Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ
Із забуття в безсмертя 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша Рекомендаційний список літератури
2019
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф міської центральної бібліотеки імені Костя Солухи бібліограф О. Дачковська
Полум'яний патріот України Пантелеймон Олександрович Куліш народився 8 серпня 1819 року на хуторі біля м. Воронежа теперішньої Сумської області. Панько Куліш, так він згодом підписуватиметься, був дитиною від другого шлюбу заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого Катерини. Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок, легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника. Навчався в повітовому училищі Новгород-Сіверська, у 1836 році закінчив п’ять класів Новгород-Сіверської гімназії. З кінця 30-х років Куліш стає слухачем лекцій у Київському університеті. Вступити до цього престижного навчального закладу йому так і не вдалося, оскільки не мав документального підтвердження свого дворянського походження, хоча його батько й був вихідцем з козацько-старшинського роду. Однак слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті стали для нього мало не визначальним періодом життя. Набуті таким чином знання дозволили йому дістати місце викладача у Луцькому дворянському училищі. У цей же час Пантелеймон Куліш заявляє про себе як письменник.
У 1841 році написав прозові твори: «Циган», «Огненный змей. Повесть из народных преданий». У 1841 –1845 роках Куліш працює на різних посадах, викладає російську словесність у Луцькій, Київській, Рівненській та Петербурзькій гімназіях. Під час літніх канікул в 1843-1845 роках він мандрував Правобережною Наддніпрянщиною, головним чином Київщиною та Черкащиною, і записував народні пісні, думи, перекази, легенди, казки, повір’я. Зацікавлення українським фольклором та етнографією йшло в молодого Куліша в парі з інтересом до пам’яток національної історії, насамперед козацької. Опублікувавши перші розділи роману «Чорна рада» у журналі «Современник» за 1845 рік, письменник здобуває визнання громадськості. В діяльності Кирило-Мефодіївського братства безпосередньої участі Куліш не брав, бо завдяки протекції ректора Петербурзького університету П. Плетньова, з 14 листопада 1845 р. працював у цьому університеті викладачем російської мови для практичних занять зі студентами із Царства Польського та Закавказького краю, а з 15 грудня – ще й старшим учителем російської словесності 5-ї Петербурзької гімназії. Він тільки листувався з київськими «братчиками» (М. Костомаровим, Т. Шевченком, В. Білозерським, О. Марковичем, М Гулаком). А в 1846 році письменник опублікував «Повість про український нарід», яка зіграла не останню роль у справі його арешту. 22 січня 1847 року Пантелеймон Куліш одружився у СанктПетербурзі з Олександрою Білозерською, сестрою свого київського товариша Василя Білозерського. Пізніше вона стала відомою українською письменницею, свої твори публікувала під псевдонімом Ганна Барвінок. Боярином на весіллі був співучий, дотепний, веселий друг Пантелеймона – Тарас Шевченко. В цьому ж році, Петербурзька Академія наук посилає Куліша у відрядження в Західну Європу, куди він вирушає із своєю вісімнадцятирічною дружиною Олександрою Білозерською, А у квітні 1847 року у Варшаві, де вивчав слов’янські мови та культури, письменник був заарештований у справі КирилоМефодіївського братства. Він був висланий спочатку до
Вологди, а потім до Тули із забороною писати й друкуватися. Протягом 1847–1850 років Куліш перебував на засланні, працював державним службовцем. У 1851 році він повернувся до Петербурга, і працював урядовцем у Міністерстві державного майна. Через п’ять років письменник отримав дозвіл друкуватися. Впродовж 1856–1857років вийшли два томи етнографічно-фольклористичної, історіографічної, літературної збірки «Записки о Южной Руси», в якій Куліш запровадив новий правопис – «кулішівку», яка лежить в основі сучасного українського правопису. В тому ж році було відкрито «Друкарню П.О. Куліша», в якій вийшов альманах «Хата»; для школярів читанка «Граматка» та український буквар. Письменник доопрацював редакції роману «Чорна рада» українською та російською мовами (перша редакція 1846 р. не вийшла друком через арешт автора і заборону його творів). У 1861 – 1862 роках Куліш брав участь у виданні першого загальноукраїнського часопису «Основа», який на той час став осередком національного руху, надрукував в ній історичні нариси «Хмельниччина», «Виговшина», публіцистичну працю «Листи з хутора». У 1862 році письменник видав збірку поезій «Досвітки». Протягом 1864–1868 pоків Куліш працював у Варшаві штатним чиновником Установчого комітету, який здійснював русифікаторську політику серед поляків. У 1867-1871 роках особливо зблизився з галицькими народовцями й членами віденського студентського товариства «Січ». Він допомагав видавати у Львові єдиний на той час загальноукраїнський журнал «Правда», частково фінансуючи його й друкуючи в ньому свої твори. Пізніше письменник служив у Міністерстві шляхів сполучення. Протягом трьох років (1874–1877) Куліш видав тритомне дослідження «История воссоединения Руси», яке викликало обурення української громадськості. У 1882 році письменник видав збірку «Хуторна поезія». Наступного року Куліш відійшов від громадської діяльності й усамітнившись у маєтку дружини на хуторі Мотронівка (тепер у
складі є Оленівка Чернігівської області), присвятив себе літературній та науковій праці. У 1893р. письменник видав збірку поезій «Дзвін», а у 1897р. вийшла збірка перекладів «Позичена кобза». До неї увійшли твори світової культури – Ф. Шиллера, Г. Гейне, Дж. Байрона, Й. Гете, 13 п’єс В. Шекспіра. Цикл творів російських поетів він назвав «Переспіви з великоруських співів». Готував до видання в Женеві третю збірку поезій «Дзвін». Заслуга Пантелеймона Куліша в тому, що він намагався передати як зміст, так і форму творів зарубіжних класиків. І. Франко вказував, що Куліш «дав нам переклад «Гамлета», з яким можемо без сорому показатися в концерті європейських перекладів великого британця». Куліш був першим перекладачем Біблії українською мовою. 14 лютого 1897 р. Пантелеймон Куліш помер на хуторі Мотронівка, де й похований.
З вірою в український народ твори письменника Куліш П. Твори в двох томах / П. Куліш. – Київ : Дніпро, 1989. – Т. 1 : Поезія. – 654 с. Куліш П. Твори в двох томах / П. Куліш. – Київ : Дніпро, 1989. – Т. 2 : Чорна рада : хроніка 1663 року ; Оповідання ; Драматичні твори ; Статі та рецензії. – 586 с. Куліш П. Твори в 2-х т. / П. Куліш. – Київ : Наук. Думка, 1989. – Т. 1 : Прозові твори ; Поетичні твори ; Переспіви та переклади. – 749 с. Куліш П. Твори в 2-х т. / П. Куліш. – Київ : Наук. думка, 1989. – Т. 2 : Поеми ; Драматичні твори. – 764 с.
Куліш П. Вибрані твори / П. Куліш ; І. М. Андрусяк. – Харків : Ранок, 2009. – 320 с.
упоряд.
Куліш П. Повість про український народ / П. Куліш. – Тернопіль, 2016. – 228 с. Куліш П. Повість про Український народ ; Моє життя ; Хутірська філософія і віддалена од світу поезія / П. Куліш ; передм. О. Шокало. – Київ : Укр. світ, 2005. – 384 с. Куліш П. Чорна рада : роман / П. Куліш. – Київ : Знання, 2015. – 207 с. Куліш П. Чорна рада ; Богдан Лепкий ; Мотря : вибрані твори / П. Куліш. – Київ, 2008. – 400 с. Куліш П. О. Чорна рада ; Поезія : посіб. для 9 кл. / П. О. Куліш. – Харків : Ранок, 2003. – 77 с. Книги про творчість Пантелеймона Куліша Борзенко О. І. Українська література. 9 кл. : хрестоматіядовідник / О. І. Борзенко. – Харків : Ранок, 2015. – 656 с. Зав’язкін О. Видатні українські письменники, поети, драматурги / О. Зав’язкін. – Київ : Кристал БУК, 2016. – 16 с.: іл. Нахлік Є. К. Пантелеймон Куліш / Є. К. Нахлік. – Київ : Знання, 1989. – 48 с. Українські письменники : довідник. – Київ :Велес, 2011. – 368 с.
Будівничий духовного відродження України Публікації з періодичних видань про життя і творчість Пантелеймона Куліша Яременко В. Борис Грінченко в обороні спадщини Пантелеймона Куліша / В. Яременко // Слово Просвіти. – 2019. – 14-20 берез. – С. 8-9. Черкаська Г. Дружина письменника : [Ганна Барвінок і Пантелеймон Куліш] / Г. Черкаська // Голос України. – 2018. – 15 листоп. – С. 8. Кумеда О. Пантелеймон Куліш : письменник, етнограф, мовознавець / О. Кумеда // Дивослово. – 2016. – № 3. – С. 42-46. Тютюнник Є. Перо і плуг Пантелеймона Куліша : сучасний український правопис / Є. Тютюнник // Уряд. кур’єр. – 2012. – 31 серп. Пятаченко С. Елементи регіональної етнокультури в ранній романтичній прозі Пантелеймона Куліша / С. Пятаченко // Нар. творч. та етнографія. – 2012. – № 1. – С. 38-42. Слюсар А. Чи знаєш ти роман П. Куліша «Чорна Рада» / А. Слюсар // Дивослово. – 2012. – № 4. – С. 20-24. Кравченко О. О. Погляди Пантелеймона Куліша на соціальне виховання / О. О. Кравченко // Педагогіка і психологія. – 2010. – № 2. – С. 141-149. Бенцал С. «Чорна Рада» Пантелеймона Куліша – перший історичний роман в українській літературі : [урок в 9 кл.] / С. Бенцал // Дивослово. – 2011. – № 8. – С. 43-46.
Бідненко В. Не повторити помилок історії…: [П. Куліш «Чорна Рада», 9 клас] / В. Бідненко //Укр. мова й л-ра в ліцеях. – 2010. – № 3. – С. 23-27. Камінчук О. Поезія Пантелеймона Куліша 80-90-х рр. ХІХ ст.. : [художня традиція і нові естетичні тенденції доби] / О. Камінчук // Дивослово. – 2010. – № 1. – С. 51-54. Крижанівська Т. Пантелеймон Куліш – першорядна зірка української культури: [письменник, видавець, редактор] / Т. Крижанівська // Вісн. Кн. палати. – 2009. – № 8. – С. 37-40. Івашків В. Маловідома Кулішева брошура 1846 роу / В. Івашків // Слово і Час. – 2009. – № 8. – С. 90-96. Статєєва В. «Граматка» Пантелеймона Куліша В. Статєєва // Укр. культура. – 2008. – № 3. – С. 13-14.
/
Гонта А. Художні та любовні романи Куліша : П. О. Куліш // Укр. культура. – 2007. – № 6. – С. 32-33. Івашків В. Пантелеймон Куліш та його «Ответ Г. Сенковскому на его рецензию «истории Малороссии» Маркевича» / В. Івашків // Слово і Час. – 2006. – № 1. – С. 27-35. Лазарєва В. Духовні цінності в художній візії П. Куліша / А. Лазарєва // Дивослово. – 2005. – № 6. – С. 58-61. Левчик Н. Будівничий духовного відродження України : [П. Куліш] / Н. Левчик // Укр. мова та л-ра в ліцеях. – 2005. – № 1. – С. 103-113. Грегуль Г. Панько Куліш : образ кохання, або фастівські романи П. Куліша / Г. Грегуль // Слово і Час. – 2004. – № 2. – С. 25.
Івашків В. «Орися» П. Куліша в контексті творчих пошуків письменника 1840-х років / В. Івашків // Слово і Час. – 2004. – № 5. – С. 3-17. «Чорна рада» П. Куліша // Зарубіжні твори для шк. і абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 66. Петриченко Т. Видавець книжок для народу : [Пантелеймон Куліш] / Т. Петриченко // Бібл. вісн. – 1994. – № 5-6. – С. 60-64.
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 7-43-48, 7-40-87 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net