Християнська газета «Голос надії» № 109

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

Всесвітній день слідопитів с.4 Міжнародная сяброўства с.7

«Джерело любові» с.10

110 років з Ісусом с.2

«Веселий Бамбетель» с.5 Історія церкви с.8

Угорці подолали кордони с.3

Сергій Чінко

110

В неділю, 15 вересня, в районному будинку культури Церква адвентистів сьомого дня (ЦАСД), відзначила 110-ту річницю своєї присутності на теренах Демидівського району. З цієї нагоди відбувся урочистий концерт, на який було запрошено гурт бандуристів зі Львова «Срібні струни», церковний хор з міста Дубно, а також духовий оркестр з села Привітне Волинської області. Серед запрошених гостей були: заступник голови районної адміністрації Микола Анатолійович Гусаревич, директор історичного архіву ЦАСД у Європі доктор Даніель Хайнц (м. Фріденсау, НІмеччина), магістри історії — Валентин Авдійович Шевчук та Марек Вальтер (Польша), а також пастори, які звершували служіння в демидівській громаді. Перед районним будинком культури гостей зустрічав духовий оркестр з Волині. Початком концертної програми була молитва «Отче наш» у виконанні церковного хору. Порадував відвідувачів програми спів та гра гурту «Срібні струни». З історичним оглядом до присутніх звернулися гості з Польші та Німеччини. А зі словами привітання від районної адміністрації — заступник голови райдержадміністрації Микола Гусаревич. Після його виступу учениця Демидівської ЗОШ Юлія

2

років Адвентистській громаді у Демидівці

Мартинюк виконала пісню «Молитва за Україну». Присутніх вітали служителі Церкви, які в останні роки звершували служіння в Демидівській громаді. Олександр Шумчук, автор і виконавець власних пісень, заспівав пісню «Роки земні». Завершив програму словом і молитвою заступник президента Церкви АСД в Західній Україні Микола Михайловський. Він процитував із Слова Божого текст записаний у книзі Повторення Закону 8:2: «І будеш пам’ятати всю ту дорогу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею…».

У 2003 році з нагоди сотої річниці було встановлено пам’ятний знак між поворотом на Вовковиї та с. Копань. Історичні згадки говорять, що 1903-го року в німецькій коло-

нії Силоновіце (інша назва Лапауш) в сім’ї Фрідріха Діко проводились молитовні зібрання, і більша частина колонії були адвентистами. Згодом побудували власний молитовний будинок. Відтак у сусідніх селах Демидівка, Верба, Рутка, Вовковиї, було утворено окремі громадки віруючих Церкви адвентистів сьомого дня. У 1927 році Демидівська громада адвентистів нараховувала 30 чоловік. 1939 року, за наказом Радянської влади усі німецькі поселенці повинні були покинути Західну Україну. Так спорожніла і колонія Силоновіце — усі мешканці емігрували. Залишились лише українські громади віруючих, серед яких і громада у Демидівці. Адвентистів сьомого дня незалежно від національності об’єднує спільна віра в Ісуса Христа, який віддав Своє життя за грішних людей, і на підставі покаяння дарує прощення від гріхів. Спонукані подякою, адвентисти виконують Десять Заповідей Закону Божого, в якому четверта заповідь закликає святкувати суботу, як сьомий день тижня. Через це в назві Церкви є слова «сьомого дня». А слово «Адвентисти» має походження з латинського, що означає «Пришестя». Адвентисти готуються до пришестя Ісуса Христа, який прийде на хмарах небесних з ангелами в славі Божій.

Голос Надії №9 (109) жовтень 2013

Роберт Біро

Угорці подолали кордони П’ятий Угорський «Конгрес без кордонів» у м. Берегово 7 вересня зібрав майже півтисячі учасників. Як і торік Конгрес був організований у літньому театрі на території місцевого парку. На Конгресі були присутні члени угорських а також і українських громад Закарпаття, всього близько 400 чоловік, були і гості та музичні колективи з-за кордону: Угорщини та Румунії. Урок Суботньої школи проводив Арпад Ковач — євангеліст з Угорщини, який вже двічі проводив Євангельські програми в Берегово та Тячеві. Проповідь виголосив Ерно Сас — президент Північно-Трансільванської Конференції та координатор Відділу національних меншин у Румунії. Його проповідь базувалась на відомих словах Ісуса Христа: «…Жниво справді вели-

ке, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав» Матфія 9:37,38.

До присутніх на Конгресі з привітаннями та закликами звертались і керівники Західної Конференції (ЗК): Олександр Антонюк, Валентин Шевчук та Микола Михайловський, а також Ілля Пірчак — координатор програми по роботі з національними меншинами ЗК. Були присутні і служителі громад Хуста та Мукачева. Музичне служіння виконували чоловічий хор з Румунії в складі 13 чоловік, духовий оркестр з міста Фегердьормот, Угорщина, а також хор «Емануїл» з м. Мукачево, який вже неодноразово брав участь у попередніх угорських конгресах. Було багато сольних номерів, дуетів, віршів, духовні гімни виконувались також і на музичних інструментах. На початку Конгресу Роберт Біро поділився місіонерськими новинами про служіння, яке звершувалось протягом попередніх вісімнадцяти місяців серед угорського населення Закарпаття. Переважно це були євангельські та медико-місіонерські програми, літературний євангелізм та виховні семінари в школах, а також молодіжний табір влітку в Карпатських горах.

Угорське населення Закарпатської області налічує 151 533 чоловік (згідно даних перепису населення 2001р.), що складає 12,1% від загального числа мешканців. На даний час угорці є найчисельнішою громадою іноземців, яка проживає в 114 населених пунктах Закарпаття, 78 з яких є майже повністю угорськими. Проте, на даний час в Берегівському, Виноградівському та Ужгородському районах є багато сіл з угорським населенням, де ще не побували навіть літературні євангелісти. Євангельські програми та інше місіонерське служіння для угорців, до цих пір, проводилось переважно поблизу міст. Перешкодами для звершення служіння у віддалених угорських селах часто є: нестача коштів, книг та транспорту для місіонерських поїздок, а також недостатня кількість угорських служителів-місіонерів. Саме тому учасників конгресу просили усвідомити свою відповідальність за кожного жителя Закарпаття, хто ще не чув Триангельську вістку. На завершення Конгресу Дьозо Форкош презентував для присутніх угорську сімейно-оздоровчу газету «Життя та здоров’я», яка видається Церквою вже другий рік поспіль і розповсюджується у 20 угорських населених пунктах. Він звернувся до присутніх з проханням підтримати видавництво цієї газети, тому що тираж 5000 примірників є незрівнянно малим у відношенні до кількості угорського населення Закарпаття. Щоби урочиста програма була зрозуміла і для чисельних україномовних гостей, спільне вивчення уроку Суботньої школи, звернення та проповіді проводились з перекладом українською мовою, а звернення та молитви представників ЗК перекладались, відповідно, угорською. Переклад забезпечували Іван Теремта, літературний євангеліст для угорського населення на території Берегівського і Виноградівського районів та Роберт Біро, місіонер і служитель громади смт. Вишково. Організаторами конгресу виступили служителі Берегівської громади Дьозо Форкош і Олександр Зіборов, а також члени громади. Фінансову підтримку для проведення Конгресу та покриття дорожніх витрат надали Західна Конференція та брат Модьор Ондраш з Угорщини, який і є ініціатором цих зустрічей. Учасники конгресу дякували Господу за чудову погоду під час Конгресу, за духовну, надихаючу програму і за можливість зустрітись і знов посвятити себе на служіння.

Голос Надії №9 (109) жовтень 2013

3

Закінчився Конгрес проголошенням слів благословення і спільною домовленістю через рік, з Божої милості, зустрітись знову. Загалом це була вже 9-та подібна зустріч членів угорських громад Закарпаття. Олександр Коберник

Всесвітній день слідопита відзначили у Дубно та Володимирі-Волинському Щороку у третю суботу вересня традиційно відзначають у нашій Церкві всесвітній день слідопита. Не обминула ця подія і клуби Західної конференції. Зокрема, спеціальні служіння були проведені у громадах м. Дубно та м. Володимира-Волинського. У суботу 21 вересня на ранковому богослужінні в у громаді м. Дубно виголосили спеціальну проповідь для слідопитів та членів церкви про посвячення Христовій справі, показали семихвилинний документальний фільм «Покликані Ісусом», про важливість молодіжного служіння у Церкві. Фільм був спеціально підготовлений молодіжним відділом Євро-азійського дивізіону саме для цієї події. На богослужінні лунали пісні у виконанні місцевого клубу «Пілігрім» та гостей із Рівненського клубу слідопитів «ШОК». Ансамбль скрипалів під керівництвом Оксани Матвійчук подарував хвилини спілкування зі світом прекрасного, коли з під смичків злітали чарівні звуки християнської пісні. А після обідньої перерви представники клубів «Пілігрім» та «ШОК» вирушили на Волинь до старовинного міста Володимира-Волинського. На вечірньому богослужіння у місцевій громаді зібралися клуби слідопитів з деяких громад Волинської області: Нововолинський «ЯСПІС», Ковельські «Воїни Христа», Любомльський «Ампер», а також слідопити громади смт. Іваничі. Ця зустріч була особливою. Окрім відзначення дня слідопита, гості приїхали привітати слідопитів Володимир-Волинського клубу «АС» з маленьким ювілеєм — десятиріччям з дня офіційної реєстрації та посвячення клубу. На богослужінні зі словами духовного підбадьорення до присутніх звернулися керівник Молодіжного відділу конференції, пастор Віктор Власюк та коорди-

4

натор слідопитів конференції, пастор Олександр Коберник. Присутні згадували історію перших спроб у запровадженні клубної програми ще у дев’яностих роках 20 століття (кервіник клубу Петро Алєксєєв), а також посвячення та відкриття клубу у 2003 році (директор клубу Григорій Павлюк). Хоча становлення клубу було непростим, але завдяки підтримці церковної ради, пасторів, які служили у ті часи у громаді, а також завдяки посвяченості справі виховання підлітків наступних директорів клубу «АС» Григорію Антонюку, Дмитрові Мокрушенку, Світлані Савіній, — цей відділ церковного служіння розвивався. Тепер керівництво клубом слідопитів ВолодимирВолинської громади доручено Юрію Романюку. Наприкінці свята було здійснене посвячення групи нових слідопитів та шукачів пригод. Посвячення слідопитів та наставників здійснювали майстри-провідники Олександр Коберник, Віталій Климчук, Оксана Гуліта, та наставник шукачів пригод — керівник дитячого відділу конференції Світлана Савіна. Серед посвячених у слідопити був і керівник молодіжного відділу конференції Віктор Власюк, який по особливому вболіває за розвиток клубів у нашій конференції. Після богослужіння та вечері пастор Віктор Власюк поділився враженнями від участі у Всесвітньому молодіжному конгресі, що відбувся у Південно-Афиканській Республіці. Наступного дня, у неділю, клуби провели практичні заняття на природі: закріпили знання з табірних вимог, готували їжу, розводили вогнище, прокладали маршрут, повторили правила орієнтування на місцевості. До польового виходу долучилися слідопити першої луцької та підгаєцької громад (директори клубів Павло Швайковський та Микола Косінчук).

Голос Надії №9 (109) жовтень 2013