Християнський жунал для дітей Стежинка № 149

ISSN 2194-3796

дитячий християнський журнал

1

2016 очі н в і н д Сього бачите ви по орою за ком дещо йне. а ч и в нез усю? д і д , Що , Скажи овго а то д и! чекат

Stejinka 01_2016.indd 1

23.11.15 18:26

Впиши назви зображених предметів у клітинки. З літер у виділених клітинках склади слово.

1

5

3

2

6

4

7

У цьому завданні, Петрику, треба довідатись, яке слово тут приховане.

I, звичайно, це слово підкаже нам тему журналу.

2

3

4

5

6

7

8

СТЕЖИНКА 1/16

1

8

2 Stejinka 01_2016.indd 2

Малювала Вікторія ДУНАЄВА

23.11.15 18:26

Шура ТИМОШЕНКО

ЖИТТЯ – ЦЕ ШКОЛА Бог живий, я знаю, – В серці Він моїм. Шлях мій направляє У небесний дім. У житті так мало Радощів та втіх, Ми неначе в школі, Школа ця – для всіх. В школі цій науки – Віра та любов. А гріхи омиє Нам Iсуса кров.

Ірина ОРЛОВА

ЗОЛОТО Коли хочеш образити когось – мовчи, Не розв’яжеш проблему словами. А бракує терпіння тобі – не кричи, В суперечку не лізь з кулаками.

СТЕЖИНКА 1/16

Краще вбік відійди й тихо там помолись, Попроси у Iсуса смирення, Суперечка загасне, втамується злість, Бог дарує мир, благословення.

Малювала Тетяна КОСТЕЦЬКА

3 Stejinka 01_2016.indd 3

23.11.15 18:26

КРОКОДИЛ ВМІЄ ПЛАВАТИ Ганна ЗВЕРТОВСЬКА

СТЕЖИНКА 1/16

– Ну от, буває ж так! Почнеш щось робити, а в тебе нічогісінько не виходить! – сказала Варя й відсунула підручник убік. – Видно, не ті в мене здібності. Так говорила Варя щоразу, коли в неї щось не виходило. А таке траплялося час­ то. Адже в школі задають домашні завдан­ ня, і їх треба виконувати, і, погодьтеся, далеко не завжди все виходить із першо­ го разу. Ні, звичайно, бувають заняття, які для Варі – саме задоволення. Наприклад, книгу прочитати або написати оповідання

про минулі канікули. Але в інших випадках дівчинка не докладала особ­ливих зусиль, коли щось ішло не так. І це була справ­ жня біда. Якщо з пер­ шого разу не виходило вирішити задачку з мате­ матики, Варя говорила, що вона не математик і в неї не такий склад ро­ зуму; якщо у творі з укра­ їнської мови виявлялися помилки – що здібності не ті; якщо відірваний ґудзик не пришивався до кофтини так швидко, як хотілося, Ва­ ря зітхала: – Ну не виходить! Що поробиш?! – і опу­ скала руки. Батьки записували Варю в різні гурт­ ки: рукоділля, шаховий, на плавання й навіть у музичну школу – марно. Варі хотілося, щоб усе виходило з першого разу. І коли з’ясу­ валося, що вона не може ось так, відразу, сісти й заграти на роялі, як той дядечко

4 Stejinka 01_2016.indd 4

23.11.15 18:26

Stejinka 01_2016.indd 5

запам’ятати. І вона залишила марні, на її погляд, спроби. Після вечері тато покликав доньку до себе.

– Варочко, – ласкаво почав тато, – а ска­ жи-но, як буде англійською «крокодил уміє плавати»?

– Ой, тату, не питай! – зітхнула Варя. – Цього я не запам’ятала. Нічогісінько не ви­ ходить у мене з цією англійською...

– А що ти робила, щоб вийшло? – запи­ тав тато.

– Як що? Спробувала, дивлюся – ніяк. Ну що ти будеш робити?!

– А як ти гадаєш, скільки разів пробував цей самий крокодил, щоб навчитися пла­ вати? – запитав тато. Варя тільки плечима знизала.

– Я думаю, – продовжив тато, – що якби він не старався і не намагався знову й зно­ ву, то одразу б потонув. Та що там кроко­ дил! Ось я, думаєш, відразу навчився такі складні креслення робити?

– А що, не відразу? – здивувалася Варя.

– Звичайно, ні. Я цілих п’ять років вчився в інституті й потім іще багато працював, щоб навчитися так добре креслити.

СТЕЖИНКА 1/16

в філармонії, в чорному фраку й з оркестром, Варя вирішила припинити заняття в музичній школі після першого ж уроку. Так наша Варочка й не на­ вчилася ні грати на роялі, ні пла­ вати, ні в’язати. Найдовше Варя протрималася в гуртку малю­ вання. Вона оволоділа олівцями й гуашшю, та коли почали малю­ вати аквареллю, в неї перестало виходити: все розпливалося під пензликом, і виходили самі ли­ ше плями.

– Нічого не поробиш! Видно, ху­ дожник із мене кепський, – не дуже переймаючись, сказала Варя. Ма­ лювання довелося кинути. А сьогодні Варя вчила англійську. Во­ на їй теж не давалася. Варі треба було ви­ вчити фразу англійською: «Крокодил уміє плавати» – «Crocodile can swim» (Крокодайл кен свім). Але в неї ніяк не виходи­ ло: то язик заплітався, то порядок слів плутався, а як буде «плавати» англійською, Варя взагалі не змогла

5

23.11.15 18:26

А знаєш, скільки разів я мамі квіти дару­ вав, щоб вона погодилася за мене заміж вийти? Не раз і не два... А коли ми все ж одружилися, думаєш, мама відразу навчи­ лася котлети готувати? Не відразу. Але во­ на вперто, день за днем, смажила котлети й урешті-решт так призвичаїлася, що їх тепер хоч на виставку – рівненькі, підсма­ жені, добірні. Тож давай-но ти ще разочок спробуєш. І будеш старатися.

– А якщо раптом... – почала було Варя.

– А якщо раптом не вийде, спробуй іще раз, – посміхнувся тато. – У цьому весь сек­ рет. Варя погодилася спробувати ще раз. Звичайно, спочатку не виходило. Але дів­ чинка згадала, що маленький кроко­ дильчик просто потоне, якщо не навчиться плавати, і пробува­ ла знову й знову. І що ви ду­ маєте? Після двадцять другої

спроби їй все вдалося. І так стало Варі радісно, ​​наче її найсмачнішим тістечком пригостили. Вона зайшла до вітальні й го­ лосно, щоб усі чули, сказала: – Crocodile can swim! Мама від радості заплескала в долоні, а тато сказав: – От бачиш: терпіння і труд усе пере­ труть. Якщо дуже старатися, можна всьо­ го навчитися. І в Біблії написано: «Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботя­ щих насититься» (Пр. 13:4). Це означає, що Бог благословляє тих, хто виказує на­ полегливість і старанність у праці. Відтоді у Варі з’явився свій маленький секрет. Коли щось у неї не виходило, вона говорила сама собі: «Крокодил уміє плавати!» І старанно про­ бувала знову й знову. І, зна­ єте, в неї багато що почало виходити!

СТЕЖИНКА 1/16

Малювала Олена МИХАЙЛОВА-РОДІНА

6 Stejinka 01_2016.indd 6

23.11.15 18:26

Над цим варто замислитися

Чи доводилося тобі коли-небудь сидіти з вудкою на березі річки або ставка? Найголовніше в цьому занятті – терпіння. Надійні снасті, хороша наживка, правильно вибране місце – все важливо. Але найголовніше – запастися терпінням. Терпіння потрібне, якщо хворієш, якщо чекаєш чогось, якщо зазнаєш несправедливих звинувачень або навіть образ. Я впевнений, що ти розумієш, про що я говорю. Коли ми хочемо дізнатися, що Біблія говорить про терпіння, то відразу згадуємо Йова. Він дуже страждав. Усі його діти загинули. Все майно його позабирали вороги. I до того ж він захворів на таку страшну хворобу, що не міг жити серед людей. Але в усіх цих стражданнях він зберіг надію на Бога. Якщо сподіваєшся, то легше терпіти. Правда ж? Ти сподіваєшся, що риба клюне, – і чекаєш, і чекаєш, і чекаєш... I тобі не нудно. Йов сподівався на те, що Бог усе влаштує. I це надавало йому сили терпіти. Тому він зміг знести найстрашніші страждання. Бог нас любить. Він усе знає. Без Його волі нічого не відбувається. I тому довіритися Йому – найправильніше рішення. Все одно, що тебе спіткало: захворів ти, відвернулися від тебе друзі чи родині доводиться потерпати від злиднів, голоду, холоду. Надією на Господа зміцнюється терпіння, а терпіння, так говориться в Біб­ лії, робить наші серця кращими, чистішими, світлішими, радіснішими. Ти запитаєш: звідки взяти цю надію? Давай знову звернемося до Біблії (звідки ж нам іще довідатися про такі речі, як не зі Слова Божого?). Апостол Павло пише: «…але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість – до­ свід, а досвід – надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам» (Рим. 5:3–5). Виявляється, що все: і терпіння, і надія, і любов – дар від Господа, Бога нашого! Коли ми Його приймаємо, віримо в Нього, Він дає нам у серце Духа Свого, а з Ним – Його любов. А вже від цієї, що живе в нас, любові Божої – усе найважливіше та прекрасне в нашому житті. У тому числі й терпіння. У приклад я навів тільки Йова. Але ми знаходимо в Біблії також інших терплячих людей. Наприклад, Йосип, якого зрадили власні брати, продавши його в рабство до Єгипту; пророки, яких переслідували за те, що вони говорили людям Слово Боже. Але найголовніший, єдиний у своєму роді й неповторний приклад – наш Господь Iсус Христос! Він, святий, зазнав на Собі ненависть і злість людей. Його розіп’яли на хресті. Але Він усе стерпів. Що надавало Йому сили терпіти? Правильно: любов. Божа любов. Якби не наш Спаситель, не було б у нас ніякої надії, не було б Його любові й не було б у нас і терпіння. А так – ми все можемо знести. Адже Він із нами! Вальдемар ЦОРН

Stejinka 01_2016.indd 7

СТЕЖИНКА 1/16

Про терпіння

7

23.11.15 18:26

Розгорнімо Біблію

ПРИГОДИ ЙОСИПА В ЄГИПТІ Гузаль ТАЛІПОВА

СТЕЖИНКА 1/16

Юний Йосип жив зі своєю родиною в землі ханаанській. Його бать­ ко, Яків, у якого, крім Йосипа, було ще одинадцятеро синів, любив Йоси­па більше за всіх. Та тільки призвело це до сумної події: інші бра­ ти позаздрили батьківському «улюбленцеві» й продали його в рабство купцям, що прямували до Єгипту. У Єгипті Йосипа взяв до себе в ра­ би царедворець Потіфар. Але Бог був із Йосипом. Живучи в Потіфара, Йосип сумлінно виконував свою роботу. Тому в будинку господаря до нього добре ставилися всі, крім підступної дру­ жини Потіфара, яка одного разу навмисне звела наклеп на Йосипа. Охо­ ронці одразу ж кинули юнака в темницю, де сиділи в’язні фараона. Те, що Йосип потрапив у це темне й сире місце, було дуже несправедливо. Хіба заслужив він такого ставлення до себе? Спочатку він утратив сво­ боду й став рабом, а тепер іще й до в’язниці потрапив у чужій землі, да­ леко від рідного дому. Коли його вели до Єгипту, він навіть не міг припустити, що чекає на нього там. У будинку Потіфара йому також доводилося чимало тер­ піти, адже, як слуга, він повинен був виконувати різну роботу. Але Йосиф не занепадав духом і ніколи не переставав покладатися на Бога. Щодня, встаючи на коліна й у терпінні молячись Богові, він чекав дива від Господа. І Бог зробив диво! У в’язниці разом із ним сиділи дві людини – чашник та пе­ кар, які раніше подавали фараонові вино та хліб. Одного разу вночі їм обом наснилися незвичайні сни, і вони хотіли дізнатися значення цих сновидінь. Гос­ подь відкрив це Йосипові, а він розповів чашникові та пекарю. І як сказав Йосип, так і ста­ лося. Чашник був звільне­ ний із в’язниці, щоб знову

Малювала Лариса ГОРОШКО

8 Stejinka 01_2016.indd 8

23.11.15 18:26

Ти можеш дізнатися більше про незвичайне життя Йосипа в книзі Буття, глави 39–41.

Stejinka 01_2016.indd 9

СТЕЖИНКА 1/16

прислужувати фараонові. Перед цим Йосип попросив його: «Коли ти ста­ неш перед правителем, не забудь розповісти про мене!» Але той забув про прохання Йосипа й довго не зга­ дував про нього. Йосипові довелося чекати не годину, не добу й навіть не місяць, а довгих два роки. Якими дов­ гими вони були для Йосипа! Щодня він із надією дивився на двері й чекав, чи не прийде хтось звільнити його. Однак цього не відбувалося. Але одного разу Бог послав незви­ чайні сни фараонові. І не мав прави­ тель спокою, адже ніхто з його слуг не міг розтлумачити їх значення. І тут чашник нарешті згадав про прохання Йосипа. Тоді розповів він фараонові про незвичайного в’язня, якого Бог наділив даром тлумачити сни. За наказом правителя Йосипа негайно привели до фараона. «Я чув про тебе, – сказав фараон, – що ти вмієш тлумачити сни. Поясни зна­ чення моїх снів! » – «Не я, а Бог, Якому я вірю, Як ти гадаєш? відкрив мені значення твоїх снів, фараоне! Бог сказав мені, що пошле Єгипту сім років 1. З якими труднощами зіткнувся Йосип достатку, коли хліба в країні буде багато, але у Єгипті? потім настануть сім років голоду, і врожаю не 2. Як Бог потім винаго­ буде взагалі. Тому треба знайти й поставити родив Йосипа? над землею єгипетською мудру людину, яка б 3. Чи готовий ти виказу­ва­ накопичила великі запаси зерна, поки не на­ ти терпіння, як Йосип? став голод. Тоді в Єгипті їжі вистачить на ба­ гато років!» Слова Йосипа припали фараонові до душі. «Ти будеш цією людиною, – сказав він і, знявши зі своєї руки дорогого персня, надів його на руку Йоси­па. – Відтепер усі люди в моїй країні будуть підкорятися тобі. Тіль­ ки троном я буду вище за тебе. Хіба є хтось мудріший, ніж ти? Я бачу, що Всемогутній Бог із тобою!» І призначив фараон Йосипа головним не тільки зі збору зерна в Єгип­ ті, але й поставив його правителем над усією країною, другим після се­ бе, наділивши його необмеженою владою та обдарувавши дорогоцінни­ ми подарунками. Йосип навіть мріяти не міг про таке диво! І це ще не все. Через кілька років відбулося ще одне диво: Йосип зустрівся зі своїм батьком і прими­ рився з братами.

9 23.11.15 18:26

Олена МІКУЛА

ТЕРПІННЯ Ми поличку на балконі З татом майстрували: Обрізали, шліфували, Потім фарбували. В нас поличка вийшла гарна – І рівненька, й різнобарвна. Молоток я в руки взяв – Він на ногу мені впав. Сльози я не міг тримати. Кинув враз роботу тато, Бинт з зеленкою дістав, Ранку вмить перев’язав. Обійняв мене за плечі, Каже: «Зараз стане легше, Ти ж не плакса, сину мій, Отже, плакати не смій! Ти – герой, герої знають, Що терпіння помагає Найсильніший біль здолати, Дух та волю гартувати. Скоро вщухне біль, пройде, Ранка згодом заживе, Стане мій синок сильнішим, І дорослішим, й мужнішим. Наш Господь глядить із неба, Посміхається до тебе, Радий стійкості твоїй. Слізки обітри мерщій!» Я не плачу, біль терплю – Дуже Господа люблю!

СТЕЖИНКА 1/16

Малювала Олена МАМАЄВА

ння – во Терпі стецт це ми тися. а сподів

г, овенар лап’є В ілософ К е д к Лю зький ф францу

10 Stejinka 01_2016.indd 10

23.11.15 18:26

Б: 1–3: «…Повстав Каїн на Авеля, __________ свого, – і вбив його» (Бут. 4:8).

5–3: Велика група овець.

7–5: Житло дикого звіра.

7–9: «Бог є __________!» (1 Iв. 4:8).

11–9: Син Аарона, який зі своїм братом та батьком супроводжував Мойсея до гори Синай (Вих. 24:1–10).

11–13: «А тепер залишаються віра, _______, любов, – оці три» (1 Кор. 13:13).

СТЕЖИНКА 1/16

А: 3–1: Друга книга П’ятикнижжя Мойсеєва.

3–5: Що відчинив Ной, щоб випустити ворона з ковчега? (Бут. 8:6).

5–7: Як називають жито, яке сіють восени?

9–7: Антонім (протилежне значення) слова «криве».

9–11: Паросток рослини.

11–13: Iсторична область у долині Нилу, чия назва перекладається як «золото».

Подумай, запиши!

В ОБХІД

Усі відповіді на запитання складаються з п’яти літер. Впиши їх, прямуючи за стрілками (в обхід), й у клітинках від 1 до 12 завдання А ти прочитаєш гарну рису людини, а в клітинках завдання Б – відповідь Бога на це.

Малювала Лариса ГОРОШКО

11 Stejinka 01_2016.indd 11

23.11.15 18:26

Склала Олена НІКОЛАЄВА

Яка відпо

Вікторина

П РА

Н Ь ВИЛ

? А

1. Хто отримав Десять заповідей?

2. З ким або з чим порівнює Себе Ісус?

3. Який гріх скоїли Ананій і Сапфіра?

а) Авраам; д) Мойсей; г) Iлля.

в) з ангелами; л) з ловцями людей; о) з виноградною лозою.

м) вкрали; в) сказали неправду; ж) зреклися Бога.

5. Хто був батьком Ісуса?

6. Що є відплатою за гріх?

к) Захарія; ж) Йосип; о) Бог.

я) життя; т) смерть; у) хвороба.

7. Як звали сина Давида, царя Ізраїлю?

9. Як звали царицю, що врятувала євреїв від лихого Гамана?

10. Як звали людину, про яку написано в Біблії, що вона була дуже сильною?

п) Естер; х) Єва; т) Рут.

н) Давид; і) Самсон; г) Павло.

13. Як називалося поселення, в якому жили Марія, Марта і Лазар?

СТЕЖИНКА 1/16

12

ь д і в

Малювала Вікторія ДУНАЄВА

Stejinka 01_2016.indd 12

я) Віфанія; з) Капернаум; д) Виффагія.

Iз літер перед правильними відповідями вийде слово. Яке?

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

к) Даниїл; ю) Авесалом; е) Соломон.

4. Кого ми повинні слухатися?

б) пророків; н) людей; г) Бога.

8. Яке місто розташоване на березі Галілейського моря?

р) Капернаум; с) Єрусалим; ю) Коринф.

11. Як називалося поселення, в якому народився Ісус?

12. Яку річку Яків перетнув бродом, йдучи назустріч Ісавові?

с) Єрусалим; з) Назарет; н) Віфлеєм.

н) Явок; е) Йордан; з) Кедрон.

ача, ід сил в й и Ліпш скорий е хто н , хто ж ву і до гн ад собою н є й від пану ліпши та. , м и сам а міс овник 6:32 завой ритчі, 1 П

23.11.15 18:26

Схованка в домі лісника Еріх ШМІДТ-ШЕЛЬ Марк і Аня проводять зимові канікули в бабусі та дідуся. Їхній дідусь – лісник. Приїхавши з міста, онуки разом із дідусем годують у лісі диких кабанів. Та коли вони вирішили зробити це самотужки й пішли до лісу без дідуся, то змушені були шукати порятунку на мисливській вежі, аж поки дідусь їх там не знайшов. Частина 7

СТЕЖИНКА 1/16

Час летів швидко. День народження дітей, що припадав у цьому році на неділю, наближався. До нього залишалося всього лише два дні. Незважаючи на благі наміри, Марк раз у раз прокрадався на горище й на­ повнював кишені пряниками. Сьогодні він теж збирався це зробити. Але, стоячи цього разу перед бідоном, він уважніше подивився всередину і... за­ кам’янів від страху. На власний жах він побачив, що в бідоні залишилося всього лише кілька пряників. «Гаразд, я у всьому зізнаюся бабусі. Все ще можна залагодити. Вона встиг­ не напекти нових пряників», – подумав хлопчик. Але одразу ж у ньому заго­ ворив інший голос, який нашіптував: «Не роби цього! Ти тільки зганьбиш себе! Тобі буде страшенно соромно!» І Марк послухався цього голосу. Але думка про те, що в бідоні залишилося так мало пряників, не давала йому спокою. Він гарячково шукав вихід із ситуації і, як йому здалося, на­ решті знайшов його.

13 Stejinka 01_2016.indd 13

23.11.15 18:26

СТЕЖИНКА 1/16

Швидко прокравшись сходами вниз, він узяв кілька старих газет, заховав їх під светром і знову піднявся на горище. Там він вийняв із бідона пря­ ники, потім на дно поклав газети, а пряники, що залишилися, акуратно поклав зверху. Тепер, на перший погляд, було майже непомітно, що хтось брав пряники. Поспішно закривши бідон кришкою, хлопчик тихенько спу­ стився сходами. Після цього він більше не ходив на горище. Через деякий час бабуся покликала всіх обідати. На столі стояли карто­ пляні оладки з яблучним пюре. На радість бабусі, обід усім припав до смаку. Коли всі поїли, дідусь помолився, а потім сказав: – Сьогодні я буду проріджувати густі крони дерев у саду. Якщо хочете по­ дивитися, як це робиться, і допомогти мені трохи, то можете піти зі мною. Природно, діти хотіли допомогти. Стрімголов вибігши з кухні, вони хут­ ко надягли теплий одяг і вийшли з дідусем у сад. Дідусь приніс із комори драбину й приставив її до дерева. Обережно піднявшись по щаблинах, він відпиляв від дерева кілька гілок.

– Дідусю, а нам що робити? – запитав Марк.

– Зберіть гілки й сучки та віднесіть їх, – відповів дідусь.

– Ми віднесемо їх до дров’яного сараю, – запропонувала Аня.

– Ні, не до дров’яного сараю, – заперечив дідусь. – Відне­ сіть гілки за комору. Киньте їх на те місце, яке я розчис­ тив від снігу. Діти заходилися старанно збирати гілки й пере­ носити їх. Так вони якийсь час снували між комо­ рою і садом. Дідусь продовжував проріджувати ін­ ші дерева.

– А чому треба кидати гілки саме за коморою? – раптом запитав Марк.

– Ще побачите. Сьогодні вночі на тому місці буде велике зібрання, – таємниче відповів дідусь.

14 Stejinka 01_2016.indd 14

23.11.15 18:26

СТЕЖИНКА 1/16

Очі дітей загорілися цікавістю. Що дідусь має на увазі? Аня запитливо подивилася на брата, а той – на неї. Обидва не знали відповіді й лише роз­ гублено знизали плечима.

– Яке зібрання ти маєш на увазі? – знову запитав Марк.

– Доведеться тобі, онуче, трохи стримати свою цікавість. Дідусь не збирався видавати своєї таємниці й лише лукаво посміхався. Це тільки заохотило дітей. Проте, зрозумівши, що від дідуся нічого не до­ б’єшся, вони прошмигнули в будинок, щоб розпитати бабусю. Але й вона нічого не сказала їм про нічне зібрання. Замість цього бабуся дала їм мис­ ку з буряком, білокачанною капустою та залишками інших овочів.

– Висипте це до гілок, – наказала вона. – І не баріться, скоро прийдуть нічні гості. Сонце вже низько. Діти швидко віднесли корм за комору й висипали його біля гілок. Коли Аня з Марком повернулися в сад, дідусь закінчив роботу й уже збирав свої речі. Діти й тут кинулися йому допомагати, постійно запи­ туючи, що ще потрібно зробити. Коли, нарешті, дідусь відніс драби­ ну до сараю, сонце, схоже на розпечену кулю, почало ховатися за ліс. Блідий місяць, що висів над верхівками дерев, уже починав світи­ ти, і що більше сонце зникало за лісом, тим яскравішим він ставав.

– А тепер, діти, йдіть сюди! – сказав дідусь, прибравши на міс­ це свій інструмент. – Можливо, нам не доведеться довго чекати, і я зможу показати вам зібрання, про яке говорив. Діти пішли за дідусем до вікна в задній стіні комори. Воно було до­ сить вузьким, і їм довелося потіснитися, щоб дивитися в нього втрьох.

– Поясню вам зараз, щоб потім не шуміти, – сказав дідусь. – Бу­ демо розмовляти тільки пошепки. Якщо хоч один звук проникне назовні, гості відразу втечуть.

– Які гості? Хто сюди прийде? Ну, скажи ж, дідусю! – не­ терпляче вимагав Марк.

15 Stejinka 01_2016.indd 15

23.11.15 18:26

СТЕЖИНКА 1/16

– Так, дідусь, будь ласка! – благала Аня. Дідусь, посміхаючись, похитав головою і показав рукою вдалину: – Он, дивіться, два гостя вже скачуть засніженою лукою. Вони й учора тут були.

– А, он що! Гості – це голодні зайці! – вигукнув Марк, забувши про дідусеве попередження говорити по­ шепки.

– Ми побачимо зібрання зайців? – радісно вигукнула й Аня.

– Ш-ш-ш! – прошепотів дідусь, приклавши палець до губів. Діти винувато принишкли. Поступово й абсолютно безшумно на галявині почали з’являтися, один за одним, зайці. Їх було добре видно на білому сніговому покриві. Місяць світив тепер так яскраво, що зайців можна було розпізнати вже здалеку. Во­ ни підкрадалися з усіх боків.

– Учора їх було більше двадцяти, – прошепотів дідусь. – Можливо, сьо­ годні прийде ще більше.

– От добре! Так багато зайців я ще ніколи не бачила, – сказала Аня.

– Я теж, – зізнався Марк. – Тим більше, так близько...

– Тихо! – перервав їх дідусь. – А то ви наполохаєте зайчат. Затихнувши, діти, немов зачаровані, дивилися в сад, де зайці обгризали кору гілок і сучків. Час від часу до комори доносився ледь чутний хрускіт. Особливо кумедно було дивитися, як зайці, стаючи на задні лапи, «робили стійку», щоб дістати верхні гілки.

– Тепер зрозуміло, чому нам потрібно було кидати сюди гілки, – сказав Марк, перервавши мовчання. – А я й не знав, що зайці люблять кору дерев.

– Узимку вони її дуже люблять, – прошепотів дідусь. – Тому ми огоро­ дили всі фруктові дерева дротяними ґратами. Інакше всі стовбури були б уже без кори, і дерева б загинули.

16 Stejinka 01_2016.indd 16

23.11.15 18:26

– А, ось навіщо ця решітка, – промур­ мотів Марк. Тут Аня, схопивши брата за лікоть, ска­ зала: – Дивись, он той, великий, – напевно, за­ єць-тато. Марк тихо розсміявся й похитав головою. Аня образилася.

– Можливо, Анечко. Але необов’язково, – сказав ді­ дусь пошепки. Цього пояснення внучці було достатньо, і в сараї знову запанувала ти­ ша. Всі троє продовжували дивитися у вікно й милуватися мирною вечерею гостей. Марк і Аня були в такому захваті, що не хотіли йти, поки зайці не наїдяться. Але це тривало б іще дуже довго. Минула приблизно година, і дідусь сказав: – Ну, годі на сьогодні. Ходімо й ми вечеряти. А потім вам потрібно в ліжко, інакше ви не виспитесь і взавтра через утому ні з чого не зможе­ те радіти. Діти погодилися й разом із дідусем тихо вийшли з комори. Нашестя за­ йців справило на них таке враження, що, ледве увійшовши до кухні, вони почали навперебій розповідати бабусі про побачене. Раптом хлопчик здригнувся. Жахлива думка промайнула у нього в голові.

– А якщо прибіжить Цезар, пес мельника? – запитав він.

– Не переймайся, – заспокоїв дідусь. – Тоді Нерон, мій мисливський пес, стане на захист зайців. Він не підпустить Цезаря до нашого будинку. Не­ рон терпіти не може Цезаря. До того ж він набагато сильніший за Цезаря. Діти заспокоїлися й сіли за стіл – вечеряти. (Далі буде)

СТЕЖИНКА 1/16

Малювала Юлія ПРАВДОХІНА

17 Stejinka 01_2016.indd 17

23.11.15 18:27

Петер МАРТІН

Буття, гл. 6–9 (Приблизно третє тисячоліття до Р. Х.)

Благочестивий Ной Плетені човни, обтягнуті шкірою тварин, називаються «гуфа». Знайди гуфу з тваринами в ній.

У Біблії написано, що Бог наслав потоп на землю, тому що люди були лихі. Ця ілюстрація, що спирається на знахідки в Стародавній Месопотамії, показує праведного Ноя, який піклується про те, щоб прогодувати себе та свою родину.

Ноя оточують не дуже привітні люди: всюди панує пияцтво, зло та насильство.

Знайди глечик із напоєм, із якого люди п’ють за допомогою соломинок.

Воїни носили шкіряні шоломи та вовняні плащі. Знайди 8 воїнів.

СТЕЖИНКА 1/16

Ной промаслює човен, щоб у човен не потрапляла вода. Чи бачиш ти його?

Дикі звірі становили небезпеку для стад. Особливий страх викликали леви. Знайди лева.

18 Stejinka 01_2016.indd 18

Селяни вирощували ячмінь та інші види зернових. Скільки збирачів врожаю ти бачиш під час жнив?

Дружина Ноя розмолочує зерно на ручному млині. Де вона?

Найбільш гострою була зброя з бронзи. Знайди сокиру.

23.11.15 18:27

Колісниці були тільки в багатих людей. Знайди воїна на колісниці, який погано поводиться з бідними.

Під час полювання люди користувалися луком і стрілами. Знайди трьох мисливців.

Хлопці користуються при купанні підтримуючими засобами зі шкіри тварин. Знайди хлопчика, який ловить рибу. Річка була найважливішим джерелом води. Чи бачиш ти, де невістки Ноя перуть білизну?

Дружині Ноя потрібна вода для випікання хліба. Одна з невісток несе їй воду. Чи бачиш ти її?

Малював Петер КЕНТ Кіз розводили тому, що їм потрібно мало корму й їдять вони майже все. Знайди трьох синів Ноя, що пасуть кіз.

Stejinka 01_2016.indd 19

Вівці паслися біля річки, яка часто виходила з берегів. Знайди 5 водойм поблизу річки.

Царською грою міста Ур вважалася настільна гра. Де на ілюстрації в неї грають?

СТЕЖИНКА 1/16

Оливкові дерева вирощували тому, що їхні плоди містять смачну олію. Знайди оливковий прес.

19 23.11.15 18:27

Довідайся!

ГРУША Кросворд 1

Каїн і Авель

Розгадавши кросворд, ти дізнаєшся, як називають один із плодів Духа.

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Склала й намалювала Ірина ТРЕГУБОВА Переклала Олена МІКУЛА

13

1. Річка, в якій хрестився Iсус (Мт. 3:13–16).

2. Улюблений син Якова (Бут. 37:2–3).

3. Один із євангелістів.

4. Країна, до якої втекли Марія та Йосип із Немовлям Iсусом від переслідування царя Iрода (Мт. 2:13).

5. Другий чоловік Рут (Рут, 4:9–10).

одяг нечі, еплий Як т є від холод ищає х а захищ тримка за уй и ож в н к м та При . и з а ій р від об ня та спок б н і терп образа, яка е і , теб духу, е була я. н а к р ьс гі інчі, ркнет до да В не то Леонар дожник кий ху

! Й А Д А Г Д ВІ Малювала Емма НІКЕЛЬ

Яку біблійну історію тут зображено? Спробуй і ти намалювати її, не відриваючи олівця від паперу.

СТЕЖИНКА 1/16

італійсь

6. Одна з книг Біблії.

7. Дружина перського царя Ахашвероша (Ест. 2:16–17).

8. Брат Марти та Марії (Iв. 11:1–2).

9. Правитель, який наказав стратити Iсуса (Мт. 27:22–26).

10. Свекруха Рут (Рут, 1:22).

11. Iм’я людини, яка хрестила Iсуса (Мт. 3:13).

12. Останнє слово Біблії.

13. Перша книга Біблії.

20 Stejinka 01_2016.indd 20

23.11.15 18:27

ПРО ЖАБУ Автор невідомий

Жаба була сумна й своїми справами займалася зазвичай мовчки. А коник був веселий і, що б не робив, завжди співав. Жаба не товаришувала з коником, і він навіть не знав чому.

Прийшла осінь. Настали дощові дні.

I одного разу жаба раптом закричала на коника: «Та замовкни ти хоч сьогодні! Набридли мені твої пісні! З ранку йде дощ, а ти все веселиш­ся».

Не чекав коник такої брутальності від сусідки. Постояв, подумав хвилиночку. I запитує: «Шановна пані жабо! Чи не образив я тебе чимось? Ось, ми живемо по сусідству вже довго.

А ти зі мною не розмовляєш. Сьогодні тебе навіть пісні мої дратують. Скажи мені, подруго, чому так?» Жаба невдоволено подивилася на коника й важко зітхнула.

Потім вона оглянула коника з ніг до голови й зневажливо відповіла: «Та яка я тобі подруга?! Подивися на себе. Твоя шкіра дуже некрасивого кольору. Ти просто страшний!

А ось я схожа на листочки квітів. Як бачиш, у нас немає нічого спільного». I жаба пішла до себе додому. Сльози потекли з очей коника. Він стояв біля хвіртки й намагався заспокоїтися.

Але слова сусідки глибоко засіли у нього в голові. I коник подався до свого друга – крокодила. Йому дуже хотілося побачити зараз друга й розповісти йому про все.

Stejinka 01_2016.indd 21

СТЕЖИНКА 1/16

У невеличкому будиночку на березі ставка жила зелена жаба. Звичайна, як усі жаби. А поруч із нею жив у своєму будиночку коник. Теж зелененький, як усі коники.

21 23.11.15 18:27

СТЕЖИНКА 1/16

Крокодил був добрий і мудрий. Він умів спочатку вислухати й лише потім давати поради. Ось і зараз він не перебивав коника. Підперши голову лапою, він слухав і думав.

«I ось тепер я навіть не знаю, як мені жити далі. Адже ми сусіди...» – сумно закінчив свою розповідь коник. Крокодил раптом радісно підстрибнув: «У мене є ідея!

Зараз ми підемо до жаби в гості. Я прихоплю з собою велике дзеркало: хто туди подивиться, побачить себе. Потрібно, щоб твоя сусідка побачила себе.

Цікаво, що вона про себе тоді скаже». Але жаба, яка вважала себе найкрасивішою та найважливішою, тільки через кілька днів погодилася прийняти гостей.

I ось крокодил і коник пройшли у вітальню жаби й поставили дзеркало біля стіни. У цей момент господиня принесла з кухні частування.

Побачивши дзеркало, вона скрикнула: «Хто це?! Що це за зелена істота в моєму домі?» Крокодил і коник засміялися: «Це ти!»

«Не може бути! Я гарна!» – обурилася жаба. Вона ніколи не бачила себе.

I їй не хотілося змиритися з тим, що це її відображення.

Щоб жаба повірила, гостям довелося стати поруч із нею. Тепер усі – коник, крокодил і жаба – побачили себе в дзеркалі. У кімнаті запанувала тиша.

«От бачиш, – порушив мовчання крокодил, – усі ми – зеленого кольору. Тільки хтось із нас темніший, а хтось – світліший. А взагалі-то я вважаю, що важливий не колір шкіри.

22 Stejinka 01_2016.indd 22

23.11.15 18:27

ПРИГОДИ ГІПОПОТАМА БУХУ Пауль УАЙТ

I дуже тихо жаба сказала: «Вибачте мені, будь ласка, я була неправа». «Вибачаємо, звичайно, – зраділи гості. – Ходімо чай пити!» I вони сіли за стіл, усі троє – зеленого кольору, але такі різні.

Так коник і жаба стали друзями. З тих пір біля ставка чутно не тільки стрекотіння коника. Напевно, ти чув, як красиво співає жаба! Малювала Ірина ПОМЕРАНЦЕВА

Stejinka 01_2016.indd 23

Передмова

Лікар Уайт

Дауді, помічник лікаря

Дауді, помічник лікаря в джунглях, подивився з вікна лікарні й повільно похитав головою: – Хлопці, на жаль, сьогодні не вийде розповісти вам історію, бо в нашу частину Східної Африки прийшла страшна хвороба.

– Яка хвороба, Дауді?

– Віспа – небезпечна заразна хвороба, яка залишає рубці на тілі. Найчастіше люди сліпнуть через неї, а іноді навіть помирають. Ми робимо все можливе, щоб ніхто не захворів. Раптом за близнюками Талі та Калі з’явився Мгого й запитав: – А ми можемо чимось допомогти?

– Розкажи нам про цю хворобу, а ми перекажемо іншим, – сказала Елізабет, донька вчителя. За спиною Дауді почувся голос лікаря в джунглях (Пауля Уайта): ливий Терпе – Дауді, наші маленькі друзі і– у гнів розумний, можуть бути нам дуже корисо т а иняє баг вий вч и л ні. Розкажи їм усе і... в і н аг ту. Він раптом замовк. Дауді заглупо 14:29 Притчі, сміявся й кивнув: – Слухайте уважно! Ми зустрінемося під баобабом на

СТЕЖИНКА 1/16

Я чув, як одна людина читала в книзі: ◊Славлю Тебе, тому що я дивно утворений“. Так може сказати кожний». Жабі стало соромно. Вона ладна була провалитися крізь землю.

23 23.11.15 18:27

заході сонця. Сьогодні ввечері я не буду розповідати вам історію про тварин, але ви побачите щось дуже цікаве. I пам’ятайте, без вашої допомоги нам не обійтися. О, Тембо, лікар хоче, щоб ти пішов до лікарні, де тобі й усім медичним працівникам зроблять щеплення.

– А що таке «щеплення»? – запитала Юдіт.

– А це я розповім вам під баобабом, – відповів Дауді. Увечері схвильовані діти зібралися під розлогим деревом – баобабом. До них приєднався Тембо: – Друзі, не слід боятися!

– Еге ж, – зітхнула Елізабет, – мені зовсім не подобається, коли хтось тицяє в мене голкою...

Елізабет

Юдіт

Тембо

– Друзі, дивіться! – закричала Елізабет. – Он Дауді з лікарем ідуть! За хвилину лікар уже стелив покривало під бао­ бабом.

– Я хочу, щоб ви були дуже уважні й зрозуміли, про що я вам зараз розповім. Тоді ви зможете переказати все це іншим. Тембо, ти бачив сьогодні, як ми робимо щеплення?

– Так, лікарю. Я розповів друзям, що це всього лише подряпина й їм нема чого боятися.

– Це вірно. Хочеш це довести й зробити мені щеплення?

СТЕЖИНКА 1/16

Ден

24

– Але це ж зовсім не боляче! – вигукнув Тембо. – I взагалі, вони не тикають у тебе голкою. На шкірі робиться лише невеличка подряпина, яка зовсім непомітна.

– А ти звідки знаєш? – здивувався Ден.

– Я бачив, як твій тато й лікар робили щеплення всім працівникам лікарні. I мені теж зробили.

– Покажи! – попросила Юдіт. Тембо закатав рукав.

– О, справді непомітно!

– Я ж сказав, що це лише маленька подряпина, – відповів Тембо.

Stejinka 01_2016.indd 24

23.11.15 18:27

Мгого

– Я закінчив, лікарю!

– I це все, що потрібно зробити, щоб страшна хвороба зупинилася й не поширювалась, як вогонь на кущі, – сказав Дауді.

– Лікарю, зроби мені теж щеплення, – попросив Мгого.

– Нам усім! – вигукнула Елізабет. Дітлахи задоволено посміхалися – кожному було зроблене щеплення. Калі запитав: – Хіба більше нічого не потрібно робити?

– Ні. Через п’ять днів на місці щеплення з’явиться невеликий міхур, завбільшки з ніготь пальця.

Stejinka 01_2016.indd 25

Близнюки Талі і Калі

Але й він потім зійде. А у вашій крові з відтепер буде більше сили, щоб боротися зі страшною хворобою.

– Лікарю, – сказав Талі, – ми розповімо нашим друзям і всім мешканцям інших сіл, як це просто – отримати щеплення.

– Зробіть це – і ви врятуєте життя багатьом людям!

– Узавтра о цій порі ми знову прийдемо сюди, Дауді, й розповімо про результати.

– Добре, – сказав Дауді, – а я повідаю вам історію про гіпопотама Буху.

– Гей! – засміявся Мгого. – Було б доволі складно зробити щеплення гіпопотамові! Цим оповіданням ми починаємо серію історій про гіпопотама Буху та інших тварин у джунглях. Ти знайдеш ці історії в наступних номерах журналу.

Малювала Катерина ПРАВДОХІНА

СТЕЖИНКА 1/16

У хлопчиська розширилися очі від здивування: – Звичайно, лікарю, я зроблю це, якщо ти до­ зволиш! Лікар посміхнувся: – Так, дозволяю. Тембо побіг до лікарні, щоб ретельно вимити руки. Захеканий, він повернувся назад і дістав із рушника маленьку скляну колбочку з каламутною рідиною. Він обережно відламав верхівку колбочки, протер руку лікаря вологим рушником і змочив його плече тією самою рідиною. Потім він легенько подряпав голкою плече лікаря три рази.

– Це боляче, лікарю? – запитала Юдіт.

– Ні, зовсім не боляче. Тембо відклав голку:

25 23.11.15 18:27

СТЕЖИНКА 1/16

ШЛЯХ ДО ПЕРЦЮ Вовчик дуже любив слухати розповіді дідуся, колишнього моряка. Ді­ дусь цікаво розповідав не тільки про свої пригоди, а їх було чимало, він знав також багато історій про інших мореплавців. Від дідуся Вовчик довідався, як Колумб відкрив Америку й як був прокладений морський шлях із Європи до Індії.

– А знаєш, хто остаточно довів кулястість Землі й встановив наявність єдиного Світового океану? – почав, на прохання внука, свою черго­ ву розповідь дідусь. – Експедиція Магеллана. П’ять кораблів вирушили в плавання 20 вересня 1519 року з іспанського порту Санлукар-де-Бар­ рамеда. Діставшись Південної Америки, вони зупинилися на зимівлю. У травні наступного року рушили далі. Незабаром один із кораблів за­ тонув під час шторму, другий після заколоту матросів повернувся до Іс­ панії. Коли три кораблі, що залишилися, пройшли через протоку, яка пізні­ ше була названа Магеллановою, перед мандрівниками відкрився океан, не позначений на географічній карті. Вони назвали його Тихим. У бе­ резні 1521 року флотилія Магеллана досягла Філіппінських островів. У сутичці з місцевим населенням серед інших загинув і капітан Фернан Магеллан. У іспанців залишилося недостатньо людей, щоб плисти на трьох кора­ блях, і вони продовжили шлях на двох. Досягнувши Малайського архіпе­ лагу, завантажили дорогоцінний вантаж і вирушили в зворотний шлях. Проте один із двох кораблів був захоплений у полон португальцями. Повернувся до Іспанії (через Індійський океан, обігнувши Африку) тільки корабель «Вікторія» з екіпажем із 18 людей. Таким чином завершилося перше кругосвітнє плавання, яке тривало два роки одинадцять місяців і два тижні. Це було 6 вересня 1522 року.

– Дідусю, а за яким дорогоцінним вантажем іс­ панці плавали так далеко?

– За чорним перцем. Вони привезли при­ близно 26 тонн прянощів.

– Яка цікава історія! – захоплено вигук­ нув Вовчик. – Ніколи б не подумав, що заради перцю люди здійснювали та­ кі подорожі!

– У той час прянощі були сим­ волом багатства. «Мішки пер­ цю», як називали в ту епоху ба­ гатих купців, ризикували жит­ тям, щоб дістатися до тих місць, де ріс перець. Колись португаль­ ці, які доставили на батьківщину чорний перець і інші прянощі, в один момент зробили свою країну багатою, – закінчив свою розповідь дідусь.

Чорний перець – це рід рослин із родини перцевих, культивованих у тропічних регіонах. Рослина являє собою особливого виду чагарник, гілки якого забираються навіть на дуже високі дерева.

Малював Олександр ВОЛОСЕНКО

26

Stejinka 01_2016.indd 26

23.11.15 18:27

Європейці знали про чорний перець ще за часів античності. Так, грецький лікар Гіппократ згадує про нього в 400 р. до Р. Х. Упродовж багатьох століть чорний перець цінувався на вагу золота: ним платили податки, розплачувалися за великі покупки. I навіть за зернятком чорного перцю, що впало на підлогу, полювали, як за перлиною. Перцем сплачували данину завойовникам. Наприклад, вождь гунів Аттіла вимагав перець у якості данини з численних завойованих ним народів. На початку XIX століття головну роль у торгівлі «чорним золотом» почала відігравати Америка.

З історії перцю Чорний перець – найдавніша пряність на землі. Перша згадка про нього зустрічається в індійській літературі, написаній на санскриті понад 3000 років тому. Батьківщина цієї рослини – Малабарські острови, розташовані біля південно-західного узбережжя Iндії. Збір урожаю чорного перцю. Ілюстрація з книги «Пригоди Марко Поло», 1410 р. Чорний перець – не тільки універсальна пряність, але й двигун прогресу. Адже саме за чорним перцем Христофор Колумб вирушив до Індії, що послужило початком епохи великих географічних відкриттів.

Цікаві факти Тисяча зерен чорного перцю гарної якості повинні важити рівно 460 г. Тому античні аптекарі використо­ ву­вали чорний перець для точного зважування інгредієнтів лікарських препаратів.

Ельвіра ЦОРН Шоколадний напій ацтеків обов’язково включав у себе горошинки духмяного перцю. При розкопках у Єгипті горошини чорного перцю були виявлені в гробниці Рамзеса II (1213 р. до Р. Х.). Їх використовували при муміфікації фараона.

СТЕЖИНКА 1/16

Чорний перець росте в Iндії, Iндонезії, Бразилії та в деяких інших країнах. Його використовують меленим або у вигляді горошинок. Чорний перець отримують із висушених недо­ зрілих плодів. З повністю дозрілих плодів отримують перець білий, він має більш сильний аромат і тонкий смак.

Чудеса творіння

ЧОРНИЙ ПЕРЕЦЬ

27 Stejinka 01_2016.indd 27

23.11.15 18:27

ХТО Я?

Кожне творіння в цьому світі унікальне, в тому числі й ти, юний друже! Дивною істотою, що мешкає на землі й у воді, вважають і мене. А налічується нас понад 6800 видів. Представники кожного виду абсолютно різні й мають різні розміри – від розміру нігтя до розміру великого тазика, але об’єднує нас одне: 5 пар ніг! Точніше, 2 клішні й 8 ніг. Тож мене вважають «майстром на всі ноги». Поміркуй сам: для пересування я використовую 4 пари ніг, крім того, на другій парі (у деяких із нас) розміщуються зябра, на третій – органи розмноження. Навіть щелепи в нас знаходяться на ногах! А ось мозковий центр, як не дивно, в животі. Пересуваюсь я не прямо, а боком, бо чотири пари ніг знаходяться перед черевцем, тобто попереду мене. Панцир – наш основний захист, під ним ховаються внутрішні органи й м’язи. Але він не росте разом зі мною, і я його просто скидаю, коли він стає занадто тісний. У період, коли один панцир замінюється іншим, я стаю зовсім беззахисним і змушений ховатися серед каміння доти, доки повністю не сформується новий панцир.

Юлія АБДУВАХІДОВА

Клешні, схожі на щипці, ми пускаємо в хід, коли полюємо або вступаємо в бій. Якщо я при черговому зіткненні позбавляюся клішні, вона виростає знову. Щоправда, вона трохи менша за розміром і не така гарна, як перша. Харчуюся я, головним чином, водоростями, молюсками, ікрою, личинками, черв’яками, дрібною рибою, останками тварин. В Австралії, у східній частині Iндійського океану, знаходиться острів Різдва, де проходить найчисленніший марафон у світі. Його учасники – близько 65 мільйонів моїх суходільних побратимів. Вони переходять із лісу на узбережжя й відкладають ікру в прибережних водах. Це викликає інтерес не тільки в місцевого населення, але й у туристів. Відбувається це щороку, на початку сезону дощів (зазвичай у жовтні-листопаді). Увесь наш шлях займає 5–7 днів. Самки деяких видів виношують ікру від декількох тижнів до декількох місяців (залежно від виду). А ось самка одного з великих видів може відкласти за один раз до 40 000 яєць і виношує ікру майже цілий рік. У світі кулінарії наше м’ясо вважається делікатесом. Тому ми знаходимося під загрозою вимирання. Тож, поки я зовсім не зник, запам’ятай: звуть мене (Brachyura). краб

СТЕЖИНКА 1/16

Малювала Наталя ЖУРАКОВСЬКА

28 Stejinka 01_2016.indd 28

23.11.15 18:27

Так Біблія називає Ноя, який, за дорученням Бога, протягом багатьох років будував ковчег. Багато сил і терпіння довелося докласти йому та його синам, щоб усе зробити так, як наказав Бог, Який вирішив наслати на землю потоп, бо справи людей були лихі. Праведний Ной говорив людям, щоб вони виправили шляхи свої, але ніхто не послухався його. Тому тільки Ной і його сім’я врятувалися від потопу (Буття, 6–8 гл.). Малювала Олена МІКУЛА

Stejinka 01_2016.indd 29

СТЕЖИНКА 1/16

ПРОПОВІДНИК ПРАВДИ

29 23.11.15 18:27

З пошти «Стежинки»

Василь ДУБРОВЕЦЬ, 11

років, Україна

Азат ГУМАРОВ, 6

років, Удмуртія

Авраам і Сарра

Карина ГРИЦЕНЯ, 8 років, Україна

Людмила ШЕВЧЕНКО, 10

років, Україна

Ліра РОМАРНЮК, 12 років, Молдова Давид бореться з левом

Данило КАЛIН, 10

років, Молдова

Відповіді до с. 18–19:

СТЕЖИНКА 1/16

Благочестивий Ной

30

Гуфа з тваринами 1 Глечик з напоєм 2 Воїни в шкіряних шоломах і вовняних плащах 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 Ной 11 Лев 12

Stejinka 01_2016.indd 30

Збирачі врожаю 13, 14, 15, 16, 17 Дружина Ноя 18 Сокира 19 Сини Ноя 20, 21, 22 Водойми біля річки 23, 24, 25, 26, 27 Царська гра міста Ур 28

Оливковий прес 29 Невістка Ноя з глечиком води 30 Невістки Ноя перуть білизну 31, 32 Хлопчик-рибалка 33 Мисливці 34, 35, 36 Непривітний воїн на колісниці 37

23.11.15 18:27

Головоломка

ЛЬ

Е АВ ЙО

НА ТА Н

И М О Ф

С М Е I

Н

Е

Н

Т У

Л И

Й

П

В

К

С

Б О М Ф В

Х М Й

Г

Й

Н

А Л

У Ю

Т

Л К

С

Р М Й

Ч А

Я

П

Р

К

А

С Л О

Л Й О

Х

Б

П

Й

Ь

Н О

У

У

Х О

Р

У

О О О И О А М

Ї

К М Н

Г

Б Ф З О С

А

Ч

У У

Ч С

У

К

Т Ш И М Е

Н А

Е

Х

Т

Т

А Щ З

П

А Д Н О А

Д Д М Е

А О

Т

С Ж П

Е М П

Л Л М Р

Р

З

I

У

Б С

С

К

К

Т

И Л Ь С Е

Н С Ф Ф Т

Я

Е

И

Н

К

В Д Л П

А Х Щ К

У

Е

К

В Ф Р

А

В Д О Г

I

Ї

Л В

Г

К

В

Г

Л Ф Л К О М Н М Д А

В

И Д А П

З М А

ТИМОФІЙ

Б

ХАЛ

ЕВ

Засновник: Українське місіонерське товариство «Світло на Сході», вул. Хорольська, 30, м. Київ, Україна, 02090. Головний редактор Ельвіра Цорн

С М Л Б

Т Ф Е

Християнський журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Виходить шість разів на рік.

И Л И О К

С

1/2016

АК

П

Т

Г

ІС

СИ

Е

А

Д

ЙО

Т Ф В

ВИ ДА

Л

УЇ

М СА

А

Знайди 10 імен чоловіків, про яких написано в Біблії.

ЙОАС

Відповідальний редактор українського випуску В. Новомирова Художній редактор I. Козіна

С Щ М

Підписний індекс: 06597

І

Л

АЇ

ЗМ

Склав Гавриїл ТЕНТЮК, 13 років, Молдова

Тираж 29 400 прим. Розповсюджується безкоштовно усім бажаючим. Адреса редакції: вул. Хорольська, 30, м. Київ, Україна, 02090. Телефон: (44) 296-86-39; факс: (44) 296-87-73; e-mail: sns@sns.org.ua Журнал зареєстровано в Державному комітеті ЗМI України; реєстр. № КВ 6658 від 30.10.2002. Видавець: УМТ «Світло на Сході», вул. Хорольська, 30, м. Київ, Україна, 02090.

Відповіді:

С. 4–6: © Церква Пробудження.

C. 13–17: © CSV, Hückeswagen,

переклад з німецької Марії Вінс. С. 18–19: © Lion Hudson,

переклад з німецької Ельвіри Цорн. С. 23–25: © Paul White Productions,

переклад з німецької Олесі Гандзій.

До стор. 2: До стор. 11:

До стор. 12:

До стор. 20:

До стор. 31:

Stejinka 01_2016.indd 31

Терпіння. ЗАВДАННЯ А: 3–1: Вихід. 3–5: Вікно. 5–7: Озиме. 9–7: Пряме.

9–11: Пагін. 11–13: Нубія. Довготерпіння. ЗАВДАННЯ Б: 1–3: Брата. 5–3: Отара. 7–5: Лігво. 7–9: Любов.

11–9: Надав. 11–13: Надія. Благословення.

1/д, 2/о, 3/в, 4/г, 5/о, 6/т, 7/е, 8/р, 9/п, 10/і, 11/н, 12/н, 13/я. Довготерпіння. А Т Ф В А Г С М Е Н Е Н Т Л КРОСВОРД. Е Т И М О Ф I Й П В К С У Т Б О М Ф В Х М Й Г Й Н А Л У По горизонталі: 1. Йордан. Л К Я П Р К А С Л О Р М Й Ч 2. Йосип. 3. Матвій. 4. Єгипет. Л Й О Х Б П Й Ь У Н О У У Б 5. Боаз. 6. Псалтир. 7. Естер. Х О Р У О О О И О А М Ї К М Г А Б Ф З О С Ч У Т И Л И О 8. Лазар. 9. Пилат. 10. Ноомі. Ч С У К Т Ш И М Е А Щ З К К 11. Iван. 12. Амінь. 13. Буття. Н А Е Х Т С П А Д Н О А И Л Д Д М Е А О Т С Ж П С С М Л По вертикалі: Довготерпіння. Е М П Р Л Л М Р З I Т Ф Е С ВIДГАДАЙ: Йосип та брати. Н С Ф Ф Т Я Е И У Н К В Д Л ГОЛОВОЛОМКА: А Х Щ К У Е К В Ф Р А В Д О

И С Ю А С Н К Т Ь Б Е П Г I З М А Ї Л В Г Б К В Г С Щ М Л Ф Л К О М Н М Д А В И Д А П

Номер підписано до друку 05.11.2015. Надруковано ТОВ «Новий друк», вул. Магнітогорська, 1, м. Київ, Україна, 02660. Оформити підписку та надсилати кореспонденцію і матеріали можна за адресою: вул. Хорольська, 30, м. Київ, Україна, 02090. Пожертвування можна надсилати: УМТ «Світло на Сході», код 14300272, р/р 26008286434001 в КГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Києва, МФО 321842; адреса: Київ-1, 01924. © «Свет на Востоке», 2016 р.

ISSN 2194-3796 Комп’ютерна верстка: Костянтин Суліма На першій сторінці обкладинки: фото © Sergey Novikov/shutterstock.com

www.tropinka.eu

23.11.15 18:27

КОЛИСКОВА Слова Галини ВЕЗИКОВОЇ

Переклад Олени МІКУЛИ

Музика Олега ЛАВРОВА

[Співуче]

1. Ніч прий - шла, і зі - роч - ки 2. Гра - ли ми до - во - о - лі 3. Нас Гос - подь так лю - ю - бить,

Діт - кам I за А на

ка - жуть: спа - ти час, це ми Бо - о - гу не - бі бу - у - де

на не - бі гой - да - ють - ся. ї - ли ду - же сма - ач - но, бе - ре - же що - де - ен - но.

день у - же кін - ча - єть - ся. ду - же, ду - же вдя - яч - ні. ра - дість не - скін - че - ен - на.

Приспів:

Сплять пташ-ки, тва - рин - ки сплять. Та - та спля - ять, ма - ми сплять. Сплять пташ - ки, і діт - ки сплять.

Ли - ше Ли - ше Ли - ше

зі - роч - ки зі - роч - ки зі - роч - ки

го - рять. го - рять. го - рять.

1. Сплять пташ-ки, тва - рин - ки сплять.

2. Та - та спля - ять, ма - ми сплять.

3. Сплять пташ-ки, і діт - ки сплять.

Ли - ше Ли - ше Ли - ше

зі - роч - ки зі - роч - ки зі - роч - ки

го - рять. го - рять. го - рять.

Малювала Тетяна КОСТЕЦЬКА

Stejinka 01_2016.indd 32

23.11.15 18:27