Газета "Вечірній Київ", №24 (19206) від 16.06.2016 by Андрій Рябченко

vechirniykiev.com.ua Газ Газета Київської міської Ради Заснована 3 січня 1906 року За

16 червня 2016 року №24 (19206)

Ніна ДАВИДЕНКО: «Кожен день – операційний. Це такий у нас спосіб життя»

Зручна програма стор. 20

стор. 10–16

ТБ

Стрес із приводу води

Фото Павла ПАЩЕНКА, колаж Наталії СЛІНКІНОЇ

У вівторок зранку до розрахункового департаменту «Київводоканалу», що на Електротехнічній, 16, приїхали кількасот знервованих людей. Вони вимагали роз’яснень і звичних платіжок, до яких досі самостійно заносили показники приладів обліку. Водночас «Київводоканал» стверджує: 62 тисячі родин є хронічними боржниками, котрі мають лічильники й у квитанціях на оплату ставлять нулі. Стор. 9

Столичні села

Бортничі: тут за будинки мільйони деруть Вам – еклер з ікрою щуки? Києву загрожують приховані пожежі Тисячі гектарів неконтрольованих торфовищ на Київщині можуть спалахнути будь-якої миті. Науковцям, вогнеборцям та екологам бракує коштів Стор. 5 для запобігання пожежам

Арт-директор «Платформи» Роман Тугашев знає все про вуличну їжу За три роки команді автора й організатора фестивалів вуличної їжі Романа Тугашева вдалося провести ребрендинг Лісового масиву та «прописати» тут і дизайнерів, і айтішників, і підприємців, і навіть… саму вуличну їжу. Стор. 18

110 років із киянами і для киян • Передплатний індекс «ВК»: 37607

Стор. 6-7

кур’єр «ВК» пряма

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

ФОТОФАКТ

Фото із сайту vechirniykiev.com.ua

мова

Київський міський голова, голова Антикорупційної ради Віталій КЛИЧКО:

«Ми повинні об’єднати зусилля у боротьбі з корупцією» – Найактуальніше питання в місті Києві – боротьба з корупцією. Ми змінюємо застарілу систему, що дісталася нам у спадок. Непрозору, неефективну, а головне – надзвичайно корумповану. Наше першочергове завдання – зламати цю систему. І створити таку сучасну модель, що давала б змогу працювати значно ефективніше, прозоріше та без корупційних ризиків. Ми вивчаємо найкращі приклади подолання корупційних проблем в інших країнах та імплементуємо їх у нашому місті. Показовою є концепція «Київ Смарт Сіті», котру ми запозичили в Німеччини. Вона успішно діє у двох з половиною тисячах міст світу й покликана створити можливості для еволюції столиці, поєднуючи стратегічний підхід, технологічні досягнення та широке залучення громадськості до творення нової якості життя. Ми запровадили її в Києві, адаптувавши до наших реалій. І вона справді працює. Завдяки впровадженню цієї системи торік ми отримали до бюджету міста на 30 відсотків більше коштів, ніж позаминулого року. Тобто зростання надходжень очевидне, тому що все відбувається прозоро. Прозорість ведення всіх справ міста – це наше ключове завдання. І ми його виконуємо.

факт У Києві відкрили «Школу професійного паркувальника». «Цей проект місто реалізує, щоб сервіс на столичних парковках відповідав європейським стандартам. Для цього потрібне навчання для персоналу та сертифікація працівників «Київтранспарксервісу», – вважає директор Департаменту транспортної інфраструктури Сергій Майзель. У Києві майже 600 паркувальних майданчиків, що обслуговують півтисячі працівників. Автори проекту переконують, що навчання персоналу не лише дасть змогу підвищити рівень сервісу, а й збільшить бюджет міста від надання послуг паркування. Значна увага приділятиметься атестації працівників та інструкціям щодо введення безготівкової сплати за паркування транспорту.

цифра З початку року кияни уклали договори на розстрочку комунальних боргів на 37 мільйонів гривень. Загалом у столиці механізмом реструктуризації боргу користуються 10,3 тисячі сімей. Загальна сума розстрочки складає понад 85 мільйонів гривень.

петиції 29 петицій до міської влади набрали понад десять тисяч голосів. Загалом найактуальнішими питаннями, що турбують киян, є “Транспорт” (близько третини усіх зареєстрованих на сайті звернень) і “Благоустрій та довкілля міста”. Протягом семи місяців функціонування сервісу на сайті петицій було зареєстровано більш ніж 313 тисяч користувачів, 54,4% з яких є жінками і 45,6% – чоловіки. Найактивніша частина користувачів сайту – жінки віком від 25 до 34 років, і чоловіки від 35 до 44 років.

15 червня профспілки працівників Національної академії наук України та представники інших наукових інституцій пікетували Кабінет Міністрів. Учасники мітингу скаржилися на катастрофічний стан фінансування науково-технічної сфери у Державному бюджеті 2016 року, нарікали на соціальну незахищеність науковців, закликали Верховну Раду прийняти депутатський законопроект про збільшення на 621,7 мільйона гривень витрат на науку з Державного бюджету.

ДОСТУПНІСТЬ

СКАНДАЛ

Бар’єрів на Виноградарі меншає Фото Григорія КУБЛАНОВА

Днями кореспонденти «Вечірки» радо споглядали, як на Виноградарі восьмирічний Михайлик Мельник, який є інвалідом-візочником, завиграшки долав бар’єр – звичайні сходи. На вході до приміщення Подільського районного центру зайнятості, що на вулиці Маршала Гречка, 20-а, спорудили пандус для киян з обмеженими фізичними можливостями. І зробили його за сприяння Спілки громадських організацій інвалідів Києва. За цією подією разом з іншими мешканцями мікрорайону спостерігала й пані Юлія, мама Михайлика. До речі, у цій родині виховують двійнят з інвалідністю. – Дуже добре, що біля державних і муніципальних установ облаштовують зручні пандуси. Але не завадило б мати їх і в багатоквартирних будинках, – вважає Юлія Мельник. – Скажімо, ми мешкаємо на другому поверсі. Начебто невисоко. Але інвалідний візок до ліфта не входить. Тож щодня мушу носити сходами спочатку візок, потім – Михайлика...

Як стверджує депутат Київради Ігор Мірошниченко, у Печерському районі на вулиці Буслівській повним ходом розпродаються квартири у будинкуфантомі з пафосною назвою Busov Hill.

КОМЕНТАР Олександр ВОРОНА, президент Спілки громадських організацій інвалідів Києва: – Наша спілка третій рік поспіль реалізує в столиці проект «Забезпечення права на доступне середовище людей з особливими потребами». Звісно, були певні труднощі. Але сьогодні ми маємо результат: уже є понад 15 пандусів у різних районах міста. До кінця року плануємо добудувати ще двадцять. Найперше нас цікавлять центри реабілітації, інклюзивні навчальні заклади, що найчастіше відвідують інваліди. Йдеться не лише про пандуси, а й про пониження бордюрів, сходинки у громадському транспорті тощо.

КОМУНАЛКА

Отож, із липня місцевим органам влади не доведеться проводити конкурс для призначення кожному будинку, де не створено ОСББ, нової керуючої компанії. Щоправда, у Києві мало що зміниться. Колишніх ЖЕКів у столиці немає вже рік. Їх реорганізовано в нові муніципальні керуючі компанії, які мали стати

— Квартири рекламують містом, офіси продажу розміщено на Печерську, — повідомляє депутат. — Довірливі українці несуть свої накопичення, розраховуючи оселитися на Печерських пагорбах і споглядати Ботсад, Дніпро, увесь Лівий берег. Та тільки ніхто їм не скаже правду: бетонний монстр зведено без дозвільних документів і припинив своє «дозрівання». Будівля примарою бовваніє поряд з елітним ЖК «Тріумф» і, швидше за все, стане новим «Еліта-центром»… Стосовно цієї ситуації депутат написав чимало звернень до різних інстанцій. Хто ж насправді є власником згаданої новобудови під назвою Busov Hill? Невже ті, хто пропонує придбати квартири у цьому будинку, справді намагаються ошукати довірливих киян? Журналістське розслідування на цю тему — в одному з найближчих номерів «Вечірки». Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

КОРОТКО

ЖЕКам дали ще один рік Ухваливши зміни до Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», Верховна Рада відклала ліквідацію ЖЕКів на рік.

Хто будує на Буслівській?

базовими для обслуговування столичного житлофонду в результаті конкурсів. Нова законодавча поправка для Києва лише внесла ясність, як діяти далі. Адже Мінрегіонбуд досі не визначив порядок конкурсного відбору, функції та вимоги до кербудів, не розробив типовий договір про надання послуг з управління будинком тощо. Тому мер Віталій Кличко та депутати Київради місяць тому звернулися до керівництва держави з пропозицією подовжити перехідний період «революції в ЖКГ» на рік. Петро РОСИЧ

Київ готовий до впровадження нових європейських підходів поводження з побутовими відходами. Завод «Енергія» – єдиний у місті сміттєспалювальний завод, який дозволяє спалювати понад 25% твердих побутових відходів, що утворюються в Києві. Підприємство оснащено сучасними системами екологічного захисту та моніторингу шкідливих викидів у довкілля. Про це повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Київським підприємцям нададуть 50% знижки на оренду комунального майна, заявив заступник міського голови – секретар Київради Володимир Прокопів. За його словами, затверджені ставки за використання комунального майна є економічно необґрунтованими, що призводить до скорочення кількості робочих місць та бюджетних надходжень. Документ про зниження орендної ставки ще мають затвердити на засіданні Київради. У столиці планують поступово збільшити кількість контейнерів для роздільного збору твердих побутових відходів. Для початку Комунальне підприємство «Київкомунсервіс» пропонує встановлювати майданчики не менш ніж з двома видами боксів: один для скла, полімерів, паперу, інший – для змішаних і харчових відходів.

кур’єр «ВК»

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

Фото Олексія ІВАНОВА

КОНКУРС

авторська

колонка

Хто найкращий господар 10 червня відбулося перше засідання конкурсної комісії щодо проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, на якому затвердили нормативні документи, а також строки та фінансові ресурси для проведення конкурсу. Минулого понеділка розпочався прийом проектів на розгляд.

Допоможемо Луценку зловити велику рибу

Отже, всі, хто хоче поліпшити місце свого проживання, можуть незабаром братися за роботу. Таку можливість надає столична влада, вже вчетверте оголосивши конкурс кращих проектів і програм розвитку самоврядування, які готують органи самоорганізації населення, а фінансує міський бюджет. Торік за підсумками конкурсу було відібрано 21 проект із усіх 10 районів, 20 вже успішно реалізовано. Здебільшого це були пропозиції щодо благоустрою територій, на яких діють ОСНи. На їх втілення в життя місто виділило 950 тисяч гривень, з яких використано 900. Ініціативу міської влади активно підтримали органи самоорганізації населення і самі кияни, тож було вирішено провести конкурс і нинішнього року. Охочих долучитися до корисної справи значно побільшало, і цього разу на втілення проектів столична адміністрація виділить 1,4 мільйона гривень, повідомила на засіданні конкурсної комісії директор Департаменту суспільних комунікацій Марина Хонда. Микола ПАЦЕРА

Генеральний прокурор України Юрій Луценко назвав 2016-й «роком великої риболовлі на велику рибу». Із його вуст ми почули: «Підхід до притягнення до відповідальності за вчинення злочинів буде однаковим до чиновників і колишньої, і нинішньої влади». Це добре. От тільки б не забути нічого. І нікого з тих, «чиї руки крали…». Хіба ж не знаємо, як раніше Київ неодноразово зазнавав «диких набігів» різних правлячих команд?! Особливо за період правління Черновецького. Скажімо, упродовж трьох років (2007–2010) усі інвестиційно привабливі активи міської громади було роздано або продано за копійки. За висновками прокуратури, понад 30 об’єктів у центрі міста чи престижних районах було приватизовано фірмами з ознаками фіктивності. Лише на Хрещатику за чотири роки продали понад 5,2 тисячі квадратних метрів у різних будинках і приміщеннях. Нерухомість щезала серед білого дня. Яскравий приклад – історія з двома одноповерховими Місто досі не може оговцегляними будинками на Печер- татися від попереднього ську, у Козятинському провулку, «господарювання», адже що навпроти Співочого поля. громада втратила 3500 Вони належали до комунальної гектарів землі, оцінна власності. В одному з них (№14) вартість яких сягає зеленбудівці зберігали газоноко75 мільярдів гривень сарки, лопати, віники, граблі... А інший будиночок (№16) перебував на балансі КП «Шляхово-експлуатаційне управління з ремонту та утримання автомобільних шляхів і споруд на них» Печерського району. На жаль, ці будівлі місто втратило, до того ж разом із земельними ділянками. Яким чином? «За допомогою» рішень Печерського райсуду, сумнівних угод щодо капремонту, продажу-перепродажу. На цих двох об’єктах уже немає табличок, що це комунальна власність. Там високий паркан, цілодобово чергує приватна охорона; зрештою, і частину провулку зачинено в інтересах приватних власників. Бо колишній зеленбудівський будинок перетворився на розкішний приватний терем. Хто в ньому мешкає? За достовірними даними, родина одного з чиновників клану Януковича, вихідця з Луганська. Нині цей «дон», як подейкують обізнані люди, оселився у Великій Британії, сюди навідується вряди-годи. Це велика риба чи ні, пане генпрокуроре? А як щодо маленької рибки, бодай якогось карасика, наприклад тодішнього керівництва «Київзеленбуду»? По суті, було обкрадено муніципальну громаду. Криком кричи про цей розор – тебе не почують. Чистоган правив бал! Такі були порядки. А погляньте, як поряд «роздерибанили» площу (!), де зупинялись екскурсійні автобуси (вони прибували до музею війни, Співочого поля). Столична прокуратура з’ясувала, що під завісу 2008 року Київрада передала у власність чотирьом «щасливчикам» майже 40 соток у Козятинському провулку, розбивши цю площу по 9 соток. Новоспечені хазяї, щойно отримавши держакти на право власності, миттю перепродали наділи одному власнику. Потім – нова хвиля перепродажу. І так… разів з чотири. Правоохоронці провели розслідування: кажуть, що землю депутати виділили підставним особам. Тобто шахер-махер. І нікого не покарано. То ловимо велику рибу чи ні? У таких справах не повинно бути строку давності. Як на мене, місто досі не може як слід оговтатися від того «господарювання», адже територіальна громада втратила 3500 гектарів землі, оцінна вартість яких сягає 75 мільярдів гривень. Хто відповість за той розор? Ми допоможемо Луценку в його справедливій риболовлі (Київ рішуче бореться з корупцією). Навіть покажемо рибні місця. Але нехай він тільки діє прозоро й безкомпромісно. Бо раніше завжди утаємничувалися результати багатьох розслідувань, особливо щодо відчуження комунальних активів. Ми нарешті повинні знати, хто персонально винен у махінаціях із київською нерухомістю, земельними ділянками? Тому й кажемо: ловись, рибко!

Леонід ФРОСЕВИЧ

ПИТАННЯ РУБА

Дешевий київський хліб – незаконний? Найдешевший в Україні хліб – продукція ПАТ «Київхліб» – може зникнути з полиць соціальних магазинчиків. Точніше, можуть зникнути самі точки продажу соціального хліба. Бо у податковій адміністрації вони не числяться. Голова правління ПАТ «Київхліб» Володимир Череда учора заявив, що податкова інспекція «не бачить» пунктів продажу соціального хліба. Два роки тому міська влада оголосила тендер на продаж

найдешевшого хліба в Києві. Його виграв «Київхіб». Однак комусь не сподобалося, що 147 магазинів, які за сприяння міської влади встановлено у столиці, продають дешеву продукцію. Рекету не було. Прийшов «мирний» акт від податківців: накладено штраф на 4 мільйони гривень. Штраф за порушення антимонопольного законодавства. Поки йдуть суди – кияни купуватимуть найдешевший хліб. Але невідомо, хто виграє: «Київхліб» чи податкова. Олег ПЕТРЕНКО

ВІКНО В ЄВРОПУ

«Безвіз» на гальмах У вівторок, 14 червня, народні депутати направили на повторне друге читання проект закону №3224 «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, які підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Напевне, знову приділити увагу законам, спрямованим на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму, народних обранців спонукало те, що 10 червня на засіданні Ради ЄС не було ухвалене рішення стосовно безвізового режиму для України, Грузії, Косова й Туреччини. А за день до цього в західних ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що питання відкладається до осені. Чиновники та дипломати ЄС вважають, що Європарламент може проголосувати за скасування віз у вересні. В українському МЗС запевняють, що причиною такого рішення є внутрішні проблеми в ЄС, який має намір розробити до кінця червня 2016 року механізм призупинення безвізового режиму, а Україна стала заручницею ситуації. Про це заявила заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль на засіданні міжпарламентської ради Україна-НАТО. Європейці щодо «безвізу» мають свої вагомі аргументи. Серед критиків України, зокрема, Франція та Німеччина. Тамтешні чиновники незадоволені тим, що у сфері антикорупційного законодавства належні кроки зроблені нами тільки на папері. Також у Європі побоюються напливу українських трудових мігрантів. Адже Україна в розумінні європейців – нестабільна країна. Враховуючи низькі доходи наших громадян, більшості з них безвізовий режим малоцікавий із

погляду туризму. А от полегшити виїзд до країн ЄС на роботу скасування віз може. Звісно, «безвіз» не дає права на працевлаштування в Європі, але вирушити туди працювати нелегально стане простіше. Навряд чи така перспектива тішить європейців. На думку наших єврооптимістів, імовірність того, що безвізовий режим України з ЄС діятиме вже

цього року, усе ще залишається. І називається навіть оптимістичний термін – грудень 2016-го. До того часу Україна має розв’язати ще кілька проблемних питань, на яких наполягають в Євросоюзі, зокрема доопрацювати антикорупційне законодавство та розібратися з трудовою дискримінацією сексменшин. Віктор ПРИХОДЬКО

ДУМКИ ВГОЛОС Дмитро КУЛЕБА, Посол з особливих доручень МЗС України: – Ситуація вкрай неоднозначна не тільки з погляду інтересів України, а й з точки зору міжнародної репутації та інтересів Європейського Союзу. Однак питання про те, чи буде таки безвізовий режим, не ставиться й не обговорюється. Євросоюз дотримується взятих на себе зобов’язань, і ми не чуємо натяків на те, що ця ситуація використовується, щоб завалити безвізовий режим для України. Справді, є група країн, які принципово наголошують, що спочатку потрібно розробити механізм призупинення безвізового режиму в разі зростання міграційних ризиків. Вони наполягають, щоб їхню думкуа було враховано, і, відповідно, триває дискусія. А ідея щодо впровадження механізму припинення безвізового режиму виникла не через страх перед українськими мігрантами. Це викликано близькосхідною міграцією.

НА СПОЛОХ

«Київенерго» нічим гріти воду Із 27 липня в Києві можуть вимкнути гарячу воду. Живих грошей у «Київенерго» залишилося на тиждень-два. Решта арештовані за позовом «Нафтогазу», якому компанія заборгувала за газ. Останньою краплею стали штрафні санкції – виконавча служба «вигребла» навіть із зарплатного рахунку 30 мільйонів гривень, що там лишалися. Про це вчора заявив виконавчий директор «Київенерго» Юрій Магера. За його словами, під

загрозою опалювальний сезон. Компанія наразі призупиняє підготовку до нього та просить міського голову про допомогу. Віталій Кличко вчора звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням доручити уряду невідкладно врегулювати ситуацію. Мер також запропонував переглянути тарифи, адже через їх підвищення заборгованість киян за тепло й гарячу воду зростатиме, а отже, поглиблюватиметься фінансова скрута «Київенерго». Петро РОСИЧ

комунікації

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

думка Володимир ПРОКОПІВ, заступник міського голови – секретар Київради На засіданні Комітету управління Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи в Орлеані учасники з понад 40 країн активно цікавилися децентралізацією в Україні. Приємно здивувала їх поінформованість. Тут не лише знають про ухвалення законів та процес об’єднання територіальних громад. Чули у Конгресі й про вибори до райрад у Києві. Я висловив свою позицію. Вона наступна: В умовах децентралізації дуже важливо мати ефективний механізм проведення місцевого референдуму, аби люди мали можливість реалізовувати і захищати свої інтереси, гарантовані Конституцією України. Відсутність такої можливості на місцях часто породжує неспроможність точно визначити, яких саме змін хочуть громадяни, яким вони бачать своє місто. Яскравий приклад тому – столиця України. Сьогодні у Київській міській раді точиться серйозна дискусія між депутатами про створення районних у місті Києві рад. Але я переконаний: не міська влада має вирішувати, чи потрібні містянам райради. З такими питаннями мають визначатися кияни на місцевому референдумі. Нині в Україні відсутня законодавча база, що регулює це питання. Більш того, немає відповідного закону про проведення місцевого референдуму.

протест КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

Дмитро БІЛОЦЕРКОВЕЦЬ, народний депутат України, радник Київського міського голови:

На засіданні Тимчасової контрольної комісії щодо скандального будівництва на вул. Гончара, 17-23 заступник міського голови Олексій Резніков заявив, що через зухвале нехтування вимоги ТКК про зупинення будівництва мер Віталій Кличко спільно з радниками за пропозицією Дмитра Білоцерковця ухвалили однозначне рішення про те, що буде відкликано дозвіл на порушення благоустрою та демонтовано огорожу навколо скандального будівництва, а також будуть арештовані наявні на майданчику будівельні матеріали. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила депутат Ольга Балицька.

На столичній вулиці Олеся Гончара, 17-23 триває незаконне зведення багатоповерхівки. Забудовник намагається відновити будівництво двох верхніх поверхів. Уже поставлено опалубку, проведено всі підготовчі роботи. Проте це ж буферна зона «Софії Київської»! Якщо не зупинити незаконне будівництво, її можуть виключити зі списку ЮНЕСКО. Тривалий час забудовник відмовлявся від будівництва, а тепер вирішив піти на війну з містом і активістами. Головна вимога – новобудова не повинна перевищувати рівень історичних навколишніх будівель. На превеликий жаль, забудовник не бажає йти на компроміс із владою та громадськістю. Вже відбулася зустріч представників міської держадміністрації та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Не виключено, що доведеться вживати радикальних заходів – ставити питання про демонтаж огорожі та припинення будівництва.

пропозиція Леонід АНТОНЕНКО, депутат Київради (фракція «Об’єднання «Самопоміч»)

Особняк Маковського (вул. Гончара) – власність громади Києва. Нічого, крім збитків, громаді вона не приносить. Ось наступного тижня комісія Київради з питань власності здаватиме в оренду приміщення в особняку. Претенденти на оренду – громадські організації, які можуть розраховувати на значні субсидії від міста і які, отримавши право на субсидовану оренду, як правило, не платять навіть і ці крихти. Події навколо особняка Маковського збіглися в часі з ініційованою нами реформою Положення про оренду комунальної власності. Одне з головних завдань, яке ми ставимо, – підвищити ефективність управління майном громади, не порушуючи крихкого балансу комерційного інтересу та інтересів суспільного сектора. Давайте думати разом.

слово – діло Олег ПЕТРОВЕЦЬ, депутат Київради (фракція «Солідарність») Продовжуємо роботи зі звільнення набережної на Микільській Слобідці від незаконних споруд. На завершальному етапі роботи від станції метро «Лівобережна» до Собору. Раніше знесли незаконні літні майданчики та розчистили підходи на усі дебаркадери ресторану «Природа», розібрано незаконне та вкрай засмічене «поселення моряків» біля мосту метро. Навіть вдалося прибрати перші плавучі судна з набережної. Крок за кроком, але впевнено наближаємося до чистої набережної. Будемо просуватися в напрямку Русанівських садів. Микільсько-Слобідській набережній бути!

Олександр БРОДСЬКИЙ, депутат Київради (фракція «Єдність») ЖЕКи продовжують саботувати виконання звернень від мешканців 33-х квартир будинку №37-в по вулиці Бакинській. На трубах опалення, що проходять на горищі будинку, теплоізоляція у критичному стані (місцями відсутня взагалі), що

за наказом виборців Петро КУЗИК, депутат Київради (фракція «ВО «Свобода») Минулої осені, під час виборчої кампанії, мешканці Деснянського району звернулися до мене щодо відновлення спорткомплексу на вулиці Драйзера, 5. Наказ виборців виконано! Нині спортивний комплекс включає в себе майданчик для гри у футбол та баскетбол, а також окремий майданчик для гри у волейбол. Крім того, поруч змонтовано спортивні знаряддя для занять воркаутом. Аналогів такому майданчику на Троєщині немає. Отже, можемо втілювати в життя наші мрії та бажання. Спортмайданчик було відкрито футбольним матчем між командами дитячо-юнацького футбольного клубу «Троєщина» та ГО «Здравобор». Після завершення гри капітанам команд вручили кубки та футбольні м’ячі. Володимир БОНДАРЕНКО, депутат Київради (фракція ВО «Батьківщина») Під особистий контроль узяв ремонт будинків по вул. Гната Юри, 1/11 та Ромена Ролана, 4. Ці будинки, за пропозицією фракції ВО «Батьківщина», були включені до Програми соціальноекономічного розвитку Києва. Минуло півроку, а люди не бачать жодних рухів у напрямку ремонту. Бюджет Києва не дефіцитний, навіть профіцитний, тому все збалансовано. І кошти на ці будинки… мають дійти до споживача. Мешканці зауважують: у ЖЕКу їм повідомили, що коштів на ремонт начебто вже немає.

проблема

призводить до значних втрат тепла (особливо під час морозів), а відтак до зниження температури у квартирах. Мешканці будинку змушені оплачувати нагрівання повітря на горищі, окрім того, це спричиняє додаткове навантаження на тепломережі та є прикладом нераціонального використання енергоносіїв. Після ігнорування заяв ЖЕКом та call-центром 1551 мешканці попросили мене втрутитися… Підготував звернення на ім’я голови РДА. Ольга БАЛИЦЬКА , депутат Київради (фракція «Об’єднання «Самопоміч») Завдяки активній позиції мешканців Шевченківського району, нам вдалося прибрати самовільний ринок, що утворився біля зупинки громадського транспорту по вулиці Полтавській, 5. На низку скарг, надісланих людьми до правоохоронних органів, – жодної реакції. Ситуація змінилася тільки після того, як ми проінформували про цей факт начальника райуправління поліції. Залишається сподіватися, що контроль за незаконною торгівлею з жахливою антисанітарією буде налагоджено і без втручання депутата.

Петро ПАНТЕЛЕЄВ, заступник голови КМДА Через трагедію на Львівщині про сміттєзвалища заговорили всі. Чи загрожує Києву доля Львова? На полігоні №5, що в Підгірцях, є 141 свердловина для відкачування сміття. Але ми повинні дивитися на проблему ширше. У парламенті вкриваються пилом три законопроекти, які б дозволили закладати в тару й упаковку плату за її подальшу переробку. Необхідно зробити так, щоб захоронювати сміття було невигідно, а переробна галузь стала більш привабливою для інвестора. Ми маємо розглянути законодавчі зміни й почати діяти. Анатолій ШАПОВАЛ, депутат Київради (фракція ВО «Батьківщина») Після чергового затоплення дощовою водою площі біля станції метро «Лівобережна» направив звернення до КП ШЕУ Дніпровського району та зустрівся з головою Дніпровської РДА Петром Онофрійчуком. Новий очільник району повністю підтримав мою ініціативу щодо проведення інвентаризації зливоприймальної мережі біля станції метро і прилеглих мікрорайонів – Лівобережного масиву та Микільської Слобідки. Деякі каналізаційні решітки, наприклад, на вулиці Сверстюка, забиті дерев’яними дошками, і саме у цих місцях вода не встигає потрапляти до зливостоків. Наступного року бюджет міста повинен передбачити кошти на капітальний ремонт зливоприймальної мережі, адже «Лівобережку» після сильних дощів затоплює щороку... Сподіваюсь на сумлінну роботу нового керівника району і виконання обіцянок.

Підготовлено за матеріалами особистих сторінок у Facebook

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

ҐРУНТ НАГРІВСЯ ДО… 470 ГРАДУСІВ! Як твердять експерти, особливість торфової пожежі в тому, що вона розвивається у формі колби: зовні здається вузькою, а всередині (знизу) є широкою, розширюючись у підземних горизонтах. Приховане горіння, що відбувається в підземних шарах торфу, може витримати вологу й дощову погоду та тривати навіть узимку під снігом. У природному стані торфовища накопичують вуглець, а під час їх осушення виділяється діоксид вуглецю, створюючи парниковий ефект, який посилюється під час горіння. Про це кореспонденту «Вечірки» розповіли в Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України (НЦАКДЗ). І надали аналітичну доповідь на тему: «Моніторинг стану торфовищ для виявлення пожежонебезпечних ділянок за допомогою дистанційних методів». Ці матеріали були підготовлені завдяки дистанційним зондуванням планети — багатозональним космічним зніманням, цифровим моделям рельєфу, повітряним і наземним вимірюванням теплового поля земної поверхні. У такий спосіб співробітники НЦАКДЗ виявили ділянки торфовищ різної міри прогрівання та визначили їхню пожежонебезпечність. Наприклад, учені порівняли стан теплового поля поверхні заплав річок Ірпінь, Здвиж і Тетерів. Було з’ясовано, що кількість пожеж на цих торфовищах торік зросла вчетверо, площа займання збільшилася майже у вісім разів. А перегрівання ґрунту в деяких місцях досягло температури 470 градусів! Ці тривожні факти свідчать про те, що цього року мільйони тонн торфу можуть спалахнути будь-якої миті.

тривога

Києву загрожують приховані пожежі Тисячі гектарів неконтрольованих торфовищ на Київщині можуть спалахнути будь-якої миті. Науковцям, вогнеборцям та екологам бракує коштів для запобігання пожежам точка зору Вадим ЛЯЛЬКО, директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі, академік Національної академії наук України: – Зафіксувати таку пожежу — не проблема. Головне — її відвернути. Для цього ми розробили нову методику запобігання торфовим пожежам: за допомогою знімання з безпілотника, обладнаного тепловізором, фіксуються місця, де спостерігається аномальне прогрівання землі. Саме туди потрібно заздалегідь направляти пожежні машини. Проте для цього потрібні кошти. А в нас поки що, як у відомій приказці: скупий платить двічі...

до речі У Київській області налічується 140 торфових родовищ загальною площею 2 3910 га, промислові запаси торфу перевищують 116 мільйонів тонн. Левова частка цих «порохових діжок» розташована у 12 районах. У заплавах малих річок, що оточують Київ (Ірпінь, Здвиж, Тетерів, Остер і Трубіж), шари торфу місцями сягають 6-7 метрів.

ПОЖЕЖІ – НОВІ, МІСЦЯ – СТАРІ Найпевніше, нові загоряння торфу виникнуть насамперед у тих місцях, де вони були зафіксовані торік. Так вважають у Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Ці висновки базуються на даних Українського науководослідного інституту цивільного захисту (УкрНДІЦЗ), де планують здійснити паспортизацію всіх пожежонебезпечних ділянок. – Вочевидь, торфові пожежі повторюватимуться саме там, де з ними вже боролися. Чому так гадаємо? Тому що зима була досить сухою, а торф жевріє на глибині протягом тривалого часу, – розповідає начальник відділу моделювання надзвичайних ситуацій УкрНДІЦЗ, доктор технічних наук Сергій Чумаченко. – Вогню на поверхні ґрунту в разі підземних пожеж немає. Лише інколи він пробивається з-під землі, але швидко зникає, виділяючи дим. На такі пожежі не впливають ні вітри, ні добові зміни погоди. Займання на глибині можуть тривати місяцями і в дощ, і в сніг. Торф містить до 25 відсотків бітумів, які під час пожежі зосереджуються біля охопленої полум’ям поверхні, а в результаті охолодження її водою цементують частинки вугілля. Відтак утворюється водонепроникний шар: під ним залишається жевріння, що мож-

Найкращий спосіб приборкання вогню — розвивати торфовидобувну промисловість, яка перебуває у вкрай занедбаному стані. Декілька років тому було започатковано програмау «Торф Київщини». Якби її вдалося реалізувати, Київська область могла би забезпечити бюджетні установи екологічно чистим і дешевим паливом. На жаль, така програма лишилася лише на папері. ливе за невисокого вмісту кисню в повітрі. Це явище ускладнює гасіння, оскільки вода не може проникнути до осередку пожежі. Щоб запобігти новим загорянням, потрібно обводнювати торфовища, тобто запустити процес, протилежний меліорації, яка певною мірою спричиняє спалахи вогню на торфовищах. Сьогодні в УкрНДІЦЗ готують пілотний проект зі створення чотирирівневої системи моніторингу пожежонебезпечних торфовищ із використанням космічних знімків, аерокосмічних зйомок з безпілотників і пілотованих літальних апаратів. Проте чи вдасться його реалізувати? У державній скарбниці коштів на таке не передбачено...

пряма мова Олександр СОКОЛЕНКО, представник Національного екологічного центру України: – Дим від пожеж на торфовищах у вітряну погоду легко дістається столиці. Часто задимлення фіксується вночі, тому що в цей час найменша швидкість вітру й дим осідає, накриваючи місто суцільним смогом. У такому диму є небезпечні продукти горіння, зокрема канцероген бензопірен. Шкідливі речовини можуть викликати алергічні реакції. Передусім від торф’яного диму потерпають люди з легеневими хворобами. У здорових громадян також може погіршуватися самопочуття: вони відчувають надмірну втому, сонливість, дратівливість.

погляд

кава з бульбашками Кафе без назви Вадим ПЕТРАСЮК Дешевеньке кафе без назви – звичайний «генделик» – притулилося до гаражного кооперативу. Завсідниками тут були карбюраторники, рихтувальники, таксисти. Складалося кафе з двох частин – невеличкого стаціонарного павільйону та літнього намету з написом «Десант» на вініловому даху. Жінка-бармен половину робочого часу проводила, стоячи біля одвірка. Багато курила, одним своїм оком дивилася телевізор у павільйоні, другим цікавилася, що відбувається під «Десантом». Цього разу під «Десантом» був лише один відвідувач, він пив пиво і лаявся у мобільний телефон. Кричав, що «такі козли в мене не працюють», що йому треба, аби людина о восьмій ранку вже стояла на об’єкті – «готова до бою» і з перфоратором у руках. – За моїми хлопцями можна годинника звіряти: якщо затріщав перфоратор – то це восьма ранку, і ні секундою пізніше! Ти мене зрозумів?! – волав він комусь. Певно, що на тому кінці його не дуже розуміли і сперечалися. – А я тобі кажу – о восьмій з перфоратором! Це моя перша умова. Хто не згоден, той у мене не працює! Він справляв враження такого собі мачо-роботодавця – пахана, «бугра». Назвавши його про себе бригадиром, я повернувся до барменши, аби замовити каву. Але... спізнився. Зателенькав мобільний, вона відповіла: «Так, синочку, кажи!». Довго мовчала, вислуховуючи. – Синку, це вже ти сам повинен розібратись. Це твоя квартира. Хотів жити окремо, тепер вчися платити. А як я це роблю? Сідаю з квитанціями, розбираюся, дивлюся лічильники… Синочку, ти сам хотів власну квартиру. Не знаю. Не знаю. Не знаю… Вона ще з півдесятка разів нарочитим тоном повторила «Не знаю». Певно, що на тому боці хтось здався й вимкнув слухавку. – Ці діти, це щось! То, мамо, я хочу женитися, то, мамо, дай квартиру… От уже! Вам кави? Секундочку! У цей час до бригадира підсів хлопчина. Розклав папери, почав щось пояснювати: – Скільки коштує зібрати котел? – спитав бригадир. – Житомирський теплообмінник, нержавійка, плюс труби, муфти, плюс всяке різне. За все з роботою зварювальника – 3 тисячі гривень. Ну, можна 2800. Але не менше! – Гаразд, передзвоню замовнику. Набрав номер. Коли відповіли – змінився на лиці, ураз зробившись запопадливим – таким собі «Чого забажаєте?» І мало не кланявся, відповідаючи: – Котел ми зробимо. Майстри висококласні. Італійська начинка. Зварюють не вручну – тільки у вакуумній камері. Ну, ви ж розумієте – якість шва, вакуум… Не переживайте! Ціна? Ну, дивіться: начинка італійська, вакуумне зварювання, матеріали… З роботою – 12 тисяч. Так, остаточна цифра. Звісно, без сюрпризів, ви ж мене знаєте… Він поклав слухавку. І розплився в посмішці. – Кру-уто! – протягнув хлопець. – 12 штук на рівному місці! Вау! – Це Київ, малий: не обдуриш – не проживеш! Обернувшись, бригадир гукнув до барменши: – Валюшо, пивка повтори, будь ласка!

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

столичні села

Бортничі: тут за будинки мільйони деруть Олег ПЕТРЕНКО

Селище Бортничі, що в Дарницькому районі, знане найчистішим пляжем, всеукраїнськими змаганнями з вуличної гімнастики, скандальними сектами та кінцевою точкою всекиївської каналізації – Бортницькою станцією аерації. А до недавнього часу тут ще й «гроші друкували».

У ЦЕНТРІ – ТИПОВИЙ КИЇВ

Тутешній люд виділяє з-поміж себе три категорії бортничан – місцевих, котрі мешкають здебільшого у хатах на Нижніх Бортничах, «аристократів» чи «крутеликів», які скупили луки, де перші випасали худобу, і побудували там дачімаєтки (переважно на Верхніх Бортничах), і приїжджих, котрі поселилися у багатоповерхівках

– А труби товсті по селищу – хіба не каналізація? – Коли був радгосп і годував увесь Київ, то тут очищена вода зі станції аерації йшла на полив полів. Зараз вже немає тих полів – одні дачі. Хоч земля – не дуже, пісок. Ближче до озер – торф’янисті болота, але

честь півроку тому Київрада перейменувала їхню центральну вулицю. 27-річний Євген – з місцевих, він із Майдану добровольцем пішов на фронт і загинув у Іловайському котлі... У центрі – натуральний Київ. Два автобусних маршрути до метро, п’ять маршруток. Червоні написи «Укриття» стрілочками показують, де в кожній багатоповерхівці вхід до підвалу. Такі ж помаранчево-коричневі магазинчики «Київхліб» із дешевими паляницями, зеленуваті пункти прийому вторсировини, звичні для киян бювети й голубенький міні-туалет… Єдина різниця: п’ятиповерхівки – нові, з білої силікатної цегли, а не «хрущовки». За ними – клаптики землі з цибулею, часником, полуницею, ревенем, помідорами. Ділянки обсаджені агрусом, порічками. Під кущами – десятки бутлів з водою для поливу...

На озері Заплавному – найчистіший, якщо вірити Задерейку, пляж. Хоч і стихійний. Це штучна водойма: на місці кар’єру, з якого брали пісок під житломасиви Позняки і Осокорки, утворилося озеро глибиною понад 12 метрів і площею 62,5 га. у центрі селища за останні 28 років, відколи Бортничі з смт Бориспільського району стали мікрорайоном Києва. Перші часто згадують добрим словом Івана Плюща – не як парламентського спікера, а ще як голову облвиконкому Київщини. Він, за тутешніми переказами, не хотів віддавати Бортничі у Київ, бо здогадувався, що наїде «аристократія» і відбере в селян землю. Із Києвом Бортничі сполучає вулиця Світла – починається з ресторану і ще двох торговельних точок. Далі – напівзаселений житловий комплекс. Менеджер відділу продажу квартир Сергій із порога хитає головою: «Ні-ні, ми – ще Київ, Бортничі – за поворотом». Придорожні крамниці з нав’язливою рекламою самими лише назвами й товаром підказували, чим живуть бортничани. «Рибалка» – довкола багато зариблених озер. «Твердопаливні котли» – у багатьох із чотирьох тисяч приватних садиб після подорожчання газу й електрики повертаються до дров, ліс – поряд. Крамничка із садовим і городнім реманентом, саджанцями. У першому дворі – міні-готель. Вулиця Світла за поворотом переходить у Леніна… Чи то пак, перепрошуємо, – у Євгена Харченка. Таблички ще старі, але всі бортничани знають, на чию

ДАЧІ Ж НІЧОГО НЕ ВИРОБЛЯЮТЬ!

…З провулку Нижній Вал дідусь тягне валізу зі склотарою. Живе тут з 1956-го. Питаємо, почім у Бортничах земля, дачі. – Дорого, до трьох тисяч доларів за сотку, а за будинки мільйони деруть. Ціна впала через війну... – А які зручності? – Вода зі свердловин, колодязів. Туалети – вигрібні. Ближче до лугу, де «крутелики» живуть – всяка аристократія київська, є й водопровідна вода і каналізація. Тепер вигідно невеличкі будинки купувати, бо газ дорогий, світло…

Фото Олексія ІВАНОВА

і їх уже вигребли і продали як родючий ґрунт. Раніше корів були цілі стада, на лугу ферми стояли, а коли Київ прийшов – нічого не стало. Не треба місту розширюватися, не можна такого скупчення народу допускати. Це – злочин, і екологічна проблема, і криміногенна. Тепер усі поля аж до Гнідина і далі – у дачах.

А дачі ж нічого не виробляють! Тут усім бракує вже навіть не те що хліба, а й видовищ – клубів, спортзалів…

ЦЕРКВИ ПРАЦЮЮТЬ, А СЕКТИ ЗАКРИЛИ

Біля храму Святого Миколая гомонять жіночки. «Це – українська церква, нова. А є троє старіших, то – російські», – пояснюють. У одній, розповідають, торік сектанти завелися – паспорти попалили, жили в храмі. Неподалік – загадковий «чорний замок». Був звичайний Будинок побуту. Його викупили, обнесли чорним мармуром, встановили сатанинські статуї, мечі, факели, що горіли вночі та інші атрибути чорної магії. Бортничани мітингували, писали листи в усі усюди. Дивний і страшнуватий замок для обмеженого кола вдалося закрити. – Потім якийсь мільйонер викупив приміщення і відкрив ресторан – думав, що ми всі туди побіжимо, – розповідає Марія Архипівна, яка на перехресті під липою городиною торгує. – Тут розбірки були, навіть стрілялися.

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

Фото автора

Фото Олексія ІВАНОВА

– Те саме і з лугами, що прилягають до Києва, – наголошує Андрій Задерейко. – Крім шкоди довкіллю, є загроза й інфраструктурі Бортничів. Усі їдуть нашими вулицями, дороги перевантажені, вранці на виїзді біля метро «Бориспільська» – затори. Будуються у Бориспільському районі, а приєднуються до наших мереж і комунікацій.

ДИТСАДОК ЗВЕДУТЬ ПІСЛЯ ГІДРОВУЗЛА

У голові немає в них нічого. Питаєте, де начальство? У Києві, в Дарниці. А наш депутат приймає у дев’ятиповерхівці, що коло того – як його, ну, де гроші друкують… «Гроші друкувало», тобто закордонні паспорти і різні цінні папери, підприємство «ЄДАПС». Його закрили ще за Януковича. Але територію прибирають, травичку викошують. Андрій Задерейко, тутешній депутат Київради, сподівається, що підприємство ще запрацює. Бо ж роботу давало його виборцям.

ВІД БСА – ЗАГРОЗИ ЖОДНОЇ

У Бортничах живе аж три депутати Київради. Андрій Задерейко – з 1983 року, він двічі свій, його обрали в цьому окрузі. – Мальовничий край із озерами, лісом. Грибів валом, звірі, птиці, риба… І славнозвісні Бортницька станція аерації (БСА) та сміттєспалювальний завод «Енергія», – розповідає Андрій Іванович. – Ми не відчуваємо близькості станції аерації, на відміну від мешканців Харківського масиву. Туди повітря тягне вода – озеро Вирлиця. А перед Бортничами ліс стоїть щитом. Тут навіть температура на два-три градуси нижча, ніж у асфальтованому Києві. Легше і свіжіше дихається. Навіть якщо й задує, то це ж органіка. А ось «Енергія» стійким і їдким запахом дошкуляє частіше. – Ваші виборці тягнуть руку і за станцію, і проти. Одним вона дає роботу, інші бояться аварії, кажуть, що тоді «капут буде усім вниз по Дніпру»…

– Нічого не станеться. Загрози – жодної, її зроблено надійно. Неодноразово там був. А ось технологію, яка ще з 60-х, пора оновлювати. Нині в рамках Кіотських домовленостей японці дають кошти на модернізацію. На третину зменшиться територія.

На 90 відсотків бортницьких вулиць немає каналізації. Із вигрібних ям вивозять приватники. Цікаво, що, за словами депутата, комунальники не конкурують за ціною послуг. Дивно: однакові авто, та ж робота, а розцінки різні. Приватникам вигідно, комунальникам – ні. У двох школах із місцями все нормально, а ось два дитсадки переповнені більш ніж удвічі. Уже визначилися з місцем під новий садочок – замість теплиць на території однієї зі шкіл. Грошей чекають від інвесторів-забудовників. Задіяно цілу схему розвитку мікрорайону, яка починається… з гідровузла. – Торік сталась аварія на гідровузлі – водою отруїлося багато людей, – пояснює Андрій Задерейко. – У нас автономне водопостачання – артезіанська вода без очищення бігла прямо

Сміття довкола Бортничів багато. Луг вздовж каналу БСА – суцільне звалище. Є такий злочинний бізнес – звідси вивозили родючий ґрунт, ним торгували, а сюди звозили будівельні відходи. Щоб завадити негідникам, місцеві активісти облаштували на місці звалища територію для... мотокросу. За підрахунком депутата, у Бортничах – майже тринадцять тисяч виборців. Разом із дітьми – більше п’ятнадцяти тисяч. З непрописаними – 20–25 тисяч. Люди вирощують городину, квіти, полуницю як у відкритому ґрунті, так і в теплицях, продають на столичних ринках. Дехто тримає живність, навіть корів і коней. Через дорогу у лісі припнуті кози… З великих мінусів міського життя – оформлення земельних ділянок і введення будинків у експлуатацію. Колись це робилося в сільраді. Тепер треба пройти Київраду, профільні департаменти, управління КМДА тощо. Через вузеньку доріжку – ліс уже Бориспільського району. Хоч землі лісфонду не підлягають приватизації, але півлісу вже продано, вирубка йде повним ходом, територію щільно забудовують дачами.

в крани. Після аварії встановили найновіші технології очищення – скоро бортницька вода буде найчистішою в Києві. А ще новий вузол стане стартом розвитку мікрорайону, бо старий уже не витримує навантаження і немає можливості підключати нові будинки. Цього року також збільшимо обсяги колектора і почнеться багатоповерхова забудова. А забудовники обіцяють звести дитсадки, школу… *** – Назва селища – від медозбору, бджільництва, яке в давні часи називалося бортництвом. А сьогодні є пасічники? – запитуємо у депутата. – Є з десяток. У мене теж пасіка на 22 вулики. – А яке подвір’я? – Сім соток. – Сусідів бджоли не кусають? – Ні, бува, телефонують: зайди, забери, у тебе рій вилетів…

Поділись трохи собою Напередодні Всесвітнього дня донорів «Вечірка» відвідала міський центр крові. Тут щодня добровільно здають кров до 50 донорів Алевтина ПИЛИПЕНКО – Це не дуже багато, – розповідає головний лікар Центру Людмила Заневська. – Наприклад, у Європі цей показник значно вищий. А взагалі, він залежить не від нас, а від тих людей, які хочуть прийти і здати кров. Нагадаю, що в Києві проживають понад дві тисячі донорів. З нами співпрацюють столичні університети, чиї студенти здають кров, а також благодійні, молодіжні організації. Молодь у цьому плані більш активна. Спочатку бажаючий стати донором повинен пройти медичне обстеження, і в разі виявлення захворювання йому можуть відмовити. Приблизно 30 відсотків охочих здати кров чують таку відмову. – Щороку ми передаємо майже 10 тисяч літрів крові, – каже пані Людмила. – Для Києва це не надто багато. На щастя, випадків, коли люди помирали через те, що не вистачало крові, не було. Звісно, нам би хотілося, щоб крові було більше. Скажімо, на одну операцію в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.Амосова лікарям необхідно до 10 літрів крові. – Обстеження крові, сьогодні проводять на одній із найкращих у світі американських тестових систем, – зауважує Людмила Заневська. – І якщо ми хочемо увійти до Європейського Союзу, мусимо дбати, щоб усі наші технологічні процеси відповідали європей-

Сьогодні за 450 мілілітрів крові донор отримує грошову компенсацію на обід у розмірі 40 гривень

пряма мова У Києві мешкають понад дві тисячі почесних донорів, які щонайменше 40 разів здавали по 450 мілілітрів крові. Одним із них є пенсіонер Сергій Заболотний: – Свого часу в моїх рідних були проблеми зі здоров’ям. Тоді довелося здати свою кров. Після того випадку вирішив допомагати людям. До Центру приходжу, коли хтось терміново потребує крові. Вважаю, що донор, здаючи кров, повинен бути налаштованим на позитив. Ділитися кров’ю треба з гарним настроєм, бо вона має свою енергетику. І якщо донор здає кров з вірою в те, що вона неодмінно допоможе іншій людині, так воно й буде. На мою думку, умови в Центрі крові необхідно поліпшувати, доводити до європейських стандартів. Також потрібно підвищити зарплату його співробітникам. Тоді молоді спеціалісти охочіше тут працюватимуть. ським стандартам. Служба крові – дуже дорога галузь медицини. Звісно, у нас є один сучасний прилад – апарат для виготовлення тромбоконцентрату, який розділяє кров на еритроцити, необхідні для лікування анемії, та тромбоцити, котрі використовуються в онкогематології та в разі кровотеч у породіль. Але хотілося б мати хоча б чотири такі апарати.

до теми 32-річна киянка Катерина навіть сумнівів не має в тому, що донорська кров дорожча за золото. Бо саме вона дає людині другий шанс на життя. Торік жінка потрапила в жахливу ДТП, їй невідкладно зробили операцію. – Тоді моє життя висіло на волосині, – розповідає Катерина. – Мене непритомною доправили до лікарні, і знадобився певний час, аби з’ясувати мою групу крові. Вона в мене рідкісна – четверта негативна. Згодом лікарі сказали батькам і родичам терміново шукати донорів. Доля мені посміхнулась, і того дня мені таки зробили переливання втраченої під час аварії крові. Катерина показує татуювання на зворотному боці лівої руки. Воно оригінальне – відображає її групу крові. Молода жінка пояснює, що зробила його не для краси, а для того, аби лікарі, якщо, не дай, Боже, щось трапиться, знали, яка в неї група крові.

тиждень столиці

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

Вихованці водно-спортивних баз, розташованих на Трухановому острові (у Матвіївській затоці), готуються до міських і всеукраїнських змагань, навіть до проведення етапів чемпіонатів Європи та світу.

Свято вулиці Костьольної (День Франкофонії) відбулося у форматі ярмарку, який розповів дещо нове про багатогранну культуру франкомовних держав, а також дав змогу талановитим українцям показати себе і свою творчість.

Виставка квітів «Подорож у майбутнє» триватиме на Співочому полі до 3 липня. Всі експозиції створені як проект вертикальних садів...

Після реконструкції киян та гостей міста запросив парк «Наталка».

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

На Київський фестиваль вогню з'їхалося понад 300 учасників із усього світу, щоб продемонструвати майстерне володіння полум'ям. Другий щорічний Нічний забіг стартував під запальну музику відомих ді-джеїв. У програмі дві бігові дистанції – 5 і 10 км центральними вулицями міста, а також заїзд ролерів на 10 км.

Грандіозний проект «Бібліотека просто неба» влаштували у парку «Позняки». Його мета – поширення серед громадськості позитивної думки про читання.

Третій сімейний авіафестиваль «Самальот Фест» («Літак-Фест») пройшов на території Державного музею авіації у Києві.

Фото Бориса КОРПУСЕНКА , Олексія ІВАНОВА та Павла ПАЩЕНКА

у центрі уваги

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

9 Фото Павла ПАЩЕНКА

Заблокувати каналізацію можуть у кожній десятій квартирі Це, щоправда, крайній метод впливу на боржників «Київводоканалу» з переліку санкцій, що їх озвучив гендиректор підприємства Дмитро Новицький. А перед тим будуть неочікувані візити контролерів, суди. Уже за травень 164 тисячі київських сімей (понад десять відсотків домогосподарств, що не сплачують чи недоплачують за холодну воду й каналізацію) отримають нові рахунки. 62 тисячі родин є хронічними боржниками, котрі мають лічильники й у квитанціях на оплату ставлять нулі. Їм за травень надійдуть рахунки не за фактично використані куби води, а за нормами споживання для помешкань без приладів обліку на кожного зареєстрованого у квартирі або за розподілом показників будинкового лічильника. 38 тисячам сімей, які мають заборгованість за кілька місяців, нарахують середньомісячні суми від того періоду, коли вони востаннє сплачували. Із 26 тисяч осель, де не зареєстровано жодного мешканця, у 13 тисячах, як зауважив пан Но-

вицький, достеменно проживають люди, але за воду не платять. Туди надійдуть рахунки за нормативами споживання на одну особу. «Хоча цю квартиру можуть здавати в оренду, приміром, десятьом студентам», – припустив гендиректор «Київводоканалу». Точну кількість жильців згодом повідомлять контролери.

Усі незадоволені новими нарахуваннями можуть відкоригувати їх у самому «Київводоканалі» чи пунктах «Центру комунального сервісу», створених при 77 колишніх ЖЕКах. На скарги киян також чекають у контакт-центрі «Київводоканалу» за тел. 202-02-02. А сумлінні платники повернуться до звичної системи оплати…

Стрес із приводу води Позавчора зранку до розрахункового департаменту «Київводоканалу», що на Електротехнічній, 16, приїхали кількасот знервованих людей. Вони вимагали роз’яснень і звичних платіжок, до яких досі самостійно заносили показники приладів обліку. – 164 тисячі домогосподарств не платили за воду, проставляли в платіжках нулі або занижені об’єми споживання. Тому порожніх квитанцій більше не буде, – пояснила «Вечірці» перший заступник директора департаменту з питань збуту «Київводоканалу» Наталія Щербатюк. – Щомісячно люди повідомлятимуть нам показники своїх лічильників, і ми, а не самі споживачі, вноситимемо їх у квитанції.

Якщо ж таких даних департамент не отримає, то нарахування відбуватиметься за середніми показниками загальнобудинкового лічильника. – Була в лікарні, лічильник не крутив, маю значну економію. За що ж мені нарахували таку суму? – мало не плаче пенсіонерка Марія Андріївна з вул. Ревуцького, тикаючи у віконечко травневу платіжку із сімома кубами води. – Якщо за ці куби не сплатите, то вам їх зарахують у борг, – роз’яснює інженер Катерина Бичок. – А потім можете платити менше, за лічильником, якщо він у вас вивірений та опломбований. Прийде контролер і звірить… – Коли людина не проживає у квартирі, то має поінформувати нас завчасно, до

Познайомтеся з новим «ЖЕКом» Фото Олексія ІВАНОВА

Колишні ЖЕКи – історія. У Києві їхні функції розподілено: будинки і двори обслуговують десять керуючих компаній, а консультаційну та адміністративну роботу виконують відділи концерну «Центр комунального сервісу». Філії прийому громадян ЦКС створено при 77 колишніх ЖЕКах. Адресу найближчої можна довідатися на сайті концерну або за телефоном його кол-центру: 247-40-40. Районні відділення ЦКС лише облаштовуються. У першому з них – Святошинському, що на бульварі Вернадського, 63-а, – кореспонденти «ВК» були вражені побаченим. Це теж будівля колишнього ЖЕКу. А ось інтер’єр і сервіс – не жеківські. Тут майстер чи інженер, наминаючи сало з цибулиною за столом, не гримне на вас: «Зачиніть двері, бачте, я обідаю!». У великій залі обслуговування споживачів – дванадцять столиків з номерами, прізвищами консультантів, бухгалтерів, паспортистів, юристів. Усі стильно вдягнуті, при краватках. Електронна черга як у найкращому банку, вся оргтехніка, термінал для сплати за комунальні послуги, куточок для малечі з олівцями та розмальовками, дошкою і кольоровою крейдою, питна вода, чай. Багато яскравої наочної інформації – телефони аварійних і диспетчерських служб, перелік із 34-х послуг – від консультацій, видачі довідок, реструктуризації

У розрахунковому департаменті «Київводоканалу» на Електротехнічній, 16

Так сьогодні працюють у Центрі комунального сервісу

боргів до виклику працівника на місце проживання. Для мешканців будинків, які обслуговуються комунальними ЖЕКами, всі послуги безкоштовні, плату за це враховано у тарифі на обслуговування будинку (1,87 грн на місяць з особи), а мешканцям будинків ОСББ, ЖБК,

відомчих чи індивідуальних осель доведеться сплатити від 19 до 38 гривень за різні довідки (форма №3, приміром, коштує 32,40 грн) чи 94 гривні за виїзд працівника Центру на місце. Відділення працює у будні з 8-ї до 19-ї, вихідними з 9-ї до 17-ї.

цікавить усіх – Як тепер викликати жеківського сантехніка чи електрика та чи доведеться платити за його послугу? – запитала «Вечірка» у гендиректора ЦКС Катерини САРКІСОВОЇ. – Це не наша функція. Їх можна викликати з керуючих компаній, що обслуговують будинок, чи через міську диспетчерську за телефоном 15-57. Але до вересня у нас запрацює і цей сервіс. Якщо сталася аварія в будинку на загальній території, то мешканцям за ремонт платити не треба, вони вже сплатили за таку послугу в тарифі з квартплати. А якщо прорвала батарея, то доведеться заплатити окремо майстрові. Власник має пильнувати за своїм майном, це його зона відповідальності. Колись сантехніки лагодили у квартирі за додаткову плату… собі в кишеню. Нині ж мешканець офіційно сплачуватиме за послугу на рахунок і отримає гарантію якості. Бо сантехнік сьогодні роботу зробив, а завтра звільнився. Труба знову потекла, а висунути претензії немає кому.

від’їзду, – уточнює пані Щербатюк. – Ми можемо скасувати нарахування лише тоді, коли слюсар на період відсутності мешканця перекриє воду. Цікаво, що, коли ми попереджаємо про це споживачів, то більшість відмовляється кудись їхати. Люди нас дезінформують. Нині сусід за сусіда не платитиме. Ваші сусіди, яким буде відкрито всю інформацію щодо будинкового споживання, прийдуть до нас і скажуть: дивіться, у цій квартирі мешкають десятеро осіб, а зареєстрована одна. Ми створимо комісію й перевіримо. – Величезний потік людей – до обіду прийняли триста осіб. Атмосфера напружена, але колапсу немає. Некерованої ситуації ми не допустили, збільшивши кількість менеджерів, – вважає заступниця директора. А в черзі – сварки, гомін, штовханина. Знервована охорона.

ганьба

Їздять на «Лексусах», а за квартиру не платять У «Центрі комунального сервісу» висить оголошення: «Увага! Триває вилучення та примусовий продаж житла, автомобілів та іншого майна боржників, а також притягнення їх до кримінальної відповідальності. Сплатіть або реструктуруйте борг. Поспішайте, у вас обмаль часу…» Власне, реструктуризація заборгованості за послуги ЖКГ та інша робота з боржниками аж до судового стягнення – одна з основних функцій ЦКС. Адже ситуація критична: кияни заборгували 2,5 мільярда гривень. На сім тисяч злісних неплатників подано до суду. Лише за останні місяці винесено 70 постанов про арешт майна. Є ухвали про обмеження виїзду боржників за кордон. Більшість злісних неплатників – заможні люди. Один мешканець Шевченківського району, скажімо, має дві «Мазди», «Лексус», «Пежо», «Мерседес». А боржник із Печерська, який винен 44 638 гривень, володіє «Ауді», «Фордом» і БМВ. Їх розшукують, щоб арештувати до сплати боргу чи продати автівки за борги з аукціону. Є заборгованості й понад сто тисяч гривень.

Водночас на родину з шістьох осіб, майже всі з яких мають інвалідність, до суду за понад 40 тисяч боргу не подавали. Окрім реструктуризації цієї суми на п’ять років, сім’ї допомогли поставити лічильники, аби не накопичувала нових боргів. Є й пенсіонери, які відраховують двадцять відсотків з пенсії. Стосовно багатьох боржників призупинено судовий процес. Вони після виклику до суду погодилися на поетапну виплату. Але з такими укладають уже не договір реструктуризації, а мирову угоду. Не реструктурується тільки борг, якщо вже є рішення суду. Тоді виконавча служба збільшує суму заборгованості на 40-50 відсотків: тривідсотковий штраф за всі роки заборгованості, інфляційні стягнення, судовий збір – понад 600 грн, 10-відсотковий виконавчий збір від суми заборгованості тощо. ЦКС виступає з ініціативою узаконити польський метод повернення комунальних боргів: щоб не арештували майно, боржник може за рішенням суду відпрацювати суму заборгованості.

Сторінку підготував Олег ПЕТРЕНКО

суспільство

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

Вам – еклер з ікрою щуки? Арт-директор «Платформи» Роман Тугашев знає все про вуличну їжу Анна РОДІЧКІНА

Уже кілька років на давно покинутих промислових площах колишнього Дарницького шовкового комбінату існує інше підприємство – модний, сучасний арт-завод «Платформа». За три роки команді автора й організатора фестивалів вуличної їжі Романа Тугашева вдалося провести ребрендинг Лісового масиву та «прописати» тут і дизайнерів, і айтішників, і підприємців, і навіть… саму вуличну їжу. – Романе, розпочнімо зі смачного, бо саме з ним у більшості киян асоціюється «Платформа»,– з вуличної їжі… – Коли ми організовували фестиваль вуличної їжі вперше, вона у багатьох асоціювалася із шаурмою, хот-догами, чимось таким. – А сьогодні? – В Україні вулична їжа трохи розвинулася в Києві, слабкі паростки помітні на вулицях Львова й Одеси. А от у світі це вже давня практика. Їсти на вулиці змушує ритм життя. Вулична їжа найчастіше сприймається як щось поза сезоном. Якщо раз скуштував і сподобалося – будеш її фанатом. Я і сам, коли буваю у закордонних мандрівках, завжди пробую щось нове та екзотичне. Наприклад, так звані стріт-фуди – з усілякими жучками-павучками, м’ясом крокодила, ската, верблюда.

Як і де ви плануєте провести літо? Лариса, державний службовець та її донька Діана: – Хотілося б поїхати на море, але що буде з відпусткою, не знаю. Хочу до Греції, але ще не дізнавалася про візи, вартість… Тож це лише плани. На жаль, в Україні поганий сервіс, високі ціни та брудне море, тому плануємо купувати путівку за кордон. – А мені б хотілося до Іспанії, хочу побачити футболіста Мессі! Юлія, вихователь: – Я їду з друзями на Чорне море, потім, можливо, в село до бабусі, згодом на дачу… Жодних масштабних планів!

Роман Тугашев

– Вулична їжа почалася з парковки на «Даринку». Потім перемістилася до арт-заводу «Платформа». Коли все починалося, не виникала думка, що промислові території – не місце для їжі, моди, відпочинку? – В Європі давно вже на таких територіях прищеплюють мистецтво. У Києві теж є кілька прикладів. Сьогодні загальна територія «Платформи» – 120 тисяч «квадратів». 25 тисяч квадратних метрів – офіси. Є майстерні, галереї. Для розваг і відпочинку виділили 10 тисяч «квадратів». Це той простір, який важко знайти десь у центрі міста. А на покинутому заводі таке можна влаштувати. Ми це і зробили. «Платформа» якоюсь мірою навіть змінила імідж Лісового масиву. Якби кілька років тому мене спитали, чи поїдуть

опитування

для майстерні й такого собі шоуруму, щоб до вас приїжджали, бачили, як ви працюєте, що ви виробляєте і з яких матеріалів. Або ви – молодий та перспективний обсмажувач кави. Ви експортуєте каву з Нікарагуа чи Нігерії, маєте спеціальне обладнання для обсмажування – ростер. Тож можете використовувати приміщення і як офіс, і як шоу-рум. Крім того, це чудовий фестивальний простір. Ми хочемо, щоб тут було комфортно працювати, відпочивати, вирішувати якісь справи… – Подібні промислові приміщення придатні для мистецтва, бізнесу? – Абсолютно придатні. Для арту це взагалі супер-ідея. Мабуть, усі глянцеві журнали в Києві вже провели на нашій території свої фотосесії. Є стилі інтер’єру,

Олексій, військовослужбовець: – Нині діти відпочивають у таборі «Канікули онлайн», потім – табір «Лісовий», а потім ще й «Каштан»! А я їздитиму з ними, так би мовити, здійснювати цей процес. Марія, державний службовець: – Літо в мене з дітьми почнеться з моря, бо ми часто хворіємо. А потім – до бабусі в село. Уперше відвідаємо Туреччину, бо минулими роками Україна

морем не порадувала. До Чорногорії залюбки поїхала б! Ось на Гаваї хлопці бажають, до Єгипту, на острови… Багато куди хочемо з’їздити, тож потрібно добре заробляти. Дідусь Ігор та онук Вітя: – Я буду відпочивати в таборі Палацу дітей та юнацтва, потім – у наметовому таборі на острові Король, а далі – в Карпатах. – А я піклуватимуся про нього. А що робити? Юлія, менеджер банку: – Скоріш за все відпочиватиму в Україні, можливо, в Одесі чи в Карпатах. Люблю активний відпочинок, походи, взагалі люблю природу. Олена, психолог: – Зараз я працюю директором дитячого оздоровчого табору. В липні працюватиму аніматором в іншому таборі, а потім поїду до Чорного моря з родиною. Наталія, школярка: – Трішки буду в Києві, трішки – на дачі, а потім із батьками поїду на Червоне море. Я люблю катання на велосипеді, цікаві походи!

Опитування провела Анастасія ШАПОРЕНКО Фото Олексія ІВАНОВА

ярмарки

Де скупитися Як повідомили «Вечірці» в Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА, у п’ятницю-неділю в місті відбудуться традиційні сільськогосподарські ярмарки.

– Чи може вулична їжа бути корисною? – Чому б і ні? Ось уже три роки долаємо стереотипи, доводимо, що вулична їжа може і має бути якісною. Корисною вона теж може бути, але це на ваш смак. Киянам, до речі, здорова вулична їжа не дуже смакує. Котлети на пару і булочки з таким же дієтичним лососем та інші здорові страви із купою зелені не затрималися на ринку вуличної їжі. Однак нинішня вулична їжа – це не лише гамбургери і хот-доги. Є і супи, і всілякі салати, азіатська їжа. Сьогодні модно розробляти різні вуличні страви із м’яса. На Бессарабці навіть продають еклери з ікрою щуки. Звучить незвично, смакує оригінально.

люди на Лісовий, то я б, мабуть, дуже сумнівався. Ми провели кілька фестивалів вуличної їжі на парковці «Даринку» і показали киянам, що на Лісовому може бути по-європейському, може бути чисто, смачно, цікаво. Тобто промислова зона замість запустіння може приносити користь місту. – Власне, а що таке «артплатформа»? – Абстрактне поняття. «Арт» – це швидше данина тренду, моді. У нашому розумінні це територія, на якій є абсолютно все, що необхідно для життя і роботи прогресивному суспільству. Так ми позиціонуємо наш простір. Наприклад, ви – молодий дизайнер, шукаєте місце для майстерні. Ми можемо запропонувати площу

що просто вимагають таких приміщень – із цегляними стінами, високими стелями. Це дуже модно. А митців надихають старі покинуті площі, де можна все облаштувати по-своєму. Але для бізнесу, звісно, потрібен комфорт. – А ви часто бували на Лісовому до «Платформи»? – До цього десять років там не був. Певно, востаннє ще студентом. Коли приїхав туди після довгої перерви, масив мене приємно вразив своїм потенціалом. І ми почали його реалізовувати… – А як вам місцева вулична їжа? – На Лісовому? Дуже смакує. Є кілька якісних точок. Хоча найбільше якісної вуличної їжі все ж таки на фестивалях.

Зокрема, 17 червня торгуватимуть у Голосіївському районі на просп. Голосіївському,116; у Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. Маршала Жукова (в межах вул. Космонавта Волкова та просп. Лісового); у Дніпровському – на вул. Гродненській, 1/35-5; у Печерському – на розі вул. Л.Первомайського та І.Мечнікова; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35, на просп. Г.Ґонґадзе, 5; у Святошинському – на вул. Підлісній, 8, на вул. Сільській, 16; у Солом’янському – на вул. Керченській (в межах вул. Донецької та Мартиросяна), на вул. П. Козицького (в межах вул. Єреванської й Уманської); у Шевченківському – на вул. БульварноКудрявській, 2-4, у міжвуличному проїзді біля скверу в межах вул. О.Гончара, 65-а та вул. Б.Хмельницького, 94, на вул. Ружинській, 16-18 (біля скверу), на вул. Деревлянській, 16, на вул. Ризькій, 1. У суботу в столиці ярмаркуватимуть у Голосіївському районі на вул. Паньківській, на вул. Голосіївській, 4-10; у Дарницькому – на вул. Ревуцького, на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Деснянському – на вул. О. Сабурова (в межах вул. О. Бальзака та просп. В. Маяковського); у Дніпровському – на бульв. Праці, 3-9; в Оболонському – на просп. Оболонському, 21-43; у Печерському – на вул. Німанській, 3-7; у Подільському – на просп. Московському (біля Куренівського парку), на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на вул. Командарма Уборевича, 19-25; у Солом’янському – на вул. Героїв Севастополя, 42 (в межах вулиць М. Донця та Академіка Стражеска); у Шевченківському – на вул. Подвойського, 2-12. У неділю ярмарки відбудуться в Голосіївському районі на вул. Маршала Конєва (в межах вул. Академіка Вільямса та Ломоносова); в Дарницькому – на розі вул. П.Чубинського та Ю.Пасхаліна; у Подільському – на вул. Світлицького, 31-35; у Святошинському – на бульв. Академіка Вернадського, 79.

доля людини

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

Екстремальний дідусь Незважаючи на поважний вік і втрату зору на ліве око, 75-річний киянин продовжує підкорювати вершини гір і скель

питися рукою за рятівний виступ, щоб не полетіти вниз. Зір на одне око альпініст втратив ще наприкінці 1990-х, коли відшарувалася сітківка. Сталося це на Кримському півострові. Готуючись до наукової конференції у Севастополі, Василенко запланував ще й гірський похід разом із Дмитром Ситниковим – сином голови Ради ветеранів Федерації альпінізму. Рухаючись досить складним маршрутом на Фороському Канті, заблукали серед скель і були змушені дряпатися з останніх сил. А коли поверталися назад, з Юрієм сталася біда. – Рюкзачок у мене – будь здоров: намет, мотузка, залізо, – продовжує Юрій. – Дорогою зістрибнув на півметра з виступу і раптом відчув, як в оці щось луснуло. Поки доїхав до Севастополя, перед очима з’явилася якась смуга. Приїхавши до Києва, довелося звернутися до Інституту мікрохірургії ока. Знайомий офтальмолог поставив невтішний діагноз: втрата сітківки. Мене прооперували. Лікарі дозволили піднімати невеличку вагу – не більше 1,5 кг у кожній руці. І я зрозумів, що це вже не життя... Василенкові було 58 років, коли пролунав страшний вирок: про альпінізм доведеться забути назавжди. Проте він не здався і завдяки тренуванням на скеледромі знову повернувся до альпінізму. Доволі часто його запитують: чи варто у такому віці ходити в гори? – Тієї повноти відчуттів, що дає альпінізм, не може дати жоден вид спорту, – говорить сивочолий скелелаз. – Для мене важливою є тривалість екстремального стану, в якому переборюєш сам себе і працюєш за межею можливостей. Щомиті відчуваєш задоволення від того, що знаходиш зачіпку, робиш тілом якийсь викрутас і таки підкоряєш вершину… Нині він тренується на скеледромі двічі на тиждень. Каже, що можна і частіше, але тоді суглоби не встигають поновлюватися. В інші дні обмежується зарядкою... У вільний від тренувань час Юрій Васильович працює над книжкою. Німецьке видавництво, ознайомившись з його статтею з математичного моделювання економіки, замовило написати на цю тему ще і книжку, яку буде видано англійською мовою. – Тому прокидаюся десь о четвертій чи п’ятій годині ранку – і за роботу! – посміхається ветеран...

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ

Восени відбудеться чемпіонат України з альпінізму у скельному класі. Зважаючи на природні умови, ці змагання пройдуть на гірському масиві Високі Татри (Словаччина). Серед учасників ветеранських команд буде і Юрій Василенко, улюбленим видом спорту якого ось уже півстоліття є альпінізм.

Фото з архіву Юрія ВАСИЛЕНКО

МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ У ГОРАХ І КУРНИКУ

Восени 1964-го Василенко вступив до аспірантури Інституту кібернетики Академії наук УРСР. Там і познайомився з Василем Колесником, чемпіоном СРСР з альпінізму. А потім потрапив до секції Агнеси Клокової – майстра спорту з альпінізму. На той час забаганки для альпіністів обходилися не так дорого, як тепер: 70 відсотків витрат оплачували профспілки. Це тому, що оборонне відомство планувало використовувати альпіністів у своїх цілях. Їх брали на особливий облік, щоб у разі війни формувати підрозділи для бойових дій у горах. На щастя, Юрію Васильовичу доводилося «воювати» лише на сімейному фронті. У молодої дружини Маргарити не викликало захоплення те, що коханий вирішив у медовий місяць податися у далекі гори. Як тільки справили весілля, новоспечений наречений поїхав на Кавказ – на збори альпіністської команди спортивного товариства «Спартак». – Ми з хлопцями вирушили в гори, а Маргарита – до своєї тітки у Сочі, де і чекала на мене, – посміхається Василенко. – Під вечір наша команда, навантажена спорядженням і припасами, наблизилася до підніжжя гори Башкари. Я з товаришем Борисом Комаровим розвісив мотузку, щоб вранці було простіше починати сходження. За ніч температура різко впала, почалася завірюха. Мотузку обліпило товстим шаром снігу. Треба було її терміново знімати. Ох, і натерпілися ми страху, поки впоралися з цим завданням! Потім група повернулася до Києва, а Юрій помчав у Сочі до

Маргарити. Місця в хаті не вистачало. Тож «дбайлива» тітка виділила… курник. Але і в ньому молодята почувалися щасливими.

А коли почали спускатися вниз, ледве не загинули. Василенко рухався у зв’язці з Володимиром Сушієм. Спустилися з вершини метрів на п’ятдесят. І раптом напарник зірвався з гострого снігового гребеня. Юрій миттєво забив льодоруба, перекинув мотузку і втримав на ній 90-кілограмового Володю. Якби не встиг зреагувати, полетіли б удвох. Далі був спуск до вертикальної стіни висотою 30–35 метрів. – Раптом я відчув, що падаю вниз, – пригадує Юрій Васильович. – На щастя, гірську стіну було покрито не надто міцним льодом. Мені вдалося пробити його руками і ногами. Завдяки цьому і врятувався. Вхопився за лід мертвою хваткою. Зверху чую схвильований голос Володі: «Юра, ти живий?». До мене

НЕБЕЗПЕЧНИЙ ПІК КОМУНІЗМУ

У 1980 році команда альпіністів, у якій був Василенко, піднялася на найвищу вершину СРСР – Пік Комунізму (7 495 метрів). Під час походу купили чотирьох баранів, насмажили шашликів і наїлися так, що наступні три доби довелося сидіти на одному кефірі. Не встигли дістатися плато, як розпочався сильний снігопад. Кожні дві-три години на наметі утворювалася важка біла «шапка», яку потрібно було скидати. На одинадцяту добу, нарешті, дійшли до вершини.

до речі У 1969 році Юрій Василенко захистив кандидатську дисертацію на тему про системи керування посадкою космічного літального апарату. Ці розробки могли б згодитися для проекту польоту радянського автоматичного корабля на Марс і його повернення на Землю. На жаль, програму амбіційної міжпланетної експедиції не було реалізовано. А ось докторська дисертація Юрія – вже на тему з економічної кібернетики. Сьогодні працює над створенням моделей для дослідження впливу девальвації на платіжний баланс та ВВП України. Він є автором і співавтором 200 наукових праць.

спустився один із наших хлопців. Я прив’язався до іншої мотузки, і ми успішно спустилися вниз. Раніше я ходив у гори не за адреналіном. Мені просто подобався процес сходження. Але цього разу я отримав адреналіну... повні штанці.

ДІАГНОЗ: ВТРАТА СІТКІВКИ

Упродовж багатьох років Юрій Васильович – незмінний чемпіон України у своїй віковій групі. Нещодавно його ім’я було занесено до Національного реєстру рекордів України. Це сталося після того, як він показав майстерність на скеледромі Національного авіаційного університету (НАУ) – успішно подолав альпіністську трасу складної категорії «6Б-плюс» (вертикальні й нависні скелі з дуже обмеженою кількістю малих за розміром і незручних виступів). Спортивні досягнення Василенка – незвичайні поєднання очевидного з неймовірним. Річ у тім, що лівим оком він практично не бачить. Внаслідок чого порушено бінокулярний зір – здатність одночасно бачити обома очима. Через це доволі складно рухатися гірськими вершинами і визначати правильну відстань до предметів. Особливо, коли треба швидко вхо2

«Вечірка»: 110 років із киянами. Будьмо разом і надалі!

Найзручні ша

ŌũŰŮŻũ œűƏ ūźƅųŷƏ ŵƎźƅ ŐũźŶŷūũŶũ ųŷƏ řũŭű źƎƀŶƈ Źŷųż » 10–

програма

ВК»

ŷźŮŶƎ} ŸŹŮŭź ű ŸŮŹƁż ŹũŲŷ Ə ūŴũźŶ ŶŶż ŌũŴ ŝŹũŶƀżųũ ŶũŻũūŴŮŶƎ ŹŷŪŷŻű ūƎŭŷ ŷźŻƎ ŋ ŮųźŸŷŰűſƎƏ mś ūŷŹƀŮ ŹŷŰŵũ ŮŵŷŬŷ ůűūŷŸű ŭŷŶƅųű ŰŶũŶŷŹŷŭŶŷƏ ŵũŲźŻŹűŶƎ ś ŮŻƈŶű ŘŹŷŻƀ źſƈ Żũ źųżŴƅŸŻŷŹũ ŋ ƏŻŻƈ żƀŶƎū Ǝ ŸŮŭũŬ Ŭŷ żųŹũƏŶźƅųŷŬŷ ŵű ũŴŮŹƎƈ ŮūŷƏ žżŭŷůŶ Żſƈ ŉŶ ŷŬƎū ŰũųŴũŭƎū űſƎ ŚŷŽƎƏ œŶ ųżŴƅŻżŹű Żũ ŷũŻŷŴƎƈ œŹűūŷŴũŸũ Ō űƁ ũŶŶű ũ Żũųŷů źūƎŻű ōŮźŶƈŶź ƅųŷŬŷ ŹũŲŷŶ ż ŘŷŪŴűŰż œŕō źűŸŮŭƎū ŘũŹų ŉ Żũ œũŪŵƎŶż ŷŪŴũƁ ŻżūũŴű ŷūųũ Ź źŻƎŲųű ŷŰŹũžŷ ũŹžƎŻŮųŻŷŹ Żũ ūŷŴŷŶŻŮŹ ŉź ūũŶũ Ŷũ ūŮŴŷźűŸ ŭŴƈ ŸũŹųżūũŶŶƈ ūŮŴ ŷŮŭƎū ũ ŷſƎũſƎƏ ūŮŴŷź űŸŮŭűźŻƎū œű ŭűŰũŲŶ ŹŷŰŹŷŪűū ƌūũ ŚŮŹŬƎŲ Śŵ űŹŶŷū ŝŷŻŷ ŗŴŮų

Купити газету «Вечірній Київ» можна у мережах «Союздруку», «Київоблпресі» (Київська обл., Житомир, Житомирська обл.), поштових відділеннях Києва та області.

ЛИШЕ 14 грн на місяць

37607

Оформити передплату можна у поштових відділеннях та в редакції: Київ, вул. Володимирська, 51-б, 1-й поверх, кімн. 8. Тел.: 234-27-35

погляд

ŋŮƀƎŹŶƎŲ œ őŁŋ _ ůŷū ŻŶƈ Źŷ ųż _ ȹ

ŷŴŷūű œŕōŉ ųūũŹŻũŴ Ŷũ ,9 Źŷųż

Ŝ ŸŮŹƁŷ ůŷū ŻŶƈ Źŷ Ŭŷ ŰũźŻż ŋŷŴŷŭűŵűŹŷūű ŸŶűųũ Ŭ ŷŴŷūű œ ųż ŕōŉ ŀŬŷ ȹ ƀũ ŖƎųŷ Źƈ ŬŹŷŵũŭƈŶ ȡ ŸŮŹ Ŷŷūũ ŷź

ŷŪűźŻűŲ ūżŴ ŞŹŮƂũŻűų ƁŷŬŷ ūƎūŻŷŹųũ Ű ŸŹűŲŷŵ ŭŷ Ŷũ ȫ śŮŴŮŽŷŶ Ÿŷźũŭŷ ŷŹŬũŶƎŰũſƎƇ ŷź ūŷƏ ŷźŷŪű ūƎŭŸŷ ūƎŭũŴƅŶ

з бульба

ексклюзи

ŋŮƀƎŹŶƎŲ œő

Łŋ _ ůŷūŻŶ ƈ Źŷųż тема ном _ ȹ ера

шками и

в до Дн

ŋŮƀƎŹŶƎŲ œű Əū _ ŪŮŹŮŰ Ŷƈ Źŷ ųż _ ȹ

МАФи не згод

Вадим ПЕТРА СЮК

Жереб к ин

ŷŪűźŻŷŬŷ ŸŹűŲŷ ŷƏ Űũ ОЛЕ ŵż ŬŹŷŵũŭƈŶ КСІЙŲ ūűƏŰŶű ȫ ŗźŷŪűźŻű РЕЗНІКОВ ųŷůŶŷŬŷ ŵƎźƈſƈ Ų ŸŹűŲŷŵ ȡ ŻŹŮŻ ПРО НОВ Ű ŭŷ ƅŷŬŷ ūƎūŻŷŹųũ řōŉ Żũ ż ИНИ ƀŮŻūŮŹ ż ŘŮƀ ІЗ ФРО ŭŷ ŷŹŷų ųŷůŶŷŬŷ ŵŮŹźƅųƎŲ НТУ żŻűŲ ūƎūŻ šŮūƀŮ Ǝźƈſƈ Ű ОТЬБИ ƎŲ řōŉ ȫ ōŮŶƅ Żũ ƀ БОР ũź ŸŹŷūŮŭŮŶŶƈ ŶųƎūźƅų ŴŮŽŷŶŶ З КОР űž ŴƎŶƎŲУПЦ ŸŹƈŵűž mŬũŹƈƀű ІЄЮ Ə źŮŹŮŭű ž} ŻŮ ŭŷ ŻŮŴ ȡ ųŷůŶŷƏ ŭŹżŬŷ

щі при цьо

ого му виника на фронті бор отьби ють

»4

уто

Віднині па Боротьба ртії мають номе ри за симпат ії електо у виборчому бю рату стає ле все запеклтені. ішою Ŗũ Ř

ŌŷŴŷūũ œűƏūź ŰũŸŮūŶűū Ƃ ƅųŷƏ śŋœ ŕű žũŲŴŷ śŮŹŮƂ ƌ ŭŷźųŷŶũŴŷ ŷ ŸŹŷſŮŭżŹũ ůŮŹŮŪųżūũ ŮŶųŷ Ƈ ŶŶƈ

ŹƎų ŔŮū

ųũ Ŕżų

ūƎŻũƇŻƅ ŪƎŴƈ ȤƈŶŮŶųũ Леонід ФРОСЕ řũŭű ŸƎźŴƈ Ÿ źŻƎŶ ŋŮŹžŷū ВИЧ Ŝ mŕũų ŭŷŶũŴ ŶŷƏ ƅŭźƎ} ŻŹŷƌ ƀŷ ŖŮŰũŴŮůŶŷź ŹŷŬŷŴŷƁŮŶŶƈ žŹżŵŻƎŴű ųũŹ ŴŷūƎųƎū ŻƎ żŹūũŻű ũ ƂŮ Ÿ źŻŷŴƎ ŴŮůũŴũ ŻŷŸŴŮƇ ŘŮŹŮŭ Ŷűŵű Якщо в середи ūűŪŷŹƀƎ ƎŬŹű ŷŸżŴƎźŻźƅųƎ ŷŪƎſƈŶų ųũŵŮŹũ ŷŪȤƌų ūŮŴűųũ ŸŹŷŽŮźƎŲŶũ Ŷũ ні 1990-х Ȭ śűŸŷūũ ųũ ся жорст ű ŸŮŹŮŭМарина розгор ока тала-МАРЧЕНКОźƅŷŬŷŭŶƎ ŻŷŹ ŭŷŬŷŹű ŶũƀŮ ŽŷŻŷŹŻűŶũ ŶũŸŹ źƅųũ ūŮůũ Ś Żűūŷŵ ŝŷŻŷ ŊŷŹű ŘŹűŬũŭżƇ Ų підпалюваннконкурентна бороть źũ œŷŹŸżźŮ űųŴũŭ ŘƎŰũŶŰũūŻŹũ Ŷũ ſƅŷ ŬŷūŮŴƅŶƎ Źƈŭű ŴƎųū Ŷųũ ŸŹŮŭŵŮŻŷŵ Ə žŷůŮ ūŷŶũ ŪżŴũ Ŭŷ ŌŷŴŷźƎƏūźƅų ƎŶƁŮ Źŷ кримінальни ями та стріляниною ба (з ƈų ƀũźŻűŶũ ƎŵƎŭżūũŴű ũ ŴŷūŶűŵ žŶƅŷƏ ŹŷŰŵŷ ŷŬŷ ŹũŲŷŶż Ÿ ųż ŸŹŷųżŹũŻż ŸƎŭ źżŸŮŹŵũ ŵż ů ŵƎźſƎ ųŷ ) між ȡ Ȭ Żŷů ƈ ųũ ŸŮŹƎƏ ŜųŹũƏŶũŶũŴƅŶż źŸŹũ ūű ŹųŮŻ ƀŮŶũ ųŸũŴű ŽżŶŭũŵ зити», тобто ми групами за право źƎƈ ŀūũŶŷūũ ŷŹżƁűŴũ ųŹű Źũ Його назива ŷŹŭŷŶŷŵ ŮŶŻ ŪżŴũ ŷŻŷ- ūż źŻŷźŷūŶŷ ŶƎƈųũ bȡ ųűūŶż ůż ųũŵŮŹũ ūů трима ŸŹűƌŵ «МАФ ŵƎють ти МАФи тетом торгувати іо- морал ųŮŹƎū źŻūũ ƈ Ŷũ źūƎŻ Ů ŬŮŻƅ ȡ ŘũŶŮ ŗŴŮ ьним автори ŢŮ ŭŷ ŹŮūŷŴ Śśřŉ під контро України. ŊŷůűŲ Ǝ ŸŷƀŶűųũ ŸƎŭтут, ŸŮſƅ ȡ ŉŴŮ ż ū Ŷũ ŶŮƏ ŸŮŹƁűŲ žŴŷ ŕŉŝƎū ŰŶű ųűŲ ŶŮŰũųŷŶ І кажуть, ŏōŉ ƇſƎƏ ŜųŹũƏŶũ Ŕő Řř іншого ґатунк то сьогодні ситуац ŸŹŷŲƁŴũ ŵƎů ųźƎƇ ŶŮƂŷ ũŴű ūűūƀũŻű źŮŪŮ ŕű ŸŷŪũŶŷ ūźŻ ŪżŴũ ƎŰŷŴƅŷūũ волею долілем, Ő ūŮŹŮźŶƈ ųŷŶŻŷŹƎ ŶŮ žŷ ƂűūƁ ũŶŷūű що,ƀũŲ źŻ ŭũūŶŷ мабуть, ŗŚśŀ Ŷŷūż œ Ŕŧōő Ŷũ řŷź ія дещотак сталос ŐũŰūű ű ŭŮŹŮūũ ųż Żũųŷů ū źũŵƎ у. Рекети źŸŹũūũ Űũ ƀűź ƀűŴű ż œűƌ ŶũŹŷŭ ƀżŻƅ ųż ũůżŻƅ валися ŷŸűŶű ŻŮŵż ƎŲźƅųŷ Żũų Źũ ри давно ŴŮŶŶűŵű ŵũƌ Ǝ žŷƀũ ů ũŴŮ ŸŹ родження ŰūŮŹŶŮŶŶƈŵű ūƎ ŪżŭŮŵŷ ŹŮŵŷ Ŷũ ųŷŶŽŮŹŮ я, що день Źũůŭũ ŸŴƈŻű ƂƎ ŐŬŷŭŷŵ , стали ŻŷŹŬżū mŨų Ÿ Ƈ ƎŵŸŮŹƎƌƇ Ŵũźƈ ż Ƈ ż Ŷũź ŶŮŴű ŸŹűŶũŲŵ легалізуŹŮŵŷŶ ŭŷūŬƎŲ ƁżžŴƈ ũŴű ż ſűž ųŹ країни збігся ŷźŻƎ ŴƇŭű ƈ űŴű ū ŹũŪźŻū наŶſƎƈ Ŷ ŶƎ ſƈ ƎŰŷŴƈſ Ż ŬŹŷƁ одно тяжію «порядними», ŭƎŴűŴűźƈ ŭŷŷŭŷŴũŻű ųŷŹżŸſƎ ŻũųŷƇ źżſƎŴ народ ƀũū ŹŷŪŷŻż Ŷ ŸũźũůűŹƎū ŹŷŰŸŷũ Ǝ ƌ ũ Ŷũ Ŷŷūż ŶŻżūũŻű Ŗũ ŭƎ Ŋŷ źūŷƏ" Ūżū źūƎŭųŷŵ ũŵŶűƀ ųƎ Şśŗ Ţ Ǝ ŷŭŶũ однак ження Ǝƈ ŶŮ ŪżŴũ ūŻŹũŻűŴű ŰŭƎŪŶŷźŻƎ ŭ Ű Ƈ"} Ŷ ŪƇŭůŮ Ŝ ŰũźŻżŸŶűųũ Ŭŷ ųũž Źŷų днем все . 24 серпня з його ŶƎ řƎŰŶƎ źŻũŻ Żż ũ ƈųƎŲ ŭŮŵŷŶŻũůż діяльності. ть до сумнівної торгов ųŹũƏŶ Ţŷ ų źūƎŭŷŵ ŸŹŮŭźŻũūŶű ŗ ŘřŗŘŗŖŜ ƈų Űũ ŷ ƀŷŬŷźƅ ŭŷŪŹų ŶŮ ƀũźƎū œŹƎŵ ŻƅŶŷƇ він написа ŵũŹƁŹżŻ ȹ ŷūűŲ ŻŹŷŴŮŲŪżźŶűŲ ż ƈ ŹũŭƈŶźƅųűž 1991 ŻƎ ūűƀũ ŘũŶŻŮŴŮƌū Ŵŷūű œŕōŉ ŘŮŻŹ ŭŮźƈŻųƎū ųƎŷ року ŷŹűźŶŷŬŷ ŵũ ельно ŮŻŹŷ m в їАкт проŪƎŴƈ ŵ ųű ŹƎŰ ȡ ŀ Ƃŷ ŷŬŷ ŷŬŷ Ŷũź ƎŰŷŴ Ŗũ ŽŹŷ ũ ŗŴŮųź «ŀŖŝ ŋŉŋ Űũžŷŭż" Ŷűž " ȡ źŸű ŶũƁűž ŸŷŸŮŹ України, Незалежніст ōũŹŶűſƈ} Ř źƅųũ ȡ ŌŷŴŷź mŋżŴűſƈ ŕũŹƁũŴ źųƎū ƇūũŴű ŶŻƎ ŪŷŹ ŷŹŮŶŭ ƌ ŵƎźŻŷ ūƎŭ ſ ŗřŕŘ Ŭŷ ŭŹżŬŷŬŷ ƀŮŻūŮũ ŷźŷŪűźŻűŲ ŸŹűŲŷŵ ȡ ũŶŭŹŷŷŻƅŪű ŝŷŻŷ ŘũūŴũżūũŴű ŶũŪűŻűŵ ųũŹŻ Żũū ŭŹżŬűŲ ž за ƎŭŸŹűƌŵſƎ ūƎŭ Ũœ ŖŎ Ű ŕŉŝ ь ƅřŗŚś ŮŭŶűųƎū ȡ žżŭŮźƈŻű ƎƏūźƅųűŲ ŸũŹų ŘũƂŮŶųũ ŻżŻ Ÿũ Śśŉřŀ ŚŞŎŕ ƅŷŬŷ ŷŸŴŮƇ ŴƎŻŻƈ Ŷ ŴŷŸŮſƅ ƎŰ ũŵű żŸ ȡ Řŷ ŸŮŹƁŮ ųŷůŶŷ żƀŮŶű Верховна який прогол ŀř ūƎŴƅŲŷ źƎƏūźƅųŷŵż Źũ ŶŮ ŰŶũ осувал ŞŹŮƂũŻűų ŹŬũ Ű ŭŷ Źŷŭŷūů ž ŴƎŻŮŹũŻŷŹ ƈųƎ ŭŷůŶűųƎū ũŸŹũſ ŊŜŋ Ŝœřŉ } ż ŌŷŴŷŶű ū ŷŭ ŹŷŻŷŵ Ŵű Ƃŷ Ǝ ŸŹŷŸ ő Ŗŉ Ŗŗŋő Рада. ƅŷūũŶ а ȡ śũ Űũŵũžũū ŵű ŸŹűūŮŹŶ Ŷũ ūżŴ ŵũŭźƅųŷźŻƎ ŭ Ǝū ŋƎŭ żźƅŷŬŷ ŷŰűſƎŲ ŖűŶƎ ūŷŶű śŉœ ŀ ŖŎ Śŷ ƀűŵũ Ƃŷ ŻūŷŹűŴűŶƎƌƏ ŽƎ ŁŖŚť œőŕ пільна антико А доŭŷųżŵ цього були ūŷŶũ ŵũƌ ūŮ Źŵű Œ Ŕŉō ȫ śŮŴŮŽŷŶ ŰũŸŹũſƇūũū ŶŲŷŶƎ ũ Ű ůŷūŻŶƈ Ŵŷ ŹƎƁ Šŷŵż źƈ žŷŭűŻű Ÿŷ żŴű żū Żũž śŷ ŮŶŻũŵіű Ū ŶŮ ŸŹŷūŮźŻ Ÿŷźũŭŷ śŉŋ Ŗ őŕ» ŮŶƅ ŶũƁƎ ŭżžŷū Ƃŷ ūũ ŻŷŬŷ ũŬż ŬŹ під- ŻŷŬŷ ŴűųƎ Ŷ муніст ųũŵŮŹ ŮŬũŹũŰ ũŹźŮŶũŴ Űũź ūűųŷŹűźŻŷūіżƇŻƅ ŹŻŷ żŰ ſƎŲŶŷŵż ŶũŸŹŷ ŶũƁŷƏ ŹŷŪŷŻű Ŷũ ŹŮŵŷŶŷ ũ ŬŴƇƀ камерūŮŴűų ŷŹŬũŶƎŰũſƎƇ ŷź ūŷƏ ŷźŷŪű ūƎŭŸŷ ȡ ŋű ƀ ű ŹŮūƎŰƎƇ ŵũŹƁŹżŻ Ŷũ ś ŷūűŲ ŻŹŷŴŮŲŪżźŶűŲ ŶƎ ŷŻſ œŷŵżŶ діяльн Ƃŷ źŻūŷŹűŴŭű Ű а смертників,ична űŻƅ Żŷ ŷŪȤ Żŷ ųũŵ ŷūż Ŷũ ƀŷŬŷ ūƎŭŵŷū ƈŻű ŰŶ ũźŻŷ Ŷ ũŴƅŶű ість, ŮŹũ Żŷ ŷŪȤ ŷŹżŸ ŷŪűźŻŷŬŷ ŸŹűŲŷ ūƎŭũŴƅŶŷƏ Űũ Ŷż ŖũſƅųŷūŷŪƎū ŰũžűƂũƇƀű ź ŷŰŪŹŷ ŸŷŭƎŴűŴűźƈ Ÿ ƈŵųż ŹŷŰŸŷūƎŴű ŸŹ ũŶŻűų űŲ ũŬŷŴŷ ųű ūűų ũ ŶũſƎƈ ſƎŴ Ǝ ŋƎŭ ŶũſƎŷ ųŷŴƎŶŶ концта і мордо űŻűźƈ ƌŶŶƈ ƁżūũŴ ƌųŻűū œũůż ƌųŻűū mŋżŴűſƈ ŕűŴŷŹŷƌƂűŶƎ ȡ ȹ űŶżŴű ŶũŴƅŶ бори, і депутаƌŵſƎū ūŷƇ ū ƈ ŪżŴű ŵż ŬŹŷŵũŭƈŶ Ƃŷ ūűŴŮŶŮ " ŚƅŷŬ ũ ūƎŭ ű Ƃŷ Ŷũ ūżŴ вські Ŷżƌ ſƎƎ Ÿŷ ųŹũŵ ƎŰŷŴƅŷ ŷ źūƎŭ žŷƀŮŻŮbȡ ŭŮ ŷŭŶƎ ŭ űſƇ ų mŸŹű ųŹűŻ żƇŻƅ ųũūűŲ ŷŭŶŮ Ǝ ŸƎŭŻŹűŵųż ųŷ ŴũŶũŵű Řŷ ŭŹżŬŮ ŷ ŰŹŷŪ ŸƎŭŸŹ ūũŶƎ ƁŮŽŷūƎ ȫ ŗźŷŪűźŻű на благо ŷŻƀűŷŵũ ŵ ŮžŻŷ Ÿ тськаŶƀűų ŵũŲŭũ ſƎƈ ŵŮŻŹŷ mŕ źŴũūźƅųũ ȡ źŻũŶūȤƈŻƅ ŹŷųƎū ųũ діяльність Ǝŷźųű ŰũŪŹũŴű Ŷũ ƁŻ űŰ ŬŷŴŷūŶűž ŹŷŸŷŲ ūűƏŰŶű ŷŴŷŭƅ ȡ ŷŻŹűŵ ſŮŶŻŹũŴƅŶƎŲ ŮųźŸŮŹűŵŮŶ вільної Україн ŷŪŹżž Ż ŰũŸŹŷūũŭ ųżŸŴŮŶűž ŭŮƈŻƈ} œűƈŶųũ ŖũŭƎ ŸŷźŷŴ ŖƎŵŮƀ ŴŮŬ Ű ƎŶƁűž ųŹũƏŶ ŖŕŮŻũŴ ũŴű Ż ƀŮŻūŮŹŬũ Ű Ų ŸŹűŲŷŵ ȡ ųŷů ŶũƁű ŵŮŹƎ Ţŷ ŸŶƎ ŵƎźŻ Лук’ян ŹũŽ ƀũźŻű ȡ ŀ ūź и… ž ŶũŭŪ ŶŷūũſƎƈ ȡ ŻŹ ƎŶźƅųũ} ŢŮ ŷŭŶũ ŷŻŹƎŪ енком ŶŷŬŷ ŸŮ űŻű ż З ƈ ōżŪų ŭŴƈ żźƎž ŕŉŝ Ů ſŮ ŵũŴŷ ūƎ Левко ȡ ŀ Ƃŷ ũŶƅ Ŷŷ ŹŷŪűŻű ŹƁŷŬŷ ŸŹũūŷŷžŷŹŷ ųűž źžūũŴƅŶŷ ūűźƀűŶű ū ŜųŹũƏŶƎ œŹ ũŸŹűų Ŵũŭ Żũ ųŷůŶŷŬŷ ŻŹŮŻ ŭŷ ż ŚūƈŻŷƁűŶ " ȡ ŰŶŷūż Ÿŷſ ŷŴŮŲŪżźŶűŲ ŰŪŮŹŮŬŻű Żũũ ŰũŪŷ пондентка спілкувалася корес- м źŴƎŭųű ŷūũ mŻ ŹŷŶŶż ŰŷŶż Źű- ŭŸŷūƎ Ǝū ŀ Ÿŷ ƂŷŪ ŲŷŬŷ ȹ Ƃŷ ŹŷŰŸ ƏƏ ŉŪŷ ŭŶƎ Ŷũ źŻżŸŷū ŹŷŰūű ŵũŹƁŹżŻ ȡ ŖŮźż «Вечірки». ŚŷŴŷŵȤƈŶźƅųƎŲ ř ƅŷŬŷ ƀŮŻūŮŹŬũ Ű ŭźƅųƎŲ řōŉ ŋũŲŴ ƀ ű Ŷ ŷ ū Ŷ ŶſƎū ŻŹŷŶŶŷŬŷ żŹ Ŵŷūűūźƈ ŸŹŷ źŻūŷŹƎźŻŷŽ ů ƎŶƁ - Ů źŻūŷ ŷ ŹŷŰƁŶżŻű" ū ŹŮŵŷŶŻ ŖŮ Ǝųũūűūźƈ ŭŹżŬűŲ ȡ ŐŬũŭũ ȡ ŕű ŭżŵũŴ űŹƇūũ Żű ű ų Ǝ ū Ȭ ŰũŴƎŰŶűƀŶŷƏ ŷƀűŶũƌŻƅźƈ ūƎŭ ōŉ ŘŷŭűūűŴűźƈ ƈŭżūũŶŶƈ ū œ ŷ ż ŮŶŶƈ Ů ŹƇūũŻ mōũŹŶűſƈ} ŉ ŽŷųżźżƌŻƅźƈ ȫ ƌŵŷ ō ŮŶƅ Żũ ƀ ŘŹŷŸŴ ŴŮų Ƃŷ ſŮ ű Żűŵƀ ű Żũų ƈųƂŷ Ƃŷ ż ūũź ųũůżŻ ƏŶźƅųŷƏ ŶũſƎƏ ũź ŸŹŷū ŜųŹũƏŶũ ŪżŴ ŸŷŬũŶŷ ŰŶũ řŉŧ Ŝ ŖŉŚ ŭżůŮ ũƀżƇŻ űƌūƎ ŋƎŶ ūűŰ ŭŷ ũźŷūƎ Ż ŸŹŷŭŷūůŮŶŷ ŸŴũŻŽŷŹŵű mŐŮŶƎŻ} ůűūŮŵŷ ŬŷūŮŴƅ ŷŹ- Źŷųż ŶƎ Źƈŭű ƈų ſ ūŷųŰũŴƅŶũ} Ż ŷźƅ Źżž ŻŹũŵūũƏū ȹ ŴŮŽŷŶŶűž ŴƎŶƎŲ ŮŭŮŶŶƈ ŸŹƈŵűž ƅ ŪŮų Žŷųżź ƀűŻƅ ż Ŷũź ũ ŻŮŹűŻŷŹƎƌƇ ŭŮŶƅ Ÿ Ű ųŷŹżŸſƎƌƇ ŮŽŮųŻűūŶűŲ źŸŷźƎ Őũ Żűů ŷŹŬũŶ ƎŰŷūż ƅ Żũ Ŷũū ŷŴũŬŷŭ mŬũŹƈƀű ŭŷ źŻũŶſƎƏ ŵŮ Ŷũŵű œżŸżū ūŷŶű ŪżŴű ŰũŹŷŪƎ ŉ ŔŎ ŕ ő Őō ŖŎŕ ŉľ ųżƇŻƅ ż ŭŮƈų Ų ƎŶůŮŶŮŹű źųŹƎŰƅ mŸŹŷźŻŹƎŴƇŮ ŸŹũų ŰŶŷūż ŻƅŪű ƇŻƅ ƈųż Ŷ ŻűŰ ŭŷ ȡ ųŷůŶŷŬŷ ƀŮŻūŮŹŻŷŬŷ ƀ ž} ŻŮ ūƎŭŶŷūűŻűźƈ ũ ȹ mœŷŶŻŹũųŻŷū mŉūŻŷŬŮŶŶűŲ Űũū ŻŹŷ ŶŮ ŽŷųżźżƌŻƅ űŴű ŠŮŹŮŰ ŭūũ ŭŶƎ ōůŮŭ ŊũŹŻŷŶ ŉ ŬŷŴŷūũ ŵƎźƎƏ 86$Ū ŪŷŹŷ ŵƎŻűŶ Ŭű ŸŹ ŉśŖŀ Ŗŉ ŋŎ űž ƌūŹŷŸŮŲźƅ ūũŴű} ŹŷźƎŲ ũ- ųŹżŻűŴű Əž Ż ũŴű ū ŉŵŮŹűſƎ ŽƎŴ ŻƀũŰũźŷŪ ŷŭ ȡ ūż ũ ŸŴŷƂũ ȡ ūżŴ źŻŷŴűű ŵũź ȡ ŋƎŶ ūƎŭŹŷŭű ŮŻūŮŹŬũ ůŷūŻŶƈ ȡ ŔŮūųż ŌŹ Ŝ ŰũźŻżŸŶűųũ Ŭŷ ŻŮŴ ŭűūűŴűźƈ ż ųűž źƅųƎ ŔőœŎ ſƈž źŷūŷƏ Ǝ ƅŵű żŻ Ǝ Ŷũ ŵƎůŶũŹŷŭŶŷ ŶũŬũŭũū ŸŹŷ ŻŮ Ƃŷ ,' ŜųŹ ũƏŶũ ūũź ŪŮ źƈ ŖŮźż ŶũŰũŭ ŘŷŻŮźŻű mŷŪŹũ ŷųũůƎŵŶŽŷŹŵ ū ŸũŴũ űſƈ ŚŻũŹŷūŷ Ŵűſƈ ŚŻũŹŷŶũūȤƈŰ ůűŻŻƈ ŸŹűźū űŬŷŹŷūűƀż ŷ ŘũŹűůƎ ŊżŴŷ ŪżūũŴű řũŭżſƅųŷŬŷ ŷź Ŵŷūű œŕōŉ ŕűž ų Žŷųżź ŻŹŮŪ ũſƎƏ ŋŷŶű ŀŶŽŷŹŵũſƎŲŶűŲ Ÿ ſƅŷŵż ŰũŹŷŪŴƈŴű Ŭŷ ūƎŭŪżŭżūũū ŽŷŹ ſ řŷŰżŵŷūźƅų ŻűůŭŮŶƅ ŰũŴ ųŰũŴƅŶũ} ŵũƌ ŪũůũŶ ūű żź ũŲŴũ ŊŷŹűźŷūűƀ Роки неза Ŷũŵ Ǝŵ ſƎƈ Ű űƁũŻű Ű ųŷŹżŸſƎƌƇŬŷ ŹŷŰūűŻųż ŭŷŸŷŵŷ Ų ŉŬŮŶ Ŷűž ŸŷųżŸſƎūůŮŷŶƈ ŸŮŹźƅ ũ ƂŮ Ŷũ ŹŷźŻƎŹ ƈų ŶŮ ŻŮſƎ ż ŭŷŵƎŬźƈ Ƃŷ żųŹũƏŶźƅųűŵ ŬƎƇ œ ŰũŴŮůŶƎźŻƅ Ŝ ƈŻűŴű Żŷŵż ƂŷŪ Ů Подро ŶŷƏ ŻŹŮŻƅŷƏ ŸȤƈŻŶŷŪűźŻűŲ ŸŹűŲŷŵ ŬŴũ ż Ūŷ Ũ Əŵ Ÿ řũŶƎƁ ũ ŷŴű ż ů ŬũŹũ ųż ƎŭŮ лежн } Żũ биці ŬŹŷŵũŭ Ů ſŮŲ Ÿ ŹŷŻƅŪƎ ŷŴŷ- ŸŷŻŹũŸ Ź Ūżū Ū ŸŹűŲŶƈŴű ŊũŻżŹűŶƎ ŶŻƎƇ Ŷ Żũų Ŷ mŸƎŭŸŹűƌŵſ ості ста- ŬŷŴŷźű űſƎ Ű ƈŶbȡ ųŷů ũ ƏžŶƎŲ ŹŮŵŷŶŷųũŰżƇ ƏžŶƇ ŴũźŻ Źŷ на ŷſƎ Ŝų Ŷũ ūũƁż ŭż ųŹũƏŶű ūƎŭŪżŴũźƈ ŶŮŞŹŮƂũŻ řŮŬżŴƈ стор. ли часом ŵƎźŻŷŪżŭƎūŶƎŲ ŭŷ ŪŷŻű ū ŰũųŷŶ ŸŹŷ ŹũƏŶż ųũůż Żũų ŶũŹ űų ųƎŵŶũŻũ űū ŭŷ Źżų ŴƇŭ űŵ Ǝ ŶŮ źŻũū Ūŷ ŌŷŴŷŭŷŵŷŹ ȡ ſŮ Ū 8, 17 Ŷũ ūżŴ Ŵű ŶŮŰũŴŮůŶ ŻŷŹű Ż ŸŹŷŻ ſŮ ů ŊŴŷųżƇŻƅ ŹŷŪƎū} переучув źŽŮŹƎ Ūżū Űũų ȡ ŉ ƈų źũŵŮ ȫ śŮŴŮŽŷŶ ŮŸŴũ ŸŹűūũ ŰŭŷŪżŻųű Żũŵųż ŶũƁƎ ŶũŲŪƎŴ ŨųƎ ŷƇ Ǝ ŹŹƎŸŴŮŶűŲ Űũ Żű ŰũƀŮųũŲŻŮ Őũ ŮŵŷŶŻżūũŴű ŋŷŶű ūű ŻűŰũſƎƇ ŻŮŴ ŷŰŸŷƀũŴű ŪũŲŭżůũ ŗŴƎŬũŹžű ŮŲ ƈųűŵ ŜųŹũƏŶũ ŭŷŪŹŮ Ǝ ūƎŶ ſŮ ŹŷŪű ŮŰŸŮŹŮƀŶŷ ŭżůŮ ű Ÿŷźũŭ ūźŻũŶŷ ūŴƈŻƅ ання ųũŶũŴ цілої наці ƅƁƎ ųŷŵżŶũŴƅŶű ŷŻż ſƎŶŶŷźŻƎ" ŵű žŻŷŮūƎŰƎŲ ȡ ŉŬŮŶſƎƈ ūűŭŷŸŷŵŷŬŴũ" ŷŲ ŷŲ ŷŹŬũŶƎŰũſƎƇ ŷź ŷūŷƏ ŷźŷŪű ūƎŭŸ ż Żű Ūżŭű ū ƂűŹ ŹŮƀƎ ƈ ŬũŰŮŻű ƈųƎ Ÿ ŰũźŶż żŵƎū ŪŶƎ Żũ Ź ƁŮ ŬŹũű źŻũŴ ȡ Őũ Źŷųű ї, і це ųũŵŮŹż ŗźƅ ŭŮźƈŻƅ žūűŴűŶ ūűŶ ŷūƎŭũŴƅŶŷƏ Űũ Ŷųũž ŪżŴŷ Ŷ ƎŴƅ- ũŭƎŷ Żű Ŷũ Ÿű Űūűƀ ŭƎŴűŴũ ƀűŵũ Леся КЕСАР ŷŪűźŻŷŬ űźũŴű Ƃŷ Əŵ ūũŴű źūŷƏ ȹ ŋ ųƎ ŸŮŹŮŻūŷŹűŴű ŲŷŬŷ ŉŴŮ ŪżŴű Űũ ŭŷŸŷŵ ųƎū Ŝ źŻŷŴűſƎ Űũų żŪŴƎųżũŲŶűŵ ЧУК ŷźƈŻƅ ũŸŹũūŴ ŸŷŬũŶŷŬŷ ũŴŮ Ŷũ ůũŴƅ ŪżŴ ŕŷūŴƈū mŸƎŭŸŹ Ŵŷ ųŷƁŻƎū ƈų ŵŷūŴƈū ūůŮ ŷ ŸŹűŲŷŵż ŬŹŷŵũŭƈŶ ȡ зитивний дуже по- ŗžŵũ ŷŬŷƇ ŷ Ŷũ œ ƎŶ ŶŮ ū ŸŷŻŹƎŪŶŷ ųŮūűƀ ŻŷūũŹŷŵ űƌŵſƎ ŭűŹŮ ŬŷŻŷūŮ ŘŹű ŹżŸſƎƏ ȡ ſŮ ŮŶŷ Ŷũ Űũžŷŭű Ű Ÿŷŭ ųűŶƅ ŻƎŻżƁŷų Žũ ƌ ŶũŭŰūűƀũŲ ŷ ŪũŬũŻŷ ȫ ŗźŷŪűźŻű ųŹŮŵũ ūůŮ ū ƎŶƀŮŶŷ ųũŸŹŮŵŷŶŻ Ř ŷŻŹűŵ Ǝ проц ųŻŷŹ ō ƈųƎ Ŷũ ŶƅŷŬŷ űŸŹũūŭũū Żűž źŸŷŭ żƀŵż ŻŮŴŮŹũ ƈūűƂŮ ŪŷƀƎ ŵ ũƇŻƅ Ź Ų ūűƏŰŶű ȡ Ũųű ŵƎŴƅŲŷŶũ ŭ ŷŴũŶŶ Ŷŷ ūũůŴűūŮ ƎūŭŮŶŶŷŬŷ ŵŷ ес ŮŹůũū ŭƎŷųŷŵ Ǝźſƈ Ǝ Ű ȡ Źŷų ȡ ŀ Ƃŷ" ŷŵ ƁŴƈžŷŵ ŻŹ ŵƎŹƇƌ ŻŮŵŸ ƈų ƈ ūů ƎūũŶƅ ŸŷųŴũŭũŴűź Ɓűūűž żƀũź ŴƅŶŷƏ ŸŷŶŮŭƎŴųũ ŵƎźƈſ Ų ŸŹűŲŷŵ ȡ ųŷů ũŹŸŴũŻ ŸũŶƎƏ ű ŪƇŭ ŪŮŻŷŶŶŷŬŷ ŸŷűųŷŶũŶŷ ŹŷŪŷŻű ƎŰ ū ŷŴũŹƎū ŗųŹƎŵ ƈ ųŷ ŵŮŶƎ Ų ŸŷŬũŶƎ ŴƎųũŹ ƀũźŷŵ ŸŮŹŮż ű ŶŮŰũŴŮůŶŷźŻƎ źŻũ ŰũŻŮŴůŮŻ ȡ ŭŷŭũŻųŷū ŮŹũŻż Ů ųũŰũū ŷŭŶ ƈ ŴũƁŻżūũŶŶƈ źŻŷūŷŬŷ ŸŮŹŮžŷŭż Ő ƈ Ű ŭŷ ŶŷŬŷ ŸŮ ŰũŸŹŷƎ ųŷƁŻ ŮŽŷŶżūũū ƂŷŪ ŸŷūŮŹŶżŻűźƈ ŮŪũ ŪżŴŷ ŲŻű ȡ Ţŷ ŹƁŷŬŷ ƎŶŭűū ŻŷŬŷ Часто źƅųƎŲ řō ƌ ūŸŹŷŹż ũ ū ŸƎŭūũ űŵ ƎŰ ųŴƇƀŷū ųƎū ŉśŗ źƅŷ ŶűŸŷŶżūũū ųżŸ Ƃŷ" ŖƎƀŷŬŷ ŶũūũŶŻũůŮŶŶ ųŹűŻŻƈ Ű ŴűŻŷŬŷ Ŭżźũ чуємо:ŉ Żũ ŻŹŮ ŷūŮŹžŶƅŷŬŷ Ɓũ ū ŌŷŴŷźƎƏū ƎŭżũŴƅŶűŲ Ż ūũŭůŮŶŶƈ ŮŴ ŭżžŷūŶűž ſ mśŷŭƎ ű ū ŻŷűŻű ųũ ŭŷ źŸŹũūůŶ «œő ŁŋŚťœ ſŮ ŭżůŮ ŸŷŰűƀżūũŶŶƈ ſƎŴŷƏ Ŷũſ Ŵű Ŝ Ŷũź Ūżū ųŷŵƎ ŸŷŬũŶƎ ūƀűŻŮŴƎ ŸŷŬ ƀűźŴƎ ŶūũƁũ ř ŴƎ ȡ Űũ ŷŸũ ŻƅŷƏ ŸȤƈŻ űž Űũž Ŭŷŭа ŵż що źŽũŴƅŻż Ƃŷ Ű ũ źŷſƎũ ŜźƎ Űũź ƈ Żũ ųŷŴűūũŶŶ ŮŸŴŷū ōũŹŶűſ ŭŮ ũūŻ ŮųŻŹŷŶ ŐũŲƁŷ ŶűſƎ Ű ŭŷ ŷŭƎū щоб містян ƅųƎŲ řō робить Ŏ ŋŀŠ Ŏ ŶƎ ŶũūƎŻƅ ŭƎ ƎŶŶŷźŻŮŲ żų ŶũŴ ŮźŸżŪŴƎųũŶź ŴƅŶƎ ŸŹ ŵƎƈŴűźƈ ŖũźŻ Ǝž ŉŊŗ Ř ŴŮŶŶƈ ŢŷŪ ŷŵũŻűŰŷūũŶūƁű ŶűŲ Ÿż ŶŷŬŷ żŹƈŭżūũ ŭũŻŮŶ ūűŻŹűŵŹż ũźŽũŴƅŻŷźŸŷƀũŻųż řŷ ŻűūŶűŲ ŸŹŷſŮź ŉƎƏ Ǝ Ūŷ ŵű ūūũůũ ŸŴŮųź ŶŮŸŷūŶŷſƎŶŶ ũŶƎ ŰŵŷůŮ ŷŬŹũŵűƅųũ Ÿũ ŪŴũŬŷżźŻŹƎŲ} ŶųŻ ŻűūŶƎ ƈ źŸŷŹżŭű ȡ šŴƈžŷŵ Ÿŷ и сплачŉ ували влада ůūũūƎƁŶŶƈ ŹũƏŶſƎū" , ż ȫ ōŮŶƅ Żũ ƀ ŬŷŭűŶ Ŷ Żũ ŹŻƎƈ řŗŌŉ ŖŨŔŗ ŹƎŲ ųŷŵŸũŶƎƏ ũ źűźŻũ ŸŷŹ ŹŷŰŸŷ ŭƎŴƈƌ mŋƎŭųŹ ũū ŰŹŷŪűŻű ŮŽ ŭŮƈųƎ ŸŷŴƎŬŷƇŻƅ за енерг ŖũŸŹűųŴũŭ żūũŻű ŰŶũƀŶƎ Ɓűŵ ūűųŷŹű ƁűŹŮŶ Ůŵũ żŻũŴ œŕ ōŉ ż Ÿ менше ũ ŭŷŪż ųŷ ŸŷŮųūũŴũ ŶũƁż ŶźƎŲźƅųũ ƎŵŸŮŹƎƈ ƎŰŷ ŴŮ ŭżůŮ ŭŷŪŹŮ Ŵű Ƃŷ Űũ ųŷŹŭŷŶŷŵŷźŻƎ ūźŮ Ƃ Ŵűźƅ Űũŷ ūũŵ œŖŨ ŐŨ опослũź ŸŹŷū ůŮ ŮŶŮŹŬ ŻŮŸŴŷűŻűŲ Ū ƎŭŹŷŰŭ ŬŷūŷŹűŻű ƁųƎŴ Ű żųŹũƏŶźƅųŷƇ Ŷƈ żųŹũƏŶźƅųűž ŉŊŗ Ř řőŒŕ ŻŮŴŮŽŷŶ ŸŮūŶƈŴžŷƀŮŻ ȡ ŉ ŷſŮ ŶŮŭũ уги? ŮŭŮŶŶƈ Ÿŷ ųūƇŭůŮŻ ŭŮ ŻŹŮŶżƇŻƅ Ŷű ємо: нині ƎŴ źŻũŶŶƈ ŭůŮŹŮŴ ВідпоŸŹƈŵűž Ŷűž ŴƎŶ ű mŕƎź ųű Ÿŷ ũŹŻűŹ} ųŷůŮ Ŷ ŵŷůƎƏ Żũ Ű ũŶſƎ ſūűŭũŻ ƅźƈ} ȡ ƎŲ ȡ ųŷů віда- mŬũŹƈƀűŕŮƁų źŻūŷŹűźŻŹƎƀƎ ŖũŲŸŮŹƁŮ ȡ ũſƎƇ ūƎŭ ſƎŴŷŬŷ źū ŴƇ- Źŷųű ŻŷŪŻŷ śũųŮ ůűŻŻƈ ŻŹűūũŴ żźŮ ŸŹű Űż ƅųũ ūŴũ ž} ŵŮŶƁ ūŶŷ ŷŪ ȡ ŞŻŷ ŭŴƈ ū ŉ Ŕŗ Œ ŗŌŗ» ƁųŷŴƎ ũž žŷūũŶ Ů ŸŷŪũƀűŻű у ŷ ŹŮŵŷŶ ŭ ƅŷŬŷ Ū столичних ŶŷŬŷ ŸŮ źųũŰũ ȤƌųŻűū ŸƎźŴƈ Ŵũ źűź Ũ ŰũŸ ŭũ ū ūƎŶ ūũŻű źūŷƏ ųƎŶŷŽƎŴƅŵ ŵŷūŷƇ źŻūŷŹƇ ŭűŻź Żż ŰũŪ űŻű źżŵű Ŷũ ŰŵŷůżŻƅ Űũŷ ųŷŶŻŹ żŭűŶųż ŻŮŸŮ ŪƎŲſƎ ū ŪũŴũų źƈ ŻũųƎ ŹƁŷŬŷ ūƎūŻŷŹųũ ŻŮŵŶż ŸŹŷŬŹ почал ũŭųżȬ űž ųŷƁŻƎū ż ŻŮŴ будин и встано űŻũū ũŵż Ű ŸŷūŮƌ Ż ŶƎ ŬũŰŮŻũ ŶƎ ų ſŮŶŰżŹŷƇ ŖƎ ŴűźŻƎ ƎŻż ŶũſƎƈ ŪżŴũ ŻŹű ŸŷųŷŴƎŶŶƈ Ŗũŷ ųŷƁŻż ŹũŐũźŻżŸŶ Żű ūűŭ ȡ ŊƎŲſƎ ŜųŹũ ũź ƌ ũūŻŷŹűŻŮŻŷŵ" ках ŭũŴű ŵƎźƈƀŶżŹũū ŕ ƂũŭůżŷŴƇūũ Ű Ź ūźŻũŶ ŋű ŵŷ źųƎŴƅųű ſŮ ŉŭůŮ ż Ŷũź ŪũŬũŻƇƂ ű ŻŮŴŮŸŮŹŮŭũƀƎ ŹŶŮŶŶűźƈƀ ŭ űų ŬŷŴŷ влюва ŸŴũŻƎũŲůŮ Ż Ÿŷƀŷų ūũŻű Ŷũ ŷŸũŴũŻųű ũ ūűųŴűųŷŵ şŴũūũž Űũ ŶƎ Ų źũ ƈ ųŷŵŷŴũŹƎū регулũŹžƎŻŮų ūű Ű ŸűŻ ů ŭŷ Űũ ŷūŴƇƌůŮŻŮ ƏŶźƅųŷ ůųũž ũ źũŵũ тиũŶƅ ŵƎźŻ ƀű Žũ ŬũŹũŶŻƎƇ ũ Ű теплоŷŪżŭżūũ ŵƎ ŷŪű ŽŷŹŻŶ ŉŴŮ Ŷ яториŻżŹű ŸŹ ŸżŪŴƎƀ ŶŮ ŵũ ŪŮŰ ūƎŭŸŷūƎŭŶ Ŷűůųũ ŶŮ ŵŷŬŴű ūű ūųũ źūŷƌƏ ƎźŻŷŹƎƏ ŰƎŸźŷūũŶũ Ūŷ ŶŮ Ű Ɓũ ŸũŹŻƎƈ ŵű ƎźŻŷŹƎƈ ŹŪżūũŶŶƈ źŻƎŶ ŵŷ ŹŮ ūƎŶ ŰŶŷ ŮŶ- ż ŻųżŸƎūŴ ŷŬŷ ũƁũ źŻŷŴƎŻŻƈ ŪŷŹŷŻƅŪű ũ ƎźŻŷŹƎƈ ȡ ƀŷŻűŹű ũŹŵƎƏ Żũ ŪŷŲŷūűž Ŭ Ə ŸŷūźŻũŶźƅų . Це частин ŶŷŬŷ ŸŴũ Żũų Ǝ Ŵũŵ ũ ŻűůŭŮŶƅ ūż ŬŴƇŬżŴƈŻ źžŷůŮ Ŷũ mŕŮ ūůŮ Ƃŷźƅ ŶũŴũ ŻŷŭƎ Ŕ ŷūŷŭűŻƅ ŷźŷŪűź ŻŮŵŸŮŹũŻżŹ ŹũŻű źŷŪƎ ŶŮŷŪžƎŭŶ ŹŷźŻŷŹ ŶŶƈ Żũ ми індив ŷŹű ŻŮ ű ŪżŭűŶųũž ŻŷƂŷ

ƀűŻƅ Ũ а систе ŵũŭƈŶ ų Ŝ ŖũſƎŷŶũŴƅŶ űž ŬŹŷ Űũ ŶŮŰũŴŮů ŹżŸ ŗŜŖ ƈų ŷƏ ƇūũŴű Űũ ŶŮŰ ŭƈŶũŵũżŭŮŹ ųŹũƏŶű ŐŶũžŷ ż ŬŹŷŵũŶũūųŷŴŷ ŜųŹ ŷŬŷ ƁŻũŵŸż Řŷ ŭŹ ŲŻű ŶũūųŷŴűƁŶ Ǝ ŶŮ ŵũŴũ żƈūŴŮŶŶ ŶűŰųŸŴũ ідуаль Əŵ ŶŮź ŷůŶŷƏ Ÿ ŻűŲ ŸŹű ŉŝƎŷŰ ż ȡ mŋƎŭ } Řűȡ ŵƎůŶ ż ŻŮŸŴƎƁŪŮŹżŻƅ œũůż ũ źŴżů ŨųƂŷ ż ũ ūŷŪŷūűž ŮŹƁŷƏ ź них Ųŷŵ ŬŹŷmşƈ źű ŶƎźŻƅ ž ŵũū ƈ ŸŹŷ Ŵ ū ŷƀƎ ũŹŷŭŶƁŮŲ Ł ƎŲ źūƎŻ ũƏŶű źŻŷƈŴű żŬŮ źƈ ŬŷŹ ŭűŴűź пункт Ŷũ тепло Ŷũ ūżŴ Űũūŭƈų Ŷű ŶŮ ŹŷŰźŴ ƎŵŸŮŹƎƇ ƈųũ ŵŷůŴ Ŷż} Ŷűųű ŮŹŮŭű ŵ ũƌ Ÿŷŭũƀũ ŻŮŻƅ ż ūũ ūżŴ ŌŷźŸƎŻũŴ ŷŵż ƎźŻŷŹűųŷ ũŹžƎŻŮ Źŷųż ş ũŴŮůŶƎźŻƅ ŜųŹũƏŶ Ǝ ūŷż źŽŮŹ ів, розмі вихƎźƈſƈ Ű ōŷ ŹŮƀ źŻŮŵũ ŸŷūŶƎ ųŹűŻűŲ ŪƇŭ űſƎ ūżŴ ŞŹ ź ŻżŻ ź Ŷƈ ȡ ž ű źŸƎŴƅ ŹũŭƎŷŬŴżƁűŲ ŵũŬŶũŻ ŴƎźŻű ƈųƎ ŹŷŪűŴű ųŷ ƅ ŷųŹŮŵƎ ůżŹŶũŪũƀŷūźƅųũ ŭ ŀ ųŷŴű ŸŷƀũŴũƎ Őŕŀ ƎŭżūũŶ ŮƂũŻűų Żŷźƅ ŲŷŬŷ Źŷ Ǝ ŷŪƎſ ŴƎŭű ū űūŷ ż ž ƂŷŪ ŶũƁ ŶũŹ щених ŶƎŲ Źŷ Żũųŷŵ ŸŴũ ŭŷ ŰŵŮŶƁ ű ŭŷ œŷŴű ŵŷūũŶ ŮŲ Ÿŷ ƅbȡ żźŮ źŻƇ ŰũŸŹŷŬŹ ůŮŻ} ȡ ȫ ків. ųŻƎū ř будин ŻŹżƀũŶ ŷ ũ ŜźƎ ƎŰ ŸżŶ ƈŴű Ų śŮŴŮŽŷŶű Ÿŷźũŭ ŸŮŹŻƎū ŪŷŻƎ ŬŹ ż žŹŮƂ ſŮ Ŵű у підвалах ŭ ųūũŹŻ żƌŻƅźƈ mŚŮŹŮŭŶƅŷūƎƀƅŶũ ũ ūƎŭųŹűŻŷ ųŻżŹŶŷŵż ŵżŰŮƏ mœű ŸŷƀũŴ ŮŵŷųŹ ŻżūũŻűƎźŻűƀŶ ŷŭ ŶŮ ź ųŷŵżŶ ŜųŹũƏŶ ųŷŹŭŷ ŮŶŷŵż ŰŪűŹũū ŸƎŭŬŷ- ŷŵũŭźƅųŷźŻƎ Ǝ ŶŮ źŶ Ǝ ŸŹŮŭ Ŷũ ŸŴũ žũŹƀż ŪũŻƅų ƁŮ ŷŭ űŹ žŷŴŷ ƌŭűŶżũ źűźŻ ůűŻŮŴƎ ſƅŷŬ ŷŰųũů ũ ŻŹƎƂũŻű ŸŮŹŮŭũƀƎ ŉŴŮ ſŮ Ūż ŹŷŻŮŶƅųƎ ŽƎŴƅŵű ŭƎƈū ŹŷųƎū ŶŮ ŷ ūźŻũŶźƅųűŲ Źżž Погодні ŷūŷƏ ŷźŷ Ŷż mūŷ ũ- ŭƅ Ŵũź ƎŻƅ Ūż ȡ Żŷů űŴũźƈ ŻŶƎŲ ŷź ūũŶŶƈż ƈų ŕ Əūźƅųũ űŶ ŶŷūƎ Ũ źŻũūŶű ŶũŲŹŮŰŷŶũŶź ŸŮŹũŻżŹũ ũū ŭŶƎƁũƌ ȡ ŻŮ źžŮŵżŮŵũ Ż ŹŷůƎ} ŬŷŴŷźű Ŵżžũū ƎŰ Űũ ſŮŶŰż ũ źŻũŴũ ŶŮŰũŴŮůŶŷũŻűŰũſƎƈ Ų ż ŘŷŴƅ Ŏųź ŭű ŹŮŵŷŶ Ůųź ŹŮųŻŷ регулюванн подачіŷŹŬũŶƎŰ Ūű ūƎŭŸŷūƎŭũŴƅ ųŷŴŮų ŻűūŶŷŶƎƁŮ ŸŹŷ źũ ųŷŹżŸ ŵũžƎŶũſƎƏ ųƎū ūŴ ŻŹűŵżƇƀű ŭ ŹŷŰŻũŷ ūƎŶ Ÿ ŷ Ūżŭű ųżŹź mźżŻƎŶųũ ŶƎ źŻŹũŻű Ǝ ŸŷųũŹũŶŶ ŵŷŬű ƎŰ Űũų ŵż ŸŹŷŬŹũŵ Ż ũŭű ū ſƎŲ ŉŶ ſƎŲŶƎŲ œũůż ųŴũŭŶƎƁż ūűźŻũūų ŽŷŹŻŮſƈ} ųŷŬŷ ū теплаũſƎƇ ŷź ŶŮŶŷ ŷŬűŴŮū ŻŷŵũŻ Ɓż- ƎƁŷū Źűūű źŮŹŮŭ ŻŷŬŷ Ŵű ŶŮūŮŴűųƎ ŸŹŷŵŶųż ȡ ųũůųũ ŭŷ Źũ ŰũŪŷŹŷŶű ŷŪűźŻŷŬŷ ŸŹűŲŷ Ƈ ŰŶűųŴű ūũŶŶƈ Żűŵƀ Ź ōŮŸ Ƃż ŚŴũźŷūű ŵŷůż ŶŷƏ Űũ ȡ ūźŮ я ŹũŭƎ Ŷƈ" žŴŷŸſűƀŶŷ ŭ ŻŹżƀũŶ ōŷ ŹŮƀ дозво ŪŴũŬŷżźŻŹŷƇ ȡ Ŝ ŵŮ űƀ ŪżŭŮ Ÿ Řŷ ŻŹŮŻƌ ŷŸŷŷŹŭŷŶ ƈ} ŌŴƈ ŵű ŚŮŹ ũŹŻũŵ ŷūũƀƀ ż ŹƎƁŮŶ Żƅ ŸŹ Ǝ ƈ Ÿŷ ŜźƎ ųŴ ż ſƅŷŬŷ ŻűųŷŹ цям лять Ǝ ŭűŹŮ Żű ŷŭũƌŻƅ ũŶŻűż ůũž ŸŹ ž źŸŷŹ ŭũƀƎ Űŭ ż ŶƎŰū Ů ŋƎŻũ řŷųƎū ƀ Ǝ ūƎŭųŹ ŵż ŬŹŷŵ ŮŶŻż ŵ ŮŭŶƅŷū żƀũźŶűųű ŶŮ Ÿ ŸŷŻƎŵ Ǝ ū Ŝų ŸŷŸżŴƈŹŶũ ūű űŶż řżŭ źūƎŻ ŜųŹũƏŶſ заоща űŲŶƈ ŹűŸű ūũƁŷ ƇƀŷūƎ żŸſƎŲ Źŷųż ƎŭƎŷŻũ"ŴƎŲ œŴ ŰūƎŴƅŶ ųŻŷŹƎū ųŹũƏŶźƅųŷŬŷ źƈ} Żũ ŰŪ мешкан- ũŭƈŶ ȡ Ŷƈ Ƃŷ ŷŬŹũŵ ƎŲźŶƈŻƅ ƎźŻŷŹ Ǝŭųű ŒŷŬŷ ŷŻűŹű Ǝƀƀƈ} Ÿ ƎźƅųŷŬ żŵżŶƎƇ ũ ŰũŪũŵŪżŴŮŶŶƈ ŴƇ Żű ű 6PD ŵż źžŷ джувати ŶŷƏ ŸŹ Ū ŻŮŵŸ ȫ ŗźŷŪűźŻű Ŗũ ŪƎźűƀųŷ ŮŶŷ ŀŶ ŭŮƈųű ŮŹŮůŮ źŮŹŮŭű ũŶ Żŷŵż ų ŹũƏŶż ŷ ž ƁųƎŴ Ǝ ŶƎŪű ūŸŮŹƁŮűūźƈ ſƎŴűŲ ŻƎŵ ŸŹ ƎŭŶƈŴű ůűŲ Ŷũ ũŶŬŴ ŵ ŷŬŹũŵ ű ūŻƎŴ Űũžŷŭ ŪżŴũ ŸŴƇź ųŴũŭƎ Ű ŮŹũŻżŷūű ȡ m ūƎŭŸŷū œŹƎŵ Ż ũ ŵŮŶƎ ŷūűƂũ ŭŷ ŵũŹ ŶŶƈ Ÿ ųŷŴű ů Əž ŸŹŷ кошти UW &LW\ енергію űƀŶűŲ Ůųź ŲŷŬŷ Ź ųżŸżū ŭŮŲ Ų ūűƏŰŶűŲ ŸŹűŲŷ żŹũŻŷŹ ŻũŶŶƈŵ Űūżųż źŻũūųũ Ŷũ ƈųƎŲ ŸŹŮ ŷŪũƀũŻƅ ŰŶũŹƈŭŭƈ Ż Źũ ūŶŷřŷŰżŵ ŷŬŷ ż ƎŭŶűŵŷŰŪűŹ ŹűŹŷŭ ųŷŴű ŵ ż ŸŮŹ ż Ŷũūƀ . ũŻű Őŕ ŷŵ ŀ ŘŷźŻŷ ŕŷźųŷūƎƈ ŪƎŴŷŬŷ ŸŹũŸŷŹũ та ŰȤƈūűŴűźƈ ſƅŷŬŷ ŶũŸŹ űŲƁŴű ŮŶŷ ū ůűŻŻƈ ũ Ŷű ŬŹũŭżmŋƎŭųŹ Źũŵųũ ƀƎ ſƎƏ ŻŮŸ ū ű ŹŷŰŸ ŶŷŬŷ ŶƎ ȡ Ŷ ũƇ ūƎŭ Ů ūũź Ŭũ ũŰŵż ŭ ũŴƅŶűž ŰũųŴ żůŮ ƈŵųż ŭźŻũūŴ ŷŹŻżŹ źūƎŻŴũ Żũ źŸŮ Ų ƎŶƁ źƎū ŉ ų ŶŮ ŵƎźŻŷ} ȡ ŉ ž ŹŮųŷ ŗŪŷŴŷŶźƅųƎŲ řō ŵ ȡ ż ŭŹżŬż źŮŹŮ œŴűƀų ŸŹŷųűŭũƇŻƅŷųŹƎŵ ũŹŷŭŶ ũŻű ŷŹƈŭůŮŶŶƈŵŜųŹũƏŶ ŷžŷŭű ű ōŵű ū źŻŷŴ ŸŹũſƇūŴŮŶƎ ŰũŭżƁ ųƎŴƅųƎź ŰũſƎųũ űŻŷŬŷ ŴŷŸżŶ Ǝ ŋŷŶ ŶźŻŹżų ŷŴű ūŷ ũ ƈų Ŭŷ űŲ ŭŮ ŹũŶŻƎƇ ŰŹŷŪű ũŭũž ƎŰ ƁųƎ ȡ ŉŴŮ Żƅ Ŗũ ŻŹŷ ŊƎ űſƎ ŭż Ű ūũū Żũ űŴũ źū ŪƇŭůŮ ŻƇ Ǝ ūŷ ſŮŽŮųŻƎū ŮŶŷ ŶũŻżŹũŴƅŶƎ ŰŹũŰ şŮ Ŷũżųŷūŷ ű ŶŮ Ū ū ŘŷŭƎŴƅ ųŻż ūź Ų ŻũųƎ ƎŶƎſƎũ ŸżŻũŻ ūŻ ) ŽŮźƎŲŶ Ŷű Żż} ŹŮũ ŉ ƀŮŻūŮŹŻŷƏ źŮŹ ŻŮ ŸŹŷ Ŵŷūű œ Ŵ ŪżŴű Ƃŷ ūű ŸŹűųŴ ŴŷſŮŹ ű ŋƎŻũ ųűŲ źŷūűžŷū żŴű ŧƂŮŶ ů ųŷŴűƁŶ ŻũŶŷū ũŭ ū ŷ ŻŮŸŴŷŴƎŰŷūũ ŭůŮŶŶ ŸŮŹŮŭ ųŷūŮſ ŕōŉ ŵŷƏŵűŝŮŲźŪ ŹűųŴũ ŹũŶųż ȡ ŸŴƇ źƈ ŶũŸ ſŮ ŴƎƈ ŷ Ŷũ ŴƎ żųż Ƃ Ŷűų ƎŰ ŗŭŮź ż ŸŮŹŮ ųű Ű ūűųŷŹűźŪƎ ƀűŶũŶŶƎ ż źƅųƎŲ řōŉ Ő ſƅŷŬŷ Ÿŷųŷ Ŷű ŸŮŹŮźŻũŴű ƎźŶżūũŷƌƇ ŴƇƇŻ Żűūű ūƎ Ŷũźŷ ŉŭŹŮź Ůŭű Ű ƈŵű Żũ ƅ ŹŷŰŸ ƎŲ ŸŹŮŰűŭŮŶ ŷ Żũ ŪŮ ŪũƀŮŶ ŭ Ű ŭ ōŮ ŴŷŬŶŷ ƂŮ Ŷũ Űũŵ ȫ ōŮŶƅ Żũ ƀ ŷū- ųŹũƅźƈ mŎŴŮų ųŷ Ūżū mŎŴŮųŻ źű şŮ ŭŷŰūŷ ũ ŷŭŶŷ ŷūƎū ż Ǝ ŪƇŭůŮŻŶƎ ų ŭŶƎŲ ŰũūŭƈūŶŷ" ŰųŷƁŻŷ ūŷŵż Ū ŹŷŰŸŷ ƎŶż ūƎų ű Ŷũ Ÿ mŕƎƁũ ũź ŸŹŷū ųű ŹŷŪŷŻƎ ŭŮŸ ŕŉŝű Ŭŷ ƎŰ Ż ŪűŻű ŹƎūŶŷŵƎųũ" ųŷŹŸżŴűŻƅ Ű ŮŹŮŰƎ ŭ Ů ŸŷŻŹŸŷźŴżŬ ŷ ŻŹŷŶŶ Źƈ ųũŪƎŶŮ mŶũŴŮ ŹũŰ ŶũŴũƁŻż ź şŹŷŶŶƎ ŷŶ Łž Ŷűž mŭŻŮŴŮŽŷŶ ŮŭŮŶŶƈ ŶŮ ŰŵƎŬ ŶƎƀŷ ŸũŻŹƎŷŻŷŵ Šŷŵż Ż ųƎŴƅųũ ŴƇŭŮ ŴƎŶŶƈ ƂŮ ŰũŴűƁű Żű ũųűž ŻŮžŶƎƀźż œűƏŹŷŷƁŻű ŮŵŷŶŻ ŰũŵƎŶ ŹŷŰżŵŶƎ ŸŹŷ ųũŹŵũŶ} śŷŵż ŶŮ ŹƎŰūűźƅųŷ ȡ ŉ ūŷ űū} ȡ śŮŹŮŵ ƎūŴƎ} ű} mŚűźŻŮŵũ Ǝ ŰũųżŸ ŵũŲŶŷ ūŹũŭű ƎŹŶƎƁ żŻũŻźƅųŷŬŷ ůũŴű ŷ ŷūũŶƎ ŻƎ ŭűŹ Ű ŶũŲŷ űŴű ũŴŮ ŴűƁ ūũŻű Ŷŵ} mľŭ ƎŪŶŷ ŷŭűŶ ŵŮŹŮů Ŷűž ŴƎŶ ųƎūźƅų ŸŹƈŵűž Ŷű" űŵ Żũ mŬũŹƈƀűŻũųũ Ż Ŵŷźƈ Ų ůűūűž şŮ ūƎŶ Śűŵƀű Ŭŷ ŰŹżƁűŻű ŮųŻŷŹũŭƎŷŰŶƎ Ůūűž ŵ ŶŮ ŶũžŭŶŷŵż ž} ŴűƁŮ ŸŮŹƁũ ųŷŵŽŷŹŻ- ŖŮ ųŷ ŭŷ ƎŲ ȡ ųŷů ŹŷŰŸŷ Őũ ŸƎŭŻŹűŵų ŹŷŴŮŹƎ Ų ŶƎƁűŵżŸŹũūŴ ŶŷŬŷ ŭŹ ŮŵŸŮŹŶƎ ŸŮŻ ũ ųŷŶŻűŶũ źű ŸŹŷųżŹũŻżŹ ŸŷŰűſƎƏ mŰũūűźũŴű ŭűūŶŷ Ƃŷ ũ ŀżŬŷŬŷ ƀŮ ȡ ŜŸŮŹ ŕűŹŷ Ű ŵƎźſƈ" ƎŶŶƈ ƀ ƈųű ŹżŸſƎƈ ŶƎ ŉŴ Ů ū ũŪźŻūŷ Ɓűž ŭƎŴ ŻŮ ũŪŷ mœũƀŷų} ũŽŷūű ųƎū Ŷũ ſŮ ŻūŮŹŬũ Ű Ŵűźƈ Ũ ŴũźŻƎū ŻŮŴ ŷŪŴƎųż} mŎŴŮ űſƎƏ} Żũ mŊƇźŻŮŵũ ű ōŮŸũŹŻũŵŮŶ " ŸŴũ ż ŸŹűŰū ȡ ŹŷŰŸ ŷūƎŭũƌ ũŻżŹũ ŪżŭŮ Ÿ ųũ ŕƎź ŸƎƁŷū ŷŪŴũŭŜ ŰũźŻżŸ Ŷűŵ ũūŻŷŹű Ų ƌ ŭŴƈ ŵŮŶŮ ŵŷŹ źŴũū ŪżŭűŶ ƀũŴƅźŻ żŶűų ŷźŻƎŲŶŷ} śŷŪŻŷ œŕōŉ ż źŻŷŴ ƀũź ŸŷūŻŷŹŶ ũ ŰŵżƁŮŶũ ŪżŴũ ūűŰ}Ȭ Ŭŷ ųŻŹŷŶ ŭŷ źū Żŷ ŸŴũ Ŷűųũ Ŭŷ ŶũŻű Ÿ ŮŴŮųŻŹ Ŷżƌ ųż ūũ œũů Żż ŸŹŷŵűźŴŷ ŶżŻű ūűŸũŭ ŹűźŻŷūżūũū ƈųűŲ ŶŮŷŭŶŷŹũŰ Ǝźƅųŷ mŞ } ŵũŴũ} Ů ƀű ŬŮŶŭűŹŮųŻŷŹ ŷŬŷ ŶũŴŷūű œŕōŉ ŌũŶŶ ũŴƅżƀũźŻƎ ŷŭƎŪŶű ŻŮŻŷŵ Ũ żů ŷŶŶŷŵż żŹƈŭ ŭůŮŻ ż ż Ŷũ ū ŷŭŶ} Őũū ŸƎŭŹƈŭŶűųũŵƎŶƎŵż Посл ŵű ŸŹűŴũŭũ ŸƎūźŷŚŻũŹŷźŻ ūŷźŻƎ Ż ųƎū ų ŷŪźŴżŬŭƈųű ź Ű Ŷűŵ ŷūŷ ūűųŷƎŲ ųūũ ŻżŻ ƎŰ ŵƎźſƎ ŭŮƈųű űž ŸŮŹŮūƎŹŷų ŰȤƈźŷū ŶũŻű mŘƎŭ ſƎū ŴũżŹŮũŻƎ űſƎ ūƎŭŪżŴũźƈ żŹŷƀű ųŷŵŸũżūũŶŶ ȡ ŉ Ÿ ű ŋƎųŻŷŹ Ů Ű ƎŶƁŷŬŷ угиŷŴű ŻŶƎ ŪżŮŶųŷ ŷź ŷūżūũŶ ũŴƅŶż ű ŭŷŬŷūƎŹ Ŷũ ŷŹŬũŶƎŰŷūżūũūŷŬŶŮŸ ŹŻűŹƎ źŸŮų ŹŷźŻƎ ŶƎƏ Ƈ ŪżŭŮ Ƃŷ ūŵż ŸŮŹ буду ŵű ƎūŶű ŭűŶųƎŷŪűźŻűŲ ŰŪŹŷƇ źŻũ ſŮŹŮŵŷŶ ũ ŹŷŰūűŻųż ŸƎŭŸŹűƌ Ŷƈ ȡ ŷŷŻŶŷ ƀŷŴŷūƎųŷŵ ř ŬŹŷŵũ ŭŹżŬƎŲ ȡ žŷ źŻũŶŷŮŪżūũŶ ть мати ŰūŮŭŮ ŸŷŬŷŭŶƎ ŹŮŬżŸŷźũŭŷ ū ŉ ƈ ŸŹűŲŷŵ źŮŪŮ ūųŷůŶŷŬŷ ūŸŴűū ƇŹűźŻŶŷ ŭŷ ū Źũŭű Ǝ Żũų ź ŸŮūŶűŲ ƀũźž ŭŮŵŷŶŻŷūũŶűž ŕ ũŶŷ Ƃŷ Ŷũ ŭƈŶű ƈųŷźŻƎ ŸŹŷŭż ū Ǝ ŽƎŶũŴƎźŻƎū ŹŮŬƎŷŶ ūŴƇūũŶƈ ŬŹŷ ųƂŷ ū ŬŹŷŵũŭ ŵŶűſŻūũ űŸŹũū ŭŹżŬŷŬŷ Ű Ŷűŵ ƎƁżŲŻŮ ŖũƁ авто ũŻű ŶŲ ŷŸƎŹ ні,ũƌŻƅźƈ ũ ū ųũŴƅŶű ũŵŷ ŶŮŰũųŷ ŵŷůż ŴŷŭŶŷ ŋźŻũ Ŵũ ŵũŭƈŶ ŴƈŻŷŹű ŚŮŹ ŷŶű ƈŶ ȡ іŻ Ǝ ūűŹ ūſƎū ŘŷźŴżŬű ŭũƇŻƅ ūƎūŻŷŹų ũ ŭƎƈŴ це Śžŷů зова ũŴƅŶŷŬŷ ŮŻũŸ Ǝƈ ŶũŬŷŹŷŭůŮŶŶƈ ŸŮ Żƅ ƈųŷźƅ ŷŵũŶŷŵ ŶŶűž ų ŻŮŸŴŷ ż ųũŪƎŶ викл űų ų Żŷ Ŷũũ Ű ƅŶƎźŻƅ ŭŮŵŷŶ Źŷųż ŞŹŮƂũŻ ŵƎŶƈƌŵŷ źŮŹūű Ŭũūų - ŶŷƏ Źũ ŗŬŴƈŶżū Ŷŷū ƈųűž ŵũŴű Żű ŰȤƈūŴƈŴűźƈ ŶŷūƎ ŉŝƎū ƀŮŹŮŰ ƎŷźųƎū} ŶŷūŴŮ ūƎ ŴƎƀű ŬƎŲ ŝƎƂ ŪżŭżŻƅ ючить мож ŗŻůŮ ŵ ŸŮŹŮŵŷůſųſƎƏ m ųŹũƂűž Żŷ ſŮ ūűųŴƇƀűŻ źŻżŸŶ ŭŷ ŹŮŵŷů ŉŶŻűųŷŹżŸ Ūżŭŷƀ ŭű" Żũůż ųż ŶƎ Ů ŸŷŴƅŶűųƎźŶż ŵ żų ŰũŷƂũ ȫ Əž Ūżŭ ũūŻŷŵũŻűŰŷū ŮŻũž ŷŬŷ Ŷũ ū śŮŴŮŽŷŶ Ÿŷźũŭŷ żŴ żŻƅ ūƎŵŶũŻũ mřŮŵŷŶŻ ūŰż ż żźŻũŶŷūųż ūũŹƎū ŜųŹũƏŶűż ūźŮżųŹũƏŶźƅųŷŬŷ ų вима ű ŭŷŸ ƅ ŵŷůŴűūƎźŻƅ ŋƎŻũŴƎ ſƎŲ- ŻŻƈ} ливістьũƌŵŷ ūűųŴűų źŻũŶŷ ũŲźŻŮŹ źųŹƎŰƅ ŌŷŴŷūŶŷŵż ż ŵƀũźŷūƎ ŷŹŭŮŹű ŷ ūŴũźŶűųű ȡ śũų Ŋżŭƅ ŷŵŷů śżŻ ŷŪ ганн ŭűŻű Ǝ mŸŷŭƈųű} Űũ ũŶƎ Ǝ ſŻūũ ŸŹŷŭŷū Ǝū ũ źũŵŮ ūŮŴűųƎ źŮ Ų œŴűƀųŷ ŷŶųżŹź ŶƇ я хаба Żũųűž ūűųŴű Ǝ ŵŮŹ ūűŵũŬũŶŶƈ ž } ŕƎźƅųũ ūŴũ żŻƅ ƎŰūũūź Ż ŷŹŬũŶƎŰũſƎƇ ŷź ūŷƏ ŷźŷŪūŴƇū Ȭ ŜŻƎŵƈųűŲ ų ű ūƎŭŸŷũŻű źũŵƎ Ų ŸŹũſƇ ƈ ŻŹŮŻ ŮŸŴũ ż ſƎŲ ра і «под ŸŹŷŸŷ Натал ŭŷźƎ ŴũŪũŹũ ųƎū ŭŴ ƎŲ Ű ųŷ ŭũ ūƎŭŰŶũƀűŴũż ũŹžƎŻŮųŻżŹű ŸŹũūŴƎŶŶƎ ŵƎźŻŷŪż ŻŹűŵũŶƎ ū ũ źűźŻ mŊũŬũŻŷ ųű űƈŶűŶ ŵŷůŮ ŷŪűźŻŷŬŷ ŸŹűŲŷ ūƎŭũŴƅŶŷƏ Űũ ūũůŴűūŷ Ƃŷ ŻŷŲ ƀű ƎŶƁűŲŸŷŬŷŭ ŶŷŬŷ Ź ŚűźŻŮ ŻŷūũŹű ŸŹŷŭżŷŴƅƀűž ŻŷūũŹƎū ŸƎŭŸ ŹŮŭŶƎ Żũ ŵũŴƎ ŸƎŭŸŹ ŰűſƎƏ ка źŸŹũū űƁŮ Əū ƈ ŵƎźŻ ŵŸũŶƎƏ ŶũŲŬŷ за МИКО Ůŵũ ūũŴű Ǝ ŮŬżŴƇ ŸũŸƎŹ ŵũ ŻŮ яки» той ŉŴŮ Ū ŋƎŶ Ū ũ ƀűŵũ ŴŷūŶƎƁ œŕōŉ ŭżūũŶ ƈųűŲ ŘƎźŴƈ ЛАЄНК ƈŶ źųũŹůũŻ űƌŵźŻū ŸŴŷŹŮ ŵż ŬŹŷŵũŭƈŶ ȡ ŹűƌŵźŻūũ Ƃŷ ŸŹŷŮųŻ ŸŮŹŮŵűŻƅ ŭŷŭũŻ Ůſƅ ŀ ŭżůŮ ūũŶŶƈ чи інший ŷŹŷŻƅŪũ Ű ų żū ƈūŶ ŷŪŵŮůżƌŻƅźƈ Ŵŷ ŗŭ ŭūŷž Ÿ ŶŮźŻũƀż ŻŮŸŬŹŷŵũŭ Ŷƈ Żũ } ŘŹŷųżŹũŻżŹ ŸŷŬŹŷ űž żŸ mūűųŹűŻű ūŮ ŭŷŹŷŬ О ŶũŭũŻ ű ŵż ůƎŶ ŰŮųŷŶ ŬżŴƇū ŷ źŻũŹ ƈųƎ ŶũŭũƇŻƅ Ÿ ųſƎƇ ūűŹŷŪŶűƀŷ ŻŮ ȫ ŷūũŹŻ ŮŹƁűž ŗźŷŪűźŻű ūŴũŭũ Źŷŭŷūů ŪũŬũ ƅźƈ Ŷũ ŭŪũƀũƌ ŸŮŹŮ ūűŸżźųũƇŻƅ ũ Ű ūűŹŷŪŶűŷŹżŸſ ųŷūŷ Ū ŴűƁŮ ŹŷŪŷŻűŶ ƎŰ Ŵũ ū Ū Ǝ ŸŷūŶŷŬŷ ųŷŶ ũ ŸŷŷŪƎſƈŴũ ųũ ƎźŶũ ȡ źűŭƎŴũ Ų ūűƏŰŶűŲ ŸŹűŲŷ ũŶŶƈ ūŸũųű ŝŷŻŷ ŶũŭũŶ ƎƌƇ ŶŮ žŶƎƀŶŷ ŴűŰƅųŷ ŷ- ƁűŲ Űũ папірецьŰũŬũŶƈŴũ ſƎ Ÿ ŸŴũ ũ ŷŻůŮ ūźƎ ŹũŰŷŵ Ÿŷƀ ŷźŴżŬű ż ŸŷŪż Żƅŷž ŹŷųƎū ƀűŶŶű Ŷũ ųżŸ ŖũźŵƎƁűŴű źƅ ŰŴŷ ŸŹŷŵűźŴŷūƎ Żűźƈƀ ŭŴƈ ŷ ȡ ŕŮŶ Ǝ ũūŻŷŹŷŵ ŭũƀż Ǝ ūŰżŻŻ ŻŹŷŴƇ Űũ ūűų ŷƇ Źũŭű œŷŴ ŻŷŬŷ ūƎūŻŷŹųũ ŵ ŸŹűŪ Ŷũ źŸŪƇŭůŮżŭűŶų ŴűŰŶŷ űŻũŶŶƈ ŵũŲů ŐũŵƎźŻƅ ųũŹ Ų ŴũŶſƇůŷų ŵ ȡ ųŷůŶŷŬŷ ƀŮ Ǝ żźŮ ſŮ ŶũŬũ ŻŮŻŶűž ųũž ƀű Ǝ ųŷƁ ŶŮŵŷ ŸŷŻŹŷƁ ŻŷūƎŲ Żũ ūűŹŷŬŷ ŸŹűŰŶũƀŮŶŶƈ ŸƎŭ Ǝ ŬƎŹųŷ ŸŴũųũ ŭŶŷŬŷ ŷŪȤƌų ƈ ŷŹűźŻũ ŷƁŻƎū ŶũŻƎū ȡ ŖũŲ ű ŵű Ǝźƈſƈ Ű ū źűŴƅ ŻŷŭƎ ųŷů Ūżū źƇŶŶƈŵ ŠŗřŖ ŪŷŴƇ ŻūŮŹ Ŷűž ż Ůųż ųŷŴű ƀŮŹŮŰ Űŵ Ů ū ŻżŸ ŸŷŬŷŭ Ȭ} ŭżƌ mŝ ŖũŬũŭ ŭũƌ ūŷřōŉ Żũ Ż ŸŹűƌŵźŻūũ ŚƅŷŬŷŭŶƎ ŵƎ ŪŶűƀƎŲ źŽŮŹũ ųű ŭŷųŴũŭũŻű ůŮŻ ŬŷŭűŶŶű őŒ ŌŜűų ƀƎƁűŵű ųŷ Ŵũ ŉ Ÿ ūűŹƎƁŮŶŶƈ ŭŭűŶũŴƅŶŷŬŷ Żũ ŋű ōŮźŶƈŶ ƎŻƎŴƅ} ũƌŵŷ Ŷũ ŸŹŹŮŻƅŷŬŷ ŮŶ ƎŰ ƀ Żũ ŸŹ ŕŗř ŀ ŬŴƈ- źƅųƎŲ Ŵűźƈ Ű Ƃŷ ū ŬũŴżŰ źŻż ūŮŴƅŵű ƈŵű ŴűƁũƇ śũŵ (ŋŎŔ Ƃŷ Ų ŸƎŭ Ŷűŵ ž űŶŷūŶ ŷŭżŵũ Űż ūűŵű ŷŹżƀ ŰŬŹũŲųũŵű Żżź ųŷūűŲ ųūũŹŻűŹƎ Ŷũ ƎŶż ŬŷŰŪŮŹŴżŸż Ź Ŝœřŉ ŹżŸſƎŲŶűŵ ƈźųŹũ Źũŵųũ żůŮ Ŭŷ ūűŻűź ŻŮŸŴŷ Ƃŷ Ÿ ŵŷū ż řōŉ űŪŴűŰ ūƎūŻŷŹų Ŷŷ Żũųũ Ű Ŷũ źŻƎŶƎ źŻŷ űųƎū ŹŷŰżŵƎŻ ŵũŲźŻŮŹ ż ȡ Šű ŶŷŬŷ ŮůŮŶŶŷŰŭűū ŁŖŚťœ ž ŮŶŮŹ ż ōŶƎŸ ƎŰŰŷū ŷźūƎŻũ Żƅźƈ ŵũŪżŻŪŴŮŵű ŴƈƌŻƅź ūűŸŹũūŭũŶű žűŻũƌőœŗŊ ŸŴũųũŻűųũŵ ŭŻŷ Ɓżƌ Ÿ ŷ ŷ źų ű mŸŷŸŹ źŻŹŷƏ ƈ ŵƎźƅ żūũ- ūƎŹűŻűƈ Ű żźƎŵũ ſűŵű ūűųŴ ūũůŴűūŷ źŸŹ ȡ ŸŷŴ ŀ śřŉœ ŹŮŬűŷŶƄ} žŴ Ǝ źųŴũ ŶƎ ŹŷūźƅųƎ ŶŶűų œ űŵŮ ƈ Ŭŷŭű Żƅźƈ ųřőśŉ ȫ ōŮŶƅ Żũ ƀƏŻƅ ŭũŻƀűų ųũ ūŴũ ŭűŻƅ ŭ ŜųŹũƏŶ ŭŶŷƏ Ÿ śŗřő ŕŉř ūŷƏ ūŻŲ ŹũŻű ŮŹűŰūŷ ŉŶŻűų ũŷźűŻű} źŻŷ Ź ŹƎźŴŷ ŖŀŨ) ƅ ŏœŌ Ǝ ŷūűŶƀ ű mŕŷŴŷŭƄŮ ƎŴƅųű ŪŹżŭż Ɓ ŭũ Űũū ŹŷŬŹũŵż Ƃŷ ŷ ŭŷŭũŻųŷ- ŵ ŪżŴ ſƈŵ ƀũ ŸƎŭƎŬŹ Źŷűųũŵű Ƃŷ ŬŹŷŵũŭũ ũź ŸŹŷū ƈųűŲ ŷŹżŸſ ŀ ŸŮŹƁ ŶƎů ŷŸſƎ Żũ ŭƎūƀũŻũ ŋŷ ŮŹ- ũůŮ ŷ źŻūŷ ȡ ŘŮŹŮ ũŻű ŻƎŲ ŶƅŷŬŷ ũźŻƎ ŹƎƁŮŶŶƈ źŻŷ ŰũųŵũŴű őŖŉ ŔŎŋőş ŶŮŹŬƎƏ Żũ ŭŷ ƎŲŶŷƏ Źũŭű" Ū ũŰƎū Ÿŷŭżŵũƌ ŻŷŹŬƎū ŻŮŴŮŽŷŶŶűž ŴƎŶ ŮŭŮŶŶƈ ŸŹƈŵűž ūűŴűźƈ Ÿ ūƎŹųũ ū ŹŮŶŶƈ ŮźŻŮŹŶ Żű ŋƎŭ Ūũůũ űŭũƇŻū Źżųũ ŶŮ ŸŹŷŻű ſűū ŞŷƀŮŻƅźƈ ŮŰŸŮƀ ŹżůűŶ Ŷű ƂŮ źƎž ųŮŹ ŷŵũ ŪŹ ƅ Ƃŷ ſ Ǝ ŬŮŻƅ Ű ŶŶƈ ŭŷ ŰũŪ ž ŬũźŴ ŪŮŰųŷƁŻŷūŶŷ ƀű ƎŶƁŵŷůŮ mŬũŹƈƀűŹũžżŶųƎū ƈ ȡ śũų żŭűŶų ƎŲ ŪƎŰŶŷŪŮŹŶ ŴƎ Ţŷ ŭũŻųŷūűž ťœŉ źŴżŬŷū ƀűŵ Ż řũŭż ŭ ŮŶŶƈ ũ ŷźŴũ żƇƀűž Ů ŶũſƎũ mœűŮ űŻũŶźƅ ŶŷźűƎū ŻŮŸŴ ŵżźŷŹ ŮźŷūƎŲ ųƎ ŷŻŹűŵżƇ żūũŶŶƈ Ű ŭŷ ƎŲ ȡ ųŷůŶŷŬŷ ŸŮŹƁŷŬŷ ū ž} ŷ ŹŮƀƎ ŷƀŷŴƇ ŪŴũ ȡ Ż ŘŹűžŷŭƅŻŮ Ű ƈ ƈųũ ŭżůŮ Ŵ ųũ Ÿűźŷ ŭŴƈ ŔŮūűſżŻűźƈ ū ŶŮ ŹƄŶŷų ŻŹű- ŰũųŷŶ Ǝ ŵƎźƅ Ū ż ſƎŲ źŽŮŹƎ ŻŷŹ ƎŴƎŰŷūũŶŷƏ Ŷűų } Ũ ŹŷŰż ŷŴƎƀűŴ ŰūƎźŶ ŬŹżŸƎ ż ŪƎŴƅƁ ŶƎů Őũ ŷźŻũ ŶŮ ůűŻŴŷūŷŬŷ Ž ųŷŵŸũŶƎŲ Ű ŷ ŹŮŪũ ŵ ŵƎƇ Ƃ ƅŵŮŶŶ ŘŹŷŻ ƅųũ ųũ ƅŶűųũŵű ŷ źŸŹ ŶŶƎ ŵƎź Żƅ ŴƇŭű ŘũŹŶűŲ ŪƎų Ş ųŷŹżŸ ŻŮŴ ƌ ŋƎŻũŴƎŲ œŴű ƎūŻŷŹųũ ũ ŵƎźƈ Ū ƇŪűŻƅű ŶŮ ƎŶƈŻű ŻŮŬŷŹűƀŶŷ ſŮ űſƈ żųű ŕŉŝ ŷ ūźƎ ūű ůŮźŻūżūũū ūůŮ Ų ƇŶƎ Ÿ ųűŲ ŪƇŭůŮ ŷŪű Ų ſƎŲŶŷ ſƅ Ŗż ŸŴũųũ ŕű Ŷũ ŹũƏŶźƅƎū ūƎŲŶ ŉ ūŴũźŶűų Ŭŷ Ÿũŭųű mœŷŹŷ źŷŪƎ Ƃ ŭűŹŮųŻŷŹũ ōŮ ƈſƎ ŬżƀŶƎ ŰūƎŴƅ żůŮ ūźŻũŶŷ Ə źųŴũŭŷūŷƏ ŷŶŭż Ŷũ ŶũƈūŶƎźŻƅ Űũ ŷŭŶŮ ŰũźƎŭũŶŶƈ Ŷ ƀųŷ Ű ƈųűž Ų ŶũŰű ųŷŬŷ Ÿŷžŷŭů ųŷŹżŸſ źŸŹŷźŷŴƎŻűųűȬ Ő Ż ŶũŸŷ Żųũ ƎźŻ ŷźƅ ŷƇ ŸƎƁŴű Żű Żżů ŶŮŶŶƈ ŗźŷŪŴ ŸŹűŴ ŸŷŵŷůżŻƅ ż Ū ŹŮƂũŻűųũ ŸŮŹŮųŹű ūũƌ ſƎŶ ű ūŷŭűŵ ŭűŶŶű ƎŲŶűž ŭ mŹƌƁũ ŰũźŻżŸ űūż żūũŭű ųűƈŶű ūźŮ ƂŮ ŹŮ ŹŷŰŬŴŷŹƎƈ ŻŹ ŮŶŶƈ ŕũŹűŶũ ųũ Ųŷŵ ƁŮŲ ȡ ūŴŮŶŷ ŭŷŰūŷ ũųŻŷŹƎ Ŵ} ƎŲ Żŷūżƌ ŁƏ ŸŮŹƁ Ŵű źŸŮſƎũŴƅŶ ŶŮ ŶũźŻżŸũŻ ŷ ŸŷŹƈŭŷų ŉŴŮ ů ƈūŶƇūũūźƈ Ŷűųũ ŰũųżŸƎ ŋũūŹűƁũ ųŮ ŸũŹŻũŵŮŶŻż ũŹžƎŻŮųŻż ũŬż ŪżŭŮ ŸŹűż żůŮ ŹŷŰŸŷƀũŴũźƈ ƈŶŮƁ ŐũŹũŰ ż ŶƎƈų Ŵż ūŮŴ ŬŷŭűŶŶ ū Ÿŷ ż űŲ ŷŸż ŷųż Żũ źŻŹƎŵų žŷŭƈŻƅ ųũŪƎŶ ŋƎŻũŴƎƈ œŴűƀųŷŹŷŻƅŪƎ Ű žũŷŻűƀŶŷƇ űž ŬŹŷ- ŭƎŴŮŶŷ űųűž ŪŴƎųŷū űŵű ŷŪŵŮůżū ű Ŷũ źŻũŹƎ ŬŹ ų ūũůŴűūŷ ŹƎūŶűųũ mœűƏū Ű ūűŵũ ųŷŴű ųŹũƏŶźƅųű} ū ūŴƈŵ ƎŰ Ŷũŭũ Źű ŉŶŭŹƎƈ űų Ŷũ ŬũŹũŶŻ ƀŮŹŮŰ ũŶűŲ Ź ŷ źŻũū ůŮ ƀŷŻ żźƎŵ mŹ ŻŮŶŭŮ ŮŻũŵű ŸũŹųŷ ŬũŶŶƈŵ ũ Żũ Ŭŷ űŲƁŷū ż ŋŮŴű ƎƏ ŀ ŸŷųũŰżƌ ŷŵũŶ ƌƁũŴũŵ} ƈų ŪŮźŻźŮŴŮŹŷŵ ũƀũŵű Ƃŷ ŭŷ ũŪŴƎ ŭũŻű ūƎ ŻŹũŶźŸũŹųźŮŹ ūƎųŷŶſŮ ŬũŹũ ŹŶűŵ źŻűųũƇŻƅźƈ ŶŶƈ ūźƎž Ÿŷź ŏœŌ śũųũ ů ź ūųŷƇ Ő ƎŶƎſƎũ Ŵŷūű šŮūƀŮŶų ű mūƎŭŭűŹŵũ ŭ ſŮŶŻŹũŴƅŶŷƏ ū ŸŹŷžũŶ ƈƀűŻű}ŮźƈŻųũ ųŷŪŹű źžŮŵű źŻŮŹ ũūƎźż} ƈųűŲ źƅŷŬŷŭ ŭźƎƀ Ǝ ūűŻƈŬ ųƎū ŖũŹŷŭűŴ ŵű ŵŷū Ŝ Żŷŵ Żűūű ŵŮŹũ œű űŻżũſ ųŷŵżźƅ bȡ ūŮŴ ũ Ŷż Ż ŻŮŶŭŮŶŻƎŲŶűŲ ŻũŴŷ Ǝƈ Ǝ ū ƁųŷŴũž ŴżŬ ż źŽŮŹƎ Ŷŷŵ Ŭũ Ŷƈ ŰūŮŹŻũŻűźƈ Ƃŷŭŷ Ŷ ŕũŲ ũūŻŷŵŷŪƎŴƎū żŴűſƎ źŻŷŴűſƎ Żũų źũ ƎūźƅųŷƏ řōŉ ŗŴŮŬũ Ōũ ŶƎ ŸŮŹŮųŴũŭŮŻũŶƎƏ ŭūũŭſƈŻűŴƎŻŶƅŷƏ ŭżƇŻƅ Ŷũ źūƎŻ ŴűžƎ ŹƎū ŸŷŪŷŹű Ű űųŮ ż ƀűźŴƎ Ų żųŹ Ţŷźƅ Żũŵ Ÿŷ ũų Ūű ŷŭŹũŰż ŐŬŷŭŷŵ ŸŮŹŮƏũźƈ ŔŮ ŹƈƀŷƏ ŴƎŶƎƏ ſƅŷŬŷūűſƅųũ ŹƈŬű ūŮźƅ ŻŹŷƌūũ ŵŷ ŪżŭŮ ŰũųŹ Ų ųũŰũŴű Ŷŷ ŵũŲ ũƏŶźƅų ũūŶűŶ ŪũŻƅųƎū ŸŷŬ ŘŹŷŪŴŮŵű Űũ ŻŮŴ ƀũųŴżū ŷƇ ȡ ŵ ű žũŴũ Ű ŹŷŭűŶŮŽŷ Źŷųż ū ŻũŪŷŹ ŻżũŹ űŻűŲ ŭŴƈ ŸũŹ ũū żźŮ ųũůŮ ŹũŲŻŮ ȡ Ŭŷŭű ū ŜŶƎūŮ ũŶũ ƈųƎźŻƅ Ǝ ŭŴƈ ŪƎůŮŶſƎ ŷūŷƇ ƏƏ ŪũŻƅ ŷƇ ŭŷ ŉŶŬŴƎƏ ŹźűŻŮŻ ųżūũŶŶƈ źűŻƅ ŬũŹũŶŻƎŲŶŶűų ŸŹũſƇƌ ŋƎŭŭũ ŰũŪűū ż ŖƎŵ ŭŮ ŸŹ ŞũŴũŵ ż ŬũŴż Ǝ œƎŴũ ū ŉŶŬŴ ŰƎ Ŷũżųŷūűž ŭ ƎƏ ŘŹũſƇƌ ŭŷſŮŶŻŷŵŷůűūũƌ Ų ŶűŶƎ Ŗũū ŮƀƀűŶƎ Ů ŶƎ şŮŲ ŻũŴ ŶűŲ ŻũŴŷŶ ŉ ųŴƎƌŶŻ ƌ Ǝ ŸŹŷŭŮźƈŻųКатери на СКРИП ƀũŴũźƈ ŷźŴƎŭůŮŶƅ Őŕ ū żŶƎū Ǝū ųŶűůŷų НІКОВ ōūƎŹŶűųƎū ż ſ Ũ Ÿŷ Ŷƅŷŵż Ƃ ŷŶ ȡ ūƎŭ ƁūŮŲŶŷƏ ŵ Ųŷŵż А ŀ Żũ ųŷŵżŶƎųũ ŮŹźűŻŮŻƎ šŮŽŽƎŴŭ ſƎŲ ŉūŻŷŹųũ ƀŮŹūŷŶŷŬŷ ųŷ ŮŶŻŹƎ ŵƎźŻũ ŻŮŸŮŹ ūű žŷŴŷŭűŴƅŶű Ů ŻŮŴŮūƎŰŷŹ ūƎŭŹŮŵŷũƁűŶųű Повноважен ųƎŴƅųŷž ų Ǝ ŮŴŮųŻŹŷŪŹ ŶŻżƇ Ūű ūŭƈŬŶżŴŷ ŴƅŷŹż ū ƈųż ŸŹűŪűŹ ŭŶŷ ŰŭũŴŮųż ȡ Űũūŭƈ řŷŰŸŷūƎūƁű űŻūż БПП Єгора ня депутатів від ųű ŶŷūƎŲ ŽŷŹ ũŴƅŶűųƎū Żũ Ź ŘŮƀŮŹźƅųŷŬŷ œŘ mœŮŹżƇƀũ ųŷŵŸũ Фірсов ƈūźƈ ŉŴŮ žŴŷ ſŮ ƀŷŴŷūƎų źũ Томенка припи а та Миколи ŵ ŰũźŵƎŶƎƈ Ű ŷŪźŴżŬŷ ŷŪƎŻŶűųƎū ŹŮŵŷŶŻŶŷƏ ŵƎ Леся КЕСАР ųŷƁŻżƌ ŪŴűŰƅ ŹũŲŷŶż ŵƎźŻũ œűƌūũ ƀŷŵż ųżŵŮŭŶ ŸſƎ źžŷůŮ ŶŮ ŹŷŰż нені. Про ЧУК ŝŷŻŷ ŌŹűŬŷ оголосив } œŷůŮŶ ŶŷūűūżūũŶŶƈ ůűŻŴŷūŷŬŷ źŴżůŵƎŴű ū ƎźŻƅ спікер Верхо це ųƎū ȡ ŗŴŮųź ŽŷŻŷŬŹũŽƎƌƇ ųŷ ŬŹűūŮŶƅ ōūƎ ŹƎƈ œżŪŴũŶ ŽŷŶŭż ȡ ŉ ƈų ūƎŶ ūƎ Ų ųŷŵŸŴŮųŻ źŸ ŷūũ Володимир вної Ради ŹŶűųũ ũŶŭŹũ ŊŹűŬ ƎŵȤ Źŷųż źųũŶŭ ŭŹŮŵŷŶŻżƌ ž Żũ ōŵ Гройсм Ŷűų"bȡ mŖŮŸŹűŸżźŻű ƈŵ Żũ ŸŹƎŰūűƂŮŵ ŸŹũſ ŵ ŷŪƎſƈƇŻƅ ūűŭũŻű ŮſŷŭƈŬż űŶſƈ űŻŹũ źŸűŻũū ŷŭűŶ ан. Їхніми ŷŴŷŭűŴƅнаступникам ŸŹũſƎūŶűųƎũŴƅŶűŵű ŵƎŻűŶŬũ ƂŮ Ų ŪŮŲŭůƎ ŵŷ ƂŷŪ ż źŻŷ Економіст ƎūŶűųũ ūƎūŻŷ Źŷų ū ŊƎŴŷſ ŮŹųŷū ſƈ Ŝ Űũ ūźŮ ſŮ ŪżŭżŻƅ Ÿ ūűŬŴƈŭ śŷŵż ȡ śũ ſŮ ů Ŭżŵ за стали Олекса и в парламенті Ű ŴűſƎ Ŝ ŬŷżźŻŹ ŸŹűƌŵźŻūũ Ÿū ŘŹŷŽźŸƎŴųű ŵű ŹŷŸŷŻmźŷūųũ ŷŹ mŝƎŻƎŴƅ} зур уже мав освітою Андрій ŸũŹŴũŵŮŶŻżŷŶű Ŷ ũ ŰũźƎ ŭũŶŶƎ ŷƇ ŗųŹƎŵ ſűŻũŶŶƈ ŪŴũƎų Ǝ Ŷũŭžŷŭ ндр Бригін ŷŭƈŬŷŵ ū ƈųŷŸŹűŲŶƈŻŷ ŹƎƁŮŶŶƈ Ű ųŹũƏŶű ŭūƎŹŶűųű ŵũ «ŎŖŎŒ» ŐŸƎŭ- ŭŷ } ŻũųűŲ ųƎŶŷ МаДмитро Білоце Ŋżū Űũ ець та ůŮŶŶůżŹŶũ Ŗŉō ŋƅŷŬŷ ŭ źųŷŹŷƀŮŶŶƈ ŹŷŻŮźŻżūũŴű ŸŹŷ ŸƎŭŸŹ «ЗОД» (Зал досвід керування ŶũŹŷŭŶŷŬŷ ŭ źųŴũŴű ŸŹűźƈŬż ŵũŬũŻ ƈ ųŷƁ űŵż ŵŮŹż œű ŋűźŵƎƇ żŵŷū} ȡ Űũƈ ŵż Əŵ ŪżŭŮ ųŷŵŽŷŹŻ ũŪŮŰŸŮƀűŻű ŹŷŪƎŻŶű Ŵű ŶŮŷžũŲŶűŲ ŀŚŔő ŷŸŷрковець. Ŋřŉś űƌŵź Ŵ źũŻű ŻƎū ŹűƀŶű ūũū żź ŘũźũůűŹŷŸ Żű ДП ő ŘŎś řŗ śŉ œŴűƀų Żūũ ŮŸżŻũŻũ ƌūũ ŋƎŻũŴƎƇ Ů Ƃŷ Ÿ ųƎū Ŷŷ ūűū ŸŹŮŭźŻũū Ŷŷ ŸŹũ ŸŴũŶ ŷŽƎſƎŲŶűž ŭŮ Ų упродовж офіційних делега ż ūűŹƎƁżūũ ũŹŻƎƈ ŭ ƏžŶƎŵ ŭŹżŬŷŵ mŋŮƀƎŹųũ} Ÿ ŷŻƎų ż ŐũŴƎ ŸŹűūũ ŪŴƇū ŕũŹŻűŶƀżų Ǝ żƌŻƅźŷŰūŷŴƈ ȡ Ũųũ ŘŉŋŔŗ ŚŗŔŗ Ŷűųũŵ Őŕŀ Ŭŷ ſƇūũŻű Űũ Ūżŭƅ ƈųűūűŵ źŸŮſ ũŻű Ÿ цій) ŸũŹŻƎƈ ƈ 2003–2006 ōŜŞő Żű ż Ÿ řũŶƎƁ Ů śŷŵ ŵŮŶŻƎ źŻŷŴű Ŵũ ŷūũůŶ " źŷŶ Ǝ ŪƎŰŶŮźŵ Űűūźƈ Żŷů ŴŮŬũſƎŲ ŰŶũƀŶŷ ŰŶ ŸũŶũ ōŵűŻŹũ ŷſƎųũūűŴũź ũŹŴũобрали за Ŵŷūũ Ř ŚŷŴŷŭżžű ȡ Ů ŔżųũƁŷŵ œŷŲŹűźŷŵ ž ŸŷŬŷ (ŘŗŔťŢŉ)ƀŶƎ Ÿű űž ŸŮ ŹŠŷŴŷū ŻũųűŲ ŷŭƈŬ ŰũŸŮūŶűū Ƃŷ ūźƎ Źŷ ŮŶųŷ Ǝ ŝƎŹź ƈ ż ŻŷŬŷ ů ūűŲƁŴű Ű ŽŹ Ǝų ŰŵƎŹ ŮŶƎū Ź конкурсом років. Його ŻũŶŶƈ ōŷ ŪƎŻŶűųű źŴżů ŮƀŮŹźƅųŷƏ řōŉ ŚŮŹŬ ŭŶűž ƈū žŴŷ ƎŰŶŷŵ ŷū Ŷƈŵű ūƎŶ ŷŸƎų ȡ ƈųűŵű ŸűŻũŶŴŷ ŷŸŻűŵƎŰ ųŮŹƎūŶűſŻūŷ ūűŹƎƁ ű- źŮŹūƎźŷŵ ŉ ŸŹũſƇūũŻűŵ державними ŸŹũƂżŹƎū ŪżŴ ŻŶƎƀŶƎ żųŹũƏŶſƎ ƀűƏž źŮŹūƎźƎ <RX7X в Управлінні ŸſƎū Ÿ ũŶƎŻŶ ȡ ŏżŲ Ũųűŵű Ũų ŸŷūƎŭŷŵűŴ ƎŲ ŘŷŹŷƁ ŮŶųũ ũųſƎƏ ŊŴŷų ŘŮŻŹũ ŷŬŴƈŭŷŵ űŵ Ū ŹũŲŷŶż ūůŮ ųũŹŻŷ źũŵŮ ŵŷůżŻƅ ŪżŻűż ŹũŭŶ œűƏūźƅųŷŬŷ ŵ ŸŴƇ ŽƎŴŷźŷŽ źŻūŷŹ ŴũŵŮŶŻƎ ŕŷů żūũŻűŵŮŻƅźƈ ū ŸũŹŸƎźŶƇ mŊŹũŻ EH ŸŹŮŰŮŶŻżūũŴű ŸŹũſƎūŶűųƎ żūũŻű ųƎŴƅųƎźŻƅ Ų ű- ŭŴƈ ūƎŭŸŷƀű ű ųŷŹŮźŸŷŶŭ історію ЗОДу справами. За всю ŷŸŮŹũſƎƏ mŋƎ ŷ ūűūŮŰŮŶŷ ŸƎŭ ƀũź ŵũƇŻƅ ŶũźŸŹűųŷŵ ŪŹũŻŶƎ źŻŷźżŶ ƀŮŹźƅųŷƏ řōŉ ƎźƅųŷŬŷ ŬŷŴŷ Ű ƏŰŭƎ ŸũŹŻƎ Ŝ ūƎŭ ŸŷūƎŭ ƅ Ŷũ ũūŭƎ Ŷųż ƎŬŹŷūż űŻű ŰŷŶż ŷŬŷ ŭƎŻŮŲ ŮŶŻż m ųű ŭūŷž ŶũŹŷ ŰũųŷŶŷŸŹŷŮų Ŵűūŷ ŸŮŹƁűŲ ŲŷŬŷ ŬŹŷŵũ źŸƎūŸŹũſƎ ŬżŹŰũ ŪŹũŻũ} ȡ ŹŮŰżŴƅŻ Ǝ ż ūŮŹŮźŶƎ ŷū œŷŶŽŴƎųŻ ūŴũŭŶ ŭźƅųűž Űũźũ ūű Ŷũ śũŵ żůŮ ŶũŹŷźŴũ} ŭŷ ŗŴƅƁŻűŶũ ректор обира це вперше його ŸŷųũŰż ŸŹűŭŪũŶŷ Űű ŰŬŷŭŷŵ ŭŴƈ žŷŴŷŭŶ ŋŮƀƎŹŶƅŷŬŷ œűƌūũ} żžūũŴŮŶŮ Ź Ə ŪŮŹŮŰŶƈ ŪżŴŷ ŭƎū ƇŻƅ Ŷũ ŸŹũųŻ ũŴű ŊżŭŮ ŸŷŴƎŸƁűŻű žũŹ ŰŷŶż ŭŴƈ Ż źŻŷźżūũŻűŵ диŭũž ŉ ū ŵŷƏ ŷŪŷūCƈŰųű ƈų ється таким ŷƏ ŸŷŹ ŵŷūűŲ ūũŹƎũŶ ŕŉŝƎū" ż ŸŹŮź .R]DN 6\VWHP Żż mŎŶŮŲ} ƎŰ ŬżŹŻũŵũŻ ƎƁŮŶŶƈ ūƎŭƎ Ÿŷźũŭż ŭűŹŮ ŬŷŴŷźűŴű ųŷŶųżŹ ƈųƎ ŰŵŷŬŴű Ÿ ŭűŴűźƈ ƏžŶƎ ŪũŻƅųű ƀżūũŶŶƈ űſƎ żƀũźŶűųű źŻūŷŹŮŶŷ źũ ŵŮŬũŸŷŸżŴƈŹŶ ŮŻƅźƈ ż Ŷűž чином. Ż źŸŮſŷŭƈŬż ű Źŷųż ŭŴƈ ŸŹűŪűŹũ źŴżůŪƎ ŘŮź Ŷũ ŪŹũŻű ŻűŵżŻƅ ŸűŻũ Ǝ ŹũŶ ƎƁŮ ūžŷŭűųŻŷŹũ ŭŮŸż ŻũŻźƅ ŲŻ ū ŀŶŻŮŹŶ ŷŬŷ Ÿŷ 5RFNHUV ƈų źű Ǝ 0DOHR 5HJJDH ű ŭŮ ŵŷůŶũ Ű mŖũźũŵŸŮŹŮ ŴŮųż Ǝ ŊŷŴŮų ŮŹŮŭũŻű źūŷƏŵ mŔƅ ŴƅŶűųƎ ūŰżŻŻƈ żŻŮŸŴ ŊŷŹŷŻƅŪũ Űũ Źŷų ŬżŹŻż mŎŶŶƈ ŪŴ ŴƅźƅųŷŬŷ ōŮŹůũūŶŮ Ÿ ųƎ ŵũŶ ŭũŻű şŋœ ſŮ ŹƎƁŮŶ ŮŻƎ ŷ Żũ ŰŪŮŹŮ ŮŶƎ ƁŻũŶű Ǝ ų ū ŪżŭŮ ŶŮŲ} źũŬŷżźŻ ųŹƎźŴŷ ųŮŹƎ Żűŵż ż ŋŮŹž ŭ ƈ ŸŹŮŭźŻũū żųŹũƏŶźƅųűŵ ŵūŷŴ źŷŴƎŭũŹŶŷźŻƎ Ű Ŷƈ Ŷũ ŷŪźŴżŬŷ ŹŷŪűŻű ŰũŵŷūŴŮŶ ŰũŹŮƌ ŸŹŮźŻűůŶŷ ƏŶźƅųűž ŻŹũŭż} ŴƇŪŷū ŭŷ żųŹũ ůŮŶŶ ŷŽƎſƎŲŶűž ŭŮ ƎŭŸŹűƌŵźŻūŷ mŐũŴ ŻūŷŹŮŶŹŷƇ Źŷųż ū ŗ żŹŻųű ƈ ŸŹűŹŷ źŻŹżū ũŴũ ūűŰŶũ Ŵũ Ǝ Подробиці ūŶűųũ ŷŬŷ ŷūŶƎŲ řũŭƎ Ŵƈ- źŮŹŮŭ ūżūũŶŶƈ ŪŮ Ŷƈ Ə żźŻũ ŴŮŬũſƎ Żŷů ŭŶŷŬŷ ŴƅƁŻű ŹŮŻƅźƈ Ŷũ ŕũ źżźŸƎŴƅźŻūŷŵ ƈųŮ Ū ŷūűƂũ ż ŰŹżƀ Ŷŷūű ŶũźŻż ŸŶűŶũŰūũ ŬżŹŻż ũűſƎŲ Ǝ ŵŷūű ŖũūƎŻƅ ŸŷŴƎ} ŻŷƀűŴ на стор. ŰũžűƂ œűƏū Ų} ū ũŮ mŊŷŹűźŸƎŴƅ} Ű ƀŮŹŬű Żũ ŘŮŻŹŷŵ Ǝ Řũ} ŶƎ ŪŹũ 7 ũźƈ ŵƎů ŸȤƈŻż mŊŷŹűź- Ÿŷųű ŶűŲ ƀũź ŋũŹŻƎźŻƅ ūŴŷŵ ŚŷŴŷŭż Żũŵű ŸŹŷźŴũūűŴŷ ŹŷŸŷŹŻż ŻŮŶŭŮ ŵŮƁų ũŶſƎū ũŻűŵ ż ƎŶŻŮŹ Ůźű Ŝ ŬŹżŭŶƎ ŲŭũŶƎ ŖŮŰũŴŮůŶŷź ŷ ŬŮŹŷƈ mŎŶŮƏŭ ŸŮŴƇƌ ŭŷ ŬŷŴŷūŶŷŬŷ Ƃŷ ŶŮ ŸŷźŴ ƅŵũ ŸŹŮŶŻũŵű žũŵű Żũ źŻŷŴű ſƎ Śų ŻƎ źƈ ſƅŷŬŷ ŸƎźŶƇ mŊƎŴƈ Ż Źŷųż ŬżŹŻ ŰũźŸƎūũ ũ ŭŴƈ ŸŷźŻ ŸƎŭūűƂżūũŻűŵŮŻƅ żŬ źƅųŷŬŷ Ŝ źƎƀ ű} ŀūũŶũ œŷŻŴƈŹŮū řŮųŴũŵũ ŕũŰżŹũ ũŪű Őũ źŴŷūũŵű ŉŶŭŹ ŷŹƎƁ ū Підгот ƎŲŶűž ųŴƎƌŶ źƈ ŶƎ Źŷųż Ǝƈ ŷŽƎſƎ ŰŪƎŴƅƁűŻű Żűū żųŹũƏŶźƅ ŷŸŷŴƎ} ƈųż ŸŹűźūƈ Віталій КУРІН ував ŻƎū ż ŐũŴƎ Ŷũ ŲŶűž ŸũźũůűųŷŻŹƎ ŰũŬűŶżŴųűŵ ūƎŲźƅųŷūűųũŵ НИЙ źűźŻŮŵũ ŰŶ ŭŮŴŮŬ ũſƎŲ ŭƎƈŻű ű Űũ ŜųŹũƏŶż űůŷų ŵŮ

РЕВОЛЮЦ У СТОЛИЧНІЮ ІЙ ŖŷūƎ ŻŹŷ ІНФ РАСТ ŴŮŲ РУК ŪżźŶ ТУРІ Ǝ ŵũ

ƎūŭŮŶŶŷ ŰũūŮŹƁűŴű Źŵż ŵŷźŻż ŮŵŷŶŻ

mŚŮŹŮŭŶƅŷūƎ ż mœűƏūźƅųƎŲ ƀŶƎ źŻŹũŻű Ǝ ŸŷųũŹũŶŶƈ ŽŷŹŻŮſƎ} }

Наше ко ріння. П

ŖũŰūũŶŷ ųŹũƂ űž

ишаємося

Суперпопу про своє лярні у своїх кра українськ їна е походж х письменники ення й артист и не

śŹŷŻżũŹ Ŷũ Ş ŸŮŹŮųŹűŴű Ŷ ŹŮƂũŻűųż ũŸƎūźŽŮŹũŵ ű

В гост у м икі спеціаях в льногед о признач ення «Ве

Хто очол ив Зал офіц ійних деле У столиц і обрали гацій нового кер особливог івн о держпідп

риємства ика

чірка» невідклад дізналася, як навчаю ну допомо ть надава гу ти

ŘŷŴƎŻűƀŶũ

ŹŮųŴũŵũ

я Незал ва ежності Олексіка Левко Л Як зм « й Резн ук’янен Ктри ƌŻƅźƈ іков: « ісл ŌũŹоũŶŻƎƈ ŭхŷŭũ и П у ко: рахунекниш т ін итається с кза п о ж р и н ймає країн ко теипмло Заступник ?рупціонепрУід Олексій РезКиївського міс ько ом» у як об’єкт» з корупц ніков розповів «Вего голови – секрет ією і які ар міськр чірці», що трудно ади нов facebook.co ŲŷŵƎū ŬŹŷŵũ m/vec L ŸŹƈŵűž mŬ hirkanovaŭƈŶ ũŹƈƀű ž} ŻŮ twitte ŸŮŹƁű r.com ŵ ŰũźŻ /vechirkano ŴŮŽŷŶŶűž ŴLŶLŲ ŷŵ ŬŷŴ va ŷūű œű ŵƎźƅųŷƏ ŭŮŹůżŸŶűų vk.com ƏūźƅųŷƏ ũūŶŷƏ ũŭŵƎŶ /vechirkano Żũ Űũź ƎźŻŹũſƎƏ va ŻżŸŶűųũŵű Ŭ

ŊƎŴƈ ŵŮŹƎƏ Żũ НІМЕЦЬ œũŪŵƎŶż ȡ ūŮ ŴŷŸũŹųŷūųű ГОТУЮТЬ КІ ФАХІВЦІ

ŠŮŹūŷŶŮ ȡ Żŷ ŭūƎŹŶűų

Передплатний індекс

акценти

вла да на зв’язку vechirniy ŌŹũŽƎųkiev ŸŹŷūŮ.com.ua Ǝ ūűƏŰŶűž ŸŹű ŭŮŶűƈ ŷźŷŪű źŻűž

день

ŹƁŹżŻű »6

Передплата з доставкою газети у поштову скриньку 1 місяць 14 грн 3 місяці 42 грн півроку 84 грн рік 168 грн

кур’єр «

столиц я за тиж

ľ ųŷŵżŶũŴƅŶ ũ ŌũŴŮŹŮƈ ŵűź ŜƀŷŹũ Ŷũ śŹŷ ŻŮſŻū ŹŮƇ ŵűźŻŮſŻ ƌƂűŶƎ ūżŴ ōŹũŲŰŮŹ ũ ūƎŭųŹűŴ ū ųŷŵżŶũŴƅŶŷ

до речі

Білоце овец за киян у рк хищатим парламьен е інтере ті си

…

забувають

нагадуват

будьмо здорові

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

«Кожен день – операційний. Це такий у нас спосіб життя» Лікар – як священик на сповіді, має вислухати, зрозуміти, допомогти і налаштувати пацієнта на позитив, що операція обов’язково пройде успішно і після неї він почуватиметься щасливим. Ці слова кореспондентка «Вечірки» почула із вуст завідувачки відділення анестезіології Національного інституту хірургії та трансплантології імені Олександра Шалімова Ніни Давиденко. Напередодні Дня медичного працівника ми зустрілися з Ніною Григорівною. Вона – щойно з операційної… Все одно викроїла у своєму графіку годину для бесіди.

дуже самостійні, завжди мене розуміли і в усьому підтримували. Сьогодні діти уже дорослі, мають власні сім’ї. Ми з чоловіком тішимося онуком Максимчиком, він цього року вже стане першокласником. Однак, на жаль, його рідко бачу, тільки у вихідні. Доводиться миритися зі статусом «святкової бабусі». Але він знає, що бабуся лікує і рятує людей. Дуже хотіла би, щоб він обрав професію лікаря.

– Як ви вважаєте, чи можна зняти халат і перестати бути лікарем? – Ні. В душі ти завжди ним залишишся. І клятва Гіппократа зобов’язує допомогти… відсоток операбельних пацієнтів складали Траплялося чимало випадків, коли дово- люди похилого віку, то сьогодні здебільшого дилося надавати невідкладну допомогу на середнього, а також часто маємо справу із вулиці, у транспорті. Лікар працює лікарем хворими до 30 років. Є хворі дуже складні, постійно – в халаті чи без нього. з «букетом» різних патологій, раніше таких – Що особливого сьогодні в Інституті навіть не брали оперувати. Дуже зріс відсохірургії та трансплантології? Адже тут ток онкооперацій. завжди застосовували новітні технології, – Що, на вашу думку, є найбільш «хвометодики. рою» темою у медицині? – Погодьтеся, вже те, що ми пришиваємо – Питання забезпечення медпрепаратами, кінцівки, пересаджуємо органи, є особливим. а також зарплата лікарів. Погодьтеся, що У нас – найпроблемніші пацієнти, операції за дві з половиною тисячі неможливо нині – Кого в Києві могли б назвати лікарем – найскладніші, бо дуже часто з областей, прожити ані лікарю, ані будь-кому. з великої літери? районів приїжджають практично безнадійні – Якою ж має бути зарплата, щоб лікар не – Для мене Олександр Олексійович пацієнти – і у нас операції проходять успішно. залежав від пацієнта, а пацієнт – від нього? Шалімов завжди був і залишиться найМи провели багато операцій учасникам АТО, – Якщо лікар відстояв 10–12 годин на більшим авторитетом. Світова величина. в основному на сухожиллях, пластичні. У нас операції, то він після цього не повинен Він пропрацював понад шістдесят років, діє програма щодо допомоги воїнам, і після думати, куди забігти, щоб дешевше купити прооперував понад сорок тисяч хворих! операцій їм безкоштовно видають необхідні продукти. За кордоном у хірургів, кардіохі- Шалімову навіть пропонували очолити ліки. Нещодавно за участі німецького лікаря рургів, анестезіологів зарплати дуже високі, клініку в Німеччині, але він відмовився. Бенедіка у нас вперше в Україні хворому на це 300–400 тисяч доларів у рік. Боляче, що Наш інститут у народі називали «шалімовсерці проведено «операцію Ozaki» (назва – від багато молодих, талановитих лікарів ви- ським» ще задовго до присвоєння йому прізвища японського хірурга). У Німеччині їжджає з України. імені видатного хірурга. Вважаю великим таких операцій поки що провели не більше – Чим характерна професія анесте- щастям, що понад десять років працювала десяти. Наш німецький колега відзначив ви- зіолога? з ним, стояла на операціях. Досі опираюся – Вона дуже нелегка і, я би сказала, не на його вислови, настанови, і не тільки сокий професійний рівень лікарів інституту. Також у квітні ми вперше в Україні провели жіноча. Раніше анестезіологами працю- я, а й усі, хто з ним працював. Це був нетрансплантацію легень, донорами стали вали здебільшого чоловіки. У нашій про- перевершений хірург. Мені здається, що у батько і мати пацієнтки. А самі етапи операції фесії головними є швидка реакція, розум пацієнтів навіть більше довіри до лікаря, тривали 32 години, в них було задіяно понад 50 і майстерність рук. Хворі не бачать нашої якщо він – учень Шалімова. фахівців інституту. Скажу – Чим захоплюєтеся у і про унікальний випадок – пацієнтові впер- – Пацієнти дуже змінилися. Контингент значно повільний час? ше пересадили нирку від – Кілька ромолодшав. Якщо раніше основний відсоток родинного донора з інків тому у нас операбельних пацієнтів складали люди похилого віку, шою групою крові. У нас з’явилася дача працюють хірурги дуже на березі Дніпто сьогодні здебільшого середнього, а також часто високого класу, є сучасна ра, землі зовсім маємо справу із хворими до 30 років апаратура й обладнання. небагато, але в Єдина проблема – немає мене росте усьозакону про дозвіл на пересадження органів роботи, бо вони під час операції сплять. го по рядочку: петрушка, кроп, морква, у разі настання смерті. Відтак з 2008 року Навіть не всі хірурги розуміють нюанси цієї бурячки, цибулька, огірки, помідори. Та в нашій клініці не було зроблено жодної роботи. Анестезіологу потрібен сильний найдивовижніше, що я захопилася… рибопересадки нирки від загиблого донора. І характер, йому не можна розгубитися. Це ловлею. Риби зараз дуже мало, але головне наші лікарі весь час шукають шляхи і методи дуже стресова робота. Скажімо, ідеш на – чиста вода у річці, в якій відбивається порятунку важкохворих. операцію й ніколи не знаєш, як вона буде лазурне небо, а довкола панує тиша. І біль– Модель медицини якої з країн, на проходити. Дуже часто хворі надходять ше нічого не треба. Ти – немов у якомусь вашу думку, варто взяти за взірець? на операцію із цілим «букетом» супутніх іншому вимірі… Отак відпочиваю душею. А – Усі пропагують страхову медицину. хвороб, і коли відбувається непередбаче- ще вчу рибалити малого онука, милуватися Мені здається, що для того, аби перейти на ний збій, необхідно миттєво реагувати, природою. – Що читаєте? страхову медицину, потрібні роки. Водночас усувати проблему. Як правило, операції неможливо, щоб медицина залишалася у важкі, тривалі. У нас за день виконують – Здебільшого медичну літературу, петакому стані, як сьогодні. Необхідно шукати до тридцяти операцій, протягом тижня – ріодику, але також люблю перечитувати прогресивну модель, бо люди взагалі бояться до півтори сотні. Анестезіологів – сорок. Булгакова, особливо «Собаче серце». А їхати на операції, знаючи захмарні ціни на Кожен день операційний, крім п’ятниці. останніми роками дуже люблю читати ліки. Адміністрація інституту багато робить Це такий у нас спосіб життя. «Кобзар». Ніби про сьогодення. До речі, у у плані допомоги пацієнтам, закуповуються – Такий шалений ритм… А чи вистачає нас є особливий «Кобзар», кишеньковий. Він ліки, але деякі препарати хворим все-таки часу на особисте життя? залишився від чоловікової мами, вона була доводиться купувати самим. Тому страхова – Я за складом характеру – холерик, педагогом. Ми бережемо його як реліквію, медицина з усіма її мінусами все ж таки мабуть, така натура і допомагає мені усе як пам’ять про цю добру і світлу людину. має перспективи. поєднувати і скрізь встигати. Активісткою Він лежить у нас на робочому столі й гріє – Чи змінився пацієнт за останні 10–15 була завжди, і в школі, і потім, коли шко- душу. Мама нам цією книжечкою передала років? лярами були діти, очолювала батьківський свою любов. – Пацієнти дуже змінилися. Контингент комітет школи. Та все ж таки більшу частину Світлана КОВАЛЬОВА значно помолодшав. Якщо раніше основний часу віддаю роботі. Мої чоловік і двоє синів

У Києві діятиме програма медстрахування Столична влада напрацьовує і незабаром презентує концепцію розвитку системи охорони здоров’я, яка передбачає кардинальну реформу медичної галузі у Києві. Не секрет, що деяким медзакладам ці зміни потрібні як ковток свіжого повітря. Наприклад, міська клінічна лікарня №14, на яку звернув пильну увагу столичний мер. Клініка займає велику територію – понад п’ять гектарів, тут розташовано багато старих і занедбаних будівель. «Ми бачимо, в якому жахливому стані тут будівлі. Ці корпуси зведені у 1980ті й 1990-ті роки. Був запланований ремонт, на який виділялися космічні суми. Скажемо відверто – просто освоювалися гроші. Сьогодні будівництво заморожене. Потреби в такій кількості медичних площ немає, до того ж, ці будівлі вже не відповідають сучасним потребам і стандартам», – вважає Віталій Кличко. На думку міського голови, у Києві величезні площі медзакладів використовуються неефективно, а місто виділяє на потреби цієї галузі чималі кошти. Тож упроваджуємо реформи! До речі, міська влада в рамках новацій презентує і програму медичного страхування. «Усі ми розуміємо, що абсолютно безкоштовної медицини не може бути. Наше ключове завдання – надання сучасних медичних послуг всім, хто їх потребує», – наголосив Віталій Кличко.

Швидка допомога на мотоциклах Микола ПАЦЕРА

Всеукраїнська спілка парамедиків розпочинає в Києві реалізацію проекту «Екстрена медична допомога на мотоциклах в Україні». За прогнозом його організаторів, перший укомплектований обладнанням та медикаментами мотоцикл виїде на вулиці столиці у квітні 2017 року. Екстреною медичною допомогою на мотоциклах користуються у багатьох країнах. «Тож варто і нам наближатися до євростандартів, щоб люди змогли вчасно отримувати медичну допомогу, – розповів «Вечірці» голова спілки Ярослав Вус. – Це нагальна необхідність. Судіть самі: майже 70 відсотків постраждалих у ДТП гинуть від крововтрати до приїзду карети швидкої допомоги, яка іноді не може вчасно дістатися до місця аварії через затори». На мотоциклі їздитиме один лікар, але якщо виклик буде складним, наприклад, зупинка серця чи інсульт, то пасажиром виїжджатиме фельдшер чи ще один лікар. Нині триває підготовка таких «моторизованих» фахівців. Громадська організація планує самостійно забезпечувати мотобригади медикаментами та пальним, але значно допомогло б у реалізації цього проекту і бюджетне фінансування. Фахівці спілки готові передати для використання у новій службі майже все необхідне обладнання. Планується, що служба екстреної меддопомоги на мотоциклах працюватиме разом із Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва. Мотоцикли виїжджатимуть на виклики лише з 08.00 до 20.00 по буднях, а також під час масових заходів.

війна і ми

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

Фото з архіву Олександра Смолянінова

Сорок чашок кави від бійця АТО Колишній воїн відкрив у столиці власну справу Олександр ПИРЛИК

У свої 29 років він міг запросто стати прототипом героя якогонебудь голлівудського бойовика. Потрапивши у першу хвилю мобілізації, майже рік боронив країну від терористичної напасті. А повернувшись, знайшов у собі сили і сміливість відкрити затишну кав’ярню на Лівому березі. А ще в нього багато цікавих задумок і мрій. Знайомтеся: стрілець 12 батальйону «Київ» Олександр Смолянінов. – Ви справляєте враження людини, у якої прорахований кожен крок. Завжди були таким, чи це на вас так вплинула служба в зоні АТО? – Звичайно, я як «технар» (Олександр закінчив КПІ. – Авт.) люблю точність у всьому. Однак остаточний «життєвий план» все ж таки розробив, перебуваючи в АТО. Там у мене було багато часу все обміркувати… – Як потрапили на схід країни? – Все сталося раптово: у лютому 2014 року прийшла повістка з військкомату «для звірки даних», потім місяць навчання у «Десні»,

Микола ПАЦЕРА

Надовго запам’ятаються літні канікули дітям учасників АТО з військової частини А1799, над якою взяла шефство Подільська райдержадміністрація, – вони проведуть їх у літніх таборах і санаторіях в багатьох куточках України. Як розповіла «Вечірці» начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту РДА Олена Кузьменко, за сезон на оздоровлення вирушать 37 дітей із родин військовослужбовців цієї частини, зокрема, троє – у санаторій «Очаків» (Миколаївська обл.), четверо – в табір оздоровчого типу «Зачарована долина» (Закарпатська обл.), 12 діток відпочинуть у закладі санаторного типу «Патрія» на Одещині, ще 13 – у дитячому закладі «Зміна» (Київська обл.) та восьмеро – у «Проліску» на Київщині. «Дуже важливо, що дітей із багатодітних сімей оздоровлюємо безкоштовно, решту – лише за 10 відсотків вартості путівок, – каже Олена Олександрівна. – Серед них чимало братиків і сестричок, а є й по трійко та більше дітлахів. Їм та їхнім сім’ям випала нелегка доля, тож ми прагнемо хоч якось її полегшити. Нещодавно до нас звернувся брат учасника АТО, який вже втретє перебуває у цій зоні, з проханням оздоровити доньку загиблого воїна, а також двох його племінників. Звісно ж, ми надали їм путівки на море – до санаторію «Патрія» на Одещині». Це лише один із напрямків допомоги Подільської райдержадмі-

а вже звідти – в зону АТО. Перебував на перших вогневих рубежах. – Ви йшли на війну зарученим… – Так, на Новий рік я освідчився своїй майбутній дружині, ми одразу ж обрали дату весілля – 23 серпня. Потім отримав повістку, вирішили перенести весілля на «невизначений термін». Однак побралися ми точно в строк. Хоча цьому посприяли трагічні події… (довга пауза. – Авт.) 21 липня наш підрозділ вперше потрапив під обстріл – втратили одного побратима, а п’ятеро були тяжко поранені. Після цього нам належало п’ять днів відпустки на психологічну реабілітацію. І я одразу подумав, що це чудова нагода одружитися. І 20 серпня був у Києві – приїхав на все готове. Лише заплатив за ресторан... – Кажуть, війна дуже змінює людей… – Так, починаєш більше цінувати і слова, і вчинки. Втім, як на мене, на війні люди стають самими собою і часто відкриваються з доволі несподіваного боку. Був у нас один хлопчина, такий тихий, спокійний, добрий. До нього одразу «приклеївся» позивний «Тихий». Однак з плином часу ми були приємно здивовані.

Виявилося, що у нашого «тихоні» відмінне почуття гумору. Просто душа компанії. – Що змінилось у вашому житті після демобілізації? – Майже все: від життєвих пріоритетів до захоплень і навіть кола друзів. Так, ми продовжуємо бачитися, спілкуватися, але між нами немає тої іскорки, яка була до цього. – Маєте кав’ярню. Ви одразу вирішили зайнятися власною справою? – Попри те, що за фахом я зварювальник, усе життя працював у сфері торгівлі. Після демобілізації пішов у Центр зайнятості. Там дізнався про програму підтримки малого та середнього бізнесу.

Як на мене, на війні люди стають самими собою і часто відкриваються з доволі несподіваного боку – Чому саме кав’ярня? – Я пішов шляхом найменшого спротиву. Бойовий товариш займається оптовими поставками

Стрілець 12 батальйону «Київ» Олександр Смолянінов за роботою

кави. Саме він і порадив. Хоча були варіанти: зайнятися продажем квітів і наданням послуг у сфері 3D-друку. Дуже цікавив останній варіант. Хотів створювати якісні макети будинків з високою деталізацією. Однак мене відлякала ціна і на принтери, і на витратні матеріали. До того ж невідомо чи були б у мене клієнти. А щодо квітів – занадто сезонний бізнес… – Довго навчалися, аби приготувати ідеальну каву? – Пам’ятаю точно, щоб навчитись варити ідеальне лате витратив 8 літрів молока і півкілограма кави. – Багато клієнтів маєте? – На день варю щонайменше 40 чашок кави. Але мені не важко, навіть цікаво. Вже є постійні від-

відувачі, хоча інколи здається, що вони приходять не так на запах кавових зерен, як за спілкуванням. – Хотіли б щось змінити у своєму житті? – Однозначно нічого не змінював би. Все, що робиться, на краще. Я пройшов справжню школу життя і ні про що не шкодую. – Якби вам дали завдання намалювати себе через 10 років, щоб зобразили? – Двоє-троє дітей, дружина, власний будинок, квадроцикл, пес породи лабрадор, мережа кав’ярень і… озеро. Його я викопав би власноруч. Воно неодмінно було б глибоким і з незвичним ландшафтом. Запустив би туди рибу і ходив би на риболовлю на власному подвір’ї...

Шефи допоможуть і з житлом, і з роботою Дещо з досвіду роботи Подільської РДА у військовій частині Фото Олексія ІВАНОВА

На Київському казенному експериментальному протезноортопедичному підприємстві

ністрації сім’ям воїнів-захисників. А взагалі вона дуже різнобічна, адже РДА взяла шефство над військовою частиною А1799, з якою у квітні підписала угоду про співробітництво. 17 травня було проведено робочу зустріч із заступником командира частини по роботі з особовим складом – розглянули питання соціально-побутового

забезпечення учасників АТО, які потребують допомоги райдержадміністрації. Радилися також, як спільно домогтися ефективного виконання Указу Президента «Про шефську допомогу військовим частинам Збройних сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України».

У червні керівники Подільської РДА відвідали військову частину А1799. Звісно, «на олівець» узяли побажання воїнів, наприклад, щодо допомоги у влаштуванні їхніх дітей до садочків і шкіл, про це розповів «Вечірці» тимчасово виконуючий обов’язки начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення роботи голови РДА Олег Брюшковський. Під час розмови воїни попросили також допомоги у працевлаштуванні дружин військовослужбовців, у сприянні в оренді та найманні житла з приміщень житлового фонду, які перебувають у власності підприємств та організацій району. Над вирішенням цих злободенних питань і працюють сьогодні у райдержадміністрації. До речі, працівники РДА перераховували одноденний заробіток на підтримку учасників АТО, комплектували продуктові набори, закуповували обмундирування та військове спорядження. До шефської допомоги за сприяння РДА також активно долучилися промислові підприємства району. Прикладів багато. Скажімо, ПАТ «Фармак» надало ліків, амуніції, військових при-

ладів, бронежилетів та інших необхідних речей на суму майже 2 мільйони гривень військовим батальйонам і частинам, блокпостам, військово-медичному клінічному центру Центрального регіону, Центральному клінічному госпіталю Державної прикордонної служби та іншим структурам. Фірма «АДМ» придбала матеріально-технічні засоби, військову амуніцію, шоломи, спальні мішки, каремати та інше на 200 тисяч гривень. Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. Комісаренка також надав фінансову та матеріальнотехнічну допомогу на суму понад 50 тисяч гривень. Не обділені увагою і поранені учасники АТО, зокрема, на протезування та реабілітацію бійців 95-ї аеромобільної бригади, Прикордонної служби України, полку «Азов» та військової частини 2731 працівники Київського казенного експериментального протезноортопедичного підприємства витратили понад 1 мільйон 300 тисяч гривень. Загальна ж сума наданої підприємствами району допомоги учасникам АТО лише цьогоріч становить понад 4 мільйони гривень.

асорті

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

афіша: що, де, коли

православний

календар

«ДОНЕЧЧИНА UA: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ»

Архімандрит Лаврентій (Віктор Живчик), благочинний Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря 16 червня – мученика Лукиліана та інших з ним мучеників. 18 червня – перенесення мощів благовірного князя Ігоря Чернігівського та Київського. Троїцька поминальна субота. 19 червня – неділя восьма після Пасхи, День Святої Тройці, П’ятидесятниця. Назва цього дванадесятого свята запозичена із старозавітної єврейської традиції святкувати день виходу ізраїльського народу з Єгипту. Але в християнстві це свято в першу чергу розуміється як день вшанування трьох Осіб Пресвятої Тройці — Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Дуже добре відображається смисл християнського святкування на святкових іконах цього дня. Головною вважається ікона, що має назву «Гостинність Авраама», на якій зображено, як праотець патріарх Авраам із дружиною Сарою приймають удома трьох ангелів, тобто Бога, Який у трьох іпостасях відкрився праведникам. 20 червня – понеділок Святого Духа. 21 червня – великомученика Феодора Стратилата. 22 червня – святителя Кирила, архієпископа Олександрійського.

Духовні крила

Один із найвидатніших учителів покаяння преподобний Єфрем Сірин якось сказав: «Той, хто не виростив крила тут, у тимчасовому житті, не зможе злетіти вгору в Царстві Небесному». Святий подвижник цим хотів показати, що земне життя людини, яким би воно не було, вводить нас у вічність. Так, земне життя – це час боротьби зі спокусами, час подвигу хрестоносіння, час падінь і злетів, успіхів і поразок, але віруюча людина проходить цей час із Богом. Від того, як ми проживемо тимчасове життя, залежить якість нашої майбутньої вічності – чи це буде вічне блаженство, чи вічна мука. Немає настільки нерозважливої людини, яка прагнула б жити в безперестанних стражданнях. Навіть самогубець у болісному акті самовільного позбавлення себе життя уявляє полегшення. Але віруюча людина через тимчасові випробування дійсно зрощує собі крила для лету в блаженній вічності. Тому початок цього благого стану – тут, у скороминучому земному житті. А це означає, що дбаючи про спасіння душі, ми не маємо права змарнувати цей час на занурення у гріхи.

використовується як метафора внутрішнього інтуїтивного зору героїв.

16 червня о 19.00 в «Українському домі» на гала-концерт зберуться найкращі колективи художньої самодіяльності Донеччини. Вони співатимуть українською, покажуть справжню сіль донецької землі – і змінять ваше уявлення про культуру Донеччини.

ВИСТАВА ПРО ВОЇНІВ

«THE ВЙО» ПОДІЛИТЬСЯ ПОДИХОМ ЛІТА

16 червня о 19.00 два успішні колективи – столичний театр «Золоті ворота» та Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр ім. І.Франка – вирішили згуртуватися для роботи над виставою за п’єсою популярного молодого українського драматурга Павла Ар’є, який живе між Львовом і Берліном. Сюжет драми «Слава героям» побудований на сучасній історії двох ветеранів – УПА та Великої Вітчизняної війни, котрих доля зводить в одній лікарняній палаті…

16 червня о 21.00 у «Докер пабі» на Оболоні виступатиме «The Вйо». Пісні цього українського гурту, який створює музику з 1991 року, досі актуальні й цікаві, із заворожуючим подихом літа та шармом українського поп-реґі.

СКУЛЬПТУРА НІЧНОГО БАЧЕННЯ

ТОЙ, ЩО ВІДЧИНЯЄ ДВЕРІ

Галерея сучасного мистецтва «Триптих АРТ» у межах міжнародного арт-фестивалю «Kyiv Art Week» презентує персональну виставку скульптури Аліни Бачуриної «Tapetum lucidum». Tapetum з давньогрецької мови – покривало, килим. Lucidum з латині – той, що світить. Tapetum lucidum – це біологічна система, необхідна для нічного бачення, зокрема в кішок. У контексті авторського проекту властивість tapetum lucidum

17 червня о 19.00 у Будинку актора гратимуть виставу «Морг №5». Це нова оригінальна постановка п’єси Неди Нежданої «Той, що відчиняє двері», яка ввійшла до збірки найкращих п’єс Європи. Автори вистави визначили її жанр як містична комедія. Глядач зможе побачити все зсередини, відчувши себе однією з дійових осіб. Комізм екстраординарної поведінки героїв у комбінації з глибоким

Ведучий рубрики Олег СМАЛЬ

Пархімові ласощі «Та за сим словом схопив корінець, та – кусь!.. Жує, сердега!.. Тут жує, а в ніс так і шпига, і сльози з очей так і біжать… Жує, жує – і не проковтне, далі утер сльози, став віддихати, бо дух йому захвачує, і каже: – Бач, як за пресучою жінкою давно вже не ласував. Так от ласощі і в горло не йдуть. Та вп’ять стане їсти, то по три, то по чотири корінця вже пхав в рот, так що ж бо? Ні жувати, ні ковтати не можна, не йде в горло. Се бо був хрін! Де ж його можна їсти!» Справді, небагато знайдеться подвижників, які могли б трощити коріння хрону так, як недорікуватий Пархім Уласович Шеревертень, герой оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Пархімове снідання». Але без хрону українську кухню годі уявити. До ковбаси та до печені, до риби й холодцю не вигадали ще кращої присмаки. А малосольні огірочки та квашені помідори без листя хрону в розсолі чи маринаді хіба будуть такими, як треба? Одним із додаткових аргументів за вживання хрону є те, що росте він на території всієї України дико, як бур’ян. Що-

філософським вирішенням спектаклю підносять цю постановку на рівень мегаактуального сучасного здобутку.

ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА ВИКРАДЕНИХ ПОЛОТЕН

У музеї ім. Ханенків представили 17 шедеврів італійського живопису, які було врятовано нашими прикордонниками. Картини викрали рік тому з музею в італійській Вероні. Виставка триватиме до 22 червня, на цей час роботу музею продовжили до 20.00. Каси працюють до 19.30.

правда, без заступа його довге коріння витягти із землі нелегко. Але результат вартий праці! Готуємо класичний хрін з буряком. Коріння миємо, кладемо в холодну воду на 24 години. Потім відрізаємо верхню й нижню частини кореня, очищаємо хрін від шкірочки, подрібнюємо на тертці чи в м’ясорубці. Відварений тертий буряк змішуємо з хроном. Додаємо сіль, цукор, мелений чорний перець, рафіновану соняшникову олію. Підігріваємо в каструлі до температури 7075°С. Вливаємо оцет, старанно перемішуємо, розкладаємо в банки, закатуємо, пастеризуємо протягом 20 хвилин за температури 90°С. Співвідношення продуктів на банку місткістю 0,5 л: буряк – 380 г, хрін – 50 г, олія – 35 г, цукор – 15 г, сіль – 6-7 г, перець – 0,3 г, оцет 6% – 50 г.

чів з новими творами мисткинікерамістки, члена Національної спілки художників України Віри Томашевської (м.Київ). Образи її робіт мрійливо-ліричні, сповнені життя, живописні та яскраві.

НЕСТРИМНА ЕНЕРГЕТИКА «ОКЕАНУ ЕЛЬЗИ»

ВЕРШИНА «ТАБУЛА РАСА»

17 червня о 22.00 у «Докер пабі» виступатиме «Табула Раса». Живий саунд гурту, неординарність і харизма Олега Лапоногова мало кого залишають байдужим на концертах. Енергетика найчастіше просто зашкалює. Група недарма входить до зали слави українського року, а також має багато шанувальників серед людей, які полюбляють якісну поп-музику.

СВІТ ПРИРОДИ ВІРИ ТОМАШЕВСЬКОЇ

У музеї декоративного мистецтва триває виставка «Літо. Квіти. Ювілей», що знайомить відвідува-

18 червня о 20.00 в НСК «Олімпійський» виступатиме «Океан Ельзи». Анонсуючи концерт, до назви гурту можна додавати різні епітети, та одним вони здаватимуться надто сухими, іншим – занадто загальними, третім – узагалі зайвими. Це той випадок, коли достатньо лиш одного імені – «Океан Ельзи». Або просто назв пісень, за якими стоїть історія кожного з нас особисто чи всієї країни загалом: «Вставай», «Квітка», «Небо над Дніпром», «Обійми», «Там, де нас нема».

АВТОМОБІЛЬНИЙ ЕКСТРИМ НА «ЧАЙЦІ»

19 червня на автодромі «Чайка» відбудеться Ukrainian Drift Challenge / United Drift Challenge (UDC) 2016. Це місце, де зберуться не тільки професіонали з дрифтингу й не лише з України, а й аматори та новачки, для яких цей захід може стати потужним ривком, відкриттям і наступним щаблем.

гороскоп | 20 – 26 червня ОВНИ відновлюйте розі-

рвані кровні зв’язки, шануйте фамільні, національні та культурні традиції і пам’ятайте, якого ви роду-племені.

ТЕЛЬЦІ, не діліться ні з

ким таємними тривогами, переживаннями, це підірве ваш імідж вольових самодостатніх персон.

БЛИЗНЯТАМ шлях ре-

Фото Ганни СМАЛЬ

алізації бажань устелений квітами успіху, вам удасться втілити чимало заповітних програм задля сімейного благополуччя.

РАКИ ,

в і п е р с п е к т и в и , м ож л и в і ст ь кар’єрного злету і покровительство сильних світу цього.

СКОРПІОНИ, атмосфе-

ра в офісі розжарена, роботи непочатий край, аби все виконати професійно і у визначений термін, доводиться поспішати.

СТРІЛЬЦІ, ви на верши-

ні посадового злету, маєте високий соціальний статус (окрім ледарів). Моліться і славте Всевишнього, це його винагорода. І зробіть так, щоб люди, залежні від вас, були задоволені.

пасти задніх заборонено, годі ховатися, виходьте на публічну арену, чаруйте вродою, вам визначено стати яскравою ключовою фігурою в соціумі, мати владу, потужний вплив на людей.

КОЗЕРОГАМ сім’я та робота – ось де проляже фронтова лінія. Благовірні та домочадці допікатимуть своїми претензіями, однак не здавайтеся, від вас вимагається сталева витримка і здоровий глузд.

ЛЕВИ, життєвий енерго-

ВОДОЛІЇ , прагнучи отри-

потенціал стрімко падає, більше усамітнюйтеся, ведіть діалог із совістю, аналізуючи допущені в минулому помилки.

ДІВИ, захоплюватимуть

своєю харизматичністю, конкретними справами, але не забувайте, що стоїте на фундаменті зі здобутків достойних партнерів.

ТЕРЕЗИ, шлагбаум на шляху глобальних задумів відкрито, попереду успішні фахо-

мати плідний урожай на службі, ви таким чином помилково гатите туди всі сили, хоча ті енергетичні «перекоси» протипоказані для здоров’я.

РИБИ для вас настав зо-

ряний час героя-коханця і благословенного судженого. Вживайтеся в романтичне амплуа у подружньому тандемі, кохайтеся в насолоду, скакати в гречку заборонено. Астролог Любов ШЕХМАТОВА

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

Не розчарували, але й не здивували У неділю, 12 червня, національна команда з футболу невдало дебютувала на континентальній першості. «Вечірка» спробувала оцінити гравців «синьо-жовтої» дружини за п’ятибальною шкалою. Хто виявився відмінником, а кому потрібно виконати роботу над помилками? Андрій П’ятов – 5 балів. Попри два голи, воротар «Шахтаря» стіною стояв у воротах збірної. Кілька разів рятував команду від, здавалося б, неминучого гола (виходи сам на сам Самі Хедіри та Месута Озіла). Загалом, у пропущених голах мало хто зможе звинуватити Андрія. Артем Федецький – 4 бали. Як для захисника багато працював у атаці, допомагаючи Андрію Ярмоленку. Гра Артема не ідеальна, однак на його фланзі був цілковитий порядок. Євген Хачеріді – 4 бали. Усім відомо, що Женя чудово вміє грати проти нападників таранного типу. Проте йому складно протидіяти швидкісним і технічним футболістам, а лінія нападу збірної Німеччини саме така. Міг стати героєм матчу, але його удар головою якимось дивом відбив Мануель Ноєр (голкіпер збірної Німеччини). Ярослав Ракицький – 4 бали. «Привіз» штрафний удар, після якого німці повели в рахунку. Міг реабілітуватися за помилку, коли на 57-й хвилині виконав потужний удар зі штрафного, однак Мануель Ноєр був на місці. В’ячеслав Шевчук – 4 бали. У свої 37 років здавався просто-таки

невтомним, багато разів долучався до атаки. Якби не пропущені голи, міг стати відмінником. Тарас Степаненко, Сергій Сидорчук, Віктор Коваленко – усі 4 з мінусом. Степаненко часто не встигав за опонентами. Сидорчук діяв краще в атаці, ніж у захисті. До того ж Сергій «винен» у першому голі, адже саме він не вгледів за Шкодраном Мустафі. А ось 20-річному Коваленку явно бракує і досвіду, і фізичних сил, аби відіграти 90 хвилин матчу на високому рівні. Андрій Ярмоленко та Євген Коноплянка – 4 бали. Як завжди, обоє завдали чимало клопотів захисникам і воротарю команди суперника, але не судилося… Роман Зозуля та Євген Селезньов – 3 з мінусом. Нічим не запам’яталися. Щиро кажучи, Роман узагалі не впорався зі своїми обов’язками нападника. Селезньов спочатку трохи освіжив гру збірної в атаці, але невдовзі загубився. *** Авторитетне інтернет-видання whoscored.com, що спеціалізується на футбольній статистиці, опублікувало оцінки футболістів матчу Україна – Німеччина. Найкращим гравцем матчу визнанано півзахисника збірної Німеччини Тоні Крооса – 9,3 бала. Автор першого гола Шкодран Мустафі отримав оцінку 9,0. Найкращим у збірній України став воротар Андрій П’ятов. Наш футболіст одержав оцінку 7,7, що є третім результатом серед двох збірних після Крооса та Мустафі.

авторитетна думка Головний тренер ужгородської «Говерли» В’ячеслав ГРОЗНИЙ: – Якщо йдеться про гру загалом, то, не враховуючи результату, вона була гідною. Однак є й мінуси: група атаки діяла не надто агресивно. Коли пропускали перший гол, там були індивідуальні помилки за стандартного положення. Удруге пропустили, бо побігли відігравати. Далі важливо набирати свої 4 очки: потрібна одна перемога у двох матчах, і в другому хоча б не програти. Щодо прогнозів на наступне протистояння, то я не знаю, чим можуть здивувати ірландці… Їхній нападник Кайл Лафферті, який забив майже всі голи своєї збірної у відборі, травмований. Навряд у них щось вийде. Чекаю, що у стартовому складі нашої команди вийде Руслан Ротань. У нього є хист до гострих, точних передач. Та й узагалі, уся лінія півзахисту повинна грати більше на атаку. Вірю лише в нашу перемогу!

фотоконкурс «Вечірки» «Київ – європейське місто»

Фото Олексія ІВАНЕНКА Триває фотоконкурс «Вечірки». На адресу редакції вже надійшло чимало цікавих світлин. Нам приємно, що конкурс активно підтримали кияни й у своїх роботах прагнуть показати, яким чудовим є наше місто. Компетентне журі, до складу якого увійдуть визнані фотомайстри, журналісти, представники громадськості, визначить найкращі знімки. Гран-прі конкурсу: одна тисяча гривень. Передбачені також заохочувальні премії. Найкращі роботи будуть відібрані для фотовиставки в центрі столиці.

Просимо надсилати світлини в електронному форматі на адресу редакції: vk1906@ukr.net. У листі обов’язково повідомте (для редакції, в газеті не публікується) номер свого телефону.

анонс

Пізнання екзотичних культур 18 червня в Колонній залі КМДА з 12.00 до 19.00 посольства іноземних держав і діаспори в Україні демонструватимуть свої національні особливості на третьому Фестивалі культур народів світу OUTLOOK WORLD CULTURE FESTIVAL. Відвідувачі зможуть здійснити уявні мандрівки до Аргентини, Греції, Єгипту, Марокко, Нігерії, Туреччини й багатьох східних країн. На гостей фестивалю чекають виставки автентичних предметів побуту, текстилю, ремісничих виробів, вокально-інструментальні номери, уроки національних танців, щедрі дегустації екзотичних страв і напоїв, презентації національних костюмів понад 30 народів світу. Підготували учасники й пізнавальні майстер-класи. Наприклад, можна буде навчитися заварювати каву

по-турецьки або чай по-марокканськи, зав’язувати хустки за традиціями мусульман і робити арабський макіяж.

Мистецтво захопило столицю

До 20 червня в місті триватиме Kyiv Art Week – тиждень мистецтва, що зібрав виставкові, музейні та галерейні проекти на 15 арт-локаціях. Родзинкою заходу є колекція Національної галереї сучасного мистецтва Грузії, яку показують у «Мистецькому арсеналі». Міжнародний галерейний форум презентує в ArtHall D12 проекти 20 галерей з різних країн, а також виставку приватних зібрань сучасних українських колекціонерів. Київський музей російського мистецтва запрошує побачити «Сади срібного століття» та приватну колекцію Давида Сігалова. Склала Оксана БАРКІНА

По горизонталі: 8. Молодіжний рух 60-х рр. ХХ ст. 2 3 4 5 9. Отвір для входу і виходу. 10. Мандрівка, подорож. 11. 6 7 Пересування військ з одного 10 8 9 пункту до іншого. 12. Привласнення чужого авторства. 13. Відвідування Мекки. 16. 11 12 13 Прикраса у вигляді щита з 14 15 зображенням герба (іст.). 20. Кінь з високими біговими 16 17 18 19 20 21 якостями. 22. Періодичні 22 друковані видання. 23. Най9 24 більший порт Франції. 24. Італійські макарони. 25. Цариця 25 богів, дружина Юпітера (міф.). 26 27 26. Український письменник, 28 29 30 поет, учений «Мойсей». 27. Легендарна пророчиця в 31 32 33 34 35 стар. Греції. 31. Українська 36 37 рідка страва. 33. Зображення з окремих різнокольорових 38 39 40 шматочків. 34. Подрібнене м’ясо. 38. Атмосферні опади. 39. Зображення Бога або святого. 40. Сорт білої глини для виготовлення посуду. По вертикалі: 1. Тістечко з запечених збитих яєчних білків та вершків із цукром. 2. Пряна приправа до їжі. 3. День тижня. 4. Режим погоди в певній місцевості. 5. Верховний бог Олімпа 6. Формування громадської думки. 7. За зроблене добро. 14. Глядачі в театрі. 15. В усьому сумнівається. 17. Дефіс. 18. Напрям, тенденція. 19. Між літом і зимою. 21. Гра: збивання кулею стовпчиків. 28. Малюнки з короткими текстами, що утворюють цільну розповідь. 29. Соус з яєць, олії, оцту та приправ. 30. Титул для мирових суддів (США, Великобританія). 32. Майданчик для боксу. 35. Вільний матрос у Туреччині. 36. Руда качка. 37. Улюблене заняття на дозвіллі. 1

Кросворд «Вечірки»

Сьогодні ввечері збірна України повинна реабілітуватись у матчі проти Північної Ірландії

прогулянки містом

Київські легенди

Вечірній Київ | 16 червня 2016 року | №24 (19206)

На трафіку до метро і театру облаштували паркінг, терасу і кафе «Перепічка»

Михайла Кальницького

Фото автора

Сучасний вигляд Китаївської пустині

Русалка з Китаєва «оселилася» у Дніпрі Забудова київських околиць із роками стає дедалі щільнішою та вищою. Але за сучасними спорудами південної частини столиці України, в Голосіївському районі, досі можна розшукати незвичну місцевість, де природні красоти збагачені виразністю давніх споруд. Йдеться про старовинний, згаданий у багатьох документах та переказах Китаїв.

Пароплав на пристані біля Китаєва. З поштівки початку ХХ ст.

Ще за доби Київської Русі в районі Китаєва було влаштовано передові укріплення для захисту підступів до міста (можливо, назва місцини походить саме від тюркського «китай» – укріплене місце, фортеця). Тоді ж неподалік склався курганний могильник із численними похованнями. Згодом, після Батиєвої навали, фортеця перестала існувати, а вивільнене місце облюбували ченці, які створили тут Китаївську пустинь – одну з філій Києво-Печерської лаври, з печерами-келіями за прикладом лаврських. У XVIII столітті було зведено головну сакральну будівлю Китаєва – храм Святої Трійці. У ті часи, до речі, основна течія Дніпра проходила просто попід пагорбом, на якому розташовано Китаїв. До річки впадав струмок, уздовж якого утворилася низка тутешніх ставків. А навколо простягалася лісиста місцина, і це забезпечувало відлюдність чернецькій обителі. Киянам, які навідувалися до святого місця, найпростіше було діставатися сюди водою, біля Китаєва було влаштовано пристань. З роками лінія дніпровського фарватеру

змінилася, стару протоку частково було засипано, але до колишньої Чернечої затоки (нині вона називається Галерною) регулярно відбувалися пароплавні рейси. Розташування храмів, печер і курганів посеред лісової гущавини породжувало численні чутки про китаївські таємниці. Навколо незвичних споруд виникали дивовижні, романтичні легенди. До їхнього створення долучалися й професійні беле-

«Русалка». Героїнею цього твору стала дівчина Горпина, яка жила у цих хащах разом із матір’юлісничихою. Молодиця без пам’яті закохалася у пригожого шляхтича, а той, спочатку запаморочивши їй голову, насміявся над нею. Після цього Горпина безслідно зникла. Засмучена мати з відчаю звернулася до старого чаклуна, і той відкрив їй спосіб побачити дівчину, котра стала русалкою та оселилася на дні Дніпра... Подібні сюжети вражали уяву київських обивателів, які наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття охоче винаймали селянські будиночки навколо Китаєва як дачі. За радянських часів Китаївську пустинь було ліквідовано, святині зруйновано, а натомість влаштовано дослідний інститут плодового та ягідного господарства. Проте в останні десятиліття обитель відродилася, старовинний Троїцький храм було реставровано. Сьогодні тут бувають екскурсії, і гіди додають до фольклорних переказів свої різноманітні фантазії. Доводилося, зокрема, чути, що нібито своєю назвою Китаїв зобов’язаний тибетським монахам, котрі влаштували тут для себе притулок і передавали над-

За радянських часів Китаївську пустинь було ліквідовано, святині зруйновано, а натомість влаштовано дослідний інститут плодового та ягідного господарства. Проте в останні десятиліття обитель відродилася, старовинний Троїцький храм було реставровано. тристи. Досить згадати відомого містичного письменника першої половини ХІХ століття, уродженця Слобожанщини Ореста Сомова. В його прозових творах раз у раз описувалися загадкові київські околиці. Зокрема, ліс на шляху до Китаївської пустині в оповіданні

Літні майданчики барів і ресторанів постійно викликають нарікання киян. Адже чимало з них залишають тільки вузенькі стежечки поміж припаркованими авто та капітальними прибудовами до ресторанів, які навіть незручно називати тимчасовими. Сьогодні ми прогулялися вулицею Богдана Хмельницького. Звертаючи з широкого Хрещатика, пішоходи змушені проходити у «вушко від голки» біля кіоску знаменитої «Київської перепічки». Барні стійки, виділені стовпчиками місця для авто на тротуарах і дві літні тераси ресторанів. У дощову погоду людям доводиться бути дуже обачними, аби не повиймати одне одному очі спицями від парасоль, намагаючись розминутися. Далі шлях вільний аж до підземного переходу. На непарному боці вулиці від підземного переходу й до перетину з Володимирською барів-ресторанів немає, і для пішоходів там привілля. Тому ми переміщуємось на парну частину вулиці. Першою тут відвідувачів запрошує літня веранда кав’ярні «Львівські пляцки». На низькому помості з рожевими петуніями, вона залишає достатньо простору для пішоходів. Диво дивне, але цього року не облаштував літній майданчик ресторан «Сушія», на який торік часто скаржилися кияни. І причиною може бути те, що заклад прилягає до будинку №12, де наприкінці лютого під завалами загинули робітники. Наступною є літня веранда ресторану «Рукола». Оскільки в цій частині вулиці досить широкий тротуар, то вона пішоходам не заважає. Піднімаючись до перетину з Володимирською, дорогою можна перепочити на лавках маленького бару: і клієнти мають змогу випити на вулиці філіжанку кави, і пішоходам це не заважає. Угору від перетину з вулицею Володимирською аж до ресторану «МакДональдс» літніх майданчиків теж немає, тому на перехресті переходимо на непарний бік вулиці.

Тут неподалік посольства Німеччини на пішоходів чекають дві літні тераси ресторанів. Власники зробили все, аби їхнім поважним гостям було затишно, а як почуваються перехожі, потрапляючи до своєрідного тунелю між помостами та припаркованими авто, їх, вочевидь, не цікавить. Водночас урбаністи вважають, що літні тераси можуть стати окрасою міста, якщо їх правильно розміщувати. Й одним з таких вдалих прикладів є літні столики ресторану на вулиці Лисенка. – Якщо на вулиці, навіть вузенькій, просто виставлені столики, квіти в кашпо та парасолі, тоді тротуар стає ще більш активним і приємним для прогулянок, а заклади, які поважають простір містян, отримують додаткових клієнтів, – зазначає координатор київського міського журналу «Хмарочос» Тарас Кайдан. У центрі столиці часто складно пройти не лише через літні веранди ресторанів, а й через автомобілі. На Грінченка перехожим у дощ доводиться згадувати казку про двох баранців і пропускати одне одного. До речі, кияни за допомогою Facebook змусили грузинський ресторан «Мама Манана» прибрати літній майданчик із тротуару в центрі міста. У понеділок, 13 червня, робітники почали монтаж літньої тераси біля закладу на вулиці Великій Васильківській. Після опублікованих у соцмережі фото й відео господарі вирішили дослухатися до скарг містян і звільнили тротуар. «Вечірка» й далі гулятиме центральними вулицями столиці в пошуках незугарних літніх майданчиків. До слова, колишній директор Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, а нині народний депутат Дмитро Білоцерковець нагадав на своїй сторінці у Facebook про те, що в місті триває боротьба з незаконними літніми майданчиками та МАФами. І навіть показав, як саме... Інф. vechirniykiev.com.ua

природні здібності українським козакам… Як би там не було, але таємничий Китаїв досі залишається одним із найдивовижніших куточків Києва. І «збагачувати» його розлогий літопис сучасними вигадками, мабуть, немає потреби.

facebook.com/vechirkanova засновник:

Київська міська рада

В. о. головного редактора Максим Філіппов Керівник творчої групи Леонід Фросевич Заступник головного редактора Віталій Курінний Секретаріат Володимир Савруцький, Олександр Баркін Фоторедактор Павло Пащенко

Адреса: 01001, м. Київ–1, вул. Володимирська, 51-б Телефон: 234-27-59 Факс: 235-01-93 E-mail: vk1906@ukr.net Свідоцтво: КВ №15417–3989 ПР від 15 квітня 2009 року

Рекламний відділ: вул. Володимирська, 51б Тел.: 234-21-84, 234-27-39 Факс: 235-61-48 Е-mail: v.pushina@gmail.com Відділ розповсюдження та реалізації: Тел.: 235-23-34 Друк: ТОВ «МЕГА-Поліграф», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 12/14 Замовлення: 48079 Заг. наклад: 96 000.

Редакція листується з читачами тільки на сторінках газети. Газета публікує також ті матеріали, в яких думки авторів не збігаються з позицією редакції. При передруку посилання на «Вечірній Київ» обов’язкове. Матеріали рубрики «Що хвилює» публікуються на правах реклами. Рукописи не рецензуються. Передплатний індекс: 37607 Онлайн-передплата на сайті ДП «Преса»