КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ЦБС ВІДДІЛ КРАЄЗНАВСТВА
Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини
2019
на 2015 «Календар знаменних і пам’ятних дат Кам’янеччини» подає інформацію про найбільш значимі події та ювілеї видатних особистостей краю, які відзначатимуться у 2019 році. Матеріали календаря нададуть допомогу в плануванні роботи на рік, календарному плануванні, підготовці культурно-просвітницьких заходів тощо.
Укладач: Дутченко Т.О. Відповідальна за випуск: Вітвіцька О.Л.
Міські програми
◊ Про затвердження Комплексної програми спільних дій Кам'янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області та Кам'янець-Подільської міської ради щодо профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю на території м. Кам'янець-Подільський на 2016 – 2020 роки. ◊ Про затвердження міської Програми соціального захисту дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах, дітейсиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на 20162020 роки.
СІЧЕНЬ ***** 215 років з часу відкриття першої водолікарні у м. Кам’янець-Подільський (1804) ***** 200 років з часу заснування Покровської церкві у Кам’янець-Подільський (1864) *****
м.
100 років з часу перебування у м. Кам’янець-Подільський Директорії та уряду УНР (червень-листопад 1919 р.) ***** 75 років з часу тютюнової фабрики (1944)
відкриття
Кам’янець-Подільської
***** 25 років з часу відкриття у Кам’янці-Подільському приватного ліцею «Антей» (1994)
***** 75 років з дня народження Миколи Федоровича Федунця (1944-2009) – поета, заслуженого працівника культури України, лауреата Міжнародної літературної премії ім.І. Кошелівця, обласних премій ім. Т. Шевченка та ім. В. Булаєнка, Хмельницької міської премії ім. Б. Хмельницького. Народився у с. Сушівці Білогірського р-ну.
***** 185 років з дня народження Степана Васильовича Руданського (1834-1873) – лікаря, поета, перекладача. Навчався в Кам’янець-Подільській духовній семінарії (1849-1855). На Поділлі збирав фольклор, написав перші оригінальні твори.
***** 645 років тому Кам’янець-Подільський першим із подільських міст отримав Магдебурзьке право (1374).
***** 95 років з дня народження Івана Володимировича Гарнаги – історика-краєзнавця, поділлєзнавця, археографа Поділля.
ЛЮТИЙ 70 років від дня народження Добровольському Василю Григоровичу (1949), журналіст, голова Кам’янець-Подільської міськрайонної організації Національної спілки журналістів України. 75 років від дня народження Капличного Володимира Олександровича (1944), український радянський футболіст і футбольний тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1972). Почесний громадянин м. Кам’янець-Подільський.
БЕРЕЗЕНЬ 75-років з часу визволення Кам’янця – Подільського від нациських окупантів (1944).
60 років з часу відкриття (1959) КП "Міський стадіон ім. Г. Тонкочеєва Кам'янець-Подільської міської ради".
КВІТЕНЬ 75 років з дня народження Бориса Михайловича Негоди – художника-графіка, члена Національної спілки художників України, заслуженого художника України, лауреата обласної премії ім. В. Розвадовського. Народився у с. Калиня Кам’янецьПодільського р-ну.
***** 165 років від дня народження Марії Гаврилівни Савінової (1854), театральної актриси. Дівоче прізвище Подраменцова. Народилась в м. Кам’янець-Подільський.
***** 95 років з дня народження Юхима Йосиповича Ясного (Альперіна) (1924-1977) – письменника. Народився у м. Кам’янець-Подільський.
*****
135 років з дня народження Лідії Яківни Липковської (1884-1958) – співачки, солістки Маріїнського театру в Петербурзі (1906-1916). Навчалась у Кам’янець-Подільській Маріїнській жіночій гімназії.
ТРАВЕНЬ 95 років від дня народження Софії Станіславівни Березанської (1924), українського археолога. Доктор історичних наук (1977).
***** 140 років від дня народження Симона Васильовича Петлюри (1879), український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920). Дядько по матері патріарха Мстислава (Скрипника).
ЧЕРВЕНЬ 125 років з дня народження Володимира Юхимовича Січинського (1894-1962) – відомого історика архітектури, графіка, літературознавця та мистецтвознавця, професора. Народився у м. Кам’янець-Подільський.
***** 155 років тому (1864) у м.Кам’янець-Подільський урочисто розпочато будівництво Новопланівського мосту. Проліг через річку Смотрич. З'єднує мікрорайони Старе місто та Новий план.
***** 95 років від дня народження (1924) Оле́сі (Людми́ла) Йо́сипівни Краве́ць - української письменниці. Член Спілки письменників України від 1952 року. Народилась в м.Кам’янецьПодільський.
ЛИПЕНЬ 140 років з дня народження Олімпіади Михайлівни Пащенко (1879-1972) – педагога, громадсько-політичного, державного діяча, голови Кам’янець-Подільської повітової земської управи (1918-1920), члена Подільського товариства «Просвіта».
***** 310 років від дня народження військового інженера та архітектора вірменського походження Яна де Вітте. (1709)
***** 80 років від дня народження Уроди Бориса Івановича (1939), журналіста, письменника, гумориста та байкар.
130 років від дня народження Підгаєцького Володимира Яковича (1889), український учений-гігієніст. Професор.
СЕРПЕНЬ 75 років з дня народження Євгенії Іванівни Сохацької – літературознавця, педагога, лауреата Всеукраїнської премії ім. І. Огієнка, кандидата філологічних наук, професора філологічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. 75 років з часу заснування Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв (1944).
***** 70 років з дня народження Тамари Миколаївни Плющ – співачки, заслуженого працівника культури України, лауреата республіканських і міжнародних фестивалів. Народилась у м. Кам’янець-Подільський.
ВЕРЕСЕНЬ 185 років з дня народження Анатолія Патрикійовича Свидницького (1834-1871) – письменника, етнографа, педагога. Навчався у Кам’янець-Подільській духовній семінарії.
***** 20 років з часу заснування Хмельницького обласного благодійного фонду «Хесед-Бешт».
ЖОВТЕНЬ 125 років з дня народження Якова Васильовича Гальчевського (1894-1943) – педагога, активного учасника визвольних змагань, полковника армії УНР. Учителював у с. Сахни Летичівського р-ну.
***** 115 років з дня народження Миколи Платоновича Бажана (1904-1983) – поета, письменника, перекладача, літературознавця, державного і громадського діяча, академіка АН України, Героя Соціалістичної Праці, лауреата двох Державних премій України. Народився у м. Кам’янецьПодільський.
***** 100 років з часу відкриття сільськогосподарського факультету при Кам’янець-Подільському державному українському університеті, нині Подільський державний аграрно-технічний університет.
160 років з дня народження Євфимія Йосиповича Сіцінського.
Життєпис Євфимій Йосипович Сіцінський народився 27 жовтня 1859 року в селі Мазники, нині Деражнянський район, Хмельницька область, Україна (тоді Подільської губернії, Російська імперія) у родині священика. Офіційною датою народження є 22 грудня (за новим стилем), однак за свідченнями самого вченого, народився він на 2 місяці раніше — встановлено, що найбільш вірогідною датою народження є 27 жовтня за новим стилем. Дата 22 грудня з'явилася при заповненні метрики, яку забули вчасно оформити. Був четвертою дитиною у великій священницькій родині Йосипа та Ксенії Сіцінських. Усього у батьків було 8 дітей — Стефанида, Володимир (став священиком), Єлизавета (померла маленькою), Юхим, Олександра, Юлія, Глафіра, Єлизавета. Предки його були священиками у цьому ж селі з кінця 18 століття і до 1898 року — прадід Федір, вихідець із села Січинці (звідси походить прізвище, що 1803 року перетворилося на Сіцінський), дід Симеон, батько Йосип. Батько 1898 року вийшов за штат і священиком став його зять. Був одружений із Марією Тлустовською (1868—1923), у шлюбі з якою народилися четверо дітей — Сергій, Валентина, Володимир та Тетяна. Володимир повернув собі первісне написання прізвища і знову став Січинським. Після смерті першої дружини одружився вдруге 1926 року з Оленою Перцель (1888-?).
1870 року Юхим вступив до Кам'янецького духовного училища. Згодом закінчив Подільську духовну семінарію в Кам'янці-Подільському (1881 рік), 1885 — Київську духовну академію, здобувши ступінь кандидата богослів'я. Після закінчення навчання та одруження 1885 року Юхим Сіцінський переїхав у місто Бахмут, де викладав російську мову та закон Божий у місцевому духовному училищі. 1889 року родина Сіцінських переїздить до Кам'янцяПодільського. Юхим Сіцінський приймає священницький сан. Ініціює створення музею старожитностей, стає членом Подільського історико-статистичного комітету. 1895 року виходять з друку історичні праці — книги «Город Каменец Подольский. Историческое описание» та «Приходы и церкви Подольской епархии. Каменецкий уезд». Протоієрей Кафедрального собору, учитель релігії (до 1918), викладач Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918—1920) й інституту народної освіти (1920—1926). 3 липня 1920 року в Кам'янці-Подільському РНМ УНР ухвалила призначення професора Василя Біднова та приватдоцента Євтима Сіцінського членами Ради міністерства ісповідань.[1] Засновник і директор історико-археологічного музею з його бібліотекою (1890—1922), редактор журналу «Подольские Епархиальные Ведомости», голова Подільського церковного історико-археологічного товариства (1903—1919) і редактор «Трудов…» (випуск VI, VIII—XII; 1893—1917). Активний член Старої Української Громади на Поділлі (з 1901), співзасновник «Просвіти» (1905), організатор наукового життя на Поділлі. У 1920-их роках член Всеукраїнської Археологічної Комісії і співробітник Історичної Секції УАН.
Брав участь у роботі Кам'янець-Подільського наукового товариства при ВУАН, яке існувало від 1925 до 1930 року[2]. У 1920-30-х роках зазнав переслідувань з боку влади, у 1921 та 1929 роках був в ув'язненні. У 1931—1933 роках працює у Києві науковим співробітником Всеукраїнського музейного містечка. Після звільнення з роботи у серпні 1933 року повертається у Кам'янець. Помер і похований у Кам'янці-Подільському.
Праці Численні праці Сіцінського стосуються історії, археології і мистецтва (зокрема, архітектури) Поділля. Важливіші з них: «Бакота — древняя столица Понизья» (1889). «Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии» («Труды Подольского епархиального историкостатистического комитета», 7 тт. (1895—1911). «Материалы для истории монастырей Подольской епархии» (у «Трудах…», випуск 5, 1891). «Город Каменец Подольский. Историческое описание» (1895). «Археологическая карта Подольской губернии» (1901). «Исчезающий тип деревянных церквей Подолии» (1904). «Роспись церков в южнорусском стиле» (1907). «Начерки з Історії Поділля» («Записки Кам'янецьПодільського Державного Українського Університету» (1920). «Нариси з історії Поділля», ч. 1—2 (1927). «Оборонні замки Західного Поділля XIV—XVII ст.» (1928).
Література /книги/ Сецинский Е. Город Каменец-Подольский : историческое описание / Е. Сецинский. – Репр. воспроизведение изд. – Киев. – 1895. – 250 с. : ил. Сецинский Е. Городь Каменець-Подольский : историческое описание священника Е. Сецинского. – Каменец-Подольский, 1991 Сіцінський Ю. Нариси з історичної топографії міста Камƌянець-Подільського та його околиць / Ю. Сіцінський; упоряд. М. Мошак. – Кам’янець на Поділлю, 1994. – 60 с. Сіцінський Ю. Оборонні замки Західного Поділля XIV XVII ст. : історично-археологічні нариси / Ю. Сіцінський. – Кам’янець- Подільський : Центр Поділлєзнавства, 1994. – 96 с. : іл. Великий подолянин. Біографія, спогади, документи та листування Юхима Йосиповича Сіцінського / упоряд. М. І. Мошак. – Кам’янець-Подільський : Медобори. – 2006, 2014. – 408 с. : іл. Трембіцький А. М. Євфимій Сіцінський (1859-1937) : наукова та громадська діяльність : монографія / А. М. Трембіцький. – Хмельницький : Мельник А. А., 2009. – 300 с. Постаті в листах : епістолярій Юхима Сіцінського / упоряд. О. М. Кошель, В. С. Прокопчук, І. О. Старенький. – Кам’янецьПодільський : Апостраф, 2014. – 320 с. : іл.
/публікації зі збірників/ Винокур І., Корнілов В. Визначний літописець Поділля : Ю. Й. Сіцінський // Репресоване краєзнавство : 20-30 - і рр. – Київ : Рідний край, 1991. – С. 93 Сіцінський і Поділля // Духовні витоки Поділля : творці історії і краю : Ч. 1. – Хмельницький, 1994. – С. 57-73
Блажевий Ю. Ю. Сіцінський і його книга «Матеріали для історії цехів в Подолії» // Духовні витоки Поділля : творці історії краю : Ч. 1. – Хмельницький, 1994. – 1994. – С. 104 Слобадянюк П. В Галузі історико-краєзнавчої роботи та збереження пам’яток минувшини запроваджено премію ім. Ю. Й. Сіцінського // Слобадянюк П. Культура Хмельниччини. – Хмельницький, 1995. – С. 152 Мошак М. Співпраця М. Петрова та Ю. Сіцінського на ниві дослідження подільської старовини // Матеріали ІХ – ої Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янецьПоділ., 1995. – 1995. – С. 296 Забашта Р. Відомості про «кам’яні баби» у неопублікованій роботі Ю. Й. Сіцінського // Матеріали ІХ Подільської історикокраєзнавчої конференції. – Кам’янець-Поділ., 1995. – С. 114 Наваренко Є. З плідної праці Юхима Сіцінського // Кам’янеччина в контексті історії Поділля : Наук. зб. : Т. 1. – Кам’янець-Поділ., 1997. – С. 116 Юхим (Євфимій) Йосипович Сіцінський : Дослідник історії краю // Завальнюк, Комарніцький. Минуле і сучасне Кам’янцяПодільського : Історичні нариси. – Вип. 1. – Кам’янецьПодільський : Абетка-НОВА, 2003. – С. 80 Завальнюк О. М., Трембіцький А. М. Освітянські ниви Євфимія Сіцінського // Освіта, наука і культура на поділля : Зб. наук. праць : Т. 3. – Кам’янець-Подільський, 2003. – С. 165 Логвіна В. Л. М. С. Грушевський, Є. Й. Сіцінський та В. Ю. Січинський : перехрестя долі : Перебування і співпраця на Поділлі // Освіта, наука і культура на Поділлі : Зб. наук. праць : Т. 3. – Кам’янець-Поділ., 2003. – С. 178 Петров М. Б. Кам’янець-Подільський XIV – XVIII ст. у науковому доробку Ю. Сіцінського // Освіта, наука і культура на Поділлі : Зб. наук. праць : Т. 4. – Кам’янець-Подільський : ОІЮМ, 2004. – С. 288-297 Сіцінський Юхим Йосипович // Завальнюк О. М. Українська еліта і творення національної університетської освіти : фундатори і будівничі (1917-1920 рр.). – Кам’янецьПодільський : Абетка-НОВА, 2005. – С. 282-287
Білий О. П. До історії будинку Ю. Сіцінського в м. Кам’янці-Подільському // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків : історія і сучасність : Зб. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 2005. – С. 204-206 Завальнюк О. Сіцінський Юхим Йосипович / О. Завальнюк // Завальнюк О. Історія Кам’янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918-1921 рр.). – Кам’янецьПодільський, 2006. – С. 298 Трембіцький А. М. Є. Й. Сіцінський як дослідник подільської церкви // Освята, наука і культура на Поділлі : зб. наук. праць : Т. 6. – Кам’янець-Поділський : ОІЮМ, 2006. – С. 179-190 Трембіцьский А. Є. Й. Сіцінський – дослідник української історії та культури // Приходи й церкви Подільської єпархії. – Біла церква : Вид. О. Пшонківський, 2008 Єсюнін С. Патріарх подільського краєзнавства : Юхим Йосипович Сіцінський / С. Єсюнін // Незнане Поділля. – Городок, 2012. – С. 94-96 Юхим Сіцінський – визначний дослідник Подільської землі // Музейна справа на Поділлі : історія та сучасність. – кам’янець-Подільський, 2015. – С. 85-165 / публікації з періодичних видань/ Батько подільської історії : [Юхим Сіцінський : історик, археолог, поділлєзнавець] // Ключ. – 2015. – 15 трав. – С. 6 Созанська Г. Юхим Сіцінський і музей : [історикокраєзнавча діяльн. Ю. Сіцінського] / Г. Созанська // Край Кам’янецький. – 2014. – 25 лип. – С. 6 Будзей О. Про великого подолянина : [наук.-практ. конф. «Юхим Сіцінський – визначний дослідник Подільської землі] / О. Будзей // Подолянин. – 2014. – 23 трав. – С. 8 Старенький І. Юхим Сіцінський : хресна дорога подільського інтелегента : [155 р. з дня народж. укр. історика, археолога Ю. Сіцінського] / І. Старенький // Ключ. – 2014. – 23 трав. – С. 12
Ситнік В. Досліджуючи постать Сіцінського : [в приміщені Ратуші відбулась наук.-практ. конф.] / В. Ситнік // Ключ. – 23 трав. – С. 6 Воляровська Л. Історична спадщина Юхима Сіцінського // Л. Валяровська // Ділове місто. – 2014. – 9 трав. – С. 8 Горбатюк В. Життєпис батька Поділлєзнавства : [презентація кн. «Євфимій Сіцінський» відбулась в обл. л-ному музеї] / В. Горбатюк // Поділ. вісті. – 2010. – 26 лют. – С. 3 Рудковська Л. Патріарх подільського краєзнавства : [засід. круглого столу в обл. наук. б-ці ім. М. Островського було присвячене наук. діяльн. Є. Сіцінського] / Л. Рудковська // Поділ. кур'єр. – 2010. – № 3. – С. 16 Будзей О. Великий подолянин : [150-річчя з дня народж. Ю. Й. Сіцінського] / О. Будзей // Подолянин. – 2009. – 4 груд. – С. 9 Будзей О. 1008 сторінок перевиданого Сіцінського : [презентація кн. «Приходи и церкви Подольской епархии»] / О. Будзей // Подолянин. – 2009. – 19 черв. – С. 8 Будзей О. Кам’янець як фортеця : 70 років із дня смерті Євтима Сіцінського (1859-1937) / О. Будзей // Подолянин. – 2007. – 7 груд. – С. 6 Трембіцький А. Народні звичаї та обряди в дослідженнях Є. Й. Сіцінського / А. Трембіцький // Народ. творч. та етнографія. – 2004. – № 6. – С. 107-113 Євтим Сіцінський : викладацька діяльність // Подолянин. – 2002. – 19 квіт. – С. 3 Сіцінський Є. Історія Поділля з пташиного лету : [кріпацтво] / Є. Сіцінський // Подолянин. – 2002. – 12 лип Дубінський М. Літописець подільського краю : [Ю. Й. Сіцінський] / М. Дубінський // Край Кам'янецький. – 2001. – 6 лют. Сіцінський Є. Стародавні племена й народи на Поділлі за історичних часів перед заснуванням Київської Держави / Є. Сіцінський // Пам’ятки Укр. – 2000. – № 3-4. – С. 46 Відоменко О. Дорога реліквія : [Ю. Сіцінський] / О. Відоменко // Поділ. вісті. – 1999. – 30 берез.
Земський Ю. Народні уявлення про життя та смерть у дослідженнях подільських краєзнавців кінця ХІХ – поч. ХХ ст. / Ю. Земський // Берегиня. – 1998. – № 3-4. – С. 123 Назаренко Є. Ю. Сіцінський про прапори і печатки цехів на Поділлі / Є. Назаренко // Край Кам'янецький. – 1997. – 8 лип. Ківільша Г. тут жив Юхим Сіцінський, тут йому не дали дожити … / Г. Ківільша // Кам’янець-Поділ. вісн. – 1995. – 18 лют. Сецінський Ю. Приходи и церкви Подольской епархии : [Бакота] / Ю. Сецінський // Подолянин. – 1995. – 24 черв. Сецінський Ю. Приходи и церкви Подольской епархии : [Бакота закін.] / Ю. Сецінський // Подолянин. – 1995. – 1 лип. Лясота Л. Корифей Подільського краєзнавства : [Ю. Сіцінський] / Л. Лясота // Кам'янець-Поділ. вісн. – 1994. – 10 груд. Мошак М. Панахида за раба Божого Юхима Сіцінського / М. Мошак // Подолянин. – 1994. – 9 груд. Назаренко Є. Справа Сіцінського / Є. Назаренко // Поділ. вісті. – 1994. – 26 трав. Сецінському – мармурову писанку : [відкр. пам’ятника] // Подолянин. – 1994. – 10 верес. Пасічник В. Про наших славетних : [про Ю. Сіцінського] / В. Пасічник // Кам'янець-Поділ. вісн. – 1993. – 22 трав. Сіцінський Є. Оборонні замки західного Поділля XIV – XVII ст. : [іст.- археологічні нариси] / Є. Сіцінський // Кам'янець-Поділ. вісн. – 1993. – 8 груд. – Кам'янець-Поділ. вісн. – 1993. – 22 груд. Сис Т. Слово про історика : [Ю. Сіцінський] / Т. Сис // Кам'янець-Поділ. вісн. – 1992. – 16 груд. Винокур І. Ю. Й. Сіцінський / І. Винокур, В. Корнілов // Укр. іст. ж-л. – 1991. – № 3. – С. 69 Кучугура Л. Літописець краю подільського : [Ю. Й. Сіцінський] / Л. Кучугура // Прапор жовтня. – 1987. – 8 груд.
ЛИСТОПАД
Остап Вишня — Губенко Павло Михайлович справжнє прізвище. Народився 13 листопада 1889 на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив двокласну Заньковецьку школу і Київську військово-фельдшерську школу. Працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. У 1917 вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. У 1919 за підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір (фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна» Працював у «Селянській правді» та у журналі «Червоний перець». 1921 — усмішка «Чудака, їй-богу» — вперше під підписом Остап Вишня. Став основоположником жанру усмішки. Після розпуску ВАПЛІТЕ стає одним з організаторів «Політфронту». У 1933 заарештували і звинуватили тероризмі і контрреволюційній діяльності. 19331943 — на засланні в Ухто-Печорському таборі. 1944 — перший твір після заслання «Зенітка». Працював у журналі «Перець». У 1955 реабілітовано. 28 вересня 1956 року помер. Твори
Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може, 1919) Чухраїнці (1926) Моя автобіографія (1927)[5] Зенітка(1944)
Як варити і їсти суп із дикої качки (1945) Вальдшнеп (1945) Ведмідь (1945) Лисиця (1945) Вовк (1945) Заєць (1945) Ленінград і ленінградці (1945) Дика гуска (1946) Дика коза (1946) Перепілка (1946) Лось (1946) Дикий кабан, або вепр (1946) Дрохва (1946) Екіпіровка мисливця (1947) Дилда (1948) З крякухою на озері (1948) У ніч під Новий Рік (1950) Короп (1951) Лебідь (1951) Фазани (1952) Сом (1953) Отак і пишу (1954) Перший диктант (1955) Щука (1956) «Мисливські усмішки» (збірка, 1956) Екранізації творів
«Зенітка» (1967, мультфільм, за мотивами твору Остапа Вишні) «Парасолька на полюванні» (1973, мультфільм, за мотивами оповідань Остапа Вишні «Мисливські усмішки») «Ні пуху, ні пера» (1973, фільм, реж. В. Іванов, за мотивами мисливських оповідань Остапа Вішні)
Джерела
Веселе сявто нашої літератури:Остап Вишя (Павло Губенко) / Воскресенко С. Портрети зблизька : літературні силуети . – Київ , 1977. – С.3-27 Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) // Завальнюк О.М. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського: політики, військові, підприємці ,діячі освіти, науки і культури і медицини: історичні нариси. – Вип.2. – Кам'янецьПодільський, 2007. – С.226-233 Кам'янецькі стежки Остапа Вишні: [перебування О.Вишні в місті] // Ключ. – 2015. – 6 лют. – С.9 Прокопчук В. Остап Вишня в Кам'янці-Подільському / В. Прокопчук // Подолянин. – 2010. – 9 лип. – С.7 Будзей О. «Писати в газетах я почав у Кам'янці»: [Кам’янецький період життя і творчості О.Вишні] / О.Будзей // Подолянин. – 2009. – 13 листоп. – С. 7 «Якийсь веселий чолов'яга»: [фрагменти сПОгадів літературознавця Г.Костюка про Остапа Вишню] // Подолянин. – 2008. – 1 серп. – С.9 Будзей О. Остап Вишня і Кам'янець / О. Будзей // Подолянин. – 2006. – 27 жовт. – С.7 Будзей Олег. Остап Вишня і Кам'янець: [ дебюти ] / О. Будзей // Подолянин. – 2006. – 27 жовт. – С. 7. Майчук Г. Остап Вишня: «Чого я був у Кам'янці питаєте?» / Г. Майчук // Подолянин. – 1996. – 13 груд. – С.3 Суровцова Н. Перехрещені стежки // Березіль. – 1992. – № 3– 4. – С. 151–155. Невмирущий сміх: [гуморист Остап Вишня] // Прапор Жовтня. – 1989. – 11 листоп. Корчагіна С. Остап Вишня у / С. Корчагіна / Прапор Жовтня. – 1989. – 22 листоп. Царик О. Остап Вишня у Шепетівці / О. Царик // Радянське Поділля. – 1982. – 5 січ. – С.2
Сваричевський А. Їм дорогу послало Поділля: [перебування О.Вишні та М.Годованця в Кам’янці] / А.Сваричевський // Радянське Поділля. – 1979. – 19 серп. Тищук М. Тут починався великий гуморист: [ до 90-річчя Остапа Вишні] / М. Тищук // Прапор Жовтня. – 1979. –10 листоп. – С. 4.
***** 60 років з дня народження Наталії Семенівни Лашко – художниці, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України, педагога. Працює в техніці вишивки соломкою. Життєво і творчо пов’язана з м. Кам’янецьПодільський.
***** 115 років від дня народження Каленика Івановича Геренчука (1904) український фізикогеограф, геоморфолог, ландшафтознавець. Доктор географічних наук , професор.
ГРУДЕНЬ 155 років від дня народження Венгер Карла Теодоровича (1864) рік. Народився у Кам’янці-Подільському . Ортопед-травматолог. Закінчив медичний факультет Дерптського університету. Працював у місті Юзівка. За його проектом 1907 року в Харкові відкрито медично-механічний інститут. Очолював його, створив травматологічну школу. Творець радянської школи ортопедів-травматологів. Від 1929 року жив і працював у Швейцарії.