Християнська газета Голос надії № 123

Газета Західної конференції Церкви адвентистів сьомого дня

Ти і я — Божа сім'я с.5

Адвентисти Сихова навчались надавати невідкладну допомогу с.4 У міській бібліотеці розповідали про Біблію с.6

«Східний ангел» відновлює зруйноване війною с.10

Літературне служіння румунських євангелістів с.8

Музика, що лікує с.2

Вікторія Михальчук

Музика, що лікує

Ще у ХХ столітті вчені задумалися про те, як на організм людини впливає музика. Тому у середині цього століття об'єктом особливого інтересу стала можливість музики зцілювати людину на фізіологічному чи психічному рівні. Багато свідчень про цілющі властивості музики можна прочитати в літературі, найчастіше вони приписуються класичним творам, зокрема доробку Моцарта.

жіть, а без музики — нікуди. Вона допомагає і розслабитися і налаштуватися на роботу. Водночас, не тільки так може допомагати музика. Співаючи, можна заробляти кошти, збирати їх для благодійних цілей. Тоді музика не напряму, але все ж сприятиме зціленню людини.

Вплив музики

Цим методом скористалися і у Львові, де відбувся ХІ молодіжний міжнародний музичний фестиваль імені Ісидора Виммера «Золота троянда 2014». У рамках цього фестивалю збирали благодійні внески, частину з яких направили для лікування постраждалих під час бойових дій на сході країни. Впродовж фестивалю діти з музичною освітою змагалися, щоб отримати різноманітні премії та призи. «Все найкраще — дітям» — наголошує девіз благодійного фонду ім. Ісидора Виммера. А вже самі діти з охотою співали, аби своїм талантом допомогти бійцям. Водночас, організатори не забувають про ще одну ціль: «Виховати в людях потребу спілкуватися з високим мистецтвом, розуміти його» – нагадує організатор фестивалю, дочка Ісидора Виммера – Олена.

І вже сьогодні вчені стверджують: музика здатна впливати на рецептори шкіри, активізувати функції нервової системи, зменшувати больовий поріг, регулювати виділення гормонів, що знижують стрес, впливати на серцевий ритм і пульс, підвищувати і знижувати кров'яний тиск, знижувати м'язову напругу і покращувати координацію рухів. Диригент церковного хору церкви адвентистів сьомого дня, Зіновій Муха, розповідає про це зі сво-

Золота троянда

Господи, почуй же

го досвіду: «Музика — це є широкий світ, з різними барвами і різними відтінками, і відповідає певному настрою. Я по собі знаю: коли мене огортає смуток і коли мені важко, я починаю співати такі пісні, в яких приходжу до Бога, викладаю свою душу і прошу Його допомоги і порятунку». Коли ж людині радісно — вона мимовільно співає радісні пісні і насолоджується своїм життям. Що не ка-

2

Свою місію тут виконав і хор другої Львівської громади церкви адвентистів сьомого дня: хористів запросили співати під час відкриття фестивалю та в час його завершення. Таким чином блага вістка поширювалася серед містян через спів хору. Потреба у Господі — ось що було головною ниткою, що об’єднувала усі пісні. Пастор місцевої громади, Олександр Слободський, радіє: «Якщо суспільство запрошує нас на такі заходи, це означає, що є потреба в духовному співі. А якщо суспільство має таку духовну потребу, ми готові її задовольнити». Справді, духовний спів та молитва до Бога через музику сьогодні є надзвичайно актуальними і допомагають суспільству звернутися до Небесного Отця так, як і співав хор: «Господи, почуй же».

Голос Надії №123 грудень 2014

Руслан Бабій

«Східний Ангел» відвідав потерпілих на Сході Волонтерська група Західної конференції з восьми чоловік впродовж десяти днів допомагала постраждалим від воєнних дій в м. Лисичанську з 2 по 13 листопада 2014 року Продовжується реалізовуватись спільний проект Церкви Адвентистів сьомого дня та телеканалу «Надія» — «Східний Ангел» під гаслом «Чужої біди не буває».

2 листопада в місто Лисичанськ вирушила, третя за рахунком, бригада волонтерів — будівельників із Західної України в кількості восьми чоловік. Чотири пастори Церкви Адвентистів сьомого дня: Володимир Мелись (м. Ковель), Микола Демчина (м. Тячів), Руслан Бабій (м. Костопіль) та Олександр Слупко (м. Маневичі), а також члени громади №1 м. Ковель: В’ячеслав Філіпчук, Василь Русин; Володимир Атрошенко, біженець із м. Луганська, який сьогодні проживає із своєю сім’єю в м. Ковелі та Василь Шевчук із м. Тячів. Впродовж цього періоду вони засклили вікна, вибиті під час вибухів снарядів, у двох під’їздах 9-ти поверхових будинків, а також вікна Лисичанського гірничопромислового ліцею, і частково перекрили дах цього навчального закладу. Замінили вибиті склопакети в Міському будинку школярів. Будівельні матеріали закуповували за кошти, які зібрали громади з чотирьох Західних областей: Закарпатської, Львівської, Рівненської та Волинської. «Сама найбільша робота, яку нам вдалося зробити, — зазначає Володимир Мелись, керівник цієї групи, — Це допомогти Світлані, мешканці гуртожитку. В її кімнату, що на 5 поверсі, потрапив снаряд, який зруйнував дах і стелю.

Цій жінці відмовляли в допомозі скрізь, куди вона зверталась. «Приходили комісії, складали протоколи, писали акти, однак діло за три місяці так і не зрушилось», — говорить Світлана Василівна. Тепер вона безмежно вдячна своїм «Ангелам», тому, що не так страшно буде зимувати. Приїхали подякувати хлопцям також мер міста Лисичанська, та замісник губернатора облдержадміністрації Ольга Лішік.

Голос Надії №123 грудень 2014

3

Ольга Ношин

Адвентисти Сихова навчались надавати невідкладну допомогу У приміщенні сихівської громади церкви адвентистів сьомого дня розпочали курс навчання надання першої домедичної допомоги — комплексу невідкладних медичних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала, на місці пригоди. Ініціатором проведення такої зустрічі 9 листопада став медичний відділ громади, на чолі з Тетяною Задерецькою. З основами надання допомоги присутніх ознайомила викладач вищої категорії, методист Львівського медичного коледжу післядипломної освіти, викладачінструктор Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, інструктор Української ради реанімації Оксана Федорівна Жогло. За три години заняття присутні дізнались як поводити себе коли хтось потребує невідкладної допомоги: як надати допомогу при автомобільній аварії, як визначити чи дихає потерпілий, як виміряти пульс, як провести комплекс серцево-легеневої реанімації — непрямий масаж серця і штучну вентиляцію легень. Усім присутнім цікаво було дізнатись, що під час штучної вентиляції легень методом рот-в–рот, доцільно використовувати одноразову клапан-маску. Вона широко використовується в усьому світі для попередження передачі інфекції від потерпілого до рятівника. Лектор розповіла, що серцево-легенева реанімація є однією з ланок «Ланцюга виживання» — послідовності дій, які допомагають значно збільшити шанс виживання для потерпілого. Весь комплекс серцеволегеневої реанімації був продемонстрований на медичному манекені-симуляторі «Анна». В кінці заняття кожен присутній спробував свої сили. Нещастя може статися будь-де: дома, на вулиці, на дорозі, у місцях відпочинку. Дуже часто постраждалий гине не через тяжкість травми, а через відсутність у

4

людей, що в цей час були поруч, елементарних знань з надання першої медичної допомоги. Як свідчить статистика, кожні 20 із 100 осіб, які загинули, могли бути врятовані у випадку надання своєчасної та правильної допомоги на місці події. Марічка Петрова

Місіонерський конгрес відбувся у Велятино Місіонерський конгрес у с. Велятино, Хустського району, що на Закарпатті відкрив значення молитви у справі проповіді Євангелії. В конгресі 8 жовтня взяли участь представники громад смт. Торунь, м. Хуста, с. Данилова, с. Олександрівки та інших громад. Зустріч розпочалася із загального співу псалмів та молитви. За традицією Церкви адвентистів сьомого дня, ранкове служіння розпочалося з дослідження Біблії в класі Суботньої школи, яку проводив пастор Ігор Канюс. На цьому уроці досліджували черговий розділ з послання Якова. Окрасою служіння був спів не лише молоді, а також Надії Галас та Інеси Чопик. Яку роль відіграє молитва у проповіді Євангелії? Чому я мушу молитися знову і знову про одне й те саме? На ці та інші запитання давав відповідь у семінарі пастор Михайло Горничар. З духовним словом також звернувся і пастор Василь Чопик. Він нагадав усім присутнім, яку роль має відігравати у місіонерській роботі кожен член церкви. Провівши тренінги та завершуючи служіння літанією посвячення, присутні отримали хорошу підготовку для звершення місії, яку Бог покладає на Свою Церкву. Щоб мати і фізичні сили, господині приготували смачний обід. Ситі та натхненні всі розділились на групи, отримали пакети з духовною літературою і вирушили втілювати місію в життя. Коли на вечірнє служіння місіонери зібралися для того, щоб поділитися враженнями та відгуками людей, присутні почули багато різних досвідів. Подякувавши Господові та прославивши Його в псалмах, всі учас-

Голос Надії №123 грудень 2014

ники місіонерського конгресу з хорошим настроєм роз’їхалися по домівках. Анастасія Кунгурова

Розпочався фестиваль «Ти і я – Божа сім`я» 16 листопада в молитовному будинку м. Костопіль відбувся дитячий фестиваль під назвою «Ти і я – Божа сім’я» у якому взяли участь понад 80 дітей з різних громад Рівненської області. Ведучими фестивалю були Світлана Савіна — керівник дитячого відділу Західної Конференції та Віталій Смирнов.

нітні страви національної кухні країни, яку представляли. Звучали гімни країн, та пісні різними мовами. Свято вийшло пізнавальним і позитивним. Відповід-

Свято розпочали співом гімну, який був співзвучним до назви фестивалю. Зі Словом Божим до присутніх звернувся обласний пастор Валерій Левицький. Впродовж програми, кожна громада представляла певну країну: перша громада міста Рівне — Мадагаскар, друга рівненська — Аргентину, збірна міст Острога та Костополя — Ізраїль, с. Бересття — Польщу, с. Сівки — Німеччину і нашу неньку Україну — місто Дубно. Представники кожної з «країн» мали своє національне вбрання, команди також приготували різнома-

но до тематики був прикрашений зал Дому молитви. І як годиться, все закінчилося смачним обідом. На згадку всі учасники та присутні отримали невеличкі сувеніри. Дякуючи Богу за цікаво проведений час, діти залишали приміщення з надією на скору зустріч. Метою організаторів фестивалю було відкрити дітям, що Церква Адвентистів сьомого дня є всесвітньою Церквою, а діти Божі є не тільки в Україні, але і в інших куточках нашої планети. Наш Господь любить всіх незалежно від національності чи статі.

Голос Надії №123 грудень 2014

5

Роберт Біро

У Ільниці розповідали про церковний піар Унікальний семінар угорського спеціаліста з питань християнської реклами навчав адвентистських пасторів, як донести Євангелію до сучасного суспільства.

26 жовтня в молитовному будинку громади с. Ільниця відбулась особлива пасторська нарада Західної конференції. На ній, окрім служителів Закарпаття, вперше були присутні і служителі із Львівської області, а також особливий гість з Угорщини – Сюч Шандор (Олександр). Сюч Шандор — спеціаліст з питань християнської реклами та маркетингу, довгий час досліджував та втілював у практичному служінні передові, сучасні методи донесення Євангелія до секулярного населення. Працював переважно у великих містах Угорщини — Дебрецен, Будапешт та ін. Він неодноразово проводив заняття для служителів в Угорщині і в інших європейських країнах. Активно вивчає нові методи свідчення з використанням Інтернету, в тому числі соціальних мереж. Сюч Шандор приїхав на запрошення керівництва ЗК і провів для служителів, що зібрались в Ільниці семінари на теми: «Як донести Євангеліє до наших сучасників», «Постхристиянські євангелізаційні методи та інструменти» та «Зв’язки з громадськістю, піар та маркетинг, або ефективна комунікація з нашим оточенням». Світ навколо нас швидко та невпинно змінюється, впливаючи при цьому на звички та стиль життя людей, особливо тих, які живуть у європейському просторі, також і в Україні. Це ставить перед Божою Церквою нові вимоги та виклики, щоби і в ХХІ столітті ефективно доносити вістку Євангелія: успішно шукати та знаходити людей там, де вони знаходяться, де знаходяться їхні уподобання та інтереси. Для багатьох таким місцем є віртуальний світ Інтернету. Викладення цих цікавих та актуальних тем Шандор проводив за допомогою презентації, при цьому наводив багато прикладів та досвідів з свого особистого життя та служіння.

6

Організатори сподіваються, що цей цікавий та актуальний матеріал, яким поділився з служителями Західної Конференції Сюч Шандор з Угорщини, стане цінною допомогою в сучасному практичному служінні, як для членів наших громад, так і для людей, які ще знаходяться поза Церквою. Переклад цього семінару з угорської мови здійснювали Ілля Пірчак, Альберт Пірчак та Роберт Біро, який разом з Іваном Теремтою переклали і презентації Шандора українською мовою. Г. Фурсік

У міській бібліотеці розповідали про Біблію Учні 5-9 класів міста Кузнєцовська мали змогу переглянути відео презентацію «Біблія — компактна бібліотека», і почути, як вона надихала митців. Познайомити старшокласників з історією виникнення Біблії, її історичним шляхом; довести вічну цінність Біблії, для всіх без винятку людей; прищепити учням повагу до загальнолюдських цінностей, виховувати принципи християнської моралі, — саме з такою метою для учнів 5-9 класів у читальній залі міської бібліотеки провели відео презентацію «Біблія — компактна бібліотека». Анжела Поліщук, за фахом вчитель географії та економіки, журналіст радіо FM «Бурштиновий шлях», автор статей «Чи йдеться в Біблії про економіку», «Пізнаймо географію в Біблії», які були надруковані в журналі «Географія і основи економіки в школі», дуже цікаво і доступно донесла до учнів, що Біблія — це книга, на всі часи. Джерело її настільки глибоке, що чим більше ми з нього черпаємо, тим більший знаходимо в ньому скарб. Діти з цікавістю слухали розповідь Анжели Йосипівни, та дивилися відеоматеріал, про те як саме Біблія надихала митців всіх часів і народів, бо багато століть вони використовували її теми, обряди, сюжети у своїх творах. Кузнєцовський поет, скульптор та художник-графік Анатолій Антікуз прочитав свій вірш «Голгофа» та представив власну виставку графічних робіт «14 ета-

Голос Надії №123 грудень 2014

пів хресного шляху Ісуса Христа». Діти активно брали участь у вікторині і отримали книги «Біблії для дітей» та інші подарунки, а також солодощі. Автор новини: Завідувач читальним залом Кузнєцовської міської бібліотеки для дітей (прим. ред).

Василь Ковбаско

Місіонерський конгрес відбувся у Чорному Потоці Місіонерський конгрес на Закарпатті акцентував увагу присутніх на мотивації церкви і дійовій вірі.

8 листопада у громаді села Чорний Потік відбувся місіонерський конгрес, на який приїхали делегати із громад Ільниці, Іршави, Виноградова, Бобовища. Також були присутні служителі церкви: Олександр Московчук, Павло Процюк, Микола Мурга і Стаднік Андрій. Суботню школу провів пастор Іршавської і Чорнопотіцької громад — Стаднік Андрій. Якраз в цей день випав урок суботньої школи на тему: «Дійова віра», який закликав усіх делегатів підтвердити свою віру ділом. Впродовж служіння лунали пісні на славу Богу у виконанні зведеного хору Іршавської громади і громади Чорного Потоку. Семінар проводив пастор Олександр Московчук. Він звертав увагу всіх делегатів конгресу на мотивацію церкви у служінні. Після семінару всім делегатам запропонували утворити групи, які мали відправитись у села Локоть, Смологовиця, Чорний Потік, Крайня Мартинка, Підгірне і Брід. Кожен делегат конгресу отримав пакет із набором духовної літератури і газет, до якого входили книги «Велика боротьба», «Путь ко Христу» і інші книги видавництва «Джерело життя». Перед походом з літературою, гостинні брати і сестри громади Чорного Потоку пригостили всіх смачним обідом. Ввечері кожна група книгонош повернулася у Дім молитви, де змогли поділитися набутими досвідами про те як Господь торкався сердець людей яких вони відвідали. А члени громади м. Іршава уже й самі планують найближчим часом провести такий конгрес.

Марічка Петрова, фото: Славік Пелехач

Об’єднанні в подяці Протягом двох днів брати та сестри громад Торунь та Хуст разом проводили час.

18 жовтня відбулося Свято Жнив у громаді Торунь. В гості завітала громада міста Хуста. Хоча дві громади переповнили зал, у ньому все ж панував мир та особлива радість. Лунали пісні прославлення та подяки, в яких міг прийняти участь кожен. Особливий вклад у служіння внесли дітки. Вони розповіли якими лікувальними властивостями володіють осінні рослини та лише Христос може вилікувати кожну стражденну людину. Підтримку у служіння внесла і молодь, яка виконала пісні на славу Господню. А пастор Михайло Горничар нагадав про те якими мають бути істинні плоди Святого Духа і яка їх важливість сьогодні. Отримавши духовної наснаги, служіння завершили молитвами подяки. А господині підкріпили фізичні сили всіх присутніх смачними стравами. Перебування у дружньому колі надихнуло та підтримало кожного . Наступного дня, 19 жовтня, продовжили святкування Свята Жнив у Хустянській громаді. Хоч чимала відстань була між містами, Торунська громада все ж приїхала. Духовне Слово служителя Валерія Петрова розповідало яким важливим є наш час і, його використання має підлягати волі Божій. А ми повинні сіяти не лише на наших полях, а й залишати духовне насіння у серцях людей. У піснях, які лунали на служінні, звучали слова, що прихід нашого Господа є близьким і ми не повинні гаяти жодної хвилини на світські забаганки. На закінчення всіх чекала гостина, яку місцеві сестри приправили любов'ю та смаколиками. Церковне єднання залишило у серці кожного незабутні почуття та враження. Хоч серед багатьох свят, які проводять наші церкви, свято жнив займає особливе місце, необхідно окрім нього об’єднуватись, щоб в молитвах і підбадьореннях потішати один одного. У сьогоденні це так важливо і необхідно У Священному Письмі в Псалмах Давида записаний чудовий вірш: «Оце яке добре та гарне яке , щоб жити братам однокупно».

Голос Надії №123 грудень 2014

7

Ірина Лозінська

Роберт Біро

У Рівному дякували Господу У першій рівненській громаді, в суботу першого листопада, дякували Богові за врожай. Гарний осінній настрій створювала по-особливому, прикрашена зала Дому Молитви. Над кафедрою — кошики з фруктами, на пальмі (хоч і не зовсім правдиво) «виросли» банани. А поруч з хатинкою в українському стилі все найкраще — як подячна жертва для Бога. Рівненську громаду вітали гості — духовий оркестр з с. Пожарки, що на Волині, який грою на духових інструментах став окрасою свята Осені.

Літературне служіння групи євангелістів з Румунії З 27 жовтня по 1 листопада, уже втретє за цей рік, Закарпаття відвідала команда літературних євангелістів з Румунії. Цього разу служіння продажу книг проводилось на території, де проживає румунське населення. Прибула команда налічувала десять чоловік, деякі сестри приїхали з міста Сігета, що поблизу Солотвина, інші з міст та сіл Трансільванії. Організатором цього служіння з румунської сторони був, вже знайомий нам літературний євангеліст, Ерік Йончов. Від відділу національних меншин Західної Конференції координаторами були Дьозо Форкош та Роберт Біро, який забезпечував і переклад з угорської мови.

Гостинність і посвячення

З духовними настановами звернулись пастори: Валерій Левицький та Леонід Кулініч. Згадали і про придбані духовні снопи — хрещення двох молодих дівчат. На святі кожен присутній міг почути презентацію пісні молодого колективу, який тільки-тільки починає радувати членів громади. Діти та підлітки майстерно оволоділи грою на гітарі та барабані. Рівненський гурт «Філадельфія» теж приєднався до подячних слів і пісень — поздоровлень рідної громади. Найцікавішою не тільки для дітей, але й для дорослих стала скринька, по вінця наповнена цукерками, яка ніби з`явилась з доброї старої казки. І яке ж свято без частування: жоден з гостей не був обділений смачними гостинцями за спільним обідом.

8

Неоціненну підтримку в організації проживання та харчування команди вкотре надали члени громади с. Тересва. Особлива подяка сім’ям Глеба та Онуфрій, котрі гостинно прийняли до себе літературних євангелістів. До забезпечення команди обідом долучились також члени церков з Грушева та Тячева, в організації служіння допомагав пастор Іван Крічфалушій.

Нова територія Цього разу ми працювали не просто на території, де більшість населення краще розмовляють румунською мовою, але і на території, де більшість населення належить до організації Свідків Єгови. Спершу було заплановано за тиждень пройти села Нижня, Середня та Верхня Апша, але виявилось, що за цей період ми зможемо обійти тільки село Нижня Апша (Діброва). Це село відрізняється особливим архітектурним стилем — величезні за розмірами будинки скоріше нагадують середньовічні фортеці та палаци з баштами, арками та балконами. Населення села складає до 9 тисяч чоловік.

Голос Надії №123 грудень 2014

Пам'ятний день

Саме на цій території, працюючи серед членів організації Свідків Єгови, ми побачили, наскільки цінною та корисною є наша література про здоровий спосіб життя та про сімейні питання, бачили, як через неї Господь відкриває шлях і до багатих людей, які здається мають все необхідне та ще й належать до релігійної організації, члени якої не приймають літературу інших конфесій.

Успішна робота За період служіння ми змогли познайомитись з багатьма сім’ями, нас дуже часто запрошували на чай, пригощали фруктами та солодощами, були будинки, де ми проводили за розмовою більше години. Було видно, що люди мають потребу в порадах щодо збереження здоров’я, багато хто цікавився Тячівським магазином здорового харчування «Дари Едему», який ми також рекламували. Було цікаво продавати книги на території, де до розповсюджувачів релігійної літератури люди вже давно звикли. Особливу увагу ми приділяли тим людям, які незважаючи на проживання серед сусідів, більшість з яких є «Свідками», все ж з певних причин не приєдналися до їхньої організації, мають різноманітні релігійні запитання та сумніви. За 4 дні служіння в селі Нижня Апша з Божою допомогою було розповсюджено близько 270 книг румунською мовою, та близько 100 книг «Велика Боротьба», більше 500 румунських та українських газет. В середу та четвер до команди приєднались брати Дьозо Форкош та Іван Теремта з міста Берегово, а у п’ятницю до нас приїхав Василь Чопик, скарбник Західної конференції, який подякував літературним євангелістам за служіння та вручив подарунки. Західна Конференція надала і фінансову допомогу для придбання пального, необхідного для поїздок в заплановані села. Останнього дня, в п’ятницю ми знов, як і під час попереднього виїзду, продавали літературу в селі Біла Церква, змогли пройти вже половину села. За пів дня служіння в цьому селі розповсюдили 70 румунських та російських книг, а також 21 «Велику Боротьбу».

Особливо запам’ятався останній день служіння коли троє членів команди зайшли до православного священика. Господь подарував можливість порозмовляти з ним, познайомитись, він розповів про всі труднощі, з якими стикається під час служби в цьому селі. На прощання літературні євангелісти помолились за нього, і він також придбав по одному екземпляру з усіх румунських книг, які ми мали, зокрема книги «Христос — надія світу», «Велика боротьба», книги про суботу та інші, всього більше десяти книг. Загалом на цій території ми зустріли багато щирих, віруючих людей, які просто ще не знають повної Божої істини, шукають її, виявляють Божу любов до ближніх (в тому числі і до нас, літературних євангелістів Церкви АСД) та живуть практичним релігійним життям згідно того світла, яке їм відктрите. Це приємне відкриття надавало сили для служіння літературних євангелістів на цій, здавалося, важкій не перший погляд, території.

Святкове богослужіння Суботу «команда літературних» провела в громаді с. Тересва. Брати та сестри з Румунії виконали декілька пісень румунською мовою, розповіли про себе та своє служіння та поділились досвідами, які мали за минулий тиждень служіння. Післяобіднє служіння Словом з перекладом українською мовою провів Ерік Йончов. На початку служіння досвідом свого навернення та нелегким шляхом до пізнання Істини поділилась молода сестра з Румунії — Корнелія, яка тільки влітку прийняла хрещення і відразу приєдналась до команди літературних євангелістів, приїхала з ними і на Закарпаття.

Жертовність румунських громад

Особливо хочеться ще згадати жертовність членів румунських громад Церкви АСД, членами яких є літературні євангелісти. Румунські книги для розповсюдження на Закарпатті «літературні» привезли самі, із них тільки невелику кількість вони отримали офіційно від керівництва нашої Церкви в Румунії. Більшість книг, газет та журналів для цього служіння пожертвували та закупили рядові члени громад, (продовженн читайте на стор. 11)

Голос Надії №123 грудень 2014

9

Ірина Чорнобай, Луганська область

«Східний ангел» відновлює зруйноване війною «Відкриваю очі — бачу зірки в небі», — так описала своє пробудження в одну з ночей цієї осені жителька Лисичанська в Луганській області Світлана Василівна. Гуртожиток, в якому вона живе, знаходиться поруч з Лисичанським гірничопромисловим ліцеєм, якому «пощастило» бути декілька раз обстріляним незаконними військовими формуваннями чи російськими військами. Потрапив снаряд і в дах гуртожитку, де, повіривши в перемир'я, спали жителі. Після цього Світлана Василівна і милувалася зоряним небом, не встаючи з канапи.

Ехо війни На думку тих, хто бачив Лисичанськ після втечі бойовиків, місто зараз виглядає значно краще. Міська влада намагається насамперед відновити житло — залатати дахи, засклити вікна, закласти проломи в стінах... Однак, зробити відразу все вона не може, існує черга, в яку місцевий ЖЕК поставив і квартиру Світлани Василівни. З об'єктами соцкультпобуту — складніше. Про відновлення зруйнованих шкіл, будівель соціальнокультурного та адміністративного призначення губернатор Луганської області Геннадій Москаль сказав так: «Сьогодні всі говорять про відновлення Донбасу, але на ділі ми не отримуємо з бюджету ані копійки. Вибиті вікна нічим засклити, катастрофічно не вистачає шиферу для ремонту пошкоджених снарядами покрівель». Це підтверджує і директор Лисичанського гірничопромислового ліцею Володимир Тихонов. У будівлі ліцею пошкоджено дах, вибиті вікна, зруйновані майстерні. Ні міська влада, ні обласний відділ освіти, у віданні якого знаходиться ліцей, коштів на ремонт не виділили. А навчальний рік при цьому почався, і 200 студентів приступили до занять.

10

Східний ангел... Але тут прилетів ангел. «Східний ангел» — назва проекту, який на звільнених територіях Донбасу здійснює Церква адвентистів сьомого дня в Україні. Проект включає поставки гуманітарної допомоги та виконання ремонтно-відновлювальних робіт.

... допомагає З початку осені у звільнені і прифронтові райони Донбасу вже привезли близько 50 тонн картоплі, моркви, цибулі, буряка, фруктів із Західної України, більше 1000 коробок з продуктовими наборами на 150 гривень кожен: крупи, борошно, консерви, олія, 500 шестилітрових бутлів води, шкільне приладдя, засоби гігієни. Везуть і везуть тонни пакунків з теплим одягом і взуттям, і нових і вживаних. Цей потік не припиняється, днями доставили ще 13 тонн різного вантажу — півтори тисячі наборів продуктів, будматеріали, 2 тонни одягу з Ковеля, Рівного, Закарпаття, Волині, Кривого Рогу. На підході до Слов’янська 20-тонний вантаж гуманітарки із Запоріжжя.

Голос Надії №123 грудень 2014

Все, що привозять, роздають в Слов'янську, Краматорську, Лисичанську, Сєверодонецьку, Рубіжному, Кремінній і навіть провозять на окуповані території, в Донецьк і Луганськ.

... служить Вся робота дуже професійно організована, самовіддано працюють члени місцевих громад — розвантажують, через територіальні соціальні установи з’ясовують, кому з переселенців або постраждалих які речі потрібні, допомагають роздавати. Після цього складають звіти, бо всі процедури в Церкві АСД — прозорі. Дається взнаки досвід кількох десятиліть благодійної і волонтерської роботи. При цьому вона здійснюється за міжнародними стандартами — благодійний фонд Церкви адвентистів «АДРА» є партнером ООН в справі надання гуманітарної допомоги.

... відбудовує Щодо відновлювальних робіт, то вони ведуться змінними бригадами волонтерів. Приїжджають по 8-10 чоловік, живуть в сім'ях місцевих адвен-

тистів, самі купують будматеріали та безкоштовно виконують роботи. В Лисичанську наші брати вставили вікна в ліцеї, частково відремонтували дах, засклили цілий під'їзд у дев'ятиповерхівці в 41-му мікрорайоні міста... А коли обідали за столиком на вулиці біля будинку Світлани Василівни, побачили через вибиті вікна діру в стелі її кімнати. Звичайно, розбиту

плиту перекриття поміняти вони не могли, але дірку в панелі залити бетоном, перекрити метало профілем дах і засмолити їм вдалось. Тепер Світлана Василівна молиться за хлопців.

... приймає вдячність Їм вдячні також директор ліцею, лисичанська мерія, облдержадміністрація, яка через замісника губерна-

тора Ольгу Лішік подякувала бригаді просто на місці. Є і дещо інша реакція, теж вдячна, але ... «Я була в шоці, коли мені сказали, ХТО це все робить, — розповідає одна з працівниць ліцею, — Я думала — влада. А мені співробітниця каже, мовляв, сядь, а то впадеш, коли дізнаєшся — це западенці! Спасибі їм усім, ніяк не очікувала. Та ще й віри не нашої...».

Чужої біди не буває Адвентисти не воюють, але допомагають постраждалим обох сторін. В лисичанській бригаді — 4 пастора: Володимир Мелись, Руслан Бабій, Микола Демчина, Олександр Слупко і члени громад Ковеля — Василь Русин, В`ячеслав Філіпчук і м. Тячева — Василь Шевчук. Старший бригади, що працювала в Лисичанську, Володимир Мелись, пастор з Ковеля, стверджує, що чужої біди не буває, що люди на заході України жертвують десятки тисяч гривень і ще готові жертвувати на проект «Східний ангел», щоб послабити наслідки війни для мирних жителів і тим явити і прославити характер Христа.

(Закінчення, початок читайте на стор. 8) де команда зробила заклик про підтримку цієї місіонерської поїздки. Вони також відшукали ту літературу, яка просто «залежалась» в церквах, але була в задовільному вигляді і теж передали її для розповсюдження на Закарпатті. Це гарний приклад і для наших громад… Оскільки ці книги для розповсюдження на Закарпатті були надані румунськими громадами АСД безкоштовно, було приємно під час служіння мати можливість і просто подарувати книги, навіть такі, як «Велика боротьба» та «Христос — надія світу» тим людям, які зацікавились, але не мали можливості їх придбати. Ми також мали велику потребу і в угорських книгах для продажу на іншій території, там, де проживають угорці, в нас майже повністю закінчились угорські книги «Велика

боротьба». Багато молились за цю потребу, і через електронне листування попросили наших друзів з Румунії привезти і угорські книги. Всього за один тиждень з допомогою членів церков вони назбирали і багато угорських книг, зокрема більше 100 книг «Велика боротьба», які також привезли зараз з собою та передали для потреб служіння серед угорців. Як наслідок, мікроавтобус, яким вони приїхали, був майже повністю, максимально завантажений книгами, що призвело до значної затримки на кордоні. Але Господь допоміг вирішити і цю ситуацію, і хоч пізно ввечері, але «команда літературних» все ж змогла приїхати в с. Тересву в неділю, 26 числа, як і було заплановано. Значну частину коштів, отриману за продаж цих книг, румунські літературні євангелісти передали для потреб місіонерського служіння

серед угорського населення, зокрема для угорської газети «Життя та здоров’я». Ерік Йончов також привіз фінансову допомогу від румунських громад для теплоізоляції стелі житла служителя у смт. Вишково, в чому була велика потреба. Всі румунські книги, що були нереалізовані, літературні євангелісти залишили на Закарпатті, тому що навесні вони планують знов повернутись, щоби продовжити служіння серед румунського населення Закарпатської області. Також запланований і спільний виїзд команди на угорську територію, а зацікавлених людей в селах Нижня Апша та Біла Церква ще до Нового Року хочуть відвідати Ерік Йончов, Роберт Біро та ще дехто з румунських служителів. Слава Господу за час благодаті та за такі відкриті можливості для служіння, яке не знає кордонів!

Голос Надії №123 грудень 2014

11

“Біблія — наш найбільший авторитет і правило віри... Свідоцтва не применшують значення Слова Божого, але навпаки підносять Його і приваблюють свідомість людей до Нього...” Елен Уайт 128. У якому тілі воскреснуть праведники? «Тіло матиме такий же вид, але буде вільним від хвороб і недоліків. У природі нема такого закону Божого, щоб показати, що Бог при воскресінні поверне попередню матерію, з якої складалося наше тіло до смерті. Бог дасть померлим праведникам тіло, угодне Йому» (Коментар АСД, с.1093).

127. Хто воскресне перед Другим приходом Христа? «Всі, хто помер із вірою у третю ангельську звістку, виходять зі своїх могил прославленими, щоб почути Божий заповіт миру, разом із тими, хто викону-

вав Його закон. Воскресли і ті, хто знущались над передсмерними муками Христа, а також найжорсткіші противники Його істини і Його народу, щоб побачити Його славу і усі почесті яких зазнають вірні і слухняні» (Велика боротьба, с.597).

129. Якими будуть думки воскреслих? «Коли вони пробудяться від свого глибокого сну, їх мисленя відновиться там, де воно було перерване в момент смерті. Їхня остання думка говорила, що вони стали полоненими могили. Коли ж вони підіймуться із могили, їхня перша радісна думка вильється у переможному вигуку: «Смерть! Де твоє жало?» (Велика боротьба, с.550т ).

7.12 – Дитячий фестиваль «Ти і я – Божа сім’я» для дітей Закарпатської обл м. Мукачево, громада «Еммануїл», о 10:00.

6.12 – Молодіжна зустріч Рівненської та Волинської обл. Тема: «Thinking big». м. Ковель, громада №1, о 17:00. Гості зустрічі: Юрій Бондаренко, Петро Швайковський та інші.

7.12 – Місіонерський молодіжний квест. м. Ковель, громада №1, о 10:00.

4-15.02 – Євангельська програма «Таємниці стародавніх пророцтв». Євангеліст – Олексій Мельников. Санаторій «Барвінок». Довідки за тел.: (093) 399 75 70, Віктор.

А ви знаєте, що... ... Елен Уайт не була прихильницею м'якого відношення до гріха, навпаки, вона рішуче засуджувала гріх. Але якщо хтось сповідував гріхи і каявся, вона була на стороні милості. В листі до президента Генеральної Конференції, вона писала про одного чоловіка: «Сатана змагається за його душу. Він майже потерпів корабельну аварію, але якщо довірить штурвал Ісусу, то його корабель не розіб'ється. Ми не повинні давати місця дияволу». В таких випадках вона завжди притримувалася цього правила.

Шановні читачі газети “Голос надії”! Наша мета не лише інформувати Вас про події в Західній конференції, але й ділитися знаннями. Тому ми відкриваємо рубрику “Відповідь пастора”, де ви може отримати вичерпну відповідь на запитання які вас турбують. Надсилайте їх за адресою: babiy-rus@ukr.net На обкладинці — Хор другої львівської громади на концерті у Львівському будинку органної музики. Фото: Іван Муха. “Голос Надії” — газета Західної конференції Церкви Адвентистів сьомого дня. Засновник — Церква Адвентистів сьомого дня. Свідоцтво про реєстрацію — РВ№345 від 4.10.2002 р. Відповідальний за випуск — директор Відділу інформації ЗК Руслан Бабій babiy-rus@ ukr.net Редактор, комп’ютерна верстка і дизайн — Ольга Ношин. Редакційна колегія: Валентин Шевчук, Віталій Шевчук, Михайло Матвійчук, Руслан Бабій. Газета є некомерційним неприбутковим виданням, що видається і розповсюджується за пожертви. Адреса редакції: м. Львів, вул. І. Багряного, 36а, тел.: 237-12-13. Для листування: 79041 м. Львів а/с 6241. Друк ФОП Прокопович С.А. Наклад 600 примірників.