Advanced Studies in Integrated Urban Development 2017/18 by CANactions

FINAL PROJECTS

ASIUD 2017/18 ADVANCED STUDIES IN INTEGRATED URBAN DEVELOPMENT 2017/18

TABLE OF CONTENTS

ASIUD 2017/18: Go Forth and Oscillate!

16 50 58 Zboїshchia

Yegor Vlasenko

Vladyslav Tyminskyi and Urs Thomann

Walking the Walk by Living our “Learning Principles”

Stakeholder-oriented Decision-making for Sustainable Housing

Andrius Nemickas

Team #1

60 98 100 140 Municipality Guided Housing Development for Lviv Rudolf Gräf

Re-thinking a Sleeping Neighborhood Based on the Example of Zboїshchia

Moving Zboїshchia towards Cohesiveness Mirjam Niemeyer

How to Build Up an Identity for Zboїshchia? Team #3

Team #2

142 192 202 206 Place Identity as an Urban Development Driver Michael Engel

Participants and Education Program Team

Acknowledgment

Colophon

ЗМІСТ

10 34 55 58 ASIUD 2017/18: «Рухайся вперед і коливайся!»

Збоїща

Єгор Власенко

Владислав Тимінський, Урс Томанн

Прогулянка дорогою життя згідно з освітніми принципами CANactions

Стейкхолдер-орієнтований підхід до прийняття рішень для сталого житлового будівництва

Андріус Неміцкас

Команда #1

64 98 104 140 Муніципалітет як драйвер сталої житлової політики у Львові

Переосмислення спального району на прикладі Збоїщ

Сприяючи згуртованості Збоїщ

Як підсилити ідентичність Збоїщ?

Міріам Німеєр

Команда #3

Команда #2

Рудольф Греф

146 192 203 206 Підсилення ідентичності як драйвер міського розвитку Міхаель Енгель

Учасники програми й освітня команда

Слова вдячності

Колофон

Photo by Margo Didichenko

ASIUD 2017/18: GO FORTH AND OSCILLATE! or How to Mix a Stakeholder-oriented Decision-making, Urban Development Principles and an Identity of the Place in a Strong-and-tasty Way?

INSTEAD OF INTRODUCTION: A BRIEF SELFREFLECTION SESSION In 2018 CANactions School for Urban Studies celebrates its 3rd anniversary. Since its establishment, the School has been boldly experimenting with (a) the formats (full-time Studios or parttime Advanced Studies?), (b) the student profiles (accent on young professionals or officials of municipalities?), and (c) the thematic focus (more about Strategic Design and Spatial Planning or Integrated Urban Development?). This process of constant stepping out from a comfort zone — an initial strategic decision made by the institution — was challenging yet helpful to define its own way and articulate the unique position on the national and international scene. With that, despite all the experiments, the overarching aim of the School has remained the same — to train a new generation of “responsibly active change makers” by means of introducing in Ukraine brandnew educational principles in the field of urban development and spatial planning. As a result, 81 graduates of 4 educational programs are not only transforming the physical environment of Ukrainian cities but also rethinking and reforming inefficient processes in urban planning and policy-making which often lay behind the “tangible” consequences. Also, it worthwhile to mention, that the School programs motivate some of the graduates to advance their knowledge and skills by means of further studying and/or working abroad. This, in turn, leads to the increase of an overall professional level of the young generation of Ukrainian experts who — in 1 You can find out more about this planning approach, in particular, in the following publications by CANactions School: STUDIO #2: Tackling the Future of Ukrainian (Post)Industrial Cities (https://issuu.com/canactions2013/docs/studio_2_final_pages), Advanced Studies in Integrated Urban Development 2016/17 (https:// issuu.com/canactions2013/docs/asiud_publication_for_web_27.11) and Mystetskyi Arsenal: Future Development Scenarios (https://issuu. com/canactions2013/docs/ma_ws_publication_07.05).

As an example, one could mention here the concept of Metamodernism, which has become increasingly relevant (as well as actively criticized) in philosophy, art, humanities, etc. since the beginning of 2010. You can read the Metamodernism Manifesto at the following link: http://www.metamodernism.org/ 2

a long-term perspective — could become a driver force of the efficient reforms in the sphere of urban development in the country after coming back. In addition to the visible “external effect”, through “learning by acting”, the School team itself has realized: we are not interested in doing everything related to urban development and not all the approaches named with trendy words — e.g. “tactical urbanism”, “smart cities” and so on and so force — are of an equal importance to our organization’s mission and goals. CANactions School strengthened its image as an educational institution which promotes strategic (spatial) planning1 that is based on the essential ability to make a decision, take a position and act according to a joint overarching goal — a core of any project/program/policy, we believe. Furthermore, CANactions School has been testing and sharpening its methodology — integral and interdisciplinary in its nature — which implies the understanding of design and planning processes as a “continuous oscillation” towards a consensual vision of a certain place’s future. The School ambition to bridge, link-up, connect, in the end, often opposite and conflicting rationalities, actors and places by means of design and planning is, in fact, the way to overcome both totalistic and naïve logic of modernism and as well as cynical-ironic postmodernist position. It worth to mention, that such an approach is an emerging, fascinating and challenging phenomenon, which goes far beyond the urban development sphere2.

SO WHAT? — ASIUD 2.0 After all one could legitimately ask: How have the above-mentioned things been reflected in the last program of CANactions School? First of all, in 2017/18 we decided to critically re-think the previous year experience trying to extract the most relevant elements for the new course. As a result, the format and title of the educational program remained the same — “Advanced Studies in Integrated Urban development (ASIUD)” yet, the overall concept and structure of it were substantially changed. Instead of a part-time training course consisted of a set of sessions, each focused on a certain aspect of integrated urban planning; the ASIUD 2017/18 was designed as a project-based

program consisted of four educational units — Blocks — two-week long each. Such a program design could be considered as a hybrid model of the extra-intensive STUDIOs the School started with and the first version of Advanced Studies sessional course which was mentioned above. The re-loaded “ASIUD 2.0” has become a response to CANactions self-claim to be project-oriented (in a sense of having a project development process as a core element of the educational process) and, at the same time, to still be able to provide the students a space for obtaining the new knowledge provoking them to constantly reflect on the project work and their study in a critical way. Therefore, each Block contained the first — introductory — part aimed at building a common theoretical framework for further projects’ elaboration by three interdisciplinary teams of participants. For that, CANactions School invited a number of international guest tutors from both academia and practice who outlined a certain perspective on the essence of integrated urban studies and planning. Starting with (1) representing and comparing the elements a German, Swiss, and Dutch model of integrated urban development and strategic spatial planning, through (2) establishing common group culture principles for effective teamwork, to (3) the critical overview of the global and European framework of Integrated Urban Development and (4) by means of introducing the core principles of strategic design and spatial planning towards enhancing local communities — the School linked up the project development process of the student groups, focused on the case of Zboїshchia in Lviv, with the relevant “bigger” agendas in European and international urban development. In addition, the participant groups were supported by a team of mentors — the international experts in Integrated Urban Development — which guided the project development process throughout the whole ASIUD 2017/18 program. As a result, all the groups had to “go forth and oscillate” between two main course’s tracks — the “theoretical” and the “practical” ones. Was it easy? — Not. Was it exciting? — For sure!

THE CASE AND ITS CHALLENGES With the aim to create the maximal synergy between our ASIUD 2017/18 and the ongoing urban development processes, we decided to invite several Ukrainian cities for proposing a case for the program’s study projects. In the evaluation between several cities with various proposals, we identified Zboїshchia neighborhood in Lviv as the best-suiting case for applying our approach to. Located at the northern city fringe, Zboїshchia is supposed to be a location for significant city extension — called “the Last New Lviv” — which has been controversially discussed by the residents and politicians. But what do we really know about Zboїshchia (and similar locations at the outskirts of other cities) today? The settlement that gave its name to this place has been absorbed by the city of Lviv; those ethnical communities that once formed its population now have almost perished; and even the Poltva River that defined the location of the village historically is no longer there. All of this, of course, shaped an identity of Zboїshchia in perception and memories of the local residents. However, in public discussion and in planner’s reasoning about its future, the prospective urban extension far outweighs aspects of the identity, challenges, and potentials of nowadays Zboїshchia as a place. According to Cresswell (2008), places are locations with meaning. Defining Zboїshchia as a place, we should refer not just to the physical landscape, but also to the sense of place. Hence, a place is shaped by location (socio-economically context), landscape (physical environment) and meaning (which is given by people dealing concretely with this place). In contrast to this multi-layered understanding of a place, “development” — usually one-sided — is understood inevitably (in Ukraine and not only) as a process of “evolutionary progress” and “extension”. At the same time, the possibility that for stakeholders and actors, affected by planning, “simply being”, “restoring” or even “discontinuing and ceasing” could be more appealing attitudes to the processes in their places often is not even considered. All in all, for “Integrated Urban Development” alternative perspectives are relevant not only in relation to the spheres and disciplines, scales and contexts, or

public and private. One has also to consider that different attitudes and value systems could exist to a place and to find the consensus-based approach to an urban development project, a wide range of scenarios and alternatives should be elaborated and discussed.

TASK AND FRAMEWORK CONDITIONS Under these conditions, but still in an optimistic way of thinking, the project assignment for the ASIUD 2017/18 participants was focused on the following aspects and tasks: • To create a vision for Zboїshchia neighborhood that will inspire stakeholders and local communities to overcome the challenges in dialogue about the development of this place and systemic change in the approach to the urban environment; • To elaborate a planning strategy and design approach suitable to the challenge of balancing habitat preservation, urban renewal and urban extension of the neighborhood; • To draft a conceptual design and roadmap for implementation of a strategic project (e.g. spatial intervention or soft measure) with the potential to trigger systemic change towards the integrated urban development of Zboїshchia. Thereby, as in the planning approach for “Integrated Urban Development” promoted by CANactions School, not a comprehensive plan was to be developed, but a concept that focuses on individual key topics and highlights the essential goals and intentions of spatial urban development; an outcome, where it becomes clear, that the “meaning” of a place is the key aspect when it comes to testing possible alternatives to present plans for a certain (urban) area. With the program’s focus on “meaning of Zboїshchia as a place” and “alternative perspectives on its development”, in addition to the project-related assignment of the course, the formation of our students’ group and the working methods in and between them were the essential goals of ASIUD 2017/18 towards creating as useful output as possible for further discussions in Zboїshchia.

Therefore, the following principles were applied: • As much of knowledge exchange between groups as possible, when it comes to understanding the place by “facts and figures” as well as “lessons learned from reactions of stakeholders, etc.” (the collective learning process); • An individual approach to challenges by each group and development of their own aims and ideas as well as specific “mentor shaped” planning approach when it comes to the “development” components of the study projects (the creation of alternatives).

EXPECTATIONS AND ACTUAL OUTCOMES Under such relatively open conditions, what were the expectations and what did we finally get? Considering the composition of participants and mentors and based on earlier experiences, it was expected to get three different development scenarios for the future of Zboїshchia as a place with, according to each scenario, identified key issues for the further planning process. As an overall outcome for the city of Lviv, we could call this a “competition of ideas” for local discussions about the future of the place. What did we get with the study projects instead, was the following: • On the one hand (not surprising), a quite big correlation between the three groups, how they understand Zboїshchia with its challenges and potentials today. One could say, there is almost consensus about today’s meaning of this neighborhood; • On the other hand — the ideas for its future development, which are rather complementary than the alternative to each other, and three concepts, although with specific and distinguished approaches, but more with the potential to create certain synergies than to be in competition with each other. Of course, such an outcome was possible thanks to “the altitude of the exercise”, the currently rather “unexplored terrain” of Zboїshchia and “rules of the game” in which the groups were not forced to deal with exactly the same questions each. But certainly,

this outcome proofs specific value of the CANactions education programs and the potential of our working methods to overcome contradictions of current urban realities and development of places like Zboїshchia.

RESPECT AND REFLECTION Not mentioning here specific project proposals, we would like to stress and acknowledge some takeaways from the ASIUD 2017/18 year projects which could be also of importance in other projects and for other places: • How Rudolf Gräf’s group is explaining specific “why’s”, “how’s” and “who’s” of what could be done for municipality-guided housing development, rather than just indifferent “what” and “where”; • How the consistency of importance is given to both spatial design and design of a development process by Mirjam Niemeyer’s group in their re-thinking of a sleeping neighborhood; • How Michael Engel’s group takes care to the values of present conditions in habitats when creating a forward-looking place identity. In a certain sense, these are the fundamental characteristics of an approach for the development of a place, but also important aspects when reflecting the “meaning” of CANactions as an educational institution. Vladyslav Tyminskyi and Urs Thomann

ASIUD 2017/18: «РУХАЙСЯ ВПЕРЕД І КОЛИВАЙСЯ!» або як приготувати смачний коктейль із принципів міського розвитку, ідентичності місця й стейкхолдер-орієнтованого підходу до прийняття рішень?

Photo by Margo Didichenko

ЗАМІСТЬ ВСТУПУ: КОРОТКИЙ СЕАНС САМОРЕФЛЕКСІЇ У 2018 році CANactions School for Urban Studies святкує свою третю річницю. З моменту заснування Школа вдавалась до сміливих експериментів щодо (а) формату (інтенсивні студії чи модульні програми додаткової професійної освіти?), (б) профілю студентів (акцент на молодих професіоналів або співробітників муніципалітетів?), (в) тематичного фокусу (більше про стратегічний дизайн та просторове планування або ж про інтегрований розвиток міст?). Цей процес безперервного виходу за межі зони комфорту, — результат початкового стратегічного рішення, прийнятого інституцією, — був нелегким, проте корисним для того, щоб визначитись із власним шляхом та артикулювати позицію Школи на національній та міжнародній аренах. Незважаючи на всі експерименти, загальна мета CANactions School залишалась й залишається незмінною — підготувати нове покоління відповідальних й активних рушіїв змін через застосування абсолютно нових для України освітніх принципів у сфері міського розвитку та просторового планування. У результаті наші випускники (загальна кількість котрих — 81 CANactor) чотирьох освітніх програм не тільки змінюють фізичне середовище українських міст, але й переосмислюють та реформують неефективні процеси у просторовому плануванні й політиках міського розвитку, що часто є першопричинами багатьох явищ у «матеріальному» вимірі. Також варто зауважити, що програми Школи надихнули деяких Детальніше про даний підхід ви можете дізнатися, ознайомившись, зокрема, з публікаціями CANactions School: STUDIO #2: Tackling the Future of Ukrainian (Post)Industrial Cities (https://issuu.com/canactions2013/docs/studio_2_final_pages), Advanced Studies in Integrated Urban Development 2016/17 (https:// issuu.com/canactions2013/docs/asiud_publication_for_web_27.11) та Mystetskyi Arsenal: Future Development Scenarios (https://issuu. com/canactions2013/docs/ma_ws_publication_07.05). 1

Мова, зокрема, йде про концепцію метамодернізму, що набуває все більшої актуальності (а також активно критикується) у філософії, мистецтві, гуманітарних науках тощо починаючи з 2010-х років. Ви можете ознайомитися з українським перекладом «Маніфеста Метамодернізму» за посиланням: https://thesyncretictimes.wordpress.com/2016/02/22/ metamodernist-manifesto-ukrainian/ 2

наших студентів поглибити здобуті знання й уміння через подальше навчання та/або роботу за кордоном. Це, у свою чергу, сприяє підвищенню загального професійного рівня молодого покоління українських фахівців, які стануть рушійною силою ефективних реформ у сфері міського розвитку після повернення до України. Окрім видимого «зовнішнього ефекту», «навчаючись на власному досвіді» освітня команда Школи усвідомила: ми не маємо наміру займатися абсолютно всім, що хоч якось стосується міського розвитку. Зокрема, не всі трендові поняття — такі, як «тактичний урбанізм», «розумні міста» і т.п. — є однаково важливими з огляду на місію та цілі нашої організації. Школа CANactions зміцнила свою ідентичність як освітня інституція, що розвиває та популяризує стратегічне (просторове) планування1, в основі якого — вміння приймати рішення, займати певну позицію та діяти згідно визначеної загальної мети. Ми впевнені: саме ці складові створюють передумови для будь-якого успішного проекту / програми / політики. Крім того, Школа CANactions щороку тестує та відточує свою методологію — інтегральну й міждисциплінарну у своїй суті, — що передбачає розуміння процесу планування та проектування як «безперервного коливання», спрямованого на досягнення консенсусного бачення майбутнього певного місця. Амбіція Школи поєднати часто протилежні та суперечливі системи цінностей, акторів і простори у проектно-планувальному процесі — це своєрідний спосіб подолання як тотальної й, водночас, наївної логіки модернізму, так і цинічно-іронічної постмодерністської позиції. Варто зазначити, що даний підхід є захопливою та комплексною концепцією, що наразі активно розвивається та значно виходить за межі сфери міського розвитку2.

І ЩО З ТОГО? — ASIUD 2.0 Урешті-решт можна поставити цілком очікуване запитанням: яким чином вищезгадані речі знайшли своє відображення в останній програмі Школи CANactions? Перш за все, у 2017/18

навчальному році ми вирішили критично переосмислити досвід попередньої програми, намагаючись запозичити її найкращі елементи для нового курсу. Як наслідок, формат і назва освітньої програми залишились минулорічними — «Advanced Studies in Integrated Urban Development (ASIUD)», — однак загальна концепція й структура були суттєво змінені. Замість модульної програми, що складалася із серії тематичних сесій, кожна з яких була присвячена певному аспектові інтегрованого міського планування, ASIUD 2017/18 було розроблено як прикладну програму з орієнтацією на проектну роботу протягом року. Програма складалася з чотирьох освітніх блоків, кожен тривалістю у два тижні. Таку структуру можна назвати гібридною, адже вона поєднувала елементи інтенсивних студій, з яких розпочинала свою діяльність Школа, та першої версії Advanced Studies in Integrated Urban Development — програми додаткової професійної освіти, що складався з вищезгаданих сесій. «Перезавантаження» програми у форматі ASIUD 2.0 стало практичною реалізацією мети CANactions — ще більше фокусуватися на проектній роботі як основному елементі освітнього процесу і, в той же час, мати змогу надавати студентам простір для здобування нових знань, провокуючи їх до критичного погляду на проектну роботу та процес навчання загалом. Тому кожен блок включав вступну частину, завдання якої — формування спільної теоретичної основи для подальшої розробки проектів трьома міждисциплінарними командами. Для цього Школа CANactions запросила іноземних гостьових тьюторів із практичним й академічним професійним досвідом, які представили цілісне розуміння сутності інтегрованих міських досліджень та просторового планування. Розпочавши з (1) огляду та порівняння елементів німецької, швейцарської й нідерландської моделей інтегрованого міського розвитку та стратегічного просторового планування, через (2) формування загальних принципів групової культури для ефективної командної роботи, (3) критичне обговорення глобальних та європейських рамок інтегрованого міського розвитку та (4) висвітлення ключових принципів стратегічного дизайну й просторового планування, що мають сприяти розвиткові громад на місцях — Школа

пов’язала між собою процес розробки проектів студентських груп, сфокусованих та кейсі Збоїщ у Львові, з актуальними трендами та викликами у сфері міського розвитку на європейському й міжнародному рівнях. Додатково учасники груп підтримувались командою менторів — міжнародних експертів з інтегрованого міського розвитку, які направляли процес розробки проектів упродовж усієї програми ASIUD 2017/18. Як результат, усі команди та кожен окремий учасник повинні були перебувати у тому самому стані «безперервного коливання» між двома основними напрямками Школи — теоретичним і практичним. Чи було це легко? — Ні. Чи було захопливо? — Звісно!

КЕЙС ТА ЙОГО ВИКЛИКИ З метою створити максимальну синергію між програмою ASIUD 2017/18 та наявними процесами міського розвитку, ми вирішили запросити кілька українських міст запропонувати локальний кейс для проектної роботи наших студентів. Після розгляду низки пропозицій міст-кандидатів, ми обрали сусідство Збоїща у Львові як найкращий варіант для застосування підходу Школи CANactions. Розташовані на північній околиці міста, Збоїща розглядаються як важлива для розширення територія, названа «Останній новий Львів», щодо якої запекло сперечаються місцеві жителі та політики. Проте, що ми насправді знаємо про Збоїща та подібні їм райони на околиці міст сьогодні? Сільське поселення, яке дало назву сучасному сусідству, було поглинуте Львовом; його етнічні спільноти, які колись формували корінне населення, майже зникли; та навіть річку Полтву, яка визначала історичне розташування села, тут більше на знайти. Усе згадане, звичайно, й досі визначає ідентичність Збоїщ у сприйнятті та спогадах місцевих мешканців. Проте у публічних дискусіях та міркуваннях містопланувальників щодо майбутнього цього сусідства перспективи розширення переважають аспекти ідентичності, наявні виклики та потенціали Збоїщ як місця. На думку Крессвелла (2008), місця — це локації, що мають значення. Окреслюючи Збоїща

як місце, ми маємо посилатися не тільки на фізичний ландшафт, але й на його сенс. Місце визначається низкою аспектів: розташуванням чи локацією (соціо-економічний аспект місця), ландшафтом (фізичним середовищем) та значенням (яке люди поділяють саме з цим місцем). Із цим комплексним та багаторівневим визначенням місця контрастує поняття «розвитку» (девелопменту), що зазвичай однобоко (особливо в Україні, але не тільки) розуміється як «еволюційний прогрес» та «постійне розширення». Водночас можливість того, що для місцевих стейкхолдерів і зацікавлених сторін, залучених до процесу планування, більш прийнятними можуть бути сценарії «спокійного буття», «відновлення» або ж навіть «скорочення й зменшення», дуже часто навіть не розглядається. Загалом, для інтегрованого міського розвитку робота з альтернативними варіантами та сценаріями є актуальною не лише з точки зору дотичних сфер і дисциплін, масштабів й контекстів або категорій публічного та приватного. Потрібно також враховувати, що у відношенні до певного місця можуть (спів)існувати різні точки зору й системи цінностей, і щоб впровадити в урбаністичному проекті консенсусний підхід, слід розробити та обговорити широкий спектр можливих сценаріїв й альтернатив.

ЗАВДАННЯ ТА РАМКОВІ УМОВИ Враховуючи описані умови та обмеження, однак зберігаючи оптимізм, ми орієнтували учасників ASIUD 2017/18 на вирішення наступних задач: • створити візію для Збоїщ, яка б надихала зацікавлені сторони та місцеву громаду на подолання викликів у процесі діалогу щодо розвитку сусідства, а також на впровадження системних змін у підходах до роботи з наявним урбаністичним середовищем; • розробити планувальну стратегію та дизайн-підхід, що сприяли б створенню балансу між збереженням існуючого середовища життєдіяльності, його оновленням та розширенням території Збоїщ; • розробити концепцію стратегічного дизайн-проекту (наприклад, просторової

інтервенції чи «м’яких планувальних заходів») та «дорожньої карти» його імплементації, що мав би потенціал запустити системні зміни в напрямку інтегрованого розвитку Збоїщ; Згідно з підходом Школи CANactions до інтегрованого міського розвитку, групи студентів мали розробити не черговий «генеральний план», а концепцію, що орієнтована на підсилення існуючих потенціалів Збоїщ та яка підкреслювала б ключові цілі й завдання просторового розвитку цієї території — результат, який би чітко продемонстрував, що саме «значення» місця є ключовим аспектом, коли йдеться про тестування можливих альтернатив існуючим планам для певної території міста. З урахуванням основного фокусу програми на «розуміння Збоїщ як місця» та розробку «альтернативних візій їх розвитку», на додаток до завдання, пов’язаного з проектною роботою, не менш важливою метою курсу було формування середовища та інструментів для ефективної групової роботи наших студентів, результати якої сприяли б подальшим дискусіям щодо теперішнього й майбутнього Збоїщ після завершення ASIUD 2017/18. Саме тому у рамках програми були застосовані наступні принципи: • якомога інтенсивніший обмін знаннями між групами, коли це стосується розуміння місця через «факти та цифри», а також «досвіду комунікації із зацікавленими сторонами і т.п.» (колективний процес навчання); • індивідуальний підхід кожної групи до викликів і визначення власних цілей та ідей, а також вміння працювати з особливими планувальними методиками, представленими менторами Школи, коли це стосувалось «процесу розробки» навчальних проектів (створення альтернатив).

ОЧІКУВАННЯ ТА РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ То ж які очікування були в освітньої команди на початку програми та що ми отримали в результаті, зважаючи на досить відкриті умови навчального процесу?

З огляду на підбір учасників і менторів та досвід попередніх програм, передбачалася розробка трьох різних сценаріїв розвитку Збоїщ як місця та, у відповідності до кожного сценарію, визначення ключових передумов майбутнього процесу планування. Як результат для Львова, ми хотіли організувати так зване «змагання ідей» щодо розвитку Збоїщ у рамках обговорень на локальному рівні. Натомість були отримані такі результати: • з одного боку, що не дивно, усі три групи представили досить схоже розуміння Збоїщ, з урахуванням наявних викликів та потенціалів. Фактично виник майже абсолютний консенсус щодо усвідомлення специфіки цього сусідства; • з іншого боку — ідеї майбутнього розвитку радше доповнювали одна одну, ніж були альтернативами. Ми отримали три концепції зі своїми специфічними та відмінними підходами, що, однак, скоріше створювали синергію, ніж «змагання ідей». Можна стверджувати, що причиною таких результатів стала занадто висока складність вправи, недостатній на сьогоднішній день рівень вивченості місцевості Збоїщ , а також «правила гри», за якими кожна з груп мала свободу щодо самостійного вибору питань для проектної роботи. При цьому, отримані результати доводять особливу цінність освітніх програм CANactions і потенціал використаних методів для подолання суперечностей та обмежень наявних реалій міського розвитку загалом та територій, подібних Збоїщам, зокрема.

• як група Рудольфа Грефа вправно знаходить відповіді на питання «чому?», «як?» і «хто саме?» стосовно можливих стратегій міського розвитку, що керується муніципалітетом міста, а не лише пропонує розглянути тривіальні та набагато більш поширені «що?» та «де?»; • як група Міріам Німеєр демонструє цілісність процесу розробки просторової дизайн-концепції та побудови структури й логіки розвитку певної території загалом у контексті переосмислення «спального району» Збоїщ; • як група Міхаеля Енгеля піклується про цінність наявного середовища життєдіяльності громади у процесі творення ідентичності місця, що сприяє майбутньому розвиткові. У певному сенсі цьогорічні результати можна вважати універсальними складовими сучасного підходу до розвитку певного місця і, водночас, важливими аспектами, що відображають «сутність» CANactions як освітньої інституції. Владислав Тимінський, Урс Томанн

ПОДЯКА ТА РЕФЛЕКСІЯ Не вдаючись у подробиці розроблених проектних пропозицій (із якими ви маєте змогу ознайомитися на наступних сторінках цієї публікації), ми хотіли б згадати та наголосити на важливості ключових результатів кожного з річних проектів, розроблених у рамках ASIUD 2017/18, що також є актуальними для інших ініціатив у Львові та в українських містах загалом:

ZBOЇS Source/джерело: https://fbcdn-sphotos-e-a.akamaihd.net

HCHIA 17

1. ZBOЇSHCHIA AS A PLACE Brief historical overview The first mentions of Zboїshchia date back to XIV century (Sekretariuk et al., 1984, p. 18). They describe a settlement built on the margin of Roztochia range of hills and water gap of the Poltva River, in a close proximity to Brukhovytskyi forest. Located to the north of Lviv, Zboїshchia served as a gateway to the city, and the lively road that still lies along the settlement parts into two directions leading to Kyiv and Lublin respectively (now parts of M06 and M09 international highways). The strategic importance of Zboїshchia for military purposes has been recognized throughout its history. For instance, during the siege of Vysokyi Zamok fortress in 1648, Zboїshchia was chosen by Tatar forces as a camping site and a meeting place with Cossack army of Bohdan Khmelnytskyi (Yedlinska et al, 1986, p. 79). In XIX century, under Austrian rule, there was a plan to place fortifications in Zboїshchia, however, it was later abandoned in favour of Velyki Hrybovychy and Brukhovychy due to increased fire range of modern artillery. Zboїshchia also appears on the famous Austrian lithographic military map, known as Von Mieg map1, under its Polish name — Zboiska. In 1890, the village of Zboїshchia consisted of 107 houses and had 733 inhabitants. According to Polish census of 1921, Zboїshchia expanded to 171 houses and 995 inhabitants, out of them 681 persons identified themselves as Poles, 244 as Rusyns, 59 as Jews and 3 as Germans. In XX century, following the rapid urban expansion of Soviet-era Lviv, Zboїshchia found itself a northern outskirt of the city (the city border laid along today’s Mykolaichuka St. and Poltviana St.). In 1939, the population of Zboїshchia was already 3.5 thousand people, out of them 31% of Ukrainians, 67% of Poles and 2% of Jews. Before the first Soviet general plan for Lviv was adopted in 1956, the urban growth was mostly ungoverned and simply followed the demands of Center of Urban History of East Central Europe, available from: http://www.lvivcenter.org/uk/umd/mapdetails/ lemberg-leopol-lwow-1783/

the Soviet industrial complex. However, already in 1952, some streets in Zboїshchia that duplicated existing streets in Lviv were renamed (e.g. Franka St. into Chygyrynska St.). In 1958 Novi Zboїshchia, the “new” part of the village historically located to the south of the Poltva River, was included into jurisdiction of Lviv. The older part, or Stari Zboїshchia, followed in 1962, formalizing Zboїshchia as part of Shevchenkivskyi district of Lviv and of the northern planning region. The first detailed plan for Zboїshchia was adopted in 1979. It was suggested to build several residential microrayons (the most common Soviet and post-Soviet urban planning units) consisting of medium- and high-rise panel housing made of prefabricated concrete. However, currently 60 percent of the built environment in the projected area in Zboїshchia still consists of villas and collective gardens (Mistorpoekt, 2014), and only one of the planned microrayons had been completed (M-42, also known as Shchurata). In 2014, a new detailed plan brought back the idea of expansion of microrayons with high-rises in Zboїshchia, meeting the demand for new housing construction within the existing municipal borders in Lviv. Following several amendments to the plan and a series of public hearings, the detailed plan for Zboїshchia is now presented by the city administration as “The Last New Lviv”.

Defining Zboїshchia as a place What do we really know about Zboїshchia today? The settlement that gave its name to this space has been absorbed by the city of Lviv, those ethnical communities that once formed its population now almost perished, and even the Poltva River that defined the location of the village is no longer there. Nevertheless, all mentioned has shaped the identity of Zboїshchia that still exists in public perception and memories. According to Cresswell (2008), places are locations with meaning. Defining Zboїshchia as a place, we should refer not just to physical landscape, but also to the sense of place. The latter stands for meanings, both individual and shared, that are associated with a place (ibid.). Hence, a place is shaped by location, landscape, and meaning. Instead of viewing place as static, fixed in space substance,

one can define it through its historical continuity, unique character and boundedness (Tuan, 1975, as cited in Lewicka, 2011). In such case, the experience becomes a major tool through which people know and construct places. As mentioned by Tuan (1977), human experience includes a number of modes that range from smell, taste and touch to visual perception and indirect mode of symbolization (see Figure 1). In order to enable sensory organs and experiences to shape strong feelings for space, an ability to move is required. Physical space is then experienced as the relative location of places, or distances that separate or link places, forming a network of place (Tuan, 1977, p. 12). While such approach to defining places may seem too abstract, it offers various practical applications in regards to such places as Zboїshchia. For instance, it may help to re-create the current shape and borders of neighborhoods that are parts of administrative city districts and do not have any formal delineations of their own. An attempt to put Zboїshchia on a map basing on residents survey results was undertaken in 2015 by the City Institute in Lviv within the “Communities in Action” project2. Definitions and delineations of “micro communities” developed during the project already serve as a reference scale for other initiatives, such as annual Quality of Life in Lviv report (City Institute, 2016). This exercise can tell a lot about physical and imagined borders in the city of Lviv. For instance, one can see on the project map that borders of Zboїshchia community overlap with those of Shchurata community. Phone interview with a coordinator of Zboїshchia micro community confirm that it is at times hard to distinguish one neighborhood from the other (Tetiana Popovych, personal communication, 15.09.17). Moreover, Shchurata is now the only completed part of the mentioned detailed plan for Zboїshchia. If fully implemented, the plan will require re-considering current borders of Zboїshchia micro community. Another traditional border within Zboїshchia is the one that used to divide Novi Zboїshchia from Stari Zboїshchia. With the disappearance of above the ground watercourse of the Poltva River this border became ephemeral and can be traced now along the outline of Hrinchenka St. 2

http://communities.lviv.ua/#/region/39/15

At the same time, it is likely that the mental border can still be in place. Stari Zboїshchia, the older part of the former village, also retained at least two landmarks that also serve as important public spaces. The first one is St. Dmitrii’s parish church located on Zagirna St. Built on the site of remains of XVII century church, St. Dmitrii’s church was constructed in 1811-1813. The construction was funded by a local didych (landlord) Ivan Nikorovych, who was a representative of the Armenian community. In 1920s the church served as a center of the local branch of Redemptorist congregation that worked under the patronage of Metropolitan Archbishop Andrii Sheptytskyi (Vasylieva et al., 2008). The second community center was Prosvita, cultural center with a reading hall founded in 1905. Thanks to efforts of Oleksandr Goshovskyi, who was a local paroh (parson, priest) in 1895-1929, Prosvita became popular among residents of Zboїshchia and had 98 members. Prosvita also became a center of the local Ukrainian national movement. In particular, members of Prosvita collected funding to install a monument to the fallen Ukrainian sichovi striltsi (sich riflemen) who fought the Polish troops in 1918. Prosvita continued its work throughout the 1920s under the leadership of Lev Goshovskyi, son of Oleksandr Goshovskyi. The cultural center was shut down in the 1930s and, despite attempts to revive its activities, eventually disappeared in 1939 (Vasylieva et al., 2008). While the original Prosvita is no longer there, the idea of a local cultural center found its embodiment in Narodniy Dim (People’s Home), which is currently located on Murovana St., occupying the same building where Prosvita was located. Narodniy Dim is a state-owned cultural institution; however, most of its activities were initiated by local NGOs, such as Cluster urban initiative, Wiz-Art art union and Drabyna theatre workshop. The initial attempt to open an innovation cluster in Narodnyi Dim was not supported by the locals who perceived artistic and technological interventions as “alien”. The NGOs managed to gain trust of the community only when they agreed to include elements of old Prosvita activities into the new cultural center (The Ukrainians, 2016). Hence, identity of the place preserved in memories of the older generation still

defines the present condition of Narodnyi Dim. Interestingly, Narodnyi Dim still keeps ties with the church. For instance, it is often the case that events held in Narodnyi Dim are announced during Sunday sermon (ibid.). Despite the presence of traditional landmarks, it would be misleading to claim that they define contemporary landscape of Zboїshchia. In 1960s panel housing was constructed in the area between Hrinchenka St., Khmelnytskoho St. and Midna St., adding a new landmark — the longest residential building in Lviv, also known as “Chinese Wall” (267269 Khmelnytskoho St.). Another recent landmark is Galytske Perehrestia market (Galician Crossroad), located at the end of Khmelnytskoho street where the motorway parts between the mentioned M06 and M09 highways. In 2016 Cluster NGO, together with the City Institute and “Communities in Action” project, launched an interactive map Svoi / Chuzhi Zboїshcha3 with collection of personal stories of long-term residents of Zboїshcha mixed with “stories of places”. The project offered valuable insights into collective memory and can tell a lot about the local place-making.

Zboїshchia on mental map of Lviv In order to define the current position of Zboїshchia within Lviv city-region, it would be important not to focus only on inward look of its long-time residents, but also to consider the external perspective of residents from the rest of the city. While the model based on the personal experience of place is helpful for studying its internal organisation, one also should not miss the effects of power relations on a place. As mentioned by Cresswell (2008), places are bound up with power and reflect the society that produces them. In the case of Zboїshchia, the perception of this place by residents of Lviv can be showcased by the meaning of its name. According to famous Interactive map (in Ukrainian) is available here: https://www.google. com/maps/d/u/0/viewer?mid=1nFlFKR7-cz0s1GmsA46g37klr8w&ll= 49.87283759999998,24.05889990000003&z=14

Data retrieved from the Statistical Yearbook of Lviv 2016

Safety and Crime map on Geoportal: https://map.city-adm.lviv.ua/ map/

philologist Mykhailo Hudash (1991), the word Zboїshchia descends from Old East Slavic word събоиско, which stands for the place of camping for soldiers or gangs. This version is also supported by Polish transliteration of the name Zboiska that descends from the word zbój, which stands for “bandit”. Hence, Zboїshchia can be defined either as a place of frequent battles (which is confirmed by its history) or as a settlement of gangs and outcasts. On a spatial scale, such image of Zboїshchia has direct consequences for land use policies. For instance, northern part of the area which is now covered with collective gardens has long served as a military firing ground. Reputation of the place also affects a sense of security and perception of crime. In 1950s several Roma families were housed in single-family buildings on Ocheretyana St. (as a part of the Soviet policy of elimination of vagrancy amongst Roma people). Their “camp”, commonly referred to as “India”, became a buzzword for theft and drug crime and remained a strong association with the whole neighborhood long after Roma families moved to panel housing on Khmelnytskoho St. Despite the criminal reputation of Zboїshchia, level of perceived crime here is lower than in neighboring communities of Holosko and Topolna-Zamarstyniv, which are considered to be among least safe in the city (Quality of Life in Lviv, 2016). Hence, the perceived image of the place may differ from the experience of local residents. At the same time, such indicators as level of perceived crime should be treated with caution due to the fact that number of detected crimes has grown two times as compared to 2013 (up to 17625 in 20164) while the level of perceived safety has been steadily growing (Quality of Life in Lviv, 2016). Location-based data on committed crimes can be retrieved for further analysis from the Geoportal of the city of Lviv5.

Place attachment and urban redevelopment in Zboїshchia If we treat place as a meaningful location, it is natural to assume that people develop strong emotional ties with places. This especially concerns home, which is a prototypical space in itself and is often treated as sacred site (Lewicka, 2011). These ties can be conceptualized through the notion of place attachment, which can be applied not just to places

of residence but also to working places, summer or second homes and even virtual and imagined places (ibid.). One of the central debates related to place attachment is the issue of scale, or in other words how far can place attachment stretch. For instance, people can feel attachment to their apartment, building, street, city, region or country. So far, most of studies that deal with residential place attachment focus on a neighborhood level (Lewicka, 2010). At the same time, attachment to neighborhood is rarely the strongest. In particular, the intermediate level (neighborhood) normally evoked less attachment than home or city. This finding gave a birth to hypothesis of the curvilinear U-shaped relationship between place scales. In 2010 Maria Lewicka published a paper in which she confirmed the U-shaped relationship using the case study of four Polish and Ukrainian cities, including Lviv. In the report on Zboїshchia written in 2015 within the “Communities in Action” project the figure for attachment to the neighborhood was also lower than the one for apartment block (City Institute, 2015). While these findings do not go against the commonsense intuition, it is important to discuss why people prefer city or even regional scale to neighborhood. Firstly, this could be explained by the fact that cities often have better-delineated borders than neighborhoods and have a strong identity that can be preserved even after massive ruinations, as had been the case with many Central-Eastern European cities after WWII (Lewicka, 2010). In the case of regions, they rarely become personally meaningful spaces since they are simply too big to be directly experienced (Tuan, 1975, as cited in Lewicka, 2010). However, there are also regions that go against this rule due to strong historical nationalistic meaning, such as the Basque country in Spain or West Bank in Israel. According to Lewicka (2010), this also applies to Galicia in Western Ukraine.

Introduction of place attachment concept and different place scales is important for predicting possible emotional and physiological reactions of local residents towards possible redevelopment of Zboїshchia presented in the mentioned new detailed plan. The project offers rather an extension than re-development of the existing built environment of Zboїshchia, so that residents will experience major change on a neighborhood level and not so much on street or apartment block level. At the same time, the co-owners of collective gardens in the northern part of Zboїshchia will likely face involuntary relocations. One illustration of the importance of place attachment is the case of two graveyards — the old village graveyard in Zboїshchia and Lviv’s biggest graveyard in Holoskiv. In late the 1970s when Zboїshchia was already part of Lviv it was decided to build panel housing on the site of the old village graveyard. However, local residents protested against this decision so that a small triangular space on Midna St. remained untouched. A renewed monument to soldiers fallen in 1918-19 stands there, along with several old graves with crosses. The graveyard in Holoskiv was founded in the early 1980s in response to the scarcity of available space on existing graveyards in Lviv and rapid urban population growth. The graveyard is now situated to the northwest from Zboїshchia and will likely serve as a threshold to urban expansion due to the fact that the planned residential space extension will run in close proximity to Holoskiv.

One important remark in relation to place scale is that it is important to distinguish neighborhood from formal administrative district (for example, Zboїshchia and Shevchenkivskyi district in Lviv). People’s attachment to administrative sectors of cities is generally poorly studied (Lewicka, 2010).

THE NAME ZBOISKA DESCENDS FROM THE WORD ZBÓJ, WHICH STANDS FOR “BANDIT”. HENCE, ZBOЇSHCHIA CAN BE DEFINED EITHER AS A PLACE OF FREQUENT BATTLES (WHICH IS CONFIRMED BY ITS HISTORY) OR AS A SETTLEMENT OF GANGS AND OUTCASTS.

2. PATH-DEPENDENT URBAN (RE)DEVELOPMENT OF ZBOЇSHCHIA Conceptualizing path dependence in institutional development The history of urban planning offers numerous narratives that describe the spatial expansion of cities. However, most of these stories have weak theoretical grounding and their value for comparative analysis is thus low (Sorensen, 2015). One way to structure planning history is to interpret urban development as a result of activities of institutions that guide or are involved in urban planning. In such case, institutions are defined as “the formal rules, compliance procedures, and standard operating practices that structure the relationship between individuals in various units of the polity and economy” (as cited in Sorensen, 2015). Then, cities are essentially collections of institutions, from land development rules and building standards to fire codes, property rights, garbage and waste management and tree protection rules (ibid.) Urban planning is also a type of institution that guides local urbanization and ensures that it goes in a balanced and sustainable way (Zhao, 2015). Such organizations as UN-Habitat expect that planning can become a key promoter of sustainable development and call for the institutional capacity building to enhance planning systems (UN Habitat, 2016).

Planning systems are generally similar to each other and routinely consist of planning doctrine, plan formation and implementation operated by planning professionals. However, they have evolved in different institutional contexts and there are usually local institutional barriers to capacity building in urban planning (Zhao, 2015). One such barrier is conceptualized through the notion of “path dependence”. The basic idea of path dependence is that, once established, institutions tend to become increasingly difficult to change over time (Sorensen, 2015). A quick example of such path dependence provided by Sorensen is the common choice of combined sanitary and storm-water sewers. While such a system was a logical choice in XIX century and cities could save on costs of the pipes, now it is considered best practice to manage the two systems separately. However, the cost of such change is enormous and ever-increasing, so this is not happening. The canonical model of path dependence cycle creation in the evolution of a business industry is provided by Arthur (cited in Martin 2010) and can also be used for understanding path dependency in urban planning. The crucial stage in path dependence cycle, mentioned in the figure above as “historical accident”, is also conceptualized as “critical juncture” (Sorensen, 2015). Critical junctures are those moments of change when new institutions are established. It is believed that during critical junctures change is less constrained. Such periods are well illustrated in planning history. For instance, at the beginning of the XX century new tools of zoning, extension

Figure 1. The canonical path dependence model of spatial industrial evolution. Source: Martin, 2010

plans, and municipal infrastructure development were established in all advanced economies. Similarly, after WWII many countries had to reform their urban planning systems in order to manage the increase of use of automobiles (ibid.). However, not all critical junctures necessarily lead to the creation of a new cycle. For instance, many efforts to revise planning laws in African post-colonial states largely failed because the critical juncture of the institutional establishment was controlled by a colonial power (cited in Sorensen, 2015). Or, in the

Figure 2. Four modes of policy change. Source: Sorensen, 2015

example of China the planning system was developed with the help of Soviet experts and currently combines tradition of social control and centralized state planning with entrepreneurialism and serving interests of local corporate conglomerates (Zhao, 2015). Such hybrid planning systems can be very confusing for urban planners since they create contradiction between rational planning and wishes of local political and economic powers. Possible scenarios during critical juncture periods depend on two variables: 1) whether or not defenders of the status quo have a veto possibility; 2) whether or not the institution provides actors opportunity for discretion6 in implementation or discretion = freedom of decisions and actions

enforcement (Sorensen, 2015). Depending on these two variables, it is possible to create a matrix of modes of institutional change. We will further use these scenarios, along with the concept of path-dependent urban planning, to analyze post-war planning in Lviv.

Path dependence in urban planning of post-war Lviv The first general plan of Lviv was created in 192835 under curation of professor Ignacy Drexler from Lviv Polytechnics. However, after the Soviet annexation in 1939 massive economic, social and political change made old plans obsolete (Morklyanyk, 2010). The period between 1939 and 1945, as well as several post-war years, thus can be interpreted as a critical juncture that stretched throughout WWII and enabled replacement of many institutions. Early projects of a new general plan were being prepared since 1940, however the city grew in a largely ungoverned manner throughout 194050s (ibid.). Early post-war urban development in Lviv was primarily regulated by the five-year Plan for Restoration and Development of the National Economy of Ukrainian SSR, which envisioned Lviv as a large center of industrial production (Biruliov et al., 2008). This period is characterised by the chaotic construction of a number of industrial enterprises that neglected zoning regulations and perspective planning objectives. The urban population of Lviv skyrocketed from 160,000 in 1942 up to 346,000 in 1947 (ibid.). Systemic response to this growth came only in 1956 when a general plan for 20 years was adopted. The plan envisioned the development of the city predominantly in southern and south-western directions through construction of high-rise residential blocks. Meanwhile, northern perihperal districts were chosen for low-rise housing. During the brief period in 1950s architects in Lviv looked back at the heritage of functionalist low-rise architecture of 1930s (Morklyanyk, 2006), however, this trend was already over by 1960. The general plan also suggested to enhance zoning of the city and allocate new territories for industrial uses in north-eastern part (along Khmelnyskoho

St., south-eastern part (Zelena St. and Sykhiv village) and establishment of a new area for industrial warehouses between Shevchenka St. and Horodotska St (ibid.). Also, the plan attempted to strengthen the historical system of radial city planning pattern and connect new districts with the city center with a system of renovated or new highways. It is necessary to mention that the 1956 general plan already provided a basis for the idea of transformation of radial planning scheme into radial-concentric. This idea was further developed in the general plan of 1966 but never fully implemented (Morklyanyk, 2010; Biruliov et al., 2008). The main reasons for correction of the general plan in the early 1960s were invalid forecasts provided in the 1956 plan regarding expected population growth and flaws in functional zoning planning (Biruliov et al., 2008). These corrections were implemented in the new plan of 1966 that guided the urban development of Lviv until 1990. The new plan was also based on the paradigm of massive industrial production of unified panel housing adopted by Khrushchov’s central government. New housing districts were placed along a peripheral “housing circle” around the historic center of Lviv in order to promote the idea of “polycentric city” and decrease pressure on the city center, preserving its architectural heritage (Morklyanyk, 2010). The city was split into five planning districts — central, southern, northern, western and eastern, and into three large industrial zones (Biruliov et al., 2008). The main challenge during the implementation phase of this general plan was to solve the transport issues so that an addendum in the form of comprehensive scheme for all urban transportation modes development was released in 1975. One of the novelties suggested in the document was the construction of rapid tram routes with underground passages. Apart from some preparatory works, the system of rapid trams was not realized. Another important implementation issue was insufficient level of construction of housing and especially of social services infrastructure. Despite prohibition of construction of new industrial enterprises

in big cities in 1970-80s, several factories were built according to decisions of central government of USSR, disrupting functional zoning of the city adopted in the general plan. In the late 1980s the main city development indicators were already ahead of the general plan (Morklyanyk, 2010). However, the new general plan was adopted only in 1993. It was developed in two stages, with the first stage being a feasibility study for the general plan (adopted in 1983). Due to lengthy (and perhaps late) preparation of the new general plan, the document has largely neglected the critical juncture that took off in 1991 with the collapse of the Soviet Union and proclamation of independence of Ukraine. One of the key underlying motives behind the 1993 general plan was to control industrial growth of Lviv and to accommodate the growing population, projected to rise up to 950,000 in 2010 (Morklyanyk, 2010). In reality, after 1991 Lviv lost a big share of its industry, many of its residents became unemployed and moved abroad in search of a job. The 1993 general plan outlined possible areas for territorial expansion of Lviv, adopted a new planning scheme with “sectors” and “belts”, according to which a system of four radial highways and ring roads was developed. It was planned to complete the shaping of four planning districts: one central and three peripheral ones (Cherkes, 2011). Overall, the plan generally failed due to the fact that it was based on invalid indicators that were true for 1980s but unrealistic for 1990s. In 2001 a new development concept for city of Lviv was developed as the first stage of the new general plan. The

Table 1. Statistical indicators that served as a basis for developing the concept of general plan in 2005.

document was aimed to bridge the gap between the 1992 general plan projections and actual socio-economic indicators reached in 2001. Basing on these corrections, a new concept of general plan was developed in 2005. The new general plan came into force in 2008 and covers period until 2025. The point of departure for the new general plan was the idea of compactness, which implied densification of inner territories of the city (Biruliov et al., 2008). It was suggested to limit city expansion to a circle with 10 km diameter, outlining three zones — central, middle and peripheral (ibid.). The central zone was aimed for services and preservation of historical architecture. The middle zone consists of park ring and highly dense residential housing areas, extended at a cost of re-developing brownfields. Peripheral zone is mixed and combines residential and industrial areas. The plan was based on three different forecasts of population growth in 2030 — “pessimistic” estimate of 720,000 persons, “realistic” estimate of 760,000 and “optimistic” one of 800,000 (Morklyanyk, 2010). The system of “sectors” and “belts” suggested in the 1993 plan was preserved. The city was divided into sectors according to main external transportation links, and into belts according to character and density of urban development. The first belt included central part of the city within the Poltva River hollow and slopes and was aimed for high concentration of service functions. The second belt was located within the whole Poltva River gap and was aimed for densification of existing built environment and conversion of brownfields and former village areas into residential areas (ibid.). Summarizing this brief discussion of four general plans of Lviv, it would be important to mention that the critical juncture in urban development that started in 1939 lead to displacement of planning policies and re-orientation of Lviv towards development into a large industrial center. Meanwhile, a similar juncture that took off in 1991 leaded to gradual conversion of Lviv from city of production into city of consumption but left urban planning policies left largely untouched. If we analyze the mentioned general plans of Lviv according to the four modes of policy change we will see that after the Soviet model of urban planning was established in Lviv after displacement of

pre-war planning, the general plans of 1956 and 1966 followed it accurately with occasional drifts where changing circumstances required adaptation of the existing policy. The general plan of 1993 neglected the critical juncture period and offered unrealistic urban development indicators with no feasible mechanisms of implementation, so it can be interpreted as a case of conversion mode of policy change. Finally, the current general plan of Lviv had to pursue two goals at the same time: to accept the existing situation with urban development in Lviv and to offer a continuation of the planning thought embodied in the previous general plans. Hence, the current general plan offers a policy change in the form of layering, or creation of a new policy without elimination of old.

Path dependence on organizational level: from Dipromisto Lviv to Mistoproekt In 1954 Kyiv-based institute Dipromisto received a directive to develop the first post-war general plan for Lviv. The main authors of the document were A. Barabash from Kyiv and I. Persikov from Lviv. In 1961 it was decided to open a specialized workshop at the branch of Dipromisto institute in Lviv in order to work out planning solutions for forthcoming general plans and other planning documents. The head of this specialized workshop was Yaroslav Novalivskyi, a son of famous painter Oleksa Novakivskyi. The workshop developed first detailed plans for residential districts of Sykhiv, Ryasne, Lysynychy, and also developed the project of the historical core of Lviv (1969) and detailed plan of the central part of Lviv (1970). In 1979 a comprehensive plan for architectural and light design of the city was developed here. In the late 1970s and 1980s the workshop developed plans for structuring industrial areas. When the comprehensive scheme of development of all transport modes was developed by Kyiv-based Dipromisto, the Lviv branch further worked out solutions for construction of underground tunnels for rapid tram (1985). The Lviv branch of Dnipromisto continued working on general plans of the city throughout 1980s and 1990s, at first under the names Ukrzahidcivilproekt

and, since 1993, Mistoproekt. The current general plan of the city is also a product of the same organization. Quoting Biruliov et al. (2008, p. 645): “Creation of concepts for the general plan of Lviv has become a hereditary privilege of the creative environment of DIPM “Mistoproekt”. In certain sense it is possible to say that the same hands that once traced a project of a socialist city on the lands of Lviv have later wrapped it into a capitalist form” This expression is quite true, given that the chief architect of the current version of general plan Petro Krupa once worked with Yaroslav Novakivskyi on the scheme of underground urbanization of the center of Lviv and detailed plan for Sykhiv I (1979). Since its inauguration in 1940, Mistoproekt (and its predecessors) had been the main institution responsible for spatial planning in Lviv. Hence, the mentioned cases of path dependence in the planning documents can also be interpreted through the perspective of an organization that developed them.

Urban (re)development of Zboїshchia Having familiarized ourselves with the evolution of urban planning in Soviet and post-Soviet Lviv, we can now briefly mention what was the impact of general plans on the area of Zboїshchia. In the 1956 general plan it was envisioned to place low-rise housing in the area of Zboїshchia, the decision criticized in later planning documents (Biruliov et al., 2008). Zboїshchia also was mentioned in relation to construction of the northern half-ring road (from Khmenlnytskoho St., through Zboїshchia, Varshavska St. to Shevchenka St.). The latter was perceived as essential element of the radial-concentric planning scheme (ibid.). The general plan of 1966 served as a basis for planning utility lines for the city. An important prerequisite for providing district heating in the northern part of the city was the construction of thermoelectric power station No 2 located in Murovane, to the east from Zboїshchia. There was a discussion of possibility to construct a nuclear power plant instead of thermoelectric, however, this possibility was rejected by architectural community (Biruliov et al., 2008).

According to the comprehensive transport scheme of 1975, a bus station was constructed on Khmelnytskoho St., to the south from Zboїshchia. As part of the northern industrial node of the city, Zboїshchia also had several enterprises located within and in close proximity to its area. Mostly, those were food and consumer goods manufacturing industries; among the enterprises were “Plastmasfurnitura” plant, “Vesna” clothing factory, Lviv milk processing factory, “Prykarpatpromarmatura” plant. In order to supply social infrastructure to the district, a plot of land on 2A Mykolaichuka St. was allocated for construction of community center (social center) (Biruliov, 2008). However, the center was never built and eventually this plot of land was occupied by the Church to All Ukrainian Saints. In the post-Soviet general plans the role of Zboїshchia has changed quite significantly. Earlier, active urban development and housing construction focused on southeastern part of the city, leaving large areas in the north either untouched or covered with single-family housing or collective gardens. The general plan of 1993 emphasized scarcity of available areas for residential construction within the municipal borders, specifically mentioning Zboїshchia as one of few remaining land plots that are available for development (Morklyanyk, 2010). The current general plan preserved this idea, specifically outlining hilly areas in Zboїshchia for residential construction that would replace collective gardens (Sosnova, 2012; Senkovska, 2013). The planned re-development of Zboїshchia is to be guided by the detailed plan adopted in 2014 (with a number of amendments passed in forthcoming years). In turn, the detailed plan is based on the original plan of 1979, as well as plans for microrayons M-41 and M-42. The overall area covered by the current detailed plan is 322 hectares and is included into the northern planning district of Lviv. Currently, over 60% of this area is occupied by collective gardens united in cooperatives. The area of collective gardens is partially privatized; some plots of lands are largely neglected (Mistoproekt, 2014). Most of projected areas are not connected to utilities, such as electricity, gas, running water and sewage system. The exception is microrayon M-42 (Shchurata). The detailed plan implies change of land-use from recreational or farmlands to residential. The overall

area of residential construction is estimated at 208 hectares (see Figure). Residential areas are arranged into sections according to their functional use: sections of villas, sections of low-rise housing (up to 4 storeys), sections of high-rise housing (5-9-16 storeys) (Mistoproekt, 2014). Low-rise housing will be concentrated in areas currently occupied by collective gardens, as well as in areas with challenging terrain (hilly slopes). High-rises will be concentrated in sections M-1 and M-2, as well as along the projected highways (up to 18 storeys). The latter will partially allow to construct a half-ring road in the northern part of Lviv, the idea pursued since 1966 general plan.

Table 2. Structure of new residential areas in Zboїshchia Adapted from Mistoproekt (2014).

3. DENSIFICATION OF ZBOЇSHCHIA: COMPACT CITY, URBAN INFORMALITY AND GREEN SPACES Accroding to the adopted detailed territory plan, in the near future Zboїshchia will grow out its status of a northern periphery into a full-scale residential district that would stretch far from original borders of Zboїshchia village. Such rapid expansion, though planned in several generations of planning documents, will drastically change today’s landscape of the northern outskirts of Lviv. For instance, a 3D visualization prepared by Mistoproekt institute7 7

https://www.youtube.com/watch?v=L-K2D-T_tUQ

https://www.youtube.com/watch?v=KlP5_vczNhc&t=93s

demonstrates a very different urban living from the one described by residents themselves in amateur video created within the project “Zboїshchia through the eyes of kids”8. In order to ensure that re-development of Zboїshchia goes in sustainable way, it is important to make use of integrated urban development policy approach, as outlined in Leipzig Charter on Sustainable European Cities in 2007. Accordingly, there are several primary strategies for action that appeal to basic needs of inhabitants of Zboїshchia: creating and ensuring high-quality public spaces, modernizing infrastructure networks and improving energy efficiency, upgrading the physical environment, promoting innovative educational policies, promoting efficient and affordable urban transport, strengthening the local economy and labor market. Integrated planning approach is especially relevant for deprived neighborhoods in the context of city as a whole, a definition that suits Zboїshchia provided its history and legacy described earlier. With the massive re-development on the horizon, it is important to outline its potential outcomes for social, economic and cultural life of residents of Zboїshchia and the whole city of Lviv and its surroundings. Three brief remarks regarding possible impact of the re-development project are outlined below. These are aimed to start the discussion on the future of Zboїshchia and possibility of applying integrated approach to urban development in this area.

Compact or sprawling Lviv? As mentioned earlier, densification of Zboїshchia goes well in line with goals of a compact city — to provide opportunities for urban development within existing municipal borders and make use of empty or neglected areas, such as brownfields. Paradoxically, re-development of the north-western part of Zboїshchia does not only support the idea of compactness of the city within existing borders but also reveals plans for its expansion. Such expansion was suggested in a form of Greater Lviv city-region that would add 13 thousands hectares to the total area of Lviv, including Sokilnyky, Brukhovychy, Zubra, Pasik Zubrecki, Rudno, Pidryasne,

Ryasna-Ruska, Lysynychy, Pidbirci, Zymna Voda, Sknyliv, Malakhiv and Soroky Lvivski (Morklyanyk, 2010). This would particularly mean inclusion of part of Brukhovytskyi forest into the city margin and turning it into a city park. The concept of development of Lviv (2001) specifically suggests to create a system of recreational green areas in Sykhiv and Zboїshchia, as well as transformation of natural landscapes of Vynnykivskyi and Brukhovytskyi forests into parks (Biruliov, 2008). In such case, hilly slopes of Zboїshchia would dominate the surrounding landscape and serve as centerpiece for the landscape composition in the northern entrance to the city (ibid.). Hence, re-development of Zboїshchia is not merely an attempt of densification but also part of the massive project that would change outline of Lviv and affect natural green carcass of the city.

Collective gardens — planning against informality As mentioned in the detailed plan for Zboїshchia (Mistoproekt, 2014), the planned extension of residential areas will largely affect collective gardens areas and will not replace panel housing blocks. Such re-development strategy presents a seemingly harmless way to extend the housing district without costly relocations of population that would not be welcomed by the general public. However, the removal of collective gardens should not be perceived or presented as a neutral action. Firstly, collective gardens often serve as places of seasonal retreats of urban residents who do not have other possibilities to connect to nature. Such connection is especially relevant for post-Soviet states where single-family housing is marginal and either inhabited by the rich or the poor. People’s attachment to their allotment gardens and garden houses, or “dachas”, is generally poorly studied despite several attempts of phenomenological studies of place attachment in dacha areas (see Grabalov, 2017). Allotment gardens also fit well into the notion of second home (Lewicka, 2011).

Secondly, some garden houses may become a permanent place of residence for their owners, the phenomenon described by the first intake of CANactions ASIUD program students in the study of Vilnius and Visaginas (CANactions, 2017, p. 22). In such cases collective gardens are transformed into areas of urban informality and self-made architecture.

As mentioned by Lombard (2014), spatial layout of informal settlements is often portrayed by planning authorities as “disorderly” and “unplanned”. Such political language then can be used for justifying redevelopment of settlements by the authorities on health or safety grounds (ibid.). Alternative ways of formalizing collective gardens areas are developing them into public parks that cherish farming and gardening culture and simple rural living in the city (see Pupa, 2013).

Ecological hazards and biodiversity Currently, the area to the north from existing residential district in Zboїshchia makes an in-between space between Brukhovytskyi forest and dense urban texture of Lviv. The importance of transit, in-between green spaces for biodiversity are described by Colding (2007) in his paper on ecological land-use complementation, Accordingly, large green “islands” can hold more species than small, dispersed green areas. In order to enable daily and seasonal migration of species, those green islands ought to be connected by green corridors. Examples of such green corridors vary from golf courses and farmlands to single-family housing areas with gardens. Hence, the plan to construct a residential district with highways in close proximity to Brukhovytskyi forest would cut off some green corridors and thus affect local biodiversity.

Another important ecological consideration for the re-development project is the closeness of “Zbyranka” communal enterprise that operates Hrybovytske landfill, which became an epicenter of the “rubbish crisis” in Lviv (The Guardian, 2017). In the letter submitted to Mistoproekt by local activists after public hearings regarding the detailed plan for Zboїshchia. They complain that although regulations regarding minimum distance between residential areas and landfill are respected in the project, re-development of green, sparsely populated areas in Zboїshchia would eliminate a barrier that protects urban residents from odors and leaks from the landfill. It is also emphasized in the letter that Hrybovychy landfill is functioning beyond projected lifetime and allocated area and is listed among most ecologically hazardous areas in Ukraine. Yegor Vlasenko

REFERENCES

planuvannia [Urban Development and Spatial Planning], pp 636-641 [in Ukrainian]

Books and articles

15. Sorensen, A 2014, “Taking path dependence seriously: an historical institutionalist research agenda in planning history”, Planning Perspectives, 30, 1, pp. 17-38

1. Biruliov, Yu (ed) 2008, “Arkhitektura Lvova. Chas i Styli XIII - XXI st.” [Architecture of Lviv. Time and Styles XIII – XXI centuries], Centr Yevropy, Lviv, 2008 [in Ukrainian] 2. Brekke, T 2015, “Entrepreneurship and path dependency in regional development”, Entrepreneurship And Regional Development, 27, 3-4, pp. 202-218 3. Cherkes, B 2011, “Mistobudivnyi Rozvytok Mist Zakhidnoi Ukrainy Periodu Nezalezhnosti” [Urban Development of Cities of Western Ukraine during the Independence Period], Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia [Urban Development and Spatial Planning], pp. 462-467 [in Ukrainian]

16. Sosnova, N 2012, “Aspekty Ekolohichno-Zbalansovanoho Rozvytku Lvova” [Aspects of Ecologically Balanced Development of Lviv], Mistobuduvannia, Raionne Planuvannia, Landshaftna Arkhitektura [City Planning, Regional Planning, Landscape Architecture], pp. 114-118 [in Ukrainian] 17. Tuan, Y 1977, Space And Place : The Perspective Of Experience, n.p.: Minneapolis, Minn. : University of Minnesota Press, cop. 1977 18. Yedlinska, U & Isaievych, Ya (eds) 1986, Istoriia Lvova u dokumentakh i materialakh [History of Lviv in Documents and Materials], Naukova Dumka, Kyiv [in Ukrainian]

4. Cresswell, T 2008, “Place: Encountering Geography as Philosophy”, Geography, Vol 93, Part 3, Autumn 2008

19. Zhao, P 2015, “The evolution of the urban planning system in contemporary China: an institutional approach”, International Development Planning Review, 37, 3, pp. 269-287

5. Grabalov, P 2017, “Dacha Sweet Dacha: Place Attachment in the Urban Allotment Gardens of Kaliningrad, Russia”, MSc thesis, Malmö University. Available from MUEP

20. Zubrycky, D 1844, Khronika mista Lvova [Chronicles of the city of Lviv], translated by Ivan Svarnyk, Centre Yevropy, Kyiv, 2002 [in Ukrainian]

6. Hudash, M & Demchuk, M 1991, “Pokhodzhennia ukrainskykh karpatskykh i prykarpatskykh nazv naselenykh punktiv: vidantroponimni utvorennia” [Origin of Ukrainian Carpathian and Carpathian names of settlements: anthropometric formations], Naukova Dumka [in Ukrainian]

Newspapers

7. Lewicka, M 2010, “What makes neighborhood different from home and city? Effects of place scale on place attachment”, Journal Of Environmental Psychology, 30, pp. 35-51 8. Lewicka, M 2011, “Review: Place attachment: How far have we come in the last 40 years?”, Journal Of Environmental Psychology, 31, pp. 207-230 9. Lombard, M n.d., “Constructing ordinary places: Place-making in urban informal settlements in Mexico”, Progress In Planning, 94, pp. 1-53 10. Martin, R 2010, “Roepke Lecture in Economic Geography— Rethinking Regional Path Dependence: Beyond Lock-in to Evolution”, Economic Geography, 1 11. Morklyanyk, O 2006, “Malopoverkhove Budivnytstvo Lvova Druhoi Polovyny 1950-kh Rokiv” [Low-Rise Construction in Lviv in 1950s], Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua [in Ukrainian] 12. Morklyanyk, O 2010, “Zmina Kontseptsii Mistobudivnoho Rozvytku Lvova z 90-h rr. XX st. do Teperishnoho Chasu ta Lokalizatsiia Zhytlovoho Budivnytstva u Yoho Strukturi” [Change in Concept of Urban Development in Lviv from 1990s Until Today and Localization of Housing Planning in its Structure], Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia [Urban Development and Spatial Planning], pp. 330-337 [in Ukrainian] 13. Sekretariuk, V (ed) 1984, Istoriia Lvova [History of Lvov], Naukova Dumka, Kyiv [in Ukrainian] 14. Senkovska Ya. 2013 “Tendentsii Vykorystannia ta Rozvytku Promyslovykh Terytorii v Heneralnykh Planakh m.Lvova 1993 r. ta 2008 r.” [Trends in Use and Development of Industrial Areas in General Plans of Lviv of 1993 and 2008], Mistobuduvannia ta terytorialne

21. CANactions 2017, “Yevropeiskyi Visnyk” [European Newsletter], pp. 22-25, available from: https://issuu.com/canactions2013/docs/ session3_paper_final_pages 22. Peleshchuk, D 2017, “Trash talk: how beautiful, progressive Lviv became overrun with rubbish”, The Guardian Cities, available from: https://www.theguardian.com/cities/2017/apr/24/ trash-talk-lviv-rubbish-crisis-ukraine

Analytical presentations and reports 23. City Institute 2015, “Zboishcha: Zvit za Rezultatamy Doslidzhennia 2015 r.” [Zboishcha: Report Based on Research Outcomes 2015], Communities in Action, available from: http://communities.lviv.ua/ content/region/attachment/8a5e659e4184146c270a861ca5de9af6. pdf [in Ukrainian] 24. City Institute 2016, “Yakist zhyttia u Lvovi: Sotsialnyi Monitorynh” [Quality of Life in Lviv: Social Monitoring], Communities in Action, available from: http://communities.lviv.ua/content/research/ document/eb06ff02aadf085ced09425f2007f9f7.pdf [in Ukrainian] 25. City Institute 2017, “Profili Microgromad Lvova” [Profiles of Micro Communities in Lviv], in print [in Ukrainian] 26. Public Urbanism Personal Architecture (PUPA) 2013, “Collective Gardens Revival”, available from: http://pu-pa.eu/ collective-gardens-revival/ 27. State Statistics Service in Ukraine 2017, “Statistical Yearbook of Lviv 2016”

Websites 28. Cluster 2017, Svoi/Chuzhi Zboishcha, interactive platform (in progress), available from: https://www.google.com/maps/d/u/0/ viewer?mid=1nFlFKR7-cz0s1GmsA46g37klr8w&ll=49.8781961%2 C24.05450110000004&z=14 29. Geoportal of Lviv, available from: https://map.city-adm.lviv.ua 30. Mistoproekt, Lviv project. Lviv in 20 years, YouTube video, available from: https://www.youtube.com/watch?v=L-K2D-T_tUQ 31. Zboishcha ochyma ditei [Zboishcha through the eyes of children], YouTube video, available from: https://www.youtube.com/ watch?v=KlP5_vczNhc&t=93s

Policy papers 32. European Commission 1999, “ESDP: European Spatial Development Perspective. Towards Balanced and Sustainable Development of the Territory of the European Union”, agreed at the Informal Council of Ministers responsible for Spatial Planning in Potsdam, May 1999, available from: http://ec.europa.eu/regional_policy/ sources/docoffic/official/reports/pdf/sum_en.pdf 33. European Commission 2007, “Leipzig Charter on Sustainable European Cities”, final draft (02 May 2007), available from: http:// ec.europa.eu/regional_policy/archive/themes/urban/leipzig_charter.pdf 34. Habitat 3 2016, “The New Urban Agenda”, available from: http:// habitat3.org/the-new-urban-agenda/

1. ЗБОЇЩА ЯК МІСЦЕ Короткий історичний огляд Перші згадки про Збоїща датуються XIV століттям (Секретарюк та інші, 1984, с.18). Це був опис поселення, побудованого на околиці пагорбів Розточчя та вододілу річки Полтви поблизу Брюховицького лісу. Розташовані на півночі Львова, Збоїща слугували шляхом для виїзду з міста. Тут існувала пожвавлена дорога, що до цих пір пролягає вздовж частин поселення та веде у двох напрямках: до Києва та до Любліна (зараз — частини міжнародних автомобільних шляхів M06 та M09). Упродовж усієї історії завжди згадувалась стратегічна важливість Збоїщ для військових потреб. Наприклад, упродовж облоги Високого Замку у 1648, Збоїща були обрані татарами для встановлення табору та були місцем їх зустрічі з козацькою армією та Богданом Хмельницьким (Єдлінська та інші, 1986, с. 79). У XIX столітті під час австрійського правління існували плани розташування фортифікаційних споруд у Збоїщах, проте пізніше вони були переміщені у Великі Грибовичі та Брюховичі (у зв’язку зі збільшенням видів нової артилерійської зброї). Збоїща також з’являються на відомих австрійських літографічних військових картах, відомих також як карти Фон М’єга1, під їхньою польською назвою — Збоїська (Zboiska). У 1890 році село Збоїща складалося зі 107 будинків та 733 жителів. Відповідно до польського перепису населення 1921 року, Збоїща зросли до 171 будинку та 995 жителів, 681 з яких називали себе поляками, 244 — русинами, 59 — євреями та 2 — німцями. У ХХ столітті, у зв’язку зі швидким зростанням Львова у радянський період, Збоїща вже стали північною околицею міста (наразі міський кордон проходить уздовж вулиць Миколайчука та Полтвяної). У 1939 населення Збоїщ досягло 3,5 тисяч людей, 31% з яких були українцями, 67% — поляками та 2% — євреями. Перед тим, як було прийнято перший радянський генеральний план Львова у 1956 році, міський Центр Міської історії Центрально-Східної Європи, режим доступу: http://www.lvivcenter.org/uk/umd/mapdetails/ lemberg-leopol-lwow-1783/

розвиток переважно вирізнявся некерованістю та просто дотримувався вимог радянського індустріального комплексу. Однак уже в 1952 році деякі вулиці Збоїщ, які повторювали назви існуючих вулиць у Львові, були перейменовані (наприклад, вулиця Франка — у Чигиринську). У 1958 Нові Збоїща, де «нова» частина села була історично розташована на півдні річки Полтви, потрапили під юрисдикцію Львова. «Стара» частина, Старі Збоїща, зникла у 1962, перетворившись на частину Шевченківського району Львова та увійшовши в північний планувальний район. Перший детальний план Збоїщ був прийнятий у 1979 році. Було запропоновано побудувати кілька житлових мікрорайонів (найбільш поширених радянських та пострадянських одиниць містобудування), що б складались із середньо- та багатоповерхових будинків з готових панельних бетонних блоків. Проте приблизно 60% забудови території Збоїщ до цих пір складають приватні будинки та садово-городні кооперативи (Містопроект, 2014); тільки один із запланованих мікрорайонів був завершений (М-42, також відомий як Щурата). У 2014 із новим детальним планом повернулася ідея розширення мікрорайонів із багатоповерхівками у Збоїщах для задоволення попиту на нове житло у межах існуючих міських кордонів Львова. Після внесення декількох змін та проведення серії громадських слухань, міською адміністрацією був представлений оновлений детальний план для Збоїщ під назвою «Останній новий Львів».

Визначення Збоїщ як місця Що ми сьогодні знаємо про Збоїща? Поселення, яке носило назву цього місця, було поглинуте Львовом, його етнічні спільноти, які колись формували населення, майже зникли, та навіть річка Полтва, яка визначала місцеположення села, більше не знаходиться на поверхні. Незважаючи на це, усе згадане визначає ідентичність Збоїщ та до цих пір існує у колективному сприйнятті та спогадах. На думку Крессвелла (2008), місця — це локації, що мають значення. Окреслюючи Збоїща як місце, ми маємо посилатися не тільки на фізичний ландшафт, але й на його сенс. Останнє трактується як значення, яке може бути як індивідуальним,

так і спільним, пов’язаним із місцем (там само). Отже, місце визначається розташуванням (локацією), ландшафтом та значенням. Попри сприйняття місця як чогось статичного, зафіксованого у просторовій матерії, його також можна визначати через історичну безперервність, унікальний характер та обмеженість кордонами (Tuan, 1975, як процитовано у Левицької, 2011). Таким чином, досвід стає головним інструментом, за допомогою якого люди пізнають та конструюють місця. Як писав Туан (1977), людський досвід містить у собі кілька режимів сприйняття: від запаху, смаку та доторку — до візуального сприйняття та непрямого способу символізації (див. рисунок 1). У зв’язку з неможливістю органів чуття та досвіду сформувати сильні почуття до простору, виникає потреба у відчутті руху. Тому, фізичний простір сприймається як пов’язані розміщенням місця або відстань, що розділяє чи з’єднує їх, утворюючи мережу (Tuan, 1977, с. 12). Хоча такий підхід до визначення місць видається досить абстрактним, він надає багато варіантів для його практичного застосування у роботі з такими місцями як Збоїща. Наприклад, це може допомогти відтворити наявну форму та межі сусідств, що є частинами адміністративних районів міста, однак, не мають жодних «офіційних» границь. Спроба нанести Збоїща на мапу, базовану на результатах дослідження місцевого населення, була зроблена львівським Інститутом міста у 2015 році у рамках проекту «Громади в дії»2. Визначення та окреслення «мікро-спільнот», що було розроблене впродовж проекту, вже слугує еталоном для інших ініціатив, як от для соціального моніторингу «Якість життя у Львові» (Інститут міста, 2016). Ця вправа може розповісти багато про фізичні та уявні кордони у місті Львів. До прикладу, ми можемо побачити на проектній мапі, що межі збоїщанської громади перетинаються з межами спільноти Щурата. Телефонне інтерв’ювання координатора однієї мікро-спільноти Збоїщ підтвердило, що часом стає важко розмежувати одне сусідство від іншого (Тетяна Попович, особиста комунікація, 15.09.17). Більш того, Щурата — це наразі єдина завершена частина 2

http://communities.lviv.ua/#/region/39/15

згаданого детального плану Збоїщ. Якщо його повністю буде втілено, то такий план передбачатиме перегляд наявних кордонів мікро-спільноти Збоїщ. Інша традиційна межа сусідства — та, яка колись розділяла Нові та Старі Збоїща. Зі зникненням з поверхні землі русла річки Полтва цей кордон став ефемерним та простежується тепер уздовж контуру вулиці Грінченка. У той же час, цілком імовірно, що уявна межа все ще існує. Старі Збоїща — колишня частина зниклого села — також зберігають принаймні два орієнтири, які служать важливими громадськими мітками. Перший з них — це парафіяльна церква Святого Дмитра, яка розташована на вулиці Загірній. Будівля з фасаду нагадує церву XVII століття, однак була збудована у 1811-1813 роках. Її будівництво профінансував місцевий дідич Іван Нікорович, який був представником вірменської спільноти. У 1920-х роках церква слугувала центром місцевої гілки редемпториської громади, що існувала під наглядом Митрополита Архієрея Андрея Шептицького (Васильєва та ін., 2008). Другий просторовий орієнтир — це «Просвіта», культурний центр із читальнею, заснований у 1905 році. Зусиллями Олександра Ґошовського, який був місцевим парохом у 1895-1929, «Просвіта» стала відомою серед мешканців Збоїщ та налічувала 98 членів. Вона також стала центром місцевого українського національного руху. Зокрема, члени «Просвіти» збирали гроші на встановлення пам’ятника загиблим Українським Січовим Стрільцям, які боролися проти польських військ у 1918 році. «Просвіта» продовжувала свою справу впродовж 1920-х років під керівництвом Лева Ґошовського, сина Олександра Ґошовського. Культурний центр було зачинено у 1930-х та, попри спроби відновити діяльність, він узагалі зник у 1939 році (Васильєва та ін., 2008). Хоча «Просвіта» більше не перебуває у цьому районі, ідея місцевого культурного центру знайшла своє втілення у «Народному Домі» Збоїщ, який наразі знаходиться на вулиці Мурованій, займаючи ту ж будівлю, у якій колись була «Просвіта». «Народний Дім» — це державна культурна інституція, проте більша частина діяльності тут проводиться місцевими НДО, зокрема міською ініціативою «Кластер», мистецькою спілкою WizArt і театральною майстернею «Драбина». Перші

спроби відкрити інноваційну групу в «Народному Домі» не підтримувалися місцевими, які сприймали мистецькі та технологічні втручання як щось «позаземне». Громадські організації змогли завоювати довіру збоїщан лише тоді, коли погодилися внести елементи діяльності старої «Просвіти» у новий культурний центр (The Ukrainians, 2016). Отже, тотожність із місцем, яка збереглась у спогадах старшого покоління, все ще визначає теперішній стан «Народного Дому». Цікаво, що цей культурний центр усе ще підтримує зв’язки з церквою. Наприклад, часто у «Народному Домі» проводяться недільні проповіді (там само). Попри наявність традиційних орієнтирів, було б оманливо стверджувати, що вони визначають ландшафт Збоїщ сьогодні. У 1960-х роках між вулицями Грінченка, Хмельницького та Мідної були зведені панельні будинки, що утворили новий унікальний елемент — найдовшу житлову будівлю Львова, також відому як «Китайська стіна» (Галицьке перехрестя), розташовану у кінці вулиці Хмельницького, де автомагістраль розходиться на дві вище згадані дороги: М06 та М09. У 2016 році громадська організація «Кластер» разом із Інститутом міста та проектом «Громади в дії», запустили інтерактивну мапу «Свої/Чужі Збоїщ»3 зі збіркою особистих історій довгожителів сусідства, поєднаних з «історіями цього місця». Проект зробив спробу внести дану інформацію до колективної пам’яті жителів, а його результати можуть розповісти чимало про особливості процесу творення цього місця.

Збоїща на ментальній карті Львова Для того, щоб визначити теперішню позицію Збоїщ щодо самого Львова, варто брати до уваги не лише внутрішнє сприйняття місцевих жителів, але й зовнішній погляд містян з інших районів. Інтерактивна платформа «Свої/Чужі Збоїщ», режим доступу: https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1nFlFKR7-cz0s1GmsA46g37klr8w&ll=49.87283759999998%2C24.058899900000 03&z=14

Дані отримано зі статистичного щорічника Львова за 2016 рік.

Карта безпеки Геопорталу відкритих даних Львівської міської ради, режим доступу: https://map.city-adm.lviv.ua/ua/map/ secure#map

Безумовно, модель, заснована на особистому досвіді щодо якогось місця, допомагає у вивченні його внутрішньої структури. Однак не варто забувати про вплив владних відносин на місце. Як було згадано Крессвеллом (2008), місця безпосередньо пов’язані з владою та відображають суспільство, що творить їх. У випадку Збоїщ, сприйняття цього місця жителями Львова може бути продемонстроване значенням назви цього сусідства. Відповідно до дослідження відомого філолога Михайла Гудаша (1991), слово Збоїща походить від старослов’янського събоиско, яке означає місце стоянки солдатів та ватаг. Ця версія підтримується польською транслітерацією назви Zboiska, яке походить від слова zbój, що означає «розбійник». Отже, Збоїща можуть бути визначені як місце колишніх битв (що підтверджено їхньою історією), а також як поселення розбійних угрупувань та вигнанців. У просторовому масштабі такий образ Збоїщ має прямі зв’язки з політикою використання землі. Для прикладу, північна частина цієї території, що зараз зайнята садово-городніми кооперативами, довго використовувалась як полігон. Репутація місця також впливає на відчуття безпеки та сприйняття злочину. У 1950-х роках кілька ромських родин були поселені в односімейні будинки на вулиці Очеретяній (у зв’язку із радянською політикою зменшення кількості безхатченків серед ромського населення). Їхній «табір», більше відомий як «Індія», став ключовим пунктом, пов’язаним із крадіжками та наркотиками, та залишив стійку асоціацію з усім районом надовго після того, як ромські сім’ї переїхали до панельних будинків на вулиці Хмельницького. Попри таку кримінальну репутацію Збоїщ, рівень скоєння злочинів тут нижчий, ніж у сусідніх районах Голоско та Топольна-Замарстинів, які вважаються найменш безпечними у місті (Якість життя у Львові, 2016). Отже попередній образ місця може відрізнятися від наявного досвіду місцевих жителів. У той же час, до деяких індикаторів, таких як рівень скоєння злочинів, варто ставитись із обережністю зважаючи на факт, що кількість виявлених злочинів збільшилась вдвічі у порівнянні з 2013 роком (до 17625 — у 2016 році4), тоді коли рівень відчуття безпеки також стабільно зростає (Якість життя у Львові, 2016). Інформацію щодо

скоєння злочинів по районах для подальшого аналізу можна отримати з Геопорталу міста Львів5.

Прив’язаність до місця та урбаністична перебудова у Збоїщах Якщо ми ставимось до місця як до важливої локації, то природньо буде припустити, що люди зазвичай вибудовують міцні емоційні зв’язки із нею. Особливо, коли це стосується дому, за своєю суттю — прототипічного місця, що часто розглядається як сакральне (Lewicka, 2011). Ці зв’язки можуть визначатися через поняття прив’язаності до місця, яке можна застосувати не тільки до постійного житла, але й до робочих місць, дач та заміських будинків, а часом — й до віртуальних та уявних місць (там само). Однією з центральних дискусій, пов’язаних із прив’язаністю до місця, є проблема масштабу або, іншими словами, питання того, наскільки широким може бути дане явище. Наприклад, людина відчуває прив’язаність до своєї квартири, будинку, вулиці, міста, області або країни. Поки що більшість досліджень, присвячених цьому явищу, сфокусовані на масштабі сусідства (Lewicka, 2010). У той же час, прив’язаність до району рідко є найсильнішою. Зокрема, проміжний рівень (сусідство) викликає меншу прив’язаність, ніж відчуття дому чи батьківщини. Це наштовхує на гіпотезу про U-подібний зв’язок між масштабами та рівнем прив’язаності. У 2010 році Марія Левицька опублікувала дослідження, у якому визначила цей U-подібний зв’язок, використовуючи приклади чотирьох польських та українських міст, включно зі Львовом. У звіті щодо Збоїщ, написаному у 2015 році в рамках проекту «Громади в дії», показник прив’язаності до сусідства був нижчим, ніж до житлового будинку (Інститут міста, 2015). Хоча ці висновки не суперечать здоровому глузду, важливо з’ясувати, чому люди надають перевагу міському чи навіть регіональному рівню, а не масштабу сусідства. Перш за все, це може бути пояснено через факт чіткої визначеності кордонів міста, на відміну від меж сусідства, та існування їхньої стійкої ідентичності, яка може пережити потужні руйнації, як це було у випадку багатьох міст Центрально-Східної Європи після Другої світової війни (Lewicka,

2010). Щодо регіонів, то вони рідко стають персонально важливими просторами, так як просто занадто великі для переживання безпосереднього людського досвіду (Tuan, 1975, як зазначено у Lewicka, 2010). Проте існують регіони, які йдуть проти цього правила у зв’язку з потужно розвиненим націоналізмом, такі як Країна Басків в Іспанії або «Західний берег» Ізраїлю. Відповідно до Левицької (2010), цей принцип також можна застосувати до Галичини в Західній Україні. Однією важливою деталлю у зв’язку з масштабом місця є значущість розрізнення сусідства та адміністративного району (наприклад, Збоїща та Шевченкіський район Львова). Прив’язка людей до адміністративних одиниць міст наразі маловивчена (Lewicka, 2010). Розгляд концепції прив’язаності до місця та різних масштабів місць важливий для передбачення можливих емоційних та фізіологічних реакцій місцевих жителів на імовірну перебудову Збоїщ, що передбачена новим детальним планом території (ДПТ). Проект скоріше пропонує розширення, а не розвиток уже існуючого забудованого середовища, тому жителі відчують вагомі зміни саме на рівні сусідства, а не в масштабі вулиці чи будинку. У той же час, власники садово-городніх кооперативів на півночі Збоїщ вірогідно зіткнуться із примусовим переміщенням. Одним із прикладів прив’язаності до місця є кейс двох кладовищ: старого сільського у Збоїщах та найбільшого львівського кладовища, що розташоване у Голоскові. Наприкінці 1970-х років, коли Збоїща вже стали частиною Львова, було вирішено спорудити панельні будинки на території старого кладовища. Однак місцеві жителі почали протестувати проти такого рішення, тому маленький трикутний простір на вулиці Мідній залишився недоторканим. Відновлений пам’ятник загиблим у 1918-19 роках солдатам стоїть тут посеред багатьох старих могил із хрестами. Голосківське кладовище було створене наприкінці 1980-х років у період дефіциту годящого місця для існування цвинтарів у Львові та зростаючої кількості населення. Наразі кладовище розташоване на північний захід від Збоїщ та, ймовірно, стане межею міського розширення, тому заплановані будинки будуть перебувати у безпосередній близькості із Голосковом.

2. «ЕФЕКТ КОЛІЇ» У МІСЬКОМУ (ПЕРЕ) ПЛАНУВАННІ ЗБОЇЩ Концепт «ефекту колії» в інституційному розвитку Історія міського планування пропонує нам численну кількість наративів, що описують просторове розширення міст. Проте, більшість цих історій мають слабке теоретичне підґрунтя та низьку цінність для порівняльного аналізу (Sorensen, 2015). Одним зі способів структурувати історію планування є інтерпретація міського розвитку як результату діяльності інститутів, що керують міським плануванням або залучені до нього. У цьому випадку, інститути можуть бути визначені як формальні правила, доповнені процедурами, та стандартно керовані практики, які структурують зв’язки між індивідами у багатьох гілках державної влади та економіки (як зазначено у Sorensen, 2015). Тому міста — це, по своїй суті, скупчення інститутів: від тих, що регулюють правила землекористування та будівельні норми – до відповідальних за пожежні кодекси, права власності, правила поводження зі сміттям і відходами, нормативи щодо захисту дерев та інших зелених насаджень тощо (там само). Міське планування — це також певний тип інститутів, що керує локальним процесом урбанізації та забезпечує його відповідність принципам збалансованого та стійкого розвитку (Zhao, 2015). Такі організації, як Програма ООН з населених пунктів (ООН-Хабітат) очікують, що планування може бути головним елементом сприяння

Рис. 1. Стала модель «ефекту колії» на прикладі просторової індустріальної еволюції

стійкому розвитку та закликом до розбудови інституційного потенціалу для посилення систем планування (UN Habitat, 2016). Системи планування — це, зазвичай, досить подібні одна до одної рутинні доктрини планування, процес формування плану та його втілення, здійснюване відповідними фахівцями. Проте такі системи розвиваються в різних інституційних контекстах, де зазвичай існують місцеві інституційні бар’єри для можливостей розбудови у рамках міського планування (Zhao, 2015). Один із таких бар’єрів можна концептуалізувати через поняття «ефекту колії». Головна ідея ефекту колії полягає у тому, що інституції мають тенденцію до зменшення можливості змінюватися з часом (Sorensen, 2015). Прикладом ефекту колії, запропонованим Соренсеном, є вибір міста на користь поєднання колекторів та зливової каналізації («ливнівки»). Хоча такий підхід був логічним вибором у XIX столітті, й міста могли заощаджувати на закупівлі каналізаційних труб, на сьогоднішній день рішення виводити каналізацію у дві окремі труби є набагато практичнішим. Проте кошторис таких змін надзвичайно високий та, часом, непідйомний для міста, тому така модернізація часто просто не відбувається. Канонічна модель формування циклу залежності від шляху, на прикладі еволюції бізнес-індустрії, була розроблена Артуром (цитовано у Martin 2010) та може використовуватись для розуміння «ефекту колії» у міському плануванні. Важливим етапом у колі залежності від шляху, згаданому у схемі зверху як «історичний випадок», можна також визначити як точку біфуркації (Sorensen, 2015). Точка біфуркації — це момент зміни та встановлення нових інститутів. Передбачається, що під час таких точок біфуркації

вірогідність змін майже необмежена. Такі періоди чітко простежуються в історії міського планування. Наприклад, на початку ХХ століття у країнах із розвиненою економікою були розроблені нові засоби зонування, просторові плани розширення існуючих територій та муніципального інфраструктурного розвитку. Так само, після Другої світової війни багато країн реформували свої системи планування у зв’язку зі зростанням використання автомобілів (там само). Проте не всі точки біфуркації обов’язково спричиняють формування нового циклу. Наприклад, багато спроб щодо перегляду містобудівного законодавства у постколоніальних країнах Африки провалилися через те, що критичний момент формування нової інституційної основи досі контролювався колоніальною владою (цитовано у Sorensen, 2015). У випадку Китаю, його система планування була розроблена з допомогою радянських експертів та поєднувала традицію контролю над суспільством і централізоване міське планування з підприємництвом та інтересами місцевих корпоративних конгломератів (Zhao, 2015). Така гібридна система може збивати з пантелику фахівців з містопланування через свою суперечність між раціональним плануванням й інтересами місцевих політичних та економічних сил.

Рис. 2. Чотири режими політичних змін. Адаптовано з Mahoney та Thelen (2010., 19)

Можливий сценарій, що може розгорнутися після точок біфуркації, залежить від двох змінних: 1) мають чи ні захисники статусу-кво право застосовувати вето, 2) дозволяють чи ні інституції суб’єктам на власний розсуд реалізовувати та забезпечувати виконання реформ (Sorensen, 2015). Використовуючи ці дві змінні, можна створити матрицю режимів інституційних змін.

«Ефект колії» в міському плануванні післявоєнного Львова Перший генеральний план міста був розроблений у 1928-35 роках під керівництвом професора Ігнація Декслера зі Львівського політехнічного університету (зараз — Національний університет «Львівська політехніка»). Проте, після анексії міста Радянським Союзом у 1939 році, масові економічні, соціальні та політичні зміни перетворили ті плани на застарілі. Проміжок із 1939 до 1945, як і частина післявоєнних років, можуть бути інтерпретовані як період біфуркацій, що протягнувся крізь усю Другу світову війну та уможливив зміну багатьох інститутів. Ранні проекти нового генерального плану розроблялися, починаючи з 1940 року, проте місто зростало у досить некерованій манері протягом наступних 1940-50-х років (там само). Міське будівництво у Львові переважно регулювалось п’ятирічними планами відновлення та розвитку національної економіки Української РСР, що передбачали перетворення Львова на великий індустріальний центр (Бірюльов та ін., 2008). Цей період відзначається хаотичною забудовою великої кількості підприємств із порушенням зонування та без перспективних цілей планування. Населення Львова зросло від 160,000 у 1942 році — до 346,000 у 1947 (там само). Системна відповідь на таке зростання прийшла лише у 1956 році, коли було прийнято 20-річний генеральний план. Цей містобудівний документ звертав увагу на розвиток південних та південно-західних частин міста через спорудження багатоповерхівок. У той же час, північні райони на околиці міста були обрані для низькоповерхової забудови. Упродовж короткого періоду у 1950-х роках львівські архітектори звернулися до спадщини функціоналістів 1930-х (Моркляник, 2006), проте потім забули про неї до 1960 року.

Генеральний план також передбачав розширення міських меж та відведення нових територій під індустріальне використання у північно-східній (уздовж вулиці Хмельницького) та південно-східній частинах (вул. Зелена, Сихів), а також створення нової зони для промислових складів між вул. Шевченка та Городоцькою (там само). Також, план передбачав здійснення спроби посилити радіальну систему, що склалася історично, та з’єднати нові райони із центром через відремонтовані чи нові шляхи. Важливо зазначити, що у 1956 році генеральний план також пропонував зміну радіальної системи на радіально-центричну. Така ідея отримала своє продовження у плані 1966 року, проте ніколи не була в повні мірі втілена в життя (Моркляник, 2010; Бірюльов, 2008). Головними причинами внесення змін до генерального плану на початку 1960-х були: несправджене прогнозування, закладене у генплан 1956 року, збільшення кількості населення міста та недоліки функціонального зонування територій (Бірюльов та ін., 2008). Ці зміни були втілені у новому генеральному плані 1966 року, що став керівним для міського розвитку Львова аж до 1990 року. Новий план базувався на парадигмі масової індустріальної продукції уніфікованих панельних будинків, яку було прийнято урядом Хрущова. Нові житлові райони було запропоновано розташувати вздовж периферійного «житлового кола» навколо історичного центру Львова для того, щоб продовжити втілення концепції поліцентричного міста та зменшити навантаження на центр, захищаючи його архітектурний спадок (Моркляник, 2010). Місто було поділене на п’ять ділянок: центральну, південну, північну, західну та східну, та на три великі індустріальні зони (Бірюльов та ін., 2008). Головним завданням у рамках імплементації нового генерального плану стало вирішення транспортних проблем, унаслідок чого у 1975 році був виданий додаток, що містив комплексну схему планування усіх міських видів транспорту. Однією з новинок, згаданих у цьому документі, стала пропозиція будівництва шляхів швидкісного трамваю із підземними переходами. Однак, попри проведення підготовчих робіт, система швидкісних трамваїв не була втілена в життя.

Іншою важливою проблемою був недостатній рівень будівництва житла, особливо об’єктів соціальної інфраструктури. Попри заборону на будівництво нових індустріальних підприємств у великих містах у 1970–80-х рр., кілька фабрик були зведені відповідно до рішення центрального уряду УРСР, порушуючи уже прийняте функціональне зонування. У другій половині 1980х індикатори розвитку міста вже перевищили передбачені генеральним планом (Моркляник, 2010). Проте новий генплан було прийнято тільки у 1993 році. Він був розроблений у два етапи, перший з яких — техніко-економічне обґрунтування генерального плану (прийнятого у 1983). У зв’язку із запізнілою підготовкою до розробки нового генплану, документ знехтував точкою біфуркації, яка відбулася в 1991 році із розпадом Радянського Союзу та проголошенням незалежності України. Одним із головних чинників створення генерального плану 1993 року було бажання контролювати індустріальний розвиток Львова та розміщення населення, що за передбаченнями мало зрости ще більше (до 950,000) у 2010 році (Моркляник, 2010). Насправді, після 1991 р. Львів втратив більшість своїх індустріальних потужностей, багато жителів виїхало з міста у пошуках роботи. У 1993 році генеральним планом було представлено можливі території розширення Львова, прийнято нову схему із «секторами», «поясами», чотирма радіальними шляхами та кільцевими дорогами. Також було заплановано утворення чотирьох районів: одного центрального та трьох периферійних (Черкес, 2011). Загалом, план провалився, адже був заснований на неактуальних індикаторах 1980-х рр., тоді коли сам був прийнятий у 1990-х. У 2001 році нова концепція розвитку Львова була розроблена як перший етап на шляху до нового генерального плану. Цей документ бачився як з’єднуюча ланка між генеральним планом 1992 року та соціально-економічними індикаторами, яких було досягнуто у 2001-му. Користуючись цими корекціями, у 2005 році було прийнято нову концепцію генерального плану міста. Він увійшов у дію у 2008-му та покрив період до 2025 року.

політиці планування й переорієнтації Львова у бік його розвитку як великого індустріального центру. Тим часом, подібна точка біфуркації, що відбулася в 1991 році, призвела до перетворення Львова із міста-виробника на місто-споживача, проте усі інші містобудівні напрямки залишились незмінними.

Таблиця 1. Статистичні індикатори, що бралися за основу при розробці концепції генерального плану у 2005 році.

Точкою відліку для нового генерального плану стала ідея місткості, яка передбачала ущільнення внутрішньої території міста (Бірюльов та ін., 2008). Було запропоновано обмежити розширення міста до кола з діаметром у 10 км із трьома зонами: центральною, серединною та периферійною. Центральна зона була передбачена для розвиту сфери послуг та збереження історичної архітектури. У серединній зоні передбачалося створення оперізуючої паркової зони та щільної житлової забудови, за рахунок ревіталізації колишніх промислово-виробничих територій. У периферійній зоні мали поєднуватись житлова та індустріальна зони. План було основано на трьох різних передбаченнях зростання кількості населення до 2030 року: «песимістичному» (до 720,000), «реалістичному» (до 760, 000) та «оптимістичному» (до 800,000) (Моркляник, 2010). У цьому плані збереглася система «секторів» та «поясів», запропонована у генеральному плані 1993 року. Місто було поділене на сектори, співвідносні до головних зовнішніх транспортних вузлів, та на пояси по характеру та щільності міської забудови. До першого поясу входила центральна частина міста на схилах річки Полтви із високою концентрацією закладів обслуговування. Другий пояс був розташований уздовж усієї Полтви; тут передбачалося ущільнення забудови та перетворення колишніх промислових територій і сільських ділянок на житлові масиви (там само). Підбиваючи підсумки цієї короткої розповіді про чотири генеральні плани Львова, варто згадати точки біфуркації у містобудуванні, що почалися у 1939 році та призвели до суттєвих змін у

Якщо проаналізувати згадані вище генеральні плани Львова, використовуючи чотири режими політичних змін, можна побачити, як після встановлення радянської моделі містобудування, що у свою чергу замінила довоєнну систему, генеральні плани 1956 та 1966 років дотримувались цієї моделі з незначними змінами, тоді, коли зміна умов вимагала адаптації існуючої політики. Генеральний план 1993 року знехтував умовами тогочасного критичного періоду та ввів нереалістичні індикатори міського розвитку без адекватних механізмів адаптації до існуючої політики, що можна було б інтерпретувати як процес конверсії політики містопланування. Урешті-решт, теперішній генеральний план Львова ставить за мету одночасно і прийняття наявного стану міського розвитку, й продовження лінії планування, якій дали початок попередні генеральні плани. Таким чином, існуючий наразі генеральний план пропонує модель нашарування, що базується на створенні нової політики без усунення старої.

«Ефект колії» на організаційному рівні: від «Дніпроміста-Львів» до «Містопроекту» У 1954 році Київський інститут «ДІПРОМІСТО» отримав директиву — розробити перший післявоєнний генеральний план Львова. Авторами цього документа стали А. Барабаш з Київа та І. Персіков зі Львова. У 1961 було прийняте рішення щодо відкриття майстерні у львівському відділенні «ДІПРОМІСТО», що спеціалізувалася б на розробці рішень для майбутніх генеральних планів та інших планованих документів. Керівником цієї майстерні став Ярослав Новаківський, син відомого художника Олекси Новаківського. У майстерні було вперше розроблено детальні

плани для житлових районів Сихова, Рясного, Лисиничів, проект для історичного центру Львова (1969) та детальний план історичного центру Львова (1970). Тут у 1979 році було розроблено комплексний план дизайну освітлення міста. Наприкінці 1970-х та 1980-х рр. майстерня розробила плани структурування промислових зон. Коли київське «ДІПРОМІСТО» розглянуло комплексну схему розвитку всіх видів транспорту, львівська філія виробила рішення для створення тунелів для підземного швидкісного трамваю (1985). Львівське «ДІПРОМІСТО» продовжило працювати над розробкою міських генеральних планів упродовж 1980-90-х рр. спочатку під назвою «Укрзахідцивільпроект» та, починаючи з 1993 року, — як «Містопроект». Теперішній генеральний план міста також є дітищем тієї ж організації. Цитуючи Бірюльова та ін. (2008, ст. 645): «Створення концепції генплану Львова стало спадковим процесом, по суті, одного творчого середовища — ДІПМ «Містопроект». У певному сенсі, можна сказати, що ті самі руки, які розкреслювали колись на львівських землях проект соціалістичного міста, огорнули його і у капіталістичну форму». Ці слова є правдивими, адже відомо, що головний архітектор останньої версії генерального плану, Петро Крупа, свого часу працював із Ярославом Новаківським над схемою «підземної урбанізації» центру Львова та над детальним планом для Сихова 1 (1979). З часу його призначення у 1940 році, «Містопроект» і його попередники мали три головні інституції, що відповідали за просторове планування Львова. Отже, згадані приклади планувальних документів, що «потрапили у колію», можуть інтерпретуватися через перспективу організації, що займалася їхньою розробкою.

Міське (пере)планування Збоїщ Після ознайомлення з еволюцією містобудування у радянському та пострадянському Львові, ми можемо коротко згадати, як генеральні плани вплинули безпосередньо на Збоїща. За генеральним планом 1956 року на території Збоїщ передбачалося розміщення

малоповерхового житла, проте пізніше це рішення критикувалося наступними планувальними документами (Бірюльов та ін., 2008). Також, Збоїща згадувались у зв’язку із будівництвом північної кільцевої дороги (від вул. Хмельницького, через Збоїща та вул. Варшавську — до вул. Шевченка), яка сприймалася як важливий елемент радіально-концентричного планування (там само). Генеральний план 1966 року заклав основу інженерних мереж міста. Важливою передумовою проведення централізованого теплопостачання в північній частині Львова було будівництво ТЕЦ № 2, розташованої в Мурованому, на схід від Збоїщ. Обговорювалось також створення електростанції на атомній енергії замість термоелектрики, проте архітектурна спільнота відкинула таку можливісь (Бірюльов та ін., 2008). Відповідно до комплексної транспортної схеми 1975 року, було збудовано автовокзал на вул. Хмельницького, південніше Збоїщ. Так як Збоїща входили до складу північного промислового вузла міста, там було кілька підприємств, розташованих у межах і в безпосередній близькості до території сусідства. В основному це були фабрики, що займалися виробництвом споживчих товарів та продуктів харчування. Серед цих підприємств був завод «Пластмасфурнітура», швейна фабрика «Весна», Львівський молочний завод, завод «Прикарпатпромарматура». З метою забезпечення соціальної інфраструктури району громадським центром (соціальним центром), під забудову було виділено земельну ділянку на вулиці Миколайчука, 2А (Бірюльов, 2008). Проте, він так ніколи й не був побудований, і, врешті-решт, цю земельну ділянку зайняв храм Усіх Українських Святих. У пострадянських генеральних планах роль Збоїщ кардинально змінилася. До того активна забудова була зосереджена у південно-східній частині міста, минаючи увагою великі території на півночі або залишаючи їх покритими односімейними житловими будинками та садово-городніми кооперативами. Згідно з генеральним планом 1993 року, однією з проблем міста було визначено дефіцит місця під житлове будівництво в існуючих межах. Відповідно, Збоїща розглядалися як одна з небагатьох земельних ділянок,

які можна використовувати для нової забудови (Моркляник, 2010 р.). Теперішній генеральний план продовжив цю ідею, звернувши увагу на горбисту частину Збоїщ як на придатну для житлового будівництва замість садово-городніх кооперативів (Соснова, 2012; Сеньковська, 2013).

доріг, які також спроектовані (до 18 поверхів). За допомогою цих шляхів буде вирішене питання створення частини кільцевої дороги у північній частині Львова, яке поставало у генеральному плані ще в 1966 році.

Перебудова Збоїщ має керуватися детальним планом, прийнятим у 2014 році (з рядом змін, внесених у наступні роки). У свою чергу, детальний план значною мірою базувався на плані 1979 року, а також планах мікрорайонів М-41 та М-42. Загальна площа, що охоплюється поточним детальним планом, становить 322 га та входить у район північного планування міста Львова. В даний час понад 60% цієї території займають садово-городні кооперативи. Їх площа частково приватизована; деякі ділянки землі — занедбані (Містопроект, 2014 рік). Більшість проектованих територій не під’єднані до комунальних послуг, таких як електрика, газ, вода та каналізація. Винятком є мікрорайон M-42 (Щурата). Детальний план передбачає зміну напрямку землекористування від рекреаційного або сільськогосподарського до житлового. Загальна площа будинків сягає 208 га (див. мал.). Житлові райони було розподілено на групи за їх функціональним призначенням: приватні будинки, ділянки малоповерхового житла (до 4 поверхів) та ділянки багатоповерхового житла (5-9-16 поверхів) (Містопроект, 2014). Низькоповерхові будинки буде зосереджено в районах, у яких зараз знаходяться садово-городні кооперативи, а також у районах з важкодоступними горбистими схилами. Багатоповерхівки будуть зосереджені в секціях М-1 і М-2 та уздовж автомобільних

Таблиця 2. Структура нового житлового масиву на Збоїщах згідно ДПТ. Джерело: Містопроект, 2014

45 45

3. УЩІЛЬНЕННЯ ЗБОЇЩ: КОМПАКТНЕ МІСТО, НЕФОРМАЛЬНИЙ МІСЬКИЙ РОЗВИТОК І ЗЕЛЕНІ ПРОСТОРИ Керуючись затвердженим детальним планом території, Збоїща найближчим часом мають перетворитися з північної периферії в повноцінний житловий район, що розширить свої кордони далеко за ті, що були в існуючого колись села. Таке швидке зростання, хоча заплановане в попередніх поколіннях планувальних документів, кардинально змінить теперішній ландшафт північних околиць Львова. Наприклад, 3D-візуалізація, підготовлена інститутом «Містопроект»6, демонструє зовсім інший підхід до міського життя ніж той, що описуються самими жителями в аматорському відео, створеному в рамках проекту «Збоїща очима дітей»7. Для проведення реконструкції Збоїщ за принципами сталого розвитку, важливо застосовувати інтегрований містопланувальний підхід, який описано у Лейпцизькій хартії сталого європейського міста в 2007 році. Відповідно, існує кілька першочергових стратегій, що включають у себе основні потреби жителів Збоїщ: створення та забезпечення високоякісними публічними просторами, модернізація інфраструктурних мереж та підвищення енергоефективності, покращення фізичного середовища, сприяння інноваційній освітній політиці, заохочення ефективного й доступного міського транспорту, зміцнення місцевої економіки та ринку праці. Інтегрований підхід до планування є особливо актуальним для депривованих околиць у контексті розвитку міста в цілому; поняття, яке можна застосувати щодо Збоїщ, зважаючи на їхню вже згадану історію. З огляду на досить імовірну масову перебудову, важливо окреслити її потенційні наслідки для соціального, економічного та культурного життя жителів Збоїщ, усього 6

https://www.youtube.com/watch?v=L-K2D-T_tUQ

https://www.youtube.com/watch?v=KlP5_vczNhc&t=93s

міста Львова та його околиць. Нижче наведено три короткі описи можливих наслідків проекту перебудови. Їхньою метою є розпочати обговорення майбутнього Збоїщ та можливості застосування інтегрованого підходу міського розвитку на цій території.

Майбутнє Львова: компактність чи розповзання? Як згадувалося раніше, ущільнення Збоїщ цілком відповідає меті формування компактного міста — забезпечення можливостей для розвитку в існуючих межах міста та використання вільних або занедбаних територій (наприклад, колишніх промзон). Парадоксально, але перебудова північно-західної частини Збоїщ не лише підтримує ідею компактності міста, але й розкриває плани щодо їх розширення. Таке розростання було запропоноване у формі концепції «Великого Львова», що дозволило б додати 13 тисяч гектарів до загальної площі міста, включаючи Сокільники, Брюховичі, Зубру, Пасіки-Зубрицькі, Рудне, Підрясне, Рясне-Руське, Лисиничі, Підбріці, Зимну Воду , Скнилів, Малахів та Сороки-Львівські (Моркляник, 2010). Це, зокрема, дозволить приєднати частину Брюховицького лісу до околиці міста та перетворити його на міський парк. Концепція розвитку Львова (2001) пропонує створити систему рекреаційних зелених просторів у Сихові та Збоїщах, а також трансформувати природні ландшафти Винниківського та Брюхвицького лісів у парки (Бірюльов, 2008), як було згадано вище. Таким чином горбисті схили Збоїщ будуть панувати над навколишнім ландшафтом та слугуватимуть центральною точкою для просторової композиції з боку північного в’їзду до міста (там само). Отже, перебудова Збоїщ — це не тільки спроба ущільнення, але й частина великого проекту, що має змінити межі Львова та вплинути на його природний каркас.

Садово-городні кооперативи — планування проти неформальності Як зазначалось у детальному плані Збоїщ (Містопроект, 2014), подібне розширення території житлових будинків значною мірою вплине на садово-городні кооперативи, але не на розміщення панельних будинків. Така стратегія перебудови передбачає, на перший погляд, безпечний спосіб розширення житлової зони, зокрема, без витрат на переселення мешканців, що було б негативно сприйняте громадськістю. Проте переміщення садово-городніх кооперативів не варто сприймати або інтерпретувати як нейтральну дію. По-перше, садово-городні кооперативи зазвичай слугують місцем сезонного відпочинку містян, для яких — це єдина можливість побути на природі. Такий тип зв’язку з природою особливо актуальний для пострадянських держав, де будинок на одну сім’ю перебував на маргінесі, адже належав або багатим, або бідним. Зв’язок жителів зі своїми заміськими будинками та садами або, простіше, «дачами», як правило, погано вивчений попри кілька спроб феноменологічних досліджень прив’язаності до місця на прикладі дачних територій (див. Грабалов, 2017). Заміські сади також добре сходять у поняття другого дому (Lewicka, 2011). По-друге, деякі дачні будинки можуть стати постійним місцем проживання для їх власників. Цей феномен описали студенти програми CANactions ASIUD 2016/17 у ході навчальної поїздки у Вільнюс та Висагінас (CANactions, 2017, с.22). Таким чином, садово-городні кооперативи перетворюються на локації міської неформальності та самостійно створеної архітектури. Як було згадано у Ломбарда (2014), просторова конфігурація неформальних поселень часто зображується інституціями, що відповідають за містопланування, як щось «безладне» та «неорганізоване». За допомогою такої політичної риторики може бути обґрунтована перебудова населених пунктів органами влади з метою створення «більш здорового та безпечного середовища» (там само).

Альтернативними варіантом формалізації садово-городніх кооперативів є їхня трансформація у громадські парки, що плекають сільське господарство, культуру садівництва та сільський спосіб життя у місті (див. Pupa, 2013).

Екологічна небезпека та біорізноманіття Північніше Збоїщ існує проміжок між Брюховицьким лісом та щільно забудованим і заселеним Львовом. Важливість транзитних, проміжних зелених просторів для забезпечення біорізноманітності описується Колдінгом (2007) у його дослідженні екологічного землекористування. Відповідно, великі зелені «острови» можуть утримувати більше видів, ніж малі, «розпорошені» зелені території. Для забезпечення щоденної та сезонної міграції видів такі зелені острови мають пов’язуватись між собою зеленими коридорами. Приклади зелених коридорів, у свою чергу, варіюються за типами: від полів для гольфу та сільськогосподарських угідь — до односімейних житлових районів з садами. Отже план будівництва району з автомагістралями у безпосередній близькості від Брюховицького лісу відрізав би деякі зелені коридори, що вплинуло б на місцеве біорізноманіття. Ще одним важливим екологічним фактором, що має братися до уваги у проекті перебудови, є близькість сусідства до комунального підприємства «Збиранка», що експлуатує Грибовецький полігон твердих побутових відходів – епіцентр «сміттєвої кризи» у Львові (The Guardian, 2017). Незважаючи на те, що проект дотримується нормативних правил щодо мінімальної відстані між житловими районами та полігонами, жителі скаржаться, що перебудова зелених і малозаселених ділянок Збоїщ усуне бар’єр, який захищає їх від смороду та витоків зі сміттєзвалища. У листі також підкреслюється, що полігон у Грибовичах функціонує довше, ніж його прогнозований термін експлуатації, та вже перевищив виділену під нього територію, а також входить до найбільш екологічно небезпечних районів України8. Єгор Власенко

http://data.gov.ua/passport/ b348d687-40d6-4039-b346-171096fc6101

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА Книги і наукові статті 1. Biruliov, Yu (ed) 2008, “Arkhitektura Lvova. Chas i Styli XIII–XXI st.” [Architecture of Lviv. Time and Styles XIII–XXI centuries], Centr Yevropy, Lviv, 2008 [in Ukrainian] 2. Brekke, T 2015, “Entrepreneurship and path dependency in regional development”, Entrepreneurship And Regional Development, 27, 3–4, pp. 202–218 3. Cherkes, B 2011, “Mistobudivnyi Rozvytok Mist Zakhidnoi Ukrainy Periodu Nezalezhnosti” [Urban Development of Cities of Western Ukraine during the Independence Period], Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia [Urban Development and Spatial Planning], pp. 462-467 [in Ukrainian] 4. Cresswell, T 2008, “Place: Encountering Geography as Philosophy”, Geography, Vol 93, Part 3, Autumn 2008 5. Grabalov, P 2017, “Dacha Sweet Dacha: Place Attachment in the Urban Allotment Gardens of Kaliningrad, Russia”, MSc thesis, Malmö University. Available from MUEP 6. Hudash, M & Demchuk, M 1991, “Pokhodzhennia ukrainskykh karpatskykh i prykarpatskykh nazv naselenykh punktiv: vidantroponimni utvorennia” [Origin of Ukrainian Carpathian and Carpathian names of settlements: anthropometric formations], Naukova Dumka [in Ukrainian] 7. Lewicka, M 2010, “What makes neighborhood different from home and city? Effects of place scale on place attachment”, Journal Of Environmental Psychology, 30, pp. 35–51 8. Lewicka, M 2011, “Review: Place attachment: How far have we come in the last 40 years?”, Journal Of Environmental Psychology, 31, pp. 207–230 9. Lombard, M n.d., “Constructing ordinary places: Place-making in urban informal settlements in Mexico”, Progress In Planning, 94, pp. 1–53

1993 r. ta 2008 r.” [Trends in Use and Development of Industrial Areas in General Plans of Lviv of 1993 and 2008], Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia [Urban Development and Spatial Planning], pp 636–641 [in Ukrainian] 15. Sorensen, A 2014, “Taking path dependence seriously: an historical institutionalist research agenda in planning history”, Planning Perspectives, 30, 1, pp. 17–38 16. Sosnova, N 2012, “Aspekty Ekolohichno-Zbalansovanoho Rozvytku Lvova” [Aspects of Ecologically Balanced Development of Lviv], Mistobuduvannia, Raionne Planuvannia, Landshaftna Arkhitektura [City Planning, Regional Planning, Landscape Architecture], pp. 114–118 [in Ukrainian] 17. Tuan, Y 1977, Space And Place : The Perspective Of Experience, n.p.: Minneapolis, Minn. : University of Minnesota Press, cop. 1977 18. Yedlinska, U & Isaievych, Ya (eds) 1986, Istoriia Lvova u dokumentakh i materialakh [History of Lviv in Documents and Materials], Naukova Dumka, Kyiv [in Ukrainian] 19. Zhao, P 2015, “The evolution of the urban planning system in contemporary China: an institutional approach”, International Development Planning Review, 37, 3, pp. 269–287 20. Zubrycky, D 1844, Khronika mista Lvova [Chronicles of the city of Lviv], translated by Ivan Svarnyk, Centre Yevropy, Kyiv, 2002 [in Ukrainian]

Газети 21. CANactions 2017, “Yevropeiskyi Visnyk” [European Newsletter], pp. 22-25, available from: https://issuu.com/canactions2013/docs/ session3_paper_final_pages 22. Peleshchuk, D 2017, “Trash talk: how beautiful, progressive Lviv became overrun with rubbish”, The Guardian Cities, available from: https://www.theguardian.com/cities/2017/apr/24/ trash-talk-lviv-rubbish-crisis-ukraine

Аналітичні презентації та звіти

10. Martin, R 2010, “Roepke Lecture in Economic Geography — Rethinking Regional Path Dependence: Beyond Lock-in to Evolution”, Economic Geography, 1

23. City Institute 2015, “Zboishcha: Zvit za Rezultatamy Doslidzhennia 2015 r.” [Zboishcha: Report Based on Research Outcomes 2015], Communities in Action, available from: http://communities.lviv.ua/ content/region/attachment/8a5e659e4184146c270a861ca5de9af6. pdf [in Ukrainian]

11. Morklyanyk, O 2006, “Malopoverkhove Budivnytstvo Lvova Druhoi Polovyny 1950-kh Rokiv” [Low-Rise Construction in Lviv in 1950s], Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua [in Ukrainian]

24. City Institute 2016, “Yakist zhyttia u Lvovi: Sotsialnyi Monitorynh” [Quality of Life in Lviv: Social Monitoring], Communities in Action, available from: http://communities.lviv.ua/content/research/ document/eb06ff02aadf085ced09425f2007f9f7.pdf [in Ukrainian]

12. Morklyanyk, O 2010, “Zmina Kontseptsii Mistobudivnoho Rozvytku Lvova z 90-h rr. XX st. do Teperishnoho Chasu ta Lokalizatsiia Zhytlovoho Budivnytstva u Yoho Strukturi” [Change in Concept of Urban Development in Lviv from 1990s Until Today and Localization of Housing Planning in its Structure], Mistobuduvannia ta terytorialne planuvannia [Urban Development and Spatial Planning], pp. 330–337 [in Ukrainian]

25. City Institute 2017, “Profili Microgromad Lvova” [Profiles of Micro Communities in Lviv], in print [in Ukrainian]

13. Sekretariuk, V (ed) 1984, Istoriia Lvova [History of Lvov], Naukova Dumka, Kyiv [in Ukrainian] 14. Senkovska Ya. 2013 “Tendentsii Vykorystannia ta Rozvytku Promyslovykh Terytorii v Heneralnykh Planakh m.Lvova

26. Public Urbanism Personal Architecture (PUPA) 2013, “Collective Gardens Revival”, available from: http://pu-pa.eu/ collective-gardens-revival/ 27. State Statistics Service in Ukraine 2017, “Statistical Yearbook of Lviv 2016”

Веб-сайти 28. Cluster 2017, Svoi/Chuzhi Zboishcha, interactive platform (in progress), available from: https://www.google.com/maps/d/u/0/ viewer?mid=1nFlFKR7-cz0s1GmsA46g37klr8w&ll=49.8781961%2 C24.05450110000004&z=14 29. Geoportal of Lviv, available from: https://map.city-adm.lviv.ua 30. Mistoproekt, Lviv project. Lviv in 20 years, YouTube video, available from: https://www.youtube.com/watch?v=L-K2D-T_tUQ 31. Zboishcha ochyma ditei [Zboishcha through the eyes of children], YouTube video, available from: https://www.youtube.com/ watch?v=KlP5_vczNhc&t=93s

Програмні документи 32. European Commission 1999, “ESDP: European Spatial Development Perspective. Towards Balanced and Sustainable Development of the Territory of the European Union”, agreed at the Informal Council of Ministers responsible for Spatial Planning in Potsdam, May 1999, available from: http://ec.europa.eu/regional_policy/ sources/docoffic/official/reports/pdf/sum_en.pdf 33. European Commission 2007, “Leipzig Charter on Sustainable European Cities”, final draft (02 May 2007), available from: http:// ec.europa.eu/regional_policy/archive/themes/urban/leipzig_charter.pdf 34. Habitat 3 2016, “The New Urban Agenda”, available from: http:// habitat3.org/the-new-urban-agenda/

WALKING THE WALK BY LIVING OUR “LEARNING PRINCIPLES” In addition to the project work guided by mentors, the participants of ASIUD 2017/18 were instructed by the international team of tutors each focused on a certain aspect of strategic spatial planning and integrated urban development. In the feature article by Andrius Nemickas — the CANactions School Advisory Board member, and this year tutor — the author reflects on his teaching experience, the School educational principles and specificity of the project-based learning in the context of elaborating development strategies for Zboїshchia neighborhood in Lviv.

Photo by Margo Didichenko

1. THE CANACTIONS VIEWPOINT ON URBAN PLANNING In our CANactions School programs, we have continuously emphasized a few key principles which we foster throughout the educational process and experience. These include: • Interdisciplinary learning (various professions working together to solve problems); • Teamwork; • Experiential learning (through both real-world and project-based practice), and; • Integrated strategic planning (from formulating a vision, to devising related strategies and creating concrete plans of action for implementation). We have now graduated four generations of students through varying formats of teaching, learning, and working together. Each subsequent group has benefitted from new iterations of the School format and fine-tuning of the educational and learning approach. From the start, CANactions have focused on providing important hard skills that young professionals can take with them and put immediately into practice in their careers and communities. Among the specific skills and professional practices curated for the students in the program is teamwork. Team or group work poses a genuine challenge to those involved, particularly for the participants who either have little to no prior experience with group dynamics or are used to acting rather independently in their jobs. If group work can be trying, the cross-disciplinary teamwork is especially complicated and fraught with conflict potential as each participant views situations and attempts to analyze and solve problems through the lens of his or her own professional perspective and experience. In this regard, urban planning is among the most complex professions as it requires the artful balancing of competing interests and opinions among a wide range of professionals and from all walks of life. Each professional brings to the table a unique perspective on issues and each is completely justified in feeling that his or her opinion is correct or

better than another while others are maybe less so. Sociologists and transportation engineers, for example, see the world very differently. They measure the world differently. They reflect on it and prioritize it differently, as do environmentalists, civic activists, economic developers, etc. With all these opinions (and far more) around a room, achieving consensus in these situations is a challenge, to say the least. CANactions students mirror this composition and process throughout the School program and applied project work. However, in the beginning of their time with CANactions, the participants are provided with training and specific tools on the group work dynamic and decision-making process. Each year, teams of students face differing levels of challenge in that group work dynamic. And with each subsequent year, they seem to manage through it with ever greater success. As a tutor of “Advanced Studies in Integrated Urban Development 2017/18” program, I was particularly impressed with the current group and their ability to manage well through potentially conflicting situations. There seemed to have been a greater level of self-discipline within teams with conscious management of egos, individual preferences and self-interested motivations. While not involved in these issues directly, I did recognize when groups managed through these times in a productive and meaningful way — to show a level of professional maturity that was as rewarding as it was unexpected.

2. UNDERSTANDING PLACE It is very difficult to know a place and know it well, to understand it inside and out. Some people spend their entire lives somewhere and never can quite articulate what that community is all about at its core, what makes its heartbeat, or what potential underlies its existing reality. In urban planning, we have many analytical tools and methods at our disposal to begin to understand communities and reveal their ultimate potential. We can do it from a multi-dimensional perspective. But the craft is as much art as it is science. To truly understand a community, one must live there to breathe it in, to consume its good and bad features, to feel its pulse day and night, to sense its energy, to be one with the community. CANactions students do not have that luxury, however. Rather, they are tasked with understanding as deeply and as quickly as possible the character of a place and its people so that they may make key, relevant suggestions to improve the local quality of life.

Furthermore, the CANactions students found that while in many ways Zboїshchia is quite a typical Ukrainian community — a neighborhood or, more accurately, a sleeping region of an Oblast capital city that has a broad range of urban planning and development challenges. It is also a place that is suitable for living and working with a reasonable housing stock, lots of green space that is neither linked nor well used, and a strong backbone of social infrastructure that is untapped for its potential to unite and inspire. It is also a community that has something of its own unique identity, a place bubbling with potential, the forever hopeful term of reformers — potential. Upon identifying this potential (of various forms) the teams of ASIUD 2017/18 students provided a range of interesting and relevant strategies that were recommended for future implementation. Andrius Nemickas

For this, the CANactions students utilize multi-level and multi-perspective analysis in a triage-style approach to solving the ills of the community. They conduct analysis on multiple scales — individual, neighborhood, city, regional, even national & global, utilizing the insights obtained from a comparative international site visit. They also provide graphic, geographic, and verbal expression of their analysis and findings in a strategic planning framework. As a result of this work, the CANactions students found that Zboїshchia — a neighborhood in the city of Lviv which was selected as the ASIUD 2017/18 case study — is an area suffering from overbuilding, chaotic development choices, and a cacophony of uses that reflect short-term decision-making over long-term planning. There is a sense that Zboїshchi’s future is moving now in the wrong direction, a result of development pressure that is not simply “developer-led”, but a monopolistic developer-dominated existence, and reflected and codified in municipal planning for the future. In what should be a walkable community, we have instead a pedestrian-oppressed environment that is largely ignored by the long reach of city officials in favor of historic city center development and investment.

Photo by Margo Didichenko

ПРОГУЛЯНКА ДОРОГОЮ ЖИТТЯ ЗГІДНО З ОСВІТНІМИ ПРИНЦИПАМИ CANACTIONS Окрім роботи над фінальними проектами під керівництвом менторів, учасники ASIUD 2017/18 отримали змогу ознайомитися з основними аспектами стратегічного просторового планування та інтегрованого міського розвитку, що були представлені міжнародною командою тьюторів. У нарисі Андріуса Неміцкаса — члена Експертної ради Школи CANactions та цьогорічного тьютора, — автор резюмує свій досвід роботи зі студентами, розмірковуючи над освітніми принципами Школи та особливостями проектно-орієнтованого навчального процесу в рамках розробки стратегій розвитку для мікрогромади Збоїща у Львові.

1.ПОГЛЯД CANACTIONS НА МІСЬКЕ ПЛАНУВАННЯ У програмах Школи, наша освітня команда постійно акцентує увагу на декількох ключових принципах, що є своєрідною основою усього навчального процесу. Серед них: • міждисциплінарне навчання (представники різних професій працюють разом над вирішенням проектних проблем); • робота у групах; • експериментальне навчання (одночасно через реальні та проектні практики); • інтегроване стратегічне планування (від формулювання візії до розробки відповідних стратегій та створення конкретних планів дій для їх реалізації). Наразі Школа нараховує вже чотири покоління студентів, що пройшли крізь різні формати викладання, навчання та командної роботи. З кожною новою зміною освітньо-педагогічних рамок, чергова група учасників наших програм відчувала переваги експериментального підходу до навчання. При цьому із самого початку Школа CANactions була зосереджена на наданні студентам важливих прикладних навичок (hard skills), які молоді професіонали могли б засвоїти та застосовувати у практичній діяльності у своїх спільнотах. Поміж професійних вмінь та практик, з якими учасники знайомляться в рамках програми, основоположною є групова робота. Такий формат взаємодії є справжнім викликом для студентів Школи, особливо для тих, хто практично не мав попереднього досвіду вибудовування групової динаміки, або ж звик працювати радше індивідуально у своїй щоденній діяльності. І якщо робота в групах стає більш поширеною практикою сьогодні, то міждисциплінарна командна робота є особливо складною та потенційно конфліктною формою співпраці, оскільки кожний залучений до неї розглядає ситуації та намагається аналізувати й вирішувати проблеми переважно через призму своєї професії й досвіду.

Зважаючи на це, міське планування можна назвати однією з найбільш складних професій, тому що вона вимагає вміння вправно збалансовувати суперечливі інтереси та точки зору представників різних професійних кіл і суспільних груп. Кожен фахівець привносить у проектну роботу свій унікальний погляд на проблемні питання, відчуваючи упевненість у тому, що його/її точка зору є єдиною вірною чи принаймні кращою за інші. До прикладу, соціологи й інженери з транспорту бачать світ дуже по-різному, оцінюють його неоднаково. Їхні спосіб сприйняття та система пріоритетів — різні, як і, наприклад, у захисників довкілля, громадських активістів, забудовників тощо. Дійти до консенсусного рішення з урахуванням усіх цих точок зору (а часом і більшої кількості), представлених «за одним столом» — є, щонайменше, викликом. Студенти CANactions віддзеркалюють таку модель взаємодії у рамках програми Школи та прикладної проектної роботи зокрема. При цьому, на початку навчання у CANactions вони набувають спеціалізованих навичок роботи в команді, а також ефективного прийняття як індивідуальних, так і спільних рішень. Щороку команди студентів зустрічаються з викликами різної складності під час групової роботи і з кожним наступним разом вони долають суперечності з більшим успіхом. Як тьютор програми «Advanced Studies in Integrated Urban Development 2017/18», я був особливо вражений цьогорічною групою учасників та їхньою спроможністю ефективно вирішувати потенційно конфліктні ситуації. Це вказує на високий рівень самодисципліни у команді та усвідомлене ставлення до власних інтересів, переваг й уподобань, а також персональної мотивації. Не будучи прямо залученим до роботи над даними питаннями, я чітко помічав, як проектні команди успішно та змістовно демонструють здобуті раніше навички й знання, що свідчило про рівень професійної зрілості, викликаючи повагу до учасників програми.

2. РОЗУМІННЯ МІСЦЯ Досить важко пізнати певне місце, добре зрозуміти його зсередини та ззовні. Деякі люди, навіть проживши десь усе життя, не можуть артикульовано сказати, що за спільнота формує ядро цього місця, стимулює пульсацію локального життя та яка саме сила визначає його існування загалом. У міському плануванні існує чимало аналітичних засобів та методів, за допомогою яких можна почати розуміти певну громаду, а також виявити її основний потенціал. Ми можемо підходити до цього з багатовимірної міждисциплінарної перспективи. Однак, слід пам’ятати, що кожне ремесло — настільки ж наука, наскільки й мистецтво. Для справжнього розуміння спільноти треба жити в ній та нею, мов губка вбирати її позитивні й негативні риси, відчувати її пульс та енергію вдень і вночі, бути, врешті-решт, єдиним із нею. Студенти CANactions, на жаль, не мають такої переваги. Скоріше, перед ними постає завдання якомога глибше та якомога швидше зрозуміти характер місця та його мешканців для того, щоб мати змогу розробити ряд ключових пропозицій для покращення місцевої якості життя. Для цього студенти CANactions використовують багаторівневий та міжсекторальний аналіз — на кшталт методу «сортування» в медицині — для лікування «хвороб» спільноти. Зокрема, вони проводять аналіз у декількох масштабах: на рівні мешканця, району, міста, регіону і навіть країни та світу, використовуючи знання й досвід, отримані за результатами начальної поїздки за кордон. Також, студенти застосовують методи графічної, просторової та вербальної репрезентації результатів своїх досліджень у рамках стратегічного підходу до планування. У результаті цієї роботи студенти CANactions з’ясували, що Збоїща — мікрогромада Львова, яка була обрана в якості кейсу для вивчення в рамках ASIUD 2017/18 — це неформальний район міста, який страждає від занадто інтенсивного процесу забудови, що, при цьому, відбувається хаотично, а також «какофонії» способів використання простору, яка, у свою чергу, відображає домінування короткострокових рішень

над довготерміновим плануванням. Через це складається враження, що розвиток Збоїщ зараз рухається у хибному напрямку в результаті екстенсивного розростання, спричиненого не лише тиском з боку забудовників, але й монополією девелоперської моделі розвитку загалом, що відображена й узаконена у муніципальній схемі просторового планування. Так, замість створення району, зручного для пішоходів, ми маємо середовище, майже не пристосоване для переміщення пішки. Така ситуація значною мірою ігнорується місцевими чиновниками, що вже протягом тривалого часу зважають переважно на розвиток історичного центру міста й інвестування в нього. Крім того, студенти CANactions з’ясували, що Збоїща багато у чому є типовим українським сусідством. Це район чи, скоріше, спальний район міста обласного значення, що має велику кількість проблем, пов’язаних із містоплануванням та просторовим розвитком. Водночас, це місце, придатне для проживання й роботи зі значним житловим фондом, великою кількістю погано з’єднаних зелених просторів, що, до того ж, використовуються незадовільно, а також головний елемент соціальної інфраструктури, потенціал якої не розкритий у повній мірі для заохочення та об’єднання місцевої спільноти. Збоїща — це також громада, з елементами власної унікальної ідентичності, місце, що переповнене потенціалом для розвитку — тим самим обнадійливим поняттям, яке так часто використовують сьогодні реформатори. Після виявлення цього потенціалу (у різних його формах), проектні команди студентів ASIUD 2017/18 представили низку цікавих та актуальних стратегій, які були рекомендовані для подальшої реалізації. Андріус Неміцкас

TEAM Mentor:

Rudolf GrĂ¤f Oleksandr Anisimov Olena Diadikova Nazar Kovalenko Elene Machaidze Sofiia Melnyk 58

Mariia Palchuk Oleksandr Papirnyi Anna Potanina Igor Tyshchenko

#1 STAKEHOLDERORIENTED DECISIONMAKING FOR SUSTAINABLE HOUSING

MUNICIPALITY GUIDED HOUSING DEVELOPMENT FOR LVIV Challenge context

Solution blueprint

The challenge outlined by the City of Lviv reflects Being aware of the difficulties arising from such a dilemma faced by many Ukrainian cities when a context, we narrowed down our focus to three planning urban development. They have to mitigate main areas. We looked at what are exactly the negative effects resulted from the centralized plan- functions most prominently provided by Zboїshning culture established before 1991, while making chia. We looked into what is the main driving force decisions under the circumstances of an opening behind the development of newly built areas? And society and decentralizing administration, with we looked at the negative outcomes already visnearly the same old know-how, tools, and proce- ible or predictable from such developments. All dures that generated the problems in first place [1]. these three directions of inquiry led to housing as Having to accommodate a growing local economy one of the key areas the city needs to take action [2] expanding needs for living space and services, as in order to: well as new infrastructure facilities is challenging itself. If furthermore, the entire territorial planning • Maintain and improve Zboїshchia and its outskirts as a valuable part of the town; system is undergoing reform initiatives [3], if you don’t have access to a thriving private sector of • Action to prevent negative impact on the enviurban planning services but you are limited to few ronment through new car-oriented transport infrastructure and urbanization; left-over planning institutions dating to the pre-1991 era [1] it becomes nearly impossible to do it with • Action to provide accessible and attractive a sustainable outcome. With that in mind, Lviv’s housing for new residents, as demanded by decision to reevaluate existing urban development the market. plans in the area of Zboїshchia reflects the lack of trust in the way decisions have been taken in the Additionally to this three objectives, we drafted past and the need for a new way of decision-making, our solution around some of the key opportunities that includes all stakeholders, takes into account identified during research: existing conditions and can deliver an outcome according to Lviv’s own agenda [4]. • Existing demand for housing in Lviv; • Availability of well-equipped plots of land that A gloomy perspective for a school exercise, even can be developed in Zboїshchia; if it’s CANactions School with its program of • Availability of developers who can build. Advanced Studies in Integrated Urban Development. This challenge cannot be solved easily. But Also, we envisioned an alternative goal for neighthe East European context shows that it is possi- bourhood development, one that we think, can ble to master such a “post-socio-capitalist envi- have disruptive effects on the investment schemes ronment”1 in a responsible way, if you are open for deployed today when talking especially about experiments and if, as a public administration you housing development. The solution we provided to redefine your role, loyalties and rules [5]. What the city of Lviv, is only one of the many strings of CANactions School enables our team to do, how- processes that are part of an extensive integrated ever, is to have a fresh look, as the school fosters urban development concept. It details procedures independent thinking and action in direct contact of decision-making as well as administrative meawith the local decision-makers and stakeholders sures, designed to enable a city to influence houswho put out the challenge initially. ing and urban development effectively. Main components of the solutions are: The problem is equally valid for the so-called “western” countries, with differences in their ability to adapt and react more flexible to these challenges during last decades.

• Collection and interpretation of data regarding land resources available for development; • Empowering citizens, investors, associations to make the right decisions and to develop those land resources accordingly; • A roadmap and negotiation instruments that enable administration and stakeholders to engage in dialogue and project development; • Deploying resources to initiate and manage those processes in form of a City Hall owned housing development strategy. This type of decision-making based open data, stakeholder involvement and a predictable dialogue setting, makes sure the money invested in the Zboїshchia area will generate positive effect towards existing and future residents, as well as the local economy. There are several main benefits to be achieved if a decision-making process as proposed further would be implemented:

the stakeholders involved and by that indirectly reshape the physical quality of housing projects. Such approach might be extended to other major areas of interest as public space, mobility, social and cultural services, generating a truly integrated urban development in the future. Rudolf Gräf

REFERENCES 1. [Online]. Available: http://en.brdo.com.ua/main/ ukraine-60-districts-not-information-urban-planningdocumentation-internet/. 2. 2016. [Online]. Available: http:/bunews.com.ua/economy/item/ lviv-becomes-ukraines-real-estate-boomtown. 3. 2017. [Online]. Available: http://decentralization.gov.ua/en/about. [Zugriff am 2018]. 4. 2017. [Online]. Available: https://www.oecd.org/regional/regional-policy/Lviv-City-Investment-Activity-ENG.pdf. 5. M. N. Luca Szaraz, Green Surge, Ljubljana, Slovenia Case Study City Portrait, Budapest: Metropolitan Research Institute (MRI), 2015.

• The city will become an active player able to influence where and how financial resources and investments are deployed; • The typologies for housing will be greatly diversified and the scale of housing developments will be more adaptable to a greater variety of land plots and needs; • More types of developers will arise supporting a more complex housing market and different lifestyles.

Conclusion and outlook The vision we outlined hereby was that of a city administration that uses informal urban planning combined with newly established administrative services, to ensure stakeholders interests, and to actively shape the housing market and use the investment done in this market in order to obtain a greater benefit for the public interest of Zboїshchia. The scale, the morphological, functional and social complexity of Zboїshchia will require a longer process in many stages and on many different levels in order to exploit its entire potential. Starting with a change in the way we decide upon housing can be a smart way to redirect investments, re-mix

Photo by Margo Didichenko

МУНІЦИПАЛІТЕТ ЯК ДРАЙВЕР СТАЛОЇ ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ У ЛЬВОВІ Контекст Виклик, представлений нам містом Львів, відображає дилему, що постала перед багатьма українськими містами стосовно планування міського розвитку. З одного боку, вони мають подолати негативні ефекти, які є результатом культури централізованого управління та планування територій, започаткованої до 1991 р. З іншого, незважаючи на відкритість суспільства та реформу децентралізації влади в Україні, — міста все ще приймають рішення, базуючись на старих засобах та процедурах, що великою мірою є причиною існуючих проблем у даній сфері [1]. Потреба забезпечення місцевого економічного зростання житлом [2], послугами та новою інфраструктурою сама по собі є великим викликом. Поза тим, у час коли уся система територіального планування реформується [3], міста позбавлені доступу до організацій приватного сектору, що надають послуги в сфері просторового планування, і вибір підрядників обмежений кількома пострадянськими проектними установами [1], планування сталого міського розвитку стає майже неможливим. Зважаючи на це, ініціатива Львова щодо переоцінки існуючих детальних планів міського розвитку у районі Збоїща віддзеркалює нестачу довіри до рішень, прийнятих у минулому, і, водночас, потребу в новому механізмі прийняття рішень, який би залучав усі зацікавлені сторони, брав до уваги реальний стан речей та був наближений до власне львівського порядку денного [4]. Досить ризиковане завдання як для навчальної вправи, навіть якщо за неї береться Школа CANactions з її програмою додаткової професійної освіти у сфері інтегрованого міського розвитку (ASIUD 2017/18). Втім, східноєвропейський досвід доводить, що успішно працювати з таким «постсоціалістично-капіталістичним» середовищем1 можливо Проблема в рівній мірі актуальна і для так званих «західних» країн, з їх відмінностями щодо здатності адаптуватися і більш гнучко реагувати на ці виклики впродовж попередніх десятиліть. 1

лише за умови, що ви як міська адміністрація відкриті для експерименту та готові переосмислити свою роль, прихильності та правила гри [5]. У цьому контексті CANactions School надала нашій команді можливість сформувати свіжий погляд, оскільки Школа як освітня інституція сприяє розвиткові самостійного мислення та незалежним діям у безпосередньому контакті з місцевими керівництвом і зацікавленими сторонами, які першочергово поставили задачу в рамках програми ASIUD 2017/18.

Проектна концепція Розуміючи усі складнощі описаного вище контексту, ми сфокусувалися на трьох головних сферах. Насамперед команда звернула увагу на функціональне призначення більшості забудови, що існує у Збоїщах. Зокрема, ми спробували відповісти на запитання: що є основним драйвером для нещодавно забудованих територій району? До того ж, групою було проаналізовано існуючі та очікувані негативні результати такого розвитку. За результатами проведених досліджень, житлове будівництва було визначено як одну з ключових сфер, щодо якої місто має впроваджувати відповідну політику з метою: • догляду та розвитку Збоїщ і його околиць як важливої частини міста; • запобігання негативному впливу на навколишнє середовище, зумовленого новою автомобілецентричною транспортною інфраструктурою та швидкою урбанізацією; • створення доступного та привабливого житла для нових мешканців, згідно з потребами ринку. На додачу до цих трьох цілей, ми сформували проекту пропозицію з урахуванням кількох можливостей, виявлених під час дослідження: • існуючої потреби у новому житлі у Львові; • наявності у Збоїщах земельних ділянок, добре забезпечених інфраструктурою для подальшої забудови; • наявності зацікавлених забудовників.

Також проектна концепція команди передбачала визначення альтернативної цілі для розвитку району, що, на нашу думку, сприяла б перегляду існуючих інвестиційних схем, пов’язаних з житловим будівництвом. При цьому, рішення, яке ми представили місту, є тільки одним з багатьох елементів процесу розробки загальної концепції інтегрованого міського розвитку Львова. Йдеться про деталізацію процедур прийняття рішень та впровадження адміністративних заходів, що забезпечували б ефективний вплив міської влади на локальний розвиток та житлове будівництво. З поміж ключових компонентів: • якісна процедура збору та аналізу даних про доступні для забудови земельні ділянки; • заохочення громадян, інвесторів та асоціацій приймати зважені рішення щодо розвитку наявних земельних ресурсів; • створення «дорожньої карти» та інструментів комунікації, у відповідності з якими адміністрація та зацікавлені сторони мали б змогу брати участь у діалозі та розробці проектів; • залучення ресурсів для ініціювання та реалізації описаних процесів за допомогою міської стратегії у галузі житлового будівництва. Такий процес прийняття рішень, базований на відкритих даних, залученні зацікавлених сторін та налаштуванні відкритого діалогу, гарантує, що інвестовані в територію Збоїщ кошти позитивно впливатимуть на теперішніх та майбутніх жителів району, а також на місцеву економіку. За допомогою зазначеного вище процесу прийняття рішень буде досягнуто таких переваг: • міська влада матиме змогу активно впливати на залучення фінансових ресурсів та інвестицій; • типологія житлової забудови може бути значно диверсифікована, а розвиток житлового будівництва — стати більш адаптованим до великої різноманітності земельних ділянок та потреб мешканців; • з’явиться змога залучити більше типів забудовників, що сприятиме формуванню більш комплексного житлово-будівельного ринку та урізноманітнить життя у певному районі міста.

Висновки та перспективи Окреслена нами візія передбачає використання міською адміністрацією інструментів неформального планування у поєднанні з новими формами міського управління. Це забезпечить врахування інтересів усіх сторін, сприятиме активному формуванню ринку житла та спрямує певну частину нових інвестиції на отримання більшої суспільної користі для Збоїщ. Масштаб, формальна, функціональна та соціальна структура Збоїщ вимагатимуть більш тривалого процесу планування із багатьма стадіями та рівнями для найповнішого використання потенціалу району. Трансформація способу прийняття рішень щодо житлової політики міста може активізувати процес переорієнтування інвестицій, змінити усталені взаємовідносини зацікавлених сторін, що, у свою чергу, опосередковано впливатиме на фізичну якість проектів у даній галузі. Упровадження запропонованого підходу можна розширити на такі основні сфери інтересів як громадський простір, мобільність, соціальні та культурні послуги, що сприяє інтегрованому розвитку міста в майбутньому. Рудольф Греф

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 1. [Online]. Available: http://en.brdo.com.ua/main/ukraine-60-districts-not-information-urban-planning-documentation-internet/. 2. 2016. [Online]. Available: http://bunews.com.ua/economy/item/ lviv-becomes-ukraines-real-estate-boomtown. 3. 2017. [Online]. Available: http://decentralization.gov.ua/en/about. [Zugriff am 2018]. 4. 2017. [Online]. Available: https://www.oecd.org/regional/regional-policy/Lviv-City-Investment-Activity-ENG.pdf. 5. M. N. Luca Szaraz, Green Surge, Ljubljana, Slovenia Case Study City Portrait, Budapest: Metropolitan Research Institute (MRI), 2015.

CHALLENGE

ВИКЛИК

How should we develop high-rise housing districts built before 1989 and integrate them into the general development of a municipal economy? Zboїshchia has highly mixed morphology of housing, depressive areas, poor quality of public space and public transport infrastructure. Extensive brownfields and functioning industrial and utility zones caused water pollution and other environmental problems. The LLC “Design institute ‘Lvivproekt’” has already prepared a solution for spatial development of Zboїshchia. A new Detailed plan of the territory (DPT) implies leaving behind existing district with its spatial problems, and building a new housing one. According to the DPT, “New Zboїshchia” is planned to the north of the existing district, on the territories of common allotment gardens (dachas) and forest. The role of the DPT is to lure private investments into housing and transport infrastructure, developing this part of the city further as regional transport corridor.

Наскільки можливий розвиток житлових районів багатоповерхівок, збудованих до 1989 року, та їх інтеграція у зростаючу економіку міста? Збоїща — один з районів Львова — було обрано в рамках програми “Advanced Studies in Integrated Urban Development (ASIUD) 2017/18„ Школи School для того, щоб спробувати відповісти на це запитання. Сусідство характеризується різноманітною типологією житлових будівель, депресивністю окремих кварталів, неякісними публічними просторами та громадським транспортом. Масштабні території колишніх підприємств, промислові та комунальні зони спричинили забруднення води та ряд інших екологічних проблем. При цьому, ТОВ «Інститут проектування „ЛЬВІВПРОЕКТ“» уже підготував рішення для Збоїщ. Новий детальний план території (ДПТ) передбачає залишити район з його сьогоденними проблемами та зайнятись розбудовою нового житла на півночі. Відповідно до детального плану, «Нові Збоїща» будуть розташовані на місці лісу та приватних дач. Функція ДПТ полягає у залученні приватних інвестицій у житлову та транспортну інфраструктуру для розвитку цієї частини міста у тому числі як регіонального транспортного коридору.

However, Lviv city managers asked CANactions School participants of Advanced Studies in Integrated Urban Development 2017/18 to elaborate an alternative planning solution for Zboїshchia. Our group interpreted this request as a city planning challenge: How can the development of the district be managed according to the principles of integrated urban planning and in accordance with the best practices and guidelines for sustainable urban development? As spatial development planning is a “tangible outcome” of decision-making activities, which involve various stakeholders at different scales, we re-formulated the challenge in the form of a question: How decision-making process should look like in order to benefit from economic potential and create dense and affordable living environment of a high quality?

Тим не менш, управлінці Львова звернулись до CANactions School for Urban Studies із пропозицією розробити альтернативне планувальне бачення для Збоїщ разом з учасниками освітньої програми ASIUD 2017/18. Наша група зрозуміла цей запит у формі планувального виклику: наскільки можливо керувати розвитком району відповідно до принципів інтегрованого планування й опираючись на найкращі практики та глобальні політики сталого міського розвитку? Оскільки планування просторового розвитку — це продукт процесів прийняття рішень, у які різноманітні стейкхолдери включені по-різному, наша команда зрозуміла цей виклик як питання: яким повинен бути процес прийняття рішень, щоб отримати максимальну вигоду від економічного потенціалу району та створити компактне міське середовище з доступним житлом високої якості?

HOW DECISION-MAKING PROCESS SHOULD LOOK LIKE IN ORDER TO BENEFIT FROM ECONOMIC POTENTIAL AND CREATE DENSE AND AFFORDABLE LIVING ENVIRONMENT OF A HIGH QUALITY? ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ ПРОЦЕС ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, ЩОБ ОТРИМАТИ МАКСИМАЛЬНУ ВИГОДУ ВІД ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РАЙОНУ ТА СТВОРИТИ КОМПАКТНЕ МІСЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ З ДОСТУПНИМ ЖИТЛОМ ВИСОКОЇ ЯКОСТІ? 67

Photo by Margo Didichenko

1. UNDERSTANDING ZBOЇSHCHIA: KEY FINDINGS

1. ЗРОЗУМІТИ ЗБОЇЩА: КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ

In any urban development project, it is crucial to Для будь-якого проекту міського розвитку наunderstand the context you are dealing with. Thus, дважливим є розуміння контексту, з яким ви маour first step was to make an integrated analysis єте справу. Відтак, нашим першим кроком був and detect key features of Zboїshchia. Our method- комплексний аналіз та визначення основних рис ology included desk research of the city open data Збоїщ. Спершу члени нашої групи проаналізуваon demography, land ownership, spatial planning ли відкриті дані по демографії, земельній власand zoning, community projects, and economic ності, просторовому плануванню та зонінгу, гроpotential. Fieldwork included mapping of public мадським проектам та економічному потенціалу spaces, social and mobility infrastructure, places району. Далі, в рамках польового дослідження, of high economic potential, housing typology, and ми картографували громадські простори, соціinterviews with stakeholders, as well as an online альну і транспортну інфраструктуру, місця з виquestionnaire. Based on the gathered data we con- соким економічним потенціалом та різні типи ducted SWOT- and TOWS-analysis, mapped stake- житлової забудови. Окрім цього, команда проholders and land capacity of Zboїshchia. вела короткі інтерв’ю з місцевими мешканцями та онлайн опитування щодо вибору опцій житла. Опираючись на зібрані дані, було проведено SWOT-TOWS аналіз Збоїщ, здійснено картографування та аналіз стейкхолдерів, а також оцінку земельного потенціалу.

Belarus

ZBOЇSHCHIA

Poland

LVIV Lviv Slovakia

Hungary

Ukraine

Romania

Moldova

69 GSPublisherVersion 0.0.100.100

Middle density Low density Collective gardens Greenery Brownfield

GSPublisherVersion 0.0.100.100

Zboїshchia currently has a mixed typology of housing that creates a diverse spatial structure of alternated high- and low-density areas, which also leads to social diversity.

Збоїща мають змішану типологію житлової забудови, що утворює різноманітний просторовий патерн, у якому чергуються території щільної та вільнішої забудови.

Veliki GribovichiVeliki Gribovichi -> Zhovkva, Rava-Rus’ka, -> Zhovkva, Rava-Rus’ka, -> Warsaw -> Warsaw Hamaliivka Hamaliivka ->Brody, Rivne, Kyiv ->Brody, Rivne, Kyiv ->Kamiana-Buzka, Lutsk, Brest

Lviv boarders Zboїshchia Transport corridors

->Kamiana-Buzka, Lutsk, Brest

Railway

Northen bus station

Northen bus station Pidzamche Railway station

Pidzamche

Central Railway station

CityRailway station center

City center

The neighborhood is located on the intersection of Сусідство розташоване на перетині регіональinternational and regional transport corridors: the ного та міжнародного транспортних коридорів. connection between the city of Lviv and Poland Таке розміщення дає можливості для економічruns on the outskirts of Zboїshchia. This creates ного розвитку у майбутньому. opportunities for further transformation and development of this area.

Retail Retail Retail Logistics Logistics Logistics Industry Industry Industry ServicesRetail Retail Services Retail Services

Office buildings,

Officebuildings, buildings, banks Office banks banks

New residential New Newresidential residential development development development

Zboїshchia and adjacent areas are the places of growing economic activity: retail, logistics, industry, housing, etc. Vast spaces within and around the neighborhood are abandoned or functioning industrial and utility zones. All this makes this district a real economic powerhouse.

GSPublisherVersion 0.0.100.100

Збоїща разом з його прилеглими територіями є місцем високої економічної активності: роздрібна торгівля, логістика, промисловість, житло. Величезні простори всередині та навколо нього — це колишні або фактичні промислові й комунальні зони. Усі ці компоненти роблять Збоїща економічно потужним осередком. Kindergarden School School Medicine

Markets, shops

Marshrutka Bus GSPublisherVersion 0.0.100.100

GSPublisherVersion 0.0.100.100

Tram

The neighborhood has well-developed and dense social infrastructure (kindergartens, primary and high schools, libraries, medical services), the capacity of which is not fully used. This makes Zboїshchia attractive for new residential developments.

Сусідство має добре розвинену та щільну соціальну інфраструктуру (дитячі садки, школи, бібліотеки, медичні заклади тощо), яка використовується на повну потужність. Ця характеристика робить Збоїща вигідною локацією для розбудови житла.

According to results of SWOT-analysis, Zboїshchia is a heterogeneous residential neighborhood, with a high potential for further economic, social, and spatial development. Housing is a single very important component, which has the high impact on all of these 3 spheres. A new form of housing development, based on principles of sustainability, could provide comfortable, safe, human-scale, socially interactive and affordable living environment. In addition, an actor-oriented development of housing in the right locations can preserve and improve the existing social and urban fabric of Zboїshchia.

Опираючись на результати SWOT-аналізу, ми можемо говорити про Збоїще як про гетерогенний житловий район з високим потенціалом для економічного, соціального та просторового розвитку в майбутньому. Новий формат житлового будівництва, що базується на принципах сталості може забезпечити комфортне, безпечне, доступне середовище людського масштабу, що сприяє позитивним соціальним взаємодіям. Процес розвитку житла орієнтований на користувача та сприятливе місце можуть значно покращити наявну соціальну та міську тканину Збоїща.

Stakeholders, processes, and existing planning

Зацікавлені сторони, процеси та існуюча система планування

To work with housing development it is important to understand its economic and social dimensions and the roles of key stakeholders in the decision-making process. For this we mapped stakeholders, showing their roles, “weight”, and relations in making housing policy in the city of Lviv.

Працюючи з темою житла, важливо розуміти його економічні та соціальні виміри, а також ролі ключових стейкхолдерів у процесі приняття рішень. Для цього наша команда розробила карту стейкхолдерів, де показані їх ролі, значущість та відношення до житлової політики Львова.

CBO (OSBB, OSN) House owners Flat owners Future dwellers organization Future small businesses

Zboischa Zboїshchia sustainable sustainable housing housing

Small business Chief architect

District development unit

Institute of spatial development

Lviv city council

Head of city planning dep.

Head of comm. housing & infrasrt. dep.

Housing development agency Mayor

Architect oﬃces Investors/ Developers

Photo by Margo Didichenko

In addition to “serious” workshops and lectures led by the School’s tutors, the creation of friendly informal atmosphere is an integral component of the educational process at CANactions. What is life? — A (strategy) game!

Окрім «серйозних» тематичних занять з викладачами Школи, формування дружньої неформальної атмосфери є невід’ємною складовою освітнього процесу в CANactions. Що наше життя? — (Сратегічна) гра!

The existing Detailed plan of the territory, which allows the city extension to the north of Zboїshchia (Sketch of DPT), makes the development of sustainable housing impossible. The realization of this project could have a negative impact in several dimensions:

Наявний детальний план території, який передбачає розростання міста на північ від Збоїщ, є планувальним рішенням, що унеможливлює розвиток сталого житла. Зокрема, реалізація цього проекту матиме негативні наслідки в наступних сферах:

• Environmental: the plan is car-oriented and would cause urban sprawl, the destruction of existing green belts, and increased carbon emissions; • Economic: the housing proposal is prone to speculative investments and financial risk due to the scale of investment; • Social: the project does not create a strong community of Zboїshchia residents, excludes grass-root decision-making and social mix, builds new infrastructure instead of reusing the existing one and does not provide a relief to the housing market.

• екологічній: автомобілеорієнтований план спричинить розростання міста, знищення зелених поясів і збільшення викидів вуглецю; • економічній: пропозиція житла не захищена від спекуляцій та фінансових ризиків через масштаб інвестицій; • соціальній: проект не сприяє спільнототворенню, унеможливлює низові ініціативи для прийняття рішень та соціальний мікс, передбачає розбудову нової інфраструктури замість використання та покращення наявної, а також не забезпечує доступні опції на ринку житла.

The preconditions of Zboїshchia Detailed plan development and the plan itself, demonstrate that Lviv faces the challenges inherent to cities in the process of the post-socialist transition. Built environment overall is still planned according to the socialist principles (e.g. strict functional zoning, housing in the form of micro-districts with monofunctional land use, car-oriented transport infrastructure), by specialists who graduated from socialist-era educational institutions before 1991. Умови розробки існуючого ДПТ та самий документ демонструють, що для Львова характерні типові проблеми, притаманні просторовому розвиткові постсоціалістичних міст з перехідною економікою. Просторове планування загалом все ще відбувається відповідно до принципів, характерних для радянської доби: строге функціональне зонування, активна роль держави в міському розвитку, житлова забудова у формі монофункціональних мікрорайонів, автомобілецентрична транспортна інфраструктура тощо. Просторовим плануванням (у тому числі, розробкою детальних планів) займаються фахівці колишніх державних планувальних інститутів, які отримали фахову освіту до 1991 року.

PROPOSED DPT

ZBOЇSHCHIA

GSPublisherVersion 0.0.100.100

However, neither state nor the city plays a significant role in urban development anymore. In conditions of poorly regulated land and housing markets, private developers became the key decision-makers. Municipal authorities tend to adjust existing spatial planning decisions to lure largescale investments in housing and basic infrastructure. For instance, they could allocate municipal

Водночас ні держава, ні міста давно не відіграють активної ролі у міському розвитку. В умовах нерегульованого ринку нерухомості ключовими агентами стали великі приватні девелопери. Міські управлінці часто намагаються «адаптувати» планувальні рішення під їх потреби, щоб залучити інвестиції у житлове будівництво та базову інфраструктуру. Наприклад, вони приймають детальні плани, які дозволяють зводити будівлі у приміській зеленій зоні тощо. ДПТ для Збоїщ, який сам по собі є прикладом застарілих підходів до просторового планування, з імовірними негативними наслідками для району, — це також результат процесу прийняття рішень, «адаптованого» під потреби крупних забудовників.

lands from the “greenbelt” for high-rise private housing in new DPTs, etc. Being itself an outdated example of urban planning that could have negative impacts on existing Zboїshchia neighborhoods, the new Detailed plan (DPT) is also an outcome of decision-making, adjusted to the needs of large developer(s).

The existing decision-making process promotes fast, non-sustainable development with low correction mechanisms. In this model, the city neither leads the way nor moderates the urban development. The process is formalized, some important stakeholders (e.g. communities, local business) are excluded and cannot influence the way such projects are developed. When the main goal is private profit but not the affordable and better neighborhood, as a result, we have residential units that are environmentally and socially excluded from the existing district and its community. A new model of decision-making in housing development, oriented towards the needs of stakeholders and based on the active role of the city authorities in land use regulation could provide a solution. Our group believes that the new decision-making enables the development of alternative models for investments.

Creation of Detailed Plan Creation of Detailed plan maps, supporting docs by a private/public agency

Описаний вище підхід сприяє швидкому, не сталому житловому будівництву з практично відсутніми механізмами корекції планувальних рішень. Місто не керує даним процесом і навіть не модерує свій розвиток. До того ж, сама процедура є формалізованою, а деякі важливі стейкхолдери (наприклад місцеві мешканці та бізнеси) — узагалі виключені з процесу і майже не впливають на міський розвиток. Результатом такого підходу, орієнтованого на прибуток, а не на забезпечення потреби в доступному та сталому житлі, є нові житлові райони, виключені з міського контексту. Вирішенням цієї проблеми може стати нова модель прийняття рішень у житловому будівництві, орієнтована на потреби місцевих стейкхолдерів та заснована на активній ролі міської адміністрації в регулюванні землекористування.

Formal presentation of DPT to locals

Update & approval of ﬁnal version

Creation of Detailed plan maps, supporting docs by a private/public agency

Developer & Planning agency

Urban Planning department

Developer interest leads

No real involvement

No sustainability indicators

- Detailed plan is made according to expected proﬁt that can be gained by sales

- Stakeholders cannot inﬂuence the project and give new proposals

- To properly accept or refuse Detailed Plan you must have transparent indicators of project quality

- Already too late to give visionary feedback about the whole project

Based on the results of the questionnaire, we see that alternatives like small- and medium-scale developments are in high demand among young professionals. Our questionnaire (150 respondents) gives us first review of how current housing policy in Ukraine could be transformed.

Ми переконані, що така модель зробить можливими альтернативні, невеликі і середні інвестиції в житло, що, у свою чергу, допоможе урізноманітнити доступні пропозиції на ринку та подолати гегемонію великих забудовників. Невелике опитування (150 респондентів), проведене групою, показує, що такі опції на ринку житла є популярними серед молодих спеціалістів. Co-housing option

24,5%

6,3%

Multi-family house (semi-detached) One-family house in a gated community

11,2% One-family house out of the city

20,3%

18,8% 18,9%

Flat in a housing complex with a managing company and limited access Flat in a housing complex with a managing company Flat in an old multi-story building

Developer owns or buys a plot

Developer request of Detailed Plan

Developer want to gain capital from new construction

Developer requests Detailed Plan from Urban planning department

Developer

Technical task for Detailed Plan Order & development of technical task for DPT by Urban Planning department

Urban Planning department

City does not intitate the process

No market assessment

Solely technical process

- City waits for developer to invest into spatial development

- City does not make initial research of housing market

- General plan does not contain much non-spatial information that helps to address real social problems - No identiﬁcation of needs of stakeholders in the project

2. LEARNING FROM TIMISOARA

Historical Areas Bega Masterplan ISHO

Zones of potential growth GTZ revitalization area

ISHO

A study trip to Timisoara (Romania) was very relevant to the group work on the case of ZboŃ&#x2014;shchia. We went deep into the key project of integrated development in Timisoara: The Bega channel revitalization (2007-2014). The Bega channel was created by Austrian military engineers for transport and fortification purposes in the 18 century. Before the revitalization project was executed, the channel had beenBega mostly Canal hidHistorical Areas by den from the city and enclosed on both sides GTZ revitalization area industrial and transit zones, thoughBega it Masterplan had been playing the central role in shaping theZones cityof potential identity growth and integrating public spaces. Railway ISHO Multifunctional redevelopment of former industrial site

General plan (PUG) Position of area within the city Masterplan Various integrated programs Private ownership

Multifunctional redevelopment of former industrial site

In the frame of the on-site research, the group discovered constraints to the process of integrated urban development in Timisoara: The lack of feasibility studies, architectural competitions, and proper civic participation are threatening the quality of some urban development decisions. Our group focused on a specific plot on the bank of the Bega channel, where the new construction has been ongoing. The overall aim was to draw a complete sequential logic of the decision-making process in urban development. We took the case of housing construction where there was a possibility of cooperation between a developer and municipality in the framework of integrated development. The result of our research was a decision-making scheme.

Negotiations between owners High potential of the land

Development of proposal Market research

Promotion

Negotiations with municipal stakeholders Public engagement

Putting key stakeholders together

2. УРОКИ ТІМІШОАРИ Навчальна поїздка в Тімішоару (Румунія) стала цінним компонентом у контексті розробки проекту для Збоїщ. Предметом поїздки було вивчення важливого місцевого кейсу інтегрованого розвитку — ревіталізації каналу Бега (2007-2014).

Analysis of development of the area

Створений у 18 столітті австрійськими військовими інженерами для транспортних та оборонних цілей, до початку своєї ревіталізації канал був фактично схований у промислових та логістичних зонах. Деіндустріалізація дозволила заново «відкрити канал», який, як ми пересвідчилися під час поїздки, відіграє ключову роль для місцевої ідентичності та інтеграції публічних просторів.

Construction

Building permit

Досліджуючи цей кейс, ми зрозуміли, що процес інтегрованого розвитку Тімішоари не завжди відбувався у відповідності до кращих світових практик. Загрозами для якості деяких містобудівних рішень є, зокрема, недостатня кількість досліджень, відсутність архітектурних конкурсів та недостатня залученість громадянського суспільства.

Design of the project Apartments sold out

У рамках польвих досліджень, група сфокусувалася на ділянці активної житлової забудови в колишній промзоні на березі каналу Бега, з ціллю відтворити повний цикл прийняття рішень щодо міського розвитку. Даний кейс був обраний тому, що він передбачав можливість кооперації між девелопером та муніципалітетом в контексті інтегрованого розвитку Тімішоари. Результатом нашої роботи стала схема прийняття рішень.

Proposal improvement

PUZ approved by the City Council

Planning Comission

PUZ development workshop

Analysis of the area within the workshop context of existing for develurban programs opment of PUZ

Competition for the design concept

PUZ proposal Integrated concept for area development

Final PUZ, approved by Ch. A.

Chief Architect

Public discussion

As the next step, we identified actors involved in the process of integrated urban development and connections between them. The actors were divided into 6 groups: (1) municipality, (2) EU institutions, (3) civil society, (4) private sector, (5) German governmental agencies (represented by GIZ), and (6) local professional community of architects. Three types of connections are in place: (a) formal (regulated by law and planning regulations), (b) informal planning (provisioned by integrated development guidelines) and (c) informal connections between stakeholders. In Timisoara, the local developers were able to press through a lot of projects on the verge of law. The development, always considered good by the city council, was an object of the discussion for the Planning Commission and the Chief Architect. Citizens were actively involved in the “Bega day” festival and the “Bega workshop” and had their say in the decision-making voting for the re-opening of the river, though their involvement did not go much further.

PUG/PUZ/Investment strategies permitions/negotiations Owners Lobbying Local business City Council Bargaining Developers Mayor Investor Pressure

Grants

EU Commission EU Fu nds/R Regional Development Agency egula tions Metropolitan Region of Timișoara GIZ NGO University Citizens

Наступним кроком було виявлення акторів процесу прийняття рішень з інтегрованого міського розвитку та встановлення зв’язків між ними. Як результат, ми виокремили 6 груп зацікавлених сторін: (1) муніципалітет, (2) інституції ЄС, (3) громадянське суспільство, (4) приватний сектор, німецькі (5) урядові організації (GIZ як їх посередник) та (6) місцева професійна спільнота архітекторів. Між акторами встановлено зв’язки трьох типів: (а) формальні (закони та містобудівна документація), (б) неформальні інструменти інтегрованого міського розвитку) та (в) неформальні (приватні) зв’язки між акторами. Як наслідок, місцеві забудовники в Тімішоарі мали можливість «протискати» (лобіювати) багато проектів на межі права. Мешканці могли брати участь в обговореннях проектів на містобудівному комітеті під головуванням головного архітектора, були активно залучені під час фестивалю «День Беги» і «Воркшопу Бега» та могли висловитись у рамках голосування щодо відновлення річки, хоча їх участь не мала значного впливу надалі.

Projects /Leipzig Charta

Chief Architect CCRIT

Informal planning aking in decision m Participation rc ise/Resea h Public expert Manipulation

Urban Planning Commission

Con

sult

anc

y/Co

ntra

Expertise/Consultancy

Planwerk

Participation/Public engagement Manipulation Formal connection: by formal procedures Загалом, найважливішими висновками для Overall, the most important findings for Informal connection 1: by mechanisms of integrated urban planning Informalwere: connection 2: by manipulative inﬂuences and pressure нашого проекту за результатами навчальної our project поїздки стало наступне:

• The localization of the global urban planning guidelines in integrated decision-making process for a particular case could be possible; • It is always important to analyze decision-making process and connections between the actors of development, to identify missing stages and informal influences. Our group managed to do so in the process and argument for the new procedures for Timisoara.

• локалізація глобальних містопланувальних рекомендацій для інтегрованого процесу прийняття рішень для конкретного кейсу цілком потрібна і можлива; • при цьому, важливо аналізувати процес прийняття рішень та зв’язки між акторами містобудування, щоб учасно виявити пропущені етапи та неформальні впливи. У рамках дослідження нам вдалося зрозуміти пропущені кроки в процесі та обґрунтувати нову процедуру для Тімішоари.

3. NEW DECISIONMAKING MODEL FOR SUSTAINABLE HOUSING IN ZBOЇSHCHIA

3. НОВА МОДЕЛЬ ПРИ ЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ СТАЛОГО ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА У ЗБОЇЩАХ

The grounding principles of the new decision-making model:

Засадничі принципи нової моделі прийняття рішень:

• Еvidence-based and transparent decision-making; • Stakeholder participation; • Sustainability criteria. According to the principles outlined in the UN Habitat International Guidelines on Urban and Territorial Planning (IG 2015, p. 9), “urban planning is an integrative and participatory decision-making process that addresses competing interests of local stakeholders and is linked to a shared vision of urban development strategies on national, regional and local levels. On the municipal level, planning should encourage sustainable economic growth and contribute to social integration of communities through a variety of measures”.

Understanding the challenge

Defining action area

• участь стейкхолдерів; • обгрунтоване та прозоре прийняття рішень; • сталість. Відповідно до принципів, окреслених UN HABITAT у «Міжнародних рекомендації щодо міського та територіального планування» (IG 2015, c.9), «міське планування — це інтегрований та учасницький процес прийняття рішень, що узгоджує конкуруючі запити різних місцевих стейкхолдерів, і пов’язаний зі спільним баченням міського розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. На рівні міста планування повинно заохочувати стале економічне зростання та сприяти соціальній інтеграції через низку заходів».

Developing an instrument

Aiming to localize the targets of UN Sustainable Development Goal #11 “Sustainable Cities and Communities” (such as sustainable urbanization, access to adequate and affordable housing, affordable public transport systems and others) and the principles of integrated urban development, outlined in the Leipzig Charter, we propose a new model of such decision-making process for Lviv, which could contribute to the sustainable urban growth with shared economic benefits. The task of this model is to provide a city-guided, evidence-based decision-making in spatial planning, which would lead to sustainable and stakeholder-oriented solutions in urban development for Lviv and other Ukrainian cities. The model is developed on the principles of accountability, equity, participation, and transparent regulation of land use. In our research, the team defined housing development as a key sphere and simultaneously as a measure that could provide sustainable growth through integrated planning solutions for Zboїshchia neighborhood. Therefore, the precise task of the new decision-making model is to provide an access to affordable, sustainable and adequate housing options through stakeholder participation and integrated land use management. It would enable flexible urban planning, mixed-use, and infill development, according to the principle of the compact city, reuse of brownfields and greyfields and development of public spaces.

У рамках розробки проекту, наша команда пропонує нову модель такого прийняття рішень для Львова, що може працювати для сталого міського розвитку та справедливого поділу економічних вигод. Мета такої моделі — локалізація 11-ї цілі сталого розвитку, окресленої ООН у документі «Сталі міста та громади» (що, зокрема, сфокусована на забезпеченні сталої урбанізації, доступного та адекватного житла і публічного транспорту та ін.), а також принципів інтегрованого міського розвитку, визначених у Лейпцизькій Хартії «Міста Європи на шляху сталого розвитку». Завдання моделі — забезпечити обгрунтований, керований містом процес прийняття рішень у просторовому плануванні, який призведе до появи сталих та орієнтованих на стейкхолдерів проектів міського розвитку у Львові та інших містах України. Модель розроблена на основі принципів підзвітності, рівності, партисипації та прозорого регулювання землекористування. Працюючи над проектом, ми визначили житлове будівництво як ключову сферу та водночас інструмент, що може забезпечити сталий розвиток через інтегровані планувальні рішення для Збоїщ. Відповідно, безпосередня мета нової моделі — забезпчення доступного, сталого та якісного житла через участь стейкхолдерів та інтегроване землекористування. Вона уможливить гнучке планування, змішане землекористування й стале ущільнення відповідно до принципів «компактного міста», а також використання колишніх логістичних і промислових зон та розвиток публічних просторів.

Housing agency — municipal oﬃce responsible for the assessment of available land. Transparent land assessment reduces land and housing speculations.

Initial research

Land map

Available land research

Available plots published online

Housing research Analysis of existing housing proposal

Basic description

Analysis of housing demand

limitations & regulations

Housing agency

When Detailed Plan is ready, stakeholders can synchronise their future actions according to the Plan. These could be investments into small businesses or development of public space.

Detailed plan creation Private or public entity

Housing agency

Tech task for Detailed Plan Department of Urban Planning

Request for a plot

Evaluation of request

Submits a draﬅ project including budget, timeframe, ﬁnancing sources and description

By criteria deﬁned in development strategy for Zboischa. Forwarding it to local council for ﬁnal decision

Potential developer*

Housing agency

Stakeholder involvement

Preliminary agreement

identiﬁction of stakeholders

City council on recommendation of Housing agency signs agreement with the potential developer

assessment of needs of stakeholders

Housing Agency

Public discussion stakeholders discussions are held to secure public interest

Housing Agency

Detailed plan assessment

Update DPT

Department of Urban Planning

private or public entity

Potential developer*

Land use is regulated by zoning & Master Plan, but also by the city need for social and economic mix, reuse of brownﬁelds etc. Plots can be requested transparently for housing development by any legal entity which meets these regulations.

By engaging stakeholders we form a speciﬁc task for Detailed Plan based on real needs. Stakeholders represent grassroots, public and private spheres.

Development contract

secured ﬁnancing, possible architecural contest

Municipal council Department of Urban Planning

Let us take a look at how the proposed model works

Давайте поглянемо на загальну логіку роботи розробленої моделі

Step #1: Initial research is a regular monitoring of housing market that provides information about available land, housing demand, and offer.

Крок #1: Початкове дослідження — це регулярний моніторинг ринку житла, що забезпечує інформацію про наявну землю, попит та пропозицію на житло.

Step #2: Open Land Registry. Basing on the land capacity research, the Lviv Housing Agency* creates an open city map (Land Registry) where everybody can see all available plots for housing developments with zoning and other regulations. Step #3: Request for a land plot could be done by those who prove an intention to build. Step #4: Evaluation of request. The Housing Agency evaluates a request within the goals of Lviv Integrated Urban Development Concept and/ or a specific Neighbourhood Development Concept for Zboїshchia (both are yet to be developed)* and other sustainability criteria. Step #5: Preliminary agreement. If developer’s offer satisfies the criteria — the preliminary agreement can be signed. In case the concept does not meet given regulations, there is a second chance. Step #6: Stakeholder involvement. A set of informal planning procedures and tools used by the Housing Agency to properly acknowledge the interests of stakeholders. Step #7: ToR for a Detailed plan (DPT) are made in accordance with stakeholder interests, spatial planning regulations, and Lviv/Zboїshchia Integrated Development Concepts. Step #8: A Detailed plan (DPT) is created according to the ToR. Step #9: A Detailed plan (DPT) is brought for a public discussion and is being updated considering the feedback. In case if all the guidelines have been followed by all the actors, the contract for construction is signed.

Крок #2: Відкритий кадастр. Ґрунтуючись на дослідженні потенціалу земельних ресурсів, Львівське агентство житлового будівництва* створює відкриту карту міста, де кожен може побачити всі доступні ділянки для житлового будівництва із зонуванням та іншими нормативними вимогами. Крок #3: Запит на земельну ділянку можуть зробити ті, хто має намір будувати. Крок #4: Оцінка запиту. Житлове агентство оцінює запит з огляду на цілі Концепції інтегрованого міського розвитку Львова та/або конкретної Концепції розвитку району Збоїща (обидва документи ще не розроблені)*, а також інші критерії сталості. Крок #5: Попередня угода. Якщо пропозиція розробника задовольняє критеріям — сторони можуть підписати попередню угоду. У випадку, якщо концепція не відповідає вказаним нормам, забудовник може подати свою пропозицію повторно. Крок #6: Залучення зацікавлених сторін за допомогою набору процедур та інструментів неформального планування, що використовуються Агентством житлового будівництва. Крок #7: Завдання на проектування (ЗП) для детального плану (ДПТ) розробляються відповідно до інтересів зацікавлених сторін, нормативно-правових актів про територіальне планування та Концепції інтегрованого розвитку Львова/Збоїщ. Крок #8: Розробка детального плану території (ДПТ) відповідно до ЗП. Крок #9: Детальний план (ДПТ) обговорюється публічно та оновлюється. У випадку, якщо всі забудовники дотримуються узгоджених керівних принципів — контракт на будівництво підписується.

Actors

*The implementation of the proposed decision-making model requires both the involvement of additional actors and new local frameworks for urban development. First of all, the City Housing Agency should be established to (1) access land capacity, (2) monitor housing demand and offer, (3) evaluate development proposals within sustainability criteria, and (4) support the stakeholder participation process. These functions are already partially performed by Lviv City Institute (research) and municipal planning institutions (evaluation of planning proposals). The Lviv Integrated Urban Development Concept and/or the Integrated Neighbourhood Development Concept for Zboїshchia would allow developing complex intersectoral solutions to the housing, environmental, mobility, and other local challenges.

*Для реалізації запропонованої моделі прийняття рішень потрібне залучення додаткових учасників і розробка нових місцевих програм інтегрованого розвитку. Перш за все, для (1) доступу до даних про доступну землю, (2) моніторингу попиту та пропозиції на житло, (3) оцінки пропозицій щодо розвитку в рамках критеріїв сталості та (4) підтримки процесу залучення зацікавлених сторін має бути створене міське Агенство житлового будівництва. При цьому, слід зазначити, що ці функції вже частково виконуються Інститутом міста Львова та міськими планувальними інституціями (зокрема, демографічні дослідження та аналіз планувальних пропозицій). Створення Концепцій інтегрованого розвитку Львова та власне Збоїщ уможливило б розробку міжгалузевих вирішень житлових, екологічних, тра спортних та інших місцевих проблем.

What

Housing Agency

What

Functions

Housing and Land research Stakeholders oriented development of tehnical task for DPT Scaling the metodology

Who

Institute of Spatial Development Department of Urban Planning «City institute»

The new decision-making model elaborated and proposed by the group provides a component for integrated development of a neighborhood like Zboїshchia. The model is even more relevant to the city and regional level decision-makers as Zboїshchia does not exist on its own — rather, it is incorporated into Lviv urban fabric and located on the transportation axis that is one of Ukraine’s gateways to Poland. Thus, whatever to be decided with regards to the development of the neighborhood on any scale must take into consideration other levels, because the stakeholders on all of them will be heavily affected. In other words, should people of Zboїshchia get together and decide to build a cooperative house on a specific land plot, or regional authorities pass a resolution to extend the existing road, all the affected stakeholders should be involved in the decision-making process regardless of their scope of power. This type of engagement is time-consuming and requires new approaches to the communication with wide and diverse audiences. However, it reduces a risk of social tension and provides support for a proposed project. With this model, the region, for example, gets a functioning node on its borders, and the city acquires a number of advantages described below.

Developer* Functions Association of future Invests to construct housing for them housing owners Investor

Invests into development to create profit

Municipality

Invests into public housing

Розроблена нами модель прийняття рішень є базовим компонентом для інтегрованого розвитку районів, подібних до Збоїщ. Ще більш релевантною вона є для тих, хто приймає рішення на рівні міста й регіону, оскільки Збоїща не існують самостійно, а розташовані на транспортному коридорі Україна-Польща, що проходить через Львів. Таким чином, все, що буде вирішено щодо розвитку району в будь-якому масштабі, має враховувати інші рівні, оскільки будуть зачеплені всі зацікавлені сторони. Іншими словами, якщо мешканці Збоїща вирішать об’єднатися та побудувати кооперативний житловий будинок, або якщо регіональні органи влади приймуть рішення щодо розширення вулиці під магістраль, усі актори повинні брати участь у прийнятті рішень незалежно від їх повноважень. Цей тип залучення дуже довгий і вимагає нових підходів для спілкування з широкою та різноманітною аудиторією. Однак це знижує ризик соціальної напруги та забезпечує підтримку запропонованого проекту. Так, на основі цієї моделі регіон отримує діючий транспортний вузол на своїх кордонах, а місто набуває ряду переваг, описаних нижче.

The core differences with the existing decision-making process are:

Ключові відмінності нової моделі від чинного процесу прийняття рішень:

• Monitoring of the housing market and preliminary research, open Land Registry with available land plots and integrated regulations for housing development; • In accordance with the existing scenario, a big developer buys a plot and offers DPT, while in the new procedure developer chooses a plot with regulations defined by the city for housing development; • A wider scope of stakeholders is involved in the creation of ToR for DPT, instead of just being notified post factum; • Developers, aiming to invest in housing and proposing their own economic and planning concepts, do not just develop the land directly according to the detailed plans, but publicly bid their offers, and the city (through the Housing Agency) chooses appropriate concepts according to sustainability and other criteria of integrated planning, and corresponding with the housing demand data and Development Concept for Zboїshchia; • If the proposed housing development concepts satisfy these criteria, the city authorities could choose the most appropriate and affordable solutions for the integrated development of a neighborhood, i.e. that solve multiple problems.

• моніторинг ринку житла та попередні дослідження, відкрита кадастрова карта з наявними ділянками та інтегроване регулювання житлового будівництва; • відповідно до даного сценарію великий забудовник купує ділянку і пропонує ДПТ, у той час, як в новій процедурі забудовник обирає ділянку за правилами, визначеними містом для розвитку житла; • ширше коло зацікавлених сторін бере участь у створенні завдання на проектування для ДПТ, натомість зараз людей просто ставлять перед фактом про прийняті рішень; • забудовники, які хочуть інвестувати в житлове будівництво та пропонують власні економічні та просторові концепції, не просто забудовують ділянку відповідно до детальних планів, а публічно пропонують свої пропозиції. У свою чергу місто (за допомогою Агенції з житла) обирає концепції згідно з критеріями сталості та інших вимог щодо інтегрованого планування, а також з урахуванням даних про потреби житла та Концепції розвитку Збоїщ; • якщо запропоновані концепції розвитку житла задовольняють цим критеріям, міська влада може обрати найбільш прийнятні для комплексного розвитку району рішення, здатні вирішити численні проблеми.

New Housing Agency

ZBOЇSHCHIA

kin

Apply NOW!

Positive outcomes of the implementation of the new decision-making process: • Multiple, affordable housing options; • Revitalization of neglected areas, reuse of brownfields; • Growth potential for small and medium-sized local businesses through the mixed-use development; • Clear and transparent procedures for any developer, which decrease land use speculations, and allow conflict-free construction; • Economic feasibility, reduction of costs for housing construction and improvement of urban quality; • Depending on the need and project scope, spatial development can be done not only by a private developer but also by the communities (e.g. cooperative housing) and the city administration; • Increased number of active and well-informed citizens, who assert their right to quality public spaces and overall quality of the living environment, and could implement their ideas; • Future dwellers could have affordable housing and social infrastructure of high quality and integrated to the neighborhood; • Mitigation of carbon dioxide emissions and inefficient land use.

Ключові позитивні ефекти нової моделі: • варіативність та доступність житла; • активізація занедбаних територій, повторне використання колишніх промзон; • потенціал зростання для малого та середнього бізнесу завдяки змішаному використанню будівель та територій; • чіткі та прозорі процедури для забудовника, які зменшують спекуляції й уможливлюють безконфліктне будівництво; • економічна доцільність, зниження витрат на будівництво житла та поліпшення якості простору; • залежно від необхідності та масштабу проекту просторовий розвиток може здійснюватися не лише приватним забудовником, а й громадами (кооперативами), банками та міською адміністрацією; • збільшення кількості активних і добре обізнаних громадян, які готові відстоювати своє право на якісні публічні простори та загальну якість житлового середовища, а також можуть реалізовувати свої ідеї; • для майбутніх мешканців забезпечена якісна житлова та соціальна інфраструктура, інтегрована в район; • зменшення викидів двоокису вуглецю; • підвищення ефективності землекористування.

Urban Development contract signed

Outline Your Project! hppts //www.investinzboishchia.gov.ua Estimated Budget Zboishchia Project

Apply NOW!

Evaluation process

4. ADAPTATION OF 4. АДАПТАЦІЯ МОДЕЛІ THE DECISION-MAKING ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ MODEL FOR ZBOЇSHCHIA ДЛЯ ЗБОЇЩ Analysis of the land potential of Zboїshchia

Аналіз земельного потенціалу Збоїщ

One of the most crucial stages that we (re)introduce into the decision-making procedure is the thorough analysis of land capacity for the potential infill development. For this, we analyzed data obtained from the land ownership cadaster and analyzed zoning regulations on the municipal land plots. Former industrial and utility zones, garages and warehouses constitute such potential for the mixed-use development (see the map). Several industrial facilities still in use could be relocated to the northern іndustrial zone of Lviv.

Одним з найважливіших етапів, що з’являється у процедурі прийняття рішень, є оцінка земельного ресурсу для потенційного будівництва. Така оцінка неможлива без використання даних земельного та містобудівного кадастрів. Земельний кадастр дозволяє визначити форму власності, насамперед, земельні ділянки комунальної власності та їх фактичне цільове призначення, які особливо зацікавили нашу команду в рамках роботи над проектом. Містобудівний кадастр дає змогу встановити параметри забудови для тієї чи іншої земельної ділянки.

Such transparent land capacity analysis is a basis for integrated land use regulation, which is aimed to avoid land and housing market speculations and irrelevant spatial planning decisions made in favor of private developers. In addition, it worth to emphasize that this is the basis for sustainable spatial planning. The existing DPT proposes housing of various density (high- and middle-storied blocks) with the total development area of 85.6 hectares, wherein the total housing stock is 690.2 thousands m². According to our analysis of the land capacity on Zboїshchia, there are 56.08 hectares of the municipal land available for housing development, which is equivalent to 65% of the proposed DPT. These are 46.64 hectares of brownfields and greyfields, and 9.44 hectares of communal parking/garages (see the map).

Для досягнення цілей сталого розвитку Збоїщ однім із завдань є визначення ділянок для потенційної забудови в існуючих межах міста шляхом редевелопменту виробничих територій (у першу чергу тих, що на сьогодні не використовуються, або які варто розмістити за межами міста чи у Північній промисловій зоні) та використання території гаражів. Проектом детального плану території (ДПТ) пропонується розмістити багатоквартирні житлові будинки різної поверховості на території площею 85,6 га. При цьому, площа багатоквартирного житлового фонду становитиме 690,2 тис м2. Виходячи із зазначених даних, командою було здійснено моніторинг публічної кадастрової карти. За нашими оцінками в районі Збоїщ (див. картосхему) територіальний ресурс комунальної власності, який можна використати для житлового будівництва, становить 56,08 га (65,5 % від запропонованого ДПТ): 46,64 га браунфілдів та 9,44 га гаражів.

Garages 11.3 Ha Garages 11.3 Ha Brownfields 46.6 Ha Brownfields 46.6 Ha Total 57.9 Hectars Total 57.9 Hectars Proposed DPT Area Proposed DPT Area

Ha Thnd m2

Thnd m2 M2 Per Ha

M2 Per Ha Average Number of Average floors Number of floors

Our DPT Proposal Our DPT Proposal 85.6 56.1 85.6 56.1 690,2 445,2

690,2 8.06

445,2 8.83

8.06 -

8.83 6

GSPublisherVersion 0.0.100.100

According to (1) the compact city principles, (2) updated Ukrainian urban planning codes (ДБН 36092** «Планування і забудова міських і сільських поселень»), (3) existing housing morphology in Zboїshchia and (4) Lviv zoning plan, rough 445.23 thousands m² of the new housing could possibly be developed on the 56.08 hectares of available municipal land within the district, with the average density of 6 storeys. This is 64.5% of the housing capacity of the existing DPT. The average housing stock density rises slightly from 8.06 to 8.8 thousand m² of apartments per hectare (see the table). Utilizing this available land capacity, our team proposes infill housing development through the reuse of brownfields and garages, instead of intensive sprawling development of greenfields and private gardens on the urban boundary/edge. Another important integrated planning principle that we introduce as a sustainability criteria to the decision-making procedure is a mixed-use development. Basing on the conducted analysis, we could describe land use on Zboїshchia as predominantly monofunctional (represented by housing and industry), with huge neglected areas, which was typical for socialist urban spaces. The mixed-use development of former industrial sites and garages on Zboїshchia — for housing, services, social infrastructure, retail, and offices, — would create the living environment of high quality. Infill mixed-use development within the district boundary would contribute to the creation of a “city of short distances” and decrease car dependency, while citizens and businesses could benefit from the existing public transport infrastructure.

За принципом компактного міста, згідно з новими ДБН 360–92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» і враховуючи існуючу морфологію забудови та план зонування Львова, за нашими оцінками на 56,08 га є можливість розмістити 445,23 тис м2 житла при середній поверховості 6 поверхів. Це — 64,5 % від запропонованого наявним ДПТ обсягу житла. При цьому, щільність забудови зросте незначно: від 8,06 тис м2/га до 8,8 тис. м2/га (див. таблицю). Використовуючи цей потенціал, наша група пропонує ущільнення забудови через альтернативне використання нефункціонуючих промзон та гаражів замість перетворення зелених масивів та дачі за містом у щільно урбанізовану територію. Інший вважливий принцип просторовго розвитку та землекористування, який ми вводимо у процес прийняття рішень як критерій сталості, — це поліфункціональний розвиток територій. Під час моніторингу земельного кадастру та містобудівної до кументації міста Львова для району Збоїща, ми виявили переважання монофункціонального використання ділянок (в основному — як житла та промисловості). Поліфункціональний розвиток колишніх промзон дозволяє ефективно (соціально, економічно, екологічно,

This type of the land use is also beneficial for the proper environmental management since it proposes re-use and re-cultivation of the brownfields and other artificial landscapes. As the city is being compactly developed within its boundaries through densification (see the map), the existing northern green belt and opportunities for urban gardening for locals are preserved. Limited municipal resources would not be wasted on a vast, car-oriented, transport and other infrastructures for the “New Zboїshchia”. Also, it should be underlined that it is important to preserve and develop the existing green zones and natural water resources to adapt to the climate change, protect water sources, and provide decent public spaces for the local community. To sum up, such infill development according to the compact city principles needs a thorough planning. The task of municipal planning authorities (including the Housing Agency) is to monitor the proper environmental management and sustainability components of housing offers. This is the way for the new development to benefit from the existing economic and spatial potential of the neighborhood — through the development of sustainable planning solution, which would increase the social and economic diversity of residential environment.

транспортно) використовувати наявні вакантні території та створити «місто коротких відстаней», зменшивши залежність від автотранспорту. Крім цього, це дозволить додатково збільшити ємність для житлового будівництва, розміщення об’єктів сфери послуг, офісів, торгівлі тощо. Такий тип землекористування важливий також для раціонального менеджменту довкілля, адже він пропонує рекультивацію та повторне використання колишніх промислових зон та інших штучних ланшафтів. Далі, оскільки місто розвивається компактно у своїх межах, приміська зелена зона на півночі та дачні ділянки зберігаються. Обмежені міські ресурси не будуть витрачатися на масштабну та автомобілеорієнтовану інфраструктуру «Нових Збоїщ». Важливо також зберігати та розвивати наявні зелені зони та природні водні ресурси (зокрема, річку Полтву та її зелений коридор) для адаптацій до змін клімату, захисту води та сворення мережі якісних зелених публічних просторів. Таким чином, міський розвиток відповідно до принципів компактного міста вимагає ретельного планування. Завдання органів місцевого самоврядування (у тому числі, житлового агентства) — це моніторинг відповідних компонентів екологічного менеджменту та сталого розвитку житлових пропозицій. Максимізаця вигоди від економічного та просторового потенціалу можлива шляхом розробки рішення щодо сталого планування, яке би збільшило соціально-економічне різноманіття житлового середовища.

5. ALTERNATIVE HOUSING DEVELOPMENT PROPOSAL FOR ZBOЇSHCHIA The new decision-making model, namely its core elements: the municipal regulation of land use for housing, basing on the constant transparent and efficient monitoring of land potential, housing demand and offer, involvement of stakeholders from the initial stages for the creation of the Terms of Reference (ToR), and the analysis of housing development proposals (the Detailed plans) according to the criteria of sustainable and integrated urban development opens possibilities for alternative housing options to be developed.

How could the alternative housing for Zboїshchia look like? According to our guiding planning principles and basing on the analysis of land capacity, we have chosen the site of the former plastic factory for the development of a housing proposal. This land is in municipal ownership and temporarily disused or rented to warehouses and small workshops. The plot is situated just inside the district, amidst a cluster of the single-family housing; zoning regulations allow its development for middle-storied housing blocks. Therefore, it is a place of high economic potential for the mixed-use development. Proposing this plot for housing and, simultaneously, promoting mixed-use through the decision-making, the city authorities could benefit from the development of new public spaces, reuse of the brownfield and connection of the neighborhood. According to the new decision-making model, the Housing Agency could choose development solutions, the most appropriate for spatial, economic, environmental, and social challenges of the district. Developers, proposing the most integrated concepts (which could solve multiple planning and environmental problems and benefit social diversity), would be favored. For instance, such favorable development solutions would be those resolving problems with neglected and polluted banks of the adjacent Poltva river, dilapidated/absent public spaces in the neighborhood, and ruined connection with the public school #99.

Further, the development concepts are assessed by the Housing Agency according to sustainability criteria. To ensure the quality of proposals further, an Integrated Concept for Zboїshchia should be developed. Than, after an agreement between a developer and the city is being signed, elaboration of the Terms of Reference for the Detailed plan (DPT) starts. It comprises the engagement of stakeholders, including residents of the adjacent single-family houses, current renters of the former factory buildings, school #99, and, of course, developers and municipal authorities. If open, wide and equal participation of proper stakeholders is organized, relevant Terms of Reference would be prepared for an integrated Detailed plan — the key document for sustainable development of affordable housing.

5. AЛЬТЕРНАТИВНА ПРОПОЗИЦІЯ ЩОДО ЖИТЛОВОГО БУДІВ НИЦТВА У ЗБОЇЩАХ

Ключові елементи нової моделі прийняття рішень, а саме: муніципальна регуляція землекористування для розвитку житла на основі моніторингу доступних територій та потреби в житлі, залучення стейкхолдерів на початкових стадіях для створення завдання на проектування (ЗП) та оцінка концепцій забудови на основі критеріїв сталого й інтегрованого міського планування — відкривають можливість для альтернативних пропозицій розвитку житла.

Як може виглядати таке альтернативне житло у Збоїщах? Відповідно до принципів компактного міста, повторного використання територій промзон, змішаного землекористування, та на основі аналізу земельного потенціалу Збоїщ, нашою групою

була обрана ділянка колишньої пластикової фабрики для пропозиції альтернативного житла. Ділянка знаходиться у комунальній власності, а будівлі фабрики стоять порожні або частково орендуються під майстерні та склади. Розташована вона безпосередньо всередині Збоїщ, посеред кварталів приватних будинків, де зонінг дозволяє зведення житла середньої поверховості. Таким чином, у ділянки — дуже високий потенціал для поліфункціонального використання (житло+). Пропонуючи цю ділянку під житлове будівництво й одночасно просуваючи її змішане використання через нову модель прийняття рішень, місто отримає нові публічні простори, що тісніше інтегрують район, та повторне використання нефункціонуючої промзони. При цьому, інтегровані концепції забудови, що здатні вирішити просторові, екологічні та соціальні проблеми, а також покращити загальну якість житлового середовища, будуть у пріоритеті. Прикладом такого інтегрованого рішення може бути концепція житлової забудови, що одночасно покращує ситуацію із занедбаними та забрудненими берегами Полтви, відсутніми публічними просторами та зв’язком цієї частини сусідства з найближчим шкільним закладом №99. Далі проекти забудови оцінюються Житловим агентством відповідно до критеріїв сталості. Для покращення якості проектів забудови та розвитку району, необхідно створити Інтегровану концепцію розвитку Збоїщ. Після підписання угоди між девелопером та містом, ініціюється розробка завдання на розробку детального плану території. До цього процесу, крім власне представників девелопера та міської влади, залучаються локальні стейкхолдери, в тому числі — мешканці прилеглих вулиць, власники бізнесів та орендарі колишньої фабрики, представники школи. За відкритого, рівного та правильно організованого процесу партисипації можна буде підготувати релевантне завдання на розробку Інтегрованого детального плану — ключвого документу для сталого розвитку доступного житла.

CONCLUSIONS

ВИСНОВКИ

Zboїshchia is a neighborhood with the unique identity and huge potential for economic development, as well as with numerous social, planning and management challenges. The key sphere that could provide complex integrated solutions for its spatial, social and economic development is housing. The most sustainable way to develop affordable housing (a key feature of contemporary cities) in Zboїshchia is the infill development and reuse of brownfields according to the “compact city” principles. For this, we need efficient land use, integrated spatial planning mechanisms and stakeholder-oriented decision-making to be implemented.

Збоїща — це район з унікальною ідентичністю, високим економічним потенціалом та, водночас, численними соціальними, просторовими й управілнськими викликами. Ключова сфера, що може забезпечити комплексні інтегровані рішення для соціального, просторового та економічного розвитку сусідств — це житло. Найбільш сталий спосіб розвитку фінансово доступного житла у Збоїщах — повторне використання територій промзон, складів і гаражів на основі принципів «компактного міста». Для цього необхідні ефективне землекористування, інструменти інтегрованого міського розвитку та політики, орієнтовані на включення різних стейкхолдерів.

All mentioned would only become possible through the introduction of a new decision-making model that allows the city to lead the way, encourages alternative investments, and involves all stakeholders. We see this model as a localization of the Sustainable Development Goal #11, and sustainable urban planning principles, outlined in the New Urban Agenda and the Leipzig Charter for Sustainable European Cities. The tasks of this model are (1) the provision of affordable and alternative housing options through the proper land use and monitoring of housing demand; and (2) the development of sustainable spatial planning solutions through the proper involvement of stakeholders, mixed-use and proper environmental management.

Все це можливе лише за умови введення нової моделі прийняття рішень, яка дозволить місту керувати процесом розвитку, заохочуватиме альтернативні способи житлового будівництва, а також забезпечуватиме участь усіх стейкхолдерів. В рамках програми ASIUD 2017/18 наша команда розробила таку модель. Ми бачимо її як локалізацію 11-ї цілі сталого розвитку ООН та принципів сталого міського планування, окреслених у Новій програмі розвитку міст та Лейпцизькій Хартії «Міста Європи на шляху сталого розвитку». Завдання цієї моделі: (1) забезпечення альтернативних, доступних опцій житла через ефективне землекористування та моніторинг житлових потреб та (2) розробка сталих планувальних рішень через ефективне залучення стейкхолдерів, змішане землекористування та ефективний менеджмент довкілля.

Photo by Margo Didichenko

TEAM Mentor:

Mirjam Niemeyer Yevhen Borysenko Lidiia Chyzhevska Ivan Furlet Olena Golovko Denys Goncharov 98

Anna Kovtun Yana Maksymchuk Olena Pitirimova Ivanna Porchuk Daryna Pyrogova

#2 RE-THINKING A SLEEPING NEIGHBORHOOD BASED ON THE EXAMPLE OF ZBOÐ&#x2021;SHCHIA

MOVING ZBOЇSHCHIA TOWARDS COHESIVENESS Impressions

Challenges and answers

Zboїshchia, a suburb in the north of Lviv, could be seen as a typical residential neighborhood in post-Soviet cities: ample street spaces, loosely flanked by a mix of typologies such as Soviet-era housing complexes, later added smaller apartment blocks, small single family houses and, here-and-there, recently developed high-rise housing projects.

An interdisciplinary team was put together to work on a common project: integrated urban development for Zboїshchia. The group represented a wide spectrum of young professionals — actors — taking part in the making of cities: freelance architects, civil engineers, landscape planners, sociologists, economists, politicians, some being entrepreneurs, some representatives of different departments of city administrations or working for NGOs. All coming from different corners of Ukraine: Kyiv, Chernivtsi, Zhytomyr, Poltava and Dnipro.

On the streets you meet young mothers with prams and some middle-aged boozers, but also old-established locals, busy with buying and selling food on a couple of street markets. Only the city hospital in the northern edge of Zboїshchia breaks the “rule” of a sleeping district, bringing in people — employees and patients — from elsewhere. A typical flat in the denser residential areas faces green courtyards providing plenty but mostly unused open spaces and empty playgrounds. Neglected, the courtyards seem to be no-mans-land with a new function as car-parking. Open space and nature seem to be everywhere — in abundance — and mostly seemingly little used. Even the potentially attractive landscape along the Poltva riverbanks in the south of Zboїshchia gives the impression of being undiscovered.

Plans for the future However, the city has big plans with Zboїshchia — or at least north of it. The Detailed plan for a new district north of the hospital pursues the ambitious goal to accommodate thousands of residents along a new highway. The planning was approached in the same way as the existing “southern part” of Zboїshchia was earlier: disconnected sub-areas with loose arrangements of sometimes denser sometimes lesser dense housing, without any visible comprehensive concept regarding connections to the surrounding urban tissue or interlacement with nature.

100

Instead of proposing an alternative scheme for the new northern parts as foreseen in the beginning, the team worked with the focus on the existing parts of Zboїshchia. The team members set out, each bringing in know-how from their field, to study and analyze the existing urban situation by mapping specific spatial conditions, studying official planning documents, surveying usage of space and, most importantly, by talking with stakeholders and doing interviews with people who live and work there. We found out that the old established generation who grew up their children and stayed in Zboїshchia is well connected — their community is tightly knit. But the numerous new-comers on their part often feel unsafe because of Zboїshchia’s bad reputation — whether rightly earned or not — and because they do not knowing their neighbours. They are not part of “the”— or any — local community, for them Zboїshchia is a place to stay. Further we understood that the local service infrastructure and public amenities are there only to serve the most basic daily needs of district residents forcing them to seek leisure activities and more attractive places to spend time in the city center. The main project question was: How to make daily life in the Zboїshchia neighbourhood better, help the community life to grow and improve key urban situations? Two main tracks arose: (1) defining measures to improve socio-economic and cultural life and (2) formulating proposals for concrete physical transformations based on low-investment and, therefore, low-threshold strategies.

The team suggested three development strategies: First, courtyards as “breeding grounds”. The courtyards of housing complexes, today being abandoned and misused, are an asset — breeding ground for small scale community building — which should be developed to support social exchange by providing possibilities for collective appropriation of the shared open space. The second strategy: Balaton center as the neighborhood “hot-spot”. The Balaton center, today being in bad condition but in a strategic good location, should be revitalized with additional communal uses to amplify the already active place to become a more attractive focal point in the neighbourhood. Third: the riverbanks of the Poltva River as a “leisure-link”. The riverbanks along the Poltva in the south could link Zboїshchia with the city center through a natural landscape corridor and offer space for leisure activities.

Conclusions After working with the team for several months, the question is what to take out from the process and what could be typical challenges and generalizable strategies for the development of a suburban neighbourhood? The modernistic approach to spatial development of mono-functional suburban areas does not any more correspond to today’s societal needs regarding cohesive and socially sustainable urban living environments. Multifunctional, attractive places and local centralities, orientation points for the community, everyday places where people’s paths cross and accidental meetings take place are important elements of a livable neighbourhood. Qualitative improvement arises from a combination of urban planning and socio-spatial strategies. In order to promote community life in a targeted manner, it is not only necessary to coordinate strategies and measures from various fields of expertise but also to integrate and involve the local stakeholders themselves. Social and spatial transformation can start from small, low-investment interventions when the local community is activated. Mirjam Niemeyer

101

Photo by Margo Didichenko

СПРИЯЮЧИ ЗГУРТОВАНОСТІ ЗБОЇЩ Враження

Проблеми та відповіді

Збоїща, передмістя на півночі Львова, можна розглядати як типовий пострадянський житловий район — з широким вуличним простором, вільно заповненим сумішшю різноманітних типів забудови: мікрорайонами радянської епохи, невеликими житловими кварталами, що з’явилися пізніше, малими односімейними будинками й розкиданими багатоповерховими житловими будівлями, нещодавно зведеними у районі.

Для спільної роботи над проектом інтегрованого міського розвитку Збоїщ було створено міждисциплінарну команду. Група складалася із широкого спектру молодих фахівців — áкторів, що працюють у сфері розвитку міст: архітекторів-фрілансерів, інженерів-будівельників, ландшафтних архітекторів, соціологів, економістів, політиків, кількох представників бізнесу й міських адміністрацій та представників НУО. Усі вони приїхали з різних куточків України: Києва, Чернівців, Житомира, Полтави та Дніпра.

На вулицях ви можете зустріти молодих мам із дитячими колясками, пияків середнього віку, а також й місцевих жителів старшого покоління, зайнятих продажем та купівлею продуктів на вуличних ринках. Тільки міська лікарня на північній околиці Збоїщ порушує «правило» спального району — її співробітники та пацієнти приїжджають сюди з усього Львова. З типової квартири щільно забудованого житлового району відкривається вид на зелені двори, де є великі, але майже не пристосовані для жителів простори і порожні дитячі майданчики. Вони видаються знелюдненою землею, відведеною під функцію паркування. Навколо у надлишку є відкритий простір та природа, що, однак, майже не використовуються. Навіть потенційно привабливий ландшафт уздовж берегів річки Полтва на півдні Збоїщ створює враження неосвоєнного простору.

Плани на майбутнє Поміж тим, місто має великі плани на Збоїща, принаймні, на їхню північну частину. Детальний план для нового району, розташованого на північ від лікарні, має амбіцію розміщення житла для тисяч сімей уздовж нової автомагістралі. Цей план було розроблено так само, як і для «південної частини» Збоїщ: роз’єднані підзони з нещільним розташуванням більш-менш компактного житла, без будь-якої видимої загальної концепції щодо узгодженості з навколишнім міським простором або зв’язком із природою.

104

Замість того, щоб пропонувати альтернативну схему для нової забудови північних околиць, як це було передбачено спочатку, група була сфокусована на роботі з уже існуючими мікрорайонами Збоїщ. Кожен член команди додавав ідеї та новий кут зору, зумовлений своєю спеціальністю, аналізував наявну ситуацію в місті через конкретні простори, вивчав офіційну містобудівну документацію, досліджував використання простору і, найголовніше, спілкувався із зацікавленими сторонами, а також проводив інтерв’ю з людьми, що живуть і працюють у цьому районі. У результаті, ми з’ясували, що старше покоління, яке вже виростило своїх дітей у Збоїщах, згуртоване в єдину громаду. Проте, велика кількість новоприбулих жителів відчуває себе у небезпеці через погану репутацію Збоїщ: це зумовлено не рівнем доходів, а тим, що вони не знайомі зі своїми сусідами. Нові мешканці не є частиною місцевої або взагалі якоїсь спільноти. Для них Збоїща — це лише місце для проживання. Пізніше наша команда зрозуміла, що місцева інфраструктура та комунальні послуги дозволяють задовільнити лише найелементарніші повсякденні потреби жителів району, змушуючи їх шукати дозвілля та привабливі місця для проведення вільного часу в центрі міста. Таким чином, постало основне питання проекту: як покращити повсякденне життя на околицях Збоїщ, сприяючи розвитку громадської активності та згуртуванню мешканців для вирішення

ключових завдань місцевого просторового розвитку? Відповідно, було окреслено два основних напрямки дій: (1) визначення заходів щодо поліпшення соціально-економічного та культурного життя і (2) розроблення пропозицій для конкретних фізичних змін на основі стратегій, що не передбачають великих інвестицій, і є таким чином більш реалістичними. Як результат, команда запропонувала три стратегії розвитку. Перша — двори як «пташині гнізда». Внутрішні дворові простори житлових комплексів, які сьогодні залишаються покинутими і не використовуються, мають потенціал стати майданчиками для побудови сусідської спільноти. Ці двори повинні бути перероблені з фокусом на підтримку їхньої соціальної функції, надаючи можливість колективного використання відкритого простору всіма жителями. Друга стратегія — центр «Балатон» як «гаряча точка» та «магніт» сусідства. Центр «Балатон», який сьогодні перебуває в поганому стані, але знаходиться в стратегічному місці, може бути ревіталізований через додавання громадських функцій, що урізноманітнить активності та перетворить його на привабливий центр району. Третя стратегія — узбережжя річки Полтва як «дозвіллєвий з’єднувач». Набережна вздовж Полтви на півдні могла б пов’язати Збоїща з центром міста через природний ландшафтний коридор і створити місце для дозвілля.

Якісне поліпшення виникає за рахунок поєднання міського планування і соціально-просторових стратегій. Для того, щоб цілеспрямовано пропагувати активне громадське життя, необхідно не тільки координувати стратегії та заходи різних інституцій і професійних кіл, а й інтегрувати і залучати локальні зацікавлені сторони, зокрема місцевих жителів. Соціальні та просторові перетворення можуть починатися із заходів, що вимагають невеликих за обсягом інвестицій та сприяють активізації місцевої громади. Міріам Німеєр

Висновки Після роботи з командою протягом декількох місяців, виникає питання: які загальні висновки можна зробити з процесу дослідження і якими можуть бути типові проблеми та узагальнені стратегії розвитку периферійного району? Модерністський підхід до просторового розвитку районів на околицях міст, що передбачає їх монофункціональність, більше не відповідає сьогоднішнім соціальним потребам у згуртованому та стійкому середовищі проживання у міс ті. Тепер важливими елементами живого району є багатофункціональні, привабливі місця та локальні центри як орієнтири для спільноти, місця щоденного перетину шляхів людей та випадкових зустрічей.

105

INTRODUCTION: GOALS AND CHALLENGES

ВСТУП: ЦІЛІ ТА ВИКЛИКИ

Working with Zboїshchia, the main goal of our group was to understand how this place functions today, who lives there, what are the main advantages and issues of this neighborhood. Based on this and recognizing the principles of integrated urban development, we were aimed at (1) determining problem areas as well as locations that have potential and (2) offering socio-spatial strategies for the transformation of these key areas.

У роботі із Збоїщами нашим головним завданням було зрозуміти, як функціонує район сьогодні, хто у ньому живе, які його основні переваги та недоліки. На основі цього, керуючись принципами інтегрованого міського розвитку, ми мали (1) знайти проблемні місця у районі та ті, що, навпаки, мають потенціал, та (2) запропонувати для них стратегії просторових та соціальних змін.

In the frame of the project work, the group faced several challenges. First, this is a dilemma of city expansion or densification. Zboїshchia is located on the outskirts of Lviv, and, on the one hand, has already started to be developed in the northern direction. But, on the other hand, residential development is also going on inside the neighborhood in the yards of older residential development, which leads to the reduction of public spaces and potential green areas. The question is also whether there is a real need for a lot of new, more comfortable housing to be built in the city (although their comfort level is doubtful), and what will happen to the old dwelling. Perhaps, it is time to re-think the existing potential of Zboїshchia and work with it, avoiding the construction of new high-rises with tiny courtyards? Another challenge we faced in our work was to maintain a balance between the existing features of the neighborhood and the new development proposals. As a result, the group’s key position was to focus on the assessments and needs of inhabitants, but not just to “activate” or “awake” Zboїshchia. Therefore, we devoted enough time to study the experience of using the space from an ordinary citizen’s point of view. In the result of identifying the main challenges of Zboїshchia, our team based the project approach on the following beliefs: (1) acupunctural changes in public spaces on various scales (small, medium and large) can significantly affect the overall comfort of life in the neighborhood in comparison with large infrastructure projects; (2) spatial transformations can lead to social changes when people have qualitative public spaces and begin to spend time there, gather and work together on the balanced development of a place, where they live.

106

У своїй роботі група зіткнулися з кількома викликами. По-перше, це дилема розширення або ущільнення міста. Район Збоїщ знаходиться на окраїні Львова і, з одного боку, вже почав планово розбудовуватися на північ, але з іншого — житлова забудова відбувається і всередині району за рахунок дворів мікрорайонів старішої забудови, а також зменшення публічних просторів і потенційних зелених зон. Питання також полягає у тому, чи є реальна потреба для того, щоб у місті будувалося так багато нового, умовно, комфортнішого житла (що, насправді, ще треба перевірити), та що буде відбуватися із старим житловим фондом. Можливо, настав час переосмислити існуючий потенціал району та використати його, не будуючи нових хмарочосів із крихітними дворами? Інший виклик, із яким ми зіткнулися у своїй роботі, полягав у збереженні балансу між існуючими особливостями району та новими пропозиціями щодо його розвитку. Як результат, наша група визначила спільну ключову позицію — базувати проектні пропозиції на оцінках та потребах мешканців, а не лише «активізувати» чи «розбудити» Збоїща. Тому ми приділили достатньо часу вивченню досвіду користування простором із точки зору звичайного мешканця. На нашу думку, (1) акупунктурні зміни у громадських просторах у різних масштабах (малому, середньому та великому) можуть значно сильніше вплинути на загальний комфорт життя у районі, ніж великі інфраструктурні проекти. Також, ми переконані, що (2) просторові трансформації можуть призводити до соціальних змін, коли у громадських просторах люди почнуть проводити час, гуртуватися та разом працювати над збалансованим розвитком місця, де вони живуть.

Methodology of work

Методологія роботи

At the first stage of work with Zboїshchia, our team conducted on-spot spatial observations. The group has been divided into 5 sub-groups, each aimed at exploring the territory of the neighborhood, mapping and evaluating its key elements: spatial constitution, housing, public spaces and activities, places of social interaction, peculiarities of internal mobility and accessibility of the territory.

На першому етапі роботи зі Збоїщами наша група провела просторові спостереження району. Команда була розподілена на 5 підгруп, кожна з яких займалася дослідженням території району, картуючи та оцінюючи його ключові елементи: типи житлової забудови та її просторове розміщення, громадські простори й активності, місця соціальної взаємодії людей, особливості мобільності у районі та доступність території.

In addition, we conducted street interviews on-site and surveyed the residents using 4 questions:

Крім того, під час роботи на місці ми проводили вуличні інтерв’ю та ставили мешканцям наступні запитання:

• What works well in Zboїshchia? • What works bad in Zboїshchia? • Which places are of importance in Zboїshchia? • What is missing in Zboїshchia? At the second stage, we turned to the analysis of open data relevant to the neighborhood. Basing on all collected information, the group conducted a SWOT-analysis of the territory and created a stakeholder map. Next, we developed a future vision for Zboїshchia and development strategies for open spaces on various scales of a courtyard, subcenter, and open green spaces, as well as the strategy that accommodates possible expansion of the neighborhood in the northern direction. Also, a set of guiding principles for urban development has been elaborated.

• Що добре функціонує у Збоїщах? Що Вам подобається? • Що погано функціонує у цьому районі? Що Вам не подобається? • Які місця є важливими у Збоїщах? • Чого не вистачає районові? На другому етапі ми перейшли до роботи з наявними даними із відкритих джерел і, на основі всієї зібраної інформації, провели SWOT-аналіз району та створили карту стейкхолдерів. Крім того, ми розробили візію для Збоїщ та стратегії розвитку для відкритих просторів на різних масштабах: подвір’я, субцентр, відриті зелені зони, а також стратегію на випадок, якщо район буде розширюватися у північному напрямку. Також, було розроблено набір універсальних принципів, за яким має відбуватися міський розвиток.

107

KEY RESULTS OF THE ANALYSIS: WHAT DID WE LEARN ABOUT ZBOЇSHCHIA?

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ АНАЛІЗУ: ЩО МИ ДІЗНАЛИСЯ ПРО ЗБОЇЩА?

Mobility

Мобільність

Zboїshchia has quit extensive street network. The main traffic goes along Khmelnytskogo, Mazepy, Lypynskogo, and Mykolaychuka streets, other ones are calmer. There are several bike routes in Zboїshchia, which will be connected within the city’s cycling network in future. The neighborhood is well connected to the city center by buses and trolleybuses, but changing a bus is needed to get to other, more distant districts of the city. Pedestrian mobility within Zboїshchia is complicated, it is inconvenient to move on foot. One could conclude that infrastructure solutions were developed not for pedestrians, but for moving around by car.

Збоїща мають досить розгалужену систему вулиць. Основний трафік іде по вулиці Хмельницького, Мазепи, Липинського та Миколайчука; інші вулиці більш спокійні. У районі є кілька велодоріжок, які у майбутньому поєднаються у загальноміську веломережу. Збоїща добре пов’язані з центром міста автобусами та тролейбусами, але щоб доїхати до інших, більш віддалених районів, потрібно робити пересадку. Пішохідна мобільність усередині Збоїщ ускладнена, пересуватися пішки — незручнo. Загалом, інфраструктурні рішення орієнтовані на пересування на автомобілі.

Orientation points Despite the fact that Zboїshchia is considered to be a sleeping neighborhood, there are points of social activity that, on the one hand, attract people

Точки орієнтації Не зважаючи на те, що Збоїща вважаються спальним районом, там є точки громадської активності, які, з одного боку, притягують людей через важливі функції, які вони виконують, Mobility with orientation points Orientation points: markets, shoping Orientation points: medical infrastructure Orientation points: leisure activity Priority active street. People activity Priority active street. Car oriented Secondary active street Identity street Bicycle line

108

through the important functions that they perform, and, on the other hand, are important landmarks for orientation in the neighborhood. The orientation points at the city level are Ambulance Hospital, Pivnichna (Northern) Bus station and Halytske intersection (a point of entry and exit to Kyiv direction). Among the orientation points at the neighborhood level are: markets, supermarkets, sports playgrounds and active Mazepy and Mykolaychuka streets.

Green spaces Zboїshchia is located not far from quite a large Zamarstynivskyi park, but it is located also on the border of the city and is poorly connected to the neighborhood by a street network. Moreover, it lacks leisure infrastructure, therefore it is almost not used. In the south of Zboїshchia, between the streets of Lincolna and Lypynskogo, there is an unorganized green zone of linear form, where Poltva river flows in the underground tube. This green space is partially built-up with residential housing. Also, there is a monastery there. Some streets have plenty of tall old trees, which make them green corridors for enjoyable pedestrian mobility within the neighborhood.

а з іншого — є важливими орієнтирами у районі, що допомагають визначити місцезнаходження. Точки орієнтації в масштабі Львова — це Міська лікарня швидкої допомоги, Автовокзал «Північний» та Галицьке перехрестя (точка в’їзду-виїзду у напрямку Києва). Точки орієнтації на рівні району: ринки, супермаркети, спортивні майданчики й активні вулиці Мазепи та Миколайчука.

Зелені простори Збоїща розташовані недалеко від достатньо великого Замарстинівського парку, проте він знаходиться на межі міста і погано поєднаний із районом вуличною мережею. Більш того, йому бракує інфраструктури для відпочинку, тому він майже не використовується. На півдні Збоїщ між вулицями Лінкольна та Липинського є неорганізована зелена зона лінійної форми, під землею там тече річка Полтва. Частково цей зелений простір вже забудований житлом. Також, там знаходиться монастир. Деякі вулиці мають достатню кількість високих старих дерев, що робить їх зеленими коридорами для приємної пішохідної мобільності всередині району.

Green spaces Zamarstynivskyi park Unorganized green zones Green streets Squares Semi-open public spaces

109

Spatial constitution

Характер забудови

Three housing typologies can be observed in Zboїshchia:

У Збоїщах можна спостерігати три основні типи житлової забудови:

(1) microdistricts of 5-, 9- and 12-storey buildings with spacious common courtyards; (2) fenced areas with single-family housing and (3) mixed zones where multi-storey apartment buildings are mixed with single-family houses and stay very close.

(1) мікрорайони із багатоповерховими будинками на 5, 9 та 12 поверхів із просторими спільними дворами, (2) зони з приватною забудовою, огороджені парканами та (3) змішані зони, де багатоповерхівки змішані з приватними садибами та збудовані дуже близько.

This kind of development is a result of the fact that there were several villages located here before the city emerged on this land and new housing for workers of industrial enterprises were built. Also, it worth to point out that new residential construction is now actively taking place in Zboїshchia. However, as was identified during the on-site observations, it is very fragmented and leading to the increased pressure on social infrastructure, which is often neglected on both design and construction phases.

Такий характер забудови є наслідком того, що колись тут було кілька сіл, які приєднали до міста та побудували тут житло для робітників підприємств. Також, у Збоїщах зараз активно будується нове житло, але, як показали результати польових досліджень, забудова є точковою, а наслідки навантаження на соціальну інфраструктуру не беруться до уваги.

Spatial structure Single-family houses Multi-storey apartment buildings New multi-storey apartment buildings

110

Emphasis on user experience

Акцент на досвіді користувачів

It was very important for our group to find out what actual residents are thinking about Zboїshchia, how they are using the space, what is working well here and what needs to be improved.

Для нашої команди було дуже важливим дізнатися, що думають про Збоїща його мешканці, як вони використовують простір, що тут влаштовано добре, а що потребує покращення.

Therefore, we conducted street interviews with 14 inhabitants in different parts of the neighborhood. As a result, it was discovered that the main advantage of Zboїshchia is that it is quiet and calm in comparison to the city center and other districts, but lacks the places for meetings, strolling, and leisure. Due to that, the dwellers are still commuting to the central part of Lviv for taking part in those activities.

Тому, ми провели вуличні інтерв’ю із 14-ма мешканцями і мешканками району у різних його частинах і дізналися, що основна перевага Збоїщ у тому, що тут тихо і спокійно порівняно із центром та іншими районами, але бракує місць для зустрічей, прогулянок та відпочинку, за яким мешканці все одно їдуть до центру міста.

111

KEY FINDINGS FROM INTERVIEWS (14 inhabitants of 5 areas) What works well

What works bad

+ Transportation connection with the city center and other districts + Density of stops for public transportation is suitable + Sufficient number of schools and kindergartens + Sufficient number of shops and markets + Zamarstynivskyi park + Safe neighborhood comparing to other districts + Quiet neighborhood + Available cycling infrastructure + Possibility for gardening + Friendly neighbors

– Bad quality of sidewalks – No renovation inside multi-storey buildings – Lack of possibilities for leisure activities – Bad smell from Poltva river

Important places

What is missing

+ Zamarstynivskyi park + “Zajchyky” (the intersection of Mazepy and Mykolajchuka streets) + “Balaton” (shopping mall, street market and restaurant) + Hospital (Ambulance) + "Apelsyn" Gym + VAM shopping mall

– Cozy family cafe – Public spaces, especially for elderly persons and children – Cinema – Theatre – Organized park near the hospital – River or lake (artificial) – Place for jogging – Place for dog walking

112

КЛЮЧОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ІНТЕРВ’Ю (14 мешканців у 5 локаціях) Що функціонує добре

Що функціонує погано

+ Транспортне сполучення із центром міста та іншими районами + Прийнятна щільність зупинок громадського транспорту + Достатня кількість шкіл та дитячих садків + Достатня кількість магазинів та ринків + Замарстинівський парк + Район безпечний для проживання, порівняно з іншими районами Львова + Тихий район + Наявність велосипедної інфраструктури + Можливість вести садівництво + Привітні сусіди

– Погана якість тротуарів – Не проводяться ремонти у під’їздах багатоквартирних будинків – Брак можливостей для відпочинку – Поганий запах від річки Полтва

Важливі місця

Чого бракує

+ Замарстинівський парк + «Зайчики» (перехрестя вулиць Мазепи та Миколайчука) + «Балатон» (торговий центр, супермаркет та ресторан) + Лікарня швидкої допомоги + Спортзал «Апельсин» + Торговий центр ВАМ

– Затишного сімейного кафе – Громадських просторів для старших людей та дітей – Кінотеатру – Театру – Впорядкованого парку біля лікарні – Річки або озера (штучного) – Місця для пробіжок – Місця для вигулу собак

113

To efficiently work in Urban Development, a professional today have to often rely on his/her “sixth sense” in addition to the rationality and intelligence. That is what we also practice and advance at CANactions School!

114

Щоб ефективно працювати у сфері міського розвитку, сучасний фахівець часто повинен покладатися на «шосте почуття» на додаток до своїх знань і здобутих умінь. Це те, що ми також практикуємо й розвиваємо у Школі CANactions!

Photo by Margo Didichenko

115

Stakeholder analysis

Аналіз стейкхолдерів

After conducting stakeholder analysis, we identified that the main ones for Zboїshchia are: City Mayor, City Council, RIEL construction corporation, which has a large number of buildings under construction in the neighborhood and the “Initiative group of architects 109” who have developed a proposal for the renovation of Zamarstynivskyi park. Also, the GIZ working group begins to play a key role, due to the launching in Lviv the new cooperation project, aimed at elaborating the integrated Urban Development concept for the city.

Відповідно до результатів аналізу стейкхолдерів, основними зацікавленими сторонами для Збоїщ є: Міський голова та Міська рада, будівельна корпорація РIEЛ, яка має у цьому районі найбільше об’єктів будівництва, та «Ініціативна група архітекторів 109, що розробила пропозиції реновації Замарстинівського парку. Також, ключову роль починає відігравати робоча група GIZ, адже під час нашого дослідження у Львові розпочалася робота з розробки Концепції інтегрованого розвитку.

116

SWOT-analysis of Zboїshchia Strenghts

Weaknesses

+ Good transport connection with the city center + Quiet and calm neighborhood for living + Developed social infrastructure + Green areas, closeness to the nature + Medical center + Bike roads

– Complicated pedestrian mobility in the neighborhood because of the hilly landscape – The absence of a transition zone between single-family houses and multi-storey apartment buildings – The high intensity of car traffic that causes noise pollution and harms the ecology – Almost no sidewalks in the areas of single-family houses – Pedestrian crossings are not safe – Lack of places for communication and leisure

Opportunities

Threats

+ Request from the municipality for an alternative development plan for Zboїshchia + Opportunities for new investment + Civil activity of the locals (by means of applying for the participatory budgeting program)

– The absence of a consolidated strategy for the spatial development of Zboїshchia – Due to "acupunctural" investments only into certain land plots, the neighborhood has not been developed in an integrated manner as a full-fledged area – The stereotype about the criminal past of Zboїshchia – A large number of gated communities (e.g. one could observe the gates across playgrounds or residential complexes, which restrict the use of public spaces for all residents of the neighborhood)

SWOT-аналіз району Збоїща Сильні cторони

Слабкі строни

+ Хороше транспортне сполучення із центром міста + Тихий і спокійний район для проживання + Хороша соціальна інфраструктура + Наявність зелених територій, близькість до природи + Медичний центр + Велоінфраструктура

– Ускладнена пішохідна мобільність всередині району через горбистий ландшафт – Відсутність буферної зони між приватними та багатоквартирними будинками – Висока інтенсивність автомобільного трафіку, яка спричиняє шум, забруднення та шкодить екології – У зоні приватної забудови практично відсутні тротуари – Небезпечні пішохідні переходи – Брак місць для спілкування та відпочинку

Можливості

Загрози

+ Запит від міської влади на альтернативний план розвитку цієї території + Можливості для інвестування + Громадська активність місцевих мешканців (зокрема, подання проектів в рамках Бюджету участі)

– Відсутність єдиної стратегії розвитку території Збоїщ – Через інвестиції лише у окремі об’єкти, район сьогодні не розвивається комплексно – Стереотип про кримінальне минуле Збоїщ – Відгороджені спільноти (паркани навколо дитячих майданчиків або житлових комплексів, які обмежують користування громадськими просторами для усіх мешканців району)

117

CASE STUDY OF PUBLIC КЕЙС-СТАДІ SPACES IN TIMISOARA, ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ ROMANIA У М.ТІМІШОАРА, РУМУНІЯ On a field trip to Timisoara, Romania, in the frame of Block #2, our team was focused on the study of how public places, which perform various functions (e.g. recreation, connectivity, commerce), work in different parts of the city. In particular, we evaluated them by the following criteria: location, accessibility, openness for different groups of users, number of direct and latent functions. It could be concluded that a public space works well when it is located in a place easily accessible by foot or public transportation. Car traffic and parking should be limited, and the space should be filled with several different functions, so various user groups could spend time there. A linear, elongated form of public spaces works well since it performs an additional function of pleasant transit and which connects residential neighborhoods making the city integrated.

У рамках Блоку #2, наша група здійснила польові дослідження в румунському місті Тімішоара. Зокрема, ми вивчали, як працюють громадські простори, що виконуються різні функції (такі, як відпочинок, зв’язаність, комерція), у різних районах міста. Команда була сфокусована на їх оцінці за наступними параметрами: розташування та доступність, відкритість до різних груп користувачів, кількість прямих та прихованих функцій. Можна зробити висновок, що громадський простір є ефективним, якщо до нього легко дістатися пішки або громадським транспортом. Автомобільний трафік та парковки мають бути відмежованими, простір — наповненим кількома різними функціями для дозвілля різних груп користувачів. Лінійна форма громадських просторів працює добре, оскільки виконує додаткову функцію приємного транзиту, а також може поєднувати прилеглі житлові райони, роблячи місто цілісним.

How public spaces on Bega channel work FUNCTION: RECREATION

South bank of channel (josefin district) Separated car flows give channel a possibility to work as quiet and cozy recreation zone. Pedestrian and cycling infrastructures are on the bank of channel, so it also work as a transit connection. quality: high

South bank of channel (Josefin district) Here the boulevard plays a role of a border — recreation zone disconnected with residential area. Car orientated city in action. quality: low

118

FUNCTION: COMMERCIAL (SEMI-PUBLIC SPACES)

FUNCTION: ACCESSIBLE INFRASTRUCTURE

Children’s park (historical center) inclusiveness: used by different groups of people. access: situated in central, historical part of the city, between two bridges. user-orientation: various equipment, suits for people of different age. mix-used: recreation + transit along channel (2 projects work together) quality: high

Market (Fabric district) inclusiveness: different people come to buy goods access: situated near the bridge and on the roads crossing, oriented to the green zone along channel user-orientation: well organized space inside mix-used: commercial + communication quality: high

Green zone stonehenge (Fabric district) inclusiveness: is made for different groups of people access: abandoned factories block connection along the channel user-orientation: amount of users is small, but frequency of benches and bins is high. mix-used: recreation + transit along channel (in 1 project), quality: low No evidence for amount of street furniture for neighborhood with low population density.

Replaced market i (Josefin district) On the former market place now is parking zone with I benches, but it is not cozy because parking is full. Car I orientated city in action. New marketplace is inconvenient I and most people go to shops on 1 st floor quality: low

CONCLUSION: THE KEY CHALLENGES OF ZBOЇSHCHIA

ВИСНОВКИ: ГОЛОВНІ ПРОБЛЕМИ ЗБОЇЩ

Inconvenient and empty open spaces.

Незручні та порожні відкриті простори.

Complicated pedestrian mobility inside the neighborhood due to the bad quality of sidewalks, long routes, inaccessible infrastructure.

Складна пішохідна мобільність усередині району через низьку якість тротуарів, довгі маршрути, недоступну інфраструктуру.

Courtyards do not function as common public spaces, being unattractive, and mostly used for parking and playgrounds; the residents do not take care of them.

Двори не відіграють роль спільних громадських просторів, вони непривабливі, використовуються переважно для парковки або дитячих майданчиків, мешканці за ними не доглядають.

The only strategy for residential development is the densification of postSoviet microdistricts or using all free public spaces for new residential complexes.

Єдина стратегія житлового будівництва — це ущільнення пострадянських мікрорайонів або використання усіх вільних громадських просторів для побудови нових житлових комплексів.

119

ZBOЇSHCHIA IS A MULTIFUNCTIONAL NEIGHBORHOOD FOR COMFORTABLE LIVING, WITH THE PLACES FOR VARIOUS LEISURE ACTIVITIES AND EASY ROUTES ЗБОЇЩА — БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ РАЙОН ДЛЯ КОМФОРТНОГО ЖИТТЯ З ПРОСТОРАМИ ДЛЯ РІЗНОМАНІТНОГО ВІДПОЧИНКУ ТА ПРОСТИМИ МАРШРУТАМИ ПЕРЕСУВАННЯ

120

VISION FOR ZBOЇSHCHIA: ВІЗІЯ ДЛЯ ЗБОЇЩ: HOW SHOULD IT BE ЯК ЇЇ ДОСЯГНУТИ? ACHIEVED? Our team considers that Zboїshchia has a potential to become a multifunctional neighborhood for comfortable living, with places for various leisure activities, where it will be comfortable to live, practice different recreational activities and navigate easily. To achieve this vision in the future, an environment that meets the needs of people and encourages them to meet, communicate and organize common activities should be created. Based on the comprehensive study of Zboїshchia, we outlined 5 guiding principles for urban development, particularly relevant to dealing with sleeping neighborhoods. It worthwhile to mention, despite the dominant role of the State Building Norms (DBN) in the urban planning process in Ukraine, there is a strong need for “ideological” soft rules, which would be based on the experience of users. The guiding principles elaborated by our team are envisioned to be used as such urban development rules: • The principle of accessibility is based on the possibility of choosing the most convenient way for commuting with the priority on close distances; • The principle of multifunctionality implies the ability to meet the everyday needs of inhabitants by various functions available within the neighborhood; • The principle of social inclusiveness ensures the interaction of all residents of the community, regardless their social affiliation or health condition; • The principle of integrating nature and people for preserving the natural landscape in the urban environment; • The principle of participation means cooperation of all stakeholders in the process of decision-making.

Наша команда вважає, що у Збоїщ є потенціал стати багатофункціональним районом, де буде комфортно жити, практикувати різні відпочинкові активності, та просто пересуватися. Щоб досягти цієї візії у майбутньому, потрібно створювати середовище, яке буде відповідати потребам людей та заохочувати їх до зустрічей, комунікації та спільних активностей. На основі проведеного комплексного дослідження району ми виокремили 5 основних універсальних принципів, за якими, на нашу думку, має відбуватися міський розвиток, а також розвиток та переосмислення спальних районів зокрема. Не зважаючи на домінуючу роль Державних будівельних норм (ДБН) у процесі міського планування, існує потреба в «ідеологічних» м’яких правилах, які б базувалися на досвіді користування простором. Такими правилами можуть стати розроблені нашою групою універсальні принципи міського розвитку: • принцип доступності базується на можливості вибору найбільш зручного типу пересування з пріоритетом на близькі відстані; • принцип багатофункціональності проявляється у здатності задовольнити повсякденні потреби мешканців за допомогою різноманітних функцій, які доступні в межах району; • принцип соціальної інклюзивності забезпечує взаємодією усіх мешканців громади безвідносно до соціальної приналежності та стану здоров’я; • принцип інтеграції природи та людини направлений на збереження природного ландшафту в міському середовищі; • принцип партисипації означає взаємодію усіх зацікавлених сторін у процесі прийняття рішень.

121

PRINCIPLES OF URBAN DEVELOPMENT Accessibility

Social Inclusiveness

The availability of direct paths to points of gravity Multimodality – simple integration of diﬀerent means of transportation

Priority of pedestrians and public transportation

Physical accessibility of subcenter to diﬀerent groups of people who live in residential quarters around.

Community center has spaces for diﬀerent groups of people

DISTRICT

SUBCENTER

HOUSING AND COURTYARDS

Universal design

122

Mix typology of housing with ﬂexible common courtyards to encourage social mixture

Multifunctionality

Nature and people

Participation

Network of subcenters with diﬀerent functions

Preserving original landscape of collective gardens. Connecting natural and arﬅicial green zones.

Decision making based on human needs. Participatory process of developing strategy of district.

Community center has diﬀerent functions

Place for collective gardening

Model of co-ﬁnancing of indoor market, involving all traders as stakeholders

Precise zoning inside courtyards for diﬀerent social groups and their needs

Residentional development opened to natural landscape

Dialogue and transparent management with focus on inhabitants needs

123

KEY AREAS In order to show how the principles of urban development practically work on different scales, we have identified 3 key areas of the neighborhood and also potential territory where new residential development already appears (Zboїshchia+): (1) Typical courtyard of residential 9-story buildings. A lot of people live in these high-rises and most of them use this space every day. In our opinion, the space between buildings is used inefficiently and can be transformed to work better as common public space. This micro-scale area is typical for Lviv and other Ukrainian cities. (2) Silpo supermarket. In fact, the place where it is located is better known as Balaton. Besides Silpo, there is also street trade, kiosks, restaurant, public transportation stops, and multi-storey buildings around. This is one of the most active places in Zboїshchia, which has a potential to become sub-center and a real gravity point of the neighborhood. (3) Open spaces represented by organized and unorganized green zones and collective gardens. We found that currently the residents of neighborhood do not have proper access to open spaces and do not use them as much as they can, and this should be changed.

КЛЮЧОВІ МІСЦЯ Для того, щоб показати, як принципи міського розвитку можуть працювати на практиці у різних масштабах, ми виокремили 3 ключові локації району, а також потенційну територію, де вже з’являється нова житлова забудова (Збоїща+): (1) Типове подвір’я житлових 9-поверхових будинків, де проживає багато мешканців — щоденних користувачів даного простору. На основі проведеного дослідження, можна зробити висновок, що простір між будинками використовується неефективно і може бути трансформований, щоб подвір’я краще виконувало свої функції громадського простору. Також слід зазначити, що такий тип простору на мікромасштабі є абсолютно типовим для Львова та багатьох міст України.

124

(2) Супермаркет «Сільпо». Насправді, місце, де він розташований, більш відоме як «Балатон». Крім «Сільпо», там є також вулична торгівля, кіоски, ресторан, зупинки громадського транспорту та багатоповерхова забудова навколо. Це доволі активне місце, яке має потенціал стати субцентром району та справжньою точкою притяжіння. (3) Відкриті простори, представлені облаштованими та необлаштованими зеленими зонами та колективними садами. У процесі роботи над проектом, група дізналася, що наразі мешканці району не мають до них належного доступу та не користуються ними у повній мірі, і це потрібно змінити.

125

COURTYARDS TODAY

ДВОРИ СЬОГОДНІ

I’m afraid to go outside I don’t know my neigbours :( Let’s drive to the center, there is nothing to do here

Courtyard

Подвір’я

Based on the project methodology, we analyzed typical courtyard through the experience of an ordinary person and understood that, currently, the main function of this space is to provide the parking places for private cars. The residents do not have space to spend time outside next to their apartments. There are playgrounds almost in all courtyards, but they insufficiently equipped for the needs of children of all ages and often are consumed by parking slots.

Відповідно до обраної методології, ми проаналізували типове подвір’я через призму досвіду звичайної людини і зрозуміли, що зараз основна функція подвір’їв — це парковка для особистих автомобілів. У людей не залишилося простору для проведення часу надворі біля свого помешкання. Дитячі майданчики є майже в усіх дворах, але вони не мають достатньо функціональних елементів для дітей різного віку, і часто парковка захоплює і їх простір.

Following the principle of multifunctionality, we suggest to introduce clear zoning in the courtyards — to define parking zone (outside of the yard), playgrounds, workout places, as well as space for the rest, or just sitting. Also, the roofs of multi-storey buildings can be activated for meetings with neighbors, sunbathing and spending time on the fresh air.

Керуючись принципом багатофункціональності, ми пропонуємо запровадити чітке зонування у просторі дворів — визначити зону парковки (поза двором), дитячих майданчиків, спортивних майданчиків, місць для відпочинку або просто для сидіння. Також, дахи багатоповерхових будинків можуть бути активовані для зустрічей із сусідами, засмагання влітку та проведення часу на свіжому повітрі.

The exact set of functions could be defined and agreed at the neighbors’ meetings organized in accordance with the participation principle. The practice shows that it works especially effectively on the neighborhood scale, as residents are able to join the efforts for transforming their courtyard.

126

Усі функції подвір’їв можуть бути визначені та узгоджені через принцип партисипації на сусідських зустрічах. Цей принцип працює ефективно саме на такому масштабі, тому що сусіди можуть об’єднати свої зусилля разом для того, щоб якісно змінити своє подвір’я.

VISION FOR CHANGE

БАЧЕННЯ ЗМІН

I spend good time with my neighbors

Now there is a space to play, to meet and to sunbathe

I feel safe in my courtyard

Participation

Social Inclusivness

Also, it is very important to make the living space accessible for all residents of surrounding houses, regardless their social status and/or health condition. After removing physical and mental barriers, such social groups as handicapped persons, elderly people, and mothers with child carriages could easily use this space. In such way, the principle of social inclusiveness can be applied.

Multi Functionality

Також, дуже важливо зробити простір доступним для всіх мешканців оточуючих будинків, незалежно від їхньої соціальної групи та стану здоров’я. Після усунення фізичних та ментальних бар’єрів, і люди з інвалідністю, і старші люди, і мами із візочками зможуть легко використовувати цей простір. Таким чином працює принцип соціальної інклюзивності.

127

128

Photo by Margo Didichenko

129

NEIGHBORHOOD SUBCENTER

CУБЦЕНТР РАЙОНУ

Where is the entrance to silpo Where could I meet my friend for a coffe?

I don’t have a storage for my products!

“Balaton” neighborhood subcenter

Cубцентр району «Балатон»

“Balaton” is an important orientation point in Zboїshchia. This is a place where the main flows of people are concentrated, due to its central location on the main street of the neighborhood — Mazepy. The dominant function of this place is a trade, while it could be used for so many other activities. Another spatial feature is the chaotically located kiosks which make difficult to navigate there — to find, for instance, the entrance to “Silpo” or public transportation stop. Moreover, there is no free open space to stop for rest or meet for a coffee, so people just pass by fast. Those, who sell goods on the ground, do not have comfortable conditions to do their business.

«Балатон» — це важлива орієнтаційна точка у Збоїщах. Це — місце найбільшої концентрації головних потоків людей, адже воно має центральне розташування на основній вулиці району — Мазепи. Але домінуюча функція цього місця — торгівля, хоча воно могло б використовуватися для багатьох інших активностей. Кіоски розташовані хаотично, і орієнтуватися на місці важко: наприклад, знайти вхід до «Сільпо» чи зрозуміти, де зупиняється громадський транспорт. Більш того, немає вільного відкритого простору, щоб відпочити чи зустрітися на каву, тому люди просто швидко проходять цю зону транзитом. А продавці, які торгують із землі, не мають комфортних умов для свого бізнесу.

Following the principle of participation, we suggest gathering kiosks’ owners and street traders in order to build a new comfortable indoor market on the basis of co-financing and sharing the common space and responsibility. The traders would get quality and well-organized space for their business. Moreover, concentrating all the trade in one place could free the space in front of “Balaton”, where an open plaza could be organized to meet

130

Слідуючи принципу партисипації, ми пропонуємо власникам кіосків та вуличним торговцям зібратися разом та вкласти кошти у будівництво нового комфортного критого ринку через механізм співфінансування, поділяючи спільний простір та відповідальність за нього. Торговці отримають якісний та добре організований простір для свого бізнесу, а концентрація

VISION FOR CHANGE

БАЧЕННЯ ЗМІН I work in office in Balaton and have my lunch on the roof

Let’s meet on the new square!

Participation

I’m ready to invest in new place for my business

Accessibility

and start the social interaction. Such public space would be accessible from all points in the neighborhood because of its central location. According to the multifunctionality principle, our group suggests adding more functions to “Balaton”. For instance, (1) to reconstruct this shopping center and increase the number of floors which could be used as offices for rent, (2) to organize open and safe public space on the roof of with places for the rest and workout. Also, (3) the front and side facades of “Balaton” could be activated by adding cafes with open terraces.

Multi Functionality

всієї торгівлі в одному місці вивільнить простір навпроти Балатону, де може бути організована відкрита площа для зустрічей та започаткування соціальної взаємодії. Такий громадський простір був би доступним із усіх точок району через своє центральне місцезнаходження. З принципом багатофункціональності ми пропонуємо додати більше функцій «Балатону». Наприклад, (1) перебудувати цей торговий центр, додавши поверхів із офісами для оренди, (2) організувати відкритий та безпечний громадський простір на даху із місцями для відпочинку та тренування. Також, фасади можна активувати за допомогою відкритих терас кафе.

131

GREEN CONNECTOR

Here could be nice park

ЗЕЛЕНИЙ ЗВ’ЯЗОК

There is lack of benches

So quite here, I like it

Green open spaces

Відкриті зелені простори

The group chose green open zones to show how the principles of urban development could work on the large scale of the whole neighborhood. As a result of the field study, we identified a considerable potential of existing green zones of Zboїshchia. There is Zamarstynivskyi park, which is big enough to play the role of a neighborhood park but has nothing to attract people to spend time there. On the south of Zboїshchia, between Lincolna and Lypynskogo streets, there is the linear unorganized green zone, which is cozy and quiet in the daytime but unsafe at night. According to the filed interviews conducted and gathered by our group, Zboїshchia inhabitants would like to have a park there.

Для того, щоб показати, як запропоновані принципи міського розвитку працюють на масштабі району, група обрала відкриті зелені зони Збоїщ, що, на нашу думку, мають значний потенціал. Зокрема, на території району розташований Замарстинівський парк, який є достатньо великим, щоб відігравати роль районного парку, але у ньому зараз немає нічого, що приваблювало б людей проводити там час. На півдні району, між вулицями Лінкольна та Липинського, є лінійна неорганізована зелена зона, яка є затишною та тихою вдень, але небезпечною вночі. У інтерв’ю, які проводила наша команда, мешканці Збоїщ сказали, що хотіли б, аби там був парк.

Moreover, we see the potential to connect these two green zones mentioned above through a green corridor on Mykolaichuka street by intensifying greenery there and introducing slow mobility patterns (e.g. cycling, walking) in the street’s infrastructure. Such interventions would make the green open zones connected and accessible.

Більш того, ми бачимо потенціал у поєднанні цих двох зелених зон через зелений коридор по вулиці Миколайчука через інтенсифікацію там зелених насаджень та впровадження практик повільної мобільності (пішохідної, велосипедної) за допомогою інфраструктурних рішень. Такі інтервенції могли б зробити зелені зони поєднаними між собою та більш доступними.

The idea of making green corridors in general follows the principle of integrating people and nature. The potential of existing greenery in Zboїshchia should be used in a way when residential houses are combined with nature and only after this some

132

Ідея зелених коридорів загалом відповідає принципу інтеграції людини та природи. Потенціал існуючої зелені має бути використаним таким чином, щоб житлові будинки були інтегровані із

VISION FOR CHANGE

There is green zone to relax nearby my home

БАЧЕННЯ ЗМІН

I ride to work via green corridor

Integration Nature and People

Accessibility

extra trees and bushes could be added. In this way, nature can follow a person all the way from a house to work.

природою, і тільки після цього мають висаджуватися додаткові дерева та кущі. Таким чином, природа може «супроводжувати» людину усю дорогу із дому на роботу.

By adding leisure infrastructure and places for sitting in the green open zones we can make them more comfortable for dwellers. Using the above-described principles, Zboїshchia could be transformed into a neighborhood where people live not in the searching for nature, but in harmony with it.

Додаючи відпочинкову інфраструктуру та місця для сидіння до відкритих зелених зон, ми можемо зробити їх комфортними для жителів району. Використовуючи ці принципи, ми перетворюємо Збоїща на район, де люди живуть не у пошуках природи, а у гармонії з нею.

133

INTEGRATION VISION FOR ZBOЇSHCHIA+

ВІЗІЯ ІНТЕГРАЦІЇ ЗБОЇЩ+ Public open spaces Nature landscape Slow traffic: pedestrians+bicycle Active neighborhood street Public transportation

Due to the absence of a strategy for housing development in Lviv and already started construction in the northern direction of the city (for example, a residential complex "IT House" for IT-specialists), our group assumes that Zboїshchia will continue to develop in that direction. Also, there are collective gardens in the area which should be preserved under the new development and integrated into the housing quarters, in accordance with the principle of integrating people and nature. Also, the green corridor on Mykolaychuka street can be extended in the northern direction along with the tram and integrated into an extensive network of pedestrian routes that run through residential development. This could create the condition for a pleasant slow mobility accessible for future residents. Lastly, we propose not to make highways in Zboїshchia+, and only limit to the streets of neighborhood significance.

Integration Nature and People

134

Зважаючи на відсутність стратегії житлового будівництва у місті та вже існуючу забудову на півночі Львова (наприклад, житловий комплекс для спеціалістів IT сфери "IT House"), ми допускаємо, що Збоїща і далі будуть розбудовуватися у цьому напрямку. Також, на півночі району є колективні сади, що мають бути збережені та інтегровані у житлові квартали при новому будівництві, відповідно до принципу інтеграції людини та природи. Також, зелений коридор по вулиці Миколайчука може бути продовжений на північ разом із трамваєм та інтегрований у розгалужену мережу пішохідних шляхів через житлову забудову для того, щоб майбутнім мешканцям була доступна приємна повільна мобільність. Наостанок, ми пропонуємо не будувати нові магістралі у Збоїщах+, а обмежитися лише вулицями районного значення.

Accessibility

VISION FOR NETWORK OF NEIGHBORHOOD SUBCENTERS IN POTENTIAL ZBOЇSHCHIA+

ВІЗІЯ МЕРЕЖІ РАЙОННИХ СУБЦЕНТРІВ ДЛЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ЗБОЇЩ+ Offices Markets Restaurants Sport and activities Parking Public space (square) Urban gardening Culture infrastructure Leisure facilities Social infrastructure School Kindergarden Services Medical infrastructure Individual transport Public transport

In order to make the neighborhood truly multifunctional, offices, social infrastructure, culture, sport, household services and other activities should be available. Therefore, residents will almost not have to go to the city center every day. As a part of this vision, we also suggest developing public transportation network in this area so that all sub-centers with different functions are accessible, and moving between them is fast. Thus, Zboїshchia+ could become an autonomous self-sufficient neighborhood of Lviv.

Для того, щоб район став справді багатофункціональним, у ньому мають бути доступними офісні приміщення, об’єкти соціальної інфраструктури, культури, спорту, побутові послуги тощо. Таким чином, жителям майже не потрібно буде виїжджати у центр міста щодня. Також, наша група пропонує розвинути мережу громадського транспорту на цій території, щоб усі субцентри з різними функціями були доступними, а переміщення між ними — швидким. Таким чином, Збоїща+ можуть бути автономним самодостатнім районом міста.

Multi Functionality

Accessibility

135

Goverment and policy Business and commerce Civil society organization Independent 3rd part (experts)

MONITORING AND EVALUATION

Inform

Provide with balanced objective information

Consult

Obtain feedback

Involve

Work directly with stakeholders to ensure concerns are understood

Collaborate

Partnership in the development of solutions

Empower

Place decision-making in the hands of stakeholders

INTEGRATED APPROACH ІНТЕГРОВАНИЙ IN DECISION-MAKING ПІДХІД У ПРОЦЕСІ PROCESS ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ Any changes begin with the aspirations that arise from one or more stakeholders: city authorities, business representatives, and communities. Therefore, for the successful implementation of the projects, a participatory approach should be applied. However, stakeholders are often biased, have their own hidden agendas and cannot reach an agreement because of the conflict of interests. In order to guide the activity of stakeholders in the right direction, it is necessary to effectively manage their expectations.

Будь-які зміни починаються з прагнень, які виникають у одної або декількох зацікавлених сторін: міської влади, представників бізнесу та громади. Тому для успішної реалізації проектів слід застосувати підхід, що передбачає залучення усіх стейкхолдерів. Проте, вони часто є упередженими, мають власні приховані амбіції та не можуть досягти згоди через конфлікт інтересів. Для того, щоб направляти діяльність зацікавлених сторін у правильному напрямку, необхідно ефективно працювати з їхніми очікуваннями.

YES, TOGETHER

At the same time, one should mention, it is not an easy task, since they may have different objectives for the project, differently assess the events occurring while the project is being implemented.

У той же час, слід зазначити, що це — нелегке завдання, оскільки вони можуть мати відмінні цілі в рамках проекту, а також по-різному оцінювати події, що відбуваються при його реалізації.

To overcome this challenge, the group proposes to involve an independent and impartial actor, which would provide an expert support, on-going monitoring and evaluation of the process according to the urban development principles. We believe successful facilitation process is the creation of a safe and comfortable space for the dialogue of stakeholders on all stages: research, development of a vision, principles, projects and their implementation. Last but not least, the interests of the parties could be also satisfied by ensuring equal access to objective information, receiving a feedback, negotiating procedures, making common compromise decisions, cooperating in projects, co-financing and sharing responsibility.

Відповідно до концепції проекту, ми пропонуємо залучення незалежного та неупередженого àктора, який надаватиме експертну підтримку, здійснюватиме постійний моніторинг та оцінку процесу, враховуючи принципи міського розвитку, розроблені нашою командою. Слід також відзначити, що успішний процес фасилітації - це створення безпечного та зручного простору для діалогу зацікавлених сторін на всіх етапах: дослідження, розробка візії, принципи, проекти та їх реалізація. І останнє, однак не менш важливе — інтереси сторін також можуть бути задоволені шляхом забезпечення рівного доступу до об’єктивної інформації, отримання зворотного зв’язку, проведення переговорів, прийняття спільних компромісних рішень, співпраці у проектах, співфінансування та спільної відповідальності.

ZBOЇSHCHIA CAN!

TEAM Mentor:

Michael Engel Mariia Andriienko Roman Cherkun Serhii Kizima Neha Korde 140

Iryna Shevchenko Oleksandr Pechenenko Viktor Perlov Kateryna Yakovets

#3 HOW TO BUILD UP AN IDENTITY FOR ZBOÐ&#x2021;SHCHIA?

141

PLACE IDENTITY AS AN URBAN DEVELOPMENT DRIVER The challenge Visiting Zboїshchia as a stranger for the first time, a rather convenient feeling strikes: it looks, fortunately, or not, as similar as all the other communist modernist housing areas in Ukraine (and other transition states in Eastern Europe): big-scale prefabricated housing blocks, large street profiles with huge zones of public spaces, “dotted” with public social and educational infrastructure. As well, the post-communist driven transformation of this urban landscape has taken place in Zboїshchia as in similarly built neighbourhoods: poorly maintained housing stock, infiltration of shelters for all kind of economic development (from temporary markets to shopping malls), lack of maintenance of public spaces, increased number of vehicles, unorganized parking, etc. — just to recall a few visible features. However, once overcoming this first impression, there is actually another layer that made us perceive Zboїshchia in a different manner. There is that huge area of forest bordering in the north and infiltrating the neighbourhood almost like in a fairy tale. In the south, a wide strip of the greenfield, covering the Poltva River, departs Zboїshchia from the main access road to the centre of Lviv. In between the houses, due to local initiatives and small intervention measures, a wide range of different quality smaller public and semi-public spaces has appeared serving the local community. There are street markets along the northern main road that enrich the local economic offer. Finally, yet importantly, there are several built structures, which prove the history of the area but also socio-economic specifics (like a Sinti and Roma community). The group actually started doubting when having had first talks to local inhabitants, and connected them to the first impressions: What does Zboїshchia actually need? Better to say, what is the risk to lose, once there will be big scale changes as foreseen in the Detailed Plan to develop the northern adjacent area of Zboїshchia? Isn´t it, that a rather undefined dissatisfaction could be faced by smaller, more target group-oriented actions and investments, than

142

by comprehensive spatial changes. While strolling on a rainy day through Zboїshchia, the group agreed, that it is not that deprived neighbourhood, with the rather negative perceptions linked that we had been given before. We felt, as a first impression, that it is maybe more about the image change, about strengthening a local community. Analysing first data and interviews the group had made, we became more decided about it: the key to a positive transformation of Zboїshchia is to create a specific local identity. Yet, the question remained: How to do that? This challenge has been the guideline hereafter through the upcoming months of a great joint work.

The solution providers We were a high performing and very heterogenic team, introducing knowledge and skills from freelancing planners, NGO workers, university teachers, representatives of the different departments of city administrations. In addition, the group members were from all over Ukraine (Kyiv, Poltava, Vinnytsia, Chernivtsi) and India (Mumbai). As a result, an intercultural communication was not just a term, but enriching reality throughout the working process. That is why the group discussions were fruitful and target-oriented. After the first phase, when the term “identity” had been researched and specified concerning the context of Zboїshchia, the second phase focused predominantly on creating and revising the project content.

The solution As mentioned already, our strategic proposal for improving Zboїshchia is very much linked to the concept of “identity building”. The first big decision in that sense had been to keep the great forest north of Zboїshchia as a spatial and identification asset for the existing neighbourhood. Secondly, we concluded to focus on two main directions of the interventions: (1) public and green spaces and (2) socio-economic and cultural life and infrastructure. Thirdly, we created proposals on how these

two fields of action could be linked for the mutual benefit, targeting the improvement of spaces and living conditions in general. However, with all proposed solutions we have followed our main idea: creating a stronger identity for the micro-community of Zboїshchia. How exactly it has been done is shown in detail on the next pages.

Lessons learned • In order to create an appropriate vision for Zboїshchia, a good understanding of that place had been necessary. It was provided to us by means of a well-done preliminary research conducted by the CANactions School team as well as two site visits in Lviv. • It is necessary to understand, that sustainable (re-)development of different spatial units is only possible considering: (a) the voice of people from that area, (b) the multi-sectoral approach, combining different aspects of urban reality and (c) the localization of ideas and measures. • Urban development does not only mean necessarily to invest in urban (green) infrastructure and housing, but also in non-investment measures to foster social cohesion and inclusion, as well as identity building. Michael Engel

143

144

Photo by Margo Didichenko

ПІДСИЛЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК ДРАЙВЕР МІСЬКОГО РОЗВИТКУ Виклик Якщо відвідати Збоїща вперше, може з’явитися типове відчуття: усе виглядає, на щастя чи на жаль, так само, як і в інших комуністичних модерністських житлових районах України та країн Східної Європи з перехідною економікою: великомасштабна блочно-комплектна житлова забудова, широкі вулиці з величезними публічними просторами та вкрапленнями соціальної й освітньої інфраструктури. Пост-комуністична трансформація урбаністичного ландшафту Збоїщ також відбувається подібно до інших типових мікрорайонів: занедбаний житловий фонд, присутність найрізноманітніших видів економічної активності (від тимчасових ринків до торгових центрів), нестача доглянутих громадських просторів, збільшення кількості автомобілів та неорганізованих місць паркування — і це лише декілька видимих прикладів. Однак, як тільки перше враження подолане, відкривається ще один рівень, який дозволяє нам сприйняти Збоїща іншим чином. Так, стає помітною величезна територія лісу, що межує з районом на півночі і проникає на околиці майже як у казці. На півдні є широка смуга зелені, що приховує річку Полтву та відділяє Збоїща від головної дороги, що веде до центру Львова. Поміж будинків, завдяки місцевим ініціативам та невеликим інтервенціям, існує широкий діапазон різних за якістю публічних та напівпублічних просторів, які виникли для задоволення різноманітних потреб місцевої спільноти. На півночі, уздовж головної дороги, розташовані вуличні ринки, що диверсифікують місцеву економіку та збагачують попит. Наостанок, у районі знаходяться декілька архітектурно-просторових структур, які відображають його історичну, а також соціально-економічну специфіку (такі як поселення сінті та ромів). Після порівняння результатів перших зустрічей і розмов із місцевими жителями з початковими враженнями, наша команда почала сумніватися: чого ж насправді потребують Збоїща? Або ж, радше, що цей район може втратити, унаслідок

146

широкомасштабних змін, відображених у детальному плані (ДПТ), що, зокрема, передбачає забудову прилеглої до Збоїщ території на півночі? Чи не правда, що фокусування на порівняно невеликих, зорієнтованих на певні цільові групи планувальних заходах та інвестиціях, може виявитися більш ефективною стратегією для роботи з незадоволенням мешканців середовищем їх проживання, аніж упровадження ресурсоємних та складних просторових трансформацій? Прогулюючись Збоїщами у дощову погоду, група дійшла згоди, що перед нами — не той «депресивний район», образ якого виник на основі наших першопочаткових вражень. Ми, мабуть уперше, відчули, що можливим вирішенням проблем Збоїщ може стати зміна їх негативного образу, підсилення місцевої спільноти. Аналізуючи перші дані та результати інтерв’ю, проведених групою, ми стали більш упевненими щодо даної гіпотези: схоже, що ключем до позитивних трансформацій району є створення специфічної локальної ідентичності. Проте, вирішальним усе ще залишалось питання — як цього досягти? Цей виклик став нашим путівником протягом наступних місяців захопливої спільної роботи.

Розробники стратегічних пропозицій Наша команда була дуже продуктивною та різноманітною, поєднуючи знання та професійні навички планувальників-фрілансерів, представників громадських організацій , експертів у галузі освіти, представників різних відділів міської адміністрації. До того ж, учасники групи були з усієї України (Київ, Полтава, Вінниця, Чернівці) та Індії (Мумбаї). У результаті, міжкультурне спілкування не тільки не було обмеженням, але й урізноманітнювало та збагачувало робочий процес. Саме тому групові обговорення були плідними та цілеспрямованими. Після першого етапу роботи, коли поняття «ідентичність» було досліджене та конкретизоване зважаючи на контекст Збоїщ, друга фаза була сфокусована переважним чином на розробці та постійному переосмисленні змісту проекту.

Рішення Як уже було згадано, наша стратегічна пропозиція щодо розвитку Збоїщ була тісно пов’язана з концепцією «підсилення ідентичності». Відповідно, першою важливою рекомендацією команди було збереження лісу на півночі Збоїщ як існуючої просторової та символічної цінності району. По-друге, ми вирішили зосередитися на двох головних напрямках інтервенцій: (1) публічні й зелені простори, (2) соціально-економічне та культурне життя й інфраструктура. По-третє, ми розробили пропозиції щодо того, як ефективно пов’язати дані напрямки з метою покращення громадських просторів та умов проживання у районі в цілому. При цьому, що, з урахуванням усіх запропонованих проектних рішень, команда слідувала головній меті: підсилення ідентичності мікрогромади Збоїщ. Із тим, як саме зазначена ціль має бути досягнута, ви можете докладно ознайомитися на наступних сторінках даної публікації.

Чого саме ми навчилися? • Для того, щоб сформулювати актуальну візію розвитку Збоїщ, варто добре зрозуміти це місце. Таке розуміння було забезпечено завдяки якісно проведеному попередньому дослідженню команди Школи CANactions, а також у результаті двох поїздок до Львова. • Важливо розуміти, що сталий розвиток та ефективне (пере)планування різних просторових одиниць можливі за умови: (а) врахування думки місцевих мешканців, (б) застосування багатогалузевого та міждисциплінарного підходу, що поєднує різні аспекти міського життя, та (в) локалізації ідей і проектних заходів. • Міський розвиток передбачає не тільки інвестування в міську (зелену) інфраструктуру та житлове будівництво, але й акцент на стратегічних заходах, що сприяють суспільній єдності та інтеграції, а також формуванню локальної ідентичності. Міхаель Енгель

147

The chart explains the overall approach and methodology we followed as a team and what steps we took in initial stages of brainstorming. На схемі пояснюються загальний підхід та методологія, які ми використовували як команда, а також наші кроки на початкових етапах «мозкового штурму».

148

149

BACKGROUND

ІСТОРІЯ

Lviv

Львів

Lviv is an old and beautiful city which attracts by its distinctive cultural traditions, impressive architecture, and rich history.

Львів — старовинне й гарне місто, що приваблює поєднанням різних культурних традицій, вражаючою архітектурою та багатою історією.

Along with the old Lviv, with its narrow streets, cathedrals, coffee shops and savory places, there is an unusual — and at the same time similar to hundreds sleeping areas — Zboїshchia.

Однак, окрім історичної частини — з її вузькими вуличками, соборами, кав’ярнями та пряним запахом, — у Львові знаходяться незвичайні й водночас схожі на сотні інших спальних районів Збоїща.

ZBOЇSHCHIA

LVIV

Locating Zboїshchia on the map

Збоїща у міській тканині Львова

Zboїshchia

Збоїща

Zboїshchia (Polish: Zboiska) — is the northernmost of all the neighborhoods of Lviv, a picturesque area in Shevchenkivskyi district of the city, limited by the streets of Mykolaychuk, Poltvyana, and Bogdan Khmelnytsky. The neighborhood of Zboїshchia was incorporated into the city structure only in the 1960s, after transforming Lviv into a powerful industrial center and as a result of growing demand for housing construction, but in the historical context, it was much earlier.

Збоїща (від пол. Zboiska) — найпівнічніше з-поміж усіх сусідств Львова, — це мальовнича місцевість у Шевченківському районі міста, обмежена вулицями Миколайчука, Полтвяною та Богдана Хмельницького. До складу міста Збоїща увійшли лише у 1960-х роках, після перетворення Львова на потужний промисловий центр і внаслідок зростання потреби у житловому будівництві. Однак в історичному контексті, інтеграція Збоїщ відбулася набагато раніше. Our first imagery rendering of Zboїshchia. Візуалізація нашого першого враження від Збоїщ.

150

Streetscapes in Zboїshchia

Краєвиди Збоїщ

Poltva

Полтва

The river Poltva is a tributary of the Western Bug. Historically, Lviv was built on this river, and its upper part and tributaries created a modern relief of the central part of the city.

Річка Полтва — притока Західного Бугу. Згідно з історичними даними, Львів було збудовано саме на Полтві, а верхня частина річки та її притоки створили сучасний рельєф центральної частини міста.

In the late medieval times, Poltva was navigable, so at least fishing boats reached it from the Baltic Sea to Lviv. But in the XIX century, city officials decided that the river only caused damage, and it was allowed through the main city collector. So it exists here and now.

Chronological events happened in the history of Lviv and that of Zboїshchia (a comparative analysis).

У пізньосередньовічні часи Полтва була судноплавною: принаймні рибацькі барки доходили нею від Балтійського моря до Львова, але у XIX столітті міські урядники вирішили, що річка приносить лише шкоду, і її пустили через головний міський колектор. Так вона існує тут і зараз.

Історичні події, що мали місце в історії Львова та Збоїщ: порівняльний аналіз.

151

NEW ZBOЇSHCHIA?

НОВІ ЗБОЇЩА?

Detailed Plan

Детальний план

On the request from the Department of Urban Development of Lviv City Council, a detailed plan of the territory (DPT) of the residential area “Zboїshchia” has been developed within the territory of an estimated area of 322 hectares.

На запит департаменту містобудування Львівської міської ради був розроблений детальний план території (ДПТ) житлового району «Збоїща», площею 322 га.

During the development of the project, decisions of the General Plan of Lviv were taken into account, as well as modern requirements for the creation of an environment that meets the optimal living conditions and spiritual development of an individual, the conditions for integrated development of the territory with maximum consideration of private and public interests. Yet, after reviewing the DPT design decisions, there are some doubts about the quality of this “environment”.

Під час розробки ДПТ до уваги було взято містобудівні рішення Генерального плану Львова, принципи інтегрованого просторового розвитку з увагою до приватних та громадських інтересів, а також сучасні вимоги щодо створення середовища з оптимальними умовами для життя та духовного розвитку особистості. Однак після ознайомлення з містобудівними та проектними рішеннями, представленими у ДПТ, у нашої команди з’явилися сумніви щодо якості цього «середовища».

"NEW" ZBOЇSHCHIA

EXISTING ZBOЇSHCHIA The detailed plan released by the authority which fails to identify the existing territory of Zboїshchia neighborhood and showing a development plan for the northern part of the city of Lviv.

152

Розроблений детальний план (ДПТ), що візуалізує простровий розвиток північної частини міста, проте не фіксує фактичні межі Збоїщ як виокремленого сусідства.

POSSIBLE SCENARIOS

МОЖЛИВІ СЦЕНАРІЇ

As the next step, we tried to define possible scenarios for the further development of Zboїshchia.

Наступним кроком наша група спробувала визначити можливі сценарії подальшого розвитку Збоїщ.

LET IT BE

“Let it be” — to leave everything without any interference or development.

“Let it be” — усе залишається як є, без змін.

GALAXY

“Galaxy” — to develop the infrastructure only by spatial improvement, eliminating the process of participation and transforming the consciousness of the residents.

«Галактика» — розвиток інфраструктури лише шляхом покращення просторових факторів, без запровадження процесу партиципації застосовуючи та зміни свідомості мешканців.

INVASION

“Invasion” — to implement the elaborated detailed plan (DPT) of the territory which suggests towards the expansion of its boundaries, development of new territories and deforestation of green areas.

«Вторгнення» — екстенсивний підхід до освоєння території, який передбачає розширення меж Збоїщ, забудову нових територій, у тому числі, за рахунок зелених зон.

LIGHTHOUSE

“Lighthouse” — to create an object that will act as a point of attraction for investment flows, business, cultural activity and attracting local residents and guests from other neighborhoods of the city.

«Маяк» — створення об’єкту, що буде виступати в ролі точки тяжіння для інвестиційних потоків, ділової та культурної активності, а також приваблювати мешканців та гостей з інших районів міста.

BIG CHEESE

“Big cheese” — to “create” a substance as a result of the quality interaction between the building and the environment. The “substance” is positioned as a product through the prism of values and consciousness.

«Великий сир» — «створення» змістовної «субстанції» як результату взаємодії об’єкта і середовища, міста й природи, людини та місця та наповнення змістом один одного через призму цінностей і свідомості.

153

WHAT?

ЩО?

Analysis and approach

Аналіз і підхід

Objective

Мета

The key objective of the project is to develop a concept which strengthens to build an identity of Zboїshchia. This concept is therefore based on two main principles;

Основною метою проекту є розробка концепції, яка підсилюватиме процес побудови ідентичності Збоїщ. Таким чином, вона базується на двох основних принципах:

01. Actions (by the people, within them) 02. An intimate interaction between humans with their environment (place identity)

01. Дії (за участю людей та без них) 02. Близька взаємодія між людьми та їх середовищем.

Understanding different processes of transforming a place and its values is useful for having a broader vision and to multiply similar approaches of integrated urban development to other cities as well.

Розуміння різних процесів трансформації місця та його цінностей є корисним для більш широкого бачення та розповсюдження подібних інтегрованих підходів до міського розвитку.

Our brief analysis of Zboїshchia and its adjacent areas comprises two main approaches. Firstly, data collection — mainly referring to standard subjects of sectoral analysis, such as social infrastructure, transport, spatial features, green and public spaces etc. Secondly — the direct communication with residents to understand their interests and needs.

Наше інтенсивне дослідження Збоїщ та їх сусідніх районів базувалося на двох основних методах. По-перше, на зборі даних, сфокусованому на таких об’єктах галузевого аналізу, як соціальна інфраструктура, транспорт, просторові особливості, зелені та громадські простори тощо. По-друге — на безпосередньому спілкуванні з мешканцями сусідства для кращого розуміння їх інтересів і потреб.

The results of the analysis — data collection, interpretation, and communication with urban actors and stakeholders were used for the SWOT-analysis. However, the main objectives of the development and our proposed approach of intervention are based on the result of the SWOT-analysis as well as the collected data and information.

154

У результаті, збір даних та їх інтерпретація, спілкування із зацікавленими сторонами та ключовими міськими стейкхолдерами були використані для SWOT-аналізу. Отже, основні цілі розвитку та запропонований групою проектний підхід базуються на результаті SWOT-аналізу, а також на зібраних даних та отриманої у результаті польових досліджень інформації.

RESEARCH TOOLS AND METHODOLOGY

ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

5 key points to “Physical” dimension

5 ключових підходів до роботи з «фізичним» виміром

We analysed social-economic, cultural potentials and facilities in the surrounding areas for 5 key points as following: landscape, transport and mobility, socio-cultural infrastructure, retail structure, built and spatial structure The research also included the analysis of relevant local documents (e.g. strategic plan, reports, analytical articles, court decisions in building sphere) and our reflection on that. Lastly, we adopted different types of mobility for the survey, such as: tram, trolleybus, bus, taxi etc. We adopted different types of mobility for the survey, such as: tram, trolleybus, bus, taxi etc. 3 key points to “Mental” dimension What people think about their attitude to Zboїshchia, what they need and what they want to improve in their area are very important aspects we focused on in our research: • Interviews with people who live and work in the neighbourhood; • Interviews with stakeholders and urban actors (such as Chief Architect, local deputies, representatives of NGOs, specialists etc.) We can summarize our three steps to build the “mental” dimension as follows, • Survey (Values and needs) • External branding (Im pression of Zboїshchia) and identity (Cognition)

Наша група проаналізувала соціально-економічний і культурний потенціал Збоїщ та об’єктів, розташованих на прилеглих територіях за п’ятьма основними пунктами: ландшафт, транспорт і мобільність, соціокультурна інфраструктура, структура роздрібної торгівлі, архітектурно-просторова структура. Дослідження також включало аналіз документів, актуальних для Збоїщ (стратегічний план, звіти й аналітичні статті, судові рішення у будівельній сфері), та нашу їх інтерпретацію. Наостанок ми застосували опитування користувачів різних видів транспорту: трамваю, тролейбусу, автобусу, таксі тощо. 3 ключові підходи до роботи з «ментальним» виміром Що жителі міста та Збоїщ думають про цей район? Як ставляться до нього? Чого вони потребують і що хочуть покращити? Усі ці питання ми намагалися дослідити за допомогою: • інтерв’ю з людьми, які живуть і працюють у Збоїщах; • інтерв’ю із зацікавленими сторонами та міськими акторами (серед яких, головний архітектор, місцеві депутати, представники ГО, місцеві фахівці тощо). Можна підсумувати наші три кроки для побудови «ментального» виміру наступним чином: • Опитування (цінності та потреби) • Зовнішній брендинг (враження від Збоїщ) та ідентичність (когнітивний рівень)

We surveyed 37 individuals (20 men, 17 women) by a questionnaire. Definitely, it was not professional sociological poll due to the lack of time and sociological sample. За допомогою анкетування групою було опитано 37 осіб (20 чоловіків, 17 жінок). Безумовно, за браком часу та через недостатню соціологічну вибірку дане опитування не можна вважати професійним соціологічним дослідженням.

155

What does “open-mindedness” mean when we talk about CANactions students? — The ability to link up the “space invasion”, the “big cheese theory” and the spatial planning of Ukrainian cities!

156

Наскільки широкий кругозір необхідно мати, щоб навчатися в Школі CANactions? — Настільки, аби осягнути, як «космічні загарбники» й «теорія великого сиру» пов’язані з плануванням українських міст!

Photo by Margo Didichenko

157

5 KEY POINTS TO 5 КЛЮЧОВИХ ПІДХОДІВ “PHYSICAL” DIMENSION ДО РОБОТИ З «ФІЗИЧНИМ» ВИМІРОМ

Parks, wild spaces Yards

Private properties Territories of schools, hospitals, etc.

Landscape

Ландшафт

One of the advantages and a visible natural entity in Zboїshchia is the presence of large green areas, but some of them are haphazardly located. The area has 35% of territory parks and wild forest areas which can be used as a great potential to develop further. A few conclusions for Zboїshchia can be drawn as follows:

Однією з переваг і видимою природною особливістю Збоїщ є наявність великої кількості зелених зон, не пов’язаних однак між собою. Так, 35% території складають парки та ліс, що є значним потенціалом для подальшого розвитку території. У цьому контексті можна зробити ряд висновків щодо характерних рис Збоїщ:

• Maximum green; • Natural sloping topography; • Ineffective use of open spaces; • Lack of pedestrian connectivity between the greens; • Connectivity from Castle Mountain to the neighbourhood valley; • Green links as a potential (e.g. between the forest, former river, and other greens).

• максимально зелена територія; • похила топографія; • наявні відкриті простори використовуються неефективно; • нестача пішохідних зв’язків між зеленими зонами; • наявне сполучення Замкової гори з сусідньою долиною; • зелені коридори мають значний потенціл для розвитку всього сусідства (наприклад, той, що поєднує ліс, колишню річку та інші зелені простори).

158

Most crowded public stops Trolleybus route Tram route Bicycle line Most accidental points Bus route

Transport and mobility

Транспорт і мобільність

According to the inhabitant’s opinion, the transport links with the city centre and within the periphery are good in the neighbourhood — five bus routes (1A, 31, 46, 53, 56) pass through Zboїshchia with an interval of 10–15 minutes, three trams (4, 5, 6) — 10–20 min., one trolleybus route (13) — 7–12 min. Also, there is a route connecting Zboїshchia with the city centre from 23:40 to 04:10 in the night time.

На думку мешканців, транспортний зв'язок із центром міста та в межах району є доступним і доволі зручним. Тут функціонують: 5 автобусних маршрутів (1А, 31, 46, 53, 56) з інтервалом руху 10–15 хвилин, 3 трамвайних (4, 5, 6) — з інтервалом 10–20 хв., та один тролейбусний маршрут (13) — інтервал 7–12 хв. При цьому транспортне сполучення між Збоїщами та центром Львова здійснюється також і вночі — з 23:40 до 04:10.

Alongside the sidewalks on Lipitskyi Street, there are bike paths that also connect the neighbourhood with the city center. Though the bicycle infrastructure of Zboїshchia is not developed well, most of the streets' profiles have a great potential for advancing the cycling. The peculiarity of pedestrian connections is that most of them are formed along the street-road network. Given the high level of noise and CO2 emissions, the existing pedestrian zone is uncomfortable and unattractive to the locals, which is, in fact, one of the reasons why the pedestrian movement has been shifted to the courtyards through “residential streets” and in-door roads and passages.

Уздовж вул. Липицького поруч з тротуарами влаштовано велосипедні доріжки, що також зв'язують район із центром міста, але вцілому у Збоїщах велоінфраструктура не розвинена, хоча більшість вулиць району, мають профілі зі значним потенціалом для організації велосипедного руху. Особливість пішохідних зв’язків полягає в тому, що більшість із них сформовано уздовж вулично-дорожньої мережі. Зважаючи на високий рівень шуму та викиди СО2, існуюча пішохідна зона — некомфортна та малоприваблива для мешканців, і це, власне, є однією з причин того, що пішохідний рух зміщується у внутрішні двори через «житлові вулиці» та внутрішньоквартальні проїзди й проходи.

159

School Kindergartens Churches Medical institutions, hospitals, etc. Participation budget

Participation budget 2017 1. Sport facility 2. Repair of the food until 3. Gym and center for children’s reabilitation 4. Internet library 5. Street’s gym 6. Safety swings, hospitals, etc.

Students 491 961 UAH 500 000 UAH 499 150 UAH

School #97

821

School #99

1296

499 150 UAH 525 135 UAH 179 625 UAH

School #30

1002

School #54

1058

Socio-cultural infrastructure The social infrastructure of Zboїshchia is traditionally represented by educational institutions — schools, kindergartens and professional lyceums. A special role is being played by a hospital located in the northern part of the neighbourhood near the Zamarstynivskyj Park. This hub serves as a workplace for many residents and offers medical services which are used by residents of other neighbourhoods as well. There are many authentic churches and religious formations of other denominations which is also a feature of this city of Lviv in general. The participation budget as one of the tools for the development of infrastructure objects in 2017 was used exclusively for modernization of individual buildings but it did not succeed much towards improving the district as a whole.

160

Classes

Teachers 27 45 33

38 83 68 111

Соціально-культурна інфраструктура Соціальна інфраструктура Збоїщ традиційно представлена переважно навчальними закладами: школами, дитячими садками та професійними ліцеями. Також особливу роль відіграє лікарня, розташована у північній частині сусідства біля Замарстинівського парку. Цей заклад служить робочим місцем для багатьох мешканців Збоїщ і пропонує медичні послуги, які задовольняють потреби жителів інших мікрорайонів. Велика кількість церков та релігійних інституцій різних конфесій також є характерною рисою цього району та Львова вцілому. У 2017 році бюджет участі як один з інструментів розвитку інфраструктурних об’єктів було використано виключно для модернізації окремих будівель, але системного покращення ситуації у Збоїщах у цілому досягти не вдалося.

Supermarkets Public catering Banks Gas stations Open markets

Retail structure

Cтруктура роздрібної торгівлі

Based on the analysis of the study “Social Space of the City”, the most common buildings in the neighborhoods are the religious ones (34.6%) and open markets (31.1%). In 1990, one of the largest markets in Lviv, the Galician Crossroads, began to work in Zboїshchia.

Відповідно до дослідження «Соціальний простір міста» найбільш поширеними за типом будинками у сусідстві є релігійні установи (34,6%) та відкриті ринки (31,1%). Так, у 1990 році у Збоїщах почав працювати один з найбільших ринків у Львові — «Галицьке перехрестя».

While working on this thematic focus, our group identified a few characteristics of the built infrastructure:

Під час проектної роботи у рамках даного тематичного напрямку, наша група визначила кілька характеристик закладів роздрібної торгівлі:

• Variety of markets but unorganized and encroaching its own boundaries; • Presence of a medical hub but lack of pharmacies; • Lack of food shops/cafes/bakeries/services; • Unequal distribution of the above-mentioned facilities.

• різноманітність ринків, але неорганізованість і невизначеність їх меж; • наявність медичного центру, але відсутність аптек; • відсутність продовольчих магазинів/ кафе/ магазинів реалізації хлібобулочних виробів/ закладів надання послуг; • неоднорідний розподіл вищезазначених об’єктів.

161

Multi storey buildings (9–16 stores) Multi storey buildings (4–6 stores) Individual houses Green spaces

Built and spatial structure

Забудова та просторова структура

The peculiarity of spatial structure is the unordered placement of high-rise buildings and private houses. However, this variety of materials, techniques, and textures has a potential for renovation in the context of strong historical link and identification.

Особливістю просторової структури Збоїщ є невпорядкованість розміщення висотних і приватних житлових будинків. Проте наявна різноманітність матеріалів, будівельних технік і текстур має потенціал для реновації в контексті міцного зв’язку з історією та ідентикою сусідства.

Over the past decades, the development of Zboїshchia has been revitalizing significantly due to the construction of new residential buildings and commercial real estate. One of the most famous buildings is “China wall” (Bogdan Khmelnytsky Str., 267-269) — the longest building in Lviv. A few characteristic features of the spatial structure are as follows: • Diverse building typology; • Different building materials, techniques, and textures; • Varied Infrastructure; • Individualistic cluster planning; • Irregular silhouette of the town; • The unique diversity of people and places; • Informal settlements in a formal structure; • Locally un/defined boundaries of the district; • The lost identity of in-between spaces and their use.

162

В останні десятиліття розвиток району значно пожвавився через будівництво нових житлових будинків та зростання ринку комерційної нерухомості. Зокрема, одна з найвідоміших будівель Збоїщ — «Китайська стіна» (вул. Богдана Хмельницького, 267-269) — це найдовший житловий будинок у Львові. Перелік характерних рис просторової структури району: • різноманітна типологія забудови; • представленість різних будівельних матеріалів, прийомів і текстур; • різноманітна інфраструктура; • індивідуалістичне — «кластерне» — планування; • хаотичний міський силует; • унікальне різноманіття людей і місць; • неформальні поселення, що розташовані в структурі сусідства; • невизначені межі району (наявність формальних та неформальних границь); • загублена ідентичність між просторами та їх використанням.

Visual links showing the extent of the city skyline can be perceived at once. Візуальні зв’язки, що відображають розростання міського силуету та одразу сприймаються глядачем.

Road sections showing different scenarios at intervals along one of the main vehicular roads in Zboїshchia

Дорожні профілі, що відображають різні сценарії з проміжками уздовж однієї з основних вернакулярних доріг у Збоїщах.

As mentioned before, a mixed typology of built forms can be identified along the roadside. Also, the sloping terrain with the green zones is one of the peculiar elements of this town. One can find churches, residential towers, kindergartens and wide internal pathways connecting these spaces inside.

Як згадувалося раніше, змішаність типології будівель легко проглядається з проїзджої частини, а похилість рельєфу й особливості ландшафту території разом із зеленими зонами є одними зі складових елементів Збоїщ. І перше, що серед усього цього помічаєш, — це церкви, житлові «висотки», дитячі садки та широкі внутрішні магістралі, що з’єднують ці простори всередині сусідства.

163

Photo by Margo Didichenko

164

165

3 KEY POINTS TO “MENTAL” DIMENSION

3 КЛЮЧОВІ ПІДХОДИ ДО РОБОТИ З «МЕНТАЛЬНИМ» ВИМІРОМ

Communicating with the inhabitants of Zboїshchia formed the focus of priorities and gave a general understanding of their interests, needs, and problems.

Спілкування з мешканцями Збоїщ сформувало фокус пріоритетів для нашої групи та сприяло формуванню загального розуміння їх інтересів, потреб та проблем.

4.25 4.10

Apartment

3.90

Building

3.83

Neighborhood

3.77

City district

City

In 2010, Maria Lewicka published a paper in which she confirmed the U-shaped relationship using the case study of four Polish and Ukrainian cities, including Lviv. У 2010 Марія Левицька опублікувала статтю, в якій вона підтвердила U-подібну залежність відчуття приналежності до місця на різних рівнях містопланування на прикладі дослідження чотирьох польських та українських міст, у тому числі, Львова.

Lviv

Zboїshchia

93%

According to the results of the research, which was published by the City Institute, 93% of Lviv are proud of what they live in their city. And what about Zboїshchia?... Let’s look for a “stranger” experience!

166

The mental map represents the potential areas in the city of Zboїshchia for further development. «Ментальна» карта, що відображає потенційні території Збоїщ для подальшого розвитку.

За результатами дослідження, які оприлюднив Інститу міста, 93% львів’ян пишаються тим, що вони живуть у Львові. А як щодо Збоїщ? Давайте подивимось на іноземний досвід!

Center of residence of romas — “India” «Індія» — осередок помешкання ромів

“Galician Crossroads” — the largest market in Lviv «Галицьке перехрестя» — один з найбільших ринків у Львові

Invisible Poltava river Невидима річка Полтва

Church designed by Mario Botta Церква, спроектована Маріо Боттою

“Chinese wall” — the longest building in Lviv «Китайська стіна» — найдовший будинок у Львові

Unique names of streets Унікальні назви вулиць у Збоїщах

We found a few unusual and influential sites around the neighborhood like the famous church designed by a Swiss architect, Mario Botta. One of the areas in the locality is called as “India” — the residence of the Romani. Also, the main streets in the town are named uniquely (e.g. Abraham Lincoln Str., John Lennon Str. etc.).

У результаті досліження, ми знайшли декілька незвичайних місць на території Збоїщ, серед яких і досить відома церква, спроектована Маріо Боттою, і район «Індія» — осередок помешкання ромів. Також головні вулиці сусідствав мають унікальні назви (наприклад, вул. Авраама Лінкольна, вул. Джона Леннона тощо).

167

CASE STUDY: THE BEGA ПОЛЬОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: CHANNEL (TIMIŞOARA, КАНАЛ БЕГА (ТІМІШОАРА, ROMANIA) РУМУНІЯ) Timişoara

Тімішоара

Being the third most populous city in Romania and the largest and most important city in the Banat region, Timişoara has been the home of many civilizations — from ancient times till the present day.

Будучи третім за величиною містом Румунії та найбільшим і найважливішим містом Банатського регіону, Тімішоара є осередком багатьох цивілізацій — із давніх часів і до наших днів.

Today Timişoara is a cosmopolitan city with lots of charm and thriving culture.

Сьогодні Тімішоара — це космополітичне місто з чарівною атмосферою та процвітаючою культурою.

The old map from the Museum of the Communist Consumer (Arch. László Székely, nr.1, Timişoara).

The Victory Square (also known as the Opera Square) which name marked the end of communism in Romania after the 1989 Revolution.

Стара карта з “Museum of the Communist Consumer” (арх. Ласло Секелі, №1, Тімішоара).

Площа Перемоги (також відома як Оперна площа), назва якої ознаменувала кінець комуністичної доби в Румунії після революції 1989 року.

Bega Channel

Канал Бега

The Bega Channel is a navigation canal of Romania and Serbia. It is the first engineering construction of such kind built on the present-day territory of Romania and served the city of Timișoara. Its name comes from the Bega river. The canal crosses the territory of Timiș County in western Romania and proceeds into the territory of Serbia.

Канал Бега — це навігаційний канал Румунії та Сербії, а також перша інженерна споруда такого роду, що була побудована на сучасній території Румунії для задоволення потреб міста Тімішоара. Його назва походить від річки Бега. Канал перетинає територію Тімішського повіту в західній Румунії та переходить на територію Сербії.

In 1869, the first passenger transportation boats appear on the Bega channel. Thus, Timişoara becomes the first city in Romania to use this form of public transport. Over the years, the channel has been extended and always repaired. In 1958, the ship traffic with the neighbouring states was stopped, and in 1967 the entire commercial use of the channel ceased. Since 2011, the channel is partially navigable and finishing works are in progress.

У 1869 році на каналі Бега з’являються перші пасажирські транспортні човни. Таким чином, Тімішоара стає першим містом Румунії, що запровадило використання цього типу громадського транспорту. Протягом багатьох років канал розширювали та постійно ремонтували. У 1958 році судноплавство з сусідніми державами було зупинено, а в 1967 — його комерційне використання було повністю припинено. З 2011 року канал знову стає частково судноплавним, а також виконуються оздоблювальні роботи у рамках його реновації.

168

Field-trip #1 Hi!

...you m ust vis it this place!

Our team started the first acquaintance with Timișoara and the Bega Channel after a brief lecture at the local Polytechnic University. Therefore, the road to the waterfront was already amazed by two things, which are (1) an extremely high concentration of cars per square meter, and on the contrary, (2) a well-developed high-quality network of hiking and cycling tracks. Then it has become even more interesting to observe the network of redesigned public spaces, landscaping and embankment improvement, bicycle and shuttle stations, and drywall. Going along the channel to the east, we reached the Factory area and crossed the channel throughout the city, traveled to the very heart of Timișoara...

Перше знайомство нашої команди з Тімішоарою та каналом Бега відбулося під час вступної лекції у місцевому Політехнічному університеті. Тож дорогою до набережної, ми вже були вражені двома речами: (1) надзвичайно високою концентрацією автомобілів на квадратний метр і, на противагу, — (2) розвинутою та якісною мережею пішохідних та велосипедних доріжок. Далі було іще цікавіше, адже ми ознайомилися із мережею реалізованих проектів публічних просторів, озеленення та благоустрою набережної, влаштування велосипедних та «човникових» станцій, громадських вбиралень. Йдучи увздовж каналу на схід, ми дісталися району Фабрік, та перетнувши канал через міст, вирушили у саме «серце» Тімішоари...

Field-trip #2 ...it’s amazing!

The next day, the team continued its journey to the suburbs of Timișoara along the tributary of Behela which connects to the Bega channel in the north of the district of Ghiroda.

Наступного дня команда продовжила свою подорож передмістям Тімішоари уздовж притоки Бегела на півночі району Гірода, що з’єднується з каналом.

It was a completely different Bega channel - a more natural area that borders on the territory with private houses... Either in contrast to the pre-holiday festive Timișoara, or provoked by the “mystical aura” of the spontaneous landfill and the atmosphere of Roma settlement, but the absence of that “high-quality” interaction reminded us of the historic Lviv with its green Zboїshchia and underground river.

То був зовсім інший Бега: більш природній ареал, що межує з ділянками садибної забудови... У результаті, чи то на контрасті з передріздвяною святковою Тімішоарою, чи через «містичну ауру» стихійного сміттєзвалища й своєрідну атмосферу поселення ромів, але саме відсутність «якісної» взаємодії нагадало про історичний Львів з його зеленими Збоїщами та підземною річкою.

169

PROJECTS IN A 10-YEAR TIMEFRAME

ПРОЕКТИ У ПЕРСПЕКТИВІ 10-ТИ РОКІВ

Bega day 2008

«День Беги» 2008

The “Environmental Day” festival was initiated by a group of active students and was aimed at attracting attention to the ecological state of the Bega channel and global environmental problems.

Фестиваль «День навколишнього середовища» був організований ініціативною групою активних cтудентів та мав на меті привернення уваги до екологічного стану каналу Бега, а також глобальних проблем, пов’язаних із навколишнім середовищем.

Bega Boulevard festival The aim of this already annual festival is to draw attention to the opportunity of spending leisure time, as well as promoting recreational, sport and entertainment activities along the channel. The most awaited moment of the Bega Boulevard Festival remains, however, the traditional race of plastic ducks.

PUZ 2010 The most comprehensive Master Plan and Development Plan for the city of Timișoara to date were drafted in the scope of the RomanianGerman cooperation project under the supervision of German colleagues from GTZ. The Development Plan (PUZ) for the Bega channel and adjoining park was urgently required as a demonstration project for the new qualities in public spaces. A zone along the Bega represents the centerpiece of urban green areas, with its favored location on the river making it a popular choice for various different construction projects. With the aid of the Development Plan, it is possible to regulate the utilisation of the plots in a legally secure framework in the long-term.

Фестиваль «Бульвар Бега» Цілі цього вже щорічного фестивалю - привернути увагу до можливості мешканців міста провести свій відпочинок, заняття спортом та дозвілля поряд з каналом. Найбільш популярною та очікуваною подією фестивалю «Бульвар Бега» традиційно залишаються перегони пластикових качок.

PUZ 2010 Найбільш комплексний генеральний план та концепція розвитку міста Тімішоара на сьогоднішній день було розроблено в рамках проекту співпраці між урядами Румунії та Німеччини за експертної підтримки німецьких колег з GTZ (тепер — GIZ). У його рамках було ініційовано розробку плану розвитку (PUZ) каналу Бега та прилеглого парку, що став демонстраційним проектом, пропонуючим нову якість громадських просторів міста. Зона уздовж району Бега являє собою центральну частину міських зелених територій зі сприятливим розташуванням на річці, що робить це місце популярним для різних будівельних проектів. При цьому, за допомогою концепції розвитку можна регулювати використання земельних ділянок у довгостроковій перспективі, залишаючись при цьому в рамках, визначених законом.

Bega Channel Masterplan

170

Генеральний план каналу Бега

REHABILITATION OF THE BEGA CHANNEL BANKS’ PUBLIC URBAN INFRASTRUCTURE

РЕАБІЛІТАЦІЯ ГРОМАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УЗДОВЖ КАНАЛУ БЕГА

One of the projects was “Rehabilitation of the public urban infrastructure of the Bega channel banks”.

Згідно з розробленою концепцію розвитку, один із ключових проектів був присвячений реабілітації громадської міської інфраструктури уздовж каналу. Незважаючи на те, що його довжина у межах Тімішоари становить лише 10,6 км, Бега створює зв’язок між трьома історичними районами міста — Фабрік, Четати та Йозефін. Однак, наразі його модернізація ще не завершена. Міська влада запланувала видалити мул й очистити канал Бега, щоб водний транспорт знову міг функціонувати. Крім цього заплановано створити понтонні мости, громадські вбиральні, місця для дозвілля та пандуси.

Even if the Bega is 10.6 km long in Timișoara and it represents the link among three historical neighbourhoods of Fabric, Cetate, and Iosefin, its modernization is not yet completed. The City Hall has planned to remove the silt and to clean the Bega channel so that water transport could restart. According to the project, landscape development of the channel’s banks includes rehabilitation works. The water transport also implies pontoon bridges, toilets, leisure activities, and emergency intervention ramps.

Культурна стратегія Cultural strategy “Timisoara 2021” «Тімішоара 2021» In 2016, the European Commission announced that Timișoara has been selected to be Romania’s European Capital of Culture in 2021.

У 2016 році Європейська комісія оголосила обрання румунського міста Тімішоара європейською столицею культури у 2021 році.

Timişoara presented cultural strategy under the title “Shine your light; light up your city!”. In accordance with it, the main objective was to tackle several urgent issues for the city: a lack of civic energy, the increase in exclusion, distrust in ownership of public spaces, a lack of a visible international profile and the lack of a shared vision for the future of the city.

Як наслідок, Тімішоара представила культурну стратегію «Засяй своїм світлом; запали своє місто!». Її головним завданням було вирішення таких актуальних міських проблем, як: брак громадської активності, виключеність певних соціальних груп з міського життя, зневіра у питаннях власності публічних просторів, а також консолідованого бачення щодо майбутнього розвитку міста.

171

First and foremost, the attention of our group was drawn to the issue of the loss of identity in the historical and functional context. Therefore, we focused on studying the preconditions that had led to the past events and projects that have taken place over the past 10 years, depending on approaches, long-term and implementation tools, stakeholder involvement and the goals achieved which, in turn, helped to understand the spheres of development and transformation that took place in this period on the physical and mental level.

Перш за все, увагу нашої групи привернув факт втрати ідентичності в історичному та функціональному контексті. Тому ми сконцентрувались на вивченні передумов, що призвели до такого наслідку, та заходів і проектів, які відбулися за останні 10 років — з урахуванням підходів, довгостроковості та інструментів реалізації, залучення стейкхолдерів та досягнутих цілей, які в свою чергу допомогли зрозуміти сфери розвитку та трансформації, що відбулися в цей період на фізичному й ментальному рівнях.

Based on the outcomes of our field study of Timișoara, one could conclude that the sequence of the events — from episodic festivals aimed at attracting attention to the problems of the ecological state of the Bega channel and awakening of the ecological and socio-cultural consciousness, to the realization of long-term projects — have been the impetus for launching the processeses that led to the formation of a unified strategy for the integrated development of Timișoara as the Europian capital of culture.

За результатами нашого дослідження в Тімішоарі можна зробити наступні висновки: послідовність заходів — від епізодичних фестивалів, направлених на привернення уваги до проблем екологічного стану каналу Бега та пробудження екологічної й соціально-культурної свідомості, до реалізації довгострокових проектів — стала поштовхом для запуску процесів, які призвели до формування єдиної стратегії інтегрованого розвитку Тімішоари як європейської культурної столиці.

172

WHAT IS THE “CONCLU- ЯКІ «ВИСНОВКИ» МОЖНА SION” FOR ZBOЇSHCHIA? ЗРОБИТИ ДЛЯ ЗБОЇЩ? Initial approach

Початковий підхід

Summing-up the experience of Timișoara case, it came to the conclusion that it is impossible to artificially create a qualitative environment. To some extent, the physical space does not determine “quality” of the environment, but the interaction between the human, space, and content that it carries. The second factor is the way a person identifies himself/herself with the environment. Last but not least is the matter of quality which is determined by each individual through the assessment of actions, knowledge, and the overall awareness level.

Підсумовуючи досвід Тімішуари, ми дійшли висновку, що неможливо просто створити якісне середовище, а сама його «якість», певною мірою, визначається не лише фізичним простором, а й взаємодією між людиною та середовищем, і тими смислами, що привносить кожен індивід. Другий фактор — це те, як людина ототожнює себе з навколишнім середовищем. Нарешті, але не в останню чергу, — це ті якості, що визначає кожна особа шляхом оцінки дій, знань та загального рівня свідомості.

All the above-mentioned factors have become the reason for our group to concentrate on the issue of identity in the frame of the ASIUD 2017/18 program.

Вищезазначені чинники стали причиною того, що наша команда вирішила зосередитися на питанні ідентичності в рамках програми ASIUD 2017/18.

Therefore, recalling the first impressions of Zboїshchia in Lviv as well as our early attempts to formulate possible scenarios for the development of this neighborhood, we once again have become convinced that it is not enough to use only urban planning and design tools for the development of a micro-district, renovation of the existing infrastructure, cycling paths or the arrangement of playgrounds. First of all, it is needed to create the preconditions for this process to happen consciously!

Тож, згадуючи перші враження про львівські Збоїща та намагання сформулювати можливі сценарії розвитку цього сусідства, наша група ще раз упевнилися в тому, що недостатньо лише планувальних чи проектних рішень щодо розвитку певного району, оновлення існуючої інфраструктури, велосипедних доріжок чи облаштування дитячих майданчиків. Перш за все, необхідно створити передумови для того, щоб цей процес відбувався усвідомлено!

173

THE IDENTITY OF A PLACE IS A SUBSTRUCTURE OF INDIVIDUAL IDENTITY, WHICH IS FORMED FROM THE KNOWLEDGE AND FEELINGS DEVELOPED THROUGH EVERYDAY EXPERIENCE IN PHYSICAL SPACES, THE FUNCTIONS OF THE PLACE, CREATE A SENSE OF BELONGING, CONSTRUCT VALUES, FORM ATTACHMENTS, AND HELP CREATE CHANGES. ІДЕНТИЧНІСТЬ МІСЦЯ Є ПІДСТРУКТУРОЮ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ, ЯКА ФОРМУЄТЬСЯ НА ОСНОВІ ЗНАНЬ І ПОЧУТТІВ, ЗДОБУТИХ ЧЕРЕЗ ПОВСЯКДЕННИЙ ДОСВІД У ФІЗИЧНИХ ПРОСТОРАХ ТА ФУНКЦІЇ МІСЦЯ, СТВОРЮЄ ВІДЧУТТЯ ПРИНАЛЕЖНОСТІ, ВИБУДОВУЄ ЦІННОСТІ, ФОРМУЄ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ І ДОПОМАГАЄ ТВОРИТИ ЗМІНИ. — Harold M. Proshansky, Abbe K. Fabian, and Robert Kaminoff

174

WHY WAS IT USEFUL TO DEFINE THE IDENTITY?

У ЧОМУ КОРИСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ?

Human and place

Людина і місце

“Place” is the core concept in environmental psychology. However, while there is a consensus concerning definition of place and how it differs from the related concept of space (place is space endowed with meaning — Low & Altman, 1992; Relph, 1976; Tuan, 1977), there is much less agreement on how one should define and measure people’s bonds with places (place attachment, place identity, sense of place, place dependence, etc.).

«Місце» — це основна концепція в галузі середовищної психології. Однак, хоч і існує консенсус щодо визначення «місця» та відмінності від відповідного поняття «простір» (згідно з Low & Altman, 1992; Relph, 1976; Tuan, 1977, місце — це простір, наділений змістом), набагато менш узгодженим є те, як слід визначати та вимірювати зв’язок людей з місцем (зокрема, приналежність місцю, ідентичність місця, значення місця, залежність від місця тощо).

Place

Process

Person

Place attachment emotion Place identity cognition Place dependence behaviour The basis for the formation of the vision was the vector of strengthening the identity of a place and socio-cultural activity as a “driving force” for launching processes aimed at changing and transforming the physical environment. To a certain extent, this process is reciprocal and cyclical because “identity” and “action” are both a goal and an instrument at the same time. Indeed, in the cyclical nature of these processes as a “paradigm” within the framework of the vision through identity as a motivational aspect, and the awareness and assessment of action as a prerequisite for the strengthening of identity, we see the way for qualitative transformation both at the physical and mental levels.

В основу формування візії було покладено вектор зміцнення ідентичності місця та використання соціо-культурних стратегій як «рушійної сили» для запуску процесів, спрямованих на трансформацію фізичного середовища. У певній мірі цей процес є циклічним та направленим в обидні сторони, оскільки «ідентичність» і «дія» є, одночасно, і метою, й інструментом. Насправді, в циклічності даних процесів як «парадигми» в рамках нашої візії — з акцентом на ідентичність у якості мотиваційного аспекту — та в усвідомленні й оцінці дій як передумови посилення ідентичності, ми вбачаємо шлях до якісних трансформацій на фізичному й ментальному рівнях.

175

VISION

ВІЗІЯ

Towards a new future

До нового майбутнього

Based on the results of the analysis and identified potentials of the territory and human resources, we formed the basic principles for the future vision:

Спираючись на результати аналізу та виявлений потенціал території й наявних людських ресурсів, командою було сформульовано основні принципи візії:

• In harmony with nature; • Feeling the pulse of life; • In a healthy and safe movement; • Distinguished by uniqueness, feel yourself part of a common.

Place

Process

place identity

• у гармонії з природою; • відчуваючи пульс життя; • у здоровому й безпечному русі; • вирізняючись унікальністю, відчуй себе частиною спільного.

Person

to love

Zboїshchia

be proud

I (we)

to do it responsibly

Guided by these principles and on the basis of processes, that characterize identity through assessment and awareness of action, we formulated a vision in the form of a typical statement by the inhabitants of the neighborhood in 2030: “Zboїshchia — is the place where I love to live, I am proud to live and I do it responsibly”.

176

Керуючись цими принципами та на основі процесів, що характеризують ідентичність через усвідомлення й оцінку дій, ми сформулювали загальну візію у вигляді типового вислову мешканця цього сусідства у 2030 році: «Збоїща — це місце, де Я люблю жити, котрим пишаюся та до якого ставлюся відповідально».

FIELD OF ACTION

НАПРЯМКИ ДІЙ

Defining goals and interventions

Визначення цілей та інтервенцій

To achieve the overall vision, we chose two fields of action:

Для досягнення стратегічної мети, ми вибрали два напрямки дій:

(1) to create a network of connected green spaces and promote alternative transport; (2) to promote cultural and socio-economic identity through an active community.

(1) створення мережі з’єднаних зелених просторів та сприяння розвитку альтернативного транспорту; (2) сприяння культурній та соціально-економічній ідентичності через активну спільноту.

The first field of action provides a stage for interaction for the second one; while the second field provides the qualitative content for the first. Each field of action is further divided into its goals and sub-goals.

Перший напрямок являє собою певне підґрунтя для формування другого. У той же час, другий напрямок дій забезпечує якісними смислами перший. Також, кожна сфера діяльності включає основні та другорядні цілі.

ZBOISHCHA 2030 Lviv’s green neighbourhood Stage for (inter)action

Social and cultural activities

Process of intervention The diagram represents a mutual and cyclic process of defining goals which are interdependent in terms of facilitating each other. In particular, the green spaces in Zboїshchia facilitate social and cultural activities which will be redefined by its own citizens to build the identity.

Діаграма візуалізує зустрічний та циклічний процес формування цілей, що є взаємозалежними та сприяють реалізації одна одної. Зокрема, озеленені території району Збоїща мають стати «сценою» для соціальних і культурних активностей, які, в свою чергу, спрямовані на формування приналежності мешканців району.

177

GOAL.01

ЦІЛЬ.01

Create a network of the connected Створення мережі з’єднаних green spaces and promote alter- зелених просторів та сприяння розвитку альтернативного native transport транспорту 1.1. A network of the connected green spaces and promotion of an alternative transport:

• Promoting community-based environmental education (for different kinds of kind of groups); • The revival of abandoned/neglected green areas (e.g. the Poltva river area); • Creating additional linkages between green areas (e.g. “river” belt and forest); • Introducing local green tourism proposal and its further development.

1.2. An integrated network of effective public spaces: • Improving the accessibility and green pedestrian linkages between public spaces; • Redefining public spaces/common areas as multi-use destinations; • Shaping a comprehensive public space agenda.

“Happy on the green north of Lviv” “I’m the nature” 1.3. Healthy transport (sub)system within the neighborhood that is integrated into the city system: • Changing the modal split for Zboїshchia: towards sustainable mobility for everybody; • Improving good connectivity with neighbouring areas and the city center; • Ensuring a comfortable pedestrian network inside the neighbourhood, e.g. by reshaping street profiles according to human scale; • Introducing car parking regulations; • Focusing on road traffic safety.

178

1.1. Мережа з’єднаних зелених просторів та популяризація альтернативного транспорту: • сприяння впровадженню екологічної освіти громади (для різних груп); • відродження покинутих/занедбаних зелених районів (наприклад, район річки Полтва); • створення додаткових зв’язків між зеленими територіями (наприклад, між «зеленим поясом» річки і лісом); • представлення пропозицій щодо місцевого зеленого туризму та його розвитку.

1.2. Інтегрована мережа ефективних громадських просторів: • покращення доступності та якості зелених пішохідних зв’язків між громадськими просторами; • переосмислення громадських просторів/ територій загального користування для багатоцільового використання; • формування концепції єдиного громадського простору.

1.3. Якісна система транспорту на рівні сусідства, що інтегрована в загальноміську структуру: • зміна розподілу перевезень за видами транспорту у Збоїщах: на шляху до сталої мобільності для всіх; • поліпшення зв'язків із сусідніми районами та центром міста; • забезпечення комфортної пішохідної мережі всередині району; • введення правил паркування автомобілів; • зосередження уваги на безпеці дорожнього руху.

GOAL.02

ЦІЛЬ.02

Promote cultural and socio-economic identity through an active community

Сприяння культурній та соціально-економічній ідентичності через активну спільноту

2.1. The community of active people: • Offering participative research, decision-making, and planning (all generations and target groups should be involved in discussions and decision-making); • Promoting capacity-building and training for the community (providing infrastructure to engage people in the process of development); • Ensuring empowered and supported local initiatives (promoting projects to empower micro-communities); • Developing a program for activating the neighbourhood within Lviv’s cultural strategy.

“Wake up!” “Be the one & celebrate” “Paint your life in happiness” 2.2. Developed socio-economic infrastructure: • Providing an available public services (health, sport, education, trade) which would solve the basic needs of people; • Promoting and building local economies through markets; • Revitalizing and complementing existing infrastructure with new functions; • Offering space for innovation and experimenting.

2.3. Unique image / sense of Zboїshchia: • Recovering historical memory, identifying and strengthening values; • Branding through goods and places (organizing short- and long-term activities, e.g. art, crafts, festivals); • Creating multi-project cultural injections’ agenda.

2.1. Спільнота активних людей: • запровадження партисипативних практик у дослідженнях, процесі прийняття рішень та плануванні (усі покоління та цільові групи повинні бути залучені до обговорення й прийняття рішень); • сприяння формуванню активної громади через тренінги та інші навчальні програми (створення інфраструктури для залучення людей до процесів розвитку); • забезпечення підтримки місцевих ініціатив з боку органів влади (заохочення проектів, спрямованих на посилення мікро-громад); • розробка програми для активації сусідства відповідно до культурної стратегії Львова.

2.2. Розвинена соціально-економічна інфраструктура: • доступні державні послуги (зокрема, у сферах охорони здоров’я, спорту, освіти, торгівлі), які б задовольняли базові потреби людей; • сприяння та розбудова місцевої економіки через розвиток ринків; • ревіталізація існуючих об’єктів інфраструктури та їх наповнення новими функціями; • створення простору для інновацій та експериментів.

2.3. Унікальний образ / відчуття Збоїщ: • відновлення історичної пам’яті, виявлення та формування цінностей; • брендинг через локальну продукцію та унікальні місця (організація коротко та довгострокових мистецьких, ремесляних і фестивальних заходів); • створення концепції багатопроектних «культурних ін’єкцій».

179

WHO WE NEED?

ХТО НАМ ПРОТРІБЕН?

Actors and stakeholders

Аналіз стейкхолдерів

As a part of the project development, our team also analyzed the role of stakeholders in our research and have divided them into three categories — (1) the key, (2) primary and (3) secondary. It does not imply that some of them are not important, and the vice versa - the role of all of them is invaluable.

У рамках роботи над проектом наша група також проаналізувала роль зацікавлених сторін, розподіливши їх на три категорії — (1) ключові, (2) первинні та (3) вторинні. Це не означає, що якісь із них не є важливими; навпаки, роль кожної групи — безцінна.

PRIMARY Lviv City Council, departments, local deputies

VISION SECONDARY NGO’s, religious organizations, city planners, bussiness, investors and developers

180

CONCLUSIONS

ВИСНОВКИ

Based on the research conducted by the group, it could be concluded that “place” is a space which evolves and defines its meaning through different processes — cultural, social and a singular one (independently, on its own). In fact, people change space to the concept of place based on their defined social boundaries, feelings and emotions. A place can be defined by three parameters such as (1) geographical location, (2) physical dimension, and (3) its identity composed of meanings and values. In addition, places are composed of other three characteristics — (a) formal characters, (b) activities happening within it and (c) their meanings involving an individual relationship too.

На підставі дослідження, проведеного групою, можна зробити висновок, що «місце» — це простір, який розвивається в часі, а його зміст визначається через різні процеси: культурні, соціальні та унікальні (незалежні від інших). Фактично, люди перетворюють певних «простір» на «місце» (відповідно до концепції, описаної вище) відповідно до усталених соціальних норм, почуттів та емоцій. Місце можна визначити через такі його три складові, як (1) географічне положення, (2) фізичні параметри та (3) ідентичність, що поєднує унікальні смисли та цінності. Крім того, місця мають три інших характеристики: (а) формальні якості, (б) події, що в них відбуваються та (в) їх значення, які також включають індивідуальні зв’язки.

Also, the formation of places is a social process which is derived from human interactions and activities happening within as said before. Places have an effective role in the promotion of social ties in multiple urban communities. In this regard, places serve as a vessel for cultural, social and singular relationships. Connections between people and places are seemingly complex and evolve mutually through space and time. The development of new urban areas and reconstruction of existing ones should be perceived in a way which enhances and enriches the current identity of the place. This simultaneously contributes towards building one’s self-identity within their places and reduce disparities among neighbourhoods.

При цьому, формування місць є соціальним процесом, який є результатом взаємодії між людьми та подій, що там відбуваються (як описано вище). Місця відіграють важливу роль у просуванні соціальних зв’язків у багатьох міських громадах. У цьому відношенні, місця є своєрідними платформами для культурних, соціальних та унікальних взаємовідносин. Зв’язки між людьми і місцями є, вочевидь, досить комплексними; вони еволюціонують у просторі й часі. Розвиток нових міських територій і відновлення існуючих повинні здійснюватися таким чином, щоб — у результаті — покращувати й збагачувати наявну ідентичність певного місця. Це, водночас, сприяє формуванню власної ідентичності мешканців певного місця та зменшує просторові й соціальні нерівності між сусідствами.

KEY Active people, citizens

181

182

CHURCH YARD + PUBLIC MULTIUSE SPACE

ДВОРИ ПРИ ЦЕРКВАХ + МУЛЬТИФУНКЦІОНАЛЬНІ ПУБЛІЧНІ ПРОСТОРИ

As we observed and realized the great potential of religious institutions in the neighbourhood, we decided to use this for articulating the new opportunities. For instance, open areas around the churches, as well as their inner courtyards, have a potential for public usage and introducing various activities. These spaces can be used by people for encouraging local art and crafts, arranging periodical fairs or concerts on a community level, having informal education programs etc. Also, they could function as “breathing hotspots” in the city where people from different communities come together and collectively act towards a common agenda. Such spaces could attract people from all age groups, encouraging a greater interaction at different levels, new ideas to collaborate and execute various projects on the neighbourhood scale.

Оскільки ми мали змогу спостерігати значну роль релігійних інституцій у житті громади Збоїщ, команда вирішила використати цей потенціал для формування нових можливостей. До прикладу, відкриті простори навколо церков та їх внутрішні двори можуть використовуватися громадськістю для різного роду діяльності. Зокрема, ці простори можуть бути використані мешканцями для заохочення збоїщанського мистецтва та ремесел, влаштування періодичних ярмарок або концертів на рівні міцевої громади, створення неформальних освітніх програм тощо. Також, вони могли би функціонувати як «живі точки тяжіння» в місті, де люди з різних громад матимуть змогу збиратися та колективно вирішувати нагальні питання. Ці простори, притягуючи представників усіх вікових груп, заохочуватимуть більш тісну взаємодію на різних рівнях задля генерування нових ідей щодо співпраці й роботи над різними проектами для розвитку Збоїщ.

church amphitheater open area for public use

green street religion

184

arts exibitions

informal educational programs

inhabitants’ interaction

BIRDWATCHING WALKS FOR KIDS AND ADULTS

ПРОГУЛЯНКИ ЗІ СПОСТЕ РЕЖЕННЯМИ ЗА ПТАХАМИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ДОРОСЛИХ

Increasing the level of environmental awareness among the residents of the neighbourhood will increase the value of green spaces as a resource and form a caring attitude to nature and ecology. The inhabitants will be attracted towards existing green spaces which, in combination with the pedestrian infrastructure, will create a quality solid green foundation of the district. In addition, neighbouring forest areas will be integrated into the territory of the Zboїshchia.

Підвищення рівня екологічної обізнаності серед мешканців збільшить цінність зелених просторів як ресурсу та сприятиме формуванню дбайливого ставлення до природи й найколишнього середовища. Так, приваблюючи мешканців своєю якістю, озеленені території у поєднанні з пішохідною інфраструктурою створять цілісний зелений каркас сусідства. Крім того, суміжні ареали лісопарків також будуть інтегровані у просторову структуру Збоїщ.

ecological consciousness

enjoying nature

185

MARKET + EVENT PLAZA + STREET FOOD VENUES

РИНОК + ІВЕНТ-ПЛАЗА + МАЙДАНЧИКИ ВУЛИЧНОЇ ЇЖІ

This strategy implies expanding marketplaces by adding the new functions and activities. Accordingly, the city markets could be used not only as places for shopping but also for meetings, social interaction, and cultural exchange at the neighbourhood level. By enhancing collaboration within the local community and understanding the needs of Zboїshchia, small-scale art & crafts industries can take up these markets to become a selling hub for all. Also, they could become the places for spending time on weekends, discussing problems and buying specific local goods, having informal space for the community meetings.

Дана стратегія передбачає розширення торгових майданчиків із додаванням нових функцій і заходів. Відповідно, міські ринки могли б використовуватись не лише для купівлі/продажу товарів, але й для зустрічей, соціальної взаємодії та культурного обміну на рівні громади. Через посилення локальної співпраці та розуміння потреб Збоїщ, малі й середні мистецькі та ремесляні бізнеси могли б використовувати ці простори, перетворюючи їх на своєрідні «торговельні хаби» для всіх груп користувачів. Також мешканці могли б проводити там дозвілля у вихідні дні, обговорювати нагальні проблеми та, звичайно ж, купувати унікальні товари, створюючи неформальний просторів для зустрічей.

market information block event plaza, open cafe green street

shopping

186

meetngs/ events cultural exchange

CYCLING + PEDESTRIAN CONNECTIVITY

ЇЗДА НА ВЕЛОСИПЕДІ + ПІШОХІДНІ ЗВ’ЯЗКИ

Creating a network of pedestrian corridors and cycle tracks within the area will improve mobility, as well as contribute to the goals of its sustainability. It will also improve connectivity with the city centre.

Створення мережі пішохідних коридорів та велосипедних доріжок у межах сусідства покращить мобільність, а також сприятиме досягненню цілей сталого розвитку. Також покращиться зв’язок із центром міста.

In addition, separating the parking place will allow the yards and sidewalks to be freed from private transport. Arranging pedestrian crossings to “human scales” will increase the speed and comfort of public transport, as well as significantly improve the situation with the traffic police.

cycling

Крім того, винесення парковочних місць дозволить звільнити двори та тротуари від приватного транспорту. Організація пішохідних переходів у «масштабі людини» підвищить швидкість і комфорт громадського транспорту, а також значно покращить ситуацію з безпекою руху.

enjoying walks

187

HOSPITAL HUB: HOSPITAL, RECREATION, AND HOSPICE

МЕДИЧНИЙ ХАБ: ЛІКАРНЯ, РЕКРЕАЦІЯ ТА ХОСПІС

The team proposes to add new functions to the existing hospitals such as a recreational area and/ or hospice. The idea of creating this type of buildings is envisioned for the whole Lviv region because, according to official statistics, there are not enough places in the hospitals for such kind of treatment as hospice does. So we can increase the concentration of medical services for adult and children. Also, this will create a sense of belonging among adults and children and they will get a shelter to act more responsibly and consciously.

Команда пропонує додати нові функції до існуючих лікарень: зокрема, рекреаційні зони та/ або хоспіс. Ідея створення будівель такого типу актуальна для всієї Львівщини, оскільки, за офіційними статистичними даними, у лікарнях недостатньо місць для виду послуг, що надає хоспіс. Таким чином було б можливо збільшити кількість медичних функцій для дітей і дорослих. Це також сприяло б формуванню відчуття приналежності та захищеності для більш відповідальної та свідомої життедіяльності громади Збоїщ.

childrens’ center hospice

open park hospital

medical college

health care

188

interaction between young and elderly people

recreation

REVIVAL OF THE POLTVA RIVER

ВІДНОВЛЕННЯ РІЧКИ ПОЛТВА

The revival of the Poltva River and transformation of the coastal zone into a public space will enable the whole neighbourhood to be activated and contribute to the formation of a sense of belonging to the territory.

Відновлення річки Полтва та перетворення прибережної зони у громадський простір дозволять активувати сусідню територію та сприяти формуванню відчуття приналежності до неї.

In addition, it will improve the pedestrian route from the district to public transport. This newly revived public space will be important not only on the scale of the neighbourhood, but also of the whole Zboїshchia and will contribute to the formation of a positive image.

family leisure

Крім того, це покращить пішохідний маршрут з житлових будинків до громадського транспорту. Такий оновлений публічний простір стане важливим не тільки в масштабі сусідства, але й усіх Збоїщ і сприятиме формуванню їх позитивного іміджу.

eco-tourism

recreational function

189

ZBOÐ&#x2021;SHCHIA 2030

190

The exercise to define an identity for Zboїshchia was one of the significant experiences which can be seen as a mutual relation between the functional (physical) and emotional (mental) attachment to this small neighborhood. The emotional attachment is reflected in the ability of places to fulfill the psychological needs of the users that evokes their emotion. It is developed as a result of the meaning(s) and significance of places to the users. Both types of attachments contribute to a stronger sense of a place towards the stronger identity.

Завдяки завданню з визначення ідентичності Збоїщ ми здобули цінний досвід того, як формується взаємозв’язок між функціональною (фізичною) та емоційною (ментальною) прив’язаністю на прикладі цього невеликого сусідства. Емоційний зв’язок формується завдяки властивості міських просторів — місць, що мають певну цінність, — задовольняти психологічні потреби користувачів та пробуджувати їхні емоції. При цьому, обидва типи прив’язаності до місць сприяють посиленню їх значення та ідентичності в цілому.

Our group identified the presence of the natural landscape as the strongest backdrop of Zboїshchia. These lead us to the collective decision of considering it as one of the strategic goals. Simultaneously, the “dead” character of the neighborhood guided us to create a lively place by means of activating the local people. Thus, the identity of Zboїshchia is established through users’ positive identification with the places, the feeling of satisfaction, enjoyment, and security. To conclude, the proposed project links people with the neighborhood by means of common activities.

У результаті дослідження наша група визначила наявний природний ландшафт як найцінніший ресурс Збоїщ. Як результат, ми сформулювали відповідну стратегічну ціль, присвячену його відродженню й розвитку. До того ж, «безжиттєвий» характер сусідства скерував роботу команди в напрямку створення активного й «живого» середовища шляхом активізації й залучення місцевих мешканців. Таким чином, ідентичність Збоїщ формується завдяки позитивному ототожненню користувачів з місцями, що мають певну локальну цінність, відчуттю задоволення, радості й безпеки. У підсумку, запропонований проект поєднує громаду з наявними фізичними просторами Збоїщ за допомогою організації колективних заходів на місцевому рівні.

191

PARTICIPANTS TEAM #1

Oleksandr Anisimov / Олександр Анісімов Urban researcher at “Agenty Zmin” and founder at “Revitalize NaUKMA” with a Bachelor degree in Political Science from National University Kyiv-Mohyla Academy. Дослідник міста у ГО «Агенти Змін» та засновник ініціативи “Revitalize NaUKMA” зі ступенем бакалавра політології Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Olena Diadikova / Олена Дядікова Bachelor of Sociology from Taras Shevchenko National University of Kyiv in 2017, experienced in working in different cultural initiatives and organizations in Ukraine. Бакалавр соціології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка випуску 2017 року. Має досвід роботи у багатьох культурних організаціях та ініціативах України.

Nazar Kovalenko / Назар Коваленко Master degree in Spatial Planning and Research from the University of Vienna with a focus on research of spatial transformation and development process in post-socialist cities. Master degree in Geography from Taras Shevchenko National University of Kyiv in 2014. Магістр з просторового планування та досліджень міського простору Віденського університету зі спеціалізацією з досліджень трансформацій простору та процесів розвитку у постсоціалістичних містах. Магістр географії Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка випуску 2014 року.

Elene Machaidze / Єлене Мачаїдзе Master degree holder in Architecture, Urban Planning and Design from Georgian Technical University in 2016. Магістр архітектури, містобудування та міського дизайну Грузинського технічного університету випуску 2016 року.

192

Sofiia Melnyk / Софія Мельник Education expert in Vinnytsia, GIZ Project “Integrated Urban Development in Ukraine”, with a Master degree of Public Administration and Non-Profit Management from Arizona State University (USA) in 2011. Експерт з питань освіти, що працює у Вінниці в рамках проекту GIZ «Інтегрований розвиток міст в Україні». Здобула ступінь магістра з публічного управління та менеджменту неприбуткових організацій Державного університету Аризони (США) у 2011 році.

Mariia Palchuk / Марія Пальчук Chief specialist in State Scientific-Research Institute of Urban Design DNIPROMISTO and Ph.D. researcher in Economic and Social Geography in Taras Shevchenko National University of Kyiv. Головний спеціаліст у НДІ «ДІПРОМІСТО», кандидат географічних наук зі спеціалізацією в економічній та соціальній географії Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Oleksandr Papirnyi / Олександр Папірний Professional cyclist and Olympic athlete and coach, currently responsible for the development of cycling infrastructure in Zhytomyr City Council. Професійний велосипедист, спортсмен-олімпієць та тренер, який наразі відповідає за розвиток велосипедної інфраструктури у Житомирській міській раді.

Anna Potanina / Анна Потаніна Architect at “Buro-O” with a Bachelor degree from Kyiv National University of Civil Engineering and Architecture. Архітектор у “Buro-O”, бакалавр архітектури Київського національного університету будівництва та архітектури.

Igor Tyshchenko / Ігор Тищенко Urban policy analyst, project сoordinator and co-editor of “Urban Studies” almanac, with a Master degree in Cultural Studies from the National University of Kyiv-Mohyla Academy in 2012. Аналітик міської політики, координатор проекту та співредактор збірки «Урбаністичні студії», має ступінь магістра з культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», здобутий у 2012 році.

193

TEAM #2

Yevhen Borysenko / Євген Борисенко Lead architect and urban planner in LLC AMG with a Specialist degree in architecture with honors from Prydniprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Architecture in 2007. Провідний архітектор та містопланувальник у ООО “AMG” зі ступенем спеціаліста з архітектури Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, здобутим у 2007 році.

Lidiia Chyzhevska / Лідія Чижевська Architect involved in the Development of Ukrainian Rural Areas as an employee of the State Enterprise “Ukrainian Scientific, Research and Design Institute for Civil construction” (SE “UKRNDPICIVILBUD”) with diplomas in Architecture and Landscape Architecture. Архітектор у НДІ «УКРЦИВІЛБУД», залучена у дослідження розвитку сільських поселень України. Має дипломи з архітектури та ландшафтної архітектури.

Ivan Furlet / Іван Фурлет CEO at the Public Company “Zhytomyrtransport” and deputy in Zhytomyr City Council with a Master degree in Engineering from Zhytomyr State University in 2011. Директор комунального підприємства «Житомиртранспорт» та депутат Житомирської міської ради зі ступенем магістра інженерних наук Житомирського державного університету, здобутим у 2011 році.

Olena Golovko / Олена Головко Leading specialist of the Department of Intergovernmental Fiscal Relations in Zhytomyr City Council with a Master Degree in Social Communications and Journalism from Taras Shevchenko Kyiv National University in 2012. Провідний спеціаліст департаменту міжурядових фіскальних зв’язків у Житомирській міській раді зі ступенем магістра соціальних комунікацій та журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Denys Goncharov / Денис Гончаров Chief specialist in urban planning in Ukrainian State Scientific-Research Institute of Urban Design DIPROMISTO with a Master degree from Ecology and Environment of Kyiv National University of Civil Engineering and Architecture in 2003. Головний спеціаліст з містобудування у НДІ «ДІПРОМІСТО» з магістерським ступенем з екології та захисту навколишнього середовища Київського національного університету будівництва та архітектури, здобутим у 2003 році.

194

Anna Kovtun / Анна Ковтун Scientist at UKRNDPICIVILBUD and Ph.D. in Geographical Science and Economic and Social Geography from Taras Shevchenko National University of Kyiv in 2011. Науковий співробітник в НДІ «УКРЦИВІЛБУД» зі ступенем кандидата географічних наук зі спеціалізацією в економічній та соціальній географії Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченко, здобутим у 2011 році.

Yana Maksymchuk / Яна Максимчук Architect from Chernivtsi with a Master degree in Design and a Specialist Diploma in Architecture in 2014, involved in the development of Chernivtsi Urban Development Strategy 2030. Архітектор з дипломами магістра з дизайну та спеціаліста з архітектури, здобутими у 2014 році. Залучена до розробки стратегії міського розвитку м.Чернівці до 2030 року.

Olena Pitirimova / Олена Пітірімова Landscape architect with a Master’s degree in Landscape Architecture from National University of Life and Environmental Sciences in 2012. Ландшафтний архітектор зі ступенем магістра ландшафтної архітектури Національного університету біоресурсів та природокористування, здобутим у 2012 році.

Ivanna Porchuk / Іванна Порчук Leading specialist in the Department of Economic Development of the Society at the Executive Committee of Chernivtsi City Council. Провідний спеціаліст управління економічного розвитку суспільства при Виконавчому комітеті Чернівецької міської ради.

Daryna Pyrogova / Дарина Пирогова Ph.D. in Sociology from National University of Kyiv-Mohyla Academy in 2013, worked in leading research company Kyiv International Institute of Sociology collecting and analyzing data for international organizations while teaching students. Має ступінь кандидата соціологічних наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія», здобутий у 2013 році. Протягом останніх шести років була залучена до роботи провідної дослідницької інституції «Київський міжнародний інститут соціології», займаючись збором та аналізом даних для міжнародних організацій, а також викладацькою діяльністю.

195

TEAM #3

Mariia Andriienko / Марія Андрієнко Landscape architect in “Kotsiuba studio” with a Master degree from Kyiv National University of Civil Engineering and Architecture in 2010. Ландшафтний архітектор у “Kotsiuba studio” зі ступенем магістра архітектури Київського національного університету будівництва та архітектури, здобутим у 2010 році.

Roman Cherkyn / Роман Черкун Chief specialist in analytics, research and project management at the Department of Strategic Development, International Projects and Investments at the CO “City Development Institute” with a Master degree in finance from Poltava University of Economics and Trade in 2010. Головний спеціаліст з менеджменту аналітичних та науково-дослідних проектів департаменту стратегічного розвитку, міжнародних проектів та інвестицій Інституту міського розвитку. Здобув ступінь магістра з фінансів Полтавського університету економіки і торгівлі у 2010 році.

Serhii Kizima / Сергій Кізіма Methodologist of the city methodological center and the chief specialist in Department of Education in Chernivtsi City Council with a Master degree in International Relations and Translation from Yuri Fedkovich Chernivtsi National University in 2010. Методист міського методичного центру та головний спеціаліст Управління освіти та науки при міській раді міста Чернівці зі ступенем магістра міжнародних зв’язків та перекладу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, здобутим у 2010 році.

Neha Korde / Нега Корде Assistant Professor at Sir J.J. College of Architecture, Mumbai - MH India with a broad educational background in Architecture and Urban Design. Доцент Sir J.J. College of Architecture в Мумбаї (Індія) з широким досвідом у сферах архітектури та міського дизайну.

Iryna Shevchenko / Ірина Шевченко Deputy Chief at the Department of Social Protection of Poltava city administration with a Master degree in public administration, consulting and analysis of public policy from the National University of Kyiv-Mohyla Academy in 2007. Заступник голови управління соціального захисту Полтавської міської адміністрації. Має ступінь магістра з публічного управління, консалтингу та аналізу публічних політик Національного університету «Києво-Могилянська академія», здобутий у 2007 році.

196

Oleksandr Pechenenko / Олександр Печененко Architect at "Urbanisitika" with a Master’s degree in City Planning from Poltava National Yuriy Kondratyuk Technical University, interested in city planning, land use, conceptual and parametric design. Архітектор підприємства «Урбаністика» зі ступенем магістра містобудування Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка. Займається містоплануванням, землекористуванням, концептуальним та параметричним дизайном.

Viktor Perlov / Віктор Перлов Member of the group of experts “Transport and Mobility for Public transport and traffic safety conception” (GIZ Project “Integrated urban development in Ukraine”). Ph.D. in Engineering Mechanics from Vinnytsia National Technical University in 2010. Член експертної групи «Транспорт та мобільність: громадський транспорт та концепція безпечного дорожнього руху» у проекті GIZ «Інтегрований розвиток міст в Україні». Має ступінь кандидата технічних наук Вінницького національного технічного університету, здобутий у 2010 році.

Kateryna Yakovets / Катерина Яковець Architect of public spaces in Lviv Educational Foundation project “Building Ukraine together” with a Bachelor degree in Architecture from National Aviation University in 2015. Архітектор публічних просторів у Львівській освітній фундації «Будуємо Україну разом» («БУР») зі ступенем бакалавра архітектури Національного авіаційного університету, здобутим у 2015 році.

197

EDUCATION PROGRAM TEAM Rudolf Gräf / Рудольф Греф

TEAM #1

Architect with a degree from Graz University of Technology (TU Graz), established the Vitamin Architects office in Romania, and worked on land use and urban development plans. Currently, works as an urban planner for the Chernivtsi city hall and GIZ Project Integrated Urban Development in Ukraine.

Архітектор зі ступенем від Технічного університету міста Грац, останні 10 років працював над проблемами землекористування та розвитку міст у Румунії та заснував архітектурну практику Vitamin Architects. Працює як містопланувальник у Чернівцях в рамках проекту GIZ «Інтегрований розвиток міст в Україні».

Mirjam Niemeyer / Міріам Німеєр

TEAM #2

Architect and urban designer, founding partner at “helsinkizurich” Office, has been a visiting professor at the PBSA Düsseldorf, worked as a researcher at the Institute of Urban Design at ETH Zurich and tutored several workshops internationally. Архітектор та міський дизайнер, засновник та партнер у “helsinkizurich” Office. Була запрошеним професором у PBSA Düsseldorf, працювала дослідником в Institute of Urban Design ETH Zurich та була тьютором численних міжнародних воркшопів.

Michael Engel / Міхаель Енгель

TEAM #3

Architect from Dresden, Germany, had been working in Romania since 2005, within several GIZ projects and since 2010, being Director of the Heritas Foundation in Sibiu, Romania. In 2015 he has joined GIZ in Lviv, dealing with integrated urban development.

Архітектор з Дрездену, Німеччина. З 2005 року працював у Румунії у декількох проектах GIZ, а з 2010 року є директором Heritas Foundation у м.Сібіу (Румунія). У 2015 році приєднався до львівського офісу GIZ задля роботи над інтегрованим розвитком міст на локальному рівні.

Urs Thomann / Урс Томанн Swiss urban planner, co-founder and co-curator of Education at CANactions School for Urban Studies. As a practitioner, has been promoting new tools for guiding Urban Development in Ukraine, curated the development of the Integrated Urban Transport & Spatial Planning Strategy for Vinnytsia and mentored the first phase of the Integrated Urban Development Concept for Zhytomyr. Швейцарський містопланувальник, співзасновник та співкуратор CANactions School for Urban Studies. Як практик, займається впровадження нових інструментів міського розвитку в Україні. Був куратором створення «Комплексної стратегії міського транспорту та просторового розвитку міста Вінниця» та ментором першої фази розробки «Концепції інтегрованого розвитку міста Житомир».

198

Vladyslav Tyminskyi / Владислав Тимінський Strategic designer and researcher, in 2016-2017 worked for two projects of GIZ in Ukraine as a Chief Urban Researcher and External Consultant on Urban Development. Starting from 2015, a Program Director and Co-curator of Education at CANactions School for Urban Studies and a guest tutor in the framework of various educational programs in Eastern and Western Europe. Стратегічний дизайнер та дослідник. У 2016-2017 роках працював у двох проектах GIZ в Україні як старший дослідник та зовнішній консультант з міського розвитку. З 2015 року є програмним директором та співкуратором CANactions School for Urban Studies, а також запрошеним тьютором в рамках освітніх програм у країнах Східної та Західної Європи.

Yegor Vlasenko / Єгор Власенко MA degree in Economics from Kyiv National Economics University and MSc in Urban Studies from Malmö University. Yegor did an internship at Nordregio institute in Stockholm, has relevant experience of managing educational programs at Kyiv School of Economics. He is now an Educational Programs Director at CANactions School for Urban Studies and is currently an advisor of GIZ project National Urban Development Policy in Ukraine. Вивчав економіку в КНЕУ ім. Вадима Гетьмана та урбаністичні студії в університеті Мальмьо, стажувався в дослідницькому інституті Nordregio (Стокгольм), має досвід управління освітніми програмами Київської школи економіки. Наразі є директором освітніх програм CANactions School for Urban Studies, а також радником проекту GIZ Національна політика міського розвитку в Україні.

Paul McCabe / Пол МакКейб Well-known professional in design, a trained sociologist and facilitator, occupied in a number of top design schools and consulted companies, works mainly with leadership teams from Fortune 500 companies on transformation projects - helping them grow their business by improving integrating digital into their practices and business models. Експерт у сфері дизайну, має компетенції з соціології та фасилітації. Залучений до роботи у ряді провідних освітніх інституцій у сфері дизайну та консультує з питань інтеграції цифрових технологій у практики та бізнес-моделі компанії зі списку Fortune 500.

Grigory Zotov / Григорій Зотов architectural prescription is an architectural practice founded in 2016 by Grigory Zotov, engages in design on both an urban and architectural scale and additionally offers computational consultation services for design professionals. Gained experience in architectural design, urban planning, construction techniques and computational design in internationally acclaimed offices BIG, OMA, de Architekten Cie, ZOTOV&CO and UNStudio. Засновник архітектурної студії “architectural prescription”. Напрямки роботи — містобудівне та архітектурне проектування, консалтинг з обчислювальної архітектури/параметрики для професійного проектування. Отримав цінний досвід, працюючи в таких бюро, як Architecten Cie, OMA, BIG, UNstudio та ZOTOV&CO.

Oana Simionescu / Оана Сімонеску Degree holder in Architecture from Polytechnic University of Timisoara in 2010. Founding partner in F O R, the creation platform. Кандидат архітектури Політехнічного університету Тімішоари у 2010 році. Засновник-партнер креативної платформи F O R.

199

Mihai Danciu / Міхай Данцю Architect preoccupied by urban and community management teaches Urban Planning disciplines at the Faculty of Architecture and Urban Planning in Timisoara and is involved in projects in Timisoara, Jiu Valley (Romania) and Chisinau (Moldova). Practice in a sustainable development is based on a mix of bottom-up and top-down approaches. Архітектор, який займається міським управлінням тапрацює з громадами, викладає містопланувальні дисципліни на факультеті архітектури та містопланування в Тімішоарі та бере участь у проектах в Тімішоарі, Долині Жіу (Румунія) та Кишиневі (Молдова).

Andrius Nemickas / Андріус Неміцкас Urban development specialist from the US and CANactions School Advisory Board member with a dual-degree MBA & MCRP from The University of North Carolina at Chapel hill (Class of 1998), has lived and worked in Ukraine since 1999. Спеціаліст з міського розвитку з США та член консультативної ради CANactions School for Urban Studies з подвійним ступенем MBA та MCRP із університету Північної Кароліни у Чапел-Гілл (1998 р.). Живе та працює в Україні з 1999 року.

Astrid Ley / Астрід Лей Chair for international urbanism at the Institute for Urban Planning and Design, University of Stuttgart since 2014, course director of the MSc, Integrated Urbanism and Sustainable Design (IUSD) program. Голова кафедри міжнародного урбанізму в Інституті міського планування та дизайну Штутгартського університету з 2014 року; директор магістерської програми «Інтегрований урбанізм та сталий дизайн» (IUSD).

200

ACKNOWLEDGMENT

Throughout the educational process, many individuals and organizations from both Ukrainian and international communities of CANactions have taken time out helping us to make the program happen. First of all, CANactions School would like to express the gratitude to the Advanced Studies in Integrated Urban Development (ASIUD) 2017/18 mentors and tutors: Rudolf Gräf, Michael Engel, Mirjam Niemeyer, Paul McCabe, Grigory Zotov, Mihai Danciu, Oana Simionescu, Astrid Ley, and Andrius Nemickas whose expertise, understanding and patience added considerably to the overall educational process. Secondly, we very much appreciate the incredible support and motivated engagement of the whole CANactions team of Viktor Zotov, Valentyna Zotova, Anastasia Zhuravel, Danya Nesterevych, Yegor Vlasenko, Olena Vozniak, Olena Kozakova, and our former colleagues, Margo Didichenko, Mariana Romaniak, Yura Lynov, and Oleh Shovenko without whom this exciting year-long path would not have been possible and whose passion and professionalism helped us along the way. A very special acknowledge goes to the CANactions Advisory Board members, Theo Hauben, Iryna Ozymok, Haris Piplas, Svitlana Bocharova, Martino Tattara, Andrius Nemickas, and Mirjam Niemeyer, and to our international partners, Western NIS Enterprise Fund, Deutsche Gesellschaft für

202

Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, the Embassy of Switzerland in Ukraine, and “Zotov&Co” Architecture Bureau who provided us with constant support and assistance in the frame of the ASIUD 2017/18. We would also like to express our gratitude towards Lviv City Council, Stefan Gabi and the Lviv City Institute team for the collaborative event of the ASIUD 2017/18 mid-term review in Lviv and Urban Café on Integrated Urban Development, as well as towards the inhabitants of Zboїschia who passionately participated in our activities and significantly helped to develop and complete the students’ final projects. Also, the School is thankful to Polytechnic University of Timisoara (Romania) for hosting our students and mentors during the International Study Trip and to all the local professionals, activists, organizations and citizens which shared with us the unique spirit and valuable experience of integrated urban development of their city. Last but certainly not least, on behalf of the whole CANactions School, let us congratulate the wonderful team of ASIUD 2017/18 students with the successful completion of their studies. Sincerely thank you all for the incredible year and let’s keep going together! — On behalf of the CANactions School team, Urs Thomann, Vladyslav Tyminskyi

СЛОВА ПОДЯКИ

Протягом усього навчального процесу багато людей та організацій з української та міжнародної спільнот CANactions доклали зусиль, щоб допомогти нам реалізувати програму.

Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, Посольству Швейцарії в Україні, а також архітектурному бюро “Zotov&Co”, які надавали нам постійну підтримку та допомогу в рамках ASIUD 2017/18.

Перш за все, Школа CANactions хотіла би висловити подяку наставникам та викладачам програми Advanced Studies in Integrated Urban Development (ASIUD) 2017/18: Рудольфу Грефу, Міхаелю Енгелю, Міріам Німеєр, Полу МакКейбу, Григорію Зотову, Міхаю Данцю, Оані Сімонеску, Астрід Лей та Андріусу Неміцкасу, чиї професійні знання, розуміння й терпіння в роботі зі студентами й командою Школи значно вплинули на загальний освітній процес та його результати.

Ми дякуємо нашим партнерам у Львівській міській раді, Штефану Габі та команді Інституту міста за організацію спільної події — проміжної презентації проектів ASIUD 2017/18 у Львові у рамках “Urban Café on Integrated Urban Development”, — а також мешканцям Збоїщ, які своєю активною участю значно сприяли розробці фінальних проектів студентів.

По-друге, ми щиро дякуємо за неймовірну підтримку та натхненну спільну роботу всій команді CANactions: Віктору Зотову, Валентині Зотовій, Анастасії Журавель, Дані Нестеревичу, Єгору Власенку, Олені Возняк, Олені Козаковій, а також нашим колишнім колегам — Марго Дідіченко, Мар’яні Романяк, Юрі Линову та Олегові Шовенку. Без вашої пристрасті й професіоналізму цей захопливий шлях довжиною в рік був би неможливим. Особливу подяку ми також хотіли би висловити членам Експертної ради CANactions: Тео Хаубену, Ірині Озимок, Харісу Піпласу, Світлані Бочаровій, Мартіно Таттарі, Андріусу Неміцкасу та Міріам Німеєр, нашим міжнародним партнерам — Western NIS Enterprise Fund, Deutsche Gesellschaft für

Також Школа дуже вдячна нашим друзям з Політехнічного університету Тімішоари (Румунія) за гостинний прийом учасників програми та викладачів CANactions під час міжнародної навчальної поїздки та всім місцевим фахівцям, активістам, організаціям й містянам, що поділилися з нами унікальною атмосферою та цінним досвідом інтегрованого розвитку свого міста. Наостанок, від імені всієї Школи CANactions, ми з величезною радістю вітаємо чудову команду студентів ASIUD 2017/18 з успішним завершенням їх навчання. Щиро дякуємо всім за неймовірний рік! Маємо за честь рухатися вперед разом! — Від імені команди Школи CANactions, Урс Томанн, Владислав Тимінський

203

Photo by Margo Didichenko

COLOPHON Editor-in-chief: Vladyslav Tyminskyi Editors: Vladyslav Tyminskyi, Yegor Vlasenko Authors and contributors: Vladyslav Tyminskyi, Urs Thomann, Yegor Vlasenko, Andrius Nemickas, Rudolf Gräf, Michael Engel, Mirjam Niemeyer, Igor Tyshchenko, Anna Potanina, Daryna Pyrogova, Olena Pitirimova, Neha Korde, Oleksandr Pechenenko, Iryna Shevchenko, Serhii Kizima, Kateryna Yakovets, Mariia Andriienko Design and layout: Danya Nesterevych Translation: Vladyslav Tyminskyi, Yegor Vlasenko, Roksolana Nesterenko, Mariam Kunchuliya This publication was developed on the outcomes of the CANactions School program “Advanced Studies in Integrated Urban Development (ASIUD) 2017/18”. It is designed for personal, noncommercial use and is considered as a property of CANactions. You must not translate, publish, license or sell the book and/or its materials without the prior consent of CANactions. You must attribute the book and/or its materials in the manner specified by the editors and authors of the publication. © CANactions 2018