Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ
В Європу – з Україною в серці 25 років з часу (1995) вступу України до Ради Європи День інформації
2020
Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф І категорії центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи О. Дачковська
Програма проведення Дня інформації № з/п
Форма і назва заходу
Місце проведення
Відповідальні
1.
Історія організації. Структура Ради Європи – онлайн-повідомлення
Методикобібліографічний відділ
О. Дачковська
2.
Україна і Рада Європи – книжкова виставка
Абонемент
В. Дюднєва
3.
Україна.Європа: кроки назустріч –інформаційна вітрина
Читальний зал
С. Білик
4.
Європа без кордонів – онлайн-виставка
Читальний зал
К. Бояршинова
5.
Європа – наш дім – презентація рекомендаційного списку літератури
О. Дачковська Читальний зал
Історія Організації Рада Європи Міжнародна організація до складу яких входять 47 держав-членів. Заснована 5 травня 1949 року. Членство в ній відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства права та гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян. Україна стала членом Ради Європи 9 листопада 1995 року. 26 вересня 1995 р. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (висновок № 190 (1995). Комітет міністрів Ради Європи ухвалив резолюцію про запрошення України стати членом організації. 15 вересня 1995 р. у Києві відкрито Центр інформації та документації Ради Європи, на базі якого у 2001 р. створено Бюро інформації Ради Європи в Україні. Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у м. Страсбург, Французька Республіка.
Структура Ради Європи Головними статутними органами Ради Європи є Комітет міністрів та Парламентська асамблея. Комітет міністрів є керівним органом, до складу якого входять Міністри закордонних справ держав-членів Ради Європи або їх постійні представники. Україну у цьому керівному органі Ради Європи представляє Міністр закордонних справ. Постійне представництво України при Раді Європи забезпечує участь України у повсякденній роботі Комітету міністрів, його комітетів та експертних груп. Комітет визначає напрями діяльності Ради Європи, розглядає та приймає рішення щодо висловлених Парламентською асамблеєю рекомендацій, пропозицій міжурядових комітетів та конференцій галузевих міністрів. Комітет міністрів затверджує програму діяльності Ради Європи та її бюджет. Рішення Комітету передаються урядам держав-членів Ради Європи як рекомендації або як європейські конвенції та угоди для визначення щодо участі в них. На сьогодні розроблено понад 200 конвенцій та угод, які є конкретним результатом діяльності Ради Європи. Комітет також ухвалює декларації або резолюції з політичних питань.
Головування у Комітеті здійснюється за принципом ротації в алфавітному порядку. Термін повноважень головуючого – 6 місяців. З листопада 2014 р. до травня 2015 р. Головуючим в Комітеті міністрів Ради Європи є Міністр закордонних справ Бельгії – Дідьє Рейндерс. Парламентська асамблея Ради Європи є першою європейською асамблеєю в історії континенту. 318 членів Асамблеї та 318 їх заступників обираються або призначаються національними парламентами. Кількість парламентаріїв від кожної країни становить від 2 до 18 в залежності від чисельності її населення. Склад національних делегацій в Асамблеї пропорційно відображає усі основні політичні сили або групи, що представлені у національних парламентах. Україна у ПАРЄ представлена Постійною делегацією Верховної Ради України (12 основних членів та 12 їх заступників). Ухвалені Асамблеєю рішення мають рекомендаційний характер. Водночас, вони часто беруться за основу майбутніх міжнародних угод, Європейських конвенцій, які формують правову базу Ради Європи. ПАРЄ збирається на пленарні засідання в Палаці Європи у Страсбурзі чотири тижні на рік (січень, квітень, червень, жовтень). У січні 2014 р. Президентом ПАРЄ обрано Анну Брассер (Люксембург). Президент Асамблеї обирається на один рік з можливістю переобрання ще на два однорічні строки. В Асамблеї сформовано 5 політичних груп: соціалісти, європейські демократи, ліберал-демократи і реформатори, об’єднані європейські ліві, європейська народна партія. Для опрацювання питань з відповідної тематики в Асамблеї функціонують 8 комітетів: з політичних питань та демократії; юридичних питань і прав людини; соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку;
питань міграції, біженців і переміщених осіб; питань культури, науки, освіти та медіа; питань рівності та недискримінації; правил процедури, імунітетів та інституціональних зв’язків; питань виконання обов’язків і зобов’язань, що взяли при вступі до Організації держави-члени Ради Європи (Моніторинговий Комітет). Секретаріат Ради Європи забезпечує роботу головних органів Ради Європи та має постійний штат у складі 1200 осіб, які є представниками держав-членів Організації. Очолює Секретаріат та координує його роботу Генеральний секретар. Європейський суд з прав людини створено у 1959 р. з метою вдосконалення контрольного механізму Європейської конвенції з прав людини. Європейський суд з прав людини відводиться ключова роль у забезпеченні чіткого та дієвого контролю за реалізацією державами-членами взятих на себе зобов’язань щодо захисту прав та основних свобод людини. До складу Суду входять судді, що обираються ПАРЄ від кожної держави-учасниці. Головою Суду у 2012 році обрано Діна Шпільмана (Люксембург). До консультативних органів Ради Європи відносяться Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи та Венеціанська комісія. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи є консультативним органом Організації, який було створено 14 січня 1994 р. рішенням Комітету міністрів Ради Європи для сприяння розвитку місцевої демократії в країнах Центральної та Східної Європи, а також процесу регіоналізації в Європі. Конгрес місцевих і регіональних влад Ради формується з представників муніципалітетів та регіонів, що обираються прямим голосуванням. Асамблея обох палат Конгресу налічує 318 повноправних членів та 318 заступників. Члени Конгресу
групуються за національними делегаціями і згідно зі своїми політичними поглядами. Діяльність Конгресу здійснюється через щорічні пленарні сесії (засідання Палати регіонів та Палати місцевих влад), а також засідання Постійного комітету, статутних комітетів та робочих груп Конгресу, які відбуваються в міжсесійний період. Бюро Конгресу здійснює загальне керівництво та координацію діяльності Конгресу і його робочих органів. Очолює Бюро Президент Конгресу (обирається один раз на 2 роки від кожної палати по черзі). До його складу входять президенти палат та 14 віце-президентів Конгресу. Складається Бюро Конгресу з Бюро Палати регіонів та Бюро Палати місцевих влад. Жодна державачлен не може мати більше одного представника в Бюро кожної з палат. Голови комітетів та голови політичних груп також беруть участь у роботі Бюро, проте без права голосу. У жовтні 2014 р. Президентом Конгресу на дворічний строк обрано Жана-Клода Фрекона (Франція). Венеціанська комісія є незалежним консультативним юридичним форумом, який було створено у 1990 році. Особливого значення мають висновки Комісії з питань, які стосуються відповідності європейським стандартам законів або проектів законодавчих актів. Співробітництво нашої держави з Венеціанською комісією є сталою та ефективною формою використання науково-експертного потенціалу Ради Європи з метою приведення законодавства України у відповідність до європейських стандартів. В роботі Ради Європи також беруть участь країни зі статусом «спеціально запрошеного гостя у Парламентській асамблеї Ради Європи», «спостерігача в Комітеті міністрів Ради Європи» та «спостерігача в Парламентській асамблеї Ради Європи».
Основною статутною умовою для вступу країн до Ради Європи (РЄ) є визнання державою-кандидатом принципу верховенства права, її зобов’язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами з метою досягнення цілей РЄ. Вступ країни до РЄ свідчить про її демократичний вибір, послідовність у проведенні реформ, спрямованих на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів. Саме тому 14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ. Ще до набуття членства в РЄ Україна стала стороною декількох конвенцій цієї Організації, зокрема Європейської культурної конвенції, Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями, Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, Рамкової конвенції про захист національних меншин. 16 вересня 1992 р. Верховній Раді України було надано статус «спеціально запрошеного гостя» в Парламентській асамблеї (ПА) РЄ. Резолюцією (92) 29 від 23 вересня 1992 р. Комітет міністрів РЄ доручив ПА РЄ підготувати висновок стосовно ступеня готовності України до вступу до РЄ відповідно до положень Статутної Резолюції (51) 30 А.
У вересні 1995 р. Україна приєдналась до шести Конвенцій РЄ у галузі боротьби зі злочинністю. 15 вересня 1995 р. Україною була підписана Рамкова конвенція про захист національних меншин. В цей період РЄ, зокрема Європейською комісією «За демократію через право» (Венеціанською комісією), було проведено правову експертизу проектів окремих статей нової Конституції України, проектів Сімейного та Адміністративного кодексів України, проекту Закону України про місцеві ради народних депутатів. 15 вересня 1995 р. у Києві було відкрито Центр інформації та документації РЄ на базі Української Правничої Фундації. З нагоди офіційного відкриття Центру в Україні перебував Генеральний секретар РЄ Д. Таршис. 26 вересня 1995 р. під час своєї вересневої частини сесії 1995 р. ПАРЄ ухвалила позитивний висновок щодо заявки України на вступ до Ради Європи (Висновок ПАРЄ № 190 (1995). В Асамблеї нашій країні надано 12 місць. Визначною подією з точки зору завершення складної і тривалої (понад три роки) процедури вступу України до РЄ стало засідання Комітету міністрів РЄ, яке відбулося 19 жовтня 1995 р. На підставі винесеного 26 вересня 1995 р. ПАРЄ висновку Комітет міністрів РЄ одностайно ухвалив резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації і приєднатися до її Статуту. 31 жовтня 1995 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України про приєднання до Статуту Ради Європи. 9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ, в якій взяла участь делегація України на чолі з Прем’єр-міністром України.
Україна і Рада Європи Вступивши до Ради Європи 9 листопада 1995 року, Україна стала її 37-ю державою-членом. Відповідно вона взяла на себе та погодилася виконувати низку конкретних зобов’язань, наведених у Висновку № 190 (1995) Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) щодо заявки України на вступ до Ради Європи. Україна прийняла зобов’язання, які покладено на держави-члени статтею 3 Статуту: дотримання принципів плюралістичної демократії та верховенства закону, а також повага до прав людини та основних свобод усіх осіб, що перебувають під її юрисдикцією. На сьогодні країна підписала та ратифікувала 86 договорів Ради Європи й несе зобов’язання за низкою механізмів Ради Європи, включно такими є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), Комітет міністрів (КМ), ПАРЄ, Комісар Ради Європи з прав людини (Комісар РЄ), Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія), Європейська комісія проти расизму і нетерпимості (ЄКРН), Європейський комітет із питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗК), Група держав проти корупції (GRECO), Комітет експертів Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), Європейський комітет із соціальних прав (ЄКСП), Рамкова
конвенція про захист національних меншин (РКЗНМ), Комітет сторін Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротський комітет), Група експертів Ради Європи з заходів стосовно протидії торгівлі людьми (GRETA), Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (ECRML) та Конгрес місцевих та регіональних влад Європи (Конгрес). Із 1995 року Рада Європи брала участь у низці ініціатив, спрямованих головним чином на допомогу Україні в її інтеграції до єдиного європейського правового простору. З 2005 року Україна з користю для себе брала участь у програмах співпраці в рамках Планів дій Ради Європи. Попередні програми, підтримані Європейським Союзом, було реалізовано з метою боротьби з корупцією та відмиванням коштів, підвищення ефективності системи правосуддя, зміцнення незалежності ЗМІ, боротьби з жорстоким поводженням та дискримінацією, реформування виборчого законодавства й практики, а також підтримки реформ у пенітенціарній системі. Аналогічним чином добровільні внески держав-членів Ради Європи дозволили охопити проекти у сфері конституційних реформ, реформування судоустрою та прокуратури, зміцнення системи безоплатної правової допомоги, реформи суспільного мовлення, зміцнення парламентської спроможності, захисту прав ВПО, децентралізації та місцевого самоврядування, сприяння регіональній та місцевій демократії, запобігання та боротьби з насильством щодо жінок і дітей. Ці програми допомогли Україні ухвалити низку законодавчих актів і здійснити інституційні реформи, що дозволило наблизити її систему кримінального правосуддя до європейських стандартів, створити Національний превентивний механізм, вдосконалити підготовку правників із питань Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) і прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), створити у Верховній Раді України спеціальний консультативний механізм, відповідальний за нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ, розпочати територіальну реформу, створити справжні інститути суспільного мовлення, розвинути міжвідомчу співпрацю з метою реагування на
випадки насильства щодо жінок та дітей, а також підвищити спроможність правоохоронних органів щодо подолання жорстокого поводження.
Література Книги Горюнова Є. Євроінтеграція : навч. посіб. / Є. Горюнова. – Київ : Академвидав, 2013. – 224 с. Європейська спільнота очима молодих. – Київ : Україна, 2005. – 79 c. Європейський щоденник. – Київ : Європейське співробітництво, 2008. – 99 с. Cвіт відкриває Україну. – Київ : Київська правда, 2001. – 782 с. Толерантність, як шлях до Європи. – Вінниця : Креатив, 2009. – 37 с. Украина : время выбора. – Киев, 2014. – 44 с. Фонтейн П. Європа у 12 уроках / П. Фонтейн. – Київ : Віва-Принт, 2008. – 56 с. Статті з періодичних видань Вітович І. І там популісти! : [розпочалося голосування на виборах до Європарламенту] / І. Вітович // Україна молода. – 2019. – 24-25 трав. – С. 13. Вітович І. Нові керманичі Європи : обрано керівництво Європарламенту, номіновано керівників на чотири ключові посади в Єврокомісії / І. Вітович // Україна молода. – 2019. – 9 лип. – С. 5. Вітович І. Там, за ПАРЄбіком…: «Страсбурзька зрада» : [Парламентська Асамблея Ради Європи змінила санкційний
механізм і запросила Росію] / І. Вітович // Україна молода. – 2019. – 26 черв. – С. 6. Власенко В. «Східне партнерство»: перезавантаження на наступні десять років : [ініціатива зі співпраці Євросоюзу із шістьма пострадянськими країнами має набути нових форм і змісту] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 11 трав. – С. 2. Власенко В. Вибори до Європарламенту та український інтерес / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 29 трав. – С. 2. Власенко В. Вибори до Європарламенту: перші підсумки : [геополітика] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 28 трав. – С. 3. Власенко В. Гроші перемогли європейські принципи : [ПАРЄ вже не вимагає від Москви виконання резолюцій щодо України] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 26 черв. – С. 1-2. Власенко В. Європарламент на порозі чергового перезавантаження / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 22 трав. – С. 2. Власенко В. ПАРЄ : гуманітарна криза на Донбасі посилюється : [геополітика] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 24 січ. – С. 3. Власенко В. ПАРЄ ввела механізм узгоджених санкцій : [геополітика] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 12 квіт. – С. 2. Власенко В. ПАРЄ впала нижче рівня гідності й здорового глузду / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2020. – 1 лют. – С. 3. Власенко В. ПАРЄ змінює регламент, щоб дозволити Росії повернутися / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2029. – 25 черв. – С. 3. Власенко В. Права росіян у ПАРЄ оскаржили : [російські депутати будуть брати участь в асамблеї] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 27 черв. – С. 3. Власенко В. Раду Європи очолила жінка : [хорватка Марія Пейчинович-Бурич] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019. – 2 лип. – С. 3.
Власенко В. Сесія ПАРЄ : делегація Росії може працювати. Санкції – далека перспектива : [геополітика] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2020. – 31 січ. – С. 2. Власенко В. У ПАРЄ готують декорації для повернення росіян : [геополітика] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2019 – 4 черв. – С. 2. Власенко В. У ПАРЄ нагадують : Росія залишається агресором : [зимова сесія] / В. Власенко // Уряд. кур’єр. – 2020. – 29 січ. – С. 2. Європарламент обрав нового очільника : італієць Давид-Марія Сассолі // Голос України. – 2019. – 4 лип. – С. 16. Сценарії Гаркуша А. О. Європа без кордонів : [гра-подорож] / А. О. Гаркуша // Позакл. час. – 2020. – № 4. – С. 27-28. Кужільна А. Європа починається з мене : [твір] / А. Кужільна // Всесв. л-ра в суч. шк. – 2017. – № 7-8. – С. 79. Парад країн Європи : [сценарій] // Позакл. час. – 2017. – С. 52-54. Під стягом Євросоюзу : [до Дня Європи] // Позакл. час. – 2017. – № 4. – С. 48-49. Європа – наш дім : [заочна подорож] // Позакл. час. – 2016. – С. 13-14. Лазоренко М. О. Європейський калейдоскоп : [географічна гра] / М. О. Лазоренко // Позакл. час. – 2012. – № 5-6. – С. 105-106.
Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 7-43-48 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net