Письменник Харукі Муракамі дотримується суворого режиму: в період роботи над книгою він встає о 4 годині ранку і працює до 6. В день він обов'язково пробігає 10 км або пропливає 1500 м (а іноді поєднує одне з іншим). Після цього він читає і слухає музику. Спати лягає о 9 годині вечора. Ніяких змін в режимі бути не може! Англійська поетеса Едіт Сітвелл мала звичку щоранку кілька хвилин лежати у відкритій труні, а вже тоді бралася до нового твору. Також Едіт клала записничок у кожному кутку свого маєтку (а це близько 300 записників), куди записувала усі ідеї, які у неї раптово з`являлися. Фрідріх Шиллер не міг працювати, якщо ящик його письмового столу не був набитий гнилими яблуками. На це, до речі, нерідко нарікав Гете, коли заходив у гості до нього.
Стівен Кінг пише по 10 сторінок кожен день без перерви на обід, незалежно від дня тижня. Навіть святкові дні не були для нього винятком. Ця корисна звичка допомогла автору отримати титул неперевершеного короля жахів і зробила його найбільш продуктивним письменником Америки.
Інформаційний центр “Бібліотека ім. М. Костомарова” Ми підтримуємо всіх, хто отримує задоволення від читання і намагається вчитися все життя
ЗНАЙДІТЬ НАС В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ під єдиним логіном BIBLIO-NIVKI Наші блоги: BIBLIO-NIVKI BIBLIO-NIVKI ПДГ BIBLIO-NIVKI Меню на всі смаки BIBLIO-NIVKI Насолода книгою
ск пу и В
№
11
Наша адреса: вул. Д. Щербаківського, 51-В м. Київ 04111 Україна Тел.: (044) 443-14-90, 443-09-95 Тел./факс: (044) 400-53-17 Ел. пошта: biblio.nivki@gmail.com
експрес-досьє з циклу
«Цікаві факти з життя письменників і книг» Київ - 2019
За матеріалами: http://booknazy.blogspot.com/2013/11/blog-
post_12.html , http://cikavocom.blogspot.com/2017/07/blog-post.html
Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Інформаційний центр “Бібліотека ім. М. Костомарова”
Девиз организации
Видання підготувала Н. Жаборовська
Цікаві факти Не секрет, що багато знаменитих письменників мали схильність до різних дивацтв. Однак для більшості з них ці дивні речі нерідко були невід’ємною частиною професійної діяльності. Деякі літератори вдавалися до вельми незвичайних хитрощів для підвищення працездатності, долаючи муки творчості різними способами. Пропонуємо вам познайомитися із деякими із них.
Саме Іван Якович Франко був першим, хто почав носити вишиванку під піджаком – зараз такий стиль у тренді. Ще один цікавий факт з життя письменника – те як він писав вірші. Річ у тім, що Іван Якович майже ніколи не записував віршовану форму відразу, як тільки виникала ідея. Спочатку він довго ходив по хаті, вистукуючи, підбирав ритм до майбутнього вірша, мугикав мелодію. Далі під вже сформовану мелодику він підставляв слова, наспівуючи їх. І тільки тоді, коли і мелодія, і текст ставали одним цілим, поет записував своє творіння. Відомо, що письменник Іван Нечуй-Левицький прокидався та лягав спати у визначену годину. Трапезував тільки вдома і також у визначений час. І ніколи ніде не пив навіть чаю, бо то було не в призначену годину, і могло вибити його із колії. Ще відомий літератор дуже боявся застудитися, і тому, збираючись у поїздку, брав з собою пальто та шапку.
з життя письменників Олександр Пушкін, крім знаменитої звички малювати на полях рукописів всілякі каракулі, дуже любив під час роботи пити лимонад. Якщо поет збирався писати вночі, слуги заздалегідь ставили йому на стіл цілий глечик цього напою. Любив працювати ночами і французький класик Оноре де Бальзак. Тільки пив він каву, а не лимонад. Рукописи письменника були покриті слідами від кавових чашок. Завдяки цьому напою, він міг працювати до 48 годин поспіль, однак, швидше за все, кава його і згубила – він помер від хвороби серця. Елвін Брукс Уайт, автор книги «Павутиння Шарлотти», любив писати у вітальні, де збиралася вся родина. Він говорив, що йому подобається писати під балаканину і сміх близьких: «Письменник, який шукає ідеальні умови для роботи над книгою, помре, так і не написавши ні слова». Мабуть, найбільш незвичайне місце для пошуку натхнення вибрав Чарльз Діккенс – письменник часто відвідував морги. Там йому ніщо не заважало розмірковувати про тлінність буття. Ще одна цікава особливість автора «Олівера Твіста» – кожні 50 рядків написаного тексту він запивав ком гарячої води.
ковт-
і
книг Микола Гоголь писав, як правило, стоячи за конторкою; у всякому разі, так стверджував у своїх спогадах про письменника мемуарист Павло Анненков.
Писав стоячи і Ернест Хемінгуей. Він прокидався рано вранці, щоб встигнути виконати свою норму до настання спеки (писав 500 слів на день), і творив в тиші та спокої. Автор роману «Сніданок у Тіффані» Трумен Капоте називав себе «горизонтальним письменником» – свої твори він писав тільки лежачи простим олівцем на папері, оскільки не визнавав друкарських машинок. Віктор Гюго наказував слугам ховати весь його одяг для того, щоб у письменника не було спокуси вийти на вулицю і відволіктися від написання чергового великого твору. На столі драматурга Генріка Ібсена завжди стояв портрет ненависного йому суперника – Августа Стріндберга. На цілком логічні запитання друзів про те, навіщо зберігати портрет конкурента, Ібсен відповідав: «Не можу написати ні рядка, якщо на мене не дивляться ці божевільні очі».