2014 № 12 «Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос)
Анонси Необхідний мінімум знань про себе
стор.
2
Бог не мовчить стор.
3
Мислення та тривалість життя стор.
4
Екзамен життя стор.
5
Усім робімо добро стор.
6
На що я можу надіятися? стор.
7
Необхідні зміни! стор.
8
«Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу надіятися?» (Імануїл Кант) (Імануїл Кант) zz «Я знаю тільки те, що нічого не знаю». Так говорив великий мислитель Стародавньої Греції Сократ. І пояснював цю думку так: люди зазвичай вважають, ніби вони щось знають, а виявляється, що вони не знають нічого. Таким чином виходить, що, знаючи про своє незнан ня, я знаю більше, ніж всі інші. Зміст виразу такий: чим глибші та ширші знання людини і чим ґрунтовнішою є її освіта, тим чіткіше вона усвідомлює, наскільки малими та умовними є усі її пізнання. Існує дві класифікації знань. Перша поділяє знання на практичні і теоретичні. Друга підрозділяє знан ня на інтелектуальні, моральні, фізичні і духовні. Напевно ви погодитеся з тим, що наше суспільство переважно віддає перевагу інтелектуальним знанням. Проте розумові, інтелектуальні знання самі по собі, якими би гарними вони не були, не є досконалими. Вони, як свідчить про це Біблія, породжують гор дість: «Знання підносять людей в їхній гордині. А любов допомагає їм стати дужчими. Якщо хтось думає, що знає щось, то він нічого не знає як слід» (1 Коринф 8). Мусимо визнати, що наші знання є дуже обмеже ними і про це дізнаємося саме від науковців. Вони твердять, що «За кожними дверима наукового від криття є ще десять інших дверей на іншому боці. Наші ракетні досліди обмежені тільки нашою соняч ною системою, однією з найменших серед мільйонів галактик». Нам відомо багато вчених зі світовим ім'ям, які сміливо заявляють, що Всесвіт є настільки складним і високоорганізованим, що його пояснення немислимо
без віри в Бога-Творця. Величезна кількість явищ у Всесвіті є недосяжними для нашого розуміння. На приклад, вчені досі не знають, що таке енергія, що таке електрон, що таке тяжіння. Сутність цих явищ не розкрита... але ми віримо у все це, ґрунтуючись на відкритих нами доказах, хоча і не розуміємо ці та багато інших явищ повністю. Багато питань залишаються без відповіді – і, вірогідно через те, що вони вище наших понять. Наприклад, звідки взявся Бог? Зазвичай ми знаємо що Бог Відвічний, тобто Він існував завжди, але це «завжди» перевищує наше розуміння. Звичайно, ми тепер знаємо більше, ніж знали колись, але це невідоме і невідкрите продовжує роз множуватися швидше за наші знання. Кожне нове відкриття замість відповіді на питання породжує багато інших питань, на які наука не має відповіді. Ця нездатність науки дати повні відповіді на запитання людини замість відходу від віри викликала інтерес до духовного. Кожне наукове відкриття тієї чи іншої таємниці породжує ще більшу таємницю. Усі докази, які може зібрати наука, свідчать про те, що творення всесвіту відбулося в певний час. За останні роки бурхливого наукового прогресу ми помічаємо, що нові відкрит тя з’являються швидше, ніж може охопити їх наша думка. Чому таке відбувається? Чи не є це свідченням того, що ми віддаємо перевагу інтелектуальним знанням, а водночас моральні та духовні наші пізнання зали шаються ущербними. Чи не здається вам, шановні читачі, що без цих останніх неможливо дати ствердну відповідь на запитання Імануїла Канта: «Що я пови нен робити? І на що я можу надіятися?»