Деснянська правда №27932

СУБОТА, 12 вересня 2009 р. № 101

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року

(27932) http://www.dponline.cn.ua

Головна газет газета Чернігівщини

e-mail: despravda@ukr.net

12 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Велопробіг поєднав Україну

Енергетика

Місцеве паливо за 700 грн.

зігріє, як газ вартістю 2 500 грн. стор.

3

Як живеш, віддалене село?

А та Верба край дороги... стор.

4

Кооперація

Ніна Бакай:

Фото Миколи ТИЩЕНКА

«І досі не уявляю,

Вп’яте поспіль Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» за підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту проводив Всеукраїнську велоестафету «Спорт для всіх єднає Україну!». Цьогорічна велоестафета проходила під гаслом «Кожній дорозі по велосмузі!». Організатори заходу привернули увагу громадськості до проблем безпеки велосипедного руху українськими шляхами, а також створення сприятливих умов для здорового, активного способу життя та відпочинку.

В

елоестафета охоплювала всі регіони України та проходила за трьома маршрутами одночасно. Один з маршрутів розпочинався в Луганську. До колони приєднувалися все нові учасники з Донецької, Харків-

ської, Запорізької, Дніпропетровської, Полтавської, Сумської областей. На кордоні нашої області до них приєдналася команда Чернігівщини у складі десяти велосипедистів. Учасників заходу 10-11 вересня приймали Батурин, Куликівка,

Чернігів, Козелець. У населених пунктах велосипедистів урочисто вітали місцеві жителі, представники районних та міських адміністрацій. Для

глядачів та гостей свята організатори підготували цікаві розважальну та спортивну програми. Фінішував велопробіг, подолавши 1500 кілометрів, 12 вересня у Києві, біля арки «Дружби народів». Велотур показав, що ця спортивна подія з кожним роком стає все популярнішою, слугує вагомим поштовхом до спортивної самореалізації і здійснення мрій. Віктор БЕРЕГОВИЙ

Інші матеріали про спортивні події читайте на стор.

7–8

як можна на півдня закрити магазин?» стор.

5

Тих днів не змовкне слава

Бахмач вшанував визволителів стор.

6

2

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

Шановні працівники фізичної культури та спорту, дорогі ветерани спорту! Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем фізичної культури та спорту України. Чернігівщина завжди славилася людьми, чия фізична міць і спортивна майстерність гармонійно поєднувалися з патріотизмом та любов’ю до Батьківщини. Золотими літерами їх імена навіки вписані в історію українського та світового спорту. Завдяки своєму професіоналізму та великому бажанню перемогти ви дарували, даруєте і вірю, що будете дарувати всій Чернігівщині відчуття щастя та гордості. Від усього серця зичу вам міцного здоров’я, фізичного гарту, олімпійського довголіття, невичерпної творчої наснаги та нових досягнень в ім’я спорту і України! Микола ЛАЗАРЕНКО, начальник відділу з питань фізичної культури та спорту Чернігівської обласної державної адміністрації

Подія

Рух своє завдання виконав. На відміну від влади

Горбачовська перебудова, затіяна КПРС у межах СРСР, завершилася розпадом могутньої союзної держави, яка займала шосту частину суші земної кулі. До речі, всупереч намірам Компартії, проте за логікою подій, які тоді розвивалися: те, чого не змогла зробити керівна і спрямовуюча, вдалося національним фронтам і рухам. На теренах колишніх союзних республік утворилися незалежні держави.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

С

вою історичну місію виконав і Народний рух України за перебудову, двадцятиріччя з дня утворення якого минуло цими днями. З нагоди, безперечно, непересічної події минулого четверга в Чернігові відбулися урочистості. Спершу їх учасники поклали квіти до пам’ятного знака «Борцям за волю і незалежність України» за участю заступника голови, керівника апарату облдержадміністрації Володимира Приходька та заступника голови обласної ради Олега Обушного. Очільник обласної організації УНП Володимир Ступак тут же вручив фундаторам та активістам Чернігівської крайової організації Руху Почесні грамоти Української народної партії. Потім в обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм відбувся урочистий вечір. Щільно заповнений зал центру тепло привітали заступник голови, керівник апарату облдержадміністрацїі Володимир Приходько та заступник голови обласної ради Олег Обушний. Володимир Валентинович також вручив Почесні грамоти облдержадміністрації відомим рухівським активістам Сергію Чернякову та Івану Осадціву, а Олег Олексійович – Почесну грамоту обласної ради з пам’ятним знаком Володимиру Кузьменку за відновлення української державності, національне відродження та з нагоди 20-річчя створення Чернігівської крайової організації Народного руху України за перебудову. Про знакові події в житті крайової організації Руху

за період з 1989-го по 1991-й присутнім на вечорі нагадав колишній співголова крайової організації Руху Валерій Сарана, назвав поіменно фундаторів цієї громадсько-політичної організації. «Вони були першими, – зазначив він, – а першим завжди важче». Спротив тодішньої партійної номенклатури був сильним, але наступальний характер дій рухівців давав дедалі вагоміші результати. Це й відома не тільки в області чернігівська «ковбасна» революція – етап, коли Народний рух дуже гучно заявив про себе. І перша обласна конференція крайової організації, і участь у перших демократичних виборах, створення депутатської групи «Чернігів» у міськраді, підняття над міськрадою національного жовто-блакитного прапора тощо. Голова Чернігівської обласної організації Української народної партії і колишній заступник голови крайової організації НРУ за перебудову Володимир Ступак поділився спогадами про участь в Уста-

новчому з’їзді Народного руху України, що відбувся 20 років тому у Києві, в технологічному університеті. Серед його делегатів був і 21 представник від Чернігівщини. Володимир Федорович назвав їх імена, згадав і тих, кого вже немає серед нас і чию світлу пам’ять вшанували хвилиною мовчання. Очільник обласної організації УНП закликав продовжити боротьбу за українську Україну, а потім вручив Почесні грамоти міськради колишньому редактору рухівського друкованого первістка – газети «Громада» Віталію Москаленку та іншим активістам. Голова обласної «Просвіти», редактор «Сіверщини» Василь Чепурний відзначив вклад журналістів рухівського призову в утвердженні гласності на теренах Чернігівщини, зазначивши, що їм складніше це було робити, ніж іншим їхнім соратникам. Відома поетеса, авторка слів легендарної «Козачки», красива жінка з красивим голосом і кра-

сивою душею Надія Галковська привітала присутніх на вечорі зі сцени філармонійного центру не зовсім звично. Просто виконала перший куплет «Козачки» і продекламувала патріотичні рядки свого останнього поетичного твору. Вечір закінчився чудовим концертом знаних не тільки на Чернігівщині танцювально-хорових колективів і виконавців. Народний рух України за перебудову своє завдання справді виконав. А потім, зі здобуттям незалежності , почався новий, чи не найважчий етап – етап державотворення. Рух, по л іт и ч но с т ру к т уру в а вш ис ь, с п ри я в утворенню численних партій націонал ьнодемократичного спрямування, що посилило конкуренцію на ідейних змагальних майданчиках. Натомість це обернулося поглибленням роз’єднання демократичних сил у розумінні шляхів і перспектив державотворення, розвело колишніх соратників по різні боки електорального поля, а то й по обидві сторони політичних барикад, перетворившись у банальну боротьбу за владу. І це також рухівський урок, з якого слід робити висновки. Чим швидше, тим краще. Адже батьком, без перебільшення, нашої незалежності Рух став не випадково, а тоді, коли під його прапори просто змушені були стати люди різних професій, праві і ліві, партократи і демократи, що переконливо показав Всеукраїнський референдум 1991-го. Петро ГРОМОВИЙ

Повідомляє податкова

Куди керівники

витрачають мільйони –

невідомо

Щодо дотримання податкового законодавства під час виплат доходів громадянам податківці з початку року перевірили 207 юридичних осіб та 67 приватних підприємців. Кожна перевірка встановила порушення.

Ю

ридичним особам донараховано 8 млн. 588 тис. грн. На посадових осіб складені адмінпротоколи та застосовані штрафи. Приватним підприємцям донараховано 4 млн. 837 тис. грн. податку з доходів фізичних осіб, до них також застосовані штрафні санкції. Найпоширеніші порушення – надання матеріальних та соціальних благ громадянам без оподаткування, виплата доходів за рахунок «тіньових» коштів, ведення подвійної бухгалтерії, а також виплати позик задля ухилення від оподаткування. Нині продовжується відстеження підприємств, які мінімізують сплату податку з доходів фізичних осіб, конвертуючи кошти через розрахунковий рахунок. Приміром, приватне підприємство, яке розташоване в Чернігові, на території області проводило торговельно-посередницьку діяльність. У його штаті були 2 працівники, зарплата яких становила по 700 грн. Під час перевірки встановлено, що директору з каси підприємства видано на закупівлю товару понад 1,6 млн. грн. Про витрачені кошти авансовий звіт не складений, документів, які б підтверджували витрати на придбання продукції, немає. За результатами перевірки донараховано сплатити до бюджету більше 1 млн. грн. У ході перевірки іншого підприємства, яке також займалося на території області торговельнопосередницькою діяльністю, встановлено, що там значився лише 1 працівник, який обіймав посаду і керівника, і бухгалтера. Офіційно зарплата йому навіть не нараховувалася. Щоб не платити податки, вирішив отримати доходи в інший спосіб – зняв із рахунку майже 400 тис. грн. нібито на закупівлю товарів. Про витрачені кошти він не відзвітував. Документи, які б підтвердили такі витрати, не надав і під час перевірки. За цим фактом донараховано понад 260 тис. грн. Перевірками щодо легалізації робочих місць виявлено 2227 осіб, з якими не були укладені трудові угоди. Найбільше таких випадків у торгівлі та сфері надання послуг з перевезень. Також поширені факти залучення без угод підприємцями-підрядниками та субпідрядниками громадян до виконання малярних та штукатурних робіт. Такими фактами податківці занепокоєні найбільше, оскільки не лише втрачає бюджет, але й наймані працівники соціально незахищені. Уважно вивчивши акти виконаних робіт, можна помітити, що такі обсяги підприємець самотужки не забезпечив би. Як правило, у нього немає й відповідного досвіду. Саме таких підприємців днями запрошували до ДПІ у м. Чернігів. І коли їм надали відповідні докази, то діватися було нікуди. Один з таких роботодавців одразу оформив трудові угоди з 10-ма будівельниками, другим – з 3-ма, третій – з 6-ма, ще один – з 5-ма. Всі вони сплатили до бюджету єдиний податок та податок з доходів фізичних осіб. Відділ масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА в області

Єврокомісія

Чи продаватимуть наше молоко на європейських ринках?

В

Україну прибули інспектори Офісу харчових продуктів і ветеринарії Єврокомісії з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів. У межах візиту європейські чиновники планують відвідати підприємства, які в перспективі хотіли б постачати свою молокопродукцію на європейський ринок. Інспектори пробудуть в Україні до 20 вересня. За цей час вони мають відвідати 5 українських молочних підприємств. Якщо результати перевірок будуть позитивні, – то держкомітет ветеринарної медицини України отримає право самостійно вирішувати: які з підприємств можуть постачати свою продукцію в Євросоюз. Ці підприємства ще мають пройти сертифікацію, згідно з вимогами ЄС. До європейських магазинів українська продукція (в основному сир та сухе молоко) у кращому випадку потрапить через рік-два. Наталія ГАРБУЗ

Енергетика

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

3

Місцеве паливо за 770 грн.

зігріє, як газ вартістю 2500 грн. Ми щоденно чуємо про інфляцію, падіння національної валюти, ВВП… Тому дивно, що одне чернігівське промислове державне підприємство під час кризи не лише не зменшило обсяги продажу, а й наростило свої показники майже на 40%! Тим більше, що мова йде про ДП «Чернігівторф». Позитивних змін вдалося досягти через розумне господарювання керівника Сергія Вітренка, котрий прийшов на посаду директора у березні цього року. Енергетична незалежність – основа політичної незалежності, енергетична ефективність – основа економічного процвітання. Сьогодні ціна на газ та інші енергоносії постійно збільшується. Це призводить до енергетичної кризи. Але парадокс: у нас вистачає свого палива – торфу. Потенціал цієї галузі – величезний. Посудіть самі: дві тонни торфобрикету за ціною 770 гривень дають при спалюванні стільки ж тепла, як і тисяча кубометрів газу. Але газ коштує 2 500 гривень! Різниця очевидна. Як депутат обласної ради та керівник профільної комісії з питань енергетики Сергій Вітренко вивчав проблеми «Чернігівторфу» з 2006 року. Тоді, завдяки спільним діям облради та облдержадміністрації вдалося запобігти банкрутству державного підприємства. Тому Сергій Миколайович знав реальний стан справ на цьому підприємстві. Він був одним з розробників обласної програми переобладнання газових котелень на твердопаливні. У інтерв’ю «Деснянській правді» Сергій ВІТРЕНКО розповів про те, як і чому він очолив «Чернігівторф»: – За останні десять років різні бригади спритних ділків, змінюючи одні одних, фактично грабували державне підприємство, доводячи його «до ручки». Чесно кажучи, я був не в захваті від пропозиції з боку концерну «Укрторф» стати на чолі фактично помираючого підприємства. Спочатку відмовився взагалі. Тоді концерн пішов на хитрощі: вмовили мене побути виконуючим обов’язки й допомогти державному підприємству. Мені було цікаво перевірити свої сили, тому я й погодився. Рівно на півроку. Днями цей строк спливає…

– Яка ситуація була на підприємстві до березня цього року, і як вона змінилася нині?

– Коли я прийшов на «Чернігівторф», обсяг бюджетної заборгованості на підприємстві у два рази перевищував річний обсяг випуску та реалізації продукції! Пенсійні внески не сплачувалися впродовж чотирьох років! Сьогодні вдалося на 27 відсотків зменшити борги із заробітної плати, у 4,6 раза збільшити сплату внесків до Пенсійного фонду, на 38% – реалізацію продукції. Ми зламали негативні тенденції та заклали підвалини економічного росту.

– Усе за півроку? Як це вдалося?

– Ніколи не думав, що можу бути таким жор-

стким. Бізнес завжди орієнтований на результат, а ось державний менеджмент – чомусь на процес. Так привчили. Тому перше, що довелося зробити, – змінювати свідомість самих керівників структурних підрозділів. Налагодив фінансову дисципліну: заборонив директорам філій робити прямі грошові видатки з прибуткової каси, а натомість спрямував кошти від продажу торфопродукції безпосередньо в банк. Це зробило фінансові потоки прозорими. Крім того, заборонив продавати продукцію за цінами, нижчими від економічно обґрунтованих. Раніше це провокувало зростання боргів із заробітної плати та до бюджету. Керівники більше не відпускають продукцію безоплатно та без укладання господарських договорів, колись це призводило до виникнення сумнівної дебіторської заборгованості. Довелося позбутися послуг численних посередників, які раніше годувалися за рахунок робітників, та налагодити контроль за випуском продукції, що унеможливило крадіжки. Також посилив відповідальність керівників за несвоєчасну виплату зарплати працівникам. Введено було й режим жорсткої економії обігових коштів: ми перестали фінансувати будь-які витрати, не пов’язані з видобутком

торфу та виробництвом торфобрикетів.

– Чи оновлювали інфраструктуру підприємства?

– Так. У підготовку підприємства до сезону вкладено більше ніж 150 тис. грн. матеріальних витрат. Із наявних у використанні на підприємстві земель, станом на квітень ц.р., в експлуатації фактично перебувало 35% усіх полів видобутку торфу. Тому у травні-червні повністю прочистили магістральні

Ірванцівський торфобрикетний завод

та валові канали полів, чого не робилося впродовж восьми років! Загалом обсяг земельних робіт з відновлення іригаційних споруд становив більше 15 тисяч кубічних метрів. За цей період капітально відремонтовано торфобрикетний цех на Смолинському торфобрикетному заводі (вперше за сім років). Наразі він працює з потужністю виробки торфобрикету 120 тонн за добу (збільшили практично наполовину).

– Як же працюватиме підприємство, після того, як Ви залишите посаду?

– Ми провели переговори з партнерами та підписали перспективні контракти, що «годуватимуть» підприємство на роки вперед. Я вивчав досвід литовців, фінів та білорусів у запровадженні нових технологій у комунальній енергетиці за рахунок раціонального використання та ефективного спалювання продуктів торфовидобутку. Це дало змогу

Ось яке воно місцеве паливо - торф!

врахувати, і, відповідно, запобігти виникненню в майбутньому критичних моментів, які могли б перешкодити розвитку підприємства. Все це дало свої результати.

– І скільки ж державних коштів витратили на закордонні відрядження?

– Жодної копійки. Легше витратити свої гроші, аніж потім довго доводити, що ти не верблюд. Бо у нас так повелося, що доброго слова про свою роботу не почуєш, а ось облити брудом бажаючих вдосталь. Тому в свій автомобіль я не залив жодного літра дизпалива за рахунок підприємства.

– Які Ваші подальші плани?

– Формат державного підприємства не дає можливості реалізувати інвестиційні проекти. У нього приватний капітал кошти вкладати не буде. А вкладати є в що. Тут треба виробити такий формат співпраці державного і приватного капіталів, який був би вигідним для обох сторін. Тільки недолугий підприємець думає, що він може щось виграти, коли інший програє. Я ж працюю в бізнесі за формулою: виграш-виграш.

– Які проекти, на Ваш погляд, можна реалізувати на цьому підприємстві, і взагалі в торфовидобувній галузі?

– Їх чотири. Перший полягає у подальшому збільшенні ефективності використання енергетичної сировини, адже просте спалювання торфобрикету неефективне. Тому треба застосовувати газогенератори та когенераційні установки, аби збільшити коефіцієнт корисної дії та перетворити специфічну теплову й нетранспортабельну енергію торфу в універсальну електричну, яка за собівартістю набагато нижча від тієї, яку продають обленерго та ще й на умовах передоплати.

Другий – переобладнання газових котелень на твердопаливні. Розрахунки й практика показують, що це економічно вигідніше для невеликих (від 1 до 5 гігават) котелень, і дозволить не підвищувати тарифи на тепло та гарячу воду, адже в торфі немає ні валютної, ні політичної складової. А за нинішньої ціни на газ переобладнання котельні окупає себе за один сезон, тим більше, що економічний та соціальний виграш – великий. Тому ми відпрацювали пілотний проект та техніко-економічне обґрунтування переобладнання енергозабезпечення цілого містечка. Це вигідно і для торфобрикетного заводу – вдвічі збільшиться обсяг виробництва, і для територіальної громади – люди отримають дешевше тепло. Третій проект пов’язаний з енергозбереженням та розвитком альтернативних джерел енергії. За оцінками фахівців, ми викидаємо «на вітер» до 30% теплової та електричної енергії! Марнотратство – традиція, яку треба ламати. Четвертий – створення енергосервісних компаній. Потрібна не лише дешева енергія, а й відповідна інфраструктура її дистрибуції та обслуговування.

– Напрямків роботи багато… Можливо, Вам було б зручніше втілювати ці проекти, залишаючись працювати на «Чернігівторфі»?

– Вважаю, це буде нечесно. Але я працюватиму над цими проектами, проте за межами роботи на державному підприємстві. Щодо «Чернігівторфу», то як депутат обласної ради й надалі допомагатиму підприємству, аби там знову не почався дерибан, а люди не сиділи без зарплати. Наталія ГАРБУЗ Фото Миколи ТИЩЕНКА

4

Як живеш, віддалене село?

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

А та Верба край дороги... Не одна верба, а довгий ряд зеленокосих красунь уздовж дороги аж до самісінького села, яке так і зветься Верба. Втім колись назва села була іншою – Церковище.

– На пагорбі стояла дерев’яна церква, – розповідає сільський голова Галина Яківна Старовойт. – Та, за переказами, під час служби стався зсув грунту і церква разом з людьми провалилася. Налякані жителі села переселилися поближче до річки Багачки і збудували там нову церкву. На молебень збиралися жителі не лише найближчих сіл, а й навіть з Авдіївки. На поромі переправлялися через річку. І коли паромник запитував, де причалювати, люди показували на вікову вербу неподалік церкви.

– Верб і нині і в селі, й довкіл нього багато, – продовжує розповідь Галина Яківна. – Може, тому й село так назвали – Верба.

М

ісцевість тут у ярах та узвишках, поля куці, грунти високим балом родючості не відзначаються. Зате є чималі поклади глини. Недарма ж колись тут діяв цегельний завод, розвинулося гончарство. Довколишні ліси щедрилися грибами і ягодами.

– Ще донедавна на території сільради працювало кілька грибоварень, – розповідає сільський голова. Після закінчення Білоцерківського сільгоспінституту Галина Яківна разом з чоловіком Михайлом Івановичем приїхали працювати в його рідне село Вербу. Молодих спеціалістів охоче прийняв колгосп «Більшовик». Чоловік Галини, крім основної роботи, знайшов утіху у бджолярстві. У його роду пасічникували всі – від прадіда до батька. Ось і Михайло прилучився до «солодкої» справи.

– І нині в чоловіка найбільша в селі пасіка – 17 вуликів. А раніше у нас та і в сусідніх Осьмаках кожен третій господар мав бджіл, і, либонь, кожен другий гончарював. Принаймні на кожній вулиці було кілька гончарень. Об’єднувалися сусіди, родичі. Одні глину заготовляли, стругали, вимішували, а горшки, миски, глеки, інші вироби – то вже справа рук майстрів. За останні два десятиріччя життя вельми змінилося у Вербі і сусідніх Осьмаках. Аграрна реформа так трусонула колгосп, що він розла-

мався, як весняна крижина. Та на відміну від багатьох сіл у Вербі не розтягли по дворах майно, не занехаяли землі. Господарство по частинах забрали в оренду Іван Нікитенко, Володимир Бородюк (поле) і Олександр Кохась (ферми, точніше, те, що від них залишилося). Так чи інакше, а люди мають роботу – хто сезонну, а хто постійну. З розширенням газифікації попит на глиняні горщики знизився. Та й старі майстри-гончарі відходили за межу Вічності, а молодшим ця справа не припала до смаку – марудка, виснажлива, а заробітки копійчані. Отож у Вербі вже на гончарстві поставлено крапку, в Осьмаках це ремесло тримається на одній людині – Андрієві Малашті.

– Щоб краще жити, ні у Вербі, ні в Осьмаках не розширюють домашніх ферм. Далеко не кожна сім’я навіть одну корову тримає. Свинарство теж не в пошані. Люди вибрали іншу, не менш невдячну і важку справу: на городах розширили площі під картоплею. У кого бульби на всіх 50 сотках, а хто має техніку, садить крохмалисту на 2-3 гектарах.

– Врожай нинішнього року невеликий, – розповідає сільська головиха. – На третину, а, може, й наполовину нижчий торішнього. Засуха зашкодила картоплі. Та якщо торік заготівельники платили по 1,40 гривні за кілограм, то нині купують бульби на 10 копійок дорожче. Виробники у явному

Сільський голова Галина Старовойт з чоловіком Миколою Івановичем на домашній пасіці

програші, але, на жаль, не вони диктують ціни.

– А вирощуванням картоплі зайнялися, швидше всього, тому, що не треба нікуди їздити з урожаєм, – пояснює вибір вербівців Галина Яківна. – З двора заберуть. Це добре. Погано, що так дешево. Вербівка ще людне село. У ньому 670 жителів, у школі навчається понад 80 учнів, працює дитсадок, ФАП, будинок культури. У сусідніх Осьмаках більше порожніх хат, та село, де колись був колгосп і налічувалася не одна сотня жителів, потроху вичахає. Молодь виїжджає, батьки старіють. Старіють і Осьмаки – село, де розкошує природа, але, на жаль, стихає життя.

Втрачає славу гончарська справа Андрій Малашта з дружиною Раїсою, як й інші жителі Осьмаків і Верби, залишили гончарство і зайнялися хоч і не легким, та нині все ще прибутковим бізнесом – вирощуванням картоплі. Отож, як і очікувалося, Андрія Миколайовича побачив не за гончарським кругом, а на городі, де чоловік з дружиною копали картоплю.

– Ось зберемо врожай, то, може, знову замісимо глину. Кортить за кругом посидіти. Я ж хоч і в колгоспі робив аж до 98 року, а гончарства не полишав. Уже ніхто ні у Вербі, ні в Осьмаках цим ділом не займається. А я ще і майстерню маю і он в кінці городу невеличкий сарайчик, там обпалюю висушені глинянки. Раніше гончарі розписували свої глеки і я до цього художества пристрасть мав. Ми як би змагалися один з одним у кого ліпше вийде, – згадує Андрій Миколайович. – А тепер не той вже інтерес.

– Хочете побачити, як робить гончарський круг – веде у хату-майстерню. – Цей круг я сам робив. Ось так сідаю, кручу ногою, а рука має добре глину відчувати. Тоді виріб гарний вийде, – відчувши інтерес до гончарської справи, розговорився майстер. Майстерня в Андрія Малашти – сусідська хата, яку купили з бабою. Тепер там глиняне диво народжується. На жаль, не так часто, як хотілося б діду Андрію.

– Колись ми свої вироби продавали не тільки в Коропі, Новгороді-Сіверському, а й в Росію возили. А тепер возимо хіба на якісь виставки.

Сім’я гончарів – Андрій і Раїса Малашти

– З весни глиною не займаюся. Он тих виробів повний сарай, а покупців катма. Хіба хто глек замовить чи миску, а на горшки зовсім попит упав, – каже чоловік. – Мені вже за сімдесят. Гончарювати почав мо’ з п’ятнадцяти літ. Життя змусило. Батько з війни не вернувся, мати щодня в полі трудодні заробляла, на які макуху давали та побите мишами зерно. В Осьмаках і Вербі тоді гончарство процвітало. За продані на базарах вироби можна було щось купити і з продуктів, і з одягу. Отож і я ходив по сусідах, придивлявся, як горшки робляться. А тоді й сам накопав червоної глини, домішав білої, вибрав з неї камінці, заміс зробив. Не пам’ятаю вже, у кого взяв старенький гончарський круг. І пішло-поїхало.

– А що нині, – зітхає дід Андрій. – Уже й глину важко заготовити. Та ми з бабою ще б наробили і мисок, і глеків, були б покупці.

– Так воно, так, – погоджується з чоловіком Раїса Василівна. – За картоплю теж не багато вторгуєш. Але ж картоплю викопав – і продав. А горщиків он скільки, – відчиняє сарай, де рівними рядами лежать різної місткості і різних форм глиняні вироби.

У нових будинках мало хто печі ставить. У глиняних горщиках уже борщу не варять. Ось і забувається гончарське ремесло. Скоро і його в музей здадуть. У Ріпкинському районі теж гончарство процвітало, а тепер там, може, і зосталися гончарі, та вже за кругом не сидять. А я ще нароблю глеків і макітер. Люди для молока беруть. А що не продасться – не біда. Мій товар часу не боїться, – не втрачає оптимізму дід Андрій. Тим не менше, гончарське ремесло втрачає традиції, а вироби з глини старих майстрів стають музейними експонатами. Як не прикро, але це так.

Випробування долею Важко звикати до старечої немочі. Та роки неспинні. Наче б недавно Катерина Гнип з ланкою в поле ходила, а ввечері поспішала в будинок культури на репетицію фольклорного ансамблю «Вербиченька». А нині вже не ходить – ковиляє по городу бабуся Катя. Ноги, мов чужі, не слухаються, і сила витекла з рук. Як-не-як, а бабі Каті вже 82 роки. З них

82-річна Катерина Яківна Гнип

сімдесят з гаком вона працювала. Важко, щоденно.

– Нас у батьків було 7 дітей. На всіх пара постолів. Доки тепло, не біда, а як холоди настануть, у школу немає в чому йти. Та до сусіда погуляти хоч босяком біжи по снігу, – згадує Катерина Яківна. – Із родичів у мене залишилися брат Микола, він на десять годків молодший, і сестра Ксеня. Вона вже до мене не ходить, хоч в одному селі живемо. Ноги не слухаються, а я ще навідую сестричку. До неї доля змилостивилася: чоловіка хазяйновитого послала, сина Володю. Він і досі головує у Покошичах. Кажуть люди, за таким хазяїном добре живе село. А в нашій Вербі на три руки поділили колгосп. Та мені вже те ні до чого. І я новим хазяям не згоджуся. Хай молодші роботу порають. Я своє відробила. Нездужаю вже і латочку городу картоплею засадити. Та мушу. Не буду ж у сусідів картопельки просити. І курочок я тримаю. Їх теж годувати треба. Як почалася війна, Катерині лише 13 років виповнилося, та вже мати брала дочку в поле. Від ранку до вечора ходила з сапкою між рядами кукурудзи і картоплі. Перед війною на обід куліш варили. Пісний, пшоняний, а на свята засмачений старим салом. Але вдома і такої їжі не було. Про оплату праці ніхто й не думав. Дадуть мішок пашні в кінці року – і тому раді. Після війни ще важче було. Молодих чоловіків на фронтах побило. Техніки ніякої. Катерина орала поле і коровами, і кіньми. Та хоч оранка і не жіноча справа, але ця робота важкою не вважалася.

– Я здоров’я взимку на торф’яниках поклала, – каже баба Катя. А як було. До трактора чіпляють двоє саней – більші і менші. На менших всідаються жінки з важкими металевими ломами.

– На мені куфайчина стара-престара, вся вата з неї вилізла і постоли. А мороз лютий. Доки доїдемо до торф’яників, кістки промерзнуть. А коли помахаєш важезним ломом, б’ючи торф, так розпашієш, що й куфайку скидаєш. Молода була, хіба ж думалося про здоров’я, – зітхає бабуся.

– А ще не забуду, як у 47-му голодному році гнилу картоплю на полі збирала.

Уночі, бо за те гниляччя могли і в тюрму посадити. Уже вранці ідеш додому, а в церкві дзвонять на службу. А мені аби наїстися та відігрітися. Були люди, які лучче жили, а ми бідували. Після війни я вже дівка, гуляти хочеться. До клубу ходила, а всередину зайти стіснялася. Одяг на мені з чужого плеча та і той латаний і постоли на ногах ношеніпереношені. Якось зимою йду з гулянки, промерзла вся, а за мною парубок ув’язався. «Чого ти, дівчино, тікаєш?»

– питає. А що я мусила казати, що в мене обувка – гумові колоші на босу ногу. А мороз – аж тріщить. Таке вам скажу: за будь-кого не хотілося заміж виходити, а путнє ніщо не прибилося до нашого двору. Ось я і самую цілий вік, – знову зітхає бабуся. Та нараз оживає: – А знаєте, і не жалію. Як прожила, так і прожила. Мене робота на світі тримала. Крім колгоспної, ще справу мала: у нас у Вербі гончарів було повно. Я набирала в них товару – і на базар. Ниньки це легко казати: на базар. На двоколісний візок клала сотню горщиків, упрягалася і пішечки з тим товаром як не в Бахмач чи Борзну, то в Новгород-Сіверський.

– Ночувала, де приходилося – у полі, в когось на сіннику чи в дворі на моріжку. Тоді горщики купляли люди. І я хоч і невеликий, та навар мала.

– Повезло мені уже перед пенсією, – посміхається Катерина Яківна. – Взяли мене в сільраду посильною. – Хіба то робота? А люди ж, бува, цілий вік отак трудилися. А тепер ще й скриплять: ноги болять, спина ниє. Поробили б вони з моє, не так би заспівали.

– Та що тепер казати, – махає рукою бабуся, – життя прожито. Кому яка доля випала. Мені медом ніхто скибку хліба не мастив. І ні на кого я не жаліюся. Он співати ходила в наш ансамбль. Нас усюди возили, нам раді були. Отоді я ще пожила добре. Як там кажуть: життя прожити, не поле перейти. А я перейшла поле і ратаєм, і сівачем. І досі без роботи не можу. Хто сидить, склавши руки, той не живе. А я живу! Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Фото автора Коропський район

Кооперація

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

5

Ніна Бакай:

«І досі не уявляю, як можна на півдня закрити магазин?» Не віриться, що колишні універмаги, сільські магазини сьогодні можуть достойно конкурувати з приватними сучасними супермаркетами та ринком. А ось у Коропі – конкурують, причому успішно. І справа тут не в малій кількості приватників: їх у райцентрі аж п’ятдесят. Справа в людях, які змогли в нинішніх умовах поставити кооперацію на достойний рівень. У Коропі проживає близько п’яти тисяч чоловік. Із них половина – пенсіонери та майже тисяча – діти. Тому працювати з прибутком у таких умовах – гідно поваги.

к вдалося вибратися з занепаду, розрахуватися з боргами й сьогодні успішно працювати, про це розповідає директор ПСК «КООПУНІВЕРМАГ» Ніна БАКАЙ. Ця жінка 30 років віддала кооперації. Пройшла всі економічно непевні часи. Але завдяки природній впертості й наполегливості їй вдалося підняти коропську кооперацію на високий рівень. Кажуть: криза, криза, але коропчанам вона не заважає. За сім місяців цього року «КООПУНІВЕРМАГ» перерахував 307 тис. грн. податків, що на 31 тис. грн. більше, ніж за відповідний період 2008го. І магазини свої оновлюють: цього року на капітальний ремонт використали 95 тис. грн., ще 16 тисяч – на купівлю торгового обладнання. До складу коопунівермагу входить 18 магазинів, власний кондитерський цех і кухня. Є два промислові магазини – будівельних матеріалів та господарчих товарів і галантереї.

– Ніно Іванівно, як нині вдається конкурувати на ринку, адже умови вашої праці дуже відрізняються від приватників?

– А у нас колектив такий підібрався: працюють, як бджілки. Коли Україна отримала незалежність, почали з’являтися приватні магазини, а кооперації прийшли у занепад. Ми тривалий час «ганялися» за ціною, щоб була нижчою, ніж у конкурентів. «Дознижувалися» до того, що почали працювати собі в збиток. Дивлюся, вже й підремонтувати той магазин немає за що, а люди все одно йдуть на ринок. І тоді я зрозуміла: треба створювати сервіс.

– А за що ж його створювати, коли коштів немає?

– Ми брали банківські кредити й вкладали їх у нашу кооперацію. Усі ремонти робили своїми силами, жодної людини додатково не наймали. Після роботи приводили в порядок магазини. У нас навіть поняття такого не було: закрити магазин, хоча б і на півдня. І виручку втратиш, та й конкуренти за цей час зароблять. Самі розумієте: 5 тисяч населення – тут за кожну людину «воювати» треба. І ось років п’ять тому покупці масово повернулися до нас. Ми відповідаємо за те, що продаємо: продукція якісна, зберігається при дотри-

Я

манні режиму вологості й температури, а не так, як на ринку…

– Період становлення був довгим?

– Так. Не встигли ми розрахуватися з боргами, як до нас приєднують заклади громадського харчування зі стотисячними зобов’язаннями. Вилізли з цієї боргової ями, – знову щось нам передають. Це тепер деякі купують підприємства, а до боргів жодного стосунку не мають. А тоді передавали з усім «багажем»…

– Як переживаєте часи сьогоднішньої кризи?

– Майже 70 відсотків нашої торгівлі – продовольча група. Усе інше, – будівельні матеріали, побутова техніка, інші промислові товари. Цього року юридичні особи менше замовляють будівельних матеріалів. Люди через те, що власних ко-

нещодавно нас приєднали до Кролевця (Сумщина), бо до нього 45 км, а до Чернігова – більше сотні.

– Чи складно працювати з постачальниками?

– Нам довіряють. Буває, бачиш людину вперше, а вона вже лояльно до тебе ставиться. Ось два місяці тому нам у магазин привезли шість моторолерів для продажу. Кажуть: «Продасте – гроші перерахуєте». А нам що? Хай собі стоять. Вже один, до речі, залишився…

– Тобто, у Вас широкий асортимент товарів…

– Так, у нас навіть квіти у вазонах є. Особливо взимку торгівля ними йде «на ура».

– Напевно, ви слідкуєте за цінами конкурентів…

пують випічку. На замовлення й короваї робимо. До речі, за сім місяців цього року ми вже виготовили продукції на 400 тисяч гривень.

– Чи є у вас якісь заклади харчування?

– Поки що тільки кафетерії в магазинах. Ресторан ми закрили, бо він не конкурентноспроможний (застарілий, а поряд новенький заклад відкрився). Цього року думали відкрити кафе, але не вийшло… Магазини ми опалюємо газом, а минулого року він був для нас надто дорогий. Тому вирішили купити котли для опалювання, які працюватимуть на твердому паливі. На це витратимо гроші, які збирали на ремонт. А котли раціональні: до шести годин можна вугілля не підкидати.

штів немає, а кредитів не дають, майже не беруть меблі та побутову техніку. Та й літо минуло гірше, ніж торік. Раніше ми заробляли за рахунок гостей: діти до батьків приїжджали, онуки… А цього року торгівля йшла слабше…

– А чи є заборгованість із заробітної плати?

– Жодного дня прострочки! Ми не дозволяємо собі такого, адже люди працюють з ранку до вечора, стараються… Я оптиміст, тому впевнена: викрутимося, і не таке переживали…

– Де замовляєте продукцію?

– В основному, у Чернігові. Хоча всеукраїнські компанії останнім часом почали перерозподіляти регіони. Раніше продукцію постачали з обласного центру, а

– Звичайно. Але більше за ними не ганяємося. Одні товари у нас дешевші, інші дорожчі… Але покупець обирає саме нас.

– Розкажіть про ваш кондитерський цех…

– Він у нас маленький, працює всього вісім чоловік. Виробництво йде лише вночі. О пів на сьому починається розвозка товару в магазини. Тому вранці торгові точки відкриваються вже зі свіженькою випічкою. Щоправда, обладнання в цеху стареньке, треба буде замінювати його. Але це пізніше…

– А що випікаєте?

– Хліб, батони, сайки, плетінки, торти, рулети, печиво, тістечка… Досить широкий асортимент. У нас і підприємці ку-

– Опалення – в першу чергу... А кафе так і залишиться мрією?

– За зиму щось зробимо. Приміщення є, його лише до ладу довести треба. Тож і не сумнівайтеся, найкраще кафе в районі відкриємо. Ось так живе кооперація в Коропі. Торгові точки працюють без перерви і вихідних з 7 до 22 години. Біля кожного магазинчика – урни й майданчик для велосипедів. Біля входу – квіти. Чистенько, гарненько... І не скажеш, що це магазин кооперації, а не приватний заклад.

смт Короп

Наталія ГАРБУЗ Фото автора

6

Свято

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

Тих днів не змовкне слава

П

рацівники Чернігівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів вітають з професійним святом – Днем працівника нафтової, газової та нафтопереробної промисловості – свого шанованого керівника, справжнього фахівця, який дбає про колектив і немало зробив для розвитку підприємства, добру і чуйну людину, що завжди допоможе, підтримає у будь-якій життєвій ситуації

Бахмач вшанував визволителів З нагоди 66-ї річниці визволення Бахмача від німецько-фашистських загарбників минулої середи у райцентрі відбулося покладання квітів до монумента «Танк». Потім представники влади і громадськості, жителі і гості міста попрямували урочистою ходою до меморіалу Слави, де відбувся мітинг-реквієм, а священики Української православної церкви відслужили літію загиблими воїнами-визволителями.

В

иступаючи перед присутніми, голова Бахмацької райдержадміністрації Микола Булах подякував ветеранам за їхній безприкладний героїзм, за мирне небо над головою, побажав їм довгих років життя, бадьорості духу, життєвої наснаги й оптимізму. Зокрема, він звернувся до молоді та земляків із закликом бути гідними подвигу батьків і дідів, справжніми патріотами рідного краю та займати чітку громадянську позицію. В урочистостях взяли участь ветерани 75-ї Бах-

Олександра Михайловича ГАВРИША. І зичать йому міцного здоров’я, багато років плідної праці у такій важливій і нелегкій справі, а також родинного тепла, особистого щастя і всіляких гараздів.

17 молодят зареєстрували шлюб у день трьох дев’яток З а офіційними даними, кожного дня одружуються близько 20 пар. У будній день це 10-12 пар, а у вихідний ця кількість досягає майже 52. Але такі дати як 7.07.2007, 8.08.2008 та 9.09.2009 більшість закоханих вважає особливими, тому і прагнуть одружитися саме цього дня. За словами працівників Палацу урочистих подій, минулого року 8.08.2008 зареєстровано 55 шлюбів. Але в цьому році, така цікава дата як 9.09.2009 випала на середу, тому цього дня 17 пар зареєстрували свій шлюб. Зазвичай в середу бажаючих розписатися мало, тому 17 шлюбів можна вважати максимумом.

– Що є найцікавішим, молодят зовсім не лякали ці дев’ятки, навпаки, коли дізнавалися, що вони роз-

мацької стрілецької дивізії, яка визволяла місто, Георгій Гедройц, Іван Притиченко та внучка командира дивізії генерал-майора Горішного, котрі прибули з Харкова. Для жителів і гостей райцентру у сквері організували святкову концертну програму. Школи міста представили тематичну виставку квіткових композицій «Мирне небо рідної землі». Текст і фото Віктора КОШМАЛА

Доброго дня, вельмишановна редакціє газети! Успіхів вам у роботі, творчої наснаги та гострого пера! Щиро дякую вам за надруковані у «Деснянці» мо мої матеріали про «коров’ячі справи». Сьогодні моя розмова на іншу тему, можливо, знайдеться в газеті місце,

щоб їх надрукувати. Адже як не важко жити сьогодні на селі, та знаходимо час, щоб чимось порадувати односельців, відволікти їх хоча б на годину від невлаштованості сьогоднішнього буття. Моя розповідь про свято рушника:

«А мати вишивала рушники...»

Н

а таку тему відбулося в Красноставі свято рушника, підготовлене будинком народної творчості спільно з сільською бібліотекою. В залі була розгорнута експозиція рушників, яка включала три розділи. Рушники кролевецькі – 18, старовинні, яким більше 100 років – 11, нинішніх вишиванок – 47 штук. Крім того широко були представлені вишиті доріжки, серветки, давній національний одяг – вишиті сорочки, плахти, корсетки тощо. … Рушник на стіні. Наш давній український звичай. Колись не було в нас жодної оселі, якої б не прикрашали рушники –

вони всюди палахкотіли багатством кольорів. Хата без них, говорили в народі, що родина без дітей. Рушник з давніхдавен був обличчям оселі. По тому, скільки було рушників і яких, формувалася думка про хазяйку та її дочок, про їх охайність, вправність, майстерність та працьовитість. Хліб і рушник – одвічні людські символи. Хліб на вишитому рушнику це – ознака гостинності нашого народу. Вишитий рушник підносив настрій, формував художній смак, був взірцем людської працьовитості. Недарма казали: рушник, як доля, на ньому люди вишивали своє життя. З рушником

ушановували появу немовляти в родині, з ним виряджали в далеку дорогу батька чи сина, чоловіка чи коханого, одружували дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в останню дорогу, ним прикривали на столі хліб. Крім обрядової, рушники виконували й побутову функцію, як-то: утирач (для рук та обличчя), стирок (для посуду, стола й лави), покутник (ним прикрашали на покуті ікони Богів), плечовий (для пов’язування сватів), подарунковий, обрядовий (весільний) тощо. Про все це йшлося в літературно-музичній композиції «Пісня про рушник».

Нині цей пласт вітчизняної культури безнадійно втрачається. Мало знайдете в селі хат, де б розмаїттям кольорів сяяли на стінах заузорені рушники, ще менше дівчат, які вміють вишивати і довгими осінніми чи зимовими вечорами мережать узори на рушниках чи гаптують своїм коханим сорочку. Хоча рушник у своїй основі і не вийшов з народного ужитку, але користуємося, в основному, купленим. У виконанні самодіяльних артистів прозвучали пісні «Ласкаво просимо», «А льон цвіте синьо-синьо», «Моя ти земле калинова», «Рідна мати моя», «Два кольори», «Мамина со-

пишуться саме 9.09.2009, дуже раділи цьому і жодна пара не скасувала свого рішення, – розповіли співробітники Палацу урочистих подій. За словами Тетяни та Костянтина Куранкових, які розписалися саме 9 вересня 2009 року, цю дату вони спеціально не обирали, все вийшло випадково. Але подружжя зовсім не вірить у пророкування та гороскопи, навпаки, за словами Костянтина, була б його воля, взагалі 13-го б одружився... Руслана ШИРАЙ

рочка», «Вишиванка» та інші твори. Учасники самодіяльності піднесли гостям великі запашні короваї, виготовлені організаторами свята. Допомогу в проведенні надали підприємці Ю. Петренко, В. Литовченко, В. Андрущенко, В. Паляничко. Активну участь в організації та проведенні свята взяли також О. Радченко, А. Шульга, заввідділом культури Борзнянської райдержадміністрації О. Кашперко – зробив музичний супровід свята. Слід також сказати добре слово про В. Ярошенко, В. Радченко, О. Осипенко, О. Ловейко, А. Северин, А.І.Шульгу, О. Хоменко, К. Радченко, О. Дмитраш, В. Кривошей, О. Феськовій та ін., які надали свої роботи для виставки. Прикро, що ця експозиція через брак приміщення проіснувала зовсім недовго і її переглянуло мало відвідувачів. Григорій ШУЛЬГА, директор будинку народної творчості с. Красностав Борзнянського району

Спорт

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

На призи клубу

Підкоряють футбольні вершини У

ського клубу «Шкіряний м’яч», заслужений майстер спорту Андрій Біба, перший віце-президент аматорського футболу України Олександр Каденко, завідуючий відді-

лом фізичної культури і спорту облдержадміністрації Микола Лазаренко, начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Анатолій Залєський. Також відзначено юних майстрів за удари на точність. Це – Віталій Дорош з Вінниці і волинянин Олександр Меткобожик. Кращим воротарем визнано Дениса Жмирю з Чернігова, захисником – Ярослава Червака з Мукачева, півзахисником – Максима Дубенкова з Вінниці, а нападником – Артема Мітченка з Києва. Спеціальний приз дістався бомбардиру Валентину Овчарову з Дружківки. А кращим гравцем фінального турніру став волинянин Богдан Мельник. До того ж він ще й переміг у турнірі жонглювання м’ячем. Віктор БЕРЕГОВИЙ

«Золота осінь-2009» Цими днями у Киїнці Чернігівського району проходив ІІ етап Всеукраїнських змагань з футболу серед школярів «Золота осінь-2009». о фіналу вийш ли команди з М.Коцюбинського, Седнева, Киїнки, Р.Слободи, Анисова та Киселівки. Але за порушення регламенту змагань (віковий ценз) була знята команда Анисова. Увирішальному поєдинку зустрілися футболісти з Киселівки та М.Коцюбинського. Лише наприкінці поєдинку ко-

23 серпня - 10 вересня

У десятці найсильніших Група А

Всеукраїнські, шкільні

Д

Жіночий футбол

Без коментарів: тільки статистика

Фото Віктора КОШМАЛА

Чернігові відбувся фінал Всеукраїнських змагань з футболу на призи клубу «Шкіряний м’яч» серед школярів молодшої вікової групи (1998 р.н.). Окрім господарів – учнів з ЗОШ №35, змагалися ще сім команд. Спочатку ігри проходили у двох групах – по чотири команди. За результатами одноколового турніру визначалися лідери і аутсайдери. У грі за сьоме місце чернігівці були сильнішими за однолітків з ЗОШ №29 м. Суми. Напружено проходив матч за п’яте місце. Перемогла команда ЗОШ №6 з м. Дружківка Донецької області, яким протистояли юні футболісти ЗОШ №16 м. Кіровоград. Бронзові медалі дісталися вихованцям ЗОШ №27 м. Вінниця у матчі з командою ЗОШ №6 м. Мукачеве Закарпатської області. Цікавим і видовищним був фінальний поєдинок. На два м’ячі футболістів з НВК №3 м. ВолодимирВолинський Волинської області їх суперник з київської ЗОШ №170 відповів лише одним. Медалі та кубки вручили чернігівський міський голова Олександр Соколов, президент Всеукраїн-

7

манда М.Коцюбинської гімназії змогла провести вдалу комбінацію і забити переможний м’яч у ворота більш досвідчених суперників. Третій призер – команда з Седнева. Куратор змагань начальник Чернігівського райвідділу внутрішніх справ Сергій Бондар вручив кубки, а ще й усім командам – книгу «Міліція

Чернігівщини». Сергій Віталійович теж захоплюється спортом, тож уважно спостерігав за фінальним матчем і відзначив кращого гравця – Євгена Польгуя з Киселівки. Сергій Бондар сподівається, що подарована учасникам книга допоможе учням у виборі майбутньої професії. Назар ПОЛІЩУК

Група С

Група В

Україна – Нідерланди – 0:2 Фінляндія – Данія – 1:0 Україна – Данія – 1:2 Нідерланди – Фінляндія – 1:2 Фінляндія – Україна – 0:1 Данія – Нідерланди – 1:2 І М О Фінляндія 3 3:2 6 Нідерланди 3 5:3 6 Данія 3 3:4 3 Україна 3 2:4 3

Німеччина – Норвегія – 4:0 Ісландія – Франція – 1:3 Ісландія – Норвегія – 0:1 Франція – Німеччина – 1:5 Норвегія – Франція – 1:1 Німеччина – Ісландія – 1:0 І М О Німеччина 3 10:1 9 Франція 3 5:7 4 Норвегія 3 2:5 4 3 1:5 0 Ісландія

Англія – Італія – 1:2 Швеція – Росія – 3:0 Італія – Швеція – 0:2 Англія – Росія – 3:2 Росія – Італія – 0:2 Швеція – Англія – 1:1 І М О Швеція 3 6:1 7 Італія 3 4:3 6 Англія 3 5:5 4 Росія 3 2:8 0

Чвертьфінали

Фінляндія – Англія – 2:3 Нідерланди – Франція – 0:0 (по пенальті 8:7) Німеччина – Італія – 2:1 Норвегія – Швеція – 3:1

Півфінали

Нідерланди – Англія – 1:2 (основний час 1:1) Німеччина – Норвегія – 3:1 Капітан збірної України Олена Мазуренко завершила кар’єру гравця

Фінал

Англія – Німеччина – 2:6

Десятка кращих збірних Європи 1. Німеччина 2. Англія 3. Нідерланди 4. Норвегія 5. Франція 6. Фінляндія 7. Італія 8. Швеція 9. Данія 10. УКРАЇНА 11. Ісландія 12. Росія

Тетяна Чорна, Людмила Пекур та Олена Ходирєва

Німеччина всьоме стає кращою у жіночому футболі Європи, причому п’ятий раз поспіль!

• 1984 р. – Швеція; • 1987 р. – Норвегія; • 1989 р. – ФРН; • 1991 р. – Німеччина; • 1993 р. – Норвегія; • 1995, 1997, 2001, 2005, 2009 рр. – Німеччина. Оксана Яковишин бореться за м’яч

З 22-х гравців, які їздили до Фінляндії на Євро-2009, 15 – вихованці (колишні і теперішні) чернігівської «Легенди». Найпомітнішими на чемпіонаті були Людмила Пекур та Оксана Яковишин. Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ Дарина Апанащенко таки забила гол датчанкам

8

Герої спорту

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

Наставник бобровицьких богатирів Микола Мольченко ...Зріс Микола Мольченко e багатодітній родині колгоспників. Батько – майстровий чоловік, талановитий тесля, багатьом бобровичанам будинки ставив. Мама – передова доярка. Все старалася для колективного господарства «Світанок». Така вже натура. Багато хто мудрував, аби з колгоспу щось украсти. Яківна ж із дому картопельку носила, аби корівок підгодувати: надої ж хотілося підвищити, молоко для держави виробити. А собі – мозолі, ломоту в кістки. Жаль було Миколі своїх батьків – надривались на колгоспній роботі. У 15 років прийшов у «Світанок» їм на поміч – рано розпочався його трудовий стаж. Потім у дорожньому відділі тренував свої м’язи. Між іншим, саме у ті роки будували бобровицькі дорожники асфальтівку з Бобровиці через Марківці до Козельця. Так що лишив трудовий слід. А кожної вільної хвилини тренувався. Хотілось бути сильним, як прославлені богатирі. Наприклад, змагались із хлопцями, хто скоріше вивантажить машину зі шлаком. Микола встигав за 59 секунд! Ще змалку відчув і полюбив силу в руках. Було, виготовить штангу із коліщат списаної вагонетки, і піднімає. Поступово нарощував вагу. Ніхто не вчив азам важкоатлетівського тренування, до всього доходив сам. Підріс – вивантажував вагони на залізниці. Це і тренування, і для сім’ї копійчина. Дві молодші сестри – школярки ростуть, треба їм і на платтячка, і на харчі. У шістнадцять вступив до Київського училища залізничників. А головне – протоптав шлях до столичного стадіону. Мав можливість показати свою силу – брав участь у змаганнях гирьовиків, захищав честь училища. Так що до армії потрапив уже підготовлений спортсмен. Служив у Подольську, під Москвою. Саме в армії і захопився штангою. Перемагав на чемпіонатах збройних сил Московської області. Бачив, як тренувались, виступали олімпійські чемпіони-важкоатлети. Для сільського хлопця вони були мов боги:

Фото Віктора КОШМАЛА

…Колись про богатирів складали билини, легенди, до нас і досі крізь ковили їдуть Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня Никитич. До речі, наші земляки, сини землі Чернігівської. А про нашу Бобровиччину світ знає завдяки вихованцям Миколи Мольченка. Скільки вже виростив, загартував кріпких, мускулистих бобровичів і бобровичівн. Піднімають не тільки немислиму навіть для билинних богатирів вагу, а й престиж рідного краю. Час вже і про вчителя силачів слово мовити…

Микола Мольченко і Ольга Коробка

бронзово-золоті, налиті силою і величчю. Окрім захопленості спортом є в Миколи Мольченка ще й залізний характер. А штанга таких любить. Вже в армії піднімав у поштовху 120 кілограмів. Не лишав штанги, як і демобілізувався. Працював на Бобровицькому цукрозаводі, на бурякорізці. Отоді й попросив у цукрозаводського керівництва для тренувань кімнатку в підвалі клубу. Не знав тоді, що ця кімнатка стане стартовим майданчиком для зірок спорту України. Просто було цікаво після робочого дня дати волю м’язам. Поруч – друзі юності, що також хотіли бути сильними і загартованими. Ходили на тренування, піднімали саморобні штанги Микола Герасименко, Віктор Бруханський… На горизонті долі з’явилось парубоцьке щастя. Тендітна і граційна Світлана вразила лагідністю і незахищеністю. Родом аж із Воркути (до Бобровиці приїжджала на бабусині пиріжки). Забрала Миколу на свою батьківщину: у далеку і сувору

Воркуту. Між іншим, саме там талант бобровицького силача помітили і підтримали. Надали й роботу за покликанням: призначили директором спортзалу і тренером важкоатлетів. Згодом на чемпіонаті Росії виконав норматив майстра спорту з важкої атлетики. Молодому подружжю солідно платили: діяли поясні надбавки за суворий клімат. Проте постійні 40-градусні морози стали шкодити здоров’ю. І так журилося серце за маминими вишнями. Зеленими квітучими берегами Бистриці. Словом, із Воркути Микола Мольченко повернувся упевненим у своїх силах, із надбаним досвідом тренерської роботи. Отож із 1981-го і почалось його сходження до зіркових висот. У 80-х гурток штангістів, що працював у підвалі цукрозаводського клубу, став популярним серед молоді. Відвідували тренування і діти елітних сімей. Так, В’ячеслав Поліщук у свій час посів ІІІ місце на чемпіонаті України з важкої атлетики серед юнаків до 17 років.

Талановито виступали на Всеукраїнських змаганнях Володимир Зазимко, Сергій Савченко, Віктор Тарасенко, Тетяна Глушак, Сергій Хижняк. Хоча підтримки від влади Миколі Мольченку не було. Навіть культуризм у ті роки був заборонений. Дівчатам займатись важкою атлетикою не дозволялось. Вважайте, бобровицькі силачки були першопроходцями на цьому поприщі. Микола Мольченко потихеньку тренував здібних дівчаток. І що ж, Тетяна Гнечко прорвала блокаду: стала чемпіонкою України серед юнаків. Врешті, натиск сильних феміністок став відчутним. І дівчат у важкоатлетичний спорт таки допустили. Звісно, немалий вклад у цю перемогу бобровицьких силачок. А насамперед їх вчителя Миколи Мольченка. Бобровицький клуб «Богатир», який відвідували і юнаки, і дівчата, був одним із перших світових осередків жіночої важкої атлетики. Звісно, незабаром вихованки Миколи Мольченка почали виходити на світову арену. Першою світову славу здобула Вікторія Руденок. Русява, синьоока бобровичанка легко, мов пушинку, піднімала важелезну штангу. І ось на чемпіонаті Європи на її честь підняли прапор України – вона посіла І місце. Взяла участь і в Олімпійських іграх, щоправда, там була лише п’ятою. А тим часом Микола Миколайович підростив ще одну «зірочку». З малих літ до клубу ходила Оля Коробка. Також русява, синьоока, ніби Вітина сестриця. Жила поруч із клубом, то щодня на тренуваннях. Наливалися силою м’язи, упертим блиском сяяли очі. Ще той характер! І ось дві бобровичанки змагаються між собою. Віта з напругою штовхнула 150 кілограмів. Ольга легенько підняла 153. Зійшла її зірка на спортивному горизонті. Тепер уже Ольга представляла Україну (і нашу Бобровицю в тому числі) на чемпіонатах Європи, світу. І перемагала. Тричі була чемпіонкою Європи, тричі – світу. А минулого року в Пекіні взяла участь у Олімпійських іграх, привезла срібну медаль. До Олиних послуг нині найкращі спортзали, найоблаштованіші майданчики. Та сільська за натурою дівчина губиться серед тої пишноти. А найкраще почуває себе в рідному підвальному спортзалі поруч із по-батьківськи турботливим Миколою Мольченком. Він і досі продовжує її

опікати, психологічно настроювати. Зрештою, минулого року за свій рахунок помчав за ученицею в Китай гроші за поїздку потім повернули). Пекін для Миколи Миколайовича лишився як прекрасна пісня. Береже також спогади про поїздки в країни Європи: Словенію, Словаччину, Угорщину, Польщу, Болгарію, Румунію. Півсвіту об’їздив за своїми ученицями. Слава і успіх – зовнішній бік життя спортсмена і тренера. Будні – то солоний піт напруги, тремтіння м’язів. Словом, важка, виснажлива робота. Ольга нині тренується на олімпійській базі, готується до наступних Ігор, що відбудуться в Лондоні. Може, там їй пощастить більше, і вона таки здобуде олімпійське золото?.. А для Миколи Мольченка справжнє золото долі – здібні, напрочуд працьовиті бобровицькі діти. Він має особливе чуття на майбутні таланти. Сьогоднішня його улюблениця – Яночка Назаренко. Така собі десятирічна худенька крохотулечка із янгольськи-голубим чистим поглядом. Біля штанги у дівчати ніби виростають крила. Ось легенько підняла вагу в 25 кілограмів, п’ять разів повторила вправу. Потім у ривку з плечей підняла 40 і 60 кілограмів. Навіть не задихалась після годинної праці.

– Яна і її подруга Юля Приходько, та, зрештою, всі вихованці секції добре натреновані, – розповідає Микола Миколайович. – Займаються і бігом, і плаванням, і боротьбою сумо, вільною боротьбою. Люблять грати у футбол. До речі, до спортивної секції записалось 50 чоловік. Нам виділили спортзал у приміщенні міської школи №1. Найздібніших відібрав для літньої поїздки у Скадовськ, на Всеукраїнські змагання «Хто ти, майбутній олімпієць?» Майже півтори тисячі хлопців та дівчат там змагались із різних видів спорту. Наша Яночка Назаренко посіла третє місце. Юля Приходько стала п’ятою. Вже видно, що для Яночки Назаренко важка атлетика – то справа життя. Зростає у багатодітній сім’ї, де виховується семеро діток, батьки підтримують прагнення дочок до занять спортом. Успішно працювала зі штангою найстарша з Назаренків – Юлія. Нині навчається у Харківському училищі олімпійського резерву. Займаються важкою атлетикою також сестри Інна і Алла Назаренки. Родина мешкала у неве-

личкому селі Кіровка на Носівщині. Нині переїздять у Бобровицю. Проблемами сестер-спортсменок Микола Мольченко займається по-батьківськи серйозно. Хтозна, може Яночка – майбутня Ольга Коробка?.. Зрештою, як наставник, Микола Мольченко має легку руку. Професії тренерів спорту обрали багато колишніх учнів. Тетяна Гнечко, випускниця фізичного факультету Чернігівського педуніверситету, працює тренером дитячої юнацько-спортивної школи. Роман Король, колишній рекордсмен, випускник Київського держуніверситету, працює тренером вузівської команди. Майстри спорту з важкої атлетики Ольга Романенко і Микола Жолдак – гордість економічного факультету Тернопільського університету. Спорт допоміг їм стати студентами. Київський інститут фізкультури скінчив Сергій Савченко. Роман Козюба, колишній чемпіон України з важкої атлетики, нині на солідному місці у райвідділі внутрішніх справ. Повторенням батька став і син Микола. Сім разів перемагав на Всеукраїнських чемпіонатах з важкої атлетики, майстер спорту. Здобув вищу спеціальну освіту. Нині теж колега батька – тренер важкоатлетів. Добром згадує вчителя Вікторія Руденок. Словом, щасливо склались долі у всіх, кого в дитинстві, юності опікав Микола Мольченко. Але ж тренувались і тренуються юні спортсмени у нелегких умовах. Взимку в підвалі холодно, влітку душно. Немає навіть примітивної душової. А діти ж обливаються сімома потами, поки відпрацюють рекорд. Начебто з області виділялись кошти на облаштування спортзалу (і солідні), але до місця вони не доходили. І нині протікає дах цукрозаводського клубу, та так, що мокрі стіни і в підвалі. Взимку в трубах замерзає вода. Скільки знаю Миколу Мольченка – він бадьорий, у гарному настрої, енергійний. Роки не старять, а наче додають сили та молодості.

– Хорошому фізичному самопочуттю допомагає спорт, щоденні фізичні вправи, – говорить Микола Миколайович. – Крім того, дотримуюсь спеціальної дієти, філософії праці. Нещодавно Микола Мольченко відзначав 60річчя. Він багато встиг за своє життя. Бажаємо і ми тренеру-самородку сто літ щастя і людської вдячності. Будьмо! Світлана СКРИПКА м. Бобровиця

9

Світ навколо нас

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

Підготував Олександр Божок

Хмарки, хмарочки, хмаринки

Іноді, спостерігаючи за хмарами, цікаво впізнавати у них коників, крокодилів, птахів чи квітки. Треба тільки трішечки помріяти. А іноді хмари набувають таких форм, що навіть людина, позбавлена фантазії, і та здивується.

Такі «дірки» з вихорами утворює ланцюгова реакція кристалізації крапель води з наступним випаровуванням.

Ці «НЛО» найчастіше утворюються над горами. Холодне повітря зверху не дає теплому підніматися, й воно «розтікається».

Цей гігінтський капелюх утворився над гірським піком завдяки теплим висхідним потокам повітря, яке постійно охолоджувалося на висоті.

Altocumulus lenticularis – так називають ці грибоподібні хмари. Хвильовий ефект лентикулярних хмар виникає через те, що тепле повітря, охолоджуючись, повертається тим самим шляхом донизу.

«Пу х и рці» на небі – ознака початку шторму. Охолоджене повітря стрімко оп ускаєт ьс я донизу.

Ці «медузи» – лише потоки повітря, які утворилися внаслідок випаровування дощу або снігу, що не встиг впасти на теплу землю, і знову піднімаються, нагрівшись від неї.

А це «пір’ячко» утворилося завдяки гуркоту виверження вулкана. Звукові коливання відтворили хвильову картину коливань на хмарах.

Така «труба» утворюється на межі теплого й холодного потоків повітря на морських узбережжях. Вона може бути передвісником шторма. Використано матеріали: Michael Davenport / The cloud collector’s handbook

ТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИ ПОНЕДIЛОК, 14 ВЕРЕСНЯ ВIВТОРОК, 15 ВЕРЕСНЯ

СЕРЕДА, 16 ВЕРЕСНЯ

ЧЕТВЕР, 17 ВЕРЕСНЯ

П’ЯТНИЦЯ, 18 ВЕРЕСНЯ

СУБОТА, 19 ВЕРЕСНЯ

НЕДIЛЯ, 20 ВЕРЕСНЯ

07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 08.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Мисливець за крокодилами 11.00 Хижаки повертаються 12.00 Територiя тварин 13.00, 13.30 Ветеринарна швидка допомога 14.00, 04.35 СОС дикої природи 14.30, 23.30 Порятунок тварин в Австралiї 15.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 16.00 Пiсля нападу 17.00, 01.50 Маєток сурикатiв 17.30, 02.20 Мавпяче життя 18.00, 21.00 Полiцiя Фiладельфiї 19.00, 00.55 Родина гепардiв 20.00, 00.00 Мене вкусили 23.00 Ветеринари-стажисти

07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 08.00, 18.00, 21.00 Полiцiя Фiладельфiї 09.00 Мисливець за крокодилами 11.00 Родина гепардiв 12.00 Територiя тварин 13.00, 13.30 Паспорт для улюбленця 14.00, 04.35 СОС дикої природи 14.30, 23.30 Порятунок тварин в Австралiї 15.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 16.00, 20.00, 00.00 Собакиполiцейськi 17.00, 01.50 Маєток сурикатiв 17.30, 02.20 Мавпяче життя 19.00, 00.55 У печеру лева 23.00 Ветеринари-стажисти

07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 08.00, 18.00, 21.00 Полiцiя Фiладельфiї 09.00 Мисливець за крокодилами 10.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00 У печеру лева 12.00, 16.00 Територiя тварин 13.00, 13.30 Ветеринар на маршi 14.00, 04.35 СОС дикої природи 14.30, 23.30 Порятунок тварин в Австралiї 15.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00, 01.50 Маєток сурикатiв 17.30, 02.20 Мавпяче життя 19.00, 00.55 Бичачi акули з Найджелом Марвеном 20.00, 00.00 Китовi вiйни 23.00 Ветеринари-стажисти

07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 08.00, 18.00 Полiцiя Фiладельфiї 09.00 Мисливець за крокодилами 10.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00 Бичачi акули з Найджелом Марвеном 12.00 Територiя тварин 13.00, 13.30 Ветеринарна швидка допомога 14.00, 04.35 СОС дикої природи 14.30, 23.30 Порятунок тварин в Австралiї 15.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 16.00, 16.30 Мода для собак з Беверлi-Хiллз 17.00, 01.50 Маєток сурикатiв 17.30, 02.20 Мавпячi витiвки 19.00 Самi небезпечнi в океанi

07.00, 07.30, 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 08.00, 18.00, 21.00 Полiцiя Фiладельфiї 09.00 Мисливець за крокодилами 10.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00 Самi небезпечнi в океанi 12.00 Територiя тварин 13.00, 13.30 Паспорт для улюбленця 14.00, 04.35 СОС дикої природи 14.30, 23.30 Порятунок тварин в Австралiї 15.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 16.00, 16.30, 20.00, 20.30 Жокеї 17.00, 01.50 Маєток сурикатiв 17.30, 02.20 Мавпячi витiвки 19.00, 00.55 У пошуках королiвської кобри

06.00, 22.00 Полiцiя Фiладельфiї 07.00, 07.30 Мавпяче життя 08.00 Щоденники мисливця за крокодилами 09.00, 09.30 Ветеринари-стажисти 10.00, 10.30 СОС дикої природи 11.00 Серце левицi 12.00 Свiт природи 13.00 Сiм смертних ударiв 14.00 Леви з Крокодилячої рiки 15.00Упошукахкоролiвськоїкобри 16.00 Найзабавнiшi тварини планети 16.30 Руйнiвники стереотипiв 17.00, 17.30 Мода для собак з Беверлi-Хiллз 18.00, 18.30 Жокеї 19.00 Собаки-полiцейськi 20.00, 00.55 Дикi й небезпечнi 21.00, 03.40 Мене вкусили

07.00, 07.30, 02.20 Мавпяче життя 08.00 Щоденники мисливця за крокодилами 09.00, 09.30 Ветеринари-стажисти 10.00 Територiя тварин 11.00 Собаки-полiцейськi 12.00, 13.00, 22.00 Полiцiя Фiладельфiї 14.00 Мисливець за крокодилами 15.00, 15.30 Ветеринар на маршi 16.00 Чудова сiмка 17.00, 17.30, 00.00, 00.30 Луна й слони Амбозелi 18.00, 18.30, 03.40, 04.10 Чужинець серед ведмедiв 19.00 Китовi вiйни 20.00, 21.00 Дикi й небезпечнi 23.00, 02.45 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка

07.00, 15.00 «Хто ти такий?»

08.00, 16.00 «Iсторiя картоплi» 09.00 «Священна сцена: Марiїнський Театр» 10.00 «Фараони, якi побудували Єгипет» 11.00 «Права рука Гiтлера» 12.00 «Вiрменський геноцид» 13.00 «Втеча Людовика XVI» 14.30 «Релiгiя й полiтика» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 17.30 «Щоденники юних принцес» 18.00, 02.00 «Адью, Моцарт!»

19.00 «У пошуках Бетховена» 20.00 «Комунiзм – iсторiя iлюзiї» 21.00 «Остання сповiдь Олександра Пiрса» 22.00, 06.00 «Вiйна столiття» 23.00 «Китайська одисея» 00.00 «Вождi»

07.00, 15.00 «Китайська одисея» 08.00, 16.00 «Вождi» 09.00 «Римськi таємницi» 09.30 «Щоденники юних принцес» 10.00 «Адью, Моцарт!»

11.00 «У пошуках Бетховена» 12.00 «Комунiзм – iсторiя iлюзiї» 13.00 «1529 рiк – Облога Вiдня» 14.00 «Вiйна столiття» 17.00, 01.00 «Загадки iсторiї» 17.30, 01.30 «Мiй щоденник» 18.00, 02.00 «Романтики» 19.00, 03.00 «Це – цивiлiзацiя» 20.00 «Ротвейлер Бога?»

21.00 «Друга свiтова в кольорi» 22.00, 06.00 «Вiйна столiття» 23.00 «Життя й смерть у Древньому Римi» 00.00 «Вождi» 04.00 «Ротвейлер Бога»

07.00, 15.00 «Життя й смерть у Древньому Римi» 08.00, 16.00 «Вождi» 09.00 «Загадки iсторiї» 09.30 «Мiй щоденник» 10.00 «Романтики» 11.00 «Це – цивiлiзацiя» 12.00 «Ротвейлер Бога?»

13.00 «Друга свiтова в кольорi» 14.00 «Вiйна столiття» 17.00, 01.00 «Загадки iсторiї» 17.30, 01.30 «Мiй щоденник» 18.00 «Вiдкриття античностi» 19.00«Шпигуни,якiвийшлизморя» 20.00 «Распутiн: диявол у плотi» 21.00 «Абсолютно секретно – iсторiя шпигунства» 22.00, 06.00 «Вiйна столiття» 23.00 «Життя й смерть у Древньому Римi»

07.00, 15.00 «Життя й смерть у Древньому Римi» 08.00, 16.00 «Вождi» 09.00 «Загадки iсторiї» 09.30 «Мiй щоденник» 10.00 «Вiдкриття античностi» 11.00«Шпигуни,якiвийшлизморя» 12.00 «Распутiн: диявол у плотi» 13.00 «Абсолютно секретно – iсторiя шпигунства» 14.00 «Вiйна столiття» 17.00, 01.00 «Духовна музика» 18.00, 02.00 «Таємницi затонулих кораблiв» 19.00 «Улюблений принц фюрера» 20.00, 04.00 «Принцеса-вампiр» 21.00, 05.00 «Римська iмперiя» 22.00, 06.00 «Вiйна столiття» 23.00 «Доiсторичнi астрономи» 00.00 «Вождi»

08.00, 16.00 «Вождi» 09.00 «Духовна музика» 10.00«Таємницiзатонулихкораблiв» 11.00 «Улюблений принц фюрера» 12.00 «Принцеса-вампiр» 13.00 «Римська iмперiя» 14.00 «Вiйна столiття» 15.00 «Доiсторичнi астрономи» 17.00, 01.00 «Рай на Землi» 17.30, 01.30 «Iмпресiонiсти» 18.00, 02.00 «Тiло легенди» 19.00, 03.00 «Родина Гiтлера – у тiнi диктатора» 20.00, 04.00 «Святий Патрик» 21.00, 05.00 «Пошуки ПiвнiчноЗахiдного проходу» 22.00, 06.00 «Турнiр» 23.00 «Дарунок фотографiї» 00.00 «Вождi»

08.00, 16.00 «Вождi» 09.00 «Рай на Землi» 09.30 «Iмпресiонiсти» 10.00 «Тiло легенди» 11.00 «Родина Гiтлера – у тiнi диктатора» 12.00 «Святий Патрик» 13.00 «Пошуки ПiвнiчноЗахiдного проходу» 14.00 «Турнiр» 15.00 «Дарунок фотографiї» 17.00, 01.00 «Рай на Землi» 17.30, 01.30 «Iмпресiонiсти» 18.00 «Загадка болотних мумiй» 19.00, 03.00 «Адольф i Єва» 20.00, 04.00 «Iмперiя Вiкторiї» 21.00, 05.00 «Тиждень Виборiв Папи Римського» 22.00, 06.00 «Клондайк: полювання за золотом»

07.00,15.00«ЯщикиСтенлiКубрика» 08.00, 16.00 «Вождi» 09.00 «Рай на Землi» 09.30 «Iмпресiонiсти» 10.00 «Загадка болотних мумiй» 11.00 «Адольф i Єва» 12.00 «Iмперiя Вiкторiї» 13.00 «Тиждень Виборiв Папи Римського» 14.00 «Клондайк: полювання за золотом» 17.00, 01.00 «Король вальсу» 18.00, 02.00 «Стоунхендж» 19.00, 03.00 «Рауль Валленберг – рятiвник i жертва» 20.30, 04.30 «Релiгiя й полiтика» 21.00, 05.00 «Життя заради любовi: iсторiя Наталi Коул» 22.30 «Кока-Кола не здається» 23.00 «Хто ти такий?»

05.00, 10.00, 15.00 Гелiкоптер Барака Обами 07.00 Освенцим. Газетнi вирiзки минулого 08.00 Полювання на мисливця. Напад дельфiнiв 09.00, 14.00 Лiтак президента 11.00 Голодний напад!

12.00 11 вересня. Хронiка терору. Кiнець гри 13.00 Путiвник по свiту для гурманiв. Схiдна щедрiсть 13.30 Екстрасенси на службi полiцiї 16.00 Життя серед великих кiшок 17.00 Полювання на мисливця. Напад у джунглях 18.00 Удар блискавки 19.00 Довгий шлях на пiвдень

06.00, 13.00 Путiвник по свiту для гурманiв. Сила єдностi 06.30, 13.30 Реальнiсть або фантастика?. Чупакабра 07.00 11 вересня. Хронiка терору. Година «Ч» 08.00 Полювання на мисливця. Напад у джунглях 09.00, 14.00 Американськi перегони. Перший успiх Монтойї 10.00, 15.00 Погляд зсередини.

Iракська зона смертi 11.00 Життя серед китiв 12.00 Довгий шлях на пiвдень. Вiд Ботсвани до Кейптауна 16.00 Морськi котики Береги Кiстякiв 17.00 Полювання на мисливця. У пащi дракона

06.30, 13.30 Реальнiсть або фантастика?. Сновиди – убивцi 07.00 11 вересня. Хронiка терору. Кiнець гри 08.00 Полювання на мисливця. У пащi дракона 09.00, 14.00 Дива iнженерiї. Аеропорт 10.00, 15.00 Суперспоруди. Глибоководне буравлення 11.00 Життя серед бвеликих кiшок 12.00 Мега-злам. Iсторичний мiст 13.00 Путiвник по свiту для гурманiв. Планета перцю 16.00 Сила гри 17.00 Полювання на мисливця. Незваний гiсть у лiсi 18.00 Земля пiд водою 19.00 Собор Св. Павла

05.00, 12.00 Суперспоруди давнини. Собор Св. Павла 06.00, 13.00 Що їдять у Монреалi 06.30, 13.30 Реальнiсть або фантастика?. Стигмати 07.00 Довгий шлях на пiвдень. Вiд Ботсвани до Кейптауна 08.00 Полювання на мисливця. Незваний гiсть у лiсi 09.00, 14.00 Бiй «Худа» та «Бiсмарка». Ч. 1 10.00, 15.00 Вiйна генералiв. Курськ 11.00 Морськi котики Береги Кiстякiв 16.00 Єнотовиднi собаки – навала чужинцiв 17.00 Полювання на мисливця. Лють носорога 18.00 Морська безодня

05.00, 12.00 Мегариба 06.00, 13.00 Путiвник по свiту для гурманiв. Дарунки Тоскани 07.00 Мега-злам. Iсторичний мiст 08.00 Полювання на мисливця. Лють носорога 09.00, 14.00 Риба-монстр iз Амазонiї 10.00, 15.00 Армiя лососєвих акул 11.00 Сила гри 13.30 Людина-мавпа iз Суматри 16.00 Леви-хулiгани 17.00 Полювання на мисливця. Навала акул 18.00 З погляду науки. Морська безодня. Останнiй рубiж 19.00 Помпеї пiд загрозою 20.00 Путiвник по свiту для гурманiв. Iспанських корiнь

07.00 Суперспоруди. Глибоководне буравлення 08.00 У гiрськiй країнi гелад. Порятунок Барта 09.00 Небезпечнi зустрiчi. Шпигун на територiї бегемотiв 10.00 Мiсто собак. Iзгої 11.00 Полювання на мисливця. Напад дельфiнiв 12.00 Порятунок Парфенона 13.00 Субмарина мрiї 14.00 Королева гiєн 15.00 Долина вовкiв 16.00 Дива iнженерiї. Хмарочос 17.00 Мiст через рiку Квай 18.00 Суперспоруди. Супермости – з Данiї у Швецiю 19.00 Суперспоруди. Острiвне диво свiту

07.00 Розслiдування авiакатастроф. Атака над Багдадом 08.00 Мавпи в мiстi!. Новий уклад 09.00 Талановитi тварини. Розумнi свинi; Розумнi собаки; Розумнi голуби 12.00 Американськi перегони. Перший успiх Монтойї 13.00 Погляд зсередини.

Iракська зона смертi 14.00 Гiгантськi щелепи Амазонiї 15.00 Шляхи акули-молота 16.00 Затонулий секрет Гiтлера 17.00 Полювання на вчених Гiтлера 18.00 Таємнi бункери Гiтлера 19.00 Загадки iсторiї. У пошуках Гiтлера 20.00 Розслiдування авiакатастроф. Порятунок дiтей

q

j

i

q

j

i

q

j

i

q

j

i

q

j

i

q

j

i

q

j

i

10

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

Лікар з Держлісгоспу

«Дружу з лісівниками змалку…»

– Все моє життя тісно переплетене з лісом, – каже Аліна Олексіївна Ткаченко, зубний лікар Добрянського держлісгоспу. – Батько тут і мотористом, і механіком працював та найдовше шоферував. Пригадую, як мене, малу, брав з собою на роботу. Сиджу я в кабіні, а татко поруч, за кермом – попереду лісова дорога стелиться. Обабіч дерева високіпревисокі, наче питають, хто ж це тишу лісову порушив? Дуже батько природу любив і про ріпкинські ліси міг без упину говорити… У лісгоспі Аліна Олексіївна «своя» змалку: тут добрим словом згадують її батька-орденоносця, знаного водія Олексія Івановича Ніщету.

– Я ж після школи медицину обрала. У Білорусії інститут закінчила і

на Вітебщину на роботу поїхала. Згодом у рідні краї повернулася, земляків, сільських трударів, лікувала. А останні п’ятнадцять років працюю у Добрянці, в лісгоспі: мене ще Федір Панасович Савченко, колишній директор, запросив: якраз стоматологічний кабінет тут відкривався. З Аліною Олексіївною ми познайомилися на ХІІ обласних змаганнях звалювальників лісу, які проходили на базі Добрянського держлісгоспу. Вона, як і вся місцева команда, вболівала за свого представника Сергія Бастиля. Та й для інших лісорубів лікарка знаходила підбадьорливі слова, а в перерві напувала їх чаєм. Цікава співбесідниця, Аліна Олексіївна перегортала у розмові незабутні сторінки й зустрічі.

– Ми ж з вами ідемо Савченковою дорогою. Незвичайна це була людина, віддана лісу. Здавалося, Федір Панасович знав, як кожне дерево в його лісах росте. Хорошу пам’ять він про себе залишив... Змагання завершилися, а їх учасники дружно підходили до Аліни Олексіївни: дякували за підтримку. І в колективі лісгоспу її цінують – за вмілі руки, за вдачу, щиру й доброзичливу. Щодня на роботу Аліна Олексіївна добирається з Олешні, краю голубих озер, де мешкає у батьківській хаті зі старенькою матір’ю. У неї три дорослі доньки: Ірина, Тетяна й Світлана, онуки підростають. Ірина, між іншим, вчителює у Добрянці.

– Мій батько не міг уявити свого життя без лісу. І мене доля привела в лісове господарство, – вдячно каже Аліна Олексіївна.

Зубний лікар Аліна Олексіївна Ткаченко

Віра ГУБАР Фото Миколи ТИЩЕНКА

США можуть втопити світ у своїй інфляції 1 серпня президент США Барак Обама звернувся до американського народу з оптимістичною промовою. Він визнав, що падіння ВВП виявилося набагато меншим, ніж передбачалося, і заявив про початок відновлення економіки.

– Ми отримали звіт щодо ВВП. Як виявилося, в останні місяці економіка поводить себе краще, ніж очікувалося, – сказав Обама. Напередодні його виступу Національне бюро економічного аналізу (NBER) опублікувало дані щодо валового внутрішнього продукту США. У другому кварталі 2009 року ВВП впав на 1%. Це менше, ніж -6,4% у першому кварталі. Саме це Обама назвав позитивом. Крім того, у липні на 0,4% збільшилися реальні доходи населення після падіння на 1,2% у червні. Ще одне приємне для Штатів явище: у травні країна імпортувала на 26 млрд. дол. більше, ніж продала за кордон. Це теж своєрідний позитив – у 2008 році розрив перевищував 60 млрд. дол. Президент США віддав належне програмам пожвавлення економіки, які допомогли виправити ситуацію. Їх десятки, і всі вони працюють у трьох напрямках, які адміністрація Обами вважає пріоритетними. Перший – збільшення зайнятості. Зокрема, програма American Recovery and Reinvestment Plan стимулює створення 3,5 млн. робочих місць. Другий – збереження житла американців. На це спрямована програма Making Home Affordable Refinancing, що зачепить до 18 млн. сімей. Третій – стабілізація фінансових ринків. Зовні ситуація виглядає безхмарною, однак насправді вона дуже погана. У серпні міністр фінансів США Тімоті Гайтнер визнав, що урядові програми не дають належного ефекту. Він заявив, що масштабне обмірковування майбутніх заходів з підтримки економіки відбудеться восени 2009 року. Можливості уряду Штатів уже на межі. З 1 жовтня 2008 року дефіцит бюджету збільшився з 388,6 млрд. дол. до 1,3 трлн. дол. У липні дірка у бюджеті США досягла рекордного показника – 181 млрд. дол., це кілька річних бюджетів України. Витрати казни зросли до 332,3 млрд. дол., тоді як доходи скоротилися до 151,5 млрд. дол.

Головною і наразі не вирішеною проблемою фінансового сектора США залишається різке падіння попиту на кредити. Ще одна проблема – безробіття. У 2009 році воно зросте до 9,3%, у 2010 році – до 9,8%, повідомила економічний радник Обами Христина Ромер. Для порівняння, на початку 2008 року безробіття у Сполучених Штатах не перевищувало 5%. Усе це означає, що економіка США не поспішає відновлюватися, незважаючи на стимули. А далі може бути ще гірше. Про це кажуть визнані гуру економіки – Алан Грінспен, Джозеф Стігліц, Нуріель Рубіні і навіть Уоррен Баффет. У серпні колишній голова ФРС Алан Грінспен дав зрозуміти, що рекламоване відновлення – лише результат вливання в економіку мільярдів доларів. Як тільки гроші закінчаться, зростання зупиниться.

– Думаю, у нас все буде добре у наступні шість місяців. Ми спостерігаємо відновлення будівництва і продажів автомобілів, але цей процес не матиме продовження, – зазначив він. Професор Університету НьюЙорка Нуріель Рубіні наприкінці серпня написав у Financial Times, що світова економіка може стабілізуватися у другій половині 2009 року, і її чекає «анемічне зростання» протягом кількох років. Однак Рубіні, як і Грінспен, попередив: влада зіткнеться із серйозними проблемами, якщо вирішить згорнути масштабні фінансові та грошово-кредитні стимули. Є ще одна небезпека, дуже актуальна для США. За словами Рубіні, якщо уряди спробують боротися із зростаючим дефіцитом бюджету за допомогою підвищення податків, вони підірвуть відновлення економік. Однак і зворотний варіант не кращий. Якщо держави змиряться з величезними дефіцитами, то зростуть інфляційні очікування. Як наслідок, підвищаться відсоткові ставки за кредитами. А це, у свою чергу, теж придушить економічне зростання. Про цю небезпеку попередив і найвідоміший інвестор світу Уоррен Баффет.

– Катастрофи вдалося уникнути завдяки потужним вливанням

федеральних коштів, які відіграли головну роль у рятувальній операції. Але зараз економіку США уже виписали з реанімації, і вона почала поступово повертатися до нормального життя. Проте їй, як і раніше, дають величезні дози грошових ліків, і незабаром нам доведеться зіткнутися з їх побічними діями, – пише Баффет. Найбільший дефіцит ВВП США у 1920 роках становив 6%. Проте у 2009 році він досягне приголомшливого рівня у 13%, або 1,8 трлн. дол. Хто його покриє? «У фінансовому сенсі США ступають на незвідані землі. При якому рівні чистого боргу щодо ВВП країна втратить бездоганну фінансову репутацію, ніхто не знає. Навіть за неймовірнішими припущеннями, грошовому верстату у Вашингтоні доведеться працювати у три зміни», – констатує Баффет. Він закликав не допустити некерованого зростання боргу і вкидання грошової маси, в результаті чого розтане купівельна спроможність долара. Тези Баффета підтвердив професор Гарвардського університету Наяна Фергюсон.

– Яким би не був економічний ефект від цих заходів, одним з наслідків стане величезний дефіцит держбюджету, який 2009 року перевищить 12% ВВП, або 44% від загального обсягу витрат, – переконаний професор. За його оцінкою, найбільш вірогідний сценарій розвитку подій у США виглядає так. Великий дефіцит бюджету потребуватиме великого фінансування, і Штати будуть змушені збільшити прибутковість облігацій. Тим не менше, навіть цього може бути недостатньо для залучення потрібних сум з усього світу. Отже, Федеральній резервній системі доведеться збільшити обсяг викупу казначейських цінних паперів США. У результаті, набагато зростуть відсоткові ставки у доларах, і Штати вразить небачена інфляція. Сергій ЛЯМЕЦЬ, заступник редактора економічної редакції порталу «Українська Правда»

®

ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ

офісні та складські приміщення Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85

ІНФОРМ АЦІЯ Чернігівський науководослідний центр продуктивності агропромислового комплексу про продаж з аукціону об’єкта державної власності Назва об’єкта: автомобіль УАЗ 3151201. Місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Шевченка, 162-А. Балансоутримувач: Чернігівський науково-дослідний центр продуктивності агропромислового комплексу, код за ЄДРПОУ 21395451, м. Чернігів, вул. Шевченка, 162-А. Відомості про об’єкт: автомобіль УАЗ 3151201, легковий, спецтехнологічний, державний реєстраційний №049-59 МК, 1988 року випуску, колір – жовтий, № шасі 182036, №кузова 4369. Балансова (первісна) вартість 24447,00 грн., сума нарахованого зносу 24447,00 грн. Технічний стан задовільний, має ознаки загального зносу та потребує проведення капітального ремонту або заміни вузлів, агрегатів. Початкова вартість продажу об’єкта з урахуванням ПДВ – 16628,31 грн. Реєстраційний внесок у розмірі 17,00 грн. та грошові кошти у розмірі 10% від початкової вартості об’єкта (гарантійний внесок) у розмірі 1662,83 грн. вносяться на р/р 2600601761986 в філії Укрексімбанку в м. Чернігові, МФО 353649, код ЄДРПОУ 31275682, отримувач – ПП «Аксіома». Умови продажу об’єкта:

– подальше використання об’єкта визначає покупець; – сплата за об’єкт здійснюється грошовими коштами. Переможцю аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або укладення договору купівліпродажу, грошові кошти у розмірі 10% від початкової вартості об’єкта, внесені учасником для участі в аукціоні, не повертаються, а враховуються при розрахунку витрат, понесених Чернігівським науково-дослідним центром продуктивності агропромислового комплексу на підготовку об’єкта до продажу та проведення аукціону. Аукціон з продажу об’єкта відбудеться 6 жовтня 2009 року о 12 год. за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 12, к. 54. Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні – 2 жовтня 2009 року включно. Заяви на участь в аукціоні приймаються за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 12, оф. 54, ПП «Аксіома» з 9 год. до 17 год., крім суботи та неділі. Служба з організації та проведення аукціону – ПП «Аксіома». Адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Щорса, 12, оф. 54. Тел.: 4-04-30. Час роботи – з 9 год. до 17 год., крім суботи та неділі. Ознайомитись з об’єктом можна за місцем його знаходження. Тел. для довідок: 4-04-30, 3-11-18.

Управління комунального майна Чернігівської обласної ради, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 43 ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення посади тимчасового відсутнього працівника (соціальна відпустка) – головного спеціаліста відділу правової та кадрової роботи. Основні вимоги до кандидата: – громадянство України; – вища освіта відповідного професійного спрямування; – стаж роботи за фахом не менше одного року; – володіння державною мовою, основами діловодства; – володіння навичками роботи на комп’ютері. Для участі у конкурсі подаються документи: – заява на участь у конкурсі; – особова картка П-2ДС; – копія паспорта; – копія диплома з додатками; – копія трудової книжки, завірена в установленому порядку, у разі її наявності; – декларація про доходи за 2008 рік; – фотокартка розміром 4х6 см.

– копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Додаткова інформація надається за тел.: 676-408. Документи щодо участі в конкурсі приймаються протягом 30 днів від дня опублікування оголошення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, кім. 313.

17 вересня 2009 року в Головному управлінні юстиції у Чернігівській області відбудеться телефонна «гаряча лінія» . З 15.30 до 16.30 на запитання громадян відповідатиме заступник начальника Головного управління юстиції у Чернігівській області – начальник відділу реєстрації актів цивільного стану Орєшкіна Юлія Вікторівна. Телефон «гарячої» лінії – 77-44-66.

Телефон рекламного відділу газети «Деснянська правда» –

Новозаводський районний суд Чернігівської області викликає в судове засідання у цивільній справі №2-1916/09 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської облас-

ної дирекції, до Шульги В.В., Павленко В.П. про стягнення заборгованості за кредитним договором як відповідачку Павленко Валентину Павлівну, 11.03.1964 р.н. (зареєстровану за адресою: м. Чернігів, вул. Незалежності, 16, кв. 163). Судове засідання відбудеться 23 вересня 2009 року о 12 год. у приміщенні Новозаводського районного суду за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 6, суддя Деркач О.Г. З опублікуванням оголошення відповідачка вважається повідомленою про час та місце розгляду справи. У разі неявки або неповідомлення суду про причини неявки в судове засідання, справу буде розглянуто за вашої відсутності за наявними у справі доказами. Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Бабчинецької Людмили Тимофіївни до Рибалочки Сергія Миколайовича про захист права власності, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення матеріальної та моральної шкоди, відкладено на 30 вересня 2009 р. на 11 год. Для участі у справі як відповідач викликається Рибалочка Сергій Миколайович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Славутицька, б.4). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду

Вітаємо з ювілеєм кохану дружину, турботливу матір, любу бабусю

Комар Валентину Іванівну!

Тобі тільки 60! Та хіба ж це літа, Коли очі горять і душа молода! У цей день щасливий хай збудуться мрії, Хай буде лиш радість і кращі надії. Бажаєм від серця всього ми багато, Щоб горя та лиха ніколи не знати. Щоб доля лиш радість тобі дарувала, Сто літ щоб зозуля тобі накувала! Чоловік Леонід, діти Ігор та Олена, зять Сергій, невістка Олена, онуки Слава, Владік, Маша.

4-40-07

Правління відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк» повідомляє про зміни порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, які відбудуться 29 вересня 2009 р. о 16.00 за адресою: м. Київ, вул. Комінтерна, 7-9, група приміщень №2. Порядок денний доповнити 5-7 питаннями: 5. Про зміну найменування банку з Відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк» на Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк» у зв’язку з приведенням діяльності банку у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

6. Про внесення змін до статуту банку шляхом викладення його у новій редакції згідно з Законом України «Про акціонерні товариства».

7. Приведення внутрішніх Положень банку у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства». Абзац п’ятий інформації про збільшення статутного (складеного) капіталу, яка є частиною порядку денного, викласти в такій редакції: Термін проведення першої черги розміщення – з 7 по 21 грудня 2009 р., другої черги розміщення – з 22 грудня 2009 р. по 5 лютого 2010 р.

Виклики до суду Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд справ за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Гранкіної Ольги Олександрівни, Солов’я Анатолія Івановича, Вороного Дениса Миколайовича, Шевченка Євгенія Володимировича про стягнення боргу призначено на 25 вересня 2009 року на 11 год., 11 год. 30 хв., 12 год., 12 год.

30 хв. відповідно під головуванням судді Гордійка Ю.Г. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, каб. 18. Для участі в справі як відповідачі викликаються: Гранкіна Ольга Олександрівна (м. Чернігів, пров. Коцюбинського, 4 -Б/6), Соловей Анатолій Іванович (м. Чернігів, вул. Соколовської, 31), Вороний Денис Михайлович (м. Чернігів, вул. Блажкуна, 10), Шевченко Євгеній Володимирович (м. Чернігів, вул. Борисенка, 22). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки відповідачів, повідомлених належним чином, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

11

Реклама та оголошення

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

справи, тому у разі відсутності відомостей про причини неявки Рибалочки С.М., повідомленого належним чином, або якщо причину неявки буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб.18). Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом ЗАТ «Українська екологічна страхова компанія» до Подкура Віталія Миколайовича про стягнення шкоди, завданої ДТП, відкладено на 23 вересня 2009 р. на 12 год. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Маслюк Н.В. (каб. №4). Для участі у справі як відповідач викликається Подкур Віталій Миколайович (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул.Харківська, 10/41). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у разі відсутності відомостей про причини неявки Подкура В.М., повідомленого належним чином, або якщо причину буде визнано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та буде винесене заочне рішення.

Приватні оголошення

Продам: • Дачу в Жавинці «Горизонт», Десна 100 м, 3 сотки, 1-поверх, цегла, світло, полив. 5500 у.о. Тел.: 95-24-08 (ввечері), 8 (068) 130-33-00.

• Сітку-рабіцу. Тел.: 97-12-26, 8 (067) 89-15-882.

• Запчастини: двигун на ЗАЗ-968М, у відмінному стані, 30 к.с. + КПП. Ціна 200 дол. Торг. Тел. 8 (063) 469-08-90 (Руслан).

• Човен «Колібрі» КМ-300, жорсткий транц, Ціна за домовленістю. Тел.: 8 (050) 387-19-48, 608-502.

• «ФольцВаген-Гольф 2» 86 р. Дизель 5 л на 100 км. Ціна 19 тис. грн. Тел.: 8 (068) 125-41-96, 8 (068) 125-41-97.

• В’єтнамських поросят. Ціна за домовленістю. Тел.: 688-604, 8 (063) 190-42-25.

• В’єтнамських поросят. Дешево. Тел.: 5-86-20, 8 (066) 297-00-85.

• Терміново. Дачу в ур. «Березанка», т-во «Віраж», площа 0,05 га. Автобудка, плодові дерева – 12 шт., кущі – смородина, порічки, малина. Вода – централізовано по трубах, садовий інвентар. Ціна договірна. Тел.: 608-016, 33-444, 95-15-55.

• Коня, 4 роки (с. Козероги, Чернігівський р-н). Робить усі сільгоспроботи. Ціна договірна. Тел. 68-34-80 (з 9 до 13 години, крім вихідних).

Куплю:

• Автомобіль на з/ч, у будь-якому технічному стані. Тел.: 8 (066) 183-83-00.

Здам:

• 1-кімнатну квартиру з меблями (р-н Рокоссовського). Тел. 8 (096) 981-38-48.

Покраска, ремонт, пе рекрытия крыш, сделаем новую, др. виды строительных работ. Быстро. Качественно. Недорого. Выезд в любую точку области. Тел.: 8 (099) 739-09-41, 8 (063) 852-43-92. Спилю, профессионально обрежу плодовые деревья. Консультация по уходу за садом. Тел.: 623-690, 8 (098) 48-88-611. Изготавливаем печи, лежанки, газовые стояки, печи, камины. Тел.: 8 (098) 288-63-49, 63-76-12. Автоперевезення. Автомобіль Газель. Тел. 8 (066) 249-64-14. Вікна металопластикові енергозберігаючі від виробника без посередників. Безкоштовний виїзд на обмір, доставка, монтаж, гарантія. Тел.: 8 (093) 78-79-291, 8 (067) 944-80-17. Лічильники холодної та гарячої води. Професійне встановлення. Гарантійне обслуговування. Реєстрація. Виклик майстра безкоштовний. Тел.: 624-244, 8(063)570-78-95.

Шановні читачі!

Якщо ви хочете, щоб ваше оголошення було опубліковано, заповніть, будь-ласка, розбірливо купон, бажано друкованими літерами, вказавши всі потрібні дані про вас та про предмет оголошення. Заповнений купон надішліть листом на адресу редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Редакція залишає за собою право редагувати текст оголошення.

Купон

безкоштовного оголошення

РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса: Телефон:

Підпис:

12

Остання сторінка

№ 101 (27932) 12 вересня 2009 року

Інформуємо

Презентація

У Сосницю – на свято!

«Антологія українського націоналізму»

С

огодні, з 10-ї години ранку сосничани відзначають 115-ту річницю від дня народження Олександра Петровича Довженка та День селища. Урочистості розгорнуться на території садиби-музею О.П. Довженка – і продовжаться на центральній площі. У програмі свята – виступи фольклорних колективів Чернігівської області, естрадно-циркового колективу, святкова лотерея та спортивні змагання. Працюватимуть торгові ряди, курені та дитячі атракціони. Увечері відбудуться перегляд кінофільму про Сосницю, народні гуляння і святковий феєрверк.

У

Чернігові презентовано перший том збірника «Антологія українського націоналізму», до якого увійшли основоположні праці теоретиків українського націоналізму першої половини ХХ століття. Тематика творів охоплює широкий спектр проблематики: морально-етичні аспекти, геополітичні напрями, філософські підстави, соціальні та політичні питання тощо. Ця книга має бути корисною не лише політологам та історикам, а й громадським діячам, студентам та всім, хто цікавиться історією розвитку української суспільнополітичної думки. Незабаром розпочнеться робота над другим томом, який буде включати в себе матеріали Великих Зборів та конференцій ОУН і авторські публікації другої половини ХХ ст.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Руслана ШИРАЙ

Прикмети часу

Ми ж одного роду… Чернігів – стародавнє місто. Його для нас зберегли предки, а ось ми, на жаль, сьогодні не дуже шануємо. Та чи лише в нас справа?

Н

ещодавно я подорожувала Республікою Білорусь. Білоруси – такі ж слов’яни як і ми, тобто менталітет, звички, поведінка мало чим відрізняються. Але неозброєним оком у навколишньому середовищі помітні три відмінності, які мене найбільше й вразили: чистота, сучасні дороги й упорядковані поля. До того ж, вони бережуть свої історичні пам’ятки. Кажуть: «Чисто не там, де не прибирають, а там, – де не смітять». Звісно, це правда. Але має бути місце, •

куди викидати непотріб. У Чернігові, буває, треба кілька кілометрів пройти, щоб знайти урну для сміття.

К А Л Е Н Д А Р

6:29 Захід 19:19 Тривалість 12:50 Схід

•

Остання чверть

У Білорусі ж, – вони біля кожної лавочки, магазину, зупинки, кіоску, місця для відпочинку… І хлам звідП О Г О Д А

5.17

За релігійним календарем сьогодні – святителів Олександра, Іоанна і Павла Нового, патріархів Константинопольських. Преподобного Олександра Свирського. Перенесення мощей благовірного князя Олександра Невського. Знайдення мощей благовірного князя Даниїла Московського. Завтра – покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці. Священномученика Кіпріана, єпископа Карфагенського. Святителя Геннадія, патріарха Цареградського. Післязавтра – початок індикту – церковне новоліття. Преподобного Симеона стовпника і матері його Марфи. Чернігівської-Гефсиманської, Олександрійської та іменованої «Всеблаженна» ікон Божої Матері. Іменинниками будуть: сьогодні – Христофор, Олександр, Данило, Гаврило, Павло; завтра – Геннадій, Купріян; післязавтра – Варвара, Дарія, Семен, Марта, Марфа.

ти не вивалюється, а все охайно, прибрано. Великі сміттєві контейнери не стоять біля магазинів з продуктами харчування, а ті, що є, – охайно огороджені й вчасно вивезені. Вздовж траси – місця для відпочинку чи не на кожному десятому кілометрі. Крім лавочки, бесідки та урни, – ще й туалети обладнані. Вони безкоштовні навіть на заправках (АЗС лише державні). У Білорусі й досі ремонтують дороги, але не налатують латки, як у нас, а вирізають •

ВДЕНЬ ВНОЧІ

цілий пласт траси і новий кладуть. І траси роблять, ремонтують мости… Усі світлофори працюють, розмітка – скрізь, знаки видно… Словом, якщо штрафи там і великі, то навіть водій, який вперше заїхав у цю країну, добре орієнтується на місцевості, а не виглядає: де той знак, як тут їхати... До речі, самі білоруси вважають Україну державою з надзвичайно великим потенціалом: землі, корисні копалини... Вони гадали, що наша країна стане найзаможнішою, проте… Ми всі слов’яни, у нас спільні предки, ми разом здобули незалежність… Однак поважати себе, бережно ставитися до своєї Батьківщини й відстоювати її, а не чиїсь права, – національна властивість, якої варто повчитися в білорусів. Наталія ГАРБУЗ Фото автора

К А Л Е Н Д А Р

12.09

•

13.09

П О Г О Д А

Французький актор і співак Моріс Шевальє (1888), польський письменник12.09 фантаст Станіслав Лем (1921), російська актриса Тетяна Дороніна (1933).

Опади Температура, °C

21 ... 26

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пн–Сх 5–10

9 ... 14

19 ... 24

12 13

9 ... 14

Пн–Зах 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Остер

•

Цими днями народилися

14.09

Хмарність

Ніжин

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ • Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань 4-44-42, 4-22-71; економіки 4-41-36; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-44-12; реклами 4-40-07.

• Факс 4-21-92, 4-40-07.

• Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальна за випуск Наталія ГАРБУЗ • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.

• Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота).

• Тираж тижня – 36869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531.

• Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій.

• Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту.

• Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Покошичі Прилуки

Несприятливі дні у вересні Температура води у Десні, °C 19,1

Пн–Зах 5–10 Чернігів

13 12

19 ... 24

Семенівка Щорс

12 11 10 13, 24

За даними облгідрометцентру

Польський поет Юліан Тувім (1894), російська партизанка Зоя 13.09 Космодем’янська (1923), російський співак Олександр Розенбаум (1950). Російський електротехнік Павло Яблочков (1847), російський конструктор 14.09 вертольотів Микола Камов (1902), український співак Микола Гнатюк (1952).