Християнська газета «Голос надії» № 107

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

Нові цінності молоді с.3 «Самсон» допомагає дітям с.4 Падіння Люцифера с.5

Домашні для Бога с.2

Дощ благословення, дощ надії с.8

Анжела Поліщук

Домашні для Бога

«Якщо можна знайти куточок раю на Землі — то це християнський табір «Барвінок», — висловлювались відвідувачі євангельських зустрічей, котрі проводив євангеліст Віктор Гілл з 12 по 22 червня.

Невтомні мандрівники

Невтомного глашатая істини, його дружину і внука Джейсі радо зустріли керівники Західної конференції, пастори, відпочиваючі та працівники бази. Як виявилось, у Віктора Гілла є дуже багато друзів в Україні. «І не дивно, — каже проповідник, — адже це тридцятий приїзд на Україну з метою євангелізації».

оформлення, без сумніву, — прекрасне і милозвучне. Семінари по здоров’ю — актуальні та наставницькі. Пасторські бесіди — насичені мудрістю і молитвами. Ранкова Яскраві зарядка — активна і весела. Їжа — моменти вегетаріанська і дуже смачна. МаЧим же відзначилась літня саж — приємний та розслаблююєвангельська програма 2013 року? чий. Спортивні ігри — захоплюючі. Режим — як завжди продуманий та Щоденні виступи дітей на сцезмістовний. Біблійні лекції — глибо- ні — цікаві і бажані, а їх виставкові кі і дуже проникливі. Переклад — роботи — пам’ятні та вражаючі. лаконічний і влучний. Музичне Проте, новими та незабутніми є людські взаємини, котрі заповнюють У Віктора Гілла є дуже багато друзів нові сторінки історії в Україні. «І не дивно, — каже життя Церкви, і напроповідник, — адже це тридцятий ближають до Бога, приїзд на Україну з метою євангелізації» будуючи нові досвіди.

Незабутні враження

Спогади і фото Віктора Гілла та дружини Нетті про Індію сколихнули не одне серце і душу; перегляд фільму про Анну Герман відклався по-новому і якось тепло. Майстер класи з бісероплетіння для дітей здивували родичів; а ще — Господь дивним чином, буквально «відкопав» гарні подарунки дітям — дитячі українсько-англійські Біблії.

Приємні спогади

В об’єктив фотографа програми потрапляли не тільки особистості. Цифрового оформлення набували і місцеві ящірки, птахи, комахи і всілякі жуки та безліч квітів. А довгоочікуваний, оригінальний, гумористично оформлений коментар та слайд-шоу фото підкреслював радість і захоплення пережитого дня.

Довгоочікувані результати

Зрештою, найголовнішою радістю, кульмінацією фоторепортажів та результатом праці проповідника з Канади стало хрещення 6-ти осіб.

2

Голос Надії №7 (107) серпень 2013

Мирослава Зейкан

10 молодих людей визначили свої цінності Місіонерський конгрес у с. Ільниця, Іршавського району, Закарпатської області завершився хрещенням. Місіонерський конгрес розпочався у суботу 22 червня. Загальний урок суботньої школи провів пастор Павло Чобан. Потім служіння продовжив Микола Михайловський, який наголосив, що ми є цінними для Господа, як показує нам Слово Боже. Він також підкреслив, що цінності змінюються і за часів Ісуса Христа у людей вони були різні. У людей нашого часу цінності також відрізняються, але ми, як християни, повинні мати незмінні цінності, особливо коли це стосується місіонерської роботи, та жнив, які чекають попереду, при другому приході Христа. Місіонерська праця є важливою, і той, хто виконує її завжди йде до людей не сам, а з могутнім помічником — Духом Святим. Валентин Шевчук зупинився на причинах, які спонукають служити Христу. Бути Божою дитиною — це велике благословення в наш час. Той хто служить Господу завжди має благословення у своїй родині і несе благословення іншим, і навіть тим у кого служить. Пастор громади Іван Варцаба закликав всіх бажаючих взяти участь у розповсюдженні літератури відразу ж після служіння. Після коротенького обіду у дворі церкви, учасники конгресу вирушили роздавати 50 приготованих пакетів. Загалом цього дня розповсюдили 3000 газет, 200 книг «Велика боротьба», і чимало книг «Дорога до Христа», рекламних буклетів телеканалу «Надія» та ін.. Вечірнє суботнє богослужіння було присвячене досвідам отриманим під час розповсюдження літератури. Перед виходом на це служіння дійшли згоди, що незалежно від того як зустрінуть, — ми повинні «переконати прийти», як каже Святе Письмо, і переконавши, що саме це є необхідним і актуальним для людини у наш час — залишити літературу.

Своїм досвідом поділились Микола Михайловський та Валентин Шевчук. Відвідуючи одну з багатоповерхівок вони зустріли жінку, яка спочатку грізно зустріла їх. Вона сказала, що розуміє коли це роблять діти, які відвідують їхній будинок, але як це можуть робити такі поважні люди, і агітувати мешканців. Наші брати сказали, що вони зовсім не агітують, а пропонують, і хотіли б зробити це саме для неї. Тоді вона повідомила, що багато чого має сказати їм, і запросила до оселі. Місіонери чекали чогось неприємного чи поганих відгуків, але все вийшло якраз навпаки: вона поділилася приємними враженнями про адвентистську церкву, про підтримку один одного та ближніх, про роботу, яка виконується на місіонерській ниві. Жінка навіть зателефонувала сусідці і попросила прийти і познайомитися з поважними гостями в її домі, сама взяла літературу, запропонувала її подрузі і пообіцяла прочитати, кажучи, що їй саме це треба. Ось так, здавалося б на перший погляд, неприємна жінка, із грізною мовою, змогла прийняти вістку спасіння. Цей місіонерський конгрес був особливим ще й тим, що 10 молодих людей вирішили заключити заповіт з Богом цього дня. Хрещення проходило у річці, яка протікає поряд з церквою. Імпровізований баптистерій прикрашали букети квітів та слово «Вірую», що робило цю подію ще урочистішою. Дехто з молоді, яка перед церквою зробила визнання віри, вирішили прийняти хрещення на молодіжному табірному служінні.

Голос Надії №7 (107) серпень 2013

3

Валентина Карпук

У «Барвінку» ніхто не залишився одиноким Відділ сімейного служіння Західної конференції уже втретє зібрав учасників відпочинкового табору «Ти не один». На базу відпочинку «Барвінок» приїхали гості зі Львова, Луганська, Черкас, Полтави, Києва, Нововолинська, Червонограда, Луцька та інших міст України. Майже 100 учасників об’єднались з 5 по 7 липня для відпочинку, знайомств та отримання порад та відповідей на запитання. Організатором заходу виступила керівник ВСС у ЗК Марія Шевчук. Програма табору була насиченою та цікавою. Цьому сприяли ведучі Віталій та Галина Мелесь, які організували знайомство в групах та пошту, ігри на природі, урочисту зустріч та завершення суботнього дня. Учасники розповідали особисті досвіди про те, як Бог відповідав на молитви. Щоденно лунали молитви та хвала Богу в піснях і віршах присутніх. Надзвичайно цікаво було слухати пізнавальні семінари Лідії Нейкурс про позитивне мислення, а також отримувати відповіді на різноманітні запитання. Присутні мали можливість отримати особисті консультації сімейних психологів-консультантів Марії Гафинець та Лідії Нейкурс. Не обійшлося і без перешкод, проте, вони стали спільним досвідом благословення Божого. Уже в п’ятницю вранці не стало світла і води, і це створило незручності для гостей, але найбільше це відчули кухарі. Проте після спільної молитви після обіду світло було відремонтоване і незважаючи на перешкоди кухня працювала на відмінно. Кухарі не тільки почастували смачними сніданками, обідами та вечерями, а й потурбувалися про естетичне оформлення столів. Анжела Поліщук

Нова громада утворилась на окраїні Полісся Село Берестя Дубровицького району Рівненської області стало найпівнічнішим «краєм Полісся», де нині проголошується трьохангельська вістка.

люк, Богдан Бондар. Нині тут звершує служіння Анатолій Поліщук. Літературний євангелізм, малі групи, християнська бібліотека, підписка на газету «Вічний скарб», лікувальний масаж, записи повчальних історій для дітей на регіональному радіо та особисте свідчення — це частинка роботи, якій сприяє Сам Господь у селі Берестя.

Зараз громада налічує 18 членів Церкви. Її число доповнює підростаюче покоління — майже 20 юних місіонерів щосуботи приходять на служіння разом з друзями, батьки яких стають приятелями Церкви. З Божою поміччю вирішується питання придбання молитовного будинку. Олександр Коропець

Відстань не завадила «Самсону» допомогти дітям Благодійники з Києва приготували подарунки для вихованців школи-інтернату. Вдруге за цей місяць клуб «Самсон» відвідав Головненську школу-інтернат, щоб передати гуманітарну допомогу її вихованцям. Уже вкотре спонсором виступила пані Зінаїда, з якою, здавалося б випадково, познайомились у Києві. Цього разу вона передала діткам подарунки у вигляді засобів гігієни. Клуб «Самсон» активно готується до співпраці з школою-інтернатом у новому навчальному році. Го-

Знаменна подія — утворення нової громади відбулася 4 травня 2013 року. Молитву подяки і благословення звершив секретар Західної конференції Валентин Шевчук. Марія Іванівна Колода із села Грицьки — перша адвентистка, розпочала історію громади, заключивши завіт з Богом ще у 1989 році. Відстань у 30-40 км до Церкви АСД, у місті Сарни не лякала і сім′ю Станкевича Миколи і Оксани, які пізнали істину у 2000 році, через благовістя Ігора Тополевського. З часом вістка спасіння торкнулася сердець інших родин, з котрими розгортали Біблію служителі Петро Подолін, Володимир Гни-

4

Голос Надії №7 (107) серпень 2013