DEFENSE EXPRESS №2 за 2014 год

Page 1

Детально «Украэрорух». Цена безопасности воздушного пространства

СИЛА ИДЕЙ

ДЕЛО ТЕХНИКИ

Начальник ЦНИИ ВВТ Украины

Генеральный директор компании «Хелитрейнинг Украина»

Игорь ЧЕПКОВ

«Наши изобретатели, cоздающие в сложных условиях серьезные вещи, – они просто одержимы и большое им за это спасибо»

Александр КОЗЕНКО «Украина имеет серьёз­ный научно-технический потенциал в сегменте авиационных тренажеров»

№2 [ февраль, 2014 ] экспорт оружия и оборонный комплекс УКРАИНЫ

БОЕВАЯ ЦИФРА Что может новая система управления огнем ов Сделан

е Украин

Мировая кибер-война

В мире формируются новые подходы к ведению боевых действий

Десятилетие войн Стратегические уроки военных операций США

Эликсир молодости для «МиГов» Польская версия модернизации МиГ-29


ZFBST PO UIF XFBQPOT NBSLFU State Self-Supporting Foreign Trade and Investment Firm «UKRINMASH» Subsidiary of «UKRSPETSEXPORT» State Company 36,Dehtyarivska St.,Kyiv, 04119, Ukraine tel.: +380 44 4619275, 4833656, fax: +380 44 4619276, 4619273 E-mail: uim@ uim.kiev.ua


[ содержание ]

передний край

4 ЗАМОРСКАЯ СЛУЖБА ДЛЯ БТР-4

Индонезия станет вторым экспортным покупателем новой украинской бронемашины сила идей

6 ИГОРЬ ЧЕПКОВ

Наши изобретатели, создающие в сложных условиях серьезные вещи, – они просто одержимы и большое им за это спасибо технологии

12 ДЕНИС ДАНЬКО

Наша система управления огнем дает артиллерии новые возможности актуально

20 Юрий ЧЕРЕДНИЧЕНКО

Безопасность использования воздушного пространства – одна из базовых категорий в функционировании государства дело техники

30 Александр КОЗЕНКО

Украина имеет серьёзный научнотехнический потенциал в сегменте авиационных тренажеров сделано в польше

38 Эликсир молодости для «МиГов» В воздушных силах Польши продолжается модернизация истребителей МиГ-29 тренды

46 Мировая кибер-война

В мире формируются новые подходы к ведению боевых действий. Возникновение локальных или глобальных кибер-конфликтов – это лишь вопрос времени досвiд

50 Десятилiття вiйни

Стратегiчнi уроки вiйськових операцiй США у ХХI столiттi

О цифрах и стратегиях

По итогам 2013 г. сумма подписанных реальных контрактов по экспорту продукции и услуг военного назначения, которые осуществляют украинские предприятия и спецэкспортеры, входящие в Госконцерн «Укроборонпром», составит, по предварительным оценкам, от $1,5 до 1,7 млрд. Это наиболее высокий показатель заключенных сделок за весь период деятельности Украины как независимого государства. При этом на предприятиях концерна, по оглашенным данным, по итогам прошлого года обеспечен рост объемов производства на 22%, а рост экспорта вооружений на 25%. Оценивая результаты деятельности ГК «Укроборонпром» по верхушке экспортного айсберга, можно утверждать, что концерну удалось стабилизировать ситуацию в оборонно-промышленной отрасли и создать предпосылки для увеличения объемов экспорта продукции и услуг военного назначения. Это было сделано в условиях, когда главная и классическая опора развития национальной оборонной промышленности - внутренний гособоронзаказ в интересах Вооруженных Сил Украины – был просто мизерным и практически не способствовал задачам развития промышленности. Как ни прискорбно, ситуация 2014 г. выглядит еще более сложно. Так, в текущем году запланированные Кабмином расходы по линии Минобороны на развитие вооружения и военной техники, по сравнению с 2013 г., уменьшаться с 919 млн грн ($114,8 млн), до 463,316 млн грн ($57 млн). Бюджетные средства для подготовки производства новых образцов ОВТ по линии Минпромполитики также мизерны. Конечно, нужно учитывать, что бюджет и оборонный заказ 2014 г. были сформированы в условиях экономического кризиса и госдефицита. Но почему-то забывается, что вкладывание средств в оборонную промышленность должно и может обеспечить необходимый эффект мультипликации, способно усилить позиции Украины на международных рынках вооружений, стать основой для выполнения большего количества как экспортных контрактов, так и заказов для родной армии с более высокой рентабельностью. Производственные мощности предприятий ОПК Украины позволяют производить продукции на сумму до 50 млрд грн. А ежегодные объемы оружейного экспорта Украины на внешний рынок должны быть не менее $2 млрд. Такие задачи, на первый взгляд, выглядят чрезмерно амбициозно. Но высота планки определяет, насколько глубоко и системно будут осуществляться дальнейшие преобразования в отечественной оборонной промышленности и силовом блоке, какова будет реакция как на внешние, так и на внутренние вызовы. Анализ и выработка решений по их минимизации требует отдельного, детального разговора – включая и публичную составляющую. Может, и правда, что оружейные деньги любят тишину. Но не меньшая правда и в том, что дальнейшие развитие Украины по технологическому пути – где пока лишь «оборонка», так уж сложилось, демонстрирует максимальную долю добавленной стоимости в создаваемом национальном продукте – настоятельно требует системного государственного внимания и поддержки. Для прорывных результатов активности одних «оборонщиков» или спецэкпортеров уже недостаточно. Нужны интегральные долгосрочные стратегии.

Сергей ЗГУРЕЦ, главный редактор

defense express MEDIA & consulting

СЕРГЕЙ ЗГУРЕЦ – директор информационно-консалтинговой компании Defense Express, главный редактор журнала «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», szgurets@gmail.com, ВАЛЕРИЙ РЯБЫХ – директор по развитию информационно-консалтинговой компании Defense Express, defence_2@meta.ua, ВЛАДИМИР КОПЧАК – заместитель главного редактора, v_kopchak@mail.ru, МАРК КАНАРСКИЙ – арт-директор, АНТОН МИХНЕНКО – редактор журнала Ukrainian Defense Review, ДМИТРИЙ БОГДАНОВ, ИГОРЬ ФЕДЫК, ОЛЬГА НАБОЧЕНКО – эксперты-обозреватели, СЕРГЕЙ ПОПСУЕВИЧ – фотокор-респондент, МИХАИЛ САМУСЬ – руководитель европейского корпункта Defense Express (Чехия, Прага)

ВАЛЕНТИН БАДРАК – директор Центра исследований армии, конверсии и разоружения, http://cacds.org.ua

Наш адрес: Украина, 04070, г. Киев, ул. Ильинская, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10 факс: (044) 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua


новости

планы и проекты

Танки приплыли 4 февраля 2014 г. первая партия из пяти «Оплотов» производства ГП «Завод им.В.А.Малышева» прибыла в Таиланд - в рамках реализации контракта, заключенного в сентябре 2011 г. между ГК «Укрспецэкспорт» и Королевской тайской армией. Украинские танки были

сдаточных испытаний. После заключительной приемки тайской стороной машины будут считаться окончательно сданными. Ранее, в ноябре 2013 г. в Харькове представители ГП «Укрспецэкспорт» и Королевской тайской армии подписали акт технической приемки первой партии этих танков. доставлены в порт Саттахип, Поставка первой паргде их разгрузили и отправили тии «Оплотов» происходит в рамках реализации к месту проведения приемо-

2 / DEFENSE EXPRESS / январь 2014

контракта, заключенного в сентябре 2011 г. между ГП «Укрспецэкспорт» и оперативным управлением Королевской Тайской армии на поставку в Таиланд 49 основных боевых танков и машин поддержки. Общая стоимость контракта - более $240 млн. Этот танковый заказ на новые танки - самый крупный с тех пор, как Украина заключила и выполнила соглашение о по-

ставке в Пакистан 320 танков Т-80УД на сумму $640 млн. Изготовление первой партии новых «Оплотов» проходило в условиях жесткой оптимизации производства на Заводе им. Малышева, связанного с необходимостью добиться максимальной эффективности и ценовой рациональности при формировании нового промышленнотехнологического цикла.



[ передний край ] ндонезия запланировала усилить потенциал своей морской пехоты путем закупки новой украинской и российской бронетехники. Для оснащения корпуса морской пехоты Военноморских сил Индонезия закупит у Украины партию бронетранспортеров БТР-4, а из России уже поставляются боевые машины пехоты БМП-3Ф. Первый контракт на поставку партии из пяти украинских БТР-4 будет подписан в ближайшее время, в течение первого квартала текущего года – утверждают в госконцерне «Укроборонпром».

«Харьковское конструкторское бюро по машиностроению им. Морозова» в 2007 г. и производится Заводом им.Малышева. В 2012 г. этот новый колесный бронетранспортер в версии БТР-4Е был принят на вооружение украинской армии. Экипаж бронетранспортера – 3 человека (командир, водитель, наводчикоператор). Десант – 8 человек. На БТР-4 могут быть установлены различные типы универсальных боевых модулей с вынесенным вооружением, разработанные для легких ББМ. Впервые об интересе Индонезии к украинскому плавающему бронетранспортеру с колесной формулой 8x8 было оглашено еще в конце 2012 г. Тогда по итогам встречи украинских

А Б Ж У Л С АЯ К ЗАМОРС Выполнять его будут украинские заводы под эгидой государственного хозрасчетного внешнеторгового предприятия «Спецтехноэкспорт», входящие в состав ГК «Укроборонпром». В свою очередь, министр обороны Индонезии Пурномо Юсгианторо заявил, что всего предполагается закупить 55 украинских БТР-4. «Четверки» должны заменить советские БТР-50П, которых сейчас в арсенале индонезийских морпехов более 70 штук. БТР-4 – машина, которая отличается и внушительной бронезащитой, и огневым потенциалом. «Четверка» была разработана Казенным предприятием 4 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

спецэкспортеров с министром обороны Индонезии Пурномо Юсгианторо было заявлено, что Украина и Индонезия готовят к подписанию межправительственное соглашение о сотрудничестве в оборонной сфере. А вскоре Украину посетила официальная делегация минобороны Индонезии для ознакомления с возможностями украинского оборонно-промышленного комплекса – в том числе, и по производству новой бронемашины. К тому времени Украиной уже выполнялся подписанный в 2009 г. контракт с Ираком на поставку 420 бронетранспортеров БТР-4 и машин на его базе. Этот контракт стал серьезным вызовом

для украинской оборонной промышленности. Так как в 2009 г. самой технологической цепочки по серийному выпуску БТР-4 в Украине просто не было. Поставка за три года большого количества новых БТР требовала значительной консолидации оборонной промышленности. Этого не произошло. К 2012 г., как ранее планировалась, контракт выполнен не был – из-за ряда организационных, финансовых и технических причин. Его выполнение продолжается до сих пор. В свою очередь, ожидаемое подписание полного контракта с Индонезией дает все возможности украинской стороне «отточить» технологию производства броне-

машины и продемонстрировать как заказчику, так и рынку реальнее конкурентные преимущества новой конструкции. В какой именно комплектации и в каком именно «облике» будет покупать БТР-4 Индонезия – пока не известно. При усредненных ценовых показателях за 55 машин Украина может получить доход в пределах от $60 до $80 млн. Замену БТР-50П на БТР-4 индонезийская сторона планирует


Рост военных расходов Индонезии, в млрд $ 5,8 2011

7,3 2012

10

8,3

8,05

2013

2014

2015

Индонезия является страной с крупнейшей экономикой Юго-Восточной Азии и восемнадцатой в мире с объемом валового национального продукта, достигающим $950 млрд. По оценкам МВФ, государство будет сохранять темпы роста на уровне 6,2–6,8% и уже к 2017 г. ВВП Индонезии достигнет около $1,8 триллиона по паритету покупательной способности. По прогнозам, к 2030 г. Индонезия займет шестое – восьмое место в мире по экономике, уступая только КНР, США, Индии, Японии и Бразилии. Государство планирует ежегодно увеличивать оборонный бюджет, к 2015 гг. расходуя на эти цели около $10 млрд, или около 1% от ВВП. Непосредственно на закупки вооружений в оборонном бюджете в среднем выделяется от $2 до $3 млрд ежегодно.

ДЛЯ БТР-4 провести в период 2015-2019 гг. Но, возможно, сроки поставки украинских БТР будут более сжатыми. До 2019 г. Джакарта планирует также значительно увеличить арсенал закупаемых у России БМП-3Ф. Боевая машина морской пехоты БМП-3Ф разработана на основе БМП-3 и предназначена для повышения мобильности, вооруженности, защищенности подразделений морской пехоты. Первые 17 БМП3Ф по контракту 2007 г. стоимостью $40 млн были поставлены в Индонезию в 2010 г. Оплата контракта была осуществлена за счет кредита на сумму $1 млрд, предоставленного Индонезии Россией для оплаты поставок российской продукции военного назначения. В 2012 г. мини-

стерство обороны Индонезии и «Рособоронэкспорт» подписали второй контракт на поставку 37 российских БМП-3Ф на сумму $114 млн. Изготовленные БМП были переданы Минобороны Индонезии в январе 2014 г. На церемонии приема министр обороны Индонезии заявил, что всего морская пехота страны планирует иметь 95 машин семейства БМП-3Ф - 81 линейную БМП-3Ф, десять командирских БМП-3ФК и четыре БРЭМ-Л. Что, фактически, может рассматриваться как анонсирование еще одного контракта на закупку российских БМП. Сейчас индонезийская морская пехота имеет две оперативные группы дивизионного состава (по бригаде морской пехоты со средствами усиления) и 3-ю отдельную бригаду морской пехоты.

Индонезия станет вторым экспортным покупателем новой ы украинской бронемашин Новая техника экспортного производства будет поступать в арсенал всех трех бригад – как для замены БТР-50П, так и легких плавающих танков советского производства ПТ-76, хорошо зарекомендовавшие себя в индонезийских условиях. Но часть ПТ-76 по-прежнему останется в строю. Особенно те, которые прошли модернизацию – с установкой новых двигателей, трансмиссии и башни бельгийской компании CMI (Cockerill Maintenance & Ingénierie) с 90-мм пушкой. В 2013 г. стало известно, что ведущий украинский разработчик высокоточных противотанковых ракет - государственное Киевское конструкторское бюро «Луч» и компания CMI реализовали весьма интересный совместный проект. Его суть в том, что в бое-

комплекте 90-мм пушки башни Cockerill появился новый боеприпас – украинский выстрел с противотанковой управляемой ракетой Falarick 90. Ракета может выстреливаться через канал ствола 90-мм пушки и поражать бронированные цели на удалении до 4 км, что более чем в два раза дальше, по сравнению с другими снарядами штатной боеукладки. Существенный прирост огневой мощи ПТ-76 с башей Cockerill может быть весьма интересным предложением для дальнейшей модернизации индонезийских. И это еще одна – но далеко не единственная - возможность для Украины расширить свое присутствие на военном рынке Индонезии, который год от года становится все более емким. А значит – и более привлекательным… DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 5


[ сила идей ]

ИГОРЬ ЧЕПКОВ,

д.т.н., профессор, заслуженный деятель науки и техники Украины, Начальник Центрального научноисследовательского института вооружения и военной техники Вооруженных Сил Украины 6 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014


Наши изобретатели, создающие в сложных условиях серьезные вещи, – они просто одержимы и большое им за это спасибо

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 7


[ технологии ]

Денис ДАНЬКО

директор компании Ukranian Defense Consulting

Наша система управления дает артиллерии новые воз Последние тенденции на мировом рынке вооружения свидетельствуют о том, что артиллерия, которая долгое время находилась в тени авиации, постепенно возвращает свои позиции. Этому способствует автоматизация и компьютеризация процесса управления огнем. В этой сфере активно работает украинская компания Ukranian Defense Consulting (UDC), которая совсем недавно оснастила артиллерийские подразделения Национальных вооруженных сил Афганистана (НВСА) компьютеризованной системой управления огнем собственной разработки. О достижениях предприятия и планах на будущее Defense Express расспроси лпообщался с директором UDC Денисом ДАНЬКО. 12 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014


огнем можности

– Денис Олегович, пожалуйста, несколько слов о компании, истории ее создания и развития?

– Для начала хотелось бы отметить, что Ukrainian Defense Consulting – достаточно необычное явление на украинском рынке. В оборонной теме мы оказались совершенно случайно. Все началось с оказания

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 13


УСУ ОБУ УНИВЕРСАЛЬНАЯ СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ ОГНЕМ БАТАРЕЙНОГО УРОВНЯ

У

ниверсальная система управления огнем батарейного уровня позволяет автоматизировать процесс подготовки установок для стрельбы и точного наведения на цель различных образцов артиллерийских орудий, минометов. В режиме реального времени выполняется распределение

Система готовится к прохождению программы государственных испытаний по принятию TDS NOMAD с UBS и 110-WS-16 Modular Weather Stations на вооружение артиллерийских подразделений ВС Украины.

Разработчик

Ukranian Defense Consulting, г. Киев

данных по сети для ускорения процесса боевой работы (ведения огня) и повышения эффективности артподраздедений. Система включает: портативный баллистический вычислитель командира батареи, позиционные датчики на орудиях, а также планшетные компьютеры для каждого командира орудия.

Универсальный баллистический вычислитель

За основу УБВ был взят карманный персональный компьютер PDA TDS NOMAD (США) с операционной системой WINDOWSMobile6. Интерфейс позволяет вводить информацию об огневой позиции каждого орудия, целях, боеприпасах, метеоинформацию, проводить корректирование огня в ходе пристрелки целей. В процессе решения огневых задач программа просчитывает и предлагает наиболее оптимальные варианты снарядов и зарядов для выполнения поставленной огневой задачи. Автоматически определяется возможность стрельбы через гребни укрытия. С помощью GPS приемника и интегрированной подпрограммы решаются задачи по определению координат боевого порядка как в системе координат WGS-84, так и в SK42. УБВ снащен GPS приемником, WI-FI и Bluetooth, что позволяет осуществлять автоматизированный обмен информацией с оконечными устройствами.

Метеостанция

Для определения метеорологических условий стрельбы используется автоматическая метеостанция 110-WS-16 Modular Weather Stations. Метеостанция оснащена Bluetooth модемом для обмена информацией с баллистическим вычислителем.

18 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

Позиционные датчики

На каждом орудии установлено два датчика. Цифровой датчик отклонения орудия по вертикали (1) с системой передачи данных по локальной сети и цифровой датчик для определения отклонения орудия по горизонтали (2).

1


Адаптивность Система управления огнем батарейного уровня применима для 82-мм минометов 2Б14, БМ-37, М69А, 120-мм минометов 2С12 и М-43, самоходных гаубиц 2С1, 122-мм буксируемых гаубиц М-30, 152-мм буксируемых гаубиц Д-20, 122-мм РСЗО БМ-21 «Град» и 130-мм буксируемых пушек-гаубиц М-46 и других артсистем.

Планшетный компьютер командира орудия Все элементы системы связаны по беспроводной сети с использованием технологии WI-FI/Bluetooth.

Предназначен для получения в автоматическом режиме всей необходимой информации от командира батареи для выполнения огневой задачи.

2

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 19


[ актуально ]

Юрий ЧЕРЕДНИЧЕНКО

генеральный директор Украэроруха

20 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

Безопасность использования воздушного пространства – одна из базовых категорий в функционировании государства

Б

езопасность использования воз­­душного пространства – одна из базовых категорий в функционировании государства. В этой зоне тесно переплетены интересы как обороны, так и экономики государства. Чем более плотно «наполнены» воздушные коридоры

над страной пассажирскими и транспортными воздушными судами – тем более высока вовлеченность Украины в мировую экономику. Но в «особый период», – такой термин упоминают военные, – необходимо гарантировать безопасность воздушного движения при выполнении оборонных задач в воздушном пространстве, обеспе-


чить защиту от средств воздушного нападения вероятного противника. И наличие надежного, максимально функционального интегрированного радиолокационного поля над страной, четкое взаимодействие между военными и гражданскими полномочными органами становится одним из важных элементов, тесно связанных со способностью Воздушных сил отразить агрессию. 19 июля 1999 г. в Украине было принято постановление Кабинета Министров Украины № 1281, которым ознаменовано создание Объединенной гражданско-военной системы организации воздушного движения Украины – ОГВС. Эта аббревиатура уже второе десятилетие является неотъемлемой характеристикой высокого уровня развития украинской аэронавигации, с одной

Мы же в этих условиях стремимся к тому, чтобы радиотехническая продукция, которую приобретаем, системы, которые мы создаем и развиваем, могли использоваться как в интересах Украэроруха, так и с учетом интересов Министерства обороны – и в мирное, и в военное время.

стороны, как составной части общеевропейской. А с другой – решение о создании ОГВС заложило основы для формирования новой модели использования воздушного пространства – как дела государственной важности, при выполнении которого следует умело сочетать и экономическую составляющую, и вопросы оборонного характера.

Об особенностях функционирования Объединенной гражданско-военной системы организации воздушного движения Украины, перспективах развития, подходах к ее техническому переоснащению, редакция журнала Defense Express попросила рассказать руководителя ОГВС, генерального директора Украэроруха Юрия ЧЕРЕДНИЧЕНКО.

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 21


[ актуально ] Концепции и практика

– Юрий Анатольевич, в этом году исполняется пятнадцать лет со дня создания Объединенной граждансковоенной системы организации воздушного движения Украины. В чем была необходимость такого решения? – Украина сделала большой, прогрессивный шаг по созданию и развитию Объединенной гражданско– военной системы организации воздушного движения Украины (ОГВС) Сегодня в Европе немногие страны достигли подобного уровня взаимодействия между гражданскими и военными системами, и сравнивать Украину можно разве что с Германией и Швецией. Других примеров такой высокой степени координации и взаимодействия в Европе пока нет. Почему – объясняется просто. Сегодня страны, входящие в Европейский Союз, пытаются это делать в рамках общих структур – в рамках самого ЕС и в формате взаимодействия со странами блока НАТО. Для ЕС и НАТО проще решать вопросы глобально, учитывая, что у них, в общем-то, практически уже стерты границы государств и их воздушных пространств, и они имеют единые цели и задачи по обороне. Поэтому заниматься тесной координацией между военными и гражданскими в рамках отдельно взятой страны большой необходимости у них нет, в отличие от внеблоковой Украины. Что же касается нашей отечественной практики, то безопасное и эффективное использование воздушного пространства возможно лишь при наличии непосредственной координации между гражданскими и военными полномочны-

22 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

Мы создаем сеть данных наблюдения которая позволит всю плановую и радиолокационную информацию о воздушном пространстве в реальном масштабе времени транслировать не только на командные пункты Воздушных Сил , но и в Генеральный штаб, а при необходимости и в кабинет Министру обороны или Президенту Украины – Верховному главнокомандующему вооруженных Сил Украины.

ми органами. Для этого было разработано и подписано двумя министерствами Генеральное соглашение относительно сотрудничества между Министерством транспорта Украины и Министерством обороны Украины по вопросам обеспечения функционирования и развития Объединенной гражданско-военной системы организации воздушного движения Украины. Главное оперативное подразделение, то есть мозг ОГВС – Украинский центр планирования использования воздушного пространства Украины и регулирования воздушного движения (Украэроцентр), который является структурным подразделением Украэроруха. Таким образом, именно наше предприятие получило от государства задание создать современную систему граждансковоенной координации, которая будет обеспечивать эффективность и безопасность полетов и использования воздушного пространства в соответствии с международными стандартами. С тех пор в объединен-

ных дежурных сменах Украэроцентра и районных диспетчерских центров по всей Украине бок о бок работают и военные, и гражданские специалисты. Руководство подразделениями системы осуществляет генеральный директор Украэроруха, а в особый период руководство деятельностью ОГВС возлагается на Генеральный штаб Вооруженных Сил Украины. Штатная численность военных специалистов, откомандированных для работы в Украэрорухе, определена указом Президента и составляет сегодня 227 человек. Мы полностью закрываем для Министерства обороны сегмент, который касается контроля воздушного пространства в части воздушных судов, оборудованных ответчиками для систем вторичной радиолокации. Эту плановую и радиолокационную информацию мы предоставляем Минобороны, и военные не тратят на это бюджетных средств. Мы также поддерживаем в работоспособном состоянии аэродромные


и трассовые первичные локаторы, которые позволяют контролировать воздушные суда, не оборудованные ответчиками. Мы создаем и развиваем навигационную инфраструктуру, которая Министерством обороны, так и гражданскими воздушными судами. В целом можно утверждать, что мы добились высокой степени координации между военной и гражданской составляющей и, как следствие, эффективного использования воздушного пространства. В мирное время приоритеты – если оценивать количественные показатели перелетов, – сконцентрированы на гражданской авиации. А в особый период приоритетными становятся задачи обороны и безопасности государства, и Украэрорух де-факто становится подсистемой противовоздушной обороны государства, которая помогает осуществлять задачи, стоящие перед нашим военным ведомством.

Справка

23 января 1995 г. был подписан совместный приказ Министра обороны Украины и председателя Комитета по использованию воздушного пространства Украины №11/7, которым было принято решение о создании Украинского центра планирования использования воздушного пространства Украины и регулирования воздушного движения (Украэроцентра). На то время в Украине использование воздушного пространства находилось в компетенции двух структур

Видеть всех. И тех, кто хочет, и кто не хочет...

– От военных приходилось слышать мнение, что в мирное время для контроля воздушного пространства нужно и можно более широко задействовать потенциал и возможности Украэроруха, порой даже без привлечения дежурных средств Радиотехнических войск Воздушных Сил ВС Украины… (см. Военная опора. Поиск путей усиления) – Не думаю, что это возможно в таком варианте, как вы озвучили. Хотя бы потому, что у РТВ, и у Украэроруха все-таки разные задачи и разные подходы. В гражданском сегменте широко используются системы вторичной радиолокации В их состав включен бортовой ответчик, сигналы которого используются для определения

– Главного центра управления воздушным движением Министерства обороны Украины и гражданского сектора – Зонального центра обслуживания воздушного движения, который входил в состав Государственного предприятия обслуживания воздушного движения Украины. Необходимость урегулировать этот вопрос была очевидной. Поскольку безопасное и эффективное использование воздушного пространства государства возможно только при наличии непосредственной координации между гражданскими и военными полномочными

положения воздушного судна и его опознавания. Наземные вторичные радиолокаторы излучают запросные сигналы, а бортовые ответчики отвечают серией кодированных импульсов, в которых содержится необходимая информация о воздушных судах. Требования к военной системе значительно более высоки – хотя бы исходя из того, что военная составляющая напрямую связана с обеспечением национальной безопасности, и где «глазами и ушами» такой системы являются Радиотехнические войска Воздушных Сил. И где все обеспечивается радиолокационными станциями первичной локации – как дежурного, так и боевого режима. К тому же, для РТВ необходимы и специальные средства для контроля в ближних зонах и на малых высотах целей, которые могут нести реальную угрозу. Военным нужны именно первичные радиолокаторы, которые обнаруживают цели,

органами, ответственными за организацию использования воздушного пространства и организацию воздушного движения. Для молодого авиационного государства было крайне важно отойти от статического использования воздушного пространства, подчиненного жестким правилам Министерства обороны, установленным еще во времена Советского Союза, и начать процесс внедрения современной стратегии и технологии динамического, гибкого менеджмента и дизайна структуры воздушного пространства. При этом необходимо было сбалансировать потребности оборо-

ны государства и гражданских пользователей воздушного пространства. Этот сложный этап коренных структурных изменений системы использования воздушного пространства требовал немало усилий и времени. В 1999 г. была создана Объединенная гражданско-военная система организации воздушного движения Украины (ОГВС), главным оперативным подразделением которой стал Украэроцентр. Все подразделения ОГВС входят в состав Украэроруха, генеральный директор которого является руководителем этой объединенной системы.

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 23


[ актуально ] «освещая» их электромагнитной волной и на основе анализа отраженного сигнала определяют координаты цели. Ведь трудно себе представить, чтобы местоположение вражеской крылатой ракеты или воздушной цели определялось по «запросчику», установленному на самой цели. Упрощенно говоря, у гражданских специалистов задача в том, чтобы досконально видеть в небе всех тех, кто хочет, чтобы их видели. А силы и средства Министерства обороны должны видеть в небе всех: и кто хочет, чтобы их видели, а особенно тех, кто не хочет.

– На каких высотах технические средства, которые сегодня находятся в распоряжении Украэроруха, позволяют контролировать воздушное пространство? – Я могу сказать, что с использованием наших средств первичной и вторичной радиолокации полностью контролируется воздушное пространство Украины от трех тысяч метров и выше. Хотя, кончено же, есть зоны, ситуация в которых отслеживается на высотах и в 1000 и в 500 метров, но тут нет 100 % покрытия. В 80% мы можем видеть объекты и от тысячи метров. В районе аэродромов – это 100% покрытие на всех высотах. Но есть сложные горные участки, и в таких зонах, чтобы обеспечить всевысотный контроль, надо устанавливать большое количество технических средств. Для Украэроруха такая задача просто неподъемна. Когда речь идет о защите наших пограничных зон и где воздушные объекты или цели военные хотят видеть, скажем так, над макушками деревьев, то такую задачу нужно решать только в рамках Министерства обороны.

24 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

Мы ищем партнеров, которые способы к созданию рабочих мест в Украине. Тем более что наши программисты, - у меня есть тому примеры, - порой более пытливы и, скажем так, сообразительнее, нежели зарубежные.

Мы же в этих условиях стремимся к тому, чтобы радиотехническая продукция, которую приобретаем, системы, которые мы создаем и развиваем, могли использоваться как в интересах Украэроруха, так и с учетом интересов Министерства обороны – и в мирное, и в военное время.

– Как обеспечивается взаимодействие между военными и гражданскими оперативными органами в повседневной практике? – Могу сказать, что военные специалисты Воздушных Сил, специалисты Украэроцентра и районных диспетчерских центров – структурных подразделений Украэроруха, традиционно демонстрируют высокий уровень взаимодействия во время проведения учений. Например, во время мероприятий, которые проводятся по плану Генерального штаба, благодаря основательной подготовке мероприятий и тесной координации между органами обслуживания воздушного движения Украэро-

руха и командными пунктами Воздушных Сил ВС Украины мы стараемся спланировать работу так, чтобы минимизировать ограничения для гражданских воздушных судов. Это позволяет избежать финансовых потерь, которые могли понести пользователи воздушного пространства. Специалисты штурманского отдела Украэроцентра в плановом порядке заранее информируют пользователей воздушного пространства о полетах военной авиации в задействованных районах полетной информации. Все необходимые данные вводятся в автоматизированную систему планирования воздушного движения для предоставления дежурным сменам районных диспетчерских центров в виде плановой информации. В процессе выполнения заданий также отслеживается вся текущая информация о полетах и осуществляется контроль соблюдения согласованного порядка использования воздушного пространства. Такое взаимодействие позволяет как повышать боего-


Военная опора. Поиск путей усиления Радиолокационные станции, способные обнаруживать всевозможные воздушные объекты и цели на различных дальностях и высотах – ключевое звено в системе контроля воздушного пространства и противовоздушной обороны. Техническая оснащенность и боеспособность Радиотехнических войск Воздушных Сил Вооруженных Сил Украины с современными РЛС в арсеналах, средствами сбора и передачи информации – крайне важный элемент обороноспособности страны. Радиотехнические войска обеспечивают создание в воздушном пространстве Украины сплошного радиолокационного поля (РЛП). РЛП формируется при помощи средств разведки – конкретных образцов радиоэлектронной техники (РЭТ). Их ориентировочное количество определяется с учетом необходимости размещения РЛС на удалении 70-75 км друг от друга в приграничных полосах, 90-95 км - во внутренних районах и 4050 км - вблизи важных объектов. На сегодня техническое состояние РЭТ РТВ не соответствует современным требованиям. Подавляющее количество образцов

РЕТ эксплуатируется более 20 лет, и у большинства из них эксплуатационный ресурс исчерпан. Запасных частей и комплектов запасного имущества к этим РЛС практические нет. Прогнозные оценки боевых возможностей РТВ и, соответственно, перспектив обеспечения потребностей ВС ВСУ радиолокационной информации выглядят весьма тревожно. Это обусловлено рядом объективных факторов, в частности: • интенсивность воздушного движения над территорией Украины растет, что требует наращивания информационных возможностей РТВ, уплотнения графиков дежурства РЕТ и приводит к ускоренному исчерпанию их эксплуатационных ресурсов; • объемы ежегодных бюджетных ассигнований на содержание имеющейся техники и закупку новых образцов не достаточны в отношении к необходимым - среднегодовой уровень закупки новой РЕТ по гособоронзаказу ( ГОЗ ) в разы меньше от потребности; • - предполагается значительное сокращение частей РТВ в соответствии с задекларированными программами реформирования ВСУ. Таким образом, для Вооруженных Сил Украины крайне актуальным становится вопрос определения ре-

альных путей поддержания информационных возможностей РТВ на уровне, достаточном для выполнения ими задач по назначению, в том числе, за счет обеспечения работоспособного состояния РЕТ, а также пользования других, «внешних» информационных средств мониторинга воздушного пространства. К таким «внешним» источниками радиолокационной информации о воздушной обстановке можно отнести: обзорные РЛС зенитных ракетных войск, аэродромные РЛС Воздушных Сил, РЛС ПВО Сухопутных войск, береговые и корабельные РЛС ВМС, РЛС Объединенной гражданско-военной системы организации воздушного движения Украины, а также пограничные центры сбора информации соседних государств. Представители Минобороны огласили свой анализ возможностей «внешних» источников радиолокационной информации. В частности, по их данным, радиолокационное поле системы центров ОГВС на высотах более 1500 м полностью покрывает всю территорию Украины зонами действия вторичных локаторов. По мнению военных, в мирное время контроль за соблюдением порядка использования воздушного пространства может обеспечиваться средствами ОГВС Украэроруха даже без привлечения всех дежурных сил РТВ.

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 25


[ актуально ] товность Воздушных Сил, так и безопасно и эффективно использовать воздушное пространство Украины. Помимо этого, в Воздушных Силах в разных регионах созданы наши вспомогательные рабочие места. И это, кстати, весьма значительный ресурс, который сегодня Украэрорух вкладывает в развитие составляющей Министерства обороны. На эти рабочие места транслируется информация от наших радиолокационных источников и эти пункты управления можно использовать как для решения наших задач, так и в интересах военного ведомства, в том числе и в особый период. Например, если нам придется решать задачи не из Центров управления воздушным движением, а вот именно с таких запасных командных пунктов. Поэтому высокая степень взаимодействия и координации просто необходима. Тем более, что это дает и серьезную экономическую выгоду. В этом направлении мы идем сейчас дальше. Мы создаем сеть данных наблюдения которая позволит всю плановую и радиолокационную информацию о воздушном пространстве в реальном масштабе времени транслировать не только на командные пункты Воздушных Сил , но и в Генеральный штаб, а при необходимости и в кабинет Министру обороны или Президенту Украины – Верховному главнокомандующему вооруженных Сил Украины. На экране в реальном режиме времени будет отображаться все воздушное пространство Украины и приграничных сопредельных территорий или определенная ее часть, все самолеты, которые пролетают над ней, взлетают, заходят на посадку или

26 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

движутся по аэродромам. Это нанесено на карты местности со спутниковой поддержкой. И фактически все видно как на ладони. Находясь в своем рабочем кабинете, я могу видеть самолеты, которые рулят по полосе любого нашего аэродрома. Мониторы воздушной обстановки при необходимости, могут быть размещены в кабинетах у министра обороны, начальника Генштаба или командующих оперативных командований. Военные могут опираться на наши возможности, но и мы, при необходимости, также можем взять информацию от радиолокационных средств Минобороны. Таким образом, составляется наиболее полная картина воздушной обстановки над всей Украиной – с учетом всех наших технических возможностей на данный момент.

Курс на техническое перевооружение

– А как осуществляется техническое перевооружение вашего предприятия? По открытой информации, Украэрорух работает с тремя группами поставщиков радиолокационной техники. Это такие компании как Selex (Италия), Indra (Испания) и компания «Аэротехника» (Украина). На кого делается основная ставка в усилении потенциала Украэроруха – на зарубежные или отечественные компании? – Сразу хочу сказать, что сегодня, к большому сожалению, украинский производитель не поставляет на рынок современные радиолокационные средства для гражданских нужд. Не буду называть

ЭФФЕКТИВНОЕ функционирование ОГВС неизменно находится в перечне основных задач авиационной отрасли Украины. На постсоветском пространстве ОГВС Украины остается уникальной системой, которая демонстрирует высокий уровень сбалансирования интересов гражданских и военных пользователей воздушного пространства

наши компании, в том числе и государственные, потому как готовых изделий, которые бы соответствовали всем международным нормам и стандартам, у них пока нет. У нас в стране есть хорошие военные заделы, но то, что нужно для военных, для нас избыточно.

– Тем не менее, уже упоминавшееся Научнопроизводственное предприятие «Аэротехника-МЛТ» поставляло продукцию в интересах Украэроруха… – «Аэротехника-МЛТ» – это компания, которая в свое время взялась за модернизацию советских трассовых обзорных радиолокационных комплексов ТРЛК-10, который используется в системах УВД в качестве источника радиолокационной информации о воздушной обстановке на трассах и в аэродромной зоне. Они их модернизировали, используя новые цифровые технологии обработки радиолокационных сигналов. Так уменьшаются энергозатраты, повышается уровень надежности оборудования, достигается соответствие международным стандартам, которые вы-


двигаются к радиолокационным средствам. Но все равно – это лишь модернизация старого изделия ТРЛК-10 выпуска 80-х гг. В свою очередь, Selex и Indra – это действительно производители радиотехнических средств, в том числе радиолокаторов – аэродромных и трассовых. Они давно существуют на рынке, поставляя конкурентную продукцию. Сложно сказать, кто из них лучше, кто хуже. Продукция той, и другой компании способна успешно решать современные задачи. Там уже дело в нюансах – в условиях эксплуатации, особенностях гарантийного обслуживания и так далее. Почему мы пытаемся покупать средства и той, и другой компании? Ответ очень простой. Мы понимаем, что радиолокатор – достаточно серьезное средство в авиационной системе, и для того, чтобы избежать монополии и зависимости от какой-то компании, мы двигаемся так: один радиолокатор у этой компании, другой – у этой. Это позволяет нам соблюдать баланс и всегда иметь возможность влиять на ситуацию. Я считаю, это аб-

солютно правильным, такая политика позволяет нам достигать нашей цели. А именно – покупать продукцию хорошего качества по умеренным ценам.

– Если я не ошибаюсь, из семи региональных центров Украэроруха на пяти стоит украинская аппаратура, отечественные системы, а в Киеве и Днепропетровске – зарубежные?

– Это если вести речь об автоматизированных системах управления воздушным движением. Но и эта информация уже немножко устарела. Сегодня у нас во Львове и в Одессе стоит система украинского производителя – «Аэротехники». В Симферополе мы меняем систему украинского производства на испанскую Indra. Днепропетровск, Харьков и Донецк – это также испанский производитель. В Борисполе у нас стоит автоматизированная система от компании Selex.

– Означает ли такое соотношение, что в области автоматизации происходит постепенное доминирование итальянских или испанских разработок?

– Что такое автоматизированная система? Это две составляющие. Программный продукт, так называемый «софт», и «железо» или «хард», как модно называть. Системный дизайн все это объединяет. Определяющим и главным является основное – насколько удобна система, насколько надежен программный продукт. При этом показательно, что и «Аэротехника», и Indra, и Selex используют, в принципе, одинаковый подход. Даже программирование ведется на одинаковом языке. На определенном этапе «Аэротехника» была практически монополистом, когда везде в региональных центрах стояли автоматизированные системы управления воздушным движением от «Аэротехники-МЛТ», и лишь в Борисполе стояла аппаратура Selex. При этом нам предлагали и Selex поменять на «Аэротехнику», причем бесплатно. Но я прекрасно понимал, что это путь к полной монополизации и невозможности в дальнейшем балансировать в сегменте цена/качество. Мы на это не пошли. И в дальнейшем, действительно, оказалось, что цена практически одинаковая,

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 27


[ актуально ] а качество уступает. И по результатам испытаний ставка была сделана на продукцию зарубежного производителя. При этом мы крайне заинтересованы, чтобы украинский производитель плотно участвовал в создании, обслуживании и совершенствовании импортных систем. Эти условия в рамках тендерных процедур мы выдвигаем непосредственно к зарубежным компаниям. Чтобы итоговое решение было оптимальным и перспективным не только для нашего предприятия, но и для Украины в целом. Мы ищем партнеров, которые способы к созданию рабочих мест в Украине. Тем более что наши программисты, – у меня есть тому примеры, – порой более пытливы и, скажем так, сообразительнее, нежели зарубежные. Как результат – думаю, уже в ближайшее время появится система, которая будет определенным «миксом» между испанской разработкой и украинской доработкой. Такая система будет инсталлироваться в Симферополе. Широкое участие в ее развертывании, монтаже и в создании программных разработок принимает украинская компания «Техвестсервис».

– А что касается Selex? – С Selex мы также работаем в этом направлении, это наша базовая стратегия. Мы хотим больше участвовать в процессе. Тем более, что у украинской стороны сложились давние традиции взаимодействия как с компаниями, на основе которых сформировалась Selex, так и с нынешней командой этой компании. И наше сотрудничество с Selex весьма разноплановое, если говорить о продукции (см. «Украэрорух» – «Selex»: «Мы помогаем друг другу стать лучше»).

28 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

– Вероятно, у компании есть живой интерес к украинскому рынку… – Безусловно. С точки зрения зарубежных поставщиков Украина интересна как рынок. Как-то, когда мы общались с представителями компании Selex, я задал им вопрос о том, где больше их радиолокаторов стоит – в Италии, или в Украине? Оказалось, больше в Украине. В течение последних лет Selex поставила в Украину cемь аэродромных обзорных радиолокаторов, пять автономных моноимпульсных вторичных радиолокаторов, четыре метеорологических, один из которых мобильный. Поэтому, когда в Украину уже поставлено 16 локаторов, плюс в каждом центре управления воздушным движением стоит подсистема связи ругой итальянской фирмы, то таким рынком, конечно, нужно дорожить. И наши партнеры это понимают. Более того, они по нашим пожеланиям выполняют существенные доработки как в программном обеспечении, так и в конструкции систем, чтобы все компоненты работали максимально надежно, а потенциал человека в этой системе использовался максимально продуктивно.

– Каковы подходы руководства Украэроруха к дальнейшему развитию системы контроля и управления воздушным движением в Украине? Что планируется реализовать в ближайшей и долгосрочной перспективе? – Если говорить о системах наблюдения, то – особое внимание уделяется внедрению систем вторичной радиолокации режима S. Мы завершаем создание соответствующей наземной инфраструктуры, включающей автономные

вторичные радиолокаторы и радиолокаторы, входящие в комбинированные первичновторичные радиолокационные комплексы. Недавно в аэропорту «Борисполь» мы ввели в эксплуатацию первую в Украине многопозиционную систему наблюдения (MLAT) для контроля аэродромного движения. Ее преимущества уже успели оценить специалисты предприятия. Планируем внедрять подобные системы в крупнейших аэропортах страны. В среднесрочной перспективе – внедрение систем автоматического зависимого наблюдения (ADS-B). Один из вопросов, который также требует решения – обновление имеющихся трассовых радиолокационных комплексов. Как минимум, это восемь единиц. Они у нас еще советского производства. Эти комплексы имеют и первичный, и вторичный каналы. Мы сейчас их модернизируем. Что же касается стратегии, то могу утверждать, что эффективное функционирование ОГВС неизменно находится в перечне основных задач авиационной отрасли Украины. На постсоветском пространстве ОГВС Украины остается уникальной системой, которая демонстрирует высокий уровень сбалансирования интересов гражданских и военных пользователей воздушного пространства, что также позволяет обеспечивать надлежащий уровень безопасности полетов. Мы прикладываем все усилия для того, чтобы эффективность ОГВС повышалась, а ее техническая оснащенность крепла. Это напрямую связано как с дальнейшим совершенствованием всей аэронавигационной системы Украины, так и с повышением обороноспособности государства.


«Украэрорух» - «Selex ES»:

«Мы помогаем друг другу стать лучше» После обретения незаВпервые появились вторичвисимости и создания ные локаторы с моноимпульсУкраэроруха при поддержной технологией, которые обеке фирмы «Аления» (Alenia) спечивают повышенную точв 1997 г. была разработана ность определения местопопервая программа модерложения самолетов. В сотруднизации украинской аэроничестве с компанией Selex ES навигационной системы. Украэрорух внедрил моноимСреди прочего, она предупульсные радиолокаторы с ресматривала установление жимом S (от элементарного новой автоматизированк расширенному). Без этого не ной системы управления представлялась возможной аввоздушным движением (АС томатизация многих процесУВД) и модернизацию аэро- Джим ФИЛД сов при организации воздушдромного первичного ради- глава представиного движения. Наряду с повышением техолокатора ATC R-44L произ- тельства компании SELEX ES в странах нической оснащенности водства компании Selex ES. Восточной Европы Украэроруха за счет продукВ 2000 г. была установлена ции компании Selex ES, прои введена в действие АС УВД «Стрела-Аления» производства Selex ES. Это ходило дальнейшее совершенствовании АС УВД «Стрела-Аления». В частности, в был важный шаг для украинской аэронавиее работе уже реализована функция STCA гационной системы, новый опыт для спе- предупреждение на мониторе авиадициалистов, задействованных в управлении спетчера о возможных конфликтные ситувоздушным движением. Дальнейшие треациях между воздушными судами в возбования украинских специалистов к аэродухе. Были реализованы доработки для навигационной технике основывались на минимизации ее ложных срабатываний опыте, полученном в процессе использоваи повышения достоверности сообщений. ния АС УВД производства Selex ES. В рамках реализации программы модерВпервые введен режим централизованной низации аэронавигационной системы обработки информации, взаимодействия Украины по кредиту ЕБРР были установлены и обеспечена связь между аэродромными пять аэродромных обзорных радиолокатодиспетчерскими вышками на аэродромах ров компании Selex ES (в Днепропетровске, «Борисполь» и «Киев» (Жуляны). Высокий Киеве, Львове, Одессе и Симферополе). уровень автоматизации процессов при ор-

ганизации воздушного движения позволяет применять принцип гибкого использования воздушного пространства в интересах всех его пользователей. Сегодня АС УВД «Стрела-Аления» получает информацию с более 10 радиолокационных позиций, в т.ч. с локаторов Днепропетровского и Одесского регионов. Работы по совершенствованию АС УВД продолжаются - с возможностью авторизации отдельных воздушных судов (государственных, например) для использования ими зон, запрещенных для полетов. Взаимодействие со специалистами компании Selex ES в разработке и совершенствовании инновационных продуктов взаимовыгодное, поскольку оно позволяет Украэроруху получить наилучший продукт, а Selex ES - возможность предлагать другим партнерам-провайдерам уже усовершенствованные продукты, которые отвечают максимально высоким требованиям. Все проекты, реализованные в рамках сотрудничества с Selex ES, отмечались внедрением технологических инноваций, что позволило Украэроруху в короткие сроки выйти на европейский уровень по качеству обслуживания полетов. Кроме того, полученный опыт внедрения и эксплуатации современных аэронавигационных средств в значительной мере способствовал повышению квалификации специалистов Украэроруха и уровня их производственной культуры DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 29


[ дело техники ]

Александр КОЗЕНКО генеральный директор компании «Хелитрейнинг Украина» 30 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014


Подготовка в учебном классе – важный элемент работы всего тренажерного комплекса

Украина имеет серьёзный научно-технический потенциал в сегменте авиационных тренажеров Defense Express неоднократно освещал национальные разработки в сегменте авиационных тренажеров – направлении, где Украина реально готова выступать на самом высоком современном технологическом уровне. О перспективности тренажерного сектора ОПК свидетельствует появление нового игрока на нашем рынке – молодой частной компании «Хелитрейнинг Украина». О становлении, нынешнем состоянии дел и перспективах фирмы – в интервью с ее руководителем Александром КОЗЕНКО. DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 31


[ сделано в польше ]

В воздушных силах Польши продолжается модернизация истребителей МиГ-29

38 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014


Эликсир молодости

«МиГов»

для

Игорь ФЕДЫК, Defense Express

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 39


[ сделано в польше ] На сегодняшний день из всех самолетов, которые стоят на вооружении воздушных сил Польши, более чем половина – образцы советской авиационной промышленности. Такое состояние дел, не смотря на вступление государства в НАТО и перехода на новые военные стандарты, стало возможным благодаря решению высшего руководства Польши продолжить эксплуатацию советских самолетов, в частности, истребителей МиГ-29. Тем не менее, постепенное и неизбежное исчерпание ресурса советских «подарков» вносит свои коррективы в планы их использования и заставляет польское руководство проводить их глубокую модернизацию. а вооружении воздушных сил Польши самолеты МиГ29 стоят с 1989 г., то есть уже двадцать четыре года. Такая долгая жизнь польских истребителей была бы невозможна без поддержки со стороны представителей ремонтноэксплуатационный предприятий. Так, начиная со средины 90-х годов минувшего столетия, авиаремонтная фирма «Wojskowe Zakłady Lotnicze nr 2» (г. Быдгощ), в сотрудничестве с варшавскими военным авиационным заводом «Wojskowe Zakłady Lotnicze nr 4» и Технологическим институтом воздушных сил Польши (Instytut Techniczny Wojsk Lotniczych) начали долгий, но необходимый путь модернизации истребителей советского производства. В частно-

40 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

сти, в период с декабря 1997 по июль 2005 гг. был выполнен капитальный ремонт 22 самолетов МиГ-29, который заключался в полной разборке самолета, проверке с применением самых современных методов диагностики всех систем и агрегатов планера, усилении или доработке отдельных его элементов, а также замене части агрегатов. Под конец этого процесса парк экс-советских истребителей пополнили восточногерманские МиГи, приобретение которых рассматривалось польским руководством как промежуточный шаг для удовлетворения требований ПВО страны до поступления на ее вооружение типичной для государств НАТО американской авиатехники. Но, прежде чем приступить к боевой службе, все они также прошли техническое обслуживание и ремонт. Результатом приобретения пар­тии бывших германских МиГ-29 стало не только усиление ПВО страны, но и изменение планов правительства Польши по закупке новых многоцелевых истребителей, а именно: уменьшение числа заказываемых самолетов F-16C/D с 60 до 48 единиц. В целом, ремонт парка МиГ-29 польских ВВС, который был завершен в 2012 г., позволил продлить эксплуатацию большинства машин до 2028 г., а также снизить затраты на их обслуживание примерно на 40%. Другими словами, после капитального ремонта и модернизации на быдгощском WZL nr 2, ресурс истребителей увеличился до 4000 часов или до 40 лет эксплуатации.

Первые облачения в натовскую окраску

Став в 1999 г. членом НАТО, Польша должна была выпол-

нять обязательства, в частности, по приведению к стандартам Альянса всей имеющейся на вооружении техники. Коснулось это и бывших советских истребителей. Задача стояла непростая, поскольку «омолодить» технику – это одно, а вот сделать из нее отвечающего всем требованиям стража натовского неба, с возможностью интеграции в различные боевые системы – это совсем другое. Но, как говориться, невыполнимых задач нет – было бы только желание. И польские авиаремонтники взялись за работу. Первым изменениям на натовский лад подверглись истребители, стоящие на вооружении 1 иап (нынешняя 1 эТА 23 АБ ТА М.Мазовецкий). Было осуществлено переоборудование и модернизацию систем, необходимых для выполнения обязанностей в Интегрированной системе ПВО НАТО, а именно: • установлена система тактической навигации TACAN ТКС 500 фирмы Rockwell Collins (аналог советской РСБН);



[ тренды ]

Мировая

Михаил САМУСЬ, руководитель корпункта Defense Express в Праге

кибер-

война

В мире формируются новые подходы к ведению боевых действий. Возникновение локальных или глобальных кибер-конфликтов – это лишь вопрос времени

Пока в Украине в который раз пытаются реформировать Вооруженные силы и наконец-то сделать решительные шаги по переоснащению украинской армии современным оружием (то есть, хотя бы модернизировать советские образцы ВВТ), в мире формируются совершенно новые подходы к ведению боевых действий. Кибер-оружие входит в арсенал ведущих армий мира, а вероятность возникновения кибер-угроз для развитых государств уже сейчас превышает уровень традиционных военных угроз. Учитывая существующие тенденции, именно кибер-оружие может стать главным инструментом войны следующего поколения.

46 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014


Кибер-удар по критической инфраструктуре

Как считают специалисты российской (вернее сказать, международной) компании Kaspersky Lab, которая целенаправленно анализирует развитие кибер-

угроз, сейчас наступает новый этап в развитии кибер-шпионажа и кибер-оружия. Операции по добыче информации с помощью компьютерных средств (то есть, кибер-шпионаж) все больше нацеливаются на так называемую критическую инфраструктуру и стратегические промышленные объекты. Сейчас речь идет не просто о добыче закрытой про-

Стоимость разработки и проведения глобальных киберопераций постоянно снижается. Это превращает их в «оружие массового поражения», которое может применяться все более интенсивно.

мышленной информации, технологических ноу-хау или финансовых данных, а о попытках установления контроля над промышленной или другой важной инфраструктурой. При этом, сейчас более половины кибернетических атак осуществляется на инфраструктурные (в том числе, промышленные) объекты. Из них – более половины направ-

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2013 / 47


[ тренды ] лено на энергетическую инфраструктуру. Что интересно, современная критическая инфраструктура имеет значительные проблемы при обеспечении кибербезопасности, а в большинстве случаев – вообще не имеет эффективной защиты, поскольку разрабатывалась и строилась десятки лет назад. Как говорят специалисты, даже отсутствие прямого соединения инфраструктурного объекта с Интернетом не обеспечивает безопасности против кибер-атак. Ведь, фактически, на любом объекте существует подключение к Интернету непромышленного или непрофильного характера (например, для обеспечения функционирования компьютеров офисных работников административного или финансового отдела). Несомненно, новые технологии реализации кибер-атак могут пригодиться не только различным злоумышленникам, но и вооруженным силам всех без исключения стран мира. Последствия кибер-атак на объекты критической инфраструктуры могут сравниться с применением военной силы (например, вывод из строя электростанций, химических, ядерных объектов, различных систем управления, связи, транспорта). После применения в 2010 г. вируса Stuxnet в Иране (как первого официально признанного кибер-оружия стратегического характера), количество подобных операций ежегодно растет и уже сейчас может угрожать национальной безопасности отдельных стран и глобальной безопасности. Среди последних киберопераций такого характера следует отметить Red October – кибер-операцию по сбору информации глобального характера, реализация которой началась в 2008 г. и достигла своего

48 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

пика в 2013 г. Основные усилия Red October были направлены на правительственные и стратегические промышленные объекты (в том числе, в Украине). Особенностью Red October является то, что программа атакует не только компьютеры, но и мобильные устройства. Это, кроме всего прочего, говорит о том, что кибер-преступники наконецто признали мобильные устройства ключевым компонентом современной бизнес-среды и носителями важной информации. Также, в 2013 г. была замечена новая глобальная кибероперация MiniDuke, которая была специально предназначена для получения информации в государственных и научноисследовательских структурах. Были отмечены случаи применения MiniDuke в 23 странах мира, в том числе, в Украине. Еще более опасной оказалась кибер-операция NetTraveler (NetFile), которая проявила наибольшую активность в 2013 г., но впервые была обнаружена еще в 2004 г. Программа была разработана для целевого получения информации по исследованию космоса, нанотехнологий, ядерной энергетики, лазеров, медицины, телекоммуникаций. NetTraveler был успешно применен против 650 организаций в 40 странах. Также, в 2013 г. были обнаружены новые кибероперации Winnti и Icefog. Что интересно и, на самом деле, очень важно, стоимость разработки и проведения глобальных кибер-операций постоянно снижается. Это превращает их в «оружие массового поражения», которое может применяться все более интенсивно. Как считают эксперты, на разработку первого известного кибер-оружия Stuxnet было потрачено около $100 млн, что говорит о государственном происхождении Stuxnet. Вряд ли кто-то в част-

ном порядке мог потратить такие средства для создания инструмента, который, в принципе, не предназначен для получения прибыли. А вот на создание кибер-операции NetTraveler было потрачено «всего лишь» $500 тыс. Стоимость разработки последней из обнаруженных кибер-операций Icefog вообще оценивается в $10 тыс., что превращает это кибер-оружие в общедоступное средство. Национальную или персональную принадлежность разработчиков стратегических кибер-операций до сих пор обнаружить практически невозможно. Хотя, иногда удается по косвенным признакам определить возможное происхождение кибер-атаки. Скажем, аналитикам Kaspersky Lab удалось определить возможную страну происхождения кибероперации NetTraveler (NetFil). После анализа активности вирусов NetTraveler по периодам времени было установлено, что наибольшая их активность отмечалась в период с 9.00 до 18.00 в рабочие дни по часовому поясу Пекина (Китай). Для операции Icefog и других последних кибер-операций присущи некоторые особенности. Во-первых, они проводятся небольшими группами кибернаемников, которые выполняют конкретные заказы на добывание определенной информации или установление контроля над объектом. Во-вторых, объекты для кибер-атак специально выбираются и никогда не бывают случайными. Скажем, главные усилия Icefog были направлены на государственные структуры, оборонные, судостроительные, телекоммуникационные компании, операторов спутниковой связи, высокотехнологические компании. В-третьих, в ходе операций широко используются средства для кибер-


шпионажа собственной разработки для Windows и Mac OSX. В-четвертых, кибер-наемники в ходе операции устанавливают прямой контроль над сломанными компьютерами и в процессе атаки могут заражать другие компьютеры для обеспечения передачи необходимой информации на свой сервер. Аналитики прогнозируют быстрый рост активности ки­ бер-на­емников по типу кибероперации Icefog в текущем году. Совсем недавно была обнаружена новая схожая группа Hidden Lynx, которая осуществляет атаки на заказ для выполнения различных кибер-задач. Что еще важно, деятельность групп кибер-наемников могут финансироваться как частными заказчиками, так и государствами, а значит нельзя исключать использование кибернаемников и в рамках проведения военных операций. Если же их работа окажется действительно эффективной, можно предположить, что вооруженные силы ведущих государств уже в ближайшем будущем могут обзавестись собственными группами «кибер-спецназа».

Свобода vs безопасность

В тоже время, возрастание уровня кибер-угроз и, как следствие, попытки государств усилить контроль над киберпространством начинают угрожать основным свободам и правам человека. Известный скандал с бывшим сотрудником Национального агентства безопасности США Эдвардом Сноуденом, который опубликовал информацию о глобальной киберслежке американских спецслужб, вызвал резкую реакцию мирового сообщества. Выходит, что спецслужбы могут полу-

чить полный доступ к личной информации любого человека и бесконтрольно использовать ее по своему усмотрению, что, конечно же, недопустимо в демократическом обществе. В конце прошлого года ком­ пании Microsoft, Google, Apple, Facebook, Twitter, AOL, Linked­ In и Yahoo объявили об инициативе под названием «Global Government Sur­veil­lance Re­ form» (то есть, Глобальная рефо­ рма системы правительственного надзора). Инициатива предусматривает обращение к правительствам стран мира с целью проведения решительных реформ в кибер-про­странстве для ослабления правительственно контроля в Интернете. Авторы инициативы предполагают, что реформа системы правительственного надзора должна проходить на таких принципах: • Необходимо ограничить права правительств по сбору информации пользователей Интернета. Правительства должны разработать специальные кодексы, которые бы четко регламентировали вопросы доступа спецслужб и других правительственных агентств к персональной информации пользователей Интернета. В том числе, предлагается запретить массированный сбор информации и ограничиться лишь специфическими направлениями, которые действительно могут повлиять на безопасность и оборону. • Правительства должны осуществлять свои действия по сбору информации в Интернете под демократическим контролем и быть подотчетными в рамках демократических процедур. • Правительства должны позволить публиковать компаниям информацию о количестве и тематике присланных

запросов по сбору информации в отношении пользователей Интернета. • Правительства не должны ог­ раничивать национальными границами распространения информации в Интернете. • Правительства должны осу­ществлять согласован­ные ша­ги в Интернет-про­странст­ ве, пользуясь международным форматом принятия решений во избежание возможных конфликтов из-за односторонних действий. Как известно, президент США Барак Обама уже отреагировал на эту инициативу и пообещал реформировать разведорганы страны с тем, чтобы исключить случаи нарушения прав человека. Однако, эксперты считают, что сделать это практически невозможно. Кибер-пространство настолько интегрировано и открыто, что и злоумышленники, и спецслужбы могут без проблем получать доступ к любым ресурсам и устройствам, подключенным к Интернету. В связи с этим, одним из возможных вариантов дальнейшего развития глобального кибер-пространства может стать «смерть» всемирной сети и разделение ее на национальные сегменты с установлением «приграничного контроля» для ограничения действий иностранных спецслужб и злоумышленников. Насколько такой шаг действительно поможет уберечься от несанкционированного доступа к компьютерным данным, покажет время. Однако, уже сейчас понятно, что киберпространство постепенно превращается в место столкновения интересов государств, большого бизнеса, криминалитета и общества. И, поэтому, возникновение локальных или глобальных кибер-конфликтов – это лишь вопрос времени.

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 49


[ досвід ]

Десятиліття Стратегічні уроки військових операцій США у ХХІ столітті Аналітичним управлінням спільних і коаліційних операцій (JCOA, підрозділ Об'єднаного комітету з питань розвитку об'єднаних сил Joint Staff J7) на замовлення Голови Об'єднаного комітету начальників штабів було підготовлене спеціальне дослідження під назвою «Десятиліття війни». Метою даного дослідження було вивчення уроків і підготовки рекомендацій за результатами військових операцій збройних сил США, що здійснювались ними після 2001 року. Вивчивши досвід цих операцій, JCOA підготувало для коаліційних сил огляд з описом глобальних, стратегічних уроків, використовуючи які ЗС США зможуть успішно вдосконалюватися і вчитися новому. 50 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014


війни

Олексій ДЖУРА, спеціально для Defense Express

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 51


[ досвід ] 2001 рік розпочався з інавгурації американського президента, який прагнув змінити вектор діяльності своїх збройних сил і перенаправити його від участі в численних гуманітарних і миротворчих інтервенціях 1990-х років у бік захисту території держави від традиційних загроз, як вже існуючих, так і потенційних. Така перспектива тоді виглядала цілком реальною, враховуючи, що Стратегія національної безпеки ґрунтувалася на зростаючому фінансовому благополуччі і відсутності явних ознак безпосередньої загрози для власної країни. Однак таке становище виявилося дуже крихким. Події 11 вересня 2001 р. змінили вектор Сполучених Штатів, як і сфери застосування їхніх збройних сил в наступному десятилітті. Національна стратегія, спрямована на боротьбу з регіональними агресорами і високотехнологічними загрозами із застосуванням зброї масового ураження, була поставлена під сумнів противником, який організував атаку на країну асиметричним і несподіваним способом з використанням примітивних засобів. Після терористичних атак 11 вересня стало очевидно, що стратегічна модель часів холодної війни, яка визначала міжнародну політику держави протягом попередніх 50-ти років, більше не вписується в рамки нових глобальних реалій. Серед основних змін можна відзначити наступні: • кінець гегемонії США і перехід до багатополярного світу; • розмивання кордонів суверенітету і вплив слабких держав; • зростаючі спроможності невеликих угруповань чи окремих осіб; • зростання загрози і необхідність домінування в інформаційному просторі.

52 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

У цілому, операції перших років після падіння «близнюків» були відзначені цілою низкою помилкових рішень і складних проблем, оскільки уряд США і їх збройні сили застосовували стратегію, сили й засоби, які створювалися для зовсім інших загроз і зовнішніх умов. Але вже в другій половині першого десятиліття ХХІ століття операції в багатьох випадках проводилися з урахуванням нових умов і успішно вирішували нові завдання. Нижче читач може ознайомитись з основними висновками аналітичного дослідження «Десятиліття війни», які можуть дати розуміння сучасних підходів США до розбудови власних ЗС та їхнього застосування.

Урок перший.

Розуміння особливостей місцевих умов

Під час операцій в Іраку, Афганістані та інших регіонах планети нездатність зрозуміти, визнати і точно визначити особливості оперативного середовища призвела до неправильного розподілу сил і засобів, завдань і цілей. Мала місце ціла низка випадків, коли підходи, які використовуються керівництвом ЗС та інших державних відомств США, не відображали специфіки реального оперативного середовища. Так, наприклад, після закінчення в 2003 р. активної фази бойової операції в Іраку адміністрація США приступила до формування нового уряду суверенного Іраку і зосередила свої зусилля на створенні сучасної довгострокової національної інфраструктури, ігноруючи при цьому появу ознак опору, що зароджувався. Ана-

Пiсля терористичних атак 11 вересня стало очевидно, що стратегiчна модель часiв холодної вiйни, яка визначала мiжнародну полiтику держави протягом попереднiх 50-ти рокiв, бiльше не вписується в рамки нових глобальних реалiй.

логічна ситуація склалася і в Афганістані, де акцент на прийняття рішень по низхідній вертикалі не враховував історично сформованих кланових і культурних традицій, а також практичної вигоди від застосування протилежного підходу «знизу вгору». Бували й випадки, коли окремі представники американської адміністрації застосовували різні підходи, засновані на їх власному уявленні про характер конфлікту і операційного середовища. Розумінню всієї специфіки оперативного середовища перешкоджав використовуваний США підхід до збору розвідувальної інформації, коли за основу приймалася інформація та дії протилежної сторони. Такий підхід негативно позначався на ефективності діяльності США із боротьби з асиметричними і нерегулярними загрозами з боку бойовиків і зниження впливу терористичних і кримінальних угруповань. Крім того, дефіцит агентурних джерел


і перекладачів призвів до того, що критично важливу інформацію доводилося збирати серед місцевого населення. Проблема посилювалася ще більше через брак спроможностей для порівняння цієї інформації з даними з інших джерел. Оскільки розвідувальна діяльність була традиційно спрямована на ворожі угруповання та їхні дії, часто ігнорувалася необхідність збору інформації щодо місцевого населення, яка була необхідна для кампаній, пов’язаних з роботою з населенням, зокрема в ході операцій, спрямованих на боротьбу з антиурядовими силами.

Висновки на майбутнє: • удосконалити систему аналізу та оцінки; • розробити стратегію максимального забезпечення розвідувальних та інформаційних потреб збройних сил; • розвивати спроможності з інтегрування інформації, сприяти ліквідації міжвідомчих бар’єрів

на шляху переміщення потоків розвідувальних даних і інформації між різними відомствами і партнерами по коаліції; переглянути політику призначення грифів секретності, створювати умови для більш вільного обміну інформацією та формування спільного бачення оперативної обстановки; поліпшити розвідувальне забезпечення операцій, розширити доступ до розвідувальних платформам експедиційних сил; поліпшити мовну підготовку та вивчення культурного ландшафту країни перебування; забезпечити комплексність планування.

Урок другий.

Парадигма традиційної війни

Дві масштабні бойові операції в Афганістані в 2001 р. і Іраку в 2003 р. довели, що США здатні проводити такі кампанії опера-

тивно і ефективно. (Перші операції в Афганістані можна розглядати як щось середнє між масштабною традиційною війною і боротьбою з нерегулярними формуваннями). При проведенні великих традиційних бойових операцій для США важливо зберегти перевагу в силах і засобах над іншими учасниками та регіональними агресорами. Однак підходи, що застосовуються при веденні традиційної війни, часто виявлялися неефективними у випадку застосування по відношенню до операцій, не пов’язаних з масштабними бойовими діями, що змушувало військове керівництво переглядати і коригувати способи й засоби для досягнення поставлених цілей. Це було необхідно, зокрема, тому, що противники, розуміючи перевагу США в силах і засобах при веденні традиційної війни, вирішили вдатися до асиметричних засобів, а не вступати у військові дії в їх традиційному сенсі. Багато операцій, які здійснювалися протягом останнього десятиліття, не передбачали військових дій як таких. Це були операції з боротьби з антиурядовими, терористичними і піратськими угрупованнями, підтримки стабільності, боротьби з контрабандою наркотиків, надання гуманітарної допомоги і ліквідації наслідків стихійних лих. Є всі підстави стверджувати, що в майбутньому традиційні бойові дії втратять свою актуальність і поступляться місцем подібним операціям. На відміну від традиційної війни, успіх багатьох операцій минулого десятиліття залежав від створення та посилення національного потенціалу країни перебування і збереження попередніх результатів, досягнутих в ході операції. Зусилля щодо зміцнення потенціалу країни

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 53


[ досвід ] перебування виявилися занадто обтяжливими для збройних сил і уряду США в цілому, тому що вони часто не були готові до вирішення подібних завдань, особливо в масштабах, які були потрібні Іраку і Афганістану. Традиційні бойові дії та операції інших типів, про які йшлося вище, використовують різні засоби (наприклад, «військову силу» у першому випадку і поєднання прямих і непрямих методів у другому) і мають різні цілі (військова поразка армії противника в першому випадку і самодостатній розвиток і зміцнення потенціалу країни перебування у другому). У зв’язку з цими відмінностями, військові операції «нетрадиційного» типу вимагали більш різнобічних і масштабних дій, до яких американські військові виявилися не готовими. У даному випадку потрібні були спільні зусилля і об’єднання спроможностей багатьох державних відомств США, а також їх партнерів по коаліції, а в деяких випадках і неурядових організацій .

Висновки • США повинні зберегти свою перевагу над іншими учасниками та регіональними агресорами в традиційній війні; • необхідно офіційно закріпити статус нетрадиційної війни та посилити спроможності ЗС з ведення нетрадиційної війни; • привести у відповідність до сучасних умов систему навчання та підготовки особового складу; • забезпечити та підтримувати високий рівень адаптованості системи розподілу сил і засобів; • всіляко сприяти спільним діям; • удосконалити систему управління, сприяти створенню єдиної картини поточної обстановки, єдності дій та швидкому засвоєнню отриманих даних; • бути готовими до переходу до нової розвідувальної парадиг-

54 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

Операцiї перших рокiв пiсля падiння «близнюкiв» були вiдзначенi цiлою низкою помилкових рiшень i складних проблем, оскiльки уряд США i їх збройнi сили застосовували стратегiю, сили й засоби, якi створювалися для зовсiм iнших загроз i зовнiшнiх умов.

ми, коли рішення приймаються не по низхідній вертикалі, а в напрямку знизу вгору, якщо цього вимагають місцеві умови; • переглянути систему розподілу та використання особового складу з метою максимального використання наявного досвіду, знань і спроможностей та забезпечення гнучкості при організації підтримки конкретних операцій.

Урок третій.

Війна на інформа­ ційному полі

За останні десять років участі США у військових операціях їх противники зрозуміли, що для досягнення їхніх загальних цілей не обов’язково вступати в бій і фізично здобути перемогу на полі бою. Вони могли просувати свої інтереси шляхом впливу на точки зору і сприйняття ситуації на глобальному та місцевому рівнях. У свою чергу, Сполучені Штати також були зацікавлені у формуванні певних точок зору, що призвело до протистояння і в інформаційному просторі.

У той час, як військове керівництво США занадто повільно адаптувалося до таких нових явищ, як розповсюдження інтернету, соціальних мереж і персональних електронних пристроїв, противник не дрімав і активно навчався застосовувати ці нові засоби комунікації у своїх власних цілях. Крім того, противник часто вдавався до поширення інформації, яка не відповідала дійсності. Імідж США часто страждав в результаті їх власних тактичних дій, які суперечили цінностям або стратегії країни. Скандал, пов’язаний з тортурами ув’язнених в іракській в’язниці Абу-Грейб, підтверджених фотографіями, які широко публікувалися в різних ЗМІ, мав серйозні наслідки для успіху місії та міжнародного іміджу Сполучених Штатів. Рік потому терористи в Іраку і Афганістані використовували події у в’язниці Абу-Грейб як виправдання для своїх атак на США. Інцидент зі спаленням Корану навесні 2012 р. викликав серію масових протестів в Афганістані. У даному випадку контекст таких дій –


те, що сторінки Корану самі ув’язнені виривали з книги і використовували для написання та обміну повідомленнями – не висвітлювався. Таким чином, дії американських військових сприймалися як переслідування за релігійними мотивами, а не боротьба з антиурядовими силами.

Висновки • провести комплексний аналіз і оцінку структури особового складу, учасників та інструментів, що мають відношення до стратегії комунікації; • максимально використовувати технології і брати до уваги новітні тенденції в розвитку соціальних мереж; • адаптувати стратегію комунікації, яка повинна враховувати всі інструменти влади, які перебувають в розпорядженні учасників процесу, а також культурні, релігійні та інші демографічні фактори; • підвищити рівень прозорості, активно обмінюватися інформацією з урядами країн перебування, неурядовими організаціями та іншими структурами; • розробити та реалізувати стратегію комунікації з міжвідомчими та коаліційними структурами і, при можливості, зі структурами країни перебування; • бути готовими до врегулювання наслідків; • забезпечити необхідну ресурсну під­тримку інформаційних операцій; • забезпечити випереджальне інформування; • інформувати оперативно і достовірно, завжди повідомляти факти раніше противника, повідомляти тільки про підтверджені факти, щоб уникнути спростувань і втрати довіри; • активно співпрацювати з партнерами; • підкріплювати слова реальними справами; • залучати до «битви на інформаційному полі» керівництво кампанії.

Урок четвертий.

Перехідні заходи

Всі операції минулого десятиліття характеризувалися наявністю важливих перехідних періодів, як це було при переході від Етапу 3 до Етапу 4 в Іраку, переходу до незалежності Іраку (здійсненого в два етапи в 2004 і 2005 рр.), переході до керівництва операцією під егідою НАТО в Афганістані в 2006 р. і переході відповідальності до країни перебування під час численних операцій з ліквідації наслідків стихійних лих і надання допомоги населенню постраждалих районів (зокрема, під час землетрусу в Пакистані в 2005 році). Перехідний період від одного етапу операції до наступного дає США можливості для подальшого розвитку стратегічних інтересів за умови належного управління цими інтересами. Для підходу, який використовували США до вирішення завдань перехідних періодів минулого десятиліття, були характерні такі недоліки: слабка підготовка перехідних заходів; помилковість розрахунків та припущень; невірний вибір видів і підвидів ЗС для вирішення конкретних завдань; відсутність координації та узгодженості при плануванні завдань у військовій та цивільній сферах; недостатнє ресурсне забезпечення найважливіших перехідних заходів; брак керівного впливу і відсутність єдності дій з боку стратегічного керівництва. Крім того, перехідні заходи часто не забезпечувалися необхідними ресурсами і достатньою кількістю особового складу, що володіє потрібними знаннями та вміннями або підготовленого для вирішення конкретних завдань. Багато з вищезгаданих недоліків були усунені в ході важливих перехідних заходів другої половини десятиліття.

Висновки • ретельно планувати перехідні заходи і повністю забезпечувати необхідними ресурсами; • знати про всі спроможності, повноваження і обмеження відомства, партнера по коаліції або країни перебування, до якої переходить відповідальність, зберігати свій вплив і сприяти успіху їхньої діяльності; • забезпечити належне управління перехідними заходами; • підготувати спеціалізовані навчально-підготовчі програми з підготовки персоналу та лідерів, які будуть здійснювати управління перехідними заходами у складі об’єднаних груп військових і цивільних представників; • створити військово-цивільні організаційні структури та керівні вказівки щодо реалізації комплексного підходу до здійснення перехідних заходів; • максимально використовувати різні джерела інформації для поліпшення інформованості про поточну обстановку.

Урок п’ятий.

Адаптація

Адаптація до конкретних умов є однією з найважливіших складових військової професії та військової операції. У той же час, адаптація має плануватися з урахуванням необхідності відповідної підготовки і оснащення особового складу з метою зниження і утримання на прийнятному рівні супутніх ризиків. У ході операцій, особливо в першій половині десятиліття відразу ж після подій 11 вересня, політика міністерства оборони США, доктрина, програми підготовки та оснащення частин в багатьох випадках не відповідали специфічним особливостям нетрадиційних операцій. Наприклад, збройні сили

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 55


[ досвід ] готувалися для нанесення військової поразки противнику і не були готові до протистояння з повстанськими рухами в Іраку і Афганістані. Підрозділи були оснащені засобами для ведення традиційної війни, які далеко не завжди відповідали вимогам антиповстанських або стабілізаційних операцій. Тому в багатьох випадках доводилося в терміновому порядку замовляти поставку необхідної техніки та обладнання для задоволення потреб бойових підрозділів. Проблема обтяжувалася й тим, що, хоча підрозділи навчалися адаптуватися до нових для них умов, їх знання, досвід і уроки не отримали належного поширення ні на рівні керівних структур військового відомства, ні підвідомчих їм інших підрозділів.

Висновки • планувати процес адаптації, постійно переглядати й переоцінювати початкові припущення і потреби; • готувати і сприяти просуванню лідерів, які здатні гнучко підходити до оцінки ситуації, ставити під сумнів існуючі парадигми, брати на себе ризики і сприяти розвитку міжвідомчої взаємодії; • визначити й підтримувати успішні напрямки адаптації з урахуванням цього модернізувати доктрину, організаційну структуру, програми підготовки, матеріальну частину і об’єкти, принципи лідерства, підготовки й виховання, а також структуру особового складу; • забезпечити відповідність доктрини існуючим на даний момент умовам; • розширити сферу міжвідомчої взаємодії експертів у різних галузях знань і активніше використовувати їх досвід при здійсненні адаптації безпосередньо в ході операції; • прискорити процес аналізу та засвоєння отриманих уроків.

56 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

Урок шостий.

Інтеграція сил спеціального та загального призначення

В Іраку і Афганістані, численні широкомасштабні операції, які проводилися в один і той самий час в динамічній, швидкоплинні обстановці, вимагали інтеграції сил спеціального та загального призначення, що створювало ефект багаторазового посилення спроможностей і тих, і інших. Взаємодія між підрозділами Сил спеціальних операцій (ССО) і Сил загального призначення (СЗП) з часом розвивалася; і якщо на перших етапах при їх спільному використанні відчувалися певні труднощі, то в подальшому вони виробили навички ефективної спільної роботи, яка розширила спроможності цих двох формувань при вирішенні поставлених перед ними завдань. У період після 2003 р. операції ССО на іракському ТВД не завжди належним чином координувалися з діями Сил загального призначення СЗП. В результаті підрозділи СЗП, що відповідали за проведення конкретної бойової операції, часто опинялися в ситуаціях, коли їм доводилося займатися врегулюванням наслідків другорядних операцій ССО. Командування СЗП скаржилося на те, що керівництво ССО завчасно не повідомляло його про плани щодо майбутніх дій своїх підрозділів, не надсилало розвідувальні дані, отримані в ході операцій, і що в результаті операцій ССО часто порушувалася цілісність бойового простору СЗП. Аналогічні скарги надходили від командування СЗП і під час операцій в Афганістані протя-

гом усього 2008 р. Згодом для вирішення цієї проблеми було створено Командування компонента ССО у складі об’єднаного угруповання військ в Афганістані (Combined Forces Special Operations Component Command – Afghanistan/CFSOCC -A), яке відповідало за інтеграцію дій ССО в загальний стратегічний контекст військової кампанії.

Висновки • поліпшити інформування штабів ССО і СЗП про взаємні спроможності та обмеження; • запровадити практику регулярних спільних навчань і взаємодії під час операцій, навчати підрозділи СЗП навичкам регулярної взаємодії зі штабами ССО на відповідному ТВД; • впроваджувати в практику передовий досвід ефективного використання розвідувальної інформації; • закріпити в офіційних документах передовий досвід взаємодії підрозділів СЗП і ССО; • систематизувати методику спільного збору та використання ці-


льової розвідувальної інформації; • забезпечити оперативне прийняття на озброєння необхідних засобів для забезпечення ефективної взаємодії підрозділів СЗП і ССО; • удосконалити процедури спільного комплектування особового складу.

Урок сьомий.

Координація дій різних відомств

Під час різноманітних операцій попереднього десятиліття мала місце слабка координація дій між різними відомствами, що пояснювалося відсутністю узгодженості при участі в заходах планування, підготовки особового складу та оперативних заходах; прогалинах у політиці; різними рівнями ресурсного забезпечення та відмінностями організаційних культур різних відомств. Крім того, збройні сили змушені були взаємодіяти з неурядо-

За останнi десять рокiв участi США у вiйськових операцiях їх противники зрозумiли, що для досягнення їхнiх загальних цiлей не обов'язково вступати в бiй i фiзично здобути перемогу на полi бою. Вони могли просувати свої iнтереси шляхом впливу на точки зору i сприйняття ситуацiї на глобальному та мiсцевому рiвнях.

вими організаціями. У цілому, система міжвідомчої взаємодії США не змогла забезпечити повної реалізації національного потенціалу для успішного вирішення нагальних завдань на перших етапах місії. У перші роки операцій в Іраку і Афганістані система міжвідомчої взаємодії показала свою повну неспроможність. Кілька досліджень, проведених JCOA, показали, що для США одна з найважливіших проблем перших п’яти років іракської кампанії полягала в «нездатності сконцентрувати на міжвідомчому рівні і комплексно застосувати всі наявні ресурси і спроможності США». З часом, незважаючи на наявність міжвідомчих бар’єрів, що перешкоджають ефективній взаємодії, цивільні та військові структури вчилися ефективно використовувати сили й засоби один одного. Для деяких місій навіть створювалися міжвідомчі плани дій, проте в цілому ефективній взаємодії перешкоджала відсутність загальної схеми і принципів співпраці. В цілому, можна говорити про відсутність міжвідомчої «доктрини».

Висновки • розвивати взаємодію між керів­ни­ ми структурами різних відомств; • надати міжвідомчій координації обов’язкового характеру та створити механізм для її посилення; • забезпечити належну ресурсну підтримку міжвідомчої координації; • активніше використовувати міжвідомчі структури; • запровадити практику регулярних перевірок рівня міжвідомчої координації; • чітко розподілити функції та обов’язки, добитися їх повного розуміння відповідними учасниками; • сприяти розвитку та посиленню ролі міжвідомчих структур і неурядових організацій у підготовці, навчанні й вихованні особового складу.

Урок восьмий.

Коаліційні операції

Протягом минулого десятиліття США приймали участь у декількох коаліційних операціях. При цьому забезпечити єдність дій всередині коаліції було не так легко, зважаючи на відмінності національних інтересів, культур, ресурсів і політик. Серед основних проблем при взаємодії з партнерами по коаліції були відсутність єдності думок з деяких питань, проблеми сумісності сил і засобів, відмінності в тактичних прийомах, методах і способах, відмінності національних інтересів і культур, підходів до обміну інформацією, а також участь в процесах планування. Серйозною проблемою була неузгодженість позицій з деяких питань, яка призводила до того, що кожна країна діяла за своїми власними правилами. Результатом була відсутність взаєморозуміння між підрозділами різних країн і зниження загальної ефективності спільних дій. Іншою серйозною перешкодою на шляху до ефективної коаліції стояла проблема сумісності сил і засобів. Використання різних, несумісних між собою систем знижувало потенціал застосування існуючих спроможностей. Наприклад, цифрові канали передачі даних, що використовувалися в Іраку, часто не здатні були забезпечити безперервний обмін інформацією між партнерами по коаліції, що перешкоджало створенню повної, комплексної картини оперативної та бойової обстановки і підвищувало ризики для особового складу. Ще одна проблема полягала в різних рівнях підготовки особового складу і неспівпадінні тактичних прийомів, методів і способів (ТПМС). Коаліційні сили часто застосовували свої

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 57


[ досвід ] власні підходи і ТПМС, тому коаліційні підрозділи не мали змоги злагоджено взаємодіяти з підрозділами або населенням країни перебування. Ускладнювала проведення коаліційних операцій і відмінність рівнів ресурсного забезпечення. Наприклад, під час лівійської кампанії на США припадала левова частка окремих видів розвідувальних систем, а також високоточних озброєнь з мінімальною супутньою шкодою. Відсутність аналогічних засобів у інших партнерів по коаліції знижувала рівень їхньої участі в операціях та збільшувала ризик виникнення вторинних негативних наслідків. Подібна ситуація спостерігалася і в Афганістані, де деякі партнери по коаліції не мали власних розвідувальних і авіаційних засобів, що обмежувало їхню мобільність і спроможність протидіяти загрозам. Свій вплив на коаліційні операції мали і національні інтереси кожної з країнучасниць, тому що від цих інтересів залежало, в яких місіях вони братимуть участь, і в чому вона полягатиме. Культурні відмінності також впливали як на вибір завдань, які брала на себе та чи інша країна, так і на способи їх вирішення. Як наслідок, в різних географічних регіонах кожна країна здійснювала власні заходи, які не були узгоджені з іншими учасниками, що не могло не позначитися на ефективності загальної стратегії на конкретному ТВД. Інші учасники коаліцій часто посилалися на погану організацію інформаційних обмінів як фактор, що обмежує їх участь у заходах з планування та практичної реалізації операцій. Питання секретності інформації та брак захищених інформаційних систем обмежували можли-

58 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

вості обміну необхідною інформацією та даними розвідки на рівні коаліційної контингенту в цілому. Проблему обтяжувала надмірна секретність інформації та низькі темпи передачі секретної інформації між партнерами по коаліції. Однак, незважаючи на ці складності, робота в рамках коаліції забезпечувала США велику кількість переваг – від збільшення чисельного складу військового контингенту і посилення ресурсної підтримки до політичних дивідендів у вигляді підвищення довіри і легітимності операцій завдяки участі великої кількості різних держав, об’єднаних єдиною позицією щодо застосування військової сили. Ці переваги дозволяють зробити висновок, що в більшості випадків США будуть і надалі проводити подібні операції у складі коаліцій зі своїми партнерами.

Висновки • переглянути рівень участі оборонного відомства в інтеграційному підході до створення і підтримання коаліцій;

• посилити взаємодію та покращити відповідну підготовку особового складу; • аналізувати позиції партнерів по коаліції, намагатися мінімізувати протиріччя в позиціях і підходах до застосування військової сили; • вирішити проблеми управління інформацією та сумісності сил і засобів; • створити спільну платформу дій – продовжити роботу зі створення загальної доктрини, єдиних ТПМС і керівних принципів для всіх партнерів по коаліції в цілому; • уникати зайвої секретності; • розширити масштаби заходів з вивчення мов і культурних особливостей різних країн.

Урок дев’ятий.

Побудова партнерських відносин з урядом країни перебування

Створення та розвиток партнерських відносин між урядом США і керівництвом країни перебування стало необхідною пе-


редумовою для досягнення США своїх стратегічних цілей і просування низки ключових інтересів. По-перше, партнерство дало можливість країні перебування створити необхідний національний потенціал для забезпечення власної безпеки і успішного протистояння загрозам. Подруге, партнерство підвищило легітимність операцій і свободу дій США в країні перебування. І, нарешті, партнерство дозволило встановити контакт між силовими структурами США та країни перебування і, таким чином, створило більш сприятливий фон для здійснення впливу не тільки на збройні сили відповідної країни, але й і на інші сфери державного управління і суспільство в цілому. Завдяки партнерству, США отримали можливість просувати свої інтереси, використовуючи свій вплив, а не шляхом прямих дій. Ефективній побудові партнерських відносин із силовими структурами країн перебування перешкоджали такі проблеми, як відсутність необхідних знань і досвіду, корупція, витоки інформації, недотримання міжнародних норм щодо застосування сили, а також ресурсні обмеження. Крім того, в Афганістані мали місце випадки зіткнень між підрозділами коаліції і місцевих силових структур, що заважало побудові довірчих відносин і підривало зусилля зі створення основи партнерства. Перешкоджали партнерству і проблеми самих США. Наприклад, при створенні в країні перебування інститутів державної влади США прагнули використовувати власні моделі, замість того, аби дозволити цим країнам самостійно приймати відповідні рішення, виходячи з особливостей їх історичного розвитку, культури і традицій. Крім того, підрозділи сил загального призначення не завжди адекватно враховува-

ли у своїх діях культурні особливості країни перебування, що також знижувало позитивний ефект партнерства і довіру до консультативної діяльності США. При цьому, незважаючи на існуючі проблеми як країн перебування, так і самих США, партнерство стало найважливішою складовою стратегії США з передачі відповідальності за безпеку країни перебування її власному уряду і, крім того, давало США необхідну свободу дій.

Висновки • зміцнювати існуючі відносини з метою поліпшення загальних взаємин, збереження свого впливу серед провідних партнерів і посилення національного потенціалу країни перебування; • створювати і розвивати нові відносини; • відновити підготовку з питань ефективного партнерства та консультування за спеціалізованим курсом «Military Assistance and Training Advisory» (MATA) з метою розвитку ефективного партнерства та навичок консультування; • накопичувати досвід, розширити масштаби і посилити підготовку з питань проведення оборонних заходів та заходів із забезпечення безпеки на території іноземних держав; • намітити заходи щодо нарощування допомоги у забезпеченні та зміцненні безпеки країни перебування; • формувати громадську думку; • здійснювати аналіз та оцінку діяльності, при цьому застосовувати комплексний підхід, який дозволить краще зрозуміти умови, потреби і подальші кроки, необхідні для вирішення завдань національної безпеки та просування інтересів країни перебування; • упорядкувати систему повноважень при проведенні оборонних заходів і заходів щодо забезпечення безпеки на території іноземних держав.

Урок десятий.

Використання урядами країн перебування озброєних і найманих формувань

Коли стало цілком очевидно, що США володіють великим військовим потенціалом і здатні успішно проводити блискавичні військові кампанії, як це було в Іраку в 2001 р. і в Афганістані в 2003 р., відповідні країни вдалися до тактики асиметричної війни. З цією метою вони почали підтримувати і використовувати озброєні і наймані формування, діяльність яких перешкоджала реалізації інтересів і цілей США. Використання озброєних і найманих формувань давало можливість цим державам протистояти США у просуванні їхніх інтересів і досягненні поставлених цілей, не вдаючись при цьому до прямого зіткнення. Так, наприклад, одна з країн забезпечувала фінансування і постачання повстанським угрупованням в Іраку техніки і озброєнь в обсягах, які значно перевищували їх штатні засоби. Це створювало серйозну загрозу для військ коаліції і призвело до зростання втрат серед особового складу американського контингенту. Міжнародні сили забезпечення безпеки в Афганістані зіткнулися з протистоянням і з боку інших країн, які забезпечували ресурсами і надавали іншу допомогу терористичним і антиурядовим угрупованням, що діють на території даної держави. Сукупний ефект від дій кримінальних, терористичних та неурядових угруповань постійно посилювався і підштовхував їх

DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014 / 59


[ досвід ] до ще більш активних дій. Терористичні формування, що діють в інтересах антиамериканських сил, отримували вигоду і від руху фінансових потоків і нелегальної торгової діяльності кримінальних структур і могли використовувати ці структури у власних інтересах і за прийнятною ціною. Оскільки США мали явну перевагу у військовій силі, противник прагнув вдаватися до асиметричних методів боротьби, використовуючи недорогі, технічно примітивні технології та/або ТПМС (якими його в багатьох випадках забезпечували зацікавлені країни). Це не давало США можливості повноцінно використовувати свій високотехнологічний потенціал, який створювався для боротьби з симетричним противником та протидії традиційним військовим загрозам. Яскравим прикладом можуть служити саморобні вибухові пристрої, які широко застосовувалися проти підрозділів коаліційних сил в Іраку і Афганістані.

Висновки • поліпшити цільове фінансування та інші заходи підтримки боротьби з загрозами; • виявляти зв’язки озброєних і найманих формувань, сприяти руйнуванню цих зв’язків; • використовувати єдину систему поділу країни перебування на географічні регіони і з урахуванням цього впорядкувати систему планування; • створювати нові та/або зміцнювати існуючі зв’язки із зовнішніми партнерами; • бути готовими до протидії асиметричним загрозам; • поєднувати методи прямого і непрямого впливу; • посилити взаємодію на рівні міжвідомчих та інших структур з метою забезпечення єдності дій.

60 / DEFENSE EXPRESS / ФЕВРАЛЬ 2014

Урок одинадцятий.

Надпотужні загрози

Вже довгий час в терористичній діяльності беруть участь окремі особи і невеликі угруповання, здатні своїми діями нанести шкоду, яка за своїми масштабами значно перевищує наявні в їх розпорядженні спроможності. Разом з тим за минулі десять років ці особи і нечисленні угруповання навчилися успішно застосовувати глобальні технології та інформацію для розповсюдження свого впливу і отримання доступу до засобів руйнування державного масштабу. Такій ситуації сприяли наступні чинники: • доступність на вільному рику технологій, застосування яких здатне призвести до масових людських жертв (наприклад, використання методів генної інженерії для створення смертоносних вірусів); • транснаціональні злочинні угруповання, терористичні формування та окремі держави, які допомагають невеликим групам людей або окремим особам в організації та здійсненні атак міжнародного масштабу; • сучасні технології, що дозволяють вільно здійснювати комунікацію і організовувати інформаційні операції; • всесвітня комп’ютерна мережа, що дозволяє вербувати нових прихильників, проводити фінансові транзакції і здійснювати управління і контроль.

Висновки • всіма доступними засобами заважати противнику здійснювати свої інформаційні операції, поширювати альтернативні інформаційні повідомлення, при цьому робити це

раніше противника і повідомляти тільки достовірну інформацію; • активніше використовувати досвід і знання місцевих експертів; • прагнути до переваги в неконтрольованих просторах, в тому числі в глобальній комп’ютерній мережі; • підвищити ефективність заходів у відповідь на загрози. *** В дослідженні «Десятиліття війни» було здійснено аналіз глобальних стратегічних уроків, що отримані США при проведенні військових операцій в ХХІ столітті в умовах зміни загальної парадигми збройної боротьби. Також було проаналізовано передовий досвід, який могли б використовувати США та нові фактори ризику, на які США слід звернути особливу увагу. Доповідь охоплює одинадцять стратегічних напрямків діяльності і побудована за результатами аналізу стратегічних уроків військових кампаній, що здійснені США за період з 2001 р. При її підготовці використовувалися матеріали 46-ти досліджень, здійснених JCOA. На цей час в США сформована якісна система аналізу результатів проведення військових операцій з метою забезпечення підвищення їх ефективності, яка продовжує розвиватись. Так, за повідомленнями спеціалізованих ЗМІ, надані в доповіді дані продовжують редагуватись і оновлюватись з урахуванням додаткових даних, що надходять від штабів бойових підрозділів і видів збройних сил. Цю роботу буде продовжено і надалі по мірі появи нових уроків та їх аналізу з метою вироблення рекомендацій з питань розвитку об’єднаних сил і підвищення бойової ефективності американської армії. * Підготовлено за матеріалами провідних іноземних друкованих та Інтернет-видань


ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии

defense-ua.com

Информационно–консалтинговая компания

Англоязычынй журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»

Компания «Defense Express» работает на информационном рынке с 2001 г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com



Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.