Святий Дух і духовність. Урок СШ № 1 (2017)

Посібник з вивчення Біблії в Суботній школі (січень, лютий, березень 2017 року)

Френк Хазел

Святий Дух і духовність Зміст Вступ ......................................................................................................................... 2 Урок 1. 31 грудня – 6 січня Дух і Слово ...................................................................... 4 Урок 2. 7-13 січня Невидима діяльність Святого Духа .............................................. 13 Урок 3. 14-20 січня Божественність Святого Духа .................................................... 23 Урок 4. 21-27 січня Особа Святого Духа .................................................................. 34 Урок 5. 28 січня – 3 лютого Хрещення і наповнення Святим Духом .......................... 44 Урок 6. 4-10 лютого Святий Дух і святе життя .......................................................... 55 Урок 7. 11-17 лютого Дух Святий і плід Духа ............................................................ 66 Урок 8. 18-24 лютого Святий Дух і дари Духа .......................................................... 76 Урок 9. 25 лютого – 3 березня Святий Дух і Церква ................................................. 86 Урок 10. 4-10 березня Святий Дух, Слово і молитва ................................................ 96 Урок 11. 11-17 березня Опір Святому Духу ........................................................... 107 Урок 12. 18-24 березня Діяльність Святого Духа ................................................... 118

Êèїâ

2017

Вступ

Б

агато хто з нас чув слова: «Хрещу тебе в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». Якщо ви приймали хрещення, то, безперечно, чули їх, перш ніж служитель занурив вас у воду (див. Матв. 28:19). Хрещений в Ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Святий Дух згадується тут нарівні з Отцем та Сином, і в цьому немає нічого дивного. Пункт 5 Основ віровчення Церкви адвентистів сьомого дня говорить: «Бог вічносущий Дух діяв спільно з Отцем і Сином при творінні, утіленні й викупленні. Він був такою ж Особою, як Отець і Син. Він надихав письменників Біблії. Він наповнював необхідною силою життя Христа на Землі. Святий Дух навертає і переконує людей; Він оновлює тих, хто відгукується на Його вплив, та відтворює в них Божий образ. Посланий Отцем і Сином, аби назавжди бути з Божими дітьми, Він наділяє Церкву духовними дарами, дає їй силу в її свідченні про Христа та веде людей до повної істини згідно зі Святим Писанням». Однак, читаючи Біблію і зокрема Старий Завіт, ми відзначаємо безпосередню діяльність Бога Отця. Його діла видно всюди. У Новому Завіті, особливо в Євангеліях, ми знову й знову читаємо про діяльність Ісуса, Бога Сина. Життя, смерть та служіння Христа на Небесах – головна тема Нового Завіту. На відміну від діяльності Отця і Сина, робота Святого Духа не так явно відображена в обох Завітах, і на це є свої причини. Святий Дух не бажає бути в центрі уваги. Його роль – ніби перебувати за кадром. Отець і Син більш чітко явлені в Слові, ніж Дух. А все тому, що мета Святого Духа – указувати не на Себе, а на Ісуса та Його подвиг заради нас. Вивчаючи служіння Святого Духа, ми побачимо, яку важливу роль Він відіграє в нашому християнському досвіді. Святий Дух, Сам будучи Богом, знає Отця краще, ніж будь-хто інший. Отже, Він може дати нам достовірні надійні відомості про Бога. У минулому Святий Дух надихав пись2

менників Біблії, а сьогодні Він спрямовує нас у вивченні їхньої вістки. Святий Дух запевняє нас в отриманні спасіння через Ісуса Христа (Римл. 8:16) та свідчить про Божі діяння в нас (1 Івана 3:24). Святий Дух також очищає від гріха й освячує нас. «Але ви обмилися, ви освятилися, ви виправдалися Ім’ям Господа Ісуса Христа і Духом нашого Бога» (1 Кор. 6:11). Дух сприяє нашому зростанню у святості протягом усього нашого життя, зрощуючи в нас плід Духа: «Любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, лагідність, стриманість» (Гал. 5:22, 23). «Дух мав діяти як відновлювальна Сила, і без Нього жертва Христа була б даремною. Сила зла утверджувалася протягом століть, а покірність людей сатанинській неволі просто вражає. Опиратися гріхові і перемагати його можна було лише завдяки могутньому впливові Третьої Особи Божества – Духа Святого, Котрий виявляє Себе не у видо­ зміненій енергії, а в усій повноті Божественної сили. Дух робить ефективною діяльність Спасителя світу» (Е. Уайт. Христос – надія світу, с. 671; курсив додано). Оскільки Святий Дух відіграє ключову роль у житті віруючих, уроки цього кварталу допоможуть нам краще зрозуміти великий дар, який ми маємо в Ньому. На момент написання посібника Френк М. Хазел, доктор філософії, був деканом богословського факультету в семінарії Богенхофен (Австрія), директором Центру досліджень праць Еллен Уайт. У 2009 році його дружина померла від раку. Відтоді він навчається щодня покладатися на Божу доброту та відчуває потіху, мир і перетворювальну силу Святого Духа у своєму житті.

3

Урок

1

31 грудня – 6 січня

ÄÓÕ I ÑËÎÂÎ Біблійні тексти для дослідження: 2 Петра 1:19-21; 1 Кор. 2:9-13; Псал. 119:160; Івана 17:17. Пам’ятний вірш: «Усе Писання богонатхненне й корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова» (2 Тим. 3:16, 17).

П

ризначення Святого Писання обумовлене тим, що воно є Божим Словом, відкритим людству через діяння Святого Духа. У Біблії Святий Дух відкриває волю Бога, показуючи, як нам жити угодним Йому життям. Однак сила Святого Духа виявлялася не тільки в далекому минулому під час написання Біблії. Сьогодні Він також тісно пов’язаний зі Словом Божим у багатьох інших важливих аспектах. У процесі вивчення й осмислення Слова ми потребуємо керівництва Святого Духа. Цей же Бог Дух пробуджує в нас бажання вивчати Боже Слово та застосовувати його вчення у своєму житті. Таким чином, Дух працює за допомогою і через написане Слово, щоб зробити нас новим творінням у Христі. Протягом тижня ми розглядатимемо діяльність Святого Духа у світлі Писання.

4

Святий Дух і об’явлення Яким чином Бог передає Свою волю грішним людям? ___________________________________________________________

У процесі отримання Божественного об’явлення людські істоти залежать від допомоги Того, Хто відкриває нам інформацію, котру ми, створені грішні істоти, не можемо знати про себе. Святий Дух навчає нас істин, знання яких для нас життєво необхідне (див., наприклад, Дан. 2:19-23); ми ніколи не змогли б пізнати їх природним шляхом. Об’явлення – це процес, у ході якого Бог відкриває Себе і Свою Божественну волю людині. В основі поняття «об’явлення» лежить ідея розкриття прихованого. Нам необхідне таке об’явлення, оскільки як смертні грішні істоти, розділені з Богом через гріх, ми дуже обмежені в розумових та фізичних здібностях. Ми залежні від Бога в пізнанні Його волі, отже, залежні від Божого об’явлення, адже ми не є Богом і маємо дуже обмежене знання про Нього. Прочитайте 2 Петра 1:19-21. Що тут сказано про природу біблійної пророчої вістки? Що Божественна природа біблійної вістки говорить нам про авторитет Біблії? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Згідно зі словами апостола Петра, пророча вістка Старого Завіту мала не людську природу. Пророки були керовані Святим Духом. Ці люди передавали не свою вістку, а Божу. Вони були лише інструментами її передачі, але аж ніяк не її авторами. Петро робить особливий наголос на факті, що джерелом натхнення при передачі пророцтв був Святий Дух, хоч вони були написані людьми. «Бо пророцтво ніколи не було з волі людини» (2 Петра 1:21). Саме Божественне походження Біблії дає їй право бути керівництвом у нашому житті. Бог використав людей, аби передати Своє Слово світові. Як сьогодні Святий Дух може використовувати нас у проголошенні цього ж Слова?

5

1 Урок

Неділя, 1 січня

Урок

1

Понеділок, 2 січня

Святий Дух та інспірація Інспірація – це термін, який використовується для опису Божого впливу за допомогою діяльності Святого Духа в передачі Його вістки через людей. Робота Святого Духа в процесі інспірації пояснює глибинну єдність істини, відкритої в Писанні. Будучи Духом Істини (Івана 14:17; 15:26; 16:13), Святий Дух поведе нас до повної істини.

Прочитайте 2 Петра 1:21; П. Зак. 18:18; Мих. 3:8; 1 Кор.

2:9-13. Що ці тексти повідомляють нам про біблійних письменників та участь Бога у створенні Біблії? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Фраза «натхнені Святим Духом» (2 Петра 1:21) якнайкраще підтверджує діяння Святого Духа в процесі інспірації, або натхнення. В уривку 1 Кор. 2:9-13 апостол Павло пов’язує об’явлення і натхнення з діяльністю Святого Духа. У 9-му вірші він говорить про те, що Бог відкрив апостолам приховане від людських очей. «Це Бог відкрив через Свого Духа» (1 Кор. 2:10). Апостоли отримали «Духа, що від Бога, щоб знати те, що дароване нам Богом» (1 Кор. 2:12). Потім у вірші 13 автор безпосередньо описує процес натхнення, коли говорить, що дароване від Бога вони передають «не вченими словами людської мудрості, але навченими Святим Духом, порівнюючи духовне з Духовним». Павло не мав жодних сумнівів щодо джерела й авторитету вістки, яку проголошував. Хоч багато частин Біблії є результатом прямого надприродного Божого об’явлення, однак не все в Біблії було відкрите в такий спосіб. Часом Бог спонукував біблійних авторів ретельно вивчати те чи інше питання або скористатися іншими джерелами (І. Нав. 10:13; Луки 1:1-3), аби відкрити й передати Його вістку. Таким чином, усі книги Біблії були відкриті та натхнені Богом (2 Тим. 3:16). Саме із цієї причини Павло стверджує, що «все Писання» було написане для нашого повчання, «щоб через терпіння і втіху з Писання ми мали 6

Вівторок, 3 січня

Святий Дух та істинність Писання У той час як об’явлення є надприродною дією, за допомогою якої Бог відкриває істину обраним людям, натхнення (інспірація) – це дія Святого Духа, що гарантує достовірність написаного земними авторами, а також повне схвалення їхніх слів Богом. Це – умовний поділ одного процесу викуп­ лення, переважно об’явлення і натхнення взаємопов’язані. Бог ненавидить неправдиве свідчення (Вих. 20:16) і не говорить неправди (Євр. 6:18). Він названий Богом правди (Псал. 30:6; Ісаї 65:16), тоді як Святий Дух названий Духом істини (Івана 14:17). Прочитайте Псал. 119:160. Що цей текст повідомляє про істини, які Бог відкриває нам? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Прочитайте Івана. 17:17. Що Ісус каже про Боже Слово? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Боже Слово надійне і заслуговує цілковитої довіри. Судити Писання – не наше завдання, навпаки, Писання має право і владу судити нас. «Бо Слово Боже живе й діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до 7

1 Урок

надію» (Римл. 15:4). Бог, Котрий Сам розмовляє і Котрий створив людську мову, дарує людям можливість передати богонатхненні думки достовірним надійним чином. «Богові було до вподоби повідомити світові істину з допомогою людей; Він Сам через Святого Духа наділив їх здібностями для цієї праці, певним чином спрямовуючи їхні думки та підказуючи, що говорити й писати. Хоч цей скарб зберігається в земних посудинах та сповіщається недосконалою людською мовою, він залишається Божим свідченням» (Е. Уайт. Вибрані вісті, т. 1, с. 26).

1 Урок

поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця» (Євр. 4:12). Хоч Біблія була написана людьми, які жили в певний час, у певному місці і в певній культурі, цей факт не дає нам права видозмінювати або відкидати послану нам біблійну вістку. Якщо допустити таке, тоді Біблія стає залежною від людини та її уявлень про істину. Унаслідок цього багато людей, котрі заявляють, що вірять у Біблію, відкидають буквальне шестиденне творіння, всесвітній потоп, непорочне зачаття Христа, Його тілесне воскресіння та буквальний Другий прихід. Це лише деякі з багатьох біблійних істин, відкинутих людьми, котрі помилково вважають, що мають право судити Писання. Ми ніколи не повинні повторювати їхню помилку. Чому для нас так важливо перевіряти власне судження Божим Словом, а не навпаки? Середа, 4 січня

Святий Дух як Учитель Завдяки Святому Духові ми не тільки маємо у своєму розпорядженні Боже Слово, а й можемо правильно розуміти його. Людські істоти самі по собі не здатні осягнути істину, бо через свою природу вони відчужені від Бога (Ефес. 4:18). Ось чому той же Дух, Який відкривав істину і надихав людей для написання Божого Слова, дарує нам можливість зрозуміти його. Проблема полягає не в тому, що Біблія важка для розуміння, а в тому, що наш гріх зіпсував наше ставлення до Бога, Котрий відкриває Себе в Біблії. Святий Дух – Учитель, Який бажає привести нас до глибшого розуміння Писання і дбайливого ставлення до Біблії. Він звертає нашу увагу на істини Слова Божого й допомагає осмислити їх таким чином, щоб наше життя вирізняли вірність Богові і щирий послух Його волі. А це може статися лише тоді, коли ми вивчаємо Біблію з покірним серцем. Прочитайте 1 Кор. 2:13, 14. Що каже апостол Павло про необхідність порівнювати духовне з Духовним? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

8

«Чимало суперечливих думок щодо біблійного вчення виникає не через складні місця в Книзі, а через сліпоту й заблудження тлумачів. Люди ігнорують прості заяви Біблії заради дотримання власних спотворених теорій» (Е. Уайт / Рев’ю енд Геральд, 27 січня 1885 р.) Яким чином наша гордість є каменем спотикання, котрий не дозволяє втілити істину Писання в життя? У яких сферах ваші власні бажання утримують вас від дотримання Божої істини? Як навчитися віддавати все в Божі руки? Четвер, 5 січня

Святий Дух і Слово Святий Дух, Котрий відкрив людям зміст Біблії і передав його за допомогою натхнення, ніколи не буде спонукати нас діяти всупереч Божому Слову.

Прочитайте Івана 5:39, 46, 47; 7:38. Про який авторитет згадує Ісус у текстах? Яким чином Біблія підтверджує, що Ісус – Месія? _________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Деякі люди стверджують, що отримали особливі «об’явлення» і «повчання» від Святого Духа, які суперечать ясним істинам Біблії. За їхніми словами, Святий Дух має більший авторитет і владу, ніж Боже Слово. Проте щоразу, коли людина визнає недійсним богонатхненне написане Боже Слово та нехтує його вісткою, вона стає на слизький шлях і не прямує за керівництвом Духа Божого. Тільки Біблія є нашим духовним захистом. Тільки вона – надійне мірило всіх питань віри й життя.

9

1 Урок

У своєму розумінні Біблії ми залежні від Святого Духа. Без Святого Духа неможливо засвоїти духовне значення біблійних слів, яке виходить за лексичні рамки. Крім того, як гріховні люди, ми часто опираємося Божій істині, але зовсім не тому, що не розуміємо її, а тому, що не хочемо дотримуватися її. Без Святого Духа немає розуміння Божої вістки, немає надії, довіри та любові у відповідь. Усе, що звершує Дух, перебуває в гармонії з істиною, уже проголошеною в Біблії.

1 Урок

«Святий Дух промовляє до них через Писання і закарбовує істину в серці. Таким чином викривається гріх і омана усувається з душі. Отже, завдяки Духові правди, Який діє через Слово Боже, Христос привертає до Себе Свій вибраний народ» (Е. Уайт. Христос – надія світу, с. 671). Еллен Уайт наголошує: «Дух не був даний з метою замінити Собою Біблію, бо Писання ясно говорить, що Слово Боже є мірилом, яке випробовує будь-яке вчення і переконання» (Е. Уайт. Велика боротьба, с. 7). Святий Дух ніколи не був даний для того, щоб замінити Слово Боже. Він працює в згоді з Біблією та через неї, аби навернути нас до Христа, тим самим роблячи святу Книгу єдиним мірилом справжньої біблійної духовності. Ми можемо бути впевнені: людина, заяви котрої суперечать Божому Слову, говорить неправду. І хоч нам не дано судити наміри серця, думки або мотиви людей, ми можемо давати оцінку богословським поглядам, зіставляючи їх зі Словом Божим. Наведіть приклади вчень, проповідуваних деякими людьми в Церкві, які явно суперечать Слову Божому! Якою має бути наша реакція (1) на людей, котрі поширюють оману; (2) на саму оману? П’ятниця, 6 січня

Для подальшого дослідження: Прочитайте розділ «Наш єдиний захист» із книги Е. Уайт «Велика боротьба» (с. 593-602). Прочитайте також розділ «Нехай серце ваше не тривожиться» із книги Е. Уайт «Хрис­ тос – надія світу» (с. 662-680). Подумайте про істини, які ми пізнали винятково завдяки тому, що вони були відкриті нам у Біблії. Наприклад, істина про Творіння. Який разючий контраст між біблійним ученням про Творіння та людськими уявленнями про процес, названий «неодарвіністським синтезом»! Як сильно можуть помилятися люди! Подумайте також про Другий прихід Христа і воскресіння мертвих наприкінці часу. Ми ніколи не змогли б дізнатися про ці істини самостійно. Вони неодмінно мали бути відкриті нам; і вони були відкриті в 10

Питання для обговорення: 1. Чому Біблія є більш надійним керівництвом у духовних питаннях, ніж людські суб’єктивні уявлення? Якими будуть наслідки нашого відкидання Біблії як мірила, котрим ми пере­віряємо всі вчення і навіть власні духовні переживання?

2. Ми часто чуємо слово «істина», яке використовується в різних контекстах. Обговоріть у класі саме поняття «істи­ ни». Що ми маємо на думці, коли стверджуємо, що те чи інше є «істиною»?

3. Як має реагувати ваша церква, якщо хтось стверджує, що отримав «нове світло»?

4. Простежте принципову відмінність між біблійним ученням про Творіння та людськими вигадками. Еволюційна теорія в її нинішньому розумінні повністю суперечить біблійній вістці. Що це говорить нам про причини, через які ми повинні довіряти Біблії понад усе?

11

1 Урок

Слові Божому, написаному людьми під натхненням Святого Духа. Але найважливішою залишається істина про те, що Ісус Христос помер за наші гріхи і ми спасаємося через віру в Нього та Його служіння заради нас! Цю істину ми ніколи не змогли б осягнути самостійно. Ми знаємо її тільки тому, що вона була відкрита нам. Подумайте про інші істини, які ми знаємо тільки тому, що вони були відкриті нам завдяки Слову Божому. Що цей факт говорить нам про те, яке місце має займати Слово Боже в нашому житті?

Місіонерські історії

Подарунок у лiсi Частина 1

В

1990 році Ришард Янковський, молодіжний керівник Польського уніону, мріяв організувати молодіжний табір, де молоді люди могли б навчатися служіння. У Церкви не було ні землі, ні коштів, ані найменшого уявлення, як можна вирішити ці проблеми. Та Ришард відчував, що його мрія угодна Богові, і тому почав діяти. «Нам потрібно було місце, де діти й молодь могли б проводити час на природі й пізнавати Бога, де вони бачили б діла Творця та вчилися любити Його», ‒ розповідає Ришард. Ідеальним варіантом був би табір з електрикою й водою, розташований на березі озера, з кількома простими будівлями. Ришард знайшов місце під назвою Затоне у Західній Польщі. Там на березі озера був муніципальний кемпінг. Будівлі на території кемпінгу були в жалюгідному стані, але їх можна було відремонтувати. «Я вірив, що Господь бажає, щоб ми придбали цей кемпінг», ‒ розповідає Ришард. Вартість кемпінгу складала двісті тисяч доларів, але в уніоні не було коштів, аби придбати землю, будівлі й меблі. Коли комітет обговорював це питання, пролунав телефонний дзвінок. Якісь люди з Данії безкоштовно запропонували нам меблі – вони навіть були готові привезти їх!» Ришард знав, що Господь забезпечить їх усім необхідним, якщо на те Його воля. Далі буде

12

Урок

2

7­13 січня

ÍÅÂÈÄÈÌÀ ÄIßËÜÍIÑÒÜ ÑÂßÒÎÃÎ ÄÓÕÀ Біблійні тексти для дослідження: Бут 1:2; Йова 26:13; Вих. 31:1-5; Івана 16:13, 14; Гал.

5:16-23. Пам’ятний текст: «Він Мене прославить, бо від Мого одержить і сповістить вам» (Івана 16:14).

У

Біблії Святому Духові не приділяється така ж помітна увага, як Богові Отцю та Богові Сину. Однак Біблія повідомляє, що Святий Дух був присутній під час усіх значущих моментів священної історії. На самому початку Він був присутній при творінні світу, залишаючись у тіні. Він надихав Божих пророків, відігравши тим самим ключову роль у написанні Слова Божого. Він також брав активну участь у процесі втілення Ісуса Христа і Його народження від Марії. Проте Особа Святого Духа не перебуває в центрі біблійної оповіді і ми мало знаємо про Нього. Він залишається в тіні, і це тому, що Його роль полягає в сприянні іншій Особі Трійці – Ісусові, Синові Божому, та в прославлянні Бога Отця. Усе це необхідно для того, щоб грішні люди могли бути спасенні від вічної смерті – наслідку гріхопадіння.

13

2 Урок

Зі свідчень Писання ми дізнаємося, що Святий Дух, залишаючись у тіні, з гідністю виконує Свої функції: підтримує, допомагає, творить, підкріпляє. Чи буде це Його участь у Творінні, Викупленні, місіонерській справі, Він не прагне бути в центрі уваги, хоч Його роль завжди була і залишається важливою. Неділя, 8 січня

Невловимість Святого Духа Прочитайте Івана 3:3-8. Чому образ вітру прекрасно відображає картину таємничого впливу Святого Духа? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Порівнюючи дії Святого Духа з дією вітру, Ісус зображає невловимість Духа. У русі вітру є щось таємниче. Важко точно передбачити, звідки вітер з’явиться і куди попрямує. Як часто ми були здивовані раптовою появою вітру практично нізвідки? Порівняння з вітром може багато чого навчити нас. Аналогічним чином Святий Дух діє там, де хоче. Ніхто не може контролювати Його. Проте ми можемо знати, де Він здійснює справу перетворення. Подібно до вітру, Дух Святий невидимий, але володіє всемогутністю як усесильна Особа. Ми здатні відчувати присутність вітру і часто бачимо сліди його впливу, хоч не бачимо самого вітру. Вітер може діяти з різною силою – від легкого бризу до смертельного урагану. Божий вплив через Святого Духа як у звичайному, так і в духовному житті залишається таємницею, він перевершує наше розуміння. Але це зовсім не означає, що ми нічого не можемо знати про діяльність Святого Духа. Ми маємо визнати: смирення – це чеснота, яка дозволяє торкнутися Божественної таємниці. Смирення дає правильну оцінку величі Бога, визнає нашу обмеженість як створених істот і виявляє нашу потребу в Божественному об’явленні. Еллен Уайт висловила це таким чином: «Таємниці Біб­ лії, такі далекі від того, аби бути аргументами проти неї, 14

Які невидимі сили в природі можуть вплинути на наше життя? Що це говорить нам про реальність невидимих, але потужних сил у нашому світі? Понеділок, 9 січня

Святий Дух і Творіння Першою значною дією Бога на нашій планеті було її створення. Біблія ясно згадує Триєдиного Бога (Бут 1:1; у цьому тексті слово «Бог» – «Елохім» – іменник чоловічого роду множини). Новий Завіт повідомляє, що Ісус Христос – Творець неба, землі й усього сущого (Івана 1:1-3; Колос. 1:16, 17). Але Біблія також згадує про роль Святого Духа в процесі Творіння. Прочитайте тексти Бут. 1:2; Йова 26:13; 33:4; Псал. 33:6; 104:29, 30. Яка роль Святого Духа в процесі Творіння? Як Божий Дух пов’язаний зі створенням життя? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У розповіді про Творіння згадується про присутність Духа Божого при створенні нашої планети (див. Бут. 1:2). Тексти Йова 26:13, 33:4; Псал. 104:29, 30 і Псал. 33:6 підтверджують активну роль Святого Духа в надприродному створенні життя на Землі. Поряд з Богом Отцем та Його Божественним Сином Ісусом Христом, Котрі, згідно з Біблією, брали безпосередню участь у створенні світу (див. Ісаї 64:8; Колос. 1:16, 17), у цій справі також був задіяний Святий Дух. Він «ширяв» над порожнечею, беручи участь у зародженні життя на планеті. Єврейське слово мерахефет у Бут. 1:2, що означає «ширяти», «витати» над поверхнею Землі, також використовується в П. Зак. 32:11, де Бог порівнюється з орлом, котрий ширяє над гніздом із пташенятами. Святий Дух, 15

2 Урок

належать до числа найсильніших доказів її Божественного натхнення. Якби вона не містила інформації про Бога, а лише те, що ми здатні збагнути; якби обмежений розум міг осягнути Його велич і силу, Біблія не мала б тоді, як вона має зараз, безперечних доказів своєї Божественності» (Е. Уайт. Виховання та освіта, с. 170).

2 Урок

який брав безпосередню участь у створенні життя на Землі, піклується про створених живих істот, як орел піклується про своїх пташенят. Текст Псал. 104:30 повідомляє, що акт Творіння був також можливий завдяки діяльності Святого Духа і Він брав активну участь у цьому процесі.

Святий Дух не тільки був присутній при створенні світу, але також бере активну участь у процесі нашого відродження, даруючи нам нове серце і новий розум. Як взаємопов’язані обидві ці дії? Що субота повідомляє нам про Творіння та відродження? Вівторок, 10 січня

Святий Дух і святиня «І нехай збудують Мені святиню, – і перебуватиму серед них» (Вих. 25: 8). Поряд з актом Творіння Божий План спасіння має першо­ рядне значення в Біблії. У грішному світі Творіння не має сенсу без Плану викуплення. Як грішники, ми потребуємо не тільки Творця, а й Викупителя. Якими вдячними ми повинні бути за те, що маємо Спасителя в Особі Ісуса Христа! Без Нього наше становище в цьому світі було б безнадійним. У Старому Завіті святиня і служіння в ній ілюструвало прощення гріхів Богом та вказувало на майбутнє служіння Ісуса, нашого Спасителя. Саме тут стародавнім ізраїльтянам був відкритий План спасіння (див. Євр. 4:2). Хоч більша час­ тина служіння у святині вказувала на Ісуса та Його смерть задля прощення гріхів, Святий Дух також представлений тут, оскільки саме Він дарував силу й мудрість конкретним людям для побудови святині за зразком, показаним Мойсеєві Богом. Прочитайте Вих. 31:1-5. Яку участь Святий Дух брав у створенні святині? Як Він керував її будівничими? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Біблія повідомляє нам, що Святий Дух був присутній при будівництві святині – центрального місця, де відбувалося примирення між Богом і людьми. Там святий Бог зустрічався з 16

Враховуючи силу Святого Духа, можна сміливо стверджувати, що Він не потребував людської допомоги для будівництва святині. Однак Він надихав людей здійснювати цю роботу майстерно й віртуозно. Як і де ви можете надихати людей, щоб вони використовували свої таланти для слави Господа й побудови Його Царства? Середа, 11 січня

Роль Святого Духа в прославлянні Ісуса Христа Святий Дух активно діяв у старозавітні часи, хоч і створюється враження, що тоді Його діяльність була не такою масштабною, як у новозавітну епоху. З Приходом Ісуса, обіцяного Месії, служіння Святого Духа посилюється, і Він дає Свої дари всім віруючим. Новий Завіт повідомляє, що Святий Дух по-різному діє в нашому особистому духовному житті й у житті Церкви, але Його головне завдання – прославити Ісуса Христа.

Прочитайте тексти Івана 16:13, 14; 15:26. У чому, за словами Христа, полягає діяльність Святого Духа? Як інші види служіння Святого Духа пов’язані з цим головним служінням? _____________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Спаситель повідомляє нам, що Святий Дух говоритиме не від Себе, а від Ісуса. Його діяльність полягає у звеличенні викупної жертви Христа. Він залишається неначе в тіні й освітлює Ісуса. Ця думка була влучно виражена наступними словами: «Дух ніколи не каже: “Подивіться на Мене,

17

2 Урок

грішниками. Бог відкрив Мойсеєві Свій план створення земної святині, побудованої за небесним зразком (Вих. 25:9, 40). Святиня була Божою моделлю, яка ілюструвала Його План спасіння. Бог мав намір перебувати серед Свого народу у святині, яку звелів ізраїльтянам побудувати. Саме Святий Дух дарував таланти людям, щоб вони з великою майстерністю виконали волю Бога. Без Його допомоги Ізраїль був неспроможний звершити цю високохудожню роботу.

2 Урок

послухайте Мене, ідіть до Мене, пізнайте Мене!”, натомість завжди закликає: “Дивіться на Нього, споглядайте Його славу, слухайте Його і будьте уважні до Його Слова; ідіть до Нього, щоб мати життя; пізнайте Його та скуштуйте Його дар радості й миру”… Його роль полягає в тому, аби привести нас до Христа і сприяти тому, щоб ми залишилися з Ним» (JI Packer, Keep in Step With the Spirit: Finding Fullness in Our Walk with God, pp. 57, 58). Це дуже важливо. Будь-який акцент на діяльності Святого Духа, який відволікає від Особи та служіння Ісуса Христа, виходить не від Святого Духа. Святий Дух діє там, де звеличують Ісуса. Саме тому ми названі християнами, послідовниками Христа (пор. Дії 11:26), а не «пнеуміанами» (від грец. пнеума – «дух»), послідовниками Духа (див. A. Cole, He Who Gives Life: The Doctrine of the Holy Spirit, p. 284).

Чому для нас так важливо звеличувати воскреслого Гос­ пода в усіх своїх учинках? Подумайте про те, що Ісус здійснив заради нас. Ми зобов’язані Йому всім. Як ми можемо виявляти Христу свою вдячність? (Див., наприк­ лад, 2 Сол. 1:11, 12). Четвер, 12 січня

Святий Дух і Христос Святий Дух здійснив утілення Ісуса (Луки 1:34, 35), помазав Його на служіння (Луки 3:21, 22). Помазання Ісуса наділило Його силою для виконання місії та дозволило Йому дарувати силу Святого Духа учням. Святий Дух направляв та зміцнював Христа під час спокуси (Марка 1:12: Матв. 4:1; Луки 4: 1, 2, 14), так що Господь «може допомогти і тим, що переносять випробування» (Євр. 2:18, пор. Євр. 4:15, 16). Святий Дух наділив Ісуса силою для виконання справи викуплення (Євр. 9:14) та уможливив Його воскресіння (1 Петра 3:18). У всіх цих подіях Святий Дух залишався в тіні, указуючи на Ісуса Христа. Прочитайте тексти Луки 24:44-49; Гал. 5:16-23. Що ми дізнаємося із цих уривків про служіння Святого Духа? Як Святий Дух прославляє Ісуса?

18

П’ятниця, 13 січня

Для подальшого дослідження: Безперечно, служіння Святого Духа має вирішальне значення для наших взаємовідносин з Господом. Не завжди ми можемо бачити Його працю, проте можемо споглядати плоди Його діянь у нашому житті й житті інших людей. Якщо ви здобули віру в Ісуса і ваше життя змінилося, то це сталося винятково завдяки роботі Святого Духа. «Хоч вітер неможливо побачити, результати його дії видимі й відчутні. Так і вплив Святого Духа на серце відкриватиметься в кожному вчинку того, хто відчув на собі цю спасенну силу. Коли Божий Дух оволодіває серцем, Він перетворює життя. Гріховні думки зникають, лихі вчинки 19

2 Урок

___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ Святий Дух прославляє Ісуса таким чином: 1. Повідомляє точні й надійні відомості про Нього у Свято­ му Письмі. У Божому Слові нам відкрита вся необхідна інформація про Христа і здійснене Ним спасіння, тому ці істини слід приймати з вірою й покорою.

2. Залучає людей до спасенних взаємовідносин з Ісусом Христом. Святий Дух делікатно впливає на розум і серце людей. Він дає їм розуміння духовних істин, щоб вони могли довіритися Ісусові та прийняти Його як Господа і Спасителя.

3. Відтворює характер Христа в нас. Святий Дух наділяє нас чеснотами, які уподібнюють нас до Христа (Гал. 5:22, 23). Через кров Ісуса нам дарована перемога над гріхом (пор. Об’явл. 12:11), і Святий Дух робить нас здатними викону­ вати Божі Заповіді.

4. Дарує нам сили жити христоподібним, безкорисливим, самовідданим життям та служити іншим. Він закликає чоловіків і жінок до конкретних видів служіння для Бога, наділяє їх здатністю навертати інших людей до Спасителя в доброзичливій манері Духа Христового. Яким чином справа відтворення в нас характеру Христа приносить славу Отцеві?

2 Урок

залишаються в минулому, а гнів, заздрощі і суперечки поступаються любові, смиренню й миру. Смуток перетворюється на радість – і обличчя людини починає відображати небесне світло» (Е. Уайт. Христос – надія світу, с. 173). Ми бачимо, як ці чудові обітниці виконуються в житті багатьох людей. Однак Святий Дух не перетворює людей миттєво. Ми не стаємо автоматично такими людьми, якими маємо бути. Життя віри й підкорення Господу – це життя боротьби, послуху і покаяння. Святий Дух – Божественний Посередник, Який діє в нашому житті, щоб зробити нас новими творіннями в Христі. Ця праця триває все життя. Хоч наші помилки і слабкості повинні підштовхнути нас до більшого посвячення нашому Господу, однак ми не повинні дозволяти дияволу з їхньою допомогою занурювати нас у зневіру. Переймаючись своїми гріхами, ми повинні завжди пам’ятати про смерть Ісуса заради грішників. Спаситель помер за нас і дарує нам благодать, якої ми гостро потребуємо, саме тому, що ми є грішниками. Питання для обговорення: 1. Як приклад Святого Духа може навчити нас служіння в тіні? Як ми можемо виконувати працю для Господа таким чином, аби привертати увагу людей не до себе, а до Спасителя?

2. Яким чином Святий Дух звеличує Ісуса і ставить Його в центрі уваги? Як ви можете звеличувати Христа, не наголошуючи на власних заслугах? Чому іноді це важко зробити? Як ми можемо боротися з нашої природною схильністю до самопрославляння?

20

Місіонерські історії

Подарунок у лісі Частина 2

П

ольський уніон вирішив узяти кемпінг в оренду. Незабаром прибула вантажівка з Данії, заповнена двоярусними ліжками, тумбочками й кухонним приладдям. Уніон зробив крок віри та провів табірні зібрання в Затоне. Ришард пішов в адміністрацію сільського поселення й пояснив, що Церква хоче надалі використовувати цей кемпінг для навчання дітей і молоді, щоб вони стали гідними громадянами своєї держави. Він розповів про те, як організований Церквою табір на території кемпінгу вже допоміг дітям з вугледобувних районів і тим, чиї будинки постраждали під час нещодавньої повені. Ришард пояснив мету проведення табору слідопитів і молодіжного табору. Потім він попросив адміністрацію розглянути питання передачі табору у власність Церкви адвентистів сьомого дня. Один із чиновників був проти, але в кінці зустрічі більшість членів ради проголосувала за те, щоб віддати територію кемпінгу Адвентистській церкві. Пожертвування адвентистів з Великобританії допомогли викупити будівлі (вони були у приватній власності). Бог красномовно говорив про Свою волю. Окрім літніх табірних зібрань для молоді, база табору щороку відчиняє двері для табірного зібрання для дорослих. Сотні людей, які приїжджають у цей табір, не належать до Адвентистської церкви, але багато з них їде додому з твердим наміром змінити своє життя та прямувати за Ісусом. Дітям можна запрошувати в табір своїх друзів-неадвентистів, і деякі з цих молодих людей також вирішують слідувати за Христом. Літературні євангелісти використовують табір як школу для книгонош, які практикують свої навички служіння в сусідніх населених пунктах. Коли Ришард уперше відвідав Затоне, на одній зі стін будівлі він помітив напис: «Бога немає». Через два роки на 21

табірному зібранні він запитав молодь, що можна зробити із цим написом. Один юнак підвівся і зізнався, що це він написав ці слова 1989 року в таборі для важких підлітків. Після повернення додому цей юнак довідався, що один з його друзів став адвентистом. Друг запросив його в церкву, і через певний час він також присвятив своє життя Христу. Господь допоміг йому перемогти бажання вживати алкоголь і курити, створивши нову людину. І тоді юнак, який колись повставав проти Бога, допомагав зафарбовувати свій напис на стіні як брат у Христі.

2010 року частина ваших пожертвувань тринадцятої суботи була направлена на оновлення будівель табору в Затоне. Частина пожертвувань цього кварталу буде використана для створення в польській студії телеканалу «Надія» телевізійних програм для дітей і молоді. Дякуємо за вашу підтримку! Ришард Янковський, президент Західної Польської конференції, у минулому молодіжний керівник Польського уніону.

22

Урок

3

14­20 січня

ÁÎÆÅÑÒÂÅÍÍIÑÒÜ ÑÂßÒÎÃÎ ÄÓÕÀ Біблійні тексти для дослідження: Дії 5:1-4; Ісаї 63:10-14; Тита 3:4-6; Римл. 8:11; 1 Петра 1:2. Пам’ятний вірш: «Благодать Господа Ісуса Христа, любов Бога і спільність Святого Духа – з усіма вами» (2 Кор. 13:13).

Н

а сторінках усіх книг Біблії Божественність Бога Отця представлена як незаперечний факт. Ми знаходимо цю істину як у Старому, так і в Новому Завітах. Вона є однією з основоположних істин, відкритих у Божому Слові. Про Божественність Ісуса також неодноразово згадується в Писанні, переважно в Новому Завіті – як у Євангеліях, так і в посланнях. Божественність же Святого Духа представлена так, що переконатися в ній можна, вивчивши ряд непрямих біблійних тверджень. При уважному дослідженні того, що Бог відкрив у Своєму Слові про Святого Духа, нам буде необхідно зіставляти між собою різні біблійні вірші. При цьому ми не повинні нічого віднімати від біблійних текстів, але також слід 23

3 Урок

«думати не більше від того, що написано» (1 Кор. 4:6). До вивчення цієї теми необхідно підходити з покорою; учення про Святого Духа не можна будувати на людських уявленнях про Божество. Навпаки, ми повинні приймати й утверджувати істини, підтверджені Словом Божим, якими б складними для розуміння не були деякі з біблійних концепцій. Неділя, 15 січня

Святий Дух і Бог Біблія не дає систематичного опису Божественності Святого Духа, як і інших Божественних Осіб Трійці. При цьому ми знаходимо цікаві деталі, які вказують на те, що біблійні автори вважали Святого Духа рівним Богові-Отцеві. Існує кілька біблійних уривків, де притаманні Богові якості характеризують і Святого Духа. Прочитайте Дії 5:1-4. Який висновок ми можемо зробити щодо Бога і Святого Духа на підставі звернення Петра до Ананія? _______________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Якби Святий Дух не був Богом, то Петро допустив би кричущу термінологічну помилку. Істину про природу Святого Духа відкриває той факт, що апостол Петро ототожнює Бога і Святого Духа. У 3-му вірші він запитує Ананія, чому той обманув Святого Духа, а в кінці 4-го вірша апостол продовжує: «Ти ж сказав неправду не людям, а Богові». Петро чітко вказує на рівність Святого Духа і Бога. Він ясно дає зрозуміти, що Ананій сказав неправду не апостолам, а Самому Богові. Обманувши Святого Духа, він обманув Бога. Отже, Святий Дух – Бог. Сказано цілком певно.

Чому Ананія та Сапфіру спіткало таке суворе покарання за скоєне? ________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ми повинні пам’ятати, що віруючі ранньої християнської Церкви мали «одне серце й душу» (Дії 4:32). Така єдність була результатом дії Святого Духа, і саме із цієї причини 24

Подумайте, як легко Ананій і Сапфіра могли виправдати свій гріх: «Врешті-решт, хіба ми не продали свою власність та не віддали частину доходу Церкві? Що поганого в тому, що ми залишили собі невелику суму?» Як ця історія навчає нас повного посвячення Богові? Наскільки обережними ми повинні бути в прагненні виправдати свої дії? Понеділок, 16 січня

Божественні властивості Святого Духа Деякі біблійні уривки повідомляють про те, що Святий Дух володіє Божественними властивостями.

Які властивості та дії Святого Духа з перерахованих у наведених біблійних уривках притаманні тільки Богові?

1 Кор. 2:10, 11; пор. Ісаї 40:13, 14 __________________________ Псал. 139:7 _______________________________________________ Євр. 9:14; пор. 1 Тим. 6:16 _________________________________ Луки 1:35; Римл. 15:19; пор. Псал. 104:30 __________________

Розмірковуючи про Божественну мудрість, Павло стверджує, що саме Святий Дух відкриває її нам. «Тому що подібне відкриває подібний», – аргументує Павло. Тільки рівний Богові може знати глибини Божої мудрості (див. 1 Кор. 2:10, 11). Ніхто не знає Бога так, як Дух, бо Він знає Бога зсередини. Він знає Його так, як не може знати ніхто сторонній. Святий Дух воістину всезнаючий.

25

3 Урок

вони добровільно й безоплатно ділилися тим, чим володіли. Неправда щодо виторгу за продаж маєтку підривала єдність громади та представляла в спотвореному світлі Духа, Котрий забезпечував цю єдність. Ось чому обман Ананія та його дружини ставив під сумнів Божественні діяння і присутність Святого Духа в ранній церковній громаді. Така нечесність щодо Бога є руйнівною, вона перешкоджає Божому Духові ефективно працювати в житті віруючих. Бог хоче, щоб ми служили Йому безроздільно. Оскільки описаний випадок стався на етапі становлення Церкви, Бог ужив суворих заходів, аби її члени були чесними перед Ним та один перед одним, спільно працюючи під керівництвом Його Духа.

3 Урок

Присутність Духа рівнозначна присутності Бога. Якщо я не можу піти в таке місце, де не було би Духа Божого, значить Він – усюдисущий (пор. Псал. 139:7). Святий Дух названий вічним (Євр. 9:14). Згідно з Біблією, скільки є вічних істот? Вічний тільки Бог (1 Тим. 6:16). Якщо Дух названий вічним, значить Він – Бог. Святий Дух також всесильний, або всемогутній. У тексті Римл. 15:19 апостол Павло визнає, що Євангеліє було проголошене «силою ознак і чудес, силою Божого Духа». Справді, Святий Дух може здійснювати Божественні чудеса. Ісус також наголосив, що хула на Духа не буде прощена (Матв. 12:31, 32; Марка 3:28, 29). Це твердження має сенс тільки в тому разі, якщо Святий Дух володіє особистісною Божественною природою. Однак найдивовижнішою здатністю Святого Духа, напевно, є Його вміння змінювати людські серця і розум. Саме Святий Дух звершує нове духовне народження (Івана 3:5-8). Він має силу здійснювати справи, підвладні тільки Богові. Вівторок, 17 січня

Біблійні вказівки У Біблії міститься велика кількість посилань на Святого Духа.

Прочитайте уривок Ісаї 63:10-14 та порівняйте його з текстами Чис. 14:11 і П. Зак. 32:12. Про Кого йдеться у віршах і що це говорить нам про Божественну природу Святого Духа? ____________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У тексті Ісаї 63:10 говориться про неслухняних людей, котрі засмутили Святого Духа. Однак у паралельному тексті Чис. 14:11 читаємо: «І промовив Господь до Мойсея: “Аж доки буде цей народ зневажати Мене?”». Також у вірші П. Зак. 32:12 сказано: «Господь Сам провадив його [Ізраїль], а бога чужого при нім не було». Біблійні автори неодноразово наголошували, що Бог і Святий Дух – єдине Божество. У вірші 2 Сам. 23:2 читаємо: «Дух Господній говорить в мені», а в паралельному твердженні у вірші 3 сказано: «Сказав 26

Порівняйте тексти 1 Кор. 3:16, 17 і 1 Кор. 6:19, 20, а також 1 Кор. 12:11 і 1 Кор. 12:28. Наскільки ідентичні посилання на Святого Духа та Бога Отця в даних уривках? Які якості характеризують Бога Отця, а які – Святого Духа? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

В уривках 1 Кор. 3:16, 17 і 6:19, 20 Павло використовує подібну лексику. Апостол стверджує: щоб наші тіла стали храмом Святого Духа, у них має оселитися Бог. Вкладаючи однакове значення в поняття «храм Божий» і «храм Святого Духа», Павло підтверджує, що Святий Дух – Бог. У тексті 1 Кор. 12:11 апостол пише, що Святий Дух наділяє духовними дарами кожного віруючого. А нижче, у тексті 1 Кор. 12:28, він говорить, що це звершує Бог. Основна ідея зрозуміла: Дух Святий виконує ті ж самі дії, що й Бог, а це переконливий доказ того, що Святий Дух рівний Богові. Ще раз прочитайте текст Чис. 14:11. Яким чином ці слова можна застосувати до нас сьогодні? Згадайте, яким дивовижним чином Бог діяв у нашій Церкві. Згадайте про всі ознаки, дані Богом для зміцнення нашої віри. Як нам уникнути помилок, яких припустився Божий народ тисячі років тому? Середа, 18 січня

Божественна діяльність Святого Духа Святий Дух виконує певне служіння, про яке Біблія повідомляє, що це – прерогатива лише Бога. Він бере активну участь як у Божественній справі Творіння, так і у відродженні грішників. Прочитайте уривок Тита 3:4-6. Як Павло описує участь Святого Духа в процесі відродження людей? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

27

3 Урок

Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені...». У цих паралельних текстах Святого Письма ми маємо підтвердження, що Святий Дух – Бог.

3 Урок

Павло повідомляє про спільне служіння Святого Духа і «нашого Спасителя, Бога» (Тита 3:4), у контексті «купелі відродження» (хрещення) та нашого духовного оновлення (Тита 3:5). Дух Святий відроджує нас та оновлює наші серця. Він пробуджує в нас бажання йти за Христом. Як Дух життя (Римл. 8:2), Він освячує грішників та перетворює їхні характери. Дух Святий допомагає нам бути слухняними Ісусові Христу, Котрий спас нас. Тільки Божественна Особа здатна здійснювати такі дивовижні чудеса.

Порівняйте тексти Ісаї 6:8-10 та Дії 28:25-27. Кого біблійні автори вважають здатним проголошувати Божественну вістку? ___________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У деяких біблійних уривках містяться слова, які належать одночасно і Богові Отцеві, і Святому Духові. Саме Святий Дух надприродним чином надихнув авторів Священного Писання передати його нам (2 Петра 1:21). В інших місцях Писання названо «богонатхненним» (2 Тим. 3:16). Передача Писання – це ще одне Божественне звершення Святого Духа.

Що сказано в тексті Римл. 8:11 про Божественну природу Святого Духа? ____________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У Біблії сказано, що Святий Дух воскресив Ісуса з мертвих і також воскресить нас. Тільки Бог може воскрешати людей з мертвих. Тому Святий Дух є Бог. Які зміни нам необхідно зробити, щоб стати більш відкритими до керівництва Святого Духа? Які наші звички можуть перешкоджати Його керівництву в нашому житті?

Четвер, 19 січня

Значення Божественності Святого Духа Що ми втратили б, якби Дух Святий не був Богом? Якби Святий Дух не був Богом, наслідки для спасіння й поклоніння були би серйозними. Біблія повідомляє, що Святий Дух 28

Прочитайте тексти 1 Петра 1:2; 2 Кор. 13:13; Матв. 28:18, 19. Святий Дух згадується поряд з Богом Отцем і Богом Сином, Ісусом Христом, у формулі хрещення та словах благословення. Що цей факт говорить нам про роль Святого Духа в поклонінні Богові і шануванні Його? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Божественна природа Святого Духа допомагає нам ставитися до Нього відповідним чином, визнаючи Його Тим, Ким Він насправді є. Його Божественність – це передумова для богоцентричного духовного життя. Новий Завіт, не вагаючись, згадує Святого Духа разом з двома іншими Особами Божества. Святий Дух бере активну участь в акті хрещення нарівні з Богом Отцем і Богом Сином. Хрещення має важливе духовне значення і є актом глибокого поклоніння. Усе, що стверджується про обряд хрещення, правильне і щодо апостольського благословення. Це молитва славослів’я, де Святий Дух прославляється поряд з Богом Отцем і Богом Сином. У ній згадуються всі три Особи Божества. У Новому Завіті Святий Дух представлений як належний об’єкт поклоніння не тільки у формулі хрещення і в словах апостольського благословення, а й у постійному нагадуванні про те, що від Нього залежить наше духовне благополуччя. Ми маємо підкорятися Йому як своєму Божественному Вчителю і Господу, Котрий освячує нас. Чи важливо визнавати факт, що Святий Дух є Богом? Так, надзвичайно важливо. Якщо ми знаємо, Ким Він є, та визнаємо Його Божественність, то будемо із шанобливістю 29

3 Урок

відповідає за відродження віруючих. Він перебуває в них, наповнюючи їх Собою. Він оновлює наше мислення, змінює наш характер. Дух має силу воскрешати. У процесі освячення Він відтворює в послідовниках Христа образ Бога. Якби Святий Дух не був Богом, ми не мали б ніякої впевненості в тому, що Він спроможний здійснювати будь-яку з перерахованих вище дій таким чином, щоб їхні результати були прийняті Богом!

3 Урок

ставитися до Його місії, покладаючись на Нього в процесі нашого духовного зростання й освячення.

Що для вас означає факт, що Сам Бог Святий Дух діє у вашому житті? Яку славну надію дарує вам знання того, що Бог працює у вас, допомагаючи вам ставати тими, ким ви можете бути в Ньому? Чому ця істина надихає й утверджує вас? П’ятниця, 20 січня

Для подальшого дослідження: Прочитайте розділ «Неправильне уявлення Божества» з книги Еллен Уайт «Євангелізм» (с. 613-617). Як ми зрозуміли цього тижня, біблійне свідчення про Божественність Святого Духа надзвичайно переконливе. Святий Дух – Бог. Але пам’ятайте: розмірковуючи про Святого Духа, ми маємо справу з Божественною таємницею. Тому не можемо повністю пояснити Бога та Його природу, оперуючи людськими поняттями. Божественні істини виходять далеко за межі людського розуміння, особливо коли йдеться про природу Самого Бога. Водночас віра в Божественність Святого Духа означає щось більше, ніж прийняття вчення про Трійцю. Вона включає в себе довіру спасенним діянням Бога, які відбуваються за дорученням Отця через Сина в силі Духа. «Нам зовсім не обов’язково давати точне визначення того, Ким є Святий Дух... Природа Святого Духа залишається таємницею. Люди не можуть збагнути її, тому що Господь не відкрив їм цього. Люди з химерними поглядами можуть підбирати вірші зі Святого Письма, будуючи на цій основі свої людські тлумачення, однак прийняття цих поглядів не зміцнить Церкву. Коли йдеться про таємниці, які надто глибокі для людського розуміння, мовчання є золотом» (Еллен Уайт. Дії апостолів, с. 51, 52). Питання для обговорення: 1. Австрійський філософ Людвіг Вітгенштейн писав: «Про що не можна говорити, про те слід зберігати мовчання».

30

31

3 Урок

Хоч його слова мають зовсім інший контекст, ніж наве­ дене вище висловлювання Еллен Уайт, принцип залиша­ ється той самий. Чому краще мовчати про аспекти, які стосуються Бога і духовної істини в цілому, які не були відкриті Господом?

2. Іноді корисно міркувати про той чи інший богословський постулат, запитуючи: «Що ми втрачаємо, якщо це тверд­ ження хибне?» Наприклад: «Що б ми втратили, якби Христос не мав Божественної природи?» Поміркуйте над запитанням: «Що б ми втратили, якби Дух Святий не був Богом?».

3. Поміркуйте над наступною цитатою: «Святий Дух, Яким ми повинні бути наповнені, не є впливом або містичною силою. Він – Божественна Особа, яку ми повинні при­ йняти з глибоким смиренням, благоговінням і покорою. Ми маємо дозволити Духові Святому керувати нами та підкоритися Йому» (Ле Рой Фрум. Пришестя Утішителя. Заокський: Источник жизни, 2006, с. 153).

Місіонерські історії

У пошуках Божого плану Частина 1

Р

озо, дивися! – бабуся простягнула внучці яскравий бук­ лет. – Це запрошення на серію лекцій з вивчення Біблії. Тобі варто туди піти. Ти можеш дізнатися там щось цікаве». Бабуся знала, що Роза, яка збиралася стати вчителькою, цікавилася духовними питаннями. Вона брала активну участь у служінні в церкві своїх батьків у Польщі й навіть обіймала посаду молодіжного керівника, хоч була не набагато старшою за тих, кого вела за собою. Батьки дуже пишалися участю доньки в церковному служінні й іншими її досягненнями. Роза взяла буклет і уважно роздивилася яскраві ілюстрації на першій сторінці. Вона прочитала запрошення і з цікавості вирішила відвідати ці лекції. На лекціях дівчина зустріла юнака, який був приблизно її віку. Вони познайомилися, і він запросив Розу на літній біблійний табір, який спонсорувала Церква, що проводила лекції. Роза вирішила прийняти запрошення; їй було цікаво дізнатися про Церкву, у якій, судячи з усього, добре знали Біблію. Приїхавши в молодіжний табір адвентистів сьомого дня, Роза трохи нервувала в оточенні великої кількості незнайомих людей. Але приятель, який запросив дівчину, познайомив її з молодими людьми з її рідного міста. Розі сподобалося заводити нових друзів, і через деякий час вона насолоджувалася спілкуванням у біблійному таборі, а також вивченням Біблії. Коли дівчина повернулася додому, вона почала ходити в церкву щосуботи. Роза знала, що це не порадує її батьків, тому не поспішала говорити їм, куди йде кожного суботнього ранку. Однак через певний час емоції від отриманих знань переповнили її, і вона поділилася зі своєю матір’ю всім, про

«

32

що дізналася в біблійному таборі й церкві. Дівчина розповіла, що куріння шкодить здоров’ю, і переконувала маму залишити цю звичку. Роза також розповіла про переваги особистих відносин з Ісусом. «Ми не зобов’язані сповідувати свої гріхи перед священиком, ‒ пояснила вона. – Потрібно просто розповісти про них Богові!» Слова Рози непокоїли її маму. «Чому ти хочеш відвідувати якусь дивну церкву? – запитала вона. – Ми маємо свою чудову церкву!» «Але ці люди по-справжньому люблять Ісуса! – не заспокоювалася Роза. – Вони дотримуються біблійних принципів. Я хочу знати, чого навчає Бог!» «Якщо ти твердо вирішила стати адвентисткою, ‒ зітхнула мама, ‒ не чекай від мене ніякої фінансової підтримки». Далі буде

33

Урок

4

21­27 січня

ÎÑÎÁÀ ÑÂßÒÎÃÎ ÄÓÕÀ Біблійні тексти для дослідження: Івана 16:13, 14; Римл. 8:14-16; Римл. 15:13; Івана 14:6; Івана 17:17; Римл. 5:5. Пам’ятний вірш: «А Утішитель – Дух Святий, Якого Отець пошле в Моє Ім’я, Той вас навчить усього і пригадає вам усе, що Я вам говорив» (Івана 14:26).

О

скільки Святий Дух часом зображений у Біблії за допомогою безособових символів, таких як вітер або вогонь, деякі люди дійшли висновку, що Він є безликим проявом Божої сили. На їхню думку, Він більше схожий на електричний струм, який володіє силою, але не є особою. Однак ми не повинні дивуватися, що у Святому Письмі містяться такі уривки, у яких зображено вплив Святого Духа без згадування про Його особистісні характеристики. Насамперед нас мають цікавити ті численні біблійні уривки, які однозначно стверджують, що Він – Особа. Таких текстів достатньо, і ми повинні брати їх до уваги, щоб отримати більш повну картину Особи Святого Духа.

34

Неділя, 22 січня

Святий Дух у розповіді Ісуса Прочитайте Івана 16:13, 14; 15:26, 27; 14:16, 17, 26. Які особистісні характеристики Святого Духа наводить Ісус? Що для вас означає факт, що Ісус називає Святого Духа Утішителем (Параклетос)? ________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

За словами Ісуса, Святий Дух веде, говорить, чує, сповіщає і прославляє (Івана 16:13, 14), навчає і пригадує (Івана 14:26). Він перебуває в нас (Івана 14:17), свідчить (Івана 15:24, 26), викриває (Івана 16:8). Це дії суверенної Особи, а не безособової сили.

Прочитайте Івана 14:16-18. Яким чином мала виконатися обітниця Ісуса? Що вказує на те, що учні не залишені сиротами? _______________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ісус піклується про Своїх послідовників. Він не залишить Своїх учнів сиротами. Христос обіцяв послати Святого Духа. Він прямо сказав, що пошле «іншого Утішителя». Використані Господом слова мають велике значення. Грецьке слово аллос, «інший», указує на те, що Христос пошле такого Утішителя, Який ні в чому не поступається Йому, має однаковий з Ним характер, подібний до Нього. Іншими словами, Ісус обіцяє: подібна до Нього Особа займе Його місце та продовжуватиме Його працю в нас як Його Представник.

35

4 Урок

Протягом тижня вивчаючи Писання, ми дізнаємося більше про Особу Святого Духа. Ця істина допоможе нам краще розуміти роль Божого Духа в нашому житті, а також усвідомлювати важливість віри в особистісну природу Святого Духа. Тільки за умови правильного розуміння Його Особи, ми можемо звертатися до Нього, виявляючи свою любов, благоговіння, довіру і послух.

4 Урок

Праця Святого Духа – це праця Утішителя. Грецьке слово параклетос (Івана 14:16) характеризує Того, Хто покликаний підтримувати, допомагати, заступатися, захищати. Подібно до Ісуса, Святий Дух також є Особою. Це підтверджується тим фактом, що Святий Дух володіє особистісними якостями (Івана 14:26; 15:26; Дії 15:28; Римл. 8:26; 1 Кор. 12:11; 1 Тим. 4:1). Чому нас значно більше потішає думка, що Святий Дух – Особа, а не просто сила? Понеділок, 23 січня

Особистісні якості Святого Духа Частина 1 Читаючи наведені нижче тексти, запитайте себе: про кого вони повідомляють: про безособову силу чи про Божественну Особу? Римл. 8:14-16, 27; Римл. 15:30; 1 Кор.

2:10; Дії 8:29; 10:19, 20; 28:25. _____________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Чи може безособова сила заступатися за нас? Чи здатний безособовий дух або сила відкривати нам істини про Бога? Чи може безлика енергія говорити? Усі наведені біблійні вислови підтверджують: Святий Дух – Особа.

Прочитайте наступні тексти. Які особистісні якості Святого Духа зображені в них? Ефес. 4:30; Дії 5:3, 9; 1 Кор. 12:11; Римл. 15:30. _______________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Відмітною ознакою особи є знання, почуття і воля. Тільки особа може засмучуватися. Тільки особу можна обманути. Тільки особа має можливість вибирати на свій розсуд та виявляти волю. Воля, мабуть, – одна з характерних особливостей будь-якої особи. І тільки особа здатна любити. Справжня любов не може бути абстрактною і безособовою. Любов виявляється завдяки особистому контакту. Такі особистісні 36

Яким чином біблійна істина про особистісну природу Святого Духа впливає на наші взаємовідносини з Ним? Що змінилося б, якби Дух Святий був просто безликою силою, відмінною від Бога? Вівторок, 24 січня

Особистісні якості Святого Духа Частина 2

Обмеженій людині важко зрозуміти Особу Святого Духа. І ось чому. Певною мірою ми можемо уявити собі Бога як Отця. Багато хто з нас, ґрунтуючись на Євангеліях, також створив у своїх думках портрет Ісуса. Христос прийняв людську природу і прийшов до нас у людській подобі. Однак Святий Дух представлений у Писанні по-іншому. Складається враження, що Він невловимий і значно складніший для розуміння, ніж Отець і Син. Тому деякі доходять висновку, що Святий Дух – безлика енергія. Як ми вже зазначали, ця ідея насправді не відображає істинну природу Святого Духа. У Біблії містяться твердження, які не мали б жодного сенсу, якби Святий Дух був тільки безособовою силою або впливом від Бога. Уважно прочитайте наступні два уривки. Чи матимуть вони сенс, якщо замінити слово «Дух» словом «сила»? Чому ці тексти мають сенс, тільки якщо Святий Дух – Особа? Римл. 15:13 _______________________________________________ 1 Кор. 2:4 _________________________________________________

Слова апостолів «зволилось Духові Святому і нам» (Дії 15:28, переклад І. Огієнка) були б абсурдними, якби Святий

37

4 Урок

риси свідчать, що Святий Дух є розумною, самостійною Особою, Яка володіє знанням, волею і здатністю любити. Він – не примарний вплив або безлика сила. Про Святого Духа говориться як про Особу, оскільки Бог – Особа. «Святий Дух є Особою, інакше Він не міг би свідчити нашому духові і разом з нашим духом, що ми – діти Божі. Святий Дух має бути саме Божественною Особою, інакше Він не міг би пізнати таємниці, заховані в розумі Бога» (Е. Уайт. Євангелізм, с. 616, 617).

4 Урок

Дух був тільки безликою силою або впливом. Це твердження, навпаки, указує на самостійну Особу, таку ж, як Отець і Син. Крім того, як можуть віруючі бути хрещені «в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матв. 28:19), якщо Отець і Син є Особами, а Святий Дух – ні? Таке твердження безглузде. Навпаки, текст повідомляє, що всі три Особи носять одне Ім’я, у яке ми хрестилися*. Таким чином, Святий Дух посідає однакове становище з Богом Отцем і Богом Сином. Еллен Уайт проникливо зазначає: «Ось – три живі Особи Небесної Трійці... Отець, Син і Святий Дух» (Е. Уайт. Євангелізм, с. 615). Вона також прямо заявляє про особистісну природу Святого Духа. Середа, 25 січня

Дух Істини Прочитайте Івана 14:6; 17:17. Згідно із цими віршами, Хто і що є Істиною? __________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У Євангелії від Івана слово «істина» є ключовим терміном. Сучасне розуміння істини часто носить абстрактний характер. У західному світі воно було сформоване під впливом грецької філософії. Проте в Біблії, і зокрема в Євангелії від Івана, істина має конкретний зміст і носить особистісний характер: Ісус є істина (правда) (Івана 14:6). Хоч Боже Слово – істина (див. Івана 17:17) і Закон Божий – також істина (див. Псал.

119:142), найвищим проявом Божої істини є Ісус Христос. Істинне знання про Отця дароване нам в Ісусі, адже Бог Отець явив Себе через Нього.

Прочитайте Івана 15:26; 16:13. Яку функцію виконує Святий Дух як Дух істини? _______________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

«Ім’я» (древньогрецькою «онома») стоїть в однині й указує на те, що всі три Особи складають єдність, одне ціле за Своєю природою та особистісними характеристиками (прим. експерта). *

38

Згідно зі словником, істина – це твердження, судження, перевірене практикою, досвідом. А як нам розуміти істину як Особу? Поділіться своєю відповіддю в класі. Четвер, 26 січня

Чому це має значення? Питання про Особу Святого Духа має першорядне значення і практичне застосування. «Якщо Дух Святий є Божест­ венною Особою, а ми вважаємо Його безликим впливом, значить ми обкрадаємо Божественну Особу в повазі, пошані й любові, які маємо виявляти до Нього» (Ле Рой Фрум. Пришестя Утішителя. Заокський: Источник жизни, 2006, с. 33). Якщо ми думаємо про Святого Духа тільки як про таємничу Божественну силу, нас буде цікавити одне: «Як отримати більше Святого Духа?». Але якщо ми вважаємо Святого Духа Божественною Особою, то шукатимемо відповідь на запитання: «Як Святий Дух може більшою мірою керувати мною?». Необхідно визначитися, чого ви бажаєте: володіти Святим Духом чи перебувати під Його владою? Чинити опір Його впливу чи з радістю слухняно прямувати за Ним 39

4 Урок

У тексті Івана 16:13 сказано, що Дух Істини поведе нас до повної істини. Він звершує це, указуючи на Ісуса Христа і допомагаючи нам пам’ятати, що Ісус сказав (Івана 15:26) та здійснив для нас. Істина, до якої Святий Дух провадить нас, є особистісною: Він звеличує Ісуса й веде нас до живих правильних взаємовідносин з Ним. У розмові із самарянкою Ісус сказав, що Богові слід поклонятися в дусі та істині (Івана 4:24). Коли ми просимо Святого Духа керувати нами, Він провадить нас до Ісуса – дороги, правди і життя (Івана 14:6). Істина в Біблії – не абстрактна теорія, як, наприклад, істина у філософії. Істина передбачає глибоко особисті довірчі відносини з нашим Творцем і Викупителем, Богом повної істини (пор. П. Зак. 32:4; Псал. 31:6). Тому Святий Дух справедливо названий «Духом Істини» (Івана 14:17; 16:13), Який посланий нам Богом-Отцем (Івана 15:26). Це вказує не лише на Його особистісну природу, а й на Його Божественність.

4 Урок

(див. Римл. 8:12-14; Гал. 5:18-24)? Використовувати Святого Духа у своїх інтересах чи покладатися на Нього, щоб з Його допомогою стати більш схожими на Ісуса Христа й чинити згідно з Його наміром щодо вашого життя? Чи усвідомлюєте ви факт, що ваше тіло – «храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога» (1 Кор. 6:19)? Чи готові прославляти Бога своїм життям? Прочитайте тексти Римл. 5:5; Ефес. 2:18, 19. Як взаємопов’язані Святий Дух і Божа любов? Який вплив цей взаємозв’язок справляє особисто на вас і на Церкву? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Тільки особистості можуть прийняти рішення співпрацювати один з одним. Ми покликані співпрацювати зі Святим Духом у міру того, як Він веде й перетворює нас індивідуально і в цілому як Божу Церкву. Якщо ми не приймаємо Святого Духа як одну з Осіб Триєдиного Бога, то будемо ігнорувати Його, закриваючи свої вуха та озлобляючи свої серця. Як зіпсовані гріхом істоти, що потребують перетворювальної Божої благодаті, ми не маємо права ігнорувати вплив Святого Духа в нашому житті. Нам необхідно більше присвячувати своє життя Йому. Таким чином, визнаючи Святого Духа Божественною Особою, Котра бажає використовувати нас, ми ставимо Бога в центр свого християнського досвіду. Що мала на думці Еллен Уайт, коли писала: «Ми не можемо використовувати Святого Духа, але Дух має використовувати нас» (Христос – надія світу, с. 672)? Яким чином Святий Дух може використовувати нас? (Див. Филп. 2:13). П’ятниця, 27 січня

Для подальшого дослідження: Прочитайте висловлювання Еллен Уайт про Святого Духа в книгах «Христос – надія світу» (с. 669-672) та «Євангелізм» (с. 613-617). «Ісус, підійшовши, промовив до них: Дана Мені вся влада на небі й на землі. Отож, ідіть і навчіть усі народи, хрестячи 40

Питання для обговорення: 1. Обговоріть у класі питання про Істину, виражену в Особі Ісуса Христа (див. матеріал за середу). Чому Ісус – Істи­ на? Як ми розуміємо цю «Істину», що виходить за рамки концепції або умовиводу?

2. Еллен Уайт наголошувала: «Необхідно усвідомити: Святий Дух, Котрий є такою ж Особою, як і Бог, проходить по цих землях» (Євангелізм, с. 616). Що це говорить нам про реальність і присутність Святого Духа?

3. Ще раз подумайте про деякі властивості й характеристики Святого Духа, які ми розглядали цього тижня. Які з них особливо потішають вас? А які найбільш близькі вам? Поясніть свою відповідь.

4. До кого ви будете краще ставитися: до безликої сили чи до особистості? Зробіть практичні висновки.

41

4 Урок

їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам. І ось, Я з вами по всі дні аж до кінця віку!» (Матв. 28:18-20). Зверніть увагу: Ісус закликав учнів до праці, звелівши їм хрестити людей в ​​«Ім’я» (в однині) Отця, Сина і Святого Духа. Він не сказав «в імена» Отця, Сина і Святого Духа, а просто «в Ім’я» (грец. онома). Це переконливий доказ триєдиної природи нашого Бога. Якщо ніхто не ставить під сумнів особистісну природу Отця і Сина, чому виникають запитання щодо Особи Святого Духа? Згідно з Біблією, Бог працює в нас і через нас за допомогою Святого Духа, даруючи любов, розраду й радість. Приємно усвідомлювати, що постійну працю Бога в нас здійснює Особа, подібна до Отця й Ісуса. Так, повністю зрозуміти дане питання складно. Але це не має нас бентежити. Якщо ми не можемо повністю зрозуміти природу світла або вітру, наскільки ж обмежені ми в розумінні природи Святого Духа?

Місіонерські історії

У пошуках Божого плану Частина 2

Р

оза й далі відвідувала Адвентистську церкву й остаточно переконалася, що в це місце її покликав Сам Бог. Через декілька місяців дівчина захотіла укласти заповіт з Богом. Її батьки дуже розсердилися, коли вона повідомила їм про своє рішення. Уперше в житті батько вдарив її, а мати вимагала, щоб вона пішла з дому. Роза зібрала деякі речі, свої підручники й залишила батьківський дім. Її прихистила адвентистська сім’я, що жила поблизу. Через два тижні мама Рози послала за нею сестру й попросила повернутися додому. Дівчині дозволили спати у своєму ліжку, але батьки більше не підтримували її фінансово. Стипендія покривала вартість її навчання. Роза прибирала в церкві, щоб купувати собі їжу й інші необхідні речі. Більшу частину часу вона проводила в класі й бібліотеці коледжу й приходила додому тільки ночувати. Врешті-решт їй вдалося закінчити коледж без батьківської допомоги. Роза знала, що її мама турбується про неї. «Як ти знайдеш собі чоловіка?» ‒ запитувала вона. Дівчина розуміла, що побоювання матері справедливі, адже адвентистів у Польщі було небагато. Однак вона благала Бога благословити її на всіх життєвих шляхах. Коли Роза готувалася до хрещення, вона зустріла Крістофа, юнака, що жив в іншому місті й також збирався укладати заповіт з Богом. Вони почали переписуватися, а потім і зустрічатися. Врешті-решт молоді люди одружилися. Крістоф приступив до пасторського служіння, а Роза почала працювати в школі. Її рідні незабаром побачили, що 42

молоді живуть щасливо, і помирилися з донькою. Роза сподівається, що одного дня її батьки знайдуть радість у Христі, яку відчувають вони з чоловіком. Вона вдячна Богові, що Він привів її до Спасителя через її бабусю, біблійні лекції та спілкування з молоддю в таборі. Ваші пожертвування тринадцятої суботи в цьому кварталі допоможуть багатьом людям у Польщі навернутися до Ісуса. Частина зібраних коштів піде на створення телевізійних програм для дітей і молоді в польській студії телеканалу «Надія». Дякуємо вам за вашу підтримку!

43

Урок

5

28 січня – 3 лютого

ÕÐÅÙÅÍÍß I ÍÀÏÎÂÍÅÍÍß ÑÂßÒÈÌ ÄÓÕÎÌ Біблійні тексти для дослідження: Марка 1:8; Ефес. 5:18; Дії 13:52; Луки 11:8-10; Дії 5:32; Гал. 5:16-26. Пам’ятний вірш: «Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити і погубити. Я ж прийшов, щоб ви мали життя і щоб надміру мали» (Івана 10:10).

Я

к християни, ми повинні бути наповнені Святим Духом. Без Нього наше свідчення буде безсилим, а християнське життя стане тягарем. Ми можемо отримати освіту, володіти талантами і красномовністю, але без Духа не зможемо жити згідно з Божим призначенням. Ми не матимемо впевненості в спасінні та не зазнаємо радості від служіння нашому Господу. Ми будемо християнами тільки за назвою, а номінальний християнин – це взагалі не християнин. Ісус бажає, щоб ми жили повноцінним життям. Він хоче дати нам життя в повному розумінні цього слова. Воно вкорінене в Джерелі всього життя – в Ісусі Христі, тому наповнене змістом і приносить задоволення. Христос – Творець усякого життя та єдиний шлях до вічного життя. «Я є дорога, і правда,

44

Неділя, 29 січня

Хрещення Святим Духом Прочитайте Марка 1:8 (пор. Матв. 3:11; Луки 3:16; Івана 1:33); Дії 1:5; 11:16. Який обряд духовного народження згадується в Біблії поряд із хрещенням Духом? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У Новому Завіті міститься лише сім уривків, у яких згадується про хрещення Святим Духом. Чотири з них пов’язані зі служінням Івана Хрестителя та вказують на П’ятидесятницю. Святий Дух був дарований, щоб сповістити історію спасіння на початку «останніх днів». Однак євангеліст Іван, на відміну від інших євангелістів, не використовує майбутній час, коли йдеться про хрещення Духом. Натомість він використовує дієслово теперішнього часу, указуючи, що цей процес має неминуще значення (див. Івана 1:33). Теперішній час дієслова Іван використовує трохи вище, у тексті Івана 1:29, коли говорить про ще одне важливе завдання Ісуса – очищення світу від гріха. Служіння Ісуса полягає в тому, щоб очистити нас від гріха і дати нам Святого Духа. Це подвійне служіння описане також у тексті Дії 2:38. Після того як учні побачили воскреслого Христа, вони отримали обіцяне – прощення гріхів і дар Святого Духа. Такий же досвід пережили віруючі в домі Корнилія (див. Дії 10:43, 44; 11:16). Водне хрещення також відоме як хрещення покаяння (Дії 19:4). Коли ми каємося в гріхах та хрестимося в Ім’я Ісуса, то отримуємо і дар Святого Духа (Дії 2:28-39).

45

5 Урок

і життя! Ніхто не приходить до Отця, якщо не через Мене» (Івана 14:6). Життя в усій повноті можна досягти тільки за допомогою єднання з Ним. І саме на це спрямована діяльність Святого Духа в нашому житті. Протягом тижня ми вивчатимемо, що говорить Біблія про хрещення Духом та що означає бути наповненими Ним. Ми також розглянемо деякі ознаки того, що ми справді наповнені Духом.

5 Урок

У Новому Завіті прийняття Святого Духа і хрещення взаємопов’язані. Вони вказують на наше нове народження. За допомогою хрещення ми стаємо єдині із Христом, і Він дарує нам Святого Духа, щоб ми могли жити в Його силі та проголошувати Благу вістку. Хрещення Духом – аж ніяк не дія благодаті на більш пізньому етапі в житті людини, що деякі пов’язують із чудодійними дарами. У тексті 1 Кор. 12:13 Павло має на думці не унікальний досвід учнів у день П’ятидесятниці, а досвід усіх віруючих. Він стверджує, що всі ми хрестилися одним Духом в одне тіло і напоєні одним Духом. Павло підкреслює ідею єдності. Займенник «усі» має вирішальне значення. Апостол пов’язує долучення всіх віруючих до тіла Христа із хрещенням Духом. Опишіть ваш досвід хрещення Святим Духом. Яке значення Він має у вашому житті? Якими ви були б, якби Дух не працював у вашому житті? Понеділок, 30 січня

Наповнення Святим Духом Прочитайте тексти Ефес. 5:18; Дії 13:52; Римл. 8:9. Що значить бути наповненими Святим Духом? Яким чином у нашому житті відбувається наповнення Духом? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Охрестившись та долучившись до Христа, ми маємо жити в силі Духа. Для цього нам необхідно бути наповненими Духом. У Новому Завіті містяться численні згадки про людей, наповнених Духом (Луки 1:41, 67; Дії 2:4; 4:8, 31; 9:17; 13:9). Апостол Павло використовує дієслова та їхні граматичні форми стосовно людини, яка цілком підкорилася Богові й відкрита для керівного впливу Святого Духа. Бог може безперешкодно діяти в житті такої людини. Якщо ми залежні від алкоголю, наші вчинки, мова і думки зазнають негативного впливу. Коли ми сповнені Духом Святим, це дозволяє Йому справляти на нас позитивний 46

Вівторок, 31 січня

Умови Частина 1

Слово Боже називає певні умови, необхідні для перебування Святого Духа в нас. Сьогодні і завтра ми розглянемо найважливіші з них.

Прочитайте тексти Дії 2:37, 38. Яка перша умова для отримання Святого Духа? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 47

5 Урок

вплив, унаслідок чого наші вчинки, мова й думки відображатимуть Ісуса. Хоч Дух дарований нам для зміцнення у вірі (Гал. 3:2) і ми приймаємо Його через віру (Гал. 3:14) у момент хрещення (Тита 3:5, 6), проте нам необхідно щодня наповнюватися Святим Духом. Ми не можемо задовольнятися сильним досвідом, який мали минулого року, минулого місяця або навіть учора. Нам потрібно наповнюватися Божим Духом щодня, оскільки щодня перед нами постають нові завдання. У тексті Дії 13:52 використовується дієслово недоконаного виду «сповнювалися», яке означає безперервну дію. Наповнення Духом – не разова подія, воно має стати частиною щоденного досвіду. Кожна сфера нашого життя має бути відзначена Його присутністю, тоді ми будемо жити так, як належить. Наповнення Святим Духом не означає, що ми отримуємо Його в більшому обсязі, ніж раніше. Це означає, що Він справляє більший вплив на наше життя. Тільки якщо ми щодня підпорядковуємо своє життя Духові, Він може використовувати нас для Божої слави. «Я бажаю звернути вашу увагу на такий факт: люди, у серцях яких через віру живе Ісус, отримали Святого Духа. Кожна людина, що приймає Ісуса як свого особис­ того Спасителя, отримує також Святого Духа. Він буде її Порадником, Керівником і Свідком, Він здійснюватиме її освячення» (Е. Уайт. Рукописи, т. 14, с. 71).

5 Урок

Однією з умов отримання дару Святого Духа є покаяння. Слухання Слова Божого пробуджує наше сумління і може привести нас до усвідомлення нашого гріховного, безнадійного стану. Істинне покаяння – це більше, ніж засмучення через згубні наслідки нашого гріха. Це глибока зміна серця й розуму, яка дозволяє побачити гріх таким, яким він є насправді, – потворним злом, бунтом проти Бога. Єдиний спосіб, завдяки якому ми можемо пережити справжнє покаяння, – відчувати дію Божої любові. «Або нехтуючи багатством Його доброти, лагідності й довготерпіння, не знаєш, що доброта Божа веде тебе до покаяння?» (Римл. 2:4). Прочитайте Гал. 3:14; Якова 1:6-8. Чому ми не можемо отримати Святого Духа, якщо не довіряємо Божому Слову? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ісус обіцяв послати Духа як Свого Представника. Ми отримуємо обіцяний дар через віру. Але якщо сумніваємося в Божій обітниці й не довіряємо Його Слову, то уподібнюємося до двоєдушної людини і не можемо розраховувати на отримання чогось від Бога. Віра – це більше, ніж розумова згода. Це повна довіра свого життя Богові, упевненість у тому, що Бог збереже незмінним Своє Слово та не підведе, незалежно від обставин. Прочитайте Луки 11:8-10, 13. Чому постійна молитва про отримання Духа така важлива? _________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Бог не утримує Духа. Господь значно добріший до нас, ніж ми до своїх дітей. Наша наполеглива молитва не змінює Його ставлення до нас. Наша молитва насамперед змінює нас самих та приводить у Божу присутність. Молитва наближує не Бога до нас, а нас до Нього. Наші молитви просто показують нашу рішучість та готують нас для отримання дару. Як ми можемо навчитися бути більш ревними, старанними та самовідданими у своєму молитовному житті? Чому так важливо здобувати ці якості?

48

Умови Частина 2 Прочитайте Дії 5:32. Чому послух Божому Слову – важлива умова для отримання Святого Духа? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Сьогодні, як і тоді, Святий Дух буде дарований усім, хто підкоряється Богові. Біблія наголошує, що любов та послух ідуть пліч-о-пліч і справжня віра виявляється у виконанні Божої волі. Якщо ми довіряємо Господу всім серцем, то будемо виконувати Його заповіді. Ісус сказав: «Якщо хто любить Мене, той буде виконувати Моє слово» (Івана 14:23). Послух – це вибір людини, котра бажає жити відповідно до Божої волі, вираженої в Його Законі. Ми маємо продовжувати жити в послуху, якщо бажаємо називати Ісуса своїм Господом (Луки 6:46). «Хто каже, що пізнав Його, а заповідей Його не дотримується, той неправдомовець, і в ньому немає правди. А хто дотримується Його слова, в тому Божа любов справді є досконалою. З цього пізнаємо, що ми в Ньому» (1 Івана 2:4, 5). Які сильні слова! Іван також запевняє: «А хто зберігає Його заповіді, той у Ньому перебуває, а Він – у ньому; а що Він у нас перебуває, дізнаємося від Духа, Якого Він нам дав» (1 Івана 3:24). Виконуючи Божі повеління, ми матимемо душевний спокій. Прочитайте Юди 18-21. Чому ми маємо утримуватися від будь-яких лихих учинків, якщо хочемо бути наповнені Духом? ___________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Вогонь Святого Духа не може палати в нашому житті, якщо ми живемо світським життям. Святий Дух дуже чутливо реагує на будь-який гріх і суєтність у нашому житті. Тому нам необхідно плекати в собі любов до Бога та спілкуватися з Ним через молитву, щоб ми могли уникнути згубного впливу ззовні, виявляючи дух сили, любові й розсудливості (2 Тим 1:6,7). Тільки за допомогою наполегливої боротьби 49

5 Урок

Середа, 1 лютого

5 Урок

зі своїм «я» зможемо стати тими, ким маємо бути. Звичайно, самостійно ми не здатні виконати це завдання. Але саме ми приймаємо рішення, чи підпорядкувати свою волю керівництву Святого Духа, чи підкоритися плоті. Вибір залишається за нами.

«Немає меж корисності людини, котра, відмовившись від свого “я”, дає можливість Святому Духові працювати над її серцем та живе життям цілковитого посвячення Богові» (Е. Уайт. Христос – надія світу, с. 250, 251). Як ви можете застосувати ці слова у своєму духовному житті? Четвер, 2 лютого

Егоцентричне чи христоцентричне життя? Прочитайте Гал. 5:16-26 та порівняйте з Ефес. 5:1-9, 17-20. Назвіть відмінності між егоцентричним життям і життям, сповненим Духом. _______________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Життя людини, яка не живе в Дусі, радикально відрізняється від життя й цінностей людини, наповненої Духом. Егоцентрична людина

Христоцентрична людина

бажає того, що гріховне й неугодне Богові;

бажає того, що духовне й угодне Богові;

дозволяє гріховним пристрастям контролювати її життя;

дозволяє Святому Духові контролювати її життя;

зловживає своєю свободою, поневолена гріхом;

звільнена від рабства гріха, покликана до свободи в Христі;

опирається Божій волі;

слухняна Божій волі;

прагне до самодогоджання; виявляє самовідданість; приносить плоди гріха;

приносить плід Духа;

не визнає потреби в прощенні та прагне самовихваляння.

визнає потребу в прощенні та прославляє Ісуса за те, що Він здійснив.

50

У яких сферах свого життя ви бачите, як егоцентрична природа виривається назовні, а в яких відзначаєте дію Святого Духа? Що ваша відповідь говорить про ваш стан та рішення, яке необхідно прийняти? П’ятниця, 3 лютого

Для подальшого дослідження: Для будь-якої людини природно прагнути управляти своїм життям. Наші досягнення, як правило, залежать від наших зусиль. Хоч чимало людей прагне отримати контроль над своїм життям, інші мають нездоровий страх втратити його. Ця людська дилема може бути вирішена тільки з Божою допомогою. Бог бажає, щоб ви віддали Йому, своєму Твор­ цеві і Спасителеві, повний контроль над вашим життям. Він знає і любить вас, як ніхто інший. Це дає Йому право працювати у вашому житті.

51

5 Урок

Життя людини, яка сповнена Божим Духом, характеризується добровільним послухом Божому Законові та ніжним співчуттям до ближніх (див. 2 ​​Кор. 5:14, 15). Свідомість та мислення такої людини оновлені, вона отримала нове серце і новий погляд на життя, тому її цінності й поведінка змінилися. Не бажаючи жити егоїстичним життям, вона підпорядковує його Святому Духові (Гал. 3:3). Ми не можемо самі себе перетворити, оскільки не володіємо для цього жодною внутрішньою силою, адже гріх надто глибоко укорінився в нас. Відновна сила має надходити від Бога. Глибокі внутрішні зміни можливі тільки завдяки перетворювальній дії Святого Духа. Винятково зовнішні зміни, такі як відмова від шкідливої звички, ​​ не роблять нас християнами. Перетворення має походити із серця, оновленого Святим Духом. Це праця усього життя. На цьому шляху будуть свої злети й падіння, але Сам Бог обіцяє здійснити в нас необхідні перетворення, якщо ми віддаємо себе Йому. «Я впевнений у тому, що Той, Хто розпочав у вас добре діло, завершить його до дня Ісуса Христа» (Филп. 1:6).

5 Урок

Приймаючи рішення підкорити свою волю керівництву Божого Святого Духа, ви здобуваєте надприродний світ і безмежні можливості, які дозволять вам стати благословенням для інших. Однак для отримання цієї сили нам необхідне бажання. Бог нікого не змушує прийняти Його. Моральні істоти повинні бути вільними. А щоб бути по-справжньому вільними в Христі, ми повинні відмовитися від своїх старих гріховних шляхів та перебувати під керівництвом Святого Духа. Проте тут немає жодного протиріччя. Наша свобода ґрунтується на звільненні від засудження і влади гріха, який поневолює нас та призводить до смерті. Натомість, довірившись Господу і дозволяючи Святому Духові перебувати в нас, ми не тільки стаємо вільними від засудження (див. Римл. 8:1), а й живемо «не за тілом, а за Духом». Це єдина справжня свобода, яку можемо мати ми, грішні істоти.

Питання для обговорення: 1. Деякі люди вважають: свобода – це можливість робити, що хочеться, коли хочеться і як хочеться. Чому таке уявлення помилкове із християнської точки зору? У чому полягає біблійна концепція істинної свободи? (Див. Псал. 119:45; Луки 4:18; Івана 8:34-36; 2 Кор. 3:17; Гал. 5:1).

2. Чому так важливо упокорити своє «я» і повністю присвятити життя Богові, перш ніж Святий Дух зможе плідно працювати через нас? Що Бог може здійснити в нас, щоб зробити нас благословенням для інших, якщо ми впокоримо себе й відкриємо своє серце для впливу Святого Духа?

3. «Життя християнина – це не часткова зміна або вдос­ коналення старого, а перетворення єства. Нове життя починається тоді, коли людина помирає для свого “я” та гріха. Така зміна може відбутися тільки під впливом Святого Духа» (Е. Уайт. Христос – надія світу, с. 172). Обговоріть у класі практичний зміст цих слів.

4. Порівняйте ознаки егоїстичного життя з ознаками життя, яке перебуває під керівництвом Святого Духа (див. таб­ лицю в темі за четвер). Обговоріть у класі питання: яке найбільше благословення ми можемо здобути, дозволяючи Святому Духові керувати нашим життям?

52

Місіонерські історії

«Боже, допоможи мені знайти Тебе!» Частина 1

Х

аннеле відкрила конверт із листом від своєї двоюрідної сестри й почала читати. «Я віддала своє життя Ісусу!» ‒ писала вона. «Що це означає?» ‒ дивувалася Ханнеле. Вона іноді відвідувала недільну школу, але ніколи не чула, аби хтось віддав своє життя Ісусові. Ханнеле бажала такого ж досвіду відносин з Богом, але не знала, як його отримати. Вона відвідувала різні церкви й молодіжні зустрічі, але не знаходила того, про що писала в листі її сестра. Ханнеле придбала Біблію й прочитала її від початку до кінця; вона робила те, що, як їй здавалося, повинні робити християни, але все одно відчувала духовний голод. Завершивши навчання в університеті, Ханнеле переїхала до Гельсінкі, столиці Фінляндії. Там вона зустріла свого майбутнього чоловіка. Дівчина запросила його відвідувати церкву разом з нею, сподіваючись, що він першим знайде Бога й допоможе їй, але це не спрацювало. У подружжя народилися діти, і життєвих турбот стало більше. У Ханнеле було все, що вона бажала, крім Бога. Продовжуючи відвідувати церкву, вона молилася: «Господи, я не можу знайти Тебе. Будь ласка, знайди мене Сам!». Донька Ханнеле вирішила на рік поїхати на навчання до Австралії. Ханнеле молилася, щоб її донька знайшла хорошу сім’ю, в якій могла би жити. І вона знайшла її. «Це були чудові люди! – пізніше розповідала Ханнеле. – Грег, голова цієї родини, допоміг нам налаштувати комп’ютер, щоб ми могли переписуватися. Я розповіла йому про свої пошуки Бога. Він сказав мені, що залишив Церкву, до якої ходив з дитинства, але запропонував мені прочитати свою 53

улюблену книгу «Христос – надія світу». Я знайшла книгу в Інтернеті й прочитала її. Ця книга змінила моє життя! Я прочитала її ще раз, порівнюючи зміст із моєю Біблією. Нарешті я відчула, що знайшла відповіді на свої запитання, й почала спілкуватися з Богом». Батько Грега в минулому був місіонером і зміг відповісти на запитання Ханнеле про Бога. Він розповів їй, що є адвентистом сьомого дня, але вона раніше ніколи не чула про таку релігійну групу. Він пояснив, що адвентисти дотримуються біблійної суботи й очікують повернення Ісуса. Чоловік Ханнеле знайшов інформацію про цю Церкву в Інтернеті, і вона із цікавістю прочитала її. Грег розповів Ханнеле про адвентистський телеканал, що здійснює трансляцію в Інтернеті. Вона подивилася декілька програм і, на щастя, усвідомила, що її життя змінилося на краще. Далі буде

54

Урок

6

4­10 лютого

ÑÂßÒÈÉ ÄÓÕ I ÑÂßÒÅ ÆÈÒÒß Біблійні тексти для дослідження: 1 Петра 1:14-16; Ісаї 6:3; Євр. 12:14; 1 Кор. 6:11; 1 Тим.

1:8; Псал. 14:1, 2. Пам’ятний вірш: «А Сам Бог миру хай повністю освятить вас: нехай ваш дух, душа і тіло бездоганно будуть збережені в цілості до приходу нашого Господа Ісуса Христа» (1 Сол. 5:23).

Д

уже легко стати несприйнятливими до святості Бога та не думати про те, наскільки сильно Бог ненавидить гріх і зло. Однак святість є ключовою темою в Біблії. Прагнення здобути святість, уподібнитися до Ісуса в любові й чистоті має стати пріоритетом для кожного християнина. Звичайно, не можна вважати себе святішим за інших. Проте необхідно мати чітке розуміння того, що означає жити чистим, освяченим життям. Любов і святість Бога нерозривно пов’язані між собою. Без святості Божа любов буде надмірно сентиментальною; 55

6 Урок

без любові Божа святість буде сувора й неприступна. Обидва атрибути – любов і святість – складають основу сутності Бога. Святий Дух безпосередньо пов’язаний з нашим прагненням до святості. Зрештою, Він названий Святим Духом. Його Ім’я нагадує нам: Бог святий і Його найбільше бажання – перетворити грішників на подобу Його святості. Цього тижня ми розглянемо питання: «Що значить бути святим і жити святим життям?».

Неділя, 5 лютого

Святість Бога Прочитайте уривок 1 Петра 1:14-16. Чому основною мотивацією до святості є сам факт існування Бога? Що спонукає вас жити святим життям? Що означає Божа святість? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Сьогодні популярно наголошувати на любові Бога, ігноруючи Його святість. Хоч Бог є любов, проте святість частіше співвідноситься з Ім’ям Божим у Біблії, ніж будь-яка інша якість (див. Псал. 89:19; Ісаї 40:25; Єрем. 51:5; Єзек. 39:7; Об’явл. 4:8). Святість характеризує чистоту й моральну досконалість Його характеру. Святість Господа означає, що Він добрий і повністю вільний від зла. Святість Бога виявляється в досконалості всіх інших Його якостей. Якби Бог володів усемогутністю, усезнанням та всюди­ сущістю, але не мав досконалої святості, Він був би Особою, Котрої ми справедливо жахалися б. Натомість Він є Богом, гідним любові. Сила, милість, мудрість і любов Бога – святі. Святість – глибоко особиста якість Бога, вона визначає Його сутність. Заперечувати чистоту Божої святої природи настільки ж злочинно, як і заперечувати Його існування. Святість Бога означає, що Він відокремлений від гріха і повністю присвячений здійсненню добра, утіленням якого є. Іншими словами, святість визначає як якість відносин, так і 56

Наскільки ви злякалися б, якби наш усемогутній Бог і Творець не був святим та люблячим? Що ваша відповідь говорить про те, чому ми маємо бути надзвичайно вдячні Богові за Його святість і любов? Понеділок, 6 лютого

Природа святості «Чим ближче ви до Ісуса, тим більше вад зауважуватимете у власному характері, адже ваш духовний зір загострюється. Порівняно з Його досконалістю ваші хиби стають помітнішими. Це є доказом того, що підступи сатани втратили силу, натомість животворний вплив Божого Духа пробуджує вас» (Е. Уайт. Дорога до Христа, с. 64, 65). Прочитайте тексти Ефес. 1:4; 5:25-27; Євр. 12:14. Яким є задум Бога щодо Його народу і Церкви? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Святість – це і дар, і повеління Бога. Тому ми повинні молитися про неї та прагнути щодня виявляти її. Святість – плід Духа, який відображається в нашому житті в міру того, як ми щодня ходимо в Дусі із Христом (Гал. 5:16, 22, 25). Синонім святості – христоподібність. Це означає, що ми належимо Ісусові й живемо як Його слухняні, віддані діти, 57

6 Урок

моральне обличчя. Вона означає відокремлення від гріха та цілковиту відданість Божій славі. У текстах Ісаї 6:3 й Об’явл. 4:8 про Бога сказано: «Свят, свят, свят». Коли біблійні автори хотіли підкреслити важливість якоїсь ідеї, вони повторювали слово кілька разів, аби привернути нашу увагу до цієї ідеї. Ісус наголошував на важливі твердження, повторюючи слова: «Знову й знову» (Івана 5:24; 6:47) або «Єрусалиме, Єрусалиме» (Матв. 23:37). В особливо важливих випадках Він двічі називає ім’я людини, як, наприклад, у випадку з Мартою (див. Луки 10:41). З усіх якостей Бога тільки Його святість згадується тричі поспіль. Це вказує на її першорядне значення. Бог воістину святий. Він чистий і добрий.

6 Урок

дедалі більше перетворюючись на Його подобу. З одного боку, святість означає відокремлення людини для особливого служіння Богові. З іншого боку, святість також передбачає наявність певних моральних і духовних якостей, таких як справедливість та непорочність. У житті людини мають бути присутні обидва аспекти святості. У Новому Завіті віруючі названі святими через їхні унікальні взаємовідносини з Ісусом та особливе призначення. Святість не робить їх етично досконалими й безгрішними, проте змінює їх настільки, що вони стають здатними жити чистим, святим життям (пор. 1 Кор. 1:2, де Павло називає святими коринтян, яких аж ніяк не назвеш безгрішними й досконалими). Апостол закликає віруючих прагнути до святості, без якої ніхто не побачить Господа (Євр. 12:14). Бог приймає кожного віруючого таким, яким він є, а потім починається процес освячення, а цей процес – справа цілого життя. Ми не повинні зупинятися у своєму розвитку, доки не уподібнимося до досконалого образу Того, Хто спас нас. Яка різниця між поняттями «бути святим» і «прагнути до святості»? Яким буде наше прагнення до святості, якщо ми усвідомлюємо, що вже належимо Богові та прийняті Ним завдяки жертві Ісуса? Вівторок, 7 лютого

Засіб освячення Прочитайте тексти 1 Кор. 6:11; Тита 3:5; Євр. 13:12. Що вони повідомляють нам про освячення? _______________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Наше освячення відбувається через віру (Євр. 11:6) силою Святого Духа (2 Сол. 2:13; 1 Петра 1:2). Апостол Павло пише: «Але ви обмилися, ви освятилися, ви виправдалися Ім’ям Господа Ісуса Христа і Духом нашого Бога» (1 Кор.

6:11). Протягом усього нашого життя Ісус забезпечує наше зростання у святості, зрощуючи в нас плід Духа. Ми «пере­ творюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа» (2 Кор. 3:18).

58

У серці кожного віруючого відбувається боротьба. Проти­ стояння, з яким усі ми зустрічаємося, обумовлене фактом, що в нас живе гріх (Римл. 7:20). Апостол Павло добре знав про цю боротьбу, тому наприкінці свого життя заявив: «Я не вважаю себе тим, хто осягнув. Але забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду, я відчайдушно біжу до мети – до нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі» (Филп. 3:13, 14). Прочитайте Євр. 12:1, 2. Яку битву з гріхом ми повинні вести за допомогою віри? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Боротьба, до якої ми покликані, має допомогти нам дивитися «на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса» (Євр.

12:2). Надто часто ми виявляємо егоїзм у своєму релігійному житті, зосереджуючись на власних перемогах і поразках, а не на Богові – Єдиному, Хто може дарувати нам перемогу над гріхом. Коли Святий Дух допомагає нам дивитися на Ісуса, у нас зникає бажання грішити й чинити те, що відвертає нас від Господа (Євр. 12:1, 2). Але, дивлячись на свої гріхи і вади, ми відводимо погляд від Ісуса, а це призводить до швидкої поразки, оскільки, зосереджуючись на своїх хибах, можна легко розчаруватися. Споглядаючи Ісуса, ми отримаємо підбадьорення і зможемо жити переможним життям. Якщо хтось запитає вас: «Як здобути обіцяну Біблією перемогу над гріхом?», що ви відповісте і чому? Поділіться своїми думками в суботу в класі. Середа, 8 лютого

Мірило святості – Божий Закон Ми знаємо, що Бог закликає нас дотримуватися Його Закону. Виникає запитання: чому ми повинні виконувати 59

6 Урок

Прочитайте уривок Гал. 5:16, 17. Про що Павло пише в цих віршах? ______________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

6 Урок

Божий Закон, якщо не можемо ним спастися? Відповідь міститься в ідеї святості.

Прочитайте тексти Римл. 7:12 та 1 Тим. 1:8. Як апостол Павло характеризує Закон? Яким чином Закон відображає характер Бога? ______________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Закон святий, праведний і добрий. Ці три якості характеризують тільки Самого Бога. Таким чином, Закон є проявом Божого характеру. Жити життям, наповненим Духом, означає жити згідно з Божим Законом. Закон – незмінне правило Його святості. Установлений Божим моральним Законом стандарт незмінний, як і Сам Бог. Ісус стверджував, що Закон не був скасований і кожна його навіть найменша деталь підлягає виконанню (Матв. 5:17-19). Виконання Закону – це не законництво, а прояв вірності. Закон не спасає нас і ніколи не зможе цього зробити. Закон ніколи не був шляхом до спасіння, натомість це шлях спасенних. Якщо можна так висловитися, Закон – це взуття, яке взула наша мандрівна любов та виявляє себе. Ісус передбачав, що «через поширення беззаконня охолоне любов багатьох» (Матв. 24:12). Любов холоне, коли Закон не шанують.

Прочитайте тексти Римл. 13:10 та Матв. 22:37-40. Чому любов – це виконання Закону? __________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У той час як правило і норма святості – це Божий Закон, серцем святості є любов. Любов – це відповідь на спасенні дії Бога, і вона виявляється у вірності. Ви не можете бути хорошим учнем Ісуса, не будучи сумлінним люблячим виконавцем Закону. Хоч можливо без любові дотримуватися букви Закону, проте неможливо виявляти справжню любов без дотримання Закону. Справжня любов бажає бути вірною, вона не скасовує Закон, а виконує його.

60

Четвер, 9 лютого

Прагнучи до святості Прочитайте тексти Псал. 16:1, 2; Ефес. 4:22-24; 2 Тим. 2:21. Що вони повідомляють нам про святість? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Святість є передумовою для насолоди щастям від спілкування з Богом та умовою нашої корисності для Бога. Усім знайоме прислів’я приказка: «Посієш думку – пожнеш слово; посієш слово – пожнеш дію; посієш дію – пожнеш звичку; посієш звичку – пожнеш характер; посієш характер – пожнеш долю». Характер – єдине, що ми візьмемо із собою на Небеса! Однак власними зусиллями неможливо виробити нові звички та сформувати новий характер. Розвиваючи в нас правильні звички, Дух веде нас до святості. Звички відіграють важливу роль у нашому християнському житті, особливо ті з них, які формують такі біблійні чесноти, як терпіння, любов, вірність, доброту, покірність, лагідність, стриманість. Коли Святий Дух наповнює наші серця, ми, безперечно, стаємо активними для Бога. Однак надто часто забуваємо, що саме Бог освячує нас, завершуючи розпочату в нас справу (Филп. 1:6). Іноді ми настільки зайняті різними видами служіння для Бога, що забуваємо насолоджуватися молитовним спілкуванням з Ним. Якщо ми надто зайняті, щоб молитися, значить надто зайняті, аби бути християнами. Можливо, наші знання й успіх зробили нас настільки самодостатніми та самовпевненими, що ми сприймаємо свої навички й успішні програми як само собою зрозуміле, забуваючи, що без Христа і Святого Духа ми не можемо досягти нічого. Активність – це не святість. Багато людей будуть переконані, що звершували великі справи для Господа, а насправді 61

6 Урок

Чому Закон є виявом Божої любові до нас? Як взаємопов’язані любов і послух?

6 Урок

вони взагалі не йшли за Ним. «Багато хто скаже Мені того дня: Господи, Господи, чи не Твоїм Ім’ям ми пророкували, чи не Твоїм Ім’ям бісів ми виганяли, чи не Твоїм Ім’ям численні чудеса чинили?» (Матв. 7:22). Існує велика різниця між такими поняттями, як бути покликаним Богом та бути примушеним щось зробити для Бога. Якщо ми насамперед не провели час у тихій молитві, щоб почути заклик Господа, то перебуваємо в небезпеці самостійно приймати рішення щодо виконуваної праці. Без Божого покликання в нашій роботі не буде ні сили, ні влади, ні миру, ні інших благословень. Ми дуже потребуємо особистої святості, а для її здобуття необхідно проводити час із Богом, коли ми чуємо Його голос та, керовані Святим Духом, отримуємо нові сили з Його Слова. Це наділяє нашу працю особливим авторитетом і переконливістю. П’ятниця, 10 лютого

Для подальшого дослідження: Прочитайте розділ «Подібно до закваски» із книги Еллен Уайт «Наочні уроки Христа» (с. 95-102). Як ми можемо збагнути Божу святість, якщо наша природа грішна й зіпсована, а Його – абсолютно свята? Унаслідок Своєї святості Бог відокремлений від світу гріха і смерті, у якому ми живемо. Проте добра вістка полягає в тому, що Бог дає нам можливість долучитися до Його святості. Це передбачено заповітом, який ми укладаємо з Ним. «Промовляй до всієї громади Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Будьте святі, бо святий Я, – Господь, Бог ваш!» (Левит 19:2). У Посланні до євреїв також сказано: «Ось надходять дні, – мовить Господь, – коли з домом Ізраїля і з домом Юди Я укладу Новий Завіт… Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїля по тих днях, – говорить Господь, – Мої Закони Я вкладу в їхній розум, напишу їх на їхніх серцях і буду для них Богом, а вони будуть для Мене народом» (Євр. 8:8, 10). У цих текстах ми можемо побачити взаємозв’язок між святістю, заповітом і Законом. Ми не можемо бути святими без послуху Божому Закону. Але ми виконуємо Його Закон тільки тоді, коли Дух Святий напише 62

Питання для обговорення: 1. Поділіться своїми відповідями на запитання в кінці мате­ ріалу за вівторок: «Як здобути обіцяну Біблією перемогу над гріхом?».

2. Як зрозуміти, що Закон Божий записаний у наших серцях і розумах? Чим він відрізняється від Закону, закарбованого на кам’яних скрижалях?

3. Коли ви роздумуєте про Божу святість, які асоціації вини­ кають у вашому розумі? Поділіться в класі своїми думками про Божу святість. Що Ісус відкрив нам про неї?

4. Що є основою нашої святості? Як можна досягти святості?

5. У матеріалі за середу зазначалося: «Закон не спасає нас і ніколи не зможе цього зробити. Закон ніколи не був шляхом до спасіння. Натомість це шлях спасенних». Як розуміння цього питання допомагає нам усвідомити роль Закону в житті християн, яких освячує Святий Дух?

63

6 Урок

цей Закон у наших серцях і розумах. Ми маємо священну перевагу «стали учасниками Його святості» (Євр. 12:10), і цю участь виявляємо через добровільний послух Його Закону.

Місіонерські історії

«Боже, допоможи мені знайти Тебе!» Частина 2

Г

рег запросив Ханнеле відвідати Адвентистську церкву. Вона сумнівалася, адже часто розчаровувалася в людях, але все ж погодилася піти. Жінка не чекала нічого особливого, але коли переступила поріг церкви, то була вражена доброзичливою атмосферою. Ханнеле здивувалася, почувши глибоку біблійну дискусію. «Ці люди так добре знають Біблію! І мені дуже сподобалася проповідь, ‒ розповідала Ханнеле. – Я вирішила прийти сюди знову через тиждень». Спочатку Ханнеле важко було відвідувати церкву по суботах, але тільки доти, доки вона не зрозуміла цінність і святість суботнього дня. Також її бентежили деякі аспекти адвентистської віри, але Грег допоміг їй знайти відповіді на її запитання, і вона продовжила відвідувати церкву. «Я полюбила Ісуса так само, як і моя сестра багато років тому, ‒ зізнається Ханнеле. – Того літа я побувала в церковному біблійному таборі, де вивчала Біблію з іншими учнями Ісуса й оновлювалася духовно. У перервах я йшла на берег озера й молилася за чоловіка». Ханнеле повернулася додому окриленою. Вона, як завжди, ділилася своєю любов’ ю до Бога з чоловіком, але цього разу вона відчувала необхідність переконати його прийняти рішення на користь Ісуса. Тоді вона не знала, що це була їхня остання розмова на духовну тему. Через два дні чоловік загинув у автомобільній катастрофі. «Я не могла зрозуміти, чому Бог забрав мого чоловіка після того, як я присвятила Йому своє життя, ‒ каже жінка. – Тепер я розумію, що Господь подарував мені нову сім’ю, мою церкву, аби вона підтримувала й молилася зі мною у цей важкий період.

64

Біблійні вірші, які я знала напам’ять, дарували мені спокій, і Дух Святий розраджував мене». Ханнеле влаштувалася працювати в заочну школу з вивчення Біблії, де вона допомагає людям знайти відповіді на ті самі запитання, які колись турбували її. Пізніше Ханнеле зустріла в церкві хорошого чоловіка, і вони одружилися. «Бог потурбувався, щоб у нас обох було служіння!» ‒ розповідає вона. А Грег з Австралії також повернувся в Церкву. Воістину великі діла Господні!

2010 року частина ваших пожертвувань тринадцятої суботи допомогла профінансувати будівництво будівлі церкви для адвентистської громади в місті Нуммела, Фінляндія. Дякуємо вам за вашу щедру допомогу братам і сестрам по всьому світу!

65

Урок

7

11­17 лютого радість любов

мир

ласкадовго- вість доброта терпіння лагідвіра ність стриманість

ÑÂßÒÈÉ ÄÓÕ I ÏËIÄ ÄÓÕÀ Біблійні тексти для дослідження: Івана 15:1-11; Гал. 5:22; 1 Кор. 13; Римл. 14:17; Ефес.

5:9; Матв. 5:5. Пам’ятний вірш: «Плід же Духа – любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, лагідність, стриманість. На таких немає Закону!» (Гал. 5:22, 23).

П

лід Духа – це сутність християнського життя. Хоч апостол Павло перераховує дев’ять різних аспектів цього плоду, проте це один плід, який слід розглядати як єдине ціле. Плід Духа не демонструє, що людина може зробити для Бога за допомогою духовних дарів і талантів. Натомість він показує, як людина живе для Бога і ким вона є. Усі чесноти, перераховані в Гал. 5:22, 23, притаманні Ісусові Христу. Отже, плід Духа – це життя Ісуса Христа в нас, що стало можливим завдяки силі Святого Духа. Плід Духа неможливо досягти винятково людськими зусиллями. Можна здобувати й демонструвати деякі з перерахованих якостей за допомогою сили волі. Однак це не тотожне тому, що Святий Дух звершує в нас. Те, що ми робимо самі, подібне до воскових фруктів у порівнянні зі 66

Неділя, 12 лютого

Умова плідного життя Прочитайте уривок Івана 15:1-11. Чому плід може з’явитися тільки в результаті живих відносин з Ісусом – Виноградною Лозою? Чому перебування в Ісусі таке важливе? Яким чином ми перебуваємо в Ньому? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Перший секрет справжнього християнського плодоношення – перебування в Христі. Без Христа ми не можемо принести справжній духовний плід. Плід Духа є наслідком перебування Христа в нас. У текстах Івана 15:1-11 Ісус каже, що плодоношення – результат життєвої енергії Христа, Вино­ градної Лози, а ця енергія надходить до гілок – віруючих. Зростання плоду – це діяння Бога через Ісуса Христа. Віруючому необхідно перебувати в Христі. Якщо Ісус пере­ буває в наших думках, Він стане видимим у наших учинках. Він живе Своїм життям у нас. Життя Христа буде відтворене в нас у тому значенні, що ми будемо відображати Його характер. Плід Духа – це характер Ісуса, відображений у Його послідовниках Святим Духом. Коли Христос перебуває в нас, ми житимемо Духом та не чинитимемо «пожадань тіла» (Гал. 5:16). «Так усяке добре дерево родить добрі плоди, а погане дерево родить погані плоди. Не може добре дерево поганих плодів родити, ані погане дерево родити добрих плодів» (Матв. 7:17, 18). Добрий плід є природним результатом наших близьких відносин з Ісусом через Святого Духа. Коли Дух Святий справляє благотворний вплив на наші серця, 67

7 Урок

справжніми плодами. Штучні фрукти зовні такі ж гарні, як і справжні, але на смак вони зовсім інші. Справжній плід Духа не можна «виготовити» штучно. Він народжується з відносин. Коли Святий Дух єднає нас із Христом через Його Слово, якості Спасителя починають виявлятися в нашому власному житті.

7 Урок

плід Духа стає очевидним у нашому житті. Наші характери будуть перетворені, щоб відображати характер Ісуса Христа в думках, словах і вчинках. Святий Дух дасть нам силу жити переможним життям та розвивати чесноти, характерні для Божих дітей.

У тексті 2 Тим. 3:5 апостол Павло описує людей, «які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися». У чому відмінність між зовнішньо благочестивим життям та життям, наповненим Святим Духом? Як дізнатися, яким життям ми живемо? Понеділок, 13 лютого

Плід любові Прочитайте тексти Гал. 5:22 та 1 Кор. 13. Чому любов – перша і найважливіша якість плоду Духа? Як любов впливає на всі наступні якості цього плоду? _______________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Любов скеровує й вінчає різні якості плоду Духа, пронизуючи собою весь плід. У певному розумінні всі інші перераховані якості можна розглядати як аспекти любові. Оскільки Бог є любов (1 Івана 4:8), найбільшою християнською чеснотою є любов (1 Кор. 13:13). Божа любов – основа і джерело всякого добра, вона виливається в наші серця через Святого Духа (Римл. 5:5). Любов Бога запевняє нас у тому, що ми – Його діти. Вона незрівнянно більша за людську любов, її неможливо отримати за допомогою людських зусиль. Любов приходить унаслідок перебування в Христі. Така любов щедра й незаслужена. Тільки вона має силу змінювати людину. Тактовно і наполегливо Божественна любов приводить грішника до покаяння та спонукає прагнути до кращого. Любов здатна примирити навіть ворогів (Луки 6:27, 28; Римл. 5:8). Тому, виявляючи любов один до одного, ми свідчимо світові, що християни справді є послідовниками Ісуса Христа (Івана 13:35). Цей плід любові також спонукає християн виявляти розуміння і співчуття до інших людей.

68

Чи достатньо любові виявляєте ви у своєму житті? Попросіть Святого Духа наповнити вас любов’ю до людей, з якими щодня зустрічаєтеся. Пам’ятайте: Бог виявляє Свою любов до нас через інших людей. Як виявити любов до інших людей? Як любов впливає на інші якості духовного плоду? Вівторок, 14 лютого

Радість, мир, довготерпіння У Римл. 14:17 сказано: «Бо Царство Боже – не їжа й не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі». Отже, радість – це відповідь любові людини на Божі благословення, на Його велике милосердя і прощення. Людська радість часто зосереджена на земних речах та залежить від обставин. А радість, укорінена в плоді Духа, зосереджена на Бозі та Його діяннях заради нас. Вона не залежить від обставин. Як Божий народ, ми покликані радіти. Це зовсім не означає, що нам необхідно постійно усміхатися, хоч привітна усмішка викликає прихильність оточуючих. Але наша довіра до Бога дає нам особливий привід для невимовної радості за те, що Він звершує для нас і в нас. Духовна радість – результат активної віри. Прочитайте тексти Івана 14:27 та Римл. 14:17. Як мир пов’язаний з діяльністю Святого Духа? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Мир триває довше, ніж радість. Він приходить унаслідок виправдання вірою через Господа нашого Ісуса Христа (Римл.

69

7 Урок

Зауважмо, що чудовий опис любові в 13-му розділі Першого послання до коринтян міститься між 12-м і 14-м розділами. Ці два розділи присвячені темі духовних дарів, а в 13-му розділі розповідається про любов – духовний плід. Без любові знецінюються навіть найдорогоцінніші дари. Дари Духа без плоду Духа втрачають силу і благословення, якими Бог бажає збагатити нас. У цьому розумінні любов є клеєм, який скріпляє всі інші чесноти духовного плоду в єдине ціле, наповнюючи змістом усі наші дії.

7 Урок

5:1). Коли ми перебуваємо в мирі з Богом, Святий Дух спонукає нас бути добрими й терплячими до інших людей. Завдяки тому, що Бог миру буде з нами (Филп. 4:9) через перебування в нас Святого Духа, ми не будемо сварливими і мстивими. Натомість будемо прагнути мати мир з усіма (Римл. 12:18), наскільки це можливо. Прочитайте текст 2 Петра 3:9. Як довготерпіння відображає Божий характер? ____________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Терпіння, а тим більше довготерпіння, – рідкісна людська риса. Терпіти – значить миритися з іншими людьми або обставинами. Проте у випробуваннях ми не самотні. Бог підтримує нас через Святого Духа, зрощуючи в нас терпіння – характерну ознаку віруючих наприкінці часу (Об’явл. 14:12). Тільки той, хто прагне до гідної мети, може бути терплячим. Чи відчуваєте ви у своєму житті радість, мир і довготерпіння? У якій сфері вам необхідно докласти більше зусиль?

Середа, 15 лютого

Доброта, милосердя, віра (вірність) Прочитайте 1 Кор. 13:4. Чому справжня доброта позитивно впливає на людей? Де ви бачите Божу доброту в Його відносинах із людством? _________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Слово «доброта» часто використовується при описі відносин Бога з Його народом. Ми також покликані виявляти доброту до людей, не зважаючи на їхні помилки. Бог міг би вельми суворо оцінювати наші вади. Проте Він ставиться до нас так, як люблячий батько до свого заблудлого сина (див. Осії 11:1-4). Мабуть, ніщо так не дискредитує наше християнське свідчення і служіння, як прояв злості. Доброта безкоштовна, але вона відчиняє двері серця іншої людини. Незалежно від строгості докору, ми маємо залишатися добро­ зичливими до людей, усупереч їхнім вадам і проблемам.

70

Прочитайте Ефес. 5:9. Які якості згадані в тексті поряд із добротою? _______________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Доброта – це любов у дії. Як якість плоду Духа, вона виявляється в практичних ділах любові. Якщо Святий Дух живе в нас, ми з добротою будемо ставитися до людей.

Прочитайте Гал. 5:22. Чому важливо бути надійним і вірним у християнському житті? _________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У цьому уривку під словом «віра» слід розуміти вірність у характері й діях, яка стала можливою завдяки дії Святого Духа. Вірність означає надійність. Люди, вірні своєму слову, завжди виконують обіцяне. Вірність також є однією з рис Ісуса Христа, названого вірним Свідком (Об’явл. 1:5), а також Бога Отця, Котрий виконує Свої обіцянки та незмінний у Своїх діях (1 Кор. 1:9; 10:13; 1 Сол. 5:24; 2 Сол. 3:3). Своєю вірністю ми відображаємо Божий образ. «Для Бога важливі не стільки надзвичайні результати нашої праці, скільки мотиви, які керували нами. Він оцінює не велич здійсненого, а доброту й вірність» (Е. Уайт. Свідчення для Церкви, т. 2, с. 510, 511).

Четвер, 16 лютого

Лагідність і стриманість Прочитайте тексти Гал. 5:23 і Матв. 5:5. Чому лагідність важлива для християнина? _______________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

М’якість, або лагідність, не означає слабкість. Це не боягузтво і не відсутність лідерських якостей. Мойсей названий найлагіднішою людиною на землі (Чис. 12:3), проте він був сильним керівником Божого народу. Лагідні люди – не гомінкі, 71

7 Урок

Докір із добротою – це, напевно, найпереконливіша ознака шляхетності.

7 Урок

не сварливі, не агресивні. Навпаки, вони з ніжністю служать. Лагідність може бути зовнішнім проявом внутрішньої віри й упевненості в Божій силі, яка благотворно впливає на нас. Часто за галасливістю, несамовитістю й напористістю людини ховаються її комплекси і страхи. Прочитайте Гал. 5:23 і Прип. 16:32. Що Біблія повідомляє про самовладання? Які благословення отримує людина, виявляючи у своєму житті стриманість і поміркованість? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Останньою якістю плоду Духа є стриманість, або самоконтроль. Над цією рисою нам усім необхідно чимало попрацювати, оскільки кожен із нас тією або іншою мірою втрачав самовладання. Перш ніж людина зможе керувати містом, підприємством або церквою, вона повинна вміти контролювати власний дух. Справжня стриманість передбачає контроль не тільки в харчуванні і питті, а й у кожній сфері життя. Усі перераховані вище якості є елементами одного духовного плоду. У тих біблійних текстах, де зображені дії Бога в нашому житті, етичні аспекти святості мають пріоритетне значення порівняно з яскравими дарами. Христоподібність у всіх її проявах справді має велике значення в житті віруючого. Плід Духа характеризує віруючих у всьому світі, забезпечуючи видиму єдність Церкви. Подумайте: у яких сферах життя вам необхідно бути більш стриманими? Можливо, у чомусь ви більш стримані, а в чомусь – менш. Чому так важливо з Божою допомогою контролювати себе в усіх сферах життя? Поділіться своїми думками із членами класу в суботу. П’ятниця, 17 лютого

Для подальшого дослідження: «Сучасною мовою уривок із Послання до галатів 5:22, 23 міг би звучати так: “А плід Духа – це ласкавий, милий характер, світлий дух та весела вдача, спокійний розум і м’які манери, довготерпіння в дратівливих обставинах і се72

Питання для обговорення: 1. Обговоріть у класі запитання про необхідність самокон­ тролю (див. матеріал за четвер). Якщо ми вже спасенні благодаттю, чому такою важливою є перемога над гріхом у нашому серці? Хіба Євангеліє не говорить нам про про­ щення гріхів? Подумайте також про характер Юди і про те, до чого його призвів гріх користолюбства. Як його приклад допомагає відповісти на запитання про необхід­ ність перемоги над гріхом? «Навіть одна недобра риса характеру, одне виплекане гріховне бажання врешті-решт зведуть нанівець усю силу Євангелія» (Е. Уайт. Свідчення для Церкви, т. 5, с. 53).

2. Чому плід Духа важливіший за будь-який із дарів Духа?

3. Прочитайте в класі вголос 13-й розділ Першого послання до коринтян та обговоріть його значення. Чому Павло приділяв велику увагу потребі людини в любові? Як нам навчитися любити так, як описано в цьому розділі? Чому смерть свого «я» та перебування в Христі такі важливі, особливо коли необхідно виявити любов до людей, які нам не подобаються?

73

7 Урок

ред агресивно налаштованих людей, співчутливе розуміння й тактовна корисність, розважливість і щедра благодійність, вірність і надійність за будь-яких обставин, смирення, яке забуває про себе в радості інших, у всьому самовладання та самоконтроль, який є завершальною ознакою досконалості”... Слово “плід” означає союз досконалості. Плід з’являється завдяки не прагненню, а перебуванню, не неспокою, а довірі, не від діл, а через віру» (С. Чедвік, цит. за: Arthur Walkington Pink, The Holy Spirit, розділ 30). «Якщо любов до істини живе у ваших серцях, ви говоритимете про істину, про благословенну надію, яку отримали в Ісусі. Якщо у ваших серцях перебуває любов, ви будете прагнути зміцнювати й наставляти свого брата у святій вірі. Якщо ваш друг або брат промовляє слова, які негативно позначаються на його характері, не заохочуйте таке лихослів’я. Це робота ворога. Нагадайте братові, що Слово Боже забороняє такі розмови» (Е. Уайт. Ви приймете силу, с. 76).

Місіонерські історії

«Моє місце тут»

Л

ейла прокинулася з важким серцем. Була субота, і вона сумувала за домом. Дівчина згадала матір і брата, які повинні були сьогодні відвідати в церкву. У Кенії здавалося, що всі люди, які живуть поблизу, ходять до церкви. Але в Данії, де тепер жила Лейла, складалося враження, що лише кілька людей відвідують прекрасні церкви, розкидані по всьому місту. Вона була так зайнята останні два місяці, з тих пір як приїхала, що їй навіть не спало на думку знайти церкву. Лейла приїхала до Копенгагена відвідати свою тітку. Коли жінка запропонувала їй знайти роботу няні з проживанням, вона погодилася. Лейла отримала необхідну для цього робочу візу та знайшла роботу в чудовій родині, члени якої дуже добре до неї ставилися. Дівчина почала відкладати гроші, аби вступити до коледжу після повернення додому. Але вона ніяк не могла знайти церковну сім’ю. Одного разу Лейла включила комп’ютер і почала шукати в Інтернеті Церкву адвентистів сьомого дня в Копенгагені. Дівчина зраділа, знайшовши міжнародну адвентистську громаду, що збиралася в місті. Вона швидко переписала адресу. Але як їй дістатися туди? Лейла вирішила поїхати автобусом. Вона знайшла карту й поспішила на автобус. Приїхавши на місце, де зазвичай збиралися адвентисти, Лейла виявила, що приміщення було порожнім. Вона помітила оголошення, у якому йшлося, що громада переїхала за місто. В оголошенні була вказана нова адреса, тому Лейла поспішила на автобус, який їхав у передмістя. Дівчина витратила чимало часу, аби знайти те місце, і до того як вона приїхала, проповідь уже завершилася. Але Лейла не зважала на це, адже вона знайшла своїх братів і сестер!

74

Дівчина познайомилася з Розою з Уганди, яка запросила її на обід. Роза представила Лейлу іншим членам їхньої англо­мовної церкви. Вона познайомилася з людьми з усього світу ‒ з Ісландії, Філіппін, Танзанії, Америки, а також із Данії. Члени Церкви тепло зустріли Лейлу і запросили її до себе наступної суботи. Дівчина твердо вирішила, що не пропустить наступне суботнє богослужіння. Лейла раділа, що знайшла свою духовну родину в Данії в міжнародній громаді. Вона відчувала любов і турботу й сама виявляла її до тих, хто приходив туди. Міжнародна церква в Копенгагені представляє адвентистів щонайменше з 16 країн, і всі вони знайшли підтримку в чужій країні завдяки своїй новій церковній сім’ї. Частина пожерт­ вувань тринадцятої суботи, зібраних 2010 року, допомогла придбати нову будівлю для міжнародної адвентистської громади. Дякуємо вам!

75

Урок

8

18­24 лютого

ÑÂßÒÈÉ ÄÓÕ I ÄÀÐÈ ÄÓÕÀ Біблійні тексти для дослідження: 1 Кор. 12:4-7, 11; Ефес. 4:7; 1 Кор. 12:14-31; Римл.

12:3-8; 1 Івана 4:1-3.

Пам’ятний вірш: «Дари є різноманітні, а Дух той самий. І служіння різноманітні, а Господь той самий. І дії різноманітні, а Бог той самий, – Він робить усе в усіх» (1 Кор. 12:4-6).

В

ирушаючи в тривале відрядження, батько доручив своєму синові виконати певну роботу. Але незабаром син зрозумів, що його батько не залишив йому необхідних засобів та інструментів для цього. Розчарований, він був змушений відкласти роботу. Перш ніж залишити учнів та повернутися на Небо до Отця, Ісус доручив їм здійснювати певну місію, а саме: проповідувати Євангеліє всьому світові. Але Господь не залишив Своїх учнів без необхідних засобів та інструментів. Він звелів, щоб вони виконували доручення в Його Ім’я і завдяки силі й допомозі Святого Духа. В уривку 1 Кор. 1:4-7 Павло дякує за «благодать Божу, дану вам у Христі Ісусі, що в Ньому ви збагатилися всім... Тому вам… не бракує жодного дару 76

Неділя, 19 лютого

Плід Духа і духовні дари Плід Духа і дари Духа мають одного Автора. Проте вони різні. Ні від кого не вимагається демонструвати дар Духа, однак усі мають виявляти плід Духа. Таланти людини на відміну від духовного плоду не обов’язково свідчать про духовність. Хоч існує тільки один плід, духовних дарів багато і деякі з них більш значущі, ніж інші. Прочитайте уривок 1 Кор. 12:4-7, 11. У чому суть викладеного тут Павлом учення? ______________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

У той час як усі якості духовного плоду за Божим задумом повинні виявлятися в житті Його послідовників, не всі віруючі мають один і той же дар або дари. Бог не давав повеління, щоб усі християни, наприклад, говорили мовами. Натомість Він наділяє віруючих різними дарами на Свій розсуд. Духовні дари призначені для служіння іншим людям та збудування тіла Христового – Його Церкви. Ці дари призначені не для нашого власного задоволення і слави, а для виконання Божої справи. Тому духовні дари нічого не варті без духовного плоду. Цікаво, що в контексті обговорення духовних дарів часто згадується любов. Відразу ж після 12-го розділу Першого послання до коринтян викладено найвищий опис любові в розділі 13. За уривком Ефес. 4:11-13 записані вірші 15, 16, де також ідеться про любов. В уривку Римл. 12:3-8 порушується тема духовних дарів, а у віршах 9, 10 цього ж розділу сказано про любов.

77

8 Урок

благодаті». Духовні дари дані через Святого Духа в Христі для збудування Церкви. Цього тижня ми розглянемо діяльність Святого Духа як суверенного Подателя Божих чудових дарів та визначимо різницю між плодом Духа і дарами Духа.

8 Урок

Дари є дарами благодаті, а значить, і дарами любові. Вони дані через любов та служать Божій любові в справі придбання душ для Христа. Через любов до людей ми відкриваємо їм любов Бога. Люблячий і всезнаючий Бог пропонує ці засоби для виконання доручення, даного Його народові. Можливо, саме тому любов названа найбільшим із дарів (1 Кор. 13:13). Чому любов лежить в основі всього, що ми робимо як хрис­ тияни? Яким чином любов «підсилює» наше свідчення?

Понеділок, 20 лютого

Бог – Податель духовних дарів Не ми вирішуємо, які отримати дари. Грецьке слово, що позначає духовні дари, – харизма. Це дари благодаті, які розподіляє Сам Бог. Ми не заробляємо їх своїм статусом, становищем, честю, освітою чи духовною працею. Ці дари дані нам з любові для виконання дорученої Богом місії.

Прочитайте текст Ефес. 4:7. Ми часто думаємо, що Подателем духовних дарів є винятково Святий Дух. Однак апостол Павло повідомляє, що Ісус Христос також причетний до цього. Яку участь бере Ісус у наділенні Своїх дітей духовними дарами? ________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Павло наголошує, що благодать Христа забезпечила право дарувати нам дари. Але саме Святий Дух розподіляє їх серед членів Церкви. Ті, хто прийняв Ісуса Христа як свого особис­ того Спасителя та вірить у Нього, будуть наповнені Духом Святим і наділені духовними дарами, «як [Він] хоче» (1 Кор.

12:11). Розподіл дарів – це прерогатива Бога. Вроджена здібність як така не є духовним даром. Духовні дари – це не те ж саме, що природні таланти, які людина може розвивати за допомогою інтенсивного навчання. Багато нехристиян наділені такими талантами. У той час як «кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця» (Якова 1:17), Бог вирішив наділити Своїх дітей особливими дарами, аби благословляти інших та зміцняти Свою Церкву. Бог може використовувати і природний талант для цієї мети, 78

Що Павло повідомляє своїм читачам про розподіл дарів?

1 Кор. 12:14-31. Чому такий підхід важливий для розуміння функціонування духовних дарів у Церкві? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Святий Дух розподіляє дари за Своєю мудрістю й волею. Оскільки Він любить нас і краще знає, де наше служіння буде найбільш ефективним, ми не повинні заздрити іншим людям та їхнім дарам. Заздрячи чужим дарам, ми виявляємо невдячність до Бога та сумнів щодо Його мудрості в розподілі дарів. Якими дарами Бог наділив членів вашої громади? Про що свідчить факт, що різні люди мають різні дари?

Вівторок, 21 лютого

Мета духовних дарів Прочитайте тексти Римл. 12:3-8 та Ефес. 4:8-12. Яка мета даних нам Богом духовних дарів? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Духовні дари були дані більше для служіння, аніж для нашого освячення. Це не чудові трюки, які задовольняють нашу цікавість, і не протиотрута від нудьги. Ми часто думаємо про дари Святого Духа як про засіб задоволення наших духовних потреб або як про шанс розширити права й можливості в нашому житті з Богом. Унаслідок такої думки люди почали сприймати дари Святого Духа більш «християно­ц ентричними», ніж христоцентричними. Ми думаємо не стільки про Бога, скільки про себе. Але, усвідомлюючи богоцентричність дарів, починаємо розуміти, що Господь наділяє нас дарами для збудування Церкви та зміцнення єдності між віруючими (Ефес. 4:12-16). Дари дані для виконання певного служіння в Церкві (Ефес. 4:11, 12), а в кінцевому підсумку – для прославлення Бога (1 Петра 4:10, 11).

79

8 Урок

якщо людина визнає, що цей талант походить від Господа та присвячує його Божій справі.

8 Урок

Дари дані не для нашої розваги. Їхня мета – наставляти інших (1 Петра 4:10; 1 Кор. 14:12, 26). Їхнє призначення – принести користь для духовного життя віруючих та бути засобом повчання для всієї Церкви. Якщо Божі дари, покликані сприяти єдності в Церкві, використовуються не за призначенням, так що тільки окремі люди отримують від них користь, – це трагедія. Коли таке відбувається, люди стають надто популярними. А це, у свою чергу, сприяє розділенню та викликає чвари. Надто часто ми думаємо про духовні дари тільки з точки зору отриманих нами здібностей і талантів. Хоч таланти тісно пов’язані з духовними дарами, ми повинні пам’ятати: Святий Дух, наділяючи нас духовним даром, завжди ставить конкретне завдання або визначає служіння (1 Петра 4:10). Тому можна сказати, що духовні дари – це певні здібності, надприродним чином дані Богом через Святого Духа. Ці дари дані людині для особливого служіння, спрямованого на збудування Церкви. А для досягнення цієї мети потрібні різноманітні дари. Чому основне призначення дарів – зміцнення церковної єдності? Яким чином віруючі з різними дарами можуть сприяти єдності в громаді? Як зробити різні дари в церкві благословенням, а не джерелом розділення? Середа, 22 лютого

Дари в минулому і тепер Прочитайте 1 Кор. 14:1 та порівняйте різні переліки дарів у текстах 1 Кор. 12:7-11, 27-31; Римл. 12:3-8 і Ефес. 4:11, 12. Чи були ці дари дані тільки віруючим новозавітної епохи? Чому ці дари доступні і в наш час? ______________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Деякі християни вважають, що дія згаданих у Новому Завіті духовних дарів була обмежена часом Ісуса й апостолів. Вони стверджують, що зі смертю апостолів особливі духовні дари також припинили свою дію в Церкві. На підтримку такої думки ці люди цитують текст 1 Кор. 13:10, де апостол Павло пише: «Коли ж настане досконале, тоді припиниться часткове». Так, настане час, коли дари втратять своє значення.

80

Прочитайте Ефес. 4:11-13. У вірші 13 сказано: «Аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, дос­ коналого змужніння, міри зрілості повноти Христа». Що це говорить нам про нинішню потребу Церкви в дарах? Четвер, 23 лютого

Святий Дух і дар розпізнавання духів Прочитайте тексти 1 Кор. 12:10; 14:29; 1 Івана 4:1-3. Чому дар розпізнавання духів такий важливий? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Хоч у Церкві присутні справжні духовні дари, Біблія попереджає нас, щоб ми не вірили кожному духові, натомість перевіряли, наскільки будь-яка звістка відповідає Писанню та чи звеличує вона Ісуса як Господа. Необхідно «розпізнавати духів» (1 Кор. 12:10), оскільки далеко не все, що люди називають вісткою від Бога, справді походить від Нього. Господь 81

8 Урок

Однак це станеться тільки тоді, коли «настане досконале», тобто такий момент, коли ми більше не будемо дивитися, як у дзеркалі, неясно, але побачимо Ісуса віч-на-віч під час Його Приходу на Землю. Біблія повідомляє, що духовні дари дані для збудування Церкви (1 Кор. 14:12). Павло закликає віруючих: «Бажайте гаряче духовних дарів» (1 Кор. 14:1, переклад І. Хоменка). Це необхідно для благополуччя Христового тіла. Оскільки в Біблії не зазначено, що Бог скасував духовні дари, значить вони будуть наявні в Церкві, доки вона не завершить свою місію і Христос не повернеться за нею. Божа справа буде завершена в кінці часу зі значно більшою потужністю і силою, ніж її здійснювали християни в перші століття. Оскільки Церква покликана підготувати світ до Другого приходу Христа, Бог не залишить її членів без Своєї допомоги у виконанні їхньої місії. Однак ці дари дані не для того, щоб витіснити Біблію або зайняти її місце. Вони дані як виконання біблійної обітниці про те, що віруючі отримають усе необхідне для збудування тіла Христового та підготовки світу до Приходу Ісуса.

8 Урок

попереджає нас, що сатанинські сили прагнуть ввести Церкву в оману. Також існують диявольські підробки справжніх дарів Духа: фальшиві вчення, підроблені пророцтва, фальшиві видіння й говоріння мовами, окультні зцілення, оманливі ознаки й чудеса тощо. Серед людей, які визнають дію духовних дарів у наші дні, деякі роблять надмірний акцент на певних духовних дарах та приділяють необґрунтовану увагу наявності спеціальних ознак і чудес. Зауважмо, що Павло називає дар розпізнавання духів (дар прозорливості) відразу після згадки про дар звершення чудес і дар пророцтва та до згадки про дар мов (див. 1 Кор. 12:10). Бог дає Церкві дар прозорливості, аби зберегти її в істині та єдності, захистити її членів від лжепророків, хибних ознак і чудес. Для правильного розуміння необхідні біблійна зрілість, знання, вірність Божому Слову в переконаннях і практичному житті. Основою прозорливості має бути Боже Слово. Тільки порівнюючи різні ідеї та явища зі Словом, ми можемо точно знати, чи походять вони від Господа, чи ні. «Людина, для якої чудеса є мірилом істинності її віри, виявить, що сатана, вдаючись до різних хитрощів, може творити чудеса, які здаються справжніми... Нехай не минуть безслідно дні та нехай не будуть втрачені дорогоцінні можливості, щоб шукати Господа всім серцем, душею і розумом. Якщо ми не полюбили істину, то можемо опинитися серед тих, хто повірить чудесам диявола, які він чинитиме в ці останні дні. Дивовижні явища видаватимуть за надзвичайні Божі чудеса, у той час як їх слід вважати підробкою, сфабрикованою батьком неправди... Під впливом злих духів люди чинитимуть чудеса» (Е. Уайт. Вибрані вісті, т. 2, с. 52, 53). П’ятниця, 24 лютого

Для подальшого дослідження: Прочитайте уривки з книги Еллен Уайт «Велика боротьба» (с. 511-517; 593-602). Деякі запитують: «Чому в наші дні ми не бачимо таких же чудес, таких же надприродних зцілень, які відбувалися 82

Питання для обговорення: 1. У чому різниця між плодом Духа та духовними дарами?

2. Як розуміння того, що дари дає люблячий мудрий Бог, допомагає нам цінувати різні дари в нашій Церкві?

3. Чому дивовижні зцілення і чудеса самі по собі не є надійним критерієм для визначення істини? Що має су­ проводжувати їх?

4. «Кажу кожному з вас через дану мені благодать: не думати про себе більше, ніж належить думати, а думати скромно, згідно з мірою віри, якою Бог кожного наділив» (Римл.

12:3). Яку важливу настанову висловив апостол Павло? Наскільки «високою» має бути наша думка про себе?

83

8 Урок

в біблійні часи?» По-перше, ми чуємо історії про чудеса. Звичайно, деякі люди бачили їх на власні очі. По-друге, при читанні Біблії може скластися враження, що чудеса завжди відбуваються. Однак таке враження складається тільки тому, що Святий Дух надихав письменників Біблії описувати події, які мали найважливіше значення в збудуванні ранньої Церкви, а ці події часто супроводжувалися чудесами. Проте в більшості випадків люди як тоді, так і сьогодні черпали знання з Божого Слова, а потім відгукувалися на заклик Святого Духа. І, нарешті, Еллен Уайт пише: «Справою Хрис­ та було проповідувати Слово й полегшувати страждання людей за допомогою чудесних зцілень. Але мені було дано настанову про те, що ми не можемо сьогодні діяти подібним чином, бо сатана також виявить свою силу в здійсненні чудес. Тому Божі слуги не можуть сьогодні діяти за допомогою чудес, оскільки будуть відбуватися фальшиві зцілення і їх видаватимуть за Божественні. З цієї причини Господь закликає Свій народ іти шляхом фізичного лікування, поєднуючи цю роботу з проповіддю Слова. Потрібно створювати санаторії та запрошувати в ці установи працівників, здатних стати справжніми медичними місіонерами. Завдяки цьому люди, котрі проходять у наших санаторіях курс лікування, перебуватимуть під благотворним духовним впливом» (Е. Уайт. Вибрані вісті, т. 2, с. 54).

Місіонерські історії

Оголошення в газеті Частина 1

К

ім гортав газету, переглядаючи заголовки й читаючи історії, які його зацікавили. У нижньому кутку сторінки він побачив невелике оголошення. Він швидко прочитав його, потім зупинився і прочитав знову. Кім перегорнув сторінку та продовжив читати газету, але текст оголошення не виходив з голови. Усіх бажаючих запрошували на вечірні курси з вивчення Біблії, які проводилися щосереди. Кім ще раз прочитав оголошення і відчув: це саме те, що він шукав. Кіма завжди цікавили духовні питання. Хоч його сім’я, як і більшість сімей у Данії, не була релігійною, він завжди вірив, якщо не в Бога, то в Добру силу. Кім відчував, що в житті відбувається боротьба між добром і злом. Він бачив зло в алкоголі, наркотиках і жорстокості, з якою стикався. «Якщо існує зло, значить десь має існувати і добро», ‒ вважав він. Кім намагався вести правильний спосіб життя, але невдачі засмучували його. Він намагався здобути чесноти, не розуміючи, що в цьому йому може допомогти тільки Бог. Кім почав вести здоровий спосіб життя і став вегетаріанцем. Він ділився своїми відкриттями з рідними, але робив це поступово, щоб не злякати їх великою кількістю інформації. Через деякий час його батьки побачили мудрість у його здоровому способі життя. Читаючи книги про здоров’я, він познайомився з рухом «Нью Ейдж» («Новий вік»). Його послідовники, не заперечуючи існування Бога, навчають, що Він живе всередині кожної людини як прагнення до добра. Але спасіння через Ісуса Христа не було частиною їхнього вчення.

84

Коли Кім зіткнувся з деякими особистими проблемами, він усвідомив, що рух «Нью Ейдж» не відповідає на всі його запитання. Повинно бути щось більше в житті, чого він не знайшов. Кім почав шукати Бога. Чи існує Він? Чи піклується Бог про людство? Чи любить Він людину і допомагає їй під час труднощів? Якщо Бог піклується про нього, Кім хотів зустрітися з Ним.

Далі буде

85

Урок

9

25 лютого – 3 березня

ÑÂßÒÈÉ ÄÓÕ I ÖÅÐÊÂÀ Біблійні тексти для дослідження: Ефес. 1:22, 23; 1 Кор. 12:13; Римл. 6:3-7; Дії 17:11; Ефес.

4:5, 6; Дії 2:4-11. Пам’ятний вірш: «Намагаючись зберігати єдність Духа в союзі миру. Одне тіло й один Дух, – як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. Один Господь, одна віра, одне хрещення» (Ефес. 4:3-5).

І

ноді ми думаємо про діяльність Святого Духа тільки на індивідуальному рівні, тобто в житті окремих віруючих. Однак ця діяльність є основою релігійної спільноти. Зрештою Святий Дух відповідає за існування Христової Церкви. Ми часто схильні вважати, що Церква існує та зростає завдяки різноманітним євангельським і місіонерським програмам. Так, Бог бажає здійснити Свої чудові плани в Церкві і звершує це з нашою допомогою. Проте реальна причина існування Церкви полягає не в тому, що робимо ми; цей інститут не є результатом нашої мудрої організації і грамотного управління, хоч ці якості важливі. Церква існує завдяки тому, 86

Неділя, 26 лютого

Святий Дух об’єднує нас із Христом Святий Дух об’єднує нас різними способами. Ми не могли б існувати як Церква, якби Дух Святий не об’єднав нас насамперед із Христом. Христос – Глава Церкви (див. Ефес. 1:22, 23; 5:23). Через Святого Духа ми об’єдналися з Ним. Єдність із Христом лежить в основі всіх благословень спасіння, оскільки все, що ми маємо, походить від Господа. Наше прийняття як синів і дочок Бога, виправдання й освячення, переможне життя й остаточне прославлення – усе це обумовлено нашим союзом із Христом. Тому Він має бути основою всього нашого християнського досвіду. Прочитайте тексти Ефес. 2:18, 20-22 та 1 Петра 2:6, 7. Що ці вірші говорять про роль Христа і Святого Духа в справі збудування Церкви? _____________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Завдяки Святому Духові ми маємо доступ до Бога Отця. Ісус – скеля, основа нашого спасіння, на Ньому ґрунтується Церква. Діяльність Духа на індивідуальному рівні приводить до створення спільноти віри – Церкви. Переживши досвід спасіння через віру в Ісуса Христа, зворушені Божою любов’ю, ми маємо приємну «спільність Святого Духа» (2 Кор. 13:13) у Церкві. Окремі віруючі стають частиною нової духовної Божої оселі «Духом» (див. Ефес. 2:22). Як послідовники Христа, ми повинні бути готові «зберігати єдність Духа в союзі миру» (Ефес. 4: 3). Нам завжди слід прагнути до єдності з іншими 87

9 Урок

що Бог уже здійснив та продовжує здійснювати для нас через Святого Духа. Саме Святий Дух створює духовну спільноту і братство, яке має натхненне тим же Духом Боже Слово як мірило віри й досвіду. Богонатхненна Біблія – ​​основа для богословської єдності Церкви. Без діяльності Духа Церква не існувала б і не могла виконувати свою місію.

9 Урок

віруючими, за винятком випадків, коли від нас вимагають поступитися біблійними принципами.

Прочитайте уривок Колос. 3:12-14. Як ви можете виявляти перераховані якості та сприяти єдності Церкви? Чому ці якості важливі для єдності Церкви?

Понеділок, 27 лютого

Святий Дух об’єднує нас за допомогою хрещення Прочитайте текст 1 Кор. 12:13. Як хрещення об’єднує нас із Христом та Святим Духом? ____________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Саме Святий Дух об’єднує нас в одне Тіло. Хрещення – це публічний обряд, який знаменує вхід до духовного Царства Христа. За допомогою хрещення ми долучаємося до церковного організму. Таким чином, хрещення є яскраво вираженим церковним обрядом і має важливе церковне значення. Як послідовники Христа, ми не можемо жити ізольовано. Ми всі потребуємо підтримки, заохочення й допомоги інших. І ми, звичайно, не можемо виконати Божественну місію поодинці. Ось чому Бог створив Церкву. Слідувати за Христом означає слідувати за Ним спільно з іншими віруючими. Таким чином, хрещення і Церква – це видимі Божі засоби, які допомагають віруючому прямувати шляхом спасіння. Прочитайте уривок Римл. 6:3-7. Що символізує собою біблійне хрещення? ______________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Хрещення як акт поховання з Ісусом Христом у водній могилі та воскресіння до нового життя в спілкуванні з Господом і Спасителем символізує розп’яття колишнього життя й публічне визнання Христа своїм Спасителем. «Хрещення – найурочистіше зречення від цього світу. Особа мертва для гріховного життя. Під час хрещення вода 88

Чи прийняли ви рішення укласти заповіт з Господом? Якщо ні, що перешкоджає вам прийняти заклик Христа й охрес­ титися? Якщо ви вже були хрещені зануренням у воду, як цей заповіт вплинув на ваш духовний зв’язок з Ісусом? Вівторок, 28 лютого

Святий Дух об’єднує Церкву через Боже Слово Прочитайте тексти Дії 17:11; Івана 5:39, 46, 47; 8:31, 32. Яка риса характеризує справжнього учня Христа? Чому Біблія незамінима як засіб, що привертає нас до Спасителя та допомагає вірно йти за Ним? ____________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Головним інструментом, за допомогою якого Святий Дух єднає нас із Христом, є Слово Боже. Біблія – ​​надійне джерело для пізнання Ісуса і Божої волі. Саме тому дослідження Писання та запам’ятовування його змісту настільки важливі. Біблія є авторитетним джерелом, яке дозволяє розрізняти духовну істину й оману. Павло дав високу оцінку віруючим у Верії, назвавши їх шляхетними (Дії 17:11), оскільки вони старанно дослідили Писання, перевіряючи істинність почутої вістки.

89

9 Урок

покриває людину і в присутності небесного Всесвіту укладено обопільний заповіт. В Ім’я Отця, Сина і Святого Духа людину занурюють у водну могилу, поховавши із Христом у хрещенні, та піднімають з води, щоб вона могла жити новим життям вірності Богові» (Е. Уайт. Біблійний коментар АСД, т. 6, с. 1074). Хрещення – це важливий крок, який повинні зробити всі, хто бажає перебувати під керівництвом Отця, Сина і Святого Духа. Іншими словами, хрещення знаменує справжнє покаяння, розп’яття старої природи, а також указує на нове народження, або навернення. Воно також передбачає взаємні зобов’язання заповіту. Віруючий обіцяє бути вірним Богові та Його заповідям, а Бог гарантує, що ми завжди можемо покластися на Нього.

9 Урок

Будь-яке духовне відродження й перетворення – індивідуальне чи колективне – має ґрунтуватися на Писанні. Біблія – фундамент, на якому збудована наша віра. Любов до Ісуса та Його Слова об’єднує Церкву. Прочитайте уривок Івана 17:17-21. Тут Ісус говорить про єдність як відмітну рису християнства. Згідно з текстом Івана 17:17, що є основою такої єдності? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Боже Слово – істина, правда (Івана 17:17; Псал. 119:138, 160). За допомогою Божого Слова Святий Дух забезпечує єдність Церкви. Він ніколи не дозволить нам сумніватися в Біблії, критикувати її, щось віднімати від біблійного вчення або додавати до нього. Навпаки, Він спонукає нас цінувати Божественний авторитет Писання. Святий Дух ніколи не буде відволікати нас від написаного Слова і тим більше від Живого Слова (2 Петра 1:21). Більше того, Він спонукає нас постійно перебувати у свідомій добровільній покорі Писанню і Христу. Біблія – основоположне джерело будь-якої богословської єдності у світі. Послаблюючи свою віру в Біблію, істинне Боже Слово, ми підриваємо єдність Церкви. Скільки часу ви приділяєте вивченню Святого Письма? Яким чином навчаєтеся підкорятися його авторитету?

Середа, 1 березня

Святий Дух об’єднує Церкву у вірі і вченні «Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх нас» (Ефес.

4:5, 6). Що Павло говорить тут про єдність та її джерело? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Єдності у вірі та вченні можна досягнути лише в покорі Слову Божому. Господь, Котрий учора, сьогодні і навіки Той Самий, створює духовний зв’язок із кожним віруючим. Нове народження під впливом Святого Духа та послух Божому 90

Проаналізуйте наведене вище висловлювання Еллен Уайт. Незважаючи на те, що роблять або думають інші, запитайте себе: «Що я можу зробити, аби допомогти Церкві досягти єдності?» Четвер, 2 березня

Святий Дух об’єднує Церкву в місії та служінні Прочитайте уривки Дії 2:4-11, 16-21. Яким був результат злиття Святого Духа на новозавітних віруючих? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 91

9 Урок

Слову, викликаний тим же Духом, приводить до єдності віри й учення, а ця єдність долає всі соціальні й культурні відмінності. Хоч ми покликані підкорятися Божому Слову та робити все можливе, аби зберігати мир з усіма (див. Римл. 12:18), однак самі по собі як церковна організація ми не здатні забезпечити богословську єдність або єдність мети. Адже єдність – це не стільки результат проведеної роботи, скільки дар Святого Духа, Котрий працює в житті кожного віруючого та в житті Церкви. Богословська основа єдності – Боже Слово. Будь-яке звернення до Духа в обхід Слова може призвести до сумнівних учень та дій. Водночас будь-яке звернення до написаного Божого Слова без Святого Духа робить Писання сухим та безплідним. Бо є тільки один Господь та одна віра, які приводять до одного хрещення. Тільки за допомогою щирого послуху Божому Слову ми зможемо досягти єдності в нашій Церкві. А якщо немає єдності у вірі й ученні, то не буде єдності і в місії. «У нас один Господь, одна віра, одне хрещення. Євангеліє Христа необхідно донести до всіх верств, усіх народів, мов і племен. Вплив Євангелія має об’єднати їх в одне велике братство. У нас є лише один Взірець, Який ми повинні наслідувати у формуванні характеру. І коли всі матимемо характер Христа, ми будемо перебувати в повній гармонії, національності зіллються в Ісусі Христі; вони будуть єдині в думках, судженнях, словах та в один голос прославлятимуть Бога» (Е. Уайт. Наше вище покликання, с. 171).

9 Урок

Святий Дух сприяв найпотужнішому місіонерському служінню за всю історію світу. Бог може зробити більше через невелику групу людей, об’єднаних у своїй відданості Йому, ніж через численну групу людей з різними уподобаннями. Однак Він може зробити значно більше, якщо ми присвятимо Йому свої життя й енергію, таланти і ресурси. Церква Нового Завіту зросла завдяки єдності в житті і місії. Невелика група скромних віруючих була перетворена на потужний загін, який став ефективним інструментом навернення людей з різних культур і мов. Вони були об’єднані в проголошенні вістки «про Божу велич» (Дії 2:11). Той же Бог, Котрий діяв за часів Нового Завіту, діятиме і в кінці часу, коли має завершитися робота до Його Приходу. Прочитайте уривок Дії 2:42-47. Що ще об’єднувало ново­ завітних віруючих? ______________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

П’ятидесятниця супроводжувалася цілою низкою інших чинників, які сприяли єдності ранньої Церкви. Віруючі були єдині у вивченні Біблії та постійно перебували в навчанні апос­ толів (Дії 2:42). Вони були єдині в ламанні хліба, що вказує на єдине поклоніння (Дії 2:42). Перші християни об’єдналися в молитві (Дії 2:42) та прославлянні Бога (Дії 2:47), спільно служили нужденним, ділилися своїм майном, а також вели спільне господарство (Дії 2:44, 45). Спільне вивчення Біблії та спілкування пробудить бажання поділитися Благою вісткою з іншими людьми і практично допомагати ближнім. Святий Дух відкриє нам очі на потреби оточуючих. Які заходи вашої місцевої громади свідчать про її єдність? Що ще можна зробити? П’ятниця, 3 березня

Для подальшого дослідження: «У цій праці слід брати участь і нам. Замість того щоб жити в очікуванні якогось особливого часу загального пробу92

Питання для обговорення: 1. Що мала на увазі Еллен Уайт, стверджуючи, що «кожна людина прагне стати центром впливу»? Чому людині при­ таманне таке прагнення і як боротися із цією природною схильністю у своєму житті? (Див. також Филп. 2:3, 4).

2. Деякі стверджують, що людей об’єднує служіння, а не док­ трини. Доктрини, на їхню думку, роз’єднують людей, тому не варто приділяти їм велику увагу. Проте чому не може бути єдності в місії та служінні, якщо існують розбіжності у вченні? Чому єдине віровчення – потужний чинник єдності й ефективності місії?

3. Наскільки допустиме різноманіття думок у богословських питаннях? Небагато людей розуміє істину однаково. Як ми можемо зберігати церковну єдність, допускаючи незначну різницю поглядів? Як члени вашої місцевої громади вирі­ шують питання, пов’язані з відмінностями в розумінні того чи іншого питання?

4. Яким чином Біблія може сприяти єдності? Як ми повинні ставитися до вивчення Слова Божого, аби бути єдиною Церквою в місії та вірі?

93

9 Урок

дження, нам необхідно розширювати вже наявні можливості для праці зі спасіння душ. Замість того щоб виснажувати свої розумові сили в здогадах щодо часів і строків, котрі Отець встановив Своєю владою, не розповівши про них людям, ми повинні віддати себе під керівництво Святого Духа, виконувати свої теперішні обов’язки, давати хліб життя, очищений від людських помилок, душам, які гинуть без істини» (Е. Уайт. Вибрані вісті, т. 1, с. 186). «Кожна людина прагне стати центром впливу, і доки Бог не звершить роботу у Своєму народі, люди не зрозуміють, що тільки в покорі Богові зосереджена безпека для кожної душі. Його благодать, перетворюючи людські серця, приведе до такої єдності, якої ще не було досягнуто, бо всі, хто уподібниться до Христа, дійдуть згоди один з одним. Святий Дух створює єдність» (Е. Уайт. Вибрані вісті, т. 3, с. 20, 21).

Місіонерські історії

Оголошення в газеті Частина 2

К

ім зустрів християн, які запросили його до церкви. Він відвідав богослужіння й насолоджувався музикою, але через деякий час усвідомив, що служіння було побудоване більше на почуттях і емоціях, ніж на здоровому глузді й логіці. Кім бажав більшого, того, що могло задовольнити його розум такою ж мірою, як і душу. Він боявся, що його пошуки можуть тривати довго. Саме тоді Кіму потрапило на очі те оголошення. Він вирішив відвідувати зустрічі з вивчення Біблії. Можливо, там він знайде відповіді на свої запитання. Кім був вражений тим, про що дізнався під час біблійних курсів. Він ніколи не усвідомлював глибини Божої любові й не розумів План спасіння. Кім продовжив відвідувати курси і побудував своє життя на принципах, про які дізнався. Він відмовився від хитросплетених учень, які закривали собою Бога. Кім усвідомив, що Господь є Творцем досконалої логіки та здорового глузду. Він зростав духовно у міру того, як відкривав для себе великі Божі істини. Кім поступово ділився тим, про що дізнавався, зі своєю сім’єю. Рідні ввічливо вислуховували його, але він не бачив справжньої зацікавленості з їхнього боку. Кім продовжував розмовляти з ними, сподіваючись, що його сім’я врешті-решт прийме його віру в Бога так само, як вона прийняла його здоровий спосіб життя. Через вісім місяців після того, як Кім знайшов оголошення в газеті, він уклав заповіт з Богом і приєднався до Церкви християн адвентистів сьомого дня. Він розповідає про свою віру іншим людям і шукає відповіді на особисті запитання в Біблії. Кім з радістю ділиться Божими істинами і хоче допомогти іншим людям знайти Господа так само, як колись 94

знайшов Його сам. Щотижня він проводить спільний обід і біблійні курси, які відвідують 10-12 осіб. Церква в Данії невелика, і мало хто цікавиться релігією. Але Кім хоче допомогти Церкві зростати. Він продовжує ділитися істиною зі своєю сім’єю, сподіваючись, що колись рідні розділять його радість. Цього кварталу частина ваших пожертвувань тринадцятої суботи допоможе побудувати Міжнародний євангельський молодіжний центр в Осло, Норвегія.

95

Урок

10

4­10 березня

ÑÂßÒÈÉ ÄÓÕ, ÑËÎÂÎ I ÌÎËÈÒÂÀ Біблійні тексти для дослідження: Івана 15:7; Матв. 7:7; Псал. 66:18; Якова 1:6-8; 1 Івана 5:14,15; Дії 2:38. Пам’ятний текст: «Отак і Дух допомагає нам у наших немочах; адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі» (Римл. 8:26, 27).

І

стинна духовність і молитва йдуть пліч-о-пліч. Справжнє духовне життя немислиме без ревної молитви. Однією з найбільших насущних потреб після потреби в покаянні є відродження нашого молитовного життя. Добра вістка полягає в тому, що навіть у наших молитвах ми не залишені без допомоги Святого Духа. Молитва наближає нас до Бога, Який підносить нас у Свою присутність. Молитва віри дає нам можливість жити Божими обітницями. Коли ми звертаємося до прекрасних обітниць, даних Богом у Його Слові, наше життя змінюється. Бог може надміру задовольнити всі наші 96

Неділя, 5 березня

Молитва, угодна Богові Чимало молитов одягнені в благочестиву мантію, однак спонукувані сумнівними мотивами. Ми можемо молитися про продовження чийогось життя, оскільки боїмося залишитися самі. Або ж молитися про успіх Божої справи, бо відіграємо в ній важливу роль. Ми також можемо молитися про навернення тієї чи іншої людини, тому що тоді наше життя стане легшим. Часто наші молитви зосереджені на наших власних бажаннях, а не на Божих. Однак угодна Богові молитва має іншу спрямованість. Прочитайте текст Івана 15:7. Чому важливо перебувати в Ісусі та в Його Слові, якщо ми прагнемо успішного молитовного життя? На що будуть орієнтовані наші молитви, якщо ми не перебуваємо в Ісусі? ________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Шукати Бога та насолоджуватися спілкуванням з Ним важливіше за все інше, що Він може дарувати нам. Якщо Бог стоїть на першому місці в нашому житті, ми бажаємо виконувати Його волю; Його думки будуть формувати наші бажання. Якщо Бог є центром молитви, ми будемо молитися з Його точки зору. Ми починаємо бачити все наше життя Його очима. Такий підхід облагороджує молитву. Бог глибоко зацікавлений у нас. Він прагне брати участь у всіх аспектах нашого життя: у наших турботах, страхах, 97

10 Урок

потреби, згідно зі Своїм багатством (Филп. 4:19). Справжня молитва і справжня духовність завжди зосереджені на Богові, бо вкорінені в Його Слові. Ми не повинні будувати своє духовне життя на особис­ тому мінливому досвіді та суб’єктивних відчуттях, а також вдаватися у своїх молитвах до сумнівних прийомів східної медитації. Навпаки, у своєму житті ми маємо керуватися Біб­ лією та дотримуватися Божої волі, відкритої в Його Слові. Саме Святий Дух пробуджує в нас бажання шукати в молитві Божої присутності й підносити прохання один про одного.

10 Урок

бажаннях, надіях, прагненнях, успіхах, радощах і невдачах. Ми можемо говорити з Господом про все як з добрим Другом. І ми дивимося на все Його очима. Молитва змінює не Бога, а нас. Ми запрошуємо Бога у своє життя, а Його присутність перетворює нас. «У молитві ми відкриваємо серця Богові як Другу. Це потрібно не тому, що Бог не знає, хто ми такі, але щоб допомогти нам прийняти Його. Молитва наближає не Бога до нас, а нас до Бога» (Е. Уайт. Дорога до Христа, с. 93). Які дивовижні слова! Вони найкраще описують, що молитва звершує в нас і для нас. Особиста молитва відкриває наші серця, як посудини, для прийняття благодаті, сили й Божої присутності в нашому житті. Усі ми певною мірою пізнали у своєму житті, як молитва наближає нас до Бога. Подумайте про своє молитовне життя. Про що ви молитеся, коли і чому? Що це говорить про ваш духовний стан і ставлення до Бога? Що необхідно змінити?

Понеділок, 6 березня

Підстава біблійної молитви: прохання Прочитайте Матв 7:7. Перш ніж отримати щось від Бога, ми повинні попросити про це. Чому наші прохання важливі, якщо Бог і так усе знає? ____________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Викладаючи свої прохання, ми відкриваємо свої бажання та висловлюємо свою довіру до Бога. За допомогою молитви ми наближаємося до Того, у Кого знайдемо підтримку й допомогу. Звертаючись до Бога з проханням, ми дозволяємо Йому брати активну участь у нашому житті заради нашого добра. Господь бажає, щоб ми відкривали Йому свої серця та висловлювали молитовні прохання. Якщо не проситимемо, то й не отримаємо обіцяні дари. Ісус сказав: «Просіть – і дасться вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам. Бо кожний, хто просить, – одержує; і хто шукає, – знаходить, а тому, хто стукає, – відчиняють» (Луки 11:9, 10).

98

Ми справді можемо молитися до Бога про все. Жодне прохання не є для Нього надто незначним або настільки великим, що Він не може виконати його. Він усемогутній. Вірою ми можемо претендувати на кожну біблійну обітницю й отримати обіцяний дар з Його рук за Його волею (2 Кор. 1:20). Проте існують певні умови, які необхідно виконати, щоб отримати бажане. Якщо ми не готові повністю підкоритися Богові або наші прохання відображають лише егоїстичні, гріховні бажання, Господь не відповідатиме на наші молитви (див. Ісаї 59:1, 2). Важливою умовою для виконання наших прохань є наша готовність дотримуватися Божої волі та послух. «Усі Його [Бога] дари обіцяні на умові послуху» (Е. Уайт. Наочні уроки Христа, с. 145). Знаючи, що Бог щедрий, ми можемо сміливо приходити до Нього. «Якщо у своїх молитвах ми показуємо, що нічого не очікуємо від Господа, це не прославляє Його. Він бажає, щоб кожен віруючий наближався до престолу благодаті з відвагою й упевненістю» (Е. Уайт / Ознаки часу, 7 серпня 1901 року). Вівторок, 7 березня

Підстава біблійної молитви: віра Прочитайте текст Марка 11:24. Який інший елемент поруч із проханням згадує Ісус у зв’язку з молитвою? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Недостатньо тільки просити. У наших молитвах має міститися ще один важливий елемент – віра. У Посланні до євреїв 99

10 Урок

Прочитайте тексти Марка 11:24; 1 Івана 5:14, 15; Псал.

66:18. Чому Бог може виконати будь-яке прохання? Чому необхідно знати, що Бог щедрий і любить ділитися Своїми щедротами? Яка умова отримання відповідей на молитви? ___________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

10 Урок

сказано, що «без віри неможливо догодити Богові» (11:6). Коли ми схиляємо коліна перед Богом та розгортаємо Біблію на сторінці з тією чи іншою обітницею (усього їх понад три тисячі), а потім просимо Бога з простотою маленької дитини виконати Його обітницю нам на добро, ми повинні вірити, що Він зробить усе найкращим чином і свого часу. Прочитайте уривок Якова 1:6-8. Як тут змальована людина, котра відчуває нестачу віри? Чому віра є необхідною умовою для отримання обіцяних дарів? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Приходячи до Бога, ми повинні вірити, що Він є та нагороджує тих, хто шукає Його. Дієву молитву має супроводжувати віра не тільки в те, що Бог може відповісти, а й у те, що Він зробить це згідно зі Своєю Божественною волею. У Біблії віра пов’язана з довірою. Ми можемо довіряти комусь, тільки знаючи, що ця людина надійна. Сумніваючись у тому, що Бог виконає Свої обітниці, ми не можемо розраховувати отримати щось від Нього. Вірити – значить прийняти Бога в Його Слові. Це означає, що ми покладаємося на Господа і Його обітниці, навіть якщо наші почуття підказують нам зворотне. «Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання» (Євр.

11:1). Віра покладається на Божі обітниці, оскільки ми довіряємо Його словам (Євр. 11:11). Віра знає, що «неможливо, аби Бог сказав неправду» (Євр. 6:18). Бог учора, сьогодні й навіки Той Самий (Євр. 13:8). Віра знає, що для Бога немає нічого неможливого (Луки 1:37). Віра відчиняє двері Божественної скарбниці. За допомогою Святого Духа Бог спонукає серця чоловіків та жінок вірити Божому Слову, і через віру наші молитви приводять у рух руку Всемогутнього.

Що допомагає вам стати сильнішими у вірі? Яка риса характеру Ісуса допомагає вам здобути впевненість у Його готовності і здатності дарувати вам необхідну допомогу?

100

Урок

Підстава біблійної молитви: прийняття обітниць

10

Середа, 8 березня

Віра даремна, якщо ми не претендуємо на те, про що молимося. Прочитайте уривок 1 Івана 5:14, 15. Як нам здобути впевненість у тому, що Бог чує нас і ми отримаємо відповідь на наше прохання? _____________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Третій елемент біблійної молитви – прийняття обітниць. Після того як ми попросили Бога й повірили Його обітницям, нам необхідно прийняти обіцяне. Ми приймаємо Божу обітницю як таку, що стосується безпосередньо нас, та дякуємо Йому за її виконання. Таким чином, ми приймаємо обітниці серцем. Еллен Уайт пише: «Ми можемо просити про будьякий обіцяний Ним дар, повинні вірити, що отримаємо його, та дякувати Богові за те, що отримали» (Виховання, с. 258). У тексті Луки 8:11 Ісус порівнює Боже Слово з насінням. Подібно до того як у кожній насінині міститься потенціал цілої яблуні, так і Божий дар міститься в Його обітниці. Претендуючи на обітницю й дякуючи Богові за неї, ми вже володіємо обіцяним Ним даром. Ми отримуємо обіцяний дар через віру, перш ніж зможемо побачити або відчути його. Приклад воскресіння Лазаря (див. Івана 11) показує, що Ісус молився саме таким чином. Спаситель точно знав Божу волю в даній ситуації. У тексті Івана 11:11 сказано, що Він був готовий виконати волю Бога і був слухняний. В уривку Івана 11:39-41 читаємо, що Ісус заздалегідь подякував Отцеві за воскресіння Лазаря, хоч той ще перебував у могилі. Коли Ісус дякував Богові, Його прохання було виконане. Як діти Бога, ми повинні покладатися на Його обітниці. Хоч ми не можемо пояснити все, однак можемо довіряти Його обітницям. «Господь каже: “До Мене поклич в день недолі” (Псал.

49:15). Він запрошує нас прийти до Нього з нашими труд101

10 Урок

нощами, турботами і потребою в Божій допомозі. Він закликає нас молитися, не зволікаючи. Як тільки виникають труднощі, нам слід відразу ж піднести до Нього наші щирі серйозні благання. Наполегливість у молитві свідчить про велике довір’я до Бога. Усвідомлення потреби спонукує нас серйозно молитися, і Небесний Отець зворушений нашими проханнями» (Е. Уайт. Наочні уроки Христа, с. 172). Чому важливо приносити всі прохання Богові в молитві?

Четвер, 9 березня

Молитва про Святого Духа Прочитайте тексти Ефес. 3:16 та Дії 2:38. Що вони повідомляють про отримання Святого Духа в нашому житті? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Можна молитися багато про що, однак у цей тривожний час ми найбільше потребуємо Святого Духа. Це найбільший дар, який може дати Ісус. Посилаючи Святого Духа, Отець не міг дати Своєму народові більше. Немає нічого, що можна було б додати до дару Святого Духа (зрештою, хіба можна додати щось до Самого Бога?). Завдяки Його служінню в нашому житті усі наші потреби задоволені. Благословення Святого Духа приносить із собою всі інші благословення. Однак існує одна серйозна перешкода – і це ми самі, адже часто не готові прийняти Святого Духа. Як і за днів новозавітної Церкви, сьогодні ми повинні розуміти, що спочатку маємо покаятися й повністю присвятити своє життя Ісусові. Так, тільки спонукання Святого Духа дозволяє нам зробити це. Коли ми відгукуємося на Його спонукання, то покаяння за гріх є першим плодом дії Святого Духа в нашому житті. У покорі й вірі нам необхідно визнати свої гріхи, щоб Він очистив нас від усякої неправди. Нам слід зрозуміти: як грішні істоти, ми потребуємо Бога та Його благодаті. Без Нього ми втрачені, мертві у своїх гріхах і приречені на вічну загибель.

102

Чому дар Святого Духа є найбільшим даром з усіх, які Ісус міг дати нам? Чи пережили ви досвід участі Святого Духа у вашому житті? Яким було б ваше життя без цього дару?

П’ятниця, 10 березня

Для подальшого дослідження: Прочитайте з книги Е. Уайт «Наочні уроки Христа» розділ «Просити, щоб давати» (с. 139-149). Обнадійливі обітниці можна також знайти в книзі Еллен Уайт «Бог обіцяв» (God has Promised, Washington, D.C.: Review and Herald, 1982). Без молитви ми не мали б жодної духовної сили, бо молитва єднає нас із Джерелом сили. Без молитви ми не мали б життєво важливого зв’язку з Богом. Ми стали б порожніми посудинами, що мають «вигляд благочестя», але позбавленими сили й обітниці дару згори. Як ми змогли переконатися цього тижня, нам даровані чудові обітниці про Божу відповідь на молитву. Але що можна сказати про ті періоди, коли ми не отримуємо того, що просимо, хоч найкращим чином виконуємо всі умови? «Не падайте духом, якщо на ваші молитви немає негайної відповіді. Господь бачить, що молитва часто змішується з думками про матеріальні блага. Люди моляться про те, що 103

10 Урок

Таким чином у щирій молитві ми виконаємо умови, на яких Бог обіцяв дати нам Свого Святого Духа. Отже, усе, що нам потрібно зробити, – це просити Бога, і Він з радіс­ тю дарує нам Свого Духа. «Небесний Отець більш охоче бажає дати Святого Духа тим, хто просить у Нього, ніж земні батьки готові дати добрі дари своїм дітям» (Е. Уайт. Ви приймете силу, с. 284). Як і інші духовні дари, дар Святого Духа ніколи не був самоціллю. Він даний, аби прославити Ісуса, відтворити образ Христа в нашому житті, дарувати нам можливість служити братам і сестрам у збудуванні Тіла Христового, Церкви. Тому будь-яке поклоніння, спільне чи особисте, яке підносить Святого Духа над Ісусом Христом, є неправильним. Адже через Ісуса ми «маємо доступ до Отця в одному Дусі» (Ефес. 2:18).

10 Урок

задовольнятиме їхні егоїстичні бажання, тому Господь не виконує прохання так, як вони очікують. Він проводить їх через випробування і приниження, доки вони не побачать більш ясно, чого найбільше потребують. Господь не потурає їхньому зіпсованому смаку і не дає їм того, що їм зашкодить і чим вони знеславлять Бога. Він не дає людям того, що лестить їхній зарозумілості та слугує лише для їхнього самозвеличення. Ми повинні приходити до Бога з покірним, скрушеним серцем, підкоривши все Його священній волі» (Е. Уайт. У небесних оселях, с. 89). Питання для обговорення: 1. Яким чином молитва впливає на все наше духовне життя? Що ви відчуваєте, коли молитеся? Які зміни здійснює у вас молитва?

2. Що ви скажете людині, котра молилася про щось, але не побачила виконання свого прохання, наприклад, не дочекалася зцілення хворої дитини? Як ми навчаємося довіряти Богові навіть у таких ситуаціях?

3. Поділіться власним молитовним досвідом у класі та роз­ кажіть, що він означає для вас. Яким чином ваш досвід може допомогти людям, котрі не до кінця розуміють призначення молитви?

4. Чому важливо молитися, навіть якщо ми не цілком ро­ зуміємо, як вона діє?

104

Місіонерські історії

Відроджене життя Частина 1

У

цій та двох наступних історіях Кім Лаовін зі Стокгольма розповідає про те, як Бог змінив її життя. «Протягом двадцяти п’яти років, тобто більшу частину свого життя, прокинувшись уранці, я відразу робила собі укол героїну. Доза героїну допомагала прожити черговий день. Одного ранку я усвідомила, у якому нікчемному стані перебуваю. Я знала, що якщо перестану вживати наркотики, почнеться ломка, але я твердо вирішила очиститися. Наркотики були не тільки моїм життям ‒ вони давали засоби для існування. У мене був великий прекрасний будинок, хороше авто і багато красивого одягу. Але коли я відмовилася від наркотиків, усі ці чудові речі раптом здалися мені брудними й огидними. Вони були куплені за гроші, виручені від продажу наркотиків. Я продала і роздала все, що у мене було. Зібравши решту одягу в одну валізу, я переїхала до іншого міста. Я важко переносила синдром відміни, але твердо вирішила не повертатися до наркотиків. Я знала: якщо зможу пережити цей важкий період, мені стане легше. Минали тижні, а я все одно була дуже слабкою і відчувала себе виснаженою. Груди боліли, і я не могла пройти більше одного кварталу. Я звернулася до лікаря. Обстеживши мене, він заявив: “У вас серйозні проблеми із серцем. Воно збільшене і працює на межі, але при цьому виконує тільки половину своєї роботи. Біль, який ви відчуваєте, – це стенокардія. Такий біль виникає, коли серце не отримує достатньо кисню”. Я зрозуміла, що наркотики, які я вживала, маскували ці симптоми роками.

105

Лікар дав мені ліки й відправив мене додому. Однак у мене не було дому, куди я могла би повернутися. Я жила в подруги, але вона не могла прихистити мене у себе назавжди. Я була хворою, самотньою і бездомною. Я почала телефонувати своїм родичам. Вони були щасливі чути мене й особливо були раді тому, що я більше не вживаю наркотики. Але у них були свої причини, через які я не могла зупинитися у них. Врешті-решт мій дядько запросив мене до себе. Він і тітка були дуже добрі до мене й повезли мене на прийом до місцевого лікаря. “Ви приймали ліки, які вам виписали?” ‒ запитав лікар. “Ні, ‒ зізналася я. ‒ Я тільки-но позбулася одних наркотиків і не хочу стати залежною від інших”». Далі буде

106

Урок

11

11­17 березня

ÏÐÎÒÈÄIß ÑÂßÒÎÌÓ ÄÓÕÎÂI Біблійні тексти для дослідження: Дії 7:51; Євр. 10:24, 25; Ефес. 4:25-5:2; 1 Сол. 5:19-21; Марка 3:28, 29. Пам’ятний вірш: «І не засмучуйте Святого Божого Духа, Яким ви запечатані на день викуплення» (Ефес. 4:30).

С

вятий Дух володіє унікальною здатністю провадити грішників до усвідомлення їхнього гріховного стану. Він також пробуджує в нас бажання прийняти Ісуса та Його прощення наших гріхів. Святий Дух володіє незрівнянною силою, щоб зробити нас переможцями і допомогти нам відображати прекрасний характер Ісуса. Проте Дух Святий, Котрий володіє неперевершеною могутністю, може відчувати протидію з боку слабких грішників. Він не нав’язує Себе нам. Гріх спокусливий і дуже привабливий, але водночас надзвичайно оманливий та призводить до смерті. Він діаметрально протилежний Богові, Його святості й доброті. Відображаючи Божественну святість, Святий Дух протистоїть гріху в будь-якій формі, і Він засмучується, коли ми вперто грішимо. Незважаючи на силу Святого Духа, Його позитивний вплив може згаснути, якщо ми продовжуємо 107

11 Урок

жити гріховним життям та опираємося Його впливу. У Євангеліях сказано, що хула на Духа – єдиний гріх, якому немає прощення (Матв. 12:31, 32). Цього тижня ми розглянемо біблійні істини про засмучення й відкидання Святого Духа, про опір Йому та непростимий гріх. Неділя, 12 березня

Опір Святому Духові Прочитайте текст Дії 7:51. Яке застереження міститься в цих віршах та чи актуальне воно сьогодні для нас? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Існує низка гріхів, які названі в Писанні гріхами проти Святого Духа. Чимало з них здійснюється на індивідуальному рівні. Проте на підставі тексту Дії 7:51 можна дійти висновку, що буває й колективний опір Святому Духові. Степан каже, що його обвинувачі такі ж твердошиї, як і ізраїльтяни, котрі поклонялися золотому теляті (Вих. 33:3). Вони опиралися впливу Святого Духа, бо відмовлялися слухати настанови, які Святий Дух намагався закарбувати в їхніх серцях через Божих пророків. Таке відкидання Бога та Його плану зрештою призвело деяких до відкидання Господа Ісуса Христа. Замість того щоб іти за Ісусом, вони замінили послух живому Божому Слову показним поклонінням. Дивовижно, що слабкі людські істоти, створені Богом та залежні від Нього, здатні протистояти впливові Святого Духа і врешті-решт відкинути Божу благодать. Володіючи Божественною силою, Дух не змушує нас прийняти Його. Він поважає наш вибір та свободу волі. Якби Бог бажав примусити нас бути слухняними, Він міг зробити це в Едемі з Адамом і Євою, звільнивши тим самим увесь світ від проблеми гріха! Однак Бог створив нас вільними істотами, з правом робити свідомий моральний вибір на користь життя або смерті, добра або зла. Який священний дорогоцінний дар був запропонований кожному з нас!

108

Як ми можемо допомогти іншим виявляти любов і добрі діла? Наскільки ви відповідальні за духовне зростання своїх братів і сестер?

Понеділок, 13 березня

Зневага щодо Святого Духа Частина 1 Прочитайте текст Ефес. 4:30. Тут Павло використовує дієслово в наказовому способі, застерігаючи нас не засмучувати Святого Духа. Що значить засмучувати Святого Духа? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Святий Дух – Особа, а не просто Божественна сила. Саме тому Він може засмучуватися. Але як ми засмучуємо Святого Духа? Яким чином зневажаємо Його? Насамперед нам необхідно пам’ятати, що одне із завдань Святого Духа – відкрити наші очі на гріх (Івана 16:8). Він веде нас до Ісуса, Котрий прощає наші гріхи й освячує нас. Дух Божий названий «Святим». Це означає, що Він ненавидить гріх. Але Святий Дух радіє, коли ми в усьому слухаємося Бога, а наші думки та слова чисті і святі. З іншого боку, Дух Святий засмучується, коли ми плекаємо те, що суперечить нашому Божественному покликанню. Будь-яка наша гріховна слабкість або схильність применшувати наслідки гріха засмучують Його. Зневага щодо Святого Духа – дуже серйозний гріх.

109

11 Урок

Хоч кожна людина несе відповідальність за власні рішення, ми також несемо колективну відповідальність. Тому маємо заохочувати один одного залишатися вірними, коритися Слову Божому і мати близькі взаємовідносини з Ісусом (Євр.

10:24, 25). Якщо сьогодні ми опираємося Божому Слову та не приймаємо послань Його пророків, значить опираємося впливу Святого Духа. Так просто озиратися назад на стародавній Ізраїль, судити й критикувати чужі помилки! А як щодо наших помилкових рішень? Що б ви відчули, якби вони були віддані такому ж розголосу, як і злочини стародавніх ізраїльтян?

11 Урок

Контекст заяви Павла в Ефес. 4:30 про засмучення Святого Духа пов’язаний зі способом життя людей до і після їхнього навернення до Христа. Як нове творіння в Христі, ми маємо бути покірними, лагідними одне до одного, з любов’ю і довготерпінням зберігати єдність Духа в союзі миру (Ефес. 4:2, 3), прямуючи за Христом, нашим новим Головою (Ефес. 4:15). Тому не повинні ходити в марноті розуму, як язичники (Ефес. 4:17). Натомість ми живемо життям, угодним Богові (Ефес. 4:24-31). Щоразу, коли ми дозволяємо будь-якій негативній рисі, згаданій у 4-му розділі Послання до ефесян, закоренитися в наших серцях та виявлятися в наших словах і вчинках, тоді засмучуємо і зневажаємо Духа. Зневажати Святого Духа означає відкидати Його освячувальну присутність та перетворювальну силу тим, що ми самовільно продовжуємо грішити. Святому Духові не байдужий наш спосіб життя. Прочитайте уривок Ефес. 4:25-31 та перерахуйте конкретні приклади аморальної поведінки, які зневажають Святого Духа. Чому Святий Дух засмучується через такі вчинки людини?

Вівторок, 14 березня

Зневага щодо Святого Духа Частина 2

Факт, що Святий Дух може засмучуватися, свідчить про те, що Бог не байдужий до нас і наших учинків. Він реагує на наші рішення та спосіб життя.

Прочитайте уривок Ефес. 4:25-5:2. Які повеління містяться в наведених віршах? Як зміниться наше життя, якщо ми будемо дотримуватися цих повелінь? ___________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Святий Дух задоволений нами, коли ми говоримо істину з любов’ю та обурюємося на гріх, але не грішимо у своєму гніві. Він радіє, коли ми працюємо своїми руками 110

Прочитайте тексти Ефес. 4:3, 4, 15, 16, 32. Що вони повідомляють про колективні аспекти життя в Дусі? Як у спільноті віруючих виявляється наповнене Духом життя? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Зауважмо, що в 4-му розділі Послання до ефесян відзначено також общинний аспект. Кілька разів згадується ідея єдності. Павло турбується про те, щоб ми зберігали єдність духу, оскільки живемо в тісній взаємодії одне з одним (див. Ефес. 4:32). У своїх взаємовідносинах у Церкві ми покликані «зберігати єдність духу в союзі миру» (Ефес. 4:3). Це важливо для тих, хто не бажає засмучувати Святого Духа. Наше ставлення одне до одного в Церкві, яка є храмом Святого Духа (1 Кор. 3:16, 17), має велике значення для Бога. Наші взаємовідносини в Христовому тілі мають першорядне значення для Божого Духа. Це прекрасно, що ми знаємо істину та знайомі з Трьохангельською вісткою (Об’явл. 14:6-12). Але запитайте себе: «Як я ставлюся до інших людей, особливо до підлеглих або незаможних? Тобто до тих, хто нічого не може запропонувати мені взамін?»

111

11 Урок

й ділимося результатами нашої праці з нужденними; коли наставляємо людей та благотворно впливаємо на них. Також Дух радіє, коли ми демонструємо доброту, співчуття і готовність прощати. Якщо ми називаємо себе християнами, але живемо так, ніби Христос ніколи не прийде і наше життя не перебуває під Його керівництвом та любов’ю, тоді засмучуємо Святого Духа. Коли заявляємо, що віримо в істину, але наші вчинки суперечать нашим словам, тоді ми засмучуємо Святого Духа. Відсутність моральної цілісності також засмучує Духа. Наше місіонерське служіння має гармоніювати з нашою етичною поведінкою. Якщо наше життя свідчить іншим людям, що ми справді Божі діти, це приносить радість серцю Бога.

11 Урок

Середа, 15 березня

Не вгашайте Святого Духа Прочитайте уривок 1 Сол. 5:19-21. Як можна вгашати Святого Духа? ____________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Дієслово «гасити» наводить на думку про пожежу. Одно­ корінне грецьке слово зустрічається в текстах 1 Сол. 5:19 та Ефес. 6:16. Ці вірші нагадують нам, що Святий Дух подібний до вогню, який ми можемо загасити. Нам необхідно усвідомлювати, що Дух Святий виконує дві важливі функції: викриває гріх та дарує силу перемагати гріх. Обидві дії тісно пов’язані з освяченням. За допомогою Божого Слова Дух дає нам необхідні для святого життя знання, а завдяки Своїй силі Він дарує нам можливість змінити своє життя відповідно до цих знань. Якщо ми не бажаємо вгасити Духа, то не повинні нехтувати пророцтвами (див. 1 Сол. 5:20). Павло просить віруючих солунян не нехтувати пророчими настановами, але при цьому закликає їх розрізняти духів (див. 1 Сол. 5:21). Хоч нам слід бути відкритими для впливу Святого Духа в житті громади та не вгашати Його, проте ми також потребуємо проникливості, оскільки хибні вчення і лжепророки продовжуватимуть непокоїти Церкву. Не всі духи є добрими. Слово Боже – світильник для наших ніг та світло для нашої стежки (Псал. 119:105). Біб­ лія – ​​це критерій перевірки нових пророцтв. У стародавні часи світильником слугував факел, освітлюючи вночі шлях мандрівникам. Біблія навчає нас, як потрібно ходити духом (Гал. 5:25). Це стає можливим, якщо ми дотримуємося вчення Божого Слова та підкоряємося настановам Святого Духа, Котрий показує нам правильний шлях у житті. Багато людей, котрі заявляють про свою віру в Біблію як Слово Боже, інтерпретують її таким чином, що позбавляють Писання авторитету й життєдайної сили, необхідних 112

Прочитайте уривок 1 Сол. 4:7, 8. Що означає бути покликаними «до освячення»? У яких сферах життя ми маємо діяти як народ, покликаний «до освячення»?

Четвер, 16 березня

Хула на Святого Духа Прочитайте Марка 3:28, 29; Луки 12:10; Матв. 12:31, 32. Якщо можна простити всі гріхи та богозневагу, то чого простити не можна? _____________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Мабуть, жоден гріх не викликав серед християн більшої невизначеності і тривоги та не був настільки незрозумілим, як хула на Святого Духа. Деякі вважають, що Ісус має на увазі конкретні особливо тяжкі гріхи. Нам необхідно пам’ятати, що в очах Божих усі гріхи огидні, хоч деякі можуть мати більш серйозні наслідки, ніж інші. Але що мав на увазі Ісус, коли говорив про непростимий гріх? Насправді жоден з наведених текстів не стверджує, що цей гріх не може бути прощений; вони підкреслюють, що він не буде прощений. Ще раз наголосимо: діяльність Святого Духа полягає в тому, аби приводити грішників до усвідомлення свого гріха та пробудити в них бажання прийняти Ісуса – Єдиного, Хто прощає гріхи. Тому хула на Духа Святого – це свідома вперта відмова від спасенної праці Ісуса. Так відбувається, коли людина навмисно вперто опирається свідченням Святого Духа про Христа, Його спасіння і благодать. Ісус не говорить про людину, яка промовляє кілька наклепницьких слів. Хула на Духа Святого відбувається в умовах запеклого невірства й відкритої ворожості щодо Ісуса. Хула на Духа Святого – це не одиничний епізод, а безповоротний спосіб життя.

113

11 Урок

для зміни життя. Крім того, якщо ми нехтуємо Божим Словом, ставимося до нього з неповагою або не поспішаємо застосовувати його настанови у своєму житті, то гасимо цей світильник, дарований для того, щоб нам не заблукати і досягти успіху в добрих ділах.

11 Урок

«Замість того аби прийняти запропоновані їм докази й визнати в діях Христа небесне світло, вони [фарисеї] продовжували дотримуватися своїх недобрих думок і стверджували, що Він здійснював Свої чудові діла з допомогою диявола. Це був гріх проти Святого Духа» (Е. Уайт. Loma Linda Messages, p. 156). Коли людське серце запекло протидіє Богові, свідомо відмовляючись віддати Ісусові належне, воно кам’яніє та не визнає істинного свідчення Святого Духа про спасенну Божу жертву в Особі Ісуса Христа. Такий гріх робить прощення неможливим, але не тому, що Бог безсилий або не бажає прощати, а тому, що людина неспроможна визнати свій гріх. Вона відмовляється прийняти прощення, дароване через Ісуса. Таке ставлення, звичайно ж, має вічні наслідки. Як нам переконатися в тому, що ми не опираємося Богові та Святому Духові? (Див., наприклад, 1 Івана 5:3 та Римл. 8:14). П’ятниця, 17 березня

Для подальшого дослідження: Сам факт, що людей непокоїть питання, чи не припустилися вони непростимого гріха, показує, що цього ще не сталося. Якби вони вчинили такий гріх, то не турбувалися б про це. Їхнє занепокоєння доводить, що вони залишаються відкритими для керівництва Духа. Усе, що необхідно людині зробити, – це прийняти праведність Ісуса та, покладаючись на Його заслуги, іти вперед у вірі й послуху. Тільки зодягнувшись у Христову праведність, «Божу праведність» (Римл.

10:3), вони можуть отримати мир і впевненість, яких так не вистачає нині. Насправді Бог не може пробачити тільки таку людину, яка вперто відмовляється прийти до Ісуса й отримати прощення. «Гріх хули на Святого Духа полягає не в якомусь необережному слові або вчинку, а в запеклому, зумисному опорі істині та її доказам» (Коментарі Е. Уайт. Біблійний коментар АСД, т. 5, с. 1093). «Нікому не слід вважати гріх проти Святого Духа чимось таємничим та незбагненним.

114

Питання для обговорення: 1. Якщо до вас прийде людина, яка побоюється, що скоїла непростимий гріх, що ви скажете їй та які біблійні вірші наведете? Чому розуміння істини про спасіння через віру таке важливе для допомоги людині, яка вважає себе безнадійно загиблою?

2. Ми вгашаємо Святого Духа, коли відмовляємося діяти або говорити так, як Він велить. Де нас підстерігає небезпека вгасити вплив Святого Духа? У яких аспектах нашого жит­ тя, якщо такі є, ми опираємося Божому керівництву? Як нам навчитися повністю присвячувати своє життя Богові?

3. Іноді Господь Бог дозволяє деяким незбагненним подіям відбуватися в нашому житті. Так сталося, наприклад, з Йо­ вом. Чому почуття образи послаблює вплив Святого Духа в нашому житті? Як навчитися довіряти Богові та повністю покладатися на Нього навіть у найважчі моменти?

4. Через побоювання бути «заплямованими» аморальним впливом окремих членів Церкви деякі залишають Тіло Христове і живуть самі по собі. У чому згубність цієї ідеї та яку альтернативу пропонує Біблія?

115

11 Урок

Гріх проти Святого Духа – це гріх запеклої ​​відмови від запрошення покаятися» (там же, с. 1093).

Місіонерські історії

Відроджене життя Частина 2

Я

розумію ваше занепокоєння, ‒ сказав лікар. ‒ Але це хороші ліки. Вони допоможуть вам і не спричинять залежності. Скажіть, що у вашому житті приносило вам найбільше задоволення?» Я замислилась. «Одного разу ми з дядьком ходили в похід більш ніж на 150 кілометрів на півночі Швеції. Це було чудово!» Лікар пообіцяв мені, що якщо я буду приймати ліки, то одного разу зможу повторити такий похід. Я повернулася додому, вирішивши спробувати. Через три місяці я вже могла вигуляти собаку дядька в лісі, і мені це подобалося. Одного разу, прогулюючись, я знайшла маленький будиночок на березі озера. Зацікавившись, я з’ясувала, що, оскільки в ньому немає ні електрики, ні водопроводу, його оренда буде меншою за ту суму, яку раніше я щодня витрачала на наркотики. Я переїхала в цю двокімнатну хатину і зайнялася її облаштуванням. Мені припав до душі цей простий стиль життя. Коли я знову прийшла до лікаря, він був приємно здивований покращенням мого здоров’я. Він сказав мені, що молився за мене разом зі своєю дружиною. Я дізналася, що він був адвентистом сьомого дня. Я взяла у друга Біблію і почала читати її. Якщо Господь допоміг мені позбутися наркотиків, то варто краще пізнати Його. Я почала з книги Буття та прочитала приблизно сто сторінок, поки не дійшла до книги Числа. Там було багато незрозумілого для мене, і я відклала Біблію вбік. Лікар розповів мені про реабілітаційний центр, відкритий адвентистами, і запропонував поїхати туди, щоб відновити сили. Мені там дуже сподобалося. Багато пацієнтів були адвентистами, вони розповіли мені про те, що Ісус зробив

«

116

у їхньому житті. Це знову пробудило в мені бажання краще пізнати Бога. Я ніколи не відвідувала церкву, за винятком весіль або похорону, але я почала ходити в Адвентистську церкву при реабілітаційному центрі. Я була приємно здивована тим, яким цікавим може бути вивчення Біблії. Я хотіла набути духовного досвіду, який був у цих людей. Я теж хотіла стати християнкою, але вважала, що спочатку мені потрібно дещо зробити. Далі буде

117

Урок

12

18­24 березня

ÄIßËÜÍIÑÒÜ ÑÂßÒÎÃÎ ÄÓÕÀ Біблійні тексти для дослідження: Івана 16:8-11; Римл. 5:10; Євр. 4:15, 16; 1 Петра 5:8, 9; 1 Івана 5:12, 13; Псал. 31:25. Пам’ятний вірш: «Бог же надії хай наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа збагатилися надією» (Римл. 15:13).

Н

априкінці нашого дослідження теми про Святого Духа і духовність ми розглянемо ще один аспект діяльності Духа. Коли Ісус повідомив учням, що йде до Отця, Він обіцяв послати їм Святого Духа. «А Утішитель – Дух Святий, Якого Отець пошле в Моє Ім’я, Той вас навчить усього і пригадає вам усе, що Я вам говорив» (Івана 14:26). За словами Ісуса, Святий Дух – це Параклетос, тобто Помічник, Утішитель, Захисник, Заступник. Ісус також розповів про діяльність цього Захисника: Він «обвинуватить світ за гріх, за праведність і за суд» (Івана 16:8). Протягом останнього тижня кварталу ми більш детально розглянемо цю діяльність Святого Духа. Ми також дізнаємося, як дане служіння Духа пов’язане з двома іншими важливими аспектами Його служіння для нас – нашою упевненістю в спасінні та славною надією, котру ми маємо як учні Ісуса Христа.

118

Прочитайте тексти Івана 16:8, 9. Яке відповідальне служіння здійснює для нас Святий Дух і чому це настільки важливо? ________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ісус назвав Святого Духа Параклетосом. Це багатозначне слово передає ідею Помічника, Захисника й Утішителя. Святий Дух виконує важливу справу викриття не як обвинувач або прокурор. Ісус послав Його не для того, щоб засудити нас, але щоб допомогти нам побачити нашу потребу в благодаті. Тільки утішитель може бути сприйнятий як помічник. На превеликий жаль, багато християн, навіть спонукувані добрими намірами, часто звертаються до грішника в обвинувальному дусі, а не в дусі співчуття. Вишукуючи гріхи в житті інших людей, ми робимо те, до чого Ісус нас не закликав. Якщо нам і дано право вказувати ближньому на його гріх, то робити це потрібно в дусі Христа, пам’ятаючи, що ми самі далеко не безгрішні! Прочитайте тексти Римл. 2:1 та Матв. 7:3. Яка вістка міс­ титься в цих віршах? ____________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Ми – свідки Христа, а не прокурори. Ми покликані бути свідками Його викупної сили, а не засуджувати інших за їхні переступи. Звинувачуючи інших людей у гріхах, ми намагаємося виконувати справу, яку нам не доручали. Саме Утішитель має обвинувачувати світ, відкривши сутність гріха (Івана 16:8). Люди, які не присвятили свого життя Ісусові, часто не мають жодного уявлення про те, що таке гріх та наскільки руйнівні його наслідки. Ідея полягає не в тому, що Дух перерахує конкретні переступи. Натомість Він обвинувачує в основоположному гріху – відсутності віри в Ісуса Христа (Івана 16:9). Найбіль119

12

Засудження гріха

Урок

Неділя, 19 березня

12 Урок

ша біда людини полягає не в її моральній недосконалості, а у відчуженні від Бога та небажанні прийняти Того, Кого Бог послав спасти нас. Наша основна проблема полягає в тому, що ми не віримо по-справжньому в Ісуса і тим самим відкидаємо Єдиного, Хто може спасти нас від гріха та вини. Це гріх егоїзму, який спонукає нас робити себе центром Усесвіту й відмовлятися вірити в Боже Слово. Тільки Святий Дух може відкрити нам, що нашою найбільшою потребою є потреба в покаянні й викупленні, які стали можливими завдяки смерті Христа задля нас. Понеділок, 20 березня

Потреба в праведності У тексті Івана 16:8 сказано, що Святий Дух світ обвинуватить не тільки за гріх, а й за праведність. Іншими словами, світ, який не знає, що таке гріх, не знає і що таке істинна праведність. Ненавернені люди вважають, що достатньо зовнішньої моральності. Вони бажають мати не Божу праведність, а свою власну. Вони прагнуть праведності, яка виявляється лише в зовнішніх діях без зміни серця. Проте поверховий послух Законові ніколи не зможе виправдати людину перед Богом. У тексті Ісаї 64:6 пророк представляє всі заслуги своїх сучасників як поплямовану одіж. Навіть наша мотивована найкращими релігійними спонуканнями самоправедність є не чим іншим, як самообманом. Однак праведності Ісуса достатньо для нас. Вона відповідає всім вимогам Закону Божого. Бог Отець визнає тільки цю праведність. А ми можемо прийняти її тільки через віру в Ісуса Христа. Прочитайте тексти Римл. 5:10 та Євр. 4:15, 16. Як наша праведність пов’язана із живим служінням Христа в присутності Небесного Отця? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

120

Чи мали ви можливість переконатися в даремності власних спроб здобути праведність? Що це говорить нам про нашу потребу в Христовій праведності?

Вівторок, 21 березня

Обвинувачення за суд Прочитайте тексти Івана 16:8, 11. Про який суд говорить Ісус? Чому вістка про суд є доброю? ____________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Останнє обвинувачення, яке є частиною праці Святого Духа, – це обвинувачення за суд. Часто міркування про гріх і праведність спонукають багатьох християн нести попередження про суд тим, хто відкидає Христа. Таким чином вони бажають попередити грішників про суд, який чекає на них. І хоч цей суд реальний, однак не про нього говорить Ісус у тексті Івана 16:11. Використаний тут мовний зворот указує на те, що в даному разі Господь говорить не про майбутній суд, як в Івана 12:48. Слова Ісуса про суд у тексті Івана 121

12 Урок

Досконале житті Ісуса було втіленням праведності, якої вимагав Закон. Він помер за нас. Хоч Спасителя відкинули ті, хто віддав Його на смерть тут, на Землі, однак Його прийняв Отець на Небесах. За допомогою воскресіння Свого Сина Бог Отець поставив печатку схвалення на Його житті й викупних діях. Ісус живий, щоб заступатися за нас (Євр. 4:15, 16); Він зараховує нам заслуги Своєї жертви, бо ми не володіємо праведністю, необхідною для спасіння. Таким чином, ми можемо жити, оскільки Він живе в нас. «Я розп’ятий разом з Христом. І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене» (Гал. 2:19, 20). Коли Ісус живе в нас, ми живемо за Духом (Римл. 8:4) та отримуємо нове духовне життя завдяки силі Святого Духа (пор. Гал. 3:2-5; 5:16, 18). Звеличення Ісуса перед Отцем підтверджується Його присутністю серед нас через Духа. Наділені силою Святого Духа, Його учні все більше й більше уподібнюються до Христа.

12 Урок

16:11 – це добра вістка про те, що сатана вже засуджений на Голгофі. Дияволу, великому ворогові істини, відпущено зовсім небагато часу. Так, всесвітній суд відбудеться, але у вказаному вірші наголошується на думці, що князь світу цього вже засуджений (Івана 12:31). Прочитайте тексти 1 Петра 5:8, 9. Як Петро описує сатану? Як ми можемо протистояти йому? ______________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Хоч на Голгофі дияволу було завдано смертельної рани і йому залишилося мало часу, проте він досі живий. Тому у своїй люті намагається звести якомога більше людей. Однак він переможений ворог. Ісус здобув перемогу! Кров Ісуса робить нас вільними. Коли 6 червня 1944 року під час Другої світової війни у​​ Франції було відкрито Другий фронт і фашистській армії було завдано вирішального удару, стало ясно, що Гітлер зазнав поразки. Проте одинадцять місяців між днем висадки ​​ союзних військ у Нормандії та Днем перемоги в Європі (8 травня 1945 року) були найбільш кровопролитними. Подібно до цього, сатана знає, що зазнав поразки на хресті. Однак він наполегливо бореться, намагаючись погубити якомога більше людей. У ці важкі часи ми покликані бути мудрими, пильнувати й покласти всі наші турботи на Ісуса, бо Він піклується про нас (1 Петра 5:7, 8). Чому вістка про суд добра? Хто є нашим Гарантом на суді? Як ми можемо проповідувати про суд таким чином, щоб дарувати людям надію, а не викликати страх? Середа, 22 березня

Упевненість у спасінні Прочитайте тексти 1 Івана 5:12, 13; Римл. 8:15-17; 2 Кор. 5: 5. Чому, приймаючи Христа як свого Спасителя, ми можемо мати впевненість у вічному житті? На чому ґрунтується ця впевненість? __________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ 122

Прочитайте тексти Ефес. 1:13, 14. Що означає бути відзначеним печаттю – Святим Духом? ____________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Люди, які приймають Христа, народжуються згори, «від води й Духа» (Івана 3:3, 5). Святий Дух закарбовує даний факт у наших серцях, так що ми можемо мати впевненість у спасінні й відчувати радість від усвідомлення того, що ми – Божі діти. Святий Дух вважає нас Христовими. «Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його» (Римл. 8:9). Тепер ми усвідомлюємо, що Бог – наш люблячий Отець, а ми – Його дорогоцінні діти. Святий Дух є запорукою вічного життя і безсмертя, які будуть даровані нам під час Другого приходу Ісуса (1 Кор. 15:51-54). Таке усвідомлення – відмітна ознака справжньої віри. Важко собі уявити, як християни можуть свідчити з переконливою силою, не маючи таких гарантій. «Говоріть про мужність, говоріть про віру й надію, і ви будете світлом у Господі. Роздумуйте про двері, які Христос 123

12 Урок

Святий Дух провадить грішників до Ісуса. Замісна смерть Ісуса примирила нас із Богом. Дароване Ісусом прощення робить нас вільними, щоб ми могли жити новим життям як усиновлені Божі діти. Тепер ми більше не вороги Бога (Римл. 5:10). Ми живемо за Духом (Римл. 8:4) і думаємо про духовне (Римл. 8:5). Якщо ми не матимемо Духа Хрис­ тового, то не будемо Його дітьми (Римл. 8:9). Але тепер у нас є внутрішнє свідчення Святого Духа, Котрий перебуває в нас. Він свідчить нам, що ми належимо Ісусові, є спадкоємцями Бога та співспадкоємцями Христа (Римл. 8:17). Та ж могутня сила, яка воскресила Ісуса з мертвих, тепер діє і в нас, оживляючи колись духовно мертвих людей (Римл.

8:10). Більше того, Він також закарбовує в наших серцях упевненість, що ми воістину належимо Богові. Коли ми почули Євангеліє нашого спасіння й повірили йому, тоді були відзначені в Ісусі печаттю – Святим Духом, Котрий дарований як завдаток нашої спадщини (Ефес. 1:13, 14). Кожен віруючий може мати цю впевненість (1 Івана 5:12, 13).

12 Урок

відчинив перед вами і які жодна людина не може зачинити. Бог зачинить двері перед будь-яким злом, якщо ви дасте Йому шанс. Коли ворог приходить, як річка, Дух Господній піднімає за вас прапор і бореться проти нього» (Е. Уайт/ Рев’ю енд Геральд, 16 квітня 1889 р.). Четвер, 23 березня

Святий Дух і надія Прочитайте тексти Римл. 5:4, 5; 15:13; 1 Кор. 13:13. Як любов і надія пов’язані між собою? Які інструменти використовує Святий Дух, даруючи нам любов і надію? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Святий Дух наповнює наші серця Божою любов’ю. Він з’єднує нас із Богом і робить так, аби Божа любов перебувала в нас. Вічна незмінна любов Бога – причина й основа нашої надії. Без любові не було б жодної надії. Тільки любов Господа породжує надію. Оскільки любов Бога поєднується з Його вірністю, ми маємо чудову надію на те, що Він прийде нас і забере до Себе додому. Прочитайте Псал. 31:25. Як на нас впливає надія? ___________________________________________________________ ___________________________________________________________ ___________________________________________________________

Надія окрилює, дарує нові сили, спонукає співати й радіти. Надія має величезне значення для життя. Чи може життя мати мету, якщо немає надії? Однак мати надію – це не те ж саме, що бути оптимістом. Оптиміст просто чекає покращення в погоді, економіці, на­ вчанні, матеріальному становищі і т. п. Надія – це не сліпий оптимізм. Вона ґрунтується на вірності Бога й обітницях, дарованих Ним у минулому. Людина, яка має надію, знає, що Бог виконає Свої обіцянки, бо Він вірний і правдивий. Бог довів, що на Нього можна покластися. Наша надія ґрунтується на Його незмінності й істинності.

124

Яким чином надія на Другий прихід Христа ґрунтується на вірних Божих обітницях? Як ця надія впливає на наше життя? Як наше життя може відображати надію замість відчаю? П’ятниця, 24 березня

Для подальшого дослідження: Прочитайте з книги «Ви приймете силу» розділ «Готові до отримання Духа», звернувши особливу увагу на цитати Еллен Уайт. На завершення нашого вивчення діяльності Святого Духа можна зробити висновок, що Святий Дух працює в гармонії з Богом Отцем і Богом Сином для здійснення нашого спасіння. Святий Дух пробуджує нас від духовної смерті, веде до усвідомлення нашої гріховності та відкриває нам очі на факт, що ми самі по собі є загиблими. Він пробуджує в нас прагнення до змін і приводить до Ісуса Христа, Котрий єдиний може задовольнити наші глибинні потреби. Святий Дух дарує нам упевненість у спасінні, бо завжди вказує на Ісуса та Його подвиг заради нас. Він допомагає нам уподібнюватися до Спасителя, підтримує нашу віру в нашому житті з Богом, дає нам можливість виконувати Його волю й ефективно служити. Під впливом Святого Духа написане Боже Слово стає дороговказом і наставником у нашому християнському житті й вірі. Де були б ми без Святого Духа? Що змогли б зробити без Нього? Ми були б нещасними, загиблими, не здатними віддавати Богові славу і честь. Подяка Ісусові за те, що Він пообіцяв і послав Святого Духа. «Святий Дух був найвищим з усіх дарів, які Він [Ісус] міг попросити у Свого Отця для піднесення Свого народу» (Е. Уайт. Ви приймете силу, с. 13).

125

12 Урок

Звичайно, основою нашої надії є смерть Ісуса на хресті. Споглядаючи хрест, ми бачимо найсильніший доказ любові Бога до нас. Христос, померши за нас на хресті, дав нам і всьому Всесвіту найбільше об’явлення Божого характеру. Таким чином, ми, грішні смертні істоти в безмежному космосі, можемо знайти надію, закорінену не в нас самих, не в особистих досягненнях, а в нашому Бозі, Котрий явив Себе на хресті.

12 Урок

Питання для обговорення: 1. Подумайте над такими поняттями, як гріх і праведність. Чому розуміння гріха і праведності християнами, котрі вірять у Біблію як Боже Слово, відрізняється від ро­ зуміння невіруючих людей? Якими є ці відмінності? Чим відрізняється біблійне вчення про гріх і праведність, від інших учень?

2. Поділіться із членами вашого класу Суботньої школи свої­ ми думками про те, який аспект діяльності Святого Духа найбільш цінний для вас. Як він вплинув на ваше життя?

3. Поміркуйте в класі про надію, яку ми маємо в Ісусі. Які причини цієї надії? Якщо вас попросять дати відповідь «про вашу надію» (1 Петра 3:15), то якою вона буде і чому? Які переконливі аргументи ви можете навести?

4. Що таке впевненість у спасінні? Чи маєте ви цю впев­ неність? На чому вона ґрунтується? Чим упевненість відрізняється від припущення?

126

Місіонерські історії

Відроджене життя Частина 3

У

реабілітаційному центрі я багато розмірковувала над змінами у своєму житті. Я скоювала злочини, коли продавала наркотики, і цей тягар не давав мені спокою. Залишивши реабілітаційний центр, я прийшла в поліцію і зізналася, що була за кермом в той момент, коли мій друг грабував. Під час цього злочину він убив людину, зробивши мене причетною до вбивства. Мене заарештували і посадили на п’ять років до в’язниці. Мого друга ув’язнили довічно. Інші ув’язнені жінки зневажали мене за те, що мій друг потрапив за ґрати через моє зізнання. Знадобилося багато часу, щоб вони прийняли мене. Перебуваючи у в’язниці, я попросила адвентистського пастора відвідувати мене. Він часто приходив, і ми вивчали Біблію разом. У цей період я прийняла Ісуса як свого Спасителя. Інші члени Церкви також відвідували мене, і незабаром я отримувала більше листів і приймала більше відвідувачів, ніж будь-хто інший. Я намагалася ділитися любов’ю, яку отримувала від братів і сестер, з іншими ув’язненими. Деякі ув’язнені жінки не були громадянками Швеції. Вони відбували свій термін без побачень із близькими і рідними. Коли адвентисти дізналися про цих жінок, вони почали відвідувати і їх. Після звільнення цих жінок члени Церкви продовжували підтримувати з ними стосунки. Деякі з цих жінок запитували мене: «До якої Церкви ти належиш і чому вона так піклується про інших?». Мені було приємно усвідомлювати, що мої друзі-адвентисти сповідують принципи Божої любові. Деякі ув’язнені записалися на заочний курс із вивчення Біблії, а інші почали відвідувати мою 127

молитовну групу. Зараз, коли ці люди на волі, я молюся про них, щоб вони знайшли Бога. У в’язниці я проходила медогляд через свої проблеми із серцем. Лікар перевірив результати обстеження тричі, перш ніж покликати іншого спеціаліста. Той знову все перевірив і попросив мене назвати своє ім’я. Після цього він сказав: «Ми не були впевнені, що ви ‒ та сама пацієнтка, тому що ваше серце має нормальні розміри і працює чудово. Я не бачу у вас ніяких проблем зі здоров’ям!» Коли я опинилася на волі, Бог забезпечив мене роботою і житлом. Озираючись назад, я розумію, що Господь урятував мене від смерті й відродив моє життя.

Посібник з вивчення Біблії в Ñó­áîòíіé øêî­ëі I квартал Френк Хазел

Святий Дух і духовність Äèðåêòîð видавництва Â. Äæóëàé, головний ðåäàêòîð Ë. Êà÷ìàð, переклад Н. Качмар, кîðåêòîðи: Þ. Âàëü÷óê, І. Джердж, кîìï’юòåðíà âåðñòêà Â. Êóçüìåíêî, дèçàéíåð îáкëадинкè А. Аптер, відповідальна çà друк Ò. Ãðèöþê Áóìàãà офсетна. Îôñåòíий друк. Ïідписано до друку 27.10.2016 р. Ãàðíіòóðà Í’þòîí. Наклад 3000 прим. Видавництво «Äæåðåëî æèòòÿ» 04107, м. Êèїâ, вóë. Ëóê’ÿíіâñьêà, 9/10-À, òåë. (044) 425-6906, ôàêñ 467-5064, E-mail: dzherelo@ukr.net, www.adventist.org.ua

128