СУБОТА, 8 серпня 2009 р. № 87
Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року
(27918) http://www.dponline.cn.ua
e-mail: despravda@ukr.net
Головна газет газета Чернігівщини
Інвестори та інвестиції
«Житлобуд»:
житло – буде!
Околиця
Глухомань
Окрасою Бобровиці невдовзі має стати семисекційна п’ятиповерхівка, у якій за проектом 171 квартира – одно-, дво-, три– і чотирикімнатні. Зводить будову відома київська фірма «Житлобуд» – хрещене дітище народного депутатат України Івана Куровського.
І
ван Іванович ставив завдання перед підлеглими першу чергу житлового будинку передати новоселам ще наприкінці минулого року. На жаль, фінансово-економічна криза серед перших боляче пройшлася по будівельній галузі, паралізувавши передусім процес кредитування. А без кредитів переважна більшість будівельних майданчиків завмерла, залишивши без роботи не лише будівельників, а й численну когорту їх партнерів-суміжників, в тому числі й буді-
Батько Віктор Іванович Нестеренко та його син Сергій уже ставлять сантехніку
стор.
вельну індустрію. Відчули будівельний параліч на собі навіть лісівники. Звісно, потужні будівельні фірми – такі, як «Житлобуд», мали більший запас міцності. Але й вони не уникли втрат. Правда, у нинішньому році все виразніше простежуються тенденції, котрі свідчать: будівельний комплекс оживає, отямлюється після фінансового нокауту. Роботи, в основному завершального етапу, тривають сьогодні і на будові в Бобровиці. Виконроб Володимир Зуй, якого ми зустріли тут, розповідає, що житлобудівці ведуть опоряджувальні і сантехнічні роботи в квартирах. Електропроводка на місці – став розетки і вимикачі. В цьому ми пересвідчилися. У квартирах навішені двері, поставлені пластикові вікна. Тут же зустріли й сантехніків, зокрема, батька Віктора Нестеренка та його сина Сергія, групу опоряджувальниць із Ніжина – Ніну Михайлівну Трохименко, Ганну Миколаївну Клопотенко, Катерину Миколаївну Левченко, Ольгу Федорівну (прізвище, на жаль, не назвала). Всі вони – робітники «Житлобуду». Відчувається, трудова напруга на об’єкті зростає, що підтвердив і виконроб Володимир Зуй. – Наше завдання – першу чергу цього будинку передати новоселам наприкінці нинішнього року. Насамперед облаштовуємо ті квартири, майбутні власники яких уже сплатили відповідні внески. Володимир Михайлович, як виконроб дільниці, опікується не тільки будовою в Бобровиці. На його контролі – об’єкти нинішні і майбутні в Острі, Носівці і Ніжині. Будова в Бобровиці має стати втіленням іде Івана Куровського щодо спорудження соціального, доступного житла – і в першу чер-
гу для трудівників ПП «Агропрогрес». Цей житловий будинок – один із варіантів реалізації задуму. Та про це – пізніше. Зачекаємо на перші новосілля. Сьогодні ж хочеться сердечно привітати житлобудівців і їх натхненника і керманича Івана Куровського з професійним святом – Днем будівельника. Привітати і побажати наслідувати приклад наших пращурів, чиї зодчі заповіти і через століття не залишають нас байдужими. Петро ГРОМОВИЙ Фото Віктора КОШМАЛА
2
Пам’ять серця
Черешенські діти стор.
4
Ювілейне
Пантелеймон Куліш
хотів, щоб його книги виходили в Чернігові... Опоряджувальниці із Ніжина
стор.
5
З нагоди професійного свята
Вшанували будівельників Вчора в облдержадміністрації відбулася зустріч керівництва області з представниками провідних будівельних підприємств, присвячена їх завтрашньому професійному святу. Професія будівельника буде завжди затребувана суспільством. Вона, образно кажучи, працює на майбутнє, зберігаючи минуле в нетлінних пам’ятках історії та культури, визначає рівень нашої цивілізованості. Важко також переоцінити і її економічну складову. Тепло вітаючи представників галузі з Днем будівельника, виконуюча обов’язки голови облдержадміністрації Наталія Білоус зазначила, що в цій сфері в області задіяні 222 підприємства – проектувальні, підрядні, будівельної індустрії. А це майже 6,7 тисячі чоловік. Нелегко сьогодні усім, будівельникам – зокрема. Але, об’єднавши зусилля, можна і треба здолати кризові негаразди. Іншого шляху просто не існує.
Тому Наталія Василівна закликала будівельників і їх партнерів взяти найактивнішу участь в освоєнні коштів Стабілізаційного фонду (а це 46 мільйонів гривень). Ще більше – 686 мільйонів – виділено на впорядкування наших доріг. Дещиця з державної казни перепаде також на добудову об’єктів, готовність яких становить не менше 70-ти відсотків. Словом, роботи вистачить. Потім Наталія Білоус вручила окремим представникам галузі Почесні грамоти облдержадміністрації – начальнику відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення управління капітального будівництва облдержадміністрації Оксані Буштрук, виконавцю робіт будівельно-монтажного управління «Житлобуд-2» ВАТ «Чернігівбуд» Олександру Мураю та маляру-штукатуру 5-го розряду Чернігівської дільниці ТОВ «Чернігівська реставраційна майстерня» Сергію Яковенку. Групі
фахівців будівельної справи оголошено Подяки голови облдержадміністрації. Голова обласної ради Наталія Романова у своєму вітальному слові наголосила на перспективах будівельної галузі, європейських цивілізаційних підходах до будівництва житла і об’єктів соцкультпобуту, аби створити сприятливе середовище для проживання людей. У зв’язку з цим уже зараз слід переглядати існуючі генплани забудови населених пунктів. Є надія, що Чернігівщина стане в цій справі пілотним проектом. Наталія Андріївна повідомила, що урядова програма будівництва соціального, доступного житла починає реально здійснюватися: з п’яти об’єктів в Україні, що включені в цю програму на останньому засіданні Кабміну, три перебувають у нашій області. Житло – найнеобхідніша умова сімейного благополуччя. Але воно має бути комфортним і доступним для пересічного громадянина.
Наталія Андріївна вручила Почесні грамоти з пам’ятним знаком групі представників будівельної галузі, зокрема – головному інженеру управління малої механізації ВАТ «Чернігівбуд» Михайлу Доку, виконробу опоряджувальної дільниці ВАТ «Домобудівник» Миколі Назаренку, заступнику директора та головному інженеру гіпермаркету «Вена» Оксані Мороз й Ігорю Андруші. Олекса ДОРОШ Фото Віктора КОШМАЛА
2
Околиця
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Глухомань
Від найближчого села Орликівки до Блешні кілометрів з десять. Для нас, уже звиклих мандрувати околицею області не битими шляхами, а почасти польовими путівцями, ніби й не відстань. Але заковика в іншому: дорога до прикордонного сільця розбита лісовозами. Сільський голова Галина Козіна розуміє, що нам конче потрібно побувати в Блешні, й гарячково шукає вихід. – Я вам дам провожатого. Толя Заколодник усі лісові доріжки знає. Толя неохоче погоджується забиватися в глухомань. – Дощі пройшли. Та й буря дерев наваляла. Можемо не доїхати. Та, не знайшовши більш вагомих аргументів, дотиснутий авторитетом головихи, сідає в нашого легковика...
У
же на початку шляху зрозуміли: без гіда ми б були сліпими кошенятами. Вузенька лісова доріжка петляє поміж соснами та березами, час від часу розділяється на кілька дрібніших. Нараз поміж дерев угледіли хатинку. – То наш місцевий заводик, де гонять березовий дьоготь, – пояснив Анатолій. – Важка і невдячна робота, – скривився, ніби вкусив грушу-кисличку. Як не побачити, як добувають дьоготь з берези,
та не судилося: будиночок був на замку. – Ще донедавна у наших лісах живицю із сосон збирали, – доповнив інформацію про місцеві промисли Толя. – А тепер, кажуть, ніхто її не купляє. – У Блешні випалюють деревне вугілля для печей-гриль і шашличниць. На «джипі» привозять якихось людей і відвозять. Законне те діло чи ні, не знаю. Та і хто в Блешні спитає? Там хіба прикордонники бувають? Та, думаю, з документами у заготівельників усе в порядку.
Тесля і столяр Іван Григорович Римарєв
Одна з наймолодших жительок Блешні 70-річна Лідія Андріївна Шовкун
На півдорозі зупиняємося. Водій роздивляється, як краще об’їхати глибокі тракторні колії. Не встигли одну перешкоду здолати, як інша трапилася: впоперек шляху лежали молоді сухі сосни. Вітер поваляв чи самі попадали? А ось і перша несподівана зустріч: молодий зайчук вибіг на дорогу, крутнувся перед автомобілем і гайнув у кущі. Так само несподівано вигулькнули з-за дерев перші хати лісової Блешні. Важко повірити, що якихось два десятки років тому це загублене у лісових нетрях село жило повнокровним життям. Відділення зв’язку, клуб, магазин, школа, автобусна зупинка – все
це колись працювало. За селом навіть відвоювали у лісу невеличкі поля і сіяли жито-пшеницю, садили картоплю. Були люди в селі, була їм і робота. Нині поле знову «затягнуло» лісовою порослю. І вже, либонь, надовго. Ораниці в області вистачає, а ось ліси випилюються. Хай хоч у глибинці ростуть. Хат у Блешні чимало, а ось у яких люди живуть – лише чотири. Колись головна вулиця, яка й досі носить ім’я неоднозначної особистості Якова Свердлова, привітно стелеться моріжком і ближче до центру Блешні несподівано переходить у потемнілу від часу бруківку. Такі дороги-трясучки вимощувалися у 60-ті роки і з’єднували не всі, а переважно великі перспективні села. Отже і Блешня не була останньою на Семенівщині. Свідчення цьому – простора школа, добротний клуб, поштове відділення, магазин. Усе, як у людей, тільки в Блешні, щоб людину зустріти, треба всі чотири кутки оббігти. Кутками називають чотири вулиці села – Карасівщина, Макіївщина, Куликівщина і Одноребрівка. Втім, точніше буде, називали у часи, коли дзвеніло село дитячими голосами біля школи, співало вокальним ансамблем у клубі, гуло комбайном на куценькому полі, що належало відділенню радгоспу. Нині клуб в оточенні густого травостою і могутніх дерев зовсім не нагадує культурний заклад, а якийсь дім з химерами часів Дракули. Давно заросли стежки до школи, пошти, магазину. І навіть автобусна зупинка, як перекинутий хвилею часу бетонний дзот, чорніє воронкою з-поміж зеленої порослі. А звідси люди їхали в Росію. Ось вона, поруч. Тільки дорога до сусідньої держави заростає, і, крім прикордонників, нею вже ніхто не їздить. Тиша навкіл, тільки ліс, якому, здається, немає ні кінця, ні краю, шумить,
Важка дорога на Блешню
як і вчора, як і сто років тому. Блешня завжди була в оточенні лісів. Але не була глухим закутком району. Уже за роки незалежності це село, як і багато інших, прирекла доля. У центрі Блешні не тільки жодного працюючого соціально-культурного закладу, а й жилої хати не знайдеш. В усі двори прочинені хвіртки, подекуди впала крівля сарайчиків, а хати здебільшого вціліли. Невже сюди не дісталися мисливці за іконами та старовинними виробами з дерева? – Ви знаєте, бува, вночі їздить машина, освітлює фарами хати, аж страшно стає, – розповідає жителька Блешні 70-річна Лідія Андріївна Шовкун. – Я, хоч і з сином живу, а як споночіє, хату на всі засувки зачиняю. Син Олександр має ще міцні руки, та до якої роботи їх прикласти? Коли в Блешні лісництво було, то всі жителі були при ділі, а нині картина, як казав відомий кіногерой, давно не маслом. Сашко, як і мати, гриби і ягоди в лісі збирає. Добре, як заїде покупець, щось вторгує. Сусід Шовкунів Іван Григорович Римарєв тесля добрий і столяр вправний. Не може без улюбленої роботи. Все, що міг, вдома перебудував, а нині то граблі робить, то навильники вистругує. На базар свої вироби не повезе. Далеко та і транспорту немає. З’явиться покупець – добре, а ні, то все одно намарною роботу не вважає. Без діла сидіти теж не гоже, а спрагу душі втамувати для Римарєва радість.
Крім курей, у Блешні іншої живності не тримають. – В Атамана коза була, але держав він її на м’ясо, – розповіла баба Ліда. Атаманом сам себе назвав наймолодший житель Блешні Сергій Степанченко. Чоловіку ще й 50 років немає. Зустрітися з ним не пощастило. Люди сказали: десь у лісі бродить. – Курей на ніч у сарайчику зачиняю, бо лисиці та куниці витягають, – показує нехитре господарство баба Ліда. – Колись у селі було дві череди корів. Останнім збув молочницю Микола Коров’яко, – згадала старенька. – Та вже і цього чоловіка немає на світі.
– До нас ніякий транспорт не ходить. Хіба раз на тиждень автолавка із Семенівки. Отоді вже раюємо. Особливо мій Сашко. Скажу вам правду, винце полюбляє. Не слухається матір. Вечоріє у Блешні. З гущавини лісу тече прохолода і сутінки оточують село. Не мине й години, як чорне покривало темряви накриє мертві і живі хати. І тиша до самих зірок стоятиме в Блешні. І ніхто її не порушить. Хіба гавкіт наляканого звіриною собаки у дворі Шовкунів, єдиного і останнього сторожа села у лісовій глухомані. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Фото Миколи ТИЩЕНКА Семенівський район
Давно заросла стежка до клубу
Навіть автобусну зупинку вже «затягує» лісова поросль
3
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Справи депутатські
На відпочинок до моря Б
лагодійна діяльність народного депутата від Блоку Юлії Тимошенко Олега Ляшка на Прилуччині добре відома. Олег Валерійович з синівською любов’ю піклується про пенсіонерів та одиноких одиноких громадян похилого віку, переймається проблемами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського
піклування, допомагає малозабезпеченим родинам. У полі зору депутата й питання оздоровлення та відпочинку обдарованих і талановитих юних прилучан та мешканців Прилуцького району – першого серпня п’ятдесят дітей з Прилуцького округу завдяки його зусиллям і підтримці поїхали відпочивати на берег Чорного моря
у міжгосподарський оздоровчий табір «Примор’я», який розташований у селі Рибаківка Миколаївської області. Сьогодні, у час фінансовоекономічної кризи, яка нищівним кроком уже майже рік мандрує державою, мало хто з чернігівців, як, до речі і більшість українців, має нагоду забезпечити родину і особливо дітей, повноцінним відпочинком. Здебільшого вдовольняються місцевими пляжами та прохолодними затінками поблизу Десни, Снову, Сейму, Удаю чи сільських ставків. Про чорноморську засмагу і цілющу морську воду більшості доводиться лише мріяти. Тож, розуміючи усю складність ситуації, Олег Ляшко не міг залишити земляків напризволяще. За його благодійної підтримки діти, які
упродовж навчального року показали відмінні успіхи у навчанні, стали переможцями змагань, предметних олімпіад, творчих конкурсів, діти з багатодітних працьовитих родин з позитивним іміджем у громаді відправилися на відпочинок до Чорного моря. Упродовж чотирнадцяти днів дівчатка і хлопчики купатимуться у теплій морській воді, повноцінно харчуватимуться, оздоровлюватимуться і загартовуватимуться. Я вперше так далеко проводжаю сина, – ділиться враженнями Ольга Ковальова, мати 13-річного Сергійка з села Товкачівка Прилуцького району, член партії «Батьківщина» з 1999 року. – В основному Сергійко оздоровлювався у наших місцевих таборах відпочинку. Тож коли нам запропонували цю
путівку, його і моїй радості не було меж. Мій син ніколи не відпочивав біля моря – я одинока мати з двома дітьми на руках і придбати путівку (особливо сьогодні) на відпочинок до моря у мене немає коштів. Спасибі Олегу Валерійовичу за подаровану сину можливість побачити море, покупатися в ньому, засмагнути – одним словом, відпочити на усі сто відсотків. Сергійко, напевно, так і би просидів усе літо в селі і не поїхав би нікуди. Я також у цьому році лише мріяв про море, – додає десятирічний прилучанин Руслан Пашко. – Уже й літо майже закінчується, а я ніде ще не був. Так склалося, що моя бабуся серйозно захворіла і у батьків не залишилося грошей на мій відпочинок. Та я і не просився нікуди, бо бачив, як
непросто нині моїм батькам долати скруту. Тому два літніх місяці провів вдома, іноді з дідусем ходив на пляж. Та хіба такий відпочинок можна порівняти з морським? Ця путівка для нашої родини, як подарунок з неба. Я неймовірно радий і щасливий, що їду до моря. Сподіваюся гарно відпочити і набратися сил перед новим навчальним роком, адже я спортсмен і мені потрібно бути у відповідній формі. Першого серпня до Чорного моря з Прилук поїхало п’ятдесят діток – жителів Прилуцького, Срібнянського, Варвинського, Талалаївського районів і міста Прилуки. Через два дні будуть відправлені ще сто дітей з Бахмацького та Корюківського округів. А загалом з Чернігівської області завдяки Олегу Ляшку буде оздоровлено на морському узбережжі сто п’ятдесят дітей з малозабезпечених родин. Тамара ЖУК, член ВО «Батьківщина», кореспондент газети «В двух словах»
Закон&беззаконня
Право на химерні пільги... З давніх-давен молодь опікувалася людьми поважного віку. Спочатку цю функцію виконували в родині (старі доживали віку при дітях), потім, з розвитком цивілізації, люди, що досягли пенсійного віку, могли самі про себе подбати: жили за рахунок пристойної пенсії. Однак у нашому суспільстві й досі залишається багато чого нецивілізованого. В Україні низка законодавчих актів визначають засади «піклування» про людей похилого віку. Так, категорія «ветерани праці», згідно з п. 12 ст. 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», мають право «на безкоштовний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області за місцем проживання». Чудовий закон! Одне прикро: діє він лише на папері…
Сільські й міські пенсіонери – в чому ж різниця? На початку 90-х у селі Полуботки Чернігівського району жителі обласного центру отримали клаптики землі для ведення господарства – простіше кажучи, «під дачі». Так утворився садівничий кооператив «Стрижень», який нині нараховує понад 450 чоловік. Його члени – в основному люди похилого віку. Тому ті 5 соток землі – хоч якесь доповнення до пенсії, та й старенькі люблять «копирсатися» в городі. Одна проблема: як добиратися до дачної ділянки? Квиток у автобусі «Чернігів-Халявин» (проходить через Полуботки) коштує дві з половиною гривні. Очевидно, з середньою пенсією в 811 грн. багато не наїздишся… До речі, багато з цих пенсіонерів мають статус «ветеран праці». Довго люди «вибивали» у влади пільговий автобусний маршрут. І домоглися: наприкінці липня 2007 року на нараді представників облдержадміністрації, міської ради та перевізника (ВАТ «Чернігівавтосервіс») вирішили, що кожного вівторка та четверга будуть без-
коштовно перевозити в тому числі й ветеранів праці до садово-городніх товариств на околиці села Полуботки (лист №1-08/09 від 25.07.2007 р. Управління транспорту та зв’язку Чернігівської міської ради). Два роки перевозили. А з липня 2009 року кондуктори дивляться на прописку: сільські пенсіонери – будь ласка, їдь безкоштовно. Міські – купуйте квитки. Ось і звернулася до редакції газети «Деснянська правда» від імені членів цього садівничого товариства «Стрижень» його голова Антоніна Клешня. – Чим ми гірші від сільських жителів? Чому у них є пільги, а у нас немає? – запитує жінка.
Пільговики – у поіменному списку Пасажирів на маршруті Чернігів-Халявин перевозить ТОВ «Автотранс». Саме йому з районного, міського чи обласного бюджетів мають відшкодовувати вартість цих «пільгових» маршрутів. – Цього року ми уклали з Чернігівською райдержадміністрацію договір на
перевезення: два пільгові дні на тиждень, дев’ять категорій громадян. Але Чернігівська райдержадміністрація відшкодовує перевезення лише за районних жителів. За міських нам ніхто не платить, – запевнив начальник ТОВ «Автотранс» Валерій Головченко. Як сказав начальник відділу експлуатації ВАТ «Чернігівавтосервіс» Сергій Вакуленко, спочатку автобуси перевозили всіх громадян, які мають пільги. Але нині компенсації з районного бюджету не вистачає, тому підприємство й змушене вдатися до таких заходів. За інформацією начальника управління праці і соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації Людмили Драчко, пільговиків перераховують поіменно. Щороку ведуть облік тих, хто має право на безкоштовний проїзд, коректуючи список. – Перевізнику ми відшкодовуємо лише за квитки жителів району. За мешканців міста Чернігів я не відповідаю. Це компетенція міської ради, – роз’яснила Людмила Драчко. А в міській раді від цього маршруту «відхрещуються».
– Це не міський напрямок, – зазначив перший заступник Чернігівського міського голови Олег Білоусов. – Ми не маємо права компенсувати перевізнику витрати. Міська рада відповідає лише за маршрути у межах Чернігова. Усі крапки над «і» в цій історії має розставити Чернігівська облдержадміністрація. За словами заступника голови ОДА, керівника апарату Володимира Приходька, нині перевізника на предмет дотримання законодавства перевіряє територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті. Результати перевірки стануть відомі наступного тижня.
Який же вихід? Можливий вихід із цієї ситуації – перевести маршрут «Чернігів-Халявин» у відання міської ради. Так як це зробили в 2003 році. Тоді за згодою з Чернігівською РДА до міської мережі пасажирського транспорту включили 11 маршрутів до сіл району, тому що вони впродовж багатьох років залишалися у сфері дії повноважень міської ради. До переліку, до речі, входять автобуси маршруту №22 «вул.
Одинцова – с. Рівнопілля», які проходять повз Полуботки. У квітні 2007 року він заїжджав до дачного масиву і кожного вівторка та четверга безкоштовно перевозив «ветеранів праці». Однак так він пропрацював менше місяця. Ось як пояснило причину припинення заїзду в Полуботки управління транспорту та зв’язку міської ради (лист №1-08/15 від 03.05.2007 р.): «Через погіршення дорожнього полотна до цього села та не вирішення членами садівничих товариств питання облаштування розворотного кола для автобу-
са, що викликало незадоволення водіїв умовами роботи на цьому маршруті, а також пасажирів, що їдуть до села Рівнопілля, автобус №22а тимчасово припинив заїжджати в Полуботки». До цього питання чиновники пообіцяли повернутися після ремонту дороги, облаштування розворотного кола та майданчиків для посадки й висадки пасажирів. Але, судячи з листа, робити це мають прості громадяни – члени садівничих товариств. Чи не абсурд? Наталія ГАРБУЗ Фото Миколи ТИЩЕНКА
P.S.: Насправді, людей не хвилює: з якого бюджету й кому перераховують кошти. І тим більше облаштовувати дороги – не компетенція пенсіонерів. Влада має вирішити, що для неї дешевше: відремонтувати дорогу до дачного масиву й спрямувати туди автобус, що йде на Рівнопілля, чи домовитися з перевізником маршруту Чернігів-Халявин і відшкодують йому витрати. Для пенсіонерів (і не тільки) головне: користуватися своїми законними правами. Громадянин має відчувати себе господарем у власній країні, а не йти у «владні кабінети» з протягнутою рукою. Держава має забезпечити людям поважного віку або безбідне утримання, або реальні соціальні гарантії та пільги. Перевізника можна зрозуміти: кожне місце в автобусі має хтось оплатити: будь то сам пасажир чи держава. Такі правила нормального бізнесу. В Україні вже давно варто запровадити адресну допомогу: кожному пільговику надавати конкретну суму коштів для проїзду в транспорті. Тоді питання з пільгами не було б таким болючим і не заганяло людей, перевізників і владу в глухий кут. А поки що люди змушені «ходити по інстанціях», шукаючи правди. Сподіваємося, що в цьому випадку вони її все ж таки знайдуть.
4
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Черешенські діти:
Пам’ять серця
«Ви любили нас. Ви жили для нас» Серпневий день, молодий і сонячний, навшпиньки підійшов до знайомих воріт і зупинився, прислухаючись до голосів, які видзвонювали на подвір’ї. З далеких доріг з’їжджалися до своєї домівки – Черешенської загальноосвітньої школиінтернату І-ІІІ ступенів, що на Коропщині, – її колишні вихованці. Неначе птахи, котрі поверталися з вирію до рідного гнізда. Нинішнього літа у великому родинному колі відзначалася дорога для кожного дата: 100-річчя з дня народження директора дитячого будинку імені І.Я. Франка Іллі Наумовича Темеса. Через роки і відстані оживали в серцях сивочолих людей світлі спомини: не владний час над вдячною пам’яттю, глибокою, мов невичерпний колодязь із джерельною водою. І здавалося, що звичною бруківкою пробігають босоногі роки. А Ілля Наумович теж тут, поруч, ховає усмішку за скельцями окулярів: «Здрастуйте, мої сини і донечки!».
можна його чи наших наставників забути? Та й друзі найкращі звідси! Тому і я, і Люба, і Віктор неодмінно на зустрічі приїжджаємо. І наші дорослі діти й онуки (і правнуки теж!) знають про Черешеньки, люблять їх… – А ви моїх не бачили?– підходить до гурту Марфа Василівна Сміян (Адаменко) з Сосниччини. – Так скучила за «своїми», всі очі видивилася, виглядаю. Я з покоління дітей війни. Після Перемоги однаоднісінька на світі залишилася: батько з фронту не повернувся, а мама з сестрою у воєнну розруху померли. Як їхала сюди, і страшно, і сумно було. Та зустрів мене директор тепло, донечкою назвав – і Черешеньки рідними стали. Не кожен батько про власних дітей так дбає, як про нас Ілля Наумович піклувався. Та й ми, діти, не підводили, роботящі були. Ніколи не
вітатися й улюблену наставницю провідати). На ошатному обійсті Ольги Іванівни Мальчукової гостей назбиралося так рясно, що й стара яблуня позаздрила. – Знаєте, коли я до Темеса на роботу прийшла? Якщо не відгадаєте, тоді скажу: у 1947 році, – усміхаються Ользі Іванівні спогади.– А виповнилося мені о тій порі всього двадцять літ. Гарно зустрів мене директор, до першокласників послав. І кожного вечора сидів на ганку й чекав, щоб розпитати, як же день минув у заклопотаного і ще такого недосвідченого педагога? Уважно вислуховував і поради слушні давав. Він відчував, що мене непокоїть – і я довірливо розповідала йому про свої проблеми... Вмів Ілля Наумович «виліплювати» колектив! Між іншим, він мене й заміж видав за свого вихованця. Іван Мальчу-
«Він був для всіх нас батьком»
– Ми, колишні дитбудинківці, називали нашого Іллю Наумовича батьком, – зволожує роса очі киянці Надії Григорівні Бойчун.– У голодні й холодні повоєнні роки потрапила я в Черешеньки. Четверо нас було, дітей з однієї сім’ї, одне менше другого: старший брат Гриша (немає вже його з нами), сестра Люба (ми з нею двійнята) і брат Вітя. («Мізинчика» Сашу я розшукала, коли на свій хліб пішла). Круглі сироти: батько від рук бандерівців у Львові загинув і мама молодою померла. Що б з нами сталося, якби не дитбудинок й ті хороші люди, які підранків війни виховували і душі наші вистуджені відігріли? Пригадую, як підлітків і до роботи та відповідальності привчали, і здібності-таланти наші розкривали. Любочку-відмінницю навіть хотіли забрати в школу для обдарованих дітей у Москву. Якось її й удочерити збиралися, але директор не дозволив роз’єднувати сім’ю. Доля тоді кожному дитбудинківцю руку подала, бо ж зростали ми під крилом Іллі Наумовича, міцним, батьківським. А він і костюма зайвого не мав: для нас жив. Тільки уявити: у той час гіркий наш директор ще й на море дітей вивозив! Хіба ж
нях свого справді отчого дому. Тож не помічали плину часу, говорили і не могли наговоритися, ходили до болю рідними стежками. І вклонилися місцям останнього спочинку своїх наставників. Кілька років тому відійшла у вічність незабутня Віра Прохорівна Федоренко, яка все своє життя присвятила черешенським дітям. Вони колись обсідали її маковим цвітом і називали матір’ю. А ще багатьом хотілося підійти до вчителя Петра Степановича Міхеєва, «старійшини» колективу, і побажати йому здоров’я. Незважаючи на поважні роки – рукою подати до вікового ювілею – прибув він до своєї дорослої дітвори.
Низький уклін вам, Учителю!
Віра Прохорівна Федоренко і Ольга Іванівна Мальчукова серед дорогих гостей
забуду, як у Сосницю, у швейну артіль, мене виправляли. Плакала, тепер уже жаль було розлучатися. Знову Ілля Наумович заспокоював : не залишимо тебе, доню, саму, заглядатимемо. І справді, вихователі не забували малу швачку, навідувалися, підтримували. Нерідко, коли черешенський водій у справах до містечка приїздив, якогось нехитрого гостинчика «з дому» привозив…
Мелодія спогадів душу бентежить
– І ви до нас? А з якого випуску? – прочиняє хвірточку, пропускаючи мене до заквітчаного двору, веселий і гомінкий Михайло Пузирний (він із Дніпропетровська приїхав, щоб друзів побачити, з Десною при-
ков, бойовий офіцер-артилерист, який виховувався у цьому дитбудинку ще до війни, став моїм чоловіком. Так удвох ми тут і працювали, а в сім’ї троє дітей зростало. Згадаю Іллю Наумовича – і немов у молодість повернуся. Прекрасною він був людиною і педагогом від Бога. Сам гіркі «життєві університети пройшов»: зазнав сирітства у громадянську і з сестрами потрапив до дитбудинку в Дніпропетровську. Тому й серце мав мудре, розумів маленьку поранену душу і вмів зцілити її. ...А спомини перебігали від одного гурту до іншого: чимало колишніх вихованців з’їхалося на серпневу зустріч. Вони так її чекали і раділи дитинно, що знову опинилися у теплих доло-
Проблема
Чи потрібен Ніжинщині єдиний медичний простір? Запитання поки що залишається без відповіді. Ні створена в травні 2008 року робоча група, ні депутати міської та районної рад не знайшли компромісного варіанту. Пропонувалося створити комунальний лікувально-профілактичний заклад «Ніжинське міськрайонне територіальне медичне об’єднання», з’єднавши Ніжинську центральну міську лікарню, Ніжинську центральну районну
Ілля Наумович Темес зі своїми колишніми вихованцями
лікарню, Ніжинський міський пологовий будинок та Лосинівську районну лікарню в єдину структуру з наданням їй статусу юридичної особи. Керівник робочої групи, головний лікар району Юрій Солодько вважає такі заходи необхідними через недостатнє фінансування медичних закладів, скорочення чисельності населення. На його думку, на місці реорганізованих
однакових стаціонарних відділень мають бути створені нові профільні вузькоспеціалізовані: кардіологічне, з блоком інтенсивної терапії, гастроентерологічне, пульмонологічне, гнійно-септичної хірургії тощо. Єдина структура з єдиним апаратом управління дозволить краще контролювати використання грошових та матеріальних ресурсів, створити єдині потужніші служби: переливання крові,
– Серце мого татка тут, у Черешеньках,– сказав, хвилюючись, Олександр Свірський про свого батька, Едуарда Борисовича. – Це заслуга Іллі Наумовича, що батько після війни вступив до Московського державного університету. Він приїздив у Короп провести свого Учителя в останню путь. А тоді зібрав спогади вихованців дитбудинку і видав у Москві книгу про Іллю Наумовича та його Черешеньки. – Здається, що й стіни нас обнімають,– крізь сльози говорили подруги Лідочка і Вірочка – прилучанка Лідія Миколаївна Полякова і Віра Степанівна Журавська з Дніпропетровська. – І повітря тут якесь особливе. Ми завжди були, є і будемо дітьми Іллі Наумовича. Адже нас, дівчаток-сиріт, у повоєнному лихолітті врятував Черешенський дитбудинок. – І в люди вивів, – додає Ганна Андріївна Шило, яка прибула на зустріч із Воронежа, теж не
бактеорологічну лабораторію, а також інженерну, інформаційноаналітичну та інші. При цьому будуть збережені поліклінічні відділення всіх лікарень, служби невідкладної допомоги, всі 46 ФАПів та 4 амбулаторії в селах району, амбулаторії сімейної медицини в міських мікрорайонах. Голова районної ради Валерій Марченко вважає, що оптимізація медичної галузі має відбуватися тільки за умови надання кожній з лікарень статусу юридичної особи. Це дасть можливість забезпечити
сама, а з дочкою Галиною. – Я потрапила сюди, як тільки Чернігівщину звільнили, а в корпусах зерно зберігалося і вікна повибивані. Ми, жменька дітей, чекали, коли ж повернуться черешенці з евакуації, з Сибіру. Як у хорошій сім’ї тут нас ростили. Пригадую, побачив якось Ілля Наумович у мене з подругами (а ми вже ученицями ремісничого училища були) «підбиті вітром» осінні пальта і видав нам нові, зимові. Як ми раділи – не передати! – А скільки ще в кожного з нас у душі вдячності – невимовної і невимовленої, – стиха сказала Юзефа Степанівна Муха, коли її названі брати і сестри прийшли на Михайлівське кладовище до дорогої могили, де напередодні було встановлено пам’ятник Іллі Наумовичу та його дружині. – Я вражений історією Черешенського дитбудинку, який обігрів у суворі часи дітей з репресованих родин і сиріт воєнної пори. І, звичайно ж, їх відданістю Іллі Наумовичу, своєму батьку-директору, – був зворушений голова Чернігівської обласної єврейської общини Семен Бельман. – Тож коли до мене звернулася Юзефа Степанівна після свого «ходіння по муках» (у чиновницьких кабінетах вона чула тільки відмову, мовляв, не до пам’ятника), я не міг не допомогти. До цієї доброї справи долучився чернігівець Віктор Сергійович Миронов, людина совісна й безкорислива, який і виготовив цей пам’ятник. ...Усміхнено вдивляється Ілля Наумович у своїх вихованців, неначе вслухається в голос їхніх сердець. Низький уклін вам, дорогий Учителю! Віра ГУБАР
доступність медичних послуг сільським жителям. Як вагомий аргумент проти він навів і той факт, що сьогодні лише 12 відсотків в районному бюджеті власних надходжень. Саме тому недостатньо фінансується пологовий будинок. А чи буде спроможний район профінансувати всю медичну структуру в разі об’єднання – невідомо. Отож, проект треба ще допрацювати перед тим, як виносити його на розгляд сесій міської та районної рад. Надія ОНИЩЕНКО
Ювілейне
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
5
Пантелеймон Куліш хотів,
щоб його книги виходили у Чернігові...
Д
вадцять років тому цього, звісно, не було. Підійшовши до його могили, що сховалася у густих заростях дерев, не можна було повірити, що тут похований визначний наш поет і прозаїк, драматург, перекладач, публіцист, критик, літературознавець, етнограф, фольклорист, мовознавець, історик, художник, видавець… Так склалося, що, починаючи із 1930-х років, ім’я Пантелеймона Куліша радянським літературознавством фактично заперечувалося – згадали йому і «дволикого Януса», відомого мінливістю поглядів і політичних оцінок, і «ворога Шевченка», хоч загалом Тарас Шевченко прихильно ставився до нього, і те, що він мало не розлучився з дружиною, переживши романи з Марком Вовчком, Параскою Глібовою, Горпиною Ніколаєвою… Одне слово, на довгі роки у часи соцреалізму він стає «буржуазним націоналістом». Його твори не видавалися, навіть на українській філології Ніжинського педінституту, де я навчався, його ім’я згадувалося лише у негативному плані. сь чому 170-річчя Пантелеймона Куліша, коли до проголошення України незалежною державою залишалося кілька років, відзначалося вперше за багато десятиліть на офіційному рівні, за участю Борзнянського райкому партії, делегаціями від Спілки письменників України, від Чернігівщини та Сумщини. На могилі Пантелеймона Олександровича я прочитав два вірші, які друкуються в цьому номері. Звісно, після цього я віддав ці рядки у «Деснянську правду». Але побачив їх через… десять років. Уже при іншому редакторові. Адже поняття «буржуазний націоналіст» ще довго залишалося у свідо-
О
мості людей, навіть після того, як Україна стала незалежною. а початку 50-х років позаминулого століття редактором неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей» працював Микола Білозерський (18331896), брат Ганни Барвінок, дружини Куліша. Він ввійшов в історію як фольклорист та етнограф, автор праці «Тарас Шевченко в воспоминаниях разных лиц», що побачила світ у 1882 році у журналі «Киевская старина». Щоправда, йому не доводилося зустрічатися із Тарасом Шевченком, проте із Пантелеймоном Кулішем він був знайомим, листувався з ним. Про це, зокрема, йдеться у монументальному дослідженні Віктора Петрова (більше відомого як В. Домонтовича) «Пантелеймон Куліш у п’ятдесяті роки», яке було видано у 1929 році і лише тепер видруковане у журналі «Кур’єр Кривбасу». Отож наприкінці 1853 року Куліш пише Білозерському до Чернігова: «Я работаю очень много и вы узнаете в свое время, что именно». А працював тоді Куліш над розвідкою «Опыты биографии Гоголя» – першою на той час біографією щойно померлого письменника. Для цього автор «Чорної Ради» їде до Москви, живе в сім’ї Аксакових, де ще живий культ Гоголя. Згодом Куліш радить Миколі Білозерському: «Вашим успехам по службе я рад от всей души, и желаю Вам побольше получать денег… Собирайте рукописи, образуйте хорошего писца, которому платите щедро, и списывайте разные старинные и новые редкие вещи в однообразном формате… Это будет драгоценная библиотека…» В іншому листі до Білозерського, коли той збирався кидати Чернігів і переїхати до Києва, Куліш пише: «Лучше всего
Н
сидеть на хлебном месте, каково место редакция, и делать дело особняком!». Після виходу розвідки «Опыт биографии Гоголя» у петербурзькому журналі «Современник» Куліш розпочав роботу над двотомником «Записки о Южной Руси», в якій, зокрема, йдеться і про Чернігівщину, про її кобзарів, в тому числі і про Андрія Шута з села Олександрівка нинішнього Корюківського району. З цього приводу 7 вересня він повідомляє Миколі Білозерському: «Я до такой степени занят своей малороссийской работой, что решительно отказываюсь от Петербурга и поеду туда разве печатать, если окажется неудобным печатать в Киеве или в Чернигове. Может быть, следующую зиму проведем вместе, трудясь над корректурою, которую Вы должны приучить типографию доставлять Вам уже в сверенном с подлинником виде, как делают в Петербурге, а не в том хаотическом состоянии, в каком я вижу лоскутья Вашей газеты с бесчисленными Вашими поправками». антелеймон Куліш не тільки читав «Черниговские губернские ведомости», а й листувався з редактором газети, мав намір видавати свої твори у друкарні губернського правління, де й друкували «Черниговские губернские ведомости». Писав він і Олександру Шишацькому-Іллічу, котрий теж був українським фольклористом, автором праць «Местечко Олишевка», «Сборник малорусских поверьев и поговорок», двох збірок поезії «Українська квітка». Микола Білозерський, залишаючи посаду редактора неофіційної частини «Черниговских губернских ведомостей», порекомендував, мабуть, губернатору саме його...
П
Володимир САПОН
Фото Миколи ТИЩЕНКА
Сьогодні минає 190 років від дня народження Пантелеймона Куліша. Проте у моїй пам’яті ще 170-річчя цього видатного українця, якого, за висловом Миколи Хвильового, «можна вважати за справжнього європейця, за ту людину, яка наблизилась до типу західного інтелігента». Він був нашим земляком, не раз підкреслював, що є чернігівцем, бо ж народився у містечку Вороніж Глухівського повіту, що на той час входив до складу Чернігівської губернії (нині це Шосткінський район Сумської області). А останнє десятиріччя жив у Борзнянському повіті, на батьківщині своєї дружини Ганни Барвінок. Тут і похований. Нині на хуторі Мотронівка діє музей-заповідник Пантелеймона Куліша «Ганнина пустинь».
Скульптура Панька Куліша у «Ганниній пустині».
Кулішева хата у музеї «Ганнина пустинь»
ОСИПАЮТЬСЯ ЗОРІ СЕРПНЕВІ Вірші, прочитані у день 170-річчя Пантелеймона Куліша на його могилі
1 Мов іще невідкриті планети, Де космічних степів полини, – Українські забуті поети Не із нашої з вами вини. Не народу вони не вгодили, А комусь одному, й на роки Гострих «ізмів» лаковані стріли Перекреслили їхні рядки. Та в історії все-таки злетів, Мабуть, більш, ніж падінь, і тому Відкриваєм сьогодні поетів Всупереч отому одному. Мов борги, і полинні, й калинні, І джерельні – ніщо не мина – Повертаються нині Вкраїні Щедрі долі, книжки, імена. ...Осипаються зорі серпневі На вселюдські врожайні токи, Оживають рядки Кулішеві – Незів’ялого слова вінки.
2 Яким тебе я бачу? Звіддалека Шумує кронами твоя бібліотека Мотронівських дубів, і поміж них Спинився ти, натруджений, і стих. Таким, як в глині Йвана Гончара, Задивлений до овидів добра, Де сонця постає святошна брама Від сотворіння світу і Адама І аж до тебе. Аж тремтить рука, Непевність відступає від рядка. Коли Тараса згадуєш – зоря Йому судилась – слава Кобзаря. Тобі ж вділила доля інші крила, Просвітнику! Мефодія й Кирила Собі обрав ти у провідники. Таким тебе я бачу крізь роки – Не натомлялась, не змовкала ліра, Бо переймався думами Шекспіра, І Пушкіна вільнолюбивий дух В малоросійський вкутував кожух, Щоб не закляк на віхолах доби. Про що шумлять мотронівські дуби? Надбав не пишні лаври на спочинок – То в узголів’ї рідний наш барвінок. 1989. Володимир САПОН
6
Завтра – День будівельника України
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Не одним днем живемо в цьому світі За останні півтора-два десятки років більшість із нас мали можливість надивитися на тих, хто, як мовиться, «живе одним днем»: побільше взяти від життя сьогодні, а там – хоч трава не рости. Вони забувають, що у кожної людини є минуле, і майбутнє повинно бути. Бо тільки у добрих справах і може мати своє добре продовження день сьогоднішній.
З
а своє довге трудове життя я не раз зустрічався з такими керівниками, які і перед своїм колективом, і перед державою часто розписувалися у власній безпорадності, недбальстві, нерозумінні економічної природи суспільства. Тим часом вони рвалися і рвуться до влади, до крісел, сіючи за собою одне – спустошення і зло. Та, на щастя, є у нас люди, в тому числі і серед керівників, котрі живуть не одним днем, котрі не відступаються перед труднощами і випробуваннями, тими нескінченними проблемами, які щодня висуває нинішнє життя. З числа таких людей і генеральний директор правління ВАТ «Домобудівник» Анатолій Миколайович Роговий. Анатолій Миколайович – висококваліфікований професіонал-практик, який пройшов великий трудовий шлях від майстра до керівника однієї із найпотужніших нині будівельних компаній, що стала визнаним лідером житлобудування у нашому регіоні, має немало замовників за його межами. У будь-якій справі Анатолій Миколайович керується не короткочасними вигодами, не голою інтуїцією чи суб’єктивними рішеннями, а передусім своїм великим безцінним досвідом. Він – людина з глибокими знаннями системи організації, практики, економіки будівельної галузі, а також з чудовими знаннями складної людської психології. Чи не тому йому і його команді вдалося створити потужний потенціал як інженерно-технічних кадрів, так і трудівників робітничих професій. На підприємстві трудиться стабільний колектив, зростання якого обумовлене передусім розширенням і вдосконаленням виробництва. Не хочеться напередодні професійного свята фіксувати увагу на тому становищі, у якому опинилася наша економіка нинішнього року. Пригадаймо: наприкінці минулого року на обрії за-
А.М.Роговий
маячив привид фінансової кризи – і багато хто опустив руки, протягом попередніх семи місяців нинішнього року розгублено сидів і чекав з моря погоди. А ось Анатолій Роговий і його команда не розгубилися перед фінансовою кризою. Уже з перших днів нового року Анатолій Миколайович наполегливо шукав інвесторів, докладав зусиль, щоб і за нинішніх умов завершити будівництво на тих об’єктах, де це можливо. І це дало, хай і невеликі, а все ж позитивні результати. А напередодні свята ми всі радісно зустріли повідомлення про виділення урядом двох мільярдів гривень на завершення розпочатого будівництва. Серед перших будівельних компаній, що одержать цю підтримку, є і наш «Домобудівник». Цікава і повчальна, багата біографія керівника компанії, яка є одним із лідерів житлобудування. Школа, дорожньобудівельний технікум, служба в армії, будівельний інститут, нарешті прихід на домобудівний комбінат, де за короткий час пройшов шлях від майстра до головного інженера. У 1988 році, коли уже почало «штормити» у нашій економіці, Анатолій Роговий очолив домобудівний комбінат. Не думалося-не гадалося, що невдовзі на нас зваляться великі суспільні переміни, і в їх розбурханому вирі Анатолій Миколайович докладе всіх зусиль, щоб зберегти свій великий трудовий колектив, вивести його у передові підприємства України.
Більше того, понад півдесятка років тому Чернігівське ВАТ «Домобудівник» за вагомий внесок у подальший розвиток будівництва та архітектури нашої молодої держави було нагороджено Дипломом «Лідер будівництва та архітектури України». А голову правління акціонерного товариства, уже на той час заслуженого будівельника України, Анатолія Рогового ще й обирають, до його честі, членом-кореспондентом, а згодом і академіком Академії будівництва і архітектури України, заносять його прізвище як професіонала найвищого рівня до, скажу так, історичної книги «Видатні інженери України». Анатолій Миколайович із тих мудрих і досвідчених керівників, виважена стратегія якого і чітка позиція в організації будівельного комплексу визначає досить вагомий кінцевий результат. Із злагодженою командою однодумців, яку йому вдалося успішно створити, легше долати всілякі перешкоди, вирішувати проблеми, що постають перед багатофункціональним підприємством. ВАТ «Домобудівник», до речі, розширює своє співробітництво – підписано протокол угоди із будівельним концерном Російської Федерації на запровадження нових серій, активніше співпрацює з БілНДІБ Республіки Білорусь. Керівник підприємства протягом останніх 10-15 років побував у десятках зарубіжних країн, де уважно знайомився з досвідом житлобудівельного виробництва, і все, що можна на нинішньому етапі запровадити у себе, успішно втілює в життя. Анатолій Миколайович і ми, його колеги, гордимось новим дітищем комбінату – високопродуктивною і енергозберігаючою лінією «Тенсиланд» з виготовлення пустотних плит перекриття, аналога якій в Україні поки що немає. А ще у цьому ж цеху кілька років тому почали випускати експериментальні палі, на які витрачається у 5-10 разів
Передача нового списку Любецької ікони Божої Матері Преображенській церкві м. Любеча
менше металу, але вони надійніші від тих, що використовувалися в будівництві раніше. На «Домобудівнику» в останні роки побувало багато керівників нашої держави і базової будівельної галузі, зокрема, і цього року ми на них чекаємо – перед усіма ними у відвертих розмовах Анатолій Миколайович торкається передусім питання спорудження в Україні доступного житла, тобто зниження його вартості. Гості зі столиці, так само як і зарубіжні візитери з числа будівельників, приємно дивувалися, як нам пощастило в нинішніх умовах успішно відпрацьовувати систему доступного житла. А ще всі звертали увагу на те,
квартир більше, ніж попереднього року. А ще минулого року Анатолію Миколайовичу було присуджено вчений ступінь кандидата технічних наук. Торік він став також лауреатом престижної премії імені академіка М.С.Буднікова, а Міністерство регіонального розвитку і будівництва України відзначило його нагрудним знаком «Почесний працівник будівництва та архітектури». Економічний розвиток держави неможливий без розвитку духовного, вважає авторитетний будівничий. Лише при здоровій моралі та високій духовності і можна побудувати здорову економіку. Убога духом людина ніколи не стане цінною для суспільства, переконаний Анато-
Преображенської церкви (цьому храму було передано у дар список однієї з найбільших православних святинь – Любецької ікони Божої Матері, іконописні образи Антонія Печерського, Святого Чудотворця Феодосія Чернігівського Углицького тощо). Кожний свідомий громадянин повинен усвідомлювати, в якому середовищі він живе, берегти історичні святині для нащадків, діяльно захищати їх. Це значною мірою стосується і людей будівничої професії, переконаний Анатолій Миколайович, і підтверджує це конкретними справами. Зокрема, при спорудженні підрозділами «Домобудівника» житлового будинку на вулиці Кирпоноса – у тому місці, що впритул прилягає до найстародавнішої частини древнього міста, були знайдені рештки стоянок VII-VIII століть, а також цінні матеріали ХVII століття, що стосуються історії українського козацтва. Це, за оцінкою спеціалістів, справжнє наукове відкриття. А коли б традиційні земляні роботи проводилися не під керівництвом Анатолія Рогового, а просто байдужими до історії людьми, цей історико-культурний шар міг би стати навіки похованим, втраченим для наших нащадків.
Під час наради по збереженню історичних пам’яток Любеча (крайній справа А.М.Роговий)
що на підприємстві стовідсотково працюють місцеві кадри, і що ми використовуємо матеріали лише українського виробництва. За винятком, звичайно, деяких імпортних добавок для поліпшення якості бетону. Анатолій Миколайович Роговий і його команда ніколи не задовольняються досягнутим. Пам’ятним для нього був рік минулий. В експлуатацію було здано 749 сучасних квартир. Це майже на сотню
лій Миколайович. З того часу, як він очолив комбінат, його колектив багато приділяє уваги благодійним акціям, допомагає школам і дитсадкам, лікувальним установам і церковним закладам. З цих міркувань виходив і виходить він, коли не тільки усім колективом, а сам особисто допомагає вершити доброчинні справи, зокрема, по збереженню стародавніх пам’яток рідного Любеча, підтримці місцевої школи і громади
Генеральний директор «Домобудівника» не тільки сам сповідує принципи бережливого ставлення до культури, історії, духовності, а й навчає цього своїх колег і земляків, відстоює ці принципи і як талановитий містобудівник, і як депутат. І треба сказати, що в цьому проявляється не тільки його громадянська позиція – це внутрішня потреба багатої на красу і добро його душі. Валерій ФЕЩЕНКО Фото автора
Картинки з натури
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Життя як є
7
Робимо абияк?
Деякі пам’ятники стоять десятиліттями, а той століттями. Небагато років минуло з того часу, як у сквері ім. Попудренка (біля Чернігівської міської ради) встановили пам’ятні плити на честь героїв Великої Вітчизняної війни. А цього тижня їх вже ремонтують… – Конструкція пам’ятників – невдала: вона передбачає розвал споруди. До того ж, зроблено недбало, ніхто не слідкував за якістю установки, – розповідають майстри. Словом, діємо за принципом: колись переробимо.
Як ми
відпочиваємо
Літо. Від спеки рятує лише вода. Вона поновлює сили, гармонію з природою і Всесвітом. Кожен зливається з природою по-своєму. Ми такі різні, але прагнемо одного…
А так – вимагаємо…
Медичне обстеження – під вашим будинком Цього тижня стартувала благодійна акція «З думкою про здоров’я чернігівців». Кожного дня з 12 до 19 години бажаючі можуть пройти медичне обстеження серцево-
судинної системи та при потребі отримати направлення на мамографію. Всі ці послуги – безкоштовні. У четвер спеціально обладнаний автомобіль
з лікарями проводив обстеження в районі Красного мосту. Бажаючих пройти обстеження було понад 120 чоловік. Для тих, хто записався, але отримати медичні послуги не встиг, виділять додаткові дні. Пацієнти – в основному люди похилого віку. Роботу медичних автомобілів забезпечуватимуть кардіологи з великим професійним досвідом. Така акція проходить в Чернігові вперше. Вона триватиме до 11 жовтня 2009 року. Пересувні медичні центри працюватимуть у кожному районі міста.
Аби отримати відсотки по депозитах, люди змушені займати чергу в чернігівській філії ВАТ Банку «БІГ Енергія» з шостої ранку. – У мене строк депозитного договору закінчився ще в червні. А нині відсотки отримати не можу. Прийшли о дев’ятій годині, а тут вже людей стільки, – розповідає клієнтка банку Любов Власова. Люди говорять, що їм пропонували продовжити строк депозиту на 3-6 місяців. Однак уже під 12 відсотків річних, а не 17-23% як було раніше. Відсотки, якщо й віддають, – то максимум 100 грн., якщо сума більша – зась. У черзі – переважно пенсіонери. Для збереження своїх заощаджень вибрали саме цей банк, бо через нього отримували пенсію. Вважали, що він надійний… Довідково: 16 березня 2009 року в ВАТ Банк «БІГ Енергія» введено тимчасову адміністрацію. Тому до 15 вересня нинішнього року в банку встановлено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Наші невизнані таланти…
Невідомий скульптор у селі Боромики зліпив із піску й клею фігуру дівчини: причому врахував найдрібніші анатомічні деталі. Автор назвався Георгієм. Свого часу він закінчив Чернігівський державний педуніверситет, нині працює в будівельній організації. Скільки талантів має наша земля! Прикро, що багато з них так і залишаться невідомими… Підготувала Наталія ГАРБУЗ Фото Віктора КОШМАЛА та автора
Пори року
Липень липням дав урок... Йдеться про цьогорічний липень. Вельми норовистим він виявився. Теплішим від переважної більшості своїх попередників. З активною грозовою діяльністю. Важко й пригадати таку кількість пожеж, які спричинили протягом одного місяця всюдисущі блискавки. Горіли хати, сараї, у вогні гинула навіть худоба. Бувало, небесні стріли влучали в людей, позбавляючи життя.
За даними обласного центру з гідрометеорології, середньомісячна температура липня коливалася на території області в межах 20-21 градуса, що на 2 градуси вище середньорічних значень за післявоєнний період. За останні 30 років схожі за температурним режимом липні були у 1994 році і торік. Температурний максимум минулого місяця – плюс 35 градусів – зафіксувала метеостанція Остра Козелецького району. Сталося це в неділю, 19 липня. П’ять днів протягом липня температури перевищували позначку 30-ти градусів. 16-25 днів, в залежності від території, температура грунту на глибині 10 сантиметрів становила 25 і вище градусів
тепла. Одні рослини таке тепло пригнічувало, інші стимулювало, якщо, звісно, вистачало вологи. Правда, не обійшлося у липні і без короткочасних похолодань, коли нічні температури повітря знижувалися до 8-11 градусів. Вологи в принципі не бракувало. Особливо на північному сході області. У Покошичах Коропського району за добу 13 липня випало 44 міліметри дощу. Це – показник дуже сильної зливи. Середній же за місяць – 6174 міліметри (75-90 відсотків норми), місцями – 82-100 міліметрів (норма і дещо вище норми). Ще один феномен нинішнього літа. Дніпро двічі вже піднімав свої води: їх поповнювали правобереж-
ні притоки та верхів’я Славутича. Уперше це сталося в червні, коли в західних регіонах України, на заході й півночі Білорусі йшли рясні дощі. Тоді рівень Дніпра піднявся на півметра. Аналогічна ситуація спостерігається і зараз. Такі різкі коливання рівнів у могутньому Дніпрі – рідкісне для літа явище. Позавчора до редакції зайшов житель Чернігова з вулиці Мурінсона Микола Ведякін. Поділився новиною: на його обійсті зацвіла… вишня. «Чому б це?» – дивується. Та, мабуть же, спровокувало липневе тепло. Зате є надія поласувати стиглими вишнями ще й восени. Щастить же людям!.. Лесь ГОМІН
8
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Споживчий кошик
Антикризове меню пропонує… літо У
період кризи, коли більшість людей намагається економити на всьому, купити стільки продуктів не так вже й дорого. Для сімейного бюджету обійдеться дорожче похід у супермаркет. Шмат копченого м’яса чи ковбаси це, повірте, не дешево, хоч і смачно. Та не забувайте, що копченості містять значну кількість солі і подразнюють ваш кишківник, що може спричинити серйозні захворювання. Пити магазинні соки влітку принаймні не економічно. Якщо літр соку коштує в середньому 6 гривень, то, приміром, відро домашніх абрикосів на Цен-
тральному ринку Чернігова лише 15 грн. А скільки з відра вийде не розведеного, а стовідсоткового натурпродукту? Підрахуйте і виберіть для себе, що вигідніше купувати. Антикризове меню влітку – це не купівля дешевої ковбаси замість дорогої. У дешевій і м’яса катма. Це, насамперед, зелень і фрукти. А якщо м’ясного хочеться, то купуйте натуральне і найдешевше куряче. Якщо, приміром, кілограм дешевої ковбаси «зашкалює» за 20 гривень, то стільки ж курятини коштує від 17 до 21 грн. Раціональний вихід і заміна м’яса рибою. Особливо
Фото Миколи ТИЩЕНКА
Щоб бути здоровою і життєрадісною, людина має щодня вживати щонайменше 12 вітамінів і 5 основних мінеральних речовин. Так принаймні стверджують фахівці. У щоденному раціоні обов’язкова наявність білків (1 грам на 1 кілограм ваги), вуглеводів (200-300 г), жирів (50-70 г), клітковини (20 г). Усі ці життєво необхідні елементи можна «завантажити» у шлунок, з’ївши за добу майже кілограм овочів і фруктів, півкілограма круп і картоплі, невеличкий шматочок нежирного м’яса.
цінний білковий продукт – кальмари. Дорогі рис і гречку можна замінити дешевшими ві-
всяними, пшеничними чи кукурудзяними крупами. Важливо вміло приготувати гарнір.
І, звісно ж, у кожного на столі мають бути зелень і фрукти. На Центральному ринку Чернігова можна купити все чи майже все. Не гоніться за продуктами з чужих країв. Екзоти можуть мати гарний вигляд, але ви не знаєте, а лише можете здогадуватися, скільки вони пролежали на складах і базарних прилавках. Купуйте свіже, домашнє. Приміром, кілограм огірків обійдеться вам лише у 3 гривні, корнішони – на 1 гривню дорожчі. Помідори від 3 (привізні) до 5-9 гривень (домашні). Найдорожчі – по 9 гривень оранжеві, крупні, м’ясисті. Три корінці столового буряка обійдуться лише у 2 гривні. Кілограм кабачків – 2,50, баклажанів – 4,50, солодкого перцю – 4-6, моркви – 6, цибулі – 4-5. Картопля цьогорічного врожаю від 2 до 3 гривень кілограм. Якщо перші кавуни, вирощені методом швидкого дозрівання, містили підвищену кількість нітратів, то у серпні настало природне дозрівання кавунів і ціна на них знизилася до 2 гривень за кілограм. Уже з’явилися в продажу яблука і груші з місцевих садів. Скажімо, яблука сорту Білий налив коштують 2,50 гривні кілограм. Влітку дієтологи рекомендують найбільше з молочних
продуктів вживати кефір і сир. Не обов’язково купувати кілограм домашнього сиру за 12 гривень, можна кількасот грамів, щоб повністю на кілька днів «зарядити» організм необхідними вітамінами. Дорожчає цукор, але його вживати потрібно не більше 50 грамів на добу. Адже, щоб засвоїти цей солодкий продукт, організм «випалює» чималу кількість дефіцитних вітамінів. Бажано в антикризове меню додати курячі яйця. Десяток коштує від 6.10 до 7 гривень, а від домашніх несучок – 9 гривень. Але курячі яйця здатні компенсувати нестачу у вашому меню м’ясних продуктів, бо містять нешкідливі жири, протеїни, вітаміни. Щоб у період кризи забезпечити організм потрібними для життя продуктами, не треба товстого гаманця. Походіть, побазаруйте, виберіть, чого душа забажає. Якщо вона хоче, приміром, добрих персиків, віддавайте 15-17 гривень за кілограм. А, може, за ці гроші краще купити відро яблук чи абрикосів? Вирішувати вам. Ми лише радимо, як зберегти здоров’я і економно витрачати сімейний бюджет у період кризи. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ
За чутками і по суті
Новий трудовий кодекс:
права трудящих ніхто не обмежував Висловити свою думку щодо Трудового кодексу мене спонукали останні публікації в Інтернеті, які викривлюють ідею реформування трудових відносин і паплюжать імена законотворців, що стали на захист трудящих у сучасних ринкових умовах. Здавалося б, навіщо звертати увагу на некомпетентних «коментаторів» з Інтернету? Однак, як відомо, поганим новинам завжди швидше вірять. Ось і виходить так, що громадськість налаштовується вороже до будь-яких спроб змінити безправне становище людини праці і посилити соціальний захист працівників. Але ж йдеться про наші з вами інтереси!
У
сі ми, офіційно працюючі в Україні, користуємося нормами Кодексу законів про працю України, що був ухвалений іще 1971 року. Він відображав тодішні уявлення про стосунки між працедавцем і найманим працівником в умовах соціалістичної економіки. Невдовзі минає сорок років, як ми живемо за цим Кодексом. За вікном уже не тільки нова ера, а й докорінно інші економічні відносини, вільний ринок, курс на європейську інтеграцію і підвищення соціальних стандартів. За ці роки Кодекс зазнав численних змін, які часто вносилися безсистемно. Деякі питання взагалі не передбачалися тим Кодексом, і доводилося регулювати їх підзаконними актами. Все це призвело до зниження ролі Кодексу у регулюванні трудових відносин, істотно ускладнило його застосування і породило численні правові колізії. Проект нового Трудового кодексу був розроблений і поданий до Верховної Ради іще 2003 року. За ним стоїть величезна праця не тільки фахових юристів та народних депутатів, а й соціальних партнерів (уряд, профспілки та роботодавці). Проект Кодексу розроблявся у тісній співпраці з Міжнародною організа-
цією праці, яка пильно відстежує дотримання прав працівників у законодавстві України. Вона двічі робила технічні коментарі до проекту. Протягом останніх шести років проект неодноразово розглядався Комітетом з питань соціальної політики та праці і на сесії Верховної Ради, опрацьовувався з об’єднаннями роботодавців та профспілками, урядовими структурами, але остаточно так і не був ухвалений парламентом. Очевидно, не всі в Україні зацікавлені у «виведенні з тіні» сучасних трудових відносин. Хтось хотів би і далі не платити за «лікарняний», не надавати декретної відпустки, звільнювати без поважної причини, змушувати своїх робітників працювати більше, ніж 8 годин на добу, не сплачувати обіцяної грошової винагороди. На розгляд нинішньої сесії Верховної Ради винесений проект Кодексу за реєстраційним номером 1108, поданий народними депутатами В.Г. Харою, Я.М. Сухим, О.М. Стояном. По суті, це варіант вже знайомого нам проекту Кодексу, опрацьованого соціальними партнерами. У травні 2008 року парламент прийняв його у першому читанні і готує тепер до другого. Якби не ці депутати, то попередня шестирічна праця правників, представників громадських об’єднань та
урядових структур виявилася б марною, і парламент нинішнього скликання не мав би можливості розглянути проект Трудового кодексу, адже законопроекту на той час навіть не було у Верховній Раді. Цілком очікувано, що серед ініціаторів подання законопроекту був нинішній голова Федерації профспілок України Василь Хара. Очоливши ФПУ торік, він із самого початку став відстоювати думку, що в державі повинні бути врегульовані трудові відносини, а Трудовий кодекс має відповідати вимогам ринкової економіки та найвищим міжнародним соціальним стандартам. Які ж переваги нового Кодексу у порівнянні з чинним законодавством? 1. Чіткіше визначено сферу дії трудового законодавства. Зокрема, Кодекс регулює трудові відносини за участі іноземних працівників і роботодавців із інших країн. 2. Включено положення щодо недопущення дискримінації, заборони примусової праці, захищено основні права працівника і роботодавця. Ці поправки зумовлені наближенням українського законодавства до європейських та міжнародних стандартів. 3. Уперше встановлені правила щодо правонаступництва в трудових
відносинах. Це захистить інтереси найманих працівників при ліквідації підприємств та створенні на базі їх майна нових юридичних осіб. 4. Встановлено обов’язок роботодавця шанувати честь і гідність працівників, а в разі порушень має відшкодовуватися моральна шкода. 5. Вперше чітко визначено зміст трудової функції працівника та її співвідношення з переліками робіт, що наводяться у кваліфікаційних характеристиках. Тобто, роботодавець не зможе перекладати на робітника обов’язки інших осіб або ті роботи, які не записані в трудовому договорі. 6. Виключено дискримінаційне обмеження права працівників, які працюють за строковим трудовим договором, на звільнення за власною ініціативою. 7. Після закінчення строку трудових відносин передбачена можливість укладення трудового договору на наступний строк, якщо відповідні роботи припиняються тимчасово (у зв’язку з їх сезонним характером тощо). 8. Сформульовано положення про першочерговість виплати заробітної плати за рахунок коштів, що надходять до каси або на рахунок роботодавця. То ж за що критикують цей Кодекс та його авторів? Як правило, за те, про що в тексті документу і згадки немає. Міф перший. «Законопроектом встановлюється 10-ти годинний робочий день». Проте, згідно зі статтею 131 проекту, нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, тобто 8 годин на день при п’ятиденному робочому тижні. Дозволяється встановлювати меншу
тижневу норму робочого часу, але без зменшення розміру оплати праці. Міф другий. «Будуть звільняти страйкарів». Кодекс передбачає, що участь у страйку не розглядається, як порушення трудової дисципліни, і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Міф третій. «Укладати трудовий договір у письмовій формі необов’язково». У статті 41 законопроекту передбачена лише письмова форма укладання трудового договору, що підвищує гарантії прав працівників. Міф четвертий. «Легалізується понадурочна праця». У проекті відтворена норма чинного законодавства про те, що надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік. Підготовка і прийняття нового Трудового кодексу України є важливим кроком щодо посилення захисту громадян України, а також для інтеграції України в європейську спільноту. Як безпосередній учасник процесу підготовки та удосконалення нового Кодексу, можу констатувати, що критики законопроекту насправді ніколи його в очі не бачили. Проект оприлюднений, доступний всім на сайті парламенту. Той, хто читав Кодекс, ніколи не підтримає звинувачень на адресу його авторів. Навпаки! Прагнення депутатів урегулювати сучасні трудові відносини викликає повагу. Потреба в цьому Кодексі давно назріла. Галина КОЛОСЮК, завідуюча секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці
9
Світ навколо нас
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Підготував Олександр Божок
П Daewoo
опулярний мікроавтомобіль
Matiz.
Швидкість – 64 кілометри на годину. Тест на лобове зіткнення. Що тут додати? Кожному водію і потенційному покупцю будь-якого автомобіля рекомендую сайт www. euroncap.com – тут зібрано креш-тести багатьох автомобілів. Також можна завітати на сайт crash-tests.net, де цю ж інформацію перекладено російською, а відеозаписи збережено окремо у файлообмінній мережі Rapidshare. Є тут і тести російських авто. Найдраматичніший результат, на мій погляд, у Cherry Amulet – перевантаження мозку водія досягає 82g (!!!), чисельні деформації та руйнування кузова... Гірша, за описами, тільки Nexia узбецької збірки – її ще називають «капсулою смерті». Тож, цікавтеся у дилерів, бо Matiz у нас теж не АвтоЗазівський...
Потаємний бік
психіки. Тож під час швидкого перегляду повідомлень усвідомлюються в першу чергу негативні. Не в захваті від віртуального спілкування й церковні діячі. Вестмінстерський
соціальних мереж в Інтернеті Доки «Вконтакті», «Однокласники» й інші віртуальні соціальні об’єднання (а за кордоном – Facebook, MySpace, Twitter, інші) відлічують ювілейні тисячі користувачів, спостерігачі починають хвилюватися за моральний і психічний стан їхніх учасників. Сучасні новини – це вже не сірий текст суцільними колонками на шпальтах (вибачте, якщо у нас такі трап-
ляються). Читач вже не той, він скоріше як телеглядач, хоче побачити швидко й яскраво, бодай що там за змістом. Короткі ж повідомлення в соціальних мережах – це тексти обсягом до 140 символів, які й переглядають користувачі. Та вчені встановили, що за таких умов інформація засвоюється неоднорідно. Негатив, співчуття, переживання болю сприймаються за долі се-
кунди, тоді як позитив, радість тощо потребують кількох секунд на реакцію
У хакерська ренція Defcon.
Лас-Вегасі (США) завершиконфелася На неї зібралося понад вісім тисяч спеціалістів у галузі інформаційної безпеки із багатьох країн. Вони продемонстрували свою майстерність, а водночас – і недоліки існуючих систем безпеки. Один із них, за сумісництвом пілот Райтер Кункель продемонстрував, як можна проникнути в систему керування рухом повітряного транспорту Федерального управління цивільної авіації США. Атакуючий, наприклад, може перешкоджати обміну даними з диспетчерами, блокувати радар, вводити підроблений план польоту, видавати себе за пілота, або взагалі заборонити рейсу виліт з аеропорту.
архієпископ Вінсент Ніколс стверджує, що в першу чергу на небезпеку наражаються підлітки. Для них звичайна людська бесіда, відчуття реальної людини, мови її жестів, емоцій зводяться нанівець. А згідно з принципом «все, або нічого» знайомства мимохідь, швидка розлука з друзями, тобто розрив певних соціальних зв’язків для осіб, що роблять перші кроки становлення у суспільстві, призводять до психологічних травм, а іноді – й самогубства.
иявляється, британська залізниелектрифікована лише на 40 відсотків. В основному це південно-східні маршрути, головні лінії між Лондоном, Единбургом та Глазго, та приміські потяги навколо Ліверпуля. Решта – дизель-потяги. Наприкінці липня прем’єр цієї країни Гордон Браун проголосив, що розробку плану електрифікації залізниці завершено. В першу чергу уряд вирішив виділити 100 мільйонів фунтів на модернізацію шляху між Манчестером та Ліверпулем. Для порівняння, залізничні шляхи Швейцарії – на 100 відсотків електричні, Швеція та Голландія досягли 70відсоткової позначки, Італійські обладнані на 69, а Німецькі – на 56 відсотків.
Вця
Не обійшлося й без курйозів. У вестибюлі готелю Riviera, де проходив захід, поза зоною відеоспостереження було виявлено фальшивий банкомат. Він зчитував дані рахунку клієнта, та запам’ятовував введений PINкод. Слідчі органи намагаються встановити особу жартівниказловмисника.
За даними securitylab.ru, telegraph.co.uk, euroncap.com
ТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИ ПОНЕДIЛОК, 10 СЕРПНЯ ВIВТОРОК, 11 СЕРПНЯ
q
q
СЕРЕДА, 12 СЕРПНЯ
q
ЧЕТВЕР, 13 СЕРПНЯ
q
П’ЯТНИЦЯ, 14 СЕРПНЯ
q
СУБОТА, 15 СЕРПНЯ
q
НЕДIЛЯ, 16 СЕРПНЯ
q
08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30 Дельфiнячi буднi 11.00, 19.00 Повiтрянi щелепи 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 14.00, 14.30 Жокеї 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 17.30,23.30Руйнiвникистереотипiв 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом
08.00, 20.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30 Дельфiнячi буднi 11.00, 19.00, 00.55 Вижити при зустрiчi з акулою 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 14.00 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 17.30,23.30Руйнiвникистереотипiв 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя
08.00, 14.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30 Дельфiнячi буднi 11.00, 19.00, 00.55 Свiт природи 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 01.50 Китовi вiйни
08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30 Дельфiнячi буднi 11.00, 19.00, 00.55 Бичачi акули з Найджелом Марвеном 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами. Африка 14.00 Китовi вiйни 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 17.30,23.30Руйнiвникистереотипiв 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 01.50 Дикi й небезпечнi
08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30 Дельфiнячi буднi 11.00, 19.00, 00.55 Бiла акула, Червоний трикутник 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 14.00, 14.30 Справа майстра боїться 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 20.30, 01.50, 02.20 Жокеї
06.00, 23.00 Полiцiя Х’юстона 07.00, 07.30, 18.30, 00.30 Мавпяче життя 08.00 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Екстремали 10.00 Щоденники мисливця за крокодилами 11.00, 12.00 Людина-акула 13.00 Вижити при зустрiчi з акулою 14.00 Як не стати здобиччю акул 15.00 Акулотерапiя 16.00, 22.00 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00, 17.30 Справа майстра боїться 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 19.00, 00.55 Справа про акулячий напад 20.00, 21.00, 01.50, 02.45 Дикi й небезпечнi
05.00, 05.30 Ветеринарна швидка допомога 06.00, 12.00, 13.00, 23.00 Полiцiя Х’юстона 07.00, 07.30, 18.30, 00.30 Мавпяче життя 08.00 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Ветеринари-стажисти 09.30, 04.35 СОС дикої природи 10.00, 11.00 Територiя тварин 14.00, 14.30 Жокеї 15.00, 15.30 На днi безоднi 16.00, 22.00, 03.40 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00, 17.30 Дельфiнячi буднi 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 19.00, 00.55 Свiт природи 20.00, 01.50 Найстрашнiший в iсторiї напад акул
07.00, 15.00 «Хто ти такий?» 08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Магiя затонулих кораблiв» 09.30 «Таємницi Ренесансу» 10.00 «Загадка болотних мумiй» 11.00 «Остання дуель» 12.00«Гендель:Класикпоп-музики» 13.00 «К.С. Льюїс: за межами Нарнiї» 14.00 «Альфонс Муха – провидець Арт Нуво» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 18.00, 02.00 «Дiккенс в Америцi» 18.30, 02.30 «Рай на Землi» 19.00, 03.00 «Iсторiя писемностi» 20.00, 04.00 «Сноудон i Маргарет: королiвський шлюб» 21.00, 05.00 «Втеча Людовіка XVI» 22.30, 06.30 «Релiгiя й полiтика» 23.00 «Хто ти такий?»
07.00, 15.00 «Хто ти такий?» 08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Римськi таємницi» 10.00 «Дiккенс в Америцi» 10.30 «Рай на Землi» 11.00 «Iсторiя писемностi» 12.00 «Сноудон i Маргарет: королiвський шлюб» 13.00 «Втеча Людовіка XVI» 14.30 «Релiгiя й полiтика» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 18.00, 02.00 «Дiккенс в Америцi» 18.30, 02.30 «Рай на Землi» 19.00, 03.00 «Це – цивiлiзацiя» 20.00 «Секрети iсторiї: справжнiй Джордж Вашингтон» 21.00 «Протестантська революцiя» 22.00«Китайськiпiдкорювачiморiв» 23.00 «Бiлл Гейтс: як дивак змiнив свiт»
07.00, 15.00 «Бiлл Гейтс: як дивак змiнив свiт» 08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Римськi таємницi» 10.00 «Дiккенс в Америцi» 10.30 «Рай на Землi» 11.00 «Це – цивiлiзацiя» 12.00 «Секрети iсторiї: справжнiй Джордж Вашингтон» 13.00 «Протестантська революцiя» 14.00«Китайськiпiдкорювачiморiв» 17.00, 01.00 «Великi вченi» 17.30, 01.30 «Великi вченi» 18.00, 02.00 «Слiдами Лоуренса Аравiйського» 19.00 «Мости Нью-Йорка» 20.00, 04.00 «Великий англiйський комбiнатор» 21.00, 05.00 «Один проти танкiв»
07.00, 15.00 «Перша свiтова вiйна в Доломiтових Альпах» 08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Великi вченi» 10.00 «Слiдами Лоуренса Аравiйського» 11.00 «Мости Нью-Йорка» 12.00 «Великий англiйський комбiнатор» 13.00 «Один проти танкiв» 14.00 «Днi, що потрясли свiт» 17.00, 01.00 «Пiдводнi детективи» 18.00, 02.00 «Фаворит» 19.00 «Цегла: подорож вiд Вавилона до Венерберга» 20.00 «Ромеро – смерть архiєпископа» 21.00 «Викрадення лiтака» 23.00 «Де жив справжнiй хоббiт»
08.00, 16.00 «У часи вiдьом» 09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Фаворит» 11.00 «Цегла: подорож вiд Вавилона до Венерберга» 12.00 «Ромеро – смерть архiєпископа» 13.00 «Викрадення лiтака» 14.00 «Днi, що потрясли свiт» 15.00 «Де жив справжнiй хоббiт» 17.00, 01.00 «Кривава Омаха» 18.00 «Книга, що потрясла свiт» 19.00 «У пошуках мiфiв i героїв» 20.00, 04.00 «Ганди» 21.00 «Та здраствує Пакистан!» 22.00, 06.00 «Садиба едвардианської епохи» 23.00 «Спiлберг про Спiлберга» 00.00 «Королiвство Арна»
07.00,15.00«СпiлбергпроСпiлберга» 08.00, 16.00 «Королiвство Арна» 09.00 «Кривава Омаха» 10.00 «Книга, що потрясла свiт» 11.00 «У пошуках мiфiв i героїв» 12.00 «Ганди» 13.00 «Та здраствує Пакистан!» 14.00 «Садиба едвардианської епохи» 17.00 «Магiя затонулих кораблiв» 17.30, 01.30 «Втраченi боги» 18.00 «Таємниця теракотового воїна» 19.00 «Загадковi цивiлiзацiї: iнки, майя й ацтеки» 20.00, 04.00 «Toнi Блер» 21.00, 05.00 «Мусульманська iсторiя Європи» 22.00, 06.00 «Садиба едвардианської епохи»
07.00, 15.00 «Операцiя «Голлiвуд» 08.00, 16.00 «Королiвство Арна» 09.00 «Магiя затонулих кораблiв» 09.30 «Втраченi боги» 10.00 «Таємниця теракотового воїна» 11.00 «Загадковi цивiлiзацiї: iнки, майя й ацтеки» 12.00 «Toнi Блер» 13.00 «Мусульманська iсторiя Європи» 14.00 «Садиба едвардианської епохи» 17.00 «Магiя затонулих кораблiв» 17.30, 01.30 «Втраченi боги» 18.00 «У пошуках фiнiкiйцiв» 19.00, 03.00 «Володар Сипана» 20.00, 04.00 «Жанна Д’Арк» 21.00 «Королева-незаймана»
05.00, 10.00, 15.00 Титанiк: Остання таємниця 07.00 Жан-Мiшель Кусто: океанськi пригоди: Повернення до Амазонки 08.00 Велика бiла акула 09.00, 14.00 Таємницi корабляскарбницi династiї Тан 11.00 Гiєна: цариця хижакiв 12.00 Сила вибуху 13.00 З грядки на стiл 13.30 Кухня пiвденних штатiв США 16.00 В об’єктивi: незвичайна поведiнка тварин 17.00 Полярний ведмiдь 18.00 Вiд Судану до Ефiопiї 19.00 Попередження про виверження вулкана 20.00 Корейська формула 20.30 Кiбергурмани
05.00, 12.00 Попередження про виверження вулкана 06.00, 13.00 Корейська формула 06.30, 13.30 Кiбергурмани 07.00 Близькi контакти 08.00 Полярний ведмiдь 09.00, 14.00 Вибух газу в Пуерто-Рiко 10.00, 15.00 Погляд зсередини: Легiон 1 11.00 Сила гри 16.00 В об’єктивi: незвичайна поведiнка тварин II 17.00 Свiт хижакiв: Цар ведмедiв 18.00 Магiстри катастроф: Смертельна пастка 19.00 З погляду науки: Лох-Несс 20.00 Смак Тасманiї 20.30 Мексиканська Калiфорнiя 21.00 Айя-Софiя в Стамбулi
05.00, 12.00 Лох-Несс 06.00, 13.00 Смак Тасманiї 06.30, 13.30 Мексиканська Калiфорнiя 07.00 Смерть Сонця 08.00 Цар ведмедiв 09.00, 14.00 Айя-Софiя в Стамбулi 10.00, 15.00 Суперспоруди: Гiгантський вертолiт – кран 11.00 Легенди крижаного свiту 16.00 Акула на прiзвисько Нiколь 17.00 Свiт хижакiв: Лев 18.00 Прокляття царя Тута 19.00 Епоха танення льодовикiв 20.00 Схiдна щедрiсть 20.30 Коров’яча кухня 21.00, 00.00, 03.00 Таємниця Креста: Загадка тамплiєрiв 22.00, 01.00, 04.00 Кришталевi черепи: витоки легенди
06.00, 13.00 Схiдна щедрiсть 06.30, 13.30 Коров’яча кухня 07.00 Космiчнi зонди 08.00 Свiт хижакiв: Лев 09.00, 14.00 Таємниця Креста: Загадка тамплiєрiв 10.00, 15.00 Кришталевi черепи: витоки легенди 11.00 В об’єктивi: незвичайна поведiнка тварин 12.00 Епоха танення льодовикiв 16.00Дикiгiгантизаповiдника«Деналi» 17.00 Найнебезпечнiшi тварини: Лiси 18.00 Вiд динозавра до iндички 19.00 Попередження про цунамi 20.00Сила об’єднання 20.30 Магiя їжi 21.00 Жан-Мiшель Кусто: океанськi пригоди: Повернення до Амазонки
07.00 Iншопланетний контакт 08.00 Найнебезпечнiшi тварини: Лiси 09.00, 14.00 Жан-Мiшель Кусто: океанськi пригоди: Повернення до Амазонки 10.00, 15.00 Гепарди: Наперекiр всьому 11.00 В об’єктивi: незвичайна поведiнка тварин II 12.00 Попередження про цунамi 13.00 Сила об’єднання 13.30 Магiя їжi 16.00 Голодний напад! 17.00 Найнебезпечнiшi тварини: Вiд пустелi до савани 18.00 Невiдомий Китай: Гребля «Три ущелини» 19.00 Атака Астероїда 20.00 Дари Тоскани
07.00 Суперспоруди: Гiгантський вертолiт – кран 08.00 Талановитi тварини: Розумнi свинi 09.00 Талановитi тварини: Розумнi собаки 10.00 Талановитi тварини: Розумнi голуби 11.00 Суперкiшки 12.00 Неймовiрне тiло людини 13.00 Люди-роботи 14.00 Розумнi щури 15.00 Здiбностi мавп 16.00 Апокалiптичний вулкан 17.00 Помпеї пiд загрозою 18.00 Око леопарда 20.00 Небезпечнi подорожi: Через Гiмалаї 21.00, 22.00, 23.00, 00.00 «Все про руйнування»: Мега-злам
05.00, 05.30, 06.00, 06.30, 07.00, 08.00, 09.00, 10.00, 11.00, 12.00, 13.00, 16.00, 17.00 Марафон «Все про руйнування» 14.00, 15.00, 18.00, 19.00 Марафон «Все про руйнування»: Професiя – руйнiвник 20.00 Розслiдування авiакатастроф: Всi двигуни вiдмовили! 21.00, 00.00, 04.00 Погляд зсередини: Суперавто 22.00, 01.00 Погляд зсередини: «Ягуар» 23.00, 02.00 З погляду науки: Апокалiпсис Землi 03.00 Мега-злам: Боїнг-747
j
i
j
i
j
i
j
i
j
i
j
i
j
i
10
Реклама та оголошення
З нагоди професійного свята – Дня працівників ветеринарної медицини – ряд спеціалістів відзначено відзнаками та нагородами, а саме: 1. Згідно з Указом Президента України №592 від 03.08.2009 року начальнику головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області Кульбаку Віктору Дмитровичу присвоєно почесне звання «Заслужений працівник ветеринарної медицини України». 2. Подякою Прем’єр-міністра України відзначено начальника управління ветеринарної медицини в Менському районі Белашка О.І. 3. Трудовою відзнакою Міністерства аграрної політики України «Знак пошани» нагороджено начальника управління ветеринарної медицини в Носівському районі Чорнозуба В.І. 4. Нагороджено відзнакою Державного Комітету ветеринарної медицини України «За заслуги в розвитку ветеринарної медицини України III ступення» – заступників начальника головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області Павлішена Юрія Володимировича та Чаплієва Сергія Олександровича. 5. Нагороджено Почесною грамотою Державного комітету ветеринарної медицини України начальників управлінь ветеринарної медицини: у Варвинському районі – Матухно В.К., Куликівському – Губського А.М., Ріпкинському – Дадашева Д.К. 6. Грамотами Державного комітету ветеринарної медицини України: 6.1. начальників управлінь ветеринарної медицини в Срібнянському районі – Савченка В.М., Семенівському – Короткого О.В., Городнянському – Малицьку О.М.6.2. начальнику Бахмацької районної державної лікарні ветеринарної медицини Кравченку Ю.В. 7. Нагороджено Почесною грамотою обласної державної адміністрації начальника управління ветеринарної медицини в Козелецькому районі Пономаренка В.М. та Подякою начальника Менської районної державної лікарні ветеринарної медицини Єрмоленко В.М. 8. Нагороджено Почесною грамотою Чернігівської обласної ради начальників управлінь ветеринарної медицини в Коропському районі – Максименко М.К., Новгород -Сіверському – Редкач С.О. , начальника Талалаївської районної державної лікарні ветеринарної медицини Гордієнко І.І. та директора Ніжинської районної державної лабораторії ветеринарної медицини Філь О.В. 9. Нагороджено Почесною грамотою Чернігівської міської ради начальника управління ветеринарної медицини в м. Чернігів Пономаренко Валентину Миколаївну. 10. Оголошено Подяку Чернігівського міського голови заступнику начальника управління ветеринарної медицини в місті Чернігів Тимошиній Ірині Анатоліївні та заступнику начальника Чернігівської міської державної лікарні ветеринарної медицини Горянському Сергію Миколайовичу. Колектив головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, асоціація спеціалістів ветеринарної медицини області щиро вітають начальника головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області КУЛЬБАКУ Віктора Дмитровича з присвоєнням почесного звання «Заслужений працівник ветеринарної медицини України».
ð
Шановні акціонери ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів»!
30 вересня 2009 року о 13 год. 30 хв. за адресою: Україна, 14030, м. Чернігів, вул. Одинцова, 25 відбудуться позачергові загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» (ідентифікаційний код 14307392). Реєстрація акціонерів та/або їх представників буде проводитись з 11 год. до 13 год. за місцем проведення зборів. Для участі у загальних зборах акціонеру (представнику акціонера) потрібно мати з собою такі документи: • документ, що посвідчує особу (для акціонера та представника акціонера). • документ, що посвідчує повноваження (для представника акціонера) Порядок денний: 1. Затвердження нової редакції Статуту Товариства. 2. Обрання та відкликання членів Наглядової Ради Товариства.
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
3. Про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів Товариства. 4. Затвердження звіту правління Товариства про результати фінансовогосподарської діяльності Товариства за 2007-2008 роки та визначення основних напрямків діяльності Товариства на 2009 рік. 5. Затвердження звіту та висновків ревізійної комісії Товариства за 2007, 2008 роки. Затвердження річних балансів і звітів про фінансові результати Товариства за 2007, 2008 роки. 6. Затвердження розподілу чистого прибутку та/або покриття збитків Товариства за 2007, 2008 роки та нормативів розподілу прибутку на 2009 рік. 7. Про підготовку плану розвитку підприємства шляхом реструктуризації виробництва та залучення Національного космічного агентства України в якості профільного консультанта. 8. Про укладення колективного договору на 2010 рік. 9. Про виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства за 2007, 2008 роки.
ІНФОРМ АЦІЯ Щорської районної ради про повторний продаж на аукціоні об’єкта спільної власності територіальних громад міста та сіл Щорського району (група А) Назва об’єкта: нежитлова будівля школи. Місцезнаходження: Чернігівська область, Щорський район, с. Гвоздиківка, вул. Неретіна, 53. Балансоутримувач: відділ освіти Щорської райдержадміністрації. Відомості про об’єкт: нежитлова дерев’яна будівля з прибудовами, загальною площею 123,2 кв.м. Початкова вартість продажу об’єкта з урахуванням ПДВ – 14 733,73 грн. Умови продажу об’єкта: подальше використання будівлі визначає Покупець. Інші умови продажу об’єкта: – сплата за об’єкт приватизації проводиться грошовими коштами; – утримання об’єкта та прилеглої території відповідно до санітарно-екологічних норм; – питання відведення земельних ділянок Покупець вирішує самостійно, відповідно до чинного законодавства;
Ìíîãèå ñïðàøèâàþò: “×òî ýòî çà ñåíñàöèÿ - ÷óäî ÷àé, êîòîðûé ñïàñàåò ëþäåé è ïîìîãàåò ïðè íåèñ÷èñëèìûõ êîëè÷åñòâàõ áîëåçíåé?” Çäåñü Âû è íàéäåòå îòâåòû íà ìíîãèå âîïðîñû.
ä
– витрати, пов’язані з оформленням права власності на об’єкт, сплачує Покупець. Реєстраційні внески в розмірі 17 грн. та грошові кошти, в розмірі 10% від початкової вартості об’єкта (гарантійні внески) вносяться на п/р 2600523254 ТОВ «УТБ «Соціум», в БВ ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 32946461. Переможцю аукціону з продажу об’єкта, який відмовився від підписання протоколу аукціону або укладення договору купівлі-продажу, грошові кошти в розмірі 10% від початкової вартості об’єкта, внесені для участі в аукціоні, не повертаються, а враховуються при розрахунках витрат, понесених Щорською районною радою на підготовку об’єкта для продажу та проведення аукціону. Іншим учасникам аукціону гарантійні внески повертаються. Аукціон з продажу об’єктів відбудеться 8 вересня 2009 року об 11 годині за адресою: м.Чернігів, пр.Миру, 68 (готель «Градецький») конференц-зал. Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні – 4 вересня 2009 року включно. Заяви на участь в аукціоні приймаються за адресою: м.Чернігів, пр.Миру, 68 (готель «Градецький») оф.1207,з 9 год. до 17 год., крім суботи та неділі. З порядком оформлення участі в аукціонах звертатися за телефоном 661-064. Ознайомитися з об’єктом можна за місцем його розташування (тел. для довідок у Щорській районній раді 2-29-40, 2-10-89).
ó
Çàêëþ÷åíèå ìèíèñòåðñòâà çäðàâîîõðàíåíèÿ Óêðàèíû, ãîñóäàðñòâåííîé ñàíèòàðíî-ýïèäåìèîëîãè÷åñêîé ñëóæáû ¹ 05.03.02-04/17386 ÄÈÅÒÈ×ÅÑÊÀß ÄÎÁÀÂÊÀ
ÐÅØÀÅÒ ÏÐÎÁËÅÌÛ È ÑÎÕÐÀÍßÅÒ ÇÄÎÐÎÂÜÅ òåëüíûé ýôôåêò ïðè áîëåçíÿõ á ð î í õ îë ¸ ãî÷ í î é ñ è ñ ò å ì û ; ãàéìîðèòå, îòèòå; áîëåçíÿõ ïî÷åê è ìî÷åïîëîâîé ñèñòåìû; áîëåçíÿõ îðãàíîâ ïèùåâàðåíèÿ; íàðóøåíèÿõ ôóíêöèé ñåðäå÷íîñîñóäèñòîé è íåðâíîé ñèñòåì; îòðàâëåíèÿõ ðàçëè÷íîé ý ò è î ë î ã è è . Ñòåâèÿ - óíèêàëüíîå ðàñòåíèå, ñëàäîñòü êîòîðîãî â 300 ðàç ïðåâûøàåò ñëàäîñòü îáû÷íîãî ñàõàðà. Ñòåâèÿ, èëè ìåäîâàÿ òðàâà, ðîäîì èç Þæíîé Àìåðèêè. Äîëãîå âðåìÿ ïîä ñòðàõîì æåñòî÷àéøåãî íàêàçàíèÿ (âïëîòü äî ñìåðòíîé êàçíè) âûâîç ýòîãî ðàñòåíèÿ çà ðóáåæ áûë ñòðîãî âîñïðåù¸í. Ëèøü â 80-å ãîäû XX âåêà ñòåâèÿ ï î ï à ä à åò í à ò å ð ð è ò î ð è þ áûâøåãî ÑÑÑÐ. Íî è òîãäà îíà áûëà äîñòóïíà ëèøü è ç á ð à í í û ì . Ï î Ðå ø å í è þ Êàáèíåòà Ìèíèñòðîâ ÑÑÑÐ ðàçðàáîòêè ïî å¸ àäàïòàöèè ê íàøèì óñëîâèÿì âåëèñü ïîä ãðèôîì "ñîâåðøåííî ñåêðåòíî”
Äîñòàòî÷íî íåñêîëüêî íåäåëü ïîëüçîâàòüñÿ ýòèì ÷óäî-÷àåì è Âû ñìîæåòå ñàìîñòîÿòåëüíî ñòàáèëèçèðîâàòü ñâîþ æèçíü. ß óæå ìíîãèå ãîäû óïîòðåáëÿþ ÷óäî-÷àé, è îí äàåò ìíå ìíîãî ñèë è ýíåðãèè. Êîíñòàíòèí Êîíîíåíêî, ôèòîòåðàïåâò, ìåäèöèíñêèé ïñèõîëîã, ïàðàïñèõîëîã, ìàãèñòð ïñèõîëîãèè, äîêòîð ôèëîñîôèè, àêàäåìèê, äèðåêòîð Èíñòèòóòà Ïàðàïñèõîëîãèè “Íîâà Ãåíåðàö³ÿ”
«Òàêîé ñëàäåíüêèé ýòîò ÷àåê. Ïîïðîáîâàë ïðîòèâ êóðåâà. Íèêîãäà íå äóìàë, ÷òî òàê áûñòðî îòêàæóñü îò ñèãàðåò. Ïðîñòî êëàññíî.» Àëåêñåé, ã.Õåðñîí
Óïîòðåáëåíèå: 1 ïàêåòèê íà ñòàêàí êèïÿòêà. Í à ñ ò î ÿ ò ü 1 5 - 2 0 ì è í ó ò. Ïðèíèìàòü 2-3 ðàçà â äåíü ïî îäíîìó ñòàêàíó äî åäû. «Íèêàê ìû íå ìîãëè èçáàâèòüñÿ îò ýíóðåçà. Ïàðíþ óæå 9 ëåò. Êàæäîå óòðî ìîêðûé. Ìíîãî âñåãî ïåðåïðîáîâàëè. Ðåøèëè åùå è ýòîò ÷àé ïîïèòü. Çà ïåðâóþ íåäåëþ ïðèåìà ×óäî÷àÿ ïðîáëåìû áûëè òîëüêî äâà ðàçà. Åùå íåäåëþ ïîïèëè - îäèí ðàç ìîêðûé. Åùå äâå íåäåëè ïðèåìà, è ïî ñåãîäíÿ, ñëàâà Áîãó, íèêàêèõ ïðîáëåì. Âñåãäà ïðîñûïàåòñÿ ñóõîé.» Íèíà, ã.Æèòîìèð «Ìíå 73 ãîäà, è êàê áîëüøèíñòâî ëþäåé â ýòîì â î ç ð à ñ ò å , ÿ è ì å þ ì í î ãî ï ð î áë å ì ñ î çä î ð î â ü å ì : àðèòìèÿ, ïàíêðåàòèò, ïðîñòàòèò, ã è ï å ð ò î í è ÿ , ÿ ç â à äâåíàäöàòèïåðñòíîé êèøêè, î ñ ò å î õ î í ä ð î ç , äåôîðìèðóþùèé àðòðîç êîëåííûõ ñóñòàâîâ. Ïðèíèìàë ìíîãî ëåêàðñòâ, íî îíè íå î÷åíü ïîìîãàëè. ×àñòî âûçûâàë «ñêîðóþ». Îçäîðîâèòåëüíûé ÷àé äëÿ ìåíÿ ïðèîáðåë ñûí. Îí íàñòîÿë íà òîì, ÷òîáû ÿ ïîëüçîâàëñÿ ×óäî-÷àåì. Óæå ÷åðåç íåñêîëüêî äíåé ìíå ñòàëî ëåã÷å, ïîñòåïåííî ïðîøëè âñå áîëè, ïðåêðàòèëàñü îòäûøêà, íîðìàëèçîâàëîñü äàâëåíèå. Ñåé÷àñ ÷óâñòâóþ ñåáÿ õîðîøî, ðàäóþñü æèçíè. Ðàáîòàþ äîìà è íà äà÷å. Òàáëåòêè íå ïðèíèìàþ. Î÷åíü äîâîëåí.» Ê.Ñêðèïíþê, ã.Äîíåöê
10. Затвердження інвестора та плану використання інвестицій в обсязі 30 мільйонів євро на розвиток підприємства та погашення боргів. Інформацію про основні показники фінансово-господарської діяльності Товариства за 2006-2008 рр. було доведено до відома акціонерів Товариства шляхом додання зазначених даних до персональних повідомлень акціонерам про скликання позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «ЧеЗаРа» на 8 квітня 2009 року, а також шляхом опублікування в газетах «Бюлетень. Цінні папери України», №35-36 від 18 лютого 2009 року та №49-50 від 6 березня 2009 року, «Деснянська правда», №25-26 від 7 березня 2009 року. Акціонери чи їх представники можуть ознайомитися з документами, пов’язаними з питаннями порядку денного зборів, надіславши письмовий запит за адресою: Україна, 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34, Компанія з обмеженою відповідальністю «Арка Капітал».
«Ïèë áåçáîæíî. Äîïèëñÿ äî òîãî, ÷òî íà÷àëèñü ïðîáëåìû ñ ïå÷åíüþ. Õèìèêàòîâ íåëüçÿ. Ïðèåçæàëè Âàøè â Êðåìåí÷óã. Äî÷êà ïðèíåñëà 3 óïàêîâêè ýòîãî ÷àÿ, ÷òîáû ïå÷åíü ëå÷èòü. Ñðàçó æå î÷åíü ìÿãêî è ëåãêî ÿ ðàññòàëñÿ ñ âîäêîé, ïå÷åíü âîññòàíîâèëàñü. Äà òåïåðü ÿ è ìóæ÷èíà îãî-ãî!» Ëåîíèä, ã.Êðåìåí÷óã
×
óäî àé
«ß áûëà çàêîí÷åííîé íåâðîñòè÷êîé. Ïðèñòóïû «áåøåíñòâà» ñìåíÿëèñü íà äëèòåëüíûå äåïðåññèè. Ðàñòåðÿëà âñåõ äðóçåé.  ñâîè 32 ãîäà íè ìóæà, íè äåòåé, äàæå ñ ðîäèòåëÿìè íå îáùàëàñü. Ïîøëà íà ïðèåì ê Êîíîíåíêî, à îí ïîðåêîìåíäîâàë ïîïèòü Îçäîðîâèòåëüíûé ÷àé. Ïîñëå äâóõ íåäåëü ïðèåìà ×óäî-÷àÿ ÿ ê à ê áóä ò î ç à í î â î í à ñ â åò ðîäèëàñü. Ñòàëà ñïîêîéíîé, ð à ñ ñ óä è ò åë ü í î é . Ñ ð à ç ó æ å ïîñåòèëà ðîäèòåëåé, èçâèíèëàñü çà ñâîå ïîâåäåíèå. Íî ãëàâíîå, ÷òî çà ìíîé ñåé÷àñ óõàæèâàåò ìóæ÷èíà. Ñïàñèáî!» Àëåíà, ã.Åâïàòîðèÿ
«ß ïåðåíåñëà èíôàðêò, äîëãî áîëåëà, âñå äàâëåíèå ñêàêàëî. Êóïèëà ×óäî-÷àé. Ñðàçó ïðîøëè ãîëîâíûå áîëè. ×åðåç íåäåëþ íîðìàëèçîâàëîñü äàâëåíèå.» À. Áóðêåíÿ, ã.Íèêîëàåâ «Ñòðàäàëà àñòìîé, áîëÿìè â ñïèíå, îòäûøêîé, âûêðó÷èâàëî ðóêè è íîãè, îñîáåííî íà ïîãîäó. Ñïàñèáî âàøåìó Îçäîðîâèòåëüíîìó ÷àþ òåïåðü íè÷òî ìåíÿ áîëüøå íå áåñïîêîèò. Âîèñòèíó ×óäî-÷àé» Ëþäìèëà, ã.Ñèìôåðîïîëü
Äîáàâêà äèåòè÷åñêàÿ
« ß ï å ð å í å ñ ä â à è í ñ ó ë üò à , ïðèíèìàë åæåäíåâíî ïî 20 òàáëåòîê. Ìåñÿö ïîïèë ×óäî-÷àé. Ëåêàðñòâ ïðèíèìàþ íåìíîãî, è ìíå òåïåðü çàìåòíî ëó÷øå.» Ñåðãåé, ã.Õàðüêîâ
«×àñòî áîëåëè äåòè. ×óòü ïåðåîõëàæäåíèå, è íå ìåñÿö ñëåãëè.  ñàäèêå ìåäñåñòðà ïîðåêîìåíäîâàëà óêðåïèòü èììóííóþ ñèñòåìó ×óäî-÷àåì. Ðåçóëüòàò ïîðàçèòåëüíûé. Òåïåðü íèêàêèõ ïðîñòóä. È ñàìîå ãëàâíîå, ÷òî îíè ñ óäîâîëüñòâèåì ïüþò ýòîò ñëàäêèé ÷àé.» Ëåíà, ïîñ.×åðíîìîðñêîå
«Ñêîëüêî ñåáÿ ïîìíþ, ïîñòîÿííî áûëè ïðîáëåìû ñ ìî÷å-ïîëîâîé ñ è ñ ò å ì î é . Òî ì å ñ ÿ ÷ í û å ïðåêðàùàëèñü, òî îáèëüíûå, òî ïî÷êè ïðèõâàòÿò, òî óïëîòíåíèÿ â ãðóäè. Óæå ãèíåêîëîãè ãîâîðèëè: «Õâàòèò òàáëåòîê. Ïîäáåðè òðàâû è ïîïåé.» Êóìà áûëà íà ïðèåìå ó Êîíîíåíêî, è âñå õâàñòàëàñü êàêèì-òî ×óäî-÷àåì. Äàëà è ìíå. Ýòî äåéñòâèòåëüíî ÷óäî! Áîþñü ñãëàçèòü. Íî ÷óâñòâóþ ñåáÿ òåïåðü êàê äåâ÷îíêà. Íè÷åãî íå áåñïîêîèò.» Ñâåòëàíà, ã.Äæàíêîé
Îçäîðîâèòåëüíûé ÷àé ìîæíî ïðèîáðåñòè òîëüêî:
ã. ×åðíèãîâ 16,17,18 àâãóñòà .
ñ 9-00 äî 15-00
ïî àäðåñó: êèíîòåàòð èì. Ùîðñà, óë. Ìàãèñòðàòñêàÿ,3,(Êðàñíàÿ ïëîùàäü)
ã. Ïðèëóêè 19 àâãóñòà ñ 9-00 äî 15-00 ïî àäðåñó: ÃÄÊ, óë.Ïåðåÿñëàâñêàÿ,28. ã. È÷íÿ 20 àâãóñòà ñ 9-00 äî 15-00 ïî àäðåñó: ÐÄÊ, óë. Ãîãîëÿ,1. Ìèíèìàëüíûé êóðñ ïðèìåíåíèÿ - 10 äíåé (2 óïàêîâêè), ïðè õðîíè÷åñêèõ çàáîëåâàíèÿõ - 1 ìåñÿö (5 óïàêîâîê) Ñïðàâêè ïî òåë. 8 (050) 15 - 44 - 259
Ñòîèìîñòü îäíîé óïàêîâêè 33 ãðí
Ñâèä. Ñåðèÿ ÀÎÎ ¹ 087633 îò 27.05.94 âûäàíà Êèåâî-Ñâÿòîøèíñêîé àäìèíèñòðàöèåé Êèåâñêîé îáë.
Âñå ïðàâà çàùèùåíû
Âíèìàíèå! Ïðåäëàãàåìûå ïî îòäåëüíîñòè: ñòåâèÿ, ýõèíàöåÿ è äðóãèå òðàâû â ñáîðå - ýòî íå ×óäî-÷àé! Îñòåðåãàéòåñü ïîääåëîê!
Виклики до суду Вдповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України Городнянський районний суд викликає Нурієва Зака Аліса огли, місце проживання невідоме, як відповідача у цивільній справі за позовом Галамай Вікторії Олександрівни про розірвання шлюбу. Судове засідання відбудеться у приміщенні Городнянського районного суду 12.08.2009 р. о 9 год. Адреса суду: м. Городня, вул. Радянська, 67. Суддя Криворученко Д.П. В порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України апеляційний суд Чернігівської області викликає в судове засідання на 15 год. 10 серпня 2009 року прзивача Бандуріна Юрія Вікторовича, останнє відоме місце проживання: вул. Константинівська, буд. 140, кв. 4, м. Прилуки, у справі за позовом Бандуріна Ю.В. до Глинської С.Г. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Менський районний сд Чернігівської області викликає як відповідача Кроху Леоніда Івановича (останнє відоме місце проживання: м. Мена, пров. Крупської, 12, Чернігівської області) у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Укрінбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання відбудеться 25 серпня 2009 р. о 14 год. у приміщенні Менського районного суду Чернігівської області за адресою: вул. Леніна, 146-а, місто Мена, Чернігівської області, 15600. У разі неприбуття в судове засідання відповідача без поважних причин або неповідомлення суду про причини неприбуття, справу буде вирішено на підставі наявних у ній доказів.
11
Реклама та оголошення
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Приватні оголошення
Чернігівська обласна державна насіннєва інспекція
ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантної посади державного службовця: провідного агронома Талалаївської районної державної насіннєвої інспекції – державного інспектора з насінництва району. Вимоги до кандидатів: 1. Вища агрономічна освіта; 2. Стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років; 3. Знання державної мови і вміння працювати на комп’ютері. Документи подаються за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 41. Документи подавати терміном 30 днів з моменту публікації оголошення. Додаткова інформація за тел.: 77-42-62.
ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ
офісні та складські приміщення Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85
Вирішення питань соціального захисту травмованих на виробництві в умовах кризи Сьогодні, в умовах жорсткої кризи, яка охопила буквально всі сфери, виконання завдання щодо наповнення бюджету Фонду здійснювати стає все складніше. Негативні процеси, які відбуваються в економіці держави, не можуть не торкатися основних показників діяльності нашого управління. Станом на 01.07.2009 року в управлінні виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області перебувають на обліку 23453 страхувальники, з них -13496 юридичних осіб, 9953 фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та 4 фізичних особи на добровільних засадах. За звітними даними у 2 кварталі 2009 році при плані надходжень страхових внесків 16 029 500 грн. на рахунок Фонду від відділень виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області надійшло з урахуванням витрат по соціальному страхуванню 14 541 209,67 грн., що складає 90,72% від планової суми надходжень страхових внесків. Основними причинами невиконання планового завдання по надходженню страхових внесків у І півріччі 2009 року є значне зменшення обсягів виробництва промислової продукції і відповідно нарахованої заробітної плати на підприємствах області, які забезпечують надходження страхових внесків, а також заборгованість з виплати заробітної плати на цих підприємствах. У структурі обсягів промислового виробництва в області значну долю займають підприємства хімічної, легкої промисловості та машинобудування і, згідно статистичних даних, саме на цих підприємствах спостерігається значне скорочення виробництва продукції щодо рівня відповідного періоду минулого року. Так, у хімічній промисловості виробництво продукції становило лише 39,5% рівня відповідного періоду минулого року, у легкій промисловості та підприємствах машинобудування відповідно 40,1 та 44,2%. Крім того, спостерігалося зменшення обсягів будівельних робіт за всіма видами економічної діяльності. Будівельну діяльність в області здійснювали 150 підприємств з яких 127 (84,7%) зменшили обсяги виробництва, ними виконано будівельних робіт на суму 163,6 млн. грн., що в порівняних цінах становить лише 45,8% обсягів будівництва січня – червня 2008 року. Станом на 01.07.2009 року в нашій області прийнято на облік більше 5 тис. особових справ потерпілих, які щоденно надіються, вірять і чекають від робочих органів Фонду, що страхові виплати будуть проведені своєчасно і в повному обсязі. Працівники виконавчої дирекції Фонду, управління та відділень роблять все можливе для вирішення цих проблем. Не можна навіть теоретично уявити, що наступить ситуація, коли не буде чим платити за втрачене на робочому місці здоров’я, адже ж ці виплати для багатьох єдине джерело доходу. Щоб бути впевненими, що соціальний захист потерпілих на виробництві буде здійснюватись на належному рівні необхідно по іншому поди-
витися на окремі нормативно-правові акти, які регламентують функціонування системи соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. В першу чергу це пільгові страхові тарифи. Наприклад у нашій області за звітними даними 48% від загальної суми виплат, на які нараховуються страхові внески припадає саме на страхувальників з пільговим страховим тарифом – 0,2%, надходження від яких складають лише 13% від загальної суми страхових внесків по області. Насамперед це підприємства сільськогосподарської галузі де дуже високий виробничий травматизм, а відповідно і значні виплати. Іншим чинником зменшення надходжень до Фонду являється недоїмка. Сума недоїмки в порівнянні з І кварталом 2009 року збільшилась на 10 593,32 грн., або на 2,1%. Як і в 1 кварталі 2009 року, збільшення недоїмки по управлінню обумовлено її подальшим зростанням на двох державних підприємствах «хронічних» боржниках – ВАТ «Ніжинсільмаш» та ДП «Чернігівторф», загальна сума недоїмки яких станом на 01.07.2009 року складає 75,4% від загальної суми недоїмки по управлінню виконавчої дирекції Фонду в Чернігівській області. Не зважаючи на всі вжиті заходи, на ВАТ «Ніжинсільмаш» недоїмка збільшилась в порівнянні з минулим кварталом на 15 479,08 грн., або на 5,7% і зараз складає 285 446,42 грн.(для порівняння в цілому по управлінню недоїмка збільшилась на 10 593,32 грн., або на 2,1%), на ДП «Чернігівторф» вона відповідно збільшилась на 1 574,85 грн. (на 1,5%) і складає 105 505,05 грн. Крім того, відбулося зростання недоїмки на підприємствах (особливо будівельно – монтажних управліннях) міста Чернігова. До керівників цих підприємств застосовані адміністративні стягнення у вигляді штрафів. Не вирішено питання щодо створення служби охорони праці в органах місцевого самоврядування та державної виконавчої влади. Іноді нашим страховим експертам на місцевому рівні просто ні з ким взаємодіяти у питаннях профілактики виробничого травматизму. І це при тому, що ст.. 34 Закону «Про охорону праці» зобов’язує місцеві органи влади у межах своїх територій створювати відповідні структурні підрозділи, головна мета яких -не тільки забезпечення додержання законодавства про охорону праці, а й комплексна реалізація державної політики в галузі охорони праці. Управління та відділення виконавчої дирекції Фонду продовжують працювати над тим, щоб якісний рівень заходів державної політики у сфері страхування від нещасного випадку та профзахворювання постійно зростав та удосконалювався. Начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Чернігівській області В. РИБАЛЬЧЕНКО
Продам: • Дві виробничі машини, оверлок-51 клас, дві важкі праски, мотор для машини. Все перероблене на 220 вт. Тел.: 4-57-08, 8 (050) 700-58-30. • Дачу 5 соток, будиночок, сарай, погріб. Ціна: 3 тис. у.о. Тел.: 95-32-40. • М’який куток (кутовий диван + 2 крісла) у відмінному стані. Тел.: 8 (066) 222-56-54. • Персидських кошенят, екстремалів, окрас голубий мрамор, хлопчики, голубі і чорні. Тел.: 5-43-03, 8 (063) 593-28-05, 4-83-66, 8 (050) 726-74-26. • Інкубатори на 1000 шт. яєць і на 80 шт. яєць. Ціна договірна. Тел. 3-63-26. • В’єтнамських поросят, дешево, вік 2-3,5 місяці. Тел.: 5-86-20, 8 (066) 29-700-85. • ВАЗ-21013, 82 р.в., червоний, тоніровка, фаркоп, ТО до 2010 р., у відмінному стані. Ціна 1 тис. у.о. Терміново. Тел.: 8 (093) 03-05-439. • 6-струнну гітару у дуже гарному стані. Ціна 180 грн. Тел. 97-05-56. • Дачну ділянку біля с.Халявіно (4 км від Чернігова), без споруд, поруч ліс, красиве живописне місце. Ціна 400 у.о. без торгу. Тел.: 8 (093) 593-15-85. • Абсолютно новий кутовий жовто-блакитний диван 2,5х2,5 м, панель, супермийка, модель «Лорд-2». Ціна 3500 грн. (на 1 тис.грн. дешевше заводської). Тел.: 8 (093) 593-15-85.
Куплю: • Диван сучасного зразка до 400 грн. або в комплекті з кріслами – до 900 грн., 4-конф. газову плиту, імпортний або вітчизняний холодильник, терміново, недорого. Тел. 93-15-34. • 1-кімнатну кв-ру серії ЧН. Без посередників. Ціна до-
говірна. Р-н Шерстянки і Масанів не пропонувати. Тел. 8-063-163-55-89. • Човен будь-який, весла, бінокль, гвинтівку чи пістолет пневматичні, велосипед, дачу з будинком, гараж, сварку на 220 В, перфоратор, дриль та інший електроінструмент. Тел.: 93-38-21. • Холодильник в робочому стані, недорого, диван з двома кріслами (комплект), б/в до 10 років, електрогітару, барабан, 6-струнну гітару. Тел.: 93-15-34.
Здаю: • Частину будинка молодій родині без дітей або двом дівчатам-студенткам. Тел. 93-01-10. Постоянно пок упаем грузовые и спецавтомобили в любом состоянии, можно без документов, а также УАЗы, самосвальные кузова, прицепы, кунги. Тел.: (22) 61-40-02, 8 (067) 656-89-89. Металлопластиковые окна, балконные блоки, москитные сетки, подоконники, отливы, по цене производителя. Бесплатный выезд специалиста по обмеру. Профессиональная установка и регулировка. Тел.: (22) 61-40-02; 097 721-17-867, 093 995-40-33. Специалист выполнит работы по ремонту и покраске крыш, домов. Бетонные работы. Цены приличные. Тел. 8 (099) 739-09-41. Лічильники холодної та гарячої води. Професійне встановлення. Гарантійне обслуговування. Реєстрація. Виклик майстра безкоштовний. Тел.: 624-244, 8(063)570-78-95.
Шановні читачі!
Якщо ви хочете, щоб ваше оголошення було опубліковано, заповніть, будь-ласка, розбірливо купон, бажано друкованими літерами, вказавши всі потрібні дані про вас та про предмет оголошення. Заповнений купон надішліть листом на адресу редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Редакція залишає за собою право редагувати текст оголошення.
Купон
безкоштовного оголошення
РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам
Текст оголошення (українською мовою):
Телефон, адреса:
Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:
Адреса: Телефон:
Підпис:
12
Остання сторінка
№ 87 (27918) 8 серпня 2009 року
Фестиваль «Be Free»
«Воплі Відоплясова» після «Ляпіса Трубецького» У Чернігові 22-23 серпня відбудеться Міжнародний фестиваль «Be Free/Будь вільним». Як хедлайнери на сцену вийдуть групи «Воплі Відоплясова» та «Ляпіс Трубецькой».
Д
о участі також запрошені 20 молодих і не дуже, відомих і не дуже груп з Білорусі, України, Польщі та Франції – «Zero-85», «V lad ivostok», « B :N», «Zatochka», «Tarpach»,
«Partyzon», «Pomidor/OFF», «LitvinTroll», «Imprudence», «ULIS» та інші. Очікується, що найближчим часом буде відомий і повний список українських учасників. Майданчиком фестивалю вибрано мальовни-
че місце на березі Десни, поруч із Центральним міським парком культури та відпочинку. Саме там протягом двох днів проходитимуть концерти просто неба. Вхід на фестиваль безкоштовний, а для приїжджої публіки недалеко від сцени буде організовано наметове містечко. Мета фестивалю – об’єднати кращі рок-проекти та публіку сусідніх країн ідеєю свободи творчості та самовираження, а також привернути увагу до сучасної рок-сцени. Чернігів стане третім містом, де проводиться «Be Free». Раніше фестиваль проходив у Луцьку і Львові.
Міні-футбол
Сила – в згуртованості Д
есять днів у французькому місті Нант тривав чемпіонат Європи з мініфутболу серед людей з вадами зору (категорія Б-2, Б-3). Збірна України на змаганні вважалася фаворитом, оскільки торік стала чемпіоном світу, вперше завоювавши золоті нагороди. Та напередодні старту трапилося непередбачене. Медична комісія чемпіонату заборонила виступати трьом українським гравцям, серед яких був і чернігівець Олександр Селіванов. Дивно, але на планетарному форумі-2008 до цих футболістів не висувалося ніяких претензій. Це поставило команду у скрутне становище, бо вдалося заявити лише п’ятьох учасників, •
тобто стільки, скільки за правилами повинні грати на майданчику. Довелося змагатися без замін. Додаткове навантаження випало і через стан спортивного об’єкта. Споруда – сучасна, зведена з металевих конструкцій і суцільно оперезена склом. Тридцятиградусна спека, прямі сонячні промені наскрізь просвічували прозорі дах, стіни і всередині утворювалася ще більша температура. Але проблем не виникало ні з проживанням (поруч розташовувався готель), ні з тренуванням, ні з харчуванням, ні з проведенням вільного часу. Всі нагальні питання одразу вирішувалися організаторами, волонтером. Делегацією
К А Л Е Н Д А Р
5:36 Захід 20:30 Тривалість 14:54 Схід
•
Повний Місяць
опікувалася жінка, яка раніше мешкала у Дніпропетровську, одружилася з французом і нині проживає у Нанті. Завдяки їй наші футболісти відвідали визначні місця французької столиці. Також організувала зустріч з колишніми гравцями збірної Франції. Широко висвітлювали чемпіонат засоби масової інформації. Газети детально описували перебіг подій, а телебачення, радіо транслювали прямі репортажі. Спортивна арена, котра розрахована на 5 тисяч глядачів, вщерть заповнювалася болільниками. Перший поєдинок з турками українці провели легко – 8:1. Один з м’ячів забив капітан
П О Г О Д А
06.08
За релігійним календарем сьогодні – священномучеників Єрмолая, Єрміпа і Єрмократа, ієреїв Нікомідійських. Преподобного Мойсея Угрина, Печерського. Преподобного Мойсея, чудотворця Печерського. Преподобномучениці Параскеви. Завтра – великомученика і цілителя Пантелеймона. Преподобного Германа Аляскинського. Преподобної Анфіси ігумені та 90 сестер її. Блаженного Николая Кочанова, Христа ради юродивого. Післязавтра – Смоленської ікони Божої Матері «Одигітрія» (Провідниця). Апостолів від 70-ти: Прохора, Никанора, Тимона і Пармена дияконів. Гребневської, Костромської та СерафимоДивеєвської («Розчулення») ікон Божої Матері. Іменинниками будуть: сьогодні – Мусій, Параска, Єрмолай; завтра – Пантелеймон, Микола, Климентій, Герман, Анфіса, Амвросій; післязавтра – Остап, Прохор, Никанор, Мусій, Ірина, Тимофій.
збірної чернігівець Юрій Надточій. Дещо інакше склалася гра з англійцями. За рівної боротьби лише наприкінці матчу родоначальники футболу поступилися – 3:1. У заключному турі в підгрупі збірна України зустрічалася з французами. Болільники гаряче підтримували своїх улюбленців, та клас українців виявився на порядок вищий – 5:1. У півфіналі наші футболісти зійшлися з іспанцями (на минулій європейській першості вони завоювали бронзові медалі, відтіснивши українців на четверту сходинку).Сподівалися і тепер примножити успіх. Однак не вийшло. Наша збірна на початку
•
ВДЕНЬ ВНОЧІ
матчу вдало комбінувала, захопила ініціативу і відкрила рахунок. Гольовий пас з флангу замкнув майстер спорту міжнародного класу Юрій Надточій. А кінцевий підсумок теж за нами – 4:1. Не склався лише фінальний поєдинок з білорусами. Виснажені попередніми матчами, українці так і не змогли нарівні протидіяти супернику – 0:4. Та срібний п’єдестал пошани – теж вершина. Щоб досягти її, доклали майстерності разом з Юрієм Надточієм харків’янин Олег Аврамов, сумчани Максим Філь (кращий гравець турніру і найвлучніший бомбардир), Антон Гуменюк і Роман Скотніков на чолі з наставником команди, заслуженим тренером України Миколою Чхайлом. Віктор БЕРЕГОВИЙ
К А Л Е Н Д А Р
8.08
•
9.08
П О Г О Д А
8.08
Опади Температура, °C
18 ... 23
Вітер (напрямок, швидкість, м/с)
Пн–Сх 5–10
6 ... 11
17 ... 22
Пн 5–10
Остер
Покошичі Прилуки
Несприятливі дні у липні Температура води у Десні, °C 23,6
17 ... 22
Пн 5–10
Радіаційний фон, мкР/год
13 13
6 ... 11
Чернігів
12 12
Семенівка Щорс
•
Цими днями народилися
10.08
Хмарність
Ніжин
Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Заступник головного редактора Борис МЕЛАШЕНКО Тел. 4-44-42 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань 4-44-42, 4-22-71; економіки 4-41-36; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-44-12; реклами 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-40-07. • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальна за випуск Віра ГУБАР • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 36869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.
12 11 10 9, 29
За даними облгідрометцентру
Український письменник Пантелеймон Куліш (1819), російський офтальмолог Святослав Федоров (1927), російський кінорежисер Юлій Гусман (1943).
Український співак Юрій Гуляєв (1930), колишній Президент України Леонід Куч9.08 ма (1938), колишній мер Києва Олександр Омельченко (1938), українська співачка Софія Ротару (1947). Американський винахідник електрогітари Лео Фендер (1907), російський актор 10.08 Олег Стриженов (1929), футболіст київського «Динамо» Андрій Біба (1937), іспанський актор Антоніо Бандерас (1960).