Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ
День інформації 155 років від дня народження М.С. Грушевського
2021
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф І категорії О.В.Дачковська
Програма проведення Дня інформації № п/п 1.
2.
Назва заходу Форма проведення «Державотворець – Михайло Грушевський» – вступ «Вірний син свого народу: життєвий і творчий шдях» – інформаційна година
3.
«Фундатор української держави» – масовий перегляд
4.
«Історик і будівничий нації» – огляд літератури
5.
6.
«Історик нації» – усний журнал «Михайло Грушевський – апостол української ідеї» – презентація рекомендаційного списку літератури
Місце проведення
Відповідальні
Методикобібліографічний відділ
О.В. Дачковська
Методикобібліографічний відділ
О.В. Дачковська
Абонемент
А.С.Павлишина
Методикобібліографічний відділ
О.В. Дачковська
Читальний зал
Т.М.Дашко
Методикобібліографічний відділ
О.В. Дачковська
Біографія Михайла Грушевського Михайло Грушевський походить з давньої, знаної ще з XVII ст., духовної родини на Чигиринщині. Рід мав козацькі корені та первісне прізвище Груша. Михайло народився 17 (29) вересня 1866 року у Холмі (нині Польща), де його батько, Сергій Федорович Грушевський після закінчення Київської духовної академії працював вчителем словесності. Виріс на Кавказі. Виховання, розповіді батька та рідкі поїздки в Україну рано збудили в Михайлові зацікавлення та вболівання за долю Батьківщини. Під час навчання в Тифліській гімназії у 1880-1886 рр. почалося свідоме захоплення українською історією та літературою, пошук свого місця у справі служіння Україні. З 1886 року Михайло продовжує здобувати освіту на історико-філологічному факультеті Київського університету. Грушевському поталанило на справжнього вчителя — відомого історика, професора Володимира Антоновича. Під його керівництвом він підготував свої студентські наукові праці, які не втратили свого значення і сьогодні, захистив магістерську дисертацію.
За рекомендацією В. Антоновича 1894 р. Михайло Грушевський отримав посаду професора першої на українських землях кафедри історії України у Львівському університеті. Десятилітня доба Михайла Грушевського у Львові (1894-1914) — це курси лекцій в університеті, це створення власної історичної наукової школи, це напружена праця в Науковому товаристві імені Шевченка (очолював з 1897 р. по 1913 р.), яке завдяки організаторському таланту вченого по праву мало статус нетитулованої Української академії наук, це неперевершена видавнича діяльність (лише "Записок Наукового товариства ім. Шевченка" за його редакцією вийшло більше 100 томів, крім того сотні наукових та науково-популярних видань українською мовою). Вершиною наукової діяльності М. Грушевського стала реалізація його мрії ще з київських студентських часів — написання суцільної історії України. Перший том фундаментальної "Історії України-Руси" побачив світ у 1898 році. В основу цієї праці була покладена розроблена автором історична схема самостійного розвитку українського народу від найдавніших часів, що аргументовано спростовувало прийняту російською історіографією концепцію про єдину загальноросійську народність-колиску. Послідовники Грушевського назвуть його "Історію України-Руси" метрикою українського народу, поставивши в один ряд з Шевченковим "Кобзарем". Наукова концепція Грушевського історика про етнічну соборність України стала національним ідеалом Грушевського політика. До 1906 р. він, працюючи на Галичині, широко використовував конституційні свободи Австро-Угорщини для піднесення національної свідомості українства. Коли подібні умови виникли в підросійській Україні, розгортає свою діяльність і в Києві: створює наукове товариство, переносить зі Львова окремі видання, випускає газети, відкриває книгарні.
Грушевський здобув заслужений авторитет провідника українського руху, а отже став небезпечною особою для урядових кіл як Росії, так і Австро-Угорщини. З початком І світової війни повертається до Києва, де відразу ж був заарештований. Заслання відбував у Симбірську, Казані, Москві. Після Лютневої революції в Росії у лютому 1917 р. український народ тримав можливість здобути власну державність. Цю боротьбу очолила Українська Центральна Рада — єдина парламентська інституція, утворена на руїнах самодержавства. Визначальним принципом творення українського парламенту був широкий демократизм. До його складу ввійшли представники всіх політичних партій, товариств, спілок, ради військових, селянських, робітничих депутатів, всіх українських земель та українських колоній-громад, національних меншостей. Легітимність Української Центральної Ради забезпечив Всеукраїнський національний з'їзд. Таємним голосуванням практично одностайно головою українського парламенту був обраний Михайло Грушевський. Він був лідером, головним конструктором політики Української Центральної Ради, мав великий вплив на її рішення, був ініціатором та співавтором найголовніших документів. Незаперечною заслугою Грушевського стало те, що Центральна Рада за рік пройшла шлях від обережних гасел за автономію України до проголошення суверенної, ні від кого незалежної Української Народної Республіки в січні 1918 року та прийняття її Конституції уже в квітні 1918 року. Характер Української революції динамічно змінювався, змінювалися і лідери. На політичній арені з'являється П. Скоропадський, згодом С. Петлюра. Михайло Грушевський відійшов від активної внутрішньої політики, 1919 року емігрував, проживав у Празі, Відні, використовував усі можливості, щоб привернути увагу
світової громадськості до України, продовжував науковоорганізаційну діяльність. 1924 року, заради продовження масштабної наукової праці, завершення "Історії України-Руси", що неможливо було без українських архівів та бібліотек, Михайло Грушевський змушений був піти на компроміс з встановленою в Україні радянською владою і повернутися на Батьківщину. Наукові заслуги історика були поціновані навіть більшовицьким урядом: 1923 року його було обрано академіком Всеукраїнської академії наук, 1929 року — Академії наук СРСР. В Україні вчений очолив Історичну секцію ВУАН, навколо якої об'єдналися всі історичні установи, провідні дослідники і талановита молодь. І все це в умовах постійного, з перших днів повернення, нагляду репресивних органів ДПУ-НКВС, які зібрали 8 томів наклепів і доповідних на "неблагонадійного" Грушевського. 1931 року вчений змушений був виїхати до Москви, підданий короткочасному арешту у справі так званого "Українського національного центру". Після звільнення до кінця життя Грушевський не почував себе вільною людиною. На початку 1930-х рр. була ліквідована Історична секція ВУАН. Закриті видання, зазнали репресій учні і співробітники. Трагічно загинули в таборах донька Катерина, брат Олександр, племінник Сергій, інші родичі. Бо вони належали до роду Грушевських.
Твори М. С. Грушевського Грушевський М. С. Твори: у 50 т. / редкол.: П. Сохань, Я. Дашкевич, І. Гирич та ін.; гол. ред. П. Сохань. – Львів : Світ, 2002. Т. 1 : Суспільно-політичні твори (1894–1907). – 2002. – 529 с. Цим томом започатковується видання творів видатного історика і громадсько-політичного діяча Михайла Грушевського (1866–1934). У першому томі вміщено статті історіософського характеру, які визначали напрям і діяльність національно-визвольного руху наприкінці XIX – на початку XX ст., а також публіцистику вченого 1894–1907 років, що друкувалися переважно в журналі «Літературно-науковий вісник».
Т. 2 : Суспільно-політичні твори (1907–1914). – 2005. – 704 с. 2 том є продовженням серії «Суспільно-політичні твори» 50томного зібрання праць М. С. Грушевського. У ньому вміщені публіцистичні статті вченого, що друкувалися у 1907–1914 рр. у журналі «Літературно-науковий вісник». Т. 3 : Суспільно-політичні твори (1907 – березень 1917). – 792 с. 3 том серії «Суспільно-політичні твори» 50-томного зібрання праць М. С. Грушевського хронологічно пов'язаний з попереднім томом. У ньому вміщені статті історика, друковані в періодичних виданнях від 1907 р. до початку Української революції (березень 1917 р.). Сюди увійшли публікації з «Ради», «Діла», «Села», «Засіву», «Украинской жизни» та ін., а також низка маловідомих публіцистичних праць, виявлених під час упорядкування тому. Т. 4. Книга 1 : Суспільно-політичні твори (доба Української Центральної Ради, березень 1917 – квітень 1918). – 2007. – 432 с. Перша книга 4 тому 50-томного зібрання праць М. С. Грушевського продовжує серію суспільно-політичних творів і вміщує публіцистичний доробок видатного історика й державного діяча доби Української Центральної Ради. Статті, промови та звернення М. С. Грушевського, видруковані на сторінках періодичних видань упродовж березня 1917 р. –квітня 1918 р., а також ширші праці, що вийшли окремими брошурами, стали вагомим внеском у розробку концепції Української революції та залишилися важливим джерелом для вивчення й осмислення бурхливих поточних подій зазначеного історичного періоду.
Т. 4. Книга 2 : Суспільно-політичні твори (листопад 1918 р. – жовтень 1926 р.). – 2013. – 576 с. Друга книга 4 тому 50-томного зібрання праць М. Грушевського завершує серію суспільно-політичних творів і вміщує публіцистичний доробок вченого і політика 1918-1926 рр. Основний масив праць – це публіцистика еміграційного періоду історика. Діяльність М. Грушевського на чолі Закордонної делегації Української партії соціалістівреволюціонерів, його політичні погляди початку 20-х років відображені в численних публікаціях вченого на сторінках заснованого ним журналу «Борітеся – Поборете!», які становлять окремий тематичний розділ книги. Цінним джерелом вивчення голоду 1921–1923 рр. в Україні стала низка листів М. Грушевського до американських та канадійських українців із закликом складати пожертви на підтримку земляків, відомостями про діяльність очолюваного ним Союзу «Голодним України».
Т. 5 : Історичні студії та розвідки (1888–1896). – 2003. – 592 с. 5 том зібрання праць М. С. Грушевського у 50-ти томах розпочинає нову серію «Історичні студії та розвідки». У ньому вміщені статті, джерелознавчі розвідки та науковоінформаційні публікації, які друкувалися в журналах «Киевская старина», «Чтения ИОНЛ», «Правді», «Записках НТШ» протягом 1888–1896 рр. Т. 6 : Історичні студії та розвідки (1895–1900). – 2004. – 696 с. 6 том зібрання праць М. С. Грушевського є другим томом серії «Історичні студії та розвідки» і охоплює період 1895–1900 рр.
У ньому вміщені публікації документів, джерелознавчі розвідки і передмови, історичні статті та науково-інформаційні матеріали. Т. 7 : Історичні студії та розвідки (1900–1906). – 2005. – 792 с. 7 том зібрання праць М. С. Грушевського продовжує серію «Історичні студії та розвідки» і охоплює період 1900–1906 рр. У ньому вміщені археографічні публікації, передмови, історичні статті, огляди, рецензії та некрологи пам'яті видатних постатей того часу. Т. 8 : Історичні студії та розвідки (1906–1916). – 2007. – 776 с. 8 том зібрання праць М. С. Грушевського продовжує серію «Історичні студії та розвідки» і охоплює період 1906–1916 рр. У томі вміщені численні історичні статті, огляди, рецензії, археографічні передмови та публікації вченого, некрологи й посмертні згадки про істориків, суспільних діячів – сучасників Грушевського. Т. 9 : Історичні студії та розвідки (1917–1923). – 2009. – 592 с. 9 том зібрання праць М. С. Грушевського продовжує серію «Історичні студії та розвідки» і охоплює період 1917–1923 рр., а також містить додатки за роки 1908–1916. У томі вміщені історичні статті, огляди, науково-популярні праці вченого. Т. 10. Книга 1 : Історичні студії та розвідки (1924–1930) / упоряд. О. Юркова. – 2015. – 600 с. Перша книга 10 тому 50-томного зібрання творів М.Грушевського продовжує серію «Історичні студії та розвідки». У книзі вміщені 28 статей з історії України, української історіографії, соціології та етнології, що були
написані визначним українським істориком у 1924–1930 рр. в радянській Україні та опубліковані у виданнях Всеукраїнської академії наук та за кордоном. Статті, надруковані М. Грушевським вперше іноземними мовами, подаються у книзі у перекладі на українську та мовою оригіналу. Т. 10. Книга 2 : Історичні студії та розвідки (1930–1934) ; Рецензії та огляди (1924–1930) / упоряд. О. Юркова. – 2015. – 552 с. Друга книга 10 тому 50-томного зібрання творів М.Грушевського містить праці визначного українського історика, об’єднані у двох серіях – «Історичні студії та розвідки» і «Рецензії та огляди». У першій з них представлено шість останніх статей М. Грушевського, написаних упродовж 1930—1934 рр. і присвячених історії України, українській історіографії та історії української літератури. Остання велика студія – «Историограф Малой России» (1934) – Друкується вперше. У другій серії публікуються 60 рецензій та рецензійних оглядів, підготовлених вченим у 1924–1930 рр. (у 1931–1934 pp. М. Грушевський рецензій не писав), дев’ять з них також друкуються вперше. Т. 10. Книга 3 : Серія «Історичні студії та розвідки» – очікує фінансування До 10 тому Книги 3 включені написані автором передмови до перших томів часописів, що він започатковував у 1920-х рр., та творів інших вчених; редакційні статті до тематичних випусків наукових журналів; рецензії на праці українських та іноземних вчених; мовознавчі замітки та інформаційні повідомлення.
Т. 11 : Літературно-критичні праці (1883–1931), «По світу». – 2008. – 784 с. Том 11 зібрання праць М. С. Грушевського у 50-ти томах відкриває серію «Літературно-критичні та художні твори», до якої увійшли статті, виступи, передмови та рецензії Грушевського на літературні теми. Тексти, написані упродовж 1883–1931 рр., окреслюють читачеві позицію вченого щодо цілої низки літературних явищ і постатей кінця XIX–початку XX ст., визначають його роль у тогочасному літературному процесі. Також у томі опубліковане культурологічне есе «По світу», в основу якого покладені враження від подорожей найвизначнішими містами Італії. Т. 12 : Поезія (1882–1903). Проза, драматичні твори, переклади (1883–1886) – 2011. – 544 с. У 12 томі 50-томного зібрання праць М. Грушевського, який продовжує серію «Літературно-критичні та художні твори», представлена рання літературна творчість М. Грушевського періоду його навчання у гімназії (1882–1886): поезія, проза, драматичні проби, переклади. Ці твори мають свою літературну вартість, доповнюють наші уявлення про великого вченого і політика, а також цікаві як документи доби. Більшість із них за життя автора не була опублікована, тому в т. 12 подаємо їх за архівними рукописами. Т. 13 : Серія «Літературно-критичні та художні твори (18871924)» / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд., комент. Г. Бурлака. – 2012. – 591 с. Останній з трьох томів серії «Літературно-критичні та художні твори» умістив завершені літературні тексти і фрагменти 1887—1924 років. Представлені оригінальні прозові
й драматичні твори М. Грушевського, а також низка перекладів. Частина матеріалів публікується вперше. Т. 14 : Рецензії та огляди (1888–1897). – 2008. – 432 с. Том 14 розпочинає нову серію повного зібрання творів М. С. Грушевського в 50 т. – «Рецензії та огляди». Видатний історик написав упродовж свого життя близько 700 рецензій, оглядів, бібліографічних заміток на історичну тематику, фактично започаткувавши українську рецензійну школу. Його публікації в цьому науковому жанрі є вагомим внеском в українську історіографію. Т. 15 : Серія «Рецензії та огляди» (1898-1904) / упоряд.: В. Шульга, В. Тельвак ; передм. В. Тельвак. – 2012. – XXIV, 550 с. 15 том повного зібрання праць М.Грушевського продовжує серію «Рецензії та огляди» і містить рецензії, огляди та замітки вченого, опубліковані в «ЗНТШ» протягом 1898–1904 рр. Ці публікації стосуються проблем археології, антропології, етнографії, давньої історії слов’ян, українського середньовіччя і завдяки своїй жанровій специфіці є важливим джерелом визначення професійних орієнтирів історика та окреслюють коло завдань, які стояли перед українськими істориками наприкінці ХІХ – на початку XX ст. Т. 16 : Серія «Рецензії та огляди» (1905-1913) / упоряд., передм., комент. М. Капраль, А. Фелонюк. – 2012. – XXII, 249 с. 16 том 50-томного зібрання творів М.Грушевського продовжує серію «Рецензії та огляди» й охоплює період 1905– 1913 рр. У томі вміщено 155 рецензій, 6 заміток та 1 огляд,
опублікованих у «Записках Наукового товариства Шевченка» та «Літературно-науковому віснику».
ім.
Т. 22 : Серія «Монографічні історичні праці» / упоряд. І. Гирич, В. Кавунник. – 2015. – 568 с. У томі 22 Творів М. Грушевського у 50-ти томах уміщено в українському перекладі працю «Очерк истории украинского народа», яку історик опублікував у 1904 р. За життя автора книга була перевидана у 1906,1911 і 1913 рр. «Очерк...» призначався для російськомовної української інтелігенції та росіян і знайомив з тисячолітньою історією українського народу від доісторичних часів і князівського періоду до доби новітнього українського відродження у XIX – на початку XX ст. Крім «Ілюстрованої історії України» – це єдина суцільна політична історія України від найдавніших часів до модерного часу. До тому увійшли «Додатки», які розкривають історію створення книжки та рецепцію суспільства на неї. Т. 23 : Серія «Монографічні історичні праці» / упоряд., передм. : Мирон Капраль, Андрій Фелонюк. – 2014. – 602 с. 23 том 50-томного зібрання творів М. Грушевського містить чотири популярні нариси з історії України, які призначалися для широкого загалу. На початку XX ст. вони відіграли важливу роль у процесі становлення української модерної нації, так як представляли новий погляд на історичний розвиток України. Т. 46. Книга 2 : Рецензії на праці Михайла Грушевського (1915–1938) / упоряд. В. Тельвак. – 2015. – 512 с. Том містить рецензії на праці вченого авторства визначних українських, польських, російських, німецьких та ін. істориків.
Ці публікації дозволяють реконструювати полеміку, котра точилася довкола історіографічних ідей М. Грушевського в науці його часу. Завдяки своїй жанровій специфіці опубліковані рецензії є важливим джерелом пізнання українознавчих дискусій кінця XIX – першої третини XX ст.
Вибрані твори Грушевський М. Як жив український народ / М. Грушевський ; худож. Ю. Кудя. – Київ : Веселка, 1992. – 110 с. Грушевський М. С. Всесвітня історія в короткім огляді : у 6 ч. / М. С. Грушевський. – Київ : Українознавство, 1996. Грушевський М. С. Духовна Україна : зб. творів / М. С. Грушевський. – Київ : Либідь, 1994. – 560 с. Грушевський М. С. Із літературної спадщини / М. С. Грушевський. – Нью – Йорк; Київ, 2000. – 416 с. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України / М. С. Грушевський. – Київ : Наук. думка, 1992. – 543 с. Грушевський М. С. Історія України, приладжена до програми початкових і нижчих класів шкіл середніх / М. С. Грушевський. – Київ : Академія, 1994. – 256 с. Грушевський М. С. Історія України – Руси : в 2 т. 12 кн. / М. С. Грушевський. – Київ : Наук. думка, 1992. – Т. 2. – 633 с.
Грушевський М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя / М. Грушевський. – Київ : Наук. думка, 1991. – 560 с.– (Пам’ятки історичної думки). Грушевский М. Очерк истории украинского народу / М. Грушевский. – Київ : Вища школа, 1990. – 397 с. Грушевський М. Предок : із белетристичної спадщини / М. Грушевський. – Київ : Веселка, 1990. – 245 с. Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького / М. С. Грушевський. – Дніпропетровськ : Січ, 1993. – 53 с. Грушевський М. С. Про старі часи на Україні : коротка історія України / М. Грушевський. – Київ : Обереги, 1991. – 104 с. Грушевський М. Про українську мову і українську школу / М. Грушевський ; передм. Я. Гоян. – Київ : Веселка, 1991. – 45 с.
Грушевський М. Розвідки про церковні відносини на Україні-Русі 16-18 ст. / М. Грушевський, О. Левицький. – Київ : Меморіал, 1991. – 154 с. Книги про життєвий і творчий шлях М. Грушевського Винар Л. Михайло Грушевський – історик і будівничий націй / Л. Винар. – Київ : Фундація О. Ольжича, 1995. – 302 с. Михайло Грушевський : фотоальбом / авт. тексту Л. В. Решеть. – Київ : Україна, 1996. – 140 с.: іл. 100 найвідоміших українців. – Київ : Автограф, 2005. – 640 с.
Верстюк В. Ф. М. С. Грушевський: коротка хроніка життя та діяльності / В. Ф. Верстюк, Р. Я. Пиріг. – Київ : Либідь, 1996. – 144 с. Верстюк В. Ф. Діячі Української Центральної Ради : біогр. довідник / В. Ф. Верстюк, Т. Осташко. – Київ : Наук. думка, 1998.– 254 с. Пристайко В. Михайло Грушевський. Трагічне десятиліття: 1924-1934 / В. Пристайко, Ю. Шаповал. – Київ : Україна, 1996. –335 с. Винар Л. Михайло Грушевський – історик і будівничий нації: статті і матеріали. – Київ : Нью – Йорк. Торонто, 1995.– 304 с. Великий українець : матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського. – Київ : 1992. – 551с.
Публікації про життєвий і творчий шлях М. Грушевського Чорна С. «Ніхто в більшій мірі не мав права на титул фундатора Української Народної Республіки : [Михайло Грушевський, Катерина Грушевська] / С. Чорна // Голос України. – 2019. – 11 черв. – С. 6. Файзулін Я. Українство побачило: «старший брат» завжди мав для нас у кишені кулака : [Всеукраїнський національний конгрес обрав М. Грушевського головою Центральної Ради] / Я.Файзулін // Країна. – 2017. – № 15. – С. 16-50. Білоконь С. Чекісти і справа-формуляр Михайла Грушевського / С. Білоконь // Слово Просвіти. – 2017. – 10-16 серп. – С. 4. Листи Альфреда Єнсена до Михайла Грушевського // Укр. іст. журн. – 2017. – № 5. – С. 133-145. Топачевський А. «Добре робити історію…» : [Михайло Грушевський] / А. Топачевський // Слово Просвіти. – 2017. – 25-29 берез. – С. 6-7. Папакін Г. В. Майстерня М. Грушевськогоджерелознавця / Г. В. Ппакін // Укр. іст. журн. – 2017. – № 1. – С. 97-113. Шаповал Ю. І. Михайло Грушевський: еміграція й повернення в Україну (1919-1924 рр.) / Ю. І. Шаповал // Укр. іст. журн. – 2016. – № 6. – С. 4-23. Юркова О. В. Світлина з ювілею М. Грушевського 1926 р.: проблеми атрибуції / О. В. Юркова // Укр. іст. журн. – 2016. – № 6. – С. 24-41.
Козловський І. 150-річчя М. Грушевського відзначають у Польщі / І. Козловський // Голос України. – 2016. – 28 верес. – С. 6. Мельниченко В. Як Михайло Грушевський зустрів свій 50-річний ювілей / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – 22-28 верес. – С. 10–11. Шпак В. «…доконала його Москва» : [150 років з дня народження Михайла Грушевського] / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 2016. – 24 верес. – С. 8. Мельниченко В. Михайло Грушевський і Тарас Шевченко : цікаві віртуальні перетинання. 10 історичних мініатюр / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – 8–14 верес. – С. 10–11. Каракура Я. С. Михайло Грушевський – фундатор історіографічних досліджень : [до 150-річчя від дня народження М. С. Грушевського] / Я. С. Каракура // Укр. іст. журн. – 2016. – № 3. – С. 4–17. Панькова С. М. Творча майстерня вченого : [до історії написання 3-го тому «Історії України – Руси» М. Грушевського] / С. М. Панькова // Укр. іст. журн. – 2016. – № 3. – С. 18–46. Мельниченко В. Як Михайло Сергійович і Олексій Максимович готували книгу про Україну і Московщину : [2016 – рік М. Грушевського в Україні] / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – 21–27 лип. – С. 10-11. Мельниченко В. Михайло Грушевський : Москва впаде, Україна встане…» / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – 23–29 черв. – С. 6-7.
Шелудякова Н. А. М. Грушевський-колекціонер : [до 15-річчя від дня народження] / Н. А. Шелудякова // Укр. іст. журн. – 2016. – № 2. – С. 69-86. Тельвак В. Грушевського : [до М. С. Грушевського] / 2016. – № 2. – С. 4-50.
В. П’ять ювілеїв Михайла 150-річчя від дня народження В. В. Тельвак // Укр. іст. журн. –
Гирич І. Б. П’ятдесятитомник творів Михайла Грушевського: концепція, здобутки, перспективи / І. Б. Гирич // Укр. іст. журн. – 2016. – № 2. – С. 51-68. Мельниченко В. Михайло Грушевський: «Шевченка признає пророком вся Україна» : [популяризація Кобзаревого життєвого шляху] / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – 21–27 квіт. – С. 10-11. Грушевський М. С. Степ і море в історії України. Кілька слів щодо пляну і перспектив сього досліду / М. С. Грушевський // Укр. іст. журн. – 2016. – № 1. – С. 176194. Мельниченко В. Михайло Грушевський: «Так відбувся мій поворот на рідну землю…» : [рік М. Грушевського] / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – 24–30 берез. – С. 13. Мельниченко В. В ім’я українського слова : [до 150річчя з дня народження Михайла Грушевського] / В. Мельниченко // Слово Просвіти. – 2016. – 14–20 січ. – С. 10-11.
Ясь О. В. «Колективний чоловік» на авансцені: соціологізація минувшини в дослідницьких практиках М. Грушевського / О. В. Ясь // Укр. іст. журн. – 2014. – № 6. – С. 123-148. Гавришко М. «Його довго допитував слідчий Южний. Погрожував, що зашле дочку на Соловки» : [Михайло Грушевський] / М. Гавришко // Країна. – 2014. – № 46. – С. 54-57. Панькова С. Київські приватні книгозбірні М. Грушевського: історії та долі / С. Панькова // Пам’ятки України. – 2013. – № 10. – С. 46-55. Кондаурова Г. Те, що залишається за кадром : [фотодокументи М. Грушевського] / Г. Кондаурова // Пам’ятки України. – 2013. – № 10. – С. 56-67. Мельник О. Київ Михайла Грушевського / О. Мельник // Пам’ятки України. – 2013. – № 10. – С. 16-29. Панькова С. Садиба Грушевських на Паньковській – «Український П’ємонт» у центрі Києва / С. Панькова // Пам’ятки України. – 2013. – № 10. – С. 30-45. Турченко Ф. Г. Михайло Грушевський vs Микола Міхновський (дискусія сучасників : погляд через сторіччя) / Ф. Г. Турченко // Укр. іст. журн. – 2013. – № 2. – С. 74-94. Бурлака Г. Історична тематика в літературній творчості Михайла Грушевського / Г. Б. Бурлака // Дивослово. – 2011. – № 12. – С. 51-54. Ткаченко І. В. Науково-видавнича діяльність М. Грушевського під наглядом органів влади Російської імперії
(1907-1914 рр.) / І. В. Ткаченко / Укр. іст. журн. – 2011. – № 6. – С. 55-67. Корольов І. О. Ідея Чорноморської Федерації у поглядах Михайла Грушевського / І. О. Корольов // Укр. іст. журн. – 2011. – № 6. – С. 68-79. Заброварний С. І. Економічні погляди М. С. Грушевського / С. І . Заброварний // Укр. іст. журн. – 2009. – № 6. – С. 47. Цибенко І. Михайло Грушевський та міжнаціональні бібліографічні зв’язки / І. Цибенко // Вісн. кн. палати України. – 2009. – № 10. – С. 29-31. Тельвак В. В. Життєвий і творчий шлях М. С. Грушевського в ювілейних оцінках 1926 р. / В. В. Тельвак // Укр. іст. журн. – 2008. – № 6. – С. 111-125. Ващенко В. В. «Історія як фізика» : М. Грушевський у пошуках універсальних законів історичної дії / В. В. Ващенко // Укр. іст. журн. – 2007. – № 4. – С. 138-152. Пиріг Р. Я. Ідейно-політичні підстави компромісу Михайла Грушевського з більшовицькою владою : [до 140річчя від дня народження] / Р. Я. Пиріг // Укр. іст. журн. – 2006. – № 5. – С. 4-19. Гирич І. Б. М. Грушевський і І. Франко : [до історії взаємин] / І. Б. Гирич // Укр. іст. журн. – 2006. – № 5. – С. 35-67. Масненко В. В. Формування образу М. С. Грушевського в масовій свідомості сучасного українського суспільства // В. В. Масненко // Укр. іст. журн. – 2006. – № 5. – С. 19-34.
Шаповал Ю. І. Загадка смерті Михайла Грушевського / Ю.І. Шаповал // Укр. іст. журн. – 2006. – № 5. – С. 83-98. Тельвак В. В. Постать Михайла Грушевського в польській історіографії (кінець ХІХ-ХХ) / В. В. Тельва // Укр. іст. журн. – 2006. – № 5. – С. 67-83. Михайло Сергійович Грушевський : укр. вченийісторик, академік, дослідник історії України і Поділля // Кам’янець-Подільський державний університет в особах. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т. 2. – С. 646-654. Грушевський Михайло Сергійович // Завальнюк О. М. Українська еліта і творення національної університетської освіти: фундатори і будівничі (1917-1920 рр.). – Кам’янецьПодільський, 2005. – С. 5-20. Шаботенко Є. Михайло Грушевський – наш перший президент / Є. Шаботенко // Україна. – 2005. – № 8–9. – С. 11-14. Пиріг Р. Я. Проблеми підготовки наукової біографії Михайла Грушевського / Р. Я. Пиріг // Укр. іст. журн. – 2005. – № 4. – С. 178-189. Ткаченко І. Видавнича діяльність М.С. Грушевського в Києві (1907-1914 ) у документах Київського Тимчасового комітету у справах друку / І. Ткаченко // Бібл. вісн. – 2005. – № 2. – С. 39-42. Заруба В. М. Василь Горинь. Вілла Михайла Грушевського у Львові / В. М. Заруба // Укр. іст. журн. – 2003. – № 3. – С. 152.
Михайло Грушевський 1866-1934 // Розстріляне відродження : Антологія 1917-1933 : Поезія-проза-драма-есей. – Київ : Смолоскип, 2002. – С. 917-938. Жуковський А. Політична і публіцистична діяльність М. С. Грушевського на еміграції 1919-1924 рр. / А. Жуковський // Укр. іст. журн. – 2002. – № 1. – С. 97. Шаповал Ю. І. М.С. Грушевський у дзеркалі справиформуляра / Ю. І. Шаповал // Укр. іст. журн. – 2001. – № 4. – С. 140-160.
Наша адреса: Україна 32302, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 7-43-48, 7-40-87 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net