ВІВТОРОК, 10 лютого 2009 р. № 14
Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року
(27845) http://www.dponline.cn.ua
e-mail: despravda@ukr.net
Головна газет газета Чернігівщини
До 20-річчя виведення радянських військ із Афганістану Медицина
Вдячні люди Коваленку стор.
2
Віталій Кисловець: «Звертаючи увагу на маркування продукції, споживач дбає насамперед про себе» стор.
3
Фото Миколи ТИЩЕНКА
Операція «Акциз»
«Ми з добрими намірами входили в цю країну», – сказав у своєму виступі на військово – історичній конференції «Спецоперація радянських військ у Афганістані 1979–1989рр.» заступник начальника політвідділу 40 Армії генерал-майор Микола Волков, котрий пройшов гіркими шляхами афганської війни. Він відмітив,
що найсвітліший образ, який зберігає пам’ять, це образ рядового солдата 40 Армії. Вірні присязі, виховані у високому морально-патріотичному дусі, наші воїни були впевнені, що не тільки надають дружню допомогу сусідньому народові, а й боронять інтереси
Батьківщини. Радянські солдати і офіцери з честю виконували свій військовий обов’язок. У тяжких афганських випробуваннях побувало 4200 чернігівців. На цій неоголошеній війні 113 з них загинули, а двоє пропали безвісти. Немало наших земляків, виявив-
ши мужність, доблесть, відвагу і героїзм у боях з бандитськими угрупованнями, були нагороджені орденами й медалями. Але рани, завдані тим жорстоким десятиліттям, болять і сьогодні.
стор.
4
В антимонопольному комітеті
Плата за телефон зросте. Коли?
Н
аціональна комісія регулювання зв’язку (НКРЗ) України планує підвищити граничні тарифи на послуги підключення телефону та фіксованого телефонного зв’язку на 10 відсотків. Антимонопольний комітет – проти, адже будь-яке підвищення регульованих державою тарифів має базуватися на нормативно затвердженому порядку їх формування. Однак, щодо телекомунікаційних послуг НКРЗ його досі не розробила.
Через те, що немає механізму формування тарифів на такі послуги, неможливо чітко визначити їх економічну обґрунтованість. Виконуючий обов’язки Голови Комітету Олександр Мельниченко підкреслив, що підстави говорити про розмір плати за телефонний зв’язок та її зміну можуть бути лише тоді, коли на папері будуть розраховані та затверджені всі показники складових тарифу.
Підготувала Наталія ГАРБУЗ
Проблема
Хто відкриє магазин? стор.
5
Кредит Світового банку
Підтримка чернігівських комунальників За повідомленням прес-служби Міністерства з питань ЖКГ України, Івано-Франківськ, Одеса та Чернігів отримають кредит Світового банку за проектом «Розвиток міської інфраструктури». Для того, щоб стати його учасником, підприємства міст готували й захищали відповідні інвестиційні проекти. Чернігів отримає позику в розмірі 14,8 млн. доларів США (Одеса – 35,5 млн. дол., Івано-Франківськ – 2,7 млн. дол.). Кредит видають строком на 15 років за ставкою 4,5% річних, крім того передбачається п’ятирічний період пільгового кредитування (сплачуватимуться тільки відсотки). «Розвиток міської інфраструктури» створений для фінансування реабілітації систем водопостачання та водовідведення і підвищення ефективності роботи комунальних підприємств. За словами міського голови Олександра Соколова, гроші будуть спрямовані КП «Чернігівводоканал» для оновлення мереж міського водогону та зменшення енерговитрат під час підняття води з артезіанських свердловин. Підготувала Наталія ГАРБУЗ
2
№ 14 (27845) 10 лютого 2009 року
Медицина
Вдячні люди Коваленку Стареньку бабусю давно турбував апендицит. Але на операцію не зважувалася. Дочка, знаючи, що може статися непоправне, умовила матір поїхати із села Плоске, де вона проживала, в Носівську ЦРЛ. Зроблені тут аналізи не вселяли надію у хірургів. І вони не взялися оперувати. Невпевненість розвіяв завідуючий реанімаційним відділенням Володимир Коваленко. Він терміново направив дочку за ліками. І був асистентом у завідуючого хірургічним відділенням Володимира Ященка та хірургауролога Олександра Хіняєва. Операція пройшла без ускладнень. Пенсіонерку через три дні перевели в хірургію, де її поставили "на ноги"... У ветерана з села Роздольне стався інфаркт. Рідний брат доставив тяжкохворого у районну лікарню. Не обстеживши, хворого направили у Мринську дільничну лікарню. Можливо, й не довезли б. Але, на щастя чоловіка, якого здолала серйозна недуга, у приймальний покій зайшов лікар Коваленко і розпорядився покласти пенсіонера у своє відділення. Тут йому
допомогли. Затим Володимир Михайлович звозив пацієнта у Київський науково-дослідний інститут судинної хірургії, де хворому зробили операцію шунтування. Дідусь живе завдяки високому професіоналізму лікаря, який врятував його життя. І не тільки його. За багато років роботи на ниві охорони здоров’я критичних випадків було немало. І лікар відвертав інвалідність і смерть. Володимир Коваленко родом із Борзни. Закінчив медичний факультет Сумського університету та інтернатуру у відділенні реанімації обласної лікарні. На роботу прибув у Носівську ЦРЛ, створював реанімаційне відділення (раніше для прооперованих хворих була палата у хірургії). Починав з оснащення сучасною медичною апаратурою. Придбали апарат для штучної вентиляції легень, монітор «Ютас» для спостереження за роботою життєвоважливих органів хворого, дозатор лікарських засобів для точного посекундного введення препаратів. За сприяння народного депутата України Івана Куровського закупили новіт-
ній фіброгастроендоскоп для досліджень стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки. Завезли інше лікарське обладнання, що дозволяє швидше виходжувати післяопераційних хворих. А також – із травмами, тяжкими соматичними захворюваннями, інсультами та інфарктами, іншими недугами серцево-судинної системи. Але, не маючи комп’ютерного томографа, певний контингент хворих направляють у нейрохірургічне відділення обласної лікарні. Разом із завідуючим відділенням, лікаремреаніматологом Володимиром Коваленком хворими кваліфіковано займається його колега Валентин Радченко. Могли б лікувати ефективніше, якби хворі вчасно зверталися за медичною допомогою. – Якщо в Японії на кожному кроці – УЗІ апарати і гастроскопи, – говорить Володимир Михайлович, – то в Україні – бари, кафе, ресторани і самогонні точки. Тому багато хворих – з алкогольними отруєннями. Це по-перше. По-друге, треба, щоб операції проводилися не в екстрених випадках, коли
вже виникають шлунковокишкові кровотечі, апендицити, ускладнені перитонітом, защемлені грижі тощо. Доводиться багато робити до і після оперативних втручань, щоб порятувати хворого. Ті, що мають тяжкі недуги, – цукровий діабет, гіпертонічну хворобу, ожиріння, не застраховані від тромбофлебітних ускладнень. Для профілактики їм призначаємо препарати, які перешкоджають утворенню тромбів. Це робимо після операцій, які нерідко доводиться проводити і вночі. Тому треба, щоб цілодобово працювала аптека. Адже «швидка допомога» доставляє травмованих на дорогах, залізницях... Кваліфіковану допомогу надає і добре підготовлений середній медичний персонал – старша медсестра Любов Картун, медсестри Людмила Севастян, Олена Ювенко та Наталія Коваль. На жаль, через низьку зарплату, чимало їхніх колег виїхало на роботу до Києва... У межах можливостей вирішується житлова проблема. Квартири за державні кошти, завдяки турботі головного лікаря ЦРЛ, депутата районної ради Миколи Колєснікова,
придбали для завідуючого реанімаційним відділенням Володимира Коваленка, подружжя лікарів – хірурга Олександра та лора Лесі Драг, лікаряреаніматора Валентина та його дружини, завідуючої неврологічним відділенням Лідії Радченко. На черзі – хірург-онколог Руслана Шульга. Зроблені ремонти в дитячому, інфекційному, хірургічному відділеннях і в операційній. …Вистачає у Володимира Коваленка часу на громадську роботу – він депутат міської ради, член фракції від БЮТ. Добре склалося і його життєва доля. Так що Носівка стала для ньогодругою батьківщиною. Микола КОХАН Фото Віталія КОШЕЛЯ Носівський район
Нарешті на волі
У звільненні «Фаїни»
взяли участь українські спецслужби
5
лютого останній пірат покинув «Фаїну», після чого корабель вирушив до порту Момбаса (Кенія) під охороною американських ВМС. Нагадаємо, 25 вересня 2008 року корабель «Фаїна» захопили сомалійські пірати в Індійському океані. Вантаж – 33 танки Т-72, гранатомети, зенітні установки, боєприпаси, які Україна продала Кенії. Екіпаж судна складався з 17 українців, одного громадянина Латвії та одного росіянина.
Ще один громадянин Росії помер від серцевого нападу... Під час брифінгу голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж розповів журналістам, що саме українські спецслужби порадили судновласнику британську юридичну фірму, яка зможе ефективно вести переговори з піратами. Він також повідомив, що переговорний процес проходив дуже ск ла д но, оск і л ьк и основним фактором у
ньому був вантаж військового призначення. До того ж, деякі країни не хотіли, щоб вантаж «Фаїни» потрапив за призначенням. Серед інших негативних факторів Микола Маломуж назвав діяльність великих злочин н и х піратськи х кланів та угруповань. Українські спецслужби задіяли закордонну агентуру, яка активно вплинула на процес визволення українських моряків. Отож, після довгих торгів, пірати нарешті
погодилися на викуп у 3,2 мільйона доларів, які виплатив судновласник. Гроші були скинуті на «Фаїну» з літака. Корсари майже добу ретельно рахували «зелені», а потім невеликими групами почали висаджуватися на берег та невдовзі зни-
кли, залишивши «Фаїну» у спокої... Члени екіпажу почувають себе нормально. Одразу після прибуття до Кенії морякам нададуть першу медичну допомогу та повернуть на Батьківщину. За матеріалами інформаційних агентств
У дзеркалі статистики
Чим багата
комора області
За повідомленням Головного управління статистики в Чернігівській області, у 2008 році сільгосппідприємства зібрали 1,9 млн. тонн зернових, що на третину більше, ніж позаторік. Станом на 1 січня 2009 року сільськогосподарські, зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали 1038 тис. тонн зернових та зернобобових (39% – кукурудза). 783 тис. тонн зерна знаходиться безпосередньо на сільгосппідприємствах (у 2007 році – в 36 разів менше). Середня ціна реалізації зернових цими підприємствами у 2008 році становила 838 грн. за тонну (на 115 грн. менше, ніж торік). Середня ціна, за якою купували переробні підприємства області, зросла на 200 грн. за тонну, порівняно з 2007 роком, і становила 1032 грн. Однак, їм реалізовано лише 5 відсотків продукції. Промисловці віддають перевагу зерну не місцевого виробника. Причина – зерно в південних областях якісніше для переробки. Через збільшення пропозиції на ринку після збору врожаю, переробні підприємства знизили закупівельні ціни. Так, у грудні тонна пшениці коштувала 635 грн., тоді як у жовтні – 1083 грн. Жита, відповідно, 486 та 956 грн. за тонну. Тож комора області багата, а от селянин… Підготувала Наталія ГАРБУЗ
Операція «Акциз»
№ 14 (27845) 10 лютого 2009 року
3
«Звертаючи увагу на маркування продукції, споживач дбає насамперед про себе» Купуючи алкогольні напої чи цигарки, ми вже навіть не звертаємо уваги на паперову стрічку, яка має назву «акцизна марка», бо звикли. Для чого ж існує цей папірець з «філателічною» назвою і чим загрожує те, що його немає на пляшці або пачці цигарок, розповідає заступник начальника управління регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Чернігівській області Віталій Кисловець.
– Віталію Михайловичу, навіщо взагалі оті акцизні марки на пляшках та цигарках? – Акцизні марки свідчать про якість та легітимність цієї продукції, тож для цього й робиться її маркування. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів проводить безпосередньо виробник цієї продукції під час її розливу у пляшки або іншу тару, передбачену законодавством. З вироблених в Україні алкогольних напоїв не маркуються марками акцизного збору тільки алкогольні напої із вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць. Усі інші вироблені в Україні алкогольні напої мають бути в обігу тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка. – На що споживачеві варто звертати увагу під час купівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів? – По-перше, виробники наклеюють марки на кожну пляшку, пачку в такий спосіб, щоб вони під час відкупорювання чи розкривання виробів розривалися. При цьому для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного збору, сплаченого за одиницю маркованої продукції (з точністю до тисячного знака), яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих ставок акцизного збору, міцності продукції та місткості тари. Наскрізна нумерація на марках складається з двох цифр індексу регіону України за місцем розташування виробника продукції, серії та окремого для кожної марки номера. Таку нумерацію наносять паралельно довшій
стороні марки. До того ж вони мають різний колір: зелений – для продукції вітчизняного виробництва, фіолетовий – для імпортних товарів. – А ще що-небудь на марках є? – Так, крім того, на кожну марку наносять такі реквізити. Для алкогольних напоїв: напис, що складається з початкових літер слів «алкоголь вітчизняний» («алкоголь імпортний») – «АВ» («АІ»), двох двозначних чисел (рік і місяць, у якому вироблено марки), розділених скісними лініями, та зазначення суми акцизного збору, сплаченої за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака. Для тютюнових виробів: напис, що складається з початкових літер слів «тютюн імпортний» («тютюн вітчизняний») – «ТІ» («ТВ»), двозначного та однозначного числа (рік і квартал, у якому вироблено марки), розділених скісними лініями. – А чим узагалі, так би мовити, загрожує покупцеві те, що на виробах немає марок? – Немарковані марками акцизного збору алкогольні напої є фальсифікованою продукцією, споживання якої шкідливе для здоров’я людини. Тож, звертаючи увагу на маркування продукції, споживач дбає насамперед про себе. – Алкогольні напої – це продукт, на який чинним законодавством установлені ставки акцизного збору, тобто платежі надходять до Державного бюджету. Як регіональне управління контролює обіг цієї продукції? – За усіх часів держава приділяла та приділяє особливу увагу обігу алкогольної продукції. При цьому контроль проводять як на стадії виробництва (наприклад, на акцизних складах спиртових та горілчаних заводів присутні представники державної податкової служби), так і під час реалізації населенню. Задля недопущення на алкогольний ринок фальсифікованої продукції та ліквідації незаконної торгівлі нею.
Батуринське «зілля» С
півробітники Ніжинського відділу податкової міліції спільно з працівниками
Бахмацького РВ УМВС в ході операції «Акциз» викрили незаконне виготовлення, зберігання та
збут алкогольних напоїв. Реалізовував хмільне «зілля» мешканець міста Батурин.
– А скільки взагалі суб’єктів господарювання в нашій області торгують алкогольними напоями у роздріб? І скільки при цьому коштує ліцензія? – Алкогольними напоями в нашому регіоні торгують близько півтори тисячі суб’єктів господарювання, яким регіональне управління Департаменту САТ ДПА України в Чернігівській області видало 2,5 тисячі ліцензій. При цьому вартість ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями складає: в межах території міст – 8 тисяч гривень щорічно за кожний електронний контрольнокасовий апарат; на території сіл і селищ – 500 гривень щорічно за кожний ЕКК апарат. – Віталію Михайловичу, розкажіть, будь ласка, про перевірки та порушників правил торгівлі цією підакцизною продукцією. – Задля виявлення СПД, що торгують цими виробами без відповідної реєстрації, а також виявлення порушників правил роздрібної та оптової торгівлі, торік регіональне управління перевірило 263 суб’єктів господарювання. З них вимоги чинного законодавства порушували 197. Наприклад, 60 – реалізовували алкогольні напої з підробленими марками акцизного збору, тобто продавали фальсифіковану продукцію, за яку не сплачено державі акцизний збір. Ще 39 суб’єктів не мали ліцензії на відповідний вид діяльності, 16 – зберігали алкогольні напої та тютюнові вироби в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру, 10 – реалізовували тютюнові вироби за цінами, вищими, ніж їх встановив виробник. Крім того, встановлено чотири випадки реалізації алкоголю та тютюну особам, які не досягли 18 років, що закон категорично забороняє. – Де виявили найбільше порушників та як їх покарали? – Горілчані вироби з підробленими марками акцизного збору виявили в
Експертиза встановила, що алкогольний сурогат, котрий вилучили у горебізнесмена, при вживанні є небезпечним для життя та здоров’я людей. За цим фактом слідчий відділ Бахмацького
Чернігові та 13 районах нашої області: Бахмацькому, Бобровицькому, Борзнянському, Ічнянському, Козелецькому, Корюківському, Куликівському, Менському, Носівському, Прилуцькому, Сосницькому й Чернігівському. Загалом з обігу вилучено алкогольних напоїв загальною вартістю 72 тисячі гривень. До порушників застосовані фінансові санкції. Як наслідок, до бюджету надійшли кошти на загальну суму 316 тисяч гривень. – Можна кілька конкретних прикладів? – Під час перевірки однієї торгової точки в Прилуках наші працівники виявили 21 пляшку настоянки та 338 пляшок горілки. Виробник продукції, як зазначено на етикетці, розташований в Одеській області. Коли перевіряли оптовий склад в Чернігові, знайшли та вилучили 249 пляшок горілки «Пшенична» з підробленими марками акцизного збору, виробник – з Черкаської області. Вартість вилученого товару – 1160 гривень. При перевірці магазину в Бобровицькому районі теж виявили горілку з підробленими марками акцизного збору, виробник – товариство, зареєстроване в м. Макіївка Донецької області. – Скажіть, будь ласка, а є якісь «загальні прикмети» торгівлі фальсифікованою продукцією? – Так, встановлено, що на продукцію, марковану підробленими марками акцизного збору, зазвичай немає супровідних документів, тобто купують фальсифікат в тіньовому бізнесі за готівку. – І останнє запитання. Яку продукцію підробляють частіше? – Частіше підроблені марки акцизного збору наші працівники виявляли на горілці найнижчого цінового діапазону – 14–15 гривень за півлітрову пляшку. Тобто на тій продукції, що користується найбільшим попитом. – Дякую за інтерв’ю. Володимир ЛИСЕНКО Фото автора
РВ УМВС України в Чернігівській області у січні поточного року порушив кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 та 3 ст. 204 Кримінального кодексу (незаконне виготовлен-
ня, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів). Якщо суд доведе вину батуринського ділка, йому «світить» від 5 до 10 років перебування за гратами.
4
До 20-річчя виведення радянських військ з Афганістану
№ 14 (27845) 10 лютого 2009 року
` Закінчення. Поч. на 1-й стор. а важливий захід у військово-історичному музеї зібралися колишні воїниафганці, батьки, дружини й дорослі сини та доньки їх загиблих побратимів, студенти педагогічного університету ім. Т. Г.
Н
Шевченка, вихованці Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, представники громадськості міста. Звертаючись до афганських років і доріг, начальник політвідділу 103 повітряно -десантної дивізії, полковник у відставці Владислав Шишков, голова Чернігів-
ської міської організації УСВА (воїнів-інтернаціоналістів) Микола Стрілець, старший інструктор політвідділу з пропаганди та агітації 108-ї мотострілецької дивізії, полковник запасу Олександр Волошко, доктор історичних наук, професор (радник ЦК НДПА 1984 – 1985 рр.) Володи-
мир Половець, кандидат історичних наук, доцент (учасник бойових дій) Юрій Русанов, журналіст Яків Ковалець, лектор політвідділу 40-ї армії, полковник запасу Йосип Мітеров, уповноважений представник Державного комітету у справах ветеранів по Чернігівській області, під-
Фото Миколи ТИЩЕНКА
«Ми з добрими намірами входили в цю країну»... полковник запасу Анатолій Кирилюк та інші виступаючі прагнули, щоб присут-
Він так любив життя
У
нинішньому січні моєму батьку, Віктору Васильовичу Добровольському, виповнився б 51 рік. Але вже протягом 26 років в день його народження ми запалюємо свічки не на іменинному торті, а в церкві. …З плину часу приходять до мене спогади дитинства. Можливо, я все так виразно пам’ятаю через те, що у мого татка був завжди з собою фотоапарат, яким він фіксував цікаві і яскраві епізоди з життя нашої сім’ї. Переглядаю знімки, на яких усміхаються молоді мої батьки і я, їх крихітна донечка, неначе знову повертаюся в ті щасливі дні. Чудовий весняний ліс. Ось і ми на галявині, серед беріз: сік збираємо – і я ретельно підставляю долоньки під живильні крапельки. А то якось по-дитячому схитрувала, поскаржившись, що мої ніжки стомилися і болять. Дужі таткові руки підхопили мене і я опинилася на його плечах (хоча він ще й рюкзак ніс): себе вершницею почувала і задоволено згори «коника» підганяла. А хіба можна забути наш єдиний сімейний відпочинок у Євпаторії, коли татко прибув у відпустку з Афганістану? Він там відпустив собі вуса, які я частенько смикала: чи, бува, не приклеєні? Тоді ми ледве випросили у мами дозвіл, щоб покататися на атракціонах. Батько міцно тримав мене і повторював, щоб я нічого не боялася. Справ-
ді, поряд з ним мені було зовсім не страшно. Скільки таких теплих і сонячних сторінок споминів зберігає моя пам’ять. І мама завжди розказує про татка з гордістю і ніжністю. Про його цілеспрямованість, доброту, порядність, готовність допомогти людям у будьяку хвилину. А як він захоплювався спортом: мав розряд з боротьби самбо, займався важкою атлетикою, мотоспортом, альпінізмом (тричі взимку разом з друзями піднімався на Говерлу!) До того ж, веселий і компанійський, охоче виїздив з хлопцями на рибалку і радував нас щедрим уловом. У дитинстві і юності я так любила слухати, як мама вкотре переповідала історію їх зворушливої дружби і кохання. Вони обоє навчалися в одній школі, тільки татко був «на клас» старшим. Сумлінний учень, він неодноразово ставав переможцем республіканських олімпіад з фізики, а коли вступив до Чернівецького медичного інституту, брав участь у студентських наукових конференціях. Після закінчення третього курсу (відразу після їхнього з мамою весілля) татко перевівся до вузу в Саратові, де і продовжив навчання на військово-медичному факультеті. Згодом і я народилася. Мама весь час згадує, як він на «відмінно» справлявся з сімейними обов’язками. Потім ми опинилися в Гончарівському, що поблизу Чернігова, адже
Той незабутній Новий рік – татко, мама і я
сюди татко отримав направлення. Більше року наша сім’я прожила в цьому військовому містечку – і у моїх молодих батьків з’явилося багато хороших друзів. Та невдовзі таткову долю перетнув Афганістан: як ми чекали листів, написаних рідною рукою! А в липні 1983 року чорна звістка постукала у двері нашого дому… Ось уже 26 років його немає поруч з нами, але таткову підтримку і турботу ми у нашій невеликій родині відчуваємо постій-
но. Чи це матеріальна допомога від адміністрації, спілки ветеранів Афганістану та інших організацій. Або ж моральна підтримка батьків загиблих афганців. Особливо Лариси Олександрівни Кожар, котра, тамуючи свій біль, щедро дарує материнське тепло і увагу кожному з нас. І батьківська турбота багатьох-багатьох афганців, котрі, дякуючи Богу, повернулися живими. Це немов невидима ниточка, яка з’єднує всіх, хто втратив найдорожчих людей на тій війні. І за-
вдяки пам’яті ми стаємо рідними. Я не знаю, що відіграло головну роль у моєму виборі професії: прагнення, мрія, гени? Мабуть, все разом. Спочатку було Чернігівське медичне училище, згодом – університет імені Богомольця, тепер аспірантура. Мені б дуже хотілося, щоб татко пишався мною. У сьогоднішньому вирі стільки труднощів виникає, що не відаєш, як їх подолати. І тоді я подумки звертаюся до батька за розрадою – у неймовір-
ні доторкнулися до цих подій і розумом, і серцем. Віра ВОЛОШИНА
но тяжкі хвилини в моїй душі звучить його голос: «Нічого не бійся…». І це мені допомагає вистояти. Я переконана, що всі ці роки він був поруч зі мною. І я вірю, що так буде завжди. Адже нитка Пам’яті не може обірватися, тому що ми її міцно тримаємо. Нитка Пам’яті – це неначе великий міст між всіма загиблими і всіма нами. З роками це стає відчутнішим. Недавно я приїхала на святковий різдв’яний тиждень додому – та якась невидима сила змусила мене відвідати місто таткової студентської юності. У Чернівцях залишилися найкращі друзі моїх молодих батьків – і мої також. Подружжя Камінських – колеги мого татка, а глава сімейства теж пройшов Афганістан. Вони не просто друзі, котрі шанують пам’ять про мого батька, вони рідні й дорогі люди, яким не байдужа моя доля. Трапляється в житті, коли опиняєшся в такому становищі, з якого, здається, і вибратися неможливо. І тоді поруч з тобою з’являються люди, які і плече надійне підставлять, і допоможуть. І неодмінно в цей час звідкись пролунає найрідніший голос: «Ти не бійся, донечко, все вийде…». Це і є та ниточка, яка ніколи не обірветься між батьком і мною. Завдяки людям, у чиїх серцях живе пам’ять і про мого батька, і про всіх, хто не повернувся з Афганістану. Завдяки цим небайдужим людям ми відчуваємо турботу і допомогу, та найголовніше – любов наших батьків. Інеса ДОБРОВОЛЬСЬКА
5
№ 14 (27845) 10 лютого 2009 року
За дзвінком читача
Аферисти «лікують» лише свої гаманці…
– Напишіть, щоб люди не вірили рекламі! – захлинаючись слізьми, те лефонувала 73-річна чернігівка Ніна Іванівна Левченко. Трохи заспокоївшись, жінка розповіла свою історію. Здавалося б, ми вже навчені життям не довіряти незнайомцям. Тим більше тим, хто за всяку ціну намагається нам «втюхати» свій товар, роз хвалюючи його на всі заставки. Великий ризик – купувати будь-що з рук. Однак сучасні ділки навчилися майстерно напускати туману. Рекламу вони замовляють професіоналам, у розпорядженні яких і психологи, і актори, і найновіше обладнання. Що-що, а переконати слухача чи глядача в тому, що йому слід терміново купити саме ось цю принаду, вони вміють. І ми, легковірні, лови-
мося на уміло закинутий гачок. Впіймалася і Ніна Іванівна. – Люблю слухати радіо, – розповіла. – А там усе рекламу крутять – про чудодійний препарат: натуральний, нешкідливий, без хімії, який ставить на ноги навіть безнадійно хворих. Жінка після інсульту, мовляв, почала ходити і говорити. А в мене теж букет хвороб – вік, знаєте. Але ж, думаю, людині допомогло, чому б і мені не спробувати? Словом, набрала Ніна Іванівна названий в ефірі номер телефону. – Хто вам розповів про ці ліки? – поцікавилися на другому кінці дроту. – У рекламі почула. – Добре, вам зателефонують. «Чудо-препарат» виявився не з дешевих – 1000 гривень за упаковку. На курс лікування, сказали, їх треба п’ять.
Втім, проявили до пенсіонерки «співчуття», узяли тільки 3280 гривень за все разом. Столичний кур’єр, приязний молодик, доставив жадану посилку, як мовиться, з рук в руки. Минув час і стало очевидно, що «панацея» у вигляді рідкого киселю не спрацювала. Тиск продовжував стрибати, а улюблене радіо почало солов’єм заливатися про новий, надзвичайно ефективний апарат. – То була моя мрія, – зізналася співбесідниця. – Подумала, що технічні новинки виготовляють розумні люди, тому можна їм вірити. Син лаявся, а я вирішила позичити гроші і все-таки купити. Так хочеться покращити здоров’я! І знову офіційний голос у телефонній слухавці (напевне, координатор, котрий «просіває» абонентів) запропонував чекати дзвінка. Через
кілька хвилин приязна жіночка, назвавшись лікарем-кардіологом, щебетала, розповідаючи, що з апаратом працює вже 8 років і всі, хто його купив, – ніби заново на світ народилися. Тільки, на жаль, цю новинку випускають в обмеженій кількості, усім бажаючим не вистачає. Неважко здогадатися, що Ніні Іванівні вистачило. Не насторожило й те, що нова знайома уже такий тривалий час працює із …щойно винайденим апаратом. Навіть ціну – 2600 гривень – знизити «допомогла», посилаючись на те, що президент (який саме – керівник компанії, фонду чи держави – завбачливо не уточнялося) пішов назустріч людям похилого віку і частину вартості диво-приладу бере на себе. Благодійниця записала номер пенсійного посвідчення клієнтки і, витримавши паузу, за-
явила про знижку у 800 гривень. Напевне така наша психологія: якщо лежатиме хлібина із звичайною ціною, а поруч – удвічі дорожча, але із зазначенням, що то – лише половина її справжньої вартості, хтось-таки спокуситься на «дармівщину». Особливо, якщо буде барвисто розписано, з якого надзвичайного борошна вона замішана та за якою екологічною технологією випечена… Чому ж тоді дивуватися, що жінка похилого віку улізла в борги і таки замовила той апарат? – Сьогодні привезуть, готуйте 1860 гривень! – зателефонували одного дня. – Казали ж 1800! – зауважила бабуся, яка, із зрозумілих причин, рахувала кожну копійку. – Ну що таке 60 гривень! Це такі дрібниці! – грайливо відповіли їй. – Дістанете де-небудь! Що робити, викупила пенсіонерка свою мрію. «Лікар-кардіолог» керувала процедурами зі столиці по телефону: «Прилаштуйте вище, тепер нижче, тепер на зап’ясток». «А де той зап’ясток, – допитувалася пацієнтка. – Між долонею і ліктем?». «Так-так!» – запевняла
Проблема
Хто відкриє магазин?
Т
имки – це невеликий хутірець, розташований попід лісом на території Старобасанської сільської ради. Та не до мальовничих пейзажів нині місцевим жителям. У них спільна біда: підприємець з райцентру, який кілька років орендував хутірський магазин, згорнув тут свою діяльність, зачинивши приміщення на великий замок. Тимківчанку Олену Хомівну Дьогтяр зустріла якраз під магазином. Літня жінка погодилася не тільки на розмову, а ще й охоче сфотографувалася: – Оце такі тепер торби щосереди (саме у цей день у центрі Старої Басані, що від хутора за 3 кілометри, працює ринок – Авт.) доводиться тягати на плечах, – говорить. – Несу хліб, інші продукти. Набрала всього, щоб вистачило на цілий тиж-
день. Ні рук, ні ніг не відчуваю. А в нас же на вулиці ще старіші живуть. Як їм бути? У Тимках більше 60-ти дворів, майже сотня жителів. Більшість – пенсіонери. – Погано без магазину! – скаржиться і Марія Прокопівна Олізар. – Добре, що хоч автобус рейсовий до нас приїздить. Дітям зручніше добиратися. Привозять у вихідні цукор, сірники… Але ж хіба часто з Києва наїздишся – з грошима нині скрута... А в них донька – студентка. Я ж сама до центру села не дійду, ледь по господі пересуваюся. І попросити нікого щось купити та принести. – Без магазину нам усім дуже погано, – бідкається Катерина Прокопівна Олешко. – Я працювала в торгівлі не один десяток років. А тепер ось, на старість, немає де потрібне для дому ку-
«професіонал». І все допитувалася: – Ви мені вірите? – Я вірила і спочатку ніби й відчула полегшення, – розповідає Ніна Іванівна. – А через деякий час так погіршало, що навіть «швидку» викликала. Зателефонувала у Київ, кажу, забирайте свій апарат, я вся у боргах, а здоров’я немає. Як ви вже збагнули, шановні читачі, нічого у жінки не вийшло. В столичному управлінні у справах захисту прав споживачів їй пояснили, що подібного роду «діячі» працюють неофіційно і дуже мобільні – сьогодні тут приміщення знімають, завтра – там. Можна звернутися в міліцію, хай пошукають, але, скоріш за все, не знайдуть. – Напишіть про те, що сталося зі мною, – ще раз попросила моя співрозмовниця. – Щоб більше нікого не обманули так, як мене. – Наступного разу консультуйтеся – з лікарями, аптекарями, представниками влади зрештою. Пам’ятайте, що хороший товар реклами не потребує! – єдине, що змогла побажати Ніні Іванівні. Адже дати себе обдурити чи ні – залежить від нас самих. Євдокія ТЮТЮННИК
пити. Як же так можна? Нас же не три чоловіки тут живе. І що воно тільки далі буде? Тимківчани не сидять, склавши руки. Написали листа сільському голові, щоб допоміг, зібрали підписи. Сергій Костянтинович Лавріненко обіцяв посприяти. Звернення тимківчан розглядалося на виконкомі сільської ради. Але не все так просто. Де знайти підприємця, який у першу чергу подбав би не про власний гаманець, а про інтереси людей? Кажуть, надія вмирає останньою. Тимківчани поки що надіються, чекають. Їх сьогоднішня проблема – це проблема багатьох інших хуторян, жителів невеличких віддалених сіл, для яких свіжий хліб – розкіш. Бо купувати його щодня просто немає можливості. Що вже казати про все інше. Ось так ми й живемо. На жаль. Тетяна ЧЕРЕП Фото автора Бобровицький район
6
Реклама та оголошення
Шановні мешканці м. Чернігова та області! Чернігівська філія ВАТ «Укртелеком» повідомляє, що відповідно до Національного плану нумерації України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 23.11.2006 №1105 на телефонній мережі відбувається перехід на новий формат скорочених телефонних номерів. На виконання «Плану переходу на перспективну систему нумерації телефонної мережі загального користування України», затвердженого Міністерством транспорту та зв’язку України від 29.09.2008 №1200 номери служб екстреного виклику, замовних та довідково-інформаційних послуг буде змінено за таким планом: Дата переведення скорочених номерів на нові формати м. Чернігів 03.02.09 – 05.02.09 Борзнянський, Варвинський, Коропський 03.02.09 – 04.02.09 Ічнянський 03.02.09– 08.02.09 Щорський 04.02.09 – 05.02.09 Бобровицький, Семенівський, Срібнянський 05.02.09 Городнянський 09.02.09 Менський 09.02.09 – 10.02.09 Корюківський 10.02.09 Ріпкинський 10.02.09 – 11.02.09 Козелецький, Чернігівський 10.02.09 – 12.02.09 Ніжинський 10.02.09-18.02.09 Бахмацький, Носівський 11.02.09 Куликівський 11.02.09 – 12.02.09 Сосницький 12.02.09 Новгород-Сіверський 12.02.09 – 13.02.09 Прилуцький 16.02.09 – 18.02.09 Талалаївський 17.02.09 Згідно з Рішеннями Національної комісії з питань регулювання зв’язку України номери екстрених, довідково-інформаційних та замовних служб змінено: екстрені служби по всій території України Райони та міста
Існуючий номер служби Номер служби в новому форматі 01 101 02 102 03 103 04 104
Назва служби пожежно-рятувальна служба міліція швидка медична допомога аварійна служба газової мережі
технологічні служби Укртелекому, довідково-інформаційні та замовні служби м. Чернігова Існуючий номер служби 008 009 060 064 066 074 09 052 053 054 058 059 0620 0622 0627 063 067 068 076 077 086 088 0032 0033 0034 0035 0038 004 005 007
Номер служби в Назва служби новому форматі 1508 централізована служба ремонту телефонів довідкова служба з надання номерів телефонів абонен1509 тів, про яких відомі неповні дані 121 служба точного часу 1564 централізована служба ремонту таксофонів 1566 прийом телеграм у кредит довідкова служба по розрахунках за телекомунікаційні послуги 177 109 довідкова послуга з надання номерів 1552 замовлення таксі 1553 диспетчер виконкому Чернігівської міської ради 1554 замовлення таксі 1558 замовлення таксі 1559 бюро ремонту ВАТ «Чернігівгаз» 1520 замовлення таксі замовлення таксі 1522 1527 замовлення таксі 1563 довідкова служба про наявність товарів, послуг по підприємствам 1567 довідкова аптек замовлення таксі 1568 1576 замовлення таксі 1577 служба термінового виклику Управління МНС 1586 аварійна служба ліфтів 1588 автосервіс СТО ВАТ «Чернігів-Авто» 1532 реєстратура міської лікарні №2 1533 замовлення таксі 1534 служба по доставці до моргу померлих громадян 1535 замовлення таксі 1538 замовлення таксі 1504 довідкова служба міжміського автобусного сполучення 1505 довідкова служба залізничного транспорту інформаційно-довідкова служба Державної податкової 1507 інспекція у м. Чернігові
№ 14 (27845) 10 лютого 2009 року
технологічні служби Укртелекому Чернігівського району Існуючий номер Номер служби в служби новому форматі 008
1508
009
1509
060
121
066
1566
09
109
Назва служби централізована служба ремонту телефонів довідкова служба з надання номерів телефонів абонентів, про яких відомі неповні дані служба точного часу прийом телеграм у кредит довідкова послуга з надання номерів
технологічні служби Укртелекому, довідково-інформаційні та замовні служби Прилуцького району Існуючий номер Номер служби в служби новому форматі
Назва служби
060
121
064
1564
066
1566
008
1508
09
109
003
1503
051
1551
служба точного часу централізована служба ремонту таксофонів прийом телеграм у кредит централізована служба ремонту телефонів довідкова послуга з надання номерів швидка медична допомога Прилуцької центральної міської лікарні диспетчер ВДСО
052
1552
замовлення таксі
055 056 058 081
1555 1556 1558 1581
замовлення таксі замовлення таксі
083
1583
089
1589
замовлення таксі замовлення таксі виклик дитячого лікаря Прилуцької центральної міської лікарні замовлення таксі
технологічні служби Укртелекому, довідково-інформаційні та замовні служби Ніжинського району Існуючий номер служби
Номер служби в новому форматі
Назва служби
066
1506
008
1508
09
109
051
1551
прийом телеграм у кредит централізована служба ремонту телефонів довідкова послуга з надання номерів диспетчер ВДСО
080
1580
диспетчер виконкому Ніжинської міської ради
технологічні служби Укртелекому Козелецького району Існуючий номер служби 066 063 08 09
Номер служби в Назва служби новому форматі 106 прийом телеграм у кредит довідкова служба по розрахун177 ках за телекомунікаційні послуги централізована служба ремонту 108 телефонів довідкова послуга з надання 109 номерів
технологічні служби Укртелекому інших районів області Існуючий номер Номер служби в служби новому форматі 06
106
08
108
09
109
Назва служби прийом телеграм у кредит централізована служба ремонту телефонів довідкова послуга з надання номерів
Інформацію про зміну скорочених номерів ви зможете отримати за телефоном довідкової служби «109», у відділеннях «Телекомсервіс», на Інтернет-сайті філії www.chernigiv.ukrtelecom.ua.
ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ на спільну участь у забудові земельної ділянки Замовник конкурсу Управління Служби безпеки України в Чернігівській області. Поштова адреса: 14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 28. Предмет конкурсу: участь у спільній забудові земельної ділянки на розі вулиць Пухова– Доценка біля будинку №130 у м. Чернігові. Відповідальні за проведення конкурсу: Костирко Євген Святославович, тел. (0462) 65-55-08, 67-62-08, Гавриленко Володимир Сергійович, тел. (0462) 65-53-23, 67-62-08. До участі у конкурсі запрошуються юридичні особи (резиденти або нерезиденти), які підтвердили намір взяти участь у процедурі та подали чи подають конкурсну пропозицію. Конкурсну документацію можна отримати за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 28. До конкурсу допускаються пропозиції, сформовані відповідно до вимог конкурсної документації. Кінцевий термін подання конкурсних пропозицій: до 12.00 27 лютого 2009 р. Конкурсні пропозиції приймаються щоденно до кінцевого терміну з 9.00 до 18.00 за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 28. Місце та дата розкриття конкурсних пропозицій: м. Чернігів, вул. Шевченка, 28, о 15.00 27 лютого 2009 р. За роз’ясненнями стосовно конкурсної документації звертатися у письмовій формі за адресою: 14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 28.
Заява про екологічні наслідки У 2009 році планується будівництво «Цеху по переробці рибопродуктів з холодильником» за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Ст. Білоус, вул. Квітнева, 15 а. Для забезпечення господарчо-споживчих потреб використовується вода з міського водогону. Скид господарчо-побутових та виробничих стоків проводиться через жироловку з коагуляцією вапном у міські мережі каналізації. Опалення буде проводитись від проектованої газової котельні окремим проектом. Викид забруднюючих речовин під час копчення риби в атмосферу буде розраховано та виконаний проект в цілому проектнобудівельним підприємством «ДОМ». Проект виконаний згідно з діючими нормами та правилами і жодного шкідливого впливу на навколишнє середовище даний об’єкт не матиме. Замовник гарантує виконання заходів з охорони навколишнього середовища, що передбачені проектною документацією.
7
№ 14 (27845) 10 лютого 2009 року
®
Виклики до суду Новозаводський районний суд м. Чернігова викликає для участі у розгляді цивільної справи за позовом КП «Чернігівводоканал» про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення як відповідачку Власову Ірину Михайлівну (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Пирогова, буд. 2, кв 55. Судове засідання відбудеться 25 лютого 2009 року о 10 год. під головуванням судді Овсієнко Ю.К. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17. У разі неявки відповідачки до суду без поважних причин, або неповідомлення про причини неявки, справу буде розглянуто за її відсутності, за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи. Козелецький районний суд Чернігівської області викликає відповідача Артюха Олексія Миколайовича, 17 лютого 1962 року народження (останнє відоме місце проживання: смт Десна, вул. І.Франка, б. 36, кв. 31), у судове засідання 23 лютого 2009 року на 10 год. за адресою: смт Козелець, Чернігівської області, вул. Леніна, 7, у справі за позовом Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові до Артюра Олексія Миколайовича про стягнення у порядку регресу понесених витрат на відшкодування шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві. Суддя Соловей В.В.
Козелецький районний суд Чернігівської області повідомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Кредитної спілки «Чернігівська» до Голованенка Олега Борисовича, співвідповідача Демчука Олександра Володимировича про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено на 18 лютого 2009 року на 10 год. Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адресою: смт Козелець, вул. Леніна, буд. 7, Чернігівської області (суддя Карпенко Г.М.). Для участі у справі як відповідач викликається Голованенко Олег Борисович, 01.11.1978 р.н., та як співвідповідач Демчук Олександр Володимирович, 24.05.1978 р.н. Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач та співвідповідач вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки, повідомлених належним чином, або якщо причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів. Городнянський районний суд викликає Аніщенко Наталію Василівну (останнє відоме місце перебування: буд. 39-а, вул. Жовтнева, с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області), як відповідача у цивільній справі №2-10/2009 р. за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитом. Судове засідання відбудеться у приміщенні Городнянського районного суду Чернігівської області 20 лютого 2009 р. о 14 год. Адреса суду: 15100, Чернігівська обл., м. Городня, вул. Радянська, 67.
Пам’яті Валерія Йосиповича СТЕЦЕНКА На 67 році життя помер Валерій Йосипович Стеценко – колишній голова виконкому Деснянської районної у місті Чернігові ради. Валерій Йосипович Стеценко народився 25 травня 1942 року в місті Серахе Ашхабадської області Туркменістану в родині військовослужбовця. Свою трудову діяльність розпочав учнем електрослюсаря Холмського торговельного порту на Сахаліні. Навчаючись у Далекосхідному політехнічному інституті, працював електромонтером ПівденноСахалінських міських електромереж. Професійна діяльність Валерія Йосиповича, його становлення як фахівця високого рівня нерозривно пов’язані з Черніговом, куди він приїхав в 1963 році та став працювати на Чернігівському комбінаті синтетичних волокон. Інженер-електрик за фахом він з лютого 1969 року поєднує своє життя з Чернігівським радіоприладним заводом спочатку на посаді інженера-електрика, потім керівника групи відділу капітального будівництва, керівника електро-
цеху, заступника головного енергетика, головного енергетика підприємства. У 1982-1985 роках секретар парткому ВО «Чернігівський радіоприладний завод». Свою діяльність на підприємстві перериває до 1991 року в зв’язку з обранням у вересні 1985 року головою виконкому Деснянської районної ради народних депутатів міста Чернігова. Цей час позначений активним житловим будівництвом, благоустроєм нових мікрорайонів, розвитком структури закладів навчально-виховної та спортивної роботи серед населення. В 1998 році з посади заступника генерального директора-керівника управління інвестицій ВАТ «ЧеЗаРа» Валерій Йосипович переходить на роботу до Чернігівської облдержадміністрації на посаду завідувача господарським відділом, де і працював до виходу на пенсію. Але відпочинок був не для нього, він вів активну громадську діяльність, працював в інвестиційній компанії «Рефінком», не зважаючи на тяжку хворобу. Для всіх, хто працював поруч з Валерієм Йосиповичем, він назавжди залишиться мудрим керівником, доброю та чуйною людиною. Вічна йому пам’ять. Соколов О.В., Бутко М.П., Приходько В.В., Литвинов М.І., Сенькович М.О., Волкова А.І., Колесник К.І., Білоусов О.О., Віхров С.Г., Купріяненко В.П., Максименко В.М.
® Загальні збори акціонерів ВАТ «Парафіївський цукровий завод» призначені 27 березня 2009 р. на 11 годину за адресою: 16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт Парафіївка, вул. Заводська, 15, у приміщенні профкому. Порядок денний: 1. Звіт правління про фінансово-господарську діяльність ВАТ за 2008 рік та основні напрямки діяльності ВАТ на 2009 рік. 2. Звіт ревізійної комісії та затвердження балансу за 2008 рік. 3. Звіт спостережної ради за 2008 рік. 4. Розподіл прибутку за 2008 рік. 5. Про надання дозволу на відстрочку погашення кредитів. 6. Зміна назви товариства. 7. Зміни та доповнення до статуту ВАТ шляхом викладення його в новій редакції. Початок реєстрації акціонерів з 10 год. за місцем проведення зборів. Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства (тис.грн.) Найменування показника Усього активів Основні засоби Довгострокові фінансові інвестиції Запаси Сумарна дебіторська заборгованість Грошові кошти та їх еквіваленти Нерозподілений прибуток Власний капітал Статутний капітал Довгострокові зобов’язання Поточні зобов’язання Чистий прибуток (збиток) Середньорічна кількість акцій (шт.) Кількість власних акцій, викуплених протягом періоду Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду Чисельність працівників на кінець періоду (осіб)
Звітний період 2008 р. 70053 31599 379 22576 5245 26
Попередній період 2007 р. 58081 28973 579 15320 5366 201
832 16615 4555 132 29759 832 18219040 – –
2217 15615 4555 132 22492 2217 18219040 – –
374
488
Правління ВАТ
ВАТ «Чернігівфармація» (код 24555062) Доповнення до інформації про загальні збори, надрукованої в «Бюлетені. Цінні папери України» №13-14 від 23.01.2009 р. Інформація про основні показники фінансово-господарської діяльності (тис. грн.) Найменування показника
Період звітний попередній
Усього активів Основні засоби Довгострокові фінансові інвестиції Запаси Сумарна дебіторська заборгованість Грошові кошти та їх еквіваленти Нерозподілений прибуток Власний капітал Статутний капітал Довгострокові зобов’язання Поточні зобов’язання Чистий прибуток (збиток) Середньорічна кількість акцій (шт.) Кількість власних акцій, викуплених протягом періоду (шт.) Загальна сума коштів, витрачених на викуп власних акцій протягом періоду Чисельність працівників на кінець періоду (осіб)
20602 5427 – 3747 2298 256 (1127) (518) 273 9000 12120 (5003) 1092920 – –
13672 3727 – 2691 6696 347 3883 4485 273 – 9187 147 1092920 – –
127
107
Правління ВАТ «Чернігівфармація»
Державне підприємство Дослідне господарство агрофірма «Надія» Роменського району Сумського інституту АПВ, УААН
пропонує до реалізації
насіння ярих культур високих репродукцій • еліти
ячменю ярого: Джерело, Геліос, Командор; гречки: Іванна, Слобожанка; кукурудзи: Харківський 291 М.В.; сої: Устя.
• 1 репродукції
овса: Славутич; ячменю ярого: Чарівний; сої: Романтика. Оплата за домовленістю. Паспорт Міністерства агрополітики №305 від 17.01.2004 року. Контактні телефони: (05448) 9-48-04; 9-25-43; 9-25-39. Загублений світло-коричневий шкіряний бумажник з документами: паспорт, техпаспорт, посвідчення водія, видані на ім’я Скиби Михайла Петровича. Прохання повернути за винагороду. Тел. 5-64-42.
8
Остання сторінка
№ 14 (27845) 10 лютого 2009 року
Ніжинському театру – 75 Н
іжинський державний драматичний театр ім. Михайла Коцюбинського був створений у листопаді 1933 року як перший робітничо-селянський театр на Чернігівщині. Абсурд, скаже дехто. 1933-й – голодомор на Україні. Який театр?! Але ж історія – річ уперта і тут нікуди не подінешся. 1932-1933-й роки – колективізація по селах України, а у містах – індустріалізація. В культурі це початок соціалістичної реконструкції мистецтва держави, гаслом якої завжди було: «Не хлібом єдиним живе людина». Перша прем’єра Ніжинського державного драматичного театру відбулася 6 лютого 1934 року. Це була вистава за п’єсою Івана Франка «Украдене щастя». Її глядачами стали жителі містечка Буринь (тепер це Сумська область), де на базі будинку культури місцевих цукроварів і був створений театр. Простора сцена, гарна глядацька зала закладу культури, хороший драматичний гурток, яким керував досвідчений режисер і відомий актор Болеслав Лучицький, – цілком підходили для театру. І чернігівський обласний відділ культури направив на курси художніх керівників до Харкова сина Болеслава Лучицького Бориса (третього з династії Лучицьких). Після повернення його призначають головним режисером театру, а директором – Ю. В. Назарова. Спочатку творчий колектив театру складався з 17 акторів. Окрилені успіхом вистави «Украдене щастя», вони здійснюють одну за одною постановки п’єс І.Котляревського «НаталкаПолтавка», В. Суходольського «Скарб», Я. Мамонтова «На камені горить», О. •
Під час святкування (зліва на право) Тетяна Тертичко, Ганна Гуріненко, Алла Свисталюк, Людмила Чевичелова, Віктор Гаврилюк, Ольга Чумаченко, Володимир Галена – зустріч через роки
Корнійчука «Платон Кречет» і вирушають у свої перші по області гастролі. У 1936-1939 роках у виставах театру брали участь такі відомі в Україні артисти, як Амвросій Бучма і Наталія Ужвій, Марія Литвиненко-Вольгемут і Оксана Петрусенко. Звання заслуженої артистки Української РСР першій було присвоєно у 1949 році Анжеліці (Анні) Лучицькій, доньці Болеслава Лучицького, у 1951 році – його сину Борису та В. Ф. Тосю і В. П. Ігнатенку. Народним артистом УРСР головний режисер Б. Б. Лучицький став у 1953 році. У 1939 році театру присвоїли статус Ніжинський пересувний драматичний театр ім. Михайла Коцюбинського. У 2002-му, отримавши реконструйоване під театр приміщення колишнього кінотеатру ім. Ленінського комсомолу по вул. Воздвиженській, останній з пересувних в Україні театрів, створених у тридцяті роки, перестав бути таким. Працювати в пересувному театрі було подвигом як
К А Л Е Н Д А Р
7:19 Захід 17:07 Тривалість 9:48 Схід
•
для акторів, так і обслуговуючого персоналу. Спочатку пересувалися на конях, часто ходили і пішки, несучи на собі костюми, а іноді й елементи декорацій. Потім їздили в холодних автобусах, а на далекі гастролі – потягом. Жили в готелях та приватних квартирах. Грали вистави у найвіддаленіших від райцентрів селах, взимку – в неопалених клубах, а влітку – на кузовах автомашин під спекотним сонцем. На свої виходи у виставах іноді доводилося залазити у вікно з вулиці, бо сцена меленька, без куліс, а зала переповнена глядачами, діти аж на край сцени сідали. Освітлювалась сцена спочатку гасовими лампами, а потім електричними ліхтарями на штативах. До кінця 70-х років музичний супровід вистав здійснював оркестр, який замінила звукошумо-музична фонограма. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, багато ніжинських акторів пішли на фронт, але театр продовжуав діяти. З концертами і виставами виступали в госпіта-
П О Г О Д А Повний Місяць
9.02
За релігійним календарем сьогодні — преподобного Єфрема Сиріна. Преподобного Феодосія Тотемського. Священномученика Володимира пресвітера, преподобномученика Варфоломія. Преподобного Єфрема Печерського, єпископа Переяславського. Преподобного Ісаака Сиріна, єпископа Ніневійського. Суморинської-Тотемської ікони Божої Матері. Завтра — перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця. Святителя Лаврентія, затворника Печерського, єпископа Туровського. Преподобного Лаврентія, затворника Печерського. Мучеників Сильвана єпископа, Луки диякона та Мокія читця. День пісний. Іменинниками будуть: сьогодні — Федосій, Юхим, Георгій, Охрім, Ісак, Володимир; завтра — Лаврентій, Гнат, Роман, Яків, Лука, Мокій, Юліан.
• ВДЕНЬ
лях, у військових частинах на передовій під час короткого перепочинку солдатів між боями. Недарма багатьох тоді було відзначено урядовими нагородами. Історія Ніжинського пересувного драматичного театру, який побував з виставами у найвіддаленіших куточках Радянського Союзу, виступав у 1994 році навіть у Москві, багата і цікава. При повному аншлазі ішли в Україні, Росії, Білорусії «НаталкаПолтавка», «Мати-наймичка», «Циганка Аза», «Сватання на Гончарівці», «Ой, не ходи, Грицю», «Дай серцю волю», «У неділю рано зілля копала», «Безталанна», «Лимерівна», «Павлинка», «Влада темряви», «Біле плаття матері», «За двома зайцями», поставлені народним артистом УРСР Віталієм Авраменком та Юрієм Табурянським, Володимиром Галеною і зовсім ще молодими режисерами. Грали у виставах талановиті артисти, патріоти свого театру Тамара Коршикова, Елла Гаєвська, Марія Чорна, Броніслав Якубовський, Іван Крас, Олександра Сідєльнікова, Лідія Авраменко, Павло Дани-
К А Л Е Н Д А Р ВНОЧІ
10.02
ленко, Іван Кривоніс, Всеволод Архангельський, Лариса і Едуард Вишневські, Віра Портнова, Валентин Коршиков, Лідія Мірошник (з династії Лучицьких), Валерій Вербицький, Людмила Мерва, Михайло Кошовий, Борис Малашевич, Іван і Тетяна Тертички, народна артистка України Галина Пащенко, Григорій Литвиненко, Микола Гнатенко, Алла Шкондіна, Віктор Гаврилюк, Ольга Чумаченко... Сьогодні театр, як і вся культура України, переживає скрутні часи. Але під керівництвом ентузіаста своєї справи, директора і актора Юрія Муквича, художнього керівника, заслуженої артистки України Алли Соколенко, Ніжинський державний драматичний театр живе, готує нові вистави, радує ними своїх шанувальників, бере участь у театральних фестивалях, підтримує тісні зв’язки з російськими і білоруськими колегами. А провідні актори театру Андрій Мазепа, Людмила Чевичелова, Галина Коршикова, які прослужили йому більше 30 років, Алла Соколенко, Олексій Биш, Андрій Буняєв, Людмила Савич, Олександр Крутько, Микола Дерновий, Лариса Нечваль та інші творчі і технічні працівники театру примножують добрі традиції ніжинських корифеїв. Багато з них, акторів і режисерів, які, кожен у свій час, працювали в Ніжинському театрі, побували на його святі з нагоди 75-річчя створення. Ділились споминами, як то було колись, і раділи, що театр нарешті має своє тепле з сучасним обладнанням приміщення і добра слава про ніжинських артистів примножується. Ганна ГУРІНЕНКО, член Спілки журналістів України
•
П О Г О Д А
11.02
12.02
•
Хмарність
Опади Температура, °C
0 ...+5
Вітер (напрямок, швидкість, м/с)
Пн-З, 5–10
0 ... –5
+1 ...+6
Пд, 5–10
Остер
– 13
Несприятливі дні лютого
Покошичі Прилуки
+1 ...+6
Пд, 5–10
Радіаційний фон, мкР/год Ніжин
–2 ...+3
Чернігів
11 12
13, 16, 19, 24, 27
Семенівка Щорс
13 – 9
За даними облгідрометцентру
Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Заступник головного редактора Борис МЕЛАШЕНКО Тел. 4-44-42 • Літературний редактор Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальний за випуск Микола БУДЛЯНСЬКИЙ • Телефони відділів редакції: суспільних питань 4-22-71; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-21-92; реклами та оголошень 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-42-35. • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ВАТ «РВК «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 38 610 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.