Заголовний комплекс сучасної молодіжної газети - важливий засіб її змістового спрямування

Шевченко В. Е. Заголовний комплекс сучасної молодіжної газети – важливий засіб її змістового спрямування // Стиль і текст. – 2001. – Вип. 2. – С. 197207. Заголовний комплекс сучасної молодіжної газети – важливий засіб її змістового спрямування Заголовки відіграють важливу роль в сучасній газеті. У них відображаються основні ознаки стилю оформлення видання. Це пов`язано насамперед з тим, що заголовки – це перше, на що звертає увагу читач, коли розгортає газету. Але не менш важливе значення, ніж графічна функція, має змістова інформація, відображена у заголовному комплексі. Призначення заголовків газети полягає насамперед у приверненні уваги читачів до тих або інших публікацій, розставлення потрібних акцентів. Чим виразніше заголовок – тим швидше він приверне увагу читача до матеріалу. І навпаки, важливий матеріал може залишитися поза увагою, якщо він має нецікавий, непомітний заголовок. Заголовна частина більшості газет має складену структуру, яка визначається специфікою їхнього змісту і форми. Газетний номер складається з великої кількості відносно самостійних матеріалів, різних за призначенням, обсягом, тематикою, жанром й іншим характеристикам. Кожна публікація вимагає особливої уваги і тому не можна обійтися лише змістовою частиною – заголовками і підзаголовками, тобто назвами матеріалів і їхніх частин. Потрібна також графічна диференціація заголовних елементів у межах сторінки, номера. Саме графічне оформлення дозволяє виділити основні матеріали і розділи, загострити увагу на окремих фактах і проблемах. У заголовній частині органічно зливається літературна і графічна частини, відображені особливості змісту видання і особливості стилю його оформлення. Як відомо, до елементів, з яких може складатися заголовний комплекс газети відносять: шапку, рубрику, заголовок, підзаголовок, зображальний матеріал, лід, анонс, вріз, епіграф, резюме. Молодіжна преса за змістом та оформленням суттєво відрізняється від інших сучасних періодичних видань. Проаналізуємо заголовний комплекс двох молодіжних газет, що виходять сьогодні на Україні: «Молодь України» та «Україна молода». Читацькій орієнтації на газетній сторінці заважає велика кількість публікацій (до 10 матеріалів) та великий формат (А2) газети, і орієнтирами читацького сприйняття стають заголовки. В насиченій різнорідним матеріалом газетній сторінці заголовок займає, як правило, 10–25% площини публікації, але іноді доходить до 45%, що видно з таблиці 1. Також з цієї таблиці можна помітити, що площа заголовка збільшується залежно від кількості рубрик на сторінці. В аналізованих молодіжних газетах зустрічаються два види заголовків – шрифтові та зображальні. Шрифтові заголовки виділяються лише титульними шрифтами або проміжками, лінійками, плашками, рамками, виворотками.

2

Зображальні заголовки можуть бути у вигляді емблеми, логотипу (символічні) або поєднувати текст та графічний елемент (зображально-текстові). Найчастіше зображальні елементи зустрічаються в рубриках. Це пов`язано з тим, що рубрики є постійними і навіть необхідними елементами архітектоніки газети і зображення виконує роль пізнавального знака, вказівки на часто вживану тематику. Газета «Молодь України» кожну постійну рубрику супроводжує зображенням–символом, а в газеті «Україна молода», яка має більш стримане оформлення, постійні рубрики відсутні, але кожна сторінка є тематичною, а рубрики немов би доповнюють заголовок і мають стандартне оформлення. Таблиця 1. Відношення площі матеріалу до заголовного комплексу на прикладі газети «Україна молода». Тематична Сторін- Кіль- Кількість Відношення площі пубсторінка ка кість матеріалікації до заголовку (у рубрик лів %) 1 4 4 39 % У номер 2 7 7–9 37% Політінформ 3 5 6–8 28% Політика вели4 2–3 2–3 32% ким планом Світ і Украіна 5 2–7 2–7 33% Економіка 6 3 4 30% Селяни і К 7 3–1 5–1 28% Інфорум 8 8–10 8–10 41% Інфорум 9 8 9 43% Тема 10 1–2 1–2 28% Людина 11 2 2 31% Культура 12 3 3 17% Ля–ля–фа 13 5 5 45% Спорт 14 4 4 37% Спорт 15 2 2 10% Калейдоскоп 16 4 8 14% Зображальні рубрики часто розташовують на виворотці, праворуч з зображенням контрастує багаторядковість, рамка. Вгорі для надання помітних ознак потрібній частині заголовку і контрасту з іншими встановлюють лінійки. «Україна молода» не має зображальних рубрик, але для пожвавлення оформлення на кожній сторінці, за винятком таких, які мають у складі лише 1–2 публікації, в середині розміщують під рубрикою «Світ у вікні» зображення в рамці, що супроводжується заголовком, невеличким текстом на 5–6 рядків. Таке оформлення зрівноважує текстову сторінку, розмежовує текстові матеріали.

3

Сполучення елементів заголовного комплексу (шапка, рубрика, заголовок, підзаголовок, зображальний матеріал, вріз, епіграф) вимагає, щоб шапка і усі елементи, що стоять під нею (безпосередньо з нею межують) утворювали єдине ціле. Цьому сприяє дотриманість одного малюнку шрифтів або використання не більш двох на сторінку. Контраст малюнків шрифтів завжди надає комплексу неохайності, хаотичності, такі приклади можна зустріти в газеті “Молодь Ураїни”. Огляд сучасних газет демонструє, щонайменше, три підходи до шрифтового оформлення заголовків. Перший – використання однієї–двох гарнітур, при цьому розмаїтість досягається чергуванням великого та малого, прямого і курсивного, широкого і вузького. Другий – застосування однієї групи шрифтів. І третій - закріплення за кожною тематично однорідною групою матеріалів «своїх» титульних шрифтів. Заголовки, що стоять поряд, розмічаються контрастно, тобто мають полярні характеристики за кеглем та накресленням. Наприклад, газета, яка для заголовків основних матеріалів використовує рубаний шрифт, для заголовків усіх матеріалів, розташованих в рамці, використовує шрифт із зарубками. Складені заголовні комплекси також будуються на основі контрастного принципу, коли протиставляється шрифт основного заголовка та підзаголовка або рубрики. Інакше можливе їх графічне та змістове об`єднання. Контраст виражається в щільності шрифту, накресленні, розмірах, службових елементах. Так «Україна молода» дає рубрику та підзаголовок на світло–сірій плашці, але для рубрики обрано жирний рубаний шрифт, а для підзаголовка – курсивний шрифт із зарубками. Майже однаковий кегль рубрики та підзаголовка є додатковими засобами виділення заголовка матеріалу, набраного значно більшими літерами. В основі використання шрифтів заголовного комплексу лежать два принципи – подоби та контрасту. З одного боку титульні шрифти є головними роздільними елементами, межею, що відокремлює один матеріал від іншого. А з іншого – об`єднують матеріали у добірки або тематичні сторінки і утворюють архітектонічно цілісне видання. Титульний шрифт можна вважати путівником номера. так, якщо кілька матеріалів стоять під однією рубрикою, їх заголовки обов`язково мають однакове оформлення і за шрифтовими характеристиками і за форматом та композицією. З великої кількості варіантів заголовного комплексу найкращими можна вважати такі, які, по-перше, чітко вказують читачеві, що заголовок відноситься саме до цього матеріалу. При композиції заголовка на формат така тенденція простежується завжди, але розташування заголовка збоку або всередині тексту потребує додаткових орієнтирів: матеріал починають з ініціала; відокремлюють лінійками або рамкою від інших, тобто надають максимальної цілісності. По-друге, між елементами заголовка повинна бути чітка субординація, що визначається їхнім місцем у заголовному комплексі і відповідних розмірах. Так, центральне місце і найбільший обсяг приділяються заголовку. Від нього не можна відривати підзаголовок - як основний компонент, який його пояснює. Рубрику завжди встановлюють над матеріалом або добіркою.

4

Лід, як місток між заголовком і текстом, ставиться на початку тексту або поруч із першим абзацом. У першу чергу зміст заголовка, потім його формат і форма визначають конкретну гарнітуру, якою може бути набраний той чи інший заголовок. Припущення, що універсальне видання використовує велику кількість гарнітур, виходячи з принципу: усякому поділу (темі) - своя гарнітура, невірне. Аналіз сучасної молодіжної преси дає приклади створення продуманого цілісного шрифтового обличчя газети, при якому для оформлення заголовків застосовують шрифти одного малюнка (наприклад, рубаної групи) або обмежуються 2-3 гарнітурами, чітко закріплюючи їх за визначеною текстовою частиною газетної сторінки, добірки, рубрики. І при цьому оформлення не страждає: навіть в одній гарнітурі прямого світлого накреслення можна використовувати до десяти різноманітних кеглів. Зміна накреслення, чергування великих та малих букв дозволяє отримати сотню різноманітних варіантів шрифтів однієї гарнітури. Тематична сторінка і рубрики мають постійний асортимент шрифтів. Наприклад, заголовки всіх матеріалів політичної тематики, урядових повідомлень і набирають гарнітурами рубаної групи, а заголовки матеріалів спортивної, розважальної тематики – різко контрастними незвичним шрифтами. Підзаголовки також мають власний набір шрифтів. Часто, незважаючи на шрифт заголовку, усі підзаголовки набираються однаковим шрифтом та кеглем. Наприклад, «Україна молода» для заголовків використовує рубані шрифти та із зарубками, а підзаголовки мають однакове оформлення: розташовані на плашках і набрані курсивним шрифтом із зарубками. Заголовний комплекс максимально відображає інформаційні властивості публікації: тему статті, авторські та редакційні оцінки, часові характеристики, жанр, авторство. Тематична характеристика публікації виноситься у заголовок і рубрику та назву тематичної сторінки. Але навіть якщо заголовок і рубрика містять достатньо чітку вказівку на тему, все одно в силу своєї стислості ці елементи дають лише узагальнений образ публікації. Для замітки, невеличкої кореспонденції цього достатньо, але середні і великі за обсягом матеріали потребують більш детальної інформації. Тоді у заголовний комплекс вводяться такі елементи, як підзаголовок, анонс, лід. Наприклад, під рубрикою “Крадуть” йде заголовок “Севастопольські податківці вручили росіянам “чорну мітку”, а підзаголовок уточнює: “Завод чорноморського флоту обібрав наш держбюджет”. Інший приклад: тематична сторінка “Економіка” має рубрику “Переділ власності”, заголовок матеріалу “Юридичні маневри” та підзаголовок “Навколо фінансового пирога”. Або: тематична сторінка “Інфорум”, рубрика “Вода і люди”, заголовок “Криниця для міста”, підзаголовок “Копати треба, але глибоко”. Підзаголовки деталізують і пояснюють основні заголовки, надають додаткової інформації або надають основному заголовку іншого смислу. Але існують підзаголовки іншого типу – які є частиною складного заголовка, є його продовженням. Їх застосовують для полегшення читання матеріалу великого

5

обсягу, привернення уваги читача. Наприклад, заголовок “Крилаті велосипеди” має підзаголовок “Зможуть приймати Жуляни”, або заголовок “На комунальну плаху” – підзаголовок “Першими лягають голови чиновників”. Внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації, також доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему. Наприклад матеріал з назвою “Добрий дух Золочівського замку”, заверстаний на цілу сторінку, має пояснювальний підзаголовок–продовження “Або Маленькі господині великого дому”, лід, який займає три шпальти по ширині та кілька внутрішніх підзаголовків: “У глиб віків”, “”чую зло”, “І жнець, і на дуді гравець”, “Третій в Україні”, “Реклама як рушій відродження”, які дають достатньо повне представлення про великий за обсягом матеріал. Більшість газет на першу сторінку виносять заголовки та підзаголовки матеріалів, які знайшли своє місце в цьому випуску – анонси. Анонс зустрічається також у добірках, цільових сторінках і на розворотах для того, щоб посилити зорово-значеннєвий центр публікації. Анонси на першій сторінці можуть мати вигляд рубрики: «Сьогодні читайте», «Сьогодні в номері» або заголовок та підзаголовок виносяться окремим блоком із коментарем «Читайте на ... стор.» Також на першу сторінку виносять зображальні заставки–символи, що знайшли відображення у даному номері газети. Аналіз сучасної преси показує, що зображальний елемент застосовується в двох випадках: (1) для заміна назви рубрики або матеріалу, наприклад, у спортивному розділі матеріал про якийсь вид спорту може мати замість заголовка відповідний малюнок–символ або (2) як доповнення до заголовного комплексу в цілому, що уточнює тему, ідею, час або місце дії. Зображальна рубрика є сильним засобом виділення і посилення графіки сторінки в цілому, вона сприймається на рівні ілюстрацій, тому використовуються не більш однієї–двох на сторінку. Досить часто сучасна молодіжна преси використовує лід – виділений вступ до матеріалу, добірки. Подібною до ліду є виділена особливим накресленням шрифту або форматом набору початкова частина публікації або її перша фраза. Врізи – окремі примітки, коментар, заклики, графічно відособлені і розміщені в середині або кінці тексту найчастіше на виворотці – молодіжна преса майже не використовує (на номер не більш одного–двох). Заголовні елементи можуть відноситися як до однієї публікації, так і до групи публікацій. Лише з однією публікацією виступає власне заголовок – назва даного матеріалу. Заголовок, який охоплює групу матеріалів (добірку, тематичну стоірнку), називається шапкою. Є і третій різновид заголовків – заголовок–прапорець – коли назва найважливішого матеріалу стоїть вгорі на всю ширину добірки або цільової сторінки і охоплює й інші матеріали. Інші елементи: підзаголовок, рубрика, вріз, анонс, лід, епіграф - можуть використовуватися при подачі як одного, так і кількох матеріалів. Газета на відміну від книги розрахована на швидке читання, має короткий термін життя, тому його заголовна частина повинна мати максимум відомос-

6

тей про публікації. Ця вимога особливо актуальна в умовах зростаючого обсягу інформації. Заголовок завжди обумовлений змістом. Але заголовок повинен відповідати не лише змісту матеріалу, але й привертати увагу читачів чимось особливим. Інколи у заголовок виносять яскраві фрази з тексту або як заголовок використовують перші слова матеріалу, наприклад: «Повідомляють, що...». Конкретність у сполученні з лаконічністю, образністю – основна вимога газетного заголовка. Але досягати конкретності через збільшення кількості слів заголовка не можна. Крім конкретності і стислості обов'язковою умовою заголовка є чіткість і ясність. Неясні, двозначні заголовки дезорієнтують читача. Також існує зв'язок між заголовком і характером або жанром матеріалу. Інформаційні статті завжди повідомляють про один факт. Невеликі за розмірами, вони потребують максимально стислого заголовка. В одному–двох словах необхідно відобразити і суть змісту, і відношення до факту. Заголовки та рубрики повинні бути конкретними, яскравими, образними, свіжими, точно передавати зміст матеріалу. Так, газета «Молодь України» всі матеріали вміщає під рубриками. Деякі з них постійні, якісь – періодичні або навіть одноразові. Такі, як “Від наших кореспондентів”, “Факт”, “Така розмаїтна планета”, “З офіційних джерел”, “Алло, місто”, “З любов`ю до природи”, “Актуальне інтерв`ю”, “Офіційно”, “Точка зору”, “ З останньої пошти” є постійними. Обов`язково в кожному номері є добірка коротких повідомлень “Коли верстався номер”. А такі рубрики як “Рідна мова”, “Успіхи національної кооперації” та “Погляд” або “Політичні акценти” зустрічаються періодично. Постійні читача завжди зможуть відшукати матеріал, яким цікавляться, звернувши увагу лише на рубрики. Газета “Україна молода” для вказівки на тему використовує тематичні сторінки, деякі з яких повторюються з номера в номер: “У номер”, “Політінформ”, “Політики великим планом”, “Світ і Україна”, “Економіка”, “Селяни і К”, “Інфорум”, “Людина”, “Тема”, “Культура”, “Спорт”. А сторінки “Історія”, “Калейдоскоп”, “Релігія” з`являються періодично. Шрифтове оформлення також залежить від розташування заголовка на сторінці або рубрики, в якій використовується. Типовими ознаками титульного шрифту безвідносно до типу видання є жирність та курсивне накреслення. Стильова та змістова єдність існує в газетах, де використання того чи іншого заголовку визначається системою, тобто розроблено схему застосування засобів оформлення за основними тематичними розділами і рубриками видання. При розробці шрифтового розкладу враховуються і специфіка видання, і його оформлювальні традиції, і, звичайно, реальні можливості друкарні.