Християнська газета Голос надії № 122

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

20 років Сихівській громаді с.4

"МЗС" для "АЗС" с.4

Справа нашого життя с.6

Свято доброї пам'яті у Пожарках с.2

Ярослав Стасюк фото: Володимир Романішин

Свято доброї пам'яті

Люди часто люблять пригадувати «старе добре минуле» — важливі події в житті, моменти радості та щастя; а ще більше рідних і близьких людей, друзів, які були і є частиною їх життя. Багатьох ми згадуємо з щирою вдячністю і теплотою в серці. Нас тішить думка про зустріч з ними. В серці живе надія що з тими, з ким ми вже не зможемо зустрітись у цьому житті, ми зможемо побачитись при Славетному Другому Приході Ісуса Христа.

Знаменна подія Знаменна подія — Свято доброї пам’яті — відбулась 18 жовтня 2014 року в громаді Церкви АСД с. Пожарки, Волинської області. А саме, святкування ювілею — 90-річчя утворення громади. Вважається, що адвентистська церква в Пожарках є «колискою» багатьох інших громад АСД на Волині і навіть за її межами. Адже саме люди у Пожарках одні із перших, прийняли Триангельську вістку до серця і понесли її іншим.

Урочисте богослужіння В програмі урочистого богослужіння діти, духовий оркестр громади АСД с. Пожарки та гості церкви з інших громад також прославляли Господа музичними християнськими творами та поезією. Пастор місцевої громади Ярослав Стасюк ознайомив присутніх з історією утворення та розвитку Церкви в с. Пожарки, яка супроводжувалась фото презентацією та навіювала приємні спогади для багатьох вихідців громади. Спеціально до цієї події, Тетяною Мошеровою, був написаний та прочитаний вірш. Служитель-ветеран церкви і місцевої громади Дмитро Дмитрович Грицюк висловив свою вдячність місцевим керівникам влади та виконав псалом прославлення «Я знаю в Кого увірував». Для привітання громади-ювілярки особливий час був відведений керівникам місцевої конференції та служителям котрі певної пори звершували своє служіння на теренах Рожищенського району та безпосередньо у Пожарках.

Дорогі гості

Цього дня до церкви завітало багато гостей з усіх куточків Волині та нашої України. Урочисте богослужіння було розпочате співом хору пісні-молитви «Боже, Великий, Єдиний нам Україну храни» під керівництвом музичного керівника громади Олександра Чирука. Після такого особливого вступу, усі присутні разом прославили Господа гімном «В день суботній ми зібрались» та об’єднались в спільній молитві, яку звершив місцевий пресвітер Святослав Хом’як.

2

Розпочали своє звернення представники із Західної Конференції: Валентин Шевчук — голова Західного Об’єднання Церкви АСД та Василь Чопик — скарбник Західного Об’єднання. Пастори, які звершували служіння в цій громаді в минулому: Любомир Масюк, Микола Михайловський, Васе Малолігн, Андрій Стаднік, Володимир Мелись. Всі вони висловили свої щирі духовні привітання та палкі побажання зі слова Божого. Представник Уніону — Станіслав Носов звернувсь до присутніх зі словами Вічного Євангелія, які нагадали серйозність і урочистість часу та історичної доби в якій ми живемо, а також необхідність пильнувати чистоту нашої віри та продовжувати нести факел Світла Євангелії у темний світ. Виконання хорового гімну «Він є Єгова» підготувало слухачів до особливої частини у богослужінні — літанії посвячення, яка передбачає перепосвячення себе на служіння людям ради Господа Ісуса Христа.

Голос Надії №122 листопад 2014

Літанію посвячення провів секретар Західного Конференції — Михайло Матвійчук. Завершуючи урочисте служіння присутні у залі об’єднались в співі духовного гімну «Люблю Господній дім». Молитву-благословення народу Божого, зібраного на цьому служінні, провів Валентин Шевчук, а з ним і усі присутні проповідники та служителі Церкви. Традиційна гостинність членів Пожарківської громади виявилась в організації обіду для всіх гостей, яких було близько трьохсот чоловік. Ця частина практичного християнства та братерської любові була теж проведена на найвищому рівні та в дусі урочистої програми цього дня.

Свято врожаю Після обідньої перерви, згідно програми, була проведена наступна частина урочистого богослужіння — Свято Врожаю. На сцені молитовного будинку була ексклюзивна декорація — імітація старовинної сільської хатини виконана із березового каркасу та мурами з плодів і злаків зібраних з місцевих полів та з доступних у нашій місцевості фруктів. До запланованої програми богослужіння подяки та прославлення долучились гості — сольні співаки та музичні колективи з громад: м. Ковеля, с. Привітного, смт. Торчина, м. Житомира, м. Бердичева, м. Луцька. Духовий оркестр місцевої громади радував серця шанувальників християнської духової музики оригінально новим виконанням старих адвентистських гімнів. Після завершення служіння-прославлення та усіх урочистих заходів місцеві християни та гості свята провели вечір у приємному спілкуванні; як у старі добрі часи.

Віктор Власюк

Книжковий форум Вперше Церква Адвентистів сьомого дня була представлена на форумі видавців у Львові 10-14 вересня у Львові відбувся 20 Міжнародний книжковий «Форум видавців у Львові», метою якого було — привернути увагу громадськості до найактуальніших проблем сучасного українського книговидання, підтримати традицію фахових дискусій та семінарів. Участь брали відомі українські видавництва; автори презентували свої книги; увазі читача було представлено широкий асортимент друкованої продукції. Кожен знайшов щось для душі. Цікаво, що вперше за історію проведення форуму було представлено християнську книгу саме Церквою Адвентистів сьомого дня, що приємно дивувало відвідувачів форуму. За час проведення форуму було реалізовано багато книг на сімейну тематику, по вихованню дітей, по здоровому способу життя. Великим попитом користувалася література саме для маленького читача — розмальовки, історії, дитячі Біблії. Цінним було і те, що кожна придбана книга слугувала приводом для розмови з покупцями. Під час спілкування було з’ясовано, що багато-хто ще не знайомий з церквою АСД, і нам не можна зупинятися в місіонерській роботі. Також були й такі, які колись вже відвідували євангельські програми, але з певних причин втратили контакт. Усі охочі могли безкоштовно отримати примірники газет «Вічний скарб», «Скарбничка», «Моя здоровая семья», «Світло життя», інформацію про ТК «Надія» і книгу «Велика боротьба». Представник церкви (Матвійчук Ніна) охоче відповідала на питання про церкву, її (як висловився один з відвідувачів) «правила»; ділилася вісткою про Бога, вислуховувала людські історії і скеровувала погляд таких від земного до вічного. Шкода тільки, що теорія підходить багатьом, а от практична сторона — серйозна перепона. Один з покупців сказав: «Мені у вченні вашої церкви все підходить. От тільки що скажуть мої рідні, друзі, знайомі?..» І допоки люди ще шукають відповіді на свої запитання, допоки є можливості вільної проповіді Слова Божого, — ми повинні зробити все можливе, щоб дати відповідь кожному: «Ось Бог наш, і Він нас спас!»

Голос Надії №122 листопад 2014

3

Ольга Ношин

Сихівська громада відсвяткувала 20-річчя Урочисте свято з нагоди ювілею третьої львівської громади зібрало членів громади, а також пасторів, які звершували тут служіння Урочисте святкування відбулось на ранковому суботньому богослужінні 18 жовтня. Служіння розпочалось хоровим співом "Отче наш". Пастор громади Руслан Вільховий привітав присутніх. Після чого громада досліджувала урок Суботньої школи. Продовжили служіння діти, які теж приготували привітання. По тому громада вшанувала ветеранів громади — Олену Сусідко та Стефанію Пахолків. Пастор разом з громадою звершив молитву про ветеранів.

Пристай, Анатолій Лозинський, Олександр Коберник та Віктор Власюк. На завершення богослужіння церква проголосила літанію посвячення під проводом Віктора Власюка. Усе служіння було сповнене співу і віршів, хорових псалмів. Кожен присутній отримав на згадку магніт-сувенір з загальною фотографією членів громади. Гості та пастори були запрошені на святковий обід. На вечірньому богослужінні святкували Свято Жнив. Рома Помян

Відбувся велопробіг «МЗС для АЗС»

Від адміністрації Західної конференції привітання висловив керівник Адвентистської Місії Віктор Власюк. Також запрошеними були і пастори, які свого часу звершували тут служіння. Не всі могли приїхати на святкування, тому з короткими історіями про своє служіння до присутніх звернулись Ігор Борух, Геннадій

4

Унікальний велопробіг автозаправними станціями Дубно і Львова допоміг досягти людей в неочікуваних і непередбачуваних місцях Третього жовтня 2014 року відбувся літературний велопробіг «МЗС для АЗС» із міста Дубно у місто Львів. «МЗС для АЗС» — це розповсюдження газети «Моя здорова сім’я» по АЗС, — автозаправних станціях. За цей день було подолано 176 кілометрів і роздано до

Голос Надії №122 листопад 2014

Руслан Бабій

Церква допомагає потерпілим в зоні АТО 10 тонн гуманітарної допомоги передали громади Церкви АСД Волинської області для потерпілих від воєнних дій в зоні АТО на сході України

120 примірників МЗС та іншої духовної і медичної літератури.

5 жовтня велопробіг продовжився у самому місті Львів, де до нього приєдналась місцева молодь, яка взяла під свою «опіку» місцеві АЗС. Свій час, свої зусилля та свої велосипеди у Львові використали: Славік, Марко, Віталік, Наталя та Ігор. Спільними зусиллями за два дні велопробігу розповсюдили близько 240 примірників газети «Моя здорова сім’я», і до 50 книг іншої духовної літератури. Серед яких «Велика боротьба», «Ісус Христос — надія світу» та інші книги медичного спрямування і здорового способу життя. Основний напрям будь-якого заходу, чи то проекту, повинен мати на меті розповісти людям про Бога. У великих містах дедалі складніше знаходити відкриті двері, а тим більш — відкриті серця, які були б готові слухати про щось нове. А особливо — слухати небесні Істини нашого Господа. Тому ми повинні за прикладом Ісуса Христа слідувати на ті місця де люди є «відкриті» для пізнання нового, неочікуваних та непередбачуваних ситуаціях — на місця їхньої праці. Щиро дякую за підтримку усім, хто сприяв здійсненню даного проекту з поширення благої звістки нашого Господа: місцеві громади у місті Дубно, Буськ, а також за теплий прийом і теплі серця у місті Львів.

22 вересня з Луцької першої громади, Церкви адвентистів сьомого дня було відправлено близько 10 тонн гуманітарного вантажу, який зібрали громади АСД у Волинській області. Овочі, крупи, олія, цукор, мука, одяг і взуття все це зібрали члени Церкви впродовж одного тижня. «Ми вирішили показати людям, що проживають на сході України, що жителі західної України не байдужі до їхньої біди» — говорить Анатолій Антонюк, один із організаторів цього проекту. Весь вантаж буде доставлено в м. Красноармійськ, Донецької області. Там служителі Східної місії Церкви АСД розподілять допомогу людям згідно їх потреб. Християнське служіння уникає визнання, не признає нагороди і надихається любов’ю. Є люди, яким ми спроможні допомогти. Навіть якісь невеликі вчинки, які ми робимо для когось, можуть зробити життя цих людей трохи легшим, а наше трохи щасливішим, — зазначають організатори.

Голос Надії №122 листопад 2014

5

Надія Замураєва

Справа нашого життя Більшість сучасних школярів з усіх джерел інформації про навколишній світ надають превагу батькам та ЗМІ. Тому церква повинна приймати активну участь у створенні християнських шкіл. В Мукачеві першого вересня відкрилась приватна підготовча школа при церкві Адвентистів сьомого дня «Еммануїл».

Нова школа В школі діють дві групи – підготовча та група першокласників. Загальна кількість дітей становить 14 чоловік. Школа має свою програму і її девіз «Спочатку характер, а потім професія». В програмі школи закладено формування особистості, духовності, виховання доброти серця, кмітливість розуму та красу здорового тіла. Програма навчання включає вивчення всіх основних дисциплін, також приділяється увага вивченню іноземних мов: англійської та угорської. Ми впевнені, що формування особистості та характеру не можливі без систематичних занять спортом, де приділяється увага до індивідуального підходу до кожної дитини.

Нові викладачі Викладачі школи професійно підготовлені. Ми вважаємо, що школа — це основа розкриття талантів, розвиток навичок та вмінь, знайомства та дружба один з одним.

6

Християнські принципи Християнська школа відрізняється від звичайних шкіл, тим що, первинним є гармонійний розвиток особистості через вивчення слова Божого, яке є Божим мірилом, забезпечує повноцінний розвиток духовних якостей дитини. Слово має бути основою виховання тому що, надає освячену силу, мудрість, чистоту та моральну стійкість. Потрібно виховувати дитину так, щоб вона не тільки змогла розібратися в

житті, але й щоб отримала задоволення та радість від навчання та життя. До виховання дітей не слід підходити формально. Роль вчителів та батьків є надзвичайно важливою у формуванні дитини, як особистості.

Правильна мотивація

Щоб нашим дітям захотілось вчитись та жити із задоволенням, необхідно надати кожній дитині сводобу власного вибору, щоб вона могла робити відкриття в особистому житті. Необхідно поважати право вибору дитини, яке дає Господь. Вчитись розуміти та приймати відмови дитини, не критикувати, не робити зла, любити та поважати один одного, як сказав нам Бог. Християнська родина є позитивним прикладом, де діти отримають навички християнської ввічливості, доброти та любові. Вчителі, батьки, церква, всі ми маємо приймати участь у вихованні наших дітей, тоді в небесних дворах скажуть про вас «Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля» (1 Корин. 3:9)

Голос Надії №122 листопад 2014

44,0

Олена Позніховська

Який милосердний та люблячий Господь!

"22 вересня я пересвідчилась в істинності цих слів на власні очі. Після прибирання у Домі молитви громади АСД м. Костопіль, ми з моєю подругою Тетяною вже збиралися іти додому, але пустився сильний дощ. Дружина пастора — Ірина Бабій, гостинно запросила нас до себе у дім. Підійшовши до дверей квартири сім’ї пастора, яка знаходилась з іншої сторони молитовного будинку, я побачила як Таня, вражена побаченим, показала мені на небо. Там коїлося щось неймовірне: хмара крутилася, щось літало в повітрі, аж раптом ця хмара «вийшла» з-за будинків і ми просто завмерли, побачивши перед собою смерч, який прямував на будівлю Церкви. Ірина майже силоміць затягнула нас в дім і закликала до молитви. Ми стали молитись, щоб Господь захистив: нас, дім молитви, а також людей і дітей нашого міста від жахливої стихії. Господь втрутився і стишив цей смертоносний ураган, розвернув його, і той пройшов повз наш будинок, не зачепивши також школи, яка знаходилася неподалік. Смерч ніби перестрибував через будинки. Все відбувалося дуже швидко. Дружина пастора знову нас закликала до молитви, цього разу — подякувати за збережене життя і здоров’я, а також наших рідних, і всіх оточуючих людей та діток, які могли в цей час повертатися зі школи. Ми з Тетяною поспішили по своїх домівках, щоб переконатись чи все гаразд з нашими рідними. По дорозі ми побачили багато розкритих будівель, повалених з коренем дерев. Дорога була всипана уламками шиферу та скла, покрученими кусками бляхи, кусками балок і дощок. Я подумала, якби ми пішли відразу після того як закінчили прибирання молитовного додому, то невідомо, чи за-

лишилися б живими і здоровими. Господь через гостинність Ірини нас зберіг від лиха. Наступного дня я свідчила своїм колегам по роботі про Божий захист. Вислухавши мене, вони погодилися, що насправді Господь милосердний. Того дня ніхто з людей у нашому місті не постраждав, хоча смерч завдав величезних збитків. В одному із районів міста ураган зніс другий поверх з будинку, десятки будинків було розкрито, підняв і кинув у повітря автомобіль, правда без людей, повивертав і поламав дерева, порозбивав бетонні огорожі, розкрив покрівлю супермаркету. Зі слів моїх колег, а вони в більшості належать до православної церкви, цим ураганом Господь дав нам застереження, щоб ми люди навернулися до Нього сьогодні із своїх злих доріг".

Голос Надії №122 листопад 2014

7

€

Олександр Болотніков

Книга Йова: чому Бог допускає страждання?

Продовження. Початок читайте у попередньому номері. Альберт Енштейн, геній XX століття, людина, яка змогла відкрити цьому світу всесвіт, і показати такі грані, які сьогодні навіть важко уявити, автор загальної теорії відносності. Роздумуючи над поясненням механізму виникнення Землі він говорив: "Це зробити неможливо, Бог не відкриває".

Звідки взявся Бог? Мене запитали: а звідки взявся Бог? Скажіть нам про походження Бога. Ви знаєте, що можна відповісти на це питання? Ми — люди, у нас людське бачення. І його можна виразити на досить обмеженій кількості мов. Ми можемо висловлювати наші думки словами, ми можемо висловлювати наші думки або описувати щось мовою мистецтва, тобто музикою, поезією, образотворчим мистецтвом. І третє, ми можемо описувати щось на мові математики. Але більшого нам не дано. Бог описується мовою, якої ми не знаємо. Бог зображується Тим, що нам поки на сьогоднішній день не відкрито.

Причина страждань Йова

Чи відома нам причина страждань Йова? Звичайно, так! Та Йов не знає причини своїх страждань. Мойсей написав нам передмову до цієї книги. Але Йов цієї передмови не читав. А передмова записана у Йова 1: 6-10.

"І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана. І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її". Іншими словами він

каже: земля — моя!

8

Юліус Шнорр фон Карольсфельд, Страждалець Йов і його друзі 1852-1860, Лейпциг "І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає".

І тут задається підступне питання, Йов. 1:9: "Чи ж Йов дармо боїться Бога?" Ви розумієте: поки Ти його поблагословив, поки Ти йому даєш все, що потрібно, він звичайно ж, буде служити Тобі. Йов. 1:11: "Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його", — після цього він благо-

словить Тебе, або — ні? Ось у чому питання! Ви знаєте, це — дуже серйозне питання. Це дуже хитре і дуже складне питання. Під сумнів ставляться не дії людини, а її внутрішня мотивація. Ви розумієте?

У Висоцького є пісня, яку ви добре знаєте: ..."Если друг оказался вдруг — И не друг, и не враг, а так"... "Парня в горы тяни — рискни, Не бросай одного его; Пусть он в связке одной с тобой" "Там поймешь: кто такой!" Мудрі слова! Все може бути добре, але перевірити внутрішні мотивації не може ніхто. Їх може розкрити тільки час. І сатана знав це. Він задає Богу пряме запитання: а покажи нам його внутрішні мотивації — наскільки він щирий? Я думаю, вам теж було б важко відповісти на це питання. Якби до вас підійшла людина, яку ви щиро любите, подивилася б так, примружившись, і сказала: а чи щиро ти мене любиш? Чи може, прикида-

Голос Надії №122 листопад 2014

єшся? Ви б почали бити себе в груди і клястися, це б допомогло? Ось вона — причина, причина страждань Йова!

Що таке страждання Багато людей пробували відповісти на питання: що таке страждання... Християни дивляться на це питання дещо по-іншому. Ось, що пише апостол Петро, один з авторитетів християнської церкви. У своєму посланні він каже: "Будьте

тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого" (1Петр 5:8).

Слово "диявол" — це грецьке слово, переклад єврейського слова "Сатана", яке в свою чергу походить від дієслова [лего стим] — "повстати". Хто ж цей "повсталий"?

Вихідна точка Давайте звернемося до початку. До вихідної точки. Давайте подивимося, що пише нам, наприклад, пророк Єзекеїль. "І було мені

слово Господнє таке: Сину людський, здійми жалобну пісню на тирського царя, та й скажеш йому: Так говорить Господь Бог: Ти печать досконалости, повен мудрости, і корона краси. Ти пробував ув Едені, садку Божому: усякий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз і яспіс, хризоліт, согам, і онікс, сапфір, рубін і смарагд, і золото; знаряддя бубнів твоїх та сопілок твоїх були в тебе що дня, коли був ти створений, були вони наготовлені. Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння. " (Єз. 28:11-14).

Ви бачите, як цікаво описує пророк Старого Завіту, пророк Танаха цю особистість: починається, як би нишком: ну подивіться, це ж — цар Тирський! Деякі коментарі прямо так і кажуть: це Хірам, цар Тирський — все прекрасно! Підозру починають викликати наступні слова: " Ти пробував ув Едені, садку Божому" (Єз. 28: 13)

Ті з вас, хто читав Біблію, книгу Буття, прекрасно знають, що Едем, сад Божий — був забраний з землі перед Потопом. Далі ще більш цікаво, "Ти помазаний Херувим хоронитель" (Єз. 28:14); — ну вже, цар Тирський ніколи в житті не був "помазаний Херувим"!

Ось — ця особистість, от як його називають. Виявляється, був помазаний херувим, хоронитель. Ви знаєте що означає "осіняти"? Це дуже цікаве слово.

Осіняючий Херувим В Єрусалимському храмі було таке місце, зване "святе святих", і там перебував ковчег завіту. Він був прямокутної форми, а над ним спочивала Слава Божа "Шехіна", а два херувима підтримували її. Це слово вживається тут, тобто це був не просто якийсь невідомий ангел. Можете собі уявити його становище! Дивіться далі: "Я дав тебе на

святу гору Божу, ти ходив посеред огнистого каміння" (Єз. 28:14). І ще далі: "Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. Через велику торгівлю твою твоє нутро переповнилось насиллям, і ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, і погубив тебе, хоронителю Херувиме, з середини огнистого каміння. Стало високим твоє серце через красу твою, ти занапастив свою мудрість через свою красу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царями, щоб дивились на тебе" (Єз.

28:15-17). Ось цей осіняючий Херу-

вим! Та колись ця особистість повстала проти Бога через свою гордість. І його ім’я означає "повсталий" — [сатано]. У цього "сатана" є й інше ім'я. Пророк Ісая описує його наступними словами: "Як спав

ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів! Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних, підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!" (Ісаї 14:12-14).

Ви бачите, як він його називає? Він називає його "денниця, син зорі". Це переклад з єврейської мови слів [ха ель бен шахабль], латинською це звучить як "люцифер" — "син зорі". Ось він, тепер вже зображений не у вигляді царя Тирського, але у вигляді царя вавилонського. Тут явно не йдеться про реального царя вавилонського — Навуходоносора, або когось іншого, — ніхто із них не ставив би собі за мету зійти на гору

в сонм богів ... Тут, звичайно, є одна проблема з перекладом. Швидше за все, краще сказати "на гору зібрань", "на гору храмів". У язичницького царя вавилонського не було намірів сходити на храмову гору в Єрусалим, для того, щоб бути подібним [ель Ельон] — Всевишньому Богу, Який не був його Богом, вірно? Це явно особистість небесна, це образ, який використовує пророк Ісая. Подібні літературні прийоми дуже часто зустрічаються у близько-східній літературі. Вавилонський епос "Гілгамеш", поема "Про сходження Іштар" сповнена таких образів, коли небесна фігура представляється або маскується під якусь земну особистість. І тут ми явно маємо справу з цією небесною фігурою. Саме ця небесна фігура сьогодні ставить ті ж самі питання, ті ж самі проблеми. Ось як описує це Новий Завіт. Ми щойно з Вами читали у пророка Єзекіїля про те, що цар Тирський, це повсталий сатана, він буде скинутий на землю. А ось читаємо у Йоана, це — Апокаліпсис: "І сталась на небі війна: Михаїл та його Анголи вчинили зо змієм війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені. І я почув гучний голос на небі, який говорив: Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!" (Об. 12: 7-10). А в іншому місці написано: "Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!" (Об. 12:12).

Ось він, джерело проблем! Він дуже добре відомий в Священному Писанні. І Старий і Новий Завіт розкриває нам всю повноту тієї проблеми, яка сьогодні існує на землі. Першопричину всіх воєн, страждань і хвороб. Бо тут знаходиться той, який є ворогом не тільки роду людського, а й усього всесвіту. Про те звідки взялася ця проблема? Чому Бог вирішив скинути цього повсталого ангела саме на землю читайте у наступному номері

Голос Надії №122 листопад 2014

9

Віталій Нероба, магістр релігієзнавства

Роль Кельтських (Галатських) християн у проповіді Євангелія серед народів Східної Європи в перші століття нашої ери З попередньої статті ми дізнались, про проповідь Євангельської вістки в Скіфо-Сарматії, яка була одним з двох найбільших етнічних масивів в Європі за межами Римської імперії на початку нашої ери. Іншим був кельтський (галльський). Що робили апостоли для його євангелізації? Яким чином Євангельська вістка стала проповідуватись серед цих народів? Через кого Бог здійснив цю справу? Це був Савл, більш відомий як Павло – апостол язичників.

Кельти в Україні

Спочатку історична довідка, яка є вельми важливою, для розуміння подій новозавітньої історії та стратегії апостолів відносно поширення Євангельських істин. Ке́льти (галли) — близькі за мовою та культурою народи на зламі эпох, які займали велику територію в Європі, від Шотландії до України. Кельти були одним найвойовничих народів у Європі.

Кельти (галли) — близькі за мовою та культурою народи на зламі эпох, які займали велику територію в Європі У 390 р. до н. е. кельти навіть взяли Рим. Л. О. Воловик в книзі «Кельти на території України: культурні і мовні впливи» зазначає: “Кельтська цивілізація у так званому „варварському” світі відігравала роль подібну до грецької в середземноморському”.1 Ім’я галли (галати) було самоназвою кельтів. Привертають увагу відповідні топоніми, поширені у місцях проживання галлів: Україна: село Гали (Волинь), місто Галич, край Галичина; стародавнє місто в гирлі Дніпра Гілея; Румунія: містопорт Галац; Іспанія: край Галіція; Португалія: «порт галлів». Стародавні назви країн: у Малій Азії — Галатія; у Франції — Галлія; у Швейцарії — Гальвеція.

1 Воловик Л.О. Кельти на території України: культурні і мовні впливи http:// nuwm.rv.ua/metods/asp/v392.html

10

Маленька ремарка: Назва провінції в Палестині, населеної юдеями, Галілея, немає жодного відношення до галлів, оскільки ця назва існує з Х ст. до р. х., тобто за 700 років до появи кельтів в Азії. Кельти також мали велике поширення і в Україні. Вражає широка географія кельтських поселень, розкопаних археологами і на Заході, і в Центрі, і на Півдні Україні. Археологи фіксують появу кельтських поселень на теренах сучасної України (с. Бовшів на Івано-Франківщині, м. Мукачеве у Закарпатті, с. Залісся на Київщині, с. Парутіне на Миколаївщині)2. Одне із великих кельтських племен — плем’я бойїв було витіснене римлянами на землі сучасної Чехії (Бойгемії) та до Карпат. Прослідковується зв’язок цього етноніму з ім’ям карпатських горян — бойків”3.

Кельти в Малій Азії (сучасна Туреччина)

Східні кельти, розселені по долині Дунаю, проникли далеко на схід в 281 р. до р. х. до Фракії та до Греції. Греки називали їх галатами, під цим же ім’ям вони відомі і на сторінках Біблії. В 278 р. до р. х. багато кельтів переправились до Малої Азії. Пізніше вони розселились у Фрігії, Каппадокії і створили державу Галатію. В 25 р. до р. х. Галатія підкорена Римом і стала провінцією імперії.

2 Валерій Бебик Про скіфів і слов’ян с.3 http://www.vmurol.com.ua/index. php?idd=us_publication&group=4&us_ publication=417 3 М. Попович. Мировоззрение древних славян. Київ, 1985

Їх ассиміляція проходила повільно — до 5 ст. н. е. вони зберігали свою мову4.

Місіонерські подорожі Павла — «апостола язичників» Можливо саме з цієї причини одним із перших міст, куди Павло пішов з проповіддю Доброї Звістки в якості першого місіонера Антіохійської церкви, були міста провінції Галатія — Антіохія Пісідійська, Іконія, Лістра, Дервія. Ось як про проповідь Євангелія в одному з міст Галатії свідчить Біблія в книзі Дії Апостолів,13-й розділ, вірші 14 і з 42 по 47: «А вони,

пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали. (потім там проповідували). А як стали виходити вони, то їх прошено (язичниками), щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова. А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій. А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова.

Назва провінції в Палестині, населеної юдеями, Галілея, немає жодного відношення до галлів 4 Ранович А., Восточные провинции Римской империи в I-III вв М. — Л., 1949, с. 104

Голос Надії №122 листопад 2014

Павло…сказав місцевим Юдеям: «До вас перших потрібно було говорити Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось. Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі! А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували. І ширилось Слово Господнє по цілій країні».

А Павло пішов в інше галатійське місто — Іконію.

Маршрут місіонерських подорожей Павла, щоразу проходив по території Галатії Ми знаємо про особливу посвяту апостола Павла проповіді Євангелії, особливо там, де ще ніхто не проповідував. І хоча Біблія не описує плани Павла по євангелізації кельтів та скіфів, ми можемо виявити можливі наміри апостола, щодо місіонерської праці серед цих етносів. Для цього звернемо увагу на маршрут місіонерських подорожей Павла, які щоразу проходили по території Галатії. Це свідчить про особливу увагу, яку він приділяв підготовці учнів в провінції Галатія, з метою їх подальшого служіння серед кельтів Європи.

Свідчення греко-римських істориків про поширення Благої Вістки серед кельтів Грецькі та римські історики одноголосно стверджують, що Євангеліє проповідувалось і серед Кельтів та Скіфів. Про це свідчать Євсевій Кесарійський (340 р.), Оріген (200-258 р.р.), Іполіт Порсуенський (222 р.), Єпіфаній Кіпрський, Тертуліан, Євсевій, Никифір, Каліста, Дорофій, єпископ Тирський та ін. Таких свідчень досить багато — про них в наступній статті. Тертуліан (III ст.): “різноманітні галльські племена і недоступні для римлян місця Британії скори-

лися Христу, а також країни сарматів, даків, германців, скіфів”5. Тертуліан писав в кінці II ст. або на початку III ст., тому його свідчення дуже цінне. В ньому зафіксовано ранній початок проникнення християнства до скіфо-сарматів та кельтів. В ”Церковній історії” Гермя Созомена (записи завершено в 423 р.) читаємо: ”Вже прийняли християнську віру кельти і крайні галати, які живуть на березі океану, а також готи і племена, які жили раніше по сусідству з ними по берегах річки Істра, (Дунаю) давно вже приняли віру в Христа і перемінили свої звичаї на більш лагідні та розумні”6. В приведеному уривку особливу увагу привертає слово ”давно”. Навряд чи може йти мова про десятиліття, скоріше про століття.

Апостол Павло і …. Русь. Далматські (хорватські) місіонери на Русі Дивлячись на карту тих часів можна зауважити, що зовсім недалеко від заходу України знаходиться Далматія — територія зі значним кельтським населенням. Саме там жили хорвати. А інша частина під іменем “білих хорватів” була на Прикарпатті, в Галичині. Поруч була Моравія. Зараз ці території розмежовуються угорцями, які з’явились на Придунавї лише у Х ст. н. е. А раніше їх ніякі народи не розділяли. В Біблії в 2-му Листі до Тимофія 4:10 ми читаємо, що до Далматії послав апостол Павло свого учня Тита. В Посланні Павла до Римлян 15:19 написано: «силою Духа Божо-

У літописі Нестора збереглося свідчення про перебування апостолів на землях Русі. Нестор вважав апостолом Русі саме Павла.

“Словеньску языку (народу) учитель есть Андроник апостол, в Моравы бо ходил, и ап. Павел учил ту (тут);…, тем же и нам, Руси, учитель есть Павел, понеже учил язык (народ) словенески и поставил епископа и наместника по себе Андроника. А словеньскый язык (народ) и руськый одно есть»7. Також до нас дійшло крім імені Андроніка ще декілька імен перших місіонерів —“Адальберт, Бруно, Яцек, однак, безумовно, були й тисячі невідомих місіонерів”8.

Кельти — місіонерський народ

Павло не даремно поповідував в Галатії. Кельти виконали місію, яку їм доручив Бог. І над руїнами давнього кельтського язичницького святилища, Стоунхенджа, зійшло сонце свободи і праведності в Ісусі Христі. Протягом 600 років саме кельтські християни були найактивнішими місіонерами і зберігали справжнє біблійне християнство, яке виконує всі Божі заповіді та має віру в Ісуса Христа. Їх церкви відрізнялись від тих, що були за Римської імперії. Кельтські християни ще довго залишалися незалежними від офіційної церкви, керованої папами та імператорами.

Протягом 600 років саме кельтські християни були найактивнішими місіонерами і зберігали справжнє біблійне християнство

го, так що благовіствування Христове поширене мною від Єрусалимау і околиці аж до Ілліріка». Ілірік —

це територія сучасної Югославії, а зразу за Дунаєм починалися землі Сарматії (Скіфії) та Моравії. У літописі Нестора збереглося свідчення про перебування апостолів на землях Русі. Нестор вважав апостолом Русі саме Павла. Зокрема, у нині існуючому тексті «Повісті минулих літ» ми знаходимо таке повідомлення:

5 Латышев В. Известия древних писателей о Скифии // Вестник древней истории. — М.-Л., 1948. — № 3 (25) 6 Sozom. Hist. Eccles., II, 6; 328, 1948, №3, с. 303

З наступної статті ми дізнаємось про письмові свідчення істориків та хроністів І-V ст. н. е. про успіхи християнства на теренах України.

7 Цит. за Хлєбніковським літописом, С. 12 8 Филист Г. М. Введение христианства на Руси: предпосылки, обстоятельства, последствия. Минск, 1988. с.

Голос Надії №122 листопад 2014

11

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт

124. Які умови дані для досягнення неба? «Усі, хто бажає підпорядкувати своє життя умовам викладеним у Святому Письмі, — можуть досягнути неба» (Свідоцтва для церкви, т.4, с.625). «Тільки завдяки незаслуженій благодаті Христа кожна людина може знайти вхід до Божого міста» (Наочні уроки Христа, с.393).

125. Чи можемо ми уявити яким буде небо? «Захоплюючись

красою

зем-

лі, подумайте про прийдешній світ, де не буде горя, гріха і смерті, де природа не буде мати на собі ні тіні прокляття. Уявіть собі батьківщину спасенних і пам'ятайте, що вона буде прекраснішою, ніж може намалювати найсміліша і жива уява» (Дорога до Христа, с.86).

126. Чи можемо ми знати скільки буде спасенних? «Чи вибирає Господь якесь певне число спасенних, і коли воно буде досягнене то час випробування закінчиться? Ні у мене, ні у вас нема права висловлюватись з цього приводу.

Місіонерські конгреси 1.11 — Вільхівці–Лази; Чорний Потік 8.11— Велятино; Рава – Руська 15.11 — Миколаїв; Камінь Каширський 22.11 — Мукачево–1; Жовтневе.

26.11 — відкриття «Школи місіонерів» м. Львів (тривалість навчання: 2 місяці) Дитячий фестиваль «Ти і я — Божа сім’я» 16.11

— Костопіль, Початок о 10:00

Рівненська

область.

23.11

— Львів1, Початок о 10.00

Львівська

область.

30.11

— Ковель1, Початок о 10.00

Волинська

область.

Господь Ісус прийме усіх, хто прийде до Нього. Він помер і за нечестивих, і за кожну людину, яка прийде до Нього» (Вибрані вісті, к.3, с.315).

А ви знаєте, що... ... Останній син Елен і Джеймса більше місяця жив без імені. В цей час Елен хворіла на малярію, а Джеймс відбув у тритижневу подорож з проповіддю Євангелії. В цей час вона писала йому у листах про "товстенького, здорового малюка, який швидко набирає вагу. Згодом малюку дали ім'я Джон Герберт. Проте, дитина померла у віці трьох місяців.

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: babiy-rus@ukr.net На обкладинці — Ювілейне богослужіння 90 річниці громади с. Пожарки. Фото: Володимир Романішин “Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiy-rus@ ukr.net Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Валентин Шевчук, Віталій Шевчук, Михайло Матвійчук, Руслан Бабій. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви. Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників.