Деснянська правда №27930

Page 1

ВІВТОРОК, 8 вересня 2009 р. № 99

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року

(27930) http://www.dponline.cn.ua

Головна газет газета Чернігівщини

e-mail: despravda@ukr.net

Почім селянський труд? Прибуткова культура

Аграрії вибирають ріпак стор.

2

ЗАБОРОНА

Молочний присмак бабиного літа… Ц

ьогорічна осінь на тепло не скупиться: сонце щодня ранесенько села будить, а полями прошкує бабине літо. В обідню пору проїжджали Степанівкою, що на Менщині, і зупинилися неподалік череди. Літня жінка корову доїла. Війнуло спогадом: дитинство, здавалося, десь поруч пробігало. Ми ж теж колись були маленькими пастушками. – Добрий день!–привіталися. – І ви будьте здорові!–усміхнулася Ніна Миколаївна Лисиця й лагідно промовила до корови: «Ну, йди вже, йди до череди!». – Щоб ми й робили без наших годувальниць – Марти і Лисуні, – промовила, підступивши ближче.

Руки господині, натруджені й мозолясті, пахли молоком. – Хоч, ви ж знаєте, молоко сьогодні дешевше мінералки. Коли так було? Звели нанівець селянський труд. А молочко ж і дітям, і дорослим вельми корисне. Особливо тим, що на асфальті зростають. Ніна Миколаївна вже давно на пенсії, як і її чоловік, Микола Павлович. Колись, ще замолоду, вона кілька років працювала дояркою у колгоспі, а тоді не один десяток літ кухарувала у дитячому садку. І малеча, і батьки дякували їй за смачні сніданки та обіди. – Скільки в нас дошкільняток було – до сотні добігало! – пригадала Ніна Миколаївна. – Закрили садок ще десь у 90-х…

З батьками мешкає син Юрій та невістка Ліда, онук Андрій – уже студент. Працьовиту родину Лисиць виручає у нинішні скрутні часи господарство. Є в ньому і кінь Яшка, незамінний помічник, і свині, і теля, і птиця. Забрали й земельний пай: гуртом трудяться на своєму наділі. Клопотів щоденних на цілий віз назбирується – з ранньої весни до пізньої осені. – Хіба ж хто думав-гадав, що села така доля недобра спіткає? Пустіють вони, бо ж роботи людям немає. От і виживаємо, як хто може. Але ж забалакалася я з вами, – спохватилася Ніна Миколаївна і пішла навпрошки додому. Віра ГУБАР Фото Миколи ТИЩЕНКА

З 1 січня 2010 року має вступити в дію перша частина ст. 35 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Згідно з ним, з 1 січня «забороняється реалізація та обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках». А згідно з другою частиною ст. 36 взагалі «забороняється продаж харчових продуктів домашнього виготовлення». Ці рядки у сорокасторінковому Законі, що був ухвалений ще у 1998 році, відповідно до вимог вступу України до Світової організації торгівлі, та отримав кілька поправок протягом 2002-2007 рр., викликають велике занепокоєння. Бо за цим Законом, селяни, які все життя везли і везуть на ринки свіже молоко, сир, сметану, домашні м’ясні вироби та худобу, з нового року робити це не зможуть. Продавати на ринках можна буде лише цілі туші свійської птиці, кроликів та малих диких тварин, рибу, мед, яйця і рослинні продукти. І то, за умови перевірки їх на споживання ветеринарною лабораторією ринку та отримання відповідного сертифікату.

Ювілеї

Тертишники: село з колишніх хуторів стор.

4

Незабутні

Стають навшпиньки квіти і слова стор.

5

Безпека руху

На дорогу – з «Візиром» стор.

6

· НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ · НОВИНИ

У серпні – дефляція

За даними Держкомстату, у серпні ц. р. в Україні відзначено дефляцію в 0,2%. У липні до червня – 0,1%. У червні інфляція становила 1,1%, з початку року – 8,6%. У січні-червні 2009-го, порівняно з аналогічним показником минулого року, рівень інфляції – 17,6%.

Промпродукція в серпні подорожчала на 1,8 відсотка

В Україні ціни виробників промислової продукції в серпні 2009 року виросли на 1,8%. З початку року ріст становить 6,8%. Про це повідомляє Держкомстат України. Продукція добувної промисловості у серпні подорожчала на

4,3%. У добуванні корисних копалин, крім паливно-енергетичних, ціни збільшилися на 6,3%. У переробній промисловості ціни зросли на 2,5%. Більше всього (на 17%) подорожчала продукція на підприємствах з виробництва коксу, продуктів нафтопереробки.

Чому знецінилася гривня?

Голова місії Міжнародного валютного фонду в Україні Джейла Пазарбазіолу вважає, що в Україні немає фундаментальних економічних причин для різкого знецінення національної валюти. На думку експерта, гривня слабшає через політичну невизначеність і нечітку економічну політику. Підготувала Наталія ГАРБУЗ


2

№ 99 (27930) 8 вересня 2009 року

Прибуткова культура

Вітаємо!

Аграрії вибирають

ріпак

Михайло Шумейко Шановний Михайле Яковичу!

На ланах Чернігівщини добре родить пшениця, жито, овес, ячмінь, кукурудза. Звісно ж, за умови належного догляду. Практично вилучили із сівозміни льон, донедавна високоприбуткову культуру. Мало сіємо проса, гречки. Натомість розширюються площі під соняшником, соєю. Згадали і про забутий ще в часи Союзу ріпак.

Х

оч поки що ні в межах області, ні всієї України не маємо програми розвитку ріпаку як культури, переробки насіння на олію та пальне для техніки, але незаслужено забута рослина із роду хрестоцвітих набуває популярності у наших аграріїв. Не за сімома замками живемо. Бачимо, як на Заході вдосконалюються технології виробництва з ріпакової олії не лише продуктів харчування, а й пального, яке вважають серйозною альтернативою дизпаливу. Фахівці підрахували, що з насіння ріпаку, зібраного на 4 гектарах, можна одержати пальне, якого вистачить для роботи трактора середньої потужності протягом року. До речі, на відміну від уже звичної солярки, яка, потрапивши у грунт, не розкладається там сім і більше років, ріпакова «горючка» не залишить сліду протягом тижня. Одними з перших оцінили ріпак всюдисущі і всезнаючі китайці й нині активно культивують цю рослину. Вдвічі зросли площі під ріпаком у Франції. У великій пошані ця культура в Канаді, Індії, Литві. А в Польщі вже збудували з десяток заводів з виробництва ріпакової олії. Наші сусіди не лише вдома розширюють площі під ріпаком, а й охоче скуповують насіння цієї культури у нас. Ми ж, демонструючи відсталість регіону не лише в оцінці ріпаку, а в усій аграрній галузі, раді, що збуваємо сировину за високими для нас цінами: за тонну ріпакового насіння торік давали по 2800 гривень. У цьому році ціна теж буде висока, приміром, у 3-4 рази вища за зерно пшениці. Отож,аби зовсім не відстати від західноєвропейських колег, маємо в себе налагоджувати переробку ріпаку і на олію, і на пальне. Втім, олію з ріпаку б’ють і в Ніжині, і раніше в нас пробували виготовляти ріпакову олію на шнековому пресі.

Однак потрібної якості продукту не мали. Надто багато залишалося домішок. До того ж, прес ПШМ-250 залишає понад 15 відсотків олії в макусі. На Заході ж впровадили нову технологію переробки ріпаку. Там переважає так званий метод екстрагування. При цьому в шроті залишається не більше 6 відсотків олії, що дозволяє успішно використовувати його на корм худобі. Отже значення ріпаку в аграрній галузі може бути величезним, але за умови, що не лише окремі ентузіасти візьмуться за вирощування цієї культури, самотужки налагоджуватимуть переробку, а справа набуде державного характеру, знайде підтримку уряду і на її розвиток будуть залучені як інвестиції, так і бюджетні кошти. На Чернігівщині ріпак як культура впроваджується стихійно. І якби за зерно колоскових платили належну ціну, то ріпаком би цікавилися одиниці. Пригадую, як років з десять тому Володимир Яременко, який керував сільгосппідприємством на околиці Мени, возив мене на зустріч з німецькими аграріями, з якими налагоджував тісне співробітництво з вирощування і переробки насіння ріпаку. Володимир Михайлович хотів, щоб ми, журналісти, на прикладі його та ще небагатьох господарств, довели, що ця рослина з родини хрестоцвітих здатна відіграти значну роль у відродженні агропромислового комплексу. – Технологія вирощування, – переконував агроном за фахом Володимир Яременко, – нескладна, але знати її особливості необхідно. Здебільшого це стосується термінів посіву, норм висіву та підгодівлі азотними і фосфорними добривами. Надто важливо не порушити строків збирання культури. Не дай, Боже, в період жнив непогоди, можна втратити значну частину врожаю. Але і за 15 центнерів зерна

Сьогодні свій день народження відзначає генеральний директор ПП «Агропрогрес», депутат обласної ради, господарник-професіонал

з гектара ріпак залишається прибутковою культурою. Західних фермерів не здивуєш 30-40-центнерними намолотами. До речі, цьогоріч на наших полях ріпак уродив по 22 центнери на круг. Ростемо! Нам не варто вигадувати велосипед. Варто лише скористатися досвідом і розробками іноземних фірм, налагодити не лише ринок збуту насіння (це не так складно), а найголовгіше – вітчизняну переробку ріпаку. Доведено, що ріпакова олія за своїми якостями переважає славнозвісну оливкову, а відходи добре показали себе на відгодівлі практично усіх видів тварин. Ріпак, на відміну від того ж соняшника, яким у нас засіваються чималі площі, не лише не виснажує грунт, а істотно покращує його структуру. Вчені стверджують, що пожнивні залишки цієї культури рівноцінні внесенню 15-20 тонн органічних добрив на гектар. А де нині ту органіку взяти? Від більшості ферм лише фундамент залишився, а худобу звели ще наприкінці 90-их. І ще одна перевага ріпаку. Оптимальна норма висіву насіння цієї культури 6-8 кілограмів на гектар, а, приміром, пшениці – 200-250 кілограмів. На Чернігівщині віддають перевагу озимому ріпаку. Якщо торік ярий розмістили лише на 3,5 тисячі гектарах, то озимий – на 22,7 тис. га. У цьому році ріпак зайняв 35,5 тисяч гектарів площ. Це значно більше, ніж разом узяті просо і гречка. Схоже, нинішня цінова ситуація на зерновому ринку підштовхує аграріїв на пошук вигідніших культур і нових шляхів відродження хліборобства. Одна з культур, що має стимулювати розвиток аграрного сектору – ріпак. Що це так, свідчить хоча б такий факт: нині в області озимим ріпаком зайнято понад 34 тисячі гектарів площ. І сівба триває. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ

В

и вміло керуєте потужним господарством, яке розширює свої межі за рахунок нових пайовиків Бобровицького, Носівського і Ніжинського районів. Власники паїв із Лосинівки Ніжинського району були приємно здивовані: в цьому році не обробляли їхні землі, а вже пайовикам доставили зерно у кожен двір. Нинішнього року ПП «Агропрогрес» одержав найвищий валовий збір зерна. В приватному господарстві успішно розвивається тваринництво. Зміцнюється кормова база. Зокрема зростають площі під молокогінною культурою – кукурудзою. Шановний Михайле Яковичу! Прийміть наші найкращі вітання з нагоди дня народження. Від щирої душі зичимо Вам рекордних урожаїв, міцного здоров’я, добра, успіхів у кожній справі і всіляких гараздів. Іван ПУГАЧ, голова Носівської райдержадміністрації Олексій БУЦАН, заступник голови райдержадміністрації, начальник управління агропромислового розвитку

Н О В И Н И

Н О В И Н И

А як з бюджетом у Чернігові?

З

а офіційною інформацією, до Держбюджету за січень-серпень поточного року надійшло 121 млрд. грн., що на 2,9% перевищує план. Проте, за неофіційними даними, за перший квартал 2009 року Держбюджет по загальному фонду не виконано на 12%. Про це повідомив начальник фінансового управління Чернігівської міської ради Віктор Бистров. За його словами, виконати план на 100% можна за рахунок залучення коштів з-за кордону (Міжнародний валютний фонд) та емісії. На сьогодні Нацбанк надрукував вже 29,4 млрд. грн. на покриття дефіциту Держбюджету. Щодо Чернігова, то основні проблеми міського бюджету поки що вирішити неможливо, ситуація з його виконання погіршується. Проте Віктор Бистров зазначив, що на рівні загального бюджету все – під контролем. Станом на 4 вересня заборгованостей з заробітної плати та оплати комунальних послуг немає.

Щоб на вулицях було спокійно

Н

ещодавно в сквері імені Богдана Хмельницького було проведено перше зібрання, в якому брало участь близько 200 правоохоронців з міськ відділу міліції, патрульно-постової служби, внутрішніх військ та «Беркута». За словами начальника Чернігівського міського відділу міліції Вадима Парфентьєва, згідно з наказом міністра внутрішніх справ 2009 рік визнано роком боротьби з вуличною злочинністю. Для організації заходів щодо профілактики та розкриття злочинів, обміну інформацією такі масові збори відбуватимуться щотижня.

«Прошу показати ваш мобільний...»

К

ожен співробітник міліції має право підійти до будь-якої, на його погляд, підозрілої людини та попросити показати мобільний телефон. Про це повідомив начальник Чернігівського міського відділу міліції Вадим Парфентьєв. Для цього працівник праоохоронних органів повинен представитися, показати посвідчення, з’ясувати особу та перевірити її за адресною базою. Кожний мобільний телефон має певний номер, IMEI. Співробітник міліції зв’язується з базою і вже за кілька секунд дізнається відповідь. Якщо телефон крадений, то підозрюваного доставляють до найближчого відділу міліції. Мобільний телефон вилучають, а затриманий пише пояснювальну записку.. Далі проводиться перевірка… Підготувала Руслана ШИРАЙ


3

№ 99 (27930) 8 вересня 2009 року

Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

Об’єдналися попри перешкоди... П’ятого вересня в залі Міжнародного виставкового центру в Києві відбувся установчий з’їзд Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Головою обрали Липинського сільського голову Луцького району Волинської області Богдана Гусака. В Україні 11 тисяч сільських рад, до асоціації поки що вступило 6 тисяч. Делегати ухвалили рішення про створення асоціації, затвердили статут організації та її символіку. – Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад – потужна сила, яка відстоюватиме інтереси місцевих громад. Проблеми у всіх однакові: слабка фінансова й матеріальна база, немає коштів на розвиток інфраструктури, медицини, освіти тощо. Таку асоціацію мали б створити ще років 15 тому. І ось нарешті це сталося. Закликаю всіх місцеві громади не звертати увагу на тиск з боку місцевих органів влади і приєднатися до нашого об’єднання, – зазначив Богдан Гусак. Він підкреслив, що створення асоціації – справа абсолютно аполітична. Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, яка виступила перед делегатами, сказала, що двом третинам сільських голів перешкоджали дістатися до Києва на з’їзд. Довелося залучити Мінтранс, бо в деяких областях напередодні заходу

зидент не підписує бюджет, тоді новий Президент підпише його на початку лютого. Третій – новий глава держави заветує, тоді приймаємо постанову уряду, яка в межах чинного законодавства забезпечить потрібне фінансування, – пояснила глава уряду.

– Машини придбав уряд. Жодних перших внесків вам (кооперативам) робити не треба. Коли налагодиться продаж молока, поступово ці організації відраховуватимуть вартість молоковозів у бюджет, без відсотків і переплат, 25-30 років. Так, щоб це було для вас «безболісно», – запевнила глава уряду. Молоковози Юлія Тимошенко наголовід прем’єра сила, що найближчим часом Юлія Тимошенко вручи- у кожному селі чи об’єднанні ла ключі від новеньких мо- сіл треба створити молочні локовозів головам молоч- кооперативи, які захищатиних кооперативів України. муть інтереси селян і донеНа сьогодні їх залишилося суть до споживача справжнє 20. Молоковози Сьогодні селяни молоко. Кожному оснащені цисмолочному коотернами зі ста- недоотримують перативу надаціонарним охо- 26,9 млрд. грн. від дуть такий молодженням. Це реалізації молока локовоз. дозволяє про- через низькі – Уряд придавати свіже закупівельні ціни. йматиме заявки молоко в розна ці молоковозидріб (з обов’язковим за- магазини від вас до середстереженням: «Проки п’я- ини 2010 року, – сказала тити»), і оптово зливати прем’єр. залишки за потреби. На думку Юлії ТимошенУже укладено договори ко, їх буде близько півтори з Японією, Канадою й Пів- тисячі. Наталія ГАРБУЗ денною Кореєю на закупівФото автора лю запчастин, яких немає в Україні. м. Київ

Діти люблять свою Батьківщину Чернігівський БЮТ спільно з громадською організацією «Батьківщина молода» провели у Чернігові конкурс дитячого малюнка на асфальті «Я люблю свою Батьківщину».

Д

іти району Масани з радістю зібралися на цей захід: було майже 50 учасників віком від 2 до 15 років. Усі вони одержали заохочувальні подарунки – канцелярське приладдя, цукерки та щоденники. Вручено три призи переможцям у різних вікових групах. За словами учасників, вони малювали все те, що бачать в Україні: церкви, хати, національні костюми, гори, ріки і моря, державні символи... Член журі Смолій Олексій відзначив: «Мені дуже приємно, що наше молоде покоління добре знає нашу країну і любить її. Бо саме любов до України може подарувати нам достойне життя в майбутньому». Сергій СЕМЕНЕНКО

Національний банк може заборонити валютне кредитування для населення та підприємств. їна, про це йшлоЯк пише Комерсант-Україна, ся на закритій нараді у Нацбанку. Коли саме заборона може вступити в дію, – поки невідомо. Спочатку банкіри планують залишити якісь види валютного кредитування – для перехідного періоду, але потім хочуть заборонити повністю. У такий спосіб планують врятувати українську економіку від падіння, а гривню – від подальшого знецінення.

Відмінено 13% надбавку на імпорт автомобілів

Що ж буде з Держбюджетом2010?

Конкурс малюнка на асфальті

В Україні хочуть заборонити доларові кредити

Економіка

з кас викупили всі квитки до Києва.

Хоча Президент України Віктор Ющенко і ветував новий Бюджетний Кодекс, проте Юлія Тимошенко переконана, що у Верховній Раді вистачить голосів, аби ухвалити закон про Держбюджет-2010 за новими правилами. Водночас Прем’єр відзначила, що є інші ризики для бюджетного процесу, зокрема й блокування роботи парламенту. Тоді залишається можливість фінансування у розмірі 1/12 від параметрів бюджету попереднього року. Юлія Тимошенко назвала три можливих варіанти розвитку подій з бюджетом. – Перший – Президент підписує його. Другий – Пре-

Банки

З 7 вересня стягненн додаткових надбавок ня д мита закінчується. до П Про це повідомили в п прес-службі відомства. С Строк їх дії встановлено законом, тому для відміни не треба ніяких підзаконних актів, у тому числі й розпоряджень Держмитниці. Таким чином, імпортер при ввозі на митну територію України автомобілів сплачуватиме 10% їх вартості, холодильників – 5-10% (залежно від обсягу). Введення шестимісячних тимчасових митних надбавок було вимогою закону «Про внесення змін до деяких законів для поліпшення стану платіжного балансу України через світову фінансову кризу». Чи означає це, що авто подешевшають? Імпортні – ні, адже більшість автодилерів не платили цю надбавку, оскільки торгували машинами зі складів.

Євро-2012

Українські готелі – не формат

Експерти на чолі з директором «Євро2012» Мартіном Калленом залишилися незадоволені якістю українських готелів, що мають прийняти гостей чемпіонату. Цього разу комісія зосередила увагу на відповідності приймаючих міст вимогам якості і кількості готельних номерів, а також транспортної інфраструктури. На жаль, багато наших готелів не пройшли іспит євро інспекторів. При перевірці головними особливостями були якість послуг, що надаються, інфраструктура, відстань до стадіону, доступність громадського транспорту і наявність парковок. На цей час найкраще справи йдуть у Львові, який надав компанії TUI (офіційному туроператору Євро-2012) 3 тисячі готельних номерів для розселення сім’ї УЄФА. Однак, прийняли за критеріями якості лише 74% (1931 номер). У Києві забракували дві третини запропонованих номерів. У інших містах ситуація ще гірша. До кінця місяця готелі мають виправити всі зауваження. Підготувала Наталія ГАРБУЗ

Урочистий вечір

З нагоди 20-річччя НРУ

9

вересня о 17.30 в Чернігівському обласному філармонійному центрі відбудеться урочистий вечір та святковий концерт з нагоди 20-річчя створення Народного руху України за перебудову. В програмі урочистого заходу заплановані виступи творчих колективів філармонійного центру, заслужених артистів України та Чернігівського камерного хору імені Дмитра Бортнянського. Вхід вільний. Запрошуються всі бажаючі. Ігор ЛЕВЕНОК


4

Ювілеї

№ 99 (27930) 8 вересня 2009 року

Тертишники:

село з колишніх хуторів У степовій зоні Носівського району є село Тертишники, якому виповнилося 80 років. Назва від слова тертишник – тертий, досвідчений. У давні часи тертишниками вважали настирливих і працелюбних людей, які вміли добути вогонь тертям скалок.

С

еред перших поселенців Тертишників був чоловік, який мав рідкісне прізвище Тертишник. Отож із його прізвищем пов’язують назву села. Це дослідив і виклав у своїй книжці «Тертишники. Спогади про рідне село» земляк, митрофорний протоієрей, секретар Кіровоградської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, настоятель СпасоПреображенського собору, почесний громадянин міста Кіровоград Петро Сидора. Свого часу жителі сіл Шлях Ілліча, Тертишники і Ясна Зірка великою родиною працювали в колгоспі «Шлях Ілліча». Це було економічно міцне господарство, яким керував Микола Рудь. Микола Васильович велику увагу приділив розвитку соціальної сфери. Талановитий керівник передчасно пішов із життя, і не стало господарства. Тепер у Тертишниках землі орендують ФГ «Руденко» і ЗАТ «Нива». Власники паїв вдячні голові правління Григорію Супруну за орендну плату, за те, що мають можливість вчасно зорати городи, обмолотити вирощені на них зернові культури. Сьогодні в Тертишниках налічується 70 дворів, у яких проживають 114 жителів. В їхньому розпорядженні – 4 трактори і 18 автомобілів. Село поділено на так звані «кутки». На «Мундерівці» (вулиця Дружби) проживав Кириленко, який служив ще у царській армії, мав чин унтер-офіцера, чим і гордився. На «Зубоскалівці» мешкали дружні і компанійські сім’ї, які працювали і веселилися краще всіх. На «Лободів-

ці» (вулиця Механізаторів) росла лобода, вища за людину. «Пришивалівка» (вулиця Жовтнева) нібито «пришита» до інших. «Захватівка» начебто охоплює усе село. В ньому три ставки. «Босичовий» – біля нього живе родина Босичів. «Валентиновий» викопаний фермером Валентином Руденком. І «Колгоспний». Автор зібрав і дослідив спогади старожилів, весільні й обрядові пісні, колядки і щедрівки, що відтворюють окремі історичні моменти життя не одного покоління у розділах «Хутори в степу», «Чумацька доля», «Господар рідної землі», «Важкі роки колективізації» тощо. Дізнався, що найстарішою жителькою села була Устина Сидора, яка прожила сто років і виростила 12 дітей. У 1934 році Іван Сябер за власні кошти із деревини почав будувати школу із квартирами для вчителів. Допомагали односельці Олексій Столяров, Сергій Гармаш та брати Моховики. У школі навчалися учні з 1-го по 4-й класи. Село пережило колективізацію, голодомор, важкі воєнні роки. Захищаючи рідну землю, 51 фронтовик не повернувся з фронтів Великої Вітчизняної. А ті, кому судилося жити, відбудували зруйноване німцями село і колгосп. У 1962 році спорудили клуб. Були ФАП, пошта, бібліотека, магазин. Односельці добре працювали і відпочивали. Організували хор-ланку, драмгурток, який ставив «Наталку Полтавку», «Наймичку», «Безталанну», оркестр народних інструментів. Майже кожен хлопець грав на гармошці,

дівчата вишивали рушники. Рушник – то святе. На нього стають молоді, коли одружуються, з рушником виряджали у військо, небіжчика – в останню путь. Рушниками і вишиванками, виробами народного

яку очолювала Ялина Сябер. Увечері село співало й танцювало, хлопці і дівчата не могли всидіти, коли з гармошкою на вулицю виходили Іван Кратко, Віталій Кондрашевський і Анатолій Гармаш. Люди

умільця, вихідця з Тертишників Івана Гузька прикрасили глядацький зал сільського клубу. При вході – панно, яке вітає село з 80-річчям. Про село і його людей на святі цікаво розповіла колишній директор Яснозірківської школи Яся Мархай. Зокрема, про колишніх тутешніх механізаторів Володимира Данильченка, Василя Кондрашевського, Ганну Кліщу, водіїв Івана Гармаша та Миколу Сябера, будівельників Івана Жигуна та Костянтина Швеця, ковалів Миколу Гармаша та Івана Кратка, перших доярок Марію Сирицю, Надію Кириленко, Ольгу Демченко та Ольгу Сябер. Колгосп мав комсомольсь ко-молодіжну ланку,

старшого і нинішнього поколінь зберегли у пам’яті світлі сторінки зі своїх молодих літ. Із задоволенням і тепер виходять на сцену, щоб дарувати улюблені пісні, Лідія Кондрашевська, Ольга Костюк, Марія Буцан, Галина Жигун, Катерина Козир та Ганна Наливайко, котрі створили фольклорний ансамбль, який взяв участь у відзначенні ювілею рідного села. На ювілей з’їхалося багато гостей, у яких тертишницьке коріння. Разом із жителями вони зібралися, щоб привітати одне одного зі святом. Щоб усе було якнайкраще, ініціатор відзначення ювілею Петро Сидора разом зі своїми родичами перетворив клуб у казку. Світлана Гармаш і Галина Набок склали класичні квіткові

композиції. Вікторія Бруй, Сергій Саган, Ігор Гейко, Ігор Кириленко і Григорій Гейко відремонтували дах, поставили нові вікна, пофарбували, благоустроїли територію. Разом з усіма старанно працювала родина завідуючої клубом Вікторії Кобизької. Спонсорували свято керівники ЗАТ «Нива» і «Агрокіровка» Григорій Супрун та Олексій Сташейко, підприємці Любов Ємець, Григорій Кліща, Микола Столяров, Володимир Петренко, Григорій Гейко. Від виконкому та депутатського корпусу зі святом усіх привітала в.о. сільського голови Ганна Калюжна, від районної влади – голова Носівської райдержадміністрації Іван Пугач та голова районної ради Ольга Самокиша. – Все починається зі школи, – зазначила Ольга Петрівна. – Одна з перших директорів, заслужений працівник освіти Тетяна Кравець почала працювати в перший післявоєнний рік і дала путівку в життя не одному поколінню. За багаторічну самовіддану працю удостоєна високої нагороди – ордена Леніна. Вихідці із села – доктор історичних наук, професор Іван Кундюба, військові Василь Прищепа та Григорій Кліща. 40 років вчителювала в сусідній Яснозірківській школі, з них 15 років – директором, Яся Мархай. Духовний наставник Пет ро Сидора у своїх книжці з любов’ю перелічив усіх земляків і вмістив їхні фотознімки. Як і він, вони виховані працею, звикли до неї з дитинства. З нагоди ювілею рідного села Петро Петрович подарував його жителям ікону Покрови Божої Матері, вручив їм церковні грамоти і листівки. Зокрема, найстаршій жительці села 87-річній Любові Сябері, ровесниці села Варварі Сябер.

Багато односельців одер жали подарунки: матері-героїні Ольга Данильченко та Марія Гейко, Іван та Ольга Столярови, які в мирі і злагоді прожили 57 років, виростили двох дочок, мають внуків, щебечуть уже й правнуки. Ганна та Анатолій Жигуни відсвяткували золоте весілля. 45 річницю спільного життя зустріли Григорій та Ольга Кондрашевські. По 20 і 15 років сімейному кораблю Володимира і Валентини Ковбас, Віталія та Валентини Радченків, які мають міцні роботящі сім’ї. Наймолодший житель села – Дмитро Кривенко. Йому продовжувати добрі традиції і писати свій родовід. Людмила Лапка і Ростислав Шрам – першокласники. Ігор Гейко став студентом. *** У нинішньому році в селі багато ювілярів. 85 років – Вірі Куцибі, 70 – Миколі Столярову, Івану Падуну і Ганні Жигун, 65 – Григорію Кондрашевському та Григорію Босичу, 60 – Марії Гейко, 50 – Ганні Набок, Миколі Буцану та Анатолію Кириленку. Чимало молодих іменинників. Вони залишились у батьківській хаті. А хто переступив поріг, пішовши в широкий світ, думкою завжди повертається до отчого краю. Це особливо відчувалось і на святі, на якому дарували пісні фольклорний ансамбль сільського клубу, народний аматорський ансамбль «Полісяни» (художній керівник Микола Костюк) районного будинку культури. А потім односельці, земляки і гості сіли за святкові столи з польовою кашею і шашликами. Співали і танцювали до пізньої ночі під мелодії духового оркестру, виступ якого оплатив підприємець Валерій Лисак. Микола КОХАН Фото Віталія КОШЕЛЯ Носівський район


Незабутні

№ 99 (27930) 8 вересня 2009 року

Стають навшпиньки квіти і слова

5

Втративши слух і зір, прилуцький музикант Віктор Вовк, якому 9 вересня виповнилося б 70 років, зміг створити майже півтисячі пісень. Маючи здатність чути, бачити, ходити, ми здебільшого живемо як живеться: нарікаємо на нестатки, невдачі, хвороби, складні обставини. А він так не вмів – свою невідступну біду (сліпоту і глухоту) терпів мужньо і відчував душею в темній тиші диво-звуки, які, поєднуючись, ставали мелодіями. Перемогти себе Здається,з самого малку доля прирекла його на небуття. Шестимісячним Вітя залишився без матері – вона занедужала після пологів і через півроку відійшла в інший світ. Бабуся Галина Юхимівна як тільки могла виходжувала онука, адже двох старшеньких вже підстерегла смерть (Вірочка вбилася в колисці, яка обірвалася з-під сволока, а Льоню забрав голод). Бідолашна жінка ще не знала, що скоро, ой скоро, гряне війна, і на міні підірветься останній братик Віктора … Тато на фронті, а золотушне дитя – на безпорадних бабусиних руках. Від безвиході-печалі можна збожеволіти. Але Галина Юхимівна зважується на відчайдушний крок – несе хлоп’я до німецького лікаря. А той, оглянувши

був переїздити з бабусею до Прилук,де мешкала її молодша дочка. Повоєнні роки – голодні і холодні, то чи варто дивуватися, що невдовзі опинився хлопець у Ряшківському дитбудинку, а після його розформування – в Лосинівському (с. Татарівка). Тікав звідти, мандрував товарняками «світом» – до Фастова, Козятина. Аж доки не спіймала міліція. Сімнадцятирічним парубком здобув семикласну освіту і завдяки бабусиним клопотанням перед Ковпаком (Сидір Артемович був тоді заступником голови Верховної Ради УРСР) потрапив до профшколи для глухонімих в м. Броди Львівської області. Став працювати деревообробником на Київській меблевій фабриці ім. Боженка, а вечорами вчився грати на баяні – гармошку ж освоїв

знову в ситуацію втручається Сидір Ковпак... Прооперували праве вухо, а юнак підставляє ще й ліве. – Вибачте, молодий чоловіче,– звертається до нього медичне світило,– наука до вашого лівого вуха ще не доросла. Спасибі й на тому. Бо як виписався з лікарні, вийшов на вулицю, найперше, що почув, – дзеленчання трамвая. Злякано озирнувся – думав, що трамвай за спиною. А насправді – за квартал.

Багато є на світі див Закінчивши музичну школу, Віктор Вовк наполегливо готувався до вступу в Чернігівське музичне училище ім. Ревуцького. Ніби знав, що саме у Чернігові судилося йому зустріти

З друзями вдома (зліва направо): поет-фронтовик Борислав Степанюк, син поетесиземлячки Любові Забашти Ігор Забашта, Віктор Вовк, поет і журналіст Микола Ткаченко

малюка, порадив… закопати його під лісом. «Господи, та як же можна? – жахалась у думках і, щоб не розсердити окупанта, залишила онука в сусідньому селі у сестри, подалі від недобрих очей. Лікували своїми, прадідівськими, рецептами. Хто що знав від золотухи, те й радив. І Вітя вибрався з немочі, проте майже повністю оглух. До першого класу у рідній Дернівці (Баришівський район на Київщині) пішов у 9 років. Як не старався старий учитель посадити учня-переростка ближче до себе, щоб краще чув, але Вітя розбирав слова хіба що за порухом губ. І,не встигнувши закінчити «першокласну» науку, змушений

давно. Все ніби добре, чого ще бажати? Та якось бабуся похвалилася, що в Прилуках відкрито музичну школу. Які дивні почуття завирували в душі! Бо музика, причаївшись, жила в ньому, а це раптом прокинулася, заговорила і … покликала додому. Опановував музичну грамоту охоче, та проблеми зі слухом ускладнювалися. Газетна публікація про київського професора Коломийченка, який, будучи глухим, повертав слух іншим, підказала вихід. Направлення на операцію добився через Міністерство охорони здоров’я, але виявилося, що черга була задовгою. А як йому чекати, коли … руйнуються мрії? І

свою суджену. – Це було 14 березня 1965 року, – пригадує з приємністю задавнені підробиці Віктор Олександрович. – Нееділя, вибори. Ми з приятелем пішли в гості до його родички. Подзвонивши у двері, він заховався за колону, а я залишився стояти. На поріг випурхнуло незнайоме світлооке дівча. «Вам кого?», – запитало здивовано. І я, окинувши миттєвим поглядом юне створіння, видихнув: «Вас!». У той же день Віктор запросив Галину (практикантку однієї з чернігівських аптек) до свого скромного помешкання, і без упину наспівував: «Я хочу, чтоб ты стала моей женой». Менш ніж за місяць вони подали

Віктор Вовк з дружиною Галиною Іванівною

заяву до ЗАГСу, а 9 травня, на 20-ті роковини Перемоги, одружилися. Сивий, згорблений дідусь, якого Віктор не раз зустрічав біля училища, забачивши молодят у весільному вбранні, напророкував: «Це буде щаслива пара!». Шастя й справді не минало їхньої сім’ї. Народився син Сергійко, за ним донька Інна. Віктор мав улюблену роботу – працював викладачем музики в музичній школі, в загальноосвітній, керував хоровим колективом у с. Смош (встиг закінчити заочно Київський державний інститут культури і одержати диплом за спеціальністю «Диригент хору вищої кваліфікації»). Але недарма кажуть: «Щастя біжить, а лихо летить». Через 10 років після операції знову почав втрачати слух. Відтоді Віктор Олександрович незмінно зі слуховим апаратом. Та найбільшим випробуванням стане несподівана втрата зору. Чотири операції на очах так і не зарадили його непроглядній темряві. – У чоловіка навіть не перша група інвалідності, а тотальна,– уточнює дружина Галина Іванівна. – Він не бачить нічого. Сонячне проміння й те не пробивається крізь чорний морок. Віктор відчуває тільки його тепло… У такому стані дуже легко збитися з дороги. Але в нього дві Музи, які освітлюють життєвий шлях, – музика і дружина! Вони – натхненниці і помічниці. Галина Іванівна всю себе присвятила чоловікові. Діти дорослі, живуть у Києві, у них – свої сім’ї. А їй треба розвиднювати день, щоб не почувався Віктор ні обділеним, ні забутим. Тому бере до рук збірку віршів і читає, читає вголос. У його уяві поетичні образи перевтілюються у звуки. І він тягнеться до баяна. І ось уже злітає мелодія…

Неминучість

Свою найпершу пісню Віктор створив 12 квітня 1961 року, коли у космос полетів Юрій Гагарін. Сусідка – десятикласниця Зоя Ласунова написала захоплені віршовані рядки, а він підібрав му-

зику. Однак «Пісні про космонавта» заздрісники зразу ж підрізали крила. Перетерпів, перечекав і взявся за нові тексти. Доробок надіслав до редакції – там теж хтось поспіхом переглянув, байдуже відмовив. Але зігрівали й обнадіювали слова, промовлені на державному екзамені Радою Лисенко, онукою композитора – класика Миколи Лисенка: «У нього чують не вуха, а душа». У грудні 1996 року на прилуцьке радіо зателефонував слухач і щиро просив привітати з ювілеєм свою дружину. Вибачався, що не може вчасно оплатити послугу, бо незрячий, і послати з грошима нема кого. Мене заінтригував сам факт. Скільки здорових чоловіків забувають про жінчине свято, а Віктор Олександрович прагне хоч якось порадувати обраницю! Зворушена і розтривожена, я вирушила за вказаною адресою. Тоді й познайомилися. На згадку залишила подружжю свою книжечку віршів. І – диво! Обзивається Віктор Олександрович наступного дня: «Є пісня! «Розпитайте мене, мамо …». Потім – друга, третя, потім клалися на ноти вірші інших прилуцьких авторів – Миколи Турківського, Миколи Чорновуса, Андрія Буренка, Олени Шульги, Євгена Постульги, Валентини Грибенко. До 60-річного ювілею міська друкарня випустила збірник із 60 пісень Віктора Вовка «Я беру свій баян». То – початок, у якого мало бути продовження!І воно вихлюпнулося сотнями пісень. Один за другим виходять збірники «Квітка папороті», «Сузір’я» (на слова українських поетів), тематичний «Тарасові стежки» (до 190– річчя Т.Г. Шевченка), «Не зникай, любове!» (за поезією киянина Євгена Гущина), «Україна моя барвінкова». Серед тих, хто фінансово підтримував композитора, – НГВУ «Чернігівнафтогаз», БУ №1, хлібозавод, фірма «Агропереробка», ЗАТ «Оболонь», Всеукраїнське товариство «Просвіта», окремі народні депутати України.

Його пісні – то одкровення. Крім талановитих самодіяльних співаків їх виконують і маститі столичні митці. Творчі вечори композитора відбувалися як у Прилуках, так і в Києві.

Не зникай любове! Що й казати, живемо ми в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті, від духовних джерел. Зорієнтовані на задоволення матеріальних потреб, здається, уже забуваємо слухати навіть власну душу. І тому як велике естетичне дійство сприймався творчий вечір Віктора Вовка в столичному Будинку вчителя. Бо й справді, це було дивовижне пісенно-поетичне свято. А коли славнозвісний квартет «Фавор» заспівав акапельно «Дзвінниці кличуть», зала завмерла, аби через якусь мить вибухнути оваціями. Я чула, як гукала «браво!» і сама ведуча концерту Олеся Білаш. А втім, кожен твір звучав щонайменше – як сповідь. Подружжя Софія та Володимир Хорти (до речі, Володимир – уродженець Прилук) так проникливо й майстерно виконали пісню «Стражденна мати» на слова незрячого і вже покійного Володимира Забаштанського, що його овдовіла дружина Ольга Василівна плакала, схлипуючи. У концерті були задіяні і молоді, й маститі виконавці (народний артист України Василь Чепелюк,заслужений артист України Віктор Кавун). Та головне, що натхненне мистецтво нашого земляка, нікого не залишило байдужим. «Де співають, там охоче лишайся жити, – радив колись мудрець.– Лихі люди не знають пісень». *** Віктора Олександровича Вовка не стало торішньої осені.Ще тільки місяцями вимірюється його небуття на землі. Стають навшпиньки квіти і слова,виглядаючи композитора… Ніна ТКАЧЕНКО, м. Прилуки


6

Безпека руху

№ 99 (27930) 8 вересня 2009 року

На дорогу – з «Візиром» «Візир» – таку назву мають радіолокаційні відеозаписувальні вимірювачі швидкості, які віднедавна використовують у підрозділах ДАІ області для виявлення та фіксації порушень Правил дорожнього руху.

П

риладів, які б’ють рекорди за кількістю згадувань у газетах і на сторінках Інтернет-сайтів, на Чернігівщині усього 9. Як повідомив на брифінгу заступник начальника ВДАІ УМВС України в Чернігівській області Анатолій Отрошко, виготовлено їх у Росії. Зовні «Візир» схожий на відеокамеру і може кріпитися на штатив. «Він дозволяє вести фото- і відеофіксацію порушень правил дорожнього руху та автомобілів порушників, – пояснив Анатолій Отрошко. – Знімки, зроблені приладом, мають містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника».

Де і як можна застосовувати «Візир» За ініціативи Донецької обласної прокуратури фахівці Донецького наукововиробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації провели додаткову перевірку «Візира». За її результатами прилад повністю відповідає усім технічним вимогам і придатний для подальшого використання в підрозділах ДАІ. – Зважаючи на те, що ажіотаж навколо «Візира» в ЗМІ не вщухає і наше суспільство виявилось просто не готовим до такого жорсткого й неупередженого контролю, керівництво МВС України ставить додаткові вимоги до інспекторів, які несуть службу з апаратурою фотовідеофіксації правопорушень, – зазначив Анатолій Отрошко. Зокрема, заборонено патрулювати дороги з приладами фотовідеофіксації на приватних автомобілях. Під час несення служби з використанням «Візира» даішники мають перебувати у форменому одязі, з нагрудним знаком та на службовому автомототранспорті. Як це і роблять інспектори ДАІ Чернігівщини. Не допускаються випадки проведення контролю із місць, закритих для візуального огляду учасникам дорожнього руху. Якщо раніше до винесеної постанови про адміністративне правопорушення додавався один-два знімки зафіксованого порушення, то тепер 3-4. Розроблені і встановлюються на дорогах України інформаційні щити з попередженням водіїв про те, що контроль за дотриманням правил дорожнього руху проводиться за допо-

могою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. На території Чернігівської області такі інформаційні щити встановлені на автодорогах Київ – Чернігів (у зоні с. Сираї, с. Кіпті, с. Прогрес, с. Ягідне); Кіпті – Глухів – Бачівськ (зона від с. Зруб до с. Вертіївка); Чернігів – Мена – Сосниця – Грем’яч (зона від м. Мена до смт Березна); Чернігів – Городня – Сеньківка (зона від с. Седнів до м. Городня); автодорозі Київ – Суми – Юнакіївка (зона м. Прилуки, с. Новий Биків, с. Нова Басань). Аби продемонструвати, як у реальних умовах працюють озброєні «Візирами» автоінспектори, керівництво ДАІ Чернігівщини організувало спільні рейди з представниками ЗМІ. В одному з них на київській трасі побував і кореспондент «Деснянської правди».

«До суду викликали двічі» За кермом «Шкоди» – інженер з організації дорожнього руху Чернігівського взводу дорожньопатрульної служби (ДПС) ВДАІ УМВС України в області Олександр Пінчук. На сидінні поруч – інспектор ДПС того ж взводу Ігор Драний. «Зараз наш екіпаж патрулює відрізок автотраси М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі, яка розташована у межах області, – каже Олександр, коли позаду лишається Количівка. – Рух на ній більш жвавий, порівняно з іншими, де задіяно «Візир». «Водії реагують порізному, іноді з розумінням, а іноді й обурюються», – посміхається Ігор Драний. «Претензії стосуються місця, де зроблено знімок, – додає Олександр Пінчук. Багато хто потім стверджує, що їхав трасою, а не селом, де існує обмеження швидкості. Часом дорікають, нібито прилад «приписує» чужу швидкість автомобілю, що

рухається поруч за правилами. Для пояснень до суду по «Візирах» нас уже викликали двічі». Як тут не згадати полеміку у пресі щодо технічних можливостей приладу. Як пояснюють учені, точно швидкість визначити можна, якщо в зоні вимірювання одна машина. Якщо більше, розпізнати, яку з них зафіксував радар, неможливо. Справа в тому, що фотографувати машини можна максимум з 80ти метрів, коли вже видно номерний знак. У той же час технічні характеристики приладу дозволяють фіксувати все видиме в зоні 400 метрів, а в деяких випадках і 500–700. Крім того, проблема в тому, що «Візир» не визначає відстань до цілі, все залежить від світловідбиваючих характеристик автомобіля. У «Візира» є режими вибору «ближня ціль» і «найшвидша ціль». У другому режимі справді вибирається машина, яка рухається швидше за інші. У режимі «ближня ціль» радар вибирає авто з максимально ефективною відбиваючою поверхнею. Але і в першому, і в другому випадках прилад припускається помилок. Українські випробувачі говорять, що розробники «Візира» можуть вдосконалити свій прилад. За кордоном давно використовуються лазерні далекоміри з вимірювачем швидкості. Як панацею для водіїв, дехто радить змайструвати кутовий світловідбивач (спеціальний маячок) і встановити на свою машину. Це буде гарантією того, що «Візир» «піймає» саме вашу швидкість на дорозі. Поки ж від недосконалості приладу більш за все страждатимуть авто з низькими світловідбиваючими можливостями.

7-10 протоколів за зміну Майже доїхавши до кордонів Чернігівської і Київської областей, робимо

зупинку у с. Гарбузин Козелецького району поблизу магазину «Едельвейс». Виходимо зі «Шкоди» і стаємо поруч з автоінспекторами, які розгортають прилад. «Виставляємо на «Візирі» максимально допустиму швидкість – 80 кілометрів за годину, – пояснює нам Ігор Драний. – Наводимо на авто, що рухається, і визначаємо, чи є перевищення (фіксується швидкість). Якщо є, тоді робимо цифровий фотознімок, що записується на флеш-карту, після патрулювання переноситься на службовий комп’ютер і роздруковується. Саме його потім додають до постанови про адміністративне правопорушення». Як ми зрозуміли, «Візир» поєднує функції радара і цифрового фотоапарата (відеокамери). Під час роботи шнуром під’єднаний до службової машини. Щоправда, якість зображення на його дисплеї невисока. На знімках – добра, запевнили Ігор та Олександр. До речі, керівництво Департаменту ДАІ МВС України визнало, що «Візир» – не вельми досконале обладнання, і за кордоном користуються приладами за 180-190 тисяч євро, чого не може собі дозволити наша держава. «Це найбільш справедливий і найбільш оптимальний вид фіксації», – переконують українські чиновники. 10 год. 20 хв. Олександр з Ігорем зупиняють першого порушника – громадянина Німеччини, що був за кермом «Вольво». На приладі – 95 км/год., перевищення – 15. «Я вперше в Україні і недостатньо знаю правила дорожнього руху», – виправдовувався німець через перекладачку. На перший раз відпустили, обмежившись попередженням. 10 год. 30 хв. Олександр піднімає смугастого жезла, гальмуючи «КІА» громадянина Росії, що мчав на тій же швидкості. «Більше не буду», – відказав, уваж-

но роздивляючись «Візир». З ним працівники ДАІ провели роз’яснювальну бесіду. «У середньому за зміну складаємо сім – десять протоколів», – повідомили автоінспектори, відпускаючи росіянина. 11 год. 03 хв. Ігор вказує напарникові на «Хонду», що рухається з перевищенням (на приладі – 97 км/год.), той її зупиняє. «Поспішав і не помітив попереджувального знака, – зазначає водій із Чернігова. Даішники складають протокол і постанову. На порушника чекає штраф (255-340 грн.). 11 год. 20 хв. екіпаж ДАІ зупиняє двох пішоходів – місцевих мешканців, що переходили дорогу поза пішохідним переходом. Пояснюють: поспішають із роботи додому. Після короткої бесіди їх відпускають. О 12-й згортаємося і переїздимо до с. Кіпті Козелецького району. У Кіптях пригальмували о 12 год. 30 хв. на стаціонарному посту ДАІ, одному з небагатьох відновлених. Свою 12-годинну зміну тут несуть старший інспектор ДПС Олександр Рижий та інспектор ДПС Володимир Приходько. За словами останнього, до нашого приїзду він вже склав один протокол за перевищення швидкості на жінку з Києва, яка керувала автомобілем «БМВ». 13 год. 30 хв. Переїхали до с. Красне Чернігівського району і зупинилися біля автобусної зупинки. Олександр та Ігор розгортають «Візир». Поки колега робить знімки, спілкуюся з жінками, які навпроти, під попереджувальним знаком, торгують яблуками і грушами. Вони вирішили, що автоінспектори «фотографують» саме їх і перелякалися. На знак уваги

не звертають, уже звикли. До самої фотофіксації порушень ставляться з розумінням. 13 год. 40 хв. Звірившись з міліцейськими орієнтуваннями, Олександр та Ігор гальмують фуру, аби перевірити документи. Проте нічого підозрілого не виявляють. Дальнобійник їде далі. 13 год. 50 хв. Звертаємо увагу на мікроавтобус з білоруськими номерами, що рухається у бік Чернігова. Навівши прилад, Ігор мовить: «88». Тобто, перевищення швидкості є. Олександр жезлом наказує водію зупинитися. Після короткої бесіди його відпускають. Повертаємося до Чернігова. Варто додати, що застосування «Візирів» полегшило роботу автоінспекторів. По-перше, технічно (є додаткові докази правопорушення для суду). За даними Департаменту ДАІ МВС України, нині кожне друге порушення правил (зокрема щодо швидкості руху) фіксується за допомогою приладів фотовідеофіксації. По-друге, дисциплінувало водіїв, які не наважуються «бешкетувати» там, де їх «перегони» можуть зафіксувати і «відзначити» штрафом. Потретє, знизило аварійність на дорогах. Вже цьогоріч в Україні аварій з постраждалими стало на 40 відсотків менше, ніж торік. На Чернігівщині протягом 7 місяців нинішнього року, порівняно з тим же періодом 2008-го, їхня кількість зменшилася на 29,6 відсотка (загиблих – на 40,5, травмованих – на 25,8), а виявлених порушень – на 51,8 (зокрема, перевищення швидкості на 20 км/год. – на 47,5). Станіслав КЛОПОТ Фото Ігоря ГРИЩЕНКА


Реклама та оголошення

№ 99 (27930) 8 вересня 2009 року

СГ «КРОКУС» продає ВИСОКОЯКІСНЕ НАСІННЯ ТИМОФІЇВКИ

у с. Вербичі Ріпкинського району. Довідки за телефонами: 8(050) 391-87-87, 8(241) 4-65-30, 4-65-23

Телефон

РЕКЛАМНОГО ВІДДІЛУ

газети «Деснянська правда» 4-40-07

ТОВ ВКП «АГРО»

Шановні землекористувачі Чернігівської області!

Сіль для тварин брикетована та в мішках 50 кг, вапно, крейда, відра оцинковані, цепи 3-кінцеві та ще

Пошкодження високовольтних електричних мереж викликають перерви в енергопостачанні міст, заводів і фабрик, сільськогосподарських об’єднань та інших споживачів електроенергії, приносять збитки народному господарству, а також призводять до нещасних випадків. Для забезпечення збереження електричних мереж та попередження землекористувачів про підвищену небезпеку під час проведення робіт зі збирання врожаю у період проходження високих температур та зв’язку зі збільшенням кількості автоматичних відключень магістральних ЛЕП внаслідок несанкціонованого спалювання сухої трави, стерні, соломи та інших горючих залишків в охоронних зонах та поблизу ЛЕП, Чернігівські магістральні електричні мережі попереджають, що забороняється під проводами і в охоронній зоні високовольтних ліній електропередачі (20 метрів від крайніх проводів для ПЛ-110кВ і 30 метрів від крайніх проводів для ПЛ-330кВ) спалювання залишків соломи, стерні, звалювання дерев, складування сіна, дров, соломи та інших матеріалів. Для запобігання нещасних випадків від впливу електричного струму звертаємось до вас із застереженням про небезпеку наближення до обірваних або провислих проводів ліній електропередач на відстань ближче, ніж 8 метрів. При виявленні провислих або обірваних проводів високовольтних ліній електропередачі напругою 110-330 кВ потрібно терміново повідомити чергового диспетчера Чернігівських МЕМ за телефонами: 66-90-46, 66-90-52, 65-51-27. Зневажання такими заходами безпеки призводить, як правило, до трагічних наслідків, а в окремих випадках і до кримінальної відповідальності.

2 000 НАЙМЕНУВАНЬ

будівельних та господарських товарів. Доставка. м. Чернігів, вул. Попова, 63. Тел.: 667-366, 662-621.

Шановний акціонер!

Відкрите Акціонерне Товариство «Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот»

Провідомляє про СКЛИКАННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ АКЦІОНЕРІВ, які відбудуться 23 жовтня 2009 року об 11 год. за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 194 в приміщенні клубу. 5. Про звільнення ревізора Товари- бу (паспорт), а представникам акціонерів Порядок денний: – паспорт та доручення на право участі ства. 1. Про звільнення голови та членів праву зборах посвідчене згідно із чинним за6. Призначення ревізора Товариства. ління Товариства. Реєстрація акціонерів товариства та конодавством України. 2. Призначення голови та членів правТелефон для довідок їхніх представників відбуватиметься 23 ління Товариства. (04622) 5-31-50. 3. Про звільнення голови та членів на- жовтня 2009 року з 10.00 до 10.50 за місцем проведення зборів. глядової ради Товариства. Правління Для участі у зборах акціонерам по4. Призначення голови та членів нагляВАТ «ЧРМЗ «Жовтневий молот». трібно мати документ, що посвідчує осодової ради Товариства.

Адміністрація Чернігівських магістральних електричних мереж

ВИКЛИКИ ДО СУДУ Новозаводський районний суд м. Чернігів повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Федоренко Ірини Олександрівни до Нестеренка Сергія Михайловича, Самофала Олександра Сергійовича, Зейналова Алі Бінната огли, Мірзоєва Шахтіяр Джамала Огли, Грищенка Володимира Миколайовича поро відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відкладено на 23 вересня 2009 р. на 14 год. 30 хв. Для участі у справі як відповідач викликається Самофал Олександр Сергійович (останні відомі місця проживання: м. Чернігів, пр-т Миру, 180, кв. 84 та м. Чернігів, вул. Щорса, 37, кв. 5). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини неявки Самофала О.С. повідомленого належним чином або причину буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Справу буде розглянуто у приміщенні суду (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17) під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб. 18). · ··················· Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області викликає в судове засідання, яке відбудеться 30 вересня 2009 року о 16 год. 15 хв. у приміщенні суду за адресою: 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Шевченка, 57-А, як відповідача Авершина Ігоря Миколайовича, який проживає за адресою: м. Ніжин Чернігівської області, вул. Б. Хмельницького, 20, кв. 21, у цивільній справі №2-1506/09 за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради в інтересах неповнолітнього Косаренка Даніїла Ігоровича до Авершина Ігоря Миколайовича про позбавлення батьківських прав. Головуючий – суддя Ковальова Т.Г. Явка до суду є обов’язковою. У разі неявка справу буде розглянуто за відсутності відповідача. Відповідач зобов’язаний повідомити про причини своєї неявки в судове засідання.

ЗДАЮТЬСЯ В ОРЕНДУ

17 серпня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєструвало Чернігівську обласну організацію Громадянської партії України (свідоцтво №184). Мета діяльності – побудова в Україні вільного, демократичного, справедливого, солідарного суспільства, що органічно поєднує працю, знання, талант і капітал, створює всі можливості для забезпечення високого життєвого рівня та добробуту кожного громадянина для самореалізації кожної особи. Юридична адреса: м. Чернігів, вул. Червоногвардійська, 27, кв. 94. Голова – Кобизський Володимир Іванович.

офісні та складські приміщення

18 серпня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєструвало Чернігівську обласну органі-

зацію Політичної партії Громадянський рух України

(свідоцтво №185) з правом юридичної особи. Юридична адреса – м. Чернігів, вул. Єськова, 10, корп. 1, кв. 63. Керівник – Адруг Сергій Михайлович. На доповнення до листа управління юстиції у Чернігівській області від 03.06.2009 № 05-12/01-29/1972 повідомляємо, що справжня дата реєстрації Чернігівської обласної громадської організації «Народний ФРОНТ» – 3 червня 2009 року, замість 3 квітня 2009 року. 21 серпня 2009 року Головне управління юстиції у Чернігівській області зареєструвало Обласну організацію ро-

ботодавців «Асоціація роботодавців Чернігівщини»

(свідоцтво №289). Мета діяльності – представництво, захист законних інтересів роботодавців – членів Організації в економічній, соціальнотрудовій, інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального партнерства відповідного рівня. Юридична адреса – 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, буд. 155. Керівник – Адаменко Алла Миколаївна.

7

Тел.: 4-21-46, 8-050-413-18-85 До уваги об’єднань громадян

Міністерством юстиції України, філософським факультетом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського та Міжнародною науковою громадською організацією «Міжнародна академія духовних наук» для громадських організацій проводиться

Міжнародна наукова конференція «Розвиток громадянського суспільства: духовність і право», яка відбудеться 26-29 вересня 2009 року на базі санаторію «Алуштинський» (Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Горького, 16). За інформацією про умови участі у конференції звертатись до Головного управління юстиції у Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, буд. 43, каб. 420, тел. 77-51-88.

ПОСМІХАЙМОСЯ! ☺ ☺ ☺ Подруги розмовляють: – А чи зустрічаються нині справжні чоловіки? – Так, але найчастіше – один з одним... ☺ ☺ ☺ Вранці «з бодуна» чоловік заходить до хліву, стукається лобом у косяк, наступає на граблі, ковзається, падає у свиняче корито, а зі стелі на спину падає лопата. Не розплющуючи очей каже: – Ні, ну це не хлів, а Форт Буаяр якийсь... ☺ ☺ ☺ Хлопчик дивиться, як корова п’є воду, й каже: – Ось як молоко розводять водою!


8

Остання сторінка

№ 99 (27930) 8 вересня 2009 року

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань 4-44-42, 4-22-71; економіки 4-41-36; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-44-12; реклами 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-40-07. • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальний за випуск Станіслав КЛОПОТ • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 36869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

До 145-річчя від дня народження Михайла Коцюбинського

«Світ повинен бути добрим і красивим...» Ще за життя Михайла Коцюбинського називали «сонцепоклонником», бо вважали його поетом у прозі. З ним дружили не тільки літератори, а й художники. Досить згадати його чернігівських знайомих Миколу Жука, Степана Бутника і Григорія Коваленка, яким він, як голова чернігівської «Просвіти», організував у 1907 році в губернському місті виставку їх картин. Нині виставка творів українських художників, присвячена 145-річчю від дня народження Михайла Коцюбинського, яка відкрилася у Чернігівському музеї, що носить ім’я класика, розпочинається творами саме цих сучасників письменника. Більшість робіт на виставці – це ілюстрації до творів Михайла Михайловича, якого видавали за радянських часів багатотисячними тиражами і різними мовами. Це, зокрема, графіка Георгія Якутовича, про яку заслужений художник України Анатолій Шкурко говорить, що це класика світового рівня. Дивують витонченістю малюнки до повістей та оповідань таких майстрів пензля, як Іван Філонов та Олександр Івахненко. Чернігівські місця, пов’язані з життям Коцюбинського, бачимо на полотнах Василя Зенченка, Миколи Бурячека та сучасних художників-чернігівців Володимира Ємця та Леоніда Могучова. Найсвіжіші на виставці – витинанки чернігівської майстрині Олександри Дідович. Близький Коцюбинський і театральним художникам, перш за все Вадиму Меллеру та Олександру Сальману – за їхні ескізи декорацій, адже колись йшли у театрах балет «Тіні забутих предків» та вистава «Фата моргана». Загалом, із «запасників» музею на виставці показуються більше 150 робіт. Це окрім тих, які є в експозиції. Вони рідко показуються глядачеві, отже поспішайте до музею, щоб ще раз доторкнутися до творчості нашого класика-земляка. Володимир САПОН Фото Миколи ТИЩЕНКА

К А Л Е Н Д А Р

6:23 Захід 19:28 Тривалість 13:05 Схід

Повний місяць

П О Г О Д А

4.09

За релігійним календарем сьогодні – стрітення Володимирської ікони Пресвятої Богородиці. Мучеників Адріана і Наталії. Преподобного Адріана Ондрусівського. Ікони Божої матері ПсковоПечерської «Розчулення». Завтра – преподобного Пимена Великого. Преподобних священномучеників Кукші і Пимена посника, Печерських. Святителя Осії сповідника, єпископа Кордувійського. Святителя Ліверія сповідника, папи Римського. Мучениці Анфіси. Преподобного Савви. День пісний. Іменинниками будуть: сьогодні – Андріан, Наталія, Георгій, Віктор; завтра – Анфіса, Пимін, Сава.

ВДЕНЬ

ВНОЧІ

К А Л Е Н Д А Р

8.09

9.09

П О Г О Д А

Цими днями народилися

10.09

8.09

Чеський композитор Антонін Дворжак (1841), російський письменник Василь Ардаматський (1911), аварський поет Расул Гамзатов (1923), молодогвардійці Іван Земнухов (1923) і Любов Шевцова (1924).

9.09

Російський письменник Лев Толстой (1828), американський актор Керк Дуглас (1916), російський композитор Едуард Колмановський (1923), український та російський співак Юрій Гуляєв (1930).

Хмарність

Опади Температура, °C

19 ... 24

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пн–Зах, 5–10

8 ... 13

22 ... 27

Пн–Сх 7–12

Радіаційний фон, мкР/год Ніжин Остер

12 13

8 ... 13

Покошичі Прилуки

Несприятливі дні у вересні Температура води у Десні, °C 18,5

22 ... 27

Пн–Сх 7–12 Чернігів

11 12

Семенівка Щорс

12 10 10 13, 24

За даними облгідрометцентру


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.