Кам'янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ
Герой свого народу 110 років від дня народження Степана Бандери
Рекомендаційний список літератури
2019
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф міської центральної бібліотека імені Костя Солухи О. Дачковська
БОРЕЦЬ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ Біографія Степан Бандера (01.12.09 - 15.10.59) Народився в с. Старий Угринів Калуського повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) в родині грекокатолицького священика. В 1919 - 1927 навчався у Стрийській гімназії. На початку 1922 став членом Пласту, а згодом – Організації Вищих Класів Українських Гімназій. Після закінчення гімназії намагався виїхати у ЧехоСловаччину для навчання в Українській Господарській Академії у Подебрадах, але не дістав дозволу від польських властей. В 1928 Бандера, ставши членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше - пропаганди. Одночасно належав до студентської
організації Група Української Націоналістичної Молоді, що була тісно пов'язана з УВО. В 1929 Бандера вступив в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), з 1931 – член Крайової Екзекутиви ОУН на Західно-Українських-Землях (ЗУЗ), а з червня 1932 – заступник Крайового Провідника і референт пропаганди. В червні 1933 на берлінській конференції ОУН Бандера був офіційно затверджений Крайовим Провідником ОУН на ЗУЗ. Під час зустрічей з Є. Коновальцем Бандера виклав власне бачення шляхів розбудови організації та розгортання національно-визвольного руху в Західній Україні. В 1933 Бандера спланував і провів шкільну акцію, спрямовану проти спроб польського уряду полонізувати українське шкільництво. Підтримуючи акції протесту Українського Національно-Демократичного Об'єднання проти спланованого голодомору 1932-33 в Наддніпрянській Україні, Бандера доручив М. Лемику здійснити замах на радянського консула у Львові. В 1934 Бандера, виконуючи постанову конференції ОУН у Берліні (1933), підготував замах на одного з головних організаторів політики «пацифікації» щодо українського населення Галичини і Волині міністра закордонних справ Польщі Б. Пєрацького. В червні 1934 заарештований і в ході Варшавського процесу 1935-36 і Львівського процесу 1936 був засуджений до смертної кари, згодом заміненої на довічне ув'язнення. З 1936 Бандера разом з М. Лебедем, М. Климишиним, Я. Карпинцем, Є. Качмарським, Р. Мигалем та іншими націоналістами перебував у в'язниці «Swięty Krzyż» («Святий Хрест») у Варшаві. Після розвалу Польської держави у вересні 1939 звільнений з тюрми. Прибувши до Львова, Бандера разом з активом ОУН протягом короткого часу виробив детальний план розбудови мережі ОУН на теренах всієї України.
В 1939 очолив течію в ОУН, яка стояла в опозиції до методів і тактики діяльності Проводу Українських Націоналістів під керівництвом А. Мельника. 10.2.1940 у Кракові був створений Революційний провід ОУН на чолі з Бандерою, затверджений у квітні 1941 Великим Збором ОУН. Після початку радянсько-німецької війни 1941-45 ОУН ставить своїм завданням відновлення української державності. За розпорядженням Бандери були сформовані три похідні групи ОУН (загальна кількість 6 тис. чол.), Дружини Українських Націоналістів (складалися з військових частин «Нахтігаль» і «Роланд»), організовано редакції газет. 30 червня1941 ОУН (під проводом Бандери) проголосила у Львові відновлення на західноукраїнських землях української державності і сформувала орган крайової влади на чолі з Стецьком Ярославом – Українське Державне Правління. 6 липня 1941 Бандера був заарештований окупаційними властями і після відмови скасувать акт відновлення Української держави ув'язнений у концентраційному таборі Саксенгаузен. У цей же час брати Бандери були кинуті до німецького концтабору Освенцім, де загинули в 1942. Після звільнення з концтабору військами союзників Бандери внаслідок постійної загрози арешту радянськими спецслужбами був змушений змінювати місце перебування. Жив в Інсбруку, Зеєнфельді, Мюнхені. В лютому 1946 (за іншими даними – в 1947) Бандера очолив провід Закордонних Частин ОУН (ЗЧ ОУН). У грудні 1950 (за іншими даними – в серпні 1952) внаслідок розходження з питань стратегії і тактики визвольного руху з Крайовим Проводом ОУН Бандера відмовився від посту голови Проводу ЗЧ ОУН. В 1953-54 намагався врегулювати відносини між українськими еміграційними угрупуваннями і досягти консолідації всіх націоналістичних сил за кордоном. В 1956 на Конференції 3Ч ОУН Бандера знову був обраний головою
Проводу. В наступні роки активізував роботу по налагодженню зв'язків з націоналістичним підпіллям в Україні і формуванням нової нелегальної структури ОУН на українських землях. Ця організаційна діяльність Бандери серйозно занепокоїла керівництво СРСР. 15.10.1959 у Мюнхені агент КДБ Б. Сташинський пострілом із спеціально виготовленого пістолету (стріляв ампулами з ціаністим калієм) вбив Бандеру. Похований на кладовищі у Мюнхені. Бандера автор декількох праць, в яких ґрунтовно розроблено теологічні і теоретичні засади українського націоналізму, зокрема «Перспективи Української Національної Революції» (1958) та ін.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ СТЕПАНА БАНДЕРИ
книги Бабій В. Планета на ім'я Бандера : повість / В. Бабій. – Івано-Франківськ, 2008. – 143 с. Бандерівський край : культурно-просвітній краєзнавчий альманах. / історико-мемор. музей С. Бандери. – Калуш, 2000. – Ч. 1. – 20 с. Батьківщина Бандери / авт.-упоряд. Т. Федорів. – Старий Угринів, 2007. – 116 с. Бурнашов Г. Лицар великої ідеї / Г. Бурнашов. – ІваноФранківськ : Нова Зоря, 2004. – 184 с. Вбивство Степана Бандери. – Львів : Червона Калина, 1993. – 356 с. Велет національної ідеї : зб. творів до 100-річчя від дня народж. С. Бандери. – Коломия : Вік, 2008. – 127 с. Гордасевич Г. Степан Бандера: людина і міф / Г. Гордасевич. – Львів, 2001. – 208 с. : іл.
Історичні портрети : Махно, Петлюра, Бандера / Респ. центр духов. культури ; [підгот. М. Р. Новиченко] . – Київ, 1991. – 32 с. Когут М. Степан Бандера : фотомиті життя Провідника ОУН / М. Когут. – Калуш : Копі-центр, 2009. – 35 с. : фото. Кук В. Степан Бандера (1909-1999 рр.) / В. Кук. – ІваноФранківськ, 1999. – 50 с. Нагірняк В. Во Славу Золотого Тризуба / В. Нагірняк. – Івано-Франківськ : ЛІК, 2008. – 150 с. Перепічка Є. Феномен Степана Бандери : моногр. / Є. Перепічка. – Львів, 2008. – 735 с. : іл. Репресії в Україні (1917-1990 рр.) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / авт.-упоряд. : Є. К. Бабич, В. В. Патока. – Київ : Смолоскип, 2007. – 240 с. Степан Бандера - символ нації : матеріали наук. конф., присвяч. 90-річчю від дня народж. провідника ОУН С. Бандери. – Івано-Франківськ, 1999. – 63 с. Степан Бандера : 90 років з дня народження. – Львів : Галицька Видавнича Спілка, 1998. – 16 с. Степан Бандера : документи і матеріали (1920-1930 рр.) / упоряд. М. Посівнич. – Львів, 2006. – 248 с. Степан Бандера : Мифы, легенды, действительность. – Харків : Фолио, 2007. – 382 с. Степан Бандера та його родина / авт.-упоряд.: Петро Арсенич [та ін.]. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2008. – 367 с. Чайковський Д. Московські вбивці Бандери перед судом / Д. Чайковський. – Дрогобич : Бескид, 1992. – 388 с. : іл. Юзич Ю. Пластова юність Степана Бандери / Ю. Юзич. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. – 20 с. : іл.
ПРОВІДНИК НАЦІЇ публікації в періодичних виданнях Велиган Р. Людина-прапор : [Степан Бандера – провідник ОУН] / р. Велиган // Поділ. кур’єр. – 2004. – № 3. – С. 15. Грицак Я. Степан Бандера / Я. Грицак // Країна. – 2015. – № 39. – С. 30–33. Дорошенко В. Борець за Незалежність : [Степан Бандера] / В. Дорошенко // Край Кам’янецький. – 2008. – 26 груд. – С. 4. Каганець І. Зразковим українським націоналістом був Андрей Шептицький : чому героїзація Степана Бандери працює на інтереси Москви / І. Каганець // Країна. – 2016. – № 43. – С. 36–38. Куштепа О. Знав його особисто... : [спомин про С. Бандеру] / О. Куштепа // Літ. Україна. – 1992. – 23 січ. – С. 6. Ленкавський С. Вбивство Степана Бандери / С. Ленкавський // Дзвін. – 1992. – № 1-2. – С. 143-149 ; № 3-4. – С. 109-116 ; № 5-6. – С. 114-117. Липовецький С. Невідомий Бандера :[в дитинстві вчився витримувати тортури] / С. Липовецький // Україна молода. 2008. – 23 трав. – С. 20. Мандзюк Д. Степан Бандера : провідник ОУН / Д. Мандзюк // Країна. – 2018. – № 50. – С. 36–37. Махно Т. Степан Бандера: міф і реальність / Т. Махно // Персонал плюс. – 2006. – 29 груд. – С. 13. Михльонок Я. Там, де мордувався Бандера / Я. Михльонок, Я. Музиченко // Україна молода. – 2007. – 8 трав. – С. 8. Полятинчук В. Провідник нації : Степан Бандера / В. Полятинчук // Кам'янець-Поділ. вісн. – 1993. – 13 жовт. Провідник ОУН : [1 січня – 110 років від дня народження Степана Бандери] // Позакл. час. – 2018. – № 12. – Темат. вкладка «Школа патріота». – С. 10-14.
Тополенко М. Герой свого народу : [Степан Бандера] / М. Тополенко // Поділ. кур’єр. – 2010. – № 8. – С. 15. Тягнибок О. Століття Бандери / О. Тягнибок // Фортеця. – 2009. – 6 січ. – С. 3. Шпак В. Бандера і бандерівці : міфи і реалії : для один вони герої, для інших – підступні бандити / В. Шпак // Уряд. кур’єр. – 2014. – 6 трав. – С. 8.
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 3 Тел. : (03849) 7–43–48 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net