Жовтень–листопад 2012 р.
№
Періодичне видання Кіровоградського державного
Ти єдиний автор всього,
1
педагогічного університету імені Володимира Винниченка
що з тобою відбувається
…І ФІРА ПОЇХАЛА… Привіт усім, хто взяв до рук цю довгообдумувану, часовкладувану, таку бажану й очікувану студентську газету! Привіт і тим, чий погляд спинився на цьому шматку газети, який гордо називається «зверненням головного редактора». Ви вже помітили, що газета називається «Студентська фіра». У багатьох, хто почув цю назву точно виникло питання, чому саме «Студентська фіра»? Більшість, а точніше 99% із тих, хто почув слово «фіра», 1% – викладачі, запитали, що воно означає. Тому, перш за все, вияснимо, що таке «фіра». Все дуже просто – це синонім до слова віз. Назва виникла разом з десятком інших варіантів у маленькому кабінеті, що у п’ятиповерхівці. Цензуру витримала лише одна! Так і виникла «Студентська фіра». Перша частина із цього словосполучення зрозуміла: вона висвітлює читацьку аудиторію, з однієї сторони, а з іншої – аудиторію
творців. Друга частина – «фіра» – має дві ознаки: рух та вміст у собі чогось. Але про це трішки далі. Ціль редколегії – бути якнайближчими до студентства, але при цьому не втратити читачів серед викладацького складу! Хоча для Вас, шановна педагогічна аудиторіє, також буде надзвичайно цікаво дізнатися про життя Ваших підопічних, тих, хто формується, як особистість на Ваших очах. На фіру ми поклали студентські захоплення, мрії, хобі та досягнення. Багато з Вас тут знайде себе! Для цього уважно переглядайте фотографії та будьте активними студентами і матимете шанс з’являтись у кожному номері. Погодьтесь, приємно показати своє фото батькам, посміятись над ним із друзями та мати пам’ять про університетські роки. Ми хочемо, щоб усі бажаючі, які мають що сказати та знають як сказати долучились до творення
наступних номерів газети! Це просто! Висилайте свої матеріали, запитання, пропозиції, досліди на нашу електронну адресу studfira@mail.ru. Пам’ятайте, редакція залишає за собою право редагувати та скорочувати авторські тексти. Отож, творча молодь, досить відсиджувати пари, засинати на парті, бути сірою масою, про яку ніхто не згадає! Прояви себе! Ручку в руку й гайда виводити літери на папері. Скажеш «нема натхнення, нема думки» – це обман. Чули, що «апетит приходить під час їжі»? Те ж саме з думкою! Починай писати прості речення, а думка наздожене тебе! Не вмієш писати – візьми фотоапарат і створи свою фотоісторію, покажи світ зі свого кута бачення. Намалюй шарж, карикатуру, портрет свого одногрупника! Ти можеш усе! Ми чекаємо на тебе.
Як розслабитись перед сесією У свій вільний час люблю дивитись фільми. Мій улюблений жанр – жахи. І сьогодні я вам розповім таку собі студентську страшилку. На вулиці темно, зимно, в твоїй кімнаті також. Ти сидиш в старому бабусиному кріслі і дивишся якісь жахіття по телевізору. Всі вже давно сплять, а ти – ні, ніби чекаючи чогось. І тут чуєш телефонний дзвінок, один, другий. Хто може телефонувати вночі? Якщо тобі 15, то подруга. Якщо тобі 26, то минулий бойфренд. Якщо тобі 18 чи 19, то це телефонує сесія і повідомляє, що скоро вона прийде по тебе! Ти лякаєшся, все-таки несподіваний дзвінок серед ночі.
С
есія – це таке собі випробування для нервової системи студента. І всі нервують, без виключення, навіть найвитриваліші козарлюги. Всі переживають, що не здадуть сесію через нову систему оцінювання. Але не хвилюйтесь, любі, цей механізм запущений для того, щоб ви робили вигляд, що вчитесь, а викладачі – що навчають вас. Тому ви точно здасте цю сесію, і гарно відпочинете на свято Нового Року. А для людей, яким не допомогли вище надруковані слова, можу дати ще кілька хороших порад. Перш за все, прийміть гарячу
ванну, вона допоможе розслабитись, звільнити думки. Але… В гуртожитку немає ванн, а тим паче гарячої води. Тому чи варто розслаблятись в тазику? Для того, щоб реально розслабитись перед сесію, потрібно про неї не думати, забудьте про неї. Просто вчіться щосили! Адже негативні думки породжують страх, паніку, або навіть можуть призвести до депресії чи фрустрації. Думки повинні бути позитивними, думайте про щось гарне, наприклад, про літо, про свого пухнастого котика чи песика, про мандарини, Діда Мороза та про те, що скоро випаде сніг! Виконуйте всі завдання за
своїми можливостями. Ваші старання не будуть марними, вас обов‘язково оцінять. Від стресів не захищений ніхто. Якщо ви не будете розслаблятись, напруга накопичуватиметься й призведе до нервових зривів. Побережіть свої нерви! Ви можете ввечері погуляти з друзями, поговорити на якісь кумедні теми, піти відпочити в клуб, насмітись, наїстись і піти щасливим спати. А якщо ви любитель сидіти вдома, для вас
Ольга Мосежна варіант такий – шматочок тортика і чашка гарячого чаю, ковдра і ноутбук – вуаля – ви загартувались і готові здавати сесію. Така собі інтимна обстановка для втомленої нервової системи. Влаштуйте їй такий сюрприз, адже дами люблять сюрпризи. У вас все буде добре, ви все зможете, головне – вірити в себе і свої знання. Отож, УСПІХІВ! Тетяна Демчук
Студентська фiра
АНАЛІТИКА
ВОНИ – ЕКСПЕРИМЕНТИ, МИ ЇМ – АПЛОДИСМЕНТИ По-третє, втрачається широка, зв’язна відповідь студента, яка завжди цінувалась і формувала мовну культуру. Викладач змушений робити експрес-опитування, давати велику кількість тестових завдань та самостійних робіт. Але перехід до європейської системи освіти, вихід на міжнародний рівень є безперечною перевагою. Тепер наші дипломи без перешкод можуть конкурувати на міжнародному ринку праці, зникає плутанина у назвах кваліфікаційних рівнів. Отож, через неапробованість і непристосованість європейської системи до вітчизняних умов, наші студенти стикаються з цілим рядом труднощів – як технічних, фізич- так і психологічних. Як казали великі, но не всти- «найгірше жити в епоху змін», тож студенгає опитати двадцять-тридцять студенів. там знову доводиться непросто. А як щодо тих, хто не набрав мінімальної Анастасія Зубова кількості балів?
Черговий експеримент переживає наша система освіти. І студентство КДПУ, неначе піддослідні кролики, цього року випробовує ноу-хау освітніх технологів –кредитно-трансферну систему оцінювання. На відміну від кредитно-модульної системи, коли студентові досить було отримати три-чотири оцінки за модуль, виконати самостійну роботу й успішно написати контрольну, тепер упродовж семестру з кожного предмета потрібно набрати сто балів: шістдесят – на практичних заняттях і сорок – на екзамені. Це означає, що треба відповідати на кожній парі, виконувати купу самостійних і при цьому не пропускати занять. Невже це так складно? Звичайно ні! Але невелика поправка – для європейського студента, адже ця система орієнтована на євро стандарти. То чому ж визнана в Європі система так важко приживається в наших університетах? По-перше, різна кількість відведених годин з різних предметів зумовлює неоднорідну систему оцінювання. Так, в одного викладача за пару можна отримати один бал, а в іншого – п'ятнадцять. А через відсутність чітко визначених критеріїв оцінювання лишається незрозумілим, чим послуговуються викладачі, оцінюючи
студентів, і нам також важко орієнтуватися в кількості отриманих балів. По-друге, кредитно-трансферна система орієнтована на європейські університети, де навчальні групи становлять у середньому п’ятнадцять осіб, і кожен студент може отримати оцінку за пару. Зовсім інакше в наших вузах, де викладач
CТУДЕНТСЬКЕ ЗАКУЛІССЯ
Не нова тема – студентський гуртожиток. Уже безліч разів писалось про численні проблеми, і не менше разів він оспівувався як символ молодості, свободи, дружби й подібне блабла-бла. Здавалося б, що й писати нема про що. Але ми спробуємо показати життя гуртожитку зсередини, і не лише мого рідного, четвертого, але й третього і першого. Гуртожиток №4. Рідний дім філологів, істориків та представників факультету іноземних мов. Традиційно тут панує атмосфера навчання, яка переривається пробіжками по кімнатах і блоках у пошуках конспектів або якоїсь їжі. Але й розваги тут не чужі, щоправда в межах своєї кімнати. Невелика активізація розпочинається під час змагань за звання найкращого блоку – перспектива поїздки в Карпати об’єднує. На жаль, у повсякденному житті колективізм не притаманний нашим жителям. Щодо проблем, які хвилюють студентство четвертого гуртожитку, то опитування показало, що їх можна назвати сезонними. Так, осінні проблеми пов’язані перш за все з поселенням, адже щоб оселитися, необхідно вистояти супердовгі черги. Спершу за папірцем, який засвідчує, що ти сплатив 80 копійок за ще якийсь папірець, потім за довідкою з медпункту, далі за підписом в університеті і нарешті біля дверей коменданта.
Цього року цікавим нововведенням для істфаківців стали внески на “благоустрій” гуртожитку. І якщо ти не сплатиш 400-800 гривень (сума коливається в залежності від курсу), то шукай квартиру. Здивованим студентам і батькам пояснюють це тим, що на блоках зроблені євроремонти – просто любо глянути. Та й дійсно, не може не милувати око новенька кахельна плиточка на кухні, ось тільки більш важливі і нагальні проблеми, такі як відсутність душу, залишились невирішеними. На зміну осіннім приходять зимові проблеми. Традиційно – це низькі температури в кімнатах і заборона користуватись теплообігрівачами. Та й справді, 12-13 градусів – невже це холодно? Мабуть, весна – найменш проблемний сезон. Котячий нявкіт і голосні пісні під вікнами – мабуть, єдине, що турбує студентів, ну, звичайно, окрім сесії, яка наближається. Третьому гуртожиткові, домівці математиків, географів і фізруків, притаманна підвищена дружелюбність. Масові гуляння і шумні святкування блоків – це все про них. Більш ніде, окрім як біля “трійки”, ви не почуєте скандування більш як десятка студентів “ПГФ – ПГФ!” на день природно-географічного факультету. Явище – незабутнє! Найбільш хвилюючі проблеми місцевих жителів стосуються встановлення душів та ремонтів на блоках. Як говорять самі студенти, кошти на ремонт вони поздавали, і їх навіть почали робити.
таким стилям: рок, реп та поп. Менше слухають джаз, фанк та шансон. Хочу зауважити, ки полюбляють студенти що на питання: «Чи любите КДПУ. ви шансон?» позитивну відпоЯк ви бачите, більшість відь дали тільки дівчата. Дуже опитуваних надають перевагу мала кількість студентів у
ПИТАЛИ – ВІДПОВІЛИ Усім привіт! Хочу вам запропонувати свій перший в житті журналістський матеріал, та поки що не маю уяви, як його писати, але, як згадувала редактор: «Апетит приходить під час їжі», тому смачного всім! Хотілося б у цьому матеріалі звернути вашу студентську увагу на музику. Мабуть, немає такої людини, яка не любить її! Зранку, удень, увечері ми чуємо її в навушниках, у транспорті, в магазинах, у кав’ярнях. Я провела опитування серед 120-ти студентів із різних факультетів (історії та права, іноземних мов, педагогіки та психології, фізичного виховання, фізико-математичного, філології та журналістики). Пропоную вашій увазі своєрідний рейтинг, який покаже вам, які ж стилі музи-
2
Але із закінченням будматеріалів закінчились і ремонти. Найменше проблем озвучили студенти першого гуртожитку. Вони хваляться хорошими житловими умовами і дружньою атмосферою. Цікавими спогадами поділилась одна студентка, розповіла, як під час фіналу майдансу добра половина блоку (десь 50 кімнат) зібралась у коридорі перед кимось знайденим невеликим стареньким телевізором і вболівала за кіровоградську команду. Це було, каже вона, “відчуття масової ейфорії, яке об’єднує, зближує”. Часто тутешні жителі прокидаються під чийсь спів, адже живуть там студенти мистецького факультету. Не менш цікаво і весело у студентів психолого-педагогічного факультету. У них проводяться заняття зі східних танців, а також з аеробіки. Ось такі вони, наші гуртожитки. Зі своїми перевагами і недоліками вони стали для багатьох домівкою на довгий час. І хоч інколи набридають постійні крики на блоках, непорозуміння з сусідами, але, проживши тут кілька років, уже ніколи і нінащо не проміняєш місце, де поставив на плиту млинці, а згадуєш про них тільки через годину, і, прийшовши на кухню, бачиш, що хтось їх дбайливо перевернув, підсмажив, зняв з “вогню” і накрив кришечкою, щоб не охолонули.
вільний час полюбляє слухати хаус, r’n’b та хіп-хоп. Народній та класичній музиці надає перевагу зовсім невелике коло студентів, що досить прикро! Інший вид музики – клубна – всі люблять
Анастасія Зубова
танцювати під неї, але слухати у вільний час не мають бажання. 74% нашої альмаматер слухають музику зарубіжних виконавців, а решта – любить вітчизняну музику! Під час опитування студентів я часто чула: «Тільки український рок», «Я обожнюю «Бумбокс» та «Океан Ельзи»». Хочу попередити вас, дорогі меломани, містом розгулює страшний грип, велика кількість студентів хворіє. Та англійськими вченими доведено, що музика має лікувальні властивості! У 1961 році була розроблена перша офіційна програма музикотерапії. Цікавим фактом є те, що зараз уже більше 70 вишів по всьому світу дають академічну ступінь за спеціальністю музикотерапевт. Тому слухайте музику, гарно вчіться, будьте здорові і не хворійте! Анна Гончаренко
Жовтень–листопад
СТУДЕНТСЬКА ФІРА РАДИТЬ
ПОЛЮВАННЯ ЗА МИСТЕЦТВОМ Студентське життя...!? Що це таке, та з чим його смакують? Школярі, чуючи подібну фразу, здивовано споглядають на спікера, старше покоління ностальгічно ділиться «гарячою» молодістю, і тільки студенти гордо посміхаються у відповідь. Адже студентські роки – найшаленіші роки життя кожної людини, котра ризикнула приміряти на себе п’ятирічне «клеймо» – студент. езсонні ночі, «підступна» сесія та перший екзамен – це три обов’язкових складових, котрі кожен студент зобов’язаний пройти для бойового хрещення у зарахування до цієї особливої ланки суспільства. Однак, «5» в заліковій книжці, нудні лекції та моторошні семінари не здатні розкрити та сформувати особи-
Б
стість студента всебічно. Потрібно ТЕРМІНОВО рятуватися, коли з’являється «вікно» в такому напруженому режимі. Ви запитаєте: « А яка ж адреса такої «медичної допомоги», і які тернисті шляхи зможуть вивести на неї?». Заклади такого типу займають свою локацію на різних куточках міста Кіровограда. Їх
екстер’єр просто не може залишитися осторонь Вашого поля зору, адже це зазвичай будівлі високого класу. Та круасан, як кажуть, цінний за його начинку, то ж справжня насолода тільки в середині. Та про що це я?... Авжеж, про наші культурномистецькі установи. Маленький Париж славиться
«ALLA-PRIMA» від мистецького факультету Дев’ятий рік поспіль викладачі та студенти художньо-графічного відділення мистецького факультету організовують Мистецький рух «ALLA-PRIMA». Трапилась ця подія 13 жовтня біля пам’ятника Тарасу Шевченку. Його організаторами стали декан мистецького факультету – Бабенко Л. В., заві-дувач секцією образотворчого мистецтва та дизайну – Гарбузенко Л. В. та доцент кафедри – Стрітьєвич Т. М. Цьогорічна програма Мистецького руху «ALLA-PRIMA» при-свячена десятій річниці створення художньо-графічного відділення та мистецького факультету. Основна мета – ознайомити жителів міста з образотворчими техніками, надати можливість реалізувати творчі ідеї. Проводились майстер-класи викладачами-художниками та їхніми учнями. Неабияким успіхом користувалась майстерня з інсталяції «Я в русі «Аlla-prima»» під керівництвом Гусєвої Л. Г. Кожен зліпив себе на святі та спільно склали об’ємно-просторову композицію (інсталяцію). Учасники знайомилися з техніками та матеріалами ліногравюри, пастелі, колажу. Бажаючі вчились писати натюрморти. У напрямку декоративно-прикладного мистецтва працювали творчі майстерні з художньої кераміки, малюнку на склі, стінопису. У галереях Мистецького руху «ALLA-PRIMA» було представлено відразу 10 виставок: «Штрих та лінія», «Соло для Zoo», «Сліди небачених тварин», «Стінопис», «Калейдоскоп», «Мелодія ткацтва», «Відкрий для себе Україну» (виставка пленерних робіт), «Подих» (персональна виставка студентів художньо-графічного відділення – Семеняченко Світлани та Рябцевої Насті). Святкових емоцій надав «музичний креатив» під керівництвом Інги Шевченко та звуковий супровід від Геннадія Бродського. Як завжди, працювала Мистецька крамничка, де можна було придбати сувенір на згадку, перейнятися творчими ідеями, новими думками, познайоми-тися з новими формами, напрямками, техніками виконання. У Мистецького руху «ALLA-PRIMA» є свої прихильники, постійні учасники, які підростають з кожним роком та з нетерпінням чекають наступного свята, а випускники шкіл – можливості навчатися на художньо-графічному відділенні мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Із сайту www.kspu.kr.ua
Жовтень–листопад
Студентська фiра великою кількістю театрів (Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. К р о п и в н и ц ь к о г о , Кіровоградський обласний академічний театр ляльок, народний студентський театр ім. В. Д. Дейнекіна «Резонанс»), кінотеатрів («Портал», «Зоряний»), музеїв (Кіровоградський краєзнавчий музей, Кіровоградський обласний художній музей, художньомеморіальний музей О. О. Осмьоркіна і т. д.). Також в Кіровограді нещодавно відкрилась Галерея «Єлисаветград», де ви зможете не тільки відволіктися від сірих буднів, а й насоло-
дитися мистецтвом в «чистому вигляді». Мистецтво рухомої фотографії (кіно) та театру дозволить тримати уяву в постійній динаміці (а уява реально дозволяє людям самостійно зцілити свої недуги) та, можливо, наштовхне Вас на якусь креативну ідею. Тому не лінуйтеся, а хоч інколи відкладайте конспекти та рушайте на «полювання за мистецтвом» в усі установи, які тільки є в нашому місті, та побачите – Ваш емоційний стан буде в абсолютній гармонії з духовним світом. Вікторія Панічева
акультет фізичного виховання випустив величезну плеяду чемпіонів, майстрів спорту, тренерів, працівників фізичної культури, які своєю працею здобули всеукраїнське і навіть світове визнання. Одним із видатних випускників є Вадим Євтушенко. Славетний футболіст, випускник факультету фізичного виховання перші кроки у професійному футболі робив у нашому місті, у нашому університеті. Коли він грав за університетську футбольну команду «Буревісник», його запросили до футбольного клубу «Зірка». Талант нашого героя швидко розгледіли селекціонери київського «Динамо». Євтушенко скористався нагодою пограти під керівництвом тренера Валерія Лобановського. Так до нашого випускника прийшли визначні футбольні перемоги (в активі гравця єтріумф в Кубку Кубків 6 перемог в чемпіонаті СРСР, 4 – в Кубку СРСР, та 1 перемога в чемпіонаті Швеції), найголовнішою з яких є перемога в Кубку Кубків УЄФА (1986 року). Уродженець П’ятихаток, спортсмен робив перші кроки в футболі в місцевій ДЮСШ, куди потрапив десятирічним хлопчиком. Футбол не заважав Вадиму гарно вчитися (його середній шкільний бал складав 4,5). Тому після закінчення школи він вирішив вступати до Київського інституту фізкультури. Проте серйозний вступний конкурс не дозволив втілити заплановане в життя. Зрозуміло тільки одне: бути футболістом – доля Вадима Анатолійовича. Реалізувати себе професійно Євтушенко зміг в Кіровоградському державному педагогічному інституті імені Пушкіна (сьогодні – КДПУ ім. В. Винниченка). Посміхаючись, досі згадує випускник про свої виступи у складі університетської футбольної команди «Буревісник», тренером якої був Валерій Нечаєв. Кожна людина – коваль власної долі. Від нашої праці, нашого ставлення до діла залежить наше подальше життя. Вадим Анатолійович викував собі славетну долю футболіста, а що викуєш ти?
Ф
3
Студентська фiра
ІНТЕРВ’Ю
За столом кабінету, спілкуючись з колегами; удома на дивані, обіймаючи дружину; на футбольному полі, відбираючи м’яч у противника, людина поводиться по-особливому, так, як відповідає правилам певної сфери життя. Щодня ми спілкуємось із головою профкому студентів Сергієм Вікторовичем Бойком. Кабінет, стіни п’ятиповерхівки, університетські культурні та навчальні заходи – це місця, де студенти звикли бачити Сергія Віктороча. А як щодо поза межами університету? Як цей чоловік відпочиває, про що мріє? Ви дізнаєтесь про це в інтерв’ю, котре, можливо, відкриє Вам цю людину зовсім з іншого боку. – Сергіє Вікторовичу, звідки Ви родом? Народився я у с. Маріївка, Онуфріївського району. Виховувала мене мати. Згодом переїхав до дідуся з бабусьою в с. Наглядівка, Компаніївського району.
– Чи бувало колись, що отримували двійки? Давали Вам за те прочухана? Ні. У школі вчився я дуже добре: до 8го класу отримував лише похвальні грамоти. А в 9-му класі перевівся до Компаніївської школи. Довелось звикати до нових вчителів, однокласників, адаптуватись до самого місця. У сільській школі нас в класі було шість учнів, а в Компаніївці – тридцять. І там вже отримав перші четвірки. А в 11-му класі у атестаті було три четвірки з хімії, фізики та геометрії.
Вважаю, що створювати собі кумирів не є правильно – Чи були у дитинстві якісь знаменитості, на яких хотіли бути схожим? Вважаю, що створювати собі кумирів не є правильно. Але захоплювався. Дивився на футболістів, уявляв себе на футбольному полі. Любив та й люблю читати, тому завжди хотів бути схожим на героїв книг, особливо історичних.
Думаю, що все на світі не просто так, не випадково – Закінчивши школу, куди ж подались далі? Хотів навчитись на історичному факультеті! Але два роки поспіль не міг
До 4-го класу мріяв бути міліціонером. А з 5-го – виникла моя мрія стати вчителем історії… Маю мрію та ціль водночас побудувати красивий дім!... Мрію разом з дружиною поїхати у Грузію в період, коли там багато мандарин і збирати їх просто з дороги!... Зараз мрію про дитину! Моя дружина вагітна. Дуже хочу дівчинку, назвав би її Ерікою, але діагностика показує, що, мабуть, буде хлопчик. Ну нічого, назвемо його Назаром. А дівчинка буде Мрію разом з дружиною пізніше. Хочу мати багато дітей, але вже поїхати у Грузію в період, коли як Бог дасть. там багато мандарин – Оскільки вже згадали про дружиі збирати їх просто з дороги!... ну, розкажіть трішки про Вашу сім’ю. Як проводите свій вільний час разом? 26 листопада 2011 року одружився. – Чи є у вас мрії, якими живете та Звати її Дарина. цілі, до яких прямуєте? вступити! А на третій – здався й подав документи на фізико-математичний факультет. Не шкодую, що так вчинив. Думаю, що все на світі не просто так, не випадково. Після того, як не прийняли на історичний факультет я часу не марнував – навчався у 9-му училищі на техніка по обслуговуванню та ремонту телерадіовізійної апаратури.
Дружина переглядає серіали, а я вже за компанію з нею. Люблю дивитись футбол. З чогось розважального – це відбіркові етапи конкурсу «Україна має талант». – Любите попоїсти? Що дружина Вам готує? Чи, може, готуєте самі? Дружина з кухні виганяє! Але не тому, що я погано готую, а тому, що переставляю там все на свій лад! А готую я досить добре! Особливо борщ! Навіть мати говорила мені, що мій борщ смачніший за її. Люблю, коли мою їжу смакують друзі, близькі, тому ділюсь! Якось влітку, коли була студентська практика, студентів практично не було, а лише старости й практиканти, наварив борщу і покликав на обід усіх, хто був у гуртожитку. І так приємно було тоді. Перший кулінарний досвід отримав на 8-ме березня. Я навчався у 5-му класі, вирішив зробити своїм рідним сюрприз. Наварив картопляного пюре! Усім начебто сподобалось! – Раніше Ви згадували, що любите читати. Яким жанрам надаєте перевагу? Які автори найулюбленіші? Дуже люблю історичні та фантастичні книги. Хороший письменник Володимир Малик, подобаються його твори «Посол Урус-Шайтана», «Черлені щити». Подобається цикл із 9-ти книг «Хроніки Амбер» Роджера Желязни. – Як любите проводити свій вільний час? Чи є у Вас захоплення для душі? Виріс я біля річки Інгул. То ще з дитинства люблю природу. Мав собаку-вівчарку, звали його Дружок! Знайшов його, коли вчився у 5-му класі та й приніс додому. От ми разом і ходили на рибалку. .. У школі я марив футболом. Грав за сільську та районну команди. А в університеті почав грати у волейбол. І теж мені те дуже сподобалось. – Знаю, що Ви постійно подорожуєте. Які місця Ваші улюблені? Можете визначити трійку кращих міст, які припали до душі? Справді люблю подорожувати! Завдячую своїй роботі у цьому! Найбільше сподобалось Яремче! Був там вже десь 8 разів, воно стало мені рідним! Знаю там практично кожну місцину. Подобається Львів. І, звичайно, як результат ностальгії за радянськими часами, сподобався Мінськ (столиця Білорусії). – От вийдете Ви через багато років на пенсію, чим хотіли б займатись? Як Ви уявляєте собі старість? Власний будинок у селі… Така тишина повсюди, лише поруч шумить річечка… На подвір’ї альтанка. І ми з дружиною чекаємо, коли приїдуть діточки з внучатами. Малеча сидітиме і слухатиме, про що говоритимуть старші… От така мрія… Ось така у нас вийшла душевна розмова із головою студентською профкому Бойком Сергієм Вікторовичем. Відкрився він нам зовсім з іншої сторони: друг, турист, вмілий кулінар, сім’янин та майбутній батько! Ольга Мосежна
4
Жовтень–листопад
ТИЖДЕНЬ СТУДЕНТА
День перший. КВЕСТ Якщо 12 листопада вас випадково ледь не збили з ніг студенти, то не дивуйтесь! Ні, ще не розпочалася сесія. Ні, ніде не роздавали безкоштовних булочок. Просто студенти нашого університету вирішили позмагатись у спритності і взяли участь у захоплюючому КВЕСТі! 5 команд, найактивніші представники факультетів, купа цікавих завдань по всій території університету, маса задоволення, хороший настрій – усе це КВЕСТ, який вже другій рік поспіль напередодні Міжнародного Дня студентів організовує Молодіжний центр. Команда факультету філології та журналістики, яка стартувала першою, досить тривалий час утримувала лідируючі позиції перебігаючи від однієї локації до іншої. Варто відзначити й представників інших факультетів, які у прохолодний осінній день не пошкодували часу на цю чудову забаву: мистецький факультет, фізико-математичний, педагогіки та психології та факультет іноземних мов. Варто відзначити й завдання від організаторів, які вимагали від учасників вміння орієнтуватись на місцевості, логічного мислення, швидкості прийняття рішень, уважності, кмітливості, а найголовніше – вміння діяти у команді. Перемогу з розривом в одну хвилину, здобули учасники команди фізико-математичного факультету, які з математичним розрахунком випередили всіх учасників і отримали головний приз – смачну піцу, хороші слова «вдома» на факультеті та передсвятковий настрій. КВЕСТ став своєрідним стартовим прапорцем цілої низки заходів, присвячених такому бажаному святу – Дню студента!
День другий. «Я і гітара» Ніщо так сильно не впливає на душу людини, як чудова музика. А мистецтво гри на гітарі – мабуть, одне з найзахоплюючих
тись 5 команд, кожна з яких представляла свій рідний факультет. Були як досвідчені і знані команди, так і нові, що стали справжнім відкриттям конкурсу! Свіжа кров, так сказати ;) Перед тим, як розкрити таємницю, кого ж все-таки обрали тріумфатором гри, хочеться сказати декілька слів про кожну з команд, що не побоялися вийти на сцену 14 листопада. Команда мистецького факультету "В тональності" у цей день явно була "не у своїй тарілці", на жаль. Можливо, вплинуло у світі. У всякому разі учасники те, що основний склад команди – огляду-конкурсу «Я і гітара», це першокурсники, а їм (ви вже який відбувся 13 листопада в актовій залі нашого університету, з цим беззаперечно погоджуються. Це люди, для яких гітара не просто інструмент. Більшість студентів, які брали участь у конкурсі, не мають базової музичної освіти. Однак вони продемонстрували чудове вміння відчувати музику та досконало володіти гітарою. На початку конкурсу слово було надано проректору з виховної роботи Михиді Сергію Павловичу, який висловив похвалу учасникам конкурсу і побажав їм успішних виступів. Гостем свята був артист Володимир Мовчан. Він привітав учасників та гостей конкурсу з Міжнародним Днем студента і виконав пісні під супровід гітари. Усі учасники виступили гідно, повною мірою виявивши свої можливості у володінні гітарою. нам повірте!) досить важко було змагатися з більш досвідченими і впевненими командами старших курсів. Процитую слова Ліни Костенко: "І кожен фініш – це, по суті, старт", тож хай поразка їх не засмучує, а навпаки – готує до нових звершень! Тим паче, на моїй пам’яті на мистецькому факультеті вже давненько студенти не грали в КВН, та ще й на університетському рівні. Два різних «тайми» продемонстрували учасники команди «Повний пі» фізико-математично факультету. Показавши просто фантастичну візитку, «відстрілявши» на хорошому рівні капітанський біатлон, хлопцям та дівчатам з «країни математики» не вистачило сил на останній ривок. Але, варто відзначити, потенціал у команди величезний! Сподіваюся, що це не останній Журі визначило найкращого із конкурс, де студенти фізиконайкращих. Переможцем оглядуфакультету конкурсу «Я і гітара» стала Аліна математичного Шевченко, яка отримала приз – демонструватимуть тягу до творгітару. Студенти, що брали чості. участь, були нагороджені подякаА тепер кілька слів про журі. ми. Судили команди досвідчені Тож вітаємо учасників та КВНщики: учасники команди переможницю огляду-конкурсу «Маленький Париж» – Юрій «Я і гітара» із чудовими виступа- Тушевський і Дмитро Крендель; ми і бажаємо надалі бути такими чемпіон з КВНу 2011 року – ж талановитими не лише в умінні Кирило Мельник; учасниця грати на музичних інструментах, команд «Збірна університетів» і а й у навчанні! «Наївність» – Марина Буріка; головою журі був завжди День третій. втім молодий і активний, не байдужий КВН «Кубок до студентського життя – голова ректора 2012» профспілкового комітету студентів Сергій Вікторович Бойко. 14 листопада надворі термоКоманда факультету метр показував лише близько 7 історії та права «Скіф» вкотре градусів тепла, але в актовому продемонструвала високий залі КДПУ ім. В. Винниченка було рівень володіння мовою гумору. д-у-у-же гаряче! Бо саме в цей Оновлений склад володарів день відбувся довгоочікуваний «Кубку ректора 2011 року» праггумористичний батл - «КУБОК нув знову довести, що право РЕКТОРА 2012» з КВН! За зван- носити звання найвеселіших і ня найвеселіших прийшли змага- найкмітливіших заслуговують
Жовтень–листопад
Студентська фiра саме вони. І що закономірно, «скіф’яни» лідирували до останнього конкурсу. І те, що команда посіла друге місце, скоріше, не їх провина, а результат фантастичної «домашки» від цьогорічних чемпіонів. Зовсім нещодавно на КВНській мапі нашого університету з’явилася жіноча команда факультету філології та журналістики - «Ціпоньки». Їх дебютний виступ вчинив ґвалт під час урочистостей святкування до Дня факультету філології та журналістики. Саме тоді корифеї кіровоградського КВНу пророкували перемогу дівочому тріо. І, дійсно,
День четвертий. «Вернісаж талантів»
У четвер, 15 листопада, відбувся традиційний «Вернісаж талантів». Нове студентське покоління – перший курс – заявили про свої таланти перед усім університетом. Розпочали концерт студенти факультету педагогіки та психології. Їх виступ подарував залу приємний осінній настрій. А далі організатори заходу підготували сюрприз для першокурсників – жартівливий відеоролик про «вступну баталію» 2012 року. Першокурсники вже зовсім іншими очима подивилися на себе, згадали ті "бойові" літні дні. Посмішки, сміх та оплески, що переривали ролик, свідчать про те, що сюрприз від Молодіжного центру дійсно вдався! У цей вечір відбулося нагородження кращих студентів, які відзначились за успіхи в навчанні та активу роботу в громадському житті університету. Таких було досить багато, що не може не тішити. Оголосили також переможців у конкурсі на найкращий блок та кімнату в гуртожитку. Усім в залі сподобався виступ дівчини-каратистки, яка прямо на очах вщент заповненого залу, в прямому сенсі слова, розкидувала хлопців. А наостанок ще й виступ «Ціпоньок» супроводжу- розбила цілий блок кахлю вався хвилями сміху, що вторили рукою!!! Енергію живої музики вдалим жартам дівчат зі сцени. донесли студенти мистецького та
Високий рівень виконавської майстерності, поєднання інтелектуальних здібностей з філологічною освіченістю, гумор «на межі фолу» і, не менш головне, краса учасниць – ось запорука успіху «Ціпоньок». Отже, справедливо, і, напевно, в залі в цьому практично ніхто не сумнівався, переможцями КВНу і володарками «Кубку ректора 2012» стала команда факультету філології та журналістики «Ціпоньки»! Бажаємо дівчатам з честю захистити це почесне звання і через рік. Дуже сподіваємося, що скоро ми побачимо «Ціпоньок» і на сцені міських чемпіонатів з улюбленої гри молоді – КВН! Окрім такого бажаного кубку, всі призери отримали смачні пироги. Молодіжний центр, профком студентів та керівництво університету вкотре, працюючи пліч-о-пліч, створили для студентів справжнє свято, яке стало хорошим подарунком напередодні Міжнародного дня студента!
фізико-математичного факультетів! Студенти фізико-математичного факультету презентували факультетське тріо «Нотка» у такому складі: віолончель, скрипка та фортепіано. А студенти мистецького факультету вразили присутніх міксом інструментальної музики та вокалу. Дівчата-вокалістки зачарували своїм вокалом, а нове покоління поетів досить серйозно заявило про себе. Поетичне слово, здається, споконвічно жило у стінах нашого університету: у його старих будівлях, у паркових алеях, у чорно-білих фото, з яких на нас мудро споглядають "батьки" рідного університету... І так із року в рік студенти, що долучаються до нашої університетської сім’ї, несуть поетичне слово до людських сердець... Отож, враження від концерту у всіх присутніх залишились якнайкращі. Дякуємо першому курсу за їхні старання! Повірте, вони не були даремними! Володимир Живицький, Дарія Портенко
5
Студентська фiра
РОМАНТИКА Чи на час обернутись русалкою – Загоряти і гратися хвилями. Прикрашати волосся коралами, І пірнати солоними милями.
І всі будинки, зовсім як і люди, Стають сумні, занедбані, холодні, Якщо до них ніхто не ходить в гості, Якщо вони приречено-самотні.
Я хотіла б на мить стати Ялтою – Гомінкою і трохи розпутньою. Я для когось була вже минулою, А для тебе – я стану майбутньою.
А все, що треба – лиш додати світла… Прийти – і запалити світло всюди! Бо тільки той будинок стає Домом, В душі якого проживають люди. Аліна Олексієнко
*** Існує в світі геніальна думка, Але проста, як два на два – чотири, Що люди дуже схожі на будинки, А деякі, скоріше, на квартири.
*** Я хотіла би стати чайкою – Говіркою і трохи крикливою. Пролетіти над морем схвильованим, І на місто вночі впасти зливою.
Когось можна роками будувати, Додаючи любові, як цементу, Когось купити, втратити, продати, А з іншими – кредити чи в оренду. У кожного свої скелети в шафах І мотлоху багато на горищі, Та кожен хоче галасу і свята, А інколи – благає трохи тиші.
ЩОДЕННИК З АМЕРИКАНСЬКОГО ЖИТТЯ кою. За 20 хвилин цей чоловік розповів нам про те, чого нам потрібно остерігатись, як поводитися, а головне – наказав бути обережними, оскільки Нью-Йорк – місто кримінальне та небезпечне! Жила я не в Нью-Йорку, а на Лонг Айленді, ці місця у всіх фільмах називають Хемптонс. Там живе багато зірок, але їх, звичайно, мені не доводилось бачити через високі мури з каменю чи частіше з хвойних дерев. Це місце чудове для тих, хто хоче відпочити: Атлантичний океан, пляжі, ліси, тиша, чисте повітря. Кожен член сім’ї має машину, а то й декілька. Ці території не пристосовані для «ходячих» людей – тротуарів нема! Але це не стосується самого Нью-Йорку! Там
безліч машин! І постійні затори! Поселилась у мотель: велетенська шафа у стіні, мале вікно, за стіною іспанці, які постійно слухають свою народну музику, і чомусь саме тоді, коли ми лягаємо спати та прокидаємось. З усіх студентів, котрі повинні були приїхати, ми прибули першими. Наступного ж дня приступили до роботи. Працювала я стюардесою в автобусі, який їздив з Хемптонсу на Манхетен. У мої обов’язки входило роздавати напої, чіпси, печиво, перевіряти резервації та збирати гроші. На цій роботі я познайомилась з представниками майже кожної нації. Працюючи там, ти знаєш, що будеш старатись, ретельно все виконувати і за це отримаєш достойну
У кожного своє уявлення про «американську мрію»: у деяких – позитивне, у інших – негативне. Усі стереотипи створюють фільми, телебачення, Інтернет. Але доки не поїдеш і не переконаєшся – ніколи не зрозумієш, що таке Америка! Рік тому виникла можливість поїхати у США по програмі «Workandtravel». Я, звісно, скористалась цим шансом, ухопилась міцно за цю мрію й не відпустила, доки не здійснила її. Отож у травні я прибула до штатів. Перший переліт, якого я майже не пам’ятаю, бо постійно була у сонній «відключці». По прибуттю в Нью-Йорк потрібно було знайти таксі яскраво жовтого кольору, яких там безмежно багато. Якось я нарахувала у полі свого зору 35 таксі!!! Нашим першим водієм став індус з довгою бородою та національною шапзарплатню. У США практично всі мають можливість заробити на дім, дачу, авто, відпочинок на островах! Хочу розповісти про Нью-Йорк! Місто мрій! Від першого до останнього дня я не могла повірити, що все це зі мною, що я гуляю по Нью-Йорку під сяйвом біл-бордів, вивісок магазинів та ліхтарів! І моя постійна фраза та думка: «СТОП, ОЛЯ!!! ТИ В НЬЮ-ЙОРКУ ЗАРАЗ!» І я просто зупинялась, піднімала голову вверх і посміхалась! Нью-Йорк ділиться на райони. Бувало, натрапляла на «чорний» район! Найшумніший район – китайський! Це місце схоже на великий базар! Повсюди торговці-китайці, кричать на «ламаній» англійській мові, порушуючи всі правила нормальної поведінки, «вламують» покупців-туристів на дешеві китайські підробки! Розумні українці тут мають шанс розпустити язика і торгуватись до втрати половини ціни! Український язик не підво-
6
дить ніколи! Минуло кілька місяців і я так засумувала за Україною, що не могла не думати про неї! Я вмикала українські пісні, співала, перекрикуючи іспанців. Звичайно, хотіла дуже українських страв!!! Зібралися ми з подругою в український район, що також є в Нью-Йорку. Крім українців, там живуть також росіяни і євреї. Їхали ми туди на метро близько години від Манхетену. Приїхавши, розчарувались. Повсюди було надто брудно. Нас запитали: «А що, у вас там на Україні ще досі нічого нема в магазинах?». Я була шокована. Вихідці з Радянського Союзу, які не мають жодного поняття про Україну сьогодні, не зважаючи на розвиток Інтернет-технологій, відкриті інформаційні кордони, новини телебачення. Але цікаво те, що всі надписи на вивісках там були російською мовою. Ми поїли борщу, грибної юшки, млинців з м’ясом, солодощів! Було дуже смачно! Як вдома! З тих пір за Україною не плакала. Наостанок розповім про мій останній тиждень в Америці. Це настав час для «Travel». Побувала у Вашингтоні – це прекрасне, чисте, біле місто, у якому я не відмовилася б залишитись на довше! Там заборонена реклама на біл-бордах, немає цих кольорових вивісок-реклам. Будинки низькі (у порівнянні з НьюЙорком). Там побачила Білий дім та багато різних пам’яток культури. Іншого дня побувала на Ніагарському водоспаді. Так дивовижно відчувати всю силу та могутність природи, коли дивишся на це чудо, коли на тебе потрапляють краплі з водоспаду, як під час дощу, коли бачиш постійну веселку над водоспадом, коли шум води заповнює твій розум. Ніколи не забуду цього. Отже, Америка закарбувалась у моїй пам’яті, змінила мене, моє бачення на життя. Якщо хочете переконатись та відвідати Америку самостійно – звертайтесь до автора матеріалу. Ольга Мосежна
Жовтень–листопад
Студентська фiра
МУЗИКА
«Sound Age» Єдина музична група в КДПУ варта уваги! «Sound Age»! Молода рок-група, заснована 13 лютого 2009 року! Музичний стиль – класичний рок з елементами поп і панк. Виступають в різних учбових закладах, рідному університеті, а також за запрошенням студентської ради КДПУ – є постійним гостем вечірок у Fusion Club. Неординарні та амбіційні, ось вони: – Роман Губенко – ритм гітара, вокал, автор музики та текстів. – Ліза Бабіна – вокал, автор текстів. – Антон Гагарін – бас-гітара. – Михайло Пилипенко – ударні. – Ігор Ігнатьєв – клавіші. – Гліб Голенко – соло-гітара. Дуже дивно, але групу організували наші молодцістуденти-історики!!! Їхні відеозаписи зможете переглянути на «YouTube», а також «ВКонтакте». А познайомитись з учасниками, поспілкуватись з ними, переглянути фотоархів зможете завітавши на сторінку групи «В Контакте»! Ось вона – http://vk.com/the_sound_age
СТРУНИ В КАПЕЛЮСІ Навчатися ніколи не пізно. Цю просту істину можна застосувати і в музиці. Погодьтеся, що практично кожен із нас думав про те, щоб навчитися грати на якомусь музичному інструменті. І, як не дивно, вибір більшості падав на гітару. Так, бажання було, та мало хто просунувся в цій справі: одним – ніколи, іншим – лінь, третім – друзі вселили страх, що це важко і на навчання підуть роки, а більшість – просто погрузли в сучасному вирі інформації і такі надмірно клопітливі справи їх не цікавлять. У нашій постійній рубриці «Струни в капелюсі» ми хочемо допомогти зробити перший крок тим,
хто хоче і кому потрібна допомога в освоєнні гітари. Кожен випуск буде містити коротенькі відомості з області сольфеджіо, що має поліпшити Ваше розуміння музики в цілому. УВАГА, якщо ж Ви всерйоз вирішили освоїти інструмент, перепрошуємо, але ця рубрика, на жаль, не для Вас. Отож, ми пропонуємо Вам розбір пісні гурту Плач Єремії – «Вона». Зверніть увагу на табулятуру та розшифровку акордів у пам’ятці. Бажаємо Вам подружитися з гітарою.
Чекаємо Ваших побажань, стосовно того, які б пісні Ви хотіли бачити у рубриці «Струни в капелюсі». Успіхів!!! Володимир Живицький
Довідка: Табулатура – схематичний запис, який демонструє точнемісцезнаходження нот на струнах. Акорд – одночасне сполучення трьох і більше звуків. Септакорд – акорд, який складається зі сполучення чотирьох звуків. Табулатура пісні: Am Fm Завтpа пpийде до кімнати Am Fm Твоїх дpузів небагато Am Fm E E7 Вип'єте холодного вина Am Fm Хтось пpинесе білі айстpи Am Fm Скаже хтось: "Життя пpекpасне" Am Fm E E7 Так, життя пpекpасне. А вона C G C А вона, а вона, сидітиме сумна G C Буде пити, не п'яніти від дешевого вина Am E E7 Am Я співатиму для неї, аж бpинітиме кpишталь E E7 Am Та хіба зуміє голос подолати цю печаль Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста Та невдовзі пpийде осінь, ми усі pозбіжимося, По pусифікованих містах Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна Буде пити, не п'яніти від дешевого вина Моя дівчинко печальна, моя доле золота Я пpодовжую кpичати, ніч безмежна і пуста Так у світі повелося, я люблю її волосся, Я люблю її тонкі вуста Та невдовзі пpийде осінь, ми усі pозбіжимося, По pусифікованих містах Лиш вона, лиш вона сидітиме сумна Буде пити, не п'яніти від дешевого вина Моя дівчинко печальна, моя доле золота Я пpодовжую кpичати, ніч безмежна і пуста.
Жовтень–листопад
7
Студентська фiра
дозвілля ІГРИ НА ПЕРЕРВІ
*** Професор на лекції: – Студенти, не соромтеся, запитуйте. Дурних питань не буває, бувають лише дурні відповіді. – Пане професоре, а якщо я встану на трамвайні рейки двома ногами, а руками зловлюся за лінію електропередачі, я поїду як трамвай?
ГУМОР
*** – Так, дітки, сьогодні ми будемо писати контрольну роботу. – А калькулятором можна буде користуватися? – Можна. – А логарифмічними таблицями? – Можна! Запишіть тему контрольної: “Історія становлення Галицько-Волинського князівства”.
СЕСІЯ
*** Мама – сину-школярику: – Ти що думаєш, якщо випив горілки з пивом, я не почую, що ти курив?
*** В Інтернеті з’явився новий вірус під назвою “Бомж”. Систему не зачіпає, тільки порпається в смітнику.
*** – Чого ти мучишся, – заспокоює студента-композитора перед екзаменом зі спеціальності його однокурсник. – Візьми прелюдію свого педагога й перепиши її навпаки – з кінця до початку – і готово! – Пробував, – зітхає студент, – вальс Шуберта виходить...
«Їсти чи не їсти – ось питання!»
! А Г А УВ
«Студентська фіра» оголошує конкурс! Хочеш, щоб тебе помітили? Подавай заявку на участь у конкурсі «Міс КДПУ2013». Для цього заповни анкету в кабінеті студпрофкому, що на 1-му поверсі п’ятиповерхівки. До 25 грудня 2012 року принеси своє художнє фото, яке б підкреслило твою індивідуальність та яскравість. Фото будуть розміщені у наступному номері «Студентської фіри». У результаті голосування кращі претендентки матимуть змогу змагатись за звання найкращої студентки 2012-2013 навчального року. Конкурс відбуватиметься у новому році. Отож, подавайте заявку та чекайте відповідь!
Періодичне видання Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
Таке вічне студентське питання постає перед нами кожного дня! Що краще – з’їсти похапцем хот-дог чи «Snickers», або всетаки дійти до їдальні і замовити повноцінний обід? У нас єдина мета – втамувати голод. Необхідно пам’ятати, що саме сніданок і обід повинні бути основними прийомами їжі! Найголовніше в обіді – його присутність. Нехтувати ним не слід, адже саме через нерегулярне харчування організм запасається їжею «про запас» (що і призводить до виникнення зайвої ваги!). Наш університет пропонує студентам послуги двох їдалень: №1 (що біля корпусу істфаку) та №2 (на першому поверсі фізмату). Крім того, по всій території універу є буфети, де можна купити чай чи бутерброд на перерві. Ми – незалежна преса – провели власне журналістське дослідження, щоб виявити всі плюси і мінуси студентського харчування. Ось результат: Ціни. Звичайно, це один з найважливіших чинників при плануванні обіду, бо студенти, як правило, народ бідний. Тому варіанти на кшталт обіду у ресторані відпадають одразу. Якраз щодо цін, наші їдальні – саме те! Тут можна замовити повноцінний комплексний обід у межах 10 грн., а це дуже поблажливо! Для порівняння, у кафе найдешевший обід – від 30 грн. Користь. Якщо обирати між батончиком, швидкою їжею чи супчиком у їдальні – ми б порадили останнє! «Швидка їжа», окрім того, що дуже калорійна, містить багато хімікатів, барвників та консервантів. Щоденне харчування таким фастфудом в майбутньому може вилитись у виразку шлунку, гастрит, або, як мінімум, у зайву вагу. Час. Один з основних мінусів наших їдалень – черги. На жаль, дуже часто ми стоїмо у ній навіть довше, ніж обідаємо! Такий «пік» напливу людей припадає на час великої перерви або ж після
Керівник: Живицький Володимир Головний редактор: Мосежна Ольга Коректор: Алєксєєнко Ольга Верстальник: Грицай Артем Дизайнер: Антикало Олег, Ігнатьєва Ірина Художник: Жданюк Катерина Журналісти: Гончаренко Анна, Олексієнко Аліна, Панічева Вікторія, Зубова Анастасія, Портенко Дарія
завершення пар. З іншого боку, у тому ж кафе на обід теж доводиться чекати досить довго… А у їдальні є противага – близькість до бібліотек та читальних залів. Тож поїв – і далі гризти граніт науки!.. Ще один досить вагомий мінус їдальні – аромат. Пообідавши, ще довго будеш носити за собою «шлейф» горохового супу чи картоплі пюре з котлетками. Можливо, хлопців така перспектива і надихає, але ж для дівчат це справжня катастрофа! Не витрачали б ми стільки грошей на парфуми, мабуть, і не було б так образливо. А тут, виявляється, навіть «Chanel» може конкурувати по стійкості з ароматом булочок… Але немає в світі нічого ідеального! Визначивши для себе основні пріоритети, робіть власний вибір. Олексієнко Аліна
Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Адреса редакції: вул. Шевченка, 1, каб. № 110, телефон: 22-78-43, 050 20 33 007 Газета віддрукована в ТОВ “Поліграф-сервіс”, вул. Садова, 88а, тел.: 22-47-17, 22-64-52. Тираж 400 прим.