Кам’янець-Подільська МЦБС Методико-бібліографічний відділ Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи
Наша вільна, незалежна, рідна Україна День інформації
2021
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф І категорії О.В.Дачковська
Програма проведення Дня інформації № п/п
Назва заходу Форма проведення
1.
«Україна була, є і буде незалежною» – вступ
2.
3.
4.
5.
6.
«Україно моя співуча, ніжна нене, колиска добра!» – інформаційна година «Україна Незалежна: роки становлення» – книжкова виставка «Відчуй енергію своєї Батьківщини» – літературно-історичний вечір «Відчуй енергію своєї Батьківщини» – open-air «Наша вільна незалежна, рідна Україна!» – презентація рекомендаційного списку літератури
Місце проведення Методикобібліографічний відділ
Відповідальні О.В. Дачковська
Методикобібліографічний відділ
О.В. Дачковська
Абонемент
В.В. Дюднєва
Читальний зал
Т. М. Дашко
Читальний зал
Т. М. Дашко
Методикобібліографічний відділ
О.В. Дачковська
День незалежності України – державне свято України, що відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною радою УРСР «Акта проголошення незалежності України», що прийнято вважати датою утворення держави Україна в сучасному вигляді. Історію України прийнято відраховувати, як правило, з моменту створення Київської держави в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства, що його супроводжував, в XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття, незалежної української держави не існувало. Після Жовтневої революції 1917 року на Україну позначився підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року і оголосив Українську Народну Республіку – УНР. В Універсалі було
оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари. Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українськобільшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину. З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію захоплену більшовиками. До квітня того ж року вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій – Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідкувала громадянська війна і череда інтервенцій, які завершилися в березні 1919 року в Києві. На Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)». 28 грудня 1920 між УРСР і РРФСР був підписаний «Робітничо-селянський союзний договір про військове і господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РРФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в кінці 20 століття, після розпаду СРСР. Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам’ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». Також 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України».
Згодом, 18 червня 1991 року, були внесені відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР, унаслідок чого в переліку святкових днів з’явився запис: «16 липня – День незалежності України». Оскільки 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі, виникла потреба змінити дату святкування Дня незалежності України. Тож 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено: «Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: 1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. 2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність». Свято День Незалежності завжди широко відзначається по всій країні. Основні святкування на державному рівні проходять у Києві, де традиційно Президент України дає урочистий прийом до Дня незалежності. Перші особи держави покладають квіти до пам’ятників видатним українцям (Володимиру Великому, Богдану Хмельницькому, Михайлові Грушевському і Тарасу Шевченку) та беруть участь в молитві за Україну, що традиційно відбувається у Софії Київській за участі представників всіх конфесій, наявних в Україні. Протягом кількох останніх років до Дня незалежності України Ще однією доброю і красивою традицією, яку започаткували українці, стало на честь свята вдягати святкові вишиванки. По всій Україні на День Незалежності проходять
паради вишиванок, святкові концерти, вернісажі, тематичні виставки, та різноманітні спортивні заходи. З Днем Незалежності, українці! Любіть та бережіть свою країну – нашу рідну Україну!
З Днем Незалежності ми вас вітаємо! Україну любити щиро бажаємо! З Богом долати усі негаразди, Свою волю нікому не дати украсти. Українську історію бережно знати, Українську гідність не дати топтати, Прадідів-козаків тихо шанувати, Мову, сім’ю, церкву свою захищати. В новий День народження нашої неньки Бажаємо щастя й достатку рідненькій! Щоб усі діти із цілого світу Повернулись додому жити довіку.
24 серпня Україна святкує День незалежності. І до цього чудового свята ми зібрали для вас книги про найрізноманітніші куточки нашої країни та людей, завдяки якій Україна є такою, як вона є.
Ukraїner. Країна зсередини. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 312 с.
«Ukraїner. Країна зсередини» Розпочнемо з книги про Україну у всій її красі – «Ukraїner. Країна зсередини». Ця книжка народилася з майже трирічної мандрівки Україною – від Слобожанщини до Закарпаття, від Сіверщини до Таврії – та з сотень історій людей, котрі день за днем творять нашу країну. На її сторінках для вас відкриються як відомі місця, так і заховані від людських очей куточки України. Однак всі вони – неймовірні і чарують своєю красою та автентичністю. Зрештою, ця книжка про сучасну країну, якою варто пишатися.
Кримський інжир : антологія / укад. А. Алієв, А.Левкова. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 424 с.
«Кримський інжир» Не менш важливо згадати і кримськотатарську книжку «Кримський інжир», в якій зібралися сучасні твори кримськотатарською та українською мовами. На сторінках антології ви знайдете історії про Крим та народ, який, попри всі історичні та політичні реалії, намагається зберегти свою мову, культуру, релігію, світогляди, творити свою літературу. Усіх їх єднає тема Криму – не лише як географічної точки, а й як дому та місця національної ідентичності. Зрештою, «Кримський інжир» – інтелектуальний діалог між кримськими татарами і українцями, який допоможе нам пізнати одне одного через літературу.
Гуменюк Н. Загублений острів / Н. Гуменюк. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2020. – 312с.
«Загублений острів» Інша значуща книга від Старого Лева також присвячена темі Криму. «Загублений острів» – збірка репортажів з окупованого Криму, написана журналісткою Наталею Гуменюк. На її сторінках авторка ділиться розповідями про життя півострова, куди їздила упродовж 2014–2019 рр. Розкриває справжні історії і трагедії людей, життя яких кардинально змінилося після 2014 року: підприємці та пенсіонери, кримські татари, студенти й громадські активісти, правозахисники та військові, люди з різними політичними та ідеологічними поглядами відверто розповідають свої історії життя в окупованому Криму.
Денисенко Л. Я і Конституція / Л. Денисенко, О. Ількова, А.Стельмащук, А.Шуліма. – Львів : Видво Старого Лева, 2019. – 88 с.
«Я і КонституціЯ» Там, де незалежність, — там і конституція. Про цей основний державний документ, наші права, свободи і обов’язки, роботу нашої країни та державних органів і багато іншого йдеться у книжці «Я і КонституціЯ». Автори у простий спосіб розповідають юним українцям про те, що вони можуть робити, на що мають право і чого не повинні допускати у ставленні до себе. А також про те, що для них може зробити держава. Бо, хоч всі ми різні, усіє є громадянами України та маємо однакові права.
Скицька У. Наші на карті світу : історії про людей, якими захоплюється світ / У. Скицька. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. – 320 с.
«#НАШІ на карті світу» Яка ж Україна без українців? Саме про людей із українським корінням чи місцем народження, якими захоплюється увесь світ, й розповідає книга «#НАШІ на карті світу» Уляни Скицької. Під однією обкладинкою зібрано 80 історій про НАШИХ людей, які зробили чималий внесок у людську історію. Тут ви натрапите на всесвітньо відомих особистостей (від фізика-першовідкривача Івана Пулюя та легенди оперної сцени Соломії Крушельницької до митця-супрематиста Казимира Малевича та короля поп-арту Енді Воргола), а також тих, чиї імена не такі відомі, як їхня праця (Володимир Хавкін – імунолог, який своїми вакцинами врятував життя мільйонам; підкорювач Антарктиди Антон Омельченко; автор найвідомішої різдвяної мелодії у світі Микола Леонтович та інші).
Терен Т. RECвізити : біографії і мемуари / Т. Терен. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. – 280 с.
«RECвізити. Антологія письменницьких голосів» Це трикнижжя – уже про сучасних українців у світі літератури. Одразу три книги душевних і глибоких інтерв’ю розкриє перед читачем найзнаковіших письменників нашої країни. Вони – про авторів, які слово за словом сплітають український літературний простір: є тут Юрій Андрухович, Василь Голобородько, Лариса Денисенко, Іван Дзюба, Іван Драч, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Ігор Калинець, Іван Малкович, Дмитро Павличко, Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько, Юрій Винничук, Василь Герасим'юк, Роман Іваничук, Володимир Рутківський, Мар'яна Савка, Василь Шкляр та ін. Тож якщо ви бажаєте поглибити своє розуміння українського літературного процесу, його тяглості, прочинити двері у творчу майстерню письменників – беріться за «RECвізити».
Маринович М. Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми» / М. Маринович. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 248 с.
«Митрополит Андрей Шептицький і принцип "позитивної суми"» Перелік регалій Митрополита Андрея Шептицього вражає, а вплив на різні сфери життя українського народу важко переоцінити. На сторінках своєї книги Мирослав Маринович подає ґрунтовний аналіз спадщини Митрополита з точки зору її відповідності та/або невідповідності принципу «win-win». Автор розповідає, як принципи, якими керувався Андрей Шептицький у своїй діяльності загалом, можна застосувати в економічних, національних відносинах сучасної України й міжособистісних стосунках, культурному і релігійному житті, та яку роль це може відіграти в найближчому майбутньому нашої держави та світу.
Ушкалов Л. Сковорода від А до Я : абетка-енциклопедія / Л. Ушкалов. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 72 с.
Серія «Від А до Я» Підготували цікаві книжки про відомих українців не лише для дорослих, а й для маленьких читак. Одразу п’ять абетокенциклопедій розкажуть малечі найцікавіші факти про відомих постатей: великого митрополита Андрея Шептицького; талановитого живописця, ґравера, письменника, співака, скульптора Тараса Шевченка; Каменяра, Вічного революціонера, енциклопедиста й письменника Івана Франка; мрійника, мандрівного філософа та педагога Григорія Сковороду; фантастичного сонячного письменника Богдана Ігоря Антонича. Цікавинки від літературознавців і дослідників та яскраві ілюстрації допоможуть малечі дізнатися про цих геніїв те, чого не пишуть у підручниках, і проллють світло на невідомі життєві історії знаменитих українців.
Коробчук П. Ключові клапани / П. Коробчук. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 320 с.
«Ключові клапани» Для шанувальників романів маємо теж чудовий варіант – «Ключові клапани» Павла Коробчука. Адже ця книга – художня історія України останніх трьох десятиліть від проголошення незалежності. На цьому історичному тлі розгортається розповідь про чотирьох друзів, що розкриває найгостріші миті минулого нашої країни та те, як міг би змінитися напрямок руху держави в той чи інший момент. «Мені хотілося поєднати вже майже тридцятиліття в одну цілісну історію, три різні епохи, покоління, способи і формування мислення, стереотипи, меми й ідеї, зміну ставлення суспільства до влади, зміну ставлення особистості до історії й моралі», – розповідає про книгу сам автор.
Луцишина О. Іван і Феба : роман / О. Луцишина. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 392 с.
«Іван і Феба» Якщо попередня книга розкриває перед читачем останні десятиліття України, «Іван І Феба» переносить в останні роки радянської влади й у перші роки української Незалежності. А локаціями роману стають Київ, Львів та Ужгород. Авторка розповідає про життя головних героїв – Івана та Марії (поетки, що називає себе Фебою), – а на тлі показує зміни країни від Революції на Граніті й у кілька наступних років та людину, яка намагається відійти від наслідків радянського часу і почати жити у незалежній країні.
Андрухович С. Амадока : роман / С. Андрухович. – Львів : Видво Старого Лева, 2020. – 832 с.
«Амадока» У цій історії Софія Андрухович охоплює кілька місць та епох, присвячуючи велику увагу Україні. Навіть назва книжки – «Амадока» – походить від назви найбільшого в Європі озера, розташованого на території сучасної України. Втім головна тема «Амадоки» – не озеро, а історія як така та вміння її забувати/пам’ятати. Це роман про те, що нічого не зникає безслідно, зв’язки та паралелі між минулим і сьогоденням з часом можуть не стоншуватися, а глибшати, а пам’ять окремої людини та цілих поколінь ховає у собі багато таємниць.
Савка М. Родинна абетка вірші для дітей / М. Савка. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 72 с.
«Родинна абетка» Ще одна книга для дітей, яка мусить бути у кожній українській домівці. Завдяки «Родинній абетці» з віршиками Мар’яни Савки та ілюстраціями Володимира Штанка малеча пізнає найголовніші слова на кожну літеру української абетки. Вона – про усе близьке й знайоме, що оточує дитину від народження: мама й тато, бабусі й дідусі, рідний дім, рідна вулиця, школа і книгарня, улюблені іграшки, тварини й комашки, небо і зорі, Карпати… Вона про Україну, що виростає з дитинства.
Публікації з періодичних видань до Дня Незалежності України Коваль Л. «Ти у мене єдина!» : [30-річчя Незалежності нашої держави] / Л. Коваль // Уряд. кур’єр. –2021. – 3 серп. – С. 2. Яцишен А. Вони вибороли проголошення незалежності України : [про Левка Лук’яненка і В’ячеслава Чорновола, які стали символами проголошення незалежності України у 1991 р.] / Л. Ящишен // Сімейна газ. – 2021. – 29 берез.-4 квіт. – С. 11. Це був великий історичний день! : [30 років Незалежності] // Голос України. – 2021. – 11 берез. – С. 1, 4-5.
Україна-Русь : тисячолітня традиція державотворення : [30 років Незалежності] // Голос України. – 2021. – 23 берез. – С. 1, 4-5. Головко О. Незалежність. Як усе починалося / О. Головко // Уряд. кур’єр. – 2020. – 16 лип. – С. 3. Лук’яненко Л. Проголошення самостійної України 1991 року / Л. Лук’яненко // Голос України. – 2018. – 10 лют. – С. 4. Зеленський В. Українці мають бути єдиним народом не в гаслах, а в серці : [урочистості з нагоди 28-ї річниці Незалежності України] / В. Зеленський // Молодь України. – 2019. – 29 серп. – С. 2. 15 причин любити Україну : [до Дня Незалежності] // Позакл. час. –2018. – № 8. – С. 50-51. Грицик М. Новий день над Батьківщиною : [сценарій Державного свята] / М. Грицик // Позакл. час. – 2018. – № 8. – С. 52-53. День Незалежності в різних країн : [віртуальні екскурсії] // Позакл. час. – 2017. – № 8. – С. 48. Медуниця Ю. Два кольори об’єднують націю : [День Незалежності України] // Уряд. кур’єр. – 2017. – 24серп. – С. 1-2. Становлення незалежності : [26 років тому] // Уряд. кур’єр. – 2017. – 24 серп. – С. 3. Чорна С. Велика і неподільна : від Сяну до Дону : [до Дня Незалежності] / С. Чорна // Голос України. – 2017. – 23 серп. – С. 14. Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення, або Покликані свободою : [до Дня Незалежності] // Голос України. – 2017. – 23 серп. Косюк Л. В. Від Богдана до Майдану : [сценарій] / Л. В. Косюк // Позакл. час. – 2016. – № 12. – С.8-9. Фещенко О. Моя Україна : [сценарій] / О. Фещенко // Позакл. час. –2016. – № 12. – С. 15-16. Класкова М. А. Мій рід, моя Батьківщина : [сценарій] / М. А. Клачкова // Позакл. час. – 2016. – № 12. – С. 3-4.
Святковий день – 24 серпня, Так хочеться усмішок і пісень, Бо Україна – незалежна. Запам’ятайте, люди, світлий день! Здійснилась давня заповітна мрія, Бажання і надія поколінь. Це почуття свободи серце гріє І піднімає думи височінь. Давайте ж станемо пліч-о-пліч всі, Щоб славу України відродити. Щоб дружно жити, в радості й згоді, Ми України сестри і брати.
Наша адреса: Україна 32302, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 7-43-48, 7-40-87 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net