День фотографа

Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ

Мистецтво зупиняти час День Спеціаліста до Дня фотографа

2016

Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф І категорії центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи О.В. Дачковська

Програма проведення Дня спеціаліста № п/п

Назва заходу. Місце проведення

Відповідальні

Форма проведення О.Л. Вітвіцька

1.

«Розкриває об’єктив» – презентація виставки фоторобіт місцевих фотографів

О.М. Гончарова Відділ краєзнавства О.А. Гординчук

«Знакові миттєвості в житті митця» – бесіда

Відділ краєзнавства

П. Ігнатьєв

3.

«Привітання з Днем фотографа. Історія свята. День фотографа в Україні. Фотографи Давнього Кам’янця» – година цікавих повідомлень

Відділ краєзнавства

О.В. Дачковська

4.

«Там, де панує натхнення» – презентація виставки фоторобіт П. Ігнатьєва

Відділ краєзнавства

2.

О.М. Гончарова О.А. Гординчук

О.А. Гординчук 5.

«I LOVE PHOTO» – фотосушка

О.Л. Вітвіцька Алея закоханих О.М. Гончарова

6.

Презентація рекомендаційного списку літератури «В об’єктиві – миттєвості життя»

Відділ краєзнавства

О.В. Дачковська

Фотографія відкриває нам світ краси, діє на почуття, змушує образно мислити. Особливо відчувається це, коли фотокамера потрапляє в руки справжнього художника. Його бачення й фантазія, хвилювання й захоплення передаються нам завдяки мистецьки виконаним фотозображенням. Фотограф вкладає у свою світлину не лише якусь окрему мить – у ній фіксується ціла епоха, погляди, середовище.

Привітання з Днем фотографа! Нехай творчість переважає над зароблянням грошей, а ці самі гроші приходять разом з хорошими клієнтами. Нехай Ваша робота приносить задоволення і Вам самим, і вашим клієнтам, і простим глядачам, які побачили ваші фотографії на виставці, в журналі, на просторах Інтернету або просто в альбомі своїх друзів. Ну а зароблені гроші завжди можна буде витратити на новинки, якими порадують нас виробники фототехніки, або просто на цікаві «штучки», з якими не гріх і на фото-сафарі податися!

Історія свята День фотографа або день Святої Вероніки, покровительки фотографії, святкується 12 липня. Згідно з легендою, коли Ісус по дорозі на Голгофу упав під вагою свого хреста, Вероніка дала йому хустку, щоб витерти обличчя. По поверненню додому Вероніка виявила лик Спасителя, що зберігся на тканині. З тих пір ця хустка, відома як Нерукотворний образ, зберігається в Римі. У зв'язку з цією історією багато професіоналів і любителів фотосправи відзначають своє професійне свято в день цієї Святої. Проте Всесвітній день фотографії відзначається щороку 19 серпня і пов'язаний він з придбанням французьким урядом в 1839 році патенту на метод отримання відбитка, званого дагеротип. Сьогодні фотоапарат доступний практично кожному, а мистецтво фотографії перетворилося у професію, якій навчають у різних ВНЗ світу.

Одного разу Фабрицій змішав кухонну сіль з розчином азотнокислого срібла й одержав молочно-білий осад, що чорнів від сонячного світла. Фабриціус досліджував це явище, й у своїй книзі про метали, виданій 1756 року, повідомив, що за допомогою лінзи одержав зображення на поверхні осаду,

відомого тепер під назвою хлористого срібла, і що зображення це ставало чорним або сірим залежно від тривалості освітлення його сонячними променями. Це був перший дослід в історії фотографії.

1727 року лікар з Галлі Йоган Шульц робив у сонячний день досліди з розчином азотнокислого срібла й крейдою, суміш яких він освітлював у скляній посудині. Коли посудину виставляли на сонячне світло, поверхня суміші одразу чорніла. При струшуванні розчин знову ставав білим. За допомогою шматочків паперу Шульц одержував на поверхні рідини силуети, за допомогою збовтування знищував їх й одержував нові візерунки. Ці оригінальні досліди здавалися йому тільки забавою, і минуло ще сто років, перш ніж помічену ним властивість хлористого срібла здогадалися використати при виготовленні фотографічних пластин. Наступна сторінка в історії фотографії пов'язана з ім'ям Томаса Веджвуда. Він клав на папір, зволожений розчином азотнокислого срібла, листя рослин. Після витримки на сонці вкрита листям частина паперу залишалася світлою, освітлена ж частина чорніла. Результатом цього досліду був білий силует на чорному тлі. Однак ці зображення можна було розглядати тільки у світлі свічки, тому що під сонячним промінням вони псувалися. Веджвуд спробував просочити розчином шкіру й виявив, що зображення на ній з'являються швидше. 1802 року Веджвуд опублікував результати своїх досвідів. Поступово він навчився одержувати контурні зображення на папері, шкірі й склі: протягом трьох хвилин – при експозиції їх на сонці, і протягом декількох годин – при витримці їх у тіні. Але ці знімки не витримували сонячного світла (вони не були «зафіксовані»). Лише 1819 року Джон Гершель знайшов речовину, що закріплювала зображення.

1813 року за досліди з фотографічними пластинками взявся французький художник Нісефор Ньєпс (фр. Nicephore Niepce), якому належить основна заслуга у винаході фотоапарата. Близько 1816 року він дійшов до думки одержувати зображення предметів за допомогою так званої

камери-обскури. Ця камера була відома ще з давнини. У найпростішому вигляді вона являє собою світлонепроникний ящик з невеликим отвором. Якщо стінка, протилежна отвору, буде з матового скла, то на ній виходить перевернуте зображення предметів, що перебувають перед камерою. Чим менший отвір, тим чіткіші контури зображення й тим воно слабше. На жаль, перше зображення, отримане Ньєпсом 1822 року, не збереглося. Тому першою в історії фотографією вважають «вид із вікна», отриманий ним 1826 року за допомогою камери-обскури на олов'яній пластинці, вкритій тонким шаром асфальту. Експозиція тривала вісім годин на яскравому сонячному світлі.

1839 року француз Луї Жак Дагерр опублікував спосіб одержання зображення на мідній пластині, вкритій сріблом. Після 30-хвилинного експонування Дагерр переніс пластину до темної кімнати й якийсь час тримав її над парами нагрітої ртуті. Як закріплювач зображення Дагерр використав кухонну сіль. Знімок вийшов досить високої якості – добре видно деталі як у світлих місцях, так і в тінях. Свій спосіб одержання фотографічного зображення Дагерр назвав дагеротипія. Практично тоді ж англієць Вільям Генрі Фокс Телбот винайшов інший спосіб одержання фотографічного зображення, який він назвав калотипією. Як носій зображення Телбот використав папір, просочений хлористим сріблом. Телбот одержав перший у світі негатив. Експозиція тривала близько години, на знімку – ґратчасте вікно будинку Телбота. Назву «фотографія» було обрано як наймилозвучнішу з декількох варіантів у Французькій академії 1839 року. Першою жінкою-фотографом була ботанік Анна Аткінс.

День фотографа в Україні В Україні фотографія з'явилася приблизно в 40-их роках 19 сторіччя, коли в Україну почали приїздити іноземні фотографи, учасники щорічних міжнародних Київських ярмарок – «Контрактів». Фотографи почали залишатися в Україні. Першими фотографами-поселенцями були французи Жак і Шарль-Поль Гербсти. У 1860 – 90-их pp. відкрилися фотостудії професіоналів в Одесі, Харкові, Полтаві та ін. великих містах. До 1914 в Києві працювало близько 70 комерційних фотографів. Одним з найвідоміших фотографів в Україні був свого часу Альфред Федецький (1857–1902). Уродженець Житомира, випускник Фотографічного інституту Віденської Академії мистецтв, він спочатку працював у Києві у фотоательє Володимира (Влодзімєжа) Висоцького (1846–1894), уродженця Волині. Потім відкрив власну фотомайстерню у Харкові. Один з класиків художньої фотографії. Робив фотознімки видатних діячів мистецтва, коронованих осіб, чиновників, військових, шляхтичів, міщан. Велика колекція фотознімків харківської

майстерні Альфреда Федецького зберігається у фондах історико-культурного комплексу «Замок Радомисль». Фотографію починають викладають на кінооператорському факультеті Київського Театрального Інституту ім. Карпенка-Карого; техніку фотографії – також у Львівському Поліграфічному Інституті. Для потреб побуту влаштовуються періодично в більших містах курси фотографії, які випускають фотографів-техніків. При Міністерстві культури у Києві існує експериментальна фотостудія. Виробництво фотоматеріалів – кіноплівки і великоформатні фотоплівки виробляються в м. Шостка, Сумської області, фотографічний папір – на фотофабриках в Києві і в ПереяславіХмельницькому. Фотоапаратура виробляється в Києві (камера «Київ» для 35 мм плівки, яка спочатку копіювала німецький Цейс «Контакс») і біля Харкова (камера «ФЕД» для 35 мм плівки, яка спочатку копіювала німецьку «Лейка»). У Києві виробляють ще дзеркальні однооб'єктивні камери «Київ-88» (6x6 см, яка спочатку копіювала швецьку «Хассельблад») та «Київ-60» (6x6 см, яка спочатку копіювала німецьку «Пентакон Сікс») і виробляли камери «Київ-Вега» (для плівки 16 мм), «Київ-35» (для плівки 35 мм). Фотозбільшувачі виробляються у Дніпропетровську, освітлювальна апаратура у Києві (фабрика «КИНАП») та в Одесі, де також виробляють кіноапаратуру. Тепер в Україні діє «Національна спілка фотохудожників України» (НСФХУ). Вона була заснована ще в грудні 1989 в м. Київ. На сьогодні НСФХУ перетворилась у велику й поважну організацію фотомитців, що має свої творчі осередки в усіх обласних центрах України. У великих містах діють фотоклуби, основною метою яких є популяризація фотографії та фотомистецтва та сприяння творчому розвитку фотоаматорам. Українці це свято відзначають з меншою масштабністю і обмежуються місцевими зльотами фотографів-любителів з залученням професіоналів. Також існує можливість вільно бути присутніми на їх зборах, задати питання по портретній, пейзажної, весільної або іншій фотографії, порадитися щодо

придбання тієї чи іншої апаратури і перейняти кілька професійних секретів, наприклад, навчитися фотографувати дітей.

Фотографи давнього Кам’янця

Сьогодні майже кожен, в кого є фотокамера, вважає себе фотографом. Варто тільки натиснути кнопку, а потім, якщо потрібно, підправити дещо в комп’ютерних програмах і вуаля – готово! Звичайно, це не камінь в грядку тим, хто займається фотографією. Я веду до того, що зробити фотографію сьогодні не представляє жодних труднощів, дякуючи розвитку техніки. В епоху розквіту цифрового фото ми можемо ще до друку переглянути світлину і, в разі чого, перефотографувати об’єкт. А уявіть як було в епоху негативів. Після натискання кнопки ти до проявки плівки не знаєш, яким саме вийде фото. Весь цей час тебе ріжуть думки, типу:«А чи я не моргнув часом?» і таке інше. А вийти все має з першого разу. Тим більше що ще сто

років тому фотографія була настільки рідкісним явищем, що, переважно фотографуючись один раз, люди відносили цю подію до знакових у своєму житті. Спеціально до цього дня вдягали найкращий одяг, робили дорогі зачіски. У той час людина могла зробити декілька особистих чи сімейних фотографій, або взагалі жодної за все своє життя. Все залежало від статків. Особисту фотокамеру могли мати тільки найбагатші люди, а ті, хто її не мав, мали ходити у спеціальні фотоательє. Сьогодні, правда, вони теж існують, але звертаються туди вже менше, переважно віддаючи перевагу власним силам і майстерності. Але повернемось до давніх часів. Коли задати людям питання, яких фотографів давнього Кам’янця вони знають, більшість взагалі промовчать і тільки деякі називають таких, як Михайло Грейм і… все. Виявляється, що ця тема досить мало досліджена. Ще менше вона висвітлена у різних виданнях. Найбільше публікацій ми зустрінемо саме про Михайла Грейма. Звичайно, він був унікальний своїм талантом, робив багато фотографій нашого краю, по яких зараз вивчають минуле міста і не тільки, він приймав участь у багатьох виставках, був відзначений нагородами, медалями і т.д. Але крім нього були і інші фотомитці, які теж мали власні фотоательє і теж діяли на території нашого міста. І не менш важливим є той факт, що вони теж фіксували красу нашого краю. Щоправда, сьогодні в силу недостатньої дослідженості, або через звичайну неуважність багатьом фотографіям помилково приписується авторство М. Грейма. Звичайно, я не хочу применшувати його майстерність, але ми повинні пам’ятати, що окрім нього теж були фотографи, які теж залишили свій слід в історії міста. Вашій увазі я представляю список цих фотографів, їхню адресу і власне їхні фотографії, на які вони ставили свою фірмову печатку. Список розроблений харківським дослідником С. Володарським.

Фотографи Кам’янця-Подільського:  Вассерман Герша Хаімович «Парижская художественная фотография»  Гіллер С. (Поштова вулиця., буд.Раковського)  Голеневич Станіслав  Грейм Михайло Осипович (буд.Ядловського)  Жилинський А.  Кодеш Франц Алозійович (Центральна площа, буд.Новаковського)  Кордиш Йосип  Розенберг Казимир Романович  Енгель Август Кирилович (буд.Ласта; Центральна пл., буд.Білецької) Цікавим є той факт, що адреса вказується не так, як ми звикли бачити. Тоді будинки переважно носили не номер, а ім’я його власника, так само, як і назви деяких кварталів міста, типу Шарлотка (від власниці магазину капелюшків на ім’я Шарлотта), Журавльовка (від власника Журавльова) та інші. Звичайно, деякі фотографи могли мати свої представництва і в інших містах, наприклад С. Голеневич і Й. Кордиш мали фотоательє в Києві, Г. Вассерман – в Сороках і МогилевіПодільському, К. Розенберг – в Летичеві. Петро Дмитрович Ігнатьєв працює фотографом у Кам’янець-Подільському державному музеї-заповіднику. Займається фотографією з 2006 року. Він є учасником багатьох міських і 20 міжнародних виставок. Його роботи експонувались в Польщі, Австрії, Франції, Бразилії, Гонг-Конг, Сербії. Має нагороди за ІІІ місце на виставці «Wobiektywie 2006» galleria Wieza cisnen Kalisz». Відзнака міського голови за перше місце у фотоконкурсі «9 травня у Кам’янці-Подільському» і за

ініціативність та наполегливість в роботі, вагомі професійні досягнення, активну участь в громадському житті міста та з нагоди Дня Незалежності України. Провів дві персональні фотовиставки в м. Хмельницький. Станіслав Стояновський – член Національної спілки журналістів України, Заслужений працівник культури України, ветеран праці, який починав кар’єру з фотокореспондента і – до головного редактором місцевої газети. Свої фотороботи, який вже більше 5 тисяч, презентує всюди. Пан Стояновський – постійний учасник Всеукраїнських і Міжнародних виставок та кінофестивалів.

Юрій Савін – кам’янчанин, працівник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, голова громадського об’єднання Кам’янецьПодільський фотографічний клуб «Погляд». Організатор та учасник міських фотовиставок та фото пленерів.

Плеяда молодих кам’янецьких фотографів: Олександр Тарнавський, Ігор Костик, Олександр Дем’янів, Олексій Резін, Олександр Слободян, Олександр Бучковський, Марія Сєрова, Сергій Огородник, Вадим Волощук, Олександр Мудрецов, Іван Федорчук, Іван Коробчей, Максим Мазур, Надія Степанюк,Володимир Мазуренок, Андрій Варварюк,

Микола Небесний, Едуард Чайка, Олена Францишко, Михайло Дребет, Роман Сторожук, Віталій Кріль, Ксенія Григоренко, Микола Костенко, Іван Федорчук, Олег Іліх, Олександр Шмігель, Антон Маковський, Максим Колендзян, Наталя Байдюк

Література Кам’янець-Подільський / Ю. Савін, О. Жарій, Л. Петрук, О. Дем’янів; худож.-дизайн. Н.А. Топоровська. – Кам’янецьПодільський, 2014. – 120 с.: іл. Кам’янець у старих листівках. – Кам’янець-Подільський, 2013. – 48 с.: іл. Кам’янець-Подільський зі старих фотографій. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2000. – 14 с. Осетрова Г. Леон Раковський: 1856–1908 / Г. Осетрова // Поляки на Хмельниччині: погляд крізь віки: зб. наук. праць. – Хмельницький, 1999. – С. 522. Публікації з краєзнавчих періодичних видань Лічкевич Ю. Не бути рабами: [Всеукраїнське об’єднання «Свобода» організувало фотовиставку присвячену «Легіону Свободи»] / Ю. Лічкевич // Край Кам’янецький. – 2016. – 24 черв. – С. 12. Павловський А. Подвійний ювілей Петра Ігнатьєва: [60річчя від дня народження та презентація 100-тої персональної виставки] / А. Павловський // Ключ. – 2016. – 17 черв. – С. 12. Ігнатьєв П. Цифра, яка перевернула життя: [60-річний ювілей митця] / П. Ігнатьєв // Подолянин. – 2016. – 3 черв. – С. 6. Петрук Л. Дотик серця і об’єктивом: [виставка фотохудожника Ю. Савіна «Торкаючись серцем історії»] / Л. Петрук // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2016. – 29 квіт. – С. 12.

«Торкаючись серцем історії»: [відкриття персональної фотовиставки Ю. Савіна] // Фортеця. – 2016. – 14 квіт. – Ключ.

– 2016. – 15 квіт. – С. 12. Петрук Л. Розкриває об’єктив: [фотовиставка «Жінка в об’єктиві»] / Л. Петрук // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2016. – 4 берез. – С. 12. Павловський А. Чоне море «Закіпіло»: [відкриття виставки фотохудожника П. Ігнатьєва] / А. Павловський //Ключ. – 2016. – 26 лют. – С. 6. Біндій О. Селяни із Панівців: [фотографія першого на Поділлі фотографа Й. Кордиша] / О. Біндій // Поділ. вісті. – 2016. – 19 січ. – С. 3. Павловський А. «Золото Закарпаття» від Петра Ігнатьєва: [виставка фоторобіт П. Ігнатьєва] / А. Павловський // Ключ. – 201’6. – 1 січ. – С. 2. Петрук Л. Б’є рекорди: [нова персональна виставка «Золото Закарпаття»] / Л. Петрук // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2015. – 25 груд. – С. 12. Павловський А. Кияни презентували виставку в Кам’янці: [відкриття виставки худож. Ю. Сирової та В. Лещинської «Кам’янець, або подільські пригоди київських фотографів»] / А. Павловський // Фортеця. – 2015. – 3 груд. – С. 12. – ключ. – 2015. – 4 груд. – С. 6. Савін Ю. Хмельницький крізь об’єктив очима фотоклубу «Погляд» / Ю. Савін // Ключ. – 2015. – 2 жовт. – С. 6. Хмельницький крізь об’єктив – очима фотоклуба «Погляд» // Фортеця. – 2015. – 1 жовт. – С. 12. – Ділове місто. – 2015. – 1 жовт. – С. 5. Піонер фотосправи Кам’янеччини: [Йосип (Юзеф) Кордиш (1821–1896)] // Поділ. вісті. – 2015. – 29 верес. – С. 3. Петрук Л. Люди і місто: [у РКЦ «Розмай» відкрилась виставка світлин «Люди і місто»] / Л. Петрук // Кам’янецьПоділ. вісн. – 2015. – 25 верес. – С. 7. Комарніцький Г. Кам’янецький «Погляд» на Бесарабський край / Г. Комарніцька // Фортеця. – 2015. – 10 верес. – С. 13. – Ділове місто. – 2015. – 10 верес. – С. 8.

Ситнік В. Згадували минуле: [відкриття виставки Д. Бабюка «Знай, де стоїш»: Кам’янець-Подільський доби УНР] / В. Ситнік // Ключ. – 2015. – 28 серп. – С. 8. Наблизити минувшину: [фотовиставка Д. Бабюка «Знай, де стоїш»] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2015. – 28 серп. – С. 6. Фотографії Йосипа Кордиша: [фотоательє Й. Кордиша у Кам’янці-Подільському] // Ділове місто. – 2015. – 30 лип. – С. 14. Бабюк Д. Кам’янецькі фотографи кінця ХІХ – поч. ХХ століття / Д. Бабюк // Ділове місто. – 2015. – 23 лип. – С. 14. Петрук Л. Мальовнича у фотографів: [Кам’янецьке об’єднання «Фундація вільних фотографів» представило виставку «Мальовнича Україна»] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2015. – 3 лип. – С. 7. Ситнік В. Натхнення панує у світлинах: [презентація виставки «Там, де панує натхнення» від неформального об’єднання «Фундація вільних фотографів»] / В. Ситнік // Ключ. – 2015. – 24 квіт. – С. 12. Кушнір Д. Гуморина в кадрі: [фотовиставка «Посміхнемося разом…Гуморина в кадрі» фотохудожника С. Стояновського] / Д. Кушнір // Поділ. вісті. – 2015. – 7 квіт. – С. 3. Горбуленко В. Гуморина в кадрі: [фотовиставка С. Стояновського «Посміхнемось разом…Гуморина в кадрі»] / В. Горбуленко // Подолянин. – 2015. – 3 квіт. – С. 7. Петрук Л. Із фотохудожника – у веломана: [виставка С. Стояновського «Усміхнемось разом…Гуморина в кадрі»] / Л. Петрук // Кам'янець-Поділ. вісн. – 2015. – 3 квіт. – С. 6. Петрук Л. Книга, кава і дотик: [виставка фотографа О. Сінькова «Книга на дотик»] / Л. Петрук // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2015. – 13 лют. – С. 7. Ситнік В. Мистецтво на перетині книги і фотографії: [дебютна виставка «Книга на дотик» фотографа Олега Синькова] / В. Ситнік // Ключ. – 2015. – 13 лют. – С. 13. Подорож Петра Ігнатьєва: [виставка фотохудожника «Подорож Україною»] // Ключ. – 2015. – 23 січ. – С. 9.

Ситнік В. На пленер до Сокільця: [фотоклуб «Погляд»] / В. Ситнік // Ключ. – 2015. – 30 січ. – С. 9. Петрук Л. «Свіча вічності» від Кам’янчанина: [виставка фотохудожника С. Стояновського] / Л. Петрук // Кам’янецьПоділ. вісн. – 2014. – 5 груд. – С. 7. Луданний О. Великий успіх маленьких фотографів: [п’ять дипломів за перші місця Всеукраїнського фотоконкурсу «Ми – діти України» отримали кам’янчани] / О. Луданний // Подолянин. – 2014. – 5 верес. – С. 6. Фотографи долучились до збору коштів для армії // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2014. – 29 серп. – С. 6. Ільчишена Я. Актуальна «весна» Петра Ігнатьєва: [виставка фотохудожника] / Я. Ільчишена // Подолянин. – 2014.

– 15 серп. – С. 6. Комарніцька Г. Як поглядівці шпацерували по Польщі: [фотоклуб «Погляд» у Польщі] / Г. Комарніцька // Ділове місто.

– 2014. – 22 трав. – С. 7. Ситнік В. Кам’янець сьогодні і колись: [фотоклуб «Погляд» презентував виставку «Знай, де стоїш» Д. Бабюка / В. Ситнік // Ключ. – 2014. – 9 трав. – С. 6. «У нашім раї на землі…»: [відкриття колективної фотовиставки] // Фортеця. – 2014. – 3 квіт. – С. 12. Данилюк Л. 200-літньому ювілею – 200 світлин: [виставка фотохудожника С. Стояновського до 200-річчя з дня народження Т. Шевченка] / Л. Данилюк // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2014. – 7 берез. – С. 9. Гостинна Д. Прийдіть до Тараса, на Польські фільварки: [виставка фотохудожника С. Стояновського до 200-річчя з дня народження Т. Шевченка] / Д. Гостинна // Поділ. вісті. – 2014. – № 33–34. – С. 3. «Зимові візерунки» визначили найкращих фотоаматорів» // Подолянин. – 2014. – № 8. – С. 5. Ільчишена Я. Той, хто знайшов зиму: [фотовиставка П. Ігнатьєва] / Я. Ільчишена // Подолянин. – 2014. – 17 січ. – С. 7.

Комарніцька Г. Сніг на Водохреще знайшов тільки «Погляд» / Г. Комарніцька // Подолянин. – 2014. – № 4. – С. 6. Павловський О. «Дебют» О. Гусіна: [відкриття фотовиставки] / О. Павловський // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2014. – 10 січ. – С. 7. Красуцький М. Штрихи до портрета фотомитця С. Стояновського / М. Красуцький // Край Кам’янецький. – 2014. – 10 січ. – С. 5. Кушнір Д. «Шевченкіана» Станіслава Стояновського / Д. Кушнір // Край Кам’янецький. – 2014. – № 9. – С. 14. Савін Ю. Поштовх для творчості: [фотоклуб «Погляд»] / Ю. Савін // Фортеця. – 2013. – 5 груд. – С. 13. Бельзецький Д. З фотоапаратом по житю: [Юрій Савін і фотоклуб «Погляд»] / Д. Бельзецький // Фортеця. – 2013. – 31 жовт. – С. 12. До Бесарабії – по нові кадри й медалі: [фотоклуб «Погляд»] // Подолянин. – 2013. – 4 жовт. – С. 6. Туровський А. Усі барви житя: [фотовиставка Заслуженого працівника культури Станіслава Стояновського] / А. Туровський // Край Кам’янецький. – 2013. – 30 верес. Покойова О. В об’єктиві – миттєвості життя: [Петро Ігнатьєв] / О. Покойова // Кам’янець-Поділ.вісн. – 2013. – 12 лип. – С. 8. Ситнік В. ХХІ століття у світлинах: [персональна фотовиставка Петра Ігнатьєва] / В. Ситнік // Ключ. – 2013. – 14 черв. – С. 8. Стояновський С. Переможців визначено: [фінал обласного конкурсу юних фотоаматорів «Ми – діти України»] / С. Стояновський // Поділ. вісті. – 2013. – 30 трав. – С. 5. Стояновський С. Переможців визначено: [конкурс юних фотоаматорів] / С. Стояновський // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2013. – 24 трав. – С. 10. Кушнір Д. Усмішка – найкоротша дорога до здоров’я: [персональна фотовиставка члена Національної спілки журналістів України, Заслуженого працівника культури

України, фотохудожника С. Стояновського] / Д. Кушнір //Край Кам’янецький. – 2013. – 5 квіт. – С. 4. Україна крізь об’єктив Ігнатьєва: [фотовиставка Петра Ігнатьєва] // Подолянин. – 2013. – 22 лют. – С. 2. Ярова Н. Чим може шокувати фотограф?: [персональна виставка фотохудожника Петра Ігнатьєва] / Н. Ярова // Подолянин. – 2012. – 20 лип. – С. 6. Зубик О. Зупинися, мить! Ти – прекрасна!: [фотовиставка Петра Ігнатьєва та Ірини Пустиннікової] / О. Зубик // Ділове місто. – 2016. – 24 трав. – С. 15. Бельзецький Д. «Погляд дитини»: [виставка фотохудожника Петра Ігнатьєва] / Д. Бельзецький // Фортеця. – 2012. – 22 берез. – С .11. За канонами краси: [персональна виставка фоторобіт С. Стояновського в МБК] // Кам’янець-Поділ. вісн. – 2012. – 1 січ. – С. 6.

Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 2-44-52 Е-mail: k-pmcbs@ukr.net