DEFENSE EXPRESS №5 за 2018 рік by Defense Express

АГРЕСОР: ЯДЕРНА ЗБРОЯ. ЗАСТОСУВАННЯ НЕ ВИКЛЮЧАЄТЬСЯ

АКТУАЛЬНО

СПРАВА ТЕХНІКИ

ЕНТОНІ ТЕТЕР №5 [ ТРАВЕНЬ, 2018 ]

член Наглядової ради ДК «Укроборонпром» АУДИТ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Є НЕОБХІДНИМ

ВЕЛИКЕ У МАЛОМУ

НВП «Атлон Авіа»: інноваційні технології у класі «міні»

ЕКСПОРТ ЗБРОЇ ТА ОБОРОННИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

ЗМІЦНЕННЯ

ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ – ПРІОРИТЕТ

№1

ПОЛІТ У ПАРІ

ФРАНЦУЗСЬКИЙ МАНЕВР

ПІДРІЗАТИ КРИЛА

США готові купувати українські літаки Ан-74

Що коштуватиме Україні придбання гелікоптерів від Airbus Helicopters

Як боротися з крилатими ракетами

Defense express Media & Consulting ЗМІСТ 2 Ентоні Тетер,

член Наглядової ради ДК «Укроборонпром»: «Аудит оборонної промисловості є необхідним, якщо ви хочете залучити до України інвестиції американських компаній»

6 Політ у парі

США готові купувати українські літаки Ан-74

10 Французський маневр

Заява про придбання 55 гелікоптерів компанії Airbus Helicopters для МВС України породжує питання: чим справді французські гелікоптери кращі за вітчизняні?

16 Большое в малом

НПП «Атлон Авиа». Инновационные технологии в классе «мини»

20 Українські риси Tamandare

Вітчизняні компанії воюють за корабельну перемогу у Бразилії

24 Залатати пробоїни

Або пять перешкод до порятунку «Миколаївського суднобудівного заводу»

28 Стрельнуть стариной

Армия Украины возвращает из «запасников» в боевой строй сразу шесть типов зенитных ракетных комплексов

30 Повітряна тривога

Зенітні ракетні війська. Як розтріскувався захисний щит

38 Подрезать крылья

Как бороться с крылатыми ракетами

40 Ядерна зброя. Застосування не виключається

НАТО вчиться на прикладі Україні – з моделюванням можливих бойових дій з Росією

44 Під захистом броні

Закордонні та російські бронематеріали. Основні тренди

52 Константин Хуршудян,

ООО «Тактические системы»: «Ведущие американские и европейские оружейные компании, вероятно, вынуждены будут ограничить сотрудничество с Украиной…»

55 Снайперский универсал от Desert Tech Три в одном и даже больше

300 слів по суті

Шагренева шкіра протиповітряної оборони

о початку бойових дій з РФ в Україні відбувалося постійне скорочення арсеналів Зенітних ракетних військ. Всі ці заходи відбувалися планово і програмно, починаючи з 1997 р. Тоді до складу ЗРВ входило 160 дивізіонів. А саме: 26 дивізіонів С-200, 43 дивізіони С-300П, 19 дивізіонів С-75, 12 дивізіонів С-125, 6 дивізіонів С-300В, 27 дивізіонів «Круг», 23 дивізіони «Бук-М1», 4 дивізіони ЗРК «Куб». Скорочення засобів ЗРВ традиційно пояснювалося тим, що у держави обмежені фінансові можливості утримувати таку значну кількість, а також технічними складнощами щодо підтримання справності окремих типів ЗРК. Тож у 2006 р. бойовий склад Зенітних ракетних військ включав вже 58 дивізіонів. Далі – більше. У 2012 р. почала розроблятися Державна комплексна програма ЗС України – з дією на період 2013-2017 рр. Вона передбачала подальше зменшення кількості зенітних ракетних дивізіонів. Аж до 36 одиниць. Захисний щит на країною пропонувалось обмежити такою кількістю дивізіонів: ЗРК С-200 – 4, С-300ПС – 20, С-300ПТ – 5, «Бук-М1» – 7. Але реальність стала ще більш жорсткою. У 2012 р. у нас в ЗРВ було чотири військові частини, які були озброєні ЗРС С-200В, що могли вражати ворожі цілі на дальности у 240 км. Групи дивізіонів С-200В були розміщені біля Львова, під Києвом, а також під Херсоном і Феодосією. Всі вони за підсумковою перевіркою 2012 р були визнані боєздатними. Але вже на

початку 2013 р. рішенням тодішнього Міністра оборони Лебедєва всі вони раптово були визнані застарілими. Їхнє «скорочення» зайняло буквально місяць. Окремі елементи наприклад, кабелі на позиціях, адже це комплекс стаціонарний, - просто рубалися сокирами. Тоді ж з бойового складу ЗРВ була виведена і Уманська зенітна ракетна бригада (три дивізіони), озброєна комплексами С-300В1. У командуванні Повітряних сил й досі служать люди, які підтримали обидва ці рішення. Саме час, напевно, у них запитати - чому? Проте занадто просто все списувати на злочинну владу часів Януковича. Не меншу відповідальність за дірки у протиповітряній обороні мають нести усі попередні керівники держави та оборонного відомства, які ігнорували потребу забезпечення однієї з основних функцій держави перед іі громадянами – захист, оборону, безпеку. Тепер треба надолужувати втрачене. Але обраний шлях має бути оптимальний. З урахуванням реальних потреб Збройних Сил та потенційних загроз, фінансових можливостей та науково-технічного та оборонно-промислового потенціалу. Без надмірних ілюзій та сподівань. Тільки прагматично.

Сергій ЗГУРЕЦЬ,

директор інформаційно-консалтингової компанії «Діфенс Експрес», головний редактор журналу szgurets@gmail.com

f facebook.com/szgurets

СЕРГIЙ ЗГУРЕЦЬ – директор iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, головний редактор журналу «Defense Express», szgurets@gmail.com, ВАЛЕРIЙ РЯБИХ – директор з розвитку iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defence_2@meta.ua, АНТОН МIХНЕНКО – редактор журналу Ukrainian Defense Review, ЕДУАРД ВЕЛІКАНОВ – керівник відділу маркетингу iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defenseexpress@i.ua, МАРК КАНАРСЬКИЙ – арт-директор, Сергiй ПОПСУЕВIЧ – фотокореспондент

НАША АДРЕСА: Україна, 04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10, 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua

Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» видає: журнал Defense Express. Людина. Техніка. Технології спільно з с видавництвом Дрім-АРТ. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 21842-11742Р від 31.12.2015 г.), яке видане Міністерством юстиції України журнал «Defense Express. Український оборонний вісник» (Ukrainian Defense Review). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 22819-12719Р від 12.07.2017 г.), яке видане Міністерством юстиції України

Defense Express | травень 2018

Дослівно Ентоні ТЕТЕР, член Наглядової ради ДК «Укроборонпром»

Аудит оборонної промисловості є необхідним, якщо ви хочете залучити до України інвестиції американських компаній

Defense Express пропонує своїм читачам інтерв’ю з відомою людиною Ентоні Тетером (Anthony Tether), колишнім директором Агентства перспективних оборонних проектів (DARPA) Пентагону (2001-09 рр.), а нині – членом Наглядової ради Державного концерну «Укроборонпром». Він надає допомогу у розробці стратегії розвитку ДК «Укроборонпром», реалізації реформ, у питаннях корпоратизації та проведення міжнародного аудиту.

– Як ви оцінюєте ініціативи керівництва Державного концерну «Укроборонпрому» щодо кластерізації, корпоратизації та приватизації підприємств оборонної промисловості, а також скорочення персоналу концерну на 40 відсотків? – Кількість і спеціалізація підприємств «Укроборонпрому» обумовлені історичними причинами. Багато з них працюють у сферах, де

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

вони не є дуже успішними. Одним з шляхів до подолання цієї ситуації є об’єднання таких підприємств у кластери, коли шляхом інтеграції окремих структур створюється єдина компанія, яка буде більш потужною і більш стабільною у фінансовому відношенні. Є і такі підприємства, розвиткові яких перешкоджає перебування у складі державної структури з усіма її бюрократичними механізмами. Вважається, що такі підприємства, якщо відпустити їх з-під державного контролю і дати можливість працювати самостійно, зможуть більш ефективно розвиватися і знаходити нові ринки збуту. Все це поки що базується тільки на теоретичних припущеннях, і тому, коли це відбудеться, необхідно буде потурбуватись про те, щоб рішення, які приймаються, були правильними. Це відбуватиметься за рахунок постійного аналізу успішності експерименту, коли він буде просуватися далі – для того, щоб вчасно внести необхідні корективи у разі, якщо попередні рішення виявилися передчасними. Що ж до скорочення персоналу концерну, то сорок відсотків – це велике скорочення. Але коли організація отримує нове керівництво, ці люди, як правило, намагаються підвищити ефективність. А це, зазвичай, потребує глибокої структурної реорганізації. Думаю, що саме це зараз і відбувається. Однак, завжди виникає занепокоєння з приводу того, що таким чином можна позбутися людей, лояльних до колишнього директора, а на їх місце поставити людей, лояльних до нинішнього директора. Нічого такого я зараз не бачу, але пройде час – і тоді буде видно, чи це так чи ні.

– Що ви думаєте про ініціативу «Укроборонпрому» щодо створення в Україні агентства перспективних оборонних досліджень GARDA – на кшталт американського DARPA? Чи дійсно таке агентство потрібно Україні? Чи правильним буде йо-

Ентоні Тетер (Anthony J. Tether) – професор, член Наглядової Ради ДК «Укроборонпром» з 24 квітня 2018 р. Він був директором Агентства передових дослідницьких проектів у галузі оборони (DARPA) з 2001 до 2009 рік. До цього, з 1996 по 2001 рр. обіймав посаду головного виконавчого директора та президента The Sequoia Group, яку заснував у 1996 році. Компанія надавала послуги з управління та розробки стратегій для уряду та промисловості. З 2009 р. він знову очолив компанію The Sequoia Group (TSG). З 1994 по 1996 рр.Тетер був головним виконавчим директором компанії Dynamics Technology Inc. Він також займав посади в Міністерстві оборони, де працював директором відділу стратегічних технологій DARPA з 1982 по 1986 рр., а також директором Національної розвідки в канцелярії Міністра оборони США з 1978 по 1982 рр. Він є головою Ради директорів компанії Kinsey Technical Services Inc. директором з зовнішніх питань Північноамериканської ради Adacel Technologies Limited (з 19 квітня 2011 р.). Також Тетер є членом консультативних рад в компаніях SYNEXXUS Inc., Scientific Systems Company Inc., Crocus Technology SA та IDSS Holdings, Inc. Ентоні Тетер – 1941 року народження. Громадянин США.

го створення на базі Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського? – Так, мені відомо про це, і фактично я доклав руку до того, аби така структура була створена в Україні. Як відомо, у США існує агентство DARPA, і якраз Україна стала причиною його створення. 4 жовтня 1957 р. мир змінився. Радянський Союз запустив на орбіту перший штучний супутник, який було розроблено і побудовано в Україні. Для президента Дуайта Ейзенхауера це стало несподіванкою, і він запитав: «Як таке могло статися?» Він з’ясував, що у США діяла Космічна програма, але вона

не мала статусу найвищого пріоритету. В результаті президент Ейзенхауер захотів створити організацію, яка мала б не допустити, щоб хтось зміг ще коли-небудь здивувати США в технологічному плані. Президент Ейзенхауер створив DARPA як структурний підрозділ Міністерства оборони і підпорядкував його міністру оборони, оскільки його головним завданням був захист інтересів національної безпеки. За 60 років свого існування агентство зробило більше, ніж просто забезпечення національної безпеки у військовій сфері. Було створено такі технології, як Інтернет і багато інших, які зробили економіку США значно потужнішою. З того часу подібні агентства з’яви лись і в багатьох інших країнах світу. Вони мають схожі завдання, але називаються по-різному. Таке агентство є в Росії, Японії і в інших країнах. В Україні є безліч людей, які є чудовими інженерами та вченими, і їм потрібна структура на кшталт DARPA, куди вони могли б приходити зі своїми ідеями. Така структура має підпорядковуватись безпосередньо вищому керівництву України, і має бути такою, куди людям було б зручно звертатись зі своїми ідеями. Українське агентство, подібне до DARPA, отримало назву GARDA – Державне агентство перспективних досліджень і розробок (ДАПДР), щоб люди розуміли, що воно займається проектами як військового, так і невійськового призначення, і що воно є щитом біля меча, який захищає руку, що тримає цього меча. За підсумками багатьох зустрічей у різних організаціях і міністерствах України було вирішено, що GARDA буде незалежним агентством, що має підпорядковуватись Кабінету Міністрів. На початковому етапі впродовж року або двох GARDA буде базуватися на майданчиках «Укроборонпрому» у якості орендатора і зможе користуватись його адміністративними ресурсами. Створення GARDA на базі КПІ є помилкою. Безумовно, КПІ – це чудовий університет, але, на мою

Defense Express | травень 2018

Дослівно думку, це не те місце, куди людям зручно було б звертатися зі своїми ідеями, що можуть виглядати недостатньо опрацьованими.

– Як ви думаєте, які на сьогоднішній день існують перешкоди на шляху іноземних інвестицій у підприємства української оборонної промисловості? – Я вважаю, що іноземні інвестори та організації вкладали б гроші в Україну. Але для цього їм потрібно переконатися в тому, що тут існує незалежний аудит фінансового стану компаній, а також аудит їхньої діяльності.

– Сьогодні в Україні здійснюються заходи щодо лібералізації експорту/імпорту оборонної продукції та надання Міністерству оборони права самостійно закуповувати потрібну номенклатуру безпосередньо у іноземних виробників. Тобто без посередництва уповноважених спецекспортерів. Чи вважаєте ви це правильним? Які тут можуть виникати ризики? – Закупівля продукції іноземного виробництва в Україні дійсно представляє собою певну проблему. Така сама проблема існує і в США. Наше міністерство оборони

– Як ви оцінюєте ініціативу Міністерства внутрішніх справ про надання компанії “Вектор-С” дозволу самостійно імпортувати стрілецьку зброю без підписання дилерських угод з виробниками? – Думаю, що для компанії дуже дивно купувати щось не через дилера, оскільки, якщо ви купуєте у дилера, ви можете отримати кращу ціну. Але на це можуть бути свої причини. Наприклад, дилер може мати контракти з роздрібними фірмами, яким він продає зброю, і які мають право торгувати виключно на певній обмеженій території, наприклад, в Україні і ніде більше. Але це можна і потрібно контролювати.

– Що ви могли б порекомендувати українській владі для успішного реформування вітчизняної оборонної промисловості?

– Отже, вони хочуть мати змогу прогнозувати майбутній ринок оборонної продукції… – Це є важливим, проте інвестор хоче знати фінансовий стан того чи іншого підприємства, і наскільки успішно воно працює. Для інвесторів ці два фактори є дуже важливими. Саме з цією метою була створена Наглядова рада «Укроборонпрому», головне завдання якої на початковому етапі полягає у здійсненні аудиту фінансового стану і діяльності підприємств. Потенційний інвестор має бути переконаний у тому, що він не вкладає свої кошти у підприємство-банкрут або підприємство, що займається незаконною діяльністю.

має багато обмежень, таких як «купуй американське», «купуй високоякісне» і таке інше. США також мають певні побоювання, пов’язані із закупівлями в іноземних компаній. Чому? Якщо США стануть надто залежними від іноземної продукції та критичних технологій, існує ризик того, що держава, де розташована компанія, може у будьяку мить припинити ці поставки. В деяких конкретних випадках таке відбувається в США. Отже, така лібералізація потрібна, але вам необхідно мати незалежну організацію, як у випадку з «УОП», щоб не було ситуацій, коли поставка чогось дійсно важливого починає залежати від того, кому ви не довіряєте.

– Думаю, що створення GARDA є дуже хорошим кроком у правильному напрямку. Також вважаю, що іншим важливим кроком було створення Наглядової ради «Укроборонпрому». До складу цієї Ради входять п’ять осіб. Створення Наглядової ради – це хороша ідея, але, на жаль, участь у ній американських громадян чомусь замовчується. Як я вже сказав, необхідно, щоб всі підприємства, що входять до складу «УОП», пройшли аудиторську перевірку їхнього фінансового стану і діяльності, яку буде проводити відома у світі компанія, що надає аналогічні послуги підприємствам в США. Це необхідно зробити, якщо ви хочете залучити до України інвестиції американських компаній. Добре відомо, що українські інженери є одними з найкращих у світі, і тому ми хотіли б користуватись їх послугами. Не можна допустити, щоб діяльність Наглядової ради і реформа «Укроборонпрому» не виправдали покладених на них сподівань.

Розпитував Антон МІХНЕНКО Defense Express

Defense Express | травень 2018

Співробітництво

Політ у парі США готові купувати українські літаки Ан-74 6

Американська компанія готова купувати в України транспортно-вантажні літаки Ан-74 і навіть сертифікувати їх на американському ринку. Проте задля цього два головні учасники цього проекту Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП) та американська Oriole Capital Group мають ще добре попрацювати, включно зі сподіваннями на те, що український уряд також не буде стояти осторонь і допоможе. Але зовсім не грошима.

мериканська компанія та ХДАВП, що входить до складу ДК «Укроборонпром», 11 травня підписали контракт, який передбачає довгострокову співпрацю – аж на 25 років – з метою відродження виробництва та продажу літаків Ан-74 та Ан-140 різних модифікацій, а також інших літальних апаратів, запчастин та послуг, що виробляються або пропонуються Харківським авіаційним заводом. У якості стартового пакету Oriole Capital Group замовила у ХДАВП шість літаків Ан-74. Подальший опціон – значно більший.

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

Defense Express контракт з новим з американським партнером. А як до перспектив співпраці з Україною ставиться керівництво Oriole Capital? Оглядач агенції Defense Express Антон Міхненко знайшов спосіб зв’язатися з виконавчим директором Oriole Capital Group Хоссейном МУСАВІ (Hossein Mousavi), і розпитав його, чому молода американська компанія зацікавлена розпочинати такий амбіційний проект з Харківським авіаційним підприємством.

З огляду на те, що з 2014 р. Харківське підприємство перебуває у процедурі банкрутства і не має власних обігових коштів, то для реанімації серійного виробництва та постачання літаків Oriole Capital Group зі свого боку має забезпечити фінансування обсягом у $150 млн. Також американська компанія зобов’язується постачати окремі вузли та агрегати для виготовлення літаків. Проте є одне «але». Необхідною умовою для виділення коштів під цей проект є надання державних гарантій від уряду України. Процедура отримання державних гарантій в Україні зазвичай є достатньо складною, потребує багато часу і має бюрократичний характер. Як буде цього разу – значною мірою залежатиме від активності та позиції як керівництва уряду, так і головних учасників – Міністерства фінансів та Міністерства економічного розвитку та торгівлі. У державному концерні «Укроборонпром», де вже тривалий час намагаються вивести з піке Харківське авіаційне підприємство, до підписаного контракту з Oriole Capital відносяться стримано-оптимістично. «Реалізація домовленостей може стати одним зі шляхів збереження підприємства, відновлення його

виробничої діяльності та покращення фінансово-економічного стану. При цьому враховується, що будьяке відчуження активів підприємства заборонене законом та неможливе. Ключовими елементами цього стратегічного партнерства вбачається модернізація наявного виробництва, повне залучення всіх працівників підприємства, а також програма з модернізації літаків і авіоніки, яка сприятиме підвищенню унікальних експлуатаційних можливостей літака Ан-74. Вважаємо, що зазначений проект є вкрай важливим для ХДАВП, яке з 2015 р. перебуває у судовій процедурі розпорядження майном боржника із загальною сумою боргу понад 3,0 млрд грн.», – так прокоментували агенції

У США зараз не виробляють жодного літака цього класу. Ми вважаємо, що в США та Європі існує великий ринок для цього літака. Проте для використання в США цей літак має спочатку отримати сертифікат FAA. Але процес отримання відповідного сертифіката займе кілька років.

– Не могли б Ви розповісти про вашу компанію більш детально. Адже майже єдине, що відомо в Україні, це те, що минулого року був підписаний Меморандум між Oriole Capital Group та «Укроборонпромом», і от – нарешті контракт. – Наша компанія була створена групою американських авіаційних фахівців. Спочатку ми створювали компанію як інвестиційну платформу спеціального призначення, зокрема, в рамках виробничого проекту. Це було десь біля року тому. Отже, сама компанія дійсно є молодою. Але всі ключові особи компанії є ветеранами авіаційної промисловості США, і мають відношення до різних аспектів авіації. У нас велика команда, яка має значний досвід роботи в авіаційній промисловості. Наприклад, наш головний інженер має великий досвід у виробництві літаків у США. Зокрема, він брав участь у масштабній програмі із переобладнання пасажирських літаків у вантажні, і сотня таких літаків були продані Federal Express (FEDEX). У складі консультативної ради Oriole Capital Group – особа, яка свого часу була заступником Федеральної авіаційної адміністрації (Federal Aviation Administration, FAA) США, що призначався президентом Обамою. Очевидно, що з регуляторної точки зору це є для нас дуже важливим. А, наприклад, у сфері продажів і маркетингу у нас є керує людина, яка працює в цій індустрії більше 50 років, і є леген-

Defense Express | травень 2018

Ситуація

Французський маневр Україна лише нещодавно увійшла до двадцяти країн світу, що можуть самостійно виготовляти гелікоптери. Це було досягнуто завдяки зусиллям колективу та власників приватного підприємства – ПАТ «Мотор Січ». Однак чи вдасться українським виробникам утримати нашу країну серед передових у технологічному відношенні держав на одному ентузіазмі – це велике питання. Особливо в ситуації, коли з боку чиновників лунають заяви про закупівлю гелікоптерів іноземного виробництва. А що найбільш дивно – таких, що за типом та льотно-технічними характеристиками не переважають, або навіть поступаються українським машинам.

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

МВС хоче французських… Наприкінці березня 2018 р. в інформаційний простір нашої країни увірвалась новина про те, що Україна уклала з Францією угоду про придбання 55 гелікоптерів компанії Airbus Helicopters. Про підписання відповідного контракту з міністром закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріаном повідомив особисто міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у дописі на своєму блозі в онлайн-виданні «Українська правда». За даними урядовця, французські гелікоптери мають поповнити парк мобільної гелікоптерної служби. До обов’язків останньої належатимуть, у тому числі, й завдання в інтересах Нацгвардії, Держприкордонслужби та Державної служби надзвичайних ситуацій, пояснив Аваков. «Уже в цьому році розраховуємо отримати перші 4 гелікоптери для нової служби реагування у тому числі медичні та рятувальні гелікоптери», написав український міністр. Повідомлялось, що МВС планує отримати гвинтокрили трьох моделей – Н125, Н145 та Н225. Ця новина сколихнула «Мотор Січ» та багатьох експертів, адже сьогодні Україна знаходиться у стані війни та економічної кризи, під час якої зайві витрати можуть призвести до ще більш важких наслідків. Крім того, навіть людина без економічної освіти може зрозуміти, що придбан-

ня іноземного товару – це, в першу чергу, підтримка іноземного виробника і… відмова від вітчизняного, який власним коштом опановує високотехнологічне виробництво. Це виглядає нераціональним, дивним і в ситуації, що наразі ми маємо в Україні, здається неприпустимим. Це досить суперечливе рішення дисонує з тими заявами високопосадовців, що раніше звучали під час презентацій можливостей вітчизняного гелікоптеробудування та схвальними відгуками з боку експлуатантів вітчизняних машин, що вже поступили до силових структур України. Крім того, воно йде в розріз з неодноразовими твердженнями урядовців України про необхідність підтримки вітчизняного виробника. На початку травня Уряд України затвердив Стратегію відроджен-

Легкий, малогабаритний, маневрений гелікоптер Мі-2-МСБ із запорізьким авіадвигуном АІ-450В справжня знахідка для тих, хто обороняє свою країну. Так охарактеризував цю машину командувач Національною гвардією України Юрій Аллеров 20 грудня 2017 р., коли прийняв її від президента підприємства «Мотор Січ» В’ячеслава Богуслаєва.

ня вітчизняного авіабудування на період до 2022 р. Серед основних заходів стратегії: організація для потреб армії і силових структур, а також на експорт поглибленої модернізації та виробництва гелікоптерів Мі-2МСБ і Мі-8МСБ; створення і організація багатоцільового легкого гелікоптера злітною масою 4-5 тонн у рамках НДДКР «Корольок» МСБ-2; організація виробництва гелікоптера злітною масою 7-8 тонн; організація виробництва лопатей і головних редукторів для гелікоптерів сімейства «Мі». Звісно, виникає запитання, яким чином дії представників МВС узгоджуються з основними цілями Стратегії відродження вітчизняного авіабудування? Також здивування викликає і той факт, що подібне рішення навіть не передбачало проведення попереднього конкурсу на задоволення потреб МВС у гелікоптерах, відповідно до затверджених Урядом тендерних процедур, де б національний виробник хоча б зміг

Defense Express | травень 2018

Ситуація

заявитись та показати свої можливості. Також відсутня інформація про будь-які офсетні умови, що має бути дуже актуальним для випадків з іноземними постачальниками. Постачальники такого рівня як Airbus вже давно звичні до того, що, виграючи тендери в іноземних країнах на постачання власної продукції, мають також (у випадках з країнами, які дбають про своє майбутнє) передавати технології, вкладатися у розвиток виробництва країни-покупця, або залучати місцеві компанії до опанування процесів технічного обслуговування та забезпечення експлуатації поставленої техніки. Також наразі невідомо, чи обізнані в Уряді з тим, що закупівля техніки іноземного виробництва – це лише вершина айсбергу тих витрат, що слідують за цим. Чи розуміють посадовці, які нібито націлені на тривалу перспективу перебування у владі, що для нової техніки треба з нуля створювати усю експлуатаційну інфраструктуру та протягом всього життєвого циклу бути зав’язаними на закордонного постачальника послуг з обслуговування та ремонту закупленої техніки? Ще більш важливим є те, що в Уряді не до кінця розуміють те, що факт закупівлі гелікоптерів іноземного виробництва, при наявності альтернативного національного виробника, виступає фактором дискредитації національного виробника, а саме ПАТ «Мотор Січ» та його продукції на міжнародному ринку. Адже потенційні замовники вправі задавати запитання типу: «Якщо ваша машина така хороша, то чому ваш уряд закуповує французські гелікоптери?». Адже для закордонних споживачів є досить важливим, яким чином вже використовується техніка, що їм пропонується – особливо в країні походження. Українська альтернатива Заявлені в МВС до закупівлі французські гелікоптери Н125, Н145 та Н225 за віком розробки та своїми льотно-технічними характеристиками та призначенням від-

повідають добре відомим з радянських часів Мі-2 та Мі-8 відповідно. Останні знайшли розвиток та були удосконалені у версіях модернізації від ПАТ «Мотор Січ» Мі-2МСБ та Мі-8МСБ, які суттєво випереджають по льотно-технічних характеристиках своїх радянських попередників. А що стосується легкого багатоцільового гелікоптеру МСБ2 «Надія», то це вже новий гелікоптер українського виробництва. Хоча в основі він і має спорідненість з Мі-2, але застосовані у ньому технічні та конструктивні рішення дозволяють вести мову про нього як про нову машину. Україна завжди мала потужні підприємства по ремонту гелікоптерів радянського виробництва та розвинену інфраструктуру з їх обслуговування. А з незалежністю зусиллями ентузіастів отримала ще й конструкторську школу, власну сертифікаційну базу та серійне виробництво. Мі-2МСБ це модернізована версія польського пасажирсько-транспортного гелікоптера Мі-2, на якому встановлені більш потужні вітчизняні двигуни, сучасна авіоніка, системи управління, супутникового зв’язку і моніторингу місцевості. Гелікоптер спеціально обладнано для проведення пошуково-рятувальних робіт, для

переміщення хворих і постраждалих в якості засобу екстреної медицини. За словами командувача Національною гвардією України Юрія Аллерова, який приймав Мі-2МСБ в кінці 2017 р., гелікоптер від «Мотор Січ» «чудова машина и буде використовуватись по всіх напрямках діяльності Національної Гвардії». Військова версія цього гелікоптера прийнята на озброєння Збройних Сил України і з 2014 р. 3 гелікоптери Мі-2МСБ вже використовуються армійською авіацією. МСБ-2 – це вже фактично новий вітчизняний гелікоптер розробки ПАТ «Мотор Січ» з корпусом з композиційних матеріалів та масою до 4 тонн. У гелікоптері використовуються сучасні вітчизняні двигуни, новітнє пілотажно-приладове обладнання, новий редуктор та лопаті з композиційних матеріалів. За рахунок установки додаткового обладнання цей гелікоптер може застосовуватися в якості транспортного, рятувального, медичного і протипожежного гелікоптера, а також для оперативного моніторингу місцевості в міських умовах. Мі-8МСБ – це глибоко модернізована версія гелікоптера Мі-8. За рахунок застосування сучасних двигунів розробки АТ «Мотор Січ» і сучасного пілотажно-навігаційного

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

Порівняльні характеристики французських та українських легких багатоцільових гелікоптерів

H125 (AS 350)

H145 (ВК117, EC145)

Мі-2МСБ

МСБ-2

Перший політ, рік

AS 350: 1974

ВК 117: 1979 ЕС 145: 1999

Мі-2МСБ: 2014

МСБ-2: 2018

Макс. злітна. вага, кг

2250(2370)

3585

3700

4300

Кількість двигунів

1 (не забезпечує безпеку польоту над містом)

Дальність польоту без дод. баків, км

646

685

550 (з зовнішніми баками до 1015)

720 (з додатковими внутрішніми баками 1330)

Максимальна к-ть пасажирів

Сигналізатор обмерзання

ні

так

Можливість зберігання без ангару

ні

так

2.3 млн у.о. Базова версія без спец. обладнання.

9.8 млн у.о. (2 гелікоптера були куплені в 2009 р.)

1.2 млн у.о. базова версія + 2.0 млн у.о. цільове обладнання по вимогам ДСНС)

1.5 млн у.о. базова версія + 2.0 млн у.о. Цільове обладнання по вимогам ДСНС

1300 у.о.

1870 у.о.

340 у.о.

14 000 у.о.

25 000 у.о.

1315 у.о.

ні

так

дороге навчання закордоном

так

швидке навчання в україні

дорога закупка закордоном

так

так (уніфікація з Мі-2мсб)

Вартість нового гелікоптера Вартість льотної години Вартість програми підготовки льотчика Тренувальний центр в Україні Наявність підготовленого персоналу Наявність ресурсів наземного обслуговування

обладнання гелікоптер встановив 12 світових рекордів. Ця гвинтокрила машина може використовуватися для транспортування вантажів і перевезення людей, для виконання пошуково-рятувальних робіт, десантування та вогневої підтримки. Близько 20 гелікоптерів цього типу знаходяться на озброєнні ЗСУ та Національної гвардії. Цей невеличкий екскурс показує, що не такими вже й безальтернативними виглядають французські гелікоптери для МВС України, де вже давно обізнані з перевагами вітчизняних машин та мають розвинену експлуатаційну базу та підготовлених фахівців для роботи з цими типами гелікоптерів. А

по своїм льотно-технічним характеристикам гелікоптери Мі-2МСБ та МСБ-2 повністю перекривають показники французських машин Н125, Н145. Своєю чергою Мі-8МСБ розробки та виробництва ПАТ «Мотор Січ» впевнено конкурує з Н225 від Airbus Helicopters.

Порівняння мовою цифр Для того, щоб було легше розібратись з характеристиками французських та вітчизняних гелікоптерів та експлуатаційними витратами на них, пропонується ознайомитись з двома порівняльними таблицями легких та середніх багато-

функціональних гелікоптерів, що були підготовлені фахівцями інформаційно-консалтингової компанії Діфенс Експрес. Якщо порівнювати ТТХ французських гелікоптерів H125 (AS 350) H145 (ВК117, EC145) з українськими Мі-2МСБ, МСБ-2, то можна зрозуміти, що в Україні є власні гелікоптери, що могли б задовольнити національне МВС. Теж саме можна побачити і порівнюючи ТТХ гелікоптерів H225 та Мі-8МСБ. Вартість гелікоптера один з найважливіших показників сьогодні для України. Якщо французський новий гелікоптер H-125 коштує 2,3 мільйона євро, H-145 майже десять мільйонів, то базовий гелікоп-

Defense Express | травень 2018

Ситуація

тер Мі-2МСБ коштує трохи більше мільйона євро. Якщо говорити про гелікоптер H-225, то тут ціна стартує з позначки у 22 млн. євро, в той час, як вітчизняний Мі-8МСБ можна придбати 4-5 рази дешевше. Подібну ситуацію можна побачити і на прикладі так званих супутніх витрат: експлуатаційних, витрат з ремонту та технічного обслуговування, на створення інфраструктури та підготовку персоналу. Для того, щоб експлуатувати гелікоптери, потрібні обов’язкові умови: підготовка екіпажу, технічного персоналу, фахівців-ремонтників, які вміють і знають, як ремонтувати цей гелікоптер – тут також порівняння не на користь французів. Забезпечення запасними частинами та ремонт – також суттєвий фактор. Все ламається, все зношується, у тому числі і в гелікоптері. Хоч у нашому, хоч у французському. Є таке поняття «вартість льотної години». За оцінками експертів, для французських гелікоптерів вартість льотної години становить від 1300 до 1800 євро – для легких гелікоптерів та близько 4000 євро – для середніх. В той час як для вітчизняних цей показних значно менший 340 та 1000 євро відповідно. Ще одним з дуже важливих факторів є те, що для французських гелікоптерів необхідно будувати окрему інфраструктуру – вони усі є гелікоптерами ангарного зберігання. Якщо наші машини мають таку конструкцію, яка дозволяє зберігати, запускати та експлуатувати їх в умовах аеродрому, тобто, під відкритим небом, то для французських гелікоптерів потрібно побудувати спеціальні ангари, що обладнані усім необхідним для їх зберігання та підготовки до польоту. Крім того, в експертів є одне суттєве зауваження. Французський гелікоптер H125 (AS 350) є одномоторним і за міжнародними та українськими авіаційними правилами така машина не має права літати над населеними пунктами. Тож не зовсім зрозуміло, для яких цілей мо-

Порівняльні характеристики французських та українських середніх багатоцільових гелікоптерів

H225

Мі-8МСБ

SA 330 Puma: 1965 AS 332 Super Puma: 1978 EC 225 Super Puma: 2000

Мі-8МСБ: 2010

11000 (11200)

12500

1135

1210

Максимальна к-ть пасажирів

24 (або до 28 десант)

24 (або до 36 десант)

Сигналізатор обмерзання

Додаткова опція

Входить до базової комплектації

ні

так

21.8 млн EUR

бл. 5 млн EUR

3968 у.о.

1000 у.о.

від 12 000 у.о.

бл. 2 500 у.о.

ні

так

дороге навчання закордоном

так

дорога закупка закордоном

так

Перший політ, рік Макс. злітна. вага, кг Дальність польоту без дод. баків, км

Можливість зберігання без ангару Вартість нового гелікоптера Вартість льотної години Вартість програми підготовки льотчика Тренувальний центр в Україні Наявність підготовленого персоналу Наявність ресурсів наземного обслуговування

же використовуватись легкий одномоторний гелікоптер для потреб поліції, що має діяти саме в населених пунктах. Цього недоліку немає у вітчизняних гелікоптерів, так як всі вони мають по два двигуни. Підсумовуючи, можна відзначити, що є багато запитань стосовно рішення МВС про закупівлю французських гелікоптерів на тлі того, що в Україні створено та діє виробництво власних національних гелікоптерів.

Епілог Протягом багатьох років колектив ПАТ «Мотор Січ» створює в Україні виробництво багатоцільових гелікоптерів на основі власного виробництва авіаційних дви-

гунів. Треба відмітити, що Україна наразі входить в ще більш вузьке коло з 10 країн, які мають технології виробництва авіаційних газотурбінних двигунів. Але без допомоги держави утриматись на цій висоті підприємству, яке через об’єктивні обставини втратило величезну частку ринку збуту власної продукції, буде важно. «Мотор Січ» – унікальний сплав людей, знань і технологій. При правильній політиці держпідтримки ми можемо отримати для країни унікальні можливості промислового розвитку. Бо на «Мотор Січ» не просто створюють гелікоптери та двигуни. Тут створюють майбутнє.

Валерій РЯБИХ, Денис ПОНОМАРЕНКО Defense Express

ОГОЛОШУЄ ОГОЛОШУЄ ВСЕАРМІЙСЬКИЙ ВСЕАРМІЙСЬКИЙКОНКУРС КОНКУРС “КРАЩИЙ “КРАЩИЙВИНАХІД ВИНАХІДРОКУ” РОКУ” Прийом Прийомконкурсних конкурснихматеріалів матеріалівздійснюється здійснюється до до3030вересня вересня2018 2018року. року.Умови Умовиконкурсу конкурсу розміщені розміщенінанаофіційному офіційномусайті сайтіМіністерства Міністерства оборони оборониУкраїни Україниwww.mil.gov.uа www.mil.gov.uав врозділі розділі “Діяльність” “Діяльність”у урубриці рубриці“Наші “Нашіконкурси” конкурси” зазатемою темою“ “ВСЕАРМІЙСЬКИЙ ВСЕАРМІЙСЬКИЙКОНКУРС КОНКУРС “КРАЩИЙ “КРАЩИЙВИНАХІД ВИНАХІДРОКУ” РОКУ”2018 2018” ”

Конкурсні Конкурсніматеріали матеріалинадсилати надсилатинанаадресу: адресу: Повітрофлотський Повітрофлотськийпр-т, пр-т,буд. буд.28, 28,м.м.Київ, Київ, 03049, 03049,Центральний Центральнийнауково-дослідний науково-дослідний інститут інститутозброєння озброєннятатавійськової військовоїтехніки техніки Збройних ЗбройнихСил СилУкраїни. України. Контактні Контактнітелефони: телефони:(044) (044)271 271080873, 73, (Кур’єр (Кур’єр21373), 21373),тел./факс: тел./факс:(044) (044)520 52012128484

Defense Express | травень 2018

Люди и дело

Чтобы иметь будущее, нужно быть готовым сделать чтото новое. Это утверждение в полной мере относится к научно-производственному предприятию «Атлон Авиа», команда которого стала лауреатом премии Кабинета министров Украины за разработку и внедрение инновационных технологий в 2018 г.

Большое в малом НПП «Атлон Авиа». Инновационные технологии в классе «мини»

з десяти авторов премиальной работы «Создание и применение беспилотных авиационных комплексов класса мини и внедрение инновационных технологий их производства» четыре человека представляют ключевой, если можно так сказать, состав НПП «Атлон Авиа». Это Артём Андреевич Вьюнник, директор компании, Алексей Михайлович Гогин, главный инженер, Константин Алексеевич Тычинский, директор по разработкам и Павел Викторович Мельниченко, главный конструктор. НПП «Атлон Авиа» было создано в 2014 г. и является хорошим примером отечественного стартапа с ка-

чественной продукцией военного и двойного назначения. Беспилотные комплексы «Фурия» от НПП «Атлон Авиа» стали ответом на спрос и потребность родной армии и силовых структур в технологическом продукте, способном эффективно решать поставленные задачи. Что было проверено и доказано в боевых условиях. После вручения премии Кабинета министров корреспондент журнала Defense Express расспросил директора компании «Атлон Авиа» Артема Вьюнника о планах, инновациях, конкуренции и ряде других деталей, которые важны для творческой команды предприятия, «беспилотная» продукция которого приобретает все большую известность.

Об инновациях и БпАК «Фурия» Наша команда обеспечила создание беспилотного комплекса, который сегодня активно используется в Вооруженных силах для решения задач разведки целей и корректировки огня артиллерии. Разработка, изготовление, поставка в войска, подконтрольная эксплуатация, его обслуживание и модернизация – весь этот путь от идеи до серийного образца, собственно, и является инновационным в наших отечественных реалиях. Сначала это был комплекс А1-С «Фурия». Его дальнейшим развитием стал БпАК А1-СМ «Фурия», который

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

с 2017 г. проходит подконтрольную эксплуатацию в артбригадах. Комплекс по сравнению с предыдущими версиями кардинально улучшился. Учтен опыт эксплуатации, устранены некоторые проблемные моменты, расширен функционал и возможности. Работа оператора на различных режимах полета существенно упростилась. Как пример – полностью автоматический режим посадки самолета. Оператор лишь определяет точку подсадки и програм-

ЛИЛИЯ ГРИНЕВИЧ,

Министр образования и науки Украины:

«Те, що роблять українські науковці, часто всупереч, а не завдяки - заслуговує на велику повагу. Економічне зростання країни знаходиться у прямій залежності від розвитку науки, освіти та інновацій. Розуміючи це, уряд має план. Державне фінансування наукової сфери за два останні роки збільшилося до більш ніж 8 млрд. грн. Але цього недостатньо. У 2018 р., якщо ми зберемо усі напрями фінансування на потреби науки - то це приблизно становитиме лише 0,6 % від ВВП, що значно менше від норми, що передбачено у нашому законодавстві. Тому наукову сферу треба зміцнювати і кадрами, і адекватним фінансуванням…»

МИХАИЛ ИЛЬЧЕНКО,

проректор по научной работе Национального технического университета Украины «Киевский политехнический институт им. Игоря Сикорского», академик НАН Украины:

«Робота, яка отримала відзнаку Кабінету міністрів України, може бути зразком підходу, у якому поєднуються інтереси та можливості освіти, науки, бізнесу, виробництва та споживачів. Засади нашої розробки мають оборонне призначення, вона стала відповіддю на ситуацію у нашій країні щодо потреби мати ефективні безпілотні комплекси».

ма с учетом всех параметров полета сама обеспечивает приземление БпЛА в автоматическом режиме. В нашем комплексе мы обеспечиваем возможности передачи данных с учетом интеграции с перспективными системами управления огнем артиллерии, которые сейчас разрабатываются в интересах РВиА. Возможности современных военных радиостанций, которые уже используются в украинской армии – как турецкие «Асельсаны», так и американские «Харрисы» – способны обеспечить передачу данных с нашего беспилотного комплекса в систему «Оболонь». При соблюдении рекомендаций применения БпЛА точность определения координат цели – около двадцати метров. Для нивелирования погрешностей у нас реализован функционал усреднения данных. Все это – благодаря программному обеспечению, которое постоянно совершенствуется. Забегая немного вперед, отмечу, что для удобства пользователей мы отрабатываем возможность автоматического обновления программного обеспечения на всех эксплуатируемых в войсках наших комплексах. Так, как это делается на всех современных устройствах – от военных радиостанций до Айфона. Также мы хотим обеспечить удаленную диагностику наших комплексов, а также анализ нештатных ситуаций, поломок. Существенно – в лучшую сторону – изменим возможности по кар-

Defense Express | травень 2018

Люди и дело тографическому обеспечения наших пользователей. Сейчас мы готовим БпАК А1-СМ «Фурия» к государственным испытаниям. Уже разработана и согласовывается программа и методика испытаний. Она учитывает все особенности применения беспилотного комплекса для разведки и корректировки огня артиллерии, созданного именно под ОТВ и на базе ТТЗ, которые были прописаны заказчиком. На госиспытания – после предоставления всей необходимой РКД – планируем выйти осенью. После их завершения наша «Фурия», надеюсь, будет принята на вооружение. Что станет еще одним важным этапом в инновационном цикле для этого продукта.

О людях и процессах 18

Нагрузка на предприятие существенно увеличилась. Объемы заказов в рамках ГОЗ-2018 для ВСУ, благодаря качеству и надежности наших «беспилотников», возросли. Но работать стало проще. То, что раньше было в диковинку, сегодня уже выглядит вполне привычным. Но компания не стоит на месте. Кроме производства серийных комплексов, подготовки к госиспытаниям БпАК А1-СМ «Фурия», занимается созданием и нового изделия. Это будет боевое беспилотное средство для доразведки и поражения наземных целей. Численность компании удвоилась. С 10 до 21 человека. Но этого уже недостаточно. Ищем, подбираем кадры. Мы заинтересованы в профессионалах, которые способны решать новые задачи. Наша компания начала тесно взаимодействовать с КПИ им. Сикорского. Мы организовали системное взаимодействие с десятью кафедрами института. У нас, например, подписаны договора с Кафедрой авиаци-

Артем ВЬЮННИК, директор НПП «Атлон Авиа»

онных и космических систем, а также с Мехмашем. А КПИ, в свою очередь, в лице НПП «Атлон Авиа» имеет практическую базу для решения собственных актуальных научных задач. Но люди – одна часть задач. Другая – новые технологии и походы. Мы стремимся соответствовать признанным международным стандартам, активно работаем над совершенствованием системы качества, основой которой являются СРПП, ЕСКД и ЕСТД, естественно, с поправкой на современные условия. Уже несколько лет на предприятии развернута и работает система планирования ресурсов предприятия ERP, которая нацелена на оптимизацию всех процессов, связанных с серийным производством – начиная от логистики закупок и заканчивая выпуском изделия и его обслуживанием. Как и любая современная научно-производственная компания, мы используем систему автоматизированного проектирования CAD и управления жизненным циклом изделия PLM. Все это позволяет добиться повторяемости и высокого качества изделий. Да, есть ряд нюансов по внедрению этих решений. Но мы идем по этому пути, чтобы создать целостную систе-

му для конструкторских и производственных процессов. Я не представляю, как руководители некоторых отечественных предприятий, которые нацелены на развитие и хотят быть конкурентными, могут игнорировать по-

добный инструментарий. Без этого уже нельзя. Мы в своей динамике прочувствовали это в полной мере.

О конкуренции и рынках В конкуренции побеждает тот, кто очень чётко понимает, какие именно детали играют ключевую роль. Да, по технологическому уровню, элементной базе лидерами в области создания беспилотных систем обоснованно могут считаться США и Израиль. Но оборотная сторона их продукта – стоимость и доступность для некоторых рынков. То, что могут приобрести армии богатых государств, далеко не всегда подходит для других. Не каждый покупатель готов платить большие деньги, которые хотят за свои комплексы американские, израильские и другие компании. И вот на стыках желаний, цен и возможностей появляется место для украинских компаний. Это не очень дорогие, но достаточно серьёзные по функциональности комплексы, поставляемые в страны, в которые, скажем, другие развитые государства поставлять свою продукцию или не готовы, или не могут. И тут возникает ниша для наших решений. Для примера. Недавно мы с нашим комплексом А1-СМ получили новый, интереснейший опыт. В сотрудничестве со специализированной внешнеторговой фирмой «Прогресс» мы приняли участие в тендере на поставку беспилотных комплексов, который проводится в Пакистане. Мы соревновались с рядом зарубежных производителей, включая, в том числе, и компании из России. Работали в высокогорье – на высоте 3-5 тыс. метров над уровнем моря. Работа в данном направлении продолжается. И это лишь подтверждает вывод – продукт, который оптимально соответствует потребностям конкретного рынка – как по возможностям, так и по стоимости – обязательно найдет своего заказчика.

Defense Express | квітень 2018

Морська миля

Українські риси Tamandare Вітчизняні компанії воюють за корабельну перемогу у Бразилії Українці мають всі шанси виграти тендер Військовоморських сил (ВМС) Бразилії з будівництва національного корвета типу Tamandare. Незалежно від результатів, українські компанії, зусилля яких в Бразилії координуються Державною фірмою «Укрінмаш» (ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»), вже можуть говорити про успіх.

Україна виходить з тіні В грудні 2017 року стало відомо про участь представників української оборонної промисловості в тендерних процедурах в Бразилії з реалізації одного з амбітніших проектів в інтересах ВМС цієї країни. Це стало результатом кропіткої роботи, що попередньо проводилась в Бразилії українськими спецекспортерами. Яскравим свідченням довіри до України та українських компаній було те, що ще до офіційного оголошен-

ня ВМС Бразилії тендерних процедур, що сталось на початку 2017 року, представники України отримали запрошення взяти участь в будівництві корабля для потреб ВМС безпосередньо від Командування ВМС Бразилії. І це було свідченням високої поваги та довіри бразильської сторони до українців, а також ознака впевненості в тому, що наші – не підведуть. Раніше, на запрошення ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», представники ВМС Бразилії відвідали Україну і, ознайомившись з можливостями нашої країни в сфері розробки та будівництва військо-

Defense Express | квітень 2018

www.defence-ua.com

вих кораблів, відкрили для себе Україну, як потужного потенційного партнера. На тлі протистояння російській агресії, Україна почала виходити з тіні Росії і відкривати себе та свої можливості для більш широкої аудиторії. Бразильці зі здивуванням дізнались, що українське Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «ЗОРЯ» – «МАШПРОЕКТ» є одним із трьох розробників та виробників газових турбін для кораблів у світі, поряд з компаніями General Electric з США та Rolls Royce з Великобританії, а на ДП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» було розроблено сотні проектів військових кораблів та допоміжних суден для десятків країн по всьому світу. Також для бразильців відвертим одкровенням стало те, що радянські авіанесучі кораблі були побудовані в українському Миколаєві. Про це вони дізнались відвідавши миколаївські підприємства, серед яких ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», ПАТ «Завод «Екватор», що були безпосередньо залучені до створення радянських «авіаносців». Проїхавши по десятках підприємств суднобудівної галузі та постачальників комплектуючих, бразильські фахівці відкрили для себе Україну як державу, що має величезні можливості по розробці та виробництву сучасних високотехнологічних озброєнь та військової техніки. Тому невипадково, що, коли ВМС Бразилії оголосили про закриття першого етапу процесу отримання заявок, українці опинились в компанії відомих на ринку фірмпредставників військового кораблебудування – BAE Systems (Великобританія), DCNS (Франція), Ficantieri (Італія), Navantia (Іспанія), SAAB AB (Швеція). Бути в такій компанії – почесно, і відповідально одночасно.

Заявка на успіх Українська пропозиція має великі шанси на те, щоб сподобатись бразильцям. Українським проектом передбачається дотримання всіх техніч-

Корабль класу Tamandare Tamandare - новий бойовий корабель, який має бути побудований та поставлений на озброєння ВМС Бразилії в середньостроковій перспективі. Придбання корветів є одним з головних пріоритетів бразильських ВМС поряд з розробкою нових звичайних і атомних підводних човнів. Орієнтовна вартість проекту - $ 1,8 млрд. Проект передбачає будівництво чотирьох корветів, оснащених системами і озброєнням останнього покоління.

них вимог, що висунуті бразильською стороною. Також мова йде про застосування систем та комплектуючих від бразильських та світових виробників, на яких наполягають ВМС Бразилії. Як відзначають фахівці, запропонований українцями проект по багатьох позиціях є значно сильнішим за той, що розробили для себе самі бразильці.

Будівництво кораблів повинно розпочатись у 2019 році. ВМС Бразилії розраховують отримати перший корабель до 2021 (може бути побудований на території іноземної країни), решту кораблів – до 2025 року (мають будуватись на бразильських потужностях). В довгостроковій перспективі обсяг замовлення може зрости до 12 кораблів. До участі в тендері по проекту запросили 21 компанію з 16 країн

Однією з важливих переваг проекту є і те, що Україна, окрім розробки самого проекту, також пропонує організувати будівництво цих кораблів. Наразі десятки українських підприємств готові зайти в проект зі своїми продуктами у якості постачальників. В ДП ДГЗІФ «Укрінмаш» заявляють про бажання залучити до

Defense Express | травень 2018

Морська миля Сергій СЛЮСАРЕНКО

Генеральний директор ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»

Досвід роботи «Укрінмаш» в Бразилії по проекту Tamandare – це доказ того, що ми можемо і повинні грати на найвищому рівні, конкуруючи зі світовими лідерами. І це – приклад для українських компаній, що діють у інших сферах.

реалізації проекту якомога більше українських підприємств з продукцією національного виробництва – звісно, в межах тендерних умов. Можна вже говорити про те, що українська пропозиція на тендер Військово-морських сил Бразилії з будівництва національного корвета типу Tamandare є однією з найскладніших техніко-комерційних пропозицій, що коли-небудь виходила з України у галузі оборони. Швидкій та якісній роботі з інтеграції в український проект систем іноземного виробництва сприяли широкі зв’язки зі світовими компаніями, що були напрацьовані раніше українськими розробниками, виробниками та спецекспортерами в рамках реалізації спільних проектів як

Юрій КИРИЛИЧ

директор департаменту ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»

Участь України в тендері з будівництва бразильського національного корвета типу Tamandare – це вже використана можливість вийти з тіні імперії та заявити про себе як про країну з високими технологічними можливостями, в якій сконцентрований потужний ресурс кораблебудування. Після візиту делегації ВМС Бразилії на Миколаївське ДП НВКГ «Зоря»«Машпроект» бразильський адмірал, що її очолював, чесно сказав: «ми всі були впевнені, що газотурбінні двигуни для кораблів збирають в Росії». Україна, по суті, є власником унікального продукту, який ніде більше на пострадянському просторі не виробляється.

для інших країн, так і в процесі роботи над національним корветом. Потужним викликом, з яким зіткнулись при підготовці заявки на пропозицію з будівництва бразильського національного корвета типу Tamandare фахівці ДП «ДГЗІФ «Укрінмаш» була необхідність розробити план та обґрунтувати виконання офсетних вимог, що висуваються бразильською стороною. Подібного досвіду в Україні ще не було ніколи. Тож була проведена значна робота з вивчення досвіду інших країн.

Українська делегація відвідала Ріо-де-Жанейро в період з 27 по 30 листопада 2017 року.

Максим ГОНТАР

менеджер проекту, ДП ДГЗІФ «Укрінмаш»

Зараз у нас вже є заявки від десятків підприємств, які готові зайти в проект зі своїм продуктом. Ми, як державне підприємство, однозначно хочемо залучити туди якомога більше українських компаній з продукцією національного виробництва. Крім того, у разі перемоги ми хочемо ще залучити в команду топ менеджменту, що буде керувати реалізацією проекту в інтересах ВМС Бразилії. Це також дасть можливість і нашій країні мати готових до роботи фахівців з досвідом роботи в масштабних міжнародних військово-морських проектах.

Слід зазначити, що в бразильському тендері бере також участь «Рособоронекспорт», але скоріше з метою, щоб про російських виробників не забули на цьому ринку. Реалії зараз такі, що подібні міжнародні проекти, які передбачають тісну міжнародну кооперацію, є наразі не підйомними для російських компаній. Санкції, що були ведені міжнародною спільнотою проти РФ за порушення нею підвалин міжнародного права, анексію Криму та агресію на Сході України є чітким маркером для компанійпотенційних учасників проекту, який вказує на те, що з росіянами не можна мати справи, бо з такими токсичними партнерами можна втратити і власну репутацію. Це, крім іншого, відкриває нові можливості для українських компаній для того, щоб опанувати міжнародні ринки, надавати послуги з ремонту та модернізації пострадянських систем озброєнь. Особливо тих, що ще й досі експлуатуються в країнах Заходу та інших регіонах світу. Участь в таких проектах як Tamandare дає можливість Україні заявитися у світі зі своїми конструкторсько-технологічними можливостями, вкотре підтвердити компетенції держави, розширити обрії вітчизняних можливостей.

Валерій РЯБИХ, Defense Express

Defense Express | травень 2018

Проблема Сьогодні “Миколаївський суднобудівний завод” продовжує боротьбу за своє існування. Відсутність грошей від Міністерства оборони на утримання сумнозвісного крейсера призвело до значної заборгованості та стагнації підприємства. Попри активні дії заводу та “Укроборонпрому”, ситуація з крейсером так і не вирішилася. Defence Express підготував матеріал про те, що ж заважає “Миколаївському суднобудівному заводу” підняти вітрила.

Залатати пробоїни Або пять перешкод до порятунку “Миколаївського суднобудівного заводу” 24

Олексій ЛЕВКОВ, спеціально для Defense Express

Миколаївський суднобудівний завод. Фінансові пастки У листопаді 2011 р., після тривалої історії з банкрутством та приватизацією, Державне підприємство “Миколаївський суднобудівний завод” (тоді ще Суднобудівний завод ім. 61 кому-

нара, далі – ДП “МСБЗ”) було прийнято в управління Державним концерном “Укроборонпром”. Завод дістався Концерну з не дуже втішним “бонусом”, а саме – заборгованістю із заробітної плати на суму понад 32,1 млн грн, що утворилася під час перебування підприємства у сфері управління Міністерства промислової політики України. Завдяки зусиллям Концер-

Defense Express | травень 2018

Тренди

Стрельнуть стариной Армия Украины возвращает из «запасников» в боевой строй сразу шесть типов зенитных ракетных комплексов На треть увеличится количество боеспособных комплексов в составе зенитных ракетных войск ВС Украины, способных сбивать самолеты, крылатые ракеты, а также «беспилотники» врага. Таков мой оптимистический прогноз, если совместные усилия Министерства обороны, предприятий «Укроборонпрома», а также частных компаний, уже глубоко вовлеченных в решение актуальной задачи, будут результативными. Практически все типы ЗРК, которые за «избыточностью» были выведены из боевого состава в период с 2003 по 2013 гг., и к которым есть значительный запас ракет, получают шанс «тряхнуть стариной».

Сергей ЗГУРЕЦ, Defense Express Сегодня защитный щит над Украиной держат зенитные ракетные системы и комплексы советской разработки двух типов. Это самоходные ЗРК средней дальности С-300ПС (SA-10B Grumble) и «Бук-М1» (SA-11 Gadfly). «Трехсотка» и «Бук» могут уничтожать цели противника на максимальных дальностях в 75 км и 32 км, и высотах до 27 км и 22 км соот-

Defense Express | травень 2018

Крупним планом

Повітряна тривога

Зенітні ракетні війська. Як розтріскувався захисний щит

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

До початку бойових дій з РФ в Україні відбувалося суттєве скорочення арсеналів озброєння ЗРВ. Проте занадто просто все списувати на злочинну владу часів Януковича. Не меншу відповідальність за дірки у протиповітряній обороні мають нести усі попередні керівники держави та оборонного відомства, які ігнорували потребу забезпечення однієї з основних функцій держави перед іі громадянами – захист, оборону, безпеку. Сергій ЗГУРЕЦЬ, Defense Express

Робота назавжди Для України захист військово-політичних центрів, об’єктів промисловості та енергозабезпечення є одним з пріоритетних завдань забезпечення обороноздатності країни. Щонайменше близько 40 важливих об’єктів держави потребують прикриття силами та засобами протиповітряної оборони. Серед них п’ять атомних електростанцій: Запорізька АЕС, м. Енергодар Запорізької області; Південноукраїнська АЕС, смт. Костянтинівка Миколаївської області; Рівненська АЕС, м. Кузнецовськ Рівненської області; Хмельницька АЕС, смт. Нетішин Хмельницької області;Чорнобильська АЕС, м. Прип’ять Київської області.

Греблі Дніпровського каскаду, який шість: Київська, м. Вишгород Київської області; Канівська, м. Канів Черкаської області; Кременчуцька, м. Кременчук Полтавської області; Дніпродзержинська, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; Дніпровська, м. Запоріжжя Каховська, м. Нова Каховка Херсонської області. За експертними оцінками, при зруйнуванні Дніпродзержинської греблі у разі терористичної атаки чи внаслідок атаки повітряними засобами нападу противника загальна площа затоплення прогнозовано становитиме 840 кв.км., а кількість населення у зоні затоплення – близько 540,4 тис. чол. А за умов паводків восени чи весною, руйнування Київської греблі може призвести до прориву Канівської та Кременчуць-

кої гребель. Загальна площа зон можливого затоплення складатиме понад 6000 кв. км, а кількість населення у зонах затоплення – 1 млн. 936,4 тис. чол. Підприємства та об’єкти хімічної промисловості (сховища, трубопроводи), та міста, де такі об’єкти розташовані. В Україні їх більше десятка. Руйнування або техногенні аварії на підприємствах хімічної промисловості України можуть призвести до забруднення значних площ, у які потраплять близько 7 млн. чоловік, а безповоротні втрати становитимуть близько 1 млн. чоловік. Населені пункти, що мають особливе адміністративне значення та значну кількість населення, яке в них мешкає. Це, зокрема, такі міста, як Дніпропетровськ, Запоріжжя, Київ, Кривий Ріг, Львів, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Харків тощо. Усі ці важливі об’єкти держави підлягають прикриттю Повітряними Силами Збройних Сил України як у мирний, так і у військовий час. Головна роль у прикриті цих об’єктів належить зенітним ракетним військам. 3 2014 р. з початком

До початку бойових дій з РФ в Україні відбувалося суттєве скорочення арсеналів озброєння ЗРВ. Це пояснювалося насамперед тим, що у держави обмежені фінансові можливості утримувати достатній значний арсенал ЗРК, а також технічними складнощами щодо підтримання справності окремих типів ЗРК.

російської агресії і до нинішнього часу особливу вагу має захист дій наших бойових частин для захисту від можливого нападу ворога з повітря. Тому зусилля зенітних ракетних військ також зосереджуються на прикритті військ на оборонних рубежах, у районах зосередження, а також для прикриття угруповань РВіА, аеродромів, пунктів управління, найважливіших елементів тилу і комунікацій. У разі загострення ситуації завдання сил і засобів ЗРВ будуть спрямовані на недопущення прориву повітряного противника до важливих об’єктів і угруповань військ (сил), а також на завдаванні йому максимальних втрат. ППО України з використанням засобів ЗРВ побудована за зональним принципом зі здатністю вражати повітряні атакуючі цілі противника від дальніх рубежів до ближніх. Задля цього на озброєнні бригад (полків) ЗРВ ПС України знаходяться зенітні ракетні комплекси (ЗРК) та зенітні ракетні системи (ЗРС) різного призначення. Проте де-факто насьогодні основу зенітного ракетного прикриття об’єктів і військ можуть забезпечити лише комплекси середньої дальності лише двох типів. Це ЗРК С-300ПТ/ПС та «Бук -М1».

Зачароване коло неспроможностей До початку бойових дій з РФ в Україні відбувалося суттєве скорочення арсеналів озброєння ЗРВ. Це пояснювалося насамперед тим, що у держави обмежені фінансові мож-

Defense Express | травень 2018

Агресія. Погляд ззовні

НАТО вчиться на прикладі Україні – з моделюванням можливих бойових дій з Росією

Ядерна зброя. Застосування не виключається Два роки тому американський аналітичний центр RAND Corporation в результаті одного із своїх досліджень дійшов висновку, що Росії знадобиться менше трьох днів для того, щоб військовим шляхом захопити Естонію і Латвію. Тому сьогодні НАТО намагається посилити свої спроможності для стримування й захисту країн Балтії від потенційної російської агресії.

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

У 2014-15 рр. дослідницький центр Arroyo Centre корпорації RAND організував серію військових ігор, де бронетанковим підрозділам російської армії вдалося дістатися околиць Таллінна і Риги всього за 60 годин або навіть менше. За результатами цих досліджень RAND у 2016 р. опублікував доповідь з висновком про те, що НАТО не здатен захистити країни Балтії. З тих пір Північно-Атлантичний альянс розгорнув на території Балтійських країн, а також Польщі свої посилені батальйони передового базування (ПБ), а Латвія та Литва слідом за Естонією зобов’язались збільшити свої оборонні видатки до 2% ВВП, як того вимагає НАТО. На початку січня 2018 р. командувач Сил оборони Естонії (СОЕ) бригадний генерал Мартін Херем (Martin Herem) вже заявив, що, хоча Естонія дійсно може втратити деякі із своїх територій, проте іноземна армія не зможе захопити всю країну протягом декількох днів, оскільки СОЕ здатні направити в зону бойових дій 21000 вояків, оснащених необхідною зброєю, боєприпасами та обладнанням і відбити атаку противника. Виконавчий директор вашингтонського дослідницького центру війни нового покоління NGW Грегорі Мелчер (Gregory Melcher) та президент цього центру Філіп Петерсен (Phillip Petersen) вважають цілком можливою організацію передової оборони країн Балтії з огляду на топографічні особливості цієї території і, в першу чергу, на наявність великої кількості природних перешкод - таких як річки, озера, ліси й болота. Центр NGW здійснив серію експериментів з моделювання можливих військових сценаріїв, які мають допомогти військовим та цивільним органам влади удосконалити структуру сил та засобів, а також плани на випадок війни. У травні 2018 р. керівництво NGW здійснило презентацію своїх методик в Україні. Що не дивно. Адже запропоновані сценарії NGW ство-

Російська загроза Фахівці дослідницького центру війни нового покоління NGW радять приділяти більше уваги нинішній дислокації бойових частин російської армії. У своїй доповіді, опублікованій в березні 2018 року, вони наголошували, що, хоча звичайна військова операція проти країн Балтії із застосуванням механізованої піхоти є малоймовірною, проте російські війська мають хорошу диспозицію для швидкої атаки на Україну. В документі зазначається, що «через акцент на можливість конвенційного вторгнення в країни Балтії ...ми [НАТО] можемо не побачити загрози конвенційного вторгнення в Україну». У доповіді аналізується нинішнє розташування підрозділів російських сухопутних сил, які здебільшого сконцентровані на території Західного і Південного військових округів. Дислокацію підрозділів Західного військового округа сплановано з урахуванням протистояння з силами НАТО, проте 20та Загальновійськова армія і шість її бойових полків розгорнуті в безпосередній близькості до кордону з Україною на відстані, що дозволяє легко нанести удар по Києву. Операції 20-ї Загальновійськової армії можуть бути підсилені діями 8-ї Загальновійськової армії, яка дислокується в Ростові. 8-му армію було сформовано в 2017 році, а її штаб розташований менш, ніж за 110 км від українського кордону. Зараз ця армія займається тренуванням особового складу до ведення конвенційної війни. У доповіді зазначається, що дислокація російських військ навколо українських кордонів показує, як в умовах діючої доктрини може виглядати підготовка до блискавичного вторгнення, яке буде здійснюватись «парами полків, розташованих в зоні відповідальності одного й того самого штабу, по окремих, але збіжних лі-

ніях наступу з добре захищеними тилами, і все це в межах 50 миль [80 км] від кордону». В той же час, в доповіді зазначається, що зручну дислокацію для можливого вторгнення в країни Балтії мають тільки 76-та Гвардійська повітрянодесантна дивізія та 6-я Загальновійськова армія. 76-а дивізія, хоча і дислокується в 32-х кілометрах від кордону з Естонією, проте має обмежену кількість бронетехніки, і тому не представлятиме серйозної загрози для сил НАТО. Як стверджується в документі, «присутність біля країн Балтії великої кількості військ спецназу ... забезпечує більш зручний плацдарм для гібридної війни». Натомість «країни Балтії повинні зосередитись на роботі зі зменшення рівня невдоволення серед свого російського населення, спостерігати і протидіяти російським операціям у кібернетичному та інформаційному просторі», а також здійснювати багато інших заходів. Російські операції в Україні дають уявлення про те, як буде розгортатися гібридна війна, або війна нового покоління, як її називають в російських офіційних документах. При розгортанні своїх сил біля кордонів країн Балтії НАТО, очевидно, приділяє основну увагу бронетанковим підрозділам. Але при цьому незрозуміло, наскільки добре альянс підготовлений для гібридної війни, де активно використовуються сили спецоперацій та місцеві підрозділи, що діють під безпосереднім керівництвом російського командування

Defense Express | травень 2018

Агресія. Погляд ззовні

рені з урахуванням досвіду російської анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Моделювання можливих військових сценаріїв здійснюється за допомогою платформи Google Earth. При цьому на комп’ютерній моделі зони бойових дій у вигляді шестикутників відображені райони (як правило, площею біля 30 кв. км), які охоплюють зони бойових дій підрозділів бригадного рівня, а також позначені морські акваторії (30 морських миль від берега), де можуть відбуватися військово-морські операції. Крім Також моделюються дії військової авіації та удари тактичних балістичних ракет. Крім засобів вогневого ураження, ефективність сухопутних підрозділів залежатиме від рівня підготовки людського ресурсу (тобто у контрактників він буде вищим, ніж у призовників) і чи захищатимуть вони територію своєї власної країни або ж братимуть участь в агресії проти іншої країни. Віце-президент центру NGW з питань моделювання Едмунд Бітінас (Edmund Bitinas), посилаючись на досвід бойових дій на Донбасі, не вважає таку модель вірогідною на 100 відсотків, і попереджає, що моделювання «тільки описує можливі наслідки, а не прогнозує їх». Запропоновані моделі передбачають, що НАТО буде активно застосовувати свою бойову авіацію для забезпечення переваги в повітрі, а для підтримки сухопутних підрозділів впродовж перших 4-5 днів бойових дій будуть використовуватись тільки гелікоптери. Як свідчать результати моделювання, для ефективного захисту країн Балтії не вистачає бронетанкових і механізованих підрозділів, а також артилерії. З огляду на це, розгорнуті в регіоні посилені батальйони ПБ НАТО були підсилені основними бойовими танками, а балтійські країни формують механізовані бригади, оснащені протитанковою зброєю прямої видимості, а також здійснюють закупівлі самохідних гаубиць.

Росія також не стоїть на місці. Віце-президент NGW Center з питань технологій та стратегії Чарльз Лонг (Charles Long) вважає, що Росія використовує Україну як випробувальний майданчик для різноманітних концепцій та нової зброї, починаючи від атак на комп’ютерні мережі і закінчуючи термобаричними боєприпасами. В якості прикладів Е.Бітінус наводить випадки обстрілів двох батальйонів української армії на Донбасі, де застосовувалася зброя термобаричної і фугасної дії. За словами Ф.Петерсена, підрозділи, що стали об’єктами атак термобаричної збої, нездатні відновитися власними силами, а тільки за рахунок зовнішніх ресурсів. Е.Бітінас вважає, що використання безпілотних літальних апаратів дало можливість росіянам концентрувати артилерійський вогонь в потрібному місці протягом 15 хвилин, у той час, як «НАТО на це більше не здатне». Підкреслюючи, що російська армія - це не радянська армія, Ф.Петерсен зазначає, що російська армія має високомобільні підрозділи з гнучкою структурою, а «броньований кулак» 1-ї гвардійської танкової армії зможе діяти замість 20-ї Армії, коли виникне потреба сконцентрувати польські підрозділи для захисту Варшави, а в цей час 6-а армія змо-

же атакувати країни Балтії. При цьому він вважає, що Росія буде використовувати суперечності між країнами НАТО та їх союзниками, і для того, щоб заставити їх припинити бойові дії, буде загрожувати застосуванням ядерної зброї низької потужності (0,2 Кт). Сценарій військових навчань російської армії «Запад 2009» передбачав, що Німеччина і Франція не будуть діяти згідно статті 5 Уставу НАТО, де йдеться про колективну оборону. Одна з причин відродження 1-ї гвардійської танкової армії ЗС РФ, на думку Петерсена, полягає в тому, що Німеччина зараз очолює посилений батальйон ПБ НАТО у Литві, а Франція відіграє важливу роль у очолюваному Великобританією батальйоні ПБ в Естонії. На думку Ф.Петерсена, підготовка НАТО до захисту своїх країн вимагає від російського генерального штабу розробки нових оперативних потреб при плануванні військових операцій. Петерсен вважає, що посилені батальйони ПБ здатні нанести російським військам відчутного удару, проте для закріплення результату, на думку Г.Мелчера, необхідно буде організувати підкріплення з території не Німеччини, а Польщі, яка має більш вдале розташування з точки зору шляхів доступу до країн Балтії.

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

Створена центром NGW модель припускає, що Корпусу швидкого реагування НАТО знадобиться щонайменше 30 діб для організації підкріплення підрозділів Польщі та країн Балтії, а з огляду на відсутність підготовки на політичному рівні, як вважає Ф.Петерсен, цей процес може тривати і до 90 діб. Він також вважає, що командування НАТО в країнах Балтії має прискорити розробку відповідних планів оборони. Директор з питань оборони та військового аналізу Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Бастіан Гігеріх(Bastian Giegerich) заявив, що, на його думку, НАТО посилив свої спроможності для захисту країн Балтії. Про це свідчать такі кроки, як досягнення більш високого рівня єдності і взаєморозуміння всередині НАТО, повернення інтересів США в напрямку європейської безпеки і збільшення витрат на оборону разом з іншими членами Альянсу. За його словами, НАТО зараз знаходиться в «кращому положенні для формування відповіді» на російську агресію.

Проте все ще існує проблема забезпечення достатнього рівня військової мобільності, однак при цьому процес організації підкріплення військових підрозділів країн Балтії скоротився до декількох днів, в той час, як у 2015 році на це знадобилося б чотири тижні. Разом з цим він вважає, що в короткостроковій перспективі Росія все ж таки здатна захопити країни Балтії. Б.Гігеріг зазначив, що наслідком організованих центром RAND військових ігор став публічний дискурс про те, що НАТО начебто не здатний захистити країни Балтії. Розгортання посилених батальйонів ПБ, зусилля з підвищення мобільності військ всередині Європи разом із зростанням оборонних витрат – все це підсилює позицію НАТО та країн Балтії в цьому відношенні. Різниця у висновках, отриманих в результаті моделювання можливих сценаріїв, здійсненого центром RAND та NGW, пояснюється їхніми різними аудиторіями та завданнями. RAND показав, що Сполучені Штати повинні обороняти країни

Балтії та стримувати агресію проти них. У свою чергу NGW Center пропонує інструмент для перегляду структури сил та засобів, а також оборонного планування. Центр RAND дає конкретну відповідь, що, на його думку, для цього необхідно: готовий американський контингент у складі семи бригад, у тому числі трьох бригад важкої бронетехніки, яким будуть надавати підтримку авіаційні підрозділи, наземні системи вогневого ураження та інші наземні засоби. Підхід NGW дозволяє учасникам експериментувати з різними структурами сил та засобів. NGW Center та інші роблять акцент на тому, що НАТО вимушений буде контратакувати у відповідь на російську агресію, і об’єктом такої контратаки стане, в тому числі, місто Калінінград. Проте, враховуючи, що Росія здатна нанести превентивний ядерний удар, така стратегія може бути пов’язана з дуже великим ризиком.

Сергій ГРІНЧЕНКО Укрспецконсалтинг

Defense Express | травень 2018

Спецтема / Броня

Під захистом броні Закордонні та російські бронематеріали. Основні тренди Важливо знати, що може запропонувати союзник та чого слід очікувати від ворога. Від звичної сталі до високомолекулярного поліетилену — основні бронематеріали російських та закордонних виробників. Сергій ГРІНЧЕНКО, Укрспецконсалтинг

Сталевий захист Основним бронематеріалом для забезпечення захисту сухопутної та морської військової техніки залишається сталь, яка традиційно поділяється на протиснарядну (товстолистову) з товщиною 30-120 мм та протипульну (тонколистову) з товщиною 2-25 мм. У СРСР основне виробництво товстолистової броньової сталі було зосереджено в Україні (Дніпро, Запоріжжя та Маріуполь), де виробляли високоміцні броньові сталі електрошлаково-

Росія поповнює перелік своїх протипульних сталей. Сьогодні на озброєнні міністерства оборони РФ є ультрависокоміцна сталь марки 44-С-Св-Ш розробки ВАТ “НДІ Сталі”, яка вже отримала літеру О1 та вноситься в документацію на перспективні зразки військової техніки

УКРАЇНСЬКІ ПРИВАТНІ ОБОРОННІ ПІДПРИЄМСТВА UKRAINIAN PRIVATE-SECTOR DEFENSE INDUSTRIES

Defense Express | травень 2018

По сути Константин ХУРШУДЯН, ООО «Тактические системы»:

«Ведущие американские и европейские оружейные компании, вероятно, вынуждены будут ограничить сотрудничество с Украиной…»

Чрезмерная либерализация оружейного импорта в Украине может создать почву для серых схем, завышенной стоимости образцов зарубежной продукции военного назначения – без гарантий надежного сервисного обслуживания. Откуда такие угрозы?

В Украине формируются новые правила для импортных операций в оборонной сфере. Силовые ведомства Украины – Министерство обороны, Министерство внутренних дел, Национальная гвардия, Служба безопасности получат право самостоятельно закупать вооружение и военную технику зарубежного производства для удовлетворения насущных потребностей, когда нет отече-

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

ственных аналогов. Показательно, что о готовности пойти на либерализацию импорта вооружения и военной техники первой публично заявила структура, от которой этого ждали меньше всего – «Укроборонпром». Но как-то слишком быстро у нас в стране светлые идеи в ходе реализации начинают приобретать более мрачные оттенки. О некоторых оттенках серого и черного в оружейном бизнесе по-украински – в разговоре с собственником компании «Тактические системы» Константином ХУРШУДЯНОМ.

Справка ООО «Тактические Системы» осуществляет оптовую торговлю товарами ведущих производителей Европы и США и предлагает своим заказчикам в Украине широкий выбор высокоточного стрелкового вооружения, аксессуаров к оружию, снаряжения и средств экипировки. Среди партнеров компании: Вооруженные силы, органы правопорядка, охранные службы, подразделения специального назначения, спасательные службы и другие.

– Ваша компания хорошо известна среди специалистов и силовых структур Украины. «Тактические системы» имеют долгую историю и опыт в области поставки в Украину и стрелкового оружия, и боеприпасов. Что изменилось в работе компании с 2014 г., когда началась агрессия России и потребности нашей армии и спецподразделений в зарубежном оружии существенно возросла? – Начну с того, что компания «Тактические системы» является официальным представителем в Украине более 20 ведущих американских и европейских компаний, продукция

которых связанна с решением военными и силовыми подразделениями тактических задач. В частности, речь идет о снайперских комплексах, системах наблюдения и прицеливания, боеприпасах. Как пример – на рынке Украины мы официально представляем продукцию таких американских компаний как Flir, Desert Tech, Sig Sauer, швейцарских B&T и RUAG, бельгийской FN Herstal – одного из самых крупных производителей стрелкового оружия в мире. Наши официальные отношения с зарубежными компаниями имеют длительный период. Они «стартовали» еще задолго до начала боевых действий на востоке Украины. Война, конечно же, увеличила спрос на продукцию, эксклюзивным представителем которой мы являемся. Мы традиционно работали через «Укроборонпром», через спецэкспортеров, которые входят в этот государственный концерн. А Минобороны, в свою очередь, зная потребность, формировало через спецэкспортеров свой запрос на зарубежную продукцию. И в этом треугольнике – мы, как официальный дистрибьютор продукции, которая нужна военным, спецэкспортер и Минобороны – порой возникали нюансы. Например, Минобороны говорило – мы не можем через два посредника закупать, то есть, вы плюс «Укроборонпром» и так далее. Поэтому с этим были проблемы.

– А если на примерах? – К дню сегодняшнему снайперские винтовки Desert Tech различных моделей уже поставляются для оснащения Вооруженных Сил и подразделений других силовых структур нашей страны. Это современное, высокотехнологичное изделие. Это универсальная, модульная система. С возможностью быстрой замены ствола с разными калибрами под задачу и другими позитивными особенностями. Винтовки этой компании закупаются армией США, что является важным подтверждением ее качества.

Просто купить и перепродать оружие или какую-то технику – так уже нельзя. Нужно обеспечить гарантийное и постгарантийное обслуживание, сервис и ремонт. Весь этот груз должен брать на себя авторизированный, эксклюзивный, официальный – в зависимости от юридических особенностей, принятых в тех или иных зарубежных компаниях – представитель При этом винтовки Desert Tech восемь месяцев в Украине испытывались Министерством обороны в полевых условиях, в камерах, в песках, в воде, днем и ночью. Были учтены все пожелания. Все устраивает. А потом возник вопрос: а как вы будете ввозить их в Украину? Говорим – есть спецэкспортер, «Укрспецэкспорт». Нет-нет. Никакого «Укрспецэкспорта». Или вы, или они. Тогда и возникла коллизия, когда мы не смогли поставить Минобороны винтовки потому, что военных не было полномочий закупать напрямую, а через «Укроборонпром» – длинная цепочка. По итогу мы согласовали ситуацию с нашей партнерской компанией и ушли в сторону, так как эти винтовки нашей армии были нужны. И «Укрспецэкспорт» ввез этот товар.

– А что требовало согласования с Desert Tech? – Я написал письмо партнёру, что мы не возражаем на прямую поставку в Министерство обороны или поставку через «Укрспецэкспорт», учитывая острую потребность наших подразделений. Но тут важно понимать следующее. Крупные зарубежные компании дорожат своей репутацией, и очень чувствительны ко всему, что может угрожать репутации их продукции.

Defense Express | травень 2018

По сути

Являясь официальным представителем по Украине той или иной зарубежной компании, мы берем на себя ряд обязательств. Чтобы не случилось с их образцом, мы за это отвечаем. В течение такого-то периода мы обеспечиваем гарантийное обслуживание бесплатно, постгарантийное – пожизненно. Эти задачи с нас никто не снимает. По всей продукции, которая поставляется в Украину. Поэтому мы и подписываем контракты с производителями, в которых сказано, что мы являемся эксклюзивным представителем той или иной продукции. Такая модель взаимоотношений, с четко определенной зоной ответственности каждого, является общепризнанной. Более того, такая правовая база позволяет двигаться дальше, расширяя сотрудничество. Например, у нас есть лицензия Госдепартамента США на сборку в Украине снайперских комплексов Desert Tech. Есть лицензии и на другую продукцию – как от американских компаний, так и от швейцарских.

– Сейчас «Укроборонпром» совместно с Минэкономразвития и Минобороны работают над тем, чтобы создать новый механизм закупок. Он, в частности, предусматривает, что силовые ведомства смогу покупать самостоятельно. Ваша оценка? – Считаю, что это правильно решение. Но все это нужно было начинать раньше. Тогда, как минимум, не было бы тех «утыканий», о чем мы говорили раньше. Надеюсь, что Минобороны на конкурентной основе сможет выбирать для наших бойцов достойное и качественное оружие и технику. Особенно если мы идем в НАТО.

– Но есть и оборотная сторона медали. На фоне разговоров о либерализации военного импорта были оглашены предложения, что компаниям, у которых Минобороны, Нацгвардия, МВД или СБУ будет закупать необходимое вооружение или технику, вовсе не обязательно иметь лицензионные договора с производителями оружия

иди техники. А некоторые украинские компании уже начали, насколько мне известно, активно готовиться к такой упрощенной процедуре. Что Вы думаете по этому поводу? – Я категорически против такого решения. Будет хаос и бардак. Выходит, что каждый второй коммерсант в Украине сможет у каких-то посредников купить товар по завышенной цене, привезти, минуя официальных представителей, и продать Минобороны или МВД. Я считаю, это неправильно. При этом нам еще раз скажут: «вы только и ищите возможности, где бы украсть». Как пример возможной коррупционной схемы. «Любой» желающий откроет за рубежом компанию (или воспользуется существующими офшорными/посредническими) и будет через неё завозить товары для силовиков. И оставлять всю маржу на этих компаниях, рассказывая байки о прямых контрактах и показывать оригинальные инвойсы! Но это будет инвойс посредника, а не производителя! Чтоб этого избежать, я считаю так. Есть представительское соглашение – пожалуйста, везите. Нет – гуляйте, чёрная мафия, и не мусорите на участке. Просто купить и перепродать оружие или какую-то технику – так уже нельзя. Нужно обеспечить гарантийное и постгарантийное обслуживание, сервис и ремонт. Одни поставщики в Америке, другие – в Германии, третьи – во Франции. Гарантийное обслуживание кто будет

проводить? Каким образом? Поэтому весь этот груз должен брать на себя авторизированный, эксклюзивный, официальный – в зависимости от юридических особенностей, принятых в тех или иных зарубежных компаниях – представитель. Если говорить прямо, что эта суета докатилась уже и до нас. Наши зарубежные партнеры у меня переспрашивают, что у вас там происходит? К нам приходят люди с Украины и говорят, что мы будет покупать оружие и боеприпасы для Минобороны и МВД. Но благо, там есть системы безопасности и знание того, что происходит на украинском рынке и какое прошлое у каждой конкретной личности или компании.

– А если «либеральное» решение будет продавлено? – Ни к чему позитивному это не проведет. Ни одна уважающая себя зарубежная компания в работе с Украиной на такой финт не согласится. Скорее всего, ведущие американские и европейские компании поступят просто. Они существенно уменьшат активность работы с Украиной по всем направлениям. Включая те, которые сегодня очень актуальны для Минобороны или МВД. Так как для американцев слово коррупция страшнее, чем предательство.

Расспрашивал Сергей ЗГУРЕЦ, Defense Express

Defense Express | травень 2018

www.defence-ua.com

Снайперский универсал от Desert Tech Три в одном и даже больше Модульные винтовки производства американской компании Desert Tech используются военными и полицейскими подразделениями США, Чехии, Литвы, Грузии, Саудовской Аравии и Таиланда. Также винтовки этой компании в разных модификациях, в частности, SRS-A1 с 2016 г. используются в ВС Украины, спецподразделениях и Управлении государственной охраны. Официальным эксклюзивным представителем продукции Desert Tech в Украине является компания «Тактические системы».

Небольшая американская компания Desert Tech была основана в 2007 г. под наименованием Desert Tactical Arms Inc. или DTA. В январе 2008 г. на крупнейшей оружейной выставке Shot Show компания представила первый прототип своей винтовки Stealth Recon Scout (SRS). Образец винтовки оказался настолько удачным, что основатель компании Николас Янг ушел с выставки с нескольки-

Мобільні захищені ІТ-рішення Мобільні захищені ІТ-рішення для екстремальних умов для екстремальних умов

ОФІЦІЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО RODA-COMPUTER GMBH В УКРАЇНІ ОФІЦІЙНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО RODA-COMPUTER GMBH В УКРАЇНІ 03022, Україна, м. Київ, провулок 03022, Україна, м. Київ, Охтирський, 3, оф. 407 провулок Охтирський, 3, оф. тел: +380 44 392 84 407 15 тел: +380 44 392 84 15 web: www.roda-computer.com.ua web: www.roda-computer.com.ua email: info@roda-computer.com.ua email: info@roda-computer.com.ua

ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии

defense-ua.com

ИНФОРМАЦИОННО–КОНСАЛТИНГОВАЯ КОМПАНИЯ

Англоязычный журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»

КОМПАНИЯ «DEFENSE EXPRESS» РАБОТАЕТ НА ИНФОРМАЦИОННОМ РЫНКЕ С 2001 Г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com