Християнський жунал для дітей Стежинка № 148

ISSN 2194-3796

дитячий християнський журнал

6

2015

Я

р

жі на ве о , щ езпеці. а ад и в б м

А

яб

Stejinka 06_2015.indd 1

уд у на радий , коли ст дідусь ут зн ай д е.

17.09.15 15:31

Впиши останні літери назв зображених предметів у відповідні кружечки. Отримане слово підкаже тобі тему журналу.

Гаразд, Петрику, ми не будемо виказувати тему цього номеру журналу іншим, поки читачі самі не спробують виконати завдання.

СТЕЖИНКА 6/15

Давай‑но, Оленко, кожен сам виконає це завдання.

Малювала Вікторія ДУНАЄВА

2 Stejinka 06_2015.indd 2

17.09.15 15:31

Валентина ДРАГАНОВА

РІЗДВО Всі ми любимо Різдво – Мабуть, це найкраще свято. У оселях торжество, Подарунків так багато! Під ялинкою вночі Хтось поклав оці пакунки, Щоб раділи дітлахи Різнобарвним подарункам.

Зранку в домі радість, сміх, Всі солодощі куштують – Задоволення для всіх, Але я чомусь сумую… Адже в Біблії моїй – Ані слова про ялинку: Знов і знову я дивлюсь На улюблену картинку. Ось маленьке Немовля В яслах тихо засинає, А над Ним горить зоря, Мудрецям шлях озаряє.

Тихо-тихо каже хтось: «Розповім тобі я, сину, Це Господь Iсус Христос, Небо Він для нас покинув.

Хто цей Хлопчик? I чому Всі до ясел цих прямують? Я ніяк це не збагну… Але раптом голос чую.

Він прийшов наш світ спасти, Пастир добрий та Спаситель, Бог – Його тримайся ти, Чистих Він сердець Хранитель!» Радість в серці та тепло – Дякую тобі, татусю, Зрозумів я, що Різдво – День народження Iсуса! Переклала Олена МІКУЛА

СТЕЖИНКА 6/15

Малювала Катерина ПРАВДОХІНА

3 Stejinka 06_2015.indd 3

17.09.15 15:31

а н й а ч и в з Не ніч

СТЕЖИНКА 6/15

Зоя ДОЛМАТОВА

4

Ягнятко розплющило очі й здивувалося всьому, що його оточувало: мамі, хліву – їхній оселі, соломі, на якій воно лежало... Ягнятко втягнуло в себе ароматний запах мами, соломи, хліву, і радість наповнила його серце! Все було ще таким новим, але вже таким рідним! Мамин теплий, вологий, шорсткий язик ласкаво облизував його голівку, носик, боки... Ягнятко знову заплющило очі, завмираючи від насолоди та захоплення! Так от воно яке – життя! Ягняті захотілося скоріше підвестися. Воно розгойдувалось із боку в бік на незміцнілих ніжках. Мама ласкаво намагалася вкласти його на місце, з якого ягнятко підвелося, але воно, знаходячи сили й пружність, вже намагалося ходити.

– Не стрибай високо – можеш упасти й підвернути ніжку, – говорила мама. Але ягняті не терпілося скоріше пізнати навколишній світ. Увечері мама, облизуючи його вологим язиком, сказала: – Ти в мене найкрасивіший! Ягнятко притиснулося до теплого, пухнастого боку мами і, солодко сопучи, заснуло. Але раптом його щось розбудило: якісь дивні звуки, крик... Мама й інші тварини, що знаходилися в хліві, збилися до купи від яскравого світла, яке сяяло за перегородкою. Малюк притулився до мами й запитав: – Що сталося?

– Народилася людина.

Stejinka 06_2015.indd 4

– А хто це – людина?

– Це – господар. Він нас пасе, годує, стриже, лікує, захищає від хижаків.

– А можна мені подивитися? І малюк, не чекаючи відповіді мами, підійшов до перегородки й почав дивитися в щілину – на людину. Яка ж людина красива! «Людина, напевно, теж ягня, хоча й людина, адже вона така ж маленька й красива, як і я, і теж народилася в хліві, як і я», – розмірковувало ягнятко, дивлячись у щілину палаючими від цікавості оченятами. Ягнятко не знало, що воно – жертовна тварина і що його й годувати будуть особливо,

17.09.15 15:31

це людське ягня буде пастухом. Це його зірка, я її раніше не бачила... Незвичайна зірка.

– Виходить, і це людське ягня незвичайне, – прошепотів малюк, засинаючи. Він не знав, що це була різдвяна ніч. Небесний Отець послав на землю Свого єдинородного Сина – Немовля Ісуса – Ягням, Пастирем, Спасителем усіх людей, щоб урятувати їх від гріхів. І в цьому проявилася величезна, нескінченна, як зоряне небо, любов Бога до тебе й до мене. Малювала Тетяна КОСТЕЦЬКА

СТЕЖИНКА 6/15

і доглядати за ним будуть особливо, тому що в жертву за людський гріх необхідно принести ягня без плями та вади.

– Мамо, – повернувшись до мами, сказав малюк, – цей малюк – теж ягня. Він дуже схожий на мене: такий же маленький й дуже гарний, і теж лежить на соломі, і його мама теж його любить, як і ти мене!

– Так, любий. Це ягня, але людське, – задумливо вимовила мама й притиснула малюка до свого теплого боку. Але він довго не міг заспокоїтися... Раптом він побачив у отворі печери нічне зоряне небо: – А це що? Що за вогники? Вони підморгують мені і грають зі мною!

– Це зірки.

– Як їх багато!

– Вони схожі на наші отари, коли ми пасемось на пасовищі.

– А он велика зірка над входом у печеру. І як яскраво вона виблискує, переливається різними вогниками! А вона на що схожа? – запитав малюк.

– Я бачу її вперше, – відповіла мама. – Вона схожа на пастуха, який пасе нас. Мабуть,

5 Stejinka 06_2015.indd 5

17.09.15 15:31

Лабіринт

А К Р І З А Н Я РІЗДВ

Чи знаєш ти історію народження Христа так, як вона описана в Біблії? Невеличкий тест покаже тобі, наскільки добре ти її знаєш. Ми вирушимо до ясел разом із мудрецями. Увага! На початок шляху вказує стрілка. На кожному перехресті ти можеш обрати один із двох шляхів. Звертай при цьому увагу на цифри й текст до них. Якщо текст відповідає тексту Біблії – йди праворуч, якщо не відповідає – повертай ліворуч.

Якщо ти не потрапив до ясел, тоді прочитай іще раз уважно другу главу Євангелія від Матвія, вірші 1–12.

СТЕЖИНКА 6/15

1–2: Три мудреці зі Сходу прийшли в Єрусалим.

2–3: Iрод відіслав їх із подарунками до Віфлеєма, де повинен був народитися Христос.

3–4: Зоря стояла над місцем, де Дитятко було.

4–5: Вони увійшли в будинок і знайшли там Дитятко з Марією, матір’ю Його.

5–6: Там був і Йосип, а також віл і віслюк.

6–7: Волхви принесли Немовляті дари: золото, ладан і смирну.

ш тие , є а н з и ц Ч ьше сер

іл а? що найб у синього кит – ом в світі (розмір ь е ц р е с о Йог важит лише мобіль) із авто дійснює всього із ударів 680 кг ьох до восьми ир від чот у. ин на хвил

Малювала Лариса ГОРОШКО

6 Stejinka 06_2015.indd 6

17.09.15 15:31

В НЕБІ ЗОРІ ПАЛАЮТЬ ЯСНІ Слова Шури ТИМОШЕНКО

Переклад Олени МІКУЛИ

Музика Віталія КРИВЕНКОВА

[Натхненно]

1. В не - бі зо 2. Зу - стрі - ча 3. В не - бі зо

-

рі є рі

ра - дість да - ру - ють ме - ні. точ - ком у не - бо нам став. сін - ня спі - ва - ють ме - ні.

ні, йде, їм

про для дім

I - су - са ду - ші мир збу - ду - є

та, в зо - ло - тій ви - ши - ні, ві - рить, міст - ком пе - ре - йде, сер - ці Спа - си - тель мо - їм

па - ла - ють весь Все - світ па - ла - ють

яс - ні, Хри - ста, яс - ні,

див - ну Він міспро спа-

А о - та, в зо - ло - тій ви - шиТой, хто ві - рить, міст - ком пе - реХай у сер - ці Спа - си - тель мо-

роз - ка - же ме - ні. і ра - дість знай - де. й о - се - лить - ся в нім.

про I - су - са для ду - ші мир дім збу - ду - є

А Той, Хай

охто у

роз - ка - же ме - ні. і ра - дість знай - де. й о - се - лить - ся в нім.

СТЕЖИНКА 6/15

Малювала Маргарита ХРЕБТЕНКО

7 Stejinka 06_2015.indd 7

17.09.15 15:31

Розгорнімо Біблію СТЕЖИНКА 6/15

РАДІСТЬ РІЗДВА Гузаль ТАЛІПОВА

Напевно, ти вже багато разів чув історію цього чудового свята! Сьогоднішня розповідь саме про радість, в якій-то й полягає сенс Різдва. Ти пам’ятаєш, що Бог створив людину, аби вона жила вічно? Але колись люди вирішили, що можуть обійтися без Бога, і непослухом зіпсували дружбу з Ним. На щастя, історія на цьому не закінчилася! Багато століть тому Бог пообіцяв людям послати на землю Свого Сина, щоб Він назавжди примирив нас із Богом. А як Він це зробив, ми дізнаємося, прочитавши наступну історію... Давним-давно на півночі Ізраїлю, в невеличкому містечку під назвою Назарет, жила богобоязлива дівчина на ім’я Марія. Вона настільки любила Господа, що Бог вирішив обрати її для виконання Свого плану. І ось у звичайний собі день, коли Марія, як завжди, була зайнята хатньою роботою, сталося несподіване! Перед нею постав ангел Божий Гавриїл і проголосив: «Не бійся, Маріє! Бог обрав тебе, щоб ти стала матір’ю Самого Спасителя! Він буде Сином Всевишнього. Назви його Ісус. Він народиться для того, щоб урятувати людей від їхніх гріхів». Марія з подивом слухала ці слова. Це була справді велика обіцянка! У тому ж містечку жив Йосип – майбутній чоловік Марії. Незвичайна новина здивувала їх обох, але вони підкорилися волі Божій. У ті дні імператор Римської імперії Август наказав зробити перепис, щоб дізнатися, скільки людей живе в його державі. Для цього всі жителі його імперії повинні були піти до міста, в якому народилися. Хоча Йосип жив у Назареті, проте родом він був із Віфлеєма. Відстань до цього міста становила приблизно 150 кілометрів. Молодій парі нічого не залишалося, як вирушити в дорогу. Для Марії цей шлях був дуже виснажливим, адже вона мала ось-ось народити! Але наказ є наказ. І нарешті вони у Віфлеємі! У переповненому людьми місті Йосип і Марія почали шукати заїзд, де можна було б зупинитися на нічліг. Але вільних місць ніде не було. На щастя, їм зустрівся чоловік, який, побачивши втомлених подорожніх, привів їх до будинку, де єдиним місцем для ночівлі був хлів. Там господарі тримали корів, ягнят, курей та інших

8

Stejinka 06_2015.indd 8

17.09.15 15:31

Як ти гадаєш?

1. У чому полягала не­ звичайна новина анге‑ ла, що з’явився Марії?

2. Про яку велику радість дізналися пастухи від ангела?

3. Чому ми повинні дяку‑ вати Богові за народ‑ ження Iсуса?

Малювала Людмила ЯНБУЛАТОВА

Stejinka 06_2015.indd 9

Хочеш прочитати цю дивовижну історію в Біблії? Тоді відкрий Євангеліє від Луки і прочитай у першому розділі вірші 26–38 і в другому розділі – вірші 1–20.

СТЕЖИНКА 6/15

свійських тварин. «Вибачте, – сказав господар, – але в мене немає іншого місця. Все, що я можу запропонувати, – це провести ніч у хліві». Саме в цьому місці й сталася обіцяна Богом подія. Тієї ночі Марія народила довгоочікуваного Сина. Вона сповила Ісуса й поклала Його в ясла – годівничку для худоби. З розчуленням дивилися Марія і Йосип на прекрасне Немовля, Яке поки нічим не відрізнялося від інших дітей. Але вони знали – це була незвичайна Дитина. Тієї ж ночі, коли у Віфлеємі всі спокійно спали, місцеві пастухи стерегли отари овець у полі. Несподівано сліпучий промінь розсіяв нічний морок. «Що це?» – не зрозуміли приголомшені пастухи. І тут вони побачили ангела, який урочисто проголосив: «Не бійтеся!» Пастухи від подиву втратили дар мови. Але ангел продовжив: «Я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям на світі! Цієї ночі народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь! Ідіть же мерщій до Віфлеєма, там ви знайдете Його!» Тієї ж миті незліченний ангельський хор велично заспівав: «Слава Богу у височині небес! На землю прийшов порятунок!» Здавалося, райські звуки наповнили небо... Пастухи із захопленням і вже без страху слухали кожне слово. Спочатку їм здавалося, що це прекрасний сон. Потім, отямившись, вони сказали один одному: «Давайте підемо й подивимося, чи правда те, що ми почули!» І вони заквапилися до Віфлеєма. Пастухи знайшли хлів, де побачили Йосипа та Марію, а поруч із ними, в колисці з соломи, мирно спав новонароджений Христос. Це була незвичайна картина! А що б ти відчув у той момент на місці пастухів? Повірив би ти, що це маленьке беззахисне Немовля колись стане великим Визволителем людей від влади гріха? Пастухи повірили в це, і тому шанобливо опустилися на коліна перед новонародженим Царем. Можна собі уявити, яке щастя переповнювало їх, коли вони виходили з хліва. Адже вони зрозуміли, що Ісус народився для справжньої радості людей, які повірять у Нього! Якщо ти теж зрозумів це, то скоріше розкажи своїм друзям про найбільшу радість на світі – радість Різдва Христового!

9 17.09.15 15:31

Над цим варто замислитися СТЕЖИНКА 6/15

10 Stejinka 06_2015.indd 10

Про радість Одного разу я прийшов на обідню перерву додому й помітив, що наш восьмирічний онук стоїть у коридорі й переминається з ноги на ногу. Бачу, йому не терпиться щось мені сказати.

– Що в тебе на душі, Амосе? – запитую.

– Знаєш, дідусю, що я сьогодні отримав із німецької мови?

– I що?

– «Відмінно»! А я німецьку не дуже люблю. Iнша справа – фізкультура або математика. Iз цих предметів у мене часто гарні оцінки. А з німецької мови отримати «відмінно» – це вперше.

– Вітаю! – тисну йому руку. – Iди, розкажи бабусі... Чую з кухні: – Знаєш, бабусю, що я сьогодні... Розумію хлопчиська. Кому не приємно отримати відмінну оцінку? Притому з предмета, який не так легко дається. Тому й поділитися радістю приємно. За давнім шведським прислів’ям, розділена радість подвоюється, а розділене горе зменшується вдвічі. Ми дуже охоче ділимося радістю, адже так? Тому на Різдво намагаємося підшукати для наших друзів і близьких такий подарунок, який їм принесе радість. Ми хочемо з ними поділитися радістю Різдва Христового. Точно так, як ангел поділився цією радістю з пастухами на полі віфлеємському. Він сказав: «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2:10–11). У цих словах ангела – велика істина: справжня радість – та, що не минає, а залишається назавжди, – приходить від Господа, нашого Бога й Спасителя. Подарунки тішать нас, але така радість швидко минає. Навіть гарні оцінки в школі радують нас лише день-два, але потім перед нами нові завдання, нові контрольні роботи. А радість від того, що в нас є Спаситель, що Бог нас любить, що Він завжди з нами, що ми можемо Йому молитися й Він завжди чує нас, – ця радість не минає. I ця радість належить не тільки нам, але всім людям. Тому нею потрібно ділитися з усіма людьми: розповідати їм про Iсуса Христа, про любов Божу й запрошувати їх разом із нами до церкви – поклонятися Богові. Ми ж хочемо радістю, подарованою нам Богом, ділитися з іншими. Тоді давайте будемо на Різдво не тільки радіти зі свята й подарунків, але й із того, що ми цією радістю можемо ділитися з нашими друзями, однокласниками, сусідами та й просто з перехожими. Ми точно знаємо: істинна радість – Божий подарунок нам! I розділена радість не зменшується, а тільки помножується. Вальдемар ЦОРН

17.09.15 15:31

Яка відпо

П РА В

ь д і в

Н Ь ИЛ

? А

в разом із 1. Хто раді , дізнавшись, ? Єлисаветою родився син що в неї на

а) Марія; чі; б) сусіди та роди и. в) священик

3. Кому велику р сповістив анге що наро адість про те, л дився Сп аситель а) пастуха ?

м; б) мудреця м; в) первосв ящ

еникові.

6. Хто п продовж ісля хрещення радіючи?ував шлях,

л а) Є арії; б) М авіті. в) Т

великою 4. Хто зрадів чивши ба по радістю, м, де зірку над місце овля? ем Н я знаходилос

та а) первосвященики книжники; б) цар Iрод; в) мудреці зі Сходу.

ами Ісуса, 7. Про кого, за словьше радості, біл на небесах буде ників, що ніж про 99 правед рятунку? по ь не потребуют

а) грішника, що кається; б) зцілену людину; в) доброчесну людину.

що ий, ти д а р йня ? ув о б ся при Ісуса т я 5. Хстоївза ім’ о д у у ваг ; ; зне атеї толи

ос рим а) ап сип із А о б) Й кодим. и в) Н

го ньо ля , як д о о і в, щадост(тобт а з р о ка о с ьшої и йог ерез т л Х і ч т ді? б і 8. ає о д ували прав м щ е , у н и вір ь чут, що у ивут і ж т го) ло; Пав о; ньо л о т р

ет пос а) а остол П ан. в п б) а остол I п а в)

СТЕЖИНКА 6/15

а) Пилип; б) скопець; в) Савл.

:

ши зав із а к ь , с од ел осп між г ан , Г а ся ная енн в ви т ов з’я года госл у м ла ла Ко , б и б 2. адій ! Т ? «Р обою и!» т онам еті; в ж иса

Вікторина

Склала Ельвіра ЦОРН

Малювала Вікторія ДУНАЄВА

Stejinka 06_2015.indd 11

11 17.09.15 15:31

Схованка в домі лісника Еріх ШМІДТ-ШЕЛЬ Марк і Аня проводять зимові канікули в бабусі та дідуся. Їхній дідусь – лісник. Приїхавши з міста, онуки разом із дідусем годують у лісі диких кабанів, а потім навіть самі вирушають до лісу, щоб віднести їм їжу... І бабусину схованку нарешті виявлено. Частина 6

СТЕЖИНКА 6/15

Коли Марк і Аня прийшли до місця годівлі, родина «хрюків» їх не чекала. Їх не було видно навіть під низькими ялинами.

– Може, «хрюки» перейшли на інше місце? – міркувала Аня.

– Не думаю. Адже тут їх добре годують, – заперечив Марк. – Ти краще помовч, дай мені подумати. Знайшовши суху палицю, він, наслідуючи дідуся, постукав нею по відру. Ніде ніхто не заворушився. Діти напружено вслухалися в тишу зимового лісу. Марк постукав іще раз, сильніше. Безуспішно. І цього разу тиша.

– Ну от, даремно ми тягли сюди важкі відра й мішки, – розчаровано промовила Аня.

– Не дарма! Почекаємо трохи, «хрюки», напевно, поруч, – впевнено сказав Марк. – Бачиш, ось свіжі сліди на снігу. Мабуть, вони недавно копирсалися тут у пошуках коренів.

12 Stejinka 06_2015.indd 12

17.09.15 15:31

СТЕЖИНКА 6/15

Раптом діти затамували подих. Їм почувся якийсь звук. Дійсно, вони не помилилися. У заростях щось зашелестіло, однак не в тому місці, де кілька днів тому. Марк і Аня подивилися праворуч і тепер уже ясно почули глухе плямкання поросят. І ось з-поза пенька виглянуло довге чорне рило.

– Ідуть, ідуть! – вигукнула Аня, при цьому голос її злегка тремтів. З густих заростей повільно вийшла кабаниця. Зупинившись, вона похмуро подивилася на дітей. Марк і Аня боялися ворухнутися.

– Ой, як страшно виглядає сьогодні кабаниця! Минулого разу вона зовсім не була такою злою, – помовчавши, прошепотіла Аня.

– Заспокойся! – заперечив Марк, роблячи вигляд, що він зовсім не боїться. Не минуло й хвилини, як кабаниця, видавши глибоке «хрю-хрю», відкрила свою пащу, оголивши дві пари довгих іклів. Страх охопив Аню.

– Марку! Мені страшно! – вигукнула дівчинка, мало не плачучи. Зібравшись із духом, Марк спробував заспокоїти сестричку. У той самий момент кабаниця впевнено рушила в бік дітей. Слідом за нею з глухим рох­канням із заростей вискочили поросята. Побачивши цю ораву, Марк злякався й кинувся навтьоки. Від хвилювання він навіть забув спорожнити відро. Відчувши корм, поросята побігли слідом за дітьми.

– Аню, біжи швидше! На мисливську вежу!

– Кинь відро, Марку! – закричала Аня щосили. Марк на секунду забарився, немов би кажучи: ти мені не указ! Але потім усе-таки послухався сестрички, бо поросята наближалися, а з відром у руках він не міг бігти швидко. Тільки-но Марк кинув відро на землю, сімейка залишила їх у спокої. Кабаниця й поросята, накинувшись на їжу, старанно зачавкали. Нарешті діти добігли до сходів і немов злетіли на мисливську вежу. Тепер вони в безпеці, переслідувачі не дістануться до них. Знесилені, діти притулилися

13 Stejinka 06_2015.indd 13

17.09.15 15:31

СТЕЖИНКА 6/15

до поручнів і почали спостерігати з висоти за родиною «хрюків». Звідси ті здавалися зовсім не страшними, скоріше, цілком миролюбними. Але тут Марк подумав: «А раптом кабани не підуть? Тоді нам доведеться сидіти тут, на вежі, усю ніч...» Це було б жахливо! Йому зовсім не хотілося залишатися на ніч у темному, холодному лісі! Але він нічого не сказав про це Ані, щоб не налякати її ще більше. Та головне, він не хотів зізнатися в тому, що йому теж страшно. Несподівано в голові промайнула думка: «Це покарання за те, що я крав коржики...»

– Слухай, а кабани вміють лазити? – раптом запитала Аня.

– Напевно, ні... Потрібно тільки тихо поводитися, – подумавши, відповів Марк.

– Це добре, значить, ми на вежі в безпеці, – полегшено сказала Аня. Тим часом кабани з’їли весь корм і тепер підбирали останні крихти. Кожному з малюків хотілося отримати більше, і вони почали штовхатися й кусатися. Однак чотири мордочки не вміщалися одночасно у відро. Було весело спостерігати їхню метушню, що супроводжувалася вереском, а також грюкотом відра. Нарешті втрутилася кабаниця, і розбрат припинився. Відтіснивши малюків убік, вона засунула рило у відро, а коли підняла його, відро так і залишилося на її голові. Це було настільки смішно, що діти на вишці, забувши всі страхи, весело розсміялися. Тим часом дідусь повернувся додому і, дізнавшись, де онуки, відразу вирушив до них. Уже здалеку він почув рохкання кабанів і побрязкування відра. Дивно було чути ці звуки одночасно. Дідусь прискорив крок.

14 Stejinka 06_2015.indd 14

17.09.15 15:31

СТЕЖИНКА 6/15

Підійшовши ближче, він завмер від страху. Де ж онуки?! Їх ніде не було видно. «Невже щось сталося? – занепокоївся лісник. – Може, діти наробили дурниць і так розлютили кабаницю, що вона напала на них? Може, вони поранені?»

– Марку! Аню! – закричав дідусь щосили. Діти почули крик і впізнали голос. Так, це дідусь.

– Дідусю! Дідусю! – закричали вони разом. – Ми тут! На вежі! У цей момент вітер подув сильніше й відніс голоси дітей у протилежний бік, тож дідусь нічого не почув. Але діти цього не знали. Вони з надією вслухалися в звуки зимового лісу, в якому ставало дедалі темніше. Їх скоро врятують! Ось-ось з’явиться дідусь і зніме їх із мисливської вежі. Але як не старалися вони вслухатися і вдивлятися, дідусь не з’являвся. Вони знову закричали щосили, повернувшись у той бік, звідки перед цим чули дідусів голос: – Дідусь! Дідусь! Ми ту-у-ут! На ве-е-жі! Однак, крім завивання вітру, діти нічого не почули. Почекавши трохи й не отримавши відповіді, вони знову почали вдивлятися в темний ліс. Начебто їх знову хтось кликав. І точно! Вони не помилилися! Але дідусів голос доносився тепер здалеку, зовсім із іншого боку. Марк відразу збагнув: дідусь пішов не туди й шукав їх на іншій стороні молодого лісу. Хлопчика охопив страх. Чи знайде їх дідусь? Якщо ні, то їм і справді доведеться ночувати в темному, холодному лісі.

– Ох, треба було послухатися бабусі та не йти самим у ліс! – простогнав Марк. Аня подивилася на брата переляканими очима.

– Невже нам доведеться залишитися тут на ніч і ми замерзнемо? – запитала вона, мало не плачучи.

15 Stejinka 06_2015.indd 15

17.09.15 15:31

Марк тільки безпорадно знизав плечима й знову подивився в той бік, звідки востаннє пролунав дідусів голос. Аня затулила обличчя руками й гірко заплакала.

– Я хочу додому! Хочу додому! – ридаючи, примовляла вона.

– Та заспокойся ти! Тільки з пантелику збиваєш! – із досадою сказав Марк. Здавалося, він теж ось-ось розплачеться.

– Але я ж не навмисне! Сльози самі так і течуть, і я не можу зупинитися, – пхикала Аня.

– Ти краще помолися. Більше користі буде, – порадив їй Марк.

– Так, це ідея! – погодилася Аня. – І як це я сама не здогадалася?! А давай-но краще разом помолимося. Марк погодився. Брат і сестра, склавши руки, попросили Бога, щоб Він допоміг дідусеві прийти до мисливської вежі. Вони молилися доволі довго, і по щоках у них текли сльози. Невдовзі між деревами дійсно з’явився дідусь. Побачивши онуків на вежі, він усе зрозумів і мимоволі посміхнувся. Але, бажаючи точно дізнатися, що сталося, він запитав: – А чому ви так високо забралися? Марк і Аня, полегшено зітхнувши, докладно, до дрібниць, навперебій розповіли йому про те, що сталося. Дідусь знову посміхнувся, але потім зауважив: – Ви правильно зробили, що вилізли на вежу. Там набагато безпечніше. Спустившись із вежі, діти попрямували з дідусем до будинку. Над зимовим лісом уже висів місяць, оточений міріадами мерехтливих зірок.

СТЕЖИНКА 6/15

ти, дають ш є а н з Чи кі види жаб впа моро­

.. за що дея ти, лячку і. п с в а вважа у н м ж и о з м а н то ся, тоб ть жують рця перестаю потеплінні, е с ь, ні, при що їхні ? Навес ни відтаюют и т а в ю во прац ця знову їхні сер ь т починаю жаби і , я с бити уть д е знову в осіб ьний сп нормал . життя

(Далі буде) Малювала Юлія ПРАВДОХІНА

16 Stejinka 06_2015.indd 16

17.09.15 15:31

12

Хлів, ясла та зірку складено з імен людей та назв речей, що мають відношення до подій, пов’язаних із народженням Iсуса. Внеси відповіді у відповідні клітинки.

11

Поміркуй, запиши!

м е ц с і м д а Зірка н а т с и р Х я н народжен 13 10

14 16

15

17

4

3

5

9

8

2 1

6

7

1+2. Iм’я Божого Сина.

3. Про це ім’я сповістив пророк Iсая (Iс. 7:14).

4. Ім’я зі значенням «З нами Бог» (Мт. 1:23).

5. Мати Iсуса (Мт. 2:11).

6. Вони поспішили до Новонародженого, щоби вклонитися Йому (Лк. 2:15–16).

7. Вони співали для пастухів (Лк. 2:13–14).

8. Чоловік Марії, матері Iсуса (Лк. 2:16).

9. Ангел сповістив пастухам велику _____ (Лк. 2:10).

10. Він назвав Iсуса Спасителем, Який є Христос ____ (Лк. 2:11).

11. Що принесли мудреці Новонародженому? (Мт. 2:11).

12. Пославши їх до Немовляти, ангел сказав: «А ось вам ___...» (Лк. 2:12).

13. Місце, де були пастухи з отарами, коли їм явився ангел (Лк. 2:8).

14. Місто, в якому народився Христос (Лк. 2:15).

15. Так ангел наказав Йосипові назвати Сина (Мт. 1:21).

16. Цей дар отримав Iсус від мудреців (Мт. 2:11).

17. Колиска Немовляти Iсуса (Лк. 2:7).

СТЕЖИНКА 6/15

Малювала Юлія ПРАВДОХІНА

17 Stejinka 06_2015.indd 17

17.09.15 15:31

1864–1928

Матильда

Вреде

СТЕЖИНКА 6/15

Бог може використовувати і молодих людей! Матильда відгукнулася на Його заклик і несла своє служіння з радістю.

Матильда жила в Фінляндії, в місті Васа. Батько її, барон фон Вреде, був генералом і губернатором міста. Мати Матильди, на жаль, померла невдовзі після пологів. Але незважаючи на те що дівчинка росла без матері, дитинство її було щасливим. Батько за одним лише виразом її очей угадував і виконував усі її бажання. Життя дівчинки протікало безтурботно. Одного разу взимку Матильда, яка підросла й стала веселою, життєрадісною дівчиною, сиділа на своєму улюбленому місці біля вікна за шиттям. На вулиці безперестанку йшов сніг. Мимохідь Матильда спостерігала за перехожими, які кудись поспішали.

I раптом дівчина згадала сон, який одного разу їй наснився. У сні вона бачила, як раптом відчинилися двері й до кімнати увійшов чоловік із кайданами на руках і ногах. Iз сумом подивившись на неї, чоловік сказав: «Дуже багато людей живе в оковах. Але вони хочуть жити в мирі та свободі. Принеси їм звістку про Iсуса Христа, Який дасть їм справжню свободу». Матильда довго роздумувала про те, що б міг означати цей сон, але ні до якого висновку не дійшла. Одного разу батька Матильди запросили на щорічне зимове свято в знатне суспільство Васи. Дочка вперше мала супроводжувати його. Однак Матильда дізналася, що в місто приїхав євангеліст, який саме цього вечора повинен був проповідувати в церкві. Їй дуже хотілося послухати цього євангеліста, адже вона вже так багато чула про

нього. Взявши з дочки обіцянку після церкви приїхати на свято, барон дозволив їй піти на зібрання. Того вечора євангеліст наприкінці проповіді запросив вийти вперед людей, які бажають розпочати життя з Iсусом. Слова проповідника торкнулися серця 18-річної Матильди, і вона вирішила з цього дня жити для Iсуса. Дівчина вийшла вперед, щоб засвідчити перед усіма, що тепер вона дитя Боже. Про себе вона молилася: «Господи Iсусе, я дякую Тобі за Твою любов, таку велику, що Ти навіть помер за мене. Прошу Тебе, допоможи мені розповідати про неї іншим людям».

18 Stejinka 06_2015.indd 18

17.09.15 15:31

Видатні особистості

Раптом у двері постукали. Перед відходом батько попередив Матильду, що пришле в’язня з в’язниці, майстерного в слюсарних роботах, щоб той відремонтував поламаний замок у дверях її кімнати. У той час ув’язнених іноді випускали з в’язниці для виконання певних робіт. Матильда відкрила двері й запросила ув’язненого увійти. Він чемно привітався й відразу заходився лагодити замок. Спостерігаючи за роботою людини, ноги якої були закуті в кайдани, дівчина згадала свій сон. Їй стало ясно, що Бог бажає щось сказати їй, і тепер вона зрозуміла, що саме. I вона розповіла ув’язненому про те, що сталося з нею в церкві кілька днів тому. Розповіла йому про Iсуса, про те, що Він любить і його і хоче звільнити його від гріхів. Ув’язнений уважно вислухав Матильду і, глянувши на неї, сказав: – Милостива пані, ви повинні прийти до нас у в’язницю й розповісти іншим те, що розповіли мені. Матильда мовчала в нерішучості. Нарешті вона вимовила: – Мені треба подумати про це. Ув’язнений низько вклонився дівчині, подякував і залишив будинок. З того моменту Матильда не знаходила спокою. Як же вона піде у в’язницю, щоб розповісти ув’язненим про Христа? Адже вона ще надто молода! Одного вечора дівчина відкрила Біблію й прочитала перший розділ Книги пророка Єремії. Там ішлося про те, як відреагував Єремія на заклик Бога до служіння: «О Господи Боже! Я не вмію, бо я ще молодий». Але Господь сказав йому: «Не кажи: ◊Я молодий“, бо до всіх, до кого пошлю тебе, підеш, і все, що накажу тобі, скажеш». Матильді стало абсолютно ясно, яке її доручення від Бога: йти до в’язнів у в’язницю й благовістити їм про Iсуса Христа. Дівчина помолилася: «Господь, дякую Тобі за ці ясні слова. Ти бажаєш використати мене, незважаючи на мою молодість. Дай мені сили для цього служіння».

СТЕЖИНКА 6/15

Коли Матильда прийшла, нарешті, на зимове свято, подруги запитали в неї, де вона була, чому затрималася. I дівчина розповіла про зібрання в церкві і про те, яке рішення прийняла цього вечора. Вона сказала, що Iсус став її Господом.

– Ти що, хвора? – здивувалися подруги. Але Матильда радісно відповіла: – Ні, я не хвора! Навпаки, почуваюся краще, ніж будь-коли. Але вони тільки хитали головами. Минуло кілька днів. Матильда була сама в будинку. Вона знову сиділа біля вікна, спостерігаючи за сніжинками, що кружляли в повітрі. У думках дівчина знову й знову поверталася до того вечора в церкві. Вона усвідомлювала, що той вечір змінив усе її життя і що Бог передбачив для неї якусь певну працю. Але вона ще не знала яку.

19 Stejinka 06_2015.indd 19

17.09.15 15:31

СТЕЖИНКА 6/15

Два дні потому було Різдво Христове. Все дихало радістю. Батько Матильди приготував для дочки багато красиво загорнутих подарунків. Але думки дівчини весь час поверталися до одного питання. Нарешті вона зібралася з духом і попросила батька присісти поруч із нею.

– У мене є одне особливе бажання, – вимовила дівчина.

– Ну що ж, відкрий мені своє бажання! – відповів батько. – Подивимося, чи зможу я його виконати.

– Тату, мені хочеться відвідувати ув’язнених у в’язниці. Генерал подивився на дочку широко розплющеними очима: – Що ти надумала? Я ніколи не дозволю, щоб дівчина пішла у в’язницю до цих брутальних, неотесаних мужиків!

– Я так і думала, – відповіла дочка. – Але я впевнена, що Бог хоче, щоб я принесла цим людям Його Благу звістку. I знаєш, тату, я пообіцяла Богові зробити це.

I вона розповіла батькові про свій сон і про ув’язненого, що полагодив замок у її дверях. Чим довше батько слухав дочку, тим ясніше йому ставало, що він не зможе примусити її відмовитися від цієї ідеї. I тоді він відповів, повільно вимовляючи кожне слово:

20 Stejinka 06_2015.indd 20

– Якщо ти дала Богові обіцянку, то повинна виконати її. Матильда була в нестямі від щастя!

– Це найпрекрасніший різдвяний подарунок, який ти тільки міг мені зробити! – вигукнула вона й кинулася батькові на шию. Через кілька днів Матильда Вреде вперше увійшла до в’язниці міста Васа, щоб відвідати ув’язнених, які перебували там. За цим візитом було безліч інших. Минуло десять років із дня першого відвідування в’язниці. I щороку Матильда жертвувала святкуванням Різдва Христового в колі своєї родини на користь ув’язнених. Щороку в’язні з радістю чекали на її прихід. Одного разу, бажаючи порадувати її, вони спекли для неї хліб із білого борошна на молоці. Матильда була дуже зворушена, а ув’язнені щасливі, що змогли доставити їй радість. Дівчина знала, що не всі ув’язнені можуть прийти на її маленьке свято, проте їй хотілося відвідати й тих, які залишалися в камерах. I вона почала під час своїх відвідувань ходити з камери в камеру, доставляючи в’язням велику радість своїм відвідуванням і вказуючи їм шлях до спасіння. Це служіння баронеса Матильда Вреде несла багато років, до самої смерті. Спочатку вона відвідувала тільки ув’язнених. Але згодом почала відвідувати й родичів ув’язнених, незважаючи на пов’язані з цим служінням труднощі, передавала їм привіти від в’язнів і розповідала про Христа. Роки нелегкої праці виснажили сили Матильди – вона серйозно захворіла. Але ця жінка прожила благословенне життя і знала, що настав час піти з цієї землі до свого найкращого друга – Iсуса Христа. Ув’язнені, яких вона відвідувала всі ці роки, ласкаво прозвали її «ангелом ув’язнених». Бог може використовувати і молодих людей! Матильда спочатку вважала, що ще занадто молода для виконання доручення Господа. Але вона відгукнулася на Його заклик і несла своє служіння з радістю. Вона ділилася з людьми тією любов’ю, яку отримала від Бога. Рут ФРЕЙ Малювала Олена МИХАЙЛОВА-РОДІНА

17.09.15 15:31

Шура ТИМОШЕНКО

ПОДАРУНОК Подарунків я багато Отримав сьогодні. Найдорожчий подарунок – Це Різдво Господнє. Подарунок цей за гроші Не можна придбати, Задарма у світі кожен Може його мати. Запроси Христа у серце, В ньому хай царює, Він спасіння, мир і радість Вірним всім дарує.

Вікторія МАЖАРОВА

РІЗДВЯНИЙ СПІВ Різдвяний спів лунає всюди, Душа радіє: Бог живий Приніс спасіння грішним людям – У яслах спить Малюк святий. Він народився, в серці радість, Зло не лякає – Він прийшов! Він – милосердя, мир і благість, Він – досконалість, Він – любов!

о ж що найп які ведуть ду я , н т у твари ий спосіб жит , н е н Т ь ? іл ку ак упов у спляч в сплячку, ь т ю а і впад впала дин хи, що а п е отою о р е т ч с у а ч з ться серце б’є илину. хв удар на

Переклала Олена МІКУЛА Малював Олександр ВОЛОСЕНКО

СТЕЖИНКА 6/15

ш тисе,рцебиття – є а н з и Ч вільніше е

Це Немовля, святе й прекрасне – З Ним щось нове у світ прийде. Все в Ньому: мир, надія, щастя Та дар спасіння для людей!

21 Stejinka 06_2015.indd 21

17.09.15 15:32

БІБЛІЙНІ ІМЕНА Кросворд

По горизонталі: 1. Брат Мойсея (Вих. 4:14).

5. Одна з жінок, яка прийшла рано-вранці до гробу Христа (Мр. 16:1–2).

8. Жертва найпершого вбивства (Бут. 4:8).

11. Чоловік Вірсавії, яку покохав цар Давид (2 Сам. 11:3).

12. Хто написав перші п’ять книг Біблії?

14. Як звали людину, яка прийшла засвідчити про Світло (Iв. 1:6–7).

16. Як звали людину, сила якої була у волоссі? (Суд. 16:13–17).

17. Цар-гусляр (1 Сам. 16:23).

20. Свекруха Рут (Рут 1:1–4).

21. Цар, який хотів убити Немовля Iсуса (Мт. 2:1–16).

23. Наймудріший цар (1 Цар. 4:30–31).

25. Провідник війська царя Саула (1 Сам. 14:50).

26. Хто з начальників юдейських приходив до Iсуса вночі? (Iв. 3:1–2).

1

2

3

4

5

8

9

11

12

6

Склала Таня КУЗЬМИНА Переклала Олена МІКУЛА

По вертикалі: 1. Найперша людина.

2. Дружина Iсака (Бут. 24:67).

3. Вавилонський цар, який був відлучений від людей та жив із польовою звіриною (Дан. 4:28–30).

4. Пророк, якого годували круки (1 Цар. 17:1–6).

6. Один із малих пророків.

7. Начальник синагоги, доньку якого воскресив Iсус (Мр. 5:22–42).

9. Яке ім’я означає «З нами Бог»? (Мт. 1:23).

10. Iм’я Христа.

13. Улюблений син Iзраїля (Бут. 37:3).

15. Молодший син Iзраїля (Бут. 42:29–36).

18. Людина, яка стала батьком багатьох народів (Бут. 17:5).

19. Брат Ревеки (Бут. 24:29).

22. Брат Йосипа, який заступився за нього (Бут. 37:21–22).

24. Хто був урятований Богом під час знищення Содома? (Бут. 19:15).

7

10

13 14

15

16

17 18

19

20 21 23

СТЕЖИНКА 6/15

25

22

24

26

Малювала Олена МІКУЛА

22 Stejinka 06_2015.indd 22

17.09.15 15:32

БІГУНЕЦЬ

Ти не можеш говорити, напиши його ім’я на дошці.

Лк. 1:63

Нумо дізнайся!

Як Захаріє, ти назвеш радій! Твоя його? дружина Єлисавета народила сина.

Як назвав Захарія свого сина?

Склала й намалювала Олена МІКУЛА

3

ЗНАЙДИ!

1

2

4

5

СТЕЖИНКА 6/15

Марія розповідає Єлисаветі про свою радість: Бог обрав її, щоб вона народила Iсуса, Спасителя світу. Яке з п’яти контурних зображень точно відповідає малюнку?

23 Stejinka 06_2015.indd 23

17.09.15 15:32

Про Маленьку Рибку і

ліс

Марина ЖЕЛТОВА

СТЕЖИНКА 6/15

Одного разу Маленькій Рибці розповіли, що, крім моря, існує ще й ліс... Маленькій Рибці дуже захотілося побачити ліс на власні очі. Вона підпливла до самого берега й навіть трохи висунулася з води... Але одразу ж пішла назад під воду, тому що, як відомо, рибки можуть жити тільки у воді.

24

I всі рибки знають, що жодна рибка ніколи й ніяк не зможе опинитися в лісі... Але в Маленької Рибки з’явилася мрія: побувати саме в лісі! I вона мріяла про це, незважаючи на те що інші рибки над нею посміювалися. Тепер Маленька Рибка часто підпливала до берега й на кілька миттєвостей висовувалася з води.

Stejinka 06_2015.indd 24

Саме в одну таку мить вона одного разу була спіймана... скляною банкою. Хлопчик, власник банки, з цікавістю розглядав рибку, а Маленька Рибка, коли перший її страх минув, теж почала з цікавістю роздивлятися навколо. Хлопчик поніс рибку додому.

17.09.15 15:32

I Маленька Рибка відчувала себе найщасливішою рибкою на світі – її мрія здійснилася! Вона змогла побувати в лісі! Та коли хлопчик приніс її додому, Маленька Рибка зрозуміла тільки, що це вже не ліс... Вона не знала, куди потрапила. I засмутилася, що ліс закінчився.

I рибка знову дивилася, як гойдаються дерева й літають птахи; слухала, як вони співають і як шумить вітер... I коли хлопчик випустив Маленьку Рибку в море, вона розповіла там іншим рибкам, як це чудово – побувати в лісі!

Але їй ніхто не повірив, бо не було в морі жодної рибки, яка змогла б побувати в лісі й повернутися звідти живою та неушкодженою. I тоді Маленька Рибка подумала: «Яка ж я щаслива! Я не тільки побувала в лісі, але й повернулася звідти жива й неушкоджена!» I вона завжди тепер раділа.

СТЕЖИНКА 6/15

Але виявилося, що ліс зовсім і не закінчився! Бо мама хлопчика попросила його віднести рибку назад, адже Маленька Рибка дуже маленька й далеко від її власної оселі може загинути. I хлопчик послухався. Він поніс Маленьку Рибку через ліс назад до моря.

Малювала Ірина ПОМЕРАНЦЕВА

Через скло Маленькій Рибці було все прекрасно видно: вони йшли через ліс! I рибка бачила, як гойдаються від вітру дерева – ніби водорості в її морі від хвиль; як літають птахи – ніби сама вона пливе у воді, тільки в повітрі. Вона навіть змогла почути, як птахи співають, як шумить вітер, як дзюрчить струмочок...

25 Stejinka 06_2015.indd 25

17.09.15 15:32

Чи знаєш ти?

Ю ТЬ Ю К Р

СТЕЖИНКА 6/15

Ольга МАРТИНОВА

Ю Л

УТ

О

Панґоліни не тільЧи ки харчуються знаєш мурахами, а й використовують їх ти? як санітарів. Ящір піднімає лусочки, і мурашки поїдають на його тілі дрібних паразитів, від яких він сам не може звільнитися. Через деякий час він швидко притискає луски до тіла й тисне мурах. Потім прямує до водоймища й розправляє під водою лусочки. А мурах, що спливли з-під них на поверхню, ловить кінчиком язика.

У

В

На землі існує дивний рід ссавців – панґолінів, або ящерів. Ці тварини виглядають дуже кумедно: вони майже повністю вкриті роговими лусочками. Тільки морда, черево та внутрішня поверхня лап не прикриті бронею. У роті в панґолінів зовсім немає зубів, зате в шлунку є зазубрені рогові пластинки (вони допомагають перетравлювати мурах і термітів, якими харчуються ящери). Язик у панґолінів теж особливий: довгий (у великих ящерів може досягати 40 см завдовж­ки), шнуровидний і липкий. Рогова луска цих ссавців нагадує обладунки. Пластинки на броні лежать одна на одній, зовсім як лусочки у ялинової шишки. Раніше вважали, що це злипле волосся, але вони скоріше нагадують ніготь. Якщо ящір втрачає одну зі своїх лусочок, на її місці відростає нова.

Чи знаєш ти?

Назва «панґолін» походить від малайського слова pengguling, що перекладається як «згортається в кулю». Ящери вміють так спритно згортатися, прикриваючи лапками й головою незахищене черевце, що дрібний хижак не в силах розгорнути їх, і навіть людина насилу може це зробити. А великих хижаків панґоліни відлякують огидним запахом, випускаючи рідину з анальних залоз. Як тільки не називають панґолінів! Кгвара, кхака, інкаке, ксікхвара, абу-кхірфа (що означає «коров’ячий батько»), бвана-мганга («пан лікар») – це лише кілька з безлічі назв.

26 Stejinka 06_2015.indd 26

17.09.15 15:32

Усього на землі існує вісім видів панґолінів: чотири живуть в Африці, а чотири – в Південно-Східній Азії. В основному ящери лазять по деревах, чіпляючись довгим лускатим хвостом за гілки. Тільки степовий, велетенський та індійський панґоліни живуть на землі і риють нори до трьох метрів завглибшки, решта ящерів для відпочинку використовують дупла дерев. Головний важкоатлет серед панґолінів – велетенський, який важить до 27 кг, а його довжина разом із хвостом досягає двох метрів!

Чудеса творіння

Чи знаєш ти?

Малювала Наталія ЖУРАКОВСЬКА

Чи знаєш ти?

Пальці панґолінів мають довгі кігті. З їх допомогою панґоліни руйнують термітники та мурашники. Потім вони просовують у щілинки свою вузь­ку мордочку, а найдальші закутки в термітнику вилизують довгим липким язиком. I тільки-но мурашки й терміти обліплять язик, панґолін швидко втягує його в рот і одразу ж висовує за новою порцією. Наповнивши таким чином шлунок, ящір відправляється спати, а тим часом рогові лусочки шлунка невпинно трудяться, перемелюючи проковтнуту їжу.

Чи знаєш ти?

Панґоліни – німі тварини. Вони можуть видавати лише сопіння і тріск лусочок, що труться одна за одну. Рухи панґолінів дуже повільні. Найшвидший з них (степовий) може розвивати швидкість до 3,5–5 км/г. Щоб добре розглянути місцевість, ящери можуть, майже як кенгуру, підніматися на задні лапи, спираючись на хвіст. Панґоліни не відрізняються гарним зором і слухом, зате мають прекрасний нюх.

СТЕЖИНКА 6/15

Ось такі вони, панґоліни: дивовижні й кумедні, загадкові й цікаві, з любов’ю створені Творцем!

27 Stejinka 06_2015.indd 27

17.09.15 15:32

клас

ерт с й а М

А Д Н Я ГІРЛ

1. Необхідний матеріал:

картон, нитки двох кольорів, ножиці, олівець, клейка стрічка.

4. Якщо картон

СТЕЖИНКА 6/15

кольоровий, потрібно обклеїти його білим папером.

28

К О Ч О Р І З З І Текст

2. Малюємо на картоні

зірочки різного розміру (у нас – 5, а можна зробити більше).

5. Прикріплюємо

нитку до зірочки клейкою стрічкою.

7. У такий самий спосіб 8. Прикріплюємо всі прикрашаємо зірочку ниткою іншого кольору. Робимо потрібну кількість зірок.

Stejinka 06_2015.indd 28

трації та ілюс

зірочки до нитки за допомогою клейкої стрічки.

ЙДИ

Віри НА

3. Акуратно вирізаємо.

6. Починаємо декорувати

зірочку, при цьому трохи натягуючи нитку. Кінець нитки закріплюємо клейкою стрічкою.

9. Прикрашаємо гірлянду

дрібними намистинками, сніжинками. Наша гірлянда готова! Нею можна прикра­ сити будинок до Різдва.

17.09.15 15:32

Ірина ОРЛОВА

Малювала Лариса ГОРОШКО

Віршики-запитання на Різдво

В світі радість, торжество, Це прийшло до нас _____!

Хто народить в світ Месію? Діва на ім’я _____.

Їй цю звістку сповістив Ангел Божий _____.

Пролунало з його вуст, Що народиться _____.

Шлях важкий та довгий досить – В Віфлеєм прямує _____.

Зморені, але щасливі, Зупинилися у ______.

Не в палацах у прекрасних, Спить Малюк Христос у ___.

Хто поважні гості ці? Це зі Сходу _____.

Як же їм знайти Царя? Шлях укаже їм _____.

Я поставлю ще питання, Буде відповідь проста: А від нас який найкращий Подарунок для Христа?

СТЕЖИНКА 6/15

I, вклонившись до землі, Принесли вони _____.

29 Stejinka 06_2015.indd 29

17.09.15 15:32

З пошти «Стежинки»

Ь,

Дар’я ЗАПОРОЖЕЦ 9 років, Україна

Нік СТЕЦЮК (1 рік) радіє снігу

Марія СЕРГІЄНКО , 12 років, Україна

СТЕЖИНКА 6/15

Розповідь пастуха Тієї ночі в полі ми Отару вартували, Палили вогнище в пітьмі, Мовчали, засинали. У небо очі я підвів: Там світло Боже сяє, I ангелів чудовий спів Над світом всім лунає. Один із ангелів сказав: «Не бійтесь, люди, нині! Радійте, Бог благий послав На землю Свого Сина. В убогих яслах Він лежить, У пеленах сповитий. У Віфлеєм мерщій біжить, Щоб Господу вклонитись». Цей голос дивний пролунав, I раптом світло згасло, Понад усе хотілось нам Iти шукати ясла. Отари кинули свої, Бо дуже поспішали, Там Немовля Святе знайшли I на коліна встали. Цю звістку добру хочу я Всім людям сповістити, Щоб всі у світі цього дня Могли разом радіти.

Лілія ПУСТОВІТ, 8

років, Україна

Борислав РЕЗОЛЮТА, 11 років, Україна

Софія ЛАТИШ

, 9 років, Укра

їна

ИНЮК, Богдана ЛИТВ їна ра Ук , ків ро 10

Юлія КАРУНА

30 Stejinka 06_2015.indd 30

Переклала Олена МIКУЛА

Альона ДРАНОВСЬКА, 8 років, Україна

Софія КЛИМЕНКО, 11 років, Україна

17.09.15 15:32

По горизонталі: 1. Скільки учнів було в Iсуса?

5. Люди, які першими дізналися про народження Христа.

7. Хто сказав Марії, що в неї народиться Син?

8. Що принесли мудреці Новонародженому?

9. Місто, де народився Iсус.

1

2

3

5

6

4

Д Р О В С О Р К

По вертикалі: 2. Третього дня після смерті Iсус ______________.

3. Колиска Немовляти Iсуса.

4. Фах земного батька Христа.

6. Приміщення, де народився Iсус.

7 8 9

Склала Даша ЛИЧАГIНА

6/2015 Християнський журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Виходить шість разів на рік. Засновник: Українське місіонерське товариство «Світло на Сході», вул. Хорольська, 30, м. Київ, Україна, 02090. Головний редактор Ельвіра Цорн Відповідальний редактор українського випуску В. Новомирова Художній редактор I. Козіна Підписний індекс: 06597 Тираж 29 400 прим. Розповсюджується безкоштовно усім бажаючим. Адреса редакції: вул. Хорольська, 30, м. Київ, Україна, 02090. Телефон: (44) 296-86-39; факс: (44) 296-87-73; e-mail: sns@sns.org.ua Журнал зареєстровано в Державному комітеті ЗМI України; реєстр. № КВ 6658 від 30.10.2002. Видавець: УМТ «Світло на Сході», вул. Хорольська, 30, м. Київ, Україна, 02090.

Відповіді:

Анна ГОРОПАЦЬКА, 11 років, Україна

До стор. 2: До стор. 6: До стор. 11:

До стор. 17:

До стор. 22:

До стор. 23:

До стор. 29: До стор. 31:

Stejinka 06_2015.indd 31

Катерина ГУНДЕЛОВА, 10 років, Україна

Радість.

1/б (Лк. 1:57–58), 2/б (Лк. 1:26–28), 3/а (Лк. 2:8–11), 4/в (Мт. 2:1–11), 5/а (Дії, 5:17–42), 6/б (Дії, 8:26–39), 7/а (Лк. 15:1–7), 8/в (3 Iв. 1:4).

1. Iсус. 2. Христос. 3. Еммануїл. 4. Еммануїл. 5. Марія. 6. Пастухи.

7. Ангели. 8. Йосип. 9. Радість. 10. Господь. 11. Дари. 12. Ознака.

13. Поле. 14. Віфлеєм. 15. Iсус. 16. Золото. 17. Ясла. КРОСВОРД «Біблійні імена». По горизонталі: 1. Аарон. 5. Саломія.

8. Авель. 11. Урія. 12. Мойсей. 14. Iван. 16. Самсон. 17. Давид.

20. Ноомі. 21. Iрод. 23. Соломон. 25. Авнер. 26. Никодим. По вертикалі: 1. Адам. 2. Ревека. 3. Навуходоносор. 4. Iлля. 6. Огій.

7. Яїр. 9. Еммануїл. 10. Iсус. 13. Йосип. 15. Веніямин. 18. Авраам.

19. Лаван. 22. Рувим. 24. Лот. БIГУНЕЦЬ: Iван. ЗНАЙДИ: Контурне зображення 3. Різдво, Марія, Гавриїл, Христос, Йосип, хліві, яслах, мудреці, зоря, дари. КРОСВОРД. По горизонталі: 1. Дванадцять. 5. Пастухи. 7 Ангел.

8. Дари. 9. Віфлеєм. По вертикалі: 2. Воскрес. 3. Ясла. 4. Тесля. 6. Хлів.

С. 6, 17: © Bibellesebund, Gummersbach,

переклад з німецької Ельвіри Цорн.

C. 12–16: © CSV, Hückeswagen,

переклад з німецької Марії Вінс. С. 18–20: © Gerth Medien GmbH, Asslar,

переклад з німецької Марії Вінс.

Номер підписано до друку 01.10.2015. Надруковано ТОВ «Новий друк», вул. Магнітогорська, 1, м. Київ, Україна, 02660. Оформити підписку та надсилати кореспонденцію і матеріали можна за адресою: вул. Хорольська, 30, м. Київ, Україна, 02090. Пожертвування можна надсилати: УМТ «Світло на Сході», код 14300272, р/р 26008286434001 в КГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Києва, МФО 321842; адреса: Київ-1, 01924. © «Свет на Востоке», 2015 р.

ISSN 2194-3796 Комп’ютерна верстка: Костянтин Суліма На першій сторінці обкладинки: фото © gorillaimages /shutterstock.com

www.tropinka.eu

17.09.15 15:32

ин ка »

К иєв і

Вл ади кавк азі

пе » ре дачі ка «Стежин

у

рв Ди На тяч ий табір у

»

ро пи нка

я

у

т ек Про

Ки єві

о за на Біблій

О ді бр азот рча сту во

чн ки аш кола «Тропин

Stejinka 06_2015.indd 32

«М ібл и малюємо Б

Т іоАуд

і

ачі! т и ч і вас о м Дорог с віта о н ч е вим о т с Серд и Хр м о в д з із Рі

ію »

На рві

хор а» «Тропинк

іо ад ні р Щоден

я т Ди

чи й

оп Тр « б у л К

у

ин ка »у

і ор Щ

ов ий єві теа тр у Ки

чн ий оп фес Тр тиваль «

Ля у р льк овий теат

25 років!

к ль Ля

Києві

Журналу «ТРОПИНКА» – старшій «сестричці» журналу «СТЕЖИНКА» – Хвала Богові за «плоди», що виросли з цього служіння!

!

і

роком м и в Но

17.09.15 15:32