Urgent Issues of Education and Science in the Context of Globalization. by u-conferences.org/csps

u-conferences.org Centre for Scientific and Practical Studies

COLLECTION OF CONFERENCE PAPERS International Scientific-Practical Conference «Urgent Issues of Education and Science in the Context of Globalization» (12.06.2015, the United Kingdom, London)

u-conferences.org Центр Научно-Практических Студий

СБОРНИК ТЕЗИСОВ ПО МАТЕРИАЛАМ Международной научно-практической конференции «Актуальные вопросы образования и науки в условиях глобализации» (12.06.2015, Великобритания, г. Лондон)

London – 2015

УДК 37+001]:339.9](082) ББК 74я43+72я43 А43 Urgent Issues of Education and Science in the Context of Globalization. Collection of Conference Papers of International Scientific-Practical Conference (12.06.2015, the United Kingdom, London). – u-conferences.org / Centre for Scientific and Practical Studies, 2015. – 28p. The Collection includes conference papers presented at International Scientific-Practical Conference «Urgent Issues of Education and Science in the Context of Globalization.» and is devoted to theoretical and practical aspects of humanities and social sciences, natural sciences and medicine, technical and mathematical sciences. The collection is intended for conference participants, as well as scientists, professors, graduate students and other experts who are interested in and conduct researches humanities and social sciences, natural sciences and medicine, technical and mathematical sciences. All materials are published in author's edition. u-conferences.org / Center for Scientific and Practical Studies do not always share the views of authors (conference participants), contained in this collection, and is not responsible for the content of materials submitted by the authors for publication.

Актуальные вопросы образования и науки в условиях глобализации. Сборник материалов Международной научно-практической конференции (12.06.2015, Великобритания, г. Лондон). – u-conferences.org / Центр Научно-Практических Студий, 2015. – 28с. В сборнике содержатся тезисы докладов поданные на Международную научнопрактическую конференцию «Актуальные вопросы образования и науки в условиях глобализации». Посвящено теоретическим и практическим аспектам гуманитарных и общественных, естественных и медицинских, технических и математических наук. Сборник рассчитан на участников конференции, а также ученых, преподавателей, аспирантов, студентов и других экспертов, которые интересуются и проводят исследования в сфере гуманитарных и общественных наук, естественных и медицинских, технических и математических наук. Все материалы печатаются в авторской редакции. u-conferences.org / Центр Научно-Практических Студий не всегда разделяет взгляды авторов (участников) конференции, изложенные в этом сборнике, и не несет ответственности за содержание материалов, представленных авторами для публикации.

CONTENTS Човнюк Ю.В., Сівак І.М., Кравчук В.Т. Оцінка ступеня стійкості причіпних і навісних будівельних машин – 5 Садовська А.О. Перші кроки на ринку праці України випускників ВНЗ інженернотехнічного профілю (за даними емпірико-соціологічного дослідження) – 10 Кравчук В.Т., Човнюк Ю.В. Корректный подход в учёте инерционных свойств виброформуемой бетонной/строительной смеси – 14 Маракушин Д.И., Васильева О.В., Ващук Н.А., Эль-Мансури Халиль Адаптация иностранных студентов-медиков к учебному процессу в ВУЗах Украины – 19 Нименко Н.А. Штрихи к биографии ученого-энциклопедиста Н.Е. Макаренко – 22

Оцінка ступеня стійкості причіпних і навісних будівельних машин Човнюк Ю.В., канд. тех. наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України Сівак І.М., канд. тех. наук, доцент, Національний університет біоресурсів і природокористування України Кравчук В.Т., канд. тех. наук, доцент, Київський національний університет будівництва і архітектури Анотація. Визначені умови курсової стійкості руху агрегатів та знайдені оптимальні сукупності параметрів, котрі забезпечують найвищу стійкість ходу машини. Ключові слова: фізико-механічне моделювання, аналіз, коливання, причіпні та навісні будівельні машини. Abstract. The conditions for exchange rate stability of motion units and found the optimal set of parameters that provide the highest stability of the machine running. Key words: physic-mechanical modeling, analysis, vibrations, trailed and mounted construction machines. Постановка проблеми: Забезпечення високої якості роботи причіпних/ навісних будівельних машин, машинно-тракторних агрегатів (колісних мобільних агрегатів) пов’язане із впровадженням у їх експлуатаційні режими підвищених робочих швидкостей зростання лінійних розмірів, мас, моментів інерції та інших механічних параметрів машин, а також швидкостей руху агрегатів призводить до суттєвої зміни їх динамічних якостей. Агрегат у ряді випадків набуває властивостей механічної коливної системи і його рух стає менш стійким (у сенсі курсової стійкості руху машини). Рух механічної системи є визначеним, якщо відомі діючі на неї сили та додаткові умови руху. Однак у реальних випадках поряд з основними факторами завжди існують додаткові випадкові впливи, котрі сприяють виведенню системи зі стану усталеного руху. Ці додаткові фактори не входять зазвичай у диференційні рівняння руху. Так, при русі машинно-тракторного агрегату (МТА) на поверхні ґрунту додаткові динамічні впливи на агрегат можуть справляти нерівності рельєфу, неоднорідність ґрунту за складом, вологістю та механічним властивостям, камені, корені дерев, рослин тощо, які надають системі додаткові переміщення й швидкості. 5

Рух механічної системи після отримання поточного збурення може бути принципово різним. У одних випадках збурення машини поступово згасають та зникають, і система повертається до основного руху; у інших – відхилення від початкового руху з плином часу збільшуються й відхиляють систему від основного руху. Властивість механічної системи зберігати рух, близький до основного, або намагатись повернутись до нього після отримання початкових збурень будемо називати стійкістю руху даної системи. Навпаки, нестійкий рух характеризується відхиленням системи від основного руху після отримання навіть досить малих початкових збурень. Існують два види стійких рухів механічних систем. У першому з них початкові збурення з плином часу асимптотично прямують до нуля і зникають; основний рух системи у цьому випадку називається асиптотично стійким. У другому випадку збурення, залишаючись малими, повністю не зникають; Така стійкість називається неасимптотичною. Механічна система (трактор, автомобіль, причіпна/навісна машина, машинотракторний агрегат і т. ін.) може мати чи не мати стійкість руху (у вказаному вище сенсі); це залежить від вибору динамічних параметрів при конструюванні конкретної будівельної машини. Успішне вирішення цієї практичної задачі можливе лише на основі теорії руху такого роду механічних систем та дослідження умов стійкості цього руху. Практично стійким вважають поступальний прямолінійний рівномірний рух машини при прямолінійному та рівномірному русі точки причепу (навісної машини). Однак у реальних умовах площина симетрії машини під дією випадкових силових та кінематичних факторів відхиляється від лінії дії вектора швидкості точки причепа (навісного обладнання). Оскільки рух причепу (навісної машини) завжди стійкий за Ляпуновим, тоді відхилення-збурення основного поступального руху – з плином часу зменшуються за тим чи іншим законом,що визначається динамічними властивостями будівельної машини. Зрозуміло, чим менше відхилення від поступального руху має машина й чим менший час (тривалість) існування цих відхилень, тим більш практично стійким можна вважати її рух. Така уява про стійкість руху будівельної машини дозволяє розрізняти дві фази процесу порушення стійкого положення (руху): 1) перша фаза – від початку до кінця дії збурюю чого фактора (до кінця цього проміжку часу машина матиме збурення φ0 й , де φ0 – характеризує кут відхилення, а – швидкість зміни 6

кута відхилення причепу (навісного обладнання) від положення рівноваги у момент часу t=0); 2) друга фаза – від отримання збурень φ0 й до повернення у положення близьке до рівноважного. Перша фаза триває короткий проміжок часу; однак саме у цій фазі будівельна машина отримує початкові збурення, від величини яких залежить тривалість другої фази. Шляхом раціонального вибору кінематичних та динамічних параметрів необхідно прагнути до підвищення здатності будівельної машини протистояти отриманню початкових збурень й швидко повертатись до положення, близького до рівноважного, після отримання початкових збурень. Випадкові сили, які викликають збурення, справляють на будівельну машину короткотермінову ударну дію. Тому здатність машини протистояти отриманню збурень визначається, по суті, її інертністю. Стосовно причіпної/навісної машини мірою інертності слугує момент інерції мас машини. Відносно вісі причепа (навісного обладнання). Чим більший момент інерції,тим меншими виявляються кут повороту й кутова швидкість машини, обумовлені дією короткотривалого імпульсу. Однак збільшувати стійкість руху будівельної машини за рахунок значного збільшення її моменту інерції недоцільно. По-перше, це пов’язано зі зростанням металомісткості та лінійних розмірів самої машини (оскільки I0 = ∑imi ri2), що призводить до небажаних наслідків. По-друге, збільшення інертності машини може погіршити умови затухання коливань у другій фазі, що призведе у цілому не до покращення, а до погіршення практичної стійкості руху будівельної машини. Мабуть єдиним реальним способом зменшення початкових збурень є підвищення поточних швидкостей будівельних машин. На думку авторів даної роботи, це питання вимагає подальшого поглибленого дослідження. Аналіз публікації по темі дослідження. Дослідження руху причепу трактора приведені у роботах О.Ю. Ішлінського [1,2]. Аналіз стійкості руху сільськогосподарських машин та агрегатів провів Л. В. Гячев у [3]. У цитованій роботі автор встановив не тільки умови стійкості руху агрегатів, але й визначав оптимальну сукупність параметрів, що забезпечують найвищу стійкість ходи причіпної/навісної машини. Результати цитованих вище робіт будуть використані у даному дослідженні. Мета роботи полягає у обґрунтуванні фізико-механічної моделі руху причіпних/навісних будівельних машин, яка дає змогу оптимізувати основні параметри вказаних машин й усунути небажані коливання причепу (навісного 7

обладнання) будівельної машини, що неминуче виникають у горизонтальній (відносно опори) площині. Викладення основного змісту дослідження Зусилля, необхідні для подолання випадкових перешкод, що трапляються впродовж руху будівельної машини (БМ), практично не залежать від швидкості руху останньої. Імпульс ударної сили (d ):

обернено пропорціональний швидкості v. У (1): – ударна сила; dt – тривалість удару; dS – шлях, який проходить за час удару машина. Для оцінки ступеню практичної стійкості руху БМ після отримання нею початкового збурення (у другій фазі) необхідний кількісний критерій якості руху БМ, котрий дозволяє розраховувати практичну стійкість руху майбутньої БМ ще у процесі її проектування. У якості такого критерію можна прийняти час τ, протягом котрого кут φ відхилення БМ, виведені з рівноважного положення (причеп/навісне обладнання – тягач знаходиться на одній прямій вісі), зменшується до значень, прийнятних для виконання технологічного процесу будівельної індустрії. Чим швидше площина симетрії БМ повертається у допустиме положення, тим раціональніше обрані динамічні параметри цієї машини. Однак за один і той самий проміжок часу БМ може проти різний шлях, що визначається швидкістю v0 точки причепа. З двох машин, які мають однаковий час τ повернення у прийнятне положення, ми повинні віддати перевагу тій БМ, у котрої добуток швидкості v на час повернення менше, тобто меншим є шлях S = v0 ∙ τ збуреного руху. Така БМ на меншому шляху свого руху долатиме сили опору тертя, що виникають при горизонтальних (відносно площі опори) коливаннях причепу. Шлях, який пройшла БМ у «неправильному» положенні, зручно виражати у долях (частках) основного розміру машини – її довжини d. Тоді безрозмірна величина:

Обернена до відносного значення шляху Sʹ, може бути прийнята у якості величини, що характеризує степінь стійкості руху БМ. Ступінь стійкості руху БМ δ тісно зв’язаний з видом самого руху, який здійснює машина (затухаючі коливання чи аперіодичний рух). 8

У якості критерію, що визначає вид перехідного процесу, зручно обрати безрозмірну величину де n – коефіцієнт опору, k – частота вільних коливань БМ (розмірність k і n однакова: [k]=[n]=c-1). Критерій виду руху θ зручний для практичного використання, оскільки легко обчислюється за даними механічними параметрами причіпної/навісної) машини. Крім того, залежність між величинами δ й θ, тобто δ(θ), дає можливість за відомого значення величини θ знаходити значення δ. Критерій δ дозволяє відібрати з числа стійких рухів БМ такі, котрі у найбільшій степені відповідають практичному уявленню про стійкий рух БМ. Список літератури: 1. Ишлинский А.Ю. Теория движения прищепки трактора/ А.Ю. Ишлинский// Сельскохозяйственная машина. – 1937. – №1. – С. 23 – 26. 2. Ишлинский А.Ю. Прикладные задачи механики. Книга 2. Механика упругих у абсолютно твердых тел/ А.Ю. Ишлинский. – М.: Наука, 1986. – С. 384 – 390. 3. Гячев Л.В. Устойчивость движения сельскохозяйственных машин и агрегатов/ Л.В. Гячев. – М.: Машиностроение, 1981 – 206 с.

Перші кроки на ринку праці України випускників ВНЗ інженернотехнічного профілю (за даними емпірико-соціологічного дослідження) Садовська Альона Олегівна Аспірантка кафедри «Соціології та політології» Національного Технічного Університету «Харківського політехнічного інститута» Анотація. В статті розглянуто особливості професійної адаптації випускників технічних спеціальностей на ринку праці України, їх доля після закінчення ВНЗ. За допомогою соціологічного дослідження проаналізовано проблеми які виникли при пошуку робочого місця за своєю спеціальністю. Ключові слова: професійна адаптація,випускник ВНЗ, ринок праці, молодий фахівець, професійні компетенції. Abstract. The article deals with features of professional adaptation of graduates of technical skills to the labor market of Ukraine, their perspectives after graduation. Using sociological research the problems that arose in finding jobs in their field were analyzed. Key words: professional adaptation, university graduates, labor market, young specialist, professional competence. Постановка проблеми у загальному вигляді: Актуальність теми зумовлена браком достовірної інформації стосовно ситуації на ринку праці інженернотехнічних працівників та стосовно перших кроків які роблять випускники ВНЗ технічного профілю на ринку праці України. Відповідно відсутність точної інформації не сприяє поліпшенню навчального процесу та правильній орієнтації вищого технічного закладу який готує відповідних фахівців. Підготовка кваліфікованих фахівців, які повністю відповідають сучасним світовим і національним тенденціям розвитку економіки і науки, є першочерговим завданням на шляху створення конкурентоспроможної високотехнологічної країни. Існує проблема недостатнього рівня задоволеності потреби роботодавців в кадрах, що здебільшого обумовлено неефективністю системи професійного самовизначення молоді, відсутністю систематизованої інформації щодо актуальних на ринку праці професій, низьким рівнем взаємодії між роботодавцями та освітньою сферою, недосконалістю існуючої системи освіти, зниженням якості підготовки студентів. Аналіз останніх досліджень. У сучасній науковій літературі увага вивченню проблемі професійного самовизначення молодих фахівців, розглядаються у 10

роботах таких вчених як: В.М. Ніколаєвський, А.І. Андрющенко, С.М. Вакуленко, Є.І. Холостова, О.М. Балакірєва, З.П. Бараник, О.В. Калініна, О.В. Чернявська та інша. Трудова зайнятість та соціально-економічне почуття молоді розглядається у роботах Є.Л. Спиридонової, О.М. Балакірєвої, О.А. Морозової, В.Л. Кравченко, А.О. Серегіна, В.В. Онікієнко та інші. Але разом з тим недостатньо залишається розглянута проблема виходу випускників технічного профілю на ринок праці, та їх доля на ринку праці України, також за останні роки не проводилися емпіричні дослідження щодо випускників ВНЗ технічного профілю, стосовно їх долі на ринку праці України. Мета: на основі аналізу емпірико-статистичних даних виявити долю випускників ВНЗ технічного профілю впродовж одного року після закінчення навчання а також характер їх поглядів на обрану професію та інженерну працю. Після закінчення навчання у ВНЗ особа потрапляє на ринок праці і починається етап так званої професійної адаптації. Професійна адаптація в широкому сенсі складається з пошуку першого робочого місця та пристосування до нових умов праці, вимог роботодавця або організації членом якої стає молода людина. В узькому сенсі це – адаптація (пристосування) людини до нових для нього умов праці. Різновид професійної адаптації – виробнича адаптація (пристосування до умов, вимог, норм конкретного виробництва, виробничого процесу). Характеризується досконалим оволодінням вибраною професією або спеціальністю, закріпленням трудових навичок і умінь, що виявляється в стабільному виконанні норм. Молодь виходить на ринок праці непідготовленою до праці, з низьким рівнем освіти, відсутністю досвіду роботи та з орієнтацією на легкий заробіток грошей, але молодь це соціальна група яка легше пристосовується до нових умов праці, вимог, норм тощо. Професійна адаптація є третьою стадією професійного становлення особистості. Характеризується не лише пристосуванням, але й входженням до активної діяльності. Для молодого фахівця професійна адаптація – це засвоєння професійних і соціальних функцій, активне включення в життя трудового колективу. Проводячи соціологічне дослідження яке складалося з двух етапів, серед випускників Національно технічного університету «Харківський політехнічний інститут», за спеціальностями: інженер-механік, інженер-енергетик та ІТспеціаліст, які вийшли на ринок праці України у 2014року, ми ставили перед собою наступні завдання: 1. З’ясувати долю молодих випускників університету технічного профілю на ринку праці України. 11

2. Виявити думку студентів про рівень отриманої освіти за фахом. 3. З’ясувати професійні плани. 4. Виявити ставлення до професії. Висновок. За підсумками дослідження можна зробити наступні висновки. Практично всі випускники знайшли роботу, проте далеко не всі за фахом. Можна припустити, що пошуки роботи в інженерно-технічній сфері були для випускників не дуже легкими. Значно знизилася кількість людей, бажаючих піти працювати за своїм профілем. У тих же респондентів, які працюють за професією, на пошуки пішло від 1го до 4х місяців, було досить складно знайти вільні вакансії, крім того, респондентів часто не влаштовувала пропонована заробітна плата (варто відзначити, що більшість респондентів в цілому не задоволені своїм матеріальним становищем). Проте більшість випускників хоча б частково задоволені своєю заробітною платою і змістом роботи, вони також бачать можливості саморозвитку та кар'єрного зростання. Рік тому частина респондентів відзначали, що інженернотехнічний профіль не є їх покликанням, деякі з них, до того ж, не задоволені обраним факультетом і спеціальністю. У той же час, всі респонденти схилялися до того, що, якби була можливість повернутися в минуле, вони б все одно пішли в цей ВНЗ. Зараз в цьому впевнені лише 13% фахівців, решта висловили сумніви в правильності свого рішення. Ймовірно, зіткнувшись з ситуацією на ринку праці, респонденти задумалися, чи правильно вони вибрали ВНЗ. Більшість респондентів не задоволені або лише частково задоволені отриманими у ВНЗ знаннями і навичками. Цікаво відзначити, що в дослідженні минулого року задоволених респондентів було набагато більше, тоді як незадоволених не було зовсім. Ймовірно, випускники змінили своє уявлення про себе, зіткнувшись з реальними вимогами і побачивши свої можливості. З іншого боку, можна припустити, що, попрацювавши, вони стали більш критичними до себе, у них збільшився запас знань і навичок, тому вміння, отримані у ВНЗ вони оцінюють більш низько. Тільки за показником «практична підготовка» незадоволених респондентів було більше. Ймовірно, почавши працювати, випускники зрозуміли, що у них все ж є необхідні навички та вміння. Рік тому була помітна деяка невизначеність випускників – багато з них не були впевнені, чи варто здобувати другу освіту, у яку компанію краще піти працювати, залишитися на батьківщині або виїхати за кордон. Майбутнє бачилося їм розмито і невизначено. У дослідженні цього року також простежується деяка нестабільність і невизначеність, проте молоді фахівці 12

поступово вибудовують своє життя – знаходять роботу, прагнуть так чи інакше вирішувати виникаючі проблеми. Список літератури: 1. Аболафия М. Конструирование рынков / М. Аболафия. – К.: 1998. – 157 с. 2. Антонюк В.П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально-економічна оцінка та забезпечення розвитку: Монографія / В.П. Антонюк / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк, 2009. – 348 с. 3. Бабушкина Т. Молодежь на рынках труда и образовательных услуг / Т.Бабушкина, М. Гарсия-Исер // Человек и труд. – 2009. – № 6. – С. 40-43. 4. Балакірєва О. М. Проблеми працевлаштування та міграційні орієнтації молоді / Балакірєва О.М., Валькована О.В. // Економіка і прогнозування. – 2010. – № 4. – С. 76-91. 5. Бараник З.П. Статистика ринку праці: Навч. посібник. / З.П. Бараник. – К.: КНЕУ, 2009. – 167с. 6. Бандур С. І. Забезпечення зайнятості населення в контексті сучасної інноваційної політики держави / С. І. Бандур // Продуктивні сили України. – 2006. – № 1. – С. 62-71. 7. Гладкова В.М. Профорієнтація : навчальний посібник [Текст] / В.М. Гладкова. – Л. : Новий Світ – 2000, 2014. – 160 с 8. Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р., №2984-ІІІ / Урядовий кур’єр. – 2002. – №86 9. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р., №1060-ХІІ / Відомості верхової ради УССР. – 1991. – №34 10. Заславская Т. И. Социология экономической жизни / Т. И. Заславская, Р. В. Рывкина. – Новосибирск, 1991. – 486 с. 11. Зайцева К. В. Соціалізація ринку праці: методологія, теорія, механізми розвитку. Монографія. Донецьк, Дон КВТ. – 2009. – 228 с. 12. Зайнятість та ринок праці: міжвідомчий науковий збірник НАН України і Міністерства праці та соціальної політики України. – К. : РВПС України НАН України, 2009. – Вип: 21-22. 13. Кудрявцев Т.В., Шегурова В. Ю. Психологический анализ динамики профессионального самоопределения личности // Вопросы психологии. – 2012. – № 2. – С.51–59.

Корректный подход в учёте инерционных свойств виброформуемой бетонной/строительной смеси Кравчук В.Т., канд. техн. наук, доцент,1 Човнюк Ю.В., канд. техн. наук, доцент1,2 1 Киевский национальный университет строительства и архитектуры 2 Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины Аннотация. Предложен корректный подход для учёта инерционных свойств виброформуемых бетонных и строительных смесей. Ключевые слова: подход, инерция, свойства, виброформование, бетон, строительство, смеси. Abstract. The correct approach for the analysis of vibroformed concrete’s and construction’s mixtures inertia peculiarities is proposed. Key words: approach, inertia, peculiarities, vibroformation, concrete, construction, mixtures. Вибрационная техника широко используется в строительной индустрии. При этом она, как правило, работает в гармоническом зарезонансном режиме. Существующее оборудование, к сожалению, очень часто не соответствует современным требованиям и потому возникает проблема поиска новых подходов в моделировании, исследовании и разработке конструкций вибромашин для уплотнения бетонных/строительных смесей. Один из путей повышения эффективности и уменьшения энергоёмкости (металлоёмкости) оборудования состоит в использовании системного подхода на основе рассмотрения общего движения системы «машина – обрабатываемая смесь» с целенаправленным использованием внутренних свойств подсистем (приводящих к автоколебаниям и появлению т.н. «геометрических резонансов» столба смеси), рассматриваемых как дискретно-континуальные. Таким системам присущи инерционные, упругие, вязкие (диссипативные) характеристики. В проведенных теоретических исследованиях [1,2-5], а также в практиче-ской реализации [3-5] было начато научное изучение проблемы: разработка надёжных и высокоэффективных виброуплотняющих машин для различных условий формования бетонных/железобетонных изделий, которые обеспечиваются становлением и рациональным использованием закономерностей изменения внутренних (упругоинерционных и диссипативных) свойств системы «машина – обрабатываемая среда». 14

Для корректного учёта инерционных свойств обрабатываемых смесей использован подход, развитый в [6]. Наиболее типичными способами уплотнения бетонных/строительных смесей являются: 1) объёмное формование, когда уплотнение столба смеси производится на виброплощадке (находится внизу) со свободной поверхностью изделия. (В ряде случаев такого типа виброформования бетонных смесей возможен также и пригруз на верхней (свободной) поверхности изделия); 2) поверхностное виброуплотнение (при котором нижнее основание площадки «заморожено» (неподвижно), а вибрационное воздействие осуществляется «сверху» на смесь (слой смеси определённой высоты). Для каждой из двух схем формования бетонных/строительных смесей (фактически столба конечной высоты) получены выражения для смещения u(x,t) смеси, как функции пространственной ( x ) и временной ( t ) координат. При этом использованы методы математической физики и дискретно-континуальные модели, развитые в [6]. Так, для объёмного виброформования смесей имеем:

где A – амплитуда, ω − частота вынуждающей силы, действующей на бетонную смесь (БС) в плоскости x = 0, l – высота формуемого изделия, a – скорость распространения продольных волн в БС. Для поверхностного уплотнения БС, при воздействии поверхностной возмущающей гармонической силы в плоскости получаем:

Как правило [1-5], в формулах для учитывается лишь первое слагаемое, соответствующее вынуждающей силе, а собственные колебания, описываемые вторыми слагаемыми в (1) и (2), ранее не учитывались (!). Исходя из выведенных корректных формул (1) и (2), можно определить основные энергосиловые характеристики вибрационной системы «рабочий 15

орган виброплощадки – бетонная смесь» в рамках дискретно-континуальной модели с учётом диссипативных свойств вибросистемы. Используя гипотезу Е.С. Сорокина [1], можно для учёта диссипативных потерь вибрационной системы записать волновое уравнение для смещения БС в виде:

∆W

− где ρ − плотность смеси, E – действительный модуль её упругости, γ = 2πW коэффициент потерь, который определяет отношение рассеянной энергии в 2π

объёме БС ∆W за период колебаний T = к потенциальной энергии W. Тогда в ω выражениях (1) и (2) величина скорости a приобретает вид:

Как правило, 0 < γ ≤ 0,4, поэтому из (4) приближённо можно записать:

Энергия, которая используется для уплотнения БС, может быть определена на основе использования результирующего контактного давления в смеси, исходя из зависимости (6), по которой рассчитывается контактная сила Fk :

где σ ê − контактное давление, Н/м2; площадь контакта, м2. Силу (6) можно представить так:

Формула (7) справедлива для объёмного формования БС, а (8) – для её поверхностного уплотнения. При этом, естественно, что в (7) используется выражение (1), а в (8) – выражение (2) для u(x,t) Для нахождения массы бетона, которая определяет инерционные свойства БС при ускорении контактной зоны, можно использовать следующие соотношения:

Здесь и далее п. а) отвечает объёмному формованию БС, а п. б) – поверхностному её уплотнению. Энергия, необходимая для уплотнения БС, определяется из соотношения:

В зависимостях (11) коэффициент рассеяния энергии в БС. Составляющая мощности, необходимой для уплотнения БС, может быть определена вначале как удельная (на единицу массы):

В конечном виде значение мощности для уплотнения смеси приобретает вид: Особо следует отметить возможные резонансы в рассматриваемой системе. Так, для объёмного формования БС их существует два типа: 1) обусловленный воздействием вынуждающей силы; 2) вызван наличием «геометрических» параметров, совпадающих с нулями знаменателей членов, соответствующих свободным колебаниям вибросистемы. Резонанс А (первого типа) определяется соотношением:

Резонанс Б (второго типа) возможен при условиях:

Безусловно, возможна конкуренция этих резонансов и они оба могут считаться «геометрическими» по своей природе, поскольку в условиях (14) и (15) присутствует параметр Учёт диссипативных процессов, происходящих в БС, модифицирует указанные условия: 17

для резонанса А – для резонанса Б – Для поверхностного способа уплотнения БС (с учётом диссипативных процессов) получим: 1) резонанс А (первого типа) наступает при условии:

2) резонанс Б (второго типа) совпадает с условиями (18). Список литературы: 1. Назаренко И.И. Прикладные задачи теории вибрационных систем / И.И. Назаренко. – К.: ІСДО, 1993. – 216с. 2. Назаренко І.І. Вібраційні машини і процеси будівельної індустрії / І.І. Назаренко. –К.: КНУБА, 2007. – 203с. 3. Свідерський А.Т. Вивчення та впровадження сучасних гідравлічних вібраційних систем у виробничий процес – шлях до створення універсальних самоадаптованих високопродуктивних віброущільнювачів / А.Т. Свідерський // Техніка будівництва. – К.: КНУБА, 2004. – №13. – С. 66-70. 4. Ручинський М.М. Високоефективна машина для формування фундаментних блоків / М.М. Ручинський // Техніка будівництва. – К.: КНУБА, 2004. – №13. – С. 63-65. 5. Назаренко І.І. Теорія вібромашин для ущільнення будівельних сумішей на основі синтезу дискретно-континуальних систем / І.І. Назаренко, М.М. Ручинський, Б.М. Пентюк // Вібрації в техніці та технологіях. – 2009. – №4(56). – С. 55-59. 6. Кошляков Н.С. Уравнения в частных производных математической физики / Н.С. Кошляков, Э.Б. Глинер, М.М. Смирнов. – М.:Высшая школа, 1970. – 712с.

Адаптация иностранных студентов-медиков к учебному процессу в ВУЗах Украины Маракушин Д.И., к.мед.н., доцент Васильева О.В., к.мед.н., ассистент Ващук Н.А., к.мед.н, доцент Эль-Мансури Халиль, студент 5 факультета по подготовке иностранных студентов Харьковский национальный медицинский университет, Харьков, Украина Аннотация. В статье рассмотрены проблемы адаптации к учебному процессу иностранных студентов, которые получают высшее образование в медицинских ВУЗах Украины. Обосновываются направления формирования профессионально-коммуникативной компетенции иностранных студентовмедиков при их подготовке к дальнейшей клинической практике на родине. Kлючевые слова: адаптация, иностранцы, студенты-медики, образование. Abstract. The article considers the problem of adaptation to the educational process of foreign students who receive higher education in medical Universities of Ukraine. The formation’s directions of professional and communicative competence of foreign medical students in their preparation for future clinical practice at home are well founded. Key words: adaptation, foreign, medical students, education. Актуальность. Проблема обеспечения полноценного высшего образования при подготовке квалифицированных специалистов является в настоящее время актуальной задачей медицинских ВУЗов не только в Украине, но и во всех развитых странах мира [3]. Как известно, образовательный процесс в ВУЗах, где осуществляется подготовка специалистов медицинского профиля, очень специфический и характеризуется, в первую очередь, своей целеустремленностью в плане получения полноценных знаний по обеспечению первичной или специализированной помощи человеку, чья жизнь зависит от правильных и своевременных действий врача, медицинской сестры или фармацевта. Поэтому можно сказать, что конечный успех в достижении поставленных целей возможен только в случае реализации всех звеньев цепи известной педагогической триады «знания – умения – навыки» [1]. Основная часть. Уровень усвоения нового материала сильно зависит 19

от качества довузовской подготовки иностранного студента-первокурсника. Ситуация осложняется еще и тем фактом, что уже начиная с первого курса (особенно на кафедрах анатомии, гистологии, биологии) необходимо запоминать (а самое главное – понимать) значение многих терминов на латинском и греческом языках, необходимых для осмысливания медицинской терминологии. Наличие в настоящее время разнообразного материала, которым необходимо овладеть студенту-иностранцу, свидетельствует о необходимости создания коммуникативного минимума из основных дисциплин, предусмотренных учебной программой ВУЗов медицинского профиля Украины [2]. При этом нельзя не принимать во внимание и наличие языкового барьера: на каком бы языке не проходило обучение иностранного студента-медика (на русском или анлийском), как правило, этот язык на является для него родным, что также обусловливает адаптационные трудности к учебному процессу. В связи с вышесказанным особенно важной является роль преподавателя в учебном процессе; его коммуникативные способности, психологический такт и профессионализм помогут ему дифференцированно использовать все методические способы при обучении студентов. Для получения студентом полноценного образования на иностранном языке преподавателю необходимо создать интегративную методическую систему обучения языку профессиональной деятельности, что включает лингво-культорологический, психолингвистический и коммуникативно-деятельностный компоненты с целью формирования его профессионально-коммуникативной компетенции. Особенность психологического компонента содержания обучения заключается в развитии и совершенствовании механизмов речи, в формировании профессионально значимых коммуникативных умений, навыков и клинического мышления. Преподавателю целесообразно развивать у студентов профессионально значимые умения (умение осознавать и четко определять свою языковую задачу, четко планировать ход беседы, т. е. умение подавать такие реплики-стимулы, на которые могли бы следовать реплики-реакции желаемой функциональной направленности) и навыки вести диалог (задавать конкретные вопросы, которые бы направляли ответы опрашиваемого пациента в рамки, установленные самим студентом; задавать уточняющие вопросы, в которых студент сам использует знакомую ему лексику и знакомые конструкции). Одним из важных методических компонентов является способ презентации учебного материала, который позволяет студентам соотносить единицы 20

разговорной лексики с медицинской терминологией и активизировать разные формы общения (диалогического и монологического), что способствует формированию профессионально-коммуникативной компетенции будущего врача. Согласованность содержания обучения и способов его подачи с познавательными потребностями и интересами учащихся противодействует образованию отрицательной установки студентов. Оптимально отобранный материал укрепляет все составляющие мотивации: потребности, интересы, эмоции, сами мотивы. Формирование устойчивого уровня мотивации обучения обязывает преподавателя подбирать соответствующие учебные материалы, которые представляли бы собой когнитивную, коммуникативную, профессиональную ценности, носящие творческий характер, стимулировали бы мыслительную активность иностранных студентов [4]. Выводы. На наш взгляд, успешная реализация всех составляющих частей в организации и обеспечении обучения иностранных студентов, а именно создания интегративной методической системы обучения языку профессиональной деятельности, что включает лингво-культурологический, психолингвистический и коммуникативно-деятельностный компоненты, позволяет совершенствовать подготовку квалифицированных специалистов для разных стран мира. Это помогает добиваться сформированности оптимальной профессионально-коммуникативной компетенции иностранных студентов медицинских ВУЗов при их подготовке к прохождению дальнейшей клинической практике у себя на родине. Список литературы: 1. Маталова С. В. Система обучения иностранных студентов-медиков речевому общению при подготовке к клинической практике / С.В. Маталова, О.Г. Жиркова / Тезисы докладов и статьи VII Межд. науч.-практ. конф. (21-22 апреля 2011 г.). – Н. Новгород: НГПУ, 2011. – С. 139-140. 2. Некоторые аспекты повышения качества обучения иностранных студентов с учетом специфики ВУЗов медицинского профиля / И. Н. Дудник, В. И.Черний, Е. Ю. Рождественский [и др.] // Первая Всеукраинская науч. – практич. конф. «Образовательный процесс : взгляд изнутри»: Сборник науч. трудов – Днепропетровск . – 2005. – С. 21. 3. Оптимізація підготовки іноземних спеціалістів-лікарів на медичних факультетах ХНМУ / Д. В. Кацапов, С. М. Потапов, О. В. Васильєва [та ін.] // Матеріали XLVII навчально-методичної конференції «Організація навчального процесу студентів з різними кваліфікаційними рівнями підготовки в ХНМУ». – Харків, 2013. – С. 15-17. 4. Эль-Мансури Халиль. Проблемы адаптации иностранных студентов к учебному процессу в медицинских ВУЗах / Халиль Эль-Мансури, О.В. Васильева // Тези доповідей ІІ Всеукраїнської студентської наукової конференції з фізіології з міжнародною участю (12 травня 2015 р.). – Харків. – 2015. – С. 55-57. 21

Штрихи к биографии ученого-энциклопедиста Н.Е. Макаренко Нименко Н.А., научный сотрудник, Научно-исследовательский центр исторического краеведения Сумского государственного университета Аннотация. В работе рассматривается становления научных интересов историка, археолога, искусствоведа Н.Е. Макаренко. Прослеживается связь с малой родиной в петербуржский период жизни ученого. Ключевые слова: археология, архитектура, музей, научное наследие. Abstract. The article deals with formation of scientific interests of historian, archaeologist and art historian N. Makarenko. It is observed the connection with small homeland in scientist's period of life in St. Petersburg. Key words: archeology, architecture, museum, scientific heritage. В условиях формирования новой концепции современного общества одним из приоритетных заданий остается изучение творческого наследия выдающихся представителей отечественной наук, культуры, общественной и государственной жизни. Среди тех, чье имя большими буквами вписано в летопись истории археологии, Украинской Академии Наук и ее структурных подразделений, музейного дела, многочисленных общественных организаций по охране памятников старины, особое место по праву принадлежит Николаю Емельяновичу Макаренко. Первооткрыватель и исследователь археологических культур и архитектурных сооружений разных эпох, один из организаторов и первый директор Музея имени Богдана и Варвары Ханенко, хранитель музейных коллекций, педагог, единственный ученый, ставший на защиту Михайловского Золотоверхого Собора и Софии Киевской в 30-е годы ХХ в. – вот далеко не весь перечень заслуг этого человека. Активная, принципиальная позиция Н.Е. Макаренко часто расходилась с официальной идеологией, что и стало причиной репрессий. Имя «врага народа», расстрелянного в 1938 г., на долгие годы было изъято из научного обращения. Понадобились десятилетия для полной реабилитации ученого, и почти столько же – для того, чтобы его наследие изучалось как в Украине, так и в России. Ведь именно там, в Петербурге, происходило становление молодого ученого. Николай Емельянович Макаренко родился 4 февраля 1877 в с. Москалевка Роменского уезда Полтавской губернии. После окончания местной школы и 22

Лохвицкой гимназии переехал в С.-Петербург, где и продолжил обучение в Центральном училище технического рисования имени барона А.Л. Штиглиця, затем – в Археологическом институте. В это время его увлекла педагогическая деятельность: читал курсы по рисованию, истории древнерусского искусства, истории техники ремесел в Центральном училище технического рисования имени барона А.Л. Штиглиця (совмещая с административной работой) [1, с. 3], преподавал рисование в I реальном училище, курс российского искусства на Высших женских архитектурных курсах. Однако, еще в студенческие годы Николай Емельянович делает первые шаги на ниве научных исследований и впоследствии именно это станет смыслом его жизни. В 1898 г. он провел археологические исследования в Саратовской губ. [2, с. 103], а с 1901 г. по поручению Императорской археологической комиссии изучал артефакты в разных уголках империи; в 1900 г. на страницах изданий появились первые искусствоведческие студии [3]. В начале ХХ в. С.-Петербург был не только столицей империи, но и центром научной и общественной жизни. Среди тех, с кем молодому исследователю посчастливилось сотрудничать, были Н.К. Рерих, А.А. Спицын, В.В. Розанов, Б.В. Фармаковский др. Благодаря глубоким теоретическим знаниям и чрезвычайному трудолюбию его рекомендовали на работу в императорский Эрмитаж. Н.Е. Макаренко упорядочил огромную археологическую коллекцию, стал одним из ведущих специалистов крупнейшего собрания западно-европейского искусства в Российской империи. Именно его перу принадлежит второй в истории музея и полный путеводитель по Эрмитажу, который и сегодня не потерял своей научной ценности [4]. В течение 1902-1919 гг. Н.Е. Макаренко сотрудничал с императорской Археологической комиссией, «Обществом поощрения художеств», стал действительным членом Императорского Русского археологического, Русского географического обществ, Тверской, Оренбургской, Черниговской, Полтавской архивных комиссий, Общества архитекторов-художников, членомкорреспондентом Императорского Московского, почетным членом Псковского и других археологических обществ, товарищем главы Комиссии по изучению орнамента народов России при Русском географическом обществе и др. На основе проведенных исследований, изучения музейных коллекций Николай Емельянович опубликовал многочисленные статьи в журналах «Аполлон», «Искусство и художественная промышленность», «Старые годы», «Живая старина» и других, создал серию рисунков и акварелей. 23

Несмотря на широкий круг научных интересов и многочисленные увлечения, основное внимание Н.Е. Макаренко уделял непосредственным исследованием памятников истории и культуры. Его манили места, знакомые с детства, равнины и холмы, сплошь усеянные глиняными черепками. Начиная с 1901 г., он почти каждый год приезжал на родину и проводил археологические исследования городищ и курганов, а впоследствии описывал выявленные вещи в небольших заметках. Уже первые работы поражали своими результатами. По мнению ученого, обнаруженные им объекты принадлежали к неизвестной археологической культуре [5, с. 242]. Впоследствии эти предположения полностью подтвердились, обогатив историю новыми фактами из прошлых веков, и дали новый импульс развитию отечественной науки. Но для этого потребовалось не одно десятилетие неутомимого труда выдающегося ученого. В эти годы Николай Емельянович исследовал не только памятники археологии, которыми так богато Посулье, но и обращал внимание на старинные постройки времен казачества. Ученый одним из первых обратился к изучению монументального украинского зодчества XVII-XVIII вв., в том числе уникальных культовых сооружений, построенных на средства последнего кошевого атамана Запорожской Сечи П.И. Калнышевского на его родине [6; 7]. Именно благодаря публикациям Н.Е. Макаренко Покровская церковь в Ромнах и Троицкая церковь в с. Пустовойтовка были введены в научное обращение, более того, признаны выдающимися памятниками архитектуры эпохи «украинского Возрождения» (термин Н.Е. Макаренко). Поэтому, когда в 1907 г. возникла угроза разрушения Покровской церкви, Н.Е. Макаренко одним из первых стал на ее защиту. Заручившись поддержкой центральных памятникоохранных структур и местной церковной общины, он вместе с П. Покрышкиным в 1908 г. осуществил уникальный научный и практический эксперимент: полную маркировку и перенос Роменской Покровской церкви в Полтаву, сохранив при этом ее оригинальный вид. Это был первый в Украине пример научной музеефикации деревянной архитектуры. К сожалению, такое отношение к историческому и культурному наследию, которым, безусловно, можно считать и храмовые сооружения, было единичным. В 1919 г. началась активная борьба органов государственной власти против церкви. Обе церкви пережили те времена, но не сохранились до нашего времени: в годы Великой Отечественной войны погибла Покровская церковь, в годы равнодушия к культурному наследию - Троицкая. Долгое время последняя считалась утраченной, пока ее остатки ни были обнаружены в 1987 г. историком 24

архитектуры В.В. Вечерским. Сейчас возрожденный храм входит в состав историко-культурного заповедника «Посулье» [8, с. 15]. Как видим, находясь в гуще важнейших научных и художественных событий Санкт-Петербурга и империи в целом, Николай Емельянович постоянно обращался к проблемам украинского искусства, истории, этнографии. В 1914 г. в первом сборнике, посвященном исследованию жизненного пути Т.Г. Шевченко он опубликовал статью об истории картины Кобзаря «Пожар в Кыргызском степи» и напечатал ее репродукцию [9]. Этот период был очень плодотворным в творческой биографии ученого. Признанный археолог и искусствовед, знаток музейного дела и активный защитник памятников старины, педагог и пропагандист исторического наследия, перед Н.Е. Макаренко открывались широкие перспективы для многолетней плодотворной работы на ниве научных исследований. Все изменилось после революционных событий в Российской империи. Новая власть сосредоточила свои усилия на создании идеологического и материального фундамента для будущих преобразований и для этого использовала любые возможности. Подавляющее большинство учебных заведений, научных учреждений и обществ были реорганизованы или закрыты, музейные учреждения преобразованы в хранилища материально ценных вещей, которые в любое время могли быть проданы для пополнения государственной казны. Научный опыт и знания специалистов планировали использовать для оценки коллекций. Н.Е. Макаренко предложили должность народного комиссара имущества Республики Эрмитаж, от которой он отказался. Волна революционных событий прокатилась и в Украине. Среди других, поднимался вопрос возрождения национальной истории, языка и культуры. Поэтому, когда в 1918 г. была создана Всеукраинская Академия наук, казалось, что самые смелые ожидания оправдаются. Среди тех, кто на волне общего подъема и эйфории вернулся в Украину, был и Н.Е. Макаренко. Несмотря на авторитет, научные успехи, он без колебаний оставил Петербург и в 1919 г. переехал в Киев. Ученый оказался в водовороте важнейших событий становления отечественной исторической науки, стал сотрудником Секции искусств при Украинском научном обществе, членом Комиссии для составления археологической карты при Историко-филологическом отделении ВУАН, филологического и археологического комитетов, многих комиссий и секций по изучению материальной и духовной культуры и т.д. И, безусловно, продолжил исследования археологических и 25

архитектурных памятников, включился в процесс создания музеев в разных уголках страны. Именно здесь, в Украине, талант Н.Е. Макаренко раскрылся в полной мере. Зерна познания, брошенные в благодатную почву пытливого ума и трудолюбия в период пребывания в С.-Петербурге, дали активные всходы. Его биография – череда творческих взлетов и личных трагедий, открытий и разочарований. Ныне исследователи восстанавливают историческую справедливость – по крупицам отыскивают, изучают факты биографии и научное наследие выдающегося ученого и человека. Список литературы: 1. Макаренко Н.Е. Школа императорского общества поощрения Художеств 1839-1914: Исторический очерк, составленный по поручению Комитета ИОПХ. – Пг., 1914. – 119 с. 2. Макаренко Николай Емельянович (4.2.1877 - 4.1.1938) / [Г.К.] // Сотрудники Императорского Эрмитажа: библиографический справочник. – СПб., 2004. – С. 102-104. 3. Макаренко Н. Художественно-промышленная керамическая школа имени Н.В. Гоголя в г. Миргороде, Полтавской губернии // Искусство и художественная промышленность. – 1900. – Отд. 2. – № 2 (26). – С. ХІІІ-ХІХ. 4. Макаренко Н. Художественные сокровища императорского Эрмитажа: крат¬кий путеводитель. – Пг., 1916. – 307 с. 5. Макаренко Н. Письмо в редакцию // Киевская старина. – 1902. – Т. 76, № 3. – Отд. 2. – Март. – С. 242. 6. На родине последнего гетмана запорожского П.И. Калнишевского. І. Евангелие, пожертвованное П.И. Калнышевским в церковь села Пустовойтовки Полт. губ. ІІ. Церковь Покровская в г. Ромнах Полт. г., построенная Калнышевским: Заметки Николая Е. Макаренко // Искусство и художественная промышленность. – 1901. – Май. – № 8 (32). – С. 253-257. 7. Макаренко Николай. Памятники украинского искусства XVIII века // Зодчий. – 1908. – № 24. – С. 211-215; № 25. – С. 219-222. 8. Звагельський В.Б. На батьківщині останнього кошового // Сумська старовина. – 2006. – № ХХ. – С. 7-20. 9. Макаренко Микола. З артистичної спадщини Шевченка // Шевченківський збірник. – Т.1. – СПб., 1914. – С. 120-126.

Science Edition International Scientific – Practical Conference «Urgent Issues of Education and Science in the Context of Globalization» Collection of Conference Papers of International Scientific – Practical Conference (12.06.2015, the United Kingdom, London)