¤ ¥®¤
¥ ¤ ¡
¡ ¡ µ
¥¢¥ ¶
£Á »t®¹Éà » 7&45"
Згідно з програмою Міністерства освіти і науки України (лист № 1/116611 від 23.12.2004) Р е ц е н з е н т и: О. М. Утєвська, канд. біол. наук, доцент ХНУ ім. В. Н. Каразіна; О. А. Цуканова, вчитель вищої категорії, учитель біології та ОБЖ КлучиноБашкирської гімназії м. Чугуєва Харківської обл.; Л. Г. Мельник, учитель біології ФМЛ № 27 м. Харкова Наочний довідник із біології допоможе учням систематизувати, конкретизувати та поглибити на буті знання й уміння, а також навчитися працювати самостійно. Структура та зміст посібника відповідають чинній програмі з біології для середніх загальноос вітніх навчальних закладів. Навчальний матеріал згрупований за програмними темами й поданий у наочній формі: у вигляді таблиць, схем, малюнків, які супроводжуються необхідними комен тарями. Змістовний ілюстративний матеріал довідника посилює сприйняття навчальної інформації, ак тивізує її творче осмислення й сприяє більш глибокому засвоєнню знань. Б43
Бєляєва Л. В. Біология. 8—9 класи: Наочний довідник. — Київ, Харків: Веста, 2007. — 110 с. Видання містить навчальний матеріал у вигляді таблиць, схем, малюнків за розділами шкільного курсу біології 8—9 класів й укладене відповідно до чинної програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Наочний довідник призначено для учнів, абітурієнтів і вчителів біології.
Íàâ÷àëüíå âèäàííÿ ÁªËߪÂÀ Ëþäìèëà Âîëîäèìèð³âíà
Á³îëîã³ÿ. 8—9 êëàñè Íàî÷íèé äîâ³äíèê Зав. редакцією М. Л. Іщук Технічний редактор В. І. Труфен Коректор О. Г. Неро
Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а. Тел. (057) 7194865, тел./факс (057) 7195867. Для листів: 61045 Харків, а/с 3355. З питань реалізації: (0572) 582561. www.ranok.com.ua ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А. © Л. В. Бєляєва, 2007 © ТОВ «Веста», 2007
Зміст 8 клас Організм людини як біологічна система Тема 1. Клітина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Тема 2. Тканини організму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій Тема 1. Нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 Тема 2. Соматична нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Тема 3. Вегетативна нервова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18 Тема 4. Ендокринна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Опорно-рухова система Тема 1. Скелет людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Тема 2. М’язова система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Кров і кровообіг Тема 1. Кров . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Тема 2. Імунітет . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36 Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Дихання Тема 1. Дихання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42 Тема 2. Газообмін . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
Травлення і живлення Тема 1. Травна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
Обмін речовин та енергії Тема 1. Обмін речовин та енергії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53 Тема 2. Вітаміни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Виділення Тема 1. Виділення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
Шкіра Тема 1. Будова і функції шкіри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
9 клас Сенсорні системи, або аналізатори Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64 Тема 2. Слухова сенсорна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65 Тема 3. Зорова сенсорна система . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності) Тема 1. Вища нервова діяльність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 Тема 2. Мова і мислення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75 Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76 Тема 4. Емоції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .78
Розмноження та індивідуальний розвиток людини Тема 1. Мітоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80 Тема 2. Мейоз . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Тема 3. Гаметогенез . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83 Тема 4. Запліднення й вагітність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86 Тема 5. Віковий розвиток людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
Вид Людина розумна — Homo sapiens Тема 1. Походження людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
Екологія людини Тема 1. Екологія людини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Додатки Довідкова інформація Характеристика хімічних компонентів клітин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94 Характеристика захворювань людини та їхня профілактика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96 Перша допомога при травмах та нещасних випадках . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Теоретичний мінімум . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
¥¢¥ ¶
§© ¦ ¥ ¤· ¡¦¡ ¸£ §¤§ °¦ ª¡ª« ¥ Тем а 1. К літина ̽ǻ¹ ÃÄ ËÁÆÁ ÑÇÉÊËù ¾Æ½ÇÈĹÀŹËÁÐƹ Ê Ëù Ä ÀÇÊÇŹ
ÉÁºÇÊÇÅÁ Å ËÇÎÇÆ½É Ø
¼Ä¹½Ã¹ ¾Æ½ÇÈĹÀ ŹËÁÐƹ Ê Ëù
»¹ÃÌÇÄØ
ؽ¾ÉϾ
ؽÉÇ
ؽ¾Éƹ ÈÇɹ
ÃÇÅÈľÃÊ ÇÄÕ½¿ ؽ¾Éƹ ǺÇÄÇÆù
ÏÁËÇÈĹÀŹ
Å ÃÉÇËÉ̺ÇÐÃÁ
ÃÄ ËÁÆÆÁ ϾÆËÉ
ÈĹÀŹËÁÐƹ žźɹƹ
£Ä ËÁƹ ¾ÌÃ¹É ÇË » ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ Å¹ËÁÐÆÇ Ê ËÃÁ Å ËÇÎÇÆ½É Â Ä ÀÇ À ÈĹÀŹËÁÐÆÇ Å¾ÅºÉ¹ÆÁ ؽɹ ÏÁ ÊÇÅ ÉÁºÇÊÇÅ ÃÇÅÈľÃÊÌ ÇÄÕ½¿ ËÇÈĹÀÅÁ  Çɼ¹ÆÇ ½ » t ¾Æ½ÇÈĹÀ  ÃÄ ËÁÆÆÇ¼Ç Ï¾ÆËÉÌ
§É¼¹Æ ÀÅ Ä×½ÁÆÁ Øà º ÇÄǼ Ðƹ ÊÁÊ˾Ź
«¾ÀÁ ÊÌйÊÆÇ ÃÄ ËÁÆÆÇ Ë¾ÇÉ ÃÄ ËÁƹ t ¾Ä¾Å¾Æ˹Éƹ ǽÁÆÁÏØ ¿Á»Ç¼Ç ÃÄ ËÁÆÁ É ÀÆÁÎ Çɼ¹Æ ÀÅ » Èǽ ºÆ Ê»Ç × ºÌ½Ç»Ç× ÉÇÀÅÆÇ¿¾ÆÆØ ÃÄ ËÁÆ » ½ºÌ»¹ ËÕÊØ ÑÄØÎÇÅ Èǽ ÄÌ »ÁÎ ½ÆÇ ÃÄ ËÁÆÁ º¹¼¹ËÇÃÄ ËÁÆÆ Çɼ¹Æ ÀÅÁ Ø»ÄØ×ËÕ ÊǺÇ× ÊÃĹ½Æ ¹ÆÊ¹ÅºÄ ÃÄ ËÁÆ Çºo ½Æ¹Æ » Ï Ä ÊÆ Æ˾¼ ÉÇ»¹Æ ÊÁÊ˾ÅÁ ËùÆÁÆ Çɼ¹Æ » È ½ÈÇÉؽÃÇ»¹Æ ÈÇ»oØÀ¹Æ Å ¿ ÊǺÇ× Å ¿ÃÄ ËÁÆÆÁÅÁ ¼ÌÅÇ É¹ÄÕÆÁÅÁ ˹ ƾɻǻÁÅÁ ÍÇÉŹÅÁ ɾ¼ÌÄØÏ
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù ÊËÉÌÃËÌÉÆÁÎ ¾Ä¾Å¾ÆË » ÃÄ ËÁÆÁ С тр уктур н и й елем ен т
¨Ä¹ÀŹËÁÐƹ žźɹƹ
¯ÁËÇÈĹÀŹ
¸½ÉÇ
«¾Å¹ £Ä ËÁƹ
Б уд о ва
Ф ун кц ії
ªËÉÌÃËÌÉƹ t žźɹƹ »ÁÀƹй ÍÇÉÅÌ ÃÄ ËÁÆÁ º¹Éo Éƹ  ɾ¼ÌÄØËÇÉ ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À ½»ÇÎ Ñ¹É » Ä È ½ » º Äà » ¥Ç ƹ t È ½ËÉÁÅÌ ÊË¹Ä ÊËÕ Ä¾ÃÌÄÁ žźɹÆÆÁÎ Ä È ½ » ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ À ½»ÇÎ Î Å ÐÆÇ¼Ç ÊÃĹ½Ì ˹ ɾ йÊËÁÆ t ¼ ½ÉÇÍǺÆÇ Ë¹ ¼ ½ÉÇÍ ÄÕÆÇ ½ÉÇ ¼ÌÄ× »Ê ǺŠÆÆ ÈÉÇϾ Í ÄÕÆ ½ ÄØÆÃÁ ÍÇÉÅÌ×ËÕ »ÆÌËÉ ÑÆ× Â ÀÇ»Æ Ñ ÊÁ » ÃÄ ËÁÆ Æ× ÈÇ»¾ÉÎÆ× Å¾ÅºÉ¹ÆÁ ½ÉÇÍÇºÆ ÉÇÀ˹ÑÇ À¹ÎÁÊƹ t À¹»½ØÃÁ Ê»Ç Å »¹Æ »Ê¾É¾½ÁÆ Å¾ÅºÉ¹ÆÁ ÄÃÁ ÉÇÀÅ ÒÌ×ËÕÊØ »Ä¹ÊËÁ»ÇÊËØÅ ÈĹÊËÁРƹ ÀÇ»Æ ÑÆ Â »ÆÌËÉ ÑÆ Â ÈÇ»¾ÉÎÆØÎ ¹ºÇ ÈÉÇÆÁ Æ ÊËÕ Æ¹È »ÈÉÇÆÁÃÆ ÊËÕ ÀÌ×ËÕ Å¾ÅºÉ¹ÆÌ ¦¹ ÀÇ»Æ ÑÆ Â ÈÇ»¾ÉÎÆ Å¾Åº À¹º¾ÀȾÐÌ Ï Ä ÊÆ ÊËÕ É¹ÆÁ ÉÇÀ˹ÑÇ»Ì×ËÕÊØ »Ì¼Ä¾»Ç½Á ÒÇ »ÁÃÇÆÌ×ËÕ ÃÄ ËÁÆÁ ÉÇÄÕ É¾Ï¾ÈËÇÉ » ɾϾÈËÇÉƹ t ƹ ÈÇ»¾ÉÎ Æ Å¾ÅºÉ¹ÆÁ ÉÇÀ˹ÑÇ»Ì ×ËÕÊØ É¾Ï¾ÈËÇÉÁ
¦¹È »É ½Ã¹ ɾÐÇ»Áƹ ÒÇ À¹ÈÇ»Æ× ÃÄ ËÁÆÌ
¥ ÊËÁËÕ ÌÊ Çɼ¹ÆÇ ½Á  À¹ º¾ÀȾÐÌ ÍÌÆÃÏ ÇÆÌ»¹Æ ÆØ Ë¹ ÊÆÌ»¹ÆÆØ ÃÄ ËÁÆÁ Øà ½ÁÆÇ¼Ç Ï ÄÇ¼Ç ¨ ½ËÉÁ ÅÌ ÍÇÉÅÌ ÃÄ ËÁÆÁ ¾É¾ ÌйÊËÕ » ǺŠÆÆÁÎ ÈÉÇϾʹΠÃÄ ËÁÆÁ
¬Ë»Çɾƾ ½»ÇŹ žźɹƹÅÁ t ÀÇ»Æ ÑÆÕÇ× Ë¹ »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ× Ç»Æ ÑÆØ ÇºÇÄÇÆù Ź ÈÇÉÁ оɾÀ Øà » ½ºÌ»¹ ËÕÊØ Ø½¾ÉÆÇ ÏÁËÇÈĹÀŹËÁÐ ÆÁÂ ÇºÅ Æ ¨ÇÉÇ¿ÆÁƹ »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ À¹Èǻƾ ƹ Ã¹É ÇÈĹÀÅÇ× Å ÊËÁËÕ ÎÉÇŹËÁÆ Ø½¾ÉÏØ ¸½¾ÉϾ Ź ÃÌÄØÊËÌ ÍÇÉÅÌ ÊÁÆ˾ÀÌ ©¦£ º¾É¾ ÌйÊËÕ Ì ÊÁÆ˾À º Äù ®ÉÇŹËÁÆ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À ¦£ ˹ ÈÇ»oØÀ¹ÆÁÎ À Æ¾× ÊȾÏÁÍ ÐÆÁÎ º Äà »
¥ ÊËÁËÕ ¼¾Æ¾ËÁÐÆÌ ÆÍÇÉ Å¹Ï × É¾¼ÌÄ× ÊÁÆ˾À º Ä Ã¹ ˹ ÇºÅ Æ É¾ÐÇ»ÁÆ º¾É¾ ÌйÊËÕ Ì ÈÉÇϾʹΠʾÃɾÏ
Çàê³í÷åííÿ òàáëèö³ С тр уктур н и й елем ен т
ƽÇÈĹÀŹËÁÐƹ Ê Ëù ª
¥ ËÇÎÇƽÉ
Б уд о ва
Ф ун кц ії
¬Ë»Çɾƹ ÊÁÊ˾ÅÇ× Å¾ÅºÉ¹ÆÆÁÎ ËÉ̺ÇÐÇÃ Ã¹Æ¹Ä » ÒÇ À¹ÈÇ»Æ××ËÕ ÃÄ ËÁÆÌ ¦¹ ÈÇ»¾ÉÎ ¬Ð¹ÊËÕ » ǺŠÆÆÁÎ ÈÉÇ Æ ª ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ ÉÁºÇÊÇÅÁ ¹Ä¾¿ÆÇ » ½ ƹػ ϾʹΠÉÇÀÈǽ Ä É¾ÐÇ»ÁÆ ÆÇÊË ÉÁºÇÊÇÅ ÉÇÀÉ ÀÆØ×ËÕ ¼Ä¹½¾ÆÕÃÌ º¾À ÉÁºÇ Ì ÃÄ ËÁÆ Ë¹ ÊÁÆ˾À º Äà » ÊÇÅ ÑÇÉÊËÃÌ À ÉÁºÇÊÇŹÅÁ ¾Æ½ÇÈĹÀŹËÁÐÆÌ Ê ËÃÌ ¥¹×ËÕ Ç»¹ÄÕÆÌ ÍÇÉÅÌ ¬Ë»ÇÉ¾Æ ½»ÇŹ žźɹ ƹÅÁ t ÀÇ»Æ ÑÆÕÇ× Ë¹ »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ× ÆÌËÉ Ñ ÆØ Å¾ÅºÉ¹Æ¹ Ź »ÁÉÇÊËÁ t ÃÉÁÊËÁ ¦¹ ÈÇ»¾ÉÎ Æ ÃÉÁÊË » ½ºÌ»¹×ËÕÊØ ÇÃÁÊÆÇ » ½ÆÇ»Æ É¾¹ÃÏ Â ÊÁÆ˾ÀÌ ËÕÊØ ¹½¾ÆÇÀÁÆËÉÁÍÇÊÍ¹Ë « ¥¹ ×ËÕ »Ä¹ÊÆÌ ¦£
ƾɼ¾ËÁÐÆÁÂ ÇºÅ Æ ÊÁÆ Ë¾À «
ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À ÊÁÊ˾ÅÁ žźɹÆÆÁÎ ÏÁÊ˾ÉÆ Ë¹ Å ÎÌÉÏ » ÊÈÇÄÌоÆÁΠùƹĹÅÁ ¨ª ©ÇÀ˹ÑÇ »¹ÆÁ º ÄØ Ø½É¹ ÃÄ ËÁÆÁ
¦¹ÃÇÈÁоÆÆØ »Á»¾½¾ÆÆØ Ë¹ Ⱦɾ˻ÇɾÆÆØ ÈÉǽÌÃË » ǺŠÆÌ ÃÄ ËÁÆÁ
£ÌÄØÊË Ð¹ÊËÁÆÃÁ ÌË»ÇÉ¾Æ Ç½Æ × À¹ÅÃƾÆÇ× Å¾ÅºÉ¹ÆÇ× ¥ ÊËØËÕ Í¾ÉžÆËÁ À½¹ËÆ ÉÇÀÒ¾È Ä×»¹ËÁ Çɼ¹Æ ÐÆ É¾ÐÇ»ÁÆÁ
¨¾É¾ÉǺù ɾÐÇ»ÁÆ ÒÇ Æ¹½ÎǽØËÕ Ì ÃÄ ËÁÆÌ ÈÉÇ ½ÌÃË » ǺŠÆÌ
É ºÆ ÇÃÉÌ¼Ä Çɼ¹ÆÇ ½Á ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ À ½»ÇÎ Ê̺ǽÁÆÁÏÕ t »¾ÄÁÃÇ Ë¹ ŹÄÇ ªÃĹ½¹×ËÕÊØ À º Äù ˹ ©¦£ ÇÉÅÌ×ËÕÊØ » Ø½É ©ÇÀ˹ÑÇ»Ì ×ËÕÊØ Æ¹ ÈÇ»¾ÉÎÆ ¾Æ½ÇÈĹÀŹËÁÐÆÇ Ê ËÃÁ
ªÁÆ˾À º Äù
ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À ½»ÇÎ º ÄÕѾ ϾÆËÉ Çľ ©ÇÀ˹ ÑÇ»¹ÆÁ ÈǺÄÁÀÌ Ø½É¹
¬Ð¹ÊËÕ Ì ÈÉÇÏ¾Ê Èǽ ÄÌ ÃÄ ËÁÆÁ
̼ľ»Ç½Á ¿ÁÉÁ º ÄÃÁ
¦¹ÃÇÈÁÐÌ×ËÕÊØ Øà À¹È¹ÊÆ É¾ÐÇ»ÁÆÁ º¾ÉÌËÕ ÌйÊËÕ » Ǻ Å Æ É¾ÐÇ»ÁÆ ÃÄ ËÁÆÁ
£ÇÅÈľÃÊ ÇÄÕ½¿
¤ ÀÇÊÇÅÁ
©ÁºÇÊÇÅÁ
£Ä ËÁÆÆÁ ϾÆËÉ
£Ä ËÁÆÆ »ÃÄ×оÆÆØ
§É¼¹Æ ÀÅ Ä×½ÁÆÁ Øà º ÇÄǼ Ðƹ ÊÁÊ˾Ź
Тем а 2. Тканини ор ганізм у «Ã¹ÆÁƹ t Ͼ ÊÁÊ˾Ź ÃÄ ÊÈ ÄÕƾ ÈÇÎǽ¿¾ÆÆØ ºÌ½Ç»Ì  ÊȾ ËÁÆ Æ¾ÃÄ ËÁÆÆÁÎ ÊËÉÌÃËÌÉ Å ¿ Ï ¹Ä ÀÇ»¹Æ ½ÄØ »ÁÃÇƹÆÆØ È¾»ÆÁÎ ÃÄ ËÁÆÆÇ É¾ÐÇ»ÁÆÁ ÒÇ Å¹×ËÕ ÍÌÆÃÏ Â
È Ë¾Ä ¹ÄÕÆ ËùÆÁÆÁ È Ë¾Ä Â Ø»ÄØ ÊǺÇ× Ñ¹É ÃÄ ËÁÆ ÒÇ Ò ÄÕÆÇ ÈÉÁÄؼ¹×ËÕ Ç½Æ¹ ½Ç ǽÆÇ ©ÇÀÉ ÀÆØ×ËÕ Ç½ÆÇѹÉÇ »Á º¹¼¹ËÇѹÉÇ»Á ¾È Ë¾Ä Â Ç½ ÆÇѹÉÇ»ÇÅÌ ¾È Ë¾Ä ÌÊ ¾È Ë¾Ä ¹ÄÕ
Æ ÃÄ ËÁÆÁ ÈÉÁÄؼ¹×ËÕ ½Ç º¹À¹ÄÕÆÇ Å¾ÅºÉ¹ÆÁ £Ä ËÁÆÁ ÒÇ ÂÇ¼Ç ÊÃĹ ½¹×ËÕ ÅÇ¿ÌËÕ Å¹ËÁ É ÀÆÌ ÍÇÉÅÌ ¬ º¹¼¹ËÇѹÉÇ»ÇÅÌ ¾È Ë¾Ä ÃÄ ËÁÆÁ ÉÇÀ˹ÑÇ»Ì×ËÕÊØ » à ÄÕù Ñ¹É »
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù ¾È Ë¾Ä ¹ÄÕÆÇ ËùÆÁÆÁ Ти п еп ітелію
Х ар актер и сти ка О д н о ш ар о ви й
¨ÄÇÊÃÁÂ
ÁÊ˾ÄØ ÈÇ»¾ÉÎÆ× Ê¾ÉÇÀÆÁΠǺÇÄÇÆÇà Çоɾ»ÁÆÁ Èľ» ÉÁ ȾÉÁùɽ¹ °¾É¾À ÆÕÇ¼Ç » ½ºÌ»¹×ËÕÊØ ÇºÅ ÆÆ ÈÉÇϾ ÊÁ Å ¿ É ½ÁÆÇ× ÃÉÇ»o×
£Ìº ÐÆÁÂ
ÁÊ˾ÄØ Ã¹Æ¹ÄÕÏ ÆÁÉÇà »Á» ½Æ ÈÉÇËÇÃÁ À¹ÄÇÀ ½É ºÆ ºÉÇÆÎÁ ¹º¾ÀȾÐÌ »Á½ ľÆÆØ Ê¾ÃÉ¾Ë » »Á»¾½¾ÆÆØ ÈÉÇ ½ÌÃË » ÉÇÀȹ½Ì
¹ÄÇÀÁÊËÁÂ
¥¹ À½¹ËÆ ÊËÕ »Á½ ÄØËÁ ɾÐÇ»ÁÆÁ t ʾÃɾËÁ Б агато ш ар о ви й
¨ÄÇÊÃÁÂ
ÁÊ˾ÄØ ÉǼ »ÃÌ Çù ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ ÉÇ˹ ÊËɹ»ÇÎÇ½Ì ÈÇ »¾ÉÎÆ× Ñà ÉÁ ÁÃÇÆÌ À¹ÎÁÊÆÌ ÍÌÆÃÏ ×
£Ìº ÐÆÁÂ
ÁÊ˾ÄØ ÊÄÁÆÆ À¹ÄÇÀÁ ¾É¾ ÌйÊËÕ Ì Ê¾ÃɾËÇÉÆ Â ÍÌÆ ÃÏ
ÂйÊËÁÂ
ÁÊ˾ÄØ ½ÁιÄÕÆ ÑÄØÎÁ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ Å¹ËÃÇ»ÁÎ ËÉ̺ ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»ÁÂ Ã¹Æ¹Ä ¹º¾ÀȾÐÌ È¾É¾ÊÌ»¹ÆÆØ Ð¹ÊËÁ ÆÇÃ Ì È¾»ÆÇÅÌ Æ¹ÈÉØÅÃÌ Â È¾É¾ÑÃǽ¿¹ ÈÉÇÆÁÃƾÆÆ× ÐÌ¿ÇÉ ½ÆÁΠǺo ÃË »
«¾Å¹ «Ã¹ÆÁÆÁ Çɼ¹Æ ÀÅÌ
¥oØÀÇ» ËùÆÁÆÁ ¬Ê ËÁÈÁ ÅoØÀÇ»Ç ËùÆÁÆÁ ÌË»Ç É××ËÕÊØ À žÀǽ¾ÉÅÁ ÊÃĹ½¹×ËÕ ÊØ À ÊÈ¾Ï ¹Ä ÀÇ»¹ÆÁÎ ÃÄ ËÁÆ Ë¹ »Ç ÄÇÃÇÆ À½¹ËÆÁÎ ½Ç ÊÃÇÉÇоÆÆØ ¹
ËÁÈÇÅ ºÌ½Ç»Á ÅoØÀÇ»ÁÎ »ÇÄÇÃÇÆ ÉÇÀÉ ÀÆØ×ËÕ Æ¾ÈÇÊÅ̼ǻ¹Æ ÈÇÊÅÌ ¼Ç»¹Æ ÊþľËÆ Ë¹ ÈÇÊÅ̼ǻ¹Æ Ê¾É Ï¾» ÅoØÀÁ
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù ÅoØÀÇ»Ç ËùÆÁÆÁ Ти п м ’язо во ї ткан и н и
Х ар актер и сти ка, ф ун кц ії
¦¾ÈÇÊÅÌ ¼Ç»¹Æ¹
¬Ë»Çɾƹ »¾É¾Ë¾ÆÇÈǽ ºÆÁÅÁ ÃÄ ËÁƹÅÁ Øà À½¹ËÆ ½Ç ÉÁË Å ÐÆÇ¼Ç ÈÇ» ÄÕÆÇ¼Ç ÊÃÇÉÇоÆÆØ ©ÇºÇ˹ ƾÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÇ ÅÌÊ ÃÌĹËÌÉÁ ɾ¼ÌÄ× ËÕÊØ »¾¼¾Ë¹ËÁ»ÆÇ× Æ¾É»Ç»Ç× ÊÁÊ˾ÅÇ× ªÃĹ½¹ ÅoØÀÁ »ÆÌËÉ ÑÆ Î Çɼ¹Æ » »ÁÊ˾ÄØ ÊË ÆÃÁ ÃÁѾРÆÁÃÌ ÃÉÇ»ÇÆÇÊÆÁÎ Ä Å͹ËÁÐÆÁÎ Ê̽ÁÆ
¨ÇÊÅ̼ǻ¹ ƹ ʾÉϾ»¹
¬Ë»Çɾƹ ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÅÁ ÅoØÀÇ»ÁÅÁ ÃÄ ËÁƹÅÁ ÒÇ À¹ ½Ç ÈÇÅǼÇ× »Ê˹»ÆÁÎ ½ÁÊà » ÈÇ ½ÆÌ×ËÕÊØ » ÅoØÀÇ» ÃÇÅÈľÃÊÁ «¹Ã¹ ÊÁÊ˾Ź ÈÇ ½Æ¹ÆÆØ À¹º¾ÀȾÐÌ ÊÃÇÉÇоÆÆØ Å Çùɽ¹ Øà ǽÆÇ¼Ç Ï ÄÇ¼Ç ÇÉÅÌ Å Çùɽ
¨ÇÊÅ̼ǻ¹ ƹ ÊÃ¾Ä¾Ë Æ¹
¬Ë»Çɾƹ ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÅÁ ÅoØÀÇ»ÁÅÁ »ÇÄÇÃƹÅÁ ½¹Ëƹ ½Ç Ë¾Ë¹Æ ÐÆÇ¼Ç ÊÃÇÉÇоÆÆØ ªÃÇÉÇÐÌ ËÕÊØ ½Ç» ÄÕÆÇ Ì » ½ÈÇ» ½Õ ƹ ÅÈÌÄÕÊÁ ÒÇ Æ¹½ÎǽØËÕ À ÅÇÀÃÌ ¬Ë»ÇÉ× ÊþľËÆ ÅoØÀÁ ÅoØÀÁ ÉÇ˹ ¼ÄÇËÃÁ йÊËÃÇ»Ç ÊËɹ »ÇÎÇ½Ì Ë¹ Æ
¦¾É»Ç»¹ ËùÆÁƹ ¦¾É»Ç»¹ ËùÆÁƹ ÊËÉÌÃËÌÉ ÆÁÅ ÃÇÅÈÇƾÆËÇÅ Æ¾É»Ç»Ç ÊÁÊ˾ ÅÁ ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À ƾɻǻÁΠƾÂÉÇ ÆÁ ¼Ä ¹ÄÕÆÁΠƾÂÉÇ¼Ä Ø ÃÄ ËÁÆ ¦¾ÂÉÇÆÁ Ź×ËÕ ÊȾÏÁÍ ÐÆÌ »Ä¹Ê ËÁ» ÊËÕ t ÀºÌ½ÄÁ» ÊËÕ »Ä¹ÊËÁ» ÊËÕ
ÈÉǻǽÁËÁ ƾɻǻÁ ÅÈÌÄÕÊ ÌÆ ÃÏ × Æ¾É»Ç»Ç ËùÆÁÆÁ À½ ÂÊÆ¾Æ ÆØ »À¹ ÅÇÀ»oØÀà » ËùÆÁÆ Çɼ¹Æ » ˹ À»oØÀÃÌ Çɼ¹Æ ÀÅÌ À ƹ»ÃÇÄÁÑÆ Å Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾Å
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù Æ¾É»Ç»Ç ËùÆÁÆÁ Елем ен т н ер во во ї ткан и н и
¦¾ÂÉÇÆ
Ä ¹ÄÕÆ ÃÄ ËÁÆÁ
Х ар актер и сти ка, ф ун кц ії
¥¹ Ë ÄÇ Ë¹ » ½ÉÇÊËÃÁ t ½¾Æ½ÉÁËÁ  ¹ÃÊÇÆ ¾Æ½ÉÁËÁ ÃÇÉÇËà ÊÁÄÕ ÆÇ ÉÇÀ¼¹ÄÌ¿¾Æ Ⱦɾ½¹×ËÕ Æ¾É»Ç»Á ÅÈÌÄÕÊ » ½ ÆÑÁΠƾÂÉÇÆ » ÃÊÇÆ t ½Ç»¼Á » ½ÉÇÊËÇà ƾ ÉÇÀ¼¹ÄÌ¿Ì ËÕÊØ È¾É¾½¹ ƾɻǻÁ ŠÈÌÄÕÊ » ½ ƾÂÉÇƹ ÆÑÁŠƾɻǻÁÅ ÃÄ ËÁƹŠ¥¹ ؽÉÇ Â Æ¹º É Çɼ¹ ÆÇ ½ » ιɹÃ˾ÉÆÁ ½ÄØ ¾ÌÃ¹É ÇËÁÐÆÁÎ ÃÄ ËÁÆ ÌÆÃÏ Ø t ÈÉÇ»¾ ½¾ÆÆØ ÀºÌ½¿¾ÆÆØ » ƾɻǻ  ÊÁÊ˾Š¹ÈÇ»Æ××ËÕ ÈÉÇÅ ¿ÃÁ Å ¿ ƾÂÉÇƹÅÁ §ËÇÐÌ×ËÕ Æ¾ÂÉÇÆÁ  »ÁÃÇÆÌ×ËÕ ¿Á»ÁÄÕÆÌ ÇÈÇÉÆÌ À¹ÎÁÊÆÌ Ë¹ ʾÃɾ ËÇÉÆÌ ÍÌÆÃÏ §É¼¹Æ ÀÅ Ä×½ÁÆÁ Øà º ÇÄǼ Ðƹ ÊÁÊ˾Ź
Сполучна тканина Сполучна тканина утворена структурними клітинами й вели кою кількістю міжклітинної ре
човини. Переважно виконує трофічну, механічну та пластичну функції.
Характеристика сполучної тканини Тканина
Характеристика
Функції
Хрящова
Складається з клітин — хон дроцитів, оточених великою кількістю міжклітинної речо вини. Залежно від будови між Формує хрящі організму клітинної речовини розріз няють гіалінову, еластичну й колагеноволокнисту хря щові тканини
Кісткова
Утворюється з клітин і між клітинної речовини, яка скла дається з волокон і основної речовини, що містить неор ганічні солі (солі Кальцію). Органічна речовина кістки — Формує кістки організму осеїн — надає кістці пруж ності та гнучкості. У кістковій тканині наявні три види клі тин: остеобласти, остеоцити й остеокласти
Жирова
Складається із жирових клі тин — ліпоцитів, що містять краплини жиру. Утворює під шкірний жировий шар, саль ник тощо
Є місцем накопичення за пасних поживних речовин. У жировій тканині актив но йдуть процеси обміну речовин: утворення жирів і вуглеводів
Кров складається з рідкої між клітинної речовини — плаз ми — та формених елементів крові — еритроцитів, лейко цитів і тромбоцитів
Виконує транспортну, ди хальну, захисну, терморе гуляторну, гомеостатичну й регуляторну функції
Лімфа — прозора рідина, за хімічним складом подібна до плазми крові
Забезпечує обмінну функ цію й імунітет
Кров і лімфа
Тема 2. Тканини організму
11
11
¦ ¢©§ ¬¥§© ¤µ¦ © ¬¤¸¯ ¸ §¤§ °¦¡® ¬¦£¯ ¢ Тем а 1. Н ервова систем а ̽ǻ¹ ϾÆËɹÄÕÆÇ Æ¾É»Ç»Ç ÊÁÊ˾ÅÁ
ÈÉÇÅ ¿ÆÁ ÅÇÀÇà ŠÊË ½Ç»¼¹ÊËÁ ÅÇÀÇÃ
ªËÉÌÃËÌɹ Æ¾É»Ç»Ç ÊÁÊ˾ÅÁ Ä×½ÁÆÁ Н ер во ва си стем а
»¾ÄÁÃÁ ÅÇÀÇà ʾɾ½Æ  ÅÇÀÇà ÅÇÀÇÐÇÃ
ÑÁÂÆÁÂ » ½½ Ä
¯¾ÆËɹÄÕƹ
ÇÄÇ»ÆÁ ÅÇÀÇÃ
ªÈÁÆÆÁ ÅÇÀÇÃ
¨¾ÉÁÍ¾É Âƹ
ªÇŹËÁÐƹ
¾¼¾Ë¹ËÁ»Æ¹
¼É̽ÆÁ » ½½ Ä ÊÈÁÆÆÁ ÅÇÀÇÃ
ªÁÅȹËÁÐÆÁ » ½½ Ä
ÈÇȾɾÃÇ»Á » ½½ Ä
ÃÉÁ¿Ç»Á » ½½ Ä
¨¹É¹ÊÁÅȹËÁÐÆÁ » ½½ Ä
ÌÆÃÏ Æ¾É»Ç»Ç ÊÁÊ˾ÅÁ Ǻo ½ÆÌ Çɼ¹Æ ÀÅ » ǽƾ Ï Ä¾ ɾ¼ÌÄ× ÉǺÇËÌ Çɼ¹Æ » ÊÁÊË¾Å È ½ËÉÁÅÌ ÊË¹Ä ÊËÕ »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ¼Ç Ê¾É¾½Ç »ÁÒ¹ Çɼ¹Æ ÀÅÌ À½ ÂÊÆ× À»oØÀÇà Çɼ¹Æ ÀÅÌ À ÀÇ»Æ ÑÆ Å Ê¾É¾½Ç»ÁҾŠÀ¹º¾ÀȾÐÌ ¹½¹ÈË¹Ï × » Å Æ ÄÁ»ÁÎ ÌÅÇ»¹Î »ÁÀƹй ÈÊÁÎ ÐÆÌ ½ ØÄÕÆ ÊËÕ Æ½Á» ½¹ ¦¾ÂÉǼÌÅÇɹÄÕƹ ɾ¼ÌÄØÏ Ø Í À ÇÄǼ ÐÆÁÎ ÍÌÆÃÏ Â
ªÈÁÆÆÁ ÅÇÀÇà ªÈÁÆÆÁ ÅÇÀÇà ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁ ½Ç»¼¹ÊËÇ¼Ç ÅÇÀÃÌ Â ½ÇÊؼ¹ ÃÉÁ¿Ç Ì Îɾº¾ËÆÇÅÌ Ã¹Æ¹Ä Å¹ »Á¼Äؽ »Ç¼Ç » ½½ ÄÌ ÎɾºË¹ ÊÈÄ×Ò¾ÆÇ¼Ç ËØ¿¹ ÈÉǽǻ¿¾ÆÆØÅ
ªËÉÌÃËÌɹ ÊÈÁÆÆÇ¼Ç ÅÇÀÃÌ О б о ло н ки сп и н н о го м озку
Çîâí³øíÿ òâåðäà îáîëîíêà t »ÁÊ˾ÄØ »ÆÌË É ÑÆ× ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ Îɾº¾ËÆÇ¼Ç Ã¹Æ¹ÄÌ Ñåðåäíÿ ïàâóòèííà îáîëîíêà t ÈÉÁÄؼ¹ ½Ç Ë»¾É½Ç ǺÇÄÇÆÃÁ Ź ƾɻǻ »ÇÄÇÃƹ ˹ ÊÌ ½ÁÆÁ Âíóòð³øíÿ ì’ÿêà, àáî ñóäèííà îáîëîíêà t ÀÉÇҾƹ À ÊÈÁÆÆÁÅ ÅÇÀÃÇÅ Å ÊËÁËÕ ÃÉÇ»ÇÆÇÊÆ Ê̽ÁÆÁ
»ÆÌËÉ ÑÆØ
ʾɾ½ÆØ
ÀÇ»Æ ÑÆØ
Б уд о ва сп и н н о го м озку
º Ĺ ɾÐÇ»Áƹ
Ê É¹ ɾÐÇ»Áƹ ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»Á ùƹÄ
Á³ëà ðå÷îâèíà t ÌË»Çɾƹ ¹ÃÊÇƹÅÁ ƾɻǻÁÎ ÃÄ ËÁÆ ÌÃÉÁËÁ ÅÁ Å Ä ÆÇÅ t ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹ ƹ»ÃÇÄÇ Ê ÉÇ É¾ÐÇ»ÁÆÁ t ƾɻǻ »ÇÄÇÃƹ ÍÇÉÅÌ×ËÕ ÈÉÇ» ½Æ ÑÄØ ÎÁ »ÁÊÎ ½Æ ˹ ÆÁÀÎ ½Æ ÒÇ Ä¾¿¹ËÕ ÌÀ½Ç»¿ ÊÈÁÆÆÇ¼Ç ÅÇÀÃÌ t ÈÉÇ» ½Æ ÑÄØÎÁ Ào ½ÆÌ×ËÕ ÊÈÁÆÆÁ ÅÇÀÇà À ¼ÇÄÇ»ÆÁŠʾ¼Å¾ÆËÁ ÊÈÁÆÆÇ¼Ç ÅÇÀÃÌ Å ¿ ÊǺÇ× Ñ³ðà ðå÷îâèíà t ÌË»Çɾƹ ÊÃÌÈоÆÆØÅ Ë Ä ½¾Æ½ÉÁË » Æ¾É»Ç »ÁÎ ÃÄ ËÁÆ t ÍÇÉÅÌ ½»¹ Ⱦɾ½Æ ÉǼÁ Ⱦɾ½Æ ÃÇÉ ÆÏ t ÉÌÎÇ» ƾɻÁ ½»¹ À¹½Æ ÉǼÁ À¹½Æ ÃÇÉ Æ Ï t ÐÌËÄÁ» ƾɻÁ
Ñïèííîìîçêîâèé êàíàë t Å ÊËÁËÕ »Ê˹»Æ ƾÂÉÇÆÁ t À¹ÈǻƾÆÁ ÊÈÁÆÆÇÅÇÀÃÇ»Ç× É ½ÁÆÇ× t »ÁÃÇÆÌ ¿Á»ÁÄÕÆÌ ÍÌÆÃÏ ×
ÌÆÃÏ ÊÈÁÆÆÇ¼Ç ÅÇÀÃÌ É¾ÍľÃËÇÉƹ t À¹º¾ÀȾоÆÆØ ÉÌÎ » ɾ¼ÌÄØÏ Ø ÉǺÇËÁ »ÆÌËÉ ÑÆ Î Çɼ¹Æ » ÈÉÇ» ½Æ¹ t ÈÉÇ»¾½¾ÆÆØ Æ¾É»Ç»ÁÎ ÅÈÌÄÕÊ » ÈÉÇ» ½ÆÁÅÁ ÑÄØιÅÁ » ÆÁÀÎ ½ÆÇÅÌ »ÁÊÎ ½ÆÇÅÌ Æ¹ÈÉØÅÃÌ À¹º¾ÀȾоÆÆØ Æ˾¼É¹Ï ½ ØÄÕÆÇÊË Æ¾É»Ç»Ç ÊÁÊ˾ÅÁ «¾Å¹ ¦¾É»Ç»¹ ÊÁÊ˾Ź
Головний мозок Головний мозок розташований у порожнині черепа, сполучається
через великий потиличний отвір зі спинним мозком.
Відділи головного мозку Головний мозок
Стовбур
Кінцевий мозок
Довгастий мозок Міст Середній мозок Проміжний мозок
Великі півкулі Кора великих півкуль
Мозочок
Будова головного мозку мозолисте тіло
череп
оболонки мозку кора великих півкуль склепіння мозку таламус порожнина III шлуночка гіпоталамус
гіпофіз мозочок
середній мозок міст довгастий мозок спинний мозок 14
14
ніжки мозочка I шийний хребець
Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій
Відділ головного мозку
Характеристика, функції
Довгастий мозок
Є продовженням спинного мозку. Сіра речовина міститься всередині й формує ядра черепно-мозкових нервів (IX—XII пари). Біла речовина вкриває сіру ззовні. Функції: — рефлекторна — сіра речовина містить нервові центри рефлексів (дихаль ний, серцево-судинний, жування, ковтання, моргання, кашлю, чхання, блю вання); — провідникова — біла речовина формує висхідні та низхідні провідні шляхи
Вароліїв міст
Розташований перед довгастим мозком. Сіра речовина формує ядра черепномозкових нервів (V—VIII пари, трійчастий, відвідний, лицьовий і слуховий нерви)
Мозочок
Розташований за довгастим мозком. Складається з двох півкуль. Півкулі вкриті сірою речовиною, що формує кору зі звивинами. Має три пари ніжок (нижні, верхні та середні), що з’єднують мозочок із довгастим мозком, Варолієвим мос том і середнім мозком. Функції: — безумовно-рефлекторне регулювання координації рухів; — регуляція м’язового тонусу; — підтримання рівноваги та пози тіла
Розташований перед Варолієвим мостом. Складається з чотиригорбикового тіла й ніжок мозку. Верхня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує інформацію від зорового аналізатора та м’язів голови. Нижня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує імпульси від слухового аналізатора та м’язів голови. Сіра речовина утворює ядра III і IV пари черепно-мозкових нервів Середній мозок Функції: — провідникова — через середній мозок проходять низхідні та висхідні нервові шляхи головного мозку; — рефлекторна — у середньому мозку розташовані центри рефлекторного регу лювання м’язового тонусу та пози, а також центри сенсорних систем
Проміжний мозок
Розташований під великими півкулями. Складається з таламуса (зорові бугри) і гіпоталамуса (підбугорна зона). Функції: — таламус бере участь у регуляції психічної діяльності, змін сну й активності; — гіпоталамус регулює обмін речовин і бере участь у підтримуванні гомеостазу організму
Ретикулярна формація
Існує в довгастому, середньому та проміжному мозку. Складається з нейронів, що утворюють густу мережу. Функції: — об’єднує (інтегрує) діяльність відділів мозку; — містить центри регуляції серцево-судинної системи, дихання, центри діяль ності травного тракту; — бере участь у регуляції сенсорних систем
Лімбічна система
Сукупність відділів кори кінцевого мозку (давньої та старої кори) і підкіркових структур. Функції: — бере участь в емоційній та інстинктивній поведінці; — підтримує сталість внутрішнього середовища організму
Тема 1. Нервова система
15
15
¾ÄÁÃÁ ÅÇÀÇà à ÆϾ»Á ÅÇÀÇÃ
¾ÄÁÃÁ ÅÇÀÇà ÌË»ÇɾÆÁ ½»Ç Ź È »ÃÌÄØÅÁ ˹ ÅÇÀÇÄÁÊËÁÅ Ë ÄÇÅ ÒÇ Ào ½ÆÌ Î Å ¿ ÊǺÇ× ¨ » ÃÌÄ ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ À È ½Ã ÉÃÇ»ÁÎ »ÌÀÄ » º ÄÇ É¾ÐÇ»ÁÆÁ Ç»Æ È » ÃÌÄ »ÃÉÁË ÃÇÉÇ× ÒÇ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ
À Ê ÉÇ É¾ÐÇ»ÁÆÁ Í ÄǼ¾Æ¾ËÁÐÆÇ ¼Ç ÈǼÄØ½Ì » ÃÇÉ »Á½ ÄØ×ËÕ ÆÇ»Ì ÃÇÉÌ º ÄÕѹ йÊËÁƹ ½¹»Æ× Ê˹ ÉÌ Ë¹ ÈÉÇÅ ¿ÆÌ £Çɹ Ź ÍÌÆÃÏ Ç Æ¹ÄÕÆ ÀÇÆÁ ʾÆÊÇÉÆÌ ÉÌÎÇ»Ì ¹ÊÇ Ï ¹ËÁ»ÆÌ
Èɹ»¹ È »ÃÌÄØ
Ä »¹ È »ÃÌÄØ
ÈÇÀ½Ç»¿ÆØ Ò ÄÁƹ
ªËÉÌÃËÌɹ È »ÃÌÄÕ
£Çɹ È »ÃÌÄÕ
t ÌË»Çɾƹ Ê ÉÇ× É¾ÐÇ»ÁÆÇ× Ë Ä¹ÅÁ ƾÂÉÇÆ »
t »ÃÉÁ»¹ È »ÃÌÄ ÀÇ»Æ t Ź ÆÁÀÃÌ ÍÌÆÃÏ ÇƹÄÕÆÁÎ ÀÇÆ t ÍÇÉÅÌ ÐÁÊľÆÆ ºÇÉÇÀÆÁ ˹ À»Á»ÁÆÁ
¨ ½Ã Éù
t ÌË»Çɾƹ º ÄÇ× É¾ÐÇ»ÁÆÇ× t Å ÊËÁËÕ ÊÃÌÈоÆÆØ Æ¾É»Ç»ÁÎ ÃÄ ËÁÆ Ø½É¹ ¹ºÇ º¹À¹ÄÕÆ ¼¹Æ¼Ä
°¹ÊËÃÁ »¾ÄÁÃÁÎ È »ÃÌÄÕ È¾É¾½ÆØ Ï¾ÆËɹÄÕƹ À»Á»Áƹ ÄÇºÆ À»Á»ÁÆÁ
ϾÆËɹÄÕƹ ºÇÉÇÀƹ
À¹½ÆØ Ï¾ÆËɹÄÕƹ À»Á»Áƹ Ë ÅoØƹ ½ÇÄØ
ÄǺƹ ½ÇÄØ
ÊÃÉÇƾ»¹ ºÇÉÇÀƹ ÊÃÉÇƾ»¹ ½ÇÄØ
ÈÇËÁÄÁÐƹ ½ÇÄØ
¦¹Âº ÄÕÑ ºÇÉÇÀÆÁ Ĺ˾ɹÄÕƹ ϾÆËɹÄÕƹ ÈÇËÁÄÁÐÆÇ Ë ÅoØƹ Ǻž ¿Ì×ËÕ Ð¹ÊËÃÁ È »ÃÌÄÕ
¦¾ÂÉǼÌÅÇɹÄÕƹ ɾ¼ÌÄØÏ Ø Í À ÇÄǼ ÐÆÁÎ ÍÌÆÃÏ Â
Тема 2. Соматична нервова система Від центральної нервової систе ми відходять периферичні нерви; виділяють спинномозкові нерви
(31 пара), що відходять від спинно го мозку, і черепно-мозкові (12 пар), що відходять від головного мозку.
Черепно-мозкові нерви 2
1 12
3
11
4
5 10
9
6
8
1 — зоровий; 2 — окоруховий; 3 — блоковий; 4 — відвідний; 5 — присінково-завитковий; 6 — язикогорловий; 7 — під’язиковий; 8 — блукаючий; 9 — додатковий; 10 — лицевий; 11 — трійчастий; 12 — нюховий
7
Характеристика соматичної нервової системи Соматична нервова система Черепно-мозкові нерви
До складу належать чутливі та рухові нервові волок на. Чутливі нервові волокна мають рецепторні закінчен ня в органах чуття (слуху, рівноваги, зору, смаку, ню ху) і шкірі. Чутливі нейрони розташовані за межами ЦНС у нервових вузлах. Аксони цих нейронів ідуть до головного мозку, дендрити — на периферію. Рухові во локна іннервують скелетну мускулатуру. Вони синап тично контактують із м’язовим волокном і передають йому нервовий імпульс. Залежно від того, які волок на переважають у нерві — чутливі чи рухові, нерв нази вається чутливим (сенсорним) або руховим (моторним)
Тема 2. Соматична нервова система
Спинномозкові нерви
Формуються з передніх і задніх корінців спинно го мозку, що сполучають ся в міжхребцевому от ворі. Спинномозкові нерви є змішаними і складають ся з чутливого та рухово го волокон. Іннервують ді лянки тіла сегментарно, утворюють нервові сплетін ня (сонячне, поперекове)
17
17
Тема 3. Вегетативна нервова система Вегетативна нервова система складається з двох відділів: симпатичного і парасимпатичного, іннервує весь організм загалом. Діяльність вегетативної нервової системи рефлекторна і людиною не контролюється. Вегетативна частина нервової системи іннервує гладеньку мус кулатуру внутрішніх органів, сер
цевий м’яз, залози, мускулатуру судин і шкіри. Імпульси, що надхо дять нервовими волокнами вегета тивної нервової системи, впливають на обмін речовин і працездатність органів. Функція вегетативної не рвової системи полягає в підтриму ванні сталості внутрішнього середо вища організму.
Характеристика вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система
Симпатична
Парасимпатична
Центри локалізовані в грудному відділі спинного мозку
Центри локалізовані в стовбурі головного мозку
Симпатична і парасимпатична системи впливають на органи протилежним чином
Рефлекторна дуга симпатичної нервової системи рецептор у м’язі
чутливий нейрон
м’яз
руховий нейрон
Рефлекторна дуга парасимпатичної нервової системи чутливий нейрон рецептор у шкірі
вставочний нейрон
м’яз руховий нейрон 18
18
Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій
Дія симпатичної та парасимпатичної нервових систем Орган
Симпатична система
Парасимпатична система
Серце
Підвищує частоту скорочень
Зменшує частоту скорочень
Легені
Розширює бронхи, посилює венти ляцію легень
Звужує просвіт бронхів, знижує вентиляцію легень
Кишечник
Пригнічує перистальтику та виді лення травних соків
Посилює перистальтику й секрецію травних соків
Січовидільний міхур
Розслаблення
Скорочення
Очі
Розширює зіниці
Звужує зіниці
Кровоносна система
Підвищує кров’яний тиск, розши рює судини мозку та скелетних м’язів. Звужує судини кишечнику й непосмугованих м’язів
Знижує кров’яний тиск. Підтримує тонус кровоносних судин
Тема 4. Ендокринна система Органи ендокринної системи здійснюють гуморальну регуля цію — координацію фізіологічних функцій організму людини за допо могою рідкого середовища організ му: крові, лімфи. Для забезпечення гуморальної регуляції залози виді ляють біологічно активні речовини.
Функціонально ендокринна си стема пов’язана з нервовою, що за безпечує спільну координацію ор ганів та їх систем. В організмі людини розрізняють залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції.
Залози зовнішньої секреції Вивідні протоки залоз зовніш ньої секреції відкриваються в по рожнини внутрішніх органів або
на поверхню шкіри. До них нале жать потові, слізні, сальні й травні залози.
Залози внутрішньої секреції Не мають зовнішніх вивідних проток, тісно пов’язані з числен ними кровоносними судинами, секретують біологічно активні ре човини — гормони. До залоз внут Тема 4. Ендокринна система
рішньої секреції належать гіпота ламус, гіпофіз, епіфіз, щитоподібна залоза, паращитоподібні залози, надниркові залози, вилочкова зало за (тимус). 19
19
ะ ะฐะปะพะทะฐ
ย ย ร ร ร ยนร ยนร ร ร ย ยผย ร ร ร ย ร
ย ร ย ร ย ร
ะฅ ะฐั ะฐะบั ะตั ะธ ั ั ะธ ะบะฐ, ะณะพ ั ะผ ะพ ะฝ ะธ
ย ย ร ร ร ย ร ร ร ร ร ยนร ร ยปยนร ร ร ร ย ยฝ ร ร ร ร ยปร ร ยผร ร ร ยปร ร ยผร ร ร ร ร ร ยป ยผย ร ร ร ย ร ยนร ร ย ร ร ร ร ย ร ร ร ยพร ร ร ร ยผร ร ย ยฝร ยน ร ร ร ร ร ร ร ยฝย ยบร ร ย ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ร ยพร ยพร ยน ย ยฝยพร ร ยผย ร ร ร ย ร ร ยพร ยพยฝร ร ร ร ยพร ยพยฝร ร ร ยนร ร ร ร ยผย ร ร ร ย ร ยน ร ร ยปร ร ยพร ร ร ยพร ย ร ยพร ย ยนร ร ย ร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ยพร ร ร ยผย ร ร ร ย ร ร ยนยฝร ร ร ยนร ร ร ยน ยผย ร ร ร ย ร ยน t ร ยพร ยปร ยปร ร ร ร ยนร ร ย ร ร ร ย ย ร ร ร ยนร ยนร ร ร ร ร ร ยฝร ร ร ย ร ย ยบยพร ร ร ร ร ยน ร ร ยนร ร ร ร ยน ร ยนร ร ยฟ ยผร ร ร ร ร ร ร ยพร ร ร ยผย ร ร ร ย ย ร ยน t ยปยนร ร ร ร ยพร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ยฝยพร ร ยผย ร ร ร ย ร ยปร ยฝย ร ร ย ร ร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ยนยฝร ยพย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยผร ร ยนยฝร ร ร ร ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ร ร ย ร ร ยพร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยปยนร ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร ยฆยพร ย ร ร ยผย ร ร ร ย ร ร ยพ ร ร ร ยฝร ร ร ย ยผร ร ร ร ร ย ยป ยฝร ร ร ร ยผร ร ยผย ร ร ร ยนร ยนร ร ร ยน ร ยนยฝร ร ยฝร ร ร ร ร ร ร ย ยฝร ร ยนร ย ร ร ย ยบย ร ร ร ยผย ร ร ร ยนร ร ร ยปร ย ร ยพร ร ยปร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยปยนร ร ร ร ยพร ร ร ยฉร ร ร ยนร ร ยปยนร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยผร ร ยบร ร ร ยปร ร ร ร ย ร ย ร ยพร ยพยฝร ร ร ยผร ร ร ร ร ร ยฌร ยปร ร ยพร ร ร ร ยพร ร ร ร ยพร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ยนร ร ยฆยพร ร ร ร ยพร ร ยพร ร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ยปร ร ร ยบร ร ร ร ร ร ยพร ยนร ร ร ย ร
ยฒร ร ร ร ร ยฝย ยบร ยน ร ยนร ร ร ยน ยฉร ร ร ยนร ร ยปยนร ยน ยป ร ยบร ยนร ร ย ร ร ย ร ยพร ยพยฝ ยผร ร ร ยนร ร ร ยชร ร ยนยฝยนย ร ร ร ร ร ยฝยปร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ร ร ร ยพร ยพร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ยปร ย ยปร ร ร ร ยน ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ยฝย ร ร ย ร ยนร ร ร ร ร ยน ร ยนร ร ร ร ร ร ยฐยนร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนยฝยนร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ย ร ร ร ย ยป ยญร ร ย ร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ยฝร ร ร ร ร ร ย ร ย ร ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร
ยจยนร ยนร ร ร ร ร ร ยฝย ยบร ย ร ยนร ร ร ร
ยฆยนยฝร ร ร ร ร ยปย ร ยนร ร ร ร
ย ร ร ร ร ร ร ยปยน ร ยนร ร ร ยน ร ร ร ร ร
ยฉร ร ร ยนร ร ยปยนร ย ร ยน ร ยนยฝร ย ร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ร ร ยฝย ยบร ร ย ร ยนร ร ร ร ร ยนร ร ร ยพร ย ยป ย ย ร ร ยนร ร ย ร ร ยธยปร ร ร ร ร ร ร ยบร ร ร ร ร ร ร ร ร ยพยปยพร ร ร ย ร ยนร ร ร ร ร ร ยปร ร ยพร ย ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ย ย ร ยพร ย ย ร ย ร ย ร ยพร ย ยนร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ยปร ยฝย ร ร ร ร ร ร ยนร ยนร ยผร ร ร ร ร
ยจยนร ร ร ร ร ร ยผยนร ร ร ร ร ร ยผยนร ร ร ร ยฝร ยปยพร ร ย ยปร ร ร ร ร ร ร ยชร ร ยนยฝยนย ร ร ร ร ร ยฝยปร ร ร ยนร ย ยป ร ร ยปร ย ร ร ร ร ยผร ร ย ร ร ร ยปร ยผร ร ร ยปร ร ยพร ร ยผร ร ร ร ย ร ร ร ร ยพร ยปร ยปร ย ร ร ยนร ร ร ร ย ร ร ยปร ร ร ร ร ยผร ร ย ยบร ร ร ร ร ร ร ยบร ร ร ร ร ร ร ย ยปร ร ร ร ย ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร ร ยปร ยผร ร ร ยปร ร ยพย ร ร ยผร ร ร ยพร ยปร ยปร ร ร ร ย ร ร ร ยฃร ยฟร ร ร ร ยนร ร ยน ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ย ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ยนร ยนร ร ยพร ร ร ร ร ร ยนร ร ย ร ร ร ยพร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ยฃย ร ร ร ยปร ร ร ยนร ร ยพร ร ยพร ร ย ยผร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ยฝร ยฅร ร ร ร ยปร ร ร ยนร t ยนยฝร ยพร ยนร ย ร ย ร ร ร ยนยฝร ยพร ยนร ย ร
ยฉร ร ร ยนร ร ยปยนร ยน ร ยน ยผร ร ยฝร ร ร ร ยฌร ยปร ร ยพร ยน ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ย ร ยพร ย ย ร ย ร ยพร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ยฉร ร ยฝย ร ยพร ยน ร ยน ยฝยปย ร ยนร ร ร ร ร ร ยนยปร ร ร ย ยปร ยชร ร ยนยฝยนย ร ร ย ร ร ร ร ย ร ร ร ยปร ย ร ยน ร ร ร ร ร ยปร ย ร ยพร ร ยปร ร ร ยฉร ร ยปร ยปยนย ร ร ร ร ยฝร ร ยพร ย ร ยฝร ร ร ยนร ยพยปร ยผร ยฝร ร ร ย ยปยนร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ยผร ร ร ยนร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ยน ยฟร ร ร ยปร ร ร ยนร ร ร ร ยจร ร ยฝร ร ร ย ยซย ร ย ร ร ร ร ร ร ร ย ร ยฝย ร ร ย ยบย ร ร ร ยผย ร ร ร ยนร ร ร ยปร ร ร ยพร ร ยปร ร ร t ร ร ร ร ร ร ร
ยฆยพร ร ร ยผร ร ร ร ยนร ร ร ยน ร ยพยผร ร ร ร ย ร ร ย ร ย ร ร ร ยผย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร
¹ÄÇÀÁ ÀŠѹÆÇ Ê¾ÃÉ¾Ï ÁÃÇÆÌ×ËÕ ÀÇ»Æ ÑÆÕÇʾÃɾËÇÉ ËÁÈ » À¹ÄÇÀ ¹ÄÇÀ¹ÅÁ ÀŠѹÆÇ Ê¾Ã ÆÌ Ë¹ »ÆÌËÉ ÑÆÕÇʾÃɾËÇÉÆÌ ÍÌÆ É¾Ï È ½ÑÄÌÆÃÇ»¹ À¹ÄÇÀ¹  Ê˹˾» ÃÏ ¥¹×ËÕ Î¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁÃÁ ½»ÇÎ À¹ÄÇÀÁ Залоза
Х ар актер и сти ка
©ÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹ À¹ ÑÄÌÆÃÇŠƹ À¹½Æ  о ɾ»Æ  ÊË ÆÏ ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À ¼ÇÄÇ»ÃÁ Ë Ä¹ ˹ λÇÊ˹ ÃÉÁ˹ ÊÈÇÄÌÐÆÇËù ÆÁÆÆÇ× Ã¹ÈÊÌÄÇ× ÉÇÀ½ ľƹ ƹ йÊËÇ ÐÃÁ ¬Ë»Çɾƹ ËùÆÁÆÇ× ÒÇ »ÁÉǺÄØ È ½ÑÄÌÆÃÇ»ÁÂ Ê Ã ÊÃÌÈоÆÆØÅÁ ÃÄ ËÁÆ t ÇÊËÉ »ÏØÅÁ ¤¹Æ¼¾É¼¹Æʹ À½¹Ë ÆÁÅÁ »ÁÉǺÄØËÁ ¼ÇÉÅÇÆÁ ÏÁÆÌÊÁ Ź ×ËÕ »Á» ½Æ ÈÉÇËÇÃÁ Ì ½»¹Æ¹½ÏØËÁȹÄÌ ÃÁÑÃÌ
¨ ½ÑÄÌÆÃÇ»¹ À¹ÄÇÀ¹
Го р м о н и
§ÊËÉ »Ï ¤¹Æ¼¾É¼¹Æʹ ȹÆÃɾ ¹ËÁÐÆ ÇÊËÉ »Ï »ÁÉǺÄØ×ËÕ ÆÊÌÄ Æ ¼Ä×ù¼ÇÆ
¸ ÐÆÁÃÁ ¨¹ÉÆÁ Çɼ¹Æ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ Ì Å¹ÄÇÅÌ Ë¹À ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À à ÉÃÇ»Ç É¾ÐÇ»ÁÆÁ Ì Øà  »ÁÉǺÄØ×ËÕÊØ Ê˹˾» ÃÄ ËÁÆÁ  ¼ÇÉÅÇÆÁ ÅÇÀÃÇ»Ç É¾ÐÇ»ÁÆÁ ÒÇ ÊËÉǼ¾ÆÁ ¾ÊËÉÇÆ ¾ÊËɹ½ ÇÄ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À ÊÈÇÄÌÐÆÇ ËùÆÁÆÁ ÊÌ ÈÉǼ¾Ê˾ÉÇÆ ¹Æ½ÉǼ¾ÆÁ ½ÁÆ Æ¾É» » £ ÉÃÇ»ÁÂ Ñ¹É Å ÊËÁËÕ Ë¾ÊËÇÊ˾ÉÇÆ
ÍÇÄ ÃÌÄÁ t Å ÊϾ ½ÇÀÉ »¹ÆÆØ ØÂϾÃÄ ËÁÆÁ ¿Ç»Ë¾ Ë ÄÇ ÀÉ ÄÁÅ ÍÇÄ ÃÌÄÇÅ ÒÇ ÉÇÀ É»¹»ÊØ
¸ Ðù ¨¹ÉÆÁ Çɼ¹Æ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ Ì ÅÇ ÑÇÆÏ Ç»Æ »ÃÉÁËÁÂ Í ºÉÇÀÆÇ× ÇºÇÄÇÆÃÇ× ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À йÊËÇ ÐÇà ¨¹É¾ÆΠŹ Ø Ðù ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À À»ÁËÁÎ ÌË»ÇɾÆÆØ ÊȾÉŹËÇÀÇ ½ » ÈÉØÅÁÎ »ÁƾʾÆÆØ ÊȾÉŹËÇÀÇ ½ » Ì Ê ÅoØ»Á» ½ÆÌ ÈÉÇËÇÃÌ Ã¹Æ¹ÄÕÏ »
ª ÅoØÆÁÃÁ ÊÁÆ˾ÀÌ×ËÕ ¹Æ½ÉÇ ¼¾ÆÁ ˾ÊËÇÊ˾ÉÇÆ
ÇÉÅÇÆÁ ÇÉÅÇÆÁ t Ͼ ÊȾÏÁÍ ÐÆ »Á ÅÇÆÁ ½ Ê˹×ËÕÊØ Çɼ¹Æ¹ Å Ñ¾Æ ÊÇÃǹÃËÁ»Æ Î Å ÐÆ ÊÈÇÄÌÃÁ ÒÇ ½¾ »ÁØ»ÄØ×ËÕ Ê»Ç× É¾¼ÌÄ×»¹ÄÕÆÌ Ê¾ÃɾËÌ×ËÕÊØ ¾Æ½ÇÃÉÁÆÆÁÅÁ À¹ÄÇ ½ × À¹ÅÁ ¦¹½ÎǽØÐÁ » ÃÉÇ»ÇË Ã ¼ÇÉ
«¾Å¹ ƽÇÃÉÁÆƹ ÊÁÊ˾Ź
Характеристика гормонів Гормони
Залоза, що секретує
Ефекти
Ліберини та статини
Гіпоталамус
Регулювання секреції специфічних гіпофізарних гор монів
Тиреотропний
Стимуляція та координація роботи щитоподібної за лози
Адренокорти котропний
Стимуляція та координація роботи кори надниркових залоз
Гонадотропний
Координація роботи й ріст статевих залоз
Соматотропін (гормон росту)
Стимуляція білкового синтезу й росту, особливо кіс ток кінцівок
Ліпотропін Меланоцитотропін
Регуляція обміну жирів Гіпофіз
Пролактин
Регуляція вироблення меланіну (пігменту шкіри) Стимуляція утворення молока
Фолікулостимулю вальний гормон
У чоловіків — стимуляція утворення сперматозоїдів, у жінок — стимуляція утворення яйцеклітин
Окситоцин
Стимуляція скорочення мускулатури матки й актив ного виведення молока
Вазопресин
Зменшення діурезу. Стимуляція та координація робо ти щитоподібної залози. Стимуляція та координація роботи кори надниркових залоз
Паратгормон
Паращитоподіб на залоза
Регулювання концентрації йонів Кальцію в плазмі крові
Тироксин
Щитоподібна залоза
Регулювання обміну речовин, росту й розвитку ор ганізму Стимуляція розщеплення білків, синтезу глюко зи та глікогену, протизапальний і антиалергенний ефект
Глюкокортикоїди
Адреналін
Надниркові залози
Норадреналін Інсулін
22
22
Підвищення частоти й сили серцевих скорочень, зву ження капілярів у шкірі та органах, розширення ар теріол у серці й серцевих м’язах, підвищення рівня глюкози в крові Підвищення кров’яного тиску та ін. Зниження рівня глюкози в крові
Глюкагон
Підшлункова залоза
Естрогени
Яєчники
Прогестерон і естрогени
Жовте тіло
Стимуляція росту й розвитку матки та плоду
Тестостерон
Яєчка (сім’яники)
Розвиток чоловічих вторинних статевих ознак
Підвищення рівня глюкози в крові, стимуляція розщеплення глікогену до глюкози Розвиток жіночих вторинних статевих ознак, регуля ція менструального циклу
Нейрогуморальна регуляція фізіологічних функцій
Нейрогуморальна регуляція — регуляція фізіологічних процесів організму відповідно до його потреб і змін навколишнього середовища, що здійснюється за допомогою двох
механізмів: нервового (за допомо гою нервової системи) і гумораль ного (за участі гуморальних чинни ків).
Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції Тип регуляції
Ознака
Гуморальна
Нервова
Швидкість реагування
Низька
Висока
Механізм дії
За допомогою хімічних речовин через кровоносне русло
У вигляді електричних імпульсів по нервових волокнах
Швидкість одержання відповіді
Відповідь розвивається повільно (зростання, дозрівання статевих клітин)
Відповідь миттєва (скорочення м’язового волокна)
Час і локалізація дії
Відповідь пролонгована й гене ралізована
Відповідь короткочасна й чітко локалізована
Тема 4. Ендокринна система
23
23
ยงยจยงยฉยฆยงย ยฉยฌยฎยงย ย ยชยกยชยซย ยฅย ะขะตะผ ะฐ 1. ะกะบะตะปะตั ะปั ะดะธะฝะธ ยชร ยพร ยพร t ร ยพ ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ย ร ร ย ยปร ร ย ร ร ยพร ยพร ยผร ร ร ยปร ยนยบร ร ยพร ยพร ร ย ร ยน ร oย ยฝร ยนร ร ร ร ย ยฟ ร ร ยบร ร ยชร ยพร ยพร t ร ยพ ร ยนร ร ยปร ร ร ร ร ยผยนร ร ร ร ร ยฌ ร ร ยพร ยพร ย ร ร ยฝร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ยฝร ร ร ร ยผร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร oร ร ร ร ร ร ยปย ยฝยฝย ร ร ร ร ยพร ยพร ร ร ร ร ยบยน ร ร ยพร ยพร
ยชร ยพร ยพร ร ร ยฝร ร ร
ร ยพร ยพร
ร ร ร ร ร ร ร
ยผร ร ยฝร ร ยน
ร ร ยพร ร ยปยน ร ย ร ร ร ยน
ร ยพยบร ยน
ร ร ยพยบร ร ยปร ร ร ร ร ยปร
ร ร ร ยนร ร ยน
ร ร ร ร ยพร ยพยปยน ร ย ร ร ร ยน ร ย ร ร ร ร ยปยน ร ย ร ร ร ยน
t ร ยนร oร ร ร ร ร t ร oร ร ร ร ร t ร ยนร ยนร ยผร
ร ร ร ยฟย
ร ร ยพยผร ร ยปยน ร ย ร ร ร ยน
t ร ยนร ร ยพร ร ร t ร ร ยพร ร ร t ร ยนร ยนร ยผร
ร ร ร ร ร ร
ร ยนยฝร ร ร ย ร ร ร
ร ยนร ร ยปย ร ย ร ร ร ร ยปยพร ร ร ร ยผร ร ย ร ย ร ร ยปยน ร ย ร ร ร ยน
ร ยนร ร ยผร ร ย ร ย ร ร ยปยน ร ย ร ร ร ยน
ร ยนยฝร oร ร ร ร ยปยน ร ย ร ร ร ยน
ร oร ร ร ร ยปยน ร ย ร ร ร ยน ยงร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ยปยน ร ร ร ร ยพร ยน
Функції скелета 1) опорна (становить структурну основу тіла); 2) захисна (механічний захист внутрішніх органів); 3) кровотворна (червоний мозок є органом кровотворення); 4) запасаюча (мінерали, що містяться в кістках, беруть участь в обміні речовин).
Характеристика кісток Тип кісток
Будова
2
Трубчасті
3 1
2
Приклад
Складаються з діафіза й епіфіза, мають оболонку — окістя. Окістя (1): — утворене сполучною тканиною; — багате на кровоносні судини; —б ере участь у рості й регенерації кістки. Епіфіз (2): —у творений губчастою кістковою ткани ною; — вкритий гіаліновим хрящем; — містить червоний кістковий мозок. Діафіз (3): —у творений компактною кістковою речо виною; — заповнений жовтим кістковим мозком
Довгі: плечова, стегнова кістка, кістки перед пліччя й гомілки. Короткі: кістки п’ястка, плесна та фаланги пальців
Плескаті
Утворені з двох пластинок компактної кісткової речови ни, між якими розташована губчаста речовина. Виконують захисну функцію, обмежують порожнини ор ганізма
Тім’яна, тазова та ін.
Змішані
Мають ознаки трубчастих і плескатих кісток
Скронева кістка, кістка основи черепа
Повітроносні
Кістки лицьового відділу черепа мають внутрішню по рожнину й заповнені повітрям
Лобова, верхньоще лепна кістка
Типи з’єднання кісток
Нерухоме
шви
Напіврухоме
Рухоме
хрящі
суглоб
зрощення кісток (крижі) тіло хребця
кістки черепа
суглобова сумка суглобова порожнина
хрящ
шов
Тема 1. Скелет людини
суглобова поверхня
25
25
Види суглобів
плоский
сідлоподібний
блокоподібний
кулястий
Скелет голови Скелет голови (череп) утворе ний 23 кістками. Череп складаєть ся з двох відділів — мозкового й ли цьового. Його формують плескаті, змішані (скроневі й кістки осно ви черепа) та повітроносні кістки
(лобова, клиноподібна, верхня ще лепа тощо). Кістки черепа з’єднані двома видами з’єднання кісток: не рухомим (шви) і рухомим (сугло бове з’єднання нижньої щелепи та скроневої кістки).
шов лобна кістка
тім’яна кістка
очниця
клиноподібна кістка
носова кістка
потилична кістка
вилочкова кістка скронева кістка
верхня щелепа
слуховий прохід
нижня щелепа
Скелет кінцівок Скелет кінцівок складається зі скелета поясу (кісток, що при кріплюють кінцівки до осьово
го скелета) і скелета вільної кін цівки.
Скелет верхніх кінцівок
Скелет вільної верхньої кінцівки
Скелет поясу
Скелет нижніх кінцівок
Скелет поясу
26
26
Скелет вільної нижньої кінцівки Опорно-рухова система
Скелет тулуба Скелет тулуба утворений хреб том і кістками грудини. Типи з’єднання кісток тулуба — рухоме (ребра з грудними хребця
ми), напіврухоме (з’єднання хреб ців), нерухоме (крижі).
Хребет є опорою тіла людини. Він тримає 2/3 маси тіла й перено сить вагу голови, торса та верхніх кінцівок на таз і нижні кінцівки. Складається з 33—34 хребців. Ос танні 6—9 хребців зростаються між собою, утворюючи крижі та куп рик. У хребті розрізняють п’ять від ділів, що складаються з різної кіль кості хребців: шийний — із 7 хребців,
грудний — із 12, поперековий — із 5, крижовий (крижі) — із 5 і куприковий — із 4—5 хребців. Хребет має S-подібні вигини. Шийний і поперековий лордози — виступ опуклістю вперед, грудний і крижово-куприковий кіфози — опуклістю назад. Утворює спинномозковий канал.
Хребет
Будова хребта Відділи хребта
Будова хребців хребтовий отвір
дуга
шийний
остистий відросток
грудний
тіло хребця
верхній суглобовий відросток
поперечний відросток дуга
поперековий
тіло хребця крижовий
поперечний відросток
остистий відросток
куприковий Тема 1. Скелет людини
27
27
З’єднання хребців
Напіврухоме
Нерухоме
Грудна клітка Скелет грудної клітки складають грудні хребці, 12 пар ребер, грудна кістка (грудина). Ребро являє собою вузьку зігнуту плоску кістку. Грудина належить до плескатих кісток. У ній розріз няють три частини: рукоятку, тіло та мечоподібний відросток.
Грудна клітка утворює кісткову основу стінки грудної порожнини, є місцем кріплення м’язів верхніх кінцівок, дихальних м’язів, бере участь у захисті легень, печінки та серця.
З’єднання кісток грудної клітки Ребра суглобами з’єднані з грудними хребцями. Сім пар верхніх ребер (справжні ребра) з’єднуються з грудиною за допо могою хрящів. Наступні три пари
(несправжні ребра) з’єднані одне з одним хрящами, дві нижні пари ребер вільно лежать у м’яких тка нинах.
зчленування хребця з ребрами
хребець
кісткова частина ребра
хрящова частина ребра грудина 28
28
Опорно-рухова система
ะขะตะผ ะฐ 2. ะ โ ั ะทะพะฒะฐ ั ะธั ั ะตะผ ะฐ ยฅoร ร ร ยปยน ร ร ร ร ยพร ยน ร ร ยฝร ร ร ร ยผร ร ยนร ย ร ร ร ร ย ร ร ยนร ร ร ย ยป
ร ร ร ร ยปร ร ร oร ร ร ร ยน ร ร ร ร ยปร ร ร oร ร ร ร ร ยน ยฟร ยปยนร ร ร ย ร oร ร ร ยผร ร ยฝร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ย ร ร ยฝย ยบร ร ร ร oร ร ยฝยพร ร ร ร ย ร ร ยฝย ยบร ร ร ร oร ร
ร ร ร ยผร ร ยนร ย ร ร ร ร ย ร ร ยนร ร ร ย ยป
ยปยพร ร ร ร ร ยผร ร ยฝร ร ร ร oร ร ร ร ยบร ยนร ร ร ร ร oร ร ร ร ร ร ร ร ร oร ร ยฟร ยปร ร ยน
ร ร ร ร ร ร oร ร ยฟร ยปร ร ยน
ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร oร ร ร ร ยนร ยพร ย ย ย ร ร ยฝย ยบร ร ร ร oร ร ยฝยพร ร ร ร ย ร ร ยฝย ยบร ร ร ร oร ร ร ร ร ยผร ร ร ยปร ร ร oร ร ร ร ยพร ยน ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร oร ร ร ร ร ร ร
ยฝยปร ยผร ร ร ยปร ร ร oร ร ร ร ยพร ยน
ยปยพร ร ร ร ร ร ย ยฝร ร ร ร ร ร ร oร ร
ร ร ยนยปยพร ร ร ร ร ร oร ร
ยฝยปร ยผร ร ร ยปร ร ร oร ร ร ร ยพยผร ยน ร ร ร ร ร ยปร ร ร oร ร
ร ร ร ร ร ร ยผร ร ร ยปร ร ร oร ร ร ร ยพยผร ยน
ยซยพร ยน ยฅoร ร ร ยปยน ร ร ร ร ยพร ยน
ร oร ร ร ร ยปย ยนร ย ร ร ร ยปย ร ร ร ร ยฟร ร ร ร
«ÁÈÁ ÅoØÀÇ»Ç ËùÆÁÆÁ
¦¾ÈÇÊÅ̼ǻ¹Æ¹
¨ÇÊÅ̼ǻ¹Æ¹ ʾÉϾ»¹
¨ÇÊÅ̼ǻ¹Æ¹ ÊþľËƹ
̽ǻ¹ ÊþľËÆÇ¼Ç ÅoØÀ¹ ÅoØÀÇ»¾ оɾ»Ï¾ м ’яз ÊÌÎÇ¿ÁÄÇà ÅoØÀÇ»¾ »ÇÄÇÃÆÇ м ’язо ви й п учо к
Å ÇÍ ºÉÁĹ
¹ÃËÁÆÇ»  ŠÇÀÁÆÇ» Å ÇÍ Ä¹Å¾ÆËÁ
м ’язо ве во ло кн о
С келетн и й м ’яз
ско р о тли ва части н а
н еско р о тли ва части н а
ÊÌÎÇ¿ÁÄÇà ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À ÃÇĹ¼¾ÆÇ »ÁÎ »ÇÄÇÃÇÆ ÈÉÁÃÉ ÈÄ× ÅoØÀ ½Ç à ÊËÃÁ Êþľ ˹ ȾɾÑÃǽ¿¹ ƹ½Å É ÆÇÅÌ ÉÇÀËؼ¹ÆÆ×
ÅoØÀÇ»¾ оɾ»Ï¾ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À ÅoØÀÇ»ÁÎ »ÇÄÇÃÇÆ
͹ÊÏ Ø ÌË»Çɾƹ Ò ÄÕÆÇ× ÊÈÇÄÌÐ ÆÇ× ËùÆÁÆÇ× ÈÉÇÑ¹É ÃÇÅ Å ¿ ÅoØÀ¹ÅÁ ÀžÆÑÌ Ë¾ÉËØ ÅoØÀ » ȾɾÑÃÇ ½¿¹ ÉÇÀËؼ¹ÆÆ× ÅoØÀ¹
ªËÉÌÃËÌɹ ÅoØÀÇ»Ç¼Ç »ÇÄÇÃƹ ÅoØÀÇ»¾ »ÇÄÇÃÆÇ
Å ÇÍ ºÉÁĹ
ؽɹ Å ËÇÎÇÆ½É Ø
§ÈÇÉÆÇ ÉÌÎÇ»¹ ÊÁÊ˾Ź
Класифікація скелетних м’язів Ознака
Тип м’яза
Будова (напрямок м’язових во локон)
Одноперисті, двоперисті, багатоперисті, кругові
Форма
Короткі, довгі, широкі, колові, квадратні, веретеноподібні, стрічкоподібні, ромбоподібні, зубчасті
Розташування
Поверхневі й глибокі
Функція
Згиначі, розгиначі, сфінктери, відвідні, привідні, обертачі, підіймальні, опускальні. Синергісти (однакова функція), анта гоністи (протилежні функції)
Кількість сухожилків, що від ходять від черевця м’язів
Двоголовий, триголовий, чотириголовий
Характеристика основних груп скелетних м’язів Група м’язів
М’язи голови
М’язи шиї
М’язи
Функції
Жувальні: — скроневий; — власне жувальний; — медіальний крилоподібний; — латеральний клиноподібний
Опосередковано забезпечують ме ханічне оброблення їжі в ротовій порожнині
Мімічні: — круговий м’яз очей; — круговий м’яз рота; — лобові м’язи
Виявлення емоцій
Підшкірний м’яз шиї; грудинно-ключично-соскоподібний м’яз; під’язикові м’язи
Забезпечують рухомість шиї та го лови, беруть участь в опусканні нижньої щелепи
М’язи спини: — поверхневі (трапецієподібний, най ширший);
Забезпечують рухомість плечово го поясу
— глибокі (випрямний);
Розгиначі тулуба
— підпотиличні
Забезпечують рухомість голови
М’язи грудей: М’язи тулуба
Тема 2. М’язова система
— поверхневі (великий і малий м’язи грудей, передній зубчастий м’яз);
Здійснюють рух плечового поясу та верхніх кінцівок
— г либокі (міжреберні м’язи, діа фрагма)
Підіймають і опускають ребра, діафрагма відокремлює грудну по рожнину від черевної і є дихаль ним м’язом
М’язи живота: — м’язи черевного преса
Утворюють стінки живота, беруть участь у фіксації органів черевної порожнини
31
31
Закінчення таблиці Група м’язів
М’язи
М’язи плечового поясу: — дельтоподібний; — підлопатковий М’язи верхньої кінцівки
Функції
Відводять плече вбік, забезпечу ють рухомість руки в плечовому суглобі
М’язи вільної верхньої кінцівки: —м ’язи плеча (двоголовий — біцепс, триголовий — трицепс); Здійснюють рухи кінцівки в суг —м ’язи передпліччя (згиначі та розги лобах начі кисті й пальців); — м’язи кисті М’язи тазового поясу: — клубово-поперековий; — великий сідничний; — середній і малий сідничні; — грушоподібний
Рухи тазостегнового суглоба
М’язи вільної нижньої кінцівки: М’язи нижньої кінцівки
—м ’язи стегна (кравецький, чотириго ловий, двоголовий, півсухожилко Рухи стегна та гомілки вий, півперетинчастий, привідний м’язи); —м ’язи гомілки (триголовий, камба лоподібний, литковий, підколін ний);
Рухи стопи
—м ’язи стопи (короткі розгиначі та згиначі пальців, відвідні та привідні м’язи пальців, міжкісткові м’язи)
32
32
Опорно-рухова система
Кров і кровообіг Тема 1. Кров Кров — це рідка тканина, що є різновидом сполучної тканини. Складається з рідкої міжклітинної речовини — плазми — та формених
елементів крові — еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.
Склад крові
Плазма 55—60 %
Формені елементи 40—45 %
Вода 90—91 % Білки Жири Вуглеводи Йони Na+, K+, Ca+, OH– Мінеральні речовини
Еритроцити (4,5—5) · 1012 л Лейкоцити (6—9) · 109 л Тромбоцити (250—400) · 109 л
Функції крові: 1) транспортна — перенесення поживних речовин, транспортування продуктів розпаду до ор ганів виділення; 2) дихальна — участь у газообміні, транспорт кисню та вуглекислого газу; 3) захисна — лейкоцити крові здатні до фагоцитозу й вироблення антитіл; 4) терморегуляторна — кров має велику теплопровідність і теплоємність, бере участь у підтриму ванні температури тіла на сталому рівні; 5) гомеостатична — підтримування гомеостазу організму; 6) регуляторна — транспортування чинників гуморальної регуляції.
Органи кровотворення
Процес утворення еритроцитів на зивається гемопоез, або кровотворення, а тканина, у якій він від бувається,— кровотворною. У людини місцями утворення ерит роцитів є кістки черепа, ребра, гру дина, хребці, ключиці й лопатки.
Тема 1. Кров
33
33
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù ÍÇÉžÆÁÎ ¾Ä¾Å¾ÆË » ÃÉÇ» Ф о р м ен и й елем ен т кр о ві
О зн ака Х ар актер и сти ка
Ф ун кц ії
ÉÁËÉÇÏÁË
ÇÉŹ t ½»Ç»» ¼ÆÌË ½ÁÊÃÁ ¦¾ Ź×ËÕ Ø½É¹ ¥ ÊËØËÕ ÊȾÏÁÍ Ð ÆÁ º ÄÃÇ»ÁÂ È ¼Å¾ÆË t ¼¾ÅǼÄǺ Æ ÒÇ Å¹ ÊÈÇÉ ½Æ¾Æ ÊËÕ ½Ç ÃÁÊÆ× £ÇÅÈľÃÊ ¼¾ÅǼÄǺ ÆÌ ÃÁÊÆ× t ÇÃÊÁ¼¾ÅǼÄǺ Æ t ƾÊË ÂÃÁ À¹ ÌÅÇ» ÆÁÀÕÃÇ¼Ç È¹ÉÏ ¹ÄÕÆÇ¼Ç ËÁÊÃÌ Ñ»Á½ÃÇ » ½½¹ ÃÁʾÆÕ ¬ »¾ÆÇÀÆ Â ÃÉÇ» ¼¾ÅǼÄǺ Æ ÈÉÁ ½ÆÌ »Ì¼Ä¾ÃÁÊÄÁ ¼¹À ¹º¾ÀȾÐÌ×ËÕ Ëù ¥¾ÅºÉ¹ÆÁ ¾ÉÁËÉÇÏÁË » Å ÊËØËÕ ¹¼Ä×ËÁÆǼ¾ÆÁ ÒÇ ÐÁÆ ÆÁÆƾ ½ÁιÆÆØ ÆÁùÅÁ ƹľ¿ÆÇÊË ½Ç Ç½Æ À ÐÇËÁÉÕÇÎ ¼ÉÌÈ ÃÉÇ» ÊÁÊ˾ Ź
¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ » оɻÇÆÇÅÌ Ã ÊËÃÇ»ÇÅÌ ÅÇÀÃÌ ©ÌÂÆÌ×ËÕÊØ » ʾ ľÀ ÆÏ «ÉÁ»¹Ä ÊËÕ ¿ÁËËØ t ½Æ »
«ÉÇźÇÏÁË
ÇÉŹ ÇÃÉ̼Ĺ ¹ºÇ Ç»¹ÄÕƹ ¸½ÉÇ » ½ÊÌËÆ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ » оɻÇÆÇÅÌ Ã ÊËÃÇ»ÇÅÌ ÅÇÀÃÌ ¯ÁÉÃÌÄ××ËÕ Ì ÃÉÇ» t ½ º ÈÇË Å ÉÌÂÆÌ×ËÕÊØ » ʾľÀ ÆÏ
¾ÉÌËÕ ÌйÊËÕ Ì ÀÊ ½¹ÆÆ ÃÉÇ»
¤¾ÂÃÇÏÁË
° ËÃÇ »ÁÀƹоÆÇ ÍÇÉÅÁ ƾ Ź×ËÕ ¯¾ º Ä ÃÉÇ»oØÆ Ë ÄÕÏØ À ؽÉÇÅ ½¹ËÆ ½Ç ¹Å¾ºÇ ½ÆÇ¼Ç ÉÌÎÌ ¬Ë»ÇÉ××ËÕÊØ » оɻÇÆÇÅÌ Ã ÊËÃÇ»ÇÅÌ ÅÇÀÃÌ Ê¾Ä¾À ÆÏ Ä Å͹ ËÁÐÆÁÎ »ÌÀĹΠ©ÌÂÆÌ×ËÕÊØ » ʾľÀ ÆÏ Çʾɾ½Ã¹Î À¹È¹Ä¾ÆÆØ ¤ ÅÍÇÏÁËÁ t ǽÁÆ À É ÀÆÇ»Á½ » ľÂÃÇÏÁË » À½¹ËÆ ÌË»ÇÉ×»¹ ËÁ ¹ÆËÁË Ä¹
¹ÎÁÒ¹×ËÕ ÇÉ ¼¹Æ ÀÅ » ½ Å ÃÉǺ » ÐÌ¿ÇÉ ½ÆÁÎ º Äà » ÊËÇÉÇÆÆ Î Ë Ä ¹ º¾ÀȾÐÌ×ËÕ ÅÌÆ Ë¾Ë
£ÉÇ»ÇË»ÇɾÆÆØ ÊËÇ»ºÌÉƹ ÃÄ ËÁƹ
¾ÉÁËÉǺĹÊË
ž¼¹Ã¹É ǺĹÊË
ÅÇÆǺĹÊË
¾ÉÁËÉÇÏÁËÁ
ËÉÇźÇÏÁËÁ
ÅÇÆÇÏÁËÁ
Ä ÅÍǺĹÊË
Ä ÅÍÇÏÁËÁ
Å ÄǺĹÊË
ƾÂËÉÇÍ ÄÁ
¾ÇÀÁÆÇÍ ÄÁ
º¹ÀÇÍ ÄÁ
ľÂÃÇÏÁËÁ
£ÉÇ» ÃÉÇ»ÇǺ ¼
¬Ë»ÇɾÆÆØ ËÉÇÅºÌ ËÉÇźÇÏÁË
Í ºÉÁÆÇ» »ÇÄÇÃƹ
¾ÉÁËÉÇÏÁË
ÉÌÈÁ ÃÉÇ» ÉÌȹ ÃÉÇ» »ÁÀƹй ËÕÊØ Æ¹ Ø»Æ ÊË× » ÃÉÇ» ½¾ØÃÁÎ ÐÁÆÆÁà » ¦¹ÂÈÇÑÁÉ¾Æ ÑÇ× ÊÁÊ˾ÅÇ× ½¾Æ ËÁÍ Ã¹Ï ¼ÉÌÈÁ ÃÉÇ» ÊÁÊ˾Ź °ÇËÁÉÁ ¼ÉÌÈÁ ÃÉÇ» »ÁÀƹй
×ËÕÊØ Æ¹Ø»Æ ÊË× ¹ºÇ » ½ÊÌËÆ ÊË× » ¾ÉÁËÉÇÏÁ˹ΠÇɼ¹Æ ÀÅÌ ¹¼Ä×ËÁÆÇ ¼¾Æ » Â Ì ÈĹÀÅ ÃÉÇ» t ¹¼Ä× ËÁÆ Æ » A B
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù ¼ÉÌÈ ÃÉÇ» Ä×½ÁÆÁ À¹ ÊÁÊ˾ÅÇ× Гр уп а кр о ві
А глю ти н о ген и в ер и тр о ц и тах
А глю ти н ін и в п лазм і
*
½ÊÌËÆ
A B
**
B
***
A
*7
½ÊÌËÆ
¨¾É¾ÄÁ»¹ÆÆØ ÃÉÇ» Д онор 0(I)
A(II)
B(III)
AB(IV)
Р ец и п ієн т
0(I)
A(II)
B(III)
AB(IV)
«¾Å¹ £ÉÇ»
Тем а 2. Ім унітет ÅÌÆ Ë¾Ë t Ͼ ÃÇÅÈľÃÊ Í À Ç ÄǼ ÐÆÁÎ À¹ÎÁÊÆÁΠɾ¹ÃÏ Â ÊÈÉØ ÅÇ»¹ÆÁÎ ÈÉÇËÁ ºÌ½Õ ØÃÇ¼Ç ¿Á»Ç¼Ç Ë Ä¹ ¹ºÇ ɾÐÇ»ÁÆÁ ÒÇ Æ¾Ê¾ » ÊǺ ÇÀ ƹÃÁ ÐÌ¿ÇÉ ½ÆÇ ¼¾Æ¾ËÁÐÆÇ ÆÍÇÉ Å¹Ï Æ À¹º¾ÀȾÐÌ Àº¾É¾¿¾ÆÆØ Ê˹ÄÇÊË »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ¼Ç Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¹
Çɼ¹Æ ÀÅÌ Â À¹ÈǺ ¼¹ ÈÇÉÌѾÆÆØÅ ÆÇÉŹÄÕÆÁÎ Í À ÇÄǼ ÐÆÁÎ ÍÌÆÃ Ï Â ¹Ä¾¿ÆÇ » ½ ÈÉÇϾÊÌ Ë¹ ÐÁÆÆÁ à » ÀƾÑÃǽ¿¾ÆÆØ Å ÃÉÇÇɼ¹Æ ÀÅ » ÉÇÀÉ ÀÆØ×ËÕ ÃÄ ËÁÆÆÁ ¼ÌÅÇɹÄÕ ÆÁ ÅÌÆ Ë¾Ë
«ÁÈÁ ÅÌÆ Ë¾ËÌ К літи н н и й ім ун ітет
¹º¾ÀȾÐÌ ËÕÊØ ÊȾÏÁÍ ÐÆÁÅÁ ÃÄ ËÁƹÅÁ ÃÉÇ» ľÂÃÇÏÁ˹ÅÁ À½¹ËÆÁÅÁ ½Ç ÈǼÄÁƹÆÆØ Æ¾Â ËÉ¹Ä À¹Ï Å ÃÉÇÇɼ¹Æ ÀÅÌ ÇÊÆÇ» ÃÄ ËÁÆÆÇ¼Ç ÅÌÆ Ë¾ËÌ Ä¾¿ÁËÕ Í¹¼ÇÏÁËÇÀ
͹¼ÇÏÁË
Гум о р альн и й ім ун ітет
¨ ½ËÉÁÅÌ ¼ÇžÇÊ˹À Çɼ¹Æ ÀÅÌ À¹»½ØÃÁ ÊÁÆ˾ÀÌ ÊȾÏÁÍ ÐÆÁÎ º Äà » ¹ÆËÁË Ä Ì » ½ÈÇ» ½Õ ƹ »»¾ ½¾ÆÆØ ÐÌ¿ÇÉ ½ÆÇ¼Ç ¹ÆËÁ¼¾ÆÌ
# Ä ÅÍÇÏÁË
¹ÆËÁ¼¾Æ
͹¼ÇÏÁË
ÈĹÀŹËÁÐƹ ÃÄ ËÁƹ 5 Ä ÅÍÇÏÁË
͹¼ÇÏÁËÇÀ ÃÉÇ»ÇÆÇÊƹ Ê̽Áƹ
¹ÆËÁË ÄÇ ¹ÆËÁ¼¾Æ ͹¼ÇÏÁË
¹ÆËÁ¼¾Æ
¹¼ÇÏÁËÇÀ t Ͼ ÈÉÇÏ¾Ê ÈǼÄÁ ƹÆÆØ Ë¹ ÀƾÑÃǽ¿¾ÆÆØ Å ÃÉÇÇÉ
¼¹Æ ÀÅ » ͹¼ÇÏÁ˹ÉÆÁÅÁ ÃÄ ËÁƹÅÁ ͹¼ÇÏÁ˹ÅÁ
ªË¹½ ͹¼ÇÏÁËÇÀÌ ¦¹ºÄÁ¿¾ÆÆØ Í¹¼ÇÏÁ˹ ½Ç Ǻo Ã˹ À¹ ɹÎÌÆÇà ÈÇÀÁËÁ»ÆÇ¼Ç Î¾ÅÇ˹ÃÊÁÊÌ ¨ÉÁÄÁȹÆÆØ ¹ºÇ ¹ËɹÃÏ Ø Å ÃÉǺ » ½Ç ͹¼ÇÏÁ˹ ¨Ç¼ÄÁƹÆÆØ Å ÃÉǺ » ÌË»ÇɾÆÆØ Í¹¼ÇÊÇÅÁ ¨¾É¾Ëɹ»Ä¾ÆÆØ À ÌË»ÇɾÆÆØŠ͹¼ÇÄ ÀÇÊÇÅÁ
£ÉÇ» ÃÉÇ»ÇǺ ¼
Характеристика видів імунітету Вид імунітету Природний Природжений
Штучний Набутий
Генетично закріплена несприйнятливість до певних збудників хво роб чи до антигенів. Цей вид імунітету пе редається від поколін ня до покоління
Активний
Формується в процесі життя індивіда, у ре зультаті інфекційно го захворювання або вакцинації, а також пасивної передачі ан титіл від матері до дитини в ході внут рішньоутробного роз витку
Вид несприйнятли вості, що формується в результаті активно го залучення імунної системи
Пасивний
Забезпечується введен ням в організм іззовні вже готових, специфіч но налаштованих на певний антиген імуно реагентів
Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг Будова та функції органів кровообігу Серце — порожнистий м’язовий орган конусоподібної форми. Сер це людини складається з двох по ловин і має чотири камери (два пе редсердя і два шлуночки). Утворене посмугованою м’язовою тканиною. Розташоване в порожнині грудної клітки. Верхня, трохи розширена частина, називається основою сер
ця, звужена нижня — верхівкою серця. Зовнішня поверхня серця утво рена сполучною тканиною й нази вається навколосерцевою сумкою (перикардом). Простір між пери кардом і епікардом заповнений рі диною, що знижує тертя в ході ско рочення міокарда.
Будова стінки серця Шари стінки серця
епікард
міокард
ендокард
сполучна тканина, вкрита епітелієм
шар посмугованого м’яза
шар ендотеліальних клітин
Серцевий цикл Серцевий цикл — це певна по слідовність роботи м’язів перед сердь і шлуночків, що забезпечує циркуляцію крові в організмі. Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг
Фази скорочення м’язів серця називаються систолою, фаза роз слаблення — діастолою.
37
37
I ф аза
II ф аза
III ф аза
ÊÁÊËÇĹ Ⱦɾ½Ê¾É½Õ ËÉÁ»¹Ä ÊËÕ t Ê
ÊÁÊËÇĹ ÑÄÌÆÇÐà » ËÉÁ»¹Ä ÊËÕ t Ê
À¹¼¹ÄÕƹ ȹÌÀ¹ ËÉÁ»¹Ä ÊËÕ t Ê
̽ǻ¹ ʾÉÏØ ©ÌÎ ÃÉÇ» » ʾÉÏ ¹É˾É
¹ÇÉ˹
ľ¼¾Æ¾»¹ ¹ÉË¾É Ø
Ä »¾ Ⱦɾ½Ê¾É½Ø
È »Å ÊØϾ » ÃĹȹÆÁ Å ËɹÄÕÆÁ ÃĹȹÆ
»¾ÉÎÆØ ÈÇÉÇ¿ÆÁÊ˹ »¾Æ¹
Ä »Á ÑÄÌÆÇÐÇÃ
Èɹ»¾ Ⱦɾ½Ê¾É½Ø
ÆÁ¿ÆØ ÈÇÉÇ¿ÆÁÊ˹ »¾Æ¹
Èɹ»Á ÑÄÌÆÇÐÇÃ
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù ÊÁÊ˾ŠÐÁÆÆÁà » ɾ¼ÌÄØÏ ½ ØÄÕÆÇÊË Ê¾ÉÏØ Ти п р егуляц ії Н ер во ва
¬ ½Ç»¼¹ÊËÇÅÌ ÅÇÀÃÌ ÉÇÀ˹ ÑÇ»¹ÆÁ ʾÉϾ»Ç Ê̽ÁÆÆÁ ϾÆËÉ ÒÇ É¾¼ÌÄ× ÊÃÇÉÇÐ¾Æ ÆØ Ê̽ÁÆ Ð¹ÊËÇËÌ ÊÁÄÌ Ê¾É Ï¾»ÁÎ ÊÃÇÉÇоÆÕ ¹ÉË¾É ¹ÄÕ ÆÁ ËÁÊà ¨¹É¹ÊÁÅȹËÁÐƹ ÊÁÊ˾Ź ÀžÆÑÌ Ð¹ÊËÇËÌ Â ÊÁÄÌ Ê¾É Ï¾»ÁÎ ÊÃÇÉÇоÆÕ ªÁÅȹËÁÐƹ ÊÁÊ˾Ź ÉǺÁËÕ Ð¹ÊË ÑÁÅÁ ʾÉϾ» ÊÃÇÉÇÐ¾Æ ÆØ Ë¹ Àº ÄÕÑÌ ÎÆ× ÊÁÄÌ
Гум о р альн а
£ÇÆϾÆËÉ¹Ï Ø º ÇÄǼ ÐÆÇ ¹Ã ËÁ»ÆÁΠɾÐÇ»ÁÆ ÃÇÆËÉÇÄ× Ð¹ÊËÇËÌ Â ÊÁÄÌ Ê¾ÉϾ»ÁÎ ÊÃÇ ÉÇоÆÕ Æ½ÇÃÉÁÆÆ ÐÁÆÆÁÃÁ Øà ¹½ É¾Æ¹Ä Æ ËÁÉÇÃÊÁÆ ÈÇÊÁÄ× ×ËÕ ÉǺÇËÌ Ê¾ÉÏØ ÈÉÇÊ˹ ¼Ä¹Æ½ÁÆÁ ÀÆ Å¹×ËÕ ÊȹÀÅ Ê̽ÁÆ ÀÆÁ¿Ì×ËÕ ¹ÉË¾É ¹ÄÕ ÆÁ ËÁÊà £¹ÄÕÏ Â Àº ÄÕÑÌ Ð¹ÊËÇËÌ ÊÃÇÉÇоÆÕ È ½»ÁÒÌ ÈÉÇ » ½Æ ÊËÕ ÀºÌ½ÄÁ» ÊËÕ Ê¾ÉÏØ Ã¹Ä Â ÐÁÆÁËÕ ÈÉÇËÁľ¿ÆÌ ½ ×
С ам о р егуляц ія
»ËÇŹËÁÀŠʾÉÏØ À½¹ËÆ ÊËÕ ÊÃÇÉÇÐÌ»¹ËÁÊØ È ½ »ÈÄÁ»ÇÅ ÅÈÌÄÕÊ » ÒÇ »ÁÆÁù×ËÕ Ì Ê¹ÅÇÅÌ Ê¾ÉÏ À¹º¾ÀȾÐÌ ÂÇ¼Ç ÇÈËÁŹÄÕƾ ÍÌÆÃÏ ÇÆÌ »¹ÆÆØ ¹º¾ÀȾÐÌ ËÕÊØ »ÆÌËÉ Ñ ÆÕÇʾÉϾ»ÁÅÁ Å¾Î¹Æ ÀŹÅÁ ¦¹ÈÉÁÃĹ½ ÀŠƹ à ÄÕÃÇÊË ÃÉÇ» » ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ Ê¾ÉÏØ ÀÅ Æ× ÊÁÄÌ ÊÃÇÉÇоÆÕ
£ÉÇ» ÃÉÇ»ÇǺ ¼
Будова кровоносних судин сполучно тканинна оболонка
сполучно тканинна оболонка
гладка мускулатура
гладка мускулатура
еластичний шар
еластичний шар
ендотелій
ендотелій
ендотелій
артерія
капіляр
вена
Порівняльна характеристика кровоносних судин Судина
Ознака
Артерія
Вена
Капіляр
Особливості будови
Середній шар потовщений, містить непосмуговані м’язові та еластичні волокна
Середній шар тонкий, непосмуговані м’язові та еластичні волокна практично відсутні
Складається зі сполучнотканинної пластинки й шару ендотеліальних клітин. Середній шар відсутній
Напрямок руху крові
Від серця до тканин і органів
Від тканин і органів до серця
Є місцем обміну речовин між кров’ю і тканинами
Швидкість руху крові
Кров тече швидко
Кров тече повільно
Рух крові уповільнений
Тиск крові
Високий, із пульсацією
Низький, пульсація відсутня
Знижений
Гемоглобін крові не зв’язаний із киснем
Вміст кисню знижений
Кров містить Вміст кисню та пожив оксигемоглобін них речовин і поживні речовини
Особливості будови вен нижніх кінцівок
скелетний м’яз
Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг
венозні клапани
39
39
Кровообіг — це рух крові по за мкненій системі кровоносних су дин і серцю, який забезпечує об мін речовин та енергії між організ мом та зовнішнім середовищем.
Система органів, що забезпечують кровообіг, складається із серця й кровоносних судин.
Схема кровообігу капіляри верхньої частини тіла верхня порожниста вена
сонна артерія
капіляри легенів легенева вена легенева артерія
аорта
капіляри внутрішніх органів
нижня порожниста вена
капіляри нижньої частини тіла
Мале коло кровообігу — це шлях крові від правого шлуночка через легені до лівого передсердя. Забезпечує збагачення крові кис нем. 40
40
Велике коло кровообігу — це шлях крові від лівого шлуночка серця до правого передсердя. Забез печує живлення й дихання всіх ор ганів і тканин організму. Кров і кровообіг
Лімфатична система Лімфатична система захищає організм від чужорідних речовин. Являє собою мережу лімфатичних судин, вузлів і капілярів. Лімфатичні капіляри є пер шою ланкою лімфатичної систе ми. Вони утворені одношаровим епітелієм, що полегшує всмокту вання шкідливих речовин і части нок. Лімфатичні капіляри присутні в усіх органах, крім головного та спинного мозку, плаценти, очного
яблука, хрящів і внутрішнього вуха. Лімфатичні судини є продов женням лімфатичних капілярів. Стінки судин багатошарові, мають клапани. Лімфатичні вузли — це утво рення з ретикулярної тканини, що є продовженням судин. Лімфа тичні вузли беруть участь у проце сах кровотворення, захисних ре акціях організму і регулюють рух лімфи.
Будова лімфатичної системи людини
місце впадання грудної протоки в підключичну вену тимус лімфатичний вузол
грудна протока селезінка
лімфатичні судини
Лімфа — прозора рідина, хіміч ним складом подібна до плазми крові. Утворюється з тканинної Тема 3. Серцево-судинна система. Кровообіг
цистерна грудної протоки
рідини в лімфатичних капілярах; містить лімфоцити, макрофаги та лейкоцити. 41
41
ย ยกยฎย ยฆยฆยธ ะขะตะผ ะฐ 1. ะ ะธั ะฐะฝะฝั ย ร ร ยนร ร ร t ร ยพ ร ร ร ร ยพร ยผยนร ร ร ยบร ย ย ยงร ยผยนร ร ยฝร ร ยนร ร ร t ร ร ยปย ร ร ร ย ร ร ร ย ยฟ ร ร ยผยนร ย ร ร ร ร ย ร ยนยปร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ยน ยปร ยนร ร ยพ ยฝร ร ยนร ร ร ร ร ร ยพร ยพยฝร ยปร ร ยพร ร ร ร ยฝย ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ย ร ยพร ร ย ร ยนร ร ร ร ร ร ยปย ยฝยฝย ร ยผยนร ยนร ร ยฝร ร ยนร ร ร
ยจร ยปย ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร
ร ร ร ร ยปยน ร ร ร ร ยฟร ร ร ยน
ร ร ร ร ยผร ร ร ร ยน
ร ร ยนร ยพร
ร ร ร ร ยปยน ร ร ร ร ยฟร ร ร ยน ยผร ร ร ยนร ร
ร ร ยพยปร ยน ยบร ร ร ร ร
ร ยพยบร ยน
ร ยนร ร ร ร ร ยพยผยพร ย ยป
ยฝย ยนร ร ยนยผร ยน
ย ร ร ร ยปย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ยป ร ยนย ยบร ร ร ร ย ร ร ร ยฌ ร ร ร ยปยฝร ร ร ยปยนร ยพ ร ร ยปย ร ร ร ร ยพยฟยนร ร ร ร ร ร ยปยน ร ร ร ร ยฟร ร ร ยน ยผร ร ร ย ร ย ยผร ย ยปยนย ร ร ร ร ร ร ร ร ยนย ร ร ร ร ยปย ยฝ ร ย ร ร ร ร ร ยน ยผร ร ร ยนร ร ร ร ยนร ยพร ยบร ร ร ร ร ร ยน ร ยนร ร ร ร ร ร ย ร ยปร ร ร ยฟร ย ร ร ร ร
ย ร ร ยนร ร ร
ªËÉÌÃËÌɹ ˹ ÍÌÆÃÏ ÈÇ» ËÉÇÆÇÊÆÁÎ ÑÄØÎ » О р ган
Б уд о ва
ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À ½»ÇÎ ÈÇÄÇ»ÁÆ t Èɹ»Ç ˹ Ä »Ç ¦ÇÊÇ»¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ Ì ÃÇ¿Æ Â À ÆÁÎ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ ËÉÁ ÆÇÊÇ» ɹÃÇ »ÁÆÁ »¾ÉÎÆØ Ê¾É¾½ÆØ Â ÆÁ¿ÆØ ËÉÁ ÆÇÊÇ» ÎǽÁ »¾ÉÎÆ Â Ê¾É¾½Æ  ÆÁ¿Æ  ÆÌËÉ ÑÆØ ÈÇ»¾ÉÎÆØ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ »ÁÊ˾ľƹ ÅÁ¼ÇËÄÁ»ÁÅ ¾È Ë¾Ä Å ÊÄÁÀÇ»Ç× ÇºÇÄÇÆÃÇ× À ɾϾÈËÇɹÅÁ Æ×ÎÇ»Ç¼Ç ¹Æ¹Ä À¹ËÇɹ
Ф ун кц ії
§ÐÁÒ¾ÆÆØ ÈÇ» ËÉØ À ¼É »¹ÆÆØ Ë¹ À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØ ½¾Æ ËÁÍ Ã¹Ï Ø À¹È¹Î »
ÄÇËù
ÇÉ˹ÆÕ
«É¹Î¾Ø
¦ÇÊǼÄÇËù ÉÇËǼÄÇËù
¹º¾ÀȾоÆÆØ ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ ÈÇ» ËÉØ À ÆÇÊÇ»Ç Ë¹ ÉÇËÇ»Ç ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ » ¼ÇÉ˹ÆÕ
¬Ë»Çɾƹ ÎÉØÒ¹ÅÁ ÅoØÀ¹ÅÁ »ÁÊ˾ľƹ ÊÄÁÀÇ »Ç× ÇºÇÄÇÆÃÇ× Å¹ Ä ÂÃÇÈǽ ºÆÌ ÍÇÉÅÌ Ç ÊÃĹ½Ì »ÎǽØËÕ ËÉÁ ƾȹÉÆ ÎÉØÒ ÒÁËÇÈǽ º ÆÁ ȾÉÊƾÈǽ ºÆÁ ƹ½¼ÇÉ˹ÆÆÁà ËÉÁ È¹É Æ Ð¾ÉȹÃÌ»¹Ë É ¿ÃÇÈǽ ºÆ ÃÄÁÆÇÈǽ ºÆ ½ оÉȹÃÌ»¹ËÁÎ ÒÁËÇÈǽ ºÆÇ¼Ç ÎÉØÒ » » ½ ÎǽØËÕ ¼ÇÄÇÊÇ» À»oØÀÃÁ Å ¿ ÆÁÅÁ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ ƹ ¼ÇÄÇÊÇ»¹ Ò ÄÁƹ
¹º¾ÀȾоÆÆØ ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ ÈÇ» ËÉØ » ÆÁ¿Ð » ½½ ÄÁ ½Á ιÄÕÆÇ ÊÁÊ˾ÅÁ ÇÉÅÌ»¹Æ ÆØ À»Ìà »
©ÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹ » ¼ÉÌ½Æ Â ÃÄ ËÏ ¨ÇÐÁƹ ËÕ ÊØ Æ¹ É »Æ t ÑÁÂÆÇ¼Ç ÎɾºÏØ ËÉ̺ÃÇ× À t ÎÉØÒÇ»ÁÎ È »Ã ľÏÕ Ào ½Æ¹ÆÁÎ ÊÈÇ ÄÌÐÆÇËùÆÁÆÆÇ× È¾É¾ËÁÆÃÇ× À ƾÈÇÊÅÌ¼Ç »¹ÆÁÅÁ ÅoØÀÇ»ÁÅÁ »ÇÄÇÃƹÅÁ Ç»¿Áƹ t t ÊÅ ÆÌËÉ ÑÆØ ÈÇ»¾ÉÎÆØ »ÁÊ˾ľƹ ÊÄÁÀÇ»Ç× ÇºÇÄÇÆÃÇ× ÒÇ Å ÊËÁËÕ ÅÁ¼ÇËÄÁ »Á ¾È Ë¾Ä Â À¹ÄÇÀÁ Â Ä ÅÍÇ»ÌÀÄÁ ¦¹ É »Æ ÈoØËÇ¼Ç ¼É̽ÆÇ¼Ç ÎɾºÏØ ½ ÄÁËÕÊØ Æ¹ ½»¹ ºÉÇÆ ÎÁ t Èɹ»ÁÂ Ä »ÁÂ
¹º¾ÀȾоÆÆØ ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ ÈÇ» ËÉØ » ÆÁ¿Ð » ½½ ÄÁ ½Á ιÄÕÆÇ ÊÁÊ˾ÅÁ §ÐÁÒ¾ÆÆØ Ë¹ À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØ ÈÇ» ËÉØ
ªÃĹ½¹×ËÕÊØ À ÎÉØÒÇ»ÁÎ È »Ã ľÏÕ ÉÇÆÎ ÒÇ »ÎǽÁËÕ Ì Èɹ»Ì ľ¼¾Æ× ½ ÄÁËÕÊØ Æ¹ ËÉÁ ¼ ÄÃÁ ¹ ËÇ ÒÇ »ÎǽÁËÕ Ì Ä »Ì ľ¼¾Æ× t ƹ ½» йÊËÃÇ» ºÉÇÆÎÁ
¹º¾ÀȾоÆÆØ ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ ÈÇ» ËÉØ
°¹ÊËÃÇ» ºÉÇÆÎÁ ½ ÄØËÕÊØ Æ¹ ʾ¼Å¾Æ˹ÉÆ ¨Ç ½¹ÄÕѾ ÉÇÀ¼¹ÄÌ¿¾ÆÆØ ÍÇÉÅÌ Ã ÆϾ» ºÉÇÆÎ Ç ÄÁ ÈÇË Å t ½ÁιÄÕÆ ºÉÇÆÎ ÇÄÁ
¹º¾ÀȾоÆÆØ ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ ÈÇ» ËÉØ
ÉÇÆÎÁ
ÉÇÆÎ ÇÄÁ
«¾Å¹ ÁιÆÆØ
ĹÊƾ ½ÁιÄÕÆÁ ɾÊÈ É¹ËÇÉÆÁ » ½½ Ä ¬ »Ä¹Êƾ ½ÁιÄÕÆÇÅÌ » ½½ Ä ÒÇ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À ¹ÄÕ»¾ÇÄ À½ ÂÊÆ××ËÕ ÊØ ÈÉÇϾÊÁ ¼¹ÀÇǺŠÆÌ
ªËÉÌÃËÌɹ ˹ ÍÌÆÃÏ ½ÁιÄÕÆÇ¼Ç » ½½ ÄÌ В ід д іл
ÄÕ»¾ÇÄÁ
¤¾¼¾Æ
С тр уктур а
Ф ун кц ії
¥ ¿ ÊË ÆùÅÁ ¹ÄÕ»¾ÇÄ Ã¹ È ÄØÉ » » ½ºÌ»¹ ËÕÊØ ¼¹ÀÇ ÁιÄÕÆ ºÉÇÆÎ ÇÄÁ ȾɾÎǽØËÕ » ¹ÄÕ»¾ÇÄØÉ ÇºÅ Æ Æ ÎǽÁ ƹ ÊË ÆùΠØÃÁÎ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ ÐÁÊľÆÆ ±¹É º Äà » »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ ÈÇ ËÇÆÃÇÊË ÆÆ ÈÌÎÁÉÏ t ¹ÄÕ»¾ÇÄÁ »ÃÉÁË ¼ÌÊ »¾ÉÎÆ ¹ÄÕ»¾ÇÄÁ È ½ËÉÁÅÌ ËÇ× Å¾É¾¿¾× Ã¹È ÄØÉ » ÈÇ»¾ÉÎƾ»Á ƹËؼ ÊË ÆÃÁ ¹Å¾ËÉ ¹ÄÕ»¾ÇÄÁ t t ÅÅ ÎÆ ÊË ÆÃÁ ¹ÄÕ»¾ÇÄÁ ȾɾÑÃǽ¿¹×ÐÁ ÊÃĹ½¹×ËÕÊØ À ǽÆÇѹÉÇ»Ç¼Ç ¾È Ë¾Ä × Â ËÇÆ Æ¹½Å ÉÆÇÅÌ ÉÇÀËؼ¹ÆÆ× ÃÇ¼Ç Ñ¹ÉÌ ¾Ä¹ÊËÁÐÆÁÎ »ÇÄÇÃÇÆ ÆÌËÉ ÑÆØ È ½ Ð¹Ê »ÎÇ½Ì ¼¹À » Êȹ½¹Æ ÈÇ»¾ÉÎÆØ ¹ÄÕ»¾ÇÄÁ »ÃÉÁ˹ ѹÉÇÅ º Äà » ÍÇÊ Æ× È ½ Ð¹Ê »ÁÎÇ½Ì ¹ ˹ÃÇ¿ ÍÇÄ È ½ » ¼Ä ÃÇÈÉÇ˾ ½ » »ÁÃÇÆÌ À¹ÎÁÊÆÌ ÍÌÆÃÏ × À¹»½ØÃÁ º¹Ã˾ÉÁÏÁ½Æ  »Ä¹ÊËÁ»ÇÊË ¨¹ÉÆÁ Çɼ¹Æ ©ÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ Ì ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ ¼É̽ÆÇ ÃÄ ËÃÁ ¨É¹»¹ ľ¼¾ÆØ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À ËÉÕÇΠйÊËÇÃ Ä »¹ t À ½»ÇÎ Ç»Æ ÑÆØ ÈÇ»¾ÉÎÆØ Ä¾¼¾Æ »ÃÉÁ˹ ¾È Ë¾Ä ¹ÄÕ ÆÇ× ÇºÇÄÇÆÃÇ× t ľ¼¾Æ¾»Ç× Èľ»ÉÇ× ¨Ä¾» ɹ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À ½»ÇÎ ÄÁÊËà » t ÀÇ»Æ ÑÆÕÇ¼Ç ÈÉÁÊË ÆÃÇ»Ç¼Ç ÒÇ »ÁÊ˾ÄØ ¼É̽ÆÌ ÃÄ ËÃÌ Àʾɾ½ÁÆÁ »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ¼Ç ÒÇ »ÃÉÁ»¹ ľ¼¾ Æ× ¨ÉÇÊË É Å ¿ ÏÁÅÁ ÄÁÊËùÅÁ ÌË»ÇÉ× Èľ» ɹÄÕÆÌ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ À¹ÈǻƾÆÌ Èľ»É¹ÄÕÆÇ× É ½ÁÆÇ× ¬ ÃÇ¿ÆÇ Ä¾¼¾Æ »ÇÉÇ˹ t Å ÊϾ »ÎÇ½Ì ºÉÇÆ Î¹ ľ¼¾Æ¾»Ç ¹ÉË¾É Æ¾É» » Ä Å͹ËÁÐÆÁÎ ÊÌ ½ÁÆ »ÁÎÇ½Ì Ä¾¼¾Æ¾»Ç »¾ÆÁ
¨Ä¾»É¹ÄÕƹ É ½Áƹ ÀžÆÑÌ Ë¾ÉËØ ÄÁÊËà » È ½ Ð¹Ê »½ÁÎÌ Ë¹ »Á½ÁÎÌ §ÊÆǻƹ ÍÌÆÃÏ Ø Ä¾¼¾ÆÕ t À¹º¾ÀȾоÆÆØ ¼¹ÀÇǺŠÆÌ Å ¿ ÀÇ»Æ ÑÆ Å Ê¾É¾½Ç»Á ҾŠÇɼ¹Æ ÀÅÇÅ
Тем а 2. Газообм ін ¹ÀÇÇºÅ Æ t Ͼ ÈÉÇÏ¾Ê ÇºÅ ÆÌ ©ÇÀÉ ÀÆØ×ËÕ ËùÆÁÆƾ ľ¼¾Æ¾»¾ ¼¹ÀÇÅ Å ¿ Çɼ¹Æ ÀÅÇÅ ÀÇ»Æ ÑÆ Å ½ÁιÆÆØ ¨¾ÉѾ Ø»ÄØ ÊǺÇ× ÈÉÇ Ê¾É¾½Ç»ÁҾŠ¹ ˹ÃÇ¿ Å ¿ ÃÉÇ»o× Ï¾Ê »ÁÃÇÉÁÊ˹ÆÆØ ÃÁÊÆ× » ÃÄ ËÁ ËùÆÁƹÅÁ Çɼ¹Æ ÀÅÌ Æ¹Î ½É̼¾ t ¼¹ÀÇÇºÅ Æ Ì Ä¾¼¾ÆØÎ
ÁιÆÆØ
O2 CO2
Кровоносна судина
СO2 O2
Кров
Клітини тканини
Газообмін у тканинах
Кров
Альвеола
Газообмін у легенях між кров’ю й альвеолярним повітрям
Кровоносна судина
Механізм дихання Дихальні рухи — це ритмічні зміни об’єму грудної клітки через скорочення дихальних м’язів. Під час вдиху скорочуються зовнішні міжреберні м’язи, збіль шується об’єм грудної клітки, па дає тиск у плевральній порожнині, розширюються легені. Падіння тиску в альвеолах у ре зультаті розширення легень спри чинює нагнітання в них повітря — відбувається вдих.
Під час видиху скорочують ся внутрішні міжреберні м’язи, діафрагма повертається у вихід не положення, збільшується тиск у плевральній порожнині, стиска ються легені. В альвеолах підви щується тиск, і повітря з них струмує назовні — відбувається видих. Частота дихальних рухів ста новить у спокійному стані 13— 16 разів за хвилину.
Регуляція дихання Регуляція Нервова
Рефлекторна Вдих викликає видих, і навпаки
Тема 2. Газообмін
Передній мозок Сповільнен ня і при скорення рухів, що забезпечу ють вдих і видих
Довгастий мозок Дихальний центр Скорочення і роз слаблення дихаль них м’язів. Регулює ритмічність і узго дженість скорочень дихальних м’язів
Гуморальна
Вегетативна нервова система Симпатична по силює вентиля цію легень, па расимпатична пригнічує
Концентрація гор монів у крові ре гулює збудження дихального цент ру, частоту і гли бину дихання
45
45
«© ¤ ¦¦¸ ¡ ¤ ¦¦¸ Тем а 1. Травна систем а §É¼¹ÆÁ Ëɹ»ÆÇ ÊÁÊ˾ÅÁ ÉÇËÇ»¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ ¼ÄÇËù ƹ½¼ÇÉ˹ÆÆÁÃ
¼ÇÉ˹ÆÕ
ÊËɹ»ÇÎ ½ ¿Ç»ÐÆÁ ŠÎÌÉ
ØÀÁÃ È ½oØÀÁÃÇ»¹ ÊÄÁÆƹ À¹ÄÇÀ¹ È ½ÆÁ¿ÆÕÇҾľÈƹ ÊÄÁÆƹ À¹ÄÇÀ¹
ȾРÆù
ÑÄÌÆÇÃ
È ½ÑÄÌÆÃÇ»¹ À¹ÄÇÀ¹
½»¹Æ¹½ ÏØËÁȹĹ ÃÁÑù
ËÇÆÃÁ ÃÁѾÐÆÁÃ
ËÇ»ÊËÁ ÃÁѾÐÆÁÃ
¹È¾Æ½ ÃÊ
ÈÉØŹ ÃÁÑù
«É¹»Ä¾ÆÆØ ¿Á»Ä¾ÆÆØ
Травлення — це процеси механіч ного й хімічного перетворення їжі, що відбуваються в травному трак ті. Результатом такого перетворен ня є розщеплення складних пожив них речовин до простих — таких, що організм здатний засвоїти (білки розщеплюються до амінокислот, вуг леводи — до моносахаридів, жири —
до гліцерину та жирних кислот). Ме ханічне оброблення їжі відбувається в ротовій порожнині й полягає в її подрібненні та змочуванні. Хімічне оброблення здійснюється специфіч ними речовинами — ферментами. Травний тракт людини складається з травної трубки та залоз, що беруть участь у перетворенні їжі.
Функції травлення Функція
Характеристика
Секреторна
Виділення секретів залоз травлення, жовчі, шлункового й кишкового соків
Моторна
Механічне оброблення їжі, пересування вмісту шлунково-кишкового тракту трав ним каналом, виділення решток їжі
Усмоктуван ня
Транспортування продуктів розщеплення їжі в кров через слизові оболонки шлун ка й кишечнику Травна трубка
ротова порожнина
глотка
клубова і порожнис та кишка
тонкий кишечник
стравохід
дванадцяти пала кишка
шлунок
пряма кишка
товстий кишечник
анальний отвір
Травні залози
слинні залози
жовчний міхур
підшлункова залоза
печінка
Розщеплення органічних речовин під час процесу травлення
Тема 1. Травна система
Білки
Амінокислоти
Вуглеводи
Моносахариди
Жири
Гліцерин та жирні кислоти 47
47
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù Ëɹ»ÆÇ ËÉ̺ÃÁ О р ган
©ÇËÇ»¹ ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ
ÄÇËù
ªËɹ»ÇÎ ½
±ÄÌÆÇÃ
Х ар актер и сти ка
ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À ¼Ìº ÅoØÀ » ½Æ¹ ÉÇËÇ»Ç ÈÇÉÇ¿ ÆÁÆÁ Ò Ã È ½Æ¾º ÆÆØ Ë»¾É½Ç¼Ç ÅoØÃÇ¼Ç ØÊ¾Æ À̺ » ØÀÁù ¥oØþ È ½Æ¾º ÆÆØ Å¹ ÊÃĹ½ ÃÁ t È ½Æ¾º ÆÆ ½Ì¿ÃÁ ˹ È ½Æ¾º ÆÆ ÅÁ¼½¹ÄÁ ÆÁ ¸ÀÁà ÌË»ÇɾÆÁ ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÇ× ÅoØÀÇ»Ç× ËùÆÁÆÇ× »ÃÉÁËÁ ÊÄÁÀÇ»Ç× ÇºÇÄÇÆÃÇ× ªÃĹ ½¹ ËÕÊØ À ÃÇɾÆØ Ë Ä¹ à ÆÐÁù ¦¹ ÈÇ»¾ÉÎÆ ÉÇÀÅ Ò¾Æ ÊŹÃÇ» ÊÇÊÇÐÃÁ  ˾ÅȾɹËÌÉÆ É¾ ϾÈËÇÉÁ ̺Á ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ » ÃÇÅ ÉÃ¹Î Ò¾Ä¾È ÇÆÁ » ½É ÀÆØ×ËÕÊØ ºÌ½Ç»Ç× Ë¹ ÍÌÆÃÏ ØÅÁ ̺ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À ÃÇÉÇÆÃÁ ÑÁÂÃÁ ˹ ÃÇɾÆØ ¦¹ ÊÄÁÀÇ»  ǺÇÄÇÆÏ ÉÇËÇ»Ç ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ À¹ÄÇÀÁ ÒÇ Ê¾ÃɾËÌ×ËÕ ÊÄÁÀ ÊÄÁÆÌ
Ф ун кц ії
¥¾Î¹Æ Ðƾ ǺÉǺľÆÆØ ¿ À¹ ½ÇÈÇÅǼÇ× À̺ » ØÀÁù ½¾ÆËÁÍ Ã¹Ï Ø ¿ Î Å Ðƾ ǺÉǺľÆÆØ ¿ ÒÇ À½ ÂÊÆ× ËÕÊØ Í¾ÉÅ¾Æ Ë¹ÅÁ ÊÄÁÆÁ À»ÇÄÇ¿¾ÆÆØ ¿  ÍÇÉÅÌ »¹ÆÆØ Î¹ÉÐÇ»Ç ¼É̽ÃÁ ØÀÁà º¾É¾ ÌйÊËÕ Ì ÃÇ» ˹ÆÆ ¹ ˹ÃÇ¿ » ÌÊÆÇÅÌ ÅǻľÆÆ Ä×½ÁÆÁ
«É̺ù À¹»½Ç»¿ÃÁ ÊÅ Á½ ÄØ×ËÕ ËÉÁ » ½½ ÄÁ ÆÇÊǼÄÇËù ÉÇËÇ»¹  ¼ÇÉ˹Æƹ ¼ÄÇËÃÁ ¬ ÉÇËÇ»  йÊËÁÆ ¼ÄÇËù оɾÀ À » ÊÈÇÄÌй ËÕÊØ À ÉÇËÇ»Ç× ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÇ× ¼ÇÉ˹Æƹ йÊËÁƹ » ½ÃÉÁ»¹ ËÕ £Ç»Ë¹ÆÆØ Î¹ÉÐÇ»Ç ÊØ » ¼ÇÉ˹ÆÕ ÊËɹ»ÇÎ ½ ÆÇÊǼÄÇËù ÊÈÇÄÌоƹ ¼É̽ÃÁ À ÆÇÊÇ»Ç× ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÇ× ÊÄÌÎÇ»ÁÅÁ »Ê˹Π»Á ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ ÈÇ» ËÉØ ÅÁ ËÉ̺¹ÅÁ ÄÇËù ÌË»Çɾƹ ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÅÁ » ËÉ¹Î¾× Ë¹ ºÉÇÆÎÁ ÅoØÀ¹ÅÁ ˹ ÊÄÁÀÇ»Ç× ÇºÇÄÇÆÃÇ× »ÃÉÁËÇ× »  йÊËÁÅ » ǺĹÊË ÆÇÊǼÄÇËÃÁ º¹¼¹ËÇѹÉÇ»ÁÅ Ì ÉÇËÇ»ÇÅÌ Â ¼ÇÉ˹ÆÆÇÅÌ » ½½ ĹΠ¾È Ë¾Ä Å ¥oØÀÇ»¹ ËÉ̺ù À¹»½Ç»¿ÃÁ t ÊÅ ªÃĹ «É¹ÆÊÈÇÉËÌ»¹ÆÆØ Î¹ÉÐÇ»Ç¼Ç ½¹ ËÕÊØ À ÅoØÀ » ½»ÇÎ »Á½ » Ì »¾ÉÎÆ Â ËɾËÁÆ t ÃÄ̺ù À ÉÇËÇ»Ç ÈÇÉÇ¿ÆÁ ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁΠɾÑ˹ t ƾÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÁÎ ªÈ¾ ÆÁ ½Ç ÑÄÌÆù ɾ½Ì ÈÉÁÄؼ¹ ½Ç Ëɹξ «É¹»Æ¹ t Å¾Î¹Æ Ðƾ Ǻ ƹÂÑÁÉÑÁÅ » ½½ ÄÇÅ ÑÄÌÆÃÇ»Ç ÃÁÑÃÇ»Ç¼Ç ÉǺľÆÆØ ¿ À¹»½ØÃÁ ËɹÃËÌ ©ÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ Ì »¾ÉÎÆ Â Ð¹ÊËÁÆ Ð¾É¾» ÊÃÇÉÇоÆÆØÅ ÑÄÌÆÃÇ»Ç ÆÇ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÁ È ½ ½ ¹Íɹ¼ÅÇ× ÊË ÆÃÁ ÉÇÀÒ¾ÈľÆÆØ º Ä ¬Ë»ÇɾÆÁ ËÉÕÇŹ »Á½¹ÅÁ ËùÆÁÆÁ ÊÄÁÀÇ»Ç× Ã » ƹ ȾÈËÁ½Á  ÌÊÅÇà ÅoØÀÇ»Ç× Ë¹ ÊÈÇÄÌÐÆÇ× ªÈÇÄÌÐƹ ËùÆÁƹ ËÌ»¹ÆÆØ È¾»ÆÇ Ã ÄÕÃÇÊË ÍÇÉÅÌ ÀÇ»Æ ÑÆ× ÇºÇÄÇÆÃÌ ÑÄÌÆù ÒÇ »ÃÉÁ »Ç½Á ˹ » Ë¹Å Æ » »¹ ÂÇ¼Ç ¥oØÀÇ»¹ ËùÆÁƹ ÌË»Çɾƹ ËÉÕÇŹ À¹ÎÁÊƹ t ÆÁÀÕþ Àƹ ѹɹÅÁ ÈÇÀ½Ç»¿Æ Å Ã ÄÕϾ»ÁÅ ÃÇÊÁÅ ¥ Ê Ð¾ÆÆØ É¦ ȾɾÑÃǽ¿¹ Ͼ ȾɾÎÇ½Ì ÑÄÌÆù » ½»¹Æ¹½ÏØËÁȹÄÌ ÃÁÑ ÈÉÇÆÁÃƾÆÆ× Î»ÇÉÇºÇ ÃÌ Å¹ ÊËǻҾÆÆØ À ÅoØÀ » à ÄÕϾ»Ç¼Ç ѹÉÌ Ë»ÇÉÆÁÎ Å ÃÉÇÇɼ¹Æ ÀÅ » È ÄÇÉÁÐÆÁ ÊÍ ÆÃË¾É ¨ÇÀ½Ç»¿Æ  ÃÇÊÁÂ Ì ÃÁѾÐÆÁà ѹÉÁ º¾ÉÌËÕ ÌйÊËÕ Ì È¾ÉÁÊ˹ÄÕËÁÏ ÑÄÌÆù ËɹÆÊÈÇÉËƹ t ǺÉǺ ¬ ÊÄÁÀÇ»  ǺÇÄÇÆÏ ÑÄÌÆù ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ À¹ ľÆÁÂ Ì ÑÄÌÆÃÌ Î ÅÌÊ ÄÇÀÁ ËÉÕÇÎ ËÁÈ » ¼ÇÄÇ»Æ t »Á½ ÄØ×ËÕ Í¾É Æ¹È »É ½Ã¹ Źʹ ÒÇ Å¾ÆËÁ ÑÄÌÆÃÇ»Ç¼Ç ÊÇÃÌ È¾ÈÊÁÆ Î ÅÇÀÁÆ ÊÃĹ½¹ ËÕÊØ À йÊËÃÇ»Ç ÇºÃĹ½ÃÇ» t »Á½ ÄØ×ËÕ ÎÄÇÉÁ½ÆÌ ÃÁÊÄÇËÌ ½Ç ȾɾËɹ»Ä¾ÆÇ ¿ ÈÇÉ ½¹ËÃÇ» t »Á½ ÄØ×ËÕ ÊÄÁÀ Ï ØÅÁ ËɹÆÊÈÇÉËÌ ËÕÊØ » ËÇÆÃÁ ÃÁѾÐÆÁà «É¹»Ä¾ÆÆØ ¿Á»Ä¾ÆÆØ
Çàê³í÷åííÿ òàáëèö³ О р ган
Х ар актер и сти ка
Ф ун кц ії
±ÄÌÆÇà »È¹½¹ » ËÇÆÃÁ ÃÁѾÐÆÁà ¨ÇйËÃÇ »Á » ½½ Ä ËÇÆÃÇ¼Ç ÃÁѾÐÆÁÃÌ t ½»¹Æ¹½ÏØËÁ ȹĹ ÃÁÑù Ź »Á¼Äؽ È ½ÃÇ»Á Ì Æ¾ » ½ÃÉÁ»¹ ×ËÕÊØ ÈÉÇËÇÃÁ ȾРÆÃÁ ˹ È ½ÑÄÌÆÃÇ»Ç À¹ÄÇÀÁ À ½»¹Æ¹½ÏØËÁȹÄÇ ÃÁÑÃÁ ¿¹ ƹ½ÎǽÁËÕ Ì ÈÇ ÉÇ¿ÆÁÊËÌ Ë¹ ÃÄÌºÇ»Ì ÃÁÑÃÁ ¬ ËÇÆÃÇÅÌ ÃÁѾÐÆÁÃÌ À½ ÂÊÆ××ËÕÊØ ½»¹ ËÁÈÁ Ëɹ»Ä¾ÆÆØ »ÆÌËÉ ÑÆÕÇÃÄ ËÁÆƾ ˹ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ Æ¾ ¨ÇÉÇ¿ÆÁÆƾ ÈÇÄؼ¹ » ǺÉǺľÆÆ ¿ » ÈÇ «ÇÆÃÁ ÃÁѾÐÆÁà ÉÇ¿ÆÁÆ ËÇÆÃÇ¼Ç ÃÁѾÐÆÁÃÌ ÆÌËÉ ÑÆÕÇÃÄ «É¹»Æ¹ t ÉÇÀÒ¾ÈÄ¾Æ ËÁÆƾ t Ì »ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆ ÈÉǽÌÃË » Ëɹ»Ä¾ÆÆØ ÆØ È¾ÈËÁ½ » »Ì¼Ä¾»Ç½ » оɾÀ »ÇÉÊÁÆÃÁ  ŠÃÉÇ»ÇÉÊÁÆÃÁ ÃÁѾÐÆÁÃÌ Ä È ½ » ½Ç ÅÇÆÇÅ¾É » ˹ ÇÉÊÁÆÃÁ ÊË ÆÇà ÃÁѾÐÆÁÃÌ ÈÉÇÈÌÊù×ËÕ ¹Å Î ÌÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ ÆÇÃÁÊÄÇËÁ ¼Ä×ÃÇÀÌ Ë¹ ¼Ä ϾÉÁÆ ¬ »ÇÉÊÁÆùΠËɹÆÊÈÇÉËƹ t ÈÉÇÊÌ»¹Æ » ½ºÌ»¹ ËÕÊØ ÊÁÆ˾À ɾÐÇ»ÁÆ »Ä¹ÊËÁ»ÁÎ ÇÉ ÆØ É¾ÐÇ»ÁÆ ½¹Ä Ëɹ»ÆÁÅ ¼¹Æ ÀÅÇ» Ä×½ÁÆÁ À ÃÇÅÈÇƾÆË » ÇËÉÁŹÆÁΠùƹÄÇÅ Ì É¾ÀÌÄÕË¹Ë Ëɹ»Ä¾ÆÆØ À ¼Ä ϾÉÁÆÌ Â ¿ÁÉ ÆÁÎ ÃÁÊÄÇË ÊÁÆ˾ÀÌ×ËÕÊØ ¿ÁÉÁ ÒÇ ÈÇËÉ¹È ÄØ×ËÕ Ì Ä Å͹ËÁÐÆ Ã¹È ÄØÉÁ Å ÆÇÃÁÊÄÇËÁ  ¼Ä×ÃÇÀ¹ ƹ½ÎǽØËÕ Ì ÃÉÇ»ÇË Ã ¹ ÈÇË Å É¹ÀÇÅ À ÆÁÅ t Ì È¾Ð ÆÃÌ Ë¹ ÆÑ Çɼ¹ÆÁ ½¾ »ÁÃÇÉÁÊ ËÇ»Ì×ËÕÊØ ½ÄØ ÊÁÆ˾ÀÌ »Ä¹ÊÆÁÎ º ÇÈÇÄ Å¾É » Ä×ÃÇÀ¹ ÉÇÀÈÇ»Ê×½¿Ì ËÕÊØ » ÌÊÕÇÅÌ Çɼ¹Æ À Å «É¹»Ä¾ÆÆØ » ËÇÆÃÇÅÌ ÃÁѾÐÆÁÃÌ À¹»¾É ÑÌ ËÕÊØ «Ç»ÊËÁ ÃÁѾÐÆÁÃ
«Ç»ÊËÁ ÃÁѾÐÆÁà ÈÉǽǻ¿¾ÆÆØÅ ËÇÆÃÇ¼Ç Æ ÈÇÐÁƹ ËÕÊØ ÊÄ ÈÇ× ÃÁÑÃÇ× ÈÉǽǻ¿Ì ËÕ ÊØ ÇºÇ½Ç»Ç× ½¹Ä ÊÁ¼ÅÇÈǽ ºÆÇ× Â À¹Ã ÆÐÌ ËÕÊØ «ÉÇÍ Ðƹ t ÌÊÅÇÃËÌ»¹Æ ÈÉØÅÇ× ÃÁÑÃÇ× ¬ ËÇ»ÊËÇÅÌ ÃÁѾÐÆÁÃÌ » ½ºÌ ÆØ »Ç½Á ˹ ŠƾɹÄÕÆÁÎ »¹ ËÕÊØ ÇÊÆǻƾ »ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ »Ç½Á ŠƾɹÄÕ É¾ÐÇ»ÁÆ ÆÁÎ ÊÇľ «Ç»ÊËÁ ÃÁѾÐÆÁà ¼ÌÊËÇ À¹Ê¾Ä¾ÆÁ »Á½ ÄÕƹ t »Á»¾½¾ÆÆØ Å ÃÉÇÇɼ¹Æ ÀŹÅÁ ĹÃËǺ¹ÃË¾É ØÅÁ º Í ½Ç ÈÉǽÌÃË » ÉÇÀȹ½Ì º¹ÃË¾É ØÅÁ ÃÁÑÃÇ»Ç× È¹ÄÁÐÃÇ× ¼ÆÁÄÕÆÁÅÁ º¹ÃË¾É ØÅÁ ÒÇ º¾ÉÌËÕ ÌйÊËÕ Ì Ã ÆϾ»ÇÅÌ ¾Ë¹È Ëɹ»Ä¾ÆÆØ
̽ǻ¹ ØÀÁù ÊŹÃÇ»Á ÊÇÊÇÐÇà ÉÕþ £ÁÊľ ªÇÄÇƾ ªÇÄǽþ «¾Å¹ «É¹»Æ¹ ÊÁÊ˾Ź
t ¬Ë»ÇɾÆÁ ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÇ× ÅoØÀÇ»Ç× ËùÆÁ ÆÇ× t ÃÉÁËÁ ÊÄÁÀÇ»Ç× ÇºÇÄÇÆÃÇ× t ¦¹ ÈÇ»¾ÉÎÆ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ ÊŹÃÇ» ÊÇÊÇÐÃÁ  ˾ÅȾɹËÌÉÆ É¾Ï¾ÈËÇÉÁ t ¾É¾ ÌйÊËÕ Ì Ãǻ˹ÆÆ t ¾É¾ ÌйÊËÕ » ÌÊÆÇÅÌ ÅǻľÆÆ Ä×½ÁÆÁ
ย ร ยฝร ยปยน ร ร ยบยน ยพร ยนร ร
ร ร ร ร ร ยน
ร ยพร ยพร ร
ร ร ร ยน
ยนร ร ยพร ย ร ร ยพร ยป ยปยพร ยน
ยฝยพร ร ร ร
ยซร ยนยปร ยพร ร ร ยป ร ร ร ร ยปย ร ร ร ร ร ยฟร ร ร ย ะ ะถ ะฐ
ยฅยพร ยนร ย ร ร ยพ ร ยบร ร ยบร ยพร ร ร t ร ร ยบร t ร ร ร ร
ยฎย ร ย ร ร ยพ ร ยบร ร ยบร ยพร ร ร t ร ยพร ร ยพร ร ร ร ยพร ร ยพร ย ยป ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ยนร ย ร ยนร ยน ร ร ร ร ยพร ร ร ย ร ร ร ร ร ยนร ร ยฝร ร ยนร ร ร ร ร ร ย ร ยนร ร ร ยนร ยน ร ร ร ร ยพร ร ร ย ร ยนร ร ร ร ร ร ยฝร ยผร ร ร ร ร ร t ร ย ร ร ร ร ร t ร ยนย ยบยนร ร ยพร ร ร ร ยฝร ร ยปร ยนร ร ร ยปย ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ยพยผยพร ยพร ยนร ย ย ยพร ย ร ยพร ย ยนร ร ร ร ย ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ย ร ร ร ร ยฟร ร ร ร
ยฃร ยปร ยนร ร ร ยฐยนร ร ร ร ยปร ร ยพร ยพร ร ยนยปร ยพร ยน ย ยฟยน ร ร ย ย ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ยนร ร ร ยปร ร ร ร ร ยบร ร ร ร ร ยน ยฝร ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร ร ยน ร ร ร ร ร ยปยนย ร ร ร ร ยป ร ยนร ร ร ร ร ร ยฝร
ยผร ร ร ร ร ยฃร ยปร ยนร ร ร t ร ยพ ร ยพร ร ยพร ร ร ร ย ร ร ร ยนร ร ร ยน ร ร ยนร ร ร ร oร ร ย ยป ร oร ร ร ยผร ร ย ยฝร ยพยบย ร ร ร ร ยนยฝยผร ร ร ยนร ร ร ยผร ร ร ร ร ยน ร ยน ร oร ร ย ยป ยผร ร ร ร ร
ยฑร ร ร ร ร ร ร ร ยนยปร ร ย ยฝ
ร ย ร ร ร ร ร ร ยน
ร ยนร ร ร
ยฝร ร ร ร ร ร ร ยน
ร ยพร ร ร ร ยน ร ยบร ร ร ร ร ยน
ร ยน
ร ร
ร ร
ยน
ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ยพร
ร ย
ร ร
ร
ยฝยปยนร ยนยฝร ร ร ร ร ยนร ยน ร ร ร ร ยน ร ร ร ยนยฝร ยนร ร ยน ร ร ร ร ร ยปยน ร ยบร ร ร ร ร ยน
ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยผร ยปร ร ย ร ร ร ยฝร ยปยฟร ย ร ร oร ร ย ยป ยซร ยนยปร ยพร ร ร ย ยฟร ยปร ยพร ร ร
ยซร ยนยปร ยพร ร ร ยป ร ร ร ร ร ร ยฎยนร ร ร ยปร ร ร ร ร ยบร ร ร ร ร ยนยฝย ร ร ร ยป ยฝยพ ร ยน ร ร ร ยผร ยฝย ร ร ร ร ร ร ร ร ยฝร ยน ร ร ร ร ร ร ยน ย ร ร ร ร ร ยปร ย ร ร ร ร ยฟร ร ร ร ร ยพร ยพร ยผร ร ร ร ร ร ยน ร ยพร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ยน ร ยน ร ร ร ยนยปร ร ย ยฝ ร ร ร ร ยนร ร ร ย ยป ร ร ร ร ร ร ะฅ ะฐั ั ะพ ะฒะธ ะน ะบะปั ะฑ ะพ ะบ
ยจยพร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ยน ร ร ร ร ร ยน ยฅoร ร ร ร ร ร ร ร ยน
ยฎย ร ย ร ร ยพ ร ยบร ร ยบร ยพร ร ร ยฑร ร ร ร ร ยปร ร ร ย ร t ร ยพร ร ร ร ยบย ร ร ร ยฝร ร ยพร ร ร ยฝย ยป t ร ย ร ยนร ยน ยพร ร ร ร ยผยนร ร ร ยฟร ร ย ยป t ร ย ร ร ร ร ร ร ร ย ยฝยนร ร ร ยบย ร ร ย ยป ร ร ร ร ร ยน t ร ร ร ร ร ยฝร ยน ร ร ร ร ร ร ยน ร ร ยปร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ยพยนร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ยปร ยผร ร ร ร ร ยนร ร ร ย ยปร ย ร ยพร ร ยพร ร ร t ร ร ร ร ร ร ยพร ยพร ร ร ยฝยฟยนย ร ร ร ร ยฝยฟยพร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ย ร ยบร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยน
ยซร ยนยปร ยพร ร ร ยป ร ร ร ยพร ร ร ร ร ะฅ ั ะผ ั ั
ยจยพร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ยน ร ร ร ยพร ร ร ร ร
ยฎย ร ย ร ร ยพ ร ยบร ร ยบร ยพร ร ร ยจย ยฝร ร ร ร ร ร ยปร ร ร ย ร t ร ร ร ร ร ร ร ย ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ยพร ร ร ยฝร ยฝร ยนร ย ร ร ร ร ร ร ร ร t ร ย ร ยนร ยน ร ร ร ร ยพร ร ร ย ร ยพร ร ร ยนร ร ร ร ร ยฟร ร ยฝร ยผร ย ร ยพร ร ร ร ร ยน ยฟร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร t ยนร ย ร ยนร ยน ร ร ยนร ร ร ยนร ยน ยปร ยผร ยพยปร ยฝร t ยฝร ยผร ร ร ร ร ร ย ร ยปร ยบยพร ยพ ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ร ยพร ร ย ยฟร ร ย ยป ยฃร ร ร ร ยปร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ร ร ยพร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ร ร ย ยฟย
ยฃร ร ร ร ยปยน ยปร ร ร ร ร ร ยน ร ยฝร ร ร ยนร ร ยปร ร ยพร ย ร ยพร ย ร
ยซยพร ยน ยซร ยนยปร ยน ร ร ร ร ยพร ยน
ร ย ร ร ยนร ร ร ร ยน ร ร ยฝร ร ยน
ร ร ร ยปร ร ร ร ร ย ร ร ยฝร ร ร
Печінка печінка
жовчний міхур
Характеристика
Печінка є великою залозою, розташовується у верхньому відділі черевної порожнини, в зоні правого підребер’я. Печінка має дві частки — праву й ліву. На нижній поверхні печінки роз ташовані так звані ворота, через які проходять судини, нерви та жовчні протоки. На тій самій поверхні розташований жовчний міхур (резер вуар, де накопичується жовч)
52
52
Функції
Печінка виробляє жовч, бере участь в обміні вуглеводів (накопичення вуглеводів у вигляді глікогену). У печінці синтезуються білки фібри ноген і протромбін (відповідальний за зсідання крові), розщеплюються амінокислоти й утво рюється сечовина. Печінка є фільтром для от руйних речовин, що утворюються в організмі й потрапляють у нього
Травлення і живлення
Обмін речовин та енергії Тема 1. Обмін речовин та енергії Обмін речовин — це послідов ність хімічних і фізичних перетво рень речовин в організмі. Катаболізм (дисиміляція) — це розщеплення складних речовин, які надходять в організм із їжею, до простих, що їх організм здатний за своїти. Процес розщеплення склад
них речовин супроводжується виді ленням енергії. Анаболізм (асиміляція) — це синтез власних біополімерів із про стих речовин, одержаних у ході ка таболізму. Відбувається він із по глинанням енергії.
Білки їжі в травному тракті розщеплюються на амінокислоти, які в тонкому кишечнику всмок туються в кров і транспортуються з нею до клітин тканин. У клітинах з амінокислот утворюються спе цифічні для конкретного організ му білки. Частина білків, клітин
і тканин, і амінокислоти, не вико ристані для синтезу білків, розпа даються з вивільненням 17,6 кДж енергії на 1 г речовини. Кінцеві продукти розпаду білків — вода, вуглекислий газ, аміак, сечова кис лота й ін.
Обмін білків
Травний тракт
білок
Кров
амінокислоти
амінокислоти
Кров
синтез спе цифічних білків
Нирки, легені, шкіра
розпад до CO2, H2O, NH3
виведення продуктів розпаду білків
Обмін жирів У ході травлення жири їжі розщеплюються на складові — глі церол і жирні кислоти. Із них скла дається новосинтезований жир (специфічний для конкретного ор ганізму), який синтезується в епі теліальних клітинах ворсинок тон кого кишечнику. Утворений жир Травний тракт
жир
жирні кислоти гліцерин
Тема 1. Обмін речовин та енергії
надходить у лімфу, звідки потрап ляє в кров. Надлишок жиру відкла дається в жирових депо (підшкір на жирова клітковина, сальник та ін.). Жири становлять запас енер гії. У процесі розпаду 1 г жиру виді ляється 38,9 кДж енергії.
Жирове депо
накопичення синтезо ваного специфічного для організму жиру
Кров
розпад спе цифічно го жиру
гліцерин жирні кислоти
Печінка
глікоген
53
53
Обмін вуглеводів У травному тракті вуглеводи їжі розщеплюються до глюкози. Глю коза всмоктується в тонкому ки шечнику в кров, з нею надходить в усі органи та печінку. У печінці надлишок глюкози перетворюється в глікоген, що в разі потреби знову Травний тракт
вуглеводи
глюкоза
трансформується в розчинну глю козу й надійде в кров. Вуглеводи є основним джерелом енергії в ор ганізмі. У процесі розщеплення 1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії.
Кров
Печінка
глюкоза
глікоген
Тканини
глюкоза
Обмін води та мінеральних солей Мінеральні речовини надходять в організм разом із їжею, входять до складних органічних сполук. У разі надлишкового надходження мінеральних речовин можуть утво рюватися їх запаси в різних орга
нах. В організмі мінерали входять до складу клітин і тканин, гормонів (тироксин), білків, беруть участь у процесах кровотворення, клітин ного дихання, регулюють актив ність ферментів.
Регуляція обміну речовин Тип регуляції Нервова
У гіпоталамусі розташований центр харчо вої поведінки, що складається з центру голоду й центру насичення. Хеморецептори центру го лоду реагують на концентрацію глюкози та не депонованих поживних речовин у крові. У разі її зниження центр голоду збуджується, фор мується почуття голоду
Гуморальна
Забезпечується гормонами залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитоподібної залози, над ниркових залоз і статевих залоз
Тема 2. Вітаміни Вітаміни забезпечують нор мальне зростання й розвиток організму. Це високоактивні біологічні речовини, що сприя ють належній життєдіяльності. 54
54
Найбільш важливими для дітей і підлітків є вітаміни С, B1, B2, B6, РР, А, D, Е.
Обмін речовин та енергії
Характеристика основних груп вітамінів Вітамін
Дія в організмі
Основне джерело
Вітамін С (аскор бінова кислота)
Бере участь в окисно-відновних проце Плоди цитрусових, яблука, сморо сах, поліпшує кровотворення, підвищує дина, шипшина, цибуля, капуста захисні функції організму
Вітамін B1 (тіамін)
Впливає на процеси центральної та пе риферичної нервової системи
Горіхи, крупи, бобові, м’ясо, вироби з грубо змеленого борошна
Вітамін B2 (рибофлавін)
Є основою окисно-відновних процесів. Бере участь у транспортуванні гемо глобіну, сприяє світловому й колірному зору
Яйця, капуста, морква, печінка, дріжджі
Вітамін B6 (піридоксин)
Бере участь в обміні амінокислот, кро вотворенні, утворенні шлункового соку
Яловичина, картопля, капуста, ри ба, крупи
Вітамін РР
Активізує вуглеводний обмін. Необхід ний для нормального функціонування центральної нервової системи, травних органів, шкірних покривів
Бобові, яйця, овочі
Вітамін А (ретинол)
Є основою для нормального функціону вання зорового аналізатора
Попередники вітаміну А містяться в печінці, яйцях, молоці, городині й садовині червоного, помаранчево го та жовтого кольорів
Вітамін D (кальциферол)
Забезпечує нормальну структуру й міц ність кісток. Його брак спричиняє рахіт
Печінка, ікра, жовток яйця. Віта мін може синтезуватися в організмі під дією ультрафіолету (сонячного світла)
Вітамін Е (токоферол)
Регулює роботу ендокринної системи (особливо гіпофіза), надниркових залоз, статевих залоз і щитоподібної залози
Олія, печінка, яєчний жовток
Тривала відсутність у їжі того чи іншого вітаміну призводить до по рушення обміну речовин і захворю вання, що називається авітаміно зом. Якщо надходження вітаміну є нижчим від денної потреби, розви
вається стан гіповітамінозу. Кож не захворювання на авітаміноз має свої характерні симптоми. У разі відсутності вітаміну C розвивається цинга, вітаміну D — рахіт і т. д.
Добова потреба в деяких вітамінах
Тема 2. Вітаміни
A
1—3 мг
B1
2—3 мг
D
02—0,06 мг
B2
1—2 мг
C
50 —100 мг
B6
1,5—3,0 мг
55
55
ย ยกย ย ยคย ยฆยฆยธ ะขะตะผ ะฐ 1. ะ ะธะดั ะป ะตะฝะฝั ยชยพร ร ยปร ยฝย ร ร ร ยน ร ร ร ร ยพร ยน ร ร ร ร ยน
ร ร ร ร ร ยปร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ยปร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ยปยน ร ร ร ร ยน ร ร ร ร ร ยปยน ยนร ร ยพร ย ร ร ร ร ร ร ยปยน ยปยพร ยน
ร ยพร ร ยปย ยฝ ร ยพร ร ยปร ร ร ย ร ร ร
ร ยพร ย ยปร ร ร
ย ร ยฝย ร ยพร ร ร t ร ยพ ยปร ยปยพยฝยพร ร ร ร ร ร ย ยผยนร ย ร ร ร ร ร ร ยฝร ร ร ย ยป ร ยบร ย ร ร ร ยพร ร ยปร ร ยญร ร ร ร ย ร ยปร ยฝย ร ยพร ร ร ยปร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ยพยผยพร ย ร ร ย ร ยน ร ร ยผยนร ร ร ร ยนยปย ร ยพร ร ร ร ยน ร ยพร ร ยปร ยฝย ร ร ร ยน ร ร ร ร ยพร ยน ย ร ร ยพร ร ยปร ยฝย ร ร ร ร ย ร ร ร ร ยพร ร ร ร ยฝร ร ร
ร ยนร ยพยฟยนร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ร ยปร ยฝร ร ยพร ร ยปร ร ร ย ร ร ร ย ร ยพร ย ยปร ร ร ยญร ร ร ร ย ร ร ยนร ร ร ร ร ยพร ร ยปร ยฝย ร ร ร ยน ร ร ร ร ยพร ยน ร ร ยฝย ร ร ย ร ร ร ร ร ยน ยปย ยฝยฝย ร ร ร ยปร ย ร ยพร ร ร ร ยพร ย ร ยน ย ย ยปร ยปยพยฝยพร ร ร
ย ร ยฝย ร ยพร ร ร
ยญร ร ร ร ย ย ยปร ยฝย ร ร ร ร ย ร ร ร ร ยพร ร ยปร ยปยพยฝยพร ร ร ร ร ร ยฝร ร ร ย ยป ร ยบร ย ร ร ร ยพร ร ยปร ร ร ร ร ยผยนร ย ร ร ร ร ย ยฝร ร ร ร ร ยปยนร ร ร ร ร ร ร ยพร ร ร ยนร ย ย ร ร ร ยพร ร ร ร ร ยปย ร ยพยผร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยบoย ร ร ร ร ร ยปย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย
ยฎยนร ยนร ร ยพร ร ร ร ร ร ยน ยปย ยฝยฝย ร ร ร ร ยปร ร ยพร ร ร ร ยพร ย ะ ั ะณะฐะฝ
ะก ั ั ั ะบั ั ั ะฐ
ยฆร ร ร ร
ยฆยพร ร ร ร
ะค ั ะฝ ะบั ั ั
ยจยนร ร ร ร ร ร ยผยนร ยบร ยบร ร ร ยฝย ยบร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ยปยนย ร ร ร ร ร ยบร ร ยบร ร ย ยป ร ร ยพยบร ยน ร ยน ร ย ยปร ย ร ร ร ยพร ยพร ร ยปร ยผร ยปย ยฝยฝย ร ร ยฆร ร ร ร ยปร ร ร ร ย ร ย ยบร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ย ร ย ร ร ร ยน ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ยปยนร ย ร ยน ยปยปย ยผร ร ร ร ร ร ยบร ร ย ยฐยพย ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ร ยฝร ร ร ยนร ร ยพร ย ร ร ยพร ยปร ยปร ร ร ย ยฝร ร ร t ยปยพร ยน ร ย ร ร ยนร ร ร ร ย ร ร ยฝร ร ร ร ยพร ร ยปย ยฝ ยฆร ร ร ร ยปยน ร ยพร ร ยปร ร ยน ร ร ร ยนยฝยนย ร ร ร ร ร ยฝยปร ร ร ยนร ย ยป ร ย ร ร ร ยปร ยผร ร ร ร ร ยนร ร ยปยนร ร ยผร ร ยน ร ยพร ร ร ยพร ย ย ย ยปร ร ร ย ร ย ร ร ร ร ยผร t ร ร ร ร ร ยปร ยผร ยฅร ร ร ร ยปยน ร ยพร ร ยปร ร ยน ร ร ร ยนย ยฝยนย ร ร ร ร ร t ร ย ร ยนร ย ยฝ ยปยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ยนยฝยนย ร ร ร ร ร ร ร ร ยฟร ร ร ร t ร ร ร ร ร ยปร ร ร ร ร ร ยฌ ยปร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยปยน ร ร ร ร ยน ร ยปร ยฟร ย ร ร ร ร ร ร ยพร ยพร ร ยฝร ร ร ร ร ยพร ร ยปย ยฝ
ยฌร ยปร ร ยพร ร ร ร ยพร ยปร ร ร ร ย ร ยน ยปร ร ร ร ร ร ร ย ร ยพร ย ร ร ร ร ยพร ร ยพร ร ยปร ย ร ร t ร ยพร ย ร ร ร ร ร ร ยบยพร ยพ ร ร ยนร ร ร ร ร ย ยฝร ร ร ร ร ยปยนร ร ย ยนร ร ยพร ย ยนร ร ร ร ยผร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ร ยพร ร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ยพย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ย ยปร ร ยพร ร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ย ยป ยปร ยฝย ร ยพร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ย ยผร ยผร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนยผร ยนร ย ยฝร ร ร
ยฆยพร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ย ร ร ยนร ร ร ร ร ร ยฝร ร ร ย ร ยพร ร ร ร ร ร ยฆร ร ร ร ยปยพ ร ย ร ร ร ยพ ร ยพร ร ร ร ย ยป ร ร ร ร ยนร ร ยปยนร ยพ ยป ร ร ร ย ร ร ยปย ร ร ยพร ร ยปร ร ย ร ยปร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ยน
ยญย ร ร ร ร ยนร ย ร ร ยน ร ยพยนยบร ร ร ยบย ร ย ร ร ร ร ยปย
ย ร ยฝร ยปยน ร ยพร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ยน ร ยปร ยปร ร ร ร ร ร ยนร ยนร ยพร ร ร ร ร ร ร ยปร ร ร ร ร ยบร ร ร ร ยนร ร ยพร ย ร
ยปยพร ยน
ร ย ยฟร ยนร ยนร ร ร ยพยปย ร ยนร ย ร ร ร ร ร ยพร ร ร ย ยพร ร ย
ยซยพร ยน ย ร ยฝย ร ยพร ร ร
ร ยพร ร ร ยบย ร ร ยน ร ร ร ยบร ร ร ยน
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù » ½½ ÄÌ »Á»¾½¾ÆÆØ Ê¾Ð О р ган
С тр уктур а
Ф ун кц ії
ª¾ÐÇ» ½
ÌÀÕà ½Ç»¼ ËÉ̺ÃÁ ½ ¹Å¾ËÉÇÅ t ÅÅ Ç» ¿Áƹ ʾÐÇ»Ç½Ì » ½ÇÉÇÊÄÇ Ä×½ÁÆÁ Ê˹ÆÇ»ÁËÕ t ÊÅ ¬Ë»ÇÉ¾Æ Æ¾ÈÇÊÅ̼ǻ¹ÆÇ× ÅoØÀÇ»Ç× Ë¹ ÊÈÇÄÌÐÆÇ× ËùÆÁƹÅÁ
©ÁËÅ Ðƾ ÊÃÇÉÇоÆÆØ ÅÌÊÃÌĹËÌÉÁ ÈÉÁ»Ç½ÁËÕ ½Ç ÈÇÉÏ ÂÆÇ¼Ç Æ¹½ÎÇ ½¿¾ÆÆØ Ê¾Ð » ʾÐÇ»Á ŠÎÌÉ
ª¾ÐÇ»Á ŠÎÌÉ ¨ÇÉÇ¿ÆÁÊËÁ ÅoØÀÇ»Á Çɼ¹Æ ©ÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ Ì ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ Å¹ÄÇ¼Ç Ë¹À¹ ¬Ë»ÇɾÆÁ ÊÈÇÄÌÐÆÇ× ÅoØÀÇ»Ç× Ë¹ ÊÄÁÀÇ»Ç× ÇºÇÄÇÆùÅÁ ¥oØÀÇ»¹ ÇºÇ ÄÇÆù ÊÃĹ½¹ ËÉÁ ѹÉÁ ÆÌËÉ ÑÆØ ÈÇÉÇ¿ÆÁƹ ¦¹ÃÇÈÁоÆÆØ Ê¾Ð Å ÎÌɹ »ÁÊ˾ľƹ ÊÃĹ½Ð¹ÊËÇ× ÊÄÁÀÇ»Ç× ÇºÇÄÇÆ ÃÇ× ¨ ½ Ð¹Ê Æ¹ÈǻƾÆÆØ ÊÃĹ½ÃÁ ÉÇÀÈɹ»ÄØ ×ËÕÊØ
ª¾Ð »ÆÁÃ
¬ Å ÊÏ »ÁÎÇ½Ì À ʾÐÇ»Ç¼Ç Å ÎÌɹ ÅoØÀÇ»ÁÂ Ñ¹É Ê¾ÐÇ»Ç¼Ç Å ÎÌɹ ÌË»ÇÉ× ÊËǻҾÆÆØ t »ÆÌË Á»¾½¾ÆÆØ Ê¾Ð À Çɼ¹Æ À É ÑÆ Â ÊËÁÊùРʾР»ÆÁù £¹Æ¹Ä Ø»ÄØ ÊǺÇ× ÅÌ ËÉ̺ÃÌ ÒÇ À¹Ã ÆÐÌ ËÕÊØ Ê¾ÐÇ»ÁÈÌÊùÄÕÆÁÅ ÇË »ÇÉÇÅ
¥¾Î¹Æ ÀÅ ÌË»ÇɾÆÆØ Ê¾Ð ¬Ë»ÇɾÆÆØ Ê¾Ð Å¹ ½» ͹ÀÁ Í ÄÕËÉ¹Ï Ë¹ ɾ¹ºÊÇÉºÏ À»ÇÉÇËÆÇ ¼Ç »ÊÅÇÃËÌ»¹ÆÆØ ÄÕËÉ¹Ï Ø ÌË»ÇɾÆÆØ È¾É»ÁÆÆÇ Ê¾Ð t Ͼ ÈÉÇÎǽ¿¾ÆÆØ »Ç½Á ˹ ÉÇÀ ÐÁƾÆÁÎ Ì Æ Â É¾ÐÇ»ÁÆ À Ã¹È ÄØÉ » ÃÄ̺ÇÐù » ùÈÊÌÄÌ ±ÌÅÄØÆÊÕÃÇ ¼Çt ÇÌžƹ È ½ ½ × É ÀÆÁÏ ËÁÊ ÃÌ À ǺÇÎ ºÇà » žźɹÆÁ ¬ ÃÄ̺ÇРùΠÆÁÉÃÁ » ½ºÌ»¹ ËÕÊØ Í ÄÕËÉ¹Ï Ø ÈĹÀÅÁ ÃÉÇ» À Ã¹È ÄØÉ » ÃÄ̺ÇÐù » ÈÇÉÇ¿ÆÁÆÌ Ã¹ÈÊÌÄÁ ±ÌÅÄØÆÊÕÃÇ ¼Çt ÇÌžƹ ÄÕËÉ¹Ï Ø » ÃÄ̺ÇРùΠ» ½ºÌ»¹ ËÕÊØ À¹»½ØÃÁ »ÁÊÇÃÇÅÌ ËÁÊÃÌ » ÎÆ Î Ã¹È ÄØɹΠÒÇ ½ÇÉ » Æ× t ÅÅ ÉË ÊË ¬ ɾÀÌÄÕ˹Ë
ÌË»ÇÉ× ËÕÊØ È¾É»ÁÆƹ ʾй Øù Å ÊËÁËÕ ÈÉǽÌÃËÁ ÉÇÀȹ½Ì ʾÐÇ»Á ÆÌ Ê¾ÐÇ»Ì ÃÁÊÄÇËÌ Ë¹ Æ »Ê ɾÐÇ »ÁÆÁ ÈĹÀÅÁ ÃÉÇ» ÃÉ Å º Äà » ¹ ½ÇºÌ ÌË»ÇÉ× ËÕÊØ t Ä È¾É »ÁÆÆÇ Ê¾Ð ©¾¹ºÊÇÉºÏ Ø ÌË»ÇɾÆÆØ »ËÇÉÁÆÆÇ Ê¾Ð t À»ÇÉÇËƾ »ÊÅÇÃËÌ »¹ÆÆØ ½¾ØÃÁΠɾÐÇ»ÁÆ À ȾɻÁÆÆÇ Ê¾Ð ¨¾É»ÁÆƹ ʾй À ùÈÊÌÄÁ ƹ½ ÎǽÁËÕ Ì ÆÁÉÃÇ» ùƹÄÕÏ ½¾  » ½ ºÌ»¹ ËÕÊØ É¾¹ºÊÇÉºÏ Ø ¬ ÃÉÇ» ÀÆÇ»Ì »ÊÅÇÃËÌ×ËÕÊØ »Ç½¹ ¼Ä×ÃÇÀ¹ ¹Å ÆÇ ÃÁÊÄÇËÁ » ˹ŠÆÁ ÊÇÄ ¨¾É»ÁÆƹ ʾй » Îǽ ɾ¹ºÊÇÉºÏ ÊÁÄÕÆÇ ÃÇÆ Ï¾ÆËÉÌ ËÕÊØ Â Ì É¾ÀÌÄÕË¹Ë ÌË»Ç É× ËÕÊØ t Ä »ËÇÉÁÆÆÇ Ê¾Ð Á½ ľÆÆØ
Регуляція роботи нирок Регуляція Нервова
Гуморальна
Парасимпатичний нерв розширює кровоносні судини, збільшує утворення первинної сечі. Симпатичний нерв звужує кровоносні судини, зменшує утворення первинної сечі
Антидіуретичний гормон вазопресин звужує кровоносні судини, зменшує утворення вторин ної сечі. Адреналін звужує кровоносні судини. Альдостерон регулює зворотне всмоктування со лей Na і K
Антидіуретичний гормон уповільнює утворення сечі
Альдостерон зменшує виділення сечі
Падіння кров’яного тиску
Падіння кров’яного тиску
Висока концентрація Na+ в крові
наднирко ва залоза
задня частка гіпофіза
Більше Н2О у кров
гіпоталамус
нирка
Падіння концентрації Na+ у крові
Біль ше Na+ у кров
дистальний каналець нефрону
сечозбірна трубочка нефрона
Тема 1. Виділення
59
59
ยฑยฃย ยฉย ะขะตะผ ะฐ 1. ะ ั ะดะพะฒะฐ ั ั ั ะฝะบั ั ั ั ะบั ั ะธ ย ร ยฝร ยปยน ร ร ย ร ร ร oร ร ร ร ร ย ยฝร ย ร ยนย ยปร ร ร ร ร ร ร
ยปร ร ร ร ร ร ยน ร ยนร ร ร ยน ร ยนร ร ร ยน
ร ร ร ยน
ยพร ย ยฝยพร ร ย ร
ยฝยพร ร ยน ร ยพร ยปร ยนร ร ยพร ย ร ร ยน ร ย ยฝร ร ย ร ร ยน ยฟร ร ร ยปยน ร ร ย ร ร ร ยปร ร ยน ยปร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ยปยพร ร ร ยน
ยฟร ร ร ยปยน ร ร ยนร ร ร ยน
ร ร ร ร ยปยน ร ยนร ร ร ยน
ยฑร ย ร ยน t ร ยพ ร ร ยปร ย ร ร ย ร ร ร ร ร ร ยป ร ย ร ร ร ร ย ยปร ร ร ร ย ร ร ย ร ร ยพร ยพยฝร ยปร ร ยพร ร ย ร ยน ร ร ร ร ยนร ร ยปร ร ร ยบยนร oย ร ร ย ยฟ ยฝร ยปย ร ร ยผยนร ย ร ร ร
ยญร ร ร ร ย ย ร ร ย ร ร
ร ยนร ร ร ร ยน t ร ร ย ร ยน ร ยนร ร ร ยนย ร ร ยนร ร ร ร ร ร ยผยนร ย ร ร ร ยปย ยฝ ร ยพร ยนร ย ร ร ร ร ย ร ย ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ยฝยฟยพร ร ยน ร ยนร ร ยฟ ร ยนย ยบยนร ร ยพร ร ร ร ยฝร ร ยปร ยนร ร ร ยปย ร ร ร ร ยพร ยพร ร ร ร ร ยน t ร ยน ร ร ยปยพร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ร ร ยนร ร ยปยนร ย ร ร ร ร ยพร ร ย ร ยพร ยพร ร ร ร ร ร ยฝยนร ร ย ร ร ร ร ร ร ยนร ร ย ร ร ร ร ร ยนย ร ย ร ร ยนร ร ร ร ร ร ยน ร ร ร ร ร ยปย ร ร ร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ยฝ ยบย ร ร ร ร ร ร ร ยฝร ยปร ย ร ร ร ยฝร ร ยนร ร ร ยน t ร ร ย ร ยน ร ยฝยนร ร ยน ร ร ยผร ร ร ยนร ร ร ร ร ยพร ร ยปร ยฝย ร ร ร ร ยปร ยผร ยพร ร ร ร ร ร ยผยนร ยปร ร ยน ร ยฝย ร ร ร ร ย ร ยนย ยผยนร ร ร ร ยผร ยผยนร ร ร ยบร ย ร ร ร ยพร ร ร ร ยพยผร ร ร ร ย ร t ร ยนยบยพร ร ยพร ร ย ร ยพยผร ร ร ยปยนร ร ร ร ยพร ร ร ร ยบร ย ร ร ร ร ยผยนร ย ร ร ร ย ร ร ร ยปร ย ร ร ย ร ร ยพร ยพยฝร ยปร ร ยพร ยปร ยฝย ร ร ร ยน t ร ร ย ร ยน ยบยพร ยพ ร ร ยนร ร ร ร ร ยพยผร ร ร ร ย ย ยปร ยฝร ร ย ร ร ร ร ร ยปร ยผร ยบยนร ยนร ร ร ร ร ยผยนร ย ร ร ร ร ยบร ย ร ย ยฟร ร ย ยป ยจร ร ร ยปย ร ยนร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ยนยบยพร ร ยพร ร ร ร ร ยปร ยฝย ร ยพร ร ร ร ยพร ร ยปร ร ร ร ย ร ยพร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ย ยปร ยฝร
ยฑร ย ร ยน
Характеристика шкіри Шар шкіри
Будова
Властивості й функції
Утворений багатошаровим плоским епітелієм. Є верхній (роговий) шар і внутрішній — ростковий. Клітини рост кового шару постійно діляться й займають місця зрогові лих клітин верхнього шару, які злущуються. Епідерміс Епідерміс містить пігментні клітини з меланіном. Пігмент визначає (зовнішній шар) колір шкіри й захищає її від ультрафіолетових променів. В епідермісі локалізуються нервові закінчення. Похідним епідермісу є ніготь — рогова пластинка, що ле жить у нігтьовому ложі
Дерма (власне шкіра)
Виділяють сосочковий і сітчастий шари. Сосочковий шар складається зі сполучної тканини, містить колагенові во локна, кровоносні та лімфатичні судини, нерви й нервові закінчення, рецептори. Сітчастий шар розташовується глибше й містить потові, сальні залози та волосяні сумки. Похідним дерми є волосся. Волосина складається з воло сяної сумки (волосяного фолікула), волосяної цибулини, кореня та стрижня
Підшкірна жи Складається зі сполучної тканини, що містить численні рова клітковина жирові клітини
Механічний, хіміч ний захист, переш коджання проник ненню всередину організму мікробів і знищення їх, за хист від ультрафіо летового випроміню вання
Терморегуляція, видільна функція
Терморегуляція, де понування жиру
Механізм терморегуляції Гіпофіз змінює секрецію гормону щитоподібної залози, знижує або підвищує обмін речовин, коригує температуру тіла Зміна інтенсивності окисних процесів Рефлекторна зміна роботи залоз внутрішньої секреції: щитоподібної залози, надниркових залоз і підшлункової залози Гуморальна регуляція Шкірні терморецептори
теплові
холодові нервова регуляція гіпоталамус
центр тепловіддачі
центр теплопродукування
потовиділення, розширення артеріол шкіри, зниження обміну речовин
тремтіння, звуження артеріол шкіри, стимуляція обміну речовин
сенсорна кора великих півкуль регуляція температури внутрішніх ділянок тіла
Тема 1. Будова і функції шкіри
61
61
Механізм теплообміну Теплообмін — це процес об міну тепловою енергією між ор ганізмом і середовищем, об’єднує
два процеси: теплотворення й теп ловіддачу.
Теплотворення
М’язи
Внутрішні органи
Кров Тепловіддача Шкіра 1. Теплопроведення — нагріваються повітря, вода, предмети, дотичні до тіла. 2. Тепловипромінювання — нагріте ті ло випромінює тепло (у вигляді ін фрачервоних променів). 3. Тепловипаровування — випаровування води з поверхні шкіри та потовиділення
Легені 1. Нагрівання види хуваного повітря. 2. Випаровуван ня води з поверх ні альвеол
Температура тіла здорової люди ни становить 36,6—36,7 °С. Температура різних ділянок шкіри нестала й неоднакова. Вона залежить від кровопостачання, тем ператури повітря, його вологості та руху, захищеності одягом. У людини суворо сталою збері гається тільки температура мозку та внутрішніх органів. Протягом доби температура тіла коливається в межах 1 °С, що зумов лено змінами інтенсивності про цесів відновлення речовин.
62
62
Нирки 1. Утворення та виділен ня сечі
Найвища температура тіла фік сується о 16—19-й год, найниж ча — о 2—4-й годині ночі. Загартовування являє собою тренування терморегуляторних процесів шляхом повторюваних регуляторних термічних подраз нень (повітряні ванни, водні про цедури, сонячні ванни). Проце дура загартовування підвищує стійкість організму до впливу не сприятливих чинників середо вища.
Шкіра
¥¢¥ ¶
Сенсорні системи, або аналізатори Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем Сенсорна система — це система організму, що забезпечує сприйнят тя й перероблення інформації про зміни довкілля та стан внутрішньо
го середовища організму. Органи, які сприймають інформацію й пере дають у вищі відділи, називаються аналізаторами.
Сенсорні системи людини та їх аналізатори
зорова
слухова
смакова
дотикова
нюхова
око
вухо
язик, піднебіння
шкіра
ніс
Структура сенсорної системи Рецептори формують перифе ричний відділ аналізатора. Це спе ціальні органи та клітини, здатні сприймати специфічну інформацію, а також трансформувати енергію подразнення в електричний ім пульс і таким чином передавати ін формацію. Нервове волокно та провідникові шляхи спинного мозку утво рюють провідниковий відділ аналі затора. Здатні передавати виниклі в рецепторах нервові імпульси до центральної нервової системи.
Підкіркові центри й зони аналізаторів на корі великих півкуль формують центральний відділ аналізатора. Він є головним сенсор ним відділом, де обробляється от римана інформація та формується відповідь. До центрального відділу належать сенсорні зони асоціатив ної кори великих півкуль (зорова, слухова, смакова, нюхова, загаль ної чутливості).
Загальний принцип роботи сенсорних систем Подразник
64
64
Аналізатор (рецептор)
Провідні нервові волокна
Підкіркові центри аналізаторів
Центри аналізаторів у сенсорній корі
Сенсорні системи, або аналізатори
Тем а 2. С лухова сенсор на систем а ̽ǻ¹ ÊÄÌÎÇ»Ç¼Ç ¹Æ¹Ä À¹ËÇɹ ÃÇ»¹½¾ÄÃÇ
ÅÇÄÇËÇÐÇÃ
Æ¹È »ÃÉÌ¿Æ Ã¹Æ¹ÄÁ
ÊËɾŠÆϾ
Ç»¹ÄÕƾ » ÃÆÇ ÊÄÌÎÇ»Á ƾɻ
»ÌÑƹ ɹÃÇ»Áƹ À¹»ÁËù
ÊÄÌÎÇ»¹ ËÉ̺ù
ÀÇ»Æ ÑÆ Â ÊÄÌÎÇ»Á ÈÉÇÎ ½
º¹É¹º¹Æƹ ȾɾËÁÆù
ÀÇ»Æ ÑÆ »ÌÎÇ
ÃÉ̼ľ » ÃÆÇ
ʾɾ½Æ »ÌÎÇ
»ÆÌËÉ ÑÆ »ÌÎÇ
ªÄÌÎ ÍÌÆÃÏ × Çɼ¹Æ ÀÅÌ Øù À¹º¾ÀȾÐÌ ÊÈÉÁÂŹÆÆØ À»ÌÃÌ »Ìà t Ͼ ÃÇÄÁ»¹ÆÆØ Ð¹ÊËÁÆÇà ÒÇ ÊÃĹ½¹×ËÕ Ê¾É¾½Ç»ÁÒ¾ ÄØ À»ÌÃÌ Î¹É¹Ã˾ÉÆ ÊÁĹ ¹ÅÈÄ Ë̽¹ ÃÇÄÁ»¹ÆÕ Ð¹ÊËÇ˹ à ÄÕà ÊËÕ È¾É Ç½ÁÐÆÁÎ ÃÇÄÁ»¹ÆÕ Ë¾ÅºÉ ¹ºÇ À»ÌÃÇ»Á ÊȾÃËÉ ½Ç½¹ËÃÇ» È¾É Ç½ÁÐÆ ÃÇÄÁ»¹ÆÆØ
§É¼¹ÆÇÅ À½¹ËÆÁÅ ÊÈÉÁÂŹËÁ À»ÌÃÁ »ÌÎÇ ¤×½ÊÕþ »ÌÎÇ ÊÈÉÁÂŹ À»ÌÃÁ À йÊËÇËÇ× » ½ ½Ç Ï À » ÃÇÅ ÐÌËÄÁ» ÊËÕ ½Ç »ÁÊÇÃÁÎ À»Ìà » ÀžÆÑÌ ËÕÊØ
«¾Å¹ ªÄÌÎÇ»¹ ʾÆÊÇÉƹ ÊÁÊ˾Ź
®¹É¹Ã˾ÉÁÊËÁù ÊÄÌÎÇ»Ç¼Ç ¹Æ¹Ä À¹ËÇɹ В ід д іл ор ган а слух у
Ç»Æ ÑÆ »ÌÎÇ
Б уд о ва
Ф ун кц ія
ªÃĹ½¹ ËÕÊØ À »ÌÑÆÇ É¹ÃÇ»ÁÆÁ  ÀÇ»Æ ÑÆÕÇ¼Ç ÊÄÌÎÇ »Ç¼Ç ÈÉÇÎÇ½Ì ÌÑƹ ɹÃÇ»Áƹ t ÌË»Çɾƹ ¾Ä¹ÊËÁÐÆÁÅ ÎÉØҾŠ»ÃÉÁ˹ Ñà ÉÇ× t Ź ιɹÃ˾ÉÆ À¹ÃÉÌËÁ ƾǺΠ½Æ ½ÄØ ÊÈÉØÅÌ»¹Æ ÆØ À»ÌÃÇ»ÁÎ ÃÇÄÁ»¹ÆÕ Ì ÊÄÌÎÇ»Á ÈÉÇÎ ½ Ç»Æ ÑÆ Â ÊÄÌÎÇ»Á ÈÉÇÎ ½ t Ź »Á¼Äؽ ËÉ̺ÃÁ »ÁÊ˾ľÆÇ Ñà ÉÇ× t Ñà ɹ »ÃÉÁ˹ ËÇÆÃÁÅÁ »ÇÄÇÊùÅÁ t Ì ÈÉÇÊ» Ë ÈÉÇÎÇ½Ì » ½ÃÉÁ»¹×ËÕÊØ ÈÉÇËÇÃÁ À¹ÄÇÀ ÒÇ Ê¾ÃɾËÌ×ËÕ »ÌÑÆÌ Ê ÉÃÌ t ž¿Ì À ʾɾ½Æ Å »ÌÎÇŠƹ ž¿ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ¹ º¹ ɹº¹Æƹ ȾɾËÁÆù ËÇÆÃÁ ÈÉÌ¿ÆÁÂ Ñ¹É Ñà ÉÁ
¬ÄÇ»Ä×»¹ÆÆØ Ë¹ ÊÈÉØ ÅÌ»¹ÆÆØ À»ÌÃÇ»ÁÎ ÃÇ ÄÁ»¹ÆÕ Ì ÈÉÇÊ» Ë ÊÄÌ ÎÇ»Ç¼Ç ÈÉÇÎÇ½Ì ÇÄÇÊÃÁ  ʾÃÉ¾Ë À¹ ÄÇÀ »ÌÑƹ Ê Éù ȾɾÑÃǽ¿¹×ËÕ ÈÇ ËɹÈÄØÆÆ× Å ÃÉÇÇÉ ¼¹Æ ÀÅ » Ì Ê¾É¾½Æ »ÌÎÇ ¨¾É¾½¹Ð¹ À»ÌÃÇ»ÁÎ ÃÇ ÄÁ»¹ÆÕ Ì Ê¾É¾½Æ »ÌÎÇ
ª¾É¾½Æ »ÌÎÇ ¨ÇÉÇ¿ÆÁƹ » ½ÇÃɾÅľƹ » ½ ÀÇ»Æ ÑÆÕÇ¼Ç »Ìι º¹É¹ º¹ÆÆÇ× È¾É¾ËÁÆÃÇ× ¹ » ½ »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ¼Ç t ȾɾËÁÆ ÃÇ× Ç»¹ÄÕÆÇ¼Ç » Ãƹ ¬ ÈÇÉÇ¿ÆÁÆ Ê¾É¾½ÆÕÇ¼Ç »Ìι ½¾ÆËÁÍ Ã¹Ï Ø À»ÌÃÌ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹Æ ÊÄÌÎÇ» à ÊËÇÐÃÁ Ào ½Æ¹Æ ÉÌÎÇÅÁÅÁ Ê̼ ¹ÎÁÊË » ½ Ⱦɾȹ½ » ÄǺ¹ÅÁ ÅÇÄÇËÇÐÃÇÅ ÊËɾŠÆϾŠÃÇ»¹½¾ÄÃÇÅ ¨Ç ¹ËÅÇÊ;ÉÆÇ¼Ç ËÁÊÃÌ ÉÇ¿ÆÁƹ ʾɾ½ÆÕÇ¼Ç »Ìι À¹Èǻƾƹ ÈÇ» ËÉØÅ ÊÈÇÄÌ Ð¾Æ¹ À ÆÇÊǼÄÇËÃÇ× ÊÄÌÎÇ»Ç× ËÉ̺Ç×
ÆÌËÉ ÑÆ »ÌÎÇ
£ ÊËÃÇ»Á Ĺº ÉÁÆË ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁÂ Ì ÊÃÉÇƾ» Â Ã Ê ËÏ ¬ Ĺº ÉÁÆË À¹»ÁËù È »ÃÇÄÇ» ùƹÄÁ ˹ ÈÉÁ Ê ÆÇà ¹»ÁËù ˹ ÈÉÁÊ ÆÇà º¾ÉÌËÕ ÌйÊËÕ Ì È¾É¾½¹ Ð À»ÌÃÌ §ÊÆÇ»¹ À¹»ÁËÃÁ À»¾Éƾƹ ½Ç »ÆÌËÉ ÑÆÕÇ¼Ç ÊÄÌÎÇ»Ç¼Ç ÈÉÇÎÇ½Ì ¬Ê¾É¾½ÁÆ Ã ÊËÃÇ»Ç Ã¹ÈÊÌÄÁ ÉÇÀ ˹ÑÇ»¹Æ ½» žźɹÆÁ t º¹ÀÁÄØÉƹ ˹ ɾÂÊƾÉÇ»¹ ÒÇ ½ ÄØËÕ À¹»ÁËÃÌ Æ¹ ËÉÁ йÊËÁÆÁ »¾ÉÎÆ× Ê¾É¾½Æ× Â ÆÁ¿Æ× ¾ÉÎÆØ Ð¹ÊËÁƹ t ÊÎǽÁ ÈÉÁÊ Æù ÆÁ¿ ÆØ t º¹É¹º¹ÆÆ ÊÎǽÁ ʾɾ½ÆØ t À¹»ÁËÃÇ»¹ ÈÉÇËÇ Ã¹ ¾ÉÎÆØ Â ÆÁ¿ÆØ Ð¹ÊËÁÆÁ À¹ÈÇ»Æ¾Æ È¾ÉÁÄ ÅÍÇ× Ê¾É¾½ÆØ Å ÊËÁËÕ ¾Æ½ÇÄ ÅÍÌ ¦¹ º¹ÀÁÄØÉÆ Â Å¾ÅºÉ¹Æ ÉÇÀ˹ÑÇ»¹ÆÁ ¹È¹É¹Ë À»ÌÃÇÊÈÉÁÂŹÆÆØ t ÊÈ É¹ÄÕ ÆÁ Çɼ¹Æ ÒÇ Å ÊËÁËÕ À»ÌÃÇ» ɾϾÈËÇÉÁ Øà Ⱦɾ½¹ ×ËÕ ÀºÌ½¿¾ÆÆØ »ÇÄÇÃƹŠÊÄÌÎÇ»Ç¼Ç Æ¾É»¹ ¹ ÈÇË Å t Ì ÊÄÌÎÇ»Ì ÀÇÆÌ ÃÇÉÁ È »ÃÌÄÕ ¨ »ÃÇÄÇ» ùƹÄÁ ˹ ½ ÄØÆù ÈÉÁÊ Æù йÊËÁÆÇ× ¹È¹É¹ËÌ É »ÆÇ»¹¼Á
¨¾É¾½¹Ð¹ À»ÌÃÌ Ì »Á Ò » ½½ ÄÁ ϾÆËɹÄÕÆÇ Æ¾É»Ç»Ç ÊÁÊ˾ÅÁ
ª¾ÆÊÇÉÆ ÊÁÊ˾ÅÁ ¹ºÇ ¹Æ¹Ä À¹ËÇÉÁ
ยชร ยพร ยน ร ร ร ร ร ยพร ร ร ร ยปร ร ร ยปร ร ร ยปร ร ร ร ร ย ร ยนร ร ร ร ร ร ร ยผยนร
ร ยนยปร ร ร ยน
ร ร ยปยนยฝยพร ร ร ร ร ร ยพร ย ร ร ยพ
ร ร ร ร ร ร ร ร ร
ร ยปยนร ร ร ยพ ยปย ร ร ร
ยบยนร ยนยบยนร ร ยน ร ยพร ยพร ร ร ร ยน
ร ร ร ยผร ยพ ยปย ร ร ร
ร ร ยฟร ย ร ร ยนร ยนร
ย ร ยนร ยนร ร ย ยปร ร ยปยนยผร
ยปยพร ร ร ย ร ร ยนร ยนร
ย ร ยฝร ยปยน ร ร ร ร ย ร ร ยปร ยผร ยนร ยนร ยนร ร
ร ยนร ย ยปร ร ร ยฟร ย ร ยนร ยนร ร
ร ร ร ร ย ร ร ร ยปยน ร ยพร ยบร ยนร ยน
ยปยพร ร ร ย ร ร ยนร ยนร ร ยพร ยป
ยนร ร ร ร ร ร ร ร ยผร ยพยบย ร ยพร ร
ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ยผร ร ยพร ยปยน
ร ยพร ยพยฝร ย ร ร ยนร ยนร ร ยนยปร ร ร ร ร ร ย ร ยนร ร ร ร ร ร ร ยผยนร
ยนร ร ร ร ยน ยปร ร ร ร ร ร ยปย ร ยพร ยพร ร ร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร
ยพร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ยพร ร ร ร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ย ร ยพร ร ร
ยซยพร ยน ยชร ร ร ร ยปยน ร ยพร ร ร ร ร ยน ร ร ร ร ยพร ยน
ร ร ร ร ร ยปร ยน ร ยพร ยบร ยนร ยน
ร ร ร ร ยปร ยน ร ยพร ยบร ยนร ยน
ร ร ยฟร ย ร ร ยนร ยนร
ยฌ ร ยนร ย ร ร ย ร ร ร ร ร ร ยฟยพร ร ร ร ย ร ยน ยปร ร ร ร ย ร ร ยปย ร ยพร ยพร ร ร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ร ยพร ยพร ย ร ร ร ร ร ย ร ร ย ร ยปร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยฝร ยนร ร ร ร ร ร ย ร ร ย ร ยพย ร ยพร ร ร ร ร ย ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ย ย ร ร ร ร ร ร ร ร ยพร ยพยฝยนร ร ร ร ร ยป ร ร ร ร ยปยพร ร ร ร ร ร ย ยปร ร ร ร ยฌ ยปย ยฝร ร ยปย ยฝร ร ยพร ร ยพร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ร oร ร ย ยป ย ร ร ร ร ยฟยพร ร ร ร ย ร ยน ยป ร ร ร ร ร ร ร ย
Тема 3. Зорова сенсорна система До периферичної частини зоро вого аналізатора належать очне яблуко та допоміжний апарат ока, роз ташовані в ділянці очниці черепа.
Око є парним органом, має кулясту форму з більш опуклою передньою частиною.
Будова зорового аналізатора склера (задній відділ білкової оболонки)
задня камера
судинна оболонка
передня камера
сітківка
райдужка
жовта пляма зіниця
зоровий нерв
кровоносні судини
кришталик рогівка
війковий м’яз
сліпа пляма
склисте тіло
Будова очного яблука Відділ органа
Будова
Функція
Наружна оболонка
Фіброзна оболонка:
Фіброзна оболонка є непрозорою капсулою, ут вореною сполучною тканиною. Має два відділи: задній — склеру — і передній — рогівку
— білкова оболонка (склера)
Утворена щільною волокнистою сполучною тка ниною. У шарі тканини переплетені колагенові й еластичні волокна
Захищає внутрішнє ядро ока, зберігає його форму
— рогівка
Утворена сполучною тканиною, позбавлена кро воносних судин. Є прозорою й має високі світло заломні властивості
Пропускає та заломлює промені світла, захищає око від механічних, хіміч них ушкоджень, мікроор ганізмів
68
68
Сенсорні системи, або аналізатори
Закінчення таблиці Відділ органа
Будова
Функція
Середня оболонка
Судинна оболонка:
Судинна оболонка багата на кровоносні судини. Живлення очного яблука, Складається з власне судинної оболонки, війково сприйняття й передача світ го тіла й райдужної оболонки ла до кришталика
—р айдужна оболонка
Райдужка містить пігментні клітини, де розташо ваний пігмент, що визначає колір очей. У центрі райдужки є отвір — зіниця. Навколо зіниці роз Пропускання світла міщені кругові м’язи, внаслідок скорочення яких зіниця звужується. Вона змінює свій діаметр реф лекторно, залежно від інтенсивності освітлення
—в ійкове тіло
Розташовується в передній частині судинної обо лонки. Складається з м’язів і зв’язок, до яких прикріплена капсула кришталика. М’язи війко вого тіла змінюють кривизну кришталика
Зміна кривизни кришталика
—в ласне су динна обо лонка
Займає задню частину очного яблука. Багата на кровоносні судини. Містить чорний пігментний шар, що поглинає світло
Живлення очного яблука й поглинання світла
Внутрішня оболонка
Світлочутлива сітківка
Сітківка містить світлочутливі рецептори: палич ки та колбочки. Центр сітківки більше заповне ний колбочками, периферія — паличками (жов та пляма). Світлочутливі клітини — палички та колбочки — здатні перетворювати енергію світ ла в енергію нервового імпульсу й у такий спосіб передавати збудження у вищі відділи головного мозку
Колбочки сприйма ють колір, форму та де талі об’єкта, забезпечують денний зір. Палички спри ймають форму й забезпечу ють зір за умов слабкого ос вітлення
Ядро очного яблука
Кришталик
Є прозорою еластичною двоопуклою лінзою. Роз ташований за зіницею. Судини й нерви відсутні. Занурений у капсулу, сполучену з війковим ті лом. Скорочення цих м’язів приводить до зміни кривизни кришталика
Заломлює світлові промені, що входять в око, і фоку сує їх на сітківці. Змінюючи кривизну, кришталик забез печує «далекий» і «корот кий» («ближній») зір
Склисте тело
Заповнює всю порожнину очного яблука за кришталиком. Має вигляд зовсім прозорої желе подібної маси, не має кровоносних судин
Має світлозаломну здат ність, підтримує внутріш ньоочний тиск
Водяниста волога
Між кришталиком і райдужкою розташована зад ня камера ока, між рогівкою і райдужкою — пе редня камера. Водяниста волога заповнює порож нини камер
Підтримує форму ока завдя ки гідростатичному тиску водянистої вологи та склис того тіла
Зоровий нерв
Фоторецептори сполучаються з нервовими клі тинами, потім — із нервовим волокном (зоровим нервом). Місце виходу зорового нерва із сітківки називається сліпою плямою, бо воно позбавлене фоторецепторів
Передача зорової інформації в зорову кору великих пів куль
Тема 3. Зорова сенсорна система
69
69
Допоміжний апарат ока слізне озеро
повіки
слізна залоза
слізні канальця вії слізний мішок
райдужна оболонка отвори слізних канальців
носослізний канал
Характеристика допоміжного апарату ока Відділ
Будова
Функція
Слізний апарат: — слізна залоза; — слізний мішок; — носослізний канал
Слізна залоза розташована у верхньо му зовнішньому кутку орбіти. Прото ки слізної залози виходять у слізний мішок. Носослізним каналом сльоза по трапляє в носову порожнину
Сльоза постійно омиває очне яблуко, не даючи рогівці пе ресихати. Слізна рідина міс тить речовину з бактерицидною властивістю
Руховий апарат
Утворений посмугованими м’язами. До його складу належать косі та прямі м’язи ока
Рух очного яблука в очниці
Брови
Брови — це волосся, що росте над очима
Захист очей від поту
Повіки
Моргання, що є безумовним Є шкірними складками з віями. Повіки рефлексом, захищає рогівку здатні стулятись і розтулятись від вітру, пилу, дрібних части нок
Кон’юнктива
Утворена сполучною тканиною. Вкри ває внутрішню частину повіки й перед ній відділ очного яблука
Зменшує тертя між повікою та очним яблуком під час морган ня
Схема утворення зображення на сітківці
70
70
Сенсорні системи, або аналізатори
Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку Будова нюхового аналізатора Органом нюху є ніс. На слизовій оболонці носа розташовані хіміч ні рецептори, здатні вловлювати мінімальні концентрації речовини й ідентифікувати її. Слизова оболонка носової по рожнини містить нюхові клітини трьох типів — сенсорні, підтриму вальні та базальні. Довгі відростки нюхових клітин є складовою час слизова оболонка
аксон
тиною нюхового нерва. Подразник у вигляді частинок запашних речо вин потрапляє на нюхову клітину, активує її, енергія подразнення пе ретворюється в нервовий імпульс, який по нюховому нерву потрапляє в нюхову зону скроневої частки ко ри.
базальна клітина
нюховий нерв
підтримуюча клітина
нюхові клітини
війки носова порожнина
Будова органа смаку Смакові рецептори (периферич ний відділ смакового аналізатора) здебільшого розташовані на поверх ні язика, а також на слизовій обо лонці щік і піднебіння. Рецептори розташовані в смакових цибули нах. Кожна цибулина містить 30— 80 рецепторних клітин. На язику смакові цибулини входять до скла
опорні клітини
смаковий сосочок
нерв
гірке кисле солоне
смакова брунька
солодке язик
Тема 4. Сенсорна система нюху та смаку
ду грибоподібних сосочків. Подраз нення у вигляді хімічних сполук активують смакові рецептори, що передають збудження нервовими волокнами в сенсорну зону кори ве ликих півкуль. Язик має чіткі межі смакової чутливості до певного ти пу смаку.
смакова пора рецепторні клітини
смаковий сосочок
смакова брунька 71
71
Поведінка людини (основи вищОЇ нервОВОЇ дІяльностІ) Тема 1. Вища нервова діяльність Вища нервова діяльність — це сукупність нервових процесів, що визначають поведінку й психічні ха рактеристики індивіда. Є проявом умовно-рефлекторної функції ко ри головного мозку, яка забезпечує адаптацію організму до умов зовніш нього середовища, що змінюються.
Рефлекс — це специфічна ре акція нервової системи організ му у відповідь на дію подразника. розрізняють природжені (безумов ні) та набуті (умовні) рефлекси.
Характеристика рефлексів Рефлекс безумовний (природжений)
умовний (набутий)
Генетично закріплений, передається в спадок, є видовим
Генетично не закріплений, формується індиві дуально
Однотипний вияв у різних індивідів
Вияви індивідуальні
Формується в головному мозку до народження дитини, утворення не залежить від умов
Осередки рефлексів утворюються протягом життя, утворення залежить від низки умов: 1) дія умовного подразника має за часом збіга тися з дією безумовного; 2) умовний подразник має неодноразово під кріплюватися дією безумовного; 3) дія умовного подразника має передувати дії безумовного
Стійкий, конкретна програма рефлекторних дій Мінливі, у разі відсутності умов виявлення та зберігається протягом життя. Кількість обме подразника рефлекси можуть загасати, за необ жена хідності формуються нові Рефлекторні дуги сталі, замикаються в спинно му мозку та стовбурі головного мозку
Рефлекторні дуги тимчасові, замикаються в пе редньому мозку
Центри рефлексів розташовані в підкіркових ядрах, стовбурі мозку та спинному мозку
Центри рефлексів розташовані в корі великих півкуль
Біологічне значення: забезпечують виживання після народження, є основою для формування Біологічне значення: забезпечують пристосу умовних рефлексів, підтримують гомеостаз ор вання організму до нових умов середовища ганізму, забезпечують узгодженість функцій ор ганів і систем
72
72
Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)
Загальна схема безумовного рефлексу Іжа
Харчовий центр
Слиновидільний центр
Виділення слини
Загальна схема умовно-рефлекторної дуги Формування Харчовий центр
Іжа
Слиновидільний центр
Виділення слини
часовий зв’язок
Світло
Зоровий центр Вияв
Світло
Зоровий центр
Харчовий центр
Слиновидільний центр
Виділення слини
Класифікація рефлексів Рефлекси безумовні
умовні
Харчові: ковтання, смоктання, секреція трав них соків
Штучні: вироблені на подразник, що не нале жить до безумовних (світло, звук)
Захисні: чхання, кашель, моргання, відсмику вання кінцівки в разі ушкодження
Натуральні: вироблені на подразники, які тісно пов’язані з безумовним подразником або є його властивістю (смак, запах їжі)
Дихальні: дихальні рухи, що забезпечують вдих Життєві: харчові, захисні та ін. і видих Орієнтувальні: повертання голови, тулуба в бік специфічного подразника
Рефлекси саморозвитку: ігровий, дослідниць кий тощо
Статеві: статева поведінка, розмноження й тур бота про потомство
Позитивні: мають безумовне підкріплення, викликають відповідну реакцію. Негативні: безумовне підкріплення відсутнє, не викликають адекватної реакції, гальмують її
Інстинкт: складна система безумовних рефлек сів, генетично закріплена послідовність дій
Екстрацептивні: ґрунтуються на зорових, слу хових, тактильних, температурних, смакових, нюхових умовних сигналах. Інтероцептивні: ґрунтуються на механічних, хімічних та інших умовних сигналах
Тема 1. Вища нервова діяльність
73
73
Гальмування умовних рефлексів Гальмування — це процес, що веде до ослаблення або зупинки проведення збудження нервовими волокнами, а також до припинен
ня певних реакцій організму. За характером процесів розрізняють зовнішнє (безумовне) і внутрішнє (умовне) гальмування.
Гальмування
Зовнішнє гальмування формується у від повідь на дію більш сильного, біологіч но значущого чи несподіваного нового подразника. При цьому в корі головно го мозку утворюється новий осередок збудження, вияв попереднього реф лексу слабшає або припиняється. Зов нішнє гальмування забезпечує адек ватну реакцію у змінених умовах
Внутрішнє гальмування виникає в разі стійкої відсутності підкріплення умов ного подразника безумовним, дозво ляє набувати нових умовних рефлек сів і позбавлятися старих, що втратили своє значення для організму
Динамічний стереотип. Навички, звички Характеристика навичок та звичок
Навички
Звички
Є результатом формування й закріплен ня умовно-рефлекторного зв’язку. Розріз няють рухові, розумові, сенсорні та навич ки поведінки. Рухові навички забезпечують закріплення та виконання певної послідов ності рухів (писемна мова, їзда на велосипе ді й ковзанах). Розумові навички є елемен том розумової діяльності, виявляються під час вивчення матеріалу, спостереження, розподі лу та концентрації уваги. Сенсорні навички сприяють формуванню різноманітних видів сенсорної чутливості, наприклад навичка сприймати текст у вигляді звукових сигналів (абетка Морзе). Навички поведінки є одним з основних компонентів формування особис тості. Формуються з дитинства і виявляють ся в нормах поведінки в конкретних умовах
Це внутрішня потреба здійснювати певні дії. Розрізняють позитивні та негативні звички. До позитивних належать: звич ка дотримання правил особистої гігієни, розпорядку дня і харчування, вони чи нять позитивний вплив на організм лю дини та розвиток його особистості. Не гативна звичка — це потреба у виконан ні дій, які несприятливо впливають на стан здоров’я людини, його особистість, стан у суспільстві. До негативних зви чок належать паління, наркоманія та ін.
74
74
Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)
Тема 2. Мова і мислення Сигнальна система — це сукуп ність нервових процесів, у ході яких людина сприймає, обробляє й передає певну інформацію. Сиг нальна система забезпечує взає
модію організму із зовнішнім сере довищем. Розрізняють першу і другу сиг нальні системи.
Характеристика сигнальних систем Сигнальна система Перша
Друга
Чинники зовнішнього середовища, що діють безпосередньо через органи чуттів
Інформація у вигляді слів, знаків, формул, які мають певне значення
Є основною для формування умовних рефлексів
Є системою умовних рефлексів
Подразниками можуть бути всі чинники навко лишнього середовища
Подразником може бути тільки слово в трьох формах: вимовлене, побачене (письмо), почуте (усне мовлення)
Значення: можливість аналізу сигналів із довкілля
Значення: можливість сприймати та обробляти інформа цію у вигляді слів
Мовлення — це спосіб передачі думки, властивий тільки людині. За допомогою мовлення відбувається
спілкування людей та обмін інфор мацією. Розрізняють усне і письмо ве мовлення.
Мовлення
Усне мовлення. Здійснюється за допомогою слів, вимов лених уголос одним індивідом, і слухового аналізато ра іншого індивіда. Усне мовлення може мати вигляд монологу (один індивід мовить протягом певного часу) і діалогу — розмови, у якій беруть участь двоє і більше людей
Мислення — це процес, у ході якого за допомогою слів і образів в індивіда формується своє став лення до певних предметів, станів тощо. Фізіологічною основою мислен ня є взаємодія нервових клітин,
Тема 2. Мова і мислення
Письмове мовлення. Спосіб обмі ну інформацією за допомогою спе ціальних знаків, літер і символів
формування тимчасового зв’язку й ансамблів нервових клітин у корі головного мозку. Процес мислення складається з низки розумових операцій: аналі зу, синтезу, абстрагування, уза гальнення й конкретизації.
75
75
Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять Сприйняття — це складний пси хофізіологічний процес, що забез печує формування в мозку люди ни уявлення про навколишній світ. До процесу сприйняття можуть
бути залучені всі сенсорні системи; обов’язково в ньому бере участь ко ра головного мозку.
Властивості сприйняття Властивість
Характеристика
Активність
Людина здатна активно сприймати та обробляти певну інформацію для набуття досвіду
Цілісність
Людина сприймає предмети навколишнього світу як єдине ціле, зважає на всі їхні характеристики та властивості
Вибірковість
Органи чуттів постійно сприймають нові дані, але найточніше людина сприймає найбільш значущу для неї інформацію
Види сприйняття Вид
Характеристика
Сприйняття руху
Відображення змін розміщення об’єкта в просторі з плином часу
Сприйняття простору
Сприйняття просторових властивостей предметів, їхньої форми, об’єму, величини, взаємного розташування й напрямку
Сприйняття часу
Відображення послідовності явищ і швидкості їхніх змін. Спеціалізованої сенсор ної системи, що сприймає час, в організмі людини немає. Для цього задіюються не рвові процеси, на основі яких формуються умовні рефлекси на час
Ілюзія
Тип сприйняття, за якого в мозку формується викривлене відображення предмета Увага — це чинник, що регулює процес сприйняття тієї чи іншої ін формації. Розрізняють довільну ува гу (цілеспрямовану, яка виникає в результаті вольових зусиль) і ми мовільну увагу (не залежну від сві домості й волі індивіда). Концентрація — це усвідомлене зосередження на об’єкті. Фізіоло гічною основою є провідна ділянка кори головного мозку.
76
76
Розподіл — це здатність люди ни усвідомлено сприймати кілька об’єктів або виконувати багатоопе раційну роботу. Основою цієї влас тивості є збудження кількох зон ко ри головного мозку. Обсяг — це здатність індивіда сприймати з однаковою якістю пев ну кількість об’єктів. Перемикання — це здатність швидко перемикати увагу з одного об’єкта на інший.
Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)
Пам’ять Пам’ять — це сукупність психо фізіологічних процесів у централь ній нервовій системі, що забезпе
чують збереження, накопичення інформації і, як результат, форму вання індивідуального досвіду.
Часові типи пам’яті Короткочасна
Проміжна
Довготривала
Характеризується нетрива лим зберіганням інформації після одноразового й недов гого сприйняття. Фізіоло гічною основою є передача нервового імпульсу нерво вим клітинам
Інформація зберігається не тривалий час. Така пам’ять є етапом перетворення ко роткочасної пам’яті на дов готривалу. Фізіологічна ос нова — передача інформації у вигляді специфічних речо вин, що синтезуються в не рвовій клітині у відповідь на подразнення
Зберігає інформацію трива лий час. Фізіологічною ос новою є структурні зміни мембрани нервової клітини
Характеристика процесів пам’яті Процес
Характеристика
Запам’ятовування
Це процес стійкого закріплення інформації в пам’яті
Збереження
Утримання протягом певного часу в пам’яті отриманої інформації
Відтворення
Це процес використання інформації, що зберігається у пам’яті
Види запам’ятовування Вид
Характеристика
Механічний
Формується багаторазовим повторенням інформації без осмислення. Харак теризується недовготривалістю й вимагає значних зусиль
Осмислений
Формується в результаті уважного прочитання матеріалу, його осмислення та розуміння. Дозволяє запам’ятати великий обсяг інформації, відтворити її через тривалий час і застосувати для розв’язання завдань
Мимовільний
Відбувається в результаті сильного емоційного збудження й сприйняття найбільш цікавої інформації
Довільний
Вимагає свідомих зусиль людини
Тема 3. Сприйняття. Увага. Пам’ять
77
77
Види пам’яті Вид
Характеристика
Моторна
Запам’ятовує та відтворює рухи
Емоційна
Зберігає й відтворює пережиті емоційні стани
Образна
Залежно від типу сприйнятої та збереженої інформації розрізняють зоро ву, слухову, тактильну, смакову й нюхову пам’ять
Словесно-логічна
Це тип збереження та відтворення інформації, прочитаної або почутої в ус ному мовленні
Тема 4. Емоції Емоції — це специфічне індиві дуальне ставлення людини до нав колишньої дійсності, що вияв
ляється у вигляді радості, страху, гніву, задоволення, незадоволення, подиву тощо.
Виявлення емоцій Виявлення
Характеристика
Емоційна реакція
Виникає в результаті певних умов. Нетривала, імпульсивна
Емоційні стани
Тривалі переживання. Це мінливі психічні явища. До них нале жать пригніченість (депресія), гнів, збудження, тривога
Настрій
Тривалий специфічний емоційний стан. Умовами формування на строю можуть бути всі чинники навколишньої дійсності
Емоційне ставлення
Мають чітко визначений об’єкт. До їх різновидів належать любов, ворожнеча, ненависть, ревнощі, заздрість тощо
Типи темпераменту Темперамент — це вияв індиві дуальних особливостей вищої нерво вої діяльності у вигляді швидкості оцінювання ситуації, формування емоційної реакції на певну подію. Фізіологічною основою темпера менту є властивості процесів галь 78
78
мування та збудження в окремих індивідів, зокрема сила, рухливість і врівноваженість. Людей за типом темпераменту поділяють на санг вініків, меланхоліків, флегматиків і холериків.
Поведінка людини (основи вищої нервової діяльності)
Реакції людей із різними типами темпераменту на однакову ситуацію
Холерік
Флегматик
Меланхолік
Сангвінік
Функціональна спеціалізація кори великого мозку. Характеристика асиметрії головного мозку Тип асиметрії
Півкуля Ліва
Права
Психічна
Центр письмового та усного мовлення, лічби й читання. Відповідає за логічне, абстрактне мислення людини, забезпе чує аналітичне мислення. Зумовлює в основному позитивні емо ції, контролює вияви слабких емоцій
Обробляє інформацію одночасно, синте тично. Краще сприймаються просторові та відносні ознаки предмета. Зумовлює більш давні, негативні й сильні емоції
Сенсорна
Сприймає зоровий образ розчленовано, аналітично, кожна ознака аналізується окремо
Сприймає зоровий образ цілісно. Орієнтація в просторі. Центри сприйняття звуку, що визнача ють музичні здібності
Моторна
М’язи кінцівок одного боку тіла контролюються моторною корою протилежної півкулі
Тема 4. Емоції
79
79
Розмноження та індивідуальний розвиток людини Тема 1. Мітоз Мітоз — це непрямий поділ клі тин. Є основним способом поділу соматичних клітин. Процес мітозу
має чотири стадії — профаза, мета фаза, анафаза й телофаза
Схема мітоза
Профаза Метафаза Анафаза Телофаза
Дочірні клітини
Стадії мітозу Стадія
Характеристика
Профаза
До початку профази клітина зазвичай округлюється, в’язкість її цитоплазми зростає. Морфологічно хромосоми помітні внаслідок спіралізації. У міру перебігу профази хро мосоми коротшають, товщають, спадковий матеріал щільно впаковується за довжи ною. Оболонка клітини товщає. Ядерна оболонка розчиняється, хромосоми переміщу ються в центр клітини, утворюючи екваторіальну пластинку. Центріолі клітинного центру розходяться до полюсів, між ними формується веретено поділу. Генетична ха рактеристика — 2n4c
Метафаза
Морфологічно хромосоми впорядковано лежать в зоні екватора. У цей момент вони добре помітні. Надщеплення хромосом на хроматиди доходить до центромери (цент ральна перетяжка хромосом). Каріотип організму вивчають саме на препараті мета фазної клітини. Генетична характеристика — 2n4c
Анафаза
Це стадія повного роз’єднання сестринських хромосом і розходження їх до полюсів. Результатом є утворення двох груп хромосом. У перебігу анафази важливу роль віді грають основні компоненти цитоскелета: мікротрубочки та мікрофіламенти. Генетич на характеристика — 4n4c (на полюсах по 2n2c)
Телофаза
На другій стадії відбуваються процеси цитокінезу. Хромосоми деспіралізуються, нав коло них концентрується ядерна речовина й формується ядерна оболонка. Генетична характеристика — 4n4c. Цитотомія здійснюється утворенням внутрішньоклітинної пластинки в рослинних клітинах або утворенням борозни поділу у тваринних кліти нах. У результаті останньої фази мітозу утворюються дві клітини, кожна з яких має повний диплоїдний набір: 2n2c
80
80
Розмноження та індивідуальний розвиток людини
Біологічне значення мітозу по лягає в точному розподілі генетич ної інформації між дочірніми клі
тинами й у підтриманні сталості кількості хромосом.
Метафазна хромосома центромера
гетерохроматин
еухроматин теломери
теломери
плечі
Тема 2. Мейоз Мейоз — форма ядерного поділу, що супроводжується зменшенням кількості хромосом від диплоїдної (2n) до гаплоїдної (n). При цьо му в материнській клітині відбу вається одноразове подвоєння хро мосом (реплікація ДНК, як під час
мітозу), за яким ідуть два цикли клітинних і ядерних поділів (пер ший і другий поділ мейозу). Таким чином, одна диплоїдна клітина дає початок чотирьом гаплоїдним клі тинам.
Мейоз
Профаза I
Тема 2. Мейоз
Метафаза I Анафаза I Телофаза I
Дочірні клітини
Профаза II Метафаза II Анафаза II Телофаза II
Дочірні клітини 81
81
Стадії мейозу Стадія
Характеристика
Профаза I
Це найбільш тривала і складна стадія мейозу. У ній розрізняють п’ять послідов них періодів. 1. Л ептотена — стадія довгих, тонких, слабко спіралізованих хромосом. У цей час закінчується реплікація ДНК. 2. Зиготена — стадія попарного з’єднання гомологічних хромосом. Це явище на зивається кон’югацією. 3. П ахітена — стадія товстих ниток. Гомологічні хромосоми поєднані в пари — біваленти. У цей час хромосоми в процесі кон’югації переплітаються й відбу вається обмін гомологічними ділянками хроматид — кросинговер (crossingover — перехрест). 4. Диплотена — період, коли гомологічні хромосоми починають відштовхуватись одна від одної, але в ділянках кросинговеру залишаються з’єднаними. 5. Д іакінез — період, у який відштовхування гомологічних хромосом триває. Без посередньо після діакінезу ядерна оболонка руйнується
Метафаза I
Об’єднані попарно хромосоми розміщуються в центрі клітини, утворюючи еква торіальну пластинку. Хромосоми з’єднуються з полюсами випадковим чином, тому в анафазі щоразу виникає нова комбінація хромосом, а надалі утворюються й різні гамети. Генетична характеристика, як і раніше,— 2n4c
Анафаза I
У результаті цієї фази мейозу відбувається поділ хромосом на два гаплоїдні на бори, що потрапляють у дочірні клітини. Причому, на відміну від мейозу, роз ходяться не хроматиди, а цілі хромосоми. Генетична характеристика клітини — 2n4c (у цілому), на полюсах — по n2c
Телофаза I
Хромосоми розійшлися до протилежних полюсів. Їхня кількість стає вдвічі мен шою, кожна складається з двох хроматид. Навколо хромосом концентрується ядерна речовина й утворюється ядерна оболонка. Далі відбувається поділ цито плазми, аналогічний тому, що спостерігається під час мітозу. Генетична характе ристика клітин, що утворилися,— n2c
Інтерфаза II
Головна особливість інтерфази другого поділу мейозу полягає у відсутності реплі кації ДНК. Це спричиняє появу гаплоїдного набору хромосом у клітинах, що ут ворюються. Генетична характеристика — n2c
Профаза II
У цій фазі руйнуються ядерця та ядерні мембрани, хромосоми коротшають і тов щають. Центріолі переміщуються до протилежних полюсів клітини. Генетична характеристика — n2c
Метафаза II
Хромосоми розташовуються вздовж екватора клітини. Генетична характеристи ка — n2c
Анафаза II
Відбувається поділ центромер, хроматиди відокремлюються одна від одної й те пер називаються хромосомами, вони містять у цілому гаплоїдний набір генів. Ге нетична характеристика клітини — 2n2c (у цілому), на полюсах — nc
Телофаза II
Ідентична телофазі мітозу. Генетична характеристика клітин, що утворюють ся,— nc
82
82
Розмноження та індивідуальний розвиток людини
В організмів, що розмножу ються статевим шляхом, у резуль таті мейозу утворюються гаплоїд ні клітини, хромосомні набори яких зливаються, формуючи ди плоїдний набір зиготи. Якби не було мейозу, злиття гамет вело б до подвоєння кількості хромосом у кожному новому поколінні, на родженому статевим шляхом. От же, мейоз забезпечує збереження кількісної сталості генетичного матеріалу.
Мейоз створює також можли вості для виникнення в гаметах но вих комбінацій генів, що є причи ною появи нових ознак у потомства. Цьому сприяють: 1. випадкове злиття яйцеклітини і сперматозоїда під час заплід нення, 2. кросинговер у профазі першого поділу мейозу, 3. незалежне розходження гомоло гічних хромосом в анафазі пер шого поділу мейозу.
Тема 3. Гаметогенез Процес утворення зрілих ста тевих клітин називається гамето генезом: чоловічих — сперматогенезом, жіночих — овогенезом. Ос новою гаметогенезу є редукційний поділ — мейоз. В обох випадках процес має три фази: розмножен ня, зростання, дозрівання. У спер матогенезі виділяють іще четверту
фазу — формування. Сперматоге нез починається в чоловічих ста тевих залозах після статевого до зрівання, утворення яйцеклітин у жінок починається ще до їхньо го народження й завершується для кожної яйцеклітини після її за пліднення.
Розвиток сперматозоїдів (сперматогенез) Сперматозоїди утворюються в результаті послідовних клітин них поділів, що називаються сукуп но сперматогенезом.
Процес утворення спермія три ває приблизно 70 днів.
Фази сперматогенезу Фаза
Характеристика
Розмноження
У фазі розмноження відбувається поділ клітин зачаткового епітелію, у резуль таті чого утворюються численні сперматогонії
Зростання
У фазі зростання сперматогонії збільшуються в розмірах і стають сперматоцита ми першого порядку
Дозрівання
Під час дозрівання відбуваються два мейотичні поділи. Сперматоцити першого порядку в результаті першого поділу мейозу утворюють сперматоцити другого порядку. Потім відбувається другий поділ мейозу й формуються сперматиди
Формування
Зі сперматид на стадії формування утворюються зрілі сперматозоїди
Тема 3. Гаметогенез
83
83
Схема сперматогенезу сперматогоній
сперматоцит першого порядку
сперматоцит другого порядку
Перший мейотичний поділ
Другий мейотичний поділ
сперматиди
сперматозоїд (n)
Дозрівання
Розвиток яйцеклітин (овогенез) Овогенез — це процес утворен ня жіночих статевих клітин — яйце клітин.
Овогенез у людини починаєть ся у внутрішньоутробний період життя.
Фази овогенезу Фаза
Характеристика
Розмноження
Первинні статеві клітини багаторазово мітотично поділяються, утворюючи багато великих клітин, що називаються овогоніями
Зростання
Овогонії збільшуються в розмірах, утворюють овоцити першого порядку, що зали шаються на стадії профази майже до овуляції (виходу яйцеклітини з яєчника)
Дозрівання
Перед овуляцією овоцит першого порядку здійснює перший поділ мейозу, утво рюючи гаплоїдний овоцит другого порядку й так зване перше редукційне тільце (n2c). Воно зазвичай ділиться, утворюючи два інших редукційних тільця (nc), що невдовзі гинуть. Другий поділ мейозу доходить лише до стадії метафази. Анафа за другого поділу починається тільки тоді, коли овоцит зливається зі спермотозої дом. Після запліднення овоцит другого порядку закінчує мейоз, утворюючи вели ку клітину — яйце — і друге редукційне тільце (nc), яке також гине. Редукційні тільця являють собою дрібні клітини, призначення яких полягає в підтримуванні гаплоїдного набору хромосом
Схема овогенезу I полярне тільце
ооцит II порядку
II полярне тільце
оотида оогоній
ооцит I порядку Перший мейотичний поділ
84
84
Другий мейотичний поділ
яйцеклітина (n)
Дозрівання
Розмноження та індивідуальний розвиток людини
ย ร ยฝร ยปยน ร ร ยนร ยพยปร ร ร ร ย ร ร ร ร ยพร ยบร ยนร ยน
ร ร ร ร ร ร ยพ ร ย ร ร ร ยพ ร ย ร ร ร ร ร ยฝร ย ย
ร ยฝร ร ยฝร ยนยผร ร ร ร ยน ร ยบร ร ร ร ร ยน
ร ยพร ร ร ย ร ร ร ร ยฝร ร ยนร ร ร ร ร ร ยน
ร ร ยพร ร ยนร ร ร ร ย ยฝร ะฏ ะน ั ะตะบะปั ั ะธ ะฝ ะฐ
ยฑร ร ร ยน ยจร ร ร ย ยฟร ร ร ยปย ยฝยฝย ร ย ร ร ร ยปร ยน ยฎยปย ร ร
ร ร ร ร ร ร ยนร ร ยน
ะก ะฟ ะตั ะผ ะพ ั ะพะทะพ ั ะด
ย ย ร ร ร ยนย ร ยนร ร ร
ยฅยพร ร ร ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ร ร
ยผย ร ร ร ย ร ร ร ร ยพย ร ย ร ร ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร
ย ร ร ร ย ยปยนร ร ร ร ร ร ย ร ร ร ยน
ร ร ร ย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร
ยงยปร ย ร ร ร ย ร
ย ร ยปร ยพ ร ย ร ร
ยฉร ร ร ร ยปยนร ร ร ยฟร ยปร ร ยผร ร ย ร ยน
ย ย ร ร ร ย ร ยธย ร ร ร ร
ร ยฝร ยน ยผย ร ร ร ยนร ยนร ร ร ยน
ยผร ร ยนยฝร ร ร ร ร ร ร ร ยผร ร ร ร ร
ย ร ร ร ร ยผยพร
ยฅยนร ร ยน
ยจร ร ยผยพร ร ยพร ร ร
ย ย ยฝร ร ยปยนร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ย ยซยพร ยน ย ยนร ยพร ร ยผยพร ยพร
ย ร ย
ยญยนร ยน ยฝย ร ยพร ร ร
ยชยพร ร ยพร ร ร ร ยน ร ยนร ยน
ย ย ยฝร ร ยปยนร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ย
Менструальний цикл — це фізіо логічний процес в організмі жі нок, протягом якого відбуваються циклічні зміни статевої системи: дозріває фолікул і яйцеклітина,
змінюється слизова оболонка стін ки матки. Циклічні зміни відбува ються під контролем гормонів за лоз внутрішньої секреції (гіпофіза, яєчника).
Онтогенез — це процес індивіду ального розвитку організму протя гом життя. В онтогенезі виділяють дві стадії: ембріональну та постем
бріональну. Ембріональний період починається з моменту запліднення й утворення зиготи.
Онтогенез
Тема 4. Запліднення й вагітність Запліднення — це злиття чолові чої і жіночої статевих клітин. Сут тю запліднення є злиття двох га плоїдних генетичних наборів гамет. Запліднення відбувається в по рожнині маткової труби. Після злиття сперматозоїда і яйцекліти ни утворюється запліднене яйце, або зигота. Запліднене яйце протя гом 7—8 діб просувається за допо могою епітелію маткових труб до матки й прикріплюється до її стін ки. Після прикріплення утворюєть
ся спеціальний орган— плацента, або дитяче місце, у якому й дозрі ватиме зародок. Після утворення плаценти починається плодовий період внутрішньоутробного роз витку. Плацента має багато крово носних судин і виконує живильну та дихальну функції. Із четвертого місяця вагітності плацента почи нає виконувати функції ендокрин ної залози, синтезуючи гормон, що сприяє нормальному перебігові ва гітності.
Рух яйцеклітини по маточних трубах 5
Фаллопієва труба
6
Матка
7
4 1
8
2 3
Яєчник
9
1 — дозрівання фолікула, 2 — овуляція, 3 — розрив фолікула та потрап ляння яйцеклітини до по рожнини маточної труби, 4 — запліднення, 5 — зигота, 6 — дроблення, 7 — морула, 8 — бластула, 9 — імплантація
Вагітність — це фізіологічний стан організму жінки, викликаний заплідненням яйцеклітини й до 86
86
зріванням плоду. Вагітність триває 36—40 тижнів.
Розмноження та індивідуальний розвиток людини
Розмір (довжина тіла в см)
Послідовні стадії ембріонального розвитку людини
40
30
20
10
6
12
18
24 30 36 38 Вік (тижні)
Характеристика плоду під час вагітності Періоди (у тижнях)
Характеристика
1
Запліднення й імплантація зародка у вигляді пухирця в стінку матки
2—3
У зародку формуються зовнішній, внутрішній і середній зародкові листки. Наприкінці третього тижня із середнього зародкового лист ка формуються зачатки кісток скелета, м’язи, власне шкіра, клітини крові
5—8
Розвиваються серце, легені, капсули органів чуттів, кишкова трубка, з’являються зачатки кінцівок. До восьмого тижня завершується за кладання внутрішніх органів. Починають формуватися зовнішні ста теві органи
Зародковий
9
Плід уже має голову, кінцівки. Кінцівки починають рухатись
13—16
Починається костеніння черепа, функціонування печінки, залоз, ни рок, шлунка. Здійснюються дихальні рухи
17—20
Рухи плоду стають більш виразними та відчутними. Прослуховується серцебиття, шкірні покриви вкриті волосками, формується підшкірна клітковина. Легені продовжують розвиватися, плід робить дихальні та вчиться робити ковтальні рухи
22—26
Кістковий мозок починає продукувати еритроцити. Плід активний
28—30
Плід здатний чути. У нього остаточно сформовані органи
34—40
Легені готові до дихання, жирова клітковина розгладжує шкіру, зни кають волоски на тілі, формуються нігті на фалангах пальців. Плід набирає спрямування перед пологами
Плодовий
Тема 4. Запліднення й вагітність
87
87
Тема 5. Віковий розвиток людини Різні періоди життя людини суп роводжуються специфічними змі нами анатомії, фізіології та психі ки індивіда. Умовно, залежно від
характерних змін і віку людини, виділяють вікові періоди.
Характеристика періодів життя людини Тривалість (роки) Віковий період
Жіноча стать
Період новонародженості
10 діб після наро дження
Грудний
Чоловіча стать
10 діб — 1 рік
Характеристика
Організм адаптується до нових умов. Виявляються приро джені безумовні рефлекси: дихальний, смоктальний, ха пальний та ін. Рухи не скоординовані, немовля самостійно не тримає голівки Інтенсивно збільшуються зріст і маса тіла. Істотно змінюєть ся скелет. Заростають тім’ячка (простір між тими кістка ми черепа, що не зрослися). Збільшується та зміцнюється м’язова маса. До 7 місяців прорізаються перші молочні зуби. Наприкінці першого року життя дитина здатна ходити. Ви являються тільки безумовні рефлекси. Основну частину часу дитина спить. У харчуванні переважають грудне молоко та молочні продукти
Раннє дитинство
1—3
Дитина здатна самостійно пересуватись. У два роки завер шується прорізання молочних зубів. Розвиваються мовлен ня, мислення. Дитина спроможна харчуватися дорослою їжею з механічним обробленням
Перше дитинство
4—7
Розвиваються розумові здібності, збільшується зріст, зміц нюється мускулатура, з’являються постійні зуби
Друге дитинство Підлітковий
Юнацький
88
88
8—11
12—15
16—20
8—12
Сповільнюється темп росту. Дитина розвивається інтелекту ально, набуває навичок читання, писання
13—16
Збільшується маса тіла, спостерігається стрибок у зрості. Відбуваються фізіологічні й анатомічні зміни організму, пов’язані з початком статевого дозрівання та діяльністю ста тевих залоз
17—21
Статеве дозрівання. У хлопчиків супроводжується збільшенням статевих залоз, секрецією статевих гормонів, появою вторинних статевих ознак. Змінюється гортань, голос стає глибоким і виразним. Статеве дозрівання супроводжується виробленням і виділен ням спермальної рідини. У дівчаток збільшується секреція гормонів гіпофіза, що сти мулюють ріст яєчників. Гормони яєчника спричинюють по яву жіночих вторинних статевих ознак. Статеве дозріван ня супроводжується збільшенням молочних залоз, появою менструального циклу
Розмноження та індивідуальний розвиток людини
Закінчення таблиці Тривалість (роки) Віковий період
Жіноча стать
Чоловіча стать
Характеристика
Зрілий вік
21—55
22—60
Перший період зрілого віку (21—35 років) є найбільш про дуктивним. Людина реалізується професійно, створює сім’ю. Другий період зрілого віку (35—60 років) супроводжуєть ся змінами, що визначають процес старіння й адаптації організму. Наприкінці цього часового проміжку настає клімактеричний період — поступове гальмування та припи нення діяльності статевих залоз
Похилий вік
56—74
61—74
Характеризується помірною робочою, інтелектуальною, фі зичною активністю
Старечий вік
75—90
Довгожителі
90 і більше
Тема 5. Віковий розвиток людини
Відбуваються суттєві структурні, анатомічні, фізіологічні, біохімічні зміни в організмі, викликані старінням Зміни в організмі обмежують адаптивні можливості
89
89
Вид людина розумна — homo sapiens Тема 1. Походження людини Антропогенез — це процес по ходження й формування людини в ході еволюції, що супроводжуєть ся розвитком її трудової діяльності,
розуму, свідомості, виразного мов лення, прямоходіння та формуван ням первісних форм суспільства.
Основні етапи антропогенезу Мільйони років тому
Теперішній час
Aвстралопітеки
Афарський австрало пітек
Люди на уміла
Людина пря моходяча
Неандер талець
Людина разумна
Рушійні сили антропогенезу Рушійні сили Біологічні
Соціальні
Боротьба за існування, природний добір на ос нові спадкової мінливості
Суспільний спосіб життя, мислення, мова, тру дова діяльність
Результат дії чинників
Перетворення головного мозку, виникнення прямоходіння, удосконалення кисті руки, розвиток мислення, свідомості, мовлення, органів чуттів 90
90
Вид Людина розумна — Homo sapiens
Особливості еволюції людини Раса — це група індивідів, що історично сформувалася в певних геологічних умовах і має спільні спадково зумовлені морфологічні та фізіологічні ознаки. Народність — це група людей, що історично сформувалась і харак
теризується спільною територією, мовою та культурою. Нація — спільнота людей, що історично сформувалася на основі спільної економіки, території, мо ви, особливостей поведінки, куль тури й традицій.
Поділ рас
Європеоїдна
Австралоїдна
Тема 1. Походження людини
Негроїдна
Монголоїдна
Центрально американська
91
91
Екологія людини Тема 1. Екологія людини Екологія людини — це наука, предметом вивчення якої є взає модія людини з навколишнім сере довищем.
Екологічні чинники — це чин ники навколишнього середови ща, що впливають на організм лю дини.
Характеристика екологічних чинників Екологічні фактори Біотичні
Сукупність чинників живої природи, здатних впливати на організм людини
Абіотичні
Антропогенні
Компоненти і явища нежи вої природи. До них належать: світло, повітря, тиск, темпера тура, рівень вологості тощо
Види діяльності людини, що спричиняють зміни навколиш нього середовища
Вплив на організм людини чинників навколишнього середовища Фактор
Вплив
Температура
Зміни температури змушують організм пристосовуватися до умов. Адаптація до змін температури забезпечується терморегуляцією через тепловіддачу й тепло продукцію
Атмосферне повітря
Найбільш шкідливими для людини є його забруднення, смог, дірки в атмо сфері. Забруднення атмосферного повітря призвело до виникнення парникового ефекту. Результатом є підвищення концентрації вуглекислого газу та середньої температури. Дірки в озоносфері призводять до зниження захисту від ультра фіолетового випромінювання. Смог провокує напади бронхіальної астми, захво рювання легень і очей
Ґрунт і вода
Забруднення ґрунту спричиняє зміну концентрацій речовин у підземних водах, вирощених плодах. Уживання такої води та їжі може викликати різні захворю вання
Радіаційне ви промінювання
Природний радіаційний фон не є шкідливим для організма людини. Небезпеч ним є штучний радіаційний фон (результат діяльності людини — промислові викиди, випробування ядерної зброї, використання атомної енергії). Радіаційне випромінювання здатне викликати зміни генетичного матеріалу, ушкодження клітин, злоякісні новоутворення
92
92
Екологія людини
Додаткова інформація Характеристика хімічних компонентів клітин Хімічний склад клітини Хімічний компонент
Характеристика Неорганічні речовини
Вода
Складає до 70 % маси клітини. Вміст води в клітинах залежить від інтенсив ності обмінних процесів у клітині (чим вищою є інтенсивність, тим більше во ди), від властивостей і функцій клітин. У клітинах легень та серця вода скла дає 70 %, в емалі зуба — до 10 %. Вода є середовищем для хімічних реакцій клітини, має високу теплоємність і теплопровідність, визначає фізичні влас тивості клітини — об’єм і пружність. Дефіцит води не може перевищувати 14 діб
Мінерали
Є умовою нормальної життєдіяльності клітини. Розрізняють макроелементи (Гідроген, Оксиген, Карбон, Нітроген, Натрій, Калій, Кальцій, Хлор, Фосфор, Сульфур, Ферум, Магній) і мікроелементи (Цинк, Купрум, Іод, Фтор та ін.) Нітроген і Сульфур є у складі амінокислот і білків; Фосфор — у складі ДНК, РНК і АТФ; Ферум — у складі гемоглобіну; Магній — у складі ферментів; Іод є компонентом тироксину; завдяки йонам Калію, Натрію та Хлору проходять нервові імпульси; Кальцій і Фосфор забезпечують міцність кісток Органічні сполуки
Білки
94
94
Становлять до 18 % загальної маси клітини. Є біополімерами, що складаються з мономерів — амінокислот. Властивості, структура, послідовність амінокис лот і функції білка визначаються генетично. Функції білків: 1) С труктурна — білки є компонентами всіх клітинних мембран, органел, хро мосом і ядерець. 2) Каталітична (ферментативна) — білки — ферменти, здатні прискорюва ти (каталізувати) перебіг біохімічних реакцій. Дія ферментів суворо специ фічна. 3) З ахисна — специфічні білки (антитіла), що виробляються лейкоцитами, здатні нейтралізувати чужорідні білки та мікроорганізми. 4) Транспортна — білки здатні зв’язувати певні речовини, що є їх переносника ми (гемоглобін, гормони). 5) Р ухова — скорочення м’язового волокна забезпечується білковим актинміо зиновим комплексом
Довідкова інформація
Закінчення таблиці Хімічний компонент
Характеристика
Вуглеводи
У складі вуглеводів є Карбон, Гідроген і Оксиген. Розрізняють моно- (глюкоза й галактоза), ди- та полісахариди (крохмаль). Функції: 1) Структурна — у поєднанні з білками входять до складу кісток, хрящів, сухо жилків і зв’язок. 2) Енергетична — вуглеводи є основним джерелом енергії: під час окиснення 1 г вуглеводів вивільняється 17,6 кДж енергії
Жири
Є обов’язковими компонентами всіх клітин. Функції: 1) Будівельна — фосфоліпіди входять до складу клітинних мембран і оболонок нейронів. 2) Енергетична — під час розщеплення 1 г жиру вивільняється 38,9 кДж енер гії
Характеристика хімічних компонентів клітин
95
95
Характеристика захворювань людини та їхня профілактика Характеристика гігієни та захворювань зорової сенсорної системи Гігієна
Захворювання
У разі тривалого навантаження очам необхід ний десятихвилинний відпочинок не рідше, ніж один раз на дві години. Під час читання та писання освітлення має бути яскравим і розта шовуватися ліворуч (для лівші — праворуч). Відстань між очима і книгою, зошитом або монітором комп’ютера має бути не меншою за 30—35 см. Телевізор не рекомендується дивити ся з відстані менш як два метри. Не можна чита ти в транспорті, що рухається. Порушення зору може бути наслідком браку вітаміну А
Короткозорість — зображення фокусується пе ред сітківкою, чітко видно тільки близько роз ташовані предмети. Далекозорість — зображення фокусується за сітківкою, близькі предмети видно розплив часто. Для корекції короткозорості використовуються окуляри з двоввігнутими лінзами, для далеко зорості — із двоопуклими
нормальний зір зображення фоку сується на сітківці, ко рекція не потрібна
далекозорість зображення фокусуєть ся за сітківкою, корек ція опуклою лінзою
короткозорість зображення фокусуєть ся перед сітківкою, ко рекція вігнутою лінзою
астигматизм зображення не фоку сується через деформа цію рогівки, корекція лін зою спеціальної форми
Характеристика гігієни та захворювань слухової сенсорної системи Гігієна
Вплив звуку силою 80 децибелів (дБ) понад 40 хвилин є небезпечним. Тривалі коливання бара банної перетинки з великою амплітудою приз водять до її розтягання та втрати пружності, на слідок цього — виникнення глухоти. Чинником ризику так само є шум, який постійно оточує людей у великих містах. Для збереження слуху необхідно дотримуватись особистої гігієни: ре гулярно мити вуха теплою мильною водою, ви даляти сірку 96
96
Захворювання
Отит — запальне захворювання середнього вуха. Причиною може бути недотримання осо бистої гігієни слуху й ускладнення після грипу та ангіни. У барабанній порожнині накопичу ються гнійні маси, що ушкоджують барабанну перетинку та слухові кісточки
Довідкова інформація
Характеристика захворювань органів дихання та їх профілактика Гігієна
Захворювання та профілактика
Дихальна система функціонує нормально в разі правильної організації умов побуту, праці, нав чання, відпочинку. Вдихання забрудненого або погано вентильованого повітря шкодить не тіль ки дихальній системі, але й усьому організмові. Робочі та навчальні приміщення необхідно об ладнати системою очищення й вентиляції. Негативно діє на дихальну систему куріння. Токсичними для організму є не тільки нікотин, але й різні смоли. Останні осідають на стінках альвеол, які через це втрачають еластичність і можливість брати участь в обміні газів
Туберкульоз — це запальне хронічне захворю вання. Збудником є бактерія — туберкульозна паличка. Потрапивши в організм, збудник мо же викликати туберкульоз нирок, кісток, часті ше — легенів. Туберкульозна паличка стійка до чинників зовнішнього середовища, здатна три валий час зберігатись у вологих умовах. Прони каючи в організм, не завжди викликає захворю вання, частіше виявляється в осіб із ослабленим імунітетом, недостатнім харчуванням, погани ми умовами побуту. Профілактикою туберку льозу є вакцинація, регулярна флюорографія й дотримування правил особистої гігієни. Бронхіт, пневмонія є інфекційними запальни ми захворюваннями. Їх збудники — бактерії. Захворювання характеризуються виснажливим кашлем, високою температурою, погіршенням загального стану
Характеристика захворювань шлунковокишкового тракту й гігієна харчування Гігієна
Захворювання та профілактика
Головною умовою нормальної роботи травної системи є раціональне харчування. Його при нципи — відповідність енергетичної цінності їжі енерговитратам організму; надходження в організм певного набору харчових речовин в оптимальному співвідношенні; правильний режим харчування (їсти необхідно 3—4 рази на день у той самий час); різноманітність спожива них харчових продуктів; помірність у їжі. Необхідно мити руки перед їдою, їсти тільки миті овочі та фрукти, а м’ясо й рибу — у терміч но обробленому вигляді. Не слід уживати сиру воду. Негативно впливають на травну систему куріння та зловживання алкоголем
Карієс — захворювання зубів. Причиною є не дотримування правил особистої гігієни. Під впливом мікроорганізмів ротової порожнини та решток їжі порушується цілісність зубної емалі, утворюється мікротріщина. Це призво дить до підвищеної чутливості зуба, болю та ут ворення зони карієсу. Гастрит — запальне захворювання слизової обо лонки шлунка. Причиною може бути недотри мування режиму та правил раціонального хар чування. Відсутність лікування й дієти може призвести до утворення виразок на всіх оболон ках шлунка
Характеристика захворювань людини та їхня профілактика
97
97
Характеристика захворювань органів сечовидільної системи та їх профілактика Гігієна
Захворювання
Нирки чутливі до токсичного впливу. Шкідливі речовини (отрути, алкоголь, лікарські препа рати, наркотики), потрапляючи в кров, виво дяться через нирки, спричиняючи порушення їхньої роботи. Деякі речовини накопичують ся в нирках і стають причиною виникнення сечокам’яної хвороби. Здоровий спосіб життя, дотримування правил техніки безпеки, раціо нальне харчування дозволяють запобігти мож ливим порушенням функціонування нирок
Нефрит — запалення ниркових клітин, викли кане бактеріями. Ниркова недостатність — зменшення об’єму первинної сечі. Причиною ниркової недостат ності може бути порушення кровопостачання нирки або гостра серцева недостатність. Сечокам’яна хвороба — утворення каменів у нирках. Причинами є інфекції, застій сечі, її нетиповий склад. Камені не тільки ускладню ють відтік сечі, але й, просуваючись сечовивід ними шляхами, травмують їх, викликаючи ду же сильний біль. У зоні травми може з’явитись інфекція, що ускладнить перебіг сечокам’яної хвороби. Цистит — запальне захворювання слизової обо лонки сечового міхура. Умовами виникнення циститу можуть бути переохолодження, хворо ботворні мікроорганізми
Характеристика захворювань серцево-судинної системи та їх профілактика Гігієна
Захворювання
Умовою нормальної діяльності серцево-судин ної системи є достатнє постачання серцевого м’яза киснем і поживними речовинами. Для цього необхідні тренування серцевого м’яза: фі зичні вправи, ходьба, біг на свіжому повітрі. На серцево-судинну систему несприятливо діють нікотин, алкоголь
Ішемічна хвороба серця — порушення крово постачання міокарда. Наслідком ішемії є зни ження сили скорочень, і серце не може перека чувати необхідний для організму об’єм крові. Інфаркт міокарда — повне припинення надхо дження крові до ділянки серцевого м’яза. В умовах кисневого голодування клітини не мо жуть скорочуватись і невдовзі гинуть, у резуль таті на місці відмерлої ділянки виникає сполуч нотканинний рубець
98
98
Довідкова інформація
Перша допомога в разі травм і нещасних випадків Тепловий, сонячний удар Тепловий і сонячний удар — це стан, що виникає після інтенсивно
го тривалого впливу високої темпе ратури та сонця.
Характерні ознаки
У хворих відзначається сильний головний біль, блідість шкіри, загальне погане самопочуття, іноді з’являються нудота й блювота
Перша допомога
Потерпілого треба перенести в тінь, розстебнути або зняти верхній одяг, підняти йому голову й покласти змочену у воді косинку на голову та ділян ку серця
Переохолодження та обмороження Переохолодження та обмороження настають у результаті трива
лого перебування в умовах низької температури.
Характерні ознаки
Потерпілі після переохолодження відчувають загальну слабкість, у них підвищується загальна температура тіла, з’являються ознаки застуди. Від мороження, як правило, має локальний характер. У місці ураження шкір ні покриви бліді, хворобливі. Під час занять спортом відморожуються від криті ділянки тіла (ніс, щоки, мочки вух, пальці рук і ніг)
Перша допомога
У разі сильного переохолодження необхідно якнайшвидше перенести по терпілого в тепле приміщення, зігріти за допомогою ковдр, грілок, давати тепле питво. Відморожені ділянки тіла категорично не можна обтирати сні гом або холодною водою: це може призвести до появи тріщин, виразок і за палення. Потерпілого слід госпіталізувати
Вивихи Вивих — це повне зміщення суг лобних поверхонь кісток, що при зводить до дисфункції суглоба. Вивих виникає внаслідок падін
ня на витягнуту кінцівку, розриву зв’язок, що втримують суглоб, різ кого повороту.
Характерні ознаки
Після вивиху кінцівка набуває неприродного, вимушеного положення, з’являються біль і обмеження активних та пасивних рухів
Перша допомога
Фіксуючою тугою пов’язкою забезпечують нерухомість ушкодженої кін цівки та потерпілого. У разі ушкодження руки накладають пов’язку ко синкою; коли ушкоджена нога, на неї накладають шину. Категорично за бороняється самостійно вправляти вивих суглоба! Це може призвести до постійної невідновлюваної деформації суглоба, а отже — до порушення ру хомості кінцівки. Якщо розтягнуто зв’язки суглоба, необхідно охолодити ділянку ушкодження й накласти м’яку пов’язку. У разі надривів і розривів зв’язок і м’язів потрібні холод і знеболювальні засоби, потім слід накласти фіксуючу пов’язку
Перша допомога в разі травм і нещасних випадків
99
99
Удари Удари — це пошкодження м’яких тканин без порушення ціліс ності загального шкірного покрива.
Характерні ознаки
У місці пошкодження відчувається біль, з’являється припухлість, у ре зультаті підшкірного крововиливу змінюється колір шкіри, вона стає чер вонувато-синього кольору, порушується функція пошкодженої кінцівки
Перша допомога
Потерпілому необхідно забезпечити повний спокій. Пошкоджену кінців ку треба зафіксувати та знерухомити. Для профілактики розвитку гемато ми і зменшення больових відчуттів на місце удару кладуть міхур із льодом (снігом, холодною водою), рушник, змочений у холодній воді й злегка від жатий, після чого накладають стискаючі пов’язки. Знеболювання прово дять із використанням спеціальних мазей та гелів із знеболюючою дією. У випадку наявності садна і ран, їх обробляють розчином йоду або брильян тової зелені
Переломи Перелом — це повне або частко ве порушення цілості кістки. За лежно від ступеня ушкодження кіс тки, покривних і м’яких тканин розрізняють переломи закриті (без ушкодження загального покриву та слизових оболонок), відкриті (з уш
кодженням покриву), без зміщення (відламки кістки залишаються на місці) і зі зміщенням (відламки кіс тки зміщуються в напрямку дії си ли ушкодження та в напрямку ско рочення м’язів).
Характерні ознаки
У місці ушкодження виникає різкий біль, що спричиняє втрату кінцівкою рухомості. Виникає сильна припухлість, змінюється колір шкірного пок риву: шкіра набуває синюшного забарвлення. Зміщення кістки може при звести до вкорочення кінцівки й анатомічно невластивого положення. Від криті переломи характеризуються наявністю рани або тріщини шкірного покриву в місці перелому, іноді в рані видно відламки кістки
Перша допомога
Необхідно забезпечити повний спокій і нерухомість ушкодженої кінців ки. Для цього застосовують спеціальні шини, у разі їх відсутності — імпро візовані шини з підручного матеріалу: дошки, палиці, лижі, парасольки. Кінцівку фіксують на шині вище й нижче від перелому, щоб забезпечити нерухомість принаймні двох суглобів. У разі відкритого перелому на ра ну накладають стерильну пов’язку. Категорично не можна вправляти або видаляти видимі відламки кістки! Якщо немає підручного матеріалу для шини, ушкоджену руку прибинтовують до тулуба, а ушкоджену ногу — до здорової ноги. Потерпілого необхідно якнайшвидше доправити до ліку вального закладу
100
100
Довідкова інформація
ÅÅǺ Ä À¹Ï Ø ÈÉÁ ȾɾÄÇŹΠкісто к п ер ед п ліч чя та п лечо во їкістки
р еб ер
клю чи ц і
стегн а
кісто к тазу
¨¾Éѹ ½ÇÈÇÅǼ¹ » ɹÀ Ëɹ»Å ƾҹÊÆÁÎ »Áȹ½Ã »
Струс мозку Струс і здавлювання головного мозку спостерігаються внаслідок забиття голови під час падіння, бі гу, виконання вправ на різних при
ладах (брусах, перекладині), падін ня з каната, зіткнення під час гри, падіння на льоду.
Характерні ознаки
Струс головного мозку супроводжується непритомністю, блювотою, запа мороченням, головними болями. Отямившись, потерпілий не пам’ятає, як стався нещасний випадок, іноді не може пригадати події, що передували йому. Повторна непритомність може свідчити про тяжке ушкодження го ловного мозку: забиття та здавлювання
Перша допомога
Потерпілого в непритомному стані не слід переміщувати, його необхідно покласти так, щоб голова й верхня частина тулуба були трохи підняті. На голову слід покласти посудину (целофановий пакет) із льодом або змочену холодною водою тканину. Навіть якщо потерпілий опритомнів, його слід терміново госпіталізувати для обстеження
Рани Рана — це механічне ушко дження тканин і органів із пору шенням цілості їхнього покриву. Залежно від глибини ураження розрізняють поверхневі рани (сад на), коли ушкоджено тільки шкіру
або слизову, і глибокі, коли ураже но глибші тканини. Під час занять фізичними вправами найбільш частими є різані, колоті, рвані, за биті рани.
Характерні ознаки
Кожний вид ран має свій характерний набір ознак. У разі колотих ран уш кодження шкіри невелике, а от внутрішнє ушкодження може бути доволі глибоким. У результаті зміщення м’язів та інших тканин канал такої рани має складну форму, що може спричинити розвиток інфекції. Рвані та за биті рани супроводжуються незначною кровотечею, сильним тривалим бо лем і довгою регенерацією. Різані рани характеризуються сильною крово течею, болем і видимим розходженням країв рани
Перша допомога
У разі поранення передусім необхідно зупинити кровотечу. Потім захис тити рану від проникнення мікробів, здатних викликати запалення. Для цього накладають стерильну пов’язку та обробляють зону, прилеглу до ра ни, антисептичними засобами. Зменшення болю досягається нерухомістю ушкодженої частини тіла. Застосування знеболювальних засобів рекомен дується тільки в разі дуже гострого, різкого болю. Потерпілого терміново необхідно доправити до лікарні для хірургічного оброблення рани. У випадку венозної кровотечі кров, що витікає, має темно-червоний колір, швидко заповнює рану, тече невпинним струменем. Для зупинення крово течі досить накласти стискаючу пов’язку й підняти поранену кінцівку. Ар теріальна кровотеча має свої особливості: кров червоного кольору струмує з рани фонтаном, поштовхами (пульсуючий струмінь). У разі виникнення артеріальної кровотечі на кінцівці необхідно притиснути артерію до кіст ки вище (за плином крові) від місця поранення, тобто між раною і серцем. Притискають одним пальцем, або двома, накладеними один на другий, або чотирма пальцями. Потерпілого терміново госпіталізувати
102
102
Довідкова інформація
ÌÈÁÆù ÃÉÇ»ÇË¾Ð О сн о вн іар тер ії
Точки п альц ево го п р и ти скан н я
»ÁÊÃÇ»¹ È ½Ò¾Ä¾Èƹ ÊÇÆÆÇ ¹É˾É
»ÁÊÃÇ»¹ À¹¼¹ÄÕƹ ÊÇÆƹ È ½ÃÄ×ÐÁÐƹ
ÈľÐÇ»¹ ȹλǻ¹
È ½ÃÄ×ÐÁÐƹ
ȹλǻ¹
ȹÎÇ»¹
ÈÉÇžƾ»¹
ÈľÐÇ»¹
Ê˾¼ÆÇ»¹
Ä ÃËÕÇ»¹ È ½ÃÇÄ Æƹ
ÈÉÇžƾ»¹
Ê˾¼ÆÇ»¹
ËÁÄÌ ÊËÌÈÆ
Ⱦɾ½ÆØ »¾ÄÁÃǼÇÅ ÄÃÇ»¹
Зр азки п р ави льн о го п р и ти скан н я ар тер ій
М ето д и зуп и н ки кр о во течі
¨¾Éѹ ½ÇÈÇÅǼ¹ » ɹÀ Ëɹ»Å ƾҹÊÆÁÎ »Áȹ½Ã »
ยจยพร ร ยน ยฝร ร ร ร ร ยผยน ร ยน ยปร ยฝย ะก ะฟ ะพ ั ะพ ะฑ ะธ ั ั ะฐะฝ ั ะฟ ะพ ั ั ั ะฒะฐะฝ ะฝ ั ย ร ร ร ร ร ร ยปยนร ร ร ร ร ยพร ร ย ร ร ยผร ยฝร ยบยพร ยพยผยน ร ยนร ร ร ยบ ร ร ร ย ร ย ร ยบร ร ร ร ยนยฝ ร ร ยปยพร ร ร ยพร ยปร ยฝร
ยจร ยปยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ยผร ร ยน ร ร ร ร ร ยปร ร ร ร ร ร ยผร ร ยนยฝร ร ร ร ร ยน ร ย ยฝยบร ร ย ยฝยฝร ยจร ร ร ร ร ร ยน ยบร ร ย ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ยผยนร ร ร ยปย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร
ยจร ยปยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ยผร ร ยน ร ร ร ร ร ยปร ร ร ร ยพยผร ร ยนยฝร ร ร ร ร ยน ร ย ยฝย ยบร ร ย ยฝยฝร ยชร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ร ยผร ร ร ยปร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ยผร ยฝร ยผร ร ย ยฝยพร ร ร ร ร ร ร ร ยน ร ร ร ร ย ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ยผยนร ร ย ยปย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร
ยจร ยปยพร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยนร ร ร ยผร ร ยน ยบย ร ยปร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยบ ร ย ยฝ ร ย ร ยปยนร ร ยชร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร ยปร ร ร ร ร ร ยบ ร ร ร ร ร ยนร ร ร ยผร ยฝร ร ยพยบยพ ร ร ร ร ร ร ร ยน ร ร ร ร ย ร ร ยนร ร ร ร ร ร ร ยผยนร ร ย ยปย ร ร ร ร ร ร ร ร ร ร
ะ ะฒั ะปั ะฝ ะตะฝ ะฝ ั ะด ะธ ั ะฐะปั ะฝ ะธ ั ั ะปั ั ั ะฒ
ะจ ั ั ั ะฝ ะต ะด ะธ ั ะฐะฝ ะฝ ั ั ะฝ ะตะฟ ั ั ะผ ะธ ะน ะผ ะฐั ะฐะถ ั ะตั ั ั
ยจร ร ร ยนยปร ร ร ร ร ยพร ร ย ร ร ยผร ร ยน ร ร ยพยผร ร ร ยปร ย ย ร ร ยผร ยฝยพร ย ร ร ร ยน ร ยนร ย ยป ร ยนยฝยนยปร ร ร ร ยน ร ร ร ร ร ร ย ยฟ ร ร ร ยนร ร ยนร ร
ยปยฝร ยปยนร ร ร
t ร ร ร ร ย ร ร ร ร ร ยนย ร ร ร ร ยนร ร ร ร ยน ยผร ร ยฝร ร ร ร ย ร ร ร
ย ร ยปย ยฝร ร ยปยน ย ร ร ร ร ร ยนร ย ร
Теоретичний мінімум Аксон — одиничний слабко розгалужений дов гий відросток нейрона, передає нервовий імпульс іншим нервовим клітинам. Алергія — підвищена чутливість (реактивність) організму людини й тварин до впливів алергенів — сторонніх речовин як органіч ного, так і неорганічного походження (біл ків, бактерій, пилку рослин, лікарських препаратів тощо). Анаболізм (асиміляція) — процес синтезу влас них біополімерів, що супроводжується пог линанням енергії. Аналізатори — системи, які складаються з ре цептора, нерва й центру в корі великих пів куль, що аналізує збудження. Анатомія — наука, що вивчає форму та будо ву організму людини й тварин, а також за кономірності розвитку цієї будови в їхній функціональній взаємодії з навколишнім се редовищем, зважаючи на вікові зміни, ста теві відмінності й індивідуальні особливості. Антиген — чужорідна речовина вуглеводної або білкової природи, генетична інформація про яку в організмі відсутня. Антитіло — білкова сполука, яку специфічно ви робляють імунні клітини організму у від повідь на проникнення чужорідного анти гену. Антропогенез — процес виникнення й історикоеволюційного формування фізичного типу людини, діалектично пов’язаний із розвит ком її первинної трудової діяльності, сві домості, виразного мовлення, первісних форм суспільства. Артерії — кровоносні судини, що несуть кров від серця до органів і тканин. Біополімери — високомолекулярні природні сполуки, що складають структурну основу клітин усіх організмів і відіграють першо рядну роль у процесах їхньої життєдіяль ності. До них належать білки, нуклеїнові кислоти й полісахариди. Теоретичний мінімум
Біоритми — регуляторні кількісні та якісні змі ни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя — молекулярному, клі тинному, тканинному, органному, організ меному, популяційному й біосферному. Вагітність — сукупність фізіологічних про цесів, пов’язаних із розвитком плоду в ма теринському організмі (у матці) у ссавців, зокрема людини. Вени — судини, що несуть венозну кров від ор ганів і тканин до серця. Винятком є леге неві вени, які несуть із легень артеріальну кров. Виділення — процес видалення з організму шкід ливих і непотрібних продуктів обміну ре човин. Вища нервова діяльність — це сукупність нерво вих процесів, що визначають поведінку, психічні характеристики індивіда й адап тацію організму до мінливих умов зовніш нього середовища. Вітаміни — життєво важливі речовини, у дуже малій кількості необхідні для нормального функціонування будь-якого організму. Газообмін — процес обміну газом між організ мом і зовнішнім середовищем. Гальмування — процес слабшання або зупинки проведення збудження нервовими волок нами. Гамети — статеві, або репродуктивні, клітини тваринних і рослинних організмів, що за безпечують унаслідок злиття розвиток но вої особини та передачу спадкових ознак від батьків до нащадків. Гаметогенез — процес розвитку й формування статевих клітин — гамет. Гаметогенез чо ловічих гамет називається сперматогене зом, жіночих — овогенезом. 105
105
Гемоглобін — дихальний пігмент крові людини, хребетних і деяких безхребетних тварин. Складається з білкової частини глобіну і гему, що надає крові червоного кольору. Транспортує кисень від органів дихання до тканин тіла і вуглекислий газ від тканин до органів дихання. Гігієна — наука про створення оптимальних умов для життєдіяльності людини. Гіпноз — близький до сну стан людини й вищих хребетних тварин, який виникає під впли вом дуже сильних раптових або дуже слаб ких одноманітних зовнішніх подразників. Гормони — біологічно активні речовини, що виді ляються залозами внутрішньої секреції або скупченнями спеціалізованих клітин ор ганізму і впливають цілеспрямовано на ін ші органи й тканини.
Емоції — процес ситуаційного переживання, ставлення до навколишніх об’єктів, реак ції на зовнішні та внутрішні подразники, що виявляються у вигляді задоволення або незадоволення, радості, страху, гніву. Епіфіз — частина трубчастої кістки; утворений губчастою кістковою тканиною, покритий гіаліновим хрящем, містить червоний кіст ковий мозок, бере участь у кровотворенні. Еритроцити — одна з форм клітин крові людини, хребетних і деяких безхребетних тварин, високодиференційовані червоні, без’ядерні клітини, що здійснюють дихальну функ цію. Живлення — сукупність процесів надходжен ня в організм, перетравлювання, усмокту вання й засвоєння ним поживних речовин; складова частина обміну речовин.
Гормони — біологічно активні речовини, що виділяються залозами внутрішньої сек реції або скупченнями спеціалізованих клітин організму та цілеспрямовано впли вають на інші органи й тканини.
Життєва форма — морфологічна будова рослин, що склалась у процесі еволюції й відбиває в зовнішньому вигляді пристосування їх до умов існування.
Дендрити — численні сильно розгалужені корот кі відростки, що відходять від тіла нейро на, передають нервовий імпульс від інших нервових клітин.
Загартовування — комплекс методів, спрямо ваних на підвищення функціональних ре зервів організму та його опірності до не сприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища.
Дистрофія — голодна хвороба, виснаження, спричинене порушенням харчування — тривалим неповноцінним харчуванням або повним голодуванням. Дихання — процес, що дає можливість тварин ним і рослинним організмам одержувати кисень, звільняти вуглекислоту й запасати енергію харчових речовин у формі, доступ ній для використання, зазвичай у вигляді макроенергетичних зв’язків АТФ. Діафіз — кінцеві ділянки трубчастої кістки, ут ворені компактною кістковою речовиною, заповнені жовтим кістковим мозком. Евкаріоти — одноклітинні або багатоклітинні організми, у клітинах яких, на відміну від прокаріотів, є сформоване ядро. Ембріон — зародок тварин і людини. 106
106
Залози — клітини або органи, основною функ цією яких є вироблення секретів. Запліднення — процес злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет) рослинних і тва ринних організмів. Основа статевого роз множення. Зародок — у рослин — зачаток нової особини па поротеподібних і насінних рослин. Звички — внутрішня потреба виконувати певні дії. Здібності — стійкі психічні властивості людини, які є необхідною умовою успіху її навчаль ної, виробничої та іншої діяльності. Зигота — запліднене яйце, диплоїдна клітина, що утворюється у тварин і рослин у резуль таті злиття двох статевих клітин (гамет). Теоретичний мінімум
Ілюзія — тип сприйняття, за якого в мозку фор мується викривлене відображення пред мета. Імунітет — вияв дії призначених для збереження сталості внутрішнього середовища захис них реакцій організму на генетично сто ронні речовини — антигени. Інстинкт — сукупність складних, спадково зумо влених актів поведінки, характерних для особин певного виду в конкретних умовах. Інфекція — проникнення патогенних мікроор ганізмів в організм людини, тварин або рос лин, розмноження з дальшим розвитком складного комплексу їхньої взаємодії — від носія до вияву хвороби. Капіляри — дрібні судини, що пронизують орга ни й тканини тварин із замкненою крово носною системою. Катаболізм (дисиміляція) — процес розщеплен ня складних речовин до простих, що їх ор ганізм здатний засвоїти; супроводжується виділенням енергії. Кістка — тверде утворення, що служить опорою внутрішнього скелета; сформована кістко вою тканиною. Клітина — елементарна жива система, основна структурна й функціональна одиниця всіх живих організмів. Кров — «рідка тканина» внутрішнього середо вища, що циркулює в кровоносній системі всіх хребетних і деяких безхребетних тва рин; один із видів сполучної тканини. Кровообіг — циркуляція крові у тварин і люди ни, що забезпечує обмін речовин між ор ганізмом і зовнішнім середовищем. Лейкоцити — одна з форм клітин крові (а також лімфи) людини й тварин, безбарвні кліти ни з різною формою ядер. Лейкоцити — формені елементи крові, що за безпечують імунітет організму, не мають певної форми, містять ядро. Утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах. Лімфа — прозора рідина, хімічним складом подібна до плазми крові. Теоретичний мінімум
Лімфоцити — один із різновидів лейкоцитів; здатні виробляти антитіла. Лімфоцити — одна з форм лейкоцитів хребетних тварин і людини, що належить до групи аг ранулоцитів. Лімфоцити людини — кліти ни кулястої форми, мають велике округле ядро, оточене цитоплазмою з багатьма ри босомами. Ліпоцити — клітини жирової тканини, містять краплі жиру. Лордоз — скривлення (вигин) хребта людини в шийному та поперековому відділах опук лістю вперед. Мейоз — форма поділу ядер, що супроводжуєть ся зменшенням кількості хромосом від диплоїдної до гаплоїдної. Є способом поді лу статевих клітин, забезпечує збереження кількісної сталості генетичного матеріалу. Менструальний цикл — фізіологічний процес в організмі жінок, протягом якого дозріва ють фолікул та яйцеклітина; відбувається під контролем гормонів залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, яєчника). Метаболізм — процес обміну речовин в організ мі. Мислення — процес опосередкованого відобра ження об’єктивної дійсності, тобто така ідеальна діяльність, коли інформацію про дійсність одержують шляхом зіставлення, перетворення та взаємозв’язку пізнаваних образів. Мітоз — непрямий поділ клітин, що проходить у кілька етапів, у результаті якого генетич на інформація точно й рівнозначно розподі ляється між дочірніми клітинами. Є основ ним способом поділу соматичних клітин, біологічне значення полягає в підтриму ванні кількості хромосом. Мовлення — спосіб передачі думок, властивий тільки людині; забезпечує обмін інформа цією між індивідами. Розрізняють усне і письмове мовлення. Навички — багаторазово повторювані дії, особ ливістю виконання яких є автоматизація; їх формування контролюється свідомістю, а вияви не потребують контролю.
107
107
Народність — історично сформована група лю дей, які мають спільну територію, мову та культуру. Нація — історично сформована спільнота людей, що утворюється в процесі усталення їхніх спільних економічних зв’язків, території, мови, особливостей поведінки, культури й традицій. Нейроглія — компонент нервової тканини; гліальні клітини оточують нервові й вико нують трофічну, захисну та підтримуваль ну функції. Нейрон — структурний елемент нервової ткани ни, що має специфічні властивості — про відність і збудливість. Нервова система — сукупність структур в ор ганізмі тварин і людини, що здійснюють взаємозв’язок окремих органів між собою і всього організму з навколишнім середо вищем. Нефрон — основний структурний і функціональ ний елемент нирок хребетних тварин і лю дини. Обдарованість — індивідуальна потенційна своєрідність задатків людини, завдяки яким людина може досягти значних ус піхів у певній галузі діяльності. Окістя — оболонка, що вкриває кістку зовні; ут ворена сполучною тканиною, багата на кровоносні судини, бере участь у рості й ре генерації кістки. Онтогенез — індивідуальний розвиток особин від моменту зародження до природної смерті або до припинення існування одноклітин ного організму в результаті поділу. Осеїн — органічна речовина кістки, що надає їй пружності та гнучкості.
Плід — орган розмноження квіткових рослин, що розвивається із зав’язі квітки після за пліднення і служить для формування, за хисту й розповсюдження насіння. Подразливість — здатність живих клітин, тка нин або цілого організму реагувати на зов нішні чи внутрішні впливи — подразники; лежить в основі пристосування до мінли вих умов середовища. Популяція — сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу населяють певну ділянку — ареал виду — і так чи інакше ізольовані від особин інших популяцій то го самого виду. Між особинами популяцій відбувається вільне схрещування. Пульс — ритмічні поштовхи-коливання стінок кровоносних судин у тварин і людини, спричинювані викиданням крові із серця під час кожного його скорочення. Раса — група індивідів, що історично сформу валася в певних геологічних умовах і має спільні спадково зумовлені морфологічні та фізіологічні ознаки. Реабсорбція — процес зворотного всмоктування в кров води, глюкози, амінокислот, віта мінів; здійснюється в ниркових канальцях, результатом є утворення кінцевої сечі. Регуляція нейрогуморальна — регуляція фізіо логічних процесів організму відповідно до його потреб і змін навколишнього середо вища, що здійснюється за допомогою двох механізмів: нервового (за допомогою нерво вої системи) і гуморального (за участі гумо ральних чинників). Рефлекс — реакція організму, що здійснюєть ся нервовою системою у відповідь на вплив зовнішніх чи внутрішніх подразників.
Пам’ять — один з основних пізнавальних про цесів, що охоплює закріплення, збережен ня та відтворення людиною її попереднього досвіду.
Розмноження — властива всім живим організ мам здатність до відтворення, що забезпе чує безперервність і наступність поколінь. Розрізняють нестатеве, вегетативне і стате ве розмноження.
Підсвідомість — процес аналізу інформації та формування поведінкових реакцій, що не досягають рівня свідомості.
Саморегуляція — здатність біологічної системи до відновлення стабільного рівня тих чи ін ших функцій після їх зміни.
108
108
Теоретичний мінімум
Сарколема — оболонка, міцно сполучена з м’язовим волокном; перешкоджає над мірному розтяганню міофібрили. Свідомість — одне з найбільш складних психіч них явищ, властивих тільки людині, про цес відображення дійсності мозком люди ни; охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану активність лю дини; є вищою формою відображення ма терії.
Темперамент — індивідуальні особливості психі ки людини й вищих тварин, в основі яких лежить відповідний природжений тип не рвової системи. Тканини — група клітин, які подібні будовою й походженням і виконують однакову фун кцію. Травлення — процес механічної та хімічної об робки їжі, її всмоктування й засвоєння.
Сенсори — високоспеціалізовані органи, що слу жать для сприймання дії на організм різ них подразників.
Тромбоцит — формений елемент крові; бере участь в утворенні тромбу, має округлу або овальну форму; ядро відсутнє; утворюється в червоному кістковому мозку.
Серцевий цикл — певна послідовність роботи м’язів передсердь і шлуночків, що забезпе чує циркуляцію крові в організмі.
Увага — чинник, що регулює процес сприйняття інформації.
Скелет — сукупність кісток тіла, з’єднаних між собою.
Фагоцитоз — процес поглинання та знешко дження мікроорганізмів фагоцитарними клітинами (фагоцитами).
Сон — періодичний стан організму людини й тва рин, що характеризується відключенням свідомості та зниженням здатності нерво вої системи відповідати на зовнішні по дразники. Сперматогенез — розвиток сперматозоїдів у лю дини, тварин і деяких рослин.
Ферменти — ензими, складні біологічні сполуки, що утворюються в живих клітинах і при скорюють процеси обміну речовин. Фізіологія — наука, що вивчає життєдіяльність організму та його частин — систем, ор ганів, тканин, клітин.
Стать — сукупність ознак, що забезпечують ста теве розмноження й відрізняють жіночі і чоловічі особини.
Фільтрація — процес надходження плазми крові з капілярів клубочка в порожнину капсули Шумлянського—Боумена, здійснюється завдяки високому тиску в капілярах клу бочка, результатом є утворення первинної сечі.
Стрес — неспецифічна реакція організму люди ни й тварин на незвичні або сильні подраз нення.
Чутливість — здатність живих організмів сприй мати дію зовнішніх чи внутрішніх подраз ників.
Сприйняття — відображення в мозку людини цілісного образу предмета.
Теоретичний мінімум
109
109
Література 1. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1987. 2. Акимушкин И. И. Мир животных. Рассказы о змеях, крокодилах, черепахах, лягушках, ры бах.— М.: Молодая гвардия, 1974. 3. Акимушкин И. И. Мир животных. Рассказы о насекомых.— М.: Молодая гвардия, 1975. 4. Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Роберте К., Уотсон Дж. Молекулярная биология клетки: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1994. 5. Афанасьев Ю. Н., Юрина Н. А., Алешин Б. В. Гистология.— М.: Медицина, 1989. 6. Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров.— 2-е изд.— М.: Сов. эн циклопедия, 1989. 7. Васильев А. Е., Воронин Н. С., Еленевский А. Г., Серебрякова Т. И., Шорина Н. И. Ботаника: Морфология и анатомия растений.— М.: Просвещение, 1988. 8. Векірчик К. М. Мікробіологія з основами вірусології.— К.: Либідь, 2001. 9. Гилберте С. Биология развития: В 3 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1994. 10. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология: В 3 т.— М., 1990. 11. Гусев М. В., Минеева Л. А. Микробилогия.— 2-е изд.— М., 1985. 12. Жизнь животных: В 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов.— М.: Просвещение, 1987. 13. Жизнь растений: В 6 т.— М.: Просвещение, 1979. 14. Курепина М. М., Ожигова А. П., Никитина А. А. Анатомия человека: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений.— М.: Гуманит. Изд. центр ВЛАДОС, 2002.— 384 с. 15. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1993. 16. Одум Ю. Экология: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1986. 17. Орлов Б. Н. Ядовитые животные и растения СССР.— М.: Высш. шк., 1990. 18. Полевой В. В. Физиология растений.— М.: Высш. шк., 1989. 19. Сапин М. Р., Билич Г. Л. Анатомия человека: Учебное пособие для студ. биол. спец. вузов.— М.: Высш. шк., 1989. 20. Сингер М., Берг П. Гены и геномы: В 2 т.: Пер. с англ.— М.: Мир, 1998. 21. Токарский В. А., Есилевская М. А. Зоология позвоночных.— Харьков: Изд-во ХГУ, 1998. 22. Фарб П. Популяционная экология: Пер. с англ.— М.: Мир, 1971. 23. Физиология человека: В 3 т. // Под ред. Р. Шмидта, Г. Тевса.— М.: Мир, 1996. 24. Чайченко Г. М. Основы физиологии высшей нервной деятельности.— К.: Выща шк., 1987. 25. Чернышова Л. П. Биология человека: Учебное пособие.— Донецк: Центр подготовки абитури ентов, 2000.— 448 с. 26. Шаламов Р. В. Биология. Справочник / Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитриев, В. И. Подгорный.— Харьков: Веста: Изд-во «Ранок», 2006.— 624 с. 27. Эттенборо Д. Жизнь на земле. Естественная история: Пер. с англ.— М.: Мир, 1984. 28. Яблоков А. В., Юсуфов А. Г. Эволюционное учение.— М.: Высш. шк., 1976.
110
110
Література