Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ
Наша інформація – ваш успіх День бібліографії
2022
Упорядник: бібліограф І категорії центральної міської бібліотеки ім. Костя Солухи О. Дачковська Комп’ютерний набір: О. Дачковська
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ № з/п 1
2
Час проведення 1100–1110
1110–1200
3
1200–1230
4
1230–1330
5
1400–1430
6
1500–1530
7
1200–1230
8
1530–1600
9
1600–1630
10
1630–1700
Назва заходу Вступ Рекомендації щодо дій населення при загрозі масових заворушень і бойових дій Фізична безпека дітей під час війни Правила поведінки в евакуації, на окупованих територіях і в зоні бойових дій Рекомендації щодо дій населення при захопленні у заручники Рекомендації щодо дій населення з попередження та запобігання терористичних актів Рекомендації щодо дій населення з виявлення ознак можливої підготовки до проведення терористичних актів Рекомендації щодо дій населення при загрозі проведення терористичних актів Рекомендації щодо дій населення при виявленні підозрілого предмету Рекомендації щодо дій населення при отриманні анонімного повідомлення про замінування Порядок дії населення під час обстрілу
Категорія користувачів 11 кл. 9–11 кл.
9 кл.
9–11 кл.
Рекомендації щодо дій населення при загрозі масових заворушень і бойових дій 1. При загрозі масових заворушень: - зберігати спокій та розсудливість; - при знаходженні на вулиці негайно залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей; - не піддаватися на провокації; - надійно закрити двері, не виходити на балкон і не наближатися до вікон; - не залишати приміщення без нагальної потреби. 2. При загрозі бойових дій: - закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом; - перекрити газ, воду, загасити пічне опалення та виключити світло; - взяти документи, гроші, предмети першої необхідності, медичну аптечку та продукти харчування; - залишити помешкання та зайняти місце у захисній споруді чи підвалі;
- попередити про небезпеку сусідів, надати допомогу людям похилого віку, інвалідам і дітям; - бути максимально обережними та не панікувати; - не залишати безпечне місце без нагальної потреби. 3. При загрозі ураження стрілецькою зброєю: - закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовою стрічкою) для зменшення ураження розбитим віконним склом; - закрити вікна, двері та виключити світло; - зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон (кладова, ванна кімната, прихожа); - поінформувати про небезпеку близьких і знайомих. 4. При вибуху боєприпасів: - уважно оглянутися довкола та визначити наявність загрози подальших руйнувань стін, зсувів перекриття, а також кому необхідна допомога; - за можливості спокійно та не панікуючи залишити небезпечне місце; - перебуваючи під завалом подавати голосові сигнали, проявляти меншу активність і берегти сили, зберігаючи які, можна протриматися до 5-ти діб; - виконувати усі вказівки пошуковців і рятувальників.
Фізична безпека дітей під час війни Правила поведінки в евакуації, на окупованих територіях і в зоні бойових дій Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни. Правила безпеки дітей під час евакуації 1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологи радять зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно. 2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте. 3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.
Ваші прохання зрозумілими.
повинні
бути
лаконічними
та
Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».
Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.
4. Іграшку-супергероя – з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття. 5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів. 6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.
7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації. 8. Домовтеся про місце, де ви загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).
зустрінетеся,
якщо
9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.
Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.
10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви
знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створено Офісом Президента України спільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики. 11. Остерігайтесь зловмисників: будьте пильними. Зараз українським біженцям допомагає вся Європа. Щодня пересічні громадяни з різних країн від щирого серця діляться їжею, одягом, житлом. Та не слід забувати, що ворог може використовувати цю ситуацію, аби вдарити по найціннішому: по дітях. Ворожа авіація розкидає дитячі іграшки та мобільні телефони, які начинені вибухівкою. Поясніть це дитині й пильнуйте за тим, щоб вона брала іграшки та інші речі лише з вашої згоди та у вашій присутності. Ніякі «забуті» або «покинуті» іграшки, смартфони тощо з землі підбирати не можна! Детальніше про це дивіться нижче у розділі «Як уберегти дитину від мін та вибухівки».
Рекомендації щодо дій населення при захопленні у заручники При захопленні у заручники: - взяти себе в руки, заспокоїтися, не панікувати, розмовляти спокійно; - підготуватися фізично і морально до можливого суворого випробування; - не виявляйте агресії та зневаги до терористів; - з самого початку перебування в заручниках, особливо в першу годину, виконувати у межах допустимого всі вказівки терористів; - не привертати увагу терористів своєю поведінкою; - не виявляти активного опору, що може погіршити власне становище; - не намагатися втекти, якщо немає повної впевненості в успіху, що призведе до застосування терористами більш суворих заходів, ускладнить не тільки власне становище, а й становище інших заручників; - заявити про погане самопочуття; - запам’ятати якомога більше інформації про терористів щодо їх статі, чисельності, зовнішнього вигляду, особливостей зовнішності, тематики розмов, акценту, темпераменту, манер поведінки, озброєння тощо;
- намагатися визначити місце власного знаходження та утримання; - не відмовлятися від їжі, яка допоможе зберегти сили та здоров’я; - за можливості розташуватися подалі від вікон, дверей і самих терористів, що забезпечить власну безпеку у разі штурму приміщення, стрільби снайперів на ураження терористів; - у разі штурму приміщення лягти на підлогу обличчям донизу, склавши руки на потилиці; - слід пам’ятати, що правоохоронні органи та місцева влада зроблять все можливе для визволення заручників.
Рекомендації щодо дій населення з попередження та запобігання терористичних актів З метою попередження та запобігання можливості проведення терористичних актів у багатоквартирних житлових будинках або поблизу них: - вивчити реальний стан і особливості території розташування будівель, для чого спільно з відповідальними особами житловоексплуатаційних органів проводити регулярні обходи прибудинкової території, підвальних і технічних приміщень; - вивчити, які приміщення побудовані, вузли і агрегати встановлені всередині будинку, по його периметру та поблизу нього. Чітко уяснити: ким вони обслуговуються або орендуються; хто несе відповідальність за їх експлуатацію та утримання; які працівники комунальних служб обслуговують прибудинкову територію та будинок і як вони виглядають; схему під’їзду та поверху місця проживання; телефони власників і орендарів приміщень та обладнання; телефони аварійних служб, чергових служб СБУ, МВСУ, ДСНСУ та місцевого підрозділу з питань цивільного захисту; - обрати серед мешканців відповідального, старшого по під’їзду, будинку;
- вивчити місця можливого закладання вибухових пристроїв, складування вибухонебезпечних речовин; - зміцнити, замкнути та опечатати вхідні двері на горище та до підвалу; - встановити грати на вікна квартир першого поверху, металеві вхідні двері з надійними замками, регулярно перевіряти їх справність; - встановити домофон; - не відкривати дверей до під’їзду та квартири незнайомим особам; - організувати чергування мешканців у будинку, створити добровільні дружини з мешканців для патрулювання житлового масиву та перевірки замків і печаток; - звертати увагу на появу незнайомих бездоглядних транспортних засобів, незнайомих контейнерів, інших підозрілих предметів на стоянці біля будинку та підозрілих осіб, які прагнуть обстежити будинок і прилеглу територію, розпитують про розміщення квартир або заносять мішки, ящики тощо в будинок і до підвалу. У разі їх появи, негайно телефонувати в чергові служби МВСУ, СБУ, ДСНСУ та місцевого підрозділу з питань цивільного захисту.
З метою попередження та запобігання можливості проведення терористичних актів на об’єктах (підприємствах, установах, організаціях тощо) або поблизу них: - посилити пропускний режим при вході та в’їзді на територію об’єкту, встановити системи сигналізації, аудіо- та відео спостереження та запису; - встановити надійну огорожу території об’єкту; - здійснювати щоденні обходи території об’єкту та огляди місць можливого розміщення підозрілих предметів (вибухових пристроїв) на предмет їх своєчасного виявлення; - вивчити місця можливого закладання вибухових пристроїв, складування вибухонебезпечних речовин; - проводити приміщень;
періодичну
- забезпечувати більш розстановку кадрів;
комісійну перевірку
ретельний
підбір,
складських
перевірку
та
- організовувати та проводити спільно з правоохоронними органами інструктажі та практичні заняття щодо дій при виявленні підозрілих предметів (вибухових пристроїв); - при укладенні договорів на здачу складських (підсобних) приміщень в оренду в обов’язковому порядку включати до них пункти, які дають право адміністрації об’єкту здійснювати при необхідності перевірку орендованих приміщень щодо їх цільового використання;
- звертати увагу на появу незнайомих бездоглядних транспортних засобів, незнайомих контейнерів, інших підозрілих предметів на стоянці біля об’єкту та підозрілих осіб, які прагнуть обстежити об’єкт і прилеглу територію, розпитують про розміщення приміщень або прагнуть переправити мішки, ящики тощо на територію об’єкта; - своєчасно уточняти телефони аварійних служб, чергових служб СБУ, МВСУ, ДСНСУ та місцевого підрозділу з питань цивільного захисту; - у разі виявлення незнайомих бездоглядних транспортних засобів, підозрілих осіб або підозрілого предмету негайно телефонувати в чергові служби МВСУ, СБУ, ДСНСУ та місцевого підрозділу з питань цивільного захисту; - до прибуття оперативно-слідчої групи забезпечити охорону незнайомих бездоглядних транспортних засобів, місця знаходження підозрілого предмету та спостереження за підозрілими особами, при необхідності евакуювати співробітників у безпечне місце, відключити енергоносії та привести в готовність до застосування всі наявні засоби пожежогасіння.
Рекомендації щодо дій населення з виявлення ознак можливої підготовки до проведення терористичних актів З метою виявлення ознак можливої підготовки до проведення терористичних актів у багатоквартирних житлових будинках (на об'єкті) і поблизу них необхідно: - бути обачним і уважним до того, що відбувається навколо: на вулиці, в транспорті, в громадських місцях, на території, у будинку та його під’їздах, у дворах, на об’єкті та поблизу нього; - постійно проявляти пильність і бути активним у запобіганні надзвичайних ситуацій. Недостатня пильність – "блакитна" мрія терористів; - пам’ятати, що правильні, виважені та рішучі дії з виявлення фактів підготовки до проведення терористичних актів у багатоквартирних житлових будинках (на об'єкті) і поблизу них, а також своєчасне повідомлення про них відповідним органам збереже власне життя, життя рідних, близьких і інших людей. Ознаками можливої підготовки до проведення терористичних актів у багатоквартирних житлових будинках (на об'єкті) і поблизу них можуть бути: - поява незнайомих осіб, які цікавляться інформацією про будинок (об’єкт) та можливістю потрапити до нього поза його охороною; - вивчення незнайомими особами місцевості, території та розміщення будинку (об’єкту), складання його плану, схеми, ведення фото і відеозйомки;
- наявність у незнайомих осіб великих сум грошей та предметів, схожих на замасковану зброю та вибухові пристрої; - звернення незнайомих осіб до мешканців з проханням надати, за підозріло великі гроші, на нетривалий термін житло, стоянку для транспортних засобів, місце для зберігання вантажу, перегнати транспортний засіб, передати посилку, познайомити з будь-якою людиною тощо; - наміри незнайомих осіб під різними приводами познайомитися з людьми, які працюють в охороні будинку, стоянки, на режимних об’єктах, вивчення ними порядку охорони та допуску на режимні об’єкти. У випадку виявлення незнайомих бездоглядних транспортних засобів, незнайомих контейнерів, інших підозрілих предметів і підозрілих осіб, негайно телефонувати в чергові служби МВСУ, СБУ, ДСНСУ та місцевого підрозділу з питань цивільного захисту.
Рекомендації щодо дій населення при загрозі проведення терористичних актів При загрозі проведення терористичних актів: - не піддаватися загальній паніці та не панікувати; - заспокоїтися та зібратися з думками; - діяти помірковано та виважено; - прибрати з балконів і лоджій легкозаймисті та пальномастильні матеріали; - закрити двері на балкони та лоджії, а також вікна; - закрити штори на вікнах (це вбереже від осколків скла); - підготувати бинти, йод, вату та інші необхідні медичні засоби для надання першої медичної допомоги; - створити необхідний запас харчів і питної води; - уникати при загрозі проведення терористичних актів місць масового скупчення людей; - відправити (бажано) дітей та родичів (осіб похилого віку) на дачу, у село, до іншого більш безпечного населеного пункту до родичів або знайомих; - обмежити (по можливості) користуванням громадським транспортом;
- домовитися з сусідами про взаємодопомогу у разі необхідності; - підготуватися до екстреної евакуації (скласти в сумку документи, коштовності, гроші та продукти харчування, які швидко не псуються); - допомогти хворим і похилого віку родичам або сусідам підготуватися до евакуації; - тримати постійно увімкненими радіоприймач, телефон;
радіоточку,
телевізор,
- тримати у доступному місці перелік телефонів чергових служб МВСУ, СБУ, ДСНСУ та місцевого підрозділу з питань цивільного захисту для передачі інформації про загрозу проведення терористичних актів.
Рекомендації щодо дій населення при виявленні підозрілого предмету Останнім часом почастішали випадки виявлення предметів на сходових площадках, біля дверей квартир, в установах, у громадському транспорті та місцях скупчення людей, які можуть виявитися вибуховими пристроями. Слід пам’ятати, що для камуфляжу вибухових пристроїв можуть бути використані звичайні побутові предмети: портфелі, валізи, сумки, пакунки, пакети, згортки, мішки, ящики, коробки, іграшки тощо, зовнішній вигляд яких може приховувати їх справжнє призначення. Ознаками підозрілих предметів, які можуть виявитися вибуховими пристроями, можуть бути: наявність дротів, малої антени, скотчу, підозрілих звуків (цокання годинника, клацання), джерел електричного живлення (батарейок, акумуляторів) або розтяжки з дроту (шпагату, мотузки), незвичне розміщення предмету, а також не властивий специфічний запах. Батьки та дорослі є відповідальними за життя та здоров’я дітей, тому необхідно роз’яснювати їм, що будь-який підозрілий предмет, знайдений на вулиці (в під’їзді), може становити реальну небезпеку для їх життя та здоров’я. При виявлені підозрілого предмету у під’їзді будинку: - не залишати без уваги річ, яка не повинна перебувати у під’їзді; - опитати сусідів, щоб виявити власника або особу, яка цю річ залишила;
- у разі якщо власник не виявлений, негайно повідомити про знахідку чергові служби МВСУ, СБУ, ДСНСУ та місцевого підрозділу з питань цивільного захисту. При виявленні підозрілого предмету у громадському транспорті: - не залишати без уваги забуту або бездоглядну річ; - звернути увагу людей, що знаходяться поруч, на річ та опитати їх, намагаючись встановити власника, або особу, яка могла цю річ залишити; - у разі якщо власник не встановлений, негайно повідомити про знахідку водія (машиніста) транспортного засобу. При виявленні будь-де (у тому числі на об’єктах) підозрілого предмету необхідно: не вчиняти ніяких дій: не чіпати, не відкривати та не переміщувати його; зафіксувати час його виявлення; не використовувати мобільні телефони та засоби радіозв’язку; обов’язково дочекатися прибуття оперативно-слідчої групи, фахівців МВСУ і ДСНСУ та вказати місце знаходження підозрілого предмету; домогтися щоб люди відійшли на безпечну відстань від знахідки. При виявленні підозрілого предмету (знахідки), який може виявитися вибуховим пристроєм або боєприпасів, безпечними відстанями, виходячи з практики підриву на полігонах вибухових пристроїв і боєприпасів, слід вважати наступні рекомендовані зони евакуації та оточення:
Підозрілий предмет (знахідка): вибуховий пристрій або боєприпаси
Зона евакуації та оточення
Граната РГД-5
Не менше 50 метрів
Граната Ф-1
Не менше 300 метрів
Тротилова шашка вагою 200 грамів
50 метрів
Тротилова шашка вагою 400 грамів
75 метрів
Пивна банка місткістю 0,33 літри
60 метрів
Міна МОН-50
75 метрів
Валіза (кейс)
230 метрів
Дорожня валіза
350 метрів
Автомобіль типу «Жигулі»
500 метрів
Автомобіль типу «Волга»
600 метрів
Мікроавтобус
900 метрів
Вантажна автомашина (фургон)
1250 метрів
Рекомендації щодо дій населення при отриманні анонімного повідомлення про замінування При отриманні телефоном анонімного повідомлення про замінування необхідно: 1. Встановити контакт з невідомою особою, яка повідомила телефоном про замінування, та намагатися при цьому: - встановити мотив невідомої особи щодо замінування; - усвідомити, які вимоги висловлює невідома особа; - відмовити невідому особу виконувати свій задум; - умовити невідому особу передзвонити, посилаючись на поганий зв'язок. 2. Під час телефонної розмови спробувати визначити звідки невідома особа телефонує. Для цього: - при наявності на телефонному апараті автоматичного визначника номеру (АВН) записати номер телефону, з якого телефонує невідома особа; - при відсутності на телефонному апараті автоматичного визначника номеру (АВН) та після завершення розмови з невідомою особою не класти слухавку на телефонний апарат, щоб на автоматичній телефонній станції не втрачався напрямок з’єднання. З іншого телефонного апарату негайно зателефонувати оператору зв’язку, що обслуговує задіяну телефону лінію, пояснити ситуацію, яка склалася, та
запропонувати йому негайно встановити номер телефону та адресу, з якої телефонувала невідома особа. 3. Після завершення розмови з невідомою особою негайно записати: - точний час телефонного дзвінка невідомої особи; - отриману від невідомої особи інформацію; - ймовірну стать невідомої особи; - ймовірний вік невідомої особи; - інтонацію та тембр голосу невідомої особи; - наявність дефектів мови у невідомої особи; - наявність звукового (шумового) фону супроводу телефонної розмови. 4. Негайно повідомити керівника об’єкта (установи, організації, підприємства тощо) про отримане телефоном анонімного повідомлення про замінування та іншу інформацію, яку вдалося встановити під час розмови. 5. Про отримання телефоном анонімного повідомлення про замінування по команді керівника об’єкту повідомити телефоном чергові служби МВСУ, СБУ, ДСНСУ та місцевого підрозділу з питань цивільного захисту.
Рекомендації щодо дій населення під час обстрілів Досвід сучасних збройних конфліктів і воєн із повномасштабним застосуванням ракетно-бомбового та артилерійського озброєння свідчить, що найбільші втрати мирного населення відбуваються в перші дні війни, поки кожен не навчиться діями під час бомбардувань. Щоб уникнути цього, слід пам’ятати про наступні правила, яких слід дотримуватися при раптовому потраплянні в зону застосування ракетнобомбового і артилерійського озброєння. Про початок обстрілу ви можете дізнатися почувши віддалені звуки пострілів, гуркіт та спалахи впуску ракет. Якщо ви почули свист снаряда (шурхіт), а через 2-3 секунди – вибух, одразу падайте на землю. НЕ ПАНІКУЙТЕ! Швидко і уважно озерниться довкола та знайдіть місце де можна заховатися надійніше. Вибравши більш надійне укриття слід перебігати короткими кидками після чергового вибуху. Пам’ятайте – бігти будь куди, це не найкраща ідея під час вибуху Місця можливого схову:
спеціально обладнані бомбосховища; підземні переходи; метро; будь-яка канава, траншея чи яма; широка труба водостоку (максимум на 3-4 метри); вздовж широкого бордюру чи паркану дуже великий підвал під капітальними будинками старої забудови; оглядова яма відкритого гаража чи СТО; каналізаційні люки поруч із вашим будинком, однак, щоб це була саме каналізація чи водопостачання – в жодному разі НЕ ГАЗОВА МАГІСТРАЛЬ; якщо в полі зору нема укриття , куди можна перебігти швидким кидком – просто ляжте на землю і лежіть, закривши голову руками.
Не підходять для переховування і укриття:
місця, де розміщена будь яка техніка яка може мати у собі легкозаймисте паливо та/або створювати велику кількість уламків; стіни офісів, магазинів та кафе – під час вибуху там утворюється дуже багато гострих скалок скла, що падаючи зверху розрізають людське тіло як гільйотина; серед горючих дерев’яних, пластикових, металевих тощо матеріалів (склади тари, штабелі, контейнери, будматеріали), ви можете опинитися в епіцентрі пожежі; водні об’єкти (фонтани, ставки, річки тощо) – вибух створює сильний гідроудар що призводить до закритих травм і контузій.
Використовувати підвали житлових будинків панельного типу як укриття неможливо через те, що у випадку руйнування будинок може просто «скластися», повністю блокуючи виходи з підвального приміщення. Важливе правило: укриття має бути хоч і мінімально заглибленим і, разом з тим, має знаходитись подалі від споруд, які можуть обвалитись на вас при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Заховавшись в укритті, лягайте і обхопить голову руками, трохи відкрийте рота – це захистить вас від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби. Якщо обстріл застав вас на вулиці Якщо артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайно лягайте на землю (канаву, яму), щільно притулитися до якогось виступу: бордюру, клумби, забору або якійсь бетонній конструкції та накрийте голову руками.
Приймати лежачу позицію необхідно для того, щоб знизити шанс влучення осколків. Снаряди та міни відриваються верхньому шарі ґрунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 см над поверхнею землі. Якщо під час обстрілу ви знаходитесь в транспорті У разі якщо обстріл застав ва с у маршрутному таксі, трамваї, тролейбусі – вимагайте негайної зупинки транспорту, відбігти від дороги в протилежному напрямну від багатоповерхівок та промислових об’єктів і залягти на землю. Озирнутися і очима знайти більш надійне укриття неподалік. Якщо перші вибухи застали вас в автомобілі: НЕГАЙНО зупиняйте машину, відбіжіть якомога далі від дороги і швидко шукайте укриття. Якщо обстріл застав вас в будівлі Негайно зійдіть в підвал, у випадку якщо підвал, відсутній або зачинений зайдіть до сусідів на першому поверсі. Чим нижче спуститися, тим безпечніше. Якщо почуєте вибух до вікон не підходьте Якщо артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену від напряму звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни, не стійте напроти. Найчастіше осколки потрапляють у приміщення через вікна. Якщо є можливість завчасно заклейте скло вікон скетчем або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами. У приватних будинках можна використовувати льох, але візьміть до уваги, що його може завалити. Тому заздалегідь залишите у будинку на видному місці великий помітний плакат із інформацією про ваше місцезнаходження під час обстрілів і
розташування льоха. У підвал необхідно взяти телефони, запас води та документи. Після закінчення артилерійського обстрілу Зачекайте приблизно 10 хвилин. Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів! Бойові елементи зазвичай розриваються під час падіння, але можуть вибухнути й пізніше, у руках – від найменшого руху або дотику. Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:
Сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал «Увага всім». Негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій. При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте. Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук). Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:
Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншім засобам оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного зараження, виконайте передбачені заходи. Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри. По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення. Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте приміщення! Зменшить можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення: щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв’язку. Знайте, що уражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості, тому якщо немає можливості покинути небезпечну зону не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації. Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту. Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока концентрація НХР. При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу. Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ. З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Хлор Ознаки отруєння хлором: під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню. Перша допомога при отруєнні хлором: одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Повний спокій. Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди. Дії в осередку зараження:
заплющити очі та затамувати дихання. Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою). Не бігти. Спробувати визначити напрямок вітру. Виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру. За неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), так як хлор стелиться по землі.
При виявленні будь-якого виду зараження − негайно дзвоніть за телефоном 101. При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження При зупиненні дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою. Аміак У випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини. Ознаки отруєння аміаком:
нежить, кашель, важке дихання, задуха; підвищене серцебиття, порушена частота пульсу; при контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.
Перша допомога при отруєнні аміаком:
одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря; дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-ного розчину ментолу в хлороформі); дайте йому теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою;
при задусі необхідний кисень; при спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки, інгаляцію; при зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію; при потраплянні в очі − промийте водою або 0,5-1%-ним розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією; при уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5%-ного розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти. Надання першої допомоги при ураженні НХР.
В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії НХР. Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком – водою або 5% розчином лимонної кислоти. Винести потерпілого із зони зараження та забезпечити йому спокій і тепло. Запам’ятайте! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони. При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30% альбуциду, в ніс – оливкове масло. При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.
Як діти різного віку реагують на стрес та сприймають кризову ситуацію Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт. Діти 4-6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці. Діти 7-10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе “рятувальником”, “зацикленість” на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо). Діти 11-13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про
свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки. Діти 14-18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі суїцидальні думки та прояви аутоагресії, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не вимагати від підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження. Поясніть підлітку, що всі почуття та реакції зараз природні, а все, що зараз відбувається – це тимчасово, не на все життя. Щоб допомогти підлітку зменшити емоційне напруження – спрямовуйте його активність та емоції на конкретні дії. Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички.
Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. Перш за все дорослим потрібно забезпечити «завдання виживання» – заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням. Для того, щоб стан дитини якнайшвидше стабілізувався, психологиня Світлана Ройз радить дорослим постійно відповідати на запитання дітей, адже діти потребують пояснень. Ці запитання повторюватимуться кілька разів, але відповідати на них потрібно весь час, коротко та без подробиць. Дитина не має бути присутня при перегляді новин та розмовах про смерть і вибухи. Їй важливо чути слова: «Зараз ми в безпеці» (коли дійсно у відносній безпеці). Наскільки це можливо – потрібно відновити розклад дня й те, що було звичними діями в сім”ї.
Також дітям потрібно грати та комунікувати з іншими дітьми, адже гра – це природний механізм стабілізації. Абсолютно нормально, коли дитина грає в одну гру з зацикленим сюжетом, якщо повертається до тих ігор та мультфільмів, у які грала та котрі дивилася кілька років тому – так вона намагається повернутися до того стану й часу, коли була в безпеці.
Що робити дорослим, щоб заспокоїти і підтримати дитину 1. Говоріть із дитиною, залишайтеся спокійним під час розмови Психологи радять обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині.
Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки.
Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснюють психологи, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції пригнічують неокортекс (ту частину мозку, яка “відповідає” за логіку). 2. Демонструйте надійність Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість. 3. Обговорюйте з дитиною правила «цивільної допомоги» Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку. Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок.
Наша адреса: Україна 32302, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 7-43-48 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net