№7 [ЛИПЕНЬ, 2019 ]
СПЕЦТЕМА: ОБОРОН А У КРА ЇНИ. ПОШ У К НОВОГО ФОРМ АТ У
АКТУАЛЬНО
СПРАВА ТЕХНІКИ
ОЛЕКСАНДР СИРСЬКИЙ, командувач ООС, генерал-лейтенант: «Ми стоїмо на захисті громадян України по обидва боки лінії розмежування»
НОВЕ ЖИТТЯ «ТУНГУСКИ» Рішення від компанії «Оборонні технології»
ЕКСПОРТ ЗБРОЇ ТА ОБОРОННИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
МОЖЛИВОСТЕЙ Що може безпілотник АСS-3
ЯК ЗАЗИРНУТИ ЗА ГОРИЗОНТ
ВОРОГА ЗНАЙДЕНО!
ІНФРАЧЕРВОНЕ ПРОТИСТОЯННЯ
Комплекс «Антиснайпер» від UA.RPA
Підходи Наукововиробничої фірми «Адрон»
Defense Express Media & Consulting
ЗМІСТ
30 АКТУАЛЬНО 2 Оборона України. Пошук нового формату
Іван РУСНАК, перший заступник Міністра оборони України, доктор воєнних наук, генералполковником у відставці
6 Український інститут безпекових досліджень Об’єднаний центр аналітичної думки
2 16 Наземні протитанкові ракетні комплекси та постріли з керованими ракетами СДЕЛАНО В УКРАИНЕ 18 Новая жизнь «Тунгуски»
Компания «Оборонные технологии» демонстрирует новые возможности по ремонту и модернизации вооружения противовоздушной обороны
ПРЯМА МОВА
АРСЕНАЛ
8 «Ми стоїмо на захисті громадян України по обидва боки лінії розмежування»
28 Белорусские вариации на тему «Бука»
Олександр СИРСЬКИЙ, командувач ООС, генерал-лейтенант
ДЕЛО ТЕХНИКИ 12 В зоне поиска Как заглянуть за горизонт?
ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ 30 Ворога знайдено! Комплекс виявлення оптичних приладів спостереження «Антиснайпер» від UA.RPA
КРУПНИМ ПЛАНОМ 34 ACS-3. Нові висоти
Безпілотні комплекси української компанії «Скаетон» для Збройних Сил та експорту: комплексні рішення для складних задач
44
БОЕВОЙ ХАЙ-ТЕК 44 Служба «Черного шершня»
Самый маленький разведывательный «дрон»
47 Бойовий Blowfish
Китайський ударний багатофункціональний безпілотник від компанії ZIYAN
ЗАГРОЗИ ТА РІШЕННЯ 48 Інфрачервоне протистояння
Підходи наукововиробничої фірми «Адрон» до захисту літальних апаратів за допомогою хибних теплових цілей
СЕРГIЙ ЗГУРЕЦЬ – директор iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, головний редактор журналу «Defense Express», szgurets@gmail.com, ВАЛЕРIЙ РЯБИХ – директор з розвитку iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defence_2@meta.ua, АНТОН МIХНЕНКО – редактор журналу Ukrainian Defense Review, ЕДУАРД ВЕЛІКАНОВ – керівник відділу маркетингу iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defenseexpress@i.ua, ОЛЕКСІЙ ЛЕВКОВ – кореспондент-оглядач, МАРК КАНАРСЬКИЙ – арт-директор, Сергiй ПОПСУЕВIЧ – фотокореспондент
ЗАВТРА СЬОГОДНІ 52 Війна у форматі 5G
Той, хто отримає контроль над 5G у поєднанні зі штучним інтелектом, стане найвпливовішим гравцем у світі в найближчі десять років
АНАЛІЗ РИНКІВ 56 Всі стихії півмісяця
Розвиток обороннопромислового потенціалу Туреччини. Програми та результати
НАША АДРЕСА: Україна, 04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10, 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua
Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» видає: журнал Defense Express. Людина. Техніка. Технології спільно з с видавництвом Дрім-АРТ. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 21842-11742Р від 31.12.2015 г.), яке видане Міністерством юстиції України журнал «Defense Express. Український оборонний вісник» (Ukrainian Defense Review). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 22819-12719Р від 12.07.2017 г.), яке видане Міністерством юстиції України
Defense Express | липень 2019
Актуально Іван РУСНАК,
перший заступник Міністра оборони України, доктор воєнних наук, генерал-полковник у відставці
2
Оборона України. Пошук нового формату В Україні слід вдосконалити систему управління оборонною сферою. До цього спонукають як внутрішні, так і зовнішні чинники. Які ж рішення та підходи можуть бути взяті за основу? На цю тему головний редактор журналу Defense Express Сергій ЗГУРЕЦЬ поспілкувався із Першим заступником Міністра оборони України, доктором воєнних наук, професо-
ром, заслуженим діячем науки й техніки України, генерал-полковником у відставці Іваном РУСНАКОМ.
– Іване Степановичу, приводом до цієї розмови стала ваша реакція на публікацію в одному з нещодавніх номерів нашого журналу, яка була присвячена ситуації навколо нашої оборонної промисловості та заяв про не-
обхідність створення центрального органу виконавчої влади для управління підприємствами ОПК. Ви стверджували, що треба більш широко подивитися на всю ситуацію з сектором оборони, а не обмежуватись лише діяльністю «оборонки» – державних та приватних підприємств. І що треба переглянути, скажімо так, формат управління в секторі оборони
Defense Express | липень 2019
www.defence-ua.com
в цілому. Тобто, інакше кажучи, у системі управління обороною країни є слабкі ланки, яких треба позбутися? – Перед тим, як говорити про слабкі ланки, слід окреслити загальну картину ієрархії посадових осіб та структур, повноваження та діяльність яких, власне, і формує каркас сектору оборони нашої країни. Чинна система управління у сфері оборони України включає п’ять рівнів. Перший – це Президент України – Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, який здійснює керівництво у сфері національної безпеки та оборони держави. Другий рівень – це Прем’єр-міністр України, який очолює уряд і, власне, діє для забезпечення обороноздатності і національної безпеки України. Третій рівень – це Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі та п’ять Віце-прем’єр-міністрів. Перший віцепрем’єр-міністр України, серед іншого, відповідає і за координацію діяльності у сфері оборонного замовлення. Міністри та керівники центральних органів виконавчої влади складають четвертий рівень системи управління сферою оборони країни. Серед них і Міністр оборони України, який відповідає за формування та реалізацію державної політики у сфері оборони, його повноваження поширюються на Збройні Сили України та Державну спеціальну службу транспорту. П’ятий рівень – це вже самі структури та організації, Збройні Сили України, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Державний концерн «Укроборонпром», інші органи виконавчої влади, що входять до складових сил оборони – Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, інші військові формування, а також правоохоронні та розвідувальні органи в частині залучення їх до виконання завдань з оборони держави. Проте, головне питання в тому, як ці рівні взаємодіють. Можу стверджувати, що де-факто у нинішній системі управління обороною є проблемні питання, які вплива-
ОПК у принципі не повинен розглядатися як суб’єкт та об’єкт господарювання. Адже діяльність «оборонки» – і державних, і приватних підприємств – має бути скоординована з потребами замовника, тобто структур, що входять до сил безпеки і оборони ють на ефективність побудови та управління обороною України. Так, у Кабінеті Міністрів України, коли йдеться про відповідальність у сфері оборони держави, бракує централізації. Скоріше, йдеться про децентралізацію як при ухваленні рішень, так і при відповідальності щодо їхньої реалізації. У нас шість віце-прем’єрів, включно з Першим віце-прем’єром. І є чотири урядових комітети. Де розглядається питання оборони? На комітеті з економічних питань, під головуванням віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва. Тобто, у нас, у воюючій країні, в уряді немає жодного урядового комітету, де б профільно вирішувались питання оборони в цілому, та оборонної промисловості – зокрема. При цьому на комітеті з економічних питань зазвичай збирається 30-40 осіб, засідання тривають десь 3-4 години, а питання оборони доповідається в кінці засідання, бо всі наші теми закриті. Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалі-
зацію державної політики у сфері оборони, є Міністерство оборони України. Проте, це лише четвертий рівень в оборонній ієрархії. При цьому Міністр оборони не має відповідних повноважень щодо інших складових сил оборони та оборонно-промислового комплексу. Міністр оборони не формує державне оборонне замовлення. Бо координація державного оборонного замовлення здійснюється в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. Бюджет, у свою чергу, формує Міністерство фінансів. Тож, фактично, Міністр оборони не проводить жодних узгоджувальних чи координувальних дій у секторі оборони. Тому не дивно, наприклад, що у державі відсутні єдині системи планування оборони держави та застосування сил оборони, логістики та медичного забезпечення, замовлення та постачання матеріально-технічних засобів. Все це призвело до того, що в уявленні молодих політиків Міністерство оборони – це, власне, такий собі «офіс» для Збройних Сил. І що головне для Міноборони – це «вибити» бюджет, і віддати цей бюджет Збройним Силам. Але якщо так, то хто тоді у нас в країні відповідає за оборону? Тож можна констатувати наступне. З огляду на наявність зовнішньої військової загрози, нинішня децентралізація у підходах до управління сектором оборони не може оцінюватися як правильна. Заходи з планування оборони є значно ширшими та масштабнішими, аніж діяльність одних лише Збройних Сил.
3
Defense Express | липень 2019
Актуально – Які пропозиції?
4
– Йдеться про низку рекомендацій задля підвищення ефективності управління сферою оборони. Насамперед, це стосується запровадження посади Віце-прем’єр-міністра з питань управління сферою оборони – Міністра оборони України. Ця посадова особа, крім іншого, повинна мати повноваження щодо координації діяльності складових сил оборони, організації оборонного замовлення та постачання матеріально-технічних засобів, функціонування оборонно-промислового комплексу, єдиних систем їхньої логістики та медичного забезпечення. Для реалізації цих повноважень потрібні відповідні механізми. В органі виконавчої влади, яким є уряд, має діяти профільний урядовий Комітет з питань оборони. Урядовий комітет – це колективний орган, який готує пропозиції уряду для ухвалення рішень з того чи іншого питання. Також потрібно буде підсилити й Міністерство оборони – шляхом передачі з Міністерства економічного розвитку та торгівлі департаменту оборонної політики, який займається формуванням державного оборонного замовлення. У рамках своїх повноважень Віце-прем’єр-міністр з питань управління сферою оборони – Міністр оборони України зможе координувати цю роботу, спираючись на цей департамент. Навіщо створювати якийсь новий орган для управління оборонним комплексом, адже після затвердження державного оборонного замовлення все буде розписано – яку продукцію, в якій кількості і яке підприємство виготовляє, з ким взаємодіє у виготовленні цієї продукції. Також на Міністерство оборони слід покласти функції щодо організації планування обороною держави й розроблення окремого документу, якого поки що не існує. Це документ під назвою «План оборони держави».
– Чи не несе поява такого Віцепрем’єр-міністра з питань управлін-
ня сферою оборони – Міністра оборони України ризики концентрації в одній точці ухвалення ключових рішень. Наприклад, коли йтиметься про формування того ж державного оборонного замовлення? – Ми говоримо про модель, яка забезпечує баланс між усіма гілками влади, включно з відносинами Президента та уряду. Президент не є елементом виконавчої влади. Він є гарантом Конституції, свобод та територіальної цілісності. А в Кабінеті Міністрів, у виконавчій владі, має бути, скажімо так, людина Президента з відповідним механізмом для реалізації своїх повноважень у контексті політики Президента як Верховного Головнокомандувача. Ця посадова особа по закону підпорядкована Президентові України. Щодо формування ДОЗу, то наявність Віце-прем’єр-міністра з питань управління сферою оборони – Міністра оборони України, навпаки, мінімізує ризики впливу на формування державного оборонного замовлення певних фінансово-політичних угруповань чи окремих осіб. Тому що всі питання ДОЗу будуть формуватися і розглядатися не кулуарно, а на урядовому комітеті з питань оборони, де будуть представлені представники усіх силових
міністерств, Мінекономрозвитку та торгівлі, Мінфіну, Служби безпеки, Мінюсту, приватних компаній тощо. Державне оборонне замовлення, яке детально обговорено на профільному урядовому комітеті, далі йде на розгляд Ради національної безпеки та оборони, де Віце-прем’єр-міністра з питань управління сферою оборони – Міністра оборони України так само його представляє та обґрунтовує його логіку та наповнення…
– Україна вже має певну практику з «оборонними» віце-прем’єрами. Але ж вона не була успішною. – У нас був віце-прем’єр-міністр Валерій Шмаров, який також керував і Міністерством оборони. Але тоді його не сприйняли генерали. Коли призначили віце-прем’єром колишнього міністра оборони Олександра Кузьмука, то він керував у Кабміні, але без наслідків. Бо не мав робочого органу, який міг би впливати на роботу Міністерства оборони.
– А чи є закордонний досвід у поєднанні посад міністра оборони й віцепрем’єра? – Можу навести приклад Ізраїлю. Країна, що воює, так само, як і наша. Там немає віце-прем’єрів. Там є міністри. Але міністр оборони має широкі повноваження. Йому підпоряд-
Defense Express | липень 2019
www.defence-ua.com
ковані всі сили оборони країни, йому підпорядкована армія, йому підпорядковані складові оборонно-промислової галузі. Якщо є необхідність, міністр оборони набуває статусу прем’єр-міністра, або передає свої повноваження прем’єр-міністру.
– Як пропозиції щодо вдосконалення системи управління оборонною сферою можуть бути впроваджені в реальне життя? – Першочергові кроки можуть потребувати внесення змін до Конституції України щодо посади Віцепрем’єр-міністра з питань управління сферою оборони – Міністра оборони України. Також потрібне внесення змін до законів України та інших нормативно-правових актів. Зокрема, внести в Закон про національну безпеку визначення, що таке є План оборони держави, його роль та місце серед інших документів оборонного планування країни, його зміст, хто розробляє План оборони та як він погоджується. Також потрібно юридично закріпити повноваження Міністра оборони щодо координації діяльності складових сил оборони. У цьому контексті, до речі, з Закону про національну безпеку слід виключити тезу, що Міністр оборони відповідає за застосування Збройних Сил. Адже в системі управління Збройними Силами є розмежування повноважень і відповідальності органів військового управління щодо військово-політичного керівництва, яке покладатиметься на Міністерство оборони як центрального органу виконавчої влади, та військового керівництва силами оборони, яке буде компетенцією Головнокомандувача ЗСУ та Генерального штабу як головного військового органу планування оборони держави, а також управління застосуванням сил оборони. Також є розмежування ланки підготовки військ (сил), якою мають опікуватися види Збройних Сил, та питання оперативного управління застосуванням військ, яке покладено на Об’єднаний оперативний штаб.
– Але якщо Віце-прем’єр-міністра з питань управління сферою оборони – Міністра оборони України не буде? – Якщо ви не хочете мати Віцепрем’єра, то хай це буде просто Міністр оборони, але наділіть його відповідними повноваженнями. Призначайте в уряд людину з такими повноваженнями й дайте йому Комітет з питань оборони. Пропишіть все це і вносьте зміни в Закон про національну безпеку. Якщо такої людини не буде, то це буде просто номінальний Міністр оборони, завдання якого – бути лише керівником «офісу» оборони. Але за оборону так ніхто і не буде відповідати...
– Хочу деталізувати одну річ. Ви сказали, що Міністерство оборони в рамках організації планування обороною країни має розробити документ під назвою «План оборони». А хіба у нас немає такого плану? Як же ми тоді захищаємося від агресії? – У нас є план стратегічного застосування Збройних Сил. І Мобілізаційний план. Але це зовсім інше. Все це, по суті, є лише частиною Плану оборони. На сьогодні ми маємо лише приблизний план заходів при введенні воєнного стану, яке вводиться розпорядженням уряду. Можете собі уявити? А якщо є План оборони, де є підписи усіх міністрів, який погоджений віце-прем’єр-міністром, розглянутий на засіданні РНБО і затверджений Президентом, то цей документ – як закон, необхідний до виконання всіма. У Плані оборони мають бути прописані першочергові заходи, які здійснюються Мінфіном, Мінекономіки, Міноборони та іншими відомствами, з термінами та завданнями. Там мають бути визначені переглянуті мобілізаційні завдання. Також мають бути прописані завдання Силам оборони – Збройним Силам, Національній гвардії, Прикордонним військам. Так само мають бути визначені завдання територіальній обороні, до якої сьогодні є багато питань.
У цьому Плані має бути все погоджено за зонами посадових та структурних відповідальностей, за термінами, за кінцевим результатом. І з визначенням необхідних ресурсів для здійснення цих заходів. Досі ніхто не хотів брати відповідальність за створення такого документу. Але за п’ять років, проведених на своїй посаді й в уряді, я розумію, що цей документ вкрай необхідний і вкрай актуальний для країни в сучасних умовах.
– Ви очолюєте міжвідомчу комісію, що відповідає за проведення нового Оборонного огляду. Це відповідальна робота з формування майбутнього силового каркаса України. І, власне, у цьому контексті є абсолютно логічнім запропоновувати рішення, які дозволять позбутися нинішніх вразливих місць нашої системи оборони. Тож чи буде все це відображено і в Оборонному огляді? – Вже розпочато роботу над новим Оборонним оглядом, яка має бути завершена у грудні цього року. Буде новий Стратегічний оборонний бюлетень. Замість воєнної доктрини буде Стратегія воєнної безпеки. Загалом оборонний огляд матиме вплив на всі програми – розвитку Збройних Сил, розвитку озброєнь, розвитку оборонно-промислового комплексу, програми розвитку інших силових структур – Національної гвардії, Прикордонних військ тощо. Одним з результатів оборонного огляду, дійсно, мають бути й нові підходи до управління сектором оборони. Усі необхідні зміни до Законів ми підготуємо. Бо у секторі оборони треба запровадити й відпрацювати роботу механізму, який буде діяти за процедурами, а не за важелями ручного управління. Я кажу про речі, які викристалізувались з огляду на мій досвід і на моє бачення нового формату роботи з сектором оборони в сучасних умовах.
– Дякую за розмову.
Розпитував Сергій ЗГУРЕЦЬ
5
Defense Express | липень 2019
6
Український інститут безпекових досліджень Об’єднаний центр аналітичної думки У червні цього року з метою розвитку структур безпеки України та забезпечення їх альтернативними аналітичними розробками та плануванням в галузі безпеки й оборони в Україні створено новий think tank – Український інститут безпекових досліджень (УІБД). Інститут заснований як громадська спілка трьома громадськими організаціями: • Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), директор Бадрак Валентин Володимирович; • Інформаційно-консалтинговою компанією Defense Express, директор Згурець Сергій Григорович; • Центром з питань публічного управління та адміністрування «КУБ», директор Грідін Олексій Анатолійович. Місія Інституту – розбудова безпекових структур України через об’єднання експертного середовища та співпрацю з провідними міжнародними аналітичними центрами, це розробка і впровадження стратегії «Україна – регіональний лідер в безпековому вимірі». На спільній прес-конференції з нагоди утворення Інституту були виголошені програмні тези. Першочерговими завданнями нова структура вбачає у запровадженні в Україні програми створення професійної цифрової армії
та формуванні раціональної оборонно-промислової політики з акцентом на залучення приватного капіталу та іноземних інвестицій для створення дієвого та розвинутого ОПК Очолити наглядову раду Інституту погодився перший віцепрезидент Національної академії наук України, академік, секретар Ради національної безпеки і оборони України у 1995—1999 роках Володимир Горбулін. Він зазначив, що завершилася президентська кампанія, отримав повноваження новообраний Президент і країна увійшла в новий вир напружених і відповідальних буднів. І нині експерти відчувають відповідальність за те, що мають допомогти й посприяти новообраній владі дола-
Defense Express | липень 2019
www.ussi.org.ua За лінком – відеозвіт з прес-конференції засновників Інституту
ти старі та нові виклики у розбудові внутрішньої й зовнішньої політики держави. На авторитетну думку академіка, нині необхідно провести аудит оборонної промисловості, щоб визначити потенціал наших оборонних підприємств і держконцерну «Укроборонпром». Також потрібен оперативний та якісний аудит документів у галузі безпеки. Та найперше – це Воєнна доктрина держави, яка, на думку експерта, також потребує докладного й прискіпливого перегляду. А ще деякої корекції, на думку Володимира Горбуліна, потребує закон України про національну безпеку. Для розв’язання цих питань він пропонує при апараті РНБО створити робочу експертну групу, участь у якій обов’язково мають взяти недержавні експерти і фахівці новоствореного Інституту. Саме вони змогли б зробити те, що треба було зробити вже давно. А саме: змінити парадигму Збройних Сил України, залишивши нарешті в минулому радянську модель. На його переконання, нам потрібна нова професійна армія з впровадженими проектами у сфері автоматизації процесів управління. Володимир Горбулін зазначив, що нам конче необхідно налагодити стійкий та закритий зв’язок, а також запровадити сучасні системи радіоелектронної боротьби, створити надійний ракетний щит від агресорів. Нещодавно в Україні з’явилися нові сучасні засоби залпового вогню, які можуть діяти на суші, в морі та повітрі. Але потребуємо більшого. А ще маємо потребу у створенні надійної розвідки. І в центрі всієї цієї системи має бути не стільки досягнення результату за будь-яку ціну, скільки цінність життя людини – солдата й офіцера. Розповідаючи про мету і пріоритетні напрями роботи інституції, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, член правління новоствореного Інституту Валентин Бадрак зазначив, що йдеться про досить амбітні плани об’єднати під одним дахом якомога більше провідних вітчизняних фахівців у галузі оборони та безпеки, а також сподівання, що із часом до них долучаться закордонні фахівці з подібним досвідом, навіть цілі інституції. Отже, і в нас пошириться досвід, який існує за кордоном, коли громадські фахівці надають корисні експертні оцінки й аналітику, наукову та інформаційну допомогу всім тим, хто цього потребуватиме, зокрема владним структурам і широкій громадськості. Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express, член правління Інституту Сергій Згурець відзначив, що у США, наприклад, армія миттєво реагує на розвиток технологій в сучасному житті й намагається не відставати. Тому нещодавно там було створено так зване командування майбутнього. Його завдання – поєднати нові технології й способи ведення бойових дій, щоб забезпечити перевагу своєї країни в майбутньому. Адже навіть менша за чисельністю армія, якщо вона маневрова, має надсучасне озброєння, зв’язок, навчений особовий склад, що застосовує адаптивні форми бойових дій і спирається на нові моделі управління, може цілком ефективно захищати інтереси держави та її територіальну цілісність. І на цей досвід та практики треба звертати пильну увагу. Українській армії потрібні нові технології та точки докладання головних зусиль. По-перше, зв’язок, автоматизація та РЕБ. По-друге, засоби ураження в будь-якому форматі. По-третє, це розвиток сил спеціальних операцій, на яких можна опрацьовувати нові моделі ведення бойових дій і успішні вже переносити на всю армію. Тому фахівці Інституту планують вивчати найкращий закордонний досвід, адаптувати його до реалій та потреб наших Збройних Сил. А ще фахівці Інституту планують долучатися до розроблення документів, потрібних для розвитку вітчизняної армії, оборонно-промислового комплексу і сектору безпеки у цілому.
Любомира КОВАЛЬ
З метою залучення до співпраці впливових фахівців, у тому числі – представників США, країн Європи та членів НАТО та громадських діячів, формується Наглядова рада, до якої на сьогодні входять: Голова Наглядової ради – академік Горбулін Володимир Павлович, український політик, вчений, державний діяч, віцепрезидент Національної академії наук України, секретар Ради національної безпеки і оборони України (1995-1999).
Члени Наглядової ради: • Литвиненко Олександр Валерійович, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2014-2019); • Плахута Віктор Олександрович, консультант Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони; • Поляков Леонід Ігоревич, голова Експертної ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005-2008), заступник міністра оборони України (2014); • Сірук Микола Олександрович – журналіст-міжнародник, оглядач газети «День», заступник голови Експертної ради ЦДАКР. З-поміж закордонних фахівців, які займаються питаннями безпеки України, на сьогодні свою згоду підтвердили: • Професор, Др. Андреас ХайнеманнГрюдер, старший науковий співробітник Боннського міжнародного центру конверсії; • Др. Філіпп Флурі, старший співробітник Женевського Центру безпекової політики, колишній заступник директора Женевського Центру демократичного контролю над збройними силами. Нині Український інститут безпекових досліджень укладає Меморандуми про співпрацю з закордонними та вітчизняними державними та неурядовими структурами та інституціями, включно з Міністерством оборони та Генеральним штабом Збройних Сил України.
7
Defense Express | липень 2019
Пряма мова
8
Про ситуацію довкола проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на Сході України, російську агресію, новітнє озброєння, бойову підготовку й багато іншого Defense Express вдалося поспілкуватися з командувачем ООС генерал-лейтенантом Олександром Сирським. Олександр Станіславович – з тих представників української армії, кропітка та важлива діяльність яких залишається «за кадром», однак саме ці люди роблять вітчизняні Збройні Сили здатними забезпечити захист суверенітету та територіальної цілісності України.
– Пане Командувачу, яка на сьогодні загальна оцінка безпекової ситуації на лінії розмежування? Чи здатні сили ООС у поточних умовах забезпечити стримування російської агресії на випадок ескалації? – Ситуація в районі проведення ООС на сьогодні є контрольованою. Об’єднані сили здатні забезпечити стримування агресії противника і роблять все для цього. Поряд з цим, сказати, що ситуація є спокійною, важко. Щоденно в нас фіксується в середньому 20-25 обстрілів. Порушуючи Мінські угоди, окупаційні війська продовжують обстрілювати позиції ОС як зі звичайного стрілецького озброєння, так і з мінометів та артилерії. Крім того, вже стало своєрідною традиці-
Олександр СИРСЬКИЙ,
командувач ООС, генерал-лейтенант
«Ми стоїмо на захисті громадян України по обидва боки лінії розмежування» єю з боку противника напередодні зустрічей в Мінську в рамках тристоронньої контактної групи збільшувати кількість обстрілів наших позицій, що зумовлено їхнім бажанням спровокувати нас
на відповідну реакцію. Однак, у них це не виходить. Окупаційні війська часто застосовують важку, заборонену Мінськими угодами артилерію з метою ураження наших вогневих позицій
Defense Express | липень 2019
www.defence-ua.com
та опорних пунктів, діючи при цьому нахабно, стріляючи з великих відстаней та прикриваючись житловими районами. Є факти застосування сучасних керованих артилерійських боєприпасів «Краснополь» калібру 152 мм російського виробництва. При цьому останнім часом відмічається значне зростання інтенсивності їх застосування. Якщо з початку ООС з 30 квітня 2018 року по квітень 2019 року було зафіксовано 4 випадки застосування керованого боєприпасу «Краснополь», то лише за травень та червень цього року вже маємо 4 подібних випадки. Один з останніх обстрілів із використанням цього озброєння було зафіксовано в районі н.п. Широкіно. Поряд з цим, противник активно використовує протитанкові засоби – це переважно ракети 9М111 та 9М113, які запускаються з ПТРК «Фагот». Противник використовує протитанкові засоби для ураження окремих елементів на позиціях ОС та інколи – для знищення елементів системи спостереження, яка для окупантів створює великі проблеми. За допомогою цієї системи ми не лише бачимо їх на значній відстані, а й фіксуємо скоєні порушення. Тому особливу настирливість противник показує у спробах знищення наших оглядових камер спостереження. Для цього застосовується широкий арсенал озброєння – від снайперських гвинтівок до ПТРК. Однак, хочу зазначити, що ці спроби є марними, і фіксація дій противника здійснюється постійно в режимі реального часу. Ця інформація допомагає нам своєчасно реагувати на зміни обстановки, а також поповнювати доказову базу незаконної діяльності російських окупаційних військ.
– Які новітні зразки озброєння та військової техніки, крім названого Вами «Краснополя», застосовують окупаційні війська? – Наразі Донбас використовується окупантами як полігон для перевір-
Довідка Defense Express: Генерал-лейтенант СИРСЬКИЙ Олександр Станіславович, кадровий військовий. Пройшов усіма командними щаблями – від командира взводу до заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України. У 90-ті роки командував однією з бригад 6-ї дивізії Національної гвардії України в м. Чугуїв Харківської області, у 2000-х роках командував 72ю окремою механізованою бригадою, яка дислокується в Білій Церкві. Перед початком протистояння російським агресорам на Донбасі був першим заступником начальника Головного командного центру Збройних Сил України. Сфера його відповідальності – співпраця з НАТО. З початком російської агресії на сході України очолив штаб АТО, де його головним завданням стала координація дій підрозділів різних силових структур України (ЗСУ, СБУ, Нацгвардії) на фронтах Донбасу. З 6 травня 2019 року Указом Президента України призначений командувачем операції Об’єднаних сил. ки можливостей сучасних російських озброєнь та військової техніки. До сьогодні зафіксовано безліч фактів застосування підрозділами окупаційних військ танків Т-72БА (зразка 1999 року) та Т-72БЗ (зразка 2011 року), бойових броньованих машин БТР-82А, БТР-80 з прицілом ТКН-4ГА, БМД-2 ГІЛ, бронеавтомобілів «Рись», «Тигр», ГАЗ 3937 «Водник», КамАЗ-43269 «Вистрел», «Мустанг», артилерійських систем 2Б16 «Нона-К», РСЗВ «Торнадо», ЗРГК «Панцирь-С1», РЛС «Каста2Е2», підсистем управління ППО тактичної ланки «Барнаул-Т», ПЗРК «Верба» і багато іншого. Особливої уваги потребують завезені РФ на Донбас засоби РЕБ.
Серед виявлених нами є станція Р-330 «Житель», СПР-2М «РтутьБМ», РБ-34ІВ «Леєр», Р-378Б «Борисоглебськ-2»; комплекс РЕБ 1Л269 «Красуха-2»; комплекс РЕБ РБ109А «Биліна», станція «Репелент». У підрозділах повітряної розвідки окупаційних військ також інтенсивно використовуються прийняті на озброєння РФ БПЛА «Орлан-10», «Гранат», Тахіон», «Елерон», «Застава» тощо. Ефективність застосування засобів РЕБ противника є достатньо високою. Окрім згаданого раніше «Краснополя», також під час збройного протистояння противник використовував керовану міну КМ-8 «Грань» – це було зафіксовано у 2016 році. Хочу наголосити, що зараз ЗС України входять до числа небагатьох армій Світу, що мають успішний досвід протистояння армії ядерної держави. При цьому ми діємо в операційному середовищі, на якому використовуються найсучасніші засоби розвідки, РЕР та РЕБ, зв’язку, БПЛА, бронетехніки, високоточних засобів та інші. З огляду на це, ми маємо постійно вдосконалюватися й надалі – підвищувати знання, уміння та навички бійців, злагодженість екіпажів, підрозділів та з’єднань, а також насичувати бойові підрозділи сучасними ОВТ. Ми маємо протиставити противнику нашу якісну та технологічну перевагу, взявши за точку відліку максимальне збереження життя захисників України.
– Як Ви оцінюєте стан оснащеності та укомплектованості наших військ озброєнням, зокрема й сучасним? – На сьогодні ОС укомплектовані необхідними силами та засобами, достатніми для виконання поставлених завдань. Якщо порівнювати з 2014 роком, то ми набагато краще готові та оснащені не лише новим озброєнням, а й оновленим та модернізованим. З масовою появою на передовій ПТРК «Стугна-П» нам вдалося отримати перевагу на лінії розмеж-
9
Defense Express | липень 2019
Пряма мова ування, адже на сьогодні ми вже можемо у випадку порушення противником своїх зобов’язань застосовувати власні протитанкові засоби на відстані до п’яти кілометрів, що значно більше тих можливостей, які має противник. Це дозволяє тримати ворога на далекій відстані та повністю контролювати його дії. Використання новітніх БПЛА вивело застосування військ на якісніший рівень в контексті добування відомостей про противника, попередження його можливих дій, наведення артилерії тощо. Регулярно в ООС проводяться заходи оперативної та бойової підготовки. Це сприяє навченості особового складу та підвищенню його здатності вирішувати складні завдання в реальних бойових умовах.
10
– На Вашу думку, наскільки впливають необдумані політичні заяви чи коментарі, зокрема й українських державних посадовців, на ситуацію на лінії розмежування, а також на загальну стійкість нашого суспільства? – Наше суспільство є достатньо чутливим до різного роду заяв чи коментарів політиків, експертів, блогерів та інших лідерів думок. А тому з цим потрібно бути максимально обережним, особливо в контексті поточного протистояння на Донбасі. Дуже часто непродумані, помилкові, а іноді відверто непрофесійні меседжі мають негативні наслідки, які відбиваються на подіях на лінії розмежування й несуть за собою людські втрати, впливають на мотивацію захисників України та правильність оцінки поточної ситуації. Часто таким чином противник вирішує свої завдання нашими руками. Як один з останніх прикладів можна привести розтиражовані ЗМІ заяви окремих політиків щодо нібито «заборони для ОС застосування озброєння у відповідь», цитати яких давались журналістами здебільшого вирваними з контексту. Також багато блогерів почали в суспільстві розповсюджувати ін-
формацію стосовно нібито некомпетентності командування, та відверто сіяти паніку в українському суспільстві – це все може бути проявами того, що противник здобуває перевагу в інформаційній сфері. Зі свого боку хочу наголосити, що заборони зверху на дії у відповідь в нас не має. Командування ООС, командири підрозділів на міс-
цях та загалом військовослужбовці зі складу підрозділів Об’єднаних сил мають право на адекватну відповідь окупантам. Також ми постійно моніторимо ситуацію та отримуємо розвідувальні відомості щодо дій противника і завжди готові до адекватних дій як у відповідь, так і на випередження. При цьому ми керуємось, у першу чер-
Defense Express | липень 2019
www.defence-ua.com
гу, присягою, статутами Збройних сил України та Конституцією України. Однак, хочу наголосити, що українські військові також чітко дотримуються Мінських угод, що вводять певні обмеження на застосування зброї, а також Женевською конвенцію, яка забороняє ведення вогню, навіть у відповідь, по місцях проживання населення, по культових спорудах, навчальних закладах, уразливих об’єктах інфраструктури та вводять низку інших обмежень. Саме в цьому є наша певна слабкість у ситуації, коли противник нехтує подібними заборонами. Водночас ми відчуваємо, що в цьому також є наша сила, бо ми діємо на боці Добра. На тлі нехтування російськими загарбниками усіх взятих на себе міжнародних зобов’язань та людської моралі, українські військові є взірцем порядності та гуманізму. Військовослужбовці Збройних Сил України стоять на лінії розмежування, оточені з обох боків громадянами України (тих що знаходяться за спинами військових, а та-
кож тих, що використовуються російсько-терористичними військами як живим щитом). Це накладає на нас велику відповідальність за прийняті рішення. Ментальність українського воїна диктує у таких випадках єдине правильне рішення – прийняти удар на себе, відвівши його від того, кого ти захищаєш. Це – продовження лицарських традицій української шляхти, і це є нормою для європейської традиції, на відміну від вихованців «руського миру», де вершиною військової доблесті та оперативного мистецтва є «стояти за спинами жінок та дітей». Ще раз наголошую: Об’єднані сили захищають громадян України по обидва боки лінії розмежування. І, якщо наша відповідь потенційно може нанести шкоду мирному населенню на окупованій території, ми від таких дій відмовляємось, беремо удар на себе. Саме цим і відрізняються українські воїни від тих, хто їм протистоїть. Зі свого боку, як Командувач ОС, хочу звернутись до українських політиків, представників ЗМІ та всіх громадян України: ворог є підступним і намагається отримати перемогу не лише на лінії зіткнення, але й впливом на свідомість насе-
лення країни, яку він хоче підкорити. Ворог постійно хоче нас розсварити та підірвати віру в наші сили. Тож в умовах гібридної війни суспільство має бути об’єднаним довкола чітких орієнтирів і такими орієнтирами мають стати Незалежність, Свобода та Армія, яка має їх забезпечити. Українська армія вже є гарантом того, що військова навала не поширюється на решту України, а тимчасово окуповані території стають тягарем для агресора. Збройні сили України також мають виробити ту вакцину, яка прищепить суспільству стійкість перед ворожими інформаційними вірусами. Одним з таких щеплень має стати довіра до професіоналізму військових з боку громадян України. Вірте у свою Армію і ми не підведемо! Сподіваємось, що і суспільство не спасує перед інформаційним натиском противника і не зрадить ідеалам Незалежності та Свободи, а також пам’яті тих, хто за них поліг...
Розмову вели: Антон МІХНЕНКО, Валерій РЯБИХ, Defense Express
11
Defense Express | липень 2019
Дело техники
В зоне поиска Как заглянуть за горизонт?
12
Дальнейшее развитие отечественного противокорабельного комплекса «Нептун» связано с сознанием многовариантной системы обеспечения этого ударного оружия информацией о целях противника в зоне поражения. Комплекс «Нептун» имеет подтвержденную дальность стрельбы более 200 км. С большой дальностью и при малой маршевой высоте полета ракеты это весьма грозное оружие оперативно-тактического уровня. Как известно, командная машина берегового комплекса может получать внешнее целеуказание от наземных радиолокационных станций различных типов, вертолетов, самолетов, беспилотных летательных аппаратов. При использовании мощных береговых РЛС или РЛС дальность обнаружения надводных целей составляет около 100 км. В свою очередь, системы целеуказания корабля, катера обеспечивают дальность стрельбы только на 30-40 км. Эта дальность ограничивается радиогоризонтом. Но как заглянуть за горизонт?
Решений может быть несколько. Одно из них может предполагать введение в состав наземного берегового противокорабельного комплекса своей радиолокационной системы обнаружения целей. Следует отметить, что российские образцы новых подвижных береговых комплексов следуют именно такому подходу. Береговой комплекс «Бал» с ПКР 3М-24
«Уран» на самоходных командных пунктах управления и связи использует РЛК «Монолит»/«Минерал» разработки киевских инженеров. В состав дивизиона К-300П «Бастион» со сверхзвуковыми ПКР «Оникс/Яхонт» 3М55 также входят машины целеуказания с РЛК «Монолит-Б». Россияне освоили производство «Монолита» на заводе ОАО «Тайфун» в г.Калуга.
Defense Express | липень 2019
www.defence-ua.com
рованном алжирском корабле проекта 1159 в 90-х годах. Дальнейшие украинские варианты развития советской системы – многофункциональные радиолокационные комплексы ОВНЦ и ЦУ «Минерал», «Монолит» и «Морена» («Минерал-МЕ) – твердотельные, что обуславливает их высокие эксплуатационные характеристики и открывает дополнительные технические возможности. Комплекс «Минерал-МЕ» предназначен для обнаружения надводных целей, приема и обработки информации о надводной обстановке от кораблей тактической группы, оборудованных комплексами типа «Минерал», а также от самолетов и вертолетов, которые передают данные штатными средствами радиосвязи, выработки и выдачи данных целеуказания ракетному оружию корабля и кораблям тактической группы, а также управления совместными боевыми действиями.
Он используется для обработки и выдачи целеуказания системам управления ракетным вооружением береговых ракетных комплексов ПБРК «Бастион» и ПБКРО «Клаб-М». РЛК «Монолит» – одна из разработок многофункциональных радиолокационных комплексов осве щения надводной обстановки и целеуказания, которая ведет свою родословную от РЛС «Позитив-МЭ», которая была разработана в Киевском НИИ «КвантРадиолокация» и впервые была опробована на модернизи-
13
Defense Express | липень 2019
Рубрика рубрика
НАЗЕМНІ ПРОТИТАНКОВІ РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ ТА СТУГНА-П/СКІФ | ПЕРЕНОСНИЙ ПТРК ВЕЛИКОЇ ДАЛЬНОСТІ 21 кг
1435mm 152mm
15,7 кг
1091 мм 130 мм
24кг,7
1013мм 125мм
22кг,3
923мм 120 мм
25кг,2
1015мм 105мм
19,3 кг
1136 мм 100 мм
20кг,5
977мм
13,5 кг
1000 мм 107мм
БАРЬЕР | ВОЗИМИЙ ПТРК ВЕЛИКОЇ ДАЛЬНОСТІ
КОМБАТ | 125 ММ ПОСТРІЛ З КЕРОВАНОЮ РАКЕТОЮ
КОНУС | 120 ММ ПОСТРІЛ З КЕРОВАНОЮ РАКЕТОЮ 16
ФАЛАРІК 105 | 105 ММ ПОСТРІЛ З КЕРОВАНОЮ РАКЕТОЮ
СТУГНА | 100 ММ ПОСТРІЛ З КЕРОВАНОЮ РАКЕТОЮ
ФАЛАРІК 90 | 90 ММ ПОСТРІЛ З КЕРОВАНОЮ РАКЕТОЮ 90 мм
КОРСАР | НОСИМИЙ ПТРК
Тип носія Маса ТПК с ракетою
Калібр ракети Довжина пострілу / контейнера ПТРК
Defense Express | липень 2019
ПОСТРІЛИ З КЕРОВАНИМИ РАКЕТАМИ
5,5 км 5 км
750 мм
5 км
700 мм
5 км
Бронепробиття за динамічним захистом для ракет з кумулятивною бойовою частиною
Переносний протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П» (експортна версія «Скіф»)
Для ураження цілей на відстанях від 100 м до 5,5 км для ПТРК «Стугна-П/ Скіф» розроблені уніфіковані протитанкові ракети калібрів 130 мм та 152 мм з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) та осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами.
550 мм
5 км
2,5 км
1100 мм
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДЕРЖАВНЕ КИЇВСЬКЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ЛУЧ» (ДК «УКРОБОРОНПРОМ») вул. Мельникова, 2, м. Київ, 04050, Україна
800 мм
5 км
4 км
www.defence-ua.com
550 мм 550 мм 550 мм
Легкий носимий протитанковий ракетний комплекс «Корсар»
17
Defense Express | липень 2019
Сделано в Украине
18
Новая жизнь «Тунгуски» Компания «Оборонные технологии» демонстрирует новые возможности по ремонту и модернизации вооружения противовоздушной обороны
НАДІЙНИЙ ВИРОБНИК КОМПЛЕКСНИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ ОБОРОНИ КОМПАНІЯ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» РОЗРОБЛЯЄ ТА ВПРОВАДЖУЄ КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВІЙСЬКАМИ (СИЛАМИ) СТРАТЕГІЧНОЇ, ОПЕРАТИВНОЇ ТА ТАКТИЧНОЇ ЛАНКИ
НА СТРАТЕГІЧНОМУ РІВНІ · АСУ центрів оперативного керівництва пунктів управління стратегічного рівня в стаціонарному та польовому варіантах виконання (C4ISR)
НА ОПЕРАТИВНОМУ РІВНІ · АСУ центрів оперативного управління пунктів управління оперативного рівня в стаціонарному та польовому варіантах виконання (C4ISR)
НА ТАКТИЧНОМУ РІВНІ · АСУ центрів бойового управління пунктів управління бригади в польовому варіанті виконання (C2) · обладнання озброєння та військової техніки засобами автоматизації та цифрового зв’язку · бортова інформаційна система (C2)
+ 38 (044 ) 50 3 3 3 3 3
•
de fense @ e verest . ua
•
w w w .e verest . ua
Defense Express | липень 2019
Зроблено в Україні
30
Ворога знайдено! Комплекс виявлення оптичних приладів спостереження «Антиснайпер» від UA.RPA За статистикою, значна кількість українських військових в зоні ООС (а раніше і в АТО) зазнали поранень або загинули від кулі ворожих снайперів. Протягом 2019 року в медіа нерідко траплялися повідомлення про втрату бійців через снайперський постріл. Тож проблема виявлення позицій ворожих снайперів є надзвичайно актуальною і потребує ефективних рішень. Саме таке рішення пропонує українська компанія UA.RPA, що розробила прилад, що може відстежувати ворожу оптику на снайперських комплексах та інших засобах розвідки чи враження, та визначати координати таких загрозливих позицій. Незабаром цей комплекс під назвою «Антиснайпер» від компанії UA.RPA буде представлено на повторні визначальні відомчі випробування з представниками Міноборони, Нацгвардії та розвідки.
Комплекс «Антиснайпер» від фахівців української компанії UA.RPA призначений для визначення та виявлення оптичних приладів спостереження. Попри власну назву, що відзначає актуальність комплексу саме для українських військових, боротьба зі снайперами –
Defense Express | липень 2019
Крупним планом
ACS-3
нові висоти Безпілотні комплекси української компанії «Скаетон» для Збройних Сил та експорту: комплексні рішення для складних задач
34
Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» (м. Київ) з випередженням графіку поставила Військово-Повітряним Силам України безпілотний авіаційний комплекс (БпАК) власної розробки та виробництва АCS-3. Новий БпАК був замовлений Збройними Силами України за державним оборонним замовленням – і тепер українські військові проводитимуть розвідку на якісно іншому рівні. Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» була заснована групою інженерів і пілотів у 2006 році. Компанія розробляла та постачала замовникам до Європи, Північної Америки, країн Близького Сходу та пострадянського простору легкі спортивні літаки. Нині головна ставка зроблена на сучасні безпілотні комплекси. У червні 2018 року БпАК ACS-3 завершив проходження повного циклу відомчих випробувань в Міноборони, повністю задовольнивши технічні вимоги та потреби наших військових. Після чого і було укладено контракт на закупівлю технологічної продукції компанії «Скаетон». Комплекс поставляється у війська у комплектації, яка містить в собі два безпілотних апарати з визначеним корисним навантаженням, катапульту, наземну станцію та антенну систему. Окрім АСS-3, компанія також представляє для внутрішнього і зовнішнього ринку цивільну версію безпілотного авіаційного комплексу під назвою Raybird-3. Як і його
Микола ТОПТУН, директор ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон»:
близький військовий родич, БпАК Raybird-3 має унікальні можливості для виконання місій, де потрібно або значна дальність польоту, або контроль великих площ – причому за короткий проміжок часу. Комплекс насправді має характеристики, що вражають як замовників, так й інших виробників. Лише одна показова деталь: у ході одного польоту безпілотник вагою у 21 кг з корисним навантаженням у 5 кг спроможний безперервно виконувати місію понад добу, долаючи відстань у 2500 км. У світі є лише п’ять компаній-виробників, продукція яких має схожі показники.
«У 2015 році ми поставили перед собою складну та амбітну задачу – розробити та налагодити серійне виробництво безпілотного авіаційного комплексу класу «тактичний малий». І сьогодні в Україні ми єдина та одна з небагатьох у світі компаній, які впоралися із цим завданням. За вкрай короткий період – три роки – нами була розроблена більшість елементів комплексу: планер, автопілот, система електроживлення, наземна станція керування, легка мобільна катапульта тощо. Наші Збройні Сили зацікавилися комплексом ще у 2016 році та запросили пройти визначальні відомчі випробуван-
The Honorary Patronage of the Republic of Poland President Mr. Andrzej Duda
27th International Defence Industry Exhibition USA LEAD NATION
3-6.09.2019, Kielce, Poland Strategic Partner
www.mspo.pl
Defense Express | липень 2019
Боевой хай-тек
44
Служба «Черного шершня» Самый маленький и очень популярный разведывательный «дрон». Но пока – не для Украины Personal Reconnaissance System – PRS) PD-100 Prox Dynamics. Так как изначально Black Hornet был разработан норвежской компанией Prox Dynamics, которую затем выкупила американская FLIR Systems. И теперь именно FLIR Systems продвигает и развивает эту систему, которая прошла в своем развитии от разведсистемы, предназначенной для оснащения отдельного солдата, до комплекса, который может устанавливаться на подвижные платформы в виде бронетехники и наземных роботизированных платформ, также отвечая за выполнение задач разведки. На текущий момент в мире насчитывается 30 заказчиков БпЛА семейства Black Hornet, включая ряд стран НАТО.
Серийное производство БпЛА PD100 Black Hornet началось в 2012 г., к 2014 г. было изготовлено более 100 аппаратов, к сегодняшнему дню их количество практически удвоилось и заказы растут. Правда, далеко не все страны могут купить эту продукцию для своих армий. Несмотря на то, что комплекс маленький, он весьма дорогой. В 2018 г. американская армия закупала комплекс Black Hornet почти по $41000 за единицу (два дрона, зарядная станция, ручной пульт управления с сенсорным экраном и контроллером). Также американская FLIR Systems придерживается жестких экспортных ограничений, учитывая, что Black Hornet впитал в себя наиболее крутые решения в области полезной
нагрузки и систем управления, с упором на миниатюризацию всех элементов беспилотного комплекса. БпЛА PD-100 предназначен для сбора разведывательных данных о действиях противника в труднодоступных районах в ходе выполнения боевых задач. Он оснащен круглосуточными датчиками, позволяющими оператору обнаруживать и вести наблюдение за войсками, техникой и оборудованием противника. Применяются для оснащения тактических подразделений уровня «отделение» и отдельных военнослужащих. «Черный Шершень» обеспечивает повышенную ситуационную осведомленность и безопасность военнослужащего, предоставляя ему возмож-
Defense Express | липень 2019
www.defence-ua.com
Бойовий Blowfish Китайський ударний багатофункціональний безпілотник від компанії ZIYAN Китай вкотре намагається наздогнати та перегнати своїх конкурентів. Цього разу – у галузі безпілотних систем. Про те, які «безпілотні технології» впроваджують китайські компанії, розповідаємо на прикладі компанії ZIYAN. У грудні 2017 році китайська ZIYAN стала першою в країні компанією, чиї безпілотники успішно пролетіли власним маршрутом та перевозили матеріали між морськими буровими платформами. Сьогодні ZIYAN вважається провідним виробником безпілотних вертольотів в Китаї – наразі компанія зосереджена на виробництві високопродуктивних та електричних безпілотних вертольотів для промислового та військового ринку Китаю та світу. Один з найпопулярніших продуктів компанії – БпЛА вертолітного типу Blowfish A1, А2 та А3. Blowfish, власне, це назва відомої риби фугу. Вона може бути і корисною, і смертельно небезпечною. Все залежить від рецепту та майстерності приготування. Спершу безпілотник Blowfish мав виконувати цивільні завдання – перевезення вантажів, аерознімання
та патрулювання місцевості. Згодом ZIYAN змінила вектор розвитку розробки – з цивільного на антитерористичний – і розробила для цього низку систем озброєння, що, власне, і стало «візитівкою» Blowfish. Зрештою, ця тенденція підтверджує бажання Китаю надавати безпілотникам вищий рівень автономності, аж до нанесення летальних ударів. Так, БпЛА Blowfish можуть мати на борту стрілецьке озброєння калібру 5,45 мм, 35-мм та 38мм гранатомет, а також 40-мм та 60мм міни. До речі, механізм для ски-
дання 60-мм мін є у двох варіантах – на 4 міни для А1 та на 8 для А2 й А3. Дещо про ТТХ. Залежно від конфігурації, безпілотник має максимальну злітну вагу від 28 кг (А1) до 38 кг (А2 та А3) та може нести корисне навантаження вагою 7 кг (А1), 15 кг (А2) та 12 кг (А3). Час перебування у повітрі – 60 хвилин для А1 та 90 хвилин для А2 та А3. Протягом польоту безпілотник долає 50 км (А1, А2) та 80 км (А3). Крейсерська швидкість становить 70-100 км/ год, максимальна – близько 145 км/год. Blowfish буде автономно виконувати складні бойові задачі розвідки та нанесення точкових ударів. Він може зависати в повітрі та бути стабільним у низьких висотах та складних географічних і погодних умовах. Наприклад, безпілотник здатен літати при швидкості вітру в 17 м/с. З усім тим, один дрон навряд чи буде здатен завдати значної шкоди супротивнику. А що, якщо таких дронів буде з десяток? На виставці IDEF-2019, що пройшла в Туреччині, ZIYAN заявив про те, що вони успішно реалізували концепцію управління групою з 10 безпілотників-бомбардувальників – так званого «роя» БпЛА (аналогічну концепцію тестує американська агенція DARPA, і вже теж має деякі успіхи). Зокрема, компанія показала зліт «роя» натисканням однієї кнопки, визначення цілі та атаку, автоматичне патрулювання заданим маршрутом, повернення та посадку. Отже, з одного боку Китай намагається втриматися в гонитві за новими технологіями та видає, начебто, достатньо перспективні системи. Ідеї та концепції, звичайно, не нові та унікальні – більшість з них вже протестовано американцями, однак поєднання низки перевірених технологій може мати позитивні результати. З іншого боку, поки що зарано стверджувати, наскільки ефективними ці платформи та концепції будуть в реальних бойових умовах – тому чекаємо підтвердження на практиці.
Олексій ЛЕВКОВ, Defense Express
47
Defense Express | липень 2019
Загрози та рішення
Інфрачервоне протистояння
Підходи науково-виробничої фірми «Адрон» до захисту літальних апаратів за допомогою хибних теплових цілей
48
Найбільш ефективними та поширеними засобами боротьби з літаками, вертольотами й іншими повітряними об’єктами при веденні бойових дій у теперішній час стали керовані ракети класів «повітря – повітря» та «поверхня – повітря». Досвід локальних війн та воєнних конфліктів останніх десятиріч свідчить, що більш ніж 80 % усіх випадків ураження літаків, вертольотів та безпілотних літальних апаратів під час бойових дій пов’язано з застосуванням такої грізної зброї як керовані ракети з інфрачервоними головками самонаведення (ІЧ ГСН). Особливу небезпеку для літальних апаратів (ЛА) всіх типів при виконанні ними бойових завдань становлять переносні зенітні ракетні комплекси (ПЗРК), основу яких складають малогабаритні зенітні керовані ракети з ІЧ ГСН. Керовані ракети з ІЧ ГСН за останні роки досягли високого рівня до-
Пристрій «АДРОС» КУВ 26-50 для установки на літак Ан-26 сконалості, перш за все в напрямку досягнення високого рівня захищеності від навмисних оптичних завад. Серед навмисних оптичних, поряд з активними модульованими завадами, що створюються шляхом
модуляції некогерентного або когерентного (лазерного) ІЧ випромінювання за допомогою так званих станцій оптико-електронної протидії (СОЕП), найбільшого поширення зазнали хибні теплові цілі (ХТЦ),
Defense Express | липень 2019
Завтра сьогодні
52
Війна у форматі 5G Той, хто отримає контроль над 5G у поєднанні зі штучним інтелектом, стане найвпливовішим гравцем у світі в найближчі десять років Поки в Україні лише починає набувати розвитку швидкісний Інтернет стандарту 4G, у Південній Кореї, Австрії, США та Китаї вже тестують покриття нового покоління – 5G, яке значно змінить уяву про обсяги та швидкість інформації, яка передається. Той, хто отримає контроль над 5G, а особливо в поєднанні зі штучним інтелектом, стане найвпливовішим гравцем як в цивільній, так і в військовій сферах протягом наступного десятку років. Багато хто бачить у п’ятому поколінні бездротових систем передачі даних – 5G – додатковий крок у тех-
нічній еволюції мобільного зв’язку. Його швидкість і здатність транслювати набагато більше даних, значно менша затримка і більша стабільність кардинально змінять мобільні цифрові комунікації. З 5G стане можливим спілкування від пристрою до пристрою та від платформи до платформи без необхідності використання супутників або літаків зв’язку. Тому технологія 5G стане ключовою в розробці майбутньої військової техніки. Яскравим прикладом намагань зайняти провідні позиції в цьому напрямі є запекле протистояння США та Китаю.
Використання 5G у військових протистояннях описує Ліу Жен (Liu Zhen) в статті у South China Morning Post в січні цього року: «Уявіть собі бій з групою терористів у місті. Вони ховаються в порожній офісній будівлі, живлення відключено. Антитерористична група проникає в систему аудіоконтролю будівлі та аналізує звукові та відео сигнали за допомогою мікрофонів на камерах спостереження – система продовжує працювати завдяки автономному живленню. Після того, як акустичні дані отримано, штучний інтелект аналізує їх та визначає місця розташування теро-
Defense Express | липень 2019
Аналіз ринків
56
Всі стихії півмісяця Розвиток оборонно-промислового потенціалу Туреччини. Програми та результати Туреччина, як одна з провідних регіональних держав, сьогодні зіткнулася з серйозними викликами й необхідністю здійснення радикальних реформ. Тому для збереження стабільності й захисту національних інтересів їй потрібна ефективна та сильна армія, здатна захистити країну від ризиків і загроз, що стоять перед нею. За останнє десятиліття ВПК й аерокосмічна промисловість Туреччини зробили величезний крок вперед у своєму розвитку в багатьох сферах. Вони стали конкурентоспроможними на міжнародному ринку і сьогодні здатні забезпечити більшість потреб як власних збройних сил та інших силових відомств, так і закордонних замовників.
Розвиток вітчизняних виробництв і зниження залежності від імпорту Туреччина займає одну з провідних позицій у світі за чисельністю збройних сил (понад 400 000) та інших силових структур (понад 500 000). Їх сукупний бюджет становить 102,8 млрд турецьких лір (TL) або $17,2 млрд, з яких TL46.5 млрд (близько $78 млрд) витрачається на утримання збройних сил. При цьому на програми переозброєння і переоснащення армії з бюджету Турецької Республіки щорічно виділяється фінансування в розмірі понад $5 млрд, у тому числі як державні дотації на розвиток оборонної промисловості.
Ще двадцять років тому значна частина потреб армії в озброєннях і військовій техніці задовольнялася шляхом постачань з-за кордону. Але за останнє десятиліття на підприємствах ВПК і аерокосмічної промисловості створені потужності повного циклу, які сьогодні дають їм можливість самостійно виробляти необхідні зразки озброєнь не тільки для потреб власної армії, але й і експортних замовників. Стратегія щодо розвитку потужностей національного ВПК для максимального забезпечення армії й силових структур озброєннями й технікою власного виробництва реалізується в Туреччині з початку 2000-х років. У результаті за 15 років (2002-2017 роки) у розвиток науково-технічної
Д
ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии
defense-ua.com
ИНФОРМАЦИОННО–КОНСАЛТИНГОВАЯ КОМПАНИЯ
Англоязычный журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»
КОМПАНИЯ «DEFENSE EXPRESS» РАБОТАЕТ НА ИНФОРМАЦИОННОМ РЫНКЕ С 2001 Г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com
НАДІЙНИЙ ВИРОБНИК КОМПЛЕКСНИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ ОБОРОНИ Програмне забезпечення «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД» РОЗРОБЛЯЄ «ЕНІГМА»
Програмне забезпечення «ЕНІГМА»
КОМПАНІЯ ТА ПОСТАЧАЄ КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ Програмне забезпечення «Енігма» Програмне забезпечення для «Енігма» для СУЧАСНОЇ ЦИФРОВОЇ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВОГО автоматизованого адміністрування автоматизованого телекомуадміністрування телекомунікаційних мереж військового нікаційних призначення, мереж військового призначення, ЗВ’ЯЗКУ побудованих з використанням побудованих телекомуніказ використанням телекомунікаційних комплектів. ційних комплектів.
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКСНА ПОЛЬОВИЙ ГОЛОСОВИЙ АПАРАТНА ЗВ’ЯЗКУ КОМПЛЕКТ ТИП-1 ШЛЮЗ ПГШ-8
КОМПЛЕКСНА АПАРАТНА ЗВ’ЯЗКУ
печення Засіб для забезпечення телефонного Комплексна Польовий голосовий апаратна шлюз для забезпечення зв’язку для Комплексна розгортанапаратна зв’язку для розгортан. зв’язку та передачі даних на рівні ня взвод відкритих телефонногота звязку захищених в польових умовах. інформаційноня відкритих та захищених інформаційно(рота) в польових умовах. телекомунікаційних мереж. телекомунікаційних мереж.
a
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ АЦІЙНИЙ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ ТЕЛЕКОМУНІК КОМПЛЕКТ ТИП-3 КОМПЛЕКТ ТИП-4 КОМПЛЕКТ ТИП-4 КОМПЛЕКТ ТИП-2 зв’язк узабезпечення телефонного Засіб для забезпечення телефонного зв’язку Телекомунікаційний комплект Телекомунікаційний розширення комплект розширення Засіб для та передачідодаткових даних на рівні бригада в підключень для надання для надання додаткових підключень зв’язку та передачі даних на рівні батальйон польових умовах. на пунктах управління. осіб посадових осіб на пунктах управління. (дивізіон) в польових умовах. посадових
+38 (044) 503 33 33
•
defense@everest.ua
•
www.everest.ua
