DEFENSE EXPRESS № 3 за 2019 рік

Page 1

№3 [БЕРЕЗЕНЬ, 2019 ]

СПЕЦТЕМА: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕОЗБРОЄННЯ БОЙОВОЇ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ

ПРЕМ’ЄРА

ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ

«НЕПТУН» ВИХОДИТЬ У СВІТ

БОРОТЬБА З РОСІЙСЬКИМИ БЕЗПІЛОТНИКАМИ Наш арсенал

ЕКСПОРТ ЗБРОЇ ТА ОБОРОННИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

СТВОРИТИ МАЙБУТНЄ НОВІ ЗБРОЙОВІ ТРЕНДИ ТА ПРОЕКТИ НОВИЙ КАЛІБР

УКРАЇНА – ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Досвід розробки 155-мм артилерійських боєприпасів

Пошук нових рішень та партнерів

«КЕНТАВР» Нові можливості для ВМС ЗС України



Defense express Media & Consulting ЗМІСТ 2 IDEX-2019 Україна та світ зброї 6

Премьера «Нептуна» На международной выставке вооружений IDEX-2019 состоялась первая демонстрация самоходной пусковой установки мобильного берегового противокорабельного комплекса «Нептун» от ГосККБ «Луч»

14 Щоб уникнути штопору Актуальні питання переозброєння бойової авіації України 22 Над хмарами Оцінки перспектив розвитку ринку літаків тактичної та транспортної авіації в період 2019-2023 роки 30 Боротьба з російськими безпілотниками. Наш арсенал Огляд українських антидронових систем 34 «КЕНТАВР» Новые возможности для ВМС Украины 38 Україна – Велика Британія: пошук нових рішень та партнерів 40 Розумна підтримка – ефективна оборона Мета та принципи діяльності Агентства НАТО з технічного обслуговування і постачання (NATO Support Agency) 42 Як народжувався «Топаз» Система керування й управління вогнем артилерії сухопутних військ армії Польщі 48 Новий калібр Польсько-словацько-чеські 155-мм артилерійські боєприпаси. Досвід розробки та впровадження 52 Надрукувати зброю Про перспективи технології адитивного виробництва у військовій промисловості

300 слів по суті

Створити майбутнє

У

цьому номері нашого журналу – багато матеріалів про нові технології, про нові озброєння. Проте чи достатньо одних нових арсеналів для того, аби армія та держава були готова до нових викликів, нових загроз, нових форматів ведення бойових дій? Ні. Нові технології створюють умови для революції у військовій справі лише у разі поєднання з новими концепціями ведення бойових дій, зміною структури збройних сил, що підлаштована під якісно інші можливості нової зброї. Без такого поєднання усі збройові ноу-хау практично не приносять користі. Тож головний виклик полягає в тому, щоб чітко побачити переваги нових технологій і адаптувати їх до практики дій, яка буде звичною для нашої армії, і повною несподіванкою – для противника. На початку Другої світової нові військові технології – радіо, танки або авіація – не були монополією Німеччини. Ба більше – британська і французькі армії були озброєні набагато краще, ніж армія гітлерівської Німеччини. Але вермахт зкомбінував нові військові технології з новою, більш мобільною концепцією війни, на основі якої були організовані збройні сили і підготовлені військові кадри. Концепція бліц-крігу дозволила вермахту досягти якісної переваги і домогтися перемоги у військовій кампанії на першому етапі. І другий приклад. Для організації опору США Північний В’єтнам зробив ставку на організацію тривалої малої війни і ви-

мотування противника. Концепція партизанської війни потребувала мінімуму нових технологій і дозволяла уникати широкомасштабних боїв індустріальної епохи, які блискуче вели ЗС США. У цій війні для В’єтнаму скоріш йшлося про придушення волі американського суспільства, аніж нанесення критичних втрат американському війську. Революційність, таким чином, була пов’язана взагалі не з технологіями, а з іншою стратегією і формою війни, що дозволила успішно протистояти незрівнянно сильнішим і краще оснащеним збройним силам США. Так що революція у військовій справі – це не обов’язково нове. Але обов’язково – ефективне. Який з цього висновок? Кожна з націй у змозі здійснити свою унікальну військову революцію, спираючись на доступний світовий досвід і можливості – як технологічні, так і концептуальні. Революції не перешкодять навіть фінансові обмеження, якщо є розуміння необхідності трансформації і готовність її ініціювати. Отже, думаємо над тим, як створити захищене майбутнє власним розумом і власними можливостями.

Сергій ЗГУРЕЦЬ,

директор інформаційно-консалтингової компанії «Діфенс Експрес», головний редактор журналу szgurets@gmail.com

f facebook.com/szgurets

СЕРГIЙ ЗГУРЕЦЬ – директор iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, головний редактор журналу «Defense Express», szgurets@gmail.com, ВАЛЕРIЙ РЯБИХ – директор з розвитку iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defence_2@meta.ua, АНТОН МIХНЕНКО – редактор журналу Ukrainian Defense Review, ЕДУАРД ВЕЛІКАНОВ – керівник відділу маркетингу iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defenseexpress@i.ua, ОЛЕКСІЙ ЛЕВКОВ – кореспондент-оглядач, МАРК КАНАРСЬКИЙ – арт-директор, Сергiй ПОПСУЕВIЧ – фотокореспондент

НАША АДРЕСА: Україна, 04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10, 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua

Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» видає: журнал Defense Express. Людина. Техніка. Технології спільно з с видавництвом Дрім-АРТ. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 21842-11742Р від 31.12.2015 г.), яке видане Міністерством юстиції України журнал «Defense Express. Український оборонний вісник» (Ukrainian Defense Review). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 22819-12719Р від 12.07.2017 г.), яке видане Міністерством юстиції України


Defense Express | березень 2019

У фокусі: IDEX-2019

2

IDEX-2019 УКРАЇНА ТА СВІТ ЗБРОЇ


Defense Express | березень 2019

Україна продемонструвала потенціал і можливості державних і приватних підприємств оборонної промисловості на міжнародній виставці озброєнь IDEX-2019, що раз на два роки проходить у Об’єднаних Арабських Еміратах. Наші компанії представили броньовану техніку, високоточні засоби ураження, системи радіоелектронної боротьби, стрілецькі комплекси, роботизовані платформи тощо. Про кращі українські та закордонні новинки – у цьому та в найближчих номерах журналу Defense Express.

3


Defense Express | березень 2019

У фокусі: IDEX-2019

4


Defense Express | березень 2019

www.defence-ua.com

5


Defense Express | березень 2019

Cделано в Украине

Премьера «Нептуна» 6

На международной выставке вооружений IDEX-2019 состоялась первая демонстрация самоходной пусковой установки мобильного берегового противокорабельного комплекса «Нептун» от ГосККБ «Луч»

Сергей ЗГУРЕЦ, Defense Express Когда типовые машины дивизиона нового берегового мобильного противокорабельного ракетного комплекса в Украине активного готовились к проведению предварительных испытаний, модель самоходной пусковой установки «Нептуна» совершила дебютный маркетинговый бросок на новые рынки. На стенде государственного концерна «Укроборонпром» государственное внешнеторговое предприятие «СпецТехноЭкспорт» представило макеты новейших разработок Государственного Киевского конструкторского бюро «Луч». Это комплексы «Нептун», «Ольха» и ракеты к ним. На выставке IDEX-2019 также присутствовал генеральный конструктор – генеральный директор государственного предприятия «Го-

сударственное Киевское конструкторское рское бюро «Луч» Олег Петрович Коростелев. В ходе выставки к нему было множество вопросов со стороны специалистов, военных разных стран и руководителей зарубежных официальных делегации – как по теме украинских противотанковых ракетных комплексов, которые пользуются традиционным спросом на внутреннем и внешнем рынках. Так, конечно же, и по новым проектам КБ. Особенно это касалось мобильного противокорабельного комплекса «Нептун». Украинский береговой противокорабельный ракетный комплекс создавался с максимальным использованием отечественного задела. Нужно было сэкономить и ресурсы, которые у воюющей страны вовсе не безграничны, и сократить время разработки и производства. Все это для того, чтобы в кратчай-

ший период дать Военно-морским силам Украины оружие для защиты национальных интересов.

И тренды, и потребности Современные береговые противокорабельные ракетные комплексы (ПКРК) представляют собой довольно могущественные системы оружия, которые способны решать задачи обороны побережья, поражать морские цели на расстоянии до сотен километров от него. Обладая обычно собственными средствами целеуказания, высокой автономностью и мобильностью, береговые ПКРК имеют высокую боевую устойчивость и трудноуязвимые даже для самого серьезного противника. Эти обстоятельства стали одной из причин всплеска внимания на мировом рынке вооружений к береговым ПКРК нового поко-


Defense Express | березень 2019

www.defence-ua.com

ления. Дополнительные перспективы дает возможность использования береговых ПКРК в качестве средств применения высокоточного ракетного оружия по наземным целям. Кроме этого тренда, для Украины работы по ПКРК имели и имеет крайнюю актуальность, исходя из реальных угроз национальной безопасности для нашей страны со стороны России. С 2014 г. – после захвата Россией Крыма и потери основного корабельного состава ВМС, а также береговых ракетных комплексов «Рубеж», ситуация для Украины в морском контексте кардинально ухудшилась. С начала аннексии Крыма агрессор существенно нарастил свой наступательный и оборонительный потенциал. Начиная с 2014 г. на территории временно оккупированной АР Крым Россия развернула противокорабельную систему обороны, которая включает в себя подсистему обнаружения надводных кораблей (с дальностью до 500 км); подсистему автоматизированного управления и выдачи целеуказания; подсистему огневого поражения (до 350 км, которая включает в себя дивизионы ПКР «Бал», «Бастион», «Клаб»,

«Утес», корабли и подводные лодки – носители КРМБ типа «Калибр» и самолеты МА ЧФ ЮВО ВС РФ). Наращивание ударных возможностей осуществлялось и за счет введения в боевой состав кораблей и подводных лодок-носителей КРМБ «Калибр». На начало 2019 г. в состав ЧФ РФ входило восемь носителей КРМБ «Калибр» (два фрегата пр.11356, шесть подводных лодок пр.636.3). Суммарный ракетный залп – 40 единиц. «Калибры» могут поражать наземные цели на дальностях 1500 км (в обычном снаряжении, то есть вся территория Украины, страны восточной и южной Европы включительно с границами Германии), 2600 км (с ядерной боевой частью - вся территория западной Европы, включая британский Лондон). Наращивание десантных возможностей ЧФ прошло за счет введения в боевой состав десантных и скоростных катеров. Это создает угрозу высадку морских десантов (до усиленного батальона морской пехоты) в Азовской операционной зоне. Если говорить жестко, то с нынешним потенциалом ВМС Украины не способны противодействовать силе Черноморского флота. Нет

достаточных возможностей противостоять наступательной операции ЧФ РФ, включая высадку десанта, а также угрозе морской блокады. Это может привести к катастрофическим последствиям для экономики Украины. Так как именно через морские порты проходит более половины отечественного товарооборота. Среди боевых кораблей, входящих в нынешний состав плавсостава ВМС Украины, только один морально и технически устаревший малый ракетный катер «Прилуки» проекта 206МР имеет две пусковые для противокорабельных ракет П-15М «Термит». При этом весь запас ракет «Термит» также остался в оккупированном Крыму. Чтобы хоть как-то усилить свои возможности, командование ВМС создало береговую артиллерийскую бригаду (ствольной артиллерии) и реактивный артиллерийский полк (вооруженный РСЗО «Ураган»). Но использование артиллерии для поражения кораблей противника имеет чрезвычайно низкую эффективность. Береговая артиллерия может противодействовать разве что высадке десанта противника. Именно поэтому командование ВМС Украины с большой надеждой ждет нового оружия. Чем быстрее – тем лучше. Береговой ракетный комплекс предназначен для контроля территориальных вод и проливных зон, защиты военно-морских баз, береговых объектов и инфраструктуры побережья, защиты побережья на десантно-опасных направлениях. Комплекс производит целераспределение и поражение сопровождаемых целей противокорабельными крылатыми ракетами. Боевое применение комплекса обеспечивается в простых и сложных метеоусловиях днем и ночью при полной автономности наведения после пуска в условия огневого и радиоэлектронного противодействия противника. По критерию «стоимость-эффективность» является оптимальным для решения боевых задач на море ракетами оперативно-тактическо-

7


Defense Express | березень 2019

Актуально Який клас літака може бути обрано для переозброєння ПС України? Чи варто

лякатися того, що пілоти у період зміни парку бойових літаків літатимуть на учбово-бойових турбогвинтових літаках? І чому це – не найгірший сценарій?

Актуальні питання переозброєння бойової авіації України

Щоб уникнути штопору

14

Прогнозовані терміни перебування авіаційної техніки у бойовому складі – літаків типу Су-27, МіГ-29, Су-25 – головно вичерпуються у період 2025-2030 рр. Щонайменше, такими часовими оцінками нині оперує командування ПС ЗС України. Нині підтримання рівня бойового потенціалу старіючого парку бойової авіаційної техніки, як і раніше, досягається шляхом модернізації в процесі виконання її ремонту та продовження строку служби. Проте з урахуванням все частіше виникаючих проблем з забезпеченням ремонту літаків (через закінчення запасів агрегатів, блоків, застарілості

елементної бази та ін.), завершення термінів служби парку бойових літаків в Україні може наступити раніше запланованих термінів. Це означає, що формування підходів до заміни парку бойових літаків в Україні вже сьогодні є надзвичайно актуальним. Це – найскладніша проблема в галузі воєнно-технічної політики України на найближчі п’ять років. Ціна її вирішення – збереження або втрата бойової авіації. Саме тому наша редакція пропонує до вашої уваги матеріал, що ґрунтується на оцінках та пропозиціях, які були підготовлені фахівцями Центрального науково-

дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (далі Інститут) за цією проблемою. Як відомо, першочерговим завданням Інституту є виявлення актуальних проблем в галузі розвитку озброєння та військової техніки, їх дослідження та формування для керівництва Міністерства оборони та Збройних Сил України науково-обґрунтованих пропозицій щодо їх вирішення. Інститут у своїх науково-дослідних роботах, статтях, монографіях, виступах на конференціях, робочих матеріалах на адресу Командування Повітря-



Defense Express | березень 2019

Тренди

Над хмарами Оцінки перспектив розвитку ринку літаків тактичної та транспортної авіації в період 2019-2023 роки 22 За оцінками аналітиків Aviation Week Intelligence NetWork, наведених у дослідженні Aviation Week Military Fleet & MRO Forecast 2019, яке частково було оприлюднене у підписному закритому виданні Aviation Week & Space Technology, у найближчі п’ять років в період 2019-2023 років збережеться тенденція до зростання попиту на літаки тактичної та транспортної авіації. Це зумовлено як потребою у заміні застарілого парку літаків, так і необхідністю нарощуванню власних авіаційних спроможностей. Ключовими лідерами за обсягами виробництва та поставок авіаційної техніки залишатимуться США, а також ряд європейських країн. РФ та КНР поступова нарощуватимуть власні можливості, однак їх значимість і вага у загальносвітовому ринку виробництва та торгівлі даної техніки залишатиметься незначною. Головною рушійною силою розвитку ринку літаків тактичної авіації буде зниження помітності бойо-

вих авіаційних машин в радіолокаційному, інфрачервоному та інших областях спектру виявлення за допомогою спеціально розроблених геометричних форм, радіопоглинаючих матеріалів і покриттів, що дозволяють перебувати непоміченим на території противника. Крім того, триватиме тенденція щодо впровадження в літаки нових програмних засобів та автоматизованих рішень, які значно спрощуватимуть процес прийняття рішення пілотом та експлуатації авіаційної техніки. Також реалізовуватимуться класичні напрямки вдосконалення можливостей літаків шляхом підвищення їх маневреності, вогневої потужності, операційної обізнаності та РЕБ. Акцент робитиметься на реалізації принципу багатофункціональності авіаційного засобу. Основна увага в сегменті випуску військово-транспортних літаків та літаків-заправників буде зроблена на підвищення процесу автоматизації, створенню універсальних авіаційних платформ, здатних

забезпечити виконання широкого спектру завдань. Окремий акцент у прогнозований період буде зроблений на авіаційних заправниках – як головного чинник, що забезпечує ефективне застосування решти авіаційного флоту.

Літаки тактичної авіації Так, за оцінками Aviation Week Intelligence NetWork в період 20192023 років в сегменті виробництва бойових літаків тактичної авіації лідируючи позиції займатимуть компанії Lockheed Martin (США), Boeing (США), Eurofighter (ЕС), Dassault (Франція), SAAB (Швеція) та KAI (Південна Корея). За прогнозований період ці виробники озброєння випустять 1390 літаків, при цьому 771 (або 56,6% від всього об’єму ринку) будуть збудовані Lockheed Martin, 211 (або 15%) – Boeing (США), 102 (або 7%) – Dassault, 62 (або 4%) – Eurofighter (ЕС), 67 (або 5 %) – SAAB (Швеція) та 50 (або 4%) – КАІ (Пів-


Defense Express | березень 2019

www.defence-ua.com

27

ПОВІТРЯНІ БОЇ

2019

Понад 100 тендерів – оголошених, або тих, що вже тривають – проводиться нині по всьому світові для закупівлі військових літаків різного призначення та гелікоптерів. Загалом йдеться про оновлення парку, який включатиме понад 580 винищувачів та більше 200 гелікоптерів.


Defense Express | березень 2019

Системи протидії

30

Боротьба з російськими безпілотниками. Наш арсенал Огляд українських антидронових систем Інтенсивне використання РФ та підтримуваних нею збройних формувань безпілотних літальних апаратів (БПЛА) як для розвідки, так і для коригування артилерійського вогню під час військової агресії проти України в значній мірі визначило їх успішні дії проти українських військ. Відсутність в Україні на початковому етапі протистояння відповідних засобів протидії принесло значні людські та матеріальні втрати, а також зменшило ефективність застосування власних сил та засобів. Однак з часом ситуація змінилася, з огляду на те, що в Україні були розроблені, виготовлені та почали застосовувати за призначен-

Комплекс протидії технічним засобам розвідки «Нота» української компанії ООО «Трітел»


Defense Express | березень 2019

www.defence-ua.com

ХК «Укрспецтехніка» для протидії БПЛА розробила комплекс «Анклав» та багатофункціональний мобільний комплекс «Полонез»

ням низку засобів радіоелектронної боротьби з БПЛА противника. Тривалий час РФ інтенсивно і практично безкарно використовувала в повітряному просторі південно-східної України БПЛА власного виробництва – «Орлан-10», «Груша», «Застава», «Форпост» та інші – для забезпечення виконання завдань власних частин та підрозділів під час збройного протистояння. З літа 2014 почалося негласне змагання наших систем ППО та РЕБ проти розрахунків безпілотників. Причому відбувалося це з перемінним успіхом, оскільки до війни відпрацьованих методик протидії новій загрозі у наших військових просто не було. У переважній більшості випадків боротьба з БПЛА здійснювалась шляхом використання вогневих засобів ураження підрозділів ППО України, адже необхідних засобів РЕБ не було. Однак з часом ситуація змінилася завдяки появі створених українськими виробниками засобів радіоелектронної протидії, які були призна-

чені саме для подавлення сигналів управління, передачі даних, а також навігації БПЛА. Одним з перших підприємств, яке інтенсивно і достатньо давно займалося саме цією тематикою, була ХК «Укрспецтехніка». Ще до початку збройної агресії проти України компанією було розроблено комплекс «Анклав». Він був призначений для створення завад для приймачів, що працюють на частотах навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS. Однак з часом комплекс був оновлений та удосконалений з урахуванням застосування в зоні проведення бойових дій на сході України і сьогодні «Анклав» вже здатний створювати завади також і для каналів управління та телеметрії, які використовуються у БПЛА та у високоточному озброєнні. Радіус дії «Анклава» становить до 40 км при застосуванні направлених антен та до 20 км – при використанні ненаправлених. Комплекс «Анклав» забезпечує придушення сигналів у загальному діапазоні частот від 400 до 2500 МГц. Під час функціону-

вання комплексу оператор ворожого БПЛА втрачає можливість керувати ним і передавати сигнали управління. «Анклав» ефективний під час застосування для прикриття стаціонарних військових об’єктів. У 2017 році оновлений «Анклав» проходив відомчі випробування і надалі інтенсивно використовувався за призначенням в зоні проведення ООС (Операції об’єднаних сил) на сході України. В арсеналі ХК «Укрспецтехніка» є також і зменшена, більш компактна версія комплексу постановки завад – «Анклав-Малюк». Візуально вона значно менша ніж її попередник. Має у два рази менше антен для передачі сигналів подавлення, а також вагу близько 15 кг. При цьому час безперервної автономної роботи зріс з 2 до 6 годин. Ця версія «Анклава» була розроблена на замовлення українських силовиків для застосування в міських умовах. Однією з крайніх розробок компанії у сфері протидії БПЛА є багатофункціональний мобільний комплекс «Полонез», який вперше був продемонстрований в натурному виконанні під час міжнародної виставки «Зброя та Безпека-2018» в Києві. Він здатен вирішувати комплексні завдання з виявлення безпілотників, їх ідентифікації, постановки перешкод каналам управління, телеметрії та навігації. Також «Полонез» може передавати інформацію про виявлені БПЛА через командний центр іншим службам, зокрема для використання проти цілі відповідних засобів вогневого ураження. До складу «Полонез» входять: радіолокаційна станція міліметрового діапазону «Лис-3М»; оптико-електронний модуль (ОЕМ) для захоплення і супроводу виявлених РЛС цілей в тепловізійному і інфрачервоному випромінюванні; блок придушення сигналів команд управління і телеметрії з антенною

31


Defense Express | березень 2019

Морская миля

34

«КЕНТАВР» Новые возможности для ВМС Украины ВМС Украины пополняются десантно-штурмовыми катерами (ДШК) нового типа «Кентавр-ЛК». Строительст­ во катеров по заказу Министерства обороны Украины осуществляет киевское Частное Акционерное Общество «Завод «Кузня на Рибальському» (до 2017 г. – «Ленинская кузница»). Что именно представляет собой этот проект?

Необходимость создания ДШК была вызвана объективными причинами, прежде всего, актуальной потребностью усиления корабельного состава ВМСУ. К разработке проекта десантно-штурмового катера подтолкнула необходимость асимметричного ответа на российскую агрессию. В основу предварительной проработки варианта ДШК положили удачную концепцию, ранее апробированную шведами на проекте CombatBoat 90 (CB90) и заимствованную позже россиянами для своего варианта пр.03160 (шифр «Рап-

тор»). Быстроходные и малозаметные десантно-штурмовые катера могут успешно применяться для решения широкого круга задач, которые возлагаются на военный флот в военное время. Именно это обстоятельство способствовало появлению данного подкласса боевых катеров в целом ряде зарубежных флотов. С точки зрения безопасности Украины имеет значение тот факт, что 8 из 11 построенных на ОАО «Ленинградский судостроительный завод «Пелла» для ВМФ РФ катеров пр..03160 типа «Раптор» на сегодня находятся в составе ЧФ РФ. Офици-



Defense Express | березень 2019

Співпраця Україна – Велика Британія: пошук нових рішень та партнерів 12 лютого у м. Києві пройшла міні-виставка компаній з Великобританії «Оборона та юезпека». Виставка була організована Посольством Великої Британії в Україні. Свою продукцію та послуги на виставці представили 12 компа­ ній з Великої Британії, зокрема: 7 Tech Group, Alfords Tech­ no­ logies, Enter­ prise Control Sys­tems, Esterline Racal Acoustics, Fos­ter+Freeman, Leonardo, Optimal Risk, Passport Radiation De­ tec­ tion, Rough Bounds Projects, Scan­na, TBW Global, Brimstone Site

38

Investigation Ltd. Їхні технічні рішення охоплювали такі напрямки як системи спостереження, розвідки та техніки рекогносцирування; засоби забезпечення безпеки комунікаційних систем; дистанційні лазерні вимірювачі; військові захисні навушники; мобільні рентгенівські системи сканування; засоби криміналістичної експертизи; системи виявлення та протидії дронам; системи виявлення та протидії саморобним вибуховим пристроям тощо.


Defense Express | березень 2019

www.defence-ua.com

39

Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» виступила інформаційним партнером заходу та організувала присутність на заході значної кількості українських державних та приватних структур. Виставку відвідали більше 400 представників силових структур України та українських компаній-виробників продукції оборонного призначення як державної, так і приватної форм власності.


Defense Express | березень 2019

Співпраця

40

Розумна підтримка – ефективна оборона Мета та принципи діяльності Агентства НАТО з технічного обслуговування і постачання (NATO Support Agency) Сьогодні Агентство НАТО з технічного обслуговування і постачання (NATO Support Agency, далі – NSPA) є основним логістичним джерелом технічного супроводу військового обладнання як в країнах НАТО, так і військової техніки, що знаходиться у власності окремих держав. Партнерська програма NSPA забезпечує технічний супровід низки систем озброєнь впродовж їхнього повного життєвого циклу за участі понад 200 висококваліфікованих інженерів, технічних спеціалістів, логістів та фахівців у галузі закупівель та фінансів. Швидкий ріст кількості напрямків діяльності НАТО, зміна політичної та оперативної ситуації, а також нагальна потреба в розвитку сфери закупівель та продажу призвели до всебічного перегляду та оновлення стратегічних напрямів діяльності організації, у результаті

чого за ініціативи НАТО було створено оптимізовану організаційну структуру – NSPA – яка наразі складається з чотирьох основних підрозділів: управління життєвим циклом обладнання; експлуатаційна підтримка; функціонування систем трубопроводів Центральної Євро-

пи; управління повітряними перевезеннями НАТО. Діяльність цих підрозділів спрямована на оптимізацію закупівель, фінансування, розподіл людських ресурсів та впровадження нових інформаційних технологій – саме ці напрямки є основними в забезпеченні безперебійного процесу технічної підтримки та його управління. Основним напрямом діяльності NSPA є управління життєвим циклом обладнання та систем озброєння. Завдяки розробленій системі закупівель NSPA сьогодні здійснює повну підтримку життєвого циклу озброєнь – від етапу розробки до закупівлі та супроводу протягом всього терміну експлуатації аж до утилізації, що забезпечує замовникам повноцінне функціонування обладнання протягом повного циклу. Підтримка управління життєвим циклом сухопутних бойових комплексів включає закупівлю, конструкторську документацію, супровід контрактів, обслуговування, капітальний ремонт і управління складськими запасами. Послуга надається через укладання контракту з компаніями в процесі проведення міжнародних тендерів. NSPA також має у


27th International Defence Industry Exhibition

3-6.09.2019, Kielce – Poland

www.mspo.pl Strategic Partner


Defense Express | березень 2019

Справа техніки

Як народжувався «Топаз» Система керування й управління вогнем артилерії сухопутних військ армії Польщі Найбільша польська приватна фірма WB Electronics S.A. (WB Group) традиційно асоціюється з розробкою безпілотних розвідувальних і ударних систем, які, серед іншого, використовуються і Збройними Силами України. Але ця компанія розпочинала свою діяльність не з безпілотників, а з розробки і вдосконалення автоматизованих систем керування вогнем артилерії. Ключова розробка у цій царині – Автоматизована система керування вогнем (АСКВ) TOPAZ. Що ж саме може ця система? Деталі – в матеріалі, який підготували колеги з нашого польського партнерського видання «Техніка Войскова». 42

Від «Опалу» до «Топазу» Автоматизована система керування вогнем (АСКВ) TOPAZ стала каталізатором розвитку усіх артилерійських програм у Польщі протягом останніх років. Приклад системи TOPAZ довів, що поляки можуть створити власні технічні рішення й оборонні технології на тому ж рівні, що й американці, французи або росіяни, яких нам часто ставлять за взірець під час реалізації програм модернізації війська. Перші дослідницько-практичні розробки, пов’язані з автоматизацією управління і керування вогнем, у Польщі було розпочато ще в середині 80-х років з використанням зокрема й інформативних рішень, доступних того часу в умовах дії західного ембарго щодо країн Варшавського договору. Прототип такої системи під назвою Opal навіть виготовили й відправили на випробування, але наприкінці декади через брак коштів їх припинили. До цього питання повернулися вже у 90-х роках, коли у зв’язку

з польськими намірами стати членом Північно-Атлантичного Союзу розпочалися роботи над системами управління військами і керування вогнем різних рівнів. Серед них мала бути створена також система, призначена для значного підвищення ситуаційної обізнаності артилеристів, передусім з метою скорочення часу виконання вогневого завдання і якомога точнішого влучання у ціль з використанням мінімальної кількості снарядів завдяки автоматизації процесів обчислень і розвідки. Тодішній Департамент розвитку і впроваджень МО підписав у 1994 році угоду на розробку такої системи, яка отримала шифр TOPAZ, з Військовим технічним інститутом озброєння. Останній мав розробити програмне забезпечення системи, тоді як за проектування і виготовлення комп’ютерних терміналів, розробку підсистем зв’язку і впровадження цього всього до відділів і підвідділів управління відповідав внутрішній партнер в особі приватної фірми, яка у 1997 році перетворилася на акціонерну компанію WB Electronics.

Остаточно ця фірма створила не лише термінали командирів дивізіону і батарей, мобільні термінали спостерігачів і командирів гармат, але й систему зв’язку FONET й найважливішу частину системи – програмне забезпечення. Система успішно пройшла випробування, а вартість створення прототипу становила близько 5 млн злотих у порівнянні з $400 млн, які американці витратили на аналогічну систему AFATDS (Advanced Field Artillery Tactical Data System), над якою вони працювали значно довше. У 1998 році WB Electronics стала головним виконавцем етапу впровадження проекту TOPAZ, під час


Defense Express | березень 2019

www.defence-ua.com

Автоматизована система керування вогнем TOPAZ сьогодні є засобом, який використовується в Ракетних військах і Артилерії ЗС РП. Різні його варіанти використовуються для стрільби з артсистем 122-мм 2S1 Goździk, 152-мм зразку 77 DANA, 155-мм Krab, 120-мм мінометів Rak й РСЗВ WR-40 Langusta.

Goździk шляхом оснащення остан-

реалізації якого була створена не лише чергова версія програмного забезпечення, але й замінена підсистема зв’язку на нову, що ґрунтувалась на сучасних цифрових радіостанціях UKF RRC9500 виробництва фірми Radmor (Гдиня), де запустили ліцензійне виробництво на базі виробів французького концерну Thales. У 2000 році система успішно пройшла кваліфікаційні випробування, а у 2001 році наказом начальника Генерального штабу його було прийнято на озброєння Війська Польського. У липні 2002 року фірма WB Electronics підписала з МО РП угоду на модернізацію 10 дивізіонів 122-мм гаубиць 2S1

ніх системами TOPAZ. Пізніше, у 2007 i 2011 роках, було підписано угоди щодо реалізації подібних розробок для 5 дивізіонів 152-мм самохідних гаубиць типу 77 DANA. До цього часу система TOPAZ i пристрої, що з’явилися внаслідок цього процесу, встановлено на близько 500 машинах і вогневих засобах Ракетних військ і Артилерії Сухопутних військ. АСКВ TOPAZ є системою пристроїв і програмного забезпечення, що уможливлюють підтримку виконання наступних завдань, які стоять перед артилерійськими підрозділами: • розвідка (цілевказування), • прийняття рішення на виконання вогневого завдання, • виконання балістичних обчислень, • оцінка результатів стрільби і впровадження необхідних поправок до вогневих засобів, • обмін даних між елементами АСКВ (робочі місця обслуги, вогневі засоби, машини управління, засоби розвідки, комунікація з більш високим рівнем командування),

• планування логістичної підтримки і місії в цілому (в т.ч. оцінка запасів амуніції, планування зміни позицій тощо), • оцінка тактичної обстановки. Хоча впровадження системи TOPAZ було революційною подією для Ракетних військ і Артилерії Сухопутних військ ЗС РП, все ж таки залишалися численні спрощення, що виникали з рівня розвитку техніки того часу, вимог замовника, що мав обмежений бюджет на впровадження нової техніки до війська. Показником цього серед іншого можна вважати дуже скромний набір засобів артилерійської розвідки, що співпрацюють з системою. До того ж, функціональність останньої обмежував брак сучасних засобів наземної навігації на вогневих засобах ураження (у рамках випробувань інерційну систему навігації отримала лише САУ DANA), що ускладнило процес топоприв’язки й обчислення налаштувань для відповідних гармат. Фактично, це також унеможливлювало виконання автономних завдань окремими гарматами. У процесі вдосконалення TOPAZ фірма WB Electronics здійснила зміни у програмному забезпеченні і пристроях – серед іншого було впроваджено нові термінали для обслуги. Також було здійснено інтеграцію з сучасними засобами розвідки й цілевказу, – безпілотною повітряною системою класу mini FlyEye, – a також радіолокаційним комплексом артилерійської розвідки Liwiec. Обидві зазначені системи прийнято на озброєння підрозділів ЗС РП. Ідею, що стала підставою розробки системи TOPAZ, також було використано для створення системи керування вогнем буксируваних 98мм і 120-мм мінометів SKO-M, втім, попри вдалі випробування і результати стрільб, замовлення МО на систему так і не надійшло. TOPAZ разом з 152-мм гарматогаубицями 77 DANA пройшов бойове хрещення в Афганістані. У 20092013 роках вони підтримували там чергові частини Польського Вій-

43


Defense Express | березень 2019

Боєзапас

48

Після розпуску Варшавського пакту і вступу Польщі до Північно-Атлантичного Союзу було вчинено певних заходів щодо впровадження норм і стандартів, обов’язкових для країн-членів НАТО. Водночас почалися процеси поступового зняття з озброєння ОВТ радянських зразків. Це стосується також і артилерійського озброєння великих калібрів. У цьому плані одним з ключових питань став перехід з раніше прийнятого 152-мм калібру на прийнятий в НАТО стандартний 155-мм калібр.

Новий калібр Польсько-словацько-чеські 155-мм артилерійські боєприпаси. Досвід розробки та впровадження Наприкінці існування Варшавського договору серед 152-мм артилерійських систем Військо Польське використовувало і чехословацькі самохідні гармато-гаубиці зразка 1977 року DANA, а також буксирувані гармато-гаубиці WL-20 зразка 1937/1985 років. В інших країнах Варшавського договору (крім СРСР), крім зазначених вище систем, на озброєнні знаходились також 152-мм самохідні гармато-гаубиці 2С3 «Акація» і буксирувані гаубиці Д-1 (зразка 1943 року), а також гармати-гаубиці Д-20 (зразка 1955 року). По той бік залізної завіси на озброєнні стояли 155-мм гаубиці й гармато-гаубиці. НАТО був союзом

незалежних країн, тому стандартизація основних систем озброєння була там значно більшою проблемою, ніж у Варшавському договорі. Одним з перших кроків у цьому плані стала стандартизація 155-мм артилерії, були розроблені відповідні документи щодо конструкції як самих гармат, так і боєприпасів. Метою зусиль НАТО щодо 155-мм калібру було досягнення повної взаємосумісності (interchangeability) боєприпасів і озброєнь. Іншими словами, йшлося про те, щоб у разі потреби союзники на полі бою могли використовувати 155-мм снаряди незалежно від того, для якої системи їх виготовили. Крім того, заміна бо-

єприпасів не мала негативно впливати на якість виконання вогневого завдання. У 1968 році чотири країни – США, Велика Британія, ФРН і Італія – підписали угоду щодо спільної балістики 155-мм артилерії (Joint Ballistics Memorandum of Understanding – JBMoU), в якій прописали основні вимоги до гармат і боєприпасів, щоб створити згадану вище взаємосумісність. Цей документ не втратив актуальності й сьогодні, хоча з часом він зазнав певних змін. Крім того, згодом до угоди приєдналася також Франція. Ще до вступу Польщі до НАТО, у країні проводили дослідження щодо



Defense Express | березень 2019

Технології Інтеграція технологій «адитивного виробництва» (також відомого як тривимірний або 3D-друк) дозволяє виробляти антенні й радіочастотні компоненти принципово нової конструкції. Створені за такою технологією вироби мають на порядок меншу вагу й габарити в порівнянні з аналогами, що існують на ринку. Розробники вже використовують ці інструменти в процесі проектування, прототипування, випробування і виробництва легких, компактних і при цьому технологічно і геометрично складних антенних конструкцій радіочастотних пристроїв. Американська компанія Optisys LLC виготовляє антени саме завдяки технології «адитивного виробництва». Які перспективи надає звичайний 3D-принтер військовій промисловості та як обійти санкції за допомогою технології тривимірного друку – у матеріалі Defence Express.

Надрукувати зброю 52

Про перспективи технології адитивного виробництва у військовій промисловості Нові технології для звичних конструкцій Одним з недоліків антенних хвилеводів традиційної конструкції є занадто велика вага і габарити. Виготовлення антени традиційним способом вимагає застосування всього ланцюжка процесів – від проектно-конструкторських робіт і створення прототипу до випробувань, виробництва й отримання готового виробу. Завдяки новим технологіям потрібно просто змінити геометрію комп’ютерної моделі та запустити виріб в друк. «При цьому компоненти виробу не вимагають ніякої перевірки та налаштувань, а починають ефективно працювати відразу ж після виходу з принтера», – зазначає Майкл Холленбек, головний технолог компанії Optisys LLC.


НАДІЙНИЙ ВИРОБНИК КОМПЛЕКСНИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ ОБОРОНИ КО М ПА НІ Я « Е В Е Р Е С Т Л І М І Т Е Д » Р О З Р О Б Л Я Є Т А В П Р О В А Д Ж У Є К О М П Л Е К С Н І РІ Ш Е НН Я Д Л Я АВ Т О М АТ И З АЦ І Ї С И С Т Е М И У П Р А В Л І Н Н Я В І Й С Ь К А М И ( С И Л А М И ) С Т РА Т Е Г І Ч НО Ї , О П Е Р АТ И В Н О Ї Т А Т А К Т И Ч Н О Ї Л А Н К И

НА СТРАТЕГІЧНОМУ РІВНІ · АСУ центрів оперативного керівництва пунктів управління стратегічного рівня в стаціонарному та польовому варіантах виконання (C4ISR)

НА ОПЕРАТИВНОМУ РІВНІ · АСУ центрів оперативного управління пунктів управління оперативного рівня в стаціонарному та польовому варіантах виконання (C4ISR)

НА ТАКТИЧНОМУ РІВНІ · АСУ центрів бойового управління пунктів управління бригади в польовому варіанті виконання (C2) · обладнання озброєння та військової техніки засобами автоматизації та цифрового зв’язку · бортова інформаційна система (C2)


Д

ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии

defense-ua.com

ИНФОРМАЦИОННО–КОНСАЛТИНГОВАЯ КОМПАНИЯ

Англоязычный журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»

КОМПАНИЯ «DEFENSE EXPRESS» РАБОТАЕТ НА ИНФОРМАЦИОННОМ РЫНКЕ С 2001 Г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.