http://dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net
№ 102 (142) 21 вересня 2010, вівторок ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ
вул и ч н и й рух
Біля Валу з’явиться світлофор
Н
а перехресті проспекту Миру і вулиці Преображенської, біля Валу та Інституту історії етнографії та правознавства імені О. М. Лазаревськоко цієї осені установлять світлофор. П’ятачок перед цим інститутом вже давно вважається аварійно небезпечним. До того ж, машини, що їдуть з боку Києва до Чернігова, завжди вимушені пропускати інших учасників дорожнього руху. Тому було вирішено встановити на цьому місці світлофорний об’єкт. Вся документація вже готова, а самі роботи розпочнуться цього місяця. Обійдеться установка світлофора в 296 тисяч гривень. За словами начальника міського управління житлово-комунального господарства Вадима Антошина, цих грошей вистачить лише на один світлофор, але навіть це допоможе вирішити проблеми, що існують. Сніжана БОЖОК
та 67-ю річницею визволення від німецько-фашистських загарбників,
Чернігове!
У к ра ї н а оч и м а р е д а к т о ра
Львівщина
«під прицілом» журналістів
стор.4–5 д о б ра с п ра в а
На пам’ятник – усім районом
стор.8 т ра д и ц ії
Куликівський вернісаж – 2010
Керівники Менської райорганізації воїнівафганців стверджують, що район чи не єдиний в області, де немає пам’ятника воїнамінтернаціоналістам. Хоча у попередні роки спроби спорудити його були, але так і залишилися в планах. Прості підрахунки засвідчують, що спорудження обеліска за рахунок коштів бюджету обійдеться десь у 40 тисяч гривень. Якщо будувати на громадських засадах, то вийде дешевше. Тому депутати райради звернулися до всіх жителів району із закликом зібрати кошти на пам’ятник п’ятьом воїнам-афганцям, які не повернулися до отчого дому з тієї війни. Валерій МАГУЛА
18
вересня у Куликівці відбувся вернісаж талантів, присвячений 67-й річниці визволення селища від фашистських загарбників. Вернісаж проводиться щорічно 24 серпня. Але цього року він не відбувся через несприятливі погодні умови. Тож куликівці у суботу вбили двох зайців: і День визволення відзначили, і День селища. На урочистості з’їхалися представники всіх сіл Куликівського району. Та оскільки День селища співпав з Днем визволення Куликівки, то учасники вернісажу здебільшого були в костюмах воєнних років. Також відбулася виставка виробів народних майстрів, на якій очі розбігалися від розмаїття товарів, а люди не переставали дивуватися вигадкам та фантазіям умільців.
у ра м к а х проекту
стор.6
Ксенія НАЗИМКО
Про свято, яке залишилося поза увагою преси, і те, що очікує на наших дітей – на сайті
http://dponline.cn.ua
обери
свою
хвилю
триразовий – 49086, триразовий пільговий – 49087, четверговий випуск – 49088
Д
нями в колонії №44 відбулося відкриття будинку матері і дитини. Цей захід ознаменував завершення реалізації спільного українсько-швейцарського проекту «Жінки й матері з дітьми в ув’язненні», який започатковано у виправній установі наприкінці 2007-го року. Як розповів заступник начальника управління департаменту з питань виконання покарань у Чернігівській області Олександр Гужва, в будинку дитини було проведено реконструкцію. Її результатом стало облаштування 11-ти кімнат з індивідуальними санвузлами, де ув’язнені матері житимуть разом зі своїми дітьми. Кошти на реконструкцію – близько 3 млн гривень – виділив Міжнародний благодійний фонд «Швейцарське бюро співробітництва в Україні». Малюки перебуватимуть в установі до трирічного віку. Нині тут утримується 27 дітей. Чернігівська колонія стала першою в Україні, де реалізовано проект, спрямований на організацію спільного проживання матері і дитини. У відкритті взяли участь Посол Швейцарії в Україні Георг Цублер, директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Мануель Еттер, голова Державного департаменту України з питань виконання покарань Олександр Лісіцков, заступник голови Чернігівської ОДА Микола Стрілець.
З Днем міста
Передплатні індекси:
У Чернігівській жіночій колонії відкрили будинок матері і дитини
Фото Віктора КОШМАЛА
За між н арод н и м проектом
cmyk
2
реґіон реґіон
№ 102 (142) 21 вересня 2010, вівторок
Дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники визволення і відбудови області!
Шановні земляки!
Р
азом з першою осінньою позолотою, в світлий день Різдва Пресвятої Богородиці, приходить на нашу древню Сіверянську землю знаменне свято визволення Чернігова і області від фашистських загарбників. 21-го вересня 1943 року в результаті успішного проведення ЧернігівськоПрип’ятської військової операції, після двох років окупації, над зачарованою Десною знову запанували, відвойовані у кровопролитних боях із загарбниками, довгоочікувані мир і свобода. Ця дата назавжди увійшла до багатовікової історії Придесення, ставши для всіх нас святом оновлення і відродження краю, днем світлої пам’яті про героїчну звитягу, нездоланну стійкість і велич людського духу. Боротьба за визволення рідної землі була всенародною, справедливою і священною, адже в ній наші діди і батьки відстоювали волю, свободу і незалежність, загальнолюдське право на життя і продовження роду. Ми ніколи не забудемо величі їхнього подвигу, нестимемо своїм дітям і онукам героїку їхньої, обпаленої війною, юності, непереборне бажання бачити Вітчизну вільною, квітучою і щасливою. З глибокою вдячністю і шаною ми схиляємо голови перед мужністю і героїзмом загиблих і живих учасників тих ратних подій, які ціною свого життя і крові боронили наш край від окупантів. Низький уклін нашим дорогим ветеранам також за відновлені з попелу та руїн наші міста і села, за безхмарне небо, мирні світанки і дитячий сміх. У цей знаменний день прийміть, шановні земляки, найщиріші вітання зі святом визволення Чернігівщини та Днем партизанської слави. Миру, добра і благополуччя вам під покровом Пресвятої Богородиці на довгі і щасливі роки! Наталія Романова, голова обласної ради
Подія
Вшанували лауреатів премії імені Коцюбинського
http://dponline.cn.ua
Є та к а с л у ж б а
Петро Макаренко 32 роки рятує людей Про рятувальників на воді, пожежників та працівників інших, не завжди помітних, професій згадують лише тоді, коли виникає потреба у їхній роботі. До таких належить невеличкий колектив Сосницької рятувальної станції.
З
його начальником Петром Феодосійовичем Макаренком ми зустрілися у затишному будиночку станції, яка розташована на тихій Убеді. Пригадали, як десяток років тому говорили про тодішні проблеми рятувальників, їхнє матеріально-технічне забезпечення. Воно було досить невтішним. Станція діяла при облкомунуправлінні. Бракувало працівників. Зарплати мізерні. Потрібно було оновлювати обладнання. – А яка ситуація тепер? – з цього питання почав розмову з Петром Феодосійовичем. – Основне наше завдання не змінилося – охорона життя людей на воді на селищному пляжі, профілактика нещасних випадків і, звичайно, робота водолазів на місцях, де вже сталися такі випадки. Нині в нас трудяться чотири водолази, два мотористи, два медпрацівники, чотири чергових матроси. Не так уже й багато, якщо врахувати, що Сосницька рятувальна станція обслуговує аж п’ять районів: Сосницький, Менський, Коропський, Борзнянський та Бахмацький. До речі, вже десь років п’ять ми працюємо у системі МНС. Це сприяє кращій нашій роботі. Човни у доброму стані, мотор до човна отримали. Немає боргів із зарплати. – Перед початком купального сезону водолази мали б обстежувати дно водойм біля пляжів. Але ж біль-
шість місць для купання, по суті, до цього не пристосована. Чому? – Треба сказати, що не всі наші послуги безкоштовні. Обстеження дна водойми є платним – на те нам коштів з бюджету не виділяють. У місцевих рад, як правило, на ці цілі майже ніколи немає грошей. На інше знаходяться, на пляжі – ні. Приміром, у Сосниці ми обстежили тільки двадцяту частину селищного пляжу. На більше у раді коштів не вистачило. – А як обходитесь без свого сухопутного транспорту? – Звертаються до нас, приміром, з відділу МНС із Мени з повідомленням, що треба знайти людину, яка втопилася. Ми кажемо, що група з рятувальної станції буде з чотирьох-п’яти осіб, потрібен транспорт. Надсилають нам машину і ми їдемо. Пошуки потопельників проводимо безкоштовно, а для виїздів на обстеження акваторій пляжів і місць відпочинку орендуємо приватний транспорт. На ці роботи з обстеження слід укладати угоду, готовити акти, паспорти, карти-схеми підводної частини пляжів. Приміром, виконували таку роботу для Сосницького дитячого санаторію «Десна» – 489 грн заплатив замовник. – А які цього року були випадки загибелі на воді, куди виїздили спеціалісти станції? – Таких було порівняно небагато. Мали роки, коли виїздили набагато частіше. Але не може не виникати жаль і смуток від того, як безглуздо деякі люди залишають життя. Головні причини нещасних випадків на воді – вживання алкоголю, переоцінка своїх сил при плаванні у водоймі. Ось приклади. У травні в селі Дягова, що у Менському районі, підняли з 6-метрової глибини місцевого чоловіка. Купався, був добряче напідпитку. 11 липня 19-річна дівчина перепливала Десну, але сил не вистачило, посеред річки потонула. Тіло течія віднесла за 6–7 кілометрів, тому й спливло воно біля
села Спаське аж 14 липня. 12 липня 16-річний житель Бахмача хотів переплисти Десну біля села Мале Устя, та сили не розрахував. Довелося двічі виїздити на пошуки. Та й рибальські сітки заважали. Підняли нещасного лише на другий день. Ще один випадок стався 19 липня, коли серед дня в річці Мена у райцентрі втопився місцевий 49-річний чоловік. 5 серпня при купанні в районі залізничного мосту смт Макошине втопився 62-річний житель Бахмача. Водолази були готові виїхати на пошуки вранці наступного дня, чекали транспорт. Але вранці нас повідомили, що тіло спливло само. Такого я не пам’ятаю за 32 роки своєї роботи начальником рятувальної станції. Тобто, це пов’язано з аномальною спекою, яка дуже нагріває воду, а відповідно і те, що в ній міститься... Замість висновку До всього звикає людина, як і до хронічної бідності рятувальних служб. Всього в області таких станцій, як у Сосниці, ще чотири: у Чернігові, Прилуках, Новгороді-Сіверському та Острі. Між ними, так би мовити, закріплено по півдесятка районів. Але через постійну нестачу коштів та інертність місцевих органів влади сповна не використовуються навіть наявні можливості рятувальних станцій. Спробуй відшукати в районах обладнані пляжі з обстеженим водолазами дном. Це за умов, що літня спека вже стає хронічною не на один місяць і багато людей проводять біля водойм не лише вихідні. А були б облаштовані пляжі, не мали б стільки нещасних випадків. Що вже тут говорити про рятувальні пости, де б чергували спеціально навчені люди. Тож порятунок потопаючих – справа рук їх самих. І триватиме це, мабуть, ще не один рік. Тож будьте обережнішими на воді: цінуйте і бережіть своє життя. Валерій МАГУЛА
У дзе р к а лі стат и ст и к и
У кожній другій сім’ї Більшість чернігівських працює тільки одна особа підприємств збиткові
У
рочиста церемонія нагородження лауреатів відбулася 17 вересня у Чернігівському літературно-меморіальному музеїзаповіднику Михайла Коцюбинського. У номінації «Поезія» премією відзначено Михайла Шевченка, у номінаціях «Проза» – Олексія Брика й Лілію Черненко (Бондаревич), «Народознавство» – Оксану та Євгена Нахліків. У театральному та музичному мистецтві кращим визнано Чернігівський народний хор обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – Володимир Коцур).
Сніжана БОЖОК Фото Віктора КОШМАЛА
Д
обробут сім’ї залежить від кількості працюючих осіб у її складі. За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, більшість сімей нашої області (54%) мають у своєму складі членів родини, котрі працевлаштовані. У цілому в Україні ця частка дещо вища (63,7%). Найбільше сімей, де хоч один хтось має роботу, у Закарпатській області (77,7%) та в Києві (76,7%). Майже в кожній другій сім’ї (48,3%) працює одна особа, у 44% – двоє осіб, у 7,7% – троє й більше. Середня кількість працюючих у розрахунку на одне домогосподарство Чернігівської області становить 0,9 особи.
З
а даними статистичної звітності, підприємства Чернігова (крім підприємств сільського господарства, малого бізнесу та бюджетних установ) за січень–липень 2010 року мали збитковий фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в сумі 154 млн грн. Прибуткові підприємства, частка яких у загальній кількості становила 46,2%, отримали 117,3 млн грн прибутку. Прибутковий фінансовий результат отримали підприємства оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі (11,7 млн грн) та фінансової діяльності (2 млн грн). Серед промислових підприємств прибутковими були тільки підприємства з виробництва харчових продуктів та напоїв (5,4 млн грн). Найбільшого збитку зазнали підприємства, що проводять операції з нерухомим майном (67 млн грн). Допущено збитки на підприємствах промисловості (44,6 млн грн), в будівництві (13,1 млн грн), на підприємствах транспорту та зв’язку (7,4 млн грн). Підготувала Тетяна НОВІК
суспільство суспільство
http://dponline.cn.ua
№ 102 (142) 21 вересня 2010, вівторок
Україна і світ
З НА Г ОДИ СВЯТА
І гвоздики від мера Н
апередодні 67-ї річниці визволення Чернігова та свята Дня міста, у четвер, людно було у кафе навчального центру профспілкових організацій області. Сюди прийшли ветерани й учасники Великої Вітчизняної, діти війни, щоб поспілкуватися, відзначити знаменну подію в житті області та міста. Серед присутніх багато бажаних гостей. Голова правління міського жіночого клубу «Ветеран», Валентина Петрова, розпочала святковий вечір, тепло привітавши всіх членів. Згадала повоєнні роки, коли жінкитрудівниці відновлювали місто, побажала усім присутнім здоров’я й довголіття, бадьорості, оптимізму та запросила до слова заступника міського голови Станіслава Віхрова. Він тепло, сердечно поздоровив жінок зі святом, подякував за їхню активну життєву позицію, побажав благополуч-
чя, удачі, передав від мера Олександра Соколова привітання та квіти – кожній по гвоздиці. Учасник бойових дій, визволитель Чернігівщини, зокрема південного краю об-
ласті, полковник у відставці Костянтин Казиміров, що пройшов із боями до Берліна, розповів про бойових побратимів, хоробрих солдат, які здобували Перемогу.
З привітаннями та найкращими побажаннями міцного здоров’я, добра і щастя, поваги і любові від дітей і онуків до ветеранів звернулися голова міської ради ветеранів Ірина Четвертак, голови обласної та міської організацій Спілки жінок України Ірина Дорожкіна, Людмила Канюка, помічник депутата міської ради, постійного спонсора клубу Олександра Шкурата Володимир Хорошковський, який зачитав вітальну адресу і вручив торти. А потім звучали пісні у виконанні Олени Мартиненко під акомпонемент талановитого баяніста і композитора Володимира Приходько. Павло МАРЧЕНКО, керівник прес-групи обласної ради ветеранів
2 010-й – рі к в е т е ра н і в В е л и к ої Ві т ч и з н я н ої ві й н и
І вірш, і пісня, і хвилююча проза
У
Корюківському історичному музеї відбувся своєрідний «круглий стіл». Колишні фронтовики і партизани, в’язні фашистських концтаборів розповідали правду про війну. Їм боляче, коли нині по-новому молоді історики, політологи, журналісти оцінюють події Великої Вітчизняної. Небайдуже говорили про це Михайло Кобижча, Дмитро Макаренко, Сергій Васильченко, Володимир Черноус та їхні побратими. Олександра Стельмах дійшла до Берліна й не
Б
Пенсійна реформа досі не готова
«П
е н сій на реформа м а є привести до того, щоб зросли пенсії. Як зробити так – ось головне завдання уряду. Нині я не можу сказати, що ця реформа підготовлена такою мірою, що ми можемо вийти з готовим рішенням», – повідомив Микола Азаров. З 2012 року має запрацювати другий рівень пенсійної реформи – накопичувальний. Він існуватиме поряд із солідарною системою. Про це заявив віце-прем’єр з економічних питань Сергій Тігіпко. Реформа передусім стосуватиметься 41% платників пенсійних внесків, яким у 2012 році виповнитьсябільше 35 років.
В Одесі обстріляли штаб Партії реґіонів
В
Одесі в ніч на понеділок 20 вересня невідомі обстріляли офіс Партії реґіонів, розташований на вулиці Канатній, 1. Про це в ході апаратної наради заявив голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук, який очолює обласну організацію Партії реґіонів. «Якщо хтось думає, що їм вдасться зірвати вибори, вони помиляються. Усі, хто стоїть за провокаціями, відповідатимуть згідно з законом», – додав Матвійчук. У свою чергу в головному управлінні МВС України в Одеській області не змогли підтвердити або спростувати цю інформацію. Нині, за даними правоохоронців, на місці події працює слідча група, яка перевіряє інформацію.
Росія вийшла на перше місце у світі з експорту танків
могла не поділитися незабутніми враженнями про День Перемоги. Клавдія Мещанинець, яка теж була на фронті, читала власні вірші про війну. А Олександр Земсков заспівав фронтову пісню, яку підхопили всі. Марія Науменко говорила прозою, образно, хвилююче. Вона була зовсім юною партизанкою, але викрила ворожу диверсантку та допомогла народним месникам у скруту дістати воду. Такі зустрічі, кажуть ветерани, надихають кожного.
Паркан іля будинку колишнього фронтовика Йосипа Башинського з’явився новий дерев’яний паркан. Його довжина понад шістдесят метрів. Біля нього була справжня толока. З Києва приїхав онук Олександр з дружиною; не міг залишитися байдужим сусід Анатолій Осьмаківський – привів свого зятя Олексія Кобця. Не всидів у хаті і 95-річний Йосип Зіновійович. Він зав’язав робочий фартух, присів на стільчик і давав лад корі. Городили паркан швидко й дружно. І будинок помолодів, і садок. А в тім сад-
3
ку – краса та й годі! Путивка й антонівка дозрівають, ще і якісь червонобокі. Вишень повно, малини, смородина росте і порічки, грядка полуниць і суниць є. Квіти око радують. По травичці босими ногами легко ходиться. Не було б у Башинського такого паркану, якби перед Днем Перемоги у травні не завітали до нього в дім директор Корюківського держлісгоспу Петро Погребняк і голова профкому Петро Устименко. Привітали свого ветерана, який на війні і в лісгоспі був чудовим шофером, вручили подарунок
і спитали, чим можуть допомогти. Дідок обмовився про паркан. Пообіцяли доставити матеріал, а зробити – нехай родичі свою частку внесуть. Відразу завезли високий штахетник, стовпці, жердини. Якщо купити – тисячі треба, а це ж – подарунок! Найстаріший ветеран війни лісгоспу тепер щодня виходить у сад, любується парканом, новою лавочкою і не перестає дякувати всім, хто це зробив. Зоя ШМАТОК
м. Корюківка
П
ро це заявив директор Центру аналізу світової торгівлі зброєю (ЦАСТО) Ігор Коротченко. У 2006–09 роках експорт російських танків становив 482 одиниць. За цим показником Росія випередила Німеччину (292 танки) і США (209 танків). У 2010-13 роках обсяг постачання російських танків на світовий ринок зросте і складе 859 одиниць. Ця оцінка включає майбутні постачання за вже укладеними військовими контрак тами, а також заявлені наміри деяких держав щодо придбання та ліцензійного виробництва російських танків. «Наразі найбільшим покупцем російської бронетехніки є Індія», – зазначив Ігор Коротченко. Підготувала Сніжана БОЖОК
cmyk
4
україна очима україна очима ре ре
№ 102 (142) 21 вересня 2010, вівторок
Вже сім років поспіль Український журналістський фонд надає можливість керівникам та журналістам провідних видань подорожувати реґіонами України. За цей час працівники пера написали понад тисячу статей на різну тематику про наймальовничіші куточки нашої держави.
Ц
ього разу в рамках акції «Україна очима редактора» під гострим поглядом представників засобів масової інформації опинився історичний Захід. 24 журналісти з різних областей гостювали в туристичному серці країни – бальнеологічному курорті Трускавець та на батьківщині Івана Франка – старовинному місті Дрогобич. Зустрічали творчу делегацію на Львівській землі чудові люди з реґіональної газети «Джерела Трускавця» – редактор Тетяна Татомир та засновник видання – Руслан Козир.
Королівський Дрогобич Як і про кожне місто з великою кількістю цікавих архітектурних пам’яток, про Дрогобич двома рядками не напишеш. Тут стільки всього є... тут пахне Європою. У центрі старовинного львівського містечка розташована площа Ринок, котру традиційно прикрашає міська ратуша, годинник якої з циферблатами на чотири боки відбиває кожні п’ятнадцять хвилин і щогодини. Проте цікавішою є не сама будівля, а краєвиди, що відкриваються з її високої вежі. Піднявшись вузькими крученими сходами, можна побачити всю красу міста як на долоні.
Церква Святого Юра змушує затамувати подих
У Дрогобичі є три муровані старовинні храми: апостолів Петра і Павла, святої Трійці та величезна стара хоральна синагога, зведена в 1842–1865 роках. Проте головна визначна пам’ятка міста – дерев’яна церква Святого Юра. Її унікальність зачаровує: куполи, галереї – все це зроблено без єдиного цвяха. Святиню 1657-го року в розібраному вигляді перевезли з Прикарпаття і заново зібрали в Дрогобичі. Надзвичайно вражають розписи церкви та іконостас, яким понад чотири століття. Нині в цьому храмі діє філіал краєзнавчого музею.
Промисловість в обличчі антикварного заводу солі
Сучасне стотисячне місто європейського зразка має багато підприємств нафтопереробної, машинобудівної, деревообробної, легкої та харчової
Львівщи
«під приц
промисловості. Та привабливішим є найстаріше, постійно діюче підприємство Європи – Дрогобицький солеварний завод. До речі, дрогобицька солеварня щонайменше від XIII ст., а можливо і раніше, безперервно діяла на одному і тому ж місці, біля джерел «сировиці» – соляної ропи. В «Паспорті підприємства» зазначено дату заснування заводу – 1250 рік. Сіль справедливо вважають матір’ю Дрогобича. Недаремно ж на давньому гербі міста (від 1340 року) у красивій симетрії зображено дев’ять топок (бочок) солі, що символізують дев’ять жуп (солеварень). Прикро лише, що підприємство останнім часом скоротило обсяги виробництва продукції. Якщо раніше солеварня випускала одинадцять тисяч тонн солі на рік, то нині лише тисячу сімсот.
Про мера Микола Гук зустрів журналістів тепло і привітно. Та це не дивно. Адже ця людина пропрацювала в журналістиці двадцять п’ять років. Можливо саме тому відверто відповідав на всі запитання колишніх колег. Під час зустрічі з мером одразу кинулося в очі, що в міській раді нема жодного портрета Президента. Отакі вони західні люди – погруддя Шевченка поставили, портрет відомого художника Шульца, а Віктора Януковича «проігнорували». Другий не менш цікавий факт – у депутатському корпусі Дрогобича немає жодного реґіонала. На запитання, що вам вдалося зробити за два строки, які перебуваєте на посаді міського голови, Микола Гук упевнено відповів: «Вистояти отут. Цього ще не вдавалося жодній людині». Він розповів, що Дрогобич вважається економічно-депресивним містом. «Постійно йде боротьба з ринками. Проте стихійна торгівля з центру міста й досі не перенесена. Бо коли я заборонив торгувати в непризначених для цього місцях, вранці не міг потрапити на роботу. Пікетувальники збунтувалися», – додав міський голова. Також Микола Гук чесно зізнався, що в депутатському корпусі зовсім немає єдності. І на його думку, саме це заважає досягати спільних цілей. Що стосується безробіття і заробітної платні, то тут не похвалишся. Адже середня оплата праці
едактора едактора
№ 102 (142) 21 вересня 2010, вівторок http://dponline.cn.ua
ина
цілом» журналістів дрогобичан – 1300 гривень на місяць. Безробіття ж сягнуло 7%. Не менш важлива проблема – гаряче водопостачання. Та попри всі негаразди, які, власне, є і в інших містах, мер Дрогобича залишається оптимістом і вірить у світле майбутнє. Наостанок навіть заспівав журналістам, тим самим зарядивши всіх позитивом.
Трускавець – це «Нафтуся» Краса і унікальність міста у вдалому поєднанні м’якого клімату, чистого повітря і безцінних природних багатств – цілющих мінеральних вод. Саме завдяки «Нафтусі», якій немає аналогів у світі, Трускавець відомий як унікальний курорт. Місто з населенням 21 тисяча чоловік може прийняти майже стільки ж відпочиваючих. Тут на гостей чекають 19 санаторіїв, 21 пансіонат, сучасні готелі і близько 50-ти приватних вілл. У Трускавці можна не лише оздоровитися, а й чудово відпочити. Тут мимоволі відчувається безмежна любов людей, які створили і надалі творять всю цю красу, адже досконалості немає меж. Гадаю, найвибагливіші естети і гурмани, найприскіпливіші ревнителі високих стандартів і цікавого відпочинку можуть легко у цьому переконатися.
Міжнародна клініка відновного лікування
Аналогів цій клініці не те що в Європі, а у цілому світі немає. Метод професора Козявкіна, за яким тут і працюють, – це високоефективна технологія лікування пацієнтів, хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП). Методику, розроблену більше 20-ти років тому, визнано офіційно. І, завдяки своїй ефективності, вона здобула широкий міжнародний авторитет. Відгуки батьків про результати проходження їхніми дітьми курсу лікування коливаються в діапазоні від «відмінно» до «невелике поліпшення». Але ніхто з них не вважає поїздку до Трускавця, у клініку Козявкіна, марною. Вже більше 17-ти тисяч пацієнтів, включаючи сім тисяч хворих з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Франції, США та багатьох інших країн світу, пройшли реабілітацію за системою професора.
Восьме чудо світу
Саме так називають урвисті скелі, які стали стінами фортеці Тустань, збудованої у дев’ятому сторіччі на території сучасної Львівщини. Фортецю зводили як конструктор, заповнюючи проміжки між скелями дерев’яними колодами. Таким чином на звичайнісіньких скелях з’явилося дерев’яне укріплення, заввишки в п’ятиповерховий будинок. Слугувало воно як оборонно-митний пункт на трансконтинентальному шляху торгівлі шовком Португалія – Китай. Тут також проходив соляний шлях з Дрогобича до карпатських перевалів. Неприступна фортеця була і прикордонним пунктом Галицько-Волинського князівства та захищала його рубежі від загарбників. Визначальним є факт, що монголо-татари, захопивши руські території, навіть не пробували брати Тустань, бо вважали її неприступною. Нині, згідно з постановою Уряду, це чудо занесено до переліку визначних пам’яток національного значення, які потребують першочергового відтворення.
Скелі Довбуша Вони вразили найбільше. Уся скельна колекція розташована в розкішному лісі, де під ногами – або м’якенький мох, або художньо переплетені корені дерев. Найвищою скелею заповідника є Одинець, яка сягає у висоту 668 метрів над рівнем моря. Це місце неможливо не полюбити. Постійно переповнювало якесь дивне відчуття вічності і дитинства. Екскурсовод розповів кілька цікавих історій і про золото, яке за легендою заховав тут Олекса Довбуш, і про печеру з великим каменем, і про стародавній скельний монастир, і «руський шлях» у Європу. А також провів через дуже вузький прохід Чистилища, що, за легендою, зцілює від гріхів. Майже день, який ми провели у цій неймовірній місцевості, здався нам однією хвилиною. У кожному куточку області львів’яни зустрічали гостей-журналістів, як кажуть, хлібом-сіллю. Вражень залишилося на рік вперед. Приємно, що в нашій рідній країні є такі місця, від яких просто дух захоплює.
Сніжана БОЖОК Фото автора та В’ячеслава Водорєза
5
cmyk
6
№ 102 (142) 21 вересня 2010, вівторок http://dponline.cn.ua
Діалог: читач – газета
№ 467550 ЖМ – Жди меня
У ра м к а х п р о е к т у
ДБК від 2008.10.20 (Листи)
До людей, як до себе
Розшукується: (Кузнецова) Тетяна Миколаївна, 1983 р. н.
Щороку дуже активно розвивається явище «паперова тяганина». Причому воно розповсюджується в усі сфери життя шаленими темпами. І оця біганина по кабінетах і поверхах за однією лише довідкою висмоктує усі сили. А людям похилого віку тим більше дуже важко долати ці дистанції. Проте нам багато треба – лише увага і лагідне слово, що нині рідкість. Висловлюю щиру подяку за добропорядне ставлення до роботи, професіоналізм та чуйність до людей Леоніду Володимировичу Сахневичу – начальнику Чернігівського МБТІ. Недавно мусила звернутися до цієї установи у справі, під час формування якої Леонід Володимирович особисто пройшовся всіма кабінетами і підписав потрібні папери. Це надзвичайно відкрита і добра людина, яка глибоко переймається проблемами відвідувачів. Вдячна йому за підтримку і розуміння, за те, що поставився до моєї справи як до особистої. Міцного здоров’я йому на довгі роки життя. Хай Бог йому в усьому допомагає, а Матінка Божа оберігає.
Термін давності: 1995 Остання відома адреса: Чернігівська область. Географія приблизного пошуку: Чернігівська область.
Шукає: Безродна Тетяна Олексіївна Історія: «Шукаю однокласницю. Ми познайомилися коли були ще дітьми. Тетяна народилася 5 березня 1983 року. У неї є старша сестра Ірина, мати Зоя і батько Микола. У 1995 році вона з родиною виїхала в Чернігівську область, куди саме, – невідомо. Можливо, Тетяна вже вийшла заміж і має інше прізвище. Прошу, допоможіть знайти подругу».
№ 844895 ЖМ – Жди меня ДБК від 2008.08.06 (Internet)
З повагою читачка «Деснянки» Ольга Силко
Власна марка – найкращий подарунок
«Щоразу, коли буваю на пошті, з цікавістю розглядаю вітрину з художніми марками. Маю вдома їх невелику колекцію. А оце нещодавно чула по радіо, як один добродій хвалився, що видав у Києві власну поштову марку зі своїм портретом. Хіба таке можливе?» Прилучанка Людмила Правдивець
«Вже другий рік поспіль Укрпошта надає своїм споживачам таку послугу. «Власна марка» – це поштова марка з чистим купоном, на якому будьяка людина може зобразити особисте фото або фото рідних, близьких, друзів, цікавий пейзаж чи домашніх улюбленців… Наприклад, ви щойно повернулися з відпустки з чудовими фотографіями, які можете поставити у рамку, розмістити в Інтернеті або записати на диск... Але є й інший варіант – такий, що дасть змогу розділити найкращі моменти життя з друзями, близькими і, навіть, з бізнес-партнерами. І цей варіант – «Власна марка», який яскраво відобразить, збереже та увіковічить пам’ять про незабутні події. А їх так багато: донька стала першокласницею, призером спартакіади чи творчого конкурсу, одержала паспорт, закінчила школу. Погодьтеся, що власна поштова марка буде оригінальним подарунком і на день народження, і на весілля, і на хрестини як пам’ять, щирий прояв вашої любові, шани і поваги. Скористатися поштовою послугою можуть не лише фізичні, а й юридичні особи. Скажімо, на власній марці можна розмістити як рекламу задокументований логотип чи товарний знак фірми, підприємства тощо. Замовлення на виготовлення власної марки приймається у будь-якому відділенні поштового зв’язку області. Для фізичної особи, як мінімум, один маркований аркуш (залежно від сюжету на ньому вміщується 18–22 поштові марки з купонами), для юридичних – не менше як 10 маркованих аркушів. Художня марка з власним купоном цілком функціональна і дійсна для оплати письмової кореспонденції. Її як оригінальний сувенір можна надіслати рідним, друзям і добрим знайомим. Послугою «Власна марка» вже скористалися багато споживачів нашої області, у тому числі самі поштовики та філателісти». Заступник директора з питань технології послуг Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Галина Панаско
Розшукується: Кравцов Анатолій, 1968 р. н. Місце народження: Україна. Географія приблизного пошуку: Чернігівська область, м. Носівка.
№ 466541 ЖМ – Жди меня
№ 864659 ЖМ – Жди меня
ДБК від 2008.10.02 (Листи)
ДБК від 2008.09.16 (Internet)
Розшукується: Коновалов Сергій Вікторович, 1970 р. н.
Розшукується: Осипенко Митрофан Фомич
Місце народження: Чернігівська обл., Ріпкинський р-н. Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська область.
Шукає: Новікова Н.А. Історія: «Шукаю свого громадянського чоловіка».
№ 12120 ЖМ – Жди меня ДБК від 2008.10.03 (E-mail)
Розшукується: Гришко Ста ніслав Петрович, 1970 р. н. Термін давності: 2008 Остання відома адреса: Чернігівська обл., м. Бахмач. Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл., м. Бахмач.
Шукає: Моргун Наталія Миколаївна Історія: «Станіслав працював у газбуді. Щодня бригада виїжджала на роботу по селам, проводили людям газ. Станіслав працював на крані. Одного разу кран перевернувся. Ніхто не постраждав, але для Станіслава це був сильний стрес. Після цього випадку він почав марити. Нічого серйозного, але почав розповідати про речі і події, яких взагалі не було. Як кажуть рідні саме через стрес він і пішов з дому. Сказав, що піде до мами і зник».
№ 910214 ЖМ – Жди меня ДБК від 2008.12.07 (Internet)
Розшукується: Товстих Місце народження: Чернігівська область. Термін давності: 1958 Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл.
Шукає: Товста Ольга Кузминічна Історія: «Шукаємо рідних Товстих».
Місце народження: Чернігівська обл., Сосницький р-н, с. Пекарів. Географія приблизного пошуку: Чернігівська область, Сосницький р-н, село Пекарів.
Розшукується: Осипенко Єфим Фомич Розшукується: Осипенко Олексій Фомич Шукає: Кулемаліна Олімпіада Арсентіївна Історія: «Шукаю рідних по лінії дідуся Осипенка Павла Фомича, уродженця села Пекарів. Після військової служби (дійсної) потрапив до Сибіру в Іркутську область село Новочеремхове. В Україні залишилися три брати: Митрофан, Олексій та Єфим. Може їх було й більше, проте знаю тільки про цих трьох. Дід виріс в родині старшого брата. Хочу знайти рідних, можливо, ще живі двоюрідні брати і сестри. Вони мають жити в селі Пекарів Сосницького району».
Шукає: Нікітін Олександр Васильович Історія: «Шукаю друга, з яким разом служили Кравцова Анатолія. Мені відомо його останнє місце проживання: Чернігівська обл., м. Носівка».
№ 901737 ЖМ – Жди меня ДБК від 2008.11.24 (Internet)
Розшукується: Шевчук Максим Васильович Місце народження: Чернігівська обл., Десна. Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл., смт Десна.
Шукає: Шевчук Юлія Василівна Історія: «Шукаю рідного брата по батьку – Шевчука Максима Васильовича, приблизно 1978-80 р.н. Мій батько був одружений на Людмилі Миколаївні Козел у них був син Максим. У 1985 році вони розлучилися і 1994го батько бачив сина останній раз. Тата вже немає на світі. Мені б дуже хотілося знайти свого брата».
№ 882686 ЖМ – Жди меня ДБК від 2008.10.21 (Internet)
№ 921183 ЖМ – Жди меня ДБК від 2008.12.26 (Internet)
Розшукується: Лисякова (Папулова) Наталія Олександрівна, 1976 р. н. Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл., м. Бахмач.
Шукає: Маслова Наталія Олександрівна Історія: «Шукаю свою подругу, з якою ми не бачилися майже 10 років. Коли ми востаннє спілкувалися телефоном, Наталія сказала, що переїжджає. Я просила, коли вона переїде, повідомити мені свою нову адресу. Але, й досі немає жодних відомостей. Можливо під час переїзду вона загубила мій телефон. А так хочеться почути рідний голос».
Розшукується: Гладишко Да нило Кирилович, 1919 р. н. Місце народження: Чернігівська область. Термін давності: 2001 Географія приблизного пошуку: Чернігівська область, село Нова Басань.
Шукає: Барбашина Ірина Сергіївна Історія: «Я, Барбашина Ірина Сергіївна, онука Пачиної Галини Кирилівни (Гладишко), шукаю її брата Гладишко Даниїла Кириловича, 1919 р.н., уродженця Чернігівської області, служив у в/ч Краснознаменного Балтійського флота з березня 1941го по 12 червня року. Звільнений у запас в Чернігівську область. Брат із сестрою розлучилися в 1940 році. Донині про нього нічого не відомо».
№ 102 (142) 21 вересня 2010, вівторок http://dponline.cn.ua н а Ші виЗвол ителі
героїв поєднав ЧерНігіВ
Зн і м о к іЗ с у п у т н и к а
Пам’ять людська, кажуть, – нетлінна. Це – правда. Скільки б часу не минуло від страшного лихоліття Великої Вітчизняної, а в наших серцях залишаються (і залишаться вічно) імена тих, хто відстояв нам свободу, подарував радість жити і творити у вільній країні.
З
пам’яті чернігівців серед багатьох імен ніколи не зітруться й імена їхніх визволителів – представників різних національностей, зокрема, росіян П. О. Бєлова і Ф. І. Говорова, татарина Ш. С. Рахматулліна і узбека В. О. Малясова (на знімках). Вони – не наші земляки. Вони – наші визволителі. Усі – Герої Радянського Союзу. Цього високого звання удостоїлися за мужність і відвагу, проявлені в жорстоких битвах з фашистами при визволенні Чернігова й усього благодатного Сіверського краю. Різні у них військові звання. Різними фронтовими дорогами йшли до Перемоги. А у вересні грозового сорок третього, поєднало їх місто на Десні, за яке проливали кров, не шкодуючи найдорожчого – життя. Вдячні чернігівці не забули своїх визволителів. Імена героїв увіковічили у назвах вулиць піднятого з руїн, омолодженого міста. Люди повоєнного покоління відають, кому зобов’язані за подароване мирне небо. Нагадують їм про це й іменні адреси одержуваних чи відправлених поштових листів. Не довелося порадіти за визволене ними місто Героям Радянського Со-
юзу росіянину Федору Говорову і татарину Шамілю Рахматулліну. У тяжких боях полягли вони смертю хоробрих. З почестями Героїв поховано в парку на Валу. Біля їхніх могил завжди полум’яніють квіти вдячності. І жителі міста, і гості, проходячи повз святе місце, стишують ходу, переносячись подумками у грізні сорокові роки. Хто ці відважні воїни? Ким були у вирішальний для них час? Коротким рядком в Указах Президії Верховної Ради СРСР сказано: гвардії старший лейтенант Федір Іванович Говоров – командир вогневого взводу 4-ї батареї 276-го Червонопрапорного легкоартилерійського полку 23-ї гвардійської легкоартилерійської бригади, а гвардії капітан Шаміль Саїдович Рахматтуллін – командир 146-го гвардійського артилерійського полку 14-ї гвардійської кавалерійської дивізії. Високе звання Героїв Радянського Союзу обом присвоєно посмертно. Живі ж Герої, визволивши Чернігів від фашистського поневолення, понесли прапор Перемоги далі. На плечі генерал-полковника П. О. Бєлова, ліг тягар командування гвардійським корпусом героїчної 61-ї армії. Ще на підступах до Чернігова,
бійці армії разом з воїнами інших військових підрозділів проявили себе неабиякими сміливцями, готовими до виконання будь-яких бойових завдань. Такими залишались й до світлого дня Перемоги. Ворожа куля, на щастя, обминула Героя. У повоєнний час безстрашний полководець, наш визволитель, командував рядом військових округів, обирався депутатом Верховної Ради СРСР, очолював Центральний Комітет ДТСААФ. Героїзмом відзначився й інший визволитель – син братнього Узбекистану В. О. Малясов. 2-й батальйон 234-го стрілецького полку прославленої 76-ї Чернігівської стрілецької дивізії під його капітанським командуванням одним з перших увірвався у зруйнований ворогами Чернігів, принісши людям довгождану свободу. І далі громив фашистів на зранених просторах української землі. Брав участь у форсуванні Дніпра, визволенні багатьох населених пунктів України. Напрямок його невтримного шляху був один: на Захід, до Перемоги. На жаль, не дійшов. В бою під Варшавою ворожа куля звалила Героя. Якось (ще коли дозволяло здоров’я), прогулюючись
тінистими алеями парку на Валу, підійшов до згаданого вище поховання визволителів Чернігова. Біля нього тихенько стояли хлопчики і уважно слухали похилого ветерана, на лацкані піджака якого сяяли ордени і медалі Вітчизни. Вказуючи на гранітні плити з викарбуваними на них іменами похованих, він щось розповідав своїм юним слухачам. Ветеран, привів їх туди, щоб розповісти про своїх бойових побратимів, їхню буремну юність, яку безжально перекреслила жорстока війна. Розказати про подвиг, здійснений батьками і дідами тих дітей, які зібралися біля могили Героїв. Ветеранові, хотілося передати дітям естафету пам’яті про тих, хто в роки смертельної загрози Вітчизні, не задумуючись, став на її захист, хто у двобої з лютим ворогом, навіть ціною життя, здобував нам свободу. Хай молодь добре знає своїх визволителів. Хай рівняється на них, на їхній подвиг! У цьому, у спадковості вдячної пам’яті поколінь – і є її вічність. Її нетлінність.
П.О. Бєлов
Ф.І. Говоров
В.О. Малясов
Ш.С. Рахматуллін
Андрій ФОМІЧОВ, ветеран Великої Вітчизняної війни, член Національної спілки журналістів України м. Чернігів
7
Чернігів
NOAA-19
20.09.2010 13:53
Гід р о м е т ц е н т р п овід о м л я Є
21-го вересня очікується мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер північний 5–10 м/сек. Температура повітря +14 ... +19 °C, по Чернігову +16 ... +18 °C. 22-го та 23-го вересня – мінлива хмарність, без істотних опадів. Вітер північно-західний 5–10 м/сек. Температура вночі +4 ... +9 °C, вдень +14 ... +19 °C. Радіаційний фон по області: Покошичі – 10, Ніжин – 11, Семенівка, Щорс, Чернігів – 12, Прилуки, Остер – 13 мкр/год. Температура води в Десні – 16 °C. п о Г о д а н а с о н ц і ( д а н і S O H O)
GOES-14
20.09.2010 01:06 LASCO C2 20.09.2010 04:48
календар
сьогодні сонце зійшло о 6 год. 44 хв., зайде о 19 год. 01 хв. день триватиме 12 годин 18 хвилин. Перша чверть 15 вересня. Місяць у рибах. за релігійним календарем сьогодні – Різдво Пресвятої Богородиці. Київської ікони Софії, Премудрості Божої. Ікон Різдва Богородиці. Холмської, Курської-Корінної «Знамення», Почаївської, Ліснінської і Домницької ікон Божої Матері. завтра – Післясвято Різдва Пресвятої Богородиці. Праведних Богоотців Іоакима і Анни. Знайдення і перенесення мощей святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського. Пам’ять Третього Вселенського Собору (431). День пісний. іменинниками будуть: сьогодні – Марія; завтра – Анна, Харитон, Феофан, Яким, Йосип, Микита, Захар.
о Г о л о Ш е н н я, р е к л а м а ви к л и к и до суд у Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області повідомляє, що судовий розгляд цивільної справи за позовом Орлович Наталії Федорівни до Каспірович Ольги Людвігівни про усунення перешкод у користуванні житлом призначено на 30 вересня 2010 року на 12 годину. Справу буде розглянуто в приміщенні суду за адресою: м. ніжин, вул. шевченка, 57-а, під головуванням судді Гордієць Л. В. Для участі у справі як відповідач викликається каспірович ольга людвігівна (останнє відоме місце проживання: м. Ніжин, вул. Широкомагерська, 108). Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідачка важається повідомленою про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення Каспирович О. Л. про причини неявки повідомленого належним чином, або якщо причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної
справи за позовом Заїцької Світлани Володимирівни до Симоненко Вікторії Володимирівни і Заворотної Алли Володимирівни про визнання такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, відкладено на 27 вересня 2010 року на 9 годину через неявку в судове засідання 06.09.2010 року відповідачів. Справу буде розглянуто в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Філатової Л. Б. (каб. 7). Для участі у справі як відповідач викликаються: симоненко вікторія володимирівна, 1985 року народження, останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Самострова, 9/65; заворотна алла володимирівна, 1984 року народження, останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Самострова, 9/65. Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому в разі неповідомлення Симоненко В. В. та Заворотна А. В. про причини неявки, повідомлених належним чином або якщо причину буде виз-
нано неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Антоненко Антоніни Василівни до Антоненка Ігоря Євгеновича про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, призначено на 4 жовтня 2010 р. на 9 год. 45 хв. Для участі в справі як відповідач викликається антоненко ігор євгенович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Красносільського, 71, кв. 79). Одночасно суд повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому в разі неповідомлення Антоненко І. Є. про причини неявки, повідомленого належним чином, або якщо причину буде визнано неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Справу буде розглянуто в приміщенні суду за адресою (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17), під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб.18).
ц и м и д н я м и н арод илися
Англійський письменник-фантаст герберт веллс (1866); радянський ак21.09 тор кіно та виконавець пісень Марк бернес (1911); американський письменник стівен кінг (1947). Англійський фізик і хімік, який відкрив електромагнітну індукцію, творець генератора Майкл Фарадей 22.09 (1791); український філолог-славіст, автор учення про внутрішню форму слова олександр Потебня (1835). н е с п р и я тл и ві д ні у ве ре с ні
26, 30
Колектив Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді висловлює щире співчуття вчителю Лідії Григорівні Філон з приводу смерті матері раїси Макарівни.
cmyk
№ 102 (142) 21 вересня 2010, вівторок
остаННЯ остаННЯ сторіНКа сторіНКа V I I I м і с Ь к и й Ф е с т и в а л Ь к у л Ьт у р и і м и с т е ц т в
ж і н о ч и й Ф у т б о л. ч е м п іо н ат с ві т у
Фото Віктора КОШМАЛА
Чернігів святкує
головні герої йдуть манівцями Фото Віктора КОШМАЛА
Чергові матчі: Україна – італія
У п’ятницю, 17 вересня, Чернігів приймав історичний «Автопробіг – 1910». Подробиці – на нашому сайті http://dponline.cn.ua Фото Олександра БОЖКА
До воріт рветься Тетяна Романенко (№20)
авіть програвши сильній збірній Норвегії (0:1 вдома та 0:2 на виїзді), наша головна команда не втратила шансів поборотися за бажану путівку на фінальну частину Чемпіонату світу–2011, яка пройде влітку наступного року на футбольних полях Німеччини. Компанію господаркам вже склали переможці першого етапу плей-оф. Це збірні англії, Франції, швеції та норвегії. Ось як вони зіграли: Україна – норвегія – 0:1 та 0:2 Франція – Італія – 0:0 та 3:2 англія – Швейцарія – 2:0 та 3:2 швеція – Данія – 2:1 та 2:2. Тепер невдахи у два етапи визначать найсильнішого від Європи, щоб у листопаді схрестити зброю з третьою командою від Північної та Центральної Америки. А поки що Україна гратиме з Італією, а Данія – зі Швейцарією. Матчі пройдуть 2/3 та 6/7 жовтня. Наші дівчата перший матч гратимуть у суботу, 2 жовтня, у Чернігові. Якщо пройдуть Італію, то 23/24 і 27/28 жовтня зустрінуться з переможцем іншої пари Данія – Швейцарія. Найвірогідніше, це буде збірна Данії. Цих суперників можна обіграти. І потрібно. А це значить, що Чернігів чекає багато захоплюючих матчів.
Неділя. На Алеї героїв – туристично-мистецька виставка Фото Віктора КОШМАЛА
Н
У суботу, 18 вересня, на Красній площі обласного центру проводився святковий ярмарок
А ближче до Катерининської церкви виступали молоді бандуристи
До числа 24-ох кращих потрапили...
З
Недільне свято відкрив військовий оркестр...
Фото Віталія АДРУГА
11 по 16 вересня відбулися кваліфікаційні матчі молодіжного Євро–2011. Українська збірна також брала участь. І успішно. Завдання – зайняти в групі, яка гралася у Болгарії, 1–2 місце – виконали підопічні Олександра Масальського. У господарок виграли 1:0, у ізраїльтянок – 2:1. Останній матч хоча і програли дошкульно (0:4), але він нічого не вирішував. В підсумку зайняли бажане друге місце і тепер чекатимуть другого відбіркового раунду, який пройде з 30 травня по 11 червня 2011-го року в Італії. В складі збірної виступала всього одна представниця чернігівської «Легенди» – Мар’яна Іванишин.
Фото Віктора КОШМАЛА
ж і н о ч и й Ф у т б о л. Є в р о -2 0 1 1 (W U -1 9)
Мар’яна Іванишин
Деснянка вільна
http://dponline.cn.ua
Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ
засновник та видавець – тов «редакція газети «деснянська правда». Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р. головний редактор лариса Мілова. Перший заступник головного редактора леся кошель. Тел. 678-200. Заступник головного редактора Петро гроМовий. Керівник відділу зв’язків з громадськістю володимир лисенко. Тел. 4-44-42. Відповідальний секретар віталій адрУг. Тел. 4-21-92. Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: олександр божок, ганна зевко, світлана кУзьМенко. Коректори: альона шевЧенко, світлана сокол, олена шереМет. Передплатні індекси: триразовий – 49086; триразовий пільговий – 49087 та четверговий випуск – 49088.
Національні наряди додавали святу барв Фото Віктора КОШМАЛА
8
...а продовжили спортсмени
І навіть «Драгонботи» змагалися на Стрижні
адреса редакції: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62, 3-й поверх. веб-сайт: www.dponline.cn.ua. електронна пошта: despravda@ukr.net. Віддруковано у ВАТ «РВК «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). Тираж тижня – 39 406. Розповсюджується по передплаті. Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. позначені матеріали рекламного змісту. Знаком Листування з читачами – тільки на сторінках газети.