Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини 2022 by biblioteka

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ЦБС ВІДДІЛ КРАЄЗНАВСТВА

Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини

2022

«Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини»

Подає інформацію про найбільш значимі події та ювілеї видатних особистостей краю, які відзначатимуться у 2022

році.

Матеріали

календаря

нададуть

допомогу

плануванні роботи на рік, календарному плануванні, підготовці культурно-просвітницьких заходів тощо.

Укладач: Дутченко Т.О. Відповідальна за випуск: Вітвіцька О.Л.

Міські програми

◊

Програма «Організація відпочинку та оздоровлення дітей м. Кам’янця-Подільського на 2018-2022 роки» ◊ “Міська програма забезпечення громадян доступним житлом на 2018-2022 роки”. ◊ Програма «Капітальний ремонт багатоквартирних житлових будинків м. Кам’янця-Подільського на 2018-2022 роки».

◊

Програма «Поводження з твердими побутовими відходами на території міста Кам’янця-Подільського на 2017- 2027 роки».

◊

Програма соціального захисту прав дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на 2021-2025 роки.

◊

Програма розвитку малого та середнього підприємництва Кам’янець-Подільської міської територіальної громади на 20212022 роки.

◊

Програма розвитку фізичної культури і спорту Кам’янецьПодільської міської територіальної громади до 2025 року.

◊

Програма розвитку молодіжної політики Кам’янецьПодільської міської територіальної громади до 2025 року.

◊

Цільова програма забезпечення пожежної безпеки населених пунктів та усіх форм власності, розвитку інфраструктури підрозділів пожежної охорони у Кам’янець-Подільській міській територіальній громаді на 2021 – 2025 роки. 3

∰_____________________ У 2022 році виповнюється 

З часу першої писемної згадки про Бакотський скельнопечерський монастир.

600 років з часу першої згадки про села Руда та Гаврилівці Кам’янець-Подільського району (1422). 540 років з часу першої про с. Маків Дунаєвецького району (1482). 510 років з часу першої документальної згадки про с. Ластівці Кам’янець-Подільського р-ну (1512). 490 років з часу першої згадки про с. Привороття Кам’янець-Подільського району (1532). 485 років з часу першої документальної згадки про с. Цибулівка Кам’янець-Подільського району(1796). 415 років з часу першої згадки про с. Китайгород Кам’янець-Подільського району (1607). 225 років з часу відкриття у м. Кам’янець-Подільський лікарської управи як органу нагляду за військовими госпіталями (1797). 180 років з дня народження Миколи Івановича Яворського (1842-1919) (1876) – відомого поділлєзнавця, історика, етнографа, фольклориста, члена Подільського історико-археологічного товариства (1842); 150 років з часу запуску першої броварні (пивзаводу) у Кам’янці-Подільському (1872). 145 з дня народження Віктора Леонідовича Масляникова (1877-1944) – українського живописця. Народився в м. Кам’янець-Подільський. 90 років з часу заснування Кам’янець-Подільського комбінату хлібопродуктів (1932). 4

СІЧЕНЬ 70 років з дня народження Наталії Олексіївни Урсу фахівця в галузі образотворчого мистецтва та декоративноприкладного мистецтва, доктора мистецтвознавця, професора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка . Народився (1 січня 1952); 30 років з часу заснування у Кам’янці-Подільському другої в Україні і першої на Поділлі дитячої хорової школи. Ініціатор створення і перший директор закладу Іван Михайлович Нетеча. 185 років з дня народження Павла Гнатовича Житецького (1837-1911) – літературознавця, член-кореспондента Петербурзької АН. Протягом 1864-1867 років викладав російську мову та літературу у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. 80 років з дня народження Миколи Антоновича Мачківського – письменника, члена обласної організації Національної спілки письменників України, лауреата Міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця, обласних премій ім. М.Годованця та В. Булаєнка. Народився у с.Хоросток Славутського району. 140 з дня народження Івана Івановича Огієнка (митрополита Іларіона, 1882-1972) – відомого українського вченого-мовознавця, літературознавця, публіциста, педагога, політичного і церковного діяча, першого ректора Кам’янецьПодільського університету,нині Кам’янець-Подільський національний університет ім. І.Огієнка. 105 років з дня народження Євгена Олександровича Ківільші (1917-1982) – медика-хірурга, заслуженого лікаря України, одного з організаторів ЛОР-служби на Поділлі, учасника Нюрнберзького процесу. З 1946 р. жив і працював у Кам’янці-Подільському.

100 років з часу смерті Костя Григоровича Солухи (18611922) – лікаря, громадського діяча, першого голови подільської «Просвіти» (1905-1917).

140 років від дня народження Івана Огієнка (1882-1972) українського церковного і громадського діяча, мовозновця, історика церкви. Серед відомих українських церковних і громадських діячів, істориків церкви і освітян вирізняється постать митрополита Іларіона (в миру Іван Іванович Огієнко ). Протягом усього свого життя, займаючи чи-то світські, чи церковні посади, він проніс любов до свого краю, рідної мови, православної церкви. Помітний слід освітянської, релігійної діяльності Івана Огієнка є, зокрема, у фондах Волинського краєзнавчого музею. Протягом багатьох десятиліть зберігали його праці, видання, фотографії у сховищах музею, не маючи можливості донести усю правду про цю людину. Адже повернення цієї постаті у наш край відбувалося практично з проголошенням незалежності рідної Огієнку України. Народився І.І.Огієнко 15 січня 1882 року в містечку Брусилові Радомишльського повіту Київської губернії. У 1896 році закінчив початкову школу і вступив до чотирирічної військової фельдшерської школи в Києві. По закінченні цієї школи він почав шестирічну обов’язкову службу в лікарні з обов’язком вступити на медичний факультет Університету Св. Володимира в Києві, а згодом І.І.Огієнко переходить на історико-філологічний факультет. З 1905 року починається його активна наукова та громадська робота, зокрема співробітництво 6

в київських виданнях («Громадська думка», «Рада»), участь у діяльності «Просвіти» та заснованому М. Грушевським Науковому товаристві імені Шевченка в Києві. В 1909 році І.І.Огієнко з відзнакою закінчує повний курс навчання в університеті, а вже в 1911 році його затверджують на кафедрі російської мови та літератури професорським стипендіатом. У 1915 році після складання магістерських іспитів Огієнку присвоюють звання приват-доцента цієї кафедри. А у квітні 1917 року І.І.Огієнко, один з перших викладачів Київського університету, переходить на викладання українською мовою і практично розпочинає читати новий курс «Історія української мови». З утворенням Центральної Ради в Києві Огієнка обирають членом ради новоутвореного Міністерства освіти. Він виступає з ініціативою про заснування Українського народного університету, який був відкритий у жовтні 1917 року, а у серпні 1918 року перетворений на Український державний університет. До урочистого відкриття цього навчального закладу професор І.І.Огієнко розробляє новий курс лекцій «Українська нова культура». Постала гостра проблема запровадження української мови в державні інституції, навчальні заклади, церкву. У Києві одна за одною великими тиражами виходять навчальні книги, автором яких був Огієнко: «Рідна мова в українській школі» (1918), «Українська граматика» (1918), а також «Наглядна таблиця українського правопису» (1917), (ДМ-41650). У 1918 році І.І.Огієнка запрошують на посаду ректора Кам’янець-Подільського університету. На цій посаді він був до 1920 року. У 1920 році виїхав у Західну Україну і поселився біля Львова. У 1924–1926 роках викладав українську мову і літературу в учительській семінарії у Львові, а в 1926 році він був запрошений до Православного Богословського Відділу при Варшавському Університеті . Заснував і редагував у Варшаві журнали «Рідна мова» (1933–39) і «Наша культура» (1935–37), які сприяли популяризації української культури, виступали

проти русифікаторської політики тогочасного керівництва Радянської України. Видання даного періоду діяльності І.І.Огієнка зберігаються у фондах ВКМ : «Українська граматика», ч.2. – К., 1918, (КДФ-17317); «Українська культура». – Катеринослав, 1923, (КДФ-16398); «Український правопис з словничком». – Львів, 1925, (ДМ-10852); «Зразки кириличного письма. X–XVII ст.» – Варшава, 1927, (РА-6266); «Євангелія від Св. Матвія». Переклад проф. І.Огієнка. – Варшава, 1937, (ДМ-37783); «Рідна мова. Початкова граматика». – Жовква, 1935, (КДФ-4070). У жовтні 1940 року на соборі українських православних єпископів І.І.Огієнко висвячений (під ім’ям Іларіон) архієпископом Холмським і Підляським. Тільки за 1940–1941 роки Митрополит Іларіон спромігся повернути 62 церкви та відновити 117 парафій, які у довоєнний період було забрано у православних і переосвячено у католицькі храми. В усій єпархії було введено українську мову, яка фактично набула офіційного статусу. Саме стараннями І.І.Огієнка було віднайдено Холмську Чудотворну ікону Божої Матері і 3 березня 1943 року урочисто внесено до кафедрального собору Холма. У цей час за сприяння І.І.Огієнка були видані для православного населення Холмщини : «Молитовник для православних українських дітей». – Холм, 1941, (КДФ-17538); Холмський Православний Народний календар на 1944 рік». – Холм, 1943, (КДФ-17485); «Літургія Святого Отця нашого Івана Золотоустого». – Холм, 1942, (КДФ16176); «Холмський богогласник», ч.1. – Холм, 1942 р., (ДМ37782); «Чин Божественних страстей Христових або Пасії». – Холм, 1943, (ДМ-37779); «Українська Церква» т.1. – Прага, 1942, (КДФ-15702); «Молебень на Новий Рік». – Холм, 1943, (ДМ-37780), а також переклади релігійних книг. Влітку 1944 року Огієнко змушений емігрувати до Швейцарії, а у вересні 1947 року – до Канади. З переїздом до Канади почався новий етап видавничої діяльності І.І.Огієнка, який тривав практично до початку 70-х років ХХ століття. Вже 8

через два місяці після його облаштування у Вінніпезі, у листопаді 1947 року почав виходити редагований Огієнком місячник «Слово істини». З 1951 року відроджується у Вінніпезі започаткований у Варшаві часопис «Наша культура», який з 1953 року став називатися «Віра й культура», оскільки поновилося засноване Огієнком у Лозанні видавництво української книжки «Наша культура». У 1951 році його обирають першоієрархом Української Православної церкви в Канаді. Митрополит Іларіон доклав чимало зусиль для організації та розбудови українського національно-культурного та релігійного життя в Канаді. Заснував Теологічне Товариство (тепер Теологічне товариство Митрополита Іларіона), здійснив реорганізацію богословського факультету Манітобського університету, перетворивши його в Колегію імені св. апостола Андрія, очолював Науково-Богословське Товариство, розгорнув велику науково-дослідницьку та видавничу діяльність. За Іларіона було проголошено Акт об’єднання трьох українських автокефалій за кордоном. І.І.Огієнко здійснив перший автентичний переклад Святого Письма українською мовою. Цим Митрополит Іларіон забезпечив право українського народу на звернення до Бога рідною мовою, заклав підвалини організаційного оформлення української православної автокефалії та національно-мовної єдності українців України і діаспори. Завдяки колишньому музейному співробітнику, журналісту, а згодом Митрополиту УАПЦ в еміграції, знайомому Митрополита Іларіона – Анатолію Дублянському, на початку 1990-х років у Волинський краєзнавчий музей були передані праці І.Огієнка, які були видані в еміграції: «Обоженія людини. Богословська студія». – Вінніпег, 1954, (КДФ-15249); «Іконоборство. Історично-догматична монографія». – Вінніпег, 1954, (КДФ-15253); «Українська церква за час Руїни». – Вінніпег, 1956, (КДФ-16400); «Православна віра». – Вінніпег, 1957, (КДФ-15252); «Преподобний Іов Почаївський». – Вінніпег, 1957, (КДФ-15251); Святий Дмитрій Туптало». – Вінніпег, 1960, 9

(КДФ-15253); «Канонізація святих в українській церкві». – Вінніпег, 1965, (КДФ-16401). Помер професор І.І.Огієнко 29 березня 1972 року. Тіло його поховано на православній секції цвинтаря Св. Воскресення – на кладовищі Глен Іден у Вінніпезі. Після смерті Митрополита Іларіона за кордоном було опубліковано багато його книг. Частина з них, завдяки також Анатолію Дублянському, зберігається у фондах ВКМ: «Українська церква». – Вінніпег, 1982, (КДФ-16402); «Етимологічно-семантичний словник української мови», т. 1-2. – Вінніпег, 1979, 1982, (КДФ-16403); «Українська церква і наша культура». – Вінніпег, 1991, (КДФ16428). В незалежній Україні також було перевидано ряд праць професора І.Огієнка: «Хвалімо Бога українською мовою». – Луцьк, 1992, (ДМ-26738); «Князь Костянтин Острозький». – Київ., 1992.; «Дохристиянські вірування українського народу». – Київ,1992. Чимало книг митрополита є у фондах Волинської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

«Я робив, що міг, решту дороблять наступники», – писав Іларіон, завершуючи свою «ціложиттєву працю». Література Велетень науки: матеріали Всеукраїнських наук. – педагог. читань, присвячених вивченню спадщини І.Огієнко (1516 січня 1996 року). – Київ, 1996. – 231 с. Духовно і науково-педагогічна діяльність І.Огієнка (18821972) в контексті українського національного відродження : наукові доповіді. – Кам’янець-Подільський, 1997. – 352 с. Єсюнін С. Іван Огієнко: яскравий слід на Поділлі / С. Єсюнін // Незнане Поділля. – Городок, 2012. – С.107-108. Завальнюк О. Гуманітарна діяльність Івана Огієнка в Кам’янець-Подільському : основні напрямки, масштаби і результативність (1918-1920 рр.) / О. Завальнюк // Іван Огієнко і 10

сучасна наука та освіта : наук. зб. – Кам’янець-Подільський, 2015. – Вип. XI. – С. 54-63. Іван Огієнко – організатор, керівник і оборонець Кам’янець-Подільського державного українського університету (918-1920 рр.) : документи, матеріали, світлини, хроніка діяльності / укладач С. А. Копилов, О. М. Завальнюк. – Кам’янець-Подільський, 2014. – 384 с.: фото. Іван Огієнко (митрополит Іларіон) і виховання національної свідомості особистості : наукові доповіді. – Київ, 1997. – 336 с. Іван Огієнко і сучасна наука і освіта : наук. зб. – Кам’янець-Подільський, 2012. – . В. 9. –392 с. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта : наук зб./ гол. ред. С. А. Копилов, ред. кол. Л.В. Баженов та ін. – Кам’янецьПодільський. – КПНУ ім .І. Огієнка, 2017. – Вип. XIII. – 268 с. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта : наук зб./ гол. ред. С. А. Копилов та ін. – Кам’янець-Подільський. – КПНУ ім. І. Огієнка, 2015. – Вип. XI. – 392 с. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта : наук зб./ гол. ред. С. А. Копилов та ін. – Кам’янець-Подільський. – КПНУ ім. І. Огієнка, 2012. – Вип. IX. – 392 с. Лєцкін М. Письменники на життєвому шляху Івана Огієнка (митрополита Іларіона) : до 130-річя від дня народження та 40-річчя світлої пам’яті Великого Українця: / М. Лєцкін. – Житомир, 2012. – Ч.1. – 336 с. Лєцкін М. Письменники на життєвому шляху Івана Огієнка (митрополита Іларіона) / М. Лєцкін. – Житомир, 2012. – Ч. 2. – 3308 с. Лєцкін М. Письменники на життєвому шляху Івана Огієнка (митрополита Іларіона) / М. Лєцкін. – Житомир, 2012. – Ч.3. – 332с. Огієнко І. Наука про рідномовні обов’язки : рідномовний Катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства. – Факсимільне відтв. вид. 1936 / І . Огієнко . – Київ: Обереги, 1994. – 72 с.

Ярмусь С.О. Феномен Івана Огієнка (Митрополит Іларіон) / С.О.Ярмусь. – Київ-Ввініпег, 1998. – 25с. / статті з періодичних видань / Кам’янецькі стежки Івана Огієнка : [Іван Огієнко учений, митрополит УАПЦ, перший ректор К-ПНУ] // Ключ. – 2015. – 22 трав. – С.6 Тимошик М. Найдосконаліша ікона-людина : [до виходу книги митрополита Іларіона (Огієнка) «Служити народові - то служити Богові»] / М. Тимошик // Уряд. кур'єр. – 2013. – 26 груд. – С. 4-5 Сохацька Є. Іван Огієнко: в обороні рідного слова : [за матеріалами «Віри й культури», 1953-1967] / Є. Сохацька // Дивослово. – 2013. – №10. – С. 35-42 Шпак В. Патентований українець : Іван Огієнко / В. Шпак // Уряд. кур'єр. – 2012. – 17 жовт. – С.18 Ярова Н. Його зброєю було слово : [Іван Огієнко – 130 років від дня народж.] / Н. Ярова // Подолянин. – 2012. – 13 січ. – С.7 Бельзецький Д. Пам'ятаймо, кам'янчани, ті часи минулі: [150-та річниця виходу в світ першого номеру часопису «Подільські Єпархіальні відомості», 130-ї річниці з дня народж. І.Огієнка] / Д. Бельзецький // Фортеця. – 2012. – 12 січ. – С.11 Околітенко Н. «Я все життя орав та сіяв»… : [Іван Огієнко] / Н. Околітенко // Жінка. – 2010. – №8. – С.6-7 Сохаька Є. Будівничі державності: роль Івана Огієнка у формуванні мовної політики УНР (1917-1919 рр.) / Є. Сохацька // Кам'янець-Поділ. вісн. – 2009. – 21 серп. – С.6 Сохацька Є. Духовні заповіді митрополита Іларіона (Івана Огієнка) / Є. Сохацька // Кам'янець-Поділ. вісн. – 2008. – 18 січ. Сохацька Є. Я – за великого українця : [з проф. К-ПНУ ім. І.Огієнка Є. Сохацькою спілкувався М. Мачківський ] / Є. Сохацька // Українець. – 2008. – № 10. – С. 12-13. – Українець. – 2008. – № 11. – С. 30-31

ЛЮТИЙ 125 років з дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897-1968) – українського поета, критика, публіциста. У роки війни перебував на Поділлі. 120 років з дня народження Миколи Антоновича Чирського (1902-1942) – поета, драматурга, театрального діяча. Народився у м. Кам’янець-Подільський. 85 з дня народження Никанора Миколайовича Дубицького (1937-2018) – прозаїка, гумориста, публіциста, члена Національної спілки письменників України. Народився у с. Ніверка Кам’янець-Подільського району. 150 років з дня народження Федора Олександровича Колодія (1872-1920) – військовика, генерал-хорунжого армії УНР, командувача 2-го Подільського корпусу армії УНР. Українізував декілька підрозділів російської армії. Похований у Кам’янці-Подільському. 85 років з дня смерті Тадея Денисовича Ганицького (1844-1937) – українського скрипаля, педагога, композитора. У 1903 році у Кам’янці-Подільському відкрив музичну школу, створив симфонічний оркестр. 215 років з дня народження Наполеона Орди (1807-1883) – художника, піаніста, композитора, автора майже 70 малюнків маєтків Поділля.

БЕРЕЗЕНЬ 195 років з дня народження Леоніда Івановича Глібова (1827-1893) – українського поета-байкаря. Протягом 1855-1858 років працював учителем у Чорному Острові, нині селище Хмельницького району. 135 років з дня народження Валер’яна Петровича Захаржевського (1887-1977) – ортопед-травматолога, письменника, члена Спілки письменників України Народився у м. Кам’янець-Подільський.

220 років з дня народження Казімежа Антоні Добровольського (1802-1888) – лікаря, доктора медицини. Працював повітовим лікарем, мав приватну практику у Чорному Острові. Народився у м. Кам’янець-Подільський. 105 років з дня народження Віктора Івановича Тищенка (1917-1987) - літературознавця, фольклориста, доктора філологічних наук, професора Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. 115 років з дня народження Володимира Павловича Беляєва (1907-1990; за словами В.Беляєва дата народження – 1909 р.) – письменника сценариста, лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка. Народився у м. Камянець-Подільський. 235 років з дня народження Устима Яковича Кармалюка (1787-1835) – народного героя, керівника боротьби селян Поділля проти кріпацтва у І половині ХІХ століття. Похований у Летичеві.

КВІТЕНЬ 30 років з дня народження Дмитра Олексійовича Пагора (1992-2014) – активіста Революції Гідності, Героя України. Народився у с. Хропотова Чемеровецького р-ну. 70 років (1952) – Віталія Петровича Мацька – вченого літературознавця, письменника, доктора філологічних наук, члена Національної спілки письменників України, лауреата обласних премій ім. Т.Шевченка, М. Годованця та ім. Г. Костюка. 100 років з дня народження Олександра Смотрича (справжнє прізвище Флоринський-Флорук; 1922-2011) – письменника української діаспори. Народився у м. Кам’янецьПодільський. Мешкав у Торонто (Канада).

ТРАВЕНЬ 75 років з дня народження Миколи Петровича Мельника – композитора, хормейстера, педагога, заслуженого працівника культури України, лауреата обласної премії Т.Шевченка. Народився у с. Врублівці, Кам’янець-Подільського району. 120 років з дня народження Юхима Семеновича Гаврилюка (1902-1972) – художника по фарфору. Народився у с. Нігин Кам’янець-Подільського району.

ЧЕРВЕНЬ 320 років з початку національно-визвольного селянськокозацького повстання на Поділлі під проводом Семена Палія проти польсько-шляхетських завойовників (1702). 210 років тому було засноване Українське козацьке військо із селян Київської та Подільської губерній (1812). 150 років з дня народження Антона Людвіговича (Антонія-Ігнація) Смідовича (1872-1916) – лікаря-гігієгістна, прогресивного земського санітарного лікаря, громадського діяча. Народився у м. Кам’янець-Подільський. 135 з дня народження Володимира Миколайовича Гагенмейстера (1887-1938) – художника-графіка, мистецтвознавця. Протягом 1916-1933 років працював директором Кам’янець-Подільської художньо-промислової школи. 80 років з дня народження Анатолія Миколайовича Калитки (1942 ) – живописця, члена Національної спілки художників України. Народився у с. Оринін Кам’янецьПодільського району. 95 років з дня народження Нінель Леонідівни Гаркуші (1927-2006) – художника монументально-декоративної скульптури, мистецтвознавця. Народилася у м. Кам’янецьПодільський. 15

105 років з дня народження Павла Даниловича Цибульського (1917-1984) – українського письменника, журналіста, члена Спілки письменників України. Народився у м. Кам’янець-Подільський. 165 років з дня народження Павла Федоровича Вікула (18571930) – історика церкви, священика, краєзнавця, педагога, члена Подільського історико-археологічного товариства. Життєво і творчо пов'язаний з м. Кам’янець-Подільський.

ЛИПЕНЬ 165 років з дня народження Давида Гораційовича Гінцбурга (1857-1910) – сходознавця, письменника, громадського діяча, спонсора та загального редактора «Єврейської енциклопедії» Брокгауза та Ефрона. Народився у м. Кам’янець-Подільський. 75 років з часу смерті Миколи Григоровича Чеботарьова (1894-1947) – математика, члена-кореспондента Академії наук СРСР, лауреата Державної премії СРСР. Народився у м. Кам’янець-Подільський. 140 років з дня народження Анатолія Максимовича Богдановича (псевдонім Сокольський А.М., 1882-1914) – прозаїка. Народився у с. Сокіл Кам’янець-Подільського району. 85 років з дня народження Миколи Федоровича Котляра (1932) – історика, нумізмата, джерелознавця, доктора історичних наук, члена-кореспондента НАН України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. Народився у м. Кам’янець-Подільський.

СЕРПЕНЬ 150 років з дня народження Моріса Фішберга (1872 1934) – американського лікаря-антрополога, віце-президента Американської національної академії наук (1909-1911) . Народився у м. Кам’янець-Подільський. 115 років з дня народження Лаврентія Васильовича Тручака (1907-1944) – Героя Радянського Союзу. Народився у с. Нагоряни Кам’янець-Подільського району. 28 серпня - 350 років тому Кам’янець-Подільський зайняли турки і володіли ним 27 років (1672). 130 років з дня народження Афанасія Івановича Шелоумова (1892-1983) – художника-баталіста, пейзажиста. Народився у м. Кам’янець-Подільський.

ВЕРЕСЕНЬ 150 років з дня смерті Володимира Івановича Даля (18011872) – українського та російського лексикографа, етнографа і письменника. У 1831 році перебував на військовій службі у Кам‘янці-Подільському (військовий лікар). Згодом свої враження від нашого краю висвітлив у повісті «Подолянка». 85 років з часу створення (1937) Хмельницької області (до 1954 року – Кам’янець-Подільська). 100 років з дня народження Анатолія Івановича Фесенка (1922-1994) – художника, педагога, мистецтвознавця. Працював у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті та Кам’янець-Подільському училищі культури, нині Кам’янецьПодільський коледж культури і мистецтв.

100 років з дня народження Миколи Никаноровича Магери (1922-2008) – українського письменника, члена Національної спілки письменників України, лауреата обласної премії ім. Т. Г. Шевченка, Хмельницької міської премії ім. Б. Хмельницького. Народився у м. Дунаївці; 75 років з дня народження Стефанії Едуардівни Баженової (1947) – українського археолога, краєзнавця, музеєзнавця, доктора історичних наук, професора Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Народилася у м. Городок; 180 років з дня народження Созонта Михайловича Лобатинського (1842–1909) – краєзнавця, дослідника церковного життя на Поділлі, археолога, члена Подільського історикоархеологічного товариства. Протягом 1869-1875 років викладав у Кам’янець-Подільській духовній семінарії;

ЖОВТЕНЬ 50 років з часу закінчення будівництва газопроводу Хмельницький – Кам’янець-Подільський (1972). 135 років з дня народження Олекси Кіндратовича Приходька (1887-1977) диригента, педагога, організатора національних хорів в Україні. Народився у с. Княжпіль Кам’янець-Подільського району. 125 років з дня народження Андрія Володимировича Розенкранца (псевдонім Карий Каштан) (1897- ?) – письменника, журналіста. Народився у с. Гринчук Кам’янецького повіту Подільської губернії, нині Кам’янець-Подільського району. 130 років з дня народження Костянтина Валентиновича Павленка (1892-1968) – спортсмена, тренера-викладача, рекордсмена з важкої атлетики, активного спортивного діяча України та Хмельниччини. З повоєнних років пов’язаний м. Кам’янець-Подільський. 18

85 років з дня народження Наталії Омелянівни Кащук (1937-1991) – поетеси, літературного критика, перекладача. Дитячі та юнацькі роки пройшли у Кам’янці-Подільському. 220 років з дня народження Мауриція Гославського (1802-1834) – польського поета, представника української школи в польській літературі, співця Поділля. Народився у м. Фрампіль, нині с. Косогірка . 75 років з дня народження Івана Михайловича Нетечі (1947) – фахівця з хорової справи, педагога, фундатора і керівника Кам’янець-Подільського дитячого хору «Журавлик», володаря ордену Лицарської доблесті V ступеня міжнародної організації «Лицарський орден Михаїла Архистратига», лауреата обласної премії ім. В. Заремби. Народився у с. Бедриківці Городоцького району. 130 років з дня народження Володимира Михайловича Отроковського (1892-1918) – поета, літературознавця, педагога. Народився у с. Кудринці Кам’янець-Подільського району. (Довідку див. «Календар … на 2012 рік»). 115 років з дня народження Григорія Олександровича Костюка (1902-2002) – українського літературознавця, академіка НАН України. Народився у с. Боришківці Кам’янецьПодільського району. З 1952 року мешкав у США.

ЛИСТОПАД 65 років з дня народження – Пилипа Васильовича Клименка (1887-1955) - історика, археолога, етнографа, професора, голови Подільського губернського товариства охорони старовини і мистецтва. Протягом 1919-1920 рр. працював у Кам’янець-Подільському державному українському університеті. 80 років з дня народження Віктора Никаноровича Грабовського – поета, літературного критика, перекладача, 19

члена Національної спілки письменників України, заслуженого діяча мистецтва України, лауреата всеукраїнської премії В.Сосюри, міжнародної премії ім. І.Огієнка. Народився у с. Баговиця Кам’янець-Подільського р-ну. 45 років з дня народження Віталія Валерійовича Васільцова (1977-2014) – активного учасника Революції Гідності, Героя України. Народився у с. Гаврилівці Кам’янецьПодільського району.

ГРУДЕНЬ 135 років з часу заснування Кам’янець-Подільського автоагрегатного заводу (1932). 110 років з часу появи електричного освітлення у м. Кам’янець-Подільський (1912). 85 років з дня смерті Юхима Йосиповича Сіцінського (1859-1937) – видатного історика, етнографа, мистецтвознавця, музеєзнавця, громадського діяча Поділля. Народився в с. Мазники Дережнянського району. Похований у Кам’янціПодільському. 145 років з дня народження Миколи Дмитровича Леонтовича (1877-1921) – українського композитора, хорового диригента, збирача подільського музичного фольклору, педагога, громадського діяча. Протягом 1892-1898 років навчався у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. Працював учителем музики та співів у Летичеві. 100 років з дня народження Анатолія Леонідовича Міранського (1922-1975) – повного кавалера ордена Слави. Народився у м. Кам’янець-Подільський. 105 з дня народження Інни Олександрівни Городецької (1917-1972) – художника станкового мистецтва, графіка. Народилася у м. Кам’янець-Подільський. 115 років з дня народження Пантелеймона Михайловича Педи (псевдонім Панько Педа, 1907-1937) – поета, перекладача. 20

Народився у с. Жванець Кам’янець-Подільського району. Був незаконно репресований. 95 років з дня народження Євгенії Михайлівни Пламеницької (1927-1994) – українського архітектора, поділлєзнавця, дослідника пам’яток архітектури Кам’янцяПодільського та середньовічної фортифікації Поділля.

До 95–річчя з дня народження Євгенії Михайлівни Пламеницької. Пламени́цька Євге́нія Миха́йлівна (дівоче прізвище Філоненко, 26грудня 1927, Харків-16 березня 1994, Київ) – український архітектор-реставратор. Член Спілки архітекторів України. Біографія В 1946 році почала навчання на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), який закінчила 1952 році. Працювала в Українському спеціальному науковореставраційному виробничому управлінні (1953-1964), Науководослідному інституті теорії та історії архітектури (1964-1970), Інституті «Укрпроектреставрація» (1971-1991), Інституті «Укрзахідпроектреставрація» (1992-1993), Науково-дослідному інституті теорії та історії архітектури і містобудування (19931994). З 1953 року здійснила сорок три проекти реставрації та консервації пам'яток архітектури, з них - 15 у співавторстві. Основні об'єкти реставрації - пам'ятки архітектури Кам'янця22

Подільського, Хмельницької області, замок в с. Олеську на Львівщині. В 1954 році першим проектом архітектора Євгенії Пламеницької стала огорожа з брамою церкви Спаса на БерестовіКиєво-Печерської лаври. У 1958 році за її проектом у Києво-Печерській лаврі була відреставрована Церква святого Миколая, Митрополичі покої та ін. Євгенія Пламеницька обстежила понад 400 пам'яток архітектури у 8 областях України, опублікувала 66 статей і 8 графічних реконструкцій. Вперше провела архітектурноархеологічні дослідження в Кам'янці-Подільському (Старий замок, ринкова площа) і виявила муровані укріплення та житлову забудову давньоруської доби, підтвердивши давньоруське походження міста. Співавтор містобудівної концепції регенерації Кам'янця-Подільського (разом з О. Пламеницькою). Співавтор (разом Пламеницькою) дакоримської гіпотези про заснування Кам'янця-Подільського.

Література Праці Є М. Пламеницької Нова концепція формування системи фортифікацій Кам’янця-Подільського в аспекті визначення віку міста / Є. М. Пламеницька // Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційний споруд в Україні : матеріали. – Кам’янець-Поділ., 19936. – С.22-24. Дослідження Кам’янець-Подільської фортеці // Матеріали другої Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Львів, 1969. – С.139-142. Кам’янець-Подільський : іст.-архітект. Нарис / Є. М. Пламеницька, І.С.Винокур. Г.М. Хотюн та ін. - К.: Будівельник, 1968.-120 с.

Про час заснування Кам’янець-Подільського замкуфортеці // Слов’янсько-римські старожитності. – К., 1969. – С. 124-144. Паламеницька Є. Малодосліджені фортифікаційні містечка Жванця на Поділлі : [фортеці й замки в Україні] / Є. Пламеницька // Пам’ятки України. – 1997. – №3. – С.88. Паламеницька О., Паламеницька Є. Кам’янецьПодільський – місто на периферії Римської імперії : [найдавніша урбаністична структура і фортифікація] / О. Пламеницька, Є.Пламеницька / Пам’ятки України. – 1999. – №4. – С.1-77. Пламеницька Є. Відродження : [Польська брама] / Є. Пламеницька // Прапор Жовтня. – 1977. – 21 верес. – С.3. Пламеницька Є., Тюпич А. Дослідження фортеці триває / Є. Пламеницька, А. Тюпич // Прапор Жовтня. – 1968. – 16 січ. Винокур І. Пламеницька Є. Нові матеріали про давню історію міста / І.Винокур, Є.Пламеницька // Прапор Жовтня. – 1964. – 16 черв.

Про Є.М. Пламеницьку Пламеницька Євгенія Михайлівна // Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-XX ст. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 317-318. Логвин Н. Реставратор Євгенія Пламеницька // Н. Логвин // Пам’ятки України. – 2000. – № 3-4. – С. 114-128.

Інформаційне видання

Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини

Набір, комп’ютерне опрацювання, правка : Дутченко Т.

Відповідальний за випуск : Геплюк Л.В.

Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець - Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 2-44-52 E-mail: k-pmcbs@ukr.net http://kam-podcmb.zzz.com.ua