Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова» Інформаційно-бібліографічний відділ Перші підприємці українського степу Бібліографічна довідка Київ–2022
і споконвічно український промисел, котрий століттями формувався на нашій землі й став своєрідною автономією з власними законами, ієрархією влади, фольклором тощо. Пропонуємо ознайомитись із кількома цікавими фактами, які, можливо, заохотять читача до подальшоговивченнятеми.
Текст та світлини використані з інтернет-ресурсів.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 2 УДК 016 : 94(477) Перші підприємці українського степу: бібліографічна довідка / укл. Н. Бурсова; ред. Н. Жаборовська ; ЦБС Шевченківського району, Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова». – К., 2022. – 28 с. Хто такі чумаки та чим вони займалися? Якщо козацтво оберігало наші землі зі зброєю, кобзарі оживляли духовне пробудження за допомогою кобзи й пісні, то чумаки тримали економічніважелі. Ми незаслужено забули унікальний
Укладач Н. Бурсова РедагуваннятадизайнН.Жаборовська © Н. В. Бурсова © Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 3 Зміст 1. Гей,ішлинашічумакивдорогу……………………………...........4 1.1.Волитавіз……………………………………………………….7 1.2.Чумацькадипломатія…………………………………............9 1.3.Чумацькийшлях………………………………......................12 1.4.Традиції…………………………………………………….......13 2. Чумацтвовтворахтапіснях……………………….....................17 3. Використанітарекомендованіджерела……………………….23
Ще не так давно по дорогах України з настанням весни тяглися на південь валки чумаків. На всі боки лунали степом розлогіпісні:
Ой із-за гори, із-за кручі
Та скриплять вози йдучи. Та вози скриплять, та ярма бряжчать, А воли ремиґають. А попереду та чумаченько Та й у дудочку грає. Коли в Україні виникло чумацтво, достеменно невідомо.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 4
Аджеще за часів стародавньої Русі відправлялися у далекі торгівельні подорожі відважні люди. З другої половини XV і до кінця ХІХ століття в багатьох місцевостях України після хліборобства і скотарства одним із найпоширеніших занять сільського населення було чумакування. 300 років тому професія чумака означала престиж, багатство й звільнення від панщини. Чумацтво було автентичним, сутоукраїнським промисломісамостійнимявищем. Три суспільні прошарки найбільше прислужилися українській історії. Це козаки, бандуристи і чумаки. Василь Скуратівський
не були відомі, тож по сіль їздили до Азовського та Чорного морів, пізніше до Галичини й Волощини. Спочатку
міцний,
булаву
назву від чуми
У часи існування чумаків Європа була накрита епідемією чуми. Чумаки, аби не занести вірус в Україну, з ніг до голови вимазувалися дьогтем. За однією з версій, слово «чумак» пішло саме від візуальної схожості темних постатей з образом недуги, котрузображалиякстаружінкувчорномувбранні.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 5 Кілька століть тому пересічна людина на території теперішньої України споживала вп’ятеро більше солі, ніж тепер. Сіллю не лише присмачували страви, а й консервували продукти. У давнину поклади кам’яної солі в Україні
тих, що возили сіль, називали просто «люди», потім – «соленики», а від XVII століття «чумаки». Походження слова «чумак» досі невідоме. Дослідники висуваютькількатеорій. Основніверсії зводятьдо того,щовоно має тюркську етимологію і означає «той, який носить
», «
сильний». Народна етимологія виводить
хвороби,якузазвичайторговцізавозилизпівденнихкраїв.
пшениці,
вівса, 4936 четв.
14935 четв. ячменю, 81960
четв. проса, 1873 четв.
14203 пудів пшеничного
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 6 Чумацький промисел відігравав в Україні ХVIII-ХIХ ст. значнутранспортно-торгову роль. Зокрема, чумаками у 1842 р. на Київщину було завезено 790275 пудів солі на суму 303323 крб.,у1848р. 967651пудівнасуму344974крб. ЗКиївщинидо Одеси та інших міст півдня було перевезено в 1847 р. 641284 четв.
85175 четв. жита,
четв.
гречки, 5670
гороху, 6660 четв. житнього борошна,
борошна, 38518 пудів різної крупи. Окрім цього традиційним вантажем був віск, мед, риба сушена, хутра, тканини, вино, прянощітаіншізаморськітоваритапродукти. Крім поодиноких ланок, існували цілі кооперації. Такіукраїнські магнати як Терещенки, Харитоненки походили з чумацьких династій. По суті, це був шлях відносно чесного, трудовогопервісногонагромадженнякапіталу.
полотна. На ноги
постоли iз свиної шкіри або чоботи. Чоботи мали бути вільні, великі, халяви довгі. В халяві лежали сопілка, люлька та молитва від пропасниці. На голові літомізимоючумакиносилисмушевушапку.Впрохолоднупору чумак одягав свиту з саморобного овечого сукна, а зимою кожухайкирею,наруки–довгі,доліктів,кожушанірукавиці.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 7 Одягався чумак літом у білу, широку сорочку з домашнього полотна, комір і рукава якої застібалися ремінцем. Штани носили широкі з того ж самого
одягали
Кожен чумак міг змайструвати воза і завантажити його. Мажа велика дерев’яна спеціальна конструкція, пристосована для перевезення важких вантажів по степовому бездоріжжю. Візз однією парою волів вміщував 1000 1500 кілограмів солі. Головне в мажі – це осі, на які припадає вся тяга. Будь-яка зіпсованадетальмажізамінюєтьсядерев’яною, бовдорозі кузні небуло.
Пле, який оглядав чумацького воза, приписують слова: «Волові вози в своїй будові поєднували величезну простоту з чумацькою дотепністю».
Особливо ретельно відбирали «двигуни» для возу, тобто волів. Це саме той випадок, коли цінувалася не швидкість, апотужність і надійність. Відбір довіряли лише досвідченим чумакам. Воли вирощувалися у селянських та панських господарствах із телят. Вони повинні були бути сірими, довжина ріг мала бути щонайменше півтора аршини в сторони. Дуже рідко траплялися чорні воли. У таких волів на лобі повинна була обов'язково бути пляма білого кольору, а самі воли – високі і рівномірно чорні. Чумаки вважали, що такі воли оберігали інших волів від хвороб. Окрім того, чумацький віл повинен був iти рівно, не шкутильгати
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 8 Французькому інженеру Ле-
й не бити п'яткою. Назви волам давали переважно такi: Дунай, Журавель, Чорноморець, Юзко, Юрко, Сикса, Розвага, Буг, Ріжко, Кевондзь, Козак, Лебідь, Сокіл та ін. Щоб воли були кучерявими, їх мили водою і витирали соломою. Хвости розчісували дерев'яною гребінкою, роги чистили склом і витирали кожушкою так, щоб ті блищали. Налигачі для волів
-3кілометринагодину.Заденьчумаки
кілометрів. Залежно від маршруту, засезон встигали
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 9 були ремінні, інколи – шовкові. Деяким волам чумаки, будучи в Одесі,інколизолотилироги. На чолі батової завжди ставили найпрудкіших волів, щоб ті задавали темп іншим. І все одно волова упряжка їхала катастрофічноповільно,2
намагалися подолати 30
зробити 2-3 ходки. Віл для чумака це його життя. За ним він доглядав, умів його лікувати. Перші ліки –тороса, яку збирали в спеціальну посудину на святого Георгія, вп’ятницю. Під час зупинки на ночівлю вози ставили замкнутими чотирикутником чи колом, що давало певну зручність для самооборонивідзовнішньогонападу. Чумацькі валки були основним видом транспортування вантажів до появи автотранспорту, залізниць і розвинутого річкового судноплавства. Фах чумака вимагав різносторонніх
в руках. Дорога, сповнена небезпек, обіцяла великі прибутки. Вони укладали міждержавні економічні угоди незалежно від військово-політичної ситуації земель, на яких здійснювали свою діяльність. Це дозволяло чумакам
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 10 Шевченко Т. Г. «Коло Седнева» здібностей: тямити у цінах на ринку, знатися на технічному обслуговуваннівозівіраціоніхудоби,домовлятисязмитникамиі здирниками, а якщо потрібно, то й ставати у кругову оборону зі зброєю
не боятися армій сусідів, ізякими постійно точилися війни, а стабільно займатися своєю справою та відкривати для себе нові ринки збуту й імпорту. Чумацтвобулопопулярнимішановним. Чумацький промисел сприяв налагодженню зв’язків між різними, навіть, дуже віддаленими місцевостями. Проте, цілком мирне заняття було небезпечним для життя – на чумацькі обози з товарами часто густо нападали грабіжники. Напади останніх
з числа запорізьких
Звісно, не безкоштовно.
ескорт доводилося платити спеціальний
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 11 були справою частою, і це розвило в чумака відчуття воїна не в меншій мірі, ніж торгівця. Саме зі старих чумаків сформувався стерженькозацтваяккласу. Аби захиститися від розбійників, чумаків супроводжували конвойні
козаків.
Заозброєний
збір «ралець». Головними ворогами чумаків на довгих степових шляхах були кримські татари, ногайці, розбійники, які в очеретах чекали чумацькі валки, щоб пограбувати їх. Це й зумовлювало чумаків об’єднуватися у валки по сотні й більше возів, які очолюваливиборніатамани.Чумакиоборонялисявогнепальною зброєю,кілками,жердинами,косами,оборонялисявручну. Майже всі шляхи загальноукраїнського значення сьогодні засновані саме чумаками. Коли нашу територію вкривали безкраї степи, більшість доріг виключно з’єднували між собою найближчі села. Чумакам було не вигідно втрачати час, подорожуючипоселеннями, і вонипрокладаливласні маршрути, прив’язуючись лише до річок (задля орієнтації на місцевості та постійногодоступудопрісноїводи).
з легендою чумаки їздили до Криму по сіль, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі. Ніби перші чумаки, їдучи з Криму, позначили дорогу сіллю, яка сипаласяздірв мажарах. Господь переніс соляну дорогу на небеса. З того часу чумаки знали шлях посільідодому.
Ще вважали, що Чумацький Шлях –небесна дорога для людських праведних душ, що летять по цій дорозі в рай, а грішні – до пекла.
а весною
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 12 Погляньте літньої ночі на глибоке зоряне небо. Утаємничій далині сяють міріади мерехтливих зірок Галактики, Молочного шляху, або Чумацького шляху, на якому невтомні зоряні чумаки розсипали сільподорозі. Згідно
Птахи по ньому восени відлітають у вирій,
повертаються.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 13 Чумаки мали свої звичаї і традиції. Проводи чумаків у далеку дорогу мали традиційний характер, днем виїзду вибирали п’ятницю або неділю, залежно від традиції села. Церемонія проводівпочиналасярано, досхід сонця. Старий чумак батько чи дід виносив із хати свячену воду, кропив нею воза та волів, потім брав сокиру і кидав наперед волів – вони мали пройти, незачепивши її колесами. Якщо кинута сокира лежала на схід, подорож, вважалося, буде вдалою, на захід – до невдачі, якщонапівдень, заробітокбудедобрий,напівніч невдалий. Зустрівшись у дорозі з іншим чумацьким обозом, неодмінно зупинялися, розкурювали люльки, цікавилися один у одного про життя-буття. Проїжджаючи по селах, завжди пригощали дітей чимось смачненьким, а бідним родинам давали сіль просто так, безгрошей.
за ніч співав тричі: близькопівночі, близько третьої години і перед сходом сонця. Після третього співу
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 14 Шевченко Т. Г. «Чумаки серед могил» Ще в дорогу з собою чумаки завжди брали півня. Його називали «цариком», бо це був півень з першого яйця під квочкою. У дорозі чумакам він слугував годинником, термометром, барометром. Півень
чумаки вставали і рушали в дорогу. Досвідчені чумаки за тембром голосу півня за 2-3 доби передбачали зміну температури повітря, дощ чи сонце, вітер, йогонапрям.Затогочаснимвіруванням,півеньохоронявчумаків відродовогобіса,ворожоїсили,нагадувавпродомівкуісім’ю.
Валку
супроводжували ще й
собаки. Вони ганяли за
дрібними звірами,
проганяли зайця, щоб
тойнеперебігавдорогу.
При нападі ворогів
собаки створювали
своєрідний другий
фронт в тилу
розбійників, нещадно
гризлиїхзаноги.
Грати в карти
чумакам суворо заборонялося, щоб непрогравали в карти чумацькогодобра.
Людина зі слабким здоров’ям в чумаки не годилася. В степу нещадно пекло сонце, частими були пилові вихори, ночувати доводилося просто
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 15
чумаків
неба. Найчастіше чумаки страждали від розладу травлення соняшниці. Лікували горілкою з полином і жаром. Ставили на живіт гарячий казанок або вкладали хворого животом донизу на загашене після обіду вогнище. Постраждалому від пристріту (наврочення) за спиною бризкали холодною водою, давали чарку горілки і вкладали спати, вкриваючи кожухом. Вогники (нариви) промивали водою, в якій загасили вуглик. Від порізів допомагала спиртова настоянка на березових бруньках або подорожник. Якщо лихоманило, пили спиртову настоянку на польовому хмелі, їли шкаралупу освячених крашанок,
обкурювали себе
тютюном і швидко їхали геть. Роги волів, що належали
покійному, фарбували в чорний колір. Гроші, зароблені волами
померлого,передаваливдові.
Якщо чумаки поверталися
з місцевості, де вирувала
чума, вдома їх відправляли на двотижневий карантин.
Чумаки його не любили через матеріальні видатки. Але об’їжджати заражені села іноді було небезпечно: можна було втрапити в болото або річку без броду. Тоді чумаки ворожили: клали в миску сухар, кристал
розгойдували
на
солі
карантин
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 16 обкурювали себе тютюном, ладаном. Вважалося, що пропасниці євсякі:однібоятьсямолитви,другіладану,третігорілки. Чумаки нерідко вмирали в дорозі. В такому випадку померлоговезлидонайближчогосела,дезісвященикомховали і отримували метрику про смерть. Якщо тільки причиною смерті буланечума. Померлого від чуми товариша якомога швидше відвозили в степ, де палили старі чобот5и і смолу, щоби було якомога більше чаду. Ховали, вмивалися горілкою,
солі, вуглик і
над нею камінь
нитці. Якщо хитнеться до
до повернення,
скасують, якщо до хліба – оминай чумне село і все будедобре,якщодовуглика–щонероби,будебіда. Щобинезаразитисячумою,чумакиобмазувалисебедьогтем. Відомо, що чумаки ніде не обходилися без пісні. «Було, як заспівають, так усі ліси, яри, гори і поля заговорять».
чумаків, якщо не дізнаємось про те, що в усній народній творчості, у художній літературі створено цілий розділ чумацьких пісень, приповідок, анекдотів. А найголовніше жоден промисел у світі, жодне
ремеслоне увійшло так широко і
так глибоко в пам’ять народу, як
пам’ять про українських
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 17 Неповною буде наша розповідь про
чумаків. Більше століття минуло, як зник промисел чумакування, а пам’ять про нього живе. Історично правдиво відобразилося в піснях чумацтва класове розшарування, бо серед чумаків були бідні й заможні, наймити і власники,що використовували чужу працю. За буйною веселістю чумацьких
пісень відчувається горе чумака, який іде в корчму ледве живий із
журби. Та все ж із пісень постає
образ мужньої, витривалої, стійкої, вірної людини, що бачила світи, людське горе, вміє
перемагати всякі лиха в дорозі, боротисязащастя.
Аналіз фольклорних пам’яток, зокрема чумацьких пісень зі збірок
І. Рудченка, П. Чубинського,
С. Тобілевича, дозволив визначити основні риси духовної
культури чумаків, їхньої психології.
Чумакування подарувало культурі України бездонну скарбницю для творчості митців –письменників, художників, скульпторів.
Серед творів комедія
І. Карпенка-Карого «Чумаки», роман В. Малика «Чумацький шлях», поема епопея «Чумаки, або Україна з 1768 року», оповідання С. Руданського «Чумак», казка Сашка Лірника «Про чумака Микиту, сокиру і халепу».
Г. Квітка Основ’яненко, Марко Вовчок, П. Куліш, І. Новицький
Українські письменники
у своїй творчості також частовикористовуваличумацькутематику.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 18
займало
«Катерина», «Гайдамаки»,
«Москалева криниця «Ой, не
«Неначе степом чумаки», «У неділю не гуляла», зображена на картинах Коло Седгева», «Андруші», «Чумаки серед могил».
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 19 У творчій спадщині Т. Г. Шевченка чумакування
помітнемісце.Цятемавідбитавпоемахтавіршах:
«Наймичка», «Тополя»,
п’ються пива-меди»,
У другій половині XIX століття чумацький промисел занепав узв’язку із розвитком залізничного й водного транспорту. Алевінзалишив у житті нашого народу незгасну сторінку. Ізприпиненням існування чумацтва, зник і цілий пласт своєрідної української культури. Щоб зберегти пам’ять про чумацтво, необхідно поглибити дослідження цього унікального явища не лишевукраїнській,алеівєвропейськійісторії.
Вечірні осокори,
вийди на подвір’я
подивися вгору.
Чи бачиш он ту стежку, Покручену,в’юнку?
Вона веде до Криму, По сіль білу, м’яку.
Чи чуєш, ремигають
В упряжі воли.
Куди ж це вони їдуть
Із грузом немалим?
На возах чути пісню
Поривисту, лунку,
То чумаки співають
Під тишу цю дзвінку.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 20 Як місяць позолотить
То
І
То молодий
отаман
нічний дозір.
Отак помалу помаленьку
чумацька валка,
Не вийде сьодні ночувать, Бо була перепалка.
А як знайдете ви дорогу, Хоробрі чумаки!?
Проїхать треба п’ятсот верст
Крізь ріки й будяки.
А чумаки відповідають:
по зірках,
Там шлях намічений чистенько,
заблукаєм в будяках!»
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 21 А хто на віз та не сіда, Все йде біля волів?
ще
Веде
Їде
«Читаєм
Не
згодом вісті
Чумаки уже у Крим приїхали, Товар на сіль обміняли Й додому поїхали. Може їхали вони Й по наших стежках, Бо десь ніби ремигають Воли у возах.
А чому той срібний шлях Та Чумацьким зветься? А чому ж вночі я чую, Наче пісня ллється?
Мабуть просто чумаки
ті зірки читали, В Крим по сіль все їхали
І пісні співали.
Ніла Ревчук
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 22 А
–
Крим далекий виряджали сина. Волів купляли, ярма і занози. На оболоні мати голосила
виливала на чумарку сльози.
Гули степи. Воли жували літо. Печаті ратиць відміряли дні. Туди ішли як оживало літо. Назад брели по мертвенній стерні.
Топили серце чумаки у кварті. І, розхитавши гопаком корчму, везли в степах, просмолені, чубаті, важченну сіль, тараню і чуму.
Вона цвіла єгипетським намистом, турецьким капцем в'язла до стопи, і гайворонням, ніби чорним листом,
із неба облітала на степи.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 23 У
І
втома,
душі.
під рукою,
пливло, пливло…
захлинувшись тугою терпкою, лягав чумак пилюці на крило. Виймали хлопці із ярма занози. Шапки здіймали, випрягши волів… Вогонь в'їдався в чорні ребра воза, прив'язані за дишель до землі.
Худі тополі сплять довготелесо над безгомінням стомлених доріг.
полум'ям обгризені колеса
вічним небом замітає сніг.
в небі сяє між своїм обозом
Віз безсмертністю коліс…
і вся різниця поміж возом
мрією про той же самий віз.
Костенко
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 24 Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. Росла у тілі передсмертна
передпісенна туга – у
Полудрабок здригався
гойдалось небо і
І,
І
під
А
Великий
Оце
і
Ліна
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 25 http://artkavun kherson ua/z istorii chumakuvannya v ukraini htm http://chumactvo.info/ https://indragop.org.ua/news/p_39_jat cikavikh i malovidomikh fakt iv pro chumactvo/2012 01 23 52 https://novadoba.com.ua/1 99975 chumactvo v istoriyi ukrayiny istoriya poyavy–socialnyy–sklad–chumacki–slobody.html https://incognita.day.kyiv.u a/chumacztvo.html http://xn––––7sbabirvo2ammddtcfe8b2 a xn j1amh/articles/where chumaky–for–salt–go.html https://was.media/uk/2017 10 30 karti groshi dva voli–pravila–chumackogo–zhittja/ http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42967/04 Yaremenko.pdf?sequence=1 https://we.org.ua/kultura/narodni remesla/chumaky pershi pidpryyemtsi ukrayinskogo stepu/ http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42967/04–Yaremenko. pdf?sequence=1
вони свого
це про
Пенсійний кур'єр.– 2018. –№14(6квіт.).–С.9.
2. Данилевський, Г. П. Чумаки : художньо-докуметальний нарис. Киїк:Веселка,1992. 110с.
3. Зяблюк, Н. До питання «Чумацтво на Звенигородщині» / Надія Зяблюк // Українська Родина. 2018. № 3 4 (119). С. 26-29:іл. Бібліогр.:С.29(36назв).
4. Зяблюк, Н. Чумацьке вбрання / Надія Зяблюк // Українська родина. – 2018. – № 1 (117). – С. 21-27 : іл. – Бібліогр.: С. 27 (34 назви).
5. Сабинина, С. Староукраинский бизнес на соли / СофьяСабинина // Интересная газета в Украине. Тайны истории.– 2020. –№3.–С.10-11.
6. Сокур, Ю. Сіль землі нашої: минуле і сучасне / Юрій Сокур // Чумацькийшлях. 2018. №1(Січ. Черв.). С.21 23:іл.
7. Триліс, В. Чумацькіпісні/ВасильТриліс//УкраїнськаРодина. 2017. №5(114). С.14 15:фото.
8. Юлаева, Ю. Устаревшиевакансии/ЮлияЮлаева// Сегодня. 2014. 11нояб.(№242). С.8-9 :фото.
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 26 1. Головіна, С. Солона справа чесних та хоробрих : заповзятливі, сміливі вільні люди. Кажуть, що саме
часу стали стрижнем українського козацтва, – усе
чумаків. Якими ж вони були? / Світлана Головіна //
Перші підприємці українського степу Бібліотека ім. М. Костомарова 27
Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова» «Наша бібліотека – це простір для читання, спілкування та реалізації креативних ідей»
