Czech In

Page 1

Радка Денемаркова

Видав Чеський центр у Києві при Посольстві Чеської Республіки в Україні kyiv.czechcentres.cz

Чеський центр у Києвіорганізація, фінансована Міністерством закордонних справ Чеської Ресбуліки www.mzv.cz

Вступне слово // Тереза Соушкова // Радек Матула Повернення до Європи

по-чеськи // Віталій Бака

Століття Ладіслава Фукса // Борис Зайцев

Я хотіла, щоб ця книжка була мов застрягла риб’яча кістка в горлі // Радка Денемаркова Гроші від Гітлера (літня мозаїка) // Радка Денемаркова Сходитись і говорити — почнімо з найтяжчого // Радка Денемаркова Чеські книги українською Повномасштабне вторгнення актуалізувало такі тексти, як, «Московіада» Юрія Андруховича // Олексій Севрук // Мирослав Томек У чехів // Луціє Ржегоржікова // Ірина Забіяка

Брати Машини і «Наразі непогано»: відтінки нуару // Олександр Михед

Тут зараз: Виставка сучасного чеського коміксу

«За вашу і нашу свободу»: як Чехія допомагає Україні // Радомир Мокрик

Чеський спадок в Ужгороді // Любов Базів

Курси чеської мови та відгуки

студентів

Навчайся в Чехії

Діяльність Чеського центру в House of Europe // Катерина Вандич

Підручники «Фізична терапія» та «Ерготерапія»

Hromadske показало фіналістів конкурсу короткометражного кіно «Ліфт» і оголосило переможця Партнери Чеського центру у Києві

1
ДИЗАЙН / ОЛЕНА СТАРАНЧУК 3 2 5 6 13 11 17 21 22 18 24 26 28 33 34 47 51 51 50 Видано за підтримки ПАТ «Торговельно-підприємницький центр»
«Я хотіла, щоб ця книжка була мов застрягла риб’яча кістка в горлі»

Дорогі читачі, Після минулорічної паузи через повномасштабну війну ви знову тримаєте в руках новий випуск газети «CzechIn». Від лютого 2022 року Україна проживає моторошні

часи, такі, які ніхто з нас не міг уявити навіть у найстрашніших жахіттях. Українці та українки змінили цінність понять мужності, рішучості та незламності для всього світу.

Від першого дня Чехія стала пліч-о-пліч

зі своїми українськими друзями та союзниками у боротьбі проти зла. Цей випуск «CzechIn» частково присвячений тому, як чехи допомагають Україні. Крім того, ви також можете ознайомитися, як українська література в Чехії набуває популярності, про театральну постановку «Московіади» Юрія Андруховича, а також про новий переклад книжки Радки Денемаркової українською.

Бажаю вам приємного читання, Тереза Соушкова, директорка Чеського центру в Києві

Шановні читачі, Я радий, що після річної перерви вийшов

черговий випуск газети Чеського центру

в Києві при Посольстві Чеської Республіки

в Україні. Якщо ви цікавитеся чеською літе-

ратурою, раджу прочитати книгу видатної

чеської письменниці Радки Денемаркової

«Гроші від Гітлера», яка цього року вийшла в українському перекладі. У цій публікації розповідається історія, з якою сьогодні може себе ідентифікувати не один українець. Окрім культурних тем та інформації про чеську та українську літератури, рекомендую вашій увазі текст про чеську допомогу Україні або статтю про чеський досвід на шляху до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу. Чеська Республіка підтримує вступ України до цих інтеграційних структур і не припинить підтримувати Україну в боротьбі за свободу, незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, що підтвердив Президент Чеської Республіки Петр Павел під час свого нещодавнього візиту в Україну. Україна віддана демократії, демонструє рішучість і здатність захищати європейський простір і його цінності, а тому належить до нашої європейської родини.

Бажаю всім українцям багато сил у цей важкий час.

Радек Матула, Посол Чеської Республіки в Україні

2
цей важкий час. Вступне слово Україна віддана демократії Фото Посольства Чеської Республіки в Україні
Бажаю всім українцям багато сил у

ПОВЕРНЕННЯ ДО

ЄВРОПИ ПО-ЧЕСЬКИ Сьогоднішня

Віталій Бака

Чеська Республіка — приклад успішної країни в самому серці Європи, що є повноправним членом європейських політико-економічних та євроатлантичних безпекових структур. Дорога до Європи не була ані простою, ані стрімкою, проте на фініші чехів чекав безсумнівний успіх. Цей приклад, безперечно, буде корисним для нових потенційних членів ЄС, зокрема й для України.

Оксамитова революція 1989 р. ознаменувала собою кардинально новий етап розвитку чеської державності. Окрім грандіозних трансформацій, котрі відбулися у внутрішній політиці, демонтажу колишньої соціалістичної системи та перших кроків з побудови демократичного суспільства й ринкової економіки, тогочасна Чехословаччина отримала шанс кардинально змінити напрямок своєї зовнішньополітичної орієнтації. Одним із гасел революційного політичного руху «Громадянського форуму» став за-

клик «Назад до Європи!», який символізував прагнення нової полистопадової еліти вирватися із тоталітарних комуністичних обіймів та повернутися до європейської спільноти вільних демократичних націй. Вимога демократії, що неодноразово звучала на листопадових мітингах та зібраннях, також розумілася як повернення до західних культурних традицій міжвоєнної Масарикової Чехословаччини. Чехословацька, пізніше чеська, зовнішня політика відтоді була чітко спрямована на зміцнення взаємних європейських зв’язків.

обіймів та

повернутися до європейської спільноти вільних демократичних націй.

3 Повернення до європи по-чеськи
прагнення нової полистопадової еліти вирватися
із тоталітарних комуністичних

«Я ХОТІЛА, ЩОБ

ЦЯ КНИЖКА БУЛА

МОВ ЗАСТРЯГЛА

Інтерв’ю було вперше опубліковане у «Кав’ярні видавництва “Host”»

Автор: Радек Штєпанек

Переклала з чеської: Марія Косенко

Інтерв’ю доповнюють

роботи чеського

фотографа Ґустава

Аулегли (Gustav Aulehla), який

відображав мотиви

дому, образи міських

вулиць, пабів, робочих

місць, а також

весілля та похорони.

Він фотографував першотравневі

свята, комуністичні

демонстрації,

виявляючи їхню

пишність і внутрішню порожнечу. За його діяльністю пильно стежила таємна поліція комуністичної

Чехословаччини, його затримали

та допитували.

Від ув’язнення

фотографа врятувала амністія президента Густава Гусака в 1988 році.

Через п’ятнадцять років після першого видання знову виходить книжка «Гроші від Гітлера» (Peníze od Hitlera) письменниці Радки Денемаркової. З першим виданням вона безкомпромісно порушила доти табу-

йовані теми чеської історії, про які зараз говорять зокрема й завдяки їй. Пізніше роман

почав резонувати за кордоном, жити своїм життям у різних мовах світу й співтворити нові інтерпретації та історії. Пропонуємо прочитати інтерв’ю, в якому Радка Денемаркова оглядається на час, коли писала цю книгу, й говорить про виклики нашої сучасності.

6 «Я хотіла, щоб ця книжка була мов застрягла риб’яча кістка в горлі»
РИБ’ЯЧА КІСТКА В ГОРЛІ»
«Я хотіла, щоб ця книжка була мов застрягла риб’яча кістка
в горлі», — каже Радка
Денемаркова
про «Гроші
від Гітлера»

Р. Ш.: Наскільки за цей період вам стала близькою протагоністка — героїня роману Ґіта?

Р. Д.: Коли я пишу роман, то втілююся в одного з персонажів, занурюю його в ситуації і спостерігаю оповідь з його перспективи. Це звичайна річ, Флобер писав про себе, схований у тіло пані Боварі. Достоєвський відтворив себе в низці персонажів… Стать, вік не мають значення. Наприклад, у романі «Внесок в історію радості» (Příspěvek k dějinám radosti) я йшла за сюжетом з погляду Поліцейського, а в рамках тексту як цілого була важлива перспектива і погляд з висоти стилізованих ластівок. Спрощено можу сказати в цьому контексті: я — Ґіта Лаушманн, я — Міхаел Кобольд, я — Бірґіт Штадтерр… Однак це набагато складніше. З певним перебільшенням можна сказати: я — роман, який пишу зараз. Ґіта Лаушманн живе своїм життям, говорить багатьма мовами, вросла в різні літературні, суспільні контексти. Роман «Гроші від Гітлера», як і «Кобольд» (Kobold) чи «Внесок в історію радості», поновому підходить до розкриття полярності злочинця і жертви. Коли книжка вийшла вперше, доля Ґіти Лаушманн контроверсійно порушила багато табуйованих тем недавньої чеської історії.

Р. Ш.: Що це були за теми?

Р. Д.: Їх багато, зокрема, подвійне переслідування євреїв-співвітчизників під час Другої світової війни і після неї. Були й такі чехи, що не пробачили євреям, що ті вижили, що повернулися, що мали сміливість вимагати назад украдене. Людська гідність — безкомпромісний моральний компас, вона невіддільна й недоторканна для кожної людини. Я вибрала юну Ґіту Лаушманн, яка йде життям, отримує ярлики на ґрунті колективних провин і не розуміє, чому й за що її карають. Вона жила в асимільованій родині — і раптом опиняється в концтаборі. Говорить німецькою — і раптом її починають називати нацисткою.

Наприклад, журі так обґрунтовувало присудження німецької літературної премії ім. Георга Дегіо: «“Гроші від Гітлера” — текст, який здатний читача буквально приголомшити. Роман розповідає класичну історію переслідування й вигнання, а також боротьби за досягнення справедливості. Радка Денемаркова зробила значний, дуже вдалий з літературного погляду внесок у велику хроніку історії німецько-чесько-єврейських зв’язків. З мовною силою, гострим реалізмом, історичною ретельністю розповідає про гіркий життєвий шлях головної героїні й подає важливий приклад справедливості й розуміння». Це, звісно, важливий аспект. Але мене цікавило геть дещо інше.

Вихолощення гуманізму

Р. Ш.: Деякі критики вам закидали, що ви надто прагнете шокувати читачів…

Р. Д.: Це вони мали б закидати радше історії… Але заради справедливості — лише чеські, це вам треба було б дослідити всі закордонні рецензії, літературознавчі на-

риси, дипломні роботи й дисертації про цю книжку. У нас стало зрозуміло, наскільки критики необізнані в європейській історії та літературі, вони йдуть лише протоптаними стежками, і гола правда про нас, а отже, і про них самих, їх бентежить. У мистецтві є тільки один справедливий критик, і це — час. Час випробовує і літературу. Я сію неспокій. На щастя, знову підтвердилося, що нема пророка без пошани — хіба тільки у своїй країні. Радію, що ця книжка поклала початок цілій хвилі інших книг про вигнання, виселення, Голокост, німців… але вона зрештою стала й катарсисом для тих людей за кордоном, чиї родини поколіннями

несли травму несправедливо вигнаних. Але в мене ніколи немає наміру просто точно реконструювати історичні події, я хочу показати життєву ситуацію індивіда. І бачити роман тільки в ракурсі чесько-єврейськонімецьких зв’язків воєнного й повоєнного періоду як «європейський роман про переслідування й виселення» означало б звужувати літературну перспективу. Я хочу письмом повернути значення слову «гуманізм». Усі ярлики я вже відкидаю, для мене основне — боротьба за людські права, невіддільна повага до кожного індивіда. Людство неймовірно фрустроване в аспектах

7 «Я хотіла, щоб ця книжка була мов застрягла риб’яча кістка в горлі»

національності й релігії. Цивілізаційний і синоптичний цикл старої Європи закінчується, панує дивна недовіра, адже правила такі плинні. Але хороша новина полягає в тому, що зміна нас може застати зненацька, з’явиться там, де її не чекаємо

й звідки її навіть не виглядаємо. І я по-

казую, що навіть жертви не святі. Не існує

чорного й білого, усе набагато складніше.

Я хотіла, щоб ця книжка була мов застрягла

риб’яча кістка в горлі, а не як тістечко після

вечері. Я хотіла безкомпромісно розказати

про несправедливість чеської повоєнної

історії. Підкреслити небезпеку оманливих

понять на кшталт «колективна жертва», «колективний винуватець». Віддати належне знівеченому ХХ століттю. Європа

була переповнена безліччю травмованих

жінок і чоловіків, які мовчали. Перший крок до зведення цих рахунків —дати голос цим людям. Проблема ХХ століття — це проблема жертв. Ілюзія, що біда робить людину людянішою, остаточно розбилася. Історію пишуть переможці. А що таке жертва? Це ні переможець, ні переможений.

Р. Ш.: Ця книжка — погляд у глибину людської душі, на якій залишило слід страждання, як сьогодні кажуть, великої історії. Ви як авторка часто коментуєте й сучасність, зрештою, у відзначеному премією романі «Годинник з олова» (Hodiny z olova) навіть багато чого передбачали. Як ви бачите «Гроші від Гітлера» у контексті сьогодення?

Р. Д.: Література здатна мимоволі вхопити те, що витає в повітрі. На жаль, багато речей, про які я написала в книжках, пізніше справдилися, від чого мене мороз пробирає.

І в інших напрямах, за кордоном «Внесок в історію радості» сприймають і як пролог до пізнішого руху Me Too, у «Сплячих вадах» (Spací vady) Іванна Трамп уособлювала символ небезпечного мислення, поведінки… Першими романами я дослідила простір Богемії й Центральної Європи, де народилася, де живу. Мені потрібно було знати історичні й суспільні взаємозв’язки, які визначають нашу сучасну ментальність. З її дослідження виникли три книжки. «Котилася торба» (A já pořád kdo to tluče), «Гроші від Гітлера», «Кобольд». Що формує національну ментальність століттями; чому так важко, навіть через стільки років після падіння тоталітаризму, сутнісно бути демократами в усіх сферах. Переходимо умовний кордон, змінюються жести, мовлення, поведінка… Якщо вже докопуватися до суті, то замовчати не можна нічого. Бо лише так можна поглибити чутливість до жертви. Я завжди буду на боці жертви. Тому що виявляється, що більшість потай підтримує зловмисників.

Неначе в кожному парадоксально зберігся інстинкт пралюдини, яка хоче асоціювати-

ся із сильними; а сильним є тільки той, хто

вижив. Тому, думаю, є такими популярними біографії не тільки Гітлера та інших, а й масових убивць усіх часів. Неначе жертва не заслуговує на увагу, бо була слабкою й не контролювала ситуацію. Таке мислення патологічне.

Р. Ш.: Що відбувається

у вашому письмі зараз?

Р. Д.: Тепер, природно, настав інший період. Я роззираюся навколо, я — частина людства. Але досі пишу про те, що мене турбує й чого в людській поведінці не розумію, і досі намагаюся працювати з мовою, письмо — це передусім боротьба за мову. Тому я й зраділа обґрунтуванню фінальної номінації «Грошей від Гітлера» на шведську премію, де зазначили суґестивність, емоційність мови. Йдеться не про поверховий опис сюжету, а про викликання почуття. Неначе читач пірнув у текст і випірнув з нього інакшим. Він не зможе сформулювати, що сталося, але водночас відчуває інакше… Сюжет — ця найдражливіша складова тексту для читача — мене хоч і цікавить, але він не на першому місці, відсунутий на другий план, а на першому виступають образи… Досвід читача з книгою мав би бути інтуїтивним. Тією трилогією я тоді закрила ще один розділ. Адже ми не завжди говоритимемо тільки про чесько-німецькі зв’язки чи про вчорашні бої між соціалізмом і капіталізмом. Речам із минулого потрібно було чітко й неухильно дати імена. Але проблеми сьогодення я бачу в іншому.

Р. Ш.: У чому?

Р. Д.: Ця книжка, на жаль, досі актуальна, у кожній країні на неї накладаються свої скелети в шафі. Тоталітаризм і цькування на різних рівнях, коли закомплексована група чи індивід узурпують владу й карають інакшість, завжди небезпечні. Ми живемо у сфальсифікованій історії ХХ і ХХІ сторіч. Поки цей клубок не розплутається, ми не будемо вільними. Це життя у трагічній країні, де люди хочуть забути, і сучасне комерційне мистецтво їм у цьому допомагає. Повертаються «ті самі» спогади, які сприймаються інакше в контексті доби і в контексті узагальнень; а вони тільки посилюють сліпоту, властиву добі. Власну пам’ять ми доповнюємо колективною пам’яттю, але чи не роздроблюємо внаслідок цього правду спогадів? Література змальовує особисту долю. Але долю Ґіти також визначає і доля країни, де вона народилася. Мюнхенська угода, анексія Судет, введення Нюрнберзьких законів у Протектораті Богемії та Моравії, окупація, Голокост і знищення єврейської культури та спровоковане нацизмом повоєнне виселення — унаслідок усього цього співіснування чехів і німців було насильницьки припинено. Перед Другою світовою війною в Богемії та Моравії жили майже три мільйони німців. Після Другої світової війни переважили недиференційовані, ворожі антинімецькі настрої, що спиралися на принцип колективної провини; у якомусь збоченому парадоксі вони злилися із традиційним антисемітизмом і досягли апогею у виселенні німців. Замкнутість чеської народної культури підтримувала офіційна позиція ЧСР після 1945 року. Присутність єврейського й німецького елементів у культурі чеських земель вона або спотворювала, або зовсім замовчувала, обґрунтовуючи це і національними, і класовими причина-

завжди буду на боці

8 «Я хотіла, щоб ця книжка була мов застрягла риб’яча кістка в горлі» Я

РАДКА

ДЕНЕМАРКОВА ГРОШІ ВІД ГІТЛЕРА

(літня мозаїка)

Пролог

Денис стискає в руці зелену загострену лопатку і впихує її у м'яку рудувату землю. Просяклу, насичену водою після нічної зливи. З висолопленим язиком, який час від часу міцно притискує до ряду білих зубів, між якими видніються дві прогалини, втоптує мініатюрну лопатку все глибше й глибше, переверне її, і вириту купку відкине на гірку, що зводиться біля правого коліна. Ляпає, чавкає — і так обмащує утворену могилу. Хлопчику подобається це в’язке багно. Потім він відкладе лопатку. Тепер встромляє виструнчений вказівець. По самий другий суглоб, глина обгортає палець приємною прохолодою, залізає під ніготь, набивається, розсуває проміжок між м’ясом і нігтем, ґлей розламує болісну перепону, засунеш палець із такою ж силою далі — і насолода перетвориться в покарання. Денис хутко витягне палець. З цікавістю розглядає той патичок, спотворений наліпленою землею, продивляється його з усіх боків, прикладе до обличчя. Розітре смугу через ліву і праву щоку, посередині лоба, розмаже під горлом по горбику кадика.

Індіанець, що чатує на стежці війни.

Замурзаною рукою він знову міцно обійме облуплений зелений держак лопатки і почне зішкрябувати, здирати скибки землі, зліпленої глини, пророслої корінцями трави і бур’яну.

Триває це декілька хвилин, поки лопатка не зігнеться, уткнеться і заклякне, впершись у тверду перешкоду. Денис зупиниться. Довгасті порізані скиби гарячково почне сікти на дрібні грудочки землі. Коли ж, задиханий, скінчить, перед ним лежить незвично довга і вузька миска з дивними виступами, зморшкуватими тріщинами і дірами. Біла миска. Він підніме її і чистить. Вишкрябує з неї залишки бруду. Споліскує її з дитячої поливальниці, такої ж зеленої, з червоним носиком. Відбіжить лише двічі. Щоб наповнити поливальничку каламутною дощовою водою. Зі старої заіржавілої ванни, яку кілька років тому залишили поблизу суничних грядок. Щоб Денис міг у ній влітку бовтатися. Порожню, вичищену й діряву миску переверне. І підніме. Дивиться здивовано у два порожні отвори. Очні ямки. Це череп.

Людський череп.

П’ятирічний Денис обережно перенесе його з яблуневого садка в пісочницю.

Жінка, широко розставивши ноги, бездумно витирає руки картатим біло-червоним рушником. Її руки давно сухі, але вона їх витирає і незвично довго масажує, розгублена у своїх уривчастих спогадах, які намагається упіймати, зліпити, впорядкувати. Рушник перекине через облуплений, багато разів пофарбований кухонний стілець, поруч із плитою. Візьме білосніжну порцелянову тарілку з блакитними орнаментами, яка контрастує з її сільським обвітреним обличчям, розкладе симетричним віялом мучні кнедлики і до утвореної сухої ямки на тарілці залізним черпаком наллє темно-коричневу підливу зі шматочками м’яса. Обережно, щоб не обляпати білі кнедлики. Гарячу тарілку вона поставить у їдальні перед чоловіком — його стомлене обличчя вже вмите, а рукави синьо-білої фланелевої сорочки закасані. Чоловік мовчки і жадібно їсть. Жінка сидить біля нього і вдивляється в тильну сторону чорної волохатої міцної руки з поламаними нігтями, любої руки, що незграбно стискає срібну ложку. Невтомний екскаватор, який вичерпує нанос з тарілки. Жінка підведеться лише один раз, щоб принести з кухні забутий рушник, покладе його на коліна, і міцно тримаючи, щомиті витирає ним сухі, потріскані, почервонілі руки. Чоловік останнім пухким шматком кнедлика витре залишки підливи, ретельно стежить, і двічі обведе по тарілці. Тільки тоді, коли останній просякнутий підливою шматок щезне в його ненаситній горлянці, Жінка посміливішає. Скаже чоловіку, який задоволено сопів, що застала Дениса в пісочниці, як він виробляє пасочки, гарна і духмяна пасочка рум’яна. Чоловік голосно відригне, хильне пива просто з холодної запітнілої пляшки, хоча перед ним стоїть спеціально для цього вироблена склянка з незвичайною гравюрою.

Переклад з чеської

Марії Севрук за редакції Олексія Севрука

Застала Дениса, як виробляє пасочки. Він сидів навпочіпки серед купи піску, оточений великими горбами дивовижно розвалених пісочних форм. Темно-жовтуватими горбами, з вибоїнами і ямками. Вони нагадували тісто, яке повилазило в печі, ще перед тим, як спектися. Денис зосереджено наповнював мокрим піском незвичайну, продірявлену посудину.

— Якщо він у тебе взяв щось із кухні, то вліпи йому, щоб наступного разу не кортіло. Жінка набере повітря й розповідає далі. Що коли вона ближче підійшла до пісочниці, то Денис мовчки вичікував, мабуть, відчув, що знайшов щось дорогоцінне. Щось святе. Скарб. Але поки що не знав який. Жінка судомно вирвала те диво із його запаскуджених пальчиків і віднесла у повітку. Денис за нею мовчки і вперто тупотів, смикав її за спідницю, бився. Дала йому ляпаса.

— Ну то й що, чорт тебе забирай, Жінко, врешті-решт, кажи вже!

— Це не... звичайна річ. Це... це...

Жінці нібито хтось напхав повне горло щойно щезлих кнедликів, змішав їх з відчутним страхом, і голос її затремтів.

— Я хочу, щоб ти сам на те подивився.

— Ну то принеси те сюди.

— Це неможливо. Ти мусиш зі мною. Встань і ходімо.

— Куди?

— У повітку.

Чоловік неохоче підніметься, затягне послаблений пасок, стягне ним масу жиру навколо

боків.

— Оце ще мені морока через якусь дурну іграшку.

Ніч.

Її проріже світло, до якого увійдуть дві постаті. На ґанку зупиняться. Загавкає перша собака. Сусідська. Потім гавкіт підхопить ціла зграя і селом пролунає стакаттовий сигнал тривоги. Собака зрозуміє свою помилку, передасть заспокійливе повідомлення іншим і село знову затихне. І тільки потім ті двоє вирушать. В повітці немає лампочки і чоловік засвітить ліхтарик. Тут валяється різний мотлох. Старі речі, які одного разу могли б знадобитися; в більшості випадків про них ніхто і ніколи не

11 Радка Денемаркова. Гроші від Гітлера Панує культ особи.
— Ну то
й що?

Денемаркова. Гроші від Гітлера

згадає. Поламані граблі і старі вила для снопів. Дробарка для зерна. Роздвоєні заступи. Прес для соломи і ручні граблі. Низький стелаж з виламаними полицями. Високий дитячий розмальований стільчик. Німе, випотрошене, широке радіо. Віялка і розбиті жорна для лущення зерна. Облізла, розмальована шафа, передні двері якої не зачиняються; права половина поволі обвисла і обіперлася об землю. Світло-зелений буфет з розсувними скляними дверцятами і виламаними шухлядами без ручок.

На буфеті височіє темно-коричнева коробка з написом «Електролюкс», причавлена старою книжкою в шкіряній палітурці. Жінка вирве ліхтарика з руки чоловіка. Вона настільки заворожена бурим відтінком паперу і думками так далеко, що чоловік не наважиться чинити їй опір. Наближаються до коробки. Чоловік спотикнеться через перекинутий стілець з прочавленим переплетеним сидінням.

— Хай йому дідько, якщо вештаємося тут даремно, та ще й через якусь дурницю!?

Жінка мовчки зупиниться перед коробкою. Мовчки подасть чоловікові ліхтарика, мовчки підніме книжку, переплетену шкіряною палітуркою і кине її на землю. Чоловік посвітить на незрозумілий напис, витиснутий швабахером до шкіряної палітурки. Жінка з благоговійністю відкриє стулки коробки і відійде вбік. Мовчки дає зрозуміти чоловікові, щоб

той подивився сам. Чекає.

— Ну так, лишень подивися!

Чоловік сплюне.

— Стовбичу тут, як той ідіот.

Він полізе рукою в коробку, витягне твердий білий предмет. Присвітить на зшиту непропорційну кулю. Переверне її і заціпеніє, ліхтарик загострить контури зміцнених

місць, зрощених швів і вкаже на темні впадини порожнечі. Очні ямки. Лицевий скелет. Чоловік різко відкине череп назад.

— От срака! Де він його знайшов?

— Каже, що викопав на городі.

— На чийому городі?

— На нашому, звісно, на якому ж іще! Там, де починається яблуневий садок. Ренети і малинівки.

Чоловік хрипло відкашляється і сплюне.

— І він знайшов це... і він грався з цим ... він рознюхав тільки це?

— Тільки це.

— Ну і чого це ти на мене так витріщилась, чого на мене вирячаєш очі, може, це такий собі той, як його... той неандерталець, що їх сьогодні повсюди викопують і пишуть про це в газетах, і може, це вобше не... може буть. — Що будемо робити?

Чоловік зрозуміє. Вдаватися до фантазування тепер недоречно. Їм не потрібно одне одному брехати. Жінка дає це зрозуміти не тільки своєю рішучою позою, але і тремтячим

голосом. Вологими очима. Чоловік стане по-діловому конструктивним.

— Знайдемо останки. Він повинен нам сказати, де він це знайшов. А ти для нього підготуєш якусь казочку. — Він уже спить.

— Так його розбудиш.

Через пів години Денис стоїть біля вікна своєї просторої кімнати на другому поверсі. У вуалі фіранок. Йому не потрібно ховатися, ті двоє внизу занадто зайняті своєю ро-

ботою і заколисані довколишньою пітьмою. Проте Денис їх бачить. Він бачить чоловіка і Жінку, як вони ретельно відгрібають ґрунт навколо місця його скарбу, переорюють землю його черепа, промацують ложе незнайомої істоти. А над ними шелестить листя яблуні, яке за місяць опаде, як опадало щороку, і змішувалося, прикриваючи сплячого, приносило йому полегшення; вони розпадалися разом, аж поки це ложе не знайшов Денис. Бо саме Денис мав його знайти, воно чекало на нього. Чоловік і Жінка витягнуть скручені штахетини, білі жердини і незвичайної форми кошик. Тоді Жінка похитнеться, обіпреться об стовбур яблуні і почне блювати. Денис дивиться і його впертість наростає. Ті іграшки належали йому, це він мав їх знайти. Одну за одною. Вони їх у нього вкрали. Це його іграшки. Завтра він забере їх назад. Денис стомлений, його очі злипаються, ноги підкошуються. Він потупцює до ліжка, покладе біля себе плюшевого ведмедика і вкриється. Перед тим, як остаточно заснути, він радісно уявляє собі, як біля нього лежить знайдена біла іграшка і в її очних ямках розсвічується кольоровий феєрверк казкових світів. Ця подія ще довго залишиться в Денисовій дитячій уяві. Тільки через два роки її послабить і витіснить з пам‘яті народження сестри Наташі. Тоді його почне зачаровувати тендітність і краса живого людського тіла.

12 Радка

СХОДИТИСЬ

Грудень 2022 — лютий 2023 Норддорф, Амрум.

Переклала Марія Косенко

ГОВОРИТИ — ПОЧНІМО З НАЙТЯЖЧОГО

Зірка ще ясно сяє. Нічого, нічого не втрачено.

ПАУЛЬ ЦЕЛАН

Пахне війною.

Мова нас знову зраджує. Російське вторгнення в Україну називають «спеціальною військовою операцією». В епоху економічного прагматизму ми справді звели демократію до бізнесу. Політики та журналісти, які роками применшували роль президента Путіна, його внутрішні репресії та зовнішньополітичну агресію, тепер вдаються до твердження, що він так радикально змінився лише нещодавно. Притому про його намагання відновити зруйнований Радянський

Союз за допомогою війни і терору ми знаємо вже багато років. Кілька років тому він почав рухатися до ще більшої мети: розколу Європи і створення іншого (євразійського)

«Союзу» на чолі з Москвою. Люди у Східній Європі, які пережили десятиліття радянської окупації, знають, що такі диктатори, як Путін, реагують лише на силу.

Путін карає українців за все, що сталося

в країнах Східної Європи після 1989 року.

Без сумніву, нас у Східній Європі об’єднує

спільний досвід тоталітаризму, а також наш особистий і суспільний досвід, пов’язаний з Росією та Радянським Союзом.

Російське вторгнення в Україну також зму-

шує нас замислитися над історіями, які розповідали мені мої батьки, бабусі й дідусі про народні повстання 1953 року в НДР і 1956 року в Угорщині, які були придушені

танками. Улітку 1968 року вони на власні очі

бачили вторгнення Радянського Союзу та країн Варшавського договору до Чехословаччини. А зараз Східна Європа знову відчуває загрозу через агресивну поведінку Росії на чолі з Володимиром Путіним. Війна в Україні — це «тестування» Європи, яке глибоко розхитує основи післявоєнного європейського порядку. Боротьба України проти агресивної імперської держави — це, зрештою, боротьба за нашу свободу, за

демократію в Європі. Ця ситуація оголила той факт, що Схід знає більше про Захід, аніж навпаки.

Коли говорять про «європейську спільноту і суверенітет», мають на увазі міжурядові.

З 27 карликів неможливо створити велетня, здатного зупинити іншого велетня. 27 карликів розмовляють своїми рідними мовами і сформовані власним менталітетом. «Франція — країна моди, Іспанія — країна предків, Італія — країна краси, а Німеччина — країна титулів», — іронізував Іммануїл Кант. До цього додається зарозумілість на Заході та почуття меншовартості на Сході.

У Європі не можна позбутися відчуття, що дехто хотів би знову збудувати стіну або принаймні паркан між Сходом і Заходом. Так чи інакше, в Європі все ще існує ментальний кордон, який не зник донині.

Він також проходить через Німеччину, де відмінності між Сходом і Заходом все ще очевидні. У 1989 році ми сподівалися, що зможемо зберегти все позитивне зі Східної Європи і поєднати це з гуманістичними цінностями Заходу. Але вийшло інакше. Нувориші, їхня зарозуміла поведінка та пристрасть до корупції стали для багатьох зразком. Вважається прийнятним просто хотіти розбагатіти, неважливо, яким чином. Так, логічно, що багатьом сьогодні імпонує китайська модель: економічно успішна, капіталістично-комуністична поліцейська держава, що обіцяє процвітання.

темряві квітка легені.

Мистецтво мало би протистояти будь-якій деградації людської гідності. Література — це сукупність усіх форм відваги, мистецтва, любові, дружби й мислення, які дають змогу людині не бути рабом: література, прожита таким чином, є найчистішою формою любові.

«Пахне війною». Пророцтво українського поета, перекладача, прозаїка, есеїста, режисера й артиста Сергія Вікторовича Жадана, який майстерно описує трансформації східної України, індустріального простору мегаполісів і перекроювання карт Украї

13 Сходитись і говорити — почнімо з найтяжчого
Пахне великими грошима.
І
Радка
Денемаркова
Розгортається в
-

Письменникові аж ніяк не легко. Нелегко спостерігати за повсякденністю так, щоб читачі могли впізнати в ній себе, і водночас побудувати текст так, щоб відкрили для себе в прожитому щось нове. Таким мистецтвом володіла й Маша Калеко, яка покинула Галичину, де люди голодували, оселилася в Берліні, а потім знову емігрувала в 1938 році. Вона теж зобразила «дух часу» в його амбівалентності, відчуття життя в усій його тривіальності та метафізичній безпорадності; вона регулярно, щотижня, писала вірші для газети Welt am Montag. Вони публікувалися разом із репортажами, коментарями та фейлетонами, і постійною темою для неї була тема виснаження.

Цивільне населення не може уникнути пекельного стресу війни та втоми від воєнних подій; воно відчуває загрозу правам людини на власному тілі. Ніхто не знає, що принесе наступна мить. Ніхто не може будувати плани, і тому щоденник, щоденникові записи стають літературним жанром кожної пережитої години. Щоденник не потребує зв’язного наративу, він не повинен прийти до якогось висновку, точки або результату. Він фіксує і свідчить.

Нотатки прожитого часу мають літературну вагу, якої додає талант автора та етичне підґрунтя його творчого жесту. Не можу втриматися від інших паралелей. Моделі ситуацій повторюються. Ніщо в людській поведінці не змінилося і не змінюється. Якби змінилося, ми б навіть не розуміли Гомера. Ірен Немировська народилася в Києві, була єдиною дитиною єврейського банкіра, під час російської революції втекла з батьками до Франції. У своїх романах вона описала період між 1914 і 1939 роками і передала атмосферу 1940-х років: Франція була наполовину окупована, і ніхто не знав, що буде далі. Багато хто пристосовувався і говорив, що треба домовитися з німцями, адже вони поводяться цілком пристойно, і з точки зору світової політики це буде краще, ніж якби ми чинили опір… Немировська описувала француза, який не відчуває ненависті, не хоче помсти, бо з ним ніколи нічого не ставалося. Авторка бачила суспільство і по-

літику як великий мурашник. Люди тікали лише тоді, коли бомбили їхні будинки. Жадан, як і Немировська, є спостерігачем мурашника. Але він також є його частиною, спостерігає, що відбувається з людьми і в людях, коли горить земля під ногами. У Франції також багато років говорили, що війни не буде, переговори успішні, усе одно «їм» не вистачає грошей і боєприпасів, ми ж нічого «їм» не зробили. А 10 червня 1940 року, коли танки наближалися до Парижа, парижани тікали в безпечне місце і гарячково вирішували, чи брати коштовності з собою, чи десь їх сховати, що робити з документами, чи брати машину, чи вистачить бензину. Вони не говорили про війну: масштаб катастрофи ще не проник у їхню свідомість, на це підуть місяці, роки. Останній роман, «Французька сюїта», є фрагментом, опублікованим після смерті авторки. Її доньки спочатку думали, що це щоденникові записи їхньої матері, коли вона спостерігала й описувала окупацію Франції аж до моменту, коли німецьких солдатів перевели з Франції до Росії. Тоді вона втекла з дочками в провінцію. Як і всі інші. І все ж вона відрізнялася; вона не була француженкою, за словами чиновників, і носила жовту зірку, як і її чоловік та дві доньки. Вона з доньками прийняла хрещення, але її ніщо не врятувало. Усе, що залишалося — це зберігати спокій, гартувати серце, чекати і писати. Немировська публікувалася в газеті під чоловічим псевдонімом, коли більше не могла писати під власним ім’ям. Вона загинула в Біркенау в 1942 році. Про долю євреїв вона написати вже не змогла.

Сергій Жадан також заповнює прогалину в колективній пам’яті. Він описує повсякденний страх і непокору. Його поезія з роками змінювалася, ніби уявно дотримуючись Целанового «Schwerer werden. Leichter sein». До 2014 року його мова була конкретною, включно із заголовками, іменами… Останнім часом він заголовки використовує зрідка, і вони, зазвичай, дуже загальні: «Сходитись і говорити», «Забагато політики», «Там був міст», «Йдеться передусім про самотність». У його творчості часто отримують голос маргінали та злочинці. Його погляд залишився свіжим, анархічним і поетичним водночас. І пише він не тільки для всіх, а й про всіх тих, чиє життя і погляди на життя без нього залишилися б неосвітлені. Там, де раніше були імена, його героїв останнім часом переважно звати «я», «він» або «вона». Щось узагальнилося.

Його поезія відгукується на драматичні події в країні, як відгукувалося багато українських поетів до нього, наприклад, Павло Тичина у збірці «Замість сонетів і октав» (1920) — на події революції та громадянської війни. Непоетичний характер його ліричного записника підкреслюється від-

мовою від традиційних уявлень про лірику «сонетів і октав»: «Жорстокий естетизме! — й коли ти перестанеш любувати з перерізаного горла?» Зі скарлюченою реальністю вірші стали вільним монтажем фрагментів і свідченням людського спустошення, адже на війні все — політика. Навіть провесінь, що заливає небо солодким димом.

Небо часто присутнє у віршах Жадана, наприклад, у книзі «Історія культури початку століття» 2003 року слово «небо» з’являється у понад тридцяти формах і варіаціях. Поет Андрій Бондар писав, що поезія Жадана — це «небесне кіно». Небо втрачає зірку за зіркою, і багато щоденних записів у «Небі над Харковом» починаються з роздумів про спільне небо, неначе сам лише погляд у небо може гарантувати згуртованість людей. Навіть коли звідти падають бомби. Світ перебуває «під небом останнього дня зими», а харківські пагорби підтримують небо, неначе скельний масив може запобігти падінню неба на землю. Українці не наївні. Вони знають, що свобода і демократія не падають з неба.

15
Ви готові? — Запитують тих, хто відходить
назавжди.
Ви готові? — Запитують тих, хто лишається тут.
Небо стане
великим і хворим.

ЧЕСЬКІ КНИЖКИ УКРАЇНСЬКОЮ

(вибране)

КОМОРА

ГРОШІ ВІД ГІТЛЕРА

Радка Денемаркова

Голокост, колективна

безвідповідальність та пекло

єврейської дівчинки після концентраційних таборів

CENTRALA

НАРАЗІ НЕПОГАНО

Ян Новак, Яромір 99

Чеський нуарний комікс

про Холодну війну

КОМОРА

ГОРДИЙ БУДЬЩО

Ірена Доускова Партизанські кістки, життя в театрі, кольорові фломастери

ТЕМПОРА

ГІВНО ГОРИТЬ

Петр Шабах

Три головні відмінності між чоловіками й жінками

КОМОРА

ДЯКУЮ ЗА КОЖНИЙ НОВИЙ РАНОК Галина Павловська Автобіографічний роман чеської письменниці українського походження про зростання на тлі подій тоталітарного абсурду

АБА-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА У ЧЕХІВ Упорядниці: Луціє Ржегоржікова, Ірина Забіяка Антологія сучасного чеського оповідання

АПРІОРІ ЧОЛОВІК ЯК ЕВОЛЮЦІЙНА ІННОВАЦІЯ?

Станіслав Комарек Інструкція до однієї з половин людства

ЛЮТА СПРАВА ПРОГУЛЯНКА ДОВКОЛА ПИВОВАРНІ

Іван Верніш Живий класик найпровокативнішої чеської поезії

ВСЛ

КНИГА СМІХУ І ЗАБУТТЯ

Мілан Кундера Сім окремих історій, об’єднані спільними темами про людські стосунки, країни, сміх і забуття

КОМОРА

Р. У. Р.

Карел Чапек

Колективна драма з елементами комедії, у якій виникло слово «робот»

ЧЕСЬКА БІБЛІОТЕКА

АГЕНТИ ПУТІНА

Ондржей Кундра Детективний репортаж

КОМОРА САТУРНІН

Зденєк Їротка Найкумедніша чеська книга всіх часів

АПРІОРІ

ДАРОЧКА, АБО ЖИТТЯ ЦУЦЕНЯТИ

Карел Чапек

Як росте бешкетний фокстер’єр

КОМОРА ЗАНАДТО ГУЧНА САМОТНІСТЬ

Богуміл Грабал Любов до людей і безмежна віддаленість від них

КОМОРА ІЄРИХОНСЬКІ ТРУБАЧІ.

КОД ГУРНІКА

Ілля Гурнік, Оксана Забужко Дотепні та мудрі оповідання музичного віртуоза

ВИД. А. АНТОНЕНКО ДИВО В ЧОРНОМУ БУДИНКУ

Мілан Угде Чорна комедія, що сипле сіль на відкриті рани ХХ ст. Чехословаччині

ВИДАВНИЦТВО

СТІНА

Петр Сіс Як вижити в Америці, народившись у комуністичній Чехословаччині

АПРІОРІ ЄВРОПА НА РОЗДОРІЖЖІ Станіслав Комарек

Як піклувальна держава виховує інфантильних і слухняних громадян, що не здатні чинити опір

17 Чеські книжки українською (вибране)

Повномасштабне вторгнення

ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ НЕ ТІЛЬКИ ПРИВЕРНУЛО УВАГУ ДО УКРАЇНСЬКОЇ

КУЛЬТУРИ, АЛЕ Й

ТАКІ ТЕКСТИ, ЯК, «МОСКОВІАДА» ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА

Березень 2023

Пара перекладачів з української на чеську та навпаки, Олексій Севрук і Мирослав Томек, знайомить чеських читачів із творами видатних українських письменників, разом

переклавши чеською мовою «Московіаду» Юрія Андруховича (2015) і «Біґ Мак» Сергія Жадана (2011).

ОЛЕКСІЙ СЕВРУК — перекладач, публіцист, письменник. Аспірант Інституту східноєвропейських досліджень при філософському факультеті Карлового університету в Празі. Від

лютого 2015 року займає посаду головного редактора часопису «Плав» — щомісячника

для світової літератури, що виходить у Празі. Переклав українською роман «Європеана»

Патріка Оуржедніка (2015). Критики, рецензії, дрібні переклади, а також власні оповіда-

ння публікує передусім у різних часописах, журналах та ревю.

МИРОСЛАВ ТОМЕК — перекладач, письменник, спеціаліст із досліджень. Вивчав історію та українську мову і літературу на філософському факультеті Карлового університету у Празі. Перекладає з української та білоруської мов на чеську. Із сучасної української поезії переклав збірку віршів некрокомуністичного поета Вано Крюґера «Прощальний поцілунок Ілліча» (2018), вірші Олега Коцарева «Площа Чарлі Чапліна» (2018) і також роман українського класика Валер’яна Підмогильного «Місто» (2019). Стежить за літературним та взагалі культурним життям в Україні і у всій Східній Європі та публікує тексти з цієї теми у часописах «А2», «Плав» чи «Гост». Працює на Чеському радіо спеціалістом з досліджень.

У 2015 році «Московіада» Юрія Андруховича вийшла друком чеською мовою в перекладі україністів Мирослава Томека та Олексія Севрука. Тоді, у 2015 році, на тлі Євромайдану та першої фази російської агресії проти України, чеський інтерес до України зростав і книга була швидко розпродана. Сьогодні Україна та українська культура посідає чільне місце у чеському інфопросторі, зокрема, культурному. Відбувається багато заходів про Україну, з Україною і для України. У грудні 2022 року відбулася прем’єра вистави «Московіада» у театрі Х10 (Divadlo X10). Режисером вистави є Душан Давід Паржізек, драматурги — Ондржей Новотни та Ральф Філдер, а головні ролі грають — Ґабріела Мічова, Станіслав Маєр, Вацлав Марголд і Мартін Пехлат. Цікавість до «Московіади»

зростає, квитки на виставу розпродані до червня і Чехією поширюється все більше рецензій. Чеський центр поговорив з Мирославом Томеком та Олексієм Севруком, завдяки яким «Московіада» увійшла у чеський культурний інфопростір.

18
АКТУАЛІЗУВАЛО

51-річний режисер Душан Давід Паржізек відомий тим, що після своєї успішної ери в празькому театрі «Komedie» («Комедія»)

працює переважно на німецькомовних сценах, але рік тому «раптово»

повернувся на чеську сцену і у грудні невдовзі

перед прем’єрою стало відомо, що він працював над «Московіадою» Юрія Андруховича. На вашу думку, у чому винятковість та унікальність повернення на чеську сцену режисера саме з романом Андруховича?

Oлексій Севрук: Якщо чесно, я не стежу за театральною сценою аж так ретельно, щоб компетентно відповісти на ваше запитання. Здається, це не перше таке повернення Д. Д. Паржізека. Мене тішить, що воно відбулося саме з виставою за твором українського автора і що я міг бути причетним до процесу опосередкування твору для чеського реципієнта. До того ж, пан Паржізек, який має змогу порівнювати обидва переклади «Московіади» — чеський і німецький — неодноразово наголошував на тому, що чеський переклад більш вдалий, живіший і пропоновані перекладацькі рішення креативніші. І це нас з Міреком (Мирослав Томек — ред.), звісно, тішить. Гадаю, ця вистава може посприяти розумінню суті

Олексію, ви назвали роман «пророчим» у сенсі, що тридцять років тому Андрухович передбачив російське збочення ідеології, намірів, аргументів і влади. До повномасштабного вторгнення для більшості чехів це могло б здаватися перебільшенням, у яке важко повірити. Яку реакцію сьогодні в чеського глядача викликає вистава за тридцятирічним романом?

Oлексій Севрук: Повномасштабне вторгнення не тільки привернуло увагу до української культури, але й актуалізувало такі тексти, як, власне, «Московіада». Вистава за цим твором сьогодні здається напрочуд актуальною. Гадаю, саме так її сприймають і чеські глядачі — принаймні таке сприйняття повсякчас з’являється в рецензіях у чеській пресі. У дечому «Московіада», певно, застаріла. Світ не стоїть на місці. Десь цей твір занадто мізогінний, по-чоловічому шовіністичний, такий, що змальовує жінок шаблонно, об´єктивізує їх. Десь там з´являється гомофобія або якісь некоректні висловлювання щодо етнічних меншин. Треба зважати на те, що цей твір є дітищем свого часу й середовища і що його автор — «білий гетеросексуальний чоловік». І це добре, що сценарій гри по-творчому і в дусі карнавальної традиції бубабістів коригує такі прояви токсичної маскулінності. Проте основна ідея — Москва — це хвора голова збоченого монстра — виявилася актуальною і після стількох десятиліть.

19 Повномасштабне вторгнення
— це хвора голова збоченого монстра
Москва

Чи вдалося театралам відчути та відіграти простір, місце і час дії роману Андруховича? Чи справжній шок від вистави такий самий, як і в книзі?

Oлексій Севрук: Абсолютно так. Декорації вистави мінімалістичні, складаються з одного подіуму посеред сцени, який десь наприкінці другої третини актори розбирають на окремі дошки. Дуже вдалою є праця з освітленням, з діапроєктором, за допомогою якого на голі стіни проєктуються різні атрибути твору. Самотній простір театру Х10 — індустріальний, урбаністичний, агорафобний — дуже добре передає дух холодного дегуманізованого мегаполісу. Ну, і гра акторів — це окрема тема, бо вони просто неперевершені. Один із представників головної ролі, українського поета Отти фон Ф., наприклад, відтискається від підлоги і водночас промовляє досить довгий монолог, який майже повністю збігається

з текстом із «Московіади» — її чеським пе-

рекладом. У іншій драматичній сцені двійко

акторів розбирають подіум на дошки, після

чого знов іде спокійний монолог, промова, яких у «Московіаді» безліч, виголошений рівним голосом — і без жодної задишки.

До того ж, в окремих деталях актори нерідко вдаються до імпровізацій. Я був на виставі двічі і мене зачарували дрібні розбіжності, хоча йшлося про ту саму виставу, з такою самою атмосферою і тим-таки посланням. Не дивно, що вистава «Московіада» збирає постійні аншлаги й отримала престижну чеську театральну премію.

Мирослав Томек: Я теж думаю, що естетика приміщення театру X10 — а це, по суті, бетонний підвал — дуже вдало перегукується

з естетикою самого твору. А коли дія відбувається не у підземеллі, ілюзія міського простору створюється за допомогою діапроєктора, що, наскільки я зрозумів, вважається «фірмовим» для режисера рішенням. Одним словом, мінімалістично, але ефектно.

Дозволю собі суто технічне зауваження до відповіді Олексія — якщо я раптом не пропустив чогось, «Московіаду» було номінова-

но на премію чеської театральної критики

у категорії найкраща вистава минулого року, але премії вона не здобула. Її отримала вистава за книгою Світлани Алексієвич «Час second-hand. Кінець червоної людини».

Oлексій Севрук: Так, Театр Х10 посів гарне друге місце в категоріях «Театр року» та «Інсценація року» — за «Московіаду».

На

двох виставах

був

присутній сам Юрій Андрухович, а потім з ним у театрі відбулася дискусія. Як

Андрухович оцінив виставу?

Oлексій Севрук: Наскільки мені відомо, Андруховичу вистава сподобалась. Я мав змогу спостерігати за реакціями автора роману і можу підтвердити, що він стежив за перипетіями свого героя з неабияким захопленням, повсякчас сміючись. Юрій потім в якомусь інтерв’ю, здається, казав, що найбільше він сміявся в тих місцях, де сценарій віддалявся від тексту роману, де він не впізнавав свій роман.

І останнє, але не менш важливе запитання: чи могли ви як перекладачі

з багаторічним досвідом перекладу української

літератури на чеську сказати декілька слів про сприйняття української літератури в Чехії?

Oлексій Севрук: Українська література є, так би мовити, широко відома у вузьких колах прихильників світової літератури. Не думаю, що війна тут щось суттєво змінила. За бажання чеський читач може знайти на полицях чеських бібліотек, книгарень і інтернетмагазинів переклади українських творів (сучасних і класику), а у спеціалізованих літературних часописах та ревю — рецензії та критики цих таки книжок. Люди, які її читають, ставляться до неї досить прихильно. Це видно з рецензій і з особистих відгуків. Ось тільки таких читачів не так уже й багато. Приміром, «Московіада», що вийшла у 2015 році стандартним для Чехії накладом у тисячу примірників, була розпродана допіру зараз, після появи вистави. І це, власне, добре, що українські книжки за останній рік дедалі частіше почали потрапляти на сцени чеських театрів. Мирослав Томек: Я сказав би, що все ще трохи не вистачає фахівців, які для чехів відкривали б українську літературу та культуру взагалі. Це стосується і перекладачів, і журналістів, які добре орієнтувалися би в українських реаліях. Із Польщею, наприклад, рівнятися ніяк не можемо — там українська література представлена набагато краще. З іншого боку ситуація тепер зовсім не така, ніж, скажімо, десять років тому. Питання також у тому, чого взагалі можна досягнути — з огляду на домінування глобальної масової культури та багату палітру менших культур та літератур, які змагаються за увагу читачів, глядачів та взагалі консументів, становище української літератури у Чехії досить складне. Справедлива оборонна війна проти Росії хоч і, з одного боку, підживлює інтерес до України, з іншого боку — це ніяк не означає, що чехів тепер цікавить усе українське. От, наприклад, поціновувачів чеченської чи курдської літератури у нас, наскільки я знаю, уже зовсім мало.

20 Повномасштабне
це окрема тема, бо вони простонеперевершені
вторгнення

Машини і «Наразі непогано»: відтінки нуару

БРАТИ МАШИНИ

Ян Новак, Яромир 99. Наразі непогано: графічний роман / пер. з чеської І. Забіяка. –Видавництво «Centrala», 2021. – 256 с.

Їхня боротьба

Їх звати Йозеф і Цтірад. Вони брати. Брати Машини. Цтірада вдома кликали Радеком. 1945 року, коли йому було 15, їхній родині передали останній лист від батька, останню настанову:

«Пам’ятайте, що боротися за свободу батьківщини і свого народу, — це перший обов’язок кожного свідомого чеха. Одного дня і ви зробите такий вибір»

Їхній батько, Йозеф Машин — герой антинацистського підпілля. Закатований 1942 року. Герой, про якого знали всі. Приклад для синів.

Коли їм було під 20 років, вони організували підпільну «Подєбрадську групу». І почали вести підривну антикомуністичну діяльність. Діяльність, що й дотепер розколює чеське суспільство: чи вважати їх героями?

Чи могли вони чинити інакше?

Чи треба було, скажімо, вбивати охоронця, аби заволодіти зброярнею? Спершу приспати його хлороформом, а тоді перерізати горлянку.

Чи треба було вбивати касира, коли напали на машину інкасаторів? Так, заволоділи 850 тисячами крон, які допомогли провадити подальшу діяльність. Але яка ціна?

«Чи можна було інакше?» — щоразу питатимуть прибічники і ненависники братів Машинів і їхньої групи.

Їхня втеча

2 жовтня 1953 року група з п’яти підпільників сідає у потяг на Головному вокзалі Праги і починає мандрівку, що триватиме цілий місяць. Їхня ціль дістатися до Західного Берліну і приєднатися до американців.

Преса у той час добряче розганяла маховик

загрози мовляв, Третя світова вже поруч. Ось-ось, днями почнеться вторгнення.

А значить, брати Машини та їхні побратими мають дістатися до табору тих, хто нападе на комуністичну Чехословаччину. Аби долучитися до спільної боротьби.

І поки Подєбрадська група просувалася вглиб НДР, довкола них закручувалася величезна військова операція, до якої долучилися і радянські частини. На пошуки

п’яти втікачів було кинуто 20 000 солдатів східно-німецької народної поліції. Німецькі вояки назвали ці дії «Чеська війна».

І, звісно, з цього пекельного кола не всі вийдуть живими.

А ті, кому вдасться дістатися до мрії, вже не зможуть врятувати рідних, які залишаться в комуністичному полоні.

Їхня історія

Їхню історію переказуватимуть величезну

кількість разів — занадто велика спокуса зацементувати або, навпаки, розвінчати міф про одну з найкарколомніших історій Холодної війни. З-поміж цих інтерпретацій зосібна виокремлюють дві. 2006 року Барбара Машин, донька Йозефа Машина, онука Йозефа Машина-старшого, опублікувала нонфікшн дослідження історії

свого батька і його брата. Досконально володіючи англійською, німецькою, чеською, вона опрацювала купу джерел у спробі реконструювати ті події. Детальніше про неї та її дослідження читайте на сторінці www.gauntletinfo.com

За два роки до публікації «сімейної» версії був надрукований біографічний роман «Наразі непогано» чесько-американського письменника Яна Новака, який здобув нагороду Magnesia Litera за найкращу книжку року.

На основі роману разом із коміксарем

Яроміром 99 (знаний на наших теренах як художник одного з найвідоміших чеських графічних романів «Алоїс Небель»)

2018 року вони зробили графічний роман «Наразі непогано».

Комікс, що мав би познайомити ширшу аудиторію з історією Подєбрадської групи, їхньою боротьбою і полюванням на них. Графічний роман, який комунікують як такий, що виконаний «в особливому стилі нуар».

Уже згодом критики і дослідники виокремлять і збагнуть, що перша хвиля кінонуару припала на 1940–1959. Наслідки Великої депресії. Початок Другої світової. З другої половини 1940-х додався ще й привид маккартизму та переслідування інакомислячих у своєму стані. Це все явища, що мали би знайти своє кіновтілення та бути відрефлексованими.

Нуар постає «темним дзеркалом американського суспільства, ставлячи під сумнів засадничий оптимізм американської мрії»

(тут і далі цит. за Енциклопедією).

Маршрут братів Машинів і їхньої групи, © 2006 Barbara Masin

А тому, озброївшись 480-сторінковою Енциклопедією кінонуару (Geoff Mayer and Brian McDonnell, Encyclopedia of film noir. Greenwood Press, 2007), погляньмо на доробок Новака-Яроміра 99 крізь затінену оптику наших стереотипних уявлень про нуар і що він може нам дати для розуміння історії братів Машинів і графічного роману «Наразі непогано».

22 Брати
І «НАРАЗІ НЕПОГАНО»: ВІДТІНКИ НУАРУ
Уперше опубліковано 2.04.2021 на chytomo.com
Олександр Михед
Нуар: час, світогляд, герой, місце

Відчай повсякдення тягне за собою спробу пояснити його через теорії, котрі, «увиразнюючи абсурдність буття, разом із тим демонструють, наскільки важливим стає минуле для прийняття героями тих чи інших рішень». Екзистенціалізм і фройдистський психоаналіз. Відмова від віри у можливість хоча б якогось вищого задуму.

Ми самі у цій людській бетонній пустелі.

«Жорстокі примари минулого і фаталізм нічного жахіття» — основоположні для нуару теми

А якщо ніщо не має сенсу, то виникають сумнів, відчай і почуття крихкості. А якщо правила світу довкола тебе розмивають кордони моралі, то й методи твоєї власної боротьби згодом неодмінно викликатимуть питання й поставлять під сумнів твої рішення. Звичний топос нуару голодний мегаполіс, котрий тягнеться щупальцями до самотнього маскулінного героя. І нагромадження несправедливості системи перетворює його життя на квест лабіринтом, де він випробовує на собі тисячі паскудних облич прогнилого міста. Його політиків, поліцаїв, поплічників і зрадливих жінок.

Нуар: візуальне

Очевидно, найчастіше ми вирізняємо нуар радше за візуальним рішенням. Чорним по чорному у просторі, залитому чорнотою. Очевидно, без клаустрофобного впливу німецького кінематографічного експресіонізму тут не минулося. Фрагментування, розрізання простору і схиблені композиційні рішення увиразнюють відчай та відстороненість головного героя. І пустки, в очі якої він вдивляється.

Яромір 99 адаптує візуальний арсенал нуару і робить прикметний вибір кольору якщо увесь комуністичний світ довкола героїв чорно-білий, то його головні герої залиті відтінком рожевого. В них ще жевріє життя, вони вирізняються з-поміж простору. Ця ж схема, скажімо, використовується і у флешбеках про їхнього батька-героя, але ця фарба-активного-героя не працює у випадку матері, яка не знає про підпільну боротьбу синів. Вона невтаємничена жертва режиму, яку комуністична влада витісняє з її простору, змушуючи кілька разів виселятися зі своєї домівки.

В останній чверті коміксу, коли на утікачів полюватимуть 20 000 солдатів і боротьба розв’яжеться на життя / на смерть, рожеві відтінки відійдуть у минуле. Герої зіллються з простором, принишкнуть.

І з’явиться шалений червоний, урізноманітняться композиційні рішення, вибір оптики. Напруга наростає, кров заливає поля (кажуть, у полюванні на братів Машинів, серед іншого, від дружнього вогню загинули троє військових).

І взагалі якоїсь миті Яромір 99 робить пряме цитування класичної роботи Ель Лисицького червоні клином будуть бити білих, вибивати з життя ворогів комуністичного режиму. Клином вибиватимуть одинаків.

Їхній нуар

Що буде, коли замість віддзеркалення американської мрії підставити вдаваний оптимізм світлого майбутнього, яке будується на фундаменті репресій сьогодення?

Що буде, коли абсурдність корумпованого та безпросвітного великого міста замінити буттям у комуністичній атмосфері, де відсутні повітря і життя?

Що буде, коли щупальці й іржаві гвинтики мегаполісу замінити на 20 000 гончаків, які йтимуть слідами головних героїв?

Та не забудьмо про настанову й примару батька-героя та фаталізм: будь-яке твоє рішення чи підпільна акція вийдуть на світло.

Це все графічний роман, нуарна оповідь про братів Машинів і Подєбрадську групу. Їхню мандрівку колами пекла довжиною в місяць.

Мандрівка сірими зонами моралі, де в кожної дії є свій відтінок правди. І де сьогодні так хочеться поставити те саме питання, що й 70 років тому: «Чи можна було інакше?»

Ель Лисицький, Клином червоним бий білих, 1919 – 1920

23 Брати Машини і «Наразі непогано»: відтінки нуару
24 Сучасний чеський комікс
25 Сучасний чеський комікс

«ЗА ВАШУ І НАШУ

СВОБОДУ»: ЯК ЧЕХІЯ

ДОПОМАГАЄ УКРАЇНІ

квітень 2023

Радомир Мокрик, історик Інститут східноєвропейських студій, Карлів університет

На початку квітня 2023 року з Полтави до Харкова прямували чотири броньовані військові

машини. Раптом в одній із рацій водія пролунало: «Горимо!». Колона

різко зупинилась, ми повистрибували з машин і побігли до автомобіля, з якого пролунав сигнал тривоги. За декілька хвилин біля нашої задимленої

машини зупинились одразу декілька військових

екіпажів, які пропонували свою допомогу. Шлях на фронт вдалось продовжити лише за кілька годин, але врешті всі автомобілі були доставлені до місця призначення.

Насправді ситуація, яка спершу видавалась доволі драматичною, обернулась банальною поламкою в моторі однієї з машин. Попри спалахи і задимлення, одну з машин вдалось відтягнути до Харкова, де її полагодили і передали у відповідний

підрозділ. Разом з усіма чотирма машинами на фронт попрямували медикаменти, дрони та захисне обладнання. Усе це зібрав фонд чеської організації «Пам’ять народу» (Paměť národa ) на чолі з Мікулашем Кроупою. Саме його команда чеських істориків вирушила в експедицію на лінію фронту російсько-української війни з великими запасами гуманітарної допомоги навесні 2023 року. Це був не перший захід такого штибу — загалом від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну «Пам’ять народу» зібрала допомоги на суму понад пів мільярда корун. Уже в лютому 2022 року в організації налагодили виготовлення бронежилетів, які передавали сотнями, зокрема для підрозділів територіальної оборони на Харківщині. Експедиція в березні-квітні наступного року стала логічним продовженням допомоги чеських істориків Україні у війні.

26 «За вашу і нашу свободу»

ЧЕСЬКИЙ СПАДОК

В

УЖГОРОДІ

Уперше опубліковано 21.01.2023 на ukrinform.ua

Авторка: Любов Базів, м. Київ

Як будівлі часів Першої Чехословацької Республіки підтримали

українських митців у нинішній воєнний

час

Команда дослідників створила аудіогід на основі інтерактивних карт про унікальну спадщину Закарпаття часів Першої Чехословацької Республіки. До створення цього науково-популярного проєкту постаралися максимально залучити українських фахівців культурної сфери.

«Ми вас підтримуємо і підтримуватимемо.

Ми з вами», — перші слова, які я почула від Радки Рубіліної, директорки Чеського

центру у Києві, коли зателефонувала, щоб

розпитати про новий проєкт детальніше.

І неймовірно тепло стало від них, бо велика підтримка складається з таких от, ніби невеликих, але надважливих кроків.

Історико-культурний проєкт «Чеський спадок в Закарпатті» покликаний привернути увагу до чеської культурної і архітектурної

спадщини як органічної частини Закарпаття, і зокрема Ужгорода. Він був задуманий понад рік тому, частина його — була готова вже в лютому, і Чеський центр міг би спокійно завершити його самостійно. Але коли росія повномасштабно напала на нашу країну, чехи вирішили максимально залучити до реалізації українців — акторів, студії запису, продакшн студії, дизайнерів — щоб підтримати людей, які зараз залишаються в професії і продовжують працювати.

«Це була моя задумка — задіяти якомога більше тих, хто зараз в Україні, дати їм роботу, трішки підтримати фінансово. Звісно, ми все могли б записати в Чехії, але нам хотілося бути частиною того, що відбувається у вас, — це завжди було завданням Чеського центру. І мені здалося, що через цю роботу ми стали з вами ще ближчими», — поділилася зі мною Радка.

Координаторка проєкту, українська режисерка Ганна Турло додала, що українська сторона здійснила надзвичайно круту роботу, хоча людям довелося працювати у блекаути, в перервах між повітряними тривогами та іншими екстремальними викликами сьогодення. «Це страшний і складний час, але інколи робота допомагала навіть психологічно. Всі вони нам дякували, що ми з ними співпрацюємо, що не забули про них. Це було важливо», — сказала вона.

Аудіогід записаний трьома мовами — чеською, українською та англійською. Над записом працювала українська студія «Badminton Music Studio», чеський голос аудіогіда записувала сама Радка Рубіліна, англійську версію (чоловічу) — Ден Погарський, британський актор, художник-ілюстратор, який зараз живе в Чехії. Жіночим голосом англійську версію озвучила українська актриса театру ProEnglish Theatre Аліна Зєвакова — «це взагалі окрема історія, бо ми її записували у блекаут, майже в суцільній темряві. Одна лампочка горить, генератор гуде, а ми записуємо!», — згадала Анна.

Українську версію «Чеського спадку в Закарпатті» записав актор театру «Золоті Ворота» Орест Пастух («Родина патологоанатома Людмили», «Отелло/Україна/ Facebook», «Miłość/Любов», «Бери от жизні всьо», «Mudak»).

Експертами проєкту стали Любов Павлишин, Павло Худіш, Ліна Дегтярьова, Олег Олашин. Переклад та редагування — Доброслави Чепцової, Катерини Газукіної та Марти Госовської, координація — Ганни Турло та Євгенії Нестерович.

У рамках проєкту також виготовили інформаційні листівки із зображеннями об’єктів, внесених до туристичного маршруту, з текстовим доповненням на звороті. Їх теж намалювала молода ужгородська дизайнерка Дарина Задорожня.

в

28 Чеський спадок в Ужгороді
МОЯ ЗАДУМКА –ЗАДІЯТИ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ ТИХ, ХТО В УКРАЇНІ,
ДАТИ ЇМ РОБОТУ, ТРІШКИ ПІДТРИМАТИ ФІНАНСОВО
ЦЕ ВЗАГАЛІ ОКРЕМА
ІСТОРІЯ, БО МИ ЗАПИСУВАЛИ
У БЛЕКАУТ. ОДНА ЛАМПОЧКА ГОРИТЬ, ГЕНЕРАТОР ГУДЕ, А МИ ЗАПИСУЄМО!
«Чеський спадок
Закарпатті»

Автори вирішили трохи «оживити» статичну архітектуру, і вона виконала їх справді незвично — прикрасила сакурами, цвітінням яких славиться Ужгород, цікаво «погралася» фактами чеської історії та тонко включила ці сенси в зображення будівель.

На деяких листівках ми бачимо першого президента Чехословаччини Томаша Гарріга Масарика, який їде на коні або просто лежить десь… під мостом, відпочиває в Ужгороді, йому там добре.

«Потрібно просто уважно подивитися на ці гарні листівки і ви в кожній знайдете краплю прихованого чеського гумору», — посміхається директорка Чеського центру.

Чому саме цей об’єкт вартий особливої уваги? Чим він такий примітний?

«Масарикова колонія» в Хусті

Всього на сьогодні до проєкту «Чеський спадок в Ужгороді» увійшло 30 об’єктів, а в «Чеський спадок в Закарпатті» —

10 Маршрути вже складені, і автори запрошують нас віртуально відвідати деякі найцікавіші місця.

МІСТО-САД.

Найперше хочеться поговорити про об’єкт, побудований чеським архітектором-модерністом Ярославом Фрагнером, одним із видатних проєктувальників функціональної архітектури в Чехії. Це робітнича, або «Масарикова колонія» в Хусті. Таке собі «місто-сад» для життя простого робочого люду, збудоване державним коштом у 1923-24 роках і назване на честь першого президента Чехословаччини Томаша Гарріга Масарика.

Цікавлюся у неї: А як взагалі народилася ідея створити аудіогід будівлями часів Першої Чехословацької Республіки?»

Відповідає:

Ідея проєкту народилася безпосередньо

у мене, в момент, коли я вперше приїхала до Ужгорода, погуляла містом, вирушила далі по Україні, а в Мукачеві зайшла в одну аптеку на площі, — і у мене просто… сталося дежавю!

Мені здалося, я прийшла в аптеку у Празі, але не в сучасну, а ту, яка існувала 70 років тому! Тут були всі меблі — дерев’яні, вироблені у 30-х роках. Озирнулася навкруги —

навіть ролети на вікнах чеського виробництва! Я насолоджувалася. Все збереглося

дуже гарно, ми в Чехії вже не можемо такого

бачити — перебудували, замінили новим, а в Україні воно лишилося в неймовірному вигляді, — захоплено розповідала Радка. Ця невеличка аптека, яка так її вразила та надихнула на новий проєкт, не була включена в інтерактивний путівник, оскільки його автори зосередилися на архітектурній спадщині, а будівля, в якій та розташована, не дуже цікава в цьому контексті — все цікаве саме всередині.

Команда дослідників обстежила в експедиціях та детально описала на основі архівних даних сорок об'єктів. Деякі з них нещодавно відновлені, деякі, на жаль, перебудовані до маловпізнаваного стану, деякі збереглися майже повністю.

Насамперед тим, що це взірець не лише нової архітектури, а й цілковито нового підходу до життя, — пояснює Радка. Адже для того, щоб робітники добре працювали, їм потрібно дати гарні умови, — тому і з’явилася колонія з майже ідилічними дерев’яними будиночками, розташованими по колу — а посередині маленька площа. Вони збудовані в специфічному стилі, який комбінує місцевий фольклор та орнаменти з функціоналізмом, кубізмом. Кубізм — це ж суто чеська архітектурна течія, якої немає ніде в світі, крім України (до слова, про чеську житлову архітектуру — у нас і досі квартири-«чешки» вважають дуже комфортним житлом).

трударю, який має добре працювати?

продовжує дослідниця. Правильно! Йому потрібна поряд родина, люди, яких він любить, — тоді він буде «прив’язаний» до місця, де працює, тому всі будиночки розраховані на сім’ї. Всього там розмістилося 94 родини. Також збудували 6 гуртожитків, які називали «свободарнями».

Біля кожного будиночка — маленький клаптик землі. І коли архітектори Їндржих Фрейвальд та Ярослав Бем проєктували колонію, вони давали рекомендації, як піклуватися про цей городик-садочок, що там посадити, щоб це було гарно і приносило користь.

Були там збудовані також дитсадок і школа.

«Жити красиво та якісно і працювати — це те нове, з чим прийшли чеські архітектори в Західну Україну. Активна забудова подібних об’єктів в Ужгороді та Мукачеві починається з 1921 року і триває до 1934-го.

Коли ви подивитеся колонію, складається сильне враження, - це не схоже на жодне інше місце в Україні, і дуже схоже на чеські міста», резюмує Радка Рубіліна.

Деякі об’єкти, внесені в маршрут, є пам’ятками архітектури, а деякі — ні. І величезна складова мети проєкту — не лише поставити точки в Google Maps, а і висвітлити історію. Зараз будиночки з колишньої колонії в різному стані, але вони функціонують. Дослідники роздрукували буклети і роздали сучасним мешканцям, щоб вони знали про своє житло, яку цінність воно має та як краще тримати ці будівлі в належному стані, щоб остаточно не зіпсувати їхню унікальність.

29 Чеський спадок в Ужгороді
МЕНІ ЗДАЛОСЯ, Я ПРИЙШЛА В АПТЕКУ У ПРАЗІ, АЛЕ НЕ В СУЧАСНУ, А ТУ, ЯКА ІСНУВАЛА 70 РОКІВ ТОМУ!
РОБІТНИЧА,
АБО «МАСАРИКОВА КОЛОНІЯ» В ХУСТІ
А що
ще потрібно

З ІДЕЄЮ ПІЗНАВАТИ ПРИРОДУ В РІЗНІ

РОКУ ЧЕСЬКІ ТУРИСТИ ПРИЙШЛИ В ЗАКАРПАТТЯ

Робітнича колонія — це великий об’єкт.

Коли до Хуста приїдеш, складно її не помітити, а є зовсім маленькі, «заховані» високо у Карпатах. Це туристичні притулки, які побудував Чеський Туристичний Клуб. Чехи називають їх «притульня» — дуже тепле слово, яке буквально означає, що можна тісно притулитися один до одного, зігріваючись.

«Коли у чехів є вільний час, вони беруть рюкзак, спальний мішок і йдуть у гори - так заведено у нас. Всі так роблять: взимку, влітку, восени — не важливо, ми йдемо

в гори. І з цією ідеєю пізнавати природу

в різні пори року чеські туристи прийшли в Закарпаття. А коли ведмідь гуляє поряд -

не дуже приємно, то давайте побудуємо ма-

ленькі туристичні бази, як у Чехії — туристичні притулки», — пояснила появу чеської архітектури високо в горах пані Радка. Розпал популяризації пішохідного туризму у Чехословаччині припав на 1936 рік. В той час по всій «Підкарпатській Русі» (тодішня назва закарпатського краю) збудували десятки туристичних притулків, готелів та осель. Лише у закарпатському високогір’ї їх

і

на інші. Зараз із 17 лишився тільки один –на Явірнику.

«Коли я піднялася на Явірник, мені знову здалося, що я в наші чеські гори прийшла — та ж архітектура, чистий чеський фольклор. Звісно, там вже додався і місцевий фольклор – дуже гарний. Ця «притульня»

досі відчинена, абсолютно функціональна, люди там зупиняються. Це фантастика!

Але знайти її зовсім непросто, ми одразу поставили її на карту, щоб усі знайшли», — розповіла ініціаторка проєкту.

ВІДЛІКУ, КОЛИ

«Будівля Ощадного Банку на Королівських Виноградах стала для мене точкою відліку, коли я почала впізнавати чеську архітектуру. Зараз, коли йду Прагою, можу чітко сказати — це зробили чеські архітектори часів Першої Республіки», — розповіла про

ще один об’єкт туристичного маршруту Анна Турло.

Радка Рубіліна сміється: «Ми навіть все-

редину «вломились», так стукали у двері,

Будівля

Ощадного Банку

на Королівських

Виноградах

30 Чеський спадок в Ужгороді
ПОРИ
було 17,
кожен із них не був схожий
ОЩАДНИЙ БАНК
НА ВИНОГРАДАХ СТАВ
ДЛЯ МЕНЕ ТОЧКОЮ
Я ПОЧАЛА ВПІЗНАВАТИ ЧЕСЬКУ АРХІТЕКТУРУ

що нам неможливо було не відчинити! Але вони зробили ремонт і все знищили, тільки фасад залишився — та й це вже добре». У незвичній двоповерховій будівлі на сучасній вулиці Ярослава Мудрого в міжвоєнний період, за часів Чехословацької Республіки, розташовувалася філія міського Ощадного банку на Королівських Виноградах. Банк збудований в архітектурному стилі рондокубізму, характерному для першої половини 1920-х років. Цей стиль можна побачити лише на території колишньої Чехословацької Республіки, до якої входила і Підкарпатська Русь. Архітектор Йозеф Ґочар, який будував банк, разом з іншими архітекторами винайшли цей стиль на пошану самого факту заснування Чехословацької держави. Для нього характерні масивні півкруглі та трикутні елементи, елегантна декоративність і дуже часто відтінки червоного та білого кольорів фасаду. Тож рондокубізм зовсім неважко відрізнити, але й не так легко знайти серед європейської архітектури.

ЖУРНАЛУ

ПОТРАПИВ ПЛАН ЗАБУДОВИ МУКАЧЕВА

Коли автори описували архітектуру, то намагалися написати трохи більше про те, навіщо ці будівлі потрібні були. Наприклад, школи — коли будували, скільки там було класів, якими мовами викладали, як це розвивалося. Те саме, звісно, стосувалося і лікарень — їх дуже багато в той час було збудовано.

Наприклад, Павільйон для немовлят Державного чехословацького дитячого будинку, а нині одного з корпусів Закарпатської обласної дитячої лікарні.

Це один із перших модерністських проєктів Ярослава Фрагнера, датований 1922 роком. Приміщення павільйону було настільки сучасним, що лише ескіз його забудови (а вона була зведена на 5 років пізніше) потрапив у канонічний журнал «Bauhaus Zeitschrift» !

«Уявіть, у перший номер найпрогресивнішого в архітектурі на той час німецького видання потрапив план забудови в Мукачеві! Це був чистий функціоналізм, настільки все продумано та красиво було в тій будівлі, що його обговорювали на всіх світових конференціях. Я навчалася в університеті і знала, що один чеський архітектор потрапив у "Bauhaus Zeitschrift", а потім на

«Bauhaus Zeitschrift»

власні очі побачила це диво в Мукачеві. І ця будівля зараз стоїть! Там досі пологовий будинок, на нього можна подивитися. Неймовірна історія!» — захоплено сказала Радка Рубіліна.

Я НЕ ЧЕКАЛА, ЩО ТАКЕ МАЛЕНЬКЕ

МІСТЕЧКО – УЖГОРОД, А ДВІ ГОДИНИ ХОДИШ, СЛУХАЄШ, ДИВИШСЯ —

І ВЕСЬ ЧАС ЯКІСЬ

НОВІ РЕЧІ

Цікаво, за скільки можна пройти весь маршрут?

– ставлю практичне запитання.

Маршрут в Ужгороді можна пройти приблизно за дві години. Я не чекала, що таке маленьке містечко, а дві години ходиш, слухаєш, дивишся — і весь час якісь нові речі. Дуже несподівано для міста, в яке люди прибувають і одразу переїжджають далі (воно перше від кордону), — а дарма. Цей маршрут покаже, що тут реально є дуже багато чого подивитися, — пояснює Радка.

Що стосується об’єктів архітектурної спадщини всього Закарпаття, то було вирішено не вести людей конкретним маршрутом, а поставити точки на мапі. Каже: «Немає сенсу їхати від однієї точки до іншої, якщо дорогою є водоспади, гори та інші красиві місця. Ми вирішили, нехай ці точки просто висвічуються на мапі, коли ви з ними поряд, привертають вашу увагу. Варто лише натиснути, — і навігатор вас туди доведе. Це дуже просто для тих, хто шукає».

Своєю основною аудиторією автори вважають дві групи: перша — ті, хто шукає щось незвичне. І якщо вони забивають пошук в Інтернеті, то проєкт «Чеський спадок в Закарпатті» одразу відкривається їм у вигляді карти, об’єктів та всієї інформації про них. Такі специфічні туристи зазвичай приїжджають на місце вже цілковито інформаційно підготовленими — все прочитали, все з’ясували, тепер дивляться на власні очі. «А друга цільова група, це ті, хто приїде кудись, а потім подумає: і що ж тут цікавого може бути навколо? — усміхається Радка — От для них ми працювали із застосунком Google Maps, коли показуєш свою позицію на карті, а тобі показує цікаві місця поблизу — і ми там є! Ми використали ще й чеський застосунок Mapy.cz, щоб забити й туди наші точки і вони лишилися там назавжди». Звісно, аудіогід про унікальну спадщину Закарпаття часів Першої Чехословацької Республіки створювався для мирного часу, і на жаль, зараз туристичні потоки до України трохи загальмувалися. Але одразу після нашої Перемоги обов’язково почнеться нова туристична хвиля. Віримо і наближаємо цей момент кожен на своєму місці.

31 Чеський спадок в Ужгороді
У ПЕРШИЙ НОМЕР НАЙПРОГРЕСИВНІШОГО В АРХІТЕКТУРІ
НІМЕЦЬКОГО
"BAUHAUS"

ВІДКУКИ СТУДЕНТІВ

Аліна Мєуш

(лекторка: Юлія Польова)

Хотіла би поділитися своїми враженнями після завершення курсу В2 в Чеському центрі

з лектором Юлією Польовою. Дуже рекомендую саме цей курс і цього вчителя, бо я отримала стовідсоткові знання, багато додаткового матеріалу, цікавий формат лекцій і плідну роботу. Щиро дякую вчителю Юлії, бо вона стала для нас більше ніж вчителем! Саме вона нам робила лекції не тільки інформативними, а ще й цікавими. Розклад і наповненість лекцій мене влаштовувала, особисто я би не хотіла нічого змінювати. Рекомендую!

Олена Лук’янець

(лекторка: Ліна Струк)

Дуже вдячна викладачці Ліні Струк! Вивчали з нею чеську мову рівня А1 в рамках інтеграційного курсу. Це було задоволення від кожного заняття!!! Ліна завжди підготовлена, заняття структуровані, різного матеріалу достатньо (аби лишень голова була готова все в себе прийняти :). Якщо щось незрозуміло (хоча б для одного учня) або потребує додаткового роз’яснення, завжди зупиниться і приділить увагу. Усі заняття можна застосовувати на практиці — нічого відірваного від життя. Чудово оперує технічно в ЗУМі — що куди як додавати-писати-копіювати. Просто насолода знайти такого викладача!!! Велика подяка Чеському центру за можливість приєднатися до такої необхідної ініціативи! Для нас, тих, хто вимушено опинився в Чеській Республіці в ці страшні часи для України, це величезна допомога! Сподіваюся на продовження можливості вивчати чеську мову в рамках наступних інтеграційних курсів. Дякую!!!

Тетяна Петрук

(лекторки: Даріма Бучкова, Галина Клічак)

З початком активної фази російсько-української війни моя родина опинилася в небезпеці. Було прийняте спонтанне рішення їхати за кордон. Так завдяки добрим людям, що безкоштовно запросили нас пожити в їхньому будинку, ми опинилися в Чехії.

Час йшов, війна тривала і ми розуміли, що потрібно починати інтегруватися в суспільство та шукати роботу. А для роботи за спеціальністю потребується знання мови. Було прийняте рішення про вивчення чеської мови. Так я потрапила на інтеграційні курси чеської мови від Чеського центру. Також на інтеграційний курс записала і своїх дітей. Чеська мова для мене була зовсім нова, раніше я ніколи не була в Чехії. Але завдяки викладачам Чеського центру вже після інтеграційного курсу я могла на побутовому рівні розуміти чехів. Згодом я продовжила навчання, закінчила А1 та А2 курс і зараз навчаюся на курсі В1. Мої діти після інтеграційного курсу пішли у чеську школу і продовжують навчання там. За 7 місяців навчання в Чеському центрі я почала розуміти людей, дивитися фільми, читати книги чеською мовою.

У мене все ще є проблеми з вимовою, бо мови давалися мені завжди тяжко. Але впевнена, що і цей етап я подолаю завдяки прекрасним викладачам!

Дуже дякую всім, хто допоміг нам у важкий час! Разом йдемо до перемоги та миру!

DĚKUJI

Лілія Ліперт

(лекторка: Анастасія Григор’єва)

Хотіла б написати відгук про курс з чеської А1–А2 з Анастасією :)

Я дуже рада, що вибрала саме ваші курси. Коли я шукала курси, я знайшла багато різних, і дешевших, і індивідульних дорожчих :). Я майже місяць вагалась, чи починати вивчення, а чи вийде, бо здавалось, що це дуже складно. Але я не пожалкувала, що вибрала саме вас :) Дуже дякую Анастасії, вона дуже добре висвітлює теми, усе пояснює. Протягом перших двох тижнів мені здавалось, що все дуже важко та незрозуміло, але що більше вчила, то більше все розкладалось по поличках у голові). Звичайно, мені треба ще багато вчити. Деколи без шпаргалки не виходить зробити вправу, але саме зі шпаргалками та частим розгортанням зошиту з поясненнями Анастасії, з кожним разом усе більше і більше запам’ятовується.

Я дуже вдячна вам :) Сподіваюсь, і рівень В1 мені буде зрозумілим та допоможе ще краще розібратись з відмінками і їхніми закінченнями, щоб не плутитись. І вже влітку, надіюся, я зможу хоча б трошки почати вільно говорити чеською та читати спеціалізовану літературу. І якщо б у вас були ще спеціалізовані курси з чеської, для лікарів, то я була б одна з ваших перших студенток! Ще раз вам дякую :)

Марина Удодік

(лекторка: Катерина Вандич)

Дякую! Дуже сподобались ваші курси, планую навчатись далі. Викладачі завжди уважні

до студентів, цікаво пояснюють матеріал. Також дуже зручно, що є записи лекцій, які можна переглянути, якщо пропустив заняття. Останній курс пройшла у Катерини Вандич. Надзвичайно вдячна їй за те, що наші уроки відбувалися за будь-яких умов. Незважаючи на тривоги та проблеми з електропостачанням, вона завжди знаходила вихід із ситуації та ми мали змогу отримати якісне навчання.

DĚKUJI

Тетяна Петрук, кандидат біологічних наук та багатодітна мама.

Галина Старенко

(лекторка: Галина Клічак) /лютий 2022

Пані Галина дуже гарна, розумна, тактовна вчителька, яка любить свою роботу, чеську мову та культуру. Навчання в її групі були дуже цікавими, корисними та змістовними. За період навчання ми повністю розібрали нелегку чеську граматику, писали твори, розмовляли чеською мовою. Пані Галина змогла прищепити нам любов до чеської мови, традицій та культури Чехії. Залюбки буду продовжувати і надалі вивчати чеську мову у вашому центрі вже на більш високому рівні. Дякую пані Галині та Чеському центру за чудову можливість.

Ольга Журавська

(лекторка: Радка Гарбузова) / лютий 2022

Dobrý den.

Chtěla bych Vám ještě jednou říci obrovské DĚKUJI.

Lekce díky Vám byly opravdu zajímavé a byl to vždy příjemně strávený čas. Děkuju za trpělivost, pozornost, vysvětlení a zpětnou vazbu. Čas rychle uběhl, ale užitek zůstal obrovský. Díky Vám se cítím jistěji v češtině (ačkoliv výsledky testu říkají něco jiného).

Děkuju a nashledanou.

32 Відгуки студентів DĚKUJI
DĚKUJI DĚKUJI DĚKUJI
33 Онлайн-курси чеської мови

Vysoké učení technické v Brně (VUT)

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Чому варто навчатися в Технологічному університеті у Брні?

понад столітня традиція, започаткована в 1899 році

Міжнародний студентський клуб, член Erasmus Student Network — buddyпрограма і Welcome Week для іноземних студентів

чудова спортивна база (стадіон олімпійського стандарту) з широким вибором

спортивних занять

найбільший студентський гуртожиток у Брні

співпраця у сфері досліджень та розробок (IBM, FEI, Honeywell, Bosch, Siemens, Škoda Auto тощо)

центри вдосконалення (Центральноєвропейський технологічний інститут, IT4Innovations)

вигідні місця в рейтингах QS World University Rankings та THE World University Rankings

для українських студентів університет пропонує підтримку, включаючи курси чеської мови.

Технологічний університет у Брні (VUT) — найбільший технічний університет Чеської Республіки та одна з провідних навчальних, наукових і дослідницьких установ у Центральній Європі. Її традиція бере початок з 1899 р., а через 115 із гаком років університет налічує 19 000 студентів. Сьогодні Технологічний університет у Брні має вісім факультетів та три університетські інститути, п’ять регіональних наукових центрів.

У БРНІ

Факультети

Архітектурний факультет — FA

Факультет бізнесу та менеджменту — FBM Будівельний факультет — FCE

Хімічний факультет — FCH

Факультет електротехніки та комунікаційних технологій — FEKT

Факультет образотворчих мистецтв — FFA

Факультет інформаційних технологій — FIT

Факультет машинобудування — FSI

Програми VUT охоплюють не тільки інженерію, а й галузі природничих наук, архітектури, образотворчого мистецтва, ІТ та економіки, з сильним міждисциплінарним акцентом та тісним зв’язком із промисловою сферою. Завдяки найсучаснішій науководослідній базі та академічній першості VUT має чудову репутацію серед студентів та професіоналів.

Технологічний університет у Брні одним із перших у Чеській Республіці отримав сертифікати ECTS та DS Label. Обидва сертифікати є доказом того, що Технологічний університет у Брні відповідає критеріям ЄС у сфері вищої освіти. Крім того, вони значно сприяють мобільності та інтернаціоналізації університету.

Університет співпрацює з партнерами з ЄС та з країн поза ЄС (наразі укладено понад 600 угод) та бере участь у різних програмах

мобільності (Erasmus +, CEEPUS, Aktion, ЄЕЗ та норвезькі гранти тощо). У довгострокових планах університету — зміцнення

його позицій серед провідних, всесвітньо визнаних науково-дослідних університетів. Тому міжнародна співпраця — один із стратегічних пріоритетів Технологічного університету в Брні. Для досягнення цієї мети VUT, з одного боку, проводить діяльність, спрямовану на залучення більшої кількості іноземних студентів, а також, з іншого боку, на наймання дослідників та викладачів з-за кордону. Технологічний університет у Брні є членом Європейської

асоціації університетів (EUA), CESAER та інших організацій і бере активну участь у спільних проєктах та заходах.

VUT уже давно співпрацює з провідними міжнародними компаніями, як-от Škoda Auto, Siemens, FEI, Honeywell, Bosch та IBM. VUT налагоджує контакти між цими компаніями та студентами, які мають можливість пройти стажування, пов'язане з їхньою спеціальністю, або навіть працювати над студентськими роботами під наглядом експертів у цій галузі. Студентам і випускникам повідомляють про пропозиції працевлаштування. Університет пропонує широкий вибір видів спорту у спортивному центрі CESA — одному з найкраще обладнаних центрів Чехії зі стадіоном олімпійського стандарту. Більшість спортивних заходів для студентів VUT безкоштовні.

34 www.vut.cz
Фото зі сторінки www.vut.cz

Вища гірнича школа — Остравський технічний університет (VŠB-TUO) вже понад 170 років змінює сьогодення та майбутнє технічних та економічних дисциплін.

VŠB-TUO — один з провідних чеських та європейських університетів, що пропонує технічну та економічну освіту та проводить прикладні й фундаментальні дослідження.

VŠB-TUO вже довго інтенсивно співпрацює з прикладною сферою у різних формах. Університету вдається постійно поглиблювати та розширювати співпрацю з компаніями та громадськістю. Окремі факультети та інститути широко співпрацюють із компаніями у найрізноманітніших галузях.

Університет постійно модернізує свій кампус, щоб створити першокласне навчальне середовище для своїх студентів. Тут є найсучасніші лабораторії, павільйони та аудиторії. VŠB-TUO пропонує можливість навчання на семи факультетах на рівні бакалавра, магістра та доктора. Серед пропонованих навчальних програм, наприклад, — програма нафтопромислової справи (Petroleum Engineering) на гірничогеологічному факультеті або професійна програма «Здоров'я, безпека, довкілля» (HSE Professional) на факультеті техніки безпеки.

Technická univerzita Ostrava (VŠB-TUO)

майбутнього. Станьте експертами, що матимуть попит у технічних, природознавчих та економічних галузях. Для вас відчиняться двері в цілий світ.

Фото надано VŠB

Факультети

Гірничо-геологічний факультет Факультет технології матеріалів Машинобудівний факультет Економічний факультет Факультет електротехніки та інформатики Будівельний факультет Факультет техніки безпеки

Адреса:

VŠB – Technická univerzita

Ostrava

17. listopadu 2172/15

Ostrava-Poruba, 70800

Česká republika

Тел.: +420 597 321 111

Email: study@vsb.cz

35
www.vsb.cz
ОСТРАВСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчайтесь у VŠB-TUO і будьте готові до технологій

УНІВЕРСИТЕТ МЕНДЕЛЯ В БРНІ

Університет Менделя в Брні готує майбутні покоління експертів сільського господарства, лісництва, економіки, рослинництва, регіонального розвитку, педагогіки та інших галузей. Університет унікальний набором

галузей, окремі з яких пропонує в Чехії лише він — це, наприклад, виноробство та виноградарство чи створення та виробництво меблів. Крім кампусу та гуртожитків, до університету належать і місця для практики, поглиблення знань студентів та досліджень — це великі університетські ліси, поля, сади, дендропарк і виноградники. Університет Менделя складається з п'яти факультетів (факультет агрономії, факультет лісництва і перероблення деревини, факультет бізнесу та економіки, факультет рослинництва та факультет регіонального розвитку й міжнародних студій) та Інституту ціложиттєвого навчання, де ми, зокрема, викладаємо педагогіку, а також є Університет третього віку для людей похилого віку. У нашому університеті приблизно 8 900 студентів, з них 20% іноземці. Ми працюємо

з командами по всьому світу — наприклад, у Гані, Таїланді чи на Філіппінах. Передусім ми зосереджуємось на питаннях сталості довкілля та кліматичних змін.

Університет — найстарший аграрний університет у Чехословаччині — був заснований у 1919 році. У середині 1990-х років він отримав горде ім'я засновника генетики та одного з найважливіших науковців світу, Ґреґора Йоганна Менделя.

довкілля

Кампус Університетський кампус розташований недалеко від центру Брна в районі ЧернаПоле. Тут розміщені всі факультети, крім факультету рослинництва, що в Ледніце, а також бібліотека, їдальні, великий сад і гуртожитки неподалік. Отож усі базові сервіси до послуг студентів Університету Менделя розташовані поруч.

Університетські ліси Ліси Університету Менделя — унікальні в Європі. Жоден з університетів на нашому континенті не має безпосередньо поруч такого великого, суцільного лісу з такою різноманітністю видів. У лісах, третина з яких знаходяться в Заповідній ландшафтній зоні, студенти можуть дослідити лісництво у часи кліматичних змін.

Ботанічний сад і дендропарк До кампусу належать і великий ботанічний сад та дендропарк Університету Менделя.

У саду можна не тільки відпочивати, бігати чи навчатися, а й розглядати велику колекцію орхідей. Сад також слугує місцем для практичних занять студентів.

Фото надані MU

Контакти: Zemědělská 1665/1, 613 00 Brno Tel.: +420 545 131 111

E-mail: info@mendelu.cz https://mendelu.cz/

Жабчіце Жабчіце — місце для практичного навчання студентів. Окрім дослідних полів у Жабчіце, ми утримуємо сільськогосподарських тварин, наприклад, близько 1200 особин великої рогатої худоби. До нього входять і виноградники, третина з яких є виробничими, решта — унікальним генофондом виноградних сортів.

36 mendelu.cz
Mendelova univerzita v Brně
Дбаємо
про природу
й

У 2021 році Остравський університет відзначив свої 30 років. За цей час він витворив репутацію дружнього та перспективного університету в галузі гуманітарних

та природничих наук. Добре ім'я він має і в рейтингу Times Higher Education Ranking

(THE 2021), де ми входимо до ТОП 350 молодих університетів світу!

У 2022 році Остравський університет проходив процес міжнародної сертифікації

ASIIN, головною метою якого було отримати відгуки іноземних експертів щодо системи управління якістю в OУ. Університет успішно пройшов процес і отримав престижний сертифікат системи управління якістю. В Остравському університеті щороку навчається близько 10 000 студентів, з яких 10 % — іноземні студенти з усього світу. Університет складається з шести факультетів, що пропонують понад 136 навчальних напрямів

Факультети

Медичний факультет (наприклад, спеціальності «Загальна медицина», «Загальна сестринська справа», «Акушерство»)

Факультет суспільних наук (спеціальності «Соціальна робота», «Охорона здоров'я та соціальна допомога», «Розвиток та управління в соціальній роботі»)

Природничий факультет (спеціальності «Біологія», «Хімія», «Математика», «Інформатика»),

Філософський факультет («Філологія», «Історія», «Філософія»)

Педагогічний факультет (спеціальності «Підготовка вчителів початкових і середніх шкіл», «Педагогіка», «Психологія»)

Факультет мистецтв (спеціальності «Фотографія», «Графічний дизайн», «Живопис», різні музичні інструменти)

Контакти:

Щоб дізнатися більше, відвідайте наш чеський www.osu.cz або англомовний веб-сайт https www.osu.eu.

Якщо виникли запитання, напишіть на адресу: admission@osu.cz.

Значною перевагою є можливість безкоштовного навчання чеською мовою. Якщо ж оберете одну із запропонованих англомовних програм (English Philology, Mathematics, Chamber Music), щорічно сплачуватимете від 2000 євро. Заявку можна подавати з середини листопада до середини березня, вона коштує 20 євро. Вам не доведеться турбуватися про проживання в Остраві, Остравський університет має власні гуртожитки, ціна яких — від 96 євро.

На підставі рішення ректора Остравського університету скасовано вступний внесок у розмірі 600 чеських крон для всіх громадян України, які мають візу для надання тимчасового захисту в Чеській Республіці та подають заяву на навчання в навчальному році 2023-2024.

Як зрозуміло вже з назви, університет розташований в Остраві, третьому за величиною місті Чехії. Раніше Остраву вважали промисловим містом, але сьогодні вона пропонує незліченну кількість культурних, спортивних та гастрономічних вражень, особливо для молоді. Також тут живе велика громада українців. Якщо ж самої Острави вам недостатньо, можете відвідати Польщу (доїдете за 20 хв), Словаччину (40 хв) або Австрію (3 год), або навіть завдяки університету поїхати за кордон за програмами Erasmus, VIA чи OU AID. Якщо хочете на 1-2 семестри поїхати кудись у межах Європи й отримувати стипендію, можете обрати з понад 400 університетів по всій Європі, з якими Остравський університет уклав контракти. Або й вирушити до якогось заморського університету.

37
www.osu.eu Ostravská univerzita
ОСТРАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Фото надані OSU

УНІВЕРСИТЕТ

ЯНА ЕВАНГЕЛІСТИ

ПУРКИНЄ

В УСТІ-НАД-ЛАБЕМ

Ми — сучасний науковий, педагогічний та культурно-освітній центр Устецького краю. У нас навчаються понад 12 000 студентів, працюють понад 900 працівників. Ми пишаємося належністю до міста Усті-над-Лабем та робимо вагомий внесок у розвиток нашого регіону. Наш університет існує з 1991 року, і зараз за цією назвою стоїть 8 факультетів:

Факультети

Соціально-економічний факультет

Факультет мистецтва та дизайну

Факультет машинобудування

Факультет охорони здоров'я

Факультет довкілля

Філософський факультет

Педагогічний факультет Природничий факультет

У нашому університеті ви знайдете все, що студент може забажати. Нам належить новий університетський кампус в одному з наймальовничіших районів Усті-над-Лабем. Безпосередньо на території кампусу розташована більшість факультетів, велика наукова бібліотека з приміщеннями для навчання, відкритий амфітеатр, книгарня, заклади громадського харчування та багато іншого.

Наш університет також має власні гуртожитки, які розташовані всього в кількох хвилинах ходьби від кампусу. А ще в самому Усті-над-Лабем наші студенти можуть відвідати численні культурні та спортивні заклади, причому в деяких можна отримати різноманітні знижки та інші переваги завдяки студентському квитку. У нашому університеті вже навчається багато студентів з-за кордону, особливо з України.

Навчання за акредитованими навчальними програмами в нашому університеті є абсолютно безкоштовним. Для реєстрації на будь-яку з десятків наших навчальних програм іноземний абітурієнт повинен надати сертифікат про належний рівень володіння чеською мовою. Деякі з наших факультетів вимагають лише рівня А2, інші — В1.

Наш університет уже давно співпрацює з празькою мовною школою, з якою ми регулярно організовуємо підготовчий мовний курс чеської мови для іноземців. Якщо ви зареєструєтесь на цей платний курс, можете вибрати, чи хочете на час курсу навчатися в Празі, чи в Усті-над-Лабем.

Більше інформації знайдете на сайті https://oca-praga.cz/.

Якщо виникнуть запитання, не вагайтеся звертатися до співробітника Департаменту зовнішніх зв'язків університету за електронною адресою alec.mindak@ujep.cz.

Ми з радістю проконсультуємо Вас!

38 www.ujep.cz
Фото
надані UJEP

Їглавський політехнічний університет — єдиний державний університет, розташований у краї Височина. Відзначається він зокрема індивідуальним підходом викладачів та практичною спрямованістю — залежно

від обраної програми студенти протягом навчання проходять до 46 тижнів професійної практики. До викладання зазвичай залучені й практичні експерти — як викладачі або керівники дипломних робіт. З 2020 року Їглавський політехнічний університет має сучасний навчальний центр з аудиторією великої місткості та унікальною «віртуальною фабрикою», що моделює виробничі процеси, яка використовує принципи Індустрії 4.0 та є однією з провідних у Чехії.

Навчальні програми та спеціальності Слово «політехніка» походить із грецького polus (багато) та techne (мистецтво) — воно відображає те, що університет не орієнтований лише на одну галузь, а вирізняється різноманітністю навчальних пропозицій. Зацікавлені у навчанні можуть обирати як медичні бакалаврські спеціальності, так і технічні та економічні програми, як на денній, так і на заочній формі навчання. Для навчання на технічних та економічних бакалаврських програмах не обов'язково складати вступні іспити. Крім того, з осені 2021 року Їглавський політехнічний університет відкриває нову магістерську програму «Прикладні технології для промислової практики», завдяки якій вперше можна буде отримати диплом інженера безпосередньо у краї Височина.

Навчання за кордоном

Університет дає студентам можливість проходити стажування за кордоном та їздити за кордон за обміном в рамках програми Erasmus+. Завдяки тому, що університет невеликий, шанси виїхати за кордон — майже 100 %.

Посеред країни Легкий доступ до всього — для нас очевидна річ, адже ми знаходимось посеред країни, а університет розташований у центрі Їглави, поруч із автовокзалом, звідки можна без пересадок доїхати до Праги, Брна та багатьох інших міст.

Безкоштовне навчання та вигоди для студентів Ми — державний університет, а це означає, що на всіх спеціальностях та за всіма програмами чеською мовою навчання безкоштовне.

Підтвердження знань чеської мови Для навчального року 2023-2024 потрібно додатково підтвердити знання чеської мови. Це можна зробити склавши іспит з чеської у Їглавському політехнічному університеті: усна співбесіда на вступному іспиті (перевірка розуміння чеської, розповісти про мотивацію навчання, очікування і нагальні потреби студент) та письмова частина для перевірки знань лексики і граматики.

Контакти:

Vysoká škola polytechnická Jihlava

Tolstého 16 586 01 Jihlava Телефон: +420 567 141 111

Email: vspj@vspj.cz

Vysoká škola polytechnická Jihlava

Фото надані

39
ЇГЛАВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
www.vspj.cz
VŠPJ

ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ЛІБЕРЦІ

Технічний університет в Ліберці розташований на півночі Чеської Республіки, в мальовничому місті біля підніжжя гори Йештед. Університет пропонує якісну освіту європейського рівня. За рейтингом QS World University Rankings 2021 входить у топ 800 кращих вищих навчальних закладів світу.

У ТУЛ налічується понад 120 навчальних програм, серед яких є не тільки технічні, але і гуманітарні напрямки. Частиною університету також є інститут наноматеріалів, передових технологій та інновацій. Навчання чеською мовою безкоштовне, при цьому для вступу на більшість факультетів немає вступних іспитів.

Технічний університет в Ліберці гарантує іноземним студентам проживання в комп-

лексі студентських гуртожитків. Також сту-

денти можуть розраховувати на підтримку

та допомогу українською мовою.

Не пропустіть свій шанс отримати високоякісну освіту, яка є набагато доступніша, ніж в Західній Європі чи США.

Університет пропонує: Безкоштовне навчання чеською мовою Набір студентів на більшість факультетів проходить без вступних іспитів Проживання в університетському гуртожитку, який є одним з найкращих в Чеській Республіці

Можливість отримання стипендій для іноземців, стипендій на проживання, за успішність тощо

Міжнародні програми обміну студентів Безкоштовні курси чеської мови для студентів

Річні курси чеської мови та підготовки до вступу в університет

Новітні лабораторії

Практика для студентів

Широкі можливості для подальшого працевлаштування

Студентам з України продовження на-

вчання на семи факультетах. Навчання

чеською та англійською мовами. Контакт: ukrajina@tul.cz

Факультети

Факультет машинобудівництва Факультет текстильної промисловості Факультет природничо-гуманітарних наук та педагогіки Факультет економіки Факультет мистецтв та архітектури Факультет мехатроніки, інформатики та міждисциплінарних досліджень Факультет медичних досліджень

Контакти: www.tul.cz international@tul.cz +420 485 353 122

40 www.tul.cz
(TUL)
Technická univerzita v Liberci
Фото надані TUL

Факультет соціальних наук Карлового університету (FSV UK) — частина одного з найстаріших університетів на світі. Заснував його в Празі 1348 року чеський король та імператор Священної Римської імперії, Карл IV. Невдовзі після свого заснування на початку 90-х років минулого століття факультет став регіональним центром дослідження та викладання економіки, соціології, політології, міжнародних зв’язків, регіоналістики, медіа, журналістики та зв’язків з громадськістю. Наша мета — підтримувати освіченість, знання і творчий підхід усього людського суспільства та культивувати свободу думок і незалежне академічне дослідження.

Зараз на FSV UK навчається понад 4000 студентів, з них понад 200 опановує спеціальності, що викладаються англійською («English language degree programs»). Крім того, з 17 факультетів Карлового університету FSV UK уже довго тримає першість у міжнародній мобільності — щороку факультет приймає понад 500 іноземних студентів у рамках програм обміну (напр., Erasmus+ та ін.).

Крім багатьох бакалаврських, магістерських та докторських програм, наріжним каменем факультету є й 16 платних англомовних програм. Студенти можуть обирати серед таких спеціальностей, як економіка, регіоналістика, міжнародні студії, соціологія, політологія чи медійні студії

Чому варто навчатися саме в нас?

Карлів університет — єдиний чеський університет, який щороку з’являється в міжнародно визнаному рейтингу «Academic Ranking of World Universities».

Наші академіки — відомі діячі в галузях політології, соціології, економіки, медіадосліджень та міжнародних зв’язків.

Ми щасливі мотивувати студентів і розвивати їхні здібності та вміння. Багато з них має шанси здобути стипендію за успіхи в навчанні чи інший вид стипендії.

Випускники FSV UK отримують не тільки багаті теоретичні знання, а й чимало практичного досвіду.

Fakulta sociálních věd (FSV UK))

FSV UK — це факультет на усе життя. Викладачі та студенти прагнуть створити дружній колектив, у якому народжується багато чудових думок та ідей. Водночас факультет і студентські організації влаштовують безліч культурних, освітніх та розважальних заходів, екскурсій та інших цікавих проєктів. Немало важить і те, що факультет розташований у центрі Праги — одного з найкрасивіших і найчарівніших міст у серці Європи! Карлів університет також пропонує різні способи підтримки українських та іноземних студентів, які навчаються в українських університетах. Ви можете вибрати будь-яку навчальну програму, яка наразі відкрита у КУ, і стати так званим фрімувером (freemover). Для отримання конкретної інформації завжди звертайтеся до координатора факультету та, якщо можливо, домовтеся з ним про зустріч.

Контакти:

Univerzita Karlova

Ovocný trh 560/5

Praha 1, 116 36

Česká republika

Tel.: +420 224 491 248

E-mail: pr@cuni.cz

41
fsv.cuni.cz
ФАКУЛЬТЕТ СОЦІАЛЬНИХ НАУК КАРЛОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ

České vysoké učení technické v Praze

ЧЕСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У ПРАЗІ

Чеський технічний університет у Празі (ЧТУ) — один з найбільших і найстаріших технічних університетів Європи. ЧТУ був заснований у 1707 році. За історію його існування в університеті працювало багато видатних діячів, таких як, наприклад, Крістіан Доплер, Франтішек Кршіжік, Йозеф Зітек, Владімір Прелоґ, Вацлав Гавел, Ева Їржічна та інші. Сьогодні ЧТУ має вісім факультетів (будівельний, механічний, електротехнічний, ядерний та інженерно-фізичний, архітектурний, транспортний, біомедичної інженерії, інформаційних технологій)

і шість інститутів, включно з «MIAS School of Business». Зараз у ЧТУ навчається понад 19 000 студентів. ЧТУ готує спеціалістів у галузі техніки, вчених і менеджерів зі знанням іноземних мов — активних, гнучких, здатних швидко адаптуватися до вимог ринку. На навчальний рік 2022/2023 ЧТУ пропонує своїм студентам понад 350 навчальних програм. Наші студенти мають можливість поїхати на кілька семестрів на навчання за кордон або подати заявку на стажування у найвідоміших компаніях по всьому світу.

Навчання чеською мовою безкоштовне, англійською — платне.

Усі студенти мають можливість отримати стипендії і гранти, а також брати участь

у престижних міжнародних стипендіальних

та наукових проєктах. Відмінники мають право на академічну стипендію.

ЧТУ також пропонує всім студентам проживання у власних студентських гуртожитках з найкращим розташуванням у Празі, мережу їдалень, буфетів і кафе зі студентськими цінами, консультування і коучінг з питань кар’єри, законодавчу, соціальну та інтеграційну підтримку, студентські клуби, «buddy»-програму, різноманітні студентські заходи, конкурси або спеціальні профільні лекції, семінари і консультації, які проводять відомі люди та гості. Студенти з інвалідністю мають змогу облаштувати навчальне середовище та процес навчання відповідно до їхніх конкретних потреб. За рейтингом QS World University Rankings, до якого входить понад 4 200 університетів світу, ЧТУ займає 378 місце.

Контакти:

České vysoké učení technické v Praze

Jugoslávských partyzánů 1580/3

160 00 Praha 6 - Dejvice

Česká republika

Tel.: +420 224 351 111

E-mail: cvut@cvut.cz

42 www.cvut.cz, www.studyatctu.com

Університет Масарика - вищий навчальний заклад в Брні, застований у 1919 році. Названий на честь Томаша Масарика, видатного чеського державного діяча і першого президента Чехословаччини. Другий за кількістю студентів університет в Чехії, у ньому навчається більше 40000 студенти, з них 7000 – іноземці. Складається з 10 факультетів та більше 200 кафедр. На базі університету працюють науково-дослідні інститути, наприклад, Міжнародний інститут політології та Середньоєвропейський технологічний інститут, крім того це єди-

ний університет який має власну полярну станцію в Антарктиді. Окремі лекції та навіть цілі курси в університеті викладають професори престижних європейських та американських університетів, керівники великих підприємств, а також високопосадовці, дипломати з різних країн світу. Університет Масарика входить до переліку найкращих університетів світу (згідно рейтингу QS World University Rankings) У Масариковому університеті можна вивчати дві та більше спеціальностей одночасно.

Факультети університету Масарика: Юридичний факультет Медичний факультет Факультет природничих наук Факультет філософії Педагогічний факультет Факультет інформатики Факультет економіки та управління Факультет спорту Факультет соціальних наук Фармацевтичний факультет

10 причин навчатися в університеті Масарика:

Можете організувати навчання за зручним

для вас графіком

Будете навчатися в сучасний лабораторіях

та бібліотеках

Проживання у студентському місті

Будете залучені до передових досліджень

Плануйте онлайн свій розклад та іспити Можливість пройти стажування за кордоном

Отримаєте підтримку в будь-якій життєвій

ситуації

Перевірите свої знання на практиці Зустрінете чудових людей у різних асоціаціях та гуртках Залишатиметеся у русі під час навчання

Обов'язковою умовою для вступу на всі факультети університету Масарика, крім медичного та спортивного факультетів, є успішне проходження тесту TSP (Test studijnych predpokladov). Іспит перевіряє здібності абітурієнта успішно навчатися в УМ. У межах цього тесту перевіряються здібності вербального, нумеричного, аналітичного, критичного, просторового мислення, і навіть загальні знання у сфері культури.

УМ у співпраці з Міністерством освіти, молоді та спорту (MŠMT) має спеціальну стипендіальну програму для українських студентів для завершення навчання в Чехії. Питання надсилайте на електронну пошту scholarships.ukraine@muni.cz, будь ласка, в електронній пошті завжди вказуйте назву факультету, на якому ви хочете навчатися.

Контакти:

Žerotínovo nám.617/9, 601 77 Brno, Rektorát

Телефон: +420 549 49 1111

E-mail: info@muni.cz

43
УНІВЕРСИТЕТ МАСАРИКА
www.muni.cz
Masarykova univerzita
1 2 3 4 5 6 7 8 9

Ústav jazykové a odborné přípravy, Univerzita Karlova

ІНСТИТУТ МОВНОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

КАРЛІВ

УНІВЕРСИТЕТ

Як щодо безкоштовного навчання та отримання престижної європейської освіти

в Чехії? Цеможливо. Для цього достатньо

записатися на щорічні підготовчі курси Інституту мовної та професійної підготовки Карлового університету (ÚJOP UK).

Навчання в ІМПП КУ має багато переваг, які допоможуть вам досягти ваших академічних та особистих цілей:

Якісне викладання досвідченими та професійними викладачами, які забезпечать

вам індивідуальний підхід та підтримку.

Широкий вибір програм чеською та англійською мовами, які підготують вас до

вступних іспитів і майбутнього навчання.

Наші підготовчі програми складаються

з інтенсивного навчання мови та спеціалізованих предметів.

Сертифікати про знання чеської мови, які відкриють вам двері до подальшого навчання.

Можливість безкоштовного навчання в університетах за умови складання іспиту з чеської мови на рівні В1/В2/С1.

Практична допомога та консультація з адміністративних та життєвих питань, таких як віза, нострифікація, проживання тощо.

Дружнє мультикультурне середовище, де

ви зустрінете людей з різних куточків світу та заведете нових друзів.

Ми також пропонуємо інші можливості, які допоможуть вам покращити свої мовні навички, підготуватися до іспитів або стати вчителем чеської мови для іноземців: Інтенсивні (денні) та вечірні курси чеської мови, де ви вивчите чеську мову від рівня A1 до C1.

Онлайн курси чеської мови (рівні А1 – В1), на яких ви вивчатимете чеську мову за допомогою сучасних технологій та інтерактивних матеріалів.

Спеціальні курси чеської мови – професійні та перепідготовки.

Літні курси чеської мови.

Методичні курси для вчителів чеської мови як іноземної.

Іспити з чеської мови для іноземців, визнані на міжнародному рівні та придатні для навчання, працевлаштування, проживання чи громадянства в Чеській Республіці.

Ласкаво запрошуємо до нас!

Контакти: InfoPoint ÚJOP UK

E-MAIL: studujop@ujop.cuni.cz

WHASTAPP: +420 778 754 481

44 ujop.cuni.cz

Palacký University Olomouc

УНІВЕРСИТЕТ ПАЛАЦЬКОГО В ОЛОМОУЦІ

Університет Палацького в Оломоуці (УП) був заснований 1573 року. Сьогодні в ньому понад 20 000 студентів на 8 факультетах, що охоплюють галузі наук про здоров’я й медицини, сучасних і класичних мов, філософії, педагогіки, природничих наук, правознавства й теології. Тут навчаються понад 4 000 іноземних студентів з усього світу. УП – сучасний, орієнтований на дослідницьку роботу заклад вищої освіти, де високоякісне навчання поєднане з дослідами й підтримується такими сервісами, як бібліотеки, комп’ютери, лабораторії тощо. Рейтинг університетів за версією журналу «Times Higher Education» (THE) уперше розмістив УП у 2015 році, а у 2018 році ми стали одним із 10 найкращих університетів за версією THE. За відмінну міжнародну співпрацю Університет Палацького у 2019 році отримав престижну нагороду Європейської

асоціації міжнародної освіти (EAIE).

Основна мова навчання – чеська. Крім того, УП пропонує програми та курси іншими мовами. Найпопулярнішими серед іноземних студентів є загальна медична практика (MUDr.), стоматологія (MDDr.) та багато

інших англомовних програм, наприклад, єврокультура (Erasmus Mundus MA), студії міжнародного розвитку (Mgr., Ph.D.), міжнародне та європейське право (Mgr., Ph.D.), психологія (Ph.D.), китайська філологія (Bc.), консультація людей з особливими потребами (Mgr.), спеціальна педагогіка (Ph.D.), теорія музики (Ph.D.), біотехнології та генна інженерія (Mgr.), прикладна математика (Mgr.), кінантропологія, біофізика, біохімія, екологія, геоінформатика та картографія, геологічні науки, історія, нанотехнології, нанохімія, оптика та оптоелектроніка, політологія (Ph.D.) та багато інших. Більше інформації про освітні програми див. за адресою https:// studijniprogramy.upol.cz/en/

Усім іноземним студентам гарантоване проживання в сучасних, повністю обладнаних гуртожитках. Їдальні розташовані в 6 різних локаціях університету. Колишня середньовічна столиця Моравії, Оломоуц поєднує історію та сучасний темп життя. Місто достатньо велике, щоб забезпечити всі зручності міського життя, включно з театрами, галереями та клубами, а ще –можливостями для занять спортом.

45
www.upol.cz

Akademie múzických umění v Praze (AMU) / Празька академія виконавських мистецтв www.amu.cz/en

Masarykova univerzita (MU) / Університет Масарика www.muni.cz

Univerzita Jana Evangelisty Purkyně v Ústí nad Labem (UJEP) / Університет Яна Евангеліста Пуркинє в Усті-над-Лабем www.ujep.cz

Vysoká škola báňská-Technická univerzita Ostrava (VŠB-TUO Ostrava) / Технічний університет Острава — Гірський інститут www.vsb.cz/cs

Vysoké učení technické v Brně (VUT) / Технічний університет у Брно www.vutbr.cz

Akademie výtvarných umění v Praze (AVU) / Празька академія образотворчих мистецтв www.avu.cz

Mendelova univerzita v Brně (MENDELU) / Університет Менделя у Брно www.mendelu.cz

Univerzita Karlova (UK) / Карлів університет www.cuni.cz

Vysoká škola ekonomická v Praze (VŠE) / Економічний університет у Празі www.vse.cz

Západočeská univerzita v Plzni (ZČU) / Захiдночеський унiверситет м. Плзень www.zcu.cz/cs/index.html

Česká zemědělská univerzita v Praze (ČZU) / Чеський аграрний університет в Празі www.czu.cz/cs

Ostravská univerzita (OU) / Остравський університет www.osu.cz

Univerzita Palackého v Olomouci (UP) / Університет Палацького в Оломоуці www.upol.cz

Vysoká škola chemicko-technologická v Praze (VŠCHT Praha) / Хімікотехнологічний університет у Празі www.vscht.cz

České vysoké učení technické v Praze (ČVUT) / Чеський технічний університет у Празі www.cvut.cz

Slezská univerzita v Opavě (SU) / Сілезький університет в Опаві www.slu.cz/slu/cz

Univerzita Pardubice (UPa) / Університет Пардубіце www.upce.cz

Vysoká škola polytechnická Jihlava (VŠPJ či VŠP Jihlava) / Політехнічний

інститут Їглава www.vspj.cz

Janáčkova akademie múzických umění v Brně (JAMU) / Музична академія імені Яначека www.jamu.cz

Technická univerzita v Liberci (TUL) / Технічний університет у Ліберці www.tul.cz

Univerzita Tomáše Bati ve Zlíně (UTB) / Університет Томаша Баті у Зліні www.utb.cz

Vysoká škola technická a ekonomická v Českých Budějovicích (VŠTE) / Технічний та економічний університет

в Чеських Будєйовіцах www.vstecb.cz

Jihočeská univerzita v Českých Budějovicích (JU) / Південночеський університет в Чеських Будєйовіцах www.jcu.cz

Univerzita Hradec Králové (UHK) / Університет Градець-Кралове www.uhk.cz

Veterinární a farmaceutická univerzita Brno (VFU Brno) / Ветеринарно-фармацевтичний університет у Брно www.vfu.cz/cz

Vysoká škola uměleckoprůmyslová v Praze (UMPRUM) / Академія

мистецтва, архітектури та дизайну

в Празі www.umprum.cz

Навчайся у Чехії 46 НАВЧАЙСЯ В ЧЕХІЇ!

ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕСЬКОГО ЦЕНТРУ В HOUSE OF EUROPE

House of Europe веде свою історію в Україні від 2019 року і позиціонує себе спадкоємцем програми Culture Bridges. Утім СВ здебільшого (якщо не виключно) орієнтувалася на культурну сферу. А у House of Europe присутня медицина, у межах якої Чеський центр у Києві опікувався медичною сферою і працював над поширенням в Україні найновіших медичних знань з неонатології, педіатрії, реабілітації дітей та менеджменту. Уже під час втілення програма зазнала суттєвих змін — карантин значно обмежив можливості для міжнародних подорожей і перетворив на онлайн більшість доступних раніше форматів обміну досвідом, а повномасштабна війна вплинула на контекст навчальних онлайн-програм та миттєве реагування на нагальні потреби медичних працівників в Україні.

Незважаючи на всі перепони, завдяки команді Чеського центру вдалося реалізувати всі поставлені цілі та програми проєкту.

Підбиваємо підсумки з нагоди завершення нашого першого етапу в House of Europe та розповідаємо про можливості, які продовжуть жити далі незалежно від існування проєкту.

House of Europe (Дім Європи) — це програма, створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС та Великій Британії. Чеський центр був запрошений у Дім Європи як член консорціуму, що спеціалізуватиметься на медицині. Розробляючи програми та їхній формат, Чеський центр зосередився на неонатології, фізичній терапії та ерготерапії дітей, менеджменті медзакладів і окремих відділень. Саме у цих галузях були розроблені навчальні подорожі: професійні, подібні до ретельно спланованого туру, але з фокусом на медичних закладах, з докладним планом, тренінгами, і знайомствах з європейськими медиками. Вони поділялися на середньострокові (подорожі до 1 місяця для 1–2 учасників) та короткострокові (від 5 до 10 днів для 6–10 учасників). Для середньострокових подорожей необхідне знання англійської мови.

Усі програми були сплановані у співпраці з експертами медичних асоціацій, щоб вони відповідали поточній реформі в охороні здоров’я. У 2020 році через коронавірус наші навчальні подорожі перейшли в онлайн-формат та стали відкритими понад кордонами. Але і дистанційно було дотримано поставлених цілей Чеського центру у межах програми: діалог між європейською та українською медичними спільнотами; зміцнення міжнародних відносин і сприяння мобільності та взаєморозумінню між цільовими групами; зростання обізнаності про програми ЄС* для України, посилення співпраці та контактів між цільовими групами України та ЄС*; підвищення рівня надання медичної допомоги у зазначених вище галузях; переймання європейського досвіду у межах реформи: розроблення пакетів послуг, надання медичної допомоги, доступні українською євростандарти та протоколи для українських медиків тощо.

47 Діяльність Чеського центру в House of Europe
ЦЕ МАТЕМАТИЧНЕ, ДЕТЕКТИВНЕ І НАВІТЬ МИСТЕЦЬКЕ ЗАВДАННЯ
* Тут і далі йдеться про країни ЄС, а також Велику Британію. До країн ЄС належать Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція.

Курси були розроблені так, що залишатимуться актуальними ще щонайменше 5 ро-

ків; усі матеріали перекладені українською

мовою, а лекції доповнюють українські субтитри. Також до курсів можуть долучитися не тільки медики, а й студенти медичних вишів. Чеський центр розробив концепцію з тестовими завданнями для перевірки знань і можливістю отримати сертифікат, що відповідає вимогам МОЗ — у період карантинних обмежень це важливий момент, який залишається й ефективним помічником під час повномасштабної війни. Завдяки залученню більшої кількості учасників, у співпраці з Медичними асоціаціями вдалося перекласти європейські медичні стандарти у межах наших онлайн курсів та поширювати їх серед медзакладів, що дає змогу поглиблювати свої цілі та розширювати можливості. У 2022 році Чеський центр розробив курс із фізичної та ерготерапії дітей, які постраждали внаслідок бойових дій та інших надзвичайних ситуацій. Курс став нагальною реакцією на новий досвід травм та поранень, експерти курсу діляться ключовими стратегіями роботи та останніми інноваціями і протоколами реабілітації у країнах ЄС.

медицини та принципах мультидисциплінарного

У 2021 році Чеський центр розширив свої програми і було створено новий формат навчання — Digital Labs: медики.

Це п’ятиденна онлайн-лабораторія, яка збирала фахівців з усієї України, щоб подумати над подоланням нагальних викликів сфери охорони здоров’я. Це був простір, де активні медики могли ділитися досвідом та працювати над рекомендаціями, що змінять систему охорони здоров’я в Україні на краще. Простір, де багато натхнення, спілкування та спільної роботи, а у 2022 році лабораторія стала також безпечним простором з психологічної підтримки для спільноти випускників наших програм. Учитися потрібно в найкращих, тому у нас викладали лише досвідчені та вмотивовані. Лектори з ЄС на прикладі власної практики розповідали про тренди в охороні здоров’я. Українські медики доводили, що змінювати середовище можна навіть попри відсутність (матеріальної) підтримки та ділилися найновішою інформацією для роботи у періоди стресу. Формат лабораторії став також новим досвідом для лекторів з ЄС, адже українські медики розповіли, з якими новими викликами щодня зіштовхуються

та які складні питання мають вирішувати у забезпечені комунікації в командах та

з пацієнтами. Це все нові теми та глибокі інсайти для обговорення і подолання. Тому такий формат працював у двосторонньому

порядку та сприяв посиленню підтримки українських колег.

І наприкінці 2021 року Чеський центр, при першій нагоді, міжнародні стажування відновив та неонатологиня і педіатрка з Івано-Франківська відвідали Варшаву, Інститут охорони здоров’я дітей. Цей крок був мотиваційним не лише для медичних програм, але й для решти програм консорціуму, спонукаючи колег до відновлення міжнародних подорожей. Онлайн-формат — це завжди дуже багато теоретичної інформації, а «вирватися назовні» та закріпити теорію практичним досвідом — ідеальна комбінація. Специфіка цього стажування — метаболічні захворювання, якими займається не кожна лікарня. Тому для лікарок це була важлива нагода на власні очі зустрітися з пацієнтами, яких упродовж своєї практики, певно, й не бачили.

«Річ не в тому, наскільки класна матеріально-технічна база у конкретної лікарні чи медичного центру. Річ більше в тому, наскільки ми розширили свій кругозір, дістали нові знання і новий погляд на багато речей, з якими ми, може, й не зустрічались», — відповідає нам педіатриня Христина через пів року після стажування.

На жаль, після 24 лютого продовжувати стажування було не можливо, тож Чеський центр знову змінив свій фокус та разом із House of Europe створив формат грантової підтримки не лише медичної спільноти випускників, але й діячів культури, які знайшли прихисток у Чехії.

48 Діяльність Чеського центру в House of Europe
Здобуток формату курсів онлайн — можливість залучати більше учасників.
це якісний науковий контент, побудований на базі доказової
підходу

Відгуки

«Навіть коли ви не потрапили у «живу» подорож — варто зареєструватися на доступні курси онлайн: вони будуть корисні для більшості спеціальностей, розроблені як універсальні, і ви можете вчитися у зручному для вас темпі, перевіряючи себе онлайн-тестами», — Анастасія Стефанишин, неонатологиня обласної клінічної лікарні та асистентка кафедри педіатрії Івано-Франківського національного університету.

«Онлайн-курс «Європейські рекомендації з реабілітації новонароджених та малих дітей» — це якісний науковий контент, побудований на базі доказової медицини та принципах мультидисциплінарного підходу.

Є дієвим інструментом для застосування новітніх європейських практик з фізичної

терапії в Україні. Щиро дякую!», — Євген Василенко, доцент кафедри фізичної терапії та ерготерапії НУФВСУ, м. Київ.

«Щиро дякую! Ви та ваша команда — то НЕЙМОВІРНІ ЛЮДИ, ви РОБИТЕ мега-СПРАВУ для розвитку реабілітації в Україні! Зі святами та ПЕРЕМОГИ!!!», — Тетяна Турицька, професорка кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії ДНУ ім. Олеся Гончара.

«I would like to let you know that I started a FB group: Ukrainian Occupational and Physiotherapists new in the Netherlands. One of the participants of the former programme reached out to me since she is now in the Netherlands and that was the trigger to try to establish a supportive professional network through FB. One of the effects of your programme!! I am very happy to be part of your program», — Jolien van den Houten, CO-OP Approach Instructor and lecturer of our online courses

Долучайтеся до онлайн-курсів про інновації у роботі з наймолодшими пацієнтами, створених у співпраці з досвідченими лікарями з ЄС. Обирайте курс для себе, реєструйтесь і навчайтеся, перевіряйте свої досягнення завдяки онлайн-тестам і отримуйте диплом про успішне навчання:

«Фізична терапія та ерготерапія дітей, що постраждали внаслідок бойових дій та інших надзвичайних ситуацій»

«Сучасний догляд за новонародженими»

«Медична допомога новонародженим та дітям зі спадковими хворобами обміну речовин»

Партнери курсів — освітні платформи EdEra та Doctor Thinking.

«Європейський досвід реабілітації новонароджених та малих дітей»

«Катамнестичне спостереження за новонародженими та немовлятами»

«Європейські рекомендації з реабілітації новонароджених та малих дітей»

49 Діяльність Чеського центру в House of Europe
на медичну діяльність Чеського центру:

ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ

Автор: Швесткова Ольга, Сладкова Петра та кол.

Рік видання: 2019

Кількість сторінок: 272

Обкладинка: м’яка

Формат: 205х260 мм ISBN 978-617-7286-53-9

Цей підручник призначений для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

напряму підготовки «Фізична терапія» на 1-му медичному факультеті Карлового університету й Загальної факультетської лікарні у Празі (1-го МФ КУ і ЗФН у Празі). Підручник практично орієнтований і призначений допомогти набути базових знань у галузі фізичної

терапії студентам трьох курсів.

Підручник є результатом діяльності колективу лікарів, фізіотерапевтів й ерготерапевтів, які забезпечують проведення теоретичного та практичного навчання зі спеціальності

«Фізична терапія» на 1-му МФ КУ і ЗФЛ у Празі. Книга складається із трьох частин: загальної, спеціальної й частини, присвяченої науці і дослідженням у царині фізичної терапії та реабілітації.

Загальна частина містить характеристику галузі, основні діагностичні принципи, включно з комплексною фізіотерапевтичною формою, а також засади ергодіагностики (дотрудова реабілітація). Важлива частина присвячена Міжнародній класифікації функціональності, обмеження життєдіяльності та здоров’я ВООЗ, її застосуванню у фізичній терапії, інформації про процес призначення й використання технічних допоміжних засобів, а також короткому огляду чинного законодавства в реабілітації. Спеціальний розділ орієнтує в основних клінічних дисциплінах: хірургії, терапії та неврології. Коротку характеристику вибраної клінічної дисципліни підготував лікар зі спеціалізацією у відповідній галузі й одночасно з реабілітаційною спеціалізацією. Ще один розділ присвячений основним діагностичним і терапевтичним підходам до фізичної терапії у вибраних клінічних дисциплінах. Діагностична частина містить фізіотерапевтичні обстеження у відповідних клінічних дисциплінах. Терапевтична частина коротко, але докладно описує часто використовувані спеціальні фізіотерапевтичні методи.

В останній частині студенти дізнаються про можливості використання сучасних технологій у фізичній терапії, про їхнє значення для «доказової медицини» (англ. evidence based medicine) у реабілітації. В кінці посібника наведено алфавітний покажчик використаних скорочень та список літератури, а також додатки.

ЕРГОТЕРАПІЯ

Автор: Швесткова Ольга, Свєцена Катержина та кол.

Рік видання: 2019 Кількість сторінок: 280 Обкладинка: м’яка Формат: 205х260 мм ISBN 978-617-7286-52-2

«Ерготерапія» — підручник, укладений для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки «Ерготерапія» на 1-му медичному факультеті Карлового університету. Пропонований підручник є результатом діяльності колективу лікарів та ерготерапевтів, які забезпечують проведення теоретичного та практичного навчання з дисциплін спеціальності «Ерготерапія» на 1-му МФ КУ та ЗФЛ у Празі.

Це навчальне видання містить доповнені теми, які не були опубліковані чеською мовою. Воно поділене на теоретичну та практичну частину. Підручник містить основну інформацію не лише щодо напряму «Ерготерапія» в контексті медичної сфери, а й відомості стосовно галузі реабілітації у медицині, соціальної, педагогічно-освітньої, трудової реабілітації, а також короткий огляд чинного законодавства у сфері реабілітації. Значна частина присвячена Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я ВООЗ та інформації про процес призначення й використання технічних допоміжних засобів.

Крім того, в підручнику наведено основні відомості про перебіг ерготерапевтичного процесу, обстеження й оцінювання функціонального стану пацієнта, про встановлення короткотермінових та довготермінових ерготерапевтичних завдань та плану задля досягнення поставленої мети, про подальші ерготерапевтичні втручання. У виданні особлива увага приділяється ерготерапевтичному функціональному оцінюванню, оцінюванню та втручанню при обмеженні життєдіяльності (інвалідності) різного типу, наприклад, у пацієнтів з функціональними порушеннями верхніх кінцівок, у пацієнтів із психосоціальними порушеннями, у пацієнтів з порушенням когнітивних функцій.

ЧИТАЙТЕ СУЧАСНУ ЄВРОПЕЙСЬКУ
МЕДИЧНУ ЛІТЕРАТУРУ
УКРАЇНСЬКОЮ

«Це важливий доказ того, що незважаючи на жахливу ситуацію, в якій перебуває Україна, українці не дозволили позбавити

себе своєї творчості, самобутності та

унікальності. Ми всі б мали брати з вас приклад», — Тереза Соушкова, директорка Чеського центру в Києві.

hromadske разом із партнерами — фестивалем документальних фільмів Kharkiv MeetDocs та Чеським центром — презентувало фільми семи фіналістів конкурсу документального кіно «Ліфт». Показ відбувся 1 березня в кінотеатрі «Жовтень». Війна — головна тема робіт, які увійшли до шорт-листа: вимушена еміграція, життя прифронтових міст, спільне відчуття втрати, незаконні затримання в окупованому Криму. «Дуже важливо саме зараз фіксувати, документувати й зберігати історію, події, які відбуваються з нами, емоції, які народжуються всередині нас. Ми зрозуміли, що багато хто це робить, однак працюють "в шухляду", бо, на жаль, якісних майданчиків для цього не так багато», — каже головний режисер hromadske Сашко Назаров.

«Документальне кіно є нашою зброєю. Це доказова база злочинів проти українців, яку ми будемо використовувати після перемоги.

Партнери Чеського центру Київ

Це архівація війни», — каже засновниця Kharkiv MeetDocs Євгенія Крігсхайм.

Головний приз конкурсу отримав фільм «Родинна історія» режисера Олексія Чубуна. Винагорода переможцеві — публікація

фільму на YouTube-каналі hromadske, а також грошовий приз 1000 євро від Чеського центру, партнерів конкурсу.

Фільм розповідає про жінку Світлану, яка разом із доньками та мамою вимушено емігрують до Праги, залишаючи все, що мали, в рідному місті на Київщині. Переглянути стрічку можна 7 березня на нашому YouTube-каналі.

Також ця картина отримала спеціальний приз від партнера конкурсу Kharkiv MeetDocs — доступ до індустріальної секції фестивалю Kharkiv MeetDocs, що відбудеться у жовтні 2023 року, у межах якої проходитимуть майстер-класи і тренінги від європейських фахівців.

Роботу під назвою «Будинок 359-й» режисерки Алли Мітюкової відзначило журі від Чеського центру та презентувало для неї подорож до Праги з метою професійного розвитку. «Будинок 359-й» — це фільм про зруйнований дім у Бородянці, на який приходять подивитися мешканці селища.

Їх усіх об’єднує відчуття втрати. У чиємусь

випадку це котик, в іншому — квартира, а в когось — дитина.

Стрічка «Паперовий лицар», над якою працювали Олександр Хоменко та Дмитро Шовгель, а також фільм режисера Жори Папояна «Мій Хрест» отримали відзнаку від партнерів конкурсу, фестивалю Kharkiv MeetDocs і матимуть докторинг нового проєкту переможця від менторів Kharkiv MeetDocs та Європейської платформи Pitch the Doc.

У фільмі «Паперовий лицар» ми спостерігаємо за Романом Алімаскіним (політичним активістом, культурним діячем, засновником MARMURSTORE — найбільшого магазину літературного мерчу в Україні), який разом зі знімальною командою вперше за весь час повномасштабного вторгнення вирушає до Харкова, щоби провести там літературний вечір.

Режисер фільму «Мій Хрест» розповідає про вимушену розлуку зі своєю мамою Таліною, яка пережила Маріуполь. Перш ніж емігрувати до Канади, вона приїжджає на тиждень до сина. Їхня зустріч — це «спроба порозумітися, знайти втрачену мову, познайомитись одне з одним знову й передати те, чим неможливо поділитись через відеозв’язок».

Видано за підтримки ПАТ «Торговельнопідприємницький центр»

51 Конкурс короткометражного кіно «Ліфт»
HROMADSKE ПОКАЗАЛО
ФІНАЛІСТІВ КОНКУРСУ
Уперше опубліковано 02.03.2023 на hromadske.ua
КОРОТКОМЕТРАЖНОГО КІНО «ЛІФТ» І ОГОЛОСИЛО ПЕРЕМОЖЦЯ

ОНЛАЙН КУРСИ ЧЕСЬКОЇ МОВИ ВІД

ЧЕСЬКОГО ЦЕНТРУ ПРИ ПОСОЛЬСТВІ

ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ В УКРАЇНІ

Сертифіковані курси чеської мови з носіями мови // Заняття у ZOOM в зручний для вас час // Дистанційне тестування // Новітня методика викладання // Постійне вдосконалення методів роботи // Міжнародні розмовні клуби онлайн // Додаткові освітні та культурні ресурси // Інтенсивні курси для тих, хто поспішає //

МОВУ

З ДОМУ!

НА КУРС

ВІРТУАЛЬНИЙ ПРОСТІР

ДЛЯ ВИВЧЕННЯ МОВИ –

за телефоном: +38 095 687 3158

ВИВЧАЙ
НЕ ВИХОДЯЧИ
КОМФОРТНИЙ
І ЦІЛКОМ РЕАЛЬНІ
ЗНАННЯ У ЖИТТІ!
kyiv.czechcentres.cz www.facebook.com/cz.kyiv Деталі
РЕЄСТРАЦІЯ

Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.