували «прикмети цивілізації» – ревіння моторів, сигнали клаксонів, сморід вихлопних газів. Про це свідчить допис одного з городян у газеті «Киевлянин», надрукований рівно сто років тому, 29 квітня (12 травня) 1916 року. Автора обурювало свавілля автомобілістів, які вже встигли опанувати проїжджу смугу бульвару: «Подібні явища на вулицях Києва, на мою думку, є наслідком лише страшенного егоїзму купки людей, котрі завдяки зайвим і нерідко дурним грошам (таких зараз чимало) дозволяють собі широко користуватися благами життя, немилосердно утискаючи

права усіх інших, особливо наших дітей, дихати чистим, не отруєним ані пилом, ані чадом, ані міазмами повітрям... Якщо ця істина вам, панове любителі гострих відчуттів, є недоступною та незрозумілою, то згляньтеся з нас, мирних обивателів, та наших діток і дозвольте нам безбоязно користуватися дарами природи: влаштовуйте свої експерименти шаленої їзди за межею міста!». Що ж до теперішнього часу, то ось що думається: процеси, зафіксовані у 1916-му, вже зайшли дуже далеко. Рух транспорту біля бульвару став неймовірно щіль-

Коли весь міський автопарк вимірювався лише кількома сотнями, декого вже дратували «прикмети цивілізації» – ревіння моторів, сигнали клаксонів, сморід вихлопних газів ним, а лавочки уздовж зеленої смуги здебільшого залишаються порожніми. Чи можна сподіватися, що колись буде знайдено спосіб повернути сюди свіже повітря і привабливість для відпочинку та дитячих розваг?

Фото автора

Бульвар Тараса Шевченка сьогодні

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Керівник творчої групи Леонід Фросевич Заступник головного редактора Віталій Курінний Секретаріат Володимир Савруцький, Олександр Баркін Художній редактор Андрій Кійко Дизайнер Світлана Виноградова Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234-21-84, 234-27-39 Факс: 235-61-48 Е-mail: v.pushina@gmail.com Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 47367 Заг. наклад: 96 000.

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Що хвилює» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Передплатний індекс: 37607 Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»