2014 № 11 «Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос)
Анонси Знання-насіння – жнива-екзамени
стор.
2
Слово про патріотизм стор.
3
Роздуми про ще один із Божих абсолютних законів
стор.
4
Вибери життя стор.
5
Плоди байдужості стор.
6
Як Бог навчає нас через птахів стор.
7
Кожен вправі сіяти все, що забажає, але… стор.
8
Що сіємо, те й жнемо
zz Ось і закінчується черговий рік… Традиційно це пора, коли підводяться підсумки досягнутого або втраченого, аналізуються причини успіхів чи невдач. Для землероба це ще також нагода переконатися, наскільки якісним було посіяне зерно і чи не варто подумати про впровадження кращих, більш урожайних сортів. Звичайно, у матеріальній сфері час підбиття рахунків є дуже важливим, проте коли мова йде про духовні речі, подібний аналіз є просто неоціненним, адже йдеться про нашу вічну долю. Тут мусимо зазначити, що в обох випадках (і матеріальному, і духовному) діє один і той самий закон сіяння і жнив. Тобто: що посіє людина, те й пожне. Цей закон ще можна назвати законом вкладення: що вклав – з того самого й отримав, та ще й більше ніж вкладав.
Але позаяк ми довідалися, що принцип вкладення діє в усіх напрямках, то це, безумовно, мало би нас, розумних людей, насторожити. Знаючи, що посіяне нами знову повернеться до нас, та ще й, як казав сам Христос, «мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою дадуть вам», тоді обов’язково варто подумати: «А що ж то я посіяв?» Бо якщо посіяним було добро, то про нього не треба хвилюватися. Але якщо посіяне було з додаванням злоби́? Звісно, що не хочеться такого пожинати. У такому випадку, якщо більшість людей і не претендують бути доброчинцями, то, зрештою, вони тішать себе тим, що нічого поганого не роблять. У них стандартні заготовки: «я не вкрав, не вбив, нікому нічого поганого не зробив». На перший погляд зда-
ється, що вони нічого не сіяли, отже, нічого поганого й жати їм не доведеться. Проте це звичайнісінький самообман! Байдужість також є насінням, і до того ж дуже поганим. Апостол Яків висвітлив цю думку такими словами: «Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!» Закони природи є Божими законами, такими ж непорушними, як і Десять Заповідей. Природний закон: «що посієш, те й пожнеш» не передбачає нейтрального стану, так само як, наприклад, закон тяжіння та інші Божі закони. З тих пір, відколи люди впали у гріх, сатана завжди переконує людей не займати якоїсь конкретної позиції щодо віри в Бога, і переважна більшість повірила лукавому, що це мудра позиція. Прихильники подібного нейтралітету пояснюють: «Виділятися з-поміж інших ми не маємо наміру, адже це незручно – ти привертаєш до себе увагу. Тому ми вважаємо за краще бути «сірою масою», щоб ні позаду, ні попереду – так зручніше. Як усі, так і ми. Усі вірують що Бог є, – і ми віруємо. Усі живуть так, ніби Його нема, – і ми так живемо. Звичайно, якщо по-совісті, то, ясна річ, Бог мав би бути на першому місці в нашому житті. Але тоді ми не зможемо жити за «загальними правилами». То, як вам така філософія? Проте природні закони діють незалежно від наших ідей чи якоїсь точки зору. У тому числі й закон «сіяння-жнива» діє не на основі чиїхось міркувань, а не підставі певних принципів, закладених Богом для нашого ж блага. Маємо тверде переконання, що ця тема варта того, щоб її дослідити…
або Один із Божих абсолютних законів