Приготування до концю часу (2 квартал 2018 року) by Христианская периодика

Посібник з вивчення Біблії в Суботній школі (квітень, травень, червень 2018 р.)

Приготування до кінця часу Норман Галлі

ЗМІСТ Вступ ........................................................................................................................ 2 Урок 1. 31 березня – 6 квітня. Вселенський конфлікт ................................................ 4 Урок 2. 7-13 квітня. Даниїл і кінець часу ...................................................................14 Урок 3. 14-20 квітня. Ісус і книга Об’явлення ........................................................... 24 Урок 4. 21-27 квітня. Спасіння і кінець часу .............................................................. 34 Урок 5. 28 квітня – 4 травня. Христос у Небесному святилищі ................................. 43 Урок 6. 5-11 травня. «Зміна» Закону ........................................................................ 53 Урок 7. 12-18 травня. Євангеліє від Матвія, розділи 24 і 25 ...................................... 63 Урок 8. 19-25 травня. Поклоніння Творцеві ............................................................. 72 Урок 9. 26 травня – 1 червня. Спокуси останнього часу ........................................... 81 Урок 10. 2-8 червня. Америка і Вавилон .................................................................. 90 Урок 11. 9-15 червня. Божа печать або знак звіра? ................................................ 101 Урок 12. 16-22 червня. Вавилон і Армагеддон ....................................................... 110 Урок 13. 23-29 червня. Повернення нашого Господа Ісуса .................................... 119

Êè¿â

2018

ХРИСТОС І КІНЕЦЬ ЧАСУ

останні години Свого земного життя Ісус утішав учнів словами: «Хай не тривожиться ваше серце: вірте в Бога і в Мене вірте. У домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце. І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоб де Я, там і ви були. А куди Я йду, ви дорогу знаєте» (Івана 14:1-4). Навряд чи учні повністю розуміли все значення обітниці Христа і час її виконання, однак, безперечно, вони знайшли розраду в Його словах. Сам Господь приготував для них оселі в домі Отця! Невже може бути краще місце?! Незадовго перед цим у розмові з учнями Спаситель виклав короткий огляд подій, що передуватимуть Його поверненню. Це було щось на зразок «історії майбутнього», і приємним такий огляд складно назвати. «Ви почуєте про війни і про чутки воєнні… Бо повстане народ проти народу, і царство піде на царство, і буде голод, [і пошесті], і землетруси в різних місцях, та це все – лише початок страждань» (Матв. 24:6-8). Гоніння, зради, обман, випробування – усе це також чекало учнів. Живучи в нинішній період історії, ми маємо перевагу бачити майже все, про що попередив Ісус, та переконатися в точності Його провіщень. Крім того, ми можемо відзначити виконання пророцтв щодо двох головних періодів. Період «одного часу, і часів і половини часу» (Дан. 7:25, див. також Об’явл. 12:6, 14; 13:5; Чис. 14:34) розпочався в VI ст. н. е. (538 р.) та закінчився наприкінці XVIII ст. н. е. (1798 р.). У 1844 році завершився найдовший пророчий період – 2300 вечорів-ранків (див. Дан. 8:14). Таким чином, зараз ми, безперечно, живемо «під кінець тих днів» (Дан. 12:13). При цьому ми не знаємо, коли настане сам кінець, кульмінацією якого буде Другий прихід Христа. Більше того, нам не потрібно це знати. Усе, що нам 2

необхідно знати: цей момент неодмінно настане і ми повинні приготуватися до нього. Яким чином? Імовірно, найкраща відповідь міститься в заклику апостола Павла: «Отже, як ви прийняли Господа Ісуса Христа, так і ходіть у Ньому» (Колос. 2:6). Дуже легко збитися зі шляху, приділяючи надто багато уваги подіям, які передують поверненню Христа. Тому нам необхідно насамперед дивитися на Самого Христа, від Якого залежить наше приготування. Протягом цього кварталу ми будемо розмірковувати про кінець часу, зосередивши увагу на Христі. Ми розглянемо історичні дати й події, які Боже Слово пов’язує з останнім часом. Проте навіть у такому контексті Біблія свідчить про Божественну природу Христа, про те, що Він уже здійснив для нас у минулому, що здійснює тепер та що здійснить, коли повернеться. Розп’ятий Христос має бути центром нашої віри, як писав Павло: «Бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого» (1 Кор. 2:2). Чим більше наша увага буде зосереджена на розп’ятому Ісусі, чим більше ми будемо уподібнюватися до Нього, тим краще підготуємося до кульмінаційних подій людської історії та до того чудового дня, коли Христос прийде забрати Своїх дітей до приготованих Ним осель. Норман Галлі, доктор філософії, викладач систематичного богослов’я Південного адвентистського університету (США).

31 березня – 6 квітня

Однак добра звістка полягає в тому, що одного разу велика боротьба закінчиться абсолютною перемогою Христа над сатаною. Ще більш радісно усвідомлювати, що завдяки досконалій жертві Ісуса на хресті кожен з нас може розділити Його перемогу. І як співучасників цієї перемоги Бог закликає нас до віри й послуху, оскільки ми очікуємо всього, що було обіцяно нам у Христі, і маємо повну впевненість у Його Приході. Неділя, 1 квітня

ВСЕЛЕНСЬКИЙ КОНФЛІКТ Біблійні тексти для дослідження: Єзек. 28:1, 2, 11-17; Бут. 3:1-7; Об’явл. 12:1-17; Римл. 8:31-39; Об’явл. 14:12. Пам'ятний вірш: «Тож змій розлютився на жінку і пішов воювати з рештою її нащадків, які зберігають Божі заповіді й мають свідчення Ісуса» (Об’явл. 12:17).

оняття про вселенський конфлікт, або велику боротьбу, – невід’ємна частина біблійного вчення. На тлі цього конфлікту розвиваються драматичні події нашого світу і навіть Усесвіту. Гріх, страждання, смерть, зліт і падіння націй, проповідь Євангелія, події останніх днів – усе це відбувається в контексті великої боротьби. Протягом тижня ми розглянемо кілька ключових місць, охоплених конфліктом, який таємничим чином зародився в серці досконалої істоти – Люцифера. Своє повстання він переніс на Землю, домігшись гріхопадіння інших досконалих істот – Адама та Єви. Падіння Люцифера на Небі й наших прабатьків на Землі поклало початок великій боротьбі, яка триває і сьогодні. Кожен з нас залучений до цієї вселенської драми.

ПАДІННЯ ДОСКОНАЛОЇ ІСТОТИ Якщо поняття вселенського конфлікту лежить в основі біблійного вчення, виникає низка запитань. Немаловажне запитання: «Як усе це почалося?». Оскільки Всесвіт створив люблячий Бог, цілком справедливо вважати, що зло, насильство й боротьба не входили в Божий задум про створення світу. Конфлікт виник незалежно від створення світу, тому, звичайно, не був його наслідком. Проте ця боротьба реальна, і кожен з нас залучений у неї. Прочитайте тексти Єзек. 28:1, 2, 11-17; Ісаї 14:12-14. Що ці вірші повідомляють нам про падіння Люцифера й виникнення зла? _________________________________________ ___________________________________________________________

Люцифер був досконалою істотою на Небесах. Як беззаконня могло зародитися в досконалій істоті, котра перебувала в досконалому оточенні? Ми не знаємо. Єдине пояснення цьому явищу дає Біблія, називаючи його «таємницею беззаконня» (2 Сол. 2:7). Не існує жодної іншої причини падіння Люцифера, крім зловживання свободою волі, якою Бог наділив усі Свої розумні створіння. Еллен Уайт пише про це: «Неможливо логічно пояснити виникнення гріха та причини його існування... Гріх – це непрошений гість, присутність якого нічим не може бути виправдана. Це нез’ясована таємниця; і виправдовувати гріх – значить захищати його. Якби можна було знайти причину або пояснити його існування, то він перестав би бути гріхом» (Велика боротьба, с. 492, 493). 5

Урок

Подумайте про те, яким чином ви розпоряджаєтеся свободою волі. Чому нам необхідно з великою обережністю й молитвою обдумувати кожне наше рішення? Понеділок, 2 квітня

БІЛЬШЕ, НІЖ ЗНАННЯ Хоч ми і не можемо пояснити причину виникнення зла, Святе Письмо відкриває, що воно зародилося в серці Люцифера на Небі. Біблія не повідомляє подробиці виникнення зла на Небі. Дивовижні одкровення, які ми знаходимо в працях Еллен Уайт, частково проливають світло на це питання (див. розділ «Чому існують зло і страждання» в книзі «Велика боротьба»). Однак Слово Боже докладно розповідає про виникнення зла на Землі. Прочитайте уривок Бут. 3:1-7. Які фрагменти розповіді свідчать про те, що Адам і Єва винні в трагедії? ___________________________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________

Найсумніше в цій ситуації те, що Єва добре знала про Божу заборону. Вона повторила Його слова: «Але з плодів дерева, що в середині раю, – Бог сказав: “Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, – щоб вам не померти”» (Бут. 3:3). Хоч у Писанні нічого не сказано про дотик до дерева, Єва розуміла: скуштувавши плоди дерева, вона помре. Тоді сатана цинічно спростував слова Бога. «І сказав змій до жінки: “Умерти – не вмрете!”...» (Бут. 3:4). Абсолютно протилежна заява! Яким би завуальованим спочатку не був підхід сатани до Єви, заволодівши її увагою та побачивши, що вона не чинить опору, він відкрито поставив під сумнів 6

Бог сказав одне, сатана – інше. Усупереч отриманому від Бога знанню, Адам і Єва прислухалися до сатани. На жаль, відтоді протягом тисячоліть майже нічого не змінилося. Як ми можемо уникнути такої ж помилки? Вівторок, 3 квітня

ВІЙНА НА НЕБІ І НА ЗЕМЛІ Гріхопадіння наших прабатьків занурило світ у гріх, зло і смерть. Люди можуть сперечатися щодо безпосередніх причин цього або шукати винного, але хто може спростувати реальність сум’яття, насильства, потрясінь і боротьби, які всіх нас доводять до розпачу? Ми говоримо про вселенську війну, про вселенський конфлікт, і це правильно. Однак, незважаючи на вселенські витоки конфлікту, розгортається він тут, на Землі. Фактично біблійна історія – від гріхопадіння в Едемі до заключних подій перед Другим приходом Христа – це виклад великої боротьби. Ми живемо в епіцентрі цього конфлікту. Слово Боже пояснює нам, що відбувається зараз, які події залишилися позаду та, найважливіше, чим усе це закінчиться. Прочитайте уривок Об’явл. 12:1-17. Відповідно до цього розділу, які битви розгортаються на Небі і на Землі? ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Ми бачимо битву на Небі, а також битви на Землі. Перша битва – між сатаною в образі змія (Об’явл. 12:7-9) та Михаїлом («подібним до Бога» – переклад з єврейської). Бунтівник Люцифер став відомий як сатана (супротивник), котрий як 7

повеління Господа. Трагічний факт: Єва усвідомлювала, що робить. Вона не могла заявити: «Я не знала!» Єва чудово все знала! Проте всупереч цьому знанню, вона згрішила. І якщо навіть у досконалому оточенні Едему самого лише знання було недостатньо, аби втримати від гріхопадіння Єву (а потім і Адама, котрий також знав істину), нам не слід вважати, що самого лише знання достатньо для нашого спасіння. Так, нам необхідно знати, що говорить Слово Боже, але водночас ми маємо коритися йому.

Урок

1 Урок

Замініть слово «гріх» словом «зло», і твердження не змінить свого значення. «Неможливо логічно пояснити виникнення зла та причини його існування... Зло – це непрошений гість, присутність якого нічим не може бути виправдана. Це нез’ясована таємниця; і виправдовувати зло – значить захищати його. Якби можна було знайти причину або пояснити його існування, то воно перестало би бути злом».

Прочитайте тексти Об’явл. 12:10-12. Яку надію ми знаходимо в цих віршах на тлі зображеної в розділі боротьби? Середа, 4 квітня

«З ВАМИ ПО ВСІ ДНІ АЖ ДО КІНЦЯ ВІКУ» Книга Об’явлення передвіщає гоніння, яких зазнаватиме Божий народ протягом більшої частини історії Церкви. 1260 днів з Об’явл. 12:6 (див. також Об’явл. 12:14) указують на 1260 років гонінь щодо Церкви. «Ці гоніння почалися ще за Нерона, приблизно від часу мученицької смерті Павла, і тривали з більшою або меншою силою протягом довгих століть. Християн неправдомовно звинувачували в найжахливіших злочинах; їх вважали винуватцями всіх бід, зокрема голодоморів, епідемій і землетрусів. Коли вони ставали загальновизнаним об’єктом ненависті й підозрінь, шпигуни були готові задля особистої вигоди зрадити невинних. Їх засуджували як державних бунтівників, противників релігії, бич суспільства. Багатьох із них було кинуто диким звірам, інших живими спалювали в амфітеатрах» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 40). Того самого часу жінка, яка символізує Церкву, утекла до пустелі (Об’явл. 12:6). Текст повідомляє, що їй було дано 8

У контексті розмови про лиха останнього часу Христос сказав Своїм послідовникам: «І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку!» (Матв. 28:20). Як нам слід розуміти цю дивовижну обітницю, знаючи про мученицьку смерть безлічі Його послідовників? (Див. Римл. 8:31-39 і Матв. 10:28). ___________________________________________________________ ____________________________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Ніщо – ні гоніння, ні голод чи навіть смерть – не може відлучити нас від Божої любові. Присутність Христа з нами зараз або наприкінці часу не означає, що ми завжди будемо вільні від болю, страждань, випробувань чи смерті. Нам не були обіцяні такі привілеї в земному житті. Однак завдяки Ісусові та Його подвигу заради нас ми можемо жити, довірившись обітниці про те, що Бог перебуватиме з нами в усіх випробуваннях і дасть нам вічне життя на Новому Небі й Новій Землі. Незважаючи на всі майбутні випробування, ми можемо жити з надією і разом з Павлом сміливо заявити: «А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя, і не лише мені, а й усім, хто полюбив Його прихід» (2 Тим. 4:8). Усі, «хто полюбив Його прихід», можуть претендувати на ці надію й обітницю. Четвер, 5 квітня

ЗАКОН ТА ЄВАНГЕЛІЄ Як адвентисти сьомого дня, ми носимо ім’я, яке виражає принципи нашого віровчення. Слово «адвентисти» вказує на віру в Другий прихід Христа, який став можливим завдяки викупній смерті Христа під час Його Першого приходу. Згадування в імені «сьомого дня» (біблійної суботи) свідчить про нашу віру не тільки в одну заповідь, але в усі десять. 9

два крила великого орла, а це надало можливість полетіти туди, де можна сховатися. У пустелі жінка отримала допомогу, тому змій, або сатана, не зміг наздогнати її (Об’явл. 12:14). Бог завжди охороняв Останок, навіть під час великих гонінь, і Він знову здійснить це наприкінці часу.

Урок

1 Урок

створена істота боровся проти вічного Творця, Ісуса (див. Євр. 1:1, 2; Івана 1:1-4). Люцифер повстав проти свого Творця. Велика боротьба – не двобій богів. Це повстання творіння проти свого Творця, а також демонстрація бунту через напади на все, створене Богом. Зазнавши поразки в боротьбі проти Христа на Небі, сатана намагався переслідувати Його на Землі відразу після народження Ісуса в тілі (див. Об’явл. 12:4). Зазнавши поразки в боротьбі проти Немовляти Христа, виявившись безсилим подолати Його в пустелі й пізніше на хресті, сатана розв’язав війну проти народу Христа. Ця війна лютує протягом більшої частини історії християнства (див. Об’явл. 12:6, 14-16) і триватиме до самого кінця, доки сатана не зазнає ще однієї поразки, цього разу вже під час Другого приходу Христа.

Що наведені нижче тексти повідомляють про взаємозв’язок Закону та Євангелія? Єрем. 44:23 ______________________________________________ ___________________________________________________________ Римл. 3:20-26 ____________________________________________ ____________________________________________________________ Римл. 7:7 __________________________________________________ ___________________________________________________________

Євангеліє – це Добра новина про те, що, хоч ми й порушили Божий Закон, наші гріхи можуть бути прощені через віру в жертву Христа, принесену заради нас на хресті. Разом із прощенням нам дарована сила в усьому і завжди коритися цьому Законові. Тому не дивно, що в розповіді про події останнього часу, коли велика боротьба вирізнятиметься особливою суворістю, Божий народ зображений доволі незвичним чином. Прочитайте Об’явл. 14:12. Як у тексті зображений взаємозв’язок між Законом та Євангелієм? ___________________________________________________________ ____________________________________________________________ Яким чином ми, адвентисти сьомого дня, можемо засвідчити іншим, що послух Законові – це не сліпа відданість букві Закону, натомість природний результат спасіння й любові до Бога? Як наступні тексти підтверджують цю думку? П. Зак. 11:1; 1 Івана 5:3. П’ятниця, 6 квітня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Прочитайте Об’явл. 12:9-12, а також розділ «Чому було допущено гріх» у книзі Е. Уайт «Патріархи і пророки» (с. 33-43). ________________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Питання для обговорення:

1. Які біблійні вірші вказують не тільки на факт існування сатани, а й на його роль у великій боротьбі? Як ми можемо допомогти людям зрозуміти, що сатана – реальна особа, а не просто уособлення зла в людському серці? 2. Нам, адвентистам сьомого дня, дарований величезний обсяг знань про біблійну істину. Чому цих знань, якими б чудовими вони не були, недостатньо для нашого спасіння? У чому ще ми маємо потребу, крім інтелектуальних знань? 3. Яким чином ви відчували присутність Ісуса у своєму житті? Як ці досвіди допомагають вам вистояти в скрутні часи? 4. Обговоріть у класі вислів «відданість любові». Як він може допомогти нам краще зрозуміти взаємозв’язок між Законом і благодаттю, вірою і послухом? Яким чином цей вислів свідчить про свободу, притаманну любові? Як сьогодні ми можемо виявляти «відданість любові»?

«Доки всі створені істоти були віддані любові, у всьому Божому Всесвіті панувала досконала гармонія. Виконання волі Творця було радістю для небесного воїнства. Відобра10

ження Його слави та прославлення Його Імені приносило їм насолоду. А оскільки Бога вони любили понад усе, то й у ставленні одне до одного виявляли довір’я і безкорисливість. Жоден фальшивий звук не порушував небесної гармонії. Але в цьому щасливому Царстві відбулася зміна. Знайшовся той, хто порушив Закон свободи, дарований Богом усім істотам. Гріх зародився в тому, хто після Христа був звеличений Богом понад усіх» (Е. Уайт. Патріархи і пророки, с. 35). Зверніть увагу на слова в наведеній цитаті «віддані любові». Вони вказують на те, що любов веде до відданості й вірності. Чоловік і дружина, які люблять одне одного, виявлятимуть любов і відданість. Так було на Небесах, так необхідно чинити сьогодні і нам щодо Бога.

Урок

1 Урок

Тому наша назва – «адвентисти сьомого дня» – указує на два ключових неподільних елементи істини для теперішнього часу – Закон та Євангеліє.

Місіонерська історія

ГАВАЙСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ Частина 1

Бенжі Ліч

уботній день розпочався за планом. Приблизно тридцять студентів академії Кемпіон, де я звершую служіння капелана, розповсюджували книги Е. Уайт «Дорога до Христа» в містечку, що розкинулося біля підніжжя Скелястих гір у штаті Колорадо. Потім, повернувшись до місцевої Адвентистської церкви, де вранці студенти проводили богослужіння, ми переодягнулися й вирушили до розташованого неподалік національного парку Рокі-Маунтін. Та коли наш автобус зупинився на мальовничому оглядовому майданчику поблизу гірських вершин, мені відразу захотілося розвернутися й поїхати геть, адже ми побачили кілька десятків людей, одягнених у довгий одяг. Спочатку я подумав, що вони належать до якоїсь східної релігійної групи, тому мені зовсім не хотілося з ними спілкуватися. Однак мої студенти попросили п’ять хвилин, щоб розповісти цим людям про Бога. Я неохоче погодився. Незабаром один зі студентів повернувся і повідомив: – Це не східна релігія. Це гавайське весілля! – Гавайське весілля? – здивувався я. – У Колорадо? Виявилося, що наречений родом із Гаваїв. Проте, як з’ясувалося, у наречених виникла проблема: їхній священик запізнювався на 45 хвилин. – Ви не священик? – звернувся до мене студент. Я запевнив його, що їхній священик зараз приїде. Однак він не з’являвся. Ми побачили, що наречена плаче біля машини, і підійшли до неї. Крізь сльози дівчина пояснила, що їхній священик потрапив в аварію і не зможе приїхати. Мені стало щиро шкода дівчину. – Я думаю, що зможу вам допомогти провести ваше весілля. 12

Вона подивилася на мене з подивом: – Чому ви так говорите? – Тому що я – священик, – відповів я. – Та ви не схожі на священика. – Дівчино, навіщо мені вас обманювати? – сказав я, дістаючи з гаманця своє посвідчення священнослужителя. Наречена не могла повірити своїм очам. – Ви справді священик! Чи могли б ви нас повінчати? Та раптом я засумнівався: – Покажіть, будь ласка, ваш дозвіл на шлюб. Я уважно переглянув документ, усе було гаразд. – Я вважаю, що можу провести церемонію, – дійшов висновку я. – Отже, як вас звати? Студенти, які спостерігали за тим, що відбувається, були в захваті. Кілька хлопців вирішило грати на музичних інструментах до початку церемонії. Бенжі Ліч звершує служіння капелана у Форт-Уерті, штат Техас.

7-13 квітня

Однак навіть у полоні Бог використовував окремих юдеїв як Своїх свідків. Він мав намір через полонених Даниїла та його трьох товаришів виконати плани, які не вдалося здійснити через Ізраїль та Юдею. У певному розумінні ці юнаки були зразком того, яким Бог бажав бачити весь Свій народ. Історії, описані в книзі Даниїла, відбулися в глибоку давнину, задовго до останнього часу. Однак ми можемо знайти в цих юнаків риси характеру, необхідні нам – людям, які живуть наприкінці часу. Ми, як і вони, покликані бути свідками у світі, сповіщаючи про Бога тим, хто не знає Його. Неділя, 8 квітня

ВІРНИЙ У НАЙМЕНШОМУ

ДАНИЇЛ І КІНЕЦЬ ЧАСУ Біблійні тексти для дослідження: Луки 16:10; Дан. 1; 2; 3:1-6; Об’явл. 13:11-15; Дан. 3:13-18; Івана 3:7; Дан. 4, 6. Пам’ятний вірш: «Цар відповів Даниїлові та й сказав: “Направду, що ваш Бог – це Бог над богами та Пан над царями, і Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!”» (Дан. 2:47).

Господа були великі плани щодо стародавнього Ізраїлю. «А ви станете Мені царством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам» (Вих. 19:6). Цей святий народ, що становив царство священиків, мав бути Його свідком у світі, проголошуючи Ягве єдиним Богом (див. Ісаї 43:10, 12). На жаль, Ізраїль не виправдав цього Божественного покликання. Зрештою, він навіть опинився у вавилонському полоні.

«Вірний у найменшому – і у великому вірний; несправедливий у найменшому – і у великому несправедливий» (Луки 16:10). Поміркуйте над цими словами Ісуса. Так легко зробити невелику поступку, виявитися «несправедливим у найменшому», чи не так? Проблема полягає зовсім не в тому, чи вирішує це «найменше» що-небудь само по собі чи ні. Проте більшість із нас знає з власного й чужого досвіду, що проблема полягає ось у чому: один компроміс неминуче тягне за собою наступні і незабаром ми стаємо «й у великому несправедливими». Пам’ятаючи про це, розглянемо перший розділ книги Даниїла, де записана перша розповідь про життя чотирьох євреїв у вавилонському полоні. Прочитайте Дан. 1. Як ситуація, у якій опинилися Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія, відображає становище, котре стародавній Ізраїль мав посідати серед інших народів? Див. також П. Зак. 4:6-8; Зах. 8:23. ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Хоч у тексті не йдеться про прямий зв’язок між харчуванням юнаків та їхніми розумовими здібностями (вони «удесятеро» перевершували інших у «всякій справі мудрости та розуму» (Дан. 1:20)), цей зв’язок очевидний. У розділі також повідомляється, що Бог дарував єврейським юнакам 15

Урок

Оскільки нам як Церкві щедро даровані світло й істина, необхідно запитати себе: «Чи вірні ми та чи слухняні відкритій нам істині?» Яким чином кожен з нас може бути сильним Божим свідком?

Яким чином хрест Христа навчає нас покори? Що він відкриває нам не тільки про нашу гріховність, а й про нашу цілковиту довіру до Бога в питаннях спасіння? Подумайте, що було б із нами, якби не хрест. Чим іншим у такому разі ми маємо хвалитися, як не хрестом? Див. Гал. 6:14.

Понеділок, 9 квітня

Вівторок, 10 квітня

СМИРЕННЯ ДАНИЇЛА

ЗОЛОТИЙ БОВВАН

Другий розділ книги Даниїла допоміг безлічі людей у всьому світі повірити в Бога Біблії. Він містить переконливий розумний доказ існування не тільки Бога, але і Його провидіння. Справді, саме одкровення Божого провидіння в цьому розділі свідчить на користь існування Бога.

Дослідники Біблії давно помітили зв’язок між 3-м розділом книги Даниїла і 13-м розділом книги Об’явлення. Вони проводять паралелі між історією про трьох юдеїв у долині Дура й описом гонінь, яких Божий народ зазнавав у минулому та зазнає в останні дні.

Прочитайте Дан. 2. Який переконливий доказ існування Бога містить цей розділ? Зверніть увагу, як у книзі зображена сучасна Європа (див. Дан. 2:40-43). Чи могла людина, котра жила приблизно 26 століть тому, точно описати нинішню ситуацію, не маючи Божого об’явлення? ____________________________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Порівняйте Дан. 3:1-6 та Об’явл. 13:11-15. Що спільного ви знаходите в уривках? _________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Даниїл прилюдно безстрашно прославив Бога за те, що було йому відкрито. Звичайно, він міг би похвалитися власною мудрістю, завдяки якій зміг не тільки розповісти сон царя, а й відкрити його значення! Проте юнак був вільний від марнославства. Молитви, які підносили Даниїл і його товариші, свідчать про їхню цілковиту довіру до Бога; без цієї довіри вони загинули б з іншими вавилонськими мудрецями. Даниїл нагадав цареві, що жоден з його професійних мудреців, чарівників і чаклунів не здатний розповісти цареві 16

В обох випадках питання поклоніння є ключовим, й обидва уривки повідомляють про примусове поклоніння. Політичні сили вимагають для себе поклоніння, якого гідний винятково Господь. Прочитайте Дан. 3:13-18. Який урок ми можемо почерпнути з цієї історії, котрий дозволяє зрозуміти не тільки те, що нам доведеться пережити в останні дні, а й те, як нам потрібно зустріти неминуче випробування? ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Навуходоносор, наймогутніший правитель на Землі, висміюючи цих чоловіків та їхнього Бога, самовпевнено запитав: «Хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?» Од17

сон. Однак Небесний Бог може відкривати таємниці, оскільки Він – єдиний істинний Бог. Таким чином, у покорі й довірі до Бога Даниїл зміг стати сильним свідком для Господа. Якщо Даниїл у ті часи виявив смирення, наскільки більше покори необхідно виявляти нам сьогодні? Адже ми маємо об’явлення про План спасіння, якого в Даниїла не було! Справді смиренними нас може зробити усвідомлення того, що Ісус звершив на хресті.

Урок

2 Урок

пізнання та розуміння. Господь міг співпрацювати з ними, оскільки молоді люди відмовилися вживати нечисту вавилонську їжу, виявивши вірність Йому. Вони послухалися, і Бог благословив їхній послух. Невже Господь не здійснив би щось подібне для стародавнього Ізраїлю як єдиної нації, якби вони дотримувалися біблійного вчення так старанно й віддано, як четверо полонених юнаків? Звичайно, зробив би! А хіба Він не зробить того ж самого для нас сьогодні, в останній час, якщо ми виявимо вірність Йому?

Як ми можемо бути впевнені, що в останні дні, коли знову постане питання поклоніння, ми вистоїмо, як згадані вірні юнаки? Якщо ми зараз невірні «в найменшому», що спонукає нас думати, ніби будемо вірні в чомусь глобальному під час останньої кризи? Середа, 11 квітня

НАВЕРНЕННЯ ЯЗИЧНИКІВ Третій розділ книги Даниїла закінчується тим, що Навуходоносор визнав існування й могутність істинного Бога. Проте знання про Господа та Його силу не рівноцінне досвідові народження згори, який, згідно зі словами Ісуса, є ключовим у питанні спасіння (див. Івана 3:7). Людину, описану в Дан. 4:27, не можна назвати наверненою. Прочитайте Дан. 4:27. У чому полягала проблема Навуходоносора? Див. також Івана 15:5; Дії 17:28; Дан. 5:23. ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Однак ближче до закінчення розділу стає зрозуміло, що пережиті Навуходоносором труднощі допомогли йому засвоїти, що тільки Бог має абсолютну владу і без Бога він – ніщо. «Колись гордий монарх став скромною Божою дитиною, владний правитель і тиран – мудрим співчутливим царем. У 18

Прочитайте Дан. 4:31, 32. Які істини про Бога висловлює Навуходоносор у цих текстах? ___________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Четвертий розділ книги Даниїла закінчується тим, що язичник визнає авторитет, панування і могутність «юдейського» Бога. У певному розумінні ця ситуація провістила те, що пізніше сталося в ранній Церкві, коли завдяки свідченням юдеїв та силі Божій язичники пізнали істину про Господа й почали проголошувати її світові. Прочитайте Івана 3:7. Що готує людей до кінця часу краще, ніж роздуми про прийдешні гоніння? Четвер, 12 квітня

ВІРНІСТЬ ДАНИЇЛА Прочитайте Дан. 6 і дайте відповіді на такі запитання:

1. Що сказано про характер Даниїла в текстах Дан. 6:4, 5? Які уроки ми можемо почерпнути з цього уривка для власного характеру? ___________________________ ____________________________________________ 2. Які паралелі можна провести між цим розділом та описом останніх подій у книзі Об’явлення? Див. Об’явл. 13:4, 8, 11-17. ________________________________ ___________________________________________ 3. Поставте себе на місце Даниїла в цій ситуації. Яке розумне пояснення або аргумент ви могли б навести, аби не молитися перед відчиненим вікном? Як ви могли 19

минулому він зневажав і ганьбив Небесного Бога, а тепер визнав владу Всевишнього й ревно дбав про те, щоб його піддані були щасливими і мали страх перед Єговою. Під могутньою рукою Царя над царями і Господа над панами Навуходоносор нарешті усвідомив те, що повинні усвідомити всі правителі: справжня велич полягає в правдивій доброчесності. Він визнав Єгову як живого Бога і проголосив: “Я, Навуходоносор, хвалю, звеличую і славлю Небесного Царя, усі діла якого праведні, а всі дороги Його – справедливі, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити”» (Е. Уайт. Пророки і царі, с. 521 ).

Урок

2 Урок

нак, зіткнувшись згодом із цим Богом, він змінив свій тон: «Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого» (Дан. 3:28). Побачивши таке чудо, цар був змушений визнати винятковий характер Бога, Котрому служили ці мужі. Припустимо, що юнаки не були б звільнені від полум’я вогню, оскільки вони допускали й такий результат (див. Дан. 3:18). Чому ж юнаки вчинили правильно, не підкорившись наказові царя, адже це могло коштувати їм життя? Ця історія – сильне свідчення їхньої віри й готовності відстоювати свої переконання незалежно від наслідків.

П’ятниця, 13 квітня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: «Історія світу наближається до завершення, і ми повинні звернути особливу увагу на пророцтва Даниїла, оскільки вони стосуються нашого часу. Між цими пророцтвами та вченням останньої книги Нового Завіту існує тісний зв’язок. Сатана примусив багатьох людей повірити, що пророцтва книг Даниїла та Івана неможливо зрозуміти. Але обітниця ясно свідчить: усі дослідники цих пророцтв отримають особливе благословення. “Розумні – зрозуміють” (Дан. 12:10), – було сказано про видіння Даниїла, які мають бути «розпечатані» в останні дні. А щодо Об’явлення, даного Христом Своєму слузі Іванові, – цього керівництва для Божого народу впродовж віків – то обітниця свідчить: “Блаженний той, хто читає, і ті, що слухають слова пророцтва та дотримуються написаного в ньому, бо час близький!” (Об’явл. 1:3)» (Е. Уайт. Пророки і царі, с. 547, 548). Ми схильні розглядати книгу Даниїла в контексті розквіту й падіння царств, у контексті суду (див. Дан. 7:22, 26; 8:14) й остаточного звільнення Божого народу під час утиску (див. Дан. 12:1). Однак, досліджуючи урок цього тижня, ми побачили, що книга Даниїла також навчає нас бути готовими до 20

Питання для обговорення:

1. Прочитайте молитву Даниїла в Дан. 9:3-19. Яким чином ця молитва свідчить про розуміння Даниїлом благодаті й любові Бога, а також питання нашого спасіння винятково по Його милості, а не через наші заслуги й чесноти? Чому цю істину важливо не тільки зрозуміти, а й пережити на власному досвіді? 2. Обговоріть у класі випробування, з якими довелося зіткнутися Даниїлові (Дан. 6) і трьом єврейським юнакам (Дан. 3), котрі відстоювали свої релігійні переконання перед лицем смерті в умовах переслідування з боку влади. Що спільного ви знаходите в цих двох історіях? Які можете назвати відмінності? Який урок ми можемо почерпнути із цих історій, аби стати мужніми й вірними свідками? 3. Чому Ісус сказав, що нам «потрібно народитися згори» (Івана 3:7)? Що означає «народитися згори»?

випробувань і гонінь, коли б вони нас не спіткали. Якими б корисними не були наші знання про «знак звіра», «час утиску» та майбутні гоніння, якщо ми не пережили досвідів із Богом, усі знання не врятують нас від загибелі. Найбільше ми потребуємо досвіду народження згори, який пережив Даниїл та інші герої, зокрема й Навуходоносор.

Урок

2 Урок

б виправдати тимчасову відмову від такої молитви, щоб уникнути страшної смерті в лев’ячій ямі? __________ 4. Як ви думаєте, чому Даниїл продовжував молитися за своїм звичаєм, хоч йому необов’язково було так чинити? ____________________________________ __________________________________________ 5. Які слова царя Дарія, сказані перед тим, як Даниїла кинули до лев’ячої ями, свідчать, що йому було відомо про могутність Бога Даниїла (див. Дан. 6:16)? На підставі чого ми можемо вважати, що Даниїл свідчив цареві про Бога, Котрому поклонявся і служив? ______ ___________________________________________ ___________________________________________

Місіонерська історія

ГАВАЙСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ Частина 2

Бенжі Ліч

атько нареченої, який супроводжував свою доньку, тепер усміхався, стоячи перед гостями. Наречений грав на гітарі та співав гавайську весільну пісню. Господь спонукав мене звернутися до молодят із невеликою промовою, а потім я оголосив пару чоловіком і дружиною. До мене підійшла мати нареченого і промовила слова, які й досі викликають у мене трепет. – Я не думаю, що це була випадковість, – сказала вона. – Мабуть, так мало статися. Погляньте на свою сорочку. Я подивився на свій одяг: на кишені блакитної сорочки було вишито слово «Гаваї» і зображена барвиста веселка. Я купив цю сорочку на Гаваях кілька років тому, коли відпочивав там разом із дружиною. Мені на шию надягли традиційну гавайську гірлянду із квітів, і я подумав, що мені справді судилося взяти участь у цьому весіллі. Ми подарували молодятам невеликий весільний подарунок – книгу «Дорога до Христа». Вони ніколи не чули про адвентистів сьомого дня, тому для них це була чудова можливість пізнати Господа, у Якого ми віримо. Якби історія на цьому закінчилася, я вже був би щасливим. Однак на мене чекало чудове продовження. Через два роки, коли я жив у Техасі, одного суботнього ранку мені зателефонував літературний євангеліст із Колорадо. – Чи пам’ятаєте ви пару, яку вінчали в національному парку Рокі-Маунтін? – запитав він. Чоловік розповів, що ті молодята прочитали книгу «Дорога до Христа» і прийшли до Церкви адвентистів, щоб дізнатися про Бога якомога більше.

– Ми дали їм інші книги. Потім їх записали на біблійні курси, і протягом останніх шести місяців я вивчав з ними Біблію. Ви, напевно, зрадієте новині, що сьогодні вони укладають заповіт із Господом у Церкві адвентистів сьомого дня. Декілька років тому мене запросили провести молитовний тиждень в академії Кемпіон. Збираючись виходити за кафедру для суботньої проповіді, я побачив того самого літературного євангеліста, який ішов разом зі знайомою мені подружньою парою та їхньою дитиною. Після служіння мені розповіли всю історію. Уклавши заповіт із Богом, молоде подружжя запросило своїх друзів на євангельські зустрічі в церкву, і троє з них охрестилися. Мати колишнього нареченого також стала членом Церкви і працює в адвентистському госпіталі на Гаваях. Того пам’ятного дня я не хотів навіть розпочинати розмову з людьми в білому одязі. Однак Господь зміг використати декількох студентів і молодого служителя в гавайській сорочці, щоб засвідчити про Свою любов. Бенжі Ліч звершує служіння капелана в Форт-Уерті, штат Техас.

14-20 квітня

вони відкривають Христа. Книга Об’явлення повністю присвячена Ісусові, повідомляючи про те, Ким Він є, що здійснив для Свого народу та що здійснить для нас наприкінці часу. Вивчаючи події останніх днів, нам необхідно зосередити свою увагу на Ісусові, як це робить книга Об’явлення. Протягом тижня ми будемо досліджувати, як Особа Ісуса представлена в книзі Об’явлення. Неділя, 15 квітня

СТРУКТУРА КНИГИ ОБ’ЯВЛЕННЯ

ІСУС І КНИГА ОБ’ЯВЛЕННЯ Біблійні тексти для дослідження: 1 Кор. 10:1-11; Об’явл. 12:1-17; 19:11-15; Ефес. 1:20; Об’явл. 11:19; 1:10-18. Пам’ятний вірш: «Переможцеві дозволю сісти зі Мною на Моєму престолі, – як і Я, перемігши, сів з Моїм Отцем на Його престолі» (Об’явл. 3:21).

авіть при побіжному прочитанні Нового Завіту відкривається важлива істина: Новий Завіт прямо пов’язаний зі Старим. Автори Євангелій і послань часто посилаються на події Старого Завіту, наводячи прямі й непрямі цитати. Як часто, говорячи про Себе та Своє служіння, Ісус указував, яким чином має здійснитися Писання! (Див. Матв. 26:54, 56; Марка 14:49; Івана 13:18; 17:12)? Те ж саме можна сказати і про книгу Об’явлення. Справді, зрозуміти зміст книги Об’явлення, не беручи до уваги Старого Завіту, особливо книгу Даниїла, майже неможливо. Це одна з причин, чому ми часто вивчаємо обидві книги одночасно. Для посилань на Старий Завіт, які містяться в книзі Об’явлення, характерне те, що разом з іншими частинами книги

Книги Даниїла та Об’явлення мають багато спільного, зокрема поділ на дві основні частини: історичну й есхатологічну (яка стосується подій останнього часу). Обидві частини цікаво переплітаються в кожній книзі. Для нас історичні події – це провісники глобальних подій останніх днів. Іншими словами, вивчаючи події старозавітної історії, ми можемо мати уявлення про те, що відбуватиметься в наші дні та в прийдешні часи. Однак цей принцип можна застосувати не тільки до книг Даниїла й Об’явлення. Прочитайте уривок 1 Кор. 10:1-11. Як у цих віршах простежується згаданий вище принцип? ____________________ ____________________________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________

Як ми говорили минулого тижня, деякі історії з книги Даниїла про локалізовані в часі події (Дан. 3:6, 15, 27; 6:69, 21, 22) відображають події останніх днів, описані в книзі Об’явлення. Вивчаючи ці історії, ми можемо отримати загальне уявлення про те, з чим доведеться зіткнутися Божому народові наприкінці часу. Проте найважливішим є такий факт: незважаючи на наше нинішнє становище, ми маємо впевненість в остаточному звільненні. Книга Об’явлення містить безліч уроків, які гарантують вірним перемогу. Історична частина книги Об’явлення міститься переважно в розділах 1-11, а наступні розділи, 13-22, розповідають про кінець часу. 25

Урок

Ми розуміємо, що цей розділ належить до обох частин. Чому? Тому що він повідомляє про історичні конфлікти: скинення сатани з Неба (Об’явл. 12:7-9), його нападки на Немовля Ісуса (Об’явл. 12:4) та гоніння в більш пізній період історії Церкви (Об’явл. 12:14-16 ), після чого міститься опис нападів сатани на Останок наприкінці часу (Об’явл. 12:17). Кажуть, що єдиний урок, який ми черпаємо з історії, полягає в тому, що ми не черпаємо з неї жодних уроків. У який би період люди не жили, вони продовжують припускатися одних і тих самих помилок. Як нам навчитися уникати помилок, озираючись на багату біблійну історію?

Як нам навчитися день у день робити правильний моральний вибір на підставі життя, смерті, воскресіння й повернення Ісуса? Вівторок, 17 квітня

СВЯТИЛИЩЕ – ОСНОВНА ТЕМА ОБ’ЯВЛЕННЯ Понеділок, 16 квітня

ОБРАЗИ ІСУСА Прочитайте наведені тексти, де згадуються різні імена Ісуса. Деякі з імен характеризують Його, а також відображають те, що Він звершив, звершує або звершить у майбутньому. Чого ці вірші навчають нас? Об’явл. 1:5 ________________________________________________ ____________________________________________________________ Об’явл. 1:18 _______________________________________________ ____________________________________________________________ Об’явл. 5:8 _______________________________________________ ____________________________________________________________ Об’явл. 19:11-15 __________________________________________ ____________________________________________________________ Об’явл. 21:6 _______________________________________________ ____________________________________________________________

Це лише маленька часточка численних текстів у книзі Об’явлення, які змальовують різні ролі Ісуса. Образ Агнця вказує на Його Перший прихід, коли Він запропонував Себе як жертву за наші гріхи. «[Тому] усуньте стару закваску, щоби 26

Крім двох основних частин, на які поділяється книга Об’явлення, вона також містить ще один конструктивний шар, пов’язаний з темою юдейського святилища. Мотив святилища не обмежується однією з двох частин книги Об’явлення, натомість простежується в кожній з них. Земне святилище починалося з внутрішнього двору, біля жертовника всепалення, на якому приносили в жертву тварин. Після смерті тварини, яка символізувала смерть Христа на хресті, священик входив до першого відділення святині, що слугувало прообразом служіння Ісуса в Небесному святилищі після Його вознесіння. Це служіння зображено в тому, що Ісус ходить посеред світильників (Об’явл. 1:13). Прочитайте Об’явл. 4:1, 2. Що символізують відчинені двері? Де відбувається ця дія? Див. також Дії 2:33; 5:31; Ефес. 1:20; Євр. 10:12, 13; Псал. 110:1; Об’явл. 12:5. ___________________________________________________________ ____________________________________________________________ ____________________________________________________________

Незабаром після Свого вознесіння Христос урочисто увійшов через ці перші відчинені двері до першого відділення Небесного храму – Святого. Коли Христос уперше з’являється 27

бути новим тістом, бо ви прісні, адже наша Пасха – Христос, принесений [за нас] у жертву» (1 Кор. 5:7). Слова: «...був Я мертвий, і ось Я живий навіки-віків» (Об’явл. 1:18) – чітка вказівка на Його смерть і воскресіння. «Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день» (Луки 24:46). А в Об’явл. 19:11-15 зображена роль Христа під час Другого приходу на Землю в силі, славі й істині. «Адже Син Людський має прийти в славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами» (Матв. 16:27).

Урок

3 Урок

Прочитайте Об’явл. 12:1-17. До якої частини належить цей розділ – до історичної чи есхатологічної? Аргументуйте свою відповідь. ___________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Прочитайте Об’явл. 11:19. Яке значення має факт, що Іван побачив у Небесному святилищі ковчег Божого Заповіту? Де стояв ковчег заповіту в земній скинії? (Див. Лев. 16:12-14). ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Ковчег Заповіту в Небесному святилищі є незаперечною вказівкою на Святе святих, або друге відділення Небесного святилища. Завдяки книзі Об’явлення ми можемо не тільки знати про служіння Ісуса у двох відділеннях Святині, а й усвідомлювати надзвичайно важливу радісну істину про взаємозв’язок між земними і небесними подіями. Навіть серед випробувань, описаних у книзі Об’явлення, ми маємо запевнення: «Усе Небо зацікавлене в тому, аби приготувати людей до дня з’явлення Господа, тому союз Неба і Землі дуже тісний» (Е. Уайт. Моє життя сьогодні, с. 307). Середа, 18 квітня

ХРИСТОС У КНИЗІ ОБ’ЯВЛЕННЯ Частина 1

У книзі Об’явлення абсолютно все, від структури до змісту, має одну мету: відкрити Ісуса Христа. Саме тому книга починається словами: «Об’явлення Ісуса Христа» (гр. Апокалюпсіс Іесу Христу). Цей вислів означає: (1) об’явлення походить від Ісуса Христа; (2) об’явлення про Ісуса Христа (Об’явл. 1:2). Факт, що книга названа Об’явленням, спростовує думку тих, хто вважає книгу Об’явлення надто важкою для розуміння. Для чого ще Господу знадобилося включати цю книгу в Біблію, як не для того, щоб читачі зрозуміли її? Прочитайте Об’явл. 1:1-8. Що ці вірші повідомляють про Ісуса? ____________________________________________________ ___________________________________________________________

У книзі Об’явлення Христос представлений як «Владика земних царів» (Об’явл. 1:5), а ближче до завершення книги 28

Прочитайте Об’явл. 1:7. Що цей текст повідомляє про Ісуса? ____________________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Обітниця про Христа, Котрий «іде з хмарами», – ключова для християнської віри. Ісус знову прийде, і це буде буквальне повернення, свідком якого стане весь світ. Ця подія раз і назавжди покладе край стражданням, хаосу, руйнації у світі й ознаменує обіцяну вічність. Що ми дізнаємося про Ісуса з тексту Об’явл. 1:8? Яку надію можемо почерпнути з цього вірша, здатну потішити нас у будь-яких випробуваннях? Четвер, 19 квітня

ХРИСТОС У КНИЗІ ОБ’ЯВЛЕННЯ Частина 2

Прочитайте уривок Об’явл. 1:10-18. Що Ісус сказав тут про Самого Себе? ____________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

У наведених віршах Ісус зображений у першому відділенні Небесного святилища. Його з’явлення в цій ролі було таким грандіозним, що Іван у страху впав до Його ніг. Ісус утішає його і просить не боятися, називаючи Себе Альфою й Омегою, Першим і Останнім (вказівка на Його вічне існування як Бога). Потім Він говорить про Свою смерть і воскресіння, 29

Він зображений як «Цар над царями» (Об’явл. 19:16). Добра вістка полягає в тому, що, незважаючи на хаос і сум’яття на Землі, ми можемо бути впевнені: наш люблячий Господь і Спаситель тримає ситуацію під контролем. У тексті Об’явл. 1:5 ми бачимо пряму вказівку на викупну смерть Христа на хресті: «Йому, Котрий любить нас і омив нас від наших гріхів Своєю кров’ю». Христос не тільки виправдав нас, а й освятив (див. 1 Кор. 6:11). Завдяки таким віршам ми здобуваємо впевненість у спасінні, оскільки вони свідчать про те, що Ісус омив наші гріхи. Безперечно, ми не спроможні зробити це самі.

Урок

3 Урок

в книзі Об’явлення, Він стоїть перед світильниками першого відділення Небесної святині (див. Об’явл. 1:10-18).

Прочитайте Об’явл. 22:7, 12, 13. Яким чином ці вірші відкривають Христа? ____________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

«Христос Ісус – Альфа й Омега, Буття Старого Завіту й Об’явлення Нового. І те, й інше об’єднується в Христі. Адам і Бог примирені послухом другого Адама, Котрий не піддався спокусам сатани та викупив ганебне падіння Адама» (Коментарі Е. Уайт. Біблійний коментар АСД, т. 6, с. 1092). Так, Ісус – Початок і Кінець. Він створив нас спочатку і відтворить нас наприкінці. Оскільки книга Об’явлення не тільки допомагає осмислити історію, а й сповіщає про події останнього часу, вона від початку до кінця є Об’явленням Ісуса Христа (гр. Апокалюпсіс Іесу Христу). І яких би аспектів ми не торкалися в процесі вивчення теми останнього часу, у центрі має залишатися Ісус Христос. Яким чином ми можемо щодня віддавати Христу центральне місце в нашому житті? П’ятниця, 20 квітня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

Питання для обговорення:

1. Що для нас означає факт, що в Новому Завіті ми постійно знаходимо посилання на Старий? Що це повідомляє нам про важливість для нашої віри читання Святого Письма? Як ми можемо захиститися від будь-якої спроби применшити авторитет Біблії в нашому особистому житті й у житті Церкви? 2. Перегляньте книгу Об’явлення та знайдіть якомога більше текстів про Ісуса. Прочитайте в класі ці тексти вголос. Що ще вони відкривають вам про Божественність, діла, могутність і характер нашого Господа? Яку потіху ви знаходите в цих віршах? 3. Як ми можемо навчитися знаходити надію й розраду в обітниці про воскресіння мертвих, живучи у світі, де існує смерть?

«В Об’явленні зображені глибини Божі. Уже сама назва цих богонатхненних сторінок – «Об’явлення» – заперечує твердження, що ця книга запечатана. Це те, що об’явлене. Сам Господь відкрив Своєму слузі таємниці цієї книги і бажає, щоб вони були відкриті для всіх. Її істини призначені так само для людей останніх днів історії Землі, як і для сучасників Івана. Деякі події, змальовані в цьому пророцтві, відбувалися 30

в минулому, декотрі – зараз, інші пов’язані із завершенням великої боротьби між силами темряви і Князем Неба, а ще інші відбудуться на Новій Землі, де тріумфуватимуть і радітимуть викуплені» (Е. Уайт. Дії апостолів, с. 584). Розглянуті нами протягом тижня тексти, записані як на початку, так і в кінці книги Об’явлення, відкривають нам, як багато в ній розповідається про Ісуса. Поряд з усіма наявними в ній посиланнями на Старий Завіт та історичні події книга Об’явлення переважно розповідає про нашого Господа Ісуса. Такі тексти, як Об’явл. 3:14; 5:5, 6; 7:14; 19:11-16 та інші, свідчать про Нього. Якщо ми об’єднаємо всі ці тексти, то зможемо чітко побачити образ Ісуса Христа, а також Його роль у нашому житті й житті всіх Його послідовників.

Урок

3 Урок

яке дарує надію. Ісус має ключі «від смерті й від аду». По суті, Господь каже Іванові те саме, що сказав Марті після смерті її брата: «Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, – хоч і помре, буде жити. І кожний, хто живе й вірить у Мене, – не помре повік. Чи віриш ти в це?» (Івана 11:25, 26). Ісус дарує нам, як колись Марті й Іванові, надію на воскресіння – кульмінацію християнської віри. Без цієї надії будь-які інші сподівання позбавлені сенсу!

Місіонерська історія

МАЛЕНЬКА ЖІНКА Ванесса Роча

ерівники Церкви адвентистів сьомого дня доручили мені провести 2016 року євангельські зустрічі в Адвентистському університеті, коли в результаті євангельських програм у Руанді хрестили безпрецедентну кількість людей – 110 000. Після проведених мною зустрічей заповіт із Богом уклали 173 молодих людини. До мене підійшов пастор місцевої громади. Тепер, коли ми друзі, я можу це сказати, – почав він. – Дізнавшись, що до нас приїде американський проповідник, я дуже зрадів. Я чекав високого, сильного білого чоловіка. Та коли мені представили тебе, тендітну дівчину, я був дуже розчарований і вирішив, що не слід очікувати великих успіхів. Моя дорога сестро, як я жалкую тепер про своє маловір’я! Тобі вдалося зробити те, на що жоден із нас у цьому навчальному закладі не здатний. Чесно кажучи, ніякого особливого секрету успішної місіонерської роботи в мене немає. Та коли твоє серце горить для служіння, Бог здійснює неймовірні чудеса. Що зробило євангельську програму в Руанді настільки плідною? Відповідь проста: цілковите залучення членів Церкви до цього служіння, адже кожна людина зробила свій внесок у те, щоб поділитися істиною про Ісуса з іншими. Я зрозуміла, що в Руанді члени Церкви вважають особистим обов’язком приводити людей до своїх громад. Вони не підтримують ідею про те, що євангельська робота – це тільки турбота пастора. У членів Церкви не було спеціальної підготовки; вони просто використовували дані їм Богом таланти, аби приводити людей до Христа. Вони розуміли, що Господь незабаром прийде і що Церква адвентистів сьомого дня покликана до найвищої місії. Кожен із них відгукнувся на заклик Божий: «Ось я, пошли Ти мене!».

Я зустрічала багатьох жителів цієї країни, молодих і літніх, які зізнавалися: – Ванессо, я дуже давно в Церкві, але ніколи не бачив, щоб таке відбувалося. Однак тепер я розумію, що не повинен просто чекати осторонь. Усе починається з однієї людини. Усе починається з мене. Молоді люди підходили і казали мені: – Я не проповідник, не співак. Проте в мене є багато друзів і багато можливостей впливати на них. Моє життя буде для них проповіддю. Завдяки тому, що дізнався на цих євангельських зустрічах, я вирішив проводити біблійні курси. Щирість цих членів Церкви змінила Руанду майже так само, як Ісус і Його дванадцять учнів змінили світ за три роки. Наскільки більше ми зможемо зробити, якщо до виконання нашої місії буде залучений кожен член Церкви! Наскільки швидше ми тоді побачимо Ісуса! Ванесса Роча, 23 роки, звершує служіння біблійного працівника й музиканта в Південній Каліфорнії.

21-27 квітня

спроможні здобути спасіння самостійно. «Якщо ви пригадаєте все, що є в людині доброго, святого, благородного й люб’язного, а потім запропонуєте все це Божим ангелам як заслугу, котра відіграє важливу роль у справі спасіння людської душі, така пропозиція буде сприйнята як зрада» (Е. Уайт. Віра і діла, с. 24). Ця дивовижна істина має для нас особливо важливе значення у зв’язку з небезпеками і спокусами останнього часу. Неділя, 22 квітня

ЛЮБОВ ОТЦЯ

СПАСІННЯ І КІНЕЦЬ ЧАСУ Біблійні тексти для дослідження: Івана 14:9; Соф. 3:17; Івана 1:1-3; Римл. 8:38, 39; Псал. 91:15, 16; Об’явл. 14:6, 7; Ефес. 1:4, 5. Пам’ятний вірш: «Любов не в тому, що ми полюбили Бога, а в тому, що Він полюбив нас і послав Свого Сина як примирення за наші гріхи» (1 Івана 4:10).

а відміну від християнства, нехристиянські релігії акцентують увагу на тому, чого навчали їхні засновники, не надаючи особливого значення тому, що вони зробили для своїх послідовників. Ніщо з того, що зробили їхні засновники, не має спасенної сили. Вони лише намагалися навчити людей «спасатися» власними силами. На противагу цьому, християни роблять акцент не тільки на вченні Ісуса, а й на Його ділах, оскільки діяння Христа – єдиний засіб спасіння. Утілення Христа (Римл. 8:3), Його смерть на хресті (Римл. 5:8), воскресіння (1 Петра 1:3), служіння на Небесах (Євр. 7:25) – тільки ці діяння спасають нас. Ми не 34

Незадовго до розп’яття Ісус говорив зі Своїми учнями про те, як люди можуть прийти до Отця через Нього. І тоді Пилип сказав: «Господи, покажи нам Отця, – і цього нам вистачить» (Івана 14:8). Що Ісус відповів Пилипу? Івана 14:9. Що ми можемо дізнатися про Отця з Його відповіді? Які хибні уявлення про Бога викриває ця відповідь? _________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Деякі люди вважають, що старозавітний Бог – це справедливий Бог, на відміну від новозавітного Бога – люблячого, милосердного й вибачливого. Вони роблять нічим не виправдану різницю. Однак у Старому і Новому Завітах представлений один і Той Самий Бог із незмінними якостями. Одним із завдань Приходу Христа в наш світ було відкрити істину про Бога Отця. Протягом століть неправильні уявлення про Бога та Його характер дуже поширилися не тільки серед язичників, а й серед Божого вибраного народу. «Втративши правильне уявлення про Бога, Земля поринула в духовний морок. Щоб розвіяти темряву і знову навернути світ до Бога, необхідно було подолати оманливу силу сатани» (Е. Уайт. Христос – надія світу, с. 22). Тому Ісус прийшов на Землю. Бог не змінюється. Якби ми детально знали всі події, описані в Старому Завіті, то вважали б Бога Старого Завіту таким же милосердним, як і Бога Нового Завіту. Святе Письмо свідчить: «Бог є любов» (1 Івана 4:8), «Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий!» (Євр. 13:8). 35

Урок

Поміркуйте про те, що Ісус представляє Бога Отця. Яким чином ця істина може дарувати надію тим, хто з якихось причин боїться Бога?

Прочитайте Римл. 8:38, 39. Яким чином пройдений сьогодні урок навчає нас довіряти тому, про що пише Павло в наведених віршах?

Понеділок, 23 квітня Вівторок, 24 квітня

ЛЮБОВ ХРИСТА Гріх розділив людину з Богом; між ними виникла бездонна прірва, яка прирікала людство на вічну загибель. Ця безодня була глибокою і смертельно небезпечною. Щоб вирішити проблему гріха та возз’єднати грішне людство з праведним і святим Богом, необхідне було щось неймовірне. Тільки вічний святий Бог міг стати Людиною і в цій людській природі принести Себе в жертву за наші гріхи. Прочитайте Івана 1:1-3, 14; Филп. 2:5-8. Що ці тексти повідомляють про Ісуса? ________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Вічний Христос у Своєму існуванні не залежав ні від кого та ні від чого. Він – Бог, не просто зовнішній образ Бога, але Сам Бог. Його сутнісна природа була Божественною й вічною. Ісус зберіг цю Божественність, але став Людиною, щоб виконати Закон у людському тілі й померти як Заступник за всіх порушників Закону. А злочинцем перед Законом є кожен з нас (Римл. 3:23). Христос став Людиною, не маючи переваг перед іншими людьми. Він зберіг вірність Божому Законові, поклавшись не на Свою внутрішню Божественну силу, а на зовнішню Божественну силу, доступну кожній людині. 36

ЛЮБОВ СВЯТОГО ДУХА Щодо Святого Духа, як і щодо Бога-Отця, існує безліч хибних думок. Деякі богослови вважають, що Дух – це любов між Отцем і Сином. Іншими словами, Святий Дух – це не одна з Осіб Божества, а лише почуття прихильності між Отцем і Сином. Однак Священне Писання стверджує, що Святий Дух – Особа. Християни хрестяться в Ім’я Отця, Сина і Святого Духа (Матв. 28:19). Святий Дух прославляє Христа (Івана 16:14), обвинувачує світ (Івана 16:8), засмучується (Ефес. 4:30). Він є Утішителем (Івана 14:16), Він навчає (Луки 12:12), заступається (Римл. 8:26) й освячує (1 Петра 1:2). Христос сказав, що Святий Дух веде людей до повної істини (Івана 16:13). Отже, Святий Дух – Божественна Особа, так само як Отець і Син. Разом Вони представляють триєдиного Бога. Усі дії Святого Духа спрямовані на те, щоб явити Божественну любов. Яким чином Він це робить? Луки 12:12; Івана 16:8-13; Дії 13:2. __________________________________________ ____________________________________________________________

Найбільшим доказом Божественності Святого Духа є втілення Христа. Ісус був народжений від Святого Духа (Матв. 1:20). Тільки Бог міг здійснити це. 37

Ісус був повністю Бог і повністю Людина. Це означає: Той, Хто тримає «все словом Своєї сили» (Євр. 1:3), був «Немовлям, Яке лежало в яслах» (Луки 2:16). Це означає: Той, Хто «раніш усього, і все існує в Ньому» (Колос. 1:17), як людська Дитина «набував мудрості, віку…» (Луки 2:52). Це означає: Того, без Якого «не постало нічого з того, що постало» (Івана 1:3), «вбили, повісивши на дереві» (Дії 5:30). Якщо все це відкриває нам любов Христа, яка є проявом любові Отця, у нас є більш ніж достатньо підстав для радості та вдячності!

Урок

4 Урок

Не можна також забувати, що саме Бог, представлений у Писанні Старого Завіту, висів на хресті. Цей Бог явив Себе довготерпеливим, правдивим, милосердним, многомилостивим і милостивим (Вих. 34:6, 7). Любов Господа незмінна (Єрем. 31:3), Він любить Своїх послідовників (Псал. 147:11). Бог має добрі наміри щодо людей і бажає дати їм надію (Єрем. 29:11). Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зі співом втішатися буде тобою» (див. Соф. 3:17). Бог Отець воістину прекрасний!

Наскільки сильно нас утішає факт, що Отець, Син і Святий Дух звершують спільну працю для нашого вічного добра? Середа, 25 квітня

УПЕВНЕНІСТЬ У СПАСІННІ Деякі адвентисти сьомого дня хочуть знати, чи будуть вони спасенні. Їм бракує впевненості щодо свого майбутнього життя. Вони докладають усіх зусиль, аби бути досить хорошими, проте нерідко зазнають невдачі. Зазираючи у свої серця, вони не знаходять там майже нічого, що могло б підбадьорити їх на життєвому шляху. Коли ми бачимо величезну різницю між характером Ісуса і нашим характером або читаємо слова: «Вузькі ті ворота й тісна та дорога, що ведуть до життя, – і мало є тих, хто їх знаходить» (Матв. 7:14), в усіх нас виникає сумнів щодо власного спасіння. Аби приготуватися до кінця часу, люди вже сьогодні повинні мати впевненість у спасінні через Христа. Вони повинні радіти спасінням уже зараз, щоб зустріти майбутнє без страху. Як ми вже говорили, усі три Особи Божества працюють заради нашого спасіння. Тому ми можемо і повинні жити з упевненістю в нашому спасінні. Прочитайте наступні тексти. Яка надія міститься в них? Яким чином вони зміцнюють нашу впевненість у спасінні та Божій турботі? Псал. 91:15, 16 ____________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Йоіла 3:4, 5 ______________________________________________ ___________________________________________________________ 38

Ми покликані жити святим життям, але це життя є результатом спасіння в Христі, а не засобом досягнення спасіння. І хоч ми повинні зберігати вірність (іноді навіть ціною власного життя), нам необхідно завжди покладатися на цей дар як на нашу єдину надію на спасіння. Божий народ буде знайдений вірним і слухняним в останні дні, а вірність і послух є наслідком упевненості в тому, що Христос звершив для Своїх дітей. Четвер, 26 квітня

ВІЧНЕ ЄВАНГЕЛІЄ Прочитайте Об’явл. 14:6, 7. Що це за «вічне Євангеліє»? ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

У наведеному уривку Євангеліє назване «вічним». Це ще один доказ того, що Бог не змінюється. У незмінного Бога – незмінне Євангеліє. Вічне Євангеліє дає впевненість усім, хто бажає прийняти його. Євангеліє відкриває незмінну Божу любов, і цю вістку необхідно нести світові. Кожна людина має потребу в можливості почути її, тому Господь покликав Свій народ поширювати Євангеліє. «Оскільки Він вибрав нас у Ньому раніше від створення світу, щоб ми були святі й непорочні перед Ним у любові, наперед призначивши нас для того, щоб усиновити Собі через Ісуса Христа, згідно з уподобанням Своєї волі» (Ефес. 1:4, 5). Що цей уривок також повідомляє про вічність Євангелія? __________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

Вибрав у Ньому «раніше від створення світу». Ідеться про «вічне» Євангеліє! Навіть раніше від створення світу в Бога вже був План для нас, щоб ми могли мати в Ньому спасіння. 39

Івана 10:28 _______________________________________________ ___________________________________________________________ Римл. 10:9-13 _____________________________________________ ___________________________________________________________ 1 Івана 5:11-13 ____________________________________________ ___________________________________________________________

Урок

4 Урок

Святий Дух, як Отець і Син, звершує служіння заради нас. «Особи Божества були сповнені співчуття до людського роду. Отець, Син і Дух Святий розробили План спасіння» (Е. Уайт. Поради щодо здорового способу життя, с. 222). Отець, Син і Святий Дух однаковою мірою люблять нас та працюють, щоб спасти нас для вічного Божого Царства. Знаючи про це, чи маємо ми право нехтувати даром спасіння?

Ми покликані звіщати світові «вічне Євангеліє» перед Другим приходом Христа. Чому нам необхідно на особистому досвіді зазнати сили «вічного Євангелія», перш ніж ділитися ним з іншими? П’ятниця, 27 квітня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Ми повинні мати впевненість у спасінні, але нам не слід бути самовпевненими в цьому питанні. Чи існує таке поняття, як хибна впевненість у спасінні? Звичайно! Ісус також попереджав про це: «Не кожний, хто каже Мені: Господи! Господи! – увійде до Царства Небесного, але той, хто виконує волю Мого Отця, Який на небесах. Багато хто скаже Мені того дня: Господи, Господи, чи не в Твоїм Ім’ям ми пророкували, чи не Твоїм Ім’ям бісів ми виганяли, чи не Твоїм Ім’ям численні чудеса творили? Тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, які чините беззаконня!» (Матв. 7:21-23). Ці люди припустилися двох фатальних помилок. По-перше, незважаючи на великі діла, здійснені ними в Ім’я Господа, вони не виконували волю Господа, яка полягала в покорі Його Законові. Ісус не сказав: «Відійдіть від Мене ті, у кому знайдено найменший гріх, ваду або недосконалість». Він 40

Питання для обговорення:

1. Кажуть, що Мартін Лютер одного разу сказав: «Дивлячись на себе, я не знаю, як можу бути спасенний. Дивлячись на Ісуса, я не знаю, як можу загинути». Яку велику мудрість містять ці слова? Чому важливо ніколи не забувати про це? 2. Поміркуйте над тим, що ми були обрані для спасіння ще до заснування світу. Чому це не означає, що спасуться усі? Чому багато людей не будуть спасенні: тому що Бог не обрав їх чи внаслідок їхнього власного вибору? Обговоріть це питання в класі. 3. Як розуміння реальності великої боротьби допомагає нам краще боротися зі злом у світі, який полюбили Отець, Син і Святий Дух?

охарактеризував цю групу людей як «беззаконників» (грец. аноміан – «без закону»). По-друге, зверніть увагу, якого особливого значення вони надають собі та своїм ділам: «Чи не в Твоїм Ім’ям ми пророкували, чи не Твоїм Ім’ям бісів ми виганяли, чи не Твоїм Ім’ям численні чудеса творили?». Наскільки ж далекі вони були від Христа, що вказували на власні діла, намагаючись виправдатися перед Богом?! Ми спасемося тільки завдяки заслугам Христа, які залічуються нам через віру. Саме в цьому і полягає наша впевненість – не в нас самих, не в наших ділах, а лише в тому, що Христос здійснив заради нас. Чи бажаєте ви мати таку впевненість? Підкоріться Божому Законові, покладайтеся тільки на заслуги праведності Христа і матимете впевненість, якої так потребуєте!

Урок

4 Урок

Проаналізуйте деякі слова в наведених текстах: «вибрати», «призначити», «уподобанням Своєї волі», «усиновити». Ці два вірші вказують на велике бажання Бога дарувати нам вічне життя «в Ньому»! А факт, що Бог здійснив це все перед вічними часами (див. також 2 Сол. 2:13; 2 Тим. 1:9), дуже ясно робить акцент на Його благодаті. Це свідчить про те, що ми спасаємося не своїми ділами й заслугами, а винятково завдяки Божому люблячому характеру. Як ми можемо отримати спасіння через свої заслуги, якщо були обрані для спасіння в Ньому раніше нашого існування? Вибір прийняти або відкинути спасіння залишається за нами. Яким чином це обрання виявляється в житті вибраних? Ми повинні бути «святі й непорочні перед Ним у любові» (Ефес. 1:4). До цього ми також були обрані.

Місіонерська історія

ПРЕДСТАВЛЯЮЧИ БОГА

Урок

28 квітня – 4 травня

Ендрю Макчесні, Адвентистська місія

ізнесмен Девід Кім, адвентист сьомого дня, разом з іншими повертався з похорону. Колега Девіда, який ішов поруч, запитав, чим той займається у вихідні дні. – Я ходжу до церкви і проводжу час із сім’єю, – відповів Девід. Колега сказав, що теж любить проводити час із сім’єю, даючи зрозуміти, що не хотів би обговорювати питання релігії. Трохи поговоривши про сім’ї, Девід запропонував поговорити про віру. – Я – атеїст, – поспішно заявив його співрозмовник. – Чому? – продовжував свої розпитування Девід. Їхня розмова привернула увагу інших гостей похоронної церемонії. Девід сподівається, що й у їхніх серцях проросте насіння істини, яке приведе їх до вивчення Біблії. Він упевнений, що зовсім не складно розпочати говорити про Бога в простій розмові. Ось кілька прикладів його відповідей на звичайні запитання: «Як минули вихідні?» – «У мене були чудові вихідні. У суботу ми ходили до церкви, а в неділю їздили за покупками». «Як ви познайомилися з дружиною?» – «Ми познайомилися в церкві в Чикаго». «Ви все ще граєте на віолончелі?» – «Не так, як раніше, але я навчаю свого сина, а також граю в дуеті з християнським співаком, який зараз займається цікавими музичними проектами за книгами Даниїла та Об’явлення». «Як ви розважаєтеся?» – «Більшу частину вільного часу я присвячую родині та своєму духовному зростанню». «Як вам вдається поєднувати бізнес і сімейне життя?» – «Іноді це непросто, але в цьому питанні головний пріоритет для мене – моє молитовне життя». «Яку пораду ви дасте для досягнення успіху в роботі?» – «Найбільше мені допомагає те, що кожного ранку я проводжу час в молитві й дослідженні Біблії. Це дозволяє мені зосередитися на головному». Ще Девід порівнює себе з рибалкою: – Рибалка завжди закидає приманку, – говорить він. – Я теж намагаюся це робити, щоб «голодна риба» її «проковтнула». Завдяки таким бесідам колеги Девіда цікавляться духовними питаннями, і він проводить від двох до чотирьох зустрічей із вивчення Біблії на тиждень. Двоє його знайомих уже уклали заповіт із Господом. Девід Кім – бізнесмен і засновник «Товариства Никодима», організації, яка ділиться адвентистською вісткою із заможними, відомими й освіченими людьми.

ХРИСТОС У НЕБЕСНОМУ СВЯТИЛИЩІ Біблійні тексти для дослідження: Римл. 8:3; Івана 1:29; Об’явл. 5:12; Євр. 7:1-28; 9:1115; Левит 16:13; Євр. 9:20-23. Пам’ятний вірш: «Тому Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних» (Филп. 2:9, 10).

Посланні до євреїв повідомляється про Ісуса в Небесному святилищі: «Куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседека» (Євр. 6:20). Священне Писання і зокрема Новий Завіт ясно свідчать про Христа як нашого Первосвященика в Небесній святині. Цю роль Він прийняв на Себе після того, як виконав Свою місію на Землі, де став жертвою за нас (див. Євр. 10:12). Протягом тижня ми будемо досліджувати служіння Христа в Небесному святилищі. Посередницьке служіння 43

Що Христос звершує для нас у Небесному святилищі і чому розуміння цього питання настільки важливе в останні дні?

Що ще ми, люди, можемо зробити перед лицем такої любові, як не впасти долілиць та поклонитися у вірі й послуху?! Яким чином Голгофський хрест свідчить про марність людських заслуг?

Неділя, 29 квітня

Понеділок, 30 квітня

НАЙБІЛЬША ЖЕРТВА Вивчення безмежної жертви Христа приносить величезну користь у приготуванні віруючих до кінця часу. Часто люди дивляться на мету перед собою, і це правильно. Однак приємно також усвідомлювати, що мета вже позаду. Ми говоримо про Голгофу. Мета, якої Ісус досягнув заради нас, непорушна й остаточна, а також дарує впевненість для досягнення наступних цілей. Прочитайте Римл. 8:3; 1 Тим. 1:17; 6:16; 1 Кор. 15:53. З якою метою Бог послав Свого Сина у світ? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Бог послав Христа як жертву за гріх, щоб засудити гріх у тілі. Що це означає? Безсмертний Бог-Син не міг померти. Тому Він став Людиною, прийнявши на Себе нашу смертну природу, аби померти замість нас. Володіючи Божественною природою, святий Ісус «постав у подобі людини», упокорив Себе, «був слухняним аж до смерті, і до смерті хресної» (Филп. 2:6-8). Певним чином, відомим тільки Богові, Божественність Христа не померла, коли Він помер на хресті. Протягом усього земного життя і служіння Ісус ніколи не використовував власну Божественну природу з метою підтримати Свою людську природу. Прочитайте Луки 9:22. Що цей вірш повідомляє про заплановану смерть Христа? _______________________________ ___________________________________________________________ 44

БОЖИЙ АГНЕЦЬ Прочитайте Івана 1:29; Об’явл. 5:12; 13:8. Який загальний образ бачимо в текстах і як він допомагає нам зрозуміти План спасіння? ___________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Називаючи Ісуса Агнцем Божим, Іван Хреститель, безперечно, посилається на святилище. Він вважав смерть Христа за гріхи всього людства виконанням прообразів, пов’язаних із принесенням жертви за гріх у юдейській святині. Справді, усі чотири Євангелія розповідають про те, що Ісус поніс на Собі гріхи світу як Божий Агнець. Однак історія про Ісуса та Його служіння заради нашого спасіння не закінчується Його смертю й воскресінням, описаними в Євангеліях. Від самого початку в Посланні до євреїв ідеться про те, що після Свого служіння як жертовного Агнця Христос став Первосвящеником у Небесній святині. Починаючи від першої згадки про цю Його роль після розп’яття (Євр. 1:3), і далі в наступних розділах Послання автор указує на Ісуса як на Первосвященика. Детальний опис Його служіння в Небесному святилищі міститься в Євр. 7:1-28. Прочитайте Євр. 7:1-28. Що апостол Павло пише про Ісуса? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 45

Христос народився, щоб померти. Ми розуміємо, що у вічності не було такого моменту, коли б Він не знав про приниження, знущання, бичування й жахливе розп’яття, яких Йому доведеться зазнати. Божа любов незрівнянна, і збагнути її повною мірою неможливо.

Урок

5 Урок

Господа – вирішальний чинник у приготуванні Його народу до кінця часу. Тому нам дано важливе повчання: «Народ Божий повинен чітко розуміти питання про святилище і слідчий суд. Усі віруючі мають знати про діяльність свого великого Первосвященика, інакше вони не зможуть мати віри, необхідної на цей час, і зайняти становище, яке призначив їм Бог» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 488).

Вівторок, 1 травня

Поміркуйте над такою істиною: Христос «здійснив вічне викуплення» для нас і тільки після цього приступив до Свого служіння в першому відділенні Небесної святині. Яку надію ця істина дарує нам у контексті Його заступницького служіння в другому відділенні, тобто у Святому святих Небесного святилища?

НАШ ПЕРВОСВЯЩЕНИК Прочитайте Євр. 7:24-27; 8:6. Яка велика надія для нас міститься в текстах? ______________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Христос здатний спасти нас завдяки тим властивостям, якими жодний інший священик ніколи не міг би володіти. Ісус Христос – Бог, Який має владу прощати гріхи. Його священство неминуще. Протягом християнської ери Ісус невпинно заступається за Свій народ, виявляючи такі ж співчуття й любов, як і при зціленні хворих та розраді страждальців під час Його земного життя. Ісус також Людина, але народився без гріха і залишився таким. Безгрішний Він помер під неймовірним тягарем усіх людських гріхів. Отже, тільки Христос, одночасно Бог і Людина, може заступатися за грішників у Небесній святині. Крім того, наведені тексти наголошують, що Христос приніс Себе в жертву один раз і за всіх. Цієї єдиної Жертви достатньо для спасіння кожної людини. Розуміючи, Хто саме помер на хресті, як можна вважати, що цієї Жертви недостатньо для спасіння кожної людини? Прочитайте Євр. 9:11-15. Що придбав для нас Христос ціною Своєї смерті й теперішнього служіння на Небі? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У тексті Євр. 9:12 сказано, що Христос «здійснив вічне викуплення». У грецькій мові слово лютросіс (викуплення) 46

Середа, 2 травня

НАШ ПОСЕРЕДНИК Гріх призвів до жахливого розділення між Богом і людством, проте завдяки жертовній смерті Христа ми, люди, можемо мати доступ до Бога (див. Ефес. 2:18; 1 Петра 3:18). «[Надія], немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу, куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседека» (Євр. 6:18-20). Згідно з наведеними віршами, що Христос здійснив для нас? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Прочитайте Євр. 9:24. У чому полягає служіння Христа? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ісус, наш Представник, Предтечею увійшов до Небесного святилища, аби заступатися за нас перед Богом. Іншими словами, Христос перебуває перед Отцем, указуючи на заслуги «вічного викуплення», яке Він «здійснив» для нас. Звичайно, коли ми прийняли Ісуса, наші гріхи були прощені і ми постали перед Богом прощеними й очищеними. Проте факт залишається фактом – навіть будучи християна47

також означає «викуп», «звільнення». Це саме слово використане в тексті Луки 1:68, коли Захарія заявляє, що Бог «відвідав і викупив Свій народ». Вказівка на Кров Христа як єдину достатню Жертву означає, що саме Він, як жертовний Агнець, здійснив це викуплення і спасіння. Велика звістка Євангелія полягає в тому, що Ісус здобув звільнення не для Себе, а для нас, і воно поширюється на всіх, хто приймає Його жертву.

Урок

5 Урок

Суть цих глибокодумних віршів полягає в тому, що священство Ісуса Христа перевершує служіння священиків із роду Аарона в земній святині. Однак тепер замість земного священства в земній святині ми маємо Первосвященика, Котрий виконує служіння для нас у Небесній святині. Отже, споглядаючи сьогодні Христа, ми бачимо Його в ролі Первосвященика в Небесному святилищі.

Чи може народжений згори християнин не усвідомлювати своєї потреби в постійному милосерді й благодаті Христа? Чи знайдеться така людина, котра, отримавши в Христі нове життя й зауважуючи дивовижні зміни в ньому, не усвідомить власної постійної потреби в прощенні? Чому служіння Христа як нашого Первосвященика є для нас великою цінністю? Четвер, 3 травня

ДЕНЬ ОЧИЩЕННЯ Послання до євреїв повідомляє про те, що земне святилище в Ізраїлі було створене за образом Небесного, до якого Христос урочисто увійшов як наш Первосвященик. Земна святиня, яка складалася з двох відділень, де відбувалися обряди жертвоприношення й очищення, слугувала «образові й тіні небесного, як було вказано Мойсеєві, коли мав спорудити намет» (Євр. 8:5). Обряди земного святилища відбувалися у двох його відділеннях, Святому та Святому святих; в аналогічних відділеннях відбувається і служіння Христа в Небесному святилищі. У земній святині ідея суду була представлена Днем викуплення, який закінчувався очищенням святині, як описано в Левит 16. Раз на рік первосвященик входив до другого відділення, Святого святих (Левит 16:12-14), щоб звершити служіння очищення за народ. Прочитайте Євр. 9:20-23. Що, за словами Павла, потребує очищення і чому згаданий Павлом обряд є чіткою вказівкою на служіння Христа в Небесному святилищі? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 48

Вістка першого ангела закликає: «Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду!» (Об’явл. 14:7). Реальність суду вказує на близькість кінця. Як це має вплинути на наш спосіб життя? П’ятниця, 4 травня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Послання до євреїв указує на земну святиню й служіння в ній як на модель, символ того, що Христос здійснив для нас на Землі як жертва та що звершує на Небесах як наш Первосвященик. Ізраїльська святиня мала завжди слугувати наочним уроком Євангелія, відкриваючи євреям План спасіння, до складу якого входить жертва, заступництво, суд і остаточне знищення гріха. Водночас книга Даниїла проливає додаткове світло, допомагаючи читачам зрозуміти апокаліптичний аспект заключного служіння Христа в Небесній святині. «Акцентуючи нашу увагу на очищенні, суді й виправданні, апокаліптичні видіння Даниїла проектують образи Дня очищення насамкінець земної історії. Очищення безпосередньо пов’язане з Небесною святинею та служінням Месії як Царя і Священика. Видіння вводять елемент часу, даючи можливість читачеві визначити конкретний момент в історії спасіння, коли Месія почне Свою 49

Людей дивує твердження, що Небесне святилище потребує «очищення». Однак якщо розглядати цю тему в контексті Дня викуплення, запитання зникають. У тексті Євр. 9:23 показано, що служіння священика в День викуплення в ізраїльському святилищі вказувало на служіння, яке здійснює Христос у Небесній святині. Очищення священиком земного святилища слугувало передвіщенням служіння, яке Христос одного разу здійснить у Небесному святилищі. У тексті не йдеться про те, що це очищення на Небесах відбудеться відразу після вознесіння Христа. Вивчаючи книгу Даниїла, ми бачимо, що цей етап служіння почався 1844 року. Тому нам, християнам останнього часу, необхідно розуміти всю відповідальність моменту, у який ми живемо, але також мати впевненість у тому, що Христос звершив для нас у минулому та звершує сьогодні у Святому святих Небесного святилища.

Урок

5 Урок

ми, ми все ще часом грішимо, незважаючи на всі дивовижні обітниці про перемогу. У таких випадках наш Первосвященик Ісус заступається на Небі за нас. Він представляє покаянного грішника, указуючи Отцеві не на наші заслуги (у нас їх просто немає), а на Свої власні. «Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них» (Євр. 7:25).

5 Урок

справу останнього очищення, суду й виправдання в Небесній оселі Бога» (Настільна книга з теології. Біблійний коментар АСД, т. 12, с. 394).

Місіонерська історія

НА ЧЕСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННІ Ендрю Макчесні, Адвентистська місія

Питання для обговорення:

1. Еллен Уайт писала: «Як у давнину гріхи народу вірою покладали на жертву за гріх і через її кров символічно вносили до земної святині, так і в Новому Завіті гріхи людини, що кається, вірою покладають на Христа й фактично переносять до Небесної Святині. І як прообразне очищення земної святині здійснювалося через усунення з неї гріхів, якими вона була опоганена, так і фактичне очищення Небесної Святині має відбутися через видалення або викреслення гріхів, які там записані. Але перш ніж це відбудеться, повинні бути досліджені книги, щоб визначити, хто через розкаяння в гріхах і віру в Христа може отримати спасіння» (Велика боротьба, с. 421). Які дві характерні риси притаманні людям, котрі мають «право на спасіння»? Чому розуміння цих рис важливе для Божого народу, особливо у випробуваннях останнього часу? 2. Прочитайте Левит 16:15, 16. Яке значення має кров? Що вона символізувала? Чому кров відігравала головну роль у звершенні обрядів Дня викуплення і що вона означає для нас сьогодні?

рина Мецова не знає, чому вона так і не сіла на борт літака, який зазнав аварії в Атлантичному океані. Однак те, що Господь урятував її життя, дозволило їй поділитися вісткою про дотримання суботи на національному телебаченні. Улітку Ірина планувала летіти з Нью-Йорка до Чехії після волонтерської роботи на кухні для групи літературних євангелістів, серед яких був і її син. Проте авіакомпанія KLM призупинила польоти через промисловий страйк і останньої миті забронювала їй квиток на рейс авіакомпанії Swissair. Ірина попередила свою сестру в Чехії про зміни, і та погодилася зустріти її у празькому аеропорту наступного дня. Уранці сестра Ірини з випуску новин дізналася, що літак авіакомпанії Swissair розбився через дві години після вильоту з Нью-Йорка. Це був літак, на борту котрого мала перебувати Ірина. У сльозах жінка зателефонувала чоловікові Ірини: «Я втратила сестру, а ти – свою дружину». Однак Ірина не полетіла цим рейсом. Коли в аеропорту імені Джона Кеннеді вона підійшла до стійки реєстрації на рейс 111, представник компанії Swissair промовив слова, які врятували їй життя. «Місіс Мецова, ви – громадянка Чехії, – сказав він. – Ми можемо запропонувати вам прямий рейс до Чехії на борту чеських авіаліній. Чи хотіли б ви скористатися цією пропозицією?» Ірині сподобалося, що не потрібно робити пересадку в Женеві, і їй роздрукували новий посадковий талон. «У вас є 15 хвилин, аби встигнути на літак, – попередив він. – Поспішайте!» Другого вересня 1998 року о 22:30 літак компанії Swissair зазнав аварії на канадському узбережжі. В авіакатастрофі 51

загинули всі 229 осіб, що перебували на борту, включаючи студента-адвентиста сьомого дня, який летів на навчання до Франції. Причиною трагедії стало загоряння на борту. Коли весь світ оплакував цю трагедію, сестра Ірини дізналася, що та змінила маршрут. Зараз Ірині 68 років, і вона досі не може пояснити те чудо, що відбулося з нею. Проте через кілька років після трагедії в неї з’явилася нагода розповісти про свою віру на чеському національному телебаченні. У програмі «Відповіді на молитви» Ірина розповіла про Божу милість під час комуністичних репресій у Чехословаччині. В ефірі вона прочитала четверту заповідь про суботу. «Тоді багато людей уперше почуло про біблійну суботу, – розповідає син Ірини Каміль Мец, міжнародний координатор служіння GLOW. – Після того як програма вийшла в ефір, багатьом адвентистам телефонували родичі й говорили: “Ми ніколи не думали, що про суботу написано в Біблії”». Таке масштабне свідчення стало можливим завдяки тому, що Ірина не полетіла тим трагічним рейсом.

Урок

5-11 травня

«ЗМІНА» ЗАКОНУ Біблійні тексти для дослідження: Римл. 8:1; 7:15-25; 7:1-14; Івана 20:19-23; Дії 20:6, 7; Дан. 7:23-25; Об’явл. 13:1-17. Пам’ятний вірш: «І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу» (Дан. 7:25).

итання Божого Закону є ключовим для розуміння подій останнього часу. Якщо говорити більш конкретно, це питання четвертої заповіді про суботу. І хоч ми розуміємо, що спасіння можливе тільки через віру і що саме по собі дотримання Закону, включаючи заповідь про суботу, ніколи не принесе спасіння, ми також знаємо, що в останні дні послух Божому Законові, зокрема й заповіді про суботу, стане зовнішньою ознакою нашої вірності. Наша відмінність від інших людей стане особливо помітною в критичний період подій останнього часу, описаних у 13-му розділі книги Об’явлення. Могутні релігійні й 52

Неділя, 6 травня

ОБІТНИЦЯ Одна з найбільших обітниць Біблії записана в Римл. 8:1: «Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом]». Ці слова – своєрідна кульмінація, підсумок викладених вище думок. Дослідивши питання, викладені Павлом у попередніх текстах, ми зможемо краще зрозуміти надію й обітницю, які містяться в першому вірші. Прочитайте Римл. 7:15-25. У чому суть слів Павла та яким чином вони надають переконливості його словам у Римл. 8:1? _______________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Хоч християни продовжують дебатувати про те, чи писав Павло конкретно про себе як про віруючого чи використав узагальнення, ясно, що Павло каже про проблему гріха. Кожна людина, зокрема й християнин, переживає описану Павлом боротьбу. Хто з нас не відчував потягу тіла й гріха, який живе в ньому та спонукає робити те, що, як ми знаємо, робити не варто, і не робити того, що ми зобов’язані робити? Згідно зі словами Павла, проблема полягає не в Законі, а в нашому тілі. Напевно, кожен з нас переживав таку ситуацію, коли хочеш чинити правильно, але все одно припускаєшся помилки. Навіть якщо Павло не каже в цих віршах про неминучість гріха в житті народженого згори християнина, він, безпе54

Ще раз прочитайте біблійні тексти в сьогоднішньому уроці. Яким чином викладені Павлом істини можуть стосуватися нас? Чому в такому разі вірш Римл. 8:1 – чудова обітниця для нас? Понеділок, 7 травня

ЗАКОН І ГРІХ Учора ми досліджували вірші Римл. 7:15-25, де йдеться про реальність гріха для кожної людини, навіть для християн. А в попередніх текстах Павло говорить про Закон, який показує, наскільки поширений і згубний гріх. Прочитайте Римл. 7:1-14. Який існує зв’язок між Законом та гріхом? Що ці тексти повідомляють про неможливість отримати спасіння за допомогою Закону? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У прочитаних віршах простежуються дві ключові думки. По-перше, Павло показує, що проблема полягає не в Законі, адже «Закон – святий, і заповідь – свята, і праведна та добра». Проблема полягає в гріху, який веде до смерті. По-друге, Закон не здатний спасти нас від гріха і смерті; він тільки вказує на проблему гріха і смерті, робить її більш очевидною, проте не пропонує способу її вирішення. Тільки поверховий читач може використовувати ці вірші, нехтуючи безліччю інших, щоб доводити, ніби Закон Десяти 55

речно, наводить вагомі докази постійної боротьби людини, яка бажає коритися Богові. Таким чином, апостол підводить читачів до відомих слів: «Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті?» (Римл. 7:24). Відповідь на це запитання Бог дав у Христі, а також у великій обітниці, яка свідчить, що немає «жодного осуду» тим, хто вірує в Христа і благодаттю Божою живе за Духом. Звичайно, віруючі стикаються й борються зі спокусами, оскільки гріх реальний. Однак завдяки вірі в Ісуса віруючі більше не засуджені Законом; фактично вони коряться йому. Отже, вони навчаються жити «не за тілом, а за духом».

Урок

6 Урок

політичні сили об’єднаються, щоб нав’язати жителям світу фальшиву форму поклоніння. Усе це суперечить словам з Об’явл. 14:7, які закликають Божий народ поклонятися тільки Творцю: «Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море і джерела вод!». Протягом тижня ми розглядатимемо Божий Закон і зокрема заповідь про суботу, поговоримо про спроби змінити Закон та вирішимо, яке значення це має для нас – людей, які живуть в останній час.

Уважно прочитайте Римл. 7:13. Що Павло пише не тільки про Закон, а й про його необхідність? ___________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Закон не вбиває, це робить гріх, а Закон показує смертоносну дію гріха. Закон добрий, бо вказує на гріх, однак він не може вирішити проблему гріха, це робить тільки Євангеліє. Павло переконаний, що спасенні в Христі покликані «служити в оновленні духа» (Римл. 7:6). Це означає мати довірчі взаємини з Ісусом і в питанні спасіння покладатися на Його заслуги й праведність (про це ми неодноразово говорили при вивченні Послання до римлян). Яким чином ваш особистий досвід дотримання Закону вказав вам на вашу потребу в Божій благодаті? Вівторок, 8 травня

ВІД СУБОТИ ДО НЕДІЛІ? Ми, адвентисти сьомого дня, часто чуємо, як християни з інших конфесій заявляють, що Закон скасований і ми живемо не під Законом, а під благодаттю. Проте насправді вони стверджують, що скасована тільки четверта заповідь, а сьомий день, субота, замінений першим днем, неділею, на честь воскресіння Ісуса. Вони також вірять, що біблійні тексти доводять це. Нижче наведені найбільш поширені тексти з Нового Завіту, котрі, як вірить чимало християн, свідчать, що субота була перенесена із сьомого дня в Старому Завіті на перший день 56

Прочитайте Івана 20:19-23. Чому учні зібралися разом? Чи повідомляють наведені тексти, що це було богослужіння на честь воскресіння Ісуса, як стверджують деякі віруючі? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Прочитайте Дії 20:6, 7. Чи йдеться в текстах про те, що субота була замінена неділею, першим днем тижня? Див. також Дії 2:46. ___________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Прочитайте 1 Кор. 16:1-4. Крім інформації про те, що першого дня тижня віруючі відкладали вдома приношення, чи містить уривок повеління про перенесення дня поклоніння із суботи на неділю? ________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ось і вся суть текстологічного «свідчення», яке використовують для просування хибної доктрини про заміну сьомого дня, суботи, першим днем тижня. Жоден текст про те, як віруючі збиралися в неділю з тієї чи іншої причини, не підтверджує, що ці зібрання були богослужіннями, які регулярно відбувалися першого дня тижня замість сьомого дня – суботи. Цей «аргумент» – лише спроба надати тексту неправильного значення, обумовленого багатовіковою християнською традицією дотримання неділі. Середа, 9 травня

СЬОМИЙ ДЕНЬ У НОВОМУ ЗАВІТІ Як ми вчора з’ясували, тексти, найчастіше використовувані для просування ідеї про заміну суботи неділею, не містять нічого подібного. Фактично кожна згадка в Новому Завіті про сьомий день, суботу, показує, що його продовжували дотримуватися, як того вимагала одна з Божих Заповідей. 57

у Новому. Читаючи наведені тексти, подумайте: чи справді вони свідчать про зміну дня поклоніння чи просто описують події певного дня, не повідомляючи про жодні зміни?

Урок

6 Урок

Заповідей скасований. Така думка суперечить позиції Павла. Якщо Закон був скасований, тоді все, про що Павло пише в наведених віршах, втрачає будь-який сенс. Його аргумент доцільний тільки за умови, що Закон продовжує діяти, оскільки саме Закон указує на реальність гріха й обумовлену цим необхідність Євангелія. «То що ж скажемо? Хіба Закон – то гріх? Зовсім ні! Але я пізнав гріх тільки через Закон. Я не знав би пожадливості, якби Закон не говорив: Не пожадай» (Римл. 7:7).

Зверніть увагу, що жінки, які ходили з Христом, «в суботу спочивали, згідно із заповіддю» (Луки 23:56). Безперечно, ідеться про четверту заповідь, написану Богом на кам’яній скрижалі. Таким чином, у нас немає жодних підстав уважати, що Христос навчав людей чогось іншого, окрім як дотримання Божих Заповідей, включаючи заповідь про суботу. Сам Христос сказав Своїм учням: «Якщо любите Мене, ви будете дотримуватися Моїх заповідей» (Івана 14:15). Його Заповіді, яких дотримувався Він Сам, включали заповідь про сьомий день – суботу. Якщо навіть припустити, що субота була замінена на неділю, то хіба жінки-мироносиці не знали б про це? Прочитайте уривки Дії 13:14, 42-44; 16:12, 13; 17:2; 18:4. Які аргументи наведені у віршах щодо дотримання сьомого дня, суботи? А які аргументи можна знайти щодо дотримання першого дня тижня? ________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У запропонованих текстах немає жодного доказу заміни суботнього дня недільним. Навпаки, вони ясно вказують на стійку практику дотримання суботи першими християнами. Особливо примітний вірш Дії 16:13, оскільки описані події відбуваються за межами синагоги. Віруючі збиралися на березі річки, куди «за звичаєм» приходили молитися. І робили вони це в суботу, через багато років після смерті Ісуса. Ніщо в цих текстах не вказує на заміну суботи неділею. Яким чином, виявляючи тактовність та не засуджуючи, ви можете свідчити про суботу людям, котрі дотримуються неділі? Четвер, 10 травня

СПРОБА ЗМІНИТИ СУБОТУ Божий Закон, Десять Заповідей, залишається актуальним (див. також Якова 2:10-12), і цей Закон містить заповідь про 58

Прочитайте Дан. 7:23-25. Як ці тексти допомагають нам зрозуміти витоки традиції дотримання неділі? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Читаючи наведені тексти арамейською мовою – мовою оригіналу, ми дізнаємося з 25-го вірша, що представлена малим рогом влада «задумала» змінити Закон. Але яка земна влада здатна змінити Божий Закон? І хоч історія не зберегла всіх деталей, ми достовірно знаємо, що під впливом папського Риму біблійна практика дотримання сьомого дня, суботи, була замінена людською традицією дотримання неділі. Ця традиція настільки глибоко пустила коріння, що протестанти в переважній більшості підтримують її навіть у XXI столітті. Сьогодні більшість протестантів продовжує дотримуватися першого дня тижня, замість того щоб виконувати біблійну заповідь про сьомий день. Прочитайте уривок Об’явл. 13:1-17 та порівняйте його з текстами Дан. 7:1-8, 21, 24, 25. Які схожі образи використані в уривках, щоб допомогти нам уявити події останніх днів? _____________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 59

сьомий день – суботу. Чому ж більшість християн дотримується неділі, якщо для цього немає біблійного обґрунтування? У 7-му розділі книги Даниїла йдеться про виникнення чотирьох великих царств: Вавилона, Мідо-Персії, Греції, а також Риму – четвертої й останньої земної імперії. У більш пізній період Римської імперії виникає влада малого рогу (Дан. 7:8). Він залишається частиною Римської імперії, але в її пізньому періоді. Ця влада символізує папство, яке походить безпосередньо з Риму й досі є його частиною. Томас Гоббс у XVII столітті писав: «І кожний, хто займеться питанням про походження цієї великої церковної влади, легко помітить, що папство являє собою не що інше, як привид померлої Римської імперії, який сидить у короні на її могилі» (Thomas Hobbes, Leviathan, p. 463).

Урок

6 Урок

Прочитайте Луки 4:14-16, 31; 23:55, 56. Що ці уривки повідомляють про сьомий день, суботу, до і після смерті Христа? __________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Прочитайте тексти Об’явл. 14:6, 7, звернувши особливу увагу на вірш 7, який копіює мову четвертої заповіді (Вих. 20:11). Яким чином ці вірші свідчать про ключову роль суботи під час кризи останнього часу, пов’язаної з поклонінням? П’ятниця, 11 травня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Той самий змій, або сатана, котрий розв’язав війну проти Бога на Небі (Об’явл. 12:7), бореться на Землі проти Божих дітей, «які зберігають Божі заповіді» (Об’явл. 12:17; див. також 13:2, 4). Фактично сам сатана також стає об’єктом поклоніння (Об’явл. 13:4). Таким чином, війну проти Бога, яку сатана почав на Небі, він намагається продовжити на Землі. І головною його атакою проти Господа є його напади на Божий Закон. «У четвертій заповіді Бог представлений як Творець Неба й Землі, таким чином Він відокремлює Себе від усіх фальшивих богів. І в пам’ять про цю творчу діяльність сьомий день був освячений як день відпочинку для людини. Він був встановлений для того, аби постійно нагадувати людям про живого Бога – джерело буття, об’єкт шанування і поклоніння. Однак сатана намагається примусити людей порушити вірність Богові та виявити непослух Його Законові. Тому він спрямовує всі свої зусилля проти цієї заповіді, котра вказує на Бога як на Творця» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 47, 48). Ми поклоняємося Господу, оскільки Він є Творцем «неба і землі», а сьомий день, субота, – основоположна ознака Його творчої сили, що бере свій початок ще від тижня творіння (див. Бут. 2:1-3). Не дивно, що у своїх нападах на Божий авторитет сатана намагається знищити основну ознаку цього авторитету – суботу. 60

Питання для обговорення:

1. У чому полягає проблема людей, котрі говорять про загрозу гріха і водночас стверджують про скасування Божого Закону? На яку істотну суперечність у їхньому міркуванні ви можете вказати? 2. Яким був ваш особистий досвід спілкування з віруючими, котрі відстоюють дотримання неділі замість суботи? Які аргументи ви використовували та наскільки ефективними вони були? Що ви можете відповісти на популярний аргумент, що дотримання суботи – це спроба заробити спасіння ділами? 3. Оскільки ми розповідаємо іншим про суботу і готуємося до подій останнього часу, чому важливо усвідомити, що випробування, пов’язані зі «знаком звіра», ще не настали?

В останні дні Бог матиме на Землі народ, який зберігає тверду, непохитну вірність Йому. Ця вірність виявляється в послуху Божим Заповідям, включаючи заповідь, яка вказує на Господа як на Творця. Тільки Він гідний нашого поклоніння.

Урок

6 Урок

Використовуючи образи, які взяті безпосередньо з книги Даниїла та стосуються пізнього (папського) періоду Риму, книга Об’явлення вказує на гоніння останнього часу, яких зазнають ті, хто відмовиться виконувати постанови влади.

Місіонерська історія

Урок

ПОВНЕ КОЛО

12-18 травня

Брітані Флетчер

апередодні Нового року, коли я вийшла з дому винести сміття, до мене підійшов молодий чоловік. «Я проводжу опитування, яке може допомогти суспільству, – сказав він. – Чи погодитеся ви взяти в ньому участь?» Доброзичливий незнайомець виявився волонтером, який разом з іншими був присутній на щорічній конференції молодіжної організації адвентистів сьомого дня в Луїсвіллі. Тоді я навіть не підозрювала, що через рік буду так само ходити з дому в дім і проводити таке ж опитування. Ознайомившись з анкетою, яку мені дав волонтер, я обвела цікаві для мене пункти про вивчення Біблії. Приблизно півроку нічого не відбувалося. Однак у травні мама сказала мені, що до нас додому приходив чоловік, щоб вивчати Біблію. Він приходив шість разів, але через навчання я постійно пропускала ці зустрічі. У червні біблійний працівник Рамон прийшов, коли я була вдома, і ми нарешті призначили час для вивчення Біблії в місцевому кафе по п’ятницях. Нічого не знаючи про адвентистів, я була активним членом церкви іншої деномінації, до якої належала з дитинства, і навіть їздила в місіонерські поїздки. Однак я не відчувала бажаного зв’язку з Ісусом. Я постійно молилася про те, щоб стати ближчою до Нього. Відповіддю на мої молитви став Рамон. Незабаром я запропонувала зустрічатися для вивчення Біблії двічі на тиждень. Я втілювала в життя все, про що дізнавалася. Коли я змінила свій спосіб життя й харчування, моє життя почало покращуватися. Мені подобається вірш, записаний у Посланні до римлян: «І не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале» (Римл. 12:2). Це «оновлення розуму» розширило мій світогляд. Зараз я студентка, і моєю метою є не тільки отримання хороших оцінок, адже я розумію, що насамперед навчаюся для Господа. Я вивчаю логопедію та хочу, щоб мої знання принесли користь людям. У церкві Рамона я дізналася про заплановану в грудні 2016 року молодіжну конференцію в Х’юстоні, штат Техас. Я приєдналася до Адвентистської церкви незадовго до початку цієї конференції. Разом із волонтерами я ходила по домівках, проводячи опитування. Мене охопило сильне хвилювання, коли я побачила, як декілька людей зазначило в анкеті, що вони хотіли б вивчати Біблію. В очах одного юнака я побачила ту саму спрагу, яка була в мене рік тому. Я молюся, щоб і його життя змінилося завдяки силі Божій, як колись це сталося зі мною. Адже я знаю силу простого опитування! Брітані Флетчер, 22 роки, навчається на останньому курсі за спеціальністю «Логопедія» в Луїсвіллі, Кентуккі.

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАТВІЯ, РОЗДІЛИ 24 І 25 Біблійні тексти для дослідження: Матв. 24:1-25; Об’явл. 13:11-17; Матв. 7:24-27; Луки 21:20; 2 Цар. 23:13; Матв. 25:1-30. Пам’ятний вірш: «Бо постануть лжехристи та лжепророки і будуть чинити великі ознаки й чудеса, щоби звести, якщо вдасться, навіть і вибраних» (Матв. 24:24).

24-му і 25-му розділах Євангелія від Матвія Ісус відкриває важливі істини щодо останнього часу та приготування до нього. У цих розділах Христос виклав Своє вчення про події останнього часу. Крім того, заглядаючи в найближче майбутнє, Спаситель бачив прийдешнє зруйнування Єрусалима – катастрофічну трагедію для Його народу. Однак слова Христа звернені не тільки до учнів, а й до наступних поколінь Його послідовників, особливо до останнього покоління, яке за життя зустріне Прихід Христа. Змальовану Ісусом картину не назвеш оптимістичною. Війни, 63

Неділя, 13 травня

Прочитайте Матв. 24:25. Який урок ми можемо почерпнути з тексту? Як він допоможе нам утвердитися у вірі?

ПЕРЕКОНЛИВИЙ ДОКАЗ ПРОРОЦТВА В останні дні перед розп’яттям учні розмовляли з Ісусом на Оливній горі. Уявіть себе на місці учнів, котрим Христос сказав, що храм буде зруйнований. Можна тільки припускати, про що вони думали, але поставлені ними пізніше запитання свідчать про те, що зруйнування храму вони пов’язали з «кінцем віку» (Матв. 24:3). Прочитайте уривок Матв. 24:1-25. Яку загальну ідею щодо останнього часу Ісус хотів донести до Своїх послідовників? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Перераховуючи в уривку Матв. 24:1-25 ознаки Свого Приходу, Христос звертає увагу на небезпеки і спокуси, яких зазнає Його народ протягом століть і в останній час. Повстануть лжепророки і лжехристи. Декотрі будуть стверджувати, що є представниками Христа, а хтось проголосить себе Самим Христом. І як би приголомшливо це не звучало, люди повірять їм. Ми є свідками трагічних подій, передречених Божим Словом. Досі з’являються спокусники, котрі заявляють: «Я – Христос!». Яке дивовижне пророцтво! На відміну від сучасників Христа, ми можемо вивчити багатовікову історію й побачити, наскільки точним було це пророцтво. Однак нам не слід дивуватися, що такі омани намножуються, адже ми наближаємося до останньої кризи. 64

Понеділок, 14 травня

ХТО ВИТЕРПИТЬ ДО КІНЦЯ Прочитайте Матв. 24:9 та Об’явл. 13:11-17. Які паралелі можна помітити між словами Ісуса в Євангелії від Матвія і пророцтвом в Об’явленні? ______________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Христос попереджає Свій народ, що живе наприкінці часу, про масштабну оману, за допомогою якої сатана розраховує знищити істинну віру й нав’язати світу хибне поклоніння. Ті, хто буде стійко дотримуватися істини, зіткнуться з ненавистю, випробуваннями і навіть смертю. Прочитайте Матв. 24:13. Як отримати спасіння та зберегти вірність усупереч протистоянню всього світу? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ____________________________________________________________

«Тільки ті, хто зміцнив свій розум біблійними істинами, зможуть встояти в останній боротьбі» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 593, 594). Це твердження означає, що всі, хто загартує свій розум біблійними істинами, вистоять у всіх випробуваннях останнього часу. Вони повинні глибоко вкоренитися в істині, інакше не зможуть протистояти спокусі. 65

Також зверніть увагу, як Ісус описує стан світу. В усі часи земної історії від народження Христа люди покладали свої надії на те, що, як вони вірили, усуне або хоч би полегшить страждання й скорботи людства. Вони сподівалися, що завдяки політичним рухам, технологіям, науці, інтелекту тут, на Землі, буде створене ідеальне суспільство. Але, як свідчить історія, ці надії виявилися марними. Сьогоднішній світ перебуває саме в такому стані, про який говорив Ісус. Слова Христа, сказані близько двох тисяч років тому, свідчать, наскільки хибними були надії людей.

Урок

7 Урок

військові чутки, голод, пошесті, лжехристи, гоніння – такою буде доля світу й Божої Церкви. Озираючись назад, ми бачимо, якими надзвичайно точними виявилися Його провіщення. Тому можемо вірити всім Його пророцтвам, які ще не здійснилися в історії. Ісус не тільки попереджав про майбутні події. У 25-му розділі Євангелія від Матвія Він розповідає притчі, котрі, якщо взяти їх до уваги, приготують Божий народ до моменту, коли «прийде Син Людський». Безперечно, наближаються важкі часи, але Христос приготує народ до Свого повернення.

Ісус наголосив, що вкрай важливо осмислювати Боже Слово, однак цього недостатньо для перемоги у випробуваннях, яких ми зазнаємо. Нам необхідно виконувати Слово, тобто підкорятися істині, якою вона є в Ісусі. У наведеній вище притчі обидва будівничі чули Слово Боже. Різниця між ними полягає лише в тому, що будівничий, будинок котрого встояв, виконував Слово. Чому виконавець Слова стоятиме твердо, а порушник зазнає краху? Як послух Богові впливає на утвердження людини у вірі? Вівторок, 15 травня

«ГИДОТА СПУСТОШЕННЯ» У Своїй великій проповіді про кінець часу Христос указав на «гидоту спустошення» (Матв. 24:15), образ, який згадується в книзі Даниїла (Дан. 9:27; 11:31; 12:11). Бог називав «гидотою» дії, пов’язані із серйозними порушеннями Його Закону, такі як ідолопоклонство (П. Зак. 27:15) або аморальна сексуальна поведінка (Левит 18:22). Отже, «гидота спустошення» означала якесь віровідступництво. Прочитайте Матв. 24:15 і Луки 21:20. Як за допомогою цих текстів ми можемо краще зрозуміти, що мав на увазі Ісус, говорячи про «гидоту спустошення»? ___________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Наведені вірші ясно показують, що пророцтво Ісуса в найближчій перспективі стосувалося жахливого зруйнування Єрусалима в 70 р. н. е., коли язичницький Рим зруйнував не тільки місто, а й священний храм. Однак існує ще одне виконання цього пророцтва. Найближчі події, такі як зруйнування Єрусалима, символізують віддалені події останнього часу. «Христос вбачав у Єрусалимі 66

Середа, 16 травня

ДЕСЯТЬ ДІВ Після проповіді в Матв. 24 про ознаки Свого Приходу Ісус у Євангелії від Матвія 25 говорить про приготування до цієї події. Прочитайте притчу про десять дів у Матв. 25:1-13. Згідно зі словами Ісуса, як ми можемо приготуватися до Його повернення? _____________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ісус починає цю частину Своєї проповіді з притчі про десять дів. «Діви» символізують людей, які називають себе християнами. Вони не були на боці сатани. До них уподібнюється Небесне Царство (Матв. 25:1). Однак наприкінці часу 67

прообраз світу, закам’янілого у своєму невір’ї та повстанні, який швидко йшов назустріч каральним Божим судам» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 22, 23). У текстах Дан. 12:11 та 11:31 «гидота спустошення» згадана у зв’язку з останнім періодом римського панування – папською епохою. У цей час була встановлена альтернативна система посередництва і спасіння, мета якої – привласнити право на те, що Христос здійснив для нас та продовжує здійснювати зараз у Небесному святилищі. Уривок Дан. 8:9-12 допомагає помістити ці події в історичний контекст і порівняти з двома періодами римської влади. Перший період характеризується стрімким горизонтальним розростанням малого рогу (Дан. 8:9), представляючи величезну імперію язичницького Риму. Під час другого періоду (Дан. 8:10-12) малий ріг підноситься, зростає вертикально, скидає частину зірок (гоніння на Божий народ) та побільшується до «Вождя того війська» (Дан. 8:11) – Ісуса. Цей період папського панування настає після падіння язичницького Риму. Папська влада продовжує представляти Рим. (Саме тому обидва періоди зображені малим рогом). Суд (Дан. 7:9, 10), очищення Святилища (Дан. 8:14) та ознаки на небі (Матв. 24:29) – усе це передвіщає заступництво Бога за Свій народ в останні дні.

Урок

7 Урок

Прочитайте Матв. 7:24-27. Що ще необхідно нам, аби залишатися вірними Богові? _____________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Проаналізувавши своє життя, чи можемо ми переконатися, що не припускаємося тих самих помилок, що й описані вище люди? Але якщо ми зрозуміли, що опинилися на їхньому місці, як змінити таке становище? Четвер, 17 травня

ЗАСТОСУВАННЯ ТАЛАНТІВ Прочитайте уривок Матв. 25:13-30. Яку роль відіграють наші таланти в підготовці до Приходу Христа? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 68

Ісус розповів цю притчу в контексті розмови про останній час та Своє повернення. Який урок ми можемо почерпнути з неї? Наскільки важливо використовувати наші таланти в приготуванні до останнього часу? П’ятниця, 18 травня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: «Раб, котрий одержав один талант, “пішов і закопав у землю гроші пана свого”. Саме той, хто мав найменший дар, залишив 69

Притча про таланти, безумовно, відрізняється від притчі про десять дів, але обидві присвячені темі готовності до Приходу Христа. Кожна притча розповідає про тих, хто підготувався або не підготувався до цієї події, і кожна описує долю тих, хто через власне духовне нехтування втратив вічність. Якщо олива в притчі про десять дів представляє Святого Духа, то «таланти» (Матв. 25:15) символізують здібності (грец. тalanta). «Таланти – це особливі дари Святого Духа разом з усіма природними обдаруваннями» (Біблійний коментар АСД, т. 5, с. 510). Згідно з притчею, кожен раб отримав від пана частину маєтку. Зверніть увагу, що маєток, довірений рабам, – «кожному згідно з його спроможністю» (Матв. 25:15), був власністю пана. Дари були дані слугам у довірче управління. Слуги були розпорядниками маєтку, який їм не належав, але за який вони несли відповідальність. Саме тому після повернення пан «зажадав обрахунку» (Матв. 25:19). Духовні дари походять від Святого Духа (див. 1 Кор. 12:1-11; Ефес. 4:11). Для тих, хто вважає себе володарем найменшого дару, є добра звістка: ми ніколи не отримуємо дари без Дарувальника. Християнин разом зі своїм скромним даром отримує і найбільший дар – Святого Духа. Дари вже є нашими в Христі, але наше фактичне володіння ними та правильне використання їх залежать від нашого прийняття Святого Духа й послуху Йому. У цьому й полягала помилка невірного раба. Він отримав дар, проте не застосував його і не примножив. Раб не доклав зусиль, щоб використати довірене йому з милості. Врешті-решт Ісус засудив його, назвавши «злим і лінивим рабом» (Матв. 25:26).

Урок

7 Урок

всі вони заснули (Матв. 25:5). Христос уже закликав раніше до пильності (Матв. 24:42), і, якби вони не спали, Його повернення не застало б їх зненацька. Усі десять дів мали каганці, і кожна з них вийшла зустрічати нареченого. Це означає, що всі вони з нетерпінням очікували Приходу Христа. Коли Молодий забарився, усі віруючі в Його Прихід заснули. Однак опівночі всі прокинулися від крику: «Ось молодий, виходьте йому назустріч» (Матв. 25:1-6). Нерозумні діви були налякані й не готові. Чому? У Євангелії записана відповідь самих дів: «Наші каганці гаснуть» (Матв. 25:8). Тобто світильники ще горіли, але олії в них було недостатньо, щоб гідно зустріти Христа. У чому ж полягає проблема? Нерозумні діви символізують християн, котрі очікують Приходу Христа, але мають поверхові стосунки з Ним. У них є трохи олії, у їхньому житті зауважується деяка дія Святого Духа, але це лише мерехтіння; ці люди задовольнялися малим, тоді як потребували більше. «Дух працює над серцем людини згідно з її бажанням та за її згодою, створюючи в ній нову природу; але клас, представлений нерозумними дівами, задовольняється поверховою дією. Вони не знають Бога. Ці люди не вивчають Його характер, не спілкуються з Ним, а тому не знають, як довіряти Йому, як споглядати Його і як жити в Ньому. Їхнє служіння Богові перетворюється на форму» (Е. Уайт. Наочні уроки Христа, с. 411).

7 Урок

свій талант невикористаним. Тут дано застереження усім, котрі вважають, що їхня незначна обдарованість звільняє їх від служіння Христу. Якби ці люди могли звершувати великі справи, з якою радістю взялися б за них; оскільки ж можуть служити лише в малому, то вважають своє неробство виправданим. І в цьому вони помиляються. Господь, розподіляючи дари, випробовує характер. Знехтувавши застосуванням свого таланту, раб виявив свою невірність. Якби він одержав п’ять талантів, то закопав би їх так само, як і той один. Недбале ставлення до одного таланту виявило, що він зневажав дари Неба. «Вірний у найменшому – і у великому вірний» (Луки 16:10). Важливість малих справ часто недооцінюють саме через те, що вони малі, однак від них великою мірою залежить справжній порядок у житті. У християнському житті немає несуттєвих речей. Якщо ми недооцінюємо важливість малих справ, формуванню нашого характеру загрожуватиме небезпека» (Е. Уайт. Наочні уроки Христа, с. 356). Питання для обговорення:

1. Які ідеї спонукали людей вірити в досягнення ідеального життя на Землі? Що це за ідеї і чому всі вони без винятку не виправдали надій людей? 2. Як послух Божим повелінням зміцнює нашу віру? Чому «віра без діл – мертва» (Якова 2:26)? Які випробування чекають тих, «які бережуть Божі заповіді» (Об’явл. 14:12)? Чому так важливо вже зараз бути готовими до подій, які відбудуться тоді, коли ми найменше очікуватимемо цього? 3. Поміркуйте про десять дів. Про що ця притча має попереджати нас, якщо врахувати, що поведінка всіх десяти дів видавалася однаковою? Як ми можемо бути впевненими, що не стали жертвами самообману, як нерозумні діви? 4. Як розуміти факт, що навіть «вибрані» можуть бути зведені? Що означає «вибрані»? (Див. Матв. 24:31; Римл. 8:29, 30, 33; Колос. 3:12). Що це відкриває нам про силу омани? 70

Місіонерська історія

ДІЯ СВЯТОГО ДУХА Крістофер Холланд

перестав відвідувати Католицьку церкву, коли мені було 16 років. Основною причиною було те, що мої батьки, які проводили в цій церкві семінари про принципи створення щасливої сім’ї, збиралися розлучатися. Священик, який багато разів бував у нас у гостях, так жодного разу й не відвідав нас, коли батьки почали жити окремо. Я вирішив: якщо така поведінка батьків і священика відображає характер Бога і сутність Його церкви, то це все не для мене. Чотири роки тому я переїхав із Чикаго до північної Індіани, де працював у нічну зміну на автозаправній станції. Там я зустрів свою майбутню дружину Деббі, яка працювала на цій самій вулиці в будинку престарілих. Ми з Деббі розговорилися, коли вона приїхала заправити свою машину. Вона з розумінням поставилася до того, що я цікавлюся духовними питаннями. Наші бесіди пробудили в ній бажання повернутися до Адвентистської церкви, у якій вона була вихована. Одного разу ввечері ми відвідали церкву при Університеті Ендрюса. Ми дізналися, що там планується проведення цікавого заходу, і потрапили на серію євангельських зустрічей Марка Фінлі. Після цієї програми я почав вивчати Біблію. Я планував приєднатися до іншої протестантської церкви, але Деббі зупинила мене, порушивши тему про те, чи Бог таємно підхопить віруючих. Вона запитала, чи я справді вірю, що християни будуть таємно підхоплені на Небеса. Коли я знизав плечима, вона навела мені сильний біблійний доказ про те, що кожен побачить Ісуса при Його Другому приході. Це була дія Святого Духа. Я уклав заповіт із Господом у Церкві АСД у вересні 1995 року, а Деббі – повторно через місяць. Наступної весни ми одружилися. Я відчував необхідність поділитися Благою вісткою, але не знав, як це зробити. Я зрозумів, як діяти, коли влаштувався на роботу до ресторану при Університеті Ендрюса. Перевагою цієї роботи був безкоштовний курс кожного семестру. Я записався на богословський курс, і незабаром моє переконання в тому, що Бог кличе мене бути служителем, почало зміцнюватися. Моя перша євангельська програма проходила в Чикаго, де я виріс. Господь ніби дав мені можливість зробити добро рідному місту. Через кілька років разом із Марком Фінлі, проповідником, що відкрив мені Благу вістку, ми провели євангельські зустрічі в 34 районах Чикаго. Уклали заповіт із Богом понад 500 осіб. Сьогодні я проповідую по всій Канаді як директор і спікер програми «Так написано». Якби мені розповіли, яким буде моє майбутнє, коли мені було 17 років, я би здув піну зі свого пива й розсміявся. Бог справді веде нас дивовижним шляхом.

19-25 травня

ПОКЛОНІННЯ ТВОРЦЕВІ Біблійні тексти для дослідження: Об’явл. 14:6, 7; Матв. 24:14; Гал. 3:22; Луки 23:32-43; Бут. 22:12; Об’явл. 14:8-12. Пам’ятний вірш: «І побачив я іншого ангела, який летів серед неба. Він мав вічне Євангеліє, щоби звіщати його жителям землі, – усякому народові, поколінню, племені й народності» (Об’явл. 14:6).

к адвентисти сьомого дня, ми віримо в біблійну концепцію «істини для теперішнього часу» (див. 2 Петра 1:12). Суть цієї ідеї полягає в тому, що Бог відкриває людству певну істину в потрібний час, проливаючи на неї все більше світла протягом століть. У першій євангельській обітниці, записаній у Бут. 3:15, нашим прабатькам після гріхопадіння було відкрито, що надія прийде через насіння жінки. Обітниця, дана вже Авраамові, про те, що він «справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!» (Бут. 18:18), – це більш повне об’явлення євангельської обітниці. А Перший прихід Ісуса, Котрий проголосив, що «Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за

багатьох!» (Марка 10:45), безумовно, – найбільше об’явлення євангельської істини. Сьогодні ми віримо, що Трьохангельська вістка з Об’явл. 14:6-12 – це своєчасна істина для тих, хто живе в останні дні перед Другим приходом Спасителя та виконанням усіх надій християн. Цього тижня ми зосередимо увагу на вістці першого ангела, оскільки вона містить важливі істини для Божих дітей, котрі бажають зберегти вірність серед небезпек останнього часу. Неділя, 20 травня

УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ЄВАНГЕЛІЯ Прочитайте Об’явл. 14:6; Матв. 24:14; 28:19. Яка загальна тема об’єднує тексти? Згідно з наведеними віршами, наскільки важливі благовістя й свідчення для виконання нашої місії як Церкви? __________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Можна сказати, що вістка першого ангела в певному розумінні є Великим дорученням (Матв. 28:19), даним тепер у контексті останніх днів. Справді, це «істина для теперішнього часу». Зверніть увагу, що в усіх трьох віршах зроблено акцент на благовісті всьому світові: «усякому народові, поколінню, племені й народності», «на свідчення всім народам», «навчіть усі народи». Іншими словами, ця вістка має універсальний характер. Кожна людина має почути її. Прочитайте Гал. 3:22. Чому весь світ має почути Євангеліє? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Універсальний характер нашої місії й покликання обумовлений універсальністю гріха. «Усякий народ, покоління, плем’я і народність» порушили Божий Закон і «замкнені під гріхом». Гріхопадіння Адама в Едемі торкнулося кожної людини; будь-який народ, плем’я і покоління стали жертвою гріха. Усі ми стикаємося з прямими наслідками гріха, і, якби 73

Урок

Чому справа поширення євангельської вістки приносить величезну духовну користь її учасникам? Чому благовістя – це один із найкращих способів приготування до Приходу Ісуса? Понеділок, 21 травня

РОЗБІЙНИК НА ХРЕСТІ ТА «ВІЧНЕ ЄВАНГЕЛІЄ» В Об’явл. 14:6 ми читаємо про «вічне Євангеліє» – вістку, яку необхідно проголосити світові. Це вістка надії для людей у світі, котрий сам по собі не пропонує жодної надії. Прочитайте уривок Луки 23:32-43. Як ця історія свідчить про велику надію «вічного Євангелія» для всіх грішників? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Еллен Уайт наголошує: хоч розбійник не був запеклим злочинцем, проте намагався «заглушити голос сумління», який говорив про Ісуса. Тому він «усе більше занурювався в прірву гріха, аж поки його не схопили і не засудили як злочинця на розп’яття» (Е. Уайт. Христос – надія світу, с. 749). Але що з ним сталося? Висячи на хресті, розбійник усвідомив, Ким є Ісус, та вигукнув: «Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!» (Луки 23:42). Що ж відповів Ісус? Хіба Він сказав: «Що ж, друже, Я хотів би тобі допомогти, але тобі не слід було заглушати голос сумління, усе більше занурюючись у безодню гріха»? Хіба Ісус процитував одну зі Своїх нещодавніх проповідей: «Тож кажу вам, що коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв, то не ввійдете до Царства 74

Яка надія особисто для вас міститься в наведеній історії? Вівторок, 22 травня

ПОБІЙТЕСЯ БОГА Й ВІДДАЙТЕ ЙОМУ СЛАВУ Повідомивши про проголошення «вічного Євангелія» в усьому світі, далі звістка першого ангела детально викладає його зміст. Проголошуючи «вічне Євангеліє», ми повинні враховувати істини, які є частиною євангельської вістки для теперішнього часу. Іншими словами, істина для останніх днів включає також вістку з Об’явл. 14:7. Прочитайте Об’явл. 14:7. Що означає боятися Бога й віддати Йому славу? Яким чином нам необхідно це робити? Як ці поняття пов’язані з Євангелієм? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Боятися Бога й віддавати Йому славу – це два взаємозалежних поняття. Якщо ми по-справжньому боїмося Бога в біблійному розумінні, то віддаватимемо Йому славу. Одне має приводити до другого. Прочитайте наступні тексти. Як вони пояснюють значення вислову «Побійтеся Бога» та як це пов’язано з поняттям «віддати Йому славу»? Бут. 22:12; Вих. 20:20; Йова 1:9; Екл. 12:13; Матв. 5:16. _____________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 75

Небесного» (Матв. 5:20)? Хіба Ісус якимось чином нагадав розбійникові про його минулі помилки? Ні! Натомість Ісус обернувся до розбійника, цього лиходія із зіпсутим характером, злочинця, котрий раніше насміхався з Нього (Матв. 27:44), і, дивлячись на нього як на нову людину, промовив: Просто зараз кажу тобі, просто зараз запевняю тебе, що твій гріх, злочини, помилки прощені і ти «будеш зі Мною в раю!» (Луки 23:43). Це і є «вічне Євангеліє», основа вістки першого ангела. Без цієї істини жодні інші наші доктрини про Закон, суботу або стан померлих самі по собі не мають значення. Чи можуть ці істини нести добру звістку без «вічного Євангелія», яка червоною ниткою проходить крізь кожну з них?

Урок

8 Урок

не були передбачені ліки від гріха, нам довелося б пожати остаточні плоди – вічну смерть. І такі ліки, звичайно ж, були передбачені – це життя, смерть, воскресіння та служіння в Небесному святилищі Ісуса. Христос – єдине вирішення проблеми гріха. Кожній людині необхідно дізнатися про велику надію, подаровану їй Богом в Ісусі Христі. Саме тому адвентисти сьомого дня проповідують по всьому світу, бажаючи донести звістку про Спасителя тим, хто ще не чув її.

Поділіться досвідом, як ви відчували страх Господній у своєму житті. Яким чином цей страх (у біблійному розумінні слова) допомагає нам зростати духовно та серйозно ставитися до нашої віри й Божих повелінь? Середа, 23 травня

ПРИЙШЛА ГОДИНА ЙОГО СУДУ У вістці першого ангела ідеї страху Господнього та прославлення Бога пов’язані із судом (Об’явл. 14:7). Біблія ясно свідчить, що наш Бог – це Бог справедливого суду. Одного разу правосуддя і справедливість, яких так не вистачає в цьому світі, справді переможуть. Не дивно, що людям слід боятися Бога. І саме тому «вічне Євангеліє» також включає істину про реальність суду. Який зв’язок між ними? Слово «Євангеліє» означає Добру вістку про спасіння. Ця вістка повідомляє нам: хоч усі ми грішники, порушники Божого Закону, у день суду, подібно до розбійника на хресті, завдяки Божій благодаті ми маємо можливість уникнути відплати й покарання, котрих заслужили за гріх та порушення Закону. Прочитайте наведені тексти і запитайте себе: «Чи зможу я вистояти на суді завдяки власним заслугам?» Матв. 12:36; Екл. 12:14; Римл. 2:6; 1 Кор. 4: 5. __________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 76

Яким чином реальність суду свідчить нам про нашу надзвичайну потребу в прощенні? Як ми можемо навчитися виявляти до наших кривдників милість і прощення, котрі Бог пропонує нам через Ісуса? Четвер, 24 травня

«ПОКЛОНІТЬСЯ ТОМУ, ХТО СТВОРИВ НЕБО, ЗЕМЛЮ» Прочитайте ще раз Об’явл. 14:6, 7. Назвіть усі складові вістки першого ангела. Як вони пов’язані між собою? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Разом з Євангелієм, закликом благовістити світові, боятися Бога й віддати Йому славу, звучить заклик поклонитися Богові як Творцеві. І це не дивно, адже всі інші складові «істини для теперішнього часу» – вічне Євангеліє, заклик до благовістя, суд – втрачають будь-який сенс без визнання Бога Творцем! Ці складові та багато інших походять з основоположної істини: Господь – Творець усього сущого. Поклоняючись Богу як Творцеві, ми повертаємося до основ – до первісного розу77

Бог, Котрий знає кількість волосся на голові кожного з нас, має намір судити світ. Саме тому «вічне Євангеліє» – справді Радісна звістка. Наближається суд, але «немає тепер жодного осуду» вірним Божим послідовникам – обмитим, освяченим і виправданим Ім’ям Господа нашого Ісуса Христа (див. 1 Кор. 6:11). Адже Христос – їхня праведність, і саме завдяки Його праведності вони встоять на суді. «Людина не може самостійно відповісти на ці звинувачення. Вона стоїть перед Богом у забрудненому гріхом одязі, визнаючи свою вину. Але Ісус, наш Захисник, наводить вагомі аргументи на користь усіх, хто довіряє Йому свою душу через покаяння й віру. Він заступається за них та перемагає їхнього обвинувача переконливими аргументами голгофських страждань. Досконалий послух Ісуса Божому Законові, навіть до смерті хресної, дав Йому всю владу на Небі й на Землі, і Він просить Свого Отця помилувати винну людину й примиритися з нею» (Е. Уайт. Свідчення для Церкви, т. 5, с. 471).

Урок

8 Урок

У наведених віршах Божий страх пов’язаний із покорою Йому. Підкоряючись Богові та правильно діючи, ми віддаємо Йому славу. Боятися Господа означає відчувати шанобливий трепет перед Ним, повагу до Нього, страх засмутити Його своїми гріхами. Святий Дух впливає на наше серце, і ми усвідомлюємо себе грішниками, котрі заслуговують смерті. Ми бачимо свою гріховність і неминучість заслуженої відплати за наші провини від справедливого й праведного Бога, а це спонукає нас шукати вихід із ситуації. Такий Божий страх веде нас спочатку до Голгофського хреста для здобуття прощення, а потім спонукає силою Божою відкинути гріх. Якби не хрест Христа, гріх погубив би наші душі (див. Матв. 10:28).

Прочитайте уривок Об’явл. 14:8-11. Як ці тексти можуть допомогти нам зрозуміти всю важливість поклоніння Господу як Творцеві? _____________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У міру розвитку подій останніх днів у всьому світі людей будуть примушувати поклонятися звірові та його образові замість того, аби поклонятися Творцеві. Беручи до уваги грізне застереження про долю тих, хто поклоняється звірові та його образові, ми зможемо краще зрозуміти, чому акцент зроблено на поклонінні Богові як Творцеві, Котрий єдиний гідний нашого поклоніння. Під час останньої кризи ця істина набуде вирішального значення. Знайдіть час, аби поміркувати про неймовірні чудеса створеного світу. Який урок вони можуть викласти нам про Творця? Чому Він один гідний нашого поклоніння? П’ятниця, 25 травня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Дослідники Біблії вже давно помітили зв’язок між закликом в Об’явл. 14:7: «Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море і джерела вод!» та четвертою заповіддю про суботу, яка нагадує, що «шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них» (Вих. 20:11 ). Хоч у цих віршах використовується схожа лексика, тільки в тексті книги Об’явлення Господь названий Тим, Хто створив «джерела вод». Дослідник Джон Болдуїн дає таке пояснення: «Якщо припустити, що Бог спеціально спонукав автора використати 78

Питання для обговорення:

1. У тексті Ісаї 53:6 читаємо: «Усі ми блудили, немов ті овечки». Словосполучення «усі ми» єврейською мовою звучить як куллану. У цьому ж тексті Ісая каже, що Господь поклав на Ісуса «гріх усіх нас». Словосполучення «усіх нас» єврейською теж звучить як куллану. Не має значення, наскільки масштабною є проблема гріха, оскільки запропонованого Богом вирішення цієї проблеми більш ніж достатньо! Чи згодні ви з цією думкою? 2. Які ще уроки ми можемо почерпнути з історії про розбійника на хресті? Уявіть собі, що розбійник отримав прощення, був знятий із хреста й залишився живим. Наскільки сильно його нове життя відрізнялося б від колишнього? Як відповідь на це запитання свідчить про здатність Христа змінити наше життя? 79

в тексті фразу «джерела вод», виникає запитання: навіщо Ісусові треба було порушувати послідовність елементів у тексті, паралельному Вих. 20:11? Чому ангел згадує саме «джерела вод», а не інші елементи творіння, такі як дерева, птахи, риби або гори? Можливо, вказівка на «джерела вод» у контексті Божественної вістки про наближення особливого часу Божого суду наведена з метою привернути увагу читача до попереднього періоду Божого суду... Не виключено, що Бог хотів, аби алюзія на потоп у словах «джерела вод» наголосила на факті, що Він справді є Богом суду, так само як і Богом незмінної вірності й праведності (обидва аспекти відображені в розповіді про біблійний потоп). Якщо це так, то уроки потопу повинні спонукати читача серйозно поставитися до нового процесу Божественного суду наприкінці часу, про який тепер проголошує перший вісник з Об’явл. 14» (John Baldwin, ed., Creation, Catastrophe, and Calvary: Why a Global Flood Is Vital to the Doctrine of Atonement, p. 27).

Урок

8 Урок

міння того, що означає бути людиною, відмінною від інших земних істот, що означає бути створеним за Божим образом. Поклоняючись Господу як Творцеві, ми визнаємо, що наше існування і наша надія на майбутнє залежать від Нього. Ось чому так важливо дотримуватися сьомого дня – суботи. Це своєрідне визнання факту, що тільки Бог – наш Творець і ми поклоняємося лише Йому. Окрім проголошення вістки про Євангеліє та суд, у цих текстах особливо наголошено на важливості поклоніння Господу як Творцеві.

Місіонерська історія

ВОГОНЬ

Урок

26 травня – 1 червня

Ендрю Макчесні, Адвентистська місія

ен Фрейн, менеджер комунальної компанії в штаті Мічиган, США, перестав відвідувати протестантську церкву ще в юності. Його дружина, вихована в адвентистській сім’ї, також не була активним членом Церкви. Проте настав день, коли Ден захотів повернутися до Бога, тому одного недільного ранку вирушив до своєї колишньої церкви. Однак те, що він побачив і почув, шокувало його. Це була не та церква, яку він колись залишив: тепер вона підтримувала гомосексуалізм та інші небіблійні практики, проти яких виступала ще два десятиліття тому. Розчарований Ден розповів про це дружині та зізнався, що хотів би знайти церкву, котра дотримується біблійної істини. Його дружина згадала про адвентистську церкву неподалік міста Маскегон, яку відвідували її батьки. Подружжя почало відвідувати богослужіння разом із батьками дружини. Ден прочитав усі книги Еллен Уайт, які зміг знайти. У вівторок ввечері після молитовного служіння він зупинив пастора на парковці. – Я хочу, щоб ви знали: я готовий, – сказав він. – Готові до чого? – запитав пастор. – Я готовий укласти заповіт із Господом, – відповів Ден. – Я прочитав більшість книг Еллен Уайт і готовий до цього кроку. Пастор поставив йому основні запитання про віровчення Адвентистської церкви і виявив, що Ден знає відповіді та погоджується з усіма доктринами. Отже, Ден уклав заповіт із Господом, його дружина теж була повторно хрещена, а також їхній син. «Я славлю Бога за те, що Ден прийшов до Церкви самостійно, йому ніхто не розповідав істину, і він не спілкувався з євангелістами, – каже пастор Камерон Девашер. – Я знаю, що ні служіння особистого свідчення, ні євангелізм не втратили своєї сили. Та я відчуваю, що є ще багато таких, як Ден, які просто чекають, щоб їх знайшли». Пастор упевнений, що досвід Дена також доводить важливість читання книг Еллен Уайт: «Я переконаний у силі Духа пророцтва, тому ми повинні розповсюджувати ці книги». Щодо Дена, то він провів безліч євангельських зустрічей у церкві, служив дияконом і брав участь у служінні засудженим. Члени Церкви назвали його «вогнем». «Цей чоловік у Церкві менше п’яти років, але весь цей час він активно проповідує Слово Боже і привів багатьох людей до Бога, – говорить Камерон Девашер. – Ден нагадує нам, що служіння в місцевій громаді – це найважливіша євангельська робота зі спасіння душ і учнівства, і кожен член Церкви повинен брати участь у виконанні цієї місії».

СПОКУСИ ОСТАННЬОГО ЧАСУ Біблійні тексти для дослідження: Об’явл. 2:13, 24; 2 Кор. 11:13-15; Псал. 145:4; Бут. 1-2:3; Об’явл. 13:1-17. Пам’ятний вірш: «І скинутий був великий дракон, давній змій, котрий зветься диявол і сатана, який обманює весь світ; скинутий він був на землю, і його ангели були скинуті з ним» (Об’явл. 12:9).

авіть на Небі, до свого вигнання, сатана намагався звести ангелів. «Залишивши своє місце перед лицем Божим, Люцифер почав сіяти дух незадоволення серед ангелів. Він діяв таємно, спочатку приховуючи свої справжні наміри. Під удаваною повагою до Бога намагався викликати незадоволення законами, яким підкорялися небесні істоти, заявляючи, що ці закони надто обмежують свободу» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 495). В Едемі він прийняв образ змія і за допомогою обману спокусив Єву. Протягом усієї історії Землі сатана застосову81

Неділя, 27 травня

Хоч книга Об’явлення розповідає про сатанинські підступи, особливо в останні дні, яку велику надію ми можемо знайти в Об’явл. 12:11? У чому джерело нашої сили в боротьбі проти диявола?

НАЙБІЛЬШИЙ ОБМАН У першому уроці цього кварталу йшлося про «всесвітній конфлікт», який, на жаль, вийшов за межі Небес й уразив нашу Землю. Однак проблема полягає в тому, що багато людей, зокрема й деякі християни, заперечують реальність великої боротьби, оскільки не вірять в існування сатани. На їхню думку, біблійні тексти, у яких ідеться про сатану, чи диявола, – це відображення міфологічного мислення, ненаукова спроба пояснити природу зла та страждань у світі. Тому ідею про сатану як реальну надприродну істоту, яка має злі наміри щодо людства, чимало людей сприймає як елемент наукової фантастики. Прочитайте наведені тексти з книги Об’явлення. Що вони повідомляють про реальність існування сатани, зокрема про його роль у подіях останніх днів? Об’явл. 2:13, 24; 12:3, 7-9, 12, 17; 13:2; 20:2, 7, 10. _______________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Книга Об’явлення описує всю силу і владу сатани, яку він матиме над багатьма мешканцями світу в останні дні, не тільки відвертаючи їх від спасіння, а й спонукаючи їх переслідувати тих, хто залишиться вірним Ісусові. Найбільший обман з усіх «задумів» (2 Кор. 2:11; від грец. ноемата – розум) диявола – змусити людей повірити в те, що його не існує. Зрештою, хто шукатиме захисту від ворога, в існування якого не вірить? Дивовижно, як багато людей, 82

Понеділок, 28 травня

ДВА ВЕЛИКИХ ОБМАНИ Прочитайте наведені тексти. Що вони повідомляють про звабливу силу сатани? 2 Кор. 11:13-15 ____________________________________________ ___________________________________________________________ 2 Сол. 2:9, 10 _____________________________________________ ___________________________________________________________ Об’явл. 12:9 ______________________________________________ ___________________________________________________________ Об’явл. 20:10 _____________________________________________ ___________________________________________________________

Як зазначалося в попередньому уроці, Ісус попередив Своїх послідовників про спокуси останнього часу. Серед них Він особливо виділив появу лжехристів та лжепророків, котрі «багатьох зведуть» (Матв. 24:5). Однак лжехристи – не єдиний обман останнього часу, якого нам слід остерігатися. Наш ворог у великій боротьбі використовує безліч підступів, вигаданих ним з метою спокусити всіх, кого тільки можливо. Нам, християнам, необхідно знати про його хитрощі, а це знання ми можемо отримати тільки в процесі вивчення Біблії та дотримання її вчення. Еллен Уайт роз’яснює дві омани: «Сатана зводить людей двома великими обманами: безсмертям душі та святістю не83

вважаючи себе християнами, не сприймають серйозно ідею про особистісну природу диявола! Вони займають таку позицію тільки тому, що ігнорують або помилково тлумачать численні біблійні тексти, які свідчать про хитрощі сатани в цьому світі і про те, що його омана тільки посилюватиметься в міру наближення до кінця часу. Факт, що багато людей відкидає існування сатани, усупереч ясному біблійному свідченню, наочно показує, наскільки важливо розуміти і приймати біблійне вчення.

Урок

9 Урок

вав свою спокусливу силу, а також спробує зробити це після тисячолітнього царства (Об’явл. 20:7), аби досягти своєї мети. Лукавий значно розумніший та могутніший за будь-кого з нас, і саме через це нам необхідно триматися за Ісуса і Його Слово, щоб захиститися від диявольської омани. «А ви, що линули до Господа, Бога вашого, усі ви живі сьогодні» (П. Зак. 4:4). Принцип, викладений у цьому вірші, актуальний і сьогодні. Цього тижня ми розглянемо найефективніші диявольські спокуси та засоби захисту від них.

Чому знання біблійних істин та готовність коритися їм – це потужне знаряддя проти спокус диявола, особливо в останні дні? Вівторок, 29 травня

БЕЗСМЕРТЯ ДУШІ Що наведені тексти повідомляють про стан мертвих? Який надійний захист ми можемо знайти в цих віршах проти одного з «двох великих обманів»? Екл. 9:5, 6, 10; Псал. 114:25; 146:4; 1 Кор. 15:16-18; Дан. 12:2. _____________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Протягом останніх десятиліть багато уваги приділялося історіям про людей, котрі пережили клінічну смерть і повернулися до життя. У багатьох випадках люди розповідали про неймовірні досвіди свідомого існування після так званої смерті. Декотрі повідомляли, як вони ширяли в повітрі та бачили власне тіло. Інші описували, як покинули своє тіло й зустріли дивовижну істоту, сповнену тепла й світла, котра розповідала їм про доброту і любов. А ще інші стверджували, що зустріли своїх померлих родичів та розмовляли з ними. Це явище набуло такого розголосу, що навіть отримало наукову назву – «навколосмертні переживання» (НСП). І хоч НСП залишаються дискусійним питанням, багато християн наводить їх як доказ на захист ідеї безсмертя душі та її існування поза тілом. 84

Чому ми, християни, повинні дотримуватися Божого Слова навіть тоді, коли наші почуття навіюють нам протилежне? Середа, 30 травня

СУБОТА І ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ З таким же успіхом, як у питанні безсмертя душі, сатана обманув безліч людей і в питанні біблійної суботи, намагаючись замінити її неділею (див. Уроки 6 і 8), про що свідчить історія християнства. В останні роки він озброївся ще одним обманом, який принижує значення сьомого дня, суботи, в умах людей. Цей обман – теорія еволюції. Прочитайте Бут. 1-2:3. Що уривок повідомляє про те, яким чином та за який час Господь створив наш світ? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Навіть побіжно прочитавши цю розповідь про створення світу, можна зауважити дві важливі думки. По-перше, усе було сплановано і розраховано; ніщо не з’явилося випадково або довільно. Писання не залишає місця навіть мінімальній випадковості в процесі створення світу. 85

Безперечно, навколосмертні переживання – це прояв одного з «двох великих обманів». Поки людина вірить, що після смерті душа продовжує жити в тій чи іншій формі, вона відкрита для більшості окультних і спіритичних практик, які прямо або побічно заперечують її потребу в Ісусі. Більшість людей, які зазнали НСП, стверджували, що духовні істоти й померлі родичі, яких вони нібито зустріли, говорили їм про любов, мир, доброту, однак жодного слова – про основоположні біблійні принципи: про спасіння в Христі, про гріх або майбутній суд. Можна було б припустити, що зустріч із загробним життям мала спонукати цих людей краще пізнати основні християнські доктрини. Проте здебільшого їхні розповіді нагадують філософію «Нового віку», і це пояснює, чому багато людей, котрі зазнали НСП, холонуть до християнства після пережитого досвіду.

Урок

9 Урок

дільного дня. Перше з них закладає основу для спіритизму, а друге зміцнює зв’язки з Римом. Протестанти Сполучених Штатів першими простягнуть руку через прірву, щоб подати її спіритизмові. Потім вони переступлять через неї, щоб подати руку римській владі, і під впливом цього троїстого союзу ця країна піде слідами Риму, відкидаючи право на свободу совісті» (Велика боротьба, с. 588). Неймовірно, але навіть через багато років після написання цих слів ми все ще можемо бачити, наскільки поширені ці «два великих обмани» в християнському світі.

Четвер, 31 травня

ЛЖЕТРІЙЦЯ Поняття триєдиного Бога проходить червоною ниткою через усю Біблію. Однак, говорячи про спокуси й гоніння останнього часу, книга Об’явлення показує «лжетрійцю», до складу якої входять змій, звір, який виходить із моря (назвемо його «морський звір»), та звір, що виходить із землі («земний звір») (див. Об’явл. 13). 86

У наведених віршах змій імітує Бога Отця, удаючи, що йому належить вся влада. Він дає силу, престол і владу морському звірові, який пародіює Христа. Чому ця друга влада маскується під Христа? Прочитайте Об’явл. 13:2-5. Якими рисами володіє морський звір? ______________________________________________ ___________________________________________________________

Морський звір отримав владу від змія, подібно до того, як Ісус отримав владу від Отця (Матв. 28:18). Як і Ісус, він помирає, а потім воскресає (див. Об’явл. 13:3). До того ж цей звір виявляє свою владу протягом сорока двох місяців, або трьох з половиною років, що є пародією на служіння Христа тривалістю в три з половиною роки (згідно з принципом «день за рік»). Прочитайте Об’явл. 13:11-17. Як у цих віршах зображено земного звіра? ___________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Земний звір представляє інтереси морського звіра, подібно до того, як Святий Дух прославляє не себе, а Ісуса (Івана 16:13, 14). Крім того, земний звір творить щось подібне до дії Святого Духа, Котрий зійшов із Небес у вигляді вогненних язиків (пор. Об’явл. 13:13 і Дії 2:3). «Земний звір розігрує під кінець подобу П’ятидесятниці! З якою метою? Щоб довести світові, що ця фальшива трійця – істинний Бог» (Дж. Паулін. Що Біблія говорить про останній час, с. 111). Про які ще спокуси останнього часу нам необхідно знати? Як ми можемо допомогти іншим розпізнати ці спокуси? П’ятниця, 1 червня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Розгляньмо докладніше вплив теорії еволюції в контексті обговорення подій останнього часу та ролі суботи. Однією з причин створення Чарльзом Дарвіном своєї теорії було те, що, 87

Прочитайте Об’явл. 12:17; 13:1, 2. Про що повідомляють ці тексти? ________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Урок

9 Урок

По-друге, наведені тексти однозначно підтверджують факт, що кожна істота була створена за своїм видом, тобто окремо та відмінною від інших. Біблія нічого не говорить про загальне природне походження (наприклад, з первісної найпростішої клітини) усіх живих організмів на Землі. Навіть при небуквальному тлумаченні книги Буття ці дві думки очевидні: у процесі створення ніщо не з’явилося випадково й усі види виникли незалежно один від одного. У XIX столітті з’явилася теорія еволюції Дарвіна, яка серед іншого постулює випадковість та спільне походження всіх видів. Чому ж безліч людей тлумачить книгу Буття крізь призму теорії, яка в найпростіших речах суперечить цій книзі? Теорія еволюції ввела в оману не тільки мільйони секулярних людей. Багато з тих, котрі називають себе християнами, вважають, що можуть поєднувати її зі своєю християнською вірою, усупереч зазначеним вище кричущим протиріччям. Однак прихований зміст теорії еволюції у світлі останніх подій являє собою значно серйознішу спокусу. Навіщо святити сьомий день, суботу, як пам’ятник шестиденного Творіння, якщо процес творіння тривав, на їхню думку, приблизно три мільярди років? Еволюція зводить нанівець будь-яке справжнє значення сьомого дня, оскільки перетворює шість днів творіння на міф, подібний до міфу про братів Ромула й Рема, вигодуваних вовчицею. І хто з прихильників теорії природного походження світу за мільярди років наважився б зазнати гонінь або смерті, відстоюючи дотримання суботи на противагу дотримання неділі?!

9 Урок

не розуміючи суті великої боротьби, він не міг зіставити зло і страждання з образом великодушного люблячого Творця. Це не було випадковим збігом обставин, як і те, що в другій половині XIX століття, коли Дарвін переглядав і допрацьовував свою теорію еволюції, Бог викликав рух адвентистів сьомого дня, який спростував основні постулати теорії Дарвіна. Примітний факт: Церква адвентистів сьомого дня, у назві якої заявлена відданість креаціонізму, почала зростати й розвиватися майже одночасно з теорією Дарвіна. Якби Дарвін звернув увагу на наведені нижче слова Еллен Уайт, світ міг би уникнути однієї з найбільших помилок людської думки. «Хоч земля була уражена прокляттям, природа все ще мала бути підручником для людини. Тепер вона не могла являти тільки добро, оскільки всюди було наявне зло, спотворюючи землю, море й повітря своїм опоганюваним дотиком. Там, де раніше був написаний тільки характер Бога – пізнання добра, тепер був також написаний характер сатани – пізнання зла. Із природи, котра тепер відкривала пізнання добра і зла, людина постійно мала отримувати застереження щодо наслідків гріха» (Виховання та освіта, с. 26). Еволюційні гіпотези Дарвіна ґрунтувалися на неправильному розумінні природи й характеру Бога, а також грішного світу, у якому ми живемо. На жаль, наслідки його теорії призведуть до того, що люди стануть жертвами сатанинських спокус, особливо під час останньої кризи. Питання для обговорення:

1. Чому так багато християн заперечує існування сатани? Як ця поширена омана показує, наскільки небезпечно відкидати ясне вчення Біблії? 2. Що б ви сказали людині, котра, посилаючись на власні навколосмертні переживання, стверджує, що після смерті ми продовжуємо жити? 3. З якої ще причини прихильники теорії еволюції будуть більш уразливі для спокус в останні дні?

Місіонерська історія

ЗАСУДЖЕНИЙ ЗА ВБИВСТВО Ендрю Макчесні, Адвентистська місія

ічна бійка в барі в штаті Аляска перетворилася на жорстокий злочин, коли 28-річний Тоні Поус завдав супернику сильного удару. Чоловік упав і вдарився головою об землю. Наступного дня він помер. Тоні звинуватили в ненавмисному вбивстві, за яке, згідно із законом, передбачений максимальний термін покарання – двадцять років тюремного ув’язнення. «Я був спустошений і наляканий! – зізнається Тоні. – Усе моє життя промайнуло перед очима». Перебуваючи в тюремній камері, Тоні згадував своє дитинство, що минало в далекому Шелтоні, невеликому містечку в штаті Вашингтон. Його родина ніколи не читала Біблію, не відвідувала церкву. У підлітковому віці Тоні почав вживати алкоголь і наркотики, і його вигнали зі школи ще до випускного класу. Пізніше він переїхав до Аляски, щоб працювати рибалкою. У в’язниці Тоні почав ревно молитися. «Я сказав: якщо Бог є, я хочу переконатися в цьому! – розповідає він. – Я стояв на колінах годинами, плачучи і благаючи про допомогу». Тоні взяв із тюремної бібліотеки Біблію. На своє здивування, читаючи її, він відчував неймовірний спокій і радість. Особливу надію Тоні знайшов завдяки одному з біблійних віршів, який вивчив напам’ять: «Будьте сильні та відважні, не бійтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, Хто ходить з тобою, – не опустить Він тебе й не покине тебе» (П. Зак. 31:6). «Я продовжував читати Біблію і молитися, а Бог творив чудеса в моєму житті», – згадує Тоні. Через деякий час його адвокат повідомила гарну новину: можливий тюремний термін за ненавмисне вбивство скоротили до 3 років. Одного разу в тюремній бібліотеці на книжковій полиці Тоні знайшов невеликий буклет – запрошення пройти біблійні курси «Голос пророцтва», організовані Адвентистською місією. Тоні із задоволенням почав вивчати запропоновані уроки. «Я вживав алкоголь, наркотики і не зміг закінчити школу, але я розумію Біблію, – радіє Тоні. – Це неймовірно, правда? Тобі не потрібно бути освіченим, щоб розуміти Біблію». Після того як Тоні закінчив біблійні курси, його справу передали до суду. За словами Тоні, Господь зробив справжнє чудо. Суддя виніс вирок: трирічний термін покарання умовно. Тоні був вільний. «Це Бог звільнив мене з в’язниці, – упевнений Тоні. – Загальний час, який я провів в ув’язненні, – лише дев’ять місяців». Читайте більше про Тоні Поуса наступного тижня.

2-8 червня

АМЕРИКА І ВАВИЛОН Біблійні тексти для дослідження: Об’явл. 13:1-12; 14:9-11; 16:2; 19:20; 20:4; Єрем. 51:6, 7, 53, 57; Об’явл. 18:1-4. Пам’ятний вірш: «І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі» (Дан. 12:1).

попередньому уроці ми розглядали «лжетрійцю» – сатану (змія) та дві земні влади, які, об’єднавши зусилля, спричинять гоніння на Божий народ. Одна із цих влад, морський звір (Об’явл. 13:1-10), змальований як помісь леопарда, ведмедя і лева (Об’явл. 13:2) – образів, узятих безпосередньо з Дан. 7:4-6. В уроці 6 ми побачили, що в розділі 7 книги Даниїла після Вавилону (лева), Мідо-Персії (ведмедя) і Греції (пантери) до влади приходить Рим – остання земна сила. Спочатку це був язичницький Рим, який згодом перетворився на папський 90

Рим, представлений малим рогом у Дан. 7:7, 8, 19-21, 2325. Малий ріг з’явився на голові саме четвертого звіра. Також ми бачимо, що чимало з характерних рис папського Риму, описаних у 7-му розділі книги Даниїла, властиві й морському звірові з Об’явл. 13:1-10. Тому дослідники Біблії вважають: згідно з 13-м розділом книги Об’явлення, папський Рим буде одним із головних противників Бога та Його народу в подіях останнього часу. Однак папський Рим – не єдиний противник. Пророче одкровення показує ще одну владу. Цього тижня ми зосередимо увагу на подіях і персонажах 13-го розділу книги Об’явлення. Вивчаючи урок, ми шукатимемо відповідь на запитання: «Яке значення мають ці події та як можна приготуватися до них?». Неділя, 3 червня

СМЕРТЕЛЬНА РАНА ЗАГОЇЛАСЯ Прочитайте Об’явл. 13:1-10 та обговоріть, чому ці вірші висвітлюють роль папства як у минулому, так і в майбутньому? Зверніть особливу увагу на те, яким чином ця роль виділена в наведених текстах. Що це означає у світлі подій останнього часу? ____________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Хоч Бог має вірних дітей у всіх церквах, Святе Письмо вказує на особливу роль, яку ця організація відіграла в історії й відіграє в подіях останніх днів. Прочитайте Об’явл. 13:3. Що змальовує цей вірш і як це свідчить про високе становище Риму? ___________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Протягом століть Римська церква відігравала ключову політичну роль у західному світі, а її релігія була основною. Її могутність ілюструє епізод, що стався з римським імператором Генріхом IV, котрий, викликавши незадоволення папи Григорія VII, прибув до папського палацу для укладення миру. Римський імператор був змушений узимку три дні чекати біля воріт на аудієнцію в папи. Григорій VII, 91

Урок

Як ми можемо залишатися вірними вістці, яку покликані проголошувати, але при цьому не опускатися до рівня образ? З іншого боку, чому ми не повинні діяти на догоду «політкоректності», проголошуючи істину для теперішнього часу? Понеділок, 4 червня

США В ПРОРОЦТВІ Люди зі зрозумілих причин запитують: «Яким чином Рим міг би сьогодні або в майбутньому досягнути рівня впливу, описаного в 13-му розділі книги Об’явлення?» Уже давно минули часи, коли він міг командувати арміями. Відповідь на це запитання можна знайти також у 13-му розділі книги Об’явлення. Прочитайте Об’явл. 13:11, 12. Які ознаки допомагають нам визначити, кого символізує ця влада? ___________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Попередній звір, у якому протестанти довгий час вбачали Рим, отримав владу на 42 місяці (Об’явл. 13:5). Сорок два місяці – той самий період, що й «одного часу, і часів і половини часу» (Дан. 7:25), три з половиною роки (Об’явл. 92

Вівторок, 5 червня

ПИТАННЯ ПОКЛОНІННЯ Протягом усієї священної історії Господь незмінно мав справу з тими, хто впадав в ідолопоклонство та інші форми поклоніння фальшивим богам (див. Матв. 4:8-10). Згідно з 13-м розділом книги Об’явлення, під час останньої кризи знову 93

12:14) або 1260 пророчих днів (Об’явл. 12:6), – час, протягом якого папська влада гнобила своїх противників. На підставі принципу «день за рік» можна визначити, що цей пророчий період розпочався 538 року з піднесення папства і закінчився 1798 року, коли папа римський був узятий у полон. У цей час, згідно з пророцтвом, папська влада отримала смертельну рану. Приблизно в цей же історичний період, ближче до закінчення «сорока двох місяців» (1798 рік), виникає ще одна влада (див. Об’явл. 13:11; 13:1). Ця влада виходить із землі, на противагу своїм попередникам, що виходять із моря (див. Дан. 7:2, 3). Образ моря вказує на велике скупчення людей: «І каже він мені: Води, які ти бачив, – де сидить розпусниця, – це народи, люди, племена й народності» (Об’явл. 17:15). А земля, навпаки, є символом малонаселених частин світу. З цих та інших причин представлена влада символізує Сполучені Штати Америки, які виникли у відносно безлюдній частині світу і не мали потреби скидати інші великі імперії. «Яка нація Нового світу постала 1798 року, обіцяючи стати великою і могутньою державою та привертаючи до себе увагу всього світу? Пояснення цього символу не допускає жодного сумніву. Одна-єдина держава точно виконала це пророцтво. Це Сполучені Штати Америки» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 440). І хоч ця влада спочатку зображена звіром із двома ягнячими рогами, що символізує лагідність, говорити вона буде, «як змій» (Об’явл. 13:11); а це вказує на час гонінь на зразок тих, які відбувалися при попередній владі. Крім того, уривок Об’явл. 13:11-17 дає відповідь на запитання про те, яким чином Рим зможе здобути вплив, передбачений у пророцтві. За ним стоятимуть могутні Сполучені Штати Америки!

Урок

10 Урок

окрилений таким тріумфом, з гордістю заявив, що вважає своїм обов’язком угамовувати гординю правителів. Проте під впливом Реформації, Просвітництва і Французької революції Рим уже до кінця XVIII століття втратив своє політичне й релігійне панування. Папа Пій VI був ув’язнений французькою армією 1798 року і через рік помер на засланні. Таким чином папству була завдана смертельна рана. Однак 13-й розділ книги Об’явлення свідчить про зцілення «смертельної рани». І хоч сьогодні Рим не посідає тієї політичної влади, яку мав за днів Григорія VII, завдяки популярності останніх римських пап він залишається впливовою силою як у релігійній, так і в політичній сферах. (Наприклад, 2015 року папа римський Франциск уперше в історії виступив перед обома палатами Конгресу США). Згідно з пророцтвом, цей вплив тільки зростатиме.

Прочитайте Об’явл. 14:9-11; 16:2; 19:20; 20:4. Що ці тексти повідомляють про те, наскільки важливим стане питання поклоніння? _____________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Вавилон завжди був столицею фальшивого поклоніння. Будівничі Вавилонської вежі бажали, подібно до Люцифера, піднестися «понад гори хмар» (Ісаї 14:14), а також «підстрахуватися» на випадок ще одного всесвітнього потопу. Отже, вони відмовилися повірити Божому запевненню в тому, що на Землі більше не буде потопу (Бут. 9:8-11). Ново-Вавилонська імперія аналогічним чином звеличувала діла людських рук. Навуходоносор вихваляв побудований ним «величний Вавилон» (Дан. 4:27). Пізніше цар Валтасар наказав принести золотий посуд Божого храму на бенкет, і всі присутні «пили вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних» (Дан. 5:3, 4). Зверніть увагу, що унікальний храмовий посуд був наповнений п’янким вином, яке притуплює розум. Зрештою Вавилон був завойований і в місті загинуло багато людей. Правдоподібний зовнішній вигляд може обманути нас, приховуючи в собі «вавилонське вино». Фальшиве поклоніння й фальшиві ідеї досить поширені в царстві сатани. 94

«ВАВИЛОН ВЕЛИКИЙ» Прочитайте наведені тексти. Що вони повідомляють про Вавилон? Єрем. 51:6, 7, 53, 57; Зах. 2:7; Об’явл. 17:5, 6; 18:2, 3. _________________________________________________ ___________________________________________________________

Як ми досліджували вчора, Вавилон як столиця фальшивого поклоніння має тривалу історію. Це влучний символ влади останнього часу, яка ошукує народи. Порівняйте червоного дракона, морського звіра і звіра багряного (Об’явл. 12:3; 13:1-3; 17:3). У чому вони схожі, а чим відрізняються? ____________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Кожен зі згаданих звірів має сім голів і десять рогів, а загальна кількість голів і рогів тварин із 7-го розділу книги Даниїла становить сім голів і десять рогів. Кожне наступне царство було споруджене на попередньому. Тому «багряний звір» поєднує в собі елементи червоного дракона, морського звіра (які символізують відповідно язичницький і папський Рим) та земного звіра (Об’явл. 13:11-14), «уособлюючи всі три ворожі Богові сили» (Жак Дюка. Таємниці Об’явлення. Апокаліпсис через призму єврейського мислення, Заокський: Источник жизни, 2017, с. 174). У 17-му розділі книги Об’явлення є ще один персонаж – жінка, яка сидить на багряному звірові й символізує незаконний союз релігійної та політичної влади. Ця жінка – повна протилежність непорочної жінки з 12-го розділу книги Об’явлення: Непорочна жінка (Об’явл. 12) На небі Одягнена в сонце На її голові вінець із дванадцяти зірок Зазнала нападу дракона Мати Останку

Розпусниця (Об’явл. 17) Сидить на водах Одягнена в пурпур і кармазин Прикрашена золотом, коштовними каменями й перлами Її підтримує дракон Мати розпусниць 95

Як ми можемо перевірити, що не залучені зараз до якогось фальшивого поклоніння? Середа, 6 червня

Урок

10 Урок

стоятиме питання поклоніння. Знов Божий народ повинен буде вибрати, кому поклонятися і служити (див. І. Нав. 24:15). У другому уроці «Даниїл і кінець часу» ми вивчали історію трьох єврейських юнаків, яким було наказано: «Поклоніться золотому бовванові» (Дан. 3:5). Також ми побачили, як у 13-му розділі книги Об’явлення тими ж словами, що й у 3-му розділі книги Даниїла, описані гоніння, яких зазнає Божий народ наприкінці часу. Ми переконалися, що події 3-го розділу книги Даниїла передвіщають події останніх днів, описані в 13-му розділі книги Об’явлення. У розповіді Даниїла всім було наказано поклонитися золотому ідолові під загрозою опинитися в розпаленій печі. В Об’явл. 13 звучить аналогічна загроза: «Аби той, хто лише не поклониться образові звіра, був убитий» (в. 15).

Четвер, 7 червня

«ВИЙДИ З НЕЇ, НАРОДЕ МІЙ» Протягом багатьох років дослідники біблійних пророцтв з великим зацікавленням спостерігали за подіями у світі, особливо за тими, які, на їхню думку, стосуються кінця часу. Подумайте, наприклад, про роль Сполучених Штатів Америки. Ще 1851 року деякі адвентисти ототожнювали Америку з владою другого звіра (Об’явл. 13:11-15), що було досить дивно з огляду на становище США в той час. У середині 1800-х років найбільш впливовими залишалися країни Старого cвіту: Пруссія, Франція, Австро-Угорщина й Англія. У той час американська армія мирного часу налічувала близько 20 тисяч осіб, що становило лише десяту частину військ, які брали участь у битві при Ватерлоо (1815). У 1814 році британці захопили і спалили Вашингтон, округ Колумбія. У 1867 році індіанці на чолі з вождем Сидячим Биком розгромили Сьомий кавалерійський полк генерала Кастера. Таким чином, навіть після того, як деякі тлумачі ототожнили Сполучені Штати з владою, котра в майбутньому нав’язуватиме світові «знак звіра», американський народ усе ще боровся з корінним населенням на власній землі й не завжди здобував перемогу! 96

Прочитайте Об’явл. 18:1-4. Про що йдеться у віршах і чому нам важливо пам’ятати про це? Що вони повідомляють про нашу місію у світі? ___________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Наведені вірші в похмурих тонах описують стан світу в політичній, моральній і духовній сферах. Вони показують згубний вплив фальшивого релігійного вчення у світі. Водночас вірші вселяють велику надію, оскільки ангел, який сходить із Неба, освітлює світ своєю славою. Потім звучить заклик вийти з Вавилону, звернений до вірного Божого народу – тих, кому ще не відкрилося необхідне знання. Це означає, що до самого кінця Божий народ, котрий вийшов із Вавилону, має працювати заради тих, хто все ще перебуває в ньому. Як нам слід розуміти факт, що Господь називає частину людей, котрі перебувають у Вавилоні, «Своїм народом»? (Див. Івана 10:16). Чому для нас важливо пам’ятати про це, коли ми спілкуємося з людьми? П’ятниця, 8 червня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Напади сатани на Божий Закон – це напади на Самого Бога, на Його авторитет і правління. В останні дні, під час кульмінаційних подій останньої кризи сатана атакуватиме тих, хто зберігає «Божі заповіді» (Об’явл. 12:17; 14:12), адже вони виявляться єдиними людьми на Землі, котрі відмовилися поклонитися йому в особі його земних представників. Війна, яку диявол колись розв’язав проти Бога на Небесах, продовжилася тут, на Землі, але так само, як лукавий зазнав поразки на Небі, він буде переможений і на Землі. 97

Немає жодних сумнівів, що світові події відбуваються саме в такій послідовності, у якій повинні відбуватися згідно з біблійним пророцтвом. Багато подій ще тільки має здійснитися в міру наближення до кінця. Саме тому, говорячи, наприклад, про «знак звіра», важливо наголошувати, що на даний момент його не має ніхто, незалежно від того, чи дотримується він четвертої заповіді, чи ні.

Урок

10 Урок

Як «матір розпусниць», Вавилон докладав зусиль для самовідтворення. Віровідступницька материнська церква має безліч віровідступницьких дочок. Однак Бог не несе відповідальності за помилки та злодіяння відступницького християнства. Істинний народ Господа, хоч і зазнає нападів сатани, існує протягом багатьох століть. У тексті Об’явл. 14:8 уже звучало попередження про падіння Вавилону або відступництво від істини, яке зрештою веде до заключного спокушення та прийняття знаку звіра (Об’явл. 14:9-11). Це попередження повториться ще з більшою силою, досягнувши своєї кульмінації в останньому заклику до Божого народу вийти з Вавилону й приєднатися до Божої Церкви останку наприкінці часу (Об’явл. 18:1-4).

10 Урок

«На самому початку великої боротьби на Небесах сатана мав на меті повалити Закон Божий. Щоб досягти цього, він повстав проти Творця. Вигнаний через це з Неба, він продовжує ту саму справу на Землі. Вводити людей в оману і спонукати їх до порушення Закону Божого – це найголовніша мета сатани. Незалежно від того, чи досягається це порушенням всього Закону, чи тільки однієї із заповідей, врешті-решт результат неминуче той самий. Бо хто «згрішить в одному», той виявляє зневагу до всього Закону; своїм впливом і прикладом він свідчить про те, що стоїть на боці беззаконня, і тому «стає винним у всьому» (Якова 2:10)» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 582). Питання для обговорення:

1. Обговоріть у класі події, що відбуваються у світі. Яким чином вони вказують на те, що має відбутися в останні дні? Що ще має здійснитися? Як ми можемо навчитися уважно відстежувати ознаки часу, уникаючи фанатизму, встановлення дат і однозначних прогнозів щодо того, про що Біблія й Еллен Уайт не говорять однозначно? 2. Що означає поклонятися чомусь або комусь? Чому поклоніння гідний тільки Бог? 3. Поміркуйте над істиною про те, що Бог ще має народ у Вавилоні. Як це вказує на наш обов’язок продовжувати благовістити людям, незалежно від їхніх політичних чи релігійних переконань?

Місіонерська історія

ЄВАНГЕЛІЗМ ЗА ДОПОМОГОЮ КАПЕЛЮХІВ І ФУТБОЛОК Ендрю Макчесні, Адвентистська місія

оні Поус, який відсидів дев’ять місяців за ненавмисне вбивство людини в бійці, почав шукати близького спілкування з Господом після свого дивовижного звільнення із в’язниці в штаті Аляска. Оскільки йому не було куди йти, він попрямував до адвентистського центру для колишніх в’язнів в Анкориджі. Тоні почав відвідувати ранкові богослужіння й молитовні зустрічі по середах і п’ятницях. Також він дотримувався суботи. «Я вперше знайшов справжню християнську сім’ю», – говорить він. У серці Тоні з’явилося бажання поділитися своєю любов’ю до Ісуса, і він вирішив заснувати вуличне служіння. П’ять днів на тиждень Тоні розповсюджує буклети, які містять Благу вістку, книги з біблійними обітницями, їжу й одяг. Він молиться з незнайомими людьми і розповідає їм про Ісуса. Тоні виявив: якщо носити капелюх або футболку з написом «Довіряй Ісусові», то легко знайти привід, щоб розпочати розмову. «Це потужний інструмент для свідчення, – пояснює він. – Багато людей підходить до мене і запитує про Бога. Якщо їм цікаво, я розповідаю про те, як Бог змінив моє життя». Однак найбільшим переживанням Тоні була його власна родина. Після свого звільнення він зателефонував своїй самотній матері до Шелтона, Вашингтон. «У мене до тебе є лише єдине прохання, – сказав він їй. – Я прошу тебе пройти ці біблійні курси». Жінка погодилася і в результаті кинула курити та позбулася п’ятнадцяти зайвих кілограмів. Також вона почала дотримуватися суботи! 99

«Я впевнений, що мама ніколи не буде колишньою після цих курсів, – говорить Тоні. – Це велика сила Божа». Сьогодні Тоні шукає нові способи розповісти про Ісуса. Одного разу в суботу після богослужіння він зустрів людину з великим білим хрестом у руках. Чоловік пояснив, що носить цей хрест по всьому світу протягом шести років, і, почувши історію Тоні, подарував цей хрест йому. Тоні потрібен був певний час, щоб наважитися пронести хрест через міський квартал. Та коли він це зробив, реакція була приголомшливою. «Люди сигналили, махали руками і підносили хвалу Господу, – розповідає Тоні. – Це було неймовірно». Тоні не впевнений, що такий хрест – найкращий спосіб засвідчити про Ісуса. Однак він точно знає, що його одяг з написом «Довіряй Ісусові» приносить свої плоди. Чоловік хоче підтримати своє вуличне служіння, продаючи капелюхи й сорочки через Інтернет. «Бог послав мені в серце цей вогонь для поширення Благої вістки, і він досі горить у мені», – зізнається Тоні.

Урок

9-15 червня

БОЖА ПЕЧАТЬ ЧИ ЗНАК ЗВІРА? Біблійні тексти для дослідження: Бут. 17:9-11; Вих. 31:13, 17; Об’явл. 13:17; Ефес. 1:13, 14; Євр. 4:9, 10. Пам’ятний вірш: «Великі та дивні діла Твої, Господи Боже, Вседержителю! Праведні й правдиві дороги Твої, Царю народів!» (Об’явл. 15:3).

існя Мойсея й Агнця починається словами пам’ятного вірша уроку на цей тиждень. Її співали люди, котрі «перемогли звіра, та його образ, [його знак, і] число його імені», стоячи на скляному морі на Небі (Об’явл. 15:2). Як нам долучитися до них? Однією з найбільш характерних особливостей істинного Божого народу останнього часу буде проголошення ними вістки третього ангела, яка застерігає щодо прийняття знака звіра. Хоч у всій Біблії немає серйознішого застереження, протягом довгих років було висловлено безліч бентежливих ідей щодо значення цього знаку. Під ним розуміли штрихкод на чолі, номер кредитної картки або якусь біометричну ідентифікацію. Не варто дивуватися поширенню бентежливих ідей про Вавилон. Зрештою, його назва означає «змішання». Однак 100

101

Неділя, 10 червня

ВІДМІТНИЙ ЗНАК БОЖОГО НАРОДУ У старозавітні часи дві зовнішні ознаки вирізняли істинний Божий народ. Однією з них було обрізання. Хто першим отримав повеління про обрізання? Бут. 17:9-11. ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Бог звелів Авраамові та його нащадкам звершувати обряд обрізання як знак заповіту спасіння. Дітей чоловічої статі мали обрізувати восьмого дня (Левит 12:3). Однак цей обряд мав більш глибоке значення. Він повинен був символізувати потребу в духовному обрізанні – оновленні серця (див. П. Зак. 30:6). Саме тому Павло пише: «Тому що не той юдей, хто є ним з вигляду, і не те обрізання, що є назовні, на тілі. Але той юдей, хто всередині такий; і те обрізання, що є в серці за Духом, а не за буквою; і такому похвала не від людей, а від Бога» (Римл. 2:28, 29). Такі тексти, як 1 Кор. 7:19; Гал. 5:6; 6:15, свідчать, що в Новому Завіті обрізання як знак заповіту було замінено хрещенням. Хрещення символізує навернення, «нове творіння», яке померло для гріха й воскресло для нового життя (див. Римл. 6:3, 4). Саме тому Павло каже, що обрізання більше не має значення (1 Кор. 7:19); тільки віра, що діє любов’ю, та дотримання Божих Заповідей – ось що справді має значення. Яка друга відмітна ознака була дана Богом Його народові та з якою метою? Вих. 31:13, 17; Єзек. 20:12, 20. ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Зверніть увагу: субота як ознака існувала ще від створення світу (див. Бут. 2:2, 3), тоді як обряд обрізання з’явився за часів Авраама. Посилаючись на книгу Буття, Ісус сказав: «Суботу встановлено для людини» (Марка 2:27). Це свідчить 102

Чи свідчать ваші думки і прагнення про те, що ви пережили істинний досвід оновлення серця? Понеділок, 11 червня

ЗВІР ТА ФАЛЬШИВЕ ПОКЛОНІННЯ Прочитайте наведені тексти. Що вони повідомляють про те, наскільки важливо уникнути знака звіра? Об’явл. 13:17; 14:9, 10; 16:2. _____________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Люди, котрі питимуть нерозбавлене вино Божого гніву, зазнають сім останніх покарань і зрештою будуть укинуті у вогняне озеро. Який величезний контраст порівняно з тими, хто відмовився прийняти знак звіра і стоїть на скляному морі, переможно співаючи хвалу Богові й Агнцеві! Що ж означає «знак звіра»? Очевидно, що наведені вище тексти зіставляють його з фальшивим поклонінням. Як ми побачили в попередньому уроці, влада четвертого звіра із 7-го розділу книги Даниїла (також представлена в образі морського звіра в Об’явл. 13) у пізній період свого правління «буде думати позмінювати свята та права» (Дан. 7:25). Ця влада намагатиметься скасувати четверту заповідь про суботу – єдину з десяти, яка пов’язана з часом і вказує на Бога-Творця, Котрий «творив… небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив» (Вих. 20:11). Саме вістка першого ангела вказує на заповідь, яку влада звіра намагалася змінити, та ясно свідчить, що ми повинні поклонятися тільки Господу як Творцеві. Фактично із семи віршів, які згадують про поклоніння в 13-му й 14-му розділах книги Об’явлення, вірш 14:7 – єдиний, що свідчить про істинне поклоніння; інші шість застерігають проти фальши103

про те, що ми належимо Богові за правом творіння, бо Він створив нас, а також за правом викуплення, оскільки Він виправдовує нас та освячує. Тому, хоч Павло і каже, що обрізання вже не має значення, він стверджує: дотримання Божих Заповідей (включаючи і заповідь про суботу) продовжує відігравати важливу роль (див. Євр. 4:9).

Урок

11 Урок

Божий народ Останку повинен мати чітке розуміння цієї теми, щоб з особливою силою проголошувати вістку третього ангела. Цього тижня ми спробуємо розібратися, що таке знак звіра та як уникнути його, прийнявши Божу печать.

Як поєднуються між собою поклоніння та вірність? Чому справжнє поклоніння Богові пов’язане з дотриманням Його Закону? Вівторок, 12 червня

ПЕЧАТЬ БОГА Печать, як і підпис, використовують для підтвердження автентичності документа. У стародавні часи печать являла собою відбиток на м’якому воску або глині; вона свідчила про достовірність або приналежність документа, а також указувала на авторитет власника печаті. Що таке печать Бога? Яким чином і коли її ставлять? Ефес. 1:13, 14; 4:30; 2 Тим. 2:19; Об’явл. 7:1-4; 14:1. ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Печать Бога – це знак, який підтверджує, що народ належить Богові та перебуває під Його захистом. Павло згадує про запечатування, пов’язуючи його з наверненням і прийняттям дару Святого Духа. Він називає цей дар «завдатком», даним усім віруючим як запевнення щодо повного викуплення та спадщини, яку вони отримають під час Приходу Ісуса. Книга Об’явлення описує ще одне запечатування безпосередньо перед Другим приходом. Ця остання печать буде дана 144 тисячам під час злиття Святого Духа при Пізньому дощі. 104

Порівняйте печать Бога зі знаком звіра. Чим вони відрізняються? Об’явл. 7:3; 14:9. ________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Печать дана тим, хто істинно поклоняється Богові, тоді як знак отримують ті, які поклоняються звірові. Печать буде поставлена тільки на чоло, що свідчить про тверде рішення людини поклонятися Богові так, як Він звелів. А знак поставлять або на чоло, або на руку. Це означає, що люди можуть поклонятися звірові через одну з двох причин – або через особисте переконання, вважаючи, що поклоняються Богові, або через матеріальну вигоду, побоюючись серйозних наслідків непокори, а саме: що не зможуть ні купувати, ні продавати, а згодом будуть убиті (Об’явл. 13:17,15). «Світ накладає свій відбиток на тих, хто перебуває в союзі з ним. Такі люди готуються до прийняття знака звіра. Але люди, які не довіряють собі, упокорюються перед Богом, очищають душі через послух істині, перетворюються за небесним образом та готуються до прийняття Божої печаті на свої чола» (Е. Уайт. Свідчення для Церкви, т. 5, с. 216). Середа, 13 червня

ЗНАК ЗВІРА Що це за знак, прийняття якого нам необхідно уникнути? Вивчаючи попередній урок, ми побачили, що влада четвертого звіра в Дан. 7 (також представлена в образі морського звіра в Об’явл. 13) у пізній період свого правління «буде думати позмінювати свята та права» (Дан. 7:25). Ця влада намагатиметься скасувати четверту заповідь про суботу – єдину з десяти, яка вказує на Бога-Творця, Котрий «творив… небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив» (Вих. 20:11). Тим часом вістка першого ангела вказує на заповідь, яку влада звіра намагалася змінити і яка чітко показує, що ми повинні поклонятися тільки Господу як Творцеві. Після 105

На своїх чолах вони носять Боже Ім’я, тобто завдяки дії Святого Духа в їхньому житті вони відображають Божий характер.

Урок

11 Урок

вого поклоніння звірові та його образові (Об’явл. 13:4, 8, 12, 15; 14:9, 11). Відразу ж після того, як третій ангел описує жахливу долю людей, котрі беруть участь у фальшивому поклонінні, він говорить про істинних шанувальників Бога: «Тут терпіння святих, які бережуть Божі заповіді та віру Ісуса!» (Об’явл. 14:12). Іншими словами, проголошення трьох вісток розділяє все людство на дві групи: тих, що поклоняються Творцеві, дотримуючись усіх Його Заповідей, включаючи й заповідь про сьомий день, суботу, і тих, що поклоняються звірові та його образові. Таким чином, фальшива форма поклоніння пропонує альтернативу поклонінню Творцю, яке пов’язане з дотриманням заповіді про суботу.

Прочитайте Об’явл. 14:12. З огляду на прямий контекст вірша, яким чином за допомогою цього опису Божого вірного народу ми можемо зрозуміти центральне місце суботи в подіях останнього часу? ________________________

______________________________________________ ___________________________________________________________

У тексті читаємо: «Тут терпіння святих, які бережуть Божі заповіді та віру Ісуса!» (Об’явл. 14:12). Як ми переконалися, «Божі заповіді» включають четверту заповідь – заповідь про суботу, яка вказує на Бога-Творця, єдиного, кому слід поклонятися. Не дивно, що багато людей пов’язує питання про «знак звіра» з поклонінням у недільний день як у священний день Господа. Це «лжесубота», до дотримання якої Біблія не закликає, натомість дає чітке повеління дотримуватися четвертої заповіді. Чи означає це, що сучасні християни, поклоняючись Богові в недільний день, уже прийняли знак звіра? Зовсім ні! Згідно з текстом Об’явл. 13:15, люди, які відмовилися приєднатися до фальшивого поклоніння звірові будуть убиті. Зрештою поклоніння стане питанням життя і смерті. Безумовно, події ще не досягли тієї межі, і знак звіра не буде поставлений доти, доки не настане останнє випробування. Тому сьогодні ще ніхто не прийняв знака звіра. Чому для того, аби бути справжнім християнином, дуже важливо вже зараз дотримуватися Божих Заповідей і мати віру в Ісуса? Четвер, 14 червня

СУБОТА ЯК ПЕЧАТЬ Як ми вже досліджували, сьомий день, субота, був ознакою істинного Божого народу протягом усієї історії, починаючи від Адама та Єви і далі за часів Ізраїлю. Також Боже Слово свідчить, що завдяки служінню Ісуса й апостолів практика дотримання суботи вкоренилася в новозавітній Церкві та 106

Чому субота настільки важлива та яке особливе значення вона має для християн? Вих. 20:8-11; Євр. 4:9, 10. ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Заповідь про суботу міститься в самому центрі Десяти Заповідей. Творець дав суботу як ознаку, або печать, котра свідчить про Його владу. Четверта заповідь містить Його Ім’я: «Господь, Бог твій». Вона визначає сферу Його панування – «небо та земля, море та все, що в них». Також вона вказує на причини Його влади: «Бо шість день творив Господь небо та землю... а дня сьомого спочив». У Новому Завіті Ісус представлений як Творець усього (Івана 1:1-3; Колос. 1:16; Євр. 1:1, 2). Усі Особи Трійці брали участь у створенні Землі (Бут. 1:1, 2). Тому і Бог-Син створив наш світ за шість днів, а сьомого дня спочив. Факт, що Спаситель, висячи на хресті під час заходу сонця в п’ятницю, вигукнув: «Звершилося!» (Івана 19:30), – має велике значення. Як Ісус спочив у суботу після завершення творіння, так само Він спочив у суботу в могилі після Свого викупного служіння, ставши замісною жертвою. Таким чином, субота була освячена двічі: при створенні світу і при розп’ятті Господа. І, згідно з Посланням до євреїв, саме тому, перебуваючи в суботу в спокої, християнин свідчить про те, що і він «відпочив від своїх діл, як Бог від Своїх» (Євр. 4:10). Субота – чудове свідчення того, що самі ми не спроможні спасти себе, оскільки тільки через заслуги Христа нам дарована можливість отримати спасіння через віру (див. Євр. 12:2). Якщо субота символізує відмову від спасіння нашими ділами, що ж тоді являє собою дотримання недільного дня та як це відповідає характеру Вавилону? П’ятниця, 15 червня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: «Коли Божий народ буде відзначений печаттю, однак не тією, яку можна побачити на власні очі, а інтелектуальним, 107

стала відмітним знаком Божого народу останніх днів, який береже «Божі заповіді та віру Ісуса» (Об’явл. 14:12).

Урок

11 Урок

попередження про долю тих, хто вирішить поклонятися «звірові та його образові» (Об’явл. 14:9), у вірші 12 зображено вірний Божий народ.

11 Урок

духовним непохитним утвердженням в істині, тільки тоді Божий народ буде запечатаний і приготовлений до потрясіння, і воно прийде. Фактично воно вже почалося; Божі суди вже відбуваються на Землі, щоб застерегти нас про те... чого слід очікувати» (Е. Уайт. Віра, якою я живу, с. 285). «Субота стане великим випробуванням вірності, тому що цей пункт істини зазнає особливих нападок. Коли люди зазнають останнього випробування, тоді буде проведена й розмежувальна лінія між тими, хто служить Богові, і тими, хто не служить Йому. У той час як дотримання фальшивої суботи згідно з державним законом буде доказом вірності владі, вороже налаштованої щодо Бога, дотримання біблійної суботи на знак послуху Законові Божому стане свідченням вірності Творцеві. У той час як одна група людей, підкорившись земній владі, отримає знак звіра, інша група, обравши знамено вірності Божественному авторитету, отримає Божу печать» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 605). Питання для обговорення:

1. Яким чином ми можемо відкрити людям істину про знак звіра і Божу печать, не розпалюючи непотрібної полеміки? Чому ми повинні робити особливий наголос на тому, що зараз ніхто не має знака звіра? 2. Який існує зв’язок між суботою та запечатуванням Святим Духом? 3. У наведеній вище цитаті Еллен Уайт Божа печать представлена як «інтелектуальне, духовне непохитне утвердження в істині». Що це означає? 4. Обговоріть характерні риси духовного Вавилону, його цінності й методи. Чим вони відрізняються від цінностей Божого Царства? Як деякі з цінностей Вавилону можуть проникнути в нашу Церкву? Яким чином ми можемо навчитися розпізнавати їх та опиратися їм, як личить християнинові й поборникові Божого Царства?

108

Місіонерська історія

МІЙ ЧОЛОВІК – МОЄ ПОЛЕ Дружина-адвентистка із США

и з чоловіком завжди хотіли бути адвентистськими місіонерами. Ми обоє брали участь у подібному служінні в студентські роки, побувавши в різних частинах світу, і знову вирушили за кордон як волонтери вже після весілля. Це були чудові десять років. Ми звершували служіння в трьох країнах і, сподіваюся, посіяли багато насіння істини в серцях людей. Однак я все більше турбувалася про свого чоловіка, адже часом він поводив себе дивно. Спочатку це проявлялося в дрібницях: наприклад, я завжди мала поправляти комір його сорочки; він міг готувати обід, але забував, де в нас лежать сіль, цукор і т. д. А якщо ми домовлялися про якусь зустріч або захід, він міг усе скасувати останньої миті на користь чогось іншого, що привернуло його увагу. Я поділилася своїм занепокоєнням з мамою по телефону. Вона намагалася мене заспокоїти, кажучи, що я просто надто критична, і спонукала бути уважнішою дружиною. Однак вона змінила свою думку, коли ми, повернувшись із чергової місіонерської подорожі, деякий час жили разом із нею. Вона бачила, наприклад, як мій чоловік мив посуд. Після цього ми не могли знайти жодної тарілки в шафі. Мама вибачилася переді мною: «Люба, вибач, я думала, що проблема в тобі. Однак тобі все одно слід прощати й поважати його». У мого чоловіка завжди було добре серце. Він хотів бути корисним. Однак із кожним днем його спроби допомогти ставали все більш втомливими, оскільки він тільки створював додаткову роботу для всіх нас. Дійшло до того, що я перестала його поважати. Я не могла більше довіряти його словам. Не знаючи, що робити, я звернулася за порадою до фахівця – шанованого адвентистського консультанта. Коли я почала описувати поведінку свого чоловіка, він зупинив мене. «Можливо, у вашого чоловіка СДУГ», – сказав він. СДУГ, або синдром дефіциту уваги і гіперактивності, – це порушення функцій головного мозку, що характеризується проблемами концентрації уваги, імпульсивною поведінкою і гіперактивністю. Таким чином, після 18 років шлюбу я нарешті зрозуміла, чому мій чоловік так себе поводить. Я мала відмовитися від своїх очікувань і дозволити Богу працювати над моїм серцем. Я люблю свого чоловіка. Можливо, ми вже ніколи не будемо місіонерами за кордоном, але я не сумую через це. Еллен Уайт пише: «Наша робота для Христа повинна починатися з дому, із сім’ї… Немає важливішого місіонерського поля, ніж це» (Свідчення для Церкви, т. 6, с. 429). Я знайшла своє місіонерське поле.

109

16-22 червня

Те ж саме можна сказати і про слово Армаґедон. Воно використане тільки в книзі Об’явлення, але ґрунтується на єврейському вислові, який, очевидно, означає «гора Мегідо» – конкретне місце в стародавньому Ізраїлі. З поняттям «Армаґедон» пов’язана величезна кількість спекуляцій. Багато людей вважає, що грандіозний військовий бій перед кінцем світу буквально відбудеться саме в Мегідо. Цього тижня ми розглянемо поняття «Вавилон» та «Армаґедон», а також дізнаємося, що про ці образи повідомляє Біблія. Неділя, 17 червня

ЛЮТЕ ВИНО

ВАВИЛОН ТА АРМАҐЕДОН Біблійні тексти для дослідження: Об’явл. 14:8; 16:19; Ісаї 52:9; Об’явл. 18:1-10; 16:12-16; 1 Цар. 18:1-40; 1 Кор. 15:1, 2. Пам’ятний вірш: «На її чолі було написане ім’я, таємниця: Великий Вавилон – мати розпусниць і земних гидот» (Об’явл. 17:5).

Як уже зазначалося раніше, книга Об’явлення побудована на образах і лексиці, узятих безпосередньо зі Старого Завіту. Наприклад, Вавилон у книзі Об’явлення згадується шість разів, але йдеться не про давнє царство Навуходоносора, яке зникло з арени всесвітньої історії за багато століть до нашої ери. Іван використовує образи Старого Завіту для передачі важливих істин. У цьому разі стародавній Вавилон – велика релігійно-політична влада, яка в минулому пригноблювала Божий народ, – символізує велику релігійно-політичну владу, яка спробує зробити те ж саме наприкінці часу. 110

Прочитайте Об’явл. 14:8; 16:19; 17:5; 18:2, 10, 21 – шість згадок про Вавилон у книзі Об’явлення. З урахуванням старозавітної історії про буквальний Вавилон, що ці тексти повідомляють про духовний Вавилон у контексті подій останніх днів? _______________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Існує думка, що Біблія – це історія двох міст – Єрусалима й Вавилона. І якщо Єрусалим у всій Біблії був містом Бога та Його народу заповіту (Псал. 102:22; Ісаї 52:9; 65:19; Об’явл. 3:12), то Вавилон уособлював пригноблення, жорстокість, фальшиву релігію й відкрите повстання проти Бога. Вавилон насамперед асоціюється з Вавилонською вежею (Бут. 11:9). У тексті 1 Петра 5:13 апостол передає вітання від церкви у «Вавилоні», під яким слід розуміти не руїни стародавнього царства, розташованого на території сучасного Іраку, а Рим, котрий незабаром стане гнобителем Церкви. Це дуже відмітна назва у світлі книги Об’явлення та представленої в ній ролі Риму. Прочитайте Об’явл. 14:8 і 18:2, 3. Що в цих віршах сказано про згубний вплив Вавилона на світ і Божий народ? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Немає жодних сумнівів, що представлена Вавилоном влада, судячи з книги Об’явлення, украй розбещена і справ111

Урок

Погляньте на сучасний світ, де панують розбещеність, безлад і пригноблення. Як це свідчить про те, наскільки сильно нам необхідно утвердитися в Христі та Його Слові? Понеділок, 18 червня

УПАВ ВАВИЛОН І хоч Вавилон продовжує справляти на світ руйнівний вплив, у книзі Об’явлення сказано, що одного разу цьому прийде кінець. Прочитайте Об’явл. 18:1-10. Що ці вірші повідомляють про «великий Вавилон»? _________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У тексті Об’явл. 18:2 ми читаємо повторення вістки другого ангела про падіння Вавилону (Об’явл. 14:8). Тут показано, наскільки сильно він загруз у своєму лукавстві. «Біблія повідомляє, що перед Другим приходом Господа сатана діятиме «з усякою силою й знаками та з несправедливими чудами, і з усякою обманою неправди між тими, хто гине, бо любови правди вони не прийняли, щоб їм спастися» (2 Сол. 2:9-11). Доки церкви християнського світу не опиняться в такому становищі та не об’єднаються повністю зі світом, доти падіння Вавилону не буде остаточним. Зміни в цьому напрямі відбуваються поступово, але остаточне виконання пророцтва з книги Об’явлення (14:8) – це справа майбутнього» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 389, 390). Тільки одному Богові відомо, чи настало зараз «остаточне виконання» біблійного пророцтва. Однак на підставі прочитаних текстів ми точно знаємо, що одного разу духовний Вавилон постане перед Божим судом за своє велике зло. 112

Яку втіху ви знаходите в обітниці про те, що будь-яка неправда і беззаконня, які сьогодні залишаються безкарними, одного разу отримають справедливу відплату? Вівторок, 19 червня

АРМАҐЕДОН Хоч більшість людей, зокрема й чимало християн, не дуже добре орієнтуються в книзі Об’явлення, все ж один образ із цієї книги став надбанням масової культури – це Армаґедон (див. Об’явл. 16:16). Навіть невіруючі люди вважають, що це слово означає останню боротьбу, у якій буде вирішена доля Землі. Голлівуд зняв кінострічку «Армаґедон» про гігантський астероїд, який загрожує знищити планету. Думки про кінець світу періодично турбують секулярних людей. Багато хто із християн, котрі досліджують книгу Об’явлення, вірять, що битва Армаґедон – це буквальний військовий конфлікт на Близькому Сході перед кінцем світу. За однією з версій, це буде вторгнення 200-мільйонної азіатської армії до Північного Ізраїлю. Інші пильно стежать за військовими й політичними конфліктами в цій частині світу, які, на їхню думку, закладають основу для останньої військової битви на території Мегідо. Однак Біблія змальовує зовсім іншу картину. У Писанні Армаґедон представлений як кульмінаційна точка протистояння не ворожих народів, а двох сторін вселенського конфлікту. Ідеться не про економічну або політичну бороть113

«Адже її гріхи досягли неба, і Бог згадав про її злочини» (Об’явл. 18:5). Цей вислів також перегукується зі старозавітними уривками про древній Вавилон (див. Єрем. 51:9) і означає, що час суду обов’язково настане. Майбутній суд не повинен стати несподіванкою. Стародавній Вавилон зрештою був засуджений (див. Дан. 5). Святе Письмо неодноразово й виразно повідомляє, що судного дня кожен, зокрема й Вавилон, дасть відповідь за свої дії. Яка це втіха – знати, що ми, християни, маємо на цьому суді Посередника, Котрий заступатиметься за нас (1 Івана 2:1)! Без Нього нас спіткала б така ж доля, що й Вавилон.

Урок

12 Урок

ляє згубний вплив на весь світ. Вислів «лютим вином своєї розпусти» (Об’явл. 14:8) – пряма вказівка на фальшиву доктрину, оманливе вчення, порочні практики та їхні наслідки. Вавилон – це сила, яка спонукає до зла й охопила «всі народи» (Об’явл. 18:3). Тому кожній людині необхідно бути обережною, аби уникнути її розтлінного впливу.

Прочитайте Об’явл. 16:12-16. Що ми можемо дізнатися про Армаґедон на підставі винятково цих текстів? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Насамперед зверніть увагу на використання в уривку символічної мови. Духи, подібні до жаб, виходять з уст змія, лжепророка і звіра (вказівка на владу з 13-го розділу книги Об’явлення; згаданий у текстах лжепророк, очевидно, перегукується із земним звіром з Об’явл. 13:11). Тут також простежується ідея великої боротьби, оскільки «духи» (Об’явл. 16:14) виходять на битву «великого дня Бога Вседержителя» (Об’явл. 16:14). Яким би чином не розгорталися події Армаґедону, ясно одне: це всесвітній конфлікт між силами Христа і сатани. Це не локальна битва на території Мегідо, так само як і Вавилон у книзі Об’явлення не обмежується територією сучасного Іраку. Прочитайте Об’явл. 16:15. Наскільки дивовижним є факт, що навіть серед цих подій Ісус підбадьорює нас Євангельською вісткою й обітницями про Свій Прихід, пропонуючи нам одягтися в Його праведність! Яким чином це допомагає нам краще зрозуміти духовний характер боротьби, до якої ми залучені? Середа, 20 червня

АРМАҐЕДОН І ГОРА КАРМЕЛ Частина 1

Все ж таки що це за битва Армаґедон? Сама назва, очевидно, означає «гора Мегідо». Однак на цій території немає гори з такою назвою. Оскільки поблизу розташована гора Кармел, учені вбачають у вислові «гора Мегідо» вказівку на гору Кармел. Більше того, біблійні дослідники вважають, що історія про Іллю та лжепророків Ваала біля підніжжя гори Кармел – це прообраз майбутніх подій, символічно описаних у 13-му розділі книги Об’явлення. Як ми вже відзначали у вчорашньому матеріалі, текст Об’явл. 16:13, указуючи на змія, звіра і лжепророка, повертає 114

Прочитайте 1 Цар. 18:1-18. Які проблеми представлені в цій історії, котрі, за свідченням книги Об’явлення, вийдуть на перший план в останній час? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У цьому уривку в мініатюрі зображена велика боротьба. У 18-му вірші Ілля дуже ясно стверджує: народ відступив від Божого Закону, поклоняючись фальшивим богам та слідуючи за ними. Чи ж не ця сама проблема існувала протягом усієї історії, якими б не були незліченні форми та способи прояву цього гріха? Ми поклоняємося або «Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і джерела вод!» (Об’явл. 14:7), або комусь чи чомусь іншому. Як свідчить 13-й розділ книги Об’явлення, народ поклоняється звірові та його образові замість того, щоб поклонятися Господу. Ми або на боці Бога, або на боці сатани – третього не дано! Ось чому питання нашого поклоніння таке важливе і сьогодні, й особливо під час битви Армаґедон, коли, як і в історії на горі Кармел, відмінність стане дуже чіткою. Четвер, 21 червня

АРМАҐЕДОН І ГОРА КАРМЕЛ Частина 2

Прочитайте уривок 1 Цар. 18:18-40. Які події розгортаються в цій історії і чим вона закінчується? Яким чином уривок провіщає про масштабніші події наприкінці часу, коли велика боротьба досягне своєї кульмінації? ____________________________________________________________ ___________________________________________________________ 115

нас до подій 13-го розділу книги Об’явлення, де зображена лжетрійця (див. Урок 9). Події 13-го розділу книги Об’явлення досягають кульмінації в текстах 13 і 14, де повідомляється, що другий звір робить великі чудеса, «так що і вогонь зводить з неба на землю перед людьми» (Об’явл. 13:13). Ці події пізніше призведуть до прямого протиборства між Богом і дияволом, між тими, хто поклоняється правдивому Богові, і тими, хто поклоняється «образу того звіра» (Об’явл. 13:14).

Урок

12 Урок

бу, а про боротьбу релігійну, хоч економічні й політичні чинники в ній теж наявні.

Прочитайте Об’явл. 16:13; 19:20, 21 та порівняйте ці тексти з описом долі лжепророків Ваала. Що ми тут бачимо? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Хоч сьогодні багато моментів щодо Армаґедону нам незрозумілі, ми знаємо, що результат буде один: знищення Божих ворогів, виправдання Бога та Його святих. Прочитайте 1 Кор. 15:1, 2. Хоч у прямому контексті не згадується Армаґедон, на що звертає увагу апостол Павло? Чому важливо про це не забувати, особливо у світлі прийдешніх подій? Прочитайте також Об’явл. 16:15, де йдеться про Армаґедон. Про що повідомляють усі наведені тексти? П’ятниця, 22 червня

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: «В описі битви при Армаґедоні в кількох місцях потворні тварини й жахливі події на мить відступають на другий 116

Питання для обговорення:

1. Що можна сказати людині, котра вірить, ніби багато з описаних у книзі Об’явлення подій відбуватимуться в конкретних географічних місцях? Як допомогти їй побачити, що таке буквальне тлумачення текстів є хибним? 2. Вплив Вавилону, як ми вже говорили, поширюється на весь світ. Які лжевчення пропонує Вавилон? Як ми можемо навчитися розрізняти їх та уникати? 3. У цитаті Е. Уайт, наведеній в уроці за понеділок, сказано: «Доки церкви християнського світу не опиняться в такому становищі та не об’єднаються повністю зі світом, доти падіння Вавилону не буде остаточним». Яке серйозне застереження міститься тут для нас?

117

план і з’являються проблиски істини, що носить особистий характер. Один із таких проблисків ми бачимо в Об’явл. 16:15: «Ось, приходжу, мов злодій. Блаженний, хто пильнує і хто береже свій одяг, щоб не ходити нагим і щоб не бачили його сорому!». Цей текст, наведений у середині біблійного уривка, де використана назва Армаґедон, перегукується з багатьма уривками зі Старого Завіту, де йдеться про особисте приготування до Приходу Ісуса й подій останнього часу. Ще один подібний текст записаний в Об’явл. 17:14: «Вони будуть вести війну з Агнцем, і Агнець переможе їх, бо Він є Господь господарів, і Цар царів; а ті, що з Ним, – покликані, вибрані та вірні». У цій великій заключній битві бере участь армія людей, головна мета яких – не знищити інших за допомогою зброї, а залишатися вірними Божественному покликанню й обранню. Ця битва докорінно відрізняється від тих, які ще досі провадять народи й повстанські організації. І, як уже було неодноразово сказано, битва при Армаґедоні – це боротьба за розум і серце, заклик зберегти вірність Агнцеві, заколеному за нас (Об’явл. 5:9, 10, 12; 13:8)» (Jon Paulien, Armageddon at the Door, p. 193).

Урок

12 Урок

Боротьба на горі Кармел відбувалася між Божим пророком Іллею, з одного боку, та 450 пророками Ваала й 400 пророками Астарти – з іншого (зверніть увагу, наскільки зло чисельно перевершувало добро). Ця перевірка мала показати, хто є істинним Богом – Господь, Котрий створив небо і землю, чи Ваал – один із проявів «змія». Також у цій історії показані прийоми, які використовує «змій» для зваблювання світу (Об’явл. 12:9). Пророки волали в молитвах до Ваала, щоб він послав вогонь на їхній жертовник. Вони волали від ранку до полудня. «Кличте голосом сильнішим, – сміявся над ними Ілля. – Може, він… спить!» (1 Цар. 18:27). Пророки шаленіли, кололи себе ножами й списами, так що кров лилася з ран. Утомлені й змучені, вони відступили тільки під час вечірньої жертви. Ілля тричі облив свою жертву водою, яка заповнила рівчак. Пророк звернувся до Бога в простій молитві, і Він негайно послав вогонь, який поглинув жертву, кам’яний жертовник і землю біля його підніжжя. На фоні безсилля Ваала могутність істинного Бога була тепер абсолютно очевидна.

Місіонерська історія

Урок КНИГА ЧУДЕС

23-29 червня

Каміль Мец

тудентка Хелен Джонстон, літературний євангеліст, ішла вулицею в Баттл-Кріку, штат Мічиган, США. Раптом вона згадала, що не помолилася, тому дівчина зупинилася, щоб попросити Божого керівництва. Це було влітку 2015 року, коли Хелен заробляла гроші на навчання. Збираючись постукати в наступні двері, вона почула голос: «Чоловік, який відчинить, має потребу у “Великій боротьбі”». Через мить двері відчинилися. На порозі стояв чоловік. Як завжди, Хелен спочатку запропонувала книгу про здоров’я, потім дістала примірник «Великої боротьби» Еллен Уайт. Чоловік зацікавився книгою. Він хотів її придбати, але не міг собі цього дозволити. Хелен була впевнена: Бог хоче, щоб у нього була ця книга, тому вона запропонувала йому її безкоштовно. Чоловік похитав головою. Хелен запитала, чи є у нього дрібні гроші. Чоловік повернувся зі жменею монет, але цього було недостатньо. Він віддав Хелен монети, але відмовився взяти книгу. Розчарована дівчина вже збиралася йти, але, зробивши кілька кроків, вона спіткнулася. Монети розсипалися по землі. Хелен попросила чоловіка потримати книгу. Зібравши монети, вона швидко пішла. Чоловік сказав навздогін: – Дівчино, ви забули книгу! Озирнувшись, вона усміхнулася: – Вам потрібно її тримати. Він усміхнувся у відповідь: – Ви перемогли. Через годину Хелен виявила, що потрапила в багатий квартал. У черговому будинку двері відчинила жінка. Випередивши Хелен, вона раптом запитала: – Ви – Хелен, чи не так? Хелен була вражена. Вона вперше бачила цю жінку! – Я – адвентистка сьомого дня, – пояснила жінка. – Цього ранку я читала Біблію, і Бог повідомив, що сьогодні прийде дівчина на ім’я Хелен. Я маю виписати чек на 20 доларів, оскільки Хелен зустріне чоловіка, якому потрібна книга «Велика боротьба», але в нього немає грошей. Жінка взяла чекову книжку й виписала чек на 20 доларів. Залишалося тільки додати ім’я одержувача. – На кого мені виписати чек? – усміхаючись, запитала вона. Каміль Мец, міжнародний координатор служіння GLOW

118

ПОВЕРНЕННЯ НАШОГО ГОСПОДА ІСУСА Біблійні тексти для дослідження: Ісаї 13:6, 9; Матв. 24:30, 31; Дан. 2:34, 35; 2 Тим. 4:6-8; 2 Сол. 1:7-10. Пам’ятний вірш: «Адже як блискавка виходить зі сходу і з’являється аж на заході, таким буде й прихід Сина Людського» (Матв. 24:27).

ірш поета Т. С. Еліота починається таким рядком: «У моєму початку мій кінець». Його лаконічні слова несуть у собі глибоку істину. У витоках закладений кінець. Відлуння цієї істини ми, адвентисти сьомого дня, бачимо в нашій назві, яка виражає дві основоположні біблійні доктрини. Словосполучення «сьомий день» свідчить про суботу – щотижневий пам’ятник шестиденного творіння життя на Землі, а слово «адвентисти» вказує на Другий прихід Ісуса, під час якого здійсняться всі надії й обітниці Писання, зокрема й обітниця вічного життя. Ці події – створення світу (наш початок) і Другий прихід Ісуса (кінець нашого гріховного існування) – віддалені за часом, проте пов’язані між собою. Бог, Котрий створив 119

Цього тижня ми поговоримо про останню подію в історії світу – про Другий прихід нашого Господа Ісуса. Неділя, 24 червня

ДЕНЬ ГОСПОДНІЙ Ми звикли вважати вчення про Другий прихід Ісуса винятково новозавітним, але це не так. Безумовно, тільки після Першого приходу Ісуса, Його смерті, воскресіння й вознесіння ми отримали більш повне одкровення істини про Другий прихід. Однак, як і у випадку з багатьма іншими новозавітними поняттями, Старий Завіт указував на цю важливу істину. Автори новозавітних книг не відкривають нову істину про Другий прихід Ісуса, натомість багато в чому доповнюють цю істину, яка на той момент уже була відкрита в Біблії. Тільки тепер, у світлі знання про розп’ятого і воскреслого Спасителя, обітницю про Другий прихід можна зрозуміти й оцінити повною мірою. Прочитайте запропоновані тексти. Що вони повідомляють про Другий прихід Ісуса? Ісаї 13:6, 9; Зах. 14:9; Дан. 12:1. ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Звичайно, «день Господній» стане днем руйнування, смутку й сум’яття для заблудлих. Але це також день звільнення для всього Божого народу – людей, «імена яких – у книзі життя» (див. також Филп. 4:3; Об’явл. 3:5; 13:8). «День Господній» у Старому Завіті описаний не тільки як година суду над нечестивими, але і як час спасіння й винагороди вірного Божого народу. Незважаючи на «лютість гніву Господнього», люди, які шукатимуть «правди… смирення», будуть «сховані… в день Господнього гніву!» (Соф. 2:1-3). Прочитайте Матв. 24:30, 31. Яким чином у текстах показано глобальний розподіл людей на загиблих та спасенних під час Другого приходу Ісуса? ___________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 120

Понеділок, 25 червня

ДАНИЇЛ І ДРУГИЙ ПРИХІД ІСУСА Хоч багато юдеїв за часів Ісуса очікувало, що Месія скине римське ярмо й утвердить Ізраїль як найпотужнішу з усіх націй, мета як Першого, так і Другого приходу Господа була іншою. Бог приготував для Свого вірного народу дещо більше, ніж просто перебудову старого грішного світу. Розділ 2 книги Даниїла, – мабуть, єдине місце в Старому Завіті, де так чітко відкривається істина про те, що новий світ не виникне зі старого, натомість буде принципово новим творінням. У 2-му розділі книги Даниїла зображені розквіт і падіння чотирьох великих світових імперій – Вавилону, Мідо-Персії, Греції та Риму, який згодом розпадеться на держави сучасної Європи. Однак бовван, якого Навуходоносор бачив уві сні та який символізує послідовну зміну чотирьох світових держав, зазнає дуже видовищного краху. Знищення боввана свідчить про відсутність будь-якого зв’язку між цим світом та світом, який настане після Приходу нашого Господа Ісуса Христа. Прочитайте Дан. 2:34, 35, 44, 45. Що ці тексти повідомляють про долю нашого старого світу та природу нового? ____________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ці вірші недвозначно повідомляють про те, що станеться при поверненні Ісуса. В уривку Луки 20:17, 18 Ісус ототожнює Себе із цим каменем, який розтрощить усе, що залишиться в нашому світі. У тексті Дан. 2:35 ми читаємо: після того, як були розтрощені золото, срібло, мідь, залізо і глина, вони «стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду». Тобто після повернення Ісуса від цього старого світу не залишиться нічого. 121

У міру розвитку подій останнього часу дедалі більш очевидним буде те, яку зі сторін ми підтримуємо. Який вибір ми можемо й повинні зробити сьогодні, аби впевнитися, що перебуваємо на правильному боці?

Урок

13 Урок

нас (Івана 1:1-3), – це той самий Бог, Котрий повернеться і «раптово, миттєво, при останній сурмі» (1 Кор. 15:52) подарує нам остаточне звільнення.

Вівторок, 26 червня

Як ми, подібно до Павла, можемо мати надію незалежно від обставин, у яких перебуваємо? Як нам навчитися бачити всю картину й довготермінову перспективу?

ДОВГОТЕРМІНОВІ ПЕРСПЕКТИВИ Прочитайте Тита 2:13. Яку велику надію ми маємо і чому? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Викладаючи свій погляд щодо походження нашого Всесвіту, лектор заявив, що близько 13 мільярдів років тому «нізвідки виникла надзвичайно густа крихітна маса, яка вибухнула, і в результаті цього вибуху з’явився наш Усесвіт». Яким чином «надзвичайно густа крихітна маса» могла з’явитися нізвідки, лектор не пояснив. Він просто припустив, що так воно й було. Як ми вже зазначали раніше, сьогодні в наших витоках можна розгледіти кінець. Якщо зробити висновок зі сказаного лектором, наш фінал не вселяє оптимізму, принаймні в довготерміновій перспективі. Усесвіт, який виник із «надзвичайно густої крихітної маси», і все, що його наповнює, зокрема й людство, приречені на остаточне зникнення. Біблійна концепція нашого походження значно логічніша й утішлива. Завдяки Богові, Котрий дав усьому початок, наші довготермінові перспективи вельми позитивні. У нас є всі підстави мати надію на майбутнє, безпосередньо пов’язану з обітницею Другого приходу Ісуса. Прочитайте 2 Тим. 4:6-8. Про що говорить Павло в уривку і на що покладає надію? _____________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Хоч Павло живе в очікуванні швидкої страти, його наповнюють упевненість у спасінні й надія на повернення 122

Середа, 27 червня

НА ХМАРАХ НЕБЕСНИХ Хоч Другий прихід – це ключова й центральна подія, не всі християни розуміють її як буквальне особисте повернення Христа, про що розповідає Біблія. Деякі, наприклад, стверджують, що Другий прихід Ісуса відбудеться не тоді, коли Він Сам повернеться на Землю, а коли Святий Дух виявить Себе в Його Церкві на Землі. Тобто Другий прихід Христа настане тоді, коли в Його народі будуть явлені моральні принципи християнської віри. Однак ми можемо тільки радіти, що це не так. Якби це вчення було істинним, скільки часу нам довелося б чекати? Прочитайте наступні новозавітні тексти. Що вони повідомляють про природу Другого приходу Христа? Матв. 24:30 ______________________________________________ 1 Сол. 4:16 ________________________________________________ Матв. 26:64 ______________________________________________ Об’явл. 1:7 ________________________________________________ 2 Сол. 1:7-10 ______________________________________________

«Небеса то відкриваються, то закриваються знову. З престолу Божого, подібно до яскравої блискавки, сяє слава Божа. Гори хитаються, як тростина, яку вітер гойдає, а пошматоване каміння летить у всі боки. Чути ревіння, котре нагадує ревіння бурі. Розбурхане море вирує. Ревіння буревію подібне до голосу демонів, що виконують свою руйнівну справу. Поверхня землі підіймається й опускається, 123

Христа – на «Його прихід» (2 Тим. 4:8). Апостола чекає «вінець праведності», і він отримає його завдяки не власній праведності (1 Тим. 1:15), а праведності Ісуса, на яку апостол надіється завдяки обітниці про Другий прихід. Незважаючи на важкі обставини, Павло знає, що в довготерміновій перспективі в нього все буде гаразд. Він бачить повністю всю картину й не зосереджується на одній її частині.

Урок

13 Урок

Тим часом камінь, який знищив усі сліди старого світу, «став великою горою, і наповнив усю землю». Царство, яке з’явиться в результаті Другого приходу, «навіки не зруйнується» і «буде стояти навіки» (Дан. 2:44). Кожну людину, яка будь-коли жила на цій планеті, чекає тільки одна доля: або ми будемо жити з Ісусом у вічності, або підемо в небуття разом зі старим світом.

Як усвідомлення реальності Другого приходу має вплинути на наш спосіб життя сьогодні? Яким чином воно може допомогти нам у визначенні пріоритетів?

Ті, хто зберіг вірність Ісусові та живим зустріне Його Прихід, залишаться у своєму фізичному тілі, яке надприродним чином перетворюється на нетлінне тіло. Такі ж тіла матимуть і воскреслі з мертвих. «Живі праведні зміняться «у хвилину, у миг ока». Вони були прославлені в ту мить, коли пролунав голос Божий, а тепер, ставши безсмертними, разом із воскреслими святими підіймаються назустріч Господеві на повітрі» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 645). Складіть список речей, які для вас настільки цінні, що ви готові пожертвувати вічним життям заради них. Що входить у цей список? П’ятниця, 29 червня

Четвер, 28 червня

ЖИВІ Й МЕРТВІ Перш ніж викликати Свого друга Лазаря з могили, Ісус промовив: «Я є воскресіння і життя; хто вірить у Мене, – хоч і помре, буде жити» (Івана 11:25). Христос не просить народ прийняти на віру Його сміливу заява, натомість воскрешає Лазаря, тіло якого вже почало розкладатися (Івана 11:39). Так, віруючі в Ісуса помирають. Однак, згідно з Його обітницею, якщо вони і помруть, то знову житимуть. У цьому й полягає віра у воскресіння мертвих. Саме тому ми пов’язуємо всі наші надії з Другим приходом Ісуса. Що станеться з померлими віруючими в Христа під час Його повернення? Римл. 6:5; 1 Сол. 4:16; 1 Кор. 15:42-44, 53-55. ____________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Славна надія на Другий прихід полягає в тому, що досвід воскресіння з мертвих, пережитий Самим Ісусом, буде дарований Його вірним послідовникам, які жили в усі віки. Завдяки Його воскресінню вони мають надію й упевненість у власному воскресінні. Що станеться з тими людьми, котрі живими зустрінуть Ісуса? Филп. 3:21; 1 Сол. 4:17. _____________________________ 124

ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: Другий прихід Ісуса – це не епілог, додаток або післямова до жалюгідної історії гріха і страждання людства в грішному світі. Навпаки, Другий прихід – грандіозна кульмінація, велика надія християнської віри! Історія людства триває, біди й нещастя змінюють одні одних, доки все не закінчиться смертю. Без надії, яку вселяє в нас повернення Христа, життя, за словами Вільяма Шекспіра, – «казка в переказі безумного. Вона сповнена тріскучих слів і нічого не значить». Однак ми маємо надію, оскільки Слово Боже неодноразово пропонує її нам. У нас є ця надія, адже Ісус викупив нас ціною Свого життя (Марка 10:45), і Він справді повернеться, щоб забрати тих, за кого було заплачено таку високу ціну. Зірки в небі не звіщають нам про Другий прихід, спів птахів не повідомляє про нього. Ці явища самі по собі можуть нас тішити, але вони не свідчать про те, що одного разу, коли Ісус повернеться при останній сурмі, «мертві воскреснуть… а ми перемінимося» (1 Кор. 15:52). Ці явища не звіщають нам про те, що одного разу ми поглянемо вгору й побачимо «Сина Людського, що сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!» (Марка 14:62). Про це свідчить Слово Боже, і ми віримо його обітницям. 125

___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Урок

13 Урок

як хвилі на морі, бо її основи захиталися. Осідають пасма гір. Заселені острови зникають. Люті хвилі поглинають портові міста, що подібно до Содома стали розсадниками розпусти. Великий Вавилон був згаданий перед Богом, «щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву…» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 637). Повернення Ісуса – велична подія, яка в буквальному розумінні покладе край світові, яким ми його знаємо. І коли вона відбудеться, про це дізнається кожен. Те, що Ісус здійснив заради нас при Першому приході, повною мірою буде явлене під час Другого.

1. Декотрі вірять, що Другий прихід Ісуса – це не що інше, як повне відображення християнських принципів у житті послідовників Христа. Якою б привабливою не була така перспектива, чому вона не дає нам жодної надії? 2. Чому популярна сьогодні ідея про те, що Всесвіт виник нізвідки, позбавлена будь-якого сенсу? З якою метою прихильники цієї ідеї поширюють її та чому дехто вірить у неї? Чому вчення про вічного Бога, Творця Всесвіту, – це логічне раціональне пояснення походження Землі? 3. Обговоріть з іншими членами класу свій список речей, заради яких ви готові пожертвувати вічним життям. Чого ви можете навчитися, порівнявши ці списки? Навіть якщо список порожній, як ми можемо переконатися, що ніщо в нашому житті не перешкоджає нашому спасінню?

Урок

Питання для обговорення:

126

Місіонерська історія

«МИСЛИВЕЦЬ» ЗА ДУШАМИ Ендрю Макчесні, Адвентистська місія

енні Уетлі мав успішну туристичну компанію, що пропонувала приватні мисливські поїздки багатим і впливовим людям. Серед його клієнтів були президент Сітібанку і сім’я Рокфеллерів. «Я прагнув належати до еліти, – зізнається Денні. – Я не хотів бути звичайною людиною. Я любив людей, які мали славу, багатство і владу». Та одного разу йому до рук потрапила книга «Велика боротьба». Денні зустрічався з колишньою адвентисткою, і вона запросила його пограти в баскетбол і волейбол поблизу адвентистської церкви в її рідному містечку Палмер. Один із членів Церкви подарував Денні цю книгу. Чоловік узяв книгу із собою в одну з наступних поїздок і прочитав про те, як субота, сьомий день, була змінена на неділю. Він ніколи не чув про письменницю Еллен Уайт, але відчував, що в книзі описана істина. Повернувшись до Палмера, Денні почав готуватися до мисливського сезону, коли члени Церкви запросили його на євангельську програму. Він прийняв запрошення. Презентація по другому розділу книги Даниїла вразила його. «Я був просто вражений, – розповідає чоловік. – Люди, які говорять, що євангелізація не діє, мабуть, ніколи не залишалися на таких зустрічах до кінця». На наступну зустріч Денні привів свого батька. В один із вечорів проповідник Верн Сноу говорив про хрещення. У серці Денні тривала боротьба. Він не хотів втрачати клієнтів через дотримання суботи. «Ця боротьба тривала цілий вечір, – розповідає Денні. – Однак мені потрібно було зробити вибір. Я підійшов до пастора Верна і сказав: “Я хочу укласти заповіт із Господом”». Тієї миті Денні вручив усе, включаючи свій бізнес, Ісусу. 127

«Я був мисливцем, який міг робити все, що завгодно, але тепер я зрозумів, що не можу належати тільки сам собі», – сказав він. При хрещенні пастор промовив: «Ось мисливець за здобиччю, який тепер став «мисливцем» за душами». Батько й мачуха Денні хрестилися наступної суботи. Завдяки його впливу до Церкви приєдналися й інші люди. Денні повідомив своїм клієнтам, що вони більше не можуть полювати по суботах. Замість цього дозволялося насолоджуватися суботнім відпочинком на природі безкоштовно. Поїздка коштувала 1500 доларів на день, тому клієнти з радістю прийняли цю пропозицію. Через два роки Денні продав свій бізнес. Він утратив бажання належати до еліти. «Я завжди хотів подорожувати, як вони, – говорить Денні, автор безлічі бізнес-проектів. – Однак тепер я вирушаю в місіонерські поїздки, а це значно краще».

Ïîñ³áíèê ç âèâ÷åííÿ Á³áë³¿ â Ñóáîòí³é øêîë³ II êâàðòàë 2018 ð.

Приготування до кінця часу Норман Галлі Äèðåêòîð âèäàâíèöòâà Â. Äæóëàé Ãîëîâíèé ðåäàêòîð Ë. Êà÷ìàð Ïåðåêëàä Í. Êà÷ìàð Êîðåêòîðè: Þ. Âàëü÷óê, ². Äæåðäæ Êîìï’þòåðíà âåðñòêà Â. Êóçüìåíêî Äèçàéíåð îáêëàäèíêè À. Àïòåð Â³äïîâ³äàëüíà çà äðóê Ò. Ãðèöþê Ïàï³ð ãàçåòíèé. Îôñåòíèé äðóê. Ï³äïèñàíî äî äðóêó 13.12.2017 ð. Ãàðí³òóðà Îêòàâà. Íàêëàä 3000 ïðèì. Âèäàâíèöòâî «Äæåðåëî æèòòÿ» 04107, ì. Êè¿â, âóë. Ëóê’ÿí³âñüêà, 9/10-À, òåë. (044) 425-69-06, ôàêñ 467-50-64, E-mail: dzherelo@ukr.net, www.adventist.org.ua

128