Християнська газета Голос надії № 120

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

Літописна оповідь про проповідь апостола Андрія с.10 VIII з'їзд ЗК с.4 Таке буває не часто с.11 Молодь покорила нову вершину с.7

Зона відчуження проти синдрому ізоляції с.2

Неля Музичко

«Зона відчуження» проти синдрому ізоляції Ліквідатори наслідків гріха у дії

Згорани. 10-14 липня 2014 року. Практично протягом усього часу проведення слідопитського табору з неба падає вода. До бою проти підтоплення стають не тільки учасники того табору, а й молодь, яка приїхала завчасно, щоб досконаліше підготуватися до «Зони відчуження». Усі вони — ліквідатори наслідків гріха у дії.

На самому початку... У той день кожен для себе особисто вже починав заново усвідомлювати найважливіші відкриття у світі. Щоб пізніше мати змогу відкрити їх сповна для молодих людей, які 14 липня прибули на молодіжний табір «Пісочний». «Компанія» відпочиваючих склалась чималенька. У порівнянні з минулорічним табором, у день реєстрації цьогоріч було в 1,5 рази більше відвідувачів. Варто зауважити, що були люди, які приїхали на табір вперше, а дехто з них навіть вперше опинився в християнському колективі та потому, задоволені й духовно заряджені, поїхали додому. Кількагодинна метушня: заселення, встановлення наметів, знайомства і зустрічі з «старими» добрими друзями, і от уже один за одним табірчани рухаються у напрямку кухні на перший спільний обід. Варто зауважити, що кухня воістину дивувала. Щороку — різне меню. А в останню ніч навіть на вогні напекли лаваші! Надвечір команда табору взялася до представлення. Дим, маски, відповідний одяг, сирени, страхітлива музика. Директор (Олександр Коропець) знайшов у натовпі координаторів (це перший табір з новими командорами — Юлією Добровольською та Андрієм Приймачуком), ті

2

в свою чергу 8 ліквідаторів (наставники), останні вже шукали своїх підопічних, вимальовуючи на кожному відповідну цифрову відмітку. Так були розподілені команди. Потому вечір закінчився навколо вогнища.

Цікаві гості Одним із головних дійових осіб усього табору був духовний наставник — Юрій Бондаренко, до слова, директор Київського медичного центру. Щонайменше тричі на день він звертався із настановами до молоді. На вранішньому та вечірньому зібранні, а також на спеціалізації «Психоаналіз», яку щодня проводив для кожної групи. Можу сміливо стверджувати, що саме ця людина зробила для табірчан чи не найбільше блага. Водне хрещення прийняло 26 молодих людей! Молилися, принаймі, про 20, дехто про 25, інші про цифру у 30, і от в останній момент зі слізьми на очах у воду, так як були, йшли з берега хлопці та дівчата, які вирішили, що «той» момент щойно настав. Присутні гості славили Бога за такі чудеса!

Голос Надії №119 серпень 2014

Кожен з нас на усе життя запам’ятає «Розп’яття гріхів», і ті паперові серця, які були розписані нашими гріхами, та за кілька хвилин спалахнули вогнем, і згоріли. Ми залишили їх там. Бог простив нам давно, тож і Юрій Олександрович наголошував — не тягніть минуле за собою. Того вечора у небо піднялося велике червоне серце, яке полетіло і заховалося за дерева..

Кожен день — унікальний

Кожен день виокремлювався чимось надзвичайним — однієї ночі табір був піднятий о 03:00 і пішов в похід, який символізував вихід євреїв з Єгипту. Була відповідна музика, свічки в руках, вогонь який освітлював шлях, слова настанови, велике вогнище в кінці та маца. У один із останніх вечорів запалили свічки-таблетки, і кожен у атмосфері єдності та водночас тиші, міг звернутися до Бога у подячній молитві за дароване життя, і прохання звільнити від усіх проклять, згаданих перед тим у проповіді (Повторення закону 28 розділ).

Виїздила молодь також і на концерти. Люди, які разом ніколи не проводили репетицій, славили Бога своїм служінням, водночас на благо табору. За частину зібраних коштів для «Пісочного» буде придбана нова побутова техніка: кухонний комбайн та проектор. Більшу ж частину зібраних коштів спрямують на підтримку борців на сході України. Другий сезон «Оглядобачення», нагадаю, — це спеціалізація «Музика», на яку приходить кожна група, і за годину часу вони обирають пісню для виконання. «Знайомляться» з музичними інструментами на яких до того не грали та вирішують, хто співатиме. Цьогоріч у голосуванні перемогу здобула група з найбільшою кількістю музикантів та найдосвідченіші за віком. Спеціалізація «Рукоділля» порадувала тих, хто любить ліпити. Практично будь-який виріб із полімерної глини допомагала зробити Анастасія, «дівчинка, яка ліпить сонечка». Гурт «Пів ноти» тішив щоденно своїми талантами.

Особливі події Роздумуючи про табір, який отот мав розпочатися я поділилася своїми роздумами з Олександром Олександровичем. У 2013 році було у «Больниці» весілля, а також заручини. Спіймала себе на думці, що залишилось лишень, щоб ще хтось комусь запропонував «дружбу»,

тобто зустрічатися. І от цьогоріч сталось понад те. Наше невеличке вогнище приїхали... гасити. Пожежна автівка з гучними сиренами та трьома рятівниками перервала церемонію нагородження координаторів. Вогонь було ліквідовано, мигалки вимкнено, маски знято.. Натовп зреагував бурхливо — виявилось, що то свої табірчани. За кілька хвилин утворилося 3 пари! Можливо наступного року на таборі і «зіграємо» чиєсь весілля?..

Незабутні враження Було всього багато — різні конкурси, квести, ігри, катання на катамарані, квадроциклі, гойдалках, співи разом на зібраннях, вранішній лінійці, уроки, які подекуди вчили нас по-новому мислити і дивитися на життя по-іншому.

Голос Надії №119 серпень 2014

Проповіді, які показували якими шляхами до нас дістається лютий ворог, і яким чином зарадити цьому може відкрита у серці найважливіша книга у світі. А також те як найбільші проблеми можуть позбавити правильного сенсу життя. Та тільки у тому випадку, коли ми не впевнені та не переконані, що БОГ ДІЙСНО ІСНУЄ.

... і на останок Щоб переконатися у цьому заново варто лишень на деякий час відмовитися від меркантильних і практичнихречейсвітуцього—повноцінного сну, зручної ванни, комфортабельних меблів. Загалом, від звуків світу цього, які відволікають від головного в житті — служити Богу та іншим людям. Саме «Пісочний» особисто мені дарував таку можливість. Запрошую вас до нас у наступному році, якщо маєте бажання провести свій відпочинок вельми насичено, неординарно та колоритно. На природі дарованій Богом — у затишному сосновому лісі, на галяві залитій сонцем, та у прозорій воді. Усе це показало нам, що ми народжені аби бути вільними від гріха, тому кожен отримав особливий подарунок від спікера заїзду — стріляні гільзи як символ цієї свободи. Бо вони — ціна нашої волі, а за неї потрібно протистояти у ВЕЛИКІЙ БОРОТЬБІ. Хоч «Смерть це неминучість, наслідок гріховності людини, та справжня смерть — вічне відокремлення від Бога».

3

Руслан Бабій

У Львові відбувся VIII з’їзд Західної конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня 30 і 31 липня 2014 року у молитовному будинку Львівської громади №1 відбувся VIII з'їзд Західної конференції Церкви АСД під гаслом: «Відродження і пророча Істина». Кожна із 98 громад надіслали своїх представників на цей важливий форум. Зі 178 делегатів, які мають право голосу прибуло 170 та 11 гостей. Від Української Уніонної конференції в роботі з'їзду брали участь Віктор Алєксєєнко — керівник Церкви в Україні, Станіслав Носов — скарбник УУК, Дмитро Зубков — координатор Адвентистської Місії. Делегати з’їзду заслухали звіт секретаря і в. о. керівника Західної конференції Валентина Шевчука, в якому він розповів про роботу, звершену під керівництвом Святого Духа на території ЗК за період з IIІ кварталу 2011 р. по IІІ квартал 2014 р. Делегати з'їзду дякували Богові та славили Його за три роки, які пройшли під Його благословенням і керівництвом. Зробили аналіз Євангельського служіння і з молитвою намітили плани розвитку Церкви для її приготування до скорого повернення нашого Господа Ісуса Христа. Урочисто привітали служителів, які досягли пенсійного віку: Мирона Вовка, Михайла Спасюка, Леоніда Кулініча, Семена Білака, Геннадія Пристая, Миколу Михайловського. А ветеран-пастор Дмитро Грицюк привітав співпрацівників піснею. В наслідок роботи з'їзду, яка супроводжувалась молитвами делегатів, на наступні чотири роки були обрані керівники Західної конференції у складі: Президент — Шевчук Валентин Авдійович Секретар — Матвійчук Михайло Федорович Скарбник — Чопик Василь Юрійович Керівники відділів:

4

Пасторська Асоціація — Московчук Олександр Адвентистська Місія, Суботня Школа/Особисте Служіння — Власюк Віктор Молодіжний відділ, і відділ слідопитів — Савін Андрій Дитячий відділ — Савіна Світлана Жіноче служіння — Чопик Інна Відділ Здоров'я — Яремцьо Богдан Асоціація «Дружина пастора» — Матвійчук Оксана Відділ Освіти — Коберник Олександр Відділ «Управління ресурсами» — Чопик Василь Видавничий відділ — Шевчук Віталій Сімейний відділ — Поліщук Анжела Служіння ув'язненим — Терещук Андрій Музичний відділ — Пилипчук Валентин ТК «Надія» — Ваценко Павло Відділ Інформації — Бабій Руслан Відділ Релігійної свободи — Слободський Олександр Член Ради ЗК від рядових членів церкви — Белецький Михайло Член Ради ЗК від нацменшин — Форкош Дьозо Член Ради ЗК від рядових пасторів — Демчина Микола Ми щиро вдячні Богові і кожному, хто молився за керівництво Боже і Його благословення для проведення VIII з’їзду Західної конференції. А також будемо об’єднані разом в молитвах, щоб Бог благословив новообраних керівників Церкви АСД в Західній конференції і також дарував мир в Україні.

Голос Надії №119 серпень 2014

Шевчук Валентин Авдійович

Народився 16 травня 1961 р. на Львівщині в пасторській сім'ї АСД. У 1981 покликаний на місіонерську роботу і навчання у м. Псков, Росія, а згодом у м. Калінінград.

1998 — бакалавр практичного богослов'я в ЗДА; 2006 — магістр в області адміністрування при Університеті ім. Ендрюса; 2012 — магістр історії при ЛНУ ім. І.Франка. З дружиною Фаїною виховує двох дітей: Сергія та Анжелу. Звершував служіння: 1986 — м. Стрий, Львівської обл.

1994 — рукопокладений в сан проповідника.

1997-2000 — керівник СШ, секретар ЗК.

2000–2003 — президент ЗК 2011–2012 — керівник відділу АМ, пастор громади с. Помлинів та м. Рава-Руська, Львівської обл.

Матвійчук Михайло Федорович Народився 29 червня 1969 року. Охрестився 13 серпня 1986 року, в громаді м. Луцька.

1990–1994 — навчання в Заокській Духовній Академії.

2007–2011 — навчання на Магістерській програмі в ЗДА. Програма від філіалу університету ім. Андрюса. З дружиною Оксаною виховують двох дітей: Владислава та Лілію Звершував служіння: 1994–1998 — Локачі, Ст. Загорів, Волинська обл.

1998–2003 — Горохів, Волинська обл.

2003–2005 — Демидівка, Смордва, Рівненська обл.

2005–2012 — Ільниця, Закарпатська обл.

2012–2014 — Дубно, Рівненська обл.

Чопик Василь Юрійович Народився 2 лютого 1963 року в с. Кричево Тячівського району на Закарпатті. У 1980 році заключив заповіт з Богом через водне хрещення. В 1981 році поступив в Московський ЗНУИ (Заочный Народный Университет Искуств). З дружиною Інесою виховують двох синів — Вадима і Віталія. Звершував служіння: 2000 — Бедевля і Тересва, Закарпатська обл.

2002 — с. Грушево, Закарпатська обл.

2004 — с. Руське Поле і с. Кричево, Закарпатська обл.

2011 — м. Ужгород, Закарпатська обл. і був рукопокладений у сан проповідника.

Голос Надії №119 серпень 2014

5

Поліщук Анжела

На Барвінку завершилась євангельська програма 32 дитини і більше однієї сотні дорослих об᾽єднала спрага пізнання Слова Божого і фізичного вздоровлення: 10 днів літнього сезону (з 10 по 20 липня) минули як один. Проповіді євангеліста Зубкова Дмитра Вікторовича не раз зворушували розум і серце слухачів. Життєвого аналізу, покаяння і любові до Христа — ось чому вчилися допитливі присутні на лекціях проповідника. Між іншим, аудиторія залу виявилась різнобічною за професійним складом. Підприємці, вчителі, вихователі, медики, музиканти та багато інших людей були не тільки сумлінними у відвідуванні семінарів, а й цікавими у спілкуванні.

Ранкові молитовні зустрічі, бадьорі фізичні вправи, смачна і ситна їжа, живий спів, музика бандуристів, дослідження біблійних тем, подарункові книги, лікувальний масаж, спортивні ігри та прогулянки на природі, бесіди в пасторських класах, консультації різних лікарів, педагогів, заняття з англійської мови, перегляд фоторепортажів, фільмів і захоплюючі щоденні висту-

6

пи дітей (ляльковий театр, вірші, пісні, вистави) — ось таку насичену програму реалізувала група посвячених людей під керівництвом пастора Опіяра Михайла Михайловича. Особливою сторінкою програми Дмитра Вікторовича, керівника глобальної місії в Україні, були пережиті досвіди від поїздок до Африки. За допомогою друзів (Самюеля та сім᾽ї Василя Стойки) малознайомий континент ставав щодень ближчим, адже спікери презентували фото, відео, розповідаючи, як безліч людей в Танзанії, Уганді, Мадагаскарі та Гані приймають Христа, не зважаючи на смертельні перешкоди і серйозні труднощі. Гурт дітей християнського табору розчулено відгукнувся на біди їх африканських однолітків. Окрім 110 грн. пожертвувань малечі, в скарбничку з позначкою «Африка» від благодійного ярмарку виробів дітей надійшло іще 530 грн. Цієї суми цілком достатньо, щоб придбати для тамтешнього будівництва майже 6 тис. цеглин або ж на ці кошти можуть троє дітей екваторіальних нетрів мати у своїх християнських школах повноцінне харчування і необхідне матеріальне забезпечення впродовж цілого місяця. Відтак, турбота, сімейна атмосфера, дружні взаємовідносини і молитви Богу завершились особливою радістю — 15 осіб прийняли водне хрещення через повне занурення.

Голос Надії №119 серпень 2014

Вікторія Іваненко

Наталя Топилко

У Рокитному відбулось хрещення

Молодь покорила нову вершину

Більш як сімдесят років тернистого життя прожив Григорій Костянтинович Сулковський із Рокитнівщини Рівненської області. Господь поміг йому дожити і до дня другого народження — водного охрещення. У Рокитнівській громаді нещодавно відбувся чудовий обряд, який проводив пастор Андрій Терещук у водах Рокитнівських мальовничих озер. Займався з братом Григорієм місіонер по духу Василь Колядич, який сьогодні працює у с. Старе Село, де і проживає новоохрещений (80 км від Рокитне). Григорій пройшов уроки з вивчення Біблії, чітко дав визнання віри, Божої церкви і був готовий до заклику Христа.

Молодь відпочивала у таборі Лінія Відриву, що відбувався на Волині з 4 по 15 серпня. Прекрасна територія бази "Берізка", чудесна погода і продумана програма зробили для 80 молодих людей це літо незабутнім. " Підкори свою К2" — з таким девізом 12 днів жили табірчани. Дні проходили швидко та яскраво. Веселий та активний спорт, цікаві клуби, на яких відкривались актуальні теми для молодих людей. Величезний басейн робив у нашому таборі чудеса, піднімаючи ще більше усім настрій ;) А ще, був театр! В якому окрема групка таланови-

Як дві тисячі років назад Ісус стояв перед Йорданом — так стояв сімдесятилітній чоловік перед святою купіллю, як дитина. Під спів псалмів братів і сестер Григорій закинув глибоко у воду минулі гріхи, і уклав Заповіт з Богом. Квітами, подарунками та святковим обідом на лоні природи святкував він свій День народження.

тих людей підкоряла свою особливу вершину. В кінцевому результаті увесь табір побачив захоплюючу нічну виставу, тематика якої була велика боротьба між Христом і сатаною. І, звичайно, як наслідок роботи Святого Духа відбулося хрещення, ми здобули ще 8 братиків і сестричок у Христі.

Голос Надії №119 серпень 2014

7

Віталій Нероба, магістр релігієзнавства

Літописна оповідь про проповідь апостола Андрія на території Скіфії: факти і здогадки Джерела раннього християнства вказують на факт проповідницької діяльності апостола Андрія, учня Ісуса Христа, на території українських земель. Про це повідомляє і легенда про Андрія, записана в «Повісті минулих літ». Якщо ця древня оповідь дійсно мала місце в історії, то як її зрозуміти сучасній людині, яка керується зовсім іншими уявленнями? Для цього необхідно звернутися до стародавніх документів, які відображають світогляд християн першого століття нашої ери.

Оповідання про Андрія необхідно досліджувати й аналізувати на підставі реалій І століття Оповідь про апостола Андрія вже давно з більш-менш достовірної легенди перейшла на рівень складових національної ідеї. Як і всі літописні повісті, легенда має свої витоки, а також деякі риси осучаснення літописцями, які записали її відповідно до реалій XIV століття, а не першого, коли жив апостол Андрій. Тому оповідання про Андрія необхідно досліджувати й аналізувати на підставі реалій І століття, тобто зрозуміти, який сенс міг вкладати сам Андрій у сказане ним на Київських горах в той час, і відокремити факти від здогадок.

Три основні деталі легенди

Ось як звучить давній, датований 1377 роком, Лаврентіївський літопис про апостола Андрія на дніпровських пагорбах, в перекладі сучасною мовою: «Андрій прибув в Дніпровське гирло, а звідти пішов вгору по Дніпру. Трапилося так, що Андрій прийшов [в одне місце і зупинився тут на нічліг] під гори на березі. А вранці він встав і сказав своїм учням: «Чи бачите ви гори он ті? На горах тих засяє благодать Божа, тут повстане місто велике, і Бог спорудить багато церков». І зійшов Андрій на ті гори, благословив їх, поставив хрест і помолився Богу, спустився з гори тієї, а тут пізніше з'явився Київ». Перш за все, з цієї оповіді вимальовуються три основні деталі: 1. Подорож Андрія та його учнів.

2. Пророцтво Андрія: засяє благодать Божа, повстане місто велике, Бог спорудить тут багато церков.

3. Дії Андрія — поставив хрест. Ці три деталі викликають ряд логічних запитань. Якщо місто буде побудоване — то невже Андрій проповідує в безлюдній місцевос-

ті? З якою метою він прийшов туди зі своїми учнями? Що означає вираз «засяє благодать Божа»? І чи взагалі ставив хрест Андрій в той час, коли хрест ще не був символом християнства?

Не будемо себе заплутувати уявленнями, які зазнали двотисячолітної трансформації, а спробуємо розгледіти основні деталі розповіді з позиції самого Андрія Звичайно, можна з легкістю відповісти на ці питання за допомогою сучасного світогляду: якась «туристична група екстремалів», яка подорожує дикими і безлюдними лісами Гіпербореї, ставить хрести на горах і проголошує містичні пророцтва з дніпровських пагорбів про появу величезного мегаполісу з сяючими куполами і хрестами. Але не будемо себе заплутувати уявленнями, які зазнали двотисячолітної трансформації, а спробуємо розгледіти основні можливі деталі розповіді з позицій самого Андрія. Це не так вже й складно.

"Степенна книга" — пам'ятник російської історичної літератури XVI століття. Складена з ініціативи митрополита Макарія духівником Івана IV Васильовича Грозного Андрієм (майбутній митрополит Афанасій) між 1560 і 1563 роками. «Степенна книга» була спробою систематичного викладу російської історії. Охоплює час від князювання Володимира Святославича до Івана IV (включно). У «Степенній книзі» прославляється московська монархія і затверджується ідея про божественне походження самодержавної влади.

8

Голос Надії №119 серпень 2014

Досить звернутися до ключового документу тієї епохи, який сформував світогляд християн першого століття. Це Святе Письмо. Є також й інші джерела періоду життя Андрія, яких більше, ніж достатньо, щоб зрозуміти ймовірну оповідь про апостола.

1. Подорож Андрія і його учнів

Яка мета подорожі апостола Андрія? Туристична поїздка у безлюдні гори? Ні! Він виконує Велике доручення Господа нашого Ісуса Христа: «Тож

ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь» (Матв. 28:19,20).

Невже Андрій проповідує в безлюдній місцевості? З якою метою він прийшов туди зі своїми учнями? Отже, апостол сповіщає Євангеліє людям, а не горам, організовує церкви (громади віруючих людей) і готує учнів для подальшого служіння в поширенні Доброї Новини по всьому світу! «Навіщо б пішов в цю невідому пустелю апостол Андрій? — запитує професор Голубинський, — Він міг піти в неї тільки тоді, коли б у нього не було справ у межах тодішнього світу і був вільний час ходити пустелями. Але це, як кожен знає, було зовсім не так... Якби вести апостола в Русь навмисне, то потрібно було б вести його для проповіді християнства людям, а не для благословення незаселених гір»1. Інші літописи, наприклад, Степенна книга митрополита Макарія оповідає, що Андрій, прибувши в Слов'янську землю, в Новгород, «був тут деякий час, проповідував Слово Боже, поставив і залишив свій жезл».

1 Голубинский Е. История русской церкви. М., 1901. Т. 1. Ч. 1. С. 29

2. Постане місто велике Цікаво, що літописний варіант легенди уникає прямого проголошення Андрія просвітителем Русі. Апостол відвідує не Київ, а «гори Київські». Це цілком зрозуміло: у свідомості хроніста заснування Києва пов'язане з ім'ям історичного Кия, який жив на початку VII ст. Андрій не проповідує нову віру, а обмежується пророцтвом. Взагалі з тексту невідомо навіть, чи було в той час якесь населення в районі майбутнього міста. Але історичні джерела та археологічні відкриття підтверджують факт наявності поселень в дні Андрія на території сучасного Києва. Відомий вчений Російської православної церкви протоієрей Стефан Ляшевський в своїй книзі «Історія християнства в Землі Руській з I по ХI ст.» говорить: «На Придніпров'ї на рубежі нашої ери вже було безліч поселень і міст. Київ існував безперервно, починаючи з поселення, що відноситься до II століття до н. е., а в I столітті н. е. там були вже три великі поселення на території теперішнього міста, і таким чином ап. Андрій міг би, якби він туди приїхав, благословити не тільки Київські гори, як думали раніше»2.

Бог спорудить багато церков

Що мав на увазі Андрій, кажучи, що Бог побудує багато церков? Це культові будівлі чи спільноти християн? Біблійна енциклопедія Брокгауза так визначає поняття «церква» в апостольські часи: «Церква — грецьке слово «екклесіа» — означає збори членів громади. У Новому Завіті під словом екклесіа в першу чергу мається на увазі церква, тобто співтовариство людей (Дії 2:47; 1 Кор. 15:9; Кол. 1:18, 24), які визнають і сповідують Ісуса Христа Сином Божим... Церква — це громада «святих і вірних в Ісусі Христі» (Еф. 1:1). Члени цієї громади регулярно зустрічаються для здійснення богослужінь і підтримують спілкування 2 Стефан Ляшевский. История христианства в Земле Русской с I по ХI в. М.:Фаир-Пресс, Грант, 2002.

Голос Надії №119 серпень 2014

в повсякденному житті (Дії 2:4447). Для того щоб бути прийнятим в громаду, необхідно пройти обряд хрещення (Дії.2:41)». Церква в біблійному значенні — це зовсім не будівля, це люди. У першому столітті н. е. Андрій ні в якому разі не міг говорити про церкви, як про будівельні споруди. В історії християнства культові споруди стали називати церквами набагато пізніше. Більш того, активне храмове будівництво розгорнулося після офіційного затвердження християнства в Римській імперії, тобто в IV ст. (Римські базиліки і баптистерії, церква Гробу Господнього в Єрусалимі, церква Різдва у Віфлеємі)3. «Коли почали споруджуватися перші церкви (християнські культові споруди — прим. ред) у Причорномор'ї, точно не відомо. Найдавніші базиліки Херсонеса датуються другою половиною V ст»4.

Засяє благодать Божа

Вираз «засяє благодать Божа» наприкінці першого століття міг мати відношення тільки до просвітлення умів людей Євангелієм Ісуса Христа, яке в силі облагороджувати зачерствіли людські серця.

Якщо розглядати пророцтво Андрія з позиції християн першого століття, то на території майбутньої Київської землі утворяться багато церков-громад християн Про це також пише апостол Павло в другій половині І ст. н. е. у посланні до Тита: «Бо з'явилася Божа благодать, що спасає всіх людей, і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в теперішнім віці» (Тит. 2:11,12).

Але як практично відбувалося просвітлення умів Божественним

3 Брайчевский М. Ю. Утверждение христианства на Руси. К.: Наукова думка, 1989. С. 21.

4 Якобсон А.Л. Раннесредневековый Херсонес // МИА, 1959. С. 63.

9

ков-громад християн, життя яких буде змінене під впливом благодаті Божої. Тут апостол, швидше за все, мав на увазі благодать і світло, які засяють на дніпровських землях при розповсюдженні Євангелія за допомогою своїх же учнів. Адже сам Христос, колись звертаючись до Своїх учнів, образно сказав: «Ви

Євангелієм? Звичайно ж, в результаті проповідування цього Євангелія послідовниками Ісуса Христа, а також за допомогою підтримки, підбадьорення людей і добрих справ, які вони безкорисливо творили для нужденних. Як ми раніше з'ясували, якщо розглядати можливе пророцтво Андрія з позиції християн першого століття, то в ньому він сповіщав, що на території майбутньої Київської землі утворяться багато цер-

Сьогодні хрест є символом християнства. Але чи був хрест символом християнства в дні Андрія і хоча б протягом перших трьох століть історії християнства?

МОЛИТОВНЕ СЛУЖІННЯ ЗК

світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матв.5:14-16).

3. Дії Андрія: поставив хрест

Що ж за символ поставив Андрій на Київських горах? Чи міг він поставити там хрест? В наш час і в часи Нестора-літописця це виглядає дуже правдоподібно. Сьогодні хрест є символом християнства. Але чи був хрест символом християнства в дні Андрія і хоча б протягом перших трьох століть історії християнства? Відповідь будь-якого історика християнства буде однозначною — ні! Хрест став символом християнства набагато пізніше. У перші століття символом християнства був знак риби (давньогрецьке слово

«риба» — іхтус), акронім слів: Ісус Христос Божий Син Спаситель. Що ж тоді міг поставити Андрій на Київських горах, якщо не хрест? Уточнення можна знайти в інших літописах, які також розповідають про місіонерські подорожі Андрія. Степенна книга митрополита Макарія свідчить, що Андрій, прибувши в Слов'янську землю, де тепер Новгород, «перебув тут деякий час, проповідував Слово Боже, поставив і залишив свій жезл в поселенні, званому Грузині...5. Далі Андрій був на Ладозькому озері, на одному острові, і залишив там свій жезл...»6. Якщо Андрій залишив щось на Київських горах, то це, швидше, був його жезл, який давньослов'янською звучить, як «Кий», але ніяк не хрест. Але про це докладніше іншим разом. Іван Огієнко писав: «Апостол Андрій, безумовно, був і проповідував на нашій землі. І ті самі християни, яких навернув до Христа Андрій, вже ніколи не переводилися у нас в Україні»7. Джерело: www.asd.in.ua 5 Малышевский И. Сказание о посещении русской страны апостолом Андреем // Владимирский сборник. К., 1888. С.

37.

6 Огієнко І.І. Українська Церква. К., 1993. С. 17.

7 Там же, с. 18.

МАРАФОН ПОСТУ І МОЛИТВИ Дорогі брати і сестри! З 1 березня 2014 року розпочався марафон посту та молитви за Євангельську програму, яка повинна була проходити з 19 червня по 5 липня 2014 року у м. Львові. Ведучий програми — Вадим Бутов. Проте, у зв’язку з нестабільною ситуацією в країні, проведення програми переноситься на осінь. Впродовж усього часу підготовки до програми, народ Божий Західної конференції, буде схиляти коліна перед величчю нашого Господа та уповати

10

Якщо Андрій залишив щось на Київських горах, то це, швидше, був його жезл, який давньослов'янською звучить як «Кий»

на Його милість, щоб ця програма здійснилась. День посту за цю програму — середа, час молитви — щодня о 12:45. Будемо просити Бога, щоб Він, Духом Святим, вплинув на серця людей, яких ми плануємо запросити на цю програму. Нехай добрий Господь благословить нас у цьому марафоні посту і молитви! Якщо у вас виникають особисті потреби в молитві, прохання звертатись за телефоном довіри: (097) 450 57 54.

Голос Надії №119 серпень 2014

44,0

Вікторія Іваненко

Таке буває нечасто «Керівник групи літературних євангелістів у Західній конференції Федір Полегенько якось зазначив: «Досвідів немає лише у того, хто не прожив день з Господом». Це слушне висловлювання. Тільки той, хто постійно живе з Богом досвідів має безліч. Літературного євангеліста підніми, напевне, й серед глупої ночі, і він досвід з Богом розкаже неодмінно. По-перше тому, що в нього, як «літературника», їх найбільше за один день, а по-друге, що саме літературний євангеліст має непереборне бажання ділитися своїми досвідами і тією радістю, яку переживає людина від постійного спілкування з Богом. Найпамятнішим видався день, коли сестри Євгенія Зенц та Людмила Бель повідомили, що знайшли групку людей, які святкують суботу, вивчають Біблію і Закон Божий. Ця червнева поїздка у смт. Зарічне планувалася давно. Диявол різними шляхами перетинав путь євангелістам церкви АСД. Особливо тяжко давалися пошуки місця для їхнього проживання, якими займалися Андрій Терещук та Микола Станкевич. Сатані ніяк не вигідно створювати Божий осередок у Зарічному. З тих чи інших причин люди відмовляли у потрібному пристановищі. Але у цім бою ворог, звісно ж, програв. Посіяне зерно дасть добрий врожай, тому, що залишено Бі-

блій, «Великої боротьби», книг Елен Уайт надзвичайно багато і, головне, їх радо приймали, брали у подарунок. Голод на Істину відчувався тут, не дивлячись на головуючі в селах церкви. Сім чоловік у Зарічному були безмежно раді довідатись, що існує світова велика Церква, дійсно Божа церква. Уявіть собі людей, які самі дослідили Писання, вдумливо і мудро вникли в Боже послання, і їм було відкрито справжнє світло. Вийти з громад, в яких вони раніше перебували, самим вивчати Біблію, жити всіма десятьма заповідями у маленькому містечку – героїзм. І він буде справедливо винагороджений Богом. Не знаю в кого було більше радості: в нас, прибулих в Зарічне, чи в місцевих майбутніх адвентистів. Ми сердечно поспілкувалися так, як спілкуються брати і сестри, з такою ж радістю і любов’ю. Подарували необхідні книги, які вони прийняли, як справжній скарб. Дякуємо Всевишньому за цих людей, за те, що дозволив групі літературних євангелістів сіяти Вічне. Віримо – всі вони вірні діти Бога. Нехай добрий Господь благословить їх і тих, від кого залежить майбутнє створення церкви у Зарічному. АМІНЬ!»

Запитує Павло: "Рослинний світ був створений на третій день, а сонце, необхідне для фотосинтезу... на четвертий. Невже ви справді вважаєте, що сонце та інші зірки були створені ПІСЛЯ рослин на Землі? Якщо один день 24 години, як тоді величезні ящери встигли розмножитися у величезній кількості, потім вимерти на всій планеті всього за 24 години?"

а значить, темний період доби чергувався зі світлим періодом. Яка була природа цього джерела світла до появи сонця — Святе Письмо не розкриває. "Величезні ящери" не розмножилися і не вимерли за 24 години. Вони були створені в дні творіння, плодилися і наповнювали землю аж до Всесвітнього потопу. Їх скам'янілості виявлені на всіх континентах у величезних кількостях, є навіть кладовища залишків динозаврів. Такі скам'янілості могли утворитися тільки в умовах глобального водного катаклізму, що, до речі, є одним із доказів реальності Потопу. Чи пережили динозаври Потоп (інакше кажучи, чи брав їх Ной в Ковчег), ми не знаємо.

Вітаю, Павле! Якщо рослинний світ був створений на третій день (Бут. 1: 11-13), а сонце, місяць і зірки — на четвертий (Бут. 1:14-19), значить, небесні тіла з'явилися після рослинного світу. Які можуть бути різночитання? Або Ви не довіряєте Біблії? Може, Вас бентежить питання, як рослини прожили без сонця цілу добу? Джерело світла існувало з першого дня, адже ми читаємо в Біблії, що «був вечір, і був ранок»,

Божих благословень! за матеріалами www.bible.com.ua

€

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

121. Як буде зростати Церква у міру наближення до кінця? «У міру наближення до кінця історії Землі, ми все більше будемо прогресувати у християнському зрості, або навпаки — регресувати» (Вибрані вісті, книга 3 с.420).

122. Коли народ Божий залишить міста та села? «Оскільки різні християнські лідери видадуть наказ проти тих, хто дотримується Божих заповідей, вони будуть позбавлені державного захисту

і залишені на ласку тих, хто бажатиме їх смерті. Тоді народ Божий змушений буде втікати із міст і сіл. Об'єднавшись у групи вони житимуть у найвіддаленіших пустинних місцях» (Велика боротьба, с.626).

123. Чи буде смерть свідчити на користь істини під час скорботи? «Народ Божий не буде помирати у муках після закриття часу благодаті. Після того, як Ісус підніметься із Свого престолу і закінчить Свою заступницьку місію, справа кожного буде вирішена, утиски і смерть

31.08 – 3.10 Серія програм. м. Ужгород, вул. Другетів, 48.

• Вивчення англійської мови для всіх рівнів; • Щаслива сім’я; • Як кинути палити; • Біблія в сучасному світі. Місіонерські конгреси: 6.09 — м. Берегове, Закарпатської обл.

13.09 — с. Берестя, Рівненської обл.

26.10 — Львівський теологічний інститут розпочинає навчання на курсі «Місіонерська Школа Євангелізму». Вступ за попередньою співбесідою. Набір абітурієнтів триває. Довідки за тел.: (093) 399 75 70, Віктор.

народу Божого вже не будуть свідченням на користь істини» (Вибрані вісті, книга 3, с.399).

А ви знаєте, що... ... Елен Уайт все своє довге життя любила квіти. Ця риса передалась їй від матері, яка не лише любила квіти, а й розводила їх, щоб "зробити будинок привабливим і приємним для дітей". Для Елен красота квітів мала духовний зміст. Вона "бачила відбиток любові Ісуса в кожному кущику, у кожному бутоні чи квітці. Ці прояви красоти особливою мовою говорять про Божу любов".

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: babiy-rus@ukr.net На обкладинці — Микола і Дмитро Рябенки: батько хрестить сина, молодіжний табір в Згоранах 2014. “Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiy-rus@ ukr.net Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Олександр Антонюк, Віталій Шевчук, Валентин Шевчук, Руслан Бабій. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви. Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників.